Фінансовий аналіз діяльності та визначення фінансових перспектив в ПуАТ КБ "Акордбанк"

/

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Фінансовий аналіз діяльності та визначення фінансових перспектив в ПуАТ КБ 'Акордбанк'

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА АЛГОРИТМИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЯК ПІДПРИЄМСТВА ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

1.1 Пасивні (ресурсні) та активні (кредитні) операції банку та показники їх витратності та доходності

1.2 Нормативні показники платоспроможності, ліквідності та ризикованості діяльності в фінансовому аналізі діяльності банку

1.3 Структура прибутку комерційного банку та основні показники рентабельності його діяльності

РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ПУАТ КБ 'АКОРДБАНК' ЗА 2008 - 2010 РР

2.1 Основні результати діяльності банку та його рейтингова позиція в банківській системі України

2.2 Оцінка прибутковості діяльності банку на ринках кредитування юридичних та фізичних осіб

2.3 Оцінка прибутковості діяльності банку на ринку міжбанківського кредитування

2.4 Оцінка прибутковості діяльності банку на ринку операцій з цінними паперами

2.5 Оцінка прибутковості позабалансових операцій банку на ринках кредитних гарантій та застав

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ПО ПЕРСПЕКТИВАМ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПУАТ КБ 'АКОРДБАНК'

3.1 Загальний аналіз стану прибутковості та рентабельності діяльності в банках України в умовах наслідків світової фінансової кризи 2008 -2010 рр

3.2 Аналіз причин зниження рентабельності діяльності банків України в умовах наслідків світової фінансової кризи 2008 -2010 рр. та пропозиції по перспективам підвищення рентабельності в умовах ПАТ КБ 'Акордбанк'

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дипломної роботи полягає в необхідності впровадження методології комплексного аналізу ефективності діяльності комерційного банку не тільки в внутрішньому мікросередовищі, але і при порівняльному аналізі положення банку у банківській системі України (макросередовищі), що дозволяє виявити фінансові проблеми в розвитку банку та ідентифікувати їх причини в порівняльному аналізі характеристик його операцій з показниками лідерів банківської системи та середніми показниками банківської системи України.

Мета дипломної роботи полягає в проведенні аналізу ефективності банківських операцій в комерційному банку ПАТ КБ 'Акордбанк'.

Предметом дослідження є зведена фінансова звітність по банківським операціям комерційних банків.

Об'єктом дослідження є діяльність ПАТ КБ 'Акордбанк'.

Завдання дослідження :

- аналіз існуючого механізму та інструментарію фінансового менеджменту в комерційних банках;

- аналіз якості фінансового менеджменту в ПАТ КБ 'Акордбанк';

- пошук шляхів підвищення рентабельності роботи банку з врахуванням особливостей стану його сучасного розвитку.

Методи дослідження, застосовані в роботі - методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи), методи побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).

Інформаційно-методологічна база досліджень дипломної роботи -- звітні документи ПАТ КБ 'Акордбанк' за 2008-2010 роки, інформаційні аналітичні бази Національного банку України та Асоціації українських банків, нормативні документи Національного банку України.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА АЛГОРИТМИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЯК ПІДПРИЄМСТВА ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

1.1 Пасивні (ресурсні) та активні (кредитні) операції банку та показники їх витратності та доходності

Згідно статті 30 Закону України 'Про банки та банківську діяльність' [1] структура капіталу банку складається з:

1) основного капіталу;

2) додаткового капіталу.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів.

За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати:

а) нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не відображаються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);

б) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість 'прихованих' резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);

в) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти;

г) субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою договору не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому сума субординованого боргу, включеного у капітал, щорічно зменшується на 20 відсотків її первинного розміру протягом п'яти останніх років дії договору.

Національний банк України має право визначати своєю постановою інші складові додаткового капіталу, а також умови та порядок його формування. Додатковий капітал не може бути більш як 100 відсотків основного капіталу. При цьому основний та додатковий капітал банку обліковуються в різних класах балансу банку [9] та використовуються як показники для розрахунку нормативів регулятивного капіталу банку згідно 'Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні' [11]:

- мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),

- адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2),

- співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3).

Обліковуємий у 5 класі балансу [9] балансовий власний капітал банків має таку структуру:

1. Сплачений зареєстрований статутний капітал;

2. Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу;

3. Емісійні різниці ;

4. Загальні резерви та фонди банків;

5. Результати минулих років;

6. Результати попереднього звітного року, що очікують затвердження;

7. Результати поточного року;

8. Результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів у портфелі банку на продаж та інвестицій в асоційовані компанії.

Регулятивний капітал банку є розрахунковим економічним показником, який складається з основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу [11].

Розрахований за вищенаведеною методикою регулятивний капіла банку повинен забезпечувати виконання 3 нормативів Н1, Н2, Н3:

а) Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має становити 10 млн. євро.

б) Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не меншим, ніж 10 відсотків.

в) Нормативне значення нормативу Н3 має бути не менше ніж 9 відсотків.

Для публічного акціонерного товариства з вільним обігом акцій витратами на утримання власного капіталу є сплата акціонерам дивідендів за їх акціонерну долю капіталу на рівні не менше середньоринкової альтернативної вартості вкладення капіталу в інші сфери бізнесу, одними їз показників якої є депозитна доходність та доходність безризикових державних облігацій.

Окрім цього, за залучення субординованого капіталу банк сплачує кошти відсоткових витрат, а за рахунок чистого прибутку після оподаткування створює додаткові резервні фонди та фонди часткової капіталізації дивідендів, якщо на це згодні акціонери. Таким чином, ця вимога накладає відповідні обмеження на рентабельність статутного акціонерного капіталу банку, яка повинна бути не нижче середньоринкової альтернативної вартості вкладення капіталу в інші сфери бізнесу. Якщо за результатами фінансового року рівень дивідендної доходності є нижчим, ніж середньоринкова альтернативна вартість вкладення капіталу в інші сфери бізнесу, є ризик перерозподілу статутного капіталу за рахунок продажу певними акціонерами своєї частки для перекладання інвестованого капіталу в інші сфери бізнесу.

Головна мета процесу управління банківським капіталом полягає в залученні та підтримці достатнього обсягу капіталу для розширення діяльності й створення захисту від ризиків. Величина капіталу визначає обсяги активних операцій банку, розмір депозитної бази, можливості запозичення коштів на фінансових ринках, максимальні розміри наданих кредитів, величину відкритої валютної позиції та інші важливі показники, які істотно впливають на діяльність банку. Для українських банків актуальними залишаються питання нарощування капітальної бази і для більшості з них мета управління капіталом полягає в його поповненні.

У банківській практиці використовуються два методи поповнення капіталу:

- метод внутрішніх джерел поповнення капіталу;

- метод зовнішніх джерел поповнення капіталу.

За першим методом головним джерелом зростання капіталу є нерозподілений прибуток банку. Реінвестування прибутку -- найприйнятніша та порівняно дешева форма фінансування банку, який прагне розширити свою діяльність. Такий підхід до нарощування капітальної бази не розширює коло власників, а отже, дозволяє зберегти існуючу систему контролю за діяльністю банку і уникнути зниження дохідності акцій унаслідок збільшення їх кількості в обігу.

Чистий прибуток, що залишився в розпорядженні банку після виплати податків, може бути спрямований на виконання двох основних завдань: 1) забезпечення певного рівня дивідендних виплат акціонерам; 2) достатнє фінансування діяльності банку. Отже, дивідендна політика банку справляє значний вплив на можливості розширення капітальної бази за рахунок внутрішніх джерел.

Завдання менеджменту банку полягає у визначенні оптимального співвідношення між величиною прибутку, що спрямовується на поповнення капіталу, та розміром дивідендних виплат акціонерам банку. Низький рівень дивідендів призводить до зниження ринкової вартості акцій банку та спонукає власників до їх продажу, що означає відплив акціонерного капіталу з банку. Така дивідендна політика не заохочує потенційних акціонерів і може створити проблеми під час залучення капіталу в майбутньому, оскільки акції з низькими дивідендами не матимуть попиту на ринку.

Високий рівень дивідендних виплат приваблює акціонерів, але сповільнює процес накопичення капіталу. Це стримує зростання обсягу активних операцій, які генерують доходи банку, та підвищує загальний рівень ризику. Зниження надійності банку також може стати причиною відпливу капіталу через продаж акціонерами своїх акцій, які стають надто ризикованими. Дивідендна політика впливає не лише на внутрішні джерела поповнення капіталу, а й на зовнішні, адже можливості додаткового залучення капіталу великою мірою визначаються розміром дивідендів.

Оптимальною дивідендною політикою є така, яка максимізує ринкову вартість акцій банку. Дохідність акцій банку має бути не нижчою за дохідність інших видів інвестицій з таким самим рівнем ризику. У розвинутих країнах середній рівень дохідності банківських акцій становить 14--17 %.

Переваги методу внутрішніх джерел поповнення капіталу:

- незалежність від кон'юнктури ринку;

- немає витрат із залучення капіталу зовні;

- простота застосування, оскільки кошти просто переводяться з одного бухгалтерського рахунка на інший;

- немає загрози втрати контролю над банком з боку акціонерів.

Недоліки методу внутрішніх джерел поповнення капіталу:

- повне оподаткування, оскільки на поповнення капіталу спрямовується чистий прибуток після виплати всіх податків;

- виникнення проблеми зменшення дивідендів;

- повільне нарощування капіталу.

Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел можливе кількома способами:

1) емісія акцій;

2) емісія капітальних боргових зобов'язань (субординований борг);

3) продаж активів та оренда нерухомості.

Менеджмент банку вдається до зовнішніх джерел зростання капітальної бази в разі, коли потрібно забезпечити швидке отримання великих обсягів коштів. Наприклад, в умовах України коли органами банківського нагляду переглянуто норми достатності капіталу, то перед менеджментом банку постає завдання швидко й істотно наростити капітал, що можливо лише за рахунок зовнішніх джерел.

Найпопулярнішим зовнішнім джерелом є емісія звичайних і привілейо-ваних акцій. Випуск та розміщення на ринку акцій банку -- це найдорожчий з погляду вартості спосіб нарощування капіталу. Така процедура пов'язана з високими витратами та супроводжується значним ризиком, який пов'язано з можливим зниженням прибутку на одну акцію та втратою контролю над банком з боку акціонерів. Якщо емісія акцій значна й акціонери не в змозі викупити всі нові акції, то перед банками постає загроза зміни власників через концентрацію контрольного пакета акцій. Разом з тим розширення кола акціонерів створює сприятливі умови для залучення додаткових коштів у майбутньому.

Капітальні боргові зобов'язання є довгостроковими позичковими коштами, вкладеними в банк зовнішніми інвесторами. Емісія може проводитись у формі випуску в обіг довгострокових цінних паперів або боргових зобов'язань. Передбачається, що такі зобов'язання банку мають характер субординованих, тобто в разі банкрутства вони є другорядними порівняно із зобов'язаннями перед вкладниками, але мають пріоритет перед акціонерами у разі встановлення порядковості виплат. Хоча за своєю економічною природою субординовані зобов'язання для банку -- позичкові кошти, які зрештою потрібно буде повертати власникам, проте з огляду на достатньо тривалий період їх використання та можливість обміну на акції банку такі кошти прирівнюються до власних. Крім того, банки можуть користуватися цим джерелом необмежено довго, погашаючи попередній борг за рахунок нової емісії.

Субординовані зобов'язання менш ризиковані, ніж акції банку, тому мають нижчий рівень дохідності. Для банку це дешевше джерело поповнення капіталу порівняно з емісією акцій. Здебільшого капітальні зобов'язання випускаються на 10--15 років під фіксовану ставку або на дисконтній основі, коли дохід забезпечується за рахунок зростання їх курсової вартості. Субординовані зобов'язання можуть бути конвертованими, коли умовами випуску передбачається можливість їх обміну на акції банку в майбутньому. Конвертованість підвищує привабливість таких зобов'язань, оскільки надає право придбання акцій у найвигідніший момент.

Банки також можуть вдаватися до емісії цінних паперів, погашення яких здійснюється лише через обмін на акції. Привабливість для банку такого способу нарощування капіталу визначається правилами оподаткування, коли процентні виплати за таким боргом відносяться на витрати банку і не оподатковуються. Але не всі банки можуть скористатися таким джерелом поповнення капіталу, оскільки доступність його значною мірою випливає з банківського законодавства конкретної країни. Вітчизняні комерційні банки мають право випускати облігації лише за умови сплати всіх випущених ними акцій.

Перевага методу поповнення капіталу випуском субординованих зобов'язань полягає в підвищенні показників прибутковості на одну акцію за умови, що отримані в такий спосіб ресурси приносять дохід, який перевищує процентні виплати за ними. Але цей спосіб формування капіталу зменшує стійкість банку (співвідношення власних і залучених коштів) та підвищує ризик, що може негативно вплинути на ціну акцій банку.

Для поповнення капіталу й одержання значних грошових коштів банки вдаються до проведення таких фінансових операцій, як продаж активів, зокрема будівель, споруд, офісів, котрі належать банку, з одночасною довгостроковою їх орендою у нових власників. Такі операції стають успішними за умов, коли через інфляцію ринкова вартість майна зростає, а законодавством дозволена прискорена амортизація нерухомості. Частіше в банках створюються резерви переоцінювання основних засобів для покриття різниці між їх ринковою та балансовою вартістю. На суму дооцінки активів випускаються акції, які безкоштовно розміщуються між акціонерами банку, збільшуючи частку їх власності. Така операція капіталізації резервів і дооцінювання активів називається бонусною емісією. Вона збільшує розмір капіталу, не розпорошуючи власності і не підвищуючи ризику втрати контролю над банком з боку акціонерів.

Вибір способу залучення капіталу із зовнішніх джерел має базуватися на результатах глибокого фінансового аналізу альтернативних варіантів та їх потенціального впливу на величину прибутку в розрахунку на акцію.

Менеджменту банку необхідно взяти до уваги відносну вартість та ризик, пов'язаний з кожним джерелом, методи державного регулювання й доступність, а також оцінити довгострокові перспективи та наслідки. Для вітчизняних банків емісія акцій -- фактично єдине зовнішнє джерело поповнення капіталу.Перевагами цього способу є можливість швидко одержати значні суми грошових коштів, а також поліпшити позиції банку щодо залучення коштів у майбутньому.

Вітчизняні банки відчувають дедалі більшу потребу в збільшенні обсягів власного капіталу, особливо після прийняття відповідних постанов НБУ, тому планування перспектив розвитку капітальної бази розглядається як одне з основних завдань менеджменту.

У загальному обсязі ресурсів, якими володіє комерційний банк, переважа-ють зобов'язання банку.

Під зобов'язаннями банку слід розуміти вимоги до активів банківської установи, що зобов'язують її сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому. У бухгалтерському обліку до зобов'язань включають кошти на поточних рахунках клієнтів; кредиторську заборгованість, заборгованість за нарахованими процентами та відстрочену дебіторську заборгованість за дохо-дами, але не включають доходи, прибуток та внутрішньо- банківські розрахун-ки (рис.1.1 - 1.2).

В економічній літературі зобов'язання заведено поділяти на залучені, запозичені кошти та технічні запозичені поточні пасиви. Залучені кошти є найбільшою частиною зобов'язань банку. Це основне джерело формування ресурсів банку, які спрямовуються на проведення активних операцій.

Рис. 1.1. Структура зобов'язань банку [12]

Рис.1.2. Схема класифікації зобов'язань банку за якісним складом [12]

До залучених коштів банку належать залишки коштів на поточних, бюджетних рахунках клієнтів, депозитні вклади фізичних та юридичних осіб, вклади до запитання, залишки на пластикових платіжних картах, кредиторська заборгованість тощо.

У банківській практиці залучені кошти називають депозитними зобов'я-заннями. Депозит (вклад) -- це зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату. Депозити утворюються за рахунок вкладу в банк суми грошей готівкою або у безготівковій формі, у вигляді цінного папера, що належить до оплати. Прак-тично всі клієнтські рахунки в пасиві називаються депозитними. У світовій практиці їх частка в структурі пасивів становить від 60 до 80 %.

Метою менеджменту в сфері управління зобов'язаннями банку є залучен-ня достатнього обсягу коштів з найменшими витратами для фінансування тих активних операцій, які має намір здійснити банк і підтримка достатнього рівня ліквідності. Основними завданнями щодо управління залученими коштами є:

- дотримання нормативів ліквідності;

- дотримання нормативів обов'язкового резервування;

- реалізація депозитної політики банку;

- підтримка структури пасивів (коефіцієнт фінансового важеля) на рівні, який відповідає стратегічним цілям банку;

- використання підходів до управління зобов'язаннями, які відповідають стратегії управління ризиком ліквідності;

- застосування інструментів управління зобов'язаннями банку, адекват-них стану фінансового ринку;

- встановлення відповідності обсягів і структури зобов'язань обсягам і структурі активних операцій, спираючись на стратегію інтегрованого управлін-ня пасивами і активами банку;

- формування собівартості ресурсів на ринку, що забезпечують стабільну доходність активних операцій.

Таблиця 1.1 ПАСИВИ БАНКА (факторні агрегати витратної ресурсної бази банку)

До запозичених коштів комерційного банку належать кошти, отримані від емісії і продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків, в тому числі в Національному банку України.

Залучені та запозичені кошти комерційного банку є платними ресурсами, ціна на які залежить від їх виду, суми, валюти та строку залучення(запозичення). Cтруктура балансових статей власних, залучених та запозичених коштів в пасивних ресурсах комерційного банку наведена в табл. 1.1 [13].

Виключна актуальність дослідження оптимальної структури запозичених та залучених коштів комерційного банку є в тому, що загальна суми плати за залучені та запозичені ресурси визначає банківську собівартість активних операцій, тобто операційний прибуток від розміщення ресурсів в активні операції по отриманню валового доходу банка.

Згідно з правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів [11] :

- Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори - власники коштів.

- Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному бан-ку на умовах, визначених двосторонньою угодою.

Сьогодні класифікація вкладів (депозитів) здійснюється за різними ознаками, основними серед яких є :

- вид та статус вкладника;

- валюта вкладу(депозиту);

- термін залучення вкладу(депозиту);

- особливості поточної суми вкладу(депозиту);

- вид депозитної ставки проценту;

- особливості нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту);

За особливостями поточної суми депозиту вклади(депозити) розпо-діляються на :

- вклади(депозити) з постійною (початковою) сумою вкладу;

- вклади(депозити) з вільним довкладанням коштів;

- вклади(депозити) з автоматичним довкладанням неотриманої суми нарахованих процентів;

За видом депозитної ставки проценту вклади (депозити) розподіляються на :

- постійна ставка депозиту без права корегування;

- плаваюча ставка депозиту з правом корегування з боку комерційного банку при погодженні з клієнтом;

- плаваюча ставка депозиту , автоматично враховуюча індекс інфляції за погодженим з клієнтом алгоритмом у договорі ( інвестиційні вклади АКБ 'Аркада' - в одиницях інвестування);

За особливостями нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту) існують наступні схеми :

- нарахування та сплата процентів по закінченню строку залучення;

- щомісячне на нарахування процентів та довкладання їх до основної суми вкладу з виплатою нарахованих процентів по закінченню строку залучення ('складні проценти');

- щомісячне нарахування процентів та їх щомісячна сплата вкладнику;

- авансове нарахування процентів та їх авансова виплата вкладнику при залученні вклада(депозита);

- щомісячне нарахування процентів та їх перерахування на картковий рахунок (поточний рахунок) з можливістю депозитного зберігання під проценти для поточних вкладів до запитання чи вільного витрачання;

Однією формою строкових вкладів, які, як правило, не передбачають дострокового вилучення коштів вкладником є депозитні та ощадні сертифікати. Для забезпечення бажаної структури, обсягів і рівня витрат за депозитними зобов'язаннями менеджмент використовує різні методи залучення коштів, які загалом зводяться до двох груп: цінові та нецінові методи управління залученими коштами [13].

Таблиця 1.2 Інструменти банку з управління строковими залученими коштами юридичних та фізичних осіб [13]

Таблиця 1.3 Інструменти банку з управління залученими коштами на вимогу (поточні рахунки) юридичних та фізичних осіб [13]

Таблиця 1.4 Інструменти банку з управління залученими коштами на вимогу (карткові рахунки) юридичних та фізичних осіб [13]

Банки, які не мають на ринку репутації надійних і стабільних установ, змушені для залучення клієнтів пропонувати високі депозитні ставки. У такому разі менеджмент банку повинен точно знати напрями та обсяги можливого розміщення ресурсів та їх дохідність. Підвищення депозитної ставки за відсутності високодохідних напрямів розміщення залучених ресурсів може призвести до появи від'ємного спреду, а отже, збиткової діяльності банку. В умовах загострення конкурентної боротьби в банківській сфері менеджмент велику увагу приділяє саме неціновим методам управління, оскільки підвищення депозитних ставок має обмеження і не завжди такий метод управління можна застосовувати. До нецінових методів управління депозитами належать реклама, поліпшений рівень обслуговування; розширення спектра пропонованих банком рахунків і послуг, комплексне обслуговування, додаткові види безкоштовних послуг, розташування філій у місцях, максимально наближених до клієнтів, пристосування графіка роботи до потреб клієнтів та ін.

Активні операції банків розподіляються на 4 основних класа:

- кредитування юридичних осіб;

- кредитування фізичних осіб;

- кредитування капіталу юридичних осіб через пайові цінні папери (акції);

- кредитування держави та юридичних осіб через боргові цінні папери (облігації та векселі);

До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Кредитний портфель -- це сукупність усіх кредитів, наданих банком для одержання доходів. Обсяг кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі банківського балансу кредитний портфель розглядається як одне ціле та складова активів банку, котра характеризується показниками дохідності та відповідним рівнем ризику.

Кредитні операції (кредит) - це вид активних операцій банку, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу). Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на 'стандартні', 'під контролем', 'субстандартні', 'сумнівні' та 'безнадійні'.

Згідно з нормативним положенням Національного банку України „Поло-ження про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків' № 279 до заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать як грошові балансові, так і документарні позабалансові активи банку [9], які приносять як прибуток так і збитки в процесі банківських операцій:

- строкові депозити, які розміщені в інших банках, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1502, 1510, 1512, 1513, 1514, 1515, 1516, 1517, 1581);

- кредити, які надані іншим банкам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1520, 1521, 1522, 1523, 1524, 1525, 1526 КА, 1527, 1582, 1600 А);

- вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2030, 2036 КА, 2037, 2093);

- кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання (балансові рахунки 2010, 2016 КА);

- кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2020, 2026 КА, 2027, 2092);

- кредити суб'єктам господарювання в поточну діяльність, в інвестиційну діяльність і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2062, 2063, 2065, 2066 КА, 2067, 2071, 2072, 2073, 2074, 2075, 2076 КА, 2077, 2096, 2097);

- іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2082, 2083, 2085, 2086 КА, 2087, 2095);

- кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2102, 2103, 2105, 2106 КА, 2107, 2112, 2113, 2115, 2116 КА, 2117, 2190, 2191, 2198, 2199);

- іпотечні кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2122, 2123, 2125, 2126 КА, 2127, 2132, 2133, 2135, 2136 КА, 2137);

- кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2202, 2203, 2205, 2206 КА, 2207, 2211, 2212, 2213, 2215, 2216 КА, 2217, 2290, 2291);

- іпотечні кредити, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2232, 2233, 2235, 2236 КА, 2237, 2295);

- кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2220, 2226 КА, 2227, 2292);

- кредити овердрафт, що надані суб'єктам господарювання та фізичним особам (балансові рахунки 2600 А, 2605 А, 2620 А, 2625 А, 2650 А, 2655 А);

- гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам (позабалансові рахунки 9000, 9001, 9002, 9003);

- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам (балансовий рахунок 1589);

- гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків) (позабалансові рахунки 9020, 9023);

- сумнівні гарантії, що надані банкам і клієнтам (позабалансові рахунки 9090, 9091);

- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими суб'єктам господарювання (балансовий рахунок 2099);

- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими фізичним особам (балансовий рахунок 2299);

- зобов'язання з кредитування, що надані банкам і клієнтам (позабалансові рахунки 9100, 9122, 9129). До розрахунку резерву береться 50 % від суми зобов'язань з кредитування, які обліковуються за позабалансовими рахунками 9100, 9129.

У структурі банківського балансу кредитний портфель розглядається як одне ціле та складова активів банку, котра характеризується показниками дохідності та відповідним рівнем ризику [12].

Дохідність і ризик -- основні параметри управління кредитним портфелем банку. За співвідношенням цих показників визначається ефективність кредитної діяльності банку.

Головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає в забезпеченні максимальної дохідності за допустимого рівня ризику. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури й обсягу портфеля, а також від рівня відсоткових ставок за кредитами.

В операціях міжбанківського кредитування суб'єктами кредитних відносин позичальника та кредитора можуть бути:

- комерційний банк-резидент та Національний банк України(державний кредитний міжбанківський ринок);

- комерційний банк-резидент та інший комерційний банк-резидент (національний комерційний міжбанківський ринок);

- комерційний банк-резидент та комерційний банк-нерезидент (міжнародний комерційний міжбанківський ринок);

Залучені кошти міжбанківського ринку (отримані кредити) використовуються комерційними банками для:

- покриття тимчасового касового розриву коштів кореспондентського рахунку (надходження та необхідні проплати) банка з врахуванням вимог НБУ по обов'язковій резервній нормі залишку коштів на кінець банківського операційного дня [9];

- підняття ліквідності банку при постійній нестачі коштів на кореспон-дентському рахунку банку в НБУ (регулювання розміру 'платіжного' міжбан-ківського вікна в СЕП НБУ);

- стабілізації роботи банку при впровадженні режимів фінансового оздоровлення;

- регулюванні тимчасової наявності іноземної валюти на коррахунках в банках-нерезидентах та дефіциту національної валюти на кореспондентському рахунку банка в НБУ.

Розміщення вільних коштів банку на міжбанківському ринку (надання міжбанківських кредитів) використовується банками для:

- підвищення доходності роботи при дефициті заявок 'кредитного' портфеля клієнтів (тимчасова платна передача активів іншому банку);

- роботи на ринку 'швидких' обертів грошей та відсутності можливості кредитування клієнтів-небанків на строк 1 - 15 днів;

Залучення та розміщення коштів на міжбанківському кредитному ринку здійснюється у вигляді:

- надання та залучення міжбанківських кредитів;

- розміщення та залучення міжбанківських депозитів та депозитних сертифікатів;

- еквівалентний обмін коштами в різних валютах (своп)

Основна різниця між міжбанківським кредитом та міжбанківським депозитом - юридична норма:

- на договірний період кредитування кошти кредиту передаються позичальнику без права їх дострокової вимоги кредитором;

- кошти міжбанківського депозиту (включаючи поточні кошти коррес-пондентського рахунку) є власністю банка-кредитора на весь період депозитного договору, можуть бути як поповнені так і відізвані банком - кредитором

Міжбанківські кредити між комерційними банками є договірними комерційними операціями. Національний банк України не обмежує ринок міжбанківського кредитування між комерційними банками, а тільки реєструє обсяги операцій на міжбанківському ринку згідно 'Положення про надання банками України інформації за угодами з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку' [6] та може рекомендувати банкам при проведенні пасивних та активних операцій застосовувати індикативні розміри процентних ставок з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку згідно 'Положення про процентну політику НБУ' [5].

Надання банками інформації за угодами з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку здійснюється за допомогою засобів програмного забезпечення, що розробляє та надає банкам на безоплатній основі Національний банк.

Банки мають забезпечити надання інформації за кожною операцією з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті (у тому числі інформації за пролонгованими угодами відповідно до укладених додаткових угод), що здійснена ними на міжбанківському кредитному ринку, уключаючи операції, проведені їх філіями, протягом 10 хвилин після факту укладення угоди або отримання/відправлення коштів від банку-контрагента/банку-контрагенту залежно від першочерговості операції, а саме (код контрагента, обсяг операції, процентна ставка операції, строк кредитування чи залучення депозитів):

- за кредитами, які отримані від інших банків, та окремо за коштами за операціями репо, що отримані від інших банків:

- за депозитами, які залучені від інших банків;

- за операціями з отримання/залучення кредитних ресурсів у національній валюті на умовах одночасного надання еквівалентного за розміром обсягу коштів в іноземній валюті;

- за кредитами, які надані іншим банкам, та окремо за коштами за опера-ціями репо, що надані іншим банкам;

- за депозитами, які розміщені в інших банках;

- за операціями з надання/розміщення кредитних ресурсів у національній валюті на умовах одночасного отримання еквівалентного за розміром обсягу коштів в іноземній валюті

За надання Національному банку недостовірної інформації щодо угод за операціями банків з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку, ненадання або несвоєчасне її надання банки несуть відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, та можуть бути позбавлені права на отримання кредитів рефінансування Національного банку для підтримання їх ліквідності. Міжбанківські кредити між комерційними банками структурно розподіляються на:

а) Кредити 'овердрафт', які обумовлюються в договорі про кореспон-дентські відносини (розмір та відсоткова ставка), надаються автоматично і представляють собою перевищення сум, які перераховує комерційний банк зі своєго кореспондентського рахунку в банку-кореспонденту, над наявним по-точним залишком коштів на кореспондентському рахунку. Кредит 'овердрафт' погашується автоматично при надходженні коштів на кореспондентський рахунок.

б) Кредит 'овернайт'(револьверно-бланковий) - кредит, який наданий банку іншим комерційним банком через постійно діючу лінію рефінансування строком на один день при наявності генеральної кредитної угоди між банками ї розрахування кредитного ліміту беззаставного (бланкового). Кредит надається за заявкою банка в межах відкритого кредитного ліміту.

в) Кредит 'овернайт'(заставний) - разовий кредит, який наданий банку іншим комерційним банком з заставою державних цінних паперів строком на один день. Кредит надається за заявкою банка в межах договорної суми застави державних цінних паперів в депозитарії.

г) Кредит короткостроковий(заставний) - разовий кредит, який наданий банку іншим комерційним банком з заставою державних цінних паперів чи іншою заставою строком на 3 - 30 днів. Кредит надається за заявкою банка в межах договорної суми застави.

д) Кредит короткостроковий(заставний - своп) - разовий кредит, який наданий банку іншим комерційним банком з заставою (зустрічним перерахуванням) коштів в іншій валюті строком на 3 - 30 днів. Кредит надається за заявкою банка в межах договорної суми застави.

е) Кредит довгостроковий(заставний) - разовий кредит, який наданий банку іншим комерційним банком з заставою державних цінних паперів чи іншою заставою строком більше ніж 30 днів. Кредит надається за заявкою банка в межах договорної суми застави.

Операції з цінними паперами належать до традиційних видів банківської діяльності, а в результаті їх проведення формується портфель цінних паперів комерційного банку. Фінансово-кредитні установи -- активні інституційні учасники фондового ринку, на якому вони виступають у ролі інвесторів, емітентів, фінансових посередників або інфраструктурних учасників. В Україні формується змішана модель організації фондового ринку, на якому комерційним банкам дозволяється займатися як інвестиційною, так і торговельною (професійною) діяльністю.

Банківський портфель цінних паперів -- це сукупність усіх придбаних та отриманих банком цінних паперів, право на власність, користування та розпорядження якими належить банку. Портфель цінних паперів банку формується для одержання доходів у вигляді процентів, дивідендів, прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів.

Головна мета управління портфелем цінних паперів може бути порізному визначена менеджментом банку. Здебільшого банк формує портфель цінних паперів для досягнення однієї із таких цілей:

а) максимізація прибутків;

б) підтримка ліквідності;

в) зниження ризику.

Таблиця 1.5 АКТИВИ БАНКА (факторні агрегати доходної бази активів банку)

1.2 Нормативні показники платоспроможності, ліквідності та ризикованості діяльності в фінансовому аналізі діяльності банку

Фінансовий аналіз діяльності комерційного банку складається з двох основних блоків:

- оцінка виконання банком нормативних показників платоспроможності, ліквідності та ризикованості діяльності, які регулюються нормативами, встановленим Національним банком України [11];

- оцінка комерційної ефективності діяльності банку (прибутковість та рентабельність), яка не є об'єктом нормативного регулювання з боку Національного банку України і, особливо на період фінансової кризи 2008 -2009 рр., при виконанні нормативів ризикованості діяльності банків за рахунок внутрішнього резервування ризиків [7], [8], допускає низькорентабельну чи збиткову діяльність банку.

Згідно з „Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні' [11] (Постанова НБУ № 368), з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності Національний банк України установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками:

1. Нормативи капіталу:

мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),

адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2),

співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3);

2. Нормативи ліквідності:

миттєва ліквідність (Н4),

поточна ліквідність (Н5),

короткострокова ліквідність (Н6);

3. Нормативи кредитного ризику:

максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),

великих кредитних ризиків (Н8),

максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9),

максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

4. Нормативи інвестування:

інвестування в цінні папери окремо за кожною установою¹ (Н11),

загальної суми інвестування (Н12).

5. На період фінансової кризи 2008 - 2010 рр. нормативи валютного ризику виключені з регулювання згідно з постановою Правління Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107.

Базою для розрахунку економічних нормативів Н2, Н3, Н7, Н8, Н11, Н12 є регулятивний капітал банку.

Базою для розрахунку економічних нормативів Н9, Н10 є статутний капітал банку.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має становити 10 млн. євро. Мінімальний розмір регулятивного капіталу в гривнях визначається щороку окремим рішенням Правління Національного банку та встановлюється на відповідний період (рік) у розмірі, еквівалентному розміру нормативного значення, установленого в євро.

1.Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2)

Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.

Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку.

Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не меншим, ніж 10 відсотків.

Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити:

- протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) - не менше 15 відсотків;

- протягом наступних 12 місяців - не менше 12 відсотків;

- надалі - не менше 10 відсотків.

2. Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3)

Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (далі - норматив Н3) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій.

Норматив Н3 установлює мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів.

Нормативне значення нормативу Н3 має бути не менше ніж 9 відсотків.

3. Вимоги до ліквідності банків

Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Ліквідними активами є кошти в касі, які відкриті в Національному банку та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов'язаннями у зв'язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв'язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

4. Норматив миттєвої ліквідності (Н4)

Норматив миттєвої ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках).

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що обліковуються за поточними рахунками.

Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20 відсотків.

5. Норматив поточної ліквідності (Н5)

Норматив поточної ліквідності встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку.

Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги і зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов'язань банку з відповідними строками виконання.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40 відсотків.

6. Норматив короткострокової ліквідності (Н6)

Норматив короткострокової ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань.

До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються ліквідні активи та короткострокові зобов'язання з початковим строком погашення до одного року.

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20 відсотків.

6. Вимоги щодо обмеження кредитного ризику банків

До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Кредитна діяльність банків пов'язана з кредитним ризиком або нездатністю контрагента виконувати частково або в повному обсязі свої зобов'язання згідно з угодою, тому банки зобов'язані оцінювати кредитоспроможність своїх контрагентів, вчасно ідентифікувати погані активи (тобто активи, за якими існує ймовірність отримання збитків), створювати необхідні резерви для списання безнадійних до погашення активів.

7. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7)

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань.

Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента (або групи пов'язаних контрагентів), до капіталу банку.

Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25 відсотків.

Якщо банк перевищив норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) (без підстав, визначених у пунктах 2.5 - 2.7 цієї глави), то він має коригувати (зменшувати) регулятивний капітал на розмір перевищення цього нормативу, починаючи з наступного дня після проведення операцій, що призвели до перевищення.

8. Норматив великих кредитних ризиків (Н8)

Норматив великих кредитних ризиків установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів.

Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів уважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банку.

Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку.

Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються:

- якщо перевищення становить не більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) подвоюються,

- якщо перевищення більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) потроюються.

9. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, установлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об'єктивно.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера (або групи пов'язаних інсайдерів), та статутного капіталу банку.

Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5 відсотків.

Якщо банк перевищив норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), то він має коригувати (зменшувати) регулятивний капітал на розмір перевищення цього нормативу, починаючи з наступного дня після проведення операцій, що призвели до перевищення.

10. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, установлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку.

Нормативне значення нормативу Н10 не має перевищувати 30 відсотків.

11. Вимоги щодо здійснення банками інвестиційної діяльності

З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків, у тому числі за прямими інвестиціями, Національний банк установлює нормативи інвестування.

Прямі інвестиції банків - це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.

Банки мають право здійснювати прямі інвестиції (за рахунок власних коштів і від власного імені) лише на підставі письмового дозволу Національного банку, що надається згідно з правилами, установленими відповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

Банки мають право здійснити інвестицію без письмового дозволу Національного банку, якщо:

- інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 відсотків регулятивного капіталу банку;

- юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;

- регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам, установленим цією Інструкцією, та вимогам для інвестицій, установленим нормативно-правовими актами Національного банку.

Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачено повну відповідальність його власників.

З метою обмеження інвестиційного ризику, пов'язаного із здійсненням інвестиційної діяльності та можливою втратою капіталу інвестора, Національний банк установив такі нормативи інвестування: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), норматив загальної суми інвестування (Н12).

12. Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11). Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з інвестуванням в акції, паї, частки та інвестиційні сертифікати окремої юридичної особи. Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) та інвестиційних сертифікатів окремо за кожною установою, до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н11 не має перевищувати 15 відсотків.

13. Норматив загальної суми інвестування (Н12)

Норматив загальної суми інвестування встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного із здійсненням банком інвестиційної діяльності.

Цей норматив характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи.

Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв/часток) та інвестиційних сертифікатів будь-якої юридичної особи, до регулятивного капіталу банку.

Нормативне значення нормативу Н12 не має перевищувати 60 відсотків

1.3 Структура прибутку комерційного банку та основні показники рентабельності його діяльності

Основною метою банківської діяльності є отримання доходу, що є основним джерелом та інструментом збільшення власного капіталу і покриття ризиків, пов'язаних із банківською діяльністю [16].

Доходи і витрати, які визнані банком, від здійснення банківських операцій згідно із Законом України 'Про банки і банківську діяльність' [1] та від інших операцій, що здійснюються відповідно до законодавства України, з метою відображення та аналізу їх у фінансовій звітності слід розглядати як доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку :

- витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками);

- доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів);

- дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства;

Аналіз доходів, витрат та прибутку, крім простого виміру результату діяльності банку, дозволяє визначити його фінансовий стан і якість його активів.

Головними факторами оцінки прибутковості банку є [7]:

1. Питома вага і рівень доходів та витрат банку відносно власного капіталу.

2. Стабільність доходів та витрат банку за минулі періоди.

3. Динаміка доходів та витрат банку за аналізований період (велика тривалість періоду дозволяє точніше визначити тенденції розвитку банку), аналіз виконання фінансових планів.

4. Структурний аналіз доходів та витрат банку, співвідношення процентних і непроцентних доходів та витрат.

5. Чистий процентний дохід, чистий непроцентний дохід, рівень, динаміка, структура джерел доходів, аналіз впливу на рівень загального доходу банку.

6. Чиста процентна маржа, чистий непроцентна маржа, рівень, достатність, тенденції розвитку, тимчасові коливання за аналізуємий період.

7. Частка доходів та витрат, що носять випадковий характер (наприклад, штрафи та пені) у сукупних доходах та витратах банку.

У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати [9]:

- процентні доходи і витрати;

- комісійні доходи і витрати;

- прибутки (збитки) від торговельних операцій;

- дохід у вигляді дивідендів;

- витрати на формування спеціальних резервів банку;

- доходи від повернення раніше списаних активів;

- інші операційні доходи і витрати;

- загальні адміністративні витрати;

- податок на прибуток;

- непередбачені доходи і витрати.

Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов'язання. До них належать:

- доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

- доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

- доходи у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами.

Комісійні доходи і витрати - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою; в окремих випадках суми їх можуть обчислюватися пропорційно часу і сумі зобов'язання. До комісійних доходів (витрат) належить така плата: за розрахунково-касове обслуговування; за операціями на валютному ринку з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб та клієнтів (контр-агентів); за операціями із цінними паперами від імені третіх осіб; за зберігання та управління цінними паперами; за відкриття рахунків; здійснення переказів; за позабалансовими операціями (надання гарантій, зобов'язань з кредитування) тощо.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки:

- від реалізації фінансових інвестицій;

- від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

- від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

Дохід у вигляді дивідендів - дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.

Витрати на формування спеціальних резервів банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

Інші операційні доходи і витрати - доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:

- доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);

- витрати на інкасацію;

- неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше.

Загальні адміністративні витрати - операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банків. До них належать витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо); амортизація необоротних активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо); гонорари за професійні послуги (юридичні, аудиторські, медичні тощо); витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо); сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком.

Податок на прибуток - операційні витрати банку, пов'язані із сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.

Непередбачені доходи (витрати) виникають у результаті надзвичайних подій, мають одноразовий характер, не повторюються по суті та визнаються за фактом події. До них належать утрати від стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

- доходи (витрати) за операціями з реалізації (придбання) інвестиційних цінних паперів, у тому числі цінних паперів до погашення;

- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

- доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

- доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

- доходи (витрати) за субординованим боргом;

- дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

- доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності 'Звіт про фінансові результати'.

Методологія аналізу доходів та витрат комерційного банку побудована за двома напрямками :

- статистично - динамічний індексний аналіз рядів абсолютних показників доходів та витрат за декілька звітних періодів [21] - ' горизонтальний аналіз' , оснований на теорії базових індексів;

- статистично - динамічний індексний аналіз структури агрегованих абсолютних показників доходів та витрат за декілька звітних періодів [21] - ' вертикальний аналіз' , оснований на теорії ланцюгових індексів;

- коефіцієнтний статистично- динамічний аналіз відносних показників доходності, витратності та прибутковості банку [21];

- факторний аналіз впливу зміни основних агрегатів банківського балансу на зміну коефіцієнтних показників ефективності роботи банку [21];

Як вже було зазначено, фінансовим результатом діяльності комерцій-ного банку є прибуток, розмір і динаміка, якого в основному залежить від його доходів та видатків. Аналіз прибутку комерційного банку складається із декількох елементів:

-аналіз доходів комерційного банку: структурний аналіз;

-аналіз видатків банку: структурний аналіз;

-аналіз фінансових коефіцієнтів прибутковості.

Метою аналізу доходів і витрат комерційного банку є:

- визначення і фінансове планування головних джерел отримання доходів та відповідних витрат за банківськими операціями;

- обгрунтування доцільності та перспективності окремих банківських операцій шляхом визначення структури формування і використання фінансових ресурсів та структури доходів і витрат.

Аналіз доходів і витрат є одним з найголовніших напрямків аналітичної роботи, оскільки дозволяє на підставі проведеного аналізу здійснювати контроль за рентабельністю банків, рівнем витрат банківських установ тощо.

Найважливішими показниками прибутковості діяльності комерційного банку є:

-дохід на активи;

-дохід на власний капітал.

Дохід на активи (ROA - рентабельність активів) - це відношення прибутку після оподаткування до середньої вартості активів, виражений в відсотках.

Дохід на власний капітал (ROE - рентабельність власного капіталу) - це відношення прибутку після оподаткування до середнього капіталу, виражений в відсотках.

У практичній діяльності для оцінювання діяльності банку використовують такі показники прибутковості, розраховані за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності банку.

1. Процентна маржа (процентний прибуток) банку визначається як різниця між процентними доходами та процентними витратами.

2. Непроцентна маржа (непроцентний прибуток) банку обчислюється як різниця між непроцентними доходами (комісійні доходи, прибуток від торговельних операцій, отримані штрафи тощо) та непроцентними витратами (комісійні витрати, витрати на утримання персоналу, експлуатаційні витрати тощо). Показник непроцентної маржі часто буває від'ємним, оскільки непроцентні витрати, як правило, перевищують непроцентні доходи.

3. Прибуток до оподаткування обчислюється як різниця між загальними доходами та загальними витратами і складається з процентної та непроцентної маржі.

4. Чистий прибуток - це прибуток, що залишається в розпорядженні банку після виплати податків (прибуток після оподаткування).

Наведені показники прибутковості вимірюються в грошових одиницях і значною мірою залежать від розмірів банку, а через це не придатні для порівняльного аналізу. Тому для виявлення ефективності роботи банку здебільшого застосовують відносні показники прибутковості.

5. Чиста процентна маржа (ЧПМ) визначається як відношення різниці між процентними доходами (ПД) і процентними витратами (ПВ) до активів (А) банку, %:

(1.1)

Чиста процентна маржа може обчислюватися щодо робочих або загальних активів. У деяких країнах органи регулювання банківської діяльності вважають за доцільне знаменником цього показника брати активи, які приносять дохід (робочі активи). Така думка ґрунтується на тому, що процентний прибуток потрібно порівнювати лише з тією частиною активів, яка генерує сукупні доходи банку. За методикою НБУ чиста процентна маржа обчислюється щодо загальних активів банку. Пропонований метод обчислення має на меті оптимізувати співвідношення робочих та неробочих активів банку, оскільки активи, за якими не отримується дохід, значно знижують показник чистої процентної маржі.

6. Чиста непроцентна маржа обчислюється як відношення непроцентного прибутку до загальних активів банку.

7. Чиста маржа операційного прибутку визначається відношенням різниці між операційними доходами та операційними витратами (включаючи процентні) до загальних активів банку.

Цей показник можна подати у вигляді двох складових -- процентного прибутку на одиницю активів та непроцентного прибутку на одиницю активів. Такий поділ дає уявлення про співвідношення доходів від основної діяльності (кредитів, інвестицій, лізингу тощо) та непроцентних доходів, одержаних від надання платних фінансових послуг клієнтам. Із загостренням конкуренції банки шукають нові, 'нетрадиційні' джерела доходів, які дають змогу диверсифікувати діяльність і підвищувати величину сукупного прибутку за рахунок непроцентних доходів.

8. У випадках, коли непроцентна маржа банку має від'ємне значення і розрахунок її співвідношення з активами втрачає сенс, доцільно використовувати показник відношення непроцентних доходів до загальних активів. Він характеризує залежність банку від таких видів діяльності, котрі не пов'язані з одержанням процентів (торговельні операції, комісійні, непередбачені доходи).

9. Чистий спред (ЧС) є традиційним показником прибутковості банку і визначається як різниця між середньозваженими відсотковими ставками за активами та за пасивами банку, %:

(1.2)

де: ПА -- активи, що приносять процентний дохід; ПП -- пасиви, за якими виплачуються проценти.

За допомогою цього показника оцінюється ефективність виконання банком функції посередника між вкладниками та позичальниками, а також рівень конкуренції на ринку. Як правило, в разі загострення конкурентної боротьби спред скорочується і менеджери банку змушені шукати інші джерела одержання прибутків.

10. Чистий прибуток у розрахунку на акцію (EPS) визначається відношенням чистого прибутку до кількості звичайних акцій банку в обігу. Цей показник слугує індикатором рівня дохідності коштів, вкладених акціонерами в банк, і дозволяє оцінити виплати на користь основних власників.

Найважливішими відносними показниками діяльності банку є прибутковість активів і прибутковість капіталу.

11. Показник прибутку на активи (ROA) визначається відношенням чистого прибутку (після оподаткування) (NP) до середньої вартості загальних активів (А), %:

платоспроможність ліквідність банк рентабельність

(1.3)

ROA може застосовуватися як показник ефективності роботи керівництва банку.

12. Показник прибутку на капітал (ROE) визначається відношенням чистого прибутку до вартості власного капіталу банку (К), %:

(1.4)

ROE показує рівень дохідності вкладених акціонерами коштів і може слугувати орієнтиром у виборі найпривабливішого напряму інвестування. При цьому слід пам'ятати, що високий рівень дохідності супроводжується високим ризиком.

Показники ROE та ROA істотно впливають на ринкову ціну акцій банку, тому менеджери у процесі управління банком приділяють особливу увагу саме цим коефіцієнтам та їх взаємозв'язку:

(1.5)

(1.6)

Така залежність вказує на взаємозв'язок прибутку із джерелами формування банківських ресурсів. Навіть банк із невисоким показником прибутковості активів може досягти відносно високого рівня прибутковості капіталу за рахунок максимально можливого використання боргових зобов'язань. Якщо за показник рівня ризикованості банку взяти співвідношення власного капіталу та активів банку, то формули (1.5) і (1.6) вкажуть на фундаментальну залежність між ризиком і прибутком. Чим вищий прибуток, тим ризикованішою має бути структура балансу за інших однакових умов. Якщо ефективність роботи банку знижується, то для забезпечення бажаного рівня прибутковості капіталу необхідно прийняти вищий ризик -- збільшити відношення зобов'язань до капіталу. Методика декомпозиційного аналізу дозволяє дослідити залежність між показниками прибутковості і ризику банку та виявити вплив окремих чинників на результати його діяльності. У методиці декомпозиційного аналізу прибутковість банку оцінюється показниками ROE (прибутковість капіталу) та ROA (прибутковість активів), а показником ризику банку служить мультиплікатор капіталу. Показник мультиплікатора капіталу (МК) -- це відношення середніх активів (А) до власного капіталу банку (К):

(1.7)

Що вищим є значення мультиплікатора капіталу, то вищим буде й ризик. Спираючись на формули розрахунку показників ROA та ROE (1.3 і 1.4) та скориставшись прийомом розширення факторної моделі, отримують фундаментальну залежність між прибутком і ризиком. Отже:

, (1.8)

, (1.9)

(1.10)

Таким чином, залежність між прибутком і ризиком описується моделлю:

ROE = ROA · МК (1.11)

Ця формула вказує на взаємозв'язок прибутку із джерелами формування банківських ресурсів, а точніше -- зі співвідношенням власних та залучених коштів. Що вищий прибуток, то ризикованішою має бути структура банківського балансу за інших однакових умов. Якщо ефективність роботи банку знижується, то для забезпечення бажаного рівня прибутковості капіталу необхідно погодитись на вищий ризик -- збільшити відношення активів до капіталу. Це означає, що навіть банк із невисоким показником прибутковості активів може досягти відносно високого рівня прибутковості капіталу за рахунок максимально можливого використання боргових зобов'язань. На наступному етапі проводять поглиблений аналіз (власне аналіз Дюпона), розклавши прибутковість активів (ROA) на показник чистої маржі прибутку та коефіцієнт дохідності (або використання) активів. Чиста маржа прибутку (NPM) є відношенням чистого прибутку до валових доходів банку. Коефіцієнт дохідності активів (EA) розраховується як відношення валових доходів до сумарних активів банку. Тоді отримаємо залежність:

ROE = NPM · EA · МК (1.12)

(1.13)

На завершальному етапі аналізують чинники, які вплинули на маржу прибутку та дохідність активів. До них належать валові доходи, операційні витрати та структура активів банку(рис.1.3). Мета такого аналізу полягає у виявленні причин неефективної роботи банку та пошуку резервів підвищення чистого прибутку. Чистий прибуток банку розкладається на доходи та витрати. Надалі вивчається динаміка різних складових доходів (процентних, комісійних, торгових, інших) і витрат банку (процентних, операційних, податкових платежів). Для досягнення порівнянності даних за різні періоди й аналогічних показників діяльності інших банків використовують відносні показники, такі як структура, темпи приросту та ін. У такий спосіб банк дістає відповідь на останнє запитання стратегічного управління: як досягти бажаного фінансового стану та реалізувати намічені цілі.

Рис. 1.3. Логічно-структурна схема декомпозиційного аналізу рентабельності капіталу банку

РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ПУАТ КБ 'АКОРДБАНК' ЗА 2008 - 2010 РР.

2.1 Основні результати діяльності банку та його рейтингова позиція в банківській системі України

У 2007 році фізичними особами резидентами України створено Відкрите акціонерне товариство 'Комерційний банк 'Акордбанк' зі статутним капіталом 80 мільйонів гривень.

У 2008 році Відкрите акціонерне товариство 'Комерційний банк 'Акордбанк' зареєстроване Національним банком України (Свідоцтво про реєстрацію №324 від 04.06.2008 р.).

На виконання рішення Загальних зборів акціонерів від 24.06.2009р. , здійснено державну реєстрацію банку, згідно якої назву Відкрите акціонерне товариство 'Комерційний банк 'Акордбанк' змінено на Публічне акціонерне товариство 'Комерційний банк 'Акордбанк'.

Публічне акціонерне товариство 'Комерційний банк 'Акордбанк'. є правонаступником за всіма правами і зобов'язаннями Відкритого акціонерного товариства 'Комерційний банк 'Акордбанк'.

Протягом 2009 року банк збільшив статутний капітал на 16,4 млн.грн. до 96,4 млн.грн., а також відкрив 4 відділення (два у м.Києві, одне у м.Херсоні та одне у м.Одесі). Кількість працівників банку за підсумками 2009 року налічувала 99 осіб. В табл.В.3 Додатку В наведені дані про первинний розподіл та перерозподіл акцій між засновниками та поточними акціонерами ПУАТ КБ 'Акордбанк' [38].

Рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків № 867 від 30.12.2009р. 'Про розподіл банків на групи' затверджено розподіл банків за групами, відповідно до якого ПуАТ 'КБ 'Акордбанк' відноситься до IV групи банків (Активи менше 1500 млн. грн). У табл.2.1 за даними Асоціації українських банків (кількість банків, за якими проводився аналіз діяльності на 01.01.2010р. становило 159) надана інформація про місце та про питому вагу Банку у загальній банківській системі за основними показниками фінансової діяльності [37]:

Таблиця 2.1 Рейтингові показники місця ПУАТ 'Акордбанк' в банківській системі України

У табл.2.2 надана інформація по основних показниках фінансової діяльності серед банків-конкурентів, загалом по банківській системі, так і по IV групі (кількість банків 4 -ї групи на 01.01.2010р. - 122).

Таблиця 2.2 Основні показники банків-конкурентів для ПУАТ 'Акордбанк' в рейтингу НБУ по обсягам активів банків України [36]

В табл.2.3 наведено аналіз рентабельності активів (ROA) і капіталу (ROE) серед банків 4-ї групи і позицію ПуАТ КБ 'Аккордбанк' за даними показниками.

Таблиця 2.3 Порівняльний аналіз рентабельності роботи ПУАТ 'Акордбанк' в 4 групі рейтингу БС України за 2009 рік [36]

Як показує, аналіз даних табл. 2.3 рентабельність активів банку нижче 1,0%, що характеризує його як низькорентабельний, а рентабельність капіталу банку нижче середньоринкової (16,0%), що характеризує банк як інвестиційно непривабливий. В Додатках А, Б, В приведені створені в курсовій роботі зведені таблиці динаміки показників поквартальних балансових звітів, звітів про фінансові результати та відносних показників рентабельності та фінансової стійкості ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 - 2010 рр. За повний звітний 2009 рік банк досяг певних результатів, які характери-зуються наступними показниками:

1). Активи банку станом на кінець дня 31 грудня 2009 року склали 321223 тис.грн. З початку 2009 року вони виросли в 2 рази.

2) У структурі активів найбільшу частку займають кредити та заборгова-ність клієнтів - 44,6%, що в абсолютному значенні становить 143 139 тис.грн.. Значна частка приходиться на інші фінансові активи -32,7% або 105076 тис. грн. (нараховані та несплачені клієнтами доходи банку за надання активів), а також грошові кошти та їх еквіваленти - 14,3% або 45792 тис.грн. (рис.2.1).

Рис.2.1. Структура активів ПАТ КБ 'Акордбанк' станом на 01.01.2010

3) Зобов'язання банку станом на кінець дня 31 грудня 2009 року склали 222 291 тис.грн. Основну частку у структурі зобов'язань займають кошти клієнтів - 51,3%, що становить 113935тис.грн. та інші фінансові зобов'язання -46,6 % або 103 499 тис.грн. (нараховані та несплачені відсотки за кошти зобов'язань)

Рис.2.2. Структура зобов'язань ПАТ КБ 'Акордбанк' станом на 01.01.2010 [38]

Аналіз даних, наведених на рис.2.1- 2.2 показує, що в балансі ПАТ КБ 'Акордбанк' значне місце мають взаємно 'згортаємі' активи та пасиви, при цьому:

- активи банку значно зростають за рахунок обліку нарахованих за МСБО, але фактично несплачених клієнтами доходів за надані банком кредитно-інвестиційні кошти (105 млн.грн.);

- пасиви банку значно зростають за рахунок обліку нарахованих за МСБО, але притриманих банком для виплати клієнтам витрат за залучені та запозичені кошти зобов'язань(103 млн.грн.) до моменту фактичного надходження коштів нарахованих доходів.

Таким чином, за правилами згортання взаємнозаліковуємих статей реальний економічний баланс банка повинен бути зменшений на 30%, а, відповідно, рейтингове місце банку в таблицях НБУ повинно бути знижено на 15-20 пунктів.

На графіках рис.2.3 - 2.9 наведені результати фінансового аналізу динаміки основних показників фінансового стану та показників ефективності діяльності банку у 2008 - 2009 рр., отримані при аналітичній обробці оборотно-сальдового балансу ПАТ КБ 'Акордбанк' за 2008 -2009 рр.:

- динаміка основних агрегатів платоспроможності банку в готівковій та безготівковій валютах;

- динаміка основних статей агрегатів портфелю кредитних ресурсів та кредитно - інвестиційного портфелю активних операцій банку;

- рентабельність активів та власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування;

Рис.2.3. Показники оборотів та залишків готівкових та безготівкових платіжних операцій в ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2009 році

Рис.2.4. Динаміка показників оборотів та залишків готівкових та безготівкових платіжних операцій в ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 - 2009 рр.

Рис.2.5. Динаміка складових депозитного портфелю кредитних ресурсів в ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 - 2010 рр.

Рис.2.6. Динаміка складових кредитного портфелю та портфелю ЦП в ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 - 2010 рр.

Рис.2.7. Динаміка валютних еквівалентів складових кредитно-інвестиційного портфелю в ПАТ КБ 'Акордбанк' в 2008 - 2010 рр. в умовах різких змін курсу національної валюти України

Рис.2.8. Динаміка показників рентабельності діяльності ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 - 2010 рр.

Рис.2.9. Динаміка показників процентної доходності активів та витратності пасивів в ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 - 2010 рр.

2.2 Оцінка прибутковості діяльності банку на ринках кредитування юридичних та фізичних осіб

Протягом 2009 року банк продовжував кредитувати клієнтів. Банк видавав кредити клієнтам у вигляді поновлювальної та не поновлювальної кредитної лінії, іпотечні кредити,кредити на поточні потреби та кредити типу 'овердрафт'по поточним та картковим рахункам. Також банк здійснював операції по наданню банківських гарантій для тендеру та для забезпечення платежу. Протягом 2009 року кредитний портфель (без урахування резерву) збільшився на 46 225 тис.грн. та станом на кінець дня 31 грудня 2009 року склав 145 223 тис.грн..Приріст кредитного портфелю в основному стався за рахунок видачі кредитів юридичним особам та суб'єктам підприємницької діяльності на 39 253 тис.грн.(85%) .По фізичним особам приріст склав 6972 тис.грн.(15%). Станом на кінець дня 2009 року заборгованість по кредитам (без урахування резерву) юридичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності становила 85 786 тис.грн. та 59 437тис.грн. фізичних осіб. Резерви під заборгованість за кредитами сформовані в повному обсязі та становили - 2084 тис.грн. Проведений в курсовій роботі аналіз кредитних операцій ПАТ КБ 'Акордбанк' з показав, що банк активно приймає участь в наступних операціях кредитування юридичних та фізичних осіб:

- факторингове кредитування юридичних осіб;

- кредитування в режимі 'овердрафт' поточних рахунків юросіб;

- короткострокове та довгострокове кредитування юридичних осіб в поточну діяльність;

- короткострокове та довгострокове кредитування фізичнихз осіб в поточну діяльність та іпотечне кредитування;

Доходи від операцій кредитування юридичних та фізичних осіб у 2009 році складають основні суми процентних доходів (див. рис.2.14):

- 6016 - Процентнi доходи за кредитами овердрафт та КСК ЮО - 4,117 млн.грн. (7,94%);

- 6020 - Процентнi доходи за кредитами овердрафт, що наданi ЮО - 1,059 млн.грн. (3,78%);

- 6023 - Процентнi доходи за операцiями з факторингу iз ЮО - 0.034 млн.грн. (0,07%);

- 6026 - Процентнi доходи за кредитами в поточну дiяльнiсть, що наданi ЮО - 13.354 млн.грн. (25,75%);

- 6027 - Процентнi доходи за кредитами в iнвестицiйну дiяльнiсть, що наданi ЮО - 0,324 млн.грн. (0,63%);

- 6040 - Процентнi доходи за кредитами овердрафт, що наданi ФО - 0,013 млн.грн. (0,03%);

- 6042 - Процентнi доходи за кредитами на поточнi потреби, що наданi ФО - 11,338 млн.грн. (21,87%);

- 6046 - Процентнi доходи за iпотечними кредитами, що наданi ФО - 0,629 млн.грн. (1,21%);

Рис.2.10. Показники оборотів та залишків операцій короткострокового кредитування юридичних та фізичних осіб в ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2009 році

Рис.2.11. Показники оборотів та залишків операцій довгострокового кредитування юридичних та фізичних осіб в ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2009 році

Рис.2.12. Динаміка показники оборотів та залишків операцій кредитування юридичних осіб в ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 - 2009 рр.

Рис.2.13. Динаміка показники оборотів та залишків операцій кредитування фізичних осіб в ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 - 2009 рр.

Рис.2.14. Структура статей доходів від операцій у 2009 році в ПАТ КБ 'Акордбанк'

2.3 Оцінка прибутковості діяльності банку на ринку міжбанківського кредитування

На протязі 2009 року банк проводив операції на міжбанківському ринку України як з розміщення ресурсів, так із залучення. Також проводилися операції 'СВОП', за якими банки обмінювалися кредитами (депозитами) у різних валютах на приблизно еквівалентну суму з однаковим терміном повернення. Притаманний цим операціям досить незначний рівень ризику дозволяв забезпечити підтримання необхідного рівня короткострокової ліквідності за оптимальним співвідношенням 'ціна-ризик'.

Протягом 2009 року банк продовжував розвивати кореспондентські відносини з банками-кореспондентами. Станом на кінець дня 31 грудня 2009 року кореспондентські відносини встановлені з 9 банками-резидентами та 1 банком-нерезидентом. Основними банками-кореспондентами є - ВАТ КБ 'Хрещатик' (м.Київ, Україна) та ЗАО 'ГЛОБЭКСБАНК' (м.Москва, Росія). Станом на кінець дня 31.12.2009 року кількість відкритих рахунків в національній та іноземних валютах:30 рахунків типу 'НОСТРО' і 5 рахунків типу 'ЛОРО'.

Юридичною основою проведення міжбанківських операцій є укладання відповідних договорів з банками-контрагентами відповідно до чинного законодавства України.

З найбільш надійними та постійними банками-партнерами укладалися генеральні угоди про співробітництво, що значно прискорювало терміни проведення міжбанківських платежів та документообігу по оформленню міжбанківських угод.протягом 2009 року банком було укладено 12 генеральних угод. На кінець 2009 року загальна кількість склала 47 генеральних угоди.

Станом на кінець дня 31 грудня 2009 року кошти в інших банках становили 11786тис.грн., резерв під них сформований повністю та склав 3 тис.грн., кошти банків становили 3983тис.грн..

Загальний обіг коштів, розміщених у 2009 році на міжбанківському ринку у вигляді кредитів та депозитів, становив (у гривневому еквіваленті) 1 171,4 млн. грн. та складався з таких статей: обіг за кредитами та депозитами у національній валюті -- 924,3 млн. грн.; обіг за кредитами та депозитами у доларах США -- 160,9 млн. грн.; обіг за кредитами та депозитами у євро -- 86,2 млн. грн.

Загальний обіг коштів, залучених у 2009 році на міжбанківському ринку у вигляді кредитів та депозитів, становив (у гривневому еквіваленті) 368,4 млн. грн. та складався з таких статей: обіг за кредитами та депозитами у національній валюті -- 130,6 млн. грн.; обіг за кредитами та депозитами у доларах США -- 175,1 млн. грн.; обіг за кредитами та депозитами у євро -- 55,4млн. грн.

Проведений в курсовій роботі аналіз операцій міжбанківького кредиту-вання в ПАТ КБ 'Акордбанк' показав (див графіки рис.2.15 - 2.16), що банк активно приймає участь в наступних операціях міжбанківського кредитування та розміщення залишків коштів на поточних коррахунках:

- розміщення поточних залишків коштів кілєнтів на коррахунках в інших банках ( річний оборот - 4 579 млн.грн.);

- видачі кредитів 'овернайт' (річний оборот - 976 млн.грн.);

- видачі короткострокових кредитів (річний оборот - 206 млн.грн.);

- розміщенню короткострокових депозитів (в автоматичному режимі для коррахунків в іноземних банках) - річний оборот 40 млн.грн..

Доходи від операцій міжбанківського кредитування складають у 2009 році відносно невеликі суми:

- по рахунку 6000 (поточні коррахунки на вимогу) - 0,29 млн.грн.;

- по рахунку 6011 (КСК)- 0,028 млн.грн.;

- по рахунку 6014 (кредити 'овернайт') - 0,40 млн.грн.

Рис.2.15. Показники оборотів та залишків операцій міжбанківського кредитування ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2009 році

Рис.2.16. Динаміка показників оборотів та залишків операцій міжбанківського кредитування ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 - 2009 рр.

2.4 Оцінка прибутковості діяльності банку на ринку операцій з цінними паперами

Протягом 2009 року банк здійснював операції з купівлі-продажу цінних паперів. В основному це були облігації українських банків.

Станом на кінець дня 31 грудня 2009 року у структурі активів портфель цінних паперів банку є незначним, всього - 0,8 % та становить 2551тис.грн.. Всі цінні папери придбані банком до портфеля на продаж.

Проведений в курсовій роботі аналіз операцій ПАТ КБ 'Акордбанк' з цінними паперами показав (див графіки рис.2.17 - 2.18), що банк:

- не приймає участі на ринку державних цінних паперів;

- використовує для продажу придбання цінних паперів, емітованих тільки банками та фінансовими небанківськими установами, при цьому активно продає їх з мінімізацією залишків на початок звітного року.

Таким чином, довгострокового інвестування активів в цінні папери банк не здійснює.

Доходи від операцій по перепродажу цінних паперів складають у 2009 році:

- по рахунку 6062 - 1,1 млн.грн.;

- по рахунку 6393 - 0,42 млн.грн.

Рис.2.17. Показники оборотів та залишків операцій з цінними паперами ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2009 році

Рис.2.18. Динаміка показників оборотів та залишків операцій з цінними паперами ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 -2009 рр.

2.5 Оцінка прибутковості позабалансових операцій банку на ринках кредитних гарантій та застав

Станом на кінець дня 31 грудня 2009 року банком сформовано резерв за позабалансовими зобов'язаннями в сумі 6 тис. грн. (станом на 31.12.2008р. - не формувався).

Станом на кінець дня 31 грудня 2009 року банком надано гарантій на суму 189 тис.грн. для забезпечення тендерів клієнтів (на 31 грудня 2008 року на суму 17 тис.грн.). Резерв під гарантії не створювався, так як вони є забезпеченими майновими правами на грошові кошти та товари в обороті , що достатньо для того, щоб покрити збиток, який може виникнути у майбутньому.

Проведений в курсовій роботі аналіз позабалансових операцій ПАТ КБ 'Акордбанк' показав (див графіки рис.2.19 - 2.20), що комісійні доходи від позабалансових операцій в основному отримані за рахунок надання кредитних гарантій та зобов'язань клієнтам та складають:

- по рахунку 6111 - 1,75 млн.грн.;

- по рахунку 6118 - 0,08 млн.грн.

Надана банком застава в міжбанківських операціях запозичення коштів має коефіцієнт оборотності 35,7, при цьому рівень залишку наданої застави з 23,1 млн.грн. на початок 2009 року зменшився до рівня 4,0 млн.грн. на початок 2010 року. Звертає увагу відсутність у банка власних державних цінних паперів, які можуть бути використані в якості застави, тому банк виконує ризиковані операції 'перезастави' заставленних йому цінних паперів отримувачами кредитів.

Рис.2.19. Показники оборотів та залишків пасивних позабалансових операцій ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2009 році

Рис.2.20. Показники оборотів та залишків активних позабалансових операцій ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2009 році

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ПО ПЕРСПЕКТИВАМ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ КБ 'АКОРДБАНК'

3.1 Загальний аналіз стану прибутковості та рентабельності діяльності в банках України в умовах наслідків світової фінансової кризи 2008 -2010 рр.

За даними Асоціації комерційних банків України станом на 01.09.2010 року наслідки впливу світової фінансової кризи 2008 - 2010 рр. на діяльність банківської системи України характеризуються наступними тенденціями [ ], наведеними на графіках рис.3.1 -3.4.

Рис.3.1. Рейтинг прибутковості перших 19 банків рейтингу БС України станом за 8 місяців 2010 року

Рис.3.2. Рейтинг прибутковості 20 - 55 банків рейтингу БС України станом за 8 місяців 2010 року (зона ПАТ КБ 'Акордбанк')

Рис.3.3. Рейтинг прибутковості 56 - 146 банків рейтингу БС України станом за 8 місяців 2010 року

Рис.3.4. Рейтинг прибутковості 56 - 146 банків рейтингу БС України станом за 8 місяців 2010 року

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.1 -3.3, станом на 01.09.2010 року банківська система розподілена на наступні сегменти:

- ПАТ КБ 'Приватбанк' (870 млн.грн.) та АТ 'Ощадбанк' (420 млн.грн.) як лідери прибутковості БС України;

- Група перших 17 прибуткових банків з зниженням прибутку з рівня 210 млн.грн. до 20 млн.грн.;

- Група низькоприбуткових банків (з 20 до 55 позиції) з зниженням прибутку з рівня 20 млн.грн. до 1,5 млн.грн. (групу замикає ПАТ КБ 'Акордбанк');

- Група банків 'нульової' прибутковості та збиткових банків ( з 56 по 142 позицію) з зниженням рівню прибутку від 1 млн.грн. до рівня збитку (- 150) млн.грн.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.4, станом на 01.09.2010 року в групі (20 -55) банків, до якої входить ПАТ КБ 'Акордбанк', показники рентабельності активів банку та статутного капіталу по чистому прибутку зна-ходяться на рівні показників групи, тобто результати діяльності ПАТ КБ 'Акордбанк' за 8 місяців 2010 року є задовільними та мають групову тенден-цію низької рентабельності діяльності банків БС України. Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.5, низька рентабельність та збитковість діяльності банків БС України є наслідком підвищення рівня ство-рення резервів кредитного ризику з рівня 7,2% від обсягу кредитного портфелю станом на 01.01.2008 року до рівня 20,1% станом на 01.09.2010 року. Тобто в БС України рівновага 'ризик - прибутковість' змістила важелі в бік парирування ризиків за рахунок зниження прибутковості діяльності банків.

Рис.3.5. Рейтинг рівня створених резервів кредитного ризику в преших 30 банках рейтингу БС України станом за 01.09.2010 року

3.2 Аналіз причин зниження рентабельності діяльності банків України в умовах наслідків світової фінансової кризи 2008 -2010 рр. та пропозиції по перспективам підвищення рентабельності в умовах ПАТ КБ 'Акордбанк'

Аналіз вартості кредитних ресурсів проведений за даними звітності ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 -2010 роках (див. графіки рис. 3.6- 3.14) показав, що витрати банку у 2009 році на залучення коштів юридичних і фізичних осіб та запозичення міжбанківських коштів становили:

1) Рахунок 701 (банки) - 1 995 483,5 грн.;

2) Рахунки 702+707 (юрособи та юрособи небанківські фінустанови) - 3 496 227,32 грн.;

3) Рахунок 704 (фізособи) - 5 656 308,26 грн.

Враховуючи середні залишки на рахунках та річні обороти, показники коефіцієнтів обороту середніх залишків ресурсів становили:

1) По запозиченим коштам банків - 34,82 (середньорічний залишок коштів в банку - 13,54 млн.грн., річний оборот - 452 млн.грн.);

2) По залученим коштам юридичних осіб - 211,74 (середньорічний залишок коштів в банку - 17,55 млн.грн., річний оборот - 3 706 млн.грн);

3) По залученим коштам фізичних осіб - 27,15(середньорічний залишок коштів в банку - 58,81 млн.грн., річний оборот 1 596 млн.грн.).

Відповідно, собівартість обслуговування залишку та обороту для банка становила (по поточним та строковим депозитам):

1) По запозиченим коштам банків - 2,24%;

2) По залученим коштам юридичних осіб - 2,90%;

3) По залученим коштам фізичних осіб - 5,48%

Рис.3.6. Аналіз ресурсної бази коштів на вимогу та кредитів овернайт у 2009 році ПАТ КБ 'Акордбанк'

Рис.3.7. Аналіз ресурсної бази коштів короткострокових депозитів у 2009 році ПАТ КБ 'Акордбанк'

Рис.3.8. Аналіз ресурсної бази коштів на вимогу та кредитів овернайт у 2009 році ПАТ КБ 'Акордбанк'

Рис.3.9. Динаміка показників ресурсної бази коштів міжбанківського кредитування у 2008 - 2009 рр. в ПАТ КБ 'Акордбанк'

Рис.3.10. Динаміка показників ресурсної бази коштів на вимогу юридичних та фізичних осіб у 2008 - 2009 рр. в ПАТ КБ 'Акордбанк'

Рис.3.11. Динаміка показників ресурсної бази коштів короткострококивх та довгострокових депозитів юридичних та фізичних осіб у 2008 - 2009 рр. в ПАТ КБ 'Акордбанк'

Рис.3.12. Структура статей витрат від операцій у 2009 році в ПАТ КБ 'Акордбанк'

Рис.3.13. Динаміка структури власних, залучених та запозичених коштів кредитних ресурсів в ПАТ КБ 'Акордбанк' в 2009 - 2010 рр.

Рис.3.14. Динаміка структури кредитно-інвестиційного портфелю в ПАТ КБ 'Акордбанк' в 2008 - 2010 рр.

Рис.3.15. Динаміка структурних часток витрат сумарного операційного доходу в ПАТ КБ 'Акордбанк' в 2008 - 2010 рр.

Рис.3.16. Динаміка структури основних статей доходів в ПАТ КБ 'Акордбанк' в 2008 - 2010 рр.

Рис.3.17. Порівняльний аналіз середніх обсягів резервування кредитного ризику портфелю кредитів в перших 25 комерційних банках рейтингу БС України станом на 01.01.2008 та 01.01.2010

Як показує спільний аналіз графіків, наведених на рис.3.13-3.14, при порівнянні структур кредитних портфелів ПАТ КБ „Акордбанк' у грудні 2008 року, у грудні 2009 року та у липні 2010 року виявлено, що подорожчання з жовтня 2008 року ресурсної бази в комерційних банках та її суттєве скорочення за рахунок ажіотажного зняття клієнтами депозитних коштів привело до 2-х ефектів на кредитному ринку та в кредитних портфелях комерційних банків:

- різке зниження платоспроможності населення та уповільнення чи зупинка розширенного відтворення на підприємствах юридичних осіб визвало масове неповернення кредитів та несплату відсотків за їх користування;

- згідно з методологією ризикованості кредитів вони були переміщені банками в більш ризиковані категорії та під них почали створюватися підвищенні резерви на кредитні ризики;

ПАТ КБ 'Акордбанк' від політики змішаного портфелю кредитних ресурсів у 2009 році (залучені кошти фізичних осіб видавалися в основному для кредитування юридичнихз осіб) поступово переходить до політики розділених ресурсних портфелей, тобто запозичені міжбанківські кошти використовуються для видачі міжбанківських кредитів. Враховуючи зростання ставок вартості кредитних ресурсів, комерційні банки в 4 кварталі 2008 року підняли ставки кредитування(рис.Д.5 - Д.8 Додатку Д):

- в національній валюті з середньозваженого рівня 17,0 % станом на початок жовтня 2008 року до рівня 25,0 -28,0% станом на початок 2009 року;

- в іноземній валюті з середньозваженого рівня 11,0 % станом на початок жовтня 2008 року до рівня 11,9 - 12,2% станом на початок 2009 року;

На протязі 2009 року, враховуючи динаміку змін вартості кредитних ресурсів, ставки кредитування змінилися як (див.рис.Д.5 -Д.8 Додатку Д):

- по іноземній валюті з рівня 8,0% на початок 2009 рокупоступово зросли до рівня 10,0% на кінець 2009 року;

- по національній валюті з рівня 25,0% на початок 2009 року зросли до рівня 32% у лютому та після падіння до 18% у середині 2009 року знов зросли до рівня 22,0% на початок 2010 року.

Аналіз динаміка маржі середньозважених ставок кредитів та депозитів в національній валюті та іноземній валютах в докризовий, кризовий та післякри-зовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр. показав (див.рис.3.18 - 3.19):

1. Кредитування в національній валюті:

- дохідний рівень ставок маржі вартості кредитів та кредитних ресурсів з рівня 5,0% на початок 2008 року в докризовому періоді зріс до рівня 7,0% на початок жовтня 2008 року;

- в активну фазу кризи з жовтня 2008 року рівень маржі з 7,0% зріс до рівня 12-15% на протязі грудня 2008 - лютого 2009 року;

- після значного зниження рівня маржі до рівня 5,0% станом на середину 2009 року він знов зріс до рівня 7,5% станом на кінець 2009 року;

2. Кредитування в іноземній валюті:

- дохідний рівень ставок маржі вартості кредитів та кредитних ресурсів з рівня 4,0% на початок 2008 року в докризовому періоді зріс до рівня 8,0% на середину 2008 року після чого знизився до рівня 4,0% станом на початок активної фази кризи;

- в активну фазу кризи з жовтня 2008 року рівень маржі з 4,0% знизився поступово до рівня 1,0% станом на середину 2009 року та знов знизився до рівня 0,5% станом на кінець 2009 року.

Таким чином, в післякризовому періоді 2009 - 2010 року:

- валютне кредитування в Україні для банків практично стало нерента-бельним в умовах заборони валютного кредитування населення та юридичних осіб, які не мають джерел доходів в іноземній валюті;

- дохідність кредування за рахунок пропорційного зростання ставок вартості депозитних джерел та ставок вартості кредитів в національній валюті в Україні практично повернулась на докризовий рівень рентабельності.

Рис.3.18. Динаміка маржі середньозважених ставок кредитів та депозитів в національній валюті в докризовий, кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.

Рис.3.19. Динаміка маржі середньозважених ставок кредитів та депозитів в іноземній валюті в докризовий, кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.

ВИСНОВКИ

Досліджений в дипломній роботі ПАТ КБ 'Акордбанк' входить до 4 групи рейтингової таблиці НБУ та займає 119 -136 рейтингові місця в банківській системі України. Але проведений аналіз даних показав, що в балансі ПАТ КБ 'Акордбанк' значне місце мають взаємно 'згортаємі' активи та пасиви, при цьому:

- активи банку значно зростають за рахунок обліку нарахованих за МСБО, але фактично несплачених клієнтами доходів за надані банком кредитно-інвестиційні кошти (105 млн.грн.);

- пасиви банку значно зростають за рахунок обліку нарахованих за МСБО, але притриманих банком для виплати клієнтам витрат за залучені та запозичені кошти зобов'язань(103 млн.грн.) до моменту фактичного надходження коштів нарахованих доходів.

Таким чином, за правилами згортання взаємнозаліковуємих статей реальний економічний баланс банка повинен бути зменшений на 30%, а, відповідно, рейтингове місце банку в таблицях НБУ повинно бути знижено на 15-20 пунктів. Як показали результати проведеного аналізу, рентабельність активів банку нижче 1,0%, що характеризує його як низькорентабельний, а рентабельність капіталу банку нижче середньоринкової (16,0%), що характеризує банк як інвестиційно непривабливий. Проведений в курсовій роботі аналіз кредитних операцій ПАТ КБ 'Акордбанк' з показав, що банк активно приймає участь в наступних операціях кредитування юридичних та фізичних осіб:

- факторингове кредитування юридичних осіб;

- кредитування в режимі 'овердрафт' поточних рахунків юросіб;

- короткострокове та довгострокове кредитування юридичних осіб в поточну діяльність;

- короткострокове та довгострокове кредитування фізичнихз осіб в поточну діяльність та іпотечне кредитування;

Доходи від операцій кредитування юридичних та фізичних осіб у 2009 році складають основні суми процентних доходів:

- 6016 - Процентнi доходи за кредитами овердрафт та КСК ЮО - 4,117 млн.грн. (7,94%);

- 6020 - Процентнi доходи за кредитами овердрафт, що наданi ЮО - 1,059 млн.грн. (3,78%);

- 6023 - Процентнi доходи за операцiями з факторингу iз ЮО - 0.034 млн.грн. (0,07%);

- 6026 - Процентнi доходи за кредитами в поточну дiяльнiсть, що наданi ЮО - 13.354 млн.грн. (25,75%);

- 6027 - Процентнi доходи за кредитами в iнвестицiйну дiяльнiсть, що наданi ЮО - 0,324 млн.грн. (0,63%);

- 6040 - Процентнi доходи за кредитами овердрафт, що наданi ФО - 0,013 млн.грн. (0,03%);

- 6042 - Процентнi доходи за кредитами на поточнi потреби, що наданi ФО - 11,338 млн.грн. (21,87%);

- 6046 - Процентнi доходи за iпотечними кредитами, що наданi ФО - 0,629 млн.грн. (1,21%);

Проведений в курсовій роботі аналіз операцій міжбанківького кредиту-вання в ПАТ КБ 'Акордбанк' показав, що банк активно приймає участь в наступних операціях міжбанківського кредитування та розміщення залишків коштів на поточних коррахунках:

- розміщення поточних залишків коштів кілєнтів на коррахунках в інших банках ( річний оборот - 4 579 млн.грн.);

- видачі кредитів 'овернайт' (річний оборот - 976 млн.грн.);

- видачі короткострокових кредитів (річний оборот - 206 млн.грн.);

- розміщенню короткострокових депозитів (в автоматичному режимі для коррахунків в іноземних банках) - річний оборот 40 млн.грн..

Доходи від операцій міжбанківського кредитування складають у 2009 році відносно невеликі суми:

- по рахунку 6000 (поточні коррахунки на вимогу) - 0,29 млн.грн.;

- по рахунку 6011 (КСК)- 0,028 млн.грн.;

- по рахунку 6014 (кредити 'овернайт') - 0,40 млн.грн.

Проведений в курсовій роботі аналіз операцій ПАТ КБ 'Акордбанк' з цінними паперами показав, що банк:

- не приймає участі на ринку державних цінних паперів;

- використовує для продажу придбання цінних паперів, емітованих тільки банками та фінансовими небанківськими установами, при цьому активно продає їх з мінімізацією залишків на початок звітного року.

Таким чином, довгострокового інвестування активів в цінні папери банк не здійснює. Доходи від операцій по перепродажу цінних паперів складають у 2009 році:

- по рахунку 6062 - 1,1 млн.грн.;

- по рахунку 6393 - 0,42 млн.грн.

Проведений в курсовій роботі аналіз позабалансових операцій ПАТ КБ 'Акордбанк' показав, що комісійні доходи від позабалансових операцій в ос-новному отримані за рахунок надання кредитних гарантій та зобов'язань клієн-там та складають:

- по рахунку 6111 - 1,75 млн.грн.;

- по рахунку 6118 - 0,08 млн.грн.

Надана банком застава в міжбанківських операціях запозичення коштів має коефіцієнт оборотності 35,7, при цьому рівень залишку наданої застави з 23,1 млн.грн. на початок 2009 року зменшився до рівня 4,0 млн.грн. на початок 2010 року. Звертає увагу відсутність у банка власних державних цінних паперів, які можуть бути використані в якості застави, тому банк виконує ризиковані операції 'перезастави' заставленних йому цінних паперів отримувачами кредитів. Аналіз вартості кредитних ресурсів проведений за даними звітності ПАТ КБ 'Акордбанк' у 2008 -2010 роках показав, що витрати банку у 2009 році на залучення коштів юридичних і фізичних осіб та запозичення міжбанківських коштів становили:

1) Рахунок 701 (банки) - 1 995 483,5 грн.;

2) Рахунки 702+707 (юрособи та юрособи небанківські фінустанови) - 3 496 227,32 грн.;

3) Рахунок 704 (фізособи) - 5 656 308,26 грн.

Враховуючи середні залишки на рахунках та річні обороти, показники коефіцієнтів обороту середніх залишків ресурсів становили:

1) По запозиченим коштам банків - 34,82 (середньорічний залишок коштів в банку - 13,54 млн.грн., річний оборот - 452 млн.грн.);

2) По залученим коштам юридичних осіб - 211,74 (середньорічний залишок коштів в банку - 17,55 млн.грн., річний оборот - 3 706 млн.грн);

3) По залученим коштам фізичних осіб - 27,15(середньорічний залишок коштів в банку - 58,81 млн.грн., річний оборот 1 596 млн.грн.).

Відповідно, собівартість обслуговування залишку та обороту для банка становила (по поточним та строковим депозитам):

1) По запозиченим коштам банків - 2,24%;

2) По залученим коштам юридичних осіб - 2,90%;

3) По залученим коштам фізичних осіб - 5,48%.

Відповідно, розширення участі в запозиченні коштів міжбанківського кредитування є одним з шляхів підвищення рентабельності роботи банку.

В той же час, залучення в 2 кварталі 2010 року строкового депозиту юридичної особи у розмірі 100 млн.грн., що складає приблизно 25% валюти балансу, показує, що банк знаходиться на порозі реорганізації та зміни основних власників акціонерних пакетів, оскільки такий розмір депозиту при його розміщенні в активні операції не може бути повернений власнику без втрати власності та управління банком. Як показують результати проведеного аналізу, станом на 01.09.2010 року банківська система розподілена на наступні сегменти:

- ПАТ КБ 'Приватбанк' (870 млн.грн.) та АТ 'Ощадбанк' (420 млн.грн.) як лідери прибутковості БС України;

- Група перших 17 прибуткових банків з зниженням прибутку з рівня 210 млн.грн. до 20 млн.грн.;

- Група низькоприбуткових банків (з 20 до 55 позиції) з зниженням прибутку з рівня 20 млн.грн. до 1,5 млн.грн. (групу замикає ПАТ КБ 'Акордбанк');

- Група банків 'нульової' прибутковості та збиткових банків ( з 56 по 142 позицію) з зниженням рівню прибутку від 1 млн.грн. до рівня збитку (- 150) млн.грн.

Як показує аналіз, станом на 01.09.2010 року в групі (20 -55) банків, до якої входить ПАТ КБ 'Акордбанк', показники рентабельності активів банку та статутного капіталу по чистому прибутку знаходяться на рівні показників групи, тобто результати діяльності ПАТ КБ 'Акордбанк' за 8 місяців 2010 року є задовільними та мають групову тенденцію низької рентабельності діяльності банків БС України. Низька рентабельність та збитковість діяльності банків БС України є наслідком підвищення рівня створення резервів кредитного ризику з рівня 7,2% від обсягу кредитного портфелю станом на 01.01.2008 року до рівня 20,1% станом на 01.09.2010 року. Тобто в БС України рівновага 'ризик - прибутковість' змістила важелі в бік парирування ризиків за рахунок зниження прибутковості діяльності банків. Враховуючи рішення НБУ про підняття нормативного рівня регулятив-ного капіталу комерційних банків на першому етапі (2011 -2012 ррю) з рівня 82 млн.грн. до 120 млн.грн. та до рівня 500 млн.грн. (2 етап), найбільш оптимальною пропозицією перспектив діяльності ПАТ КБ 'Акордбанк' є злиття з декількома іншими малими банками, оскільки низька рентабельність роботи банку не дає перспектив інвестування в нього додаткового капіталу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України „Про банки і банківську діяльність' від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 липня 2009 року N 1617-VI - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

2. Закон України 'Про Національний банк України' від 20 травня 1999 року N 679-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 21 серпня 2009 року N 1608-VI - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

3. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи' від 23 червня 2009 року N 1533-VI - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

4. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року N 481 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 23 березня 2009 року N 159 ) - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2010

5. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України // Постанова Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 255 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління НБУ від 27 грудня 2007 року N 483) - http://www.liga-zakon.net - Комп'ю-терна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2010

6. Про затвердження Положення про порядок здійснення банками Украї-ни вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами // Пос-танова Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 516 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 23 березня 2009 року N 159 ) - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

7. Про затвердження Положення про порядок формування та викорис-тання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 1 грудня 2008 року N 406) - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

8. Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи // Затверджено постановою Правління НБУ від 22 липня 2009 року N 421 - - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

9. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 6 серпня 2009 року N 458) -- http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

10. Про стимулювання кредитування економіки України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 3 листопада 2009 року N 650 - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

11. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 10 вересня 2009 року N 541) - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

12. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 року N 598 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 21 грудня 2008 року N 484) - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

13. Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що пода-ється до Національного банку України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року N 124 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від від 16 червня 2005 року N 223) - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України 'Ліга-закон', 2009

14. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович та ін.; За ред. А.М.Герасимовича. -- К.: КНЕУ, 2003.-- 599 с.

15. Арістова А.М., Шульга Н.П. Фінансовий менеджмент у банку. Опорний конспект лекцій - К: КНТЕУ, 2007.- 123 с.

16. Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А. Кириченка. - К.: Знання-Прес, 2002. - 438 с.

17. Банківські операції: Підручник. - 2-ге вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.

18. Банківські операції:Підручник/За ред.Міщенка В.І., Слав'янської Н.Г.- Київ:Знання-Прес,2006 .- 727 с.

19. Банківський нагляд:Навчальний посібник / Міщенко В.І.;Яценюк А.П.; Коваленко В.В.;Коренєва О.Г.- К.: Знання, 2004.- 406 с.

20. Беляков А.В. Банковские риски: проблемы учета, управления и регулирования - М.:Издательская группа 'БДЦ-ПРЕСС', 2003г. - 256 с.

21. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента/ И.А. Бланк. - 2-е изд., перераб. и доп.. - К.: Эльга: Ника-ЦентрТ.1. - 2004. - 622 с.

22. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента/ И.А. Бланк. - 2-е изд., перераб. и доп.. - К.: Эльга: Ника-ЦентрТ.2. - 2004. - 618 с.

23. Бэр Х.П. Секьюритизация активов: секьюритизация финансовых активов - инновационная техника финансирования банков: Пер. с нем./ Х.П. Бэр. - М.: Волтерс Клувер, 2006. - 624 с.

24. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Навчальний посібник . - Київ: Академія, 2001. - 313 с.

25. Васюренко О.В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навчальний посібник/ О.В. Васюренко, К.О. Волохата.- К.: Знання,2006. - 464 с.

26. Волошин І. Прогноз впливу кредитного ризику на ліквідність і процентні надходження банку // Вісник НБУ. - 2008. - № 8. - С. 26-29.

27. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М. І. Савлука. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 578 с.

28. Грюнинг, Хенни. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском : пер. с англ. / Х. ван Грюнинг, С. Б. Братанович. - М. : Весь мир, 2007. - 290 с.

29. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 219 с

30. Ковалев В. В. Финансовый менеджмент: теория и практика : научное издание / В. В. Ковалев. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Проспект, 2007.- 1024 с.

31. Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб./ В.В.Вітлінський, О.В.Пернарівський, Я.С.Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред В.В.Вітлінського.- К.: Т-во 'Знання', КОО, 2000.- 251с.

32. Лагутин В.Д. Кредитование : теория и практика. Учебное пособие.- 3 -е изд.- К.: 'Знание', 2002. - 215 с.

33. Лєонов С.В., Грищенко О.С. Сек'юритизація активів як сучасний механізм управління в сфері банківських інвестицій// Українська академія банківської справи, вип.126, 2008. - с.28-34

34. Ляховский В.С., Коробейников Д.В., Серебряков П.А. Справочник по управлению рисками банковской деятельности. - М.:Гелиос АРВ , 2006. - 575 с.

35. Молчанов О.В. Теоретичні підходи до управління ліквідністю сучасних банків // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2006.- № 10.- C.48-51

36. Надійна практика управління ліквідністю в банківських організаціях // Нормативно-рекомендаційний документ Базельського комітету з банківсь-кого нагляду (№ 69 лютий 2000 року).

37. Нікітін А.В. Маркетинг у банку: Навчальний посібник/ А.В. Нікітін, Г.П. Бортніков, А.В. Федорченко. - К.: КНЕУ, 2006. - 432 с.

38. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник/ Л.В. Сердюк, О.М. Сидоренко; Ред. О.В. Васюренко. - К.: Знання, 2006. - 596 с.

39. Подлесный С. Оптимизационный подход к управлению кредитным портфелем в условиях кризиса // Банковский менеджмент. - 2009. - № 1. - С. 25-29.

40. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. -- 2-е вид., доп. і перероб. -- К.: КНЕУ. 2004. -- 468 с.

41. Раєвський К.Є., Конопатська Л.В., Домрачев В.М. Банківський нагляд: Навчально-методичний посібник / Мін-во освіти і науки України; КНЕУ/ Раєвський К.Є., Конопатська Л.В., Домрачев В.М.- К.: КНЕУ, 2003.- 174 с.

42. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2-го изд.-- М.: 'Дело ЛТД',1995.-- 768 с.

43. Ситник Л.С. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник/ Л.С. Ситник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 352 с.

44. Суржинський М. Поняття і сутність банківського регулювання та банківського нагляду в Україні // Юридичний журнал.- 2004.- № 8.- С.83-93.

45. Ткачук В.О. Маркетинг у банку: Навчальний посібник - Тернопіль: 'Синтез-Поліграф', 2006.- 225 с.

46. Управління банківськими ризиками. Навчальний посібник - за ред. проф. Примостки Л.О. - К.:КНЕУ, 2007. - 616 с.

47. Управління банківськими ризиками. Навчальний посібник - за ред. проф. Примостки Л.О. - К.:КНЕУ, 2007. - 616 с.

48. Управление деятельностью коммерческого банка (банковский менеджмент) / Под ред. доктора экон. наук, профессор О.И. Лаврушина. - М: Юристь, 2003 - 688 с.

49. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підручник/ В.М. Шелудько. - К.: Знання, 2006. - 439 с.

50. Шевченко Р. І. Банківські операції : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни - К. : КНЕУ, 2003. - 276с.

51. Шиян Д.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник/ Д.В. Шиян, Н.І. Строченко. - К.: А.С.К., 2005. - 240 с.

52. Щетинін А.І. Гроші та кредит: Підручник / А.І. Щетинін. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 432 с.

53. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник/ З.І. Щибиволок; Відп. за вип. С.І. Шкарабан. - К.: Знання, 2006. - 312 с.

54. Эдгар М. Управление финансами в коммерческих банках / Пер.с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 208 с.

55. Офіційний Інтернет-сайт НБУ - HTTP://www.bank.gov.ua

56. Офіційний Інтернет-сайт Асоціації банків України - HTTP:// WWW.AUB.COM.UA

57. Офіційний Інтернет-сайт ПАТ КБ 'Акордбанк' - http://www.acordbank.com.ua/, 2010

58. Інформаційно -аналітичний фонд Блейзера (європейська фундація) - офіційний Інтернет-сайт - http://www.fond_blayzer.com.ua

59. Офіційний Інтернет-сайт Державної комісії з регулювання фінансових ринків України - http://www.dfp.gov.ua

60. HTTP://WWW.PROSTOBANK.COM.UA - Офіційний Інтернет-сайт аналітичної компанії 'Простобанк', 2009

Додаток А

Поквартальні балансові звіти ПАТ КБ 'Акордбанк' за 2008 -2010 рр.

Таблиця Б.1

Додаток Б

Звіти про фінансові результати ПАТ КБ 'Акордбанк' за 2008 -2010 рр.

Таблиця Б.1

Таблиця Б.2 Оборотно-сальдова відомість рахунків доходів балансу за 2009 рік

Таблиця Б.3 Оборотно-сальдова відомість рахунків витрат балансу за 2009 рік

Додаток В

Аналітичні показники ефективності діяльності ПАТ КБ 'Акордбанк' за 2008 -2010 рр.

Таблиця В.1

Таблиця В.2

Таблиця В.3

Додаток Г

Рис.Д.1 Динаміка середньозважених ставок міжбанківських кредитів в національній валюті в докризовий, кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.

Рис.Д.2 Динаміка середньозважених ставок міжбанківських кредитів в іноземній валюті в докризовий, кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.

Рис.Д.3 Динаміка середньозважених ставок депозитів в національній і іноземній валюті в докризовий та кризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 році

Рис.Д.4 Динаміка середньозважених ставок строкових депозитів в національній і іноземній валюті в докризовий, кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.

Рис.Д.5 Динаміка середньозважених ставок кредитів в національній і іноземній валюті в докризовий та кризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 році

Рис.Д.6 Динаміка середньозважених ставок кредитів в національній та іноземній валюті в кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.

Рис.Д.7 Динаміка середньозважених ставок кредитів та депозитів в національній валюті в докризовий, кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.

Рис.Д.8 Динаміка середньозважених ставок кредитів та депозитів в іноземній валюті в докризовий, кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.