Розробка логістичних моделей в умовах підприємства ТОВ "Карніка"

Работа из раздела: «Экономико-математическое моделирование»

Міністерство освіти та науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

_____________________________________________________________

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ

Фінансово економічний факультет

Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Спеціаліста

Спеціальності 7.050102 Економічна кібернетика

НА ТЕМУ: «Розробка логістичних моделей в умовах підприємства ТОВ «Карніка»

ВИКОНАЛА: Дудник Юлія Ігорівна

Керівники	Ф.І.П	Оцінка	Підпис
Проекту	Нецветаєв В.А.
Розділів:
Фінансовий	Нецветаєв В.А.
Спеціальний	Нецветаєв В.А.
Інформаційний	Нецветаєв В.А.
Охорона праці	Нецветаєв В.А.
Рецензент
Нормоконтроль	Нецветаєв В.А.

Дніпропетровськ

2008

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Завідувач кафедри

Економічної кібернетики та

інформаційних технологій

___________Кочура Є.В.

ЗАВДАННЯ

з дипломної роботи

спеціаліста

студентки групи ЕК- 03-1

Тема дипломного проекту: «Розробка логістичних моделей
в умовах підприємства ТОВ «Карніка»

Затверджено наказом ректора НГУ від ______№

Розділ	Зміст завдання	Термін виконання
Інформаційно-аналітичний розділ	Виконати економічний аналіз діяльності ТОВ «Карніка». Зробити огляд літературних джерел. Сформулювати цілі та завдання дослідження.	03.09.07- 30.10.07
Моделювання, системний аналіз і прийняття рішень	Виявити приховані закономірності попиту на підшипники за допомогою технологій Data Mining. Виявити сезонні компоненти. Розробити логістичні моделі на основі систем контролю стану запасів. Визначити економічну ефективність впровадження таких моделей.	31.10.07- 25.01.08
Інформаційна система підтримки прийняття рішень (СППР) по розробці логістичних моделей в умовах підприємства ТОВ «Карніка»	Побудувати узагальнену структуру СППР, створити основні елементи інформаційної системи.	26.01.08- 30.03.08
Техніка безпеки й охорона праці	Охорона праці та техніка безпеки при експлуатації ЕОМ і при роботі на складі.	31.03.08- 15.04.08

Дніпропетровськ

2008

Реферат

Пояснювальна записка: 160 с., 99 рисунків, 30 таблиць, 20 джерел, 2 додатки.

Об'єкт розробки - інформаційна логістична система підтримки прийняття рішень в умовах ТОВ «Карніка»

Мета дипломного проекту - виявити закономірності попиту на продукцію ТОВ «Карніка», розробити логістичну модель, що оптимальним чином регулює процес постачання продукції та розробити інформаційну логістичну систему задля автоматизації цих процесів.

У першому розділі наведено опис і аналіз структури балансу ООО «Карніка», показників фінансової стійкості, аналіз тенденцій їхнього розвитку, а також обґрунтовано актуальність теми дослідження.

У другому розділі розглянуто питання запасів, а саме видатки з ними пов'язані та системі контролю стану запасів, зроблені розрахунки цих моделей стосовно 10 підшипників, розраховані показники ефективності цих систем.

У третьому розділі наведена інформація про інформаційні логістичні системи та системи підтримки прийняття рішень, проаналізовані можливості використання для їх створення табличного процесора Excel, розроблена інформаційна логістична СППР в умовах ТОВ «Карніка».

У четвертому розділі проаналізовано шкідливі фактори пов'язанні з реалізацією цього проекту та наведено вимог техніки безпеки.

Практичне значення дипломного проекту полягає у підвищенні ефективності використання коштів, що вкладаються у запаси, знижені рівня утворення та зберігання та підвищенні прибутковості продажів.

ПІДШИПНИКИ, ПОПИТ, МОДЕЛЮВАННЯ, ЛОГІСТИКА, ВИТРАТИ, СИСТЕМА КОНТРОЛЮ СТАНУ ЗАПАСІВ, ІНФОРМАЦІЙНА ЛОГІСТИЧНА СИСТЕМА, СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, ІНТЕРФЕЙС, КНОПКОВИЙ ІНТЕРФЕЙС РОБОЧОГО ЛИСТА.

ЗМІСТ

ВСТУП
1 ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Організаційна й економічна характеристика та структура керування підприємства
1.1.1 Загальні відомості про підприємство
1.1.2 Загальні відомості про основну продукцію
1.2 Економічний аналіз діяльності ТОВ «Карніка»
1.2.1 Значення, мета й методи проведення аналізу діяльності підприємства.
1.2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ «Карніка».
1.3 Постановка мети, завдань роботи й формулювання вимог до інформаційної системи
1.4 Висновки по розділу I
2. МОДЕЛЮВАННЯ, СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ І ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
2.1 Розробка економіко-математичних моделей і їхнє дослідження
2.1.1 Моделювання попиту на підшипники
2.1.2 Моделювання системи контролю стану запасів
2.1.2.1 Матеріальні запаси й витрати з ними пов'язані
2.1.2.2Системи контролю стану запасів
2.1.2.3 Моделі систем контролю стану запасів для всіх розглянутих видів підшипників
2.2 Розрахунок економічної ефективності впровадження системи контролю стану запасів
2.3 Висновки за розділом II.
3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ (СППР) ПО РОЗРОБЦІ ЛОГІСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ В УМОВАХ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «КАРНІКА»783.1 Розробка структури та вимог до СППР

3.2 Розробка основних компонентів інформаційної логістичної системи
3.3 Інструкція користувача використанню системи
3.4 Висновки за розділом III

4 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Й ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Загальний аналіз шкідливих факторів.
4.2 Заходи безпеки при роботі з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами
4.3 Заходи безпеки при роботі в складських приміщеннях

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ВСТУП

В умовах ринкових відносин величезне значення для ефективності господарсько-економічної діяльності суб'єктів підприємництва має будь-яка можлива конкурентна перевага. Таку перевагу може надати підприємству раціональна організація й керування логістичними витратами.

Логістика - це стратегічне керування закупівлею, постачанням, перевезеннями та зберіганням матеріалів, деталей і готової продукції, а також керування відповідними потоками інформації. Її основною метою є мінімізація витрат і максимізація прибутку при довгостроковому плануванні.

Питання, розв'язувані в логістиці, діляться на три групи:

– глобальні: досягнення максимального ефекту c мінімумом витрат в умовах нестабільної обстановки на ринку, а також моделювання логістичних систем.

– загальні: створення інтегрованої системи регулювання матеріальних і інформаційних потоків; контроль руху матеріальних потоків; визначення стратегії й технології переміщення товарів; розробка способів керування рухом товарів; прогнозування попиту на товари, що переміщуються в рамках логістичної системи; розподіл транспортних засобів; оптимізація технічної й технологічної структур автоматизованих транспортно-складських комплексів.

– окремі: створення мінімальних запасів; максимальне скорочення часу зберігання продукції в запасах; скорочення часу перевезень продукції й т.п.

Для забезпечення оперативної адекватної реакції на вимоги ринку, оптимізації функціонування якісної доставки й своєчасного постачання розробляють логістичні інформаційні системи.

Актуальність логістичних досліджень і розробок, як для окремого підприємства, так і для більших економічних систем, у сучасних умовах ринкового зовнішнього середовища є визначальним чинником вибору теми даного дипломного проекту.

Мета дипломного проекту - виявлення закономірностей попиту на продукцію ТОВ «Карніка», а також розробка логістичної моделі, що регулює процес постачання продукції задля його оптимізації.

Завдання дослідження дипломного проекту визначаються його метою та складаються з наступного:

1. Аналіз організаційної структури ТОВ «Карніка».

2. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства.

3. Виявлення прихованих закономірностей попиту на продукцію.

4. Розробка моделей попиту і вибір найбільш адекватної та достовірної з них.

5. Дослідження існуючих моделей поставок продукції та розрахунок ефективності їхнього застосування.

6. Аналіз розрахованих моделей поставок і вибір найбільш ефективної.

7. Розробка логістичної інформаційної системи підтримки прийняття рішень в умовах ТОВ «Карніка».

Новизна дипломного проекту:

– уперше досліджуються закономірності попиту на продукцію в умовах ТОВ «Карніка»;

– на цей час на підприємстві не використовується жодна з моделей закупівель продукції та систем контролю стану запасів;

Практична цінність полягає в тому, що закономірності, які виявлені в даній роботі будуть використані підприємством з метою підвищення ефективності його діяльності, а найбільш ефективна з розроблених модель поставок буде впроваджена на підприємстві.

Результати розрахунків зроблені в рамках даного дипломного проекту були впроваджені підприємством ТОВ «Карніка» у сфері керування запасами, що дозволило підвищити ефективність використання коштів вкладених у запаси.

1 ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ

Даний розділ призначений для характеристики підприємства, в умовах якого відбувається розробка інформаційної системи. Також тут зроблений аналіз фінансового становища й фінансової стійкості даного підприємства. Проведено структурний аналіз балансу підприємства, на підставі якого проаналізована роль матеріальних запасів у діяльності підприємства й поставлені мета й завдання даного дипломного проекту.

1.1 Організаційна й економічна характеристика та структура
керування підприємства

1.1.1 Загальні відомості про підприємство

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карніка» утворено в січні 1993 р. Основним профілем діяльності цієї фірми, є поставки підшипників виробництва українських і російських ДПЗ (Державних підшипникових заводів) загальнопромислового й спеціалізованого призначення, а також гарячекатаних і холоднодеформованих труб для підшипникової промисловості.

Фірма здійснює постачання підшипників найрізноманітнішої номенклатури, як по разовим замовленням, так і по довгостроковим програмам. ТОВ «Карніка» є дилером ВАТ 'Харківський підшипниковий завод' (ДПЗ-8), ВАТ 'Вінницький підшипниковий завод' (ДПЗ-18), АТВТ 'Двадцятий підшипниковий завод' (ДПЗ-20), ЗАТ 'Вологодський підшипниковий завод' (ВПЗ-23) і офіційним представником ВАТ 'Саратовський підшипниковий завод' (ДПЗ-3), АТВТ 'Волзький підшипниковий завод' (ДПЗ-15). Окрім того підприємство займається постачанням підшипників з Болгарії й Китаю.

Реквізити:

«Карніка», ТОВ

Місто: Ювілейне, Дніпропетровська область, Україна

Адреса: 49034 , вул. Білостоцького, 143;

Організаційна структура підприємства наведена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 - Організаційна структура ТОВ «Карніка»

Оскільки саме постачання підшипників є основним напрямком діяльності підприємства, то дослідження, проведені в поточній роботі, будуть присвячені даному питанню.

1.1.2 Загальні відомості про основну продукцію

Підшипник - це технічний пристрій, що є частиною опори, яка підтримує вал, вісь або іншу конструкцію, фіксує положення в просторі, забезпечує обертання, хитання або лінійне переміщення з найменшим опором, сприймає й передає навантаження на інші частини конструкції.

Основні типи підшипників:

– підшипники кочення;

– підшипники ковзання;

– газостатичні підшипники;

– газодинамічні підшипники;

– гідростатичні підшипники;

– гідродинамічні підшипники

– магнітні підшипники.

Основні типи підшипників, що застосовуються в машинобудуванні - це підшипники кочення й підшипники ковзання.

Підшипники кочення

Підшипники кочення складаються із двох кілець, тіл кочення й сепаратора, що відокремлює тіла кочення один від іншого та втримує на рівній відстані й направляє їхній рух. По зовнішній поверхні внутрішнього кільця й внутрішньої поверхні зовнішнього кільця виконують жолоба - доріжки кочення, по яких при роботі підшипника котяться тіла кочення.

Закриті підшипники кочення (такі що мають захисні кришки) практично не вимагають обслуговування (заміни, змащення), відкриті - чутливі до потрапляння сторонніх предметів, що може призвести до швидкого руйнування підшипника.

Види підшипників кочення:

– кулькові підшипники кочення:

– роликові підшипники кочення із циліндричними роликами:

– роликові підшипники кочення з конічними роликами:

– роликові підшипники кочення зі сферичними роликами:

– роликові підшипники кочення з голчастими роликами:

Підшипники ковзання

Підшипник ковзання, опора або напрямна механізму або машини, у якій тертя відбувається при ковзанні сполучених поверхонь. Підшипник ковзання являє собою корпус, що має циліндричний отвір, у яке вставляється втулка з антифрикційного матеріалу й устрій, що змащує. Між валом і отвором втулки підшипника є зазор, заповнений мастильним матеріалом, що дозволяє вільно обертатися валу.

Мастило є однією з основних умов надійної роботи підшипника й забезпечує: низьке тертя, розділення рухомих частин, тепловідвід, захист від шкідливого впливу навколишнього середовища й може бути: рідким, пластичним, твердим й газоподібним.

1.2 Економічний аналіз діяльності ТОВ «Карніка»

1.2.1 Значення, мета й методи проведення аналізу діяльності підприємства

Висування на перший план фінансово-економічних аспектів діяльності суб'єктів господарювання є тенденцію, що характерна для всіх країн.

Фінансовий аналіз - це комплексне системне вивчення фінансових результатів господарської діяльності й факторів його формування з метою оцінки ступеню фінансових ризиків.

Аналіз проводиться з використанням наступних основних методів:

– горизонтального - порівняння кожної позиції балансу або іншої форми звітності з даними попереднього періоду;

– вертикального - визначення структури складових показника, впливу кожної позиції на результат у цілому;

– трендового - аналіз показника за ряд років і визначення тренда за допомогою математичної обробки ряду динаміки.

Аналіз може вестися як по абсолютним, так по відносним показникам. Особливе значення має розрахунок відносних показників ліквідності й ринкової стійкості, а також рентабельності підприємства.

Прибуток і рентабельність є важливими показниками ефективності діяльності підприємства, однак, ці показники становлять комерційну таємницю й не можуть бути розглянуті в поточній роботі.

Аналіз фінансового стану підприємства необхідний для оцінки його фінансової стійкості. Дані показники характеризують розміщення й використання коштів підприємства. Вони розраховуються на підставі даних річних балансів підприємства й здебільшого є відносними величинами.

Здатність підприємства успішно функціонувати й розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у внутрішньому і зовнішньому середовищі, що постійно змінюється, підтримувати свою платоспроможність у межах припустимого рівня ризику свідчить про його стійке фінансове становище, і навпаки.

Таким чином, основні цілі аналізу фінансового становища підприємства:

– своєчасна й об'єктивна діагностика фінансового становища підприємства;

– пошук резервів поліпшення фінансового становища підприємства, його платоспроможності й фінансової стійкості;

– розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового становища підприємства.

Основні показники фінансової стійкості підприємства:

1. Коефіцієнт автономії:

(де СК - власний капітал підприємства; ВБ - валюта (підсумок) балансу)

2. Коефіцієнт маневреності:

(де ТФП - поточні фінансові потреби підприємства, які складаються із суми матеріальних запасів і дебіторської заборгованості за винятком розміру кредиторської заборгованості)

3. Коефіцієнт фінансової стійкості:

(де ПП - постійні пасиви підприємства, які є сумою власного капіталу й довгострокових зобов'язань підприємства)

4. Коефіцієнт співвідношення необоротних активів і власного капіталу:

(де ПА - постійні (необоротні) активи підприємства)

5. Частка необоротних активів у вартості майна:

6. Частка власних оборотних коштів у вартості оборонних активів:

(де СОС - власні оборотні кошти, різниця між постійними пасивами й постійними активами; ТА - поточні (оборотні) активи підприємства)

7. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів:

(де ЗК - позиковий капітал)

8. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

(де ДС - кошти підприємства; ТП - поточні пасиви, що складаються з короткострокових зобов'язань і кредиторської заборгованості)

9. Уточнений коефіцієнт ліквідності:

(де ДЗ - дебіторська заборгованість підприємства)

10. Поточний (загальний) коефіцієнт ліквідності:

1.2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ «Карніка»

Аналіз ефективності діяльності підприємства проводиться на основі його фінансової звітності (сукупності форм звітності, складених на основі даних бухгалтерського обліку). Тому що фінансова звітність підприємства становить комерційну таємницю, то в поточному розділі всі розрахунки будуть проведені на основі відносних показників, що відображають структуру балансу.

Таблиця 1.1 - Вертикальний аналіз агрегованого балансу ТОВ «Карніка» за 2004 рік

Актив балансу	На початок періоду	На кінець періоду	Темп приросту, %	Вплив показника на зміну підсумку
1 Майно всього	100,0%	100,0%	49,9%	49,9%
1.1 Необоротні активи	19,7%	25,1%	91,0%	17,9%
1.2 Оборотні активи	80,3%	74,9%	39,8%	32,0%
1.2.1 Запаси	36,9%	37,4%	51,9%	19,1%
1.2.2 Дебіторська заборгованість	35,5%	34,2%	44,3%	15,7%
1.2.3 Кошти	7,8%	3,2%	-38,5%	-3,0%
Пасив балансу
2. Джерела майна всього	100,0%	100,0%	49,9%	49,9%
2.1 Власний капітал	42,8%	34,6%	21,0%	9,0%
2.2 Позиковий капітал	57,2%	65,4%	71,5%	40,9%
2.2.1 Довгострокові зобов'язання	0,0%	0,0%	0,0%	0,0%
2.2.2 Короткострокові зобов'язання	34,1%	46,6%	104,9%	35,7%
2.2.3 Кредиторська заборгованість	23,1%	18,9%	22,4%	5,2%

Таблиця 1.2 - Показники фінансового становища й фінансової стійкості ТОВ «Карніка» за 2004 рік

	Бажані значення	На початок періоду	На кінець періоду	Темп приросту, %
Коефіцієнт автономії	>0,5	0,43	0,35	-19,26%
Коефіцієнт маневреності	0,5	1,15	1,52	32,40%
Коефіцієнт фінансової стійкості		0,43	0,35	-19,26%
Відношення необоротних активів до власного капіталу		0,46	0,73	57,80%
Частка необоротних активів у вартості майна		0,20	0,25	27,41%
Частка власних оборотних коштів у вартості оборотних активів		0,29	0,13	-56,14%
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів		1,34	1,89	41,72%
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0,2-0,7	0,14	0,05	-64,15%
Уточнень коефіцієнт ліквідності	>0,8-1,0	0,76	0,57	-24,51%
Поточний коефіцієнт ліквідності	>2	1,87	2,17	15,51%

За даними, наведеним у таблицях 1.1 і 1.2 можна зробити висновок про те, що за 2004 рік структура активу балансу підприємства погіршилася. Збільшення майна балансу, відбулося в основному за рахунок збільшення необоротних активів, запасів і дебіторської заборгованості. При цьому відбулося значне скорочення коштів підприємства. Також погіршилася структура пасиву балансу, оскільки основним джерелом його збільшення став позиковий капітал, зокрема короткострокові зобов'язання.

Такі зміни в структурі балансу призвели до:

– значного зниження коефіцієнта автономії, тобто підвищення залежності підприємства від кредиторів;

– на початок періоду поточні фінансові потреби перевищували власний капітал на 15%, а на кінець періоду - на 52%;

– зниження фінансової стійкості підприємства;

– с 29% до 13% зменшилася частка власних оборотних коштів у вартості оборотних активів;

– значного зниження показників абсолютної й уточненої ліквідності (при цьому як на початок, так і на кінець періоду вони знаходяться нижче нормального рівня);

– збільшенню поточної ліквідності (вона перевищила необхідний рівень).

Таблиця 1.3 - Вертикальний аналіз агрегованого балансу ТОВ «Карніка» за 2005 рік

Актив балансу	На початок періоду	На кінець періоду	Темп приросту, %	Вплив показника на зміну підсумку
1 Майно всього	100,0%	100,0%	17,0%	17,0%
1.1 Необоротні активи	25,1%	21,2%	-1,2%	-0,3%
1.2 Оборотні активи	74,9%	78,8%	23,1%	17,3%
1.2.1 Запаси	37,4%	52,6%	64,7%	24,2%
1.2.2 Дебіторська заборгованість	34,2%	24,7%	-15,5%	-5,3%
1.2.3 Кошти	3,2%	1,4%	-48,1%	-1,5%
Пасив балансу
2. Джерела майна всього	100,0%	100,0%	17,0%	17,0%
2.1 Власний капітал	34,6%	31,7%	7,4%	2,6%
2.2 Позиковий капітал	65,4%	68,3%	22,1%	14,4%
2.2.1 Довгострокові зобов'язання	0,0%	0,0%	0,0%	0,0%
2.2.2 Короткострокові зобов'язання	46,6%	43,6%	9,5%	4,4%
2.2.3 Кредиторська заборгованість	18,9%	24,7%	53,1%	10,0%

Таблиця 1.4 - Показники фінансового становища й фінансової стійкості ТОВ «Карніка» за 2005 рік

	Бажані значення	На початок періоду	На кінець періоду	Темп приросту, %
Коефіцієнт автономії	>0,5	0,35	0,32	-8,20%
Коефіцієнт маневреності	0,5	1,52	1,66	8,74%
Коефіцієнт фінансової стійкості		0,35	0,32	-8,20%
Відношення необоротних активів до власного капіталу		0,73	0,67	-8,06%
Частка необоротних активів у вартості майна		0,25	0,21	-15,59%
Частка власних оборотних коштів у вартості оборотних активів		0,13	0,13	5,92%
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів		1,89	2,15	13,64%
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0,2-0,7	0,05	0,02	-57,47%
Уточнень коефіцієнт ліквідності	>0,8-1,0	0,57	0,38	-33,05%
Поточний коефіцієнт ліквідності	>2	2,17	2,48	14,63%

На підставі даних таблиць 1.3 і 1.4 можна стверджувати, що у 2005 році структура балансу підприємства як і в 2004 році погіршилася. Про це свідчить той факт, що єдиним показником приросту майна підприємства є запаси, тоді як інші статті активу навпаки зменшилися. При цьому значно знизився темп приросту валюти балансу. Зростання ж пасивів в основному обумовлено збільшенням кредиторської заборгованості й короткострокових зобов'язань.

Основні зміни показників фінансового становища й фінансової стійкості:

– незначне зниження коефіцієнта автономії;

– зростання співвідношення поточних фінансових потреб до власного капіталу;

– зниження фінансової стійкості підприємства;

– збільшення співвідношення позикових і власних коштів - на кінець року розмір позикових коштів більш ніж в 2 рази перевищив власні кошти;

– значне зниження показників абсолютної й уточненої ліквідності;

– збільшення поточної ліквідності.

Таблиця 1.5 - Вертикальний аналіз агрегованого балансу ТОВ «Карніка» за 2006 рік

Актив балансу	На початок періоду	На кінець періоду	Темп приросту, %	Вплив показника на зміну підсумку
1 Майно всього	100,0%	100,0%	31,0%	31,0%
1.1 Необоротні активи	21,2%	12,6%	-22,1%	-4,7%
1.2 Оборотні активи	78,8%	87,4%	45,3%	35,7%
1.2.1 Запаси	52,6%	62,6%	56,0%	29,5%
1.2.2 Дебіторська заборгованість	24,7%	23,6%	25,2%	6,2%
1.2.3 Кошти	1,4%	1,1%	1,3%	0,0%
Пасив балансу
2. Джерела майна всього	100,0%	100,0%	31,0%	31,0%
2.1 Власний капітал	31,7%	29,1%	20,2%	6,4%
2.2 Позиковий капітал	68,3%	70,9%	36,1%	24,6%
2.2.1 Довгострокові зобов'язання	0,0%	0,0%	0,0%	0,0%
2.2.2 Короткострокові зобов'язання	43,6%	36,7%	10,3%	4,5%
2.2.3 Кредиторська заборгованість	24,7%	34,2%	81,7%	20,2%

Таблиця1.6 - Показники фінансового становища й фінансової стійкості ТОВ «Карніка» за 2006 рік

	Бажані значення	На початок періоду	На кінець періоду	Темп приросту, %
Коефіцієнт автономії	>0,5	0,32	0,29	-8,30%
Коефіцієнт маневреності	0,5	1,66	1,79	7,80%
Коефіцієнт фінансової стійкості		0,32	0,29	-8,30%
Відношення необоротних активів до власного капіталу		0,67	0,43	-35,17%
Частка необоротних активів у вартості майна		0,21	0,13	-40,55%
Частка власних оборотних коштів у вартості оборотних активів		0,13	0,19	41,20%
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів		2,15	2,44	13,26%
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0,2-0,7	0,02	0,02	-25,55%
Уточнень коефіцієнт ліквідності	>0,8-1,0	0,38	0,35	-8,95%
Поточний коефіцієнт ліквідності	>2	2,48	3,00	20,95%

З показників у таблицях 1.5 і 1.6 видно, що за 2006 рік структура балансу підприємства також погіршилася, але менш ніж у 2005 році. При значному (на 22%) зменшенні необоротних активів, приріст майна забезпечений зростанням запасів і дебіторської заборгованості. Одночасно із цим виросла й кредиторська заборгованість.

Як зміни структури балансу відбилися на показниках фінансового становища й фінансової стійкості:

– знизився коефіцієнт автономії;

– зросло співвідношення поточних фінансових потреб до власного капіталу;

– знизилася фінансова стійкість підприємства;

– незначно збільшилося співвідношення між оборотними коштами й вартістю оборотних активів;

– збільшилося співвідношення позикових і власних коштів;

– незначно знизився показників уточненої ліквідності;

– збільшилася поточна ліквідність.

Далі наведено трендовий аналіз показників фінансового становища й фінансової стійкості за 2003, 2004, 2005 і 2006 роки

Рисунок 1.2 - Графік зміни коефіцієнта автономії

Рисунок 1.3 - Графік зміни коефіцієнта маневреності

Через те, що у підприємства відсутні довгострокові зобов'язання, коефіцієнти автономії й фінансової стійкості рівні. Отже, тенденції зміни коефіцієнта фінансової стійкості відображені на малюнку 1.2

Рисунок 1.4 - Графік зміни частки необоротних активів у вартості майна

Рисунок 1.5 - Графік зміни частки власних оборотних коштів у вартості оборотних активів

Рисунок 1.6 - Графік зміни коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів

Рисунок 1.7 - Графік зміни коефіцієнта абсолютної ліквідності

Рисунок 1.8 - Графік зміни уточненого коефіцієнта ліквідності

Рисунок 1.9 - Графік зміни коефіцієнта поточної ліквідності

Таким чином, можна зробити загальні висновки про фінансово-економічне становище ТОВ «Карніка»:

– Зміна майже всіх показників фінансового становища й стійкості має негативний характер.

– Постійне падіння коефіцієнтів автономії й фінансової стійкості, а також зростання коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів викликане тим, що приріст позикових коштів набагато випереджають приріст власних.

– Зменшення частки власних оборотних коштів у вартості оборотних активів також свідчить про велику частку короткострокових зобов'язань у структурі балансу.

– Зменшення ж ліквідності підприємства (абсолютної й уточненої) викликане недостатньою кількістю коштів - їхня питома вага в балансі зменшується з 7,8% на початок 2004 до 1,1% на кінець 2006 року.

– До позитивних змін можна віднести тільки зменшення частки необоротних активів у вартості майна, що свідчить про підвищення мобільності активів, а також підвищення коефіцієнта поточної ліквідності.

1.3 Постановка мети, завдань роботи й формулювання вимог до інформаційної системи

Проаналізувавши структуру балансу ТОВ «Карніка» за три роки можна виявити, що на запаси припадає значна питома вага майна, причому спостерігається тенденція до його збільшення з 36,9% від валюти балансу на початок 2004 року до 62,6% від валюти балансу на кінець 2006 року.

Отже, керування запасами в умовах даного підприємства буде мати значний вплив на ефективність його функціонування.

За станом на даний момент на досліджуваному підприємстві не застосовується жодна із систем контролю стану запасів. Замовлення й постачання продукції відбувалося за рішенням менеджера відділу маркетингу, що приймалося тільки на підставі його інтуїції й попередніх домовленостей з покупцями.

Метою даної дипломної роботи є розробка економічно обґрунтованих логістичних моделей заснованих на різних системах контролю стану запасів і розрахунок їхньої ефективності та подальший вибір оптимальної моделі постачання продукції.

Завдання, розв'язувані при розробці логістичних моделей:

1. Виявлення закономірностей у попиті на підшипники реалізовані ТОВ «Карніка» шляхом моделювання обсягів попиту в часі.

2. Побудова різних систем контролю запасів.

3. Аналіз показників ефективності побудованих систем, виявлення їхніх достоїнств і недоліків.

4. Вибір системи контролю запасів і постачальника, що забезпечує максимальну ефективність.

5. Створення інформаційної логістичної для ТОВ «Карніка».

6. Техніка безпеки й охорона праці в офісі й на складі підприємства.

1.4 Висновки по розділу I

Розрахунки та аналіз показників, які зроблені у цьому розділі дають підстави зробити наступні висновки

1. Структура балансу ТОВ «Карніка» не є оптимально, що виражено у співвідношенні показників фінансової стійкості підприємства до бажаних значень.

2. Найбільшу питому вагу в активі балансу мають статті, що пов'язані з запасами, а в пасиві - короткострокові зобов'язання, за рахунок яких у більшості випадків і закупляється продукція.

3. На підставі двох попередніх висновків було обґрунтовано вибір теми та мети дослідження поточного дипломного проекту.

2. МОДЕЛЮВАННЯ, СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ І ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

У цьому розділі проведено моделювання та аналіз отриманих моделей попиту на продукцію ТОВ «Карніка», зроблені висновки щодо можливості використання отриманих моделей. Проведено огляд, аналіз і розрахунок моделей існуючих систем контролю стану запасів у застосуванні до умов підприємства. Окрім того розраховано ефективність впровадження кожної з цих систем.

2.1 Розробка економіко-математичних моделей і їхнє дослідження

У рамках даного дипломного проекту неможливо зробити моделювання по всьому асортименту продукції ТОВ «Карніка» оскільки він вимірюється тисячами найменувань, у подальших дослідженнях і розрахунках будуть використані дані по десяти підшипниках: 206, 1206, 2206, 7206 60206, 80206, 180206, 986714, 1580207 і 1680206.

Також для зручності здійснення подальших розрахунків і побудови моделей, всі постачальники підприємства умовно об'єднані в 6 груп:

- Болгарія (включає наступних постачальників Bearing Trade House Inc, ООД «Лимар Инвестмент», ООД «Трієра»)

- ВПЗ-23 (ВАТ «Вологодський підшипниковий завод»);

- Китай;

- Росія (об'єднує всіх постачальників з Росії крім ВПЗ-23, у тому числі ЗАТ «Томський підшипник», ЗАТ «Десятий підшипниковий завод», АТВТ «Двадцятий підшипниковий завод АПЗ-20», ТОВ «Курський завод упорних підшипників»);

- Україна (всі постачальники з України крім ХАРП, наприклад, АТЗТ «Дніпропідшипник», ЗАТ «Запорожпідшипник», ВАТ «Гниваньський підшипниковий завод»);

- ХАРП (ВАТ «Харківський підшипниковий завод»).

2.1.1 Моделювання попиту на підшипники

З огляду на той факт, що попит на підшипники має сезонний характер, що пов'язано з галузями у яких вони найбільше використовуються, наприклад багато з них використовуються в сільськогосподарській техніці, у процесі моделювання необхідно враховувати сезонну складову й моделювання повинне відбуватися по місяцях.

З огляду на велику питому вагу в попиті випадкових коливань єдиним методом апроксимації, який з логічної й практичної сторони адекватно відображає тенденції зміни обсягів попиту, у даній ситуації можна вважати тільки побудову лінійної залежності попиту від часу з наступним накладенням на нього сезонних складових.

Рівняння лінійного тренду має вигляд:

(де y - модельне значення попиту для t-ого місяця, засноване на лінії тренда; a і b - параметри рівняння)

(де n - кількість місяців, за які є фактичні дані; y і t - середні значення відповідних показників)

Сезонна компонента попиту може бути розрахована двома способами:

1. Сезонна складова дорівнює математичному очікуванню відхилення фактичного попиту від лінійного тренду для розглянутого місяця:

(де m - кількість років, за які є фактичні дані; y_ij - фактичний попит в j-ом місяці i-ого року; y_ij - модельне значення попиту в j-ом місяці i-ого року, засноване на лінії тренда)

Таким чином, загальна модель попиту буде мати вигляд:

- сезонна модель № 1

2. Сезонна складова розрахована на підставі лінійної моделі відхилення фактичного попиту від лінійного тренда для кожного місяця:

А загальна модель попиту буде мати наступний вигляд:

- сезонна модель № 2

Далі наведені характеристики моделей попиту всіх розглянутих підшипників, а також графік моделі, що має найкращі характеристики.

Таблиця 2.1 - Характеристика моделей попиту на підшипник 206

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	32524114	28807648	25664807
Середнє квадратичне відхилення	5703	5367	5066
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	84,61%	79,63%	75,16%
Коефіцієнт кореляції	0,0685	0,3442	0,4633
Коефіцієнт детермінації	0,0047	0,1185	0,2146

Таблиця 2.2 - Характеристика моделей попиту на підшипник 1206

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	48396	39390	24066
Середнє квадратичне відхилення	220	198	155
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	110,30%	99,51%	76,86%
Коефіцієнт кореляції	0,0600	0,4348	0,7109
Коефіцієнт детермінації	0,0036	0,1890	0,5054

Таблиця2.3 - Характеристика моделей попиту на підшипник 2206

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	2525	2122	1297
Середнє квадратичне відхилення	50	46	36
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	139,58%	127,54%	97,22%
Коефіцієнт кореляції	0,2554	0,4635	0,7229
Коефіцієнт детермінації	0,0652	0,2148	0,5225

Таблиця 2.4 - Характеристика моделей попиту на підшипник 7206

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	57512	47053	29761
Середнє квадратичне відхилення	240	217	173
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	199,74%	165,99%	132,34%
Коефіцієнт кореляції	0,3520	0,5440	0,7438
Коефіцієнт детермінації	0,1239	0,2960	0,5532

Таблиця2.5 - Характеристика моделей попиту на підшипник 60206

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	12848361	10550658	6544986
Середнє квадратичне відхилення	3584	3248	2558
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	72,61%	65,80%	51,83%
Коефіцієнт кореляції	0,0328	0,4239	0,7008
Коефіцієнт детермінації	0,0011	0,1797	0,4911

Таблиця 2.6 - Характеристика моделей попиту на підшипник 80206

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	6116340	4611126	2811146
Середнє квадратичне відхилення	2473	2147	1677
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	105,29%	91,42%	70,78%
Коефіцієнт кореляції	0,2366	0,5371	0,7526
Коефіцієнт детермінації	0,0560	0,2884	0,5664

Таблиця 2.7 - Характеристика моделей попиту на підшипник 180206

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	2639116	2044463	1651903
Середнє квадратичне відхилення	1625	1430	1285
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	62,81%	55,28%	49,69%
Коефіцієнт кореляції	0,3800	0,5810	0,6815
Коефіцієнт детермінації	0,1444	0,3375	0,4645

Таблиця 2.8 - Характеристика моделей попиту на підшипник 986714

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	9291	7852	4974
Середнє квадратичне відхилення	96	89	71
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	198,61%	169,74%	135,88%
Коефіцієнт кореляції	0,3398	0,5070	0,7300
Коефіцієнт детермінації	0,1155	0,2571	0,5329

Таблиця 2.9 - Характеристика моделей попиту на підшипник 1580207

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	424550	288779	201489
Середнє квадратичне відхилення	652	537	449
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	88,17%	72,20%	60,68%
Коефіцієнт кореляції	0,3068	0,6212	0,7550
Коефіцієнт детермінації	0,0941	0,3858	0,5701

Таблиця 2.10 - Характеристика моделей попиту на підшипник 1680206

Характеристика	Лінійний тренд	Сезонна модель № 1	Сезонна модель № 2
Дисперсія	973933	485703	459800
Середнє квадратичне відхилення	987	697	678
Відносне середнє квадратичне відхилення, %	159,23%	112,44%	109,40%
Коефіцієнт кореляції	0,0329	0,7084	0,7269
Коефіцієнт детермінації	0,0011	0,5018	0,5284

Як видно з наведених таблиць найбільш адекватними (з найбільшими коефіцієнтами детермінації) є моделі попиту на підшипник 1580207. Графік цих моделей наведено нижче.

Графіки моделей попиту на інші підшипники наведені в додатку A

Точність і адекватність розрахованих моделей недостатньо висока для того, щоб на їхній підставі прогнозувати попит на підшипники.

Рисунок 2.1 - Фактичний і змодельований попит на підшипник 1580207 за період 01.07. 02-30.06.08

2.1.2 Моделювання системи контролю стану запасів

2.1.2.1 Матеріальні запаси й витрати з ними пов'язані

Матеріальні запаси - це продукція виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання й інші товари, що очікують процесу особистого або виробничого споживання, і перебувають на різних стадіях виробництва й обігу.

З урахуванням специфіки діяльності ТОВ «Карніка», а саме відсутності виробничого процесу й можливості досить тривалого зберігання продукції, перелік витрат, які пов'язані з запасами має такий вигляд:

I. витрати, що викликані наявністю запасів:

- заморожені фінансові кошти, вкладені в ці запаси;

- витрати на транспортування продукції

- витрати на утримання спеціально обладнаних приміщень (складів) і оплата праці спеціального персоналу;

II. витрати, що викликані відсутністю запасів:

- витрати від відсутності товару на складі в момент пред'явлення попиту (становлять неодержаний прибуток).

При цьому до прямих витрат можна віднести тільки транспортні видатки та видатки на зберігання.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що створення запасів доцільно у випадках, коли втрати від відсутності запасів перевищують витрати на їхню доставку й зберігання.

Отже, основні вимоги, які повинні бути враховані в процесі керування запасами:

1. Розмір запасу повинен бути достатнім для задоволення попиту на продукцію (повністю або частково), дозволяючи при цьому максимізувати прибуток підприємства;

2. Оскільки утворення запасу означає іммобілізацію матеріальних ресурсів, те його розмір повинен бути мінімальним;

3. Утворення запасу і його зберігання викликає певні витрати; керування запасами повинне сприяти їхній мінімізації.

Видатки, пов'язані з утримуванням і зберіганням містять у собі витрати пакування: вартість зберігання пакування, придбання або оренди встаткування для пакування; витрати зберігання на складі: трудові витрати й експлуатаційні витрати; витрати на страховку; витрати у зв'язку з виходом з ладу, дрібною крадіжкою; старінням; витрати на податки; інвестиційні або непередбачені витрати.

Видатки на здійснення замовлення або закупівлі містять у собі витрати на керування, зарплату службовців, телефон, поштові витрати, факсимільний зв'язок, бухгалтерію, транспортні витрати, інспекцію й витрати, пов'язані із закупівлею або замовленням на виробництво.

Витрати постачання (транспортні) умовно можна вважати пропорційними частоті поновлення запасів. Кожна чергова поставка збільшує загальні видатки на запаси продукції.

Витрати по зберіганню запасу пропорційні його розмірам: чим більше запас, тим вище витрати по втримуванню будинків, споруджень, оплата праці складських робітників.

2.1.2.2 Системи контролю стану запасів

Розроблені логістичні моделі, засновані на різних системах керування запасами, дозволяють визначити, коли й у якій кількості необхідно замовляти продукцію, щоб вона вчасно надходила на підприємство, забезпечуючи тим самим максимальний розмір прибутку при, бажано, найменшому розмірі витрат на їхню доставку й зберігання.

Керування запасами передбачає організацію контролю їхнього фактичного стану, тобто фіксацію й регулювання їхнього рівня.

Основні методи контролю стану запасів, можна класифікувати по наступних ознаках:

I. Порядок перевірки:

- періодична;

- безперервна;

II. Граничний рівень:

- є;

- відсутній;

III. Величина замовляється партії, що:

- постійна;

- змінна.

Класифікація систем контролю стану запасів наведена нижче, на рисунку 2.2

Рисунок 2.2 - Класифікація систем контролю стану запасів

2.1.2.2.1 Система оперативного керування

Ця система контролю стану запасів продукції (у цьому випадку підшипників) заснована на тому, що замовлення нової партії здійснюється за рішенням менеджера, прийнятому через рівні проміжки часу, про те, що кількість продукції на складі необхідно збільшити. При цьому для кожної окремої поставки характерні свої обсяги замовлення, які не обмежені ні якими раніше введеними показниками (відсутня мінімальна або максимальна кількість товару, що повинне зберігатися на складах).

На рисунку 2.3 графічно відображена залежність обсягів запасів від часу при використанні системи оперативного контролю стану запасів. t = const - інтервали між перевірками фактичного рівня запасів; Р_i - розміри окремих замовлень.

Рисунок 2.3 - Система оперативного керування

Методика розрахунку логістичної моделі при системі оперативного контролю:

1. Встановлюємо часовий інтервал (t) між перевірками стану запасів, виражений у днях.

2. Відповідальний за постачання менеджер перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі) через кожні t днів.

3. Менеджер ухвалює рішення щодо необхідності, або її відсутності, замовлення партії продукції або ресурсів.

4. Менеджер ухвалює рішення щодо розміру партії продукції або ресурсів, що замовляється (P_i).

У цьому випадку величина загальних логістичних витрат за період часу T розраховується як сума витрат на замовлення підшипників, їхнє зберігання на складі й прибутку, що був упущений через відсутність необхідної кількості товару на складі.

2.1.2.2.2 Система рівномірної поставки

Однією з найбільш відомих і широко розповсюджених систем контролю є система рівномірної поставки. Вона передбачає сталість, як обсягів поставок, так і їхньої періодичності.

Регулювання запасів по цій системі передбачає визначення по кожній позиції крім норми запасу ще й запасу «точки замовлення». Запас «точки замовлення» встановлюють відповідно до мінімально необхідного часу, що забезпечує поновлення планової наявності товару.

Залежність обсягів запасів, що зберігаються на складі від часу для такої системи наведена на рисунку 2.4, де ф = const - інтервали між поставками; t = const; Р = const.

Рисунок 2.4 - Система рівномірної поставки

Методика розрахунку логістичної моделі при системі рівномірної поставки у випадку, коли відсутнє обмеження мінімального й/або максимального розміру поставки, а також не задана й не обмежена періодичність перевірок стану запасів:

1. Розраховуємо загальну кількість підшипників (Q), що знадобитися підприємству за певний період часу (T = 5 років = 1826 днів). Визначаємо разові витрати на розміщення замовлення (C_з) і витрати на зберігання одиниці продукції в добу (C_х)

2. Розраховуємо по нижче наведеній формулі оптимальний розмір замовлення, при якому сума всіх витрат на розміщення замовлень і зберігання продукції або ресурсів на складі за період часу T приймає найменше значення:

Якщо отримане значення являє собою дробове число, то округляємо його до цілих у більшу й у меншу сторони.

3. Розраховуємо загальну суму видатків на розміщення замовлень і витрат на зберігання продукції на складі для обох випадків округлення оптимального розміру замовлення:

Вибираємо значення q_опт, якому відповідають мінімальні витрати TC_зх. Подальші розрахунки робимо, використовуючи саме це значення.

4. Розраховуємо по нижче наведеній формулі оптимальну періодичність поставок:

Робимо округлення отриманого результату аналогічно оптимальному розміру замовлення.

5. Один раз в t_опт днів замовляємо q_опт одиниць продукції.

При цьому загальні логістичні витрати за період часу T складуть:

(де P_н - розмір упущеного (неодержаного через відсутність товару на складі) прибутку за період T)

Ця величина залежить від точності, з якої розрахована загальна потреба в продукції за період T.

Якщо ж попередньо є обмеження мінімального й/або максимального розміру поставки, продукція або сировина поставляється впакована в стандартизовану тару із заданою кількістю одиниць або певної ваги, тоді округлення оптимального розміру поставки провадимо так, як зазначено в п.2 але не до цілих одиниць, а до найближчих розмірів пакування, тари або ваги.

Якщо задано періодичність поставок, тоді розрахунок розміру замовлення зводиться до наступного:

2.1.2.2.3 Система поповнення запасів до максимального рівня

При використанні такої системи контролю стану запасів встановлюється максимальне значення кількості продукції, яка зберігається на складі (s_max). При цьому через рівні проміжки часу замовляються партії товару, обсяг яких заповнює склад до встановленого максимуму.

Тут керуючими елементами системи є максимальний рівень запасу й тривалість періоду замовлення. При цій системі замовлення, незалежно від їхнього розміру, повторюються через рівні проміжки часу в суворій відповідності до тривалості заготівельного циклу, що забезпечує постійний рівень запасу.

Для системи поповнення запасів до максимального рівня залежність обсягів запасів, що зберігаються на складі, від часу графічно відображає рисунок 2.5, де ф = const; t = const; Р_i ? const.

Рисунок 2.6 - Система поповнення запасу до максимального рівня

Методика розрахунку логістичної моделі при системі поповнення запасів до максимального рівня:

1. Установлюємо часовий інтервал (t=7) між перевірками стану запасів, виражений у днях.

2. Задаємо максимальний рівень запасів, які зберігаються на складі (s_max)

3. Відповідальний за поставки менеджер перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі) через кожні t днів.

4. Якщо кількість товару на складі менше встановленого максимального рівня, він ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить:

(де s_j - поточний розмір запасів на складі; d - середньодобова витрата товару; t' - час необхідний на доставку замовленого товару)

2.1.2.2.4 Система з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасу (із граничним рівнем запасу)

При використанні даної системи контролю стану запасів рівень запасів перевіряється через рівні проміжки часу. Рішення про замовлення товару або ресурсу приймається тільки за умови, що фактичний рівень запасу на момент перевірки виявляється меншим або дорівнює встановленому мінімальному (граничному) рівню.

Рисунок 2.7 ілюструє взаємозв'язок між розміром запасів, що зберігаються, і часом при використанні системи з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасу, де Р = const; t = const; ф ? const.

Рисунок 2.7 - Система з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці

Методика розрахунку логістичної моделі при системі з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасу:

1. Встановлюємо часовий інтервал (t=7) між перевірками стану запасів, виражений у днях.

2. Задаємо граничний (мінімальний) рівень запасів так щоб він враховував кількість товарів, що буде витрачено за час необхідний для доставки замовлення.

3. Визначаємо фіксований обсяг замовлення (q_пост).

4. Відповідальний за поставки менеджер перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі) через кожні t днів.

5. Якщо кількість товару на складі менше або дорівнює встановленому граничному рівню, він ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить q_пост.

2.1.2.2.5 Система з фіксованим розміром замовлення при безперервній перевірці фактичного рівня запасу (із граничним рівнем запасу)

Ця система діє в такий спосіб: у момент досягнення запасами граничного мінімального значення приймається рішення про замовлення нової партії товару постійного обсягу.

Залежність обсягів запасів від часу у випадку використання системи з фіксованим розміром замовлення при безперервній перевірці фактичного рівня запасу графічно відображена на рисунку 2.8. Для цієї системи: t_i - випадкові періоди часу між замовленнями; Р = const; ф ? const.

Рисунок 2.8 - Система з фіксованим розміром замовлення при безперервній перевірці

Методика розрахунку логістичної моделі при системі з фіксованим розміром замовлення при безперервній перевірці фактичного рівня запасу:

1. Задаємо граничний (мінімальний) рівень запасів так щоб він враховував кількість товарів або ресурсів, що буде витрачено за час необхідний для доставки замовлення.

2. Визначаємо фіксований обсяг замовлення (q_пост).

3. Відповідальний за поставки менеджер постійно перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі).

4. Коли кількість товару або ресурсу падає до заданого граничного рівня, менеджер ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить q_пост.

2.1.2.2.6 Система із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу (із граничним рівнем запасу)

При використанні зазначеної системи контролю стану запасів фактичний рівень запасу перевіряється через рівні проміжки часу. Якщо він виявляється меншим або дорівнює мінімальному (граничному), то приймається рішення замовити партію, обсяг якої дорівнює різниці між установленим максимумом запасу й поточним фактичним з урахуванням очікуваної за час доставки реалізації.

Для розглянутої системи залежність обсягів запасів, що зберігаються на складі, від часу проілюстрована на рисунку 2.9, де t = const; ф ? const; Р_i ? const.

Рисунок 2.9 - Система із двома рівнями при періодичній перевірці

Методика розрахунку логістичної моделі при системі із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу:

1. Установлюємо часовий інтервал (t=7) між перевірками стану запасів, виражений у днях.

2. Задаємо граничний (мінімальний) рівень запасів так щоб він ураховував кількість товарів або ресурсів, що буде витрачено за час необхідний для доставки замовлення (s_min).

3. Задаємо максимальний рівень запасів які зберігаються на складі (s_max).

5. Якщо кількість товару на складі менше встановленого мінімального рівня, він ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить:

2.1.2.2.7 Система із двома рівнями при безперервній перевірці фактичного рівня запасу (із граничним рівнем запасу)

Рішення про замовлення нової партії товарів або ресурсів, приймається при досягненні граничного (мінімального) рівня запасів. Розмір кожної партії приймається рівним різниці між установленим максимумом запасу й поточним фактичним зі збільшенням на розмір очікуваної реалізації за час виконання замовлення.

Залежність обсягів запасів від часу графічно відображена на рисунку 2.10. Для розглянутої системи: t_i - випадкові періоди часу між замовленнями; Р_i ? const; ф ? const.

Рисунок 2.10 - Система із двома рівнями при безперервній перевірці

Методика розрахунку логістичної моделі при системі із двома рівнями при безперервній перевірці фактичного рівня запасу:

1. Задаємо граничний (мінімальний) рівень запасів так щоб він враховував кількість товарів або ресурсів, що буде витрачено за час необхідний для доставки замовлення (s_min).

2. Задаємо максимальний рівень запасів, які зберігаються на складі (s_max)

4. Коли кількість товару або ресурсу падає до заданого граничного рівня, менеджер ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить:

2.1.2.3 Моделі систем контролю стану запасів для всіх розглянутих видів підшипників

В умовах розглянутого підприємства неможливе використання систем контролю стану запасів з безперервною перевіркою фактичного рівня запасу, тому що доставка продукції відбувається з інших міст і країн, що не дозволяє при потребі встановити безперервне постачання підшипників.

Тому в поточній главі будуть розглянуті тільки чотири системи контролю запасів для кожного підшипника:

– система рівномірної поставки;

– система поповнення запасу до максимального рівня;

– система з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасу;

– система із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу.

Далі будуть наведені деякі характеристики й показники ефективності цих моделей систем контролю стану запасів розроблених для кожного підшипника й графіки зміни запасів підшипника 1680206, що повинні перебувати на складі. Графіки зміни запасів інших підшипників, що повинні перебувати на складі, наведені в Додатку Б.

Таблиця 2.11 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 206

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	392896	125	3143	13 391,49	60 902,63	-423,69	16 460,37	37 815,32	54699,37
Система рівномірної поставки	354960	261	1360	50 851,50	-82 992,96	-10613,88	10 648,80	133 578,38	154841,06
Система поповнення запасу до максимального рівня	228650	172	1329	6 625,03	6 421,40	-11167,50	6 859,50	17 496,76	35523,77
Система з фіксованим розміром замовлення	262990	91	2890	9 029,21	6 773,57	-6911,58	7 889,70	23 878,90	38680,18
Система із двома рівнями	249730	89	2806	7 877,98	6 033,32	-8965,45	7 491,90	20 740,52	37197,86

Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,04	0,10	0,14	0,90	0,01
Система рівномірної поставки	0,03	0,38	0,44	-1,87	-0,13
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,03	0,08	0,16	5,53	1,74
Система з фіксованим розміром замовлення	0,03	0,09	0,15	5,71	1,02
Система із двома рівнями	0,03	0,08	0,15	6,17	1,49

Таблиця 2.12 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 1206

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	16316	42	388	14 943,63	-17 559,71	104,71	511,04	20 771,27	21177,60
Система рівномірної поставки	11220	66	170	3 919,71	-2 624,84	-547,99	370,26	5 490,13	6408,38
Система поповнення запасу до максимального рівня	7990	47	170	722,07	1 291,82	-1234,99	263,67	1 023,37	2522,02
Система з фіксованим розміром замовлення	9350	55	170	999,15	1 294,70	-876,70	308,55	1 412,41	2597,65
Система із двома рівнями	9350	55	170	999,76	1 293,85	-876,70	308,55	1 413,26	2598,50
Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,03	1,27	1,30	-1,21	0,01
Система рівномірної поставки	0,03	0,49	0,57	-2,44	-0,21
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,03	0,13	0,32	1,95	0,96
Система з фіксованим розміром замовлення	0,03	0,15	0,28	2,01	0,68
Система із двома рівнями	0,03	0,15	0,28	2,01	0,68

Таблиця2.13 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 2206

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	1946	37	53	3 317,46	2 179,13	557,80	268,13	3 656,75	3367,08
Система рівномірної поставки	1900	38	50	3 746,23	2 051,44	0,00	0,00	4 290,95	4290,95
Система поповнення запасу до максимального рівня	2000	34	59	1 662,20	3 687,44	0,00	0,00	1 931,45	1931,45
Система з фіксованим розміром замовлення	2000	10	200	1 438,83	3 957,69	0,00	0,00	1 691,70	1691,70
Система із двома рівнями	2050	8	256	1 580,20	3 826,94	0,00	0,00	1 831,45	1831,45

Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,14	1,88	1,73	1,55	-0,26
Система рівномірної поставки	0,00	2,26	2,26	2,09	0,00
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,00	0,97	0,97	0,52	0,00
Система з фіксованим розміром замовлення	0,00	0,85	0,85	0,43	0,00
Система із двома рівнями	0,00	0,89	0,89	0,48	0,00

Таблиця 2.14 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 7206

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	3618	24	151	18 008,58	5 883,86	-212,19	934,18	23 108,73	24255,10
Система рівномірної поставки	3300	66	50	22 846,81	-5 254,93	181,17	0,00	29 255,65	29074,48
Система поповнення запасу до максимального рівня	1700	8	213	13 967,57	9 221,31	-1079,11	0,00	17 521,31	18600,43
Система з фіксованим розміром замовлення	1800	6	300	14 031,34	9 451,82	-1109,93	0,00	17 599,06	18708,99
Система із двома рівнями	2000	6	333	14 048,35	9 465,31	-1069,94	0,00	17 626,31	18696,25

Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,26	6,39	6,70	4,12	0,04
Система рівномірної поставки	0,00	8,87	8,81	-5,53	0,03
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,00	10,31	10,94	2,02	0,12
Система з фіксованим розміром замовлення	0,00	9,78	10,39	1,98	0,12
Система із двома рівнями	0,00	8,81	9,35	1,98	0,11

Таблиця 2.15 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 60206

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	295292	130	2271	18 022,98	150 016,36	-301,83	11 005,37	43 804,98	55112,17
Система рівномірної поставки	266220	261	1020	19 967,21	125 772,99	-16556,26	2 662,20	53 340,46	72558,92
Система поповнення запасу до максимального рівня	274380	134	2048	14 396,81	142 272,71	-16688,14	2 743,80	36 199,94	55631,87
Система з фіксованим розміром замовлення	244800	48	5100	12 265,31	132 625,85	-31196,11	2 448,00	30 691,89	64336,00
Система із двома рівнями	253640	49	5176	13 192,47	133 615,30	-28086,43	2 536,40	33 036,38	63659,21
Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,04	0,15	0,19	0,37	0,00
Система рівномірної поставки	0,01	0,20	0,27	0,58	0,13
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,01	0,13	0,20	0,39	0,12
Система з фіксованим розміром замовлення	0,01	0,13	0,26	0,49	0,24
Система із двома рівнями	0,01	0,13	0,25	0,48	0,21

Таблиця 2.16 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 80206

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	145020	99	1465	12 774,23	23 694,68	-314,85	8 469,54	31 646,32	40430,71
Система рівномірної поставки	133110	261	510	23 405,54	-16 371,32	-7627,48	1 331,10	61 669,37	70627,94
Система поповнення запасу до максимального рівня	103360	134	771	6 422,39	37 829,87	-12036,29	1 033,60	16 623,16	29693,04
Система з фіксованим розміром замовлення	104550	41	2550	6 503,61	41 813,82	-11447,43	1 045,50	17 161,03	29653,96
Система із двома рівнями	117300	41	2861	9 115,74	40 743,38	-6503,38	1 173,00	23 790,78	31467,16

Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,06	0,22	0,28	1,71	0,01
Система рівномірної поставки	0,01	0,46	0,53	-4,31	-0,47
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,01	0,16	0,29	0,78	0,32
Система з фіксованим розміром замовлення	0,01	0,16	0,28	0,71	0,27
Система із двома рівнями	0,01	0,20	0,27	0,77	0,16

Таблиця 2.17 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 180206

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	173987	189	921	47 876,61	29 239,69	222,01	18 168,86	106 915,22	124862,07
Система рівномірної поставки	133110	261	510	30 658,42	49 923,51	-31139,11	1 331,10	61 708,46	94178,67
Система поповнення запасу до максимального рівня	154530	215	719	13 900,68	132 665,66	-5995,96	1 545,30	30 107,15	37648,41
Система з фіксованим розміром замовлення	147390	51	2890	10 836,24	147 175,24	-15937,11	1 473,90	22 976,94	40387,95
Система із двома рівнями	146200	72	2031	9 564,62	150 885,48	-14998,97	1 462,00	20 524,03	36985,01

Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,10	0,61	0,72	4,27	-0,01
Система рівномірної поставки	0,01	0,46	0,71	1,89	0,62
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,01	0,19	0,24	0,28	0,05
Система з фіксованим розміром замовлення	0,01	0,16	0,27	0,27	0,11
Система із двома рівнями	0,01	0,14	0,25	0,25	0,10

Таблиця 2.18 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 986714

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє)	Отриманий прибуток	Упущений прибуток	Загальні транспортні витрати	Загальні витрати зберігання	Загальні логістичні витрати
Фактичні значення	2208	35	63	2 590,97	9 148,61	1920,32	933,67	1 367,80	381,14
Система рівномірної поставки	3300	66	50	14 625,69	305,87	-899,07	0,00	6 991,83	7890,91
Система поповнення запасу до максимального рівня	2350	26	90	4 026,52	9 259,82	-269,53	0,00	2 049,93	2319,46
Система з фіксованим розміром замовлення	2250	15	150	3 728,81	10 399,38	-363,70	0,00	1 881,00	2244,69
Система із двома рівнями	2200	12	183	3 387,38	9 856,58	-565,93	0,00	1 721,10	2287,02

Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,42	0,62	0,17	0,04	-0,21
Система рівномірної поставки	0,00	2,12	2,39	25,80	2,94
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,00	0,87	0,99	0,25	0,03
Система з фіксованим розміром замовлення	0,00	0,84	1,00	0,22	0,03
Система із двома рівнями	0,00	0,78	1,04	0,23	0,06

Таблиця 2.19 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 1580207

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	44279	132	335	9 113,99	60 661,59	-628,59	1 664,71	9 111,91	11405,20
Система рівномірної поставки	44370	261	170	21 887,74	47 179,71	-9167,08	694,39	21 574,27	31435,74
Система поповнення запасу до максимального рівня	43435	158	275	8 813,38	63 020,90	-1291,33	679,76	8 852,41	10823,50
Система з фіксованим розміром замовлення	42840	72	595	8 265,33	63 586,32	-1761,09	670,45	8 302,42	10733,96
Система із двома рівнями	40800	96	425	4 449,47	64 250,68	-4014,67	638,52	4 470,03	9123,22
Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,04	0,21	0,26	0,19	0,01
Система рівномірної поставки	0,02	0,49	0,71	0,67	0,19
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,02	0,20	0,25	0,17	0,02
Система з фіксованим розміром замовлення	0,02	0,19	0,25	0,17	0,03
Система із двома рівнями	0,02	0,11	0,22	0,14	0,06

Таблиця 2.20 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для підшипника 1680206

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	47489	122	389	105 263,02	-21 590,99	5406,20	3 139,08	70 442,37	68175,24
Система рівномірної поставки	19650	131	150	10 855,95	18 232,34	-16038,48	501,07	7 349,44	23888,99
Система поповнення запасу до максимального рівня	34550	152	227	12 076,45	31 078,28	-2187,40	881,02	8 297,00	11365,42
Система з фіксованим розміром замовлення	31500	45	700	6 864,63	31 916,38	-4317,48	803,25	4 695,95	9816,68
Система із двома рівнями	32750	47	697	7 897,78	32 596,65	-3243,12	835,13	5 428,14	9506,38

Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,07	1,48	1,44	-3,16	0,25
Система рівномірної поставки	0,03	0,37	1,22	1,31	0,88
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,03	0,24	0,33	0,37	0,07
Система з фіксованим розміром замовлення	0,03	0,15	0,31	0,31	0,14
Система із двома рівнями	0,03	0,17	0,29	0,29	0,10

Рисунок 2.11 - Графік фактичної зміни кількості підшипника 1680206, що зберігається на складі в період
з 01.07.02 по 30.06.08

Рисунок 2.12 - Графік зміни кількості підшипника 1680206, що зберігається на складі в період з 01.07.02 по 30.06.08 при системі рівномірної поставки

Рисунок 2.13 - Графік зміни кількості підшипника 1680206, що зберігається на складі в період з 01.07.02 по 30.06.08 при системі поповнення запасу до максимального рівня

Рисунок 2.14 - Графік зміни кількості підшипника 1680206, що зберігається на складі в період з 01.07.02 по 30.06.08 при системі з фіксованим розміром замовлення

Рисунок 2.15 - Графік зміни кількості підшипника 1680206, що зберігається на складі в період з 01.07.02 по 30.06.08 при системі із двома рівнями

2.2 Розрахунок економічної ефективності впровадження системи контролю стану запасів

Як видно з таблиць 2.11-2.20 для різних підшипників властива різна оптимальна по показнику прибутку система контролю стану запасів. Однак ведення кожного підшипника по своїй системі буде вимагати занадто багато як людських, так і інформаційних ресурсів.

Отже, існує необхідність вибору єдиної системи контролю стану запасів. Для цього потрібен розрахунок спільних результатів для всіх підшипників по кожній системі контролю. Результати цих розрахунків наведені в таблиці 2.21

Однак, у зв'язку з тим, що для трьох систем значення прибутку відрізняються незначно (420-440 тис. грн), щоб вибрати оптимальну систему контролю поставок і розробити на її підставі логістичну модель необхідно запровадити показник ефективності, який би враховував не тільки розмір прибутку, але й, наприклад, розмір витрат необхідних для одержання такого прибутку, середній розмір оборотних коштів вкладених у запаси.

(x₁ - розмір одержуваного прибутку; x₂ - розмір логістичних витрат; x₃- розмір обігових коштів вкладених у запаси; a₁, a₂, a₃ - вагові коефіцієнти відповідних показників)

Результати розрахунків ефективності систем наведені в таблиці 2.22. З якої видно, що найбільш високий показник ефективності відповідає системі із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу. Отже, необхідно впроваджувати саме цю систему.

У таблицях 2.23 и 2.24 наведені відповідно коефіцієнти росту та приросту основних абсолютних характеристик систем контролю стану запасів.

Таблиця 2.21 - Характеристики й показники ефективності моделей систем контролю стану запасів для всіх досліджуваних типів підшипників

Системи контролю стану запасів	Усього куплено продукції, шт.	Усього закупівель	Середній розмір закупівлі, шт.	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Упущений прибуток, грн	Загальні транспортні витрати, грн	Загальні витрати зберігання, грн	Загальні логістичні витрати, грн
Фактичні значення	1 112 641	934	1 191,26	150 571,40	357 034,80	1 144,41	60 934,91	285 488,87	345 279,36
Система рівномірної поставки	969 490	1 639	591,51	193 341,45	131 612,97	-89 303,20	30 578,66	381 236,02	501 117,88
Система поповнення запасу до максимального рівня	852 345	1 076	792,14	82 468,13	422 811,82	-50 553,78	27 735,37	140 043,32	218 332,47
Система з фіксованим розміром замовлення	848 570	432	1 964,28	73 976,52	434 586,59	-71 622,26	27 467,99	130 323,34	229 413,58
Система із двома рівнями	855 185	421	2 031,32	73 942,22	437 745,02	-65 566,97	27 693,34	132 410,89	225 671,20

Системи контролю стану запасів	Середні транспортні витрати, грн/шт.	Середні витрати зберігання, грн/шт.	Середні логістичні витрати, грн/шт.	Відношення логістичних витрат до прибутку	Відношення упущеного прибутку до отриманого
Фактичні значення	0,05	0,26	0,31	0,97	0,00
Система рівномірної поставки	0,03	0,39	0,52	3,81	0,68
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,03	0,16	0,26	0,52	0,12
Система з фіксованим розміром замовлення	0,03	0,15	0,27	0,53	0,16
Система із двома рівнями	0,03	0,15	0,26	0,52	0,15

Таблиця 2.22 - Показники ефективності систем контролю стану запасів

Системи контролю стану запасів	Оборотні кошти в запасах (середнє), грн	Отриманий прибуток, грн	Загальні логістичні витрати, грн	Показник ефективності
Вагові коефіцієнти	0,15	0,7	0,15
Фактичні значення	22 585,71	249 924,36	51 791,90	175 546,75
Система рівномірної поставки	29 001,22	92 129,08	75 167,68	-12 039,82
Система поповнення запасу до максимального рівня	12 370,22	295 968,27	32 749,87	250 848,19
Система з фіксованим розміром замовлення	11 096,48	304 210,61	34 412,04	258 702,09
Система із двома рівнями	11 091,33	306 421,51	33 850,68	261 479,50

Таблиця 2.23 - Коефіцієнти росту основних абсолютних характеристик систем контролю стану запасів

Системи контролю стану запасів	Оборотні кошти в запасах (середнє)	Отриманий прибуток	Упущений прибуток	Загальні транспортні витрати	Загальні витрати зберігання	Загальні логістичні витрати
Фактичні значення	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00
Система рівномірної поставки	1,28	0,37	-78,03	0,50	1,34	1,45
Система поповнення запасу до максимального рівня	0,55	1,18	-44,17	0,46	0,49	0,63
Система з фіксованим розміром замовлення	0,49	1,22	-62,58	0,45	0,46	0,66
Система із двома рівнями	0,49	1,23	-57,29	0,45	0,46	0,65

Таблиця 2.24 - Коефіцієнти приросту основних абсолютних характеристик систем контролю стану запасів

Системи контролю стану запасів	Оборотні кошти в запасах (середнє)	Отриманий прибуток	Упущений прибуток	Загальні транспортні витрати	Загальні витрати зберігання	Загальні логістичні витрати
Фактичні значення	0,00%	0,00%	0,00%	0,00%	0,00%	0,00%
Система рівномірної поставки	28,41%	-63,14%	-7903,41%	-49,82%	33,54%	45,13%
Система поповнення запасу до максимального рівня	-45,23%	18,42%	-4517,44%	-54,48%	-50,95%	-36,77%
Система з фіксованим розміром замовлення	-50,87%	21,72%	-6358,43%	-54,92%	-54,35%	-33,56%
Система із двома рівнями	-50,89%	22,61%	-5829,31%	-54,55%	-53,62%	-34,64%

2.3 Висновки за розділом II

1. У цьому розділі було проведено моделювання попиту на підшипники, яки виявило деякі сезонні тенденції, що полягають у підвищенні попиту напередодні піків активності сільськогосподарських робіт (кінець зими та початок весни або початок і середина літа).

2. Розроблені моделі попиту не мають достатньої адекватності для використання їх для прогнозування. Це спричинено тим, що на попит значним чином впливає ряд непередбачуваних факторів навколишньої середи: політика уряду та інших гілок влади, щодо дотацій виробникам сільськогосподарської продукції, оподаткування, мита банківської політики, загальна нестабільність влади, нестабільність міжнародних відносин (з країнами постачальниками).

3. Розроблено логістичні моделі, які засновані на різних системах контролю стану запасів. Розраховано ефективність цих моделей та прийнято рішення щодо доцільності впровадження системи з двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу через те, що цій системі відповідає найвищий показник ефективності який враховує як прибуток, так і витрати на закупівлю і утримання запасів та кошти, які у них вкладені.

3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ (СППР) ПО РОЗРОБЦІ ЛОГІСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ В УМОВАХ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «КАРНІКА»

В поточному розділі розглянуто поняття інформаційної логістичної системи та СППР, розроблено архітектуру та структуру інформаційної логістичної системи підтримки прийняття рішень для ТОВ «Карніка». Також розроблено інтерфейс отриманої інформаційної системи та інструкції щодо її застосування.

3.1 Розробка структури та вимог до СППР

Інформаційна логістична система - це певним чином організована сукупність взаємозалежних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших завдань по керуванню рухом матеріальних потоків.

Предметом автоматизації за допомогою логістичних інформаційних систем є:

– ведення й оновлення єдиної довідкової бази по номенклатурі продукції, перевізникам, відправникам вантажу й вантажоодержувачам, маршрутам, тарифам, нормативно-правовій інформації та ін.;

– відстеження статусу й стану різних процесів при реалізації замовлення;

– імпорт і експорт даних з інших програмних додатків, включаючи систему забезпечення фінансових розрахунків;

– звітність і аналітика.

Цілі створення інформаційної системи:

1. забезпечити підвищення ефективності діяльності фірми відповідно до вимог ринку;

2. забезпечити працівникам нормальний трудовий процес;

3. усунути плутанину в одержанні інформації та її використанні.

Система підтримки прийняття рішень (СППР) - комп'ютерна автоматизована система, метою якої є допомога людям, що приймають рішення в складних для повного й об'єктивного аналізу галузях діяльності. СППР виникли в результаті злиття управлінських інформаційних систем і систем керування базами даних.

Для аналізу й вироблення пропозицій у СППР використовуються різні методи. Це можуть бути: інформаційний пошук, інтелектуальний аналіз даних, пошук знань у базах даних, імітаційне моделювання, нейронні мережі й ін.

Сучасні системи підтримки ухвалення рішення являють собою системи, максимально пристосовані до вирішення завдань повсякденної управлінської діяльності, є інструментом, покликаним надати допомогу особам, що приймають рішення (ОПР). За допомогою СППР може провадиться вибір рішення деяких неструктурованих або слабкоструктурованих завдань, у тому числі й багатокритеріальних.

СППР - це інтерактивні автоматизовані системи, що допомагають ОПР, використовувати дані й моделі для вирішення слабкоструктурованих проблем.

СППР має наступні чотири основні характеристики:

1. використовує дані і моделі;

2. вони призначені для допомоги менеджерам у прийнятті рішень для слабкоструктурованих і неструктурованих завдань;

3. підтримують, а не заміняють, вироблення рішень менеджерами;

4. ціль: поліпшення ефективності рішень.

Класифікації СППР

I. На рівні користувача:

– пасивні (система, що допомагає процесу ухвалення рішення, але не може винести пропозицію, яке рішення прийняти);

– активні (можуть зробити пропозицію, щодо того, яке рішення варто вибрати);

– кооперативні (дозволяє ОПР змінювати, поповнювати або поліпшувати рішення, пропоновані системою, посилаючи потім ці зміни в систему для перевірки).

II. На концептуальному рівні:

– керовані повідомленнями (підтримує групу користувачів, що працюють над виконанням загального завдання);

– керовані даними (орієнтуються на доступ і маніпуляції з даними);

– керовані документами (здійснюють пошук і маніпулюють неструктурованою інформацією, заданої в різних форматах);

– керовані знаннями (забезпечують рішення завдань у вигляді фактів, правил, процедур);

– керовані моделями (доступ і маніпуляція з математичними моделями).

III. На технічному рівні

– СППР усього підприємства (підключена до великих сховищ інформації й обслуговує багатьох менеджерів підприємства);

– настільна СППР (мала система, що обслуговує лише один комп'ютер користувача)

На рисунку 3.1 наведена архітектура системи підтримки прийняття управлінських рішень по керуванню станом запасів.

Рисунок 3.1 - Архітектура СППР

Інтерфейс розроблювальної системи повинен містити в собі наступні компоненти:

1. Заставка;

2. Головне меню системи (головна керуюча форма);

3. Підсумкові (загальні) розрахунки, графіки й таблиці, кінцеві показники, які представлені на окремих робочих аркушах основної частини ІС;

4. Підсистеми ІС, призначені для кожного підшипника окремо:

4.1 меню підсистем;

4.2 розроблені моделі й системи поставок

Пропонований підхід до побудови СППР дозволяє створити систему, яка зможе забезпечити керівників своєчасною й достовірною інформацією, а також одержувати необхідну й своєчасну допомогу при прийнятті рішень.

Далі на малюнку 3.2 наведена структура розроблювальної інформаційної логістичної системи.

Рисунок 3.2 - Структура інформаційної логістичної системи ТОВ «Карніка»

Інформаційна система буде розроблена у середовищі Excel, що обране за ряд істотних переваг. Microsoft Excel - засоби для роботи з електронними таблицями, що набагато перевищує по своїм можливостям існуючі редактори таблиць,

Ключові переваги Excel:

1 Ефективний аналіз і обробка даних:

– швидкий і ефективний аналіз (майстер зведених таблиць дозволяє швидко обробляти великі масиви даних і одержувати підсумкові результати в зручному вигляді);

– механізм автокорекції формул автоматично розпізнає й виправляє помилки при введенні формул;

– використання природної мови при написанні формул;

– проведення різних обчислень із використанням потужного апарата функцій і формул;

– дослідження впливу різних факторів на дані;

– одержання вибірки даних, що задовольняють певним критеріям;

– побудова графіків і діаграм;

2 Багаті засоби форматування й відображення даних:

– засоби форматування роблять оформлення таблиць більш яскравим і зрозумілим;

– майстер створення діаграм дозволяє зробити представлення даних у таблицях більш предметним;

3 Наочний друк;

4 Спільне використання даних і робота над документами;

– доступний режим реальної багатокористувальницької роботи (кілька різних користувачів можуть одночасно працювати з однієї й тією же таблицею й навіть документувати внесені зміни);

5 Убудована мова Visual Basic for Applications.

Visual Basic for Applications (VBA) - трохи спрощена реалізація язика програмування Visual Basic, убудована в лінійку продуктів Microsoft Office. VBA є інтерпретованою мовою.

Ця мова дозволяє створювати додатки, виконувані в середовищі Microsoft Office. Це можуть бути різноманітні аналітичні програми, фінансові системи, системи автоматичного створення офіційних листів/документів за допомогою бібліотеки готових шаблонів і т.п. При цьому інтерфейс створюваної програми може бути несхожим на інтерфейс того додатка, у якому вона написана. VBA поєднує практично необмежені можливості із простотою вивчення й використання. Більшість функцій можна описати, не удаючись до програмування.

Основні принципи побудови інформаційної системи:

– ієрархія;

– агрегованість запитів на різних рівнях;

– надмірність (побудова з урахуванням майбутніх завдань);

– конфіденційність;

– адаптивність до запитів, що змінюються;

– погодженість і інформаційна єдність (розробка системи показників, у якій виключалася б можливість неузгоджених дій);

– відкритість системи для поповнення даних.

3.2 Розробка основних компонентів інформаційної логістичної системи

Інтерфейс являє собою комплекс умов, що забезпечують взаємодію об'єктів у навколишньому середовищі, у тому числі в інформаційному просторі. Від нього залежить технологія спілкування людини з комп'ютером.

Найпоширенішим на даний момент є графічний інтерфейс. Характерною рисою цього виду інтерфейсу є те, що діалог з користувачем ведеться не за допомогою команд, а за допомогою графічних образів - меню, вікон, інших елементів

Вся робота із програмами, файлами й документами відбувається у вікнах. Всі програми, файли, документи, пристрої й інші об'єкти представляються у вигляді значків. Всі дії з об'єктами здійснюються за допомогою меню. Широке використання маніпуляторів для вказівки на об'єкти.

У середовищі табличного процесора Excel за допомогою VBA можливе створення трьох основних типів графічного інтерфейсу: кнопковий інтерфейс робочого листа, інтерфейс користувальницьких форм, інтерфейс панелі команд.

Кнопковий інтерфейс робочого листа передбачає, що робоча книга Excel містить необхідну кількість листів, кожен з яких перетворюється в діалогову форму. Причому з головного меню системи здійснюється виклик основних її компонентів, розташованих на інших робочих листах і книгах. Більшість необхідних компонентів можна створювати засобами Excel в інтерактивному режимі роботи без програмування на VBA. На робочих листах, як правило, містяться найпростіші елементи керування - кнопки повернення в головне меню. Крім кнопок можуть використовуватися й інші елементи керування, що втримуються на панелях інструментів Форми й Елементи керування, які зазвичай носять допоміжні функції й не пов'язуються з доступом до інших компонентів і головного меню інформаційної системи. До недоліків інтерфейсу робочого листа варто віднести складність подання робочих листів у надбудовах Excel, що трохи знижує захист інформації в системі.

Інтерфейс користувальницьких форм використовує діалогові вікна, коли від користувача потрібно внести вихідну інформацію для виконання додатком різних завдань, алгоритми розв'язання яких зазвичай сховані від користувача й реалізуються програмним шляхом у надбудовах. Результати розв'язання виводяться на робочі листи. Перевагою інтерфейсу користувальницьких форм є поліпшений захист програм і більш професійний вигляд додатка. Діалогові вікна створюються на основі користувальницьких форм, що розробляються у редакторі VBA і відображуються потім на робочих листах. Користувальницькі форми можуть містити такі ж елементи керування, як і робочі листи і деякі інші, які обумовлені специфікою цього типу інтерфейсу. До недоліків інтерфейсу користувальницьких форм варто віднести порівняльну складність розробки.

Інтерфейс панелей команд робочого листа дозволяє розташовувати на робочих листах кнопки й пункти меню у вигляді лінійок на користувальницьких панелях команд. Кнопки зв'язуються із процедурами, а пункти меню поєднують групи кнопок. На відміну від кнопкового інтерфейсу робочого листа використання панелей команд дозволяє досягти більшої структурованості й упорядкування елементів керування на робочому листи, особливо для випадків, коли окремі компоненти інформаційної системи досить складні і їх неможливо представити на окремому аркуші або користувальницькій формі. Розроблювачами Excel передбачені два режими створення панелей команд: програмний і інтерактивний. При програмному режимі панелі команд, окремі вкладені меню й кнопки розробляються шляхом складання програми мовою VBA. Це найбільш загальний спосіб створення інтерфейсу, у якому можна передбачити як побудову, так і керування окремими елементами панелей команд. Для створення менш складних інформаційних систем передбачено інтерактивний режим, у якому легко створити структурований інтерфейс меню й панелей інструментів.

При розробці інформаційної логістичної системи ТОВ «Карніка» був використаний кнопковий інтерфейс робочого листа, оскільки розроблювальна система не вимагає складно структурованого інтерфейсу або виконання великої кількості користувальницьких функцій і команд. Інтерфейс системи наведений на рисунках 3.3-3.10.

Для початку роботи з інформаційною системою використовуємо заставку (Рисунок 3.3), у якості якої використаний робочий лист, перетворений у форму. Заставка виводиться відразу ж при запуску додатка. На ній відображена назва додатка, дві кнопки «Вхід в ІС» і «Вихід з ІС» і зазначений розроблювач.

Рисунок 3.3 - Заставка інформаційної системи

Для керування окремими частинами додатка використане головне меню (Рисунок 3.4), у яке користувач потрапляє при натисканні кнопки «Вхід в ІС» заставки й з будь-якого іншого елемента системи або з підсистеми.

У головному меню відображена назва, і елементи керування, які дозволяють переміщуватися до різних складових частин додатка, з яких, у свою чергу, реалізовані переходи назад у головне меню. З основного меню також є перехід до заставки, де знаходиться кнопка «Вихід із ІС» для виходу з додатка.

Рисунок 3.4 - Головне меню інформаційної системи

Рисунок 3.5 - Результати розрахунків систем контролю стану запасів для всіх підшипників

У розробленому додатку використовується досить багато графіків, оскільки таке подання інформації дозволяє користувачеві краще її сприймати.

Рисунок 3.6 - Коефіцієнти приросту основних абсолютних характеристик систем контролю стану запасів

Додаток розбитий на основні логічні компоненти і для кожного з них створена окрема користувальницька форма: робочий лист або робоча книга (для підсистем). На кожну користувальницьку форму доводиться по одному завданню.

Рисунок 3.7 - Головне меню інформаційної підсистеми

Рисунок 3.8 - Розрахунки, пов'язані з фактичним станом продажів

Рисунок 3.9 - Результати розрахунків, пов'язаних з фактичним станом продажів, і графік зміни кількості продукції на складі

Рисунок 3.10 - Моделювання попиту на підшипники

3.3 Інструкція користувача використанню системи

Споживачі інформаційної системи: відділ маркетингу, відділ збуту, склад, управлінська ланка підприємств.

Зовнішні споживачі й постачальники інформації: споживачі продукції, постачальники продукції, посередники, підприємства-конкуренти.

Призначення інформаційної системи: розробка й аналіз моделей попиту на підшипники; моделювання систем контролю стану запасів; автоматизований розрахунок результатів впровадження визначених систем контролю.

Порядок виконання робіт при експлуатації ІС:

1. Початок роботи:

1) Завантажити «ІС ТОВ «Карніка».

2) У вікні заставки, що з'явилося, нажати на одну з кнопок: «Вхід в ІС» (перехід до головного меню) або «Вихід з ІС».

2. Основна робота:

1) Для використання ІС за основним призначення треба в підсистемі відповідного підшипника ввести необхідні вихідні дані й деякі бажані параметри систем контролю стану запасів.

2) Якщо буде потреба за допомогою убудованого математичного апарата «Пошук рішення» знайти оптимальні показники моделей.

3) Вивчити результати, отримані в користувальницьких формах «Підсумки» і «Ефективність» і на їхній підставі зробити висновки.

3. Завершення роботи:

1) Для закриття додатка ІС необхідно з Головного меню системи перейти на заставку натиснути кнопку «Вихід з ІС».

3.4 Висновки за розділом III

У поточному розділі було розроблено інформаційну логістичну систему підтримки прийняття рішень для ТОВ «Карніка», призначенням якої є підвищення ефективності використання підприємством коштів, що вкладаються у запаси, та прибутковості продажів.

Було розроблено архітектуру, структуру, основні компоненти ІС, а також її інтерфейс. Обґрунтовано вибір середи у якій ця система реалізувалася, наведені її переваги.

До основних компонентів інтерфейсу розробленої ІС входять: заставка, головне меню, підсистеми окремих підшипників та підсумки зроблених розрахунків у різних виглядах.

4 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Й ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і коштів, спрямованих на збереження життя, здоров'я й працездатності людини в процесі трудової діяльності (згідно ст. 1 Закону України «Про охорону праці»).

Обов'язки роботодавця в сфері охорони праці:

– створення відповідних служб і призначення посадових осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

– розробка при участі сторін колективного договору й реалізація комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

– забезпечення виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

– забезпечення належного утримання будівель і споруд, виробничого встаткування, моніторинг за їхнім технічним станом;

– усунення причин, що викликають нещасні випадки, професійні захворювання, і здійснення профілактичних заходів;

– організація проведення аудита охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану виробничого встаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам по охороні праці, і по їхніх підсумках вживання заходів з усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

– розробка й затвердження положень, інструкцій, інших актів по охороні праці, що діють у межах підприємства;

– здійснення контролю за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог по охороні праці;

Обов'язки роботодавця в сфері охорони праці:

– турбота про особисту безпеку й здоров'я, а також про безпеку й здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час перебування на території підприємства;

– знання й виконання вимог нормативно-правових актів по охороні праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту;

– проходження у встановленому законодавством порядку попередніх і періодичних медичних оглядів.

4.1 Загальний аналіз шкідливих факторів

Предмет дослідження даної дипломної роботи передбачає два основних джерела небезпеки: робота з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами, а також складські роботи.

До шкідливих і/або небезпечних факторів при роботі з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами можна віднести ймовірність поразки працівників електричним струмом, можливість виникнення осередку загоряння в результаті несправності або неправильної експлуатації техніки, а також вплив на працівників випромінювання, яке виробляється працюючою технікою.

При виконанні складських робіт або при перебуванні на території складу шкідливими і/або небезпечними факторами є:

– рухомі транспортні машини та частини вантажопідіймальних машин і механізмів;

– вантаж, що рухається по інерції або під дією власної ваги по схилу;

– понижена температура повітря робочої зоні;

– гострі краї, задирки і шорсткість на поверхнях інструментів, обладнання та ящиків з продукцією, матеріалами, речовинами;

– фізичні перевантаження статичної та динамічної дії;

– падіння вантажу;

– ураження електричним струмом.

4.2 Заходи безпеки при роботі з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами

Забезпечення безпеки при роботі з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами проводиться шляхом виконання всіх вимог «Інструкції з охорони праці при роботі з обчислювальною технікою й копіювально-множними апаратами», які наведені нижче:

1. Загальні вимоги безпеки:

1.1. До самостійної роботи з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами допускаються працівники, що пройшли вступний інструктаж і навчання роботі на обчислювальній техніці та копіювально-множних апаратах, а також, що мають навички, роботи з устаткуванням.

1.2. Користувачі не мають права самостійно розкривати блоки обчислювальної техніки.

2. Загальні вимоги гігієни праці:

2.1. Вимоги до розміщення:

2.1.1. Монітори обчислювальної техніки повинні розташовуватися на відстані не менше 1 м від стін і не менше 1,5 м між собою. Не допускається розташування моніторів екранами один до одного.

2.1.2. Не допускається розташування інших робочих місць ближче, ніж на відстані 1 м від задньої та бічної стінок монітора, а також копіювально-множних апаратів.

2.1.3. Екран монітора повинен розташовуватися на відстані 40-80 см від очей оператора.

2.2. Вимоги до електроживлення:

2.2.1. Електропостачання обчислювальної техніки повинне здійснюватися через окреме розведення й окремий контур робочого заземлення. Електророзетки та вилки повинні бути тільки трьохконтактними.

2.3. Вимоги до освітлення:

2.3.1. Система освітлення може бути загального або локальної, переважно відбитого або розсіяного світлорозподілу. Розміщення джерела світла повинне виключати влучення прямого світла в очі або на екран монітора. Не допускається наявність відблисків на екрані моніторів.

2.3.2. Приміщення з обчислювальною технікою повинні забезпечувати відсутність перепадів яскравості між природним освітленням і екраном монітора.

2.4. Інші вимоги:

2.4.1. Робоче місце оператора обчислювальної техніки повинне мати можливість створення зручної робочої пози, у тому числі з можливістю регулювання елементів робочого місця відповідно зросту працюючих.

2.4.2. Не допускається наявність пилу на екранах моніторів. При необхідності пил видаляється м'якою, сухою серветкою.

3. Вимоги безпеки перед початком роботи:

3.1. Перед вмиканням обчислювальної техніки й копіювально-множних апаратів в електромережу провести зовнішній огляд всіх пристроїв обчислювальної техніки та копіювально-множних апаратів і переконатися в:

– цілісності всіх пристроїв;

– відсутності видимих ушкоджень ізоляції проводів, кабелів, гнізд, розеток, качан;

– відсутності вологи на елементах всіх пристроїв.

4. Вимоги безпеки під час роботи:

4.1. Категорично забороняється від'єднання (приєднання) будь-яких пристроїв і кабелів при увімкненому живленні обчислювальної техніки та копіювально-множних апаратів.

4.2. У випадку зникнення або зміни напруги в електромережі вимкнути обчислювальну техніку або копіювально-множні апарати до відновлення нормальних параметрів електроживлення.

4.3. У випадку виникнення несправностей обчислювальної техніки або копіювально-множних апаратів негайно припинити експлуатацію, відключити встаткування від мережі й викликати фахівця з технічного обслуговування. Продовження експлуатації встаткування дозволяється після усунення несправності.

4.4. Постійна робота з монітором повинна мати регламентовані перерви щогодини 10 хв.

5. Вимоги безпеки при закінченні робіт:

5.1. Після закінчення робіт відключити встаткування від електроживлення.

4.3 Заходи безпеки при роботі в складських приміщеннях

Безпека при виконанні вантажно-розвантажувальних і інших типів робіт на складі забезпечується дотриманням «Інструкції з охорони праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт», «Інструкції з охорони праці працівників складу» і «Інструкції про дотримання вимог пожежної безпеки» основні положення яких буду наведені далі:

Основні положення інструкції з охорони праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт:

1. Не приступати до роботи без попереднього ознайомлення з майбутньою роботою та без інструктажу завідуючого складом.

2. Не захаращувати й не засмічувати проходи, проїзди в складі ящиками, тарою й іншими матеріалами. Зберігання вантажів на рампі забороняється. Складувати підшипники, тару в спеціально відведених місцях.

3. Коробки, ящики з підшипниками укладати в правильні й стійкі штабелі на піддони та стелажі. При необхідності повинні застосовуватися різного роду прокладки й інші засоби. Штабеля не можна укладати впритул до стін приміщення.

4. При укладанні коробок і ящиків з підшипниками на стелажі, на нижніх полках варто розміщати більш важкі вироби. Брати ящики, коробки з підшипниками тільки починаючи з верхнього ряду.

5. Категорично забороняється при знятті коробок, ящиків з підшипниками з верхніх полиць стелажів ставати ногами на нижні полки, тому що при цьому можлива поломка стелажа й падіння робітника.

6. Стелажі, встановлені на складі, повинні бути міцними та розрахованими на відповідне навантаження. Необхідно постійно стежити за їхнім справним станом.

7. При переміщенні вантажів у дерев'яних ящиках, кожен ящик повинен попередньо оглядатися. Цвяхи, що стирчать, повинні бути загнуті.

8. Підніматися на стелажі дозволяється тільки по сходці або приставних сходах.

9. При вивантаженні вантажів з автомобіля варто застосовувати міцний настил шириною не менш 1 м. Місток треба укладати так, щоб не було кочення, для цього застосовувати підкладки.

10. Не провадити самостійно ніяких робіт і операцій з електроустаткуванням, освітленням складу. Проводити цю роботу повинен тільки електрик.

11. Не доторкатися до будь-яких електропроводів. Про всі випадки удару струмом необхідно повідомлю вати керівництво фірми.

12. Не допускати неузгоджених дій при роботі вдвох при транспортуванні вантажу.

13. По закінченні роботи необхідно пройти по складу й уважно оглянути приміщення. Ідучи погасити світло й виключити пакетник на рампі складу. Включити охоронну сигналізацію.

14. Необхідно дотримуватися правил носіння спецодягу. Спецодяг повинен бути завжди справним і чистим, застебнутим на всі ґудзики, черевики добре зашнуровані.

Основні вимоги пожежної безпеки:

Відповідальність за протипожежний стан на складі несе комірник, що зобов'язаний виконувати вимоги «Правил пожежної безпеки», затверджені Обласним управлінням пожежної охорони.

Приміщення складу та закріплена за ним територія повинні постійно утримуватися в чистоті та порядку. По закінченні робочого дня все сміття, яке меже спалюватися, пакувальний матеріал і займиста тара, що звільнилася, зі складу та прилягаючої території повинні бути прибрані.

Складування вантажу на рампи й у безпосередній близькості від складу категорично забороняється. Рампи повинні утримуватися постійно вільними.

Забороняється захаращувати підступи до протипожежних щитів. Використовувати протипожежний інвентар не за призначенням категорично забороняється. Комірник зобов'язаний стежити за тим, щоб пожежні щити були постійно укомплектовані необхідними засобами пожежогасіння. Вогнегасники в холодну пору року повинні зберігатися в опалювальних приміщеннях.

При розміщенні товарів у складі забороняється захаращувати проходи й запасні виходи. Відстань між стелажами повинна бути не менш 1,5 м, інші проходи - не менш 0,8 м.

Категорично забороняється в приміщенні складу та біля нього палити, користуватися відкритим вогнем і нагрівальними приладами. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.

Комірник зобов'язаний суворо стежити за станом внутріскладської електропроводки. Всі електролампочки повинні бути в закритих плафонах. При виявленні короткого замикання або інших несправностей електропроводки необхідно негайно знеструмити весь склад і негайно доповісти адміністрації. По закінченні робочого дня внутрішнє освітлення повинне бути вимкнено.

При виявленні випадків загоряння варто негайно дзвонити в пожежну частину по міському телефоні 01 і доповісти про те, що трапилося, адміністрації підприємства.

До прибуття пожежної команди вжити заходів по гасінню вогню штатними й підручними засобами й евакуювати зі складу матеріальні цінності.

ВИСНОВКИ

У цьому дипломному проекті було вперше поставлене завдання й розроблена логістична модель, що регулює процес постачання продукції в умовах ТОВ «Карніка»

Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства показав, що структура його балансу та показники фінансової стійкості з кожним роком погіршуються, що викликано значною питомою вагою в активі оборотних коштів, вкладених у запаси, а в пасиві - короткострокових зобов'язань, і ці показники збільшуються з кожним роком.

Також було вирішене завдання з виявлення закономірностей попиту на продукцію (підшипники) з метою побудови прогнозу залежності обсягів реалізації від часу. Однак жодна з отриманих моделей попиту не має достатню адекватність і точністю для побудови на її основі прогнозу й прив'язки до нього розрахунків інших показників. Це обумовлено значною нестабільністю зовнішнього середовища: політичною й фінансовою нестабільністю усередині країни, а також нестабільністю в міжнародних відносинах.

У ході роботи були виявлені деякі закономірності зміни попиту на підшипники. Так для багатьох підшипників чітко виражені періодичні сезонні коливання (особливо чітко вони спостерігаються для підшипників 1580207 і 1680206), що пов'язано з їхнім використанням для виробництва й ремонту сільськогосподарської техніки.

Також у дипломній роботі для кожного з 10 розглянутих підшипників було розроблено по 4 моделі контролю стану запасів і поставок (система рівномірної поставки, система поповнення запасу до максимального рівня, система з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасу й система із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу). Через відсутність достатньо адекватних моделей попиту всі розрахунки для цих моделей проводилися на підставі реального розміру попиту за період з 01.07.02 по 30.06.07. Такі розрахунки показали, що якби протягом усього досліджуваного періоду була впроваджена система із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу, це значно скоротило б транспортні витрати й витрати на зберігання, визволило значну частину оборотних коштів із запасів, а також призвело до підвищення прибутковості продажів.

Розроблені моделі попиту на підшипники й моделі систем контролю стану запасів продукції були використані при розробці логістичної інформаційної системи ТОВ «Карніка»

Дослідження й розрахунки, зроблені в даному дипломному проекті, дозволяють зробити наступні висновки:

1. Зменшення коштів, вкладених у запаси більш ніж в 2 рази обумовлене впровадженням оптимальної логістичної моделі, при відповідному зменшенні розмірів короткострокових зобов'язань, істотно поліпшить як структуру балансу підприємства, так і фінансово-економічні показники його діяльності.

2. Впровадження моделі, заснованої на системі контролю стану запасів із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу, дозволить знизити витрати на транспортування продукції на 55%, а на її зберігання - на 54%, що призведе до зниження явних логістичних витрат на 54% (таблиця 2.24)

3. При використанні оптимальної логістичної моделі прибутковість продажів повинна зрости на 23%. Це зростання прибутку обумовлене зниженням витрат.

Результати даного дипломного проекту були успішно впроваджені підприємством ТОВ «Карніка» у сфері керування запасами, що дозволило підвищити ефективність використання коштів вкладених у запаси, зокрема визволило частину раніше заморожених у запасах коштів і знизило транспортні витрати підприємства і його витрати зберігання.

СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Куліш С.А, Воловельська С.Н., Рабинович И.А. «Математичні методи в плануванні матеріально-технічного постачання». - Київ, 1974.

2. Гаджинський А.М. «Логістика: Підручник для вищих і середніх спеціальних навчальних закладів». - Москва, 2000.

3. Гаджинський А.М. «Сучасний СКЛАД. Організація, технології, керування й логістика: Учбово-практичний посібник». - Москва, 2005.

4. Гаджинський А.М. Оптимізація й стандартизація технологічних процесів на складі компанії // Довідник економіста. - 2005 - №2. - С.41-48.

5. Гордон М.П., Карнаухов С.Б. «Логістика руху товарів». - Москва, 2001.

6. Ліндерс М.Р., Фіран Х.Е. «Керування постачанням і запасами. Логістика». - Санкт-Петербург, 2002.

7. Крикавський Е.В. «Логістика. Основи теорії». - Львів, 2004 р.

8. Абдулазар Л. «Кращі методики застосування Excel у бізнесі». - Москва, видавничий дім «Вільямс», 2006.

9. Мур Дж.Х., Уедерфорд Л.Р. і ін, «Економічне моделювання в Microsoft Excel», Москва, видавничий дім «Вільямс», 2004.

10. Вордлоу Д.Л., Вуд Д.Ф., Джонсон Дж., Мерфі П.Р. «Сучасна логістика», - Москва, видавничий дім «Вільямс», 2005.

11. Стратегічне керування логістикою: підручник / Стік Д.Р., Ламберт Д.М. - Москва, ИНФРА-М, 2005.

12. Моделі й методи теорії логістики: Навчальний посібник / Під ред. Лукинський В. С. - Санкт-Петербург, Пітер, 2007.

13. Економіка виробничого підприємства: Навчальний посібник / Л.М. Солодовник, П.И. Пономаренко. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004.

14. В. В. Волгін «Склад. Логістика, керування, аналіз». - Москва, 2007 р.

15. Логістика: Навчальний посібник / Під ред. Б.А. Анікіна. - Москва, ИНФРА-М, 1999.

16. Алексинська Т.В. «Основи логістики. Загальні питання логістичного керування». - Таганрог, 2005.

17. Ефективність логістичного керування: Підручник для вузів / Миротін Л.Б., Зирянов У.В, Інютина К.В. і ін. - Москва, 2004.

18. Закон України № 229-IV від 21.11.2002 «Про внесення змін у Закон України «Про охорону праці» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №2, ст.10

19. Википедия вільна енциклопедія / Спосіб доступу: URL: http://ru.wikipedia.org

20. Яндекс. Словники / Спосіб доступу: URL:

Розробка логістичних моделей в умовах підприємства ТОВ "Карніка"

Затверджено наказом ректора НГУ від ____________№______

03.09.07-

31.10.07-

26.01.08-

31.03.08-

Затверджено наказом ректора НГУ від ______№