Аналіз кредитного портфеля банку на прикладі ЗАТ "ПриватБанк"

/

Зміст

Реферат

Вступ

РОЗДІЛ І КРЕДИТ. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, ВИДИ

1.1 Визначення поняття «кредит». Функції кредиту

1.2 Види кредитів

РОЗДІЛ ІІ ПРИВАТ БАНК - ОПИС, ПОСЛУГИ, КРЕДИТНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКУ.

2.1 Загальний опис банку. Рейтинги та нагороди банку

2.2 Послуги ПриватБанку

2.3 Кредитна діяльність ПриватБанку

РОЗДІЛ ІІІ АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ. (на прикладі ПриватБанку)

3.1 Інформаційне забезпечення аналізу

3.2 Аналіз масштабів, динаміки та деверсифікації кредитних вкладень

3.3 Аналіз структури та оцінка якості кредитного портфелю з погляду ризику

3.4 Аналіз якості кредитного портфелю банку з погляду захищеності

від можливих втрат

3.5 Аналіз дохідності та ефективності кредитних операцій

Висновки

Додатки

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

Реферат

Кредитування надає змогу людині придбати бажані матеріальні блага за безготівковий розрахунок, користуватись і тим часом виплачувати кошти за дані блага впродовж узгодженого в угоді терміну.

Кредит - це грошові засоби, які надаються позичальникові (резиденту) на чітко визначений термін у чітко визначеній сумі на певний період під відсоток, з метою їх поверннення кредитору (банку).

Кредит поділяється на декілька видів: фінансовий, товарний, іпотечний, споживчий та інші.

Головними функціями кредиту є: емісія цінних паперів для покриття нестачі платіжних засобів; розподіл, що сприяє вдосконаленню кредитної політики з метою регулювання грошового обігу; контроль за правильним використанням коштів і повернення їх в чітко встановлені строки.

ПриватБанк є лідером на ринку банківських послуг. Має широкий спектр послуг, зокрема кредитних - кредитування всіх видів (має уповноваження ЄБРР та Українсько - Німецького Фонду).

ПриватБанк нараховує:

-1 845 філій по всій Україні, головний офіс знаходиться у місті Дніпропетровськ.

-має широке коло закордонних партнерів (Польща, Латвія, Росія, Кіпр, Білорусія та інші).

-має підтримку кореспондентських відносин з найбільшими іноземними банками.

-лідер з випуску платіжних краток (6,74 млн. шт.) - 40% від всіх випущених карток.

- 2 306 банкоматів по країні.

-ПриватБанк має висококваліфікованих працівників (23 000 чол. - весь штат; 2 300 - головний офіс).

Банк надає усі види кредитування від простого споживчого кредиту до іпотечного та фінансового.

Після проведення аналізу бачимо що Приват банк має активну кредитну діяльність, та зріст кредитних вкладень та їх поверненості (протягом останніх років банк почав збільшувати ліміти кредитної суми на картках у зв'язку з їх активним використанням населенням).

Порівняно з попереднім періодом диверсифікація кредитних вкладень дещо поліпшилась. З'явилися вкладення в транспортну галузь (24,4 %), збільшилася частка кредитних вкладень у сільське господарство та промисловість.

У разі зменшення загальної суми кредитного портфеля сума зважених класифікованих позик зросла у звітному періоді до 17 729 тис. грн, проти 17 438 тис. грн у попередньому періоді, тобто на 291 тис. грн. Це свідчить про явне погіршення якості кредитного портфеля.

Вступ

Головною метою курсової роботи є поглиблення теоретичних знань студентів та набуття ними вмінь самостійного опрацювання окремих питань чи проблем теорії та практики фінансового менеджменту, фінансово-економічний аналіз діяльності комерційного банку й розробка на його основі пропозицій по вдосконалюванню діяльності банку.

Мета роботи - є систематизація, узагальнення, поглиблене вивчення і опрацювання теоретичних питань, окреслених обраною темою, проведення самостійних аналітичних досліджень, обґрунтування та підготовка рекомендацій щодо вдосконалення певних аспектів теорії та практики фінансового менеджменту.

Об'єктом дослідження курсової роботи є процес або явище, що обрані студентом для поглибленого вивчення. За спеціальністю “Фінанси” об'єктом дослідження курсової роботи може виступати фінансова діяльність певного підприємства або іншого суб'єкта господарювання, діяльність певних фінансових установ, фінансові ринки або їх окремі сегменти, управління окремими фінансовими процесами тощо. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта дослідження.

Аналізований об'єкт - ЗАТ «ПриватБанк». Аналізований період: 2001 - 2003 р. Аналізовані показники: аналіз кредитного портфеля банку.

При проведенні аналізу використані наступні методи й прийоми: горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; порівняльний аналіз; методи табличного й графічного подання результатів.

Актуальність теми: Тема даної роботи є актуальною, тому що кожна людина бажає користуватись усіма матеріальними благами, але не кожна людина має змогу, тому кредитування - це вихід для такої ситуації. Кредитування надає змогу людині придбати бажані матеріальні блага за безготівковий розрахунок, користуватись і тим часом виплачувати кошти за дані блага впродовж узгодженого в угоді терміну.

Інформаційна база: При написанні цієї роботи було використано періодичні видання НБУ, мережу інтернет, бібліотечні ресурси з даної теми.

?????? ?. ??????. ???????, ????????

1.1 Визначення поняття «кредит»

Важливе місце у фінансовій системі України посідає кредит.

Кредит -- важливий інститут, за допомогою якого держава здійснює мобілізацію та перерозподіл тимчасово вільних коштів і контроль за правильним використанням їх. Кредит сприяє підвищенню ефективності економіки, забезпечує перелив капіталу, стимулює грошовий обіг та є важливим інструментом державного регулювання економікою.

Встановлений законодавством обов'язковий порядок зберігання всіма підприємствами, організаціями та установами своїх коштів на рахунках у банках дає можливість використовувати такі вільні кошти при кредитуванні. В процесі кредитування виникають відносини з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів підприємств, організацій, бюджету та населення, використання яких відбувається на умовах повернення для задоволення економічних і соціальних потреб держави.

Загальне визначення поняття кредиту дається в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р. та в затвердженому постановою Правління Національного банку України Положенні НБУ “Про кредитування” від 28 вересня 1995 р. При цьому в Законі зазначається, що кредит це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк під відсоток.

Докладніше термін “кредит” визначено у Положенні про кредитування, де вказано, що кредит -- це позиковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а кредитна операція це договір щодо надання кредиту, який супрово диться записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора тапозичальника.

Кредит як інститут, що включається до фінансової системи держави, виконує емісійну, розподільчу і контрольну функції. Ці функції взаємозалежні і мають при кредитуванні специфічні особливості.

Емісійна функція здійснюється випуском і розміщенням цінних паперів. Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредитування і взаємодіє з нею. Нестача платіжних засобів в економіці може також покриватись за рахунок розширення комерційного кредиту.

Розподільча функція виявляється в процесі мобілізації та витрачанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, у розподілі та перерозподілі національного доходу між суб'єктами господарської діяльності. Отже, за умов ринкової економіки зазначена функція сприяє вдосконаленню кредитної політики з метою регулювання грошового обігу і здійснення ефективного впливу на економічні процеси в державі.

Контрольна функція забезпечує нагляд за правильним і ефективним використанням коштів, що надаються клієнтурі банками, та поверненням їх у певні строки.

Таким чином, кредит в Україні є одним із видів економічних відносин, за допомогою яких здійснюються акумуляція державою кредитних ресурсів та їх використання на умовах повернення, забезпеченості, строковості та відплатності підприємствами, організаціями усіх форм власності та населення для задоволення потреб господарювання.

1.2 Види кредитів

У банківській практиці існує різна класифікація кредитів, багатогранність їх критеріїв. Так, розрізняють кредит фінансовий, товарний та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Фінансовий кредит -- це кошти, які надаються банком резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно з законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус не-банківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позичку юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під відсоток. Правила надання фінансових кредитів встановлюються НБУ (щодо банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (щодо небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Товарний кредит -- це товари, що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочку кінцевого розрахунку на визначений строк та під відсоток.

Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики -- це кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів. У господарській діяльності використовуються такі форми кредиту, лізинговий, іпотечний, споживчий, бланковий, кон-сорціумний, інвестиційний податковий.

Лізинговий кредит --це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Споживчий кредит -- це кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Бланковий кредит -- це кредит, який надається банком у межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Консорціумний кредит - це кредит, який надається позичальнику банківським консорціумом такими способами:

а) акумулюванням кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;

б) гарантуванням загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється залежно від потреби в кредиті;

в) зміною гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

Інвестиційний податковий кредит -- це така зміна сплати Податку, за якої господарюючому суб'єкту надається можливість протягом певного строку в певних межах зменшити свої платежі по податку з подальшою поетапною сплатою сум кредиту і нарахованих відсотків.

При характеристиці кредиту найбільш поширеною є класифікація кредитних операцій залежно від кредитора, у зв'язку з чим розрізняють державний, банківський і комерційний кредити.

Державний кредит надається державою іншій державі, а також юридичним чи фізичним особам. При цьому позичальником або кредитором виступає держава або місцеві органи влади. Формами державного кредиту є натуральні позики (наприклад, хлібні, цукрові), державні позики (облігації, скарбницькі зобов'язання) та інші кредитні документи. Кошти, які збирає держава за реалізовані цінні папери, становлять її борг. Після закінчення строку позики держава повинна розрахуватися з кредиторами. Призначенням державного кредиту є мобілізація державою коштів для фінансування державних видатків та покриття частки державного боргу.

Банківський кредит є основною формою кредиту і надається суб'єктам господарської діяльності усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.

Банківський кредит -- це економічні відносини з акумуляції кредитних ресурсів за рахунок статутних та інших фондів банків, коштів на депозитних рахунках, коштів в обігу та в міжбанківських розрахунках та інших грошових ресурсів, а також надання банками грошей (готівкою, безготівкове) в позику юридичним та фізичним особам, державі. Банківський кредит класифікується залежно від певних ознак та різних підстав. Зокрема, залежно від економічної сфери застосування розрізняють кредит внутрішній і міжнародний. В Україні дворівнева банківська система передбачає кредит центрального банку і кредит комерційних банків. Залежно від позичальників та мети використання кредити поділяються на: виробничі, споживчі, інвестиційні, кредити на операції з цінними паперами, міжбанківські, імпортні та експортні. Залежно від забезпеченості кредити поділяють на незабезпечені (бланкові) та забезпечені (персональні). Більшість кредитів, що надаються банками, мають відповідне забезпечення: наявність застави, відповідна гарантія або порука, страхування кредитного ризику. Надання незабезпечених кредитів означає вияв особливої довіри банку до свого клієнта, свідчить про його платоспроможність і враховується банком при аналізі економічного становища клієнтів.

Кредити, які надаються банками, за строками користування поділяють на коротко-, середньо- й довгостроковії. Строк користування короткостроковими кредитами не перевищує 12 місяців, середньостроковими -- до 3 років, довгостроковими -- понад 3 роки.

За ступенем ризику кредити поділяють на: стандартні; з підвищеним ризиком.

За методами надання: у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії; гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).

За строками погашення: одночасно; у розстрочку; достроково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника); з регресією платежів; після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

?????? ??. ?????????? - ????, ???????, ?????????? ?????

2.1 Загальний опис банку. Рейтинги та нагороди банку

ПриватБанк створений у вигляді відкритого акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю та зареєстрований Національним банком України 19 березня 1992 року за № 92 і знаходиться за адресою : Набережна Перемоги, 50, 49094, Дніпропетровськ, Україна. (Див. Додаток № 1) У вересні 2000 року він був реорганізований в закрите акціонерне товариство. Основна діяльність ЗАТ КБ “ПриватБанк” (далі ПриватБанк) спрямована на надання банківських послуг юридичним і фізичним особам на території України і здійснюється згідно ліцензії Національного банку України, нормативно-правових актів України та Статутом банку. З самого початку своєї діяльності він зарекомендував себе як надійний та стабільний банк

На сьогоднішній день ПриватБанк є одним з банків, які найбільш динамічно розвиваються в України, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. За станом на 1 січня 2006 року розмір чистих активів ПриватБанку складає 22 058 млн. грн. Статутний фонд банку складає 1 130 млн. грн., власний капітал - 2 034 млн. грн. Кредитний портфель банку складає 16,095 млрд. грн., в тому числі кредити фізичним особам - 6,356 млрд. грн. Фінансовий результат ПриватБанку за підсумками роботи 2005 року складає 475,655 млн. грн.

Наприкінці 2005 року в рамках рейтингу Best Bank Award журналу Global Finance третій рік поспіль визнає ПриватБанк 'Кращим банком в Україні'. Global Finance також в черговий раз визнав ПриватБанк кращим банком України за підсумками щорічного рейтингу Best Emerging Market Banks 2005. Авторитетний міжнародний фінансово-аналітичний журнал 'The Banker' за результатами проведеного в 2000 і 2002 роках дослідження, привласнив ПриватБанку звання 'The Bank of Year'. Інший впливовий журнал - 'Euromoney' п'ять років поспіль - у 1999, 2000, 2001, 2002 та 2005 роках визнає ПриватБанк кращим банком України.

В ході дослідження ринку банківських послуг, проведеного компанією GFK-USM, 19,8% опитаних жителів України назвали ПриватБанк найбільш привабливим для себе українським банком. ПриватБанк також має найбільш високий рівень впізнаваємості серед населення і найвищий показник привабливості: більше 26% опитаних, які знають бренд ПриватБанку, вважають його послуги і якість обслуговування найбільш привабливими.

ПриватБанк також є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 16% населення України.

ПриватБанк має генеральну ліцензію Національного банку України на проведення банківських операцій та здійснює весь спектр банківських послуг, які є на вітчизняному ринку, з обслуговування корпоративних та приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. Довгостроковий інтерес клієнта - головний пріоритет у роботі банку. З клієнтами працює висококваліфікована команда спеціалістів та персональні менеджери, які несуть відповідальність за забезпечення якісного обслуговування, оперативне та точне задоволення потреб клієнта. Запроваджуючи нові види банківських послуг та постійно вдосконалюючи комплекс банківського обслуговування, на сьогодні банк обслуговує 350 тисяч корпоративних клієнтів та приватних підприємців і понад 9 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 червня 2005 року становить 6 578 млн грн, у тому числі депозитний портфель юридичних осіб - 1 525 млн грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених ПриватБанком, станом на 1 червня 2005 року становить 6,990 млрд грн (найвищий показник серед усіх українських банків), у тому числі депозитний портфель фізичних осіб - 5,348 млрд грн.

Проводячи послідовну політику укріплення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування, ПриватБанк вважає одним з пріоритетних напрямів своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. Зараз банк пропонує громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, які здійснюються в партнерстві з провідними вітчизняними торговими, ріелтерськими компаніями та автовиробниками. ПриватБанк є уповноваженим Урядом України банком з виплати пенсій та соціальної допомоги громадянам, а також з виплати компенсацій жертвам нацистських переслідувань. Сьогодні свою пенсію та соціальні виплати у ПриватБанку отримує понад 1 мільйон громадян.

Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, яка включає в себе 1 845 філій та відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично у будь-якому місці країни. Широке коло закордонних партнерів ПриватБанку не лише демонструє його визнання як повноправного учасника світової банківської системи, але й, найголовніше, дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, пов'язані з їх міжнародною діяльністю. ПриватБанк підтримує кореспондентські відносини з найбільшими іноземними банками, ефективно співпрацюючи з ними на різних сегментах фінансового ринку. ПриватБанк є уповноваженим банком з обслуговування кредитних ліній Світового банку реконструкції та розвитку (СБРР), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Українсько-Німецького Фонду, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу.

ПриватБанк - лідер у сфері впровадження провідних банківських послуг.

ПриватБанк є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карток. На сьогодні банком випущено понад 6,74 мільйона пластикових карток (40% від загальної кількості карток, емітованих українськими банками). У мережі обслуговування пластикових карток банку працює 2 306 банкоматів, пластикові картки банку приймають до оплати понад 16 тисяч торговельно-сервісних точок по всій Україні. Наявність широкої мережі обслуговування карткових продуктів дозволяє ПриватБанку активно впроваджувати послуги з автоматизованої видачі корпоративним клієнтам заробітної плати з використанням пластикових карток.

Так, понад 40% клієнтів банків, які оформлюють кредити на купівлю побутової техніки, користуються кредитними програмами ПриватБанку. Також послугами ПриватБанку користуються 27,8% усіх клієнтів депозитних програм, понад 26% клієнтів, які здійснюють обмін валюти. Близько 21% клієнтів українських банків обирають ПриватБанк для відкриття поточного рахунку та понад 15% користуються послугами банку під час здійснення грошових переказів.

Інноваційна політика ПриватБанку орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, провідних банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості управління своїми фінансами. ПриватБанк першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги Інтернет-банкінгу «Приват24» та GSM-банкінгу, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів та POS-терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв'язку та IP-телефонії.

Надійність та якість банківських операцій, які проводяться, багато в чому залежать від досвіду та компетентності спеціалістів банку. Сьогодні персонал банку - це команда висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно вирішувати найскладніші задачі та задовольнити швидко зростаючі потреби клієнтів у банківському обслуговуванні. На сьогодні у банку працюють понад 23 тисячі співробітників, із них 2 400 - у головному офісі банку. Середній вік працівників банку становить 34 роки. Більшість працівників ПриватБанку (75%) мають вищу освіту, яка відповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови для отримання вищої та післядипломної освіти, понад 50% співробітників щорічно підвищують свою кваліфікацію.

Історія рейтингів

2009 17 березня 2010 агентство Fitch Ratings змінило прогноз по довгострокових рейтингах України з «Негативного» на «Стабільний» і підтвердило довгостроковий РДЕ України (у національній та іноземній валюті - на рівні В-) і короткостроковий РДЕ (в іноземній валюті - на рівні В).

Рейтинг стелі країни підтверджений на рівні B-. Слідом за зміною прогнозу по рейтингах країни, був змінений прогноз по рейтингах дев'яти українських банків (у т.ч. ПриватБанку) з «Негативного» на «Стабільний» і підтверджено всі їхні рейтинги.

12 листопада 2009 агентство Fitch Ratings знизило довгострокові рейтинги дефолту емітента (РДЕ) в іноземній валюті дев'яти українських банків, у тому числі і ПриватБанку, з рівня В до В-. Такі рейтингові дії обумовлені загальним зниженням рейтингів країни, а саме довгострокових РДЕ України в іноземній і національній валюті з рівня B до B-та присвоєнням Негативного прогнозу.

22 червня 2009 агентство Moody's переглянуло рейтинги за депозитами в національній валюті (GLC) трьом українським банкам (ПриватБанку, Ощадбанку та Укрексімбанку). Рейтинг GLC ПриватБанку був знижений з Ba1 (стабільний прогноз) до Ba3 (негативний прогноз). Така зміна рейтингів викликане тим, що, на думку агентства, Україна на даний момент володіє обмеженою здатністю надавати підтримку своєї банківської системи.

12 травня 2009 агентство Moody's переглянуло рейтинги по депозитах в іноземній валюті 19 українських банків, у тому числі ПриватБанку, з рівня В2 до В3, а також рейтинги за борговими зобов'язаннями в іноземній валюті п'яти українських банків, включаючи ПриватБанк, з рівня Ва3 до В1. Прогноз по цих рейтингах негативний. Такі рейтингові дії з боку Moody's викликані (і) зниженням депозитного стелі в іноземній валюті України з В2 до В3 з негативним прогнозом, (іі) зниженням боргового стелі в іноземній валюті України з Ва3 до В1 з негативним прогнозом.

13 лютого 2009 агентство Fitch Ratings оновило рейтинги 10 українських банків у зв'язку зі зниженням довгострокових рейтингів дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній і національній валюті з рівня B + до B. У результаті такого зниження суверенних рейтингів України рівень підтримки довгострокового РДЕ ПриватБанку був змінений з В-на «немає рівня підтримки».

2008 20 жовтня 2008 агентство Moody's переглянуло рейтинги за депозитами в національній валюті (GLC) і рейтинги за національною шкалою (NSR) 12-ти українським банкам, у тому числі, рейтинг GLC Приватбанку був знижений до Ba1/NP з Baa3/P- 3, a рейтинг NSR - до Aa1.ua з Aaa.ua.

Агентство Moody's також змінило прогноз за рейтингом за депозитами в іноземній валюті з Позитивного на Стабільний 21-му українському банку, включаючи ПриватБанк. Рейтинги банків були переглянуті у зв'язку зі зниженням депозитного стелі України в національній та іноземній валюті.

20 жовтня 2008 агентство Fitch Ratings оновило рейтинги 10-ти українських банків, у тому числі рейтинг підтримки ПриватБанку з 4 до 5 і рівень підтримки довгострокового РДЕ з В до В-. Така зміна рейтингів ПриватБанку викликано тим, що, на думку агентства, українська влада в обстановці, яка склалася володіють обмеженою здатністю надати підтримку банку у разі потреби.

18 серпня 2008 Moody's підтвердило рейтинги ПриватБанку на колишньому рівні.

14 травня 2008 агентство Fitch Ratings підтвердило рейтинги ПриватБанку, змінивши лише прогноз по довгостроковому рейтингу з позитивного на Стабільний внаслідок погіршення прогнозу за рейтингами України.

2007 24 травня 2007 агентство Moody's підтвердило поточні рейтинги ПриватБанку

4 травня 2007 у зв'язку зі зміною методики визначення рейтингів агентством Moody's Банку було присвоєно Рейтинг фінансової стабільності (Bank Financial Strength Rating - BFSR) D-

30 квітня 2007 Moody's присвоїло ПриватБанку найвищий рейтинг Aaa.ua за національною шкалою 2006

20 листопада 2006 міжнародне рейтингове агентство Moody's поліпшило прогноз довгострокового рейтингу В2 за депозитами в іноземній валюті одинадцяти українських банків, зокрема ПриватБанку, зі Стабільного до Позитивного.

25 жовтня 2006 Fitch Ratings змінило прогноз по рейтингах п'яти українських банків (у тому числі і ПриватБанку) зі стабільного на позитивний.

15 серпня 2006 Moody's підтвердило довгостроковий і короткостроковий рейтинги ПриватБанку, довгостроковий прогноз - Стабільний.

2005 14 листопада 2005 агентство Fitch Ratings підтвердило всі рейтинги Банку та Позитивний прогноз розвитку по довгостроковому рейтингу.

14 червня 2005 агентством Fitch Ratings покращено прогноз по довгостроковому рейтингу ПриватБанку до позитивного.

8 червня 2005 Moody's присвоїло світові рейтинги Ваа3/Prime-3 в національній валюті ПриватБанку; прогноз стабільного розвитку

За словами Moody's, рейтинги, присвоєні ПриватБанку, засновані на систематичній значущості його для української економіки як самого великого банку за показником загальних активів. ПриватБанк є провідним депозитними установою країни, а також явним лідером ринку платежів (у тому числі з пластикових карт) і споживчого кредитування.

23 травня 2005 ПриватБанку було присвоєно рейтинг міжнародним агентством Moody's.

24 січня 2005 міжнародне рейтингове агентство Fitch підвищило рейтинги ПриватБанку.

Довгостроковий рейтинг ПриватБанку підвищений з B-до B, рейтинг підтримки - з 5 до 4. 2004

Короткостроковий рейтинг підтверджений на рівні B, індивідуальний рейтинг - на рівні D. Прогноз по довгостроковому рейтингу стабільний. При підвищенні рейтингу України Fitch враховувало високі темпи економічного зростання в Україні, який склав 12 відсотків за підсумками минулого року, і помірний обсяг державного боргу, що становить 25% ВВП. Також в повідомленні агентства наголошується, що ПриватБанк є найбільшим банком України. Наприкінці 2004 року активи банку становили близько 11% активів усього банківського сектора країни, частка банку на роздрібному ринку становить близько 14%.

25 січня 2005 міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor `s підтвердило довгостроковий і короткостроковий кредитні рейтинги контрагента і рейтинг депозитних сертифікатів В-/ С ПриватБанку.

2003 12 грудня 2003 міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило рейтинги ПриватБанку існуючі.

28 жовтня 2003 компанія Standard & Poor `s присвоїла ПриватБанку довгостроковий кредитний рейтинг В-і короткостроковий рейтинг С зі стабільним прогнозом. ПриватБанк став першим українським банком, який отримав рейтинг Standard & Poor `s, і єдиним банком в Україні, що мають рейтинги двох найбільших міжнародних рейтингових компаній.

10 липня 2003 міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings, підвищило довгостроковий рейтинг ПриватБанку до B-(B мінус) з CCC + та короткостроковий рейтинги - до B з C. Як говориться в офіційному повідомленні Fitch, зміна рейтингу одного з найбільших українських банків пов'язане з підвищенням Суверенного Довгострокового валютні рейтинги України до B +, а також відображає зростаючу значимість ПриватБанку для українського банківського сектора.

2002 Рейтингове агентство Fitch Ratings справило аналіз діяльності ПриватБанку, попередні результати були опубліковані в лютому 2003 року.

2001 У грудні рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило рейтинги ПриватБанку.

2000 19 жовтня рейтингове агентство Fitch IBCA уклало угоду з Thomson Group про придбання їх дочірньої компанії BankWatch. Аналітики Fitch IBCA спільно з BankWatch, перевірили довгострокові рейтинги в іноземній валюті всіх фінансових інститутів Росії і країн СНД, які отримали рейтинги від цих двох агентств. Метою перевірки була гармонізація рейтингів у тих випадках, де були відмінності в підходах, а також привласнення рейтингів за шкалою Fitch IBCA тим банкам, яким були присвоєні рейтинги BankWatch. У результаті, ПриватБанку був привласнений довгостроковий рейтинг ССС + (ССС плюс) зі стабільною перспективою.

1999 Підтверджено рейтинги від Fitch IBCA і Thomson BankWatch.

1998 ПриватБанк отримує рейтингове висновок від міжнародного рейтингового агентства Fitch IBCA.

Приватбанк є єдиним банком в Україні, що мають рейтинги двох найбільших міжнародних рейтингових компаній

1997 ПриватБанк першим серед українських банків отримує рейтингове висновок від міжнародного рейтингового агентства Thomson BankWatch

Поточні рейтинги Moody's

Fitch Ratings

Тисячі інвесторів по всьому світові покладаються на рейтинги Moody's. Світового лідера з надання рейтингових послуг, як на найбільш точні, послідовні та всеосяжні. Fitch Ratings є визнаним авторитетом, представляє рейтинги та дослідження найвищої якості. Її діяльність охоплює 75 країн і здійснюється через 40 офісів по всьому світу. Fitch Ratings здійснює рейтингову оцінку 1600 фінансових інститутів, 1000 корпорацій. Більш ніж 800 страхових компаній і 69 країн.

Нагороди: Best local bank in Ukraine, 'World's Best Foreign Exchange Banks 2009', Агент Року 2008 'серед всіх партнерів Western Union в Центральній, Східній Європі і СНД, Найнадійніший банк' в рейтингу «MasterCard Банк року 2008, Подячна грамота, JP Morgan Chase Bank, Euromoney 2005, Банк, в якому я б розмістив депозит, Global Finance 2004, JP Morgan Chase Bank, Нова технологія ПриватБанку визнана 'Винаходом року', Кращий банк за якістю обслуговування клієнтів Western Union у 2003 році, Перше розміщення єврооблігацій українським банком, Приватбанк визнаний кращим оператором FOREX, Керівник ПриватБанку - 'Фінансист року', Global Finance 2003, Нагорода від Deutsche Bank за 2003 рік, EuroMoney 2002, Нагорода від Deutsche Bank за 2002 рік, Banker 2002, EuroMoney 2001, Banker 2000, EuroMoney 2000 , EuroMoney 99, Global Finance 1999, VISA 1000000, Europay Int. 250000, Перший 'мільйонер' MasterCard в Україні.

2.2 Послуги ПриватБанку

Банк веде свою діяльність по таких операційних сегментах, як:

- Робота з приватними клієнтами

- Обслуговування корпоративних клієнтів

- Інвестиційна діяльність

- Міжбанківський сегмент.

З метою підвищення операційної ефективності та прямого доступу Банк пропонує клієнтам таки новітні системи, як:

- Система Клієнт-Банк;

- Система Інтернет-Кліент-Банк;

- Система Приват 24 - цілодобовий доступ до інформації про залишки на картках, на рахунках, рух за картками;

- Система Privat Mobile - цілодобовий доступ до інформації про залишки на картках, для підприємств на карткових рахунках через мобільний телефон.

Послуги ПриватБанку:

А) корпоративним клієнтам: малому та середньому бізнесу, крупним корпоративним клієнтам, участь у тендерах ПриватБанку

Б) Банкам: кореспондентське відношення, валютнозмінні курси, міжбанківське кредитування, готівкові операції, послуги ділінгового центу, банковські метали, операції з ОВГЗ, PrivatMoney та прискорені грошові перекази, western union.

В) Приватними клієнтами: горячі пропозиції, високо швидкіний інтернет, вклади. Поточний рахунок у ПриватБанку, міжнародні платежі SWIFT, кредитування, платіжні картки, кредитки, інтернет платежі по карткам, грошові переводи, чеки, банковські метали та інше.

Г) Онлайн обслуговування: Приват 24, Приват 24 корпоратив, авіабілети онлайн, калькулятори, форми, договори, клієнтська служба.

Д) Ваучери: за мобільний зв'язок, інтернет, мобільний інтернет , IP - телефонію, ігри.

Розглянемо більш детальніше послуги банку приватним клієнтам, бо саме це є одним з першочергових пунктів щодо послуг. Послуга People net - стає все більш розповсюдженою за допомогою роботи агентів банку. Це послуга, тарифні плани та абонентська плата є досить привабливою для майбутніх користувачів.Центри авторизованих точок обслуговування знаходяться у всіх обласних містах України, і деяких районних. Також за наявністю належних документів можливе відкриття поточних рахунків як для фізичних так і для юридичних осіб. Сфері кредитування приділяється найбільша кількість уваги . Саме у ПриватБанку щодо кредитування осіб є дуже широкий спектр пропозицій. Великої популярності на даний час набувають і платіжні картки так як саме таким чином найзручніше розраховуватись при здійсненні операцій з покупки та продажу. Це особисті картки, кредитні картки, Мерідіанки (для тих, хто подорожує), «Універсальна» кредитка, КАРТКА «Найкращій подарунок», картка «Юніор», кредитка «Бонус+», міні Кредитка Visa та інші.

2.3 Кредитна діяльність ПриватБанку

а) Кредитний комітет

До складу Кредитного Комітету входять: пан Дубілет О.В. (Голова Комітету), пан Пікуш Ю.П.(Генеральний Заступник Голови Правління банку), пан Яценко В.А.(Перший Заступник Голови Правління Банка - Керівник Загальносистемного Бізнесу Корпоративних клієнтів), пан Новіков Т.Ю.(Перший Заступник Голови Правління банку), пан Гороховський

О.В. (Заступник Голови Правління Банка - Керівник Напрямку Кредитнi картки), пан Шабан О.В. (Керівник Бізнесу обслуговування iндивiдуальних VIP-клiентiв), пан Крижановський С.В., (Заступник Голови Правління банку - Керівник Напрямку «Безпека»), пан Кандауров Ю.В.(Заступник Голови Правління Банка - Керівник Напрямку Роздрiбний Бізнес), пані Шмальченко Л.О.(Заступник Голови Правління Банка - Керівник Казначейства

ГО), пані Гурьєва Т.М. (Заступник Голови Правління банку- Керівник Бізнесу обслуговування клієнтів ГО), пан Ковальов В.Л. (Керівник Напрямку Ризик-менеджменту), пан Мацак В.С. (Керівник Дніпропетровським регіональним підрозділом), пан Лiнський Г.Ю.(Керівник Напрямку Фінанси і ризики), пан Соколовський О.Б. (Керівник Напрямку 'Внутрішній контроль та fraud-менеджмент' ГО), пан Терехов А.В. (Керівник департаменту

Hard, Legal Collection).

Таким чином, до складу Кредитного Комітету входять представники служб ризик- менеджменту - пан Лiнський Г.Ю.(керівник Напряму Фінанси і ризики), пан Ковальов В.Л. (Керівник Напряму Ризик-менеджменту), пан Соколовський О.Б. (Керівник Напряму 'Внутрішній контроль та fraud-менеджмент').

Відповідно до Положення про Кредитні комітети рішення Кредитного Комітету є правомочними, якщо в роботі засідання бере участь не меншого 2/3 складу, і за нього проголосували більшість присутніх членів Комітету. У разі рівності голосів думка Голови Комітету є вирішальною. У випадку, якщо за рішення проголосували більшість членів комітету, але Голова не згоден з ним, Голова має право накласти вето на ухвалене рішення.

Основні завдання і питання, що розглядаються на Кредитному Комітеті:

? розробка кредитної політики;

? затвердження понадлімітних кредитних операцій, лімітів на банки-контрагенти;

? моніторинг ефективності кредитної діяльності і якості кредитного портфеля Банку;

? розгляд великих кредитних проектів і кредитної політики напрямiв і регіональних підрозділів Банку;

? цінова політика банку на основі моніторингу відсоткових ставок в різних валютах;

основних банків-конкурентів і ситуації на ринку.

Засідання Кредитного комітету проводяться один раз на тиждень.

б) Управління кредитним ризиком.

Кредитний ризик - ризик неповернення або повернення не в термін наданого кредиту та нарахованих процентів.

Управління здійснюється шляхом прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення мети отримання максимально можливих прибутків при мінімальному ризику збитків на основі проведення кількісного та якісного аналізу кредитного портфеля кожного бізнесу.

Основними способами управління кредитним ризиком, якими користувався Банк в звітному році, були:

Резервування. Формування резерву на покриття можливих збитків за кредитами проводилось у відповідності з вимогами Постанови Правління НБУ від 06.07.2000р. №279 з останніми змінами та доповненнями. У Банку розроблено і затверджено внутрішньобанківський нормативний документ, що регламентує порядок формування резервів відповідно до вимог НБУ. Управління резервами централізоване на рівні ГО, ніхто не впливає на рівень формування резервів, оскільки методологія затверджена наказом по банку і є обов'язковою до виконання. Оцінка рівня обслуговування активів формалізована на рівні IT-системи і є незалежною.

Лімітування. Для обмеження ризиків, що приймаються банком, при проведенні активних операцій в Банку діє система лімітування повноважень (відповідно до затвердженого «Положення про повноваження при ухваленні рішення про проведення банківських операцій». Ліміти повноважень встановлюються централізовані відповідно до ієрархії системи.

Встановлення лімітів повноважень першим особам РП (керівникам РП, Генеральним і Першим заступникам), проводиться централізовано Департаментом контролю ризиків Напряму Ризик менеджмент Головного офісу i затверджується наказом по банку, з оформленням доручення на ухвалення рішень. Величина ліміту повноважень керівника РП залежить від обсягу власних коштів РП, встановленого рейтингу РП і інтегрованого рейтингу ефективності кредитної роботи. Величина лімітів повноважень керівників РП, що встановлена ГО коливається в межах від 50 тис.дол. до 300 тис.дол. Повноваження для керівників посадовців нижчого порядку, що займаються проведенням активних операцій (керівники департаментів, управлінь, відділів), встановлюється безпосередньо керівником РП. Повноваження встановлюються конкретному посадовцю і є іменними.

Якщо сума кредиту не перевищує встановлений ліміт повноважень керівника РП, то рішення на видачу кредиту ухвалюється на Кредитному Комітеті РП.

У разі перевищення ліміту повноважень керівника РП дозвіл на видачу кредиту видається Головним Офісом, згідно діючим процедурам Банку.

Операції, що не проходять бэк-офісний контроль, контролюються на рівні IT-системи. По роздрібних кредитах, що надаються в точках продажів, операції авторизується на рівні кредитного центру ГО i центра рiшень напряму Кредитнi картки відповідно до лімітів. Управління кредитним ризиком підкріплюється автоматичним запитом до бази кредитних історій клієнтів.

Диверсифікація. Рівень можливих і реальних втрат від неповернених кредитів може бути успішно зменшений за рахунок залучення великої кількості незалежних один від одного позичальників на різних умовах платності, строковості, галузевих ознак, циклічності обороту і т.д. Збалансований таким чином кредитний портфель є диверсифікованим. Географічна диверсифікація досягається за рахунок лімітування операцій в розрізі областей України.

Прийняття забезпечення. Прийняття забезпечення дозволяє забезпечити покриття можливих втрат при неповерненні тіла кредиту і процентів за ним, тому забезпечення повинно відповідати низці вимог, основними з яких є: ліквідність, законність, можливість довгострокового зберігання. Банк проводить обачну заставну політику, засновану на ретельній перевірці і оцінці вартості забезпечення.

Мета Банку - гарантувати достатність пропонованого забезпечення для покриття того або іншого конкретного кредиту у разі погіршення якості такого кредиту в плані його вартості. З тим, щоб звести до мінімуму кредитний ризик значна частина кредитного портфеля складається з короткострокових схем кредитування. Кредитні продукти, за винятком крайніх рідкісних ситуацій, видаються тільки тим клієнтам, які мають рахунки в Банку. Така політика приносить подвійну вигоду у зв'язку з додатковою гарантією кредитних продуктів.

в) Основні умови кредитування та мінімальні вимоги до клієнта по Продукту «Персональный кредит»

Таблиця № 1 Основні умови кредитування

Таблиця № 2Мінімальні вимоги до клієнта

При отриманні кредиту співпрацівником банка по технології «персонального кредитування» використовуються наступні умови:

1. Мінімальний строк кредитування - 1 рік без права дострокового повного погашення.

2. Процентні ставки:

a. 75% від стандартної процентної ставки для ключових співпрацівників

b. 85% від стандартної процентної ставки - для співпрацівників банка та членів їх сімей

c. Плата за резервування відсутня.

d. Дисконт -0,2% (в місяць) від базової процентної ставки не задіяний.

г) Кредити юридичним особам та приватним підприємцям.

Загальна інформація.

ПриватБанк зацікавлений в співробітництві з надійними заємодавцями, тому до корпоративних клієнтів, що бажають скористатися кредитними продуктами Банка, виставляються деякі вимоги. А саме заємник повинен мати успішний досвід роботи у бізнесі, мати власний капітал та здатністю надати Банку достатнє забезпечення.

Термінові кредити є класичними формами фінансування бізнес - проектів та поточних потреб підприємств у оборотних засобах. Одним із основних умов кредитування є цільовий характер відповідність діючому законодавству України та вимогам Банка. Окрім того, ПриватБанк віддає перевагу проектам, пов'язаних з розвитком національного виробництва, які не заперечують вимогам охорони довколишнього середовища. Терміновий кредит має на увазі одноразове отримання усієї суми коштів клієнтом. Погашення основної суми боргу та процентів по кредиту здійснюється згідно встановленого графіка.

д) Умови фінансування кредитів

Термінові кредити надаються резидентам України, як в національній так і в іноземній валюті (доллари США, евро, рублі Россії). Заемник може може бути клієнтом іншого банку . Строк кредитування встановлюється в залежності від запросу клієнта та умов реалізації кредитного проекта.

Кредитуванне переважно здійснюється на строк до 12 міс. Відхилення від стандартного строка можливе при наявності обґрунтування , яке пов'язане з фінансуванням проекта. При цьому складається графік погашення кредита, відповідної реальної можливості клієнта по обслуговуванню кредита.

При прийнятті рішення про надання кредита перевага надається наявності аналітично підтвердженої можливості обслуговування боргу клієнтом. Банк проводе політику пріорітетності якості кредитного проекта над забезпеченням .

е) Забезпечення кредиту.

При наданні кредита обов'язковою умовою є забезпечення повернення кредиту. ПриватБанк надає перевагу наступним видам забезпечення кредита: Фінансові активи заемника; Рухоме або нерухоме майно заємника; Гарантії банків; Фінансове (майнове) поручительство третіх осіб.

В якості предмету забезпечення можуть також виступати:нерухомість та обладнання (у тому числі, іпотека цілісного майнового комплексу; товар в обігу; майнові права, що випливають з контрактів: на отримання грошової виручки або на отримання товара; Майбутній урожай (приймається в якості забезпечення при кредитуванні с/г виробників переробниками фінансового поручительства по зобов'язанням заємника).

Кредит може бути бланковим (що не потребує забезпечення) в межах розрахункового ліміту бланкового кредитування.

ж) Терміновий кредит

Тарифи кредитування:

Таблиця № 3 Базові процентні ставки

Платність по кредитам, що видаються під забезпечення депозитами в одноіменних валютах - маржа від 2%.

Одноразова комісія при видачі кредита - 2%. Щомісячна комісія -3,5%

При наданні кредита (відкритті кредитної лінії) можливі наступні комісії банка:

Таблиця № 4 Комісія при наданні кредиту

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ (на прикладі ПриватБанку)

3.1 Інформаційне забезпечення аналізу

Аналіз кредитних операцій доцільно проводити в такій послідовності:

=> аналізуються масштаби кредитної діяльності банку порівняно з попередніми періодами та іншими банками;

=> аналізується рух кредитів;

=> розраховується оборотність кредитів;

=> визначається рівень диверсифікації кредитних вкладень, який дає змогу максимально знизити ризик неповернення позики;

=> оцінюється повернення позик;

=> проводиться кількісне оцінювання структури кредитного портфеля залежно від різноманітних класифікаційних ознак;

=> виявляється якість кредитного портфеля з погляду ризику і ступеня забезпеченості кредитів;

=> аналізується дохідність та ефективність кредитних операцій.

3.2 Аналіз масштабів і динаміки кредитних вкладень

Аналіз кредитної діяльності банку доцільно починати з визначення місця, яке посідають кредитні операції в загальному обсязі активів банку, тобто необхідно дати загальну оцінку масштабів кредитної діяльності. Для цього розраховується коефіцієнт частки кредитів у загальних активах банку за формулою:

Чк.о = Середні кредитні вкладення / Середні активи

Цей показник може бути розрахований як у цілому за аналізований період, так і на якусь певну дату, тобто на початок, чи кінець періоду. Він показує частку кредитних операцій у загальних активах банку і характеризує кредитну активність банку. Якщо даний коефіцієнт занадто високий, то це означає, що діяльність банку, можливо, недостатньо диверсифікована, що, у свою чергу, підвищує ризик у разі погіршення кредитного портфеля. Навпаки, коефіцієнт низький свідчитиме про те, що банк недостатньо використовує джерела фінансування у процесі формування прибуткових активів і тим самим обмежує свій прибутковий потенціал.

Банк, який занадто перевантажений позиками, має високий коефіцієнт частки позик у загальних активах. Показник понад 65 % вважається високим. Ліквідні банки мають нижчий рівень цього коефіцієнта, але більшу частку коштів у короткострокових коштах грошового ринку та в інвестиційних цінних паперах, які, у свою чергу, можуть легко конвертуватися в грошові кошти, що потім можуть бути видані у формі позик.

Кредитна активність банку наведена в табл. 5. У розглянутому прикладі (табл. 5) частка кредитних операцій на початок року становила 29,4 %, а на кінець року -- 44,3 %, тобто підвищилася на 14,9 процентного пункту. Це можна розцінювати як позитивне явище. Але повний висновок про доцільність розширення позикової діяльності можна зробити після аналізу погашення позик та розрахунку ефективності окремих видів банківської діяльності, а також об'єктивних можливостей їх розвитку.

Таблиця 5. Аналіз кредитної діяльності ПриватБанку

Наступним етапом аналізу кредитних операцій є визначення темпів зростання та приросту. Темп зростання визначається як співвідношення суми кредитних вкладень на кінець звітного періоду та суми на початок періоду:

Наведені коефіцієнти свідчать про темпи зростання (приросту) чи зниження позикової діяльності банку. При цьому необхідно визначити та проаналізувати будь-які джерела (тобто сегменти портфеля) змін, а також їх впливу на ризик діяльності. Крім цього, важливо виявити, чи є ці зміни типовими для всієї банківської системи, чи тільки для даного банку.

Так, наприклад, в аналізованому банку (табл. 5) загальний абсолютний приріст позикових коштів становив 79 122 тис. грн. При цьому кредитні вкладення збільшилися в 4 рази за звітний період, а темп їх приросту становив 308,1 %.

Правильний висновок про розширення масштабів кредитної діяльності банку можна зробити тільки за умови нейтралізації інфляційного чинника. Якщо за аналізований період річний індекс інфляції становив 139,7 %, то, коригуючи базові дані на цей індекс, можна зробити висновок, що реальний темп зростання позикових вкладень банку становив 292 %, а темп приросту -- 192 %, що в сучасних умовах є досить ризикованим явищем.

Аналіз руху кредитів банку передбачає вивчення фінансової звітності, з якої можна визначити питому вагу нових кредитів відносно залишку позикової заборгованості на кінець звітного періоду, відсоток погашення кредитів за звітний період, співвідношення дебетових та кредитових оборотів, достатність резерву на можливі втрати за позиками, розмір прострочених процентів.

Таблиця 6Рух кредитів у ПриватБанку станом на 01,01,2003 р. тис. грн.

3 табл. 6 видно, що надані протягом звітного періоду кредити відносно залишку позикової заборгованості на кінець періоду становили 132,3 %.

За цим показником можна дізнатися, скільки кредитів залишилося непогашеними з виданих у минулому звітному періоді. У наведеному прикладі залишок позикової заборгованості не перевищує розміру щойно виданих кредитів. Це позитивно характеризує діяльність банку щодо аналізу руху кредитів. Той самий показник можна розрахувати за короткостроковими та довгостроковими позиками. Вони дорівнюють відповідно 140,4 % та 98,8 %. Це говорить про те, що якщо залишок позикової заборгованості за короткостроковими кредитами на кінець періоду нижчий розміру щойно виданих за звітний період кредитів, то щодо довгострокових кредитів спостерігається протилежна тенденція.

Процент перехідних залишків за довгостроковими кредитами становить -1,2 % (98,8 % - 100 %), тобто залишок кредитної заборгованості на кінець періоду перевищив суму виданих у звітному періоді довгострокових кредитів на 240,9 тис. грн. Це є свідченням наявності проблеми погашення кредитів, виданих у попередньому періоді.

Даний показник, навіть у разі несвоєчасного відображення банком фактів простроченої заборгованості, наявності значної частки пролонгованих позик у кредитному портфелі банку, допомагає побачити, яка сума залишків позикової заборгованості банку не має руху та переходить з кварталу в квартал.

Так само можна розрахувати відсоток погашення кредитів (Кпог). Цей показник визначається як відношення суми погашених у звітному періоді позик до загальної суми залишку позикової заборгованості на початок періоду та суми щойно виданих кредитів:

За короткостроковими позиками цей показник становив 40,5 % та за довгостроковими -- 9,8 %. Це свідчить про те, що в даному банку відсоток погашення позик відносно виданих кредитів незначний, що обумовлено, можливо, недостатньою оборотністю позик, або великим терміном, на який видаються позики.

Другий показник доповнює перший і дає змогу по-новому трактувати отримані результати. Якщо перший показник свідчить про обмеження комерційним банком розміру щойно виданих кредитів, то другий -- про низьку частку погашення раніше виданих кредитів до звітного періоду.

Загальний висновок, який можна зробити з наведених розрахунків, такий: банку слід поліпшити політику щодо видачі кредиту, контролю за поверненням позик, контролю за його забезпеченням.

Аналіз диверсифікації кредитних вкладень

З метою зниження ризику втрат потрібен більш глибокий аналіз кредитного портфеля з погляду диверсифікації кредитних вкладень.

Диверсифікація позик як засіб захисту від кредитного ризику буває портфельною, географічною та галузевою.

Портфельна диверсифікація являє собою розподіл позикових грошових коштів між різними суб'єктами (юридичними та фізичними особами). Чим більшій кількості позичальників буде надано для тимчасового використання позиковий капітал конкретного банку, за інших рівних умов, тим меншим буде ступінь ризику неповернення боргу, оскільки ймовірність банкрутства багатьох позичальників значно нижча ймовірності банкрутства одного чи кількох позичальників.

Аналіз портфельної диверсифікації кредитних вкладень здійснюється на основі нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), нормативу великих кредитних ризиків (Н8), питомої ваги великих кредитів у загальній сумі заборгованості, кількості великих кредитів та їх середнього розміру.

Національний банк України пропонує розраховувати норматив максимального кредитного ризику на одного контрагента за такою формулою:

Значення цього показника не повинно перевищувати 25 %. Якщо сума на одного контрагента перевищує 10 % власних коштів банку, то такий кредит вважається «великим». Загальний залишок заборгованості за всіма великими кредитами, виданими банком з урахуванням позабалансових зобов'язань, не повинен перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку. Це співвідношення контролюється за допомогою нормативу великих кредитних ризиків (Н8) за такою формулою:

Н8 = Сума великих кредитів / Капітал банку

Якщо сума всіх великих кредитів перевищує восьмикратний розмір власних коштів не більше ніж на 50 %, то вимоги до платоспроможності подвоюються (16 %), а якщо вони перевищують цей розмір більш ніж на 50 %, то вимоги потроюються (24 %).

Аналіз дає змогу зробити такі висновки про рівень диверсифікації кредитних вкладень. Поліпшення диверсифікації характеризується збільшенням кількості великих кредитів за зниження їх питомої ваги в загальній сумі кредитних вкладень і зменшенням середнього розміру великого кредиту. Зниження кількості великих кредитів за незмінної або зростаючої питомої ваги їх фактичної величини, а також середнього розміру говорить про недостатню роботу банку щодо диверсифікації кредитних вкладень, збільшує ризик неповернення позики і можливості виникнення дефіциту ліквідних засобів. З метою підвищення ліквідності слід дотримуватись відмінного від нормального рівня граничної суми великих кредитів. При цьому треба виходити з того, що заборгованість за великими кредитами не повинна перевищувати 50 % фактичних кредитних вкладень.

Розглянемо рівень диверсифікації кредитних вкладень на прикладі (табл. 7).

Таблиця 7 Аналіз рівня деверсифікації кредитних вкладень, тис. грн.

Розрахунки свідчать, що аналізований банк дотримується нормативних значень максимального ризику по всіх контрагентах (та їх рівень не перевищує 25 % від суми капіталу).

При цьому банк має достатню кількість великих кредитів. Використовуючи дані табл. 5.6, можна зробити висновок, що питома вага великих кредитів зменшилась на 2 процентні пункти (до 12,5 % проти 14,5 % у попередньому періоді).

Взагалі показники диверсифікації кредитних вкладень поліпшилися. Про це свідчить збільшення кількості великих кредитів (з 8 до 11) і зменшення середнього розміру великого кредиту на 405 тис. грн.

Динаміка розглянутих показників свідчить про поліпшення управління кредитним портфелем у напрямі зниження кредитного ризику. Проте занадто велика диверсифікація кредитних вкладень має свої вади, ускладнює управління кредитним портфелем банку.

Сама по собі портфельна диверсифікація кредитів за окремими контрагентами не приведе до зниження ризику. Тут важливо суворо дотримуватись галузевої диверсифікації: не надавати кредит кільком підприємствам однієї галузі, оскільки погіршення становища в цілому по галузі тільки посилює ймовірність банкрутства; не надавати кредит підприємствам різних галузей, але пов'язаних одне з одним технологічним процесом (наприклад, виробництво цукрового буряку, заводи з перероблення цукрового буряку, кондитерська промисловість, реалізація продукції); піддавати детальному аналізу техніко-економічне обґрунтування на кредит (розрахунок окупності кредитних вкладень). Для зниження кредитного ризику також необхідно враховувати вплив географічної диверсифікації, яка являє собою розподілення кредитів у різних географічних зонах. Контроль за дотриманням цих принципів зниження кредитного ризику здійснюється за допомогою подальшого аналізу структури кредитного портфеля.

3.3 Аналіз структури кредитного портфеля

Кредитний портфель являє собою сукупність виданих позик, які класифікуються на основі різних критеріїв, пов'язаних з різними чинниками кредитного ризику або зі способами захисту від нього.

Управління кредитним портфелем дає змогу балансувати та стримувати ризик усього портфеля, контролювати ризик, притаманний тим чи іншим ринкам, клієнтам, позиковим інструментам, кредитам та умовам діяльності. Управління кредитними ризиками вимагає систематичного кількісного та якісного аналізу кредитного портфеля та роботи з проблемними кредитами.

Аналіз кредитного портфеля потребує дослідження його структури в розрізі груп ризику, ступеня забезпеченості, галузевої структури, форм власності позичальників і т. п., а також вивчення динаміки кожної групи, сегментації кредитного портфеля.

Особливу увагу, як уже зазначалося, приділяють якості кредитного портфеля, захищеності його від кредитного ризику. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників комерційних банків постановою Правління Національного банку України № 279 від 6.07.2000 р. затверджене Положення про порядок розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Комерційні банки зобов'язані створювати резерви для відшкодування можливих витрат за основним боргом (без процентів та комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, у тому числі за наданими депозитами, кредитами іншим банкам, суб'єктами господарювання (овердрафт, ураховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг), наданими гарантіями та поручительствами.

Резерв використовується на покриття безнадійної заборгованості, яка виникла від кредитної діяльності банку.

Резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під стандартну заборгованість за кредитами та резерв під нестандартну заборгованість за кредитами (кредити під контролем, субстандартні, а також безнадійні, сумнівні кредити).

З метою нарахування резерву й оцінки якості кредитного портфеля комерційні банки здійснюють класифікацію виданих кредитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:

S оцінка фінансового стану позичальника;

S погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.

Для оцінки фінансового стану позичальника -- юридичної особи використовуються такі показники: коефіцієнт абсолютної ліквідності; проміжний коефіцієнт покриття (проміжний коефіцієнт ліквідності); коефіцієнт загальної ліквідності; коефіцієнт автономії; коефіцієнт фінансового важеля; коефіцієнт маневреності; коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт забезпеченості запасів та витрат; обсяг реалізації та прибутку; показники прибутковості; склад та динаміка дебіторо-кредиторської заборгованості; грошові потоки позичальника.

Також мають бути враховані фактори суб'єктивного характеру: ефективність управління позичальника; ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі; наявність державних замовлень та державна підтримка позичальника тощо; погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому; професіоналізм керівництва.

Оцінювання фінансового стану позичальника -- комерційного банку здійснюється на підставі таких критеріїв (Мал. 1).

Мал. 1. Критерії оцінки фінансового стану позичальника -- комерційного банку

Під час оцінювання фінансового стану позичальника -- фізичної особи мають бути враховані: соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, цінних паперів тощо, постійної роботи, сімейний стан; наявність реальної застави; вік та здоров'я клієнта; загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати; інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами; зв'язки клієнта у діловому світі тощо.

Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити відносяться до таких категорій (мал. 2):

Мал. 2. Категорії кредитів за ступенем ризику

Виходячи з погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею погашення є:

а) добрим -- якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним сплачуються в установлені строки та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більше 90 днів;

б) слабким -- якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять не більше 90 днів, чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;

в) недостатнім -- якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються.

Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами:

На підставі класифікації позик комерційний банк створює резерв щодо кожної групи кредитів.

Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют.

Комерційний банк формує резерв під стандартну заборгованість за кредитами щоквартально.

Під нестандартну заборгованість за кредитами, віднесеними до категорії «під контролем», «субстандартні», «безнадійні», комерційний банк формує резерв у повному обсязі також щоквартально.

За ступенем ризику позики або ступенем надійності клієнта кредити поділяються на п'ять груп: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні кредити.

Розглянемо структуру кредитного портфеля банку за групами ризику, яка склалася за останні два роки на умовному прикладі Сукупний кредитний портфель банку наведено в таблиці № 8.

Таблиця № 8 Кредитний портфель ПриватБанку станом на 01,01,2003 р.

Таблиця 9 Структура кредитного портфеля ПриватБанку за групами

З таблиці видно, що за аналізований період структура кредитного портфеля дещо погіршилася. Так, питома вага ризикованих та високоризикованих кредитів збільшилась на 5,3 процентного пункту (з 19,7 % у 2001 р. до 25 % у 2002 р.). При цьому значно зросла частка сумнівних кредитів (на 5,2 процентного пункту, або на 5280 тис. грн). Частка безнадійних кредитів зросла на 0,9 процентного пункту, або на 290 тис. грн. Це свідчить про те, що в банку проводиться досить високоризикована кредитна політика.

З огляду на таке становище аналіз треба деталізувати в напрямі виявлення причин збільшення питомої ваги небезпечних та безнадійних (збиткових) кредитів і проаналізувати можливі наслідки та заходи щодо їх усунення.

Аналіз галузевої структури кредитів дає змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів порівняно з попередньою звітною датою. Для цього розраховується питома вага вкладених в окремі галузі позик у цілому за короткостроковими та довгостроковими позиками, а також у динаміці. Галузева диверсифікація кредитних вкладень повинна сприяти розвитку пріоритетних галузей народного господарства.

Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства банку, тому зарубіжні комерційні банки визначають для себе межі вкладення ресурсів у певний сегмент, тобто застосовують метод лімітування. Ці межі враховують у своїй діяльності кредитний комітет та керівники вищого рівня.

Банк визначається нераціональною структурою кредитних вкладень, основна їх частка була вкладена в торговельно-посередницьку діяльність -- 47,5 %. Це зумовлено великим попитом на кредитні ресурси саме в цій галузі. Заінтересованість банку вкладати саме в цю галузь обумовлена високою оборотністю цих позик.

Таблиця 10 Аналіз структури кредитного портфеля за галузевою ознакою

Проте порівняно з попереднім періодом диверсифікація кредитних вкладень дещо поліпшилась. З'явилися вкладення в транспортну галузь (24,4 %), збільшилася частка кредитних вкладень у сільське господарство та промисловість.

Отже, незважаючи на відносне поліпшення галузевої структури кредитного портфеля банку, все ж слід з метою зниження ризику продовжувати політику подальшого збільшення кредитних вкладень у промисловість, будівництво, сільське господарство, споживчі позики і зменшувати кредитування інших, не основних галузей народного господарства, де розташована головна зона кредитного ризику банку. Останньому слід розробити обґрунтовані ліміти кредитування різних галузей народного господарства.

За строком використання позики поділяються на:

-- строкові;

-- безстрокові (до запитання).

Строкові -- це позики надані на визначений у договорі термін. У свою чергу вони бувають короткострокові (терміном до одного року), середньострокові (терміном від одного до трьох років), довгострокові (терміном понад три роки). Строк кредиту, а також проценти за користування ним (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) визначаються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позикового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та процентів за користування ним. Короткострокові кредити можуть надаватися банком у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Аналізуючи структуру короткострокових кредитів, потрібно виділяти такі групи кредитів:

* до 1 місяця;

* від 1 до 3 місяців;

* від 3 до 6 місяців;

* від 6 місяців до 1 року.

Середньострокові кредити можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. У свою чергу, вони поділяються на:

-- кредити зі строком від 1 до 2 років;

-- кредити зі строком використання понад 2 роки. Довгострокові кредити можуть надаватися для формування основних фондів, об'єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше, і видаються строком понад три роки.

Слід відзначити, що у плані рахунків банку є лише рахунки для короткострокових та довгострокових кредитів, а середньострокові відносять до групи довгострокових кредитів.

Кредити до запитання (безстрокові) -- це кредити, які видаються на невизначений термін і які на вимогу кредитодавця мають бути погашені у визначений ним час. Якщо кредитодавець не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений самостійно.

За фінансовою дисципліною позичальника виділяють такі групи кредитів:

* стандартні;

* пролонговані;

* прострочені;

* безнадійні.

Стандартні -- це кредити, за якими проценти та сума основного боргу сплачуються вчасно, без прострочки платежу.

Пролонговані, або відстрочені, кредити -- це кредити стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній термін.

Прострочені кредити -- це кредити, щодо яких строк погашення, установлений кредитним договором, минув, а позикові кошти не повернені позичальником.

При аналізі кредитного портфеля в розрізі строків використання необхідно особливу увагу звернути на питому вагу прострочених та пролонгованих позик. Розглянемо структуру кредитів, що склалася за строками використання (табл. 11).

Таблиця 11 Аналіз структури кредитного портфеля за строками використання

Наведений приклад свідчить, що за аналізований період структура кредитів за строками використання майже не змінилася. Питома вага короткострокових позик у звітному періоді становила 74,9 %. У попередньому періоді вона дорівнювала 75,4 %. Довгострокові кредити були надані згідно з державною цільовою програмою конверсії на переозброєння виробництва та на споживчі цілі фізичним особам. Причому порушення строків погашення спостерігалося не за довгостроковими кредитами, а за короткостроковими. Частка пролонгованих та прострочених кредитів майже не змінилась і в аналізованому періоді становила-- 11,1 %. Дещо збільшилася питома вага прострочених кредитів (на 0,9 процентного пункту).

У структурі короткострокових кредитів найбільша частка кредитів терміном використання від одного до трьох місяців (32,6 %) та від трьох до шести місяців (28,5 %), така ж тенденція спостерігалась і в попередньому періоді. Але там короткострокових кредитів з терміном використання до 1 місяця видавалося вдвічі більше.

Така структура кредитного портфеля з огляду на строк використання цілком закономірна. Як зазначалося, банк здебільшого видає кредити, спрямовані на торговельно-посередницькі цілі, які не потребують ресурсів на великий термін. Більш обережна політика банку стосовно довгострокових кредитів як найбільш ризикованих цілком виправдана. Хоча в даному разі проблеми повернення кредитів мали місце не з довгостроковими кредитами, а, навпаки, з короткостроковими, що пояснюється недостатньою роботою банку щодо оцінювання кредитоспроможності позичальників.

Залежно від виду позичальника (за формами власності) кредити можна поділити на такі групи:

> кредити юридичним особам державної форми власності;

> кредити юридичним особам змішаної форми власності (акціонерні товариства та інші з державною участю);

> юридичним особам з недержавною формою власності. У тому числі:

* акціонерним товариствам;

* приватним підприємствам;

* кооперативним підприємствам;

* спільним підприємствам тощо

> фізичним особам; >міжбанківські кредити. Аналізуючи кредитний портфель з цього погляду, особливу увагу приділяють питомій вазі міжбанківських кредитів у загальному обсязі. При цьому зростання даного коефіцієнта вважається позитивним явищем, оскільки означає зменшення ризику, але, як правило, міжбанківські кредити є менш прибутковими.

Таблиця 12 Аналіз структури кредитного портфеля за видами позичальників

Як свідчать дані табл. 12 міжбанківські кредити в аналізованому періоді не надавалися. Найбільшою є частка кредитів виданих недержавним юридичним особам -- 52,5 % (у попередньому періоді -- 72,7 %). Серед них найбільше видавалося кредитів акціонерним товариствам (відповідно 44,85 % у звітному періоді, та 58,7 % -- у базисному). Зросла частка кредитів, виданих юридичним особам державної форми власності, з 13,2 до 19,6 % у звітному періоді, та частка кредитів, виданих юридичним особам змішаної форми власності з державною часткою з 14 % у базисному періоді до 27,9 % у звітному. Це пояснюється цілеспрямованою роботою щодо підтримання державних підприємств.

Питома вага кредитів іншим позичальникам незначна. Кредити фізичним особам посідають незначне місце в структурі кредитного портфеля і мають тенденцію до зниження.

Одним із заходів контролю за кредитним ризиком є забезпечення кредитів. Забезпечення -- це запасний метод отримання невиплаченого боргу (основної суми та процентів) у разі неплатоспроможності позичальника.

Залежно від наявності і характеру забезпечення виділяють:

¦ забезпечені (ломбардні) позики;

¦ незабезпечені (бланкові) позики.

Основна частина банківських кредитів видається під забезпечення, що є одним з принципів банківського кредитування.

Формами забезпечення зобов'язань щодо повернення кредиту можуть бути: застава майна позичальника; гарантія або поручительство; договір страхування кредитів; товарні документи; цінні папери; поліси страхування життя; передання на користь банку контрактів; вимог та рахунків позичальників третій особі; дорогоцінні метали тощо.

Аналізуючи структуру кредитного портфеля в цьому напрямі, особливу увагу треба звернути на питому вагу незабезпечених позик у загальних позиках.

Таблиця 13 Аналіз структури кредитного портфеля залежно від характеру забезпечення

3 табл. 13 видно, що в аналізованому періоді питома вага незабезпечених кредитів була незначною -- 5,7 %. На такому самому рівні вона була й у попередньому періоді. Незважаючи на певний ризик неповернення бланкового кредиту, як показують дані аналізу, до безнадійних та збиткових кредитів були віднесені саме найбільш забезпечені кредити, а бланкові погашалися своєчасно та в повному обсязі.

Аналіз можна продовжувати в напрямі більш глибокого вивчення структури за видами забезпечення (застава майна позичальника, гарантія або поручительство, договір страхування тощо).

Таблиця 14 Аналіз структури кредитного портфеля за видами забезпечення

Так, з даних табл. 14 видно, що найбільш поширеним видом забезпечення кредитів є застава товарно-матеріальних цінностей. У базисному періоді їх частка становила 38,2 %, а у звітному -- 36,7 %. Високою є частка таких видів забезпечення, як нерухомість (19,1 %) та застава транспортних засобів (20,9 %). Приблизно така сама тенденція була й у звітному періоді. Частка кредитів без забезпечення була незначною (6,1 % у базисному періоді та 5,7 % -- у звітному) і надавалися клієнтам даного банку на виплату заробітної плати.

Аналіз структури кредитного портфеля можна продовжувати за іншими класифікаційними ознаками (за методами надання позик, способами їх погашення, за цілями кредитування тощо).

Після вивчення структури кредитних вкладень їх слід проаналізувати з якісної; а саме: з погляду ступеня кредитного ризику, рівня забезпеченості кредитів та ефективності кредитної діяльності в цілому.

Оцінки якості кредитного портфеля з погляду ризику

В умовах переходу до ринкової економіки в банківській сфері збільшується значення правильної оцінки ризику, який бере на себе банк, здійснюючи різні операції. Для банківської діяльності важливим є не уникнення ризику взагалі, а його передбачення та зниження до мінімального рівня, тобто застосування різних методів управління ризиками.

Ризик як вартісний вираз імовірності подій тим більший, чим більша можливість отримати прибуток. Отже, отримати прибуток можна у випадку, коли ймовірність зазнати втрат буде зведена до мінімуму. В цьому напрямі існують дуже актуальні проблеми, пов'язані з розробленням єдиних основ оцінки та методів розрахунку кредитного ризику за кожним окремим позичальником, галуззю, країною в цілому.

Під ризиком розуміють загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або спричинення додаткових витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, може бути промисловим (пов'язаний з імовірністю спаду виробництва або попиту на продукцію певної галузі); ризик, обумовлений невиконанням з певних причин договірних умов; ризик, пов'язаний з трансформацією видів ресурсів (найчастіше за строком), та ризик форс-мажорних обставин.

До методів, які знижують кредитний ризик, можна віднести:

* лімітування кредитів;

* диверсифікацію кредитних вкладень;

* вивчення та оцінювання кредитоспроможності позичальника;

* вимагання від клієнтів достатнього та якісного забезпечення щодо виданих кредитів;

* контроль та оперативність при стягненні боргу;

* страхування кредитних операцій;

* видачу кредитів на консорціумній основі;

* використання плаваючої процентної ставки;

* облік та врахування зовнішніх ризиків (ризик галузі, району країни)

* використання теорії зважених ризиків.

З кредитним ризиком тісно пов'язаний також процентний ризик -- імовірність втрати банком у результаті перевищення процентної ставки, що була сплачена за залученими ресурсами, над процентною ставкою за виданими кредитами. У разі кредитування в іноземній валюті виникає імовірність втрат, пов'язаних зі зміною курсу валюти кредитування.

Основним завданням управління банківськими ризиками є визначення ступеня допустимості ризику й прийняття практичного рішення, що спрямоване на розроблення заходів, які дають можливість зменшити вірогідність втрат.

Якісне оцінювання кредитного портфеля має на меті насамперед максимально знизити ризик неповернення позики, що веде до значних втрат для банків і може привести його до банкрутства.

Для оцінювання якості кредитного портфеля з погляду кредитного ризику застосовуються такі показники:

а) коефіцієнт покриття класифікованих позик;

б) питома вага зважених класифікованих позик;

в) коефіцієнт питомої ваги проблемних позик;

г) коефіцієнт питомої ваги збиткових позик.

Перелічені показники слід проаналізувати в динаміці, виявити тенденцію до їх зміни та причини їх погіршення. Розрахунок цих коефіцієнтів допомагає визначити тенденції погіршення фінансового стану та шляхи збільшення економічної ефективності кредитних операцій.

Коефіцієнт покриття класифікованих позик (Кпкп) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (Кзв.кл) до капіталу (К) банку:

Кзв.кл = Кзв.вк/К

Цей показник комплексно характеризує якість кредитного портфеля з погляду ризику в сукупності з його захищеністю власним капіталом. Підвищення цього коефіцієнта в динаміці вважається негативним явищем і свідчить про підвищення ймовірності збитків у майбутньому.

Коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик (Кп.зв.кл) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (Кзв.кл) ДО загальної суми позик (П).

Кзв.кл = Кзв.кл / П

Зважені класифіковані позики розраховуються множенням суми кредитів певної групи ризику на відповідний коефіцієнт.

Коефіцієнт прострочених позик (КПЛ]) розраховується як відношення позик з простроченою виплатою процентів та основної суми боргу (Ппростр) до загального обсягу позик (П):

Кп.п = Ппростр. / П

Цей коефіцієнт вказує на ту частину позик, у портфелі банку, виплати за якими були невчасно погашені, та на ті, які не були погашені взагалі. Високий процент свідчить про погіршення кредитної діяльності банку. Значний приріст за аналізований період свідчить про можливі значні збитки в перспективі.

Коефіцієнт збитковості позик (К3б) розраховується як співвідношення збитків за позиками, отриманими за аналізований період (Зп) до середнього загального обсягу позик (П), або до загального обсягу позик.

Кзб = Зп/П

Коефіцієнт збитковості визначає частину позик, які за певний період призвели до збитку. Зростання цього показника може свідчити про погіршення політики дотримання допустимого рівня ризику.

Для розрахунку цих показників спочатку необхідно розрахувати суму класифікованих позик.

Таблиця 15 Розрахунок зважених класифікованих позик за ступенем ризику

Як видно з даних таблиці, у разі зменшення загальної суми кредитного портфеля сума зважених класифікованих позик зросла у звітному періоді до 17 729 тис. грн, проти 17 438 тис. грн у попередньому періоді, тобто на 291 тис. грн. Це свідчить про явне погіршення якості кредитного портфеля.

Таблиця 16 Аналіз якості кредитного портфелю з погляду ризику

Так, коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик (коефіцієнт якості кредитного портфеля) у звітному періоді становив:

тобто коефіцієнт якості кредитного портфеля став нижчим на 0,015.

Коефіцієнт покриття зважених класифікованих позик власним капіталом значно поліпшився -- на 0,341, тобто більше ніж удвічі.

Це свідчить про те, що підвищення ризикованості кредитного портфеля було підстраховано значним зростанням власного капіталу, які гарантують фінансову стабільність роботи банку навіть за певних умов підвищення ризику. Тобто підвищення ризикованості кредитного портфеля (за умови підвищення прибутковості) було виправданим.

Незважаючи на суттєве поліпшення коефіцієнта покриття зважених класифікованих позик, його значення у звітному періоді було на низькому рівні, за прийнятою рейтинговою оцінкою відноситься до граничних значень, а в базисному періоді його значення можна розцінювати як незадовільне.

Згідно з рейтинговою системою CAMEL рекомендовано таке співвідношення між вартістю класифікованих позик (активів) та капіталом:

Цю шкалу доцільно використовувати, коли питома вага кредитних вкладень у загальних активах досить висока.

Про неналежний контроль з боку банку за якістю кредитного портфеля свідчить також велика питома вага прострочених, несплачених та збиткових позик у загальній заборгованості клієнтів. Так, у звітному періоді коефіцієнт проблемних позик становив 0,250, або 25 % від загальної суми кредитного портфеля, а в базисному періоді -- відповідно 0,197, або 19,7 %. Цей коефіцієнт збільшився (тобто погіршився) на 5,3 процентного пункту. Тенденцію до погіршення має і коефіцієнт збитковості позик, який підвищився на 0,9 процентного пункту (з 6,8 % до 7,7 %). Якщо така сама тенденція спостерігалась і в попередньому періоді, то можна зробити висновок про слабку роботу банку з управління якістю активів. Тому виправданою є політика НБУ, спрямована на підвищення розміру власних коштів та статутного фонду, які знижують імовірність банкрутства банку за погіршення якості його активів.

Загальний висновок, який можна зробити, виходячи з результатів аналізу якості кредитного портфеля з погляду ризику: банку необхідно проводити обережнішу кредитну політику, ретельніше підходити до оцінювання платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів, приділяти увагу цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками.

3.4 Аналіз якості кредитного портфеля банку з погляду захищеності від можливих втрат

кредит грошовий банк позичальник

Аналіз кредитних операцій повинен здійснюватися також у напрямі оцінювання ступеня захищеності від можливих втрат. Чим гірші показники якості кредитів з погляду кредитного ризику, тим більшим має бути ступінь їх захищеності.

Для оцінювання його рівня використовують такі показники:

- коефіцієнт забезпеченості позики;

- коефіцієнт забезпеченості збитків;

- коефіцієнт захищеності позик від втрат;

- коефіцієнт покриття збитків;

- коефіцієнт покриття позик власним капіталом. Коефіцієнт забезпеченості позик (Кзп) розраховується як

і співвідношення загальної суми забезпечення кредитів (застава, гарантії, страхування тощо) (Зк) та загальної суми кредитів (П)

Кз.п =Зп/П

Цей показник характеризує ступінь захищеності банку від втрат за позиками за рахунок зовнішніх факторів, таких як гарантії, застава майна, страхування, поручительство.

Коефіцієнт забезпеченості збиткових позик (К33) розраховується як відношення кредитного забезпечення (Зк) за збитковими позиками до чистих списань за аналізований період (Сп)

К з.з = Зк/Сп

Цей коефіцієнт свідчить про ступінь захищеності банку від збитків за позиками з урахуванням тенденції збитковості кредитного портфеля, яка склалася.

До внутрішніх факторів захисту кредитного портфеля від можливих збитків. Створення таких резервів дає змогу уникнути можливих збитків від неповернення кредитів. Ступінь такої захищеності від втрат аналізується за допомогою коефіцієнтів:

- коефіцієнтів захищеності позик;

- коефіцієнтів покриття збитків.

Коефіцієнт захищеності позик (Кзах) розраховується як відношення резервів на покриття збитків за позиками (Р3б) до загальної суми позик (П)

Кзах = Рзб / П

Коефіцієнт покриття збитків за позиками (Кп.3б) розраховується як відношення резерву на покриття збитків за позиками (Р3б) до збиткових позик (Пзб).

Кп.3б = Рзб / П зб

Коефіцієнт покриття позик капіталом (Кз.к) розраховується як відношення капіталу банку (ВК) до загальної суми позик (П).

Кз.к = ВК/ П

Цей показник указує на те, яка частина кредитного портфеля фінансується за рахунок власного капіталу. Зростання даного коефіцієнта свідчить про те, що посилюється захищеність кредитів власним капіталом.

Ступінь повноти формування резерву розраховується як відношення фактично створеного резерву до розрахункової суми резерву виходячи із кредитного ризику.

Іпокр. = Фактично створений резерв / Розрахункова сума резерву

Розглянемо рівень цих показників в аналізованому банку.

Таблиця 17 Аналіз якості кредитного портфелю банку з погляду захищеності від втрат

Захищеність кредитного портфеля від можливих втрат у звітному періоді зросла порівняно з минулим роком. Так, загальний коефіцієнт забезпеченості позик зріс із 0,83 в попередньому періоді до 0,85 у звітному. Проте рівень даних коефіцієнтів свідчить про недостатнє забезпечення позик. Що стосується збиткових позик, то формально рівень забезпеченості цих позик у звітному періоді був достатній. Але під час ретельнішого вивчення рівня ліквідності наданого забезпечення були виявлені деякі прорахунки в оцінюванні його вартості. Захищеність позик за рахунок створеного в банку резерву на покриття збитків за позиками у звітному періоді збільшилася на 3,5 процентного пункту. Всі збитки були списані за рахунок резерву. Так, коефіцієнт покриття збитків у звітному періоді становив 1,41, а в базисному періоді -- 1,09. Загальний висновок про рівень захищеності кредитного портфеля банку можна зробити такий: у банку створено достатній резерв для покриття можливих збитків за кредитними операціями. Проте кредитним інспекторам слід звернути увагу на оцінку рівня забезпеченості позик. Треба уважніше аналізувати якість та ліквідність наданого забезпечення кредитів, оскільки в даному банку склалася тенденція недостатньої захищеності кредитного портфеля від можливих втрат за рахунок зовнішнього чинника.

3.5 Аналіз дохідності та ефективності кредитних операцій

Аналіз будь-яких операцій повинен завершуватись оцінюванням їх ефективності, тобто аналізом їх дохідності та рентабельності. Як зазначалося вище, питома вага доходу від кредитної діяльності банку традиційно найбільша в загальній структурі доходів банку.

Ефективність кредитної діяльності банку аналізується за допомогою системи показників:

-- дохідність кредитних операцій; --дохідність активів за рахунок кредитних операцій;

-- питома вага доходів від надання кредитів в загальній сумі доходів;

--рентабельність кредитних операцій;

-- прибутковість кредитних операцій;

-- дохід на одного працівника кредитного відділу.

Дохідність кредитних операцій може бути розрахована за допомогою таких показників:

Дохідність кредитних вкладень -- розраховується діленням доходу від кредитних операцій на середню суму кредитних вкладень за досліджуваний період:

Кдох = Дохід від кредитних операцій / Середня сума кредитних вкладень за період

Даний коефіцієнт є універсальним показником, що характеризує ефективність вкладень у кредитні операції і показує, скільки банк отримує доходів з кожної гривні, вкладеної саме в кредитні операції. Його застосування дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності різних видів банківських операцій (операцій з цінними паперами, з валютою, лізингові операції тощо) і оптимізувати напрями використання банківських ресурсів, віддаючи пріоритети найдохід-нішим видам діяльності. За умови ідеальної фінансової дисципліни позичальників, коли виконуються всі умови договорів і всі кредити та проценти за ними повертаються повністю, цей коефіцієнт дорівнюватиме середньозваженій процентній ставці за кредитами. Під час розрахунку даного коефіцієнта чисельник береться фактична сума отриманого доходу від процентів за кредитами. Для точнішого розрахунку вона може бути скоригована на суму втрат від списання безнадійних кредитів за аналізований період.

Дохідність активів за рахунок кредитних операцій -- розраховується діленням доходу від кредитних операцій на середню суму активів:

К дох.акт = Дохід від кредитних операцій / Середня сума активів

Використання даного коефіцієнта менш поширене, ніж попереднього показника. Він характеризує внесок кредитних операцій у загальну дохідність активів. Різновидом цього показника може бути коефіцієнт, у знаменнику якого замість загальних активів беруться тільки дохідні активи. За високої частки кредитів у загальних активах його значення наближатиметься до значення першого коефіцієнта -- дохідності кредитних вкладень.

Питома вага (частка) доходів від надання кредитів у загальній сумі доходів розраховується діленням доходу від кредитних операцій на загальну суму доходів банку:

К дох.кр =Доходи від кредитних операцій / Доходи банку, всього

Цей коефіцієнт характеризує частку доходів, отриманих банком від надання кредитів у загальних доходах банку від інших активних операцій. Аналізуючи його, доцільно порівняти значення даного показника зі значенням коефіцієнта кредитної активності. Якщо коефіцієнт питомої ваги кредитних доходів вищий коефіцієнта питомої ваги кредитів у дохідних активах, це свідчить про те, що ефективність кредитних операцій вища, ніж ефективність інших банківських операцій.

Рентабельність кредитних операцій може бути проаналізована за допомогою низки показників, які доповнюють один одного. Рентабельність кредитних операцій (Рі) розраховується діленням прибутку від кредитних операцій на витрати, пов'язані із залученням ресурсів та функціонуванням кредитного відділу:

Цей показник характеризує ефективність обраної політики щодо регулювання співвідношення між ціною ресурсної бази та ціною розміщення ресурсів. Зростання даного коефіцієнта характеризує високу якість менеджменту в банку.

Про ефективність процентної політики може свідчити і зворотний показник -- відношення процентних витрат на залучення ресурсів до процентних доходів від кредитних операцій:

В = Процентні витрати на залучення ресурсів / Доходи від кредитних операцій

Зниження даного показника є, безумовно, позитивним явищем, проте аналіз слід доповнити оцінкою абсолютної суми прибутку, яка в результаті жорсткої процентної політики не повинна призводити до зменшення обсягу залучених ресурсів та зниження попиту на дорогі кредити.

Прибутковість кредитних операцій розраховується діленням прибутку від кредитних операцій на середні кредитні вкладення:

II = Прибуток від кредитних операцій / Середні кредитні вкладення

Даний коефіцієнт показує, скільки отримано прибутку від кредитних операцій на кожну гривню, вкладену в кредитні one-рації. Зростання показника прибутковості кредитних операцій вищими темпами порівняно зі зростанням показника дохідності кредитних операцій свідчить про підвищення ефективності кредитних вкладень.

Для порівняльного аналізу ефективності роботи працівників кредитних відділів різних банків або філій банку можна розраховувати показник продуктивності праці як відношення доходу від кредитних операцій до середньооблікової чисельності працівників кредитного відділу.

Дпрац. = Доходи від кредитних операцій і праці / Середньоблікова чисельність працівників кредитного відділу

Даний показник не доцільно використовувати для порівняльного аналізу ефективності роботи різних відділів та департаментів у межах одного банку, оскільки продуктивність праці працюючих різних структурних підрозділів буває незіставною, і як правило, залежить не від зусиль конкретних працівників, а від ефективності тих чи інших операцій та ділової активності банку.

Розглянемо основні показники ефективності кредитних операцій . Дохід від надання кредитів у звітному періоді підвищився на 15 162 тис. грн проти попереднього періоду. Це обумовлено насамперед збільшенням масштабів кредитної діяльності. Проте, як свідчать розрахункові показники, ефективність кредитних операцій дещо погіршилась. Так, дохідність кредитних вкладень знизилась із 40 % до 33 %, тобто на 7 %. Це пов'язано передусім зі зниженням середньої процентної ставки за наданими кредитами. Основною причиною такої ситуації було зниження ставки рефінансування НБУ та зниження попиту на кредити на ринку капіталів у цілому. Тенденція зниження ефективності кредитних операцій підтверджується і динамікою решти показників. Так, рентабельність кредитних операцій (відношення доходу до витрат) знизилася на 0,16. Тобто, якщо в базисному періоді на кожну гривню витрат на залучення кредитних ресурсів було отримано 1 грн 35 коп. доходу, то у звітному періоді-- 1 грн 19 коп. доходу. Про зниження ефективності кредитних операцій свідчить і зменшення розміру прибутку в розрахунку на одну гривню активів. Значення цього показника знизилося на 1,2 коп. і становило у звітному періоді 2,6 коп., що можна пояснити зниженням процентної ставки за кредити.

Таблиця 18 Аналіз ефективності кредитних операцій

Водночас кредитні операції були і залишаються основними, що формують дохід банку в цілому. Більше того, їх частка в загальних доходах зросла з 35 до 39 %, тобто на 4 %. Це свідчить про загальну тенденцію зниження рентабельності інших банківських операцій.Наступний етап аналізу кредитних операцій -- визначення факторів та причин, що вплинули на зміну абсолютного розміру прибутку від кредитних операцій.

На прибуток від кредитних операцій впливають такі чинники:

-- обсяг наданих кредитів;

-- зміна структури наданих кредитів;

-- зміна процентної ставки за кредит (ціна кредиту);

-- зміна процентної ставки за депозитами (собівартість залучених ресурсів).

Розрахунок впливу факторів здійснюється за такою методикою.

Для розрахунку впливу обсягу наданих кредитів на зміну прибутку необхідно базисну величину суми прибутку помножити на відсоток приросту фактичної суми наданих кредитів порівняно з базисною.

Для розрахунку впливу структурних зрушень необхідно від базисної величини прибутку в перерахунку на фактичний обсяг та структуру відняти базисну суму прибутку, помножену на відсоток темпу зростання обсягів наданих кредитів.

Для розрахунку впливу процентної ставки за кредит необхідно від фактичних процентних доходів банку відняти базисну величину доходів у перерахунку на фактичний обсяг та структуру наданих кредитів.

Вплив процентної ставки за депозитами розраховується як різниця між фактичною сумою процентних витрат та базисною в перерахунку на фактичний обсяг та структуру залучених депозитів. Вплив даного чинника береться з протилежним знаком, оскільки він перебуває у зворотній залежності до результативного показника.

Розглянемо приклад розрахунку впливу факторів на прибуток від кредитних операцій.

За аналізований період прибуток від кредитних операцій збільшився на 2422 тис. грн (7111,0 -- 4689,0). Темп зростання кредитних вкладень становив 2,41 раза, тобто приріст дорівнює 141 %. Збільшення обсягу наданих кредитів сприяло зростанню прибутку на 6611,5 тис. грн (4689 x 1,41). Структурні зрушення негативно вплинули на зміну прибутку і їх вплив становив -1028,5 (10 272 --4689 x 2,41). Зниження процентної ставки за кредитами призвело до зниження прибутку на 6451,0 тис.грн (30 475-36 926). У свою чергу, зниження процентної ставки за депозитами сприяло

збільшенню прибутку на 3290 тис. грн (23 364 - 26 654). Загальний вплив факторів відповідає зміні результативного показника. (+6611,5-1028,5-6451,0 + 3290= 2422). Після такого аналізу визначають вплив факторів другого порядку, які, у свою чергу, вплинули на вказані фактори.

Таблиця 19 Аналіз прибутку від кредитних операцій

Запропонована методика аналізу кредитних операцій передбачає комплексний підхід до вивчення цього напряму діяльності банку, дає змогу оцінити їх ефективність, намітити основні шляхи удосконалення управління активами банку та підвищити результативність банківського менеджменту.

Аналітичне дослідження, його результати та їх використання в банківському менеджменті мають відповідати певним принципам (вимогам), які накладають свій відбиток на це дослідження і яких повинні обов'язково дотримуватися у процесі організації і проведення аналізу банківської діяльності. Розглянемо основні з цих принципів:

1. Урахування специфіки тієї країни, де функціонує банк, зокрема, її законодавства, нормативних вимог центрального банку, основних напрямів грошово-кредитної політики уряду.

2. Науковий характер, тобто аналіз має базуватися на комплексному науковому підході (використання передового досвіду, новітніх методів досліджень та ін.).

3. Комплексність, тобто аналіз повинен охоплювати всі сторони діяльності банку, щоб з'ясувати його фінансовий стан і виробити необхідні заходи для поліпшення його функціонування.

4. Забезпечення системного підходу до аналізу. При цьому кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система елементів, певним способом пов'язаних між собою і з зовнішнім середовищем. Кожний об'єкт необхідно вивчати з урахуванням усіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості його окремих елементів. Наприклад, аналіз якості активів супроводжується вивченням різних ризиків (кредитних, процентних та ін.), що, у свою чергу, також є об'єктом аналізу банківської діяльності.

5. Об'єктивність, конкретність, точність, які означають, що аналіз має ґрунтуватися на достовірній інформації, а висновки і рекомендації супроводжуватися точними аналітичними розрахунками. У зв'язку з цим необхідно постійно удосконалювати організацію обліку, внутрішнього і зовнішнього ':

6. Дієвість, тобто аналіз повинен ефективно впливати на діяльність банку; з його допомогою керівництво може вчасно виявляти недоліки, а також попереджати виникнення їх у майбутньому. Результати аналізу мають служити для керівництва банку інформаційною базою для прийняття управлінських рішень з оптимізації функціонування банку.

7. Проведення аналізу за планом і систематично. Для цього необхідно організувати в банку окремий підрозділ (департамент), що безпосередньо здійснює аналіз його діяльності, з чітким розподілом обов'язків серед співробітників.

8. Оперативність. Швидке і своєчасне проведення аналізу дає змогу керівництву банку приймати правильні управлінські рішення, що відповідають поточній кон'юнктурі фінансового ринку і пріоритетам розвитку банку.

9. Демократизм. Участь в аналізі широкого кола співробітників банку забезпечує істотне підвищення його ефективності, що не тільки позитивно впливає на фінансові показники, а й створює необхідні умови для згуртованості колективу.

Висновки

Ефективне функціонування національної економіки, її розвиток разом з постійним зростанням добробуту населення не уявляється можливим без вирішення завдань забезпечення ефективного функціонування банківської системи та її основних елементів - комерційних банків.

Провівши комплексний аналіз кредитної діяльності та кредитного портфелю банку ми можемо зробити висновок про його стійку позицію в сфері кредитування населення.

ПриватБанк постійно прагне до удосконалення, тому впроваджує все більше і більше кредитних послуг (овердрафт, короткострокові, довгострокові кредити, мікро- та терміновий кредит та інші).

Також ПриватБанк робить для своїх клієнтів зручні кредитні умови та вигідні процентні ставки тим самим охоплює більшу частину платоспроможного населення.

Аналіз кредитної діяльності виявив що:

-Банк є ліквідним, і має швидкий рух коштів

-Частка кредитних операцій на початок року становила 29,4 %, а на кінець року -- 44,3 %, тобто підвищилася на 14,9 процентного пункту. Це можна розцінювати як позитивне явище. Але повний висновок про доцільність розширення позикової діяльності можна зробити після аналізу погашення позик та розрахунку ефективності окремих видів банківської діяльності, а також об'єктивних можливостей їх розвитку.

-Коефіцієнт темпу зростання показує загальний абсолютний приріст позикових коштів становив 79 122 тис. грн. При цьому кредитні вкладення збільшилися в 4 рази за звітний період, а темп їх приросту становив 308,1 %.

-Індекс інфляції показує ризиковане положення, залишок позикової заборгованості не перевищує розміру тільки-но виданих кредитів - це позитивно щодо руху кредитів.

-В даному банку відсоток погашення позик відносно виданих кредитів незначний, що обумовлено, можливо, недостатньою оборотністю позик, або великим терміном, на який видаються позики.

-Рентабельність кредитних операцій характеризує ефективність обраної політики, а зростання цього коефіцієнту характеризує високу якість менеджменту в банку.

-Показник ефективності кредитних операцій збільшився на 15 162 тис. грн. проти попереднього періоду. Це говорить про збільшення масштабів кредитної діяльності банку.

-За аналізований період прибуток від кредитних операцій збільшився на 2422 тис. грн.( це говорить по збільшення обсягу наданих кредитів), а зниження процентної ставки призвело до дещо зменшення прибутку.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Баланс за IV квартал 2010 року

«Зобов'язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках» за IV квартал 2010 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

«Окремі показники діяльності банку» за IV квартал 2010 року

Додаток 2

Аналіз нормативно-правових документів щодо діяльності підприємства

Статут ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Загальні положення:

1.1 Комерційний банк «Приватбанк», іменований надалі «Банк», створений підприємствами й організаціями відповідно до рішення Установчих зборів (протокол №1 від 7 лютого 1992 р.) у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

1.2 Банк створюється за рахунок внесків учасників.

Банк створюється з цілю акумулювання й ефективного використання фінансових ресурсів, збільшення обсягу і поліпшення якості продукції, що випускається, товарів і вироблених робіт, розширення послуг, що робляться населенню.

1.3. Банк є складовою частиною єдиної банківської системи України.

Банк здійснює обслуговування державного боргу, роблячи операції, зв'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою відсотків по їх.

1.4. Банк є юридичною особою:

- має самостійний баланс і кореспондентський рахунок в обласному керуванні Національного банку України, володіє, користається і розпоряджається відособленим майном, діє на основі повного господарського розрахунку;

- має печатку і кутовий штамп зі своїм найменуванням і емблемою, може від свого імені виступати як позивач і відповідач в суді.

Банк здобуває права юридичної особи з моменту реєстрації його Статуту в Національному банку України.

1.5. Банк у встановленому порядку за узгодженням з Національним банком України може відкривати на території України і за кордоном філії і представництва і наділяти їх правами в межах статутних положень Банку, без наділення правами юридичної особи.

2. ВЛАСНІ ЗАСОБИ БАНКУ:

2.1. Власні засоби Банку складаються з:

статутного, резервного фондів, а також фонду розвитку банківської справи і соціального розвитку;

- майна, придбаного Банком у процесі його діяльності, а також безоплатно переданого банку.

2.2. Учасниками Банку, крім засновників можуть бути спільні, кооперативні і колективні підприємства, організації й об'єднання (союзи, асоціації) орендні колективи, фізичні особи, а також іноземні банки й інші іноземні юридичні і фізичні особи.

2.3. Зменшення статутного фонду Банку, об'єднання з іншими банками Банк може здійснювати тільки за згодою Національного банку України.

2.4. Резервний фонд Банку створюється за рахунок щорічних відрахувань від чистого прибутку в розмірі 10 відсотків, до досягнення їм величини 25 відсотків статутного фонду.

Збитки Банку відшкодовуються за рахунок резервного фонду, а якщо засобів резервного фонду не вистачає, ті за рахунок інших власних засобів Банку. При недоліку цих засобів - за рахунок реалізації майна чи Банку додаткових внесків учасників.

2.5. Положення про порядок утворення і використання фонду розвитку банківської справи і соціального розвитку Банку затверджуються зборами учасників.

3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕРЕСІВ КЛІЄНТА

3.1. Банк постійно підтримує готовність вчасно і цілком виконувати прийняті на собі зобов'язання шляхом регулювання структури свого балансу відповідно до встановлюваного Національним банком України нормативами.

3.2. Для забезпечення повернення внесків створюється міжбанківський фонд страхування внесків громадян.

3.3. На кошти й інше майно клієнтів, що знаходяться в Банку, включаючи внески громадян, арешт може бути накладене і стягнення може бути звернене на підставі й у порядку, передбаченому діючим законодавства.

3.4. Усі платежі з рахунків клієнтів, включаючи платежі в бюджет і на оплату праці, здійснюється Банком у календарній черговості. Списання засобів з рахунків клієнтів виробляється за вказівкою клієнтів, або за рішенням чи суду арбітражного суду, а у встановлених випадках за розпорядженням фінансових органів.

3.5. Службовці Банку і представники учасників зобов'язані зберігати таємницю по операціях і стані рахунків самого банку і його клієнтів.

3.6. Банк депонує в Національному банку України частинe притягнутих коштів у фонді регулювання кредитних ресурсів банківської системи відповідно до нормативів, установлюваними Національним банком України.

4. ОПЕРАЦІЇ БАНКУ

4.1. Для здійснення операцій і збереження коштів Банк відкриває кореспондентський рахунок в установі Національного банку України.

4.2. Банк робить своїм клієнтам весь комплекс кредитних, фінансових, розрахункових, касових і інших банківських послуг (залучення і розміщення внесків і кредитів). Всі операції з іноземною валютою здійснюються по ліцензії Національного банку України.

5. РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ БАНКУ

5.1. Прибуток формується з виторгу від усіх видів діяльності Банку, передбачених Статутом, а також за рахунок установчої діяльності Банку за винятком операційних витрат, матеріальних і прирівняних до них витрат на оплату праці.

6. ОРГАНИ КЕРУВАННЯ БАНКОМ

6.1. З питань визначення основних напрямків діяльності Банку, твердження його планів і звітів про їхнє виконання, а також про внесення змін у Статут Суспільства і рішенні питання про виключення учасника з банку необхідно одноголосне рішення зборів учасників. По інших питаннях рішення приймаються простою більшістю голосів.

6.2. Учасники мають кількість голосів, пропорційна розміру їхньої частки в статутному фонді. Учасники можуть на основі доручення доручати іншим учасникам (їхнім представникам), а також третім особам.

6.3. Рада банку і його Голова обираються загальними зборами учасників на 5 років з числа учасників. Кількісний склад Банку визначається Зборами учасників. Члени Правління Банку не можуть обиратися до складу Ради Банку.

7. ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ БАНКУ

7.1. Облік і документообіг у Банку організується у відповідності з правилами встановленими Національним банком України.

7.2. Банк публікує річний баланс і звіт про прибутки і збитки за формою й у терміни встановлені Національним банком України, спеціальні виданні після підтвердження зазначених у них зведень аудиторською фірмою.

7.3. Операційний рік Банк починає 1 січня і закінчує 31 грудня.

8. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

8.1. Діяльність Банку припиняється за рішенням зборів учасників, а також у випадках, передбачених законом.

Для здійснення ліквідації Банку призначається ліквідаційна комісія, який із дня призначення переходять повноваження по керуванню справами Банку. Майно ліквідованого Банку, включаючи виторг від розпродажу його майна, після розрахунків по оплаті праці обличчя, що працюють у Банку, і виконання зобов'язань перед бюджетом, банками й іншими кредиторами.

8.2. Ліквідація Банку вважається завершеною, і він припиняє свою діяльність з моменту внесення запису в книгу реєстрації банків.

8.3. Оголошення про припинення діяльності Банку публікується в печатці.

8.4. Зміни і доповнення до дійсного Статуту реєструються у встановленому порядку в Національному банку України.

Додаток 3

Проект «Зарплатная + Кредитная»

Приказ № 470 от 30.03.2006 «Об изменении технологии выпуска/перевыпука зарплатных карт ПриватБанка» (Введен обязательный выпуск/перевыпуск зарплатных карт только в паре с кредитными картами).

Приказ № С-90 от 22.05.2006 «О проведении эксперимента по стимулированию сотрудников участвующих в реализации зарплатного проекта» (утверждена система расчета бонусов за продвижение пакетов «Зарплатная + кредитная» по ПриватБанку).

Приказ № С-117 от 20.06.2006 «О дальнейшем усовершенствовании процедуры приема сотрудников в банк и развитии системы электронного документооборота в банке» (утвержден Временный порядок документооборота при выпуске зарплатной и кредитной карты).

Приказ № C-166 от 21.08.2006 «О перераспределении функций между БОИК, ОБКК и поддерживающими направлениями ПриватБанка, МоскомПриватБанка» (утверждена система расчета бонусов за продвижение пакетов «Зарплатная + кредитная» по МоскомПриватБанку).

Приказ № 1583 от 26.10.2006 «Об изменении технологии выпуска/перевыпука стипендиальных карт ПриватБанка в пакете с кредитной»

Приказ № 1753 от 1753 от 27.11.2006 «О введении в действие процедуры массового расторжения договоров по кредитным картам в ПК Приват48»

Приказ № PR-2007 -249 от 20.02.2007 «О разовом массовом выпуске кредиток для держателей зарплатных карт и начале централизованного выпуска для владельцев пенсионных карт»

Приказ N СП-2007 -104 от 07.05.2007 «О внесении изменений в Методику бонусного стимулирования сотрудников ПриватБанка и Москомприватбанка за продвижение и обслуживание кредитных карт»

Приказ № PR-2007 -905 от 15.08.2007 «Об актуализации тарифной политики по зарплатным проектам» (в т.ч. отеменено взимание ежемес. комиссии там Electron/Cirrus)

Приказ N СП-2007 -381 от 22.10.2007 «О повышении качества использования портала 'кросс-селинг' по кредитным картам и изменении принципов стимулирования за продажи Кредитки 'Универсальная'»

Инф.письмо № 648 от 17.12.2007 «Порядок продажи и обслуживания зарплатных пластиковых карт + кредитка» (заведение даннях в поля «привлек» для ЗП карт и Кредитных карт к ним).

Проект «Личная + Кредитная»

Приказ № 1920 от 27.12.2006 «Об обязательном предоставлении личных карт в комплекте с кредитными (пакет 'Личная + Кредитная')»

Кредитный конвейер, кредитные лимиты

Приказ № 1019 от 11.09.2002 «О порядке заведения заявок на установление кредитных лимитов на пластиковые карты» (Порядок актуализирован Приказом № 759 от 10.06.2004)

Инф.письмо № Г10.0.0.2/164 от 07.04.04г. - Установление кред.лимитов - при условии поступления средств хотя бы 1 раз в размере 10 грн.

Приказ № 277 от 05.03.2004 «О работе с кредитными картами и фиксированными кредитными лимитами в Приват48.»

Приказ № 759 от 10.06.2004 «О проведении эксперимента» (Актуализирован порядок работы с кредитными лимитами на зарплатных и пенсионных картах)

N 1426 от 13.10.2004г. «О мероприятиях по активизации использования кредитных лимитов по пластиковым картам».

N 1273 от 15.07.2005г. «Об изменении процедуры оформления и активации кредитных карт» - порядок учета, хранения и уничтожения платежных карт.

N 528 от 12.10.2005г. «О требованиях к оформлению служебной записки 'О согласовании кредитного лимита' (шаблон N 432)».

N С-62 от 07.04.2005г. «Об утверждении подходов к продвижению кредитных карт в Москомприватбанке и актуализации процедур ПриватБанка» (кредитный конвейер).

Приказ № 824 от 07.06.2006 «О внесении изменений в условия кредитования физических лиц по личным картам»

Приказ № С-151 от 04.08.2006 «О разделении личных платежных карт на кредитные и дебетные и введении ограничений на снятие наличных средств с личных платежных карт» (Разграничение платежных карт на кредитные и дебетные. Введение ограничений на снятие наличных средств с платежных карт)

Инф.письмо № 129 от 26.02.2007 «Об установлении финансовых кредитных лимитов на зарплатные карты сотрудников бюджетных организаций»

Инф. письмо № 196 от 28.03.2007 «Об удалении лимитов и доверенностей в системе ПриватПерсонал по Индивидуальному бизнесу»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. / О. Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко. - К.: Основи, 1999. - 671 с.

2. Дмитренко М. Управління фінансами банку // Вісник НБУ. - 2002. - № 11. - С. 29.

3. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Постанова Правління Національного банку України № 368 від 28.08.2001.

4. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків: Постанова Правління Національного банку України № 141 від 14.04.2001.

5. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні: Постанова Правління Національного банку України № 489 від 28.08.2001.

6. Растяпін А., Губенко І. Планування фінансових показників діяльності комерційних банків на основі лінійних регресій них моделей // Вісник НБУ. - 2001. - № 6. - С. 21-23.

7. Савлук М.І., Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф., Лазепко І. М., Шамова І. В. Гроші та кредит: Підручник / Ред. М.І. Савлук. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.

8. Ширинская Е.Б., Пономарева Н.А., Купчинский В.А. Финансово-аналитическая служба в банке: Практ. пособие. - М., 1998. - 144 с.

9. Мережа Інтернет

10. Андрєєв А. Особливості становлення ринку банківських послуг в Україні // Банківська справа. - 2003. №4, 35-37с.

11. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. - К.: Либідь, 1998р. - 237с.

12. Банківська енциклопедія // Під ред. д.е.н. проф. Мороза А.М. - К.: Лібра, 1999р. - 327с.

13. Банківська справа: Навчальний посібник // За ред. проф. Р.Т.Тиркола - Тернпіль: Карт-бланки, 2001р. - 314с.

14. Банківські операції:Підручник // А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф. Пуховіна та ін. - К.: КНЕУ, 2000р. - 384с.

15. Білецька Н. Розрахунок доходів і витрат банку внаслідок впровадження Національної системи масових електронних платежів // Банківська справа. - 2003р. №4, 48-58с.

16. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - К.: Тов. “Знання”, КОО, 2001р. - 255с.

17. Вступ до банківської справи: Учбовий псібник // За ред. М.І. Савлука. - К.: Лібра, 1998р. - 344с.

18. Морочко М. Павлік Т. Розвиток банківських послуг у всесвітній мережі Інтернет // Фінанси України, 2001р. №9, 131-135с.

19. Онищенко В.О. Основи банківської справи: Навчальний посібник. - Полтава: ПДТУ, 1999р., 163с.

20. Фінанси підприємств: Підручник // Під ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. 2-ге вид. - К.: КНЕУ, 1999р., 384с.