Удосконалення митного оформлення вантажів при виконанні міжнародних автомобільних перевезень (на прикладі ТОВ "Еталон-К" м. Бровари)

Зміст

Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика об'єкту дослідження
1.1 Загальна характеристика тов 'ЕТАЛОН-К'
1.2 Характеристика діяльності ТОВ 'Еталон-К'
1.3 Дослідження динаміки ринку будівельних матеріалів в Україні
Розділ 2. Дослідження технології виконання митних процедур при міжнародних перевезеннях вантажів
2.1 Характеристика діяльності Київської обласної митниці.
2.1.1 Основні тенденції імпортно-експортних операцій в зоні діяльності митниці
2.1.2 Стан справляння митних платежів
2.2 Технологія митного оформлення вантажів
2.3 Митна документація
Розділ 3. Удосконалення митного оформлення вантажів
3.1 Вибір оптимального маршруту та ефективного рухомого складу для міжнародних перевезень вантажів
3.3 Розрахунок доцільності відкриття брокерського відділу на основі статистичних рішень
3.4 Аналіз роботи пункту пропуску при виконанні міжнародних перевезень вантажів
3.5 Обгрунтування вибору сучасного ТЗМК для впровадження на пункті пропуску
Висновки до розділу 3
Розділ 4. Економічна ефективність проектних рішень
4.1 Розрахунок фінансових показників роботи міжнародного автопоїзда на маршруті
4.2 Прогноз руху грошових коштів від впровадження технічних засобів митного контролю
4.3 Економічний ефект від відкриття брокерського відділу
Висновки до розділу 4
Розділ 5. Охорона праці
Розділ 6. Цивільна оборона
Висновки до проекту
Список використаної літератури

Вступ

Зовнішньоекономічна діяльність, насамперед зовнішня торгівля, неможливі без переміщення через митний кордон країни юридичними і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При такому переміщенні товари і транспортні засоби підлягають митному оформленню і митному контролю в порядку і на умовах, що визначені у Митному кодексі України та інших нормативних актах.

Митне оформлення є одним з ключових аспектів здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Його метою є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичний облік ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу, митне оформлення визначено як виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. У той же час митне оформлення можна розглядати як обов'язок осіб, що переміщують товари, пройти певну процедуру, як послідовні дії митних органів щодо легалізації переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.

Отже, знання процедури та правил митного оформлення є важливим як для посадових осіб митних органів, так і для фізичних та юридичних осіб, діяльність яких пов'язана, наприклад, з міжнародною торгівлею, міжнародними перевезеннями та іншими напрямками зовнішньоекономічної діяльності.

митне оформлення перевезення вантаж

Це вимагає від працівників таких підприємств та організацій знань та розуміння особливостей митних режимів, тарифного і нетарифного регулювання, митної документації та законодавства.

Розділ 1. Загальна характеристика об'єкту дослідження

1.1 Загальна характеристика тов 'ЕТАЛОН-К'

ДО ГРУПИ КОМПАНІЙ 'Еталон - К' входять підприємства, що виробляють і продають товари напрямку 'ванна кімната'. У цьому напрямку 'Еталон - К' - це одна з найбільших на території колишнього СССР компаній, яка динамічно розвивається.

Продукція компанії 'Еталон - К' - керамічна плитка, керамічний граніт (керамограніт), сантехніка та меблі для ванних кімнат.

Виробництва компанії 'Еталон - К' розміщені в Росії та Білорусі. Усі підприємства оснащені найсучаснішим технологічним устаткуванням.

Продаж продукції компанії 'Еталон - К' здійснюються на території Росії, України, Білорусі, Казахстану, Молдови. Збутом продукції займаються логістичні компанії 'Еталон - К' через регіональних дистриб'юторів, а також мережу фірмових роздрібних магазинів.

Однією з цих логістичних компаній і є ТОВ 'Еталон - К'. Сферою діяльності компанії є:

імпорт продукції,

зберігання її на складі,

пошук клієнтів і розподіл продукції між ними.

Розташування: 07403, м. Бровари, вул., Кутузова, 127

1.2 Характеристика діяльності ТОВ 'Еталон-К'

Коротку організаційну структуру підприємства ТОВ 'Еталон-К' наведена на рис.1.1.

ТОВ 'Еталон-К' імпортує продукцію з Росії, Білорусі та Іспанії. З Росії поставки продукції відбуваються за умовами DAF (Інкотермс 2000).

Рис.1.1 Організаційна структура ТОВ 'Еталон - К'

Для доставки продукції, компанія користується послугами експедиторської компанії. Перевезення здійснюється по маршруту: м. Ступіно (Росія) - м. Бровари.

Постачальниками продукції для ТОВ 'Еталон - К' є:

1. ЗАТ 'КСП', м. Санкт-Петербург, Росія;

2. ЗАТ 'ЗКС', м. Сніжинськ, Росія;

3. ТОВ 'Самарське Об'єднання Кераміки', м. Самара, Росія;

4. ЗАТ 'Керамогранітний завод', м. Ступіно, Росія;

5. ВАТ 'Березастройматеріали', м. Береза, Білорусь;

6. ТОВ 'Церсаніт', м. Новгород-Волинський, Україна;

7. ПП 'Нота Кераміка', м. Дніпропетровськ, Україна.

Логісти ТОВ 'Еталон - К' кожного місяця до 15-го числа роблять заявку на доставку продукції на наступний місяць. Для цього виконується ряд операцій, а саме:

проводиться аналіз залишків продукції на складах;

досліджуються тенденції продажу за минулі періоди;

проводиться прогнозування попиту на продукцію.

Продукція від виробників, які розташовані за кордоном, доставляється ж/д транспортом. Лише з міст Ступіно та Сніжинськ доставка відбувається автомобільним транспортом на умовах FCA, тобто продавець доставить минулий митне очищення товар зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання по навантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Від українських виробників товари також доставляються автомобільним транспортом.

ТОВ 'Еталон - К' має три склади, один основний і два регіональні. Головний склад розташований у м. Києві. Територія складу вміщує складське приміщення площею1864 кв. м., побутове приміщення - 56 кв. м., санітарне приміщення - 8,4 кв. м., ж/д платформу, автомобільну рампу.

Регіональні склади розміщені у Львові та Донецьку. Їх площа складає 424 кв. м та 261 кв. м. відповідно.

На 31.01.2010 на складі в Києві знаходилось 84543 кв. м. плитки, в Львові - 4137 кв. м., в Донецьку - 2291 кв. м. (Рис.1.2). Така статистика показує, що регіональні склади дійсно є перевалочними розподільчими пунктами для відвантажень продукції клієнтам.

В минулому році середньомісячне відвантаження продукції зі складів складало 31524 кв. м. плитки (табл.1.1), план на 2011 рік передбачає - 57884 кв. м.

Основним показником ефективності роботи складу є коефіцієнт оборотності.

Рис.1.2 Розміщення плитки по складам

Таблиця 1.1

Обсяги реалізації продукції ТОВ 'Еталон - К' у 2011 році

	Обсяги реалізації, м²
Постачальники	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал	2011 рік
ЗАТ 'КСП'	16538,08	18439,95	21588,27	28717,22	85283,52
ЗАТ 'ЗКС'	5326,71	6895,26	956821	10158,57	31948,75
ТОВ 'СОК'	3797,638	6593,9	15823	16338,26	42552,79
ЗАТ 'Керамогранітний завод'	-	-	1025,67	1897,56	2923,23
ВАТ 'Березастрой-матеріали'	37173,53	41448,48	43540,2	46546,7	168708,91
ТОВ 'Церсаніт'	1589,65	2687,25	3045,56	1523,12	8845,58
ПП 'Нота Кераміка'	1253,5	3548,54	3546,5	2578,5	10927,04
Всього	65679,1	79613,38	98137,41	107759,9	351189,82

Рис.1.3 Обсяги реалізації продукції ТОВ 'Еталон - К' у 2011 році

ТОВ 'Еталон - К' має наступну складську техніку:

1. Автонавантажувач Komatsu FD18T-17 (2шт.);

2. Автонавантажувач Komatsu FD15T-17 (5 шт.).

Клієнтами ТОВ 'Еталон - К' є окремі магазини, мережі магазинів та дистриб'юторські фірми, які займаються продажем керамічної плитки.

Клієнтська база нараховує 141 клієнт по всій Україні. Планом на 2012 рік затверджене збільшення їх кількості в два рази.

Для надання додаткового сервісу компанія, в роботі з частиною клієнтів, бере на себе витрати по доставці вантажів. Власного транспорту ТОВ 'Еталон - К' не має, тому заключає договори з транспортними і експедиторськими компаніями.

Розмір партії вантажу, що доставляється коливається від 100 кг до 20 тонн. Продукція доставляється по території всієї України, найчастіше у такі міста: Харків, Донецьк, Львів, Чернівці, Тернопіль, Хмельницький, Луганськ, Сімферополь, Житомир, Вінниця (Рис.1.4).

При перевезеннях використовуються автомобілі вантажопідйомності від 2-х до 20-и тон. Вантажні автомобілі до 2 тон використовуються для доставки продукції по місту Києву, до 10 тон клієнтам по всій Україні.

Автомобілі вантажопідйомністю 20 тон використовуються для переміщення продукції між власними складами.

Велика увага приділяється зменшенню витрат на доставку продукції. З цією метою відбувається накопичення партій відправки вантажів і перевезення здійснюються за розвізними маршрутами з декількома точок розвантаження.

Для торговельного підприємства логістика вирішує задачу координації оптових закупівель, поділу оптових партій, транспортування, зберігання і реалізації товару. Логістика забезпечує також облік і оптимізацію товарно-фінансових потоків, що виникають у процесі функціонування такого підприємства. У зв'язку з цим виявляється один з основних принципів логістики - в її основі лежить так званий 'потоковий' підхід. Логістична діяльність базується на трьох складових:

- техніка як сукупність усіх технічних засобів і устаткування, що супроводжують матеріальні потоки;

- інформація як сукупність усієї статичної і динамічної інформації про рух матеріальних і нематеріальних потоків у системах;

- економіка підприємства та інфраструктури.

Основним завданням логістики є створення інтегрованої ефективної системи регулювання і контролю матеріальних та інформаційних потоків, що забезпечує високу якість постачання продукції. Для виконання цього завдання логістичній компанії потрібно вирішувати такі проблеми:

- відповідність матеріальних та інформаційних потоків;

- контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр;

- визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів;

- розробка способів управління операціями руху товарів;

- встановлення норм стандартизації упаковування;

- визначення обсягу виробництва, транспортування і складування;

- подолання розбіжностей між наміченими цілями та можливостями закупівлі і виробництва.

Відповідно до сучасних завдань логістики розрізняють два види її функцій: оперативні і координаційні. Оперативні функції пов'язані з безпосереднім управлінням рухом матеріальних цінностей у сфері постачання, виробництва і розподілу.

До функцій логістичної координації відносять: виявлення та аналіз потреб у матеріальних ресурсах різних фаз і частин виробництва; аналіз ринків, на яких діє підприємство, і прогнозування поведінки інших джерел цих ринків; опрацювання даних, що стосуються замовлень і потреб клієнтури.

При реалізації готової продукції підприємству доводиться вирішувати комплекс питань, пов'язаних з доставкою, і, в першу чергу, вибирати вид транспорту, методи організації перевезень і тип транспортних засобів. При виборі раціональних транспортних засобів керуються відповідністю їх типу властивостям вантажів, що перевозяться та іншим критеріям, про які йшлося вище. Цілям логістики відповідають такі прогресивні способи перевезень, як пакетні, контейнерні, комбіновані.

1.3 Дослідження динаміки ринку будівельних матеріалів в Україні

У країні давній дефіцит сучасного житла, соціальних та промислових об'єктів, офісних приміщень, будівництва мостів, доріг, розв'язок та тунелів.

Відповідно до прогнозів та темпів розвитку вітчизняні виробники будівельних матеріалів та будівельники складали оптимістичні бізнес-плани розвитку галузі будматеріалів та виробів.

Президент України проводить політику збільшення будівництва доступного житла, реконструкції житла застарілих проектів та наміри домогтись прориву в нарощуванні темпів будівництва.

В ІІ кварталі 2008 року почали проявлятись негативні тенденції в галузі будівельних матеріалів, які стрімко посилилися до кінця року. У першому півріччі 2008 року, вперше за останні 7 років, в Україні розпочався спад у будівельній галузі. Суттєво зменшився попит на будівельні матеріали, як будівельних організацій так і індивідуальних забудовників.

Суттєво збільшилися ставки кредитних ресурсів, що підвищило вартість будівельних матеріалів і будівництва в цілому, та призвело до падіння купівельної спроможності переважної більшості населення країни.

За підсумками 2011 року будівельна галузь ще не вийшла на позитивну динаміку. Водночас збільшення обсягів робіт з підготовки будівельних ділянок (на 5%) дозволяє очікувати зростання обсягів будівельних робіт у поточному році за рахунок активізації будівництва на підготовлених ділянках.

Рис.1.5 Індекс обсягу виконаних будівельних робіт

У 2011 році спостерігалося пожвавлення у будівельній галузі. За підсумками І-го півріччя 2011року було введено в експлуатацію 3247тис. кв. м житла, що на 43,2% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Відновлення будівельних робіт на проектах вплинуло на динаміку обсягів виробництва будівельних матеріалів. Так, у січні-вересні 2011року, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, обсяги виробництва керамічної плитки зросли на 15,1%, до 36,4млн. кв. м, вапна - на 9,1%, до 3070тис. тонн, блоків та цегли з цементу - на 21,0%, до 823млн. умовних шт., збірних елементів конструкцій для будівництва - на 4,3%, до 1221тис. куб. м. Тенденція до зменшення обсягів виробництва зберігалася лише по напрямах виробництва керамічної цегли та цементу.

У 2010 році, порівняно з 2009роком, скоротилися обсяги як експорту, так і імпорту будівельних матеріалів. Зменшення обсягів експорту було, насамперед, пов'язано зі скороченням попиту на будівельні матеріали у Російській Федерації та інших країнах СНД, які є основними споживачами української будівельної продукції. На зменшення обсягів імпорту, окрім коливань попиту, вплинула девальвація національної валюти, внаслідок якої суттєво зросли ціни на іноземну продукцію. Основними постачальниками будівельних матеріалів в Україну є підприємства Польщі, Туреччини, Іспанії, Італії та Китаю.

У 2011 році зовнішньоекономічна діяльність дещо активізувалася. Зросли обсяги експорту-імпорту каменів для будівництва, шлаковати та силікатної вати, виробів з асфальту, вогнетривкої цегли, а також керамічної плитки.

Рис.1.6. Динаміка експорту-імпорту керамічної плитки

Незважаючи на різке скорочення обсягів імпорту, структура імпорту плитки за типами продукції залишилася практично незмінною, що означає рівномірне скорочення імпорту по всіх сегментах. Основну частку, як і раніше займає 'проста' глиняна глазурована плитка. Її частка дещо знижується з 75% в 2009 році до 64% в 2010 і 58% у 2011 [3].

Зниження частки глиняної плитки відбувається за рахунок плитки 'грес', частка якої, навпаки, зростає. У 2010-2011 частка плитки з кам'яної кераміки складала близько 25-30%.

Рис.1.7 Структура імпорту плитки

Левова частка керамічної плитки (більше 80%) завозять в Україну з 10 країн, причому склад перших чотирьох країн-постачальників не змінюється протягом останніх років - це Польща, Білорусь, Росія, Іспанія.

У 2010-2011 році перше місце займала Польща, якій на тлі зниження обсягів імпорту вдалося добитися збільшення своєї частки на 2 пункти. Однак найкраще використати кризу для поліпшення своїх позицій вдалося Іспанії: ця країна піднялася з четвертого на друге місце і збільшила свою частку на 7 пунктів.

В цілому криза привела до більшої концентрації імпорту: сукупна частка 4 лідерів виросла з 61% до 67%, а частка ТОП 10 виросла з 81% до 90%.

У 2011 році в списки лідируючих постачальників вперше увійшов Китай, а так як одночасно зі списків зникли США, то імовірніше всього китайський імпорт пішов в Україну напряму, а не через американські офшорні зони.

Таблиця 1.2. Країни постачальники керамічної плитки в Україну

2010 рік	2011 рік
Країна	Частка	Країна	Частка
Польща	22,7%	Польща	24,5%
Білорусь	14,7%	Іспанія	18,6%
Росія	12,0%	Росія	12,9%
Іспанія	11,8%	Білорусь	11,3%
США	8,9%	Китай	10,4%
Італія	6,2%	Італія	8,6%
Нова Зеландія	4,6%	Нова Зеландія	3,7%
Китай	3,8%	Німеччина	2,2%
Чехія	3,4%	Чехія	1,8%
Великобританія	2,4%	Туреччина	1,2%

Різні країни спеціалізуються на поставках різного роду плитки, хоча більшу частину в імпортному портфелі кожної країни займає саме глиняна глазурована плитка, як лідер імпорту в цілому.

Польща втратила лідерські позиції по імпорту плитки 'грес' - тепер лідирують Іспанія і Китай, причому в китайському імпорті значну частку займає неглазурована плитка з кам'яної кераміки.

Рис.1.8 Структура імпорту плитки по країнам у 2011 році

Незважаючи на рецесію 2009 року, виробництво плитки продемонструвало зростання на 14%. Очевидно, вітчизняна плитка покриває потреби ринку при різкому скороченні імпорту [3].

Рис.1.9 Динаміка виробництва керамічної плитки

Лідери виробництва плитки в Україні - як і раніше 'Харківський плитковий завод' і ТОВ 'Атем', які разом виробляють близько 60% української плитки.

Однак у 2008 році з'явився новий претендент на лідерство - завод польської ТМ 'Cersanit'. Завод запрацював тільки в останньому кварталі 2008 року і до кінця 2009 року вийшов на потужності близько 600 тис. кв. м на місяць. Таким чином, за підсумками 2009 року вийшов на 3 місце з показником 14%, продемонструвавши найбільший темп зростання (за підсумками 4 кварталу). Планується відкриття другої черги, що дозволить 'Cersanit' серйозно потіснити лідерів. Харківський плитковий завод дещо знизив обсяги виробництва (-9% в рік), тоді як АТЕМ, навпаки, наростив оберти (+28% на рік). Серйозне падіння виробництва зафіксоване на ЗАТ 'Зевс Кераміка' (-36%)

Таблиця 1.3

Найбільші виробники плитки в Україні у 2008-2009 роках

Назва	Місто/область	Частка в загальному об'ємі (в квадратних метрах)	Зростання об'ємів виробництва
		2008	2009
ЗАТ 'ХПЗ'	Харків	39%	31%	-9%
ТОВ 'Атем'	Київ	25%	28%	28%
ТОВ 'Церсаніт Інвест'	Житомирська	3%	14%	63%
ЗАТ 'Інтеркерама'	Дніпропетровська	6%	8%	41%
ЗАТ 'Зевс Кераміка'	Донецька	12%	7%	-36%
ЗАТ 'Піастрелла'	Київ	5%	5%	9%
ТОВ 'Карпатська кераміка'	Івано-Франківська	5%	4%	-1%

Висновки до розділу 1:

1. До групи компаній 'Еталон-К' входять підприємства, що виробляють і продають товари напрямку 'ванна кімната'. У цьому напрямку 'Еталон-К' - це найбільша на території колишнього СССР компанія, яка динамічно розвивається.

Продукція компанії 'Еталон-К' - керамічна плитка, керамічний граніт (керамограніт), сантехніка та меблі для ванних кімнат.

Сферою діяльності компанії є:

імпорт продукції,

зберігання її на складі,

пошук клієнтів і розподіл продукції між ними.

2. Компанія ТОВ 'Еталон-К' - є ланкою повного логістичного процесу від виробництва продукції до її споживання. Вона виконує функцію розповсюдження товару на певний сегмент ринку. При цьому повинні забезпечуватись безперебійні поставки товару, створення оптимального запасу (відсутність дефіцитів і надлишків), високі обсяги продаж і висока якість обслуговування клієнтів.

Важливе місце в діяльності підприємства і структурі затрат займає система доставки вантажів до клієнтів. Вона не є досконалою і потребує оптимізації.

В розділі проаналізовано імпорт керамічної плитки в Україну, який показав високі темпи зростання протягом 2005-2011 рр., в 2008-2009 рр. обсяги імпорту зростали на 36 і 32 млн. доларів відповідно (що становило 36% і 23% річного зростання). Позитивна динаміка різко перервалась з початком кризи, обсяги імпорту у валюті впали більш ніж в 2 рази (-63%) нижче рівня 2005 року. У 2010 році в Україні значно скоротився весь імпорт, однак падіння імпорту плитки глибше, ніж падіння зовнішньої торгівлі в цілому (падіння загального імпорту в 2010 році склало близько 47%)

Розділ 2. Дослідження технології виконання митних процедур при міжнародних перевезеннях вантажів

2.1 Характеристика діяльності Київської обласної митниці.

ТОВ 'Еталон-К' акредитоване на СМО №1 м/п 'Східний термінал' що підпорядковується Київській обласній митниці, тому доцільно розглянути структуру та основні показники роботи митниці.

ТОВ 'Еталон-К', що розташоване в м. Бровари, акредитовано на Київській обласній митниці.

Київська обласна митниця створена наказом Держмитслужби України від 29.01.08 № 64. Код митниці 125000000. Розташована за адресою: 08300, Київська область, аеропорт, Бориспіль - 7. В зоні діяльності митниці функціонують 19 місць прибуття автотранспорту (в тому числі, 1 вантажний митний комплекс 'Митний термінал Київщина').

В зоні діяльності Київської обласної митниці станом на 01.01.11:

- перебуває на обліку 5 957 суб'єктів ЗЕД, що на 6,8% більше, ніж у минулому році;

- з початку року в митниці поставлено на облік 700 суб'єктів ЗЕД.

Всього у 2010 році митне оформлення товарів здійснювали 2 847 суб'єктів ЗЕД, акредитованих в Київській обласній митниці, із них - 305 суб'єктів ЗЕД - за листами про погодження.

2.1.1 Основні тенденції імпортно-експортних операцій в зоні діяльності митниці

За період з 01.01.11 по 31.12.11 в зоні діяльності Київської обласної митниці оформлено 205878 ВМД.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість ВМД збільшилась на 49229 або на 31%.

Таблиця 2.1

Тип ВМД	Кількість ВМД (шт.)	збільшення/ зменшення на
	2010	2011
			шт.	%
ЕК 10 та ЕК 10 Г	34 128	38 571	4 443	13%
ІМ 40 та ІМ 40 Г	65 578	88 280	22 702	35%
ІМ 74	2 990	4 484	1 494	50%
ТР 80	457	445	-12	-3%
інші	53 496	74 098	20 602	39%

Таблиця 2.2

Структура імпорту по країнах відправлення за період з 01.01.2011 по 31.12.2011

№п/п	Код	Країна відправлення	Оформлено ВМД	%	Фактурна вартість, грн.	Митна вартість, грн.
1	RU	Росія	12 206	14%	4 350 876 438,33	4 632 472 313,00
2	DE	Німеччина	10 390	12%	3 951 130 520,49	4 165 258 019,24
3	PL	Польща	9 289	11%	2 631 048 008,84	2 832 129 039,33
4		Невідома	4 673	5%	2 947 898 141,08	3 454 188 718,42
5	CN	Китай	4 594	5%	1 899 927 990,23	2 059 931 750,41
6	NL	Нідерланди	4 192	5%	912 999 759,84	1 073 526 670,79
7	US	США	3 885	4%	521 130 091,67	596 807 112,09
8	TR	Туреччина	3 063	3%	556 449 616,45	626 797 235,13
9	GB	Великобританія	2 669	3%	342 222 467,68	423 896 267,46
10	BY	Білорусь	2 571	3%	768 389 650,65	781 564 943,40

Таблиця 2.3

Структура експорту по країнах призначення за період з 01.01.2011 по 31.12.2011

№п/п	Код	Країна відправлення	Кількість ВМД	%	Фактурна вартість, тис. грн.	Митна вартість, грн
1	RU	Росія	13 844	35%	2 129 933 472,38	771 957,76
2	BY	Білорусь	2 857	7%	430 975 139,66
3	DE	Німеччина	2 706	7%	594 766 926,68	3 010 703,95
4	MD	Молдова	2 436	6%	350 417 569,55
5	PL	Польща	1 852	5%	244 109 364,55	158 103,89
6	KZ	Казахстан	1 386	4%	334 779 060,63
7	GE	Грузія	1 169	3%	193 405 083,02
8	RO	Румунія	1 112	3%	76 589 855,80
9	LT	Литва	753	2%	74 934 215,77
10	TM	Туркменістан	713	2%	83 107 037,59

2.1.2 Стан справляння митних платежів

З метою забезпечення виконання бюджетного завдання Київською обласною митницею вжито низку організаційних заходів, спрямованих на забезпечення повноти надходжень платежів до бюджету.

Постійно проводилася робота з удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів. Вживалися заходи щодо посилення контролю за своєчасністю, достовірністю та правильністю нарахування митних платежів, погашенням податкових зобов'язань і податкового боргу за митними платежами, а також контролю за надходженням коштів на депозитний рахунок і своєчасністю розрахунків з Державним бюджетом.

В результаті проведення вищенаведених заходів, а також, внаслідок розширення зони діяльності Київської обласної митниці, протягом 2011 року до Державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 6 млрд.692,9 млн. грн., що на 99,2 % більше, у порівнянні з минулим роком (2010 рік - 3 млрд.360,0 млн. грн.).

Таблиця 2.4

Виконання очікуваних надходжень податків і зборів у 2011 році

	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Всього
План	172,3	364,5	447,0	417,3	400,4	640,1	494,8	513,4	515,0	1 036,6	898,7	1 306,4	7 206,68
Факт	172,4	296,9	383,8	553,9	283,3	322,3	424,6	443,9	515,6	875,5	1 172,4	1 248,4	6 692,94
Фактичний % викон.	100,0%	81,4%	85,8%	132,7%	70,8%	50,4%	85,8%	86,5%	100,1%	84,5%	130,5%	95,6%	92,9%

Рис.2.10. Динаміка очікуваної зміни сум щомісячних перерахувань митних платежів до Держбюджету, млн., грн.

Рис.2.11. Динаміка зміни щомісячних перерахувань митних платежів до Держбюджету, млн. грн.

Таблиця 2.6.

Стан із справляння митних платежів у розрізі податків та зборів млн. грн.

Вид платежу	План	Факт 2011 рік	Результат виконання,
			+/-	%
ПДВ	6 397,3	5 656,0	-741,3	88,4
Акциз	148,5	157,7	9,1	106,2
Мито ввізне	655,5	869,8	214,4	132,7
Мито вивізне	0,398	0,393	-0,005	98,8
Єдиний збір	1,6	1,4	-0,2	86,4
Плата за митне оформлення	3,4	2,9	0,4	87,1
Інше (050, 051, 059, 060, 079, 026), валюта	0	4,7
Разом	7 206,7	6 692,9	-513,8	92,9

Таблиця 2.7.

Порівняльна характеристика справляння митних платежів у розрізі податків та зборів за 2011 рік в порівнянні з 2010 роком млн. грн.

Вид платежу	Факт 2009 рік	Факт 2010 рік	Співвідношення 2011/2010
			млн. грн., +/-	%
ПДВ	2 994,9	5 656,0	2 661,1	188,9
Акциз	2,0	157,7	155,7	7 854,5
Мито ввізне	356,4	869,8	513,4	244,1
Мито вивізне	168,0	0,393	0,225	234,1
Єдиний збір	1,1	1,4	0,3	130,6
Плата за митне оформлення	3,1	2,9	-0,1	97,3
Інше (050, 051, 059, 060, 079, 026), валюта	2,5	4,7	2,3	92,3
Разом	3 360,0	6 692,9	3 333,0	199,2

Динаміка середньоденних надходжень митних податків та зборів протягом 2011 року у порівнянні з минулим роком наведена на рис 2.12.

Загальний показник середньоденних надходжень митних податків та зборів за 2011 рік становить 26,1 млн. грн., що на 12,7 млн. грн. (94,8%) більше, ніж за минулий рік. В цілому, протягом року спостерігається позитивна тенденція до збільшення середньоденних надходжень в розрізі місяців, а саме: від 10,1 млн. грн. (в січні 2011року) до 54,3 млн. грн. (в грудні 2011 року). Різке зростання показника середньоденних перерахувань у квітні пояснюється сезонним характером деяких основних бюджетоутворюючих товарів, а саме збільшенню обсягів митного оформлення засобів захисту рослин (тов. гр. за УКТ ЗЕД 3808). Суттєве збільшення основних показників діяльності митниці в жовтні-грудні пояснюється зміною зони діяльності митниці відповідно до наказу Держмитслужби України від 05.10.10 № 1147 „Про визначення зон діяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць та внесення змін до наказу Держмитслужби України від 26.04.06 № 335”, внаслідок чого суттєво змінилась структура імпорту. Зокрема, митне оформлення „алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що ввозяться автомобільним транспортом у митному режимі „імпорт”, „транспортних засобів, що класифікуються в товарних позиціях 8702 - 8704, 8711 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, „транспортних засобів, що належать громадянам, які постійно або тимчасово проживають на цій території' з 08.10.10 здійснюється в зоні діяльності Київської обласної митниці.

2.2 Технологія митного оформлення вантажів

Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення

1. Загальні положення

1.1 Цей Порядок розроблено відповідно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (зі змінами та доповненнями), і з метою спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД).

1.2 Цей Порядок застосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів у всіх митних режимах.

1.3 У цьому Порядку терміни вживаються в значеннях, визначених законодавством України.

1.4 Посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та/або митної варти митного органу залучаються до проведення митного контролю за наявності в митного органу інформації (орієнтування) про незаконне переміщення товарів або при виявленні під час перевірки документів чи вибіркового митного огляду ознак, що вказують на можливість переміщення товарів з порушеннями митного законодавства України.

1.5 Декларант подає документи митному органу та одержує оформлені документи особисто. Присутність декларанта при проведенні митного огляду обов'язкова.

1.6. ВМД, подана митному органу, але ще не прийнята до оформлення (відсутні відбиток штампа 'Під митним контролем' (далі - штамп ПМК) і реєстраційний номер), може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу.

З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом.

Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) права на

розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й

обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних

правових, фінансових, господарських та інших дій.

2. Документи, що застосовуються при здійсненні митних процедур

Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів

декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого

здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із

застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України (далі - ПМО), ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів:

а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів;

б) товаросупровідні документи;

в) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у

встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД;

г) документи, зазначені в графі 40 ВМД;

ґ) декларацію митної вартості (далі - ДМВ) (у встановлених законодавством випадках) та її електронну копію;

д) документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів.

На вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.

Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом 'Копія. Згідно з оригіналом', підписом і печаткою декларанта.

Якщо документ є довгостроковим і його використання для цілей митного контролю й митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів, то при декларуванні першої партії товарів декларант може подати митному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремій справі суб'єкта ЗЕД у ПМО.

Довгострокові документи, строк дії яких закінчився, архівуються в установленому порядку.

На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державну мову поданих до оформлення документів. Правильність перекладу засвідчується особою, що здійснила переклад.

По закінченні оформлення документи (завірені в установленому порядку їх копії), що були підставою для митного оформлення конкретної партії товарів, залишаються разом з першим основним аркушем ВМД на зберіганні в митному органі.

3. Здійснення митних процедур

ВМД, її електронна копія й документи, потрібні для здійснення митного контролю й митного оформлення, подаються декларантом посадовій особі ПМО, до функціональних обов'язків якої віднесено право розподілу ВМД між посадовими особами ПМО.

Визначення посадової особи ПМО для прийняття ВМД до оформлення відображається в розділі І Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД (далі - Інформаційний аркуш), форму якого наведено в додатку 1 до цього Порядку. Інформаційний аркуш виготовляється митним органом.

Час подання ВМД, заповненої згідно з обраним митним режимом, її електронної копії та комплекту документів фіксується у відривному талоні Інформаційного аркуша, який видається декларанту.

Митні процедури здійснюються в такому порядку:

Прийняття ВМД до оформлення

При цьому здійснюються:

1) перевірка повноважень декларанта;

2) перевірка дотримання строків подання ВМД митному органу призначення;

3) перевірка виконання особою, що здійснює перевезення,

зобов'язання щодо доставки товарів у митний орган призначення;

4) перевірка наявності вірусів на магнітному носії;

5) за допомогою програмного забезпечення перевірка правильності заповнення декларантом ВМД;

6) перевірка відповідності відомостей, унесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, що містяться у відповідних графах ВМД на паперовому носії;

7) перевірка комплектності отриманих від декларанта документів і їх відповідності даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД;

8) перевірка наявності документів, що видаються вповноваженими органами державної влади на окремі товари, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлено обмеження, з урахуванням заявленого декларантом коду товару згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14);

9) перевірка наявності фактів застосування до суб'єкта ЗЕД і/або іноземного суб'єкта господарської діяльності санкцій Міністерства економіки України, а також фактів порушення суб'єктом ЗЕД митних правил;

10) перевірка відповідності зазначених у ВМД даних про товари даним, зазначеним у дозвільних документах уповноважених державних органів, що підтверджують проведення інших видів контролю, якщо товари підлягають цим видам контролю (у встановлених законодавством випадках перевірка наявності відповідних відміток у товаросупровідних документах);

11) прийняття ВМД до оформлення шляхом:

проставлення відбитка штампа ПМК у графі D основних аркушів і на всіх додаткових аркушах ВМД, а також підпису, свого прізвища й часу прийняття ВМД до оформлення на першому основному аркуші ВМД;

у встановлених випадках зазначення дати, з якої товари перебувають під митним контролем;

присвоєння ВМД реєстраційного номера в установленому порядку;

проставлення в установлених випадках відбитка штампа ПМК на

товаросупровідних документах;

присвоєння ДМВ (за наявності) та Інформаційному аркушу номера, що відповідає реєстраційному номеру ВМД;

12) унесення до електронної копії ВМД її реєстраційного номера, номера штампа ПМК, а також електронних копій ВМД і ДМВ (за наявності) до бази даних митного органу;

13) надсилання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі ЄАІС) у випадках і в строки, визначені законодавством України.

Митний контроль

При цьому здійснюються:

14) перевірка правильності застосування валютного курсу;

15) перевірка відповідності даних про банківські реквізити підприємства (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам;

16) перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України;

17) перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами);

18) перевірка правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ - зазначення в ній у встановленому порядку рішення, прийнятого за результатами такої перевірки;

19) перевірка надходження коштів суб'єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірка правильності заповнення графи В ВМД;

20) перевірка правильності визначення країни походження товарів (згідно з поданими документами);

21) перевірка правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства;

22) контроль своєчасності й повноти сплати податків і зборів;

23) контроль і облік векселів, поданих суб'єктами ЗЕД під час митного оформлення товарів за ВМД;

24) за відсутності зауважень:

списання (справляння) сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, установленому законодавством України;

заповнення графи C ВМД, засвідчення записів у ній проставленням відбитка номерного штампа 'Сплачено' (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис 'Сплачено', місце для підпису й дати) на всіх аркушах ВМД і заповненням його;

унесення відомостей до електронної копії ВМД;

25) ініціювання проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.

Якщо посадова особа ПМО самостійно прийняла рішення про відсутність потреби в проведенні митного огляду, то ВМД і пакет документів не подаються на розгляд начальнику ПМО чи іншій посадовій особі ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, розділи II, III і IV Інформаційного аркуша не заповнюються.

В інших випадках рішення про потребу проведення митного огляду приймає начальник ПМО чи інша посадова особа ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис у розділі III Інформаційного аркуша. Запис засвідчується його особистим підписом із зазначенням посади, дати, ініціалів, прізвища.

За рішенням начальника ПМО до митного огляду можуть бути залучені посадові особи іншого підрозділу митного органу.

Наявність задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, є підставою для залучення до митного огляду посадової особи, яка здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.

Посадова особа (посадові особи), яка проводить митний огляд, перевіряє в обсязі, що відповідає меті проведення митного огляду, відповідність пред'явлених товарів даним, унесеним декларантом до граф 6, 18, 19, 21, 27, 30, 31, 34, 35, 38, 50 ВМД, і несе відповідальність за непроведення чи неналежне проведення такої перевірки.

Акт про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД (далі - Акт), форму якого наведено в додатку 2 до цього Порядку, обов'язково складається в разі:

вирішення спірних і складних питань класифікації та кодування товарів;

вирішення спірних і складних питань визначення митної вартості товарів;

вирішення спірних питань визначення країни походження товарів;

прохання декларанта;

виявлення невідповідності пред'явлених до митного огляду товарів заявленим відомостям про них, виявлення контрабанди чи порушень митних правил.

При виявленні невідповідності оглянутих товарів відомостям, заявленим про них у ВМД, у пункті 7.3 'Опис, кількість і країна походження товарів (за маркуванням)' Акта зазначаються всі відомості, передбачені формою Акта. В інших випадках до пункту 7.3 Акта вносяться виключно відомості, обумовлені метою проведення митного огляду.

Акт заповнюється посадовою особою митного органу від руки або з використанням засобів комп'ютерної техніки.

У разі проведення митного огляду без складення Акта посадова особа вчиняє в розділі IV Інформаційного аркуша запис про відповідність товарів відомостям, заявленим у ВМД, з урахуванням мети проведення митного огляду, проставляє час початку й закінчення його, а також відбиток штампа ПМК, свої підпис і прізвище, що свідчить про завершення цієї форми митного контролю;

26) оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку (далі - Запит).

Запит може оформлюватись у випадках, передбачених законодавством України, митним органом, чи за результатами перевірки документів та/або митного огляду - до підрозділу, до компетенції якого віднесено або контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) при класифікації товарів для цілей митного оформлення, або контроль за правильністю визначення митної вартості, або перевірку правильності визначення країни походження товарів, у разі:

вирішення спірних питань правильності класифікації та кодування товарів;

вирішення спірних питань правильності визначення митної вартості товарів;

потреби перевірки правильності визначення країни походження товару;

потреби перевірки сертифіката про походження товару, який застосовується для підтвердження країни походження товару, що ввозиться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною (далі - преференційний сертифікат).

Потреба вирішення того чи іншого питання позначається шляхом

перекреслення (Х) потрібної клітинки в Запиті чи зазначення у вільних рядках інших завдань для перевірки.

Митне оформлення товарів, щодо яких було направлено запит, не може бути завершено до отримання відповіді на цей запит.

Завершення митного контролю й митного оформлення. Видача оформлених документів декларанту

При цьому здійснюються:

27) нарахування збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, чи поза робочим часом, установленим для митного органу (у разі здійснення такого оформлення); доповнення записів у графі 47 ВМД;

28) списання (справляння) збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, чи поза робочим часом, установленим для митного органу (у разі здійснення такого оформлення); доповнення записів у графах В і С ВМД;

29) завершення митного оформлення шляхом:

проставлення своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД;

проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах;

30) розподіл аркушів ВМД і примірників ДМВ у порядку, установленому законодавством України;

31) видача декларанту відповідного аркуша (аркушів) ВМД, магнітного носія з електронною копією ВМД і комплекту документів (крім документів, що повинні зберігатися в митному органі) під його підпис в Інформаційному аркуші.

4. Статистичний контроль

Під час проведення статистичного контролю здійснюються:

приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД (унесення відомостей, що належать до компетенції митних органів);

передання в установлений строк електронної копії ВМД до ЄАІС;

проставлення на першому аркуші ВМД своїх підпису, ініціалів, прізвища й відбитка номерного штампа 'Статистичний контроль проведено' і заповнення цього штампа, що свідчить про завершення статистичного контролю.

5. Унесення змін і доповнень до ВМД

5.1 Відомості, зазначені у ВМД, можуть бути змінені чи доповнені декларантом лише з дозволу посадової особи митного органу до моменту прийняття цієї ВМД до оформлення.

5.2 Зміни чи доповнення вносяться декларантом до всіх аркушів ВМД шляхом перекреслення помилкових і зазначення правильних відомостей. Кожна зміна чи доповнення завіряється печаткою декларанта.

Одночасно декларантом уносяться зміни (доповнення) до електронної копії ВМД з використанням при цьому програмних продуктів декларанта.

5.3 Не допускаються більш як три зміни (доповнення) у ВМД (без урахування змін (доповнень), що дублюються (повторюються) на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3) унаслідок унесення змін (доповнень) до основного аркуша, а також змін (доповнень) у графах 12, 22, 24, 36, 38, 42, 45, 46, 47 ВМД).

5.4 Посадові особи митного органу не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в ній і в її електронній копії, за винятком тих граф ВМД, заповнення яких належить до компетенції митних органів.

Посадова особа митного органу, яка вчиняє записи та вносить відмітки до ВМД на паперовому носії, повинна внести ці записи та відмітки й до її електронної копії.

6. Прикінцеві положення

6.1 Допускаються виготовлення та використання митними органами допоміжних штампів, що мають інформативний характер і зручні під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів відповідно до цього Порядку.

6.2 Номерні штампи, використання яких передбачено цим Порядком, закріплюються за посадовими особами наказом митного органу.

6.3 Митний огляд товарів за кодами 8701 (крім тракторів для сільськогосподарських робіт, колісних), 8702 - 8707, 8711, 8716 згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України проводиться зі складенням Акта та додаткового аркуша, форму якого наведено в додатку 4 до цього Порядку.

6.4 За наявності достатніх підстав уважати, що товари переміщуються через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, митне оформлення цих товарів призупиняється у випадках і в порядку, визначених законодавством.

6.5 За наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка відмови) в порядку, установленому законодавством України.

Реєстраційний номер ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні, підлягає анулюванню.

У справах митного органу залишаються Картка відмови й перший аркуш ВМД.

Інформація про анулювання реєстраційного номера ВМД заноситься в графу 'Примітки' Журналу обліку ВМД.

Анульований реєстраційний номер ВМД не може бути присвоєний іншій ВМД.

6.6 При здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД дозволяється змінювати послідовність операцій у межах підпунктів 1-10 і 14-26 пункту 3 цього Порядку.

6.7 Посадові особи митного органу несуть персональну відповідальність за нездійснення контрольних функцій, визначених цим Порядком, товарів із застосуванням вантажної митної декларації.

Наведемо схему порядку митного оформлення товарів у визначеному митному режимі:

Рис.2.13. Схема порядку митного оформлення товарів у визначеному митному режимі

2.3 Митна документація

Перевізники, точно так, як і відправники і одержувачі, зацікавлені в тому, щоб документи, супроводжуючі вантаж, були оформлені правильно і в повному об'ємі. Природно, в обов'язки водія не входить оформлення документів на вантаж, але знання деяких норм дозволить зменшити ризик бути затриманим в дорозі контролюючими службами або потрапити у вимушений простій на митниці прибуття.

Водій, що здійснює міжнародне перевезення вантажів, зобов'язаний мати при собі документи, що засвідчують його особу: закордонний паспорт

(внутрішній паспорт) і посвідчення (міжнародного або національного зразка) водія на право управління автомобільним транспортним засобом. У випадках, коли поїздка здійснюватиметься в країни з візовим режимом, у закордонному паспорті повинні бути проставлений відповідні відмітки. В національному паспорті при досягненні водієм 25 - і 45-річного віку повинна бути вклеєна фотографія і зроблений запис органами МВС України, інакше він може бути визнаний недійсним.

У водія повинні бути в наявності свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу: тягача (автомобіля), напівпричепа (причепа); у випадках, коли перевізник і власник транспорту не одна і та ж особа, документи, підтверджуючі право користування ТЗ - оригінал договору оренди або його ксерокопія, завірена мокрою печаткою перевізника або власника ТЗ, або тимчасовий реєстраційний талон або довіреність на право користування ТЗ завірена нотаріально. Ці документи мають обмежений термін дії, тому перевізник зобов'язаний вчасно продляти його.

Ще один документ - свідоцтво про допущення автотранспортного засобу до міжнародного перевезення вантажів під митним друком і пломбами. Свідоцтво необхідне при здійсненні перевезень з використанням книжки МДП (carnet TIR). Термін дії свідоцтва необхідно продляти кожні два роки. Митний орган, документ, що видав, робить відмітку про продовження в графі 9. Інспектор, що зробив запис, указує своє прізвище, ініціали, дату внесення даних, новий термін дії документа. Запис завіряється підписом інспектора і друком митниці. До свідоцтва додаються фотографії транспортного засобу. На зворотному боці фотографій проставляється друк митного органу, що оформляє свідоцтво. У випадках, коли яким-небудь чином зовнішній вигляд транспортного засобу був змінений (заміна тенту, нанесення малюнків, реклами і т.п.) перевізник зобов'язаний відновити фотододатки до свідоцтва про допущення і завірити їх в установленому порядку.

Окрім вище перерахованих документів, у водія повинні бути в наявності ліцензійна картка на здійснення вантажних перевезень, свідоцтво про страхування цивільної відповідальності власника ТЗ, а також дозвіл на проїзд ТЗ по території іноземної держави, тахограми.

На кожне перевезення власник ТЗ забезпечує водія комплектом товаротранспортних накладних міжнародного зразка (CMR) і книжкою МДП (carnet TIR), якщо перевезення передбачає її використовування. Товаротранспортні накладні (CMR) заповнюються вантажовідправником або митним брокером за дорученням вантажовідправника. Вантажоперевізник надає відправнику комплект накладних, в яких в 16 і 23 графах (вони виділені товстими рамками) на кожному листі проставлені штампи перевізника. В графі 23, окрім штампу або друку, перевізник ставить особистий підпис. Бажано, щоб штамп містив наступну інформацію: організаційно-правову форму підприємства (BAT, TOB, ФОП і т.п.), коротку назву підприємства, адресу, телефон/факс, код підприємства по Єдиному державному реєстру підприємств і організаці. Кількість листів CMR розраховується таким чином: по одному листу - вантажовідправнику, перевізнику і вантажоодержувачу, по одному листу - на митницю відправника і митницю одержувача, по одному листу на - пункти перетину кордону (виїзд з країни відправника, в'їзд на територію країни одержувача, в'їзд-виїзд на територію транзитних країн).

В другій графі CMR указується найменування і адреса вантажоодержувача. При здачі товару слід звернути увагу на те, що не завжди покупець і одержувач - одне і те ж підприємство. В графі 13 робляться вказівки відправника для перевізника про пункт проведення розмитнення вантажу: указується найменування вантажоодержувача, назва митниці, митного пункту (ТП) одержувача, код ТП найменування митних складів або складів тимчасового зберігання (СВХ), номери і терміни дії ліцензій СВХ, адреса СВХ. В цій же графі можуть бути вказаний державний реєстраційний номер ТЗ.

В графі 22 повинне стояти чітке, добре читане відтиснення друку відправника і його підпис. Найменування вантажовідправника на друці ідентичні даним, внесеним в графу 1.

В графі 3 відправник указує місце розвантаження: населений пункт, вулиця, номер будинку, назва підприємства (не обов'язково). Можлива ситуація, коли розмитнення відбувається в одному місті, а розвантаження - в іншому. Щоб уникнути штрафних санкцій за каботажні перевезення транспортники повинні прослідити за тим, щоб відправник вказав в CMR кінцеве місце доставки товару.

Графа 4 містить дані про місце (указується країна і населений пункт) і дату завантаження.

В графу 5 вносять інформацію про документи, супроводжуючі вантаж. Звичайно це номер інвойсу або рахунки-фактури, а також номер книжки МДП.

В СМR допускається не більше трьох виправлень. При цьому кожне виправлення, внесене вантажовідправником, завіряється його друком і підписом особи, що його вносила.

По завершенню митного оформлення працівник митниці в СМR проставляє номер вантажної митної декларації, номер з журналу реєстрації книжок МДП, штамп митниці і особистий номерний штамп інспектора. Особистий номер інспектора вказаний на штампі, повинен співпадати з номером пломби, яку він встановлює на ТЗ. Невідповідність цих номерів розглядається як порушення митного законодавства.

Рахунок-фактура - це комерційний документ, в ньому указуються продавець, покупець, вантажоодержувач їх розрахункові рахунки, адреси, умови поставки і розрахунків, найменування продукції, її ціна, кількість, загальна вартість товару. Дані про рахунок-фактуру (номер, дата) указуються в графах 5 СМR і 8 книжки МДП.

Інформація про вантажоодержувача, вказана в рахунку-фактурі, вноситься н графу 13 СМR. Фактично, ця вказівка місця проведення митного очищення вантажу. Рахунок-фактура підписується директором і головним бухгалтером підприємства-продавця (відправника) і завіряється друком. Працівники митної служби завіряють комплект інвойсів особистим номерним штампом і штампом митниці. Штампи повинні бути ідентичні тим, які проставлені книжці МДП.

Окрім інвойсу (рахунки-фактури) при митному оформленні в країні відправлення і країні призначення, а також при перетині меж, різні державні структури можуть перевірити документи, підтверджуючі якість вантажу, що перевозиться.

Оформлення супровідних документів, підтверджуючих якість

товару - обов'язок вантажовідправника. Умовно ці документи можна

розділити на ті, які оформляються підприємством - виробником, і ті які оформляються по заявках відправника, різними держорганами.

До перших відносяться якісне посвідчення і сертифікат відповідності, до других - фітосанітарний сертифікат, сертифікат про

походження товару, ветеринарне свідоцтво або сертифікат. В деяких

випадках можуть зажадати висновок експертів про походження товару,

експертний висновок про фізико-хімічні властивості вантажу, вмісту в ньому радіоактивних (цезій, стронцій) і токсичних (свинець, кадмій, мідь, цинк) хімічних елементів.

Висновки до розділу 2:

2.1 Так як ТОВ 'Еталон-К' акредитоване на Київській обласній митниці в розділі було описано характеристику діяльності митниці, наведено її основні показники діяльності, а саме: основні тенденції імпортно-експортних операцій в зоні її діяльності та стан справляння митних платежів.

2.2 Згідно чинного законодавства України описано характеристику митного оформлення та наведено коротку схему проведення митного оформлення при визначеному митному режимі.

2.3 Перевізники, точно так, як і відправники і одержувачі, зацікавлені в тому, щоб документи, супроводжуючі вантаж, були оформлені правильно і в повному об'ємі. Тому в розділі описано необхідну митну документацію для здійснення міжнародних автомобільних перевезень.

Розділ 3. Удосконалення митного оформлення вантажів

3.1 Вибір оптимального маршруту та ефективного рухомого складу для міжнародних перевезень вантажів

Так як один з основних постачальників компанії 'Еталон-К' знаходиться в Російській Федерації в місті Ступіно, поставки керамічної плитки від якого відбуваються саме автомобільним транспортом, то оптимальним маршрутом перевезення вантажів являється маршрут, який проходить через пункт пропуску 'Бачівськ' (Україна).

Протяжність маршруту 845 км (маятниковий). Пункт відправлення м. Ступіно (Росія), пункт призначення Київ (Україна). Обмежень ввозу пального на територію Росії при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажів немає, дозволяється ввозити повний стандартний бак.

При виборі ТЗ необхідно зважати на певні групи вантажів, які, з урахування особливостей технології, організації перевезень і вимог до спеціалізації РС, безпеки транспортування та забезпечення збереження товарів, можуть бути поділені на групи:

1-а група - навалочні та поштучні вантажі, що допускають використання відкритого РС;

2 - а група - вантажі, які потребують використання рефрижераторів та експресної доставки;

3-я група - вантажі, що потребують захисту від атмосферного впливу та використання критого РС;

4-а група - ваговиті та негабаритні вантажі;

5-а група - наливні вантажі;

6-а група - небезпечні вантажі;

7-а група вантажі, що потребують супроводження та охорони.

Вибір ТЗ виконується за схемою, наведеною на рис.3.1 Розподіл вантажів по групам при міжнародних автомобільних перевезеннях наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Розподіл вантажів при міжнародних автомобільних перевезеннях, %

Групи	Імпорт	Експорт
1	1,2	0,3
2	7,0	7,5
3	81,7	77,3
4	3,3	0,0
5	4,5	13,2
6	1,1	0,9
7	1,2	0,8
Усього	100,0	100,0

Рис.3.2 Схема вибору ефективних автомобільних ТЗ.

Для перевезення вантажу, враховуючи амортизацію, витрати палива та екологічні стандарти, для вибраного маршруту ми використовуємо сідельний тягач DAF 105.460 та напівпричіп тентований SCHMITZ - SKO 18. Перевезення здійснює один водій.

Таблиця 3.2.

Технічні характеристики

Сідельний тягач + напівпричіп фургон	DAF 105.460; SCHMITZ - SKO 18
Споряджена маса, кг	7900
Повна маса, кг	28000
Вантажопідємність, кг	20000
Потужність	460к. с.
Євро	5
Об'єм бака, л	850+430
Контрольні витрати палива на 100 км	30л.
Двигун	Dxi 11 Еuro 5
Кількість та розміщення циліндрів	6, в ряд
Кількість клапанів	24
Робочий об'єм, л	12,9
Коробка передач	ZF, механічна
Підвіска передня/задня	ресорна/пневматична
Гальма	дискові, з електронним управленням (EBS) и ABS
Шини	315/70 R22,5
Ціна	797262 грн.

Товари:

- плитка керамічна глазурована облицювальна, код УКТ ЗЕД 6908902100;

- плитка керамічна глазурована для підлоги, код УКТ ЗЕД 6908909100;

- плитка керамічна глазурована фризи, код УКТ ЗЕД 6908902100.

Клас вантажу - 1

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності - 1.

Кількість вантажу 20т.

Час виконання оборотного рейсу:

Т = , діб

де L - відстань між пунктами відправлення і призначення;

l₀ - середнє значення нульового пробігу, км;

Для розрахунків значення нульового пробігу не використовується.

V_e - середня експлуатаційна швидкість (80 км/год.);

t_пр_-автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними роботами та при оформленні товаро-транспортних документів (= 2дні).

3.2 Розрахунок показників роботи міжнародного автопоїзда на маршруті Київ - Ступіно - Київ

Особливості формування витрат.

1) Оплата працi.

Фонд заробiтної плати водiїв складає, грн.:

ФЗП=

- мінімальна заробітна плата

- витрати на відрядження,

відрахування на соціальні заходи

В практичнiй дiяльностi є випадки, коли заробiтна плата нараховується на основi вiдрядної розцiнки з розрахунку 0,04 $ за 1 км загального пробiгу.

Також заробітна плата визначається додаванням мінімального окладу заробітної плати по Україні, відрахувань на соціальні заходи, витрат на відрядження залежно від країн (таблиця 2.2).

2) Вiдрахування по оплаті праці, €

де - норматив вiдрахувань на соцiальнi заходи, % ().

3) Витрати на автомобільне паливо, €

де лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда визначається:

де - базова лінійна норма витрати палива на 100 км пробігу, л/100км;

- споряджена маса причепа (напівпричепа), т;

- додаткова питома норма витрати палива на 100 ткм, л/100ткм;

- ціна одного літра палива (необхідно враховувати різницю у ціні палива в кожній країні);

L - загальний пробіг за період, км.

Базові лінійні норми витрати палива на 100 км пробігу представлені в додатку. Транспортна робота визначається:

де L_в - пробіг автомобіля з вантажем, км.

Розрахунок витрат палива виконується по ділянках маршруту, враховуючи заправку автомобіля пальним в закордонних країнах, існуючі обмеження та об'єм паливного баку.

Витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали, €

де - відсоток витрат на мастильні та інші експлуатаційні матеріали від витрат на автомобільне паливо, % ()

5) Витрати на сервiсне технiчне обслуговування, €

Сервiсне технiчне обслуговування доцiльно виконувати на спецiалiзованих станцiях. Окрiм цього, однiєю з умов фiрм-постачальникiв автомобiльної технiки є забезпечення власника автомобiля фiрмовим технiчним обслуговуванням на вказаних постачальником станцiях. Тiльки при дотриманні даної умови, а також при суворому виконаннi правил експлуатацiї технiки, постачальник надає певнi гарантiї. Тому витрати на сервiсне обслуговування автомобiлiв європейського виробництва визначаються на основi розцiнок спецiалiзованих станцiй. У бiльшостi випадкiв вартiсть рiчного сервiсного обслуговування складає 800-1300 $ в залежностi вiд марки автомобiля (вiдповiдає пробiгу 30 - 100 тис. км).

6) Витрати на автомобiльні шини, €:

де - норматив відрахувань на відновлення шин, у відсотках від балансової вартості шин;

- ціна одного комплекту шин;

- кількість шин (без запасної), встановлених на одиниці рухомого складу, од.

7) Амортизацiя рухомого складу, €:

У дипломному проекті для виконання порiвняльного аналiзу двох автомобiлiв (автопоїздів) доцiльно використовувати наступну залежнiсть:

де - сума амортизаційних відрахувань за період t;

- балансова вартість рухомого складу на початок періоду, що є

попереднім до планового;

L_рп - ресурсний пробіг автомобіля, км.

8) Витрати, пов'язанi з виконанням мiжнародних перевезень.

Витрати, пов'язанi з оформленням оборотного рейсу при мiжнародних перевезеннях, визначаються по цiнах, якi склались:

Книжка МДП 391 грн

Страховка 112 грн на 1 карнет

Шляховий збір 49 доларів

Екологічний збір 10 євро

Стоянка 15-20 грн на добу

Миття автомобіля 250 грн (Україна)

9) Загальногосподарські витрати, €:

Суму загальногосподарських витрат визначають як вiдсоток вiд прямих витрат:

де - відсоток загальногосподарських витрат від прямих витрат, % (=15);

- витрати, пов'язані з виконанням міжнародних перевезень.

Всi перерахованi статтi витрат зводимо у таблицю 2.12 i визначаємо на її основi загальнi витрати на виконання одного рейсу.

Вибiр рацiонального рухомого складу виконують на основi собiвартостi 1 км пробігу.

де С - загальні витрати на експлуатацію.

Розрахункові тарифи на 1 км чи на 1 ткм транспортної роботи визначаються:

Розрахунки для Ступіно (Росія) - Київ (Україна)

1) ФЗПmin = 1134 грн

C_відр = 1,9*30 = 57 грн (Україна)

C_відр = (3,1*37) *8= 918 грн (Росія)

Сума відрядження: 975 грн

ФЗП = () *5+975= 2091грн.

2) С_оп=2091= 774 грн.

3) Розрахунки для ділянки Київ - кордон Росії (П/п Глухів):

W = 20· 1· 318 = 6360 ткм.

H_Lan= 30 + 0,85 · 7,9 = 37 л.

Витрати на пробіг:

(37/100) ·318 =118 л.

Витрати на транспортну роботу:

(0,85/100) · 6360 =54 л

Всього витрати:

118 + 54 = 172 л

Розрахунки для ділянки кордон Росії - Ступіно:

W = 20· 1· 527 = 10540 ткм.

H_Lan= 30 + 0,85 · 7,9= 37 л.

Витрати на пробіг:

(37/100) · 527 =195 л.

Витрати на транспортну роботу:

(0,85/100) · 10540 =90 л

Всього витрати:

95 + 90= 285 л

Таблиця 3.3

Розрахунок витрат на паливо (DAF 105.460)

Маршрут по ділянках	Відстань, км	Вага вантажу, т	Транспортна робота, ткм	Витрати на пробіг, л	Витрати на транспортну роботу, л	Всього витрати, л	Витрати палива з урахуванням заправки та обмежень, л
Київ - кордон Росії (П/П Глухів)	318	20	6360	118	54	172	Заправка в Україні: 200 л. Вхід в Росію - 28л.
кордон Росії - Ступіно	527	20	10540	195	90	285	Заправка в Росії 740л
Ступіно - кордон Росії	527	20	10540	195	90	285	Вхід в Україну 198л.
кордон Росії - Київ	318	20	6360	118	54	172

Витрати пального Україна:

200 *9,1= 1820 грн

Росія: 740 *5,66= 4188 грн. Всього: 6008 грн

4) Смас = 6008 · 10/100 = 601 грн.

5) С_то= 1300*7,96/100000 · 1690= 175 грн.

6) С_ш= (1690/1000) · (1,89/100) · 2000 · 10 = 639 грн.

7) А (t) = 797262· 1690/1000000 =1347 грн.

Книжка МДП	391 грн.
Страховка	1200/90*5+112=179грн.
Шляховий збір	49*8=387 грн.
Екологічний збір	112 грн.
Стоянка	5*20=100 грн.
Миття автомобіля (автопоїзду)	50 грн.

С_р=1219грн.

9) С_госп= (2091+774 +6008 +601 +639 +175 +1347 +1219) ·15/100 = 1928грн.

Таблиця 3.4.

Витрати на виконання міжнародного оборотного рейсу

№ пп	Статті витрат
1	Оплата працi водія (водіїв) + вiдрахування	2091+774 =2865
2	Витрати на автомобiльне паливо	6008
3	Витрати на мастильнi та iншi експлуатацiйнi матеріали	601
4	Витрати на сервiсне технiчне обслуговування	639
5	Витрати на автомобiльні шини	175
6	Амортизацiя рухомого складу	1347
7	Витрати, пов'язанi з виконанням мiжнародних перевезень.	1219
8	Загальногосподарськi витрати	1928
Загальні витрати, грн.	14782

S_1км= 14782/1690= 8,7 грн.

П=0,1·8,7=0,87грн.

ПДВ= (8,7+0,87) ·0,2= 1,9грн.

Т_км=8,7+0,87+1,9=11,4 грн

3.3 Розрахунок доцільності відкриття брокерського відділу на основі статистичних рішень

Якщо невизначеність пов'язана з браком інформації про ситуацію, то використовують математичні моделі - так звані 'ігри з природою'. Математичною моделлю такої гри є матриця виграшів, яку складають на основі інформації про виграші гравця при різних станах природи та про розподіл цих станів. Під станами природи розуміють умови прийняття рішення та міру володіння інформацією про ситуацію. Задачі подібного типу розв'язують із застосуванням математичного апарату теорії статистичних рішень.

При виборі рішення в умовах невизначеності, а саме в умовах гри з природою, керуються вирішальними правилами. Це правила, що дозволяють визначити рішення, яке має перевагу над іншими за певним критерієм. Вони відбивають поінформованість відповідальної особи про можливі наслідки вибраних рішень і про переваги тих чи інших наслідків. Основою для побудови вирішальних правил служить інформація для відповідальної особи про переваги різних альтернатив.

Розрахунок проводився в програмному середовищі MathCAD. Вихідні дані до розрахунку:

1) вартість повного оформлення вантажу на митниці 1500 грн.

2) зарплата 1 брокера 5000 грн. /міс.

3) у випадку оформлення понад 5 декларацій за місяць брокер додатково отримує 10% від вартості оформлення кожної декларації.

Матриця виграшів буде представлена додатковим прибутком підприємства від роботи брокерського відділу. Результати розрахунку заносимо в таблицю 3.5.

Визначення оптимальної стратегії керівництва підприємства за допомогою критеріїв вибору.

Таблиця 3.5

К-ть брокерів	Кількість заповнених ВМД за місяць
	4	5	10	20	50
1	1000	2500	8500	22000	62500
2	-4000	-2500	3500	17000	57500
3	-9000	-7500	-1500	12000	52500
4	-14000	-12500	-6500	7000	47500
5	-19000	-17500	-11500	2000	42500
в_j	1000	2500	8500	22000	62500

Для аналізу матриці виграшів використовують ряд критеріїв вибору оптимальної стратегії гравця.

Критерій Лапласа називають ще принципом недостатнього обгрунтування. Його застосовують, коли імовірності станів природи невідомі. У такому випадку всі стани природи вважають рівно - імовірнісними.

Вирішальне правило для вибору оптимальної стратегії має вид:

Матрицю виграшів доповнюють ще одним стовпчиком, що містить середнє значення кожного рядка. Вибирають ту стратегію, в рядку якої стоїть найбільше значення цього стовпчика.

Критерій Севіджа застосовують у ситуації, коли потрібно звести ризик до мінімуму. Для кожного варіанту особа, яка приймає рішення, оцінює втрати в порівнянні з найкращим можливим результатом, а потім із сукупності найгірших результатів вибирає кращий згідно з вирішальним правилом. Це відповідає позиції відносного песимізму.

Оптимальна стратегія буде та, при якій величина ризику в найгірших умовах (тобто коли ризик найбільший) мінімальна. Вирішальне правило має вид:

Кожний елемент матриці виграшів віднімають від найбільшого результату відповідного стовпчика р і з цих різниць будують матрицю ризиків, яку доповнюють стовпчиком найбільших ризиків. Вибирають ту стратегію, у рядку якої стоїть найменше для цього стовпчика значення. Ризик - величина додатна:

Її можна трактувати як максимальний додатковий виграш, якого можна було б досягти, якби в стані S, замість стратегії А, вибрати іншу, оптимальну для цього стану стратегію. Матриця ризиків буде мати вигляд:

Таблиця 3.6.

Матриця ризиків

		max r_ij
	4	5	10	20	50
1	0	0	0	0	0	0
2	5000	5000	5000	5000	5000	5000
3	10000	10000	10000	10000	10000	10000
4	15000	15000	15000	15000	15000	15000
5	20000	20000	20000	20000	20000	20000
в_j	1000	2500	8500	22000	62500

Критерій такий же песимістичний, як і критерій Вальда з орієнтацією на ризик, тому ще називається 'критерій мінімізації ризиків'. Якщо ж орієнтується на величину, обернену до величини ризику то одержують іншу модифікацію критерію Севіджа - 'критерій мінімізації жалкувань'. Критерій Гурвіца передбачає більш урівноважений вибір між позиціями крайнього оптимізму і крайнього песимізму. Вирішальне правило має вид:

де а-коефіцієнт довіри; 0<а<1;

дe h_ia - елемент матриці Гурвіца

Матрицю виграшів доповнюють стовпчиком значень елементів матриці Гурвіца - це сума середньозважених найбільшого і найменшого результатів для кожного рядка. Вибирають стратегію, у рядку якої стоїть найбільший елемент матриці Гурвіца.

Коефіцієнт довіри а характеризує стан природи. Природа знаходиться у найсприятливішому стані з імовірністю а, у найбільш несприятливому стані - з імовірністю {1-а). При а = 0 критерій Гурвіца перетворюється у критерій Вальда, а при а = 1 - у критерій здорового оптиміста (або азартного гравця), який вірить в удачу.

Ваговий коефіцієнт а (чи у) має важливе значення. В технічних задачах правильно вибрати цей коефіцієнт важко. Тому найчастіше значення а = 0,5 (чи у = 0,5) приймають без заперечень за деяку 'середню' точку зору. Критерій Гурвіца застосовують за таких обставин:

- нічого не відомо про можливість появи станів природи;

- вводиться рахуватися з появою різних станів природи;

- рішення реалізують лише декілька разів;

Для рахунку приймаємо а=0,5

Таблиця 3.7.

Матриця Гурвіца

a_ij x_i	0,5
1	31750
2	26750
3	21750
4	16750
5	11750

Критерій Вальда використовує вирішальне правило, що відображає, позицію крайньої обережності, песимізму, тому має ще назву 'критерій

обережного спостерігача' або ж 'максимінний критерій'. Особа, яка виймає рішення, орієнтується на найменш сприятливий випадок і приписує кожній стратегії результат, найгірший з можливих, потім вибирає серед найгірших найкращий.

Оптимальна стратегія буде та, що гарантує виграш не менший, ніж (нижня ціна' гри з природою. Вирішальне правило має вид:

Критерій застосовують в умовах, коли гру з природою ведуть як гру з розумним противником, тобто передбачають найбільш несприятливий стан природи. Вибране таким чином рішення цілком виключає ризик. Це означає, що особа, яка приймає рішення, не може зіткнутися з гіршим результатом, ніж той, на який він орієнтується. Які би умови, тобто стани природи, не зустрілися, відповідний результат не буде нижчий ніж W.

Результати розрахунків зводимо до таблиці 3.4

Таблиця 3.8.

Порівняльна таблиця

Стратегії	max r_ij	h_ia а=0,5
1	0	31750
2	5000	26750
3	10000	21750
4	15000	16750
5	20000	11750
Критерій Опт. страт.	S_r=0 Х₁	Н=31750 X₁

Як бачимо по результатам розрахунків, доцільно наймати на роботу одного брокера, що дасть змогу значно зекономити кошти підприємства.

Графік залежності додаткового прибутку від прийняття на роботу брокера наведено на рис.3.6.

3.4 Аналіз роботи пункту пропуску при виконанні міжнародних перевезень вантажів

Даний маршрут проходить через пункт пропуску Бачівськ, характеристика якого наведена в табл.3.9

Таблиця 3.9

Види контролю на пункті пропуску

Ідент. №

Назва пункту пропуску

Статус пункту пропуску

Види контролю

прикор.

Митний

санітар.

Фіто санітар.

Ветерин.

екологічн.

Авіа безпека

СМАП

культ.

511300

Бачівськ

Автом., між народ

Таблиця 3.10

Перетин кордону вантажними АТЗ терміном з 1 січня по 31 грудня 2010 року через міжнародний пункт пропуску 'Бачівськ'

В'їзд в Україну
Укр. перевізники	Всі інші перевізники	Разом
20583	10106	30689

Пункт пропуску можна розглядати як багатоканальну систему масового обслуговування з необмеженою чергою.

Стани системи нумеруються за числом заявок, що знаходяться в системі:

канал вільний;

канал зайнято, черги немає;

n каналів зайнято, черги немає;

n зайнято, одна заявка стоїть у черзі;

n каналів зайнято, m заявок стоїть у черзі.

Розмічений граф станів системи з необмеженою чергою має вигляд (рис.3.7):

Рис.3.5 Розмічений граф станів багатоканальної СМО з необмеженою чергою.

Зліва направо систему переводить завжди один і той же потік заявок з інтенсивністю л (як тільки заявка надійшла, система переходить у наступний стан; кількість станів - необмежена). Справа наліво систему переводить потік обслуговувань з інтенсивністю м, помноженою на число зайнятих каналів.

Для СМО з відмовами однією з найважливіших характеристик є абсолютна пропускна здатність - середнє число заявок, яке може бути обслуговане системою за одиницю часу. Часто розглядають відносну пропускну здатність - відношення середнього числа заявок, обслугованого системою за одиницю часу, до середнього числа заявок, що надійшли за цей час.

При аналізі СМО з відмовами визначають й інші величини:

середнє число зайнятих каналів;

середній час простою системи в цілому і кожного окремого каналу.

Системи з очікуванням поділяють на системи з необмеженим очікуванням і системи з обмеженнями.

Для СМО з необмеженим очікуванням оцінювати як абсолютну, так і відносну пропускну здатність немає сенсу, так як кожна заявка рано чи пізно буде обслугована. Важливими характеристиками для таких систем є:

середнє число заявок у системі (в черзі та на обслуговуванні);

середнє число заявок у черзі;

середній час перебування заявки в системі;

середній час очікування заявки в черзі.

Значний інтерес представляють імовірнісні характеристики. Для СМО з обмеженнями потрібно визначати як абсолютну та відносну пропускну здатність, так і характеристики очікування.

Для аналізу та оцінки процесів, що відбуваються в СМО, потрібно знати основні параметри системи:

n - число каналів;

л - інтенсивність потоку заявок;

м - продуктивність каналу (інтенсивність потоку звільнень);

н - інтенсивність потоку відходів заявки з черги.

Моделювання роботи пункту пропуску Бачівськ

Приведена щільність заявок:

Z=л / µ

µ=1/t_обсл=1/0,5=2

л=30689/365/24=4авто

Z=4/2=2

Відносна пропускна здатність:

q = 1 - P_відм

q = 1

Абсолютна пропускна здатність:

Q= л*q=2

n=4

Імовірність станів СМО:

1) P₀= (1+Z/1! +Z ²/2! + …Z ⁿ/n! +Zⁿ⁺¹/n! (n-Z)) - ¹

P₀= [1+2/1+4/1*2+8/1*2*3+16/1*2*3*4+32/1*2*3*4* (4-2)] - ¹= = (1+2+2+1,33+0,7+0,7) - ¹

P₀=7,73^-1=1/7,73=0,129

Умова існування усталеного режиму в СМО:

у= Z/n< 1, у=2/4=0.5<1

Характеристика функціонування пункту пропуску за моделями масового обслуговування:

1. Середнє число заявок у черзі:

n_чрг=Zⁿ⁺¹*P₀/n*n! (1-у) ²

n_чрг₁=32*0.129/4*1*2*3*4* (1-0.5) ²=0.172

2. Середнє число заявок у системі:

n_c= n_чрг+ n_обс

n_c1=0,172+4=4,172

3. Середнє число зайнятих каналів:

k= n_обс=Q/µ=Z

k=2

4. Середній час очікування в черзі:

t_чрг=Zⁿ*P₀/n*n! *µ (1-у) ²= n_чрг/ л

t_чрг1=0,172/4=0,43 хв

5. Середній час перебування у системі:

t_с= t_чрг+ t_обс= t_чрг+1/µ

t_с1=0.43+0.5=0.93 хв

2) P₀= [1+2/1+4/1*2+8/1*2*3+16/1*2*3*4+32/1*2*3*4*5+64/1*2*3*4*5*

* (4-2)] - ¹= (1+2+2+1,3+0,7+0,27+0,27) - ¹=7,54^-1=1/7,54=0,1326

у=2/5=0.4<1

n_чрг₂=64*0.1326/5*1*2*3*4*5 (1-0.4) ²=0.03929

n_c2=0,03929+2=2,3929

k=2

t_чрг2=0,03929/4=0,0098 хв

t_с2=0.0098+1/2=0.5098 хв

4) P₀= [1+2/1+4/1*2+8/1*2*3+16/1*2*3*4+32/1*2*3*4*5+64/1*2*3*4**5*6++128/1*2*3*4*5*6 (4-2)] - ¹= (1+2+2+1,3+0,7+0,27+0,089+0,089) - ¹= =7,448^-1=1/7,448=0,1343

у=2/6=0.33<1

n_чрг₃=128*0.1343/6*1*2*3*4*5*6 (1-0.33) ²=0,03654

n_c3=0,03654+2=2,03654

k=2

t_чрг3=0,03654/4=0,00914 хв

t_с3=0,00914+1/2=0,50914 хв

5) P₀= [1+2/1+4/1*2+8/1*2*3+16/1*2*3*4+32/1*2*3*4*5+64/1*2*3*4**5*6+128/1*2*3*4*5*6*7+256/1*2*3*4*5*6*7* (4-2)] - ¹= = (1+2+2+1,3+0,7+0,27+0,089+0,0254+0,0254) - ¹=7.4098^-¹=1/7.4098=0.1349

у=2/7=0.29<1

n_чрг₄=256*0,1349/7*1*2*3*4*5*6*7 (1-0.29) ²=0,00194

n_c4=0,00194+2=2,00194

k=2

t_чрг4=0,00194/4=0,000485 хв

t_с4=0,000485+1/2=0,500485 хв

Таблиця 3.11

Порівняння основних показників функціонування пункту пропуску при збільшенні кількості постів обслуговування

Кількість постів обслуговування, n	Середнє число заявок у черзі, n_чрг, авто.	Середнє число зайнятих каналів, k	Середній час очікування у черзі, t_чрг, хв.
4	0.172	2	0,43
5	0.03929	2	0,0098
6	0,03654	2	0,00914
7	0,00194	2	0,000485

3.5 Обгрунтування вибору сучасного ТЗМК для впровадження на пункті пропуску

Інтенсивний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, значне збільшення кількості їхніх учасників, у тому числі комерційних структур, зміна митної політики в умовах становлення ринкової економіки, розширення можливостей експорту й імпорту більш широкої номенклатури товарів - вимагають від митних органів забезпечення високопродуктивного, ефективного митного контролю вантажів, транспортних засобів, речей осіб, що прямують через державний кордон. Одним з визначальних невід'ємних елементів у повсякденній роботі оперативних працівників митниць є застосування ними технічних засобів митного контролю (ТЗМК), без яких у даний час уже неможливо забезпечити своєчасність, якість і культуру митного контролю.

Технічні засоби митного контролю - це комплекс спеціальних категорій пристроїв і інструментів, які застосовують митні органи в процесі документального і фактичного митного контролю об'єктів, що переміщаються через митний кордон, із метою перевірки істинності і достовірності декларуючих документів, установлення відповідності вмісту контрольованих об'єктів поданим на них відомостям, а також виявлення в цих об'єктах предметів митних правопорушень.

Застосування технічних засобів митного контролю дозволяє:

підвищити пропускну спроможність митних органів за рахунок скорочення часу огляду об'єктів контролю,

більш надійно, при мінімальному рівні спеціальної підготовки співробітників, установити достовірність і істинність документів, підтвердити правильність класифікації товару,

підвищити ступінь можливості виявлення схованок та прихованих вкладень у контрольованих об'єктах,

виявляти і припиняти порушення правил перетинання митного кордону

Митні відеоскопи компонуються в набори, що мають як тверді трубки з вмонтованими оптичними лінзами різного діаметра (від 5 до 8 мм) і різної довжини (від 0,3 до 0,7 м), так і напівтверді ендоскопи, що використовують для огляду об'єктів, які доступні тільки через отвори складної конфігурації, також різних діаметрів (8-12 мм) і довжин (0,8-1,5 м) з можливістю кругового огляду простору за рахунок керованої рухливої кінцевої ділянки приладу.

Набори ендоскопів дозволяють крім догляду конструкційних порожнеч безпечно здійснювати візуальний контроль обсягів паливних баків, каністр, заповнених агресивними рідинами - бензином, дизельним паливом, різними оліями. Необхідне для цього висвітлення спостережливих зон здійснюється за допомогою світлового потоку, утвореного з вихідного отвору відеоскопу за рахунок використання світловолоконного кабелю, з'єднаного з досить потужним джерелом світла, що живиться або від мережі змінного струму, або від окремого автономного акумулятора, який входить у комплект.

Відеоскоп 4500мм х 8мм (PAL)

Зовнішня оболонка відеоскопу складається з ковзаючої металевої тканини. Об'єктив видеоскопов з надійним різьбленням. Руків'я відеоскопу ергономічної форми з трьома функціональними клавішами для налаштування балансу білого кольору і контрастності, а також для звернення сторін зображення і інших функцій. Поєднаємо з Techno Pack, CCU Techno Videoscope PAL.

Відеоскоп 4500мм х 8мм (PAL)

Технічні характеристики:

Робоча довжина: 4500 мм

Зовнішній діаметр: тубуса - 8 мм, дистального кінця - 8,1 мм

Напрям спостереження: 0°

Кут поля зору із стандартним об'єктивом: 70°

Радіус вигину трубки: мінімальний: 80 мм

Радіус вигину у об'єктиву: мінімальний: 15 мм

Кінець об'єктиву відхиляється в чотирьох напрямах: вгору/вниз - 120°/180°, вліво/управо - 90°/90°

Дозвіл: 450 TВ - строк PAL, 811 (г) x 508 (в) точок

Виробник: Karl Storz

Склад:

Трубка оглядова гнучка ТСГ призначена для неруйнуючого контролю елементів конструкції.

Трубка оглядова ТСС використовується для візуального контролю важкодоступних порожнин транспортних засобів і вантажів при їх огляді.

Блок підсвічування БП призначений для створення необхідного рівня освітленості об'єкта, що досліджується.

Зарядний пристрій ЗУ застосовується для підзарядки акумуляторів.

Фотоперехідник ФП призначений для приєднання трубки оглядової до фотоапаратів.

Висновки до розділу 3

3.1 З урахуванням умов доставки вантажу, характеру вантажу та на основі затрат на доставку було проведено вибір оптимального виду транспорту для перевезення вантажів у міжнародному сполученні та вибрано оптимальний маршрут перевезення. Для перевезення вантажу по маршруту Ступіно - Київ, який проходить через пункт пропуску 'Бачівськ-Троєборноє', ми використовуємо сідельний тягач DAF 105.460 та напівпричіп тентований SCHMITZ - SKO 18.

3.2 Розраховано показники роботи міжнародного автопоїзда на маршруті та встановлено собівартість на перевезення 1 км (8,7грн) та тариф на перевезення 1 ткм (11,4грн).

3.3 Оскільки підприємство ТОВ 'Еталон-К' є учасником міжнародного перевезення та здійснює митне оформлення вантажів на Київській обласній митниці доцільно провести розрахунок доцільності відкриття брокерського відділу на основі статистичних рішень. По результатам розрахунків з'ясовано, що доцільно наймати на роботу одного брокера при 4-х повних митних оформленнях, що дасть, в свою чергу, змогу значно зекономити кошти підприємства.

3.4 Даний маршрут проходить через пункт пропуску Бачівськ. Для проведення аналізу роботи пункту пропуску при виконанні міжнародних перевезень вантажів його можна розглядати, як багатоканальну систему масового обслуговування з необмеженою чергою. Зробивши розрахунки було з'ясовано, що для ефективної роботи пункту пропуску з найменшою ймовірністю черг та найменшим часом очікування в черзі необхідно 5 каналів обслуговування.

3.5 Інтенсивний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, значне збільшення кількості їхніх учасників, у тому числі комерційних структур, зміна митної політики в умовах становлення ринкової економіки, розширення можливостей експорту й імпорту більш широкої номенклатури товарів - вимагають від митних органів забезпечення високопродуктивного, ефективного митного контролю вантажів, транспортних засобів, речей осіб, що прямують через державний кордон. Одним з визначальних невід'ємних елементів у повсякденній роботі оперативних працівників митниць є застосування ними технічних засобів митного контролю (ТЗМК), без яких у даний час уже неможливо забезпечити своєчасність, якість і культуру митного контролю. Тому для здійснення більш ефективного митного контролю працівниками митниці застосовується ТЗМК - відеоскоп.

Розділ 4. Економічна ефективність проектних рішень

4.1 Розрахунок фінансових показників роботи міжнародного автопоїзда на маршруті

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством.

Відтак необхідно систематично і детально аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

1. Валові доходи від міжнародних перевезень за оборотний рейс:

ВД_ор=Т_км*L=11,4*1690=19266грн

2. Валові доходи від міжнародних перевезень за рік:

ВД_р=ВД_ор* n_ор

де n_ор - кількість оборотних рейсів за рік

n_ор=48

ВД_р=19266*48=924768 грн

3. Витрати за оборотний рейс:

В_ор= S_км*L=8,7* 1690=14703грн

4. Витрати за рік:

В_р= В_ор* n_ор=14703*48=705744 грн

5. Валовий прибуток за ОР:

ВП_ор=ВД_ор - В_ор=19266 - 14703 = 4563 грн

6. Валовий прибуток за рік:

ВП_р=ВД_р - В_р=924768 - 705744=219024 грн

7. Чистий прибуток за ОР:

ЧП_ор = ВП_ор - ПП_ор= 4563 - 1141= 3422 грн

де ПП - податок на прибуток

ПП= 0,25*ВП=4563*0,25=1141 грн

8. Чистий прибуток за рік:

ЧП_р=ВП_р - ПП_р=219024 - 54756=164268 грн

Рис.4.1 Фінансові показники роботи міжнародного автопоїзда на маршруті

4.2 Прогноз руху грошових коштів від впровадження технічних засобів митного контролю

Маючи на меті покращити діяльність пункту пропуску (ПП) та збільшити наповнення держбюджету, є доцільним розглянути можливість придбання технічного засобу митного контролю (ТЗМК). Проект буде реалізовано в 2011 році, а його експлуатація розпочнеться в 2012 році і триватиме до 2013 року включно. Прогнозується, що дохід в Держбюджет від виявлення ПМП від експлуатації проекту в 2012 році кожного року буде зростати на 30% порівняно до року, що минув. Витрати на експлуатацію ТЗМК прогнозується, що кожного року будуть зростати на 10% порівняно до року, що минув. На встановлення ТЗМК пропонується брати 10% від вартості. Прогнозується, що ринкова вартість ТЗМК на момент завершення проекту буде дорівнювати їх балансовій вартості мінус 10% на зношуваність для кожного року порівняно з роком, що минув.

Витрати на встановлення ТЗМК, грн.:

В = В_ТЗМК + В_е_,

де В_ТЗМК - витрати на закупівлю;

В_е_-витрати на експлуатацію (10% від вартості).

В = 70000+7000=77000 грн

Витрати на ЗП митних інспекторів, які обслуговують ТЗМК, грн.:

В_ЗП = ЗП * Км * Кміс,

де ЗП - ставка зарплати 1-го інспектора, грн.:

ЗП = 1200 грн;

Км - кількість митних інспекторів, які обслуговують ТЗМК;

Км = 2;

Кміс - кількість місяців в рік.

В_ЗП = 1200*2*12 = 28800 грн

Інвестиції - це довгострокове вкладення коштів в певну діяльність з метою збільшення прибутку.

Основною метою побудови прогнозу руху грошових коштів за інвестиційним проектом (ІП) полягає в тому, щоб надати інформацію відносно надходження і вибуття грошових коштів за ІП за певний період. Ця інформація є необхідною для оцінки ефективності відповідних проектних рішень. Прогноз руху грошових коштів будується за діяльнісним принципом, тобто надходження і вибуття грошових коштів розглядається за такими трьома напрямками діяльності:

1) операційна;

2) інвестиційна діяльність;

3) фінансова.

Відповідно до вихідних даних, можемо побудувати прогноз руху грошових коштів, де роки беремо умовно - 2011; 2012; 2013 роки.

Таблиця 4.1

Прогноз руху грошових коштів

Показник		Рік
	1	2	3
Операцційна діяльність
1. Витрати
1.1 Виплата ЗП	0	28800	28800
1.2 Витрати на експлуатацію ТЗМК (10 % від вартості)	0	7000	7000
2. Грошовий потік за операційною діяльністю	0	34211	55214,3
Інвестиційна діяльність
3. Придбання ТЗМК + встановлення (10 % від вартості)	77000	0	0
4. Продаж ТЗМК (зношуваність = 10% від вартості)	0	0	56700
5. Грошовий потік за інвестиційною діяльністю	-77000	0	56700
6. Чистий грошовий потік	(-77000)	34211	111914,3
7. Чистий грошовий потік наростаючим підсумком	(-77000)	(-42789)	69125,3

1) Витрати:

1.1 Виплата ЗП:

Рік 2: 1200*12*2=28800 грн

Рік 3: 1200*12*2=28800 грн

1.2 Витрати на експлуатацію ТЗМК (10% від вартості)

Рік 2: = = 7000грн

Рік 3: = =7000грн

Для кожного року ідентично.

2. Грошовий потік за операційною діяльністю

ГП_оп_._діял_.= р.1 - р.2.1 - р.2.2

ГП_оп_._діял_.= 70011 - 28800 - 7000 = 34211грн

ГП_оп_._діял_.= 91014,3 - 28800 - 7000 = 55214,3грн

Розраховуємо для всіх років.

3. Придбання ТЗМК + встановлення (10% від вартості)

Рік 1: 70000+7000=77000 грн

4. Продаж ТЗМК (зношуваність = 10%)

Рік 2: Ціна ТЗМК - (Ціна ТЗМК * 0,1) = х, розраховуємо, однак не записуємо, так як реалізація пропонується на кінець проекту

Рік З: Х1 - (Х1 * 0,1) = Х2 результат заносимо в таб.

Рік 2: 70000 - (70000 * 0,1) = 63000 грн

Рік З: 63000 - (63000 * 0,1) = 56700 грн

5. Грошовий потік за івестиційною діяльністю

ГПінв. діял.1. = (-р4. + р.5) = - 77000+0 = - 77000грн

ГПінв. діял.2 = 0+0=0

ГПінв. діял.3 = 0+ 56700 = 56700грн

Розраховуємо для всіх років.

6. Чистий грошовий потік.

ЧГП = ГПоп. діял. + ГПінв. діял.

ЧГП1=0+ (-77000) = - 77000грн

ЧГП2=34211+0 = 34211грн

ЧГП3=55214,3 +56700 =111914,3грн

Розраховуємо для всіх років

7. Чистий грошовий потік наростаючим підсумком

Рік 1: ЧГПрік1

Рік 2: ЧГПнар. підсрік1 +ЧГПрік2

РікЗ: ЧГПНар. підс. рІк2 + ЧГПрікЗ

Рік 1 (-77000)

Рік 2: (-77000) + 34211 = - 42789грн

Рік 3: ( - 42789) + 111914,3 = 69125,3грн

Рис.4.2 Термін окупності ТЗМК

Завдяки пильності працівників та ефективній роботі ТЗМК Сумської митниці за 7 місяців 2010 року складено 252 протоколи про порушення митних правил. В адміністративних справах, заведених у поточному році, вартість реально вилучених предметів правопорушень склала 3 млн 750 тис грн.

4.3 Економічний ефект від відкриття брокерського відділу

Витрати на митні процедури - це одна із статей прямих витрат.

Відкриття брокерського відділу, а точніше, прийом на роботу митного

брокера, дозволить зменшити ці витрати.

Розрахуємо точку беззбитковості для такого варіанту

Вартість повного оформлення вантажу на митниці: 1500 грн.

Середня заробітна плата брокера становить 5000 грн. +10 % від вартості оформлення понад 5 декларацій.

Результати розрахунків наведено на графіку рис.4.2.

Рис.4.3 Точка беззбитковості від вартості повного митного оформлення вантажів.

Відкривати брокерський відділ доцільно у тому випадку, коли за місяць він буде здійснювати не менше 5 повних оформлень вантажів на митниці.

Висновки до розділу 4

У ринкових умовах господарювання кожне підприємство шукає шляхи зменшення витрат та збільшення прибутку. Заходи, розглянуті в дипломному проекті дозволяють збільшити прибуток підприємства за рахунок раціональної організації праці водія на маршруті та відкриття митно-брокерського відділу. Також були розглянуті заходи раціоналізації роботи митниці, а саме підвищення ефективності роботи митниці за рахунок впровадження ТЗМК на пункті пропуску.

Розділ 5. Охорона праці

умови праці в економіці України забезпечуються поруч з основними нормативними актами такими, як конституція України, кодекс законів про працю та закон України 'Про охорону праці', рядом інших нормативних документів, до яких належать стандарти, правила, норми, положення, інструкції та інші документи з правовими нормами, обов'язковими для виконання. Усі ці нормативні документи поділяються на міжгалузеві та галузеві.

До міжгалузевих відносяться такі нормативні акти, вимоги яких розповсюджуються на декілька галузей економіки або ж на усі галузі. До галузевих відносяться нормативні акти, чинність яких має місце всередині однієї галузі. До міжгалузевих нормативних актів відносяться державні стандарти, будівельні норми і правила, санітарні норми. Галузеві норми і правила пред'являють вимоги до умов праці, забезпечення безпеки виконання робіт на підприємствах, в організаціях і закладах міністерства чи відомства. Прикладом галузевого документу з охорони праці можуть служити 'Правила з охорони праці на автомобільному транспорті', де пред'являються вимоги техніки безпеки до устаткування і утримання автотранспортних підприємств, до його обладнання, механізмів, інструменту, споруд, до рухомого складу автомобільного транспорту, робочих місць.

До міжгалузевих нормативних актів відноситься система стандартів безпеки праці. За станом на 1999 рік її складали стандарти ДСТУ 2156-93 'Система стандартів безпеки праці. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення', ДСТУ 2272-93 'Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення', ДСТУ 2273-93 'Система стандартів безпеки праці. Пожежна техніка. Терміни та визначення', ДСТУ 2293-93 'Система стандартів безпеки праці. Охорона праці. Терміни та визначення'.

Загальні вимоги до технічного стану автомобілів. Технічний cтан, обладнання та укомплектованість автомобілів, причепів, напівпричепів усіх типів, марок, призначень, а також всіх механічних засобів з робочим об'ємом циліндрів більше 50 cм² (надалі - транспортні засоби), що знаходяться в експлуатації, повинні відповідати Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорт, Правилам дорожнього руху України, Санітарним правилам з гігієни праці водіїв автомобілів, інструкціям заводів-виробників. До робочого місця водія автомобіля ставляться такі вимоги:

- огородження робочого місця водія в салоні легкового автомобіля-таксі (захисний екран) та автобуса, якщо воно передбачено, повинно бути у справному стані;

- вітрове та бокове скло не повинно мати тріщин та затемнень, не допускається використовувати додаткові предмети або наносити покриття, що обмежують оглядовість з місця водія, погіршують прозорість скла;

- бокове скло повинно плавно пересуватися від руки або склопідйомних механізмів;

- на сидінні та спинці сидіння не допускаються провали, рвані місця, випираючі пружини та гострі кути; сидіння та спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія;

- ручки біля дверного отвору, замки усіх дверей кузова або кабіни, а також привід керування дверима, сигналізація роботи дверей (відкрито, зачинено), аварійні виходи автобусів та пристрої приведення їх у дію повинні бути справними;

- підлога кабіни (салону) автомобіля повинна застилатися килимком, що не має випадкових отворів та інших пошкоджень;

- рівень звуку і еквівалентний рівень звуку в кабінах вантажних автомобілів не повинні перевищувати 70 дБА, в салонах легкових автомобілів та автобусів - 60 дБА;

- санітарно-технічні засоби (вентиляція, опалювання, теплоізоляція, кондиціонування) повинні бути у робочому стані і забезпечувати підтримування в кабіні (салоні) параметрів мікроклімату згідно з встановленими нормами;

- вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони водія у кабіні (салоні) не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації.

Органи керування автомобілем повинні бути із справними ущільнювачами, що перешкоджають проникненню відпрацьованих газів до його кабіни (салону).

Системи живлення, мащення та охолодження повинні бути справними і не мати течі палива, масла, антифризу, води.

У відділеннях, призначених для пасажирів та водія, не повинно бути ніяких пристроїв та елементів паливної системи.

Розміщення елементів паливної системи повинно бути таким, щоб у разі витікання паливо попадало тільки на дорогу і повністю виключало можливість його попадання на елементи вихлопної системи.

Елементи і з'єднання системи випуску відпрацьованих газів повинні знаходитися у справному стані.

Вентиляція картера двигуна повинна працювати справно, не допускаючи прориву газів у підкапотний простір.

Стоянкова гальмівна система повинна забезпечувати нерухомий стан транспортного засобу повної маси на шляху з уклоном не менше 16%, а для легкових автомобілів, їх модифікацій для перевезення пасажирів, а також автобусів у спорядженому стані - не менше 23% і для вантажних автомобілів та автопоїздів у спорядженому стані - не менше 31%.

Розділ 6. Цивільна оборона

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Зміст

Класифікація надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками:

за сферою виникнення;

за галузевою ознакою;

за масштабами можливих наслідків.

Постановою Кабінету Міністрів України №1099 [1] затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій”. Згідно з цим положенням, за характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру.

Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру - це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру - це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру - це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об'єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.

Надзвичайна ситуація об'єктового рівня - це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Загальні ознаки НС:

наявність або загроза загибелі людей

значне погіршення умов життєдіяльності

істотне погіршення стану здоров'я людей

заподіяння економічних збитків

Причини виникнення надзвичайної ситуації

Причини поділяються на природні та антропогенні.

Природні причини

З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення вони поділяються на:

1. Тектонічні - пов'язані з процесами, що виникають з процесами Землі.

2. Топологічні - причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі.

3. Метеорологічні - пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси які відбуваються в Космосі.

Антропогенні причини

Антропогенні діляться на соціальні та економічні.

Соціальні:

ріст народонаселення;

урбанізація;

непідготовленість населення;

відсутність інформації про обстановку у НС;

відсутність нормативно-правової бази;

недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.;

корупція

тероризм

тощо

Економічні:

недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;

зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення, вичерпність ресурсів);

бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації

Організаційні та правові основи захисту громадян України, об'єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру визначаються Законом України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, виданий Президентом України 8 червня 2000 року.

Згідно цього Закону, захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

- пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля;

- безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

- вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;

- особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного та природного характеру;

- відповідальність у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

- урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного та природного характеру;

- максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС техногенного та природного характеру і реагування на них.

Основними заходами у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:

Інформування та оповіщення

Це основний принцип та головний і невід'ємний елемент усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них. Оповіщення про загрозу виникнення НС техногенного та природного характеру і постійне інформування про них населення забезпечуються шляхом:

завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального оповіщення населення;

організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання з системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших об'єктів підвищеної небезпеки;

централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіо провідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

Спостереження

З метою своєчасного захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюється: створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил і засобів контролю; організація, збирання, опрацювання і передавання інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.

Укриття в захисних спорудах

Укриттю в захисних спорудах, у разі необхідності, підлягає населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах). Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:

комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення НС техногенного та природного характеру;

обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного простору міст, гірничих виробок і природних порожнин;

дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень;

будівництва заглиблених споруд, які окремо розташовані від об'єктів виробничого призначення та пристосовані для захисту;

масового будівництва, в період загрози виникнення НС техногенного та природного характеру, найпростіших сховищ та укриттів;

будівництва окремих сховищ та протирадіаційних укриттів.

Перелік таких сховищ, укриттів та інших захисних спору, які треба будувати, щорічно визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру, і затверджується Кабінетом Міністрів України. Наявний фонд захисних споруд використовується для господарських, культурних і побутових потреб населення.

Евакуаційні заходи

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах і інших населених пунктах, що мають об'єкти підвищеної небезпеки, основним засобом захисту населення є евакуація і розміщення його в зонах, які є безпечними для проживання людей і тварин. Евакуація проводиться із зон можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей). Залежно від обстановки, яка склалася на час НС техногенного та природного характеру, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового або безповоротного характеру. Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок: можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю людей, які проживають в зоні ураження); виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі. Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України у разі загрози або виникнення НС техногенного та природного характеру. Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться не зайняте у сферах виробництва та обслуговування населення: діти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, разом з викладачами та вихователями, студенти, пенсіонери та інваліди, які утримуються в будинках для осіб похилого віку, разом з обслуговуючим персоналом і членами їх сімей.

Евакуація населення планується на випадок:

- аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території;

- усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин;

- загрози катастрофічного затоплення місцевості;

- лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам.

Проведення організованої евакуації, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:

планування евакуації населення;

визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон;

організації оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації;

організації управління евакуацією;

всебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населення;

навчання населення діям під час проведення евакуації.

Евакуація проводиться шляхом вивезення населення із небезпечних зон усіма видами наявного транспорту, а у разі його відсутності чи недостатності, а також у випадку руйнування транспортних шляхів - організоване виведення населення пішим ходом по заздалегідь розроблених маршрутах.

Інженерний захист

Під час проектування і експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, обов'язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникнення НС техногенного та природного характеру. Вони повинні передбачати:

врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних і катастрофічних явищ;

раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля;

спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

розроблення та здійснення заходів безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки;

створення комплексної схеми захисту населених пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів;

розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;

організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;

реалізацію заходів санітарної охорони території.

Медичний захист

Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідеміологічного благополуччя в зонах НС техногенного та природного характеру повинні передбачати:

планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання;

введення в дію Національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації НС техногенного та природного характеру;

розгортання в умовах НС техногенного та природного характеру необхідної кількості лікувальних закладів;

завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;

контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерелами водопостачання;

контроль за станом атмосферного повітря та опадів;

завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;

накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;

контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;

підготовку медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від НС техногенного та природного характеру громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру, діє Державна служба медицини катастроф як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб. Лікування та психологічне відновлення даних категорій людей проводиться у санаторно-курортних закладах, при яких створені центри медико-психологічної реабілітації.

Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає:

своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

запровадження режимів карантину та обсервації;

знезаражування осередку ураження;

необхідне знезаражування людей, тварин тощо;

своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

проведення екстреної та специфічної профілактики;

додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням.

Радіаційний і хімічний захист

Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію та проведення спеціальної обробки.

Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:

завчасного накопичення і підтримки в готовності засобів індивідуального захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються відповідно до встановлених зон небезпеки, забезпечення зазначеними засобами насамперед особового складу формувань, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналу радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів господарювання і населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження навколо них;

своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання;

створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного та хімічного контролю;

надання населенню можливостей придбати в установленому порядку в особисте користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів;

завчасного пристосування об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки;

пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної та хімічної небезпеки.

Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру

До них входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а також добровільні рятувальні формування, що залучаються до проведення відповідних робіт.

Професійні аварійно-рятувальні служби і спеціальні (воєнізовані) аварійно-рятувальні служби, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше ніж трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.

У разі виникнення НС техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування. Для ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до закону можуть залучатися частини та підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій НС техногенного та природного характеру: планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру; розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру; підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру; створюють та підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації НС техногенного та природного характеру; забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про виникнення НС техногенного та природного характеру. Об'єднання громадян можуть брати участь у заходах щодо ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до цього Закону та Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”. Громадяни України у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру зобов'язані: дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки; вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків НС техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту; дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення НС техногенного та природного характеру. Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні НС техногенного та природного характеру визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайна ситуація на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у надзвичайна ситуація або пом'якшення її можливих наслідків.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:

розвідку осередків надзвичайних ситуацій;

аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;

локалізацію й гасіння пожеж;

відбудову споруд і шляхів сполучення;

проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;

проведення спеціальної обробки населення;

дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.

Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні

Функції запобігання щодо надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру в Україні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198.

Ця система включає в себе:

центральні та місцеві органи виконавчої влади

державні підприємства

установи та організації, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної і природньої безпеки, організація проведення роботи по запобіганню НС з метою захисту населення, території та довкілля.

Висновки до проекту

1. В розділі проаналізовано імпорт керамічної плитки в Україну, який показав високі темпи зростання протягом 2005-2010 рр., в 2008-2009 рр. обсяги імпорту зростали на 36 і 32 млн. доларів відповідно (що становило 36% і 23% річного зростання). Позитивна динаміка різко перервалась з початком кризи, обсяги імпорту у валюті впали більш ніж в 2 рази (-63%) нижче рівня 2005 року. У 2010 році в Україні значно скоротився весь імпорт, однак падіння імпорту плитки глибше, ніж падіння зовнішньої торгівлі в цілому (падіння загального імпорту в 2010 році склало близько 47%).

Компанія ТОВ 'Еталон-К' - є ланкою повного логістичного процесу від виробництва продукції до її споживання. Вона виконує функцію розповсюдження товару на певний сегмент ринку. При цьому повинні забезпечуватись безперебійні поставки товару, створення оптимального запасу (відсутність дефіцитів і надлишків), високі обсяги продаж і висока якість обслуговування клієнтів.

2. Так як ТОВ 'Еталон-К' акредитоване на Київській обласній митниці в розділі було описано характеристику діяльності митниці, наведено її основні показники діяльності, а саме: основні тенденції імпортно-експортних операцій в зоні її діяльності та стан справляння митних платежів.

Згідно чинного законодавства України описано характеристику митного оформлення та наведено коротку схему проведення митного оформлення при визначеному митному режимі.

3. З урахуванням умов доставки вантажу, характеру вантажу та на основі затрат на доставку було проведено вибір оптимального виду транспорту для перевезення вантажів у міжнародному сполученні та вибрано оптимальний маршрут перевезення. Для перевезення вантажу по маршруту Ступіно - Київ, який проходить через пункт пропуску 'Бачівськ-Троєборноє', ми використовуємо сідельний тягач DAF 105.460 та напівпричіп тентований SCHMITZ - SKO 18.

Розраховано показники роботи міжнародного автопоїзда на маршруті та встановлено собівартість на перевезення 1 км (8,7грн) та тариф на перевезення 1 ткм (11,4грн).

4. Оскільки підприємство ТОВ 'Еталон-К' є учасником міжнародного перевезення та здійснює митне оформлення вантажів на Київській обласній митниці доцільно провести розрахунок доцільності відкриття брокерського відділу на основі статистичних рішень. По результатам розрахунків з'ясовано, що доцільно наймати на роботу одного брокера при 4-х повних митних оформленнях, що дасть, в свою чергу, змогу значно зекономити кошти підприємства.

5. Даний маршрут проходить через пункт пропуску Бачівськ. Для проведення аналізу роботи пункту пропуску при виконанні міжнародних перевезень вантажів його можна розглядати, як багатоканальну систему масового обслуговування з необмеженою чергою. Зробивши розрахунки було з'ясовано, що для ефективної роботи пункту пропуску з найменшою ймовірністю черг та найменшим часом очікування в черзі необхідно 5 каналів обслуговування.

6. Інтенсивний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, значне збільшення кількості їхніх учасників, у тому числі комерційних структур, зміна митної політики в умовах становлення ринкової економіки, розширення можливостей експорту й імпорту більш широкої номенклатури товарів - вимагають від митних органів забезпечення високопродуктивного, ефективного митного контролю вантажів, транспортних засобів, речей осіб, що прямують через державний кордон. Одним з визначальних невід'ємних елементів у повсякденній роботі оперативних працівників митниць є застосування ними технічних засобів митного контролю (ТЗМК), без яких у даний час уже неможливо забезпечити своєчасність, якість і культуру митного контролю. Тому для здійснення більш ефективного митного контролю працівниками митниці застосовується ТЗМК - відеоскоп.

Список використаної літератури

1. Безпека життєдіяльності / Під ред.Я. Бедрія - Львів: Видавнича фірма 'Афіша', 1998.

2. Гражданская оборона / Под ред. Е.П. Шубина - М.: Просвещение, 1991.

3. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності. - Львівський банківський коледж, 1998.

4. www.ukraine-tipp.gov.ua.

5. www.ukrstat.gov.ua

6. Правдин Н.В., Негрей В.Я., Подкопаев В.А. Взаимодействие различных видов транспорта: (примеры и расчеты) / Под ред. Н.В. Правдина. - М.: Транспорт, 1989. - 208 с.

7. Зеркалов Д.В. Транспорта система України. Довідник. - К.: Основа, 2007. - 620 с.

8. Гаджинский А.М. Основы логистики. - М.: Информационно-внедренческий центр 'Маркетинг', 1999 - 228 с.

9. Логистика: управление в грузовых транспортно-логистических системах: Учеб. пособие / Под ред.Л.Б. Миротина. - М.: Юристъ. 2002. - 286 с.

10. Коцюк О.Я., Лебідь Є.М. Ефективність маршрутизації перевезень об'єднаних партій вантажів у найбільших містах. // Зб. наук. праць Вісник НТУ. - К.: НТУ, №11, 2006. - С.322-324.

11. Прокофьева О.С. Оценка эффективности маршрутизации перевозок грузов в транспортних системах городов (Российский опит). // Автотранспорт и перевозки. - 2004. - №20. - с.36-37.

12. Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта. /Под ред. Голованенко С.Л. /. - К.: Техніка, 1991. - 351 c.

13. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - К.: Выща шк., 1986. - 447 с.

14. Краткий автомобильный справочник / Понизовкин А.Н., Власко Ю.М., Ляликов М.Б. - М.: АО “ТРАНСКОСАЛТИНГ”, НИИАТ, 1994. - 779с.

15. Смехов А.А. Основы транспортной логистики: Учебник для вузов. - М.: Транспорт, 1995. - 197с.

16. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні // Затв. наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року; Офіційний вісник України 1998. №8.

17. Методичні вказівки до розробки питань цивільної оборони у дипломних проектах студентів НТУ/Укл.С.Т. Сусло, Г.М. Харамда. Наказ по НТУ №91 від 27.04.2000р. - К.: НТУ, 2004. - 69 с.

18. Закон України “Про цивільну оборону України' (ВВР, 1993, №14, ст.124).

19. Джигирей В.С., Житецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Львів, 2000.

20. Гандзюк М.П., Желібо Є.Г. Основи охорони праці. - К.: Каравела, 2004. - 140 с.

21. Митний кодекс України.

22. Основи митної справи в Україні: Навч. Посіб. / Під ред. П.В. Пашка - К.: Знання, 2004. - 732с. - (Митна справа в Україні).

23. Наказ ДМСУ N 368/149 від 30.06.2000 Про затвердження Інструкції про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами.

24. Www.friedman.com.ua

25. Avtobazar.ua

26. Www.qdpro.com.ua

27. Www.customs.gov.ua

28. Танцюра Є.В., Ковальов В.А., Зайончик Л.Г., Литвинюк М.Ф., Малявко Є.Г. Оргаізація міжнародних перевезень автомобільним транспортом. - К.: Укрінтеравтосервіс, 2003.