Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі на об'єкті

Работа из раздела: «Безопасность жизнедеятельности и охрана труда»

Зміст

Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика 'Насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський
1.1 Загальна характеристика НС
1.1.1 Проектні рішення
1.1.2 Технологічні рішення
1.1.2.1 Залізнична естакада
1.1.2.2 Резервуарний парк
1.1.2.3 Транспортування НП
1.1.2.4 Відпуск НП
1.1.3 Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасячих речовин
Розділ 2. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки 'Насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський
2.1 Аналіз техногенної небезпеки
2.2 Аналіз пожежної небезпеки
2.3 Утворення вибухонебезпечних концентрацій (ВНК)
2.4 Наявність джерел запалювання
2.5 Наявність шляхів розповсюдження пожежі
2.6 Умови, що ускладнюють гасіння пожежі
Розділ 3. Моніторинг стану пожежної безпеки 'насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський автоматизація технологічного процесу та протиаварійні рішення
3.1 Технологічні протиаварійні рішення
3.2 Міри захисту від виникнення вибухонебезпечних концентрацій
3.3 Міри захисту від виникнення джерел запалювання
3.4 Засоби захисту шляхів поширення полум'я
3.5 Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції
3.4.1 Перевірка відповідності основних будівельних конструкцій насосної станції
3.4.2 Перевірка відповідності об'ємно-планувальних рішень
3.4.3 Перевірка відповідності евакуаційних шляхів та виходів
3.4.4 Перевірка відповідності противибухового захисту
3.4.5 Перевірка відповідності систем опалення та вентиляції
3.4.6 Перевірка зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання
3.4.7 Перевірка відповідності електротехнічної частини
3.4.8 Перевірка відповідності систем пожежної автоматики
3.4.9 Перевірка відповідності первинних засобів пожежогасіння
3.10 Перевірка відповідності генерального плану
Розділ 4. Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі на об'єкті 'Насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський
4.1 Визначення класу пожежі та вибір вогнегасної речовини
4.2 Обґрунтування вибору пожежної та аварійно-рятувальної техніки для ліквідації пожежі
4.3 Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі
Розділ 5. Правила безпеки праці під час ліквідації пожежі об'єкті 'Насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський
Висновок
Література

Вступ

Після видобування нафти, її переробки і отримання різноманітних рідких нафтопродуктів (бензину, дизельного пального, масел та різних розчинників) істотно виникає потреба в їх тимчасовому зберіганні з подальшою реалізацією споживачам. З цією метою створюють спеціальні комплексні споруди, які забезпечують не тільки тимчасове збереження нафти та нафтопродуктів, але і їх прийом від виробників та реалізацію споживачам.

Велика кількість ЛЗР, що зберігається, створює високу пожежну небезпеку таких об`єктів. Пожежі, що виникають, наносять значні матеріальні збитки.

Проведемо короткий аналіз статистичних даних виникнення пожеж за 2013 рік. За 12 місяці минулого року в Україні виникло 61114 пожеж. За період, що аналізується, спостерігається зниження кількості пожеж на 14,5%, людей, загиблих унаслідок пожеж на 9,3%., прямі матеріальні збитки зменшились на 17,3%, побічні - на 10,3% на 13,1% знизилась кількість знищених та пошкоджених будівель і споруд. В той же час, кількість знищеної та пошкодженої техніки зросла на 7,1%.

Матеріальні втрати від пожеж склали 2 млрд. 952 млн. 584 тис. грн. (з них прямі матеріальні збитки становлять 710 млн. 863 тис. грн., а побічні - 2 млрд. 241 млн. 721 тис. грн.).

Унаслідок пожеж загинуло 2494 людини, у тому числі 73 дитини; 1584 людини отримали травми, з них 131 дитина.

Упродовж 2013 року в Україні в середньому виникало щодня 168 пожеж, унаслідок яких гинуло 8 і отримувало травми 5 людей, вогнем знищувалося або пошкоджувалося 69 будівель та 10 одиниць техніки. Щоденні матеріальні втрати від пожеж становили суму 9 млн. 89 тис. грн. (на 1 млн. 117 тис грн. менше, ніж позаторік). Кожною пожежею державі наносились прямі збитки на суму 11,6 тис. грн. Кожною 16 пожежею знищувалась або пошкоджувалась одиниця техніки. У середньому по Україні кожна третя пожежа знищувала або пошкоджувала будівлю чи споруду. За 12 місяців 2013 року підрозділами ДСНС на пожежах було врятовано 2565 людей, у тому числі 206 дітей; матеріальних цінностей на суму біля 1,7 млрд. грн. Крім того, на пожежах врятовано 26475 будівель та споруд, 2002 голів худоби, 4036 шт. птиці, 2488 одиниць техніки, 3015 тонн грубих кормів, 1101 тон зернових та технічних культур, 623 га хліба на корені.

Прямі збитки від пожеж на підприємствах, в організаціях, закладах, в 2013 році зменшилися на 30,5% і склали 232 млн. 716 тис. грн. (32,7% від загальної суми прямих збитків); побічні збитки зменшились на 18,4% і склали 519 млн. 008 тис. грн. (23,2%).

На одну пожежу на підприємствах, в організаціях, закладах припадає 115,5 тис. грн. прямих збитків, в той час як середній показник на одну пожежу по всіх об'єктах складає 11,6 тис. грн., тобто менший у 10 разів.

Протягом 2013 року відносний показник кількості пожеж на підприємствах, в організаціях, закладах, майже не змінювався й коливався у межах 3,3%.

Варто згадати пожежі, що виникали на об`єктах зі зберігання ЛЗР:

15 липня 2000 могутній вибух прогримів ранком на автозаправній станції міста Артема Приморського краю. У результаті трагедії загинули 3 чоловік. Як повідомили РІА 'Новини' у черговій частині ОВД міста Артема, лише завдяки щасливому випадку не відбулася детонація бензину в підземному резервуарі. По факту вибуху на АЗС, що знаходиться на автотрасі 'Владивосток - Нахідка', відкрито кримінальну справу. Почато слідство по версіях, у т. ч. терористичний акт і порушення техніки безпеки газозварювальних робіт, проведених у новому будинку АЗС.

7 липня 2003 р. відбувся вибух на АЗС у Туреччині. За повідомленням агентств Ріа-новини і ITAR-TASS, у результаті вибуху на автозаправній станції в Анкарі постраждали понад 180 чоловік. За словами міністра охорони здоров'я Туреччини Реджепа Акдага, сім чоловік одержали серйозні поранення, четверо з них знаходяться в критичному стані. Вибух відбувся в той момент, коли йшло перекачування зрідженого палива з цистерни в ємності на АЗС, розташованої в житловому районі Анкари. Полум'я перекинулося на ємності з бензином, що привело до нового вибуху. У цей час у приміщенні над автостоянкою проходили весільні гуляння, у яких брало участь близько 300 чоловік. Багато хто з тих, що гуляли постраждали в результаті вибуху. Боротьба з вогнем у центрі міста продовжувалася кілька годин. Вибух відбувся через порушення правил техніки безпеки під час зварювальних робіт.

В Одесі на Миколаївській дорозі трапився вибух на території автозаправки 'Лукойл'. Інцидент відбувся 4 грудня 2003р. близько 16: 00. Під час проведення зварювальних робіт у порожньому резервуарі відбувся вибух парів газової суміші бензину. Як повідомляє прес-служба ДСНС, унаслідок вибуху загинула одна людина, двоє госпіталізовані в міську клінічну лікарню в стані середнього ступеня враження. По факті вибуху проводиться розслідування. За даними 'Обозревателя', на момент вибуху заправку було закрито на ремонт.

З проведеного аналізу статистичних даних по виникненню пожеж за 2013 рік та прикладів пожеж робимо висновок, що пожежі на об`єктах зі зберіганням ЛЗР займають далеко не останнє місце та приносять значні матеріальні втрати. Метою дипломної роботи є аналіз пожежної та техногенної безпеки 'Насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський.

пожежна безпека насосна станція

Розділ 1. Загальна характеристика 'Насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський

Наливна станція для світлих нафтопродуктів ЛВДС Новоград-Волинський, яка знаходиться за адресою Новоград-Волинський район, хутір Сіначі, призначена для приймання, зберігання і відпуску дизельного палива. Станція розташована в 5 км від міста Новограда-Волинського і займає площу 17 гектарів. З південної і південно-західної сторони до станції прилягає ліс, з західної сторони в 500 метрах проходить дорога Новоград-Волинський - Шепетівка. Зі східної сторони в 120 метрах від станції проходить залізнична дорога сполучення Новоград-Волинський-Шепетівка. По виду операційної діяльності НС відноситься до розподільчих, тому що здійснює приймання, зберігання і відпуску нафтопродуктів. По транспортних зв`язках НС відноситься до залізнично-трубопровідних - отримує НП з магістрального нафтопродуктопроводу. По класифікації нафтопродуктів, НБ належить до складів пальних рідин (дизельне паливо).

1.1 Загальна характеристика НС

Наливна станція для світлих нафтопродуктів ЛВДС Новоград-Волинський, яка знаходиться за адресою Новоград-Волинський, призначена для приймання, зберігання і відпуску дизельного палива.

По виду операційної діяльності НС відноситься до розподільчих, тому що здійснює приймання, зберігання і відпуску нафтопродуктів. По транспортних зв`язках НС відноситься до залізнично-трубопровідних - отримує НП з магістрального нафтопродуктопроводу. По класифікації нафтопродуктів, НБ належить до складів пальних рідин (дизельне паливо).

НС складається з наступних споруд та систем:

зливо-наливна залізнична естакада;

продуктова насосна станція

резервуарний парк зберігання нафтопродуктів;

адміністративні та складські приміщення;

гаражі;

пожежне депо;

кільцевий пожежний водогін з гідрантами з поповненням з закритих водоймищ, артсвердловин;

1.1.1 Проектні рішення

Розриви між окремими спорудами НС прийняті у відповідності до діючих умов проектування норм та технічних умов проектування (БН та П).

При прив`язці НС до реальних умов прийняті мінімальні розриви до сусідніх будівель та споруд згідно з діючими нормами та правилами (БН та П).

Відвід поверхневих вод від будівель та споруд, автопроїздів, передбачено по спеціальній поверхні в сторону зниження рельєфу.

Водопровід в районі паливних пунктів з урахуванням можливого виливу палива передбачено в уловлюючи дощеприймальну систему з наступним відводом в ємність аварійних стоків.

В`їзди до наливних стояків запроектовані прямоточними з дотриманням умов належного під`їзду до будь-якої площадки, а також д групп резервуарного парку.

Рух автомобілів по території НС виконується у відповідності з указниками направлення руху.

Покриття проїздів асфальтобетоні. Покриття біля заправних пунктів для забезпечення безпеки виконано з іскробезпечної плитки.

1.1.2 Технологічні рішення

Режим роботи підприємства 3 - змінний.

Штат працюючих по списку 152 чоловік: ЛВДС-102 чол. (з них охорона та ВПО - 15 чол), 'УкрРосТрансОил' - 36 чол.

Цілодобово працюють: черговий розрахунок ВПО (4 чол.), черговий оператор (2 чол.). Кількість працюючих в найбільшу зміну (денну) - 51 чол.

1.1.2.1 Залізнична естакада

Нафтопродукти з НС відвантажуються до залізничних цистерн. Для транспортування нафтопродуктів використовують чотирьох (восьми) вісні вагони вантажопідйомністю 60 (120) т, які як правило обладнують універсальними зливо-наливними пристроями, запобіжними клапанами, та в окремих випадках - паровою сорочкою.

Нафтопродукти на НС відвантажуються у залізничні цистерни. Налив виконується на залізничній естакаді, що знаходиться на території підприємства. Залізнична естакада має 2 залізничні колії з 58 наливними стояками. Залізнична естакада обслуговується персоналом 'УкрРосТрансОил'.

1.1.2.2 Резервуарний парк

Для зберігання нафтопродуктів на НС використовуються резервуари. Резервуари сталеві, циліндричної форми, надземні. Використаний вертикальний тип резервуарів ємністю 10000 м³. Резервуари знаходяться в резервуарному парку. Кожен резервуар має окреме обвалування.

Резервуарний парк складається з 8 од. резервуарів для зберігання ДП (№1-8).

Кожен резервуар оснащений повним комплектом устаткування, передбаченого стандартами й має надпис, де вказується порядковий номер резервуару, базова висота, марка НП.

Резервуари - сталеві, циліндричної форми надземні зі стаціонарною покрівлею, висотою 18 м. та діаметром 28,5 м. Обвалування на кожний резервуар загальною площею 3249 кв. м. та висотою 3,3 м.

Кожний резервуар має обвалування, яке вміщає увесь об`єм резервуара. Резервуарний парк разділений на дві группи. Кожна группа також має загальне обвалування.

1.1.2.3 Транспортування НП

Транспортування нафтопродуктів проводиться методом перекачування. Як приводи насосів використовуються електродвигуни. Для зменшення сили тертя деталей, а також своєчасного відводу теплоти насоси обладнані системами змащення та охолодження насосів.

Насосна станція призначена для перекачування НП з резервуарів до залізничних цистерн. Від резервуарного парку до наливних стояків залізничної естакади нафтопродукти перекачуються насосами 12 НДСН (2 од.), ЗНК-9/1, які знаходяться у приміщенні насосної. До автоналивного стояка НП перекачується окремими насосами типу АСВН (2 од.), які розташовані на відкритому майданчику поруч зі стояком.

Насосне відділення розташоване в окремій будівлі розміром 25Ч15Ч3,5 м на відстані 40 м від естакади.

В будівлі знаходяться:

машинна зала, де розміщенні насоси;

вентиляційна камера;

щитова пуск - регулююча апаратура;

операторна.

Технологічна обв`язка насосів надає можливість зміни режимів перекачування за допомогою пристроїв (гребінок) переключення, що має кожен насос.

Транспортування дизельного палива у резервуарний парк здійснюється по підземним трубопроводам під тиском в магістральному нафтопродуктопроводі. Передбачена можливість перекачування НП між резервуарами з метою оптимізації зберігання та відпуску продукту та відкачування НП окремими насосами типу ВВН-20 в зачисні та аварійні резервуари.

1.1.2.4 Відпуск НП

Реалізація НП в залізничні та автомобільні цистерни здійснюється через наливні пункти. Наливний пункт складається з паливного стояка, який обладнується зливним фільтром, фільтром очистки повітря, лічильником, клапаном-дозатором, засувкою.

НС має наливних стояків для залізничних цистерн та 1 наливним стяком для автоцистерн.

1.1.3 Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасячих речовин

Для цілей пожежогасіння на території станції є зовнішній кільцевий протипожежний водопровід діаметром 260 мм, на якому встановлено 28 пожежних гідрантів и тупиковий пожежний водопровід 110 м, на якому встановлено 2 пожежних гідранти, які розміщені на території с. Сіначі.

Водопровід живиться водою від 2-х підземних пожежних залізобетонних водоймищ об`ємом 2000 м³ кожний через насосну станцію. В насосній станції встановлено 2 насоси 12 НДС с електроприводом АРП-1600 потужністю 360м³/годину и аварійний дизельний насос 12 НДС, дизель 1Д-12. Р=360м³. При тиску в водопроводі Н=50м, водовіддача його складає Q=200л/с.

Всі резервуари обладнані генераторами піни середньої кратності потужністю 2000 л/с, сухотруби яких виведені за обваловку. Резервуари №1,3,5,7, обладнані трьома ГПС-2000, а резервуари №2,4,6,8, обладнані чотирьма ГПС-2000. Резервуар №3,5,6,7, обладнані кільцевою зовнішньою системою охолодження яка під'єднана до кільцевого пожежного водопроводу, запірні засувки змонтовані за обвалуванням.

Перелік, кількість вогнегасячих засобів і місця їх розташування:

піноутворювач 'Пирена' - 18000 л. розміщених в пож. депо;

вода - 4000 м³ в пожежних водоймах, які розташовані на территорії ЛВДС 'Новоград-Волинський' біля водонасосної.

Також на території ЛВДС знаходяться 2 АЦ - 40, що відносяться до добровільної пожежної дружини.

Передбачено наступні заходи щодо техніки електробезпечності:

заземлення електроустаткування на всіх ступінях напруги відповідно до ПУЕ за допомогою нульових жил живильних кабелів (для захисту персоналу від дотику при пробої ізоляції);

блискавкозахист вибухонебезпечних і пожеженебезпечних установок від прямих ударів блискавки, електростатичної й електромагнітної індукції, заносу високих потенціалів шляхом заземлення устаткування і трубопроводів і встановлення блискавковідводів;

для захисту від вторинних проявів блискавки залізнична колія, наливні шланги, щогли площадки і труби приєднати до зовнішнього контору заземлення, що виконаний сталевою смугою 4x40. Заземлення цистерн здійснюється переносним гнучким проводом МГ6;

захист устаткування й апаратів вибухонебезпечних і пожеженебезпечних установок від статичної електрики;

вибір електроустаткування й електропроводок відповідно до умов середовища;

оснащення персоналу захисними засобами, що забезпечують безпечне ведення експлуатаційно-ремонтних робіт;

опис технологічного процесу.

Розділ 2. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки 'Насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський

2.1 Аналіз техногенної небезпеки

Технологічний процес на НС вважаються вибухопожежонебезпечним. Всі технологічні блоки НС, де обертаються небезпечні речовини, характеризуються категоріями: вибухової вибухопожежної, пожежної небезпеки.

Визначення небезпеки проводимо по таким етапам:

небезпека технологічної речовини

небезпека виникнення вибуху, пожежі;

небезпека розповсюдження пожежі;

можливості нанесення матеріальних збитків;

небезпека для життя людей:

Небезпека технологічних мітеріалів нафтопродуктів

у разі інгаляційного впливу - 4 (речовини мало небезпечні);

у разі потрапляння у шлунок - 4 (речовини мало небезпечні);

у разі потрапляння на шкіру - 4 (речовини мало небезпечні);

Дизельне паливо

Дизельне паливо являє собою легкозаймисту рідину, має слабу наркотичну дію, подразнює верхні дихальні шляхи, слизисту оболонку очей і шкіру людини. Вибухонебезпечна концентрація суміші його пари з повітрям складає 2,0-3,0 % об'єму.

Дизельне паливо токсичне при нетривалому вдиханні пари дизельного палива з'являється головний біль, неприємні відчуття, кашель у горлі. Більш тривале перебування у забрудненому середовищі викликає збудження, роздратування, запаморочення, слабкість.

Клас небезпеки ДП за ГОСТ 12.1.007

у разі інгаляційного впливу - 4 (речовини мало небезпечні);

у разі потрапляння у шлунок - 4 (речовини мало небезпечні);

у разі потрапляння на шкіру - 4 (речовини мало небезпечні);

В атмосферному повітрі населених пунктів ГДК ДП (нафтового низько сірчистого у перерахунку на вуглець) становить 5 мг/м³, а в повітрі робочої зони 300 мг/м³.

Дизельне паливо, згідно ГОСТ 19433-88 'Вантажі небезпечні. Класифікація та маркування' відносяться до небезпечних вантажів класу 3.3 Ідентифікаційний номер бензинів автомобільних за списком ООН - 1202, код термінових заходів - ЗО.

Вибух та пожежа можуть статися в наслідок загоряння дизельного палива чи його пари, яка нагріта до температури займання, або при його контакті з поверхню, яка нагріта вище температури самозаймання.

Фізико-хімічні властивості дизельного палива наведені в таблиці 1.

Температура кипіння	початок не нижче 160°С - кінець не вище 360°С;
Щільність при 20°С	не більше 860 кг/м³;
Тиск насиченої пари	0,65 кПа;
Температура самозаймання	300-330°С;
Температура застигання	не вище - 10°С (для марки Л); не вище - 25°С (для марки 3);
Температура займання	не нижче 35°С (для марки 3);

Джерелами запалювання можуть бути:

відкрите полум'я, розпечені поверхні:

електричні розряди;

теплові прояви хімічних реакцій і механічних впливів;

іскри від удару й тертя;

ударні хвилі;

електромагнітні й інші випромінювання;

В процесі експлуатації технологічною обладнаним можливе:

утворення вибухонебезпечного середовища усередині обладнання (резервуарах, цистернах, трубопроводах);

утворення вибухонебезпечного та пожежонебезпечного середовища в приміщеннях де знаходяться апарати, ємності, де прокладені продуктопроводи;

утворенння вибухонебезпечного та пожежонебезпечного середовища в наслідок небезпечних властивостей горючих речовин (матеріалів) та характеру технологічних процесів;

пошкодження обладнання та технологічних комунікацій з виходом з них горючих речовин (матеріалів) чи пари горючих речовин та створення небезпечного середовища в технологічних приміщеннях;

виникнення та контакт вибухонебезпечного середовища (рідких та парових фаз горючих речовин) з виробничими, природними джерелами запалювання, а також від джерел необережного поводження з вогнем; особливо велика небезпека виникнення пожежі при проведенні ремонтних робіт, зупинках, пусках обладнання, при аваріях;

Розповсюдження пожежі характеризується розмірами різних зон горіння, випромінюванням, задимлення, вибуху). В результаті дії факторів небезпечного впливу: горіння, випромінювання, задимлення, вибуху - можуть бути тяжкі наслідки - людські жертви, матеріальні збитки.

Оскільки тиск насиченої пари ДП майже дорівнює нижній концентраційній межі поширення полум'я (НКМП), в пароповітряній: хмарі не буде утворюватися пере збагачена суміш пари ДП. За таких умов 'вогненної кулі' неможливе [24].

Вихідними точками розрахунку зон приймаються місця найбільш ймвірного виникнення пожеж (аварій) від технологічних причин, а також місця найбільшого ймовірного виникнення запалення від природного джерела та необережного поводження з вогнем.

Матеріальні збитки при виникненні аварії з пожежею можливі;

в зоні горіння - в результаті згорання, надмірного перегріву обладнання з втратою ними механічної міцності тa інших цінних властивостей;

в зоні випромінювання - в наслідок надмірного перегріву обладнання з втратою ними механічної міцності тa інших цінних властивостей;

в зоні задимлення - в результаті шкідливої дії продуктів горіння на обладнання;

в зоні вибуху - в наслідок руйнування обладнання від дії вибухової хвилі;

Характеристика небезпечних режимів роботи технологічних процесів

Небезпечні режими роботи виникають:

при проведенні зливних операцій в загазованому середовищі;

при перегріванні нафтопродуктів при перекачуванні насосами;

при перегріванні елементів працюючих насосних агрегатів;

при підвищенні вище припустимого тиску в трубопроводах;

при перевищені рівня наливу НП у резервуарах;

при перевищенні надлишкового тиску усередині резервуарів;

при утворенні неприпустимого вакууму усередині резервуарів;

при значній вібрації стінок резервуарів;

при утворенні вибухонебезпечних концентрацій усередині та зовні обладнання;

Поділ технологічної системи НС стадії та блоки

У відповідності до технологічного процесу НС, технологічну систему можна розділити на такі стадії та блоки:

Стадія 1. Транспортування НП

Блок 1.1 Наповнення резервуарів

Блок 1.2 Перекачування до залізничних стояків

Блок 1.3 Перекачування до автостояка

Стадія 2. Зберігання НП

Стадія 3. Відпуск НП

Блок 3.1 Відпуск до залізничних цистерн

Блок 3.2 Відпуск до автоцистерн

Стадія 1. Транспортування НП

Стадія виконується в насосній станції та зовнішніх всмоктувальних і нагнітальних трубопроводах нафтопродуктів.

Потенційна небезпека стадії та блоків характеризується:

фізико-хімічними властивостями НП (небезпека запалення, утворення вибухо-пожежонебезпечних концентрацій);

рівнем гідродинамічних процесів (транспортуванням горючих речовин по трубопроводам, нагнітанням відцентровими насосами);

джерелами герметизації (наявністю роз'ємних з'єднань, зварних нероз`ємних з`єднань, трубопровідної арматури, корозією, ущільнень насосів);

джерела запалення (можлива поява виробничих, вогневих, природних та інших джерел запалення);

Стадія 2. Зберігання НП

Стадія виконуються в резервуарному парку.

Потенційна небезпека стадії та блоків характеризується:

фізико-хімічними властивостями НП (небезпека запалення, утворення утворення вибухо-пожежонебезпечних концентрацій, надлишковим тиском, вакуумом);

джерелами герметизації (наявністю зварних з'єднань, трубопровідної та запобіжної арматури, корозією;);

джерелами запалення (можлива поява виробничих, вогневих, природних та інших джерел запалення);

Стадія 3. Відпуск НП

Стадія виконується на станції наливу залізничних і і автоцистерн.

Потенційна небезпека стадії та блоків характеризуються:

фізико-хімічними властивостями НП (небезпека запалення, утворення вибухо-пожежонебезпечних концентрацій на території станції та усередині автомобільних цистерн, тиском, температурою);

рівнем гідродинамічних процесів (транспортуванням горючих речовин по трубопроводам, заправним шлангам тощо, нагнітанням відцентровими насосами;

джерелами герметизації (наявністю роз'ємних з'єднань, зварних нерозумних з`єднань, трубопровідної арматури, корозією);

джерелами запалення (можлива поява виробничих, вогневих, природних та інших джерел запалення);

2.2 Аналіз пожежної небезпеки

Небезпека вибуху, пожежі.

Горіння - це екзотермічна реакцій окислювання речовини, що протікає в умовах її прогресивного самоприскорення, та супроводжується принаймні одним із трьох факторів: полум`ям, світінням, виділенням диму. Умовою виникнення горіння є одночасне з`явлення та взаємний контакт трьох складових: окислювача, горючої речовини (матеріалу) та джерела запалювання. (ГОСТ 12.1.044-89 Пожаровзрывоопасность веществ и материалов).

Наслідком горіння, залежно від його швидкості і умови протікання, можуть бути пожежа (дифузійне горіння) або вибух (дефлаграційне горіння попередньо перемішаної суміші пальною з окислючем).

Пожежа - це неконтрольоване горіння, що приводить до людських жертв та (чи) матеріальних збитків.

Вибух - це неконтрольоване горіння, то супроводжуються виділенням енергії та утворенням стиснених газів та може призвести до людських жертв та (чи) матеріальних збитків.

При виконанні технологічних процесів можливе одночасне з'явлення складових: окислювача (кисень атмосферною повітря), горючих речовин (матеріалів), джерел запалювання (природних, виробничих, вогневих).

1. Наявність великої кількості ЛЗР, ГР з різними температурами спалаху (Тсп), зокрема:

гаси (освітлювальні) - ЛЗР з Т_сп = +30^оС, з Т_н= +30^оС та Т_в= +80^оС;

дизпалива (ДЗ - зимове, ДЛ - літне та ін.) - ГР з Т_сп= +65^оС;

мазути (флотські Ф-5, Ф-12 та паливні) - ГР з Т_сп = +80^оС;

масла - ГР з Т_сп = від +80^оС до +200^оС.

Таким чином, на НС можуть бути приміщення та споруди таких категорій:

при наявності ЛЗР з Тсп до +28'С - категорія 'А';

при наявності ЛЗР з Тсп від +28'С до +61'С - категорія 'Б';

при наявності ГР з Тсп більше +61'С у холодному стані - категорія 'В'.

2.3 Утворення вибухонебезпечних концентрацій (ВНК)

2.1 Можливість утворення вибухонебезпечних концентрацій (ВНК) в резервуарах та ємностях за умов:

якщо є вільний простір і достатня кількість парів ЛЗР;

Вільний простір у більшості резервуарів завжди має місце, оскільки їх нормативний коефіцієнт заповнення не повинен перевищувати 0,85. Винятком є резервуари з плаваючою покрівлею, в яких за будь-яких умов вільний простір відсутній.

Кількість парів залежить від робочої температури, яка для резервуарів дорівнює температурі зовнішнього середовища. ВНК буде утворюватись якщо робоча температура буде знаходитись у межа від Тн до Тв + 15, тобто: Тн < Тр < Тв

Для дизпалива такий інтервал буде знаходитись у межах від + 50^оС до 110^оС

при зливах з резервуарів, якщо перед цим парів у вільному просторі було з надлишком, тобто при умові, що Тр > Тв.

Після закінчення зливу вільний простір знову почне насичуватися парою і резервуар, ще деякий час, буде залишатися небезпечним.

Таку властивість поведінки резервуарів з дизельними паливом під час зливів треба враховувати не тільки при аналізі пожежної небезпеки, а і під час гасіння пожеж у резервуарних парках.

2.2 Можливість утворення ВНС поза апаратів за умов:

біля дихальних отворів резервуарів, якщо парів нафтопродукту буде достатньо, тобто якщо Тр >Тсп;

Розрізняють два види так званого 'дихання' резервуарів: 'мале дихання' - вихід парів через випаровування при зміні температури довкілля; 'велике дихання' - вихід парів під час наповнення резервуарів чи підсмоктування повітря.

Істотно, що найбільша одночасна кількість пари буде виходити з резервуарів під час 'великого дихання', але і при 'малому диханні' ця кількість теж достатньо велика. Так, у літній період резервуар ємністю 10 000 куб. м³ може втрачати за добу до 2-х тон нафтопродукту за рахунок випаровування.

при проведенні відкритого наливу залізничних та автомобільних цистерн, якщо парів достатньо, тобто якщо Тр > Тн;

Для зменшення густини нафтопродуктів їх підігрівають електричними або паровими пристроями. Достатність кількості пари може виникати при їх перегріві.

при аваріях

Причинами аварій можуть бути:

переповнення резервуарів та ємностей при відмові контрольних приладів або помилках операторів;

пошкодження резервуарів при відмові дихальної арматури від підвищеного тиску або вакуму;

Сучасні резервуари розраховують на внутрішній тиск не більше 2 кПа (200 мм вод. ст.) та на вакуум не більше 0,2 кПа (20 мм вод. ст.) Підтримування таких параметрів при наливах та зливах забезпечує дихальна арматура - дихальні та запобіжні клапани. Але при неохайному догляді вони можуть забруднюватись або взимку примерзати, що значно підвищує їх опір.

знос сальників засувок та продуктових насосів;

старіння прокладок фланцевих з'єднань трубопроводів та апаратів;

пошкодження від корозії;

Особливо вразливі на корозію днища сталевих резервуарів поскільки відсутній доступ для їх контролю.

пошкодження від вібрації насосів та їх електродвигунів при поганому закріплені.

При аваріях з виходом назовні ЛЗР-ГР з Тр < Тн - 10^о біля апаратів буде виникати пожежонебезпечне середовище.

2.4 Наявність джерел запалювання

Серед яких:

3.1 Теплові прояви відкритого вогню.

До таких джерел відносяться:

куріння робочих у неналежних місцях;

іскри від зварювання металу при проведені ремонтних робіт;

відкритий вогонь та високонагріті поверхні котельних установок;

іскри та високонагріті поверхні ДВЗ автотранспорту та тепловозів.

3.2 Теплові прояви механічної енергії.

Серед них на СНН можуть бути:

іскри від співударів речей з чорного металу (сталь, чавун), до яких можна віднести

іскронебезпечний інструмент, кришки люків, кінцівки наливних шлангів, зчіпні пристрої залізничних цистерн, їх колеса та тормозні башмаки;

перегріви погано змащених підшипників насосів та електродвигунів.

3.3 Теплові прояви електричної енергії.

На СНН можуть зустрічатися всі їх різновиди, тобто:

іскри від КЗ в електричних мережах через старіння ізоляції та механічні пошкодження;

перегріви через перевантаження;

перегріви з'єднань через великі перехідні опори;

розряди статичної електрики;

Наявність повітря в ЛЗР, що перекачується, може підвищити її електризацію в 1,8-2,5 рази, тому при перекачці необхідно зменшити швидкість рідини до 1 м/сек. При наливанні ЛЗР в порожні резервуари і цистерни повинна підтримуватись швидкість руху не більше 1 м/сек.

розряди атмосферноїелектрики;

невідповідне та несправне електричне обладнання.

3.4 Теплові прояви хімічної енергії.

До таких джерел запалювання можна віднести:

самозаймання замащеного ганчір'я;

самозаймання пірофорних сполук сірки при контакті з повітрям (такі сполуки можуть виникати в резервуарах з сирою нафтою, мазутомта окремих видах дизпалива).

2.5 Наявність шляхів розповсюдження пожежі

Пожежі на таких об'єктах дуже швидко набувають великих розмірів і можуть розповсюджуватися:

вибухом резервуарів;

вибухом пароповітряних хмар;

по розливам ЛЗР чи ГР;

спінення та викид нафтопродукту;

тепловий вплив резервуару, що горить;

по трубопроводах;

по дихальних трубах;

випромінюванням;

по промканалізації.

2.6 Умови, що ускладнюють гасіння пожежі

виділення великої кількості теплової енергії при горінні, нагрівання сусідніх резервуарів, обладнання і установок;

наявність складного, громіздкого обладнання і пристроїв, в ряді випадків здатних розповсюджувати пожежу і отруднювати її гасіння;

викид палаючого продукту із резервуарів. Встановлено, що якщо в продукті є вода і інші неоднорідні продукти, які здатні бурхливо скипати і вспінюватись, то при довготривалому нагріванні можливий їх викид із ємкостей. Вважають, що при наявності в нафтопродукту до 1% вологи, може статися закіпання приблизно через 40-60 хвилин, а при 1-1,5% - через 40 хвилин.

Відстань, на яку викидається велика кількість продукту, досягає декілька діаметрів ємкості, а площа яку покриває палаюча рідина - декілька тисяч квадратних метрів. Розповсюдження вогню залежить від швидкості вітру і рельєфу місцевості.

Із аналізу пожеж і даних експериментів інтервал часу, через який можливе утворення викиду, залежить від висоти шару нафти, товщини шару під товарної води, швидкості викидання і прогріву рідини.

Таким чином, склади нафти та нафтопродуктів відносяться до досить складних, комплексних об'єктів і мають значну пожежну небезпеку.

Найбільшу небезпеку мають зони зберігання нафтопродуктів через їх значні об'єми.

Зберігання нафтопродуктів може здійснюватись різними способами, кожний з яких має свої особливості і їх знання необхідні в першу чергу для розробки більш ефективних та економічно доцільних заходів протипожежного захисту.

Висновок. Таким чином, резервуари і резервуарні парки мають підвищену пожежну та техногенну небезпеку і тому вимагають впровадження заходів протипожежного захисту.

Розділ 3. Моніторинг стану пожежної безпеки 'насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський автоматизація технологічного процесу та протиаварійні рішення

3.1 Технологічні протиаварійні рішення

На НС використані протипожежні рішення:

на територію складу передбачено два в`ї зди: основний (автомобільний) та залізничний;

резервуари обладнати кутовими запобіжниками;

територію всередині обвалування вкрита глиною; обвалування резервуарів у резервуарному парку виконане таким чином, що воно вміщує об`єм найбільшого резервуара, і є на 0,2 м вище рівня розлитої рідини. Відстань від стінок резервуарів до нижньої крайки схилів обвалування є більше 3 м;

влаштовані проїзди по границям резервуарного парку резервуарів, під`їзди до площадок зливо-наливних пристроїв, забезпечені під`зди до всіх будівель та споруд; протипожежні розриви (відстані) між будівлями та спорудами відповідають нормам СНіПу 'Склади нафти та нафтопродукту';

відстань від виробничих приміщень з категорією 'Д' більше 18 м;

наливні пристрої для автоцистерни розміщені на відстані більше 10 м від ємностей резервуарного парку;

відстань до будівель та споруд з виробничими процесами зі застосуванням відкритого вогню більше 30 м;

блискавко захист резервуарів відповідно до вимог РД-34.21.122-87 (п.18.3.1 ВБН В.2.2-58.1-94) виконаний згідно розрахунків. Відповідно до п.2.18 РД-34.21.122-87 захисту від прямих попадань блискавки виконаний захист дихальних клапанів та простору над ними, що обмежений циліндром висотою 2,5 м з радіусом основи 5 м;

естакади трубопроводи, наконечники шлангів та зливних пристроїв мають пристрої для заземлення;

освітлення резервуарного парку здійснюється прожекторами на щоглах, що розташовані за межами обвалування;

ємності для зберігання НП та інше технологічне обладнання - заземлені. Контури заземлених ємностей, блискавко захисту, та іншого технологічного обладнання випробувані на омічний опір;

планувальні відмітки проїжджої частини внутрішніх автомобільних доріг на 30 см вище площадки пунктів відпуску нафтопродуктів у автоцистерни;

автоцистерни, які перевозять ЛЗР та ГР мають надійне заземлення, не менше 2 вогнегасників, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пісочницю з сухим піском, лопату. Вихлопні труби у них виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками;

на кожен резервуар складена технологічна картка, в якій вказано: номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення та спорожнювання;

резервуари пофарбовані білою (сріблястою) фарбою для запобігання дії сонячного проміння;

будівлі, споруди та технологічні установки забезпечені первинними засобами пожежогасіння;

територія підприємства забезпечена відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76;

відстань від наливних пристроїв для автоцистерни до насосної станції більша 15 м;

електрощити в приміщенні насосної станції виконані з ступенем захисту ІР - 44;

підключення освітлювальної електромережі до прожекторів виконане згідно ПУЕ;

люки, що служать для заміру рівня та відбору проб з резервуарів мають герметичні кришки, а отвори для вимірів - кільце з металу (із внутрішнього боку), яке виключає іскроутворення;

для місцевого освітлення під час зливо-наливних операцій застосовуються акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні;

територія комбінату, технологічні та адміністративні будівлі, приміщення, склади обладнанні централізованою пожежною сигналізацією. Система пожежної сигналізації реалізована з використанням приймально-контрольних приладів 'Варта 1/832', 'ППС-3М', 'Фотон М 4/6' та системою спостереження 'Virial-RFM NR-2 SAT/US'. В шлейфах пожежної сигналізації використовуються димові, теплові, ручні пожежні сповіщувачі, сповіщувачі полум`я. Система спостереження приймає сигнал від ПКП та забезпечує його передачу на ПЦС радіосигналом. Типи сигналів 'Пожежа', 'Несправність', 'Основне джерело живлення відключене', 'Несанкціонований доступ до обладнання', 'Зв`язок';

влаштований прямий телефонний зв`язок НС з пожежно. Частиною (пультом пожежного зв`язку);

система виробничо-дощової каналізації забезпечує приймання та відведення води від кожної обвалованої дільниці, на кожному випуску з обвалованої дільниці встановлені гідравлічні затвори з висотою стовпа води;

на підприємстві наявні первинні засоби пожежогасіння згідно норм належності (вогнегасники, ящики з піском, ломи, відра, ломи, багри, кошма тощо), розташовані на пожежних щитах та в приміщеннях;

реалізована система екстреного пожежогасіння насосної станції. Система включає в себе запас піноутворювача, піно генератор ГПС та електронасос. Кнопка пуску розташована зовні ПНС.

передбачено запас піноутворювача 18 т (в пождепо);

наявні 2 пожежні автомобілі типу АЦ-40 (130) 63Б та АЦ-40 (375) Ц1А, генератори піни ГПС-2000 та ГПС-600 на резервуарах та у приміщенні насосної; набір пожежних рукавів Д = 51, 66, 77;

резервуари обладнанні генераторами піни середньої кратності потужністю 2000 л/с, сухотруби яких відведені за обвалування. Резервуари № 1,3,5,7 обладнані 3-ма ГПС-2000, а резервуари № 2,4,6,8 обладнані 4-ма ГПС-2000;

на території комбінату є 2 залізобетонних водоймища зі запасом води 4000 м³ та водонасосна станція з артсвердловинами. В резервуарному парку діє кільцевий підземний пожежний водогін низького тиску Д = 260, на якому встановлено 28 гідрантів;

реалізований зовнішній водогін високого тиску, на якому змонтовані з`єднувальні улаштування з засувками для підключення напірних рукавів.

Адміністративні-організаційні протиаварійні рішення:

визначено наказом коло посадових осіб відповідальних за забезпечення пожежної безпеки об'єкту в цілому, за пожежну безпеку окремих дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

встановлено на підприємстві наказом (інструкцією) відповідний протипожежний режим, яким визначено:

можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

порядок відключення від електромережі електрообладнання вразі пожежі;

порядок огляду і зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних осіб за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (установок пожежної сигналізації, вогнегасників тощо);

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, технологічного та іншого інженерного обладнання;

план дій працівників у разі виникнення пожежі;

порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;

інструкція про порядок (систему) оповіщення людей про пожежу;

створена внутрішньооб'єктова пожежна охорона (ВПО). Для пожежних спостерігачів розроблена інструкція в якій визначені їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядку дії в разі виявлення пожежі та спрацювання пожежної сигналізації тощо. Проведене обов'язкове особисте страхування членів ВПО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3.04.95 №232;

з метою отримання та збирання оперативної інформації по всім питанням службової діяльності, цілодобового контролю за системами зв'язку, комплексу охоронно-пожежної сигналізації, системами електро-, газо-, водо - та теплопостачання, на головному підприємств створена диспетчерська служба. На ЛВДС 'Новоград - Волинський”, як структурному підрозділі ДП 'Прикарпатзахідт - ранс', зв'язок з диспетчерською службою підприємства виконує черговий оператор.

3.2 Міри захисту від виникнення вибухонебезпечних концентрацій

При операціях зливу і наливу, перекачування і зберігання нафтопродуктів на устаткуванні й установках нафтобази передбачений ряд заходів, що виключають виникнення вибухонебезпечних концентрацій.

Зниження небезпеки утворення горючого середовища на залізничних естакадах досягається застосуванням зливоналивних пристроїв двох різних типів у залежності від пожежонебезпечних властивостей рідин що зливаються (що наливаються). Так, для нафти і нафтопродуктів застосовують закриті зливоналивні пристрої, для нафти і нафтопродуктів з температурою спалаху вище 120^оС і мазутів - відкриті зливні пристрої.

Профілактика загазованості території зливоналивних естакад спрямована також на попередження переливів цистерн і зливальних колекторів, для чого регулярно проводять профілактичний огляд технологічного устаткування, при якому встановлюють і усувають несправності та місця витоків, а також планово-попереджувальні ремонти технологічного устаткування.

Виникнення вибухонебезпечних концентрацій можливо й у резервуарному парку при 'великому' і 'малому' диханнях, при спустошенні резервуара для проведення його ремонту, а також при аварії резервуара або його арматури, що призводить до розливу нафтопродуктів, що зберігаються.

В технологічних процесах збереження і транспортування рідких нафтопродуктів, бензин являє собою підвищену пожежну небезпеку внаслідок низької температури спалаху (-6^оС) і високої пружності парів. Однак, таке представлення справедливе тільки в тому випадку, коли відбувається контакт відкритого дзеркала бензину з навколишнім середовищем, коли концентрація парів при видаленні від дзеркала рідини падає і доходить до нуля, проходячи через область запалення. При збереженні в резервуарі зазначені вище властивості можуть забезпечити його безпеку.

Для того, щоб зменшити пожежну небезпеку від нагрівання ультрафіолетовим випромінюванням, резервуари для збереження ЛЗР фарбують у світлий Колір (алюмінієвою фарбою).

Для правильної експлуатації резервуарів, чим забезпечується виникнення концентрації в припустимих нормах, на кожен резервуар складається технологічна карта, у якій вказується припустимий максимальний рівень рідини для кожного резервуара, припустиму швидкість наповнення і спорожнювання резервуара з урахуванням пропускної здатності дихальної арматури й інші експлуатаційні показники.

Для вирівнювання парів рідини усередині герметизованих резервуарів, на них ставляться механічні дихальні клапани, що врівноважують тиск парів з атмосферним тиском.

Найбільш характерною причиною ушкодження резервуарів зі стаціонарним дахом може бути утворення підвищеного тиску або розрідження при порушенні режиму роботи дихальних пристроїв головним чином узимку внаслідок примерзання тарілок дихальних клапанів або заледеніння касет вогнеперешкоджувача. Зниження пропускної здатності дихальних клапанів при інтенсивному наповненні може викликати різке збільшення тиску і як наслідок, - повне руйнування резервуара. Найчастіше відбувається локальне ушкодження резервуарів, наприклад, надрив даху в стику її зі стінками (при росту тиску) або зминання верхніх поясів резервуара вище рівня рідини (при вакуумі).

Для попередження цієї небезпеки використовують дихальні клапани, що не замерзають, які забезпечують функціонування тарілок. Вона викликається конденсацією парів води, що утримуються у витісненої при 'виході' з резервуара пароповітряної суміші. Конденсат інтенсивніше всього утвориться при контакті з найбільш охолодженими металевими елементами поверхні дихальної арматури і, зокрема, з касетою вогнеперешкоджувача, що виявляється винесеною за допомогою дихальних патрубків порівняно далекого від об'єму резервуара.

3.3 Міри захисту від виникнення джерел запалювання

Основними заходами, що виключають попадання джерел запалювання в горюче середовище є:

застосування в технології машин, механізмів, пристроїв, при експлуатації яких не утворюється джерел запалювання;

застосування на нафтобазі, а особливо в насосній і складі, електроустаткування з відповідною пожежною і вибухонебезпечною зонами групою і категорією вибухонебезпечної суміші;

застосування в технології швидкодіючих засобів захисного відключення можливих джерел запалювання;

застосування на території нафтобази в технологічному процесі устаткування, що відповідає вимогами електростатичної безпеки;

пристрій блискавкозахисту будинків і споруд, а також устаткування;

виключення можливості появи іскрового розряду в горючому середовищі з енергією, рівної або вище мінімальної енергії запалювання;

застосування при проведенні ремонтних робіт у насосної, у резервуарному парку, при ремонті трубопроводів і устаткування іскронеутворюючого інструмента;

усунення контакту з парами пірофорних речовин;

зменшення визначального розміру горючого середовища нижче гранично припустимого по горючості, а також виконання всіх діючих будівельних норм, правил і стандартів.

Більш 80 % пожеж від блискавок, супроводжується вибухом у газовому просторі резервуарів з нафтою відбувається в червні - липні на нафтобазах нафтопереробних заводів і нафтопроводів.

Блискавкозахист потрібний також тоді, коли резервуари що захищаються, мають дихальні клапани, щоб попередити запалення горючих пароповітряних сумішей, що виходять з резервуарів. Резервуари при товщині металевого даху менш 4 мм захищаються окремо встановлюваними на їхніх дахах блискавковідводами, у яких блискавкоуловлювачі, за допомогою струмовідводів з'єднують із заземленням.

Профілактику розрядів статичної електрики забезпечується головним чином надійним заземленням резервуарів, інших емкостей і з'єднаних з ними трубопроводів.

Заземлення не у всіх випадках є досить ефективним. Воно не забезпечує своєчасний відвід електростатичних зарядів, якщо вони утворяться в масі нафтопродуктів, що рухається, на деякій видстані від стінок резервуара, тому що вуглеводні рідини, володіючи низкою питомою електропровідністю, схильні не тільки до інтенсивної електризації, але і до тривалого збереження електростатичного заряду.

Тому резервуари й інші об'ємні апарати об'ємом більше 50 м³ приєднують до заземлювачів не менш, ніж у двох точках.

Поплавки дистанційних вимірників рівня фіксують за допомогою вертикально натягнутих металевих струн так, щоб виключити їхнє горизонтальне переміщення. Виконуючи роль направляючих, струни виключають зближення поплавка зі стінкою резервуара і тим самим попереджають небезпеку іскрового розряду. Для виключення концентрації зарядів статичної електрики поплавки виконуються округлої форми без кутів і загострених країв.

Щоб виключити небезпеку виникнення розряду між дзеркалом рідини і заземленим вимірником рівня, що опускається, або пробовідбірником, вимір рівня і добір проб здійснюють через визначене, час після накачування, коли відбудеться природне розсіювання (релаксація) зарядів, що нагромадилися в рідині. Наприклад, якщо питомий електричний опір рідини, що надходить у резервуар, більш 10' Ом-м, то названі вище ручні операції проводять не менш, ніж через 20 хв після накачування при нерухомому рівні рідини в резервуарі.

Для зменшення електризації рідини при її русі по наповнюючому трубопроводу використовують релаксаційні ємності, що представляють собою розширені ділянки трубопроводів, всередині яких для збільшення електропровідності маси рідини, що рухається, у повздовжньому напрямку встановлені заземлені металеві пластини і натягнуті струни.

Для попередження механічних іскор, що утворяться при виконанні ручних операцій, наприклад, при навантаженні і розвантаженні рідин у тари, ремонті устаткування, вимірі рівня і доборі проб нафтопродукту з резервуара і т.п., використовується іскробезпечний інструмент і пристосування.

Однак, більш ефективним засобом боротьби з механічними іскрами є виключення самих ручних операцій, у тому числі при вимірі рівня і доборі проб, шляхом використання дистанційних пристроїв для виміру рівня і напівавтоматичних знижених пробовідбірників. Самозаймання сірчаних сполук заліза найчастіше відбувається в резервуарах і інших ємнісних апаратах, де обертаються високосірчані нафти і бензинові фракції. Температура при самонагріванні в шарі відкладень, що окисляється, може піднятися до 600.700°С, що досить не тільки для запалення горючої концентрації парів нафтопродукту в суміші з повітрям, але і для її утворення при малій концентрації, наприклад, у спорожненому резервуарі.

Для зниження небезпеки утворення пірофорних відкладень здійснюється: попереднє очищення нафти від сірки і сірчистих сполук перед подачею її на склад або перед її переробкою на пунктах підготовки нафти і нафтопереробних заводів; зниження температури збереженого нафтопродукту або попередження його нагрівання від теплоти сонячної радіації (фарбування резервуарів у світлі тони, використання підземного методу збереження нафти і нафтопродуктів і т.п.); антикорозійне покриття внутрішньої поверхні ємнісних апаратів; використання неметалічних емкостей, наприклад, залізобетонних резервуарів, пластмасової переносної тари і т.п.

Для попередження самозаймання пірофорних відкладень забезпечується:

зменшення або повне виключення надходження в газовий простір резервуара повітря;

дотримання термінів виводу ємнісних апаратів на простій і зменшення тривалості їхнього простою;

систематичне очищення резервуарів від відкладень;

дезактивація відкладень шляхом повільного їхнього окислювання.

Іскри електроустаткування, також, нерідко стають джерелом запалювання, тому електроустаткування розташовують у приміщенні операторної, у будці КІПта А або манифольдному колодязі, куди можуть надходити і накопичуватися горючі пари збережених рідин у кількості, достатньому для утворення горючих концентрацій. Для попередження цієї небезпеки застосовують вибухозахищене електроустаткування, будки КІПтаА й операторні з електроустаткуванням нормального виконання забезпечуються гарантованим підпором чистого повітря або виносяться за межі вибухонебезпечної зони.

3.4 Засоби захисту шляхів поширення полум'я

У деяких випадках, під час виникнення пожежі, горіння поступово вщухає в міру вигоряння горючої речовини, а в інших випадках, пожежа набирає потужності і перекидається з одного устаткування або спорудження на інше. Для попередження поширення пожеж передбачений ряд заходів що виключають розповсюдження пожежі на нафтобазі.

Щоб запобігти поширення вогню від зливо-наливної естакади, вона розташована на прямій ділянці залізничної колії на відстані від резервуарів з нафтопродуктами - 60 м, від насосної і її вузлів засувок - 15 м, від будинків і споруджень - 25м, що цілком задовольняє вимоги правил пожежної безпеки в Україні.

Будинки для збереження нафтопродуктів у тарі розділяються протипожежними перегородками на складські приміщення місткістю кожного не більш 200 м³легкозаймистих і не більше 1000 м³ горючих нафтопродуктів. Загальна місткість одного складського будинку не перевищує 1200 м³ легкозаймистих і 6000 м³ горючих нафтопродуктів. Складські приміщення можуть розміщатися в одному будинку з разливними, розфасованими, роздавальними, насосними й іншими обслуговуючими приміщеннями з виділенням складської частини протипожежними перегородками.

При збереженні нафтопродуктів у складських будинках і під навісами з механічним укладанням тари, висота стелажів або штабелів приймається не більш 5,5 м. У кожнім ярусі стелажа тара розміщається в один ряд по висоті й у два ряди по ширині. Ширина штабеля приймається не більш чотирьох піддонів. Між штабелями і стелажами влаштовуються проїзди шириною не менш 1,4 м і проходи - 1,0 м.

При збереженні нафтопродуктів на відкритих площадках тара вкладається в штабелі. Довжина одного штабеля не більше 25 м, ширина-15 м, висота-5,5 м. На кожній площадці допускається розміщати не більше шести штабелів. Для обмеження площі розливу нафтопродуктів площадки (відкриті і під навісами) для збереження нафтопродуктів у тарі відгороджуються земляним валом або неспалимою стіною висотою 0,5 м.

Площадка під зливоналивні споруди і робочі шляхи улаштовані з твердим покриттям і запланована так, щоб забезпечити безперешкодний стік випадково розлитих нафтопродуктів у відвідний канал, з'єднаний через гідравлічний затвор зі спеціальним збірником.

У насосній станції встановлені, для збору нафтопродукту, що розлився, лотки, що з'єднані через гідравлічний клапан зі збірником.

Небезпека поширення пожежі через дихальні патрубки усередину резервуара і по трубопроводах газовирівнюючої обв'язки існує тільки для емностей із ЛЗР, а при пожежі небезпека може з'явитися й у резервуарах із ГР. Тому, дихальні патрубки резервуарів захищаються від розподілу полум'я вогнеперешкоджувальним насадком, виконаним частіше у виді касети зі спіраллю згорнутими в спільно гофрованою і плоскою стрічками. Такі вогнеперешкоджувачі можуть бути сполучені з дихальними клапанами.

Трубопроводи газовирівнювальної системи (ГВС) захищають тими ж вогнеперешкоджувачами, що і дихальні патрубки резервуарів. Пожежі в резервуарних парках країни і закордоном показують, що такий варіант захисту газовирівнювальної обв'язки від поширення пожежі не є обґрунтованим. Вогнеперешкоджувачі в цих умовах не можуть затримати полум'я, тому що режим їхньої експлуатації в ГВС відрізняються від режиму експлуатації в дихальних патрубках.

У коротких дихальних патрубках перед фронтом полум'я не утворюється помітного надлишкового тиску. У довгих ділянках труб (якими є трубопроводи ГВС) при згорянні суміші розвивається значний тиск, що приводить до збільшення швидкості поширення полум'я і детонації. У цих умовах вогнеперешкоджувачі типу ОП можуть не тільки пропускати через себе полум'я, але і руйнуватися.

Для надійного захисту трубопроводів ГВС від надлишкового тиску у вузлі вогнеперешкоджувача встановлюють розривні мембрани.

Переливи в результаті переповнення резервуарів попереджають контролем за рівнем рідини в період їхнього наповнення. Для цієї мети резервуари з надлишковим тиском у газовому просторі вище 2-10³ Па (200 мм вод. ст.) обладнають стаціонарними пристроями для дистанційного виміру рівня, що доповнюються блокуванням, що забезпечує автоматичне відключення наповнювальних насосів при досягненні в резервуарі граничного рівня рідини.

Попередження аварійного розтікання рідини забезпечується вибором площадки для резервуарного парку з урахуванням рельєфу місцевості (їх розміщають на більш низьких ділянках землі), а також пристроєм навколо окремо стоячих резервуарів або групи резервуарів, обвалування з відводом рідини, що розлилася, у систему каналізації. Обвалування може бути виконане у виді суцільного земляного вала або стіни, розрахованими на гідростатичний тиск рідини, що вилилася. Воно повинно вміщати об'єм найбільшого резервуара, що знаходиться в даному обвалуванні. Однак таке обвалування не розраховане на утримання нафтопродукту при динамічному впливі хвилі, що утвориться в результаті повного ушкодження резервуара. Тому при великому об'ємі резервуарів за першим обвалуванням на деякій відстані встановлюють друге обвалування або передбачають збір розлитого нафтопродукту за допомогою відвідних канав у земляні комори. Роль другого обвалування можуть виконувати дороги з підвищеним профілем проїзної частини.

Запобіжник 'полум'я' являє собою коробку, усередині якої покладена фольгова касета з пакетом. У пакеті розташовані вертикально і змінно гофровані плоскі пластинки і згорнуті в спіраль гофровані плоскі стрічки. Дія запобіжника заснована на відібранні тепла від джерела запалювання. Полум'я розділяється на маленькі об'єми унаслідок чого тепловіддача буде перевищувати температуру самозаймання рідини. Разом з тим невеликі зазори не перешкоджають проходові повітря усередину резервуара і виходу його назовні.

Усі резервуари обладнані покажчиками рівня нафтопродукту УДУ-5. Цей пристрій призначений для запобігання переповнення резервуарів.

Для запобігання руйнування резервуара в результаті внутрішнього вибуху з наступним розтіканням горючої рідини в його конструкції, передбачений 'зливальний шов' (між верхньою крайкою стінки і даху), що повинний зруйнуватися першим і дати вихід надлишковим продуктом згоряння в атмосферу. Щоб уникнути відриву корпуса від днища, нижній шов (стінка - днище) виконаний у два рази більш міцно, чим верхній (дах - стінка).

Щоб нафтопродукт не розливався при ушкодженні трубопроводів і засувок на зливо-наливних патрубках установлені, із внутрішньої сторони резервуара, клапани-хлопавки, що відкриваються під напором нафтопродукту і закриваються під власною вагою. Керування хлопавки встановлене на зливальному патрубку, що здійснюється через стінку резервуара.

Для запобігання перекидання полум'я з одного резервуара на інший, відстань між ними повинна відповідає 0,75 діаметра більшого із суміжних резервуарів, що відповідає ППБ в Україні.

Територію резервуарного парку містять у чистоті, очищають від випадково пролитої рідини, сміття, сухої трави, що постійно скошується й прибирається за межі території.

На випадок аварії або розливу нафтопродуктів, а також для спуска стічних вод в обвалуванні споруджений каналізаційний випуск, на який установлений клапан-хлопавка, яка керується з зовні обвалування.

Щоб від розширення і подовження труб, при зміні температури навколишнього середовища уникнути аварій, трубопроводи, обладнані П-образними компенсаторами. Для вільного переміщення подовжуючого або зменшуючого трубопроводу конструкція опор і деталі кріплення улаштовані так, щоб частини трубопроводів не були затиснуті і могли вільно рухатися.

Обв'язка резервуарів технологічними трубопроводами забезпечує, у випадку пожежі або аварії, перекачування нафтопродукту з одного резервуара в іншій.

Площадка, де розташовані наливні пристрої для автоцистерн, має тверде покриття і забезпечує безперешкодний стік розлитих нафтопродуктів у спеціальний збірник через гідравлічний затвор по каналах для стоку розлитих рідин.

Обмеження маси й обсягу горючих речовин і матеріалів, що приводить до зменшення шляхів поширення пожежі на території нафтобази, а також найбільш безпечний спосіб їхнього розміщення досягається в такий спосіб:

зменшенням маси й об'єму пальних речовин і матеріалів, що приводить до зменшення шляхів поширення пожежі, що знаходяться одночасно в приміщенні або на відкритих площадках;

пристрій аварійного зливу пожежонебезпечних рідин;

періодичне очищення території, на якій знаходиться об'єкт, приміщень, комунікацій, апаратури від горючих відходів, відкладень пилу, пуху і т.д.;

видалення пожежонебезпечних відходів виробництва;

заміна ЛЗР і ГР на пожежобезпечні технічні миючі засоби;

пристрій гідрозамків.

3.5 Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції

3.4.1 Перевірка відповідності основних будівельних конструкцій насосної станції

На проектування даного об'єкта розповсюджуються вимоги ДБН В.1.1-7-2002 'Пожежна безпека об'єктів будівництва';

При перевірці конструктивних елементів будівлі визначають фактичний ступінь вогнестійкості будівлі, використовуючи ДБН В.1.1-7-2002 'Пожежна безпека об'єктів будівництва'.

При перевірці конструктивних елементів, перш за все, перевіряють основні будівельні конструкції (стіни, перекриття, перегородки, покриття, несучі елементи сходів). При цьому порівнюємо фактичні і необхідні межі вогнестійкості, а також фактичні і допустимі межі поширення полум'я по конструкціях.

Нормативні документи:

ДБН В.1.1-7-2002 'Пожежна безпека об'єктів будівництва'

Будівля насосної станції одноповерхова з розмірами в плані: (25х15х3,5 м). Загальна площа будівлі 375 м². В будівлі розташовано: машинне відділення площею (20х15м) 240 м²; операторна - (5х5 м) 25 м², вентиляційна - (5х5 м) 25 м², електрощитова - (5х5 м) 25 м².

Стіни цегляні шириною 510мм і перегородки товщиною 250мм. Покриття плити залізобетонні. Освітлення електричне. Підлоги - бетонні. Вікна - металеві з одинарним склінням. Двері - металеві.

Таблиця 1.

№ з/п	Назва будівельних конструк. та ї х хар-ка	Фактично передбачено	Підстава	Вимагається по нормах	Підстава	Висновок
		МВ (хв)	МРВ (см)		МВ (хв)	МРВ (см)
1	Стіни цегляні 51см	REI 150	М0	Проект	REI 150	М0	ДБН В.1.1-7.2002 т.4	Відповідає
2	Перегородки цегляні товщиною 250мм	EI 25	М 0	Проект	ЕІ 15	М0	ДБН В.1.1-7.2002 т.4	Відповідає
3	Покриття плити залізобетонні	REI 60	М 0	Проект	REІ45	М 0	ДБН В.1.1-7.2002 т.4	Відповідає

Висновок: основні будівельні конструкції відповідають протипожежним вимогам.

3.4.2 Перевірка відповідності об'ємно-планувальних рішень

Нормативні документи: СНиП 2.09.02-85 'Производственные здания”

№ з/п.	Що підлягає експертизі	Є фактично	Вимагається по нормах	Підстава	Висновок
1	Ступінь вогнестійкості	ІІ	ІІ	СНиП 2.09.02-85. таб.1	Відповідає
2	Поверховість будівлі	1 поверхи	до 6-ти поверхів	СНиП 2.09.02-85. таб.1	Відповідає
4	Ізоляція вибухонебезпечних процесів	Протипо-жежні перегородки 1-го типу, тамбур-шлюзи	Протипожежні перегородки І-го типу, прорізи захистити та тамбур-шлюзи з підпором повітря 20Па	СНиП 2.09.02-85 п.2.10 п.2.11	Відповідає
5	Ізоляція допоміжних приміщень	Ізольовані проти пожеж-ними перегородками І-го типу МВ>ЕІ50	Відділені проти-пожежними перегородками І-го типу МВ>ЕІ45	СНиП 2.09.02-85. п.2.10 ДБН В.1.1-7.2002 т.1	Відповідає

Висновок: Фактичний ступінь вогнестійкості будівлі ФСВ - ІІ відповідає допустимому ступеню вогнестійкості ДСВ - ІІ.

3.4.3 Перевірка відповідності евакуаційних шляхів та виходів

Нормативні документи: ДБН В 1.1 - 7-2002 'Пожежна безпека об'єктів будівництва”.

Наказ МНС України №126 від 19.10.04р. 'Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні' (НАПБ А.01.001-2004)

№ з/п.	Що підлягає експертизі	Є фактично	Вимагається по нормах	Підстава	Висновок
1	Кількість виходів з будівлі	2	Не менше 2	ДБН В 1.1-7-2002 п.5.14	Відповідає
2	Ширина евакуаційного виходу	0,9м	Не менше 0,8 м	ДБН В 1.1-7-2002 п.5.16	Відповідає
3	Висота дверей евакуаційного виходу	2,0 м	Не менше 2,0 м	ДБН В 1.1-7-2002 п.5.16	Відповідає
4	Відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційних виходу	<30м	40 м	ДБН В 2.2-4-97 п.1.10 т.9	Відповідає
5	Напрямок відкривання дверей на шляхах евакуації	По ходу евакуації	Двері евакуаційних виходів та двері на шляхах евакуації повинні відкриватись в напрямку виходу людей з будинку	ДБН В 1.1-7-2002 п.5.18	Відповідає
6	Наявність порогів та перепадів висот на шляху евакуації	Відсутні	Не допускається улаштування на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей	НАПБ А.01.001-2004 п.4.3.11	Відповідає

Висновок: розміри та кількість евакуаційних виходів відповідає протипожежним вимогам.

3.4.4 Перевірка відповідності противибухового захисту

Згідно СНиП 2.09.02-85 'Производственные здания” п.2.42

Розрахуємо необхідну площу ЛСК для насосної станції:

А_потр⁼V*0.05=2.8*15*20*0.05=42м²

№ з/п	Що підлягає перевірці	Є фактично	Вимагається за нормами	Підстава	Висновок
1	Необхідність улаштування легкоскидних конструкцій	Для приміщень категорії', А”	Вимагається для приміщень категорії 'А, Б”	СНиП 2.09.02-85 п.2.42	Відповідає
2	Легкоскидні конструкції	Заскління вікон	Заскління вікон	СНиП 2.09.02-85 прим 1. п.2.42	Відповідає
3	Площа ЛСК	46 м²	Площа ЛСК на 0,05м²=1м³ А_потр=42м²	СНиП 2.09.02-85 п.2.42	Відповідає
4	Площа одного віконного прорізу	1,5 м²	?0,8м²	СНиП 2.09.02-85 прим 1. п.2.42	Відповідає
5	Товщина ЛСК (скла)	4мм	?5мм	СНиП 2.09.02-85 прим 1. п.2.42	Відповідає

Висновок: проти вибуховий захист відповідає протипожежним вимогам.

3.4.5 Перевірка відповідності систем опалення та вентиляції

Нормативні документи:

ДБН В.2.5-67: 2013 Вентиляція, опалення та кондиціонування

№ з/п	Що підлягає перевірці	Є фактично	Вимагається за нормами	Підстава	Висновок
1	Вид системи опалення	Центральне водяне	Водяне, парове, повітряне	ДБН В.2.5-67: 2013 п.3.3	Відповідає
2	Види нагрівних приладів	Радіатори з гладкою поверхнею	Радіатори з гладкою поверхнею	ДБН В.2.5-67: 2013 п.6.7.1	Відповідає
3	Місце установки нагрівальних приладів	Не менше 100 мм. від поверхні стін	Не менше 100 мм. від поверхні стін	ДБН В.2.5-67: 2013 п.6.7.2	Відповідає
4	Температура теплоносія	95^оС	До 110^оС	ДБН В.2.5-67: 2013 додаток А.11	Відповідає
5	Вид системи вентиляції	Природна	природна	ДБН В.2.5-67: 2013 п.7.2.16	Відповідає
6	Оснащення автоматичними засобами контролю	Відсутня	вимагається	ДБН В.2.5-67: 2013 п.7.2.16	Не відповідає

Висновок: в загальному система опалення та вентиляції відповідає протипожежним вимогам, окрім оснащення автоматичними засобами контролю.

3.4.6 Перевірка зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання

Нормативні документи:

ДБН В.2.5-74: 2013 Водопостачання

№ з/п	Що підлягає перевірці	Є фактично	Вимагається за нормами	Підстава	Висновок
Зовнішнє водопостачання
1	Необхідність влаштування ПВ	Існує 2 водоймище	Потрібне	ДБН В.2.5-74: 2013 п.2.11	Відповідає
2	Відстань від будівлі до ПВ	25м	Не більше 30м	ДБН В.2.5-74: 2013 п.9.36	Відповідає
3	Наявність покажчиків ПВ, ПГ	Відсутні	Потрібні (ГОСТ12.45.009-83)	ППБУ п.6.3.1.7	Не відповідає
4	Кількість ПГ	28	>2 шт	ДБН В.2.5-74: 2013 п.8.16	Відповідає
5	Вільний напір в мережі	50м	Не менше 10м	ДБН В.2.5-74: 2013 п.2.30.	Відповідає
6	Відстань від ПГ до стін будівлі	10м	Не менше 5м	ДБН В.2.5-74: 2013 п.8.16	Відповідає
7	Відстань від краю дороги до стін будівлі	2м	до 2,5м	ДБН В.2.5-74: 2013 п.8.16	Відповідає
Внутрішнє водопостачання
8	Необхідність внутрішнього протипожежного водопостачання	Існує	Потрібно	ДБН В.2.5-74: 2013 п.6.5	Відповідає
9	Розміщення пожежних кран-комплектів	На висоті 1,35м від підлоги в спеціальній шафі	На висоті 1,35м від підлоги в спеціальній шафі	ДБН В.2.5-74: 2013 п.6.13	Відповідає
10	Встановлення ПК	Біля зовнішніх стін будівлі	В найбільш доступних місцях	ППБУ п.6.3.22	Відповідає
11	Кількість ПК	2 шт (2,5 л/с)	2х (2,5 л/с)	ДБН В.2.5-74: 2013 п.6.13	Відповідає
12	Діаметр ПК	50 мм	50мм	ДБН В.2.5-74: 2013 п.6.8 пр.2	Відповідає
13	Обладнання ПК	Відсутнє	Рукав прогумований L=20м; РС-70, 2-ВВ; кнопка дистанційного пуску, важіль.	ДБН В.2.5-74: 2013 п.6.14	Не відповідає

Висновок: в загальному зовнішнє та внутрішнє протипожежне водопостачання відповідає протипожежним вимогам, окрім наявності покажчиків ПВ, ПГ та обладнання ПК.

3.4.7 Перевірка відповідності електротехнічної частини

Нормативні документи:

Правила улаштування електроустановок (ПУЭ)

ДСТУ Б. В.2.5-38: 2008 'Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд '

№ з/п	Що підлягає перевірці	Є фактично	Вимагається за нормами	Підстава	Висновок
1	Клас зони	21	21	ДНАОП 0.00-1.32-01 п.4.5.6	Відповідає
2	Виконання світильників	Проти-вибухові	Підвищеної надійності проти вибуху	ДНАОП 0.00-1.32-01 таб.4.9	Відповідає
3	Вид кабелю	В металевій оболонці	В металевій оболонці	ДНАОП 0.00-1.32-01 п.4.8.3	Відповідає
4	Спосіб прокладання	Відкрито	відкрито	ДНАОП 0.00-1.32-01 п.4.8.12.	Відповідає
5	Матеріал струмопровідних жил	Мідь	Не нормується	ДНАОП 0.00-1.32-01 п.4.8.1	Відповідає
6	Переріз жил провідників	2 мм	Не менше 1,5 мм	ДНАОП 0.00-1.32-01 п.4.8.2	Відповідає
7	Ступінь захисту електродвигунів	Вибухобез-печного виконання	Вибухобезпеч-ного виконання	ДНАОП 0.00-1.32-01 таб.4.7	Відповідає
8	Ступінь захисту вмикачів	Вибухобез-печного виконання	Вибухобезпеч-ного виконання	ДНАОП 0.00-1.32-01 таб.4.8	Відповідає
9	Наявність блис-кавкозахисту	Є	потрібно	ППБУ п.5.1.35	Відповідає

Висновок: електротехнічна частина відповідає протипожежним вимогам.

3.4.8 Перевірка відповідності систем пожежної автоматики

Нормативні документи: ДБН В 2.5 56: 2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту

№ з/п	Що підлягає перевірці	Є фактично	Вимагається за нормами	Підстава	Висновок
1	Улаштування АСПГ	Усі приміщення. Незалежно від площі.	Усі приміщення. Незалежно від площі.	ДБН В 2.5 56: 2010	Відповідає
2	Улаштування АСПС	Усі приміщення. Незалежно від площі.	Усі приміщення. Незалежно від площі	ДБН В 2.5 56: 2010 Таблиця В.1 п 7.2	Відповідає
3	Максимальна відстань між сповіщувачами	7 м.	7 м.	ДБН В 2.5 56: 2010 Таблиця 6.1	Відповідає
4	Максимальна відстань від сповіщувача до стіни	3.5 м.	3.5 м.	ДБН В 2.5 56: 2010 Таблиця 6.1	Відповідає
5	Тип системи оповіщення	відсутнє	1-го	ДБН В 2.5 56: 2010 Таблиця Г.1	не відповідає
6	Резервне енергозабезпечення	Відсутнє	Вимагається резервне енергозабезпечення	ДБН В 2.5 56: 2010 п8.6.2	не відповідає
7	Розміщення приймальної апаратури	В приміщенні з постійним перебуванням чергового персоналу	В приміщенні з постійним перебуванням чергового персоналу	ДБН В 2.5 56: 2010 п 12.1.1	Відповідає

Висновок: системи пожежної автоматики не відповідають протипожежним вимогам тому, що відсутні системи оповіщення, резервне енергозабезпечення.

3.4.9 Перевірка відповідності первинних засобів пожежогасіння

Нормативні документи:

НАПБ А.01.001-2004

Наказ МНС України № 152 від 02.04.2004 'Про затвердження правил експлуатації вогнегасників'

Наказ МНС України № 151 від 02.04.2004 'Про затвердження Типових норм належності вогнегасників'

№ п/п	Що перевіряється	Фактично передбачено	Вимагається за нормами	Підстава	Висновок
	Тип вогнегасників	ВВ-5, ВВК-2	ВВП, ВВ, ВВК	ППБУ п.11.19, т.1,	Відповідає
	Необхідна кількість вогнегасників	2	2	Наказ №151, ППБУ д.3	Відповідає
	Місце розташування вогнегасників	На видному місці	При вході, на видних місцях	Наказ №151,ППБУ п.6.4.16	Відповідає
	Вказівні знаки	Відсутні знаки	Не відповідає	Наказ №151	Не відповідає

Висновок: первинні засоби пожежогасіння відповідають протипожежним вимогам, окрім відсутності вказівних знаків.

3.10 Перевірка відповідності генерального плану

Нормативні документи: ДБН 360-92** 'Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень”. СНиП ІІ-89-80 'Генеральные планы промышленных предприятий'

№ з/п	Що підлягає перевірці	Є фактично	Вимагається за нормами	Підстава	Висновок
1	Кількість в`їздів на територію станції	3 в`їзди	S<=5,6га 2 в`їзди	СНиП II-89-80 п.3.43	Відповідає
2	Кількість в`їздів проїздів до будівлі	1 під`їзд	При ширині будівель 18-100 2 під`їзди	СНіП II-89-80 п.3.48	не відповідає
3	Ширина в`їздів на території наливної станції	4.5м	>=4.5м	СНіП II-89-80 п.3.44	Відповідає
4	Розташування вододжерел відстань до будівель	15м	<=30м	СНіП II-89-80 п.9.30	Відповідає
6	Роза вітрів	Підприємство розташоване з підвітряної сторони	Підприємство повинне бути розташоване з підвітряної сторони	СНіП II-89-80 п.3.28	Відповідає

Висновок: генеральний план відповідає протипожежним вимогам, окрім кількості під`їздів до будівлі наливної станції

Висновок по розділу:

Аналіз об'ємно-планувальних рішень показав, що в цілому вони відповідають протипожежним вимогам, зокрема, фактичний ступінь вогнестійкості будівлі, противибуховий та протидимний захист, система опалення, система вентиляції, електрообладнання і близкавкозахист. Однак, для приведення її у відповідність нормам необхідно оснастити автоматичними засобами контролю, встановити покажчики ПВ, ПГ, укомплектувати ПК згідно вимог, обладнати систему оповіщення та резервне енергозабезпечення, забезпечити додатковий під`їзд до насосної станції, встановити покажчики вогнегасників.

Розділ 4. Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі на об'єкті 'Насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський

Дані необхідні для розрахунку необхідних сил і засобів розраховуємо відповідно до Наказу МНС України від 16 лютого 2004р. №75

4.1 Визначення класу пожежі та вибір вогнегасної речовини

Ефективність гасіння пожежі, в першу чергу, пов'язана з правильним визначенням її класу. Класи пожеж та їх символи встановлює ГОСТ 27331-87 'Пожарная техника. Классификация пожаров”. Позначення класів пожеж наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Класи пожеж та їх характеристики

Позначення класу пожежі	Характеристика класу пожежі	Позначення підкласу пожежі	Характеристика підкласу пожежі
А	Горіння твердих речовин	А1	Горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням (наприклад, дерева, паперу, соломи, вугілля, текстильних виробів)
		А2	Горіння твердих речовин, що не супроводжується тлінням (наприклад, пластмаси)
В	Горіння рідких речовин	В1	Горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді (наприклад, бензину, ефіру, нафтового палива), а також зріджуваних твердих речовин (наприклад, парафіну)
		В2	Горіння рідких речовин, що розчиняються у воді (наприклад, спирту, метанолу, гліцерину)
С	Горіння газоподібних речовин	-	Горіння газоподібних речовин (наприклад, побутового газу, водню, пропану)
D	Горіння металів	D1	Горіння легких металів, за винятком лужних (наприклад, алюмінію, магнію та їх сплавів)
		D2	Горіння лужних та інших подібних металів (наприклад, натрію, калію)
		D3	Горіння металовмісних сполук (наприклад, металоорганічних сполук, гідридів металів)

Основним засобом гасіння нафти та нафтопродуктів у резервуарах і резервуарних парках є повітряно-механічна піна низької та середньої кратності. Відповідно до виду пожежі в резервуарі, конструктивних особливостей резервуара, пожежної техніки, яка є в наявності, ПТО, засобів пожежогасіння, наявності й стану стаціонарних систем пожежогасіння визначаємо такий спосіб здійснення гасіння пожежі:

подаванням піни середньої або низької кратності в резервуар зверху за допомогою ГПС чи повітряно-пінних стволів, встановлених на пожежних автопідйомниках, техніки, що пристосована для її подавання (пожежних автодрабин, автокранів), або стаціонарних пінних камер у випадку їх працездатності;

4.1.2 Визначаємо інтенсивність подання робочих розчинів п/у для гасіння пожеж у резервуарах відповідно до Табл.1 вищевказаного наказу:

Оскільки температура спалахування дизельного палива вище 28°С,інтенсивність подачі п/у спеціального і загального призначення - 0,05.

Запас піноутворювача необхідно приймати як таку його кількість, що дорівнює потрійному запасу піноутворювача, необхідного для забезпечення подавання піни протягом розрахункового часу її подавання.

4.1.3 Визначаємо розрахунковий час подавання піни (не менше): 30 хв. - у разі гасіння нафти та нафтопродуктів з температурою спалаху від 28 до 95°С;

4.1.4 Визначаємо нормативну інтенсивність подавання води на охолодження вертикальних сталевих резервуарів за Табл.2:

Оскільки висота сталевого резервуару вища 12 м. приймаємо:

для окружності резервуару, що горить - 0,75.

для половини окружності сусіднього резервуару - 0,3.

У першу чергу пожежні підрозділи під час гасіння пожеж у резервуарах типу 'РВС' повинні здійснювати охолодження резервуара, що горить, і сусідніх резервуарів з використанням водяних стволів і (або) стаціонарних установок охолодження. Кількість стволів визначається розрахунком, виходячи з інтенсивності подавання води на охолодження, але не менше трьох для резервуара, що горить, і не менше двох для резервуара, що не горить. Охолодження резервуарів об'ємом 5000м³ і більше необхідно здійснювати лафетними стволами.

4.2 Обґрунтування вибору пожежної та аварійно-рятувальної техніки для ліквідації пожежі

Так, як ймовірний клас пожежі у насосній станції відповідає класу В, то його гасіння найдоцільніше проводити механічною піною. Для успішного гасіння, з точки зору тактичних задумів, раціонально використовувати пожежні автоцистерни та автомобілі повітряно-пінного гасіння. Відповідна техніка знаходиться в оперативному розрахунку пожежно-рятувальної частини, в районі виїзду якої знаходиться об'єкт.

Для подавання піни на гасіння пожежі через борт резервуара необхідно застосовувати пожежні автопідйомники 'АКП-50' на шасі МАЗ-7310, 'АКП-30 (250) ПМ-503', 'АКП-30 (Бронто-скайліфт 3.30)' на шасі 'КамАЗ-532113', 'Краз-250', 'Мерседес-Бенц', механізований підйомник АТС-59 та іншу подібну техніку, що знаходиться на озброєнні гарнізонів пожежної охорони України. При необхідності (у разі нестачі пожежних автопідйомників і т. ін.) допускається застосовувати пожежні автодрабини АД-45, АД-30.

4.3 Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі

Згідно Інструкції щодо гасіння пожеж у резервуарах із нафтою та нафтопродуктами НАПБ 05.035-2004 розрахунок ведення оперативних дій проводиться за 3 сценаріями. Перший варіант передбачає гасіння пожежі пересувною пожежною технікою в одному з резервуарів, при цьому розрахункова площа горіння для наземних вертикальних резервуарів зі стаціонарною покрівлею з понтоном або без нього, з плаваючою покрівлею і підземних резервуарів приймається такою, що дорівнює площі горизонтального переріза резервуара. Другий варіант передбачає гасіння пожежі в резервуарі, на запірній арматурі й в обвалуванні одночасно. Третій варіант передбачає гасіння пожежі у випадку її поширення на інші резервуари, що знаходяться в одному обвалуванні.

Час розвитку пожежі складається з: часу до повідомлення в частину - 8 хв., часу слідування першого підрозділу - 5 хв., час оперативного розгортання першого підрозділу - 5 хв.

4.3.1 Визначаємо час вільного розвитку пожежі до введення на гасіння стволів ДПРЧ-3:

ф_вр_.= ф_д_._п_.+ ф_зб_.+ ф_сл_.+ ф_о_._р_.= 8 + 1 + 5 + 5 = 19 хв.

де: ф_д_._п_{. -}час від виникнення пожежі до повідомлення в ПЗЧ або ОДС;

ф_зб_{. -}час на збір і виїзд по тривозі;

ф_сл_{. -}час слідування до місця;

ф_о_._р_{. -}час оперативного розгортання ДПРЧ-3.

Обстановка за зовнішніми ознаками. Травень, температура повітря 18^оС, 15год.00 хв. З вікон видно полум'я.

Обстановка за результатами розвідки. Стався витік бензину через пошкодження одного з насосів. Приміщення машинного залу насосної станції повністю охоплене полум`ям. Час розвитку пожежі складається з: часу до повідомлення в частину - 7 хв., часу слідування першого підрозділу - 3 хв., час оперативного розгортання першого підрозділу з урахуванням роботи ланок ГДЗС - 5 хв. Якщо перший підрозділ локалізувати пожежу не зможе, то час введення сил іншими підрозділами визначається на основі розкладу виїзду.

Визначаємо час вільного розвитку пожежі до введення на гасіння стволів

ф_вр_.= ф_д_._п_.+ ф_зб_.+ ф_сл_.+ ф_о_._р_.= 7 + 1 + 3 + 5 = 16 хв.

де: ф_д_._п_{. -}час від виникнення пожежі до повідомлення в ОДС;

ф_зб_{. -}час на збір і виїзд за сигналом 'ТРИВОГА';

ф_сл_{. -}час слідування до місця;

ф_о_._р_{. -}час оперативного розгортання з врахуванням роботи ланок ГДЗС.

4.3.2 Прогнозування розвитку пожежі в резервуарній групі від променистої енергії факела полум`я за Додатком 9 Інструкції щодо гасіння пожеж у резервуарах із нафтою та нафтопродуктами.

Прогнозування виконують для орієнтованого оцінювання максимально припустимого часу введення сил і засобів і першочергового охолодження резервуарів, що розташовані поряд з тим, що горить, з метою запобігання можливості вибуху в резервуарі або факельного горіння пароповітряної суміші, що виходить з місць сполучення газового простору резервуара, який опромінюється, з атмосферою. Методика прогнозування передбачає два етапи. На першому етапі визначають максимально припустимий час введення сил і засобів на охолодження, виходячи з умов запобігання нагріванню елементів конструкції резервуара, що опромінюється, вище температури самоспалахування парів нафтопродуктів. На другому етапі за вибухонебезпекою середовища в резервуарі, що опромінюється, визначають першочерговість введення стволів для охолодження резервуарів, особливо у разі нестачі сил і засобів на початковій стадії пожежі.

1-й етап:

температура навколишнього середовища 18°С;

відношення відстані між резервуарами до діаметра резервуара, що горить, дорівнює 0,875 (25 м/28,5 м = 0,877).

З точки, що відповідає температурі навколишнього середовища (18°С), проводимо пряму, яка перетинає шкалу 'Відношення відстані між резервуарами до діаметра резервуара, що горить' в точці '0,875'. Вона перетинає шкалу 'Критичний час' у точці '30 хв'.

Отже, від початку пожежі до закінчення 30 хвилини повинні бути вжиті дії, спрямовані на охолодження сусідніх резервуарів.

Виходячи з розрахованого часу ведення стволів 1-го підрозділу - 19 хв. робимо висновок, що даний час повністю задовольняє умову граничного введення сил і засобів.

2-й етап:

рівень дизельного палива у резервуарі, що не горить, дорівнює 11 м;

температура нафтопродукту дорівнює середньомісячній температурі навколишнього середовища в червні, тобто 18°С;

температура спалаху дизельного палива дорівнює 35°С;

тривалість опромінювання дорівнює 10 хв

З точки, що відповідає рівню нафтопродукту в резервуарі (11 м), проходить пряма через шкалу 'Час опромінювання' в точці, що дорівнює 10 хв, і упирається в лінію 1. При цьому на лінії 1 робиться позначка. Потім з цієї точки пряма перетинає точку '18°С' на шкалі 'Температура нафтопродукту' і упирається в лінію 2. З цієї точки пряма проходить через точку '35°С' на шкалі 'Температура спалаху' і вказує значення концентрації, яке дорівнює 1,4% (об.), тобто концентрація парів у резервуарі є вибухонебезпечною. Вибухонебезпека середовища вказує на першочерговість введення стволів для охолодження цього резервуара.

4.3.3 Визначаємо час викиду дизельного палива із резервуара:

Викид нафти та нафтопродуктів із резервуара, що горить, відбувається тоді, коли гомотермічний шар горючої рідини досягає поверхні шару донної (підтоварної) води. Шар прогрітої горючої рідини під час контакту з водою нагріває її до температури значно більшої, ніж температура кипіння. Внаслідок цього відбувається інтенсивне закипання води з виділенням великої кількості водяної пари, яка викидає горючу рідину, що знаходиться над нею, за межі резервуара.

Приблизний час від початку пожежі до очікуваного моменту початку викиду визначається за формулою:

T = (H - h) ? (W + u + V)

де Т - час від початку пожежі до очікуваного моменту початку викиду, год;

З - початкова висота шару горючої рідини в резервуарі, м; (приймаємо 15 м)

h - висота шару донної води, м; (приймаємо 2 м)

W - лінійна швидкість прогрівання горючої рідини, м/год (табл.1.1 - 0, 20);

и - лінійна швидкість вигоряння горючої рідини, м/год (табл.1.1 - 0,08);

V - лінійна швидкість зниження рівня внаслідок відкачування, м/год (якщо відкачування не робиться, то V = 0).

(16 - 1) ? (0, 20+ 0,08 + 0) = 54 хв

4.3.4 Розрахунок сил та засобів за 3 сценаріями розвитку аварії. Оцінка обстановки на пожежі на момент прибуття караулу ДПРЧ-9

Обстановка на пожежі

Травень, +18 гр. С, в результаті розряду блискавки в резервуарі №2 стався вибух. Через 5 хв. До місця пожежі прибула чергова зміна в складі 2 відділень ДПРЧ - 6 на АЦ-40 (131) 137А. Черговий інженер доповідає, що рівень наливу у всіх резервуарах 15м, водяна подушка в палаючому резервуарі №2 - 1м, технологічний процес зупинено, дах резервуара № 2 зірвало повністю. Площа пожежі 636,6 кв. м.

Оцінка обстановки

Внаслідок надзвичайних ситуацій такого рівня можливі декілька розвитків:

викид нафтопродукту внаслідок спінювання;

вилив дизельного палива внаслідок нагрівання і руйнування несучих елементів резервуара;

вибух газовибухо-небезпечної суміші внаслідок утворення небезпечної концентраці;

можливе займання сусідніх резервуарів внаслідок теплового впливу полум`я.

КГП приймає рішення:

доповісти на ОДС про прибуття до місця виклику та обстановку за зовнішніми ознаками;

провести розвідку пожежі, під час якої встановити тривалість пожежі в резервуарі до моменту прибуття пожежних підрозділів, наявність 'карманів', витоків, вплив температури на сусідні резервуари та необхідність їх охолодження, працездатність дихальної арматури та необхідність її захисту, можливість спінювання і викиду нафти (нафтопродукту), місця установки пожежних автонасосів, автопідйомників, генераторів піни, лафетних стволів, необхідність і можливість відведення води з обвалування та її повторного використання для охолодження резервуарів, необхідність і можливість відкачування донної води з резервуара, що горить, безпечні місця відходу особового складу і техніки у випадку виникнення небезпеки руйнування резервуара, викиду чи спінювання нафтопродукту.

встановити стан водопостачання, кількість піноутворювача на об`єкті, стан комунікаційних, технологічних, інших систем.

Встановити АЦ-40 на вододжерела і забезпечити охолодження стінок резервуарів, що горить та сусідніх, які можуть також нагрітися до температури займання дизельного палива.

Оцінка обстановки на пожежі на момент проведення повної розвідки, прибуття караулу ДПРЧ - 6, введення сил і засобів для охолодження резервуарів.

Обстановка на пожежі

В наслідок руйнування несучих елементів конструкції резервура стався вилив дизельного палива в обвалування. Площа новоутвореної пожежі становить 3249 кв. м. В результаті розвідки встановлено, що є велика небезпека займання сусідніх резервуарів, на резервуарі №2 встановлені стаціонарні ГПС-2000, які можна використати для гасіння пожежі, на насосній станції знаходиться 18 тон піноутворювача, 28 пожежних гідрантів, 2 пожежних водоймищ по 4000 куб. м., 2 АЦ ДПД, які можна використати при ліквідації надзвичайної ситуації.

Оцінка обстановки

Необхідно негайно провести охолодження сусідніх резервуарів, оскільки існує велика вірогідність того, що там може статися спалахування дизельного палива. Необхідно провести пінну атаку, яка має відбуватися протягом 30 хв. За нормативним часом наказу № 75. Мають бути залучені автомобілі пінно-порошкового гасіння та авто колінчастий підіймач для подачі піни середньої кратності на висоту 16 м які необхідно залучити згідно гарнізонного розкладу по виклику № 3. Крім того необхідно звернути увагу на введення стволів на захист особового складу, захист техніки, що працює у небезпечній тепловій зоні, захист колін автопідйомника.

І сценарій 'Гасіння пожежі в одному резервуарі без впливу на інші'

1.1 Витрата води на охолодження резервуару, що горить:

Q^в^._ох_._р_._г_.= І^в^._ох_._р_._г_.• Р_рез_._г

де: І^в^._ох_._р_._г_{. -}інтенсивність подавання води на охолодження резервуара, що горить (приймається за табл.2);

Р_рез_._г - периметр резервуара, що горить.

І^в^._ох_._р_._г_.= 0,75

Р_рез_._г_.= рD = 3,14 Ч 28,5 = 89,5

Q^в^._ох_._р_._г_.= 0,75_.• 89,5 = 67,125 л/с

1.2 Витрати води на охолодження сусідніх резервуарів:

Q^в^._ох_._р_._с_.= n_рез_.• 0,5 Р_рез_._с_.• І^в^._ох_._р_._с_.

де: n_рез_{. -}кількість сусідніх резервуарів, що підлягають охолодженню;

І^в^._ох_._р_._с_{. -}інтенсивність подавання води на охолодження сусідніх резервуарів, що горить (приймається за табл.2);

Р_рез_._с_{. -}периметр сусіднього резервуара.

n_рез_.= 2

Р_рез_._с_.= 89,5

І^в^._ох_._р_._с_.= 0,4 (з врахуванням створення водяної завіси)

Q^в^._ох_._р_._с_.= 2 • 0,5• 89,5 • 0,4 = 35,8 л/с

1.3 Кількість стволів на охолодження резервуару, що горить:

N^ств^._ох_._р_._г_.= Q^в^._ох_._р_._г_.? q_ств_.

де

q_ств_{. -}витрати ствола

q_ств_.= 21 л/с (захист РВС - 10000 здісн. лафетними стволами)

N^ств^._ох_._р_._г_.= 67,125 ? 21 = 3,2

Приймаємо 4 лафетних стволи.

1.4 Кількість стволів для охолодження сусідніх резервуарів:

N^ств^._ох_._р_._с.= Q^в^._ох_._р_._с_.? q_ств_.

N^ств^._ох_._р_._с.= 35,8 ? 21 = 1,7

Враховуючи потребу у подачі на захист резервуара не менше 2 стволів, додаємо 4 ств. РС-50 на захист резервуарів та 4 ств. РС-50 на захист особового складу. Також подаємо 2 РС-50 на захист запірної арматури та 2 РС-70 на захист АКП.

1.5 Кількість відділень для охолодження резервуара, що горить, сусідніх резервуарів:

N^від^._ох_.= N^ств^._ох_._р_._г_.? n_ств_.+ N^ств^._ох_._р_._с_.? n_ств

де n_ств - кількість стволів данного типу, яку здатне подати одне відділення.

N^від^._ох_.= 4 ? 1 + 2 ? 1+ 8/8 + 4/6 = 8 відділень

1.6. Кількість ГПС (повітрянно-пінних стволів) для гасіння резервуара:

N_ГПС₍_ств_.)= S_рез_.• І_р ? q_ГПС₍_ств_.)

де: S_рез_{. -}площа резервуара, що горить;

І_р - інтенсивність подавання розчину піноутворювача на гасіння пожежі в резервуарі;

q_ГПС₍_ств_{.) -}витрати ГПС, лафетного чи повітрянно-пінного ствола за розчином піноутворювача (приймається за табл.6.1 - 6.4 додаток 6);

S_рез= = 3,14 • = 635,38

І_р - 0,06 (з урахуванням +20% до резервуарів об`ємом ? 5000)

N_ГПС₍_ств_.)= 635,38 • 0,06 ? 20 = 1,9

Приймаємо 2 ГПС-2000

1.7 Необхідний запас піноутворювача для гасіння пожежі:

W_ПУ = N_ГПС₍_ств_.)• q_ГПС₍_ств_.)• t_п_._п_.• К

де: t_п_._п_{. -}розрахунковий час подавання піни, хв. (приймається за даними наведеними в п.5.3.3.);

q_ГПС₍_ств_{.) -}витрати ГПС, лафетного чи повітрянно-пінного ствола за піноутворювачем (приймається за табл.6.1 - 6.4 додаток 6);

К - коефіцієнт запасу піноутворювача (приймається відповідно до вимог п.5.6.2.).

t_п_._п_{. -}відповідно до п.2.3 - 30 хв.

К - 3

W_ПУ = 2 • 1,2 • 30 • 60 • 3 = 12960 л

1.8 Кількість пожежних автопідйомників для подавання ГПС (повітрянно-пінних стволів):

N_ПАП= N_ГПС₍_ств_.).? n_ГПС₍_ств_.)

де n_ГПС₍_ств_{). -}кількість ГПС стволів (повітрянно-пінних) стволів данного типу, яку здатний подати один пожежний автопідйомник.

N_ПАП= 2? 1 = 2

1.9 Кількість пожежних автомобілів пінного гасіння:

N_АПГ= W_ПУ? W_ц

де W_ц - об'єм цистерни для піноутворювача пожежного автомобіля пінного гасіння.

N_АПГ= 12960 - 18000 ? 170 = 0

Приймаємо 1 автомобіль для подачі піни.

1.10 Кількість пожежних рукавних автомобілів і пожежних насосних станцій:

N_АР= n_рук_._п_.? n_рук_._АР

N_ПНС= (Q_ох_.+ Q_гас_.) ? Q_ПНС

де: n_рук_._п_{. -}кількість рукавів, що потрібна для подавання води на охолодження і гасіння пожеж (приймається за реальними схемами подавання з урахуванням 20% запасу);

n_рук_._АР - кількість рукавів даного діаметра на рукавному автомобілі;

Q_ох_.+ Q_гас_{. -}сумарні витрати води на охолодження резервуарів і гасіння пожежі;

Q_ПНС - витрати води, яку може забезпечити насосна станція.

N_АР= (22 (d=77мм) + 14 (d=66мм) + 10 (d=51мм)) • 0,2 ? 1200 = 1 авто

N_ПНС= (67,125 + 35,8 + 38,13) ? 110 = 1,28

Приймаємо 2 ПНС

1.11 Загальна кількість відділень, що потрібна для організації охолодження резервуара, що горить, сусідніх резервуарів і гасіння пожежі:

N_{відділень}= N^від^._ох_.+ N_ПАП + N_АПГ+ N_ПНС

N_{відділень}= 8 + 2 + 1+ 2 + 1 + 2 = 16

1.12 Розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі в обвалуванні виконується аналогічно.

1.13. Кількість особового складу для гасіння пожежі визначається виходячи з прийнятих схем подавання вогнегасячих речовин та обсягу інших робіт:

N_о_._с_.= N^ств^._ох_._р_._г_.• n_о_._с + N^ств^._ох_._р_._с • n_о_._с_.+ N^ств^._з_._о_._с • n_о_._с_.+ N^ств^._з_._т_.• n_о_._с_.+ N^ГПС_г_._об_.• n_о_._с_.

де: n_о_._с_{. -}кількість особового складу для роботи зі стволами, що подаються на охолодження резервуара, що горить (N^ств^._ох_._р_._г), сусідніх резервуарів (N^ств^._ох_._р_._с), для захисту особового складу, що працює в зоні інтенсивного теплового випромінювання (N^ств^._з_._о_._с), захисту пожежної техніки (N^ств^._з_._т), роботи з ГПС, що подаються на гасіння пожежі в обвалуванні (N^ГПС_г_._об_.) і т. ін. Кількість особового складу для виконання робіт (n_о_._с_.) приймається за даними довідника КГП.

N_о_._с_.= 2_.• 2 + 6 • 3 + 1 • 10_.+ 16 = 48 чол.

1.14. Кількість допоміжної техніки визначається залежно від виду та обсягу допоміжних робіт.

За проведеними обрахунками КГП залучає такі додаткові одиниці техніки:

1 АКП (53213) 509, 1 АППГ, 2 ПНС (131) 131. А

	Q л/с води/піни	Стволи 'А'/ 'Б'	Ствол 'ПЛС-20'	О/С	ГПС-2000/ ГПС-600	Напірні рукава	Техніка
						Ш 51/ 66	Ш 77	АЦ	АКП	АППГ	ПНС	АР
Потрібно на гасіння	38,13/2,4	-	-	8	2/0	0/0	8	2	2	1	2	1
Потрібно на захист	102,9/0	2/10	6	40	-	10/14	14	8	-		-	-
Всього	141,1/2,4	2/10	6	48	2/0	10/14	22	10	2	1	2	1

ІІ сценарій 'Гасіння пожежі в резервуарі, на запірній арматурі й в обвалуванні одночасно'

2.1 Витрата води на охолодження резервуару, що горить:

Q^в^._ох_._р_._г_.= І^в^._ох_._р_._г_.• Р_рез_._г

І^в^._ох_._р_._г_.= 0,75

Р_рез_._г_.= рD = 3,14 Ч 28,5 = 89,5

Q^в^._ох_._р_._г_.= 0,75_.• 89,5 = 67,125 л/с

2.2 Витрати води на охолодження сусідніх резервуарів:

Q^в^._ох_._р_._с_.= n_рез_.• 0,5 Р_рез_._с_.• І^в^._ох_._р_._с_.

Q^в^._ох_._р_._с_.= 3 • 0,5• 89,5 • 0,4 = 53,7 л/с

2.3 Кількість стволів на охолодження резервуару, що горить:

N^ств^._ох_._р_._г_.= Q^в^._ох_._р_._г_.? q_ств_.

де q_ств_{. -}витрати ствола

q_ств_.= 21 л/с (захист РВС - 10000 здісн. лафетними стволами)

N^ств^._ох_._р_._г_.= 67,125 ? 21 = 3,2

Приймаємо 4 лафетних стволи.

2.4 Кількість стволів для охолодження сусідніх резервуарів:

N^ств^._ох_._р_._с.= Q^в^._ох_._р_._с_.? q_ств_.

N^ств^._ох_._р_._с.= 53,7 ? 21 = 2,56

Враховуючи потребу у подачі на захист резервуара не менше 2 стволів, додаємо 6 ств. РС-50 на захист резервуарів та 4 ств. РС-50 на захист особового складу. Також враховуємо захист запірної арматури - 4 ств. РС-50

2.5 Кількість відділень для охолодження резервуара, що горить, сусідніх резервуарів:

N^від^._ох_.= N^ств^._ох_._р_._г_.? n_ств_.+ N^ств^._ох_._р_._с_.? n_ств

N^від^._ох_.= 4 ? 1 + 3 ? 1+ 14/8 = 9 відділень

2.6.1 Кількість ГПС (повітрянно-пінних стволів) для гасіння резервуара:

N_ГПС₍_ств_.)= S_рез_.• І_р ? q_ГПС₍_ств_.)

N_ГПС-2000₍_ств_.)= 635,38 • 0,06 ? 20 = 1,9

Приймаємо 2 ГПС-2000

Оскільки на резервуарі знаходяться стаціонарні стволи ГПС-2000, забезпечуємо подачу вогнегасної речовини через них (сухотруби розташовані за обвалуванням).

2.6.2 Знаходимо площу обвалування, що горить:

S_обв_.= (a • b) - S_рез

a та b - геометричні розміри обвалування, відповідно довжина і ширина;

S_обв_.= (57 • 57) - 635,38 = 2613,62 куб. м.

2.6.3 Кількість ГПС (повітрянно-пінних стволів) для гасіння обвалування:

де: Q^г_пр_-необхідна витрата для гасіння пожежі в обвалуванні.

N_ГПС₍_ств_.)= Q^г_обв? q_ГПС₍_ств_.)

Q^г_пр = S_обв_.• І_р

Q^г_обв = 2613,62 • 0,05 = 130,68 л/с

Отож даний резервуар містить ще 2 незадіяних ГПС-2000, які можна використати при гасінні в резервуарах.

N_ГПС-600₍_ств_.)= (130,68 - 20 • 2) ? 6 = 15

2.7 Необхідний запас піноутворювача для гасіння пожежі:

W_ПУ = N_ГПС₍_ств_.)• q_ГПС₍_ств_.)• t_п_._п_.• К

W_ПУ = ( (2+2) • 1,2 + (15) • 0,36) • 30 • 60 • 2 = 36720 л

Виходячи з тактичних міркувань та можливостей гарнізону, визначаємо подвійний запас піноутворювача з К = 2;

2.8 Кількість пожежних автопідйомників для подавання ГПС (повітрянно-пінних стволів):

N_ПАП= N_ГПС₍_ств_.).? n_ГПС₍_ств_.)

N_ПАП= 15? 5 = 3

Оскільки в гарнізоні на озброєнні знаходяться лише 2 АКП-30 (53213) 509, решту 5 ГПС-600 подамо за допомогою АЦ

2.9 Кількість пожежних автомобілів пінного гасіння:

N_АПГ= W_ПУ? W_ц_,N_АПГ= 36720 - 18000 - 800? 4000 = 3,96

Приймаємо 4 автомобілі для подачі піни.

2.10. Кількість пожежних рукавних автомобілів і пожежних насосних станцій:

N_АР= n_рук_._п_.? n_рук_._АР

N_ПНС= (Q_ох_.+ Q_гас_.) ? Q_ПНС

N_АР= (20 (d=77мм) + 31 (d=66мм) + 14 (d=51мм)) • 0,2 ? 1200 = 1 авто

N_ПНС= (67,125 + 53,7 + 130,68 + 38,3) ? 110 = 3

Приймаємо 2 ПНС, витрату 3-го ПНС забезпечать інші спеціальні автомобілі.

2.11. Загальна кількість відділень, що потрібна для організації охолодження резервуара, що горить, сусідніх резервуарів і гасіння пожежі:

N_{відділень}= N^від^._ох_.+ N_ПАП + N_АПГ+ N_ПНС

N_{відділень}= 9 + 3 + 4+ 2 + 1 + 2= 21

2.12. Кількість особового складу для гасіння пожежі визначається виходячи з прийнятих схем подавання вогнегасячих речовин та обсягу інших робіт:

N_о_._с_.= 2_.• 2 + 7 • 3 + 14 • 1_.+ 5 • 2 + 21 = 70 чол.

2.13. Кількість допоміжної техніки визначається залежно від виду та обсягу допоміжних робіт.

За проведеними обрахунками КГП залучає такі додаткові одиниці техніки:

1 АКП-30 (53213) 509, 4 АППГ, 2 ПНС (131) 131. А, 1 АЦ-40 (131) 137А

	Q л/с води/піни	Стволи 'А'/ 'Б'	Ствол 'ПЛС-20'	О/С	ГПС-2000/ ГПС-600	Напірні рукава	Техніка
						Ш 51/ 66	Ш 77	АЦ	АКП	АППГ	ПНС	АР
Потрібно на гасіння	194,5/10,2	-	-	24	4/15	14/15	8	7	2	4	2	1
Потрібно на захист	120,8/0	2/14	7	48	-	0/16	12	9	-		-	-
Всього	315,3/10,2	2/14	7	72	4/15	14/31	20	16	2	4	2	1

ІІІ сценарій ' Гасіння гасіння декількох резервуарів, що знаходяться в одному обвалуванні '

3.1 Витрата води на охолодження резервуарів, що горять:

Q^в^._ох_._р_._г_.= І^в^._ох_._р_._г_.• Р_рез_._г

І^в^._ох_._р_._г_.= 0,7

Р_рез_._г_.= рD = 3,14 Ч 28,5 = 89,5

Q^в^._ох_._р_._г_.= 0,7_.• 89,5 = 62,65 • 2 = 125,3

3.2 Витрати води на охолодження сусідніх резервуарів:

Q^в^._ох_._р_._с_.= n_рез_.• 0,5 Р_рез_._с_.• І^в^._ох_._р_._с_.

Q^в^._ох_._р_._с_.= 2 • 0,5• 89,5 • 0,4 = 35,8

3.3 Кількість стволів на охолодження резервуарів, що горять:

N^ств^._ох_._р_._г_.= Q^в^._ох_._р_._г_.? q_ств_.

N^ств^._ох_._р_._г_.= 125,3? 21 = 5,96

Приймаємо 6 лафетних стволів.

3.4 Кількість стволів для охолодження сусідніх резервуарів:

N^ств^._ох_._р_._с.= Q^в^._ох_._р_._с_.? q_ств_.

N^ств^._ох_._р_._с.= 35,8 ? 21 = 1,7

Враховуючи потребу у подачі на захист резервуара не менше 2 стволів, додаємо 2 ств. РС-70, 4 ств. РС-50 на захист резервуарів та 2 ств. РС-70, 4 ств. РС-50 на захист особового складу. Також враховуємо захист запірної арматури - 2 ств. РС-50

3.5 Кількість відділень для охолодження резервуара, що горить, сусідніх резервуарів:

N^від^._ох_.= N^ств^._ох_._р_._г_.? n_ств_.+ N^ств^._ох_._р_._с_.? n_ств

N^від^._ох_.= 6 ? 1 + 2 ? 1 + 4/4 + 10/8 = 10 відділень

3.6.1 Кількість ГПС (повітрянно-пінних стволів) для гасіння резервуарів:

N_ГПС₍_ств_.)= S_рез_.• І_р ? q_ГПС₍_ств_.)

N_ГПС-2000₍_ств_.)= 635,38 • 0,06 ? 20 = 1,9 • 2 = 3,8

Приймаємо 4 ГПС-2000

Оскільки на резервуарах знаходяться стаціонарні стволи ГПС-2000, забезпечуємо подачу вогнегасної речовини через них (сухотруби розташовані за обвалуванням).

3.6.2 Знаходимо площу обвалування, що горить:

S_обв_.= (a • b) - S_рез

a та b - геометричні розміри обвалування, відповідно довжина і ширина;

S_обв_.= (57 • 57) - 635,38 = 2613,62 • 2 = 5227,24 куб. м.

3.6.3 Кількість ГПС (повітрянно-пінних стволів) для гасіння обвалування:

N_ГПС₍_ств_.)= Q^г_обв? q_ГПС₍_ств_.)

де: Q^г_пр_-необхідна витрата для гасіння пожежі в обвалуванні.

Q^г_пр = S_обв_.• І_р

Q^г_обв = 5227,24 • 0,05 = 261,36 л/с

Отож кожний резервуар містить ще 2 незадіяних ГПС-2000, які можна використати при гасінні в резервуарах.

N_ГПС-600₍_ств_.)= (261,36 - 20 • 4) ? 6 = 30

3.7 Необхідний запас піноутворювача для гасіння пожежі:

W_ПУ = N_ГПС₍_ств_.)• q_ГПС₍_ств_.)• t_п_._п_.• К

W_ПУ = ( (4+4) • 1,2 + (30) • 0,36) • 30 • 60 • 1 = 36720 л

Виходячи з тактичних міркувань та можливостей гарнізону, визначаємо тільки ту кількість піноутворювача, яка необхідна для ліквідації;

3.8 Кількість пожежних автопідйомників для подавання ГПС (повітрянно-пінних стволів):

N_ПАП= N_ГПС₍_ств_.).? n_ГПС₍_ств_.)

N_ПАП= 30? 5 = 6

Оскільки в гарнізоніна озброєнні знаходяться лише 2 АКП-30 (53213) 509, решту 20 ГПС-600 подамо за допомогою 4 АЦ

3.9 Кількість пожежних автомобілів пінного гасіння:

N_АПГ= W_ПУ? W_ц

N_АПГ= 36720 - 18000 - 800? 4000 = 4

Приймаємо 4 автомобілів для подачі піни.

3.10. Кількість пожежних рукавних автомобілів і пожежних насосних станцій:

N_АР= n_рук_._п_.? n_рук_._АР

N_ПНС= (Q_ох_.+ Q_гас_.) ? Q_ПНС

N_АР= (32 (d=77мм) + 62 (d=66мм) + 10 (d=51мм)) • 0,2 ? 1200 = 1 авто

N_ПНС= (134,25 + 35,8 + 261,36 + 76,6) ? 110 = 4,61

Приймаємо 2 ПНС, витрату 3-х інших ПНС забезпечать інші спеціальні автомобілі.

3.11. Загальна кількість відділень, що потрібна для організації охолодження резервуара, що горить, сусідніх резервуарів і гасіння пожежі:

N_{відділень}= N^від^._ох_.+ N_ПАП + N_АПГ+ N_ПНС

N_{відділень}= 10 + 2 + 2 + 4+ 2 + 1 + 4= 25

3.12. Кількість особового складу для гасіння пожежі визначається виходячи з прийнятих схем подавання вогнегасячих речовин та обсягу інших робіт:

N_о_._с_.= 4_.• 2 + 8 • 3 + 10 • 1_.+ 2 • 2 + 20 • 2 + 25 = 109 чол.

3.13. Кількість допоміжної техніки визначається залежно від виду та обсягу допоміжних робіт.

За проведеними обрахунками КГП залучає такі додаткові одиниці техніки:

1 АКП (53213) 509, 4 АППГ, 2 ПНС (131) 131. А, 7 АЦ-40 (131) 137А

	Q л/с води/піни	Стволи 'А'/ 'Б'	Ствол 'ПЛС-20'	О/С	ГПС-2000/ ГПС-600	Напірні рукава	Техніка
						Ш 51/ 66	Ш 77	АЦ	АКП	АППГ	ПНС	АР
Потрібно на гасіння	313,2/20,4	-	-	67	8/30	10/30	12	10	2	4	2	1
Потрібно на захист	161,1/0	6/10	8	46	-	0/32	20	10	-		-	-
Всього	474,3/20,4	6/10	2	113	8/30	10/62	32	20	2	4	2	1

4.3.5 Визначаємо забезпеченість об'єкта водою. Для цілей пожежогасіння на териториї станції є зовнішний кільцевий протипожежний водопровід діаметром 260 мм, на якому встановлено 28 пожежних гідрантів и тупиковий пожежний водопровід 110 м, на якому встановлено 2 пожежних гідранти, які розміщені на території х. Сіначі. В насосній станції встановлено 2 насоси 12 НДС с електроприводом АРП-1600 потужністю 360м³/годину і аварійний дизельний насос 12 НДС, дизель 1Д-12. Р=360м³. При тиску в водопроводі Н=50м, водвіддача його складає Q_об=200л/с.

І - Варіант. На території об'єкта знаходиться 2 пожежних водоймища об'ємом 4000 м³

Q_ф= Q^г_ф₊Q^з_ф =40+67,125+35,8=142,925 л/с

Отже, об'єкт водою для гасіння можливої пожежі забезпечений, так як:

Q_об > Q_ф = 200 л/с >142,925 л/с

ІІ - Варіант. На території об'єкта знаходиться 2 пожежних водоймища об'ємом 4000 м³

Q_ф= Q^г_ф₊Q^з_ф =130,68+67,125+53,7=251, 5 л/с

Визначаємо загальну витрату води для захисту, якої не вистачає

Q^з_ф = 251,5-200 = 51,5

Визначаємо загальну кількість води для захисту, якої не вистачає

W_в = Q^з_ф·ф_з·3600 = 51·30·3600 = 3508000л =3508 м³

де: ф_р - розрахунковий час гасіння пожежі, хв.;

К_з - коефіцієнт запасу води для гасіння;

ф_з - час, на який передбачається запас води для догашування, год.

Отже, об'єкт водою для гасіння можливої пожежі в складі готової продукції забезпечений, так як:

0,9W_вод_.= 3600 м³ > W_в = 3508 м³.

Висновок. Виходячи з розрахованої кількості відділень, для гасіння пожежі необхідно встановити виклик № 3.

Розділ 5. Правила безпеки праці під час ліквідації пожежі об'єкті 'Насосної станції світлих нафтопродуктів' м. Новоград-Волинський

Враховувати рекомендації адміністрації та інженерно-технічного персоналу об'єкта щодо безпечного виконання робіт, спрямованих на гасіння пожежі.

Встановити єдині звукові сигнали для швидкого оповіщення людей про небезпеку та ознайомити з ними весь особовий склад, що працює на пожежі, визначити шляхи відходу в безпечне місце. Сигнал на евакуацію особового складу під час виникнення загрози руйнування резервуара, спінювання або викиду горючої рідини з резервуара належить подавати за допомогою сирени, якою обладнані пожежні автомобілі, за наказом КГП або оперативного штабу гасіння пожежі. Звуковий сигнал на евакуацію особового складу повинен принципово відрізнятися від усіх інших сигналів на пожежі. Дії особового складу за сигналами оповіщення повинні відпрацьовуватися на пожежно-тактичних навчаннях.

Під час визначення позицій ствольників начальник бойової дільниці повинен вказати рубежі, на які слід відводити особовий склад у разі небезпеки.

Встановлювати автомобілі, обладнання і розміщувати особовий склад слід на безпечній відстані від місця пожежі з урахуванням можливого спінювання нафтопродукту, викиду, розливу рідини, що горить, і положення зони задимлення.

У процесі підготовки до гасіння пожежі слід призначити спостерігачів за станом резервуара, що горить, і сусідніх з ним резервуарів.

У випадку загрози викиду КГП повинен забезпечити подавання відповідного звукового сигналу та виведення особового складу у безпечне місце.

Не припускається перебування особового складу:

безпосередньо не задіяного у гасінні пожежі в зоні можливого ураження під час викиду чи спінювання;

на покрівлях аварійних чи сусідніх резервуарів, якщо це не пов'язано з нагальною потребою;

на покритті залізобетонного резервуара, що горить.

У виняткових випадках з дозволу оперативного штабу допускається перебування на покрівлях наземних резервуарів зі стаціонарною покрівлею (сусідніх з тим, що горить) осіб, що були спеціально проінструктовані під розпис для виконання робіт із захисту дихальної та іншої арматури від теплового випромінювання пожежі. При цьому пересування дозволяється тільки по спеціальних площадках (пересувних містках).

Для негайної ліквідації можливого горіння нафти (нафтопродуктів) в обвалуванні у випадку виникнення витоків, спінювання чи викиду нафтопродукту завчасно підготувати ГПС (водопійні стволи).

Забороняється знаходитися особовому складу всередині обвалування при наявності в обвалуванні розлиття нафти чи нафтопродукту.

У випадку необхідності виконання термінових робіт у зоні розлиття нафтопродуктів (перекриття засувок, усунення витоку з розгерметизованих комунікацій і т. ін.), поверхню рідини необхідно покрити піною.

Протягом всього часу перебування особового складу в обвалуванні необхідно продовжувати подавання піни на поверхню нафтопродукту, що знаходиться в обвалуванні.

Поряд з групою, яка виконує термінові роботи, повинні знаходитися ствольники, які повинні постійно подавати піну за допомогою піногенераторів. Особовий склад повинен бути одягнений у теплозахисні пожежні костюми і попередньо проінструктований.

Особовий склад пожежної охорони, що виконує роботи в зонах з підвищеною тепловою радіацією, повинен працювати в теплозахисних пожежних костюмах, а за необхідності - під прикриттям розпилених водяних струменів. Необхідно передбачити своєчасну заміну особового складу. Орієнтовний час перебування особового складу в зоні теплового випромінювання та безпечні відстані, повинні визначатися виходячи з технічних характеристик теплозахисних пожежних костюмів та інтенсивності теплового потоку. Інтенсивність теплового потоку можна визначати актинометрами.

Під час застосування вогнегасних порошків необхідно вжити заходів щодо недопущення потрапляння особового складу в порошкову хмару. Особовий склад, який здійснює подавання вогнегасного порошку та виконує інші невідкладні роботи з гасіння пожежі в зоні можливого розповсюдження порошкової хмари, має бути забезпечений засобами захисту органів дихання.

Водії пожежних автомобілів, які забезпечують подавання вогнегасних речовин чи виконують інші роботи з гасіння пожежі та які можуть потрапити в зону задимлення, або порошкової хмари, повинні мати засоби захисту органів дихання та за необхідності їх використовувати.

Для захисту органів дихання необхідно використовувати ізолювальні захисні дихальні апарати чи ізолювальні регенеративні респіратори.

Рятувальні пристрої, засоби індивідуального захисту, бойовий одяг і спорядження пожежників повинні відповідати вимогам відповідних державних стандартів та технічних вимог і бути сертифікованими в Україні.

Висновок

Література

1. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI.

2. ДСТУ 2272: 2006 'Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять'.

3. ДСТУ 2273: 2006 'Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять'.

4. ДБН В.1.1-7-2002 'Пожежна безпека об'єктів будівництва'.

5. СНиП 2.09.02-85 'Производственные здания'.

6. Наказ МНС України №126 від 19.10.04р. 'Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні' (НАПБ А.01.001-2004) .

7. ДБН В.2.5-67: 2013 'Опалення, вентиляція та кондиціонування'.

8. ДБН В.2.5-74-2013 'Водопостачання зовнішні мережі та споруди Основні положення проектування'.

9. ДБН В.2.5-75: 2013. 'Внутрішній водопровід та каналізація'.

10. Правила улаштування електроустановок (ПУЭ).

11. ДСТУ Б. В.2.5-38: 2008 'Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд'.

12. ДБН В 2.5 56: 2010 'Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту'.

13. Наказ МНС України № 152 від 02.04.2004 'Про затвердження правил експлуатації вогнегасників'.

14. Наказ МНС України № 151 від 02.04.2004 'Про затвердження Типових норм належності вогнегасників'.

15. ДБН 360-92** 'Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень”.

16. ГОСТ 27331-87 'Пожарная техника. Классификация пожаров”.

17. Наказ МНС України №575 від 25.05.2012 року 'Статут дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту'.

18. Наказ МНС України 16 лютого 2004р. №75 'Інструкція щодо гасіння пожеж в резервуарах і резервуарних парках' НАПБ 05.035. - 2004.

19. Наказ МНС України №312 від 07.05.2007 'Про затвердження Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС'.

20. Наказ № 658 від 24.12.2008 'Про затвердження Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів'.

21. СНиП ІІ-89-80 'Генеральные планы промышленных предприятий'.

22. ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа.

23. ВБН В.2.2-58.2-94. Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа.

24. Клюс П.П., Палюх В.Г. Пустовой А. С та інші 'Пожежна тактика підготовка'.

25. Довідник керівника гасіння пожежі.

26. Міллер О.В. Навчальний посібник 'Організація пожежно-профілактичної роботи'.