Шляхи покращення митного оформлення та митних зборів під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів

ДИПЛОМНА РОБОТА

ЗМІСТ

митний режим ввезення тразит

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ПІД ЧАС ТРАНЗИТУ, ТИМЧАСОВОГО ВВЕЗЕННЯ ТА ВИВЕЗЕННЯ ТОВАРІВ І ІНШИХ МАТЕРІАЛІВ

1.1 Поняття та зміст митного оформлення в зовнішньоекономічній діяльності підприємств України

1.2 Зміст митного режиму «транзит»

1.3 Зміст митного режиму «тимчасове ввезення та вивезення товарів і матеріалів»

1.4 Підприємницькі послуги переробки «давальницької сировини» та застосування митних режимів при ввезенні сировини та вивезенні готової продукції

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ РЕЖИМІВ ПРИ ПЕРЕРОБЦІ «ДАВАЛЬНИЦЬКОЇ СИРОВИНИ» В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ « НОВОМОСКОВСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПАН»»

2.1 Характеристика підприємства ТОВ «НШФ «Пан»»

2.2 Аналіз технології зовнішньоекономічних операцій на підприємстві ТОВ «НШФ «Пан»»

2.3 Оцінка ефективності митних режимів, що застосовуються при проведенні зовнішньоекономічних операцій ТОВ «НШФ «Пан»»

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ В РЕЖИМАХ «ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ-ВИВЕЗЕННЯ» ТА «ТРАНЗИТ»

3.1 Сутність, структура та функціональне призначення існуючої автоматизованої системи митного оформлення ЄАІС ДМСУ

3.2 Правова регламентація концепції удосконалення інформаційного забезпечення діяльності ДМСУ - перспективна автоматизована система «Електронна митниця»

3.3 Шляхи підвищення ефективності митного оформлення при переміщенні товарів в режимі «тимчасове ввезення-вивезення»

3.4 Шляхи покращення порядку стягнення митних зборів під час переміщення товарів в режимі «транзит»

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дипломного проекту полягає в тому, що в умовах інтеграції України в пан'європейську та світову транспортно-логістичну схеми, митна діяльність має метою забезпечення економічної безпеки України та створення ефективної системи митного оформлення вантажопотоків при міждержавному виробництві продукції.

Об'єктом дипломного дослідження є відносини, що виникають під час проведення митних операцій при переміщенні вантажів через митний кордон України згідно Митному Кодексу України.

Предметом дипломного дослідження є операції митного оформлення та стягнення митних зборів під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів.

Метою дипломного дослідження є оцінка ефективності технологій митних операцій митних режимів «транзит» та «тимчасовий ввіз(вивіз)» та виявлення сучасної інтеграції в цих митних режимах елементів митного режиму «переробка на митній території України» для перспективної розробки єдиних електронних митних документів для всіх трьох режимів.

Для виконання поставленої мети дипломного дослідження вирішені наступні задачі:

1. В розділі 1 «Сутність митного оформлення під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів»:

- дослідити сутність митних режимів в Україні згідно Митного Кодексу;

- проаналізувати особливості реалізації митного режиму «транзит»;

- проаналізувати особливості реалізації митного режиму «тимчасовий ввіз(вивіз)»;

- проаналізувати особливості реалізації митного режиму «переробка давальницької сировини на території України».

2. В розділі 2 «Аналіз застосування митних режимів при переробці «давальницької сировини» в зовнішньоекономічній діяльності ТОВ «Новомосковська швейна фабрика «Пан» »:

- проаналізувати технології логістичних та митних операцій при реалізації митного режиму «переробка на митній території України» для ТОВ НШФ «Пан»;

- провести аналіз виявлення інтеграції в цьому митному режимі елементів інших митних режимів «транзит» та «тимчасовий ввіз(вивіз)».

3. В розділі 3 «Шляхи покращення організації митного оформлення зовнішньоекономічних операцій в режимах «Тимчасове ввезення-вивезення» та «Транзит»»:

- розробити пропозиції по удосконаленню митних технологій в перспективній системі «Електронна митниця»;

- обгрунтувати шляхи удосконалення митної технології для режиму «транзит»;

- обгрунтувати шляхи удосконалення митної технології для режиму «тимчасовий ввіз(вивіз)»

Інформаційною базою дипломного дослідження були закони України, Митний Кодекс України, постанови КМ України, нормативні документи ДМСУ, митно-фінансова документація ТОВ НШФ «Пан» за 2004 - 2010 рр.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в тому, що доведена можливість та запропоновані шляхи інтеграції документального оформлення митних режимів «транзит», «тимчасовий ввіз(вивіз)» та «переробка на митній території України» в перспективній системі «Електронна митниця» при заміні системи внутрішньодержавного митного контролю за використанням цих режимів на практику міжнародних фінансово-гарантійних документів, які дозволять суттєво знизити обсяги митного контролю транзитного переміщення та своєчасного вивезення вантажів за митну територію України.

1.1 Поняття та зміст митного оформлення в зовнішньоекономічній діяльності підприємств України

Митна переробка зовнішньоекономічних ванатжів, займаючи провідне місце в діяльності митної служби, водночас потребує і найбільших затрат трудових, фінансових, матеріальних та інших ресурсів. Під митною переробкою ванатжів розуміється комплекс митних операцій, пов'язаних із процесом фізичного переміщення вантажу через митний кордон держави. Митний Кодекс України [1] класифікує ці операції як митні режими. Митний режим - це сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України для митних цілей.

Згідно з Митним Кодексом України [1] відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються 13 видів митного режиму (рис.1.1) : 1) імпорт; 2) реімпорт; 3) експорт; 4) реекспорт; 5) транзит;

6) тимчасове ввезення (вивезення); 7) митний склад; 8) спеціальна митна зона;

9) магазин безмитної торгівлі; 10) переробка на митній території України;

11) переробка за межами митної території України; 12) знищення або руйнування; 13) відмова на користь держави.

Роль і значення митного режиму полягає в тому, що він встановлює:

а) порядок переміщення товару через митний кордон залежно від призначення товару;

б) умови перебування товару на (поза) митній території;

в) межі, в яких може використовуватися товар;

г) права й обов'язки особи, що переміщує товар;

д) вимоги до товару, який розміщується під певний режим.

Рис.1.1. Митні режими в Україні [1]

З позицій митної логістики(або логістизації митної переробки вантажів), усі митні режими класифікуються за такими суттєвими ознаками (див.табл.1.1):

1. Залежно від використання заходів економічної політики розрізняють митні режими із застосуванням таких заходів та без іхнього застосування. Так, товари, що підпадають під режим «імпорт» та «експорт», підлягають випуску після завершення митного оформлення із застосуванням заходів економічної політики, сплатою всіх належних митних зборів та податків. А товари, що розміщуються у митний режим «транзит», «митний склад», «спеціальна митна зона», «магазин безмитної торгівлі», після завершення митного оформлення випускаються умовно без застосування заходів економічної політики та сплати митних зборів та податків.

2. Залежно від накладання мита слід розрізняти митні режими за яких:

а) передбачається повне звільнення від митних платежів;

б) передбачається часткове звільнення від митних платежів;

в) звільнення від митних платежів немає.

До перших двох випадків належать митні режими «реімпорт», «транзит», митний склад», «тимчасовий ввіз(вивіз)», «мпеціальна митна зона».

3. Залежно від необхідності ліцензування митними органами України учасників митних режимів розрізняють:

а) митні режими, що ліцензуються ДМСУ;

б) митні режими, що не ліцензуються ДМСУ.

Так, до перших режимів належать митні режими «магазин безмитної торгівлі», «митний склад», «переробка на митній території». Ліцензування учасників митних режимів, яке здійснює ДМСУ, слід відрізняти від ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яке здійснюється державними органами, та може бути у формі:

а) дозволу на виконання певного виду зовнішньоекономічної діяльності;

б) дозволу на проведення певної експортно-імпортної операції з використанням експортної або імпортної ліцензії.

4. Залежно від характеру зовнішньоекономічної операції митні режими поділяють на:

а) пов'язані з експортом товарів;

б) пов'язані з імпортом товарів;

в) пов'язані одночасно з експортом та імпортом товарів;

г) інші.

Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, що підтверджують заявлений режим.

Таблиця 1.1 Класифікація митних режимів [41]

Статтею 187 «Регулювання питань, пов'язаних із застосуванням митних режимів» Митного Кодексу України основні характеристики митних режимів визначені наступним чином [1]:

1. Імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

а) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

б) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

в) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

2. Реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:

а) походять з митної території України;

б) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;

в) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;

г) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

а) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;

б) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

в) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

4. Реекспорт - це итний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо:

а) митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів;

б) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

в) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;

г) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.

5. Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Товари, що переміщуються транзитом, повинні:

а) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

б) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту;

в) у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

г) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;

д) бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

6. Тимчасове ввезення (вивезення) - це митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

а) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);

б) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;

в) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.

7. Митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

8. Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом.

Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України. Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі імпорту.

Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами у межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обов'язки органів управління зони по виконанню вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.

9. Магазин безмитної торгівлі - це митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

10. Переробка на митній території України - це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Кількість операцій щодо переробки товарів у митному режимі переробки на митній території України не обмежується.

Операції щодо переробки товарів можуть включати:

а) власне переробку товарів;

б) обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;

в) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;

г) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.

У разі вивезення за межі митної території України товарів, ввезених для переробки на митній території України, чи продуктів їх переробки такі товари підлягають декларуванню митним органам з поданням окремого документа - митної декларації, в якій зазначаються кількість та вартість українських товарів, витрачених на здійснення операцій щодо переробки товарів, що ввозилися для переробки.

Митне оформлення українських товарів, використаних під час переробки товарів, що походять з інших країн, здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України для митного оформлення експорту товарів українського походження.

11. Переробка за межами митної території України - це митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну.

12. Знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.

13. Відмова на користь держави - це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, складається з наступного [24]:

1. Митна декларація

2. Товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо

3. Зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту)

4. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару

Документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури

5. Декларація митної вартості (подається у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України)

6. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари

7. Облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, форма якої затверджується Державною митною службою, або її копія, завірена таким суб'єктом.

8. Лист про погодження (подається підприємством, розміщеним поза зоною діяльності митного органу)

9. Документ контролю за доставкою товарів

10. Документи про надання фінансових гарантій

11. Ліцензія митного перевізника

12. Книжка МДП, книжка АТА, книжка CPD

13. Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками і пломбами

14. Акти приймання-передачі (електроенергії, газу, нафти, аміаку тощо)

15. Посередницький договір

16. Документ на право провадження митної брокерської діяльності

17. Документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

18. Документи, що визначають країну походження товарів

19. Документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД

20. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов'язкових платежів)

21. Векселі (відповідно до законодавства)

22. Документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування

23. Документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом

24. Заява підприємства для здійснення митного оформлення товарів (у спрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації)

25. Документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України

Примітка. У разі транзиту залізничним транспортом вантажів з непідакцизними товарами для здійснення митного контролю та митного оформлення подається накладна ЦІМ (СІМ) або УМВС (СМГС), або ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС).

1.2 Зміст митного режиму «транзит»

Законодавчі засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України визначаються Законом України «Про транзит вантажів» [5], згідно якому:

- транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України;

- контроль транзитних вантажів - діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади та їх службових осіб у пунктах пропуску через державний кордон України по перевірці відповідності транзитних вантажів і транспортних засобів транзиту вимогам митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного та інших видів контролю, що встановлюються виключно законами та міжнародними договорами України;

- транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо;

- учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).

Транзит вантажів у прямому сполученні передбачає їх перевезення за єдиним транспортним документом протягом усього шляху слідування.

Транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою АТА (Carnet ATA). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), книжка МДП (Carnet TIR), книжка АТА (Carnet ATA), необхідні для здійснення митного контролю. У разі транзиту вантажів залізничним транспортом до митних органів на дільницях, на які поширюється сфера застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), подається накладна ЦІМ (СІМ). У разі транзиту вантажів залізничним транспортом на інших дільницях до митних органів подається накладна УМВС (СМГС) або накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), що містить відомості, необхідні для здійснення митного контролю. У разі транзиту вантажів автомобільним транспортом до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або книжка МДП (Carnet TIR). Декларування транзиту вантажів, що переміщуються авіаційним транспортом, здійснюється за авіаційною вантажною накладною (Air Waybill) та/або вантажною відомістю (Cargo Manifest) з поданням митним органам вантажної митної декларації. У разі транзиту вантажу в межах одного пункту пропуску вантажна митна декларація не подається. Декларування транзитних вантажів, що переміщуються морським і річковим транспортом, відповідно до вимог законодавства України здійснюється за поданням митним органам коносамента (BILL of Lading) та вантажної митної декларації. Транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту. Договори (контракти) про надання (виконання) транзитних послуг (робіт) укладаються як між резидентами і нерезидентами, так і між самими резидентами і нерезидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг (робіт), їх надавачів (виконавців), а також засоби транзиту залежно від умов перевезень. Тарифи на транзитні послуги (роботи) визначаються договорами (контрактами), зазначеними у статті 7 Закону [5], якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, для забезпечення їх конкурентоспроможності порівняно з відповідними послугами (роботами) у суміжних державах. Розрахунки між вантажовласниками та іншими учасниками транзиту здійснюються у порядку, визначеному цими договорами (контрактами), згідно з якими вантажовласники можуть попередньо перераховувати на рахунки інших учасників транзиту кошти, що не є власністю останніх і використовуються ними виключно для розрахунків від імені вантажовласників за транзитні послуги (роботи) з їх надавачами (виконавцями), після чого такі операції оподатковуються відповідно до законодавства України як оплата цих послуг (робіт). Контроль транзитних вантажів встановлюється виключно законами і міжнародними договорами України та здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. Контроль транзитних вантажів та обробка супроводжувальної документації транзиту вантажів здійснюються за технологічними схемами пропуску через державний кордон України відповідних транспортних засобів, що визначають терміни його проведення та регламентують дії службових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади.

Обов'язковими умовами здійснення контролю транзитних вантажів є:

- чітка регламентація проведення контролю та дій службових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади виключно нормативно-правовими актами;

- кваліфіковані службові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади, що утримуються виключно за рахунок коштів державного бюджету;

- наявність необхідних сертифікованих засобів контролю;

- спрощений та прискорений порядок контролю;

- комплексне, одночасне та безперервне проведення всіх видів контролю, а за наявності угод з відповідними органами суміжних держав - спільно з ними.

Застосування митного режиму «транзит» виконується згідно главі 33 «Транзит» Митного Кодексу України [1].

Вантажі, а також транспортні засоби і контейнери, вважаються транзитними територією України в тому випадку, якщо транзит цих вантажів з організацією операцій з їхнього перевантаження, складування, розбивки на партії, зміни транспортного засобу або без здійснення таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що починається і закінчується за межами території України.

Транзит є митним режимом, за якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Митний транзит підрозділяється на прохідний і внутрішній.

До прохідного митного транзиту відноситься переміщення товарів під митним контролем від одного пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України (пункту ввозу на митну територію України) до іншого пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, (пункту вивозу за межі митної території України).

Внутрішнім митним транзитом вважається переміщення товарів під митним контролем:

1) від пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввозу на митну територію України - до митного органу, розташованому на митній території України;

2) від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України;

3) від одного митного органу, розташованого на митній території України, до іншого митного органу, розташованого на митній території України.

При визначенні митного режиму варто враховувати, що режим переміщення товарів може бути класифікований як режим транзиту тільки за дотримання певних умов. Так, товари, що переміщуються в режимі транзиту, повинні:

1) залишатися в незмінному стані, крім змін у результаті природного зносу або втрат при нормальних умовах транспортування і збереження;

2) не використовуватися на території України з іншою, крім транзиту, метою;

3) переміщатися при наявності дозволу відповідного уповноваженого органу на транзит по території України, у випадках, визначених законодавством України;

4) переміщатися встановленими маршрутами і шляхами у випадках, визначених Кабінетом міністрів України;

5) бути доставленими в митний орган призначення в термін, визначений діючими в Україні нормативами на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту й інших умов перевезення.

Під час транзиту товарів митною територією України з дозволу і під контролем митного органу можуть здійснюватися окремі операції з такими товарами (перевантаження, вивантаження, навантаження, переупаковка) без зміни їхніх властивостей і товарного вигляду.

Транзит вантажів здійснюється автомобільними, залізничними, водяними і повітряними шляхами сполучення, що пролягають через пункти пропуску через державний кордон України, визначені Кабінетом міністрів України (далі КМУ) з урахуванням принципу свобод транзиту і вимог міжнародних договорів України.

Митний транзит товарів через територію України здійснюється за маршрутами, що визначаються перевізниками на власний розсуд. У той самий час КМУ може: встановлювати обмеження у використанні окремих шляхів і напрямків транзиту на території України; визначати шляхи або напрямки руху для певних видів транспорту або товарів, що переміщаються транзитом через територію України; визначати пункти пропуску для ввезення та вивозу окремих видів товарів.

Транспортні засоби, що їдуть без вантажу, також декларуються в місці перетинання кордону України або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу. Ця умова відноситься і до транспортних засобів, що їдуть без вантажу і перетинають Україну в режимі транзиту.

Товари, що переміщуються транзитом, при дотриманні умов, передбачених статтею 201 Кодексу [1], у відповідності до статті 3 Закону України від 20.10.99 № 1172-XIV 'Про транзит вантажів' [ 5] звільняються від оподаткування митом, акцизним збором та ПДВ.

В митному режимы «транзит» - сплаті підлягає тільки єдиний збір за ставками, встановленими Законом України від 04.11.99 № 1212-XIV „Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України” [7].

Порядок справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.02 № 1569 „Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон” [22].

Режим «Транзит» забезпечує ефективне використання транзитного потенціалу країни, завантаження її транспортних артерій, формування внутрішньої доданої вартості за рахунок міжнародних перевезень товарів. А звільнення перевізників від сплати мита і податків при його здійсненні стимулює розвиток транспорту та його інфраструктури. З метою обліку переміщуваних по країні вантажів на транзит товарів необхідно мати дозвіл митного органу (звичайно, це митний орган відправлення товару). В окремих випадках (автотранзит підакцизних товарів) дозвіл видається тільки після внесення належних коштів на депозит митного органу або пред'явлення банківської гарантії. Якщо в митних органів є сумніви щодо здатності перевізника (або транспортного засобу) нормально доставити товар, митний орган має право вимагати належного устаткування транспортного засобу, або застосувати митний супровід чи перевезення митним перевізником, а також забезпечення сплати мита та податків внесенням належних коштів на депозит митного органу відправлення.

1.3 Зміст митного режиму «тимчасове ввезення та вивезення товарів і матеріалів»

Застосування митного режиму «тимчасове ввезення та вивезення» вико-нується згідно главі 34 «Тимчасове ввезення (вивезення)» Митного Кодексу України [1].

Тимчасове ввезення (вивезення) - це митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) перед-бачає:

1) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);

2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (вве-зення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;

3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу пе-редбачено законом.

Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо:

- товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах;

- професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в Украї-ну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації або зйомки фільмів;

- контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але вве-зення яких саме по собі не є комерційною операцією;

- зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерцій-ного характеру;

- товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення доз-вілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчаль-ної, наукової або культурної діяльності;

- особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для спортивних цілей;

- матеріалів для реклами та туризму;

- транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;

- морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту;

- устаткування та матеріалів, призначених нерезидентами для будівництва та ремонту морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден.

Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) приймається митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.

Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України). З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших обставин строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути продовжений відповідним митним органом.

Звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно податковими закона-ми України.

До закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна:

1) вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням, наданим митному органу;

2) або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з додержанням вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

У разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).

У разі тимчасового ввезення товарів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) гарантування їх перебування у митному режимі тимчасового ввезення здійснюється відповідно до положень зазначеної Конвенції.

ДМСУ встановлює певний перелік категорій товарів, поміщення яких під вищезазначений режим не допускається [39]. Це: а) витратні матеріали та зразки; б) харчові продукти, напої (включаючи алкогольні) тютюнові вироби, в) товари з квотами, призначені до вивозу; г) промислові відходи.

Одним з спірних митних режимів є режим переробки сировини та товарів на території України з подальшим вивезенням готової продукції за митний кордон України. Основними проблемами в забезпеченні такого режиму митних технологій є наступні [40]:

а) контроль наявності та питомої ваги в готовій продукції «давальницької сировини», ввезеної на переробку, та внутрішньої української сировини;

б) включення витраченої електроенергії, пари, води, газів, теплової енергії, послуг каналізації та знищення відходів переробки - в обсяги послуг по переробці «давальницької сировини»;

в) відказ замовника від переробки «давальницької сировини» та її переведення та вивезення замовнику в режимі «тимчасове ввезення - вивезення» в іншу країну на переробку чи повернення в країну замовника;

г) ввезення замовником «давальницької сировини» в Україну на переробку з декількох країн - нерезидентів та вивезення готової продукції за митну територію України в треті країни, які не є країнами -постачальниками давальницької сировини та не є країною замовника.

д) облік тимчасово ввезеного технологічного обладнання замовника (лекала, креслення викройок, спеціальні розкрійні машини та програмне забезпечення для їх роботи та інш.) для перероблення «давальницької сировини» в митному режимі «тимчасове ввезення(вивезення)» згідно принципам Стамбуль-ської угоди 1990 року «Про тимчасове ввезення» [19].

Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньо-економічних відносинах» [6] визначає:

а) давальницька сировина - це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику;

б) готова продукція - це продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем. Готова продукція може бути повернена у країну замовника або реалізована замовником (чи за його дорученням виконавцем) у країні виконавця або в іншій країні. У разі потреби Кабінет Міністрів України визначає види продукції (товару), які не можуть класифікуватися як готова продукція;

в) замовник - суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину для вироблення готової продукції;

г) операція з давальницькою сировиною - операція з попередньої поставки сировини для її наступного перероблення (оброблення, збагачення чи використання) на готову продукцію за відповідну плату, незалежно від кількості виконавців, а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) за умови, якщо вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції;

д) операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - це операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по ТН ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця;

Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції:

1. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іно-земним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

2. Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) прова-диться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця:

- простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календар-них днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

Сума, зазначена у простому авальованому векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операції з давальницькою сировиною.

3. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною.

4. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються.

5. Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є подання українським виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов'язання), авізованого (взятого на облік) органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця, та копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини.

6. Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України, і вивозиться з її території, є подання українським виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов'язання) та копії ввізної вантажної митної декларації, а у разі потреби - і висновку Торгово-промислової палати України або регіональних торгово-промислових палат про те, що готова продукція вироблена внаслідок переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

7. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України.

8. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог цього Закону, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням давальниць-кої сировини, ввезеної на митну територію України іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів.

9. За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як плата за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при ввезенні товарів (робіт, послуг).

10. За письмовою заявою іноземного замовника давальницька сировина, ввезена ним і не перероблена на митній території України, або відходи чи брухт, що залишилися після повною зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин чи після переробки давальницької сировини, можуть бути вивезені у порядку, встановленому Державною митною службою України.

Застосування митних режимів при переробці «давальницької сировини» виконується згідно главі 38 «Переробка на митній території України» Митного Кодексу України [1].

Переробка на митній території України - це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосуван-ня до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експор-ту.

Ввезення та переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюються з дозволу митного органу відповідно до положень цього Кодексу та інших законів України.

Дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути ска-совано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або у разі коли підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України.

Операції щодо переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів;

2) обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;

3) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;

4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

Строк переробки товарів на митній території України обчислюється починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що ввозяться для переробки. Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.

Митні органи можуть проводити перевірку товарів, ввезених для перероб-ки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції щодо переробки таких товарів.

Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) на переробку товарів на митній території України.

Порядок митного оформлення продуктів переробки:

1. У разі вивезення за межі митної території України товарів, ввезених для переробки на митній території України, чи продуктів їх переробки такі товари підлягають декларуванню митним органам з поданням окремого документа - митної декларації, в якій зазначаються кількість та вартість українських товарів, витрачених на здійснення операцій щодо переробки товарів, що ввозилися для переробки.

2. Митне оформлення українських товарів, використаних під час переробки товарів, що походять з інших країн, здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України для митного оформлення експорту товарів українського походження.

3. Якщо умовами переробки на митній території України товарів, що походять з інших країн, передбачено проведення розрахунків частиною продуктів їх переробки, такі продукти мають бути оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту зі справлянням усіх належних податків і зборів та застосуванням відповідних заходів нетарифного регулювання відповідно до законодавства.

Згідно Розпорядженню КМУ «Про застосування простого векселя за окремими товарними позиціями у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» [23] - Відповідно до статті 2 Закону України 'Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах' [6] затверджено згідно з додатком перелік окремих товарних позицій, сплата за якими ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) підприємствами у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах проводиться з видачею відповідному органові державної податкової служби простого векселя (Додаток А).

Аналіз даних Додатку А показує, що всі складові для виготовлення одягу можуть бути ввезені з-за кордону як «давальницька сировина», з якої на Новомосковській швейній фабриці «ПАН», чия діяльність проаналізована в розлілі 2 дипломного проекту, може бути виготовлений готова продукція без використання складових українського походження.

2.1 Характеристика підприємства ТОВ «НШФ «Пан»»

Товариство з обмеженою відповідальністю НШФ «Пан» (далі ТОВ НШФ „Пан”) перереєстроване з Колективного підприємства НШФ «Пан» Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області 05.02.2007 р. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 05.02.2007 свідоцтво № 453524 серія “АОО” № 1 229 123 0000 000654. Код форми власності - 10 (приватна). Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 00308927. Місцезнаходження суб'єкта господарювання: юридична адреса:Україна, Дніпропетровська область,м.Новомосковськ ,вул. Сучкова буд. 66.

Взято на податковій облік в Новомосковьку ОДПІ 06.02.07 № 3180.

Статутний фонд на момент створення суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів склав 1 570 224,02 грн..

Дані про засновників відповідно до установчих документів наведені в табл. 2.1 -2.3.

У аналізуємому в дипломному проекті періоді відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства були:

а) керівник:

- Шереметьєва Тетяна Вікторовна (код 2638409604 , домашня адреса - м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги 130 кв.78) за період з 15.11.2007, наказ № 109 від 15.11.2007.

- Шереметьєв Володимир Володимирович (код 2373900372 , домашня адреса - м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги 130 кв.78) за період з 15.05.2007 по 15.11.2007, наказ № 55 від 15.05.2007.

- Торопов Анатолій Олександрович (код 1831506397, домашня адреса - м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна 67 кв.51) за період з 26.01.1996р. по 15.05.2007р., наказ №77 від 15.05.2007р.

б) головний бухгалтер:

- Воропай Тетяна Гаврилівна (код 1779408287, домашня адреса - м. Новомосковськв вул. Радянська 44 кв.86) за період з 16.08.1984р. по 02.07.07р, наказ №25 від 02.07.2007.

- Север'янова Олена Вікторовна (код 2244400409 , домашня адреса - м. Дніпропетровсь, пр. Воронцова 75 кв. 80) за період з 02.07.2007, наказ № 25 від 02.07.2007.

Фактично у аналізуємому періоді, товариство, в основному, займалось пошивом одягу з давальницької сировини.

Середньоспискова чисельність працюючих:

- ІІ півріччя 2005р. - 550 чол.;

- 2006 рік - 350 чол.;

- І півріччя 2007р. - 595 чол.

- 2008 - 498 чол.

- 2009 - 278 чол.

- 2010 - 159 чол.

В табл. Б.1 -Б.3 Додатку Б наведені основні реєстраційні дані по КП «НПФ «Пан»».

Транспортування імпортної продукції («давальницька сировина») здійснювалося згідно договірів на умовах ІНКОТЕРМС - DDU -поставка без сплати мита в м.Новомосковськ (надання товару в розпорядження покупця в узгодженому місці призначення з умовою сплати всіх витрат за доставку), відвантаження готової продукції-FCA -франко-перевізник місто призначення (надання товару під відповідальність перевізника відібраного покупцем або продавцем у вказаному місці).

Аналіз виготовлення та реалізації товарів (робіт, послуг) за основними їх видами показав:

1) Спеціалізацією ТОВ НШФ „Пан” є пошив жіночого та чоловічого одягу. Підприємство складає калькуляцію на пошив одягу згідно Інструкції по нормуванню витрат матеріалів у масовому виробництві швейних виробів (затвердженою Мінистерством Легкої промисловості від 23.02.1981 року), Нормативів втрат тканини по длині настилу, Нормативів граничних втрат по ширині настилу та вимог іноземних замовників.

2) У періоді 2005 - 2007 роки ТОВ НШФ „Пан” в сегменті зовнішньоекономічної діяльності займалось наданням послуг по переробці давальницької сировини. Так, надано послуги на суму 6 866,5 тис. грн., в т. ч.:

- 2005 рік-2 206,3 тис.грн.;

- 2006 рік-3 313,4 тис.грн.;

- 2007 рік-1 346,8 тис.грн.

наступним компаніям-нерезидентам:

- „Харве Бенард ЛТД” США (контракт № 155 від 21.06.2004 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 5493,9 тис.грн.

- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія (контракт № 1 від 09.10.2006 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 198,7 тис.грн.

- Компанія „Руко”, Франція (контракт № 11 від 20.03.2007 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 106,4 тис.грн.

- Компанія „Кутюр Марсела”, Франція (контракт № 63 від 12.10.2006 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 616,0 тис.грн.

- Фірма „Арт Тренд Інтернейшнл” , Швеція(контракт № 22 від 12.05.2006 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 430,9 тис.грн.

- Компанія „Євродіс” (контракт № 5 від 15.12.2003 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 20,6 тис.грн.

3) У періоді впливу наслідків світової фінансової кризи 2008 - 2009 роки ТОВ НШФ „Пан” в сегменті зовнішньоекономічної діяльності займалось наданням послуг по переробці давальницької сировини. Так, надано послуги на суму 6 856,0 тис. грн. (еквівалентно 4 124,5 тис. грн. по курсу евро у 2007 році), в т. ч.:

- 2008 рік- 3 581,6 тис.грн.;

- 2009 рік- 3 276,4 тис.грн.;

наступним компаніям-нерезидентам:

- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія;

- компанія «Руко 7», Франція;

- Фірма „Арт Тренд Інтернейшнл” , Швеція;

- Фірма 'Ukracov West B.V.B.A' Ter Coutere 39,Бельгія

4) У 2010 роки ТОВ НШФ „Пан” в сегменті зовнішньоекономічної діяльності займалось наданням послуг по переробці давальницької сировини тільки для одного замовника:

- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія, послуги по переробці давальницької сировини на суму 1 381,0 тис.грн. за 6 місяців 2010 року;

- всі інші іноземні замовники від контрактів відмовились.

2.2 Аналіз технології зовнішньоекономічних операцій на підприємстві ТОВ «НШФ «Пан»»

Логістичний аналіз технології зовнішньоекономічних операцій на підприємстві ТОВ НШФ «Пан», виконаний по інформації вантажно-митних декларацій за 2004 - 2010 рр. (див табл.2.7 - 2.11), показав:

1. В операціях ввезення замовником «давальницької» сировини застосовується DDU - технологія [20]:

Термін DDU - 'поставка без сплати мита' означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких 'мит' (під словом 'мито' тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого 'мита' покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.

Обов'язки продавця:

1. Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

2. Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію, інший офіційний дозвіл чи інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

3. Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Якщо конкретної точки поставки не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати точку в межах названого місця призначення, яка найбільш задовольняє його цілям.

4. Продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

5. Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару.

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

Обов'язки покупця:

а) Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію чи інший офіційний дозвіл, або інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару.

б) Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки.

2. В операціях вивезення замовником переробки готової продукції, виробле-ної з «давальницької» сировини застосовується FCA - технологія [20]:

Термін FCA - 'франко-перевізник' означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Під словом 'перевізник' розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Обов'язки продавця:

2. Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

3. Договір перевезення

Немає зобов'язань. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця.

У будь-якому випадку продавець може відмовитися від укладання такого договору. В такому разі він повинний негайно сповістити про це покупця.

Договір страхування - немає зобов'язань.

4. Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 'а', у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Поставка вважається здійсненою,

а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;

б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 'а', нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

В табл.В.1 - В.3 Додатку В наведені результати логістичного аналізу дій замовників готового одягу, виготовленого ТОВ НШФ «Пан» з давальницької сировини, по географії реалізації вивозимої продукції у 2004 - 2010 рр.

Аналіз даних, наведених в табл.В.1 - В.3 Додатку В показує, що:

від класичної схеми поставки замовником «давальницької сировини» та вивезення готової продукцію в свою адресу (2004 -2007 рр.);

замовник ввозить «давальницьку сировину» в Україну для ТОВ НШФ «Пан» з декількох країн своїм транспортом, а вивозить готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини в треті країни (2009 -2010 рр.);

світова фінансова криза 2008 -2009 року зчинила світове падіння попиту, а відповідно замовники, реагуючи на зниження купівельної спроможності західних ринків, скоротили замовлення на виготовлення готового одягу в ТОВ НШФ «Пан».

В табл. Г.1 - Г.3 Додатку Г наведені результати аналізу технології ЗЕД з імпортом «давальницької» сировини та вивозом на експорт готової продукції в ТОВ НШФ «ПАН» у 2004 - 2010 рр.

Аналіз використання транспорту для ввезення «давальницької сировини» та вивезення готової продукції ( табл.Г.1 - Г.3 Додатку Г) при викнанні операцій ЗЕД в ТОВ НШФ «Пан» показав:

- для ввезення «давальницької сировини» використовується автомобільний транспорт, при чому все більше українських транзитних перевізників, для яких різко знижується єдиний митний збір при перевезеннях по території України;

- для вивезення готового одягу при схемі постановки продукції під митний контроль на складі ТОВ НШФ «Пан» використовується міжнародний транзитний автотранспорт українських перевізників прямо в країну поставки, або внутрішній транзитний автотранспорт для перевезення продукції в аеропорт;

- всі перевезення та митні операції виконуються франко-перевізниками, послуги яких сплачуються замовником - власником «давальницької сировини».

В табл.Д.1 - Д.2 Додатку Д наведені результати логістичного аналізу застосовуємого транспорту при імпорті «давальницької сировини» замовника-ми в Україну на підприємство ТОВ НШФ «ПАН» у 2004 -2010 рр. та при екс-порті готової продукції, виготовленої з «давальницької сировини», замовника-ми із України зі складу підприємства ТОВ НШФ «ПАН» у 2004 -2010 рр.

2.3 Оцінка ефективності митних режимів, щол застосовуються при проведенні зовнішньоекономічних операцій ТОВ «НШФ «Пан»»

Основними показниками ефективності зовнішньоекономічних операцій ТОВ НШФ «Пан» по переробці «давальницької» сировини та її 100% відправки замовнику у вигляді готового одягу є наступні:

1. Обсяг власних витрат на транспортування «давальницької» сировини на територію виробництва ТОВ НШФ «Пан» (при схемі DDU =0);

2. Обсяг власних витрат ТОВ НШФ «Пан» на транспортування готової продукції, виробленої з «давальницької» сировини, в країну замовника (власника «давальницької» сировини) чи в інші країни, в які замовник реалізував готову продукцію (при схемі FCA = 0).

3. Обсяг власних валових доходів від переробки «давальницької» сировини та власних валових витрат на переробку, що визначає прибуток підприємства від переробки «давальницьої» сировини.

В табл.Е.1 - Е.3 Додатку Е представлені калькуляції вартості основних виробів з давальницької сировини в розрізі власної вартості робіт по переробці давальницької сировини та митної вартості готових виробів при вивозі на експорт замовникам (власникам давальницької сировини).

Як показує аналіз даних табл.Е.1 - Е.3 вартість оплачуваних послуг ТОВ “НШФ “ПАН”” в експортній вартості готових виробів становить 9,5 - 15,2 %, що є значно нижчим питомої вартості заробітної плати в Німеччині, Австрії та Франції в вартості готових швейних виробів - 28-35%. Таким чином, дешеві послуги української швейної фабрики вигідні навіть з урахуванням витрат на транспортування давальницької сировини в Україну та готових виробів з України. В табл. К.1 Додатку К наведені зведені показники ефективності діяльності ТОВ «НШФ «ПАН»» у 2004 - 2010 рр.

Рис. 2.1. Динаміка обсягів імпорту «давальницької» сировини та експорту готової продукції в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

На рис.2.1 - 2.7 наведені результати графо-аналітичного аналізу ефектив-ності ЗЕД ТОВ НШФ «Пан» у 2004 - 2010 рр., отримані на базі табл.К.1 Додатку К.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.1, обсяги ЗЕД по переробці «давальницької» сировини в ТОВ НШФ «Пан» з 2004 по 2007 рік скоротилися практично в 2 рази, а у 2009 -2010 році додатково скоротились ще в 2 рази, як наслідок падіння споживчого попиту в світі на фоні світової фінансової кризи 2008 -2009 рр.

Одночасно, як показують результати, наведені на рис.2.1, внутрішні ціни на переробку «давальницької» сировини в ТОВ НШФ «Пан» в 2008 -2010 рр. суттєво зросли, що робить послуги переробки непривабливими для зовнішньо-економічних партнерів.

Як показують графіки, наведені на рис.2.3 - 2.4, з початком світової фінансової кризит з 2008 року обсяги валових доходів з внутрішніх операцій ТОВ НШФ «Пан» дорівнюють валовим доходам від ЗЕД.

Рис. 2.2. Аналіз динаміки зростання ціни експортуємої готової продукції відносно ціни імпортуємої «давальницької» сировини ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Рис. 2.3. Аналіз динаміки валових доходів та частини валових доходів за рахунок переробки «давальницької» сировини ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Рис. 2.4. Аналіз динаміки питомої ваги частини валових доходів за рахунок переробки «давальницької» сировини ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Рис. 2.5. Аналіз динаміки складових валових витрат в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Рис. 2.6. Аналіз динаміки питомої ваги витрат на оплату праці в валових витратах в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

На рис.2.7 - 2.8 наведені результати аналізу прибутковості та рентабельності діяльності ТОВ НШФ «Пан» в періоди 2004 - 2007 рр. при отриманні валового доходу практично тільки за рахунок ЗЕД по переробці «давальницької» сировини, та в період 2008 -2010 рр., коли питома вага ЗЕД по переробці «давальницької» сировини знизилась до 48 - 63%.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.7 - 2.8, зниження в валових доходах питомої ваги операцій ЗЕД по переробці «давальницької» сировини з 85-95% у 2004 -2007 рр. до рівня 48-63% у 2008 -2010 рр. привело до суттєвого зрос-тання прибутковості діяльності ТОВ НШФ «Пан» та зростання рентабельності виробництва практично в 4 рази з рівня 0,5% до рівня 2,1%, тобто ЗЕД підпри-ємства у вигляді переробки «давальницької» сировини є низькорентабельною операцією підприємства навіть в умовах «нульових» витрат на транспортування (імпорт) сировини та транспортування(експорт) готової продукції.

Рис. 2.7. Аналіз динаміки чистого прибутку в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Рис. 2.8. Аналіз динаміки рентабельності продаж та рентабельності виробництва в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби (далі - ЄАІС ДМСУ) - це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в України й являє собою сукупність кількох взаємопов'язаних систем, зокрема, автоматизованої інформаційної системи «Центр», автоматизованої системи митного оформлення, інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронна пошта» та інших систем, підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів, які проектуються, розробляються та впроваджуються у процесі модернізації та розвитку ЄАІС Держмитслужби [13].

ЄАІС Держмитслужби забезпечує збирання, оброблення, створення, накопичення, аналіз, передавання та зберігання інформації у сфері митної справи шляхом об'єднання відповідних інформаційних ресурсів митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади, інформаційних ресурсів інших недержавних установ (організацій, підприємств) - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних та правоохоронних органів інших країн з метою автоматизації основних процесів діяльності митних органів, підвищення ефективності митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах.

«Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України» (ЕАІС ДМСУ) [13] розроблене у 2010 році відповідно до Митного кодексу України , Законів України «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, визначає створені та впроваженні на дійсний час структуру, порядок функціонування Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, її складові та призначення.

«Положенням» стандартизовано вживання основних термінів в ЕАІС ДМСУ у такому значенні:

а) автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО) - підсистема, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби і забезпечує використання електронних документів та електронних копій документів на паперових носіях посадовими особами митного органу для здійснення митних процедур;

б) автоматизована інформаційна система «Центр» (далі - АІС «Центр») - автоматизована інформаційна система центрального рівня, яка являє собою сукупність підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів та централізованого сховища зведеної інформації про митне оформлення - електронних копій вантажних митних декларацій (далі - ВМД) на паперовому носії та/або електронних вантажних митних декларацій (далі - ЕВМД), інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються при здійсненні митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та забезпечує двосторонній обмін митною та іншою інформацією з автоматизованими системами митного оформлення та іншими системами (підсистемами) локального рівня;

в) дворівнева клієнт-серверна архітектура (модель) - схема структурної організації взаємодії двох частин програмного забезпечення - клієнтського та серверного. В залежності від того, як між ними розподіляються функції, розрізняють:

- модель «тонкого клієнта», в рамках якої вся логіка застосування та управління даними зосереджена на сервері. Клієнтська програма забезпечує тільки функції рівня представлення (відображення) інформації кінцевому користувачу;

- модель «товстого клієнта», в якій сервер насамперед виконує функції зі збереження даних, а основна обробка інформації та інтерфейс користувача зосереджені з боку клієнта;

г) інформаційні ресурси баз даних - визначені групи взаємопов'язаних задокументованих одиниць інформації, які об'єднані в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, описують процеси митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах, а також інші процеси діяльності митних органів;

д) обробка інформації - виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів;

е) ПІК ЄІАС Держмитслужби - програмно-інформаційні комплекси ЄАІС Держмитслужби, які призначені для обробки інформації в ЄАІС Держмитслужби та побудовані за дворівневою або трирівневою архітектурою;

ж) трирівнева архітектура (модель) - схема структурної організації певної програмної системи, яка складається з трьох частин:

- “тонкий клієнт” направляє інформаційний запит та отримує інформацію не напряму від серверa бази даних, а від сервера додатків (являє собою просте клієнтське програмне забезпечення, що забезпечує лише передачу даних, їх локальне кешування, представлення засобами інтерфейсу користувача, редагування і найпростішу обробку);

- сервер додатків приймає інформаційні запити клієнтів і інформацію від сервера бази даних, обробляє їх відповідно до запрограмованих правил, у разі необхідності перетворює у форму, зручну для сервера бази даних або для “тонкого клієнта”;

- сервер баз даних виконує отримані від сервера додатків інформаційні запити та відправляє результати до сервера додатків, що адресує дані тонкому клієнтові;

з) служба каталогу - програмний засіб представлення інформації про ресурси інформаційної системи (користувачі, загальні папки, сервери баз даних, друку та інше ) в ієрархічному вигляді, який зберігається в єдиному місці, що забезпечує централізоване управління як самими ресурсами, так і інформацією про них;

к) сховище даних - сукупність структурованих та формалізованих інформаційних ресурсів баз даних, об'єднаних для проведення обробки даних з подальшим формуванням статистичних форм звітності та прийняття рішень, митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, контролю за переміщенням вантажів та інших процесів, що стосуються митної справи та діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій.

Держмитслужба є власником ЄАІС Держмитслужби та інформації, яка створена Держмитслужбою. Держмитслужба є розпорядником інформації, яка отримана від інших державних органів та недержавних установ (організацій, підприємств), які є власниками цієї інформації.

Користувачами ЄАІС Держмитслужби є посадові особи структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій, інших державних та недержавних органів, яким у встановленому законодавством порядку надані відповідні права доступу до інформації в цій системі.

Доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби надається користувачам інших державних та недержавних органів, установ та організацій на підставі укладених відповідних угод (спільних наказів) про інформаційний обмін (інформаційну взаємодію) між Держмитслужбою та відповідним державним або недержавним органом.

ЄАІС Держмитслужби створена та розвивається з метою забезпечення реалізації державної політики у митній справі.

Основними завданнями ЄАІС Держмитслужби є:

- автоматизація основних процесів діяльності митних органів під час виконання завдань та функцій, покладених на них законодавством України, з метою підвищення її ефективності;

- забезпечення формування даних митної статистики та підвищення її достовірності;

- забезпечення повноти нарахування та стягнення митних платежів у Дер-жавний бюджет, взаємодія з Держказначейством та НБУ;

- зменшення часу на митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та витрат, які несуть митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення;

- забезпечення резервного копіювання та зберігання інформаційних ресурсів та митної електронної інформації;

- підвищення оперативності вирішення митними органами завдань, покладених на них законодавством України, зменшення часових та фінансових витрат на інформаційно-пошукові, розрахункові та аналітичні роботи, формування належної звітності з фінансових операцій митних органів (контроль нарахування та стягнення митних платежів);

- забезпечення інформаційної взаємодії з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та недержавними установами (організаціями, підприємствами) - суб'єктами зовнішньо-економічної діяльності, митними та правоохоронними органами інших країн.

Основними функціями ЄАІС Держмитслужби є:

- збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації в сховищі даних, перетворення її до форми, зручної для проведення аналізу;

- автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем;

- автоматизація застосування системи управління ризиками, зокрема імплементація електронних профілів ризиків для формування вказівок щодо застосування митними органами України окремих форм митного контролю товарів і транспортних засобів на основі системи управління ризиками;

- підтримка прийняття управлінських рішень;

- надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби;

- забезпечення захисту інформації на всіх етапах її збору, накопичення, систематизації, обробки, узагальнення та збереження, ведення системи розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних ЄАІС Держмитслужби, і контроль журналів моніторингу системи захисту;

- моніторинг стану інформаційного обміну між складовими ЄАІС Держмитслужби, ведення системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів та стану захищеності складових частин та ЄАІС Держмитслужби в цілому.

До складу ЄАІС Держмитслужби входять такі елементи:

- автоматизована інформаційна система «Центр»;

- АСМО та локальні підсистеми митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, що взаємодіють із АІС «Центр»;

- відомча телекомунікаційна мережа Держмитслужби ;

- локальні обчислювальні мережі митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

- інформаційно-телекомунікаційний комплекс Держмитслужби “Елект-ронна пошта”;

- адміністративно-правова інформаційна підсистема;

- підсистема інформаційного забезпечення;

- система електронного документообігу Держмитслужби;

- комплексна система захисту інформації;

- підсистема криптографічного захисту інформації;

- система електронного цифрового підпису Держмитслужби.

1. АІС «Центр» вирішує такі основні задачі:

- формування баз даних про митне оформлення товарів та транспортних засобів, інших баз даних, передбачених законодавством України або нормативними актами Держмитслужби та інших центральних органів виконавчої влади, надання цієї інформації для обробки АСМО в підрозділах митного оформлення, у пунктах пропуску через державний кордон або інших структурних підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій з використанням відомчої телекомунікаційної мережі;

- обробка інформації та формування інших баз даних, які створюються та використовуються відповідно до законодавства, з метою забезпечення інформа-ційної підтримки аналізу зовнішньоекономічних операцій;

- обробка інформації з метою виявлення порушень митного законодавства під час митного контролю та пропуску товарів та інших предметів через державний кордон у пунктах пропуску;

- захист інформації від несанкціонованих дій, які можуть призвести до її випадкової або умисної модифікації чи знищення під час її обробки на всіх етапах її життєвого циклу;

- надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформації, яка зберігається в базах даних АІС «Центр», за допомогою технічних, програмних засобів та відомчої телекомунікаційної мережі;

- інформаційна взаємодія з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими державними та недержавними установами (організаціями, підприємствами), митними та правоохоронними органами інших країн з використанням захищених каналів зв'язку;

- моніторинг стану інформаційного обміну між складовими ЄАІС Держмитслужби, ведення системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів.

До складу АІС «Центр» ЄАІС Держмитслужби входять:

- центральне сховище даних - програмно-технічний комплекс, який складається із серверів, баз даних та програмного забезпечення, призначених для безперервної обробки інформації, ведення та зберігання системних журналів аудита роботи користувачів, системних журналів реєстрації роботи програмних засобів і журналів аудита засобів безпеки;

- сервери додатків - програмно-технічний комплекс, який складається із серверів та програмного забезпечення, призначених для безперервного функціонування програмних засобів обробки інформації в режимі реального часу, розміщення файлів в системі, пошуку і пересилання файлів між двома різнорідними автоматизованими робочими місцями ЄАІС Держмитслужби, підтримки папок загального користування та централізованого зберігання файлів, архівування та узгодження змін даних, виконаних окремими користувачами, записування та зберігання системних журналів аудита приймання та передавання інформації, реєстрації ро-боти програмних засобів і журналів аудита засобів безпеки;

- шлюзові сервери - програмно-технічний комплекс, який складається із серверів та програмного забезпечення, призначених для забезпечення захисту інформації під час її приймання та передавання до центрального сховища даних, а також для попередження можливості блокування доступу до програмно-апаратних ресурсів системи;

- центральний сервер обробки даних - програмно-технічний комплекс, який складається з основного та резервних серверів, баз даних, програмного забезпечення, призначених для безперервного виконання операцій з інформаційного обміну між центральним сховищем даних ЄАІС Держмитслужби та серверами баз даних АСМО, записування та зберігання системних журналів аудита приймання-передавання інформації;

- інші сервери та телекомунікаційне обладнання, які можуть використову-ватися у разі розширення завдань та функцій ЄАІС Держмитслужби в процесі її розвитку;

- автоматизовані робочі місця користувачів - робочі місця, обладнані програмно-технічними засобами доступу до відповідних ПІК ЄАІС Держмитслужби, призначені для забезпечення користувачам можливості обробляти інформацію відповідно до наданих прав;

- автоматизовані робочі місця адміністратора АІС «Центр» - робочі місця, обладнані технічними засобами та програмним забезпеченням, призначеними для моніторингу системних журналів реєстрації роботи програмних засобів АІС «Центр», аналізу порушень у роботі ЄАІС, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення стабільної роботи програмних та технічних засобів АІС «Центр»;

- автоматизоване робоче місце адміністратора реєстрації АІС «Центр»;

- автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки АІС «Центр».

Технічні засоби АІС «Центр» розташовуються в службових приміщеннях Регіональної інформаційної митниці Держмитслужби. Адміністрування, матері-ально-технічне та програмне забезпечення функціонування АІС «Центр» здійснюється Регіональною інформаційною митницею.

2. АСМО та локальні підсистеми митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій - це сукупність технічних засобів та програмного забезпечення, побудованих за принципом дворівневої клієнт-серверної архітектури та призначених для забезпечення обробки інформації в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, яке розробляється та підтримується Регіональною інформаційною митницею.

Локальні підсистеми формуються безпосередньо митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями, взаємодіючи з АІС «Центр» шляхом двобічного інформаційного обміну. Матеріально-технічне та програмне забезпечення функціонування локальних підсистем, їх адміністрування здійснюються вповноваженими структурними підрозділами митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

До складу локальних підсистем можуть у разі необхідності входити сервери обробки даних, сховища даних, сервери додатків, шлюзові сервери, автоматизова-ні робочі місця користувачів і інші програмні та технічні засоби.

АСМО вирішує такі основні завдання:

- автоматизований обмін електронними даними з декларантами й іншими особами у випадках, передбачених законодавством;

- перевірка накладення декларантами та іншими особами у випадках, передбачених законодавством, та автоматизована підтримка накладення посадовими особами митних органів електронного цифрового підпису;

- здійснення в автоматичному режимі окремих функцій під час проведення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД на паперовому носії або ЕВМД, а також митного оформлення документів контролю за переміщенням товарів;

- прийняття від декларантів та інших осіб у випадках, передбачених законодавством, і здійснення форматно-логічного контролю електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, введення їх до бази даних локальної підсистеми митного органу, автоматизований аналіз ризиків згідно з імплементованими діючими профілями ризику системи управління ризиками;

- автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, зокрема, внесення до електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, відомостей, що належать до компетенції митних органів, і відміток про виконання митних процедур та осіб, які їх здійснили;

- автоматизована підтримка створення електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії посадовими особами митних органів відповідно до їх компетенції;

- ведення бази даних митного органу - основного сховища інформації про митне оформлення - електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, що використовуються у процесі митного оформлення, а також даних про виконання окремих митних процедур пiд час митного контролю та оформлення тощо; обмін інформацією з іншими підрозділами митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій із застосуванням криптографічного захисту інформації; формування інформації з метою подальшого введення її до баз даних АІС «Центр»;

- автоматизована підтримка використання в митних органах дозволів уповноважених органів державної влади, які виконують відповідні контрольні функції, у формі електронного документа або електронної копії документа на паперовому носії;

- автоматизована підтримка виконання митних процедур із контролю за переміщенням товарів;

- автоматизований обмін інформацією з АІС «Центр».

АСМО, під час застосування в підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій та в пунктах пропуску, розташованих на державному кордоні, забезпечує:

- створення єдиного інформаційно-інструментального середовища митного оформлення;

- уведення інформації до баз даних про транспортні засоби та осіб, які перетнули державний кордон Україні, та інших баз даних, які створюються та використовуються відповідно до чинного законодавства;

- одержання актуальних даних митної статистики, нарахування і перерахування митних платежів і зборів;

- керованість процесом митного оформлення на всіх його стадіях, оператив-ний контроль і аналіз процесів оформлення;

- ведення й актуалізацію нормативно-довідкової інформації, відомостей що-до заходів тарифного та нетарифного регулювання;

- надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформації, що зберігається в базах даних АСМО;

- моніторинг системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів;

- керування захистом інформації, яка утворюється за допомогою засобів захисту, на всіх етапах роботи з митною інформацією;

- моніторинг адміністратором безпеки журналів аудита системи захисту інформації.

До складу АСМО входять:

- сервери баз даних, які складаються із серверів, баз даних та програмного забезпечення, призначених для обробки інформації та її передавання від центрального сховища даних АІС «Центр» до АСМО та в зворотному напрямку, а також для записування та зберігання системних журналів аудита роботи користувачів та реєстрації роботи програмних і технічних засобів та журналів аудита засобів безпеки;

- термінали для моніторингу оформлення ВМД диспетчера зон митного контролю;

- автоматизоване робоче місце користувача, обладнане програмним забезпеченням для автоматизації процесів обробки інформації про транспортні засоби та осіб, які перетинають державний кордон Україні, товари, митне оформлення яких здійснюється за ВМД, та іншими базами даних, що створюються та використовуються відповідно до законодавства;

- автоматизоване робоче місце адміністратора, обладнане технічними засобами та програмним забезпеченням для надання доступу користувачам до обробки інформації відповідно до наданих прав, моніторингу системних журналів аудита роботи користувачів, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення стабільної роботи комплексу;

- автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки, обладнане техніч-ними засобами та програмним забезпеченням для керування захистом інформації та моніторингу журналів аудита системи захисту інформації .

АСМО розміщується:

- у службових приміщеннях митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

- у службових приміщеннях підрозділів митного оформлення;

- у службових приміщеннях пунктів пропуску на державному кордоні;

- у разі необхідності (для відпрацювання тестування елементів технології митного оформлення товарів і транспортних засобів, перегляду нормативно-до-відкової інформації за кодами УКТЗЕД тощо) у структурних підрозділах Держ-митслужби.

3. Інформаційний обмін між елементами ЄАІС Держмитслужби забезпечує Відомча телекомунікаційна мережа Держмитслужби (далі - ВТМ) - розподілена телекомунікаційна мережа, яка входить до складу ЄАІС Держмитслужби.

Основними завданнями ВТМ є задоволення потреб у високошвидкісному, надійному, безперебійному та захищеному інформаційному обміні даних в рамках ЄАІС Держмитслужби (доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби, робота з ПІК ЄАІС Держмитслужби, робота з інформаційно-телекомунікаційним комплексом Держмитслужби «Електронна пошта» тощо), створення передумов інтеграції розподілених інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби.

Концепція розвитку, структура та порядок супроводження ВТМ ЄАІС Держмитслужби затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

4. Локальні обчислювальні мережі (комп'ютерні мережі) - локальні телекомунікаційні мережі, які входять до складу ЄАІС Держмитслужби та розгорнуті в зоні діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (у тому числі територіально відокремлених підрозділах), об'єднуються за допомогою ВТМ і використовуються для роботи в рамках ЄАІС Держмитслужби.

5. Інформаційно-телекомунікаційний комплекс Держмитслужби «Електронна пошта» (далі - ІТК «Електронна пошта») забезпечує обмін електронними поштовими повідомленнями між користувачами ЄАІС Держмитслужби, забезпечує доступ до документоорієнтованих баз даних і складається з головного інформаційно-телекомунікаційного комплексу та регіональних інформаційно-телекомунікаційних комплексів.

Основними завданнями ІТК «Електронна пошта» є забезпечення надійного та безперебійного обміну електронними поштовими повідомленнями між користувачами ЄАІС Держмитслужби, забезпечення організації документоорієнтованих баз даних та доступу до них, створення передумов для побудови транспортної інфраструктури електронного документообігу Держмитслужби.

Концепція розвитку, структура та порядок супроводження ІТК «Електронна пошта» затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

6. Адміністративно-правова інформаційна підсистема забезпечує управління митними органами на всіх рівнях, контроль і дотримання законності під час автоматизованого митного оформлення.

Основними завданнями підсистеми є автоматизація процесів:

- боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;

- обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- тарифного регулювання й управління;

- експортно-імпортного контролю;

- антидемпінгового й антимонопольного контролю;

- фінансово-валютного контролю;

- оперативної служби;

- бюджетного фінансування;

- збирання коштів у бюджет;

- кадрової служби;

- правової служби;

- нормативно-довідкової служби (функції ведення нормативно-довідкової бази даних, класифікаторів та довідників ЄАІС Держмитслужби).

Підсистема інформаційного забезпечення ЄАІС Держмитслужби включає в себе:

- комплекс технічного забезпечення;

- загальносистемне програмне забезпечення;

- нормативно-правове забезпечення;

- науково-методичне забезпечення;

- організаційне забезпечення системи;

- систему адміністрування та контроль функціонування програмно-технічних засобів;

- систему навчання та підвищення кваліфікації працівників (в тому числі і дистанційну форму навчання).

7. Система електронного документообігу (проектується та розробляється) Держмитслужби повинна забезпечувати автоматичне пересилання, реєстрацію та оброблення документів у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, контроль за їх виконанням, ведення електронного архіву документів.

8. Комплексна система захисту інформації (проектується та розробляється) повинна забезпечувати захист державних інформаційних ресурсів в автоматизованих системах, що входять до складу ЄАІС Держмитслужби, шляхом впровадження комплексу технічних, програмних, криптографічних, організаційних та інших заходів і засобів комплексної системи захисту інформації, спрямованих на забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності, керованості інформації.

Основні напрями розвитку Державної митної служби України координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи 'Електронна митниця' в Україні» [15], яка спрямована на зміцнення митної безпеки України, адаптацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, поліпшення соціального та інформаційного обслуговування населення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.

Багатофункціональна комплексна система 'Електронна митниця' (далі - комплексна система) поєднує інформаційно-телекомунікаційні технології та сукупність механізмів їх застосування. Створення зазначеної системи дасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування, створить передумов для інтеграції України у світову інформаційну спільноту.

Визначальна роль інформаційних технологій в митній справі відобра-жена в Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеній 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідно із Законом України 'Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур' від 5 жовтня 2006 р. N 227-V) [16].

Метою Концепції є формування та створення комплексної системи на базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, що сприятиме забезпеченню митної безпеки України з урахуванням міжнародних стандартів з максимальним залученням науково-технічного потенціалу держави шляхом автоматизації [16]:

- контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів відповідно до заявлених митних режимів;

- процесів митного оформлення товарів, транспортних засобів та громадян;

- обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- адміністрування митних платежів;

- процесів виявлення та обліку порушень митних правил;

- системи формування, збору, обробки та накопичення інформації для формування митної статистики;

- системи застосування передбачених законом заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України;

- інтеграції системи аналізу ризиків до автоматизованих систем митного оформлення;

- запровадження електронного цифрового підпису для посадових осіб митних органів;

- створення системи електронного документообігу та електронного деклару-вання;

- модернізації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та баз даних для забезпечення цілісності, достовірності, актуальності та доступності інформації;

- удосконалення механізму доступу до інформаційних ресурсів органів державної влади;

- зміни системи накопичення статистичних показників для формування бази даних таких показників;

- розвитку та вдосконалення функціональних підсистем Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби для автоматизації діяльності структурних підрозділів Держмитслужби;

- організації каналів зв'язку між підрозділами митних органів різного рівня з використанням сучасних технологій передачі даних;

- організації міжнародних каналів зв'язку для виконання угод з інформаційного обміну;

- створення системи телефонного зв'язку та системи передачі відеозображення у складі відомчої телекомунікаційної мережі на основі сучасних технологічних рішень;

- оснащення митних органів новітніми засобами обробки та передачі інформації;

- створення у митних органах сучасних локальних обчислювальних мереж;

- комплексного впровадження засобів криптографічного та технічного захисту інформації, ідентифікації та автентифікації користувачів;

- захисту інформації від несанкціонованого та неконтрольованого ознайомлення, модифікації, знищення, копіювання, поширення;

- обов'язкової автоматичної реєстрації результатів ідентифікації та автентифікації користувачів, результатів виконання користувачем операцій з обробки інформації, спроб несанкціонованих дій з інформацією, фактів позбавлення користувачів права на доступ до інформації та її обробку, результатів перевірки цілісності засобів захисту інформації;

- створення комплексних систем захисту інформації на базі типових рішень та відомчого центру сертифікації ключів Держмитслужби.

Правова регламентація розвитку Державної митної служби України в рамках «КонцепціЇ створення багатофункціональної комплексної системи 'Електронна митниця' в Україні» [12] визначається наступним переліком документів, поновленим у квітні 2010 року:

1. Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення // Наказ Державної митної служби України,Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 року N 590/296/468

2. Про затвердження Порядку визначення підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення // Наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2009 року N 736

3. Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //Наказ Державної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами і доповненнями, вне-сеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

5. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )

6. Про затвердження Примірної форми договору про застосування електронної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)

Аналіз ефективності і кількості митних процедур, які застосовуються на сьогоднішній день, показує що воні не в повній мірі відповідають визнаним в усьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електронне декларування, система керування ризиками, пост-аудит, рамкові стандарти безпеки і сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір, спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогою інформаційних технологій [45].

Фактично створення та організація електронного інформаційного середовища в митній службі можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

«Електронна митниця» - це багатофункціональна комплексна система, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України, шляхом [15]:

- технологічного забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України і суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;

- впровадження новітніх сучасних електронних процедур митного контролю і оформлення та їх супроводження;

- створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;

- інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності та контролю за переміщенням товарів.

Держави-члени ЄС прийняли рішення діяти в рамках структури „Електронної Європи” та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середовища для митниці та торгівлі. ЄС розробив Багаторічний стратегічний план впровадження „Електронної митниці”, яким пропонується [17]:

- об'єднати існуючи системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;

- увести систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі;

- надати суб'єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;

- проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;

- забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з 3-ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як єдине вікно;

- відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;

- збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом в місці, де він зареєстрований та де знаходяться його документи;

- уведення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;

- проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.

Цей план розрахований на впровадження до 2013 року. Для його реалізації планується унесення змін до Митного кодексу Євросоюзу, головною метою якого є використання інформаційних технологій замість паперових.

У рішеннях Євросоюзу „Електронна митниця” є базою для створення „єдиного вікна”, яке зобов'язані використовувати інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України також повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний план переведення митної служби України на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.

Станом на 1 квартал 2010 року Державна митна служба України завершила технологічну підготовку для переходу у своїй роботі на безпаперові системи документообігу та презентувала проект «Електронна митниця».

Розробка проекту «Електронна митниця» (е-Customs) стартувала у 2005 році. За чотири роки - з 2005 по 2009 рік - у Держмитслужбі було створено технологічне підґрунтя для її функціонування: удосконалені відомча електронна пошта і телекомунікаційна мережа, введені в дію відповідні сервери та розроблена комплексна система захисту інформації. Законодавчою підставою для здійснення подальших кроків у цьому напрямі стало розпорядження Кабінету міністрів України від 17 вересня 2008 року «Про схвалення концепції створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця» [15].

Наступні етапи, розраховані на 2009-2013 роки, передбачають: удосконалення механізму електронного декларування; забезпечення взаємодії відомчої телекомунікаційної мережі з аналогічними мережами органів державної влади; адміністрування процесів, пов'язаних із впровадженням електронного підпису; забезпечення сумісності системи контролю за переміщенням вантажів з новою комп'ютеризованою транзитною системою ЄС; завершення створення системи аналізу ризиків; впровадження електронного документообігу у всій системі управління митним органами.

3.3 Підвищення ефективності митного оформлення при переміщенні товарів в режимі «тимчасове ввезення-вивезення»

Для розробки пропозицій підвищення ефективності митного оформлення при переміщенні товарів в режимі «тимчасове ввезення-вивезення» в диплом-ній роботі проведено аналіз існуючих технологійних операцій забезпечення цього митного режиму.

Розроблений ДМСУ «Порядок застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)» [39] визначає механізм застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) до товарів, що переміщуються через митний кордон України в порядку, установленому для підприємств відповідно до законодавства, а також особливості здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до зазначеного митного режиму.

Режим тимчасового вивезення застосовується до товарів, що перебувають у вільному обігу на митній території України.

Режим тимчасового ввезення застосовується до товарів, що ввозяться на митну територію України (крім товарів, що попередньо вивезені за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення або переробки за межами митної території України), а також до товарів, що ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими переробки на митній території України, митного складу, спеціальної митної зони, транзиту, магазину безмитної торгівлі за умови виконання всіх належних процедур і вимог законодавства щодо поміщення товарів у режим тимчасового ввезення.

Не підлягають поміщенню у митний режим тимчасового ввезення (вивезення) товари, якщо:

- немає можливості їх ідентифікувати;

- відсутні гарантії їх повернення;

- ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної тери-торії України та транзит територією України цих товарів заборонено законами України.

Товари, що переміщуються через митний кордон України в митному ре-жимі тимчасового ввезення (вивезення), крім митного контролю, підлягають також іншим видам контролю, що визначені в статті 27 Кодексу [1] та встановлені законодавством для цих товарів.

Здійснення митного контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення), а також обмін інформацією між мит-ними органами стосовно цих товарів забезпечуються шляхом занесення відомостей, передбачених цим Порядком, до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС) відповідно до положень цього Порядку та Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетів) А.Т.А., затвердженого наказом Держмитслужби України від 17.12.2007 N 1058 [ 38].

Для прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) митному органу подається заява, за винятком випадків, визначених законодавством.

Разом із заявою подаються оригінали або завірені в установленому порядку копії:

- документів на товари з обґрунтуванням мети їх тимчасового перебування на митній території України (тимчасового перебування за межами митної території України);

- дозволів на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, наданих відповідними органами, якщо отримання таких дозволів передбачено законами України;

- інших документів, подання яких необхідне для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та передбачене законодавством, у тому числі цим Порядком.

Якщо особа має намір неодноразово на одних і тих самих умовах тимчасово вивозити товари за межі митної території України з наступним зворотним ввезенням їх на митну територію України, то за заявою декларанта митний орган може прийняти рішення про поміщення цих товарів у митний режим тимчасового вивезення та надати дозвіл на неодноразове переміщення через митний кордон України цих товарів під час дії цього митного режиму.

Копія вантажної митної декларації (далі - ВМД), оформленої при поміщенні товарів у митний режим тимчасового вивезення, засвідчена в порядку, визначеному пунктом 7.4 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 N 307 (зі змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.97 за N 443/2247 (далі - Інструкція), є підставою для вивезення з митної території України та ввезення на митну територію України товарів, задекларованих у цій ВМД.

Митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митним органом, яким прийнято рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення).

При митному оформленні товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України (тимчасово вивозяться за межі митної території України), митний орган вживає заходів, що дозволяють ідентифікувати такі товари при їх зворотному вивезенні (ввезенні).

Засоби ідентифікації обираються з урахуванням індивідуальних характеристик та особливостей товарів і повинні бути достатніми для їх ідентифікації.

Відомості про застосовані засоби ідентифікації відображаються у ВМД у порядку, визначеному в Інструкції, або в книжці (карнеті) А.Т.А. відповідно до Порядку митного оформлення книжок (карнетів) А.Т.А.

Відповідно до статті 211 Кодексу [1] та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1855 'Про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення)' митне оформлення в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів здійснюється за умови гарантування додержання цього режиму.

Гарантування додержання митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) щодо товарів, увезених на митну територію України на підставі книжок (карнетів) А.Т.А., здійснюється відповідно до положень Стамбульської конвенції та постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 N 1654 'Про затвердження Порядку видачі книжок (карнетів) А.Т.А.' [38].

У разі розміщення товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) із застосуванням книжок (карнетів) А.Т.А. інші гарантії перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) не надаються.

Якщо гарантування перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється шляхом надання митному органу грошової застави, то кошти в сумі такої грошової застави вносяться на відповідний рахунок митного органу.

Сума грошової застави визначається як сума податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягли б сплаті при оформленні товарів, які ввозяться, у митному режимі імпорту (які вивозяться - у митному режимі експорту) на день подання митному органу ВМД для оформлення в режимі тимчасового ввезення (вивезення).

У разі зміни митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) на митний режим, що передбачає сплату податків та зборів (обов'язкових платежів) при митному оформленні товарів відповідно до наступного митного режиму, кошти, внесені на депозитний рахунок митниці як грошова застава використовуються для сплати таких податків та зборів (обов'язкових платежів) або їх частини.

Строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів зумовлюється метою такого ввезення (вивезення) та повинен бути достатнім для досягнення цієї мети, але не перевищувати загального строку тимчасового ввезення (вивезення), установленого статтею 208 Кодексу.

Для товарів, визначених у додатках до Стамбульської конвенції, цей строк обумовлюється окремо в кожному додатку до цієї Конвенції. З урахуванням мети ввезення товарів, що поміщуються в режим тимчасового ввезення, митним органом може бути надано строк більший, ніж обумовлений у відповідному додатку до Стамбульської конвенції.

Товари, що поміщені у митний режим тимчасового ввезення (вивезення), перебувають під митним контролем митниці оформлення з моменту поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення (вивезення) до його завершення.

Особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення товарів, на вимогу митниці оформлення повідомляє про місцезнаходження товарів, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення).

Наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами шляхом проведення оглядів територій та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися такі товари, відповідно до статті 61 Кодексу (далі - огляд).

Для цілей Конвенції «Про тимчасове ввезення» [19] термін:

a) 'тимчасове ввезення' означає:

- митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби), мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання;

b) 'ввізне мито і податки' означає:

- ввізне мито та всі інші збори, податки, нарахування та інші платежі, які стягуються під час ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), за винятком платежів та зборів, розмір яких не перевищує приблизної вартості наданих послуг;

c) 'гарантія' означає:

- те, що задовольняє Митницю як доказ забезпечення виконання зобов'язань перед Митницею. Гарантія є 'загальною', якщо вона забезпечує виконання обов'язків, що випливають з багатьох операцій;

d) 'документи на тимчасове ввезення' означає:

- міжнародний митний документ, який приймається як митна декларація і дозволяє ідентифікувати товари (у тому числі транспортні засоби), та містить міжнародну дійсну гарантію для покриття ввізного мита та податків;

e) 'книжка ATA' означає:

- документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення товарів, за винятком транспортних засобів;

g) 'книжка CPD' означає:

- документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення транспортних засобів;

k) 'ланцюгова система гарантій' означає:

- систему гарантій, керовану міжнародною організацією, членами якої є асоціації-гаранти;

l) 'міжнародна організація' означає:

- організацію, членами якої є національні асоціації, уповноважені надавати гарантії та видавати документи на тимчасове ввезення;

m) 'асоціація-гарант' означає:

- асоціацію, яка визнана митними органами Договірної Сторони для надання гарантій на суми, зазначені у статті 8 цього Додатка, на території такої Договірної Сторони, і яка є членом ланцюгової системи гарантій;

n) 'асоціація, що видає документи' означає:

- асоціацію, яка визнана митними органами для видачі документів на тимчасове ввезення і яка прямо чи опосередковано є членом ланцюгової системи гарантій;

Відповідно до статті 5 цієї Конвенції [19], кожна Договірна Сторона приймає, замість своїх національних митних документів і як належну гарантію сум, зазначених у статті 8 Додатку [19], документи на тимчасове ввезення, що мають юридичну силу на її території, видані і використовуються за умов, визначених для товарів (у тому числі транспортних засобів), ввезених тимчасово відповідно до інших Додатків до цієї Конвенції, які були нею прийняті.

Кожна Договірна Сторона може також приймати документи на тимчасове ввезення, що видані і використовуються за таких самих умов, для операцій тимчасового ввезення, які здійснюються відповідно до її національного законодавства.

Документи на тимчасове ввезення повинні відповідати зразкам, наведеним у Додатках до Додатка [19]: Додаток I для книжок ATA, Додаток II для книжок CPD.

Кожна Договірна Сторона, за умов і гарантій, які вона визначає, може уповноважувати асоціації-гаранти виступати поручителями і видавати документи на тимчасове ввезення, прямо або за посередництвом асоціацій, що видають документи.

Асоціація-гарант може бути уповноваженою Договірною Стороною лише якщо її гарантія поширюється на ті види відповідальності, які виникають у такій Договірній Стороні у зв'язку з операціями, що здійснюються на підставі документів на тимчасове ввезення, виданих відповідними асоціаціями, що видають документи.

Асоціації, що видають документи, не можуть видавати документи на тимчасове ввезення, термін чинності яких перевищує один рік від дати їхньої видачі.

Після видачі книжки ATA жоден предмет не може додаватися до переліку товарів, що міститься на зворотному боці обкладинки книжки або на додаткових аркушах, долучених до неї (загальний список).

На документах на тимчасове ввезення зазначаються:

* назва асоціації, яка видає документ;

* назва міжнародної ланцюгової системи гарантій;

* країни або митні території, в яких документи на тимчасове ввезення є дійсними; та

* назви асоціацій-гарантів відповідних країн або митних територій.

Термін, встановлений для вивезення товарів (у тому числі транспортні засоби), ввезених на підставі документів на тимчасове ввезення, у жодному разі не може перевищувати термін чинності таких документів.

Кожна асоціація-гарант зобов'язується сплатити митним органам Договірної Сторони, на території якої вона заснована, суму ввізного мита, податків та будь-які інші суми, за винятком зазначених у пункті 4 статті 4 цієї Конвенції, які вимагаються у випадку недотримання умов, визначених для тимчасового ввезення або митного транзиту товарів (у тому числі транспортних засобів), доставлених на таку територію на підставі документів на тимчасове ввезення, виданих відповідною асоціацією, що видає документи. Вона зобов'язана сплатити ці суми окремо та солідарно із особами, зобов'язаними сплачувати вищезазначені суми.

1. Книжка ATA - Відповідальність організації-гаранта не перевищує суму ввізного мита і податків більше, ніж на десять відсотків.

2. Книжка CPD - Від організації-гаранта не вимагається сплачувати суму, що перевищує суму ввізного мита і податків, разом з відсотками, якщо такі нараховуються.

3.4 Шляхи покращення порядку стягнення митних зборів під час переміщення товарів в режимі «транзит»

Переміщення товарів в митному режимі «транзит» супроводжується для власника переміщуємих товарів двома грошовими потоками витрат:

- сплатою єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України [22];

- сплатою коштів на організацію заходів гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем [31].

Для розробки шляхів покращення регламенту стягнення митних зборів під час переміщення товарів в режимі «транзит» в дипломній роботі проаналізовані основні недоліки реалізації митних технологій на сучасному етапі.

Згідно Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» [7] - єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, які перетинають державний кордон України, і справляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

Єдиний збір справляється у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору.

Ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів встановлюються у таких розмірах:

Таблиця 3.10Ставки єдиного збору [7]

Вид транспортного засобу	Місткість або загальна маса транспортного засобу з вантажем	Ставка єдиного збору за одиницю транспортного засобу в євро
		за проведення контролю	за проїзд автомобільними дорогами за кожен кілометр проїзду
2. Вантажні автомобілі з/або без причепів та тягачі з/або без напівпричепів	До 20 тонн включно	5	0,02
	Понад 20 до 40 тонн включно	10	0,02
4. Великовагові автотранспортні засоби з перевищенням осьових навантажень	До 5 % включно	-	0,05
	Понад 5 % до 10 % включно	-	0,1
	Понад 10 % до 20 % включно	-	0,27
	Понад 20 % за кожні наступні 5 %	-	0,15
5. Великогабаритні автотранспортні засоби з перевищенням встановлених параметрів ширини, висоти, довжини	За кожний параметр	-	0,03
6. Залізничний вагон, контейнер		2	-

Для автомобільних транспортних засобів та контейнерів, які перетинають державний кордон України без вантажів, ставка єдиного збору за здійснення визначеного цим Законом контролю встановлюється у розмірі 20 відсотків ставки, визначеної для відповідного автомобільного транспортного засобу та контейнеру. При цьому плата за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду), у тому числі за перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, справляється повністю.

З перевізників-нерезидентів, діяльність яких здійснюється на підставі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, єдиний збір справляється відповідно до цих договорів.

З перевізників-резидентів, які сплатили податок з власників транспортних засобів згідно із Законом України 'Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів' [ ], плата за проїзд автомобільними дорогами України справляється лише у разі перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Допустимі розміри осьових навантажень та (або) габаритних параметрів автомобільних транспортних засобів, за перевищення яких встановлюється додаткова плата, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно «Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон» ДМСУ [22] єдиний збір складається з:

- плати за здійснення передбачених Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу;

- плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;

- додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

У разі ввезення вантажу та в'їзду транспортних засобів у пункт пропуску через державний кордон перевізник або уповноважена ним особа (суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності) (далі - перевізник) після проходження прикордонного контролю подає до митного органу:

- товаротранспортні та товаросупровідні документи - в разі ввезення товарів на митну територію;

- товаротранспортні, товаросупровідні документи та вантажну митну декларацію - в разі ввезення товарів на митну територію в режимі транзиту.

Посадова особа митниці визначає на підставі поданих документів та затвердженого в установленому порядку переліку товарів, які підлягають обов'язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон, види контролю, які необхідно здійснити у пункті пропуску, та у разі потреби залучає працівників відповідних контрольних служб.

Посадові особи контрольних служб відповідно до визначеної законодавством компетенції здійснюють необхідні види контролю.

У разі відсутності у пункті пропуску через державний кордон необхідних контрольних служб посадова особа митниці викликає працівників відповідних контрольних служб до місця здійснення контролю або робить відмітку в товаротранспортних, товаросупровідних документах про необхідність здійснення відповідного виду контролю в пункті призначення.

Після здійснення відповідних видів контролю посадові особи контрольних служб в документах, наданих митному органу для здійснення контролю, проставляють відбитки штампів та печаток, які засвідчують факт здійснення контролю.

Посадова особа митного органу на підставі поданих документів (актів контролю, карток контролю) з відмітками, що засвідчують факт здійснення контролю відповідними контрольними службами, обчислює суму єдиного збору за ставками, визначеними у статті 5 Закону, та на підставі розрахунків збору за проїзд автомобільними дорогами, наданих посадовою особою Служби міжнародних автомобільних перевезень Мінтрансу (далі - СМАП).

У разі відсутності представників СМАП у пункті пропуску через державний кордон нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами здійснюється посадовою особою митниці.

Посадова особа СМАП: здійснює контроль та оформлення дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та перевірку загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів транспортного засобу; визначає необхідність справляння плати за проїзд автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду); у разі потреби проводить нарахування плати за ставками, передбаченими статтею 5 Закону.

Посадова особа СМАП нараховує плату за проїзд автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду), про що робить відмітку на товаротранспортному документі.

За кожен кілометр проїзду автомобільного транспортного засобу з перевищенням загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів згідно з статтею 5 Закону посадова особа СМАП нараховує додаткову плату, про що робить відмітку на товаротранспортному документі.

Якщо додаткова плата за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів здійснена за попередньою заявкою через установи банку, посадова особа СМАП подає митному органу документ, що підтверджує сплату через установу банку.

У разі оформлення проїзду автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, для якого необхідно отримати дозвіл з визначеним конкретним маршрутом руху, організувати його супроводження та провести експертну оцінку маршруту відповідною організацією, збір за проїзд автомобільними дорогами може попередньо справлятися СМАП з наступним перерахуванням на відповідний рахунок митного органу.

У разі виникнення необхідності в зміні маршруту проїзду автомобільними дорогами, пов'язаній із збільшенням його протяжності, доплата проводиться на підставі документів, що подаються посадовій особі митного органу посадовою особою СМАП у пункті пропуску через державний кордон при виїзді за межі митної території України.

Єдиний збір може бути сплачений:

- власником транспортного засобу та вантажу;

- перевізником вантажу;

- іншою особою, уповноваженою власником або перевізником.

Сплата єдиного збору здійснюється:

- готівкою - до уповноваженої установи банку, що знаходиться у пункті пропуску через державний кордон, через який переміщується транспортний засіб та вантаж, на рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено цей пункт;

- у безготівковій формі - шляхом попередньої сплати на відповідний рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено пункт пропуску, через який переміщується транспортний засіб та вантаж.

Допускається доплата коштів готівкою через приписну касу уповноваженої установи банку у пункті пропуску через державний кордон.

Підтвердженням факту сплати єдиного збору є відбиток особистої номерної печатки та особистий підпис посадової особи митного органу, яка здійснювала митний контроль.

Згідно главі «Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем» Митного Кодексу України [1]:

1. До товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, може застосовуватися один із таких заходів гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення:

а) надання власником товарів (уповноваженою ним особою) гарантій митним органам;

б) охорона та супроводження товарів митними органами;

в) перевезення товарів митним перевізником;

г) перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП 1975 року) [18];

д) перевезення на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки АТА (Carnet ATA) [19].

2. Охорона і супроводження товарів митними органами здійснюються як при внутрішньому, так і при прохідному митному транзиті. Форми та методи охорони і супроводження товарів до митного органу призначення, а також умови і порядок їх застосування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

За охорону і супроводження товарів митними органами справляється відповідна плата в розмірі, що не перевищує фактичних затрат митних органів.

3. Рішення про застосування заходів гарантування доставки товарів до митних органів призначення приймається у кожному конкретному випадку митними органами, розташованими у місцях, де розпочинається транзит таких товарів, за наявності підстав для застосування зазначених заходів.

Заходи гарантування доставки застосовуються в обов'язковому порядку до підакцизних товарів.

Вид заходу гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем і перевозяться між митними органами, застосовуються за рахунок власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Витрати на їх застосування митними та іншими органами державної влади України не відшкодовуються.

Згідно наказу ДМСУ від 11.03.2010 «Тимчасовий порядок здійснення контролю за доставкою у митний орган призначення товарів, що ввозяться на митну територію України автомобільним і залізничним транспортом з наданням митним органам фінансової гарантії незалежними фінансовими посередниками із застосуванням гарантійних документів в електронному вигляді» на протязі 2 кварталу 2010 року проведений експеримент з метою напрацювання безпаперових технологій митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, спрощення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України та гармонізації технологій митного контролю з відповідними технологіями європейських держав.

В ході експерименту був застосований «електронний гарантійний документ (ЕГД)» - гарантійний документ, виданий незалежними фінансовими посередниками (НФП) в електронному вигляді, засвідчений електронним цифровим підписом (ЕЦП).

Експеримент проводився на основі документів:

- Положенням про надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.96 N 1216;

- Положенням про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженим наказом Держмитслужби від 08.12.98 N 771, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.99 за N 42/3335, зі змінами (далі - Положення N 771);

- Положенням про надання незалежними фінансовими посередниками фінансових гарантій митним органам при митному оформленні товарів, що ввозяться за попередньою вантажною митною декларацією, затвердженим наказом Держмитслужби від 29.07.98 N 447, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.10.98 за N 698/3138, зі змінами (далі - Положення N 447);

- Порядком про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді, затвердженим наказом Держмитслужби від 26.09.2007 N 800, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2007 за N 1166/14433, зі змінами.

Експеримент поширювався на товари, які ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) і щодо яких застосовуються заходи гарантування доставки товарів у вигляді надання гарантій митним органам не-залежними фінансовими посередниками (далі - НФП). Гарантійний документ застосовувався виключно в електронному вигляді.

Інформаційна взаємодія між НФП і Єдиною автоматизованою інформаційною системою (далі - ЄАІС) Держмитслужби здійснюється з використанням авторизованих повідомлень в електронній формі, засвідчених ЕЦП.

У разі ненадходження товарів до митниці призначення в установлений митницею відправлення термін, митниця призначення вживає заходів, передбачених Генеральною угодою про надання митним органам фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів в митницю призначення, укладеною між Держмитслужбою України та НФП, яким було надано відповідні ЕГД.

Підтвердженням оформлення фінансової гарантії є наявність в базі ЄАІС Держмитслужби гарантійного документа НФП в електронному вигляді, засвідченого ЕЦП. При цьому, якщо за ПД чи ВМД, до якої прикріплено відповідний ЕГД, почалося переміщення товарів з митниці відправлення, ні ПД, ні ВМД, а ні ЕГД не можуть бути анульовані до завершення переміщення товарів і достав-ки їх у митницю призначення.

Особливості дій посадових осіб митних органів під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України з використання ПД та відповідного ЕГД

1. Оформлення фінансових гарантій у НФП здійснюється власником товарів або уповноваженою ним особою завчасно, до моменту подання ПД у митному органі призначення.

2. Оформлені згідно з установленим Держмитслужбою порядком ПД та її електронна копія разом з документами, зазначеними у п. 2.1 Положення N 129, подаються суб'єктом ЗЕД або уповноваженою ним особою митного органу призначення.

3. Посадова особа митного органу призначення в межах своєї компетенції:

- перевіряє правильність заповнення ПД та її електронної копії;

- перевіряє наявність ЕГД в ЄАІС Держмитслужби, його чинність;

- перевіряє правильність нарахування митного боргу;

- перевіряє відповідність даних, вказаних у ПД та ЕГД даним зазначеним у ПД, зокрема шляхом звіряння відповідності даних, вказаних у графах 8, 9, 29, 44, 47 ПД та у відповідних графах ЕГД;

- виконує прикріплення ЕГД до відповідної ПД;

- відповідно до загального порядку, проставляє на твердій копії ПД потрібні штампи.

4. Після в'їзду до зони митного контролю у пункті пропуску митного органу відправлення перевізник, представник суб'єкта ЗЕД - одержувача товарів або уповноважена ними особа повідомляє посадову особу митного органу відправлення про номер попередньої декларації (ПД), за якою здійснюватиметься ввезення переміщуваних товарів.

5. Посадова особа митного органу відправлення у межах своїх повнова-жень:

- робить оперативний запит до ЄАІС Держмитслужби за номером ПД та перевіряє наявність в ЄАІС Держмитслужби електронної копії цієї ПД і відповідного ЕГД, прикріпленого до неї;

- перевіряє відповідність відомостей, зазначених у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, відомостям, зазначеним в елект-ронній копії ПД та ЕГД;

- за відсутності зауважень, виконує дії, передбачені Положенням N 129.

Особливості дій посадових осіб митних органів під час митного оформлення товарів, що переміщуються транзитом з використанням ВМД та ЕГД :

1. Оформлення фінансових гарантій у НФП здійснюється власником товарів або вповноваженою ним особою завчасно, до моменту пред'явлення вантажу до митного оформлення у митному органі відправлення.

2. Після ввезення товарів до зони митного контролю пункту пропуску перевізник або вповноважена ним особа згідно із загальним порядком подають посадовій особі митного органу відправлення заповнені примірники ВМД типу 'транзит'.

У графі 9 ВМД зазначаються відомості про НФП, який надав фінансову гарантію.

У графі 44 ВМД зазначається код гарантійного документа НФП, наданого у вигляді ЕГД - '9304', номер ЕГД, дата видачі ЕГД,.

3. При митному оформленні товарів, які переміщуються у рамках експерименту у режимі 'транзиту', посадова особа митниці відправлення:

- перевіряє правильність заповнення ВМД;

- перевіряє наявність ЕГД в ЄАІС Держмитслужби та його чинність;

- перевіряє відповідність відомостей, зазначених у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, відомостям, зазначеним в ЕГД;

- перевіряє відповідність даних, вказаних у ЕГД даним, зазначеним у ВМД, зокрема шляхом звіряння відповідності даних, вказаних у графах 9, 18, 21, 29, 44, 47, 50, 53 ВМД та у відповідних графах ЕГД;

- виконує прикріплення ЕГД до поданої ВМД;

- здійснює митне оформлення товарів згідно із загальним порядком.

Таким чином, проведений аналіз технологічних документів по порядку митного оформлення та сплати митних платежів в режимі «транзит» показує, що найбільш перспективною є технологія надання фінансових гарантій НФП власнику переміщуємих транзитних вантажів, при цьому погодження розра-хунку величини та сплату єдиного митного збору також можна доручити посереднику НПФ.

Таким чином, НПФ, який має ліцензію ДМСУ по платоспроможності, за договором з власником транзитного митного платежу буде нести відповідальність та сплачувати ДМСУ митні платежі:

- попередню суму єдиного митного збору для митниці ввозу;

- доплату єдиного митного збору за фактом маршруту для митниці вивозу;

- імпортні митні платежі та ПДВ при порушенні товаром режиму «транзит» в якості фінансової гарантії посередника;

При цьому митниця не буде безпосередньо розшукувати власника транзитного товару чи організовувати його митне супроводження та охорону.

ВИСНОВКИ

Метою дипломного дослідження було теоретичне та практичне дослідження митних режимів як сукупності положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України для митних цілей.

Згідно з наведеною класифікацією, в дипломному досліджені проаналізовані:

1. Митний режим «Транзит» та «Тимчасове ввезення(вивезення)», які суттєво відрізняються відсутністю сплати певних видів мит та податків;

2. Митний режим «Переробка на митній території», який додатково до часткового звільнення від сплати певних видів мит та податків потребує ліцензування режиму з боку ДМСУ, а також в сучасній формі, за певних обставин, має елементи митних режимів «Транзит» та «Тимчасовий ввіз(вивіз)».

Одним з спірних митних режимів, детально досліджених при практичній зовнішньоекономічній діяльності ТОВ НШФ «Пан» у дипломній роботі, є режим переробки сировини та товарів на території України з подальшим вивезенням готової продукції за митний кордон України. Основними проблемами в забезпеченні такого режиму митних технологій є наступні:

в) відказ замовника від переробки «давальницької сировини» та її пере-ведення та вивезення замовнику в режимі «тимчасове ввезення - вивезення» в іншу країну на переробку чи повернення в країну замовника;

г) ввезення замовником «давальницької сировини» в Україну на пере-робку з декількох країн - нерезидентів та вивезення готової продукції за митну територію України в треті країни, які не є країнами -постачальниками давальницької сировини та не є країною замовника.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності дослідженого підприємства ТОВ НШФ «Пан» при виготовлення та реалізації товарів (робіт, послуг) за основними їх видами показав:

1) Спеціалізацією ТОВ НШФ „Пан” є пошив жіночого та чоловічого одягу. Підприємство складає калькуляцію на пошив одягу згідно Інструкції по нормуванню витрат матеріалів у масовому виробництві швейних виробів, Нормативів втрат тканини по длині настилу, Нормативів граничних втрат по ширині настилу та вимог іноземних замовників.

- 2005 рік-2 206,3 тис.грн.;

- 2006 рік-3 313,4 тис.грн.;

- 2007 рік-1 346,8 тис.грн.

наступним компаніям-нерезидентам:

- 2008 рік- 3 581,6 тис.грн.;

- 2009 рік- 3 276,4 тис.грн.;

наступним компаніям-нерезидентам:

- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія;

- компанія «Руко 7», Франція;

- Фірма „Арт Тренд Інтернейшнл” , Швеція;

- Фірма 'Ukracov West B.V.B.A' Ter Coutere 39,Бельгія

- всі інші іноземні замовники від контрактів відмовились.

Транспортування імпортної продукції («давальницька сировина») здійснювалося згідно договірів на умовах ІНКОТЕРМС - DDU -поставка без сплати мита в м.Новомосковськ (надання товару в розпорядження покупця в узгодженому місці призначення з умовою сплати всіх витрат за доставку), відвантаження готової продукції - FCA -франко-перевізник місто призначення (надання товару під відповідальність перевізника відібраного покупцем або продавцем у вказаному місці).

Аналіз логістичних схем ЗЕД ТОВ НШФ «Пан» показує, що:

- від класичної схеми поставки замовником «давальницької сировини» та вивезення готової продукцію в свою адресу (2004 -2007 рр.);

- замовник ввозить «давальницьку сировину» в Україну для ТОВ НШФ «Пан» з декількох країн своїм транспортом, а вивозить готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини в треті країни (2009 -2010 рр.);

- світова фінансова криза 2008 -2009 року зчинила світове падіння попиту, а відповідно замовники, реагуючи на зниження купівельної спроможності західних ринків, скоротили замовлення на виготовлення готового одягу в ТОВ НШФ «Пан».

Аналіз використання транспорту для ввезення «давальницької сировини» та вивезення готової продукції при викнанні операцій ЗЕД в ТОВ НШФ «Пан» показав:

Як показали результати проведеного аналізу, вартість оплачуваних послуг ТОВ “НШФ “ПАН”” в експортній вартості готових виробів становить 9,5 - 15,2 %, що є значно нижчим питомої вартості заробітної плати в Німеччині, Австрії та Франції в вартості готових швейних виробів - 28-35%. Таким чином, дешеві послуги української швейної фабрики вигідні навіть з урахуванням витрат на транспортування давальницької сировини в Україну та готових виробів з України.

Обсяги ЗЕД по переробці «давальницької» сировини в ТОВ НШФ «Пан» з 2004 по 2007 рік скоротилися практично в 2 рази, а у 2009 -2010 році додатко-во скоротились ще в 2 рази, як наслідок падіння споживчого попиту в світі на фоні світової фінансової кризи 2008 -2009 рр.

Для розробки пропозицій підвищення ефективності митного оформлення при переміщенні товарів в режимі «тимчасове ввезення-вивезення» в дипломній роботі проведено аналіз існуючих технологійних операцій забезпечення цього митного режиму.

Розроблений ДМСУ «Порядок застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)» визначає механізм застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) до товарів, що переміщуються через митний кордон України в порядку, установленому для підприємств відповідно до законодавства, а також особливості здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до зазначеного митного режиму.

Впровадження в Україні положень Стамбульської Конвенції «Про тимчасове ввезення» (книжки АТА, CPD) перекладує відповідальність за порушення митного режиму «Тимчасове ввезення(вивезення)» на міжнародних гарантів, коли кожна Договірна Сторона приймає, замість своїх національних митних документів і як належну гарантію сум, зазначених у статті 8 Додатку, документи на тимчасове ввезення, що мають юридичну силу на її території, видані і використовуються за умов, визначених для товарів (у тому числі транспортних засобів), ввезених тимчасово відповідно до інших Додатків до цієї Конвенції, які були нею прийняті.

- сплатою єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

- сплатою коштів на організацію заходів гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем .

Проведений аналіз технологічних документів по порядку митного оформлення та сплати митних платежів в режимі «транзит» показує, що найбільш перспективною є технологія надання фінансових гарантій незалежними фінансовими посередниками (НФП) власнику переміщуємих транзитних вантажів, при цьому погодження розрахунку величини та сплату єдиного митного збору також можна доручити посереднику НПФ.

- попередню суму єдиного митного збору для митниці ввозу;

- доплату єдиного митного збору за фактом маршруту для митниці вивозу;

Впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), наблизить митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Таким чином, система «Електронна митниця” об'єднає вже існуючі інформаційні системи контролю за експортом, імпортом і транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щоб забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяними в експортно-імпортних операціях. Вона об'єднає технологічне забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України та суб'єктами ЗЕД.

Крім того, проект дозволить ввести в дію систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі, що надасть їм доступ до місць єдиного електронного доступу для оформлення імпортних та експортних операцій в режимах «Транзиту» та «Тимчасового ввозу(вивозу)».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-IV //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 червня 2010 року N 2300-VI

2. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Украї-ни станом від 4 лютого 2009 року N 923-VI

3. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року N 852-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 січня 2009 року N 879-VI

4. Закон України «Про електронні документи та електронний документо-обіг» від 22 травня 2003 року N 851-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 31 травня 2005 року N 2599-IV

5. Закон України «Про транзит вантажів» від 20 жовтня 1999 рокуN 1172-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 червня 2010 року N 2300-VI

6. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньо-економічних відносинах» від 15 вересня 1995 року N 327/95-ВР (Законом України від 4 жовтня 2001 року N 2761-III цей Закон викладено у новій редакції) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 червня 2008 року N 309-VI

7. Закон Укораїни «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропус-ку через державний кордон України» від 4 листопада 1999 року N 1212-XIV (Законом України від 12 липня 2001 року N 2659-III цей Закон викладено у новій редакції) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 26 грудня 2002 року N 387-IV

8. Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 29 червня 2010 року N 2372-VI

9. Указ Президента України «Про Державну митну службу України» в редакції Указу N 216/98 від 23.03.98 // Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента станом від 30.03.2006 N 272/2006

10. Указ Президента України « Питання Державної митної служби України» від 24 серпня 2000 року N 1022/2000 // Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента станом від 05.03.2004 N 280/2004

11. Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів // Постанова КМУ від 18 січня 2003 р. N 93 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 5 квітня 2006 року N 442)

12. Про затвердження Порядку прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення // Наказ Державної митної служби України від 4 грудня 2003 року N 833 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 3 березня 2010 року N 190 )

13. Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України //Наказ ДМСУ № 238 від 29.05.2010 - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010

14. Про затвердження Положення про Державну митну службу України // Постанова КМУ від 18 липня 2007 р. N 940 (Із змінами і доповненнями, внесе-ними постановами Кабінету Міністрів України станом від 23 липня 2008 року N 664)

15. Про схвалення Концепції створення багатофункціональної комплексної системи 'Електронна митниця' : Розпорядження від 17.09.2008 р. №1236 / Україна.Кабінет Міністрів // Офіційний вісник України - 2008. - N71. - С. 51-55 ; Митна газета. - 2008. - N19. - С. 3-4

16. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних про-цедур , укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі

17. Регламент (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Радивід 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу)

18. Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуван-ням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року // Набула чинності 14 листопада 1975 р., для України - 11 жовтня 1994 р.

19. Міжнародна «КОНВЕНЦІЯ про тимчасове ввезення» від 26.06.90 р. // Дата приєднання України: 24.03.2004 р., Дата набуття чинності: 22.09.2004 р.

20. Міжнародна торгівельн палата - “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // 'Урядовий кур'єр', N 63, 3 квітня 2000 р., 'Урядовий кур'єр', N 68, 10 квітня 2002 р.

21. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію // Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів Українистаном від 2 березня 2010 року N 212)

22. Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон // ПОСТАНОВА КМУ від 24 жовтня 2002 р. N 1569 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 21 травня 2009 року N 499)

23. Про затвердження Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підпри-ємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах //Наказ Державної податкової адміністрації України від 25 лютого 2002 року N 83 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 16 лютого 2010 року N 84)

24. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 р. № 80 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 16 грудня 2009 року N 1391)

25. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за перемі-щенням товарів у електронному вигляді//Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

26. Про основні засади діяльності Держмитслужби у 2010 році // Дер-жавна митна служба України , наказ від 17 лютого 2010 року N 119

27. Про затвердження Порядку визначення підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення // Наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2009 року N 736

28. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )

29. Про затвердження Примірної форми договору про застосування електронної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)

30. Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //Наказ Державної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

31. Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення // Наказ Державної митної служби України від 8 грудня 1998 року N 771(Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 20 червня 2006 року N 495)

32. Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N 314 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 25 квітня 2006 року N 322)

33. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 16 грудня 2008 року N 1414)

34. Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП // Наказ Державної митної служби України від 21 листопада 2001 року N 755 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 3 березня 2010 року N 190)

35. Порядок взаємодії митниць і залізниць України при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах // Наказ Державної митної служби України, Міністерства транспорту України від 30 березня 2001 року N 231/174 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту України від 28 травня 2004 року N 399/442)

36. Про застосування простого векселя за окремими товарними позиці-ями у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоеконо-мічних відносинах // Розпорядження КМУ від 21 січня 2006 р. N 26-р (Із зміна-ми і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 2 грудня 2009 року N 1459-р)

37. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей застосування митних режимів до товарів, які переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетів) А.Т.А. // Наказ ДМСУ від 31 січня 2008 року N 74 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 10 квітня 2009 року N 328)

38. Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що перемі-щуються через митний кордон з використанням книжок (карнетів) А.Т.А. // Наказ Державної митної служби України від 17 грудня 2007 року N 1058

39. Про затвердження Порядку застосування митного режиму тимчасо-вого ввезення (вивезення) //Наказ Державної митної служби України від 28 бе-резня 2000 року N 173 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Дер-жавної митної служби України від 11 березня 2010 року N 227)

40. Про затвердження Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України // Наказ Державної митної служби України від 13 вересня 2003 року N 609 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 11 березня 2010 року N 228)

41. Дубиніна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи:Навч.посібник - К.: Професіонал, 2004. - 360 с.

42. Дубчак В.І., Мартинюк О.В. Митна справа . Навч.посібник -К.: КНЕУ, 2002 - 310 с.

43. Елиферов В.Г., Репин В.В. Бизнес-процессы: Регламентация и управле-ние. - М.: Инфра-М, 2005. -- 319 с. (Учебники для программы МВА)

44. Каленський М.М., Войцещук А.Д., Бережнюк І.Г. Митна вартість імпортних товарів: Монографія - К.: Мануфактура, 2005. - 224с.

45. Кунєв Ю.Д., доцент кафедри АМСУ - Процесна складова системно- правової моделі митної діляьності // Митна справа:науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньо економічної діяльності/Гол. ред. С.В. Ківалов. - 2009. - №6(66) жовтень-грудень . - стор.58 -65

46. Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа:Навч.посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 384 с.

47. Митна справа: Навч. посіб.: В 3т. / За ред. А.Д. Войцещука. - К.: Мануфактура, 2006. Навчальне видання 'Митна справа'

48. Науменко В.П., Пашко Л.В., Русколв А.А. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні - К.:Знання, 2004. - 420 с.

49. Основи митної справи: Навч. посіб./ За ред. Л.В. Пашка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, КОО, 2002. - 318 с.:іл.

50. Роб Дэвис и Эрик Брабендер «BPM для начинающих. Моделирование бизнеса с ARIS Design Platform». - М.: IDS Scheer Россия( Пер. с англ.), 2008. -- 436 с.

51. Управління в митній службі: Підручник / За заг. ред. Ю.Д. Кунєва. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 294 с.

52. Смирнов І.Г. Митна логістика: компонентна структура // Науковий вісник Волинського державного університету, № 2, 2007. - стор. 160 - 168

53. Смирнов І.Г. Митна логістика та митна справа як чинники ефективності зовнішньої торгівлі України // Зовнішня торгівля:право та економіка. -2006. - № 1(24). - с.27-33

54. Тези лекцій з основ митної справи / За ред. О.Т. Корнійчука, І.Г. Бережнюка, М.М. Іванюка. - Хмельницький: Поділля, 1996. - 344с

55. Шершун А.А., Нездоровін В.П., Миропольська О.В. Основи митного законодавства в Україні: Навч.-метод. посіб. - К.: ТП Пресс, 2004. - 416с.

56. http://www.customs.gov.ua - Офіційний сайт Державної митної служби України, 2010

ДОДАТКИ

Додаток А

ПЕРЕЛІК

окремих товарних позицій, сплата за якими ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) підприємствами у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах проводиться з видачею відповідному органові державної податкової служби простого векселя

Код товару згідно з УКТЗЕД	Назва товару згідно з УКТЗЕД
4819	Ящики, коробки, мішки, пакувальні конверти, пакунки та інша тара з паперу, картону, целюлозної вати або полотна з целюлозних волокон; коробки для картотек, лотки для листів та аналогічні вироби з паперу та картону, що використовуються в установах, магазинах або в аналогічних цілях
4821	Етикетки та ярлики з паперу або картону будь-які, надруковані або ненадруковані
5111	Тканини з кардочесаної вовни чи кардочесаного тонкого волосу тварин
5112	Тканини з гребенечесаної вовни чи гребенечесаного тонкого волосу тварин
5113 00 00 00	Тканини з грубого волосу тварин чи кінського волосу
5204	Нитки бавовняні швейні, розфасовані або не розфасовані для роздрібної торгівлі
5208	Тканини бавовняні, з вмістом бавовни 85 мас. % або більше, з поверхневою щільністю не більш як 200 г/м²
5209	Тканини бавовняні, з вмістом бавовни 85 мас. % або більше, з поверхневою щільністю понад 200 г/м²
5210	Тканини бавовняні, з вмістом бавовни менш як 85 мас. %, змішані головним чином або винятково з синтетичними чи штучними волокнами, з поверхневою щільністю не більш як 200 г/м²
5211	Тканини бавовняні, з вмістом бавовни менш як 85 мас. % змішані головним чином або винятково з синтетичними чи штучними волокнами, з поверхневою щільністю понад 200 г/м²
5212	Інші тканини бавовняні
5401 10 11 00	Нитки швейні, армовані із синтетичних волокон, не розфасовані для роздрібної торгівлі
5401 10 19 00	Нитки швейні із синтетичних волокон, не розфасовані для роздрібної торгівлі
5401 20 10 00	Нитки швейні з штучних волокон, не розфасовані для роздрібної торгівлі
5402	Нитки комплексні синтетичні (крім швейних ниток), не розфасовані для роздрібної торгівлі, включаючи синтетичні мононитки з лінійною щільністю менш як 67 децитексів
5403	Нитки комплексні з штучних волокон (крім швейних ниток), не розфасовані для роздрібної торгівлі, включаючи штучні мононитки з лінійною щільністю менш як 67 децитексів
5404	Мононитки синтетичні з лінійною щільністю 67 децитексів або більше і з поперечним перерізом не більш як 1 мм; стрічкові та подібної форми нитки (наприклад, штучна соломка) із синтетичних текстильних матеріалів завширшки не більш як 5 мм
5406	Нитки синтетичні або штучні комплексні (крім ниток для шиття), розфасовані для роздрібної торгівлі
5407	Тканини із синтетичних комплексних ниток, включаючи тканини, виготовлені з матеріалів товарної позиції 5404
5408	Тканини із штучних комплексних ниток, включаючи тканини, виготовлені з матеріалів товарної позиції 5405
5508	Нитки швейні із синтетичних або штучних штапельних волокон, розфасовані або не розфасовані для роздрібної торгівлі
5512	Тканини із синтетичних штапельних волокон з вмістом 85 мас. % або більше цих волокон
5513	Тканини із синтетичних штапельних волокон з вмістом менш як 85 мас. % цих волокон, змішаних головним чином або винятково з бавовною, з поверхневою щільністю не більш як 170 г/м²
5514	Тканини із синтетичних штапельних волокон з вмістом менш як 85 мас. % цих волокон, змішаних головним чином або винятково з бавовною, з поверхневою щільністю понад 170 г/м²
5515	Інші тканини із синтетичних штапельних волокон
5516	Тканини з штучних штапельних волокон
5807	Етикетки, емблеми та аналогічні вироби з текстильних матеріалів у куску, у вигляді стрічок чи розрізані за формою або розміром, але не вишиті
5808	Тасьма плетена у куску; декоративні оздоблювання у куску без вишивки, крім трикотажних; китиці, помпони та подібні вироби
6006	Полотна трикотажні
6117	Додаткові речі до одягу, трикотажні; частини одягу або додаткових речей до одягу, трикотажні
6212 90 00 00	Частини корсетів, поясів з підв'язками, підтяжки, круглі підв'язки, трикотажні або нетрикотажні
6217	Готові додаткові речі до одягу; частини одягу або додаткових речей до одягу, крім виробів товарної позиції 6212
6305	Мішки та пакети пакувальні
6307 90 10 00	Викройки одягу, трикотажні
6307 90 99 00	Готові вироби, включаючи викройки одягу
7319	Голки швейні, спиці в'язальні, шила, гачки в'язальні, голки декерні та аналогічні вироби для ручної роботи з чорних металів; англійські шпильки та інші шпильки з чорних металів, в іншому місці не зазначені
8308	Застібки, рами із застібками, пряжки, пряжки-застібки, гачки, петлі, вушка та аналогічні вироби з недорогоцінних металів для одягу, взуття, тентів, сумок, дорожніх речей або інших готових виробів; заклепки трубчасті або роздвоєні з недорогоцінних металів; намистини та блискітки з недорогоцінних металів
9606	Ґудзики, кнопки та застібки, форми для ґудзиків та інші частини цих виробів; заготовки для ґудзиків
9607	Застібки-блискавки та їх частини.

Додаток Б

Основні реєстраційні дані КП «НШФ «Пан»»

Таблиця Б.1 Засновники колективного підприємства КП «НШФ «ПАН»» (до 2007 року)

Засновник	Код засновника-фізичної особи	Сума внеску в статутний фонд
ТОРОПОВ АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ	1831506397	16 963,00
ФЕТІСОВ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ	1517208211	3 210,00
ПОДОДНІЙ СТАНІСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ	1792011694	3 548,00
МАТВІЄНКО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ	1865407359	3 210,00
БЕРЕБЕЛЮХ ТАМАРА ІВАНІВНА	1942612745	3 210,00
ВЕРЗІЛІНА ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА	1984208389	3 210,00
ЛАГОДА ОЛЬГА ПЕТРІВНА	2011812988	3 210,00
ДУЛІНОВА ГАЛИНА ГРИГОРІВНА	2014515861	210,00
НІКОЛЕНКО НАДІЯ ЙОСИПІВНА	2075108327	3 210,00
БАГАЧ ОЛЕНА ПАВЛІВНА	2080607484	3 210,00
СКАКУН ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ	2091309656	2 872,00
ПАНЧЕНКО НАТАЛІЯ ВІТАЛІЇВНА	2095007480	2 872,00
МІРОШНИК НІНА ІВАНІВНА	2145909869	3 210,00
СОЛОДУШКО НАТАЛІЯ ІВАНІВНА	2150116009	2 196,00
ПЛОХА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА	2202817341	2 534,00
КЛІШЕВА ЛЮДМИЛА ВІКТОРІВНА	2210512661	2 534,00
ШЕРЕМЕТЬЄВ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ	2373900372	753 457,00
ЛЕБЕДЄВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ	2380700331	753 457,00
ЧЛЕНИ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ - ФІЗИЧНІ ОСОБИ У КІЛЬКОСТІ 259 Ч	0	570 224,00
ДЯЧЕНКО ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА	2652406800	2 196,00
КУЛАК КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА	2739427727	844,00
МЕЛЬНИКОВА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА	2750905268	844,00

Таблиця Б.2. Засновниками ТОВ «НШФ «ПАН»»(з 2007 року) виступають фізичні особи

№п/п	Ідентифікаційний номер	Назва / П.І.Б.	Частина в статутному фонді (%)
1	1831506397	Торопов А.О.	1,0803
2	2014515861	Дулінова Г.Г.	0,0133
3	2150116009	Солодушко Н.І.	0,1399
4	2075108327	Ніколенко Н.Й.	0,2045
5	2080607484	Багач О.П.	0,2045
6	1865407359	Матвієнко М.В.	0,2045
7	1517208211	Фітісов В.О.	0,2045
8	2210512661	Клішова Л.В.	0,1614
9	2095007480	Панченко Н.В.	0,1830
10	1984208389	Верзіліна Л.В.	0,2045
11	2202817341	Плоха Н.В.	0,1614
12	2011812988	Лагода О.П.	0,2045
13	2145909869	Мірошник Н.І.	0,2045
14	2739427727	Кулак К.О.	0,0538
15	2750905268	Мельникова О.М.	0,0538
16	2652406800	Ряченко Т.І.	0,1399
17	1942612745	Береблюх Т.І.	0,2045
18	1792011694	Пододній С.М.	0,2260
19	2091309656	Плакун В.В.	0,1830
20	2373900372	Шереметьєв В.В.	47,9841
21	2380700331	Лебедєв О.В.	47,9841

Таблиця Б.3 Реєстраційні дані ТОВ 'НОВОМОСКОВСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА 'ПАН' (бувшого колективного підприємства КП «НШФ «ПАН»», перереєстрованого у 2007 році)

Код ЄДРПОУ:	00308927
Назва українською мовою:	ТОВ 'НШФ 'ПАН'
Повна назва українською мовою:	ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ 'НОВОМОСКОВСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА 'ПАН'
Місце основної реєстрації в органах податкової служби:	408НОВОМОСКОВСЬКА ОБ'ЄДНАНА ДПI (М.НОВОМОСКОВСЬК)
Адреса юридична:	51200 НОВОМОСКОВСЬК, ВУЛИЦЯ СУЧКОВА д.66
Адреса фактична:	51200 НОВОМОСКОВСЬК, ВУЛИЦЯ СУЧКОВА д.66
Дата основної реєстрації в ДПА:	06.02.2007
Номер основної реєстрації в ДПА:	№601
Статус:
Має платежі
Код інспекції	Назва інспекції	Дата реєстрації	Номер реєстрації
408	НОВОМОСКОВСЬКА ОБ'ЄДНАНА ДПI (М.НОВОМОСКОВСЬК)	06.04.1992	601
466	ДПI У КРАСНОГВАРДIЙСЬКОМУ Р-НI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (КРАСНОГВАРДIЙСЬКИЙ Р-Н М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)	29.11.2002	3960
408	НОВОМОСКОВСЬКА ОБ'ЄДНАНА ДПI (М.НОВОМОСКОВСЬК)	06.02.2007	601
Стан платника
ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Дата реєстрації в держадміністрації:	05.02.2007
Орган державної реєстрації:	(4052206)ВИКОНАВЧИЙ КОМIТЕТ НОВОМОСКОВСЬКОЇ МIСЬКОЇ РАДИ НОВОМОСКОВСЬК ДНIПРОПЕТРОВСЬКА НОВОМОСКОВСЬК
Статутний фонд (в грн.):	1570224,00
Орган управління:	(99999)ДАНI ВIДСУТНI, ВНЕСЕНI IЗ ДОВIДКИ ПРО ВКЛЮЧЕННЯ ДО ЄДРПОУ
Організаційно-правова форма:	(240)ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ
Кількість співробітників:	224
Тип платника податків:	ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО
Форма власності:	(0)НЕ ВИЗНАЧЕНО
Форма фінансування:	(2)ГОСПРОЗРАХУНОК

Керівники:

Ідентифікаційний номер	ПІБ	посада	Номер телефону	Примітка
1831506397	ТОРОПОВ АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ	директор	24717	1999 - 2006 роки
1779408287	ВОРОПАЙ ТЕТЯНА ГАВРИЛІВНА	головний бухгалтер	25357	1999 -2006 роки
2638409604	ШЕРЕМЕТЬЄВА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА	директор	380476	з 2007 року
2244400409	СЕВЕР'ЯНОВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА	головний бухгалтер	25357	З 2007 року

Види діяльності:

Код виду діяльності	Назва виду діяльності	Тип виду діяльності	Ознака зовнішньоекономічної діяльності
17210	ВИРОБНИЦТВО ШВЕЙНИХ ВИРОБIВ (КРIМ ПОШИТТЯ НА ЗАМОВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ)	Основний вид діяльності
71130	ОПТОВА ТОРГIВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНIЗАЦIЙ, КРIМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦIЇ		Займається зовнішньоекономічною діяльністю

Реєстр ПДВ:

Код реєестру ПДВ	Номер свідоцтва	Дата видачі свідоцтва	Ознака актуальності свідоцтва	Дата анулювання свідоцтва
3089204089	3411858	28.07.1997	анульоване	8.02.2007
3089204089	100021592	12.02.2007

Додаток В

Таблиця В.1 Логістичний аналіз дій замовників готового одягу, виготовленого ТОВ НШФ «Пан» з давальницької сировини, по географії реалізації вивозимої продукції у 2004 році

Таблиця В.2. Логістичний аналіз дій замовників готового одягу, виготовленого ТОВ НШФ «Пан» з давальницької сировини, по географії реалізації вивозимої продукції у 2008 році

Таблиця В.3 Логістичний аналіз дій замовників готового одягу, виготовленого ТОВ НШФ «Пан» з давальницької сировини, по географії реалізації вивозимої продукції у 2010 році

Додаток Г

Таблиця Г.1 Технологія ЗЕД з імпортом «давальницької» сировини та вивозом на експорт готової продукції в ТОВ НШФ «ПАН» у 2004 році

Продовження табл.Г.1

Таблиця Г.2 Технологія ЗЕД з імпортом «давальницької» сировини та вивозом на експорт готової продукції в ТОВ НШФ «ПАН» у 2008 році

Таблиця Г.3 Технологія ЗЕД з імпортом «давальницької» сировини та вивозом на експорт готової продукції в ТОВ НШФ «ПАН» у 2010 році

Додаток Д

Таблиця Д.1 Логістичний аналіз застосовуємого транспорту при імпорті «давальницької сировини» замовниками в Україну на підприємство ТОВ НШФ «ПАН» у 2004 -2010 рр.

Таблиця Д.2. Логістичний аналіз застосовуємого транспорту при експорті готової продукції, виготовленої з «давальницької сировини», замовниками із України зі складу підприємства ТОВ НШФ «ПАН» у 2004 -2010 рр.

Додаток Е

Таблиця Е.1Калькуляція вартості брюк жіночих з давальницької сировини (грн.)

№	Найменування сировини	од. вим.	Витрати на од.	Ціна	Сума
Вартість виробництва
1	Тканина 100% п/э	М	0,95	1,03	0,98
2	Підкладка 100% п/э	М	0,6	0,92	0,55
3	Тісьма клева	М	3,3	0,12	0,40
4	Клева	М	0,04	0,59	0,02
5	Тісьма д/вішалки	М	1,2	0,39	0,05
6	Ризинка	М	0,35	0,14	0,05
7	Гудзики	шт.	1,0	0,18	0,18
8	Молнії	шт.	1,0	0,17	0,17
9	Нитки	М	343	0,00059	0,20
10	Этикетки синтетичні	шт.	2,0	0,038	0,08
11	Этикетки розмерні	шт.	1,0	0,017	0,02
12	Этикетки бумажняні	шт.	1,0	0,04	0,04
13	Поліпакети д зап. гуд.	шт.	0,0	0,013	0,00
14	Вішалки	шт.	1,0	0,22	0,22
15	Этикетки	шт.	1,0	0,18	0,18
16	Поліпакети	шт.	1,0	0,03	0,03
17	Зажими	шт.	2,0	0,004	0,01
18	Ярликотримачі	шт.	2,0	0,00132	0,00
19	Всього	шт.	-	3,17	-
20	Вартість послуг	шт.	-	4,28	-
21	Повна собівартість	шт.	-	7,45	-
Доля вартості послуг НШФ “ПАН” в вартості виробів в %	15,1%
Декларуєма вартість виробу при експорті замовнику
1. Штани жіночі 96%вовна, 4%спандекс (в Австрію)	104,89
2. Штани жіночі 75% поліестер, 22% віскоза, 3% еластан (в Австрію)	40,9 - 41,9
3. Штани жіночі 100% поліестер (в Францію)	49,21
4. Штани жіночі 100% бавовна (в Швецію)	47,89
5. Штани жіночі 100% льон (в Швецію)	304,27

Таблиця Е.2. Калькуляція вартості блуз жіночих з давальницької сировини (грн.)

№	Найменування сировини	од. вим.	Витрати на од.	Ціна	Сума
Вартість виробництва
1	Тканина 100% п/э	М	1,3	3,07	3,991
2	Підкладка 100% п/э	М	0,0	1,05	0,0
3	Тісьма клеева	М	0,35	0,0225	0,007875
4	Флизилин	М	0,53	0,1877	0,099481
5	Нитки	М	175	0,0001	0,0175
6	Навесні ярлики	шт.	1,0	0,05	0,05
7	Фирмовий ярлик	шт.	1,0	0,15	0,15
8	Розмірні ярлики	шт.	1,0	0,0031	0,0031
9	Гудзики	шт.	5,0	0,0372	0,186
10	Ярлик состава сировини	шт.	1,0	0,0248	0,00248
11	Вішалки	шт.	1,0	0,16	0,16
12	Поліпакети	шт.	0,06	0,1239	0,007434
13	Кольца	шт.	0,5	0,0125	0,00625
14	Резинка	М	0,0	0,119	0,0
15	Підплечники	шт.	1,0	0,1723	0,1723
16	Этикетотримачі	шт.	1,0	0,0023	0,0023
17	Всього	шт.	-	4,88	-
18	Вартість послуг	шт.	-	2,3	-
19	Повна собівартість	шт.	-	7,18	-
Доля вартості послуг НШФ “ПАН” в вартості виробів в %	9,44%
Декларуєма вартість виробу при експорті замовнику
1. Блуза жіноча 100% льон (в Польщу)	30,4 -42,7
2. Блуза жіноча 100%хлопок (в Швецію)	104,94
3. Блуза жіноча 100% поліестер (в Швецію)	76,03

Таблиця Е.3. Калькуляція вартості шорт жіночих з давальницької сировини (грн.)

№	Сировина	Од.виміру	Витрати на од.пр.	Ціна	Сума
Вартість виробництва
1	Ткань 97% хлопок	М	0,76	7,68	5,84
2	Підкладка 68% хл	М	0,13	3,71	0,19
3	Підкладка 100% ацетат	М	0,22	1,66	0,38
4	Клеєва	М	0,19	1,35	0,26
5	Гачки	Шт	3,00	0,06	0,18
6	Тісьма	М	1,12	0,07	0,08
7	Нитки	М	300	0,0005	0,15
8	Ярлики	Шт	2,00	0,011	0,022
9	Розмірні лейби	Шт	2,00	0,0033	0,006
10	Молнії	Шт	1,00	0,138	0,14
11	Головні лейби	Шт	1,00	0,01	0,01
12	Лейба страни виникнення	Шт	1,00	0,01	0,01
13	Спец. Ярлики	Шт	1,00	0,011	0,011
14	Гудзики	Шт	2,00	0,1068	0,53
15	Шнур	М	1,07	0,0239	0,03
16	Етикетки	Шт	1,07	0,0096	0,01
17	Лейби складові	Шт	1,00	0,41	0,011
18	Лейби з номером моделі	Шт	1,00	0,045	0,05
19	Вішалка	Шт	1,00	0,0303	0,03
20	Поліпакети	Шт	1,00	0,29	0,114
21	Поліпакети днум.крою	Шт	1,00	0,11	0,005
22	Скотч	М	0,008	0,13	0,001
23	Скотч для коробок	М	0,007	1,52	0,011
24	Етикетотримачи	Шт	1,00	0,0025	0,003
25	Пакувальна бумага	М	1,00	0,08	0,08
26	Короба	Шт	0,029	2,389	0,07
27	Картонні прокладки	Шт	0,059	0,26	0,02
28	Прокладки в зажимах	Шт	0,014	0,78	0,01
29	Всього	-	-	-	8,35
30	Вартість послуг		-	-	3,2
31	Повна собівартість		-	-	11,55
Доля вартості послуг НШФ “ПАН” в вартості виробів в %	15,1%
Декларуєма вартість виробу при експорті замовнику
1. Жіночі шорти 96% вовна, 4% спандекс ( в Австрію)	76,26

Додаток Ж

Рис.Ж.1. Принципова схема взаємодії декларанта та митниці в системі «Електронна митниця»

Рис.Ж.2. Принципова схема внутрішнього менеджменту митних органів України за допомогою системи «Електронна митниця»

Додаток К

Таблиця К.1. Зведені показники результатів діяльності ТОВ НШФ «Пан» за 2004 - 2010 рр. та виділення зовнішньоекономічної компоненти