Виробництво сухого молока

7

Зміст

Вступ

Огляд літературних джерел

1.Технологічна частина

1.1 Основні тенденції розвитку виробництва сухого молока завдяки сушаркам різного типу

1.2 Асортимент продукції що виробляється

1.3 Характеристика сучасних технологій сушіння молока

1.4Характеристика готової продукції

2.Експериментальні дослідження

2.1 Об'єкт , предмет, схема дослідження

2.2 Методика досліджень

2.3 Результати досліджень

2.4 Висновки

3.Технологічні розрахунки процесу

3.1 Продуктові розрахунки

3.2 Розрахунки процесу сушіння молочних виробів в розпилювальних та з киплячим шаром сушарок

3.3 Висновки

4. Розрахунок економічної та соціальної ефективності технології виробництва сухого молока

5.Охорона праці

6.Охорона навколишнього середовища

7.Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Молоко і молочні продукти займають важливе місце в харчуванні людей. Вони забезпечують організм оптимально збалансованими і легкозасвоюваними білками, жирами, вуглеводами і мінеральними речовинами. Відповідно до рекомендацій інституту харчування Академії медичних наук, щоденне споживання молочних продуктів повинно складати 30 % загальної кількості раціону.

Молочна промисловість відіграє важливу роль у постачанні високопоживних речовин і біологічних продуктів цінних для харчування у забезпеченні потреб людей у молочних продуктах. Це дуже перспективна галузь виробництва, однак для її розвитку потрібен випуск нової продукції, більш кращі зв'язки переробних підприємств з постачальниками.

У 2007 році від усіх категорій господарств в Україні переробними підприємствами було закуплено 4418,7 тисяч тон молока, проти 3937,3 тисяч тон молока у 2006 року.

У зв'язку з реформуванням та тенденцією, що намітилась у збільшенні населенням на власному подвір'ї поголів'я корів, основні резерви молока збільшились на 27,8 %. Збільшення надходження сировини потребує від підприємств молочної промисловості суттєвого розширення приймальної мережі, випуску нової продукції.

Існуючі на сьогоднішній день технології виробництва молочних продуктів ще не в достатній мірі забезпечують потребу молока і вторинної сировини. Тому увага спеціалістів молочної промисловості спрямована на максимально повну переробку сировини, створення і широке використання в промисловості відповідних технологічних процесів, які б зберігали сировинні, матеріальні та енергоресурси.

Сухе молоко (СМ) - дуже цінний молочний продукт з високим вмістом

повноцінного білка, кальцію, комплексів вітамінів. Виробництво такого продукту доцільне, так як це продукт тривалого терміну зберігання, зручний для приготування їжі, має приємний смак і високу харчову цінність. СМ використовують в багатьох виробництвах як напівфабрикат, воно є цінним продуктом в умовах ринку.

Огляд літературних джерел

Cушіння - один із давніх способів консервування.

Одним із основних продуктів харчування людини, що забезпечує організм всіма необхідними поживними, мінеральними і біологічно-активними речовинами є молоко.

Однак, молоко представляє собою високопоживне середовище для розвитку мікроорганізмів і піддається швидкому бактеріальному і ферментативному псуванні. Період зберігання його, навіть в охолодженому стані - рахується годинами. Для підвищення стійкості молока при зберіганні його піддають консервуванню шляхом сушіння до низьких значень залишкової вологи. Ці продукти містять всі компоненти, молоко в концентрованому вигляді характеризується приємним смаком і високою поживною цінністю. Широко використовується для тривалого зберігання, що дозволяє безперебійне споживання населенням високоякісними молочними продуктами.

Самий давній спосіб консервування молока - сушіння. Ще у 19 столітті, за свідченням Марко Поло, мешканці Східної Азії вміли виробляти сухе молоко за допомогою сонячних променів. У працях „Вольного економического общества” в 1792 році була надрукована стаття Івана Ляха про виробництво сухого молока шляхом теплового сушіння, а в 1802 році в тому ж виданні Осип Книлевський напише про одержання сухого молока тривалим виморожуванням. Методами консервування харчових продуктів займався також Василь Назарович Кармазин (1779 - 1842) - засновник Харківського університету. [16]

Початок розвитку молочної промисловості приходиться на роки першої п'ятилітки, і з тих пір вона безперервно розвивається і розширює асортимент молочних консервів, зокрема і сухих молочних продуктів.

Ринок молока і молочних продуктів в Україні залежить від стану сировинної бази. За даними Держкомстату України виробництво молока в цілому по країні за 2007 рік зросло на 1,6 % в порівнянні з аналогічним періодом 2006 року - до 11,36 млн. тон.

При цьому в господарствах населення виробництво збільшилося на 12% (11,73 млн. тон), тоді як в сільськогосподарських підприємствах зменшилося на 26,4 % до 95,96 млн. Тон. Різний склад виробництва молока у суспільному секторі явилось однією з основних причин таких складних сировинних проблем у молоко виробників. У 18 областях виробництво молока у всіх категоріях господарств за минулий рік зменшилося на 0,3-5,6 % (Сумській - 2,9% до 1,46 млн. тон). Стабільність виробництва і деякий приріст (0,9-3,8 %) виділений у семи областях. Головними причинами є сезонні фактори і продовжуване скорочення поголів'я молодого стада, особливо у сільськогосподарських підприємствах суспільного сектору із-за постійного зростання цін на корми для тварин. [17]

В 2007 році підприємствами суспільного сектору вироблено 2,677 млн. тон молока, що на 22,8 % менше показників 2007 року - 3,468 млн. тон. За минулий рік у сільськогосподарських підприємствах області виробництво молока зменшилося на 2,26 млн. тон або на 11,1 %. У грудні 2007 року підприємствами суспільного сектору було вироблено 138,3 тис. тон молока, що практично відповідає показникам листопада - 134,9 тис. тон. У порівнянні з грудневими показниками минулих літ відмічається спад виробництва молока в цьому секторі (2006 рік - 169,2 тис. тон, 2005 рік - 184,5 тис. тон).

В 2007 році виробництво молока в господарствах склало 117,32 млн. тон молока, або 12,0 % більше, ніж у 2001 році. По господарствах населення Сумської області це збільшення склало 8 тис. тон або на 2,6 %. На 1 січня 2008 року поголів'я корів на Україні склало 4329,9 тис. голів, зокрема у господарствах Сумської області 182,8 тис. голів. По всім категоріям господарств спостерігається зменшення поголів'я, основною причиною якого є складне фінансово-економічне становище сільськогосподарських виробників. [17]

Для господарств суспільного сектору в 2003 році спостерігалася тенденція скорочення поголів'я, як в цілому по Україні (на 21,5 % в порівнянні із 2002 роком), так і у Сумській області на 9,8 % скорочення поголів'я корів носить у значній мірі вимушений характер, який пов'язаний з проблемами забезпечення кормами, що виникають із-за поганих погодних умов. Чисельність молочного складу наблизилась до критичної точки після якої наступають незворотні процеси, подолати які у найближчу перспективу будуть необхідні великі економічні, матеріальні та трудові витрати. Продовження цієї негативної тенденції може привести до того, що на відновлення галузі необхідно буде 20-25 років, тим більше, що одночасно буде зниження продуктивності тварин. Таку ситуацію можуть змінити додаткові значні інвестиції в молочну галузь і її підтримка зі сторони держави. [18]

Показники виробництва основних видів молочних продуктів у 2007 році вказує на стабільність розвитку галузі, незважаючи на ряд проблем, які виникають на сировинному ринку. Це пов'язано, як із сезонними факторами, так і з негативними тенденціями в тваринництві. Скорочення чисельності поголів'я корів набуло сталої динаміки і прогресу у даному становищі не передбачається. У даних умовах конкуренція на сировинному ринку, в основному, відіграла стимулюючу дію на його розвиток і особливо на ринку сухих молочних продуктів. У зв'язку із значною конкуренцією на сировинному ринку виробництво готової молочної продукції все в більшій мірі концентрується на великих підприємствах, які постійно розширяють свій асортимент, здатні вкладати кошти в модернізацію виробництва, мобільно реагувати на зміни кон'юнктури ринку. [17]

Сухі молочні продукти є молочними консервами, з яких майже повністю видалена волога. Вони містять не більш, як 3-4 % вологи, завдяки чому сухі молочні продукти добре транспортувати та зберігати. Цінність сухого залишку порівняно із свіжим молоком чи вершками в них приблизно в 10 разів більша. [19]

У незбираному сухому молоці міститься білків від 24 до 26 %, жирів біля 25 %, лактози 39 - 40 %. Кількість білків і лактози у знежиреному сухому молоці досягає відповідно 38 - 40 % і 50 - 52 %. Кількість жиру в цьому продукті не перевищує 1%.

Сухі вершки дуже багаті жиром (42-45 %), вміст білків і лактози в них відповідно складає 15 - 25 % і 21 - 26 %. Ще більше жиру міститься у високо жирних вершках (до 75 %). У сухих молочних продуктах є деяка кількість вітамінів і багато мінеральних речовин. Споживчі властивості сухих молочних продуктів для дитячого харчування навіть вищі, ніж свіжого молока. Це досягається за рахунок різних добавок і вітамінів, мінеральних речовин, декотрим - лактози, олії, білкових та інших добавок. [20]

Сухі молочні продукти діляться на види за методами висушування (розпилювальні та плівкові), а також за призначенням (для загального вживання та дитячого харчування).

Одним з традиційних способів конвективної сушки цілісного молока, СЗМ, ЗЦМ і багатьох інших продуктів молочної промисловості є розпилювальна сушарка. У переважній більшості в промисловості використовуються розпилювальні сушарки з дисковим розпилюванням згущеного молока. При розпилювальному способі сушки, тривалість сушки і перебування матеріалу в сушильній камері складає 5-30 секунд залежно від способу видалення висушеного продукту з башти. В якості сушильного агенту в розпилювальних установках використовується повітря з температурою 140-180.С, що залежить від парових казанів встановлених в котельних станціях підприємств.

Розпилювальна сушка проходить два етапи на першому етапі попередня обробка молока, згущується до рівня вмісту твердих речовин 45-55 %. На другому етапі концентрат подаються в сушильну башту для остаточної сушки.

Процес проходит в 3 стадії:

- розпилення концентрату на дуже дрібні краплі.

- попадання розпилюваного концентрату в потік теплого повітря, в якому швидко випаровується волога.

- Відділення часток сухого молока від повітря, що висушує.

Випаровування є необхідною виробничою стадією для здобуття високоякісного молока. Сухий продукт вироблений без попередньої концентрації має дуже маленькі частки, унаслідок чого характеризується низькою стачиваемостью і коротким терміном зберігання і до того ж не економічний.

Сушка може бути одно-, двух-, три - ступінчастою. Сушарка 'ВРА-4'-це вдосконалений варіант розпилювальної установки ' РС-1000 '. На відміну від ' РС-1000 ' сушарка 'ВРА-4'додатково обладнана віброконвективним апаратом для досушки і охолоджування продукту. Крім того, в ній застосований мокрий скрубер для повного очищення повітря від часток сухого молока, але вживання такого вигляду очищення підвищує гідравлічний опір (до 4000 Па) на подолання якого витрачається додаткова потужність. Вживання віброконвективного апарату дозволило виключити пневмотрасу з великою витратою повітря. Вживання такого апарату з'явилося переходом до дво-стадійної сушки. Під 'дво стадійною' сушкою мається на увазі видалення вологи із згущеного молока, в двох сушарках різного типа. Вперше віброконвективні сушарки в молочній промисловості були застосовані в комплекті з розпилювальною сушаркою ' Hиpо-Атомайзеp-2000 ' на початку 70-х років. Серед розпилювальних сушарок установка ' Hиpо-Атомайзеp-2000' є найбільш досконалою як по конструктивному виконанню, так і за експлуатаційними показниками.

В даний час на підприємствах молочної промисловості широко використовуютьсярозпилювальні сушарки таких типів як: ' ЦТР-500 ', виробництва Німеччини; ВРА-4 виробництва Чехословакії. Серед вітчизняних сушильних установок можна виділити установку типа форсунки ' ОСВ-1 ' продуктивністю 1000 кг випареної вологи в годину та інші

1. Технологічна частина

1.1 Основні тенденції розвитку виробництва сухого молока завдяки сушаркам різного типу

Сушіння використовується для одержання сухого молока, сироватки, лактози, казеїну і може розглядатися як метод консервування, оснований на принципі мінімізації дії вологи на продукт в цілому. Результатом висушування по відношенню до кінцевого продукту є:

сповільнення мікробіологічних процесів;

зниження хімічних реакцій;

зменшення витрат на зберігання і транспортування продукту. В результаті проведення процесу сушіння властивості продукту

повинні бути збережені до часу використання продукту в їжу.

Сушіння -- один із найбільш енергоємних процесів. Якщо при згущенні молока витрачається 0,1 + 0,4 кг пари на 1 кг випареної вологи, то, зокрема, в розпилювальній сушарці з цією метою використовується 3,0 3,8 кг пари.

Одним із показників, що характеризують досконалість конструкції, є величина напруженості поверхні сушарки або об'єму сушильної камери -- відповідно кількість продукту, яку одержують з одиниці площі, або з одиниці об'єму за годину, а також витрати енергоресурсів (пари) на 1 кг випареної вологи.

Установки для сушіння рідких молочних продуктів. Поверхнева сушильна установка

Сушильно-подрібнювальний агрегат СДА--250 (рис.1.) є сушаркою поверхневого типу і служить переважно для сушіння знежиреного молока. Агрегат має сушарку, транспортувальний пристрій, подрібнювальний пристрій.

Сушарка являє собою два порожнистих валки 9, закритих з торців кришками. До кришок приєднані цапфи, одна з яких порожниста і служить для підведення пари і відведення конденсату. Підшипники одного з вальців рухомі, і це забезпечує регулювання відстані між валками в межах 0,7-0,8 мм. У верхній частині установки розміщений жолоб з отворами, через які продукт рівномірно розподіляється по поверхні барабана.

Із зовнішніх боків валків знаходяться ножі для зрізання продукту з валиків в дробильний агрегат. Позиція ножів регулюється гвинтами так, щоб ребро кожного ножа було паралельне валкам. Зверху установки знаходиться витяжний зонд.

Рис.1 . Сушильний агрегат СДА- 250:

I -- станина; 2,5 -- повітропроводи; 3 -- електродвигун вентилятора; 4 -- електродвигун вальців; 6 -- привідний механізм; 7 -- витяжний парасоль; 8 -- механізм відводу пари; 9 -- вальці; 10 -- патрубок для впускання пари; II-- елеватор; 12 -- електродвигун дробарки; 13 -- дробарка;14--шнек;15 - конденсатовідвідник; 16 - патрубок для відводу конденсату.

При роботі установки згущене молоко з лсолоба розподіляється тонкою плівкою на обидва валки. Пара тиском 0,3 + 0,5 МП а надходить у валки і нагріває їх до температури 110 + 120 °С.

Між валками, що обертаються назустріч одне одному, утворюється ванна киплячої рідини. При виході з міжзазорного простору продукт, нанесений на вальці тонкою плівкою, висушується. Висушена плівка молока зрізається поясами і транспортується шнеками в дробильний агрегат.

Подрібнювальна установка дробарки складається з била, що обертається, і просіювача. Розмелений продукт висипається у вигляді порошку в мішки.

Водяні пари, утворені при сушінні продукту, відсмоктуються за допомогою системи витяжки (2, 3, 5, 7, 8).

Продуктивність установки по випареній волозі 230-250 кг/год, по сухому продукту 90 кг/год.

Витрати пари на 1 кг висушеного продукту 1,2-1,4 кг.

Розчинність продукту, що одержують на таких установках, низька -- 80-85 %, що обмежує їх використання, хоча з точки зору енергозатрат вони є економічніші, ніж розпилювальні.

Розпилювальні сушильні установки

Сухі молочні продукти, одержані на розпилювальних сушильних установках, мають високу розчинність, що обумовлює їх широке використання. Наразі їм альтернативи немає з точки зору якості продукту.

Сушіння краплин в сушильній башті можна розділити на два періоди:

період із постійною швидкістю сушіння;

період із зменшенням швидкості сушіння.

Перший період спостерігається на початку процесу сушіння, коли кількість теплоти, що надходить до частинки, витрачається на випаровування вологи, температура частинки залишається постійною і дорівнює приблизно 100 °С.

Другий період починається після деякого проміжку часу, коли кількість теплоти, що надходить до частинки, більша ніж необхідно для випарювання вологи. В цей період температура частинки починає зростати, що може призвести до небажаних фізичних та хімічних змін.

Одним із способів підвищення якості продукту і економії енергоресурсів в процесі сушіння є двостадійне і тристадійне сушіння: перша стадія у розпилювальній сушарці, друга і третя стадії -- сушіння в псевдозрідлсеному (псевдокиплячому) шарі на поверхні, котра безпосередньо розміщена в сушильній камері або винесена за її мела.

Валсливим додатковим процесом при висушуванні розпилюванням є агломерація (повторне змочування і об'єднання дрібних частинок в агрегаті) молочних продуктів, що дозволяє покращити такі показники, як розчинність, спеченість, текучість.

Стадії технологічного процесу сушіння продукту в розпилювальних установках наведені в таб. 1

Таб. 1. Стадії технологічного процесу сушіння на розпилювальних установках.

7

7

Кожна з зазначених стадій сушіння вимагає певного технічного рішення з врахуванням таких особливостей молочних продуктів, як здатність грудкуватися, налипати на поверхні, самозагорятися.

Основним конструктивним елементом розпилювальних установок є сушильна камера (башта), в котру подається розпилений продукт і як сушильний агент нагріте повітря.

За способом розпилювання продукту сушарки поділяють на дискові і форсункові. В дискових розпилення продукту відбувається під дією відцентрової сили, в форсункових -- внаслідок різкого перепаду тиску при виході продукту із сопла або під дією повітря. Очевидно, що більш тонке розпилення означає більш швидке висушування. Розподіл краплин за розміром має бути максимально вузьким для забезпечення однакового процесу висушування, а отже однакової теплової обробки.

Розпилювальні сушарки також класифікують. За способом подачі повітря: прямотечійні, протитечійні, комбіновані.

До реалізації процесу сушіння в сушильній установці ставлять наступні вимоги:

достатнє використання об'єму сушильної камери;

мінімальний рівень налипання порошку на стінках;

висушений продукт повторно не вступає в контакт із гарячим повітрям;

висушений продукт повинен бути вивантажений із сушильної камери за мінімальний проміжок часу.

7

7

Рис. 1.2. Спектри руху повітря в сушильній башті:

Можливі спектри руху повітря в сучасних конструкціях сушильних башт наведені на рис. 1.2:

а) дисковий розпилювач із спіральним рухом повітря; б) дисковий розпилювач із реверсивним повітряним потоком; в) форсунковий розпилювач із реверсивним повітряним потоком; г) форсунковий розпилювач із прямо-течійним рухом повітря; д) форсунковий розпилювач із реверсивним рухом повітря; е) дисковий розпилювач із реверсивним повітряним потоком.

а) дисковий розпилювач. Спіральний потік повітря. Сушка продукту біля стінок при високій концентрації порошку. Висока концентрація продукту в конусі;

б) дисковий розпилювач. Реверсивний повітряний потік. Сушка продукту в центрі башти. Відділення порошку від повітря здійснюється шляхом реверсування повітряного потоку. Верхня стінка башти охолоджується;

в) форсунковий розпилювач. Реверсивний повітряний потік. Сушка продукту в центрі башти. Відділення порошку від повітря здійснюється шляхом реверсування повітряного потоку. Верхня стінка башти охолодлсується;

г) форсунковий розпилювач. Прямотечійна подача повітря. Екрани з холодного повітря для запобігання повторного зіткнення висушеного порошку з гарячим повітрям. Порошок відділяється шляхом реверсування повітряного потоку. Верхня стінка башти охолодлеується;

д) форсунковий розпилювач. Подовжена верхня частина башти забезпечує хороший контакт повітря і продукту. Екран із холодного повітря. Порошок відділяється шляхом реверсування повітряного потоку. Вивантажується через шлюзовий затвор;

е) дисковий розпилювач. Реверсивний тепловий потік. Подача кондиціонованого повітря здійснюється через дно башти. Відведення продукту -- скребкове.

Повітря, що поступає в сушарку, нагрівають до температури 160 + 200 °С на парових калориферах або теплогенераторами прямого нагріву.

На виході із сушарки відпрацьоване повітря має температуру 70 90 °С і містить 110 + 200 мг молока в 1 кг відпрацьованого повітря. Для очистки повітря використовують матерчасті рукавні фільтри, циклонне очищення, установки з мокрим очищенням.

Відведення продукту із сушильної башти здійснюється скребковими механізмами, пневмосиситемою, стрічковим, шнековим або вібраційним транспортером.

7

Сушильний пристрій RSM - 500(Чехія) (рис.1.3.) складається із вертикальної циліндричної башти 1 з конічним дном, калорифера 12 для підігріву повітря, системи циклонів 7 для очищення повітря,бункера б для збору сухого молока, дискового розпилювача 2, системи пневмотранспорту 8.

Башта має внутрішній діаметр 5,5 м, висоту 3 м при загальній висоті 7,55 м. Внутрішня поверхня башти виготовлена з нержавіючої сталі. Із зовнішньої поверхні башта покрита ізоляцією і облицьована листовим алюмінієм. На зовнішній поверхні башти знаходяться молотки.

При періодичному ударі молотка по поверхні корпусу проходить струшування молока з поверхні. Це запобігає налипанню, а з часом утворенню пригару, а також можливому самозагорянню.

В центрі башти розміщений розпилювач. Частота обертання розпилювача 200-250 c-¹.

Повітря в сушарку подається нагнітальним вентилятором 11 через паровий калорифер 12. На виході із калорифера температура повітря становить 180-200 °С і повітря подається в зону розподілу, з напрямом закрутки протилежним напряму обертання диску, а відповідно руху частинок. Частинки втрачають свою швидкість і рухаються по спіралі вниз башти. Витяжний вентилятор відсмоктує повітря з сушарки. Продуктивність витяжного вентилятора дещо більша ніж нагнітального, внаслідок цього в башті створюється невелике розрідження (біля 5 мм. рт. ст.), це такояс спричиняє уповільнення руху частинок і збільшує їх час перебування в башті. Молочний порошок надходить в систему пневмотранспорту. В цей же пневмопровід надходить сухе молоко із батареї циклонів, і транспортується повітрям, що подається вентилятором 10 безпосередньо із цеху. В процесі транспортування молоко охолоджується, а повітря із пневмосистеми надходить на циклони.

Рис. 1.4. Установка А1-ОР2Ч:

1 -- калорифер; 2 -- шнек; 3 -- дно камери; 4 -- повітряний фільтр; 5,16 -- вентилятори; 6 -- нагрівач повітря; 7 -- насосна одногвинтова установка; 8 -- тепловий апарат; 9 -- гомогенізатор; 10 -- бачок; 11 -- талька електрична; 12 -- повітророзподілювач; 13 -- розпилювач молока; 14 -- сушильна камера; 15 -- батарея циклонів; 17 -- швейна машина для зашивання паперових мішків; 18 -- ультразвуковий пристрій для зварювання поліетиленових вкладок; 19 -- ваговий автоматичний дозатор; 20 -- бункер; 20а -- просіювач; 21 -- циклон-розвантажувач; 22 -- головний вентилятор; 23 -- пневмотранспортна лінія; 28 -- молоко згущене; 29 -- молоко сухе; 1п -- вода промивочна; Зг -- повітря гаряче; Зх -- повітря холодне; Зп -- повітря пневмотранспортне; Зот -- повітря відпрацьоване; 26 -- протипожежний трубопровід.

Установка А1--ОР2Ч (рис.1.4.) служить для сушіння перегону і незбираного молока і складається із сушильної камери 14, системи подачі продукту, нагрівана повітря 6, батареї циклонів 15, пневмотранспорту сухого продукту 23, насосного одногвинтового пристрою П8-ОНТ 7, гомогенізатора для молока К5-ОГА-1,2 9, розпилювача молока Н7-ОРБ 13, теплового агрегату марки МЗС-320, агрегату для фасування і упаковування сухих молочних продуктів. Установка прямотечійного типу. Сушильна камера 14 складається із сушильної башти циліндричної форми, скребкового механізму, розподілювача повітря 12, шнека 2.

Згущене молоко проходить через гомогенізатор, надходить в проміжний резервуар, звідки гвинтовим насосом 7 подається на розпилювальний диск. Частота обертання розпилювального диску 200 с^_1. Повітря надходить в сушильну башту нагрітим до 160 °С, пря-мотечійно з продуктом.Висушене молоко скребковим механізмом подається в шнек 2 і транспортується ним в пневмотранспортну систему. Використання скребкового механізму дозволяє зменшити висоту камери за рахунок конічного дна. Транспортуючи молоко, повітря його одночасно охолоджує. Після циклона розвантажувача 21 повітря надходить на друге очищення в батарею циклонів 15. Молоко відводиться періодично в пневмотранспортну магістраль. Продуктивність установки 500 кг випареної вологи в годину.Напруження об'єму сушильної башти по випареній волозі 5 кг/м³ год. Витрати пари на 1 кг випареної вологи становлять 0.3кг. Висота установки 12.5

Рис. 1.5. Установка ОСВ-1:

1 -- камера з форсунками; 2 -- гранулятор вібраційний ГВ-1/8,5; 3(1,2) -- сушарка вібраційна конвективна СВ-1/8,2; 4, 11-елеватор стрічковий

ковшовий; 5 -- сито вібраційне СВІ-0,9; 6-розподілювач; 7, 10 -- конвеєр вібраційний КВІТ-0,3; 8(1-3) -- бункери з активатором; 9 -- бункер; 10 -- вібраційний конвеєр; 14 -- живильник -- затвор вібраційний ПЭВ-0,3; 17 -- резервуари Я1-ОСВ-6,3, Я1-ОСВ -- 2,5; 18 -- насос молочний відцентровий; 19 -- електронасосний агрегат (гомогенізатор); 8, 11, 15 -- калорифери -- вентилятори -- фільтри повітря.

Розпилювальна вібраційна установка ОСВ--1 (рис. 1.5)

Служить для сушіння незбираного молока і перегону. Сушіння відбувається протягом двох стадій. Перша стадія сушіння, що характеризується великою швидкістю процесу, відбувається в сушильній башті, друга, під час якої швидкість процесу значно знижується, -- у вібраційній конвективній сушарці. Така організація процесу сушки запобігає грудкуванню молока при підвищеній вологості з одночасним її досушуванням. Згущене молоко подають на форсунки, диспергують і висушують в камері 1 в потоці гарячого повітря. Одерлсаний молочний порошок виванталсується гранулятором 2 і надходить для кінцевої досушки і охолодження в вібраційні конвективні сушарки 3, потому елеватором подається для класифікації на вібраційне сито 5. Кондиційний порошок за допомогою конвеєрів через розподілювач 6 потрапляє в бункери для тимчасового зберігання, а далі направляється на фасу-вання.

В комплект сушильного пристрою входить обладнання для миття внутрішніх поверхонь камери, циклонів і бункерів за допомогою гідромоніторів, змонтованих на цих апаратах. Передбачена подача до установки насиченої пари в випадку самозагоряння молока.

Продуктивність установки 900-1000 кг/год. Температура повітря, що надходить в камеру, -- 160-180 °С, на виході із камери -- 95 °С. Розрідження в камері -- 20-25 Па.

Рис. 1.6. Схема сушильного пристрою комбінованого типу фірми

«Ніро-Атомайзер»:

1 -- насос; 2 -- фільтр; 3 -- калорифер; 4 -- повітророзподілю-вач; 5 -- дисковий розпилювач; 6 -- сушильна башта; 7 -- патрубок; 8 -- вібролоток; 9 -- інстантайзер; 10 -- калорифери гарячого повітря; 11 -- повітроохолоджувач; 12 -- головний циклон;13 -- допоміжний циклон;

-- розвантажувальний циклон;15-- аерозольтранспортна лінія.

В сушильному пристрої комбінованого типу фірми «Ніро-Атомайзер» (Данія) (рис.1. 6) згущене молоко насосом подається в дисковий розпилювач 5, прямотечійно з ним подається нагріте повітря. Молочний порошок на виході із башти з вологістю 6-8 % надходить в інстантайзер 9, що являє собою розділену на три секції вібраційну конвективну сушарку. В перших двох секціях молоко досушується і агломерується, в третій охолоджується потоком повітря. Температура повітря на виході з сушарки на 10-15 °С нижча, ніж, в звичайних сушарках.

Як пристрій для досушування молочного порошку молсе бути також використаний стрічковий конвеєр з сітчастою стрічкою (рис. 1.7.).

Рис.1.7. Схема сушильного пристрою з системою досушування молочного порошку на транспортерній стрічці:

I -- вентилятор; 2 -- сушильна камера; 3 -- калорифер; 4 -- ємність; 5 -- механічна форсунка; 6 -- вібраційне сито; 7 -- охолоджувальна камера; 8 -- повітропровід для відведення холодного повітря; 9 -- повітропровід відпрацьованого повітря; 10 -- отвір для відведення відпрацьованого црвітря;11 - камера; 12 - транспортерна сітчаста стрічка.

Утворений на стрічці шар осаду запобігає виносу дрібних частинок молока з повітрям, що подається з боку продукту.

Сушарки фірми Stork форсункового і дискового типу передбачають двостадійне сушіння. (рис. 1.8.),

Сушильна башта 7 в якій встановлено форсунки 8, має подовжену форму. Сушильний агент (1, 2, 3) подається прямотечій-но з продуктом. В нижній частині камери подається кондиціоноване повітря (4, 5, 6), що дозволяє уникати осідання порошка на стінках. Реверсивний рух повітря створюється за допомогою крильчаток, які розвертають потік повітря, забезпечуючи мінімальний час перебування порошку при високій температурі.

Досушування продукту і його охолодження здійснюється на вібраційних сушарках 17, 18.

Рис.1. 8. Сушарка фірми Stork форсункового типу:

1, 4, 11, 14 -- фільтр; 2, 5, 12, 15 -- вентилятор; 3 -- калорифер; 6 -- кондиціонер; 7 -- башта; 8 -- форсунка; 9, 10 -- витяжний вентилятор; 13, 16 -- кондиціонер; 17,18 -- вібраційні сушарки; 19 -- циклони; 20 -- насос подачі продукту.

В апараті з розпилювачем дискового типу (рис. 1.9.) повітря і продукт рухаються прямотечійно і інтенсивне сушіння продукту відбувається в центрі башти, далі здійснюється реверс повітряного потоку і відпрацьоване повітря відводиться в верхній частині башти.

Рис. 1.9. Сушарка фірми Stork дискового типу

I -- система подачі гарячого повітря; 2,3 -- циклони для очистки повітря; 4 -- розпилювальний диск; 5 -- башта; 6 -- система подачі кондиціо-пованого повітря; 7 -- вібраційна сушарка; 8 -- рукавний фільтр; 9 -- насос для подачі повітря; 10, II-- витяжні вентилятори.

В установці передбачене очищення повітря на циклонах і фільтрах рукавного типу. Переваги пристрою: реверсивний потік повітря, короткі повітропроводи між баштою, циклонами і витяжнимими вентиляторами.

Система сушіння «Фільтермат» фірми «Демроу» (рис. 1.10.) дозволяє одерлсати високоякісний продукт при низьких енергозатратах. Зниження якості продукту при сушінні розпилюванням найчастіше проходить через утворення турбулентних повітряних потоків в розпилювальній камері сушарки, високих температур на виході продукту із сушарки і високих температур на другому ступені сушіння.

Рис. 1.10. Сушарка системи «Фільтермат» фірми «Демроу»:

1 -- подача продукту; 2 -- подача компонента; 3 -- перша стадія сушіння (розпилювальна сушарка); 4 -- друга стадія сушіння (транспортер); 5 -- зона витримування; 6 -- третя стадія сушіння; 7 -- ступінь охолодження; 8 -- вихід кінцевого продукту, для якого притаманна хороша змочу-ваність, розчинність, здатність до утворення дисперсій.

Перевага триступеневого процесу сушки «Фільтермат» полягає в тому, що при сушці суворо витримується рекомендовані для певного продукту режими сушки.

Сушіння продукту в установці відбувається за тристадійною схемою.

Перший ступінь установки являє собою розпилювальну сушарку, де розпилювання продукту відбувається за допомогою повітря в механічних форсунках. Повітря рухається в паралельному потоці з продуктом.

Для підвищення енерговіддачі молена використовувати високі температури продукту, оскільки продукт добре захищений вологою, що міститься в навколишньому повітрі в процесі всього періоду сушіння.

На дні розпилювальної сушарки встановлений стрічковий транспортер, на якому продукт переміщається у вигляді напівсухої маси. Коли продукт знаходиться на транспортері, здійснюється друга стадія сушіння. Сухе повітря більш низької температури проходить через шар продукту, забираючи вологу. Далі продукт на стрічковому транспортері надходить в камеру витримування, де залежно від технологічного реяшму сушіння повітря може зовсім не подаватися.

Переміщаючись транспортером, продукт надходить в камеру сушіння б, де подається гаряче повітря і в камеру охолодлсення.

В сушарці фірми «Ангідро» (рис.1.11.) також реалізоване триступеневе сушіння. Спочатку випарювання води проходить в верхній частині сушильної камери, потім в киплячому шарі в нижній частині тієї самої камери, і, нарешті, в окремому агрегаті в киплячому шарі. Витрати теплоти на 1 кг випареної вологи значно знижуються.

Одночасно в сушарці можна використовувати значно нижчі температури відпрацьованого повітря.

Якість продукту також підвищується, зокрема показники відносної розчинності, змочуваності і здатності диспергуватися.

Значний клас розпилювальних сушильних установок представлений установками для виробництва швидкорозчинного молока. Додатково вони оснащені пристроєм для внесення леофільних речовин в молочний порошок або гранули.

Рис. 1.11. Схема триступеневого сушіння в сушарці «Ангідро»:

1 -- сушильна башта; 2, 6, 7,8,9 -- калорифер підігріву повітря; 3 -- обманне дію для сушіння в зрідженому шарі; 4 -- конвективна, 5 - циклони.

В установці фірми «Ніро-Атомайзер» (рис. 1.12) між інстантай-зером 11 і ситом 10 додатково вставлена конусоподібна камера 9. В центральній частині розміщена форсунка. Суміш гранульованого молока і повітря надходить у камеру, де покривається ліофілі-зуючою речовиною. У вібраційному ситі відбувається вирівнювання концентрації леофілізуючих речовин на поверхні частинок молока. Внаслідок просіювання продукт розділяється на фракції. Дрібна фракція надходить у башту, а грубша на розфасовку

Рис. 1.12. Сушильна установка фірми «Ніро-Атомайзер»:

1 -- насос для подачі згущеного молока; 2 -- сушильна башта; 3 -- циклони; 4 -- ємність; 5 -- насос для подачі ліофілюзуючих речовин; 6 -- витратомір; 7 -- лінія повертання дрібних фракцій в сушильну башту; 8 -- лінія подачі стисненого повітря; 9 -- механізм для внесення ліофілюзуючих речовин; 10 -- вібраційне сито; 11 -- інстантайзер.

1.2 Асортимент продукції що виробляється

Молочна промисловість виробляє наступний асортимент сухих молочних продуктів: сухе незбиране молоко готують з незбираного молока. Воно буває 15; 20 та 25 % - ої жирності. Виготовляється без добавок або з цукром та кавою із добавками. В останній час налагоджено виробництво швидкорозчинного сухого незбираного молока.

Сухе знежирене молоко готують із свіжого знежиреного молока, можливе використання сколотин, отриманих при виробництві солодко вершкового несолоного масла в кількості, що не перевищує 20 % маси суміші і її з знежиреного молока. Зокрема, від вмісту добавок висушують сухе знежирене молоко - без добавок та з цукром. [21]

Сухі вершки виробляють з свіжих пастеризованих вершків та коров'ячого молока. Вони бувають 43%, 45% та 75% жирності. Виготовлять без добавок та з цукром.

Сухі кисломолочні продукти виготовляються в незначних обсягах. До них належать суха простокваша та кефір.

Суху суміш для морозива виробляють з свіжих пастеризованих вершків, цукру та фруктових наповнювачів.

Перераховані продукти являють собою сипкий порошок, масова частка сухих речовин становить 95 - 98,5%. Кінцева масова частка вологи - 1,5 - 5%. Відношення жир : СЗМЗ коливається від 0,193 до 3,3 (сухі високо жирні вершки). Форма часток продуктів залежить від способу сушіння. Суперсипку форму мають частки продуктів розпилювальної установки, поверхнево активними речовинами швидкорозчинного молока 15% жирності. Частка циклонної фракції мають розмір у середньому 20 мкм, камерних фракцій - 50 мкм, а аглосоровані - від 100 до 250 мкм. [22]

Масова частка повітря, що міститься в продукті, коливається від 10 до 60% залежно від кратності згущення. Об'ємна маса сухих молочних продуктів від 300 до 690 кг/м ³ .

Масова частка вільного поверхневого жиру від 0,5 до 20 %. Для всіх продуктів масова частка солей важких металів становить не більше, %: міді - 0,0008, олова - 0,01, для швидкорозчинного молока - 0,009, свинцю не допускається, як і наявність патогенних організмів та бактерій кишкової палички (в 0,1 чи 0,3 грамах продукту).

Загальна кількість мікроорганізмів в 1 грамі продукту не повинна перевищувати 50 тисяч (сухе незбиране молоко і сухі вершки вищого сорту, першого не більше 70 тисяч).

Залежно від виду продукцію розфасовують у споживчу чи транспорту тару.

Сухі продукти для дитячого харчування виготовляють на основі свіжого молока на спеціальному обладнанні.

Особливістю виробництва є необхідність значного коректування хімічного складу коров'ячого молока з метою наближення його до материнського. Зменшують загальну кількість білків, лактозу замінюють на альбумін та складний молочний жир частково замінюють рослинними оліями, що підвищує вміст ненасичених жирних кислот, особливо ліноленової. Збільшуючи кількість цукрів за рахунок добавлення до лактози бурякового цукру, кукурудзяної патоки. Підвищують вміст мінеральних солей кальцію, калію, міді, заліза, цинку тощо, а також вітамінів А, Д, С, Е, В₁, В₂, В₁₂, РР.

Асортимент сухих молочних продуктів для дитячого харчування досить різноманітний: сухе молоко, сухі молочні суміші, молочні каші, молочно-овочеві суміші та інше. [21]

Найбільш поширеними видами сухого молока є дитяче харчування „Віталант” та „Дітолант”. Перший застосовують для годування дітей з перших днів життя до шестимісячного віку. Різноманітність його хімічного складу забезпечують такі інгредієнти, як: незбиране молоко, вершки, суха підсирна сироватка, содовий екстракт, соняшникова олія, вітаміни А і Д.

„Дітолант” використовують для дітей з тримісячного віку до одного року. До його складу входять знежирене молоко, кукурудзяна та кокосова олія, лактоза, вітаміни ( А, Д, С, РР, В₁, В₂, В₁₂ , лактоленова кислота), мінеральні солі ( заліза, цинку, міді, марганцю).

В останні роки в Україну завозиться велика кількість молочних сумішей іноземного виробництва. У найбільшій кількості реалізуються суміші французького виробництва „Пілті” та „Болин”.[17]

Сухі молочні каші можна використовувати для годування дітей не старше п'яти місяців. До їх складу, крім сухого молока для дитячого харчування, входять: рисове або гречане борошно, можна крупа.

Сухі молочно-овочеві суміші готують на основі молочної суміші „Малюк”, до якої додають порошок висушених кабачків, гарбуза та борошно з рису.

При виробництві усіх видів сухих молочних продуктів вільна волога видаляється згущенням та сушінням згущеного продукту.

Сухі молочні консерви являють собою порошок із частками різної величини, що залежить від способу сушіння та виду продукту. Вміст сухої речовини коливається в межах 95 - 98 %.[21]

Сухі молочні консерви, в основному, виробляють за однією технологічною схемою:

· приймання та оцінка якості молока;

· охолодження та короткочасне його резервування;

· нормалізація молока;

· очищення, гомогенізація;

· пастеризація молочної суміші;

· згущення молочної суміші;

· сушіння;

· охолодження молочного порошку;

· фасування і пакування продукту.

Сушіння - це процес видалення вологи із різних матеріалів; воно зумовлює зміну їх технологічних властивостей. Під час сушіння повітря насичується парами висушеного матеріалу, і чим швидше вологе повітря замінюється сухим, тим інтенсивніший процес. При менших розмірах висушуваних часток інтенсивніше надходить волога із внутрішніх шарів, більша поверхня випаровується, а отже, швидкість сушіння. [22]

Молочні продукти сушать різними способами: розпилювальним сушінням, контактним, сублімаційним та сушінням у стані піни.

Сухе незбиране молоко, вершки та вершки з цукром поділяють на вищий та перші сорти. Молоко сухе незбиране та сухе напівжирне для дитячого харчування за стандартом на товарні сорти не поділяється.

Сухе молоко має білий колір з кремовим відтінком, порошкоподібну без грудок консистенцію, смак і запах, властиві пастеризованому молоку, без сторонніх присмаків та запахів. Воно однорідне за всією масою.

Сухе молоко та вершки першого сорту у продаж не допускаються, якщо в них відсутній перепастеризований присмак.

Основним фізико-хімічним показником якості сухих молочних продуктів є їх розчинність. Для сухого молочного порошку розпилювального сушіння вона досягає 98 %. Індекс розчинності визначають за кількістю мілілітрів сухого осаду, який одержують після розчинення певної кількості сухого молочного порошку у воді з наступним центрифугуванням у градуйованих пробірках. Для сухого молока розпилювального сушіння при герметичній установці для вищого сорту він становить не більше 0,2; для першого сорту не більше 0,4; при негерметичній установці - відповідно 0,6 і 0,9. Розчинність сухого молока плівкового сушіння близько 8 %.[21]

У сухих молочних продуктах відмічають види смаку (сальний та прогірклий) і кольору (потемніння). Сальний смак сухого молока спостерігають при окисленні молочного жиру, особливо вільного. Для уникнення цього необхідно запобігти дії світла на молоко.

Прогірклий смак сухого молока з'являється під впливом ферменту ліпази, яка при зберіганні готового продукту розщеплює жири з утворенням неприємних на смак альдегідів та металів. Щоб уникнути цього потрібно теплову обробку молока проводити при підвищених температурах (85 - 87 ⁰ С) з метою інактивації (розщеплення) ліпази. [21]

Потемніння сухого молока з утворенням дуже неприємного запаху спостерігають при тривалому зберіганні готового продукту в негерметичній упаковці при підвищеній вологості повітря. При цьому відбувається реакція між грудами білка й лактози з утворенням металоїдів. При зволоженні частки молока ущільнюються, а мінеральні солі розчиняються, що спричиняє часткову денатурацію білків і зниження розчинності сухого молока. З метою запобігання цій ваді необхідно фасувати сухе молоко в герметичну тару і зберігати його у відповідних умовах.

Згущені молочні консерви для роздрібної торгівлі розфасовують в герметичну тару - металеві банки з лудженої жерсті або алюмінієві туби. Консерви, розфасовані в металеві банки до 5 кілограм, повинні бути упаковані в дерев'яні ящики або ящики з гофрованого картону, а більше 5 кілограм - в дерев'яні ящики чи клітки.

Металеві банки повинні бути художньо оформлені, шляхом наклеювання етикеток або літографування. На тарі або упаковці вказують найменування підприємства, його юридичну адресу та підпорядкованість, назву консервів, масу нетто, інформацію про склад та енергетичну цінність консервів, позначення нормативно-технологічної документації.

На металеві банки наносять також маркування шляхом витиснення умовних позначень. Як правило, умовні позначення наносяться в три ряди. Перший ряд містить інформацію про дату виготовлення, тобто число, місяць та рік (по два знаки розділених крапками). У другому ряду зазначають асортиментний номер продукції та номер підприємства-виробника. Третій ряд містить наступні позначення : номер зміни (однією цифрою) та індекс промисловості (буква М). Оптимальними умовами для зберігання молочних консервів є температура не вище 10 ⁰ С і відносна вологість повітря не вище 85 %. Допускається зберігання згущених молочних продуктів при температурі 20 ⁰ С. Зберігання при температурі нижче 0 ⁰С не допускається. Зберігання сухих молочних продуктів повинно відбуватися при відносній вологості 85 %.

Для написання даної випускної магістерської роботи обирається сухе незбиране та сухе знежирене молоко, тому що воно подовжує період збереження природних властивостей молока (смаку, вітамінів, порівняно високій калорійності та засвоюваності), гальмує розвиток мікроорганізмів завдяки невеликій вологості 3ч5%, при розведені у воді - швидко відновлює свої властивості, зручне для пакування, маркування, тривалий час зберігається без псування, зручне для дальніх перевезень, високопоживне.

1.3 Характеристика сучасних технологій сушіння молока

Спроба використовувати сушильні установки зваженого шару, для сушки молочних продуктів, дала позитивні результати. Перевагою, установок вихрового шару перед останніми, є вживання великих швидкостей повітря, що особливо важливе при сушці в'язких продуктів.Апарати зваженого шару, використовувані в молочній промисловості, призначені для досушки молока після розпилювальних сушарок. Недоліком таких апаратів, при сушці білкових продуктів, є те, що в процесі сушки відбувається налипання продукту і тим інтенсивніше, чим вище температура теплоносія. Як правило, такі апарати експлуатують при температурі повітря не більше 130. З, в зв'язку, з чим їх продуктивність і ККД дуже низькі. В даний час експлуатуються апарати киплячого шару типа: ' ВС-КПІ-150 ', ' ВС - КПІ - 300 ', ' КС - 50 '. За останні роки створені сушильні установки типів: ' СГ - 500 'Я2 - ОПЕ ', ' Я2 - ОПЖ '. Сушарка ' СГ - 500 ' призначена для сушки і гранулювання знежиреного молока, що згущує. Вона відрізняється неможливістю здобуття сухого молока харчового призначення, що відповідає вимогам стандартів, що діють, по структурі і розчинності, збільшення початкової температури теплоносія, отже, установка має низький ККД і невисоку продуктивність.

Наступна установка цієї серії, агрегат ' Я2-ОHЕ ' спроектований на базі ' А1-ФМУ '. Він призначений для сушки матеріалів будь-якої в'язкості і здобуття, гранульованих і порошкоподібних продуктів (знежирене молоко, ЗЦМ та інші). Вихідний продукт може бути отриманий будь-яким способом концентрації, згущуванням, ультрафільтрацією, квашенням, а так само без попереднього згущування. Сухі продукти, що отримуються агрегатом 'Я2-ОHЕ', відповідають вимогам до технічних і харчових продуктів вищого сорту. За результатами перевірки, СОМ і ЗЦМ, висушені в сушарці 'Я2-ОHЕ', по розчинності не поступаються зразкам, отриманих при розпилювальній сушці, а по сипучості перевершують їх. Апарат може працювати як в парі з вакуум - випарним апаратом, так і без нього. Вихрова сушарка ' Я2 - ОHЕ ' відрізняється від інших установок такого типа тим, що в конструкції воздуховода відсутні додаткові направляючі грати, з якими стикається продукт. Це дало можливість збільшити температуру сушки до 250-300 і різко підняти ефективність використання теплоносія. Крім того, висока початкова температура сушарки дозволила оснастити сушарку, теплогенератором прямого згорання газу. Для збільшення продуктивності устаткування розроблений сушильний агрегат ' Я2 - ОНЖ ', що складається з трьох сушарок ' Я2-ОHЕ ' (трьох модулів) встановлених паралельно. Продуктивність агрегату ' Я2 - ОНЖ ' складає 450 кг випареної вологи в годині

Сушильна установка 'в киплячому шарі інертних тіл' (СІН)

Використовується для безперервної та періодичної сушки сипучих матеріалів,розчинів, суспензій, молока (рис. 1.13.) и т. д.

Рис.1.13. Сушильна установка «в киплячому шарі»

Сушильна установка включає в себе:

· Вдувну воздуходувку,

· Калорифер,

· Сушильну камеру з резервуаром із фторопластовими інертними часточками, приладом перемішування частинок та форсункову систему подачі (розпилення) рідкого компонента.

· Циклон - пилоутримувач із бункером для висушеного продукту.

· Скрубер із системою очистки повітря, який містить пил, водяним контуром циркуляції.

· Витяжну воздуходувку

Принцип дії установки:

Повітря , нагріте в калорифері, поступає в сушильну камеру і «продуває» знизу резервуар з фторопластовими інертними частками. На нагріті частки розпиляють сировину форсункою, а спеціальним перемішуючим приладом відбувається постійне перемішування частинок в резервуарі. Завдяки продувці горячим повітрям розчин (чи суспензія) швидко зневоднюється на поверхнях інертних тіл, утворюючи на кожному із них неміцний порошковий шар. В результаті постійного перемішування фторопластових частинок в резервуарі шар порошку на частинках легко руйнується, відокремлюючись від їх інертної поверхні і у вигляді пилу зкидується в циклон. Там готовый порошок накопичується у нижньому бункері, а повітря, яке ще насичене пилом податься в очисний скубер. В скрубері є верхній та нижній баки; вода, яка постійно зливається із верхнього в нижній, насосом подаєтся назад, утворюючи контур циркуляції. Повітря, насичене пилом, по принципу «кальяма» проходить верхній бак, при цьому очищається. Постійно росте концентрація продукту у воді контура, коли вона наближається до вихідної консистенції в сировині, воду замінюють і направляють на форсунку у робочий цикл.

ЗАТ «Ростон» виготовлена установка СІН - 04 потужністю 40 - 60 кг/год по випареній волозі,сушильна камера яка має діаметр 0,4 м та висоту до 2 м.

Завдяки високим швидкостям сушильного агенту ( від 3 до 5 м/с ) сушильна камера має мінімальні розміри, вага таких сушильних установок, одже, ціна ( з урахуванням комплектуючих ) в 3-5 разів нижче аналогічних розпилювальних сушильних установок інших типів. Якщо забезпечити шнекову подачу, в інертному шарі можна сушити порошки з високою вологістю.

Сушильна установка з “киплячим шаром” та агрегатом,який подає матеріал що висушується

Дозволяє висушувати велику кількість дисперсних матеріалів з розміром часток до Змм.

Установка включає калорифер, сушарку, пило утримувач, систему вологої очистки, газодувку, подаючий та развантажуючий агрегати.

Принцип дії установки:

Повітря ,підігріте в калорифері надходить в сушарку та псевдозріджує вологий дисперсний матеріал, який поступає до сушарки завдяки подаючому агрегату. Висушений матеріал відводиться завдяки развантажуючому вікну з регулюючим порогом. Повітря від матеріалу що видувається очищається у циклоні вологої очистки.

Сушильна установка з «киплячим шаром» - гранулятор, дозволяє переробляти розчини, суспензії, сипучі порошки з введенням гранулюючих водних добавок чи просто води. Продукт що отримують - гранули 1-4 мм. Сушильна установка з заданою зоною гранулювання, має перевагу порівняно із барабанними грануляторами (БГС):маленькі розміри та вага,відповідно даним. У порівнянні з грануляторами з киплячим шаром та розпилювальними форсунками енерговитрати на псевдозрідження в два рази нижче. Гранулятори прості в обслуговуванні, можуть працювати безперервно сотні годин без необхідності чистки окремих вузлів.

Установка включає калорифер, сушарку, пило утримувач, пневматичний класифікатор, вологу очистку, газодувку, змішувач двошнековий.

Принцип дії установки:

Повітря яке нагрівається в калорифері надходить у сушилу, де псевдо зріджує гранульований матеріал. Із сушарки гранули «зтікають» у змішувач та транспортуються вздовж апарата під невеликим кутом (10?-12?)вверх. На шляху до змішувача вони опирскуються сировиною це може бути розчин чи суспензія. Вологий матеріал одночасно з рухом до шнеку гарно перемішується.

Зволожуюча рідина рівномірно вкриває гранули і вони засипаються знову в сушарку як наомога далі від місця висипання. Потрапляючи в сушарку, гранули висихають, потім знову потрапляють у змішувач, знову зволожуються і т.д. За цикл Їх маса збільшується на 1- 2 % (в залежності від властивостей матеріалу і можливості маси втратити сипучість). Після виходу на режим, гранули безперервно відбираються через розвантажуюче вікн, класифікуються, відбирається товарна фракція (звичайно до 2 - 4 мм), маленькі часточки повертаються назад у змішувач, великі можуть подрібнюватися і повертатися у змішувач так як при досягненні визначеного розміру вони підлягають саморозтріскуванюна маленькі часточки(єфект термодроблення).

Пневматичні сушильні установки

Циклонна сушильна установа

Використовується для безперервної та періодичної сушки мілко дисперсних порошків.ЗАО « Ростон» розробив сушильну установку для досушки крохмалю потужністю 5 кг/год випареної вологи з циклічним завантаженням по 180 кг продукту. Сушильна установка дозволяє висушувати продукт із початковою вологістю 12% вологи.

Вихрова «безуносна» сушильна установка на базі ВЗП («встречных закрученных потоков»)

Цей тип розпилювальних сушильних установок по енергозатратам у 2 рази ефективніше завдяки значно меншому робочому опору окремих складників установки (циклонів пило утримувачів)

Вихрові сушарки 'Спін Флаш' це новий вид обладнання, який заявився на світовому ринку в середині 80-х років. Виробник сушарок -датська фірма 'Ангідро'. їх призначення - сушіння кускових та пастових матеріалів.

Сушарний пристрій 'Спін Флаш' (рис.1.14) з єдиною операцією вологий матеріал в одноманітний порошок.

Рис.1.14. Сушильна установка Ангідро типу 'Спин Флаш'

1. Подача продукту. 2. Живильний бак. 3. Гвинтовий конвеєр. 4. Впуск повітря. 5. Нагрівач повітря. 6. Сушильна камера. 7. Змішуючий пристрій. 8. Диск. 9. Привід з зміною швидкостей. 10. Циклонний уловлювач. 11. Обертаючий клапан. 12. Висушений продукт. 13. Повітревіддувач. 14. Випуск повітря.

Обробляємий матеріал 1 подається в сушильну камеру 6 і з живильного баку 2 за допомогою гвинтового конвеєра 3. повітря, нагріте в калорифері 5, змішується з вологим продуктом в сушарній камері 6, утворюючи вихровий псевдозріджений шар і, по мірі того, як матеріал під дією теплоносія і мішалки 7,8 з приводом 9 перетворюється в висушений порошок, прямує із сушарної камери 6 в циклонний пиловловлювач 10, де продукт виділяється з повітря і вивантажується через клапан 11 на упаковку в мішки. Відроблене повітря вентилятором 13 викидається в атмосферу 14.

Фірма 'Ангідро' рекомендує використовувати сушарки 'Спін Флаш' для сушіння пігментів і барвників, фармацевтичних і багатьох інших хімічних матеріалів. В останній період иакі сушарки використовуються також і для господарських продуктів. Але для їх успішного використання необхідні спеціальні дослідження процесу сушіння, так як сільськогосподарські продукти це клітинно-біологічні речовини, перетворення яких в порошок під дією механічних пристроїв і нагрітого повітря має значні відмінності від звичайних хімічних матеріалів.

В лабораторії інституту хімічної техніки та промислової екології (ІХТПЕ) ВАТ 'Барвник' була розроблена модель 'Спін Флаш' з діаметром камери 80 мм, висотою 600 мм. Експериментальні дослідження проводились в процесі сушіння цибулі та моркви. Температура сушіння: на вході в сушарку 140-150°С, на виході 70-80°С. Цибуля на сушіння подавалась у вигляді нарізаної луски. Суха цибуля має такий же вигляд з декотрим посвітленням. Якщо в сушарку подається дрібно розмолота на м'ясорубці цибуля, то вона має вигляд пасти. В камері вона налипає, не тільки на стінки камери, а й на поверхні мішалок, час перебування в сушарці збільшується, а готовий продукт має жовтий відтінок. Морква менше налипає на стінки і мішалку, але повільно віддає вологу. Паралельно проводилось сушіння в сушарному шкафу на нагрітій до 60-70°С поверхні. В цьому випадку час сушіння досягає більше двох діб, а зовнішній вигляд є менш привабливим.

1.4 Характеристика готової продукції

Згідно ДСТУ 4273:2003 “Молоко сухе незбиране. Технічні умови” за органолептичними показниками повинно відповідати вимогам, вказаним в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Органолептичні показники якості молока сухого незбираного.

За фізико - хімічними показниками сухе незбиране молоко повинно відповідати вимогам наведеним в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Фізико - хімічні показники якості молока сухого назбираного.

За мікробіологічними показниками сухе незбиране молоко повинно відповідати вимогам вказаним в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Мікробіологічні показники якості сухого незбираного молока.

Згідно ДСТУ 4273:2003 молоко сухе знежирене повинно відповідати вимогам наведеним нижче.

За органолептичними показниками сухе знежирене молоко повинно відповідати вимогам, наведеним в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5.

Органолептичні показники якості молока сухого знежиреного

За фізико-хімічними показниками сухе знежирене молоко повинно відповідати нормам, вказаним у таблиці 1.6.

Таблиця 1.6.

Фізико-хімічні показники якості молока сухого знежиреного

За мікробіологічними показниками сухе знежирене молоко повинно відповідати нормам, вказаним у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7.

Мікробіологічні показники якості молока сухого знежиреного.

2 Експериментальні дослідження

2.1. Обєкт , предмет , схема дослідження

Мета та завдання: - Дослідити процес сушіння харчових продуктів у псевдозрідженому шарі, визначити переваги та недоліки цього методу.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Псевдозріджений шар має суттєві переваги перед нерухомим шаром. Вони полягають у наступному [1; 2]: вирівнювання температури частинок за об'ємом; інтенсивне перемішування частинок; невеликий гідравлічний опір; текучість шару дозволяє утворювати апарати непереривної дії, зростання поверхні тепло- і масовіддачі внаслідок використання частинок малого діаметра; простота улаштування апаратів і можливість їх Механізації й автоматизації; під час сушіння вологих матеріалів досягається значна питома продуктивність камери за упареною вологою, яка в десятки разів перевищує камерні та розпилювальні сушарки.

2.2 Методика досліджень

Для дослідження процесу сушіння харчових продуктів була розроблена і створена лабораторна модель сушарки з об'ємом камери 1,6 л, схема якої показана на рис 2.

Залежно від виду висушуваного матеріалу в схему можуть вноситися зміни. Так під час сушіння рідких матеріалів, молока і молочних продуктів, псевдозріджений шар складається із частинок інертного носія у нашому випадку - фторопластової крихти. Під час сушіння сипких матеріалів використовується фторопластова крихта еквівалентним діаметром de =3,4 мм. Під час сушіння сипких матеріалів використовується шар із частинок висушеного матеріалу [4].

Рис 2. Лабораторна сушарка з псевдозрідженим шаром

1 - сушильна камера; 2 - інертний носій; 3 - відбійна сітка; 4 - дозатор; 5,7 -нагнітальний та всмоктуючий вентилятор; 6 - калорифер; 8 - циклон; 9 - затвор; 10 - шток; 11- збірник продукту

Сушарка із псевдозрідженим шаром складається із сушильної камери (1) об'ємом 1,6 л циліндрично-конічної форми. У нижній частині залягає інертний носій (2) у вигляді частинок фторопласту височиною З0...50 мм. Для попередження виносу частинок у верхній частині розташована відбійна сітка (3) розміром 1x1 мм. Матеріал дозується або крапельницею (4) для рідини, або дозатором для сипких матеріалів.

У камеру (1) подається повітря за допомогою нагнітального та всмоктуючого (7) вентиляторів, яке підігрівається за допомогою калорифера (6). Частинки сухого молока із камери (1) потрапляють у пиловловлювач (8) циклонного типу, де відділяються від повітря і осипаються через клапан (9), який відкривається штоковим механізмом (10) із пружиною, у збірник продукту (11). Сушіння рідкого матеріалу здійснюється так: рідина у вигляді суспензії або емульсії подається у вигляді краплин із ємкості (4) у сушильну камеру (1), де вологий матеріал напилюється на поверхні інертного носія (2). Під дією повітря фторопластова крихта переходить у стан псевдозрідження. Для конічних апаратів такий стан має особливості в тому, що в приосьовій зоні піднімається повітря з частинками носія малої концентрації у пристінній зоні частинки спускаються вниз у концентрованому стані. Такий процес називається фонтануванням, а шар - фонтануючим. Під дією нагрітого повітря вологий матеріал на поверхні частинок носія швидко висихає, а потім стирається з їх поверхні через відносно інтенсивний рух частинок поміж собою. Сухий дрібнодисперсний матеріал ; підхвачується повітрям і виноситься в систем пиловловлення (8). Для того, щоб сухий продукт знаходився в охолодженому стані, воно відокремлюється від нагрітого повітря клапанним затвором (9), зсипаючись у збірник продукту (11), який має вигляд банки ємністю 0,5 л. Відпрацьоване повітря направляється в атмосферу вентилятором (7). Сухий продукт являє собою порошок із розміром частинок 10... 100 мкм, який не потребує подальшого розмолу.

Під час сушіння пастоподібних матеріалів використовується сушильна камера, її конструкція показана на рис. 2.1. [5].

Рис. 2.1. -- Сушильна камера для сушіння сипких матеріалів:

1 - корпус; 2 - інертний носій; З - сітка; 4 -- воронка; 5 - пружина; 6 -- стакан; 7 -- вікна; 8 - клапан; 9 -- гайка

Камера має циліндро - конічний корпус (1). Інертний носій або шар вологого продукту розташовано внизу камери на решітці (3) Вологий матеріал подається у воронку (4), а потім під дією розрядження та пружинного дозатора (5) зсипається по трубі в фонтануючий шар (2). Висушений матеріал у вигляді пилу з повітрям виноситься у вікна з лопатками (7) і в стакані (6) набуває обертального руху. Під дією відцентрових сил найбільш великі частинки продукту і фторопластової крихти зсипаються на клапан (8).

Такі частинки періодично вивантажуються в камеру шляхом обертання воронки (4). Таким чином, у цій конструкції камери стакан (6) з корпусом (1) і вікнами (7) виконує призначення відбійної сітки , з меншим опором та більшим отвором і поверхнею для проходження повітря. Відпрацьоване повітря через патрубок потрапляє в циклон. У цій конструкції камери передбачається додаткова механічна дія пружини (5) на шар носія (2). Це дає можливість зменшити накопичення матеріалу на поверхні носія і в камері.

2.3 Результати досліджень

Показники процесу сушіння молока різного виду представлені в табл.2

У сушарці висушували молоко різної жирності та модифікації за температури на вході в камеру 100... 110 °С. На виході, як результат випаровування вологи, температурна знижувалась до 50...70 ?С. Вологість сухого молока складає 0,2...0,7%, що показує деяку можливість зменшення температури на виході із камери.

Показники всіх зразків молока за розчинністю і вологою відповідають стандарту [6]. (до 3...4%). Енергетичні показники є найвищими під час сушіння знежиреного молока до 0,5%, яке перед сушінням випаровувалось приблизно наполовину. Показники питомої продуктивності за умов сушіння даним методом майже у 10 разів вище, ніж у розпилювальних камерах (табл. 2).

Табл. 2

Показники процесу сушіння рідкого молока

Експериментальні дослідження визначення швидкостей фонтанування проводились у камері, наведеній на рис. 15 Кут нахилу конічної стінки складав27,2? діаметри отвору входу d₀=50мм. Як інертний носій використовувалась крихта з еквівалентним діаметром d0= 3,4 мм. Висоту шару приймали Н₁=30 мм, Н₂=50 мм. Відповідно діаметри верхньої частини d_в1=65 мм, d_в2=65 мм. Результати співставлення екcпериментальних і теоретичних даних зі швидкості фонтанування наведено в табл.2,2. Із яких видно, що похибка розрахунку швидкості фонтанування складає в середньому 24%

Табл. 2.1.-

Швидкості фонтанування фторопластової крихти

d_e=3,4 мм, H₁=30 мм.

2.4 Висновки

Проведені дослідження процесу сушіння молока в сушарках з псевдозрідженим шаром інертного носія. В якості інертного носія використовувались частинки фторопластової крихти. Найкращі показники якості та економічності енергетичних витрат досягнуті при сушінні молока жирністю 0,5% з упаренням частки вологи перед сушінням.

Одержано рівняння розрахунку швидкостей стійкого фонтанування.

3. Технологічні розрахунки процесу

3.1 Продуктові розрахунки

Продуктовий розрахунок молочних продуктів з молока незбираного та молока знежиреного, нормалізація методом змішування.

Схема технологічного напрямку переробки сировини:

За даним норм проектування режим роботи цеху по виробництву сухого незбираного та сухого знежиреного молока слідуючий:

· кількість умовної доби максимального навантаження протягом року - 240 діб;

· розрахункова кількість змін роботи в добу максимального навантаження - 2,7 змін;

· кількість змін за рік - 2,7*240=648;

· кількість годин роботи на рік - 648*8=5184

Розподіл готового продукту за асортиментом поданий в таблиці 3.

Таблиця 3.

Розподіл продуктів за асортиментом

Вихідні данні.

Масова частка жиру молока коров'ячого незбираного - 3,6%, густина молока коров'ячого незбираного - 1027 кг/м³, густина молока знежиреного - 1030 кг/м³.

Фізикохімічні данні готового продукту (молоко коров'яче незбиране): масова частка жиру - 121,1%, масова частка сухих знежирених речовин - 74,9%, масова частка вологи - 4%.

Розрахунок сухого незбираного молока.

1) За формулою Ферінгтона визначаємо сухий молочний залишок молока коров'ячого незбираного за формулою 1

(1)

СМЗм - сухий молочний залишок молока коров'ячого незбираного, %;

Жм - масова частка жиру молока коров'ячого незбираного, %;

Д - густина молока коров'ячого незбираного, ^оА.

2) Визначаємо сухий знежирений молочний залишок молока коров'ячого незбираного за формулою 2.

(2)

СЗМЗм - сухий знежирений молочний залишок молока коров'ячого незбираного, %.

3) Визначаємо сухий молочний залишок в молоці знежиреному за формулою 3.

4)

(3)

СМЗм - сухий молочний залишок молока знежиреного, %;

Дм.н - густина молока знежиреного, ^оА;

Жм.н - масова частка жиру молока знежиреного, %.

5) Визначаємо сухий знежирений молочний залишок молока знежиреного за формулою 2.

6) Визначаємо кількість молока знежиреного незбираного, що потрібно для нормалізації молока коров'ячого незбираного за формулою 4.

(4)

Км.н - кількість молока коров'ячого знежиреного, кг;

Км - кількість молока коров'ячого незбираного, кг;

Qпр - відношення масової частки жиру продукту , % до масової частки сухих знежирених речовин продукту, %.

(5)

(6)

Згідно з наказом № 286 від 16.12.81 норми втрат слідуючі:

Пж - 0,44%;

Псмз - 0,69%.

7) Визначаємо масу суміші за формулою 7.

(7)

Ксум - кількість суміші, кг.

8) Визначаємо масову частку жиру в суміші по рівнянню жиро балансу.

(8)

9) Визначаємо сухий знежирений молочний залишок суміші за формулою 8.

10) Визначаємо сухий молочний залишок суміші.

11) Визначаємо норму втрат нормалізованої суміші на 1000 кг сухого незбираного молока.

Згідно з наказом №286 від 16.12.81 норми витрат слідуючі:

(9)

Нвит - норма витрат нормалізованої суміші на 1т сухого незбираного молока;

Км.с - кількість молока сухого незбираного (1т), кг;

СРм.с - масова частка сухих речовин в молоці сухому незбираному, %.

12) Визначаємо кількість нормалізованої суміші яка необхідна для виготовлення 3000 кг сухого незбираного молока за формулою 10.

(10)

13) Визначаємо кількість молока коров'ячого незбираного жирністю 3,6%, яка необхідна для нормалізації суміші на молоко сухе незбиране жирністю 2,64% за пропорцією:

14)

16063 - 10000

р Х = 28074 * 10000 / 16063 = 17477 кг

28074 - х

15) Визначаємо кількість знежиреного молока за формулою 11.

(11)

Розрахунок сухого знежиреного молока.

1) Визначаємо норму витрат молока нежирного на виробництво 5000кг сухого знежиреного молока за формулою 9.

Виробничі втрати, згідно вимог наказу № 286 від 16.12.81 - П=3,4%.

2) Визначаємо кількість молока знежиреного, що потрібно для виробництва 5000 кг молока сухого знежиреного склавши пропорцію:

1000 - 12156

р Х = 5000 * 12156 / 1000 = 60780 кг

5000 - х

3) Визначаємо загальну кількість молока знежиреного:

4) Визначаємо, яку кількість молока коров'ячого незбираного необхідно просепарувати, щоб отримати 68047 кг молока знежиреного за формулою 12.

(12)

П - згідно з наказом №1025 від 31.12.87р. втрати при сепаруванні 0,4%.

5) Визначаємо втрати при сепаруванні:

6) Визначаємо загальну кількість молока коров'ячого незбираного:

7) Визначаємо кількість вершків на залишку за формулою 13:

8)

(13)

Данні розрахунку зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

Зведена таблиця продуктового розрахунку.

3.2 Розрахунки процесу сущіння молочних виробів в розпилювальних та з киплячим шаром сушарок

I. Показники сушіння сухого незбираного молока.

Вхідні дані : Км - 3000 кг / зміну. Жсух - 21,1 %:- К мол. сум. - 28074 кг / зміну;

Виготовлено сухих речовин у суміші - 10, 68%; Кінцева вологість W2- 1,13%.

Для сушіння використовуються розпилювальна сушарка О1-ОР2Ч Температурний режим tвх. - 160 ?С;tвих. - 30 ?C[14].Напруження в сушильній башті 5 кг вологи /мі[14].

1.Сушіння молока в розпилювальній башті без попереднього випарювання вологи.

1.1. Кількість вологи випарюваної в процесі сушіння за зміну:

Wзн. = Gп.W1-W2/100- W2 = 28074 84.32-1.13/100-1.13= 25027.85 кг/зміну

Кількість вологи випарюваної за 1 годину:

Wгод. =25027.85/ 6 = 4171.2 кг/год.

1.2.Об'єм сушильної камери при напрузі 5кг вологи /мі/год.:

Vсуш. = 4171,2/5=834,2 мі

1.3. Витрати пари для випарювання вологи при середніх витратах 3 кг пари на 1 кг. вологи [14].

D =4171,2*3=12513,6 кг /год.

1.4. Витрати тепла . Питомі витрати:

q пари =r*3= 2500*3 = 7500 кДж/год.

Загальні витрати тепла:

Q = W * q =4171.2 * 7500 = 106284000 кДж/ год.

Теплове навантаження на 1 кг. повітря:

q пов. = Св ( t2 - t1 )= 1 кДж./ кг (160 - 80) = 80 кДж / кг.

Св - 1кдж./кг. - теплоємність повітря

1.5. Питомі витрати повітря на сушіння 1 кг. вологи:

L = qпари / qпов. = 7500/80= 93,75 кг пов./кг вол.

Загальні витрати повітря за годину:

LG = l * Wгод = 94 * 4171.2 = 392013 кг /год.

При густині с 20 ?С кількість повітря , яке входить в сушарку :

Wпов. = LG /44= 342043/44 = 324043,64 мі / год.

2. Для зниження витрат тепла і повітря а також об'ємів сушильних камер, молоко перед сушінням випаровують приблизно до вологості 50% (W1).

2.1 Кількість суміші і витраченої вологи скоротиться до :

Gкг = Gкг 100-W1/100 - W1 = 28074 * 100 - 81.32 / 100 - 50 = 5974.76 кг / зміну.

Кількість випареної вологи :

Wзн. G кг W1- W2 /100 - W2 = 5474.76 * 50 - 1.13 /100 - 1.13 = 2995.7 кг вологи /зміну.

Годинна кількість випареної вологи :

Wгод. = Wзм./6 = 2995,7 / 6 = 442,62 кг /год.

2.2. Об'єм камери ,витрати тепла і повітря .

При навантаженні 5 кг вологи / мі год. обєм сушильної камери складатиме :

Wсуш. = 492,62 /5 = 98,523 мі

При втратах 3 кг. пари на 1 кг. вологи, витрати вологи складуть:

D = 492.3 * 3 = 1477.86 кг./ год.

Витрати тепла на випаровування 1 кг вологи :

Wтеп. = r * 3 = 2500 * 3 = 7500кДж/кг.вол.

Загальні витрати тепла в годину :

Q = Wгод. * qтеп. = 492,62* 7500 = 3644650 кДж /год.

Теплове навантаження на 1 кг повітря: q = 80 кДж./кг.

Питомі витрати повітря : l = 7500 / 80 = 94 кг. пов./кг. вол.

Загальні витрати повітря :

LG = l Wгод. = 94 * 492,62 = 46183 кг пов. / год.

Об'ємні витрати повітря :

W = LG / с = 46183/1.4 = 38183 =38168 мі/ год.

2.3.Зниження об'єму капітальних витрат за рахунок попереднього випаровування вологи у випарних апаратах :

Wсуш. без випарювання /W суш. з випарюванням = 834,2 мі/98,523 мі = 8,5раз.

ІІІ. Розрахунки процесу сушіння в сушарках з киплячим шаром інертного носія.

Вхідні дані:

- Кількість вологи випарюваної за зміну 2995,2кг / зміну.

- Кількість вологи випарюваної за годину 492,62 кг./ год.

3.1. У відповідності до експериментальних досліджень питома продуктвість по волозі з 1 мі сушарки киплячого шару інертного носія складає 58.6 кг вологи / мі год.[15].Тоді обєм сушарки складатиме :

W суш. = 442.62 / 58.6 = 8.4 мі.

Таким чином капітальні витрати на будування камери киплячого шару в зрівнянні з розпилювальною сушаркою зменшується у :

98.448/ 8.4 = 11.72 =12 разів.

3.2. Витрати тепла на випарювання 1 кг вологи згідно з проведеними експериментами [15]. Складає q = 30000 кДж / кг.вип.

Загальні витрати тепла на випарювання всієї вологи :

Q = Wгод. * q = 442.62 * 30000 = 14778600 кДж. / год.

Теплова загрузка на 1 кг. повітря :

qтеп. = Cв*( t2 - t 1 ) = 1*(110 - 70) = 40 кДж/кг,

Де - t вх. = 110? С, t вих.= 70 ? С - для сушарки киплячого шару.

Питомі витрати повітря на 1 кг. вологи :

l = 30000 / 40 = 750 кг.пов./1 кг вологи

Загальні витрати повітря за годину :

LG=l*Wгод.=780*442.62=364415.5 кг пов./год.

Обємні витрати повітря

W=LG/с=364465.5/421=305343мі пов./год.

3.3. Улаштування сушильної камери з мішалкою дозволяє скоротити витрати тепла до q=16000 кДж/кг. вол. Тоді загальні витрати тепла складуть:

Q=Wгод.*q=442.62*16000=788192 кДж/год.

Питомі витрати на 1 кг. вологи :

l=16000/40=400кг.пов./кг. вол.

Загальні витрати повітря :

LG=l*Wгод.=400*442.62=147048 кг.пов./год.

Обємні витрати повітря :

W=LG/с=197048/1.21=162844 міпов./год.

3.4. Таким чином витрати повітря в сушарці з киплячим шаром виростуть у 162844/38168=4.3 рази, а ткпла у 7881420/3644650=2.83 рази.

ІІ. Показники сушіння знежиреного молока.

Вхідні дані-Км.с.=5000кг. сухих за зміну. Вміст сухих речовин-8.22%; кінцева вологість 3.4%.

2.1. Для зниження витрат тепла, повітря, а також об'ємів сушильних камер, молочна суміш перед сушінням випаровується до вологості 50%. Вага суміші після випарювання буде складати :

Gкг.=Gкг.*100-91.28/100-50=60780*8.22/50=9992.23кг. / за зміну.

2.2.Кількість вологи випарюваної за зміну :

W=Gкг.(W1-W2/100-W2)=9992.23(50-3.4/100-3.4)=4810.22 кг./ зміну.

Кількість вологи випареної за годину :

Wгод.=Wзн./6=4820.7/6=803.4кг./год.

2.3. Обєм розпилювальної сушильної камери.

При навантаженні 5*кг. вол./мі год. ,в розпилювальній сушарці,обєм камери складе : Wсуш.=803.4/6=106.2мі.

2.4.Витрати тепла і повітря на випарювання.

Витрати тепла на випарювання 1 кг. вологи складають 3 кг. пари [14].

q=2500*3=2500*кДж/кг.вол.

Загальні витрати тепла за годину :

Q=Wгод.*q=803.4*7500=6025500(кДж/год.).

Теплове навантаження на кг. повітря:

q=Gв.(tвх.-tвих.)=1*(160-30)=80кДж / кг.

Питомі витрати повітря на кілограм ваги :

l=750/80=94кг.пов./кг.вол.

Загальні витрати повітря :

LG=l*W=94.8034=75519.6кг./год.

Обємні витрати повітря:

Wпов.=LG/с=75519.6/1.21=62413мі/год.

2.5.Розрахунок камери киплячого шару для молока знежиреного.

Вхідні дані :

- кількість молока яке подається на сушіння :

Gп. =9992.23кг/зміну.,

- кількість випарюваної вологи:

Wзн.=4820.27кг./зміну.

Кількість вологи випареної за годину:

Wгод.=4820.26/6=304.3 кг./год.

2.6. Згідно з експериментальними даними питома продуктивність по волозі складає : W=58.6 кг./мі год. [15].

Тоді обєм сушильної камери складатиме :

Wсуш.к.ш.=Wгод./Wпитоме=804.4/58.6=13.7мі

Таким чином капітальні витрати на будівництво сушарки киплячого шару в зрівнянні з розпилювальною сушаркою складатимуть :

160.2/13.7=11.73 раза.

2.2.Витрати тепла на 1 кг. випареної вологи згідно з експериментальними даними [15] складають q=21000 кДж/кг.

Загальні витрати тепла на випаровування всієї вологи :

Q=Wгод.*q=304.3*21000=16890300 кДж/год.

Теплова загрузка на 1 кг. повітря:

Wтеп. = С в. (b2 - b 1 ) = 1 * (110 - 70) = 40 кДж /кг

Питомі витрати повітря на 1 кг повітря :

L = 21000/40 = 525 кг. повітря/ кг.вологи.

Загальні витрати повітря:

LG=l*Wгод.= 525 * 804, 3 = 422257,5 кг. повітря / год.

Об'ємні витрати повітря :

Wпов. =LG/с= 422257,5/1,21= 348923 мі/год.

2.8. Встановлення сушильної камери з мішалкою дозволяє скоротити витрати тепла до q = 10000 кДж / кг.

Q = Wгод. * q = 804,3 *10000 = 8043000 кДж / год.

Питомі витрати повітря:

l = 10000/ 40 = 250 кг.повітря /кг. вологи.

Загальні витрати повітря :

LG=l*Wгод.= 205 *804,3 = 211078 кг.пов/год.

Обємні витрати повітря:

Wпов.=LG/с= 201078 / 1.21 =166177,7 мі/год.

3.3 Висновки

1. Питомі витрати повітря (кг.повітря/год.)у розпилювальних сушилах більше ніж у киплячого шару у

166177,7 / 62413 = 2,6 раз.

2. Витрати тепла у сушарках киплячого шару зростають.

8043000 / 6025500 = 1,34 рази.

3. Капітальні витрати у сушарках киплячого шару зменшуються у 12 разів.

4. Розрахунок економічної та соціальної ефективності технології виробництва сухого молока

Сучасний етап розвитку економіки характеризується посиленням конкурентної боротьби між суб'єктами ринкових відносин, виживання в якій є можливим тільки за умов результативної та ефективної праці. Ефективне господарювання передбачає прибутковість бізнесу, тобто перевищення доходів над витратами, що є беззаперечною умовою успішного функціонування на ринку. Оскільки прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, то, чим вище рівень генерування прибутку в процесі господарювання, тим менше потреба в залученні коштів із зовнішніх джерел та, за інших рівних умов, вище рівень самофінансування розвитку, забезпечення реалізації стратегічних цілей цього розвитку, підвищення конкурентної позиції підприємства на ринку.

Основними шляхами закріплення конкурентної позиції підприємства можуть бути: підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок поліпшення її якісних характеристик; зниження вартості; скорочення витрат на виробництво та реалізацію товарів; розширення асортименту; проведення обґрунтованої цінової політики.

Виведенню товару на ринок повинне передувати обґрунтування його ціни, за якою передбачається продаж цього продукту. Основою ціни на продукцію є її собівартість, яка включає всі витрати, що пов'язані з її виробництвом та реалізацією.

Витрати, які включаються до собівартості продукції визначаються Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та галузевими методичними рекомендаціями з питань планування, обліку і калькулювання готової продукції. Розрахунки здійснюються шляхом калькулювання за номенклатурою статей витрат, яка включає наступні статті:

1. Сировина і матеріали;

2. Зворотні відходи (віднімаються);

3. Паливо та енергія на технологічні цілі;

4. Основна заробітна плата;

5. Додаткова заробітна плата;

6. Відрахування на соціальне страхування;

7. Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;

8. Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати;

9. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

10. Загальні виробничі витрати;

11. Загальногосподарські витрати;

12. Втрати внаслідок технічно неминучого браку;

13. Супутня продукція (віднімається);

14. Інші виробничі витрати;

15. Позавиробничі (комерційні) витрати.

Всі статті витрат залежно від способу віднесення їх на собівартість поділяють на прямі та непрямі. Прямими є витрати сировини і матеріалів та витрати на оплату праці.

Їх величина прямо відноситься на собівартість тих чи інших виробів. Інші витрати пов'язані з виробництвом декількох видів продукції й не можуть бути прямо віднесені на собівартість певних видів продукції, а розподіляються на них відповідно обраних баз розподілу. Як правило такими базами є вартість сировини та матеріалів та основна заробітна плата. Тому на першому етапі розрахуємо ці види витрат.

Розрахунки вартості сировини наведено в табл. .4.

Таблиця 4. -

Розрахунок вартості сировини сухого молока.

Заробітна плата розрахована, виходячи з річної потужності. В розрахунку на 1 тону величина заробітної плати складатиме:

- адміністративно-управлінського персоналу - 107,5 грн.;

- основних працівників - 218,4 грн. (основної - 156, додаткової - 62,4 грн.);

- допоміжного персоналу - 80,6 грн.

На наступному етапі виконаємо розрахунки інших статей витрат за вказаною номенклатурою.

Ст. 3. Паливо та енергія на технологічні цілі. Дані витрати приймаємо в розмірі 1,2 % до вартості сировини:

«Сухе молоко» - 16228.576 * 0.012 = 194.74грн.

Ст. 6. Відрахування на соціальне страхування - 37,7 % від заробітної плати основних працівників:

218,4 * 0,377 = 82,3 грн.

Ст. 7. Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції - не передбачаються.

Ст. 8.Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати - 0,2 % від вартості сировини:

«Сухе молоко» - 16228.576 * 0,002 = 32,45 грн.

Таблиця 4.1.

Розрахунки заробітної плати

Ст. 9.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання - 50,0 % від основної заробітної плати - 156,0 * 0,5 = 78,0 грн.

Ст. 10. Загальні виробничі витрати. До неї відносять:

- витрати на заробітну плату допоміжного персоналу - 80,6 грн.;

- відрахування на соціальне страхування від зарплати допоміжного персоналу 80,6 * 0,377 = 30,4 грн.;

- інші витрати за статтею - 40,0 % від основної зарплати

156,0 * 0,4 = 62,4 грн.

Разом: 173,4 грн.

Ст. 11. Загальногосподарські витрати. До її складу входять:

- витрати на зарплату адміністративно-управлінського персоналу - 107,5 грн.;

- відрахування на соціальне страхування від зарплати адміністративно-управлінського персоналу

107,5 * 0,377 = 40,5 грн.;

- інші витрати за статтею - 20,0 % від основної зарплати

156,0 * 0,2 = 31,2 грн.

Разом: 179,2 грн.

Ст. 12. Втрати внаслідок технічно неминучого браку - 0,1 % від вартості сировини:

«Сухе молоко» - 16228.576 * 0,001 = 16.22 грн.

Ст. 13. Супутня продукція (віднімається) - не передбачається.

Ст. 14. Інші виробничі витрати - 20,0 % від основної заплати

156,0 * 0,2 = 31,2 грн.

Ст. 15. Позавиробничі (комерційні) витрати - 0,4 % від вартості сировини:

«Сухе молоко» - 16228.576 * 0.004 = 64.9 грн.

Після розрахунків собівартості визначимо відпускну ціну, виходячи з порядку ціноутворення для підприємств-виробників. При цьому прибуток приймаємо як середній по галузі - 15 %. Результати наведено в табл.. 5.4.

Таблиця 4.2.

Собівартість та рентабельність сухого молока.

5.Охорона праці

В умовах науково-технічного прогресу у всіх галузях промислового комплексу, широкого впровадження нових технологічних засобів механізації й автоматизації виробничих процесів, індустріальних технологій виробництва молочної продукції, а також нових форм організації охорони праці, особливого значення набуває проблема охорони праці. Вирішення програмного завдання прискорення соціально-економічного розвитку країни в свою чергу вимагає докорінного поліпшення стану охорони праці в усіх галузях народного господарства.

Охорона праці - це наукова соціально-технічна дисципліна, що вивчає теоретичні і практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам), пожежам і вибухам на виробництві.

Людина в процесі праці знаходиться в певному виробничому середовищі, яке впливає на неї сукупністю різноманітних факторів: технологічного, соціального та організаційного характеру.

До них належать:

· технічний стан машин та механізмів, які експлуатуються на підприємстві;

· технологія виробництва;

· рівень механізації;

· санітарно-гігієнічні умови;

· культура виробництва;

· дисципліна;

· кваліфікація;

· взаємовідносини в колективі тощо.

Для збереження працівникам здоров'я та працездатності необхідно, щоб небезпечні та шкідливі виробничі фактори були в стані, який би відповідав фізіології людини, її біологічній та соціальній суті. Тому організація виробництва потребує нормування та параметрів виробничих факторів, обмеження їх небезпечних та шкідливих дій.

Держава, надаючи роботу робітникам, службовцям, працівникам підприємств бере на себе зобов'язання про створення для них здорових і безпечних умов праці. Забезпечення цих умов, законом, полягає на адміністрацію підприємства. Тому, основним завданням керівних, інженерно-технічних робітників та спеціалістів, в області охорони праці, є забезпечення суворого дотримання правил та норм безпеки праці.

Необхідною умовою запобігання виробничим травмам і аваріям повинна стати на виробництві розробка спеціальних заходів на основі глибокого аналізу стану охорони праці, що характеризується наявністю на робочих місцях небезпечних виробничих факторів. Це дозволить об'єктивно оцінити можливі негативні наслідки, вжити невідкладних заходів щодо запобігання їм.

В Україні 14 жовтня 1992 році був прийнятий Верховною радою закон. „Про охорону праці”. Цей закон, а також „Кодекс законів про працю України” є основною законодавчою базою охорони праці.

Знання основ охорони праці, що зазначені в законі, дають можливість знизити виробничий травматизм та професійні захворювання на підприємстві, так як право на здоров'я та безпечні умови праці - невід'ємне право кожної людини.

Згідно з новим положенням про навчання, інструктажі, перевірку знань по охороні праці, з працюючими проводяться такі роботи:

· для проведення навчання по охороні праці на підприємстві створюється комісія, яка в кінці навчання приймає іспит. Для провідних спеціалістів підприємства раз у три роки проводиться навчання по охороні праці в вищих учбових закладах;

· за проведення всіх видів інструктажів та за ведення журналів по охороні праці відповідає інженер з охорони праці;

· об'єм навчання з охорони праці складає не менше 20 годин, а при роботі в шкідливих умовах проводиться додаткове навчання, об'ємом 30 годин.

На підприємстві проводяться такі види інструктажів:

· вступний - проводиться з усіма працівниками, які поступають на роботу, а також з відрядженими, учнями і студентами, що направляються для проходження виробничої практики. Проводиться інженером по охороні праці за програмою, що розроблена службою охорони праці. робиться запис у спеціальному журналі. Вступний інструктаж включає в себе такі питання, як:

§ загальні відомості про підприємство;

§ загальні правила поведінки працюючих на території, основні положення з охорони праці;

§ основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що характерні для даного виробництва;

§ основні вимоги виробничої санітарії;

§ порядок розслідування та обліку нещасних випадків;

§ пожежна та електрична безпека;

§ перша допомога потерпілим;

· первинний - проводиться з щойно прийнятим працівником безпосередньо на робочому місці перед початком роботи. Проводиться керівником підрозділу, який безпосередньо знайомить працюючого з його робочим місцем, з небезпечними та шкідливими факторами та роз'яснює його обов'язки;

· повторний - проводиться на робочому місці з усіма працюючими. Проводиться керівником підрозділу за програмою первинного інструктажу на місцях з підвищеною небезпекою - раз на три місяці, на інших роботах раз у шість місяців. При проведенні повторного інструктажу, як і при проведенні первинного інструктажу, робиться запис у журнал по охороні праці;

· позаплановий - проводиться з працюючими при введенні в дію нових нормативних актів, при зміні технологічного процесу, при порушенні працівником вимог безпеки по охороні праці, при перерві в роботі 30 днів на роботах з підвищеною небезпекою і 60 днів - на інших роботах;

· цільовий - проводиться з працівниками при виконанні разових робіт, не пов'язаних з безпосередніми обов'язками (ліквідації аварій, стихійних лих), при проведенні робіт, на які оформляється наряд-допуск, при проведенні масових заходів.

Служба охорони праці на комбінаті виконує слідуючи задачі:

· забезпечує професійну підготовку та підвищує кваліфікацію робітників з питань охорони праці;

· створює безпечні умови праці;

· вибирає оптимальні умови роботи.

6. Охорона навколишнього середовища

Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення життя людини. І лише відтоді як людина почала використовувати в своїй діяльності шкідливі речовини, з'явилася загроза її життю, так як при небезпечних кількостях отруйних речовин у повітрі організм людини не відповідає на це будь-якою захисною реакцією.

Отруйні речовини на харчовому підприємстві потрапляють у повітря у вигляді пилу, газу або пари і діють дуже негативно на організм людини.

За токсичною дією шкідливі речовини поділяються на:

· нервові гази (спирт, аміак);

· подразнюючі яди (фосфоген, сірчані гази);

· кров'яні яди (фосфор);

· ферментні яди (синильна кислота).

У залежності від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких не припустиме.

Існує чотири класи небезпеки шкідливих речовин.

Основною речовиною з токсичними продуктами згоряння є природній газ, при горінні якого утворюється:

· оксид азоту (7,6 т / рік)

· аміак (0,94 т / рік)

· оксид вуглецю (0,394 т / рік)

· оксид заліза (0,0008 т / рік)

· оксид марганцю (0,0001 т / рік)

Висновки

1. Проведені дослідження процесу сушіння молока в сушарках з псевдозрідженим шаром інертного носія. В якості інертного носія використовувались частинки фторопластової крихти.

2. Найкращі показники якості та економічності енергетичних витрат досягнуті при сушінні молока жирністю 0,5% з упаренням частки вологи перед сушінням

3. Питомі витрати повітря (кг.повітря/год.)у розпилювальних сушилах більше ніж у киплячого шару у 2,6 раз.

4. Витрати тепла у сушарках киплячого шару зростають.1,34 рази.

5. Капітальні витрати у сушарках киплячого шару зменшуються у 12 разів.

Список використаної літератури

1.Дэвидсон, И.Ф. Псевдоожижение [Текст] / И.Ф. Дэвидсон, Д. Харисон. - М.: Химия, 1974. - 728 с.

2. Процеси та апарати харчових виробництв [Текст] / За ред. І.Ф. Малежик. - К.: НУХТ, 2003. - 400 с.

3. Якуба, О.Р. Інтенсифікація процесу сушіння харчових продуктів [Текст] / О. Р. Якуба, М.Ю. Савченко // Вісник СНАУ. Серія тваринництво - 2006. - № 10. - С. 140-144.

4. Романков, П.Г.Сушка во взвешенном слое [Текст] П.Г. Романков, Б. Рошковкая. -- Л.: Химия, 1968. - 358 с.

5. А. с. 1726936 СССР Кл F 26 в 17110. Сушка кипящего слоя [Текст] Якуба [и др.] (СССР). - 1992. - Бюл. № 14.

6. Гельперин, Н.И. Основы техники псевдоожижения [Текст] / Идо И. Гельперин, В.Г. Айшитейн, В.Б. Кваша. - М.: Химия, 1967. - С. 96-91.

7. Якуба, О.Р. Критическая скорость псевдоожижения в конических аппаратах [Текст] / О.Р. Якуба, И. Ф. Кузьмин // ЖПХ. -.1989. - № 6. -391-1392.

8. Горошко, В.Д. [Текст] / В. Д. Горошко, О.М. Тодес // Известия вузов Нефть и газ 1958.- №1 С. 125-131.

Гришин ГА, Семёнов Ю.Г. Установки для сушки пищевых продуктов. Справочник. М.: Агропромиздат,1984.- С.215

Кремнев O.A., Боровский В.Р.,Долинский ААСкоростная сушка. Киев.издательство тех.лит.,- С.382.

Тодес О.М., Цитович О.Б.'Аппараты с кипящим зирнистым слоем. .М.: Химия, 1981.-С.296.

Молоко коровье цельное сухое. ГОСТ 4495-75.Технические условия.

Ересько.І.О., Шинкарик Н.М.Порощук В.Я. «Технологія обладнання молочних виробництв» Київ «Токс» 2002. Ст. 50 - 251.

Сабодаш С.М. Якуба О.Р.Касянчук.В.В. «Дослідження процесу сушіння молока в сушарках із псевдо зрідженим шаром».Вісник СНАУ , №3 (19), 2008, ст.. 111 - 114.

Барабанщиков Н.В. Качество молока и молочних продуктов. - М.: Колос, 1980. - 324 с.

Журнал “Молоко переработка” №12/2007, с. - 30-39.

Журнал “Молоко переработка” №12/2003, с. - 27-31.

Чекулаева Л.В. Технология продуктов консервирования молока и молочного сырья. - М.: ДеЛи, 2000. - 248 с.

Власенко В.В., Машкін М.І., Білун П.П. Технологія виробництва та переробки молока та молочних продуктів. - Вінниця: Гіпніс, 2000. - 306 с.

Чекулаева Л.В. Технология продуктов консервирования молока и молочного сырья. - М.: ДеЛи, 2000. - 248 с.

Радаева М.А. Повышения качества молочних консервів. - М.: Пищевая промышленность, 1980 - 159 с.

ГОСТ 3626-73. Молоко й молочні продукти. Методи визначення.

ГОСТ 23651-79. Продукція молочна консервована, упакована та маркована.

ГОСТ 9225-84. Молоко и молочне продукты. Методы микробиологического анализа.

ГОСТ 13928-84. Молоко и сливки заготовляемые. Правила приемки.

ГОСТ 8218-89. Молоко. Методи визначення чистоти.

ГОСТ 5867-90. Методи визначення жиру. Молоко й молочні продукти.

ГОСТ 23453-90. Молоко. Методы определения количества соматических клеток.

ГОСТ 29246-91. Методы определения влаги. Консерви молочне.

ГОСТ 3624-92. Молоко й молочні продукти. Титриметричні методи визначення кислотності.

ДСТУ 30305.3-95. Консервы молочные сгущенные и продукты молочные сухие. Титриметрические методы определения кислотности.

ДСТУ 30305.4-95. Продукты молочные сухие. Методика выполнения измерений индекса растворимости.

ДСТУ 3662-97. Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі.

ДСТУ 4273:2003 Молоко та вершки сухі. Загальні технічні умови.

ISO 6611:2006. Молоко та молочні продукти. Визначення колонієутворюючих одиниць дріжджів та плісені. Метод підрахунку колоній, що виросли.

ДСП 4.4.4-011.-98. Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств.

Закон України “Про охорону праці” від 21.11.2002.

Закон України “Про охорону навколишнього середовища”.

Инструкция по санитарной обработке оборудования на предприятиях молочной промышленности №123 14/4079 - 7 -77 от 28.04.78.

Інструкція з мікробіологічного контролю на підприємствах молочної промисловості. Міністерство охорони здоров'я СРСР від 28.12.87.

Инструкция по техническому контролю на предприятиях молочной промышленности утвержденная Госагропромом СССР 30.12.88.

Атаназевич В.И. Сушка пищевых продуктов. - М.: ДеЛи 2000 - 269с.

Алексеева Н.Ю. Состав и свойства молока как сырья для молочной промышленности. Справочник. Агропромышленность. 1986. - 239 с.

Богданов В.М., Королена Н.С., Валнишова А.А. МБК на предприятиях молочной промышленности - М.: Пищевая промышленность, 1968. - 276 с.

Богданова Е.А. Производство цельномолочных продуктов - М.: Колос, 2001. - 400 с.

Бредихин С.А. Технология и техника переработки молока - М.: Колос, 2001. - 400 с.

Гришин М.А., Соколов Д.С. Производство молочных консервов. - К.: Вища школа. Главное издательство, 1982 - 216 с.

Красников В.В. Кондуктивная сушка. - М.: Энергмя, 1973. - 154 с.

Лыков А.В., Леончик Б.И. Распылительная сушила. - М.: Машиностроение, 1966. - 234 с.

Лыков А.В. Теорія сушки. - М.: Энергмя 1968. - 124 с.

Радаева М.А. Повышения качества молочних консервів. - М.: Пищевая промышленность, 1980 - 159 с.

Ростроса Н.К. Курсовое и дипломное проектирование предприятий молочной промышленности 2 издАгропромиздат, 1989. - 303 с.

Стерличов Б.И. Организация и планирование производства на предприятиях мясной и молочной промышленности, 1990. - 112 с.

Твердохліб Г.В. Технологія молока і молочних продуктів. - К.: Вища школа, 1988. - 268 с.

Ткач Т.К. ТХК на предприятиях молочной промішленности. - М.: Агропромиздат, 1990. - 168 с.

Тамбаев Н.И. Справочник по оборудованию предприятий молочной промышленности. - М.: Пищевая промыщленность, 1972. - 286 с.

Храмцов А.Т., Несторенко Н.Т. Безотходная технология в молочной промышленности. - М.: Агропромиздат, 1989. - 250 с.

Храмцов А.Т. Продукты из обезжиреного молока, пахти и молочной сироватки. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 332 с.

Чекулаева Л.В. Технология продуктов консервирования молока и молочного сырья. - М.: ДеЛи, 2000. - 248 с.

Шалыгин А.М., Костенко Т.А., Ромоданова В.А. Определения енергозатрат на предприятиях молочной промышленности. - К.: УМКВО, 1990. - 90 с.