Розробка інтер’єрів розважального комплексу "Оптик-Ефект" з використанням принципу оптичних ілюзій

2

Міністерство культури України

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Інститут дизайну і ландшафтного мистецтва

Спеціальність 06.020207 Дизайн

Спеціалізація «Дизайн інтер'єру»

Тема випускної кваліфікаційної роботи

«Розважальний комплекс Оптик-Ефект»

Студент групи ДІ-27

Макарюк Ольга Олександрівна

Київ 2011

Зміст

Реферат

Вступ

РОЗДІЛ I. Концепція та актуальність проектного рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект»

1.1 Актуальність вибраної теми

1.2 Види оптичних ілюзій в мистецтві

1.3 Оптичні ілюзії в інтер'єрі

1.4 Орієнтовна аудиторія розважального комплексу «Оптик-Ефект»

1.5 Концептуальне вирішення проекту

РОЗДІЛ ІІ. Загальні особливості проектування розважальних закладів

2.1 Вимоги до проектування розважального комплексу

2.2 Основні завдання на проектування розважального комплексу

2.3 Вимоги до вибору ділянки для будівництва розважального комплексу

РОЗДІЛ ІІІ. Вивчення аналогів та аналіз архітектурно-планувального рішення розважального комплексу

3.1 Вивчення зарубіжних аналогів

3.2 Аналіз зовнішнього простору та архітектурно-планувального рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект»

3.3 Будівельні матеріали і конструкції комплексу

3.4 Пропозиції за конструктивним рішенням

3.5 Інженерне устаткування. Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція

3.6 Функціональне зонування будівлі комплексу «Оптик-Ефект»

РОЗДІЛ IV Формування дизайну інтер'єру розважального комплексу «Оптик-Ефект»

4.1 Стильовий напрям рішення дизайну розважального комплексу

4.2 Кольорова гамма

Реферат

Випускна кваліфікаційна робота складається з графічної частини (10 планшетів формату А0: 120 см х 84 см) та пояснювальної записки (68 друкованих сторінок), яка вміщує таблиці, додатки, ілюстративний матеріал та список використаної літератури.

Метою роботи є поглиблене осмислення поставленої проблеми та шляхи її вирішення за рахунок створення відповідних об'єктів, можливості організації простору та художнього перетворення середовища.

Головним завданням даної роботи є поглиблене вивчення існуючих моделей за допомогою застосування художнього та наукового методів досліджень та пошуки шляхів їх реалізації в умовах розвиненого науково-технічного прогресу. Тому при виконанні проекту створено інтер'єри, в яких людина почуватиме себе комфортно і матиме зацікавленість у відвідуванні громадського закладу такого типу.

Об'єктом дослідження виступає не фактичне приміщення розважального комплексу, а теоретичне, яке могло б самостійно існувати за містом і приваблювало б відвідувачів.

Предмет дослідження - це створення комфортного середовища інтер'єру для активного відпочинку відвідувачів, яким набридли стандартні розваги в закладах такого типу.

Для обгрунтування обраної мною теми та досягнення поставленої мети, мені необхідно було скористатися методами дослідження. Такими як порівняння, абстрагування, аналіз і синтез інформації, розглянути аналоги вже створених об'єктів даного спрямування для більш детального вивчення внутрішньої системи функціонування таких закладів. У результаті дослідження та проектування, було створено систему оптичних ілюзій, яка пронизує більшість функціональних зон комплексу. Ця система впливає на візуальне сприйняття реальності відвідувачами та сприяє покращенню умов відпочинку, так як робить його цікавішим.

Робота проведена на основі вивчення матеріалів, які застосовують при створенні принципів оптичних ілюзій, та досліджень вітчизняного та закордонного досвіду щодо розробки більш раціональних принципів візуального обману зору і створення відповідного середовища в приміщеннях розважального комплексу.

У випускній кваліфікаційній роботі наведено пропозиції щодо створення інтер'єрів комплексу, малих архітектурних форм, використання кольору, матеріалів, освітлення так, щоб вони підпорядковувались обраній мною темі створення оптичних ілюзій. Я розробила схему чіткого функціонального планування комплексу, намагалася підібрати асортимент використаних матеріалів у відповідності до правил та вимог створення подібних об'єктів.

Робота в повному обсязі включає V розділів.

В першому розділі описується актуальність, обраної мною теми, для створення проекту. Описані загальні види оптичних ілюзій та їх використання в інтер'єрі. Коротко описується концептуальне рішення проекту.

В другому розділі описані загальні особливості проектування розважальних закладів.

В третьому розділі пояснювальної записки описується вивчення аналогів та прототипів проекту. Враховується зарубіжний досвід створення закладів такого типу. Проводиться аналіз зовнішнього простору та архітектурно-планувального рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект». Описується функціональна організація будівлі розважального комплексу.

Четвертий та п'ятий розділи включають в себе розробку та формування дизайну інтер'єру розважального комплексу «Оптик-Ефект». Описаний стильовий напрям рішення дизайну, підібрана кольорова гама. Описані обладнання та матеріали, використані для оздоблення інтер'єру комплексу.

Вступ

архітектурне планувальне проектування дизайн оптична ілюзія

Для виконання випускної кваліфікаційної роботи я написала пояснювальну записку, яка включає в себе підсумок знань з теоретичної та практичної підготовки в рамках освітньої програми. Темою випускної кваліфікаційної роботи є розробка інтер'єрів розважального комплексу «Оптик-Ефект» з використанням оптичних ілюзій.

Саме поняття розважального комплексу досить вузьке - для споживача це місце, де можна відпочити та добре провести свій вільний час. Однак включає в себе це вузьке поняття дуже багато. Адже я вважаю, що сучасний розважальний комплекс - це не просто нічний клуб або ресторан: це ідея концентрації різнопланових форм відпочинку в одній будівлі. В якості відмінної риси хороших розважальних комплексів повинна виступати комплексність послуг, які пронизані загальною концепцією.

Я обрала саме таку тему для виконання своєї випускної кваліфікаційної роботи тому, що розважальний комплекс є об'єктом громадського профілю, закладом відпочинку, який входить до ланки культурного обслуговування суспільства і який заслуговує на дослідження та нововведення щодо цієї теми. Я під час виконання роботи ознайомилася з недоліками вже існуючих в нашій країні сучасних розважальних закладів, проаналізувала хороші закордонні аналоги. Дійшла висновку, що потрібно проектувати такий за тематикою розважальний комплекс, якого в Україні ще не існує. Мені відразу стало зрозуміло, що людям набридає однотипність вже існуючих закладів. Тому головну увагу я звернула на введення інновацій в розробку розважального комплексу.

Мене завжди приваблювала тема оптичних ілюзій, я ознайомилася з їх видами, принципами їх виникнення, а особливо мене зацікавило використання оптичних ілюзій в інтер'єрі. Так виникла тематика розважального комплексу. Я вирішила, використовуючи вже давно відомі закони відзеркалення, відображення та заломлення світла, створити щось нове й незвичне. Так виник девіз до образу: «Все нове - це добре забуте старе». Якщо говорити про варіанти девізів, то ще виникав такий: «Не всьому, що бачиш, можна вірити». Адже оптичні ілюзії - це візуальний обман зору. Я зробила так, що кожне приміщення комплексу пронизане ілюзією. Навіть обладнання сприймається не таким, як воно є насправді.

В основі використаних мною оптичних ілюзій лежать закони дзеркального відображення, відбиття світла, його гра з кольором, закони атектоніки, симетрії та асиметрії. В результаті ознайомлення з темою, я дізналася про важливе значення шестикутної чи восьмикутної форми для створення дзеркальної ілюзії. Адже ще Леонардо да Вінчі вважав, що людина, поміщена всередину восьмикутної дзеркальної кімнати, може побачити нескінченну кількість своїх відображень. Саме цей факт я взяла за основу у планувальному вирішенні розважального комплексу. Відмінність лише в тому, що я взяла форму шестикутника за основу, коли проектувала приміщення комплексу.

Хочеться ще зазначити, що в доповнення до проекту я виконала панно з кольорового паперу в техніці айріс-фолдинг. Називаю його „Ефект калейдоскопу”. А також скульптуру, виконану з пластиліну. І те і інше по ідейному задуму, стилістиці та образу пов'язане з моєю темою і підтримує її.

І наостанок варто додати, що вихідними даними до роботи слугували історичні довідки про створення розважальних комплексів зарубіжних країн. Характеристика сучасного досвіду створення розважальних закладів такої тематики та їх обладнання. Існуючі принципи оптичних ілюзій, використання яких в інтер'єрі було продемонмтровано на різноманітних виставках.

РОЗДІЛ I. Концепція та актуальність проектного рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект»

1.1 Актуальність вибраної теми

Темою для даної випускної кваліфікаційної роботи було обрано розробку інтер'єрів розважального комплексу з використанням принципу оптичних ілюзій. Він має назву «Оптик-Ефект».

Це є надзвичайно актуальною темою тому, що в наш час дуже багато будується розважальних центрів та комплексів, проте в нашій країні немає таких, які б відрізнялися певною тематикою чи незвичним комплексом надання розважальних послуг. Всі існуючі заклади такого типу мають однаковий набір послуг. Їх настільки багато, проте всі чимось схожі. Адже в наш час неабиякого розвитку технологій, в Україні немає таких закладів, проектуванням яких вже давно займаються за кордоном.

Адже в даний час індустрія розваг отримала величезний розвиток в усьому світі і є одним з найдинамічніших видів комерційної діяльності. В останні роки все більший акцент робиться на активний сімейний і молодіжний відпочинок. Створюються великі тематичні парки і комплекси з широкою розважальною, культурно-пізнавальною програмою. Такі комплекси в рамках єдиного архітектурного стилю, національних особливостей, дизайнерського і сюжетного рішень об'єднують основні функції дозвілля: розваги, харчування, дитяче дозвілля, супутні послуги, виставкову та концертно-театральну діяльність. Здійсновані на рівні сучасних технологій та новітніх досягнень у сфері індустрії розваг, комплекси дозволяють досягти максимальної концентрації, різноманітності і високого рівня розважальних послуг.

Останнім часом ринок розважальної нерухомості розвивається як ніколи стрімко. На даний момент розважальна нерухомість в Україні представлена ??окремими великими комплексами. В Україні ринок пропозицій у сфері сімейного та молодіжного відпочинку поки істотно відстає від західного ринку за кількістю, рівнем і різноманітністю пропонованих розважальних послуг. Існуючі центри розваг, орієнтовані на колективний відпочинок, давно застаріли, не відповідають сучасним вимогам та мають обмежений час експлуатації. Створювані в Києві та інших великих містах України розважальні центри по суті справи є звичайними залами ігрових автоматів з невеликим набором додаткових послуг, а популярні дискотеки, більярдні клуби та боулінги розраховані на обмежене коло відвідувачів. У той же час, існуючі розважальні площі не задовольняють наявний попит на якісні розважальні приміщення.

Всілякі інновації в розважальному сегменті, до яких відносяться аквапарки, скалодроми, роледроми, акваріуми, міні-гольф і ряд інших, на жаль, практично не представлені на вітчизняному ринку розважальної нерухомості. Тому, враховуючи всі ці фактори, я намагалася зруйнувати цей стереотип, щодо функціональності розважального комплексу і ввести інновацію в сферу розваг українців, а особливо жителів Київської області. Тому я вважаю, що моя спроба спроектувати комплекс оптичних ілюзій дуже актуальна в наш час і саме для нашої країни.

На мою думку зручне планування та оригінальна ідея робить цей проект дуже актуальним в наші дні.

1.2 Види оптичних ілюзій в мистецтві

Оптичні або зорові ілюзії ? це помилки в зоровому сприйнятті, викликані неточністю або неадекватністю процесів неусвідомленої корекції зорового образу, невірна оцінка довжини відрізків, величини кутів або кольору зображуваного об'єкту, ілюзії руху, ілюзія відсутності об'єкта.

Оптичні ілюзії доводять, що не завжди можна вірити тому, що бачиш. Оптичні ілюзії відображають наявність небаченого в житті - ілюзорний феномен. [11]

Ілюзії сприйняття кольору

Коли на сітківці ока виникає зображення, що складається з світлих та темних областей, світло від яскраво освітлених ділянок ніби перетікає на темні ділянки. Це явище називається оптичною іррадіацією.

Ілюзія сприйняття глибини

Ілюзія сприйняття глибини - неадекватне відображення предмета, що сприймається, та його властивостей. В наш час найбільш вивченими являються ілюзорні ефекти, що спостерігаються при зоровому сприйнятті двовимірних контурних зображень. Людина несвідомо бачить лише одно-випуклі зображення. Сприйняття залежить від напряму зовнішнього освітлення.

Ілюзія сприйняття розміру об'єкта

Ілюзії часто призводять до зовсім неправильних кількісних оцінок реальних величин. Виявляється, що можна помилитись на 25% і більше. Це дуже сильно залежить від характеру фона зображення.

Ілюзія перевернутого зображення

Це вид оптичної ілюзії, в якій від напряму зору залежить характер об'єкту, що сприймається.

Стерео-ілюзії

Стереопари, накладені на періодичну структурудозволяють спостерігати стереозображення так само, як і звичайну стереопару. Періодичне зображення полегшує розведення очей, що після фокусування очей на певну відстань, дозволяє побачити стереозображення. Метод дозволяє частково поєднувати зображення, знімаючи обмеження на їх розмір. [12]

1.3 Оптичні ілюзії в інтер'єрі

Оптичні ілюзії - це всілякі зміни в зоровому сприйнятті параметрів приміщення, які відбуваються під впливом яких-небудь психологічних явищ, зорової пам'яті, контрасту і т. д. Інакше кажучи, будь-яке приміщення можна візуально розширити, звузити, поглибити, збільшити або зменшити його висоту. Наведу кілька основних положень, які необхідно знати для досягнення названих вище ефектів.

Розтягнути приміщення і збільшити його площу можна за допомогою горизонтальних смуг. Природно, що при цьому буде відбуватися візуальне зменшення висоти даного приміщення. Вертикальні ж смуги дозволяють візуально «стиснути» простір і збільшити його висоту.

Тип орнаменту також впливає на оптичні ілюзії. Так, великий орнамент дозволяє зменшити приміщення, а дрібний - збільшити його.

Зоровому зменшенню висоти приміщення сприяє колірне членування нижньої частини поверхні. Наприклад, коли в нижній частині стін використовується чергування темних і світлих горизонтальних смуг на шпалерах. Ефект зменшення висоти приміщення створює також стеля, що має досить темний колір в порівнянні з колірною гамою стін.

Для того щоб домогтися зорового збільшення висоти приміщення, потрібно пофарбувати підлогу в який-небудь насичений колір. Можна також досягти такого ефекту при лакованій поверхні підлоги або ж шляхом підсвічування нижньої зони приміщення.

Для візуального збільшення висоти приміщення часто використовуються різні прийоми декорування шляхом застосування вбудованих світильників, стель з просторовою структурою, блискучою поверхнею. Крім того, може застосовуватися дзеркальне скло і підсвічування у верхній частині приміщення, які значно збільшують яскравість стелі. Розширення простору можна домогтися за допомогою контрастного протиставлення кольорів горизонтальних і вертикальних площин.

Для досягнення всіляких оптичних ілюзій, істотний ефект дає використання спрямованого освітлення на окремі ділянки поверхонь приміщення. При використанні вертикальних ліній на шпалерах і оббивних тканинах значно збільшується висота приміщення. Подібний же ефект досягається у разі застосування у приміщенні вертикально витягнутих світильників, картин. Це відбувається через те, що вертикальний відрізок завжди здається довшим від горизонтального, навіть якщо довжини їх однакові.

Крім того, білі предмети, що знаходяться на темному тлі, візуально розширюють і подовжують простір. Будь-які смугасті, картаті ділянки в приміщенні візуально здаються більше в порівнянні з однаковими за розміром з ними однотонними ділянками. [17]

1.4 Орієнтовна аудиторія розважального комплексу «Оптик-Ефект»

На даний момент споживач не пред'являє особливих вимог до розважальних комплексів, орієнтуючись в більшості випадків на чинник територіальної доступності. Я враховувала цей аспект і намагалася знайти якомога зручніше розташування розважального комплексу «Оптик-Ефект». Він розташований за межами міста Києва, на перехресті транспортних шляхів, вулиця Велика Кільцева зі сторони Броварського проспекту на перетині головних транспортних магістралей. Адже головним є транспортна доступність. Вдалим може вважатися розташування розважального комплексу поблизу аеропорту або вокзалу, що також забеспечить легку доступність для відвідувачів комплексу.

У той же час, згідно з даними Держкомстату, українці в середньому витрачають на відпочинок 4, 2% всіх своїх споживчих витрат, тоді як в США цей показник трохи більше - близько 4, 9%. Разом з тим, зіставивши відсоток витрат на розваги середнього класу в США і України, експерти приходять до висновку, що українці витрачають на розваги значно більшу частину своїх витрат - 13% проти 5%. Якщо ж врахувати, що споживачі сучасних розваг в більшості своїй ? саме представники активно зростаючого середнього класу, можна зробити висновок, що потенціал ринку розваг в Україні величезний.

В даний час економіка України переживає підйом, добробут населення в цілому покращується, в людей з'являються гроші, яких вистачає на розваги. Найбільш перспективним форматом в цій галузі є проект, орієнтований на колективний сімейний і молодіжний відпочинок. Основна аудиторія - батьки з дітьми і молодь. Дуже важливу частину відвідувачів займають студенти та підлітки.

1.5 Концептуальне рішення проекту

У даній випускній кваліфікаційній роботі головною концепцією розважального комплексу «Оптик-Ефект», є використання принципу візуального обману зору, основаного на принципі створення оптичних ілюзій.

1. Легенда. Калейдоскоп - це, здавалося б, просто дитяча іграшка. Проте зараз вона набуває популярності завдяки своїй технології виготовлення. Основа «ефекту калейдоскопу» ? це дзеркала, гра світла та кольору, відзеркалення, симетричні орнаменти, що не повторюються, перетворення дійсності, оптичні ілюзії. Коли дивишся в калейдоскоп, бачиш гарну мозайку, складену з предметів оточуючого тебе світу.

2. Назва розважального комплексу.

Розважальний комплекс «Оптик-Ефект»

3. Девіз до образу розважального комплексу.

Все нове - це добре забуте старе.

4. Функціональне зонування простору.

Розважального комплексу виконуватиме дві функції: головну та додаткову. Головна - розважальна, містить в собі комплекс оптичних розваг, візуальні ілюзії, ефект калейдоскопу, оптичне перетворення дійсності.

Допоміжна буде поділена на такі зони:

- вхідна зона;

- інформаційна зона;

- зона очікування;

- сантарна зона;

- допоміжна зона;

- зона технічних комунікацій;

- зона складів;

- зона допоміжних кухонних приміщень;

- адміністративна зона;

- зона громадського харчування.

6. Стилістика образу

Інтер`єри розважального комплексу виконані в стилі оп-арт.

Всі розважальні зали мають такий інтер'єр, який викликаний видом оптичної ілюзії та видом розваги. (рис. 1.5.1)

В розважальному комплексі «Оптик-Ефект» я використала п'ять видів оптичних ілюзій:

- ілюзія руху;

- ілюзія зміни простору;

- ілюзія деформації форми;

- ілюзія зміни текстур;

- ілюзія зміни розмірів.

Ілюзія руху використана в мене на головному фасаді розважального комплексу. Фасад має два шари алюмінієвих профілів. Вертикальні профілі верхнього шару повинні бути прямими, а нижнього шару - кутовими. Це призводить до відбивання кольорового світла через конструкцію фасаду. Для досягнення такого ефекту декілька сотен світильників інтегровані в зовнішній шар фасаду. Невидимі ззовні, ці світильники проектують світло на фасад, що відбивається в вертикальних його частинах. Таким чином, всі ці ефекти, спеціальне освітлення та анімація забеспечуватимуть враження ніби зовнішній вигляд комплексу постійно змінюється.

Оптичний ефект фасаду полягає в утворенні ніби об'ємних візерунків. У нічний час будівля ніби оживає міріадами вогнів. Завдяки складній системі підсвічування, яка генерується комп'ютером, та анімації, які відображаються на фасаді. (рис. 1.5.2)

Ілюзія зміни простору використана в дзеркальній кімнаті. Такий ефект оптичної ілюзії досягається наступним чином: дзеркальні стіни на деякій відстані від ребер розрізані вздовж і отриманий кут може обертатися навколо своєї осі, замінюючись іншим. Можна зробити три заміни, відповідні кутам 1,2 і 3. Спеціальні механізми „перегортають” частини дзеркал з зображеннями, в результаті чого глядачі потрапляють в різний простір.

Кожен цей вид супроводжується відповідними звуками і ще більше посилює ефект ілюзії. Весь секрет ілюзії заснований на такому простому фізичному явищі, як відображення світлових променів. Адже в кімнаті є три пари паралельних дзеркал і десять пар дзеркал, поставлених під кутом. Тому не дивно, що вони дають таку кількість відзеркалень. (рис. 1.5.3)

Ілюзія деформації форми використана в ресторані розважального комплексу. Іі принцип полягає в тому, що на підлозі намальовано магато ліній. Коли дивишся на них, то не відразу можна зрозуміти в чому річ. Проте якщо подивитися на підлогу з певної точки, то відразу виникає візуальний обман, ніби підлога заглиблена. І те, що стоїть на цих лініях, провалюється кудись вниз. (рис.1.5.4)

Ілюзія зміни текстур використана в кімнаті з проекторами. Ця кімната повністю біла. Тобто кімната, в якій всі меблі і стіни мають білий або сірий колір, щоб було легше проектувати зверху кольорове зображення. В кімнаті встановлено декілька цифрових проектори. Створюється ЗD проекція на 360 градусів потрібного колірного рішення. Можна змінювати всі візуальні параметри: колір, фактуру, матеріал. Такі дивовижні перетворення створюються лише з використанням декількох проекторів. Які в ході творчого експерименту направляють ретельно запрограмовані кольорові промені світла в кожен куточок кімнати. (рис. 1.5.5)

Ілюзія зміни розмірів використовується у відомій кімнаті Еймса, яка також є в розважальному комплексі. Кімната Еймса була сконструйована художником і психологом Адельбертом Еймсом в 1946 році. Дальня стіна кімнати розташована не під прямим кутом до бічних стін, як це зазвичай буває, а під дуже гострим кутом до однієї стіни і, відповідно, під тупим кутом до іншої. Завдяки помилковій перспективі, створеної в тому числі візерунками на стінах та підлозі (у даному випадку ? чорно-білі клітини), спостерігач сприймає цю кімнату прямокутною. У результаті оптичної ілюзії, людина, що стоїть у ближньому (до спостерігача) куту такої кімнати, виглядає велетнем, а що знаходиться в дальньому кутку ? дуже маленькою. При пересуванні людини з одного кутка в інший, створюється відчуття, що вона збільшується в розмірах чи зменшується.(рис.1.5.6)

Я показала принцип створення кожної з цих ілюзій та як вони виглядають в інтер'єрі тієї чи іншої кімнати. Для того, щоб якомога детальніше це пояснити, я використала принцип інфографики під час створення проекту.

Інфографіка - це графічний спосіб подачі інформації, даних і знань.

Інфографіка - це візуальне подання інформації. Використовується там, де складну інформацію потрібно представити швидко і чітко.

Інфографікою можна назвати будь-яке поєднання тексту та графіки, створене з наміром викласти ту чи іншу історію, донести той чи інший факт. Інфографіка працює там, де потрібно показати пристрій і алгоритм роботи чого-небудь, співвідношення предметів і фактів у часі і просторі, продемонструвати тенденцію, показати як що виглядає, організувати великі обсяги інформації.

РОЗДІЛ ІІ. Загальні особливості проетування розважальних закладів

2.1 Вимоги до проектування розважального комплексу

Людина дуже прискіпливо вибирає розважальний комплекс для свого дозвільного проведення часу. На що вона має повне право, багатство вибору відкриває величезні можливості. Що ж є основним критерієм вибору на користь того чи іншого розважального комплексу? Хтось може сказати, що тут дуже багато що вирішує ціновий рівень закладу. Але, як показує практика, це твердження далеко від істини. Люди готові платити, щоб їх всіляко розважали.

Серед розважальних комплексів більш успішні ті, які пропонують своїм гостям більший спектр послуг. Якщо людина хоче добре відпочити, то вона хоче отримати все й відразу.

Також величезне значення для відвідувача має і дизайн розважального комплексу. Відвідувач цінує не тільки високий сервіс та великий вибір розважальних послуг, а й атмосферу, яка панує в розважальному комплексі. Якщо оздоблення закладу не радує око відвідувача, то його туди буде дуже складно заманити. У такому випадку проект розважального комплексу можна буде вважати провальним.

Дизайн розважального комплексу - це своєрідна візитна картка, яка може розповісти про заклад дуже багато. З цієї візитної картки людина може скласти своє перше враження про заклад. А всі чудово знають, як важливо з самого початку викликати сприятливе враження. Тому при створенні проекту розважального комплексу особливу увагу приділяють саме дизайну.

При цьому потрібно враховувати той факт, що дизайн розважального комплексу необхідно періодично оновлювати, вносити деякі інтер'єрні зміни. Проект розважального комплексу не повинен бути статичний. Адже через якийсь час атмосфера почне все більше приїдатися відвідувачам, бажання ходити саме в цей розважальний заклад у постійних гостей поступово зійде на нуль. Тому проектуючи початковий дизайн розважального комплексу, необхідно передбачити, що в майбутньому в інтер'єр будуть вноситися зміни. Що весь проект розважального комплексу в подальшому можна буде якісно переробити під нові потреби відвідувачів. А нові потреби у відвідувачів обов'язково з'являться.

Висвітленню і підбору світлового обладнання при проектуванні розважальних центрів також приділяють особливу увагу. Грамотно підібране світлове обладнання зможе створити комфортну для відвідувачів атмосферу і при цьому завуалювати різні архітектурні недоліки приміщення.

Створити якісний проект розважального комплексу дуже важко. Лише за умови максимальної концентрації і виваженого підходу підприємець на етапі проектування, можливо, отримає комплекс, який буде прибутковим, естетично привабливим, раціональним, сучасним, зручним і затребуваним. На підготовчому етапі дуже важливо стратегічне планування, воно допомагає оцінити природу створюваного бізнесу. Визначаються цілі і розробляються стратегії для досягнення цих цілей. Аналіз навколишнього середовища майбутнього проекту комплекса обов'язковий. Він вкаже мотивацію, схильність і уподобання споживача.

Необхідно провести дослідження перспективи розвитку не тільки об'єкта комплексу, а й об'єктів, що оточують його. Потрібно точно знати всі тенденції ринку і конкурентне середовище. Тільки з огляду на ці дані, можна визначити терміни проектування та необхідні фінансові та людські ресурси, необхідні для досягнення результату. А також провести розрахунок необхідних інвестицій на всіх етапах проекту для можливих рішень у майбутньому.

На цьому етапі чітко визначається тип майбутнього розважального комплексу. У мене це буде розважальний комплекс з оптичними ілюзіями. Для досягнення кращого результату необхідно працювати з компаніями, що володіють повною інформацією, даними та досвідом, а не просто поверхневими знаннями.

Одне з основних завдань етапу концепції, проектування розвадального комплексу - оптимізація інвестицій. У розважальному секторі діє принцип - максимум розваг для відвідувачів при максимальній рентабельності для інвестора.

Усі складові комплексу необхідно досліджувати в деталях: будівлі, зонування, будівельні матеріали, раціональність використання площ і обладнання, безпека, зручність, обслуговування відвідувачів, експлуатація та обслуговування обладнання, елементи декору, ділянка для влаштування під'їзду та паркінгу.

Світовий досвід проектування розважальних комплексів говорить про те, що просто гарного дизайну комплексу недостатньо. Зважити ідею і зробити її життєздатною - означає почати контроль за якістю самої ідеї, знайти відповідь на проблему балансу між функціональністю, естетикою, раціональної вартістю, соціальним ефектом і економічною рентабельністю - це основні завдання проектувальників.

Розробляючи ідею комплексу, необхідно приділити особливу увагу всім інженерним системам: опалення, кондиціонування, водопостачання, електроживлення, водопідготовці, пожежогасіння з урахуванням специфікацій та світового досвіду.

Сучасний розважальний комплекс, виходячи зі світової практики, включає, крім розважальних залів, відкритих і закритих, ряд обов'язкових елементів, необхідних для якісного проведення різного роду заходів. Не менше 20% загальної площі комплексу має бути відведено для створення повноцінної інфраструктури. До складу комплексу також входять: заклади громадського харчування, складські приміщення, місткий паркінг та ряд приміщень для додаткових послуг: технічні приміщення, гардероб, інформаційний пункт, зона реєстрації, зона очікування. Включення в комплекс різних сервісних елементів, багато з яких не є обов'язковими, але підвищують статус проекту, - поширена практика на конкурентних ринках. Багатофункціональність забезпечить комплексу стабільний попит.

Технічні параметри мають основне значення для професійного майданчика. Це вимоги до навантаження на підлогу, висота стель, організація вхідних і в'їзних груп для доставки великогабаритних вантажів, універсальне відкрите планування. Існує і ряд технічних вимог до інженерних комунікацій: сучасні системи, розгалужена мережа підведення електроенергії, води, каналізації, телефонного та Інтернет зв'язку. Сучасний розважальний комплекс - це і оригінальне архітектурне рішення, що поєднує функціональність та естетизм.

2.2 Основні завдання проектування розважального комплексу

Головне в проектуванні розважального комплексу ? створення найбільш сприятливих умов місця для відпочинку, що відповідає функціональним, фізіологічним і естетичним потребам людей. Функціональні потреби забезпечуються шляхом створення найбільш сприятливих зручних умов для усіх видів життєдіяльності в комплексі: відпочинку, спілкування, розваг, особистих занять і інших.

Фізіологічні потреби людей знаходять віддзеркалення в санітарно-гігієнічних вимогах до фізичної частини якостей середовища комплексу : температура, вологість, чистота повітря, природне освітлення, звукоізоляція від зовнішніх шумів. Внутрішнє середовище розважального комплексу тісно пов'язане з довкіллям, у зв'язку з чим вимоги до нього знаходяться в прямій залежності від природно-кліматичних та інших місцевих умов, матеріалів та конструкцій які встановлюються тільки у зв'язку з ними.

Естетичні вимоги людей повинні задовольняться високою якістю і художнім рішенням внутрішніх просторів комплексу, обробки фасадів та вхідної групи, архітектури будівлі і навколишніх забудов.

Об'ємно-планувальна структура розважальних комплексів утворюється на основі соціально-побутових вимог, кліматичних умов, технічного прогресу і економічних вимог, причому економічні вимоги значною мірою визначають розвиток об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будівлі.

Розважальний комплекс повинен повністю задовольняти потреби людей по чисельному складу, національно-побутовим відмінностям, роду занять. Він повинен створювати належний сучасному, культурному і технічному рівню комфорту. При проектуванні розважального комплексу необхідно забезпечувати хороші умови для всіх, хто бажає відпочити, для спілкування, для культурних і творчих занять, виховання дітей, зручностей вживання їжі, прибирання приміщень.

Розважальний комплекс повинен мати також привабливий зовнішній вигляд і хорошу розробку внутрішніх інтер'єрів. Крім того, вони мають бути надійні в експлуатації, міцні, основні конструктивні елементи не повинні вимагати частих і поточних ремонтів.

В той же час будівля комплексу повинна відповідати технічним і економічним вимогам представленим по усіх видах будівель : міцності, довговічності, забезпеченню інженерним устаткуванням (водо-, енергопостачанням, каналізацією та ін.), пожежною безпекою, економічністю зведення і експлуатації. У моєму дизайн-проекті представлений одноповерховий розважальний комплекс, розрахований на 400 осіб. Архітектурно-планувальне рішення комплексу передбачає наявність десяти функціональні зони : розважальна зона, інформаційна зона, зона для очікування, вхідна зона, санітарна зона, допоміжна зона, зона технічних комунікацій, зона складських приміщень, зона допоміжних кухонних приміщень і зона громадського харчування. Планування передбачає зручний взаємозв'язок приміщень. У проекті не пересікаються шляхи переміщення відвідувачів та персоналу. Спочатку знаходиться вхідна зона, подім коридорами відділені розважальні кімнати, що знаходяться одна за одною. В кінці розташована зона харчування. Там же й всі допоміжні зони, що її оточують. Оскільки комплекс великий, передбачається декілька санітарних зон.

2.3 Вимоги до вибору ділянки для будівництва розважального комплексу

Розміщення загальнодоступних розважальних закладів в екологічно несприятливій зоні не допускається. Вони повинні бути віддалені від промислових і комунальних об'єктів на відстань від 50 до 1000 м у залежності від розмірів встановлених для них санітарно-захисних зон. Слід враховувати розу вітрів. Великі комплекси повинні передбачати при виборі ділянки власну санітарно-захисну зону радіусом близько 50 м, в якій не повинні знаходитися житлові будинки.

Розважальний комплекс забороняється будувати на ділянках, де раніше розташовувалися звалища, кладовища, скотомогильники, склади отрутохімікатів, поховання токсичних відходів або інші екологічно несприятливі об'єкти.

При виборі ділянки враховується форма ділянки, рельєф, характер грунту, гідрологічні особливості місцевості. Ділянка повинна бути правильної форми з співвідношенням сторін 1:1 або 1:1,5, мати рівний з невеликим ухилом рельєф, крупнозернистий грунт, низький рівень стояння грунтових вод і не затоплюватися зливними та паводковими водами.

Ділянка повинна вибиратися з урахуванням:

- Обов'язковості санітарних та протипожежних розривів між будинками,

- Можливості підключення до централізованого водопостачання та каналізації або використання власного джерела водопостачання.

- Наявності необхідних транспортних зв'язків.

При виборі ділянки враховується потужність закладу і його значення. Зазвичай площа ділянки розраховується за кількістю відвідувачів у комплексі, враховується кількість місць для паркування транспортних засобів і наявність інших майданчиків.

Площу земельної ділянки розважального комплексу різної місткості можна визначити наступним чином: при кількості відвідувачів до 50 включно питома площа на 1 місце складає 28 м2; до 100 відвідувачів - 23 м2; до 200 відвідувачів - 14 м2; 1-300 відвідувачів - 10 м2 ; до 500 відвідувачів - 9 м2; більше 500 відвідувачів - 7 м2. Розрахункові показники площі ділянок для прибудованих закладів слід зменшувати на 25%, для вбудовано-прибудованих - до 50%.

Генеральний план ділянки розробляється разом з проектом комплексу. Це план ділянки з позначенням всіх будівель, допоміжних споруд, зелених насаджень, автостоянок, огорож, доріг і пішохідних доріжок, місць ведення комунікацій та інше.

Для комплексів, що розміщуються в окремо розташованих будівлях, рекомендується планувати відсоток забудови ділянки в межах 30-40%. Всі проїзди і проходи на територію повинні бути асфальтовані.

На ділянці варто передбачити чітке зонування території з виділенням наступних зон: зони для споживачів, виробничої зони, господарського двору, охорони. У зоні для відвідувачів, зоні громадського харчування в розважальному комплексі можна передбачати майданчик для сезонного розміщення столиків на відкритому повітрі. У господарській зоні передбачається комплекс господарських будівель, складські приміщення, кімнати технічних комунікацій, місце доставки товарів. Бажано передбачати окремий в'їзд в господарську зону. Рекомендується передбачати озеленення вільної площі, виділення майданчиків для автотранспорту та сміттєзбірників. Майданчик сміттєзбірників повинен розташовуватися не ближче 20 м від вікон і дверей і не ближче 25 м від житлових будинків, майданчиків для ігор, спорту і відпочинку жителів, мати тверде покриття, розміри якого повинні перевищувати площу основи контейнерів на 1 м в усі боки.

На генплані слід вказувати орієнтацію будівлі, так як виробничі та складські приміщення слід орієнтувати на північну сторону горизонту.

Правильне планування приміщень закладу з урахуванням гігієнічних принципів сприяє добрій організації праці робочого персоналу, виконання санітарних норм і правил виробництва безпечного та якісного технологічного забеспечення.

Розташування приміщень повинне сприяти забезпеченню природного освітлення, найкращих параметрів мікроклімату, рівнів шуму і вібрації та інших умов праці персоналу і відпочинку відвідувачів. Набір і площі приміщень залежать від ступеня централізації комплексу, спеціалізації, потужності, місткості відвідувачів, обсягу видів розваг, що надаються комплексом.

З урахуванням вимог технологічного проектування розважальні заклади, мають у своєму складі наступні групи приміщень:

Група приміщень для споживачів включає: тамбур (у тому числі гардероб, умивальні і туалети); зимові сади і літні веранди; кімнату відпочинку; інформаційні пункти, зону харчування.

Група службових і побутових приміщень складається: з адміністративних приміщень дирекції, каси; приміщення для персоналу; гардеробу для персоналу; туалетів для персоналу; складів.

Група технічних приміщень ? це вентиляційні камери, електрощитова, тепловий вузол, машинне відділення, кімнати технологічних комунікацій.

РОЗДІЛ ІІІ. Вивчення аналогів та аналіз архітектурно-планувального рішення розважального комплексу

3.1 Вивчення зарубіжних аналогів

Аналіз аналогічних за принципом планування та за образною ідеєю закладів має важливу роль у подальшому проектуванні розважального комплексу «Оптик-Ефект».

Аналог 1: Палац Міражів в музеї Гревен. (рис. 3.1.1)

Придумане для Всесвітньої виставки 1900 року на Трокадеро світломузичне видовище перемістилося тепер у музей Гревен і служить його візитною карткою. Вперше показав цікаві особливості дзеркал Леонардо да Вінчі (до речі, він представлений у музеї Гревен). У його записах відомий малюнок під назвою 'дзеркала 'та опис до нього: '... якщо взяти 8 плоских дзеркал (кожне 1,2 х 1,8 м) і поставити їх у коло, щоб вони утворили восьмикутник, то людина, поміщена всередину, може побачити нескінченну кількість своїх відображень '. Ця ідея була покладена в основу Палацу Міражів, де в дзеркальному залі в кожному кутку була зображена якась картина на барабанах-колонах.

Уявіть шестикутний зал, кожна стіна якого представляє собою величезне дзеркало ідеальної поліровки. У кутах дзеркального залу влаштовані архітектурні прикраси у вигляді колон та карнизів, що зливаються з ліпленням стелі. Глядач всередині такого залу бачив себе немов загубленим у неймовірному натовпі схожих на нього людей, в нескінченній анфіладі залів та колон; вони оточували його з усіх боків і простягалися вздовж, наскільки охоплювало око. Зали, заштриховані на (рис. 3.1.2) горизонтально, виходять внаслідок одноразового відбиття; в результаті дворазового відображення виходять зображення, заштриховані перпендикулярно до перших, тобто, ще 12 залів. Триразове відображення приєднує до них ще 18 залів (косе штрихування); зали множаться з кожним відображенням, і загальна кількість їх залежить від досконалості полірування і від паралельності дзеркал, що займають протилежні грані призматичного залу. Практично розрізнялися ще зали, що виходять в результаті 12-го відображення, тобто видимий горизонт обіймав 468 залів.

Причина 'дива' зрозуміла кожному, хто знайомий з законами відбиття світла: адже тут є три пари паралельних дзеркал і десять пар дзеркал, поставлених під кутом; не дивно, що вони дають таку силу-силенну віддзеркалень. Ще цікавіші ті оптичні ефекти, які були досягнуті на Паризькій виставці в так званому 'Палаці міражів'. Організатори цього 'палацу' приєднали до незліченних відбивань ще миттєву зміну всієї картини. Вони ніби влаштували рухливий, величезних розмірів калейдоскоп, всередині якого містилися глядачі. Зміна обстановки в цьому 'Палаці міражів' досягалася наступним чином: дзеркальні стіни на деякій відстані від ребер розрізані вздовж, і отриманий кут може обертатися навколо осі, замінюючись іншим. З (рис. 3.1.3) видно, що можна зробити три заміни, відповідні кутам 1, 2 і 3. Тепер уявіть собі, що всі кути, позначені цифрою 1, містять в собі обстановку тропічного лісу, всі кути 2 - обстановку арабського залу, а кути 3 - індійського храму. Зображення спеціального обертового механізму (рис. 3.1.4).

Одним рухом прихованого механізму, що повертає кути, тропічний ліс перетворюється на храм чи в арабський зал. Весь секрет 'чарів' заснований на такому простому фізичному явищі, як відображення світлових променів.[13]

Аналог 2: Берлинский готель Propeller Island City Lodge.(рис 3.1.5)

У Propeller Island City Lodge всі номери тематичні, а їх оформлення придумано одним-єдиним дизайнером ? Ларсом Штротеном, що стверджує, що будь-яка з кімнат здатна змінити свідомість її мешканців. Принцип побудови дзеркального інтер'єру заснований на ідеї заломлення площини і на грі з відбиваючими поверхнями. Дизайнер вирішив представити простір як осередок нескінченної кількості поверхонь. Це вдалося здійснити. Космічні інтер'єри з безліччю граней виконані з металевих листів та дзеркал, а в шви вбудували світильники, що являють собою вузькі смужки органічного скла зі світлодіодами. [19]

Аналог 3: Mr. Beam's Living Room (рис. 3.1.6)

Містер Бім разом зі своєю командою однодумців створив спеціальну маленьку білу вітальню, на якій можна вільно експериментувати, граючи з кольорами, текстурами і 3D-моделями (меблями, картинами та іншим обладнанням).

Техніка зрозуміла: ми беремо модель (але швидше за все - модель вже заготовлена) ? і змінюємо текстури так, щоб після висвітлення предметів вони лягли 'як треба'. Ну для цього потрібно більше одного проектора ? однозначно, інакше в затінених областях не буде текстур взагалі. Взяли звичайну білу кімнату. Тобто кімнату, де всі меблі і стіни мають білий або сірий колір, щоб було легше проектувати зверху кольорову картинку. Потім встановлюються два цифрових проектори і створюється 3D-проекція на 360 градусів потрібного колірного рішення. Можна змінювати всі візуальні параметри: колір, фактуру, матеріал.

Але у декорування за допомогою проекторів є свої недоліки: якщо ви будете переміщатися по кімнаті, то ви будете відкидати тінь, тобто перекривати промені від проектора.

Не можна рухати меблі, оскільки картинка налаштована на одне статичне положення всіх елементів інтер'єру. [18]

Аналог 4: Торгівельний центр Zeilgalerie (рис. 3.1.7)

Оптичні ілюзії посилює складна система освітлення фасаду. Система освітлення фасаду являє собою складну пульсуючу медіа-інсталяцію. Фасад виконаний із застосуванням подвійного скління і композитних панелей. Під склом у формі ромба викладені 310 смуг LED-світлодіодів загальною кількістю світильників у 13700 штук. Кожен світлодіод управляється окремою програмою, що дає нескінченну кількість варіантів комбінації ламп, що світяться і можливість створювати складні візерунки.

Справжньою особливістю споруди став екстер'єр з унікальним двошаровим ілюзорним фасадом, який навіть не дає зрозуміти, скільки ж в будівлі поверхів. Інноваційний дизайн і надточні електромонтажні роботи дозволили створити найбільший в світі медіафасад з ефектом оптичної ілюзії. Крім того, він грає важливу роль у висвітленні внутрішніх приміщень. У світлий час доби фасад є монохромною дзеркальною поверхнею, що пропускає, завдяки особливим зазорам у внутрішньому шарі, максимум денного світла в білосніжний інтер'єр, що зводить до мінімуму потребу в додатковому штучному освітленні. Ламелі в конструкції зовнішнього шару фасаду, пропускаючи світло, затримують прямі сонячні промені, забезпечуючи комфортну атмосферу з оптимальним температурним режимом. Оптичний ефект фасаду полягає в утворенні об'ємних муарових візерунків. У нічний час будівля оживає міріадами вогнів і фарб, завдяки складній системі підсвічування і генерується комп'ютерними анімаціями, які відображаються на фасаді. [20]

Аналог 5: Кімната Еймса

Кімната Еймса була сконструйована художником і психологом Адельбертом Еймсом в 1946 році. Дальня стіна кімнати розташована не під прямим кутом до бічних стін, як це зазвичай буває, а під дуже гострим кутом до однієї стіни і, відповідно, під тупим кутом до іншої. Завдяки помилковій перспективі, створеної в тому числі візерунками на стінах та підлозі (у даному випадку ? чорно-білі клітини), спостерігач сприймає цю кімнату прямокутною. У результаті оптичної ілюзії, людина, що стоїть у ближньому (до спостерігача) куту такої кімнати, виглядає велетнем, а що знаходиться в дальньому кутку ? дуже маленькою. При пересуванні людини з одного кутка в інший, створюється відчуття, що він збільшується в розмірах чи зменшується. [12]

Аналог 6: Оптична ілюзія «Анаморфна друкарня» (рис. 3.1.8)

Авторами цієї дизайнерської ідеї є Йосип Еган і Хантер Томсон, випускники школи мистецтва і дизайну Челсі. Суть цієї оптичної ілюзії, яку назвали «Анаморфна друкарня», полягає в тому, що в певній точці приміщення ви можете бачити як би підвішений в повітрі напис або малюнок. Над оформленням інтер'єру цих приміщень славно потрудилися художники студії 220, ? фахівці оптичних ілюзій і креативних рішень. Можна годинами дивитися в одну точку, намагаючись розгадати сенс цих плям, смуг і кіл. Але так буде лише до тих пір, поки вам не підкажуть, з якої саме точки слід оглядати інтер'єр. Або ж ви можете здогадатися самостійно, що й до чого. Однак, варто відійти з цієї самої точки на метр вправо або вліво, як тут же чудова ілюзія перетворюється в розкидані по всій кімнаті плями і літери.[16]

3.2 Аналіз зовнішнього простору та архітектурно - планувального рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект»

Проектований розважальний комплекс «Оптик-Ефект» розташований за межами м. Києва, на вулиці Велика Кільцева з боку Броварського проспекту на перетині транспортних магістралей. Ця територія була обрана тому, що вона знаходиться за межами міста. Це велика територія, до якої легко дібратися транспортними засобами як власними, так і громадськими. Територія позбавлена міського шуму та натовпу, неподалік лісова смуга, що сприяє відпочинку. Автотраса зв'язана з дорогою до Борисполя, тобто туристам легко буде дістатися до комплексу.

Проектований розважальний комплекс «Оптик-Ефект» може органічно вписатися в навколишнє середовище, зберігаючи особливості ландшафту. Загальна площа комплексу - 831,4 м кв. Усього кількість модульних шестикутних кімнат ? сім, шість з яких площею - 48 м кв. А сьома площею 105 м кв.

Тип розважального комплексу: одноповерховий, з використанням принципу оптичних ілюзій.

Тип фундаменту: збірний стрічковий ж/б.

Матеріал стін: полістирол + полікарбонат + склопакети + утеплювачі.

Тип перекриттів: каркасний.

Тип покрівлі: металочерепиця.

Сходи: залізобетонні.

Стропила: дерев'яні.

Планування комплексу забезпечує раціональну організацію обслуговування й відповідний комфорт відвідувачам, відповідає функціональним вимогам . Також будівля комплексу відповідає естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і передбачена можливість реконструкції. Архітектурне, конструктивне й планувальне рішення забезпечує оптимальне співвідношення витрат на його експлуатацію й доходів від надання послуг розважального підприємства. При проектуванні розважального комплексу певну роль грали рекламні міркування: забезпечення оформлення фасаду.

Будівля розважального комплексу складається з одноповерхової будівлі. В плані вона симетрична, геометричної форми. В цю форму вбудовані шість шестикутників навколо та один в центрі. Вона має два входи і поділена на дві частини - частина розважальної зони та частина зони громадського харчування. Вони з'єднані разом в один комплекс, проте мають різні входи. Хоча з однієї частини легко можна потрапити до іншої, не покидаючи приміщення комплексу. Основна частина розважальної зони має розміри 24 м в довжину та 20,5 м в ширину. Має шестикутну форму з рядом виступів та впаден. Частина комплексу для харчування має розміри 10,5 м в довжину та

8 м вширину. Форма прямокутна. Внутрішня висота приміщень до стелі дорівнює 4 м та 5 м в різних приміщеннях. Вікна великі, висотою 3 м. Розташовані на висоті 0,5 м від підлоги.

3.3 Будівельні матеріали і конструкції комплексу

Конструкція комплексу розроблена виходячи з принципу сборності головних конструктивних елементів. Застосовувані конструкції промислового виробництва прийняті у відповідності з діючими каталогами індустріальних конструкцій. Розміри, що враховують вагу, конструктивних елементів прийняті, виходячи з вантажопідйомності монтажного крана ? 10 тонн. Нормативні навантаження прийняті:

- Для перекриттів від снігу - 100 кгс м2

- Міжповерхових перекриттів - 150 кгс м2

- Сходів - 300 кгс м2

Комплекс спроектований у відповідності ГОСТ 9561-91 'Плити перекриттів залізобетонні багатопустотні для будівель і споруд. Технічні умови'

Обгрунтування конструктивних матеріалів

1) Фундамент стрічковий, збірний з фундаментних блоків і фундаментних подушок. Блоки основні та доборні: ФБС6; ФБС6-9 під зовнішні несучі стіни ФБС3; ФС3-9 під внутрішні несучі стіни.

2) Стіни з силікатної цегли суцільною щільністю 1400 кг м3 на цементно-піщаному розчині. Часткова штукатурка будівлі (деякі місця виконані з лицювальної цегли і не штукатуряться). Поверх звичайної штукатурки йде фактурна штукатурка з наступним фарбуванням фасадною фарбою.

3) Перекриття і покриття запроектовані з типових збірних залізобетонних плит з попереднім напруженням арматури. Використовуються як плити перекриттів типові, промислового виготовлення так і монолітні, що виготовляються безпосередньо в процесі зведення будинку, шляхом укладання стрижнів арматури і залиття. Готового цементно-піщаного розчину в виготовлену опалубку, марка цементу передбачає навантаження, якому буде піддаватися монолітна ділянка. Усього монолітних ділянок у плані перекриттів поверху міститься два.

4) Перегородки між залами виконуються з повнотілої цегли, товщиною 200 мм.

5) Шви між перегородками, стінами, стелею ретельно зашпаровуються і замазують, оброблюються розчином для забезпечення необхідної звукоізоляції.

6) Вікна в значній мірі визначають ступінь комфорту в будівлі, його архітектурно-художнє рішення. Вони підібрані відповідно до площі освітлюваних приміщень. Вікна заввишки 3 метри, а шириною 2,4 м або 1,3 метри, але є і не типові, які виготовляються будівельною фірмою на замовлення, рами металопластикові, склопакет подвійний, підвіконня пластикові.

7) Двері запроектовані відповідно до ГОСТу, як внутрішні, так і зовнішні, посилені. Застосовуються як двопільні так і однопільні, дверні коробки закріплені в отворах до дерев'яних пробок, які закладаються в стіни під час кладки стін. Зовнішніх двері роздвижні, коробки влаштовуються без порогу. Всі двері виготовляються з дерев'яного масиву, використовується різний рельєф і вставка декоративного скла при необхідності. Розміри: 0,97 для наружних і 0,8 для внутрішніх дверей. Двухпольні двері -1,2 метра.

9) Підлоги в будівлі повинні задовольняти вимоги міцності, опірності, зносу, достатньої вологості, безшумності, зручності прибирання. Конструкція підлоги розглянута, як звукоізолююча здатність перекриття плюс звукоізоляція конструкції підлоги.

10) Конструкція даху складається з дерев'яних елементів, покрівля покрита металочерепицею, витриманий необхідний мінімальний ухил, що враховує навантаження в зимовий період, від снігу, фронтони закладені цеглою, в них є вікна. Присутній підвищений виступ даху, рельєфний, перекритий металочерепицею. Фронтони підвищення скляні, прозорі.

3.4 Пропозиції за конструктивним рішенням

Одноповерховий розважальний комплекс, розроблений в даному проекті має безкаркасну конструктивну систему. В якості огороджувальних несучих конструкцій прийняті стіни з цегли. Плити перекриттів виконують роль горизонтального диска жорсткості.

Стіни та перегородки в будівлі із звичайної глиняної цегли на цементно-піщаному розчині. Конструкція стіни суцільна кладка 640 мм. Внутрішні несучі стіни товщиною 380 мм, а перегородки товщиною 200 мм. Фундамент стрічковий, збірний, залізобетонний, складається зі збірних залізобетонних блоків-подушок і фундаментних блоків. Плити перекриття залізобетонні. Конструктивні елементи покрівлі дерев'яні. Фронтони закладені цеглою зі скляними вставками. Покриття з металочерепиці.

Монтаж декоративного оздоблення.

Декоративне оздоблення виготовляється в заводських умовах і при виготовленні декоративного оздоблення враховується його вага, температурний режим, агресивність середовища й ін. фактори, які будуть впливати на нього в процесі експлуатації. Всі елементи декоративного оздоблення мають спеціальні елементи кріплення для монтування на панелях зовнішніх стін комплексу.

3.5 Інженерне устаткування. Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція

Водопостачання здійснюється від центральної водонапірної мережі, але на вводі в комплекс встановлюється водомірний вузол. Стоки від розважального комплексу відводяться в зовнішню мережу каналізації. Каналізаційні стоки відводяться в зовнішню мережу і об'єднуються випуском. Теплопостачання передбачається від бойлерної на газі, без підключення до зовнішньої мережі теплопостачання.

Система вентиляції - природна (через витяжні труби). Є кондиціонери.

3.6 Функціональне зонування будівлі комплексу «Оптик-Ефект»

Функціональна організація будівлі будь-якого розважального комплексу насамперед залежить від типу розваг і його місткості. Місткість розважальних комплексів визначається постійною кількістю відвідувачів.

В Україні не прийнята офіційна диференціація розважальних комплексів по місткості, але поширена наступна їхня градація: до 100 місць - комплекси малої місткості, від 101 до 500 місць - середньої місткості, більше 500 місць - великої місткості. Розважальний комплекс «Оптик-Ефект», це заклад середньої місткості.

Розважальний комплекс - призначений для тимчасового відвідування туристами, киянами та гостями столиці, метою діяльності якого є створення комфортної атмосфери й надання розважальних послуг, згрупованих у певні класи, розряди й категорії, із числом оптичних кімнат 5 і місткістю до 400 чоловік.

Найголовнішими функціональними приміщеннями розвиненого розважального комплексу є:

- блок приймально-допоміжних приміщень;

- блок інформаційних приміщень;

- блок приміщень харчування;

- блок приміщень адміністрації;

- блок підсобних і господарських приміщень.

Всі перераховані блоки повинні бути взаємопов'язані між собою з урахуванням специфіки функціонального процесу.

Блок приймально-допоміжних приміщень з вестибюлем

Є основною сполучною ланкою всіх груп приміщень розважального комплексу. Він створює перше враження про заклад. У цьому блоці здійснюється: прийом, оформлення й видача квитків відвідувачам, розрахунки з ними, видача різних довідок по розважальному комплексу, зберігання особистих речей відвідувачів та ін.

Функціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна забезпечити раціональне взаємне розташування вертикальних комунікацій і входів, для того, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким.

Функціональний зв'язок між зонами й приміщеннями вестибюльної групи повинен виключити перетинання людських потоків.

У вестибюлі повинно дотримуватися чітке зонування, що зводить до мінімуму перетини потоків відвідувачів, що приходять та виходять, персоналу, епізодичних відвідувачів і шляхів доставки товарів в комплекс. У вестибюлях передбачаються наступні основні зони: інтенсивного пішохідного руху, екстенсивного пішохідного руху, рекреаційна й допоміжна.

Зона інтенсивного пішохідного руху включає маршрут транзитного руху відвідувачів.

Зона екстенсивного пішохідного руху включає пішохідні підходи до допоміжних приміщень гардероба, торговельних яток, телефонів-автоматів і групи прийому. Нормативна площа вестибюля з гардеробом приймається 0,74 кв.м на 1 місце.

У групі приміщень прийому перебувають: черговий адміністратор; каса, де клієнтами проводиться оплата всіх наданих послуг, автоматично зареєстрованих на індивідуальних картках; екскурсовод, що покаже й підкаже відвідувачам, на що їм варто звернути увагу, відвідуючи комплекс, інформаційний пункт.

Допоміжна зона включає наступні приміщення: відділення зв'язку,

ощадну касу, транспортну агенцію, пункти прийому та зберігання речей, камеру схову.

Розміщення функціональних зон може бути різним, його характеризують

наступні основні схеми: фронтальна, поздовжня й концентрична. Слід зазначити, що склад зон і їхня планувальна організація залежить від

типу розважального комплексу.

Розміщення допоміжних приміщень комплексу навколо його основної ланки - вестибюля, повинно передбачати можливість швидкого орієнтування людей, що прибувають, зорового контролю за відвідувачами й виключати можливі скупчення груп людей.

Коридори, як і вестибюль, складають первісне уявлення про розважальний комплекс. Ширина коридору розраховується так, щоб у ньому легко могли

розминутися декілька людей. Тому необхідна ширина однобічного коридору не менш 1,3-1,4 м, а двобічного - 1,6-2,0 м (якщо двері відкриваються усередину кімнати). Якщо ж двері відкриваються до коридору, ширина його відповідно збільшується (табл. 3.6.1.).

Блок приміщень розважальної групи

Є основним у комплексах такого типу. Ці приміщення становлять більше 50% об'єму будівлі і являють собою кімнати різного роду розваг - оптичні атракціони, а також безпосередньо пов'язані з ними допоміжні й службові приміщення.

Блок групи приміщень громадського харчування

Функціональна організація цієї групи приміщень вирішується з врахуванням категорії розважального комплексу. Це може бути ресторан або кафе. Ще є одна особливість цих приміщень - враховуючи кількість відвідувачів комплексу, потрібно розробляти місткість приміщень громадського харчування. Вони можуть бути основані на двох принципах - мати власню кухню для приготування їжі та всі необхідні допоміжні приміщення, або ж продавати вже готові, закуплені раніше продукти харчування.

Блок групи приміщень адміністрації

Розміщується зазвичай на першому поверсі будівлі комплексу. Приміщення адміністрації повинні мати зручний зв'язок із блоками приймально-допоміжних приміщень, громадського харчування. До складу групи приміщень адміністрації входять кабінети директора і його заступників, головного інженера, керуючого справами; кімнати відділу кадрів, планового відділу, відділу постачання, бухгалтерії, архіву та ін.

Всі адміністративні приміщення поєднуються в групи за функціональними ознаками:

- приміщення дирекції (кабінет директора, зам. директора, приймальня);

- приміщення інженерно-технічного персоналу (кабінет головного

інженера й конторські приміщення інженерно-технічного персоналу);

- приміщення планово-економічного відділу (кабінет головного

економіста й конторські приміщення);

- приміщення бухгалтерії й каси (кабінет головного бухгалтера,

конторські приміщення бухгалтерії, приміщення каси, прийомне приміщення перед касою);

- приміщення відділу кадрів (кімнати начальника відділу й інспекторів).

У розважальних комплексах на 50-400 чоловік площа адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,12-0,18 кв.м на одного відвідувача. Для більших комплексів також установлені відповідні нормативи.

Блок підсобних і господарських приміщень

Є в розважальних комплексах будь-якого типу. Це приміщення обслуговуючого персоналу, різні побутові майстерні, склади й т.ін. У невеликих комплексах (до 300 чол.) для них визначений норматив площі 0,33-0,39 кв.м на одного відвідувача. Установлена також норма на шафи у гардеробних кімнатах невеликих готелів: 0,06-0,04 кв.м на одне місце; на гардеробні шафи персоналу: 0,07-0,05 кв.м на одну людину.

Велика увага приділяється розміщенню й устаткуванню технічних приміщень і установок. У будівлях великих комплексів для пристрою машинних і різних санітарно-технічних відділень призначається цілий технічний поверх.

Тут розміщуються бойлерні, приміщення для кондиціонування повітря,

вентиляційні камери, приміщення для лічильників, акумуляторна,

трансформаторні, а також ремонтні майстерні для енергетичної, санітарно- технічної, слюсарної, столярної й іншої груп.

Зона рецепції (інформаційна зона)

Створення іміджу розважального комплексу починається з організації зони рецепції (інформаційної зони). Розумна організація розміщення рецепції у вхідній зоні, відразу впливає на партнерів і відвідувачів комплексу, а також надає інформацію про статус, про стиль роботи або навіть про модель поводження на ринку.

Зона рецепції в комплексі «Оптик-Ефект» поєднує сучасний дизайн і раціональність, рецепція дозволяє доцільно використовувати простір і робить робоче місце більш функціональним.

Рецепція в комплексі «Оптик-Ефект» - окремий зал:

- для прийому, реєстрації й інформування відвідувачів;

- для перебування чергових;

- для проведення інструктажу та екскурсій по розважальному комплексі.

Дизайн рецепцій є продовженням інтер'єрів холів комплексу, з дотриманням загальної стилістики, що відповідає єдиному стилю всієї будівлі. Діапазон матеріалів, застосовуваних для виготовлення рецепцій для комплексу досить широкий. Рецепція комплектується сучасною високоякісною фурнітурою.

Необхідно враховувати інтереси й вимоги не тільки персоналу комплексу, але й відвідувачів - зручно й комфортно повинно бути всім. Висота стійок повинна бути оптимальною, а сама рецепція обладнана полицями для ручної поклажі відвідувачів.

РОЗДІЛ ІV. Формування дизайну інтер'єра розважального комплексу «Оптик-Ефект»

4.1 Стильовий напрям рішення дизайну розважального комплексу

Для успішного функціонування комплексу такого типу величезне значення має не тільки правильне його розміщення, створення системи якісного обслуговування, але й продуманий, гарний інтер'єр.

Інтер'єр повинен володіти эстетичною і художньою гармонійністю, відповідати функціональному призначенню приміщень.

Інтер'єрна концепція розважального комплексу логічно витікає, з архітектурної ідеї та розташування.

Оскільки в ідею створення розважального комплексу були покладені оптичні ілюзії, то було вирішено використовувати таку стилістику як оп-арт. Але щоб остаточно зупинитися саме на цій стилістиці спочатку потрібно було з'ясувати, що таке оп-арт?

Оп-арт ( з англ. „оптичне мистецтво”). Це один з різновидів стилю в дизайні. Оп-арт намагається досягнути оптичної ілюзії шляхом психофізіологічного впливу на глядача. Оп-арт - художня течія другої половини 20 століття, що використовує різні зорові ілюзії, засновані на особливостях сприйняття плоских і просторових фігур. Художники оп-арту використовували різні зорові ілюзії, спираючись на особливості сприйняття плоских і просторових фігур. Оптичне мистецтво - мистецтво оптичних ілюзій, що опирається на особливості візуального сприйняття. Сприйняття малюнка засноване на оптичній ілюзії: зображення існує не тільки на полотні, але в дійсності й в очах, і в голові глядача. Завдання оп-арту - обдурити око, спровокувати його на неправильну реакцію, викликати 'неіснуючий' образ. Візуально суперечлива конфігурація створює нерозв'язний конфлікт між фактичною й видимою формою . Спираючись на певні психологічні особливості людського сприйняття, художники оп-арту використовували деякі зорові ілюзії. У якості засобів образної виразності тут фігурують колір, контрастний або м'який, що тане в півтонах, і геометризований малюнок у вигляді точок, ліній, кривих, спіралей, ускладнених накладенням або сполученням різних орнаментів, визиваючий ефект 'вторинних образів'. [14]

Мало відбившись на архітектурі, оп-арт справив великий вплив на графічний дизайн та оформлення інтер'єрів. Так, стіни обклеювали різнокольоровими шпалерами з муаровими і концентричними візерунками, що імітують рух і вібрацію, або прикрашали великими настінними панно («суперграфіка»). Для зорового збільшення об'єму приміщення застосовували різні оптичні ефекти. Яскравими прикладами тут можуть служити відомий намальований басейн і сходи, що спускаються до нього із «справжніми» поручнями, а також «двері», відкриті в неіснуючу кімнату. Ілюзія просторового переміщення, ширяння, злиття форм досягалася за допомогою різких колірних і тональних контрастів, ритмічних повторів, перетину спіралеподібних і гратчастих конфігурацій. Часто застосовувалися, динамічні конструкції, використовувалися матеріали з поверхнею, що відбиває (метал, скло, пластик), різні тканини.[15]

Особливості стилю: муарові візерунки, використання контрасних кольорів, у тому числі чорного і білого, концетричні кола, використання геометричних форм з метою імітації руху, Цей стиль вважався конкурентом поп-арту, він зробив величезний вплив на графічний дизайн та дизайн інтер'єру від меблів до шпалер. Особливо відмінно для цього підходять абстрактні візуальні ефекти. Однак оп-арт так і не став масовим рухом у мистецтві і дизайні, яким був поп-арт. [3. cт.194]

4.2 Кольорова гамма

Колір являється найважливішим фактором формування і сприймання інтер'єру, фізіологічно, психологічно і естетично впливає на людину відповідно з функціональним призначенням інтер'єру. Колір може створюватись штучно: фарбуванням поверхонь і окремих деталей або засобом обробки матеріалів.

В останньому випадку великий вплив на сприймання кольорових площин вказує фактура і характер матеріалів. Дзеркальна або глянцева фактура при падаючому на них світлі відбиває його паралельним пучком світла і дає світлі блики. Від матових площин дещо ширшавих, світло розсіюється в різних напрямах.

Світ, який оточує людину, надзвичайно кольоровий. Колір може сприйматися легким або важким, теплим або холодним, колір може викликати переживання, збудження або стрес, створити гармонію, він може створювати чудеса, але здатний призвести до катастрофи. Кольори мають психологічний і фізіологічний вплив на людину. У проектуванні ми використовуємо певні кольори для вираженні своєї ідеї і для реклами. Творче використання кольору допоможе створити потрібну атмосферу в проектованому закладі. Нові можливості для використання кольору відкриваються з появою нових напрямків у розважальних комплексах. Неправильно вибраний колір в інтер'єрі може значно знизити число відвідувачів закладу. [10. ст.8]

Встановлено, що деякі кольори сонячного спектра, так звані теплі тони - червоні, оранжеві, жовті - діють на людину збуджуюче, розширюють зіниці, прискорюють пульс, викликаючи загальну втому. Другі, так звані холодні тони - сині, голубі, зелені - заспокоюють, зменшують втому очей.

Під час підбору споріднених кольорів було враховано їх взаємодію один на одного. Так жовтий колір на синьому фоні здається жовтішим, ніж на червоному. Колір фону також впливає на зорове сприймання предметів - на світлому фоні предмет сприймається темнішим, а на темному - світлішим.

В приміщенні можна створити враження простору, використавши світлі холодні тони. Теплими - червоними, коричневими тонами - можна, навпаки, створити враження звуження простору.

Приміщення, пофарбовані в сині, зелені кольори, здаються більш прохолодними, ніж вони насправді, а пофарбовані в оранжеві, жовті, - більш теплими.

Сучасне кольоробачення потребує цілеспрямованого кольорового оформлення інтер'єрів будь-якого призначення. Принципи кольоробачення повинні лежати в основі роботи архітектора і художника по інтер'єру, адже кольорове рішення інтер'єрів дає значну психологічну дію на людину. В громадських закладах кольорову палітру можна вирішувати як з допомогою контрасних співвідношень, так і нюансних зближень кольорів. При співвідношенні декількох кольорів в інтер'єрі повинен переважати який-небудь один колір. На вибір кольору впливає також об'єм приміщень - у великих приміщеннях кольори можуть бути більш насиченими. Домінуючий колір в обробці приміщень звичайно сприймається малонасиченим, а кольори окремих деталей повинні бути йому контрасні. Одноколірність у рішенні інтер'єрів призводить до монотонності, а безпорядкове використання великої кількості кольорів створює враження переживання.

Але поскільки 'інтер'єр' це невід'ємна частка архітектури, то роль кольору тут не обмежується створенням комфортних умов, а й багаточисельністю певних факторів.

Зокрема це:

1) структура, форма і величина приміщення;

2) ступінь освітленості природнім світлом;

3) характер джерела штучного освітлення;

4) кольорове оточення;

5) відстань до стіни де є присутні елементи оформлення (в даному випадку інформаційні стенди);

6) загальна композиційна ідея;

7) мікроклімат приміщень;

8) розмір і матеріал огороджуючих поверхонь;

9) сторона світу з якого знаходиться приміщення.

Із множини засобів необхідно вміти вибрати більш ефективні для конкретного інтер'єру, так як кожна ідея вимагає власних засобів вираження. Але вибір не можливий без знань закономірностей, які керують цими засобами:

1. Відношення.

2. Пропорції.

3. Ритм.

4. Контраст.

5. Нюанс.

6. Масштабність.

7. Співрозмірність.

8. Співпідлеглість.

і головними принципами: художній образ, тектоніка, гармонія.

При використанні принципу нюансності об'кт майже не виділяється на фоні, а, значить, не несе в собі сильного емоційного впливу. Така трактовка буває викликана призначенням приміщення. Часто необхідний ефект отримують за рахунок фактур, одинаково замальованих.

Світловий контраст вносить в нюансне вирішення деяку декоративність і ілюзорність. Він часто досягається за рахунок бокового освітлення, що дає тіні, контрастуючи з світлою частиною декору, і підкреслює рельєф його поверхні. При збереженні загального принципу нюансності вдалими буває введення незначного контрасту.

При складанні кольору також були враховані відбиваючі властивості кольору. В залежності від призначення приміщення, його кубатуру, кількість проникаючого денного світла, характеру вечірнього освітлення, визначається ступінь насиченості того чи іншого кольору. Щоб завчасно розрахувати насиченість і відтінок фарбування по цих ознаках, слід керуватися коефіцієнтами відбивання світла поверхнями пофарбованими у різні кольори. В приведеній нижче таблиці (табл. 4.2.1.) вказані коефіцієнти відбивання деяких із них.

Крім наведених основних особливостей кольору в інтер'єрі хотілось би зазначити і його психологчіний вплив на людей.

Відомо, що різні кольори і їх співвідношення призводить на людей різні враження, по-різному діє на їх свідомість, кожен колір має в собі певний психологічний зміст, вносить певний ідейно-естетичний підтекст у суть зображуваного.

Використовуючи дані таблиці кольорової символіки, можна створити певний настрій, що потрібен для даного інтер'єру. Наприклад: встановлено, що деякі кольори сонячного спектру, так звані теплі тони

- червоні, оранжеві, жовті - діють на людину збуджуюче, розширюють зіниці і навіть прискорюють пульс, викликають загальну втому.

Інші, так звані холодні тони ? сині, голубі, зелені ? заспокоюють, зменшують втому очей. Загальна кольорова гама в світлих тонах сприяє збільшенню освітлення. Взаємопоєднані холодні і теплі кольори у приміщенні створюють робочий настрій. Кольори в інтер'єрі можуть надавати відвідувачам упевненість і силу, а можуть навпаки, створювати їм почуття незручності. Колір підсвідомо впливає на повсякденну поведінку людей. [10. ст.154]

Більшість інтер'єрів розважального комплексу «Оптик-Ефект» виконана в основному в холодних тонах, але більш інтенсивних, зокрема різні відтінки блакитного та синього кольорів. Та для акценту були обрані відтінки помаранчевого та жовтого. Якщо говорити про блакитний колір, то майже всі асоціації, пов'язані з ним - позитивні, що підтверджують його заспокійливий характер В інтер'єрах темно-сині відтінки створюють серйозну атмосферу, тоді як більш світлі й яскраві придають їй чарівність. Ці кольори добре підходять не лише для відвідувачів, а й для робочого персоналу. Адже відомо, що люди працюють більш продуктивно в приміщеннях блакитного кольору. Колір морської хвилі виражає лояльність, довіру, надійність та цільність. Блакитний може ніби розсувати простір, і здається, що час в блакитному інтер'єрі йде повільніше.[10. ст.165] Враховуючи всі ці дані, я обрала кольорову гаму для розважального комплексу, який проектую.

РОЗДІЛ V. Обладнання й матеріали для оздоблення інтер'єра розважального комплексу «Оптик-Ефект»

5.1 Використання світла у приміщеннях розважального комплексу

Штучне освітлення в приміщеннях комплексу виконує утилітарну й естетичну функції. Утилітарна функція визначається гігієнічними нормами, що забезпечують нормальну зорову працездатність людини. Естетична функція визначається архітектурно-художніми вимогами. Штучне освітлення виявляє й підкреслює внутрішній простір і тектонічну систему, масштабність інтер'єру, забезпечує єдність стилістичного рішення за допомогою форм світильників і їх світлорозподілу. Освітлення приміщень готелю розрізняють за функціями, що виконуються у цих приміщеннях: освітлення житлових, громадських і адміністративних приміщень. Якщо освітлення житлових приміщень визначається як гігієнічними нормами, так і декоративними вимогами, то освітлення громадських приміщень визначається архітектурно-художніми вимогами, а адміністративних - тільки утилітарними.

Рівень освітленості приміщення визначає його комфортність, яка залежить від обраного прийому освітлення.

Класифікація штучного освітлення

Сучасні принципи влаштування штучного освітлення залежать від об'ємно-просторового рішення приміщення і його функцій. Функції приміщення впливають на вибір прийому освітлення, який визначає види джерел світла й світильників, їх світлорозподіл і місце розташування, декоративність і систему освітлення. У приміщеннях розважальних комплексів можуть використовуватися як загальні, так і місцеві системи освітлення.

Загальне освітлення - це освітлення всього приміщення в цілому. Воно може бути рівномірним (однаковим) для всіх частин приміщення або локалізованим (посиленим) над якою-небудь однією його частиною і є обов'язковим для всіх приміщень розважального комплексу.

Місцеве освітлення служить для освітлення робочих поверхонь. Подібне освітлення застосовується в адміністративних приміщеннях комплексу, а також може використовуватися як додаткове в залах приміщень громадського харчування.

В одному приміщенні можливо одночасне застосування загального й місцевого освітлення, у цьому випадку система освітлення називається комбінованою.

В інтер'єрі розважального комплексу «Оптик-Ефект» в основному комбіноване освітлення.

При виборі системи штучного освітлення були прийняті до уваги

особливості приміщення. Особливості приміщень громадського призначення полягають в наступному:

- єдність простору вестибюльної групи приміщень;

- поділ єдиного простору на окремі приміщення й зони;

- різний характер приміщень: парадний -- вестибюля, інтимний- холів, офіційний -- бюро оформлення і т.д.;

- чіткість орієнтування відвідувачів.

Освітлення й тектоніка

У сучасних розважальних комплексах широко використовується вбудоване освітлення. В інших випадках конструктивна структура елементів приміщення підкреслюється розташуванням світильників на площині у вигляді декоративного орнаменту.

Більш органічно пов'язані з конструктивними елементами приміщень пристрої відбитого світла.

Різне розміщення світильників по-різному впливає на розміри приміщень. Розташування світильників у вигляді безперервної смуги уздовж коридору візуально подовжує його, коридор видасться вужчим, ніж є в дійсності.

Розташування світильників над входом, візуально зменшує висоту коридору. При розташуванні світильників перпендикулярно поздовжньої осі коридору відбувається зорове скорочення його довжини, одночасно він видасться ширшим. Та ж ілюзія виникає при розміщенні освітлювальних приладів по обидві сторони коридору.

Зорово скоротити довжину або збільшити ширину коридору можна й іншими засобами. Наприклад, для цієї мети світильники розташовують зі зсувом щодо поздовжньої осі коридору. Зіставлення різних прийомів освітлення коридорів показує, що функціонально-необхідне освітлення повинно бути використане і як засіб зорового коректування їх розмірів і пропорцій.

Найбільш виправданою з художньої точки зору є одночасне використання для створення зорової ілюзії світла й кольору.

Прийоми освітлення приміщень

Архітектурна організація освітлення не повинна вирішуватися у відриві від функціональних його завдань. Однак є приклади, коли освітленням можна згладити відмінність функцій приміщень.

Основним завданням при проектуванні штучного освітлення є вибір освітлювальних приладів і їх розташування.

У вестибюлях, холах необхідно рівномірне розсіяне освітлення; сходи доцільно виділяти більш інтенсивним і контрастним світлом як елемент, що зв'язує дві різні частини будівлі; освітлення коридорів повинно сприяти швидкій орієнтації відвідувачів. При цьому основний потік світла повинен бути спрямований на двері оптичних атракціонів.

Місцеве освітлення призначається для освітлення робочих місць: бюро

оформлення, місця відпочинку, столу чергового. Місце адміністратора й бюро оформлення вважається добре освітленим, якщо його не затінюють ні працюючий, ні відвідувачі, якщо немає відбиття від паперу,ключів і інших блискучих і яскравих предметів. При цьому необхідно, щоб джерело світла залишалося схованим від очей.

Світло в холі повинно бути м'яким, розсіяним. Крім загального освітлення тут повинно бути також передбачено освітлення місцеве: настільні світильники, підвіси або торшери з ковпаками зі світлорозсіюючих матеріалів, а також вбудовані пристрої розсіяного й відбитого світла.

Способи освітлення оптичних кімнат.

Для освітлення номерів використовувалися дві системи - комбінована й локалізована.

Комбінована система освітлення номерів одержала широке поширення у вітчизняній практиці будівництва громадських комплексів, характеризується тим, що для освітлення приміщення застосовують роздільні світильники загального й місцевого світла.

Це призводить до перевантаження приміщення освітлювальними приладами й додатковим витратам на придбання світильників.

При локалізованій системі освітлення кімнат, функції загального світла виконують світильники місцевого освітлення. Відомо два види локалізованої системи освітлення. Перший характеризується тим, що загальне освітлення здійснюється світильниками, що поєднують функції загального й місцевого освітлення різних зон, так зване «зональне освітлення». При зональному освітленні, раціональному зі світлотехнічної точки зору, також є перевантаження приміщення світильниками.

Другий вид локалізованої системи освітлення характеризується тим, що загальне освітлення здійснюється світильником, що поєднує одночасно функції загального освітлення й освітлення якої-небудь однієї зони. При такому способі освітлення перевантаження приміщення світильниками виключається.

Світлотехнічні й економічні показники освітлення номерів з локалізованою системою освітлення значно вище, ніж у номерах з комбінованою системою освітлення.

У сучасному будівництві готелів широко застосовується поєднане освітлення, коли для освітлення двох-трьох зон використовується один світильник.

Одним із прогресивних способів освітлення є вбудоване освітлення; воно більше відповідає сучасним методам будівництва. Крім того, вбудовані освітлювальні прилади економічні, зручні, мають більші можливості в рішенні художніх завдань інтер'єру.

Роль освітлення в інтер'єрі оптичних кімнат

Раціональні зі світлотехнічної точки зору прийоми й способи освітлення (локалізоване, поєднане й вбудоване) дозволили використовувати освітлювальні прилади найрізноманітнішої форми, конструкції й світлорозподілу. Світильники підрозділяються за своїми художніми особливостями на три основні групи:

1) Світильники нейтральної форми, є композиційним елементом

меблів, з якими вони пов'язані функціонально. Часто світильники пов'язані з

меблями й конструктивно.

2) Декоративні світильники, які можуть відігравати значну роль в

архітектурному рішенні інтер'єру. До декоративних світильників відносяться

торшери, настільні й настінні світильники, підвіси з декоративними

розсіювачами й затененням.

3) Вбудовані світильники відбитого й розсіяного світла, які

дозволяють вирішувати різноманітні завдання інтер'єру, зорової зміни розмірів і пропорцій приміщення або посилення художнього звучання якого-небудь декоративного елемента і т.д.

В оптичних кімнатах використовувалися освітлювальні прилади різних груп: декоративні, світильники нейтральної форми й вбудовані пристрої відбитого й розсіяного світла. Освітлювальні прилади, що поєднують функції загального й місцевого освітлення, використовувалися як елемент головної композиційної ланки інтер'єру.

У створенні інтер'єру важливо освітлення не саме по собі, а його взаємодія з іншими елементами інтер'єру. У цьому зв'язку був відзначений вплив світла на сприйняття кольорового рішення інтер'єру.

Освітлення зони рецепції

Зона рецепції звичайно є першим місцем, де відвідувачі розважального комплексу зустрічаються з персоналом. Освітлення над стійкою персоналу не повинно викликати дискомфорту ні в співробітників комплексу, ні в відвідувачів. Тут використовувалися світильники із широким світлорозподілом. Зовнішня поверхня стійки продумана таким чином, щоб не створювати відбитого блиску від розташованих над нею світильників. Світильники, розташовані в просторі за стійкою рецепції, не повинні створювати відбитого блиску на екрани моніторів, установлених на стійці. Таким чином для цієї зони підійшли люмінесцентні світильники.

5.2 Обладнання в інтер'єрі

Специфіка розважальних комплексів, багатофункціональність приміщень, що знаходяться в одній будівлі, обумовили диференціацію меблів за призначенням: побутова ( для відпочинку, приймання їжі,); конторська (або офісна); ресторанна й спеціальна (устаткування бару, довідкових, місць чергових і т.д.).

Сучасні меблі за характером конструктивної структури підрозділяються на стаціонарні, комбіновані багатофункціональні (коли один предмет виконує дві й більше функцій), й що трансформується ( у тому числі секційну). Вимоги до меблів установлюються відповідно до комфортності та призначення розважальних комплексів. Комфортність визначає якість і кількість меблевих виробів, а функціональне призначення - номенклатуру меблів.

При розміщенні меблів обов'язково враховувались норми розривів і проходів між меблевими виробами.

Характер планувальної організації меблів залежав також від типу функціонального блоку комплексу в якому вони розміщуються. Так, наприклад, номенклатура виду меблевих виробів приймально-допоміжних приміщень із вестибюлем залежить від функції приміщень цієї групи, а також від динаміки технологічних процесів, що відбуваються в них.

Композиційні прийоми розміщення меблів у приміщеннях цієї групи залежали від розмірів і об'ємно-планувального рішення приміщення, функціональних зв'язків технологічного процесу.

Найбільша увага у всіх типах розважального комплексу приділяється обладнанню приміщень блоку розважальної групи. Обладнання цих приміщень повинно вирішувати основне завдання: створити максимум зручностей при мінімальній площі.

Меблювання оптичних кімнат залежить від її площі, розташування віконних і дверних пройомів .

Стійка рецепції - це свого роду домінанта інтер'єра прийомної зони. У першу чергу її форма диктувалася розміром і формою самого приміщення. Також, розміри стійки визначалися кількістю працюючих за нею співробітників. У її обробці використовувалися такі матеріали як: ламінат і шпон. Сполучення цих матеріалів підкреслює сучасний стиль розважального комплексу. Висота стійки становить 1,15 м, а висота посадки секретаря розраховується так, щоб рівень верхньої стільниці був ледве вище рівня ока.

З боку адміністратора стійка являє собою робочий стіл. Він досить великий, щоб на ньому могли поміститися телефон, комп'ютер і інша оргтехніка, папки з паперами й багато чого іншого. Також були передбачені спеціальні ящики для паперів, а також отвори й кріплення для проводів, які, як правило, прокладають так, щоб вони нікому не заважали, наприклад, на внутрішній поверхні стола або в ніжках.

При обладнанні комплексу, враховувалось скільки потрібно вільного місця й світла, чи необхідні окремі місця для зберігання й розміщення різних речей. Використовувалось мінімум предметів, які можна зламати. .Враховувались й спеціальні потреби відвідувачів.

Варто звернути увагу на матеріали, які були обрані для міблів та обладнання комплексу. Адже вибір того чи іншого матеріалу в процесі проектування здійснюється не лише з позицій економічності, екологіхності, технологічності, але й з художноь-естетичних. Матеріал часто розглядають як своєрідний засіб прикраси обладнання, надання йому виразності. Фактура й текстура матеріалу, вміло використані як особливий художній засіб може виділити одне обладнання з ряду подібних. Спеціальна обробка поверхні матеріалу поруч з функціональними і технічними вимогами грає й декоративну роль. Це шліфування каменю, фарбування й пропитка шкіри та дерева, полірування дзеркал та металу.

Особливої виразності обладнання досягнуто шляхом поеднання різних композицій матеріалів в одному обладнанні. В одному випадку це комбінація однотипних матеріалів, в іншому - різних за кольором, видом, фактурою і навіть за своєю природою, матеріалів. [4. cт.134]

5.3 Оздоблення стелі

Оздоблення приміщення звичайно починається зі стелі. І хоча це найменш використовувана площина, її якісний вигляд надає інтер'єру особливий затишок. Тим більше, що стеля завжди відкрита погляду.

Для оздоблення розважального комплексу «Оптик-Ефект» були використані підвісні й натяжні стелі. Причин тут кілька: порівняна легкість конструкції, можливість прихованого проведення інженерних мереж, освітлювального встаткування. Важливий також швидкий доступ до мереж і кабелів при необхідності ремонту, що підвищує безпеку будівлі, крім того, більшість підвісних і натяжних стель відрізняється високою вогне- і вологостійкістю. У них можуть установлюватися вентиляційні ґрати, що теж позитивно позначається на мікрокліматі в приміщенні й на здоров'я людини.

В інтер'єрі ресторану комплексу для обробки стелі використовувалася натяжна стеля. Великий вибір фактур і кольорів дозволяє втілити в життя будь-які дизайнерські фантазії. Сатинова блакитна стеля внесла нотку затишку в зону відпочинку, а глянсовий або прозорий візуально збільшив вхідну й адміністративну зони. У догляді натяжні стелі досить невибагливі. Оскільки вони антистатичні, їх досить просто протерти вологою губкою. Доповнити будь-яку натяжну стелю можна освітлювальними елементами із кристалами Сваровскі. Світильники й системи Сваровскі додали оригінальність і ексклюзивність у світлове рішення інтер'єру. Чистота й точність огранювання, висока якість полірування надають світильникам і кришталевим люстрам, декорованим кристалами Сваровскі, чудовий блиск і можливість створювати на стелі неповторні візерунки при заломленні світла.

Для зони рецепції, коридору, інформаційної зпни використовувалися підвісні стелі. З їхньою допомогою можна не тільки прикрасити приміщення, а й добитися вирівнювання стелі, сховати системи інженерних комунікацій і все це без попередньої обробки основи. Загалом, підвісні стелі являють собою конструкцію, що складається з каркаса, який установлюється в декількох сантиметрах від основної стелі, і плит, які кріпляться до каркаса. Підвісні стелі мають ті властивості, які так необхідні в сучасних розважальних комплексах. Це висока пожежобезпечність, екологічна чистота матеріалу, прекрасні звукоізоляційні якості й, звичайно, можливість створення неповторного дизайну.

5.4 Вибір матеріалів для оздоблення стін

Стіни в громадських закладах повинні зберігати привабливість протягом тривалого періоду. Адже часто робити ремонт не вийде, а навантаження на стіни від відвідувачів чимала. Тому в розважальному комплексі «Оптик-Ефект» використовувався недорогий і практичний варіант оформлення стін - листові панелі. Вони гігієнічні, їх легко встановити, мити. Виконуються з гіпсокартону, ДСП. Дзеркальні пластикові панелі підійшли для обробки поверхонь усередині оптичних кімнат, а в окремих випадках, ці кімнати взагалі дзеркальні.

Також гарний і практичний спосіб обробки - фарби. Причому, завдяки технічним новаціям, з'явилися лакофарбові покриття, рекомендовані для використання в приміщеннях. Для інтер'єрних робіт були використані водно-дисперсійні фарби, або, іншими словами, водорозчинні, латексні. Вони практично не мають запаху й екологічно чисті, утворюють якісне покриття до різних основ і мають гарні експлуатаційні характеристики. Такі фарби, як правило, випускаються білого кольору, а для одержання потрібного відтінку використовуються потрібного кольору барвники. Можна навіть створити різні колірні композиції й ефекти. З усіх методів обробки стін використання фарби - один з найпоширеніших. Застосовуючи універсальні способи, можна створити дивовижні покриття ? починаючи від графічних смужок до елегантного настінного розпису. Вид і атмосфера приміщення змінюється завдяки яскравому кольору і чудовій текстурі. [2. ст.12]

5.5 Вибір напольного покриття

Підлога - це основа приміщення, вона повинна бути гарною, міцною, стійкою до впливу. У громадських комплексах зносостійкість покриття виходить на перший план, адже всі підлоги в таких будівлях зазнають посиленого впливу. Тому мало застосовуються, такі покриття, як дерево й виробу з нього. Тому в комплексі «Оптик-Ефект» усередині оптичних кімнат був застосовний якісний і гарний лінолеум. Натуральний лінолеум є антистатичним покриттям, стійкий до жирів і розчинників, міцний і гарний.

У фойє розважального комплексу, підлога оформлялася з керамічної плитки: вона відрізняється підвищеною твердістю, гігієнічністю, легкістю очищення, негорючістю й стабільністю до впливу хімії. Також керамічна плитка комбінувалася зі склом і металом, створюючи, у такий спосіб ефект мозаїки. Окремо стоїть керамограніт, який підійшов для зовнішнього застосування біля входу в розважальний комплекс.

Висновки

Проведені дослідження у випускній кваліфікаційній роботі дали можливість обґрунтувати теоретичні основи формування архітектурно-планувальної структури сучасного розважального комплексу на основі шестикутного планувального рішення і розробити сучасний дизайн-проект комплексу з використанням оптичних ілюзій.

Під час виконання випускної кваліфікаційної роботи в мене виникало багато варіантів, як саме донести до глядача, дати йому зрозуміти як створюється й працює та чи інша ілюзія. В результаті закінчення роботи та консультації з керівником, мною було зроблено висновок показувати дію кожної з оптичних ілюзій у вигляді схеми. Тепер я можу підвести підсумок своєї роботи й впевнена, що всім вона зрозуміла.

Якщо поставити собі завдання одним словом охарактеризувати спроектований мною комплекс, то я б назвала його «ілюзорним». І я вважаю, що це може привернути увагу відвідувачів. Так як використання оптичних ілюзій в розважальних комплексах нашої країни є принципово новим концептом сучасності для багатьох напрямів будівництва та дизайну.

Планування будівлі забезпечує раціональну організацію обслуговування й відповідний комфорт відвідувачам, відповідає функціональним вимогам . Також будівля відповідає естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і передбачена можливість реконструкції . Архітектурне, конструктивне й планувальне рішення забезпечує оптимальне співвідношення витрат на його експлуатацію й доходів від надання розважальних послуг.

Для успішного функціонування розважального комплексу величезне значення має не тільки правильне розміщення будівлі, створення системи якісного обслуговування, а й продуманий, красивий інтер'єр.

В результаті виконання випускної кваліфікаційної роботи я дійшла висновку, що художні якості інтер'єру розважального комплексу залежать від цілісного підходу і узгодженості всіх його елементів між собою. Просторова композиція інтер'єру визначена плануванням комплексу і прийнятою функціональнальною стилістикою. Це, у свою чергу, впливає на колірне рішення, обробку оптичних кімнат, декоративне убрання, освітлення і озеленення. Проведене за допомогою меблів і устаткування функціональне зонування, візуальне розчленовування простору окремих приміщень дозволило перейти до наступного етапу - виділення основних і додаткових композиційних акцентів.

Колірна гармонія, правильний вибір колірних поєднань підсилюють композиційний задум, зв'язують або роз'єднують окремі зони. Колір у поєднанні з вибраною системою освітлення полегшує зорову роботу і відпочинок у розважальному комплексі, зорово збільшує простір приміщень, викликає потрібний емоційний ефект. Інтер'ер не може існувати без предметного простору. Деталізація простору дає кожному приміщенню індивідуальності та характеризує кожне приміщення за своїм призначенням. Моя мета - створення комфортного простору інтер'еру у стилі оп-арт з використанням принципів оптичних ілюзій, візуального обману та функціоналізму розважальних кімнат на основі попереднього аналізу аналогічних будівель.

І в завершенні можна додати, що попит на введення інновацій в тематику розважальних комплексів зростає в усьому світі. Пропонований мною проект розважального комплексу «Оптик-Ефект» втілює в себе варіант таких інновацій. На мою думку, саме розважальний заклад такої тематики здатен зацікавити велику цільову аудиторію українців та туристів.

Список використаної літератури

1. Сикл Э. Оптические иллюзии. - М.: АСТ Астрель, 2004.?165с

2. Баркер Л. Оформление стен. 100 новых дизайнерских решений. - М.: НИОЛА-ПРЕСС, 2006.?144с

3. Лакшми Б. Дизайн и время. - М.: АРТ-РОДНИК, 2007.?256с

4. МихайловС., Кулеева Л. Основы дизайна. - К.: Новое Знание, 1999.?241с

5. Нойферт П., Нефф Л. Проектирование и строительство. - М.: Архитектура-С, 2008.?266с

6. Раннев В.Р. Интерьер учеб.пособие для архит. спец. вузов.? М.: Высш. шк., 1987.?232с

7. Рунге В.Ф., Сеньковский В.В. Основы теории и методологии дизайна. Учебное пособие. - М.: МЗ-Пресс, 2003.?252с

8. Стармер А., Цвет. Энциклопедия. - М.: АРТ-РОДНИК, 2005.?256с

9. Уайт Э., Робертсон Б. Мебель и другие предметы обстановки.? М.: АСТ Астрель, 2005.?109с

10. Саттон Т., Вилен Б. Гармония цвета. - М.: АСТ Астрель, 2004.?215с

Інтернет ресурси:

11. www.nprint.ru

12. www.yugzone.ru

13. www.class-fizika.narod.ru

14. www.illusions.org.ua

15. www.rodesign.com

16. www.novate.ru

17. www.remont2x2.ru

18. www.mr-beam.nl

19. www.propeller-island.com

20. www.e-architect.co.uk

Додатки

ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК №1

Таблиця 3.6.1

Нормативні розміри ширини коридору залежно від організації входів у прилеглі приміщення.

Таблиця 4.2.1

Коефіцієнт відбивання світла пофарбованими поверхнями

Таблиця 5.2.1

Габарити функціональних зон і проходів на основі антропологічних даних

Графічний додаток №2

Рисунок 1.5.1 Графічна концепція рішення проекту

Рисунок 1.5.2

Рисунок 1.5.3 Принцип ілюзії руху

Рисунок 1.5.4 Принцип ілюзії зміни простору

Рисунок 1.5.5 Принцип ілюзії деформації форми

Рисунок 1.5.6 Принцип ілюзії зміни текстур

Рисунок 3.1.1 Принцип ілюзії зміни розмірів

Рисунок 3.1.2 Палац Міражів в музеї Гревен

Рисунок 3.1.3 Спеціальний обертовий механізм

Рисунок 3.1.5

Рисунок 3.1.6 Берлинский готель Propeller Island City Lodge

Рисунок 3.1.7 Торгівельний центр Zeilgalerie

Рисунок 3.1.8 Оптична ілюзія «Анаморфна друкарня»