Діяльність суспільних організацій у підвищені туристичної конкурентоспроможності міста (на прикладі фан-клубу "Інжек-Металіст")

Работа из раздела: «Спорт и туризм»

Зміст

Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи управління туристичною конкурентоспроможністю міста на основі діяльності суспільних організацій
1.1 Факторна модель туристичної конкурентоспроможності регіону
1.2.1 Діяльність волонтерів як фактор підвищення туристичної конкурентоспроможності міста до чемпіонату Європи 2012 р. з футболу
1.2.2 Функціонування сайту фан-гіду у рамках проведення чемпіонату Європи 2012 р. з футболу
1.2 Суспільні організації у туризмі та їх види
1.2.1 Діяльність волонтерських організацій та основні засади провадження волонтерської роботи
1.2.2 Роль волонтерів у рамках підготовки та проведення чемпіонату Європи 2012 р. з футболу
Розділ 2. Аналіз туристичної конкурентоспроможності міста харкова
2.1 Показники державного фінансування розвитку інфраструктури як основного фактору підвищення туристичної конкурентоспроможності міста та регіону у рамках підготовки до чемпіонату Європи 2012 р. з футболу
2.2 Волонтерська діяльність в Україні та аналіз сучасного 'портрету волонтера'
2.3 Основні показники забезпеченості волонтерами до чемпіонату Європи 2012 р. з футболу
Розділ 3. Рекомендації щодо підвищення туристичної конкурентоспроможності міста на прикладі фан-клубу 'інжек-металіст'
3.1 Розробка проекту фан-посольства на базі фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ'
3.2 Створення сайту фан-гіду
3.3 Оцінка ефективності впроваджених заходів
Висновок
Список літератури
Додатки

Вступ

На сьогоднішній день третій сектор - сектор добровільної активності, є важливим механізмом управління багатьма процесами у сучасному громадському суспільстві. Він тісно пов'язаний з іншими секторами економіки. Держава і некомерційний сектор зацікавлені в розвитку бізнес-сектору як джерела фінансових надходжень, комерційні та некомерційні організації розглядають державу як гаранта правової й економічної стабільності і безпеки. Бізнес-сектор зацікавлений у розвитку некомерційного сектору, діяльність якого спрямована на обслуговування інтересів бізнесу. Одним із таких видів діяльності є волонтерська, адже до участі у різноманітних бізнес-зустрічей залучається велика кількість волонтерів, що мають певний набір професійних компетенцій. Такий процес становить значний економічний та соціальний ефект.

Одним із глобальних проектів у масштабах держави є проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 р. (ЧЄ-2012), організація якого потребує залучення великої кількості волонтерів, від знань, умінь, досвіду та особистих якостей яких залежить рівень проведення заходу. Кваліфіковані кадри, належна інфраструктура, інформаційна забезпеченість міст є значними факторами туристичної конкурентоспроможності, особливо у рамках підготовки до ЧЄ-2012. У наданні послуг іноземним туристам, що подорожують за своїми національними збірними з футболу, необхідно зважати на їх потреби як туриста-уболівальника. Тому існує необхідність у функціонуванні інформаційного сайту, консультаційних центрів, служб підтримки, гарячої телефонної лінії саме фан-спрямованості, для забезпечення потоку інформації уболівальникам від уболівальників, що можливе базі стаціонарного фан-посольства, яким виступає фан-клуб 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' із залученням волонтерської роботи.

Метою роботи є окреслення основних факторів впливу на підвищення туристичної конкурентоспроможності міста, визначення ролі у цьому процесі суспільних організацій, обґрунтування необхідності впровадження запропонованих заходів на базі фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ'.

Для вирішення мети роботи автором поставлені наступні задачі:

дослідити факторну модель туристичної конкурентоспроможності міста;

дати характеристику основним суспільним організаціям, що мають безпосередній вплив на розвиток туризму;

означити основні напрямки роботи фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' у контексті підвищення туристичної конкурентоспроможності м. Харкова.

Об'єктом дослідження є роль суспільних організацій у підвищенні конкурентоспроможності туристичної галузі окремих територіальних одиниць, предметом - організація діяльності фан-клубів як одного з видів суспільних організацій.

Методи дослідження. У дослідженні використовувалися емпіричний метод спостереження та порівняння, методи прогнозування, а саме експертних оцінок, метод графічного зображення, метод розробки аналітичних таблиць.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у побудуванні факторної моделі туристичної конкурентоспроможності міста в рамках проведення ЧЄ-2012. Практичне значення одержаних результатів має на меті створення на базі фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' фан-посольства для туристів-уболівальників.

Апробація результатів роботи і публікації. За даною темою дослідження автор приймав участь у Всеукраїнській студентські науково-практичній конференції (м. Львів), Міжнародному семінарі International workshop Euro-2012 (секція 'Волонтерський рух та робота з уболівальниками', м. Харків), є автором 15 наукових публікацій, 3 наукових робіт та 2 проектів.

туристична конкурентоспроможність місто суспільна

Розділ 1. Теоретичні основи управління туристичною конкурентоспроможністю міста на основі діяльності суспільних організацій

1.1 Факторна модель туристичної конкурентоспроможності регіону

Туризм поєднаний практично з усіма галузями господарства і видами діяльності людини, бо саме їхня диференціація і дискретність створюють ту різницю потенціалів рекреаційного середовища, яка викликає потребу людей до зміни місць і пізнання світу у подорожах. Взагалі туристична індустрія - це сукупність виробництв різних галузей господарства, закладів культури, освіти, науки, що забезпечують створення матеріально-технічної бази туризму, підготовку кадрів та процес виробництва, реалізації і споживання туристського продукту на основі використання природних багатств, матеріальних і духовних цінностей суспільства [23, с.18].

Туристська індустрія є міжгалузевим комплексом підприємницьких структур з виробництва та реалізації туристичного продукту для внутрішнього й міжнародного туризму. Сфера туризму охоплює майже 50 суміжних галузей економіки та створює додаткові робочі місця. Один турист дає роботу 10 особам. Створення одного робочого місця в туризмі в 20 разів дешевше, аніж у промисловості. У широкому плані туристську галузь можна визначити як міжгалузевий комплекс, а ринок туристських послуг має складну структуру і характерні тільки йому економічні показники. На жаль, в Україні туризм все ще не сприймається як галузь економіки, а частіше поняття 'туризм' асоціюється зі спортом, культурою, ніж з галуззю економіки, що дає прибуток. Таке сприйняття туризму розкриває тільки одну його сторону - діяльність у сфері дозвілля. Економіка туристичної діяльності є сукупністю суспільних відносин, що виникають в процесі виробництва, реалізації та споживання туристичного продукту, а також виступає як частина народногосподарського комплексу країни або регіону [23, с.18].

Туризм як відкрита система взаємодіє з соціально-економічною системою регіону, тому що на його території розміщені об'єкти туризму, сформована відповідна інфраструктура. Крім того, практика показала, що туристська індустрія здатна позитивно впливати на економічний розвиток країни або регіону. На туризм припадає 12% загальносвітового національного продукту, 7% світових інвестицій. Туризм забезпечує 5% податкових надходжень. У світовій сфері туристських послуг працює 10% всіх працівників.

У регіональній економіці туризм виконує ряд важливих функцій:

підвищує ділову активність, збільшує приток інвестицій;

стимулює розвиток інфраструктури;

збільшує попит на товари місцевого виробництва;

виступає мультиплікатором зростання валового регіонального продукту;

сприяє диверсифікації економіки;

стимулює попит на продукцію, яка, як правило, не має широкої реалізації на національному ринку (сувеніри, товари народного промислу);

активізації розвитку малого та середнього бізнесу;

виступає джерелом поповнення регіонального бюджету через збільшення податкових надходжень;

підвищує рівень добробуту місцевого населення;

покращує рівень зайнятості, знижує рівень безробіття [3, с.31].

Окрім економічних цілей, у сучасному світі все більшого значення набуває соціальний і соціокультурний аспект туристичної діяльності:

підвищення культурного рівня населення;

забезпечення можливості міжкультурного обміну;

підвищення життєвого рівня населення;

збереження культурної спадщини;

покращення зовнішнього вигляду дестинації;

посилення культурної свідомості та почуття національної гордості місцевих жителів [3, с.34].

Зрозуміло, що конкурувати туристичній сфері з такими галузями економіки, як машинобудування, вугільна, металургійна, хімічна, нафтопереробна, важко. Але туризм може і мусить стати галуззю розвитку економіки, здатної створити додаткові робочі місця, збільшити надходження в місцеві бюджети, а також підвищити імідж регіонів та вітчизняному та міжнародному ринку туристських послуг. Туристський регіон представляє собою територію, на якій розташовуються туристичні об'єкти й інфраструктура, що обслуговує відвідувачів. Всесвітньою туристичною організацією туристичний регіон було визначено як територію, що володіє великою мережею спеціальних споруд та послуг, що необхідні для організації відпочинку та оздоровлення. Тобто, туристичних регіон, для того, щоб бути самостійним, повинен мати всі необхідні споруди для перебування у ньому туристів. Таким чином, туристичним регіоном може бути визначений як місто світового значення, так і невеликий населений пункт, що може задовольнити потреби туриста. Туристська політика регіону - один з видів соціально-економічної політики регіону, спрямований на розвиток туристської індустрії і суб'єктів туристського ринку. Туристська політика - це сукупність заходів юридичного, політичного, економічного, соціального характеру з метою створення умов для розвитку туризму, регулювання і координації його діяльності [23, с.21].

Реальна взаємодія між місцевими фірмами, а також між регіональними підприємствами та іншими інституціями здійснюється за допомогою регіональних туристичних кластерів. В кластері виникає взаємна підтримка і координація, яка в повсякденному діловому спілкуванні називається 'соціальний капітал' або 'довіра'. Якщо розглядати кластерну модель як зосередження зусиль державних регіональних органів влади та бізнес-суб'єктів, в сфері туризму, то вона є геоцентричною з підприємницькою філософією ведення бізнесу. Вона може стати каталізатором вирішення проблем стану матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури в туристичних регіонах України та залучення інвестиційних джерел [18, 126].

Функціонування регіонального-туристичного кластеру об'єднує зусилля регіональних органів влади і ключових учасників кластерів для виробництва певного регіонального туристичного продукту та дозволяє диверсифікувати його за видами туризму згідно з попитом споживачів.

Кластерна модель базується на використанні географічного фактору, який є геопросторовою концепцією об'єднання бізнес-інтересів підприємців для досягнення загальної мети туристичного бізнесу, адже для туристично-рекреаційної сфери географічне розташування має найбільш вагомий вплив на розвиток регіонального туризму, оскільки, на відміну від сфери виробництва, необхідно транспортувати споживача до цілі відвідування, а не навпаки. Суб'єктами туристичного процесу виступають туристи, що проводять дозвілля в подорожі та у туристичних центрах, підприємства туристичного бізнесу, метою економічної діяльності яких є забезпечення подорожі та дозвілля.

Модель функціонування туристичного кластеру регіону наведена в рис.1.1 [18, с.127].

Рис.1.1 Схема функціонування регіонального туристичного кластеру

Регіональна сутність кластерної моделі - поєднання зусиль управління та можливостей підприємств певного технологічного процесу в регіоні для досягнення конкурентних переваг. Практично проблема формування кластерів пов'язана з відсутністю бюджетних коштів для фінансування соціально-культурних об'єктів рекреації та туризму [18, с.125].

Виступаючи складним багатогранним поліфункціональним міжгалузевим комплексом, туризм характеризується інтенсивним використанням людських ресурсів у виробничому процесі. Розвиток цієї галузі регіональної економіки сприяє покращенню якості життя населення, стимулюючи пряму (у готелі, ресторані, турагентстві), непряму (на підприємствах, що постачають товари і послуги туризму: сільське господарство, рибальство, промисловість) та генеровану зайнятість (у вигляді додаткових робочих місць, які підтримуються витратами доходів, отриманих працівниками прямої і непрямої зайнятості). Необхідно зазначити, що туризм - одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не призводить до скорочення працюючого персоналу. Окремі види туризму можуть відігравати виняткову роль у забезпеченні зайнятості [3, с.32].

На туристичну конкурентоспроможність туристичного регіону впливає безліч факторів й умов розвитку. Конкурентоспроможність туристичного регіону полягає у здатності до виробництва туристичних послуг, що відповідають попиту на міжнародних ринках, у той же час забезпечуючи для його громадян високий рівень життя та можливість його збереження у довгостроковій перспективі [13, с.145]. Базуючись на результатах дослідження вченого Мироненка М.С. [13, с.146], який розглядав географічні аспекти конкурентоспроможності, конкурентоспроможність є концентрованим виразом економічних, науково-технічних, виробничих та інших можливостей, що реалізуються у товарах та послугах, успішно протистоять іноземним товарам та послугам як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. На думку Пилипенка І.В. [13, с.147], конкурентоспроможність необхідно розглядати не тільки виключно з економічної та економіко-географічної точки зору, а також додати якісну оцінку розвитку конкурентних переваг країни (регіону) у світовому господарстві.

Одним із важливіших у теорії конкурентоспроможності є поняття фактору. Фактор (чинник) конкурентоспроможності - це умова (причина), що безпосередньо впливає на рівень конкурентоспроможності туристичного регіону та обумовлює його конкурентну позицію у релевантному зовнішньому ринку. Першою властивістю фактора є те, що він володіє спроможністю при впливі на будь-який предмет (явище) змінювати його кількісні та якісні характеристики. Друга властивість фактора пов'язана з його силою, яка у взаємодії з іншим предметом придає імпульс руху та змінює характеристики предмету впливу. По-третє, фактор є величиною векторною, яка в кожен момент часу має точку впливу на предмет, кількісне значення впливу та його спрямованість у просторі. Система факторів конкурентоспроможності є динамічною системою, яка постійно змінюється за складом, структурою та роллю у ній окремих факторів. Звідси, - важливість системного підходу до факторного аналізу конкурентоспроможності. Системний аналіз факторів конкурентоспроможності вимагає їх систематизації за різними ознаками - тривалістю, напрямом дії, тощо. Значущість впливу того чи іншого фактора конкурентоспроможності не є константою: вона змінюється в просторі та часі разом зі зміною внутрішнього й зовнішнього середовища. Виявлення, облік та аналіз факторів в плануванні та прогнозуванні є важливим завданням забезпечення туристичної конкурентоспроможності регіону [22, с.64].

Чинники впливу на туристичну конкурентоспроможність регіону, а також їхній зв'язок представлені на рис.1.2 [23, с.33].

Рис.1.2 Чинники впливу на туристичну конкурентоспро-можність регіону, а також їхній зв'язок

Зовнішні фактори не залежать від туристичної системи регіону, формують умови розвитку туризму, стимулюють та стримують його. Основним зовнішнім фактором є територія, що являє собою соціально-економічний простір, у якому розвивається туризм.

Природно-кліматичні, географічні та культурно-історичні фактори є визначними при виборі туристами того чи іншого регіону для відвідування і впливають на темпи, масштаби та напрями розвитку туризму, тобто ці фактори визначають туристичний потенціал і атрактивність міста.

Важливим фактором, що впливає на розвиток туризму є екологічний, він визначає, наскільки турист задоволений мандрівкою, відпочинком завдяки комфортності, рівню гостинності, безпеки та оздоровлення.

Вплив економічних і фінансових факторів на сферу туризму (зміни економічної ситуації, рівня доходів населення та безробіття) обумовлений тим, що між тенденціями розвитку туризму і економіки міста є тісний взаємозв'язок. Як правило, територія з розвиненою економікою є лідером у розвитку туризму [23, с.32].

Серед соціальних факторів перш за все необхідно відмітити зростання вільного часу у населення, що в поєднанні з ростом рівня життя означає приток нових потенційних туристів, підвищення рівня їхньої освіти, культури, естетичних потреб. Для розробки регіональних програм розвитку туризму необхідно знати загальний бюджет вільного часу різних соціальних груп, структуру цього часу, зміст і динаміку орієнтацій реального і потенційного споживання туристичних послуг. Постійний вплив на розвиток туризму здійснюють демографічні фактори. Найбільша активність до активних форм туризму проявляється у осіб віком 18-30 років. Пік загальної туристичної активності у людей спостерігається при досягненні 30-50 років. Значний вплив на туристичну конкурентоспроможність міста здійснюють політико-правові фактори: політична ситуація в регіоні, політика відкритих кордонів, пом'якшення адміністративного контролю у сфері туризму, податкова та фінансова політика.

На туристичну конкурентоспроможність міста впливають і техніко-технологічні фактори, пов'язані з НТП. Відкриваються можливості для удосконалення та виробництва нових послуг: підвищення швидкості, комфортабельності транспортних засобів; безпеки перевезень та ін. Організація туристичних відвідувань неможлива сьогодні без використання інформаційних технологій.

Внутрішні фактори формують сферу туризму та безпосередньо діють у цій сфері: матеріально-технічні, пов'язані з розвитком засобів розміщення, транспорту, підприємств громадського харчування, рекреаційної сфери, роздрібної торгівлі та ін.; попит, пропозиція та розповсюдження турпродукту; поглиблення сегментації ринку; обмеження монополізації у сфері; удосконалення засобів і методів масової інформації та зв'язків з громадськістю у просуванні, рекламі та реалізації турпродукту; підвищення професійного рівня працівників у туризмі; розвиток власного туристичного бізнесу.

Усі ці фактори поділяються на екстенсивні та інтенсивні, вони можуть впливати як позитивно, так і негативно на туристичну конкурентоспроможність міста [23, с.34].

До екстенсивних факторів відносяться:

зростання чисельності працівників;

збільшення кількості матеріальних ресурсів, що залучаються у обіг;

будівництво нових об'єктів туризму [23, с.34].

Інтенсивні фактори - підвищення кваліфікації персоналу; розвиток професійно-кваліфікаційної структури на основі результатів НТП; підвищення рівня культури та якості обслуговування; раціональне використання природних ресурсів; технічне удосконалення матеріальної бази.

До стримуючих факторів відносять:

економічні кризи;

політичну нестабільність;

інфляцію;

безробіття;

криміногенні обставини;

екологічне середовище [23, с.34].

Особливе значення для туристичної конкурентоспроможності має такий фактор як сезонність - це спроможність туристичних потоків концентруватися у певних місцях протягом невеликого періоду часу. Сезонність можна розглядати завдяки диверсифікації туристичних послуг, що дає великий економічний ефект та дозволяє підвищити терміни експлуатації матеріально-технічної бази, а також рівень використання праці персоналу протягом року і дохідність підприємств туризму [23, с.35].

Розглядаючи фактори туристичної конкурентоспроможності міст, що приймають ЧЄ-2012, базуючись на загальній факторній моделі туристичної конкурентоспроможності регіону, факторна модель туристичної конкурентоспроможності міста є дещо звуженою. Так, з урахуванням основних чинників, вона має наступний вигляд, що представлено на рис.1.3.

Рис.1.3 Чинники впливу на туристичну конкурентоспроможність міст, що приймають ЧЄ-2012

Так, серед основних чинників туристичної конкурентоспроможності міста у рамках підготовки до ЧЄ-2012 можна виділити наступні.

1. Інфраструктура. Інфраструктурою є складна система комунікацій, об'єктів, споруджень, а також організацій та установ, що забезпечують життєдіяльність туристичного міста. Основними елементами інфраструктурної складової є:

транспортне сполучення: наявність у місті аеропорту, засобів наземного транспорту: залізничний вокзал, автовокзал, порт та якість їх обслуговування; розвинена інфраструктура місцевого транспорту: автобусні перевезення, трамвай, тролейбус, метро; якість покриття доріг у місті;

заклади розміщення та харчування: наявність їх у достатній кількості різного типу та їх уніфікованість до міжнародних стандартів;

розважальні заклади: велике різноманіття закладів з проведення дозвілля;

інформаційна та телекомунікаційна інфраструктура: наявність якісного сучасного інтерактивного середовища для здійснення операцій з бронювання та оплати туристичних послуг; наявність телефонних апаратів для здійснення міжміських та міжнародних дзвінків, кількість інтернет ліній; наявність засобів для інформаційно насиченого представлення інформації стосовно туристичних можливостей приймаючого міста [7, с.6];

фінансова: можливість здійснення необхідних фінансових та банківських послуг іноземним туристам;

фан-зони та фан-посольства: є необхідними для роботи зі спеціальною категорією туристів - туристи-уболівальники, забезпечення проведення їх дозвілля, надання консультацій та ін.

2. Трудові ресурси. Туризм характеризується інтенсивним використанням людських ресурсів у виробничому процесі. Чемпіонат з футболу є одним з найбільших заходів, що залучають велику кількість працюючого персоналу: від кваліфікованих кадрів до волонтерів. Особливу роль у даному заході відіграє робота волонтерів.

3. Безпека. Є найважливішим фактором для забезпечення перебування туристів та потребує передбачення заходів з охорони правопорядку, наскільки міліція здатна захистити громадян від насилля та заходів з охорони здоров'я - доступ до питної води, наявність та дотримання санітарних норм, забезпечення туристів у разі необхідності якісними медичними послугами, епідеміологічний стан (особлива увага звертається на загрозу поширення СНІДу), концентрація лікарів [7, с.6].

4. Туристичні ресурси: природні та культурні ресурси - історико-культурне надбання регіону та природні ресурси, екологічний стан та заходи щодо його покращення.

У рамках підготовки міст до ЧЄ-2012, базуючись на прикладі міста Харків, серед основних чинників найбільшу увагу необхідно приділити таким чинникам інфраструктурної складової як діяльність фан-посольств та фан-зон, наявності засобів для інформаційно насиченого представлення інформації стосовно туристичних можливостей міста, одним із яких є сайт, а також діяльності волонтерів, що будуть забезпечувати ефективне використання вищезгаданих факторів.

1.2.1 Діяльність волонтерів як фактор підвищення туристичної конкурентоспроможності міста до чемпіонату Європи 2012 р. з футболу

На сьогоднішній день Україна як незалежна держава становить великий інтерес для європейської спільноти та поступово стає осередком міжнародних бізнес-зустрічей. Велику участь у цьому процесі відіграє місто Харків, що виступає на туристичному ринку України не тільки як адміністративний й діловий центр, діловий туризм є найбільш перспективним та пріоритетним для міста й за оцінками експертів подібна тенденція збережеться у довгостроковій перспективі. Так, основними заходами, що проводяться у місті Харкові, є різноманітні міжнародні виставки та форуми, такі, як: Міжнародна туристична виставка 'Харків: партнерство в туризмі', Міжнародний форум AEROFORUM.ua, бізнес-конгреси, семінари European Business Association (EBA) та багато інших, що проходять за участю провідних спеціалістів галузі та лідерів країн світу. Подібні заходи володіють виключною привабливістю та участю як професіоналів певної сфери, так і широкими верствами громадськості, адже великий економічний та соціальний ефект становить залучення до участі у подібних заходах волонтерів, що суттєво доповнюють кваліфіковані кадри, які мають певний набір професійних компетенцій. Окрім цього, волонтери є невід'ємним компонентом успіху будь-якого заходу, оскільки саме вони найчастіше першими зустрічають гостей. Волонтери не тільки підтримують успішну реалізацію проекту, а й сприяють наданню особливого колориту у приймаючих країнах, ентузіазму та незабутнього досвіду відвідувачам та учасникам заходу. Одним із глобальних проектів у масштабах держави є проведення Чемпіонату Європи з футболу у 2012 р. (ЧЄ-2012), організація якого потребує залучення великої кількості волонтерів, від знань, умінь, досвіду та особистих якостей яких залежить рівень проведення заходу. На жаль, існуюча система підготовки волонтерів до участі у подібних заходах не відповідає у повному обсязі новим процесам комерціалізації та професіоналізації. Як результат, така ситуація актуалізує проблему підготовки волонтерів, здатних надавати різноманітні види туристських послуг на високому соціально-культурному рівні та зі значним економічним ефектом. Інститут волонтерства широко розповсюджений у багатьох країнах світу, при чому саме праця волонтерів з кожним роком стає все більш вагомим ресурсом розвитку світової економіки [8, с.3].

1.2.2 Функціонування сайту фан-гіду у рамках проведення чемпіонату Європи 2012 р. з футболу

Значним фактором туристичної конкурентоспроможності міста є удосконалення засобів і методів масової інформації та зв'язків з громадськістю у просуванні, рекламі та реалізації турпродукту, саме наявність туристичного веб-сайту, здатного забезпечити проведення якісних маркетингових заходів, спрямованих на 'просування дестинації' та бренду міста. Так, одним із заходів у формуванні позитивного іміджу міста Харкова, як туристичного міста, в тому числі в рамках проведення в Україні фінальної частини ЧЄ-2012 року, Департаментом міжнародного співробітництва Харківської міської ради було визначено розробку та постійне оновлення інформаційного веб-сайту про екскурсійні можливості м. Харкова. Взагалі, туризм є торгівлею послугами, причому, по-перше, - це комплексна і всіляка послуга, як з точки зору виробника, так і споживача. По-друге, - це невидима, мінлива й інтегрована послуга. По-третє, - це інформаційно насичена послуга. Саме ці характеристики туризму представляють його як галузь ідеально відповідну для вживання інформаційних технологій. Використання інформаційних технологій у галузі туризму дозволяє активізувати і ефективно використовувати інформаційні ресурси суспільства, які сьогодні є найбільш важливим стратегічним чинником його розвитку. Активізація поширення і ефективне використання інформаційних ресурсів (наукових знань, відкриттів, винаходів, технологій) дозволяють отримати істотну економію інших видів ресурсів: сировини, енергії, матеріалів і устаткування, людських ресурсів, соціального часу. Також, інформаційні технології дозволяють оптимізувати і у багатьох випадках автоматизувати інформаційні процеси. Вони грають виключну роль у забезпеченні інформаційної взаємодії між людьми, а також в системах підготовки і поширення масової інформації. Ці засоби швидко асимілюються культурою суспільства, оскільки вони не лише створюють великі зручності, але знімають багато виробничих, соціальних і побутових проблем, глобалізації, що викликаються процесами інтеграції світової спільноти, розширенням внутрішніх і міжнародних економічних і культурних зв'язків, міграцією населення і його усе більш динамічним пересуванням по планеті [23, с.54].

Важливим каналом передачі інформації є електронні мережі. Вживання електронних мереж може наблизити споживача до пропозиції, забезпечуючи швидкий дешевий, організований, двосторонній, прямий і незалежний інформаційний канал. У зв'язку з цим веб-сайт, безумовно, є бажаним і найважливішим маркетинговим інструментом. Успіх веб-сайту залежить від його грамотної реалізації. У Інтернеті, на відміну від інших засобів мас-медіа, важливо максимально швидко оволодіти увагою користувачів. Вже по головній сторінці користувач повинен зрозуміти, яким є веб-сайт і чим він буде корисний [23, с.54].

Особливого значення наявність веб-сайту країни та окремого кожного міста здобуває у рамках підготовки України до ЧЄ-2012, адже у даному випадку веб-сайт є першим елементом, що відображає туристичний імідж країни та міст. Окрім цього, веб-сайт є частиною послуг, що забезпечуються футбольним фанатам та гостям турніру зі всього світу. Інтернет є надзвичайно важливою комунікаційною платформою для футбольних уболівальників у будь-якому місці. Інтернет платформа є неперевершеним засобом передачі нової інформації і, завдяки її інтерактивності, має велику швидкість відповіді на запити. Невеликим 'дочірнім' веб-сайтом основного сайту турніру має стати веб-сайт, що спеціально розроблений для футбольних фанатів і має назву 'fan guide' - 'фан гід'. Цей сайт має містити у собі спеціальні теми, що стосуються ЧЄ-2012 та навколо футбольного життя, відповідати спеціальним потребам футбольних фанатів: містити інформацію стосовно засобів розміщення різної цінової категорії, закладів харчування та проведення дозвілля, звітів про стадіони та загальної інформації про фан-культуру української футбольної ліги, презентацій від фанатів свого приймаючого міста фанатам зі всього світу, а також звітів про міжнародних фанатів та їх угрупувань та їх підготовку до ЧЄ-2012. Така фан-орієнтація дозволить доступ до інформації про фан - та туристичні програми, а також до презентацій фан-посольств, міжнародних координаційних фан-комітетів, та діяльності, спрямованої проти расизму. Необхідність створення такого веб-сайту, що має саме фан-спрямованість, була доведена після запуску такого електронного фан гіду у січні 2006 року у рамках підготовки до чемпіона світу з футболу 2006 року у Німеччині. Унаслідок комбінації професійного журналістського підходу та тематичної багатогранності, репрезентативності стилю на основі футбольних видань, зворотного зв'язку з користувачами через електронну пошту або звітів від фан-посольств такий фан гід здобув великого успіху. Найпоширеніші теми обговорень на сайті представлені на рис.1.4 [51, с.49].

Рис.1.4 Найпоширеніші теми обговорень на сайті фан-гіду

1.2 Суспільні організації у туризмі та їх види

Міжнародний туризм віддзеркалює соціально-економічні відносини у житті окремих країн та одночасно є складовою частиною міжнародних відносин. Унаслідок цього виникають необхідні передумови організації та управління всім комплексом туристсько-екскурсійної діяльності як у рамках держав, так і на міжнародному рівні. Постійне розширення міжнародного туристичного обміну обумовило необхідність його міжнародно-правової регламентації: розробки різноманітних правових інститутів та створення спеціалізованих міжнародних туристичних організацій [12, с.39].

Туристичні організації можна класифікувати за наступними ознаками:

національно-територіальні: міжнародні, регіональні та національні організації. Їх діяльність має світовий, регіональний та національний характер;

суспільно-державні: урядові, суспільні, приватні;

за видом діяльності: регулюючі, постачальники, ринкові агенти, розробники, консультанти, проектні організації, організації з навчання, видавники, професійні асоціації, торгові та споживчі організації;

за сферою діяльності: транспортні (авіаційні, автобусні, залізничні, автомобільні та круїзні), туристичні агенти, туроператори, локальні профсоюзи [12, с.39].

Найбільш визнаною міжурядовою організацією, що діє під егідою ООН є Всесвітня туристична організація (ЮНВТО), діючими членами якої на сьогоднішній день є 154 країни [39]. Серед основних завдань ЮНВТО є наступні: розширення і поглиблення співробітництва держав - членів цієї організації в галузі туризму з метою розвитку країн і регіонів; удосконалення якості утворення і професійної підготовки туристичних кадрів; планування, розробка і реалізація заходів для захисту і раціонального використання навколишнього середовища в контексті світового розвитку; підвищення якості туристичного обслуговування і забезпечення безпеки туристичних послуг; вивчення туристичного ринку, збирання, аналіз і систематизація статистичних даних, прогнозування розвитку туризму; забезпечення зв'язків і обміну інформацією між країнами, що беруть участь v туристичному розвитку; розробка і поширення туристичної документації [12, с.40]. Сфера впливу ЮНВТО на діяльність всіх організацій галузі туризму виглядає наступним чином:

Рис.1.5 Міжнародне співробітництво у сфері туризму [31]

1.2.1 Діяльність волонтерських організацій та основні засади провадження волонтерської роботи

Громадські (суспільні) організації є об'єднанням громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. У даній роботі розглядається суспільна організація фан-клуб 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ', що була створена для задоволення спортивних інтересів, а саме у рамках підготовки міста Харкова до Чемпіонату Європи 2012 з футболу (ЧЄ-2012), а також окремо розглядаються суспільні організації, що провадять волонтерську діяльність. Відповідно до Постанови 'Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг' [2], волонтерська діяльність у сфері надання соціальних послуг - це добровільна неприбуткова діяльність фізичних осіб-волонтерів, яка спрямована на надання допомоги особам, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, і сприяє самореалізації волонтера. Законом України 'Про соціальні послуги' [1] визначено поняття волонтера як фізичної особи, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер; легітимізовано право волонтерів на їх залучення до надання соціальних послуг відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, яке регулює цю діяльність; передбачено право суб'єктів, які надають соціальні послуги, залучати волонтерів на договірних засадах для виконання цієї роботи.

Згідно із Загальною декларацією волонтерів, волонтерство - це добровільний вибір, що відображає особисті погляди і позиції; це активна участь громадянина у житті товариств; воно сприяє поліпшенню якості життя, особистому процвітанню і поглибленню солідарності; виражається, як правило, у спільній діяльності в рамках різного роду асоціацій; сприяє реалізації основних людських потреб на шляху будівництва більш справедливого і мирного суспільства, а також більш збалансованому економічному й соціальному розвиткові, створенню нових робочих місць і нових професій. Волонтерство не має релігійних, етнічних, вікових, політичних та географічних обмежень [8, с.5].

Традиційною типовою класифікацією добровільних помічників є їх поділ на три умовні групи залежно від причетності до певної організаційної структури:

1) волонтери, які працюють при центрах соціальних служб для молоді. В основному це неповнолітні та молодь (старшокласники та студенти), а також досвідчені фахівці або батьки проблемних дітей і підлітків;

2) волонтери, які є членами різних громадських організацій, а саме: дитячих, молодіжних, жіночих, культурологічних, релігійних, організацій патріотичного спрямування, громадських організацій соціально-медичного профілю, організацій, що спеціалізуються на роботі з інвалідами, та ін.;

3) волонтери, які представлені іншими категоріями населення, а саме:

волонтери, які приходять за власним бажанням;

спонсори, які не завжди здатні підтримати матеріально, але як керівники фірми можуть надати методичну допомогу в організації роботи товариства, пошуку фінансів. Такий варіант часто називають патронажем;

чиновники, які працюють у державному апараті управління;

клієнти, тобто волонтерами можуть бути й ті, кому надається допомога, - клієнти конкретної організації, наприклад, пацієнти клініки або слухачі виховного центру, батьки клієнтів, а також ті, хто був клієнтом раніше й хоче працювати волонтером у різних програмах [11].

Волонтерство в розвинутих країнах суттєво відрізняється від волон-терства в Україні. У США, за інформацією Бюро по трудовій статистиці, волонтерською діяльністю за даними на кінець 2009 року займалися 27 % населення. Найпоширенішими напрямами волонтерської діяльності є добровільна робота на користь релігійних організацій (34 % волонтерів), освітніх і молодіжних організацій (26 %), а також на користь соціально орієнтованих некомерційних організацій (НКО) (14 %). Що стосується видів добровольчої активності, то найбільш часто американські волонтери займаються фандрайзингом (близько 27 %) - ( (від англ. Fund raising) - процес залучення грошових коштів та інших ресурсів організацією з метою реалізації як певного соціального проекту, так і серії проектів, об'єднаних однією спільною ідеєю або ж 'вектором руху'). Іншими популярними на Заході видами волонтерства є готування й роздача їжі (23 %), виконання яких-небудь робіт або допомога із транспортуванням (20 %) і добровільність у сфері освіти (19 %) [8, с.21].

Робота волонтерів має декілька стилів. Стиль роботи волонтера - це сукупність різноманітних форм та методів індивідуальної діяльності добровільних помічників залежно від певних обставин і пріоритетів. Існуючі типи волонтерів наведені нижче [8, с.21].

1. Волонтер, який працює тривалий час, - найбільше відповідає традиційному уявленню про волонтера, який присвятив себе певній справі або групі. Йому притаманні такі характеристики:

повна віддача справі або організації;

залучення до роботи трьома способами: самостійно, тобто сам знаходить організацію, яка вже співпрацює з добровольцями; будучи членом певної організації, працює більше за ту саму платню; направляється до певної організації після спілкування з іншими волонтерами;

самостійне встановлення меж для своєї роботи й визначення її тривалості завдяки прилаштуванню свого часу та енергії так, щоб досягти максимально успішного результату від роботи.

Мотивацією для такого типу волонтерів є як 'досягнення', так і 'приєднання', що часто виглядає як чудова можливість залучитися до роботи та проявити себе у справі.

2. Волонтер, який працює невеликий проміжок часу. Його характеризують такі ознаки:

він цікавиться справою лише у загальних рисах і ніколи не намагається заглибитися в неї;

залучення таких волонтерів відбувається способом приєднання до організації, оскільки вона виконує певну роботу, яка цікавить волонтера;

залучення до участі у підготовці певної події, що зацікавила його;

залучення шляхом 'вимушеного вибору', тобто 'запрошення' товаришем для роботи волонтером.

Такі волонтери бажають мати чітко визначений обсяг роботи в конкретний проміжок часу. Багатьох волонтерів цього типу можна назвати 'спеціалістами', оскільки вони співпрацюють з організацією стільки, скільки необхідно для виконання певного виду діяльності чи роботи. Мотивація таких волонтерів - це визнання власних досягнень, що є мірою вдячності їм зі сторони організації та дозволяє їм просуватися вперед.

3. Волонтери, які беруть участь під час певної події, - це добровольці, які приходять брати участь у певній нетривалій ситуації чи події, що відбувається з людиною, групою, організацією чи в суспільстві в цілому. Ці волонтери можуть мати відношення до організації волонтерської роботи лише у день цієї події.

На сьогоднішній день з'являються абсолютно нові типи волонтерів, які мають свої специфічні стилі роботи, наприклад:

волонтери на своїй основній роботі. Велика кількість компаній та корпорацій активно залучає своїх працівників до праці волонтерами і найчастіше до команди, яка працює над спільним проектом. Це більш за все нагадує клуб чи спілку;

волонтери-пенсіонери. В основному залучаються до роботи асистентами в організаціях, які займаються соціальною роботою;

волонтери, які обрали працю як альтернативу вирокові. В останні роки все більше зростає кількість осіб, які обирають працю волонтером як альтернативу своєму вироку. І зараз така форма вироку, як відпрацювання певної кількості годин на користь суспільству, стає звичайною справою;

волонтери - представники певних професій. Представники певних професій створили власні активні волонтерські програми й іноді примушують своїх членів брати участь у виконанні суспільних робіт;

епізодичні волонтери. Це волонтери, які працюють певний проміжок часу в різних організаціях, беручи участь у нетривалих заходах. Вони можуть також брати участь у певній події в певній організації щороку, але обмежувати свою участь лише власним бажанням;

волонтерство у середовищі людей, які потребують перехідного періоду. Воно відбувається неформально у середовищі людей, які переконані, що робота волонтером може бути для них наступним кроком у реалізації перспективи життєвого сценарію;

волонтери, які отримують винагороду від уряду. За останні роки відбулося зростання іншої сфери волонтерства - 'на вимогу'. Багато установ починають накладати певні зобов'язання на тих, хто бажає отримати певні державні винагороди чи вигоди [8, с.22].

У цілому можна виокремити такі головні напрями, за якими здійснюється підготовка волонтерів:

соціально-реабілітаційна робота, попередження й подолання негативних явищ у молодіжному середовищі;

опіка і соціальний захист соціально незахищених груп молоді (діти-інваліди, сироти, малозабезпечені, безпритульні діти, самотні матері тощо);

соціальний розвиток молоді та її інтеграція у суспільство [8, 23].

Однією з тенденцій розвитку волонтерства є координація на рівні національної моделі. Сьогодні більше 80 країн світу мають мережу волонтерських центрів, причому волонтерські центри в Польщі, Україні й Чехії оцінюються як одні з кращих серед 14 країн Центральної і Східної Європи. Стійкою тенденцією є вихід волонтерства за рамки географічних і навіть політичних меж, організація й координація добровольчої діяльності на міжнародному рівні. Численні транснаціональні платформи й утворення залучають до своїх проектів та програм більше 100 млн. осіб щорічно [8, с.9].

За даними Державної соціальної служби у справах сім'ї, дітей та молоді на діяльності волонтерів Україна щорічно заощаджує близько 200 млн грн. Починаючи з 2004 року професійну підготовку добровільних помічників у соціальній сфері в Україні здійснювало 305 шкіл волонтерів, яких на сьогоднішній час налічується близько 540. Найбільша їх кількість зосереджена в Харківській, Луганській, Дніпропетровській та Житомирській областях [8, с.12].

До вaгомих міжнародних волонтерських об'єднань належать:

1) волонтери ООН (UNV (United Nations Volunteers)) - це організація, що безпосередньо підпорядковується ООН, займається підтримкою сталого глобального розвитку на планеті шляхом просування ідей добровільництва й мобілізації добровольців для вирішення конкретних практичних завдань;

2) Міжнародна волонтерська організація (SCI (Service Civil Interna-tional)) була заснована у 1920 році й має 33 відділення по всьому світу. До її завдань входить просування ідей миру, міжнародного взаєморозуміння й солідарності, соціальної справедливості та захисту навколишнього середовища;

3) Молодіжна міжнародна організація (YAP (Youth Action for Peace)) почала свою діяльність у 1923 році з просування ідей миру і співпраці між країнами та виступів проти воєнних конфліктів. Вона має відділення у 15 країнах. Ця організація об'єднує політично активну молодь, займається організацією волонтерських антивоєнних проектів, пацифістських семінарів і тренінгів, розробкою методів ненасильницького вирішення воєнних конфліктів, роботою з біженцями, соціально незахищеними групами, лобіюванням антивоєнних та миротворчих ідей серед політичних партій і організацій;

4) Федерація міжнародного культурного молодіжного обміну (ICYE (International Cultural Youth Exchange)) почала свою діяльність у 1949 році. Вона нараховує 30 відділень у країнах Африки, Азії, Європи і Латинської Америки. Місія федерації полягає у просуванні молодіжної волонтерської активності за міжнародне взаєморозуміння та мир. Глобальна освіта й інтеркультурне виховання - два основних принципи програм федерації по роботі з дітьми, людьми похилого віку та інвалідами, по організації дитячих центрів, екологічних проектів.

5) Альянс європейських волонтерських організацій (Alliance of European Voluntary Service Organizations)) був заснований у 1982 році. Він є центром європейських національних волонтерських організацій, що спеціалізуються на координації коротко - й довгострокових волонтерських робочих таборів, які просувають ідеї міжнародної співпраці, миру та взаємодопомоги;

6) Координаційний комітет міжнародних волонтерських організацій (CCIVS (Coordinating Committee for International Voluntary Service)) був створений у 1948 році під егідою ЮНЕСКО. Він координує діяльність більш ніж 250 національних волонтерських організацій у 100 країнах світу;

7) Асоціація волонтерських організацій (AVSO (Association of Voluntary Service Organization)) координує діяльність європейських добро-вольчих організацій і просуває інтереси волонтерства на рівні урядів, соціальних інститутів та громадських організацій [8, 10].

Однією з особливостей волонтерства є те, що великі його організації (асоціації) іноді перетворюються у складні об'єднання із сильно розвиненою бюрократією, наприклад, Армія спасіння, Корпус миру, Товариство Червоного Хреста.

Сьогодні в Україні функціонують такі досить потужні центри волонтерського руху, як:

Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерського

руху при Міністерстві праці та соціальної політики;

Всеукраїнський громадський центр 'Волонтер';

Ресурсний центр розвитку громадських організацій 'Гурт';

Український державний центр соціальних служб для молоді;

Волонтерський центр 'Пенсіонер' ради організації ветеранів війни;

Коаліція громадських організацій та ініціатив за вільну від тютюнового диму Україну та ін.

Всеукраїнський громадський центр 'Волонтер' (далі - Центр), що був створений у 1998 році, є громадською організацією, яка діє на засадах добровільності та самоврядування, рівноправності його членів, законності та гласності [8, с.13].

Основним завданням Центру є:

сприяння розвитку волонтерського руху в Україні;

здійснення та захист прав і свобод, задоволення соціальних та культурних інтересів громадян - членів Центру;

сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні;

створення умов для саморозвитку членів Центру як особистостей, членів суспільства, громадян України;

вивчення й обробка кращого міжнародного та вітчизняного досвідів з питань волонтерського руху;

визначення засад волонтерського руху в Україні, участь у розробці нормативно-законодавчої бази з цього питання [11].

З метою виконання завдань Центр в установленому порядку:

1) апробує та розповсюджує нові форми і методи волонтерської діяльності в Україні;

2) співпрацює з державними та громадськими організаціями й установами в галузі соціальної роботи;

3) створює громадську 'Школу волонтерів' для підготовки та перепідготовки кадрів з питань волонтерської роботи;

4) ініціює та проводить громадські волонтерські акції на всеукраїнському, регіональному та місцевих рівнях;

5) відкриває спеціалізовані служби, наприклад, 'Телефон довіри', 'Консультативний пункт' тощо;

6) методично забезпечує волонтерські програми та проекти, а саме: видає інформаційну, методичну, довідкову літературу; пропагує принципи волонтерської діяльності в Україні [11].

Основні напрями роботи Центру:

1)'Я і навколишнє середовище' (вирішення екологічних проблем, охорона культурних та історичних пам'яток);

2)'Я і людина' (тренінги з виховання лідерських якостей, соціальна реабілітація інвалідів, сиріт, ВІЛ-інфікованих, жертв насильства);

3)'Я і міжнародна спільнота' (допомога в інтеграції України у світову спільноту) [11].

Стосовно Харкова та Харківської області тут існує декілька волонтерських рухів, одним з яких є організований волонтерський рух Молодіжної громадської організації 'Харківський центр волонтерів' (ХЦВ), що був створений влітку 2006 року під час проведення Другого міського зльоту волонтерів. ХЦВ було створено за підтримки Управління у справах сім'ї та молоді Харківської міської ради з метою розвитку волонтерського руху, активного залучення молоді до реалізації соціальних програм. Формування волонтерських команд спочатку відбувалося на базі Харківського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 'Довіра', де потенційні волонтери мали змогу навчатися в школі волонтерів, набувати необхідні знання та навички, брати участь у міських акціях і заходах. До складу організації входять студенти, учні шкіл, представники студентського та шкільного самоврядувань, інших громадських організацій [35]. Основними напрямами діяльності організації є: комплексна теоретична та практична підготовка волонтерів, що здійснюють соціальну роботу; пропаганда здорового способу життя та профілактика негативних явищ; сприяння розвитку лідерських якостей та творчого потенціалу молоді; залучення молоді до соціально-вагомої роботи (ігротеки в інтернатних закладах, проведення клубів спілкування молоді з функціональними обмеженнями, надання допомоги багатодітним родинам, проведення соціальних акцій та заходів). Саме участь у волонтерському русі дає можливість молоді самореалізуватися, з одного боку, та відчути себе причетними до участі у державних справах - з іншого. Одним із таких заходів стало проведення 29 березня 2011 року на базі Харківського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 'Довіра' міжнародного круглого столу в рамках співробітництва міст-побратимів Харків - Цинциннаті (США). Головною метою візиту делегації із міста Цинциннаті була участь у спільних з харківськими волонтерами заходах, обмін досвідом волонтерської діяльності. Під час проведення заходу відбулося активне спілкування учасників, обмін досвідом та обговорення подальших спільних соціальних проектів [35].

Активну позицію у підготовці волонтерів до ЧЄ - 2012 та на довгострокову перспективу займає керівництво Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради. Так, 7 та 8 грудня 2010 р. на базі Харківського національного економічного університету для студентів та випускників профільних Вищих навчальних закладів (ВНЗ), а саме Харківського національного економічного університету (ХНЕУ), Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Харківської національної академії міського господарства, було проведено туристичний тренінг-семінар, метою якого була підготовка кадрів у якості гідів-перекладачів у рамках ЧЄ - 2012 та в майбутньому. Плідна співпраця Департаменту міжнародного співробітництва та ХНЕУ в рамках залучення волонтерів має високі результати. Так, починаючи з 2008 р. студенти спеціальності 'Туризм' беруть активну участь на робочих платформах Міжнародної туристичної виставки 'Харків: партнерство в туризмі', що вже дозволило сформувати набір певних ключових компетенцій волонтера [36].

Особливу підтримку Місцевому організаційному комітету 'Євро - 2012 Україна' у розвитку волонтерського руху в Харкові надає футбольний клуб (ФК)'Металіст'. Так, клубом була започаткована програма 'Назустріч один одному', в рамках якої здійснюється набір волонтерів із числа харківських студентів, що мають змогу застосувати свої навички на практиці та здобути необхідні компетенції. Окрім волонтерів, клуб активно залучає до роботи студентів у якості стюардів на стадіоні. ХНЕУ активно приєднався до роботи в рамках проекту 'Назустріч один одному', що було підтверджено відкриттям фан-клубу 'ІНЖЕК - МЕТАЛІСТ', який виборов право називатись 'Кращий студентський фан-клуб' [37]. Фан-клуб 'ІНЖЕК - МЕТАЛІСТ' логічно приєднався до вибудованої та дієво працюючої в Харківському національному економічному університеті системи студентського самоврядування, головною метою якого є соціальна активність студентської молоді, активна волонтерська діяльність щодо популяризації здорового способу життя [38].

1.2.2 Роль волонтерів у рамках підготовки та проведення чемпіонату Європи 2012 р. з футболу

Одним з найбільших спортивних заходів у світі, що залучає велику кількість працівників, від персоналу до підрядників, постачальників послуг та волонтерів, є Чемпіонат Європи з футболу. Як і для проведення інших широкомасштабних заходів, волонтери є невід'ємним компонентом успіху УЄФА Євро - 2012, оскільки саме вони найчастіше першими зустрічають гостей турніру. Набір до волонтерської програми до ЧЄ-2012 здійснюється за двома напрямами: волонтери від УЄФА та волонтери від урядів приймаючих країн і органів влади приймаючих міст. Волонтерська програма УЄФА Євро - 2012 реалізується під керівництвом місцевих організаційних комітетів приймаючих країн. Її метою є створення відданої та мотивованої команди волонтерів УЄФА Євро - 2012, здатної виконувати багато завдань, необхідних під час проведення чемпіонату. Волонтерам надається незабутній та цінний досвід, а також можливість створити тривалу спадщину культури спортивного волонтерства в Польщі та Україні. Волонтерська програма УЄФА Євро - 2012 - це офіційна волонтерська програма турніру. Волонтери залучаються до роботи на офіційних об'єктах турніру. Вони працюватимуть у команді організаторів турніру та виконуватимуть низку завдань для підтримки операційної діяльності [34].

Програма роботи волонтерів складається із близько 20 напрямів, залежно від схильностей і таланту, що наведені нижче:

1) розміщення гостей (accomodation). Волонтери стежитимуть за правильним розселенням гостей у готелях, надсилатимуть повідомлення до координаційного центру про порушення та інші проблеми;

2) акредитація (accreditation). Акредитація визначає рівень прав гостей на матчі, їх доступ до різних секторів стадіону. Волонтери будуть видавати гостям турніру акредитацію, вести роз'яснювальну роботу;

3) безпека та порядок (safety & security). Необхідно слідкувати за порядком під час матчів, вміти надати першу медичну допомогу, проводити роботу з координації бюро знахідок, керування людьми у надзвичайних ситуаціях, супроводженням гостей до трибун;

4) робота у зоні гостинності (hospitality). На кожному матчі буде облаштована спеціальна платформа, де будуть відбуватися світські заходи за участі VIP-гостей. Необхідно слідкувати за порядком на цій платформі, враховувати бажання гостей;

5) IT-волонтери. Відповідальні за зв'язок під час матчу - це один з найважливіших напрямів волонтерства;

6) логістика (logistics). Під час Євро - 2012 будуть діяти спеціальні центри для волонтерів, де останні будуть відпочивати, зустрічатися із видатними футболістами;

7) маркетинг (marketing). Найдиверсифікованіший напрямок, робота зі спонсорами та партнерами заходу;

8) медіа (media). Робота зі ЗМІ: передача даних, підготовка репортажів, трансляцій матчів;

9) організація матчів (match organization). Сфера для справжніх фанатів футболу, які будуть знаходитися в центрі подій;

10) Обслуговування стадіону (venue management). Технічна допомога з облаштування стадіону для прийняття матчів;

11) Обслуговування команд (team service). Робота з гравцями, командами. Це елітний напрям волонтерства, де є можливість познайомитися з гравцями та тренерами;

12) організація церемоній (ceremonies). Допомога режисерам, декораторам в облаштуванні залів, зустрічі гостей та заходах;

13) робота з VIP-особами (VIP-services). Передбачена для тих, хто має схильність до дипломатії. Робота з протокольними службами перших осіб іноземних делегацій;

14) допомога тим, хто отримав білет (ticketing). Супроводження гостей до трибун, роз'яснювальна робота з власниками квитків;

15) транспортування (transportation). Трансфер гостей за маршрутом 'аеропорт - готель - стадіон';

16) служба, що координує акредитацію, розміщення, транспорт (welcome & information). Волонтер буде зберігати всі відомості про програми гостей, зустрічати їх в аеропорту, готелях;

17) куратори всіх напрямів, до числа яких увійдуть лідери загонів волонтерів. Це найвідповідальніший напрям, що координує роботу всіх волонтерів [4].

Хоч волонтерська діяльність і є неоплачуваною та не передбачає матеріальну винагороду, проте волонтери УЄФА Євро - 2012 отримають певні переваги, зокрема, професійне навчання, страхування, офіційний сертифікат волонтера УЄФА Євро - 2012, харчування та напої під час виконання обов'язків, уніформи Adidas, які волонтери зможуть залишити собі на згадку про подію, а також сувеніри УЄФА Євро - 2012. Волонтери також отримають можливість участі у спеціальній програмі заходів під час турніру, що розроблена виключно для волонтерів УЄФА Євро - 2012. Участь у волонтерській програмі УЄФА Євро - 2012 також надасть можливість отримати незабутній та цінний досвід щодо участі в організації широкомасштабного спортивного заходу та знайомства з новими людьми з усього світу.

Уряди приймаючих країн та органи влади приймаючих міст також можуть здійснювати набір волонтерів для підтримки реалізації заходів і прийому відвідувачів у Польщі та Україні. У Польщі волонтерська програма у приймаючих містах реалізується у співробітництві з урядовою організацією з питань Євро - PL. 2012. В Україні відповідальним за програму підготовки волонтерів визначено організаційний комітет 'Євро - 2012 Україна', що закріплено положеннями комунікаційної стратегії УЄФА Євро - 2012. Проект передбачає впровадження волонтерської діяльності у всіх місцях громадського користування, де вболівальники та туристи збиратимуться з нагоди ЧЄ-2012 [34].

Окрім того, очікується що до ЧЄ-2012 у Харкові буде працювати унікальний волонтерський центр УЄФА, що буде розміщений поблизу стадіону 'Металіст' - у Дитячій футбольній академії. Унікальність волонтерського центру полягає у тому, що там зможуть проживати добровольці, які приїдуть працювати до Харкова з інших міст та країн. Волонтерський центр - це окрема будівля, яка розташовується дуже близько до стадіону, що створює додатковий комфорт для роботи. Сама будівля - кількарівнева, там є відкритий дах, де волонтери зможуть проводити вільний час, а поблизу центру - футбольні поля, де добровольці також організовуватимуть своє дозвілля [43].

Розділ 2. Аналіз туристичної конкурентоспроможності міста харкова

2.1 Показники державного фінансування розвитку інфраструктури як основного фактору підвищення туристичної конкурентоспроможності міста та регіону у рамках підготовки до чемпіонату Європи 2012 р. з футболу

Інфраструктурою є складна система комунікацій, об'єктів, споруджень, а також організацій та установ, що забезпечують життєдіяльність регіону. За своїм призначенням і функціями інфраструктура поділяється на виробничу та соціальну. Виробнича інфраструктура - це сукупність галузей і видів діяльності, що обслуговують виробництво (транспорт, зв'язок, дороги, трубопроводи, лінії електропередач і т. ін.) Соціальна інфраструктура - галузі й види діяльності, що обслуговують населення (охорона здоров'я, торгівля, освіта і т.п.). Найбільш високого рівня розвитку досягла інфраструктура у високорозвинених країнах світу. У США в ній зайнято приблизно 70% економічно активної частини населення, у країнах Західної Європи - від 60% (Німеччина, Фінляндія) до 70% (Бельгія, Нідерланди, Норвегія) [5, с.275]. Інфраструктура може стимулювати та стабілізувати територіальну та галузеву структури господарства, прискорювати або сповільнювати процеси суспільного виробництва, поліпшувати умови життя населення.

Щороку Всесвітнім економічним форумом публікується рейтинг конкурентоспроможності країн світу. Однією зі складових цього індексу, що входить до базових загальних вимог розвитку країни, особливо на стадії залежності її від чинників, є характеристика стану інфраструктури. Так, відповідно до індексу глобальної конкурентоспроможності в 2009-2010рр. за оцінкою стану інфраструктури Україна знаходиться на 78-му місці серед 133-х країн світу, між Гондурасом та Сирією. Аналізуючи результати оцінки України за інфраструктурною складовою індексу глобальної конкурентоспроможності в 2007-2010 рр. дозволив визначити, що найбільше відставання від інших держав світу країна має за якістю доріг і станом інфраструктури повітряних перевезень [5, с.276].

Фахівцями фонду 'Ефективне управління' у співпраці з експертами Всесвітнього економічного форуму було проведено розрахунок індексу конкурентоспроможності регіонів України в 2009-2010 рр. Згідно з інфраструктурною складовою цієї оцінки Харківська область серед регіонів України в 2009-2010 рр. зайняла лише 9-е місце [5, с.276].

Рис.2.1 Розподіл регіонів України за інфраструктурною складовою індексу глобальної конкурентоспроможності в 2009-2010 рр.

Проведений аналіз окремих показників оцінки стану інфраструктури Харківської області в 2009 р. дозволив визначити основні напрямки його відставання від інших регіонів України.

Таблиця 2.1

Окремі показники оцінки інфраструктурної складової індексу глобальної конкурентоспроможності Харківської області в 2009-2010 рр. [5, с.277]

Показник	Ранг (серед 20 регіонів)	Бал	Середній бал по регіонах	Кращий регіон
Інфраструктура	9	3,3	3,3	4,8 АР Крим
Якість загальної інфраструктури	12	3,2	3,4	4,9 АР Крим
Якість доріг	15	1,9	2,4	4,9 АР Крим
Якість залізничної інфраструктури	2	5,8	4,7	6,1 АР Крим
Якість інфраструктури повітряних перевезень	9	3,2	3,0	5,7 АР Крим
Якість забезпечення електроенергією	7	4,4	4,3	5,3 АР Крим
Кількість телефонних ліній (на 100 осіб населення)	5	30	26,0	55,7 АР Крим

Так, Харківська область найбільше відставала від інших регіонів країни за такими напрямками стану інфраструктури: якість загальної інфраструктури, якість доріг та якість інфраструктури повітряних перевезень.

Розвиток інфраструктури Харківської області, як і інших регіонів України, відбувається в більшій своїй частині за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів у рамках державних і регіональних цільових програм та інших джерел.

Таблиця 2.2

Перелік та обсяги фінансування державних цільових програм з підтримки та розвитку інфраструктури в регіонах України з 2011 р., [5, с.278]

Назва програми	Обсяг фінансування, млн. грн	У тому числі
		2011 р.	2012 р.	2013 р.
Державна програма розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 рр	7031,1	7031,1	Х	Х
Державна програма розвитку міського електротранспорту на 2007-2015 рр.	2941,69	2941,69	Х	Х
Державна цільова економічна програма ' Створення в Україні інноваційної інфраструктури' на 2009-2013 рр.	140,55	45,99	45,51	49,05
Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу	69647,63	59796,08	9851,55	Х
Разом	79760,97	69814,86	9897,06	49,05

Таблиця 2.3

Перелік та обсяги фінансування обласних цільових програм з підтримки та розвитку інфраструктури в Харківській області з 2011 р. і до кінця їх дії, [5, с.278]

Назва програми	Обсяг фінансування, млн. грн	У тому числі
		2011 р.	2012 р.
Обласна програма будівництва та розвитку Харківського метрополітену на 2007-2012 рр.	130	60	70
Обласна цільова Програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу	3371,08	2131,18	416,29
Разом	3501,08	2191,18	486,29

Заходи з проведення ЧЄ-2012 передбачені в державній і регіональних цільових програмах міст-претендентів. У Державній цільовій програмі підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу на 2008-2012 рр. передбачено такі завдання та заходи з підготовки інфраструктури, які є обов'язковими для всіх міст-претендентів:

будівництво нових і реконструкція діючих стадіонів для проведення в Україні матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу;

будівництво нових, реконструкція та оснащення діючих тренувальних баз для забезпечення тренувань команд-учасниць чемпіонату;

проектування, будівництво, реконструкція та ремонт аеропортів;

будівництво, реконструкція та ремонт залізниць;

будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонт за європейськими стандартами автомобільних доріг загального користування (міжміське сполучення);

створення сучасних систем для забезпечення надання послуг громадського транспорту Києва, Донецька, Львова, Харкова та здійснення контролю за безпекою на дорогах, що ведуть до стадіонів;

будівництво, реконструкція та переоснащення готелів, гуртожитків і прилеглих до них територій у Києві, Донецьку, Львові, Харкові;

забезпечення надання необхідних медичних послуг належної якості та максимальної доступності;

будівництво, реконструкція та ремонт ліній електропередачі;

будівництво, реконструкція та створення у Києві, Донецьку, Львові, Харкові на прилеглих до них територіях і в населених пунктах, розташованих за маршрутом руху учасників чемпіонату і туристів, належної інфраструктури, розроблення спеціальних туристичних маршрутів;

проведення робіт з реставрації та ремонту будівель театрів, музеїв, цирків, концертних організацій, бібліотек і вищих навчальних закладів, що є пам'ятками культурної спадщини, національних заповідників, парків культури та відпочинку в містах, де проводитимуться матчі чемпіонату, а також у містах і селах, розташованих на маршрутах руху учасників чемпіонату та туристів [5, с.279].

Згідно з Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу для виконання всіх заходів у 2011-2012 р. р. передбачено відповідно 597796,08 млн грн. та 9851,55 млн грн., з яких майже 98% заплановано витрати на підготовку інфраструктури міст-претендентів і прилеглих територій.

На рис.2.2 [5, с.280] приведено розподіл обсягів фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і Україні в цілому в 2011-2012 рр. за джерелами, що визначені Державною цільовою програмою.

Рис.2.2 Обсяги фінансування заходів з підготовки інфраструк-тури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр.

Приведені співставлення обсягів фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр. свідчать про більш активне залучення першим коштів місцевих бюджетів і приватних інвесторів. У табл.4 наведено обсяги фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр. за напрямами.

Таблиця 2.4

Фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр. за напрямками, [5, с.282]

Напрями	м. Харків і прилеглі до нього території	Україна в цілому
	млн грн	%	млн грн	%
1	2	3	4	5
Усього	2687,44	100,0	68285,54	100,0
будівництво нових і реконструкція діючих стадіонів для проведення в Україні матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу;	0,0	0,0	1021,73	1,5
будівництво нових, реконструкція та оснащення діючих тренувальних баз для забезпечення тренувань команд-учасниць чемпіонату;	32,2	1,2	249,5	0,4
проектування, будівництво, реконструкція та ремонт аеропортів;	627,29	23,3	2655,73	3,9
будівництво, реконструкція та ремонт залізниць;	0,0	0,0	8941,26	13,1
будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонт за європейськими стандартами автомобільних доріг загального користування (міжміське сполучення);	0,0	0,0	30153,79	44,2
створення сучасних систем для забезпечення надання послуг громадського транспорту Києва, Донецька, Львова, Харкова та здійснення контролю за безпекою на дорогах, що ведуть до стадіонів;	708,31	26,4	5063,73	7,4
будівництво, реконструкція та переоснащення готелів, гуртожитків і прилеглих до них територій у Києві, Донецьку, Львові, Харкові;	995,2	37,0	14604,95	21,4
забезпечення надання необхідних медичних послуг належної якості та максимальної доступності;	50,95	1,9	1011,11	1,5
будівництво, реконструкція та ремонт ліній електропередачі;	248,56	9,2	3591,74	5,3
будівництво, реконструкція та створення у Києві, Донецьку, Львові, Харкові на прилеглих до них територіях і в населених пунктах, розташованих за маршрутами руху учасників чемпіонату і туристів, належної інфраструктури, розроблення спеціальних туристичних маршрутів;	1,1	0,0	530,86	0,8
проведення робіт з реставрації та ремонту будівель театрів, музеїв, цирків, концертних організацій, бібліотек і вищих навчальних закладів, що є п'ятками культурної спадщини, національних заповідників, парків культури та відпочинку в містах, де проводитимуться матчі чемпіонату, а також у містах і селах, розташованих на маршрутах руху учасників чемпіонату та туристів	23,83	0,9	461,14	0,7

Згідно з Державною цільовою програмою значна частка фінансування спрямована на розвиток інфраструктурного комплексу міст-претендентів, з яких найбільша частка припадає на розвиток інфраструктури готельного господарства, громадського транспорту та повітряних перевезень.

Містами-претендентами на проведення ЧЄ-2012 було, в рамках визначених завдань Державної цільової програми, було розроблено міські цільові програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу. На рис.2.3 приведена діаграма розподілу обсягів фінансування заходів по підготовці інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій у 2011-2012 рр. за джерелами [5, с.283].

Рис.2.3 Обсяги фінансування заходів з підготовки інфраструк-тури м. Харкова та прилеглих до нього територій у 2011-2012 рр.

Таким чином, більша частка фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій припадає на інші джерела, тобто кошти приватних інвесторів, у той час, як цей показник по Україні в цілому на 9% менше.

У табл.2.5 [5, с.285] приведено обсяги фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій у 2011-2012 рр. по напрямках.

Таблиця 2.5

Фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр. за напрямками

Напрями	Об'єм фінансування
	млн грн	%
1	2	3
Усього	2509,04	100,0
будівництво нових і реконструкція діючих стадіонів для проведення в Україні матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу;	0,0	0,0
будівництво нових, реконструкція та оснащення діючих тренувальних баз для забезпечення тренувань команд-учасниць чемпіонату;	32,2	1,28
проектування, будівництво, реконструкція та ремонт аеропортів;	252,42	10,06
будівництво, реконструкція та ремонт залізниць;	0,0	0,0
будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонт за європейськими стандартами автомобільних доріг загального користування (міжміське сполучення);	0,0	0,0
створення сучасних систем для забезпечення надання послуг громадського транспорту Києва, Донецька, Львова, Харкова та здійснення контролю за безпекою на дорогах, що ведуть до стадіонів;	995,511	39,68
будівництво, реконструкція та переоснащення готелів, гуртожитків і прилеглих до них територій у Києві, Донецьку, Львові, Харкові;	863,7	34,42
забезпечення надання необхідних медичних послуг належної якості та максимальної доступності;	50,95	2,03
будівництво, реконструкція та ремонт ліній електропередачі;	252,73	10,07
будівництво, реконструкція та створення у Києві, Донецьку, Львові, Харкові на прилеглих до них територіях і в населених пунктах, розташованих за маршрутами руху учасників чемпіонату і туристів, належної інфраструктури, розроблення спеціальних туристичних маршрутів;	1,4	0,06
проведення робіт з реставрації та ремонту будівель театрів, музеїв, цирків, концертних організацій, бібліотек і вищих навчальних закладів, що є пам'ятками культурної спадщини, національних заповідників, парків культури та відпочинку в містах, де проводитимуться матчі чемпіонату, а також у містах і селах, розташованих на маршрутах руху учасників чемпіонату та туристів	60,13	2,40

Згідно міською цільовою програмою майже 40% фінансування припадає на розвиток інфраструктури громадського транспорту м. Харкова та 35% на розвиток інфраструктури готельного господарства.

Розвиток інфраструктури Харківського регіону в рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу дозволяє суттєво модернізувати інфраструктуру міста Харкова, привести її у відповідності до сучасних світових стандартів, а також частково вирішити існуючі проблеми її розвитку. Значною мірою у цьому сприяло залучення до розвитку інфраструктури м. Харкова приватних інвестиційних коштів [5, с.283].

2.2 Волонтерська діяльність в Україні та аналіз сучасного 'портрету волонтера'

Станом на 1 січня 2011 року на обліку в системі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді перебуває 9220 волонтерів. Протягом 2010 року 9308 осіб пройшли відповідну підготовку у спеціалізованих формуваннях при центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді - Школах волонтерів. Таких Шкіл у минулому році працювало 494. Найбільшу кількість волонтерів підготовлено у Харківській (1484 особи), Луганській (798), Житомирській (701) та Хмельницькій (579) областях [40].

Рис.2.4 Кількість підготовлених волонтерів у деяких регіонах України

Із загальної кількості волонтерів 6487 осіб складає учнівська молодь, 4990 - студентська, 4545 - із числа працюючих, 759 - пенсіонери, безробітні, домогосподарки тощо. Найбільша кількість волонтерів - 5210 - залучалася до роботи із профілактики соціально небезпечних хвороб (у тому числі ВІЛ/СНІДу) та формування здорового способу життя. Понад 4 тисячі осіб спрямовували свою діяльність на профілактику правопорушень та негативних явищ у молодіжному середовищі [40].

Крім того, понад 2 тисячі волонтерів протягом 2010 року здійснювали роботу з сім'ями та особами, які опинилися у складних життєвих обставинах. Роботу з дітьми та молоддю із функціональними обмеженнями проводили 2098 волонтерів. Понад тисячу волонтерів здійснювали роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування [40].

Сьогодні волонтери не мають цілковитого іміджу 'альтруїстів'. Для них повністю обґрунтованим є, окрім надання допомоги іншим, отримання користі й для себе. У волонтерів достатньо мотивів, що можуть змінити їх 'добровольчий' характер [28]. Так, відповідно до опитування Національного центру Великої Британії, це:

можливість особистого зростання та самореалізації;

можливість застосувати свої знання, навички й досвід, познайомитися з новими людьми, адаптуватися у новому місці проживання;

ріст самосвідомості, можливість навчитися новому й розширити коло інтересів;

можливість підготувати себе до нової кар'єри;

зрозуміти труднощі інших й покращити якість життя інших й самих себе [28].

Державним інститутом розвитку сім'ї та молоді, спільно з Державною соціальною службою для сім'ї, дітей та молоді України (далі - ДСССМ) з 15 травня по 3 червня 2009 року було проведено соціологічне опитування 'Волонтер-2009: соціальний портрет і життєві пріоритети' [27]. Метою дослідження було виявлення основних мотивів та чинників, що впливають на ефективність роботи волонтерів ЦСССДМ, а також аналіз практичних шляхів залучення волонтерів до соціальної роботи [28]. Відповідно до мети, основними завданнями дослідження було визначено:

визначення 'портрета' волонтера ЦСССДМ;

виявлення основних мотивів, що спонукають волонтерів займатися даним видом діяльності;

визначення відношення волонтерів до волонтерської діяльності в цілому, оцінити рівень їх лояльності до волонтерської діяльності;

визначення переліку робіт, що найбільше приваблюють волонтерів;

оцінити ефективність роботи ЦСССДМ навчанню і підготовці волонтерів [28].

В рамках дослідження було опитано в межах України 450 волонтерів ЦСССДМ, що за основними соціально-демографічними показниками репрезентують волонтерів ЦСССДМ. Вибірка - випадкова. Опитування проводилося методом анкетування (самозаповнення). Ймовірна похибка не перевищує 5%.

Результати соціологічного дослідження свідчать, що переважна кількість волонтерів ЦСССДМ в Україні - це молодь віком від 15 до 19 років. Саме ця категорія складає понад 80% українських волонтерів. На відміну від Західної Європи, де переважна кількість волонтерів - це заміжні жінки після 30 років, що мають дітей.72,5% всіх волонтерів - жінки, 27,5% - чоловіки [28].

Більше половини опитаних респондентів мають вищу закінчену чи незакінчену освіту. Тобто заняття волонтерською діяльністю притаманне людям з більш високим рівнем освіти. Загалом навчається в вищих та середніх навчальних закладах до 60% опитаних.

Порівняння результатів даного дослідження та моніторингу Інституту соціології НАНУ дозволило виявити надзвичайно цікавий факт: матеріальне становище опитаних волонтерів виявилося дещо вищим, ніж аналогічний показник для українського суспільства в цілому. Отже працюють в першу чергу ті, хто може собі це дозволити з фінансових міркувань. Тобто волонтерство справа більш заможних верст населення.

Відповідаючи на питання, що спонукало людину прийняти участь у волонтерському русі, біля 85% респондентів вказали суто альтруїстичні мотиви: бажання допомагати іншим, а також потреба зробити щось корисне для суспільства. Попри усталену думку про те, що волонтерство - це хороший спосіб для молодої людини знайти роботу в ЦСССДМ, цей мотив не виявився домінуючим. Так, лише 4,4% опитаних розглядають волонтерство як засіб отримати хорошу роботу [40].

Лише 15,8% опитаних волонтерів зазначили, що головним мотивом для них стала можливість навчання, отримання нових знань та навичок. Це дещо суперечить існуючим підходам у роботі з волонтерським рухом, що розглядають в якості головної преференції від волонтерства набуття знань та досвіду.

Серед видів діяльності, що представляють найбільший інтерес для волонтерів, лідерами є: надання соціальної допомоги дітям та молоді, просвітницька робота серед усіх верст населення та організація культурних заходів. Цікаво, що перелік робіт якими найцікавіше займатися волонтерам, не в повній мірі відповідає тим роботам які вони виконують зараз, отже є певні труднощі при поєднанні бажаного і дійсного. Хоча різниця не є великою, тим не менш - це може негативно впливати на мотивацію волонтера [40].

Надзвичайно важливим є наступний момент.1/3 опитаних хотіли б витрачати на волонтерську діяльність більше часу, ніж витрачають зараз, тобто за певних умов цей потенціал може бути задіяний ЦСССДМ.

Результати анкетування свідчать про те, що більшість волонтерів ЦСССДМ в Україні - це молодь віком від 15 до 19 років (72,5% всіх волонтерів - жінки, 27,5% - чоловіки), з яких 78% неодружені. Саме ця категорія складає понад 80% українських волонтерів, на відміну від Західної Європи, де більшість волонтерів - це заміжні жінки після 30 років, які мають дітей. Оскільки зацікавленість у доброчинній соціальній роботі домінує саме серед учнівської та студентської молоді, ефективна мотиваційна політика могла б сприяти розвитку волонтерства в Україні. Порівняння результатів цього дослідження та моніторингу Інституту соціології НАНУ дозволило виявити надзвичайно цікавий факт: матеріальне становище опитаних волонтерів виявилося дещо вищим, ніж аналогічний показник для українського суспільства в цілому. Отже, працюють насамперед ті, хто може собі це дозволити з фінансових міркувань. Абсолютна більшість опитаних (близько 98%) вказала на відсутність будь-якої матеріальної винагороди за свою роботу з боку держави, громад, волонтерських організацій чи отримувачів волонтерської допомоги. Більше половини респондентів мають вищу закінчену чи незакінчену освіту (60% опитаних). Постійне місце роботи мають близько 38% опитаних волонтерів. В результаті аналізу даних про основні види волонтерської роботи, виконаної опитаними станом на 2009 рік, отримані такі показники:

1) допомога дітям і молоді - 60,4%;

2) просвітницька робота - 48,6%;

3) громадська діяльність - 46,8%;

4) культурні заходи - 36,9% [39].

Найменше роботи виконано щодо захисту прав жінок, пропагування гендерної рівності - 4,4%. Крім того, важливим є те, що 1/3 опитаних юнаків та дівчат мають бажання витрачати на волонтерську діяльність більше часу, ніж витрачають зараз, тобто за певних умов цей потенціал може бути задіяний ЦСССДМ. Серед відповідей на питання про те, що саме спонукало їх стати волонтерами, перші п'ять позицій займають: бажання допомогти іншим, потреба зробити щось корисне, можливість спілкування з новими людьми, бажання реалізувати свої навички та вміння, можливість навчання. Нижче наведено розподіл відповідей на питання: 'Вкажіть, яким чином, на ваш погляд, варто проводити роботу із залучення добровільних помічників до співпраці з боку соціальних служб' [40]. Для залучення волонтерів до співпраці з соціальними службами потрібно:

проводити інформаційно-просвітницьку роботу, рекламну кампанію у ЗМІ (37% опитаних);

зацікавити, мотивувати, волонтерів (12%);

проводити агітацію в школах, ВНЗ, ПТУ тощо (9,6%);

організовувати семінари, круглі столи, проводити тренінги (7,8%);

важко відповісти (4,2%);

інший варіант (3,3%);

влаштовувати масові заходи (концерти, акції) (3,3%);

волонтерська робота - добровільна. Якщо людина готова - сама прийде (2%);

все робиться правильно (0,7%) [40].

З метою виявлення відмінностей та здійснення об'єктивної оцінки стану волонтерської діяльності в Україні, порівняємо відповідні кількісні показники у інших країнах. Так, за різними даними, у Франції 19% дорослого населення хоча б раз у житті брали участь у волонтерських акціях, з них 60% регулярно виконують добровільну роботу, витрачаючи більше 20 годин на місяць. Майже половина волонтерів пояснюють свій вибір тим, що відчувають велике бажання допомагати іншим. Кожен третій німець (34% населення Німеччини) є волонтером і присвячує роботі у доброчинних організаціях, проектах і групах взаємодопомоги більше 15 годин на місяць.42% населення Німеччини вважають волонтерство унікальною можливістю для одержання життєвого досвіду і знань. В Німеччині відбувається активна реформа системи державного і недержавного соціального забезпечення. Вона передбачає й розширення фронту волонтерських робіт. Наприклад, у разі захворювання і пов'язаних з ним особистих обставин клієнти соціальних служб держави можуть звернутися щонайменше до 15 спеціалізованих установ різного профілю (соціально-педагогічних, медичних, психіатричних, психотерапевтичних), а також у соціальні добровільні служби. У Японії 26% населення мають досвід волонтерства, а майже половина з них впевнені, що волонтерська робота дуже корисна для особистісного розвитку і суспільства загалом. У США число волонтерів сягає 56-62% серед жінок, які присвячують цій діяльності в середньому 3,4 години на тиждень, й 49% серед чоловіків, які займаються волонтерством 3,6 години на тиждень [28]. Волонтерський рух відіграє все більшу роль у суспільних процесах розвинутих країн. Вагомий соціальний і економічний внесок праці волонтерів був підтверджений у ході дослідження некомерційного сектора 22 країн, серед яких країни Західної Європи (Нідерланди, Німеччина, Ірландія, Бельгія, Австрія, Франція, Фінляндія, Великобританія), а також Австралія, США, Ізраїль, Японія, держави Центральної і Східної Європи (Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), країни Латинської Америки (Аргентина, Перу, Бразилія, Колумбія, Мексика). Це дослідження засвідчило, що в середньому 28% населення вказаних країн присвячують значну кількість часу роботі у третьому секторі. З урахуванням волонтерів некомерційний сектор забезпечує 10,3% робочих місць у Західній Європі; 9,4% - у решті розвинутих країн; 3% - у Латинській Америці і 1,7% - у Центральній Європі. Автори цього дослідження А. Саламон і X. Анхайер вважають, що нині у світі відбувається 'глобальна суспільна революція', що полягає у 'вибуху' організованої приватної волонтерської діяльності, пов'язаної зі зростанням самовизначення особистості в сучасному суспільстві. Так, в Ірландії, де доброчинністю займаються близько33% населення, більшість респондентів вважають, що волонтерська робота сприяє самовдосконаленню і є тим, чого ніколи не зроблять оплачувані працівники. В Україні лише 2,3% респондентів вважають волонтерську діяльність бажаною сходинкою кар'єри, в той час як, наприклад, в США робота волонтером Корпусу Миру надає суттєві переваги соціальному працівникові у працевлаштуванні. Надаючи індивідуальну психологічну допомогу, організовуючи культурні заходи, здійснюючи просвітницьку діяльність, майбутній соціальний працівник здобуває практичний досвід, що стане в нагоді під час роботи за фахом. Під час здійснення волонтерської практики інтенсифікується процес професійного становлення соціального педагога, його самоосвіти і самовиховання, відбувається перевірка ступеня професійної готовності й придатності до роботи за фахом. Створення умов, за яких держава гарантувала б пільги волонтерам, які мають стаж роботи у соціальній сфері, могло б дещо підвищити мотивацію майбутніх соціальних педагогів і таким чином сприяти залученню до доброчинності більшої кількості студентів. Позитивна динаміка у сфері волонтерства в США є очевидною. Значно

збільшилася кількість заявок, що надійшли до таких організацій, як Корпус миру, який 2008 року отримав три заявки на кожну позицію, організації Teach for America, в яку надійшло 35 000 заявок на 4000 місць, і Американський Корпус, де число заяв зросло у 4 рази за останні декілька місяців [28]. Ці національні доброчинні організації, що, як правило, виплачують волонтерам скромну винагороду за їхню роботу, або виділяють незначні кошти на харчування і забезпечення житлом, мають велике значення для суспільства. Варто зазначити, що механізм волонтерського руху у США досить продуманий - волонтери мають мотивацію, що і забезпечує високі кількісні показники. За оцінкою Корпорації волонтерства США, 2007 року в благодійних і волонтерських організаціях взяли участь близько 61 млн. американців, які виконали роботу у таких напрямках: фандрайзинг (26,9% всієї виконаної волонтерами роботи; збір та доставка продуктів харчування (23,6%); некваліфікована праця (20,9%); навчання, просвітницька діяльність (19,7%).

В умовах кризи збільшення урядом видатків на благодійну діяльність (закупівлю одягу та продуктів харчування для дитячих будинків, допомога нужденним тощо) неможливе. З огляду на це, варто було б запозичити американський досвід фандрайзингу. В Україні волонтерську діяльність протягом 2008 року здійснили 19 263 осіб, що становить лише 0,04% усього населення [28].

2.3 Основні показники забезпеченості волонтерами до чемпіонату Європи 2012 р. з футболу

На сьогоднішній день для України одним із глобальних спортивних проектів у масштабах держави є фінальна частина Чемпіонату Європи з футболу, основні матчі якого пройдуть у чотирьох містах країни - Харкові, Львові, Києві та Донецьку. Чемпіонат Європи з футболу є одним із спортивних заходів у світі, що залучає велику кількість працівників, від персоналу до підрядників, постачальників послуг та волонтерів. Набір до волонтерської програми ЧЄ-2012 здійснюється за двома напрямами: волонтери від УЄФА та волонтери від урядів приймаючих країн і органів влади приймаючих міст. Волонтерська програма УЄФА Євро - 2012 реалізується під керівництвом місцевих організаційних комітетів приймаючих країн. Волонтерська програма УЄФА Євро - 2012 - це офіційна волонтерська програма чемпіонату. Волонтери залучаються до роботи на офіційних об'єктах турніру. Вони працюватимуть у команді організаторів турніру та виконуватимуть низку завдань для підтримки операційної діяльності в таких напрямах, як: управління доступом, розміщення, акредитація, організація церемоній, логістика, транспорт, зона гостинності, організація трансляцій матчів, інформаційно-комунікаційні технології, управління інформацією, організація матчів, допомога засобам масової інформації (ЗМІ), маркетинг, безпека та правопорядок, допомога командам, робота з квитками, зв'язки з громадськістю, управління стадіонами, обслуговування VIP-персон, привітальна робота [34].

З метою безпечного та успішного проведення УЄФА Євро - 2012 буде залучено понад 6 000 волонтерів, що більше, ніж у попередні роки проведення чемпіонатів Європи (рис.2.5) [34].

Рис.2.5 Кількість волонтерів, залучених у різноманітних спортивних подіях, осіб

Із 6 000 волонтерів 3000 осіб працюватимуть у Польщі та 3000 осіб - в Україні. Зони дій та відповідальності волонтерів від приймаючих матчі чемпіонату міст (по 4 міста в кожній країні) та від УЄФА будуть розподілені. Волонтери від УЄФА будуть працювати на об'єктах розселення так званої ' сім'ї' (цільових груп) УЄФА, волонтери від міст - на всіх інших об'єктах. УЄФА планує витратити близько 8 млн євро на відбір та підготовку волонтерів для обслуговування ЧЄ-2012 в Україні та Польщі, у розрахунку на одну людину витрати складуть 1,4 тис. євро [43].

Кабінетом Міністрів України було затверджено оновлену Державну цільову програму підготовки та проведення Євро - 2012, де зазначений порядок підготовки волонтерів, окремих фінансових витрат на підготовку яких не визначено, але вони закладені до загальної статті витрат на підготовку та перепідготовку кадрів для чемпіонату. Загальна сума витрат на навчання волонтерів, стюардів, працівників сфери обслуговування, медичних працівників та представників правоохоронних органів складає близько 42 млн грн. Половину зазначеної суми планується виділити з Державного бюджету 2011 року, а іншу половину - з бюджету 2012 року. На підготовку однієї людини на базі ВНЗ Києва планується витратити більше 1,2 тис. грн, на базі ВНЗ інших міст - близько 975 грн. Очікується, що на Євро - 2012 до Києва прибуде 500 тис. гостей, до Харкова - 300 тис., до Львова - 250 тис., до Донецька - 150 тис., при цьому, відповідно до вимог УЄФА, на 40 вболівальників необхідний 1 волонтер [43].

Таким чином, передбачається, що на Євро - 2012 знадобиться близько 30 тис. волонтерів, з них, у Києві - 12,5 тис., 7,5 тис. - у Харкові, 6,25 тис. - Львові, 3,75 тис. осіб. - у Донецьку (рис.2.6) [46].

Рис.2.6 Очікувана кількість гостей та необхідна кількість волонтерів до ЧЄ - 2012

Навчання волонтерів буде здійснюватися за рахунок центрального бюджету, але окремим питанням постає спорядження та харчування волонтерів, що буде здійснюватися за рахунок бюджетів приймаючих міст. Так, у 2006 році на підготовку волонтерів, їх спорядження та харчування для участі у Чемпіонаті світу з футболу з місцевого бюджету міста Мюнхен було витрачено близько € 100 тис. [16].

Окремим питанням є статус такої категорії людей, яких планують готувати для Євро - 2012, як стюард, тобто 'волонтер на стадіоні'. У світовій практиці стюарди не мають ніякого відношення до волонтерства. Це люди, яких винаймають організатори масових заходів для охорони порядку; це професіонали, які мають спеціальну ліцензію та отримують гроші за свою працю. Наприклад, у фан-зоні Мюнхена у 2006 році, що була розрахована на 40 тис. осіб, працювало 142 професіональних стюарди. Важливим кроком є той факт, що професію стюарда додали до Національного класифікатора професій України з нагоди Євро - 2012. Так, у документі офіційно зазначена професія стюарда в готелях та інших місцях розміщення, закладах ресторанного господарства, на стадіонах і спортивних спорудах, що надає послуги в дорозі, інші послуги фізичним та юридичним особам [47].

Відповідно до основної Концепції волонтерів був створений графік підготовки та навчання волонтерів, розроблена анкета волонтера, що відповідає основним вимогам УЄФА.

Волонтери, що будуть працювати на Євро - 2012, обов'язково повинні бути готовими до ефективних дій щодо вирішення проблемних питань у нестандартних ситуаціях та роботі з різними групами населення. Окрім професіональних навичок, волонтер повинен мати здатність до оперативного планування, готовність до вирішення проблем у непрогнозованих ситуаціях, самоконтроль, організованість і креативність. Відповідно до норм УЄФА на кожні 40 осіб - гостей турніру - необхідно залучити 1 волонтера, 1 стюарда - на 250 осіб, 1 працівника правоохоронних органів - на 100 осіб, 1 працівника медичної служби - на 500 осіб та 1 представника сфери обслуговування - на 371 особу [43].

Розділ 3. Рекомендації щодо підвищення туристичної конкурентоспроможності міста на прикладі фан-клубу 'інжек-металіст'

3.1 Розробка проекту фан-посольства на базі фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ'

На сьогоднішній день для України одним із глобальних спортивних проектів у масштабах держави є фінальна частина Чемпіонату Європи з футболу, основні матчі якого пройдуть у чотирьох містах країни - Харкові, Львові, Києві та Донецьку. Основна увага заходу зосереджена на створенні доброзичливої атмосфери туристичних та спортивних міст країни на довгострокову перспективу.

Основними об'єктами діяльності всіх підприємств туристичної галузі є туристи-футбольні уболівальники, що підтримують футбольні команди національних збірних своєї країни. Робота з таким сегментом туристичного ринку потребує довготривалої кваліфікованої співпраці різноманітних структур, основними з яких є безпосередньо футбольні клуби, органи державної влади, суб'єкти господарської діяльності, місцеві уболівальники та населення міста. Великий економічний та соціальний ефект становить залучення до участі у подібних заходах волонтерів, що суттєво доповнюють роботу кваліфікованих кадрів, які мають певний набір професійних компетенцій. Як результат, це приводить до того, що широкі верстви громадськості беруть активну участь у проведенні серйозного заходу.

Надання послуг саме такій категорії туристів потребує, окрім професійних компетенцій з туристичного обслуговування, особливих навичок спілкування з туристами як уболівальниками, що представляє собою дещо інший рівень психологічної підготовки та наявність специфічних знань. Як результат, це призводить до необхідності створення центру з обслуговування та надання допомоги туристам-уболівальникам із залученням компетентного персоналу даної сфери діяльності. Подібний центр доцільно започаткувати вже на базі існуючого фан-клубу футбольної команди 'Металіст' - 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ', що належить Харківському національному економічному університету (ХНЕУ).

Фан-клуб 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' розпочав свою діяльність у лютому місяці 2010 року та діє в рамках проекту 'Назустріч один одному'. Цей проект є унікальним на території України. Його основна ідея полягає у популяризації здорового способу життя, залученні ініціативної молоді до підготовки міста Харкова напередодні ЧЄ-2012, створення профутбольного настрою шляхом популяризації світового та українського футболу серед студентської спільноти. У рамках передбачених напрямків діяльності студенти тісно співпрацюють з керівництвом футбольного клубу 'Металіст' [37].

У ХНЕУ створена ініціативна група студентів-уболівальників, яка заохочує молодь підвищувати свій культурний рівень, патріотичні почуття, любов та повагу до світового та українського футболу, його історії, сприяє подоланню міжкультурної різниці. Студенти мають можливість відвідувати домашні футбольні матчі за зниженим тарифом, відкриті тренувальні заняття команди, а також спробувати себе у якості волонтера на стадіоні. Ініціативна група студентів тісно співпрацює з різноманітними волонтерськими організаціями Харкова, а також з Товариством Червоного Хреста. У рамках Студентської Ліги ФК 'МЕТАЛІСТ' студентські футбольні команди Вищих навчальних закладів Харкова приймають активну участь у футбольних турнірах на полях Дитячої футбольної академії. Третій розділ діяльності проекту передбачає залучення студентів до різноманітних проектів футбольного клубу 'Металіст'; допомогу місту та ФК 'Металіст' у наборі та підготовці студентів у якості волонтерів, стюардів та інших спеціалістів до проведення матчів ЧЄ-2012 в Харкові; організацію та проведення тренінгів та семінарів. Окрім цього, ініціативна група студентів приймає активну участь у різноманітних волонтерських програмах та володіє необхідними для заходу подібного рівня професійними компетенціями. Особливу роль у роботі фан-клубу відіграють студенти спеціальності 'Туризм', адже робота волонтера потребує особливо знань іноземної мови для організації туристичного супроводу з урахуванням тонкощів туристичного обслуговування [38].

Діяльність фан-клубу під час проведення ЧЄ-2012 з футболу буде представляти собою фан-посольство. Фан-посольство є організацією з консультування, інформування та обслуговування туристів-уболівальників, що підтримують свої національні команди упродовж турнурі.

Кожне приймаюче місто турніру повинне мати подібні фан-посольства, що тісно співпрацюють з групами підтримки, а саме туристами-уболівальниками своїх національних збірних. Фан-посольство повинно мати стаціонарний центр з декількома мобільними фан-посольствами, що повинні розміщуватися біля основних об'єктів інтересу туристів-уболівальників. Окрім цього, невелика кількість саме фан-консультантів повинна обслуговувати туристів-уболівальників біля стадіону у день матчів.

Фан-посольство повинно бути зрозуміло ідентифіковано та його розміщення необхідно зазначити у спеціалізованій літературі для уболівальників, що буде доступна перед початком турніру.

Робота фан-посольства спрямована на обслуговування туристів-футбольних уболівальників з надання точної, достовірної, об'єктивної та своєчасної інформації з урахуванням їх інтересів та потреб. Саме від того, як складуться відносини між різними групами уболівальників та між уболівальниками й місцевим населенням залежить від роботи фан-посольства та буде відображати рівень проведення заходу.

Основною умовою діяльності таких фан-посольств є надання інформації футбольним уболівальникам від самих футбольних уболівальників, що викликає високий рівень довіри та розуміння, адже персонал має бути усвідомлений відносно специфічного кола інтересів уболівальників та різноманітних форм фан-культури.

Діяльність фан-посольства передбачає наступні цілі:

обмін інформацією від уболівальників до уболівальників;

спільна діяльність з міжнародним фан-посольством команд;

встановлення довготривалої позитивної атмосфери серед туристів-уболівальників, а також формування позитивного туристичного іміджу країни та міста;

попередження насильств та дискримінації серед туристів-уболівальників;

спільна діяльність з місцевими уболівальниками;

діяльність спрямована на створення стійкого розвитку туризму.

Основна концепція роботи фан-посольства: інформація - обслуговування - спілкування.

Фан-посольство повинно мати різноманітну інформацію, що може знадобитися туристу-уболівальнику закордоном. Для своєчасного оновлення інформації фан-посольству необхідно мати прямі та відкриті канали зв'язку. Подібні канали інформації є надзвичайно корисні протягом турніру та слугують єдиним зв'язком між туристичними агентствами, органами місцевої влади, закладами розміщення, транспортними службами та органами з охорони правопорядку.

Важливою складовою успішної реалізації діяльності фан-посольства, що проявляється у наданні точної та своєчасної інформації для уболівальників і як наслідок віддзеркалює рівень гостинності приймаючого міста, є забезпечення діяльності фан-посольства необхідною матеріально-технічною та інформаційною базою.

Інформація від фан-посольства повинна бути доступна та розповсюджена у різний спосіб. Різноманітну допомогу повинні надавати зрозумілі друковані матеріали як туристичні фан-гіди, мапи, листівки, брошури, журнали для уболівальників та інші журнали на гумористичну та футбольну тематику; телефони гарячої лінії, що дозволяють туристам-уболівальникам навіть на віддаленій відстані отримувати необхідну інформацію. Особливо інформаційно насиченим має бути веб-сайт фан-посольства. Одним з найбільш важливим засобом розповсюдження інформації є особистий контакт, а саме безпосередня робота з туристами-уболівальниками при фан-посольстві, чи робота фан-консультанта серед туристів-уболівальників. У такий спосіб відбувається живий діалог з уболівальниками, що допоможе у майбутньому фан-посольствам побудувати свою роботу.

Засоби надання інформації через фан-посольство:

1) фан-гід - веб-сайт для туристів-уболівальників;

2) help-line - гаряча лінія допомоги по телефону;

3) фан-гід - друковане видання;

4) особистий контакт;

5) мобільні фан-посольства;

6) фан-консультанти.

Help-line. Дозволяє отримати допомогу 24 години на добу: з 8 години ранку до 1 години ночі кожного дня туристи-уболівальники зможуть отримати всю необхідну інформацію по телефону зі стаціонарного фан-посольства, з 1 години ночі до 7 години ранку турист може залишити своє питання та зворотній контакт на автовідповідачеві. Заздалегідь необхідно підготувати інформацію стосовно найбільш розповсюджених тем, основними з яких є питання стосовно квитків, стадіону, закладів розміщення, засобів пересування, безпеки, фан-фестивалів та різноманітних заходів, а також слід бути готовими до скарг.

Мобільні фан-посольства. Розташовуються біля об'єктів найбільшого інтересу туристів-уболівальників, а також можуть змінювати своє місце розташування пересуваючись як містом, так і за його межі. Тобто мобільні фан-посольства повинні безупинно здійснювати підтримку туристам-уболівальникам в залежності від їх потреб. У такий спосіб встановлюється прямий контакт, вирішуються потенційні конфлікти та відбувається своєчасне інформування.

Фан-консультанти. Фан-консультанти є представниками стаціонарного фан-посольства, які тісно співпрацюють між собою. Вони забезпечені невеликим, портативним інформаційним стендом та працюють у команді з 2-3 осіб. Наскільки це є можливим, фан-консультанти надають подібну до стаціонарного фан-посольства підтримку та обслуговування. Фан-консультанти повинні розміщуватися у місцях, де туристи-уболівальники лише тимчасово перебувають: зупинки автобусів, трамваїв, аеропорт, авто - та залізничний вокзал, територія навколо стадіону. Час роботи фан-консультантів залежатиме від розкладу матчів.

Фан-гід - друковане видання. Має бути спеціально розроблений відповідно до потреб туристів-уболівальників та доступним у стаціонарному фан-посольстві та через фан-консультантів. Фан-гід зазвичай містить інформацію про різноманіття європейської фан-культури, країни, що приймають участь у турнірі та зручно представлену інформацію стосовно засобів пересування країною та містом, засобів розміщення та закладів харчування й проведення дозвілля. Фан-гід повинен бути доступним не менш, ніж на двох мовах, основними з яких є українська та англійська.

Фан-гід - веб-сайт. Цей сайт має містити у собі спеціальні теми, що стосуються ЧЄ-2012 з футболу та навколо футбольного життя, відповідати спеціальним потребам футбольних фанатів: містити інформацію стосовно засобів розміщення різної цінової категорії, закладів харчування та проведення дозвілля, звітів про стадіони та загальної інформації про фан-культуру української футбольної ліги, презентацій від фанатів свого приймаючого міста фанатам зі всього світу, а також звітів про міжнародних фанатів та їх угрупувань й їх підготовку до ЧЄ-2012 з футболу. Така фан-орієнтація дозволить доступ до інформації про фан - та туристичні програми, а також до презентацій фан-посольств, міжнародних координаційних фан-комітетів, та діяльності, спрямованої проти расизму. Веб-сайт є розробкою фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' і є дочірнім сайтом офіційного веб-сайту Харківського національного економічного університету. Він має інформаційну підтримку від офіційного веб-сайту ФК 'Металіст', Департаменту з підготовки ЧЄ - 2012 з футболу, Місцевого організаційного комітету, та сайту УЄФА.

Для надання інформаційної підтримки, необхідно чітко визначити сферу інтересів туристів-уболівальників. Так, основні напрями роботи наведені нижче:

1) географічне розташування приймаючого міста: наявність в організації вільних мап міста з чітко прописаними вулицями;

2) доступність закладів розміщення: наявність централізованої системи бронювання готельних номерів та її зв'язок з фан-посольством. Як альтернатива, необхідно мати перелік готелів, що буде якомога частіше оновлюватися в залежності від повної завантаженості. Також має бути детальна інформація про заклади розміщення нижчої категорії як гуртожитки, палаткові містечка та ін.;

3) місцевий та міжміський транспорт: туристам-уболівальникам необхідно забезпечити проїзд не тільки за прямим маршрутом від стадіону до закладу розміщення і навколо міста, а й маршрути різних видів транспорту до різних місць - об'єктів туристичного інтересу. Особливу увагу слід приділити транспортній логістиці у дні матчів. Необхідно підтримувати регулярний контакт з транспортними агентствами для забезпечення податкового сервісу та запитів;

4) заклади харчування та проведення дозвілля: необхідно мати єдиний перелік місцевих барів, ресторанів, клубів та ін. Особливу увагу необхідно звернути на потреби туристів-уболівальників у закладах проведення дозвілля, що відрізняються за країнами їх прибуття. Наприклад, англійські туристи-уболівальники віддають перевагу проводити вільний час у англійських пабах. Також необхідно проконсультувати туристів про небезпечні та проблемні території міста, які бажано уникати унаслідок високого рівня кримінальної ситуації;

5) невідкладна допомога: фан-посольства повинні мати можливість направляти туристів-уболівальників до найближчих закладів медичної допомоги, пожежної безпеки та правоохоронних органів. Необхідно мати перелік лікарень, аптек, контакти деяких лікарів, а також юристів, особливо які володіють іноземними мовами;

6) консульська підтримка: фан-посольства повинні мати близький контакт з консульствами багатьох країн, а саме тих, національні збірні яких приймають участь у турнірі на предмет звернення до допомогу, як втрата паспорту та ін.;

7) законодавство України: нормативно-правова база зазвичай відрізняється від законодавства країни прибуття туристів-уболівальників. Наприклад, керування автомобілем у нетверезому стані, правила поведінки у громадських місцях та вживання спиртних напоїв, тіньовий ринок з продажу квитків та ін.;

8) деталі стосовно турніру: розклад та початок матчів, розклад роботи транспорту та ін.;

9) правила поведінки уболівальників на стадіоні: інформація стосовно правил проходження білетного контролю, предметів, що є забороненими на стадіоні, правил використання прапорів, банерів, продажу спиртних напоїв на стадіоні та ін.;

10) квитки: фан-посольства не займаються продажем квитків, але вони повинні мати точну та оновлену інформацію від організаторів турніру про наявність квитків, їх вартість, точки продажу та умови продажу. Фан-посольства також повинні інформувати туристів-уболівальників про тіньові ринки продажу квитків.

Основну роль у роботі фан-посольств відіграють трудові ресурси, від успішної та ефективної діяльності яких залежить рівень проведення заходу, враження туристів-уболівальників від країни та міста, що дозволить побудувати певний ланцюг асоціацій на основі емоційних та раціональних уявлень, а отже сформувати туристичний імідж міста та країни. Робота фан-посольства є неоплачуваною, ініціативною діяльністю, а отже волонтерською, тому трудовий потенціал складають волонтери. Окрім певного набору професійних компетенцій, волонтери повинні володіти розумінням фан-культури цільових груп туристів-уболівальників. Так, ключовими компетенціями волонтера, необхідними для успішної діяльності фан-посольства є:

1) вільне володіння необхідними іноземними мовами;

2) знання тонкощів туристичного обслуговування;

3) досвід роботи волонтером;

4) знання міста, місцевої культури;

5) обізнаність у сфері футбольного життя, чемпіонату з футболу;

6) розуміння фан-культури певних груп туристів-уболівальників;

7) навички спілкування з туристами-іноземцями, встановлення контактів з новими людьми через різноманітні засоби комунікації;

8) готовність до ефективних дій щодо вирішення проблемних питань у нестандартних ситуаціях та роботі з різними групами населення;

9) здатність до оперативного планування, готовність до вирішення проблем у непрогнозованих ситуаціях, самоконтроль, організованість і креативність.

Окрім інформаційного забезпечення, фан-посольство повинно забезпечити можливість для індивідуальної активності, дискусій з приводу останніх подій у футбольному житті.

Модель взаємозв'язку між фан-посольством, туристами-уболівальниками, місцевим населенням та органами державного управління представлена на рис.3.1.

Рис.3.1 Імітаційна модель взаємозв'язків між різними учасниками процесу обслуговування туристів-уболівальників

Таблиця 3.1

Ресурси, необхідні для забезпечення діяльності фан-посольства

Наявні	Необхідні
	Державні	Приватні
кадровий потенціал: 30 студентів ХНЕУ; приміщення (офіс) для стаціонарного фан-посольства, що облаштований на футбольну тематику; офісна техніка: комп'ютер, МФП, телефон з виходом на міську лінію, інтернет, веб-сайт; санітарно-гігієнічні умови для стаціонарного фан-посольства	інформаційно-технічна підтримка операційної діяльності; уніфікована форма одягу; харчування волонтерів; санітарно-гігієнічні умови для мобільних фан-посольств та фан-консультантів; друковані інформаційно-рекламні матеріали (фан-гіди, журнали, мапи, брошури та ін.); автовідповідач, факс; інформаційні стенди для роботи фан-консультантів; інформаційні платформи для роботи мобільних фан-посольств; телефонний зв'язок між волонтерами всіх підрозділів стаціонарного фан-посольства

Основними блоками роботи фан-посольства є наступні:

відділ роботи з мобільними фан-посольствами;

відділ з управління фан-консультантами;

відділ з управління сайтом фан-гіду;

відділ з роботи гарячої телефонної лінії;

відділ безпеки.

Всі відділи тісно співпрацюють між собою та контролюються головним офісом фан-посольства (рис.3.2).

Рис.3.2 Структурні підрозділи фан-посольства

Перш ніж долучитися до роботи фан-посольства всі учасники робочої групи повинні:

пройти спеціальне та функціональне навчання;

приймати активну участь у конференціях та семінарах для персоналу з фан-проектів;

начальники відділів повинні пройти спеціалізовані семінари;

організовувати та приймати участь у конференціях з фан-проектів серед країн Європи та світу.

Робота фан-посольства повинна бути задокументована щоденними звітами (додатки А, Б, В, Д, Е, Ж, З).

3.2 Створення сайту фан-гіду

Сайт фан-гіду є розробкою фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ', виконаний студентом ХНЕУ та є дочірнім сайтом офіційного сайту ХНЕУ.

Сайт стилістично розроблений у синьо-жовтих кольорах, що символізують прапор України, кольори національної збірної України з футболу та кольори ФК 'Металіст', також містить логотип фан-клубу.

Фан-гід містить у собі спеціальні теми, що стосуються ЧЄ-2012 з футболу та навколо футбольного життя, а також, що є найважливішим, інформацію про туристичні ресурси м. Харкова. Така фан-орієнтація дозволить доступ до інформації про фан - та туристичні програми, а також до презентацій фан-посольств, міжнародних координаційних фан-комітетів, та діяльності спрямованої проти расизму.

Інформація на сайті відображається за допомогою наступних розділів.

1) географічне розташування м. Харкова, а також інших міст, що приймають ЧЄ-2012 виконано у вигляді мапи за допомогою ГІС-технологій, а саме програмного продукту ArcView GIS 3.2a (рис.3.3);

Рис.3.3 Географічне розташування міст, що приймають ЧЄ-2012

2) загальна інформація щодо діяльності фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ', де представлено структуру управління, положення про діяльність, контактна інформація;

3) послуги, що забезпечуються, основними з яких є замовлення екскурсії, футбольної атрибутики та ін. У цьому ж розділі туристи можуть робити замовлення, де зазначають свою контактну інформацію і за допомогою зворотнього зв'язку можливий діалог;

4) безпосередньо розділ 'фан-гід', де розміщена інформація стосовно стадіонів та міст, що приймають ЧЄ-2012; календар матчів та міста, де зазначені матчі будуть проводитися; основну інформацію стосовно законодавства України; адреси консульств у Харкові; інформацію про стадіон 'Металіст', правила поводження на стадіоні; загальну інформацію про місто Харків, транспортну систему; готелі та заклади з проведення дозвілля;

Рис.3.4 Вигляд сторінки фан-гіду

На сайті розроблений авторизований вхід, що надає відвідувачам більше переваг у спілкуванні та отриманні послуг.

Окрім власно розробленої та підібраної інформації сайт фан-гіду має підтримку від офіційного веб-сайту ФК ' Металіст', Департаменту з підготовки ЧЄ - 2012 з футболу, Місцевого організаційного комітету, та сайту УЄФА.

3.3 Оцінка ефективності впроваджених заходів

Діяльність фан-посольства повинна виходити далеко за рамки лише видимого компоненту підтримки туристів-уболівальників. Ефект від впроваджених заходів повинен створити певний резонанс серед гостей турніру. Окрім економічного ефекту, що полягає у зниженні витрат на оплату праці від залучення волонтерів до роботи у фан-посольстві, існує й інший вид - соціальний, що у майбутньому може привести до створення та реалізації різноманітних комерційних проектів.

Оцінку ефективності діяльності фан-посольства було проведено за допомогою метода експертного оцінювання. Даний аналіз було проведено групою експертів з 8 осіб професійного спрямування у сфері міжнародних економічних відносин на основі використання їх досвіду та інтуїції, що дозволяє здійснити оптимальний пошук варіантів вирішення проблеми. Так, експертам були запропоновані 7 постулатів, що можливо набудуть розвитку внаслідок роботи фан-посольства:

формування позитивного туристичного іміджу міста Харків;

отримання волонтерами корисного та унікального досвіду роботи;

можливість волонтерів пройти стажування за своїм професійним спрямуванням;

є чинником глобалізації та кооперації різних культур, їх солідарності, усунення мовних бар'єрів;

залучення іноземних волонтерів підвищить інтерес населення їх країни-прибуття відносно туристичного потенціалу м. Харкова;

планування та розробка спільних молодіжних проектів у галузі спортивного менеджменту, туризму та готельного господарства;

встановлення довготривалих відносин між туристами-уболівальниками та співпраця між країнами на перспективу майбутніх заходів.

Шкала оцінювання від 5 до 0, де 5 - дійсно робота фан-посольства посприяє розвитку даного напрямку, а 0 - на розвиток даного напрямку робота фан-посольства взагалі не має впливу.

З огляду на те, що у опитуванні приймають участь декілька експертів, розбіжності у їх оцінках є неминучими, але величина цієї розбіжності має важливе значення. Групова оцінка може вважатися надійною лише за умови достатньої погодженості відповідей певних спеціалістів. Погодженість між експертами оцінюється по величині коефіцієнту конкордації [29]:

W = (12 * S): (nІ * (mі - m), (3.1)

де S - сума квадратів відхилень всіх оцінок кожного постулату від середнього значення;

n - число експертів;

m - число об'єктів експертизи.

Коефіцієнт конкордації змінюється в діапазоні 0<W<1, при чому 0 - повна непогодженість, 1 - повна одностайність.

Для формування узагальненої оцінки експертної групи використаємо середні величини, у даному випадку - середнє арифметичне [29]:

(3.2)

де x_j - оцінка j-го експерта; m - число експертів.

Проміжні дані експертного оцінювання наведені у додатку K. Кінцеві результати представлені у табл.3.2.

Таблиця 3.2.

Кінцеві результати експертного оцінювання

Номер об'єкту експертизи	Сума балів	Відхилення від середньої суми	Квадрат відхилення
1	33	6,4	40,96
2	36	9,4	88,36
3	14	-12,6	158,76
4	36	9,4	88,36
5	32	5,4	29,16
6	32	5,4	29,16
7	30	3,4	11,56
Сума	213		446,32

Таким чином, коефіцієнт конкордації становить 0,25, що означає значну непогодженість між експертами. Розрахунки за формулою 3.1 наведені:

12 * 446,32: (8І * (7і - 7)) = 0,25.

За допомогою методу колективних експертних оцінок було визначено сукупну ефективність від діяльності фан-посольства. Так, за результатами оцінювання 8-ма експертами за 7-ма напрямками, узагальнена оцінка експертної групи, як середнє арифметичне із розрахунку за формулою 3.2 становить:

(27+28+25+27+28+28+24+26): 8 = 26,6.

Так як максимальне значення оцінювання складає 35 балів, то можна зробити висновок, що не дивлячись на значну непогодженість між експертами, діяльність фан-посольсва було визначено ефективною.

Оцінка роботи сайту фан-гіду представлена на рис.3.4.

Рис.3.4 Ефективність роботи сайту фан-гіду

Відповідно до експертних розрахунків, очікується, що на ЧЄ-2012 до Харкова прибуде близько 100 тис туристів-уболівальників. Базуючись на досвіді Німеччини з проведення чемпіонату світу 2006 з футболу [52] із загальної кількості туристів-уболівальників, можемо орієнтуватися, що близько 30% гостей будуть користуватися послугами фан-посольств та сайтом фан-гіду, тобто близько 30 тис гостей. Цей показник визначає й коефіцієнт кваліфікації відвідувача сайта:

QL = Nqv: Nav, (3.3)

де Nqv - кількість відвідувачів туристичного сайту, яких можна класифікувати як потенційних покупців;

Nav - загальна кількість відвідувачів сайта.

Чим вищий цей показник, тим вища кваліфікація відвідувача сайта. Таким чином, 30 тис. чол.: 100 тис. чол. = 0,3. Отже, цільова аудиторія відвідувачів сайту із загальної кількості відвідувачів складає 30%.

Для здійснення різноманітних операцій на сайті, а також скористуватися більшим пакетом послуг є можливим за допомогою реєстрації.

Реєстрація свідчить про велику зацікавленість туристів сайтом фан-гіду, що підтверджує ефект його діяльності й підвищує його ефективність. Коефіцієнт реєстрації розраховується наступним чином:

RI = Nrv: Nqv, (3.4)

де Nrv - кількість зареєстрованих відвідувачів туристичного сайту;

Nqv - кількість відвідувачів туристичного сайту, яких можна класифікувати як потенційних покупців.

Отже, на основі експертних прогнозів, припустимо, що лише 20% від кваліфікованих відвідувачів сайту складають зареєстровані відвідувачі. Тому, коефіцієнт реєстрації сайту фан-гіду за прогнозними оцінками за розрахунками з формули 3.4 складе: 6 тис чол.: 30 тис чол. = 0,2. Даний показник свідчить про достатній рівень реєстрації туристів-уболівальників на сайті фан-гіду.

Оскільки робота сайту фан-гіду забезпечує двосторонній зв'язок між гостем та адміністратором сайту, це дозволяє здійснювати різноманітні запити. Так, коефіцієнт частоти запиту розраховується:

RF = Nreq: Nqv, (3.5)

де Nreq - кількість запитів на одержання додаткової інформації про послуги;

Nqv - кількість відвідувачів туристичного сайту, яких можна класифікувати як потенційних покупців.

За оцінками експертів, кількість запитів складає 20-30% від загальної кількості зареєстрованих відвідувачів, тому коефіцієнт частоти запиту на сайті фан-гіду прогнозується у розмірі: 1,2 тис чол.: 30 тис чол. = 0,04. Даний показник свідчить про те, що зі 100 тис чол., що становлять можливу аудиторію відвідувачів сайту фан-гіду, прогнозне здійснення запитів становить близько 4%.

Розрахунок вартості кваліфікованого відвідувача, зареєстрованого відвідувача та вартості запиту, що визначається як частка від витрат на Інтернет-маркетингову кампанію та часу, який витрачає і-й відвідувач на сайті є неможливим, адже фан-клуб 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' не провадить жодну із Інтернет-маркетингових кампаній сайту фан-гіду, а отже і відсутні витрати.

Період фінансового підтвердження бронювання та замовлення певних видів послуг, що є доступними на сайті фан-гіду прогнозується на рівні декількох хвилин, адже основна мета роботи сайту є своєчасне інформування туристів-уболівальників, а тому різниця між датою покупки туристичної послуги (або відповіді на запит) та датою замовлення послуги (або відправлення запиту) повинна мати найменше значення та розрив у декілька хвилин.

Важливим показником економічної ефективності сайту є частота повторних відвідувань, здійснених зареєстрованими відвідувачами, що відображає зацікавленість у інформаційному матеріалі сайту. Даний показник розраховується як частка від кількості повторних реєстрацій та кількості зареєстрованих відвідувачів сайту фан-гіду:

FRCV = Nreg: Nrv, (3.6)

де Nreq - кількість запитів на одержання додаткової інформації про послуги;

Nrv - кількість зареєстрованих відвідувачів туристичного сайту.

Таким чином, частота повторних відвідувань, здійснюваних зареєстрованими відвідувачами сайту фан-гіду з урахуванням прогнозної кількості повторних реєстрацій, становить: 1,2 тис чол.: 6 тис чол. = 0,2, тобто 20%.

Загалом, можна зробити висновок, що економічна ефективність сайту фан-гіду прогнозується на рівні 30%, тобто зі 100 тис. туристів-уболівальників, що очікуються до Харкова, послугами сайту скористається третя частина гостей турніру, тобто близько 30 тис. чол. Кількість гостей, що здійснять запропоновані замовлення послуг, що можуть зробити лише зареєстровані користувачі - близько 4% від загальної кількості очікуваних гостей сайту. Повторну реєстрацію здійснять близько 20% туристів-уболівальників від загальної кількості зареєстрованих. Прогнозований результат є цілком задовільним та відображає ефективність роботи сайту фан-гіду і запропонованих послуг.

Висновок

Таким чином, у роботі автором були досліджені теоретичні основи управління туристичною конкурентоспроможністю міста, запропонована факторна модель туристичної конкурентоспроможності міст в рамках підготовки та проведення ЧЄ-2012 та обґрунтована необхідність діяльності фан-посольств як елементу туристичної інфраструктури й залучення до роботи волонтерів, що становить значний економічний і соціальний ефект. Розглянуто діяльність волонтерських організацій як одного із виду суспільної організації та визначено їх роль у рамках проведення ЧЄ-2012.

Аналіз туристичної конкурентоспроможності м. Харкова був проведений за інфраструктурною складовою як основним чинником стабілізації та стимулювання розвитку туристичного міста, розглянуто статистичні показники розвитку волонтерського руху в Україні та проаналізовано сучасний 'портер волонтера' на основі маркетингового дослідження. Висвітлені основні показники забезпеченості волонтерами до ЧЄ-2012 по чотирьом приймаючим містам та об'єм фінансових коштів на їх підготовку.

У рамках діяльності суспільних організацій та їх впливу на туристичну конкурентоспроможність міста було запропоновано створити фан-посольство на базі фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ', діяльність якого буде спрямована на обслуговування туристів-уболівальників, які очікуються до ЧЄ-2012 та, як супутній елемент, - сайт фан-гіду. Була оцінена соціальна та економічна ефективність впроваджених заходів.

Загалом, у роботі висвітлено основні чинники туристичної конкурентоспроможності міста та ролі фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' як суспільної організації у стимулюванні розвитку міста до ЧЄ-2012, а, отже, автором досягнуто поставленої мети.

Список літератури

1. Закон України 'Про соціальні послуги' від 30.12.2009 № 955-15 // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - ст.385.

2. Постанова Кабінету Міністрів України 'Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг' від 10.12.2003 р. №1895 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 51. - Том1. - ст.144.

3. Александрова В.В. Туризм в системі пріоритетів регіонального розвитку: монографія / В.В. Александрова. - Х.: ХНУ ім.В.Н. Каразіна, 2010. - 268 с.

4. Бондарь А. Подготовка волонтеров в рамках ЕВРО - 2012/А. Бондарь, Р. Исмаилов, В. Кречко // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2010. - № 2. - С.149-152.

5. Добкін М.М. Основи сталого розвитку Харківської області до 2020 року: науково-практична доповідь / М.М. Добкін, С.І. Чернов, Г.А. Кернес, Ю.А. Сапронов, В.С. Пономаренко, М.О. Кизим, С.В. Авершин. - Х.: ВД 'ІНЖЕК', 2010. - 508 с.

6. Ермаченко В.Е. Влияние развития туристической отрясли на перераспределение ресурсов в масштабах макрорегионов / В.Е. Ермаченко, Н.А. Дехтярь // БизнесИнформ. - 2009. - №4 (3). - С.50-55.

7. Зима О.Г. Дослідження конкурентоспроможності національних економік у галузі туризму згідно з методикою Всесвітнього економічного форуму: препринт / О.Г. Зима, В. Є. Єрмаченко, Н.А. Дехтяр. - Харків: вид. ХНЕУ, 2009. - 60 с.

8. Зима О.Г. Особливості волонтерства та його розвиток в Україні: препринт / О.Г. Зима, В.О. Підгайна. - Х.: Вид. ХНЕУ, 2011. - 48 с.

9. Зима О.Г. Статистичні показники як основний критерій розвитку ринку авіаційних перевезень / О.Г. Зима, А.В. Штереверя, В.О. Підгайна // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2010. - №32. - С.99-104.

10. Зима А.Г. Перспективы сотрудничества Украины и Израиля в сфере туристического обслуживания / А.Г. Зима, В.А. Подгайная // Географія та туризм. - 2011. - №14. - С.225-261

11. Історія, теорія та практика волонтерського руху в Україні: навч. посібник / С.Я. Харченко, В.О. Кратінова, Н.Б. Ларіонова та ін. - Луганськ: Альма-матер, 2008. - 410 с.

12. Квартальнов В.А. Туризм: учебник / В.А. Квартальнов. - М.: Финаннсы и статистика, 2003. - 320 с.

13. Кизим Н.А. Концентрация экономики и конкурентоспособности стран мира: монография / Н.А. Кизим, В.М. Горбатов. - Х.: ИД 'ИНЖЭК', 2005. - 516 с.

14. Кнодель Л.В. Система підготовки кадрів сфери туризму у Німеччині: монографія / Л.В. Кнодель. - К.: вид-во ФПУ, 2007. - 183 с.

15. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий огляд та українські перспективи / Н.М. Бібік, Л. С Ващенко, О.І. Локшина та ін.; [під заг. ред. О.В. Овчарук]. - К.: К.І.С., 2004. - С.87-89.

16. Коренева М.В. Разработка программы подготовки волонтеров в олимпийском движении и ее внедрение в профессиональное образование сервисных специальностей / М.В. Коренева, Д.А. Кружков // Ученые записки Университета имени П.Ф. Лесгафта. - 2009. - №1 (47). - С.60-63.

17. Мельниченко С.В. Інформаційні технології в туризмі: теорія, методологія, практика: монографія / С.В. Мельниченко. - К.: Київський нац. торг. - екон. ун-т, 2007. - 493 с.

18. Нездоймінов С.Г. Туризм як фактор регіонального розвитку: методологічний аспект та практичний досвід / С.Г. Нездоймінов. - Одеса: Астропринт, 2009. - 304 с.

19. Папирян Г.А. Международные экономические отношения. Экономика туризма / Г.А. Папирян. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 208 с.

20. Підгайна В.О. Брендинг українських міст як процес формування туристичного іміджу країни / В.О. Підгайна // Управління розвитком. - 2011. - №3 (100). - С.84-86.

21. Піддубний І.О. Управління міжнародною конкурентоспро-можністю підприємства: навч. посібник / І.О. Піддубний, А.І. Піддубна. - 2-е вид., стереотип. - Х.: ВД ' ІНЖЕК', 2006. - 270 с.

22. Пономаренко В.С. Управління міжнародною конкурентоспро-можністю підприємства: підручник / В.С. Пономаренко, Л.І. Піддубна. - Х.: ВД ' ІНЖЕК', 2008. - 328 с.

23. Свірідова Н.Д. Управління регіональним розвитком туризму: підручник / Н.Д. Свірідова. - Луганськ: вид-во 'Ноулідж', 2010. - 214 с.

24. Сенин В.С. Организация международного туризма / В.С. Сенин. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 398 с.

25. Скопень М.М. Компютерні інформаційні технології в туризмі: навч. посібник / М.М. Скопень. - К.: Кондор, 2005. - 302 с.

26. В нашем городе должно быть все лучшее. Харьковчане этого заслуживают [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://europa-ce-ntre.com/28_10/print: page,1,689-aleksandr-yaroslavskij-v-nashem-gorode-dolzhno-byt-vse-luchshee-xarkovchane-yetogo-zasluzhivayut.html.

27. В Україні волонтерством займаються переважно дівчата [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://health. unian.net/ukr/detail/.

28. Горошко М. Упровадження зарубіжного досвіду студентського волонтерства в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.

29. Экономико-математические методы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://emm. ostu.ru/lect/lect7.html#vopros4

30. Европейский год волонтерства делает акцент на трансграничном сотрудничестве [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.enpi-info. eu/eastportal/news/latest/23724/Европейский-год-волонтерства-делает-акцент-на-трансграни-чном-сотрудничестве

31. Інформаційний центр 'Україна - 2012' [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukraine2012.gov.ua.

32. Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/pucentejlo82. htm

33. Офіційний сайт щоденної Всеукраїнської газети [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.day. kiev.ua.

34. Офіційний сайт УЄФА [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uefa.com.

35. Офіційний сайт Харківського центру волонтерів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uavolunteer.org.

36. Офіційний сайт ХНЕУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hneu.edu.ua.

37. Офіційний сайт ФК 'Металіст' [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.metalist.ua.

38. Офіційний сайт фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ingec-metal. hneu.edu.ua.

39. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unwto.org //.

40. Офіційний сайт Міністерства у справах сімї, молоді та спорту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/.

41. Офіційний сайт Координаційного центру проекту уболівальників серед молоді німецького спорту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kos-fanprojecte. de.

42. Офіційний сайт Харківської обласної молодіжної громадської організації 'Харківський центр волонтерів'. - Режим доступу: http://www.uavolunteer.org

43. Офіційний сайт Місцевого організаційного комітету 'ЄВРО 2012 Україна' [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukraine2012.gov.ua

44. Офіційний сайт довідника 'Харків: Золоті сторінки' [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.goldenpages.ua

45. Український фан-сайт Чемпіонату Європи з футболу 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://2012.ua.

46. Український фан-сайт Чемпіонату Європи з футболу - 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uaeuro2012.com.

47. Український футбольний портал Чемпіонату Європи з футболу-2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ef2012.com.

48. У Харкові проходить семінар для потенційних волонтерів Євро - 2012 [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://volunteers2012.org.ua

49. Федосова Катерина. Відчуйте різницю: волонтерство в розвинених країнах [Електронний ресурс] / Катерина Федосова. - Режим доступу: http://philanthropy.ru/analysis/2010/09/29/3422.

50. Харис Г. Стимулирование международного туризма в ХХI веке [Электронный ресурс] / К.М. Кац. - Режим доступу: http://tourlib.net/books_tourism/world_tur. htm.

51. Gabriel M. More security through prevention and participantion / M. Gabriel, V Goll, N. Selmer. - Imprenta, Obertshausen / Germany, 2009. - 78p.

52. Gabriel M. Welcome fans: the World Cup 2006 and visitor programme / M. Gabriel, V Goll, N. Selmer, G. Wagner. - AALEXX Druck GmbH, Grossburgwedel, 2009. - 98 p.

Додатки

Додаток А

№	Можливий ефект	1	2	3	4	5	6	7	8	Сума балів	Відхилення від середньої суми	Квадрат відхилення
		Оцінки експертів
1	2	3	4	5	6
1.	Формування позитивного туристичного іміджу міста Харків	5	4	3	3	5	5	4	4	33	6,4	40,96
2.	Отримання волонтерами корисного та унікального досвіду роботи	4	4	5	5	5	4	5	4	36	9,4	88,36
3.	Можливість волонтерів пройти стажування за своїм професійним спрямуванням	2	2	1	2	2	3	1	1	14	-12,6	158,76
4.	Є чинником глобалізації та кооперації різних культур, їх солідарності, усунення мовних бар'єрів	4	5	5	5	3	5	4	5	36	9,4	88,36
5.	Залучення іноземних волонтерів підвищить інтерес населення їх країни-прибуття відносно туристичного потенціалу м. Харкова	3	4	5	5	5	4	3	3	32	5,4	29,16
6.	Планування та розробка спільних молодіжних проектів у галузі спортивного менеджменту, туризму та готельного господарства	5	5	3	3	4	3	4	5	32	5,4	29,16
7.	Встановлення довготривалих відносин між туристами-уболівальниками та співпраця між країнами на перспективу майбутніх заходів	4	4	3	4	4	4	3	4	30	3,4	11,56
Разом	27	28	25	27	28	28	24	26	213		446,32

Додаток Л

Анотація до дипломної роботи

'Діяльність суспільних організацій у підвищенні туристичної конкурентоспроможності міста

(на прикладі фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ')'

У першому розділі на основі аналізу та узагальнення нормативно-правових документів та літературних джерел було розкрито сутність туристичної конкурентоспроможності регіону та запропоновано факторну модель туристичної конкурентоспроможності міст в рамках підготовки та проведення ЧЄ-2012. Також було розглянуто діяльність волонтерських організацій як одного із виду суспільної організації та розкрито їх значення у галузі туризму.

У другому розділі проведено аналіз туристичної конкурентоспроможності м. Харкова на основі показників державного фінансування розвитку інфраструктури як основного фактору підвищення туристичної конкуренто-спроможності міста та регіону у рамках підготовки до ЧЄ-2012, а також розглянуто статистичні показники розвитку волонтерського руху в Україні.

У третьому розділі, базуючись на досвіді Німеччини з підготовки та проведення чемпіонату світу з футболу 2006 р., було запропоновано створити на базі фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' фан-посольство для прийому та обслуговування туристів-уболівальників, а також окреслені основні напрямки його роботи та розроблено туристичний сайт - фан-гід.

Робота містить 17 рисунків, 7 таблиць, список літератури з 52 найменувань (на 5 сторінках), 9 додатків. Обсяг основної частини роботи - 95 сторінок. У роботі використовуються такі пограмні продукти як ESRI ArcView 32a та Vensim.

У дипломній роботі розглядається питання діяльності суспільних організацій, спрямованої на підвищення туристичної конкурентоспроможності міста та ролі фан-клубу 'ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ' як суспільної організації у цьому процесі у рамках підготовки до ЧЄ-2012.

Ключові слова: чинники туристичної конкурентоспроможності міста, факторна модель, суспільні організації, фан-посольство, фан-гід.