Дослідження та шляхи розв'язання проблеми удосконалення інформаційного забезпечення управління митним органом на основі нових інформаційних технологій на прикладі Київської обласної митниці

Комплексна курсова робота

за темою: 'Дослідження та шляхи розв'язання проблеми удосконалення інформаційного забезпечення управління митним органом на основі нових інформаційних технологій на прикладі Київської обласної митниці'

Дніпропетровськ 2010 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЄДИНОЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

1.1 Сутність та функціональне призначення ЄАІС ДМСУ

1.2 Структура ЄАІС Держмитслужби

1.3 Органи управління та інформаційна взаємодія в ЄАІС Держмитслужби

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЗАДАЧ ПЕРСОНАЛУ В КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ МИТНИЦІ

2.1 Сутність регламентації діяльності митних органів України

2.2 Організаційна регламентація менеджменту митними структурами регіональної митниці

2.3 Оцінка ефективності діяльності Київської регіональної митниці

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МИТНИМ ОРГАНОМ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ КОНЦЕПЦІЇ 'ЕЛЕКТРОННА МИТНИЦЯ'

3.1 Правова регламентація концепції удосконалення інформаційного забезпечення діяльності ДМСУ - 'Електронна митниця'

3.2 Поточний стан та шляхи підвищення ефективності електронних інформаційних систем в Державній митній службі України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Необхідною умовою ефективного функціонування Державної митної служби України є організація автоматизованого інформаційного обміну як у межах Державної митної служби України так і з іншими міністерствами та відомствами України. Для досягнення цієї мети створена Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) митної служби, призначення якої полягає у вирішенні функціональних завдань митної служби з використанням передових інформаційних технологій. Розвиток ЄАІС полягає в гармонізації регламентів митних процедур в Україні з вимогами митних регламентів Євросоюзу та інших країн при створенні електронних інформаційних систем, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.

Об'єкт дослідження курсової роботи - діяльність Київської обласної митниці. Предметом дослідження курсової роботи є система інформаційного забезпечення організаційної та правової регламентації діяльності митного органу України на прикладі Київської обласної митниці.

Мета курсової роботи полягає в аналізі існуючого рівня інформаційного забезпечення діяльності регіональної митниці та розробці пропозицій по удосконаленню інформаційних систем митниць в рамках концепції розробки системи 'Електронна митниця' в Україні.

Інформаційною базою досліджень були матеріали Державної митної служби України та Київської обласної митниці за 2008 - 2010 рр.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що підтверджена важливість впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система 'Електронна митниця'), які наблизять митні процедури в Україні до світових стандартів.

1.1 Сутність та функціональне призначення ЄАІС ДМСУ

Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби (далі - ЄАІС ДМСУ) - це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в України й являє собою сукупність кількох взаємопов'язаних систем, зокрема, автоматизованої інформаційної системи 'Центр', автоматизованої системи митного оформлення, інформаційно-телекомунікаційної системи 'Електронна пошта' та інших систем, підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів, які проектуються, розробляються та впроваджуються у процесі модернізації та розвитку ЄАІС Держмитслужби.

ЄАІС Держмитслужби забезпечує збирання, оброблення, створення, накопичення, аналіз, передавання та зберігання інформації у сфері митної справи шляхом об'єднання відповідних інформаційних ресурсів митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади, інформаційних ресурсів інших недержавних установ (організацій, підприємств) - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних та правоохоронних органів інших країн з метою автоматизації основних процесів діяльності митних органів, підвищення ефективності митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах.

'Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України' (ЕАІС ДМСУ) [10] розроблене у 2010 році відповідно до Митного кодексу України , Законів України 'Про інформацію', 'Про Національну програму інформатизації', 'Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах', 'Про телекомунікації', 'Про електронні документи та електронний документообіг', Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, визначає створенні та впровадженні на дійсний час структуру, порядок функціонування Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, її складові та призначення.

'Положенням' стандартизовано вживання основних термінів в ЕАІС ДМСУ у такому значенні:

а) автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО) - підсистема, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби і забезпечує використання електронних документів та електронних копій документів на паперових носіях посадовими особами митного органу для здійснення митних процедур;

б) автоматизована інформаційна система 'Центр' (далі - АІС 'Центр') - автоматизована інформаційна система центрального рівня, яка являє собою сукупність підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів та централізованого сховища зведеної інформації про митне оформлення - електронних копій вантажних митних декларацій (далі - ВМД) на паперовому носії та/або електронних вантажних митних декларацій (далі - ЕВМД), інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються при здійсненні митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та забезпечує двосторонній обмін митною та іншою інформацією з автоматизованими системами митного оформлення та іншими системами (підсистемами) локального рівня;

в) дворівнева клієнт-серверна архітектура (модель) - схема структурної організації взаємодії двох частин програмного забезпечення - клієнтського та серверного. В залежності від того, як між ними розподіляються функції, розрізняють:

- модель 'тонкого клієнта', в рамках якої вся логіка застосування та управління даними зосереджена на сервері. Клієнтська програма забезпечує тільки функції рівня представлення (відображення) інформації кінцевому користувачу;

- модель 'товстого клієнта', в якій сервер насамперед виконує функції зі збереження даних, а основна обробка інформації та інтерфейс користувача зосереджені з боку клієнта;

г) інформаційні ресурси баз даних - визначені групи взаємопов'язаних задокументованих одиниць інформації, які об'єднані в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, описують процеси митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах, а також інші процеси діяльності митних органів;

д) обробка інформації - виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів;

е) ПІК ЄІАС Держмитслужби - програмно-інформаційні комплекси ЄАІС Держмитслужби, які призначені для обробки інформації в ЄАІС Держмитслужби та побудовані за дворівневою або трирівневою архітектурою;

ж) трирівнева архітектура (модель) - схема структурної організації певної програмної системи, яка складається з трьох частин:

- 'тонкий клієнт' направляє інформаційний запит та отримує інформацію не напряму від серверa бази даних, а від сервера додатків (являє собою просте клієнтське програмне забезпечення, що забезпечує лише передачу даних, їх локальне кешування, представлення засобами інтерфейсу користувача, редагування і найпростішу обробку);

- сервер додатків приймає інформаційні запити клієнтів і інформацію від сервера бази даних, обробляє їх відповідно до запрограмованих правил, у разі необхідності перетворює у форму, зручну для сервера бази даних або для 'тонкого клієнта';

- сервер баз даних виконує отримані від сервера додатків інформаційні запити та відправляє результати до сервера додатків, що адресує дані тонкому клієнтові;

з) служба каталогу - програмний засіб представлення інформації про ресурси інформаційної системи (користувачі, загальні папки, сервери баз даних, друку та інше ) в ієрархічному вигляді, який зберігається в єдиному місці, що забезпечує централізоване управління як самими ресурсами, так і інформацією про них;

к) сховище даних - сукупність структурованих та формалізованих інформаційних ресурсів баз даних, об'єднаних для проведення обробки даних з подальшим формуванням статистичних форм звітності та прийняття рішень, митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, контролю за переміщенням вантажів та інших процесів, що стосуються митної справи та діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій.

Держмитслужба є власником ЄАІС Держмитслужби та інформації, яка створена Держмитслужбою. Держмитслужба є розпорядником інформації, яка отримана від інших державних органів та недержавних установ (організацій, підприємств), які є власниками цієї інформації.

Користувачами ЄАІС Держмитслужби є посадові особи структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій, інших державних та недержавних органів, яким у встановленому законодавством порядку надані відповідні права доступу до інформації в цій системі.

Доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби надається користувачам інших державних та недержавних органів, установ та організацій на підставі укладених відповідних угод (спільних наказів) про інформаційний обмін (інформаційну взаємодію) між Держмитслужбою та відповідним державним або недержавним органом.

ЄАІС Держмитслужби створена та розвивається з метою забезпечення реалізації державної політики у митній справі.

Основними завданнями ЄАІС Держмитслужби є:

- автоматизація основних процесів діяльності митних органів під час виконання завдань та функцій, покладених на них законодавством України, з метою підвищення її ефективності;

- забезпечення формування даних митної статистики та підвищення її достовірності;

- забезпечення повноти нарахування та стягнення митних платежів у Державний бюджет, взаємодія з Держказначейством та НБУ;

- зменшення часу на митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та витрат, які несуть митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення;

- забезпечення резервного копіювання та зберігання інформаційних ресурсів та митної електронної інформації;

- підвищення оперативності вирішення митними органами завдань, покладених на них законодавством України, зменшення часових та фінансових витрат на інформаційно-пошукові, розрахункові та аналітичні роботи, формування належної звітності з фінансових операцій митних органів (контроль нарахування та стягнення митних платежів);

- забезпечення інформаційної взаємодії з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та недержавними установами (організаціями, підприємствами) - суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, митними та правоохоронними органами інших країн.

Основними функціями ЄАІС Держмитслужби є:

- збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації в сховищі даних, перетворення її до форми, зручної для проведення аналізу;

- автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем;

- автоматизація застосування системи управління ризиками, зокрема імплементація електронних профілів ризиків для формування вказівок щодо застосування митними органами України окремих форм митного контролю товарів і транспортних засобів на основі системи управління ризиками;

- підтримка прийняття управлінських рішень;

- надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби;

- забезпечення захисту інформації на всіх етапах її збору, накопичення, систематизації, обробки, узагальнення та збереження, ведення системи розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних ЄАІС Держмитслужби, і контроль журналів моніторингу системи захисту;

- моніторинг стану інформаційного обміну між складовими ЄАІС Держмитслужби, ведення системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів та стану захищеності складових частин та ЄАІС Держмитслужби в цілому.

1.2 Структура ЄАІС Держмитслужби

До складу ЄАІС Держмитслужби входять такі елементи:

- автоматизована інформаційна система 'Центр';

- АСМО та локальні підсистеми митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, що взаємодіють із АІС 'Центр';

- відомча телекомунікаційна мережа Держмитслужби ;

- локальні обчислювальні мережі митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

- інформаційно-телекомунікаційний комплекс Держмитслужби 'Електронна пошта';

- адміністративно-правова інформаційна підсистема;

- підсистема інформаційного забезпечення;

- система електронного документообігу Держмитслужби;

- комплексна система захисту інформації;

- підсистема криптографічного захисту інформації;

- система електронного цифрового підпису Держмитслужби.

1. АІС 'Центр' вирішує такі основні задачі:

- формування баз даних про митне оформлення товарів та транспортних засобів, інших баз даних, передбачених законодавством України або нормативними актами Держмитслужби та інших центральних органів виконавчої влади, надання цієї інформації для обробки АСМО в підрозділах митного оформлення, у пунктах пропуску через державний кордон або інших структурних підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій з використанням відомчої телекомунікаційної мережі;

- обробка інформації та формування інших баз даних, які створюються та використовуються відповідно до законодавства, з метою забезпечення інформаційної підтримки аналізу зовнішньоекономічних операцій;

- обробка інформації з метою виявлення порушень митного законодавства під час митного контролю та пропуску товарів та інших предметів через державний кордон у пунктах пропуску;

- захист інформації від несанкціонованих дій, які можуть призвести до її випадкової або умисної модифікації чи знищення під час її обробки на всіх етапах її життєвого циклу;

- надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформації, яка зберігається в базах даних АІС 'Центр', за допомогою технічних, програмних засобів та відомчої телекомунікаційної мережі;

- інформаційна взаємодія з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими державними та недержавними установами (організаціями, підприємствами), митними та правоохоронними органами інших країн з використанням захищених каналів зв'язку;

- моніторинг стану інформаційного обміну між складовими ЄАІС Держмитслужби, ведення системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів.

До складу АІС 'Центр' ЄАІС Держмитслужби входять:

- центральне сховище даних - програмно-технічний комплекс, який складається із серверів, баз даних та програмного забезпечення, призначених для безперервної обробки інформації, ведення та зберігання системних журналів аудита роботи користувачів, системних журналів реєстрації роботи програмних засобів і журналів аудита засобів безпеки;

сервери додатків - програмно-технічний комплекс, який складається із серверів та програмного забезпечення, призначених для безперервного функціонування програмних засобів обробки інформації в режимі реального часу, розміщення файлів в системі, пошуку і пересилання файлів між двома різнорідними автоматизованими робочими місцями ЄАІС Держмитслужби, підтримки папок загального користування та централізованого зберігання файлів, архівування та узгодження змін даних, виконаних окремими користувачами, записування та зберігання системних журналів аудита приймання та передавання інформації, реєстрації роботи програмних засобів і журналів аудита засобів безпеки;

- шлюзові сервери - програмно-технічний комплекс, який складається із серверів та програмного забезпечення, призначених для забезпечення захисту інформації під час її приймання та передавання до центрального сховища даних, а також для попередження можливості блокування доступу до програмноапаратних ресурсів системи;

- центральний сервер обробки даних - програмно-технічний комплекс, який складається з основного та резервних серверів, баз даних, програмного забезпечення, призначених для безперервного виконання операцій з інформаційного обміну між центральним сховищем даних ЄАІС Держмитслужби та серверами баз даних АСМО, записування та зберігання системних журналів аудита приймання-передавання інформації;

- інші сервери та телекомунікаційне обладнання, які можуть використовуватися у разі розширення завдань та функцій ЄАІС Держмитслужби в процесі її розвитку;

- автоматизовані робочі місця користувачів - робочі місця, обладнані програмно-технічними засобами доступу до відповідних ПІК ЄАІС Держмитслужби, призначені для забезпечення користувачам можливості обробляти інформацію відповідно до наданих прав;

- автоматизовані робочі місця адміністратора АІС 'Центр' - робочі місця, обладнані технічними засобами та програмним забезпеченням, призначеними для моніторингу системних журналів реєстрації роботи програмних засобів АІС 'Центр', аналізу порушень у роботі ЄАІС, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення стабільної роботи програмних та технічних засобів АІС 'Центр';

- автоматизоване робоче місце адміністратора реєстрації АІС 'Центр';

- автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки АІС 'Центр'.

Технічні засоби АІС 'Центр' розташовуються в службових приміщеннях Регіональної інформаційної митниці Держмитслужби. Адміністрування, матеріально-технічне та програмне забезпечення функціонування АІС 'Центр' здійснюється Регіональною інформаційною митницею.

2. АСМО та локальні підсистеми митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій - це сукупність технічних засобів та програмного забезпечення, побудованих за принципом дворівневої клієнт серверної архітектури та призначених для забезпечення обробки інформації в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, яке розробляється та підтримується Регіональною інформаційною митницею.

Локальні підсистеми формуються безпосередньо митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями, взаємодіючи з АІС 'Центр' шляхом двобічного інформаційного обміну. Матеріально-технічне та програмне забезпечення функціонування локальних підсистем, їх адміністрування здійснюються вповноваженими структурними підрозділами митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

До складу локальних підсистем можуть у разі необхідності входити сервери обробки даних, сховища даних, сервери додатків, шлюзові сервери, автоматизовані робочі місця користувачів і інші програмні та технічні засоби.

АСМО вирішує такі основні завдання:

- автоматизований обмін електронними даними з декларантами й іншими особами у випадках, передбачених законодавством;

- перевірка накладення декларантами та іншими особами у випадках, передбачених законодавством, та автоматизована підтримка накладення посадовими особами митних органів електронного цифрового підпису;

- здійснення в автоматичному режимі окремих функцій під час проведення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД на паперовому носії або ЕВМД, а також митного оформлення документів контролю за переміщенням товарів;

- прийняття від декларантів та інших осіб у випадках, передбачених законодавством, і здійснення форматнологічного контролю електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, введення їх до бази даних локальної підсистеми митного органу, автоматизований аналіз ризиків згідно з імплементованими діючими профілями ризику системи управління ризиками;

- автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, зокрема, внесення до електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, відомостей, що належать до компетенції митних органів, і відміток про виконання митних процедур та осіб, які їх здійснили;

- автоматизована підтримка створення електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії посадовими особами митних органів відповідно до їх компетенції;

- ведення бази даних митного органу - основного сховища інформації про митне оформлення - електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, що використовуються у процесі митного оформлення, а також даних про виконання окремих митних процедур пiд час митного контролю та оформлення тощо; обмін інформацією з іншими підрозділами митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій із застосуванням криптографічного захисту інформації; формування інформації з метою подальшого введення її до баз даних АІС 'Центр';

- автоматизована підтримка використання в митних органах дозволів уповноважених органів державної влади, які виконують відповідні контрольні функції, у формі електронного документа або електронної копії документа на паперовому носії;

- автоматизована підтримка виконання митних процедур із контролю за переміщенням товарів;

- автоматизований обмін інформацією з АІС 'Центр'.

АСМО, під час застосування в підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій та в пунктах пропуску, розташованих на державному кордоні, забезпечує:

- створення єдиного інформаційно-інструментального середовища митного оформлення;

- уведення інформації до баз даних про транспортні засоби та осіб, які перетнули державний кордон Україні, та інших баз даних, які створюються та використовуються відповідно до чинного законодавства;

- одержання актуальних даних митної статистики, нарахування і перерахування митних платежів і зборів;

- керованість процесом митного оформлення на всіх його стадіях, оперативний контроль і аналіз процесів оформлення;

- ведення й актуалізацію нормативно-довідкової інформації, відомостей щодо заходів тарифного та нетарифного регулювання;

- надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформації, що зберігається в базах даних АСМО;

- моніторинг системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів;

- керування захистом інформації, яка утворюється за допомогою засобів захисту, на всіх етапах роботи з митною інформацією;

- моніторинг адміністратором безпеки журналів аудита системи захисту інформації.

До складу АСМО входять:

- сервери баз даних, які складаються із серверів, баз даних та програмного забезпечення, призначених для обробки інформації та її передавання від центрального сховища даних АІС 'Центр' до АСМО та в зворотному напрямку, а також для записування та зберігання системних журналів аудита роботи користувачів та реєстрації роботи програмних і технічних засобів та журналів аудита засобів безпеки;

- термінали для моніторингу оформлення ВМД диспетчера зон митного контролю;

- автоматизоване робоче місце користувача, обладнане програмним забезпеченням для автоматизації процесів обробки інформації про транспортні засоби та осіб, які перетинають державний кордон Україні, товари, митне оформлення яких здійснюється за ВМД, та іншими базами даних, що створюються та використовуються відповідно до законодавства;

- автоматизоване робоче місце адміністратора, обладнане технічними засобами та програмним забезпеченням для надання доступу користувачам до обробки інформації відповідно до наданих прав, моніторингу системних журналів аудита роботи користувачів, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення стабільної роботи комплексу;

- автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки, обладнане технічними засобами та програмним забезпеченням для керування захистом інформації та моніторингу журналів аудита системи захисту інформації .

АСМО розміщується:

- у службових приміщеннях митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

- у службових приміщеннях підрозділів митного оформлення;

- у службових приміщеннях пунктів пропуску на державному кордоні;

- у разі необхідності (для відпрацювання тестування елементів технології митного оформлення товарів і транспортних засобів, перегляду нормативно-довідкової інформації за кодами УКТЗЕД тощо) у структурних підрозділах Держмитслужби.

3. Інформаційний обмін між елементами ЄАІС Держмитслужби забезпечує Відомча телекомунікаційна мережа Держмитслужби (далі - ВТМ) - розподілена телекомунікаційна мережа, яка входить до складу ЄАІС Держмитслужби.

Основними завданнями ВТМ є задоволення потреб у високошвидкісному, надійному, безперебійному та захищеному інформаційному обміні даних в рамках ЄАІС Держмитслужби (доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби, робота з ПІК ЄАІС Держмитслужби, робота з інформаційно-телекомунікаційним комплексом Держмитслужби 'Електронна пошта' тощо), створення передумов інтеграції розподілених інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби.

Концепція розвитку, структура та порядок супроводження ВТМ ЄАІС Держмитслужби затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

4. Локальні обчислювальні мережі (комп'ютерні мережі) - локальні телекомунікаційні мережі, які входять до складу ЄАІС Держмитслужби та розгорнуті в зоні діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (у тому числі територіально відокремлених підрозділах), об'єднуються за допомогою ВТМ і використовуються для роботи в рамках ЄАІС Держмитслужби.

Побудова, модернізація та порядок використання обладнання й ресурсів комп'ютерних мереж затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

5. Інформаційно-телекомунікаційний комплекс Держмитслужби 'Електронна пошта' (далі - ІТК 'Електронна пошта') забезпечує обмін електронними поштовими повідомленнями між користувачами ЄАІС Держмитслужби, забезпечує доступ до документоорієнтованих баз даних і складається з головного інформаційно-телекомунікаційного комплексу та регіональних інформаційно-телекомунікаційних комплексів.

Основними завданнями ІТК 'Електронна пошта' є забезпечення надійного та безперебійного обміну електронними поштовими повідомленнями між користувачами ЄАІС Держмитслужби, забезпечення організації документоорієнтованих баз даних та доступу до них, створення передумов для побудови транспортної інфраструктури електронного документообігу Держмитслужби.

Концепція розвитку, структура та порядок супроводження ІТК 'Електронна пошта' затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

6. Адміністративно-правова інформаційна підсистема забезпечує управління митними органами на всіх рівнях, контроль і дотримання законності під час автоматизованого митного оформлення.

Основними завданнями підсистеми є автоматизація процесів:

- боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;

- обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- тарифного регулювання й управління;

- експортно-імпортного контролю;

- антидемпінгового й антимонопольного контролю;

- фінансово-валютного контролю;

- оперативної служби;

- бюджетного фінансування;

- збирання коштів у бюджет;

- кадрової служби;

- правової служби;

- нормативно-довідкової служби (функції ведення нормативно-довідкової бази даних, класифікаторів та довідників ЄАІС Держмитслужби).

Підсистема інформаційного забезпечення ЄАІС Держмитслужби включає в себе:

- комплекс технічного забезпечення;

- загальносистемне програмне забезпечення;

- нормативно-правове забезпечення;

- науково-методичне забезпечення;

- організаційне забезпечення системи;

- систему адміністрування та контроль функціонування програмно-технічних засобів;

- систему навчання та підвищення кваліфікації працівників (в тому числі і дистанційну форму навчання).

7. Система електронного документообігу (проектується та розробляється) Держмитслужби повинна забезпечувати автоматичне пересилання, реєстрацію та оброблення документів у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, контроль за їх виконанням, ведення електронного архіву документів.

Структура та положення про систему електронного документообігу затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

8. Комплексна система захисту інформації (проектується та розробляється) повинна забезпечувати захист державних інформаційних ресурсів в автоматизованих системах, що входять до складу ЄАІС Держмитслужби, шляхом впровадження комплексу технічних, програмних, криптографічних, організаційних та інших заходів і засобів комплексної системи захисту інформації, спрямованих на забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності, керованості інформації.

Комплексна система захисту інформації ЄАІС Держмитслужби повинна реалізувати єдину політику безпеки інформації в Держмитслужбі, що дозволить здійснювати автоматизовану обробку інформації з обмеженим доступом в Держмитслужбі відповідно до нормативних та законодавчих актів України в галузі захисту інформації.

До складу Комплексної системи захисту інформації ЄАІС Держмитслужби входять такі системи:

- інформаційна система ідентифікації та автентифікації користувачів ЄАІС Держмитслужби;

- антивірусна система захисту інформації в ЄАІС Держмитслужби;

- інформаційна система здійснення цілодобового контролю за станом політики безпеки і доступу до інформаційних ресурсів в ЄАІС Держмитслужби;

- інформаційна система обміну інформацією в ЄАІС Держмитслужби;

- інформаційна системи моніторингу функціональних елементів ЄАІС Держмитслужби та інформаційної системи виявлення і управління інцидентами.

До категорій ресурсів, що підлягають захисту, належать:

- інформаційні ресурси: бази даних, файли даних, технічна документація, настанови користувачів, операційні процедури та процедури підтримки;

- програмні ресурсі: прикладне програмне забезпечення, системне програмне забезпечення, інструментальні засоби та утиліти;

- технічні ресурси: мережеві сервери, немережеві робочі станції, мережеві робочі станції, локальні запам'ятовуючі пристрої, мережеві запам'ятовуючі пристрої, локальні друкувальні пристрої, мережеві друкувальні пристрої, мережеві розподільні компоненти, мережеві пристрої керування, мережеві інтерфейси, комутаційні протоколи, зовнішні носії даних.

Робота щодо наповнення та зберігання інформаційних ресурсів баз даних у ЄАІС Держмитслужби здійснюється після створення умов, які повинні відповідати рівню конфіденційності інформації та виключати можливість несанкціонованого використання інформації і забезпечувати збереження матеріальних носіїв.

1.3 Органи управління та інформаційна взаємодія в ЄАІС Держмитслужби

Органами управління ЄАІС Держмитслужби, які забезпечують розв'язання організаційних та технічних завдань із функціонування ЄАІС Держмитслужби, є структурні підрозділи митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, що відповідають за функціонування елементів ЄАІС Держмитслужби.

Для керівництва ЄАІС Держмитслужби створена спеціалізована Регіональна інформаційна митниця (м. Київ), яка є утримувачем АІС 'Центр' та систем інформаційної взаємодії між митницями України [30].

Інформаційна взаємодія в ЄАІС Держмитслужби проводиться між АІС 'Центр' та АСМО і локальними підсистемами митних органів засобами ІТК 'Електронна пошта' та реплікації баз даних з використанням ВТМ та засобів криптографічного захисту інформації.

1. Від локальних підсистем до АІС 'Центр' надходить:

- інформація з електронних копій документів, які подаються митним органам декларантами та іншими особами у випадках, передбачених законодавством;

- інформація щодо контролю за переміщенням вантажів, яка заноситься посадовими особами митних органів з використанням ПІК ЄАІС Держмитслужби;

- інша інформація, яка створюється або накопичується при виконанні митними органами покладених на них функціональних обов'язків;

- інформація з електронних журналів системи захисту інформації з моніторингу та аналізу порушень конфіденційності, цілісності, доступності, несанкціонованого використання інформації, що циркулює в ЄАІС Держмитслужби.

2. Локальні підсистеми отримують від АІС 'Центр':

- інформацію щодо митного оформлення товарів і транспортних засобі та контролю за переміщенням вантажів;

- класифікаційно-довідкову інформацію;

- службову інформацію, необхідну митним органам, спеціалізованим митним установам та організаціям для виконання покладених на них функціональних обов'язків.

3. Доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби здійснюється за допомогою ПІК ЄАІС Держмитслужби та іншого програмного забезпечення з відповідними правами доступу та з використанням засобів ідентифікації та автентифікації.

4. Обмін інформацією в межах ЄАІС Держмитслужби здійснюється наступним чином:

а) Для синхронізації інформації, що міститься в базах даних, між віддаленими підрозділами та основною базою даних митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій, а також відправки електронних копій документів до даних АІС 'Центр' використовуються засоби АСМО, такі як звичайний вивід, черги виводу, механізм синхронізації платіжних документів.

б) Реплікація інформації з АІС 'Центр' до локальних підсистем, а також інформаційний обмін між локальними підсистемами здійснюються з допомогою WEB - сервісів та FTP - серверів з використанням ВТМ.

5. Обмін інформацією зовнішніх користувачів з ЄАІС Держмитслужби здійснюється наступним чином:

а) Обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, іншими недержавними установами (організаціями, підприємствами) - суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, митними та правоохоронними органами інших країн Держмитслужба здійснює згідно із законодавством України, в порядку, затвердженому Держмитслужбою, на підставі двосторонніх угод про інформаційну взаємодію (спільних наказів або інших двосторонніх актів) або інших нормативно-правових актів та відповідно до протоколів до них, якими визначаються регламент, структура та формати обміну інформацією.

б) Обмін інформацією з інформаційних систем державних установ (організацій, підприємств) з ЄАІС Держмитслужби здійснюється шляхом:

- використання спільних з іншими державними органами інформаційних систем, які, як правило, на мережевому рівні фізично відокремлені від ЄАІС Держмитслужби;

- підключення автоматизованих робочих місць зовнішніх користувачів до ВТМ Держмитслужби та надання регламентованого доступу до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби;

- передачі/приймання інформації з використанням електронних комунікацій (ІТК 'Електронна пошта', електронна пошта в мережі Інтернет; Web-сайт тощо). Якщо телекомунікаційна мережа організації, з якою здійснюється обмін, на мережевому рівні фізично відокремлена від ВТМ Держмитслужби, то для забезпечення зв`язку між внутрішньою та зовнішньою (загальнодоступною) телекомунікаційними мережами використовується інформаційна система обміну інформацією в ЄАІС Держмитслужби;

- використання машинних носіїв інформації для передачі даних.

в) Обмін інформацією недержавних установ (організацій, підприємств) з ЄАІС Держмитслужби здійснюється шляхом:

- використання машинних носіїв інформації для передачі даних.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЗАДАЧ ПЕРСОНАЛУ В КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ МИТНИЦІ

2.1 Сутність регламентації діяльності митних органів України

Створення автоматизованих інформаційних систем на базі комп'ютерних технологій можливо тільки при наявності розробленої структурної регламентації діяльності установи, яка визначає інформаційні потоки, створювані основною діяльністю установи.

Регламентація діяльності й регламентні документи - це сукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають форми діяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці [38].

До регламентації відносяться не тільки юридичні норми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів та ін.), але й різноманітні внутрішньогалузеві інструкції, положення, оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ, СНІП і т.д.).

Регламентація - це спосіб організації правового регулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасників суб'єктивними юридичними правами й обов'язками.

Регламент - це серйозний інструмент підвищення якості роботи організації. Потреба в регламентації діяльності з'являється тоді, коли розмір бізнес-процесів збільшується й число керованих об'єктів - процесів, проектів і співробітників збільшуються настільки, що керівництву стає складно управляти. Для підвищення ефективності діяльності установи чи компанії й зменшення конфліктних ситуацій необхідно встановити чіткий порядок розподілу обов'язків і відповідальності - тобто регламентувати діяльність. Якщо управлінські впливи залишаються неформальними, а повноваження й відповідальність фіксуються на рівні слів, то невизначені області будуть постійно створювати конфліктні ситуації або помилки.

Необхідно аналізувати, що й коли потрібно регламентувати, як впроваджувати регламентуючі документи і як вибрати найбільш просту й у теж час достатню структуру регламентуючих документів.

У більшості установ і компаній регламентацією діяльності організації займаються кадрові підрозділи. Часто більшість організаційних документів (положень про підрозділи, посадових інструкцій) і регламентів створюється фахівцями в області персоналу. Це по суті є невірним, з врахуванням того, що регламентація й регламентаційні документи є інструментом лінійного топ-менеджера. При створенні й актуалізації регламентів повинні бути призначені відповідальні менеджери, в мотивацію яких повинні бути закладені коефіцієнти актуальності регламентної документації.

Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встановлюються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принципи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяльності, суб'єкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи розмежування відповідальності між ними.

Технологічний регламент - це інструкція, що встановлює вимоги до виконання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен виконати виконавець для одержання необхідного результату.

Методичні матеріали - це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекомендаційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прикладів правильного виконання

Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), положення про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні об'єкти - процеси й проекти. Але для створених регламентів необхідно витримувати наступні принципи [38]:

- регламентацію діяльності необхідно проводити там, де це необхідно з погляду доцільності. Регламентація всіх областей діяльності викликає непотрібні витрати праці й зайво бюрократизує організацію. Якщо регламент створений, то він повинен бути актуальним і його виконання повинне контролюватися, інакше сенсу в такому регламенті не буде;

- оскільки регламент є допоміжним інструментом керування, призначеним для співробітників компанії, то він повинен бути простим і коротким.

Основними видами регламентних документів є наступні [38]:

1. Положення про підрозділ (регламент підрозділу).

Основним регламентом з погляду визначення й розподілу повноважень між підрозділами - є положення про підрозділ. Положення про підрозділ містить набір функцій, закріплених за підрозділом і опис взаємодії з іншими підрозділами. Фактично положення про підрозділ - це регламент, що встановлює напрямки діяльності даного підрозділу, його функції, організаційну структуру (підрозділи або посадові особи, що входять у його склад), структуру керування (хто є керівником, хто його призначає, хто його заміщає), взаємодію з іншими підрозділами або посадовими особами.

Основною проблемою при створенні повноважень про підрозділи є їхня повнота й узгодження між собою положень для різних підрозділів. На жаль, у більшості державних установ України процес створення положень про підрозділи йде зверху вниз й не ґрунтується на глибокому аналізі бізнес-процесів.

Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підрозділ. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підрозділ. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.

Іноді можна почати розподіл функцій між підрозділами, сформувавши загальну концепцію керування в компанії, де зафіксувати основні процеси й визначити принципи побудови організаційної структури, а у вже на основі даної концепції почати створення положень про підрозділи через подальшу деталізацію й регламентацію бізнес-процесів.

Фактично концепція управління в установі та бізнес-компанії - це регламент верхнього рівня, що встановлює принципи розподілу відповідальності між суб'єктами, організаційну структуру, побудовану на підставі даних принципів, зони відповідальності й повноваження суб'єктів

2. Регламенти бізнес-процесу (адміністративний регламент, регламент ділового процесу, регламент адміністративно-управлінського процесу)

Один зі способів закріплення процесів у компанії є регламентація. Регламент бізнес-процесу фіксує зони повноважень і відповідальності в процесі й визначає способи взаємодії підрозділів. Однією з помилок регламентації процесів є зайва деталізація, що утруднює зміни й робить регламенти процесу важкими для сприйняття.

Фактично регламент процесу являє собою регламент маршрутизації потоку робіт між виконавцями. Також можна зустріти наступне визначення регламенту бізнес-процесу (виконання робіт) - це інструкція, що встановлює послідовність реалізації одного бізнесу-процесу. У регламенті бізнес-процесу встановлюються границі даний бізнес-процесу: ініціююча подія, результат виконання процесу, тимчасові обмеження, відповідального за процес, відповідального за контроль виконання вимог регламенту процесу, а також вимоги до виконання складових частин бізнес-процесу - бізнес-процедур (виконавець, вхід (ініціююча подія й використовувані дані), дії, виконувані виконавцем, вихід (результат і напрямки використання), тимчасове обмеження виконання процедури й можливих виключення (варіанти виконання дій).

Іноді для спрощення регламентів процесів досить зафіксувати регламентом взаємодію підрозділів між собою, визначивши строки й результати на вході й виході підрозділів. Тут регламент процесу дуже тісно стикається з положенням про підрозділ. І якщо в положенні про підрозділ у першу чергу приділяється увага складу функцій підрозділу, то в регламенті бізнес-процесу основна увага приділяється логіці маршрутизації робіт в установі чи компанії.

Якщо докладно регламентувати процес, то він буде складатися з безлічі регламентів окремих процедур, які будуть об'єднані загальною логікою. Регламенти процедур фіксують діяльність співробітників - учасників процедури і як правило використовуються при необхідності строгої регламентації особливо критичних дій процесу або у випадку його великої частоти виконання.

Регламентна документація по процесу повинна підкорятися основним принципам регламентації, тому можна рекомендувати в загальному випадку регламентувати взаємодію між підрозділами й тільки у випадку особливо відповідальних процедур створювати регламенти процедур.

3. Посадові інструкції (посадовий регламент)

Закріплення посадових обов'язків співробітників провадиться у формі посадових інструкцій (зараз у держслужбі прийнята назва - посадовий регламент). Посадова інструкція в обов'язковому порядку повинна бути присутньою у держустанові та бізнес-компанії. Фактично посадова інструкція (регламент) - це організаційний документ (регламент), що встановлює напрямки діяльності посадової особи, його функції (посадові обов'язки), кваліфікаційні вимоги до співробітника, що займає дану посадову позицію, вказівку, чим повинен керуватися даний співробітник при виконанні своїх посадових обов'язків, порядок призначення й звільнення з посади, вищестоящі й підлеглі співробітники, права й відповідальність співробітника.

4. Інші види регламентних документів

Один з використовуваних типів регламентуючих документів - це розпорядчі документи (накази, розпорядження, службові записки, рішення, протоколи й т.п.). Ці регламентуючі документи використовуються або для розподілу окремих непроцесних робіт, або для змін в існуючій регламентній документації. Такими регламентними документами можна регламентувати окремі дії, але для системної регламентації вони не підходять, за винятком затвердження, скасування або зміни існуючої регламентної документації.

Види розпорядчих регламентуючих документів:

- Наказ по основній діяльності - фіксує управлінський вплив Першої особи установи чи компанії, звернене до її співробітників;

- Розпорядження - фіксує управлінський вплив заступника Першої особи, звернене до працівників установи, або керівника структурного підрозділу, звернене до працівників підрозділу;

- Доручення є управлінським впливом керівника, яке було надане усно або письмово (у вигляді резолюції на документі) й поставлене на контроль виконання.

Регламентуючими документами, за допомогою яких керівництво управляє ресурсами, установлює правила (границі, обсяги, строки) витрат або надходження ресурсів Компанії - є всі плани й звіти про їхнє виконання.

Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:

- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.[1];

- Постанова КМУ 'Про державну митну службу України' від 2007 р.[11];

- Регламент Державної митної служби України від 2007 р. [15].

2.2 Організаційна регламентація менеджменту митними структурами регіональної митниці

Організаційна регламентація менеджменту митними структурами регіональних митниць визначається наступними документами Держмитслужби відносно структури та задач підрозділів регіональних митниць України, уточненими в квітні 2010 року:

1. Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій // ДМСУ, Наказ від 26 квітня 2006 року N 335 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 30 квітня 2010 року N 430)

2. Про затвердження Примірної структури регіональної митниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 29 квітня 2010 року N 424 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 432 )

3. Про затвердження Примірного положення про відділ контролю за переміщенням товарів регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 30 листопада 2006 року N 1071 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 6 травня 2010 року N 442) - Інформаційно-аналітичний центр 'ЛІГА', 1991 - 2010

4. Про затвердження Примірного положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 6 червня 2005 року N 487 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 травня 2010 року N 434)

5. Про затвердження Примірного положення про підрозділ митного оформлення регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 18 липня 2008 року N 794 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

6. Про затвердження Примірного положення про підрозділ організації митного контролю регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 1 червня 2009 року N 516 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

Організаційна регламентація діяльності митниці обумовлена вимогами 'Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації' (наказ № 314[34]), який розроблено відповідно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (зі змінами та доповненнями), і з метою спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД). Цей Порядок застосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів у всіх митних режимах.

При удосконаленні виконання митних процедур згідно 'Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації' в Київській обласні митниці розвиваються наступні напрями:

- формування територіальної структури митних постів;

- формування структури новітніх митних терміналів європейського рівня;

- впровадження спрощених процедур митного оформлення вантажів;

- впровадження систем віддаленого 'електронного декларування'.

Згідно з наказами Держмитслужби України та у зв'язку з реорганізацією митних органів Київська обласна митниця розпочала свою діяльність 1 травня 2008 року. Зоною діяльності митниці визначено Київську область, за винятком аеропорту 'Бориспіль', аеродрому 'Гостомель', а також зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча.

Одна з найпотужніших, так званих 'внутрішніх' митниць (розташованих не в пунктах пропуску через державний кордон України, а всередині нашої держави), Київська обласна митниця складається з шести відділів та восьми секторів митного оформлення. В зонах діяльності цих підрозділів зокрема акредитовані підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність в усіх районах Київщини.

10 квітня 2009 року відбулось відкриття першого митного терміналу європейського типу - вантажного митного терміналу в смт Гостомель. В смт Гостомель Київської області, при в'їзді в Київ з Варшавського напрямку, в 7 км від Київської кільцевої дороги, в зоні діяльності Київської обласної митниці відкрито сучасний митний термінал, умови якого забезпечать належні умови праці при виконанні своїх професійних обов'язків як митників, так і бізнесменів і перевізників.

До складу терміналу входить зона прибуття автотранспорту, яка складає майже 5000 кв.м. та має все належне для забезпечення стоянки 60 вантажівок. Зона перебуває під 24годинним контролем охорони та камер відеоспостереження. Оздоблений за останніми світовими стандартами склад класу А забезпечує можливість щоденного митного оформлення більш ніж 70 вантажівок і обслуговування всіх операцій на складі тимчасового зберігання та на митному ліцензійному складі. На митному терміналі розроблено та впроваджено комплекс програмноапаратних засобів для забезпечення оперативної обробки товаросупроводжувальних документів і вантажів з урахуванням всіх вимог митних органів, що також було вимогою Державної митної служби, висунутої власникам подібних терміналів.

Відкриття нового митного терміналу стало першим результатом вдалої співпраці між державною установою та міжнародною компанією. Крім того, дана подія є, так би мовити, першою ластівкою Державної митної служби України у питанні виведення терміналів за межі столиці, в якому давно зацікавлені як підприємці, так і митники. Це передусім забезпечить покращення умов для ведення зовнішньоекономічної діяльності, деклароване як керівництвом Державної митної служби України, так і Київської обласної митниці. Окрім того, від скупчення вантажівок не страждатимуть столичні транспортні артерії, що вирішить давню проблему Київського регіону, а розташування потужного, європейського рівня терміналу приверне увагу до вирішення місцевих проблем населеного пункту, в якому він знаходиться. При формуванні штатного розпису регіональної митниці були витримані такі пропорції, встановлені у 2010 році [23]:

- кількість заступників начальника митниці встановлюється в залежності від затвердженої граничної чисельності митниці: до 200 осіб - 2 заступники, від 200 до 300 - 3, від 300 до 400 - 4, більше 400 - кількість заступників визначається за попереднім погодженням з Держмитслужбою

- чисельність керівників митниці та керівників середньої ланки (начальники відділів, секторів) повинна становити не більше 24 % від затвердженої граничної чисельності митниці;

- штатна чисельність служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил не повинна перевищувати 10 % від затвердженої граничної чисельності митного органу, за винятком митних органів, визначених у додатку 1;

- штатна чисельність особового складу митних постів та підрозділів митного оформлення, у тому числі керівників цих підрозділів та їх заступників, не повинна бути меншою 50 % від затвердженої граничної чисельності митниці;

3. Функції сектору (головного інспектора) зв'язків з громадськістю ввести в функції відділу (сектору) організаційного та документального забезпечення.

4. Функції контролю за діяльністю підприємств, що надають митні послуги, передбачити у функціях підрозділів організації митного контролю.

5. Сектор (головний інспектор) з питань захисту прав інтелектуальної власності входить до складу підрозділів організації митного контролю регіональних митниць, митниць. Окремі відділи (сектори) з питань захисту прав інтелектуальної власності створюються в регіональних митницях, митницях із значним товаропотоком за погодженням з Головою Служби.

6. У складі підрозділів митного оформлення та служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митниць, що мають у пунктах пропуску мобільні скануючі рентгенівські системи (для забезпечення експлуатації цих систем) визначаються посади інспекторів, на яких додатково покладаються обов'язки водіїв, операторів та операторів-координаторів з наведення.

Таблиця 2.1 Розташування митних постів Київської обласної митниці по території Київської області для підвищення якості обслуговування митних вантажопотоків

Оперативний підрозділ	Адреса
Відділу митного оформлення №1 (ВМО № 1)	Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала кільцева, 10/1
Сектор митного оформлення №3 (ВМО №1)	м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, проммайданчик 'Карат', буд. 1
Сектор митного оформлення №4 ВМО №1	м. Бородянка, пров. Залізничний, 1
Сектор митного оформлення № 5 ВМО № 1	Київська обл.., с. Стоянка, Житомирське шосе 21 км, буд.7
Сектор митного оформлення № 6 ВМО № 1	Київська обл, смт Гостомель, вул. Садова, 26 А
Відділ митного оформлення №2	Київська обл.,м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 227т
Відділ митного оформлення №3 (ВМО №3)	Броварський рон,с. Калинівка, вул. Ігорева, 12
Відділ митного оформлення №4 (ВМО № 4)	Бориспільський рон, смт. Проліски, вул. Промислова, 9
Сектор митного оформлення №1 ВМО №4	м. ПереяславХмельницький., вул. Героїв Дніпра, 31
Сектор митного оформлення № 2 ВМО № 4	Бориспільський рон, с. Мартусівка, вул.. Мойсеєва, 70
Відділ митного оформлення №5 (ВМО № 5)	Київська обл., м. Обухів, вул. Будьонного, 33
Сектор митного оформлення № 1 (ВМО № 5)	м. Обухів, вул. Київська, 130
Сектор митного оформлення №2 (ВМО №5)	м. Миронівка, вул. Коцюбинського, 10
Відділ митного оформлення №6 (ВМО № 6)	Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Індустріальна, 7
Сектор митного оформлення №1 ВМО №6	м. Фастів, вул. Транспортна, 2

Рис.2.1. Митні пости Київської обласної митниці в Київській області

Рис. 2.2. Організаційна структура Київської обласної митниці

2.3 Оцінка ефективності діяльності Київської регіональної митниці

За 2008 рік Київською обласною митницею забезпечено перерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить 101,8% від завдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце серед усіх митних органів по перерахуванню податків і зборів (питома вага становить 3,6% у загальній сумі перерахованих Держмитслужбою митних платежів) [48].

Найвагоміший внесок по мобілізації коштів до Державного бюджету забезпечили співробітники відділів митного оформлення № 1 (Святошин) - 1 177,7 млн. грн., № 3 (Бровари) - 574,4 млн.грн. та № 5 (Обухів) - 557,5 млн.грн.

Найактивнішими та бюджетоформуючими підприємствами в зоні діяльності митниці на зовнішньоекономічному ринку у 2008 році були ІП 'КокаКола Беверіджиз Україна Лімітед' (холодильне обладнання та обладнання для газування напоїв), ТОВ 'Марс Україна' (кондитерські вироби та корми для тварин), ЗАТ компанія 'РАЙЗ' (насіння для сівби, засоби захисту рослин, сільськогосподарська техніка), ЗАТ 'РОСАВА' (каучук синтетичний та натуральний, обладнання для обробки гуми, матеріали кордні для шин).

Основні фактори, що вплинули на надходження платежів до Держбюджету, це збільшення загального оподаткованого імпортного вантажообігу в вартісному відношенні на 30,5% в порівнянні з 2007 роком (розрахунок різниці проводився без врахування коливань курсів валют, встановлених Національним Банком України протягом 2008 року); збільшення обсягів імпорту, що підлягали оподаткуванню ввізним митом на 19,7 % та збільшення обсягів імпорту, що підлягали оподаткуванню ПДВ грошами на 62,8% (відміна імпортних податкових векселів по ПДВ у 2008 році).

Одними з основних факторів, що вплинули на стан виконання планових завдань є збільшення імпортного вантажообігу, припинення прийому Держмитслужбою з лютого 2008 року податкових векселів на сплату ПДВ під час здійснення митного оформлення товарів, покращення роботи в напрямку винесення рішень про країну походження (додаткові надходження за рахунок таких рішень склали 1 млрд. 033 тис. грн.). Тут варто додати, що питома вага товарів, країна походження яких невідома, в загальному оподаткованому імпортному вантажообігу у вартісному відношенні за 9 місяців по митниці становить 7,3%.

Свій вплив на виконання завдань зробило і збільшення кількості кваліфікаційних рішень зі зміною коду товарів, що вплинули на збільшення митних платежів (за 198 кваліфікаційними рішеннями збільшено надходження митних платежів на 1 млн. 713 тис.грн.). Також однією зі складових стану виконання планових завдань є збільшеня випадків коригування митної вартості товарів. В цьому контексті митницею прийнято 3232 рішень, за якими митна вартість товарів збільшена на 125 млн. 28 тис.грн.

Варто зазначити, що в зоні діяльності Київської обласної митниці в значних обсягах здійснюється митне оформлення товарів з низьким рівнем оподаткування ('0' ставка ввізного мита). Протягом 9 місяців 2008 року таких вантажів ввезено на загальну митну вартість 4 млрд. 955 млн. 774 тис. грн., що становить 48,3 % від загального імпортного вантажообігу у вартісному відношенні.

Протягом 2009 року Київською обласною митницею перераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681 017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п'яте місце серед вітчизняних митних органів за об'ємами перерахованих митних податків і зборів [48].

Одними з основних напрямків контрольно-перевірочної діяльності митниці в 2009 році були класифікація товарів згідно УКТЗЕД та повнота визначення митної вартості. Загалом в результаті проведення документальних виїзних (планових та позапланових) та камеральних перевірок платників податків було здійснено 19 перевірок господарської діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, з яких 17 (або 89,5%) були результативними, тобто забезпечили додаткові надходження до Держбюджету. Такий високий коефіцієнт якості контрольних заходів було досягнуто завдяки ґрунтовній аналітичній роботі, що передувала проведенню перевірок. В 2009 році митниця встановила порушення сплати податків у розмірі 6592,9 тис. грн., з урахуванням штрафних санкцій, з яких до Державного бюджету України надійшло 5354,5 тис. грн. (або 81,2% від нарахованих сум).

В 2009 році в зоні діяльності Київської обласної митниці в селищах Гостомель, Мартусівка та Стоянка відкрито три сучасних митних термінали європейського зразка, інфраструктура та місце розташування яких забезпечує належні умови праці при виконанні своїх професійних обов'язків як для митників, так і підприємців.

Для організації сприяння підприємствам, які мають 'чисту' митну історію, Держмитслужба затвердила критерії оцінки підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення, а також порядок визначення таких підприємств-резидентів. Таким чином, станом на 31.12.09 до Київської обласної митниці було подано 19 заяв від підприємств про можливість встановлення до них рівня довіри митного органу, внаслідок чого 9 підприємств-резидентів віднесено до 'білого' списку, два до 'зеленого', і рішення по трьох суб'єктах зовнішньоекономічної діяльності знаходяться на розгляді в Державній митній службі України. За час дії механізму 'ступеня довіри' до підприємств-резидентів, під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності, жодних проблемних питань у Київської обласної митниці не виникало.

Також Київською обласною митницею з початку 2009 року заведено 118 справ про порушення митних правил на суму 97 479 094 грн. та 2 кримінальні справи на суму 2 782 649 грн.

В табл. 2.2 - 2.4 наведені статистичні дані звітів про кількість учасників ЗЕД на Київській обласній митниці за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, 01.01.2008 по 31.12.2008, 01.01.2009 по 31.12.2009.

Таблиця 2.2 Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2007 по 31.12.2007

№ з/п	Показник	Значення
1	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці	1 588
2	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року	297
3	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року	1 191

Таблиця 2.3 Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2008 по 31.12.2008

№ з/п	Показник	Значення
1	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці	2 039
2	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року	451
3	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року	1 240

Таблиця 2.4 Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2009 по 31.12.2009

№ з/п	Показник	Значення
1	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці	2 481
2	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року	442
3	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року	1 052

Основні напрями розвитку Державної митної служби України координуються 'Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи 'Електронна митниця' в Україні' [12], яка спрямована на зміцнення митної безпеки України, адаптацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, поліпшення соціального та інформаційного обслуговування населення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.

Багатофункціональна комплексна система 'Електронна митниця' (далі - комплексна система) поєднує інформаційно-телекомунікаційні технології та сукупність механізмів їх застосування. Створення зазначеної системи дасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування, створить передумов для інтеграції України у світову інформаційну спільноту. Визначальна роль інформаційних технологій в митній справі відображена в Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеній 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідно із Законом України 'Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур' від 5 жовтня 2006 р. N 227V) [13]. Метою Концепції є формування та створення комплексної системи на базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, що сприятиме забезпеченню митної безпеки України з урахуванням міжнародних стандартів з максимальним залученням науково-технічного потенціалу держави шляхом автоматизації [13]:

- контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів відповідно до заявлених митних режимів;

- процесів митного оформлення товарів, транспортних засобів та громадян;

- обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- адміністрування митних платежів;

- процесів виявлення та обліку порушень митних правил;

- системи формування, збору, обробки та накопичення інформації для формування митної статистики;

- системи застосування передбачених законом заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України;

- інтеграції системи аналізу ризиків до автоматизованих систем митного оформлення;

- запровадження електронного цифрового підпису для посадових осіб митних органів;

- створення системи електронного документообігу та електронного декларування;

- модернізації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та баз даних для забезпечення цілісності, достовірності, актуальності та доступності інформації;

- удосконалення механізму доступу до інформаційних ресурсів органів державної влади;

- зміни системи накопичення статистичних показників для формування бази даних таких показників;

- розвитку та вдосконалення функціональних підсистем Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби для автоматизації діяльності структурних підрозділів Держмитслужби;

- організації каналів зв'язку між підрозділами митних органів різного рівня з використанням сучасних технологій передачі даних;

- організації міжнародних каналів зв'язку для виконання угод з інформаційного обміну;

- створення системи телефонного зв'язку та системи передачі відеозображення у складі відомчої телекомунікаційної мережі на основі сучасних технологічних рішень;

- оснащення митних органів новітніми засобами обробки та передачі інформації;

- створення у митних органах сучасних локальних обчислювальних мереж;

- комплексного впровадження засобів криптографічного та технічного захисту інформації, ідентифікації та автентифікації користувачів;

- захисту інформації від несанкціонованого та неконтрольованого ознайомлення, модифікації, знищення, копіювання, поширення;

- обов'язкової автоматичної реєстрації результатів ідентифікації та автентифікації користувачів, результатів виконання користувачем операцій з обробки інформації, спроб несанкціонованих дій з інформацією, фактів позбавлення користувачів права на доступ до інформації та її обробку, результатів перевірки цілісності засобів захисту інформації;

- створення комплексних систем захисту інформації на базі типових рішень та відомчого центру сертифікації ключів Держмитслужби.

Правова регламентація розвитку Державної митної служби України в рамках 'КонцепціЇ створення багатофункціональної комплексної системи 'Електронна митниця' в Україні' [12] визначається наступним переліком документів, поновленим у квітні 2010 року:

1. Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення // Наказ Державної митної служби України,Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 року N 590/296/468

2. Про затвердження Порядку визначення підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення // Наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2009 року N 736

3. Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //Наказ Державної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

5. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )

6. Про затвердження Примірної форми договору про застосування електронної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)

Аналіз ефективності і кількості митних процедур, які застосовуються на сьогоднішній день, показує що вони не в повній мірі відповідають визнаним в усьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електронне декларування, система керування ризиками, постаудит, рамкові стандарти безпеки і сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір, спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогою інформаційних технологій [40].

Застосування інформаційних технологій в митній службі України, створення інформаційного середовища розпочалося в 1992 році та по етапам провадження поділяється на чотири етапи. Спочатку це було формування бази даних електронних копій вантажних митних декларацій з паперових примирників та подальшою обробкою і наданням керівництву держави статистичних даних зовнішньоекономічної діяльності.

Протягом 19942005 років відбувалося застосування новітніх інформаційних технологій, вдосконалення вже існуючих побудованих автоматизованих систем та розвиток власних інформаційних ресурсів. В результаті створено центральну базу даних електронних копій вантажних митних декларацій, автоматизовано процеси контролю доставки вантажів та митного оформлення, формування електронних копій вантажних митних декларацій здійснюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, впроваджено відомчу електронну пошту і транспортну мережу супутникового зв'язку, розпочато побудову відомчої телекомунікаційної мережі та комплексної системи захисту інформації.

Сьогоднішній ІV етап включає створення сучасних механізмів, які реалізують інформаційні технології митного оформлення та контролю за митною діяльністю.

Фактично створення та організація електронного інформаційного середовища в митній службі можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

Наріжним каменем, на якому базується вищенаведена система, є 'Електронна митниця', складовими елементами якої повинні бути такі підсистеми, як: електронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ними; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збереження й обробки інформації, в тому числі від різних відомств; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне забезпечення постаудиту та правоохоронної діяльності.

Тобто замість придатка до митних процедур вона повинна стати ядром, стрижнем не тільки митних технологій, але ще й інструментом керування та контролю митної діяльності, тобто головним механізмом забезпечення митної справи.

'Електронна митниця' - це багатофункціональна комплексна система, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України, шляхом [12]:

- технологічного забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України і суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;

- впровадження новітніх сучасних електронних процедур митного контролю і оформлення та їх супроводження;

- створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;

- інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності та контролю за переміщенням товарів.

Держави-члени ЄС прийняли рішення діяти в рамках структури 'Електронної Європи' та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середовища для митниці та торгівлі. ЄС розробив Багаторічний стратегічний план впровадження 'Електронної митниці', яким пропонується [14]:

- об'єднати існуючи системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;

- увести систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі;

- надати суб'єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;

- проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;

- забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з 3ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як єдине вікно;

- відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;

- збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом в місці, де він зареєстрований та де знаходяться його документи;

- уведення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;

- проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.

Цей план розрахований на впровадження до 2013 року. Для його реалізації планується унесення змін до Митного кодексу Євросоюзу, головною метою якого є використання інформаційних технологій замість паперових.

У рішеннях Євросоюзу 'Електронна митниця' є базою для створення 'єдиного вікна', яке зобов'язані використовувати інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України також повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний план переведення митної служби України на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.

Станом на 1 квартал 2010 року Державна митна служба України завершила технологічну підготовку для переходу у своїй роботі на безпаперові системи документообігу та презентувала проект 'Електронна митниця'.

Розробка проекту 'Електронна митниця' (еCustoms) стартувала у 2005 році. За чотири роки - з 2005 по 2009 рік - у Держмитслужбі було створено технологічне підґрунтя для її функціонування: удосконалені відомча електронна пошта і телекомунікаційна мережа, введені в дію відповідні сервери та розроблена комплексна система захисту інформації. Законодавчою підставою для здійснення подальших кроків у цьому напрямі стало розпорядження Кабінету міністрів України від 17 вересня 2008 року 'Про схвалення концепції створення багатофункціональної комплексної системи 'Електронна митниця' [12].

Наступні етапи, розраховані на 2009-2013 роки, передбачають: удосконалення механізму електронного декларування; забезпечення взаємодії відомчої телекомунікаційної мережі з аналогічними мережами органів державної влади; адміністрування процесів, пов'язаних із впровадженням електронного підпису; забезпечення сумісності системи контролю за переміщенням вантажів з новою комп'ютеризованою транзитною системою ЄС; завершення створення системи аналізу ризиків; впровадження електронного документообігу у всій системі управління митним органами.

Система 'Електронна митниця' є комплексною та багатофункціональною і об'єднає вже існуючі інформаційні системи контролю за експортом, імпортом і транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щоб забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяними в експортно-імпортних операціях. Вона об'єднає технологічне забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України та суб'єктами ЗЕД. Крім того, проект дозволить ввести в дію систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі, що надасть їм доступ до місць єдиного електронного доступу для оформлення імпортних та експортних операцій, проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці. Це означає введення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого дому або робочого місця в офісі компанії, незалежно від країни відправлення або ввезення товарів.

Щоб потрапити в перелік підприємств, що мають право користуватися електронною митницею, необхідно здійснити наступні кроки:

1. Ознайомитися із вимогами законодавства України, що встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу (Закон України від 22.05.2003 № 851IV [4]), а також визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису (Закон України від 22.05.2003 852IV [3]).

2. Ознайомитися з Порядком визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування (наказ Держмитслужби від 08.08.2007 № 669 [32] та Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронному вигляді (наказ Держмитслужби від 26.09.2007 №800 [20]).

3. Звернутися в митницю за місцем акредитації стосовно включення в реєстр підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.

4. Придбати у відповідних фірм розробників спеціалізоване програмне забезпечення, яке дозволяє виготовляти електронні вантажні митні декларації (далі ЕВМД та інших електронних документів (далі ЕД) в форматі електронного декларування, Придбати в акредитованому центрі сертифікації ключів електронний ключ, яким буде здійснюватися електронний цифровий підпис документів.

Рис.3.1. Принципова схема взаємодії декларанта та митниці в системі 'Електронна митниця'

Рис.3.2. Принципова схема внутрішнього менеджменту митних органів України за допомогою системи 'Електронна митниця'

Одним із головних елементів системи 'Електронна митниця' є модуль декларанта (рис.3.3), який повинен забезпечувати підготовку 'електронних' митних документів та передачу їх в автоматизовані системи митниць 'Інспектор 2006', а також ведення баз митної інформації по ЗЕД у декларанта.

Проведене в курсовому проекті дослідження пропонуємих розробниками програмного забезпечення програмних комплексів декларанта показало, що одним із найбільш досконалим є програмний комплекс Dbridge (модуль системи 'Електронна митниця у декларантів).

Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) представляє собою інформаційно-аналітичний інструмент нового покоління для супроводження зовнішньоекономічної діяльності. Створений з урахуванням 10річногоь досвіду розробників митноброкерської програми Eugenia (DOSверсія), він являє собою втілення найкращих технологічних досягнень XXI століття в галузі інформаційних технологій [ ].

Переваги програми Dbridge:

- продуманий зовнішній вигляд програми є стандартним для програмного забезпечення в середовищі Microsoft Windows. Навіть при першому знайомстві з програмою її інтерфейс виявиться для вас знайомим та зрозумілим. Програма не перевантажена елементами управління, що робить її легкою для засвоєння новачками. Разом з тим, для професіоналів вона надає легкий доступ до широкого спектру додаткових можливостей;

- найбільш повна та всебічна перевірка ВМД за більш ніж 900 критеріями;

- масштабованість рішення досягається за рахунок використання в якості системи керування базами даних (СКБД) програмного забезпечення Microsoft SQL Server. Програма однаково швидко і стабільно працює для одного або кількох користувачів при використанні безкоштовної СКБД Microsoft SQL Server Express, так і для багатьох їх десятків, якщо встановлено Microsoft SQL Server Workgroup, Standard або Enterprise Edition;

- легкість установки та налагодження: в найпростішому варіанті установка програми займає кілька хвилин і не вимагає від користувача жодних дій, крім кількох кліків на кнопці 'Далі' майстра установки. Програмою підтримуються операційні системи Microsoft Windows 2000/XP/2003/Vista/2008 без будь-яких застережень;

- безпека використання: при необхідності адміністратор програми може надати доступ окремим користувачам на перегляд та модифікацію тих чи інших типів документів. З метою оптимізації адміністрування прав можуть бути створені профілі - набори повноважень;

- доступність інтеграції з іншим програмним забезпеченням (наприклад, бухгалтерського або управлінського обліку) досягається за рахунок використання при розробці програми таких промислових стандартів як Microsoft SQL Server та Microsoft .Net Framework. Розробники завжди готові надати консультації з питань системної інтеграції програми з іншими програмними засобами, що використовуються в організації.

На рис.3.3 навелений screen -short програмного забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з вантажними митними деклараціями (ВМД): створення, розрахунок, перевірка, друк та вивід на митницю вантажних митних декларацій (ВМД). При перевірці ВМД уже сьогодні використовується понад 900 критеріїв. Друк (в графічному та текстовому режимах) можливий для всіх типів принтерів;

Рис.3.3. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з вантажними митними деклараціями (ВМД)

На рис.3.4. представлений screenshort програмного забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з інших документів, необхідних при митному оформленні - облікових карток, ДМВ, ПТП, листів про погодження, актів митного огляду, оформлень до 100 євро, транспортних накладних (CMR, CIM, УМВС, тощо)

Рис.3.4. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з інших документів, необхідних при митному оформленні

На рис.3.5 3.6 представленi screenshort інтегрованої система митого обліку: склади тимчасового зберігання, ліцензійні склади, тимчасовий ввіз/вивіз, і т.д. Створення ВМД з документів обліку та в зворотному напрямку. Передача з одного складу на інший. Гнучка система звітності про надходження, видачу, рух та наявність товарів на складі;

Рис.3.5. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з інтегрованою системою митного обліку

Рис.3.6. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з інтегрованою системою митного обліку

З 15 квітня 2009 року і дотепер в Держмитслужбі України продовжується дослідна експлуатація програмноінформаційного комплексу (далі - ПІК) 'Інспектор2006' в режимі опрацювання та оформлення електронного попереднього повідомлення (далі - ЕПП), електронної попередньої декларації (далі - ЕПД) та електронної вантажної митної декларації (далі - ЕВМД) при електронному декларуванні товарів.

Станом на 15.04.2010 статистичні дані щодо оформлення попереднього повідомлення, попередньої декларації у електронному вигляді (ЕПП та ЕПД відповідно) та електронної вантажної митної декларації (ЕВМД) показали, що:

- при оформленні попереднього повідомлення, попередньої декларації у електронному вигляді (ЕПП та ЕПД відповідно) та електронної вантажної митної декларації (ЕВМД) із Держмитслужбою України при використанні:

- ЕПП - постійно працюють від 10 до 16 підприємств, укладені угоди з 31 підприємствами;

- ЕПД - постійно працюють 7 підприємств у Київському регіоні та в зоні діяльності Миколаївської, Харківської, Ужгородської митниць та 1 підприємство епізодично ( в зоні діяльності Київської регіональної митниці);

- ЕВМД - одне підприємство (ЗАТ 'ПЛАСКЕ') працювало у режимі дослідної експлуатації з декларуванням товарів у митному режимі ТР80 (відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 06.10.09 №925 'Про реалізацію пілотного проекту 'Взаємодія ЄАІС та NCTS у режимі транзит').

Станом на 15.04.2010 за період з 15.04.2009 було опрацьовано [48]:

- 665 ЕПД;

- 2 ЕВМД (режим ТР80);

- близько 7000 ЕПП.

Для забезпечення процедур електронного декларування та на виконання наказу ДМСУ від 23.03.2009 №248 'Про виконання функцій ЦСК Регіональною інформаційною митницею Держмитслужби України' завершено процедуру реєстрації Центра сертифікації ключів 'Регіональна інформаційна митниця' (на сайті Центрального засвідчувального органу - www.czo.gov.ua ЦСК ДМСУ 'РІМ' зареєстровано під номером 10р рішенням ЦЗО від 31.03.2009 №1Р/05.09).

Уведено в дію сайт Центру сертифікації ключів (далі - ЦСК) Державної митної служби Україні (http://ca.customs.gov.ua/), на якому розміщено сертифікати власне ЦСК та сертифікати відкритих ключів користувачів - працівників митних органів, що приймають участь у дослідній експлуатації ПІК 'Інспектор2006' при електронному декларуванні товарів.

Проводяться подальші роботи з проведення акредитації ЦСК Держмитслужби України відповідно до вимог чинного законодавства.

Ведуться роботи з поступового надання цифрових підписів працівникам митниць, у зоні діяльності яких є підприємства, що увійшли до 'Реєстра підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування (Наказ Держмитслужби України від 08.08.2007 №669, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №967/14234)'.

Станом на 26.04.2010 у Реєстрі налічується 38 підприємств (станом на 15.04.2009 - 19).

Для користувачів Держмитслужби України Реєстр розміщено на внутрішньому вебсервері ЄАІС Держмитслужби (https://172.20.21.130/). В розділі 'Суб'єкти ЗЕД' в підрозділі 'Спеціалізовані реєстри' розміщено ПІК 'Реєстр підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування', який забезпечує ведення та перегляд цього Реєстру. Переглядати Реєстр може будь-який зареєстрований у ЄАІС Держмитслужби користувач. Для користувачів мережі Інтернет Реєстр розміщено на сайті Держмитслужби України (http://www.customs.gov.ua) в розділі 'Електронна митниця'.

Таким чином Регіональна інформаційна митниця (далі - РІМ) практично завершила створення передумов, необхідних для інтенсивного впровадження технології використання процедур електронного декларування при митному оформленні ЕВМД в режимах 'транзит' та 'експорт'.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження ідентифікує щонайменше декілька обставин, які свідчать про необхідність удосконалення організаційної, функціональної та інформаційної регламентації діяльності митних органів України.

По-перше, система митних органів в незалежній Україні була утворена майже два десятки років тому насамперед для здійснення функцій, пов'язаних із примусовим забезпеченням дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності правил переміщення предметів через митний кордон нашої держави. Загальновідомо, що в умовах проведення економічної реформи діяльність органів управління, орієнтованих на застосування тільки примусових заходів, визнається недоцільною, такою, що не відповідає вимогам часу й не задовольняє у повній мірі потреби громадян.

По-друге, нині посилюється вплив міжнародних організацій на діяльність митних органів нашої держави (зокрема, у сферах міжнародної торгівлі і митної справи). Це обумовлене тим, що Україна офіційно стала членом Світової організації торгівлі (СОТ), а до того набула членства у Всесвітній митній організації (ВМО). Такий намір, є виправданим, оскільки його реалізація дозволить, по-перше, вирішити суттєві проблеми, які постають перед Україною як державою, що орієнтована на здійснення експортних операції, та, по-друге, у найкоротші строки удосконалити національне законодавство з питань митної справи шляхом приведення його у відповідність із міжнародними стандартами.

По-третє, у перебігу інтеграції в міжнародне співтовариство Україна не може не враховувати тенденцій, які спостерігаються у сферах міжнародної торгівлі й митної справи: а) зростають обсяги міжнародної торгівлі та поступово ліквідуються торгівельні бар'єри; б) підвищується увага до імпорту з метою захисту здоров'я і безпеки населення, охорони навколишнього природного середовища; в) митна служба відіграє особливу роль у процесі боротьби з різноманітними правопорушеннями; г) активно запроваджується принцип вибірковості митного контролю; д)покращується інформаційне забезпечення в сфері митної діяльності на базі високопродуктивних інформаційних систем і єдиних стандартів обміну даних тощо.

По-четверте, виникнення нових інформаційних технологій, сучасних видів транспорту і зв'язку, а також лібералізація зовнішньої торгівлі суттєво вплинули на умови роботи митних органів в багатьох країнах, а тому переосмислення поглядів на спрямованість митної політики і пов'язана з цим модернізація митних систем стали необхідними умовами подальшого існування ефективної митної служби .

Основні характеристики діяльності досліджуємої Київської обласної митниці:

1. За 2008 рік Київською обласною митницею забезпечено перерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить 101,8% від завдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце серед усіх митних органів по перерахуванню податків і зборів (питома вага становить 3,6% у загальній сумі перерахованих Держмитслужбою митних платежів).

2. Протягом 2009 року Київською обласною митницею перераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681 017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п'яте місце серед вітчизняних митних органів за об'ємами перерахованих митних податків і зборів.

Основними чинниками удосконалення регламентації діяльності Державної митної служби є гармонізація митних процедур в Україні з митними процедурами в світі, основні з яких обумовлені наступними документами:

1. Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідно із Законом України 'Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур' від 5 жовтня 2006 р. N 227V)

2. Регламентом (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради

від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) Основними цілями 'Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур' (Кіото - Брюссель) є:

- усунення розбіжностей між застосовуваними Договірними Сторонами митними правилами та процедурами, які можуть перешкоджати міжнародній торгівлі та іншим видам міжнародного обміну;

- задоволення потреб учасників міжнародної торгівлі та митних служб у полегшенні, спрощенні та гармонізації митних правил та процедур;

- забезпечення впровадження належних правил митного контролю, та можливості адекватного реагування митних служб на найважливіші зміни у комерційній практиці й адміністративних методах та засобах регулювання;

- забезпечення обов'язковості дотримання Договірними Сторонами зміненої Конвенції основних принципів таких спрощення та гармонізації;

- забезпечення митних служб дієвими процедурами, що підтримуються належними та ефективними методами контролю;

- уможливлення досягнення високого ступеню спрощення та гармонізації митних правил та процедур, що є однією з основних цілей Всесвітньої Митної Ради, та у такий спосіб робить істотний внесок у спрощення міжнародної торгівлі.

- формування територіальної структури митних постів;

- формування структури новітніх митних терміналів європейського рівня;

- впровадження спрощених процедур митного оформлення вантажів;

- впровадження систем віддаленого 'електронного декларування'.

Впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система 'Електронна митниця'), наблизить митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Таким чином, система 'Електронна митниця' об'єднає вже існуючі інформаційні системи контролю за експортом, імпортом і транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щоб забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяними в експортно-імпортних операціях. Вона об'єднає технологічне забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України та суб'єктами ЗЕД.

Крім того, проект дозволить ввести в дію систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі, що надасть їм доступ до місць єдиного електронного доступу для оформлення імпортних та експортних операцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92IV //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 4 червня 2009 року N 1451VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1645

2. Закон України ' Про зовнішньоекономічну діяльність' від 16 квітня 1991року N 959XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 4 лютого 2009 року N 923VI

3. Закон України 'Про електронний цифровий підпис' від 22 травня 2003 року N 852IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 січня 2009 року N 879VI

4. Закон України 'Про електронні документи та електронний документообіг' від 22 травня 2003 року N 851IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 31 травня 2005 року N 2599IV

5. ЗАКОН УКРАЇНИ 'Про Державний бюджет України на 2009 рік' від 26 грудня 2008 року. N 835VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 березня 2009 року N 1131VI - http://www.ligazakon.net - Комп'ютерна законодавчо довідкова система законодавства України 'Лігазакон', 2010

6. Закон України ' Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ' від 28 грудня 2007 року № 107VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 12 грудня 2008 року N 659VI- http://www.ligazakon.net - Комп'ютерна законодавчо довідкова система законодавства України 'Лігазакон', 2010

7. Закон України ' Про Державний бюджет України на 2007 рік' від 19 грудня 2006 року № 489V // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 червня 2007 року № 1119V - http://www.ligazakon.net - Комп'ютерна законодавчо довідкова система законодавства України 'Лігазакон', 2010

8. Указ Президента України 'Про Державну митну службу України' в редакції Указу N 216/98 від 23.03.98 // Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента станом від 30.03.2006 N 272/2006

9. Указ Президента України ' Питання Державної митної служби України' від 24 серпня 2000 року N 1022/2000 // Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента станом від 05.03.2004 N 280/2004

10. Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України //Наказ ДМСУ № 238 від 29.05.2010 - http://www.ligazakon.net - Комп'ютерна законодавчо довідкова система законодавства України 'Лігазакон', 2010

11. Про затвердження Положення про Державну митну службу України // Постанова КМУ від 18 липня 2007 р. N 940 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 23 липня 2008 року N 664)

12. Про схвалення Концепції створення багатофункціональної комплексної системи 'Електронна митниця' : Розпорядження від 17.09.2008 р. №1236 / Україна. Кабінет Міністрів // Офіційний вісник України - 2008. - N71. - С. 5155 ; Митна газета. - 2008. - N19. - С. 34

13. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі

14. Регламент (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради

від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) 15. Регламент Державної митної служби України // Наказ Державної митної служби України від 22 жовтня 2007 р. N 879

16. Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)* * Набула чинності 20 березня 1978 р., для України - 8 грудня 1982 р.

17. Міжнародна торгівельна палата - 'ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів' (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // 'Урядовий кур'єр', N 63, 3 квітня 2000 р., 'Урядовий кур'єр', N 68, 10 квітня 2002 р.

18. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію // Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 2 березня 2010 року N 212)

19. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 р. № 80

20. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді//Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

21. Про основні засади діяльності Держмитслужби у 2010 році // Державна митна служба України , наказ від 17 лютого 2010 року N 119

22. Про затвердження Порядку визначення підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення // Наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2009 року N 736

23. Про затвердження Примірної структури регіональної митниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 29 квітня 2010 року N 424 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 432 )

24. Про затвердження Примірного положення про відділ контролю за переміщенням товарів регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 30 листопада 2006 року N 1071 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 6 травня 2010 року N 442) - Інформаційно-аналітичний центр 'ЛІГА', 1991 - 2010

25. Про затвердження Примірного положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці //ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 червня 2005 року N 487 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 травня 2010 року N 434)

26. Про затвердження Примірного положення про підрозділ митного оформлення регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 18 липня 2008 року N 794 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

27. Про затвердження Примірного положення про підрозділ організації митного контролю регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 1 червня 2009 року N 516 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

28. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )

29. Про затвердження Примірної форми договору про застосування електронної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)

30. Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 26 квітня 2006 року N 335 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 30 квітня 2010 року N 430)

31. Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення // Наказ Державної митної служби України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 року N 590/296/468

32. Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //Наказ Державної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

33. Про створення митного органу і визначення зон діяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць // Державна митна служба України, наказ від 10 вересня 2008 року N 991 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 14 жовтня 2009 року N 959)

34. Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N 314 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 25 квітня 2006 року N 322)

35. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 16 грудня 2008 року N 1414)

36. Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП // Наказ Державної митної служби України від 21 листопада 2001 року N 755 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 січня 2005 року N 3)

37. Порядок взаємодії митниць і залізниць України при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах // Наказ Державної митної служби України, Міністерства транспорту України від 30 березня 2001 року N 231/174 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту України від 28 травня 2004 року N 399/442)

38. Елиферов В. Г., Репин В. В. Бизнеспроцессы: Регламентация и управление. - М.: ИнфраМ, 2005. -- 319 с. (Учебники для программы МВА)

39. Каленський М.М., Войцещук А.Д., Бережнюк І.Г. Митна вартість імпортних товарів: Монографія - К.: Мануфактура, 2005. - 224с.

40. Кунєв Ю.Д., доцент кафедри АМСУ - Процесна складова системно правової моделі митної діляьності // Митна справа:науковоаналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньо економічної діяльності/Гол. ред. С.В. Ківалов. - 2009. - №6(66) жовтеньгрудень . - стор.58 65

41. Митна справа: Навч. посіб.: В 3т. / За ред. А.Д. Войцещука. - К.: Мануфактура, 2006. Навчальне видання 'Митна справа'

42. Основи митної справи: Навч. посіб./ За ред. П.В. Пашка. - 2ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, КОО, 2002. - 318 с.:іл.

43. Роб Дэвис и Эрик Брабендер 'BPM для начинающих. Моделирование бизнеса с ARIS Design Platform'. - М.: IDS Scheer Россия( Пер. с англ.), 2008. -- 436 с.

44. Романенко Г.В., начальник Київської регіональної митниці - Служба в митних органах України як вид спеціалізованої державної служби: принципи правового та моральноетичного характеру // Митна справа:науковоаналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньо економічної діяльності/Гол. ред. С.В. Ківалов. - 2010. - №2(68) березеньквітень . - стор.11 15

45. Управління в митній службі: Підручник / За заг. ред. Ю.Д. Кунєва. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 294 с.

46. Тези лекцій з основ митної справи / За ред. О.Т. Корнійчука, І.Г. Бережнюка, М.М. Іванюка. - Хмельницький: Поділля, 1996. - 344с

47. Шершун А.А., Нездоровін В.П., Миропольська О.В. Основи митного законодавства в Україні: Навч.метод. посіб. - К.: ТП Пресс, 2004. - 416с.

48. http://www.customs.gov.ua - Офіційний сайт Державної митної служби України, 2010

49. http://www.ukrstat.gov.ua - Офіційний сайт державного комітету статистики України, 2010

50. Smart, P.A, Maddern, H. & Maull, R. S. (2008) Understanding Business Process Management: implications for theory and practice, British Journal of Management, on line 2008

51. Wil van der Aalst, Kees van Hee: Workflow Management: Models, Methods, and Systems, B&T, 2006, ISBN 0262720469

Додаток А

Структура та кодування підрозділів Київської обласної митниці згідно 'Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій України' [30]

14	Київська обласна митниця	12500 00 00
Зона діяльності - Київська область, за винятком аеропорту 'Бориспіль', аеродрому 'Київ (Антонов)' ('Гостомель'), зони відчуження ЧАЕС і смт Вільча, з виключенням з компетенції митниці питань, що належать до компетенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуваться за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях
Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил	12500 00 01
Відділ внутрішньої безпеки	12500 00 02
Відділ митних платежів	12500 00 03
Відділ інформаційної роботи та митної статистики	12500 00 04
Відділ контролю за переміщенням товарів	12500 00 05
Відділ контролю митної вартості	12500 00 06
Відділ номенклатури та класифікації товарів	12500 00 07
Сектор з питань захисту прав інтелектуальної власності відділу організації митного контролю	12500 00 08
Відділ митного оформлення N 1	12500 00 09
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 1	12500 00 10
Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 1	12500 00 11
Відділ митного оформлення N 2	12500 00 14
Відділ митного оформлення N 3	12500 00 15
Відділ митного оформлення N 4	12500 00 16
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 4	12500 00 17
Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 4	12500 00 18
Відділ митного оформлення N 5	12500 00 19
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 5	12500 00 20
Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 5	12500 00 21
Відділ митного оформлення N 6	12500 00 22
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 6	12500 00 23
Відділ митного оформлення N 7	12500 00 24
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 7	12500 00 25

Додаток Б

ПЛАН заходів з реалізації Концепції створення багатофункціональної комплексної системи 'Електронна митниця'

	Найменування заходу	Строк виконання
1.	Створення нормативно-правової бази для застосування багатофункціональної комплексної системи 'Електронна митниця' (далі - комплексна система)	2009 рік
2.	Створення оптимальної структури інформаційного наповнення електронних систем, призначених для підготовки рішень	' -
3.	Поступове об'єднання автоматизованих систем, що функціонують у митній службі	' -
4.	Розвиток відомчої телекомунікаційної мережі, призначеної для передачі даних, голосу, відеозображення, та інтеграція її з іншими аналогічними мережами органів державної влади	' -
5.	Забезпечення захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах митних органів	' -
6.	Забезпечення митних органів сучасними інформаційно-телекомунікаційними системами та упорядкування практики застосування технічних засобів митного контролю	' -
7.	Створення системи адміністрування рішень митних органів під час підготовки, прийняття, доведення рішень та контролю за їх виконанням, що є необхідною умовою для мінімізації часу проходження митних процедур (для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності) та раціоналізації дій контролюючих органів	2010 рік
8.	Створення системи оперативного виконання рішень митних органів	' -
9.	Запровадження електронного цифрового підпису в межах комплексної системи	' -
10.	Створення комплексної системи захисту інформації	' -
11.	Удосконалення програмного забезпечення функціонування механізму електронного декларування	2010 рік
12.	Введення в дію у повнофункціональному режимі резервного центру обробки даних
13.	Розвиток телекомунікаційної мережі з метою збільшення її загальної пропускної спроможності	' -
14.	Розвиток інформаційно-телекомунікаційного комплексу електронної пошти як інфраструктури транспортної системи електронного документообігу Держмитслужби	' -
15.	Створення та введення в дію резервного центру обробки даних електронної митниці	' -
16.	Виконання робіт щодо гармонізації документів комплексної системи з вимогами Європейського Союзу	' -
17.	Введення в дію засобів централізованого управління та адміністрування комплексної системи	' -
18.	Запровадження на всіх рівнях системи аналізу ризиків як складової частини автоматизованої системи митного оформлення товарів і транспортних засобів	до 2014 року
19.	Впровадження системи електронного документообігу у всій системі управління митними органами	' -
20.	Забезпечення функціонування комплексної системи в повному обсязі	' -