Прогнозування банкрутства підприємства "Мерчанська меблева фабрика"

РЕФЕРАТ

Ключові слова: БАНКРУТСТВО, ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА, ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ, ЛІКВІДНІСТЬ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ, ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА, НЕЧІТКА ЛОГІКА.

Метою даної роботи є дослідження ефективності роботи підприємства та прогнозування банкрутства. В роботі проведено фінансовий аналіз діяльності підприємства «Мерчанська меблева фабрика», представлено методи прогнозування банкрутства. На основі методу нечітких множин встановлено рівень схильності до банкрутства аналізованого підприємства на 2013 рік та для спрогнозованого року.

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні основи банкрутства

1.1 Необхідність та принципи фінансового менеджменту

1.2 Економічний аналіз підприємства

1.3 Банкрутство підприємства

1.4 Процедури банкрутства

2. Аналіз об'єкта дослідження

2.1 Загальна характеристика підприємства «Мерчанська меблева фабрика»

2.2 Фінансовий аналіз підприємства

2.3 Аналіз математичних моделей прогнозування банкрутства

3. Прогнозування банкрутства на основі економіко математичних моделей

3.1 Опис процедури реалізації методу нечітких множин

3.2 Побудова прогнозу фінансових показників

3.3. Прогнозування банкрутства для отриманого прогнозу

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні положення

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

4.3 Промислова санітарія

4.3.1 Метеорологічні умови

4.3.2 Виробниче освітлення

4.3.3 Шум і вібрація

4.3.4 Електромагнітні випромінювання

4.4 Вимоги безпеки до організації робочого місця

4.5 Пожежна безпека

4.6 Охорона навколишнього середовища

5. Цивільний захист

5.1 Хімічна зброя

5.2 Біологічна зброя

5.3 Нові види зброї

5.4 Вогнища ураження при застосуванні сучасних засобів ураження

5.4.1 Вогнище хімічного ураження

5.4.2 Вогнище бактеріального ураження

Висновки

Список джерел інформації

Додатки

ВСТУП

Як свідчить світова практика, банкрутство - неминуче явище будь-якого сучасного ринку, в якому фінансова неспроможність є ринковим інструментом перерозподілу капіталу і відображає об'єктивні процеси в структурній перебудові економіки.

Передумови банкрутства слід розглядати як взаємодію цілого ряду причин , одні з яких є зовнішніми по відношенню до підприємства, і на них у підприємства немає практичних можливостей впливати, або цей вплив може бути слабким. Інші причини носять внутрішній характер. Як правило, група внутрішніх причин безпосередньо залежить від організації роботи на самому підприємстві.

Сучасний стан більшості господарюючих суб'єктів такий, що першочерговими завданнями для них є форма управління і недопущення банкрутства. Подібний підхід не дозволяє досягти стійкої роботи підприємства в довгостроковій перспективі. Тому особливого значення в сьогоденних умовах набуває формування ефективного механізму управління підприємствами , заснованого на аналізі фінансово економічного стану.

Актуальність даної дипломної роботи викликана актуальністю прогнозування банкрутства підприємств, вимушених виживати в умовах ринкової економіки. Завдання визначення ступеня ризику банкрутства підприємства є актуальною для всіх осіб, зацікавлених становищем підприємства - власників підприємства керівника, інвесторів, кредиторів, аудиторів.

У фінансовому аналізі добре відомий ряд показників, що характеризують окремі сторони поточного фінансово - економічного стану підприємства. По ряду показників існують нормативи, що характеризують їх значення позитивно чи негативно. Але часто при аналізі показники однозначно нормувати неможливо. Це обумовлено специфікою галузей економіки, особливостями підприємства, станом економічного середовища і т.д. Проте, зацікавлені особи не задовільняються простою кількісною оцінкою показників. Їм важливо знати, який зв'язок кількісних значень показників виділеної групи з ризиком банкрутства підприємства. Але показників багато, змінюються вони часто різноспрямовано, тому при прийнятті рішення зручно звести набір всіх досліджуваних приватних фінансових показників в один комплексний, за значенням якого можна буде судити про ступінь благополуччя підприємства. Для формування комплексного показника використовуються економіко-математичні методи.

Об'єктом дослідження в даній роботі виступає підприємство «Мерчанська меблева фабрика».

Предметом дослідження є методи прогнозування банкрутства підприємства.

Метою дослідження є встановлення рівня схильності підприємства до банкрутства «Мерчанська меблева фабрика», за допомогою використання методу нечітких множин. Для досягнення поставленої мети, в ході роботи необхідно вирішити наступні задачі:

- огляд принципів фінансового менеджменту підприємства, та поняттям банкрутства, його видами та причинами виникнення;

- аналіз основних підходів до прогнозування банкрутства;

- вибір метода, який найкращим чином підходять для прогнозу банкрутства;

- представлення результатів його практичного застосування та скласти прогноз на наступний рік;

- розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності роботи підприємства.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКРУТСТВА

1.1 Необхідність та принципи фінансового менеджменту

Підприємство - це самостійний господарський суб'єкт, створений підприємцем або об'єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку [1].

Важливе місце в управлінні сучасним підприємством відіграє фінансовий менеджмент.

Фінансовий менеджмент - управління фінансовими операціями, грошовими потоками, покликане забезпечити залучення, надходження необхідних фінансових ресурсів в потрібні періоди та їх раціональне використання відповідно до намічених цілей, програмами, планами, реальними потребами [2].

Під управлінням розуміється вплив суб'єкта на об'єкт з метою досягнення певного результату. У фінансовому менеджменті під суб'єктами розуміються фінансові менеджери різних рівнів, під об'єктами-кошти підприємства та джерела їх утворення.

Фінансовий менеджмент поряд з виробничим, інвестиційним, інноваційним і організаційним є складовою частиною загального менеджменту підприємства. Тому цілі фінансового менеджменту підпорядковані загальним цілям управління підприємством.

Основною метою фінансового менеджменту є підвищення добробуту власників підприємства. У дипломній роботі розглядається управління коштами підприємства акціонерної форми власності, яка має найбільш складну структуру капіталу, підвищення добробуту його власників є не що інше, як підвищення добробуту акціонерів, яке може досягатися за рахунок:

1) розміру прибутку на акцію в даний час;

2) періоду отримання прибутку;

3) ступеня ризику припинення виплати прибутку;

4) ефективності дивідендної політики.

Складно вибрати критерії підвищення добробуту власника для організацій , що не мають встановленої ринкової ціни, таких, як закриті акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Головними критеріями діяльності цих організацій вважають характеристики , що додають цінність будь-яким виробничим активами: величина потоку грошових коштів, ймовірність отримання доходу і ризик. Іншими словами , головна мета фінансових рішень для таких організацій - максимізація вартості активів, тобто ціни , яку можна було б отримати при продажу їх на ринку, з урахуванням ризику і доходу власників компанії [3].

Основні завдання фінансового менеджменту представлені на рис. (1.1):

Рисунок 1.1 - Завдання фінансового менеджменту

Виконання всіх перерахованих завдань зводиться до забезпечення найбільш ефективного потоку грошових коштів між підприємством і фінансовими (грошовими) ринками.

Таким чином, фінансовий менеджмент є науковим і теоретичним напрямком, і практичної діяльністю.

Зміст фінансового менеджменту розкривається в чотирьох напрямках діяльності [4]:

1 ) інвестиційна політика;

2 ) управління джерелами коштів;

3 ) дивідендна політика;

4 ) управління доходами і витратами.

У рамках першого напряму визначається , куди слід вкладати фінансові ресурси з найбільшою віддачею для того, щоб забезпечити розвиток і процвітання компанії, і досягнення її основної фінансової мети .

Інвестиційна політика включає в себе не лише управління фінансовими активами, а й управління основними засобами і оборотними активами , а також оцінку інвестиційних проектів, тобто розрахунок ефективності вкладення коштів у той чи інший проект. Інвестиційна політика розробляється на основі оцінки виробничих і фінансових можливостей і напрямків діяльності фірми .

Другий напрямок фінансового менеджменту - управління джерелами коштів - припускає пошук відповідей на питання: звідки брати кошти і яка оптимальна структура джерел фінансування (співвідношення власних і позикових джерел), тобто передбачає пошук та залучення джерел коштів для забезпечення діяльності компанії.

Третій напрям - дивідендна політика - визначає, як грамотно розпорядитися отриманими доходами, яку частину прибутку направити на розширення бізнесу, тобто реінвестувати, а яку розподілити в дивіденди між власниками акцій компанії.

Четвертий напрямок - управління доходами і витратами - класифікує доходи і витрати за різними ознаками і виявляє внутрішні і зовнішні фактори, що впливають на фінансовий результат діяльності підприємства.

Для прийняття фінансових рішень необхідно мати чітку класифікацію доходів і витрат, прибутків і збитків, а також мати можливість відокремлено аналізувати вплив внутрішніх факторів на ефективність діяльності підприємства, враховувати особливості податкової політики. Перші три напрямки фінансового менеджменту можуть бути наочно інтерпретовані за допомогою балансу компанії , четвертий напрям діяльності - за допомогою звіту про прибутки і збитки .

Баланс являє собою одну з моделей опису майнового і фінансового положення підприємства: актив балансу показує, у що інвестовані кошти компанії; пасив - які джерела цих коштів.

У звіті про прибутки і збитки відбивається процес формування прибутку підприємства, в якому виділяються окремо доходи і витрати по основній та іншої діяльності .

Відповідальним за досягнення цілей і виконання завдань фінансового менеджменту є фінансовий менеджер, дії якого зводяться до наступної схеми:

1) отримання грошових коштів на фінансових ринках (за рахунок продажу емісійних та інших цінних паперів підприємства, залучення кредитів, отримання прибутку від спекулятивних валютних операцій і пр.);

2) вкладення грошових коштів у фінансово-господарську діяльність підприємства з метою отримання прибутку;

3) повернення раніше запозичених коштів і плати за їх використання суб'єктам фінансових ринків;

4) повторне інвестування (реінвестування ) отриманих на фінансових ринках грошових коштів в діяльність підприємства;

5) своєчасне виконання підприємством зобов'язань перед бюджетом (сплата податків та інших обов'язкових платежів) [4].

Однією з функцій фінансового менеджменту є проведення економічного аналізу.

1.2 Економічний аналіз підприємства

Економічний аналіз підприємства належить до категорії найбільш дієвих управлінських методів. Він є також і головним компонентом обґрунтування прийнятих рішень [5]. Грамотно проведений економічний аналіз підприємства дозволяє виробити тактику і стратегію подальшого розвитку компанії. Крім обґрунтування прийнятих рішень і затверджуваних планів, здійснюється контроль над їх виконанням, проводиться порівняння маркетингових заходів, що припускає зіставлення реально подій з очікуваними за конкретний часовий проміжок.

Разом з цим проводиться внутрішня і зовнішня оцінка фінансового стану компанії. Мета цього заходу - зрозуміти рівень ліквідності, стійкості, рентабельності організації. Внутрішня фінансова оцінка підприємства необхідна для визначення ступеня ефективності застосування оборотних і основних засобів, дослідження взаємозв'язку показників прибутку, собівартості та обсягу виробництва. Застосовуючи різні засоби, керівник досліджує зовнішню і внутрішню середу організації. При цьому проводиться не тільки аналіз діяльності підприємства в цілому, а й оцінка роботи структурних підрозділів. Кваліфікований керівник сьогодні повинен володіти знаннями не тільки про загальні закономірності та тенденції розвитку в умовах сучасного ринку, а й розуміти прояви приватних, специфічних та загальних законів у рамках діяльності конкретної компанії. У першу чергу, економічний аналіз підприємства розвивається на мікрорівні - на рівні відокремлених підприємств та їх підрозділів. Ці низові ланки (незалежно від форми власності) складають основу системи ринкових відносин. При цьому всі процеси, що відбуваються на підприємствах, повинні розглядатися у взаємодії зовнішнього і внутрішнього середовища, відповідно до динамічними змінами, соціальними і політичними аспектами суспільного розвитку. Економічний аналіз підприємства являє собою систему наукових засобів. Будучи специфічним видом управлінської діяльності, це дослідження передує прийняттю рішень, а також зумовлює і уточнює їх. Економічний аналіз дозволяє вивчити об'єкт з усіх сторін. Цей процес передбачає первинну обробку інформації. Здійснюється порівняння досягнутих результатів з даними за попередні періоди, з середніми галузевими показниками, а також даними на інших підприємствах. При цьому оцінюється вплив різних факторів на результат, визначаються помилки, недоліки, перспективи, виявляються невикористані можливості. Відповідно до підсумків проведеної роботи розробляються і обгрунтовуються плани і всі управлінські рішення. Таким чином, за допомогою економічного аналізу керівник забезпечує ефективність і об'єктивність діяльності підприємства. Іншими словами, ця робота розглядається як діяльність, необхідна для оптимізації рішень.

Як показує практика, значення економічного аналізу як управлінського методу щорічно зростає. Причинами є різні чинники. Головним чином така тенденція пов'язана з необхідністю постійного збільшення ефективності виробництва, з розвитком ринкових відносин, “роздержавленням” економіки та іншими перетвореннями. Одним з можливих станів роботи підприємства може бути банкрутство.

1.3 Банкрутство підприємства

Банкрутство - це визнана судом економічна неспроможність підприємства виконати у встановлений термін свої зобов'язання перед кредиторами, працівниками, фінансово-кредитними організаціями і по обов'язковим платежем, що спричиняє встановлення особливого правового і економічного статусу підприємства-боржника, проведення заходів щодо реструктуризації боргів, фінансового оздоровлення або ліквідації його підприємства [6].

Можна виділити зовнішні і внутрішні причини виникнення кризисних ситуацій на підприємствах. До зовнішніх причин належать:

- вплив економіки країни. До основних зовнішніх причин, що впливають на фінансово-господарську діяльність підприємств і загрозу банкротства, слід віднести політичну нестабільність суспільства, зовнішньоекономічну політику держави, розрив економічних зв'язків, втрату ринків збуту, зміну умов експорту і імпорту, недосконалість законодавства в області господарського права, підприємницької діяльності і інших проявів регулюючої функції держави, загальний спад виробництва, інфляція, нестабільність фінансової системи, зростання цін на ресурси, зміну кон'юнктури ринку, неплатоспроможність і банкротство партнерів. Однією з причин неспроможності суб'єктів господарювання може бути нераціональна фіскальна політика держави. Високий рівень оподаткування може виявитися непосильним для підприємства;

- розвиток науки і техніки. Вітчизняні підприємства в своїй основній масі поки ще не сприйнятливі до досягнень науки і техніки. Необхідність змін у технології виробництва, які підприємство змушене здійснювати, вимагає великих капітальних вкладень. Вони можуть різко знизити прибутковість виробництва, в тому числі і внаслідок невдач при впровадженні нових технологій. Звідси і виникає вірогідність банкрутства багатьох підприємств цієї галузі;

- посилення міжнародної конкуренції. Серед зовнішніх причин банкрутства також можна назвати посилення міжнародної конкуренції. Зарубіжні конкуренти в одних випадках виграють за рахунок більш дешевої праці, в інших за рахунок більш високої технології і нової техніки;

- демографічний фактор. Стан демографії визначає розмір і структуру потреб, а при певних економічних передумовах і платоспроможний попит населення і підприємств;

- культурний уклад. Культурний уклад в країні знаходить свій вияв у звичках і нормах споживання, перевазі одних товарів і негативному відношенні до інших.

До внутрішніх причин можна віднести наступні:

- дефіцит власного оборотного капіталу як наслідок неефективної виробничо -комерційної діяльності або неефективної інвестиційної політики;

- низький рівень техніки, технології та організації виробництва;

- зниження ефективності використання виробничих ресурсів підприємства, його виробничої потужності і як результат високий рівень собівартості;

- створення наднормативних залишків незавершеного будівництва, незавершеного виробництва, виробничих запасів, готової продукції, у зв'язку з чим відбувається затоварення, сповільнюється оборотність капіталу і утворюється його дефіцит. Це змушує підприємство залазити в борги і може бути причиною його банкрутства;

- погана клієнтура підприємства, яка сплачує з запізненням або не платить зовсім з причини банкрутства, що змушує підприємство самому залазити в борги. Так зароджується ланцюгове банкрутство;

- відсутність збуту через низький рівень організації маркетингової діяльності з вивчення ринків збуту продукції, формування портфеля замовлень, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції;

- залучення позикових коштів в оборот підприємства на невигідних умовах, що веде до збільшення фінансових витрат, зниження рентабельності господарської діяльності і здатності до самофінансування;

- швидке і неконтрольоване розширення господарської діяльності, в результаті чого запаси, витрати і дебіторська заборгованість зростають швидше обсягу продажів. Звідси з'являється потреба в залученні короткострокових позикових коштів , які можуть перевищити чисті оборотні активи ( власний оборотний капітал) . У результаті підприємство потрапляє під контроль банків та інших;

- використання підприємством стратегії , яка не адаптована до зовнішніх чинників макросередовища;

- розбалансованість економічного механізму відтворення капіталу підприємства;

- зниження рентабельності продукції .

Види банкрутства:

- Реальне банкрутство -- повна неспроможність підприємства відновити в наступному періоді свою фінансову стабільність і платоспроможність в силу реальних втрат капіталу. Таке підприємство юридично об'являється банкрутом;

- технічне банкрутство -- банкрутство, що викликане суттєвим простроченням дебіторської заборгованості та перевищенням цієї заборгованості над кредиторською, а сума активів істотно перевищує фінансові зобов'язання. При ефективному антикризовому управлінні підприємство, як правило, не об'являють банкрутом юридично;

- навмисне банкрутство -- навмисне створення або збільшення керівником або власником підприємства його неплатоспроможності, нанесення економічного збитку в особистих інтересах або інтересах інших осіб, заздалегідь некомпетентне фінансове керівництво. Виявлені факти переслідуються карним законодавством;

- фіктивне банкрутство -- заздалегідь неправдиве об'явлення підприємством про свою неплатоспроможність з метою введення в оману кредиторів для отримання від них відстрочки виконання своїх зобов'язань або знижки на суми кредиторської заборгованості. Виявлені факти переслідуються карним законодавством.

Передбачення банкрутства як самостійна проблема виникла в передових капіталістичних країнах, і в першу чергу, в США, відразу після закінчення другої світової війни. Цьому сприяло зростання числа банкрутств у зв'язку з різким скороченням військових замовлень, нерівномірність розвитку фірм , процвітання одних і розорення інших. Природно, виникла проблема можливості визначення умов, які призводять до банкрутства.

Відомі два основних підходи до передбачення банкрутства. Перший базується на фінансових даних і включає оперування деякими коефіцієнтам: набирає дедалі більшу популярність Z-коефіцієнтом Альтмана, коефіцієнт Таффлера , та інші, а також уміння 'читати баланс'. Другий виходить з даних по збанкрутілим компаніям і порівнює їх з відповідними даними досліджуваної компанії.

Перший підхід, безперечно ефективний при прогнозуванні банкрутства, має три істотних недоліки . По-перше , компанії, що зазнають труднощі, всіляко затримують публікацію своїх звітів, і, таким чином, конкретні дані можуть роками залишатися недоступними. По-друге, навіть якщо дані і повідомляються, вони можуть виявитися 'творчо обробленими'. Потрібно особливе вміння, властиве навіть не всім досвідченим дослідникам, щоб виділити масиви підправлених даних і оцінити ступінь завуалювання. Третя складність полягає в тому, що деякі співвідношення, виведені за даними діяльності компанії, можуть свідчити про неплатоспроможність в той час, як інші - давати підстави для висновку про стабільності або навіть деяке поліпшення. У таких умовах важко судити про реальний стан справ.

На жаль, більшість списків не впорядковують ці дані за ступенем важливості і ні в жодному не виявлена послідовність.

1.4 Процедури банкрутства

Згідно із Законом України «Про банкрутство», суб'єктом банкрутства може бути будь-яка юридична особа, яка не в змозі своєчасно задовольнити потреби кредиторів і виплатити податки і зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності.

Боржником є юридична особа, проти якої відкрито справу про банкрутство, а банкрут - це боржник, який знаходиться в процесі ліквідації. До боржника застосовуються певні процедури, передбачені законом [7], останнє слово у виборі конкретної процедури, завжди залишається за арбітражним судом. До основних процедур банкрутства відносяться:

- процедура спостереження;

- фінансове оздоровлення;

- зовнішнє управління;

- конкурсне виробництво;

- мирова угода.

Процедура банкрутства спостереження - первісна процедура банкрутства підприємств, яка проводиться в обов'язковому порядку. Її суть полягає в ретельному аналізі фінансового стану організації-боржника, а також складанні реєстру кредиторів. Спостереження передбачає призначення тимчасового керуючого, який проводить інвентаризацію активів і зобов'язань, а потім робить висновки про доцільність проведення процедур банкрутства юридичної особи, спрямованих на виведення підприємства зі складної економічної ситуації. Професійний юридичний супровід цій стадії дозволяє отримати достовірні відомості про матеріальне становище боржника і направити процес банкрутства в потрібне русло.

Фінансове оздоровлення застосовується з метою відновлення платоспроможності підприємства та повного погашення кредиторської заборгованості згідно з графіком, затвердженим арбітражем. На цій стадії процедури банкрутства юридичних осіб керівництво фірмою передається адміністративному керуючому, в обов'язки якого входять розробка та реалізація плану фінансового оздоровлення, контроль за своєчасною виплатою боргів, ведення реєстру кредиторських вимог. Юридичні послуги на цьому етапі допоможуть ефективно впровадити план розвитку бізнесу, а також уникнути неправомірних дій з боку кредиторів та інших осіб.

При проведенні фінансового оздоровлення боржник починає розраховуватися за боргами відразу по введенню процедури, строго дотримуючись графіка. Слід зазначити, що одночасно здійснюються всі заходи для здійснення фінансового оздоровлення підприємства.

Зовнішнє управління - процедура банкрутства організацій, яка також передбачає проведення комплексу заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника. Керівник фірми відсторонюється від посади і призначається зовнішній керуючий, який розробляє план роботи підприємства. Особливість цієї стадії полягає в тому, що на виплату кредиторської заборгованості, що виникла до початку процедури банкрутства, вводиться мораторій, що дозволяє перерозподілити грошові кошти компанії. Якщо зовнішнє управління було проведено успішно, кредиторська заборгованість повністю погашається, і припиняється провадження у справі про банкрутство. Суворе дотримання законності і якісне проведення запланованих заходів може гарантувати тільки професійне правовий супровід процедури банкрутства юридичної особи.

Конкурсне виробництво являє собою процедуру банкрутства юридичних осіб, яка застосовується в тих випадках, коли оздоровчі заходи не принесли належного результату і єдиним виходом залишається ліквідація підприємства. Організаційні функції передаються конкурсному керуючому, який проводить інвентаризацію та оцінку активів, а також здійснює розрахунки з кредиторами в порядку, передбаченому законодавством. Юридична допомога на цій стадії особливо актуальна, так як строге проходження нормам закону дає можливість виключити можливі звинувачення в навмисному банкрутстві .

По закінченні розгляду арбітражним судом звіту конкурсного керуючого щодо результатів проведення конкурсного виробництва, виноситься рішення про завершення конкурсного виробництва. Якщо в результаті вдалося погасити заборгованості перед кредиторами, то провадження у справі про банкрутство підприємства припиняється.

До основних процедур банкрутства також відноситься мирову угоду, яка може бути укладена на будь-який з перерахованих стадій. У результаті спочатку обома сторонами підписується документ, що визначає порядок виплати боргу, а потім затверджується арбітражним судом. Після цього провадження у справі про банкрутство організації припиняється. Укладення мирової угоди дозволяє боржникові вести комерційну діяльність , поступово погашаючи заборгованість перед кредитором на обговорених умовах. Практика показує, що переговори, проведені досвідченими юристами, найчастіше допомагають досягти домовленості і завершити трудомістку процедуру банкрутства на ранній стадії.

Від імені боржника мирову угоду підписує особа, яке вирішило укласти мирову угоду, а з боку уповноважених органів та конкурсних кредиторів - представник зборів кредиторів.

2. АНАЛІЗ ОБ'ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Загальна характеристика підприємства «Мерчанська меблева фабрика»

Пiдприємство було створено у 1892 роцi як лiсопильня з виготовлення шпал. В 1956 роцi здiйснювався перехiд артелiв державне пiдприємство 'Мерчанська меблева фабрика', яке з 1976 року входило до об'єднання 'Харкiвдрев'. В 1992 роцi фабрика в складi об'єднання приватизувалась i 2 роки була орендним пiдприємством. В 1994 роцi вийшла зi складу 'Харкiвдрев' i була зареєстрована як вiдкрите акцiонерне товариство 'Мерчанська меблева фабрика'. За рiшенням загальних зборiв акцiонерiв, якi вiдбулись 05 квiтня 2011 року з метою приведення дiяльностi Товариства у вiдповiднiсть до вимог чинного законодавства назву було змiнено на Приватне акцiонерне товариство 'Мерчанська меблева фабрика'.

Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв облiкового складу (осiб) за звiтнiй перiод складає 4 особи, середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб) - немає, чисельнiсть працiвникiв якi працюють на умовах неповного робочого часу(дня,тижня)(осiб) - немає. Фонд оплати працi складає 25,9 тис. грн., що на 2,1тис. грн. бiльше нiж в минулому звiтному роцi. Кадрова програма, спрямована на забезпечення рiвня квалiфiкацiї її працiвникiв операцiйним потребам, вiдсутня.

Пiдприємство має цехову структуру управлiння. До складу підприємства нiяких iнших пiдпорядкованих пiдроздiлiв та фiлiй не входить. Облiкова полiтика фабрики ведеться з використанням журнально-ордерної форми та вiдповiдає вимогам чинного законодавства. Амортизацiя основних засобiв нараховується за методом зменшення залишкової вартостi, згiдно якого рiчна сума амортизацiї визначається як добуток залишкової вартостi об'єкту на початок звiтного року (або первiсної вартостi на дату початку нарахування амортизацiї) та рiчної норми амортизацiї. Оцiнка вартостi запасiв здiйснюється за методом середньозваженої собiвартостi. За останні п'ять років ніяких придбань активів не було. ПАТ «Мерчанська меблева фабрика» було відчужено: виробничі будівля (головний меблевий корпус, сушка 6-ти камерна, гараж, ангар-сховище, котельна, Валквський меблевий цех) на суму - 794,3 тис. грн.; непромислові основні засоби(їдальня , дитсадок) на суму 45, 5 тис. грн..; робочі машини на суму - 150,3 тис. грн., силові машини - 79,0 тис. грн.

Основнi засоби Емiтента складаються з: - будинкiв та споруд (виробничi - 8 шт., житловi - 10 шт., будiвлi - 10 шт.) - машини та обладнання (силовi машини - 7 шт., робочi машини - 27 шт., iншi - 1 шт.) - транспортнi засоби - 5 шт.; - iнструменти та пристрої (виробничий iнвентар - 2 шт., iнший iнвентар - 2 шт.) Нiяких обмежень на використання майна не iснує. Ступiнь використання основних засобiв складає 100%. Ступiнь зносу основних засобiв дорiвнює 50 %. В зв'язку з вiдсутнiстю дiяльностi всi основнi засоби здавались в оренду. Первiсна вартiсть основних засобiв на початок року - 1258,8 тис.грн., на кiнець року - 1228,6 тис.грн. Законсервованих основних засобiв немає. Суттєвi змiни у вартостi основних засобiв вiдбулись за рахунок продажу основних засобiв. Основнi засоби знаходяться за його мiсцезнаходженням. На використання активiв нiякi екологiчнi питання не можуть позначитись. Нiяких планiв щодо капiтального будiвництва, розширення або удосконалення основних засобiв немає.

Головною проблемою підприємства є недостатність обігових коштів. Це негативно впливає на розрахунки з бюджетом та пенсійним фондом, а також не дає змоги оновлювати виробниче обладнання та застосовувати нові технології виробництва.

В зв'язку з катастрофічною недостатністю робочого капіталу, єдиним шляхом покращення ліквідності та поліпшення платоспроможності є залучення фінансових інвестицій.

Нiяких дослiджень та розробок протягом звiтного року не проводилось.

2.2 Фінансовий аналіз підприємства

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. У свою чергу фінансовий стан суб'єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства. Брак або неправильне формування і використання актів може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості постачальників за одержані сировину й матеріали, неповного та неритмічного забезпечення підприємницької діяльності необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов'язань перед власниками, державою та найманими працівниками. Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання [9].

Для визначення фінансового стану підприємства проводять фінансовий аналіз, для цього необхідно розрахувати:

1 Показники ліквідності

1) коефіцієнт загальної ліквідності;

2) коефіцієнт оборотності оборотних коштів;

3) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

4) чистий оборотній капітал.

2 Показники ділової активності підприємства:

1) коефіцієнт оборотності активів;

2) коефіцієнт поточної ліквідності;

3) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

4) коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

5) коефіцієнт оборотності матеріальних запасів;

6) коефіцієнт оборотності основних засобів;

7) коефіцієнт оборотності власного капіталу.

3 Показники фінансової стійкості:

1) коефіцієнт співвідношення власних та позикових коштів;

2) коефіцієнт автономії;

3) коефіцієнт маневреності власних коштів;

4) коефіцієнт використання фінансових ресурсів.

4 Показники рентабельності підприємства:

1) коефіцієнт рентабельності активів;

2) коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

3) коефіцієнт рентабельності діяльності [10].

У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства виступає його ліквідність. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна в засоби платежу. Чим менше час, необхідний для перетворення окремого виду активів, тим вище його ліквідність. Таким чином, ліквідність підприємства - це його здатність перетворити свої активи в грошові кошти для погашення короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові забов'язання завдяки найбільш легко реалізуємій частині активів - оборотних коштів. Оскільки поточні зобов'язання підприємства погашаються в основному за рахунок поточних активів, для забезпечення нормального рівня ліквідності необхідно, щоб вартість поточних активів перевищувала суму поточних зобов'язань, і визначається за формулою (2.1):

, (2.1)

де ОА - оборотні активи підприємства;

ПЗ - поточні забов'язання.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство здатне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій, та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Розраховується за формулою (2.2):

К_{пл =} (2.2)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дозволяє визначити частку короткострокових зобов'язань, яку підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості та реалізації інших активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за допомогою рівняння (2.3):

Кал = , (2.3)

де ГА - грошові активи підприємства.

Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Чистий оборотний капітал знаходиться завдяки рівнянню (2.4):

Чок = ПА - ПП, (2.4)

де ПА - поточні активи;

ПП - поточні пасиви.

Розраховані значення коефіцієнтів ліквідності представлені в таблиці 2.1:

Таблиця 2.1 - Коефіцієнтів ліквідності за 2013 рік

Назва коефіцієнту	Значення коефіцієнту
загальна ліквідность	1,167
поточна ліквідность	1,063
абсолютна ліквідность	0,052
чистий оборотний капітал	15,2

Завдяки отриманим даним, представлені в таблиці 2.1, можна казати, що на підприємстві майже однакова кількість поточних активів і пасивів, про що свідчить коефіцієнт загальної ліквідності, фабрика володіє незначним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам, ці ресурси показує чистий оборотній капітал. Поточна ліквідність дорівнює 1,063 - підприємство може погасити невелику частину поточних забов`язань та незначну частину не чикаючи оплати дебіторської заборгованості, про що свідчить коефіцієнт абсолютної ліквідності, але за цим показником не можна відразу робити негативні висновки про можливості підприємства негайно погасити свої борги, так як малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства одночасно пред'явили б йому свої вимоги.

Стабільність фінансового положення підприємства в умовах ринкової економіки зумовлена значною мірою його діловою активністю, яка залежить від широти ринків збуту продукції, його ділової репутації, ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стійкості економічного зростання.

Коефіцієнт оборотності активів - відображає швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за розглянутий період відбувається повний цикл виробництва та обігу, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку. Його значення можна знайти за допомогою формули (2.5):

К_оа= , (2.5)

де ЧВ - чиста виручка від реалізації продукції;

СВА- середньорічна вартість активів.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів характеризує відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без урахування податку на додану вартість та акцизного збору до суми оборотних коштів підприємства. Згідно з балансом розраховується за формулою (2.6):

Коок = , (2.6)

де ОЗ - основні засоби;

ОА -оборотні активи; ВПМ - витрати майбутніх періодів

У процесі господарської діяльності підприємство дає товарний кредит для споживачів своєї продукції, тобто існує розрив у часі між продажом товару і надходженням оплати за нього, в результаті чого виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Він визначається за формулою (2.7):

К_одз = (2.7)

де ССДЗ - середньорічна сума дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості - показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству . Формула розрахунку коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості має вигляд (2.8):

Кокз = , (2.8)

Де ССКЗ - середньорічна сума кредиторської заборгованості.

Згідно з таблицею 2.3 коефіцієнт збільшився у 2012 році у порівнянні з 2011, це свідчить про збільшення швидкості сплати заборгованості підприємства. Коефіцієнт оборотності основних засобів розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства. Згідно з балансом розраховується за формулою (2.9):

К_о_оз = , (2.9)

де СВОЗ - середньорічна вартість основних засобів;

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Згідно з балансом розраховується за формулою (2.10):

К_овк = , (2.10)

де СВВК - середньорічна величина власного капіталу підприємства

Результати розрахунків коефіцієнтів ділової активності за 2013 рік, які не потребують порівняння зі значенням коефіцієнтів попередніх років представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Коефіцієнти ділової активності за 2013 рік

Назва коефіцієнту	Значення коефіцієнту
оборотності активів	0,13
оборотності дебіторської заборгованості	0,109
оборотності основних засобів	0,008
оборотності власного капіталу	0,016

Згідно з розрахованими коефіцієнтами, можна казати, що на підприємстві 0,13 разу за розглянутий період відбувається повний цикл виробництва та обігу, про це говорить коефіцієнт оборотності активів, 0,109 разу підприємству повернули дебіторську заборгованість. Значення коефіцієнтів оборотності основних засобів та власного капіталу говорить про низьку ефективність використання основних засобів та власного капіталу підприємства. Однак для деяких коефіцієнтів не достатньо розрахунку значення коефіцієнту поточного року, їх оцінки потребують порівняння з попередніми роками.

Таблиця 2.3 - Коефіцієнти ділової активності 2013 року, які необхідно аналізувати в порівнянні з попереднім роком

Назва коефіцієнту	Значення за 2013 рік	Значення за 2012 рік
оборотності оборотних коштів	0,094	0,068
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	0,101	0,072

У 2013 році в порівнянні з 2012 спостерігається невелике збільшення коефіцієнтів оборотних коштів та оборотності кредиторської заборгованості, що свідчить про прискорення обороту оборотних коштів та збільшення швидкості сплати заборгованості підприємства.

Умовою і гарантією виживання і розвитку будь-якого підприємства, як бізнес-процесу , є його фінансова стабільність. Якщо підприємство фінансово стійке, то воно в стані «витримати » несподівані зміни ринкової кон'юнктури, і не опинитися на краю банкрутства . Більш того, чим вище його стабільність, тим більше переваг перед іншими підприємствами того ж сектора економіки в одержанні кредитів і залученні інвестицій. Фінансово стійке підприємство своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями з державою, позабюджетними фондами, персоналом, контрагентами.

Фінансова стійкість підприємства - це його надійно-гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання і випадкових змін на ринку.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів характеризує структуру фінансових ресурсів підприємства. Розраховується як частка від ділення суми позикових коштів на суму власного капіталу. Згідно балансу коефіцієнт розраховується за формулою (2.11):

К_спвк = , (2.11)

де ПК - позикові кошти;

ВК - власний капітал.

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Розрахунок коефіцієнта автономії проводиться за формулою (2.12):

К_а = , (2.12)

Де ВБ - валюта балансу.

Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує ступінь мобільності використання власного капіталу, і визначається за формулою (2.13):

К_м_вк = , (2.13)

де ВОК - власні оборотні кошти;

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів показує скільки прибутку дає 1 грн. власних коштів. Теоретично, нормальним значенням цього коефіцієнта є значення не менше 0,4.

Згідно з балансом розраховується за формулою (2.14):

К_еввк = , (2.14)

де ФР - фінансовий результат

Коефіцієнт використання фінансових ресурсів (усього майна) дозволяє визначити, за який період отриманий прибуток може компенсувати вартість майна. Згідно з балансом розраховується за формулою (2.15):

К_вфр= (2.15)

Результати знаходження коефіцієнтів фінансової стійкості представлені в таблиці 2.4:

Таблиця 2.4 - Коефіцієнти фінансової стійкості підприємства за 2013 рік

Назва коефіцієнту	Значення коефіцієнту
співвідношення позикових і власних коштів	0,147
автономії	0,872
маневреності власних коштів	0,024
ефективності використання власних коштів	0,027

На підприємстві «Мерчанська меблева фабрика» лише 14,7% позикових коштів, фабрика автономна на 87% тобто, реалізувавши майно, сформоване з власних джерел, підприємство зможе погасити зобов'язання, але спостерігається недостатня гнучкість у використанні власного капіталу, значення коефіцієнту ефективності використання власних коштів також мале, але не від'ємне, тобто у підприємства є прибуток.

Коефіцієнт використання фінансових ресурсів доцільно аналізувати в порівнянні з попередніми роками, позитивним вважається збільшення цього коефіцієнта по відношенню до попереднього періоду. Розраховані значення коефіцієнту представлені в таблиці 2.5:

Таблиця 2.5 -Коефіцієнт використання фінансових ресурсів за 2013 та 2014 рік

Рік	Значення коефіцієнту
2013	0,009
2012	-0,040

Збільшення коефіцієнту у 2013 є позитивним показником для підприємства.

На короткострокову ліквідність або платоспроможність підприємства впливає його здатність генерувати прибуток. У зв'язку з цим розглядається такий аспект діяльності підприємства як рентабельність. Це і якісний і кількісний показник ефективності діяльності всякого підприємства. Коефіцієнт рентабельності активів характеризує рівень прибутку, створюваний усіма активами підприємства, що знаходяться в його використанні згідно з балансом. Даний показник розраховується за формулою (2.16):

К_ра = (2.16)

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в підприємство. Найбільший інтерес представляє для існуючих і потенційних власників, та акціонерів, і є одним з основних показників інвестиційної привабливості підприємства, оскільки його рівень показує верхню межу дивідендних виплат. Згідно з балансом розраховується за формулою (2.17):

К_рв_к = , (2.17)

Значення коефіцієнту за 2013 рік дорівнює 0,028.

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Згідно з балансом розраховується за формулою (2.18):

К_рд = (2.18)

Аналізувати отриманні значення коефіцієнтів рентабельності активів та рентабельності діяльності необхідно у порівнянні з попередним роком. Розраховані значення коефіцієнтів рентабельності активів та рентабельності діяльності за 2013 та 2012 рока, представлені в таблиці 2.6:

Таблиця 2.6 - Коефіцієнти рентабельності активів та рентабельності діяльності підприємства за 2013 та 2012 роки:

Назва коефіцієнту	значення за 2013 рік	значення за 2012 рік
рентабельності активів	0,024	-0,042
рентабельності діяльності	1,770	-4,071

Збільшення рівня рентабельності активів свідчить про зростання рівня попиту на продукцію підприємства , а збільшення рентабельності діяльності свідчить про зростання ефективності господарської діяльності підприємства.

Узагальнюючі отримані результати, фінансового аналізу, треба зазначити, що на підприємстві спостерігається низька ліквідність, тобто неможливість активу швидко в гроші та стати засобом платежу забов'язань, фабрика володіє незначним обсягом вільних ресурсів. Знайдені коефіцієнти ділової активності, говорять про те, що на підприємстві за розглянутий період відбувається незначна частина повного циклу виробництва та обігу, підприємству майже не повертають дебіторську заборгованість, на фабриці низька ефективність використання основних засобів та власного капіталу. Спостерігається незначна частина позикових коштів в структурі капіталу, чим менше у підприємства позикових коштів, тим стійкіший стан підприємства. Кожна гривня дає підприємству незначний прибуток, коефіцієнти рентабельності зростають з роками. Отже, робити висновок про фінансовий стан підприємства, та про можливість банкрутства важко. Одні коефіцієнти мають низькі значення, інші навпаки. Всі коефіцієнти, які доцільно аналізувати у динаміці, мають тенденцію зростання. Тому для аналізу необхідно використовувати економіко-математичні методи, для отримання інтегрального показника.

2.3 Аналіз математичних моделей прогнозування банкрутства

Відомі два основних підходи до передбачення банкрутства. Перший базується на фінансових даних і включає оперування деякими коефіцієнтами: набирає дедалі більшу популярність Z- коефіцієнтом Альтмана, коефіцієнт Таффлера, та інші, а також уміння «читати баланс». Другий виходить з даних по збанкрутілим компаніям і порівнює їх з відповідними даними досліджуваної компанії.

Перший підхід, безперечно ефективний при прогнозуванні банкрутства, має три істотних недоліки. По-перше, компанії, що зазнають труднощі, всіляко затримують публікацію своїх звітів, і, таким чином, конкретні дані можуть роками залишатися недоступними. По-друге, навіть якщо дані і повідомляються , вони можуть виявитися «творчо обробленими». Потрібно особливе вміння, властиве навіть не всім досвідченим дослідникам, щоб виділити масиви підправлених даних і оцінити ступінь завуалювання. Третя складність полягає в тому, що деякі співвідношення, виведені за даними діяльності компанії, можуть свідчити про неплатоспроможність в той час , як інші - давати підстави для висновку про стабільності або навіть деяке поліпшення. У таких умовах важко судити про реальний стан справ.

Другий підхід заснований на порівнянні ознак вже збанкрутілих компаній з такими ж ознаками 'підозрілою' компанії. За останні 50 років опубліковано безліч списків збанкрутілих компаній. Деякі з них містять їх опис по десятках показників. На жаль, більшість списків не впорядковують ці дані за ступенем важливості і ні в жодному не виявлена послідовність.

До кількісних криза-прогнозних методик належить дискримінантний аналіз [11]. В теорії і практиці здебільшого розрізняють однофакторний та багатофакторний дискримінантний аналіз.

В основі однофакторного аналізу покладене сепаратне дослідження окремих показників, які є складовою певної системи показників, та класифікація підприємств за принципом дихотомії. Віднесення підприємства до категорії “хворих” чи “здорових” здійснюється у розрізі окремих показників у відповідності до емпірично побудованої шкали граничних значень досліджуваного показника. Наприклад, згідно зі шкалою значень показника рентабельності активів, граничне значення цього показника складає 2%. Це означає, що підприємства, в яких рентабельність активів >2% за цим критерієм вважаються “здоровими”, якщо ж значення цього показника <2%, то підприємство відноситься до групи суб'єктів господарювання, яким загрожує фінансова криза.

Загальний висновок про якість фінансового стану підприємства робиться на основі аналізу відповідності кожного із показників, які включені в спеціально підібрану систему, їх граничним значенням. Найбільш відомими моделями однофакторного дискримінантного аналізу є системи показників Бівера та Вайбеля.

В основі досліджень американського економіста В. Бівера покладено 30 найбільш часто вживаних у фінансовому аналізі показників. За ознакою однорідності ці показники були згруповані в шість груп. Із кожної групи Бівер вибрав по одному, найбільш типовому, показнику, які й склали його систему прогнозування:

- відношення Cash Flow до позичкового капіталу;

- відношення чистого прибутку до валюти балансу;

- відношення позичкового капіталу до валюти балансу;

- відношення оборотних активів до поточних зобов'язань;

- відношення робочого капіталу до валюти балансу;

- відношення різниці між очікуваними грошовими надходженнями та поточними зобов'язаннями до витрат підприємства (без амортизації).

З використанням матеріалів аналізу 79 фінансово неспроможних і такого ж числа фінансово-спроможних підприємств Бівер розробив шкалу граничних значень для кожного із приведених показників для американських підприємств.

У німецькомовній економічній літературі досить поширеною є система показників Вайбеля. В основі досліджень, здійснених П. Вайбелем протягом 1960-1971 років покладено аналітичні матеріали по 72 швейцарських підприємствах будівельної, металургійної, легкої та годинникової галузей виробництва, половина з яких була у фінансовій кризі. Класифікацію підприємств за цією системою пропонується здійснювати з використанням таких показників:

- відношення позичкового капіталу до валюти балансу;

- відношення оборотних активів до поточних зобов'язань (показник покриття);

- відношення Cash Flow до поточних (короткострокових) зобов'язань;

- відношення різниці між очікуваними грошовими надходженнями та поточними зобов'язаннями до витрат підприємства (без амортизації);

- відношення середнього залишку кредиторської заборгованості до вартості закупок помножене на 365;

- відношення середніх залишків виробничих запасів до величини затрат на сировину (матеріали) помножене на 365.

Для кожного із приведених показників Вайбель побудував відповідні шкали у вигляді діаграм, в яких показана динаміка значень показників протягом п`яти років перед настанням у однієї з груп досліджуваних підприємств фінансової неспроможності. У разі, якщо значення усіх шести показників аналізованого підприємства знаходяться в безпечній зоні відповідної шкали, то цьому суб'єкту господарювання не загрожує банкрутство. Якщо ж значення більше трьох показників наближається до зони «хворих» підприємств, то аналізоване підприємство вважається таким, якому загрожує банкрутство. Щодо підприємств, у яких менше трьох показників знаходяться у критичній зоні Вайбель рекомендує проводити додатковий аналіз.

Головним суперечливим моментом однофакторного дискримінантного аналізу є те, що значення окремих показників може свідчити про позитивний розвиток підприємства, а інших - про незадовільний. Така ситуація унеможливлює об'єктивне прогнозування банкрутства. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є застосування багатофакторного дискримінантного аналізу. В процесі аналізу підбирається ряд показників, для кожного з яких визначається вага в так званій «дискримінантній функції». В загальному вигляді, алгоритм лінійної багатофакторної дикримінантної функції можна представити в такій формі (2.19):

Z = a₀ + a₁x₁ + a₂x₂ + a₃x₃ + .......+ a_nx_n, (2.19)

де а₁, а_2, а₃ ......, а_n - коефіцієнти (ваги) дискримінантної функції;

х₁, х₂, х₃......., х_n - показники (змінні) дискримінантної функції.

Величина окремих ваг, характеризує різний вплив окремих показників, на загальний фінансовий стан підприємства.

Віднесення аналізованого підприємства до групи “хворих” чи “здорових” залежить від значення інтегрального показника, який є результатом розв'язку дискримінантної функції, а також від будованої на основі емпіричних даних прямої поділу.

Однією з найпростіших моделей багатофакторного прогнозування ймовірності банкрутства вважається двофакторна модель. Вона ґрунтується на двох ключових показниках (наприклад , показник поточної ліквідності і показник частки позикових коштів), від яких залежить імовірність банкрутства підприємства.

Ці показники множаться на вагові значення коефіцієнтів , знайдені емпіричним шляхом, і результати потім складаються з якоюсь постійною величиною (const), також отриманої тим же (дослідно -статистичним) способом. Якщо результат (С₁) виявляється негативним, імовірність банкрутства невелика. Позитивне значення С₁ вказує на високу ймовірність банкрутства .

В американській практиці виявлені і використовуються такі вагові значення коефіцієнтів:

- для показника поточної ліквідності ( покриття) (К_п) - (-1,0736)

- для показника питомої ваги позикових коштів у пасивах підприємства (К_з) - (+0,0579)

- постійна величина - ( -0,3877)

Звідси формула розрахунку С₁ приймає наступний вигляд (2.20):

C₁ = -0,3877 + K_п ( -1,0736 ) + К_з 0,0579 (2.20)

Треба зауважити, що джерело, що приводить дану методику, не дає інформації про базу розрахунку вагових значень коефіцієнтів. Проте, в будь-якому випадку слід мати на увазі, що в нашій країні інші темпи інфляції, інші цикли макро- і мікроекономіки, а також інші рівні фондо-, енерго- і трудомісткості виробництва, продуктивності праці, інше податковий тягар. У силу цього неможливо механічно використовувати наведені вище значення коефіцієнтів у наших умовах. Проте саму модель, з числовими значеннями, відповідними реаліям нашого ринку, можна було б застосувати, якби вітчизняні облік і звітність забезпечували досить представницьку інформацію про фінансовий стан підприємства.

Розглянута двофакторна модель не забезпечує всебічну оцінку фінансового стану підприємства, а тому можливі занадто значні відхилення прогнозу від реальності. Для отримання більш точного прогнозу американська практика рекомендує брати до уваги рівень і тенденцію зміни рентабельності проданої продукції , так як даний показник істотно впливає на фінансову стійкість підприємства. Це дозволяє одночасно порівнювати показник ризику банкрутства (С1) і рівень рентабельності продажів продукції. Якщо перший показник перебуває в безпечних межах, і рівень рентабельності продукції досить високий, то ймовірність банкрутства вкрай незначна .

Відомі інші подібні критерії. Так британський учений Таффлер запропонував у 1977 р. чотирефакторну прогнозну модель , при розробці якої використовував наступний підхід: при використанні комп'ютерної техніки на першій стадії обчислюються 80 відносин за даними збанкрутілих та платоспроможних компаній. Потім, використовуючи статистичний метод, відомий як аналіз багатовимірного дискримінанта, можна побудувати модель платоспроможності, визначаючи приватні співвідношення, які найкращим чином виділяють дві групи компаній та їх коефіцієнти. Такий вибірковий підрахунок співвідношень є типовим для визначення деяких ключових вимірів діяльності корпорації, таких, як прибутковість, відповідність оборотного капіталу, фінансовий ризик і ліквідність. Об'єднуючи ці показники і зводячи їх відповідним чином воєдино, модель платоспроможності виробляє точну картину фінансового стану корпорації. Типова модель для аналізу компаній, акції яких котируються на біржах, приймає форму (2.21):

Z = C₀ + C₁X₁ + C₂X₂ + C₃X₃ + C₄X₄ + ....., (2.21)

де Х₁ = прибуток до сплати податку / поточні зобов'язання (53 %)

Х₂= поточні активи / загальна сума зобов'язань (13 %)

Х₃ = поточні зобов'язання / загальна сума активів (18 %)

Х₄ = відсутність інтервалу кредитування (16 %)

С₀,...С₄ - коефіцієнти, відсотки в дужках вказують на пропорції моделі; Х₁ вимірює прибутковість, Х₂ - стан оборотного капіталу, Х₃ - фінансовий ризик і Х₄ - ліквідність.

Для посилення прогнозуючої ролі моделей можна трансформувати Z-коефіцієнт у PAS - коефіцієнт ( Perfomans Analysys Score ) - коефіцієнт, що дозволяє відстежувати діяльність компанії в часі. Вивчаючи PAS - коефіцієнт як вище , так і нижче критичного рівня , легко визначити моменти занепаду й відродження компанії.

PAS - коефіцієнт - це просто відносний рівень діяльності компанії, виведений на основі її Z- коефіцієнта за певний рік і виражений у відсотках від 1 до 100. Наприклад, PAS - коефіцієнт, що дорівнює 50, вказує на те, що діяльність компанії оцінюється задовільно , тоді як PAS - коефіцієнт, що дорівнює 10, свідчить про те, що лише 10 % компаній перебувають у гіршому становищі. Отже, підрахувавши Z-коефіцієнт для компанії, можна потім трансформувати абсолютну міру фінансового становища в відносну міру фінансової діяльності. Іншими словами, якщо Z коефіцієнт може свідчити про те , що компанія перебуває в ризикованому положенні, то PAS - коефіцієнт відображає історичну тенденцію і поточну діяльність на перспективу.

Сильною стороною такого підходу є його здатність поєднувати ключові характеристики звіту про прибутки і збитки та балансу в єдине представницьке співвідношення. Так, компанія, яка отримує великі прибутки, але слабка з точки зору балансу, може бути порівняна з менш прибутковою, баланс якої урівноважений. Таким чином, розрахувавши PAS - коефіцієнт, можна швидко оцінити фінансовий ризик, пов'язаний з даною компанією, і відповідно варіювати умови угоди. По суті, підхід заснований на принципі, що ціле більш цінне, ніж сума його складових.

Додатковою особливістю цього підходу є використання 'рейтингу ризику' для подальшого виявлення прихованого ризику. Цей рейтинг статистично визначається тільки, якщо компанія має негативний Z- коефіцієнт, і обчислюється на основі тренда Z-коефіцієнта, величини негативного Z-коефіцієнта і числа років, продовження яких компанія знаходилася в ризикованому фінансовому становищі. Використовуючи п'ятибальну шкалу, в якій 1 вказує на ' ризик, але незначну ймовірність негайного лиха', а 5 означає 'абсолютну неможливість збереження колишнього стану', менеджер оперує готовими засобами для оцінки загального балансу ризиків, пов'язаних з кредитами клієнта.

Вченими Іркутської державної економічної академії запропонована своя чотирефакторна модель прогнозу ризику банкрутства (модель R), яка має наступний вигляд (2.22):

K = 8,38 К₁ + К₂ +0,054 К₃ +0,063 К₄, (2.22)

де К₁ - оборотний капітал / актив ;

К₂ - чистий прибуток / власний капітал ;

К₃ - виручка від реалізації / актив ;

К₄ - чистий прибуток / інтегральні витрати.

Вірогідність банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R представлена в таблиці 2.7:

Таблиця 2.7 - відповідність вірогідності банкрутства зі значенням моделі R:

Значение R	Вірогідність банкрутства
Меньше 0	Максимальна (90-100)
0-0,18	Висока (60-80)
0,18-0,32	Середня (35-50)
0,32-0,42	Низькая (15-20)
Більше 0,42	Мінімальна (до 10)

В Німеччині вперше застосував методологію багатофакторного дискримінантного аналізу при дослідженні фінансового стану підприємств у 1976 році К. Беерман.

Свої висновки він базував на емпіричному дослідженні 21 пари підприємств, половина з яких були збиткові та знаходилися у фінансовій кризі. Основні характеристики дискримінантної функції Беермана наведено в таблиці 2.8:

Таблиця 2.8 - Параметри дискримінантної функції Беермана

Показник	Вага
Х₁ = Позичковий капітал / валюта балансу	+0, 077
Х₂ = Чистий прибуток / валюта балансу	+0,813
Х₃ = Чистий прибуток/ позичковий капітал	+0,124
Х₄ = Чистий прибуток/ чиста виручка від реалізації	-0,105
Х₅ = Cash-flow / позичковий капітал	-0,063
Х₆ = Чиста виручка від реалізації / валюта балансу	+0,061
Х₇ = Запаси / Чиста виручка від реалізації	+0,268
Х₈ = Сума амортизації/ Вартість основних засобів на кінець періоду	+0,217
Х₉ = Введені основні засоби/ сума амортизації	+0,012
Х₁₀ = Заборгованість за банківськими позиками/ позичковий капітал	+0,165

Одержані значення інтегрального показника Беерман рекомендує інтерпретувати наступним чином (горизонт прогнозування 1 рік):

Z > 0,32 - підприємство знаходиться під загрозою банкрутства;

0,32> Z > 0,236 - неможливо чітко ідентифікувати, потребує додаткового якісного аналізу

Z < 0,236 - підприємству не загрожує банкрутство.

Методологія багатофакторного дискримінантного аналізу може використовуватися як службами контролінгу підприємства для своєчасного виявлення симптомів фінансової кризи, так і банками при оцінці кредитоспроможності позичальника. Використання методології багатофакторного дискримінантного аналізу у вітчизняній практиці є досить обмеженим, що зумовлено такими основними чинниками:

- по-перше, неможливістю розробки власних, галузевих дискримінантних функцій через відсутність фахівців достатньої кваліфікації;

- по-друге, відсутністю достатніх коштів для закупки та адаптації західних методик до вітчизняних умов господарювання;

- по-третє, недостатнім рівнем об'єктивності показників, які відображаються підприємствами у фінансовій звітності (проблематика подвійної бухгалтерії).

Коефіцієнт Альтмана як метод прогнозування банкрутства запропонований в 1968 р. відомим західним економістом Альтманом [12]. Індекс кредитоспроможності побудований за допомогою апарату мультиплікативного дискримінантного аналізу і дозволяє в першому наближенні розділити господарюючі суб'єкти на потенційних банкрутів і небанкротів.

При побудові індексу Альтман обстежив 66 підприємств , половина яких збанкрутіла в період між 1946 і 1965 рр., а половина працювала успішно, і досліджував 22 аналітичних коефіцієнта, які могли бути корисні для прогнозування можливого банкрутства. З цих показників він відібрав п'ять найбільш значущих і побудував багатофакторне регресійне рівняння . Таким чином, індекс Альтмана являє собою функцію від деяких показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за минулий період. У загальному вигляді індекс кредитоспроможності ( Z-рахунок ) має вигляд (2.23):

Z = 1,2 Х₁ +1,4 Х₂ +3,3 Х₃ +0,6 Х₄ + Х₅, (2.23)

де Х₁ - оборотний капітал / сума активів;

Х₂ - нерозподілений прибуток / сума активів;

Х₃ - операційний прибуток / сума активів;

Х₄ - ринкова вартість акцій / заборгованість ;

Х₅ - виручка / сума активів .

Результати численних розрахунків за моделлю Альтмана показали , що узагальнюючий показник Z може приймати значення в межах [-14, +22], при цьому підприємства , для яких Z >2,99 потрапляють в число фінансово стійких , підприємства , для яких Z < 1 , 81 є безумовно - неспроможними , а інтервал [ 1,81-2,99 ] становить зону невизначеності.

Z- коефіцієнт має загальний серйозний недолік - по суті його можна використовувати лише стосовно великих кампаній , котирують свої акції на біржах. Саме для таких компаній можна отримати об'єктивну ринкову оцінку власного капіталу .

У 1983 р. Альтман отримав модифікований варіант своєї формули для компаній, акції яких не котирувалися на біржі (2.24):

K = 8.38 К₁ + К₂ +0.054 К₃ +0.63 К₄(2.24)

В економіці України модель Альтмана поки не отримала широкого застосування за наступними причин:

- потрібна обчислення відповідних коефіцієнтів при показниках К_і, i = 1,5 , які, природно, відрізняються від їх значень для зарубіжних країн;

- інформація про фінансовий стан аналізованих підприємств, як правило, недостовірна , керівництво ряду підприємств « свідомо » підправляє свої показники в фінансових звітах, що робить неможливим знайти достовірні оцінки коефіцієнтів у Z-моделі .

Оскільки завдання оцінки ймовірності ризику банкрутства вирішується в умовах невизначеності, неповноти вихідної інформації, тому для його розв'язання пропонується використовувати апарат прийняття рішень - нечіткі множини [13].

3. ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА НА ОСНОВІ ЕКОНОМІКО МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ

3.1 Опис процедури реалізації методу нечітких множин

Необхідно розробити підхід до аналізу фінансової безпеки підприємства з використанням апарату нечіткої логіки, який складається з наступних етапів: Етап 1 (відбір показників). Формування набору окремих показників, які є найважливішими для оцінювання фінансової безпеки підприємства. Щоб уникнути дублювання показників з погляду їх значущості для аналізу, відібрані показники повинні оцінювати різні сторони фінансової діяльності підприємства [14]. Фінансова безпека підприємства (Y) може бути оцінена на основі значень узагальнених груп показників (3.1):

, (3.1)

де Х_і -- відповідна і-та група показників.

У свою чергу, комплексне значення кожної з вказаних груп показників може бути розраховане за наступними коефіцієнтами представленими в таблиці 3.1:

Таблиця 3.1 - Групи показників фінансової безпеки підприємства

Групи факторів	Показники	Позначення
Фінансова стійкість	коефіцієнт автономії	Х₁₁
	коефіцієнт відношення позикових та власних коштів	Х₁₂
	коефіцієнт ефективності використання власних коштів	Х₁₃
Ліквідність	коефіцієнт абсолютної ліквідністі	Х₂₁
Групи факторів	Показники	Позначення
Ліквідність	чистий оборотній капітал	Х₂₂
Рентабельність	коефіцієнт рентабельності активів	Х₃₁

Х_і = f₁( X_i1,…,X_ij), i = (3.2)

де N -- кількість узагальнених груп (N = 3);

M -- кількість показників у групі.

Так, фінансова стійкість може бути оцінена за наступними показниками: коефіцієнт автономії X₁₁, коефіцієнт ефективності використання власних коштів X₁₂, коефіцієнт відношення власних та позикових коштів X₁₃(3.3):

X₁= f₁(X₁₁, X₁₂, X₁₃), (3.3)

Ліквідність Х₂ може бути оцінена за наступними показниками: коефіцієнт абсолютної ліквідності X₂₁, чистий оборотній капітал Х₂₂(3.4):

X₂= f₂(X₂₁, X₂₂), (3.4)

Рентабельність може бути оцінена за коефіцієнтом рентабельності активів (3.5):

X₃=f₃(X₃₁), (3.5)

Представлений набір показників з є одним з можливих варіантів і може формуватися експертом індивідуально для кожного окремого підприємства з урахуванням його специфіки. Ієрархічність при формуванні бази знань і побудові математичної моделі можна забезпечити, якщо при побудові нечіткої моделі скористатися методом нейронних мереж. Структура математичної моделі (рис. 3.1) представлена у вигляді дерева логічного висновку[15].

Рисунок 3.1 - Структурна схема математичної моделі аналізу ефективності роботи підприємства

Етап 2 (значимість). На цьому етапі необхідно визначити значимість показників, для цього треба поставити у відповідність кожному показнику рівень його значущості . Для того, щоб оцінити цей рівень, необхідно поставити всі показники по порядку зменшення їх значимості так, щоб виконувалася співвідношення (3.6):

r₁?r₂? r₃, (3.6)

Якщо система показників проранжована у порядку зменшення їх важливості, то вагу i -го показника r_інеобхідно визначати за правилом Фішберна [16] за формулою (3.7) :

r_i=, (3.7)

де r_i -- значення розрахованого рангу і-того показника;

N -- загальна кількість груп показників, для яких розраховуються ранги;

i -- порядковий номер показника (в порядку їх значимості).

Правило Фішберна відображає той факт, що про рівень значимості показників не відомо нічого, крім їх значимості відносно один одного. Тоді оцінка відповідає максимуму ентропії наявної інформаційної невизначеності про об'єкт дослідження, тобто, дозволяє прийняти найкращі оціночні рішення в найгіршій інформаційній ситуації (3.8).

(3.8)

де -- ваги факторів ефективності роботи підприємства, i=.

Для розрахунку ваги показника X_ij, необхідно обумовити, що всі показники у групі рівноважні. Тобто вага показника у групі розраховується за формулою (3.9):

k_i=, (3.9)

де К - кількість показників у групі.

Розрахунки вагових коефіцієнтів груп та показників приведені в табл. 3.2

Таблиця 3.2 - Вагові коефіцієнти груп факторів та показників в групах

Групи факторів	Вага групи	Показники	Вага показника
Фінансова стійкість	0,5	коефіцієнт автономії	0,33
		коефіцієнт відношення позикових та власних коштів	0,33
		коефіцієнт ефективності використання власних коштів	0,33
Ліквідність	0,33	коефіцієнт абсолютної ліквідністі	0,5
		чистий оборотній капітал	0,5
Рентабельність	0,17	коефіцієнт рентабельності активів	1

Етап 3 (лінгвістичні змінні). На цьому етапі для якісного оцінювання усіх рівнів економічних параметрів визначається лінгвістична змінна «Рівень показника», множина значень якої буде представлена наступними підмножинами (термами): Н -- «низький» рівень; С --«середній» рівень; В -- «високий» рівень. Таким чином отримаємо нечіткі числа виду трапецій. При цьому чіткий рівень показника є верхньою основою трапеції, перехідний (з одного рівня на інший) -- нижньою.

Етап 4 (побудова функцій належності). Необхідно побудувати функції належності для кожного значення лінгвістичної змінної.

Для терм-множини С - «середній» треба скористатися трапецевідною функцією приналежності, яка має вид (3.10):

µ(x)=, (3.10)

де (a, d) - носій нечіткої множини - песимістична оцінка нечіткого числа;

[b, c] - ядро нечіткої множини - оптимістична оцінка нечіткого числа.

Для терм-множини «низький» використовується Z-подібна функція, так як найбільшою приналежністю володіють «крайні» ліві елементи універсальної множини U_ij.

Z-подібна функція має вид (3.11):

µ(x)=, (3.12)

де b - координата максимуму;

a - координата мінімуму.

Для терм-множини «високий» використовується S-подібна функція приналежності, тому що найбільшу приналежність даній нечіткій множині мають «крайні» праві елементи універсальної множини U_ij.

S-подібна функція має вид (3.12):

µ(x)=, (3.12)

де d - координата максимуму;

c - координата мінімуму.

Розглянемо лінгвістичну змінну Х₁₁ , <коефіцієнт автономії >. Терм-множина лінгвістичної змінної Х₁₁ виглядає наступним чином : Н -- «низький» рівень; С --«середній» рівень; В -- «високий» рівень.

В якості універсальної множини U₁₁ обирається діапазон розумно можливих значень змінної Х_11: U₁₁ = (0;1). Для забезпечення компактного зберігання нечітких множин та зручності обчислення результатів арифметичних операцій над ними використовується кусочно-лінійні функції приналежності.

Визначається функція приналежності значень змінної Х₁₁ нечіткій множині «середній». Використовується трапецієподібна форма функції належності. Значення параметрів a, b, c, d визначається експертом. У даному випадку: a = 0,2, b = 0,5, c = 0,7, d = 0,9. Отриманні значення функції належності терм множини «середній» для коефіцієнта автономії представлені в таблиці 3.3:

Таблиця 3.3 - Значення трапецевідної функції належності для коефіцієнту автономії за заданими параметрами

Х	У
0	0,00
0,05	0,00
0,1	0,00
0,15	0,00
0,2	0,00
0,25	0,17
0,3	0,33
0,35	0,50
0,4	0,67
0,45	0,83
0,5	1,00
0,55	1,00
0,6	1,00
0,65	1,00
0,7	1,00
0,75	0,75
0,8	0,50
0,85	0,25
0,9	0,00
0,95	0,00
1,00	0,00

За допомогою отриманих значень будується графік трапецевідної функції коефіцієнту автономії (рис. 3.2), для заданих параметрів a, b, c та d.

Рисунок 3.2 - Трапецевідна функція коефіцієнту автономії

Визначається функція належності значень змінної Х₁₁ нечіткій множині «низький». Використовується Z-подібна функція належності, з параметрами a=0,2; b=0,5. Отриманні значення функції пналежності терм множини «низький» для коефіцієнта автономії представлені в таблиці 3.4:

Таблиця 3.4 - розраховані значення Z-подібної функції належності для коефіцієнту автономії за заданими параметрам

Х	У
0,10	1,00
0,15	1,00
0,20	1,00
0,25	1,00
0,30	1,00
0,35	0,50
0,40	0,33
0,45	0,17
0,50	0,00
0,55	0,00
0,60	0,00
0,65	0,00
0,70	0,00

За допомогою отриманих даних будується графік Z-подібної функції (рис.3.3):

Рисунок 3.3 - Z-подібна функція коефіцієнту автономії

Визначається функція належності значень змінної Х₁₁ нечіткій множині «високий». Використовується S-подібна функція з обраними експертом значеннями параметрів: с=0,7; d=0,9. Отриманні значення функції належності терм множини «високий» для коефіцієнта автономії представлені в таблиці 3.5:

Таблиця 3.5 - Значення Z-подібної функції приналежності для коефіцієнту автономії

X	Y
0,60	0,00
0,65	0,00
0,70	0,00
0,75	0,25
0,80	0,50
0,85	0,75
0,90	1,00
0,95	1,00
0,99	1,00

За допомогою отриманих даних будується графік S-подібної функції (рис.3.4):

Рисунок 3.4 - S-подібна функція коефіцієнту автономії

Наступним кроком, необхідно розрахувати значення функції надлежності коефіцієнта автономії для конкретного значення Х₁₁ (2.12).

Х₁₁=0,872

Скориставшись функціями належності (3.10 - 3.12), отримали значення для кожної терм-множини.

Для «середнього» рівня: c< Х₁₁<d

µ_{11 «середній»}=

Для «низького» рівня: Х₁₁> b

µ_{11 «низький»}= 0

Для «високого» рівня:

µ_{11 «високий»}=

Для того щоб розрахувати значення функцій належності для інших лінгвістичних змінних, необхідно визначити параметри цих функцій, та які наведені в таблиці 3.6. Для коефіцієнтів чистого оборотного капіталу та рентабельності активів, були знайдені значення за останні десять років. Параметри a, b, c та d були встановлені на основі отриманих значень, так як для цих показників немає рекомендованих меж, та їх величина індивідуальна для кожного підприємства.

Таблиця 3.6 - Параметри функцій належності лінгвістичних змінних

Лінгвістична змінна	Параметри функцій належності
	a	b	c	d
Х₁₁ <Коефіцієнт автономії>	0,2	0,5	0,7	0,9
Х₁₂ < Відношення власних та позикових коштів>	0,85	0,65	0,35	0,1
Х₁₃ <Коефіцієнт ефективності використання власних коштів>	0,15	0,35	0,5	0,7
Х₂₁ <Абсолютна ліквідність>	0,2	0,35	0,55	0,7
Х₂₂ <Чистий оборотній капітал>	-10	25	55	85
Х₃₁<Коефіцієнт рентабельності активів>	-0,1	-0,05	-0,01	0,03

Після визначення параметрів функцій, необхідно визначити їх приналежність до певних терм-множин. Отримані результати представлені в таблиці 3.7:

Таблиця 3.7 - Приналежності лінгвістичних змінних до певних терм-множин

Лінгвістичні змінні	Z-подібна <низький>	трапецевідна <середній>	S-подібна <високий>
µ₁₁	0	0,14	0,86
µ₁₂	0	0,188	0,812
µ₁₃	1	0	0
µ₂₁	1	0	0
µ₂₂	0,28	0,72	0
µ₃₁	0	0,15	0,85

Отже, можна казати про те, що при даних параметрах функцій, які були знайдені експертним методом, коефіцієнт автономії «середній» на 14%, та високий на 86 %; коефіцієнт ефективності використання власних коштів «низький» на 100%; коефіцієнт відношення власних та позикових коштів «середній» на 18,8% та «високий» на 81,2%. Коефіцієнт абсолютної ліквідності «низький» на 100%; чистий оборотній капітал «низький» на 28% та середній на 72%. Коефіцієнт рентабельності активів «середній» на 15% та «високий» на 85%.

Етап 5 (оцінювання значень кінцевої лінгвістичної змінної). На цьому етапі, необхідно провести згортання цих показників у межах відповідних груп за підрівнями відповідно за формулою (3.13):

, (3.13)

де {«Фінансова стійкість», «Ліквідність», «Рентабельність»};

l - нечіткий рівень відповідності групи показників

n -- кількість показників відповідної групи;

-- відповідні показники даної групи;

-- ваги показників відповідної групи.

Отримані результати згортання представлені в таблиці 3.8:

Таблиця 3.8 - Результати згортання належностей лінгвістичних змінних

Група показників	Терм-множини для лінгвістичних змінних
	'Н'	'С'	'В'
Фінансова стійкість	0,33	0,11	0,55
Ліквідність	0,64	0,36	0
Рентабельність	0	0,15	0,85

Для розрахунку комплексного показника фінансової безпеки підприємства необхідно виконати розрахунок ваг для кожного з нечітких підрівнів інтегральної оцінки. За вагу приймемо середини інтервалів кожної з підмножин. Для визначення середин інтервалів необхідно скористатися класифікацією рівня інтегрального показника ризику на основі стандартного трирівневого нечіткого 01-класифікатора [17], який представлений в таблиці 3.9:

Таблиця 3.9 - Стандартний трирівневий нечіткий 01- класифікатор

Інтервал значень	Класифікація рівня параметру
0R_out10,2	R_{out_1}
0R_out10,4	R_{out_1}
	R_{out_2}
0,4R_out10,6	R_{out_2}
0,6R_out10,8	R_{out_2}
	R_{out_3}
0,8R_out11	R_{out_3}

де R_{out_1} - низький рівень стандартного трирівневого класифікатора;

R_{out_2} - середній рівень стандартного трирівневого класифікатора;

R_{out_3} - високий рівень стандартного трирівневого класифікатора.

R_{out_1} - фінансова небезпека -- підприємство характеризується як таке, що має дуже низьку фінансову стійкість, воно знаходиться на межі банкрутства.

Недопустимо низька ліквідність, та від'ємна рентабельність.

R_{out_2} - середня фінансова стабільність - спостерігається ситуація, за якої підприємство має високі показники фінансової стійкості, але спостерігається низька спроможність коштів перетворюватися на засіб платежу. Підприємство не приносить значного прибутку.

R_{out_3} - висока фінансова безпека - підприємство характеризується високою фінансовою стабільністю, має високий запас конкурентоспроможності.

Підприємство що швидко розвивається, характеризується досить високим рівнем ліквідності та рентабельності.

На основі таблиці 3.7, необхідно знайти ваги вузлових точок, які дорівнюють серединам відповідних інтервалів: Для «Н»=0,2; для «С» = 0,5; для «В»=0,8. Інтегральну оцінку для i-ї групи показників фінансової безпеки підприємства можемо розраховуємо наступним чином за формулою (3.14):

, (3.14)

де - ваги вузлових точок класифікатора.

Результати розрахунків представлені в таблиці 3.10:

Таблиця 3.10 - Інтегральна оцінка для i-ї групи показників фінансової безпеки

Група показників	Інтегральна оцінка для групи
Фінансова стійкість	0,561
ліквідність	0,31
Рентабельність	0,755

Інтегральна оцінка фінансової безпеки підприємства розраховується за наступною формулою (3.15):

Y= (3.15)

Y= 0,561Ч0,5 + 0,31 Ч0,33 + 0,755Ч0,17 = 0,281 + 0,102 + 0,128 = 0,511

За допомогою трьорівневого класифікатора (табл. 3.7) необхідно визначити, до якого рівня фінансової безпеки відноситься підприємство. Отримане значення входить до інтервалу R_{out_2} , отже на підприємстві спостерігається середній рівень фінансової безпеки.

3.2 Побудова прогнозу фінансових показників

Для того, щоб провести аналіз вірогідності банкрутства на 2014 рік, необхідно знайти значення коефіцієнтів, які були обрані у якості лінгвістичних змінних. Для цього необхідно спрогнозувати значення завдяки лінійній регресії [18].

Прогноз - це розрахунок невідомого економічного показника по заданих факторам на підставі моделі. Прогноз у дипломній роботі буде реалізовуватися за допомогою пакету Exel, на основі балансу підприємства за останні 10 років.

Для прогнозу коефіцієнта автономії необхідно розрахувати його значення для десяти попередніх років з 2004 по 2013, для знаходження значень коефіцієнтів необхідно скористатися формулою 2.11, результати розрахунків представлені в таблиці 3.11:

Таблиця 3.11 - Значення коефіцієнту автономії з 2004 по 2013 роки

Рік	Значення
2004	0,968
2005	0,968
2006	0,980
2007	0,981
2008	0,980
2009	0,926
2010	0,924
2011	0,859
2012	0,851
2013	0,872

Для знаходження значення прогнозу, необхідно скористатися лінійним трендом (рис.3.5), для знаходження рівняння регресії.

Рисунок 3.5 - Трендовий аналіз коефіцієнта автономії

Побудова рівняння регресії зводиться до оцінки її параметрів [19]. Для оцінки параметрів регресій, лінійних за параметрами, використовують метод найменших квадратів .

Параметри рівняння регресії коефіцієнту автономії наведені в таблиці 3.12:

Таблиця 3.12 - Значення параметрів регресії для прогнозного значення коефіцієнта автономії

Параметр	Значення
Рівняння регресії	-0,0152x + 1,0147
	0,759
F_факт	25,231
F_табл	3,18
t_факт	-5,023
t_табл	2,262
Довірчий інтервал	-0,008<a<-0,022; 0,971<b<1,058
залишкова дисперсія	0,0008
Похибка прогнозу	0,040
Гранична похибка прогнозу	0,090
Довірчий інтервал прогнозу	0,758<y<0,939

Похибка прогнозу розраховується за формулою (3.16):

m_y=, (3.16)

де - залишкова дисперсія;

n - кількість спостережень;

- прогнозний період;

- середнє значення;

- стандартне відхилення.

Гранична похибка прогнозу, яка в 95% не буде перевищена, знаходиться по формулі (3.17):

, (3.17)

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,759, це означає, що рівнянням регресії пояснюється 75,9% дисперсії результативної ознаки, а на долю інших факторів приходиться 24,1% дисперсії. Фактичне значення F-критерію більше табличного, визнається статистична значимість рівняння в цілому. Для оцінки статистичної значущості параметрів регресії і кореляції розраховуються t-критерій Стьюдента і довірчі інтервали кожного з показників. Порівнюючи фактичне і критичне (табличне) значення робимо висновок про значущість параметрів регресії і кореляції. Якщо |t_факт.| > t_табл. то параметри a, b не випадково відрізняються від нуля і сформувалися під впливом систематично діючого фактора x. Були знайдені інтервали параметрів a та b. Інтервал, в який з вірогідністю 95% потрапить прогнозне значення 0,758<y<0,939. Прогнозне значення коефіцієнту автономії розраховане на основі попередніх років за допомогою рівняння регресії дорівнює 0,848.

Для визначення прогнозу коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів на 2014 рік, необхідно знайти значення коефіцієнтів за попередні роки за формулою 2.10. Результати розрахунків представлені в таблиці 3.13:

Таблиця 3.13 - Значення коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів за 2004-2013 роки

Рік	значення
2004	0,018
2005	0,033
2006	0,020
2007	0,019
2008	0,021
2009	0,080
2010	0,082
2011	0,165
2012	0,175
2013	0,147

Для знаходження прогнозного значення коефіціэнту співвідношення позикових та власних коштів, необхідно скористатися лінійним трендом (рис.3.6), для побудови рівняння регресії.

Рисунок 3.6 - Трендовий аналіз коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів

Оцінки параметрів регресії представлені в таблиці 3.14.

Таблиця 3.14 - Значення параметрів регресії для коефіцієнту співвідношення позикових та власних коштів

Параметр	Значення
Рівняння регресії	0,0189x - 0,0279
	0,790
F_факт	30,1589
F_табл	3,18
t_факт	-5,49
t_табл	2,262
Довірчий інтервал	0,011< a < 0,0268; -0,0772 < b < 0,0213
залишкова дисперсія	0,0010
Похибка прогнозу	0,045
Гранична похибка прогнозу	0,103
Довірчий інтервал прогнозу	0,077<y<0,283

Рівнянням регресії пояснюється 79% дисперсії результативної ознаки, а на долю інших факторів приходиться 21% дисперсії. Фактичне значення F-критерію більше табличного, визнається статистична значимість рівняння в цілому. Для оцінки статистичної значущості параметрів регресії і кореляції розраховуються t-критерій Стьюдента і довірчі інтервали кожного з показників. Порівнюючи фактичне і критичне значення робимо висновок про значущість параметрів регресії і кореляції тому що |t_факт.| > t_табл. Знайдені інтервали параметрів a та b. Стандартне відхилення прогнозу дорівнює 0,031, інтервал, в який з вірогідністю 95% потрапить прогнозне значення 0,077<y<0,283.

За допомогою підстановки параметрів a та b в рівняння регресії, знайдено прогнозне значення коефіцієнту співвідношення позикових та власних коштів 2014 року, який дорівнює 0,180.

Аналогічним способом знаходиться прогноз для коефіцієнту ефективності використання власних коштів. В таблиці 3.10 представлені значення коефіцієнту за 2004-2013 роки:

Таблиця 3.15 - Значення коефіцієнту ефективності використання власних коштів за 2004-2013 роки.

Рік	Значення
2004	-0,343
2005	-0,314
2006	-0,033
2007	-0,024
2008	-0,109
2009	-0,036
2010	-0,023
2011	-0,012
2012	-0,050
2013	0,027

Для знаходження прогнозного значення коефіцієнту ефективності використання власних коштів, необхідно скористатися лінійним трендом (рис.3.7), для побудови рівняння регресії.

Рисунок 3.7 - Трендовий аналіз коефіцієнта ефективності використання власних коштів.

Оцінки параметрів регресії представлені в таблиці 3.16:

Таблиця 3.16 - Значення параметрів регресії для коефіцієнту ефективності використання власних коштів:

Параметр	Значення
Рівняння регресії	0,035x - 0,295
	0,712
F_факт	19,758
F_табл	3,18
t_факт	4,445
t_табл	2,262
Довірчий інтервал	0,011< a < 0,0268; 0,017 < b < 0,053
залишкова дисперсія	0,0051
Похибка прогнозу	0,103
Гранична похибка прогнозу	0,233
Довірчий інтервал прогнозу	-0,142 <y<0,324

Рівнянням регресії пояснюється 71% дисперсії результативної ознаки, а на долю інших факторів приходиться 29% дисперсії. Фактичне значення Fкритерію більше табличного, визнається статистична значимість рівняння в цілому. Для оцінки статистичної значущості параметрів регресії і кореляції розраховуються t-критерій Стьюдента і довірчі інтервали кожного з показників. Порівнюючи фактичне і критичне значення робимо висновок про значущість параметрів регресії і кореляції, тому що |t_факт.| > t_табл. Знайдені інтервали параметрів a та b. Стандартне відхилення дорівнює 0,075, інтервал, в який з вірогідністю 95% потрапить прогнозне значення -0,142<y<0,324. Знайдено прогнозне значення коефіцієнту ефективності використання власних коштів 2014 року, яке дорівнює 0,091.

Для знаходження прогнозу коефіцієнту абсолютної ліквідності, знайдені значення коефіцієнту для попередніх років, за формулою 2.2. Отримані значення представлені в таблиці 3.17:

Таблиця 3.17 - Значення коефіцієнту абсолютної ліквідності за 2004-2013 роки.

Рік	Значення
2004	0,197
2005	0,226
2006	0,200
2007	0,226
2008	0,187
2009	0,119
2010	0,101
2011	0,045
2012	0,043
2013	0,052

Для знаходження прогнозного значення коефіціэнту абсолютної ліквідності, необхідно скористатися лінійною лінією тренду (рис. 3.6), для побудови ріняння регресії.

Графік зміни коефіцієнту та линія тренду представлені на рис. 3.8:

Рисунок 3.8 - Трендовий аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності.

Знайдені параметри рівняння регресії для коефіцієнту абсолютної ліквідності, які представлені в таблиці 3.18:

Таблиця 3.18 - Значення параметрів регресії для коефіцієнту абсолютної ліквідності.

Параметр	Значення
Рівняння регресії	-0,0231x + 0,2666
	0,8435
F_факт	41,11
F_табл	3,18
t_факт	-6,566
t_табл	2,262
Довірчий інтервал	-0,0312<a<-0,0149; 0,2163<b<0,3168
залишкова дисперсія	0,001
Похибка прогнозу	0,046
Гранична похибка прогнозу	0,104
Довірчий інтервал прогнозу	-0,091 <y<0,117

Рівнянням регресії пояснюється 84% дисперсії результативної ознаки, а на долю інших факторів приходиться 16% дисперсії. Фактичне значення F-критерію більше табличного, визнається статистична значимість рівняння в цілому. Для оцінки статистичної значущості параметрів регресії і кореляції розраховуються t-критерій Стьюдента і довірчі інтервали кожного з показників. Порівнюючи фактичне і критичне (табличне) значення робимо висновок про значущість параметрів регресії і кореляції. Знайдені інтервали параметрів a та b. Стандартна похибка дорівнює 0,031, звідси інтервал, в який з вірогідністю 95% потрапить прогнозне значення 0,0107 <y<0,0153. За допомогою підстановки параметрів a та b в рівняння регресії, знайдено прогнозне значення коефіцієнту абсолютної ліквідності 2014 року, яке дорівнює 0,013.

Для знаходження прогнозу коефіцієнту чистого оборотного капіталу, знайдені значення коефіцієнту для попередніх років, за формулою 2.3. Отримані значення представлені в таблиці 3.15:

Таблиця 3.19 - Значення коефіцієнту чистого оборотного капіталу за 2004-2013 роки.

Рік	Значення
2004	72
2005	82,3
2006	72,8
2007	61,2
2008	62,1
2009	39,2
2010	24,8
2011	17,7
2012	-9,2
2013	15,2

Для знаходження прогнозного значення необхідно скористатися лінійним трендом (рис.3.9).

Рисунок 3.9 - Трендовий аналіз коефіцієнта чистого оборотного капіталу

Наступний крок - знаходження параметрів регресії. Отриманні значення представлені в таблиці 3.20:

Таблиця 3.20 - Значення параметрів регресії для коефіцієнту чистого оборотного капіталу.

Параметр	Значення
Рівняння регресії	-9,4503x + 95,787
	0,8723
F_факт	54,65
F_табл	3,18
t_факт	-7,394
t_табл	2,262
Довірчий інтервал	-12,3982<a<-6,5024; 77,4957<b<114,0776
залишкова дисперсія	134,8175
Похибка прогнозу	16,819
Гранична похибка прогнозу	38,045
Довірчий інтервал прогнозу	-46,211 <y< 29,879

87% дисперсії результативної ознаки пояснюється рівняння регресії, а на долю інших факторів приходиться 13% дисперсії. Фактичне значення F-критерію більше табличного, визнається статистична значимість рівняння в цілому. Для оцінки статистичної значущості параметрів регресії і кореляції розраховуються t-критерій Стьюдента і довірчі інтервали кожного з показників. Порівнюючи фактичне і критичне значення робимо висновок про значущість параметрів регресії і кореляції. Знайдені інтервали параметрів a та b. Стандартна похибка дорівнює 11,61, звідси інтервал, в який з вірогідністю 95% потрапить прогнозне значення -46,211 <y< 29,879. За допомогою підстановки параметрів a та b в рівняння регресії, знайдено прогнозне значення коефіцієнту чистого оборотного капіталу за 2014 рік, яке дорівнює -8,166.

Для того, щоб знайти значення коефіцієнту рентабельності активів, необхідно знайти значення коефіцієнта за попередні 10 років, які представлені в таблиці 3.21:

Таблиця 3.21 - Значення коефіцієнту рентабельності активів за 2004-2013 роки.

рік	значення
2004	-0,247
2005	-0,284
2006	-0,032
2007	-0,024
2008	-0,102
2009	-0,033
2010	0,021
2011	0,010
2012	-0,042
2013	0,024

Для знаходження прогнозного значення необхідно скористатися лінійним трендом (рис.3.10).

Рисунок 3.10 - Трендовий аналіз коефіцієнта рентабельності активів

Оцінки параметрів регресії представлені в таблиці 3.22:

Таблиця 3.22 - Значення параметрів регресії для коефіцієнту рентабельності активів

Параметр	Значення
Рівняння регресії	-0,03x - 0,246
	0,724
F_факт	20,93
F_табл	3,18
t_факт	-4,575
t_табл	2,306
Довірчий інтервал	0,015<a<0,045-0,340<b<-0,152
залишкова дисперсія	0,0035
Похибка прогнозу	0,086
Гранична похибка прогнозу	0,195
Довірчий інтервал прогнозу	-0,112 <y< 0,278

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,724. Отже 72% дисперсії пояснюється рівнянням регресії. Фактичне значення F-критерію більше табличного, визнається статистична значимість рівняння в цілому. Для оцінки статистичної значущості параметрів регресії і кореляції розраховуються t-критерій Стьюдента і довірчі інтервали кожного з показників. Порівнюючи фактичне і критичне значення робимо висновок про значущість параметрів регресії і кореляції. Знайдені інтервали параметрів a та b. Стандартна похибка дорівнює 0,06, звідси інтервал, в який з вірогідністю 95% потрапить прогнозне значення -0,112<y<0,278. За допомогою підстановки параметрів a та b в рівняння регресії, знайдено прогнозне значення коефіцієнту рентабельності активів 2014 року, яке дорівнює 0,083.

Для того щоб візуально порівняти значення коефіцієнтів за 2013 рік та спрогнозовані значення на 2014, необхідно скласти таблицю 3.23:

Таблиця 3.23 - Значення спрогнозованих коефіцієнтів та за 2013 рік:

Назва коефіцієнту	2013 рік	2014 рік
коефіцієнт автономії	0,872	0,848
коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів	0,147	0,180
коефіцієнт ефективності використання власних коштів	0,027	0,091
коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,052	0,013
чистий оборотній капітал	15,2	-8,166
коефіцієнт рентабельності активів	0,024	0,083

Отже, у 2014 спостерігається незначне погіршення майже усіх коефіцієнтів, виключенням є коефіцієнт ефективності використання власних коштів та коефіцієнт рентабельності активів, який має тенденцію зростання на протязі десяти останніх років.

3.3 Прогнозування банкрутства для отриманого прогнозу

Для прогнозу банкрутства на 2014 рік за методом нечітких множин, для показників, які були обрані в якості лінгвістичних змінних, необхідно визначити, як кожне з спрогнозованих значень належить до певної терм-множини, завдяки функціям належності, за формулами 3.10-3.12. Інтервали терм-множин будуть використовуватися ті, що і для визначення прогнозу банкрутства на 2013 рік. Ці інтервали були представлені в таблиці 3.6.

Отримані значення належності коефіцієнтів за 2014 рік, до певних терм-множин, представлені в таблиці 3.24:

Таблиця 3.24 - Належності лінгвістичних змінних до певних терм-множин для 2014 року

	Z-подібна <низький>	трапецевідна <середній>	S-подібна <високий>
µ₁₁	0	0,29	0,71
µ₁₂	0	0,32	0,68
µ₁₃	1	0	0
µ₂₁	1	0	0
µ₂₂	0,88	0,12	0
µ₃₁	0	0	1

Далі необхідно провести згортання показників у межах відповідних груп за підрівнями відповідно, за формулою 3.11, ваги груп та показників ті самі, що і для 2013 року (таблиця 3.2). Отримані результати згортання представлені в таблиці 3.25:

Таблиця 3.25 - Результати згортання належностей лінгвістичних змінних до терм-множин

Група показників	Терм-множини для лінгвістичних змінних
	'Н'	'С'	'В'
Фінансова стійкість	0,33	0,21	0,46
Ліквідність	0,94	0,06	0
Рентабельність	0	0	1

Для розрахунку комплексного показника фінансової безпеки підприємства необхідно виконати розрахунок ваг для кожного знечітких підрівнів інтегральної оцінки. За вагу приймемо середини інтервалів кожної з підмножин. Для визначення середин інтервалів необхідно скористатися класифікацією рівня інтегрального показника ризику на основі стандартного трирівневого нечіткого 01- класифікатора, який представлений в таблиці 3.7.

Ваги вузлових точок класифікатора для «Н»=0,2; для «С» = 0,5; для «В»=0,8.

Інтегральну оцінку для i-ї групи показників фінансової безпеки підприємства можемо розраховуємо наступним чином за формулою 3.14. Результати розрахунків представлені в таблиці 3.26:

Таблиця 3.26 - Інтегральна оцінку для i-ї групи показників фінансової безпеки

Група показників	Інтегральна оцінка для групи
Фінансова стійкість	0,539
ліквідність	0,218
Рентабельність	0,800

Інтегральна оцінка фінансової безпеки підприємства розраховується за наступною формулою 3.15:

Y=0,539*0,5+0,218*0,33+0,80*0,17=0,270+0,072+0,136=0,478

За допомогою трирівневого класифікатора (табл. 3.9) необхідно визначити, до якого рівня фінансової безпеки відноситься підприємство. Отримане значення входить до інтервалу R_{out_2}, отже на підприємстві спостерігається середній рівень фінансової безпеки.

Проведнний прогноз за методом нечітких множин, виявив, що для обох років, для 2013 та 2014, рівень фінансової безпеки підприємства середній. Спостерігається незначне погіршення інтегрального показника для спрогнозованого року, однією з причин цього, може бути невелике збільшення частки позикових коштів.

Також спостерігається незначне погіршення і інших коефіцієнтів, окрім коефіцієнту рентабельності активів, який збільшується з кожним роком та коефіцієнту ефективності використання власних коштів. Проаналізувавши отримані результати, необхідно скласти рекомендації, щодо поліпшення показника фінансової безпеки:

- по-перше, на підприємстві низький рівень ефективності використання власних коштів. Значення коефіцієнту нижче, ніж інтервал, наведений експертом для рівня «низький». Але якщо порівнювати цей показник, зі значеннями попередніх років, можна казати про позитивну тенденцію. Отже, підприємству необхідно підвищувати рівень ефективності використання власних коштів, шляхом зниження собівартості продукції, це стане можливим, якщо фабрика замінить більш дорогу сировину на більш дешевшу. Замість дубових меблів почне виготовляти меблі з буку, що одночасно допоможе підприємству збільшити показник рентабельності.

- по-друге, на підприємстві низька абсолютна ліквідність. Для того, щоб нормалізувати цей показник, необхідно зменшити поточну кредиторську заборгованість підприємства за товари, роботу та послуги, в тому числі за рахунок зміни джерел фінансування на користь довгострокових запозичень;

- по третє, значення чистого оборотного капіталу на прогнозий рік від'ємне, спостерігається ситуація, при якій поточні зобов'язання компанії перевищують її поточні активи. Якщо ситуація не буде виправлена, то компанія не зможе оплатити заборгованості своєчасно, що ставить під загрозу її здатність продовжувати свою діяльність і може навіть призвести до банкрутства. Виправити ситуацію, при якій оборотний капітал компанії є від'ємним, можна наступними способами:

1) знизити дебіторську заборгованість, як показав показник дебіторської заборгованості, підприємству за рік повернули тільки десяту частину заборгованості, підвищити цей показник можливо через подачею підприємством до суду або вдадися до процедури факторингу;

2) залучити довгостроковий кредит.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні положення

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України “Про охорону праці”, прийнятий Верховною радою України від 21.11.2002 [20].

При виконанні дипломної роботи, що присвячена аналізу схильності підприємства-суб'єкта «Мерчанська меблева фабрика» до банкрутства, використовувався комп'ютер. При виконанні робіт на персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог загальної інструкцій з охорони праці, що пов'язано з можливістю отримання травм та професійних захворювань. Розглянемо питання з охорони праці, які стосуються забезпечення правильних умов роботи користувачів комп'ютера.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

До основних функцій управління охороною праці належать:

- прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

- організація та координація робіт;

- облік показників стану умов і безпеки праці;

- контроль за функціонуванням СУОП.

Основні завдання управління охороною праці:

- навчання працівників з питань охорони праці та пропаганда безпечних методів праці; - забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд, виробничих приміщень;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

- організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працівників;

- професійний відбір працівників певних професій;

- планування роботи з охорони праці.

Функція планування, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Схема управління охороною праці на підприємстві 'Мерчанська меблева фабрика' показана на рис. 4.1

Рисунок 4.1 - Схема управління охороною праці на підприємстві «Мерчанська меблева фабрика»

4.3 Промислова санітарія

Питання охорони праці розглядається на прикладі приміщення бухгалтерії фабрики. Розглянемо роботу з документами та комп'ютерними програмами, що використовуються при обліку коштів підприємства. Загальна площа відділу складає 14м², при висоті стелі 3 м (А=4м; В=3,5м; Н=3м). Загальний об'єм становить 42 м³. В відділі працює 2 людини. Встановлено одне вікно. Отже на кожного робочого припадає 7м² площі, та 21м³об'єму. На робочих місцях встановлені персональний комп'ютери, на кожне робоче місце 1 ПК. Також є один принтер та один телефон. Згідно НПАОП 0.00-1.28-10 [21] на одне робоче місце повинне припадати не менше 6 м² площі та 20 м³ об'єму. Таким чином, приміщення відповідає необхідним нормам.

При роботі за комп'ютером людині загрожує небезпека одержання травм і професійних захворювань. ГОСТ 12.0.003-74 [22] і НПАОП 0.00-1.28-10 [21] регламентують перелік шкідливих та небезпечних чинників, що супроводжують роботу на ЕОМ.

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які впливають на людину при роботі за комп'ютером, наведено в таблиці 4.1

Таблиця 4.1- Перелік небезпечних і шкідливих факторів на робочому місці при роботі за комп'ютером.

Назва фактора	Джерело виникнення	Параметр, що нормується значення
1	2	3
Підвищений рівень шуму	Вентилятор, система освітлення, принтер	Рівень звукового тиску = 50 дБ(А) [23]
Висока напруга в електромережі	Блок живлення	I=0,6 mA; U=36B[24]
Освітлення	Природне,штучне (УСП 35,з лампами ЛБ-40)	= % E [ЛК] [25]
Рівень електромагнітних випромінювань	ЕПТ монітора, системний блок, мережа живлення	Відстань - 50 см. Навколо ПК 2-5кГц - 25 кВ/м [26]
Ультрафіолетове випромінювання	Коп'ютер	Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10 В/ [26]
Вібрація	Вентиляційна система	Віброприскорення , м/ віброшвидкість, м/сабо їх рівень ,=75 дБ[27]
Виробничій пил	Статична енергетика накопичення на електричні поверхні комп'ютера	ГДК=4мг/[28]
Несприятливі умови мікроклімату	Незадовільна робота опалення та вентиляції	Температура (С),вологість (%), швидкість руху повітря (V м/с) [28]
Емоційне навантаження, напруга зорового аналізатора	Складність виконання завдання	Зниження реакції користування на звук і світ лона 40-50% [26]

4.3.1 Метеорологічні умови

Робота у бухгалтерському відділі пов'язана з обробкою різних документів, і передбачаю сидячу роботу без фізичної напруги, тому цей вид роботи належить до категорії Iа, згідно з ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ[23]. Оптимальні мікрокліматичні умови наведені у таблиці

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія тяжкості робіт за енерговитратами	Період року	Температура, ^оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с не більше
Легка - Іа	холодний	22 - 24	40 - 60	0,1
	теплий	23 - 25	40 - 60	0,1

Забезпечення нормативних значень параметрів мікроклімату, відповідно в теплий період року досягається за допомогою -- двох вентиляторів і провітрюванням приміщення через віконні отвори, в холодний --системою опалювання, згідно зі СНиП 2.04.05 - 91[29].

4.3.2 Виробниче освітлення

Правильне спроектоване і вибране виробниче освітлення забезпечує можливість нормальної виробничої діяльності. У приміщені використовується суміщене освітлення що здійснюється крізь бічні вікна, а у темний час - загальне рівномірне штучне. Розгляд зорової роботи, а також нормовані показники природного та штучного освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5 -28- 2006 [25], приведені у таблиці 4.3.

Для розміру об'єкту розрізнення 0,3- 0,5 мм (ІІІ розгляд зорової роботи) світлового фону і середнього контрасту об'єкту розрізнення з фоном нормоване значення коефіцієнта КПО =1,2%, мінімальна освітленість =300лк, підтримується за рахунок кількості та потужності електроламп.

Таблиця 4.3 - Характеристика виробничого освітлення

Хар-стика зорової роботи	Розряд та підрозряд зорової роботи	Котраст об'єкта розрізнення з фоном	Хар-тика фону	Нормоване значення характеристик
				Суміщене	Штучне освітлення
				Прир-не	КПО,%	Комбін.	Загаль.
Високотчність	IIIв	Великий	Світлий	Бокове	1,2	400	200

4.3.3 Шум і вібрація

Шум створюють комп'ютери, принтери, сканери. Рівень звукового тиску не повинен перевищувати 50 дБ(А), так як робота вимагає зосередженості. Інакше слід використовувати звукопоглинальні матеріали для обробки робочого приміщення, вибір яких обгрунтотовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Загальна класифікація засобів і методів захисту від шуму на робочих місцях приведені в ГОСТ 12.1.003 - 83 [23] та вібрації згідно ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008[27].

Заходи щодо зниження шуму: звукоізоляція стін і підлоги шумопоглинальними матеріалами, а також нанесення спеціальної захисної плівки на віконні заповнення.

Відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 [30] рівень вібрації для категорії 3, не повинний перевищувати 75 дБ, віброприскорення - 33дБ.

4.3.4 Електромагнітні випромінювання

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях з ЕОМ (як у екрана монітора, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) не повинна перевищувати рівнів, наведених у ГОСТ 12.1.045-84 [31] та ДСанПіН 3.3.2.007-98 [26] - 20 кВ/м.

Напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ЕОМ згідно вимог ДСанПіН 3.3.2.007-98 [26] не повинна перевищувати за електричною складовою у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц - 25 В/м, у діапазоні частот 2кГц - 400 кГц - 2,5 В/м; за магнітною складовою у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц - 200 А /м, у діапазоні частот 2кГц - 400 кГц - 20 А/м. Захист від електромагнітного випромінювання здійснюється організаційними, конструктивними заходами.

4.4 Вимоги безпеки до організації робочого місця

Приміщення, де знаходиться багато енергоємного устаткування, відноситься до класу приміщень з підвищеною небезпекою поразки людини сталим електричним струмом, оскільки є можливість одночасного дотику до металоконструкцій будівель, що мають з'єднання із землею, з одного боку, і металевими корпусами електроприладів з іншого. Для забезпечення електробезпеки та запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин та ступінь захисту повинен бути обраний відповідно до вимог ГОСТ 14254-69[32], ГОСТ 14255-69[33], ПУЄ-2007[34].

Конструктивні заходи: персональний комп'ютер відноситься до електроустановок до 1000В закритого виконання, всі рубильникі встановленів закритих корпусах, всі струмоведучі частини розміщені в захисних коробках або покриті шаром ізоляції, який включає можливість дотику до них. Комп'ютер має робочу ізоляцію і елементи заземлення.

Схемно-конструктивні міри: в електричних мережах із глухо заземленою нейтраллю як схемно-конструктивну міру безпеки застосування занулення - навмисне з'єднання металевих не струмоведучих частин комп'ютера, що у випадку аварії можуть виявитися під напругою, з нейтраллю з ГОСТ 12.1.030-81[35]

Експлуатаційні міри:

При роботі з комп'ютером необхідно дотримуватися правила техніки безпеки при роботі з високою напругою, а також наступних мір обережності:

- не підключати і не відключати кабелі при напрузі;

- технічне обслуговування і ремонт робити тільки при вимкнутому живленні.

4.5 Пожежна безпека

Згідно з НАПБ Б.03.002-2007 [36], кабінет відноситься до пожежонебезпечної категорії В, оскільки в ньому знаходяться матеріали, що здатні згорати (папір, деревина та інше). Ступінь вогнестійкості будівлі, де знаходиться кабінет, за ДБН В.1.1-7-02 [37] - ІІ , що відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.28-10[21]згідно з якими ЕОМ повинні розташовуватись у будівлях не менше ІІ ступеня вогнестійкості.

Система протипожежного захисту:

- система електричної пожежної сигналізації оснащена димовими сповіщувачами;

- приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками ВВК-2 місткістю 2.0 літра з розрахунку 1 шт. на кожні 10м² площі.

Організаційні міри пожежної профілактики:

- навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

- видання необхідних інструкцій і плакатів;

- план евакуації персоналу у випадку пожежі.

Для успішної евакуації персоналу двері приміщення мають наступні розміри:

- ширина не менш 1,5 м;

- висота не менш 2м;

- довжина не менш 1,8 м.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Закон України про «Про охорону навколишнього природного середовища» [38] від 25 червня 1991 року визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища на користь людей.

При виконанні операцій, передбачених на робочому місці, що розглядається, забруднення навколишнього середовища не відбувається. Устаткування підприємства у фінансовому відділі не є джерелом забруднення навколишнього середовища, проте при виробленні ресурсу стає повторною сировинною і підлягає утилізації.

Висновок: дотримання розглянутих нормативних параметрів шкідливих та небезпечних виробничих факторів, дозволяє забезпечити здорові, безпечні умови праці для людей, які працюють в розглянутому приміщенні.

5. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру[54].

У даному розділі дипломної роботи розглядається питання: «Надзвичайні ситуації воєнного часу».

Актуальність теми - це охоплення та аналіз різних екстремальних та надзвичайних ситуацій воєнного часу, як за локальних конфліктів, так і в разі глобальної війни.

До сучасних засобів ураження відноситься ядерна зброя, хімічна, бактеріологічна, нові розроблювані види зброї.

Ядерна зброя заснована на використанні внутрішньоядерної енергії, яка виділяється при ланцюгових ядерних реакціях поділу ядер деяких важких елементів (ізотопів урану, плутонію та інших трансуранових ізотопів) чи при реакціях синтезу легких ядер ізотопів водню (дейтерію, тритію, літію).

В залежності від типу заряду зброя поділяється на: атомну, термоядерну, комбіновану, нейтронну. Потужність ядерних боєприпасів прийнято вимірювати тротиловим еквівалентом [55].

При вибуханні ядерного боєзапасу за мільйонні частки секунди виділяється колосальна кількість енергії, тому в зоні ядерних реакцій температура підвищується до десятків мільйонів градусів, утворюючи дуже сильне світлове випромінювання, а максимальний тиск досягає мільярдів атмосфер. Такий величезний тиск, впливаючи на навколишнє середовище, викликає потужну ударну хвилю. Поряд з ударною хвилею вибух ядерного боєзапасу супроводжується інтенсивним потоком нейтронів і гамма-випромінюванням, яка називається проникаючою радіацією. Рух у повітрі електронів та іонів, які виникають під дією іонізуючих випромінювань, призводить до утворення електромагнітного імпульсу(ЕМІ) [56].

Нейтронні боєприпаси. Розвиток ядерної зброї пішов як по лінії збільшення потужності ядерних зарядів, так і шляхом зменшення розмірів і маси боєприпасів.

Використання різних вихідних трансуранових ізотопів дозволяє створювати ядерні боєприпаси дуже малої потужності. Першим представником нового різновиду зброї є нейтронні боєприпаси. Нейтронний боєприпаси малогабаритний, з термоядерним зарядом від 3,5 до 2 кт, у нього основна частка енергії виділяється за рахунок реакції синтезу ядер дейтерію і тритію. У результаті вибуху цього боєприпаси 70 % всієї енергії вибуху виділяється у вигляді проникаючої радіації (потоку нейтронів і гамма-квантів) [57].

фінансовий менеджмент банкрутство нечіткий

5.1 Хімічна зброя

Її дія заснована на використанні бойових токсичних хімічних речовин і токсинів, які уражають організм людини чи тварини, а також фіто токсикантів - для ураження різного виду рослин. 22 квітня 1918 р. у районі містечка Іпр німецькі війська провели першу газобалонну атаку (використовуючи для цієї мети хлор), у результаті якої в перші години загинуло близько 6 тис. чол., а 15 тис. одержали ураження різного ступеня складності.

За тактичним призначенням ОР поділяються на: смертельні, тимчасові, подразливі [55].

ОР смертельної дії:

ѕ нервово-паралітичні (ві-ікс, зарин, зоман);

ѕ шкірнонаривної дії (іприт, азотистий іприт);

ѕ загально отруйні ОР (синильна кислота, хлор-ціан);

ѕ задушливі ОР (фосген);

ѕ ОР, які тимчасово виводять з ладу (Бі-зет);

ѕ подразливі ОР (хлорацетофенон, адамсит, Сі-Ес).

Токсини - хімічні речовини білкової природи рослинного, тваринного чи мікробного походження. Мають високу токсичність і здатність справляти вражаючу дію на людей і тварин. До них належать: ботулічний токсин, який є найсильнішою з усіх відомих у наш час отрут смертельної дії. Смерть настає через 1 - 10 годин від паралічу серцевого м'яза і дихальної мускулатури [4].

5.2 Біологічна зброя

Вражаюча дія БЗ заснована на використанні хвороботворних властивостей деяких мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності. Використовуються патологічні мікроорганізми - збудники інфекційних захворювань. В залежності від розмірів, будови і біологічних властивостей поділяються на:

ѕ бактерії (чума, сибірська виразка, сап та ін.);

ѕ рикетсії - клітини, палички (висипний тиф, плямиста лихоманка та ін.);

ѕ грибки - мікроорганізми рослинного походження;

ѕ віруси - велика група біологічних організмів, які не мають клітинної структури, здатних розвиватися і розмножуватися тільки в живих клітинах (натуральна віспа, тропічна лихоманка, ящур та ін.).

5.3 Нові види зброї

Найбільш перспективними вважаються:

Променева зброя - це сукупність пристроїв (генераторів), вражаюча дія яких заснована на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних часток, розігнаних до великих швидкостей. Один тип заснований на використанні лазерів, іншим видом є пучкова зброя [2].

Радіочастотна зброя - це зброя, вражаюча дія якої заснована на використанні електромагнітних випромінювань надвисоких (НВЧ) або наднизьких частот (ННЧ). Вражаюча дія - ушкодження, порушення життєво важливих функцій, органів і систем людини, таких як мозок, серце, система кровообігу, центральна нервова система.

Радіологічна зброя - дія заснована на використанні бойових радіоактивних речовин (БРР), а також відходів, які утворюються при роботі ядерних реакторів [2].

Геофізична зброя - сукупність різних засобів, які дозволяють використовувати у воєнних цілях руйнівні сили неживої природи шляхом їх штучного ініціювання: таких як ураган, штучні землетруси, гірські обвали, лавини, зсуви, селеві потоки, штучні магнітні бурі, посухи, руйнування озонового шару і т.д. [2].

5.4 Вогнища ураження при застосуванні сучасних засобів ураження

Вогнищем ядерного ураження називається територія, у межах якої в результаті дії ядерної зброї відбулися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, а також руйнування й ушкодження будинків і споруд [3].

Вогнище ураження характеризується кількістю уражених, розмірами площ ураження, зонами зараження з різними рівнями радіації, зонами пожеж, затоплень і пошкоджень житлових будинків та інших будівель. Розміри вогнища в основному залежать від потужності, виду вибуху і рельєфу місцевості.

Як критерій для визначення меж зон прийнятий надлишковий тиск у фронті ударної хвилі [2].

Для визначення можливого характеру руйнування і з'ясування обсягу РІНР, обумовлених впливом ударної хвилі, вогнище ядерного ураження умовно поділяють на чотири зони:

ѕ Зона повного руйнування: зовнішня межа - 50 кПа, на неї припадає 12 % всієї площі вогнища ураження, руйнування становлять 75 % (повні) будівель і споруд, ПРУ, сховища зберігаються.

ѕ Зона сильних руйнувань з тиском на зовнішній межі 30 кПа, займає близько 10 % площі вогнища. Спостерігаються сильні руйнування промислових споруд і повне руйнування житлових будівель, суцільні завали і пожежі. Рятувальні роботи полягають у розчищенні завалів, гасінні пожеж, порятунку людей з-під завалених сховищ, будинків, споруд.

ѕ Зона середніх руйнувань характеризується надлишковим тиском від 20 до 30 кПа, займає приблизно 18 % площі вогнища. Спостерігаються завали, масові загоряння горючих матеріалів, масові санітарні втрати серед незахищеного населення. Рятувальні роботи полягають у гасінні пожеж порятунку людей з-під завалів, зі зруйнованих и палаючих будинків.

ѕ Зона слабких руйнувань характеризується надлишковим тиском від 20 до 10 кПа, на неї припадає до 60 % площі усього вогнища. Спостерігаються слабкі руйнування, окремі завали, окремі пожежі. В цій зоні проводяться роботи з гасіння пожеж та порятунку людей з палаючих та частково зруйнованих будинків.

5.4.1 Вогнище хімічного ураження

Це територія, у межах якої в результаті впливу хімічної зброї противника чи СДОР, що розлилася, відбулися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин, рослин. В залежності від масштабу ураження в зоні зараження може бути одне чи кілька вогнищ хімічного ураження (ВХП). Захист від впливу хімічних засобів ураження досягається використанням колективних та індивідуальних засобів захисту [4].

5.4.2 Вогнище бактеріального ураження

У результаті застосування БЗ утворюється зона бактеріального зараження, усередині якої можуть виникнути одне чи кілька вогнищ ураження. Територія, у межах якої в результаті застосування БЗ відбулися масові ураження людей і сільськогосподарських тварин, називається вогнищем БЗ. Межі вогнища ураження встановлюються протиепідемічними установами медичної служби ЦО [2].

Для запобігання поширення інфекційних захворювань у ВБУ встановлюється карантин, а в прилеглих районах вводиться режим обсервації. Карантин уводиться при безперечному встановленні застосування БЗ.

Він передбачає повну ізоляцію вогнища ураження від населення. Населення у вогнищі розділяється, йому не дозволяється виходити зі своїх квартир, продукти доставляються по квартирах, припиняється робота підприємств, а ті, які працюють, переводяться на казармене становище. На території проводиться санітарна обробка людей, дезінфекція, виявлення хворих і їх госпіталізація. Терміни карантину встановлюються виходячи з тривалості максимального інкубаційного періоду захворювання. Його обчислюють з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції [2].

Таким чином, в цій роботі розглянуто та проаналізовано різні екстремальні та надзвичайні ситуації воєнного часу, як за локальних конфліктів, так і в разі глобальної війни.

ВИСНОВКИ

Підвищення ефективності роботи підприємства - одне з найважливіших завдань фінансового менеджменту. Однією з можливих перешкод ефективної роботи може стати банкрутство. Жодне підприємство не застраховане від поширеного у наш час явища, як фінансова неспроможність, тому важливим для кожного підприємства стає питання виявлення вірогідності банкрутства. Саме тому прогнозування банкрутства підприємства має велике практичне значення для оперативної діяльності, а питання про можливість застосування обґрунтованих методів для цієї мети постає актуальним і природним.

Перший розділ дипломної роботи присвячений теоретичним основам банкрутства. Була виявлена важливість фінансового менеджменту на підприємстві, оскільки саме він спрямований на управління фінансами підприємства, що передбачає використання різних прийомів, методів і засобів для підвищення прибутковості і мінімізації ризиків. Саме передбачення банкрутства дає можливість мінімізувати ризик та визначити фінансовий рівень безпеки підприємства. Були розглянуті різні види та причині банкрутства, процедури, які впроваджуються, якщо підприємство стає неплатоспроможним.

У другій частини роботи, був описаний об'єкт дослідження, проведений фінансовий аналіз, який виявив слабкі та сильні сторони підприємства. Перевагою підприємства є те, що воно має невелику частину позикових коштів. Слабкими сторонами є низька ефективність використання власних коштів та ресурсів, але якщо спостерігати за коефіцієнтами у динаміці, можна казати про позитивну тенденцію. В ході аналізу булу виявлено, що підприємству дуже повільно повертають дебіторську заборгованість. Коефіцієнти оборотності оборотних коштів та кредиторської заборгованості зросли порівняно з попереднім роком. Ліквідність підприємства також має невеликі значення, та не входить до меж рекомендованих. Аналіз рентабельності, дає підстави казати, що на підприємстві виріс попит на продукцію та зросла ефективність господарської діяльності. Судячи з фінансового аналізу, важко казати про загальний фінансовий стан підприємства, виникла необхідність залучити до аналізу економіко-математичні методи, які були описані та проаналізовані. Загальним та суттєвим недоліком розглянутих методів була не пристосованість до Вітчизняної економіки.

У третьому розділі описувався метод, який базується на загальних нормах та має у собі частину суб'єктивності та невизначеності експерта, а саме метод нечітких множин. Для його реалізації, необхідно було обрати лінгвістичні змінні, які на думку експерта, найбільш характеризують фінансову безпеку підприємства. Були обрані п'ять коефіцієнтів, які відносились до певних груп показників, розрахованих у фінансовому аналізі. Були визначені приналежності лінгвістичних змінних до певних терм-множин, а саме до рівнів «Низький», «Середній», та «Високий», для яких були визначені інтервали. Методом згортання отриманих результатів був розрахований інтегральний показник. Отриманий результат свідчить, що підприємство має середній рівень фінансової безпеки. Для прогнозування вірогідності банкрутства на наступний період, необхідно було знайти значення коефіцієнтів, які були обрані в якості лінгвістичних змінних. Знаходження цих коефіцієнтів проводилося на основі розрахованих значень за останні десять років, для яких будувався лінійний тренд. Наступним кроком була оцінка фінансової безпеки для спрогнозованих значень, проводилася така сама процедура визначення вірогідності банкрутства, як і для 2013 року. Отриманий інтегральний показник незначно зменшився, але за класифікатором підприємство буде мати такий самий рівень фінансової безпеки. Останнім кроком, було надання рекомендацій, щодо підвищення рівня отриманого інтегрального показника, що в свою чергу має підвисити ефективність роботи підприємства в цілому.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара. Экономика предприятия. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010.

2 Брусов, П. Н. Финансовое планирование. М.: КНОРУС, 2012.

3 Ляшенко О. М., Сумцов В. Г. Основи фінансового менеджменту: теорія і практика. М.: СНУ ім.. В. Даля, 2008.

4 Лихачева О.Н., Щуров С.А. Долгосрочная и краткосрочная финансовая политика предприятия. М.: Вузовский учебник, 2008.

5 Андреева Г. І. Економічний аналіз. Київ: Знання, 2008.

6 Любушкина Н.П. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебное пособие / Под ред. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.

7 Закон України 'Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.99 р. №784-XIV.

8 http://smida.gov.ua/db/participant/00275139

9 Алексеева А.И. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности. M.: Финансы и статистика. 2009.

10 Гермалович Н.А. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. М: Финансы и статистика, 2011.

11 Давыдова Г.В., Беликов А.Ю. Методика количественной оценки риска банкротства предприятий //Управление риском. 1999 г.

12 Altman E.I. Financial Ratios, Discriminant Analysis and the prediction of Corporate Bankruptcy // Journal of Finance, September. -- 1968. -- Р. 589-609

13 Недосекин А.О. Нечетко-множественный анализ риска фондовых инвестиций. СПб: Изд-во Сезам, 2002.

14 Батыршин И. З. Основные операции нечеткой логики и их обобщения. - Казань: Отечество, 2001.

15 Ротштейн А. П. Интеллектуальные технологии идентификации: нечеткие множества, генетические алгоритмы, нейронные сети. Винница: Універсам-Вінниця, 1999.

16 Фишберн П. Теория полезности для принятия решений. МНаука, 1978.

17 Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. К.: Либідь, 2002.

18 Ю.П. Лукашин. Линейная регрессия с переменными параметрами. М.: Финансы и статистика, 1992.

19 Кремер Н.Ш., Путко Б.А. Эконометрика. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.

20 Закон України «Про охорону праці ». - Чинний від 21.11.2002.

21 НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Держнаглядохоронпраці, 2010.

22 ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76. Изменен 1978.

23 ГОСТ 12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.07.84.

24 ДСТУ ГОСТ 12.1.038-82(88):2008 Допустимі рівні напруг дотиків.- Введено 2008.

25 ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. ? Чинний з 01.10.2006.

26 ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. ? Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України 10.12.1998, № 7.

27 ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008. Вібраційна безпека. Загальні вимоги. - Введ.2008.

28 ГОСТ 12.0.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.90.

29 СНиП 2.04.05 - 91 - Строительныее нормы и правила отопления. Вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.:Стройиздат, 1992. - 110с.

30 ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки. - Введено 01.07.89.

31 ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.- Введен 01.01.85.

32 ГОСТ 14254-69. Электрооборудование напряжением до 1000В. Оболочки. Степени защиты. - введен 01.01.70.

33 ГОСТ 14255-69. Аппараты электрические до 1000В. Оболочки. Степени защиты. - введен 01.01.70.

34 ПУЕ-2007. Правила улаштування електроустановок. Міністерство палива та енергетики України. - 2007

35 ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопастность. Защитное заземление b зануление. - Введен 01.07.82. Изменен 1987.

36 НАПБ Б.03-002-2007 . Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.- Наказ МНС №633 від 03.12.2007.

37 ДБН В.1.1-7-02. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Київ, 2002.

38 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». - Чинний з 01.07.91 р.

ДОДАТКИ

Додаток А. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2013 рік

Таблиця А1 - Актив баланса підприємства за 2013 рік

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	0.0	0.0
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	610.8	603.2
- первісна вартість	031	1228.6	1090.1
- знос	032	( 617.8 )	( 486.9)
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035	0.0	0.0
- первісна вартість	036	0.0	0.0
- накопичена амортизація	037	( 0.0 )	( 0.0 )
Довгострокові фінансові інвестиції	040	0.5	0.5
Інші необоротні активи	070	0.0	0.0
Усього за розділом I	080	611.3	603.7
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	4.5	4.4
Поточні біологічні активи	110	0.0	0.0
Готова продукція	130	5.1	5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	80	91
- первісна вартість	161	80	91
- резерв сумнівних боргів	162	( 0.0 )	( 0.0 )
Дебіторська заборгованість з бюджетом	170	2.1	0.9
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0.0	0.0
Поточні фінансові інвестиції	220	0.0	0.0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	4.5	4.7
- в іноземній валюті	240	0.0	0.0
Інші оборотні активи	250	0.0	0.0
Усього за розділом II	260	96.2	106
III. Витрати майбутніх періодів	270	0.0	0.0
ІV. Необоротні активи та групи вибуття	275	0.0	0.0
Баланс	280	707.5	709.7

Таблиця А2 - Пасив баланса підприємства за 2013 рік

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Додатковий вкладений капітал	320	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-2328.7	-2358.8
Неоплачений капітал	360	( 0 )	( 0 )
Усього за розділом I	380	602.1	618.9
II. Забезпечення наступних виплат та платежів	430	0	0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	480	0	0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	102.1	83.9
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з бюджетом	550	0.7	0.5
- зі страхування	570	0	0
- з оплати праці*	580	1.1	1.2
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	1.5	5.2
Усього за розділом IV	620	105.4	90.8
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	707.5	709.7

Таблиця А3- Звіт про фінансові результати підприємства за 2013 рік

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	9.5	7.4
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( 0 )	( 0 )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)	030	9.5	7.4
Інші операційні доходи	040	100.4	51.3
Інші звичайні доходи	050	0	0
Разом чисті доходи (030 + 040 + 050)	070	109.9	58.7
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	080	62.6	55
Інші операційні витрати	090	( 30.5 )	( 33.8 )
Вписуваний рядок - у тому числі:	091	( 0 )	( 0 )
Вписуваний рядок:	092	( 0 )	( 0 )
Інші витрати	100	( 0 )	( 0 )
Разом витрати (080 + 090 + 100)	120	( 93.1 )	( 88.8)
Фінансовий результат до оподаткування (070 - 120)	130	( 16.8 )	( -30.1 )
Податок на прибуток	140	( 0 )	( 0 )
Чистий прибуток (збиток) (130 - 140)	150	( 16.8 )	( -30.1)
Забезпечення матеріального заохочення	160	( 0 )	( 0 )
Вписуваний рядок - Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів	201	0	0
Вписуваний рядок - Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів	202	0	0

Додаток Б. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2012 рік

Таблиця Б1 - Актив баланса підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	0.0	0.0
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	614.0	610.8
- первісна вартість	031	1258.8	1228.6
- знос	032	( 644.8 )	( 617.8 )
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035	0.0	0.0
- первісна вартість	036	0.0	0.0
- накопичена амортизація	037	( 0.0 )	( 0.0 )
Довгострокові фінансові інвестиції	040	0.5	0.5
Інші необоротні активи	070	0.0	0.0
Усього за розділом I	080	614.5	611.3
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	10.7	4.5
Поточні біологічні активи	110	0.0	0.0
Готова продукція	130	6.6	5.1
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	99.0	80.0
- первісна вартість	161	99.0	80.0
- резерв сумнівних боргів	162	( 0.0 )	( 0.0 )
Дебіторська заборгованість з бюджетом	170	0.7	2.1
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0.0	0.0
Поточні фінансові інвестиції	220	0.0	0.0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	4.7	4.5
- в іноземній валюті	240	0.0	0.0
Інші оборотні активи	250	0.0	0.0
Усього за розділом II	260	121.7	96.2
III. Витрати майбутніх періодів	270	0.0	0.0
ІV. Необоротні активи та групи вибуття	275	0.0	0.0
Баланс	280	736.2	707.5

Таблиця Б2 - Пасив балансу підприємства

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Додатковий вкладений капітал	320	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-2328.7	-2358.8
Неоплачений капітал	360	( 0 )	( 0 )
Усього за розділом I	380	632.2	602.1
II. Забезпечення наступних виплат та платежів	430	0	0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	480	0	0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	101.5	102.1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з бюджетом	550	0	0.7
- зі страхування	570	0	0
- з оплати праці*	580	1	1.1
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	1.5	1.5
Усього за розділом IV	620	104	105.4
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	736.2	707.5

Таблиця Б3 - Звіт про фінансові результати підприємства

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	7.4	2.4
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( 0 )	( 0 )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)	030	7.4	2.4
Інші операційні доходи	040	51.3	45.1
Інші звичайні доходи	050	0	6.5
Разом чисті доходи (030 + 040 + 050)	070	58.7	54
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	080	55	42.1
Інші операційні витрати	090	( 33.8 )	( 19.3 )
Вписуваний рядок - у тому числі:	091	( 0 )	( 0 )
Вписуваний рядок:	092	( 0 )	( 0 )
Інші витрати	100	( 0 )	( 0 )
Разом витрати (080 + 090 + 100)	120	( 88.8 )	( 61.4 )
Фінансовий результат до оподаткування (070 - 120)	130	( -30.1 )	( -7.4 )
Податок на прибуток	140	( 0 )	( 0 )
Чистий прибуток (збиток) (130 - 140)	150	( -30.1 )	( -7.4 )
Забезпечення матеріального заохочення	160	( 0 )	( 0 )
Вписуваний рядок - Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів	201	0	0
Вписуваний рядок - Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів	202	0	0

Додаток В. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2011 рік

Таблиця В1 - Актив балансу підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	0	0
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	614.3	614
- первісна вартість	031	1261.2	1258.8
- знос	032	( 646.9 )	( 644.8 )
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035	0	0
- первісна вартість	036	0	0
- накопичена амортизація	037	( 0 )	( 0 )
Довгострокові фінансові інвестиції	040	0.5	0.5
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	614.8	614.5
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	10.7	10.7
Поточні біологічні активи	110	0	0
Готова продукція	130	6.6	6.6
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	53.9	99
- первісна вартість	161	53.9	99
- резерв сумнівних боргів	162	( 0 )	( 0 )
Дебіторська заборгованість з бюджетом	170	0.7	0.7
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0	0
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	5.3	4.7
- в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260	77.2	121.7
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
ІV. Необоротні активи та групи вибуття	275	0	0
Баланс	280	692	736.2

Таблиця В2 - Пасив балансу підприємства

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Додатковий вкладений капітал	320	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-2321.3	-2328.7
Неоплачений капітал	360	( 0 )	( 0 )
Усього за розділом I	380	639.6	632.2
II. Забезпечення наступних виплат та платежів	430	0	0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	480	0	0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	50.2	101.5
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з бюджетом	550	0	0
- зі страхування	570	0	0
- з оплати праці	580	0.7	1
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	1.5	1.5
Усього за розділом IV	620	52.4	104
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	692	736.2

Таблиця В3 - Звіт про фінансові результати підприємства

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	2.4	0.5
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( 0 )	( 0 )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)	030	2.4	0.5
Інші операційні доходи	040	45.1	37
Інші звичайні доходи	050	6.5	0
Надзвичайні доходи	060	0	0
Разом чисті доходи (030 + 040 + 050 + 060)	070	54	37.5
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	080	0	0
Витрати на оплату праці	100	( 23.8 )	( 18.4 )
Відрахування на соціальні заходи	110	( 7.9 )	( 6.1 )
Амортизація	120	( 0 )	( 0 )
Інші операційні витрати	130	( 19.3 )	( 20.6 )
у тому числі:	131	( 12.5 )	( 10 )
	140	( 0 )	( 0 )
Інші звичайні витрати	150	( 0 )	( 0 )
Надзвичайні витрати	160	( 0 )	( 0 )
Податок на прибуток	170	( 0 )	( 0 )
Разом витрати (090 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 + 150 - 80 + 160 + 170)	180	( 61.4 )	( 52.2 )
Чистий прибуток (збиток) (070 - 180)	190	-7.4	-14.7
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів	201	0	0
Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів	202	0	0

Додаток Г. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2010 рік

Таблиця Г1 - Актив балансу підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	0	0
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	614.3	614.3
- первісна вартість	031	1261.2	1261.2
- знос	032	( 646.9 )	( 646.9 )
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035	0	0
- первісна вартість	036	0	0
- накопичена амортизація	037	( 0 )	( 0 )
Довгострокові фінансові інвестиції	040	0.5	0.5
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	614.8	614.8
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	11	10.7
Поточні біологічні активи	110	0	0
Готова продукція	130	6.7	6.6
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	66.1	53.9
- первісна вартість	161	66.1	53.9
- резерв сумнівних боргів	162	( 0 )	( 0 )
Дебіторська заборгованість з бюджетом	170	1.6	0.7
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0	0
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	6.2	5.3
- в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260	91.6	77.2
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
ІV. Необоротні активи та групи вибуття	275	0	0
Баланс	280	706.4	692

Таблиця Г2 - Пасив балансу підприємства

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Додатковий вкладений капітал	320	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-2306.6	-2321.3
Неоплачений капітал	360	( 0 )	( 0 )
Усього за розділом I	380	654.3	639.6
II. Забезпечення наступних виплат та платежів	430	0	0
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	50	50.2
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з бюджетом	550	0	0
- зі страхування	570	0	0
- з оплати праці	580	0.6	0.7
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	1.5	1.5
Усього за розділом IV	620	52.1	52.4
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	706.4	692

Таблиця Г3 - Звіт про фінансові результати підприємства

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	0.5	0
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( 0 )	( 0 )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)	030	0.5	0
Інші операційні доходи	040	37	39.9
Інші звичайні доходи	050	0	0
Надзвичайні доходи	060	0	0
Разом чисті доходи (030 + 040 + 050 + 060)	070	37.5	39.9
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	080	0	0
Матеріальні затрати	090	( 7.1 )	( 4.5 )
Витрати на оплату праці	100	( 18.4 )	( 22.8 )
Відрахування на соціальні заходи	110	( 6.1 )	( 7.6 )
Амортизація	120	( 0 )	( 0 )
Інші операційні витрати	130	( 20.6 )	( 28.4 )
у тому числі:	131	( 10 )	( 10.6 )
	140	( 0 )	( 0 )
Інші звичайні витрати	150	( 0 )	( 0 )
Надзвичайні витрати	160	( 0 )	( 0 )
Податок на прибуток	170	( 0 )	( 0 )
Разом витрати (090 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 + 150 - 80 + 160 + 170)	180	( 52.2 )	( 63.3 )
Чистий прибуток (збиток) (070 - 180)	190	-14.7	-23.4
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів	201	0	0
Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів	202	0	0

Додаток Д. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2009 рік

Таблиця Д1 - Актив балансу підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	0	0
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	615.1	614.3
- первісна вартість	031	1262.1	1261.2
- знос	032	( 647 )	( 646.9 )
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035	0	0
- первісна вартість	036	0	0
- накопичена амортизація	037	( 0 )	( 0 )
Довгострокові фінансові інвестиції	040	0.5	0.5
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	615.6	614.8
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	18.6	11
Поточні біологічні активи	110	0	0
Готова продукція	130	7.6	6.7
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	28.1	66.1
- первісна вартість	161	28.1	66.1
- резерв сумнівних боргів	162	( 0 )	( 0 )
Дебіторська заборгованість з бюджетом	170	0.1	1.6
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0	0
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	21.6	6.2
- в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260	76	91.6
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
ІV. Необоротні активи та групи вибуття	275	0	0
Баланс	280	691.6	706.4

Таблиця Д2 - Пасив балансу підприємства

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Додатковий вкладений капітал	320	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-2283.2	-2306.6
Неоплачений капітал	360	( 0 )	( 0 )
Усього за розділом I	380	677.7	654.3
II. Забезпечення наступних виплат та платежів	430	0	0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	480	0	0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	10.9	50
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з бюджетом	550	0.7	0
- зі страхування	570	0	0
- з оплати праці	580	0.8	0.6
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	1.5	1.5
Усього за розділом IV	620	13.9	52.1
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	691.6	706.4

Таблиця Д3 - Звіт про фінансові результати підприємства

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	0	0.5
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( 0 )	( 0 )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)	030	0	0.5
Інші операційні доходи	040	39.9	14.7
Інші звичайні доходи	050	0	20
Надзвичайні доходи	060	0	0
Разом чисті доходи (030 + 040 + 050 + 060)	070	39.9	35.2
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	080	0	0
Матеріальні затрати	090	( 4.5 )	( 11.2 )
Витрати на оплату праці	100	( 22.8 )	( 17.9 )
Відрахування на соціальні заходи	110	( 7.6 )	( 5.9 )
Амортизація	120	( 0 )	( 0 )
Інші операційні витрати	130	( 28.4 )	( 74.3 )
у тому числі:	131	( 10.6 )	( 9.1 )
	140	( 0 )	( 0 )
Інші звичайні витрати	150	( 0 )	( 0 )
Надзвичайні витрати	160	( 0 )	( 0 )
Податок на прибуток	170	( 0 )	( 0 )
Разом витрати (090 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 + 150 - 80 + 160 + 170)	180	( 63.3 )	( 109.3 )
Чистий прибуток (збиток) (070 - 180)	190	-23.4	-74.1
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів	201
Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів	202		11487

Додаток Е. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2008 рік

Таблиця Е1 - Актив балансу підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	0	0
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	690.1	615.1
- первісна вартість	031	1700.7	1262.1
- знос	032	( 1010.6 )	( 647 )
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035	0	0
- первісна вартість	036	0	0
- накопичена амортизація	037	( 0 )	( 0 )
Довгострокові фінансові інвестиції	040	0.5	0.5
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	690.6	615.6
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	19	18.6
Поточні біологічні активи	110	0	0
Готова продукція	130	8	7.6
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	24	28.1
- первісна вартість	161	24	28.1
- резерв сумнівних боргів	162	( 0 )	( 0 )
Дебіторська заборгованість з бюджетом	170	1.5	0.1
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0	0
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	23.3	2.6
- в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260	75.8	76
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
ІV. Необоротні активи та групи вибуття	275
Баланс	280	766.4	691.6

Таблиця Е2 - Пасив балансу підприємства

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Додатковий вкладений капітал	320	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-2209.1	-2283.2
Неоплачений капітал	360	( 0 )	( 0 )
Усього за розділом I	380	751.8	677.7
II. Забезпечення наступних виплат та платежів	430	0	0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	480	0	0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	12	10.9
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з бюджетом	550	0.3	0.7
- зі страхування	570	0	0
- з оплати праці	580	0.8	0.8
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605
Інші поточні зобов'язання	610	1.5	1.5
Усього за розділом IV	620	14.6	13.9
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	766.4	691.6

Таблиця Е3 - Звіт про фінансові результати за 2008 рік

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	0.5	1.1
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( 0 )	( 0 )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)	030	0.5	1.1
Інші операційні доходи	040	14.7	18.6
Інші звичайні доходи	050	20	19.4
Надзвичайні доходи	060	0	0
Разом чисті доходи (030 + 040 + 050 + 060)	070	35.2	39.1
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	080	0	0
Матеріальні затрати	090	( 11.2 )	( 7.7 )
Витрати на оплату праці	100	( 17.9 )	( 13.6 )
Відрахування на соціальні заходи	110	( 5.9 )	( 4.3 )
Амортизація	120	( 0 )	( 0 )
Інші операційні витрати	130	( 74.3 )	( 31.8 )
у тому числі:	131	( 9.1 )	( 7.5 )
	140	( 0 )	( 0 )
Інші звичайні витрати	150	( 0 )	( 0 )
Надзвичайні витрати	160	( 0 )	( 0 )
Податок на прибуток	170	( 0 )	( 0 )
Разом витрати (090 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 + 150 - 80 + 160 + 170)	180	( 109.3 )	( 57.4 )
Чистий прибуток (збиток) (070 - 180)	190	-74.1	-58.3
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів	201
Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів	202		6943

Додаток Є. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2007 рік

Таблиця Є1 - Актив балансу підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	0	0
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	690.1	615.1
- первісна вартість	031	1700.7	1262.1
- знос	032	( 1010.6 )	( 647 )
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035	0	0
- первісна вартість	036	0	0
- накопичена амортизація	037	( 0 )	( 0 )
Довгострокові фінансові інвестиції	040	0.5	0.5
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	690.6	615.6
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	19	18.6
Поточні біологічні активи	110	0	0
Готова продукція	130	8	7.6
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	24	28.1
- первісна вартість	161	24	28.1
- резерв сумнівних боргів	162	( 0 )	( 0 )
Дебіторська заборгованість з бюджетом	170	1.5	0.1
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0	0
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	23.3	2.6
- в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260	75.8	76
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
ІV. Необоротні активи та групи вибуття	275
Баланс	280	766.4	691.6

Таблиця Є2 - Пасив балансу підприємства

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Додатковий капітал	320	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-2190.8	-2209.1
Неоплачений капітал	360	0	0
Усього за розділом I	380	770.1	751.8
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	430	0	0
III. Довгострокові зобов'язання	480	0	0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	13.5	12
з бюджетом	550	0	0.3
зі страхування	570	0	0
з оплати праці	580	0.2	0.8
Інші поточні зобов'язання	610	1.8	1.5
Усього за розділом IV	620	15.5	14.6
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	785.6	766.4

Таблиця Є3 - Звіт про фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	1.1	4.1
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( 0 )	( 0 )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010 - 020)	030	1.1	4.1
Інші операційні доходи	040	18.6	21.5
Інші звичайні доходи	050	19.4	0
Надзвичайні доходи	060	0	0
Разом чисті доходи ( 030 + 040 + 050 + 060 )	070	39.1	25.6
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	080	0	0
Матеріальні затрати	090	( 7.7 )	( 1.6 )
Витрати на оплату праці	100	( 13.6 )	( 9.3 )
Відрахування на соціальні заходи	110	( 4.3 )	( 3.3 )
Амортизація	120	( 0 )	( 0 )
Інші операційні витрати	130	( 31.8 )	( 36.5 )
у тому числі:	131	( 7.5 )	( 6 )
	140	( 0 )	( 0 )
Інші звичайні витрати	150	( 0 )	( 0 )
Надзвичайні витрати	160	( 0 )	( 0 )
Податок на прибуток	170	( 0 )	( 0 )
Разом витрати (090 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 + 150 + (-080) + 160 + 170)	180	( 57.4 )	( 50.7 )
Чистий прибуток (збиток) (070 - 180)	190	-58.3	-65.1

Додаток Ж. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2006 рік

Таблиця Ж1 - Актив балансу підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	0	0
Основні засоби:
залишкова вартість	030	712.4	696.8
первісна вартість	031	1829.6	1721.5
знос	032	1117.2	1024.7
Довгострокові фінансові інвестиції	040	0.5	0.5
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	712.9	697.3
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	69.7	31.4
готова продукція	130	19.1	11.4
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	17.8	32.8
первісна вартість	161	17.8	32.8
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170	0	6.6
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0	3
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	2.2	3.1
в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260	108.8	88.3
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
Баланс	280	821.7	785.6

Таблиця Ж2 - Пасив балансу підприємства за 2006 рік

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Додатковий капітал	320	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-2165.7	-2190.8
Неоплачений капітал	360	0	0
Усього за розділом I	380	795.2	770.1
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	430	0	0
III. Довгострокові зобов'язання	480	0	0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	4.1	13.5
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	550	1.7	0
зі страхування	570	2.8	0
з оплати праці	580	6.9	0.2
Інші поточні зобов'язання	610	11	1.8
Усього за розділом IV	620	26.5	15.5
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	821.7	785.6

Таблиця Ж3 - Звіт про фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	4.1	2.8
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( 0 )	( 0 )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010 - 020)	030	4.1	2.8
Інші операційні доходи	040	21.5	206.9
Інші звичайні доходи	050	0	0
Надзвичайні доходи	060	0	0
Разом чисті доходи ( 030 + 040 + 050 + 060 )	070	25.6	209.7
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	080	0	0
Матеріальні затрати	090	( 1.6 )	( 16.1 )
Витрати на оплату праці	100	( 9.3 )	( 10.9 )
Відрахування на соціальні заходи	110	( 3.3 )	( 3.7 )
Амортизація	120	( 0 )	( 46.2 )
Інші операційні витрати	130	( 36.5 )	( 15.3 )
у тому числі:	131	( 0 )	( 0 )
	140	( 0 )	( 0 )
Інші звичайні витрати	150	( 0 )	( 856.2 )
Надзвичайні витрати	160	( 0 )	( 0 )
Податок на прибуток	170	( 0 )	( 0 )
Разом витрати (090 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 + 150 + (-080) + 160 + 170)	180	( 50.7 )	( 948.4 )
Чистий прибуток (збиток) (070 - 180)	190	-65.1	-165

Додаток З. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2005 рік

Таблиця З1 - Актив балансу підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	0	0
первісна вартість	011	0	0
накопичена амортизація	012	0	0
Незавершене будівництво	020	0	0
Основні засоби:
залишкова вартість	030	1505	712.4
первісна вартість	031	3573.3	1829.6
знос	032	2068.3	1117.2
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	8.2	0.5
інші фінансові інвестиції	045	0	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	0	0
Відстрочені податкові активи	060	0	0
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	1513.2	712.9
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	120.2	69.7
тварини на вирощуванніта відгодівлі	110	0	0
незавершене виробництво	120	0	0
готова продукція	130	39.5	19.1
товари	140	0	0
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	23.7	17.8
первісна вартість	161	23.7	17.8
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	14.7	0
за виданими авансами	180	0	0
з нарахованих доходів	190	0	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0	0
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	1	2.2
в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0.5	0
Усього за розділом II	260	199.6	108.8
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
Баланс	280	1712.8	821.7

Таблиця З2 - Пасив балансу підприємства

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	0	0
Інший додатковий капітал	330	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-1515.7	-2165.7
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Усього за розділом I	380	1445.2	795.2
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0	0
Інші забезпечення	410	0	0
Цільове фінансування	420	0	0
Усього за розділом II	430	0	0
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	0	0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	0	0
Відстрочені податкові зобов'язання	460	0	0
Інші довгострокові зобов'язання	470	0	0
Усього за розділом III	480	0	0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Векселі видані	520	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	1	4.1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	0	0
з бюджетом	550	130.6	1.7
з позабюджетних платежів	560	0	0
зі страхування	570	37.4	2.8
з оплати праці	580	5.8	6.9
з учасниками	590	0	0
із внутрішніх розрахунків	600	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	92.8	11
Усього за розділом IV	620	267.6	26.5
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	1712.8	821.7

Таблиця З3 - Звіт про фінансові результати підприємства

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	2.8	6.7
Податок на додану вартість	015	( 0 )	( 1.1 )
Акцизний збір	020	( 0 )	( 0 )
	025	( 0 )	( 0 )
Інші вирахування з доходу	030	( 0 )	( 0 )
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	2.8	5.6
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	( 0 )	( 0 )
Валовий:
прибуток	050	2.8	5.6
збиток	055	( 0 )	( 0 )
Інші операційні доходи	060	206.9	88.3
Адміністративні витрати	070	( 36.6 )	( 60.5 )
Витрати на збут	080	( 0 )	( 0 )
Інші операційні витрати	090	( 823.1 )	( 529.9 )
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	0	0
збиток	105	( 650 )	( 496.5 )
Доход від участі в капіталі	110	0	0
Інші фінансові доходи	120	0	0
Інші доходи	130	0	0
Фінансові витрати	140	( 0 )	( 0 )
Втрати від участі в капіталі	150	( 0 )	( 0 )
Інші витрати	160	( 0 )	( 0 )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	0	0
збиток	175	( 650 )	( 496.5 )
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	0	0
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185	0	0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	0	0
збиток	195	( 650 )	( 496.5 )
Надзвичайні:
доходи	200	0	0
витрати	205	( 0 )	( 0 )
Податки з надзвичайного прибутку	210	0	0
Чистий:
прибуток	220	0	0
збиток	225	( 165 )	( 96.5 )

Додаток И. Фінансова звітність підприємства «Мерчанська меблева фабрика» за 2004 рік

Таблиця И1 - Актив балансу підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	0	0
первісна вартість	011	0	0
накопичена амортизація	012	0	0
Незавершене будівництво	020	0	0
Основні засоби:
залишкова вартість	030	1961.1	1505
первісна вартість	031	4096.6	3573.3
знос	032	2135.5	2068.3
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	8.2	8.2
інші фінансові інвестиції	045	0	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	0	0
Відстрочені податкові активи	060	0	0
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	1969.3	1513.2
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	131.8	120.2
тварини на вирощуванніта відгодівлі	110	0	0
незавершене виробництво	120	33.8	0
готова продукція	130	41.4	39.5
товари	140	0	0
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	70.2	23.7
первісна вартість	161	70.2	23.7
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	14.2	14.7
за виданими авансами	180	0	0
з нарахованих доходів	190	0	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	46.7	0
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	0.1	1
в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0.5	0.5
Усього за розділом II	260	338.7	199.6
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
Баланс	280	2308	1712.8

Таблиця И2 - Пасив балансу підприємства

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	70	70
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	0	0
Інший додатковий капітал	330	2848.6	2848.6
Резервний капітал	340	42.3	42.3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-1019.2	-1515.7
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Усього за розділом I	380	1941.7	1445.2
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0	0
Інші забезпечення	410	0	0
Цільове фінансування	420	0	0
Усього за розділом II	430	0	0
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	0	0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	0	0
Відстрочені податкові зобов'язання	460	0	0
Інші довгострокові зобов'язання	470	0	0
Усього за розділом III	480	0	0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Векселі видані	520	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2.7	1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	0	0
з бюджетом	550	180	130.6
з позабюджетних платежів	560	0	0
зі страхування	570	50.3	37.4
з оплати праці	580	2.5	5.8
з учасниками	590	0	0
із внутрішніх розрахунків	600	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	130.8	92.8
Усього за розділом IV	620	366.3	267.6
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	2308	1712.8

Таблиця И3 - Звіт про фінансові результати підприємства

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	6.7	6.7
Податок на додану вартість	015	( 1.1 )	( 1.1 )
Акцизний збір	020	( 0 )	( 0 )
	025	( 0 )	( 0 )
Інші вирахування з доходу	030	( 0 )	( 0 )
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	5.6	5.6
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	( 0 )	( 0 )
Валовий:
прибуток	050	5.6	5.6
збиток	055	( 0 )	( 0 )
Інші операційні доходи	060	88.3	16.4
Адміністративні витрати	070	( 60.5 )	( 42.2 )
Витрати на збут	080	( 0 )	( 0 )
Інші операційні витрати	090	( 529.9 )	( 151.5 )
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	0	0
збиток	105	( 496.5 )	( 171.7 )
Доход від участі в капіталі	110	0	0
Інші фінансові доходи	120	0	0
Інші доходи	130	0	0
Фінансові витрати	140	( 0 )	( 0 )
Втрати від участі в капіталі	150	( 0 )	( 0 )
Інші витрати	160	( 0 )	( 0 )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	0	0
збиток	175	( 496.5 )	( 171.7 )
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	0	0
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185	0	0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	0	0
збиток	195	( 496.5 )	( 171.7 )
Надзвичайні:
доходи	200	0	0
витрати	205	( 0 )	( 0 )
Податки з надзвичайного прибутку	210	0	0
Чистий:
прибуток	220	0	0
збиток	225	( 96.5 )	( 171.7 )