Оцінка впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ "Рівнеазот"

Работа из раздела: «Экология и охрана природы»

Магістерська робота

На тему

Оцінка впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ „Рівнеазот”.

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ВІДХОДАМИ ПРОМИСЛОВИХ ВИРОБНИЦТВ

1.1. Екологічні проблеми України.

1.2. Екологічна ситуація в Рівненській області.

1.3. Екологічні проблеми міста Рівне.

1.4.Відкриття нового виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на підприємстві ВАТ „Рівнеазот”.

РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТИ, УМОВИ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Фізико - географічні та кліматичні умови розташування підприємства виготовлення магнезіальної добавки в аміачну селітру.

2.2. Характеристика джерел водозаборів і приймальних стічних вод.

2.3. Цехи і виробничі об'єкти.

2.4. Загальні дані щодо виробництва магнезіальної добавки.

2.5. Характеристика виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру.

2.5.1.Основні технологічні рішення.

2.5.2. Опис технологічної схеми.

2.6. Методика проведення робіт.

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИРОБНИЦТВА МАГНЕЗІАЛЬНОЇ ДОБАВКИ В АМІАЧНУ СЕЛІТРУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

3.1. Оцінка впливу на повітряне середовище.

3.1.2. Проведення розрахунків розсіювання і визначення розрахункових значень максимальних приземних концентрацій для проммайданчика ВАТ „Рівнеазот”.

3.1.3. Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря.

3.1.4. Обґрунтування розмірів нормативної санітарно - захисної зони.

3.1.5. Розробка пропозиції по досягненню нормативів гранично - допустимих викидів для забруднюючих речовин.

3.1.6. Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах.

3.2. Заходи щодо запобігання шкідливого впливу шуму.

3.3. Водне середовище.

3.3.1. Характеристика існуючого стану водопостачання.

3.3.2. Характеристика існуючої системи водовідведення і оборотного водопостачання.

3.3.3. Заходи щодо раціонального використання водних ресурсів.

3.4. Утворення та розміщення твердих відходів виробництва.

3.4.1. Загальна характеристика положення шламонакопичувача.

3.4.2. Сучасний стан шламонакопичувача.

3.5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє соціальне середовище.

3.6. Оцінка впливу на навколишнє техногенне середовище.

РОЗДІЛ 4. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВИРОБНИЦТВА МАГНЕЗІАЛЬНОЇ ДОБАВКИ В АМІАЧНУ СЕЛІТРУ

4.1. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовище та його безпеки.

4.2.Основні техніко - економічні показники виробництва магнезіальної добавки.

4.3. Розрахунок прогнозного збору за забруднення навколишнього природного середовища.

4.4. Заявка про екологічні наслідки виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру.

ВИСНОВОКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Д

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

1. ОВНС - оцінка впливу на навколишнє середовище;

2. ГДК - гранично допустима концентрація;

3. ГДВ - гранично допустимі викиди;

4. СЗЗ - санітарно захисна зона;

5. СМД - складні мінеральні добрива;

6. А 1 - цех аміак один;

7. НАК - неконцентрована азотна кислота;

8. ВІК - водопостачання і каналізації;

9. АС - аміачна селітра;

10. ВАС - вапняно - аміачна селітра;

11. НДФ - нітріденітріфікації;

12. ВОЦ - водооборотних циклів;

13. ЕОМ - електронна обчислювальна машина;

14. ВАТ „Рівнеазот” - відкрите акціонерне товариство „Рівнеазот”;

15. ЦЛП - центральна лабораторія підприємства.

ВСТУП

Актуальність теми. Екологічна оцінка хімічного виробництва базується на простих критеріях: розміри споживання відновлюваних і не відновлюваних природних ресурсів і рівень відходності з ураженням, небезпечності цих відходів для природного середовища та людини. Основну деградаційну дію в світі стосовно природного середовища спричинюють відходи хімічних підприємств.

На сьогоднішній день в Україні дуже гостро стоїть проблема забруднення навколишнього середовища хімічними підприємствами, серед яких є ВАТ „Рівнеазот”, яке розташоване в Рівненській області. На підприємстві було відкрито виробництво магнезіальної добавки, яке призначене для покращання товарних характеристик аміачної селітри за рахунок збільшення механічної міцності гранул. Оскільки це виробництво є хімічним, має два стаціонарних джерела викиду і тверді відходи, то необхідно розробити оцінку впливу виробництва магнезіальної добавки на довкілля (атмосферне повітря, водні ресурси, ґрунтові ресурси, соціальне і техногенне середовище).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась протягом 2007 року відповідно до тематики планів науково - дослідних робіт кафедри екології і кафедри гідромеліорацій НУВГП за держбюджетною тематикою.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягає в оцінці впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ „Рівнеазот”. Для досягнення мети вирішувалися наступні завдання:

1) аналіз сучасного стану та шляхів вирішення проблем забруднення довкілля відходами промислових виробництв;

2) вивчення об'єктів, умов, методів проведення дослідження;

3) проведення оцінки впливу виробництва магнезіальної добавки на навколишнє середовище(атмосферне повітря, водні ресурси, ґрунтові ресурси, шум, соціальне і техногенне середовище);

4)комплексна екологічна оцінка впливу виробництва магнезіальної добавки на довкілля, вироблення рекомендацій.

Об'єктом дослідження є складні процеси і явища формування екологічного впливу хімічного виробництва магнезіальної добавки як на ВАТ „Рівнеазот”, так і на прилеглі території.

Предметом дослідження є екологічний вплив на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ „Рівнеазот”.

Методи досліджень грунтуються на проведенні оцінки впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ „Рівнеазот”.

Для автоматизованого розрахунку забруднення атмосфери при визначенні мінімальної висоти окремого джерела викиду використовується програма ЕОЛ - плюс, версія 5.23., що реалізує принципи КНД - 86 рекомендовану до використання Мінекобезпеки України.

Оцінка прогнозного рівня забруднення атмосферного повітря проводиться шляхом співставлення показника забруднення з показником гранично допустимого забруднення.

Клас небезпеки шламу нерозчинних залишків визначений розрахунково за гранично допустимою концентрацією нітратів у ґрунті.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором на основі опрацювання зібраних матеріалів теоретичних та експериментальних досліджень, а також проведення певних розрахунків, була здійснена оцінка екологічного впливу на довкілля магнезіальної добавки на ВАТ „Рівнеазот”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають змогу підвищити еколого-економічну обґрунтованість виробництва магнезіальної добавки для покращання якості збереження гранул аміачної селітри.

Особистий внесок здобувача. На підставі зібраного матеріалу автором особисто розроблено і сформульовано усі основні положення магістерської роботи, щодо наукових підходів та отриманих результатів з проведенням оцінки впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ „Рівнеазот”.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень включені до магістерської роботи, оприлюдненні на студентсько-викладацькій науковій конференції кафедри гідромеліорацій НУВГП (Рівне, 2007).

Публікації. За результатами виконаних досліджень буде підготовлена стаття в університетський збірник наукових праць.

Структура і обсяг магістерської роботи. Магістерська робота викладена на 76 сторінках комп'ютерного набору формату А4, містить чотири розділи, в яких представлено 14 таблиць, 6 рисунків, додатки обсягом таблиць на сторінках та список використаної літератури з найменувань, а також листів креслень формату А1.

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ВІДХОДАМИ ПРОМИСЛОВИХ ВИРОБНИЦТВ

1.1 Екологічні проблеми України

З проголошенням незалежності України та з розбудовою її як суверенної демократичної правової держави, з розвитком гласності інформації ми одержали можливість осягнути справжню глибину екологічної кризи, в якій опинилася наша країна, та шукати шляхи виходу з цього становища. Екологічна політика незалежної України визначена „Основними напрямами державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затвердженими Верховною Радою України. Документ проголосив довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем, яка базується на створенні мотивації та умов для цього на національному, регіональному, місцевому та об'єктному рівнях, а також на поєднанні цих питань з економічними.

В умовах, коли в країні багато екологічних проблем, а ресурси, необхідні для їх розв'язання, вкрай обмежені, одним з ключових завдань екологічної політики держави є визначення пріоритетів. Згідно з „Основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, до довгострокових пріоритетів охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів належать:

- гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- поліпшення екологічного стану басейну Дніпра та якості питної води;

- стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;

- будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

- запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану;

- формування збалансованої системи природокористування й адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;

Сьогодні в Україні розроблено і впроваджено основні елементи формування економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Впровадження екологічних заходів створило стимули до раціонального використання природних ресурсів, а також реальні джерела фінансування природоохоронної діяльності.

Для фінансування природоохоронних витрат, пов'язаних із відтворенням та підтриманням природних ресурсів у належному стані, до Державного бюджету з 1994 р. введено окремий розділ „Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека”. Розділом передбачено видатки на охорону і раціональне використання водних, мінеральних, земельних ресурсів, створення лісових насаджень і полезахисних смуг, збереження природно-заповідного фонду, утримання місцевих природоохоронних органів, тощо.

Починаючи з 1992 р. в Україні побудовано систему державних цільових фондів охорони навколишнього природного середовища на загальнодержавному та місцевому рівнях.

З 1998 р. вони увійшли до складу відповідних бюджетів (до цього часу були позабюджетними). За час упровадження цієї системи накопичено важливий досвід щодо їх діяльності.

Якщо говорити про майбутнє, то єдиним продуктивним шляхом відвернення техногенно-екологічних загроз є перехід від схеми реагування на події (аварії та катастрофи) до побудови системи упереджувального контролю безпеки, переорієнтація науково-технічного потенціалу на створення нового покоління об'єктів, техніки з гарантованим рівнем безпеки, запровадження програмованого режиму управління безпекою і нормативно-правового регулювання техногенного середовища.

Пріоритетними національними інтересами України є екологічна безпека та впровадження екологічно чистих технологій в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату, однією з Сторін якої є Україна, своєю кінцевою метою має „досягти стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би шкідливого антропогенного впливу на кліматичну систему ”, і пропонує ті рамки, в яких уряди країн світу зможуть співпрацювати заради здійснення нової політики і програм, спрямованих на захист кліматичної системи та її збереження для теперішнього і прийдешнього поколінь.

Згідно з Протоколом промислово розвинуті країни, до яких у відповідності з економічними показниками 1990 р. належить і Україна, мають з 2008 по 2012 роки знизити як мінімум на 5%, у порівнянні з рівнем 1990 р., загальні викиди шести газів, які спричиняють парниковий ефект.

Загальне зниження викидів буде досягнуто шляхом диференційованого їх зменшення у різних країнах. Наприклад, на 8% - у багатьох країнах Європи, на 7 - у США, на 6 - у Канаді, Угорщині, Японії, Польщі. Україна, Росія, Нова Зеландія мають стабілізувати викиди на рівні 1990 року, а Норвегія може їх збільшити на 1, Австралія - на 8, Ісландія - на 10%.

Кіотський протокол передбачає запровадження низки механізмів (відомих як „гнучкі механізми”), що сприятимуть досягненню кінцевої мети Конвенції та допомагатимуть Сторонам, які входять до Додатку 1, забезпечити дотримання їх кількісних зобов'язань щодо обмеження та скорочення викидів парникових газів.

Передумовою участі України в запровадженні „гнучких механізмів” є виконання положень Кіотського протоколу, зокрема в частині створення в державі національної системи для оцінки антропогенних викидів з джерел та абсорбції поглиначами парникових газів (стаття 5 Кіотського протоколу). Необхідно також забезпечити чітке визначення базових обсягів викидів при проведенні спільних заходів, моніторинг та умови для зовнішньої перевірки зменшення викидів.

Для України участь у проектах спільного впровадження та в міжнародній торгівлі квотами на викиди парникових газів може бути складовою економічного підйому. Вже ведуться переговори з Нідерландами, США, Канадою, Японією щодо реалізації у найближчому майбутньому проектів спільного впровадження, що в подальшому може стати підґрунтям до рівноправної участі України у міжнародному режимі торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Україна має високий науково-технічний потенціал, ефективне використання якого має бути ключовим елементом для подолання соціально-економічної кризи.

Основними закладами Мінекобезпеки України, які здійснюють наукові дослідження, є: Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (Харків); Український науковий центр екології моря (Одеса); Міжвідомчий екологічний центр (Харків); Український науково-технічний центр „Сенсор” (Черкаси); Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки(ДНТЦЯРБ) (Київ).

1.2 Екологічна ситуація в Рівненській області

Екологічна ситуація на території Рівненщини зумовлюється комплексною дією групи чинників глобального (як то руйнування озонового шару, посилення явища парникового ефекту, транскордонні переноси забруднюючих речовин тощо) масштабу, що характерні для всієї земної кулі, регіонального (забруднення радіонуклідами земель шести північних районів області внаслідок Чорнобильської катастрофи) прояву, що мають вплив на всю територію України або окремі її регіони, та місцевої дії, що як правило, зумовлюється впливом на компоненти навколишнього природного середовища забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 710 - и підприємств хімічної, машинобудівної, метало та деревообробної, легкої, харчової, енергетичної та інших галузей області, пересувними джерелами викидів в атмосферне повітря, скидами неочищених і недостатньо очищених зворотних вод у поверхневі водні об'єкти області та надходженням у навколишнє середовище різних типів неутилізованих відходів.

Так, у 2001 р. викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферу склали 14,9 тис. т, що на 0,8 тис. т більше ніж у 2000 р.

Збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу спостерігається здебільшого на підприємствах будівельної та деревообробної промисловості, що пов'язано зі збільшенням обсягів виробництва. З 20 адміністративних одиниць області (міст обласного підпорядкування та районів)збільшення викидів в атмосферу мало місце у 12-ти з них.

У 2001 р. у поверхневі водні об'єкти області було скинуто 98,4 млн. м? зворотних вод, що на 2,8 млн. м? більше ніж у 2000 р. При чому скид неочищених стічних вод збільшився за цей період на 0,8 млн. м?, а недостатньо очищених - на 3,15 млн. м?. Збільшився скид недостатньо очищених стічних вод в річки Случ, неочищених - у р. Устя.

Основними забруднювачами водних ресурсів залишаються підприємства житлово-комунального господарства області.

В 2001 р. в цілому по області утворено 51,9 тис. т відходів, що на

148,8 тис. т менше, ніж в 2000 р.

Таким чином, викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел складають 0,013 т на душу населення, скиди зворотних неочищених вод - 1,295 м?, недостатньо очищених - 17,275 м? на одного жителя області, і в розрахунку на душу населення було утворено 0,044 т відходів.

Найбільшими ж забруднювачами атмосферного повітря в області в 2001 р. були підприємства хімічної, будівельної та деревообробної промисловості.

Найбільшим споживачем води лишилася промисловість - 65,56 млн. м?, на другому місці - сільське господарство - 30,18 млн. м? та на третьому місці - житлово - комунальне господарство - 29,02 млн. м?.

Основними агентами забруднення ґрунтів в області виступають промисловість (хімічна і будівельна галузі), автотранспорт та сільське господарство, хоча внаслідок зменшення обсягів виробництва за останнє десятиліття спостерігається зменшення загального фонового навантаження ґрунтів токсичними речовинами, проте забруднення на локальних рівнях, особливо в зонах дії окремих промислових об'єктів та вздовж автотрас, і надалі залишається високим.

Високого навантаження від об'єктів хімічної промисловості (ВАТ „ Рівнеазот ”) зазнають рослинні ресурси області.

Стратегічними проблемами, що потребують головної уваги в сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області є:

- радіоактивне забруднення території області (і особливо її північних районів) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

- забезпечення ефективної роботи комунальних очисних споруд;

- вирішення проблеми недопущення забруднення довкілля фосфогіпсами ВАТ „ Рівнеазот ”;

- зниження родючості ґрунтів через їх збіднення на вміст поживних речовин та погіршення фізико-хімічних властивостей, що відбувається внаслідок зменшення внесення в ґрунти мінеральних та органічних добрив, а також скорочення обсягів вапнування кислих ґрунтів;

- посилення державного контролю за станом об'єктів природно - заповідного фонду області, створення нових природно - заповідних територій і об'єднання їх в екологічну мережу;

- покращання економічних механізмів регулювання природокористуванням;

- створення регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів області на базі обласної системи екологічного моніторингу СЕМ „ Полісся ”;

- забезпечення надійної експлуатації системи радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію „Гамма - 1”;

- розв'язання проблем, пов'язаних з поводженням з відходами.

Для цього необхідне:

- підвищення ефективності державного контролю за природоохоронною діяльністю суб'єктів господарювання; забезпечення ефективної взаємодії з правоохоронними органами та іншими контролюючими службами області; забезпечення повного стягнення збитків за порушення екологічного законодавства та штрафних санкцій; впровадження комп'ютерних методів обробки інформації аналітичного забезпечення контрольної діяльності;

- здійснення заходів в рамках запровадження нової концепції регулювання охорони атмосферного повітря;

- вирішення питання фінансування виробництва з переробки фосфогіпсів ВАТ „ Рівнеазот ”;

- забезпечення ремонту і модернізації очисних споруд області;

- інтенсифікація сільськогосподарського виробництва;

- здійснення комплексу організаційно - технічних заходів у рамках забезпечення функціонування Рівненського державного природного заповідника; створення регіональних ландшафтних парків „ Дермансько - Мостівський ” в Здолбунівському, „ Погориння ” в Гощанському та „Демидівський ” в Демидівському районах;

- посилення контролю за цільовим використанням коштів природоохоронних фондів;

- здійснення комплексу заходів по впровадженню регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області на базі системи регіонального екологічного моніторингу СЕМ „Полісся”;

- забезпечення надійної експлуатації системи радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію „Гамма -1 ”;

- посилення контролю за зберіганням на підприємствах області токсичних промислових відходів та небезпечних речовин;

- розвиток науково-дослідних робіт з екологічної тематики;

- удосконалення еколого-пропагандистської діяльності.

Крім того, піднесенню ефективності управління природоохоронною справою на державному та регіональному рівнях у найближчій перспективі сприятиме:

- запровадження екологічного аудиту;

- запровадження механізму екологічного страхування юридичних та фізичних осіб на випадок заподіяння ними шкоди навколишньому середовищу, аварій та стихійних лих;

- забезпечення чіткого розмежування повноважень органів державного виконавчої влади, місцевого самоврядування та спеціально уповноважених органів у галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;

- запровадження системи економічного стимулювання ефективної екологічної діяльності на умовах;

- встановлення податкових, цінових, кредитних, митних та інших пільг для підприємств і фондів, які виготовляють конкурентноздатну, екологічно чисту, безвідходну продукцію, реалізують природоохоронні, ресурсозберігаючі технології і заходи та надають екологічні послуги;

- підвищеного рівня оподаткування екологічно небезпечної продукції та технологій;

- запровадження аукціонної системи купівлі-продажу ліцензій на право викидів, скидів забруднюючих речовин;

- розроблення і прийняття Кабінетом Міністрів України загальнодержавної, а на її основі - регіональних програм моніторингу навколишнього природного середовища з чітким визначенням конкретних заходів, їх виконавців, термінів виконання. Вирішення стратегічних екологічних проблем області великою мірою залежить від стану вирішення структурного реформування економіки області (зменшення енергомісткості виробництва), ступеню зношення основних фондів, рівня застосування інноваційних, ресурсозбережних та природоохоронних технологій.

На даний час вартість основних фондів області, з урахуванням проведених індексацій станом на 1 січня 2002 р., становить 14,9 млрд. гр. Найбільша частка зосереджена в промисловості (35,7%) та в сільському господарстві (17,8%).

Технічний стан основних фондів незадовільний - коефіцієнт зносу становить 41,9%. У сільському господарстві ступінь зносу складає 54,5%, будівництві - 55,4%,транспорті(включаючи вартість доріг) - 48%, промисловості - 44,6%.

Тотальна меліорація земель призвела до збільшення швидкості скиду підземних вод у відкриті водостоки, виносу солей, деградації родючого шару ґрунту і взагалі змінила інженерно-геологічні властивості покривних відкладів. Проведення широкомасштабних осушувальних робіт у ще більшій мірі ускладнило досить несприятливий геохімічний режим території.

1.3 Екологічні проблеми міста Рівне

Дослідження показують, що на території міста Рівне під впливом техногенних і орографічних факторів створюється своєрідний мікроклімат, який у деяких масивах стає несприятливим для життя, фізичного і розумового розвитку людини. Поява територій з несприятливими умовами може негативно позначатися на процесах самоочищення атмосфери - при малій швидкості вітру більшість полютантів не розсіюється, а осідає, адсорбується і накопичується у грунтово-рослинному покриві, забруднюючи останні.

На території урбоекосистеми розрізняють стаціонарні (промисловість) та рухомі (автотранспорт ) джерела забруднення повітряного басейну, ґрунтового покриву, які спричиняють фізичне (акустичний дискомфорт, теплове забруднення)і хімічне забруднення.

Тривалий час першість у забрудненні навколишнього середовища належала промисловості, але за останні десятиліття, у зв'язку із зростанням потреб жителів у пересувних засобах - автомобілях - спостерігається швидше збільшення кількості автотранспорту і, як наслідок, збільшення викидів. У містах на частку автотранспорту припадає від 30 до 70 % загальних викидів у атмосферу. На сучасному етапі розвитку промисловість урбоекосистеми Рівного перебуває в економічній кризі. Промисловість міста є невід'ємною від потреб людини, потенційного розвитку країни і самого міста. Адже поряд з негативною стороною має позитивну - забезпечення зростаючих потреб людини. Зі спадом промислового виробництва падає й економічний потенціал країни. У зв'язку з цим, саме зараз, у період економічної кризи, найдоцільніше виявити, проаналізувати і відобразити вплив промислових підприємств на навколишнє середовище природне середовище, щоб у період економічного підйому людина змогла розв'язати дані проблеми або хоча б зменшити їх негативний вплив на міське середовище. Викиди промислових підприємств впливають на мікрокліматичний і санітарно-гігієнічний стан навколишнього середовища, в тому числі й міського.

Найбільший негативний вплив промислових підприємств відчувають урбанізовані території і саме масиви, прилеглі до промислових підприємств з навітряної сторони.

В процесі урбанізації промислові підприємства, що містили значну кількість шкідливих речовин, розташовували на околицях міст, оточуючи санітарно-захисними зонами, щоб зменшити їх негативний вплив на міське середовище. Але з економічним розвитком відбувається й розростання урбанізованих територій. Для зручностей працівникам промислових підприємств будують житло поблизу промислових підприємств, створюючи селітебні квартали. З іншого боку, міста радіально розростаються до межі промислових підприємств, а іноді і за їх межі, оточуючи промислові підприємства з усіх сторін. Для зростаючого міста потрібні все нові й нові території. Створюються селітебні масиви, які слабо захищені від впливу промислових підприємств. Адже дефіцит вільних території змушує проводити забудову, нехтуючи санітарно-захисними зонами. Викиди підприємств осідають на територіях прилеглих до житлових масивів, забруднюючи їх ґрунтовий покрив і повітряний басейн і, як наслідок, обумовлюють підвищення рівня захворюваності населення.

Токсичними речовинами, осідаючими на поверхні ґрунту, створюють поля забруднення. Дані процеси спостерігаються і на території м. Рівне. У місті розташовано низка великих і малих підприємств різного виробничого профілю: машинобудування і металообробки, легкої і хімічної промисловості, деревообробної, будівельних матеріалів і харчової промисловості.

Серед загальної кількості промислових підприємств, за даними Держекобезпеки (1990), А. Дегтяренко (1990),виділяємо 21 підприємство (автотранспортні підприємства об'єднані в одне), на частку яких припадало в 1990 р. близько 83 % загальної кількості викидів шкідливих речовин.

Дані підприємства належать до IV i V класу шкідливості, за винятком

ВАТ „Рівнеазот” та РЗТА:

- 1-го клас шкідливості ВАТ „Рівнеазот” і РЗТА розташовані за межами міста в с. Городок. Решта підприємств дисперсно розкидані на околицях міста, оточуючи місто з усіх сторін.

У результаті аналізу промисловості міста виявлені наступні закономірності:

- токсичні підприємства розташовували на околицях міста;

- промислові підприємства розміщували групами, створюючи промислові зони;

- не навколо всіх підприємств IV i V класу шкідливості створювали санітарно-захисні зони із дерево-чагарникової рослинності;

- промислові підприємства оточували комунально-складською забудовою, яка виконувала і виконує, певною мірою, санітарно-захисну функцію, відділяючи промислові підприємства від житлових масивів;

- процес урбанізації здійснювався стихійно, не були встановлені чіткі межі і напрями розростання міста, у зв'язку з чим промислові підприємства IV i V класу шкідливості опинилися у межах житлових масивів;

- наявні очисні споруди підприємств характеризуються, головним чином зношеністю виробничого потенціалу, а також застарілою технологією.

На даний період на території міста виділяється п'ять промислових зон (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Промислові зони на території м. Рівне:

1 - північна;

2 - північно - східна;

3 - південно - східна;

4 - південно - західна;

5 - центральна.

Враховуючи переважаючі напрями вітру - північно-західний та західний, найбільше забруднюється повітряний басейн міста у південно-східному напрямі, а, отже, центральні масиви та прилеглі до промислових підприємств і зон з надвітряної сторони території.

Одночасно з промисловим здійснюється забруднення повітряного басейну автотранспортом:

- відпрацьованими газами автомобілів, що викидаються через вихлопну трубу;

- катерними газами;

- вуглеводами в результаті випаровування палива із бака, карбюратора та баків цистерн автозаправок.

Крім того, автотранспорт здійснює і фізичне забруднення: теплове та шумове.

Місто пронизане сіткою автошляхів різної категорії, відповідно

ДБН 360-92 це:

- житлові вулиці;

- магістральні вулиці районного значення регульованого типу;

- магістральні вулиці загальноміського значення регульованого типу;

- промислові вулиці.

Усі вулиці заасфальтовані і мають такі характеристики: регульований тип, низька якість доріг, обмежена пропускна здатність автошляхів, відсутність шумозахисних засобів на узбіччях.

Має недоліки й автотранспорт: зношеність автомобільного парку, перенасичення імпортною застарілою технікою, низька якість бензину тощо.

Переважна більшість автомобілів (89 %) як пальне використовує етилований свинцем бензин, лише 2,4 % використовують газове пальне. І, як наслідок, викидається у повітряний басейн міста більше 200 шкідливих компонентів, частина з яких канцерогенні. Узбіччя доріг, шириною до 50 м, забруднені понад ГДК свинцем, цинком, кадмієм, міддю, нікелем та іншими важ -

кими металами. Цинк надходить у грунт при згорянні машинного масла, свинець - від бензину, кадмій - із шин.

На території міста налагоджена система спостережень за станом повітряного басейну - наявно 3 стаціонарних пости, що ведуть спостереження за якістю повітряного басейну за 10 домішками: двоокисом азоту, чадним газом, фтористим воднем, пилом та іншими.

Дані системи спостережень СЕС і Держекобезпеки вказують, що останніми роками якість повітряного басейну дещо покращилася, причиною чого є спад виробничої потужності промислових підприємств і зменшення кількості викидів. Проте дане покращення є тимчасовим явищем, оскільки, по-перше, промисловість міста характеризується значним відсотком зносу основних промислово-виробничих фондів, причиною чого є фінансова скрута, яка не надає можливостей для переоснащення промислових підприємств та діючих запчастин для старого устаткування; по-друге, відбувається швидке зростання кількості приватного транспорту, який має ряд недоліків.

Більшість викидів проходить через стаціонарні джерела очистки. Аналізуючи очисні споруди міста, слід зазначити, що вони характеризуються зношеністю виробничого потенціалу, а також застарілою технологією. Очисні споруди через кожні 10-15 років потребують технічного переоснащення. Найновішими є очисні споруди на РЗТО (1991 рік встановлення), гальваніка яких вже протягом двох років відключена у зв'язку з промисловою кризою і низькою виробничою потужністю.

На інших підприємствах очисні споруди встановлювалися на початку 80-х років і потребують технічного оновлення. На промислових підприємствах деревообробної промисловості та будівельних матеріалів очисні споруди відсутні, в той час, коли викиди даних підприємств становлять 7,6 %.

Динаміка викидів забруднюючих речовин промисловості і автотранспорту показує, що головним забруднювачем є автотранспорт. Недивлячись на кризовий стан економіки кількість автобусного і автомобільного парку міста збільшується за рахунок імпорту закордонної автомобільної техніки, яка характеризується великим відсотком зношеності, застарілими моделями.

Промисловими підприємствами викидається щорічно близько 150 різноманітних шкідливих інгредієнтів, котрі належать до різних класів шкідливості.

Поєднання викидів двох джерел забруднення створює загрозливу ситуацію для міського середовища і для життя людини. Значна частина викидів осідає на відстані 100 м (50 м) від узбіччя автошляхів, на відстані 50-100 м від промислових підприємств, забруднюючи ґрунтовий покрив, решта розсіюється на значні відстані. Індикатором стану навколишнього природного середовища є стан грунтово-рослинного покриву. Ступінь збагачення ґрунтів токсичними елементами і металами визначає концентрацію токсичних забруднюючих речовин у вдихуваному людиною повітрі.

1.4 Відкриття нового виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на підприємстві ВАТ „Рівнеазот”

У Рівненській області розташоване хімічне підприємство ВАТ „ Рівнеазот”, де випускаються хімічні добрива, в тому числі і аміачна селітра. Для покращання якості збереження гранул аміачної селітри було запропоновано відкрити виробництво магнезіальної добавки. Оскільки це виробництво вперше відкривається на ВАТ „Рівнеазот”, потрібно оцінити вплив виробництва магнезіальної добавки на навколишнє середовище: атмосферне повітря, ґрунти, води, відходи, шум, вплив на прилеглі території сіл і самого міста Рівне.

Проект розроблено проектно - конструкторським відділом ВАТ „Рівнеазот” на підставі наказу по підприємству № 606 від 02. 08. 2005 р.

Проектована установка розміщується в існуючому корпусі 713 А цеху складних мінеральних добрив. Екологічних, санітарно - епідеміологічних,протилежних обмежень для впровадження даної технології виробництва немає.

Цей підрозділ розроблено у відповідності з:

- ДБН А 2.2 - 1 - 2003 „Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд”;

- КНД - 86 „методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться в викидах підприємства”;

- ДСП планування та забудова населених пунктів № 173 від 9. 06 1996 року.

РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТИ, УМОВИ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Фізико-географічні та кліматичні умови розташування підприємства виготовлення магнезіальної добавки в аміачну селітру

ВАТ „Рівнеазот” знаходиться на відстані 7,5 км на північний захід від границі м. Рівне. З північної сторони виробничий майданчик межує з заплавою р. Горинь, з південної - знаходиться заплавою р. Устя.

За даними гідрометеоцентру міста Рівне середня річна температура повітря в районі розміщення ВАТ „Рівнеазот” - + 6 - 9 ?С. Середня температура найтеплішого місяця - липня становить + 24 ?С, найхолоднішого - січня дорівнює - 9?С.

На протязі року переважають вітри західного напрямку, в літні місяці часто спостерігаються вітри північно-західного напрямку. Середньорічна швидкість вітру змінюється від з,1 м/с до 4,6м/с. У зимові місяці швидкість вітру досягає 5,5 - 6,1 м/с, в літні 3,7 - 4,0 м/с.

Розміщення підприємства з нанесеною границею санітарно-захисної зони та селітебної території наведено на ситуаційній карті - схемі. Ситуаційна карта -схема складена на основі топографічних планів.

Найближчим населеними пунктами, які знаходяться в зоні впливу підприємства, є село Метків (північний напрям) і селище Городок (південно-західний напрям). Зона відпочинку біля річки Горинь розташована у північно - західному напрямі. В 1000 - метровій санітарно-захисній зоні ВАТ „Рівнеазот” розмішені медико-санітарна частина, пожежна частина, мале підприємство „Пластик”.

Стан повітряного середовища в місті Рівне визначають наступні значення фонових концентрацій (за даними центру по гідро - метрології і контролю природного середовища на основі п'ятирічних спостережень):

Пил - 1 мг/ м?;

Сірчистий ангідрид - 0,15 мг/ м?;

Двооксид азоту - 0,16 мг/ м?;

Оксид вуглеводню - 6 мг/ м?;

Аміаку - 0,08 мг/ м?;

Сірчана кислота - 0,12 мг/ м?;

Фтор водню - 0,008 мг/ м?;

Хлор водню - 0,008 мг/ м?.

2.2 Характеристика джерел водозаборів і приймальників стічних вод

Головними джерелом водопостачання ВАТ „ Рівнеазот ”, а також приймальників стічних вод є р. Горинь - водойм рибогосподарського значення ІІ категорії, код - 20//Чер/Дніпро/981/412.

Основний випуск стічних вод (випуск очисних споруд буферних озер) знаходиться на відстані 314 км від усті р. Горинь, на дільниці № 5. верхній створ дільниці - впадання р. Вілія, нижній створ - впадання р. Устя.

У районі випуску стічних вод ВАТ „Рівнеазот”:

- мінімальна витрата річки 95 % забезпечення - 6,95 м? / сек.

- середня глибина річки - 1,5 м;

- середня швидкість течії - 0,4 м / сек.;

- коефіцієнт звивистості - 1,33;

- ухил водяної поверхні - 0,00052.

2.3 Цехи і виробничі об'єкти

Загальна характеристика цехів і виробничих об'єктів ВАТ „Рівнеазот” подали в табл. 2.1..

Таблиця 2.1

Цехи і виробничі об'єкти ВАТ „Рівнеазот” .

№	Назва виробничого об'єкта, встановлення потужності	Назва виготовленої продукції	Код продукції	Одиниця вимірювання	Об'єм виготовленої продукції
					По плану	Фактичні
1	2	3	4	5	6	7
1	Цех з виробництва аміаку	Аміак синтетичний	30108	тис. т	479,000	499,231
	Потужність - 496,0	Азотоводна сировина		тис. м?		42533
2	Цех аміаку № І (А-І)по отриманню аміаку водного
	Потужність - 270,0	Азот технічний	30901	тис. м?	100	69
	Потужність 1000,0	Кисень технічний	30926	тис. м?	420	424
	Потужність 470,0	Аміачна вода	23301	тис. т	488,900	544,505
	Потужність 6,0	Вуглекислота, рідка і тверда	3000302	тис. т	3,000 0,400	2,229 0,379
3	Цех з виробництва неконцентрованої кислоти
	Потужність 720,0	Слабка азотна к.	3000302	тис. т	417,100	408,453
4	Цех з виробництва аміачної селітри
	Потужність 520,0	Селітра аміачна	3420301	тис. т	490,000	481,306
5	Цех по виробництві контактної сірчаної кислоти	Сірчана кислота в МНГ	3000102	тис. т	527,600	587,811
	Потужність 540	В т. ч. олеум товарний	3000102	тис. т	64,700	68,716
6	Цех з виробництва екстрактної фосфорної кислоти і фторних солей
	Потужність 220,0	Фосфорна кислота в перерахунку на 100%Р2О5	30005	тис. т	148,800	145,447
7	Цех з виробництва складних фосфорних добрив
	Потужність 362	Амофос	34299	тис. т	272,700	265,974
8	Виробництво адипінової кислоти
8.1.	Цех циклогексанолу (АК-І )
	Потужність 17,0	Циклогексаном (анолон)		тис. т		22,566
	Потужність 8,0	Циклогексанон (товарний)		тис. т	26,476	6,738
8.2.	Цех отримання адипінової кислоти (АК-2)
	Потужність 25,0	Адипінова кислота	3009909	тис. т	26,00	26,820
8.3.	Цех кальцинованої соди (АК-5)	Сода кальцинована	30102	тис. т	41,600	42,857
9	Виготовлення гексаметилендіаміна і солі
9.1.	Цех адіподінітрила	Адіподінтрил		тис. т	1,584	2,177
	Потужність 8,735
9.2.	Цех гексаметилендіаміна
	Потужність 9,040	Гексаметилендіамідамін		тис. т	1,480	1,864
9.3.	Відділ по отриманні каталізаторів
	Потужність 60,0	Д - І І - 90	30953	тонн	21,5	19,5
	Потужність 60,0	Н -2- 90	30952	тонн	12,3	9,1
9.4.	Цех солі
	Потужність 10,0	Сіль	30299	тис. т	3,300	3,784

План - схема розташування цехів і промислових виробництв ВАТ „Рівнеазот” подана на Рис.2.2.

2.4 Загальні дані щодо виробництва магнезіальної добавки

Розвиток виробництва аміачної селітри, що широко застосовується в сільському господарстві, як просте азотне добриво є перспективним компонентом для тукосумішей. Це визначає необхідність приділення великої уваги всім аспектам технології, зберігання та транспортування найпростіших вибухових речовин.

Специфічні фізико-хімічні властивості аміачної селітри, такі як поліморфні перетворення, що відбуваються при кристалізації її сплавів або при нагріві та охолоджені кристалів цієї солі, а також їх гігроскопічність, значно ускладнюють отримання гранульованого продукту, що задовольняє вимоги споживачів.

Для отримання гранульованої аміачної селітри, що не злежується при тривалому зберіганні на складах як у мішках, так і насипом, у розчин аміачної селітри перед її гранулюванням уводять різноманітні добавки. Крім того, застосовування таких добавок часто поєднується з обробкою поверхні гранул розчинами ПАВ з подальшим обпудрюванням гранул різноманітними порошками.

Добавки, що вводяться в розчини або сплави аміачної селітри, можна підрозділити на наступні групи:

- добавки, що зв'язують вільну вологу;

- добавки, що впливають на процес поліморфних перетворень нітрату амонію;

- добавки, що утворюють центри кристалізації.

До добавок, що зв'язують вільну вологу, яка знаходиться в плаві нітрату амонію, що подається на гранулювання, відноситься, в першу чергу, нітрат магнію.

Гранульована аміачна селітра з магнезійною добавкою має відмінні фізико-хімічні властивості. У поліетиленових мішках вона може зберігатися не злежуючись на протязі тривалого часу (6-9 міс.); до того ж її можна перевозити у мінераловозах із зберіганням її сипучості.

При наявності в гранулах готового продукту нітрату магнію немає необхідності обробляти їх поверхнево-активними речовинами, що є суттєвою перевагою у порівнянні з іншими добавками.

2.5 Характеристика виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру

Магнезіальна добавка повинна виготовлятись за технологічним регламентом і повинна відповідати нормам, які наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Назва показника	Норма
Масова концентрація нітрату магнію в перерахунку на MgO, г/дм?	Не менше 120-140

Фізико-хімічні властивості магнезіальної добавки наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Фізико - хімічні властивості магнезіальної добавки

Назва властивості (константи) та од. вим.	Значення фізичної величини з граничними відхиленнями	Джерело інформації
1. Зовнішній вигляд	Рідина світло-жовтого кольору	Дослідження проведені ЦЛП
2. Густина, кг/м?	1300-1400
3. Фізичні властивості	Добре розчинна у воді
4. Хімічна формула	Mg(NO3)2
5. Температура кристалізації	55?

Магнезіальна добавка використовується в виробництві аміачної селітри як антизлежувач.

Виробництво розміщується в існуючому корпусі 713 А цеху складних мінеральних добрив і має такі характеристики:

Рік пуску в експлуатацію - 2005 р.

Кількість технологічних ліній - одна.

Проектна потужність виробництва - 2600 т магнезіальної добавки на рік (у перарухнку на MgO).

Метод виробництва: взаємодія між каустичним магнезитом і неконцентрованою азотною кислотою з отриманням розчину магнезіальної добавки.

Сировина:

- кислота азотна неконцентрована (57%) ОСТ 113-03-270 - 90, клас небезпеки - 3;

- порошок магнезитовий каустичний, ГОСТ 1216-87, клас небезпеки - 4.

Продукція - розчин нітрату магнію водний, концентрацією до 140г/дм3, клас небезпеки - 3.

У технології виробництва використовується: вода оборотна, вода хімічна, паровий конденсат, пара, стиснене повітря.

Виробництво розміщується в існуючому виробничому корпусі 713 А цеху

Складних мінеральних добрив. Корпус підключено до існуючих мереж господарства: фекальної та промзливової каналізації, водопроводу госппобутового водопостачання.

Технологічний процес отримання магнезіальної добавки періодичний з використанням пожежо - вибухонебезпечних продуктів. Можливість виникнення масштабних аварійних ситуацій виключена.

Негативного впливу на стан ґрунтів, поверхневих, ґрунтових та підземних вод установка немає.

2.5.1 Основні технологічні рішення

Установка розміщується в існуючому корпусі 713 А, корпус побудований для виготовлення вапняного молока по виробництву солі СГ. На даний час корпус вільний.

Установка виготовлення магнезіальної добавки складається з наступних стадій:

1. Прийом сировини.

2. Виготовлення розчину магнезиту.

3. Освітлення розчину магнезиту.

4. Очищення пилогазової суміші.

5. Подача розчину магнезиту в цех АС.

6. Вузол дозування добавки в ВТН - 72 в цех АС.

Азотна кислота концентрації 57 - 58% надходить в відділення по

трубопроводу із цеху НАК.

Порошок магнезитовий каустичний надходить в мішках „Біг - Бег” по 500 кг та 1000 кг.

Стиснене осушене і не осушене повітря надходить із міжцехових трубопроводів підприємства.

Хімочищена вода надходить від цеху ХПВ.

Річкова вода на охолодження - із цеху ВІК.

Осад з відстійника видається по трубопроводу в корпус на технологію.

Схема забезпечення та розподілу ресурсів при виробництві магнезіальної добавки в аміачну селітру наведена на рис. 2.3.

Процес виробництва вапняково - аміачної селітри складається з:

- Розкладання магнезиту каустичного азотною кислотою з одержанням пульпи по реакції:

MgO + HNO3 = Mg(NO3)2 + Q

(реакція проходить із значним виділенням тепла).Відстоювання пульпи з одержанням магнезитної добавки і шламу.

Схема забезпечення та розподілу ресурсів при виробництві магнезіальної добавки в аміачну селітру

2.5.2 Опис технологічної схеми

Виробництво магнезитної добавки складається з таких основних стадій:

А). Приймання сировини.

Б). Приготування пульпи магнезиту.

В). Освітлення пульпи магнезиту.

Г). Очищення пило газової суміші.

А). Стадія приймання сировини.

Неконцентрована азотна кислота надходить у відділення по трубопроводу з цеху НАК (неконцентрованої азотної кислоти). Порошок магнезит ний каустичний надходить в відділення в мішках типу „Біг - Бег” на 500 і 1000 кг. Стиснене неосушене повітря надходить у відділення по трубопроводу із цеху СМД (складних мінеральних добрив) або А 1 (аміак - 1). Оборотна і освітлена вода надходить у відділення по трубопроводах із цеху ВІК (водопостачання і каналізації).

Б). Стадії приготування пульпи магнезиту.

Технологічна схема приготування магнезіальної добавки наведено на Рис.2.4.

Процес приготування пульпи магнезиту проводиться в реакторі (поз. 1 (1,2)), який оснащений перемішуючим улаштуванням і повітряним барботером. При працюючий мішалці в реактор (поз. 1 (1,2)) заливається порція азотної кислоти. Замір порції здійснюється за допомогою витратоміру і відсічного клапану. Аналогічно проводиться залив порції освітленої води або парового конденсату . У випадку підвищення температури в реакторі до 90? С подається оборотна вода в „сорочку” охолодження реактора.

„Біг - Бег” з порошком магнезиту каустичного піднімається за допомогою тельфера над приймальним бункером (поз. 11) і порошок магнезиту каустичного висипається в приймальний бункер.

За допомогою шнека (поз. 12) порошок магнезиту каустичного подається в реактор (поз. 1 (1,2)). Оскільки реакція проходить зі значним виділенням тепла і піни, дозування порошку каустичного магнезиту проводити поступово. Процес розкладання проводити при температурі не більше 90?С, на протязі чотирьох годин до реакції середовища (водневий показник) рН 6-6,5.

Після закінчення процесу розкладання пульпа магнезиту зливається через нижній злив реактора (поз. 1 (1,2)) у відстійник (поз. 2).

В). Стадія освітлення пульпи магнезиту.

Процес освітлення пульпи магнезиту проводиться у відстійнику (поз. 2). Відстійник (поз. 2) являє собою ємність з внутрішньою перетинкою і внутрішнім паровим змійовиком для підігріву пульпи.

Процес освітлення пульпи здійснюється на протязі трьох годин при температурі 70-80? С. По мірі зашламування відстійника (поз. 2) осад насосами (поз. Н 2) подається в корпус 708 на виробництво вапняно-аміачної селітри або на станцію нейтралізації корпусу 712, звідки насосами по існуючим шламопроводам подається у шламонакопичувач цеху складних мінеральних добрив.

Освітлена магнезитна добавка насосом (поз. Н 2) подається в збірник

(поз. 3) для зберігання. Зберігання (поз. 3) являє собою ємність, оснащену внутрішнім паровим змійовиком. Зберігання магнезитної добавки здійснюється при температурі 70-80? С.

Із збірника магнезитна добавка насосом (поз. Н 3 (1,2)) подається через фільтри (поз. 7 (1,2)) в приймальне сховище в цеху АС. По мірі забивки фільтри (поз. 7 (1,2)) почергово очищують від шламу.

Г). Стадія очищення пило - газової суміші.

На вузлі дозування порошку магнезиту каустичного встановлено „зонт”, через який вентилятором (поз. 9) здійснюється місцеве відсмоктування запиленого повітря. Перед викидом в атмосферу запилене повітря проходить очищення в циклоні (поз. 13). Очищене в циклоні пило-повітряна суміш викидається в атмосферу (джерело викиду № 633). Пил з циклону зсипається в приймальний бункер (поз. 11).

Парогазопилова суміш із реакторів (поз. 1 (1,2)) надходить в бризкоуловлювач (поз. 10), де частково проходить її очищення. Рідка фаза з бризкоуловлювача зливається в один із реакторів (поз. 1 (1,2)). Газова фаза надходить на подальше очищення в абсорбер (поз. 4). Абсорбер являє собою пустотілий апарат з насадкою, який зрошується рідиною через форсунку, розташовану в верхній частині. Очищена газова фаза із абсорбера (поз. 4) вентилятором (поз. 8) викидається в атмосферу (джерело викиду № 633). Зрошення абсорбера здійснюється за допомогою насоса (поз. Н 4). Для охолодження зрошувальної рідини встановлено теплообмінник (поз. Т 4), де в якості холодоагенту використовується оборотна вода. Для підживлення абсорбційного циклу використовується паровий конденсат. По мірі насичення частина циркуляційного розчину виводиться для розбавлення азотної кислоти в реактори (поз. 1 (1,2)).

Всі дренажні рідини збираються в бак (поз. 5) і насосом (поз. 6) розкачується в реактор (поз. 1 (1,2)). Виробничі стічні води відсутні.

Рис. 2.4. Технологічна схема приготування магнезіальної добавки .

2.6 Методика проведення робіт

Методи досліджень ґрунтуються на проведенні оцінки впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ „Рівнеазот”.

Для автоматизованого розрахунку забруднення атмосфери при визначенні мінімальної висоти окремого джерела викиду використовується програма ЕОЛ - плюс, версія 5.23., що реалізує принципи КНД - 86 і яку рекомендовано до використання Мінекобезпеки України.

Оцінка прогнозного рівня забруднення атмосферного повітря проводиться шляхом співставлення показника забруднення з показником гранично допустимого забруднення.

Клас небезпеки шламу нерозчинних залишків визначений розрахунково по допустимій концентрації нітратів в ґрунті.

Оцінка забруднення води, шуму.

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИРОБНИЦТВА МАГНЕЗІАЛЬНОЇ ДОБАВКИ В АМІАЧНУ СЕЛІТРУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

3.1 Оцінка впливу на повітряне середовище

Дана робота проведена як складова частина розробок з екологічної тематики для ВАТ «Рівнеазот» та у продовження інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Мета роботи - автоматизований розрахунок розсіювання забруднюючих речовин при додаткових джерелах викидів, а саме при введені в дію додаткового обладнання відділення приготування магнезіальної добавки для аміачної селітри, з оцінкою впливу додаткових шкідливостей на стан навколишнього середовища.

Таким чином, матеріали праці узагальнюють наступні роботи :

¦ Корегування результатів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

¦ Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря на межах СЗЗ та найближчих населених пунктів.

Обґрунтування повноти і вірогідності початкових даних прийнятих для розрахунків, визначені за вимогами ВАТ « Рівнеазот » і полягають у слідуючому: цех СМД, який випускає вапняно - аміачну селітру ( ВАС ), має бути зорієнтовано ще й на приготування магнезіальної добавки . Шкідливі викиди при виробництві магнезіальної добавки відводяться у нові, порівняно з інвентаризацією джерел 2004 р., джерела викидів:

° джерело № 632- (загальний крізний новий № 1127 за результатами інвентаризації);

° джерело № 633 - (загальний крізний новий № 1128 за результатами інвентаризації).

Таблиця 3.1.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.

№ п/п	Код речовини	Найменування речовини	гдк
1	301	Азоту діоксид	0.085
2	138	Магнію оксид	0.4

Нижче наведена детальна інформація щодо доповнень для кожного джерела у таблицях:

° 3.2. «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин»:

° 3.3. «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин';

Таблиця 3.2.

Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин

Виробництво, цех, дільниця	N ДЖ- ре-ла-ви-ки-ДУ-	N ве-нт-ус-та-но-вки	N за-га-ль-ний	Джерело утворення забруднюючої речовини	Етапи технологічного процесу	Зава нтаж техн обла днан год/ /рік	Об'ім на витра та газу, м3/с	Тем пер ату ра, °С	Забруд	нююча речовина	Значення концентрація забруднюючих речовин, мг/мЗ	Методика визначен ня показників
				Найменування	Кількі сть						фактичні	проектне	по тех-нол. регл
										код	найменування	макс.	мін.
1	2	3		4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
ЦехСМД: виробництво вапняно-аміачної селітри	632		1127	Абсорбер	1	Приготування магнезіальної добавки для аміачної селітри	8000	1.67	40	301	Азоту диоксид	100.0		100.0		галузева	632
	633		1128	Циклон	1		2700	0.83	20	138	Магнію оксид	100.0		100.0		галузева	633

Таблиця 3.3.

Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин

N дже рел викидів	N за-га-ль-ний	Найменува ння джерела викиду	Вис ота дже рел вик йду м	Діаметр джерела викиду, м	Координати джерела	Характеристика ПГПС	Забруднююча речовина	Вихідні дані для ви значення величини викиду (максимальні)	Визначена	Метод ика визначе ння показни ків
					точкового або початку лінійного	кінця лінійного	Об'єм, м3/с	Швидкість, м/с	Темпе рату ра °С	Код	Найменування забруднюючої речовини	Факт	Проектні	Розрахункові	потужність викиду
					Х1	У1								г/с	г/с	т/рік	г/с	т/рік	г/с	т/рік
1		2	3	4	5	6			9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
632	1127	Труба	21	0.32	9800	11130			1.67	21.0	20	301	Азоту диоксид		0.20	5.76			0.20	5.76
633	1128	Труба	14	0.23	9800	11120			0.83	20.0	20	138	Магнію оксид		0.08	0.78			0.08	0.78

3.1.2 Проведення розрахунків розсіювання і визначення розрахункових значень максимальних приземних концентрацій для проммайданчика ВАТ „Рівнеазот”

Для автоматизованого розрахунку забруднення атмосфери використовується програма ЕОЛ - Плюс, версія 5.23.1.

Для отримання повної та достовірної картини щодо комплексного забруднення атмосфери усіма виробництвами ВАТ « Рівнеазот », розрахунки розсіювання здійснювались із урахуванням виявлених у результаті проведення інвентаризації 2004 р. усіх джерел викидів та отриманих тільки для азоту діоксид та магнію оксиду характеристик складу викидів джерел на проммайданчику.

Розрахунки розсіювання виконувались при:

- Розліковому прямокутнику (15000 х 15000 м) , включає у себе проммайданчика підприємства, СЗЗ та населенні пункти, де необхідна концентрація у житловій зоні;

- Кроку розрахунку по довжині і ширині прямокутника прийнято

7500 м відповідно;

- Куту між позитивною піввіссю ОХ, що дорівнюючому 0;

- Завданому направленню вітру, що має ознаку 0, при цьому воно буде визначатись програмно;

- Константі вибору вітру, що дорівнює 111.

Згідно базі даних ГДК комплексу «АРМ - ЕСО», груп сумації шкідливих речовин виявлено, наведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Викиди шкідливих речовин

№	Речовини що складають групи сумацій
30	Азоту діоксид	Ангідрид сірчистий
33	Азоту діоксид	Ангідрид сірчистий	Вуглецю оксид	Фенол
37	Азоту діоксид	Аміак	Азоту оксид	Ангідрид сірчистий

Для виявлення внеску підприємства у забруднення приземного шару атмосфери, а також відповідно до «Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі. П.4.8.»

( Наказ Мінекоресурсів України № 286 від 30.07.2001 р.), фонові концентрації при розрахунку на ЕОМ приймаються дорівнюючими:

- Пил-0.1 ГДК;

- Азоту діоксид - 0.09 ГДК;

- Вуглецю оксид - 0.08 ГДК.

При розрахунках розсіювання концентрація кожної шкідливої речовини у приземному шарі атмосфери ( С ) на кордоні санітарно - захисної зони (СЗЗ) не повинна перевищувати максимальної граничної допустимої концентрації даної речовини у атмосферному повітрі (дивитись табл. 3.1.).

Характеристика та параметри джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Параметри та характеристика джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від обладнання відділення приготування магнезіальної добавки до аміачної селітри наведені в таблиці 3.5.

3.1.3 Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря здійснюється за даними результатів розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі: на межі санітарно-захисної зони (СЗЗ); в селітебній зоні. Зокрема, для проммайданчика ВАТ „Рівнеазот' селітебною зоною є слідуючі населені пункти: => с. Метків; => с. Городок; => м. Рівне. Оцінка впливу наведена нижче у табличній формі окремо для кожного місця проммайданчика за наступною таблицею і наведена в Додатку В.

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин проммайданчика та прилеглих територій ВАТ „Рівнеазот”.

Таблиця 3.6.

Місце оцінки впливу	Напрямок	Координати	№ пункту (див.)
		X	У
ПРОММАЙДАНЧИК ВАТ „РІВНЕАЗОТ'	СЗЗ	-	9000	12000	Додаток А
	с. Метків	північний	11000	13000
	с. Городок	південний	12000	8000
	м. Рівне	південно-західний	16000	5000

Аналіз впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря, дозволяє стверджувати, що виробництво приготування магнезіальної добавки для аміачної селітри цеху СМД не здійснює шкідливої дії на стан довкілля з дотриманням умови С ? ГДК.

3.1.4 Обґрунтування розмірів нормативної санітарно - захисної зони

Нормативні розміри санітарно - захисної зони (СЗЗ) ВАТ „Рівнеазот ”, прийняті згідно „Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України , 19.06. 1996 р., № 173, та становлять 1000 м.

Відповідно до вимог КНД - 86 ці розміри повинні перевірятися розрахунками.

Розрахунки по обґрунтуванню розмірів санітарно - захисної зони наведені в Додатку А.

Враховуючи, що на границі СЗЗ і в зоні житлової забудови розрахункові концентрації по всіх речовинах, які викидаються підприємством з врахуванням викидів відділення по приготуванню магнезіальної добавки для аміачної селітри не перевищують гранично допустимих концентрацій, необхідності в корегуванні санітарно - захисної зони немає.

3.1.5 Розробка пропозицій по досягненню нормативів гранично - допустимих викидів для забруднюючих речовин

У результаті проведення розрахунку розсіювання на існуючий стан, перевищення значень ГДК по інгредієнтам на межі СЗЗ не встановлено

(див. ДОДАТОК В)

Крім того, оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря (див. ДОДАТОК А), є позитивною , що дає право розробки пропозицій по досягненню нормативів граничнодопустимих викидів ( ГДВ ) для забруднюючих речовин ( ЗР ), при відсутності заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, у обсязі інвентаризації джерел викидів 2004 р.

Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин показав, що концентрація цих речовин у приземному шарі атмосфери на межі санітарно - захисної зони та в найближчих населених пунктах не перевищує відповідних значень гранично - допустимих концентрацій, тому в розробці додаткових заходів по зменшенню викидів немає потреби.

Враховуючи це, нормативи гранично - допустимого викиду встановлюється на рівні прийнятого в розрахунку.

Пропозиції по нормативах гранично -допустимих викидів приведено в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7.

Пропозиція по нормативах гранично допустимих викидів забруднюючих речовин

№ п/п	Номер джерела	Нормативи викиді в забруднюючих речовин	ГДВ	РІК досягнення ГДВ
		[ На 2005 р.	На 2006 р.	На 2007 р.	На 2008 р.	На 2009 р.
		г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	Азоту дюксид
	632	0,2	Л5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	2005
Пщсумок	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76
2	Пил магнезиту в перерахунку на магжй оксид
	633	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78 ^	2005
Пщсумок	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78
Всього по установи	0,28	6,54	0,28	6,54	0,28	6,54	0,28	6,54	0,28	6,54	0,28	6,54

3.1.6 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах

При настанні несприятливих метеорологічних умов підвищується рівень забруднення атмосферного повітря, в зв'язку з чим виникає необхідність регулювання викидів шкідливих речовин.

У плані заходів передбачено зменшення викидів тих забруднюючих речовин, які мають найвищі значення концентрацій у атмосферному повітрі.

При цьому заходи розроблені в першу чергу для джерел, внески яких у рівень забруднення атмосферного повітря найбільші.

Обґрунтовуючись матеріалами для встановлення нормативів гранично допустимих викидів ВАТ „Рівнеазот” (реєстраційний номер 560022

від 6. 09. 2004 р.), передбачається зменшення викидів тих забруднюючих речовин, які мають найвищі значення концентрацій в атмосферному повітрі. Тому для установки по приготуванню магнезіальної добавки для аміачної селітри додаткових заходів розробляти непотрібно.

3.2 Заходи щодо запобігання шкідливого впливу шуму

Встановлюване технологічне обладнання поставляється із заводськими сертифікатами в яких вказано його шумові характеристики, заміри яких проведені на заводі - виробнику при нормальних робочих умовах.

Рівні виробничих шумів на робочих місцях відділення підготування магнезіальної добавки для аміачної селітри знаходяться в межах допустимих норм і відповідають вимогам ДСН 3.3.6.037-99 „Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”.

Спеціальних заходів по зменшенню рівня шуму розробляти не потрібно.

3.3 Водне середовище

3.3.1 Характеристика існуючого стану водопостачання

Джерелом технічного водопостачання та приймачем стічних вод підприємства ВАТ „Рівнеазот” є річка Горинь, яка відноситься до рибогосподарської водойми І І категорії. Середня глибина ріки 1,5-2,5 м, ширина - 44 м, коефіцієнт звивистості ріки складає 1,33. Відстань від гирла водозабору - 313 км, до скиду стічних вод 307 км. Розрахункова швидкість течії води в річці - 0,4 - 0,6 м/с, розрахункові витрати річки в створі випуску (найменший середньомісячний) - 7,35 м? / год. Хімічний склад води в річці Горинь, а також показники ступеня забруднення річки вище випуску зворотних вод підприємства наведені в таблиці .

Річкова вода використовується для підживлення водооборотних циклів підприємства та отримання декарбонізованих, хімочищених та знесолених вод, які використовуються в технологічних процесах при виробництві основної продукції. Господарсько - питне водопостачання підприємства здійснюється з власного артезіанського водозабору. Питна вода проходить знезалізнення, знезаражується бактерицидними променями та шляхом хлорування, після чого направляється споживачам.

Таблиця 3.3.1.

Характеристика води річки Горинь

№	Найменування забруднення	Вміст забруднення, мг/л	ГДК для рибо господарчого використання, мг/л	Ступінь забрудненості (перевищення ГДК)	Примітка
1	2	3	4	5	6
1	Азот амонійний	0,17	0.5	0,34
2	Азот нітратний	1,27	40,0	0,032
3	Азот нітритний	0,021	0,08	0,26
4	Нафтопродукт	н/о	0,05	-
5	Хлориди	18,4	300	0,06
6	Сульфати	42	100	0,42
7	Фосфати	0,24	0,25	0,96
8	БПК 20	2,88	3,0	0,96
9	Завислі речовини	16,5	17,5	0,97
10	Мідь	0,0029	0.011	0,26
11	Цинк	н/о	0,01	-
12	Залізо	0,25	0,5	0,5
13	Фтор	0,24	1,5	0,16

3.3.2 Характеристика існуючої системи водовідведення і оборотного водопостачання

На підприємстві в експлуатації знаходяться такі системи каналізації:

- господарсько - фекальна;

- промзливова;

- виробнича.

Госппобутові стічні води підприємства очищуються на власних спорудах біохімочистки потужністю 110 тис. м?/добу.

Промзливові стічні води частково використовуються для підживлення оборотних циклів, а частково через буферний став скидаються в ріку Горинь. Азотовмісні та органічно забруднені стічні води від діючих виробництв підприємства подаються на установку нітріденітріфікації (НДФ) потужністю 6000 м?/добу. Після очистки на установці НДФ хімзабруднені стічні води разом з побутовими доочищуються на спорудах БХО і скидаються в ріку Горинь.

На підприємстві експлуатуються 5 водооборотних циклів (ВОЦ) загальною потужністю 1305600 м?/добу.

Підживлення ВОЦ здійснюється річковою водою та відстояними промзливовими водами. Оборотне водопостачання відділення приготування магнезіальної добавки для аміачної селітри здійснюється від існуючого водооборотного циклу № 5.

3.3.3 Заходи щодо раціонального використання водних ресурсів

Безпосереднього забору води з річки Горинь для виробництва магнезіальної добавки для аміачної селітри немає. В технології виробництва використовується паровий конденсат та хімочищена вода із загально - заводської мережі в кількості 5300 - 7200 м?/рік. При цьому водоспоживання та водовідведення підприємства залишається в межах існуючого дозволу на спец - водокористування. При цьому виробничі стічні води відсутні.

Потреби в додатковій кількості питної води також немає, оскільки з вводом в експлуатацію даної установки загальна кілкість працівників підприємства не змінюється.

Для охолодження технологічного обладнання використовується оборотна вода існуючого водооборотного циклу № 5. Додаткової кількості оборотної води не потрібно, оскільки існуючі потужності водооборотного циклу покривають потреби в оборотній воді при експлуатації установки з приготування магнезіальної добавки.

Економія хімочищеної води при отриманні розчину магнезитної добавки досягається за рахунок використання парового конденсату та повторного використання забруднених вод, що утворюються в процесі:

- від промивання обладнання;

- від установки абсорбції окислів азоту;

- дренажні води.

3.4 Утворення та розміщення твердих відходів виробництва

В процесі отримання магнезитної добавки утворюється нерозчинний залишок магнезиту у вигляді шламу.

Із нижньої частини відстійника поз. 2 (див. Розділ 2, рис.2.4) насосом поз. Н 2 та з нижньої частини збірника поз. 3 насосом поз. Н 3 шлам подається в корпус 712 - станція нейтралізації цеху складних мінеральних добрив , звідки насосами шлам по існуючим шламопроводам може подаватися в діючий шламонакопичувач цеху складних мінеральних добрив.

Склад осаду в шламі - водонерозчинні складові магнезиту каустичного (пісок і т. п.) та розчин нітратів магнію, кальцію, заліза, алюмінію. Характеристика даного відходу наведена в таблиці 3.10. Забруднення ґрунту даним відходом виключається - всі операції з відходом здійснюються в апаратах та трубопроводах, приміщення обладнані хімзахистом, шламонакопичувач спеціально пристосований для приймання відповідної кількості забрудненого шламу.

Клас небезпеки шламу нерозчинних залишків визначений розрахунково по гранично -допустимою концентрацією нітратів у ґрунті - 4. Клас небезпеки магнезиту - 4. Розрахунок з визначення класу небезпеки шламу наведено в додатку 3.

Таблиця 3.4.1

Характеристика твердих відходів виробництва

№ п/п	Найменування відходів	Характеристика, склад, % ваг. (на сух. речовину)	Кількість	Клас небезпеки	Місце видалення, утилізації	Періодичність
			Одиниця виміру	На одну тонну МдО	В рік, т
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Шлам (нерозчинні залишки магнезиту в розчині нітрату магнію)	МgО (загальний) -16,1	кг	50	130	4	Шламонакопичувач цеху складних мінеральних добрив або утилізація (при роботі цеху) виробництва ВАС	4-6 раз на добу
		Нітрати в перерахунку:
		- МgО в розчині -13,9
		-СаО-доО,5
		-Ре203- 0,63 -1,0
		-АІ20- 0,68 -1,0
		5Ю2-0,52-2,0
		Вода - 52,0

3.4.1 Загальна характеристика положення шламонакопичувача

Шламонакопичувач розміщений біля лівого корінного берега в заплаві

р. Устя, призначений для збору з проммайданчика стічних вод, які складаються з продуктів нейтралізації.

Він складається із трьох секцій.

Секція № 1.

Шламонакопичувач ємністю 540 тис. м?, експлуатується з червня 1975 р. і був виведений з експлуатації в 1988 р. З 1993 р. використовується для складування надлишкових активних мулів після ущільнювача(до 300 м? / добу).

Секція № 2.

Шламонакопичувач ємністю 560 тис. м?, експлуатується з грудня 1975 р. і використовується для накопичення шламу станції нейтралізації кислих стоків цеху складних мінеральних добрив. Освітлена вода подається в цех для вторинного використання.

Секція № 3.

Шламонакопичувач ємністю 560 тис. м?, експлуатується з 1988 р.

Освітлена вода із секції № 3 підходить в існуючу секцію № 2 через пропускну стальну трубу діаметром 300 м? з задвижкою, встановлену в оглядовому колодязі.

План - схема шламонакопичувача наведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. План - схема шламонакопичувача

1 - секція № 1; 5 - дренажний колектор;

2 - секція № 2; 6 - скид дренажних вод;

3 - секція № 3; 7 - напірний шламопровід;

- насосна станцій; 8 - шахтний водоскид.

3.4.2 Сучасний стан шламонакопичувача

Перша секція шламонакопичувача цеха складних мінеральних добрив експлуатувалась з 1975 року.

Виведена із експлуатації в 1988 році.

Згідно протоколу технічних переговорів за № 3500 від 29 квітня 1992 року і договору № 344/44 від 14 травня 1992 року на робочу документацію в існуючу секцію № 1, зашламована по відмітці 175,0 м запроектована направляюча дамба, з відміткою гребня 178,5 м довжиною 100 м.

Ширина по гребеню 5 м, закладання відкосів m = 1,5 закріплених щебенем h = 0,20 м .

Подача активного мулу передбачається по розподільчому трубопроводу через напуски 4 діаметра 100 в накопичувач вище струмененаправляючої дамби.

Забір освітленої води із зони відстійного озера здійснюється водозабірним колодязем, оснащеним шандрами.

Далі освітлена вода по відводячому колектору діаметром 273 до 8 подається в насосну станцію оборотного водопостачання.

При досягненні максимальної відмітки води 177,10 м в зоні відстійного озера експлуатація накопичувача закінчується.

Друга секція шламонакопичувача експлуатується з 1975 року за проектом.

У даний час секція переповнена .

Третя секція шламонакопичувача експлуатується з 1988 року, використовується для накопичування шламу. Освітлена вода подається в цех для повторного використання. При накопичуванні шламонакопичувача до заданої відмітки освітленної води із збірника залізо - бетонних труб діаметром 500, вложених під днищем секції 2 подається в насосну станцію.

Освітлена вода із секції 3 надходить в існуючу секцію 2 через перепускну стальну трубу з задвижкою, встановленою в оглядовому колодязі.

Із секції 2 освітлена вода подається в цех для повторного використання через водоприймальну камеру насосної станції.

3.5 Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє соціальне середовище

Для оцінки впливу проектованої установки приготування магнезитної добавки на навколишнє соціальне середовище в даному випадку найголовнішим показником є значення концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів навколо підприємства.

За методикою ОНД - 86 визначено розрахункові максимальні приземні концентрації См; створювані плановим виробництвом:

- для окислів азоту - 0,025 мг/ м?;

- для пилу магнезиту - 0,055 мг/ м?.

Розрахунок наведено в додатку 3.

Згідно ДСП - 201-97 розрахунковий показник забруднення атмосферного повітря См/ГДК тер. при

ГДК тер. NOX = 0,085 мг/ м?, ГДК тер. MgO = 0,4 мг/ м? дорівнює 0,294 (NOx) та (MgO), що значно менше 1. Це відповідає безпечному ступеню небезпеки виробництв та допустимому рівню забруднення атмосфери.

Проведеними з врахуванням сумації груп шкідливих речовин НВО розрахунками розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від стаціонарних джерел викиду ВАТ „Рівнеазот”, за умови вводу проектованої установки, зроблена оцінка впливу планованого виробництва на стан атмосферного повітря на межі санітарно - захисної зони та в населених пунктах навколо підприємства - с. Метків, с. Городок, м. Рівне. Визначено, що перевищень ГДК після введення установки приготування магнезитної добавки у вказаних пунктах не буде.

3.6 Оцінка впливу на навколишнє техногенне середовище

Зона впливу установки приготування магнезитної добавки обмежується територією ВАТ „Рівнеазот”. Негативних наслідків від впровадження процесу розчинення магнезиту азотною кислотою на техногенне середовище - навколишні виробничі будівлі та споруди цехів складних мінеральних добрив, парокотельного, водоспоживання та каналізації (ВОЦ - 5), хімічної підготовки води не передбачається. Ступінь небезпеки проектованого виробництва - безпечний, рівень забруднення атмосферного повітря установкою - допустимий. Викиди в атмосферу не агресивні по відношенню до металоконструкцій та споруд виробничого призначення.

Забруднення території підприємства відходами не передбачається, виробничі приміщення облаштовані хімзахистом, відходи (ІV клас

небезпеки) передбачено складувати в облаштованих місцях організованого складування відходів - шламонакопичувач цеху складних мінеральних добрив або утилізувати у виробництві вапняно - аміачної селітри.

Навколишнє техногенне середовище впливу на установку приготування магнезитної добавки не має - в районі розташування установки агресивні середовища відсутні, фонове забруднення атмосферного повітря не перевищує встановлених норм.

РОЗДІЛ 4. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВИРОБНИЦТВА МАГНЕЗІАЛЬНОЇ ДОБАВКИ В АМІАЧНУ СЕЛІТРУ

4.1 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки

1.Установка з приготування магнезитної добавки для аміачної селітри за розробленою технологією має два стаціонарні джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферу. Неорганізованих джерел викиду немає. Джерела викиду обладнані сучасними пило - газоочисними установками, які забезпечують нормативну очистку пило газової суміші перед викидом в атмосферу.

В атмосферу викидаються забруднюючі речовини двох найменувань. Перелік забруднюючих речовин, концентрація та клас небезпеки наведено в табл. 2., характеристика і параметри джерел викидів наведено в табл.1.

Для визначення впливу забруднюючих речовин, що викидаються, на забруднення атмосферного повітря, виконано розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі з використанням програми „ЕОЛ - ПЛЮС”.

Аналіз розрахунку розсіювання показав, що відділення з приготування магнезитної добавки для аміачної селітри не матиме негативного впливу на атмосферне повітря, оскільки фактичні приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно - захисної зони та в прилеглих до підприємства населених пунктах значно менші від ГДК.

На підставі даних розрахунку розсіювання пропонується встановити нормативи гранично - допустимих викидів по всіх джерелах викидів на рівні, прийнятому в розрахунку.

Пропозиції по нормативах ГДВ приведені в табл. 3. Рівні виробничих шумів знаходяться в межах допустимих норм і відповідають вимогам ДСН 3.3.6.037-99 „Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”.

2. Безпосереднього забору води з річки Горинь для виробництва магнезитної добавки для аміачної селітри немає. В технології виробництва використовується хімочищень вода із загально - заводської мережі в кількості 7200 м?/рік. При цьому, водоспоживання та водовідведення підприємства залишається в межах існуючого дозволу на спец - водокористування.

Потреби в додатковій кількості питної води також немає, оскільки з вводом в експлуатацію даної установки загальна кількість працівників підприємства не змінюється.

Для охолодження технологічного обладнання використовується оборотна вода існуючого водооборотного циклу № 5. Існуючі потужності водооборотного циклу покривають потребу в оборотній воді установки приготування магнезитної добавки.

Виробничих стічних вод немає.

3. Тверді відходи виробництва, в кількості 130 тонн в рік (на суху речовину) розміщуються в існуючому шламонакопичувачі цеху складних мінеральних добрив. Характеристика відходів приведена в табл. 5.

Пил магнезиту, що вловлюється в циклоні системи аспірації від бункерів та шнеків повертається в реактор або бункери магнезиту.

4. Оскільки установка розміщується в існуючому корпусі 713 А цеху складних мінеральних добрив, у рекультивації земель, озеленені та благоустрою території немає потреби.

5. При експлуатації установки приготування магнезитної добавки теоретично можливі ситуації, за яких може відбутися розлив кислоти через утворення пропусків на трубопроводах.

Для запобігання забрудненню ґрунту, підлоги в зоні ризику виложені хімзахисною плиткою. Змиви з підлог заведені в дренажну ємність, звідки насосом подаються на повторне використання в реактор.

Для попередження перепливу кислоти при заповненні реакторів на трубопроводі подачі кислоти встановлюється електричний відсікач, який спрацьовує при досягненні заданого рівня в реакторі.

Для забезпечення надійнішої роботи вузла абсорбції, попередження забивок зрошувальних форсунок перед абсорбційною колоною встановлюється бризковловлювач - каплевідбійник. Вловлена в бризковловлювач рідина, що містить тверду фазу (реакційну суміш)стікає назад у реактор.

6. Установка приготування магнезитної добавки до аміачної селітри загрози стану навколишнього середовища не становить. Ступінь екологічного ризику від впровадження даного виробництва мінімальний.

7. Основні техніко - економічні показники виробництва магнезіальної добавки повністю окупляється за 1 рік, а за 5 років маємо високий рівень прибутку. Дані наведені в табл.4.1..

8. Економічні збитки від негативного впливу виробництва на навколишнє середовище становитимуть 505,34 гривень в рік, в тому числі:

- від викидів забруднюючих речовин в атмосферу 463,14 гривень;

- від розміщення відходів 42,2 гривень на рік.

Розрахунок прогнозного збору за забруднення навколишнього природного середовища наведено в табл. 4.2.

4.2 Основні техніко - економічні показники виробництва магнезіальної добавки

Основні техніко - економічні потреби виробництва магнезіальної добавки повністю окупляється за 1 рік, а за 5 років маємо високий рівень прибутку. Дані наведені в табл.4.1.

Таблиця 4.1.

Найменування техніко - економічних показників	Сума
Вартість проекту за кошторисним розрахунком	1864, 385 тис. грн..
У тому числі
Ремонтно - будівельні та ремонтно - монтажні роботи	248, 142 тис. грн.
Вартість устаткування	73, 304 тис. грн.
Податок на додану вартість	437, 166 тис. грн.
Розрахунковий економічний план на 1 рік	2466, 158 тис. грн.
Розрахунковий економічний план на 5 років	12330, 790 тис. грн.

4.3 Розрахунок прогнозного збору за забруднення навколишнього природного середовища

Таблиця 4.2.

Назва забруднюючих речовин, виду та класу відходів	Фактичні обсяги викидів, розміщення відходів, т/рік	Норматив збору за викиди, розміщення відходів, грн./тонну	Корегувальні коефіцієнти	Економічні збитки,грн./рік
1. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
1.1. Азоту діоксид	5,76	80	1*1	1*1
1.2. Пил магнезиту в перерахунку на магній оксид	0,78	3,0	1*1	1*1
Всього по п.1			463,14
2. Розміщення відходів виробництва
Шлам нерозчинних залишків магнезиту	130	0,3246	1*1	1*1
Всього по п. 2				42,20
Разом				505,34

Отже, збір за забруднення навколишнього природного середовища становлять не велику суму в порівнянні з прибутком.

4.4 Загальна оцінка екологічних наслідків

1. Відкрите акціонерне товариство „Рівнеазот”

Поштова та електронна адреса: м. Рівне - 17, 33017, Україна;

E-mail: rvazot @ azot. rv. ua

2. Місцезнаходження майданчика (траси) будівництва (варіанти): на території ВАТ „Рівнеазот”

3. Характеристика підприємства (орієнтовано, за об'єктами - аналогами): установка по виробництву магнезіальної добавки для аміачної селітри.

Технічні і технологічні дані: виробництво розміщується в існуючому корпусі 713 А цеху складних мінеральних добрив. Проектна потужність виробництва 2400 тонн магнезіальної добавки на рік (у перерахунку на MgO). Кількість технологічних ліній - 1. Метод виробництва - взаємодія між каустичним магнезитом і неконцентрованою азотною кислотою з отриманням розчину магнезіальної добавки. Режим роботи виробництва - безперервний, річний фонд робочого часу 8000 годин. Рік пуску в експлуатацію - 2005.

4. Соціально - економічна необхідність проектованої діяльності: магнезіальна добавка призначена для покращення товарних характеристик аміачної селітри за рахунок збільшення механічної міцності гранул.

5. Потреба в ресурсах при будівництві і експлуатації:

- земельних: додаткове вилучення земель не потрібне;

- сировинних: магнезит завозиться на підприємство з заводів -постачальників; всі інші необхідні компоненти надходять від діючих цехів підприємства;

- енергетичних: (паливо, електроенергія, тепло): від діючих енергетичних мереж без збільшення погоджених потужностей;

- водних: від діючих мереж водопостачання в межах існуючого дозволу на спец водокористування;

- трудових: без збільшення загальної чисельності працюючих на підприємстві.

6. Транспортне забезпечення при будівництві і експлуатації: діюче на ВАТ „Рівнеазот”.

7. Можливі впливи проектованої діяльності (при будівництві та експлуатації) на навколишнє середовище:

- геологічне середовище - не впливає;

- повітряне середовище - виробництво не матиме негативного впливу на атмосферне повітря, оскільки фактичні приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно -захисної зони та в прилеглих до підприємства населених пунктах с. Метків, с. Городок, м. Рівне, значно менші від гранично - допустимих концентрацій.

- мікроклімат - не впливає;

- водне середовище - не впливає;

- грунт - не впливає;

- рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти - не впливає;

- навколишнє соціальне середовище - не впливає;

- навколишнє техногенне середовище - не впливає.

8. Відходи виробництва і можливість їх повторного використання, утилізації, знешкодження чи безпечного поховання: при виробництві магнезіальної добавки утворюються тверді відходи виробництва у вигляді шламу нерозчинних залишків - IV класу небезпеки, в кількості в кількості 120 (сто двадцять) тонн в рік (по сухій речовині). Відходи виробництва планується розміщувати у шламонакопичувачі цеху складних мінеральних добрив.

9. Обсяг виконання оцінки впливу на навколишнє середовище : відповідно з ДБН А .2.2.-1-2003.

ВИСНОВКИ

1. З проголошенням незалежності України та з розбудовою її як суверенної демократичної держави, з розвитком гласності інформації ми одержали можливість осягнути справжню глибину екологічної кризи, в якій опинилася наша країна, та шукати шляхи виходу з цього становища.

Якщо говорити про майбутнє, то єдиним продуктивним шляхом відвернення техногенно-екологічних загроз є перехід від схеми реагування на події до побудови системи упереджувального контролю безпеки, переорієнтація науково-технічного потенціалу на створення нового покоління об'єктів, техніки з гарантованим рівнем безпеки запровадження програмованого режиму управління безпекою і нормативно-правового регулювання техногенного середовища.

2. Екологічна ситуація на території Рівненщини зумовлюється комплексною дією групи чинників глобального (як то руйнування озонового шару, посилення явища парникового ефекту, транскордонні переноси забруднюючих речовин тощо) масштабу, що характерні для всієї земної кулі, регіонального (забруднення радіонуклідами земель шести північних районів області внаслідок Чорнобильської катастрофи) прояву, що мають вплив на всю територію України або окремі її регіони, та місцевої дії, що як правило, зумовлюється впливом на компоненти навколишнього природного середовища забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 710-и підприємств хімічної, машинобудівної, метало та деревообробної, легкої, харчової, енергетичної та інших галузей області, пересувними джерелами викидів в атмосферне повітря, скидами неочищених і недостатньо очищених зворотних вод в поверхневі водні об'єкти області та надходженням в навколишнє середовище різних типів неутилізованих відходів.

3. Провівши оцінку екологічного впливу на навколишнє середовище виробництва магнезіальної добавки на ВАТ „Рівнеазот” можемо зробити висновки:

- Аналіз розрахунку розсіювання показав, що відділення по приготуванню магнезитної добавки для аміачної селітри не матиме негативного впливу на атмосферне повітря оскільки фактичні приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони та в прилеглих до підприємства населених пунктах значно менший.

На підставі даних розрахунку розсіювання пропонується встановити нормативи гранично - допустимих викидів по всім джерелам викидів на рівні прийнятому в розрахунку. Рівні виробничих шумів знаходяться в межах допустимих норм і відповідають вимогам ДСН 3.3.6.037 - 99 „Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

- Водоспоживання та водовідведення підприємства залишається в межах існуючого дозволу на спец водокористування. Потреби в додатковій кількості питної води немає, оскільки з вводом в експлуатацію даної установки загальна кількість працівників підприємства не змінюється.

Виробничих стічних вод немає.

- Тверді відходи виробництва, в кількості 130 тонн в рік (на суху) розміщуються в існуючому шламонакопичувач цеху складних мінеральних добрив.

Пил магнезиту, що вловлюється в циклоні системи аспірації від бункерів та шнеків повертається в реактор, або бункери магнезиту.

- Оскільки установка розміщується в існуючому корпусі 713 А цеху складних мінеральних добрив в рекультивації земель, озеленені та благоустрою території немає потреби.

- Для запобігання забрудненню ґрунту, підлоги в зони ризику виложені хімзахисною плиткою. Змиви з підлог заведені в дренажну ємність, звідки насосом подається на повторне використання в реактор.

- Установка приготування магнезитної добавки до аміачної селітри загрози стану навколишнього середовища не становить. Ступінь екологічного ризику від впровадження даного виробництва мінімальний.

- Економічні збитки від негативного впливу виробництва на навколишнє середовище становитимуть 505,34 гривень в рік, в тому числі:

від викидів забруднюючих речовин в атмосферу 463,14 гривень;

від розміщення твердих відходів 42,2 гривень в рік.

Отже, виробництво магнезіальної добавки не має суттєво шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.

ЛІТЕРАТУРА

1. М. О. Клименко, Т. Л. Меліхова. Довідник екологічного стану м. Рівне. - Рівне 2001р.;

2. М. В. Рапцун, О.М. Трофимчук, С.Б. Сурнін, Г.А. Кияшко, Г.Л. Вайнштейн, Г.П. Рубан. Джерела викидів парникових газів та заходи з пом'якшення зміни клімату інфраструктурі міст України . - Київ 2003р.;

3. Ю. А. Злобін, Н. В. Кочубей. Загальна екологія. - 2003р.;

4. Л.Г. Мельник, М.К. Шапочка. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням. - 2006р.;

5. ДБН А 2.2 - 1 - 2003 „Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств, будинків, споруд”;

6. КНД - 86 „Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться в викидах підприємства”;

7. ДСП планування та забудова населених пунктів № 173 від 9.06.1996р.

ДОДАТОК А

Розрахунок на ЕОМ по програмі ЕОЛ - плюс концентрацій шкідливих викидів на СЗЗ, с. Метків, с. Городок, м. Рівне

Вплив на межі СЗЗ. Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Таблиця А.1.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 37.

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.86	9000	12000	ЗО	0.86	16	13.91	17	13.77	18	12.79	4	8.70	32	8.42

Таблиця А.2.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 301 (Азоту діоксид).

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.41	9000 1	12000	51.63	1.34	18	27.82	17	18.37	16	16.47	38	11.18	1127	10.22

Таблиця А.3.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 31.

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерел	Внесок, %	Код джерел	Внесок, %	Код джерел	Внесок, %	Код джерел	Внесок, %	Код джерел	Внесок, %
0.76	9000	12000	30	1.34	16	26.08	17	25.62	18	22.61	32	11.55	23	3.10

Таблиця А.4.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 33.

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.86	9000	12000	ЗО	1.34	16	25.60	17	25.15	18	22.18	32	11.22	22	3.10

Таблиця А.5.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид).

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК

Коорд.Х, м

Коорд.У, м

Напр. вітру, град.

Швид. вітру, м/с

Код джерела

Внесок, %

Код джерела

Внесок, %

Код джерела

Внесок, %

Код джерела

Внесок, %

Код джерела

Внесок, 0/ /0

' 9000

12000

47.73

0.75

1128

100

0

0

0

0

0

0

0 ! 0

Таблиця А.6.

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 37.

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Коорд.Х, Коорд.У, Конц. в точці Конц. в точці, Напр, вітру, Швид. вітру, Код Внесок, Код Внесок, Код Внесок, Код Внесок, Код Внесок,
м	м	мг/мЗ	долей ГДК	град.	м/с	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%
9000	12000	-	0.86	ЗО	0.86	16	13.91	17	13.77	18	12.79	4	8.70	32	8.42

Таблиця А.7.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 301 (Азоту діоксид).

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
9000	12000	0.027	0.41	51.63	1.34	18	27.82	17	18.37	16	16.47	38	11.18	1127	10.22

Таблиця А.8.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 31.

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр, вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
9000	12000	-	0.76	ЗО	1.34	16	26.08	17	гЖбГ	18	22.61	32	11.55	23	3.10

Таблиця А.9.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 33.

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Корд . Х.м	Корд. У. м	Конц. в Точці Мг/м3	Конц. В Точці долей ГДК	Напр. Вітру, Град.	Швидк. Вітру, м/с	Код дже рела	Вне сок %	Код дже рела	Внесок, %	Код джерела	Внесок,%	Код джерела	Внесок, %
9000	12000	-	0.86	ЗО	1.34	16	25.60	17	25.15	18	22.18	32	11.22	22	3.10	9000	12000	-	0.86	ЗО	1.34	16	25.60	17	25.15	18	22.18	32	11.22	22	3.10

Таблиця А.10.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 138 (Магнію оксид).

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
9000	12000	0.00055	0.10	47.73	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Вплив на межі с. Метків .Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Таблиця А.11.

Розрахунок виконано о 16:11 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 37

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.52	11000	13000	80.24	0.86	16	21.85	17	20.62	18	14.98	4	11.17	32	8.10

Таблиця А.12.

Розрахунок виконано о 16:11 програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 301 (Азоту діоксид)

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, % і»	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.32	11000	13000	112.90	0.89	18	20.05	122	13.75	17	10.72	38	9.19	16	8.87

Таблиця А.13.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 31

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.49	11000	13000	80.23	1.34	16	35.24	17	32.18	18	19.58	32	7.40	21	4.01

Таблиця А.14.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 33

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.58	11000	13000	80.23	1.34	16	34.85	17	31.81	18	19.31	32	7.21	21	4.10

Таблиця А.15.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 138 (Магнію оксид).

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, | Коорд.Х, | Коорд.У, | Напр. вітру, | Швид. вітру, | Код

долей ГДК	м	м	град.	м/с	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%
0.10	11000	13000	122.55	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Таблиця А.16.

Розрахункові концентрації у заданих точках

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 37

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
11000	13000	-	0.52	80.24	0.86	16	21.85	17	20.62	18	14.98	4	11.17	32	8.10

Таблиця А.17.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 301 (Азоту діоксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок. %	Код джерела	Внесок, %
11000	13000	0.020	0.32	112.90	0.89	18	ГЖоТ	122	И375	17	10.72	38	9.19	16	8.87

Таблиця А.18.

Розрахунок виконано 16.08.2005 о 16:11 програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 31

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
11000	13000	-	0.49	80.23	1.34	16	35.24	17	32.18	18	19.58	32	7.40	21	4.01

Таблиця А.19.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 33

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
11000 і	13000	-	0.58	80.23	1.34	16	34.85	17	31.81	18	19.31	32	7.21	21	4.10

Таблиця А.20.

Розрахунок виконано о 16:11 програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
11000	13000	0.00018	0.10	122.55	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Вплив на межі села ГОРОДОК .Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Таблиця А.21.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 37

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.77	12000	8000	240	0.86	18	14.49	38	13.45	17	12.77	16	12.20	32	9.24

Таблиця А.22.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 301 (Азоту діоксид)

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.48	12000	8000	233.87	1.34	18	26.67	' 38	18.27	17	17.64	16	15.48	122	5.56

Таблиця А.23.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 31

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.70	12000	8000	240	1.34	18	25.54	17	20.85	16	19.39	32	12.71	38	8.75

Таблиця А.24.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 33

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.80	12000	8000	240	1.34	18	25.07	17	20.4ЇҐ	16	19.01	32	12.37	38	8.72

Таблиця А.25.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид)

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, ІУІ	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.10	12000	8000	234.81	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Таблиця А.26.

Розрахункові концентрації у заданих точках

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 37

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок. %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	-	0.77	240	0.86	18	14.49	38	13.45	17	12.77	0	12.20	32	9.24

Таблиця А.27.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 301 (Азоту діоксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	0.033	0.48	233.87	1.34	18	26.67	38	18.27	17	17.64	16	15.48	122	5.56

Таблиця А.28.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 31

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	-	0.70	240	1.34	18	25.54	17	20.85	16	19.39	32	12.71	38	8.75

Таблиця А.29.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 33

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	-	0.80	240	1.34	18	25.07	17	ґ2045~	16	19.01	32	12.37	38	8.72

Таблиця А.30.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	0.000070	0.10	234.81	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Вплив на межі міста Рівне. Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що додають найбільший внесок

Таблиця А.31.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 37

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.29	16000	5000	212.65	0.86	38	23.35	18	12.89	17	12.06	16	11.84	122	7.87

Таблиця А.32.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 301 (Азоту діоксид)

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.35	16000	5000	223.67	1.34	18	24.28	17	24.05	16	23.95	38	12.76	22	3.81

Таблиця А.33.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 31

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.23	16000	5000	212.64	0.89	18	18.28	17	17.05	16	16.72	38	14.35	122	10.56

Таблиця А.34.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 33

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х. м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.32	16000	5000	212.64	0.90	18	17.69	17	69	16	16.17	38	14.16	122	11.47

Таблиця А.35.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид)

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.10	16000	5000	224.63	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Таблиця А.36.

Розрахункові концентрації у заданих точках

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 37

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, фад.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
16000	5000	-	0.29	212.65	0.86	38	23.35	18	12.89	17	12.06	16	11.84	122	7.87

Таблиця А.37.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 301 (Азоту діоксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
16000	5000	0.022	0.35	223.67	1.34	18	24.28	17	24.05	16	23.95	38	12.76	22	3.81

Таблиця А.38.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 31

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
16000	5000	-	0.23	212.64	0.89	18	18.28	17	17.05	16	16.72	38	14.35	122	10.56

Таблиця А.39.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 33

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
16000	5000	-	0.32	212.64	0.90	18	17.69	17	16.49	16	16.17	38	14.16	122	11.47

Таблиця А.40.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
16000	5000	0.000014	0.10	224.63	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

ДОДАТОК Б

Розрахунки на ЕОМ по програмі ЕОЛ - плюс концентрацій шкідливих викидів на існуючий стан і карти розсіювання забруднюючих речовин.

Розрахунок виконано о 12:30 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

ТАБЛИЦЯ Б.1.

Опис метеорологічних умов та географічна прив'язка

Код міста	Найменування міста	Середня темп, повітря	Гранична | швидкість вітру, м/с	Регіональний | коеф. страт, атмосфери	Кут між північним напрямком і віссю ОХ, фад.	| Площа міста, кв. км	Потребуєм ий рівень |
		самого жаркого місяця, град. С	Самого холодного місяця, фад. С					конц. в точці (удоляхГДК)
1	РІВНЕ	24	-9	13	180	90		1

ТАБЛИЦЯ Б.2.

Розрахунок виконано о 12:30 профамою Еол-Плюс, версія 5.23.

Опис проммайданчиків (геофафічна прив'язка)

Код міста	Код проммайданчика	Найменування проммайданчика	Прив'язка до основної систми координат
			X почат.,м	У почат.,м	Кут повороту, фад.
1	1	Проммайданчик № 1 - основне виробництво ВАТ „Рівнеазот'

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

ТАБЛИЦЯ Б.3.

Опис джерел викиду шкідливих речовин

Код	Код	Код	Найменуванн	Код моделі	Коеф.	Коорд.	Коорд. кінця лінійного або	Висота	Діаметр точкового або	Витрата	Температур	Клас
міста	пром.	дже-	я джерела	або кут між	рельєфу	точкового	довжина та ширина площадного	джерела,	площадного 2-го типу	ПГВС, (для	а ПГВС	небезпеки
	маид.	рела		віссю ОХ і довжиною площадного джерела		або початку лінійного джерела або центру симетрії площадног	чи точкового з прямок. гирлом	м	чи швидкість виходу ПГВС(Л/о) для лінійного, (для площ. 1-го типу-0)	площ. 1-го типу - 0)	(Фад. С)
						Х1,м	У1,м	Х2, м	У2,м
1	1	1	301	444	1	10800	11375			12	0.08	0.0139	40	І 1
1	1	2	302	444	1	10800	11385			12	0,08	0,0139	40	1
1	1	3	303	444	1	10794	11355	0	0	12	0,08	0,0139	40	1
1	1	4	400(1,2)	444	1	10790	11315	0	0	17	0,4	1,111	40	1
1	1	5	4	444	1	10810	11385	0	0	5,5	0,2	0,52	20	1
1	1	6	306	444	1	10530	10750	0	0	12	0,8	6,25	20	1
1	1	7	307	444	1	10531	10750	0	0	12	0,6	3,35	20	1
1	1	8	308	444	1	10540	10749	0	0	18	0,15	0,194	20	1
1	1	9	28	444	1	10380	10490	0	0	30	0,8	10,6	20	1
1	1	10	600	444	1	10390	10490	0	0	30	0,8	7,6	20	1
1	1	11	1	0	1	10800	11400	1	0,5	2	0	0	20	1
1	1	12	601	0	1	10540	10750	3	3	2	0	0	20	1
1	1	13	602	0	1	10500	10750	30	1,5	2	0	0	20	1
1	1	14	603	0	1	10470	10770	25	1,5	2	0	0	20	1
1	1	15	604	0	1	10370	10490	3	3	2	0	0	20	1
1	1	16	12-13	444	1	11050	10600	0	0	30	1,34	36,12	200	1
1	1	17	14-15	444	1	11000	10600	0	0	30	1,34	36,12	200	1
1	1	18	16-17	444	1	10800	10600	0	0	30	1,34	36,12	200	1
1	1	19	18	444	1	10820	10620	0	0	45	0,56	8,26	40	1
1	1	20	605	444	1	10800	10620	0	0	46,5	0,56	4,44	40	1
1	1	21	30	444	1	11600	11150	0	0	150	2,2	37,57	130	1
1	1	22	31	444	1	10540	11150	0	0	150	2,2	80,7	130	1
1	1	23	606(неорганіз)	0	1	10550	10800	4	2	2	0	0	20	1
1	1	24	6	444	1	10500	11200	0	0	85	4	222,2	40	1
1	1	25	305	444	1	10430	11320	0	0	22	0,56	1,8	20	1
1	1	26	8	444	1	10400	11340	0	0	22	0,36	1,8	20	1
1	1	27	7	444	1	10400	11330	0	0	22	0,36	1,8	20	1
1	1	28	9	444	1	10400	11340	0	0	22	0,36	1,8	20	1
1	1	29	607	444	1	10380	11360	0	0	20	0,2	0,83	24	1
1	1	30	10	444	1	10625	11320	0	0	83	1,2	31,68	20	1
1	1	31	11	444	1	10430	11320	0	0	22	0,56	5,72	20	1
1	1	32	47	444	1	10700	10625	0	0	106	2,5	37,78	70	1
1	1	33	403	0	1	9920	10688	12	10	10	0	0	30	1
1	1	34	404	0	1	10040	10685	11	22	22	0	0	30	1
1	1	35	405	444	1	10000	10600	0	0	8	0,66	9,58	30	1
1	1	36	406	444	1	9990	10590	0	0	6	0,7	5,53	30	1
1	1	37	412	444	1	10150	10675	0	0	8	0,2	0,01	20	1
1	1	38	62	444	1	9450	11200	0	0	50	3	119,44	80	1
1	1	39	54	444	1	9280	11290	0	0	12	0,44	1,894	30	1
1	1	40	413	444	1	9300	11210	0	0	10	0,7	4,583	30	1
1	1	41	309	444	1	9454	10990	0	0	33	0,4	1,139	30	1
1	1	42	310	444	1	9474	10990	0	0	33	0,4	1,139	30	1
1	1	43	311	444	1	9548	10990	0	0	33	0,4	1,139	30	1
1	1	44	58	444	1	9910	11270	0	0	20	0,4	1,7	30	1
1	1	45	60	444	1	9975	10800	0	0	20	0,4	1,11	30	1
1	1	46	52	444	1	9390	11250	0	0	150	3	55,555	35	1
1	1	47	75	444	1	9400	10400	0	0	19,2	0,2	0,00025	25	1
1	1	48	76	444	1	9420	10400	0	0	17,2	0,05	0,00044	25	1
1	1	49	79	444	1	9420	10330	0	0	150	0,8	1,667	25	1
1	1	50	80	444	1	9390	10420	0	0	21,4	0,2	0,00028	25	1
1	1	51	81	444	1	9410	10420	0	0	21,4	0,2	0,00042	25	1
1	1	52	82	444	1	9430	10420	0	0	17,2	0,05	0,0009	25	1
1	1	53	83	444	1	9450	10420	0	0	21,4	0,15	0,0056	25	1
1	1	54	84	444	1	9490	10420	0	0	17,2	0,1	0,0011	258	1
1	1	55	85	444	1	9380	10420	0	0	17,2	0,08	0,0031	25	1
1	1	56	86	444	1	9380	10400	0	0	17,2	0,05	0,003	25	1
1	1	57	87	444	1	9390	10380	0	0	17,2	0,05	3Е-5	25	1
1	1	58	89	444	1	9380	10410	0	0	18	0,065	0,0003	25	1
1	1	59	90	444	1	9390	10410	0	0	18	0,2	0,0003	25	1
1	1	60	91	444	1	9410	10410	0	0	18	0,2	0,0003	258	1
1	1	61	92	444	1	9410	10411	0	0	18	0,2	0,0003	25	1
1	1	62	93	444	1	9430	10380	0	0	15	0,05	6Е-5	25	1
1	1	63	94	444	1	9490	10380	0	0	17,2	0,05	0,0009	25	1
1	1	64	304	444	1	9450	10380	0	0	19	0,05	0,0083	90	1
1	1	65	99	444	1	9010	9850	0	0	11	0,1	0,05	25	1
1	1	66	417	444	1	9036	9857	0	0	11	0,1	0,005	25	1
1	1	67	418	444	1	9066	9860	0	0	11	0,1	0,008	25	1
1	1	68	419	444	1	9082	9862	0	0	11	0,1	0,006	25	1
1	1	69	420	444	1	10000	9864	0	0	11	0,1	0,0078	25	1
1	1	70	101	444	1	9110	10380	0	0	35	0,25	0,022	30	1
1	1	71	102	444	1	9106	10390	0	0	12	0,1	0,022	30	1
1	1	72	103	444	1	9108	10390	0	0	12	0,1	0,022	30	1
1	1	73	421	444	1	9110	10384	0	0	45	0,25	0,029	30	1
1	1	74	104	444	1	9420	10410	0	0	14,5	0,441	2,056	30	1
1	1	75	312	444	1	9420	10420	0	0	15,5	0,441	1,278	30	1
1	1	76	313	444	1	9430	10420	0	0	15	0,7	4,625	30	1
1	1	77	314	444	1	9425	10400	0	0	15,5	0,441	2,778	30	1
1	1	78	315	444	1	9490	10400	0	0	15,5	0,441	2,278	30	1
1	1	78	315	444	1	9490	10400	0	0	15.5	0.441	2.278	ЗО	1
1	1	79	316	444	1	9450	10410	0	0	15	0.441	3.111	ЗО	1
1	1	80	317	444	1	9460	10410	0	0	15	0.56	3.055	ЗО	1
1	1	81	318	444	1	9485	10410	0	0	і. 15.5	0.56	3.044	ЗО	1
1	1	82	105	444	1	9080	9865	0	0	9	0.441	3.472	ЗО	1
1	1	83	106	444	1	9090	10400	0	0	9.5	0.56	5.638	ЗО	1
1	1	84	107	444	1	9050	10425	0	0	13	0.7	6.861	ЗО	1
1	1	85	319,320,321, 322	444	1	9040	9862	0	0	9	0.587	5.638	ЗО	1
1	1	86	323	444	1	9030	10423	0	0	13	0.467	2.81	ЗО	1
1	1	87	108	444	1	9370	10336	0	0	24	0.1	0.0003	40	1
1	1	88	110	444	1	9520	10426	0	0	22	0.82	11.111	65	1
1	1	89	111	444	1	9534	10426	0	0	32	0.82	2.499	ЗО	1
1	1	90	113	444	1	9544	10411	0	0	!_ 38	0.5	3.925	ЗО	1
1	1	91	324	444	1	9350	10330	0	0	25	0.54	3.925	ЗО	1
1	1	92	422	444	1	9340	10336	0	0	25	0.933	10	ЗО	1
1	1	93	423	444	1	9365	10348	0	0	25	0.224	0.408	ЗО	1
1	1	94	424	444	1	9482	10416	0	0	29.2	0.9	18.242	ЗО	1
1	1	95	425	444	1	9396	10416	0	0	29.2	1	18.25	ЗО	1
1	1	96	426	444	1	9500	10416	0	0	29.2	0.9	19.83	ЗО	1
1	1	97	427	444	1	9404	10416	0	0	30.3	1	19.83	ЗО	1
1	1	98	428	444	1	9378	10406	0	0	29.7	0.28	0.833	ЗО	1
1	1	99	608	444	1	10103	10500	0	0	26.5	0.533	3.342	ЗО	1
1	1	100	609	444	1	10110	10500	0	0	26.5	0.4	1.389	60	1
1	1	101	333	444	1	10150	10238	0	0	22.5	0.35	1.55	ЗО	1
1	1	102	504	444	1	10060	10242	0	0	27	0.3	1.111	ЗО	1
1	1	103	505	444	1	10150	10248	0	0	22.5	0.5	2.78	35	1
1	1	104	506	444	1	9980	10510	0	0	10.5	0.05	0.002	зо	1
1	1	105	508	444	1	10085	10260	0	0	20.7	0.7	7.14	зо	1
1	1	106	509	444	1	10095	10252	0	0	20.7	0.7	7.5	зо	1
1	1	107	510	444	1	10095	10245	0	0	20.7	0.7	7.5	зо	1
1	1	108	514	444	1	10055	10250	0	0	26.6	0.3	1.694	зо	1
1	1	109	515	444	1	10150	10240	0	0	20.7	0.7	7.5	зо	1
1	1	110	518	444	1	9977	10509	0	0	10.4	0.56	3.375	зо	1
1	1	111	188	444	1	9887	10250 і	0	0	35	0.35	1.667	60	1
1	1	112	191-Змішувач	444	1	9895	10257	0	0	35	0.35	1.667	60	1
1	1	113	334	444	1	9885	10238	0	0	30.5	0.45	0.442	25	1
1		114	431	444	1	9895	10252	0	0	37.1	0.5	0.685	25	1
		115	610	444		9897	10236	0	0	40.7	0.05	0.005	25
		116	611	444		9884	10257	0	0	36	1	4.336	ЗО
		117	612	444		9884	10259	0	0	36	0.9	3.425	ЗО
		118	613	444		9887	10260	0	0	1 36	0.8	4.467	ЗО
		119	614	444		9890	10260	0	0	36	0.9	5.083	ЗО
		120	615	444		9892	10260	0	0	36	0.9	4.465	ЗО
		121	114	444		9050	10590	0	0	45	1	3.304	200
		122	115	444		9020	10560	0	0	45	2.8	24.45	150
		123	116	444		9060	10640	0	0	ЗО	0.3	0.917	800
		124	117	444		9655	10170	0	0	8	0.441	3.278	ЗО
		125	430	444		9655	10160	0	0	8	0.22	0.722	ЗО
		126	73	444		9900	10480	0	0	12	0.8	0.25	ЗО
		127	138	444		9975	11080	0	0	100	4	50	150
		128	139	444		10115	11080	0	0	180	6	143	150
		129	129	444		9360	10700	0	0	10	0.65	3.89	20
		130	442	444		9340	10690	0	0	10	0.4	0.83	20
		131	443(1,2)	444		9480	10710	0	0	10	0.4	1.94	20
		132	440	444		10119	10312	0	0	12	0.2	0.5	20
		133	441	0		10103	10312	10	4	6	0	0	20
		134	133	0		10766	11250	10	4	12	0	0	20
		135	131	444		10800	11281	0	0	12	0.5	3.89	20
		136	432	444		10780	11281	0	0	5	0.85	0.84	20
		137	433	444		10736	11255	0	0	12	0.5	1.11	20
		138	132	444		10766	11220	0	0	12	0.5	1.11	20
		139	434	444		10760	11203	0	0	12	0.4	1.2	20
		140	435	444		10760	11281	0	0	3	0.5	1.83	20
		141	436	444		10742	11213	0	0	12	0.56	6.4	20
		142	128	0		10279	10724	10	4	12	0	0	20
		143	437	444		10195	10696	0	0	14	0.5	2.64	20
		144	130	444		10229	10700	0	0	14	0.56	3.63	20
		145	125	444		10183	10536	0	0	14	0.56	1.42	20
		146	438	444		9610	10270	0	0	4	0.4	1.11	20
		147	439 І	444		9580	10280	0	0	12	0.5	1.33	20
		148	616	444		10185	11145	0	0	1	0.1	0.007	20
		149	617	444		10185	11140	0	0	1	0.1	0.007	20
		150	618	444		10185	11135	0	0	1	0.1	0.007	20
		151	619	444		10200	11145	0	0	1	0.1	0.0008	20
		152	620	444		10200	11140	0	о	1	0.1	0.0008	20	1
		153	621	444		10200	11135	0	0	1	0.1	0.0007	20
		154	622	444		10162	11085	0	0	4	0.3	0.74	20
		155	339	444		10160	11180	!_ 0	0	10	0.5	0.59	20
		156	623	444		10175	11170	0	0	10	0.5	0.59	20
		157	624	444		10150	11190	0	0	10	0.5	0.59	20
		158	625	444		10150	11200	0	0	10	0.5	0.59	20
		159	337	444		10180	11210	0	0	15.5	0.5	2	110
		160	626	444		10143	11190	0	0	10	0.5	0.59	51
		161	338	444		10140	11210	0	0	10	0.5	0.59	55
		162	627	444		10135	11185	0	0	4	0.8	0.22	64
		163	335	444		10150	11210	0	0	7.5	0.5	0.118	98
		1121	191-Піч(прожар.	444		9895	10257	0	0	35	0.35	1.667	80
		1122	531(неорганіз]	0		10480	10800	4	2	2	0	0	20
		1123	628	444		9430	11205	0	0	34	0.5	12.5	40
		1124	629	444		9430	11210	0	0	34	0.5	12.5	40
		1125	630	444		9300	11200	0	0	42	0.15	0.889	20
		1126	415	444		9380	11250	0	0	16	0.3	2.056	ЗО
1	1	1127	632	444	1	9800	11130	0	0	21	0.32	1.67	40	1
1	1	1128	633	444	1	9800	11120	0	0	20	0.23	0.83	20	1

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23

ТАБЛИЦЯ Б.4.

Характеристика складу викиду джерела

	Код пром. майд.	Код джерела	Код речовини	Сумарний викид т/рік	Коеф. упоряд. осідання речовини
						0.5 м/с	1 м/с	2 м/с	4 м/с	6 м/с	8 м/с	10 м/с	12 м/с	14 м/с	16 м/сек
1	1	1	303	0	1	0.032
1	1	2	303	0	1	0.032	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	3	303	0	1	0.032	0	0	0	0	0	0	г 0	0	0
1	1	4	303	0	1	2.555	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	5	303	0	1	0.021	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	6	303	0	1	0.25	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	7	303	0	1	0.134	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	8	303	0	1	1.94	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	9	303	0	1	0.424	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	10	303	0	1	0.304	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	11	303	0	1	0.085	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	12	303	0	1	0.288	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	13	303	0	1	0.215	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	14	303	0	1	0.097	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	15	303	0	1	0.265	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	16	301	0	1	9.127
1	1	16	337	0	1	4.515	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	17	301	0	1	9.127	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	17	337	0	1	4.515	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	18	301	0	1	9.127	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	18	337	0	1	4.515	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	19	337	0	1	12.39	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	20	337	0	1	6.66	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	21	301	0	1	3.87	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	21	303	0	1	2.63	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	21	337	0	1	9.39	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	22	301	0	1	8.31	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	22	303	0	1	5.65	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	22	337	0	1	20.18	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	23	301	0	1	0.049	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	23	303	0	1	0.113	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	24	302	0	1	22.22
1	1	24	303	0	1	13.33	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	24	305	0	1	28.89	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	25	305	0	1	0.126	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	26	305	0	1	0.117	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	27	305	0	1	0.122	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	28	305	0	1	0.178	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	29	305	0	1	0.083	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	зо	301	0	1	0.16	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	ЗО	303	0	1	0.7	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	31	305	0	1	0.057	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	32	322	0	1	3.778
1	1	32	330	0	1	53.969	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	32	10291	0	1	9.445	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	33	330	0	1	0.503	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	34	322	о	1	0.074	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	34	330	0	1	1.632	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	35	322	0	1	0.0096	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	35	330	0	1	0.0958	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	36	322	0	1	0.0055	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	36	330	0	1	0.0553	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	37	322	0	1	5Е-6	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	37	330	0	1	0.002	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	38	126	0	1	4.3	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	38	301	0	1	9.555	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	38	303	0	1	29.86	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	38	305	0	1	18.43
1	1	38	337	0	1	14.93	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	38	342	0	1	2.389	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	38	351	0	1	0.119	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	38	2701	0	1	4.395	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	38	10092	0	1	2.616	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	39	10092	0	1	0.019	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	40	10092	0	1	0.046	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	41	305	0	1	0.232	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	41	351	0	1	0.003	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	41	10092	0	1	0.057	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	42	305	0	1	0.232	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	42	351	0	1	0.003	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	42	10092	0	1	0.057	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	43	305	0	1	0.232	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	43	351	0	1	0.003	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	43	10092	0	1	0.057	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	44	128	0	1	0.17	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	45 1	128	0	1	0.003	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	46	322	0	1	0.611	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	46	342	0	1	0.556	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	46	348	0	1	0.611	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	47	408	0	1	0.0182	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	48	408	0	1	0.0121	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	48	602	0	1	0.0003	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	49	337	0	1	65.013	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	49	408	0	1	6.251	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	50	408	0	1	0.037	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	51	408	0	1	0.042	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	52	408	0	1	0.0015	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	53	408	0	1	0.00956	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	54	408	0	1	0.008	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	55	408	0	1	0.1001	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	56	408	0	1	0.017	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	57	408	0	1	0.0001	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	58	408	0	1	0.0129	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	59	408	0	1	0.0122	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	59	1077	0	1	0.0005	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	59	1411	0	1	0.0002	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	60	1077	0	1	0.00015	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	60	1411	0	1	0.00035	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	61	1077	0	1	0.00015	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	61	1411	0	1	0.00035	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	62	1077	0	1	0.0002	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	62	1411	0	1	0.0001	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	63	408	0	1	0.006	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	63	1077	0	1	2Е-5	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	63	1411	0	1	5Е-5	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	64	1077	0	1	0.0005	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	64	1411	0	1	0.0024	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	65	408	0	1	0.228	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	66	408	0	1	0.048	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	67	1077	0	1	0.014	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	67	1411	0	1	0.039	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	68	1077	0	1	0.0009	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	68	1411	0	1	0.0049	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	69	1077	0	1	0.0014	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	69	1411	0	1	0.0281	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	70	408	0	1	1.222	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	71	1077	0	1	0.038	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	72	1411	0	1	0.075	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	73	602	0	1	1.711	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	74	408	0	1	0.144	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	74	1077	0	1	0.103	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	74	1411	0	1	0.154	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	75	408	0	1	0.166	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	75	1077	0	1	0.036	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	75	1411	0	1	0.07	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	76	408	0	1	0.208	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	76	1077	0	1	0.054	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	76	1411	0	1	0.09	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	77	408	0	1	0.278	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	77	1077	0	1	0.028	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	77	1411	0	1	0.044	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	78	408	0	1	0.171	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	78	602	0	1	0.023	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	78	1077	0	1	0.034	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	78	1411	0	1	0.114	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	79	408	0	1	0.373	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	79	602	0	1	0.047	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	79	1077	0	1	0.031	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	79	1411	0	1	0.062	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	80	408	0	1	0.107	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	80	1077	0	1	0.031	0	0	0	0	ь 0	0	0	0
1	1	80	1411	0	1	0.061	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	81	408	0	1	0.107	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	81	602	0	1	0.046	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	81	1077	0	1	0.03	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	81	1411	0	1	0.046	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	82	408	0	1	0.125	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	82	1077	0	1	0.021	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	82	1411	0	1	0.052	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	83	408	0	1	0.141	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	83	602	0	1	0.085	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	83	1077	0	1	0.028	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	83	1411	0	1	0.085	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	84	408	0	1	0.274	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	84	602	0	1	0.137	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	84	1077	0	1	0.034	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	84	1411	0	1	0.103	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	85	408	0	1	0.226	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	85	1077	0	1	0.056	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	85	1411	0	1	0.085	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	86	408	0	1	0.07	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	86	602	0	1	0.042	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	86	1077	0	1	0.028	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	87	301	0	1	0.001	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	88	10098	0	1	0.778	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	89	10098	0	1	0.1625	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	90	10098	0	1	0.024	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	91	301	0	1	0.03	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	92	301	0	1	0.072	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	93	301	0	1	0.0029	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	93	302	0	1	0.002	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	94	301	0	1	0.1313	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	94	302	0	1	0.0365	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	95	301	0	1	0.1314	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	95	302	0	1	0.0365	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	96	301	0	1	0.143	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	96	302	0	1	0.04	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	97	301	0	1	0.143	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	97	302	0	1	0.04	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	98	301	0	1	0.0042	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	98	1077	0	1	0.002	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	98	1411	0	1	0.0083	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	99	303	0	1	0.157	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	100	303	0	1	0.431	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	101	10098	0	1	0.093	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	102	10098	0	1	0.033	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	103	10098	0	1	0.195	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	104	303	0	1	0.012	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	105	302	0	1	0.014	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	105	303	0	1	0.143	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	106	302	0	1	0.015	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	106	303	0	1	0.15	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	107	302	0	1	0.015	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	108	10098	0	1	0.0068	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	109	10098	0	1	0.03	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	110	303	0	1	0.0675	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	111	301	0	1	0.183	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	111	337	0	1	0.133	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	111	2907	0	1	0.2	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	112	101	0	1	0.2	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	112	110	0	1	0.06	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	112	301	0	1	0.183	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	112	302	0	1	0.1	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	112	322	0	1	0.167	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	112	337	0	1	0.167	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	112	2907	0	1	0.51	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	113	303	0	1	0.071	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	114	101	0	1	0.055	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	114	110	0	1	0.014	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	114	301	0	1	0.062	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	114	2907	0	1	0.1165	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	115	303	0	1	0.00425	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	116	101	0	1	0.017	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	116	110	0	1	0.002	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	116	322	0	1	0.009	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	116	2907	0	1	0.022	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	117	101	0	1	0.014	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	117	110	0	1	0.002	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	117	302	0	1	0.007	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	117	322	0	1	0.007	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	117	2907	0	1	0.017	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	118	101	0	1	0.018	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	118	110	0	1	0.002	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	118	302	0	1	0.009	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	118	303	0	1	0.045	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	118	322	0	1	0.009	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	118	2907	0	1	0.022	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	119	110	0	1	0.0025	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	119	2907	0	1	0.02	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	120	110	0	1	0.0022	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	120	303	0	1	0.045	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	120	2907	0	1	0.018	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	121	301	0	1	1.982	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	121	337	0	1	4.13	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	122	155	0	1	7.335	0	0	0	0	0	0	0	0
1		122	301	0	1	3.668	0	0	0	0	0	0	0	0
1		122	337	0	1	30.563	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	138	143	0	1	0,0004	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	138	228	0	1	0,0001	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	138	342	0	1	0,0004	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	138	344	0	1	0,0003	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	138	2909	0	1	0,0003	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	139	301	0	1	1Е-5	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	139	330	0	1	9Е-5	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	139	337	0	1	0,0702	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	139	2908	0	1	0,0038	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	139	10741	0	1	3Е-5	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	140	10431	0	1	0,022	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	141	184	0	1	5Е-5	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	141	301	0	1	0,007	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	141	337	0	1	0,082	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	142	10265	0	1	0,0003	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	143	123	0	1	0,008	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	143	228	0	1	0,0004	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	143	301	0	1	0,002	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	143	337	0	1	0,003	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	144	123	0	1	0,0064	0	0	0	0	0	0	0	0	0 і
1	1	144	143	0	1	0,0004	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	144	228	0	1	0,0002	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	144	342	0	1	0,0007	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	144	344	0	1	0,0003	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	144	2909	0	1	0,0003	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	145	1401	0	1	0,08	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	145	2704	0	1	0,05	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	146	123	0	1	0,0053	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	146	143	0	1	0,0007	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	146	228	0	1	0,0001	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	146	342	0	1	0,0004	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	147	10265	0	1	0,0007	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	148	2704	0	1	0,0112	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	149	2704	0	1	0,00014	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	150	2754	0	1	1Е-5	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	151	2704	0	1	0,0009	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	152	2704	0	1	0,0017	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	153	2754	0	1	3Е-6	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	154	322	0	1	0.0086	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	155	10433	0	3	0.077	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	156	10433	0	3	0.015	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	157	10433	0	3	0.001	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	158	10433	0	3	0.001	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	159	301	0	1	0.08	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	159	337	0	1	1.005	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	159	10433	0	3	7	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	160	1071	0	1	0.0004	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	160	10741	0	1	0.128	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	161	1071	0	1	0.0004	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	161	10741	0	1	0.128	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	162	1071	0	1	0.0001	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	162	10741	0	1	0.0477	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	163	301	0	1	0.014	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	163	337	0	1	0.007	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1121	101	0	1	0.117	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1121	301	0	1	0.167	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1121	322	0	1	0.1	0	0	0	0					0
1	1	1121	337	0	1	0.167	0	0	0	0		0	0	0	0
1	1	1121	2907	0	1	0.284	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1122	301	0	1	0.025	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1122	302	0	1	0.0006	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1123	305	0	1	1.278	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1123	351	0	1	0.011	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1123	10092	0	1	0.274	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1124	126	0	1	0.69	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1124	305	0	1	0.518	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1124	2701	0	1	0.638	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1125	10092	0	1	0.434	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1126	126	0	1	0.082	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1126	305	0	1	0.082	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1126	2701	0	1	0.082	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	1	1127	301		1	0.2	0
1	1	1128	138		3	0.08	0

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

ТАБЛИЦЯ Б.5. Опис шкідливих речовин

Код речовини	Найменування речовини	гдк	Коеф. упоряд. осідання
101	Алюмінію оксид	0.1	1
110	Ванадію п'ятиокис	0.02	1
123	Заліза оксид**(в перерахунку на залізо)	0.4	1
126	Калію хлорид	0.1	1
128	Кальцію оксид(негашене вапно)	0.5	1
138	Магнію оксид	0.4	1
143	Марганець та його з'єднання (в перерахунку на діоксид марганцю)	0.01	1
150	Натрію гідроокис (натр їдкий.сода каустична)	0.01	1
155	Натрію карбонат (сода кальцинована)	0.04	1
183	Ртуть металева	0.003	з
184	Свинець та його з'єднання.окрім	0,001	3
	на триокис хрому)	0,0015	3
228	Хрому трьохвалентні з'єднання (в перерахунку на Сг 3 +)	0.01	3
301	Азоту діоксид	0.085	1
302	Кислота азотна по молекулі НШз	0.4	1
303	Аміак	0.2	1
304	Азоту оксид	0.4	1
305	Амонію нітрат (аміачна селітра)	3	1
322	Кислота сірчана по молекулі Н2304	0.3	1
330	Ангідрид сірчистий	0.5	1
337	Вуглецю оксид	Г 5 ^	1
338	Вуглекислий газ	5	1
342	Фториди.газоподібні з'єднання(фтористий водень, 4-фтор. кремній)	0.02	1
344	Фториди погано розчинні неорганічні (фторид алюмінію і кальцію)	0.2	1
348	Кислота о-фосфорна	0.02	і
351	Амонію сульфат	0,2	1
408	Циклогексан	1.4	1
410	Метан	50	1
602	Бензол	1.5	1
1071	Фенол	0.01	1
1077	Циклогексанол	0.06	1
1401	Ацетон	0.35	1
1411	Циклогексанон	0.04	1
2701	Амофофуміш моно-та діамоній фосфату з домішкою сульф.амонію)	2	1
2704	Бензин (нафтовий, малосірчистий, в перерахунку на вуглець)	5	1
2754	Вуглеводні граничні С12-С19(розчинник РПК-265 П та інш.)	1	1
2907	Пил неорганічнии.якии містить двуокис кремнію у %:вище 70(д-с	0.15	1
2908	Пил неорганічнии.якии містить двуокис	0.3	1
	кремнію у %:нижче 20(д-т)	0.5	1
10092	Кальцію карбонат синтетичний
10098	Кислота адипінова	0.05	1
10265	Емульсол (склад: вода-97.6%,нітрит натрію-0.2%таінш.)	0.05	1
10291	Ангідрид сірчаний	0.3	1
10293	Пил деревини	0.1	1
10431	Пил абразивно-металічний	0.4	3
10433	Пил граніту	0.5	3
10741	Вуглеводні перифер. по складу	5	1

Таблиця Б.6.

Опис сумацій шкідливих речовин

Код групи	Речовини що складають групи сумацій (коди)	Коефіцієнт
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	потенц.
6	1071	1401	0	0	0	0	0	0	0	0	1
10	110	143	0	0	0	0	0	0	0	0	1
11	110	330	0	0	0	0	0	0	0	0	1
12	110	203	0	0	0	0	0	0	0	0	1
27	184	330	0	0	0	0	0	0	0	0	1
28	322	330	0	0	0	0	0	0	0	0	1
31	301	330	0	0	0	0	0	0	0	0	1
32	330	337	1071	2909	0	0	0	0	0	0	1
33	301	330	337	1071	0	0	0	0	0	0	1
34	330	1071	0	0	0	0	0	0	0	0	1
35	330	342	0	0	0	0	0	0	0	0	1
37	301	303	304	330		0	0	0	0	0	1
40	302	322		0	0	0	0	0	0	0	0,8

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

ТАБЛИЦЯ Б.7.

Опис розподілу фонових концентрацій (У - швидкість вітру м/с)

Код міста	Код р-ни	Завдання фону	Коорд. посту спостереження	Конц. (у долях ГДК) при 1)<=2	Концентрація (у долях ГДК) при 2<ІКІ)* по напрямкам
			Х,м	У,м		Пн	ПнС	с	ПдС	пд	ПдЗ	3	ПнЗ
1	138	а	10000	11000	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	и_ °-1	0.1	0.1	0.1
1	301	а	10000	11000	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09
1	337	а	10000	11000	0.08	0.08	0.08	0.08	0.08	0.08	0.08	0.08	0.08
1	2907	а	10000	11000	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1
1	2908	а	10000	11000	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1
1	2909	а	10000	11000	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1
1	10293	а	10000	11000	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1
1	10431	а	10000	11000	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1
1	10433	а	10000	11000	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1

ТАБЛИЦЯ Б.8.

Завдання на розрахунок.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Перелік проммайданчиків.

Код пр. майданчика	Найменування проммайданчика
1	Проммайданчик № 1 - основне виробництво ВАТ„Рівнеазот'

ТАБЛИЦЯ Б.9.

Завдання на розрахунок.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Перелік речовин

Код р-ни	Найменування речовини
138	Магнію оксид
301	Азоту діоксид

ТАБЛИЦЯ Б.10.

Перелік груп сумацій.

Код групи		Речовини що складають групи сумацій (коди)		Коефіцієнт
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	потенц.
31	301	330	0	0	0	0	0	0	0	0	1
33	301	330	337	1071	0	0	0	0	0	0	1
37	301	303	304	330		0	0	0	0	0	1

ТАБЛИЦЯ Б.11.

Завдання на розрахунок.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Параметри розрахункових майданчиків.

N п/п	Коорд центра сим.	Довжина, м	Ширина, м	Крок сітки	Кут повороту розр. майд. відн. вісі ОХ загальної сист. коорд., град.	Ознака
	X, м	У, м			вісь ОХ, м	вісь ОУ, м		зони
1	10000	11000	15000	15000	750	750	0	0

ТАБЛИЦЯ Б.12.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Завдання на розрахунок.

Найменуванн я міста	Швидкість вітру в м/с Швидкість вітру в долях (ІІтс)	Крок перебору небезпечних напрям	Фікс. напр.	К-ість найб.	Число макс. концен.	Ознака обчис. фону
	1	2	3	4	5	1	2	3	4	вітру	вітру	вклад.
РІВНЕ						0.5	1	1.5	0	50		5	5	1

Таблиця Б.13.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 138 (Магнію оксид) Розрахунковий майданчик 1.Точки найбільших концентрацій та перелік що дають найбільший внесок

долей ГДК	М	м	фад.	м/с	джерела	%	джерела	%	джерела	%	джерела	0/ 70	джєсолд	%
0.13	10000	11000	210.96	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0
0.11	9250	11000	347.69	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0
0.10	10000	11750	107.61	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0
0.10	9250	11750	48.88	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0
0.10	10000	10250	257.05	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 301 (Азоту діоксид) Розрахунковий майданчик 1

Таблиця Б.14.

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, и	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.94	7750	10250	348.81	1.34	18	18.18	1 17	17.22	16	16.98	121	15.65	122	15.56
0.90	12250	10250	191.47	1.34	18	25.48	17	23.24	16	22.32	38	8.39	122	6.11
0.88	13000	10250	188.63	1.34	16	25.53	17	25.41	18	24.78	38	8.24	122	4.99
0.88	7750	11000	7.48	1.34	18	21.41	17	20.58	16	20.37	121	11.68	122	9.74
0.83	13000	11000	174.25	1.34	18	24.36	17	24.11	16	23.97	38	7.60	122	5.67

Таблиця Б.15.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 31 Розрахунковий майданчик 1

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела
1.01	12250	10250	190	1.34	18	21.62	17	19.19	16	18.28	32	13.25	38
0.99	13000	10250	191.74	1.34	16	22.36	17	22.12	18	21.10	32	10.98	38
0.92	8500	10250	340	1.34	121	18.31	18	13.59	17	¦і 0 00	16	11 СС,	*і о п

Таблиця Б.17.

Розрахунок виконано о 12:30 програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 33. Розрахунковий майданчик 1.

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
1.14	12250	10250	190	1.34	18	20.80	17	18.49	16	17.62	32	12.60	38	6.54
1.11	13000	10250	191.74	1.34	16	21.80	17	21.56	18 ^	20.56	32	10.60	38	8.09
1.05	8500	10250	340	1.34	121	17.90	18	^І2М~	122	12.42	17	11.71	16	11.43
1.03	9250	10250	340	1.34	___18_^	20.06	17	18.10	16	17.57	32	13.70	34	5.77
0.96	9250	11750	ЗО	1.34	16	24.68	17	24,41	18	21.93	32	11.80	23	4.00

Таблиця Б.18.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 37

Розрахунковий майданчик 1

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, фад.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок. %
3.84	10750	11000	130	0.86	8	24.75	12	19.28	23	17.86	13	12.07	15	7.09
1.96	10000	11000	ЗО	0.86	8	22.47	12	16.15	13	13.52	23	10.86	14	6.58
1.94	10750	11750	80	0.86	4	54.19	11	10.17	17	5.60	16	5.39	18	4.77
1.83	10750	10250	240	0.57	8	25.52	12	18.62	13	14.27	23	12.43	14	6.11
1.52	9250	10250	340	0.86	12	8.44	15	8.23	18	7.38	8	7.20	17	7.03

Додаток В

Розрахунок класу небезпеки шламу нерозчинних залишків магнезиту

Визначення класу небезпеки проводиться за формулою:

Кі = ГДKі / S + 0,1 F + Cв , (1)

де ГДКі - гранично - допустима концентрація нітратів в ґрунті - 130 мг/кг;

Св - кількість інгредієнта в загальній масі відходу, т/т . Кількість нітратів визначається за вмістом в розчині нітрату магнію лужних складових визначених аналогічним шляхом:

СаО - 0,5 %; MgO - 12 %; Fe2O3 - 0,14 %; Al2O3 - 0,19 % :

Mg(NO3)2: 148 * 12/40 = 44г/100г розчину

Ca(NO3) 2: 164 * 0,5/ 56 = 1,46 г/100г розчину

Fe(NO3) 3: 242 * 0,14/160 = 0.212 г/100г розчину

Al(NO3) 3:213 * 0,19/ 102 = 0,397 г/100г розчину

Звідки нітратів: (44-12) + (1,46 - 0,5) + (0,212 - 0,14) + (0,397 - 0,19) =

= 33,239 г/100г розчину.

Водонерозчинна частка шламу: SiO2 - 0,52 %, нерозчинний залишок магнезиту 16,1 - 12,0 = 4,1

S = 0,3239 * (100 - 0,52 - 4,1) = 30,89 г/100г або 0,31 т/т

F - летючість, дорівнює 0. S - коефіцієнт, відображає розчинність хімічного інгредієнта у воді, для нітрату магнію - 232г/100г води

S = 0,01 *232 = 2,32

Таким чином, підставляючи значення формулу 1:

KNO3 =130/2,23 + 0,31 = 49,4 ,що більше 30.

Згідно з таблицею 5.3 ДСанПІН 2.2.7.029 - 99 це відповідає мало небезпечному ступеню токсичності, клас небезпеки - 4.

Додаток Д

Розрахунок максимальних приземних концентрацій шкідливих речовин

Оцінка прогнозного рівня забруднення атмосферного повітря проводиться шляхом співставлення показника забруднення з показником гранично допустимого забруднення. Допустимим визначається рівень, що не перевищує ГДЗ.

ГДЗ = С/ГДК *100 %,

де С - розрахункова максимальна концентрація; розрахунок проведено до викиду окислів азоту та пилу магнезиту від двох джерел викиду установки приготування магнезитної добавки;

ГДК - гранично допустима концентрація для повітряного середовища населених місць.

А. Визначення максимальної приземної концентрації окислів азоту, що створюється викидом від вузла розчинення магнезиту

Розрахунок проводиться по формулі 1: призем

С = А * M * F * m * n * з / H? * ?vV1*?T ,

де А - коефіцієнт, що залежить від температури стратифікації атмосфери, дорівнює 180 (для широти 50?42? );

М - потужність викиду, г/сек.;

F - коефіцієнт, який залежить від швидкості випадання шкідливих речовин в атмосфері , для окислів азоту F = 1;

m i n - коефіцієнт, що враховують умови виходу газоповітряної суміші із джерела викиду;

з - коефіцієнт, що враховують вплив рельєфу місцевості; для умов розміщення установки з = 1;

Н - висота викидної труби , 21 м;

V1 - об'ємна швидкість викиду, 1,167 м?/сек;

?T - різниця між температурою викиду та температурою навколишнього середовища: 40? - 24? = 16?

f = 1000 * ( W0 ? * D/ H? * ?T)

W0 - швидкість викиду, м/сек.; W0 = 21 м/сек.;

D - діаметр викидної труби, 0,32 м

f = 1000 * (21? * 0,31 /21? * 16) = 20,00

m = 1 / 0,67 + 0,1 vf + 0,34 ?vf = 1 / 0,67+0,1v20 + 0,34?v20 = 0,49

н = 0,65 * ?v V1 * ?T / H = 0,65 * ?v 1,667 *16 / 21 = 0,702

n = 0,532 * н?m - 2,13 * нm + 3,13 = 0,532 * 0,702? - 2,13 * 0,702 +3,13 = 1,897

Підставляючи значення коефіцієнт у формулу 1, знаходимо максимальну приземну концентрацію азоту: призем

С = 180 * 0,2 * 1 * 0,49 * 1,897 * 1 / 21? * ?v 1,667 * 16 = 0,025 мг /м?

Б. Визначення максимальної приземної концентрації пилу магнезитної створюваної викидом від вузла вивантаження магнезиту.

Для умов викиду пилу магнезиту розрахунок максимальної приземної проводиться по формулі: Призем 7

С = А * M *F * m? * з / H /

де m? = 0,9 при > 100:

H = 14 м;

D = 0, 23 м;

W = 20 м/сек.;

f = 1000 * (W0 ? * D/ H? * ?T) = 1000 * (20? *0,23 / 14? * 1) = 469,3

F для пилу = 2

Таким чином : Призем 7

С = 180 * 0,08 * 2 * 0,9 / 14 /