Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища

/

Вступ

В даний час в Україні, в умовах реформування економіки та адміністративного управління все більше актуальним стає вирішення екологічних проблем у галузях промисловості, регіонах і в цілому в країні.

Україна відноситься до числа індустріально-аграрних країн. У зв'язку з цим для багатьох міст характерна складна екологічна обстановка, обумовлена наявністю і концентрацією підприємств, більшість з яких знаходиться у важкій економічній ситуації і практично не впроваджує природоохоронні технології.

Ускладнюється формування екологічних проблем міст, з одного боку, недообліком природних особливостей територій, з іншого, - необгрунтованим впливом на різні компоненти навколишнього середовища.

У даний період екологічна обстановка на Україну і в Харківській області характеризується як несприятлива.

У Харківській області розташовані великі машинобудівні заводи, підприємства хімічної та легкої промисловості, будівельної індустрії, підприємства харчової промисловості.

Оцінка стану навколишнього середовища включає аналіз сучасного стану, прогноз можливих змін і висновок щодо характеру зміни стану навколишнього середовища в ретроспективному плані, визначення динаміки та закономірностей цих змін та їх впливу на здоров'я людини. При аналізі та оцінці враховують клімат і мікроклімат, забруднення повітряного басейну, санітарно-гігієнічний стан водних ресурсів та грунтів, стан геологічного середовища і його порушення, вплив фізичних факторів на навколишнє середовище, озеленення територій.

Метою даної дипломної роботи є оцінка впливу СП ЗАТ «ХЕМЗ - IРЕС на навколишнє середовище.

При виконанні роботи були висвітлені наступні питання:

- оцінка сучасного екологічного стану навколишнього середовища за всіма компонентами;

- виявлення джерел забруднення;

- оцінка впливу джерел забруднення на навколишнє середовище;

- заходи з охорони та відновленню навколишнього середовища

1. Природні умови, господарська та соціально-демографічна характеристика району розташування підприємства

1.1 Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства

Харків розташований на межі лісостепової та степової фізико-географічних зон. Поверхня являє собою хвилясту рівнину, має слабкий нахил у південно-східному і південно-західному напрямку. Більша частина Харкова знаходиться в межах Придніпровської низовини, на півночі і північному сході - відроги Середньоросійської височини, розчленованої балками і ярами; на південно-сході - відроги Донецької височини.

Велику частину території Харкова займає степова зона, яка в даний час майже вся розорана під вирощування сільськогосподарських культур. Грунти, в основному, - могутні і типові чорноземи, відрізняються високою родючістю.

У геоструктурному відношенні район відноситься до північно-східного борту Дніпровсько-Донецької западини, для якого характерно пологе занурення кристалічного фундаменту та зростання потужності метаморфічного та осадового комплексу у напрямку на південний-захід.

В геологічній будові району беруть участь кристалічні породи докембрію і осадові утворення палеозою, мезозою і кайнозою.

1.2 Ландшафтная основа і рельєф місцевості

На території м. Харкова та його околиць виділяється два основних типи рельєфу: акумулятивно - денудаційна сильно розчленована рівнина в межах плато з висотами близько 200 метрів і ерозійно - акумулятивна рівнина в межах пліоценових і четвертинних терас.

Для вододільних ділянок характерна рівна, злегка хвиляста поверхня, часто облямована ерозійними цирками.

Схили річкових долин в межах прилеглої до ділянки території високі і круті.

1.3 Кліматичні умови

Клімат досліджуваної території - помірно-континентальний. Самий холодний місяць - січень (середньобагаторічне температура повітря - 7,30 С), найтепліший - липень (середньобагаторічне температура повітря 26,10 С).

Середньобагаторічне відносна вологість повітря характеризується величиною 75% з максимальними значеннями у грудні-січні (84-85%) і мінімальними - у травні (46-47%).

Харків за кількістю опадів відноситься до зони недостатнього зволоження, за рік тут випадає близько 525 мм. Основна кількість опадів (66% від річної суми) спостерігається в теплий період. З жовтня по квітень переважають вітри східного і південно-східного напрямів. З травня по серпень - вітри західного і північно-західного напрямків, які приносять вологу з Атлантики і обумовлюють максимальну кількість атмосферних опадів у літні місяці.

У середньому за рік у Харкові буває 137 днів з опадами і 65 днів з їх слідами. Тривалість окремих дощів коливається від декількох хвилин до двох діб і більше. Сумарна тривалість випадання всіх видів опадів у середньому за рік становить 1081 год.

Забруднення повітря досить істотно підвищується при туманах, під час яких відбувається конденсація водяної пари і розчинення в них атмосферних токсикантів. Товщина шару туману коливається від декількох метрів до десятків метрів, найчастіше вони виникають в низьких місцях, куди стікається більш холодне повітря, причому в умовах міста туманів більше, ніж за містом. Найбільш часто вони спостерігаються в зимові місяці (11 днів у грудні, 10 днів у січні). З травня по вересень в середньому відзначається два дні з туманами. Усього за рік у Харкові в середньому зафіксовано 44 дні з туманами. Тривалість туманів коливається в широких межах від трьох до десятків годин і навіть декількох діб.

За несприятливих метеорологічних умов можливе різке підвищення концентрацій шкідливих домішок у приземному шарі атмосфери. Для запобігання накопиченню шкідливостей у цей період необхідно виконати заходи з короткочасного зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Мал. 1 Средньорічна роза вітрів

1.4 Геологічна структура

У гідрогеологічному відношенні ділянку водозабору приурочена до північно-східного крила Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну.

Водоносні горизонти у відкладеннях палеозою і більш давніх груп практичного значення не мають.

На території району на дослідженій глибині гідрогеологічного розрізу зверху вниз розвинені такі водоносні горизонти:

1. Водоносні горизонти у четвертинних та пліоценових алювіальних відкладах заплав.

2. Водоносний горизонт Межигірсько-Обухівської свити.

3. Водоносний горизонт тріщинуватої зони мело-мергельних відкладень.

4. Сеноман-нижньокрейдових водоносний комплекс.

5. Водоносні горизонти в юрських відкладах.

Водоносні горизонти в четвертинних відкладах заплав і терас

Область четвертинних водоносних відкладень включає давньо-верхньо-четвертинні піщані тераси, місцями з лесовим покривом, а також заплавні і пріустьевим яружно-балкові ділянки, також складені, в основному, різнозернистими пісками. Ділянка приурочена до Березовського-Березанської терасі р.Харків, в розрізі якої алювій представлений прошарками і лінзами пісків у суглинках перекритих грунтово-рослинним шаром потужністю 0,5 - 1,0 м. Це зумовлює поровий характер розглянутого водоносного горизонту. Водопроникність водовмещающей товщі суттєво змінюється за площею через літологічної невитриманості відкладень. Коефіцієнт фільтрації пісків змінюється від 0,1 м на добу до 5,9 м / добу. У знижених частинах рельєфу - балках, заплавах річок потужність обводненної частині коливається від 0,6 до 15 м. водотривких перекриттям в таких випадках місцями служать глини верхній частині алювію і шар покривних еолово-делювіальних суглинків та глин. У таких випадках, глибина залягання водоносного горизонту доходить до 10-15 м і з'являється місцевий натиск від 0,2 до 6 м. Звичайно ж води мають вільну поверхню і глибина залягання водоносного горизонту визначається положенням залягання дзеркала вод.

Область живлення горизонту збігається з площею його розповсюдження. Харчування здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Розвантажується горизонт в тальвегах балок і долинах річок. Абсолютні відмітки рівнів водоносного горизонту незначно перевищують позначки рівнів річок, з невеликим ухилом від витоків долин до русла водотоків.

Дебіти колодязів та свердловин змінюються від 0,06 до 0,6 л / сек.

За хімічним складом переважають води гідрокарбонатні, кальцієві, рідше магнієво-кальцієві. Мінералізація вод коливається від 0,1 до 0,9 г / дм 3, місцями збільшується до 2 г / дм 3, загальна жорсткість - від 2 до 24 ммоль / дм 3. Вміст заліза вище норми, аміаку від слідів до 2,4 г / дм 3

Водоносний горизонт експлуатується побутовими колодязями.

Водоносний горизонт Межигірсько-Обухівської свити

Водоносні породи горизонту представлені пісковиками і алевролітами з прошарками пісків загальною потужністю 48 - 69м. У підошві межигірської свити повсюдно залягають глини обухівської свити.

Води мають безнапірний характер. Горизонт експлуатується одиночними свердловинами. Свердловини малодебітні і недовговічні. Дебіти змінюються від 0,3 до 1,5 л / с при зниженні до 5 м.

Харчування водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і перетікання вод з суміжних горизонтів.

За хімічним складом води строкаті, переважають гідрокарбонатні та сульфатно-гідрокарбонатні натрієво і магнієво-кальцієві з мінералізацією 0,6 1,0 г / дм 3. Характерно підвищений вміст заліза (до 10 г / дм 3). Від забруднення з поверхні горизонт не захищений на більшій частині міста.

Водоносний горизонт Бучацького почту

Водовмещающі породи представлені пісками сірими, зеленувато-сірими дрібно і різнозернистий місцями глинистими потужністю від 7 до 18 м.

Нижче водовмісних порід горизонту залягають глини і мергелясті глини канівської свити потужністю 4-5 м. Місцями глини розмиті.

Найбільш широко горизонт експлуатується в північній частині міста.

Дебіти експлуатаційних свердловин, обладнаних робочою частиною фільтра на бучакський водоносний горизонт, становлять від 0,8 до 2-3 л / с при зниженні рівнів від 5 до 45 м.

Внаслідок особливостей умов харчування, фаціальної мінливості розрізу і невитриманості водотривів, води горизонту характеризуються строкатим хімічним складом: від гідрокарбонатних до гідрокарбонатно-сульфатних натрієво-кальцієвих і кальцієво-натрієвих.

На ділянці описуваного водозабору вода сульфатно-гідрокарбонатна, кальцієва, загальна мінералізація води - 1,54 г / дм 3. Величина жорсткості доходить до 16,75 ммоль/дм3.

У воді спостерігається підвищений вміст заліза - сумарно 1,7 мг/дм3 (при нормі 0,3 мг / дм 3 та можливе погодження з органами СЕС до 1 мг/дм3), жорсткості 16,75 ммоль/дм3 (при нормі до 7 ммоль / дм3). Вміст сухого залишку складає 1228 мг/дм3 (при допустимому погодження з органами СЕС для подачі у водопроводи без спеціальної обробки до 1500 мг/дм3), смак складає 3 бали (при нормі до 2 балів).

Водоносний горизонт тріщинуватої зони мело-мергельних відкладень.

П'єзометричну поверхню горизонту має нахил до долин річок в південному напрямку з абсолютними відмітками в непорушеному режимі від 112,0 до 110,0 на описуваному ділянці.

Харчування водоносного горизонту здійснюється боковим припливом, по горизонту з північно-східної сторони, інтенсивної фільтрацією з алювію а долинах річок Харків і Лопань на північ від міста, а також слабкою фільтрацією через водоупор київських мергелів і глин на ділянках їх невеликої потужності.

Основним недоліком вод цього горизонту є слабка захищеність від забруднення з поверхні.

Водоносність мергельно-крейдяної товщі приурочена до її верхньої тріщинуватої зоні. Потужність тріщинуватої зони значно змінюється в залежності від положення рельєфа і геологічної будови. Вона звичайно розвита до глибин 70 м від поверхні землі, що зазвичай спостерігається у знижених частинах рельєфу - ярах, балках, річкових долинах.

Глибина покрівлі верхнього крейди залягає на глибині 84-85 метрів. Верхньокрейдяними відкладення щільні і безводні.

Потужна практично непроникна мергельно-крейдяня товща залягає до глибини 580 м

Сеноман-нижньокрейдових водоносний комплекс.

Комплекс піщано-глинистих відкладень, що залягає між підставою мергельно-крейдяний товщі верхнього крейди і поверхнею пестроцветних глин верхньої юри. відносили до сеноману-нижньому крейди, містить в собі високонапірний водоносний комплекс регіонального поширення, широко використовуваний для централізованого водопостачання великих об'єктів і, зокрема, в м. Харкові.

Літологічна різнорідна товща комплексу за складом порід, і ступеня їх водоносности розчленована на 2 піщані водоносні пачки і 2 глинисті практично неводоносні пачки.

Піски характеризуються різною зернистістю, що визначає іх мінливість гідрогеологічних параметрів водоносного комплексу на території міста.

Середнє значення коефіцієнта водопровідності становить 646 м2/сут.

За результатами відкачок величина коефіцієнтів п'езопроводності змінюється в межах 1,5 * 105 - 1,15 * 107 м2/сут (у середньому - 1,94 * 10 6 м2/сут).

Дебіти експлуатаційних свердловин варіюють від 3,5 до 50 л / с, в середньому складають 12-18 л / с.

Водоносний комплекс містить дефіцитні води високого питної якості.

Стратегічні запаси цих вод вже розподілені між споживачами - ТВО «Харківкомунпромвод» та рядом підприємств міста.

Комплекс є головним підземним джерелом централізованого водопостачання м. Харкова.

За хімічним складом води сульфатно-гідрокарбонатні магнієво-натрієво-кальцієві з мінералізацією до 0,74 г/дм3, рН 7,25. За величиною жорсткості 5,1 мг-екв/дм3 води характеризуються як помірно-жорсткі.

На ділянці описуваного водозабору по мікро-і макрокомпонентного складом вода відповідає ГОСТу 2874 'Вода питна», за винятком заліза - 1,3 мг/дм3 (при нормі до 0,3 мг/дм3 і можливе застосування при узгодженні з органами СЕС до 1 мг / дм3), смак 3 бали (при нормі до 2). Вміст нітратів становить 1, 36 мг/дм3, нітритів - 1 мг/дм3, що є фоновим вмістом для водоносного сеноман-нижньокрейдових комплексу в межах м. Харкова.

Водоносні горизонти в юрських відкладах

Водоносний комплекс кіммерідж-волзьких відкладень верхньої юри.

На території м. Харкова комплекс експлуатується поодинокими, свердловинами підприємств.

Водовмісні породи юрських відкладень найчастіше представлені тріщинуватими пісковиками і пісками. Потужність водоносних шарів у межах описуваного району складає 34-73 м.

Верхнім водоупором комплексу служать строкаті глини потужністю 22-38 м, ізолюючими водоносний комплекс від вищого сеноман-нижньокрейдових, нижній водоупор також складний глинами.

Комплекс кіммерідж-волзьких відкладень високонапірний. Переважають дрібнозернисті піски і пісковики з коефіцієнтом фільтрації 1-3 м / добу. Дебіти одиночних свердловин складають 3,4 - 11,2 л / с при зниженнях 6,2 - 70 м. Питомі дебіти змінюються від 0,08 до 0,28 л / с * м. Комплекс менше водообилие в порівнянні з вишезалегающім сеноман-нижньокрейдяним водоносним комплексом, що пояснюється меншою ефективною потужністю водоносних прошарків і його гранулометричним складом: переважають дрібнозернисті пісковики і піски.

Коефіцієнт водопровідності, розрахований графаналітіческім способом за даними пробної відкачки зі свердловини № 310 (завод «Електроважмаш»), склав 49 м2/сут. Питомі дебіти змінюються від 0,08 до 0,28 л / с * м.

За хімічним складом води кіммерідж-волзького верхнегорскога комплексу різко відрізняються як від вод вишезалегающего, так і від вод ніжезалегающего водоносних комплексів. Води м'які (загальна жорсткість як правило 1,0 ммоль/дм3.)., Частіше хлоридно-карбонатні, натрієві з мінералізацією 0,3 - 0,6 г/дм3. Характерною особливістю вод в регіоні є підвищений вміст фтору до 1,8 - 2,2 г/дм3.

Води в порівнянні з вишезалегающімі горизонтами містять дуже малу кількость кальцію, магнію, заліза.

Води такого складу в підземній гідросфері, як правило, циркулюють у верхній частині зони уповільненої водообміну платформних артезіанських басейнів і є проміжним горизонтом в переході від прісних гідрокарбонатно-сульфатних кальцієво-натрієвих до солонуватим хлоридно-натрієвих вод. Води кіммерідж-волзького верхньоюрського водоносного горизонту підприємством «Полімерагро» використовуються для цілей розливу та виготовлення напоїв. Як джерело мінеральних вод комплекс експлуатується в санаторії «Діброва».

Водоносний комплекс келловей-оксфордських відкладень верхньої юри.

Комплекс випробуваний нижче по розрізу на північній околиці м. Харкова при пошуках мінеральних вод для санаторію-профілакторію «Політ».

У верхній частині в інтервалі глибин 849-855 м водовмещающіх породи представлені пісковиками кварцовими з прошарками вапняку. У нижній частині (860-875 м) - пісками сірими різнозернистий. Загальна потужність - 33м.

Водоносний горизонт напірний. Верхній водоупор складний аргиллітоподібної глинами оксфордського ярусу, нижній - глинами байоського ярусу. Величина напору 820 м. Рівень води встановлюється на глибині 28,8 м. Абсолютна відмітка рівня 124,4, що вказує на непорушений режим. Дебіт свердловини 3,4 л / с при зниженні 27,8 м. Коефіцієнт водопровідності, розрахований графаналітіческім способом, становить 39 м2/сут.

Води теплі, дуже м'які гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві з мінералізацією 2,86 г/дм3. Згідно з висновками Вінницького НДІ напоїв і мінеральних вод, дана вода є мінеральною питної, лікувально-їдальні.

Водоносний горизонт келловей-оксфордських відкладень є перспективним як джерело мінеральних вод.

1.5 Типи природних та антропогенних грунтів

У Харкові розрізняють два типи нормальних рослинно-суходольно-наземних грунтів: чорнозем вододілу і піски 2-х річкових терас. Чорнозем залягає, на всіх вододілах і на їх схилах до річкових долинах, отже, можна розрізняти чорнозем вододільних плато, або Горовий, і чорнозем пологих схилів, що представляє всілякі ухилення і варіації від першого типу. Горовий чорнозем, перебуваючи всюди в більш-менш однакових умовах залягання на рівних плато, становив би, ймовірно, на величезному протягом велику схожість, якщо б не змінювався характер підгрунтя, рослинності, а місцями, і клімату в різних частинах міста. Різноманітні геологічні утворення покриті жовто-бурими наносами, глинами, що переходять у освіти, нічим майже не відрізняються від типового палево-жовтого лесу. Ці-то палево-жовті суглинки і глини і є материнською породою для чорнозему - їх підгрунтям.

Нанос, що становить підгрунтя околиць Харкова, представляє значну різноманітність в склад і властивості і різкі коливання в потужності, яка порівняно невелика. Серед цих утворень розрізняють більш і менш грубі, нешаруваті глини на вододілах і, з іншого боку, - лесовидні суглинки на схилах. Ці суглинки наближаються до типу дуже світло-жовтуватою, досить легкої породи, пронизаної дрібними трубочками; на дотик вона ніжна і легко стирається під пальцями, але більшою частиною суглинки грубі на дотик у сухому стані, часто з вмістом помітних навіть на око піщинок. Грунтуючись на сталості та мінливості складу лесовидних порід на близьких відстанях, у присутності в нижніх частинах неправильного шаруватого піску.

Лесовидні суглинки - продукт переробки більш древніх відкладень за допомогою більш-менш непостійних і незначних за силою струмків води. Участь вітру є незначним. Лесовидні суглинки зустрічаються не повсюдно, а спорадично, найчастіше поблизу річкових долин, на пологих схилах; на вищих точках вододілів і на особливо високих берегах річок лесового покриву не спостерігалося; тут переважання залишається на боці більш-менш важких і грубих глин буро-жовтого і червоно-бурого кольорів. Ці глини піднесених місцевостей, найменш змінені з часу свого відкладення.

Чорноземи Західно частини міста найбільш багаті глиною. У зв'язку із змінами відносної кількості піску та глини, з заходу на схід змінюється і% вмісту гумусу; найбільшу кількість зустрічається в найбільш глинистих північно-східних частинах міста. Потужність у різних Горових чорноземах Xарькова коливається, кількість перегною від 1,16% до 6,88%. Разом з гумусом зростає вміст гідроскопіческой вологи і втрата при прожарюванні. Потужність ж грунту знаходиться в зворотному відношенні до змісту перегною. Найпотужніші грунту лежать на заході, найдрібніші на сході. Звичайно, зворотне відношення потужності коштує теж у зв'язку з вмістом глини і піску. Легкі, багатші піском грунту західної половини міста набагато легше пропускають всередину себе випадає на них вологу. У них глибше можуть пускати коріння трав'янисті рослини, дістаючи останню з більшої глибини. Навпаки, особливо влітку і в малосніжні зими, коли снігу падають на мерзлу грунт, всяка глинистий грунт туго пропускає воду. Вода застоюється калюжами, залишаючи грунт на кілька вершків глибше сухий, 'як порох'. Вітри швидко висушують (особливо сухі південно-сх. Суховії) цей тонкий поверхневий зволожений шар, якого за необхідності тримаються і коріння рослин, не знаходячи харчування глибше. Ця обставина і заподіює настільки часті неврожаї в східній половині міста, тоді як західні частини її відрізняються більш вірними і помірними врожаями. Між тим, самі по собі грунту східної половини краще західної. Останні мають одну перевагу - велику потужність, але зате вони бідні гумусом, мало гидроскопичности, хоча, судячи з характеру частинок, їх складових, легко поповнюються; грунту ж східній частині глинистих, важкі, гидроскопичности й багаті на гумус. Східна частина незрівнянно багатшим західній усіма важливими для живлення рослин елементами. Глиною ж західні чорноземи більш ніж удвічі біднішими східних. За дослідженнями щодо того, в якому відношенні повинні знаходитися в грунті пісок і глина, щоб вона (грунт) могла бути кращою у фізичному відношенні, тобто щоб була в помірно-вологому стані, тепла, рихла, проникна - такий грунт повинна мати наступний склад: глини 20 - 30%, піску 50 70%, вапна 5 - 10%, гумусу 5 - 10%. Переважаючий тип харківських лісових земель є перехідними грунтами від лісових до чорноземним.

Більшість пісків. належить до пісків 2-х річкових терас. Походженням своїм вони зобов'язані, головним чином, розмиву, перемиваючи та переносу вітром оголених, при прориття річкових долин, білих пісків третинної системи. Будучи майже чистими кварцовими пісками, освіти ці надзвичайно безплідні. Околиці двох терас часто запливають зверху глинами і одягаються чорноземами пологих схилів. Рідше, навпаки, погано скріплені рослинністю піщані грунти приходять в рух і засипають грунту чорноземні. Найчастіше ці піски залишаються в межах другої тераси, нагромаджуючи в горби і дюни і стаючи тоді вже зовсім непридатними для культури хлібів.

1.6 Техногенні компоненти території

СП ЗАТ «ХЕМЗ - IРЕС»розташовано в Орджонікідзевському районі м. Харкова по вул. Індустріальній, 15 - А.Статістичний код: 23914062.

З півдня і заходу підприємство межує з територією ВАТ «Харківський домобудівний комбінат № 1 », з півночі з територією ТОВ « Мекап », зі сходу з територією ВАТ завод « Потенціал ». Найближча житлова забудова - сел. Затишшя, розташований на північному сході від проммайданчика на відстані 300м.

На проммайданчику СП ЗАТ « ХЕМЗ - IРЕС » розміщуються:

- одноповерховий корпус із збірного залізобетону, в якому розміщено обладнання всіх виробничих ділянок;

- примикає до виробничого корпусу триповерхова цегляна будівля адміністративно - побутового корпусу;

- стоянка автотранспорту, складські та підсобні приміщення.

Згідно з додатком 4 до Державних санiтарніх правил планування та забудови населених пунктiв, затверджених наказом № 173 від 19.06.96г., СП ЗАТ «ХЕМЗ - IРЕС »відноситься до IV класу небезпеки підприємств з розміром санітарно -захисної зони 100м.

Розділ 2. Оцінка сучасного екологічного стану компонентів навколишнього середовища

2.1 Оцінка стану повітряного басейну

Оцінка стану повітряного басейну виробляється по фонових концентраціях забруднюючих речовин, представлених ХГМЦ по посту № 18 (вул. Героїв Сталінграду, 3).

Пост № 18 є найближчим постом по відношенню до території досліджуваного об'єкту і розташовується на північному заході від СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС» на відстані близько 9755 м по прямій лінії. Ситуація розташування об'єктів підприємство - пост №18 представлена на рис 2.1.

Координати посту спостереження в системі координат підприємства складають: Х=-9750; У=-300.

Рис.2.1 Ситуація розташування об'єктів підприємство - пост №18

Перелік речовин, контрольованих на посту, включає 5 інгредієнтів і представлений в таблиці 2.1.

Для діючих підприємств виключення з фонових концентрації внеску даного підприємства виробляється по формулах

(2.1)

(2.2)

де С¹_ф - фонова концентрація без урахування внеску даного підприємства;

C_ф - фонова концентрація за даними поста спостереження (з урахуванням внеску підприємства);

С - максимальна концентрація, створювана джерелами викидів підприємства в місці розміщення поста.

Величина максимальної концентрації, яка створюється джерелами підприємства в місті розташування посту, отримана по результатам розрахунку розсіювання забруднюючих речовин з використанням автоматизованої системи розрахунку забруднення атмосфери «ЕОЛ-ПЛЮС».

Перелік джерел, які задіяні в розрахунку, наведений в таблиці 2.2. Вибрані джерела 6, 11, 15, 17 викидають в атмосферу дві речовини з п'яти, які контролюються на посту.

Таблиця 2.1 Фонові концентрації та результати оцінки стану повітряного басейну по фоновим концентраціям

Результати розрахунку концентрацій по посту спостереження наведені в таблиці 2.3. оскільки отриманні значення концентрацій домішок на посту задовольняють нерівність С<2С, розрахунок величин виконаний по формулі (2.1).

Результати оцінки стану повітряного басейну представлені в таблиці 2.1. Оцінка стану по пилу, ангідриду сірчистому, сажі, формальдегіду зроблена при порівнянні С_ф з відповідними ГДК_мр (з урахуванням допущення про нульовий внесок джерел підприємства в значення фонових концентрацій на посту спостереження), для оцінки по азоту двоокису, вуглецю окису використана величина С_ф¹.

З таблиці 2.1 видно, що величини фонових концентрацій С_ф¹ та С_ф без урахування внеску підприємства та з урахуванням внеску підприємства по всім речовинам, окрім вуглецю окису не перевищують 1 ГДК_мр

Таким чином, якість атмосферного повітря в районі розташування підприємства з урахуванням ефекту сумації не відповідає вимогам санітарних норм

2.2 Оцінка стану водної середи

Річка Роганка - найближча до досліджуваного підприємства річка.

Стан якості води оцінюється шляхом порівняння величини показника якості води з загальними вимогами або концентрації речовини з його гранично допустимою концентрацією (ГДК). Для рибогосподарської категорії водокористування нормативи якості води регламентуються документом «Перечень ПДК и ОБУВ для рыбохозяйственных водоемов». Для господарсько-побутової категорії водокористування нормативи викладені в «Санитарных правилах и нормах охраны поверхностных вод от загрязнения».

Оцінка якості води по речовинам проводиться з урахуванням лімітуючої ознаки шкідливості (ЛОШ), яка враховує одночасну дію речовин, які в неї входять.

Водні об'єкти вважаються придатними для господарсько-побутового водокористування, якщо одночасно виконуються наступні умови:

- не порушуються загальні вимоги до складу і властивостей води для відповідної категорії водокористування;

- для речовин, що належать до третього і четвертого класів небезпеки, виконується умова:

С<ГДК

Де С - концентрація речовини у водному об'єкті, г/м³;

- для речовин, що належать до першого і другого класів небезпеки, виконується умова

В табл. 2.2 наведена оцінка якості води.

Таблиця 2.2 Оцінка якості води для господарсько-побутової категорії водокористування

Для речовин, які відносяться до санітарно-токсикологічного ЛОШ:

Для речовин, які відносяться до токсикологічного ЛОШ:

Для речовин, які відносяться до рибо-господарського ЛОШ:

На підставі наведеної оцінки якості води в р. Роганка можна зробити висновок: вода не придатна для використання для жодної з категорій водокористування.

Система екологічних класифікацій якості поверхневих вод включає

4 спеціальні групи класифікацій:

1 група за критерієм мінералізації;

2 група - група класифікації по критеріям сольового складу;

3 група - група екологічно-санітарних показників;

4 група - група класифікацій по критеріям збереження біологічної дії специфічних речовин.

З точки зору екологічної безпеки всі водні об'єкти поділяються на класи: 1- дуже чисті, 2 - чисті, 3 - забруднені, 4 - брудні, 5 - дуже брудні.

Таблиця 2.3 Екологічна оцінка якості води

I₂ ^кл = I₂^кат=

I₃ ^кл = I₃^кат=

I₄ ^кл = I₄^кат=

I _кл = I^кат=

З наведеної оцінки якості води можна зробити висновок, що вода в р. Роганка за своїм станом відноситься до третього класу 5 категорії якості води є забрудненою, евполітрофною, , б¹- мезосапробною.

2.3 Характеристика ґрунтів

Харків розташований в межі Лівобережної лісостепової зони України. Головним типом ґрунтів для цієї частини області є чорноземи типові середньо гумусові, що мають високу родючість.

На території міста також є опідзолені лісостепові ґрунти, сірі, ясно-сірі, темно-сірі, чорноземи опідзолені і деградовані; дерново-підзолисті та дернові піщані ґрунти борових терас. Зустрічаються також солонці та солонцюваті ґрунти.

В результаті проявлення підзолистого процесу в лісостепу утворюються справжні підзолисті ґрунти: сірі підзолисті та світло-сірі опідзолені.

При вивчення ґрунтів Харкова необхідно враховувати наявність значних площ змитих або еродованих ґрунтів. Їх утворення є в основному результатом нераціональної господарської діяльності. В умовах розчленованого рельєфу знищення природного рослинного покриву без проведення захисних заходів призводить до інтенсивного розмивання ґрунтового покриву, до видалення найбільш цінних верхніх горизонтів.

Деградовані ґрунти знаходяться в міжріччі р. Уди, р. Лопань та р. Харків. Також, там зустрічаються малогумусні чорноземи. На схилах річок Уди, Лопань та Харків змито до половини площі землі.

Для таких грунтів характерний наступний зміст хімічних елементів.

Таблиця 2.3 Фоновий вміст хімічних елементів в грунтах Харківської області, міліграм/кг

Оцінка стану ґрунтів проводиться шляхом розрахунку фонового атмосферного навантаження.

Розрахунок фонового навантаження по азоту та сірці проводиться по формулі:

P^N,S=C^N,S·V_t·K

Де P^N,S - питоме навантаження по азоту та сірці, кг/км²·доба;

C^N,S - фонова концентрація азоту та сірці в атмосферному повітрі, мг/м³, розрахована, виходячи з частки цього елементу (по масі) в сполуках;

V_t - швидкість випадання, рівна 0,125 см/с;

К - безрозмірний коефіцієнт пропорційності, рівний 864.

С_NO2=0,0913 мг/м³ - концентрація в точці розташування посту спостереження за станом атмосферного повітря № 18 (вул.. Гер. Сталінграду, 3), найближчого до досліджуваного підприємства (табл. 2.1);

М_NO2=14+2·16=46;

М_N=14;

C^N=0,0913·14/46=0,0278 мг/м³;

P_N=0,0278·0,125·864=3,0024 кг/км²·доба=1,096 т/км²·рік.

Критичне навантаження по азоту складає 1 т/км²·рік.

Розраховане фонове навантаження по азоту перевищує критичне навантаження.

С_SO2=0,228 мг/м³;

М_SO2=32+2·16=64;

М_S=32;

C^S=0,228·32/64=0,114 мг/м³;

P_S=0,114·0,125·864=12,312 кг/км²·доба=4,494 т/км²·рік.

Критичне навантаження по сірці складає 2 т/км²·рік.

Таким чином, фонове навантаження по азоту та сірці перевищує критичне навантаження.

2.4 Оцінка стану біотичних компонентів

Представники тваринного i рослинного свiту, якi зустрiчаються в межах підприємства санiтарно-захисноi зони, доцiльно розглядати в поєднанні з бiотопами, в яких вони зустрiчаються.

На територiї, прилеглої до об'екту дослідження, можна виділити наступнi види бiотопiв:

1. Бiотопи забудованих територiй (житлова забудова, промислова забудова).

2. Бiотопи лiнiйно-дорожнього ландшафту (автомобiльнi магiстралi, лiнiї електропередач).

3. Бiотопи дерево-кущевих насаджень (нелiсовi насадження, насадження санiтарно-захисноi смуги, внутрiквартальнi насадження).

Основнi види рослин та тварин, що зустрiчаються в указаних бiотопах, представленi в таблиці 2.1. Знак '+' показує наявнiсть рослин i тварин в бiотопi.

Таблиця 2.1 Види рослин i хребетних тварин, які є на обстежуванiй території

В табл. 2.1 вiдображений видовий розподiл рослин та тварин за різними бiотопами:

Видовий склад дерев:

- житлова забудова - 6 видів;

- автомобiльнi магiстралi - 7 видів;

- насадження СЗЗ - 7 види.

Видовий склад трав'янистих рослин:

- малоповерхова житлова забудова - 4 види;

- автомобiльнi магiстралi - 4 види;

- насадження СЗЗ - 4 види.

На пiдставi цих показникiв можна визначити, що видовий склад дерев, представлений в санiтарно-захиснiй зонi, пiдприємства не достатньо насичений. Трав'яний покрив представлений в усiх бiотопах однаково - 4 видами.

Серед тваринного свiту видовий склад також не дуже багатий. Тут налiчується 7 видів птахiв. Частiше над усе можна зустрiти горобця будинкового голуба сизого, ластівку міську, сороку.

3. Характериистика підприємства як джерела забруднення навколишнього середовища

3.1 Загальна характеристика підприємства

Спільне підприємство закрите акціонерне товариство « ХЕМЗ - IРЕС » (далі СП ЗАТ « ХЕМЗ - IРЕС ») спеціалізується на виробництві заглибних електродвигунів в комплекті з насосами для потреб нафтовидобувної промисловості.

Підприємство було введене в експлуатацію в 1974 році як структурний підрозділ ХЕМЗ, в 1998р. перетворено в самостійне підприємство і до теперішнього часу проммайданчик не змінювало.

На підприємстві здійснюється повний технологічний цикл з виробництва заглибних електродвигунів, включаючи в себе процеси механічної обробки і термообробки металу, зварювальні процеси, намотування, ізолюванням, просочення і сушку обмоток електродвигунів, фарбування деталей, складання готової продукції, консервацію Зіпа і іспитиваніе готових виробів.

3.2 Опис технологічного процесу

Основною виробничою діяльністю СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» є виробництво заглибних електродвигунів для роботи як привід заглибних відцентрових насосів для відкачування пластової рідини з нафтової свердловини. Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС» наведены в таблицы 3.1.

Виробнича потужність підприємства - 1200 електродвигунів у рік.

Підприємство має основне й допоміжне виробництво.

На підприємстві є цех основного виробництва та цех допоміжного виробництва.

До складу цеху основного виробництва входять: штампувальна ділянка, механічна ділянка, термічна ділянка, обмотувально-шіхтовочна ділянка, просочувальна ділянка, складальна ділянка, випробувальна станція.

На штамповочній дільниці проводиться штампування листів магнітопроводів з динамной стали, штампування інших деталей.

Утворені відходи: чорний метал, кольоровий метал, склотекстоліт електротехнічний, кошторисів з території.

На механічній дільниці проводиться порізка сталевих труб і круглого сталевого прокату, обробка вузлів і деталей електродвигунів.

На ділянці встановлено обладнання: круглопильні верстати для порізки сталевих труб і круглого сталевого прокату моделі 8Г662, заточувальні верстати для заточування інструменту, токарні верстати для обробки короткозамкнених кліток роторів, фрезерний і свердлильний верстат з обробки фторопласту Ф-4, зварювальний пост, на якому здійснюється зварювання деталей із застосуванням зварювального дроту Св-08Г2С.

Для охолодження обладнання використовується МОР.

На даній ділянці утворюються відходи: шлами відпрацьованої емульсії на олійній основі, масла індустріальні, брухт чорних і кольорових металів, пил абразивно-металевий, круги абразивні, відходи фторопласту, кошторисів з території, ганчір'я замаслених.

Збір абразивно-металевого пилу виробляється установкою типу ІРП 100%.

На термічному проводиться термообробка деталей.

Нагрівання деталей здійснюється у трьох електричних камерних нагрівальних печей і одного електричного шахтної печі. Загартовує та відпустку проводиться у двох гартівних ваннах: масляною і водяний.

Утворені відходи: кошторисів території.

На обмотувально-шіхтовочній ділянці проводиться укладання обмоток в пази статорів. На ділянці встановлено нагрівальна піч, у якій запікаються вивідні дроти; установка відпалу для гарячої рихтування технологічних спиць.

Утворені відходи: Лакотканини фторопластова, плівка поліімідная з фторопластовим покриттям, кошторисів з території.

Після закінчення просочення лак закачується назад в установку.

Утворені відходи: відходи лаків, тара з-під лакофарбових виробів, кошторисів з території.

На складальній ділянці здійснюється складання електродвигунів.

Також на ділянці встановлено мийна машина для миття деталей.

Утворені відходи: кошторисів з території.

На малярній дільниці проводиться фарбування електродвигунів вручну за допомогою кисті. Фарбування електродвигунів здійснюється на столах, оснащених місцевої механічної витяжною вентиляцією (витяжні панелі). Перед фарбуванням електродвигуни обезжирюються. Знежирення виконується вручну, шляхом протирання.

Пофарбовані електродвигуни залишаються на місцях до повного висихання.

Утворені відходи: відходи емалі, відходи фарби, тара з-під лакофарбових виробів, кошторисів з території.

На випробувальній станції зібрані електродвигуни, заповнені мінеральним маслом, випробовуються на спеціальних стендах.

Утворені відходи: кошторисів з території.

До складу цеху допоміжного виробництва входять: електроучасток, сантехнічна ділянка, ремонтно-механічна ділянка, господарська ділянка.

У допоміжному виробництві для ремонту обладнання використовується токарно-центровий верстат, універсально-фрезерний верстат, свердлильний верстат, зварювальний пост. Зварювальні роботи виконуються апаратами електродугового зварювання.

Просочування обмоток відремонтованих двигунів проводиться зануренням, сушка - в електричній сушильній камері, оснащеної технологічної витяжною вентиляцією.

Виготовлення пластмасових деталей відбувається на термопластавтоматах, оснащеному місцевої механічної витяжною вентиляцією.

Утворені відходи: відходи чорних і кольорових металів, кошторисів з території.

Перевезення працівників СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» здійснюється власним автотранспортом. У автотранспортному відділі налічується 8 одиниць автотранспорту. На підприємстві немає своїх підрозділів для здійснення середнього та капітального ремонту автотранспорту, тому сервісне обслуговування, ремонт і діагностика автомобілів, установка запасних частин, мийка автомобілів, транспортування несправних автомобілів, зміна фільтрів, вулканізація камер здійснюється на підставі договору з фірмами, які виконують необхідні роботи. СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» не є спеціалізованим автопідприємством, в'їзд / виїзд автотранспорту з території підприємства здійснюється протягом усього робочого дня. У неробочий час автотранспорт розміщується на вільних ділянках території підприємства.

Заправка автотранспорту бензином здійснюється за талонами, на міських АЗС.

Утворені відходи: відпрацьовані АКБ в зборі, відпрацьовані шини, гальмівні накладки, фільтри масляні, фільтри повітряні.

Для освітлення на підприємстві застосовуються лампи розжарювання, люмінесцентні лампи типу - ЛБ-20, ЛБ-40, дугоразрядние лампи ДРЛ-40.

Таблиця 3.1

Річний викид - 3,346 т/рік

3.3Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосфери

На підприємстві здійснюється повний технологічний цикл з виробництва заглибних електродвигунів в комплекті з насосами, що включає в себе процеси механічної обробки і термообробки металу, зварювальні процеси, намотування, ізолюванням, просочення і сушку обмоток електродвигунів, фарбування деталей, складання готової продукції та випробування готових виробів.

Відповідно до інвентаризації загальне число джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферу - 14, з них: організованих - 13, пересувних - 1.

Всього забруднюючих речовин - 19 (з урахуванням автотранспорту). Сумарний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на проммайданчику СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» складає - 9,15194 т / рік.

Основними джерелами забруднення атмосфери є вентиляційні установки, що видаляють забруднене повітря від технологічного обладнання та з приміщень підприємства.

У процесі проведення робіт СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» використовує наступне сировину та матеріали:

- Грунтовка до 3,132 т / рік;

- Ксилол до 0,912 т / рік;

- Лак ГФ-95 до 1,62 т / рік;

- Лак МЛ-92 до 1,62 т / рік;

- Дріт Св08Г2С до 0,25 т / рік;

- Сольвент-нафта до 0,24 т / рік;

- Толуол до 2,88 т / рік;

- Уайт-спірит до », 311 т / рік;

- Целанекс 2302GV 1 / 30 до 0,315 т / рік;

- Електроди АНО-4 до 0,1 т / рік;

- Емаль ПФ-115 до 0,31 т / рік;

Кількість палива , що використовується СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС»» наведені в таблиці3.1.1

Таблиця № 3.1.1

Характеристика утворення забруднюючих речовин проводиться по техпроцесу.

Витратні матеріали та металопрокат різного профілю доставляються на СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» автотранспортом. Металопрокат різного профілю надходить на ділянки штампування, мехобработки і ЧПУ. На ділянках проводиться виготовлення деталей на металорізальних верстатах, пресах і штампах.

На обладнанній ділянці проводиться обробка сталевих заготовок. Утворення забруднюючих речовин при обробці сталевих заготовок не відбувається, обладнання витяжною вентиляцією не оснащено. Забруднюючі речовини утворюються тільки при роботі шестишпіндельний токарних автоматів і при проточки короткозамкнених кліток роторів електродвигунів. Все перераховане технологічне устаткування обладнено витяжною вентиляцією.

Забруднене повітря від 2-х шестішпендельних токарних автоматів видаляється вентиляційної установкою В-4 і викидається в атмосферу через вентиляційну трубу діаметром 0,4 і висотою 13м (джерело викиду № 4).

Запиленя повітря від токарного верстата, на якому виробляється проточка короткозамкнених кліток роторів електродвигунів, віддаляється вентиляційної установкою В-7 і викидається в атмосферу через вентиляційну трубу діаметром 0,4 м і висотою 13м (джерело викиду № 7).

На ділянці штампування проводиться виготовлення деталей методом холодного штампування. Освіта забруднюючих речовин при штампуванні не відбувається, обладнання витяжною вентиляцією не оснащено. Частина деталей направляється для подальшої обробки на термічний ділянку. Заточення інструменту проводиться на заточувальних верстатах. Заточувальні верстати оснащені витяжною вентиляцією з пиловловлюю агрегатами ПА (рукавними фільтрами). Пиловловлюючі агрегати встановлені в приміщенні цеху, очищене повітря викидається в приміщення, викиду пилу в атмосферу не відбувається.

На обладненній термічній ділянці проводиться загартування деталей у олійних і водяних ваннах. Нагрівання деталей здійснюється в 3-х камерних і 1-й шахтної нагрівальних електропечах. Усе зазначене обладнання оснащене витяжною вентиляцією.

Забруднене повітря від масляної гартівних ванни віддаляється витяжної вентиляційної установкою В-1 і через вентиляційну трубу діаметром 0,3 м заввишки 13м викидаються в атмосферу (джерело викиду № 1).

Зварювальні роботи виконуються апаратами електродугового напівавтоматичного зварювання. Зварювання проводиться із застосуванням зварювального дроту в захисному середовищі вуглекислого газу, на стаціонарному посту, оснащеному витяжною механічною вентиляцією.

Забруднене повітря від поста електродугової напівавтоматичного зварювання видаляється вентиляційної установкою В-6 і через вентиляційну трубу діаметром 0,32 м і висотою 13м викидається в атмосферу (джерело викиду № 6).

На обмотувальні ділянці проводиться укладання обмоток в пази статорів. Готову продукцію передають на складальний ділянку. Більшість технологічних операцій здійснюється вручну.

Обмотка статорів здійснюється вручну, шляхом укладання ізольованого проводу в пази статора. Після цього, обмотані статора направляють на ділянку просочення.

Просочення обмоток статорів лаком здійснюється методом вакуумного просочення. У корпусі двигуна вакуумним насосом створюється розрідження, лак з герметичної ємності перетікає в корпус двигуна, витісняючи повітря, що знаходиться в пазах статора. Після закінчення просочення лак закінчується назад у тару. Сушка обмоток електродвигунів виробляється в камерній електричної печі.

Пари розчинника видаляються з печі технологічної вентиляційної установкою В-11 і через вентиляційну трубу діаметром 0,35 м і висотою 16м викидається в атмосферу (джерело викиду № 11).

Промивання заглушок, що застосовуються при просочення, проводиться в мийної ванні, оснащеної місцевої механічної витяжною вентиляцією.

Пари розчинника віддаляється від ванни вентиляційної установкою У-10 і через вентиляційну трубу перерізом 0,3 м * 0,3 м і висотою 3м викидається в атмосферу (джерело викиду № 10).

Остаточне складання електродвигунів виробляється на складальному ділянці. Деталі, що надходять на складальний ділянка, обезжирюються в мийної машини.

Забруднене повітря віддаляється від мийної машини технологічної вентиляційної установкою В-20 і викидається в атмосферу через вентиляційну трубу діаметром 0,3 м і висотою 13м (джерело викиду № 20).

Більшість складальних операцій здійснюється вручну. Слюсарно-складальні роботи проходять без використання летких рідин, ці приміщення витяжною вентиляцією не обладнані.

Зібрані електродвигуни направляються на фарбування. Забруднене повітря від фарбувальних столів видаляється вентиляційної установкою В-17 і через вентиляційну трубу діаметром 0,4 м і висотою 13м викидається в атмосферу (джерело викиду № 17).

Повністю укомплектовані і заповнені маслом заглибні електродвигуни передаються на випробувальну станцію. Випробування проводиться у спеціальних свердловинах.

Забруднене повітря, що утворюється при роботі електродвигунів, видаляється з свердловин вентиляційної установкою В-12 і викидається в атмосферу через вентиляційну трубу діаметром 0,5 м і висотою 15м (джерело викиду № 12).

На металообробному обладнанні ремонтної дільниці проводиться обробка сталевих деталей. Утворення забруднюючих речовин при обробці сталевих заготовок не відбувається, обладнання витяжною вентиляцією не обладнано.

Мийка деталей перед ремонтом проводиться у мийних ваннах, оснащених місцевої механічної витяжною вентиляцією. Пари розчинників віддаляється від ванн вентиляційної установкою В-15 і через вентиляційну трубу перерізом 0,3 м * 0,15 м і висотою 13м викидаються в атмосферу (джерело викиду № 15).

Зварювальні роботи виконуються апаратами електродугового зварювання.

Забруднене повітря віддаляється від поста електродугового зварювання вентиляційної установкою В-3 і через вентиляційну трубу діаметром 0,4 м і висотою 12м викидається в атмосферу (джерело викиду № 3). До цієї ж вентиляційній установці приєднаний місцеве відсмоктування від заточувального верстата. Запилений повітря від заточувального верстата, використовуваного для заточування інструменту, перед викидом в атмосферу проходить очищення в пилеосадочной камері.

Просочення обмоток відремонтованих двигунів проводиться зануренням, сушка - в електричній сушильній камері, оснащеної технологічної витяжною вентиляцією.

Пари розчинника видаляються з сушильної камери вентиляційної установкою У-21 і через вентиляційну трубу діаметром 0,3 м і висотою 13м викидається в атмосферу (джерело викиду № 21).

Виготовлення пластмасових деталей проводиться на термопластавтоматах, оснащеному місцевої механічної витяжною вентиляцією.

Забруднене повітря віддаляється від термопластавтомата вентиляційної установкою У-23 і через вентиляційну трубу діаметром 0,5 м і висотою 13м викидається в атмосферу (джерело викиду № 23).

Перевезення СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» здійснює власним автотранспортом. Викид вихлопних газів від працюючих двигунів автомобілів при внутрітерріторіальних роз'їздах представляє собою неорганізований викид забруднюючих речовин в атмосферу (джерело викиду № 22).

3.4 Характеристика існуючих газоочисних установок і її технічний стан

Для зниження викидів в атмосферне повітря пилу, що утворюється при роботі технологічного обладнання, на підприємстві встановлено наступне пилогазоочисного обладнання:

- пилеосадочная камера, очищає запилений повітря від абразивно - металевого пилу, що утворюється при роботі заточувальних верстатів, що використовуються для заточування інструменту.

3.5 Характеристика заводу як об'єкта водовикористання

Водопостачання підприємства здійснюється від мережі міського водопроводу, є один водопровідний ввід від мереж ВАТ «ХДСК-1» діаметром 100 мм і водомірними вузлом ВСКМ 16/40.

Водопровідна вода використовується на господарсько-побутові та виробничі потреби підприємства.

Розрахунок витрат води на господарсько-побутові потреби виконаний відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85 'Внутрішній водопровід і каналізація будинків' і включає витрати води на господарські потреби робітників і службовців, душові, мийку підлог адміністративно-виробничих і санітарно-побутових приміщень, полив газонів і квітників.

До виробничих потреб відноситься витрати води на приготування МОР на механічній ділянці 0,02 м³/добу., Компенсація витрат води в оборотній системі водопостачання - 0,19 м³/добу.

Загальна кількість води становить 16,14 м³/добу. , 5003,4 м³ / рік.

Система водовідведення підприємства полураздільна. На проммайданчику є каналізаційна мережа для відведення господарсько-побутових стічних вод на фекальну насосну станцію. На насосну станцію поступають також стічні води ВАТ заводу «Потенціал».

Кількість стічних вод, що надходять на насосну станцію від СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» становить 5003,4 м³/рік(16,14 м³/добу) що не перевищує обсягу обумовленого договором, який становить 5006,5 м3/рік(16,15 м³/добу), безповоротні втрати - 0,21 м3/сут (1,28% від водоспоживання) - це втрати в оборотній системі водопостачання і при приготуванні МОР. Характеристика сточних вод наведена в таблиці 3.3

Проммайданчик підприємства обладнана мережами зливової каналізації. Зливові води надходять у зливову каналізацію ВАТ заводу «Потенціал» та відводяться в балку спільно з частиною зливових вод ДП заводу «Електроважмаш» та ВАТ «ХДСК».

Локально-очисні споруди для очищення води стічних вод відсутні.

Таблиця 3.3 Характеристика сточних вод

3.6 Відходи, які утворюються на підприємстві та методи їх утилізації

На підприємстві є спеціально відведені місця для тимчасового зберігання відходів до передачі на утилізацію чи переробку спеціалізованим підприємством, яке має ліцензію:

- Відпрацьовані АКБ у зборі зберігаються в спеціальному металевому контейнері об'ємом 0,75 куб.м.;

- Шлами відпрацьованої емульсії на олійній основі зберігаються у металевій ємності об'ємом 1 куб.м.;

- Масла індустріальні, масла моторні зберігаються в металевих бочках об'ємом 200 л.;

- Відпрацьовані люмінесцентні лампи, лампи дугоразрядние зберігаються в металевому герметичному контейнері обсягом 0,3 куб.м.;

- Відпрацьовані шини, гальмівні накладки, фільтри масляні, фільтри повітряні зберігаються в металевих контейнерах об'ємом 22,5 куб.м.;

- Лакотканини фторопластова, плівка поліімідная, склотекстоліт електротехнічний, ганчір'я замаслених, відходи лаків, емалей, фарб, тара з-під лакофарбових матеріалів зберігаються в металевих контейнерах об'ємом 1 куб.м.;

- Фторопласт зберігається в металевому контейнері об'ємом 0,5 куб.м.;

- Круги абразивні зберігаються в металевому контейнері об'ємом 0,5 куб.м.;

- Пил абразивно-металева зберігається в металевому контейнері обсягом 0,3 куб.м.

Відходи передаються відповідно до Договорів ТОВ НВП «Екосфера» № 01-2008-10 від 20.08.10г. і ГСАП ПОГ № 0317/01 від 17.03.04г., ТОВ НВП «Новінтех» договір № 0211/01 від 11.02.09г. та іншими підприємствами, які мають необхідну ліцензію на проведення робіт з утилізації.

- Кошторисів з території, лампи розжарювання зберігаються в металевих контейнерах об'ємом 0,75 куб.м. ;

- Брухт чорних металів зберігається в металевих контейнерах об'ємом 1 куб.м.;

- Брухт кольорових металів зберігається в металевих контейнерах об'ємом 0,5 куб.м.

Передаються відповідно до договорів з АЗОТ «Вторсплав» № 20 від 01.01.10г., ТОВ «Темп-2004» № 21 від 01.02.10г., ТОВ «Альт-метал» № 22 від 16.09.10г. Реєстр на передачу відходів іншим власникам за 2010 рік наведений в таблиці 3.6.1

Відходи одержані в процессі очищення вулиць, місць загального використання, інші (сміття з терріторії) передаються КП «Комплекс з вивозу побутових відходів». Розміщення відходів відбувається на терріторії полігону ТВП, який розташований в адміністративних межах смт Дергачи.

Відходи зберігаються до накопичення транспортної партії. Вивозяться з терріторії підприємства не рідше ніж 1 раз на квартал.

Рух відходів здійснюється за наступними напрямками: накопичення на підприємстві, передача на утилізацію іншим підприємствам за договорами.

На території підприємства полігони для переробки і захоронення промислових і твердих побутових відходів відсутні.

Реєстр на передачу відходів іншим власникам за 2010 рік

забруднення водний повітряний грунт підприємство

Таблиця 3.6.1

4. Оцінка дії підприємства на компоненти навколишнього природного середовища

4.1 Оцінка впливу на атмосферне повітря по результатам математичного моделювання забруднення повiтря

Оцінка впливу на атмосферне повітря виконана по результатам розрахунку приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від 4 джерел викидів проммайданчика СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС»

Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері виконані по програмі «ЕОЛ-ПЛЮС», версія 5.23. Програма «ЕОЛ-ПЛЮС» дозволяє кількісно оцінити вплив викидів забруднюючих речовин від проектованих та діючих підприємств на забруднення приземного шару атмосфери.

Розрахункові модулі програми реалізують «Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться в викидах підприємств, ОНД-86» [11].

Методика ОНД - 86 заснована на Гаусовій моделі. Результатом моделювання є розрахунок полів максимальних концентрацій. Для спрощення процесу моделювання приймаються такі спрощення:

- механічне перенесення домішок у горизонтальному напрямку під дією вітру значно перевищує перенесення в результаті дифузії;

- процес виділення домішок в атмосферу приймається квазістаціонарний;

- швидкість вітру з плином часу незмінна;

- коефіцієнти турбулентної дифузії постійні.

Максимальна концентрація забруднюючої речовини в приземному шарі атмосфери визначається по формулі:

Де А - коефіцієнт температурної стратифікації атмосфери;

М - масовий викид забруднюючої речовини, г/с;

F - безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання забруднюючих речовин в атмосфері;

m, n - безрозмірні коефіцієнти, які враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду;

Ю - безрозмірний коефіцієнт, який враховує рельєф місцевості;

Н - висота джерела викиду над рівнем землі, м;

V₁ - об'ємна витрата газоповітряної суміші, м³/с;

ДТ - різниця між температурою газоповітряної суміші, яка викидається з джерела, і температурою атмосферного повітря, ⁰С.

Залежність концентрації в приземному шарі в будь-якій точці віддаленій від джерела на відстань Х визначається за формулою

Де S₁ і S₂ - функції координат контрольних точок ( Х і Y );

Х - координати точки на осі факела викиду;

Y - координати точки по перпендикуляру осі факела викиду.

Дані про характеристики джерел викидів наведені в табл. 2.2.

Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері району, наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Розрахунки виконані для 9 речовин: заліза окис, марганець та його сполуки, азоту двоокис, вуглецю окис, ксилол, толуол, гас, сольвент нафта, уайт-спірит. В розрахунках враховані 4 джерела проммайданчика. Сумарний викид від цих джерел складає 11,30906 т/рік або 100 % від загального викиду по підприємству.

Вихідні данні для розрахунку, які стосуються якісної та кількісної характеристик речовин, що викидаються, геометричних параметрів в розрахунку джерел викидів наведені в Додатку до розділа 4.

Розрахунки проводились при середньозважених швидкостях вітру 0,5 м/с, 1 м/с, 0,5 U_оп, 1 U_оп, 1,5 U_оп. Перебір напрямів вітру здійснювався з шагом. Рівним 10 градусам.

Поля максимальної концентрації розраховувались для майданчика, представленого у вигляді розрахункового прямокутника 500х500 м, з шагом 25 м вздовж вісей Х та У, координати центру Х=0, У=100.

Виконані розрахунки для окремих точок:

точки № 1, 2,3 - межа нормативно санітарно-захисної зони;

точки №4 - найближче житло на південному сході від проммайданчика.

4.1.1 Аналіз результатів розрахунку

В результаті розрахунку забруднення атмосферного повітря викидами від основних джерел забруднення атмосфери проммайданчика отримані найбільші концентрації для речовин, що розглядаються, на розрахунковому майданчику (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Точки найбільших концентрацій на розрахунковому майданчику

Максимальні концентрації забруднюючих речовин в заданих точках - точки № 1, 2,3 - межа нормативно санітарно-захисної зони; точки № 4,5,6 - найближче житло на північному заході та південному сході від проммайданчика - наведені в таблиці 4.3, яка складена по результатам розрахунку.

Таблиця 4.3

З таблиці 4.3 виходить, що максимальна концентрація в санітарно захисній зоні (точка № 1) характерна для вуглецю окису - 1,64ГДК. На межі житлової забудови максимальна концентрація характерна також для азоту двоокису - 1,64ГДК.

Мінімальні концентрації виявляє заліза окис - в точках, що розглядаються №№ 1-4, його концентрації складають 0,00052.

Отримані в результаті розрахунків карти ізоліній концентрацій розсіювання для п'яти речовин наведені в Додатку до розділу 4. Отримані наступні максимальні концентрації для замкнутих ізоліній на розрахунковому майданчику:

для заліза окису - 0,00049ГДК

для марганцю та його сполук - 0,0012ГДК;

для азоту двоокису - 0,96ГДК;

для вуглецю окису - 0,015ГДК

для гасу - 0,013ГДК

для ксилолу - 0,16ГДК

для толуолу - 0,059ГДК

для сольвент нафта - 0,042ГДК

для уайт-спіриту - 0,096ГДК

З розрахунків виходить, що замкнуті лінії в 1 ГДК на території розрахункового майданчика не наявні.

Таким чином, розрахунки концентрацій забруднюючих речовин від 4 джерел викидів підприємства показують невисокий рівень забруднення в найближчому житлі та на межі СЗЗ для всіх речовин. При цьому значний внесок в забруднення атмосфери 99,9% вносить фонова концентрація для азоту двоокису та вуглецю окису.

4.1.2 Санітарно-захисна зона

Розмір СЗЗ встановлюється згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом № 173 від 19.06.96 р., та перевіряються розрахунками згідно з ОНД-86, враховуючи реальну санітарну ситуацію (фонове забруднення, особливості рельєфу, метеоумови, розу вітрів тощо).

СЗЗ встановлюється в цілях зниження рівня забруднення атмосферного повітря до встановлених нормативних значень. За межами СЗЗ не повинно виявлятися забруднення атмосферного повітря вище гранично допустимих концентрацій.

Згідно з додатком 4 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом № 173 від 19.06.96 р. підприємство відноситься до 4 класу підприємств з розміром санітарно-захисної зони 100 м. розмір нормативної СЗЗ, визначеної по санітарній класифікації, повинен бути перевірений розрахунками згідно з ОНД-86 (п. 8.6). визначення розрахованої СЗЗ полягає у визначенні положення її зовнішніх меж на основі отриманих величин концентрацій і графічному вимірі її розмірів. Отримані по розрахунку розміри СЗЗ, уточнюються окремо для різних напрямів вітру.

Розрахунок забрудненості повітряного басейну викидами в атмосферу, виконаний на підприємстві, показав, що не спостерігається перевищення ГДК на межі СЗЗ та в житловій зоні.

4.2 Оцінка впливу підприємства на гідросферу

Оцінка впливу підприємства на гідросферу проводиться шляхом розрахунку якості поверхневого стоку з території проммайданчика.

Витрати поверхневого стоку визначаються за формулою:

Q = Q_д + Q_т +Q_пм, м³/рік

Де Q_д - витрати дощового поверхневого стоку, м³/рік;

Q_т - витрати талого поверхневого стоку, м³/рік.

Q_пм - витрати поливо-мийного поверхневого стоку, м³/рік.

В зв'язку з тим, що сніг з території підприємства вивозиться, а мийка вдосконаленого покриття не відбувається, то витрати поверхневого стоку складатимуться тільки з дощового.

Витрата дощового стоку визначається за формулою:

Q_д = 10 · _д · H · F, м³/рік

Де _д - коефіцієнт дощового стоку;

Коэффициент стока рассчитывается как средневзвешенная величина по формуле

Де - вісові коефіцієнти

Fi - площа підприємства, яку займає кожен вид території, га;

- коефіцієнт стоку для i - го виду території, приймається згідно .4.2 (згідно даним наведеним в Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.).

Таблиця 4.2 Значення коефіцієнта стоку

Склад і концентрації дощових стічних вод наведені в табл. 4.3 (згідно даним наведеним в Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.).

Таблиця 4.3 Характеристика дощових стічних вод

Навантаження від дощового стоку розраховується для кожної речовини за формулою

G = Q · C_i,

Де Ci - концентрація i - ої речовини в дощовому стоці, мг/л.

G_{завислі речовини} =9175,37· 1500 = 13763055,0 г/рік = 13,76 т/рік;

G_{нафтопродукти} =9175,37· 12,5 = 114692,125 г/рік = 0,11 т/рік;

G_{мінералізація} =9175,37 · 300 = 2752611,0 г/рік = 2,75 т/рік;

G_ХСК =9175,37 · 500 = 4587685,0 г/рік = 4,59 т/рік;

G_БСК =9175,37 · 75 = 688152,75 г/рік = 0,69 т/рік;

4.3 Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємства

Допустимі концентрації ( ДК ) забруднюючих речовин у стічних водах підприємства визначають, виходячи з таких умов:

1. ДК забруднюючої речовини в каналізаційній мережі ( на випуску підприємства);

2. ДК забруднюючої речовини в спорудах біологічної очистки ( на вході в ці споруди );

3. Величини лімітів на скид забруднюючих речовин у водойму, які встановлені Водоканалом органами Мінекоресурсів України у дозволі на спецводокористування;

4. Допустимого вмісту важких металів в опадах стічних вод, які будуть використовуватися як органічні добрива.

З цих чотирьох величин найменша встановлюється як ДК.

Дані про концентраціях забруднюючих речовин на випуску підприємства наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 Характеристика сточних вод

При визначенні ДК₁ забруднюючої речовини у стічних водах за ДК в каналізаційній мережі ДК приймають за даними додатка 1 до Правил. ДК₁ для перерахованих вище речовин наведені в табл. 4.3.

При визначенні ДК₂ забруднюючої речовини у стічних водах за ДК в спорудах біологічної очистки розрахунок виконується за формулою

, г/м³

Де С_і - ДК забруднюючої речовини в аеротенку, г/м³ (приймається за даними додатка 2 до Правил або за проектом міських очисних споруд ), наведені в табл. 4.3;

Q - середньодобова витрата стічних вод на вході на очисні споруди, м3/сут. ( 250000 м³/добу );

УQп - середньодобова витрата стічних вод підприємств, які можуть містити це забруднення, м³/добу. ( для заліза, міді, нафтопродуктів, нітритів, нітратів, цинку, хлоридів, сульфатів становить 100000 м3/сут, для нікелю становить 500000 м³/добу );

C_{і х-б} - концентрація забруднюючої речовини в господарсько - побутових стічних водах, г/м³. Приймається за фактичними даними експлуатаційних служб Водоканалу, наведено в табл. 4.3.

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

ДК₃ конкретного забруднення за величиною загального ліміту на його скид у водойму ( Лзаг. т / рік ) розраховують за формулою

, г/м³

Де , т/рік - частина ліміту, яка припадає на господарсько - побутової сток населеного пункту;

356 - кількість діб у році;

Q_х-б - середньодобова витрата господарсько - побутових стічних вод даного міста ( селища ), м3/добу( 150000 м3/добу );

УQп - середньодобова витрата стічних вод Підприємств, які можуть містити це забруднення, м³/добу;

К_р - коефіцієнт ефективності видалення даного забруднення на міських очисних спорудах. Значення коефіцієнта К_р приймають у відповідності з фактичними даними для конкретних очисних споруд, а за їх відсутності - за додатком 2 до Правил, наведено в табл. 4.3.

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

Якщо на яку-небудь речовину загальний ліміт ( Лзаг. ) органами Мінекоресурсів ще не встановлено, тоді як ліміту беруть масу речовини, що скидається у водойму при його наявності в суміші стічних вод на рівні ГДКвод, встановленої для водойми відповідного призначення.

, т/рік

Где ГДКвод - ГДК забруднюючої речовини у водоймі господарсько - питного та культурно - побутового водокористування, г/м³, (приймають за табл. 1 СанПиН № 4630-88 ) або ГДК ( ОБРВ ), забруднюючих речовин рибогосподарських водойм, г/м³, (приймають за Узагальненому переліку ГДК і ОБРВ шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм або за додатком 2 до Правил ).

м³/рік;

м³/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

Розраховуемо ДК₃ по кажній речовині

г/м³;

приймаемо ДК₃=5,0

г/м³; приймаемо ДК₃=2,0

приймаемо ДК₃=20,0

Результати розрахунків наведено в таблиці 4.3.

Таблица 4.3

Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах

Як видно з вищенаведеного розрахунку концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що надходять в каналізаційний колектор, перевищує допустимі величини показників за такими речовини: нафтопродукти, хлориди, азот амонійний. Але у зв'язку з тим, що в згідно з договором з ХКОВ дозволений скидання стічних вод у систему міської каналізації в кількості не перевищує ДВП, заходи щодо усунення перевищення ДК не пропонуються.

4.4 Розрахунок навантаження на ґрунт

Джерелами хімічного забруднення ґрунтів на території промплощадки можуть бути:

випадання шкідливих речовин, що поступили в атмосферу від джерел викидів;

розсип сипких матеріалів;

тимчасове складування твердих відходів.

Оцінка хімічного забруднення ґрунту з атмосферного джерела виробляється шляхом розрахунку навантаження по формулі:

Де Q - маса оцінюваного компоненту у викидах, т/год;

R - радіус впливу джерела забруднення компонентом в зоні впливу джерела викиду, м, приймається розмір нормативної санітарно-захисної зони R=300 м;

- коефіцієнт, що характеризує здатність осадження компоненту;

K₂ - безрозмірний коефіцієнт пропорційності між одиницями вимірювання, К₂=2,76.

Для пилу

Q=0,018 т/рік - річний викид в атмосферу пилу, згідно даним наведеним в «Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел»

кг/км²·доба=0,03 т/км²·рік

Фонове навантаження по пилу для м. Харкова складає 20 кг/км²добу (7,3 т/км²·рік). Тобто навантаження по пилу, створюване викидами підприємства, не перевищує фонове.

Розрахунок навантаження по азоту і проводять по формулі:

Де Р - питоме навантаження по сірці або азоту, кг/км²·добу;

C^S - сумарна концентрація у викидах підприємства по сірці, мг/м³, розрахована виходячи з частки цих елементів (по масі) в з'єднаннях;

V_t - швидкість випадання - 0,125 м/с;

К - коефіцієнт пропорційності, рівний 864.

СІРКА: С _NO2=0,18 мг/м³ - концентрація азоту на межі санітарно-захисної зони, розрахована в розділі 4.1.

мг/м³

кг/км²·добу

Критичне значення навантаження по сірці складає 1 т/км²·год (2,74 кг/км²добу).

З приведеного розрахунку видно, що спостерігається перевищення критичного навантаження по азоту.

Це можна пояснити великим скупченням підприємств в районі дослідження. Їх сумарний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, створює таку концентрацію, яка сприяє перевищенню критичного навантаження на грунти.

Для вирішення цієї проблеми є єдиний вихід - зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від всіх підприємств району.

4.5 Оцінка впливу об'єкту на біотичні компоненти

Оцінка стану зелених насаджень проводиться за допомогою шкали класів стану дерев (по Маслову), в якому виділяють 6 класів стану:

1 клас - здорові дерева

2 клас - ослаблені дерева (усихання до трьох головних гілок)

3 клас - суховершинні дерева (усихання 1/3 крони)

4 клас - сухокронні дерева (усихання 1/3 - 2/3 крони, з'являються збудники гнилизни )

5 клас - усихаючі дерева (усихання більше 2/3 крони, ознаки зараження стовбурів шкідниками)

6 клас - сухостій.

Для оцінки стану дерев необхідно :

1. Виділити характерні види;

2. В межах виду підрахувати кількість дерев, що належать до одного класу стану;

3. Розрахувати середній клас стану для кожного вигляду

4. Розрахувати загальний клас стану по ділянці:

И_с=[k₁(n_a+_nb+…+n_i)+k₂(n_a+n_b+…+n_i)+…+k_j(n_a+n_b+…+n_i)]/N

Де k₁, k₂, до j- категорія стану від 1до 6

n_a, n_b, n_i - число дерев різних порід однієї категорії стану;

N-загальна кількість дерев на досліджуваному майданчику.

Оцінка дії досліджуваного об'єкту на рослинні ресурси проведена шляхом визначення індексу стану зелених насаджень на території довкола підприємства. Розміри майданчиків 20х20 м. Види і категорії стану дерев представлені в табл. 4.4

Таблиця 4.4 Категорії стану дерев на пробному майданчику

И_с=[2·2+3·2+1·3+1·1+2·1+4·1+3·1+4·3]/20=1,75

И_с=[3·2+1·2+3·2+2·2]/9=2

И_с=[3·3+1·2+1·3+2·3]/7=2,4

Тоді згідно шкалі оцінки стану біотичних компонентів древостій на території житлової забудови можна віднести до здорового, древостій на території промислово-господарської забудови та лінійно-дорожного ландшафту до ослабленого - пошкоджено або відсутній до 1/3 листя.

Розділ 5. Заходи з охорони та відновленню навколишнього середовища

Оцінка впливу СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС» показала, що експлуатація підприємства не надає якої-небудь значної дії на компоненти навколишнього середовища.

Розрахунок забрудненості повітряного басейну викидами в атмосферу, виконаний на підприємстві, показав, що не спостерігається перевищення ГДК на межі СЗЗ та в житловій зоні

З метою зменшення техногенної дії діяльності підприємства на навколишнє середовище пропонуються можливі заходи

Охорона атмосферного повітря:

- проводити контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу згідно з плану-графіку проведення контролю;

- проводити регулярне очищення, газоходів у відповідності з графіком;

- забезпечити безперебійну роботу і підтримку у робочому стані газоочисного обладнання;

- забезпечети щомісячно 100 % перевірки автомобільних двигунів згідно з ГОСТ 21393-75 і ГОСТ 17.22.03-77;

- озеленити територію санітарно-захисної зони пилогазостійкими видами дерев, що мають найбільший показник поглинання пилу за 1 вегетаційний період. До таких зелених насаджень можна віднести наступні: верба біла, клен ясенелистий, тополя канадська, ясен звичайний, шовковиця біла, туя західна, горобина; чагарники - акація жовта, жимолость татарська; трави - мятлик луговий, овсяница.

Заходи щодо охорони водних ресурсів:

- щомісячно проводити лабораторні аналізи стічних вод;

Заходи щодо охорони ґрунтів:

-проводити своєчасний ремонт твердого покриття на території підприємства;

Поводження з відходами:

- строго стежити за дотриманням правил зберігання відходів;

-проводити своєчасний ремонт твердого покриття на території підприємства;

- не допускати несанкціонованого накопичення відходів на території підприємства;

- можливі шляхи утилізації відходів, що утворюються при виробництві наведені в табл. 5.1.

Табл.5.1

Розділ 6. Соціально-економічна оцінка використання природних ресурсів

6.1 Розрахунок суми збору за забруднення навколишнього середовища викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

Сума збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховується на основі «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України № 162/379 від 19.07.99 р (з подальшими змінами) (далі - Наказ); «Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 р (з подальшими змінами) (далі - Постанова) з використанням наступної формули

Де M_i - фактичний об'єм викиду i-ої забруднюючої речовини в тоннах. Приймається за даними «Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС», наведених в розділі 3.2 (табл. 3.1) даної дипломної роботи;

Н_бі - норматив збору за тонну i-го забруднюючої речовини, в гривнях; Нормативи збору за забруднення навколишнього середовища встановлюються, як фіксовані суми в гривнах за одиницю основних забруднюючих речовин і розміщених відходів приведені в табл. 1.1 додатку 1 до Постанови.

Норматив збору розраховують як добуток базового нормативу збору, коригую чого коефіцієнту 2,373 та індексів споживчих цін за попередні роки, починаючи з 2006 р (якщо він перевищує 100 %). Тобто

Де 1,116 - індекс споживчих цін за 2006 р.;

1,166 - індекс споживчих цін за 2007 р.;

1,223 - індекс споживчих цін за 2008 р.;

1,123 - індекс споживчих цін за 2009 р.

За викиди забруднюючих речовин, які не ввійшли в табл. 1.1 додатку 1 до Постанови слід застосовувати нормативи збору залежно від встановленого класу небезпеки даної забруднюючої речовини, згідно з табл. 1.2 додатку 1 до Постанови; за викиди, на які не встановлені класи небезпеки (табл. 1.2 додатку 1 до Постанови), слід застосовувати нормативи збору залежно від встановлених орієнтовно безпечних рівнів дії, згідно табл. 1.3 додатку 1 до Постанови; за викиди, на які не встановлені класи небезпеки (табл. 1.2 додатку 1 до Постанови) і орієнтовно безпечних рівнів дії (табл. 1.3 додатку 1 до Постанови), слід застосовувати нормативи збору як за викиди забруднюючої речовини 1 класу небезпеки згідно з табл. 1.2 додатку 1 до Постанови.

К_нас - корегуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту; (відповідно до табл. 2.1 додатку 2 до Постанови), кількість населення в м. Харків складає більше 1 млн. чоловік, а тому К_нас = 1,8.

К_ф - корегуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту. (приведений в табл. 2.2 додатку 2 до Постанови), К_ф = 1,25, оскільки м. Харків є багатофункціональним центром з переважанням промислових і транспортних функцій (обласний центр).

Таблица 6.1 Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища викидами від стаціонарних джерел

П_вс=0,67·1,8·1,25 + 0,05·1,8·1,25 + 0,15·1,8·1,25 + 0,74·1,8·1,25 + 43,16·1,8·1,25 +138,83·1,8·1,25 + 23,4·1,8·1,25 +13,34·1,8·1,25 = 495,90 грн/рік

6.2 Розрахунок суми збору за забруднення навколишнього середовища викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами

Сума збору, який здійснюється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюється згідно Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України № 162/379 від 19.07.99 р (з подальшими змінами) (далі - Наказ); «Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 1.03.1999 р (з подальшими змінами) (далі - Постанова) по формулі:

Де М_i - кількість палива i-того виду, що використовується, т, приймається за даними підприємства, приведеним в «Звіті про інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС»» і наведеним в розділі 3.1;

М_безнин=30,0 т

М_{дизпаливо}=6,0 т

Н_бі - норматив збору за тонну i-го забруднюючої речовини, в гривнях; Нормативи збору за забруднення навколишнього середовища встановлюються, як фіксовані суми в гривнах за одиницю основних забруднюючих речовин і розміщених відходів приведені в табл. 1.4 додатку 1 до Постанови.

Норматив збору розраховують як добуток базового нормативу збору, коригую чого коефіцієнту 2,373 та індексів споживчих цін за попередні роки, починаючи з 2006 р (якщо він перевищує 100 %). Тобто

Де 1,116 - індекс споживчих цін за 2006 р.;

1,166 - індекс споживчих цін за 2007 р.;

1,223 - індекс споживчих цін за 2008 р.;

1,123 - індекс споживчих цін за 2009 р.

Н_б ^бензин=4,5 грн/т

Н_б ^{дизпаливо}=4,5 грн/т

К_нас - корегуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту; (відповідно до табл. 2.1 додатку 2 до Постанови), кількість населення в м. Харків складає більше 1 млн. чоловік, а тому К_нас = 1,8.

К_ф - корегуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту. (приведений в табл. 2.2 додатку 2 до Постанови), К_ф = 1,25, оскільки м. Харків є багатофункціональним центром з переважанням промислових і транспортних функцій (обласний центр).

Таблица 6.2 Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища викидами від пересувних джерел

П_вп=572,4·1,8·1,25 + 114,48·1,8·1,25 = 686,88 грн/рік

6.3 Розрахунок суми збору за розміщення відходів

Згідно наказу міністерства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України, державної податкової адміністрації України № 162/379 від 19.07.1999 р. «Про затвердження Інструкції про порядок розрахунку і оплати збору за забруднення навколишнього середовища» розраховується сума збору, який здійснюється за розміщення відходів П_ро на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних об'ємів розміщення відходів, нормативів збору і коефіцієнтів коректувань, по формулі:

Де М_лі - об'єм відходів і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволом на розміщення), т. Дані про фактичні об'єми відходів прийняті відповідно до даних підприємства, наведеним в «Паспорті промислових відходів» (табл. 3.6.1).

М_пі - об'єм понадлімітного розміщення відходів (різниця між об'ємом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-го виду, т. Згідно даним, наведеним в «Паспорті промислових відходів» і «Ліміті на розміщення відходів на території підприємства» кількість відходів, розміщуваних на території підприємстві, не перевищує кількість, встановлену «Лімітом …».

Н_бі - норматив збору за тонну відходів і-го вигляду в межах ліміту, т.

Нормативи збору за забруднення навколишнього середовища встановлюються, як фіксовані суми в гривнах за одиницю основних забруднюючих речовин і розміщених відходів приведені в табл. 1.9 додатку 1 до постанови.

Норматив збору розраховують як добуток базового нормативу збору, коригую чого коефіцієнту 2,373 та індексів споживчих цін за попередні роки, починаючи з 2006 р (якщо він перевищує 100 %). Тобто

К_т - коефіцієнт коректування, який враховує розташування місця розміщення відходів, приведені в табл. 2.4 додатку 2 до постанови. К_т= 3, оскільки розміщення відходів відбувається на території полігону ТПВ, який розташоване на відстані менше 3 км від населеного пункту.

К_о - коефіцієнт коректування, який враховує характер устаткування місця розміщення відходів, приведені в табл. 2.5 додатку 2 до постанови. К_о= 1, оскільки відходи розміщені в спеціально створених місцях складування.

К_п - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, К_п=10.

Відходи вивозяться з території підприємства не рідше ніж 1 раз на квартал.

Збір за розміщення відходів нараховується за ті відходи, які передаються на полігон ТПВ.

Таблиця 6.3 Розрахунок збору за розміщення відходів

6.4 Розрахунок суми збору за забруднення навколишнього природного середовища

Розрахунок суми збору за забруднення навколишнього природного середовища проводиться по формулі:

Де П_вс - сума збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення, грн;

П_вс - сума збору за викиди пересувними джерелами забруднення, грн;

П=497,65+114,48+12,6=624,73 грн/рік

6.5 Розрахунок плати за скидання в каналізацію

Розрахунок платні за скидання стічних вод в систему міської каналізації здійснюється відповідно до Інструкції про встановлення і збір платні за скидання промислових і інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів і Правил прийому стічних вод підприємств в комунальні і відомчі системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р.

Де V_дог·- об'єм скинутих підприємством стічних вод в межах, встановлених договором, м³. Підприємство гідно Паспорту водного господарства скидає в каналізацію 5003,4 м³/рік стоків що не перевищує ліміту (5006,5 м³/рік) (розділ 3.5 даної дипломної роботи).

T - тариф, встановлений за надання послуг водовідведення підприємствам, віднесеним до певної категорії абонентів, грн/м³ Тариф за скидання складає 5,89 грн/м³.

V_пдог·- об'єм скинутих стічних вод понад встановлених лімітів, м³.

К_к·- коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих стічних вод для технологічних процесів очищення стічних вод і екологічного стану водних об'єктів;

Н_п - встановлений норматив платні за скидання наднормативних забруднень в систему каналізації,грн/ м³.

Скидання наднормативних забруднень в систему каналізації не відбувається (розділ 3.5).

Тоді сума плати за скид стічних вод в систему каналізації складатиме:

грн/рік

7. Охорона праці

7.1. Завдання в галузі охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних способів і засобів, націлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

- приоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

- повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- комплексне вирішення завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

- соціальна захищеність працівників, повне відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності та видів їх діяльності;

- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і шкідливих умов праці;

- здійснення навчання населення, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності державних органів, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни і безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками і працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державних рівнях ;

- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації і роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

7.2 Загальний аналіз стану охорони праці на СП ЗАТ «ХЭМЗ-IPЕС»

Служба охорони праці входить до структури підприємства як одна з основних виробничо-технічних служб. Вона підпорядковується генеральному директору СП ЗАТ «ХЭМЗ-IPЕС» . У своїй діяльності служба охорони праці підприємства керується законом україни «Про охорону праці», законодавством про працю, міжгалузевими нормативними актами про охорону праці, а також «положенням про службу охорони праці», затвердженим керівником підприємства.

Служба охорони праці підприємства вирішує завдання:

- забезпечення безпечних умов праці працівників;

-забезпечення безпеки виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

- професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;

- вибору оптимальних режимів праці та відпочинку працюючих;

- професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

7.3. Аналіз умов праці з виявленням небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В умовах виробництва на людину в основному діють техногенні, тобто пов'язані з технікою, небезпеки, які прийнято називати небезпечними і шкідливими виробничими чинниками.

Небезпечним виробничим чинником називається такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.

Шкідливим виробничим чинником називається такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності.

Усі небезпечні та шкідливі виробничі фактори відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 * поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться: рухомі машини і механізми (дільниця штампування); підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони (дільниця мехоброботки); підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів (термічна ділянка) ; підвищена або знижена температура повітря робочої зони(термічна ділянка); підвищені рівні шуму, вібрації (дільниця штампування), підвищена або знижена вологість (дільниця мийки деталей); відсутність або нестача природного світла (дільниця мехобработки); недостатня освітленість робочої зони (дільниця фарбування електродвигунів); гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні заготовок, інструментів та обладнання (дільниця мехоброботки).

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером впливу на організм людини поділяються на токсичні, дратівливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію. Шляхами проникнення в організм людини вони діляться на проникаючі через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).

До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження (дільниця збірки електродвигунів)).

Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може ставитися одночасно до різних груп.

7.4 Оцінка ефективності захисту робітників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Методи індивідуального захисту (Міз) працюючих від діяльності небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні відповідати вимогам ГОСТ системи стандартів безпеки праці і видаватися працюючим на основі «типових галузевих норм безкоштовної видачі робітникам і службовцям спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту».

Для захисту від діяльності небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища повинні бути передбачені такі Міз: методи захисту органів дихання (протигази, респіратори), спецодяг, засоби захисту очей (захисні окуляри), способи захисту рук (рукавиці), для захисту органів слуху потрібно застосовувати проти шумні: заглушки, шумозахисні навушники.

Проведення інструктажу

На СП ЗАТ «ХЭМЗ-IPЕС» проводиться вступний інструктаж з охорони праці, промислової санітарії та протипожежної безпеки для вступників та щоквартально-повторний інструктаж з техніки безпеки, промсанітарної і протипожежної безпеки з записом і розписом в журналі.

Допуск працюючих і службовців до роботи без інструктажу з техніки безпеки забороняється.

7.5 Аналіз стану пожежної безпеки

По ДСТУ2272 - 93 ссбп. «Пожежна безпека. Терміни та визначення» Пожежна безпека - стан об'єкта при якому з регламентованим ймовірністю виключається можливість виникнення та розвитку пожежі та вплив на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, який розвивається в часі і просторі.

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91Небезпечними факторами пожежі,які впливають на людей і матеріальні цінності, є:

- полум'я і іскри;

- підвищена температура навколишнього середовища;

- токсични продукти горіння і термічного розкладу;

- дим;

- зниження концентрації кисню.

Система внутрішнього пожежогасіння на СП ЗАТ «ХЭМЗ-IPЕС» підключена до міського водопроводу. Вона має пожежні крани, які розміщені на підприємстві в доступних і помітних місцях. А також вогнегасниками і мішками з піском, які розміщені у всіх цехах підприємства.

Відповідальність за проведення пожежних заходів покладена персонально на керівника підприємства і начальника цеху.

7.6 Розробка заходів з охорони праці

Основні вимоги безпеки, які належать до конструкцій машин і механізмів - це безпека для здоров'я і життя людей, надійність і зручність експлуатації.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

- вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів констукций;

- використанням засобів механізації, автоматизації і дистанційного керування;

- застосування в конструкціях засобів захисту;

- дотриманням ергономічних вимог;

- включенням вимог безпеки у технічній документації;

- застосування в конструкціях відповідних матеріалів.

Умовами безпечного і безаварійного ведення технологічного процесу є:

- усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готової продукції та відходів виробництва, які надають небезпечних або шкідливих дій на організм;

- заміну технологічних процесів і операцій, звязанних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесів і операцій, при виконанні яких ці чинники відсутні або мають меншу небезпеку;

- комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

- застосування дистанційного керування технологічних процесів і операцій за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

- гермітізацію обладнання;

- застосування засобів колективного захисту працівників;

- раціональну організацію праці і відпочинку з метою профілактики монотонністі і гіподінамікі, а також зниження тяжкості праці;

- своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів при виконання окремих технологічних операцій;

- впровадження систем управління технологічними процесами, які забезпечують захист працівників і аварійне вимикання виробничого обладнання;

- своєчасне видалення і знешкодження відходів виробництва, які є джерелом небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

- забезпечення пожежо-і вибухобезпеки.

Умови організації робочого місця:

- на робочому місці не повинно бути нічого зайвого;

- всі необхідні для роботи предмети повинні знаходиться поруч з працівником і не заважати йому;

- предмети, якими користуються частіше, розташовані ближче, ніж ті, якими користуються рідше;

- предмети, які беруть лівої рукою, повинні перебувати ліворуч, а ті предмети, які беруть правої рукою, повинні перебувати прававоруч;

- якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристроїв треба вибирати з урахуванням зручності їх взяття двома руками;

- більш небезпечна, з точки зору можливості травмування працівників, обладнання мають бути вище, ніж менш небезпечна. Однак слід враховувати, що тяжкі предмети під час роботи зручніше і легше опускати, ніж піднімати;

- робоче місце не повинно закривати заготовки і готову деталь;

- організація робочого місця повинна забезпечувати необхідний перегляд.

7.7 Індивідуальне завдання

7.7.1 Визначення необхідного повітрообміну і його кратності для вентиляційної системи виробничого приміщення

В повітря цеху виділяється пил в кількості W=100 г/год

Концентрація пилу в робочій зоні Срз=2,5 мг/м3, в приточному повітрі Сп=0,5мг/м3. ГДК=4мг/м3.

Концентрація пилу, що видаляється з цеху з повітрям дорівнює концентрації її в робочій зоні (Суд=Срз), тобто пил рівномірно розподіляється в повітрі. Кількість повітря, що видаляється з робочої зони місцевими відсмоктувачами, дорівнює Gм=1600 м3/год. Цех має довжину - 20м., ширину - 10м, висоту - 6м.

Рішення:

Об'ем цеха визначається за формулою

, м³

Де а - довжина, м

b - ширина, м

h - висота, м

V=20*10*6=1200м³

Необхідний повітрообмін визначаємо за формулою:

G_тр=G_м+(W-G_м (С_рз-С_п ))/(С_рз-С_п), м³/рік

де ,Gм - кількість повітря, що видаляється місцевими відсмоктувачами з робочої зони, м³/год;

W - кількість пилу, що виділяється в повітря цеху, мг/год;

Срз - концентрація пилу в повітрі робочої зони, мг/м³;

Сп - концентрація пилу в приточном повітрі, мг/м³;

G_тр=1600+(100000-1600*(2,5-0,5))/2,5-0,5=50000 м³/год

Кратність повітрообміну в цеху визначається за формулою:

К=G_тр/V

К=50000/1200=41,6

Висновок: повітря в цеху необхідно обмінювати 41,6 разів на годину. (тобто 42 рази на годину).

7.7.2 У зв'язку з недостатньою освітленістю робимо розрахунок методом світлового потоку

У виробничому приміщенні розміром а-довжина приміщення(а=6м), b-ширина приміщення (b=3м), Н-висота приміщення (Н=3м) потрібно створити освітленість Ен = 300 лк. Коефіцієнт відбиття стелі рс= 50% і стін рс = 30%, робочої поверхні рп=70%.

Розрахунок проводимо методом світлового потоку:

Де Фр - світловий потік лампи, лм;

Ен - нормована мінімальна освітленість, лк;

S - площа освітлюємого приміщення, м²;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення;

k- коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості з-за

забруднення і старіння лампи;

Np - кількість світильників, шт;

з - коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Значення з визначається залежно від індексу приміщення i та Нр - розрахункова висота(приймається рівній різниці між висотою приміщення і відстанню від підлоги до робочої поверхні Нп=0,6м, відстань від стелі до світильника Нс=0,1м.

Нр=Н-Нс-Нп=3-0,6-0,1=2,3

Приймаємо:

коефіцієнт нерівномірності освітлення Z = 1,1;

коефіцієнт запасу k = 1,5;

коефіцієнт використання з = 0,5;

світильники розміщуємо в 2 рядка (Np = 2)

(необхідний світловий потік в кожному рядку).

При встановленні у світильнику по 2 лампи ЛБ-65 (n =2), потужністю 65 Вт і світловим потоком 4550 лм (Фп).

Схема розміщення світильників

Висновки

У даній роботі проведена оцінка впливу підприємства СП ЗАТ «ХЕМЗ ІРЕС » на компоненти навколишнього середовища: водну, повітряну, грунти, рослинний і тваринний світ.

У дипломної роботи розглянута методика розрахунку фонових концентрацій на основі натуральних даних значень концентрацій у фоновому створі для проведення оцінки якості води в р. Роганка.

На підставі наведеної оцінки якості води в р. Роганка можна зробити висновок: вода не придатна для використання для жодної з категорій водокористування.

З наведеної оцінки якості води можна зробити висновок, що вода в р. Роганка за своїм станом відноситься до третього класу 5 категорії якості води є забрудненою, евполітрофною, , б¹- мезосапробною.

Оцінка впливу на атмосферне повітря виконана по результатам розрахунку приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від 4 джерел викидів проммайданчика СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС»

Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері виконані по програмі «ЕОЛ-ПЛЮС», версія 5.23

Розрахунки виконані для 9 речовин: заліза окис, марганець та його сполуки, азоту двоокис, вуглецю окис, ксилол, толуол, гас, сольвент нафта, уайт-спірит.

Таким чином, розрахунки концентрацій забруднюючих речовин від 4 джерел викидів підприємства показують невисокий рівень забруднення в найближчому житлі та на межі СЗЗ для всіх речовин. При цьому значний внесок в забруднення атмосфери 99,9% вносить фонова концентрація для азоту двоокису та вуглецю окису.

З розрахунку концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що надходять в каналізаційний колектор, перевищуються допустимі величини показників за такими речовини: нафтопродукти, хлориди, азот амонійний.

Але у зв'язку з тим, що в згідно з договором з ХКОВ дозволений скидання стічних вод у систему міської каналізації в кількості не перевищує ДВП, заходи щодо усунення перевищення ДК не пропонуються.

Оцінка хімічного забруднення ґрунту з атмосферного джерела виробляється шляхом розрахунку навантаження.

З приведеного розрахунку видно, що спостерігається перевищення критичного навантаження по азоту.

Це можна пояснити великим скупченням підприємств в районі дослідження. Їх сумарний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, створює таку концентрацію, яка сприяє перевищенню критичного навантаження на грунти.

Для вирішення цієї проблеми є єдиний вихід - зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від всіх підприємств району.

У ході виконання роботи проведено розрахунок платежу підприємства за забруднення навколишнього середовища, що включає в себе розрахунок платежів за викиди в атмосферу стаціонарними джерелами підприємства, за викиди в атмосферу пересувними джерелами підприємства, за скидання стічних вод у систему каналізації населеного пункту, розрахунок платежів за розміщення відходів.

Проведена Оцінка рівня Безпека життєдіяльності та охорони праці методом аналізу умов праці на віробніцтві: заходів; Щодо поліпшення умов праці, освітленості та кратності повітрообміну. За результатами зроблено висновок: умови праці на підпріємстві відповідають вимог чинного законодавства.

У результаті проведеної роботи Вважаю за можливе Зробити висновок: підприємство СП ЗАТ «ХКМЗ - ІРЕС» не має негативного вплива на навколишнє середовище.