Діяльність банку на ринку платіжних карток

Работа из раздела: «Банковское, биржевое дело и страхование»

ВИПУСКНА Кваліфікаційна робота МАГІСТРА

ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКУ НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

1.1 Сутність та класифікація платіжних карток

1.2 Операції банків з платіжними картками

1.3 Регулювання діяльності банку на ринку платіжних карток

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

2.1 Тенденції розвитку банківського ринку платіжних карток в Україні

2.2 Операції ПАТ «Брокбізнесбанк» з платіжними картками

2.3 Динаміка доходів та ризиків по операціям ПАТ «Брокбізнесбанк» з платіжними картками

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

3.1 Розробка методики оцінки конкурентоспроможності банку на ринку платіжних карток

3.2 Економетрична модель ефективності діяльності банку на ринку платіжних карток

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Організація охорони праці в ПАТ «Брокбізнесбанк»

4.2 Aнaліз нeбeзпeчних і шкідливих фaкторів умов прaці пeрсонaлу в ПАТ «Брокбізнесбанк»

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях в ПАТ «Брокбізнесбанк»

Висновки

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми магістерського дослідження полягає в необхідності оцінки зростання рівня конкурентоспроможності та економічної ефективності застосування банками України платіжних карткових інструментів, як основних технологічних засобів розвитку банківського самообслуговування клієнтів банку, оцінки рівня монополізації карткового ринку України та стратегій поведінки малих та середніх банків на цьому ринку.

Враховуючи, що ринок платіжних карток в ринкових країнах розвивається з 1928 року, пройшовши від етапу металевих ідентифікаційних карток до «електронних» пластикових карток, а в Україну ця технологія прийшла тільки у 1995 році разом з міжнародними платіжними системами VISA та MasterCard, то практично до 1998 року відсутні роботи вітчизняних науковців щодо карткових платіжних систем до появи монографії Ющенко В.А. та інш. «Платіжні системи».

В даний час на дослідженні концептуальних засад, методологічних та інституційних аспектів розвитку карткових платіжних систем і перспективи їх запровадження у банківську практику в Україні зосереджена значна увага вітчизняних науковців:О.В. Васюренко, О.Д. Вовчак, О.В. Дзюблюка, О.В. Дубілета, В.І. Кравчука, І.А. Кудельчука, Т.В. Левицької, І.О. Лютого, А.В. Марченко, В.І. Міщенко, А.М. Мороза, С.В. Науменкової, А.В. Олійника, О.М. Олійника, С.О. Пиріг, О.А. Прем'єрової, Т.В. Савелко, А.Я. Страхарчука, В.М. Шацької, Л.І. Чайковського, К.В. Чернишова.

Велику увагу розвитку карткових платіжних систем в Росії приділяють російські науковці С.В. Бочкарев, А.И. Гинзбург, И.М. Голдовский, М.Ю. Гончарова, А.Н. Грачев, С.Л. Груздев, И.А.Демчев, А.М. Доронин, В.Л. Достов, Г.Р. Имаева, М.В. Кузин, В.М. Кутьин, А.А. Новиков, А.В. Пухов, Н.П. Пятиизбянцев, А.Г. Сабанов, О.С. Сергеева, О.М. Смирнова-Крель, П.М. Шуст, А.Э. Юсупова.

В той же час проблеми монополізації, конкурентоспроможності та прибутковості ринка банківських платіжних карток в Україні на даний час практично не висвітлені, що приводить до вровадження «популярного», але економічно неефективного бізнесу платіжних карткових систем в середніх та малих банках України.

Об'єкт магістерського дослідження - діяльність банку ПАТ «Брокбізнес-банк» на ринку платіжних карток України.

Предмет магістерського дослідження - конкурентоспроможність та економічна ефективність діяльності банку на ринку платіжних карток України.

Мета магістерського дослідження - оцінити поточний стан та структуру ринку банківських платіжних карток в Україні, розробити заходи щодо підвищення конкурентоспроможності середніх та малих банків на ринку платіжних карток, а також побудувати економетричну модель ефективності діяльності банку на ринку платіжних карток.

Завдання магістерського дослідження:

1. Проаналізувати теоретичні засади функціонування банків на ринку платіжних карток в Україні;

2. Дослідити сучасні тенденції розвитку банківського ринку платіжних карток в Україні;

3. Проаналізувати технологію та економічний результат операцій ПАТ «Брокбізнесбанк» з платіжними картами;

4. Оцінити вплив та організація застосування НБУ заходів впливу на діяльність банківських установ на ринку платіжних карток;

5. Виконати оцінку конкурентоспроможності ПАТ «Брокбізнесбанк» на ринку платіжних карток;

6. Побудувати економетричну модель ефективності діяльності банку на ринку платіжних карток;

7. Проаналізувати організацію системи охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях в банку.

Теоретичні, методологічні та статистичні джерела магістерського дослідження - Закони України та нормативні акти Національного Банку України щодо функціонування міжнародних та національних карткових платіжних систем в Україні, монографії та підручники з питань платіжних систем та карткових платіжнихї інструментів, опубліковані наукові статті та автореферати дисертацій щодо функціонування карткових платіжних систем, статистичні дані звітності банків Національному банку України, звітні дані щорічних звітів акціонерам банками України, дані про умови застосування карткових платіжних систем з офіційних Інтернет-сайтів банків України та Інтернет-сайтів міжнародних та національних карткових платіжних систем.

Наукова новизна та перспективність магістерського дослідження - полягає в отриманні стійкої економетричної моделі залежності росту/падіння обсягів комісійних доходів банку від обсягу активних емітованих платіжних карток та обсягу власної платіжної інфраструктури (банкомати та платіжні термінали), яка підтверджується статистичними результатами діяльності не тільки ПАТ «Брокбіз-несбанк», а і інших банків України. Перспективним напрямком подальших досліджень є отримання ступенів кореляційного зв'язку між обсягом коооперативного (спільного) використання групами банків розгорнутої платіжної інфраструктури (банкомати та платіжні термінали) та зростанням економічного ефекту від власної системи емітованих платіжних карток.

Практична значущість результатів магістерського дослідження - полягає в можливості використання отриманих методологічних результатів для впровадження в практичній роботі як досліджуємого банка ПАТ «Брокбізнесбанк», так і в інших банках банківської системи України.

Апробація та публікація результатів - основні матеріали опубліковані в тезах доклада на конференції в квітні 2014 року.

Магістерська робота складається з вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота представлена на 119 стор., 12 табл., 9 рис., списка джерел з 99 найменувань, 10 додатків на 34 стор.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

1.1 Сутність та класифікація платіжних карток

Спеціальний платіжний засіб (платіжна картка тощо) - це платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ грошей з відповідного рахунка платника або банку, а також здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором. За допомогою спеціальних платіжних засобів формуються документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів або надаються інші послуги держателям спеціальних платіжних засобів [73].

Самі картки, і технологія виконання операцій з ними, і їхня обробка чітко визначені в рамках кожної платіжної системи (у вигляді специфікацій у загальновизнаній платіжній системі, або у вигляді правил прийому карток в «більш молодих» платіжних системах). Для прийому карток у мережі однієї платіжної системи дотримування стандартів було б необов'язковим, але оскільки пункти прийому карток, будь то магазин або відділення банку, зацікавлені в роботі з єдиними або хоча б схожими правилами, технології різних платіжних систем повинні бути, принаймні, сумісні. Сумісність же досягається за рахунок дотримування стандартів. Існує ряд міжнародних стандартів, що визначають практично всі властивості карток, починаючи від фізичних властивостей пластику, розмірів картки, і закінчуючи змістом інформації, розташовуваної на картці.

Пластикова карта являє собою пластину, виготовлену зі спеціальної стійкої до механічних і термічних впливів, пластмаси, що має наступні геометричні параметри [72]:

ширина - 85,595 ± 0,125мм;

висота - 53,975 ± 0,055мм;

товщина - 0,76 ± 0,08мм;

радіус окружності в кутах - 3,18мм [9].

На лицьову сторону платіжних карток наносять логотип фінансового інституту, торговельні марки платіжної системи, номер картки, ім'я власника, термін дії картки. Крім того, звичайно на картці присутня голограма з певним символом платіжної системи, може також бути присутнім спеціальний елемент, видимий тільки в ультрафіолетових променях. На лицьовій стороні чиповой картки перебуває мікросхема, її розташування строго визначене стандартом. На звороті картки перебувають магнітна смуга (місце, яке також строго визначено стандартом), панель для підпису й нанесений поліграфічним способом текст банку. У деяких платіжних системах дозволяється в певнім полі (частіше - на звороті картки) поміщати фото власника.

У процесі підготовки до випуску картка піддається графічній, фізичній та електричній персоналізації [71].

Під графічною персоналізацію іноді розуміють нанесення поліграфічним способом на картку логотипа фінансового інституту-емітента, частіше ж - нанесення за допомогою спеціальних принтерів персональної інформації про власника.

Фізична персоналізація служить для нанесення на картку персональних даних: номера картки, прізвищу й імені власника, терміну дії карти, а також іноді деякої додаткової інформації (наприклад, найменування банку-агента, що безпосередньо видав картку своєму клієнтові, або організації, у якій працює власник).

Номер платіжної картки складається з послідовності цифр, звичайно від 13 до 19, найчастіше - 16. У платіжних системах банківських карток номер картки починається з 6 цифр, названих BIN (ідентифікаційний номер банку). Закінчується номер картки контрольною цифрою, що обчислюється виходячи з попередніх цифр за допомогою нескладного алгоритму.

Ембоссіровання (тиснення) - метод фізичної персоналізації. Ембоссірованні символи - опуклі, також підфарбовуються спеціальною фарбою (звичайно срібною, чорною або золотою). Ембоссіровання необхідно для візуальної ідентифікації персональних даних про власника касиром або операціоністом, і для перенесення персональних даних з картки на сліп (рахунок-повідомлення).

«Електронні» картки відповідно до правил приймаються тільки в електронних устроях (банкоматах, касових апаратах, платіжних терміналах). Ембоссіровання таких карток провадиться спеціальним методом - який називають індентірованням, при якому символи виходять не опуклими, а як при печатці на друкарській машинці на аркуші паперу - практично плоскими. Імпринтер не в змозі перенести індентірованний на картці текст на сліп, що не дозволяє робити операцію без використання електронних устроїв. Іноді замість індентірованія використається печатка тих же даних графічним принтером.

При електричній персоналізації кодується магнітна смуга або здійснюється запис інформації в мікросхему.

Персоналізація карти дозволяє ідентифікувати картку і її власника, а також здійснити перевірку платоспроможності картки при прийомі її до оплати або видачі готівки. Доступ до записаних даних захищається кодованим паролем (або PIN-кодом).

PIN-код - персональний ідентифікаційний номер являє собою послідовність цифр (звичайно 4-6, але може бути й до 12), використану для ідентифікації клієнта. У зв'язку з тим, що РIN-код призначений для ідентифікації клієнта, його значення повинне бути відомо тільки клієнтові.

Роботу автоматичних платіжних систем забезпечують фінансові установи, а платіжні схеми систем масових платежів з застосуванням пластикових карток зводяться у фінансовому аспекті до наступних трьох типів [70]:

1) Дебетна схема (Debit cards) використовуються для оплати товарів і послуг, одержання готівки в банківських автоматах шляхом прямого списання з рахунка платника грошей із наявної суми, доступ до якої закодований паролем на магнітній смужці картки. Такі картки є найпростішим і універсальним замінником готівки. На відміну від кредитних карток вони не дозволяють оплачувати покупки при відсутності грошей на рахунку. Природно, що для дебетних карт потрібна авторизація по кожній операції. Все устаткування по роботі з дебетними картами повинне бути зв'язане з центром авторизації в режимі on-line.

2) Дебетні “електронні гаманці”(Smart cards) - пластикові картки з мікросхемами пам'яті, які не потребують on-line режиму терміналів.

3) Кредитна схема передбачає нульовий вихідний залишок на картковому рахунку. Всі операції з карткою записуються на кредит, який власник картки повинен погашати на визначених умовах з нарахуванням % на залишок боргу. Для магазинів, що орієнтуються на туристів, робота з кредитними картками (Credit card), виявилася особливо вигідною з погляду залучення покупців.

4) Розрахункова схема передбачає оплату всієї суми кредиту в жорстко визначений період. Фактично розрахункова схема є окремим випадком кредитної з фіксованим терміном погашення 100% заборгованості.

Автоматизовані системи розрахунків за допомогою спеціальних банківських карток починають з'являтися в світі із середини XX століття, в Україні перші міжнародні системи з'явились в 1993 році [70].

Станом на 01.01.2014 в Україні експлуатуються 3 платіжних системи з платіжними пластиковими картками та системами банкоматів, POS - терміналів і мобільних пристроїв зчитування [88]:

1. Міжнародна платіжна система VISA International Service Association (США) з процесинговим центром в США, Європі та на інших континентах [93];

2. Міжнародна платіжна система MasterCard International (США)+ Europay International (ЕС) з процесинговим центром в США та Європі [94];

3. Національна платіжна система НСМЕП (Україна) з процесинговим центром в Україні [95].

Сьогодні в Україні мається досвід емітування як закордонних карток по ліцензії найбільших фінансових асоціацій (VISA International, Master-Card, Cirrus/Maestro, EuroPay, Union Card), так і власних гривневих дебетних карт - пілотний проект системи масових безготівкових споживчих платежів Національного банку України (НСМЕП). Національний банк впровадив також всеукраїнську систему ТОПАЗ - авторизаційно-транзакційний телекомунікаційний центр для ліцензійних карток VISA International, Master-Card, Cirrus/Maestro, впроваджені власні процесингові центри в найбільших банках ПАТ КБ “Приватбанк” (м.Дніпропетровськ), ПАТ КБ “Райфффайзен банк Аваль”(м.Київ), ПАТ КБ «Ощадбанк» та ряді інших [88].

VISA - це електронна платіжна система, яка, будучи некомерційною асоціацією, поєднує 21 000 банків-членів в усьому світі. Безпосередньо емісією й організацією прийому карток займаються самі банки. Всупереч широко поширеній думці, VISA - це не компанія по випуску платіжних карток. VISA виконує посередницьку роль між банками й займається організацією розрахунків і забезпечує технічну взаємодію між учасниками системи. Некомерційна суть асоціації проявляється в тім, що вартість послуг за здійснення процесингу карт через мережу VISA для банків визначається тими витратами, які потрібні на їхню організацію. Будь-який отриманий понад цього прибуток направляється на подальший розвиток мережі й удосконалення технології в інтересах всіх банків-членів.

Міжнародна платіжна система VISA займає передові позиції в розвитку безпечних і надійних методів здійснення платежів в Інтернеті. VISA належить першість у розробці й просуванні концепції 'універсальної комерції', а саме, можливості здійснювати комерційну діяльність у будь-який час, у будь-якім місці й за допомогою різних засобів зв'язку. Перебуваючи в будь-якій точці світу, кожен зможе оцінити простоту, зручність і надійність оплати покупок і послуг в Інтернеті за допомогою карток VISA.

Visa International - найбільша у світі платіжна система, заснована в 1976 році. Власниками корпорації є 21 тисяча фінансових установ по всьому світі. Сьогодні у світі обертається більше 970 млн. карт системи Visa. Їх приймають понад 18 млн. точок, розташованих у 300 країнах світу. Власна мережа банко-матів Visa - Visa/Plus має більше 550 тисяч банкоматів в 120 країнах. Членство Visa розділено на шість регіонів: Азія, Канада, Центральна й Східна Європа, Середній Схід і Африка, Європейський союз, Латинська Америка й острови Карибського басейну, США.

MasterCard International і Europay International - найбільші платіжні організації США і Європи, відповідно, що створили стратегічний альянс для збільшення конкурентноздатності в боротьбі за ринок проти VISA Internation.

В 1966 році була створена Міжбанківська Карткова Асоціація - Interbank Card Association (МКА), що купила в 1969 права на випуск карт “Master Charge”. Пізніше, в 1980 році, ці картки були перейменовані в MasterCard.

В 1974 році МКА підписала угоду із британською системою Access Card, що входила в Асоціацію Eurocard. Так почалося співробітництво з компанією Eurocard (створена в 1964).

В 1992 році компанії EuroCard International, Eurocheque International і Eurocheque International Holdings об'єдналися в Europay International.

В 1996 році був укладений новий 10-літній договір про співробітництво між Mastercard та Europay, у результаті якого з'явився новий сполучений логотип, а в 2001 дві асоціації об'єдналися.

Сьогодні платіжна асоціація MasterCard International поєднує більше 23 тис. фінансових установ по всьому світі. У світі налічується більше 24.6 млн. точок прийому карт, включаючи більше 1 млн. АТМ і пунктів видачі готівки.

НСМЕП являє собою функціонально повний набір апаратних, програмних і організаційних засобів, які у сукупності забезпечують керування інтелектуальними мікропроцесорними картками, терміналами, банкоматами, інкасацію транзакцій, процесинг, кліринг, інтерфейс та інтеграцію з банківськими системами та системою електронних платежів України (СЕП) [88].

Оновлена НСМЕП (НСМЕП -2), запущена в середині 2013 року, передбачає випуск карт із магнітною смугою і EMV - чіпом на основі відкритих міжнародних стандартів - це не вимагає від банків адаптації термінального обладнання для прийому таких карт. Раніше система працювала за розробленим Нацбанком стандартом, а використовувати карти НСМЕП можна було лише після установки спеціального програмного забезпечення.

До складу національної НСМЕП входять [95]:

- Розрахунковий банк платіжної системи;

- Платіжна організація;

- Члени платіжної системи;

- Учасники платіжної системи;

У відповідності до положення про Національну систему масових електронних платежів функції Розрахункового банку і Платіжної організації НСМЕП виконує Національний банк України [95].

Технічна класифікація платіжних карток залежить від засобів ідентифікування користувача пластикової картки [73]:

- за допомогою коду, записаного на магнітній полосі картки;

- за допомогою коду, записаного в процесорі (чіпі) картки;

- за допомогою коду записаного на оптичній полосі картки;

- за допомогою коду в чіпі та пристрою безконтактного радіообміну чіпа з зовнішнім терміналом.

Основні типи випускаємих пластикових карт платіжної системи VISA [93]:

1.Visa Electron - найпростіший вид карт. Не має опуклих елементів, що обмежує можливість використання цього виду карт у терміналах, заснованих на знятті відбитка з карти (механічне копіювання без підключення до бази даних). Як правило, установлені мінімальні ліміти на операції й мінімальні гарантії.

2. Visa Virtual card - карта для здійснення платежів через інтернет. Часом «випускається» без фізичної видачі карти. Фактично, це надання власникові лише реквізитів карти (номер, CVV2, дата дії й т.п.), які можна використовувати для оплати через Інтернет. Удешевляется емісія карти, але знижується захищеність. Звичайно є предоплаченими в момент емісії й не передбачають можливість поповнення. Можуть бути анонімними, що іноді викликає труднощі при обробці в платіжних системах з обов'язковою верифікацією імені власника.

3. Visa Classic - карта зі стандартним набором функцій. Сюди входять платежі в більшості торговельних точок, що приймають карти, бронювання різних товарів і послуг в Інтернеті, страхування грошей, що перебувають на рахунку, і т.д.

4. Visa Gold - карта, яка має додаткові гарантії платоспроможності власника, більш високі платіжні й кредитні ліміти в порівнянні з Classic, а також ряд додаткових сервісів, серед яких експрес-видача готівки й екстрена заміна карти у випадку втрати або крадіжки карти вдалині від банку-емітента, додаткові знижки й привілею в таких сферах, як подорожі, прокат автомобілів, покупки ексклюзивних товарів і послуг. Як правило, разом з обов'язковими привілеями від платіжної системи, банки-емітенти карт пропонують власні додаткові послуги для власників карт Gold і більш високого рівня.

5. Visa Platinum - елітна карта, яка звичайно надає можливість власникові одержати додаткові послуги, знижки, страховки в обсягах, що перевищують привілеї для власників карт Gold.

6. Visa Signature - картковий продукт для особливо заможних клієнтів, відмінними рисами якого є максимальна купівельна спроможність, підвищені ліміти на різні групи операцій по картах, ексклюзивні послуги в області відпочинку, покупок і подорожей, а також консьєрж-сервіс і спеціальні можливості на особистій сторінці в Інтернеті.

7. Visa Infinite - позиціонується як найбільш престижна карта для клієнтів з найвищою платоспроможністю. У ряді випадків кредитний ліміт по такій карті необмежений.

8. Visa Black Card - іміджевий елітарний продукт. Матеріалом для виготовлення служить не звичайний пластик, а патентований спеціальний углепласт. Позиціонується як символ приналежності власника до верхівки суспільства. Через підвищені вимоги, у США власниками цієї карти можуть стати не більш 1 % жителів. Власник зможе зупинятися в Vip-Салонах міжнародних аеропортів, користуватися послугами консьєрж-сервісу, забезпечується туристична страховка, покриття збитку при автомобільній аварії, відшкодування витрат при скасуванні поїздок.

9. Visa Business Credit і Visa Business Debit - карти для представників юридичних осіб, призначені для розрахунків в інтересах бізнесу. Дані карти позиціонуються як продукт для малого бізнесу.

10. Visa Business Electron Card - карти позиціонуються платіжною системою як продукт для малого бізнесу в країнах з економікою, що розбудовується.

11. Visa Corporate - карти бізнес-сегмента, призначені для компаній середнього й великого бізнесу.

12. Visa Fleet - карти бізнес-сегмента, орієнтовані на компанії, що використовують автотранспорт у своїй основній діяльності. Цей тип карт допомагає компаніям відслідковувати експлуатаційні видатки свого автопарку, а також одержувати додаткові знижки на паливо й сервісне обслуговування.

13. Visa Debit - карта для щоденних видатків. Її особливість полягає в тому, що списання коштів відбувається з депозитного рахунку клієнта, так якби він знімав з рахунку готівка або виписував чеки в оплату придбаних товарів або послуг.

14. Visa Prepaid Card - карта, баланс якої поповнюється при видачі в банку, і подальші операції проводяться в межах доступного залишку коштів. Різновидом даного типу карт є подарункова карта - Gift Card. Різновидом даного типу карт можна вважати й карти моментальної видачі Visa Instant Issue - заздалегідь персоналізовані, але не персоніфіковані ( без вказівки імені власника). Особливістю цього типу карт є швидка видача карти, як правило протягом 15-20 хвилин з моменту приходу клієнта в банк.

15. Visa Travelmoney - карта, предназначеная в першу чергу для безпечного перевезення коштів, наприклад у ході подорожі, будучи більш технологічним аналогом дорожніх чеків. Як правило, по даному виду карт можливі тільки операції зняття готівки в банкоматах, однак окремі банки допускають і покупки по картах Travelmoney.

16. Visa Buxx - цільовою аудиторією цієї карти є підлітки, що не мають поки самостійного доходу. Батьки мають можливість зараховувати на карту «безготівкові кишенькові гроші» і контролювати рух по рахункові.

17. Visa Horizon - дебетова карта, яка зберігає кошти на самому чипі, попередньо абонуючи їх з рахунку в банку. При її використанні немає необхідності встановлювати зв'язок у режимі реального часу з банком-емітентом для одержання авторизації. Уся інформація про доступний баланс перебуває на самій карті в пам'яті вбудованого чипа й доступна для читання терміналом у торговельній точці. Власник карти при необхідності може поповнити баланс на картці зі свого рахунку в банку або через банкомат, або через один з терміналів у торговельній мережі або відділеннях банку.

18. Visa Cash або, як ще її прийнято називати, «електронний гаманець», є предоплаченою картою й сполучає в собі зручності платіжних карт із захищеністю й функціональністю вбудованого чипа. Карта Visa Cash дозволяє легко й швидко оплачувати дрібні видатки, тому в основному може використовуватися для покупки недорогих предметів, таких, як газети, квитки в кіно, для оплати нетривалих телефонних переговорів і т.д. Карта Visa Cash може бути або поповнюваною, або одноразовою.

MasterCard є основним конкурентом платіжної системи VISA та випускає наступні модифікації платіжних пластикових карток з різними платіжними схемами та схемами ідентифікації власника [94]:

1.Cirrus Maestro

Найдешевша з-поміж популярних карт сімейства. По карті заборонені транзакції без авторизації, з недавніх пір існує можливість оплачувати картою покупки в Інтернеті за допомогою SecureCode. Випускаються також неперсоніфіковані карти Maestro (Maestro Prepaid). По причині недостатньої захищеності карти (необов'язкова наявність голограми, Уф-захисних елементів, фірмової полоси для підпису) поступово відбувається міграція на більш захищений продукт MasterCard Electronic.

2. MasterCard Electronic , MasterCard Unembossed

Аналог карти Mass (Standard), дані на яку нанесені (номер, володар, дата) , але не ембосовані. Карту неможливо використовувати в імпринтері. MC Electronic передбачає обов'язкову авторизацію з боку емітенту, в той же час до MC Unembossed може застосовуватися Floor Limit (можливість оформлення покупки без обов'язкової авторизації карти; як правило, для невеликих сум порядку 20-50 доларів США), STIP (авторизація з боку еквайра на основі непрямих ознак платіжності - застосовується у випадку, коли процесінг емітента тимчасово недоступний).

3. Mastercard Mass (Standard)

Позиціонується платіжною системою як базова пластикова карта платіжної системи Europay/Mastercard зі 'стандартними' можливостями; характеристики решти продуктів порівнюються відносно Standard. Карта ембосована (бувають винятки), що дозволяє проводити операції за допомогою імпринтера, має магнітну полосу та/або чіп для проведення операції в підприємствах торгівлі та сервісу, що обладнані електронними терміналами, також можлива оплата картою по телефону й через мережу Internet.

4. Mastercard Gold

Пропонує додаткові сервіси й можливості більш вимогливим клієнтам. Як правило, це додаткова страховка, можливість експрес-заміни карти або термінової видачі готівки при втраті або викраденні карти в подорожі. В Україні просувається програма MasterCard:Selective, адресована утримувачам карт рівня Gold и вище. Програма передбачає значні знижки у партнерів програми, пільгове (а у деяких випадках - і безкоштовне) відвідування культурних заходів.

5. MasterCard World

Карти вищого рівня, ніж Gold. Основна їх перевага полягає в тому, що утримувач карти World є автоматично застрахованим (страховка включена в щорічну плату за обслуговування), отримує додаткові переваги у вигляді великих скидок в компаніях-партнерах банка-емітента. Всі переваги карт преміального рівня є доступними і утримувачам World.

6. Mastercard Platinum

Надає утримувачам ще більші можливості в порівнянні з World. Як правило, це вищий рівень кредитного ліміту, обслуговування персональним менеджером банку та послуги всесвітнього консьєрж-сервісу, що здатен вирішити більшість задач, пов'язаних із покупками, сферою подорожей та розваг.

7. MasterCard World Signia

Найпрестижніша карта MasterCard. Найчастіше оформлюється для клієнтів private banking. Включає в себе всі переваги карти Platinum, цілодобову підтримку персонального менеджера банку та багато інших індивідуальних пропозицій.

8. MasterCard Virtual

спеціалька карта, що дозволяє утримувачу здійснювати покупки в Інтернет. MasterCard Virtual не призначена для оплати покупок в звичайних магазинах, зняття готівки в банкоматах а також оплати через Інтернет послуг з бронювання квитків, готелів, автомобілів тощо. Це дещо звужує сферу застосування віртуальної карти, при цьому значно понижує ризик використання такої карти з метою шахрайства. Оскільки обов'язкової умови випуску віртуальних карт в матеріальному вигляді немає - деякі банки реалізують 'випуск' таких карт просто наданням клієнту реквізитів карти: її номеру, строку дії та коду CVC2 (шляхом повідомлення необхідних відомостей через систему Інтернет-банкінгу).

9. MasterCard Corporate

Сімейство корпоративних карт MasterCard призначається для компаній, що надають співробітникам можливість проводити розрахунки від імені фірми. Це можуть бути як закупки товарів, так і оплата відряджень, покриття за рахунок бюджету компанії витрат на експлуатацію службового автотранспорту.

10. MasterCard PayPass

це сумісна з EMV безконтактна можливість проведення платежу, заснована на стандарті ISO / IEC 14443, що надає власникам карток MasterCard PayPass і Maestro PayPass спосіб здійснення оплати шляхом близького піднесення платіжної картки або іншого платіжного інструмента, такого як телефон, брелок для ключів або годинник, до зчитувального платіжному терміналу замість проведення нею для зчитування або вставляння її в термінал.

11. OneSMART (чіп)

Програма, що об'єднує передові можливості смарткарт-технології. Програма передбачає (в перспективі) введення на одному чіпові карти всього спектру електронних додатків: функції кредитної та дебетної карт, електронного гаманця, цифрового посвідчення особи, дисконтні програми, програми лояльності, електронні квитки і персональні сховища даних.

В національній картковій платіжній системі України НСМЕП застосовуються платіжні картки з вбудованими чіп-модулями - смарт-картки [95]. Смарт-картка, яка є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової картки з магнітною смугою, найбільш повно задовольняє вимоги безпеки. На її базі створена високоефективна офф-лайнова технологія, тобто така, що не потребує оперативного зв'язку з банківським рахунком під час виконання платіжних операцій (це дуже важливо, враховуючи недостатньо високу якість вітчизняних каналів зв'язку) і яка значно зменшує експлуатаційні витрати. За рахунок цього участь в НСМЕП може брати населення України з малими доходами (пенсіонери, студенти, школярі тощо), а швидкість обслуговування набагато більша, ніж при розрахунках готівкою та операціях картками з магнітною смугою.

У НСМЕП використовуються платiжнi картки з платiжними iнструментами, як електронний гаманець та електронний чек. Застосування електронного гаманця економічно доцільне навіть при розрахунках малими сумами (від кількох копійок). Електронний чек орієнтований на застосування при середніх та значних за сумою платежах (від кількох до тисяч гривень).

1.2 Операції банків з платіжними картками

Перелік банківських операцій та механізми готівкових і безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток в міжнародних та національній платіжних карткових системах в Україні обумовлений наступними нормативними документами Національного банку України:

1. Положенням «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» [5].

2. «Правилами бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України» [6].

Положення «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» (нова редакція 2010 року) [5] розроблене згідно із Законами України 'Про Національний банк України' [1], 'Про банки і банківську діяльність' [3], 'Про платіжні системи та переказ коштів в Україні' [2] та встановлює загальні вимоги Національного банку України до емісії банками, філіями іноземних банків спеціальних платіжних засобів і визначає порядок здійснення операцій з їх використанням.

Положення встановлює наступну термінологію, яка застосовується в операціях з спеціальними платіжними засобами (платіжними картками та електронними платіжними «чіпами») та апаратами їх обслуговування (додатково до термінів, встановлених Законом України 'Про платіжні системи та переказ коштів в Україні' [2]):

а) банківський автомат самообслуговування (банкомат) - програмно-технічний комплекс, що дає змогу держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями з одержання коштів у готівковій формі, унесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу;

б) еквайринг - діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування суб'єктів господарювання і здійснення операцій з видачі готівки користувачам спеціальних платіжних засобів, які не є клієнтами емітента, а також проведення розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів;

в) емісія спеціальних платіжних засобів (емісія) - проведення операцій з випуску спеціальних платіжних засобів певної платіжної системи;

г) емітент спеціальних платіжних засобів (емітент) - банк, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних платіжних засобів;

д) імпринтер - пристрій, призначений для перенесення рельєфних реквізитів платіжної картки на сліп для формування первинних документів;

е) корпоративний спеціальний платіжний засіб - спеціальний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати операції за рахунком суб'єкта господарювання;

ж) мобільний платіжний інструмент - спеціальний платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача;

з) платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для здійснення платіжних операцій з рахунку платника або банку, а також інших операцій, установлених договором;

і) платіжна схема - умови, згідно з якими проводиться облік операцій за спеціальними платіжними засобами користувача та здійснюються розрахунки за ці операції;

к) платіжний додаток - програмний засіб, розміщений в апаратно-програмному середовищі спеціального платіжного засобу, за допомогою якого здійснюються платіжні та інші операції, передбачені договором;

л) платіжний пристрій - банкомат, платіжний термінал, імпринтер тощо, за допомогою якого з дотриманням вимог, установлених Законом України 'Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг', користувач здійснює платіжні операції з фізичним використанням спеціальних платіжних засобів;

м) платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для здійснення платіжних операцій, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу;

н) процесинг - діяльність, яка включає в себе виконання за операціями зі спеціальними платіжними засобами авторизації, моніторингу, збору, оброблення, зберігання інформації та надання обробленої інформації учасникам розрахунків і розрахунковому банку для проведення взаєморозрахунків;

о) спеціальний платіжний засіб - платіжна картка, мобільний платіжний інструмент, інший платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держатель цього інструменту здійснює платіжні операції з рахунку платника або банку, а також інші операції, установлені договором.

Загальні принципи діяльності карткових платіжних систем в Україні [5]:

- На території України застосовуються спеціальні платіжні засоби, емітовані членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем (резидентами та нерезидентами).

- Банк-резидент для здійснення емісії та еквайрингу спеціальних платіжних засобів, призначених для застосування в Україні та за її межами, має право створювати внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи або укладати договори з платіжними організаціями платіжних систем про членство або про участь у цих системах.

- Банк - член платіжної системи, який розпочав та/або завершив емісію, розповсюдження спеціальних платіжних засобів та/або еквайринг, зобов'язаний протягом 15 календарних днів після початку цієї діяльності надіслати в НБУ повіомлення про роботу банку зі спеціальними платіжними засобами.

- Банк зобов'язаний у порядку, установленому законодавством України, ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки в банку, і держателів спеціальних платіжних засобів, які здійснюють операції з їх використанням за цими рахунками. Ідентифікація клієнтів банку не є обов'язковою під час здійснення кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

- Платіжні організації зобов'язані забезпечувати справедливий (легальний) доступ до платіжних систем, у яких використовуються спеціальні платіжні засоби, постачальникам платіжних послуг і юридичним особам, що надають технічні й технологічні послуги, якщо їх діяльність відповідає законодавству України, задовольняє вимоги платіжної організації щодо участі в платіжній системі та вони відповідно до правил платіжної системи були сертифіковані платіжною організацією на надання певних послуг.

- Банки, які здійснюють свою діяльність на території України, мають право на свій розсуд укладати договори з платіжними організаціями платіжних систем та/або отримувати ліцензії на діяльність з емісії спеціальних платіжних засобів та еквайрингу чи на діяльність виключно з емісії або еквайрингу.

При емісії спеціальних платіжних засобів емітент зобов'язаний забезпечити наявність у договорі з клієнтом таких умов:

- тип спеціального платіжного засобу;

- види платіжних операцій, які клієнт має право здійснювати з використанням спеціального платіжного засобу, правила та максимальний строк їх виконання;

- порядок обслуговування рахунку (за дебетовою, дебетово-кредитною або кредитною схемою, розміри гарантійного забезпечення та/або незнижувального залишку коштів на рахунку, порядок кредитування клієнта, порядок установлення курсу продажу, обміну або конвертації іноземної валюти тощо);

- тарифи банку на обслуговування операцій з використанням спеціального платіжного засобу на момент укладення договору та порядок повідомлення клієнта про їх зміну;

- ліміти та/або обмеження за операціями з використанням спеціального платіжного засобу або платіжних додатків, реалізованих у спеціальному платіжному засобі (за наявності);

- право клієнта на одержання виписок про рух коштів за його рахунком та порядок їх отримання;

- порядок забезпечення емітентом та клієнтом безпеки під час користування спеціальним платіжним засобом;

- порядок розгляду спорів;

- відповідальність емітента та клієнта тощо.

Зміст та особливості здійснення операцій із використанням спеціальних платіжних засобів [5]:

1. Залежно від умов, за якими здійснюються платіжні операції з використанням спеціальних платіжних засобів, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.

Дебетова схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням спеціального платіжного засобу в межах залишку коштів, які обліковуються на його рахунку.

Під час застосування дебетово-кредитної схеми користувач здійснює платіжні операції з використанням спеціального платіжного засобу в межах залишку коштів, які обліковуються на його рахунку, а в разі їх недостатності або відсутності - за рахунок наданого банком кредиту.

Кредитна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії.

2. Емітент визначає у внутрішньобанківських правилах та в договорах порядок кредитування користувачів у межах обраної кредитної схеми.

Кредитування користувачів для здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів проводиться шляхом зарахування коштів на їх банківські рахунки. Емітент, якщо це передбачено кредитним договором, має право здійснювати кредитування споживачів у гривнях для здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів без зарахування коштів на їх банківські рахунки, відображаючи такі операції за рахунками банку для обліку кредитів.

Кредитна лінія під операції зі спеціальними платіжними засобами відкривається банком на визначений термін і в межах установленого договором ліміту заборгованості або граничної суми кредитування.

3. На території України дозволяється видача готівки в іноземній валюті через каси уповноважених банків-емітентів за спеціальними платіжними засобами користувачів, яким емітенти відкрили рахунки в іноземній валюті, а також через каси уповноважених банків-еквайрів і небанківських фінансових установ за спеціальними платіжними засобами, що емітовані нерезидентами.

Видача за спеціальними платіжними засобами готівки через банкомати в межах України здійснюється в гривнях, а через банкомати уповноважених банків-емітентів - у гривнях або у валюті рахунку спеціального платіжного засобу.

Видача готівки в іноземній валюті через банкомати в межах України із застосуванням спеціального платіжного засобу здійснюється в сумі, що не перевищує в еквіваленті 5 000 гривень за одну добу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату відображення платіжної операції за рахунком.

Особливості емісії мобільних платіжних інструментів і здійснення операцій з їх використанням [5]:

1. Банк має право здійснювати емісію спеціальних платіжних засобів у вигляді мобільного платіжного інструменту та обслуговування операцій з їх використанням, передбачених правилами платіжної системи, відповідно до умов договору та цього Положення.

2. Мобільний платіжний інструмент може бути реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншому бездротовому пристрої користувача (далі - мобільний пристрій), які обслуговує оператор телекомунікацій.

3. Емітент має право надавати користувачам змогу здійснювати мобільні платежі згідно з функціональними можливостями мобільних платіжних інструментів із використанням різних каналів телекомунікаційних мереж оператора, визначених правилами платіжних систем і договорами, і безконтактним способом.

Еквайринг із використанням спеціальних платіжних засобів [5]:

1. Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами - резидентами, що уклали договір з платіжною організацією платіжної системи.

2. Еквайр зобов'язаний забезпечити технологічне, інформаційне обслуговування торговців і проведення розрахунків з ними за операції, які здійснені між торговцями та користувачами із застосуванням спеціальних платіжних засобів, на підставі договору.

3. Договір між еквайром і торговцем надає право останньому приймати до оплати спеціальні платіжні засоби певної платіжної системи з дотриманням її правил та виконувати інші операції, визначені цим договором. Цей договір не повинен містити обмежень щодо приймання спеціальних платіжних засобів інших емітентів та інших платіжних систем.

4. Еквайр не має права встановлювати технічні та технологічні обмеження на приймання торговцями спеціальних платіжних засобів певних емітентів та платіжних систем, якщо такі обмеження не встановлені емітентом або платіжною організацією платіжної системи з метою дотримання правил безпеки щодо втрачених користувачами спеціальних платіжних засобів чи скомпрометованих їх реквізитів або персональних ідентифікаційних даних користувачів.

5. Еквайринг має здійснюватися в умовах операційної сумісності електронних еквайрингових мереж для забезпечення торговцям можливості безперешкодного приєднання до таких мереж і здійснення користувачами розрахунків за товари (послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів як мінімум трьох внутрішньодержавних та/або міжнародних платіжних систем. Операційна сумісність передбачає, що спеціальні платіжні засоби, які належать до однієї платіжної системи, можуть бути використані в електронних еквайрингових мережах інших платіжних систем. Операційна сумісність вимагає технічної сумісності між платіжними системами і має бути забезпечена еквайром(ами) після укладання договорів між платіжними системами та/або власниками електронних еквайрингових мереж.

6. Еквайри мають забезпечувати торговцю можливість установлення одного платіжного пристрою, який приймає спеціальні платіжні засоби як мінімум трьох внутрішньодержавних та/або міжнародних платіжних систем, з правом вільного вибору його типу та умов використання (купівлі/оренди) за умови, що він сертифікований та відповідає вимогам еквайра, процесингової установи та платіжної організації платіжної системи і може використовуватися на основі операційної сумісності.

7. Еквайр не має права зобов'язувати торговця, а торговець не має права вимагати від держателя введення ПІНу як засобу його ідентифікації, якщо це не передбачено правилами платіжної системи та/або умовами використання спеціального платіжного засобу, установленими емітентом.

Торговець не має права вимагати від держателя підписання квитанції платіжного термінала або інших первинних документів, які підтверджують здійснення платіжної операції, якщо держатель увів ПІН у процесі здійснення операції та інше не встановлено правилами платіжної системи.

Особливості організації процесингу [5]:

1. Процесинг за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів на території України здійснюється процесинговими установами-резидентами.

Процесингові установи-нерезиденти мають право надавати послуги процесингу постачальникам платіжних послуг - резидентам, якщо договір установлює необхідність виконання законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та захисту інформації.

Банк відповідно до договору має право уповноважити на виконання процесингу за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів процесингову установу.

2. Платіжна організація платіжної системи не має права ставити умовою участі банку в платіжній системі використання послуг певної процесингової установи.

«Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України» [6] визначають порядок обліку банками України операцій з використанням платіжних карток внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем під час здійснення оплати вартості товарів і послуг, проведення операцій через програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі - ПТКС), через касу банку за допомогою платіжних терміналів та іншого обладнання, під час фінансових розрахунків між членами міжнародних платіжних систем, регулюють бухгалтерський облік операцій з використанням платіжних карток, що здійснюються як у національній, так і в іноземній валюті.

Відповідно «Правилам» [6] банки виконують наступний перелік платіжних та технологічних операцій при обслуговуванні операцій з спеціальними платіжними засобами:

1. Операції обліку заготовок платіжних карток, персоніфікованих платіжних карток та конвертів з ПІН-кодами;

2. Операціями з емісії та видачі платіжних карток;

3. Операцій з переказу (зарахування) коштів на поточні рахунки фізичних осіб, операції за якими здійснюються з використанням платіжних карток;

4. Операції з переказу (зарахування) коштів на поточні рахунки юридичних осіб, операції за якими здійснюються з використанням платіжних карток;

5. Операції з використанням корпоративних карток банку;

6. Операції еквайрингу під час розрахунків платіжними картками за товари (послуги), обслуговування взаєморозрахунків за лініями «торговець - еквайр -емітент»;

7. Операцій із завантаження та розвантаження ПТКС для обслуговування держателів платіжних карток;

8. Операції за розрахунками платіжними картками за допомогою ПТКС;

9. Операції з видачі готівкових коштів із використанням платіжних карток через каси банку;

10. Операції під час здійснення розрахунків із використанням платіжних карток за рахунок наданого банком кредиту;

11. Операції з використанням платіжних карток за кліринговою схемою міжбанківських розрахунків. У розрахунковому банку для обліку коштів у розрахунках платіжними картками кожному банку - члену платіжної системи відкривається кореспондентський рахунок на балансовому рахунку 1600. Для обліку взаємних грошових зобов'язань та зведення результатів клірингу в розрахунковому банку відкривається кліринговий рахунок на балансовому рахунку 3705 [6].

12. Операції платіжними картками під час фінансових розрахунків між членами міжнародних платіжних систем. Міжбанківський переказ коштів між членами міжнародних платіжних систем за операціями із застосуванням платіжних карток, емітованих нерезидентами, що здійснені в межах України, та за операціями із застосуванням платіжних карток, емітованих резидентами, що здійснені за межами України, проводиться через кореспондентські рахунки, відкриті в розрахунковому банку міжнародної платіжної системи або в банку - кореспонденті розрахункового банку міжнародної платіжної системи. Розрахунки з платіжною системою банком - членом платіжної системи здійснюються після надходження платіжного повідомлення з розрахункового банку.

13. Незавершені та опротестованих операцій з використанням платіжних карток. Якщо за проведеною операцією з використанням платіжної картки надійшло опротестування клієнта, то списання та зарахування таких сум здійснюється згідно з правилами відповідної платіжної системи, нормативно-правовими актами Національного банку України.

1.3 Регулювання діяльності банку на ринку платіжних карток

платіжний картка банк ринок

Регулювання діяльності банку на ринку платіжних карток здійснюється згідно наступним законодавчим та нормативним документам:

1. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [2];

2. Закон України «Про Національний банк України» [1];

3. Закон України “Про банки і банківську діяльність» [3];

4. Постанова НБУ «Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури» [11]

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції змін 2012 року [2]) визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Законом [2] встановлена основна термінологія ринку платіжних систем та платіжних карток в наступних значеннях:

а) банківський автомат самообслуговування (банківський автомат) - програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю електронного платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання коштів у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу;

б) еквайрингова установа (еквайр) - юридична особа, яка здійснює еквайринг;

в) еквайринг - послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі;

г) емісія електронних платіжних засобів (далі - емісія) - проведення операцій з випуску електронних платіжних засобів певної платіжної системи;

д) емітент електронних платіжних засобів (далі - емітент) - банк, що є учасником платіжної системи та здійснює емісію електронних платіжних засобів;

е) електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;

ж) кліринг - механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов'язань;

з) мобільний платіжний інструмент - електронний платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача;

і) оператор послуг платіжної інфраструктури - клірингова установа, процесингова установа та інші особи, уповноважені надавати окремі види послуг в платіжній системі або здійснювати операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів;

к) платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором;

л) платіжна організація - юридична особа, що визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність згідно з цим Законом та договором;

м) платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Внутрішньодержавна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.

Міжнародна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

н) платіжний інструмент - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні засоби;

о) платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою;

п) процесинг - діяльність, яка включає виконання за операціями з платіжними інструментами авторизації, моніторингу, збору, оброблення та зберігання інформації, а також надання обробленої інформації учасникам розрахунків і розрахунковому банку для проведення взаєморозрахунків у платіжній системі;

р) учасник/член платіжної системи (далі - учасник платіжної системи) - юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги.

с) нагляд (оверсайт) платіжних систем - діяльність Національного банку України з метою забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжних систем, яка включає: моніторинг платіжних систем; оцінювання їх на відповідність вимогам законодавства України та міжнародним стандартам нагляду (оверсайту) платіжних систем; у разі необхідності надання вказівок та рекомендацій щодо удосконалення діяльності відповідних систем та застосування заходів впливую.

Згідно розділу 2 Закону [2] в Україні можуть існувати внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи. Національний банк України веде Реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури. Платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру.

Національний банк України має право вносити до Реєстру наступні платіжні системи та учасників [11]:

- внутрішньодержавні платіжні системи та міжнародні платіжні системи, платіжною організацією якої є резидент, після узгодження правил цієї платіжної системи;

- міжнародні платіжні системи, платіжною організацією якої є нерезидент, після узгодження умов та порядку діяльності цієї платіжної системи в Україні;

- внутрішньобанківські платіжні системи після отримання повідомлення банку про початок діяльності цієї системи;

- учасників внутрішньодержавної платіжної системи та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, після отримання повідомлення платіжної організації про укладений з цим учасником договір;

- учасників міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є нерезидент, після реєстрації договору про участь у міжнародній платіжній системі;

- операторів послуг платіжної інфраструктури після узгодження умов та порядку його діяльності.

Банки та/або небанківські установи-резиденти мають право створювати та бути учасниками внутрішньодержавних та/або міжнародних платіжних систем. Національний банк України має право установлювати вимоги до платіжних організацій платіжних систем залежно від виду переказів, які здійснюються в платіжній системі. Учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією відповідної системи.

Банки, а також небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, мають право укладати договори з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами, про участь у відповідних системах, якщо ці системи внесені до Реєстру.

Банкам, небанківським фінансовим установам та платіжним організаціям створених ними систем забороняється укладати договори про участь у міжнародних платіжних системах, які передбачають обмеження прав банків, небанківських фінансових установ та їх представників брати участь в інших міжнародних платіжних системах та заснованих за їх участю організаціях.

Згідно статті 14 [2] в Україні признані наступні електронні платіжні засоби:

а). Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу.

б). Емісія електронних платіжних засобів у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім банків, які здійснюють емісію електронних платіжних засобів для використання в межах цих банків).

в). Платіжна організація відповідної платіжної системи визначає вид електронного платіжного засобу (крім мобільного платіжного інструменту, реалізованого на програмній основі), що емітується банком, тип його носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на нього в графічному вигляді.

г). Для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно статті 41 Закону [1] Національний банк України здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків (далі - нагляд (оверсайт) платіжних систем). Об'єктами нагляду (оверсайту) платіжних систем є платіжні організації платіжних систем, клірингові та процесингові установи, учасники платіжних систем, інші особи, уповноважені надавати окремі види послуг або здійснювати операційні та інші технологічні функції в платіжних системах.

Так, згідно статті 7 (пункт 7 статті 7 в редакції Закону N 5284-VI від 18.09.2012) Закону України «Про Національний банк України» [1], Національний банк виконує такі функції:

6) регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

25) визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації, клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за операціями, які здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих банками-резидентами;

28) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;

29) здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків.

Відповідно з проаналізованими законами України [1], [2], нормативним документом НБУ - «Положенням про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури» [11] визначено порядок реєстрації Національним банком внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем та систем розрахунків , учасників/членів платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, згідно з яким удосконалено порядок узгодження Національним банком умов та порядку діяльності в Україні міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є нерезидент ( для систем VISA, MasterCard та інших):

1. Платіжна організація міжнародної платіжної системи - нерезидент або її представництво, або розрахунковий банк міжнародної платіжної системи в Україні, або уповноважена установа-нерезидент зобов'язані для узгодження умов та порядку діяльності в Україні міжнародної платіжної системи подати до Національного банку:

1) клопотання про узгодження умов та порядку діяльності в Україні міжнародної платіжної системи;

2) копію одного з таких документів органу влади іноземної держави:

- витягу з банківського, торговельного, судового реєстру або іншого офіційного документа, що підтверджує реєстрацію платіжної організації міжнародної платіжної системи;

- дозволу, ліцензії або іншого документа, яким надано право платіжній організації міжнародної платіжної системи здійснювати діяльність у сфері міжнародних переказів коштів;

3) копії документів (витягів із документів) платіжної організації міжнародної платіжної системи, що визначають:

- організаційну структуру міжнародної платіжної системи, яка має включати дані щодо платіжної організації міжнародної платіжної системи, розрахункових банків, процесингових центрів, інших осіб із зазначенням повних найменувань, місцезнаходження та їх функцій, а також найменування органу влади іноземної держави, у якому зареєстровано головний офіс платіжної організації міжнародної платіжної системи;

- порядок вступу та виходу з міжнародної платіжної системи та перелік документів, які подаються для вступу до міжнародної платіжної системи;

- систему управління у відповідній міжнародній платіжній системі ризиками ліквідності, кредитним, правовим, операційним і системним;

- види послуг, які надаватимуться міжнародною платіжною системою її учасникам-резидентам, та порядок їх надання;

- перелік платіжних інструментів, за допомогою яких здійснюються ініціювання та виплата суми переказу коштів у міжнародній платіжній системі [для міжнародних систем переказу коштів - з наведенням зразків документів на переказ та видачу готівки (за наявності)];

- технологію здійснення переказу коштів учасниками платіжної системи, уключаючи технологію обміну інформацією в міжнародній платіжній системі та опис системи захисту інформації, яка використовуватиметься міжнародною платіжною системою на території України.

4) копії документів (витягів із документів) міжнародної платіжної системи, що регламентують:

- вимоги у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, які поширюватимуться на учасників міжнародної платіжної системи, та порядок виконання ними цих вимог;

- порядок забезпечення в міжнародній платіжній системі виконання рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) щодо переказів;

5) зразок договору, який укладатиметься з учасниками цієї міжнародної платіжної системи - резидентами.

2. Банк зобов'язаний для реєстрації договору про участь у міжнародній платіжній системі, платіжною організацією якої є нерезидент, подати до Національного банку:

1) клопотання про реєстрацію договору про участь у міжнародній платіжній системі;

2) копію договору про участь у міжнародній платіжній системі мовою оригіналу та примірник його перекладу на українську мову. До договору подаються документи, які є невід'ємною частиною договору;

3) копії внутрішніх документів, які регламентують порядок здійснення фінансового моніторингу під час проведення операцій, що здійснюються за допомогою міжнародної платіжної системи;

4) підписану керівником учасника міжнародної платіжної системи інформаційну довідку, яка має містити опис:

- видів послуг з переказу коштів, які надаватимуться учасником міжнародної платіжної системи, із зазначенням ініціаторів та отримувачів переказу коштів (юридичні та/або фізичні особи), видів валют переказу тощо;

- загальної схеми здійснення переказу, уключаючи рух інформаційних повідомлень та рух коштів із часу ініціювання переказу користувачем до завершення взаєморозрахунків за цим переказом у міжнародній платіжній системі, із зазначенням повних найменувань і місцезнаходження задіяних юридичних осіб (розрахункових банків, процесингових центрів, сервісних організацій тощо);

- технології здійснення переказу коштів, взаємодії підсистеми міжнародної платіжної системи із системою автоматизації банку, системи захисту інформації, уключаючи найменування алгоритмів і довжину ключів, паролів, технологію використання засобів захисту інформації, інформацію про розробника цих засобів, систему керування ключами.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

2.1 Тенденції розвитку банківського ринку платіжних карток в Україні

Масштаби ринку платіжних карток в Україні можна порівняти з ринками країн ЄС. Разом з тим, на ньому є певні диспропорції. Переважна більшість емітованих українськими банками платіжних карток належить до міжнародних платіжних систем(МПС) MasterCard і Visa (92 % ринку). Понад 99% операцій за платіжними картками, емітованими українськими банками, здійснюється в межах України, і менше 1% - за кордоном. При цьому в Україні немає внутрішньої інфраструктури, яка забезпечувала б повний цикл обміну інформаційними даними між всіма учасниками платіжної системи щодо операцій, здійснених з використанням платіжних карток (система маршрутизації та багатостороннього клірингу) [91].

Нині інформаційне оброблення операцій за платіжними картками МПС українських банків забезпечують 23 незалежні процесингові центри. Близько 83% усіх проведених в Україні «карткових» операцій (які здійснюються в межах одного банку/процесингу) обробляються цими процесинговими центрами самостійно. Дані щодо близько 17% «карткових» операцій (міжбанківських та міжнародних) ці процесингові центри, у свою чергу, пересилають з України до процесингових центрів МПС (процесингового центру Visa, розташованого в м. Лондон, Великобританія, та процесингового центру MasterCard, розташованого в м. Сент-Луїс, США). Обчислені в закордонних центрах дані надсилаються назад в Україну. Банки повинні сплачувати МПС комісійні в іноземній валюті (євро, доларах США, англійських фунтах), розмір та кількість видів яких постійно зростає. Ця ситуація призводить до залежності внутрішнього платіжного ринку України від закордонних комунікацій та систем оброблення платіжних операцій [86].

Як показує аналіз даних, наведених в табл. 2.1, за останні 12 років (з 01.01.2002 по 01.01.2014) в Україні зростання обсягів ринку банківських карткових послуг характеризується наступними показниками:

1. Кількість банків-членів карткових платіжних систем зросла з рівня 58 у 2002 році до 143 у 2014 році (з загальної кількості 181 банк в БС України);

2. Кількість держателів платіжних карток (фізичних та юридичних осіб) зросла з рівня 3,2 млн. держателів платіжних карток у 2002 році до рівня 49,7 млн. держателів платіжних карток у 2014 році;

3. Кількість активних платіжних карток в обігу (здійснена хоч 1 операція за останні 3 місяці) зросла з рівня 3,6 млн.шт. у 2002 році до рівня 35,6 млн.шт. у 2014 році, при цьому загальний обіг випущених платіжних карток в обігу (строк обігу не закінчений) становить 69,7 млн.шт.;

4. Кількість банкоматів в Україні зросла з 1830 шт. у 2002 році до рівня 40350 шт. у 2014 році, тобто в 22 рази;

5. Кількість терміналів обслуговування безготівкових операцій за допомогою платіжних карток в підприємствах торгівлі та надання послуг зросла з рівня 14 593 шт. у 2002 році до рівня 221 222 шт. у 2014 році, тобто в 15,2 рази, а кількість підприємств, які приймають до обслуговування платіжні картки у 2014 році становить 122 303;

6. Інфраструктурне навантаження банкоматів у 2002 році становило 1984 картки/банкомат та знизилось до рівня 883 картки/банкомат у 2014 році, терміналів обслуговування безготівкових операцій у 2002 році становило 249 картки/термінал та знизилось до рівня 161 картки/термінал у 2014 році.

8. З 69,7 млн.шт. емітованих пластикових платіжних карток в обігу:

- 41,8 млн. шт. (60%) обслуговуються міжнародної платіжною системою VISA International Service Association (США, Європа);

Таблиця 2.1

Основні показники ринку платіжних карток в Україні за даними НБУ у 2002 - 2014 рр.

* зазначається загальна кількість емітованих банком платіжних карток, термін дії яких не закінчився.

** зазначається загальна кількість емітованих банком платіжних карток, за якими була здійснена хоча б одна видаткова операція за останні три місяці (до 01.04.2012 року - за останні дванадцять місяців)

Джерело: за даними НЬУ [88]

. - 20,2 млн. шт. (29,0%) обслуговуються міжнародної платіжною системою MasterCard International + Europay International (США, Європа);

- 7,0 млн. шт. (11,0%) обслуговуються національною платіжною системою НСМЕП (Україна).

Як показує аналіз даних, наведених в табл. 2.2, за останні 12 років в Україні обсяги банківських операцій з використанням платіжних карток зросли в 45,8 разів (з 20 млрд. грн. у 2001 році до 916 млрд. грн. у 2013 році). При цьому за останні 5 років (з 2008 по 2013 рр.) обсяги безготівкових платіжних карткових операцій зросли в 9,37 раза, а обсяги операцій отримання готівки тільки в 2,21 раза (рис. 2.1).

Таблиця 2.2

Обсяги грошових оборотів та кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками у 2002 - 2013 рр.

Джерело: за даними НЬУ [88]

Динаміка зростання середніх показників обсягів карткових операцій характеризується наступними показниками:

- середня сума отримання готівки становила 277,7 грн./операцію у 2001 році та зросла до 1002,5 грн./операцію у 2013 році;

- середня сума безготівкового платежу через термінали становила 193,8 грн./операцію у 2001 році та зросла до 271,5 грн./операцію у 2013 році;

Рис. 2.1. Динаміка базових темпів росту обсягів безготівкових та готівкових операцій, здійснених емітованими банками України платіжними картками у 2008 - 2013 рр.

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними НЬУ [88]

Як показує аналіз функціональної структури емітованих комерційними банками платіжних карток, наведений в табл. 2.3, основними картками в Україні у 2014 році є:

а) за видами носіїв інформації - картки з магнітною смугою (93,4%);

б) за платіжною схемою - картки, які працюють по дебетовій схемі в рамках наявних коштів на картковому рахунку(75,3%);

в) 98,9 % особисті платіжні картки;

г) 99,0 % універсальні картки, призначені для проведення платежів в точках еквайрінгу та отримання готівки в банкоматах чи відділеннях банків.

Банкам емітовані 1,5 млн. шт. комплексних карток з магнітною полосою та з чіпом, що дозволяє розраховуватись ними як в Україні так і за кордоном (в залежності вид типу зчитиваючого пристрою). На ринок вийшли нові типи чіпових безконтакних карток - 17 тис.шт.

Таблиця 2.3

Види платіжних карток, які емітовані українськими банками

* зазначається кількість емітованих банком платіжних карток, за якими була здійснена хоча б одна видаткова операція за останні три місяці (до 01.04.2012 року - за останні дванадцять місяців).

Джерело: за даними НБУ [88]

Ринок банківських карткових послуг в Україні є монополізованим, на якому 5 банків із 143 займають 70% частку ринку з абсолютним лідером ПАТ КБ «Приват-банк» з власним процесинговим центром (рис. А.1 - А.7 Додатку А):

- 51,46% частка по кількості активних емітованих карток;

- 47,05% частка по кількості банкоматів;

- 51,0% частка по кількості терміналів еквайрінгу карток.

Наступні три місця з значним відривом від лідера займають ПАТ КБ «Райффайзенбан Аваль», ПАТ КБ «Ощадбанк» та ПАТ КБ «Unicredit (Укрсоцбанк)», які також мають власні процесингові центри:

2) ПАТ КБ «Райффайзенбан Аваль»

- 8,41 % частка по кількості активних емітованих карток;

- 8,58 % частка по кількості банкоматів;

- 9,66 % частка по кількості пристроїв еквайрінгу карток.

3) ПАТ КБ «Ощадбанк»:

- 6,6 % частка по кількості активних емітованих карток;

- 4,78 % частка по кількості банкоматів;

- 6,98 % частка по кількості пристроїв еквайрінгу карток.

4) ПАТ КБ «Unicredit (Укрсоцбанк)»

- 2,46 % частка по кількості активних емітованих карток;

- 3,8 % частка по кількості банкоматів;

- 3,7 % частка по кількості пристроїв еквайрінгу карток.

Частка ринку банківських карткових послуг в Україні, яку займає досліджуємий в дипломному проекті банк ПАТ КБ «Брокбізнесбанк» є досить невеликою:

- 0,84% частка по кількості емітованих карток (18 місце);

- 1,98% частка по кількості банкоматів (12 місце);

- 2,94% частка по кількості пристроїв еквайрінгу карток(7 місце).

ПАТ «Брокбізнесбанк» власного процесингового центра не має та передав всі свої банкомати та термінальні пристрої в спільне користування банкоматно - термінальної мережі «Атмосфера» з процесинговим центром в Україні, який обслуговує транзакції з платіжними картками VISA та Mastercard в Україні, передаючи міжмережеві транзакції та позамережеві (в пристроях банків, які не входять в партнерські мережі з мережею «Атмосфера») в Україні та транзакції за кордоном в процесингові центри МПС VISA та Mastercard за кордоном [93-94]. Таким чином, за рахунок глобальної світової мережі МПС VISA та Mastercard в будь-якому банкоматі чи терміналі з ознаками обслуговування платіжних карток цих МПС транзакція буде проведена.

Лідерами та темпом росту обсягів емітованих пластикових карток на ринку України у 2009 - 2013 рр. є ПАТ КБ «Російський стандарт», ПАТ КБ «Сбербанк Росії» , ПАТ КБ «Дельта-банк» (рис. А.4 Додатку А).

Основною проблемою розвитку українського ринку платіжних карткових систем є законодавчо не визначена необхідність існування в державі національної платіжної інфраструктури, тобто національної системи маршрутизації карткових операцій та багатостороннього клірингу. Навіть за внутрішньодержавними операціями з використанням платіжних карток, емітованих банками-резидентами, кліринг відбувається за кордоном через установи-нерезиденти.

Це призвело до [91]:

- монополізації національного ринку платіжних карток міжнародними платіжними системами (далі - МПС), розбіжностей між суто комерційними інтересами МПС і стратегічними державними інтересами щодо розвитку національного ринку безготівкових розрахунків. За статистичними даними Національного банку України (далі - Національний банк), МПС домінують на українському ринку платіжних систем (зокрема, 92% ринку платіжних карток володіють дві МПС - Visa та MasterCard);

- залежності внутрішнього платіжного ринку від каналів комунікацій та систем оброблення розрахункових операцій, які перебувають за межами України;

- зростання вимог МПС до українських банків щодо сум гарантійних депозитів та їх розміщення на рахунках в іноземних банках, постійного підвищення МПС розміру комісійних виплат, що стягуються з українських банків та їх клієнтів, уведення МПС дискримінаційних тарифів для України та деяких інших країн СНД та Східної Європи, які суттєво перевищують тарифи для інших країн світу.

Надаючи всім учасникам ринку рівні можливості для участі у розбудові національної платіжної інфраструктури, можна створити необхідні передумови для вирішення завдання забезпечення надійних та безперебійних розрахунків за внутрішньодержавними операціями з платіжними картками, контролю і локалізації фінансових та технологічних ризиків. Сьогодні діюча система НСМЕП не змогла скласти конкуренції міжнародним картковим платіжним системам (МПС).

2.2 Операції ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» з платіжними картками

Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» за типом є публічним, за організаційно-правовою формою - акціонерним товариством. Банк є правонаступником Акціонерного банку «БРОКБІЗНЕСБАНК», створеного у формі відкритого акціонерного товариства у відповідності з Рішенням Установчих зборів від 24 березня 1992 року, зареєстрованого Національним банком України 6 травня 1992 року, та Комерційного банку «Орендкоопбанк», зареєстрованого Державним банком СРСР 8 серпня 1990 року за № 368, перейменованого в КБ «Брокбізнесбанк» 30 серпня 1991 року і зареєстрованого НБУ 7 жовтня 1991 року за № 18 [89].

Статутний капітал Банку становить 2 524 140 000,00 грн (два мільярди п'ятсот двадцять чотири мільйони сто сорок тисяч гривень 00 копійок). Статутний капітал поділений на 222 000 000 (двісті двадцять два мільйони) простих іменних акцій номінальною вартістю 11,37 грн (одинадцять гривень 37 копійок) кожна, які були розподілені до 18.11.2013 р. згідно табл. 2.4 [89].

Таблиця 2.4

Перелік основних акціонерів банку станом на 01.07.2013 р.

Перелік акціонерів, які прямо чи опосередковано володіють 10% і більше акцій	Країна	Відсоток участі в статутному капіталі (пряма участь),%	Відсоток участі в статутному капіталі (опосередкована участь), %	Загальний відсоток у статутному капіталі, %
1. Буряк О.В.	804 Україна	50,5699	48,2497	98,8196
2. Буряк С.В.	804 Україна	48,2497	50,5699	98,8196

Джерело: [89]

Згідно протоколу № 03/13 позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» від 18.11.2013 року прийнято рішення [89]:

1. Збільшити статутний капітал Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» з 2 524 140 000,00 грн (Два мільярди п'ятсот двадцять чотири мільйони сто сорок тисяч гривень 00 копійок) до 17 000 000 012,70 грн (Сімнадцять мільярдів дванадцять гривень 70 копійок), шляхом приватного розміщення додаткових акцій в кількості 1 273 162 710 (Один мільярд двісті сімдесят три мільйони сто шістдесят дві тисячі сімсот десять) простих іменних акцій, існуючої номінальної вартості 11,37 грн (Одинадцять гривень 37 копійок) за одну акцію, загальною номінальною вартістю в сумі 14 475 860 012,70 грн (Чотирнадцять мільярдів чотириста сімдесят п'ять мільйонів вісімсот шістдесят тисяч дванадцять гривень 70 копійок), за рахунок додаткових внесків.

2. Розмістити додаткові внески згідно протоколу підписки з корпорацією «Восточно-Європейской Топливно-Энергетической компании» (ВЕТЭК, Україна - бенефіціар С.Курченко) [90].

Таблиця 2.5

Перелік основних акціонерів банку станом на 01.01.2014 р. [89]

Перелік акціонерів, які прямо чи опосередковано володіють 10% і більше акцій	Країна	Відсоток участі в статутному капіталі (пряма участь),%	Відсоток участі в статутному капіталі (опосередкована участь), %	Загальний відсоток у статутному капіталі, %
1. Буряк О.В.	804 Україна	9,3961	9,3962	18,7921
2. Буряк С.В.	804 Україна	9,39,62	9,3961	18,7921
3. Корпорація ВЕТЕК (С.Курченко)	804 Україна	80,0		80,0

Джерело: [89]

У липні 2013 р. група компаній 'ВЕТЕК' початку входження в акціонерний капітал Брокбізнесбанка: власники Брокбізнесбанка підписали угоду про продаж 80% кредитно-фінансової установи. Основна причина - ризикована кредитна політика банку видачі кредитів афілійованим особам банків та їх масове неповернення, що привело до різкого зниження прибутковості банку.

У групу 'Східно-Європейська паливно-енергетична компанія' входять трейдингові компанії, Одеський НПЗ, мережі АЗС і АГЗС в Україні і Європі, логістичні підприємства. Основний бенефіціар 'ВЕТЕК' - голова її наглядової ради Сергій Курченко (емігрував з України після революції 23 лютого 2014 року) [90].

Покупка Брокбізнесбанку з додатковою інвестицією капіталу повинна була розв'язати проблему, що загрожувала стабільності банківського ринку. Установа веде значну кількість зарплатних проектів. Зокрема, у ньому обслуговуються рахунки МВС. По даним НБУ, Брокбізнесбанк займав 17-е місце по активах (17,4 млрд. грн) із власним капіталом в 2,92 млрд грн. Його кредитний портфель в 14,26 млрд. грн становили в основному позики юрлицам (11,56 млрд грн). З депозитного портфеля в 12,55 млрд грн внески населення досягали 7,82 млрд грн. Слід зазначити, що активи Фонду гарантування внесків физлиц, які на 1 липня 2013 року становили 5,4 млрд грн, не покрили б зобов'язання перед вкладниками Брокбізнесбанку у випадку погіршення ситуації [88].

Новий власник банку С. Курченко побрав на себе зобов'язання по порятунку банку, у якого збереглася частина й цілком ліквідних активів, обіцяючи завести в 'Брокбизнес' фінансові потоки 'Укргаздовидобутку', НАЕК 'Енергоатом', інших підприємств. Однак на практиці все обернулося для банку по самому гіршому сценарію. Жодне з підприємств групи ВЕТЕК на обслуговування в 'Брокбізнес-банк' не перейшло. Але вбивчим для 'Бробизнесбанка' розв'язком стала оплата Курченко покупки Українського медіа-холдингу з коштів 'Брокбізнесбанка'. Таким чином, деякі активи, що залишилися, були кинуті на оплату політичного проекту Курченко, а ПАТ 'Брокбізнесбанк' піддався нещадному руйнуванню, що привело до введення тимчасової адміністрації Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб [88].

Історичні події розвитку карткового бізнесу в ПАТ «Брокбізнесбанк» [89]:

- 2001 рік - Банк вийшов на ринок пластикових карт, впровадив перший зарплатний проект для «УТЕЛ»;

- 2003 рік - Банк стає членом платіжної системи «VISA International»;

- 2009 рік - Банк змінив свій статус на принципове членство в міжнародній платіжній системі VISA International;

- 2010 рік - Кількість платіжних карток, які емітовані Банком, склала більше 1 мільйон одиниць.

Станом на 31.12.2012р. регіональна мережа Банку складала 367 відділень, в т.ч. [77]:

- 25 регіональних відділень;

- 11 відділень категорії «А»;

- 157 відділень категорії «В»;

- 174 відділень категорії «С».

Відділення категорії «А» - повнофункціональне відділення з комплексним обслуговуванням юридичних та фізичних осіб.

Відділення категорії «В» - відділення з обслуговуванням переважно фізичних осіб та можливістю розрахунково-касового обслуговування юридичних осіб.

Відділення категорії «С» - відділення з обмеженим переліком банківських операцій та послуг з розрахунково-касового обслуговування фізичних осіб.

Таблиця 2.6

Чисельність персоналу банку та оплата праці

Показники	2010	2011	2012	2013
1.Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу	3128	3078	3079	3031
2.Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв, якi працювали за сумiсництвом	148	137	127	185
3.Чисельнiсть працiвникiв, якi працювали на умовах неповного робочого часу	24	28	22	12
4.Фонд оплати працi, тис.грн.	146 128,5	234 240,2	181 178,4	190 071,5
5. Середньомісячна заробітна плата працівника, грн./міс.	3 893,0	6 341,0	4 903,0	5 225,8

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними [77]

Розвиток інфраструктури карткового бізнесу в ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2011 - 2012 рр. характеризується наступним [77]:

1) 2011 рік:

Зарплатні проекти є одним із основних напрямків розвитку карткового бізнесу Банку. Для держателів платіжних карток існують спеціальні програми кредитування, а також до їх послуг пропонується весь спектр продуктів індивідуального бізнесу Банку. Протягом 2011 року Банк активно працював над реалізацією нових зарплатних проектів, що дозволило збільшити кількість проектів на 444 (на 24,9%) у порівнянні із початком року. Загальна кількість реалізованих зарплатних проектів в цілому по мережі станом на 31.12.2011 р. склала 2225.

У 2011 році загальна емісія Банку зросла до 1314723 платіжних карток. Приріст емісії платіжних карток за 2011 рік склав:

- Головний офіс Банку - 22 452 карток (на 11,6%);

- Філії Банку - 213 640 карток (на 24,1%);

- Всього по Банку - 236 092 карток (на 21,9%).

Станом на 31.12.2011 р. Банк випустив понад 1463 тисяч карток, кількість власних банкоматів склала 711 пристроїв, мережа POS - терміналів нараховує 725 торгових терміналів. Для VIP - клієнтів Банк пропонує різноманітні карткові продукти, серед яких «Золота карта», з видачею міжнародних платіжних карток VISA Gold Business (чіп) або MasterCard Gold, «Елітна карта Visa Platinun».

Власникам карток, емітованих в рамках зарплатних проектів, Банк додатково пропонує пакет супутніх банківських послуг.

З 2010 року Банк входить до однієї з найрозгалуженіших та швидкозростаючих вітчизняних банкоматних мереж АТМоСфера, яка об'єднує понад 4 тис. пристроїв 28-и банків по Україні.

У всіх регіонах України на базах фiлiй банку функціонують зони самообслуговування фізичних осіб, в яких операції в банкоматах, інформаційно-платіжних терміналах (зняття/поповнення коштів, запит балансу, оплата послуг юридичних осіб, тощо) доступні цілодобово.

У 2011 році Банк продовжував активно розвивати мережу пристроїв самообслуговування по всій Україні. Так на 31.12.2011 року мережа банкоматів була розширена до 711 пристроїв (приріст на 81 штук або на 12,9% порівняно із 2010 роком).

Мережа терміналів зросла на 58 пристрої (8,7%) і склала на кінець року 667 пристрої, з них: термінали по видачі готівки - 377 (за рік приріст склав 34 пристрої); торгівельні термінали - 348 (приріст за рік - 24 пристрої).

Зросла мережа інформаційно-платіжних терміналів Банку, які дозволяють клієнтам поповнити картковий рахунок, здійснити перерахування коштів з одного карткового рахунку на інший, придбати передплачені послуги партнерів Банку - операторів мобільного зв'язку та Інтернет - провайдерів (за допомогою платіжної картки або за готівку), виконати інші операції. За 2011 рік було встановлено 28 нових інформаційно-платіжних термінали, станом на 31.12.2011 року загальна кількість цих пристроїв в цілому по Банку склала 92, з них 30 в Головному Банку, 62 - по філійній мережі.

Розширено кількість зон самообслуговування фізичних осіб, в яких операції в Банкоматах, інформаційно-платіжних терміналах (зняття/поповнення коштів, запит балансу, оплата послуг юридичних осіб, тощо) доступні цілодобово.

2) 2012 рік:

Станом на 31.12.2012р. Банк випустив понад 1721 тис. карток, кількість власних банкоматів склала 692 пристроїв, мережа POS - терміналів нараховує 665 торгових терміналів. Для VIP - клієнтів Банк пропонує різноманітні карткові продукти, серед яких «Золота карта», з видачею міжнародних платіжних карток VISA Gold Business (чіп) або MasterCard Gold, Елітна карта Visa Infinite або Visa Platinun. Власникам карток, емітованих в рамках зарплатних проектів, Банк додатково пропонує пакет супутніх банківських послуг.

Основні платіжні картки ПАТ “Брокбізнесбанку» [89]:

1. Міжнародні платіжні картки Visa Electron - найпоширеніші та найдоступніші платіжні картки для приватного використання.

Завдяки мінімальним тарифам на обслуговування платіжних карток Vіsa Electron, незначному початковому внеску, відсутністю незнижуваного залишку на картковому рахунку, ці картки доступні для дуже широкого кола користувачів незалежно від рівня доходів - від пенсіонерів до бізнесменів.

Картка Vіsa Electron дає клієнтам переваги та можливості, що властиві карткам більш високого класу:

- Швидке та зручне отримання готівкових коштів в валюті країни перебування за зручним курсом у будь-якому з банкоматів, що працюють цілодобово в усьому світі;

- Можливість розрахуватись за придбані товари та надані послуги за допомогою картки;

- Відкриття мультивалютного карткового рахунку (гривня, долар США та євро);

- Щомісячне нарахування відсотків на картковий рахунок;

- Можливість поповнення карткового рахунку готівкою чи безготівковим шляхом;

- Перевезення коштів через кордон України без зайвих процедур - картки непотрібно заносити до митної декларації;

- Незалежно від режиму роботи банку - можливість здійснювати операції цілодобово.

Для відкриття спеціального поточного рахунку з оформленням платіжної картки Vіsa Electron необхідні наступні документи: паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

2. Платіжні картки MasterCard Standard і VІSA Classіc -- зручний та надійний спосіб безготівкових розрахунків як в Україні, так і за її межами.

Картки MasterСard Standard і VІSA Classіc забезпечують:

- Швидке та зручне отримання готівкових коштів 24 години на добу в 700 тисячах банкоматів, що працюють цілодобово в усьому світі;

- Зручну та оперативну оплату товарів та послуг більше ніж в 1 млн. торгівельних/сервісних центрів;

- Відкриття мультивалютного карткового рахунку (гривня, долар США та євро);

- Випуск карток MasterСard Standard та VІSA Classіc у прив'язці до одного карткового рахунку;

- Щомісячне нарахування відсотків на картковий рахунок;

- Можливість використання кредитної лінії банку;

- Контроль за станом карткового рахунку за допомогою СМС - коротких повідомлень.

- Можливість поповнення карткового рахунку в мережі АТ 'Брокбізнесбанк' чи будь-якому іншому банківському закладі в готівковій та безготівковій формі. Поповнення карткового рахунку також може здійснити довірена особа;

- Перевезення коштів через митний кордон України без зайвих процедур - картки не потрібно заносити до митної декларації;

- Незалежність від режиму роботи банку - можливість здійснювати операції цілодобово.

- Можливість відкриття додаткової картки для себе чи для члену Вашої родини, завдяки чому він зможе користуватися коштами на Вашому картковому рахунку (за бажанням Ви можете встановлювати ліміти на використання коштів).

3.Золоті картки MasterСard Gold та Visa Gold

Сучасна послугу найвищого рівня - золоті картки MasterСard Gold, власнику яких гарантовано обслуговування VІP-рівня в будь-якії точці земної кулі.

MasterСard Gold - ексклюзивна кредитна картка для заможних людей. Картки цієї категорії забезпечують своїм користувачам престиж, комфорт та високу якість обслуговування завдяки дотриманню найсучасніших стандартів надання послуг користувачам карток Gold - класу в усьому світі.

Картка Visa Gold і MasterСard Gold відкриває своїм власникам двері до світу привілеїв та великих можливостей, дарує насолоду дивовижною фінансовою свободою.

Картка MasterСard Gold від АТ 'Брокбізнесбанк' забезпечує:

- Швидке та зручне отримання готівкових коштів протягом 24 годин на добу в 700 тисячах банкокатів в усьому світі, що працюють цілодобово;

- Зручну та оперативну оплату товарів та послуг у більш ніж 1 млн. торгівельних/сервісних центрів та отримання ряду суттєвих знижок;

- Можливість забронювати номер в готелі чи взяти напрокат автомобіль лише за допомогою одного телефонного дзвінка;

- Страхування медичних та інших витрат при виїзді за кордон;

- Відкриття мультивалютного карткового рахунку (гривня, долар США та євро);

- Випуск картки MasterСard Gold в прив'язці до одного карткового рахунку;

- Щомісячне нарахування відсотків на картковий рахунок;

- Можливість використання кредитної лінії банку;

- Можливість використання нетривалого кредиту (овердрафту);

- Контроль за станом карткового рахунку за допомогою СМС - коротких повідомлень;

- Перевезення коштів через митний кордон України без зайвих процедур - немає необхідності заносити картку до митної декларації;

- Незалежність від режиму роботи банку - можливість здійснювати операції цілодобово.

- Можливість відкриття додаткової картки для себе чи для членів Вашої родини, що дасть їм можливість користуватися коштами з Вашого карткового рахунку (за бажанням Ви можете встановлювати обмеження на використання коштів).

4. Кредити на споживчі цілі під заставу майнових прав на строкові вклади.

Кредит надається у вигляді овердрафту на платіжну картку, що видаєтьcя Вкладнику для отримання відсотків та суми вкладу або у вигляді кредиту (кредитної лінії) шляхом видачі готівкових коштів чи перерахування їх на поточний рахунок Вкладника. Підставою для надання кредиту є кредитний договір.

Кредити надаються громадянам України у віці 18-60 (включно) років, що постійно проживають, працюють і зареєстровані в регіоні розташування Банку.

Кредит надається в національній валюті (гривня) і не може перевищувати:

- 90% вартості застави, якщо заставою є вклад в національній валюті;

- 50% від вартості застави, якщо заставою є вклад в іноземній валюті

Кінцевий термін користування кредитом повинен бути меншим на 5 (п'ять) календарних днів кінцевого терміну розміщення вкладу (депозиту) за Договором (ами) банківського строкового вкладу (депозиту), майнові права по якому(яких) приймаються в заставу Банком.

Періодичність погашення відсотків - щомісячно, тіло кредиту - за договором. Відсоткова ставка за кредитом встановлюється у розмірі:

- відсоткової ставки за вкладом, що виступає предметом застави плюс 2-4%, залежно від суми кредиту, якщо валюта застави - гривня;

- 26% річних у випадку, якщо валюта застави - іноземна валюта.

5. Корпоративні картки

'Брокбізнесбанк' пропонує оптимальний шлях контролю представницьких витрат, коштів для відряджень співробітників компанії та розрахунків, пов'язаних з господарською діяльністю - Корпоративні платіжні картки.

- Проведення безготівкових розрахунків, пов'язаних з господарською діяльністю, витратами представницького характеру.

- Отримання готівки для здійснення розрахунків, пов'язаних з виробничими потребами, в тому числі для оплати відряджень і господарських витрат.

- Можливість підприємства контролювати витрати співробітників.

Корпоративна картка:

- зниження витрат: розрахунки за допомогою картки в торговій мережі, готелях, ресторанах, отримання готівки в пунктах видачі готівки банку - безкоштовно;

- корпоративна Карта може замінити чекову книжку;

- необмежена кількість Корпоративних платіжних карт, «прив'язаних» до поточного рахунку підприємства чи підприємця для оперативного управління;

- скорочення операційних витрат і часу бухгалтерії підприємства;

- постійна готовність до відрядження, можливість оперативного поповнення карти;

- зручне і мобільний засіб цілодобового доступу до рахунку підприємства незалежно від режиму роботи Банку практично в будь-якій країні світу;

- можливість використання карткового рахунку в гривні для витрат за кордоном - кошти автоматично конвертуються у валюту країни перебування;

- відсутність необхідності декларування коштів при перетині кордону;

Є можливість вибрати будь-яку з карток, яка максимально відповідає потребам підприємства:

- VISA Electron, MasterCard Electronic;

- VISA Classic (чіп), MasterCard Standard;

- Mastercard Business.

6. Зарплатні проекти.

АТ 'Брокбізнесбанк' пропонує отримання заробітної плати, що гарантує не лише зручність та впевненість, а і безпеку при здійсненні розрахунків - за допомогою платіжних карток міжнародних платіжних систем VІSA Іnt. та MasterCard Іnt.

При реалізації зарплатного проекту розрахунково-касове обслуговування в АТ 'Брокбізнесбанк' не є обов'язковим.

Запровадження зарплатного проекту надає підприємству такі переваги:

- Зменшення витрат, пов'язаних з виплатою заробітної плати, таких як необхідність отримання готівкових коштів в Банку та депонування невиплаченої заробітної плати;

- зникає необхідність утримання штату касирів для видачі заробітної плати;

- скорочення витрат робочого часу при видачі та отриманні коштів;

- зменшення витрат на безпеку, пов'язаних з виплатою готівкових коштів: каса зі спеціальним приміщенням, інкасаторський автомобіль для перевезення готівкових коштів та ін.;

- з'являється можливість перерахування на карткові рахунки співробітників різноманітних виплат, таких як матеріальна допомога, пенсія, преміальні суми, суми споживчих кредитів та ін.;

Всі розрахунки стосовно нарахованої заробітної плати та за здійсненими за розрахунковий період операціями за картками Банк бере на себе.

Щомісячно Банк надає детальну виписку за картковим рахунком кожному співробітнику та відповідає за врегулювання всіх суперечливих питань стосовно руху коштів на картковому рахунку.

Запровадження зарплатного проекту надає співробітникам підприємства такі переваги:

- Платіжні картки є одним з найзручніших та найбезпечніших способів зберігання коштів та проведення розрахунків;

- Власник картки може без обмежень поповнювати свяй картковий рахунок готівковим чи безготівковим шляхом;

- За зарплатнми картками АТ 'Брокбізнесбанк' співробітники компанії не платять ніяких комісій при розрахунках в торгівельній чи сервісній мережі;

- Працівник отримує прибуток за залишком суми, що зберігається на картковому рахунку, у вигляді нарахованих відсотків.

АТ 'Брокбізнесбанк' реалізує зарплатні проекти за допомогою всіх типів кредитних платіжних карток Masterсard, VІSA, а також дебетних електронних карток Maestro та VІSA Electron.

7. Послуги еквайрингу карток у торгівельній мережі

За останній рік мережа POS-терміналів в Україні зросла більш ніж на 40 %.

Послуги еквайрингу (обслуговування безготівкових платежів за домопогою платіжних карток):

1. Підключення до послуги - безкоштовно;

2. Повне комплексне обслуговування торгово-сервісних підприємств за операціями еквайрингу завдяки:

- Власному процесинговому центру, що підтримує надійну роботу мережі POS-терміналів та відмінну якість обслуговування клієнтів

- Власної служби безпеки, що гарантує покупцю і продавцю сучасні високоефективні технології захисту обробки платежів.

Переваги для торгово-сервісних підприємств:

- Підвищення конкурентоспроможності торгівельної компанії;

- Залучення нових клієнтів, які розраховуються за товари та послуги платіжними картками;

- Збільшення обсягів продажу за рахунок обслуговування клієнтів, які розраховуються як готівкою, так і за допомогою платіжних карток;

- Максимально стислі строки відшкодування за операціями сплати за товари та послуги платіжними картками на рахунок підприємства;

- Відсутність ризику прийому фальшивих банкнот;

- Висока швидкість та безпека проведення операцій;

- Відсутня потреба інкасації, а отже - економія коштів;

- Встановлення та підключення найсучаснішого обладнання;

- Навчання персоналу торгівельного підприємства правилам роботи з POS-терміналом;

Торговий еквайринг - послуга банку, яка дозволяє приймати до оплати за товари та послуги карти міжнародних платіжних систем VISA International, MasterCard Worldwide, які емітовані будь- якими банками України, а не тільки Брокбізнесбанка.

2.3 Динаміка доходів та ризиків по операціям ПАТ «Брокбізнесбанк» з платіжними картками

Аналіз операцій банку з банківськими платіжними картками складається з [80]:

- загального аналізу динаміки статей активів та пасивів балансу;

- загального аналізу рівней та структури доходів і витрат банку;

??аналізу емісії банком платіжних карток;

??аналізу конкурентного становища банку на ринку платіжних карток;

??аналізу оснащеності банками обладнанням для обслуговування платіжних карток;

??аналізу залучення коштів банку в розрізі рахунків;

??аналіз кількості карткових рахунків та обсягів коштів, залучених на карткові рахунки;

??структурний аналіз операцій з платіжними картками за видами платіжних систем, за видами платіжних карток, за категорією клієнтів;

??аналіз активності та використання платіжних карток клієнтами;

??аналіз ризиків та ефективності операцій банку з платіжними картками.

Аналіз діяльності банку з використанням міжнародних платіжних карток проводиться з метою з'ясування доцільності здійснення цих операцій як для самого банку, так і для його клієнтів, а також для доцільності його участі у міжнародних платіжних системах.

Згідно з «Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України» [10] інформаційною базою для проведення аналізу є наступні форми статистичної звітності, які формуються комерційним банком на основі аналітичного обліку операцій на карткових рахунках окремих клієнтів банку та використовуються для проведення аналізу:

1. Форма N 401 (квартальна)

Дані про операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток, емітованих для клієнтів банку, за _____________ 200_ року

2. Форма N 402 (квартальна)

Дані про операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток через власну інфраструктуру банку, за ___________ 200_ року

3. Форма N 403 (квартальна)

Дані про кількість емітованих (розповсюджених) платіжних карток для клієнтів банку та технічні засоби, що використовуються під час здійснення операцій з їх застосуванням, за станом на ____________ 200_ року

4. Форма N 404 (річна)

Дані про збитки банку, держателів платіжних карток і торговців через незаконні дії/сумнівні операції з платіжними картками за 200__ р.

В таблицях Додатку Б наведені результати аналізу динаміки статей активів і пасивів ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр., а також аналізу динаміки статей фінансових результатів діяльності (статті доходів та витрат банку).

На рис. В.1 - В.6 Додатку В наведені графічні результати проведеного аналізу діяльносіт ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр.

1) Динаміка обсягів складових статей коштів пасивів баланса ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.1;

2) Динаміка обсягів залучених коштів юридичних та фізичних осіб в ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.2;

3) Динаміка обсягів складових статей коштів активів баланса ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.3;

4) Динаміка обсягів складових статей доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.4;

5) Динаміка обсягів складових статей витрат сумарного доходу та чистого прибутку ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.5;

6) Динаміка обсягів складових статей процентних та комісійних доходів та витрат в ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - Рис. В.6.

Зведені результати проведеного аналізу результатів діяльності ПАТ «Брокбіз-несбанк» у 2007 - 2013 рр. в сегменті карткового бізнесу наведені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Показники діяльності ПАТ «Брокбізнесбанку» у 2007 -2013 рр. для аналізу карткового бізнесу та побудови економетричних регресійних моделей

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними [88-89]

Рис. 2.2. Динаміка кількості емітованих платіжних карток, банкоматів та платіжних терміналів в платіжній інфраструктурі ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2007 - 2013 рр.

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними НБУ [88]

Як показав аналіз даних щодо інфраструктури платіжної карткової системи в ПАТ «Брокбізнесбанк», наведених на рис. 2.2:

- з кризового 2009 р. кількість емітованих банком карток в обігу та активних карток систематично знижується:

а) платіжних карток в обігу з 731 тис.шт. у 2008 році до 460 тис.шт. у 2013 році, тобто рівень падіння обсягів складає -37,1%;

б) активних платіжних карток в обігу з 722 тис.шт. у 2008 році до 456 тис.шт. у 2013 році, тобто рівень падіння обсягів складає - 36,9%;

- кількість власних банкоматів зростала систематично до 2011 року (з рівня 252 шт. у 2007 році до 731 шт. у 2011 р.), але за останні 2 роки при реструктуризації та частковому закритті неефективних відділень ПАТ «Брокбізнесбанк» знизилась до рівня 657 шт. у 2013 році, тобто на - 10,0%;

- кількість власних платіжних терміналів в торгівельній мережі зростала систематично до 2011 року (з рівня 242 шт. у 2007 році до 816 шт. у 2011 р.), але за останні 2 роки при реструктуризації та частковому закритті неефективних відділень ПАТ «Брокбізнесбанк» знизилась до рівня 681 шт. у 2013 році, тобто на - 16,5%.

На рис. 2.3 побудовані графіки базових темпів росту (відносно докризового 2007 р.) кількості емітованих платіжних карток, банкоматів,платіжних терміналів, залучених поточних депозитів фізосіб та чистих комісійних доходів в ПАТ «Брокбіз-несбанк» у 2007 - 2013 рр., які свідчать про поступове зниження обсягів інфраструктури та ефективності карткового бізнесу в банку, як наслідку загального тренду переходу банку до збиткової діяльності ( див. табл. 2.8).

Рис. 2.3. Базовий темп росту (відносно 2007 р.) кількості емітованих платіжних карток, банкоматів, платіжних терміналів, залучених поточних депозитів фізосіб та чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2007 - 2013 рр.

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними НЬУ [88]

Щодо ризиків карткового бізнесу, то слід відмітити, що в Україні загальний рівень шахрайства за платіжними картками поступово набирає обертів. Вже у 2012 році від карткового шахрайства постраждали клієнти 51 банку, в той час як у 2011 році причетними до незаконних операцій були картки, емітовані лише 43 фінансовими установами. За даними НБУ, протягом 2012 року було здійснено 7,6 тис. неправомірних операцій, що на 2,5 тис. операцій менше, ніж у 2010 році. При цьому, у 2011 році кількість шахрайських операцій становила лише 2,9 тис., тобто у 3,5 рази (на 7,2 тис.) менше, ніж у 2010 році, та на 4,7 тис. операцій менше, ніж у 2012 році. Відповідно до змін кількості шахрайських трансакцій у 2011 році втрати від них зменшилися на 6,7 млн. гривень порівняно з попереднім періодом - з 13 млн. гривень до 6,3 млн. гривень. Але вже у 2012 році збитки збільшилися до 9,1 млн. гривень, причому середній обсяг однієї несанкціонованої операції становив приблизно 1 тис. гривень [49]. У 2011 році практично усі операції (99,7 % від їх загальної кількості), що заподіяли збитків банкам, держателям платіжних карток та торговцям, були здійснені з картками міжнародних платіжних систем Visa (55,27 %), на яку припадає найбільша частка ринку, та MasterCard (44,45 %) [52]. Обсяг втрат держателів карток міжнародної платіжної системи Visa у 2011 році становив більше 6,2 млн. гривень. У 2012 році зросла кількість шахрайських операцій здійснених за допомогою карток платіжної системи MasterCard, які використовувалися вдвічі частіше, ніж у попередньому році, і становила 1883 операції. Це завдало збитків держателям платіжних карток даної системи на суму 2,8 млн. гривень. Щодо вітчизняних платіжних систем НСМЕП та УкрКарт, то вони не зазнали втрат взагалі.

Така ситуація пояснюється тим, що банки, котрі є членами міжнародних платіжних систем, не приділяють уваги безпеці розрахунків та захисту інформації у достатній мірі, а також не здійснюють належним чином моніторинг та відеоспостереження за банкоматами. Більше того, майже всі картки міжнародних платіжних систем, що їх емітують українські банки, є недостатньо захищеними, адже носієм інформації даного платіжного інструменту є магнітна смуга, а не чип.

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

3.1 Розробка методики оцінки конкурентоспроможності банку на ринку платіжних карток

Конкурентоспроможність банку - це його можливість здійснення ефективної господарської діяльності та досягнення практичної прибутковоїреалізації послуг в умовах конкурентного ринку. При цьому створення та реалізація конкурентоспроможних послуг є узагальнюючим показником стійкості банку, його здатності ефективно використовувати свій фінансовий, науково-технічний і кадровий потенціали [37].

Конкурентоспроможність банківських продуктів і послуг визначається певною кількістю факторів, які можна класифікувати і подати у вигляді таких агрегованих груп: споживчі властивості продуктів і послуг певного банку; споживчі властивості продуктів і послуг банків-конкурентів; маркетингова стратегія даного банку; маркетингові стратегії банків-конкурентів; характеристики цільових ринкових сегментів певного банку; характеристики цільових ринкових сегментів банків-конкурентів [45].

Кожна з наведених груп містить ряд підгруп, тому коло факторів, що визначають конкурентоспроможність конкретного банківського продукту або послуги, виявляється настільки широким і своєрідним, що неможливо запропонувати єдину методику збору відповідних даних, їхньої обробки та уніфікації для повної діагностики рівня інтенсивності конкуренції в конкретному сегменті ринку банківських продуктів і послуг.

Завдання вибору найважливіших факторів, що визначають конкурентоспроможність банківських продуктів і послуг: відповідність властивостей банківських продуктів і послуг потребам клієнтів, наявність трьох елементів конкурентоспроможності - клієнта, продукту (послуги) певного банку та продукту (послуги) банку-конкурента, тотожність різних банківських продуктів або послуг у розрізі конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність банківського продукту або послуги - це наявність сукупності параметрів певного продукту або послуги, що можуть бути виокремлені клієнтами, вигідно відрізняють цей продукт або послугу від аналогів конкурентів у конкретному сегменті ринку банківських продуктів і послуг у заданий проміжок часу [55].

Кількісно конкурентоспроможність банківського продукту або послуги визначається як співвідношення корисного ефекту і ціни.

Володіння конкурентними перевагами дозволяє зайняти міцну позицію на ринку. На практиці конкурентні переваги банку мають різноманітні форми, основними серед яких є: імідж банку; висока якість послуг; рівень статутного капіталу й активів; наявність валютної або генеральної ліцензії; стійка клієнтура; кореспондентська мережа; система розрахунків і спектр послуг; наявність філіальної мережі та перспективи її розширення; ефективна реклама; кваліфікація та професіоналізм працівників; накопичений досвід роботи [65].

Проведений в дипломному дослідженні аналіз основних споживчих та технологічних характеристик пластикових платіжних карт з магнітною смугою VISA та MasterCard, які емітуються ПАТ «Брокбізнесбанк» та його конкурентами, показав, що основними конкурентними факторами є:

1. Вартість емісії картки (з відкриттям рахунку) та її обслуговування для клієнта банку;

2. Кількість точок самообслуговування платежів клієнтів чи точок отримання готівки клієнтами з застосуванням платіжних карток банку;

3. Вартість безготівкових платежів в терміналах торгівельної мережі за допомогою картки;

4. Вартість комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (в % від суми готівки);

5. Вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (постійна сума);

6. Вартість комісійних платежів при отриманні готівки в банкоматах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (в % від суми готівки);

7. Вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в банкоматах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (постійна сума в валюті готівки);

Аналіз в дипломному дослідженні проведений для платіжних карток міжнародних платіжних систем:

а) масові картки звичайного класу:

- картки VISA Classic (гривнева);

- картки Mass Mastercard (гривнева);

б) престижні картки високого класу:

- картки VISA Gold (гривнева);

- картки VISA Gold (долар США);

- картки Gold Mastercard (долар США).

Як показали результати аналізу, проведеного за даними [91], ринок вказаних платіжних карт в Україні характеризується для всіх банків станом на 18.04.2014 бескоштовним випуском всіх видів карт та відкриттям рахунків:

1. Вартість емісії картки (з відкриттям рахунку) та її обслуговування для клієнта банку - безкоштовно;

2. Вартість безготівкових платежів в терміналах торгівельної мережі за допомогою картки для клієнта - безкоштовно.

Слід відмітити, що станом на 31.03.2014 року вартість відкриття картрахунку становила від 20 грн. (VISA Electron) до 450 грн. (VISA Gold).

Щодо кількості банкоматів для отримання готівки та терміналів оплати в торгівельній мережі в Україні, то проблема монополізації ринку існує [91]:

1. Монополіст карткового ринку ПАТ «Приватбанк» з загального числа банкоматів в Україні -40 350 шт. має власних банкоматів -18 985 шт., тобто 47,1%, а з кількості платіжних терміналів в Україні - 221 222 шт. до Приватбанку належать 112831 шт., тобто 51,0%, які розтащовані в 59 555 торгівельних закладах з загальної кількості 122303 заклади в Україні.;

2. Питома вага власної інфраструктури другого банку України ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» становить 3 464 банкомати (8,6%) та 21375 терміналів (9,7%).

Для вирішення цієї конкурентної проблеми інші банки банківської системи України увійшли в асоціації - мережі банкоматів та платіжних терміналів, створених або окремими сильними банками, або корпоративними структурами [91]:

1. Мережа «Атмосфера» 2. Мережа «Радіус» (банку ПУМБ);

3. Мережа Укркарт 4. Мережа Укрексімбанку

5. Мережа Укрсоцбанку 6. Мережа Ощадбанку

7. Мережа банку Надра 8. Мережа ВТБ банку

9. Мережа банку Аваль 10.Мережа банку Хрещатик 11. Інші 13 мереж.

Створені найбільші спільні мережі «Атмосфера» (Додаток В) та «Радіус» (Додаток Г) мають в спільному користуванні біля 4000 банкоматів членів цих мереж, що дозволяє середнім та малим банкам конкурувати з найбільшою власною мережею ПАТ «Приватбанк». Мережа Укркарт (Додаток Д) налічує 1300 банкоматів. Наявність міжмережевого шлюзу мережі Укрсоцбанку та мереж «Атмосфера», «Радіус» та Укркарт дозволила створити середніми та малими банками об'єднану мережу з 8700 банкоматами. Тепер картки деяких банків (Додаток Б), які входять в декілька мереж або в об'єднані мережі, стають не менш привабливими для клієнтів по кількості точок обслуговування, ніж картки ПАТ «Приватбанк».

Таким чином, основними конкурентними показниками платіжних карток для клієнтів банків залишились 4 основних показника:

1. Вартість комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (в % від суми готівки);

2. Вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (постійна сума);

4. Вартість комісійних платежів при отриманні готівки в банкоматах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (в % від суми готівки);

5. Вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в банкоматах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (постійна сума в валюті готівки).

В табл. Б.1 - Б.5 Додатку Б наведені узагальненні основні конкурентні показники по платіжним карткам банків України для 5 типів проаналізованих карток.

В якості умовного показника рівня конкурентоспроможності банків на ринку платіжних карток в дипломному проекті запропонований показник вартості для клієнта сняття двох контрольних сум готівки (табл. Б.1 - Б.5 додатку Б):

- 1000 UAH або 1000 USD в власному банкоматі банку;

- 1000 UAH або 1000 USD в банкоматі іншого банку, який входить в банкоматну мережу (включаючи банки за кордоном для валютних карток).

На рис. Л.1 - Л.5 Додатку Л наведені розраховані показники конкурентної позиції досліджуємого ПАТ «Брокбізнесбанк» на ринку платіжних карток (на 18.04.2014 [91]) для картки VISA Classic (гривнева), картки Mass Mastercard (гривнева),картки VISA Gold (гривнева), картки VISA Gold (долар США), картки Gold Mastercard (долар США).

Як показує спільний аналіз графіків рис. Л.1 - Л.5 Додатку Л, ПАТ «Брокбізнесбанк» знаходиться на серединних позиціях ринку, застосовуючи «0» ставку комісійних при знятті готівки в власних банкоматах, що приваблює клієнтів, але знижує доходи банку (тільки за рахунок обслуговування карток в інших банках).

3.2 Економетрична модель ефективності діяльності банку на ринку платіжних карток

Сукупність методів, за допомогою яких досліджуються та узагальнюються взаємозв'язки кореляційно пов'язаних змінних, називається кореляційно-регресійним аналізом, або економетричним моделюванням [61].

Зазначеними методами розв'язують дві основні задачі [61]:

1) знаходження загальної закономірності, що характеризує залежність двох (чи більше) кореляційно пов'язаних змінних, тобто розробка математичної моделі зв'язку (задача регресійного аналізу);

2) визначення тісноти зв'язку (задача кореляційного аналізу).

В дипломному дослідженні для побудови одномірних та багатомірної кореляційно-регресійних моделей використовується програмне забезпечення, вбудоване в стандартні «електронні таблиці» Excel-2010 [83].

Одновимірна (парна) лінійна регресійна модель результативного параметру , від факторного параметру , вимірених при статистичному спостереженні, представляється як [47]:

, (3.1)

де - оцінка постійної складової (початок відліку);

- оцінка коефіцієнта парної регресії;

- відхилення фактичних значень від розрахункової оцінки

в і-тому вимірі, де:

(3.2)

Рівняння для визначення регресорів:

(3.3)

де - n - кількість точок статистичного спостереження за результативним

та факторним параметрами

В таблицях Excel-2010 результати розрахунків представляються в наступних ідентифікаторах [83]:

1.Загальна сума квадратів відхилень:

(3.4)

2. Пояснена сума квадратів відхилень:

(3.5)

3. Непояснена (залишкова) сума квадратів відхилень:

(3.6)

4. Коефіцієнт детермінації:

(3.7)

Для парного регресійного аналізу виконується умова: коефіцієнт детермінації R2 дорівнює квадрату коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона (тобто ), який застосовується для визначення щільності та напрямку лінійного зв'язку парної лінійної регресії [47]:

, (3.8)

та набуває значень у межах +-1, тому характеризує не лише щільність, а й напрямок зв'язку. При r>0 зв'язок між показниками прямий, а при r<0 - обернений. Якщо : вважається, що зв'язок між Х та Y практично відсутній; - зв'язок слабкий; - зв'язок середній; - зв'язок сильний; - зв'язок дуже сильний.

Відповідно, розрахована в Excel-2010 щільність зв'язку оцінюється коефіцієнтом детермінації для парної лінійної регресії даної моделі [47]:

(3.9)

або ,

де: - середне значення вибірки фактичних значень , при цьому за визначенням

; (3.10)

- розраховане значення за отриманим коефіцієнтами рівнянням регресії (оцінка) - .

Щільність зв'язку оцінюється значенням R2 [47]:

- якщо коефіцієнт детермінації менше 0,25, то кореляційний зв'язок визнається нещільним;

- якщо коефіцієнт детермінації більше 0,25 та менше 0,75, то кореляційний зв'язок визнається середньої щільності;

- якщо коефіцієнт детермінації більше 0,75 , то більше 75% варіації залежної величини пояснюється варіацією незалежного параметра кореляції і зв'язок є щільним.

Лінійна багатовимірна модель (ЛБМ) Y=f(X1,X2,….,Xn) має такий вигляд [56]:

. (3.11)

де - х1, y1 - ми маємо внаслідок спостережень (i=1,..,n);

b0, b1…bm - це коефіцієнти, які повинні визначити;

n - кількість спостережень.

Скоректований (нормований) коефіцієнт детермінації для множинної регресії [83]:

(3.12)

В табл. К.1 Додатку К наведені показники діяльності ПАТ «Брокбізнесбанку» у 2007 - 2013 рр. які використані в дипломному дослідженні для пошукової побудови однофакторних економетричних регресійних моделей, яка здійснювалась за допомогою вбудованої программи «Регресія» при побудові графіків в «електронних» таблицях Excel - 2010 [83].

На рисунках К.1 Додатку К наведены результати побудови однофакторних регресійних моделей впливу зростання кількості емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» на динаміку зростання залучених поточних та срокових депозитних ресурсів у 2007 - 2013 рр. Як показує аналіз побудованих регресійних трендів:

а) кореляційний зв'язок між обсягами залучених поточних коштів юридичних осіб та кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» практично відсутній (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,0006) - рис. К 1.1;

б) кореляційний зв'язок між обсягами залучених строкових коштів юридичних осіб та кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» практично відсутній (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,0012) - рис. К 1.2;

в) кореляційний зв'язок між обсягами залучених поточних коштів фізичних осіб та кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» є додатним середньої сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 = 0,6916) - рис. К 1.3;

г) кореляційний зв'язок між обсягами залучених строкових коштів фізичних осіб та кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» практично відсутній (коефіцієнт детермінації для регресії R2 = 0,0068) - рис. К 1.4.

Таким чином, маємо стійку однофакторну економетричну модель залежності обсягів залучених залишків коштів на поточних рахунках фізичних осіб ПАТ «Брок-бізнесбанк» від кількості емітованих платіжних карт в обігу (рис. 3.1):

Y = 2925,6*x - 514 286,

де х - кількість емітованих карт в обігу, тис.шт.

Y - обсяги залучених поточних коштів фізичних осіб, тис.грн.

Рис. 3.1. Економетрична однофакторна модель залежності обсягів залучених залишків коштів на поточних рахунках фізичних осіб ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості емітованих платіжних карт в обігу

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними НЬУ [88]

На рисунках К.2 Додатку К наведені результати побудови однофакторних регресійних моделей впливу зростання кількості емітованих платіжних карт, банкоматів та платіжних терміналів в торгівельній мережі ПАТ «Брокбізнесбанк» на динаміку зростання обсягів чистого комісійного доходу у 2007 - 2013 рр.. Як показує аналіз побудованих регресійних трендів:

а) кореляційний зв'язок між обсягами чистого комісійного доходу ПАТ «Брокбізнесбанк» та кількістю емітованих платіжних карт є додатним малої сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,2141 - 0,3166) - рис. К 2.1 - К.2.2;

б) кореляційний зв'язок між обсягами чистого комісійного доходу ПАТ «Брокбізнесбанк» та кількістю власних банкоматів є додатним значної сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,7714) - рис. К 2.3;

в) кореляційний зв'язок між обсягами чистого комісійного доходу ПАТ «Брокбізнесбанк» та кількістю власних платіжних терміналів є додатним значної сили сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,7665) - рис. К 2.4.

Таким чином, маємо дві стійкі однофакторні економетричні моделі залежності обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості власних банкоматів (рис. 3.2) та кількості власних платіжних терміналів (рис. 3.3):

Y1 = 156,1*x1 + 90 883,

де х1 - кількість власних банкоматів банку, шт.

Y1 - обсяги чистих комісійних доходів банку, тис.грн.

Y1 = 140,23*x2 + 96 289,

де х2 - кількість власних платіжних терміналів банку, шт.

Y1 - обсяги чистих комісійних доходів банку, тис.грн.

Отримані однофакторні економетричні моделі відповідають реальному економічному змісту роботи банку та доходності банківських операцій:

- чим більше карткових рахунків в банку, тім більше сумарні поточні залишки на рахунках фізичних осіб (особові, зарплатні чи пенсійні картки);

- чим більше власних банкоматів та терміналів, тим більше комісійний дохід з операцій з ними, оскільки за інфраструктуру мережі інших банків, яка обслуговує платіжні картки ПАТ «Брокбізнесбанк», комісійні доходи отримують ці інші банки.

Рис. 3.2. Економетрична однофакторна модель залежності обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості власних банкоматів

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними [89]

Рис. 3.3. Економетрична однофакторна модель залежності обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості власних терміналів

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними [89]

Враховуючи додатний характер отриманих однофакторних моделей впливу обсягів інфраструктури платіжної системи на обсяги чистих комісійних доходів діяльності банку в табл. 3.1 наведені вихідних даних по ПАТ «Брокбізнесбанк» (результати діяльності у 2007 -2013 рр.) для побудови багатофакторної регресійної моделі Y = f (X1,X2,X3):

Y - обсяг чистих комісійних доходів, тис.грн.;

X1 - обсяг емітованих платіжних карток в обігу, шт.;

X2 - кількість власних банкоматі, шт.;

X3 - кількість власних платіжних терміналів в торгівельній мережі, шт.

В табл. 3.2 наведені результати розрахунків багатофакторної регресійної моделі залежності обсягів чистих комісійних доходів від обсягів власної інфраструктури платіжної карткової системи ПАТ «Брокбізнесбанк» ( Excel -2010, блок «Регресія»).

Отримана наступна модель високого рівня кореляції (коефіцієнт детермінації R2=0,942 - рис. 3.4):

Y = 37 963,13 +102,67*X1 +232,16*X2 -74,24*X3

Таблиця 3.1

Таблиця вихідних даних по ПАТ «Брокбізнесбанк» (результати діяльності у 2007 -2013 рр.) для побудови багатофакторної регресійної моделі

Рік	Чисті комісійні доходи, тис.грн.	Кількість активних платіжних карток (активні - здійснена транзакція за останні 3 міс.), тис.шт.	Кількість банкоматів, шт.	Кількість платіжних терміналів, шт.
	Y	X1	X2	X3
2007	110 725	338,250	252	242
2008	176 870	722,015	396	411
2009	185 412	559,028	527	558
2010	184 678	646,010	615	665
2011	203 678	496,129	731	816
2012	199 258	463,206	692	665
2013	179 665	436,615	657	681

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними НЬУ [88]

Таблиця 3.2

Результати розрахунків багатофакторної регресійної моделі залежності обсягів чистих комісійних доходів від обсягів власної інфраструктури платіжної карткової системи ПАТ «Брокбізнесбанк» ( Excel -2010, блок «Регресія»)

Рис. 3.4. Економетрична багатофакторна модель залежності обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості власних емітованих платіжних карт в обігу, банкоматів та платіжних терміналів

Як показує аналіз фактичних та модельних залежностей (рис.3.4) функцій обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від 3-х факторів (X1 - обсягу емітованих платіжних карток в обігу, шт.; X2 - кількості власних банкоматів, шт.;X3 - кількості власних платіжних терміналів в торгівельній мережі, шт.), отримана багатофакторна регресійна модель відповідає фактичній залежності у 2007 - 2013 рр. і ідентифікує причини падіння обсягів комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2013 році як наслідок скорочення обсягів інфраструктури платіжних засобів та платіжних пристроїв банку відносно обсягів у 2012 році.

Для підтвердження реальності економічних процесів в побудованій для ПАТ «Брокбізнесбанк» багатофакторної моделі залежності чистих комісійних доходів банку від обсягів інфраструктури власної платіжної системи в дипломному дослідженні проведена побудова аналогічної багатофакторної моделі для групи банків банківської системи України за результатами їх діяльності станом на 01.01.2014 р.

В табл. М.1 Додатку М наведена первинна статистична вибірка результатів діяльності найбільш активних банків України на картковому ринку станом на 01.01.2014 р. для побудови багатофакторної регресійної моделі (за даними НБУ [88]). В табл. М.2 Додатку М наведені результати побудови міжбанківської багатофакторної регресійної моделі залежності чистого комісійного доходу від факторів обсягів платіжної інфраструктури банку для 48 перших банків БС України (програма Excel - 2013 - «Регресія»).

Отримана наступна багатофакторна модель високого рівня кореляції (коефіцієнт детермінації R2=0,879 - рис. 3.5),

Y = 323056,19 +65,75*X1 - 52,12*X2 +11,50*X3,

яка підтверджує висновки по ПАТ «Брокбізнесбанк» - тобто не тільки для ПАТ «Брокбізнесбанк», але і для інших найбільш активних банків на картковому ринку України виявлена стійка кореляційна залежність обсягів чистих комісійних доходів банку від обсягів власної карткової інфраструктури.

Рис. 3.5. Оцінка багатофакторної регресійні моделі впливу зростання обсягів чистого комісійного доходу банків БС України від зміни кількості емітованих платіжних карт, власних банкоматів та терміналів станом на 01.01.2014 р.

Як показує аналіз фактичних та модельних залежностей (рис. 3.5) функцій обсягів чистих комісійних доходів 21 банку БС України від 3-х факторів (X1 - обсягу емітованих платіжних карток в обігу, шт.; X2 - кількості власних банкоматів, шт.;X3 - кількості власних платіжних терміналів в торгівельній мережі, шт.), отримана багатофакторна регресійна модель відповідає фактичній залежності за результатами 2013 року, тобто отримана кореляційна модель може бути застосована для оцінки ефективності діяльності банків на ринку карткових платіжних систем.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Організація охорони праці в ПАТ «Брокбізнесбанк»

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудових відносин [4, с.2].

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно Закону України «Про охорону праці» на адміністрацію банку покладається проведення [4, с.4]:

- вступного інструктажу, який проводить інженер по охороні праці;

- первинного інструктажу на робочому місці, який проводить індивідуально безпосередній керівник підрозділу;

- повторного систематичного інструктажу працівників з метою перевірки і підвищення рівня їхніх знань по охороні праці;

- позапланового інструктажу, який необхідно проводити при змінах різного роду в об'єктах, що обслуговуються, та при порушенні працівниками інструкцій з охорони праці і при зміні правил по охороні праці.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища [4].

Основними нормативно-організаційними документами, на основі яких розроблено систему охорони праці в ПАТ «Брокбізнесбанк» є:

1. Типовове положення про службу охорони праці, затвердженого Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду [27].

2. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затверджене Державним комітетом України з нагляду за охороною праці [28].

Відповідно до п. 1.4. Типового положення про службу охорони праці [27] чисельність служби охорони праці на підприємстві (М) з числом працюючих понад 500 чоловік визначається за формулою (4.1):

М = 2 + (4.1)

де - середньоспискова чисельність працюючих в організації;

Ф - ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам, який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

- коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва (формула 4.2);

= 1 + (4.2)

де - чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

- чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Коефіцієнт максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі робітники працюють зі шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, для офісу банку цей коефіцієнт дорівнює 1.

Виходячи з розрахунків, чисельність служби охорони праці в офісі ПАТ «Брокбізнесбанк» повинна дорівнювати:

= 573 особи.

= 1 М = 2 +573/1820=3 особи (4.3)

Таким чином, чисельність служби охорони праці в офісі ПАТ «Брок-бізнесбанк» повинна складати 3 особи, фактично працює 2 особи в составі господарського управління.

Технологічна побудова системи управління охороною праців в ПАТ «Брокбізнесбанк» виконана у відповідності з ДСТУ OHSAS 18001:2010 - Національний стандарт України «Система управління гігієною та безпекою праці» [21].

В банку є “Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці”, оновлене у 2010 році. У банку здійснюється перевірка знань по техніці безпеки, проводяться лекції, про що працівники розписуються у “Журналі перевірки знань “ПТЕ установок користувачів” та “ПТБ при експлуатації електроустановок користувачів”, “Журналі інструктажів по техніці безпеки та охороні праці” і “Журналі перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою по електробезпеці”. Інструктажі та лекції по техніці безпеки проводяться згідно Закону України „Про охорону праці” [4]: вступний; первинний; повторний, позачерговий.

4.2 Aнaліз нeбeзпeчних і шкідливих фaкторів умов прaці пeрсонaлу в ПАТ «Брокбізнесбанк» та заходи щодо покращення охорони праці

Згідно з науковим аналізом, потенційними ризик-шкідливими чинниками у професійній діяльності працівників банківських установ можуть бути [69]:

Х1 - виробничий мікроклімат;

Х2 - освітлення;

Х3 - електромагнітні випромінювання різних частотних діапазонів;

Х4 - виробничий шум, вібрація;

Х5 - іонізація повітря;

Х6 - статична електрика;

Х7 - перенапруження зорового аналізатора;

Х8 - статичні, фізичні навантаження та недостатня рухома активність;

Х9 - нервово-емоційне напруження;

Х10 - розумове напруження;

Х11 - кримінологічні небезпеки.

Банківські служби центрального офісу ПАТ «Брокбізнесбанк», м. Київ розташовані в окремому дев'ятиповерховому будинку, залізобетонної конструкції, на першому - дев'ятому поверсі.

Поблизу будівлі банку є багатоповерхові будинки які частково зменшують природну освітленість приміщень, є міська автодорога яка є джерелом шуму та вібрацій. Загальна площа фінансово-економічної служби банку на другому поверсі складає 1050 м2, при висоті стелі 3,1 метри. У приміщенні є 22 вікна шириною 2,35 метри і висотою 1,5 метри і 16 дверей шириною 1,5 метри. У фінансово-економічної службі банку працює 45 чоловік, кількість клієнтів банку, які одночасно знаходяться на етажу досягає 55 осіб. Тобто об'єм на одного працівника+відвідувача складає 32,5 м2, що повністю відповідає встановленим нормам, а площа на одну персону (клієнт + стілець та працівник) складає 10,5 м2, що відповідає нормам для закладів публічного прийому відвідувачів на автоматизованих робочих місцях [19].

Уся будівля банку електрифікована згідно з усіма відповідними нормами [15], [20], [24]. Для швидкого і якісного виконання своїх службових обов'язків працівники користуються персональними комп'ютерами, телефонами, печатними пристроями.

У загальному залі фінансово-економічної службі наявні 42 комп'ютери типу Intel з рідкокристалічними моніторами Samsung SyncMaster 943 N, 41 телефон LG Phone. Ці прилади використовуються виключно за призначенням, так як можуть бути електронебезпечними при неправильному використанні. Рентгенівське випромінювання від рідкокристалічних моніторів комп'ютерів не становить небезпеки для користувача ПЕОМ, оскільки інтенсивність такого випромінювання значно нижча від гранично допустимого рівня [19]. Рівень електромагнітного випромінювання дорівнює 0,7 Вт/м2, який передбачає можливий 12-ти годинний час перебування у зоні випромінювання. Рівень напруженості електростатичного поля становить 12 кВ/м, тобто знаходиться в межах норми [19].

Комп'ютери і телефонні апарати також є основними джерелами шуму у відділі. Рівень шуму в приміщенні досягає приблизно 35 ДБл, що відповідає оптимальному рівню згідно з ДСН 3.3.6.037-99.

У приміщенні також є 45 комп'ютерних столи, 49 офісних крісла, 60 стільців -полукрісел для відвідувачів і 18 шаф для документів. Усі вони розміщені відповідно до їх функціонального призначення, а їх кількість відповідає номенклатурі знарядь праці, змісту та особливостям виконуваної роботи.

Конструкція робочого столу відповідає сучасним вимогам ергономіки і забезпечує оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури) і документів. Висота робочої поверхні столу становить 750 мм, а ширина _ 1300 мм, глибина _ 900 мм. Робочий стіл має простір для ніг заввишки 700 мм, завширшки - 950 мм, завглибшки (на рівні колін) 550 мм.

Робоче крісло є підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з переднім заокругленим краєм. Висота поверхні сидіння регулюється в межах від 400 до 500 мм, а ширина і глибина становлять по 450 мм. Кут нахилу спинки регулюється в межах від 0° до 30° відносно вертикального положення. Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок встановлені стаціонарні підлокітники завдовжки 250 мм. Поверхня сидіння відповідає усім вимогам.

Монітор комп'ютера розташовується на відстані 700 мм від очей користувача. Клавіатура розташована на поверхні столу на відстані 200 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури передбачений опорний пристрій, який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах від 5 до 15. Таким чином, ергономічні параметри робочого місця відповідають вимогам до їх організації та конструкції та забезпечують підтримання оптимальної робочої пози [19].

В холодний період року для обігріву будівлі використовується власна незалежна парова система опалення, що позитивно відображається на самопочутті працівників, так як є можливість керувати обігрівом приміщень.

Забезпечення метеорологічних умов праці та чистоти повітря в приміщенні служби здійснюється за допомогою системи припливно-витяжної вентиляції, регулярного провітрювання та вологого прибирання.

В приміщенні температура повiтря знаходиться в інтервалі вiд 18 до 23 градусiв по Цельсiю, що вiдповiдає нормам. Вiдносна вологiсть повiтря складає 40-55% при нормi 40-60 %. Швидкiсть руху повiтря - 0,1 м/с, що вiдповiдає санiтарним нормам ДСанПіН 3.3.2-007-98 [19].

Для забезпечення пiдтримки метеорологiчних вимог у залі в холодну пору року використовують централізоване водяне опалення від теплопункту комунальних тепломереж (температура радіаторів взимку досягає 50 - 55 градусів). У примiщеннi знаходиться 8 чавунних радiаторів iз 10 секцiй. У жарку пору року для забезпечення робочого клiмату у примiщеннi використовується 4 потолочні спліт-кондицiонери, які забезпечують при необхiдностi примiщення повiтрям необхiдної температури.

Вентиляція в корпусі - централізована приточно-витяжна з механічним двигуном на даху. Після встановлення герметичних пластикових вікон виникла проблема з ефективністю вентиляції, оскільки для притоку повітря через вікна їх треба відчиняти, що створює некомфортні протяги та захворюваність персоналу.

У залі с скляними перегородками (до 1.5 м) природне освітлення - бокове, одностороннє, через 22 вікна. Оскільки природного освiтлення навіть вдень недостатньо для роботи за письмовим столом та за комп'ютером, у денний та вечiрнiй час доби в банку використовується штучне освiтлення [14]. На стелi знаходяться 24 свiтильники з ртутними лампами типу НСП-07, та 2 типу ПВЛП. Необхідно зауважити, що для аварійного освітлення використовуються світильники з лампами R63 E27 1000 h, а також найбільш економні E27 ES 50-60 hz (як 75 W) [14].

Шум у залі утворюється вiд роботи 42 комп'ютерів і складає 55-65 дБА, при нормi шуму у примiщеннi даного типу 50-65 дБА. Запиленiсть складає 0,1 мг/куб.м. при нормi 0,1 - 0,2 мг на кубiчний метр.

Таблиця 4.1

Параметри санiтарно-гiгiєнiчних умов працi у офісs ПАТ КБ “Брокбізнесбанк”

№ п/п	Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним правилами [19]	Відповідність нормативним значенням
1.	Температура повітря в перехідний період, 0C	18-23	18-23	Відповідає
2.	Відносна вологість, %	40-45	40-60	Відповідає
3.	Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,1	Відповідає
4.	Запиленість, мг/м.куб.	0,1	0,1-2	Відповідає
5.	Освітленість, лк.	310	300-400	Відповідає
6.	Рівень шуму, дБл	55-65	50-65	Відповідає

Всі параметри відповідають встановленим нормативам.

Відповідно до даних лікарняних листів за останні три роки та змісту звітності підприємства за ф. 7-Т за останні три роки не було засвідчено випадків професійних захворювань та нещасних випадків у службах банку, що свідчить про надзвичайно низький рівень виробничого травматизму та професійних захворювань.

Таким чином, умови праці співробітника фінансово-економічної служби банку в цілому відповідають існуючим санітарно-гігієнічним нормам. Але у зв'язку з тим, що більшу частину часу працівник займає сидячу позу і мало рухається, то пропонується ввести п'ятихвилинну виробничу гімнастику, яку необхідно проводити після кожних 60 хвилин сидячої роботи, і яка буде спрямована на покращення фізичного і морального стану і самопочуття працівника.

Виявленою проблемою є відсутність періодичного тестування системи захисного заземлення мережі електричного живлення 220 в [15].

В дипломному дослідженні проведений розрахунково-перевірочний аналіз ефективності впровадженої в ПАТ „Брокбізнесбанк” мережі захисного заземлення та її відповідності нормативам.

Захисне заземлення здійснюється за допомогою заземлювачів - металевих провідників, що знаходяться в безпосередньому контакті з землею і розташовуються в ряд. На системі захисного заземлення ПАТ «Брокбізнесбанк» обраний трубчатий електрод, довжиною L = 3м, діаметром d = 40мм = 0,04 м. Кількість заглиблених електродів в контурі заземлення встановлена - 16 шт.

Для визначення необхідної кількості та структури заземлювачів в системі заземлення проводимо розрахунок за алгоритмом наступної схеми [68]:

Таблиця 4.2

Джерело: [68, с.352]

Розрахуємо опір одного вертикального електроду, Ом:

, (4.6)

де - питомий опір поверхні в місці розташування заземлювачів, Ом•м, грунт суглинок, тому = 100 Ом•м [15, c.32];

L - довжина трубчастого електроду, м, L = 3 м;

d - діаметр трубчастого електроду, м, d = 40мм = 0,04 м;

- відстань від верхньої точки стержневого заземлювача до поверхні землі, м; 0,5 1,0 м; = 0,9;

t - глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м,

розраховується за формулою

, (4.7)

Ом

Припустимий опір устрою, який заземлює, становить не більше Rдоп = 4 Ом [15, c.35]. Так як Re > Rдоп, знаходимо потрібну кількість вертикальних електродів.

На початку розрахуємо початкову кількість заземлювачів без урахування об'єднуючої штиби [68, с.353]:

(4.8)

шт.

приймаємо начальну кількість електродів - 8 штук.

Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:

(4.9)

де - коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує обопільне екранування.

Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їхній довжини а = 1, отже, коефіцієнт використання вертикальних електродів = 0,65.

Приймаючи кількість електродів - 14 штук, визначимо довжину з'єднуючої штиби:

(4.10)

Опір з'єднуючої штиби визначаємо за формулою алгоритма [68]:

Таблиця 4.3

Джерело: [68, с.354]

, (4.11)

де В - ширина з'єднуючої штиби, м; b = 20 мм = 0,02 м;

с - опір суглинистого грунту = 100 ом/м [15, c. 36];

- відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м; = 0,9 м.

Ом.

І розрахуємо загальний опір для пристрою, який заземлює, Rз, який повинен бути .

(4.12)

зш- коефіцієнт використання з'єднуючої штиби, зш = 0,62.

Ом.

Загальний опір Rз відповідає умові Rз Rдоп (4 ом), тому створений на підприємстві заземлюючий пристрій з 14 електродів d = 0,04м, довжиною L = 3м відповідає всім нормам електроустановок, що живляться від мережі напругою до 1000 В [68, c.349].

Таким чином, технічно система захисного зазаемлення спроектована правильно, але 1 раз на рік вона повинна проходити тестування та перевірку на відповідність розрахункових та фактичних показників опору заземлення.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях в ПАТ «Брокбізнесбанк»

З 1 липня 2013 року набрав чинності Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI [22], який регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту.

У місцевості розташування ПАТ «Брокбізнесбанк» в м. Києві з обліком фізико-географічних особливостей, аналізом довголітніх спостережень за епідеміологічною, метеорологічною обстановкою, наявністю потенційно небезпечних для населення підприємств та споруд різного характеру поблизу території багатоповерхового корпусу банку можливе виникнення таких надзвичайних ситуацій (НС):

- радіоактивне зараження місцевості, вод р.Дніпро та повітря в разі надзвичайних ситуацій та розгерметизації реакторів на Чорнобильській АЕС;

- терористичні напади на офіси банку з застосуванням газових гранат (хімічне зараження повітря), «коктейлів Молотова» (інтенсивна хімічна пожежа з зараженням повітря, задимленням офісів та блокуванням шляхів виходу), вогнепальної зброї та гранат (кульові та осколкові поранення);

- збройні вуличні протистояння, барикади з блокуванням шляхів евакуації та маршрутів під'їзду «швидких допомог», хімічне задимлення (горіння шин) повітря в офісах банку при довгострокових пожежеах на вулицях

- побутові пожежі на об'єктах біля багатоетажного корпусу банку або в офісах банка;

- часткове затоплення території м. Києва при терористичному або технологічному прориві греблі Київського водосховища при паводковому розливі річок;

- стихійні лиха, що спричиняються явищами природи (надзвичайні зливи з градом, снігові бурі, смерчі, урагани та інш.).

Одним з основних способів захисту є своєчасний і швидкий вивіз або вивід людей з небезпечної зони, тобто евакуація. Вид евакуації визначається видом, характером і умовами НС. Планомірна й екстрена евакуації розрізняються часовими рамками. Екстрена евакуація викликається швидкоплинними процесами накопичення негативних факторів у зоні НС або спочатку високими рівнями цих факторів. У числі заходів щодо захисту персоналу підприємства ПАТ «Брокбізнесбанк», які розроблені об'єктової комісією, зазначаються дії по евакуації працюючої зміни, як у випадку загрози, так і при виникненні НС. Виходячи з прогнозованої можливості виникнення аварій, катастрофи або стихійного лиха які можуть спричинити за собою людські жертви, завдати шкоди здоров'ю людей, порушити умови їх життєдіяльності, намічені наступні заходи і тимчасові параметри з евакуації:

- в відділах на робочих місцях встановлені шафи з індивідуальними проти-газами та наборами індивідуальних медпакетів;

- в банку встановлюється система зовнішніх сталевих захистних штор (стінок), внутрішніх куленепробивних скляних стінок, відеоспостереження у всіх офісних приміщеннях банку;

- визначені види евакуації (планомірна або екстрена) з задіянням шляху евакуації через внутрішній двір (інкасаційний вхід) на паралельну вулицю (другий в'їзд в охороняємий внутрішній двір банку);

- проведений розрахунок робітників і службовців, необхідних для проведення евакуації грошових коштів та носіїв банківської інформації;

- встановлені заходи щодо безаварійної зупинки роботи банку, систем автоматичного виключення електроживлення та системи «газового» автоматичного тушіння пожеж в серверних кімнатах;

- намічені схеми руху евакуйованих із зони НС до пунктів тимчасового розміщення та ін.

Для дипломного дослідження безпеки працівників при найбільш ймовірних надзвичайних ситуаціях в ПАТ «Брокбізнесбанк» перш за все потрібно охарактеризувати приміщення з погляду пожежної безпеки. Враховуючи той факт, що в приміщенні використовуються тільки негорючі речовини та матеріали у холодному стані, за ступенем вибухо-пожежної та пожежної небезпеки приміщення банку відноситься до категорії «Д». Пожежну небезпеку несуть у собі лише кабельні електропроводки до обладнання, що є припустимим для даної категорії приміщень [51].

За вогнестійкістю будинок відноситься до другої категорії згідно з ДБН В.1.1.7-2002 [18]. Робоча зона приміщення віднесена до класу вибухонебезпечності В-IIa та пожежонебезпечності П-IIa, оскільки вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон утворюєтьсяґ лише внаслідок аварії або несправності [23].

Зали служб банку оснащені автоматичною пожежною сигналізацією. Для досягнення визначених завдань система оснащена 51 димовим оптичним сповіщувачем HL 871-30 «HL Dolby», ручними пожежними сповіщувачами ИПР «Арра», встановленими на шляхах евакуації та приймально-контрольним приладом (NR2-SAT/F4 «SteelArm»). Приміщення серверної додатково оснащені шістьома тепловими точковими оповіщувачами диференціальної дії, модулем автоматичного газового пожежогасіння типу «Импульс-20» та приймально-контрольним пусковим приладом «Гамма-102 САТ», що відповідає вимогам [26].

Також у залах служб банку знаходяться 25 переносних вуглекислотних вогнегасники типу ОУ-5, що відповідає нормам [26]. Підходи до засобів первинного пожежогасіння та відключення електросхем устаткування вільні. Приміщення відділів банку є рівноцінними з точки зору вибухо- та пожежної безпеки, відділені між собою гіпсокартонними та скляними перегородками на металевому каркасі.

У коридорі приміщення розташована схема евакуації людей при пожежі. Шляхи евакуації з відділу відповідають правилам пожежної безпеки [26]. У будинку є два виходи, ширина коридору - 2-3 метри, ширина дверей- 0,8 м., двері відкриваються по ходу руху людей у випадку евакуації.

Проведений аналіз показав необхідність приведення систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння у відповідності до вимог ДБН В.1.1.7-2002 [18], що передбачають використання вогнестійких кабелів в системах живлення та забезпечення автоматичного запуску системи оповіщення та управління евакуацією людей у випадку пожежі (системи «електронних» замків).

Висновки

За результатами виконання поставлених завдань в магістерському дослідженні отримані наступні висновки:

1. Проведений аналіз теоретичних засад функціонування банків на ринку платіжних карток в Україні показав, що їх діяльність здійснюється згідно наступним законодавчим та нормативним документам:

- Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;

- Закон України «Про Національний банк України»;

- Закон України “Про банки і банківську діяльність»;

- Постанови НБУ «Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури»;

- Постанови НБУ «Положення про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів»;

- Постанови НБУ «Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України».

Якщо операції емісії платіжних карт повністю покладені на банки - резиденти України, то в організації еквайрингу та процесингу є законодавчі особливості, які дозволяють в Україні виконувати ці операції як банкам -резидентам та території України, так і міжнародним платіжним установам -нерезидентам за кордоном, що дозволяє використовувати спеціальні платіжні засоби во всьому світу.

2. Дослідження сучасних тенденцій розвитку банківського ринку платіжних карток в Україні показало:

а) масштаби ринку платіжних карток в Україні можна порівняти з ринками країн ЄС. Разом з тим, на ньому є певні диспропорції. Переважна більшість емітованих українськими банками платіжних карток належить до міжнародних платіжних систем(МПС) MasterCard і Visa (92 % ринку);

б) інформаційну обробку операцій за платіжними картками МПС українських банків забезпечують 23 незалежні національні процесингові центри. Близько 83% усіх проведених в Україні «карткових» операцій (які здійснюються в межах одного банку/процесингу) обробляються цими процесинговими центрами самостійно. Дані щодо близько 17% «карткових» операцій (міжбанківських та міжнародних) ці процесингові центри, у свою чергу, пересилають з України до процесингових центрів МПС (процесингового центру Visa, розташованого в м. Лондон, Великобританія, та процесингового центру MasterCard, розташованого в м. Сент-Луїс, США);

в) за останні 12 років (з 01.01.2002 по 01.01.2014) в Україні зростання обсягів ринку банківських карткових послуг характеризується наступними показниками:

- Кількість банків-членів карткових платіжних систем зросла з рівня 58 у 2002 році до 143 у 2014 році (з загальної кількості 181 банк в БС України);

- Кількість держателів платіжних карток (фізичних та юридичних осіб) зросла з рівня 3,2 млн. держателів платіжних карток у 2002 році до рівня 49,7 млн. держателів платіжних карток у 2014 році;

- Кількість активних платіжних карток в обігу (здійснена хоч 1 операція за останні 3 місяці) зросла з рівня 3,6 млн.шт. у 2002 році до рівня 35,6 млн.шт. у 2014 році, при цьому загальний обіг випущених платіжних карток в обігу (строк обігу не закінчений) становить 69,7 млн.шт.;

- Кількість банкоматів в Україні зросла з 1830 шт. у 2002 році до рівня 40350 шт. у 2014 році, тобто в 22 рази;

- Кількість терміналів обслуговування безготівкових операцій за допомогою платіжних карток в підприємствах торгівлі та надання послуг зросла з рівня 14 593 шт. у 2002 році до рівня 221 222 шт. у 2014 році, тобто в 15,2 рази, а кількість підприємств, які приймають до обслуговування платіжні картки у 2014 році становить 122 303;

г) З 69,7 млн.шт. емітованих пластикових платіжних карток в обігу:

- 60% обслуговуються міжнародної платіжною системою VISA International Service Association (США, Європа);

. - 29,0% обслуговуються міжнародної платіжною системою MasterCard International + Europay International (США, Європа);

- 11,0% обслуговуються національною платіжною системою НСМЕП (Україна).

д) обсяги банківських операцій з використанням платіжних карток зросли в 45,8 разів (з 20 млрд. грн. у 2001 році до 916 млрд. грн. у 2013 році). При цьому за останні 5 років (з 2008 по 2013 рр.) обсяги безготівкових платіжних карткових операцій зросли в 9,37 раза, а обсяги операцій отримання готівки тільки в 2,21 раза.

е) по структурі основними картками в Україні у 2014 році є:

- за видами носіїв інформації - картки з магнітною смугою (93,4%);

- за платіжною схемою - картки, які працюють по дебетовій схемі в рамках наявних коштів на картковому рахунку(75,3%);

- 98,9 % особисті платіжні картки;

- 99,0 % універсальні картки, призначені для проведення платежів в точках еквайрінгу та отримання готівки в банкоматах чи відділеннях банків.

- банкам емітовані 1,5 млн. шт. нових типів комплексних карток з магнітною полосою та з чіпом, що дозволяє розраховуватись ними як в Україні так і за кордоном (в залежності вид типу зчитиваючого пристрою);

- на ринок вийшли нові типи чіпових безконтакних карток - 17 тис.шт.

ж) Сучасний ринок банківських карткових послуг в Україні є монополізованим, на якому 5 банків із 143 займають 70% частку ринку з абсолютним лідером ПАТ КБ «Приватбанк» з власним процесинговим центром.

3. Проведений аналіз технології та обсягів операцій ПАТ «Брокбізнесбанк» з платіжними картами показав:

а) Частка ринку банківських карткових послуг в Україні, яку займає досліджуємий банк є досить невеликою:

- 0,84% частка по кількості емітованих карток (18 місце);

- 1,98% частка по кількості банкоматів (12 місце);

- 2,94% частка по кількості пристроїв еквайрінгу карток(7 місце).

б) ПАТ «Брокбізнесбанк», який емітує картки міжнародних платіжних систем VISA та Mastercard, власного процесингового центра не має та передав у 2010 році всі свої банкомати та термінальні пристрої в спільне користування банкоматно - термінальної мережі «Атмосфера» з процесинговим центром в Україні, який обслуговує транзакції з платіжними картками VISA та Mastercard в Україні, передаючи міжмережеві транзакції та позамережеві (в пристроях банків, які не входять в партнерські мережі з мережею «Атмосфера») в Україні та транзакції за кордоном в процесингові центри МПС VISA та Mastercard за кордоном;

в) Як показав аналіз даних щодо інфраструктури платіжної карткової системи в ПАТ «Брокбізнесбанк»:

- з кризового 2009 р. кількість емітованих банком карток в обігу та активних карток систематично знижується з 731 тис.шт. у 2008 році до 460 тис.шт. у 2013 році, тобто рівень падіння обсягів складає - 37,1%;

4. Проведена оцінка впливу та організація застосування НБУ заходів впливу на діяльність банківських установ на ринку платіжних карток показала:

- Національний банк у 2013 році отримав додаткові наглядові функції оверсайту за картковими платіжними системами в Україні;

- Національний банк України веде Реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;

- Національний банк має право скасувати реєстрацію платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент та нерезидент, на підставах порушення їми правил діяльності платіжної системи на території України, що веде автоматично до зупинки діяльності відповідної карткової платіжної системи.

5. При дослідженні конкурентоспроможності ПАТ «Брокбізнесбанку» на ринку платіжних карткових систем в Україні проведений аналіз основних споживчих та технологічних характеристик пластикових платіжних карт з магнітною смугою VISA та MasterCard, які емітуються ПАТ «Брокбізнесбанк» та його конкурентами, показав, що основними конкурентними факторами є:

- вартість комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (в % від суми готівки);

- вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (постійна сума);

- вартість комісійних платежів при отриманні готівки в банкоматах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (в % від суми готівки);

- вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в банко-матах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (постійна сума в валюті готівки).

Проведені розрахунки показників конкурентної позиції досліджуємого ПАТ «Брокбізнесбанк» на ринку платіжних карток (на 18.04.2014) для картки VISA Classic (гривнева), картки Mass Mastercard (гривнева),картки VISA Gold (гривнева), картки VISA Gold (долар США), картки Gold Mastercard (долар США) показали, що.

ПАТ «Брокбізнесбанк» знаходиться на серединних позиціях ринку, застосовуючи «0» ставку комісійних при знятті готівки в власних банкоматах, що приваблює клієнтів, але знижує доходи банку (тільки за рахунок обслуговування карток в інших банках).

6. В проектній частині дипломного дослідження були розроблені декілька однофакторних та багатофакторна економетричні моделі діяльності ПАТ «Брокбізнесбанк» на ринку платіжних карток у 2007 - 2013 рр..

Як показав аналіз побудованих регресійних трендів:

а) кореляційний зв'язок між обсягами залучених поточних, строкових коштів юридичних осіб та строкових коштів фізичних осіб і кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» практично відсутній (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,0006 - 0,0012);

б) кореляційний зв'язок між обсягами залучених поточних коштів фізичних осіб та кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» є додатним середньої сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 = 0,6916).

в) кореляційний зв'язок між обсягами чистого комісійного доходу ПАТ «Брокбізнесбанк» та кількістю емітованих платіжних карт є додатним малої сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,2141 - 0,3166);

г) кореляційний зв'язок між обсягами чистого комісійного доходу ПАТ «Брокбізнесбанк» та кількістю власних банкоматів є додатним значної сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,7714);

д) кореляційний зв'язок між обсягами чистого комісійного доходу ПАТ «Брокбізнесбанк» та кількістю власних платіжних терміналів є додатним значної сили сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,7665).

Отримані однофакторні економетричні моделі відповідають реальному економічному змісту роботи банку та доходності банківських операцій на ринку карткових платіжних систем:

- чим більше карткових рахунків в банку, тим більше сумарні поточні залишки на рахунках фізичних осіб (особові, зарплатні чи пенсійні картки);

Враховуючи додатний характер отриманих однофакторних моделей впливу обсягів інфраструктури платіжної системи на обсяги чистих комісійних доходів діяльності банку в дипломному дослідженні побудована для ПАТ «Брокбізнесбанк» багатофакторна регресійна модель Y = f (X1,X2,X3):

Y - обсяг чистих комісійних доходів, тис.грн.;

X1 - обсяг емітованих платіжних карток в обігу, шт.;

X2 - кількість власних банкоматі, шт.;

X3 - кількість власних платіжних терміналів в торгівельній мережі, шт.

В результаті розрахунків отримана багатофакторна модель впливу обсягів інфраструктури платіжної системи на обсяги чистих комісійних доходів діяльності банку високого рівня кореляції (коефіцієнт детермінації R2=0,942):

Для підтвердження реальності економічнихз процесів в побудованій для ПАТ «Брокбізнесбанк» багатофакторної моделі залежності чистих комісійних доходів банку від обсягів інфраструктури власної платіжної системи в дипломному дослідженні проведена побудова аналогічної моделі для групи 48 банків банківської системи України за результатами їх діяльності станом на 01.01.2014 р.

Отримана міжбанківська багатофакторна модель впливу обсягів інфраструктури платіжної системи на обсяги чистих комісійних доходів діяльності банку є моделлю високого рівня кореляції (коефіцєнт детермінації R2=0,879), яка підтверджує висновки по моделі ПАТ «Брокбізнесбанк».

Таким чином, наукова новизна та практична цінність отриманих економетричних моделей полягає в тому, що розвиток міжбанківських об'єднаних мереж банкоматів та платіжних терміналів є маркетингово привабливим для клієнтів банку, але суттєвий економічний дохід банку надає наявність тільки власної інфраструктури платіжної карткової системи (емітовані платіжні картки, банкомати та платіжні термінали).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Банківські операції : підручник / А.М. Мороз [та ін.] ; за заг. ред. А.М. Мороза ; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. заклад 'Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана'. - 3-тє вид., переробл. і доповн. - К. : КНЕУ, 2008. - 608 с.

2. Банківські операції: Підручник / За ред.. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав'янської. - К.: Знання, 2006. - 727 с.

3. Базадзе К. Методологічні засади та практичні аспекти оцінки конкуренто-спроможності банків (на прикладі банків у харківському регіоні) [Електрон-ний ресурс] / К. Базадзе (Харківський інститут банківської справи НБУ) // Соціально-економічні проблеми і держава. - 2013. - Вип. 1 (8). - С. 44-53. - Режим доступу до журн.: http://sepd.tntu.edu.ua/ images/stories/ pdf/2013/13bkmuhr.pdf.

4. Быстров Л.В. Пластиковые карти [Текст] / Л.В. Быстров. - М.: БДЦ-пресс, 2008. - 624 с.

5. Вавилов А.В. Пластиковые карти: принципы построения платежных систем / А.А. Вавилов, И.И. Ильин. - М.: Європеум-Пресс, 2009. - 123 с.

6. Васюренко О.В. Банківські операції : Навчальний посібник . - 4-те вид., перероблене і доповнене / О.В. Васюренко. - Київ: Знання, 2004. - 324 с.

7. Васюренко О.В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навчальний посібник/ О.В. Васюренко, К.О. Волохата.- К.: Знання,2006. - 464 с.

8. Вовк В. Особливості формування конкурентної стратегії банку на ринку банківських послуг / В. Вовк // Вісник НБУ. - 2011. - № 9. - С. 20-26.

9. Вовчак О.Д. Платіжні системи: Навч. посіб. / О.Д. Вовчак і ін. - К.: Знання, 2008. - 341 с.

10. Гинзбург А.И. Пластиковые карти/ А.И. Гинзбург.- СПб.: Питер,2010. - 215 с.

11. Голдовский И. Банковские микропроцессорные карти / И.Голдовский. - М.: Издательство:Альбина -Паблишер, 2010 - 694 с.

12. Державні будівельні норми України ДБН В.2.5-28-2006 „Природне і штучне освітлення” (На заміну СНиП II-4-79), 2006

13. Державні будівельні норми України, „Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд” (ДБН В.2.5-27-2006 ) // Введені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 з 1 жовтня 2006 р., 2006. - [Електронний документ] - режим доступу: http://www.mebius.ua/ files/normativy /1004621.doc

14. Державні будівельні норми України СHиП 2.09.02-85 „ Производственные здания» // Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 року N 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 року - [Електронний документ] - режим доступу: http://info-build.com.ua/normativ/detail.php?ID=40964

15. Державні будівельні норми України ДБН В.2.2-28:2010 « Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» - [Електронний документ] - режим доступу: http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-806

16. Державні будівельні норми 'Пожежна безпека об'єктів будівництва', затверджені наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (ДБН В.1.1.7-2002) - [Електронний документ] - режим доступу: http://document. ua/zahist-vid-pozhezhi.-pozhezhna-bezpeka-obektiv-budivnictva-nor300.html

17. Дзюблюк О.В.. Банківські операції: Підручник / За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка. - Тернопіль: Вид-во ТНЕУ «Економічна думка»,2009. - 696 с.

18. Доля В.Т. Економетрія: навч. посібник / В.Т. Доля; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2010. - 171 с.

19. ДСанПін 3.3.2-007-98 - Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин/ МОЗ України, 1998 - [Електронний документ] - режим доступу: http://tex-bezbeka.in.ua/

20. ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд. - К.; Діє з 01.01.2009.

21. ДСТУ OHSAS 18001:2010 - Національний стандарт України «Система управління гігієною та безпекою праці» - http://www.iso.kiev.ua/page/29.html

22. Дшхунян В Л Электронная идентификация. Бесконтактные электронные идентификаторы и смарт-карти / В.Л. Дшхунян - М.: ACT, 2004 - 695 с.

23. Дубілет О. В. Перспективи розвитку карткових продуктів // Вісник НБУ. - 2009. - № 10. - С. 11-13.

24. Дубовик О.В. Формування конкурентоспроможності банку: Монографія / О.В. Дубовик, А.Я. Кузнєцова, Т.Д. Гірченко. - Львів: ЛБІ НБУ, 2005. - 215 с.

25. Економічна статистика. Навчальний посібник / За ред. Р.М. Моторина. - К.: КНЕУ, 2005. - 362 с.

26. Елисеева И.И. Общая теория статистики: Учебник / И.И. Елисеева, М.М. Юзбашев ; под ред. И.И. Елисеевой. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 656 с.

27. Завалеев В.П. Системы безналичных расчетов пластиковых карт. Принципы проведения расчетов. / В.П. Завалеев. - М.: Центр Информационных технологий, 2011. - 210 с.

28. Карпов А.А. О противодействии мошенничеству с платежными картами / А.А. Карпов // Карт Бланш: информационно-аналитический журнал. - 2013. - №2 (102). - С. 34 - 35.

29. Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI - [Електронний документ]. - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/5403-17

30. Кравчук В. Ринок карткових платежів України:міжнародний досвід та національне регулювання [Електронний текст]/ В. Кравчук, О. Прем'єрова.- Аналітичний звіт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. - К.: АДЕФ-Україна, 2012. - 60 с.

31. Кравчук М.В. Аналіз масштабів та основні напрями мінімізації ризиків шах-райства членів міжнародних платіжних систем // М.В.Кравчук. - Електронне наукове фахове видання 'Ефективна економіка', Дніпропетровський аграрно-економічний університет, 2014 - http://www.economy.nayka.com.ua/2120

32. Кудельчук І.А. Ризики у сфері банківського карткового бізнесу / І.А. Кудельчук/ Економічний простір. - 2012. - №23/1. - С.292-298

33. Левицька Т.В. Особливості використання сучасних інформаційних технологій і платіжних пластикових карток у банківській системі // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 10. - С. 233-238.

34. Лютий І.О. Банківська справа : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / І.О. Лютий, А.С. Криклій, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова, Н.І. Версаль; ред.: І.О. Лютий; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2009. - 384 c.

35. Лютий І.О. Банківський маркетинг:підручник // І.О.Лютий, О.О. Солодка - К.:Центр учбової літератури, 2009. -776 с.

36. Магнус Я.Р. Эконометрика. Начальный курс:Учебн. - 6-е изд., перераб. и дополн. / Я.Р. Магнус, П.К.Катышев, А.А. Пересецкий - М.: Дело, 2004. - 576 с.

37. Марченко А.В. Пластиковые деньги - Visa, MasterCard и другие/ А.В. Марченко, С.В. Бочкарев. - М.: Олимп-Бизнес, 2006. - 240 с.

38. Мірошниченко О.В. Методи оцінки конкурентоспроможності банку [Електронний документї / О.В.Мірошниченко. - ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», 2009. - http://ecrimea.crimea.edu/ arhiv/2009/econ_28_2009/miroshnichenko.pdf

39. Міщенко В.І. Банківський нагляд : підручник / В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. - К. : Центр наук. дослідж. НБУ; Ун-т банк. справи НБУ, 2010. - 497 c.

40. Міщенко В.І. Банківські операції : підручник / В.І. Міщенко, Н.Г. Слав'янська, О.Г. Коренєва.-2-ге вид., переробл. і доповн. - К.:Знання, 2007. - 797 с.

41. Наконечний С.І. Економетрія: Підручник. - Вид. 3-тє, доп. та перероб. / С.І.Наконечний, Т.О.Терещенко, Т.П.Романюк. - К.: КНЕУ, 2004. - 520 с.

42. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожеженою та пожежною небезпекою(взамен ОНТП -86) // Наказ МНС України № 833 від 03.12.2007 - [Електронний документ] - режим доступу: http://document.ua/normi-viznachennja-kategorii-primishen-budinkiv-ta-zovnishni-nor7322.html

43. Науменкова С.В. Системи регулювання ринків фінансових послуг зарубіжних країн : навч. посіб. для системи підвищ. кваліфікації фахівців фін.-кредит. установ / С.В. Науменкова, В.І. Міщенко; Нац. банк України, Центр наук. дослідж. - К., УБС НБУ:Знання, 2010. - 169 c.

44. Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг : навч. посіб. / С.В. Науменкова, С.В. Міщенко. - К. : Знання, 2010. - 532 c.

45. НПАОП 0.00 - 1.29 - 07 Правила захисту від статичної електрики.

46. О безопасности рынка платежных карт Украины // Карт Бланш: информационно-аналитический журнал. - 2012. - № 2. - С. 37 - 38.

47. Олещук М.Г. Оцінка рівня конкурентоспроможності банківських послуг // Вісник Університету банківської справи Національного банку України, 2011, № 3 (12) - [Eлектронний документ ] - режим доступу: http://www.nbuv.gov.-ua/Portal /soc_gum/VUbsNbU/2011_3/VUBSNBU12_p220-p223.pdf

48. Олійник А.В. Інформаційні системи і технології у фінансових установах // А.В. Олійник, В.М. Шацька - Навчальний посібник - Львів: 'Новий Світ-2000', 2006 - 436 с.

49. Олійник О.М. Банківські кредитні картки // Фінанси України - 2009 -№ 11 - С. 68-80.

50. Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та перероблене. / К.Н. Ткачук, М.О. Халімовський, В.В. Зацарний, Д.В. Зеркалов, Р.В. Сабарно, О.І. Полукаров, В.С. Коз'яков, Л.О. Мітюк. За ред. К.Н. Ткачука і М.О. Халімовського. - К.: Основа, 2006 - 448 с.

51. Піскунова Л.Е. Безпека життєдіяльності / Л.Е. Піскунова, В.А. Прилипко, Т.О. Зубок . - К.: Академія, 2012. - 224 с.

52. Пиріг С.О. Платіжні системи : навч. посібник / С.О. Пиріг ; М-во освіти і науки України, Луцький державний технічний ун-т. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 240 с.

53. Пластиковые карти. 4-е издание переработанное и дополненное /А.А. Андреев, М.Ю. Белов, Н.В. Иванов, Е.В. Ермолаев, В.А. Кузнецов, П.В.Стромский и др. - М.: Издательская группа 'БДЦ-ПРЕСС', 2002. - 576 с.

54. Пластиковые карти. 2-е издание, переработанное и дополненное. / Сост. А.А. Андреев. - М.: Концерн Банковский Деловой Центр. 2011. - 312 c

55. Платежные карти. Бизнес энциклопедия. 2-е издание, переработанное и дополненное / И.М. Голдовский, М.Ю. Гончарова, А.Н. Грачев, С.Л. Груздев, И.А. Демчев, А.М. Доронин, В.Л. Достов, Г.Р. Имаева, М.В. Кузин, В.М. Кутьин, А.А. Новиков, А.В. Пухов, Н.П. Пятиизбянцев, А.Г. Сабанов, О.С. Сергеева, О.М. Смирнова-Крель, П.М. Шуст, А.Э.Юсупова. - М.: ЦИПСиР, 2014 - 560 с.

56. Платежные карти. Энциклопедия 1870-2006 (Platebni Karty: Encyklopedie 1870-2006 ) / Автор: Павел Юржик , Переводчик на русский язык: Е. Давыдо-ва. - М.: Издательство: Альпина Паблишер. 2007. - 296 с

57. Поліщук С.О. Пластикові платіжні картки: випуск і використання/ Бухгалтерський облік і аудит. - 2002, № 9. с 56-63.

58. Портер, Майкл Э. Конкуренция / Майкл Э. Портер ; [пер. с англ. О.Л. Пелявского, Е.Л. Усенко, И.А. Шишкиной ; под ред. Я. В. Заблоцкого]. - Обновл. и расшир. изд. - М. : Вильямс, 2010. - 591 с.

59. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91 - [Електронний документ] - режим доступу: http://safety-rtc.com/view_post. php?id=76

60. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МНС України від 19.10.2004 N 126) // (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 537 від 24.02.2012 ) - [Електронний документ] - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1410-04

61. Про Національний банк України : закон України від 20.05.1999 № 679-XIV ( Із змінами, внесеними згідно із Законами станом N 399-VII від 04.07.2013 ) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/679-14

62. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні : закон України від 5 квітня 2001 року N 2346-III ( Із змінами, внесеними згідно із Законами станом N 406-VII від 04.07.2013 ) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14

63. Про банки і банківську діяльність: закон України від 7 грудня 2000 року N 2121-III ( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від N 1166-VII від 27.03.2014) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14

64. Про охорону праці /Закон України від 14 жовтня 1992 року N2694-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на N 3458-VI від 02.06.2011-[Електронний документ].-режим доступу: - http://zakon1. rada.gov. ua/ laws/show/2694-12

65. Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів: Постанова НБУ від 30.04.2010 N 223 ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку станом N 481 від 04.11.2010 ) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0474-10

66. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій з викорис-танням платіжних карток у банках України //Постанова Правління Національного банку України від 8 квітня 2005 року N 123 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України N 496 від 17.11.2010) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0441-05

67. Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів // Постанова Правління Національного банку України від 10 грудня 2004 року N 620 / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0025-05

68. Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України //Постанова Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року N 124 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від № 266 від 05.07.2013) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0353-03

69. Про затвердження Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури // Постанова Правління Національного банку України від 04.02.2014 № 43 / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/z0348-14

70. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України : постанова Правління НБУ від 17.06.2004 N 280 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Правління Національного банку станом N 184 від 21.05.2013) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0918-04

71. Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства / Постанова Правління НБУ від 17.08.2012 № 346 / (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 486 від 22.11.2012). - [ Електронний документ]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1590-12

72. Річна інформація емітента цінних паперів Публічне акціонерне товариство «БРОКБIЗНЕСБАНК» за 2010 - 2013 рр. - [Електронний документ ] - шлях доступу: http://www.bankbb.com.ua/

73. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги:учебное пособие для вузов./ О.С. Рудакова. - М.: Банки и биржи,ЮНИТИ, 2011. - 261 с.

74. Рубинштейн Т. Пластиковые карти/ Т. Рубинштейн, О. Мирошкина. - М.:Издательство: Гелиос АРВ, 2005. - 416 с.

75. СНіП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» // Рішення Мінбуду України від 13.05.2005 № 26 'Про проект Зміни N 4 СНиП 2.04.05-91 'Опалення, вентиляція та кондиціювання' - - [Електронний документ] - режим доступу: http://www.budinfo.org.ua/doc/1811315.jsp

76. Соколов Е.В. Модели и эффективность банковского обслуживания с использованием пластиковых карт / Е.В. Соколов, С.И. Немтинов, А.А. Елисеев. - М.:МЕЛАП, 2010. - 160 с.

77. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.; за наук. ред. д-ра екон. Наук С.С. Герасименка. - 2-ге вид., переоб. і доп. - К.: КНЕУ, 2008. -467 с.

78. Страхарчук А.Я. Інформаційні системи і технології в банках:Навч.посібник // А.Я. Страхарчук, В.П. Стахарчук. - К.: УБС НБУ:Знання, 2010. - 515 с.

79. Типове положення про службу охорони праці// Державний комітет України з нагляду за охороною праці, наказ від 15.11.204 № 255 ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 236 від 2.10.2007). - [ Електронний документ]. - режим доступу: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. laws/show/z1526-04

80. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці(НПАОП 0.00-4.12-05) та Переліку робіт з підвищеною небезпекою // Державний комітет України з нагляду за охороною праці, наказ від 26.01.2005 № 15 ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 273 від 16.11.2007) - [ Електронний документ]. - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0231-05

81. Уокенбах Дж. Microsoft Excel 2010. Библия пользователя. : Пер. с англ./ Дж. Уокенбах. -М.: Вильямс, 2011. - 912 с.

82. Хок, Ди. Философия твоей кредитки. История Visa / Д. Хок ; пер. с англ. [С. Кормашовой] - М. : Секрет фирмы, 2006. - 368 с.

83. Чайковський Л. І. Платіжні системи: Навч. посіб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2006. - 210 с.

84. Чернишова К.В. Проблеми використання платіжних карток в Україні та шляхи їх вирішення/Управління розвитком. - 2011, №9. с 122-124

85. Юданов А.А. Экономический анализ деятельности банка. / А.А. Юданов. - М.: ИНФРА-М. 2008. - 465 с.

86. http://www.bankbb.com.ua/ru - Офіційний Інтернет-сайт ПАТ КБ „Брокбізнесбанк”, 2014

87. http://vetekgroup.com/ - Офіційний Інтернет-сайт «Восточно-Європейской Топливно-Энергетической компании»(ВЕТЭК), 2014

88. http://visa.com.ua/ua/uk-ua/merchants/acceptingvisa/identifyingcards.shtml - Офіційний Інтернет-сайт представництва VISA в Україні, 2014

89. http://www.visa.com/globalgateway/gg_selectcountry.jsp - Офіційний Інтернет-сайт міжнародна платіжна система VISA International Service Association, 2014

90. http:// www.mastercard.com - Офіційний Інтернет-сайт MasterCard Worldwide (NYSE: MA) - міжнародна платіжна система, 2014

91. http://www.ansmep.com.ua - Офіційний Інтернет-сайт національної платіжної системи України НСМЕП, 2014

92. http:// www.upc.ua - Офіційний Інтернет-сайт (Об'єднана банкоматна мережа 'АТМоСфера') Український процесінговий центр, 2014

93. http://pumb.ua/ua/financial_institutions/processing_center/services/ - Офіційний Інтернет-сайт (Об'єднана банкоматна мережа 'Радіус'), 2014

94. http://tex-bezbeka.in.ua/index.php?per=12 - Інтернет- сайт „Техніка безпеки та охорона праці в Україні”, 2014

95. http://ibud.ua/ua/statya/kontur-zazemleniya-konstruktsiya-vybor-zazem lite-lya -100857 - Довідковий Інтернет сайт будівельного порталу iBUD UA, 2014