Угода про асоціацію України з ЄС та торгова війна з Російською Федерацією (аналітичний огляд)

https://

Дипломатичної академії України при МЗС України

Угода про асоціацію України з єс та торгова війна з російською федерацією (аналітичний огляд)

Татаренко Н.О., проректор з наукової роботи і

міжнародних зв'язків, к.е.н., професор

Кончин В.І., доцент кафедри міжнародної економіки і

економічної дипломатії, к.е.н

Грущинська Н.М., завідувач кафедри

міжнародної економіки і

економічної дипломатії, д.е.н., професор

Угода про асоціацію України та ЄС у частині про ЗВТ передбачає приведення законодавства, норм і стандартів України у відповідність з нормами і стандартами ЄС у сфері регулювання зовнішньої і внутрішньої торгівлі - технічне регулювання, ветеринарний і фітосанітарний контроль, митне законодавство, державні закупівлі, субсидування, а також в галузі регулювання фінансових, телекомунікаційних, поштових, кур'єрських послуг, послуг міжнародного морського транспорту, захисту інтелектуальної власності та конкурентного права.

Україна буде зобов'язана узгоджувати своє законодавство і нормативне регулювання у визначених сферах із законодавством ЄС у відповідності із доробком Спільноти - Acquis communautaire quis). Тим самим дана Угода на сучасному етапі встановлює односторонню залежність України від ЄС, зокрема від положень його первинного законодавства та директив, що несуть з собою сукупність спільних прав і зобов'язань, обов'язкових до виконання українською стороною.

У додатках до Угоди прописано детальний план-графік приведення українського законодавства у відповідність до положень цієї Угоди, а також санкції за їхнє порушення. 17 вересня 2014 року Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з імплементації Угоди про асоціацію на 2014--2017 роки^. План заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони,та Європейським Союзом, Європей-ським Співтовариством з атомної енергій їхніми державами-чле-нами, з іншої сторони, на 2014--2017 роки http://www.kmu.gov.ua/ document/247616985/P0847-00.doc

З 2016 року регламенти, директиви і інші внутрішні документи ЄС виносяться на рівень міжнародно-правових зобов'язань України стосовно третіх країн, включаючи Росію та інші країни - учасники Митного Союзу. У правовому контексті Україна після підписання угоди опиняється у юрисдикції ЄС. Всі питання взаємовідносин з третіми країнами, що стосуються торговельної політики, наша країна повинна буде узгоджувати з ЄС у Комітеті з питань торгівлі, створеному Радою асоціації.

Ці правові підстави взаємодії України та ЄС, включаючи обов'язковість директив ЄС в галузі технічного регулювання та стандартів, які мають стати національними протягом 2-10 років - виключаються будь-які невідповідності у національних стандартах цим вимогам, у тому числі ДГСТ-1992, відразу ж нівелюють можливості виробничої та пов'язаної з нею науково-технічної кооперації з іншими країнами, які не керуються стандартами ЄС. Відповідно, автоматично Україна втрачає ринок країн Митного Союзу і мова вже не йтиме про спільні проекти в космічній, авіаційній, суднобудівній галузях, атомній енергетиці, тощо.

В 56 статті Угоди про асоціацію прописано, що «Україна утримується від внесення змін в своє горизонтальне і галузеве законодавство, окрім як з метою поступового приведення такого законодавства у відповідність з нормами aсquis ЄС і задля підтримки такої відповідності». Це означає, що вона не зможе вдаватися до використання механізмів усунення технічних бар'єрів у торгівлі. Тим часом, такі можливості передбачені у взаємній торгівлі, наприклад, з державами-учасницями СНД.

Норми угоди про відміну митних стягнень і квотних обмежень у торгівлі енергоносіями між сторонами - Ст.6, п.1, п.2711 Додатків ІІ до Протоколу І, п.7.2 вступу до цього Додатку можуть поширюватись і на природний газ з Росії. Вони унеможливлюють відміну експортного мита на нафту і газ з цієї країни, тому що зворотною стороною є необхідність дзеркального стягнення цього мита, якщо Україна вивозитиме з української території у треті країни.

Україна майже повністю відміняє мита на імпортні товари з ЄС, що створює серйозні проблеми для українських виробників вже в короткостроковій перспективі. Як показали проведені емпіричні наукові дослідження, Україна не отримує суттєвих ефектів росту товарообігу з ЄС та економічного зростання саме від лібералізації торгівлі товарами, не дивлячись на важливість цього процесу для посилення інтеграційних зв'язків суб'єктів бізнесу країн-учасниць Угоди про Асоціацію.

Очікується, що саме завдяки лібералізації торговельних потоків спочатку відбудеться банкрутство неефективних українських виробництв, а з часом проявиться комплементарний зв'язок між товарним імпортом промислового призначення та прямими іноземними інвестиціями. На цій основі в очищеному економічному просторі від неефективних та низькотехнологічних гравців постануть нові підприємства і розширять виробничий пояс Спільного ринку ЄС.

Зростаючий товарний імпорт буде посилювати від'ємне сальдо торговельного балансу України, але воно має компенсуватися притоком спочатку переважно фінансового, а потім і прямого капіталу з ЄС.

З огляду на статтю 145 Угоди про Асоціацію «Рух капіталу» передбачається, що з дати набрання чинності цією Угодою Сторони повинні забезпечувати вільний рух капіталу, пов'язаного з надходженням прямих інвестицій відповідно до законодавства приймаючої країни та інвестуванням відповідно до положень Глави 6 «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля»«.

Однак, якщо проаналізувати додаток ХУП-2 розділ Н «Вільне пересування капіталу та платежів» графіку імплементації, то можна побачити, що основоположні статті 63-65 Угоди «Про функціонування ЄС», імплементація яких мала б відкривати зелену дорогу прямим іноземним інвестиціям європейського бізнесу саме в виробничій сфері, відкладені принаймні на п'ять років. Говориться, що «через 5 років з дати набрання чинності Угодою [про Асоціацію] Комітет з питань торгівлі прийме остаточне рішення щодо строків впровадження даних положень цього Договору».

Не вказані чіткі кроки з приводу прямих іноземних інвестицій у виробничу сферу в найближчій перспективі й у вищезазначеному плані заходів уряду по імплементації Угоди - див. пункт 149 Глава 7. Поточні платежі та рух капіталу. В цій секції реалізації заходів відповідальним за виконання є НБУ - за згодою, а партнером зі сторони ЄС виступає Європейський центральний банк. Міністерство економічного розвитку та торгівлі разом зі створеним Комітетом з питань торгівлі не беруть активної участі в питаннях лібералізації руху капіталу за цим графіком.

Це означає, що в найближчі роки увага посилено буде прикута до підпунктів а та Ь пункту 2 статті 145 Угоди про Асоціацію, а саме до вільного руху капіталу, пов'язаного з наданням кредитів, які стосуються торговельних операцій, або з наданням послуг, в яких бере участь резидент однієї зі Сторін, та до вільному руху капіталу, пов'язаного з портфельними інвестиціями і фінансовими позиками та кредитами інвесторів іншої Сторони.

Отже, швидше за все передбачається, що зі скасуванням митних тарифів в Україну протягом принаймні наступних 5 років будуть масово надходити імпортні товари з ЄС, збут яких має підкріплюватися, фінансуватися короткотерміновими торговими кредитами та борговими фінансовими зобов'язаннями у вигляді довгострокових п'ятирічних корпоративних облігацій для потреб імпортоорієнтованого бізнесу замість прямих іноземних інвестицій для організації виробництва на території України.

В такий спосіб багато європейських товаровиробників компенсують наслідки перевиробництва та відтягнуть стаціонарний стан Спільного ринку ЄС і вийдуть зі стагнації. Цей запланований ззовні сценарій підтверджується і актуальною монетарною політикою Національного банку України, якому МВФ порекомендував почати практикувати вільно плаваючий курс для посилення міжнародної мобільності руху фінансового боргового капіталу з одночасним таргетуванням інфляції.

Це позбавляє НБУ можливості використовувати автономно грошово-кредитну експансіоністську політику з ендогенною кредитною пропозицією в національній валюті. Екзогенні джерела фінансування економічних операцій замінять внутрішню функцію НБУ та вітчизняних комерційних банків.

В період активізації міжнародного спекулятивного фінансового капіталу та його притоку в Україну з метою інтенсифікації товарного імпорту з ЄС має по логіці відбуватися економічне зростання в короткотерміновому періоді. Але така стратегія розвитку, що дуже схожа на стратегію Помаранчевої команди, може стати фатальною в довготерміновому періоді - через 5 років, коли суб'єкти імпортоорієнтованого бізнесу та банківські установи за певних обставин не здатні будуть розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.

Результати економічного зростання будуть в такому разі нівельовані, так само як це сталося в Україні в 2009 році з відповідними соціально-економічними наслідками.

Отже, за умов реалізації такої стратегії внаслідок скасування імпортних тарифів та подальшої лібералізації торгівлі з ЄС багато українських виробників вимушені будуть зупинити виробництво вже найближчим часом. Зокрема можна очікувати, що найбільш серйозні проблеми виникнуть для українських підприємств з пошиву одягу, меблів, продуктів харчування, машинобудування і інших виробництв, які стануть неконкурентними порівняно з імпортоорієнтованим бізнесом -в тому числі бізнесом нерезидентів в Україні, який буде фінансуватися з зовнішніх джерел.

На момент старту Угоди про Асоціацію імпортне мито на товари з ЄС обнуляється за 7666 товарними позиціями із 10530 позицій товарної номенклатури ЗЕД - 72%, протягом трьох років обнуління охопить - 89 %, а протягом десяти років - 98,5 % товарних позицій.

Унаслідок створення Україною зони вільної торгівлі з ЄС , країни СНД, частка українських товарів в структурі імпорту котрих залишається високою, вимушені будуть з огляду на загрозу реекспорту європейської продукції через територію України ввести захисне імпортне мито на всі завезені з території України товари, у тому числі українського походження.

З огляду на невтішну для країн СНД перспективу в зв'язку з цілковитою економічною орієнтацією української економіки на інтеграцію в Спільний ринок ЄС, першою почала реагувати захисними заходами Російська Федерація.

Постановою уряду РФ № 959 від 19 вересня 2014 «Про введення ввізних мит щодо товарів, країною походження яких є Україна», всупереч зобов'язанням виконувати угоду про зону вільної торгівлі СНД, з боку РФ було вирішено ввести ввізні мита відносно товарів, що походять з території України і ввозяться в Російську Федерацію, у розмірі ставок Єдиного митного тарифу Митного союзу - відповідно до режиму найбільшого сприяння за переліком згідно з додатком.Постановление правительства Российской Федерации от 19 сентября 2014 г. № 959 «О введении ввозных таможенных пошлин в отношении товаров, страной происхождения которых является Укра-ина». -http://government.ru/media/files/1dG08nzgoEE.pdf

Постановою Уряду РФ від 13 серпня 2015 N 842 «Про внесення змін до постанови Уряду Російської Федерації від 7 серпня 2014 N 778 і від 31 липня 2015 N 774»4 до списку країн, чий спектр продовольчих товарів підлягає забороні ввезення було долучено Україну, Республіку Албанію, Чорногорію, Республіку Ісландію та Князівство Ліхтенштейн. При цьому відносно України зазначена заборона застосовується з дня набрання чинності пунктом 1 постанови Уряду Російської Федерації від 19 вересня 2014 N 959» Про введення ввізних мит щодо товарів, країною походження яких є Україна «, але не пізніше 1 січня 2016 г.

Цією ж постановою було внесено зміни у постанову Уряду Російської Федерації від 31 липня 2015 N 774 «Про затвердження Правил знищення сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, включених до переліку сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, країною походження яких є Сполучені Штати Америки, країни Європейського союзу, Канада, Австралія і Королівство Норвегія і які до 5 серпня 2016 включно заборонені до ввезення в Російську Федерацію», а саме до списку було долучено Україну, Республіку Албанію, Чорногорію, Республіку Ісландію і Князівство Ліхтенштейн»,

16 вересня 2015 року Президент Петро Порошенко підписав указ, про введення в дію списку санкцій проти 388 фізичних і 105 юридичних осіб, раніше затвердженого Радою національної безпеки і оборони України. Економічні санкції торкнулися 29 російських банків, понад 20 російських авіакомпаній, кількох підприємств військово-промислового комплексу, найбільших російських виробників антивірусних програм.

18 листопада 2015 р. уряд РФ ухвалив рішення запровадити з 1 січня 2016 р. продовольче ембарго на товари з України. Про це повідомив міністр економічного розвитку РФ А. Улюкаєв, який зазначив, що «Оскільки Україна приєдналася до санкцій проти Російської Федерації - економічних, фінансових, ми ухвалили рішення про запровадження ... захисних заходів у вигляді продовольчого ембарго. Просто це рішення має відтермінований характер. Воно теж відкладене до 1 січня 2016 року».

16 рудня 2015 президент РФ В. Путін підписав указ про призупинення з 1 січня 2016 року дії договору про зону вільної торгівлі щодо України «у зв'язку з винятковими обставинами, що зачіпають інтереси і економічну безпеку РФ і вимагають вживання невідкладних заходів». Указ набрав чинності з дня його підписання.

Позиція РФ щодо запровадження спочатку нетарифних обмежень та митних тарифів щодо 170 українських експортних товарних груп різних виробничих секторів, а з 1 січня 2016 р. взагалі введення продовольчого ембарго на продукти сільського господарства та харчової промисловості має швидше не каральний характер щодо України за її долучення до санкцій Заходу чи за її роль в політичному і військовому протистоянні.

Економіка РФ, незалежно від критичної ситуації у взаємовідносинах з Україною, взяла курс на імпортозаміщення в секторах сільського господарства та переробної промисловості задля забезпечення своєї економічної безпеки від Заходу. Спроба здійснити структурні зрушення та повноцінно компенсувати дефіцит багатьох товарів, які російська економіка декілька десятиліть поспіль отримувала в великих обсягах з країн Заходу, а також з України, це довгострокова мета уряду РФ.

Сьогодні ж Росії в прагненні імпортозаміщення приходиться частково змиритися з продовольчою інфляцією, яка в травні 2015 р. за півтора роки досягла 28, 7%Продовольственное эмбарго: импортозамещение и изменение структуры внешней торговли //Бюллетень о развитии конкуренции. - август 2015. - Аналитический центр при правительстве Российской Федерации. - http://ac.gov.rU/files/publication/a/6007.pdf, з тиском на валютний курс та втратою міжнародних валютних резервів для його підтримання, з географічною диверсифікацією імпорту продовольства через зростання в імпортній структурі частки таких країн, як Білорусь, Бразилія, Парагвай, Аргентина, Китай, В'єтнам, Фарерські острови, Туреччина до останніх подій, тощо.

Втрата валютних резервів внаслідок погіршення платіжного балансу та макроекономічна дестабілізація через значну складову товарного імпорту є найбільшою загрозою для Кремля та збереження ним моделі адміністративного капіталізму (Див.: Додаток 1. Тому така політика російської сторони є цілком об'єктивною і вимагає від української держави, що обрала європейський вектор інтеграції, комплексу заходів для нейтралізації негативних зовнішніх ефектів.

Стратегічною метою України в економічних відносинах з РФ має стати вирішення двоєдиної задачі:

- по-перше - враховуючи руйнування у взаємних стосунках, Російська Федерація більш не може вважатися партнером України в розвитку та поглиблення відносин інтеграційного типу. Відносини з

Росією повинні ґрунтуватися на прагматичних засадах та дотриманні принципів, обов'язкових для держав-членів Світової організації торгівлі

- по-друге - виникає нагальна необхідність істотного зменшення ступеня залежності української економіки від російських ринків збуту, передусім продовольчих товарів та товарів машинобудування, а також джерел постачання критично важливих енергоносіїв та сировини.

Російська Федерація продовжує здійснювати вибіркові, дестабілізуючі заходи, які мають негативні ефекти в різних сферах економіки України - зокрема в торгівлі товарами та послугами, банківському секторі, промисловому виробництві та виробничій кооперації, що зрештою чинить тиск на погіршення платіжного балансу та проявлення девальваційних очікувань. асоціація україна європкйський митний

Враховуючи складну економічну ситуацію в Україні через відносини з РФ, Європейський Союз на підставі підписаної з ним Угоди про Асоціацію, і зокрема про зону вільної торгівлі у 2014 р. задля стримування глибокого економічного спаду в українській економіці запровадив автономні торговельні преференції - АТП для українських експортерів спочатку на півроку, а потім продовжив їх дію до кінця 2015 року.

Продовження дії АТП для експортерів в ЄС стало одним з результатів трьохсторонніх консультацій між Україною, ЄС та Росією, які були присвячені пошуку шляхів усунення занепокоєння Росії щодо впливу поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі - ПВЗВТ на її економіку. Також сторони домовились про відстрочення тимчасового застосування ПВЗВТ між Україною та ЄС до кінця 2015 року з метою відведення додаткового часу для консультацій та зниження ризику погіршення економічних відносин між Україною та Росією.

Незважаючи на зусилля по збереженню статус- кво у відносинах з Росією, другою визначальною зміною цього періоду стало різке зниження економічної взаємодії з нею.

Протягом 2014 та першої половини 2015 років тривало стрімке скорочення як експорту, так і імпорту товарів, що було частково пов'язано зі зростанням нетарифних обмежень торгівлі, а також з огляду на введення імпортних мит в рамках режиму найбільшого сприяння СОТ на певні товарні позиції українського експорту, що мали до цього нульову або преференційну ставку в рамках угоди про зону вільної торгівлі СНД.

Таблиця 1

Тенденції українського експорту товарів, 2013-2014 рр.

Розраховано на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Комітету торгівлі ООН та Світового банку.

Таблиця 2

Тенденції українського експорту товарів за 9 місяців 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014 року

Розраховано на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Комітету торгівлі ООН та Світового банку.

Таблиця 3

Динаміка українського імпорту товарів, за 2013-2014 рр.

Таблиця 4

Тенденції українського імпорту товарів за 9 місяців 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014 року

Як видно з таблиць 1 та 2 частка українського експорту товарів до Росії від усього її експорту товарів знизилася з 23,8% у 2013 р. до 18,2% у 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. до 12,8%. Частка українського експорту до Росії від ВВП скоротилася з 8,4% в 2013 р. до 7,4% в 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. склала 4,6%. Натомість спостерігалося зростання цієї частки від ВВП в інші країни з 26,9% в 2013 р. до 33,5% в 2014 р., і деяке падіння за 9 місяців 2015 р. до 31,1% порівняно з аналогічним періодом 2014 р. - 32,9%.

Загалом відбувається падіння українського експорту товарів до РФ в 2014 р. на 35% порівняно до 2013 р., а за 9 місяців 2015 р. він впав на 55,6% від вартості 9 місяців 2014 р. При цьому, якщо розглядати динаміку зміни за товарними групами, спостерігається подвійна тенденція. в одних випадках зменшення вартості експорту пояснюється в т.ч. зменшенням кількісних обсягів, а в інших випадках кількісні обсяги навіть нарощуються, а вартість експорту падає (Див.: Табл. 6).

Це означає, що на торгівлю України з РФ за певними товарними групами, передусім товарами видобування та металургії - вироби з чавуну, пруток та катанка, алюмінієві руди, труби та пустотілі профілі, будівельні матеріали, камінь та пісок, вироби з легованої сталі вплинуло погіршення торговельних умов для України -terms of trade внаслідок девальвації гривні. За деякими позиціями гіпотетично мала місце субституція високоякісних товарів дешевшими замінниками в більших обсягах - наприклад, шоколад та шоколадні вироби.

Аналізуючи таблиці 3 та 4 можна побачити, що частка українського імпорту товарів з Росії від усього її імпорту товарів знизилася з 30,2% у 2013 р. до 23,3% у 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. до 19,98%. Частка українського імпорту з Росії від ВВП скоротилася з 12,9 % в 2013 р. до 9,6 % в 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. склала 6,94%. Натомість спостерігалося зростання цієї частки від ВВП в інші країни з 29,9% в 2013 р. до 31,6% в 2014 р., і деяке падіння за 9 місяців 2015 р. до 27,8% порівняно з аналогічним періодом 2014 р. - 29,4%.

Загалом відбувається падіння українського імпорту товарів з РФ в 2014 р. на 45,5% порівняно до 2013 р., а за 9 місяців 2015 р. він впав на 47,9% від вартості 9 місяців 2014 р. При цьому, якщо розглядати динаміку зміни за товарними групами, спостерігається подвійна тенденція. в одних випадках зменшення вартості імпорту пояснюється в т.ч. зменшенням кількісних обсягів, а в інших випадках кількісні обсяги імпорту навіть нарощуються, а вартість імпорту падає. Це означає, що на торгівлю України з РФ за певними товарними групами - тютюн, вугілля, пропан бутан, неорганічні хімічні елементи, папір та картон вплинуло покращення торговельних умов для України - terms of trade внаслідок девальвації російського рубля.

- Отже, на зменшення вартості експорту та експортне виробництво вплинули наступні чинники:

- згортання виробничої та торговельної кооперації українських підприємств з російськими біз- нес-партнерами,

- втрата Україною великої кількості крупних підприємств, що перейшли під юрисдикцію ДНР та ЛНР, зокрема в металургії, видобувній промисловості та машинобудуванні. Наприклад, втрата Стаханівського вагонобудівного заводу в Луганській області, призвела в тому числі до суттєвого скорочення обсягів за найбільшою експортною товарною групою «Залізничні транспортні засоби». Падіння за певними товарними групами відбулося внаслідок втрати таких заводів, як Завод Nord, Донбаскабель, Донецькгірмаш, завод «Коксохімо- бладнання». Повномасштабні наслідки цих втрат можна буде побачити в статистиці в розрізі експортних товарних груп за 2015 р.,

- постанова 959 уряду РФ з запровадження митних тарифів за MFN СОТ для цілого спектру українських експортних товарів, часткове прикриття вільної торгівлі з Росією в рамках угоди про ЗВТ СНД. Згідно з Постановою, рішення щодо початку застосування Постанови приймається Урядом Росії після виявлення факту практичного застосування Угоди про асоціацію. Згідно з проведеним емпіричним дослідженням Інституту економічних досліджень та політичних консультацій зменшення імпорту внаслідок введення постанови виявляється незначним - 230 млн. дол. СШАMovchan V., Ryzhenkov M. Impact of Russian Protectionism on the Ukrainian Economy. -Institut of Economic Research and Policy Conculting.- 1December 2015. - http://4liberty.eu/impact-of-russian-

protectionism-on-the-ukrainian-economy/. Перевіривши результати досліджень Світового банку за допомогою симулятивної моделі часткової рівноваги TRIST, ми підтверджуємо, що вони фактично є дійсними для даного випадку

- технічні та інші бар'єри РФ на українську продукцію, що було і є перепоною для вільного перетину українських товарів на російський ринок, починаючи з 2013 року. Одним з факторів, які пояснюють стрімке скорочення експорту в Росію, стали нетарифні обмеження з боку Росії. Протягом 2014 та першої половини 2015 років Росія продовжила практику заборон поставок української продукції на її внутрішній ринок, формально мотивуючи ці обмеження міркуваннями безпеки та захисту здоров'я населення, тварин і рослин (Табл. 2).

Невідповідність процедури встановлення обмежень правилам СОТ неодноразово наголошувалась Україною в рамках засідань Комітетів СОТ з ТБТ та СФЗ.Специфічні торговельні занепокоєння України див. http:// tbtims.wto.org/web/pages/search/stc/Search.aspx; http://spsims.wto.org/ web/pages/search/stc/Search.aspx; (Див.: Додаток 2)

- погіршення торговельних умов - terms of trade внаслідок девальвації гривні - позитивні ефекти нарощування кількісних обсягів на експортних виробництвах з еластичністю попиту більше одиниці, негативні - здешевлення вартості за одиницю експортного товару та менша експортна виручка в ключовій іноземній валюті,

- політика географічної диверсифікації та початок імпортозаміщення в РФ.

- На зменшення українського імпорту в вартісному вимірі з РФ вплинуло:

- скорочення обсягів закупівлі природного газу Україною внаслідок оцінки українською стороною реальних потреб в умовах спаду промисловості та економіки в цілому,

- спроби української влади та бізнесу здійснити диверсифікацію імпорту енергоресурсів та сировини,

- волюнтаризм уряду в сфері державних закупівель,

- погіршення торговельних умов для Росії - terms of trade внаслідок девальвації гривни.

Тепер проаналізуємо структуру українського експорту в Російську Федерацію за найбільшими 40 товарними групами - 3-digit SITC - трьохзнач- на класифікація МСТК, яка є схожою на чотирьох- значну класифікацію ТН ЗЕД, але в дещо більш агрегованому вигляді.

Слід зазначити, що за нашою оцінкою еластичність попиту на український експорт продовольчих товарів по ціні з боку РФ є високою, на відміну від низької еластичності попиту на український експорт з боку європейських партнерів, які закуповують в Україні переважно сировинні товари видобування залізних руд, металургії, сільського та лісового господарства, а також працемісткі товари меблевої, взуттєвої та швейної промисловостей.

Це означає, що здешевлення українського експортного товару внаслідок скасування митних тарифів та й навіть від зміни валютного курсу особливо не впливає на зростання обсягів експортного виробництва для потреб ЄС, а отже не передбачає суттєвого розширення експортних потужностей від лібералізації торгівлі. Натомість зниження цін на українські експортні товари, що поставляються до РФ, до настання останніх подій вказувало на тенденцію нарощування обсягів українського експортного виробництва.

Як у випадку з ЄС, так і з РФ сучасна експортна структура української економіки є неоптимальна та неефективна і має змінитися під впливом реалізації Угоди про Асоціацію. Експортна структура України є неефективною, навіть не дивлячись на той факт, що характер спеціалізації, технологічний рівень та ступінь переробки товарів - кількість позицій капіталомістких товарів металообробки, важкого машинобудування у торговельній співпраці України з РФ та країнами СНД є вищим. Не завжди вищий рівень експортної спеціалізації вказує на розвиненість економіки країни, особливо якщо йде мова про девелопменталістську модель, де все підпорядковано захисту вітчизняних виробників продукції з вищою доданою вартістю, або в випадку пострадянського простору, де спеціалізація будується всупереч принципу порівняльної переваги -comparative advantage.

За логікою ЄС країна може спеціалізуватися на товарах з вищим ступенем обробки і вищою капітало- та наукомісткістю, лише тоді, коли вона вже достатньо розвинулась під впливом прямих іноземних інвестицій та сучасних технологій транснаціональних компаній розвинутих країн інтеграційного простору.

На вищих щаблях економічної інтеграції відбувається вирівнювання відносних цін на фактори виробництва - заробітна плата/процентна ставка на капітал між країнами і це віддзеркалює вирівнювання факторної забезпеченості - капітал/ фактор праця, вирівнювання доходів на душу населення, високий перехресний взаємний попит переважно на капіталомісткі товари переробної промисловості, що веде до вирівнювання виробничих та торговельних структур і внутрішньосекторної торгівлі - intra-industry trade. В таких умовах має місце монополістична конкуренція, коли експорт та імпорт країн представлений широкою лінійкою різноманітних варіантів диференціації за якістю та маркетинговою ціною одних і тих самих товарів, якими обмінюються вирівняні країни між собою. Таке вирівнювання - реальна конвергенція приходить на етапі спільного ринку. До цього моменту менш розвинуті країни на перших щаблях економічної інтеграції в рамках зони вільної торгівлі мають спеціалізуватися за принципом порівняльної переваги на працемістких товарах сільського господарства та легкої промисловості, але на основі інтенсифікації руху прямих виробничих іноземних інвестицій крок за кроком структурно змінюватися. Філософія структурної політики ЄС для країн, що розвиваються і інтегруються в клуб розвинутих економік Спільного ринку, не передбачає якихось напрямів формування структури і визначення пріоритетів. Вона покликана вказати країні, що її майбутній успіх базується на самовиявленні значення секторів і товарних груп, які сформуються ринком на основі порівняльної переваги і ролі прямих іноземних інвестицій, які мають надійти в країну.

Таблиця 5

Структура українського експорту до ЄС за товарними групами, 2014 р.

Розраховано за даними Комітету торгівлі ООН

Тобто говорити про те, що експортна товарна структура України збережеться з усіма її актуальними значущими сьогодні для ЄС товарними групами, немає сенсу. (Див.: Табл. 5). Переконфігурація структури експорту відбудеться внаслідок повальних банкрутств підприємств машинобудування, зорієнтованих на ринок СНД, частково металургійної промисловості та секторів легкої промисловості з огляду на заміщення внутрішнього вітчизняного виробництва імпортом.

Можна лише спрогнозувати, що в короткотерміновій перспективі український виробничий пояс традиційного експорту звузиться, а збідніла та очищена від старих виробництв економіка згодом знайде своїх нових агентів-нерезидентів, які швидше за все спочатку прийдуть саме у виробництва легкої промисловості за принципом порівняльної переваги. Ті ж підприємства, які забезпечують вже сьогодні спільний ринок ЄС своїми капіталомісткими товарами сучасного типу, швидше за все будуть поглинуті шляхом придбання виробничих активів крупними європейськими та американськими компаніями, які будуть використовувати зростаючий ефект від масштабу.

Для співпраці України з РФ ця логіка інтеграційних зв'язків і принцип порівняльної переваги абсолютно не мають значення, оскільки зв'язки побудовані на традиційній для країн колишнього СРСР технологічній платформі і на постійному ефекті від масштабу, коли будь-яке нарощування потужностей в секторах взаємодії між країна- ми-партнерами СНД дає ефект абсорбції вироблених та експортованих товарів на терени пострадянського економічного простору з огляду на його великий демографічний та географічний розмір.

Аналізуючи структуру українського експорту в РФ можна побачити, що значну роль в ній за обсягами відіграють квазітехнологічні групи машинобудування - залізничні транспортні засоби, двигуни, насоси, електричні машини, монітори, вантажно-розвантажувальне обладнання, вимірювальні прилади, товари низькотехнологічної металургії, будівельні матеріали, алкогольні напої, сир та сирні продукти, шоколад, борошняні вироби та ще незначна кількість деяких продуктових товарних груп. За багатьма позиціями дійсно відбулося падіння.

Для аналізу було обрано з усього спектра 250 товарних груп 40 з найбільшими обсягами експорту. (Див.: Табл. 6). Встановлено, що в сумі ці експортні товари становили 76,8% усього експорту України в РФ у 2013 р. Вже в 2014 р. частка цих товарів загалом впала до 48,2%. Донедавна потужні експортні товарні групи, які віддзеркалювали потенціал нині окупованих територій Донбасу, розчинилися серед усього спектру часток експорту. Це ознаменувало перший етап структурних зрушень в виробничій та експортній структурі України.

В таблиці 7 представлені ті товарні групи, які зазнали найбільшого спаду в вартісному та кількісному вимірах протягом 2014 р. порівняно з 2013 р. Серед них в суцільно виділених графах знаходяться також і ті товарні групи експорту продовольства, на які продовжилось розповсюдження квот та інших нетарифних захисних бар'єрів.

Фактично вони відображають товарні групи, до яких застосували в 2015 р. митні тарифи режиму найбільшого сприяння СОТ та незабаром можуть застосувати й ембарго. Важливо зазначити, що питома вага таких товарів складає приблизно 14,5%, а в 2013 р. на частку цих товарів припадало 27,75%. Експортні товарні групи в таблиці з виділеним текстом відображають найбільший спад в сфері машинобудування. Негативна динаміка деяких з цих експортних товарних груп здатна пояснюватися ситуацією, пов'язаною з переходом заводів виробників-експортерів під юрисдикцію ДНР та ЛНР, а також загальним погіршенням співпраці з російськими бізнес-партнерами. Саме за цими товарними групами частка від загального експорту залишається відносно вищою, ніж за продовольчими товарами.

Щодо намірів Російської Федерації по запровадженню торговельного ембарго стосовно України, нагадаємо, що Європейський Союз повідомив владі України про завершення всіх процедур для запуску ЗВТ з 1 січня 2016 року. Російська Федерація, у свою чергу, у зв'язку з цим вдалася до економічного шантажу України через ембарго.

Таблиця 6

Структура українського експорту в Російську Федерацію за товарними групами, 2013 та 2014 рр.

* - Загальне зменшення експорту репрезентативних товарних груп за рік - 4,037 млрд. дол. США. Розраховано за даними Комітету торгівлі ООН

Таблиця 7

Експортні товарні групи України до Російської Федерації з найбільшим скороченням за вартістю та кількістю від усього українського товарного експорту до Російської Федерації, 2013 та 2014 рр.

* - Загальний спад за рік - 2,766 млрд. дол. США. Розраховано за даними Комітету торгівлі ООН

За повідомленням Уряду України - про це 2 грудня ц.р. заявив Прем'єр-міністр України А.Яценюк: «За нашими попередніми оцінками, введення торговельного ембарго Росією проти України принесе збитки українській економіці в розмірі до 600 млн. дол. США. Підкреслюю, що на кожне російське рішення Уряд України буде реагувати дзеркальними санкціями», - наголосив він і зазначив, що сьогодні Кабмін вносить на розгляд парламенту України відповідний законопроект.

Також прем'єр повідомив, що Україні вдалося втричі зменшити залежність від російського ринку. «Сьогодні залежність від російського ринку складає 12,8%. Водночас основним торговельним партнером, за словами А.Яценюка, сьогодні є Європейський Союз. «32,9% - це наша торгівля з Європейським Союзом».

Далі, інформація Мінекономіки України від 10.12.2015 р. -заява заступника міністра економічного розвитку і торгівлі - Н.Микольської після засідання ради експортерів в Києві. Україна готується адекватно відреагувати на введення Російською Федерацією з 1 січня 2016 ембарго на поставки продуктів харчування та підвищення мит.

Водночас, Н.Микольська також підкреслила, що Україна оскаржить у Світовій організації торгівлі всі незаконні дії Росії. «У той же час ми не можемо допустити, щоб наші компанії, жорстоко постраждалі від втрати російського ринку, також страждали тут від імпорту з Російської Федерації», - уточнила вона.

Раніше Н.Микольська зазначала, що російське ембарго призведе до зниження українського експорту на суму близько 140-205 млн. дол. США, а введення митних тарифів на українську продукцію - до зниження на 167-239 млн. дол. США. «Оскільки списки товарів щодо ембарго та митних тарифів за багатьма позиціями перетинаються, то скорочення експорту буде меншим, ніж суми цих показників», - цитує Н.Микольську інформагенція «Інтерфакс- Україна».

Цікаво, що РФ вирішила запровадити на сучасному етапі ембарго для України не тотально за товарними групами з великими вартісними обсягами (Див.: Табл. 6), а за трохи іншим спектром продовольчих товарів, куди, звичайно, входять лише деякі з вищеописаних товарних груп. Загальна питома вага товарних груп, що підпадатимуть під ембарго складає 3,82% від сукупного експорту України до РФ. http://government.ru/media/files/41d4f8cdfeeb731522d2.pdf (Україна долучена до списку з серпня 2015 р.) (Див.: Табл. 8).

Це ще раз свідчить, що основним суб'єктом, до якого Кремлем висуваються економічні претензії та впроваджується ембарго, є не Україна, а тандем ЄС-США. І мета в Кремля лише одна - перекрити саме притік товарів продо вольства ЄС на економічну територію РФ, в тому числі через кордони України в страху перед поширенням протестантської етики в бізнесі та системі споживчих преференцій пересічних росіян.

За твердженням заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Н.Микольської, введення з 1 січня 2016 року Росії ембарґо на імпорт український сільськогосподарської продукції та продуктів харчування призведе до зменшення українського експорту на суму близько 140-205 млн.

За нашою оцінкою зменшення українського експорту в РФ за визначеними в постанові російським урядом товарними групами внаслідок запровадженого ембарго складе приблизно 374 млн. дол. США, якщо відштовхуватися від статистичних даних Комітету торгівлі ООН за 2014 р. Додаючи до цієї суми отриману через TRIST Analysis 230 млн. дол. США зменшення експорту через запровадження митних ставок згідно з режимом найбільшого сприяння MFN щодо груп певних експортних товарів, ми виходимо на 603 млн. дол.

США максимальних втрат через зменшення експорту за всіх інших рівних незмінних умов. Для довідки. за оцінками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕДІІК) ця сума складає 550 млн. дол. США.

Таблиця 8 Експорт товарів України до Російської Федерації, на які за постановами уряду РФ може бути запроваджене ембарго

Таблиця 9

Структура українського імпорту з Російської Федерації за товарними групами, 2013 та 2014 рр.

За даними Комітету торгівлі ООН * Всього вартість товарного експорту України до РФ за ТН ЗЕД - 9799143633 дол. США.

За результатами досліджень ІЕДПК, у випадку повного виходу України з зони вільної торгівлі з РФ (одностороннє припинення торгівлі з боку Росії) втрати складуть 900 млн. дол. США. За нашою оцінкою зниження експорту з Росією через запровадження всього спектру MFN митних ставок на українські експортні товарні групи становитиме десь приблизно 950 млн. дол. США.

У разі, якщо ембарго пошириться на усі товарні групи розділів сільського, лісового, рибного господарств та на продукти харчування 1-23 ТН ЗЕД, і водночас на інші товарні групи інших розділів будуть введені MFN митні ставки, що практикує Митний Союз щодо третіх країн, то зменшення українського експорту через ембарго складе за оцінкою 905,194 млн. дол. США з урахуванням митних ставок MFN на інші групи товарів 325 млн. дол. США, що дорівнюватиме приблизно 1275 млн. дол. США.

В таблиці 9 представлено структуру українського імпорту з РФ за товарними групами SITC. На відміну від структури експорту, яка значно змінилася внаслідок розчинення певних товарних груп з колись традиційно великими питомими вагами серед інших товарних груп з середніми їх розмірами, в структурі імпорту України з РФ кардинально нічого не змінилося за винятком зменшення обсягів закупівлі газу, а отже, і загальної частки цієї найбільшої товарної групи в загальному імпорті з 45,97% до 31,08%. Але ця товарна група надалі залишається найбільшою зі значним відривом від інших товарних груп. Суттєво скоротила Україна споживання з РФ нафтових масел, автомобілів пасажирських та вантажних і деталей до них. Це означає, що за цими товарними групами легко вдалося віднайти субститути на інших ринках, в т.ч. і на Спільному ринку ЄС. Натомість зросли кількісні обсяги імпорту за позиціями пропан, бутан, вугілля, залізна руда та концентрати, тютюн, папір і картон.

Загальні висновки, які можна зробити за результатами цих досліджень є наступними:

- по-перше, фактичний розрив торговельно-економічних стосунків між Україною та РФ є виявом неоголошеної торговельної війни, яка почалася раніше, ще задовго до укладення Україною угоди про асоціацію з ЄС. Метою цієї війни було (і залишається) підпорядкування національної економічної структури екстенсивній економіці РФ, перетворення економіки України на супутню, обслуговуючу;

- по-друге, протягом двох останніх років внаслідок військово-політичного протистояння в Україні та втрати нею територій, а також через торговельну війну між Кремлем та державами Заходу в українській економіці відбулися суттєві зміни в структурі виробництва і, відповідно, в структурі й обсягах товарного експорту та імпорту. Україна різко звузила спектр промислового виробництва і їй ще доведеться зіштовхнутися зі значним скороченням виробництв машинобудування, промислової хімії і будівельних матеріалів, а в разі подальшого загострення політичного конфлікту з РФ вже в короткостроковому періоді почати болісну переорієнтацію харчової промисловості. Саме розрив коопераційних зв'язків з РФ великою мірою визначали структурні злами української економіки. З одного боку, для України це означатиме втрату частини доходів, а з іншого, - шанс, спонукання до пошуку нових партнерів і ринків;

- по-третє, реалізація Угоди про Асоціацію України з ЄС на перших етапах її імплементації не вирішить проблеми якісного вдосконалення українського промислового виробництва та підвищення сукупної факторної продуктивності виробничих процесів, оскільки акценти протягом щонайменше п'яти років будуть зроблені на розвиток торгово-збутових мереж європейського оптового та рітейлингового бізнесу і, відповідно, системи фінансування імпорту промислових товарів споживчого призначення з країн ЄС. Тому Уряду України слід вже зараз замислитись над проблемою вибору ефективної моделі промислового розвитку і посилення позицій національного малого та середнього бізнесу в сільському господарстві та обробних промислових секторах.

Національному банку України слід негайно відходити від режиму вільно плаваючого валютного курсу в комплексі з таргетуванням інфляції, який створює підґрунтя для імпортоорієнтованої економіки, підкріпленої спекулятивними фінансовими ресурсами міжнародних ринків капіталу, що в довгостроковому періоді несе небезпеку відсутності структурних зрушень внутрішнього промислового виробництва (зокрема конкурентоспроможного експорту за рахунок прямих іноземних інвестицій у внутрішнє товарне виробництво) і провокує фінансовий дефолт країни.