Амортизація основних засобів та фінансове забезпечення їх відтворення

Работа из раздела: «Экономика и экономическая теория»

133

ДИПЛОМНА РОБОТА

АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ВІДТВОРЕННЯ

ЗМІСТ

амортизація основний засіб фінансовий ресурс

Вступ

1. Економічна природа амортизації основних засобів та її функція відтворення

1.1 Поняття та роль амортизаційних відрахувань у відтворенні основних засобів

1.2 Показники використання амортизаційних відрахувань

1.3 Державна амортизаційна політика та її зміни

2. Аналіз стану, використання основних засобів та амортизаційних відрахувань підприємства ДКП “Харківкомуночиствод”

2.1 Загальна характеристика підприємства ДКП “Харківкомуночиствод”

2.2 Рух основних засобів та використання амортизаційного фонду підприємства ДКП “Харківкомуночиствод”

2.3 Оцінка системи амортизаційних відрахувань на підприємстві ДКП „Харківкомуночиствод”

3. Шляхи підвищення ролі амортизаційних відрахувань у фінансовому забезпеченні відтворення основних засобів

3.1 Шляхи удосконалення державної амортизаційної політики

3.2 Антиінфляційна індексація вартості основних засобів та попередження нецільового використання амортизаційних відрахувань

3.3 Застосування прискореної амортизації основних засобів та порівняння різних методів нарахування амортизаційних відрахувань

4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Важливим інструментом забезпечення відтворення основних засобів підприємства за умов ринкової економіки є амортизація. Розробка обґрунтованої амортизаційної політики дає можливість стимулювати зростання інвестицій, оновлення продукції і виробничого апарату, оскільки найважливішою умовою ефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу самофінансування. Саме амортизаційні відрахування посідають головне місце серед джерел самофінансування завдяки синхронності кругообороту основних засобів і формування амортизаційного фонду, меншій схильності до кон'юнктурних коливань, пов'язаних з результатами господарської діяльності.

Амортизаційна політика дає змогу альтернативно підійти до визначення розмірів амортизаційних відрахувань, здійснювати управління витратами і фінансовими результатами, накопичувати потрібні фінансові ресурси і раціонально використовувати їх на потреби відтворення необоротних активів. За допомогою амортизації регулюються швидкість обороту основних засобів, інтенсифікується процес їх відтворення, реалізується технічна і виробнича політика на підприємстві [32]. Але існують великі недоліки в амортизаційній політиці, для їх усунення необхідно вдосконалити амортизаційне забезпечення як у масштабах всієї країни, так і на підприємствах.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та прикладних проблем у фінансовому забезпеченні відтворення основних засобів на базі удосконалення практики амортизаційних відрахувань.

Для реалізації мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- визначення суті та змісту амортизації основних засобів;

- аналіз стану та недоліків діючої амортизаційної політики;

- аналіз практики амортизаційних відрахувань та забезпечення власних фінансових ресурсів відтворення основних засобів на прикладі реального підприємства (державне комунальне підприємство “Харківкомуночиствод” (ДКП “ХКОВ”));

- обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення амортизаційної політики держави та покращення практики фінансового забезпечення відтворення основних засобів за рахунок амортизаційних відрахувань.

Об'єктом дослідження є визначення методологічних основ амортизаційної політики держави.

Предметом дослідження є розробка рекомендацій по вдосконаленню практики використання амортизаційних відрахувань для забезпечення безперебійного фінансового їх відтворення.

Найбільш вагомий внесок у розробку проблеми фінансового забезпечення відтворення основних засобів внесли такі автори, як Артемов В.І., Вишневський В.К., Курочкін К.С., Мудрий І.В., Мельник В.О, Орлов П.А., Хотомлинський О.В., Колосок В.О. У роботі використано Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, Статистичний щорічник України за 2000, 2006 та 2009 роки.

У роботі наведено доцільність використання прискореної амортизації на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод”, ефективність впровадження нового інвестиційного проекту, який дозволив би зменшити витрати підприємства та поліпшити екологічну ситуацію в м. Харкова. Також розглядаються шляхи удосконалення амортизаційної політики з метою фінансового забезпечення відтворення основних засобів досліджуваного підприємства.

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ЇЇ ФУНКЦІЯ ВІДТВОРЕННЯ

1.1 Поняття та роль амортизаційних відрахувань у відтворенні основних засобів

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” (П(С)БО 7) [10, с. 37-42], затверджене наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000 р., визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з тих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом [68].

За функціональним призначенням розрізняють:

а) виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;

б) невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо.

Більша частина основних засобів належить до галузі “Промисловість”. Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства, які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі “Будівництво”, підсобного сільського господарства - до галузі “Сільське господарство” тощо.

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

Облік та планування основних засобів ведеться у натуральній та грошовій формі. При оцінці основних засобів у натуральній формі встановл..ться кількість машин, їх продуктивність, потужність, розмір виробничих площин. Грошова оцінка основних фондів необхідна для планування розширеного відтворення основних засобів, визначення рівня зносу.ю розміру амортизаційних відрахувань.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” № 92 від 27.04.2000 р. основні засоби за натурально-матеріальним складом і для потреб бухгалтерського та податкового обліку класифікуються за дев'ятьма групами (рис.1.1).

Рис. 1.1. Видова класифікація основних засобів

Основні засоби підлягають фізичному зносу як у процесі їх використання, так і при їх бездіяльності [57]. На розміри фізичного зносу основних засобів у процесі їх використання можуть впливати такі фактори:

а) ступінь навантаження виробничих засобів у процесі виробництва, що залежить від кількості змін і годин роботи за добу, тривалості праці впродовж року, інтенсивності праці;

б) якість основних засобів;

в) особливості технологічного процесу і ступінь захисту основних засобів від впливу зовнішніх умов (температура, вологість, атмосферні опади тощо);

г) якість догляду за основними засобами;

д) кваліфікація робітників і ставлення їх до основних засобів.

Основні засоби зношуються не тільки фізично, а й стають відсталими за своєю технічною характеристикою, а також економічною ефективністю, тобто підлягають моральному зносу [39].

Моральний знос зумовлюється двома факторами: ростом продуктивності праці і темпами технічного прогресу. Тому розрізняють моральний знос першого роду (К_зн.м1) та моральний знос другого роду (К_зн.м2). Моральний знос першого роду визначається за формулою (1.1), а моральний знос другого роду за формулою:

К_зн.м1= (Б_а Ф_п)/Б_а 100 %, (1.1)

де Б_а - балансова вартість основних засобів;

Ф_п - переоцінена вартість основних засобів.

К_зн.м2 = (П₂ П₁ )/П₂ 100 %, (1.2)

де П₁ - продуктивність існуючого обладнання;

П₂ - продуктивність нового обладнання.

Поява більш досконалих зразків обладнання й інших видів основних засобів веде до морального зносу діючих основних засобів і зниження продуктивності праці.

Знос під дією сил природи пов'язаний із впливом зовнішніх факторів і призводить до передчасного старіння основних засобів.

Правильне визначення ступеня зносу основних засобів має дуже важливе значення для економіки виробництва, для визначення відновлювальної вартості основних засобів і розміру амортизаційних відрахувань.

Фізичний знос може бути визначений відповідно до термінів служби основних засобів за допомогою формули:

З = Т_ф/ Т_н 100 %, (1.3)

де Т_ф- фактичний термін служби (роки);

Т_н - термін служби за встановленою нормою (амортизаційний період) (роки).

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів [69]. Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (рис.1.2).

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Рис. 1.2. Місце амортизації у системі відтворення основних засобів

Амортизація основних засобів - це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування.

Земля та інші основні засоби, які мають необмежений термін корисного використання, не є об'єктом амортизації.

Термін корисного використання активу може бути коротшим, ніж технічний термін його використання.

У відповідності з Концепцією амортизаційної політики, затвердженої 7 березня 2001 року в залежності від сфери застосування та мети виділяють ролі (функції) амортизації [54]:

а) економічна;

б) податкова (фіскальна).

Економічна роль амортизації полягає у фактичному відшкодуванні існуючих основних засобів. Таким чином, метою економічної амортизації повинно бути визначення дійсних витрат підприємства, пов'язаних з повним відтворенням засобів праці, а отже, і собівартості продукції (послуг). Амортизаційні відрахування у данному випадку відображують реальне знецінювання основного капіталу у процесі виробництва та відносяться на витрати діяльності суб'єктів господарювання. Економічна амортизація повинна використовуватися у межах управлінського обліку, при цьому керівники підприємств можуть обирати норми та правила нарахування самостійно.

В економічній амортизації тривалість амортизаційного періоду повинна дорівнювати фактичному строку служби до списання чи вибуття конкретного засобу праці на кожному підприємстві. Цей строк у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” від 18 травня 2000 р. названо строком корисного використання (експлуатації). Фактичний строк служби до списання конкретного засобу праці може бути економічно раціональним, що найбільш вигідно для підприємства, чи по різним причинам може відрізнятися від нього в різні сторони.

Податкова роль амортизації полягає у фінансовому відшкодуванні основного капіталу за рахунок зменшення оподаткованого прибутку на суму амортизаційних відрахувань та отримання податкової знижки. Сфера застосування фіскальної амортизації встановлюється діючим Законом України “Про оподаткування прибутку підприємтсв” [4]. Саме через податкову амортизацію повинно здійснюватися державне регулювання інветиційної діяльності та рівня оподаткування прибутку підприємства. Фіскальна амортизація повинна строго регламентуватися на нараховуватися у точній відповідності до норм та правил, встановлених законодавством. Вона повинна визначати максимально важливу суму амортизаційних відрахувань підприємства за певний період, від якого залежить сума податку на прибуток. Відповідно до фіскальної ролі тривалість амортизаційного періоду повинна бути орієнтована на найбільш імовірне значення економічно раціонального строку служби засобів праці даного виду у середніх умовах їх використання.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання [75].

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують під час продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних засобів.

Амортизаційні відрахування обчислюють за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів.

За встановлення норм амортизаційних відрахувань слід виходити з економічно доцільних середніх строків функціонування засобів праці, необхідності забезпечення повного відшкодування вартості основних засобів і врахування техніко-економічного їхнього старіння [38]. Найбільш складним є правильне визначення тривалості амортизаційного періоду (доцільного строку використання) конкретних видів засобів праці. Звичайно його встановлюють з урахуванням багатьох факторів, зокрема загальної фізичної довговічності та економічності капітального ремонту засобів праці, умов їхньої експлуатації, строків настання техніко-економічного старіння, можливих темпів оновлення тощо.

По мірі розвитку техніки, удосконалення технології та організації виробництва змінюються тривалість і характер використання окремих видів основних засоблів, виникає об'єктивна необхідність скорочення нормативних строків їхнього функціонування. У зв'язку з цим норми амортизаційних відрахувань періодично треба переглядати та уточнювати.

Забезпечення нормального відтворення основних фондів потребує правильного нарахування амортизації за встановленими нормами. Щорічну суму амортизаційних відрахувань на реновацію основних фондів обчислюють множенням їхньої середньорічної вартості на відповідні норми амортизації та поправочні коефіцієнти до них, що враховують конкретні умови експлуатації окремих видів засобів праці. Середньорічна вартість кожного виду основних фондів визначається додаванням до вартості на початок рахункового року різниці між середньорічними величинами введення в дію нових і вибуття діючих елементів засобів праці. Середньорічне введення (вибуття) визначають за результатом множення абсолютного його розміру та коефіцієнта функціонування протягом розрахункового року засобів праці, що будуть уведені в дію і виведені з дії, тобто відношення кількості місяців експлуатації до числа 12.

Річні норми амортизаційних відрахувань встановлюються в процентах до балансової вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного періоду у таких розмірах:

а) група 1 - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої - 5 %;

б) група 2 - автомобілі, призначені для перевезення людей, включаючи вантажно-пасажирські автомобілі, фургони та інші подібні до них транспортні засоби, меблі, побутові електронні, включа.чи електронно-обчислювальні, та інші машини для автоматичної обробки інформації, інше конторське (офісне) обладнання та інвентар - 25 %;

в) група 3 - інші основні засоби, що не увійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські имашини і знаряддя, робочу худобу - 15 %.

Зазначені норми застосовуються для нарахування зносу невиробничих основних засобів, у тому числі житлових будинків.

Згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.0597-ВР від 22.05.97 р. платник податку може самостійно прийняти рішення про використання прискореної амортизації основних засобів групи 3, придбаних після набрання сили цим Законом, за такими нормами (у розрахунку на календарний рік): перший рік експлуатації - 15 %; другий - 30 %; третій - 20 %; четвертий - 15 %; п'ятий - 10 %; шостий і сьомий - 5 %. Також відповідно з цим Законом амортизація окремого об'єкту основних засобів групи 1 проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкту ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкту відноситься до складу сукупних витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкту дорівнює нулю. Амортизація основних засобів групи 2 та 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

а) очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

б) фізичний та моральний знос , що передбачається;

в) правові або подібні обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається у разі очікуваних економічних вигід від його використання. Амортизація основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням наступних методів [37, с. 43-48].

Прямолінійний метод. При використанні прямолінійного методу вартість об'єкту основних засобів списують однаковими частинами на протяза всього періоду його експлуатації. Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкту основних засобів. Розрахунок проводиться за формулою (1.6):

А = (ПВ Л) /C, (1.6)

де А - амортизаційні відрахування;

ПВ - первинна вартість;

Л - ліквідаційна вартість;

С - строк корисної експлуатації.

Метод прямолінійного списання, як правило, використовується по відношенню до об'єктів основних засобів, стан котрих “залежить” виключно від строку корисного використання та не піддається впливу інших факторів. До таких основних засобів, зокрема, відносяться будівлі і споруди, меблі.

До переваг прямолінійного методу відноситься простота розрахунків та рівномірність розроділення сум амортизації між обліковими періодами. Недоліком цього методу є те, що при його використанні не ураховується моральний знос, а також не дається реальна оцінка виробничим потужностям основних засобів у різні роки експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається, як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється за формулою (1.7):

Н_а= 1 , (1.7)

де Л - ліквідаційна вартість;

ПВ - первинна вартість.

Амортизаційні відрахування за цим методом:

А = Н_а (ПВ А) = Н_а Б_а, (1.8)

де Н_а- норма амортизації;

А - накопичена амортизація;

Б_а- балансова вартість.

У перший рік експлуатації об'єкту основних засобів (об'єкт основних засобів було введено в експлуатацію на протязі звітного року), базою для нарахування амортизації такого об'єкту буде його первісна вартість.

Використання методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизаціїї предбачає наявність ліквідаційної вартості об'єкту основних засобів, який амортизується. В іншому випадку, об'єкт основних засобів буде повністю “замортизовано” на протязі одного року. Це виходить з формули розрахунку норми амортизації.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється. Розрахунки здійснюються за формулою:

А = 2 Н_а (ПВ А) = 2 Н_а Б_а. (1.9)

Цей метод нарахування не припускає обов'язкової “наявності” ліквідаційної вартості об'єкту основних засобів. При цьому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об'єкту наприкінці періоду його експлуатації була не менше, ніж його ліквідаційна вартість.

Кумулятивний метод, за яким річна сума визначається як добуток вартості, що амортизується, та комулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. Амортизаційні відрахування дорівнюють:

А = (ПВ Л) К, (1.10)

де К - кумулятивний коефіцієнт.

Якщо строк експлуатації об'єкту достатньо тривалий і дуже складно знайти загальну суму років експлуатації, тоді суму років визначають за формулою кумулятивного числа: ((N + 1) N) : 2, де N - строк корисного використання об'єкту.

Виробничий метод, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об'єкта основних засобів. Розрахунки норми амортизації проводяться за формулою:

А = (ПВ Л) О, (1.11)

де О - розрахунковий об'єм діяльності (виробництва).

Податковий метод. Окрім вище розглянутих методів нарахування амортизації, підприємство може використовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, яке передбачає податкове законодавство, а саме стаття 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Для цілей податкового обліку основні засоби поділяють на чотири групи:

група 1 - будівлі, споруди;

група 2 - транспортні засоби, офісна техніка, меблі, інвентар;

група 3 - інші основні засоби, які не увійшли до групи 1 і 2;

група 4 - комп'ютерна техніка, засоби зв'язку, комп'ютерна периферія.

При податковому методі сума амортизації визначається виходячи з встановлених для податкового обліку груп основних засобів, введених в експлуатацію з 01.01.04 р., норм амортизації (квартальні): група 1 - 2 %; група 2 - 10 %; група 3 - 6 %; група 4 - 15 %. Для основних засобів, введених до 01.01.04 р. норми амортизації інші: група 1 - 1,25 %, група 2 - 6,25 %, група 3 - 3,75 %, група 4 - 15 %. Сума амортизації визначається множенням балансової вартості основних засобів на початок кварталу та норми амортизації, при цьому амортизація по групі 1 розраховується по кожному об'єкту, а по групі 2, 3, 4 в цілому.

Балансова вартість групи основних фондів підприємства на початок розрахункового періоду (Б_а) обчислюється за формулою (1.12):

Б_а= Б_(а₁₎ + П_(а₁₎ В_(а₁₎ А_(а₁₎, (1.12)

де Б_а- балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б_(а₁₎- балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П_(а₁₎- сума витрат на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших покращень основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

В_(а₁₎- сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

А_(а₁₎ - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою (1.13):

К_i = (I₍_a_-1) 10) : 100, (1.13)

де I₍_a_-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення К_iне перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Перелічені вище методи нарахування амортизації можна поділити на неприскорені та прискорені.

Під неприскореною амортизацією розуміють таку систему її нарахування, яка на протязі всього економічно раціонального строку служби засобів праці забезпечить збіг накопиченої суми амортизаційних відрахувань з існуючими темпами втрачання засобами праці споживчих властивостей та вартості. Можна зробити висновок, що тривалість амортизаційного періоду при використанні неприскореної амортизації повинна дорівнювати економично раціональному строку служби засобів праці. Крім цього, в умовах високих темпів інфляції потрібно забезпечувати своєчасну і повну індексацію основних засобів.

До неприскореної амортизації можна віднести прямолінійний та виробничий методи її нарахування.

Прямолінійний метод орієнтовано на рівномірний фізичний та моральний знос основних фондів. Таке припущення є цілком правомірним по відношенню до фізичного зносу. Однак не так обстоїть діло з моральним зносом. Моральний знос основних засобів у більшості випадків відбувається прискореними, а не рівномірними темпами, як це передбачено у нормах амортизаційних відрахувань. Тому підприємець повинен мати амортизаційні відрахування, які б забезпечували йому можливість заміни існуючих основн6их фондів при виникненні прискореного їх морального зносу.

До недоліків рівномірного нарахування амортизації слід віднести:

а) раніш зафіксовану незмінну величину амортизаційного періоду;

б) недостатньо стимулююча дія на зріст ефективності використання основного капіталу;

в) можливість недоамортизації у зв'язку з недостатнім обліком впливу морального зносу;

г) недостатній облік умов внутризмінного використання основного капіталу.

Під прискореною амортизацією слід розуміти таку систему її нарахувань та порядок переоцінки засобів праці, при яких на протязі перших років чи всього амортизаційного періоду забезпечується випереджаючий зріст накопиченої суми амортизації у порівнянні з існуючими темпами втрати засобами праці споживчих властивостей та вартості. За її допомогою пом'якшується жорсткість неприскорених методів амортизації.

Переваги прискореної амортизації:

а) найбільша інтенсивність використання основних засобів приходиться на перші роки його експлуатації, коли вони фізично та морально ще нові;

б) накоплюються грошові кошти для заміни об'єкту, який амортизується, у випадку його морального старіння та інфляції;

в) забезпечується можливість зростання частки витрат на ремонт об'єктів, які приходяться на останні роки використання їх без відповідного зросту витрат виробництва за рахунок того, що сума нарахованої амортизації у ці роки зменшується;

г) зниження податкового пресу для підприємства.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Амортизації підлягають також і нематеріальні активи (рахунок № 12). Нематеріальні активи - це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їхнього використання в господарській діяльності з отриманням доходу.

До складу нематеріальних активів включають:

а) права, що з'являються внаслідок володіння підприємством: патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки; свідоцтвами на знаки для товарів та послуг, найменування місця походження товару, фірмове найменування;

б) права, що виникають унаслідок володіння підприємством об'єктами авторського права;

в) права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності;

г) права на користування земельними ділянками та природними ресурсами;

д) монопольні права та привілеї на використання рідкісних ресурсів, включаючи ліцензії на здійснення певних видів діяльності;

ж) організаційні витрати на створення підприємства;

з) права, що з'являються внаслідок укладених підприєхмством з іншими організаціями ліцензійних угод на використання об'єктів інтелектуальної власності.

Амортизація нематеріальних активів розраховується прямолінійним методом. Норму амортизаційних відрахувань установлює підприємство залежно від строку використання окремого виду нематеріальних активів. Стосовно нематеріальних активів, щодо яких неможливо встановити період використання, норма амортизації визначається в розрахунку на 10 років, тобто 10 %.

Таким чином, кожне підприємство самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого методу нарахування амортизації в залежності від характеру складу його основних засобів, від ступеня оновлення обладнання, характеру продукції чи послуг, які виробляє.

Амортизація грає вирішальну роль у відтворенні основних засобів, бо кожне підприємство самостійно визначає розмір амортизаційних відрахувань у власних витратах в залежності від необхідної частоти оновлення основних фондів.

1.2 Показники використання амортизаційних відрахувань

Система показників, яка може вичерпно характеризувати ефективність основних засобів, охоплює два блока: перший - показники ефективності відтворення окремих видів та усієї совокупності засобів праці; другий - показники рівня використання основних засобів у цілому та окремих їх видів. Необхідність виділення у самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їх руху, технічний стан та структуру, обумовлена тим, що процеси відтворення суттєво та безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання у виробництві машин, обладнання та інших засобів праці.

Діюча система показників ефективності відтворення основних засобів в Україні потребує удосконалення методики нарахування окремих із них та більш повного охоплення деяких сторін відтворення засобів праці. Так, наприклад, коефіцієнт оновлення визначається як відношення абсолютної суми введення основних засобів до їх наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття - як відношення об'єму вибуття основних засобів до їх наявності на початок року. У такому виді такі показники порівнювати не можна. Тому визначення коефіцієнтів відтворення основних засобів по їх середньорічній вартості необхідно рахувати методологічно більш вірним [72].

Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних засобів - екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення об'єму основних засобів, що експлуатуються. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючиз основних засобів новими та більш ефективними.

Але процес виведення з експлуатації застарілих та зношених основних засобів не треба пов'язувати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський оборот охоплює не тільки введення в дію нових та виведення з експлуатації зношених засобів, але й передача визначної їх частини з балансу одного підприємства на баланс іншого.

Крім цього, в систему показників відтворення основних засобів доцільно додати два нових: коефіцієнт інтенсивності оновлення (співвідношення об'ємів вибуття та введення в дію за певний період) та коефіцієнт оптимальності вибуття (співвідношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного).

Ефективність засобів праці та основних виробничих фондів вимірюється за допомогою системи показників, які характеризують різні елементи фондів та різні стадії їх відтворення. Серед них - показники зносу, оновлення, структури основних засобів, використання виробничих потужностей та площей, використання фонду часу (календарного, режимного, планового), фактично відпрацьованого часу, інтенсивного навантаження обладнання та багато інших.

Однак найбільше значення в аналізі та плануванні ефективності виробництва мають узагальнюючі показники використання основних виробничих фондів та усіх внеоборотніх активів, а саме нижченаведені показники:

а) фондовіддачі, яка розраховується як відношення об'єму продукції (валової, товарної, реалізованої) до середньорічної первісної вартості основних засобів;

б) оборотності усіх внеоборотніх активів як відношення суми амортизаційних відрахувань у річному об'ємі реалізованої продукції (та послуг) до загальної суми по розділу 1 баланса підприємства (з урахуванням основних засобів та нематеріальних активів по залишковій вартості);

в) фондомісткості продукції у виді:

1) відношення основних засобів по залишковій вартості до витрат на виробництво річного об'єму реалізованої продукції;

2) відношення амортизаційних відрахувань до собівартості річного об'єму продукції.

Ці показники відображають загальну дію засобів праці на собівартість продукції та на використання виробничих ресурсів у виді засобів праці. При цьому особливе та зростаюче навантаження падає на показник оборотності усіх внеоборотніх активів. До сих пір він не використовувався у вітчизняній аналітичній та плановій практиці, тому що у порівнянні з основними засобами інші види внеоборотніх активів не грали значної ролі в умовах адміністративно-командної системи. Однак у процесі розвитку ринкових відносин у нашій країні все більш вагомими стають такі статті активів, як “нематеріальні активи” (вартість патентів, ліцензій, “ноу-хау”), “довгострокові фінансові .(придбання облігацій госзайму, акцій інших підприємств), “майно в аренді”. В умовах економічної кризи, перш за все криза інвестиційної сфери, безмірно розширюються строки капітального будівництва на підприємствах, зростає кількість та маштаби “довгобудівництв”. Все це робить досить тяжким аналіз та контроль такої статті активів, як “незавершені капіталовкладення”.

Слід зазначити, що більшість оргтехзаходів в області використання основних засобів однонаправлено діє на собівартість продукції та фондовіддачу, тобто збільшує ефективність як поточних витрат, та і ресурсів у виді основних засобів. Однак можливо і різнонаправлена дія одних й тих самих засобів на собівартість продукції та на фондовіддачу. Так, якщо в цілях спів дії оновленню обладнання застосовують прискорену (проти нормативної) їх амортизацію, то вона, з одного боку, веде до прискорення оборотності основних фондів, прискорює їх відтворення, що, безперечно, позитивно з точки зору ефективності виробництва, з іншого боку - збільшує річну суму амортизаційних відрахувань, а з нею - і собівартість, та, можливо, ціну продукції, що випускається, що негативно відобразиться на загальній ефективності виробництва. У зв'язку з цим, у кожному окремому випадку, вирішуючи питання про доцільність використання прискореної амортизації, необхідно брати до уваги її двояку дію на ефективність виробництва.

1.3 Державна амортизаційна політика та її зміни

Активізація інвестиційної діяльності, метою якої є забезпечення структурної перебудови економіки України, подолання негативних тенденцій у відтворенні основних фондів, найбільш сприяє стабілізації і економічному зростанню. Макрофінансовій стабілізації, яка має супроводжуватися збільшенням обсягів виробництва конкурентноздатної продукції, і особливо її складової - амортизаційної політики в роки перебудови відводиться головна роль у проведенні економічної політики держави.

Випуск конкурентноздатної продукції в усіх галузях народного господарства забезпечується за умови оновлення основних фондів, технічна і економічна відсталість яких є основною причиною випуску товарів низької якості, які не мають попиту ні на внутрішньому, ні на зовнішньому ринках [48].

Державна амортизаційна політика - це політика, спрямована на відшкодування зносу основного капіталу шляхом створення нормативно-правових і господарських умов для відтворення і повернення раніше інвестованого капіталу, формування підприємствами та організаціями власних фінансових засобів для відтворення основних фондів.

Метою амортизаційної політики є визначення напрямів та механізмів запровадження раціональних рівнів споживання, відшкодування на оновлення основного капіталу.

На жаль, в Україні, незважаючи на необхідність структурної перебудови, не змінюється характер відтворення основних фондів. Суттєвою причиною погіршення ступеня придатності і вікової структури основних виробничих фондів стали недоліки в процесах відтворення виробничого апарату. На підприємствах України в останні роки фактично призупинилося оновлення основних засобів, а накопичення основних засобів з понаднормативними строками служби, зниження коефіцієнта їх оновлення призвело до необґрунтованого збільшення обсягів найменш ефективного часткового способу їх відтворення - ремонтів.

Важливою причиною погіршення стану відворенняосновних фондів в усіх галузях народного господарства України в останні роки стала відсутність зваженої амортизаційної політики, адаптованої до кризових явищ в економіці. Умовою функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу самофінансування, який передбачає здійснення господарської та інвестиційної діяльності в основному за рахунок власних фінансових ресурсів. Головне місце серед джерел самофінансування підприємств належить амортизаційним відрахуванням. Вони більшою мірою, ніж прибуток, можуть бути базою фінансової самостійності підприємств у відтворенні основних засобів.

Однак інвестиційна функція амортизаційного фонду була значно підорвана у зв'язку з його знеціненням під впливом інфляції 90-х років.

Розігралася глибока криза в інвестиційній сфері країни. При зменшенні за 1990-1998 р.р. об'ємів промислової продукції більш ніж у 2 рази, продукції сільського господарства - в 1,9 раза, у капітальному будівництві об'єми інвестицій в основний капітал зменшилися у 4,6 рази, будівельно-монтажні роботи - в 5,4 рази.

Як наслідок почалася деградація виробничо-технічної бази промисловості в цілому та на більшості підприємств. За 1991-1998 роки знос основних виробничих засобів діючих підприємств збільшився з 45,8 % до 46,2 %, призупинився процес заміни застарілого та зношеного обладнання новою прогресивною технікою: якщо коефіцієнт вибуття основних виробничих засобів за рівнем зносу збільшився за цей період з 2,0 % до 4,2 %, то коефіцієнт оновлення основних засобів, який враховує не тільки заміну застарілої техніки новими аналогіями, але й введення у дію нових об'єктів у результаті кап будівництва, знизився з 5,7 % до 4,8 %.

Найважливіша причина зменшення відтворюваної ролі амортизаційного фонду полягає в його великому знеціненні під впливом інфляційних процесів у країні. Причому матеріальні елементи відтворення основних засобів (машини, обладнання, будівельно-монтажні роботи) зростали у цінах значно скоріше, ніж ціни на споживчі товари, що досить звужувало інвестиційні можливості народного господарства. У 2004 - 2006 р.р. доля амортизації в операційних витратах на реалізовану продукцію промисловості складала в середньому 3,6 - 3,7 %.

Значне розходження у темпах зростання цін на споживчому та інвестиційному ринках призвело до падіння долі амортизаційних відрахувань у витратах на виробництво продукції (послуг, робіт), у тому числі у промисловості (таблиця 1.1).

Інфляційне знецінення основних засобів призвело до зменшення суми амортизаційних відрахувань та їх долі у загальних витратах на виробництво. Особливо значне падіння припадає на 1993 р. Однак під впливом падіння інфляції, противоінфляційній індексації вартості основних засобів, змін в обліку амортизації основних засобів, які були проведені у 1997 р., амортизаційний фонд почав “оживати”, починаючи з 1998 р.

Таблиця 1.1

Доля амортизаційних відрахувань у витратах на виробництво продукції (робіт, послуг) у промисловості України за 1989 - 2003 р.р.

Роки	%
1989	10,7
1992	1,3
1993	0,9
1995	1,4
1998	6,6
1999	7,6
2000	5,8
2001	5,9
2002	5,9
2003	5,1

Індексація вартості основних засобів, яка проводилася у 1993 та 1995 р.р., мала за мету врахувати інфляційне зростання цін на засоби праці та зменшити його негативні наслідки на господарську діяльність підприємств, насправді не полегшила, а лише декілька послабила дію інфляційного фактору. Індексація вартості основних засобів у кращому випадку лише на момент її закінчення приводить цю вартість у відповідність до поточних цін на машини та обладнання. У подальшому наявні основні засоби знецінюються у порівнянні з їх дійсною вартістю, яка визначається поточними цінами на засоби праці. Відповідно розмір амортизаційного фонду все більше та більше відстає від реальної потреби у засобах для простого відтворення основних засобів. До того ж індексаціє не компенсує тих втрат амортизаційного фонду, які мали місце у минулому, вона дозволяє зменшити (частково) лише можливі у майбутньому втрати по причині інфляції.

Приходиться констатувати, що реальні втрати амортизаційного фонду підприємств більше тих втрат, які наносяться йому інфляцією. Незважаючи на економічну логіку та теорію, у практиці господарювання мали та мають місце неповернені вибуття частини амортизаційного фонду підприємств для централізованого використання, а саме для формування так званого “фонду стабілізації”. Спочатку за рішенням Верховної Ради України у підприємств утримували 25 % амортизаційного фонду., потім це було відмінено, а в останній час знову введено, але вже на рівні 10 %. Незрозуміло, про яку стабілізацію економіки може йти мова, якщо в усіх підприємств чверть або десята частина їх амортизаційного фонду втрачається, чим програмується звуження їх виробничо-технічної бази, виключається не тільки поширене, але й просте відтворення основного капіталу. Слід зазначити, що мирова практика не знає схожого рецепту виходу з економічної кризи та стабілізації економіки.

Особливо противопоказані схожі конфіскаційні міри по відношенню до підприємств недержавної форми власності, вони є прямим порушення законодавчих основ господарського життя та, перш за все, законів України “Про власність”, “Про товариства”.

Законодавча заборона усіх утримань з власних (амортизаційних) засобів підприємства, якщо ці підприємства не підлягають ліквідації, повинно бути обов'язковим елементом системи правового регулювання економіки. Найбільш продуктивним напрямком державної амортизаційної політика більшості розвинутих країн є використання прискореного списання амортизаційних відрахувань. Частіше за все воно означає списання вартості основного капіталу по більш високим нормам амортизації, тобто в більш короткі строки, та дозволяє проводити маштабну модернізацію обладнання, компенсувати зростання витрат на його ремонт, зменшити розмір прибутку, який обкладається аналогом, а значить - і сам податок. Льготи, які походять з прискореної амортизації, іноді називають “безвідсотковим займом”, який дозволяє збільшити інвестиції у найбільш ефективну техніку, прискорити процес кількісного та якісного оновлення технічної бази виробництва.

З 1991 р. в Україні запроваджено нові норми амортизаційних відрахувань, які мають ряд нововведень. Новим є те, що амортизація нараховується лише на повне відновлення, а для машин, обладнання, транспортних засобів - лише протягом нормативного строку їх служби, за який балансова вартість засобів переноситься на витрати виробництва і обігу. Це дає можливість призупинити переамортизацію засобів праці. Видатки на капітальний ремонт за фактичною вартістю включаються до складу витрат на виробництво, тому вони не включаються до норм амортизації. Це дозволяє підприємствам скорочувати витрати на капітальний ремонт. Положенням передбачено також можливість застосування прискореної амортизації. В положенні затверджено доволі значну кількість (близько 2 тисяч) груп у залежності від строку служби основних фондів; для кожної групи встановлювалися єдині річні норми відрахувань на весь амортизаційний період, тобто застосовувався метод рівномірного нарахування амортизації (лінійний метод). При цьому на об'єкти активної частини основних засобів (машини, обладнання, прибори) могла встановлюватися збільшена (але не більше, ніж у 2 рази) норма амортизаційних відрахувань. Тим самим авансований в основні засоби капітал міг бути повернений в прискореному режимі за більш короткий ( у порівнянні з нормативним) строк.

З 1 липня 1997 р. система нарахувань амортизації була радикально змінена. З метою спрощення податкових розрахувань, пов'язаних з визначенням річних амортизаційних відрахувань та прибутку, який обкладається податками, всі основні засоби розподілені лише на три групи: перша група (побудови, споруди, передавальні пристрої) з 5-відсотковою річною нормою амортизації, друга група (автомобільний транспорт, електромеханічні прибори та інструменти, інформаційні системи) з нормою амортизаційних відрахувань у 25 %, третя група (основні фонди, які не увійшли у перші дві групи) з нормою амортизаційних відрахувань у 15 %. Причому, річні амортизаційні відрахування визначалися методом зменшуваного залишку, тобто рахувалися шляхом множення амортизаційної норми не на первісну, а на залишкову вартість. Тільки за цією причиною на підприємствах газової промисловості сума амортизаційних відрахувань по 1 групі основних засобів зменшилася у 2,2 рази.

Прискорена амортизація, згідно нового положення, може бути застосована не до всіх об'єктів активної частини основних засобів, а лише до тих з них, які віднесено до 3 групи. При цьому схема прискореної амортизації складалася з наступних річних норм амортизаційних відрахувань: 1-й рік - 15 %, 2-й - 30 %, 3-й - 20 %, 4-й - 15 %, 5-й - 10 %, 6-й та 7-й роки - по 5 %. Багато спеціалістів зазначують, що знову введений порядок формування амортизаційного фонду у цілому погіршує умови відтворення основних засобів.

Зазначені вище та деякі інші недоліки нового порядку визначення амортизаційних відрахувань звадяться до наступного.

По-перше, різке скорочення кількості норм амортизації, які застосовуються, хоча й зменшило об'єм розрахункової роботи, але за це довелося заплатити дуже велику ціну, була дуже послаблена залежність норми амортизації від реального строку служби основних засобів, чим порушені економічно обґрунтовані строки їх відтворення. У ряді випадків норми амортизації були занадто завишені у порівнянні з раніше діючими нормами, особливо це стосується основних виробничих засобів, які віднесені до 2 групи. Причому, це збільшення стосувалося і тих підприємств та галузей, які не відносилися до розряду найважливіших, що суперечить вимогам галузевої та науково-технічної політики держави, яка побудована на принципі вибірковості. І уж зовсім безглуздим є списання вартості основних виробничих засобів за завишеним нормативам на збиткових підприємствах, де прискорена амортизація лише погіршує проблеми збитковості, а не допомагає їх вирішенню.

По-друге, незважаючи на те, що новий режим амортизації призвів до збільшення діючих раніше річних норм амортизації для більшості видів основних виробничих засобів, досить велика частина об'єктів активної частини основних засобів були переведені на більш низькі нормативи амортизаційних відрахувань. Це стосується тих машин та обладнання, до яких використовувався амортизаційний норматив, який перевищує 15 %. Так, погіршилися умови відтворення для автоматичних систем управління технологічними процесами, засобів комплексної автоматизації виробництва, промислових роботів, маніпуляторів, робото технічних комплексів, екологічного обладнання (річна норма амортизації 25 %). Розрахунки вказують на те, що загалом біля 20 % видів активної частини основних засобів, у тому чилі самої прогресивної техніки, було переведено на більш низький норматив амортизації.

По-третє, розрахунок річних норм амортизаційних відрахувань по залишковій, а не по первісній вартості основних засобів веде до подовження їх амортизаційного періоду та строку окупності капіталовкладень. Так, для найбільш швидко відтворюваної групи основних засобів, тобто для другої групи з нормою амортизації у 25 %, по закінченні чотирьох років служби залишається недоамортизованою 32 % первісної вартості, після п'яти років - 24 %, після шести років - біля 18 % первісної вартості. Таким чином підвищення норми амортизаційних відрахувань по залишковому методу призводить до подовження відтворюваного циклу.

У-четвертих, зменшення перечню основних засобів, що підлягають по новому закону прискореній амортизації (тобто тільки обладнання третьої групи із загальної маси активної частини основних засобів), нерідко обходить саме ті групи обладнання, які потребують інтенсивного оновлення у приоритетному порядку: у тому числі прибори, інструменти та інше.

Таким чином, у цілях відбудови відтворюваної функції амортизаційного фонду, перетворення його у дійовий інструмент технічного оновлення виробництва та важливий ричаг інвестиційної політики держави, предстає дійовим:

а) в умовах зростання цін на інвестиції в основний капітал частіше проводити індексацію основних засобів у міру їх знецінення та зростання їх цін;

б) відмовитися від спрощеного (фіскального) методу розрахунку трьох річних норм амортизації, повернутися до системи норм, що відображають їх пряму залежність від нормативних строків служби різний видів основних засобів;

в) суми амортизаційних відрахувань визначати у відсотках від балансової (первісної) вартості, а не від остаточної вартості основних засобів;

г) категорично виключити практику безоплатного взимання для централізованого використання частини амортизаційного фонду підприємств різних форм власності по різним мотивам;

д) застосовувати прискорену амортизацію основних засобів не у масовому порядку, а вибірково - як інструмент науково-технічної політики держави, яка орієнтована на інтенсивний розвиток пріоритетних галузей, виробництв, напрямків науково-технічного прогресу.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ДКП “ХАРКІВКОМУНОЧИСТВОД”

2.1 Загальна характеристика підприємства ДКП “Харківкомуночиствод”

Державне комунальне підприємство “Харківкомуночиствод” (ДКП “ХКОВ”) в інфраструктурі полуторамільйонного мегаполісу Харкова забезпечує мешканцям міста належні санітарні умови життя, оберігає оточуюче середовище, і в першу чергу водні джерела.

Стратегія ДКП “ХКОВ”.

Основні цілі діяльності:

а) надання мешканцям та організаціям міста якісних послуг водовідведення;

б) очистка стоків у відповідності до стандартів якості, які забезпечують екологічну безпеку міста та регіону;

в) забезпечення стабільної роботи та розвитку каналізаційного господарства міста.

Задачі діяльності:

а) в області екологічної політики “Збережемо оточуюче середовище для наступних поколінь!”:

1) зменшення негативного впливу на оточуюче середовище;

2) збільшення надійності роботи системи водовідведення;

3) експлуатація об'єктів водозниження та ливневої каналізації;

4) обслуговування гідротехнічних споруд (плотин) та рік;

5) впровадження принципів екологічного виховання споживачів;

б) в області економічної політики “Фінансова ефективність - фундамент успішного функціонування підприємства!”:

1) забезпечення фінансово життєспроможньої та ефективної з точки зору витрат роботи підприємства;

2) своєчасне та у повному об'ємі отримання доходів за подані послуги;

3) ефективне управління у сфері планування, виробництва та надання послуг;

4) встановлення економічно обгрунтованих тарифів на на послуги водовідведення;

5) забезпечення беззбиткового функціонування підприємства;

6) упровадження сучасних енергозберігаючих технологій;

в) в області виробничої політики “Безаварійне стабільне виробництво!”:

1) збільшення надійності роботи системи водовідведення;

2) технічне переоснащення підприємства;

3) збільшення об'ємів капітального будівництва та ремонтів;

4) упровадження енергозберігаючих технологій;

5) упровадження нових технологій для очищення сточних вод;

6) зниження рівня грунтових вод у місті;

г) в області комунікативної політики “Ми працюємо для споживача!”:

1) відповідальність перед своїми клієнтами за екологічно надійний спосіб очистки сточних вод;

2) збільшення якості обслуговування споживача;

3) створення партнерських відносин з клієнтами на основі принципу взаємної відповідальності та довіри;

д) в області іміджевої політики “Стабільна робота - найкраща реклама!”:

1) встановлення партнерських відносин зі ЗМІ та суспільними організаціями міста;

2) підтримка позитивного іміджу підприємства;

3) формування свідомого відношення споживачів до сплати послуг підприємства;

е) в області корпоративної політики “Ми пишаємося тим, що працюємо у “ХКОВ”!”:

1) створення престижних умов роботи та соціальних гарантій для співробітників підприємства;

2) формування позитивного морально-психологічного клімату підприємства;

3) збільшення важливості особистого вкладу кожного у стабільну роботу та розвиток підприємства;

4) збільшення відповідальності співробітників за доручене діло перед собою та колективом;

ж) в області науки “Наука та виробництво - єдине ціле!”:

1) впровадження високих технологій у виробництво;

2) здійснення власних наукових розробок, які сприяють розвитку науково-технічного потенціалу підприємства;

3) збільшення рівня наукових та інженерних знань у робітників підприємства.

Ці задачі вирішуються колективами досвідчених професіоналів структурних підрозділів ДКП “ХКОВ”: комплекс експлуатації каналізаційних мереж, колекторів та насосних станцій “Харківводовідведення” (КХВВ), комплексів біологічної очистки “Диканевський” (КБОД) та “Безлюдівський” (КБОБ), “Спецмашин та механізмів” (СМіМ) по експлуатації об'єктів водозниження та ливневої каналізації, по експлуатації рік і водоймищ та “Управління” (ХКВВУ).

На балансі комплексу “Харківводовідведення” знаходиться 1424 км каналізаційних сітей, у тому числі 54 км тунельних колекторів глубокого залігання, 65 км напорних трубопроводів, експлуатується 23 каналізаційно-насосних станцій різної потужності. Комплексом широко використовуються сучасні технічні засоби. На насосних станціях встановлено ультразвукові прибори обліку перекачки стоків, упроваджено автоматичні інформаційні системи технологічного процесу управління насосними станціями. Головне направління діяльності комплексу зосереджено на попередженні виникнення аварійних ситуацій, збільшення об'ємів прекладання технічно зношених каналізаційних мереж з широким використанням безтраншейних методів ремонту за допомогою санації трубопроводів з використанням прогресивної технології, матеріалів та обладнання, створенні автоматичної системи водовідведення, розробці та реалізації приграми реконструкції існуючих насосних станцій Харкова.

У 2003 році першу з 23 насосних станцій було переукомплектовано сучасними насосами шведського виробництва, що дало можливість зекономити 1,825 млн. кВт/год електроенергії, чи у грошовому еквіваленті - 474,5 тис. грн.

Комплекс біологічної очистки “Диканевський” був збудований ще у 1914 році. Постійні вдосконалення та реконструкції дали можливість збільшити потужність комплексу до 117 тис. м³на добу.

Комплекс біологічної очистки “Безлюдівський” розпочав свою роботу з 1993 року. У теперішній час приймає сточні води від 1/3 території міста Харкова, перероблює опади, які створюються на двох станціях.

Комплекс “Спецмашин та механізмів” створено у серпні 2004 року як єдиний центр для технічного обслуговування та ремонтів. Парк автомашин налічує 151 одиницю.

Об'єми наданих послуг в цілому по підприємству та структурним підрозділам і динаміка зміни тарифів за досліджуваний період надано у таблиці 2.1 та на рис. 2.1. На рис. 2.2 зображено в свою чергу зміну вартості послуг ДКП “ХКОВ”.

Як видно з рис. 2.1 підприємство знизило обсяги надання послуг у натуральному вираженні споживачам, в особливості це стосується населення нашого міста, це в свою чергу пов'язано зі значними боргами перед підприємством. Але в той же час зросли об'єми надання послуг у вартісному вираженні, що витікає з підвищення тарифу на послуги у 2010 році для бюджетних організацій та інших споживачів, окрім населення, для яких тариф лишився незмінним. В цілому середня вартість послуг за 1 тис. м³ склала у 2008 році - 0,537 грн., у 2009 теж - 0,537 грн., але у 2010 році - 0,63 грн.

Рис. 2.1. Зміна об'ємів надання послуг у натуральному вираженні

Таблиця 2.1

Динаміка об'ємів послуг та зміни тарифів ДКП “ХКОВ” за 2008 - 2010 роки

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Зміни 2010 р. до
				2008 р.,%	2009 р.,%
Об'єм надання послуг (без ПДВ), тис. грн.	51549,7	60380,3	63451,9	123,09	105,09
В т.ч. населенню	25935	24855,9	22363,4	86,23	89,97
Капітальний ремонт	88970,7	12324	11356,83	120,7	127,64
Середній затверджений тариф для населення, грн.	0,27	0,27	0,27	100	100
Бюджетних организацій, грн	0,34	0,34	0,37	108,82	108,82
Інших споживачів, грн	1	1	1,25	125	125
Об'єм надання послуг, тис. куб. м. загалом	151616,76	177589,11	171491,62	113,11	96,57
В т.ч. населенню	139120,6	124081,2	117757,5	84,64	94,9

Рис. 2.2. Зміна об'ємів надання послуг у вартісному вираженні

Інтереси трудового колективу ДКП “КХОВ” закріплено в колективному договорі. Підприємство очолює Генеральний директор, якого визначає власник майна. Працює директор за контрактом, у якому визначено його права та обов'язки, відповідальність та строки найму. У додатку А наведено організаційну структуру підприємства.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї праці, веде статистичний облік. Контроль окремих сторін діяльності підприємства здійснюється податковою інспекцією, державними та іншими органами у відповідності до законодавства України. Єдина система обліку на підприємстві забезпечується оперативно-технічним, статистичним та бухгалтерським обліком.

Чисельність підприємства, яку було розраховано виходячи з існуючих галузевих нормативів, станом на 01.01.2010 року складає 2182 чоловік, з них робочих - 1789 чоловік, керівників, спеціалістів та службовців - 393 людини. Якщо приймати до уваги фактичний склад чисельності, то ступінь забезпеченості кадрами складає 66 %. Структуру персоналу за функціональними підрозділами надано на рис. 2.3.

Найбільшу вагу за складом чисельності займає комплекс “Харківводовідведення” - 41 %. У складі Управління ДКП “ХКОВ” працює 17 % чисельності працівників. Найменша чисельність персоналу працює на комплексі “Спецмашин та механізмів”.

Рис. 2.3 - Чисельність персоналу за функціональними підрозділами

Організаційну структуру підприємства ДКП “КХОВ” наведено у додатку А дипломної роботи. З цієї структури підприємства видно, що у генерального директора існує декілька заступників, кожний з яких курирує вирішення певного кола питань. За кожним з керівників закріплено декілька відділів.

Важливим етапом у процесі аналізу забезпеченості підприємства трудовими ресурсами є вивчення руху робочої сили [70]. Аналіз здійснюється у динаміці років на основі коефіцієнтів. Розрахунок коефіцієнтів обороту кадрів по прийому та вибутті, загального обороту робочої сили, плинності кадрів та стабільності наведено у таблиці 2.2.

Аналізуючи таблицю 2.2 можна зробити висновок, що середньосписочна чисельність персоналу в 2009 році по відношенню до 2008 року збільшилася на 53 людини.

За 2008 рік на підприємство було прийнято 324 чол., звільнилося - 263 чол., у тому числі за власним бажанням - 177 чол. Плинність кадрів в цілому по підприємству склала 9 %. Рівень плинності за досліджуваний період залишався на рівні у середньому 9 %. Це значення не є високим порівняно з середніми значеннями плинності кадрів по Україні. Підприємство постійно поліпшує умови праці своїх робітників, проводить соціальні заходи, направлені на підвищення працездатності співробітників.

Середньосписочна чисельність робітників у 2009 році склала - 2086 чол., з них робочих - 1553 чол. (74,4 %), керівників, спеціалістів та службовців - 533 чол. (25,6 %).

Таблиця 2.2

Показники руху кадрів ДКП “ХКОВ”

№	Показники	Одиниця виміру	2008 р.	2009 р.	2010 р.
1	Середньосписочна чисельність працівників, в еквіваленті повної зайнятості	Чол.	2028	2086	2182
2	Поступило працівників	Чол.	324	350	625
3	Вибуло працівників	Чол.	263	307	500
4	Вибуло працівників за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни	Чол.	177	180	166
5	Коефіцієнт обороту по вибуттю		0,13	0,15	0,238
6	Коефіцієнт обороту по прийому		0,165	0,175	0,298
7	Коефіцієнт плинності кадрів		0,09	0,09	0,08
8	Коефіцієнт стійкості кадрів, %		91	91	92

Середньосписочна чисельність персонала у 2010 році склала 2182 чол., що вище уровня 2008 року на 154 чоловік, а 2009 року - на 96 чоловік.

Однак об'єм наданих послуг залежить не стільки від чисельності працівників, скільки від кількості витраченої на виробництво праці, визначеної кількістю робочого часу [71]. Тому аналіз використання робочого часу є важливою складовою частиною аналітичної роботи на підприємстві. Використання робочого часу на підприємстві надано у таблиці 2.3.

Збільшення тривалості робочого часу та наявність надурочних часів пов'язано зі збільшенням об'ємів ремонтних послуг.

Таблиця 2.3

Використання робочого часу на підприємстві ДКП “ХКОВ”, чол. год.

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у %% до
				2008 р.	2009 р.
Фонд робочого часу, всього	4064212	4187176	4392163	104,9	104,9
Відпрацьовано, всього	3590533	3658650	3854071	107,4	105,4
З них понадурочно	471	123	16731	3552,2	13602,4
Невідпрацьовано, в т.ч.:	473679	528526	538092	113,6	101,8
- щорічні відпустки	320119	331478	346142	108,1	104,4
- тимчасова непрацездатність	116992	155572	149772	128,0	96,3
- учбові та інші відпустки, передбачені законом	17207	22665	23912	138,9	105,5
- неявки з дозволу адміністрації	19371	18699	17902	92,4	95,7
- прогули	-	112	364	-	325
Середньосписочна чисельність в еквіваленті повної зайнятості, чол.	2028	2086	2182	107,6	104,6

У таблиці 2.4 наведено структуру фонду оплати праці (ФОП) робітників підприємства у розрізі років.

Таблиця 2.4

Структура ФОП підприємства ДКП “ХКОВ”

Показники / роки	2008 р.	2009 р.	2010 р.
1	2	3	4
Середньосписочна чисельність в еквіваленті повної зайнятості, чол.	2028	2086	2182
Сумма ФОП, загалом, тис. грн.	9620	11412,3	12208,6
Виручка від реалізації послуг, тис. грн.	51549,7	60380,3	63451,9
Продуктивність праці, тис. грн./ чол	25,41	28,95	29,08
Середня заробітна плата, грн	4903,16	5740,05	6054,31
J_ЗПіндекс		1,171	1,24
J_ППіндекс		0,944	1,4408

За 2010 рік фонд оплати праці склав - 12208,6 тис. грн., що на 6,98 % вище рівня 2009 року. З таблиці видно, що на підприємстві у 2010 році зросли показники продуктивності праці, обсяги отриманих доходів від реалізації послуг своїм контрагентам, збільшилася середня заробітна платня на підприємстві. При чому, індекс заробітної платні зростає майже одночасно і в однакових пропорціях з індексом продуктивності праці робітників. Чисельність працівників постійно збільшується.

Дуже важливим для підприємства є фінансовий стан [42]. Його визначає цілий ряд показників:

а) коефіцієнти платіжоспроможності:

1) коефіцієнт поточної ліквідності (К_пл):

К_пл = ПА / ПП, (2.1)

де ПА - поточні активи;

ПП - поточні пасиви;

2) коефіцієнт швидкої ліквідності (К_шл):

К_шл= (ПА МЗ) / ПП, (2.2)

де МЗ - матеріальні запаси;

3) коефіцієнт цілковитої ліквідності (К_цл):

К_цл = Г / ПЗ, (2.3)

де Г - грошові засоби та їх еквіваленти;

ПЗ - поточні зобов'язання;

б) показники структури капіталу:

1) робочий капітал (РК):

РК = ПА ПП, (2.4)

2) коефіцієнт забезпеченості власними засобами (К_заб):

К_заб= РК / ПА, (2.5)

3) коефіцієнт автономії (К_авт):

К_авт = ВК / Б, (2.6)

де ВК власний капітал;

Б баланс;

4) коефіцієнт фінансової стабільності (К_фс):

К_фс= ВК / ЗК, (2.7)

де ЗК запозичений капітал;

5) фінансовий леверідж (DFL):

DFL = ДЗ / ВК, (2.8)

де ДЗ довгострокові зобов'язання;

в) показники ділової активності:

1) коефіцієнт обернення активів (К_об):

К_об= ЧД / Б, (2.9)

де ЧД чистий дохід;

2) коефіцієнт обернення дебіторської заборгованості (К_деб):

К_деб = ЧД / З_ср, (2.10)

де З_ср середньорічна дебіторська заборгованість;

3) середня тривалість обернення дебіторської заборгованості (Т_деб):

Т_деб = 365 / К_деб, (2.11)

4) коефіцієнт кредиторської заборгованості визначається наступним чином (К_кр):

К_кр = ЧД / З_кср, (2.12)

де З_кср середньорічна кредиторська заборгованість;

5) середня тривалість кредиторської заборгованості (Т_кр):

Т_кр = 365 / К_кр, (2.13)

г) показники прибутковості:

1) прибутковість реалізації (ПР):

ПР = ЧП / ЧД, (2.14)

де ЧД чистий дохід;

2) прибутковість активів (П) (2.15):

П = ЧП / В_а, (2.15)

де В_а середньорічна вартість активів;

3) прибутковість власного капіталу (ПК):

ПК = ЧП / В_к, (2.16)

де В_к середньорічна вартість власного капіталу.

Нижче наведено розрахунок фінансових показників ДКП „ХКОВ” на прикладі даних балансу та фінансового результату за 2010 рік (додаток Б і В).

К_пл = 79724 / 40777,1 = 1,96

Це значення говорить про своєчасну ліквідацію своїх боргів підприємством перед його кредиторами.

К_шл= (79724 11590) / 40777,1 = 1,67

Цей показник свідчить про те, що баланс підприємства є ліквідним.

К_цл= 125,5 / 40777,1 = 0,0031

РК = 79724 40777,1 = 38946,9 (тис. грн.)

К_заб= 38946,9 / 79724 = 0,49

Підприємство є платіжоспроможнім та має гарну структуру балансу.

К_авт = 153598,1 / 245958,5 = 0,62

К_фс= 153598,1 / 43825,3 = 3,5

DFL = 3048,2 / 153598,1 = 0,02

Значення даного показника свідчить про незначну залежність підприємства від коштів, які позичає.

К_об= 63451,9 / 245958,5 = 0,26

К_деб = 63451,9 / 62017,2 = 1,02

Т_деб = 365 / 1,02 = 357,84

Дебіторська заборгованість перед підприємством дуже часто перетворюється у грошові кошти.

К_кр = 63451,9 / 43825,3 = 1,45

Т_кр = 365 / 1,45 = 251,72

ПР = 3548,3 / 63451,9 = 0,06

П = 3548,3 / 79724 = 0,04

ПК = 3548,3 / 153598,1 = 0,02

У таблиці 2.5 наведено результати розрахунків фінансових показників за 2008 2010 роки.

Таблиця 2.5

Фінансові показники ДКП „ХКОВ” в розрізі років

Показники / роки	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Нор-матив	На підприємстві
Коефіцієнт поточної ліквідності (К_пл)	2,37	1,85	1,96	1	Своєчасна ліквідація боргів
Коефіцієнт швидкої ліквідності (К_шл)	2,03	1,57	1,67	1	Ліквідність балансу
Коефіцієнт цілковитої ліквідності (К_цл)	0,003	0,0046	0,0031	0,2-0,35	Брак грошових коштів
Робочий капітал (РК)	42974,4	31836,1	38946,9	Збіль-шення	Привабливість для інвесторів
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами (К_за_б)	0,58	0,46	0,49	0,1	Забезпеченість власними засобами
Коефіцієнт автономії (К_авт)	0,76	0,67	0,62	0,5	Незалежність підприємства
Коефіцієнт фінансової стабільності (К_фс)	5,11	4,01	3,5	1	Стабільність
Фінансовий леверідж (DFL)	0,003	0	0,02	Змен-шення	Незалежність від займу
Коефіцієнт обернення активів (К_об)	0,24	0,22	0,26	Збіль-шення	Швидкість обернення активів
Коефіцієнт обернення дебі-торської заборгованості (К_деб)	0,87	0,95	1,02	Збіль-шення	Швидке перетво-рення у гроші
Середня тривалість обернення дебіторської заборгованості (Т_деб)	419,54	384,21	357,84	Змен-шення	Менше часу на перетворення у гроші
Коефіцієнт кредиторської заборгованості (К_кр)	1,62	1,35	1,45	Змен-шення	Платіжоспромож-ність
Тривалість кредиторської заборгованості (Т_кр)	225,31	270,37	251,72	Змен-шення	Платіжоспромож-ність
Прибутковість реалізації (ПР)	0	0,048	0,06	Збіль-шення	Прибутковість
Прибутковість активів (П)	0	0,03	0,04	Збіль-шення	Прибутковість активів
Прибутковість власного капіталу (ПК)	0	0,014	0,02	Збіль-шення	Прибутковість власного капіталу

Аналізуючи дані таблиці 2.5 можна зробити висновок, що підприємство своєчасно ліквідує свої борги, його баланс є ліквідним. У порівнянні з 2009 роком розмір робочого капіталу у 2010 році збільшився. ДКП „ХКОВ” є платіжоспроможнім підприємством, не зважаючи на те, що значення показника забезпеченості власними засобами зменшується у розрізі років [27]. Його значення все одно продовжує триматися на доволі високому рівні. Також підприємство є фінансово незалежним, але цей показник зменшується з 2008 по 2010 роки. Існує велика дебіторська заборгованість перед ДКП „Харківкомуночиствод”, яка значно зросла на кінець 2010 року, це заважає вчасно розраховуватися з власними кредиторами. У 2008 році діяльність підприємства була збитковою, але у 2009 та 2010 роках підприємство отримало прибуток, який збільшується з роками. В цілому ж підприємство ДКП „Харківкомуночиствод” має гарні показники фінансової стійкості та незалежності.

За надані послуги водовідведення за 2010 рік було нараховано доходів у сумі 63451,39 тис. грн. (табл. 2.6), що перевищує розміри доходів у 2009 році на 5,09 %. Питому вагу у складі доходів продовжують займати надходження від населення міста. В свою чергу надходження з бюджету займають найменш значне місце у складі доходів підприємства за своїми розмірами, у середньому лише 6 %.

Таблиця 2.6

Доходи підприємства ДКП “ХКОВ”

Найменування	Доходи
	2009 р. тис. грн.	пит. вага, %	2010 р. тис.грн.	пит. вага, %	2010 до 2009, тис. грн.	2010 до 2009, %
Населення (з урахуван-ням льгот та субсидій)	33812,97	56,0	30555,95	48,2	-3257,02	-9,04
Бюджет	3562,44	5,9	7463,44	6,6	3901,0	209,5
Госп. розрахунок	23004,89	38,1	25432,51	45,2	2427,62	110,55
Загалом	60380,3	100	63451,9	100	3071,6	105,09

За 2010 рік у порівнянні з періодом 2009 року відбулося збільшення доходів на суму 3071,6 тис. грн., у зв'язку з збільшенням тарифу з 19.03.04 р. для бюджетних установ та інших споживачів приблизно на 10 %.

За 2010 рік отримано коштів у сумі 63451,9 тис. грн., з них надійшло з урахуванням льгот та субсидій 48984,87 тис. грн. чи 77,2 % від нарахованої суми.

Недонадходження коштів на поточний рахунок веде до несвоєчасних розрахунків за платежами до бюджету, з постачальниками за енергоносії, не має можливості у повному обсязі купувати матеріали, необхідні для підтримки у нормальному технологічному режимі системи водовідведення. Підприємство змушене здійснювати вексельні розрахунки, розрахунків шляхом проведення взаєморозрахунків та бартерних операцій.

Фінансовим відділом разом з робітниками ОПП та КАС проведено 621 залік зустрічних однорідних вимог та 536 вексельних заліків, як результат - погашено кредиторську заборгованість на загальну суму 24619,7 тис. грн.

ДКП “ХКОВ” має дуже багато покупців своїх послуг. Воно надає якісні послуги водовідведення не тільки населенню міста, бюджетним установам, а ще й великим промисловим підприємства Харкова. Але багато з них несвоєчасно розраховується за послуги. Борги деяких підприємств тягнуться ще з 2001 - 2002 років. У таблиці 2.7 наведено крупних дебіторів та розміри їх заборгованості.

Таблиця 2.7

Крупні дебітори ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Найменування підприємства	Загалом	У тому числі:	Середньомісячний борг	Рік за боргова-ності
		плановий платіж
1	2	3	4	5
ДП “Завод ім. Малишева”	4021,1	3052,1	274,1	2009
ОПО “Харківтеплоенерго”	7725	7372,8	-	2001
АТ “Серп і Молот”	2445,4	1691,1	19,5	2000
КСП Птицефабрика “Зоря”	1197,5	405,5	-	2000
ДП “ХЕМЗ”	1133,9	493,5	25,1	2006
ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів”	1288,7	485,2	8,7	2004
КП “Харківські теплові мережі”	11347,2	10505,9	653	2006
ЗАТ “Тепломережа ТЕЦ - 4”	831,3	210,3	-	2008
ЗАТ ХТЗ	5582,2	4287,2	314,4	2005
ДП “Енергокомплекс”	2152,2	1834,5	89,6	2008

Щомісячно проводилася робота по зниженню боргів Облфінуправління та Держфінуправління за надані льготи ветеранам ВВВ та сформовані субсидії. Було погашено заборгованості Держбюджету на суму 5781,4 тис.грн., що дозволило у свою чергу погасити борг перед АК “Харківобленерго” на цю суму. Щомісячно направлялися дані про нарахування та сплату послуг водовідведення: Міськфінуправлінню - по підприємствам, які фінансуються міським та районним бюджетами - сплата до загальної заборгованості склала 98,5 %; Облфінуправлінню - по підпри-ємствам, які фінансуються обласним бюджетом - сплата до загальної заборгованості склала 95 %.

Юридичним відділом за 2010 рік у Господарський суд передано 174 іска на суму 25762,4 тис. грн. чи 32 % від суми дебіторської заборгованості; винесено 129 рішень суду на суму 13129,2 тис. грн. чи 51 % від суми переданих справ; надійшло 2754,3 тис. грн. сплати від наказів чи 21 % від суми визнаних справ; зроблено сплат до винесення рішення суду 3434 тис. грн. В результаті іскової праці сплачено 7001,45 тис. грн. чи 9 % від суми дебіторської заборгованості [31].

На підприємстві ДКП „Харківкомуночиствод” існує відділ капітального будівництва, щорічно на підприємстві виконується певний обсяг відповідних робіт. За даними 2010 року по капітальному будівництву виконано робіт на загальну суму 18661,8 тис. грн., список цих робіт наведено у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Капітальне будівництво 2010 року ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Найменування робіт	Виконано	Оплачено	В т. ч. за 2009 р.	Оплата у 2009 р.
Розширення очисних споруд каналізації	721,1	703,0	-	-
Головний дублюючий каналізаційний колекторний тунель	4689,3	6178,2	283,4	-
· в т. ч. придбання обладнання	-	1181,8	-	-
Будівництво напорного трубопроводу d = 600 мм від Основянської насосної станції до пр. Гагаріна	755,8	750,2	-	-
III лінія метрополітену у м. Харкові	23,3	18,1		-
Удосконалення системи ілового господарства	12152,5	4095,3	10,8	7553,0
Технічне переоснащення Державної насосної станції	-	2,5	2,5	-
Проектування наступних років	-	3,7	3,7	-
Проектування реконструкції участку липневої каналізації по вулиці Ак. Павлова	159,6	156,9	-	-
Очисні роботи Сичовського джерела	178,3	-	-	-
Каналізаційно колекторний тунель по пер. Досвідному (від вулиці Клочківської до іванівського колекторного тунелю)	100,0	20,0	-	-
Реконструкція водовідводної канави по вулиці ілліча	-70,8	3,5	3,5	-
Проектування наступних років	-47,3	-	-	-
Загалом	18661,8	11931,4	304,0	7553,0

Оплачено за виконані роботи - 11931,4 тис. грн. чи 63,9 %, у т. ч.: за рахунок власних коштів - 432,4 тис.грн.; місцевий бюджет - 516,5 тис. грн.; субвенція з держбюджету - 10982,5 тис. грн.

На підприємстві щорічно проводиться капітальний ремонт, за 2010 рік виконано робіт по капітальному ремонту на суму - 18106,1 тис. грн., загалом оплачено (з урахуванням попередніх років) - 17170,9 тис. грн. чи 94, 8 %, у тому числі: за рахунок власних коштів - 7524,6 тис. грн.; за рахунок субвенції - 9016,3 тис. грн.; за рахунок держбюджету України - 630,0 тис. грн.

Сума виконаних робіт розташувалася наступним чином:

а) перекладка технічно зношених мереж та санація колекторів - 10729,0 тис. грн.;

б) модернізація існуючих очисних споруд - 3244,8 тис. грн.;

в) виробничі бази - 3077,7 тис. грн.;

г) ремонт існуючих шахт - 793,0 тис. грн.;

д) проведення робіт по проектуванню та технічному переоснащенню державних комунальних насосних станцій;

ж) введення автоматичного управління у системі водовідведення - 5,30 тис. грн.

Станом на 1 січня 2011 року протяжність мереж складає 1425,9 км. За 2010 р. було прочищено 1025,5 км мереж (механічним засобом - 87,9 км, планово-попереджувана прочистка 844,7 км, гідродинамічним засобом - 92,9 км) чи 71,9 % від загальної протяжності.

Ліквідовано - 7157 штук закупорок (місцевих - 2192 штуки, дворових - 4965 штук) чи на 1 км мереж - 5 штук. Встановлено 218 люків та 1153 плити. Було зроблено перекладку та санацію 5,9 км мереж, у тому числі: капітальний ремонт - 3,8 км (підрядним засобом).

Комплексом „Харківводовідведення” ліквідовано 71 аварію (у 2009 році - 67 аварій) на каналізаційних мережах, з них особливо складні виконані роботи:

а) вулиця Героїв праці, 4-г - ремонт колектору d = 500 мм;

б) вулиця Ревкомівська - ремонт каналізаційної мережі d = 800 мм;

в) насосна станція № 21 - ремонт напорного колектору d = 600 мм;

г) селище Хролі - ремонт колектору d = 600 мм;

д) вулиця Кубасова 41/43 - ремонт каналізаційної мережі d = 150 мм;

е) вулиця Ком. Корка, 50 - ремонт каналізаційної мережі d = 200 мм;

ж) селище Дудківка - ремонт напорного трубопроводу d = 900 мм;

з) вулиця Ахсарова, 20-а - ремонт каналізаційної мережі d = 300 мм;

и) вулиця Зубарева, 49 - ремонт напорного трубопроводу d = 500 мм;

к) селище Пісочин, вулиця Транспортна - ремонт каналізаційної мережі d = 600 мм;

л) вулиця Дружби Народів, 277 - ремонт каналізаційної мережі d = 150 мм;

м) вулиця Фейєрбаха - ремонт каналізаційної мережі d = 150 мм;

н) вулиця Валер'янівська, 113 - ремонт напорного трубопроводу d = 150 мм;

о) вулиця Роганська - ремонт напорного трубопроводу d = 500 мм.

Сума витрат склала 1158,2 тис. грн. (за 2009 рік - 977,1 тис. грн.). Завдяки тому, що матеріали купувалися по бартеру, була можливість вчасно ліквідувати аварії та продовжувати експлуатувати мережі у нормальному технологічному режимі.

В цілому можна зробити висновок, що підприємство ДКП „ХКОВ” є стабільно працюючим підприємством, яке постійно збільшує обсяги своїх послуг, розширюється, збільшує чисельність персоналу. На підприємстві існує низький показник плинності кадрів, що говорить про привабливість підприємства для його працівників, престижність їхньої праці, зацікавленість у роботі. Підприємство надає якісні послуги дуже великій кількості споживачів, серед яких населення і великі підприємства, бюджетні установи. Має п'ять підрозділів, кожне з яких виконує свої функції. Від роботи підприємства залежить стан оточуючого природного середовища.

2.2 Рух основних засобів та використання амортизаційного фонду підприємства ДКП “Харківкомуночиствод”

Відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби” для цілей бухгалтерського обліку необоротні активи відокремлено на основні засоби та інші необоротні активи.

У складі необоротних активів питома вага основних засобів склала: у 2008 році - 99,6 % (середньорічна вартість - 261428,7 тис. грн.), у 2009 році - 99,66 % (середньорічна вартість - 274265,4 тис.грн.), 2010 - 99,58 % (середньорічна вартість - 302847,6 тис.грн.). В свою чергу структура основних засобів може бути активною (машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, інвентар) чи пасивною (будови, споруди, передавальні пристрої, земельні ділянки, багаторічні насадження). Нижче у таблиці 2.9 наведено склад необоротніх активів підприємствсва у динаміці 2008 - 2010 років, питома вага кожної групи у загальній середньорічній вартості необоротних активів.

Таблиця 2.9

Склад необоротних активів ДКП “ХКОВ”

Найменування показника / роки	Середньорічна вартість, тис. грн.
	2008 р.	2009 р.	2010 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн	%
1	2	3	4	5	6	7
Земельні ділянки
Капітальні витрати на поліпшення земель
Будови, споруди, передавальні пристрої	239886,97	91,4	248210,18	90,19	267626,42	87,99
Машини та обладнання	12365,58	4,71	18101,52	6,58	25863,19	8,5
Транспортні засоби	7267,72	2,77	6033,84	2,19	7086,63	2,33
Інструменти, прибори та інвентар	1908,43	0,73	1919,86	0,7	2271,36	0,75
Робочий та продуктивний скот
Багаторічні насадження
Інші основні засоби
Загалом основні засоби:	261428,7		274265,4		302847,6
Бібліотечні фонди
Малоцінні необоротні матеріальні активи	1041,32	0,39	945,26	0,34	1276,56	0,43
Тимчасові (не титульні) споруди	1		0,6		0,4
Природні ресурси
Інвентарна тара	1		1,2		1,5
Предмети прокату
Незавершені капітальні інвестиції
Інші необоротні матеріальні активи
Загалом необоротні матеріальні активи:	1043,32		947,06		1278,46
Загалом:	262472,02	100	275212,46	100	304126,06	100

Максимальну питому вагу у складі основних засобів займає пасивна частина - будови та споруди [30]. Динаміку основних засобів зображено на рис. 2.4.

Темпи зростання основних засобів у 2009 році склали до 2008 року - 104,91 %, а у 2010 до 2009 року - 110,42 %, що говорить про розширення підприємства. Активна частина основних засобів збільшується з кожним наступним роком.

Рис. 2.4 - Динаміка вартості основних засобів

Зростання показника вартості активної частини основних засобів у динаміці розцінюється як позитивна тенденція. Така тенденція мала місце у досліджуваному періоді. Також зростає питома вага активної частини у загальній вартості основних засобів (табл. 2.10)

Таблиця 2.10

Аналіз складу основних засобів ДКП “ХКОВ”

Показники / роки	2008	2009	2010
1	2	3	4
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	261428,7	274265,4	302847,6
Вартість пасивної частини ОЗ, тис. грн.	239886,97	248210,18	267626,42
Вартість активної частини ОЗ, тис. грн.	21541,73	26055,22	35221,18
Базові темпи зростання активної частини ОЗ, %	100,0	120,95	135,18
Питома вага активної частини ОЗ у вартості ОЗ, %	8,24	9,5	11,63
Базові темпи зростання ОЗ, %	100,0	104,91	110,42

Дані про наявність, знос та рух основних засобів є важливим джерелом інформації для оцінки виробничого потенціалу підприємства [26]. Оцінка руху проводиться на основі коефіцієнтів, які аналізуються у динаміці років (табл. 2.11). Дані таблиці отримані з форми № 11- ОЗ „Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію”. Приклад розрахунку коефіцієнтів наведено нижче на прикладі 2010 року. Динаміку коефіцієнтів вибуття та оновлення зображено на рис. 2.5

Коефіцієнт оновлення розраховується наступним чином:

К_о = Ф_в / Ф_ср.р ,_. (2.17)

де Ф_в- вартість введених основних засобів;

Ф_ср.р- середньорічна вартість основних засобів.

К_о = 34589,2 /302847,6 = 0,1142 (11,42 %)

Коефіцієнт вибуття основних засобів в свою чергу розраховується по наступній формулі:

К_виб = Ф_виб / Ф_поч , (2.18)

де Ф_виб- вартість засобів, що вибули з підприємства;

Ф_поч- вартість засобів на початок року.

К_виб = 246,1 / 273237,0 = 0,0009 (0,09 % )

Коефціент зносу основних засобів:

К_зн= З / Ф_кін , (2.19)

де З - накопичена сума зносу основних засобів на кінець року;

Ф_кін- вартість основних засобів на кінець року.

К_зн= 190176,1 / 294522,5 = 0,6457 (64,57 %)

Таблиця 2.11

Аналіз показників руху та стану основних засобів ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Показники, тис. грн	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. до
				2008 р.	2009 р.
1	2	3	4	5	6
Первісна вартість на початок року	256528,2	259912,5	273237,0	106,51	105,13
Поступило за рік	4612	15005,6	34589,2	749,98	230,51
Вибуло за рік	1291	5791,6	246,1	19,06	4,2
Середньорічна вартість	261428,7	274265,4	302847,6	115,84	110,42
Первісна вартість на кінець року	259912,5	273237,0	294522,5	113,32	107,79
Накопичена сума зносу на кінець року	176728,2	183861,5	190176,1	107,61	103,43
Залишкова вартість на кінець року	83184,3	89375,5	104346,4	125,44	116,75
Річна сума амортиза-ційних відрахувань	5217,3	7133,33	6314,6	121,03	88,52
Коефіцієнт оновлення, %	1,76	5,47	11,42	648,86	208,78
Коефіцієнт вибуття, %	0,5	2,23	0,09	18,0	4,04
Коефіцієнт зносу, %	67,99	67,29	64,57	94,97	95,96
Коефіцієнт придатності, %	32,01	32,71	35,43	110,68	108,32

Рис. 2.5 - Динаміка коефіцієнтів руху основних засобів

З рисунку 2.5 видно, що кількість придбаних об'єктів основних засобів значно перевищує їх вибуття, це пов'язано з поступовим розширенням підприємства. Поступово підприємство планує збільшувати об'єми надання своїх послуг споживачам, при цьому не зменшуючи їхню якість.

Оцінюючи рух та стан основних засобів можна сказати, що підприємство має значно зношені засоби. А так як це в основному споруди очищення, то це може сказатися на екологічній ситуації в місті (рис. 2.6). З кожним роком підприємство збільшує кількість основних засобів, як видно з таблиці, коефіцієнти зносу поступово зменшуються, особливо у 2010 році в порівнянні з 2009 роком.

Рис. 2.6 - Динаміка стану основних засобів

Внаслідок постійної наявності дебіторської заборгованості провести технічне переоснащення за власні кошти підприємство не спроможнє. Тому підприємство працює над питанням пошуку інвесторів та розробці нових технологій очистки сточних вод.

До головних основних засобів підприємства ДКП “ХКОВ” відносять: дистилятори, ілоскрьоби, насоси, трубопроводи, ілопроводи, центрифуги, крани, вентилятори, клапани, трактори, трансформатори, електродвигуни та багато інших засобів. Це в основному очисне обладнання та споруди, їх структурні компоненти, які є доволі складними у своєму обслуговуванні. Несвоєчасний ремонт такого обладнання може призвести до погіршення стану оточуючого середовища не тільки міста, але й всієї країни.

Дуже важливо на підприємстві максимально ефективно використовувати основні засоби, тому треба проводити розрахунки ефективності використання основних засобів, результати яких наведено у таблиці 2.12 та зображено на рис. 2.7.

Розрахунки проводяться для основних показників, таких як фондовіддача, фондомісткість та фондоозброєність на прикладі 2010 року.

Фондовіддача розраховується наступним чином:

Ф_в = N / Ф_с.р., (2.20)

де N - об'єм наданих послуг, тис.грн.;

Ф_с.р. - середньорічна вартість засобів.

Ф_в = 63451,9 / 25863,19 = 2,45

Фондомісткість дорівнює:

Ф_є = Ф_с.р. / N, (2.21)

Ф_є = 25863,19 / 63451,9 = 0,41

Фондоозброєність визначається за формулою:

Ф_о= Ф_с.р. / Ч , (2.22)

де Ч - чисельність промислово-виробничого персоналу.

Ф_о= 25863,19 / 1789 = 14,45

З таблиці 2.12 видно, що на протязі 2008 - 2010 років спостерігається збільшення вартості машин та обладнання підприємства, виручки від реалізації та чисельності персоналу. В той же час фондовіддача зменшується, відповідно зростає фондомісткість, що не є позитивною тенденцією та говорить про подорожчання вартості послуг підприємства та про значну зношеність наявних основних засобів. Фондоозброєність підприємства знаходиться на високому рівні.

Таблиця 2.12

Розрахунок показників ефективності використання основних засобів ДКП “ХКОВ” у 2008- 2010 роках

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Виручка від реалізації, тис. грн	61859,6	60380,3	63451,9
Середньорічна вартість ОЗ, тис. грн,	261428,7	274265,4	302847,6
В т.ч. машин та обладнання, тис. грн	12365,68	18101,52	25863,19
Чисельність промислово-виробничого персоналу, в эквіваленті повної зайнятості, чол	1736	1741	1789
Фондовіддача	5,0	3,34	2,45
Фондомісткість	0,2	0,3	0,41
Фондоозброєність	7,12	10,39	14,45

Примітки: 1-2008; 2-2009; 3-2010

Рис. 2.7 - Показники ефективності використання основних засобів

Для визначення рівня зебезпечення амортизаційними відрахуваннями використовують наступні показники, які визначаються за формулами (2.23, 2.24):

К = Ф_з / А , (2.23)

_р = Ф_з / А_р , (2.24)

де К - коефіцієнт забезпечення накопиченими амортизаційними відрахуваннями;

Ф_з- залишкова вартість основних засобів;

А - накопичені амортизаційні відрахування;

К_р- коефіцієнт забезпечення річними амортизаційними відрахуваннями;

А_р- річні амортизаційні відрахування.

Розрахунок цих показників буде проведено на прикладі даних за видами основних засобів ДКП „Харківкомуночиствод” за 2010 рік та наведено у таблиці 2.13. Для будов, споруд та передавальних пристроїв показники дорівнюють:

К = 91814,4 / 167335,95 = 0,55

К_р= 91814,4 / 5356,22 = 17,14

Для машин та обладання:

К = 8869,44 / 16464,97 = 0,54

К_р= 8869,44 / 736,74 = 12,04

Для транспортних засобів:

К = 2431,27 / 4135,10 = 0,59

К_р= 2431,27 / 142,13 = 17,11

Таблиця 2.13

Рівень забезпеченості амортизаційними відрахуваннями ДКП “ХКОВ”

Вид основних засобів	Залишкова вартість, тис. грн.	Накопичені амортизаційні відрахування, тис. грн.	Річні амортизаційні відрахування, тис. грн.	К	К_р
2008 рік
Будови, споруди, передавальні пристрої	76030,45	161329,57	4568,61	0,47	16,64
Машини та обладнання	3917,98	8523,9	345,73	0,46	11,33
Транспортні засоби	2304,2	4795,37	244,52	0,48	9,42
Інструменти, прибори та інвентар	931,67	2079,36	58,44	0,45	15,94
2009 рік
Будови, споруди, передавальні пристрої	80607,76	165024,69	6233,55	0,49	12,93
Машини та обладнання	5880,91	12898,09	669,37	0,46	8,79
Транспортні засоби	1957,32	4026,57	150,22	0,49	13,03
Інструменти, прибори та інвентар	929,51	1912,15	80,19	0,49	11,59
2010 рік
Будови, споруди, передавальні пристрої	91814,4	167335,95	5356,22	0,55	17,14
Машини та обладнання	8869,44	16464,97	736,74	0,54	12,04
Транспортні засоби	2431,27	4135,1	142,13	0,59	17,11
Інструменти, прибори та інвентар	1231,3	2240,08	79,51	0,55	15,49

Для інструментів, приборів та інвентаря:

К = 1231,30 / 2240,08 = 0,55

К_р= 1231,3 / 79,51 = 15,49

Виходячи з розрахунку цих коефіцієнтів видно, що суттєвих розбіжностей по видам основних засобів кожного року не існує. Але можна визначити пріоритетний напрямок використання амортизаційного фонду підприємства, а саме - спрямування коштів на відтворення існуючих машин та обладнання, бо їх залишкова вартість у найменшій мірі покривається накопичуваною сумою амортизаційних відрахувань. Підприємству ДКП “ХКОВ” потрібно більше уваги приділяти відтворенню саме цього виду основних засобів.

Свій амортизаційний фонд підприємство ДКП “ХКОВ” витрачає на придбання нових основних засобів, здійснення капітальних ремонтів вже існуючого обладнання, поліпшення будівель та споруд, удосконалює якість надання послуг населенню та організаціям міста, робить інвестиції у нематеріальні активи. У 2008 році було придбано ряд програмних продуктів, які відповідають сучасному веденню обліку на підприємствах:

а) програма “1С:Підприємство”;

б) автоматичне забезпечення програми заборгованості населення;

в) комп'ютерна система “Будівельні технології - витрати”;

г) комп'ютерна система автоматизованої системи управління Головної насосної станції;

д) комп'ютерна система “Телеметрія насосної станції”;

ж) комп'ютерна система для створення печаті електронних документів;

з) програма “КАС.Населення” фірми “Проксі”.

В цілому можна зробити висновок, що підприємство постійно збільшує обсяги основних засобів, тим самим підвищуючи їх придатність до експлуатації. Але існуючі засоби значно зношені, що в свою чергу може негативно вплинути на оточуюче природнє середовище. Вони потребують негайного ремонту чи повної заміни, але підприємство у теперішній час не має достатніх на це коштів внаслідок великої дебіторської заборгованості.

2.3 Оцінка системи амортизаційних відрахувань на підприємстві ДКП „Харківкомуночиствод”

Облікову політику ДКП “ХКОВ” розроблено на основі Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” та П(С)БО 7, затверджених наказами Міністерства фінансів України. Вона є елементом системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності та формується для того, щоб фінансова звітність повністю відповідала усім нормативно-правовим вимогам.

З 2000 року на підприємстві було введено робочий план рахунків, відповідно до яких здійснюється облік господарських операцій та виконуються вимоги інструкції 291 про використання плана рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. Нові рахунки (субрахункм другого, третього порядку) до робочого Плану рахунків підприємство вводить за виникненням такої необхідності. Введення нових рахунків (субрахунків другого, третього порядку) оформлюється наказом по підприємству, який є невід'ємною частиною наказу про облікову політику та видається не менше ніж один раз на квартал (за умови введення нових рахунків). З цією метою було організовано проведення інвентаризації усіх рахунків бухгалтерського обліку та перенос залишків на рахунки відповідно до робочого плану рахунків. Процедуру переносу залишків було оформлено документально.

Бухгалтерський облік та складання фінансових звітів на підприємстві здійснюється у відповідності з принципами П(С)БО:

а) автономності, безперервності діяльності, періодичності (звітний період - календарний рік, проміжні звітні періоди - місяць, квартал. Звітність складається наростаючим стогом с початку звітного року);

б) нарахування та відповідності доходів та витрат;

в) обачності та історичної (фактичної) собівартості;

г) повного відображення, послідовності та перевадності змісту над формою;

д) єдиного грошового вимірювача.

Підприємством використовуються оцінки та методи ведення обліку та відображення облікової інформації у фінансових звітах, які передбачені П(С)БО та відповідають особливостям діяльності підприємства.

Відповідно до П(С)БО 1 ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів (окрім “Звіту про рух грошових коштів”) здійснюється за принципом нарахування та відповідності доходів та рас ходів, таким чином для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які було понесено для отримання цих доходів [22]. При цьому доходи та витрати потрібно відображати в обліку та звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження чи уплати грошових засобів. При складанні фінансових звітів встановлено межу суттєвості, яка дорівнює 100 грн.

Основними засобами відповідно до пункту 4 П(С)БО 7 визнаються матеріальні активи підприємства, які існують з метою використання у процесі надання послуг, для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, строк корисного використання яких не більше одного року. Основні засоби враховуються на рахунку 10, а інші необоротні матеріальні активи - на рахунку 11.

ДКП “ХКОВ” для визнання основних засобів та нематеріальних активів, визначення єдиних методологічних принципів облікової політики необоротних активів, застосування методів оцінки, строку їз корисного використання, ліквідаційної вартості, вибору методу нарахування амортизації при їх придбанні та експлуатації, визначення показників нормальної потужності, створено Технічну Раду, у складі керівників техніко-економічних служб, начальників комплексів та структурних підрозділів підприємства.

Наказом про облікову політику затверджено класифікацію необоротніх активів підприємства для цілей бухгалтерського обліку. Об'єктом аналітичного обліку основних засобів та інших необоротніх матеріальних активів є окремий інвентарний об'єкт.

Строк корисного використання та амортизуюча вартість визначаються рішенням Технічної Ради підприємства. Сума нарахованої амортизації відображається збільшенням суми витрат підприємства та зносу основних засобів.

Вартісні признаки інших необоротніх матеріальних активів, строк використання яких перевищує один рік, встановлються підприємством самостійно в сумі, не менше 1000 грн.

Для цілей бухгалтерського обліку затверджено класифікацію інших необоротніх матеріальних активів:

а) бібліотечні фонди;

б) малоцінні необоротні активи;

в) тимчасові (нетитульні) споруди;

г) природні ресурси;

д) інвентарна тара;

е) предмети прокату;

ж) інші необоротні матеріальні активи.

Амортизація інших необоротніх матеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюють прямолінійним методом. Строк корисного використання та ліквідаційна вартість встановлюються рішенням Технічної Ради підприємства.

Амортизація малоцінних необоротніх матеріальних активів та бібліотечних фондів нараховується у розмірі 100 % вартості у першому місяці використання. Переоцінку основних засобів здійснюють у разі, коли їх залишкова вартість більш, ніж на 10 % відрізняється від справедливої вартості на дату баланса. Відхил від справедливої вартості визначається 1 раз у рік на засіданні Технічної Ради. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи зараховуються на баланс черех рахунок „Капітальні інвестиції” по первісній вартості у сумі фактичних витрат на їх придбання відповідно до пунктів 7 - 15 П(С)БО 7 [10].

Для накопичення витрат на ремонти підприємство використовує субрахунок „Ремонти необоротних активів” рахунку „Виробництво”. По кожному об'єкту основних засобів, які знаходяться у ремонті, ведеться аналітичний облік витрат на відповідному субрахунку з обов'язковим списанням витрат на відповідні рахунки після завершення ремонту. Ремонти основних засобів, які здійснюються для підтримки об'єктів у робочому стані та отримання первісно визначеної суми наступних економічних вигід від їх використання, відображаються як витрати періоду та враховуються на рахунках витрат діяльності у повному обсязі.

Суми витрат, які пов'язані з поліпшенням об'єктів основних засобів, які призводять до збільшення наступних економічних вигід відносяться на рахунок „Капітальні інвестиції” з послідуючим збільшенням первісної вартості основних засобів після вводу в експлуатацію. Характер витрат, пов'язаних з ремонтними роботами, та порядок їх списання також визначає Технічна Рада підприємства. У податковому обліку витрати на ремонт входять до складу валових витрат у межах 10 % совокупної балансової вартості усіх груп основних фондів за станом на початок звітного періоду відповідно до пункту 8.7.1 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” [4].

Нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства ДКП „ХКОВ” по первісній вартості. При придбанні нематеріальних активів рішенням Технічної Ради визначається строк їх корисного використання. Амортизація (знос) нематеріальних активів нараховують прямолінійним методом, за яким річна сума амортизації визначається діленням амортизуючої вартості на очікуваний період часу використання нематеріального активу. Технічна Рада наприкінці звітного року може переглядати строки корисного використання нематеріальних активів та метод їх амортизації, якщо у наступному періоді очікується зміна строку корисного використання чи зміна умов отримання наступних економічних вигод. Бухгалтерський облік нематеріальних активів здійснюється на рахунку „Нематеріальні активи” за групами відповідно до П(С)БО 8 та робочого плану рахунків підприємства.

До наказу про облікову політику підприємства додається цілий ряд додатків, у яких оговорені питання:

а) порядок визнання доходів від реалізації послуг по водовідведенню у бухгалтерському обліку та валових доходів у податковому обліку відповідно до вимог діючого законодавства;

б) порядок визначення моменту визнання та бухгалтерського обліку доходів від цільового фінансування регулюється в залежності від того, для яких цілей поступає фінансування;

в) список та склад статей калькуювання собівартості послуг водовідведення.

На ДКП „Харківкомуночиствод” проводиться інвентаризація основних засобів. Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який створює необхідні умови для її проведення.

Періодичність та об'єкти інвентаризації визначаються керівником, окрім випадків, коли проведення інвентарізації є обов'язковим відповідно до законодавства.

Для проведення інвентаризації на підприємстві наказом керівника створюється інвентаризаційна комісія., до складу якої входять керівники структурних підрозділів, головний бухгалтер, яких очолює керівник або його заступник. До початку інвентаризації у матеріально-відповідальної особи береться розписка, що до початку проведення інвентаризації усі приходні та витратні документи подано до бухгалтерії, усі цінності, які надійшли, оприходовано, а які вибули - списано. Інвентаризація проводиться у присутності матеріально відповідальних осіб. При інвентаризації робоча комісія знайомиться з записями в інвентарних картках про рух та технічний стан окремих об'єктів, а також перевіряє наявність документів, які характеризують об'єкт основних засобів (технічні паспорта, плани завдань).

Після вивчання документації проводиться осмотр об'єктів основних засобів для перевірки їх фактичної наявності на місцях експлуатації та придатності для подальшої експлуатації.

Результати інвентаризації заносяться в „Інвентаризаційну опись основних засобів” форму інв-1. При виявленні основних засобів, не придатних до подальшої експлуатації, на них складається акт ліквідації типової форми № ОЗ-3. Сформована опись передається у бухгалтерію підприємства для складання „Порівняльної відомості результатів інвентаризації основних засобів” форма № інв-18. У цій відомості відображаються результати інвентаризації основних засобів, за якими виявлено відхил від облікових даних.Нарахування амортизації у бухгалтерському обліку та для цілей податкового одліку здійснюється податковим методом за нормами, передбаченими діючим податковим законодавством (стаття 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Для цілей податкового обліку оборотні засоби поділяються на 4 групи. На прикладі підприємства ДКП „ХКОВ” до складу кожної групи входять наступні об'єкти.

До 1 групи відносять: адміністративні будівлі, трубопроводи господарських побутових стоків, напорні ілопроводи ілових прудів, ілопроводи, дренажні канави, бетонні дороги, будівлі насосних станцій, колодязі пресно-ілової води, ілові площадки, насосна повітряна станція, дифманометрична станція, бризкальний басейн, резервуари для води, відстійники ілоуплотнювачів, вторинний радіальний відстійник, житлові будинки, контора-лабораторія, будови побутових приміщень, столярні майстерні, виробнича будова, будова гаражу, складська будова, трансформаторна підстанція, кабельні лінії зв'язку, цеха, водопроводи та інші.

До 2 групи належать: калькулятори, столи, кондиціонери, радіовузол, посилювачі, радіоприймач, автомобілі грузові та легкові, телевізор, автокрани, вентилятори та інші.

До 3 групи: сигналізатори, зарядні пристрої, ваги, центрифуги, крани ручні мостові, насоси центробіжні, електродвигуни, щити управління, ілоскрьоби різного діаметру, теліжки ілососу, випарювачі, газоаналізатори, хлораторні установки, компресори, станки, преси, трансформатори та інші.

До 4 групи належать: комп'ютери, принтери, інформаційні продукти, робоча станція, факс, телефони.

При податковому методі сума амортизації визначається виходячи з встановлених для податкового обліку груп основних засобів, введених в експлуатацію з 01.01.04 р., норм амортизації (квартальні): група 1 - 2 %; група 2 - 10 %; група 3 - 6 %; група 4 - 15 %. Для основних засобів, введених до 01.01.04 р. норми амортизації інші: група 1 - 1,25 %, група 2 - 6,25 %, група 3 - 3,75 %, група 4 -15 %. Сума амортизації визначається множенням балансової вартості основних засобів на початок кварталу та норми амортизації (1.12), при цьому амортизація по групі 1 розраховується по кожному об'єкту, а по групі 2, 3, 4 в цілому.

У таблиці 2.14 наведено амортизаційні відрахування підприємства у податковому обліку за II квартал 2010 року.

Таблиця 2.14

Амортизаційні відрахування за II квартал 2010 року (податковий облік) ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Гру-па (% амор-тизації)	Балан-сова вартість на 01.01.05	Аморти-зація за I квартал	Надход-ження	Вибуття	Балан- сова вартість на 01.04.05	Аморти-зація за II квартал	Накопичена сума аморти-зації з початку року
1 (1,25)	62373,75	779,67	-	739,61	60854,47	760,68	1540,35
1 (2)	424,97	8,49	425,17	-	841,65	16,83	25,32
2 (6,25)	1758,72	109,92	-	8,37	1640,43	102,53	212,45
2 (10)	929,38	92,94	44,95	1,62	879,77	87,98	180,92
3 (3,75)	5051,13	189,42	-	15,42	4846,29	181,74	371,16
3 (6)	13572,93	814,37	341,28	102,44	12997,4	779,84	1594,21
4 (15)	323,85	48,58	11,56	1,29	285,54	42,83	91,41
Зага-лом	84434,73	2043,39	822,96	868,75	83078,48	1972,43	4015,82

На протязі поданого періоду спостерігається зменшення суми амортизаційних відрахувань, що в першу чергу пов'язано з рухом основних засобів підприємства. З таблиці видно, що надходження нових основних засобів перевищує їх вибуття, що говорить про оновлення бази основних засобів підприємства як в цілому, так і окремо за всіма групами основних засобів.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби підприємства розподілені за трьома групами. Нижче наведено шифри субрахунків для обліку основних засобів за групами. Перші три знака у коді субрахунку (103,104,105,106) означають групу основних засобів, четвертий знак 1 - виробничого призначення, 2 - невиробничого призначення, 3 - безоплатно отримані, 4 - житлові будинки та 5 - приватизований житловий фонд, а п'ятий знак (1,2,4) вказує на групу основних засобів, відповідно 1,2,3 група.

10311 - будови, споруди та передавальні пристрої виробничого призначення;

10321 - Будови, споруди та передавальні пристрої невиробничого призначення;

10331 - Будови, споруди та передавальні пристрої безоплатно отримані;

10341 - Житлові будинки;

10351 - Приватизований житловий фонд;

10412 - Машини та обладнання виробничого призначення 2 групи;

10414 - Машини та обладнання виробничого призначення 3 групи;

10422 - Машини та обладнання невиробничого призначення 2 групи;

10424 - Машини та обладнання невиробничого призначення 3 групи;

10432 - Машини та обладнання 2 групи безоплатно отримані;

10434 - Машини та обладнання 3 групи безоплатно отримані;

10512 - Транспортні засоби виробничого призначення 2 групи;

10514 - Транспортні засоби виробничого призначення 3 групи;

10522 - Транспортні засоби невиробничого призначення 2 групи;

10524 - Транспортні засоби невиробничого призначення 3 групи;

10532 - Транспортні засоби 2 групи безоплатно отримані;

10534 - Транспортні засоби 3 групи безоплатно отримані;

10612 - Інструменти, прибори, інвентар виробничого призначення 2 групи;

10614 - Інструменти, прибори, інвентар виробничого призначення 3 групи;

10622 - Інструменти, прибори, інвентар невиробничого призначення 2 групи;

10624 - Інструменти, прибори, інвентар невиробничого призначення 3 групи;

10632 - Інструменти, прибори, інвентар 2 групи безоплатно отримані;

10634 - Інструменти, прибори, інвентар 3 групи безоплатно отримані.

У таблиці 2.15 наведено амортизаційні відрахування підприємства у бухгалтерському обліку податковим методом за 3 місяці II кварталу 2010 року.

З цієї таблиці видно, як змінюється вартість окремих груп основних засобів по місяцям. У наступній таблиці 2.16 наведено розподіл амортизаційних відрахувань у бухгалтерському обліку за усіма підрозділами ДКП “Харківкомуночиствод” за 3 місяці II кварталу 2010 року.

Таблиця 2.15

Амортизаційні відрахування на підприємстві ДКП “ХКОВ”, млн. грн.

Раху-нок	Квітень	Травень	Червень
	Первісна вартість на 30.04	Залишкова вартість на 30.04	Амортиза-ція на 30.04	Первісна вартість на 31.05	Зали-шкова вартість на 31.05	Амортиза-ція на 31.05	Первісна вартість на 30.06	Залишкова вартість на 30.06	Залишкова вартість на 30.06
10311	189,47	30,72	0,200	189,47	31,03	0,210	189,47	30,91	0,210
10321	6,35	0,80	0,005	6,35	0,84	0,006	6,35	0,83	0,006
10331	25,89	6,68	0,044	25,89	6,42	0,043	25,89	6,49	0,043
10341	3,75	0,65	0,004	3,75	0,75	0,005	3,75	0,81	0,005
10412	5,29	1,48	0,049	4,86	1,48	0,049	5,14	1,47	0,049
10414	39,36	9,91	0,190	39,40	9,92	0,190	39,4	9,87	0,190
10422	0,44	0,09	0,003	0,44	0,09	0,003	0,44	0,09	0,003
10424	4,58	1,47	0,029	4,58	1,47	0,029	4,58	1,48	0,029
10432	0,36	0,05	0,002	0,36	0,05	0,002	0,36	0,05	0,002
10434	5,13	0,82	0,016	5,13	0,82	0,016	5,13	0,82	0,016
10512	3,71	0,63	0,021	3,71	0,62	0,021	3,71	0,62	0,021
10514	5,12	2,32	0,047	5,12	2,29	0,046	5,12	2,32	0,047
10532	0,31	0,00	0,000	0,31	0,00	0,000	300,31	0,00	0,001
10612	0,37	0,05	0,002	0,37	0,05	0,002	0,35	0,06	0,002
10614	4,33	1,05	0,022	4,33	0,00	0,0021	4,65	1,08	0,022
10622	0,022	0,02	0,002	0,02	5,41	0,002	0,02	0,01	0,002
10624	1,84	0,42	0,008	1,84	0,43	0,009	1,84	0,43	0,009
10632	0,03	0,01	0,002	0,03	0,01	0,002	0,03	0,01	0,002
Зага-лом	296,34	57,20	0,656	295,94	57,35	0,6567	296,55	57,36	0,657

Найбільшу питому вагу займає амортизація комплексу “Харківводовідведення”, який має найбільшу кількість основних засобів. В свою чергу підрозділ “Управління” налічує найменшу частину основних засобів. До складу цього підрозділу входять адміністративні та невиробничі приміщення підприємства, частина транспорту невиробничого призначення.

Загальна сума амортизації у бухгалтерському обліку за 3 місяці II кварталу складає: 656,5 + 656,68 + 657,03 = 1970,21 (тис. грн.). В свою чергу у податковому обліку сума амортизаційних відрахувань за II квартал 2010 року складає 1972,43 (тис. грн.). Ця розбіжність виникає в наслідок того, що введені основні засобі в експлуатацію на протязі поданих місяців у бухгалтерському обліку зразу амортизуються з наступного місяця, а у податковому обліку лише у наступному кварталі.

Таблиця 2.16

Розподіл амортизації за підрозділами підприємства ДКП “ХКОВ” за квітень, травень, червень 2010 року, тис. грн.

Підрозділ	Амортизація квітень	Амортизація травень	Амортизація червень
КБОБ	174,84	173,59	174,12
КБОД	137,15	134,13	135,18
КСіМ	71,2	72,41	71,63
КХВВ	223,42	225,97	225,49
ХКВВУ	49,92	50,58	50,61
Загалом	656,5	656,68	657,03

Дуже важливим моментом для підприємства є питома вага амортизації у собівартості виготовленої продукції чи наданих послуг. У табл. 2.17 наведено склад собівартості послуг ДКП „ХКОВ” за період 2009 - 2010 роки та питома вага амортизації у собівартості. Дані було взято з форми № 1-С (водопостачання, водовідведення) „Звіт про витрати виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг і фінансові результати діяльності підприємств водопостачання та водовідведення”. Аналізуючи цю таблицю можна зробити висновок про зниження питомої ваги амортизації у загальній собівартості послуг, це говорить про вибуття частини основних засобів з експлуатації та про те, що було придбано менше нового обладнання для виробництва. У 2010 році підприємство збільшило обсяги своїх послуг, як наслідок збільшилися витрати. Але саме у 2010 році підприємство отримало прибуток, як і у 2009 році, хоча у 2008 році його діяльність була збитковою. Підприємство планує надалі ще збільшити коло покупців своїх послуг, удосконалити систему водовідведення.

Таблиця 2.17

Собівартість послуг підприємства ДКП “ХКОВ”

Найменування показника / роки	2009 р., тис. грн.	2010 р., тис. грн..
Дохід	60380,3	63451,9
Загалом витрати виробництва, у тому числі:	51374,5	53184,3
Матеріальні витрати	18937,1	20241,6
· покупна вода	-	-
· паливо	-	-
· електроенергія	14151,2	15452,2
Витрати на оплату праці	11412,3	12208,6
Відрахування на соціальні заходи	4191,1	4286,3
Амортизація основних фондів	7099,4	7073,51
Інші витрати	9734,6	9374,29
Питома вага амортизації у собівартості послуг (%)	13,8	13,3
Прибуток	9005,8	10269,9

Підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” повністю забезпечено сучасними програмами для ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також для роботи з населенням. Амортизаційні відрахування здійснюються податковим методом у бухгалтерському та податковому обліку. Усі питання, які стосуються основних засобів, їх руху, стану, амортизації та інвентаризації, вирішує спеціально створена Технічна Рада підприємства.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РОЛІ АМОРТИЗАЦІЙНИХ ВІДРАХУВАНЬ У ФІНАНСОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

3.1 Шляхи удосконалення державної амортизаційної політики

Державна амортизаційна політика спрямована на відшкодування зносу основного капіталу шляхом створення нормативно-правових і господарських умов для відтворення основних засобів, формування підприємствами та організаціями власних коштів для оновлення наявних основних фондів.

Як зазначалося раніше, з липня 1997 р. систему нарахування амортизації було радикально змінено. Це негативно вплинуло на формування амортизаційного фонду та відтворенні основних засобів підприємвта ДКП “Харківкомуночиствод”.

Розрахунок амортизаційних відрахувань по залишковій, а не по первісній (відтворюваній) вартості основних засобів призводить до подовження їх амортизаційного періоду та строку окупності капіталовкладень. Так, для найбільш швидко відтворюваної групи основних засобів на підприємстві, тобто другої групи з номою амортизації у 25 %, по закінченні чотирьох років служби залишається недоамортизованою 32 % первісної вартості, після п'яти років - 24%, після шести років - близько 18 % первісної вартості. Таким чином підвищення норми амортизаційних відрахувань по залишковому методу призводить до подовження відтворюваного циклу [50].

Скорочення перечню основних засобів, які підлягають по новому закону прискореній амортизації (тобто обладнання лише третьої групи з загальної маси активної частини основних фондів), обходить ті групи обладнання, які потребують інтенсивного оновлення у приоритетному порядку, а саме: комп'ютерна техніка, інформаційне забезпечення, автокрани, інвентар підприємства.

ДКП “Харківкомуночиствод” надає населенню послуги водовідведення, ця продукція вдрізгняється високою фондомісткістю. Це виходить з того, що основні засоби підприємства, а це переважно очисні споруди та їх структурні компоненти, мають доволі високу вартість, дуже енерговитратні та окрема техніка у складі очисних споруд швидко зношується та потребує заміни на нову, більш досконалу, яка б відповідала сучасним потребам населення.

Але, на жаль, ця особливість такого обладнання підприємства, як насосна повітряна станція, не була врахована у 1997 році при зміні порядку нарахування амортизації та норм відрахувань. Ця станція складається з нагнітача повітря, який надає 800 м³ повітря у хвилину, редуктора та двигуна. Вироблення повітря необхідно для номального функціонування очисних споруд каналізації. Зокрема, повітря подається з насосної повітряної станції в особливий вид відстійників - аеротенків. Він потрібен для життєдіяльності біологічно активного ілу та найпростіших мікроорганізмів, які знищують у сточній воді органічні речовини.

Як наслідок, більша частина обладнання насосної повітряної станції віднесено до першої групи основних засобів (споруди), для яких встановлено норма амортизації 5%. Це означає повне списання вартості обладнання станції на вартість наданих послуг підприємством більше ніж за 20 років (з урахуванням того, що амортизаційні відрахування нараховуються щорічно від залишкової, а не від первісної вартості), у той час як фактичний строк служби цієї категорії основних засобів складає не більше 10-12 років. Тим самим річна сума амортизаційних відрахувань була штучно зменшена майже вдвічі, що відповідно зменшило і величину амортизаційного фонду. Ще більш негативні дані маємо по галузях водопостачання та водовідведення у цілому: в період переходу на нову систему амортизаційних відрахувань знос основних засобів групи 1 склав по підприємству ДКП “ХКОВ” 60 %, у той час, як по промисловим підприємствам він дорівнював 48,8 %.

Подібний підхід до визначення нормативів амортизаційних відрахувань у підприємств водопостачання та водовідведення не є обоснованим ні технологічним, ні економічним зносами, тим самим йде у розріз з світовим досвідом. У деяких розвинутих країнах обладнання організацій водовідведення у зв'язку з високим темпом його фізичного зносу підлягає особливому порядку нарахування амортизації - по одний з самих високих норм. Оскільки амортизаційні накопичення підприємств використовуються не тільки на реновацію основних засобів, а також на їх ремонт та модернізацію, діючим положенням про амортизаційні відрахування передбачено щорічне віднесення на валові витрати 5% балансової вартості основних засобів усіх трьох груп. Ця міра, безумовно, прискорює відтворення основних фондів у цілому, але для підприємств водовідведення є недостатньою, оскільки, нова система амортизації суттєво збільшила тут строк окупності багатьох категорій активної частини основних засобів, особливо насосних повітряних станцій. У зв'язку з цим є доцільним розповсюдити на підприємства водовідведення положення, яке передбачено у змінах до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, про віднесення на валові витрати не 5 %, а 9 % балансової вартості основних засобів групи 1 та групи 3, введених в експлуатацію до 01.01.1993 р. Слід зауважити, що у підприємств водовідведення є підстави претендувати на прискорену амортизацію.

Значно зменшується амортизаційний фонд підприємства ДКП “ХКОВ” по новому закону також у зв'язку з ненарахуванням амортизації на вартість насосних повітряних станцій, які знаходяться на консервації. В цей період їх обладнання також підвергається зносу і коли буде проводитися їх розконсервація, то знадобляться кошти для їх реновації та запуску в експлуатацію. Отже, для підтримання нормального процесу відтворення основних засобів підприємств водовідведення необхідно списувати амортизаційні відрахування з вартості обладнання законсервованих станцій, а також збільшити норми амортизаційних відрахувань (як мінімум до10% у рік) з вартості обладання насосних повітряних станцій.

Негативно впливає на інвестиційні можливості ДКП “Харківкомуночиствод” та знижує темпи процесу відтворення основних засобів прийняте урядом рішення індексувати вартість основних засобів лише у тому випадку, якщо рівень інфляції перевищує 10 %, причому при визначенні рівня індексації з темпу інфляції вираховувати ці 10 %. Основні засоби підприємства за даними 2010 року зношені на 64,57 %, а так як це в основному очисні споруди, які повинні забезпечувати надання споживачам якісних послуг водовідведення, то це в майбутньому може призвести до екологічної кризив місті. Тому підприємству необхідні кошти для відтворення основних засобів, розробку нових інвестиційних проектів, які б задовольняли зростаючі потреби населення та не відставали від технічного прогресу.

Також реальних втрат підприємство зазнає через стягування частини амортизаційного фонду для централізованого використання, а саме у розмірі 10 %. Це звужує виробничо-технічну базу ДКП “ХКОВ”.

Таким чином, для відновлення відтворюваної функції амортизаційного фонду, перетворення його в дійовий інструмент технічного оновлення виробництва, потрібно удосконалити державну амортизаційну політику наступними шляхами [66, с. 38-43]:

а) більш часто проводи антиінфляційну переоцінку основних засобів з обліком та по мірі зростання їх поточних цін;

б) виключити практику безоплатного та безповоротного вилучення у підприємств амортизаційних коштів для централізованого використання;

в) замінити діючу методику розрахунку амортизаційних відрахувань новою, яка б передбачала значно більш тісну залежність норм відрахувань від реальних (нормативних) строків служби основних засобів, а також визначення розміру амортизаційних відрахувань не по залишковій, а по первісній їх вартості;

г) у разі збереження діючої методики розрахунку амортизаційних відрахувань внести в неї зміни, які б стосувалися підприємств водопостачання та водовідведення, які понесли втрати від її використання, а саме:

1) розмір амортизаційних відрахувань розраховувати по первісній вартості основних засобів, приймаючи до уваги їх високий знос;

2) здійснити переведення насосних повітряних станцій з групи 1 основних засобів з річною нормою амортизації 5 % до 3 групи с 15 %-ою нормою амортизації, оскільки строк їх служби значно коротший 20-річного періоду;

3) надати дозвіл підприємствам відносити на валові витрати не 5 %, а 9 % балансової вартості основних засобів 1 та 3 груп, що необхідно для повного, а не збиткового фінансового забезпечення робіт по ремонту та модернізації основних засобів;

Таким чином, можна зробити висновок, що інує ряд шляхів підвищення ролі амортизаційних відрахувань у фінансовому відтворенні основних засобів. Реалізація хоча б одного з них надала змогу ДКП “ХКОВ” збільшити розмір амортизаційного фонду та направити кошти з нього на реалізацію нового інвестиційного проекту, оновлення існуючих основних засобів, що б, в свою чергу, зменшило ймовірність виникнення екологічної кризи в м. Харкові.

За даними підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” у 2009 році на його балансі враховувалися об'єкти основних засобів, які на протязі року не використовувалися. У 2010 році вони теж не використовувалися та й у найближчий період їх використання не планується. До їх складу відноситься обладнання очисних споруд у місті Харкові комплексу “Харківводовідведення”, залишковою вартістю 241,9 тис. грн., а також виробничі приміщення у Харкові, площина яких складає 931,0 м², залишковою вартістю 574,33 тис. грн.

Дане підприємство може використати консервацію основних засобів, які воно не використовує, тобто повністю їх закрити. В такому випадку організації не потрібно буде на період консервації сплачувати за них амортизаційні відрахування, тим самим збільшити свій прибуток. Якщо у наступних періодах виникне необхідність використання приміщень та обладнання комплексу підприємство може припинити консервацію та продовжити їх використання з 1 січня наступного року.

Розрахуємо амортизаційні відрахування виробничого обладнання та виробничих приміщень, що не експлуатуються податковим методом, який застосовується на підприємстві. Виробниче приміщення відноситься до групи 1, а обладнання до 3 групи. Відповідно їх було введено до 1 січня 2009 року. Розрахунок на 2010 рік наведено у таблиці 3.1.

Виходячи з даних таблиці 3.1 можна розрахувати загальну суму амортизації для обладнання та приміщень за 2010 рік: 28,18 + 34,29 = 62,47 (тис. грн.). Ця цифра є доволі значною для підприємства.

Таблиця 3.1

Розрахунок амортизації для приміщень ДКП “ХКОВ” за 2010 рік, тис. грн.

Назва	Балансова вартість на 01.01	Амортизація за І квартал	Балансова вартість на 01.04	Амортизація за ІІ квартал	Балансова вартість на 01.07	Амортизація за ІІІ квартал	Балансова вартість на 01.10	Амортизація за ІV квартал	Накопичена сума амортизації з початку року
Виробниче приміщення (1,25 )	574,33	7,18	567,15	7,09	560,06	7,0	553,06	6,91	28,18
Виробниче обладнання (3,75)	241,9	9,07	232,83	8,73	224,1	8,4	215,7	8,09	34,29

У таблиці 3.2 в свою чергу наведено розрахунок амортизації для цих же основних засобів на 2011 рік. Для цього року сума амортизації складе: 26,8 + 29,43 = 56,23 (тис. грн.)

Таблиця 3.2

Розрахунок амортизації для приміщень ДКП “ХКОВ” за 2011 рік, тис. грн.

Назва	Балансова вар-тість на 01.01	Амортизація за І квартал	Балансова вар-тість на 01.04	Амортизація за ІІ квар-тал	Балан-ова вар-тість на 01.07	Амортизація за ІІІ квар-тал	Балансова вар-тість на 01.10	Амортизація за ІV квар-тал	Накопичена сума амортизації з початку року
Виробниче приміщення (1,25 )	546,15	6,83	539,32	6,74	532,58	6,66	525,92	6,57	26,8
Виробниче обладнання (3,75)	207,61	7,79	199,82	7,49	192,33	7,21	185,12	6,94	29,43

У наслідок консервації очікувані амортизаційні відрахування у 2011 році зменшаться на суму 56,23 тис. грн., як наслідок на цю суму зменшаться обсяги витрат. У таблиці 3.3 наведено розрахунок прибутку порівняно з використанням консервації і без неї. Так як у підприємства ще не було достовірних даних про діяльність у 2010 році на час написання диплому, то розрахунок 2010 року буде проводитися на основі очікуваних прогнозних значень. Для 2011 року теж будуть розраховані показники діяльності на основі прогнозу.

Як видно з таблиці, при застосуванні консервації підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” може збільшити свій прибуток у 2011 році порівняно з 2005 роком не на 14,94 %, а на 15,43 %. У грошовому еквіваленті різниця між отриманим прибутком до консервації і після її проведення складе відповідно: 13347,6 13291,4 = 562 (тис. грн.). Це значення є доволі високим і значним для підприємства.

Таблиця 3.3

Порівняльна таблиця застосування консервації на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод”, тис. грн.

Назва показника / роки	2008 р.	2009 р.	2010 р. (очікуване)	2011 р. (проект)
				до консервації	після консервації
Дохід (без ПДВ)	60380,3	63451,9	67344,6	71134,7	71134,7
Витрати:	51374,5	53184,3	55781,2	57843,3	57787,1
· у т. ч. аморти-зація	7099,4	7073,51	7834,5	7764,4	7708,17
Прибуток	9005,8	10269,9	11563,4	13291,4	13347,6
Зростання прибутку (%)		14,04	12,6	14,94	15,43 (0,42)
Питома вага амортизації у витратах (%)	13,8	13,3	14,0	13,4	13,3
Амортизація на 1 грн. послуг	0,121	0,111	0,116	0,109	0,108

В іншому випадку підприємство ДКП “ХКОВ” може здати обладнання та приміщення в оренду, тим самим значно збільшити свій валовий дохід.

Оренда - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, який не перевищує термін їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їхньому власникові по закінченні строку дії договорі обов'язково має бути обумовлений термін дії договору та розмір орендної угоди.

У орендної плати.

Закон про оренду регулює передачу в оренду майна державних підприємств і організацій, а також підприємств,заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Оренда майна інших форм власності регулюється главою 25 Цивільного кодексу України, договором оренди, а також може регулюватися “Законом про оренду”.

Об'єктами оренди можуть бути як цілісні майнові комплекси або їхні структурні підрозділи, так і окреме індивідуально визначене майно, яке у свою чергу поділяється на нерухоме (будівлі, споруди, приміщення) і рухоме або інше окреме індивідуально визначене майно (машини, обладнання та інше).

Підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” може за власним бажанням надавати власне обладнання в оренду, приміщення - тільки з дозволу Фонду державного майна, бо підприємство засновано на державній формі власності.

На основі даних проведеної інвентаризації складають акт передачі в оренду основних засобів, який підписують представники обох сторін: тієї, що передає, і тієї, що приймає. Зазначений акт є додатком до договору про оренду. Аналогічно складають акт передачі відповідно до умов договору залишків оборотних засобів і фінансових ресурсів.

Майно державного підприємства, не взяте в оренду, зберігається на балансі орендодавця.

Річна орендна плата, відповідно до статті 19 “Закону про оренду”, не може перевищувати 5 % вартості орендованого майна для об'єктів оренди, які належать державі, автономній Республіці Крим та органам місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 Методики до орендної плати не включаються: плата за послуги, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати орендодавець, а також витрати на утримання орендованого мацна. Такі суми сплачуються орендодавцем окремо. Також до суми орендної плати не включаються амортизаційні відрахування і витрати, пов'язані з відшкодуванням витрат орендодавця по сплаті податку на землю.

Орендна плата - це платіж, який вносить орендар орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності.

Зараховується орендна плата на спеціальні рахунки і використовується для фінансування капітальних вкладень.

Методика розрахунку орендної плати і порядок її використання визначаються Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку залежить від форми власності на орендне майно. Строки внесення орендної плати визначаються договором.

Орендна плата за вищезазначеною Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати, який відповідно до законодавства не може перевищувати 5 % вартості орендованого майна. З урахування розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди.

Розмір річної орендної плати за цілісні майнові комплекси державних підприємств визначається за формулою:

ОП_ро = В_з * 0,05 * (Ф_п 0,5 * Ф_нг) / Ф_нг * (1 + К1) / 100 % *

* (1 К2) / 100 %, (3.1)

де ОП_ро- розмір річної орендної плати за обладнання, грн.;

В_з- вартість залишкова (за балансом, форма № 1) орендованих основних засобів на час оцінки об'єкта оренди, грн.;

Ф_п- фондовіддача підприємства, організації за останній повний календарний рік його роботи у державному секторі;

Ф_нг- середня фондовіддача по народному господарству за той же рік;

К1 - процент відновлення основних засобів по галузі (підгалузі) за календарний рік, що передує укладенню договору оренди;

К2 - процент приросту (+) / зменшення () обсягу виробництва продукції (надання послуг) по галузі (підгалузі) за останні 12 місяців перед укладанням договору оренди.

Проценти К1 і К2 визначаються за даними Держкомстату. Якщо результат ділення (Ф_п 0,5 * Ф_нг) / Ф_нгменший за 0,25, то береться значення 0,25.

Розмір річної орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого майна) встановлюється за згодою сторін. Орендодавець може здійснювати експертну оцінку майна, що передається в оренду.

Розрахуємо можливу річну орендну плату за 2011 рік від надання очисного обладнання в оренду. За даними Державного комітету статистики Ф_п підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” склала 0,23, в той час як середня фондовіддача Ф_нг по народному господарству за той же рік склала 0,31. Процент відновлення основних засобів по галузі комунального господарства у попередньому 2010 році склав 11,42 %, а процент приросту надання комунальних послуг склав 159,75 %. Виходячи з цього:

ОП_ро = 207610 * 0,05 * (0,23 0,5 * 0,31) / 0,31 * (1 + 11,42 %) / 100 % *

* (1 + 159,75 %) / 100 % = 241900 * 0,05 * 0,25 * 0,124 * 1,608 =

= 517,44 (грн. / рік)

Такий низький розмір річної орендної плати за обладнання поянюється його значною зношеністю, моральним старінням, а також низьким відсотком оновлення по всій галузі комунального господарства.

У разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна бюджетними організаціями та інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування) розмір річної орендної плати визначається за формулою:

ОП_рп = В_ом * С_ор, (3.2)

де ОП_рп- розмір річної орендної плати за приміщення, грн.;

В_ом- вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, грн.;

С_ор - орендна ставка.

Експертна оцінка вартості об'єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результати експертної оцінки дійсні протягом 6 місяців від дня її проведення.

Для приміщень підприємства “Харківкомуночиствод” станом на 1 січня 2011 року вартість майна за експертною оцінкою склала 535675,00 грн. В свою чергу, орендна ставка склала 0,87. Вона є доволі великою, тому що враховує те, що приміщення знаходяться майже у центрі міста Харкова та повністю забезпечено усіма необхідними інженерними мережами. Виходячи з того розрахуємо можливу річну орендну плату за приміщення у 2011 році:

ОП_рп = 535675 * 0,87 = 466037,25 (грн. / рік)

Далі розрахуємо розмір місячної орендної плати за перший місяць після укладення договору оренди чи перегляду розміру орендної плати:

ОП_м = ОП_р/ 12 * І_р * І_м, (3.3)

де ОП_р- розмір орендної плати за перший місяць, грн.;

ОП_р- річна орендна плата, грн.;

І_р- індекс інфляції за період з початку поточного року до дати укладання договору оренди або перегляду розміру орендної плати;

І_м- індекс інфляції за перший місяць оренди (або за перший місяць перерахування орендної плати).

Так як ми розраховуємо орендну плату для підприємства за 2006 рік, то нам потрібен індекс інфляції за 2010 рік, який склав 1,141, а індекс інфляції за грудень 2011 року склав 1,014. Тоді для обладнання орендна плата за січень 2009 року складе:

ОП_м_о = 517,44 / 12 * 1,141 * 1,014 = 49,89 (грн. / міс.)

А для приміщень ДКП “ХКОВ” орендна плата за січень 2011 року складе:

ОП_м_п = 466037,25 / 12 * 1,141 * 1,014 = 44932,75 (грн. / міс.)

Як відомо, площа приміщень, які не використовуються підприємством, складає 931 м². В такому випадку можна розрахувати вартість орендної плати за 1 м² . Він буде дорівнювати 44932,75 / 931 = 48,26 (грн. / м²). Це значення є середнім для виробничих приміщень міста Харкова.

Тепер можна розрахувати можливий прибуток підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” за 2011 рік, якщо здавати в оренду обладнання та виробничі приміщення. При цьому величина доходу збільшиться на розмір орендної плати, яка у наш час є доволі високою, а розмір річних амортизаційних відрахувань залишиться незмінним. Величина збільшення доходу дорівнюватиме: 517,44 + 466037,25 = 466554,69 (тис.грн.). Розрахунок наведено у таблиці 3.4. Для порівняння використовуються дані декількох останніх років діяльності підприємства, у тому числі 2005 і 2006 на основі прогнозу.

Таблиця 3.4

Порівняльна таблиця при застосуванні оренди на підприємстві ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Назва показника / роки	2008 р.	2009 р.	2010 р. (очікуване)	2011 р. (проект)
				до оренди	після оренди
1	2	3	4	5	6
Дохід (без ПДВ)	60380,3	63451,9	67344,6	71134,7	537689,39
Витрати:	51374,5	53184,3	55781,2	57843,3	57843,3
· у т. ч. аморти-зація	7099,4	7073,51	7834,5	7764,4	7764,4
Прибуток	9005,8	10269,9	11563,4	13291,4	479846,09
Зростання прибутку (%)		14,04	12,6	14,94	4149,69 (3610,2)
Питома вага амортизації у витратах (%)	13,8	13,3	14,0	13,4	13,4
Амортизація на 1 грн. послуг	0,121	0,111	0,116	0,109	0,108

У разі застосування оренди підприємство може значно збільшити свій прибуток, при чому головну долю прибутку принесе саме оренда приміщень, але на це підприємству потрібен дозвіл Фонду Держмайна.

Таким чином, підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” може збільшити свій прибуток шляхом консервації тих об'єктів основних засобів, які не використовує, або, що принесе незрівнянно більший прибуток, здавати обладнання та приміщення у місті Харкові в оренду.

Найважливішою причиною зменшення відтворюваної ролі амортизаційного фонду є велике знецінення під впливом інфляційних процесів у країні. Причому матеріальні елементи відтворення основних засобів (машини, обладнання, будівельно-монтажні роботи) зростали у цінах значно швидче, ніж ціни на споживчі товари, що звужувало інвестиційні можливості народного господарства [58]. Нище у таблиці 3.5 наведено порівняльні дані стосовно інфляційних процесів у сфері особистого споживання та в інвестиційній сфері.

У 2004 - 2006 р.р. доля амортизації в операційних витратах на реалізовану продукцію промисловості складала 3,6 - 3,7 %.

Таблиця 3.5

Співвідношення цін на споживчі товари та елементи інвестування в економіці України за 1992 -2003 р.р.

Показники	Зміни у порівнянні з попереднім роком
	1992	1993	1995	2000	2003
	разів	відсотків
Індекс споживчих цін	21	102,6	2,8	126	108
Індекс цін на елементи інвестування в основний капітал	27,6	37,8	5,7	118	106
Індекс цін на будівельно-монтажні роботи	37,9	33,4	6,7	118	104
Співвідношення індексів цін на елементи інвестування восновний капітал та споживчих цін	1,31	0,37	2,04	94	98
Співвідношення індексів цін на будівельно-монтажні робити та споживчих цін	1,8	0,32	2,39	75	96

У більшості випадків індекси цін на елементи інвестування значно опереджали індекси цін на споживчі товари; виключення складає 1993 р., коли був ціновий бум на споживчому ринку, і останні 4 роки, коли інфляція стала затухати, особливо в інвестиційній сфері.

Доволі значна розбіжність у темпах зростання цін на споживчому та інвестиційному ринках призвело до падіння долі амортизаційних відрахувань у витратах на виробництво продукції (послуг, робіт), у тому числі й промисловості.

Інфляційне знецінення основних засобів призвело до зменшення суми амортизаційних відрахувань та їх долі у загальних витратах навиробництво. Особливо значне падіння припадає на пік інфляційних “бурь” у 1993 р. Однак під впливом спаду інфляції, противоінфляційної індексації вартосніосновних засобів, змін в обліку амортизації основних засобів, які були введені в дію у 1997 р., амортизаційний фонд почав “оживати”, починаючи з 1998 р.

Індексація вартості соновних засоюів, яка проводилася у 1993 та 1995 р.р., яка мала за мету врахувати інфляційне зростання цін на засоби праці та зменшити його негативні наслідки на господарську діяльність підприємств, лише послабила вплив інфляційного фактору. Індексація вартості основних засобів у найкращому випадку лише на момент її завершення призводить цю вартість у відповідність до поточних цін на машини та обладнання. У подальшому наявні основні засоби знецінюються у порівнянні з їх дійсною вартістю, яка визначається поточними цінами на засоби праці. Відповідно розмір амортизаційного фонду все більше та більше (після наступної індексації) відстає від реальної потреби у засобах для простого відтворення основних засобів. До того ж індексація не компенсує тих втрат амортизаційного фонду, які мали місце у минулому, вона дозволяж зменшити (частково) лише можливі у майбутньому втрати по причині інфляції. Прийняте керівництвом держави рішення індексувати вартість основних засобів лише у тому випадку, якщо рівень інфляції перевищує 10%, при чому при визначенні рівня індексації з теппів інфляції вираховувати ці 10%, підриває інвестиційні можливості підприємств та знижує темпи процесу відтворення.

Таким чином можна зробити висновок щодо необхідності систематичного проведення індексації вартості основних засобів на протязі всього періоду дії інфляційних процесів, причому у відповідності до реальних темпів інфляції (можливо навіть з деяким перевищенням темпу індексації над темпом інфляції, якщо інфляція більш-менш точно прогнозується).

Реальні втрати амортизаційного фонду підприємств більше за ті втрати, які наносить йому інфляція. Всупереч економічній логіці та теорії у практиці господарювання мали та мають місце неповернені вилучення частини амортизаційного фонду підприємств для централізованого використання, а саме для формування так званого “фонду стабілізації”. Спочатку за рішенням Верховної ради України у підприємств вилучалося 25 % амортизаційного фонду, потім цю “продразверстку” було відмінено, а останнім часом знову відтворено, але вже на рівні 10 %. Незрозуміло про яку стабілізацію економіки може йти мова, якщо поголовно у всіх підприємств четверта або десята частина їх амортизаційного фонду втрачається, чим програмується незапобіжне звуження їх виробничо-технічної бази, виключається не тільки поширене, але навіть просте відтворення основного капіталу. Слід зазначити, що мирова практика не знає подібного рецепту виходу з економічної кризи та стабілізації економіки [28, с. 36-43].

Особливо неприйнятні подібні конфіскаційні міри по відношенню до підприємств недержавної форми власності, вони є прямим порушенням законодавчих основ господарського життя та, перш за все, законів України “Про власність”, “Про товариства” та інших. Висунуті у літературі пропозиції про вилучення амортизаційних відрахувань у недержавних підприємств лтше на началах комерційного кредиту тільки пом'якшують руйнівні наслідки подібних конфіскацій, але все ж таки залишають місце для “нападів” на найважливіше фінансове джерело технічного переоснащення виробництва, яким є амортизаційний фонд.

Зрозуміло, що штучними чинниками недостатнього зростання обсягів амортизаційних нарощувань є державне втручання, яке спрямоване на обмеження зростання цін та на необхідність залучення додаткових надходжень до бюджету.

Недостатній обсяг амортизаційних ресурсів знижує витрати виробництва, завищує оподатковуваний прибуток, а підприємства позбавляються коштів для самофінансування. В масштабах економіки країни завищувалась величина національного доходу і фонду нагромадження, проходив процес “проїдання” національного багатства, що сприяло скороченню абсолютних обсягів основних фондів.

Оцінка застосування підходів, передбачених у Законах України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, свідчить, що не всі підприємвта відчувають позитивні зрушення у формуванні внутрішніх джерел фінансування. Це особливо негативно позначається на становищі підприємств, які мають великий ступінь зносу основних засобів.

Запроваджена система вилучень частини амортизаційного фонду підприємств може дати позитивні результати лише за умови стійкої позитивної динаміки основних фондів, але така динаміка в економіці України поки що не спостерігається.

Таким чином, законодавча заборона яких би то не було вилучень з власних (амортизаційних) засобів підприємств, якщо ці підприємства не підлягають ліквідації, повинно бути обов'язковим елементом системи правового регулювання економіки.

3.3 Застосування прискореної амортизації та порівняння різних методів нарахування амортизаційних відрахувань

Найбільш продуктивним напрямком державної амортизаційної політики більшості економічно розвинутих країн є застосування прискореного списання амортизаційних відрахувань.

Перший досвід реалізації політики прискореної амортизації був отриманий в Англії. Тут ще в 1945 р. були введені так звані “початкові льготи на інвестиції”, у відповідності до яких у перші роки експлуатації основного капіталу дозволялося списувати значно більшу частину його вартості, ніж це робилося за звичайними нормами амортизації. У 1981 - 1984 р.р. початкові норми списання складали 75 % вартості основного капіталу, пізніше - 50 %.

В Японії прискорена амортизація використовувалася як інструмент економічного стимулювання приоритетних напрямків науково-технічного прогресу, для чого вона застосовувалася до компаній, які впроваджували енергозбережуюче чи відповідне до високих екологічних стандартів обладнання. При цьому норми амортизації встановлювалися нарівні 13% у перший рік експлуатації [51, с. 30-36].

Підвищені норми амортизації були введені у Германії, США та інших странах.

В Україні ідея прискореної амортизації теж включена до системи державного регулювання інвестиційного процесу. До середини 1997 р. система норм амортизаційних відрахувань була диференційована на доволі значну кількість (близько 2 тиисяч) груп в залежності від строку служби основних засобів; для кожної групи встановлювалися єдині річні норми відрахувань на весь амортизаційний період, тобто застосовувався метод рівномірного нарахування амортизації. При цьому на об'єкти активної частини основних засобів (машини, обладнання, прибори) могла встановлюватися збільшена (але не більше, ніж у 2 рази) норма амортизаційних відрахувань. Тим самим авансований в основні засоби капітал міг бути відшкодований у прискореному режимі за більш короткий строк. З 1 липня 1997 р. система нарахування амортизації була радикально змінена. В цілях спрощення податкових розрахунків, пов'язаних з визначенням річних амортизаційних відрахувань та оподаткованого прибутку, всі основні засоби розподілени лише на три групи: перша група (побудови, поруди, передавальні пристрої) з 5-відсотковою річною нормою амортизації, друга група (автомобільний транспорт, електромеханічні прибори та інструменти, інформаційні системи) с нормою амортизаційних відрахувань у 25 %, третя група (основні засоби, які не увійшли до перших двох груп) з номою амортвідрахувань у 15 %.

Прискорена амортизація згідно нового положення, має бути застосована не до усіх об'єктів активної частини основних засобів, а лише до тих з них, які віднесено до третьої групи. При цьому схема прискореної амортизації складалася з наступних річних норм амортизаційних відрахувань: 1-й рік - 15 %, 2-й - 30 %, 3-й - 20 %, 4-й - 15 %, 5-й - 10 %, 6-й та 7-й роки - по 5 %.

Існує ряд переваг у застосуванні прискореної амортизації на підприємстві, а саме:

г) знижується податковий прес для підприємства;

д) прискорюється технічний прогрес за рахунок розробки та введення в дію більш досконалих основних засобів, які зможуть виготовляти продукцію та послуги, які відповідатимуть постійно зростаючим потребам споживачів.

В умовах ринкової екоміки необхідно постійно спостерігати за конкурентоспроможністю продукції [36, с. 31-33]. Отже, виробник повинен завжди бути готовим до швидкого переходу на більш прогресивну й економічну технологію. Частина потреби капітальних вкладень на це виробник покриває за рахунок амортизаційних накопичень, які при прискореному методі амортизації дозволяють тільки за перші три роки експлуатації основного капіталу забезпечити більше 50 % вартості заміненої техніки. Прискорена амортизація дозволяє більш повно урахувати моральний знос та знизити можливість переамортизації.

Використання методів прискореної амортизації на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод” дозволить швидше оновлювати виробничий апарат, матеріально-технічну базу, підвищувати на цій основі якість і конкурентоспроможність послуг комунального господарства на ринку. Прискорена амортизація відображає процес зносу основного капіталу, активізує виведення з експлуатації фізично і морально спрацьованого обладнання, у даному випадку, очисного обладнання, відповідає розширенню самостійності підприємства і розвитку ринкових відносин, відновлює завдання прискореного оновлення основного капіталу.

В той же час політика прискореної амортизації є важливим інструментом активізації інвестиційної діяльності підприємства, дозволяє стимулювати підвищення якості послуг, які надає ДКП “Харківкомуночиствод”.

У Посланні президента Верховній Раді “Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 роки” серед ключових задач забезпечення економічної безпеки голова держави назвав проблеми екологічної безпеки, охорони природнього середовища, відтворення та раціонального використання природніх ресурсів.

Масштаби забруднення оточуючого середовища в Україні досягли критичного рівня. Загальна маса накопичених відходів перевищила 25 млрд. тон. Відвали, терикони, шлаконакоплювачі, свалки займають більше 1602 тисяч гектарів, що дорівнює території 4 сільських районів. Щорічне збільшення твердих побутових відходів перевищує 2 % та складає 12 мільйонів тон на рік.

У Посланні президент вперше висунув задачу здійснення на національному, регіональному та об'єктових рівнях найбільш гострих поточних завдань та довгострокових пріорітетів екологічної безпеки та охорони оточуючого природнього середовища, розвитку та удосконалення відповідної законодавчо-правової бази, впровадження економічних інструментів для відтворення та раціонального використання природніх ресурсів.

У зв'язку з багаторічною проблемою накопичування опадів на Безлюдівських очисних спорудах та складностями у їх підсушуванні до транспортабельного стану питання про реконструкцію споруд по обробці опадів підіймалося не одноразово.

Даний інвестиційний проект направлено на створення більш продуктивних потужностей по обезводженню опадів, які створюються на двох площинах очисних споруд міста Харкова - Диканевської та Безлюдівскої. Проект буде реалізовано лише на одній - КБОБ. Реалізація цього проекту дозволить підприємству значно зменшити свої енерговитрати при наданні послуг водовідведення та, як наслідок, збільшити прибуток у 2011 році.

Для реалізації проекту потрібні грошові кошти в розмірі 2970,0 тис. доларів. Джерелом фінансування можуть, в першу чергу, стати власні кошти підприємства з амортизаційного фонду, отримані від впровадження нового методу нарахування амортизації, а саме застосування прискореної амортизації, а також кошти місцевого та державного бюджетів.

Запропоновані до будови споруди по обробці та утилізації опадів на КБОБ є складовою частиною природоохоронніх споруд по очищенню сточних вод міста Харкова і є екологічним заходом, який направлено на захист почви, атмосферного повітря, поверхності вододжерел та підземних вод від забруднення.

Існуючі ілові площини загальною площею 126 гектарів, на які для підсушування надходять необроблені опади у теперішній час у період своєї експлуатації виділяють в атмосферу водні пари, а також сіроводень, аміак, етилмеркаптан, метилмеркаптан, оксид вуглецю, диоксид азоту та метан у значних розмірах у порівнянні з встановленими для них коефіцієнтами та забруднюють атмосферу.

При здійсненні будівництва цеху механічного обезводження опадів сточних вод необхідність в експлуатаціїх існуючих ілових площин відпаде, їх площина зменшується на 80 % та діє лише в період аварійної зупинки обладнання, відповідно зменшується у 5 - 8 раз кількість шкідливих викидів газоподібних речовин в атмосферу.

Для організації аварійних ілових площин на 20 % річного обсягу опадів частина існуючих ілових площин реконструюється з улаштуванням водонепропускного днища та дренажу.

Для охорони оточуючого середовища від споруд, які проектуються, передбачується наступне: власні сточні води - побутові, промивні, фугат від цеху механічного обезводнення та інші збираються у резервуари та насосними станціями подаються до голови очисних споруд для повторного очищення з місцевими стоками.

Основними спорудами по обезводненню опадів у теперішній час є ілові площини. У складі цих очисних споруд є побудований корпус цеху механічного обезводження опадів, у якому без розширення може бути встановлено комплектне обладнання, яке буде забезпечувати необхідні потужності по переробці опадів у відповідності до інвестиційного проекту “Удосконалення системи ілового господарства каналізаційних споруд міста Харкова”.

В теперішній час у цьому цеху силами ДКП “ХКОВ” ведуться роботи по створенню досвідчено-промислового виробництва по обезводженню опадів потужністю 433,3 тис. м³ / доб. При цьому сумарна продуктивність існуючого обладнання складає лише 117 тис. м³/ доб. Але витрати на електроенергію існуючого обладнання складають 38,7 тис. грн. / доб., в той час як нове обладнання потребує більше енерговитрат у 2,2 рази, що у натуральному вираженні складає 85,14 тис. грн. / доб. Але при використанні нового обладнання підприємство може значно зменшити свої витрати на електроенергію. Розрахунок економічного ефекту від впровадження нового обладнання наведено у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Економічний ефект від інвестиційного проекту 2011 р.

Назва показнику	2011 рік
	до реалізації проекту	після реалізації проекту
Продуктивність обладнання, тис. м³/ доб.	117	433
Витрати на електроенергію, тис. грн. / доб.	38,7	85,14
Обсяги надання послуг водовідведення, тис. м³/ рік	42705	42705
Енерговитрати, грн. / м³	0,33	0,20
Економічний ефект, тис. грн. / рік	(0,33 0,20) * 42705 = 5551,65

ДКП “ХКОВ” та інститут “Харківський Водоканалпроект” вважають доцільним здійснити введення досвідчено-промислового виробництва, як частину цілісного інвестиційного проекту, а у наступному використовувати як нормативний резерв.

Для визначення категорії небезпеки ілових площин компексу “Безлюдівський” від маси та видового складу потрапляючих до атмосфери забруднюючих речовин нижче наведено розрахунок, який виконано у відповідності до “Рекомендацій по розподілу підприємств на категорії небезпеки”. Величина категорії небезпеки визначається за наступною формулою:

КНП = ^di, (3.4)

де КНП - категорія небезпечності підприємства;

Мі - маса вибросу і-ої речовини, тон / рік;

ПДКі - середньодобова гранично-припустима концентрація і-ої речовини мг / м³ у повітрі населених міст;

п - кількість забруднюючих речовин;

di - безрозмірна константа, яка дозволяє співвідносити ступінь шкідливості і-ої речовини з шкідливістю сірнистого газу, яка приймається для речовин 1 класу небезпечності - 1,7; 2 класу небезпечності - 1,3; 3 класу небезпечності - 1,0; 4 класу - 0,9.

Розрахунок КНП для підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” наведено у таблиці 3.7. Згідно з отриманою величиною - 645,5 ілові площини Безлюдівських очисних споруд відносяться до ІV категорії небезпечності підприємства в залежності від маси та видового складу потрапляючих до атмосфери забруднюючиз речовин.

Таблиця 3.7

Розрахунок категорії небезпеки підприємства

Назва речовини	Мі,маса (тон / рік)	ПДКі, мг / м³	Клас небезпечності речовини	di	КНП
Сіроводень	0,251244	0,008	2	1,3	88,3
Аміак	3,552696	0,2	4	0,9	13,32
Етилмеркаптан	0,0002413	0,000003	2	1,3	299,96
Метилмеркаптан	0,0005707	0,000009	2	1,3	220,19
Вуглецю оксид	16,6098	3,0	4	0,9	4,67
Азоту диоксид	0,8207	0,085	2	1,3	19,06
Загалом					645,5

Обробка опадів сточних вод - це одна з складних задач біологічного очищення сточних вод. Особливостю вирішення цієї проблеми є значні експлуатаційні витрати, в котрих при використанні механічного обезводнення більш 50 % складає вартість флокулянтів.

Однак, більш ефективного засобу обезводження опадів, особливо для великих міст, у мировій практиці не існує.

Реалізація цього інвестиційного проекту передбачає наступну схему обробки та утилізації опадів: суміш сирого опаду та щільного надмірного активного ілу з Диканевської та Безлюдівської площин потрапляє у прийомний резервуар ємністю 350 м³, потім насосною станцією забирається і подається до цеху механічного обезводження на центрифуги.

Таким чином, реалізація цього інвестиційного проекту дозволить не тільки знизити витрати підприємства на електроенергію, але й покращити екологічну ситуацію у місті. Також цей проект буде відповідати рівню технічного прогресу та забезпечувати потреби населення Харківської області у повній мірі.

Важливим інструментом активізації інвестиційної діяльності підприємства за умов ринкової економіки є державна амортизаційна політика. Розробка обґрунтованої амортизаційної політики дає можливість стимулювати зростання інвестицій, оновлення продукції і виробничого апарату, оскільки найважливішою умовою ефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу самофінансування. Саме амортизаційні відрахування посідають головне місце серед джерел самофінансування завдяки синхронності кругообороту основних засобів і формування амортизаційного фонду, меншій схильності до кон'юнктурних коливань, пов'язаних з результатами господарської діяльності [47, с. 42-46].

Вона дає змогу альтернативно підійти до визначення розмірів амортизаційних відрахувань, здійснювати управління витратами і фінансовими результатами, накопичувати потрібні фінансові ресурси і раціонально використовувати їх на потреби відтворення необоротних активів. За допомогою амортизації регулюються швидкість обороту основних засобів, інтенсифікується процес їх відтворення, реалізується технічна і виробнича політика на підприємстві.

На сьогодні відсутні чіткі правила щодо вибору методу нарахування амортизації, який був би найкращий для підприємств різних організаційно- правових форм та галузей, об'єктів основних засобів та способів їх використання.

Розглянемо методи нарахування амортизації, які підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” може використовувати та порівняймо вплив від їх використання на отримання економічних вигід.

Розрахунок буде проводитися для нового обладнання - насос центробіжний “СМ 150-125”, який було введено в експлуатацію на ДКП “ХКОВ” 1 січня 2010 року до підрозділу “Очистка” за документом № 435 з присвоєнням інвентаризаційного № 7559. Дані насосу:

а) первісна вартість - 34800 грн.;

б) очікуваний строк корисного використання обладнання - 5 років;

в) ліквідаційна вартість обладнання - 1600 грн.;

г) очікуваний обсяг послуг (у даному випадку кількість очищеної води), які буде надано з використанням даного обладнання 8760000 м³.

Розглянемо спочатку нарахування амортизації податковим методом, який застосовується на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод” (таблиця 3.8). Насос належить до третьої групи відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Квартальна норма амортизації складає 6 %.

Таблиця 3.8

Податковий метод нарахування амортизації, грн.

Рік	Квартал	Амортизація за квартал	Накопичена амортизація (знос) на кінець кварталу	Залишкова вартість на початок звітного кварталу
1	2	3	4	5
1 (2010)	1	34800 * 6 % = 2088	2088	34800
	2	32712 * 6 % = 1962,72	4050,72	32712
	3	30749,28 * 6 % = 1844,96	5895,68	30749,28
	4	28904,32 * 6 % = 1734,26	7629,94	28904,32
	Разом	7629,94	7629,94
2 (2011)	1	27170,06 * 6 % = 1630,2	9260,14	27170,06
	2	25539,86 * 6 % = 1532,39	10792,53	25539,86
	3	24007,47 * 6 % = 1440,45	12232,98	24007,47
	4	22567,02 * 6 % = 1354,02	13587	22567,02
	Разом	5957,06	13587
3 (2011)	1	21213 * 6 % = 1272,78	14859,78	21213
	2	21213 * 6 % = 1272,78	16056,19	19940,22
	3	18743,81 * 6 % = 1124,63	17180,82	18743,81
	4	17619,18 * 6 % = 1057,15	18237,97	17619,18
	Разом	4650,97	18237,97
4 (2012)	1	16562,03 * 6 % = 993,72	19231,69	16562,03
	2	15568,31 * 6 % = 934,1	20165,79	15568,31
	3	14634,21 * 6 % = 878,05	21043,84	14634,21
	4	13756,16 * 6 % = 825,37	21869,21	13756,16
	Разом	3631,24	21869,21
5 (2013)	1	12930,79 * 6 % = 775,85	22645,06
	2	12154,94 * 6 % = 729,29	23374,35	12930,79
	3	11425,65 * 6 % = 685,54	24059,89	12154,94
	4	10740,11 * 6 % = 644,41	24704,3	11425,65
	Разом	28350,9	24704,3	10740,11

Як видно з таблиці, накопичена амортизація (знос) за п'ять років незначно перевищила половину первісної вартості обладнання (70,99 %). Для ліквідаційної вартості це забагато.

Розрахуємо тепер амортизаційні відрахування прямолінійним методом. Сума амортизації буде дорівнювати відношенню вартості насосу на очікуваний період його використання. За один рік це становитиме: (34800 1600) / 5 = 6640 (грн.). Суму нарахованої амортизації також можна визначити як добуток вартості основних засобів, і норми амортизації. Річна норма амортизації за цим методом є величиною зворотною очікуваному строку використання об'єкту у відсотках: 1 / 5 = 20 %. Звідси річна сума амортизації дорівнює: (34800 1600) * 20 % = 6640 (грн.). Ця сума амортизації включатиметься з року в рік, впродовж строку корисного використання насосу, включатиметься у витрати підприємства і відображатиметься у “Звіті про фінансові результати”. На цю суму рівномірно збільшуватимуться накопичена амортизація (знос) і відповідно зменшуватиметься залишкова вартість насосу, які відображаються у “Балансі” підприємства ДКП “ХКОВ” (таблиця 3.9).

Цей метод підходить для нарахування амортизації насосу, тому що він виконує постійний обсяг роботи, працює безперервно на протязі всього строку служби, саме чинником, який обмежує його строк служби є фізичне старіння. Цей метод є найбільш простим у застосуванні, його використання виправдане за умови, коли не існує швидкого морального старіння. Проте з часом ступінь зношеності основного засобу зростає і він потребує більших витрат на обслуговування та ремонт.

Таблиця 3.9

Прямолінійний метод нарахування амортизації, грн.

Показник	Рік
	0	1	2	3	4	5
Амортизаційні відрахування за рік		6640	6640	6640	6640	6640
Накопичена амортизація (знос) на кінець року		6640	13280	19920	26560	33200
Залишкова вартість на кінець року	34800	28160	21520	14880	8240	1600

Виробничий метод базується на тому, що амортизація об'єкта залежить в основному від інтенсивності його використання. Він ґрунтується на тому, що величина амортизації є результатом експлуатації об'єкта і залежить від обсягу виробленої на ньому продукції, у нашому випадку - кількості надання послуг очищення води. Тай як насос рівномірно працює на протязі всього строку корисного використання, то за кожен рік він буде виконувати постійний об'єм роботи. Цей метод у такому випадку буде схожий на прямолінійний метод. Сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції на виробничу ставку.

Нарахування за цим методом можна вважати обґрунтованим, коли фактично отриманий дохід від використання основного засобу дійсно пов'язаний з обсягом виробництва за його допомогою у кожному обліковому періоді. При використанні цього методу амортизація виробничого обладнання розглядається як змінні витрати, оскільки їх сума прямо пропорційно змінюється до кількості одиниць виготовленої продукції.

В даному випадку виробнича ставка складе: (34800 1600) / 8760000 = 0,00379 (грн. / м³). Об'єм наданих послуг очищення води буде однаковим по роках і складе: 8760000 / 5 = 1752000 (м³/ рік) (таблиця 3.10).

Таблиця 3.10

Виробничий метод нарахування амортизації, грн.

Рік	Фактичний обсяг продукції, м³	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
	-	-	-	34800
1	1752000	1752000 * 0,00379 = 6640	6640	28160
2	1752000	1752000 * 0,00379 = 6640	13280	21520
3	1752000	1752000 * 0,00379 = 6640	19920	14880
4	1752000	1752000 * 0,00379 = 6640	26560	8240
5	1752000	1752000 * 0,00379 = 6640	33200	1600

З 1 липня 2000 року, з набуттям чинності довгоочікуваного Положення (стандарту) 7 “Основні засоби” підприємства України здобули право самостійно обирати методи нарахування амортизації. Серед таких методів є методи прискореної амортизації.

Використання методів прискореної амортизації дозволить підприємствам швидше оновлювати виробничий апарат, матеріально-технічну базу, підвищувати на цій основі якість і конкурентоспроможність послуг комунального господарства на ринку.

Розрахуємо амортизацію методом зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток річної норми амортизації на залишкову вартість насосу на початок звітного року. Для насосу норма амортизації складе:

Н_а= 1 = 0,46 (46 %)

У даному випадку річна нома амортизації складе 46 %. Розрахунок амортизації наведено у таблиці 3.11.

Таблиця 3.11

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості, грн.

Рік	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
0	-	-	34800
1	34800 * 46 % = 16008	16008	18792
2	18792 * 46 % = 8644,32	24652,32	10147,68
3	10147,68 * 46 % = 4667,93	29320,25	5479,75
4	5479,75 * 46 % = 2520,7	31840,95	2959,05
5	2959,05 * 46 % = 1359,05	33200	1600

Тепер розрахуємо амортизаційні відрахування насосу методом прискореного зменшення залишкової вартості. За ним норма амортизації, обчислена за прямолінійним методом подвоюється і застосовується до залишкової вартості насосу. Ліквідаційна вартість у розрахунок не входить, вона потрібна лише для розрахунку амортизації за останній рік (таблиця 3.12).

Таблиця 3.12

Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості, грн.

Рік	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
0	-	-	34800
1	2 * 20 % * 34800 = 13920	13920	20880
2	2 * 20 % * 20880 = 8352	22272	12528
3	2 * 20 % * 12528 = 5011,2	27283,2	7516,8
4	2 * 20 % * 7516,8 = 3006,72	30289,92	4510,08
5	34800 1600 30289,92 = 2910,08	33200	1600

Проведемо розрахунок амортизаційних відрахувань насосу кумулятивним методом, за яким вартість насосу, яка амортизується, множиться на кумулятивний коефіцієнт. У даному випадку сума чисел років корисної експлуатації насосу дорівнює : 1 + 2 +3 + 4 + 5 = 15. Кумулятивний коефіцієнт становить для першого, другого, третього, четвертого, п'ятого років відповідно 5/15, 4/15, 3/15, 2/15, 1/15 (таблиця 3.13).

Кумулятивний метод є простим і раціональним, він забезпечує повне відшкодування вартості об'єкта, що амортизується, але має певний недолік: сума амортизації, визнана витратами поточного періоду, дуже часто не узгоджується з фактичною експлуатацією активу, а отже, і з отриманими від нього доходами.

Таблиця 3.13

Нарахування амортизації кумулятивним методом, грн.

Рік	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
0	-	-	34800
1	5/15 * 33200 = 11066,67	11066,67	23733,33
2	4/15 * 33200 = 8853,33	19920	14880
3	3/15 * 33200 = 6640	26560	8240
4	2/15 * 33200 = 4426,67	30986,67	3813,33
5	1/15 * 33200 = 2213,33	33200	1600

Було розглянуто всі методи нарахування амортизації на прикладі насосу центробіжного “СМ 150-125”, який було введено в експлуатацію на ДКП “Харківкомуночиствод”.

Можна зробити деякі висновки про умови застосування кожного методу [24]. Прямолінійному методу відповідають наступні фактори, що впливають на очікуваний спосіб отримання економічних вигід:

а) рівномірна експлуатація об'єкта;

б) виробництво різнорідної продукції;

в) незначний моральний знос.

Для використання методу зменшення залишкової вартості сприяють наступні фактори:

а) об'єкт може використовуватися у виробництві ріхних видів продукції або послуг;

б) швидкий фізичний і моральний знос;

в) необхідність швидкого накопичення коштів для прискорення відновлення основних засобів.

Кумулятивному методу відповідають наступні умови:

а) об'єкт використовується у виробництві різних послуг або продукції;

б) швидкий фізичний і моральний знос;

в) необхідність швидкого накопичення коштів для оновлення основних засобів.

Для методу прискореного зменшення залишкової вартості сприяють ті ж самі фактори, що й для інших методів прискореної амортизації, а саме:

а) швидкий моральний та фізичний знос;

б) об'єкт використовується у виробництві різних видів продукції чи послуг;

в) необхідність швидкого накопичення коштів для оновлення основних засобів.

Для застосування виробничого методу існують наступні умови:

а) об'єкт використовується для виробництва одного виду послуг чи продукції;

б) строк корисного використання об'єкту безпосередньо визначається його ресурсом: кількістю наданих за його допомогою одиниць послуг;

в) нерівномірність використання засобу;

г) кількість планових і наданих обсягів послуг з його використанням надійно вимірюється.

В свою чергу податковий метод характеризується наступними факторами:

а) не враховує строків експлуатації;

б) не враховує фізичного і морального зносу;

в) не враховує виробничих чинників використання основних засобів і розрахований тільки для цілей оподаткування.

У таблиці 3.14 надано порівняння різних методів нарахування амортизації для насосу, який було введено на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод”, яке розглядається у дипломній роботі. У цій таблиці не наведено виробничого методу, так як він для насосу, який працює рівномірно, розраховується, як і прямолінійний.

Таблиця 3.14

Порівняння методів нарахування амортизації для основного засобу ДКП “Харківкомуночиствод”, млн. грн.

Рік	Податковий	Прямолінійний	Зменшення залишкової вартості	Прискореного зменшення залишкової вартості	Кумулятивний
	сума	%	сума	%	сума	%	сума	%	сума	%
1	7,63	21,9	6,64	19,0	16,01	46,0	13,92	40,0	11,07	31,8
2	13,59	39,0	13,28	38,2	24,65	70,8	22,27	64,0	19,92	57,2
3	18,24	52,4	19,92	57,2	29,32	84,3	27,28	78,4	26,56	76,3
4	2187	62,8	26,56	76,3	31,84	91,5	30,29	87,0	30,99	89,0
5	24,70	71,0	33,2	95,4	33,2	95,4	33,2	95,4	33,2	95,4

Як видно з таблиці 3.14, податковий метод нарахування амортизації на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод” у порівнянні з іншими методами, особливо прискореної амортизації, не сприяє швидкому оновленню очисного обладнання, тому воно морально та фізично старіє, але не замінюється. Це в свою чергу може призвести до екологічної кризи. Тому доцільно буде запропонувати підприємству використовувати метод зменшення залишкової вартості не тільки для основних засобів 3 групи, а ще й для засобів другої групи, які швидче морально старіють. Цей метод найбільше сприяє заміні старого обладнання новим, більш прогресивним, що відповідає сучасним потребам споживачів комунальних послуг.

Розрахуємо методом зменшення залишкової вартості суму амортизаційних відрахувань для третьої групи основних засобів на 2010 та 2011 роки, виходячи з того, що середній строк їх корисного використання складає 5 років. Залишкова варість на початок 2010 року складає: 5051,13 + 13572,93 = 18624,06 (тис.грн.). Норма амортизації у даному випадку складатиме 46 %, як було розраховано для нового насосу (таблиця 3.15).

Таблиця 3.15

Амортизація за 2010 - 2011 роки, тис. грн.

Рік	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
2010	18624,06 * 46 % = 8567,07	8567,07	10056,99
2011	10056,99 * 46 % = 4626,22	13193,29	5430,77

В свою чергу податковим методом амортизаційні відрахування підприємства розраховані у таблиці 3.16 для 3 групи на 2010 - 2011 роки.

Таблиця 3.16

Податковий метод для 3 групи, тис. грн.

Група, %	Балансова вартість на 01.01	Амортизація за І квартал	Балансова вартість на 01.04	Амортизація за ІІ квартал	Балансова вартість на 01.07	Амортизація за ІІІ квартал	Балансова вартість на 01.10	Амортизація за ІV квартал	Накопичена сума амортиза-ції з початку року
2010 рік
3 а, 3,75	5051,1	189,4	4061,7	182,3	3879,4	145,5	3733,9	140,0	657,2
3 б, 6	13572,9	825,2	12747,7	764,9	11982,8	718,9	11263,9	675,8	2984,8
2011 рік
3 а, 3,75	3593,9	134,8	3459,1	129,7	3329,4	124,9	3204,5	120,2	509,6
3 б, 6	10588,1	635,3	9952,8	597,2	9355,6	561,3	8794,3	527,7	2321,5

У наступній таблиці 3.17 наведено порівняння розміру прибутку у 2011 році до і після використання методу зменшення залишкової вартості на прикладі лише 3 групи основних засобів. Буде змінюватися лише показник амортизаційних відрахувань 2011 року і відповідно до нього сума витрат. У 2011 році сума амортизаційних відрахувань податковим методом без урахування 3 групи складе: 7764,4 509,6 2321,5 = 4933,3 (тис. грн.). Згідно з цим амортизаційні відрахування у проектному 2010 році після використання методу зменшення залишкової вартості складуть: 4626,22 + 4933,3 = 9559,52 (тис. грн.). При цьому витрати збільшаться на суму різниці амортизації: 9559,52 7764,4 = 1795,12 (тис. грн.). І складуть після викорис-тання запропонованого методу: 57843,3 + 1795,12 = 59638,42 (тис. грн.).

Таблиця 3.17

Розрахунок прибутку при застосуванні методу зменшення залишкової вартості основного засобу ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Назва показника / роки	2008 р.	2009 р.	2010 р. (очікуване)	2011 р. (проект)
				податковий метод	метод зменшення залишкової вартості
Дохід (без ПДВ)	60380,3	63451,9	67344,6	71134,7	71134,7
Витрати:	51374,5	53184,3	55781,2	57843,3	59638,42
· у т. ч. аморти-зація	7099,4	7073,51	7834,5	7764,4	9559,52
Прибуток	9005,8	10269,9	11563,4	13291,4	11496,28
Зростання прибутку (%)		14,04	12,6	14,94	- 0,6 (- 13,5)
Питома вага амортизації у витратах (%)	13,8	13,3	14,0	13,4	16,0
Амортизація на 1 грн. послуг	0,121	0,111	0,116	0,109	0,134

Як видно з вищенаведеної таблиці, при використання методу зменшення залишкової вартості прибуток підприємства зменшується, при цьому зростає питома вага амортизації у витратах підприємства ДКП “Харківкомуночиствод”, як наслідок зростає значення амортизаційних відрахувань на 1 грн. послуг. Але у даному випадку підприємство отримує податкову пільгу від застосування методу прискореної амортизації основних засобів 2 та 3 групи, відрахування амортизаційного фонду доцільно витратити на інвестиційні цілі, пов'язані з оновленням чи реконструкцією основних засобів. В свою чергу це у наступному дозволить збільшити прибуток підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” за рахунок економічного ефекту від реалізації інвестиційного проекту.

Кошти, отримані від застосування на підприємстві методу зменшення залишкової вартості, дозволили б реалізувати дуже важливий для ДКП “Харківкомуночиствод ” та оточуючого середовища інвестиційний проект, який має назву “Удосконалення системи ілового господарства каналізаційних споруд міста Харкова. Перша черга - впровадження екологічних технологій”. Впровадження цього проекту є дуже важливим для усього міста та його мешканців.

При використанні методу залишкової вартості спостерігається зменшення прибутку на 13,5 % у порівнянні з 2010 роком до реалізації проекту, чи у вартісному вираженні: 13291,4 11496,28 = 1795,12 (тис. грн.). Однак, як видно з таблиці 3.14, підприємство після реалізації проекту зменшить енерговитрати на 5551,65 тис. грн., та, як наслідок, зменшаться сумарні витрати і складуть 54086,77 тис. грн. Тоді таблиця при застосуванні методу залишкової вартості буде мати вигляд (табл. 3.18).

З цієї таблиці видно, що після застосування цього методу прибуток ДКП “Харківкомуночиствод ” у 2011 році зросте на 47,43 %, а не на 14,94 %, як було заплановано.

Таблиця 3.18

Застосування методу залишкової вартості, тис. грн.

Назва показника / роки	2008 р.	2009 р.	2010 р. (очікуване)	2011 р. (проект)
				податковий метод	метод зменшення залишкової вартості
Дохід (без ПДВ)	60380,3	63451,9	67344,6	71134,7	71134,7
Витрати:	51374,5	53184,3	55781,2	57843,3	54086,77
· у т. ч. аморти-зація	7099,4	7073,51	7834,5	7764,4	9559,52
Прибуток	9005,8	10269,9	11563,4	13291,4	17047,93
Зростання прибутку (%)		14,04	12,6	14,94	47,43 (28,26)
Питома вага амортизації у витратах (%)	13,8	13,3	14,0	13,4	17,7
Амортизація на 1 грн. послуг	0,121	0,111	0,116	0,109	0,134

Можна зробити висновок, що діюча система амортизаційних відрахувань на підприємстві ДКП “ХКОВ” не забезпечує своєчасного відтворення основних засобів, а так, як це в основному очисне обладнання, яке призначено для надання якісних послуг населенню Харківської облісті, то це може привести в майбутньому до екологічної кризи. Тому для фінансового забезпечення оновлення основних засобів потрібно перейти до застосування методу прискореної амортизації наявних основних фондів підприємства.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Сучасні промислові умови характеризуються наявністю небезпечних та шкідливих факторів. Тому головне завдання охорони праці звести до мінімуму можливість пораження та захворювання людини з одночасним забезпеченням комфорту. Сучасний розвиток організації праці спонукає багатьох людей у своїй трудовій діяльності використовувати комп'ютерну техніку. Трудова діяльність бухгалтерів не виключення.

Праця бухгалтера пов'язана з використанням ЕОМ впродовж робочої зміни майже на 60 %.

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання, відомчої належності та видів діяльності, які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів.

Управління охороною праці на підприємстві виконує роботодавець.

Для запобігання нещасних випадків, професійних захворювань адміністрація підприємства, згідно з Конституцією України та Законом України “Про охорону праці” та Законом України “Про охорону навколишнього середовища”, зобов'язана забезпечити організацію заходів та засобів, які попереджують дію на людину небезпечних та шкідливих промислових факторів.

Праця бухгалтера у сучасному автоматизованому та механізованому виробництві - це процес взаємодії людини та машини.

Правила охорони праці призначені для запобігання несприятливій дії шкідливих факторів, що негативно впливають на здоров'я людини при роботі з візуальними дисплейними терміналами, яка супроводжується зоровим та нервово-емоційним напруженням та виконується у вимушеній позі на фоні обмеженої загальної м'язової активності під впливом комплексу фізичних факторів шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань.

Зробимо аналіз умов праці на підприємстві ДКП „Харківкомуночиствод”, у відділі бухгалтерії.

Характеристика приміщення

Приміщеня бухгалтерського відділу знаходиться на четвертому поверсі чотирьохповерхової будівлі. В кімнаті знаходяться: телефони, мікрокалькулятори та 3 ПЕОМ. Розміри кімнати: довжина - 5 м, ширина - 4 м, висота - 3 м. Загальна площина складає 20 м², чисельність працівників - 3 ч., що відповідає нормам.

ПЕОМ - це однофазний споживач електроенергії (періодичний струм напругою 220 В та частота 50 Гц). Захист людини від ураження електричним струмом ЕОМ повинен відповідати першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом приміщеня відноситься до приміщеня без підвищенної небезпеки (ПУЭ-87) [20].

Аналіз стану промсанітарії та гігієни праці у відділі

Стан промсанітарії на підприємстві грає визначну роль у підвищенні працездатності працівників та створенні комфортних умов на робочих місцях.

Праця бухгалтера відноситься до категорії легка - 1а (витрати енергії організму при виконанні робіт до 139 Вт) та не потребує фізичного навантаження. Оскільки робота на ПЕОМ вважається нервово напруженою працею, параметри мікроклімату приміщення повинні мати оптимальні значення. Категорія робіт визначається згідно з фізичним навантаженням, котре необхідно виконати працівникові, у нашому прикладі - бухгалтеру у відділі бухгалтерії, та пори року [15]. Робота на ПЕОМ займає в день до 4 годин. Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у відділі зведено у таблицю 4.1.

Таблиця 4.1

Санітарно-гігієнічні умови праці у робочій зоні

Параметр	Фактичне значення	Норматив	Відповідність параметрів нормі
Шум, дб	48	не більше 85	відповідає
Освітленість загальна, лк	200	200	відповідає
Значення КПО	1,35	не менше 1,5	не відповідає
Запиленість і вид пилу, мг/м³	1,6	1,4-2	відповідає
Температура повітря у відділі, ⁰С
взимку	22-23	20-23	відповідає
влітку	23-25	20-25	відповідає
Відносна вологість повітря, %	50	40-60	відповідає
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	не більше 0,1	відповідає

У відділі, який розглядається у дипломній роботі, для забезпечення нормального освітлення використовується природне освітлення, штучне освітлення та змішане, які нормуються СНиП II-4-79 [22]. Кабінет відділу забезпечується боковим природнім освітленням вдень завдяки віконним отворам у стінці та системою загального штучного освітлення - ввечері. Світильники розмущуються у верхній зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення).

При визначенні норм освітлення треба призначати розряд та підрозряд зорових робіт. Роботу бухгалтера з ПЕОМ можна охарактеризувати як працю високої точності, з найменшим об'єктом розрізнення від 0,3 до 0,5 мм. Така праця відноситься до III розряду зорових робіт (в).

Для м. Харкова, де знаходиться підприємство ДКП “ХКОВ” (IV пояс світового клімату), значення коефіцієнта природного освітлення (КПО), згідно з СНиП II-4-79 [22], розраховується за формулою

, (4.1)

де - нормуюча величина КПО для третього поясу світового клімату, дорівнює 2%;

c - коефіцієнт сонячного климату, с = 0,75 (вікна на захід );

m - коефіцієнт світового климату, m = 0,9.

Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 нормативний показник КПО повинен бути не менш 1,5 % при використанні ПЕОМ.

Для визначення співвідношення існуючого у бухгалтерському відділі природного освітлення нормам потрібно проаналізувати сумарну площину віконних отворів.

Необхідну сумарну площину залежно від площини підлоги приміщення приблизно розраховують за формулою

, (4.2)

де S_o - сумарна площа віконних отворів;

?_o - світова характеристика вікна (18);

K_з - коефіцієнт запасу (1,2);

S_H - площина підлоги приміщення (20 кв.м.);

K_ЗД- коефіцієнт, враховуючий вплив затемнення вікон споруд, які стоять навпроти (1 - навпроти споруд немає);

ф_o - загальний коефіцієнт світлових отворів;

r₁ - коефіцієнт, враховуючий вплив від блиску при боковому освітленні (r₁=1);

e_H - КПО, нормативне значення в процентах, з урахуванням характеру зорової роботи, виду освітлення та світового клімату в районі розположення споруди.

Загальний коефіцієнт світопропускання розраховується по формулі

, (4.3)

де ф₁- коефіцієнт, враховуючий вид віконного матеріалу (скло листове одинарне);

ф₂- коефіцієнт, враховуючий вид перетинання;

ф₃ - коефіцієнт, враховуючий вид конструкцій покриття (бокове);

ф₄ - коефіцієнт, враховуючий витрати світла в сонцезахисних споруд (внутрішні штори ).

ф_o = 0,9 * 0,6 * 1 * 1 = 0,54

Вибір значення коефіцієнтів відповідає даним СНиП II-4-79.

Після визначення необхідних значень розраховуємо сумарну площу світоотворів

Таким чином, необхідна площа дорівнює 3,48 кв.м., фактична величина сумарної площини віконних отворів дорівнює 3,78 кв.м (одне вікно 2,1 * 1,8 м).

Але нормативне значення е_н = 1,5 %, тому:

Таким чином, фактичне значення сумарної площини віконних отворів менше, ніж значення площини віконних отворів при нормативному значенні коефіцієнту природного освітлення.

Джерела світла люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт.

Як видно з таблиці 4.1, рівень шуму у приміщенні є допустимим для приміщень з ПЕОМ, але освітлення у відділі недостатньо, тому для збереження здоров'я працівників відділу та підтримання їх нормальної продуктивності праці необхідно збільшити кількість об'єктів освітлення або встановити більш потужні лампи.

При роботі з ПЕОМ на людину діє ряд шкідливих та небезпечних факторів, такі як фізичні, хімічні, психофізичні [12]. Розглянемо їх перелік у відділі бухгалтерії (таблиця 4.2).

Таблица 4.2

Перелік шкідливих та небезпечних промислових факторів

Шкідливі та небезпечні фактори	Джерела утворення факторів
1	2
Підвищенна іонізація повітря робочої зони	Рентгенівське випромінювання та статична електрика
Підвищенний потенціал статичної електрики	Діелектрична поверхня ПЕОМ
Рентгенівське випромінювання	Електроно-промінева трубка монітора
Підвищений рівень шуму та вібрації	Електрообладнання відділу
Підвищенний рівень електронапруги	Електрообладнання відділу
Пожежонебезпека	Тверді горючі матеріали та інші джерела
Статична нагрузка	Постійна робоча поза
Контрасність зображення	Монітор ПЕОМ
Нервово-емоційна напруга, напруга зорового аналізатора	Інтенсивність праці

Оптимальне значення метеорологічних вимог у відділі бухгалтерії забезпечується завдяки вентиляції з природнім спонуканням. Для періодичного збільшення швидкості руху повітря у теплий період року використовують стелеві вентилятори. У відділі таких вентиляторів - два, потужність кожного складає 50 від необхідного повітряного обміну. У холодний період застосовується централізоване водяне опалення.

У відділі на протязі останніх 3 років не зафіксовано професійних захворювань у працівників. Кожен день кахельна підлога регулярно очищається від сміття, відходів і пилу, проводиться волога уборка працівниками господарського відділу підприємства. У відділі бухгалтерії знаходится шафа для речей працюючих.

Стіни у відділі пофарбовано у світло голубий колір, стеля білого кольору, офісні меблі зроблено зі світлого дерева, комп'ютерна техніка білого кольору.

Техніка безпеки

ПЕОМ відноситься до електроустанов закритого типу (струмоведучі частини знаходяться в кожухах) з діючою напругою до 1000 В. Згідно з ГОСТ 14255-69 [11] та ПУЭ-87 [20] ступінь захисту персонала від торкання з струмоведучими частинами зсередини захисного корпусу та від попадіння води внутрь корпусу відповідає IP-44.

Робочі місця обладнано персональними комп'ютерами, радіочастота ЕМП котрих не больше 0,06 МГц. На протязі робочого дня допустима напруга електричної складової 50 В/м, а магнитної складової 5 А/м. Такі впливи є безпечними для персоналу.

Загальна потужність споживачів 3 кВт. Схемо-конструктивні засоби електробезпеки забезпечують безпеку торкання людини до металевих неструмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої в ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них. Схемо-конструктивні засоби безпеки - заземлення.

У відділі знаходиться 3 комп'ютера.

Комп'ютерна техніка у відділі застаріла, але дозволяє виконувати задачі, які на сьогоднішній день стоять перед бухгалтерією завдяки оновленному програмному забезпеченню. Огляд та ремонт техніки здійснюється працівниками відділу автоматизації.

Експлуатаційними засобами електробезпеки є виконання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою та такі заходи:

а) не вмикати та не вимикати розломи кабелів при ввімкненій напрузі сітки;

б) технічне обладнання та ремонтні роботи проводити тільки при вимкнутому постачанні сітки.

Робітники відділу пройшли повний інструктаж з безпечних умов праці з ПЕОМ.

Час безперервної роботи з ПЕОМ складає 4 години, перерва для відпочинку складає 30 хвилин.

За останні роки у приміщенні відділу не було нещасних випадків.

Пожежна безпека

Приміщення відділу бухгалтерії по категорії вибухово- та вогненебезпечні відноситься до категорії В - вогненебезпечне при наявності твердих згораючих матеріалів (робочі столи, папір, ізоляція та інші). Ступінь вогнестійкості будови II.

Причинами виникнення пожеж в приміщенні можуть бути: електропроводки електроапаратів, коротке замикання у мережі, зберігання горючих матеріалів (паперу), блискавка та інше.

Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека забезпечується системами попередження виникнення пожежі, захисту та організаційно-технічними заходами [24].

В системі попередження пожеж передбачаються такі заходи:

а) контроль та профілактика ізоляції;

б) наявність плавких запобіжників обладнань;

в) захист споруд від блискавок. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщеня П-IIа, з обліком кількості грозових годин року - 20 годин, прилаштована III категорія захисту від блискавки.

Система пожежної безпеки у приміщенні передбачає наступні засоби:

а) система автоматичної пожежної сигналізації;

б) приміщення обладнано вуглекислотними вогнегасниками типу ВВК-1,4 (ОУ-2) 1шт.

в)для успішної евакуації персоналу двері приміщення мають такі розміри: ширина 1,6 м, висота 2,5 м. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до виходу 34 м.

Організаційні засоби пожежної безпеки на підприємстві:

а) навчання робітників правил пожежної безпеки;

б) наявність інструкцій та плану евакуації на стінах відділу та у коридорі.

Оцінка організаційних, технологічних заходів, що пропонуються в дипломній роботі, з точки зору охорони праці

Умови праці у відділі бухгалтерії відповідають встановленим нормативам. Єдиним негативним фактором, що може вплинути на стан здоров'я працівника приміщення є недостатність освітлення робочих місць.

З метою забезпечення достатності освітлення у відділі бухгалтерії пропонується встановити настольні лампи на кожному робочому місці потужністю 40 Вт.

Для запобігання виникнення пожежної ситуації на підприємстві ДКП „Харківкомуночиствод” з працівниками проводиться навчання з безпечних умов праці з ПЕОМ, а також правил пожежної безпеки.з ознайомленням з планом евакуації з приміщення.

У відділі щоденно проводиться волога уборка з метою зменшення пилу у повітрі. Підтримка допустимих норм температури повітря на протязі року досягається за рахунок наявних систем вентиляції та опалення.

Робітниками відділу автоматизації проводяться планові перевірки техніки, що знаходиться у відділі. У разі виявлення несправностей проводиться ремонт відповідного обладнання або його заміна на нове за рахунок амортизаційного фонду.

Удосконалення амортизаційної політики держави дозволило б збільшити амортизаційний фонд підприємства та, в свою чергу, своєчасно здійснювати заміну наявного обладнання на більш досконале, яке б відповідало сучасним потребам.

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі було розглянуто поняття амортизації, методів її нарахування з порівняльною характеристикою їх застосування, визначення ролі амортизаційних відрахувань у відтворенні основних засобів, характеристика змін державної амортизаційної політики, аналіз руху та стану основних засобів підприємства, використання амортизаційного фонду на підприємстві.

Амортизація основних засобів - це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування. Існує декілька методів нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий та податковий.

Державна амортизаційна політика спрямована на відшкодування зносу основного капіталу шляхом створення нормативно-правових і господарських умов для відтворення і повернення раніше інвестованого капіталу, формування підприємствами та організаціями власних фінансових засобів для відтворення основних фондів.

З 1 липня 1997 р. система нарахувань амортизації була радикально змінена, що негативно вплинуло на процес відтворення основних засобів. По-перше, різке скорочення кількості норм амортизації, які застосовуються, хоча й зменшило об'єм розрахункової роботи, але була дуже послаблена залежність норми амортизації від реального строку служби основних засобів, чим порушені економічно обґрунтовані строки їх відтворення. По-друге, незважаючи на те, що новий режим амортизації призвів до збільшення діючих раніше річних норм амортизації для більшості видів основних виробничих засобів, досить велика частина об'єктів активної частини основних засобів були переведені на більш низькі нормативи амортизаційних відрахувань. По-третє, розрахунок річних норм амортизаційних відрахувань по залишковій, а не по первісній вартості основних засобів веде до подовження їх амортизаційного періоду та строку окупності капіталовкладень. У-четвертих, зменшення перечню основних засобів, що підлягають по новому закону прискореній амортизації, нерідко обходить саме ті групи обладнання, які потребують інтенсивного оновлення у приоритетному порядку.

Підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” в інфраструктурі полуторамільйонного мегаполісу Харкова забезпечує мешканцям міста належні санітарні умови життя, оберігає оточуюче середовище, і, в першу чергу, водні джерела. Основними цілями діяльності є: надання мешканцям та організаціям міста якісних послуг водовідведення, забезпечення стабільної роботи та розвитку каналізаційного господарства. До складу підприємства входять п'ять підрозділів: комплекс експлуатації каналізаційних мереж, колекторів та насосних станцій “Харківводовідведення” (КХВВ), комплексів біологічної очистки “Диканевський” (КБОД) та “Безлюдівський” (КБОБ), “Спецмашин та механізмів” (СМіМ) по експлуатації об'єктів водозниження та ливневої каналізації, по експлуатації рік і водоймищ та “Управління” (ХКВВУ). У 2008 році діяльність була збитковою внаслідок великої заборгованості населення перед підприємством, але вже у 2009 році ДКП “ХКОВ” отримало прибуток, який ще збільшився у 2010 році з введенням нових тарифів на послуги. Підприємство планує збільшення обсягів своїх послуг у наступних роках з підвищенням якості їх надання.

Основні засоби підприємства знаходяться у значно зношеному стані, найбільшу питому вагу займає пасивна частина - будівлі та споруди очищення. Амортизаційну політику ДКП “ХКОВ” розроблено на основі Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” та П(С)БО 7. Амортизаційні відрахування здійснюються податковим методом згідно з встановленими нормами у бухгалтерському та податковому обліку. Цей метод не враховує морального та фізичного зносу основних засобів, не сприяє швидкому оновленню, не враховує й строку їх корисного використання.

У дипломній роботі було проведено порівняння усіх методів нарахування амортизації для основного засобу 3 групи, надано умови для їх застосування. Висновком порівняння є те, що на підприємстві буде доцільним використання методу зменшення залишкової вартості не тільки для основних засобів 3 групи, але й 2, бо вони швидше морально старіють, а цей метод сприяє швидкому оновленню засобів. Внаслідок цього збільшуються амортизаційні відрахування, зменшується прибуток. Кошти амортизаційного фонду потрібно вкласти в реалізацію дуже важливого для підприємства і всього міста Харкова інвестиційного проекту “Удосконалення системи ілового господарства каналізаційних споруд міста Харкова. Перша черга - впровадження екологічних технологій”, який направлено на поліпшення стану оточуючого природнього середовища за допомогою економічно-ефективного обладнання. Прибуток від реалізації проекту в свою чергу допоможе збільшити загальну суму прибутку ДКП “ХКОВ” у 2011 році.

Також проаналізовано недоліки впровадження нової системи нарахування амортизації на прикладі овновного засобу досліджуваного підприємства - насосної повітряної станції, яку пропонується віднести не до 1 групи, а до 3 групи основних засобів бухгалтерського обліку, бо фактичний строк служби обладнання цієї станції не перевищує 10-12 років, в той час як зараз списання вартості обладнання розраховано на не менше, ніж 20 років.

У роботі було розглянуто шляхи удосконалення державної амортизаційної політики з метою фінансового забезпечення відтворення основних засобів на прикладі ДКП “Харківкомуночиствод”, основними з яких є проведення антиінфляційної переоцінки основних засобів; виключення безоплатного вилучення у підприємства амортизаційних коштів для централізованого використання; амортизаційні відрахування розраховувати по первісній вартості; надання дозволу підприємству відносити на валові витрати 9 % балансової вартості основних засобів 1 та 3 груп, що необхідно для повного, а не збиткового фінансового забезпечення робіт по ремонту та модернізації основних засобів; вибіркове застосування прискореної амортизації з метою прискорення технічного прогресу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про господарські товариства”// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - С. 682.

2. Податковий кодекс. Електронний ресурс: www.rada.dov.ua.

3. Закон України “Про інвестиційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47. - С. 1351-1359.

4. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Урядовий кур'єр. - 1997. - С.5-11.

5. Закон України “Про охорону праці”. - К.: Україна, 1992. - 25 с.

6. Постановление Кабинета Министров Украины от 28.10.98 № 1706 “Об утверждении программы реформирования системы бухгалтерского учета с применением международных стандартов” // Ведомости Верховного Совета Украины. - 1998. - №52. -- С.1025-1033.

7. Приказ Министерства Финансов Украины от 31.03.99 № 87 “Об утверждении Положений (стандартов) бухгалтерского учета” // Налоги и бухгалтерский учет. - №20. - 1999.

8. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 2 “Баланс”. - Х.: Информационно-производственная фирма Эпсилон, 1999. - С. 10.

9. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 3 “Отчет о финансовых результатах”. - Х.: Информационно-производственная фирма Эпсилон, 1999. - С. 17-22.

10. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 7 “Основные средства”: Утв. Приказом Министерства финансов Украины № 92 // Бухгалтер. - 2004. - № 5. Прил.: Тема. - С. 37-42.

11. ГОСТ 14255-69 Аппараты электрическое напряжение до 1000. Оболочки. Степени защиты (СТ СЭВ 778-78). - Введ. 01.01.78.

12. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

13. ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

14. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

15. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

16. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные колебания. Нормирование.

17. ДСТУ 2293-93. ССБП. Охорона праці. Терміни та визначення.

18. ДСТУ 2300-93. Вібрація. Терміни та визначення.

19. ОНТП 24-86. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий зданий и сооружений по взрыво- и пожароопасности. - М.: Стройиздат., 1987. - 128 с.

20. ПУЭ - 87. Правила устройства электроустановок. - М.: Энерогоатомиздат, 1987. - 648 с.

21. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий (СН - 245 - 71). - М.: Стройиздат, 1972. - 172 с.

22. СНиП II-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат , 1980. - 110 с.

23. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы.

24. СНиП 2.04.05.-91. Нормы проектирования. Отопления, вентиляция и кондиционирование. М.: Стройиздат, 1992. - 64 с.

25. Астахов В.П. Теория бухгалтерского учета: Учебник. - М.: Экспертное бюро. - 1997. - 351 с.

26. Бакаров М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2002.

27. Бандурака О.М., Коробов Н.Л. та ін. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 1998.

28. Безуглый А.Р. Об изъятии амортизационных отчислений предприятий // Економіка України. - 1999. - № 5. - С. 36-43.

29. Белоусов А. Переоценка основных средств: особенности проведения и отражения в бухгалтерском учете // Бухгалтерский учет и аудит. - № 11. - 2001.

30. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб пособие. - М.: ИНФРА-М, 2003.

31. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. - М.: Финансы, 1997.

32. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Атака, 2004.

33. Болховитинова Е.Ю. Накопление основних фондов Украины: итоги и перспективы. - К.: Наукова думка, 1993. - 152 с.

34. Борисенко З.Н. Амортизационня политика. - К.: Наукова думка, 1993. - 260 с.

35. Бухгалтерський облік та звітність в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Уклад. М.І. Камлик. - К.: Атіка, Літера ЛТД, 2001.

36. Васильєва І. Використання амортизаційних відрахувань // Консультант бухгалтера. - 2005. - № 9. - С. 31-33.

37. Волинець Л. Методы начисления амортизации основных средств // современный бухгалтер. - 2004. - № 21 / 22. - С. 43-48.

38. Губачева О. Выбираем метод начисления амортизации основных средств // Бухгалтерский учет и аудит. - № 11. - 2001.

39. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2005.

40. Грузинов В.П. Экономика предприятия и предпринимательства. - М.: СОФИТ, 1999.

41. Єна В.М., Курочкін К.С., Мудрий І.В. Питання оптимізації амортизаційних відрахувань на підприємствах ДК “Укргазвидобування” // Нафтова і газова промисловість. - № 2. - 2001.

42. Ковалева А.М. финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 1995.

43. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. Посібник. - К.: Знання, 2001.

44. Лукінов І. Інвестиційна активність в економічному оновленні та зростанні. - Економіка України. - 1997. - № 2. - С. 4-8.

45. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. - 11 изд. - К.: Хагар-Демос, 1993. - 785 с.

46. Максутов С. Про можливість переоцінки (індексації) основних засобів в бухгалтерському та податковому обліку // Вестник бухгалтера в аудитории Украины. - 2005. - № 7-8. - С. 32-34.

47. Мельник В.О. Формування внутрішніх інвестиційних ресурсів підприємств // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. - Харків: УкрДАЗТ, 2003. - № 4. - С. 42-46.

48. Музиченко А.С. Інвестиційна діяльність в Україні. Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 406 с.

49. Науменкова С.В. Финансовое обеспечение воспроизводственных процессов в ресурсодобывающих отраслях. - К.: Наукова думка, 1997. - 184 с.

50. Орлов П.А., Орлов С.П. Государственная амортизационная политика и ее отражение в стандартах бухгалтерського учета // Економіка України. - № 3. - 2001.

51. Орлов П.А., Орлов С.П. Ускоренная амортизация и ускоренный износ основных фондов // Економіка України. - 1999. - № 5. - С. 30-36.

52. Павлова Л.Н. Финансы предприятия. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.

53. Положение о порядке начисления амортизационных отчислений по основным фондым в народном хозяйстве // Бухгалтерский учет. - № 4. - 1991.

54. Посібник з бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємствами України: За нац. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку / С.Я. Зубілевич, І.Ю. Кравченко, О.О. Прокопенко. - 3-тє вид., перероб. та допов. - К.: Укрпапір, 2002.

55. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародумцева Е.В. Современный экономический словарь. - М.: Инфра-М, 2000. - 479 с.

56. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учеб. пособие. - Минск; М.: ИП “Экоперспектива”, 1998.

57. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000.

58. Статистичний щорічник України за 2006 рік. - К.: Консультант, 2008. - 552 с.

59. Статистичний щорічник України за 2000 рік. - К.: Техніка, 2001. - 206 с.

60. Статистичний щорічник України за 2009 рік. - К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агенство”, 2010. - 568 с.

61. Тарасюк Г.М. Амортизаційна політика на підприємстві та шляхи її вдосконалення // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Економічні науки. - 2002. - № 20. - С. 369-377.

62. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів екон. спец. - 5-те вид., допов. й переробл. - К.: А.С.К., 2000.

63. Фінанси підприємств. Підручник / За ред Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 1999.

64. Финансовый менеджмент / Под ред. Г.Б. Поляка. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997.

65. Финансовый менеджмент: Учеб. для вузов / Под ред. проф. Н.Ф. Самсонова. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999.

66. Хотомлинський О.В., Колосок В.О. Амортизаційний фонд як джерело відтворення соновних засобів // Економіка України. - 2004. - № 3. - С. 38-43.

67. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятия. - М.: Инфра-М, 1997.

68. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. А.Е. Карлика, М.Л. Шухгальтр. - М.: ИНФРА-М, 2001.

69. Економіка підприємств: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Г.В. Черево, Ф.В. Горбонос, Г.Б Іваницька. - Львів: Апріорі, 2004.

70. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. О.И. Волкова. - 2-е изд. - М.: ИНФРА-М, 2001.

71. Экономика предприятия : Учеб. пособие / Под. общ. ред. д. э. н., проф. Л.Г Мельника. - Сумы: ИТД “ Университетская книга”, 2002.

72. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандара. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 718 с.

73. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2003. - 608 с.

74. Энциклопедический словар бизнесмена. Менеджмент, маркетинг, информатика. - К.: Техника, 1993. - 856 с.

75. Юровський Д. Про введення в експлуатацію основних фондів і нарахування амортизації // Консультант бухгалтера. - № 42. - 2005.

76. Якубец Ю. Инновационное инвестирование: новые подходы. // Экономист. - № 1. - 1995.

77. Якубовський М.М. Структурна перебудова економіки україни: інвестиційний аспект. Моніторинг інвестиційної діяльності. - № 4. - 1999.

Додаток А

Таблиця А.1 - Баланс, тис.грн.

АКТИВ	Код рядка	2008	2009	2010
1	2	4	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	95.1	95.1	337.6
первісна вартість	011	149.3	149.3	416.3
накопичена амортизація	012	( 54.2 )	( 54.2 )	( 78.7 )
Незавершене будівництво	020	54822.1	54822.1	65011.1
Основні засоби: залишкова вартість	030	83184.3	83184.3	89375.5
Первісна вартість	031	259912.5	259912.5	273237.0
Знос	032	( 176728.2 )	( 176728.2 )	( 183861.5 )
Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	-	-	-
інші фінансові інвестиції	045	3.0	3.0	3.0
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	-	-	-
Відстрочені податкові активи	060	-	-	433.6
Інші необоротні активи	070	-	-	-
Гудвіл при консолідації	075	-	-	-
Усього за розділом I	080	138104.5	138104.5	155160.8
II. Оборотні активи
Запаси: виробничі запаси	100	9465.7	9465.7	9798.7
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	-	-	-
незавершене виробництво	120	-	-	-
готова продукція	130	-	-	-
товари	140	1223.5	1223.5	619.6
Векселі одержані	150	1008.0	1008.0	2278.5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	53050.5	53050.5	46808.5
первісна вартість	161	53050.5	53050.5	46808.5
резерв сумнівних боргів	162	( - )	( - )	( - )
Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом	170	641.3	641.3	1177.4
за виданими авансами	180	2702.3	2702.3	3123.5
з нарахованих доходів	190	-	-	-
із внутрішніх розрахунків	200	1676.7	1676.7	1790.5
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	154.9	154.9	130.8
Поточні фінансові інвестиції	220	-	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті	230	94.7	94.7	171.0
в іноземній валюті	240	-	-	-
Інші оборотні активи	250	3201.2	3201.0	3245.4
Усього за розділом II	260	73200.7	73200.7	69143.9
III. Витрати майбутніх періодів	270	-	-	19.9
Баланс	280	211305.2	211305.2	224324.6
Статутний капітал	300	81440.0	81440.0	81930.9
Пайовий капітал	310	-	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	-	-	-
Інший додатковий капітал	330	51852.2	51852.2	52438.6
Резервний капітал	340	-	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	29782.3	29782.3	15717.9
Неоплачений капітал	360	( - )	( - )	( - )
Вилучений капітал	370	( - )	( - )	( - )
Накопичена курсова різниця	375	-	-	-
Усього за розділом I	380	163074.5	163074.5	150087.4
Частка меншості	385	-	-	-
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	-	-	-
Інші забезпечення	410	-	-	-
	415	-	-	-
	416	-	-	-
Цільове фінансування	420	-	-	-
Усього за розділом II	430	-	-	-
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	-	-	-
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	-	-	-
Відстрочені податкові зобов'язання	460	559.3	559.3	-
Інші довгострокові зобов'язання	470	-	-	-
Усього за розділом III	480	559.3	559.3	-
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	2822.1	2822.1	3058.6
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-	-
Векселі видані	520	1700.0	1700.0	831.5
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	15122.4	15122.4	17867.2
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	383.5	383.5	6572.0
з бюджетом	550	332.9	332.9	420.5
з позабюджетних платежів	560	-	-	-
зі страхування	570	419.5	419.5	338.4
з оплати праці	580	1052.2	1052.2	968.6
з учасниками	590	-	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	-	-	-
Інші поточні зобов'язання	610	7749.3	7749.3	7228.6
Усього за розділом IV	620	29581.9	29581.9	37285.4
V. Доходи майбутніх періодів	630	18089.5	18089.5	36951.8
Баланс	640	211305.2	211305.2	224324.6

Амортизація основних засобів та фінансове забезпечення їх відтворення

Порівняльна таблиця при застосуванні оренди на підприємстві ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Загальний коефіцієнт світопропускання розраховується по формулі

, (4.3)

де ф1 - коефіцієнт, враховуючий вид віконного матеріалу (скло листове одинарне);

ф2 - коефіцієнт, враховуючий вид перетинання;

ф3 - коефіцієнт, враховуючий вид конструкцій покриття (бокове);

ф4 - коефіцієнт, враховуючий витрати світла в сонцезахисних споруд (внутрішні штори ).

фo = 0,9 * 0,6 * 1 * 1 = 0,54