Зовнішньоторговельний контракт купівлі-продажу

/

/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни ' Основи зовнішньоекономічної діяльності '

Тема: Зовнішньоторговельний контракт купівлі-продажу

ЗАВДАННЯ

1. Тема роботи: Зовнішньоторговельний контракт купівлі-продажу 200 т. Цементу по DAP, з умовою оплати - інкассо, одержувачу - резиденту Туреччини .

2. Дата здачі студентом закінченої роботи '04' грудня 2014

3. Вихідні дані для роботи: список літератури представлений в методичному вказівці, наукові роботи фахівців, Інтернет ресурси, закони України та постанови Кабінету Міністрів України.

4. Зміст питань, що підлягають розробці: аналіз положень зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу; аналіз нормативно - правових актів, що регулюють складання зовнішньоторговельного договору купівлі- продажу розробка самого договору.

5. Дата видачі завдання '22' серпня 2014 року.

Керівник

Завдання прийняла до виконання.

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичний роздiл

1.1 Вихiднi данi дані

1.2 Основні положення контракту

1.2.1 Преамбула

1.2.2 Предмет контракту

1.2.3 Ціна і загальна сума товару

1.2.4 Базис поставки

1.2.5Якість товару

1.2.6 Термін поставки

1.2.7 Умови платежу

1.2.8 Здача-приймання товару

1.2.9 Гарантії претензії

1.2.10 Упаковка товару, маркування товару

1.2.11 Відвантаження товару

1.2.12 Санкції

1.2.13 Страхування

1.2.14 Форс-мажор

1.2.15 Арбітраж

1.2.16 Інщі умови контракту

1.2.17 Юридичні адреси сторін

2. Практичний роздiл

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Узагальнене тлумачення зовнішньоекономічного контракту дано в ч. 6 ст. 1 Закону України 'Про зовнішньоекономічну діяльність': під зовнішньоекономічним договором розуміють матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право складати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо або у виключній формі заборонені законами України. Як і будь-яка цивільно-правова угода, зовнішньоекономічний договір може відповідати ряду загальних вимог (умов), дотримання яких є необхідним для дії угоди.

Необхідною умовою дії зовнішньоекономічного контракту є дотримання письмової форми, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України. У разі якщо зовнішньоекономічний договір підписується фізичною особою, потрібна тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір підписують дві особи: особа, яка має таке право відповідно до посади, відповідно до установчих документів, та особа, уповноважена довіреністю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, одноосібне, якщо установчі документи не передбачають іншого.

Типовий контракт друкується друкарським способом і містить найбільш характерні права та обов'язки сторін при торгівлі певними видами товарів та наданні послуг. Для полегшення роботи з контрагентами типові контракти оформлені мовами, якими здійснюється основна маса угод.

У 1980 р. Торгово-промислова палатаФранції розробила всесвітню форму контракту купівлі-продажу, уніфікований набір контрактних умов. У 1980 р. у Відні конференція ООН прийняла Конвенцію з договорів міжнародної купівлі-продажу, положення якої за допомогою уніфікованих правил забезпечують збалансованість інтересів і встановлюють рівноправні відносини між продавцем і покупцем. Конвенція набула чинності з 1 січня 1988 р. після ратифікації її десятьма країнами .

Текст зовнішньоекономічного договору (контракту) складається відповідно до Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської Інтеграції України від 06.09.2001 р. №201.Відповідно до цього Положення узовнішньоекономічному договорі обов'язково має бути відображено весь спектр правових відносин між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. За чинним українським законодавством права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту). Практично під час укладання договору (контракту) неможливо передбачити всі питання, які можуть виникнути під час його виконання. Тому сторони в кожному конкретному випадку вирішують самостійно, які з умов будуть суттєвими і обов'язковими.

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 ВИХІДНІ ДАНІ

Згідно з представленими для виконання курсового проекту вихідних даних, на підставі додаткових матеріалів, нормативно-технічної та довідкової документації в курсовому проекті використовуються такі дані:

- Об'єкт угоди (товар): цемент;

- Одиниця виміру: тонна;

- кількість Товару: 200 одиниць;

- Базисна умова поставки (згідно Інкотермс 2010): DAP, митний термінал м. Запоріжжя

- Валюта ціни: долар

- Валюта платежу: долар

- Умови платежу: інкасо

- Вид: безготівковий розрахунок;

- Форма: разова поставка;

- Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом: запит, вільна оферта.

- Стиль проведення переговорів - в залежності від ділової культури країни контрагента;

- Форма проведення переговорів - особиста зустріч.

- Вітчизняний контрагент (продавець):

Виробник Торгова компанія «Евро ресурс»

Юридична адреса: вул. Космічна 21, Запоріжжя, 69104, Україна

Тел.: +380 (63) 807-06-74

Тел.: +380 (61) 770-52-44

Реквізити: ЄДРПОУ: 35412530 № свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ: 100093872

ІПН:354125310310 Антіпенко Г.А.

Рахунок: АТ « Райффайзен Банк Аваль» , МФО 380805. Поточний рахунок 26000074569

Адреса електронної пошти: office@evrostandart.com.ua

Стандарт ISO 9001-2000

- Іноземний контрагент (покупець)

ТОВ «Єнка»

Юридична адреса: Sancak Mahallesi, 512. Sokak, № 17, Зankaya - Ankara

Телефон:(0312)440-86-11

Факс:(0312)440-53-00

E-mail:emb_tr@mfa.gov.ua

Р / с 409875696537975 в 'Great Basik' Visalima, 123. Ankara

ОКПО 3456789096554 УНН 867448798654

Авізуючий і підтверджуючий банк - Golden PY, Париж, Франція.

- Ціна за одиницю товару: 2564 $ (за тонну товару)

Загальна вартість контракту становить 512800 (П'ятсот дванадцять тисяч вісімсот) доларів США.

- Умови платежу: інкасо.

1.2 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНТРАКТУ

1.2.1 Преамбула (визначення сторін)

З преамбули починається текст контракту. вказується:

- Найменування та реєстраційний номер контракту.

- Місце і дата укладення контракту. Місце укладення контракту впливає на те, закон якої держави буде застосовуватися у випадку арбітражного розгляду.

- Визначення сторін. Спочатку продавець, потім покупець. Вказується повна назва підприємства; реєстраційний код підприємства; повний юридичну адресу; ПІБ особи, що представляє інтереси кожної зі сторін; найменування документа, що підтверджує повноваження даної людини.

1.2.2. Предмет контракту

У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту). Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується іще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг). У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки. Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати: усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію; кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обгрунтуванням технологічних втрат сировини; втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки..

1.2.3 Ціна та загальна сума контакту

У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту). При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладення. У договорі (контракті) про переробку давальницької сировини, крім того, зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки. У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором (контрактом), з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи за Класифікатора іноземних валют.

1.2.4 Базис поставки

Кожна країна у зовнішньоекономічній діяльності керується правилами, історично склалися на підставі постійного й одноманітного повторення фактичних відносин. Це так звані торгові звичаї. У зовнішньоторговельній практиці країн у тлумаченні цього терміну є розбіжності, які можуть призвести до виникнення непорозумінь під час укладання контрактів і як наслідок - до непередбачених фінансових витрат і т.п. Щоб уникнути небажаних наслідків, у міжнародній практиці застосовують спеціальні умови, що називаються базовими умовами поставки. Застосування базових умов поставки спрощує складання й узгодження контрактів, допомагає знайти способи розподілу відповідальності та уникнути розбіжностей.

З метою однакового розуміння сторонами контрактів термінів Міжнародної торгової палатою Україні розроблено правила їх тлумачення, які вперше були опубліковані в 1936 р. у збірці під назвою 'Інкотерм'. З розвитком зовнішньоекономічної діяльності до цих правил вносилися зміни та доповнення. Нова і діюча в даний час редакцію 'Інкотермс' була прийнята в 2000 р. Указом Президента України від 04.10.1994 р. та встановлено обов'язковість дотримання правил 'Інкотермс' суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Умови 'Інкотермс' визначають, яким чином продавець і покупець розподіляють відповідальність, витрати і ризик при здійсненні контракту. Крім цього, в окремих методах визначення митної вартості товарів з метою нарахування митних платежів враховуються базисні умови поставки. Це такі методи, як додавання вартості і віднімання вартості.

Відповідно ці всі умови можна розділити на чотирьох групи: Е, F, С, В.

Е група включає умова (ЕХ) - франко-завод (ЕХ 'Works'). Ця умова забезпечує мінімальний ризик для продавця. Відповідно до нього продавець лише надає товар покупцеві на своєму заводі або складі і не несе відповідальності за його завантаження. Всі витрати та ризик, пов'язані з доставкою товару в місце призначення, несе покупець.

Група F включає такі умови: 1) FСА - франко-перевізник - по цій умові обов'язки продавця щодо поставки вважаються виконаними після передачі товару, звільненого від мита на експорт, під відповідальність перевізника, вказаного покупцем, у певному місці та пункті. Якщо по торговому звичаєм щодо укладення контракту з перевізником потрібна допомога продавця, то продавець може діяти на ризик і за рахунок покупця. Це застосовується для будь-якого виду транспорту. 2) FАS - Франко вздовж борту судна - умова, яка визнає виконаними обов'язки продавця, якщо товар розміщується вздовж борту судна на причалі чи на ліхтерах у вказаному порте відвантаження.

3) FОВ - франко-порт - умова, що означає, що обов'язок продавця щодо доставки виконана після того, як товар передано через поручні судна в певному порте відвантаження і вимагає від продавця митного звільнення товару на експорт від продавця.

До групи С входять чотири умови:

1) СFR - вартість і фрахт - умова, згідно з яким продавець повинен відшкодувати витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у визначений порт.

2) СІR - вартість, страхування, фрахт - умова, що означає, що продавець має такі самі обов'язки, як і в СFR, крім цього, він повинен забезпечити морське страхування проти ризику покупця від втрати товару під час перевезення. Продавець складає договір страхування та сплатити страхову премію.

3) СРТ - перевезення в ... - Умова, що означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару у вказане місце призначення. Ризик пропажі або пошкодження товару, а також додаткові витрати, зумовлені обставинами, що виникли після поставки товару перевізнику, переходять від продавця до покупця після поставки товару на збереження перевізнику.

4) СІР - перевезення і страхування, оплачені в ... - Умова, що означає, що продавець має такі ж самі обов'язки, як і в попередньому умови, але додатково він повинен забезпечити страхування вантажу проти ризику покупця від втрати або пошкодження товару від перевезення. Продавець укладає договір страхування і сплачує страхову премію.

До групи входять такі умови:

1) DАF - поставлений до кордону - це умова, що означає, що обов'язок продавця щодо доставки виконано, якщо товар, звільнений від мита, передається на експорт у визначеному місці і місці на кордоні, але до митного кордону сусідньої країни. Тут важливо, щоб цей кордон було конкретно визначена із зазначенням найменування пункту і місця.

2) DЕS - поставлено франко-судно. Обов'язок продавця виконана після того, як товар передається покупцеві на борту судна не звільненим від мита на імпорт в певному порте призначення. Застосовується для морського і річкового транспорту.

3) DЕQ - доставлено франко-причал. Обов'язки продавця виконані після того, як він надає товар у зазначеному порту призначення звільненим від мита на імпорт.

4) DDU - доставлено, мито не сплачено. Обов'язки продавця виконані після того, як він надає товар у розпорядження покупця в зазначеному місці в країні імпорту. Застосовується незалежно від виду транспорту.

5) DDР - доставлено, мито сплачено. Обов'язки продавця виконані після того, як він надав товар у зазначеному місці країни імпорту. За цією умовою максимальні зобов'язання у продавця.

1.2.5 Якість товару

Визначити якість товару в контракті купівлі-продажу - означає встановити якісну характеристику товару, тобто сукупність властивостей, що визначають придатність товару для використання його по призначенню відповідно до потреб покупця. Вибір способу визначення якості залежить від характеру товару, від практики, що склалася в міжнародній торгівлі даним товаром, і інших умов.

а) за стандартом.

Цей спосіб припускає, що якість товару, що поставляється, точно відповідає визначеному стандарту. Стандарти розробляються різними урядовими організаціями (так звані національні стандарти, наприклад, ДСТ, DIN), спілками підприємців, науково-технічними асоціаціями та інститутами, страховими компаніями й ін. Застосування стандартів полегшує встановлення в контрактах якості товарів із загальними родовими ознаками й уніфікованої продукції; у контракті досить послатися на номер і дату стандарту і вказати організацію, яка його розробила. По стандарту визначається якість більшості товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі, зокрема, машин і устаткування, чорних металів, зернових, каучуку бавовни й інших.

б) по технічним умовам

Якщо на даний товар відсутні стандарти, а також через особливі умови виробництва й експлуатації товару, для встановлення спеціальних вимог до його якості застосовуються технічні характеристики. Вони містять докладні технічні властивості товару, опис матеріалів, із яких він повинний виготовлятися, правила і методи перевірки й іспитів. По технічним умовам звичайно визначають якість товарів, що виконуються на основі індивідуальних замовлень, унікального устаткування, складного промислового устаткування й апаратури. Технічні умови на машини й устаткування можуть бути представлені або самим замовником під час підписання контракту купівлі-продажу, або розроблені фірмою-постачальником і підтверджені замовником. Технічні умови приводяться або в самому тексті контракту, або в додатку до нього.

в) за специфікацією.

Специфікація містить звичайно, необхідні технічні параметри, що характеризують товар. Специфікації складаються в основному експортерами, тому що характеризують індивідуальний товар, але можуть складатися й імпортерами, різними асоціаціями й іншими організаціями, як національними, так і міжнародними. У контракті в цьому випадку необхідно вказати організацію, що склала специфікацію, і надати основні показники цієї специфікації.

г) за зразком.

Спосіб визначення якості товару за зразком розповсюджений в основному в торгівлі споживчими товарами, а також деякими видами машин і устаткування індивідуального виготовлення, і найчастіше використовується при укладенні угод на виставках і ярмарках. Продавець надає покупцю кілька зразків продукції, покупець випробує їх властивості і, якщо вони його задовольняють, замовляє велику партію. У контракті записується, що якість товару повинна відповідати зразкам, визначається порядок звірення поставленого товару зі зразком (вказуються умови, за якими товар може відхилятися по якості від зразка, а також терміни збереження сторонами зразків (наприклад, протягом якогось терміну з дати надходження останньої партії товару). Звичайно прийнято відбирати три зразки: один екземпляр зберігається в покупця, інший - у продавця, третій - у якої-небудь нейтральної організації (наприклад, торговельної палати), зазначеної у договорі.

д) за описом

Цей спосіб використовується для визначення якості товарів, з індивідуальними ознаками, наприклад, фруктів. У контракті докладно описуються усі властивості товару.

е) за попереднім оглядом.

За попереднім оглядом звичайно продаються товари на аукціонах і зі складів. У контракті цей спосіб позначається словами 'оглянуто-схвалено'. Покупцю надається право оглянути всю партію товару у встановлений термін. Продавець повинний гарантувати якість товару таким, яким його оглянув і схвалив покупець, і продавець фактично не відповідає за якість поставленого товару, якщо тільки в ньому не було схованих недоліків, які покупець при огляді товару установити не міг і про які йому не було повідомлено до здійснення угоди.

ж) за змістом окремих речовин у товарі.

Цей спосіб визначення якості припускає встановлення в контракті у відсотках мінімально припустимого змісту корисних речовин і максимально припустимого змісту небажаних елементів чи домішок.

з) по виходу готового продукту.

При цьому способі в контракті встановлюється кількість (у відсотках до загальної маси чи в абсолютних величинах) кінцевого продукту, що повинний бути отриманий із сировини (наприклад, цукру-рафінаду з цукру-сирцю, пряжі з вовни, олії з насінь).

і) по натурній вазі.

Цим способом визначають якість зернових. Натурна вага - це вага одного гектолітра (одиниця об'єму) зерна. Натурна вага відображає фізичні властивості зерна (форма, розмір зерна, наповненість, питома вага), а також дає уявлення про вихід борошна й крупи з нього. Показники натурної ваги звичайно застосовуються в сполученні з іншими показниками (наприклад, зміст сторонніх домішок у зерні).

к) спосіб 'тель-кель'.

Цей спосіб застосовується, зокрема, при продажі врожаю зернових, цитрусових 'на корені' (ще не знятого), коли продавець не несе відповідальності за якість товару, що поставляється, і означає постачання товару 'яким він є'. Покупець зобов'язаний прийняти товар незалежно від його якості, якщо він відповідає найменуванню (виду, сорту), зазначеному в договорі, і позбавлений права подавати рекламацію. Цей спосіб застосовується також при морському перевезенні вантажів, коли продавець не несе відповідальності за погіршення якості товару в дорозі.Крім цих основних способів визначення якості можуть використовуватися і деякі інші способи, наприклад, показники розмірів окремих частин товару (каменів вугілля, насіння, крупинок солі), фарбування товару (бавовни, цукру, каучуку), запаху та інші. Якість товару в контракті часто визначається застосуванням двох чи декількох перерахованих вище способів. Якщо в контракті не зазначено спосіб визначення якості, звичайно вважається, що якість товару, що поставляється, повинна відповідати середній якості, яка є в країні продавця чи в країні походження товару, звичайним для даного виду товару.

6. Термін поставки

Під строком поставки товару розуміється момент, коли продавець зобов'язаний передати товар покупцю чи з його доручення особі, що діє від його імені.Кількість товару, зазначена в контракті, може бути поставлена одноразово чи вроздріб (партіями). При одноразовому постачанні встановлюється один термін постачання. При постачанні партіями в контракті вказуються проміжні терміни постачання.Термін постачання в контракті може бути встановлений:

- визначенням календарного дня постачання;

- визначенням періоду, протягом якого повинно бути зроблено постачання (календарний місяць, квартал чи рік, час чи місяць кварталу, проміжок між визначеними датами). Якщо термін постачання позначається календарним місяцем, кварталом або роком додають слова ''протягом' чи 'не пізніше'. При періодичних постачаннях термін може позначатися словами 'щомісяця', 'щокварталу'. У довгострокових контрактах звичайно встановлюються загальний термін дії контракту і проміжні терміни, що можуть бути визначені або відразу на весь термін дії угоди або наприкінці кожного календарного року на наступний рік. Встановлення терміну постачання шляхом визначення періоду є найбільш розповсюдженим у комерційних справах фірм;

- застосуванням прийнятих у торгівлі термінів, таких як 'негайне постачання', 'швидке постачання', 'без затримки', 'товар у наявності на місці', 'зі складу'. Ці терміни використовуються звичайно в тих випадках, коли між укладанням договору і його виконанням проходить невеликий термін. Це можливо, якщо в момент висновку контракту товар вже є у розпорядженні продавця (тобто наявний товар). Найбільш часто зустрічається термін 'негайне постачання', що означає постачання протягом 14 днів після укладання угоди. Подібне визначення термінів постачання застосовується при укладанні контрактів на товарних біржах, міжнародних аукціонах, при продажу товарів зі складу;

- шляхом вказівки кількості днів, тижнів, місяців, рахунок яких починається з моменту здійснення однієї зі сторін (чи обома сторонами) передбаченого в контракті дії по виконанню обумовленого обов'язку. Іноді контрагенти взагалі не встановлюють точно терміну, після закінчення якого закінчується право постачання або прийняття товару, а визначають цей термін погодженими умовами. При цьому, якщо в контракті інакше не обумовлено, термін, протягом якого товар повинний бути поставлений відповідно до зазначених умов, визначається встановленими звичаями й практикою даної галузі торгівлі. І, нарешті, покупцю може бути надано право зажадати передачі йому товару в будь-який час протягом тривалого періоду (звичайно, кілька тижнів або навіть місяців) з попередженням продавця за кілька днів чи тижнів про своє бажання прийняти товар. Цей спосіб невигідний продавцю і вигідний покупцю, вимагає додаткових зусиль з боку продавця, і тому зустрічається в практиці торгівлі порівняно рідко. У контракті може бути передбачене право продавця поставити товар достроково. Якщо це право не обумовлено в контракті, дострокове постачання можливе тільки за згодою покупця. Звичайно, дострокове постачання припускає і дострокову оплату товару покупцем.

1.2.7 Умови платежу

Умови платежу визначають порядок і строки оплати вартості товару, який зазначений у зовнішньоторговельному контракті. Вони установлюються індивідуально. Вибір умов платежу залежить від сили партнерів на ринку. При обговоренні сторонами умов платежу дуже важливим є погодження таких питань: коли належить робити платіж (наприклад, до, у момент чи лише після поставки товару); у який спосіб має бути здійснено платіж (форма розрахунків);де він повинен бути здійснений. Аналіз міжнародної торгівлі свідчить, що найбільшого поширення набули два основні способи торговельних розрахунків: на умовах негайного платежу й оплати в розстрочку. Крім того, часто виділяють дві додаткові платіжні умови -- комбінований платіж і кредит з опціоном негайного платежу. Виділяти два останні у самостійні умови недоцільно, оскільки вони є лише похідними від основних платіжних умов. Традиційно залежно від домовленостей контрагентів, а також специфіки товарів, що продаються, імпортер здійснює негайний платіж за однією з таких умов:

а) після отримання підтвердження про закінчення відвантаження товару в порту відправлення;

б) при врученні імпортеру комплекту товарних документів з наданням для оплати кількох пільгових днів і годин;

в) при прийманні товару імпортером у порту призначення.

Практика проведення міжнародних розрахунків свідчить, що за умови негайної оплати товару імпортеру та його банку надається 3--5 пільгових днів для ознайомлення з товаророзпорядчими документами і здійснення платежу, якщо інші умови не зазначені в контракті та платіжних інструкціях експортера. При цьому максимальний строк перевірки документів у банку -- сім днів. У міжнародній практиці досить часто затримується негайний платіж на кілька днів з різних причин: територіальна віддаленість контрагентів та їхніх банків, необхідність здійснення платежів через треті банки, затримання оплати з вини імпортера. Проте, з банківського погляду, негайним вважається платіж, на здійснення якого витрачено часу не більше, ніж необхідно для опрацювання контрагентами та їхніми банками платіжних документів.

Міжнародні розрахунки переплітаються з обміном валют і наданням кредитів зовнішньоторговельними партнерами одне одному. У цьому проявляється зв'язок міжнародних валютно-кредитних і розрахункових операцій. У світовій торгівлі широко використовується комерційний кредит, який реалізується через надання продавцем покупцю відстрочки платежу за поставлений товар.

Розстрочка платежу передбачає взаємозв'язок торговельної та кредитної угод. Закінчення торговельної операції збігається з початком кредитної угоди, яка, у свою чергу, буде завершена погашенням підприємством-боржником заборгованості за позичкою. Особливість розстрочки платежу в тому, що угода позики не є головною метою. Вона лише супроводжує угоду з купівлі-продажу товару.

Покупці з ряду причин вдаються до відстрочення платежу частіше, ніж до отримання банківського кредиту для негайної оплати товару. Це пояснюється тим, що банківський кредит часто є дуже дорогим і не завжди доступним. Дійти до взаємної домовленості з партнерами завжди легше, особливо у разі тривалого і плідного співробітництва. Прагнення покупця платити у розстрочку обумовлено його бажанням негайно отримати право власності на матеріальні цінності, на їх використання у виробництві або для перепродажу, тоді як платіж для погашення заборгованості він може здійснити пізніше.

Ефективність виконання зовнішньоторговельних контрактів залежить від правильного вибору форми розрахунків. Під формою розрахунків у зовнішній торгівлі розуміють способи оформлення, передання й оплати товаророзпорядчих і платіжних документів, які використовуються в міжнародній комерційній і банківській практиці. Основними формами розрахунків, які використовуються в міжнародній торгівлі, є документарний акредитив та документарне інкасо, банківський переказ, платіж на відкритий рахунок та авансові платежі. Детально всі форми міжнародних розрахунків будуть розглянуті в третьому та п'ятому розділах.

Важливим моментом при обговоренні умов платежу є вибір країни, де буде здійснюватись платіж. Адже значний вплив на міжнародні розрахунки має валютне та зовнішньоторговельне регулювання. Якщо в цих сферах є значні обмеження, то швидке та ефективне проведення розрахунків майже неможливе. Крім цього, негативний вплив на швидкість проведення міжнародних розрахунків має платіжна система та розрахункова дисципліна, які, наприклад у багатьох країнах СНД, перебувають на низькому рівні. Так, у Росії, Україні та в інших країнах дуже часто спостерігається ситуація, коли комерційні банки навіть при отриманні вчасно платіжних документів, зараховують кошти на рахунок своїх клієнтів зі значними затримками, що негативно впливає на розвиток відносин між торговельними партнерами.

1.2.8 Здача-приймання товару

Зміст умови договору міжнародної купівлі-продажу про здачу-приймання товару по кількістю і якістю залежить в першу чергу від базисної умови постачання і характеру самого товару. При цьому діє загальне правило, якщо інше не обумовлено в контракті, за якою товар повинен здаватися і прийматися за кількістю і якістю в той момент і в тому місці, коли і де відбувається перехід права власності на товар і ризику випадкової загибелі товару або його пошкодження з продавця на покупця.

* Здача товару - це передача товару продавцем у володіння покупця відповідно з умовами контракту купівлі-продажу, в результаті якої до покупця переходить повний контроль над товаром (вручення товаророзпорядчих документів розглядається як передача самого товару). Передача товару покупцеві, іменована поставкою (delivery), проводиться за рахунок продавця. У витрати по здачі включаються вартість зважування, підрахунку, маркування, пакування, можливі митні та інші збори.

* Приймання товару - це перевірка покупцем відповідності якості, кількості та комплектності товару його характеристиці і технічним умовам, зазначеним у контракті.

Здача-приймання (acceptance of goods) - це один акт, в умовах контракту він може бути відображений наступної формулюванням:

'Товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем ...'

Як правило, в контракт включаються умови про порядок здачі-приймання: вид, термін і місце фактичної здачі-приймання, способи перевірки та методи визначення кількості та якості фактично поставленого товару, зазначається, ким здійснюється його здача-приймання.

Здача вантажів перевізнику. Здача товару перевізнику зазвичай вважається передачею товару покупцеві, якщо вона супроводжується видачею документів, що виключають контроль продавця над товаром. У даному випадку діє самостійний контракт перевезення вантажу/товару. Обов'язки сторін полягають у тому, що продавець (відправник) пред'являє вантаж/товар перевізнику, перевізник здійснює його приймання, перевезення і подальшу здачу покупцю (отримувачу). Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його покупцю (отримувачу). Кордону і заходи відповідальності обумовлюються контрактом перевезення і регулюються базисними умовами поставки.

Розрізняють кілька видів здачі-приймання:

попередня (preliminary acceptance);

остаточна (final acceptance);

по кількості (quantity acceptance);

за якістю (quality acceptance).

За попередньою приймання товар піддається огляду на підприємстві продавця в цілях визначення кількості, якості, правильності пакування та маркування товару, відповідності його технічних умов. В результаті попередньої приймання товару покупець може забракувати його при виявленні недоліків у якості і кількості або вимагати усунення недоліків у визначений термін. При остаточній здачі-приймання фіксується фактичне виконання поставки у встановленому місці і у належний строк. За результатами остаточної приймання проводяться розрахунки по торговій угоді.

Місце здачі-приймання вказується в контракті точно. Це може бути підприємство, склад, порт, станція тощо

Термін здачі-прийомки - це період часу, протягом якого покупець зобов'язаний провести перевірку кількості товару відразу ж по його отриманні, а якість перевіряється протягом більш тривалого терміну, коли товар 'працює'. Таким чином, терміни приймання товару по кількості та якості можуть не збігатися.

1.2.9 Гарантії - претензії

У контрактах на машини й устаткування звичайно, міститься умова, по якій продавець приймає відповідальність за якість товару протягом визначеного гарантійного терміну. У ньому визначаються обсяг наданої продавцем гарантії, гарантійний термін обов'язку продавця у випадку виявлення дефектного товару чи невідповідності його контракту. Обсяг наданої гарантії залежить від характеру товару і технічних умов контракту. У контрактах на стандартні машини й устаткування звичайно містяться тільки вказівки на те, що продавець гарантує високу якість і нормальну роботу проданих машин. У контрактах на складне устаткування, а також на судна обсяг гарантій значно вище. Термін гарантії може складати від декількох місяців до декількох років.

Гарантійний період може обчислюватися з дати постачання товару, з дати передачі товару першому споживачу; з моменту одержання покупцем від продавця повідомлення в писемній формі про те, що устаткування готове до відправлення; з дати пуску устаткування в експлуатацію.

Якщо протягом терміну гарантії устаткування виявиться дефектним чи не буде відповідати умовам контракту, продавець зобов'язаний за свій рахунок на вибір покупця усунути дефекти чи замінити дефектне устаткування новим доброякісним обладнанням, що поставляється без зволікання у встановлене в договорі місце. Якщо усунення дефектів виконується за узгодженням між сторонами силами покупця, продавець зобов'язаний відшкодувати йому пов'язані з цим витрати. Якщо недоліки не можуть бути усунені обома сторонами, то покупець має право відмовитися від контракту або зажадати від продавця зменшення ціни поставленого устаткування. Продавець у цьому випадку зобов'язаний повернути всі суми, сплачені покупцем за контрактом, включаючи визначені відсотки річних, і відшкодувати понесені їм збитки.

При постачанні складного устаткування, що вимагає монтажу і технічного обслуговування силами продавця, контракт повинний містити умови, що обумовлюють порядок монтажу і технічного обслуговування. Ці умови можуть бути включені в текст контракту окремим пунктом, однак можна обумовити ці умови в окремому контракті на монтаж і технічне обслуговування, що буде доповнювати основний контракт купівлі-продажу. У контракті купівлі-продажу записується, що монтаж, гарантійне й післягарантійне технічне обслуговування устаткування виконується відповідно до умов договору на монтаж і техобслуговування. Необхідно в текст контракту купівлі-продажу включити пункт про те, що покупець зобов'язується до початку монтажу провести всі підготовчі роботи, для того, щоб фахівці продавця, що прибули для монтажу, могли відразу ж приступити до роботи. Вартість монтажних робіт можна відразу закласти у вартість устаткування за контрактом купівлі-продажу, але можна оплату цих робіт обумовити в контракті на монтаж і техобслуговування.

Якщо складається окремий контракт на монтаж і техобслуговування, то усі права, обов'язки й відповідальність сторін, пов'язані з проведенням цих робіт, регулюються винятково умовами контракту на монтаж і техобслуговування, тому складання такого контракту також вимагає дуже серйозного підходу.

1.2.10 Упаковка товару; маркування товару

Основне призначення упаковки при здійсненні міжнародних торгових контрактів - запобігання товарів від загибелі й ушкоджень при їх транспортуванні від продавця до покупця. Крім того, вона повинна створювати раціональні одиниці для складування, транспортування, навантаження і розвантаження товарів. Вид упакування визначається, у першу чергу, характером товару, який у неї поміщений, зовнішніми впливами, яким може бути підданий товар, і часом, протягом якого товар повинний знаходитися в упакуванні. Очевидно, що останні фактори залежать від шляху перевезення, транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів, що використовуються.

Звичайно, в контракті розрізняють зовнішнє упакування - тару (шухляди, картонні коробки, бочки, контейнери та ін.) й внутрішнє упакування, невіддільне від товару. Якість як зовнішнього, так і внутрішнього упакування найчастіше встановлюється перерахуванням у контракті вимог, яким вона повинна задовольняти. При наявності встановлених стандартів чи технічних умов на упакування її якість може визначатися посиланням на відповідні стандарти і технічні умови.

У західноєвропейських країнах прийняті єдині норми по упаковці товарів. МОС, міжнародна організація по стандартизації розробила інструкції, якими варто керуватися при експортному упакуванні товарів.

Для транспортування більшості видів товарів у міжнародній торгівлі найбільш часто використовуються контейнери. Вони забезпечують найкращий захист товарів від ушкоджень. Крім того, зручні в самому процесі транспортування, контейнерні перевезення застосовуються не тільки при транспортуванні водними видами транспорту, але і залізничним, автомобільним і навіть повітряним.

Для перевезення сипучих вантажів у західноєвропейських країнах застосовуються 'м'які' контейнери - пластикові мішки великих розмірів. Варто мати на увазі, що такі контейнери можуть бути багаторазового використання. Тому при укладанні угод, що передбачають кілька постачань сипучого товару, має сенс обмовити саме таке упакування. Нарешті, у деяких випадках для транспортування товарів буває досить заводського упакування, картонні шухляди, особливо якщо вони стандартних розмірів.

При укладанні торгового контракту упакування товару відноситься до обов'язків продавця. Як правило, обидві сторони представляють, яким вимогам повинна задовольняти упаковка для даного типу товару при його транспортуванні обраним видом транспорту в обговорене місце призначення. Іноді в контракті вказується конкретний вид упаковки. В інших же випадках, коли упакування не обумовлено, продавець зобов'язаний упакувати товар таким чином, як це потрібно для його транспортування, але тільки у відношенні тих обставин, зв'язаних із транспортуванням, що були відомі йому перед укладанням контракту.

У більшості випадків не тільки внутрішнє упакування, невіддільне від товару, але і зовнішня тара переходять у власність покупця водночас із товаром. Винятки можуть бути, коли в контракті передбачено або відвантаження товару в тарі, заздалегідь наданої покупцем, або повернення тари покупцем продавцю. При переході упаковки у власність покупця він сплачує її ціну продавцю. Способи оплати упаковки встановлюються сторонами в контракті і можуть передбачати: включення ціни упаковки в ціну товару, визначення ціни упакування у відсотках від ціни товару; визначення ціни упакування окремо від ціни товару.

Звичайно маркірування визначається покупцем і вибирається в залежності від характеру товару, а також умов контракту. Бажано, щоб у контракті чітко було зазначено, яким образом маркіруються всі окремо переміщувані пакувальні одиниці товару. Але в тих випадках, коли маркірування явно не обговорено в контракті, воно повинно включати:

- найменування продавця;

- найменування покупця;

- номер контракту;

- місце призначення;

- номер пакувальної одиниці і їхня загальна кількість;

- габарити пакувальної одиниці;

- вага пакувальної одиниці брутто;

- вага пакувальної одиниці нетто;

- вказівки по транспортуванню й розвантаженню;

- вказівки, щоб уникнути інцидентів при транспортуванні небезпечних товарів;

- країна виготовлення товару.

1.2.11 Відвантаження товару

Покупцю важливо знати час фактичного відвантаження товару для того, щоб своєчасно потурбуватись про прийняття товару. В цьому розділі фіксуються:

* взаємні зобов'язання продавця і покупця відносно повідомлення інформації про відвантаження продукції;

* порядок виконання цих зобов'язань.

Покупець зобов'язаний повідомити продавцеві відвантажу вальні інструкції, зокрема реквізити отримувача вантажу, маршрут доставки. У ЗТК при цьому вказується граничний термін подання інструкцій продавцеві, що визначається кількістю днів (як правило, 15 або ЗО днів) до початку встановленого в контракті терміну поставки. Інколи визначається також зміст відвантажу вальних інструкцій. В контракт ця умова включається, якщо він не містить такої інформації.

Продавець відповідав за випадки відвантаження товару з порушенням відвантажу вальних інструкцій покупця.

Продавець зобов'язаний інформувати покупця про відвантаження товару. Ця інформація надається у двох видах:

1) як повідомлення про готовність товару до відвантаження;

2) як повідомлення про виконане відвантаження, -

які передаються телеграфом, телефоном чи факсом. У контракті для кожного повідомлення встановлюється термін його подання і зміст.

Повідомлення про готовність товару до відвантаження подається за певну кількість днів до початку терміну або місяця поставки (частіше 15 або ЗО днів) і повинно містити.

* дату готовності товару до відправки;

* номер контракту;

* назву товару, кількість місць і вагу вантажу.

Якщо у ЗТК встановлено, що місцем поставки буде склад продавця, то продавець повинен повідомити про готовність товару не тоді, коли товар виготовлений, а тоді, коли він буде індивідуалізований та підготовлений до здавання.

Повідомлення про виконане відвантаження сповіщається або протягом певної кількості годин (24 або 48) чи днів, або негайно після відвантаження і повинно містити:

* дату відвантаження;

* номер коносамента або залізничної накладної;

* номер контракту;

* назву товару, кількість місць, вагу вантажу.

Продавець відповідає за своєчасне повідомлення про відвантаження товару.

Умови відвантаження товару не завжди виділяються в самостійний розділ контракту, а можуть бути викладені в іншому розділі, наприклад 'Строк поставки' або 'Пакування, маркування і відвантаження'.

Приклад формулювання цієї статті:

'Не пізніше ніж за 45 днів до початку поставки обладнатш Продавець повинен надати Покупцю перелік обладнання, що поставляється, із зазначенням його ваги, розмірів, кубатури. Якщо Продавець не доставить своєчасно обладнання (повністю або частково), зазначене у переліку, у порт, то витрати, пов'язані із мертвим фрахтом, будуть віднесені на його рахунок. Не пізніше 24 годин після відвантаження обладнання Продавець повинен повідомити Покупцю і у копії представнику Покупця у країні Продавця телеграфом або телексом такі дані: номер Контракту, трансу найменування обладнання, назву судна, номер коносамента або номер накладної при транспортуванні іншими видами транспорту, дату відвантаження, вартість відвантаженого обладнання, кількість місць та вагу. Це повідомлення повинно бути підтверджено листом протягом 48 годин. Якщо в обладнання, що поставляється, входять вибухонебезпечні, легкозаймисті, отруйні або радіоактивні речовини. Продавець повинен поінформувати про це Покупця телеграфом або телексом не пізніше ніж за 45 днів до відвантаження.

зовнішньоекономічний контракт товар

1.2.12 Санкції

Крім способів врегулювання претензій у зв'язку з відхиленням якості і кількості поставленого товару від договірного сторони обумовлюють у контракті також і санкції, що можуть бути застосовані до сторін у випадку порушення термінів постачання чи термінів і умов платежу.

За прострочення постачання, якщо воно не викликане форс-мажорними обставинами, продавець зобов'язаний сплатити неустойку - конвенціональний штраф. Звичайно конвенціональний штраф передбачається в тих випадках, коли покупець оплачує товар цілком чи частково авансом. Розмір конвенціонального штрафу фіксується в контракті у вигляді відсотка від вартості не поставленого товару чи у вигляді визначеної твердої суми.

Якщо продавець не сплачує штраф, незважаючи на попередження покупця, останній має всі підстави для звертання в арбітраж. Штрафні санкції у відношенні порушення термінів оплати теж застосовуються у вигляді нарахування відсотків на несплачену вчасно суму.

Крім штрафів, сторони можуть обумовити В контракті порядок відшкодування збитків, понесених однією зі сторін через порушення іншою стороною своїх зобов'язань. Іноді штрафи й відшкодування збитків можуть бути в контракті передбачені одночасно, іноді у вигляді санкцій до порушника можуть бути пред'явлені вимоги або сплатити штраф, або відшкодувати збитки. Тут потрібно врахувати, що законодавство деяких країн, зокрема США і Великобританії, не визнає конвенціональних штрафів, тому порушник, якщо контракт підкоряється матеріальному праву цих країн, буде зобов'язаний тільки відшкодувати збитки.

1.2.13 Страхування

У зовнішній торгівлі товари страхуються від ризиків пошкодження або втрати при транспортуванні, тобто від транспортних ризиків. Страхування є добровільним актом, і його основні умови встановлюються в контракті і саме в ньому фіксуються:

* обов'язки продавця і покупця із страхування вантажу;

* тривалість і обсяг страхової гарантії;

* умови страхування;

* види ризиків, від яких має бути застрахований вантаж.

Обов'язки сторін із страхування вантажу: страхування може здійснюватись будь-яким із партнерів або на свою користь, або на користь іншої сторони, або ж на користь третьої особи (ним звичайно є вантажоодержувач), залежно від того, хто бере на себе ризик пошкодження або втрати вантажу, і, відповідно, за рахунок цієї сторони. Інколи в контракті робиться посилання на базисні умови, які визначають обов'язки сторін із страхування.

Інкотермс 2000 передбачає обов'язок продавця здійснити транспортне страхування вантажу тільки при БУП СІФ та СІП. При умові СІФ продавець повинен за свій рахунок застрахувати вантаж на період його морського або річкового транспортування на судні від порту відвантаження до отримання вантажу покупцем у порту призначення на умовах 'вільно від часткової аварії', розроблених Інститутом лондонських страховиків. Продавець на вимогу покупця повинен здійснити страхування за рахунок останнього від воєнних ризиків, страйків, заколотів та інших громадянських занепокоєнь. При СІП продавець повинен за свій рахунок, застрахувати вантаж на період наскрізного або змішаного транспортування з моменту його передачі перевізнику, а при наявності декількох перевізників - першому з них до отримання вантажу покупцем у зазначеному пункті місця призначення. Інші умови страхування аналогічні тим, які передбачені при СІФ.

У тих випадках, коли страхування вантажу здійснене на користь іншої сторони, в контракті повинна бути оговорена умова про передачу даній стороні страхового полісу або сертифіката. При цьому, якщо страхувальником є продавець, страховий поліс входить в комплект платіжних документів.

Тривалість страхової гарантії, що встановлюється в контракті, визначається тим, на який термін з моменту відвантаження товару із заводу постачальника до моменту доставки його на склад покупця розповсюджується гарантія.

Обсяг страхування звичайно становить суму більшу, ніж вартість контракту, - в основному 110% вартості ЗТК. Страхування здійснюється у валюті ЗТК.

Умови страхування відрізняються набором ризиків, що страхуються. У вітчизняній практиці використовуються три види умов:

'з відповідальністю за всі ризики', коли передбачається відшкодування збитку, заподіяного будь-якими небезпеками і випадковостями;

з відповідальністю за часткову аварію ', де передбачається відшкодування збитків, спричинених втратою або пошкодженням вантажу, що сталися під впливом стихійних сил, внаслідок аварійних ситуацій при навантажуванні, складанні, добірці, розвантаженні вантажів і прийнятті судном палива;

'без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи ', коли втрати відшкодовуються у випадку повної загибелі всього або частини судна, а також при його пошкодженні, що викликане зіткненням, посадкою судна на мілину, пожежею тощо.

Як наслідок переліченого, найповніше захищають інтереси сторони, що ризикує, умови страхування 'з відповідальністю за всі ризики'. Однак і вони не передбачають відшкодування збитку, який виникає внаслідок навмисних дій або грубої недбалості відправника чи отримувача, природних властивостей вантажу (самозаймання, відмокання, гниття тощо), військових дій. Крім того, в деяких країнах (наприклад у Франції) страхові поліси 'від усіх ризиків'' не гарантують від ризику, пов'язаного з розкраданням або пропажею товару. Тому у випадках, коли вимагається розширити обсяг страхування, внести в нього доповнення, необхідно просити про це страхову компанію.

Розмір платежів за страхування становить, як правило, частки відсотка від вартості товару.

До питань страхування, щоб попередити подальші суперечки і непередбачені втрати, слід ставитись дуже уважно, особливо стосовно імпортних контрактів. Так, передусім, не можна ігнорувати ці питання, а необхідно обов'язково включити їх у контракт, оскільки у противному разі продавець сам може застрахувати вантаж на користь і за рахунок покупця. Більше того, доцільно перелічити в контракті всі ті ризики, від яких повинен бути застрахований вантаж.

Страхування здійснюється у відповідних страхових компаніях, наприклад, у Індержстраху. Страхування обов'язково має бути підтверджено Міжнародною ТПП.

Приклад запису цієї статті ЗТК:

'Страхування проданого обладнання Продавець здійснює у першокласному страховому товаристві па свій розсуд від звичайних морських ризиків для даного товару до на користь покупця'.

1.2.14 Форс-мажор

Більшість зовнішньоторговельних контрактів містять умову, що дозволяє переносити термін виконання договору чи взагалі звільняє сторони від повного чи часткового виконання зобов'язань за договором. Це може відбутися у випадку настання після укладення контракту не залежних від сторін обставин, що перешкоджають виконанню договору. Такі обставини звичайно іменуються в контракті також 'непередбаченими', 'форс-мажорними'.

Відповідна умова в контракті називається 'застереження про нездоланну силу', 'форс-мажор', 'випадки, що звільняють від відповідальності', 'підстави для звільнення від відповідальності'.

Форс-мажорні обставини поділяються на дві категорії: тривалі й короткочасні. До перших звичайно відносяться, насамперед, заборони експорту (іноді й імпорту), війна, блокада, валютні чи обмеження інші заходи урядів і урядових органів, До короткочасного відносяться пожежі, повені, інші стихійні лиха, замерзання моря, закриття морських проток, що лежать на звичайному морському шляху між портами відвантаження й вивантаження, відхилення в шляху, викликані воєнними діями і ін.

Природно, що в інтересах обох сторін буде заздалегідь точно визначити, які обставини вони відносять до форс-мажорних, інакше ці обставини можуть витлумачуватися відповідно до торговельних порядків країни виконання договору. Інтереси продавця й покупця в цьому випадку не збігаються. Звичайно продавець прагне перелічити в контракті максимальне число можливих обставин, включаючи і такі, як неможливість одержання транспортних засобів, аварія на виробництві, нестача сировини, електроенергії, робочої сили.

При обставинах нездоланної сили термін виконання договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини чи їх наслідки. Якщо, такі обставини будуть продовжуватися довше погодженого сторонами в контракті терміну, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання своїх зобов'язань за контрактом, і в цьому випадку жодна зі сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною можливих збитків. Тривалість встановлюваного в контракті терміну дії зобов'язань нездоланної сили визначається з урахуванням терміну, виконання договору, характеру товару, способу продажу, торговельних порядків (наприклад, у контрактах на швидкопсувні товари такий термін складає звичайно не більш 15-30 днів, на устаткування 3-6 місяців). Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за договором внаслідок непередбачених обставин, повинна негайно в писемній формі повідомити іншу сторону як про порушення, так і про припинення дії цих обставин. У контракті сторони вказують також назву організації (звичайно торговельної палати), що буде свідчити настання й тривалість дії непередбачених обставин шляхом видачі про це довідки.

1.2.15 Арбітраж

У процесі виконання контракту між сторонами можуть виникнути суперечки й розбіжності, що не удається вирішити шляхом переговорів. Ці суперечки можуть виникнути у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням сторонами своїх зобов'язань за контрактом чи з різним тлумаченням сторонами умов контракту при його виконанні. У більшості країн суперечки, що виникають у ході виконання зовнішньоторговельних контрактів, розглядаються в арбітражному порядку в міжнародних комерційних арбітражних судах. Основні відмінності арбітражних судів від державних, які роблять перших більш привабливими для учасників зовнішньої торгівлі, полягають у наступному:

- сторони, що беруть участь у суперечці, можуть обрати за взаємною домовленістю будь-який арбітраж і тих арбітрів, яких вони вважають найбільш придатними для розгляду даної суперечки, тоді як державний суд розглядає справи в межах своєї компетенції по звертанням зацікавлених осіб, незалежно від того, чи домовилися сторони про звертання в суд чи ні; у державному суді судді призначаються, а не вибираються сторонами;

- арбітражний розгляд відбувається в елементарній процесуальній формі в короткий термін (іноді сторони можуть навіть визначити в контракті терміни винесення арбітражного рішення), тоді як судовий розгляд супроводжуються багатьма формальностями і може продовжуватися дуже довго;

- витрати на арбітраж набагато менше витрат на судовий розгляд;

- арбітраж розглядає суперечки на закритих засіданнях, що перешкоджає витоку секретної комерційної й виробничої інформації сторін, що беруть участь у суперечці;

- державний суд застосовує матеріальне право своєї країни (громадсько - процесуальний кодекс), арбітраж же використовує правила розгляду суперечок (регламент), затверджені інститутом, при якому він діє, і матеріальне право, про яке домовилися сторони;

- арбітражне рішення остаточне, оскарженню не підлягає й обов'язково для обох сторін.

Міжнародний комерційний арбітраж регулюється не тільки національним законодавством, але і міжнародними двосторонніми й багатосторонніми угодами. Одними з найбільш важливих багатобічних договорів з питань арбітражу є Конвенція про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, підписана більш ніж 80 країнами в 1958 РОЦІ в Нью-Йорку, і Європейська Конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж від 1961 року.

Міжнародний комерційний арбітраж існує у двох формах: постійно діючий арбітраж (інституційний), що включає арбітражні суди, колегії арбітрів, арбітражні комісії, що функціонують при торговельних палатах, асоціаціях, біржах, і арбітраж, спеціально утворений для розгляду окремих суперечок - арбітраж аd hос (ізольований, випадковий).

Міжнародний комерційний арбітраж, у залежності від характеру спору, поділяється на загальний арбітраж, що розглядає усі суперечки по зовнішньоекономічних угодах, і спеціалізований арбітраж. До спеціалізованого арбітражу відносяться арбітражі, що розглядають морські суперечки (арбітраж при комітеті Ллойда в Лондоні, Морська арбітражна палата в Парижеві, Японський морський арбітраж у Токіо, Морський третейський суд у Гамбурзі), а також арбітражі, що розглядають суперечки, пов'язані з торгівлею конкретними товарами (арбітраж Лондонської асоціації з торгівлі зерновими, арбітражний суд при Федерації по торгівлі вовною в Гдині, арбітраж при Комітеті торгівлі зерновими в Роттердамі, арбітраж при Біржі по торгівлі шкірою і шкіряними виробами в Генуї, арбітраж при Нідерландській асоціації з торгівлі кава).

Міжнародні комерційні арбітражні суди здобувають компетенцію на розгляд суперечок тільки на підставі письмової угоди сторін, що сперечаються. Арбітражна угода може відноситися до вже виниклої суперечки, у цьому випадку така угода називається третейським записом. Угода у відношенні спорів, що можуть виникнути в майбутньому, називається арбітражним застереженням.

В арбітражній угоді сторони повинні домовитися про наступне:

- які предмети суперечки виносяться на розгляд арбітражу;

- у якому арбітражі буде розглядатися суперечка і чи буде використовуватися регламент цього суду;

- матеріальне право якої країни буде використано;

- у якому місці і на якій мові буде розглядатися суперечка;

- кількість арбітрів і порядок їх вибору.

Якщо одна зі сторін вважає, що її права порушені, вона заявляє претензію винній стороні. У випадку незадоволення претензії й виникнення суперечки між сторонами, сторона, що бажає врегулювання суперечки, може подати в обраний сторонами арбітражний суд заявку на примирення. Примирення виробляється мировим посередником, який призначується арбітражним судом. Якщо процес примирення не приводить до угоди між сторонами, сторона, права якої порушені, подає в арбітражний суд позовну заява. У позовній заяві вказуються ціна позову, вимоги позивача, викладаються обставини, що лежать в основі позовних вимог, надаються документи, що підтверджують обґрунтованість позову й сум, що заперечуються.

Відповідальний секретар суду повідомляє позивачу суму арбітражного збору, направляє йому регламент суду і рекомендаційний список арбітрів, з яких позивач повинний вибрати одного арбітра. Одночасно про позов повідомляється відповідачу, йому надаються копії позовних документів, регламент і список арбітрів, з якого відповідач також вибирає одного арбітра.

Якщо сторони встановили в арбітражній угоді, що суперечка розглядається трьома арбітрами, то арбітри, обрані сторонами повинні обрати третього арбітра - голову даного складу суду. Якщо за арбітражною згодою спор розглядається одним арбітром, сторони повинні домовитися, кого з наданого списку арбітрів вони обирають. Арбітрів може призначити і керівництво суду, якщо сторони добровільно передадуть йому це право, чи в тому випадку, коли сторони не визначили арбітрів протягом установленого регламентом суду терміну.

Після одержання позовних документів відповідач повинний направити в арбітраж свої пояснення (відкликання на позовну заяву) чи надати зустрічний позов. Якщо відповідач не надає арбітражному суду свої заперечення, не з'являється на засідання суду, не подає документальних доказів, суд усе рівно продовжує розгляд справи і виносить своє рішення.

Арбітражний суд вирішує суперечку на підставі норм права, зазначеного сторонами в арбітражній угоді. Якщо така вказівка відсутня, суд сам на підставі колізійних норм обирає застосовне право.

Про винесене рішення арбітраж повідомляє сторонам у письмовому виді. Рішення арбітражу є остаточним і не може бути оскаржене. Сторони зобов'язані підкоритися винесеному рішенню. Якщо рішення арбітражу не виповнюється добровільно, воно може бути приведене у виконання в примусовому порядку.

Держави, що підписали Нью-Йоркську Конвенцію, зобов'язані здійснювати іноземні арбітражні рішення відповідно до норм тієї країни, де повинно бути виконано рішення арбітражу. Рішення арбітражу приводяться у виконання на підставі экзекватури - наказу місцевого суду про виконання.

Конвенція передбачає також ряд основ, при наявності яких у виконанні рішення може бути відмовлено, зокрема, якщо компетентні органи місця виконання знайдуть, що предмет суперечки не може бути розглянутий в арбітражі, чи приведення рішення у виконання суперечить публічному порядку даної країни. У виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено у випадку, якщо сторона, проти якої прийняте рішення, доведе, що розгляд в арбітражі проходив з порушенням процедури (неналежне повідомлення сторін і ін.) чи арбітражна угода недійсна, чи було відсутня взагалі.

Крім багатобічних конвенцій виконання рішень арбітражу регулюється взаємними умовами, що теж можуть передбачати підстави для відмовлення у виконанні арбітражних рішень. Якщо країни, контрагенти з яких змушені були звернутися в арбітраж, мають взаємну умову, що передбачає більше обґрунтувань для відмовлення у виконанні рішень арбітражу, чим, наприклад, Нью-йоркська Конвенція, то сторона, проти якої прийнято арбітражне рішення, буде домагатися одержання экзекватури відповідно до взаємної умови, що надає їй більше пільг. У країнах, що не беруть участь у Нью-Йоркській Конвенції, одержання экзекватури здійснюється відповідно до взаємних умов, а при відсутності таких, відповідно до національного законодавства.

1.2.16 Інші умови контракту

Інші умови контракту містять цілу низку застережень, які уточнюють взаємні права та обов'язки сторін. До них можна віднести, наприклад, такі:

* умову про те, що після укладення контракту усе попереднє листування та переговори по контракту втрачають силу;

* умови договору, що визначають порядок його зміни або анулювання (в них звичайно обумовлюється, що на внесення змін у договір та його анулювання необхідна письмова згода обох сторін, оформлена з дотриманням усіх правил про порядок підписання зовнішньоторгових угод);

* умову про те, що усі додатки до контракту є його невід'ємною частиною;

* застереження про те, матеріальне право якої країни буде застосовано до контракту;

* умову про необхідність збереження у таємниці від третіх осіб комерційної та іншої інформації, одержаної під час виконання контракту;

* умову, яка містить застереження про те, що жодна з сторін не може передавати свої права та зобов'язання за контрактом третій стороні без письмової згоди іншої сторони;

* відвантажувальні інструкції та повідомлення про поставки товару;

* порядок розрахунку обліку стадійного часу (максимальний період, протягом якого фрахтовики мають право за умовами чартеру або іншого договору морського перевезення тримати судно під навантаженням та розвантаженням, не оплачувати нічого, крім обумовленого фрахту);

* умови призначення стивидорів (особи, які призначаються фрахтовиком і здійснюють складання вантажу у трюми та розвантаження) та агентів (особи, які призначаються фрахтовиком і обслуговують судно, зокрема виконують митні формальності, і підпорядковуються капітанові);

* ставки, умови та порядок оплати перевізнику демериджу (заздалегідь узгоджена судновласником та фрахтувальником ставка за простій судна під навантаженням понад стадійний час, яка частково компенсує збитки судновласника) та диспача (винагорода, премія), яка належить фрахтувальнику за дострокову обробку судна - за 'врятований робочий час');

* умови передачі технічної документації на товар, що поставляється;

* умови збереження торгових марок;

* умови, що дозволяють, обмежують чи забороняють реекспорт;

* порядок оплати мит, податків, зборів, банківських комісій;

* умови, що визначають перехід права власності на проданий товар;

* патентне застереження - його рекомендується використовувати в експортних контрактах незалежно від того, наскільки добре проведений аналіз на патентну чистоту;

* документ, на основі якого буде тлумачитися контракт (це може бути Інкотермс - 2000). Але при цьому слід мати на увазі, що коли у контракті є спеціальні застереження, які суперечать умовам Інкотермс, то дія цих застережень має переважне значення;

* порядок та строки подання і розгляду претензій;

* строки позовної давності та порядок їх обчислення;

* спеціальні умови випробовувань та прийняття;

* зобов'язання сторін щодо отримання ввізних та вивізних ліцензій (при цьому для вітчизняного експортера кращим формулюванням є не формулювання про гарантування одержання вивізної ліцензії, а про те, що він зобов'язується вжити необхідних дій згідно з чинним законодавством для одержання вивізної Ліцензії);

* умови про відрядження спеціалістів до споживача продукції (у контрактах на машини та обладнання);

* умови виконання шефмонтажних та монтажних робіт, з технічного обслуговування виробів, з постачання їх запасними частинами;

* момент набуття контрактом чинності;

* кількість підписаних екземплярів контракту;

* посторінковий обсяг контракту з усіма додатками;

* якими мовами складений і має силу контракт. Може бути варіант, коли контракт складений двома мовами, але у контракті зазначено, що контракт має силу лише однією конкретною мовою;

* якою мовою сторони домовились вести листування.

Приклади формулювання даної статті:

'У всьому, що не передбачено цим Контрактом, для сторін будуть обов'язковими загальні умови поставок, які додаються до даного Контракту'.

'Усі збори, податки та митні витрати на території країни Продавця оплачує Продавець, а на території Покупця - Покупець. З моменту підписання даного Контракту усі попередні переговори та листування за ним втрачають силу. Продавець не має права передавати третім особам права та обов'язки за Контрактом без письмової згоди Покупця. Порушення цього правила дає право Покупцю негайно відмовитись від Контракту. Усі Додатки до цього Контракту є його невід'ємними частинами. Будь-які зміни та доповнення до цього Контракти дійсні лише за умови, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані обома сторонами. Листування, пов'язане з виконанням даного Контракту, буде вестись англійською або українською мовами. Цей Контракт складений у двох екземплярах українською та англійською мовами кожний, причому обидва тексти мають однакову силу. Цей Контракт разом із Додатками містить_сторінок. Контракт набуває силу з дати його підписання'.

1.2.17 Юридичні адреси сторін

У цьому розділі записуються:

* повні юридичні адреси сторін, які відповідають адресам, що містяться у зареєстрованих статутах підприємств сторін;

* імена представників сторін;

* банківські рахунки та адреси обслуговуючих банків (повна назва банку, з розрахункового рахунка якого (або на розрахунковий рахунок якого) будуть здійснюватись платежі, із зазначенням його повної адреси, реквізитів зв'язку та номера розрахункового рахунка).

Якщо особами, які підписують контракт, є керівники сторін 'за положенням' і сторони домовились обмінятись копіями зареєстрованих статутів або підписання здійснено на підставі доручень, у реквізитах контракту рекомендується зробити позначку: 'Копія зареєстрованого статуту отримана' або 'Копія доручення'.

Контракт скріплюється підписами уповноважених представників та печатками на останніх сторінках основного тексту та на кожному його додатку. Крім того, кожна сторінка основного тексту контракту та додатків парафуються підписантами їх помічниками.

2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ

Зовнішньоторговельний контракт КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ

КОНТРАКТ №1.15.84.3

м. Запоріжжя 29 листопада 2014

Виробник Торгова компанія «Евро ресурс» (Україна, м.Запоріжжя), іменоване надалі 'Продавець' в особі директора Антіпенко Г.А., що діє на підставі статуту з одного боку, і «Єнка» (Турція, Анкара) іменоване надалі 'Покупець', в особі директора Ісмет З.А. уклали цей контракт про таке:

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

1.1. Продавець відповідно до цього контрактом зобов'язується продати, а Покупець оплатити і прийняти наступний товар: цемент виробництва, Україна, надалі Товар, в кількості 200 тонн, за ціною 2564 доларів США за 1 тонну на умовах і в терміни, обумовлені в цьому контракті.

2. ЦІНА І ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

2.1 Ціна на Товар за цим контрактом є фіксованою, встановлюється в доларах США і включає витрати з оплати вивізного експортного мита.

2.2 Загальна вартість контракту становить 512800 (П'ятсот дванадцять тисяч вісімсот) доларів США.

3. УМОВИ ПОСТАВКИ

3.1 Поставка Товару здійснюється на умовах DAP м. Анкара (відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010 року).

4. ЯКІСТЬ

4.1 Товар що постачаеться по своїй якості повинен відповідати стандарту ISO 9001-2000.

5. ТЕРМІН ПОСТАВКИ

5.1. Поставка товару, вказаного в п. 1.1 цього Контракту, буде здійснена протягом 1 тижня після оплати загальної вартості товару.

6. УМОВИ ПЛАТЕЖУ

6.1. Оплата загальної вартості поставленого за цим Контрактом товару повинна бути здійснена Покупцем протягом 20 банківських днів після отримання банком АТ «Райффайзен Банк Аваль» інкасового доручення від банку Продавця.

6.2. Оплата буде здійснюватися проти подання наступних документів:

-рахунку 3 примірники,

-коносамента в 2 примірникіах,

-сертифіката якості у 3 примірників.

6.3. Продавець зобов'язаний перераховані в п. 6.2 цього Контракту документи пред'явити в банк АТ “Райффайзен Банк Аваль» для оплати не пізніше 10 днів після відправлення товару.

6.4. Покупець має право відмовитися від оплати рахунку у разі надання не всіх зазначених у п. 6.2 документів.

6.5. Покупець має право утримання із суми, призначеної для оплати інкасового доручення, сум штрафів, передбачених справжнім Контрактом. Продавець повинен подбати про те, щоб банк, виставляючи документи на інкасо, передбачив в інкасовому дорученні дане право Покупця.

6.6. Усі банківські витрати на території Покупця оплачуються Покупцем. Усі банківські витрати поза територією Покупця оплачуються Продавцем.

6.7. У разі виникнення спорів з питань оплати вартості товару, що постачається, не врегульованих цим Контрактом, вони вирішуються згідно з 'Уніфікованими правилами по інкасо' редакції МТП № 522, виданою в 1995р.

7. ЗДАЧА - ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ

7.1 Товар відвантажується в мішках вагою по 50 кг., Покладених у коробки по 300 кг , закріплених стрейч-плівкою, відповідних характеру поставляється вантажу, що забезпечують при належному поводженні з ним його збереження при тривалому транспортуванні і зберіганні.

7.2 Упаковка має маркування, що містить відомості відповідно до стандартів країни виробника.

8. ГАРАНТІЇ ПРЕТЕНЗІЇ

8.1. За невиконання або невідповідне виконання обов'язків по даному Контракту, сторони несуть відповідальність відповідно з діючим законодавством по місцю знаходження відповідача.

8.2. За прострочку в оплаті товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1 % від невиплаченої суми за кожний день прострочки.

8.3. За прострочку поставки товару Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від суми недопоставки за кожний день прострочки.

8.4. При поставці неякісного товару Продавець зобов'язаний замінити товар належної якості, при цьому всі товари пов'язані з декларуванням товару на кордоні і доставкою товару на склад Покупця лягають на Продавця

9. ФОРС-МАЖОР

9.1. Сторони звільнюються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по даному Контракту, якщо воно виявилося обставиною невизначеної сили, а саме:

пожежі;

паводку;

землетрусу;

військових дій;

або інших причин;

які знаходилися позаконтролем сторін, які виникли після заключення контракту. Сторона, для якої виникла неможливість виконання обов'язків по даному Контракту, зобов'язана сповістити другу сторону про настання і припинення дії вищевказаних обставин в термін 10 днів.

9.2. При неможливості виконання вимог, взятих на себе обставин про поставку в силу форс-мажорних обставин, продавець при отриманні авансу провинен його неодмінно повернути покупцю.

10. АРБІТРАЖ

10.1 Сторони приймуть всі залежні від них міри для врегулювання розбіжностей шляхом переговорів.

10.2 Спори, що не усуваються шляхом переговорів підлягають розгляду в міжнародному Арбітражному суді Туреччини, або Арбітражному суді України на основі діючого міжнародного законодавства, витрати на розглад спору лягають на винну сторону.

11. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

11.1 Цей Контракт діє з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому, але не більше ніж до 17 січня 2015 року.

12. ІНШІ УМОВИ

12.1. Кожна із сторін гарантує, що при укладанні контракту не обмежено в своїх діях закону, нормативними актами, судовими рішеннями і іншими законодавчими актами в свому праві укладати даний контракт і виконувати всі умови, визначені в ньому.

12.2. Продавець і Покупець підтверджують, що укладання і виконання цього Контракту відповідає нормам дійсному законодавству Турції, а також дійсному законодавству України.

12.3. Даний Контракт складений у двох екземплярах, по одному для кожної Сторони, який має однакову юридичну силу і який вступає дію з моменту його підписання.

12.4. Всі зміни та доповнення до даного Контракту дійсні в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані вповноваженими сторонами.

12.5. Сторони являються учасниками Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі продажі товарів від 1980р., керуються положеннями вказаної Конвенцї при регулюванні договірних відносин.

12.6. Вся документація по виконанню даного Контракту ведеться українською та англійською мовами.

13. ЮРИДИЧНІ адресИ ТА реквІзИтИ сторІн

Підписи сторін

Директор Директор

Антіпенко Г.А. Ісмет З.А.

Торгова компанія Торгова компанія

«Евро ресурс» «Єнка»

_________________ __________________

ВИСНОВКИ

В ході написання курсової роботи, мною була розглянута проблема складання і укладання зовнішньоторговельних контрактів купівлі-продажу.

Відповідно до українського законодавства зовнішньоекономічний контракт - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

За своїм змістом зовнішньоекономічний контракт може бути складений за схемою (структурі), визначеної Положенням про форму зовнішньоекономічного договору (контракту), затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. У договорі (контракті) повинні зазначатися: назва, номер договору, дата і місце його укладення, преамбула із зазначенням повного та скороченого найменування сторін та вказівка ??на статутні документи, якими керуються сторони під час укладення договору, предмет договору; кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг), базисні умови здійснення поставки товарів, приймання-здавання виконаних робіт або послуг, у тому числі з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 р.; ціна і загальна вартість договору; умови платежів; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції і рекламації; арбітражні умови ; юридичні адреси; поштові та платіжні реквізити сторін.

Крім того, за домовленістю сторін у договорі можуть визначатися й додаткові умови (наприклад, про страхування, порядку сплати податків, зборів і т.п.).

ЛІТЕРАТУРА

1. Про зовнішньоекономічну Діяльність. Закон України вiд 16.04.1991 № 959-XII (в ред. Вiд 25.04.2008) / / Відомості Верховної Ради, 1991, № 29. Ст. 377.

2. Про порядок РЕЄСТРАЦІЇ І облік зовнішньоекономічніх договорів (Контрактів): Наказ Міністерства ЕКОНОМІКИ України от 29.06.2000 р. № 136 Зовнішньоекономічна Діяльність: експортно-імпортні операції, Валютне регулювання. - К.: Видавничий дім 'В. Дудник'. - 2005.

3. Балабанов І.Т. Зовнішньоекономічні зв'язки. - М.: 2000.

4. Бєляєва А.П. Принцип свободи договору в правовому регулюванні зовнішньоекономічного контракту. Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Х.: 2005. - 18 с.

5. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підр. - К.: ЦУЛ, 2008. - 432 с.

6. Економіка підприємства: Підручник /За ред. А. В. Шегда. К., Знання, 2006. - 614 с.

7. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. - К.: Фенікс. 2000.

8. Селезньов В.В. Основи рінкової ЕКОНОМІКИ України: Посібн. - К., А.С.К., 2006. - 688 с.

9. Фаминский І.П. Зовнішньоекономічний тлумачний словник. - М.: 2000.