Інноваційна фразеологічна вербалізація в англійській мові (лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний параметри)

2

Запорізький національний університет

На правах рукопису

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ІННОВАЦІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЧНА ВЕРБАЛІЗАЦІЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПАРАМЕТРИ)

ЧЕРЕДНИЧЕНКО

ВІКТОРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Науковий керівник

доктор філол. наук, проф.

Зацний Юрій Антонович

Запоріжжя - 2005

ЗМІСТ

фразеологічна англійська мова інноваційна вербалізація

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ У СВІТЛІ ЛІНГВОКОГНІТИВНОЇ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ

1.1 Когнітивні параметри формування картини світу

1.2 Лінгвокогнітивні особливості фразеологічної номінації

1.3 Когнітивні аспекти фразеологічних одиниць

1.4 Антропоцентризм фразеологічних одиниць

1.5 Вплив соціальних чинників та механізмів на формування та функціонування фразеологічних інновацій англійської мови

1.6 Соціальна кореляція центрів фразотворчої інновації сучасної англійської мови

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНІСТЬ НОВОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

2.1 Проблема фразеологічної системності. Синонімічність фразеологічних інновацій

2.2 Варіантність та модифікативність як механізм утворення фразеологічних інновацій

2.3 Антонімічні зв'язки у фразеологі

2.4 Проблема модельованості фразеологічних неологізмі

Висновки до розділу 2.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА СПОСОБИ ПОПОВНЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ФОНДУ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

3.1 Фразеологізація вільних словосполучень та терміносполучень

3.2 Фразеологічна деривація

3.2.1Прогресивна афіксальна фразеологічна деривація

3.2.2Субститутивна афіксальна фразеологічна деривація

3.2.3 Регресивна афіксальна фразеологічна деривація

3.2.4 Безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія)

3.3 Лексико-семантична аналогія

Висновки до розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А. Взаємозв'язок антропоцентризму з основними поняттями когнітивної науки

ДОДАТОК Б. Модельованість фразеологічних інновацій сучасної англійської мови

ДОДАТОК В. Структурно-семантична класифікація фразеологічної деривації

ДОДАТОК Г. Кількісні характеристики фразеологічної деривації

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КС Картина світу

НФО Нові фразеологічні одиниці

ПАФД Прогресивна афіксальна фразеологічна деривація

РАФД Регресивна афіксальна фразеологічна деривація

САФД Субститутивна афіксальна фразеологічна деривація

ФД Фразеологічна деривація

ФІ Фразеологічні інновації

ФК Фразеологічна конверсія

ФН Фразеологічні неологізми

ФО Фразеологічні одиниці

ВСТУП

Останнім часом усе більше зростає інтерес лінгвістів до вивчення когнітивних структур, які мають своє вираження в мовних формах (Дж. Лакофф, О.С. Кубрякова, О.О. Селіванова, H. Gardner, W. Croft, D.A. Cruse, R. Jackendoff, G. Lakoff). Проблемами взаємозв'язку пізнання та мови займається когнітивна лінгвістика, вихідним для якої розуміння того, яким чином мова служить засобом трансферу знання, тобто певної інформації про картину світу. „У процесі пізнання ... навколишнього світу в свідомості кожної особистості формується глобальний образ дійсності - концептуальна модель світу. Засобом вираження знань про навколишню дійсність та її оцінки слугує мова” [Суродейкіна 2001, 221].

Отже, на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки вчені працюють над питанням про те, як мовні категорії, одиниці пов'язані зі сприйняттям світу та як вони відображають пізнання цього світу. На думку багатьох дослідників, суть когнітивного підходу полягає у визнанні того, що мовна форма являє собою відображення когнітивних структур, і між когнітивними та мовними структурами існують певні кореляції [Черепанова 2001, 3].

В останні десятиліття проблемі неології приділяється доволі багато уваги як вітчизняними так і закордонними дослідниками (В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, О.С. Кубрякова, Л.В. Черепанова, R. Barnhard, A. Blank, D. Reah). Підвищений інтерес до інновацій обґрунтовується тим, що останнім часом в англійській мові з'явився великий прошарок нових слів та словосполучень, утворених під впливом різноманітних соціальних чинників. Усі ці новотвори потребують комплексного аналізу, нових досліджень основних джерел, способів та механізмів утворення.

Поповнення словникового складу, підкреслюють дослідники англійської мови, є наслідком двох головних процесів: „процесів зростання” (processes of growth), завдяки яким у мову входять нові слова, і „процесів змін” (processes of change) завдяки яким існуючі одиниці зазнають змін значення [Bryant 1993, 15].

Ще не досить повно вивчено такий ракурс наукового аналізу нового слова, як когнітивний та соціолінгвістичний аспекти, що зумовлюються потребами інформаційного суспільства та потребами сучасного мовознавства. Але без залучення цих аспектів неможливе подальше вивчення неологічної лексики, зокрема одного з її шарів - нової фразеології, представленої фразеологічними інноваціями. Під фразеологічними інноваціями ми розуміємо: новоутворені фразеологічні одиниці (такі, що не існували в англійській мові й були утворені наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття); семантичні фразеологічні новотвори (такі фразеологічні одиниці, що вже давно існували в англійській мові, але набули нового значення саме в період, що досліджується); фразеологізми-запозичення (такі фразеологізми, що перейшли в англійську мову з інших мов у період, що досліджується).

Неологізми виникають, як правило, в мові певного соціуму в певній соціальній, професійній групі і тим самим у багатьох випадках вважаються „нестандартними”, тобто такими, „що ще не прийняті в стандартну мову” [Partridge 1978, 201].

Необхідність вивчення фразеологічних інновацій з урахуванням когнітивних процесів зумовлюється тим, що в образній структурі фразеологізмів закріплені наші знання про світ, „фразеологізми являють собою певну форму відображення позамовної дійсності” [Петренко 1989, 26]. Досить активно ведуться дослідження фразеології з когнітивної точки зору в німецькій мові (Д.О. Добровольський, Н.А. Оніщенко, С.Н. Денисенко та ін.). Що стосується сучасної англійської мови, то когнітивний підхід до вивчення фразеологічних інновацій ще потребує певного доопрацювання.

Актуальність вибору проблеми зумовлена важливістю фразеології в мові, інтенсивними процесами її збагачення в останні роки, а також необхідністю подальшого вивчення тенденцій фразеологічної номінації як засобу відображення змін, які мають місце в картині світу англомовного суспільства наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття. Подальше ускладнення позамовного середовища потребує соціолінгвістичного аналізу інноваційних фразотворчих процесів, виявлення конкретних соціальних чинників, що найбільше впливають на ці процеси.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету „Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць” (держреєстрація № 0103U002181).

Метою дослідження є вивчення лінгвокогнітивних та соціолінгвістичних особливостей формування фразеологічних інновацій у сучасній англійській мові, виявлення змін у шляхах та способах збагачення фразеологічного фонду мови наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття, шляхом аналізу впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток фразеологічного фонду англійської мови крізь призму взаємозв'язку мови й мислення, виявлення антропологічних кореляцій у процесах утворення фразеологічних інновацій.

Мета роботи зумовлює необхідність виконання конкретних завдань:

Ё визначити екстралінгвальні та інтралінгвальні детермінанти, які зумовлюють формування та розвиток фразеологічних інновацій, і проаналізувати їх вплив на динамічні процеси у фразеології;

Ё проаналізувати фразеологічні неологізми зазначеного періоду шляхом поєднання когнітивного та ономасіологічного підходів, визначити роль людського чинника у відтворенні картини світу за допомогою фразеологізмів;

Ё дослідити системні зв'язки механізмів утворення фразеологічних неологізмів, проаналізувати основні причини трансформації фразеологічних інновацій сучасної англійської мови;

Ё встановити найбільш продуктивні способи поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови, виявити та описати їх основні підтипи;

Ё виявити найбільш продуктивні моделі формування фразеологічних інновацій зазначеного періоду.

Об'єктом дослідження в дисертації є фразеологічні інновації, які виникли в англійській мові наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття.

Предметом дослідження є лінгвокогнітивні та соціолінгвістичні параметри фразеологічних інновацій, а також чинники, що зумовлюють їх формування та функціонування.

Матеріалом дослідження стали понад 2000 фразеологічних неологізмів, що виникли в англійській мові наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття. Джерелом фразеологічних інновацій слугували словники та довідники нової лексики, англомовні періодичні видання, електронні бази даних нових слів, інтернет-сайти, присвячені проблемам неології.

Головні методи та прийоми дослідження визначаються метою та завданнями роботи. Виконання поставлених завдань здійснюється шляхом поєднання методів фразеологічної ідентифікації, лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. В роботі застосовуються лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний, структурно-семантичний та соціофункціональний аналізи, елементи етимологічного аналізу, а також кількісні підрахунки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз фразеологічних інновацій англійської мови зазначеного періоду в аспекті їх лінгвокогнітивних та соціолінгвістичних особливостей. Уперше шляхом багатоаспектного аналізу визначаються напрями фразеологічної деривації та фразеологічної аналогії як основних способів поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови, виділяються основні структурно-семантичні моделі утворення фразеологічних інновацій, описуються механізми творення та причини трансформацій фразеологічних неологізмів.

Теоретичне значення дослідження полягає в отриманні результатів, важливих для теоретичних аспектів фразеології, неології, соціолінгвістики та когнітивної лінгвістики. У роботі аналізуються зовнішньомовні та внутрішньосистемні зв'язки у сфері фразеології. Теорія фразеології доповнена також новими визначеннями критеріїв входження фразеологічних неологізмів до мовної системи, висвітленням специфіки формування нових фразеологічних моделей, соціолінгвістика - розкриттям механізму дії конкретних соціальних чинників, їх впливу на інноваційні процеси сучасної англійської мови. Теоретичним надбанням загального мовознавства і власне лексикології англійської мови може стати нова структурна класифікація синонімічних та антонімічних фразеологізмів, дані про роль контексту у виведенні значення фразеологічних інновацій та його впливу на формування фразеологічних варіантів та фразеологічних модифікацій.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її основних положень та висновків у курсах загального мовознавства, лексикології, лексикографії, перекладу, в спецкурсах із фразеології, неології, когнітивної лінгвістики, соціолінгвістики, лінгвокраїнознавства, на практичних заняттях з англійської мови, в укладанні словників, підручників та посібників, у науково-дослідницькій роботі - для написання курсових, дипломних та магістерських робіт.

Апробація роботи. Наукові доповіді за матеріалами роботи виголошувалися на Міжнародній науково-методичній конференції „Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики” (Горлівка 2003), І Міжнародній науково-практичній конференції „Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ 2003), ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях „Динаміка наукових досліджень (Дніпропетровськ 2003, 2004), І Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ 2004), VІІ та VІІI Міжнародних науково-практичних конференціях „Наука і освіта” (Дніпропетровськ 2004, 2005), Міжнародних наукової-методичних конференціях „Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції” та „Четверті Каразінські читання „Людина. Мова. Комунікація” (Харків 2003, 2004), ХІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики „Функциональное описание естественного языка и его единиц” (Ялта 2004), Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми романо_германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці 2004); І Всеукраїнській науково-практичній конференції „Загальні питання філології” (Дніпродзержинськ 2004); І та ІІІ міжрегіональних конференціях молодих учених (Горлівка 2003, 2005); міжвузівській конференції молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження германських та романських мов і літератур” (Донецьк 2005); науково-практичній конференції „Перспективные разработки науки и техники” (Бєлгород 2004). Положення й висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу Запорізького національного університету.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 20 публікаціях, виконаних одноосібно: 6 наукових статей (5 опубліковано у фахових виданнях України), 14 матеріалів та тез конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного із них, загальних висновків, списку використаних джерел (238 найменувань), списку електронних джерел (3 позиції), списку джерел ілюстративного матеріалу (14 пунктів) та 4 додатків. Загальний обсяг роботи становить 220 с., основний текст - 176 с.

РОЗДІЛ 1. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ У СВІТЛІ ЛІНГВОКОГНІТИВНОЇ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ

1.1 Когнітивні параметри формування картини світу

Історію розвитку лінгвістики можна описати як зміну наукових парадигм, кожна з яких характеризується крім усього іншого специфічним набором евристик - вихідних уявлень про об'єкт дослідження та припустимих способах його вивчення. Зрозуміло, різноманітні парадигми можуть співіснувати в часі, у цьому випадку є сенс говорити про більш чи менш чіткі тенденції.

На сучасному етапі лінгвістика переживає становлення нової системи дисциплінарних ідей і уявлень, тобто нової парадигми, що визначається як когнітивна [Берестнев 1997, 47]. На цьому етапі розвитку лінгвістики мову розглядають як притаманний лише людині спосіб організації мислення і пізнання світу. Когнітивна лінгвістика у такому розумінні є наукою про закономірності організації та функціонування мовно-мисленнєвого інформаційного простору [Манакін 1999, 10]. Зовнішньо когнітивісти відрізняються від попередників досить широким використанням інформаційно-пошукових метафор та образів [Демьянков 1994, 17].

Дослідження проблем, пов'язаних із структурами репрезентації знань, які проводяться в теперішній час у рамках когнітивної науки, дає можливість увійти, - як зазначає М.М. Полюжин, - „не тільки до складної, а й насправді неосяжної галузі досліджень, а це дозволяє по-новому підійти до розгляду багатьох на перший погляд уже вивчених явищ та відкриває подальші перспективи досліджень природи мовних одиниць, їх значення й функціонально-системного статусу” [Полюжин 1999, 107].

Термін „когнітивна наука” було введено кілька десятиліть потому, щоб назвати так певне коло наукових дисциплін, що були поєднані для спільного вивчення процесів, пов'язаних із отриманням та обробкою, збереженням та використанням, організацією та накопиченням структур знання, а також із формуванням цих структур у мозку людини [Черепанова 2001, 14].

Необхідно зупинитися більш детально на понятті „когнітивна наука”. Зазначимо, що існує багато визначень цього поняття. Наведемо декілька з них. Перш за все важливо надати визначення Р. Шепарда, який зазначає, що когнітивна наука - це скоріше наука про загальні принципи, що керують ментальними процесами у людському мозку, а такі принципи склалися і діють тому, що й будова світу підпорядковується певним загальним законам [Shepard 1988, 45].

Інше визначення когнітивної науки надає О.С. Кубрякова, яка зазначає, що когнітивна наука - це наука про знання та пізнання, про результати сприйняття світу й предметно-пізнавальну діяльність людей, накопичених у вигляді осмислених та зведених у певну систему даних, які якимось чином репрезентовані нашій свідомості та є основою для ментальних або когнітивних процесів [Кубрякова 1994, 34]. Більшістю приймається визначення когнітивної науки, згідно якого вона являє собою науку про систему репрезентації знань та обробку інформації, що приходить до людини по різних каналах.

Відповідно до найбільш розповсюдженої точки зору, будь-яка когнітивна наука - це наука про систему знань і обробку інформації. Займаючись вивченням способів отримання, переробки та зберігання інформації, спеціалісти з когнітивної науки висунули ідею про існування певних форм репрезентації цих способів не лише в наукових описах, але й в мозку людини. Тобто у вигляді певних структур свідомості. Таким чином, когнітивна наука займається вирішенням проблем, пов'язаних із формуванням та функціонуванням цих структур [Антонюк 2002, 17].

Розглянемо інше визначення когнітивної науки, в якому вже згадується поняття „пізнання”. За своїм задумом когнітивна наука передбачає щось більш широке, менш технократичне, більш людське ... адже людське пізнання (як і мова, міф та мистецтво), ... не дзеркало, що відображає зовнішню і/чи внутрішню суть предметів, що мають свою структуру ще до акта нашого пізнання, його скоріше можна порівняти з джерелом світла, що створює передумови для людського сприйняття. Чим краще освітлення, тим сильніше джерело, тим чіткіше ми бачимо предмет [Кассирер 1923, 26].

Тобто дослідники попереднього періоду обов'язково пов'язують поняття когнітивної науки з поняттям „пізнання”, яке, у свою чергу, підлягає детальному (глибокому) дослідженню. Дослідники сучасного періоду узагальнюють поняття когнітивної науки й зводять його до науки, що займається дослідженням процесів отримання, переробки та збереження інформації.

У визначеннях деяких когнітивістів сучасного періоду з'являється поняття „поведінка людини”: когнітивізм - погляд, згідно якого людина повинна вивчатися як система переробки інформації, а поведінка людини повинна описуватись та пояснюватись в термінах внутрішніх станів людини. Ці стани фізично проявлені, їх можна спостерігати, вони інтерпретуються як отримання, переробка, збереження, а потім і мобілізація інформації. [Демьянков 1994, 17].

Когнітивістика, як відомо, досліджує концептуальний простір людського мислення, з яким співвідносяться одиниці мови й мовлення та намагається виявити способи отримання, обробки, зберігання й використання вербалізованої інформації [Тригубчак 2002, 354].

Важливо зазначити, що розмаїття визначень поняття когнітивна наука не змінює його суті. Спільним у всіх визначень є розуміння того, що когнітивна наука є тісно пов'язаною з глибинними механізмами розумової діяльності людини, її свідомістю, мисленням, інтуїцією; в її межах досліджуються процеси отримання/сприйняття, обробки/засвоєння, зберігання, накопичення та використання інформації людиною. Відповідно до цього, головним завданням когнітивної науки є вирішення проблеми переробки або сприйняття (для подальшого засвоєння, накопичення та використання) величезних масивів інформації про світ, яку людина отримує ззовні. Когнітивну науку цікавлять проблеми формування і представлення знань як спектру уявлень, що стосуються підсумків пізнавальної діяльності людини й результатів усвідомленого нею предметного досвіду [Полюжин 1999, 112]. Відомо, що найпростіший шлях доступу до структур свідомості лежить через мову і, відповідно, через лінгвістику [Антонюк 2002, 17].

В центрі уваги когнітивістів опинилася мова як феномен отримання, накопичення та переробки інформації про картину світу. Співвідношення мислення і мови стало головним завданням когнітивної науки. На думку О.С. Кубрякової, при аналізі ментальних, чи когнітивних процесів, звернення до лінгвістики було неминучим, тому що мовні дані забезпечують найбільш очевидний і природній доступ до когнітивних процесів і когнітивних механізмів; саму їх появу можна розглядати як результат певного процесу та дію певних механізмів, пов'язаних із ментальною і когнітивною діяльністю людини [Кубрякова 1994].

Якщо визнати, що мислення являє собою з сучасної точки зори операції з репрезентаціями предметного і духовного світу людини в її голові, а серед репрезентацій визнати як наявність образних та інших картиноподібних уявлень, так і уявлень мовних і мовоподібних [Paivio 1986] ... об'єктивація дій із мовними репрезентаціями, яку ми спостерігаємо в мовленнєвій діяльності, дійсно, може служити ключем до розуміння цілого ряду когнітивних операцій [Кубрякова 1994, 41].

Іншим поняттям, що потребує детального розгляду, є поняття „когнітивна лінгвістика”. Науковці не мають єдиної думки щодо визначення цього поняття. Проте, важливо наголосити, що всі визначення є різними за формою, але однаковими за змістом.

Вважається, що когнітивна лінгвістика - наука про способи пізнання навколишнього світу і роль мови в їх застосуванні. Мова в цьому випадку розглядається як невелика частина того цілісного явища, яке ми намагаємося пізнати. Інакше кажучи, когнітивна лінгвістика - це новий лінгвістичний напрямок, у центрі уваги якого знаходиться мова як когнітивний механізм, задіяний в репрезентації (кодуванні) та передачі інформації [Полюжин 1999, 109].

Когнітивну лінгвістику також визначають як напрям когнітивної науки по вивченню мови на основі загального когнітивного механізму, який є одним із інструментів отримання мовних і позамовних знань, їх переробки і використання в мовленні [Пироженко 2001, 25].

Варто розглянути ще одне більш ємне визначення когнітивної лінгвістики: когнітивна лінгвістика - лінгвістичний напрямок, для якого мова - загальний когнітивний механізм. У центрі уваги постає системний опис і пояснення механізмів засвоєння людиною мови та принципів структурування цих механізмів. При цьому, по-перше, постають питання про взаємодію й будову мовних структур, можливість відтворення їх одним чи кількома різновидами, по-друге, про природу й знання, організацію семантичної пам'яті, її ролі в сприйнятті й розумінні мови, по-третє, питання про те, чи відтворення й сприйняття мови здійснюється за допомогою одних і тих же одиниць системи, одночасно чи послідовно відбуваються процеси в часі, які з процесів беруть участь і як вони побудовані [Зеленько 2002, 201].

У центрі уваги когнітивної лінгвістики, як неодноразово підкреслювалося у сучасній мовознавчий літературі, знаходяться питання репрезентації знань про світ і роль мови та її окремих одиниць (у нашому випадку фразеологічних інновацій) в організації цих знань. Мова в когнітології розглядається як процес, де взаємодіють структури знання різного ступеня генералізації, створюючи передумову комплексного аналізу мовних одиниць різних рівнів у їх єдності та взаємозв'язку ... [Полюжин 1999, 130].

Один із основоположників когнітивізму В.З. Дем'янков зазначає, що „когнітивна лінгвістика” - напрям, у центрі якого знаходиться мова як загальний когнітивний механізм. ... досліджуються ті і тільки ті когнітивні структури і процеси, які притаманні людині як homo loquens. А саме, на першому плані знаходяться: системний опис та пояснення механізмів людського засвоєння мови та принципи структурування цих механізмів [Демьянков 1994, 21]. А Н.О. Кобріна додає - „когнітивна лінгвістика виходить із активної усвідомлено-креативної діяльності людини” [Кобрина 2000, 174].

Під терміном „когнітивна лінгвістика” також розуміють групу теоретичних підходів, які в цілому сумісні один із одним і поділяють деякі основні принципи, наприклад: мова - це невід'ємна частина пізнання; мова відображає взаємодію між психологічними, комунікативними, функціональними і культурними чинниками [Сапалёва 2003, 112].

Варто зазначити, що вихідним моментом у становленні лінгвістичної когнітології стало усвідомлення того, що інформація, яка використовується при декодуванні текстів, не обмежується знанням тільки мови, але включає знання про світ в цілому, соціальний і культурний контекст тощо. Воно „передбачає оволодіння навичками вилучення з пам'яті різноманітної фонової інформації” [Черепанов 2001, 132].

Всі надані вище визначення когнітивної лінгвістики дають змогу зробити висновок, що більшість дослідників когнітивної лінгвістики розуміють її як напрям когнітивної науки, який займається вивченням репрезентації знань про дійсність та роль мови у цьому процесі; у центрі уваги знаходиться мова як когнітивний механізм. Можна говорити про те, що завдання когнітивної лінгвістики формулюється як опис та пояснення внутрішньої когнітивної структури й динаміки того, хто говорить і/або слухає, того, хто виступає системою переробки інформації, що складається зі скінченого числа самостійних компонентів (модулів) і співвідносить мовну інформацію на різних рівнях [Демьянков 1995, 306].

Важливо зазначити, що когнітивна лінгвістика, з одного боку пов'язана з вивченням когніції в її лінгвістичних аспектах і проявах, а з іншого - з дослідженням когнітивних аспектів різних мовних явищ. У цьому розумінні вона займається репрезентацією власних мовних знань у голові людини і стикується з когнітивною психологією в процесі аналізу словесної або вербальної пам'яті, внутрішнього лексикона, а також породження, сприйняття й розуміння мовлення. У коло її центральних завдань входить також вивчення шляхів і способів вербалізації структур знань, що можуть формуватися людиною у вигляді авторських концептів [Полюжин 1999, 110].

До числа основних проблем когнітивної лінгвістики відносять такі: особливості категоризації в природних мовах (включаючи прототипічність, метафору та когнітивні моделі); відношення між мовою та мисленням (як вживання мови відображає трактування світу мовцем, обмежене словами та конструкціями, що вже є у розпорядженні мовця); межова область (Interface) між синтаксисом та семантикою (виходячи з того, що не тільки лексичні одиниці, але й граматичні форми та порядок слів мають значення) [Рахилина 2002, 372].

Необхідно підкреслити, що все більше лінгвістів пов'язують вирішення різноманітних питань лінгвістичної теорії та практики з дослідженням особливостей представлення знань у мові, а, отже, з когнітивною діяльністю людини, під якою мають на увазі адаптивну та регулятивну діяльність [Касевич 1989, 8] людини з переробки інформації, „схоплення” й встановлення змісту [Полюжин 1999, 105] інформації.

Для когнітивіста важливо зрозуміти, якою повинна бути ментальна репрезентація мовного знання та як це знання „когнітивно” переробляється, тобто, якою є „когнітивна діяльність” [Демьянков 1994, 22]. На процедурах і результатах когнітивної діяльності можуть відбитися такі компоненти культури, як зміст міфів, етичні норми, політичні настанови, релігія тощо. Звідси й уява про когнітивну діяльність як про набір процедур, що переводять одну реальність людини в іншу. Когнітивна діяльність - „це діяльність, у результаті якої людина приходить до певного вирішення або знання, тобто розумова діяльність, що веде до усвідомлення (інтерпретації)” [Полюжин 1999, 105], пізнання, розуміння, охоплення змісту, суті чого-небудь.

Відомо, що пізнавальна діяльність людини, тісно переплітається з реальним життям людини, вона завжди нерозривно пов'язана з роботою людської свідомості, емоціями, волею, пам'яттю, вона передбачає також впевненість, віру, помилки, ілюзії, омани. Тобто мова йде про певну поведінку людини; не дарма визнається, що когнітивний світ людини можна визначити за її поведінкою, за видами діяльності, більшість із яких мають місце за участю мови. Акцентується, що мова не просто „вплетена” у той чи інший тип діяльності, але ніби створюючи її мовленнєво-мисленнєву основу, об'єктивуючи задум діяльності, її установки, різні компоненти діяльності [Кубрякова 1994, 37]. Мова навіть у більшій мірі, ніж культура та суспільство, дає когнітивістам ключ до людської поведінки [Croft 1991, 273].

Значення мови взагалі в пізнанні величезне. Мова, - підкреслює Гілберт Харман, - є основним об'єктом дослідження когнітивної науки. Частково це пов'язано з тим, що мова відображає пізнання в якості головного засобу вираження думки ... Мова має вплив на пізнання, на те, якими поняттями володіє людина і які думки прийдуть їй в голову [Harman 1988, 259]. Мова - одна із багатьох систем, що входить до цілого ряду взаємопов'язаних когнітивних структур. Мова у вказаному розумінні являє собою один із засобів переробки інформації поряд із багатьма іншими засобами, наприклад, із системою переробки зорової інформації [Касевич 1989, 9]. Отже, мовленнєва діяльність - один із різновидів когнітивної діяльності.

Відомо, що мовні одиниці та мовні класи вказують - хоча і з різною мірою опосередкування - на ту змістовну інформацію, яка вже стала продуктом людської обробки. Отримана у ході предметно-пізнавальної діяльності, ця інформація набуває у мовних формах своє відображення і свою фіксацію [Кубрякова 1994, 45]. Стає очевидним значення мови з її можливістю передавати конкретні образи за допомогою слів.

У процесі пізнання, категоризації та концептуалізації навколишнього світу в свідомості кожної мовної особистості формується глобальний образ дійсності - концептуальна модель світу. Засобом вираження знань про навколишню дійсність та її оцінки слугує мова [Суродейкіна 2001, 221]. Проте, як зазначають дослідники, мова забезпечується і одночасно обмежується будовою людської пам'яті, принципами сприйняття світу, характером уявлення, можливостями обробки інформації набором певних „модальностей” - зором, слухом, нюхом і т.п., які ... повинні давати інтегральну картину сприйнятого [Кубрякова 1994, 44].

Як вже було зазначено вище, у межах когнітивної лінгвістики мова сприймається як певний когнітивний процес або когнітивний механізм. Тобто мова поєднується з процесом пізнання дійсності. А пізнання, зрозуміло, можна пов'язати з поняттям „мислення”. Мова знаходиться в тісному зв'язку з мисленням та об'єктивною дійсністю, що утворюють тріаду, в якій на перший план виступає відношення мислення (свідомості) до об'єктивної дійсності [Швачко 1982, 68]. Ф. Клікс називає мислення сукупністю когнітивних процесів [Кликс 1983, 10], що пов'язує воєдино когніцію та мислення, а „мислення, що пробуджується” - з мовою, і це примушує визнавати, що мова може бути визначена як особливий когнітивний процес [Кубрякова 1994, 36].

Ще досить нещодавно в лінгвістиці природнім було сприйняття мови як якоїсь абстрактної сутності. Спостерігався розквіт структурної лінгвістики, сфера досліджень якої обмежувалась „мовою в собі та для себе” [Герасимов, Петров 1988, 5]. У межах цього напрямку відкидалися будь-які натяки на зв'язок мови та мислення, мови та пізнання. Заперечувався той факт, що розуміння смислу, значення будь-чого йде через розуміння закономірностей об'єктивного змісту, через безпосереднє чуттєве відображення дійсності в свідомості, розпізнавання та засвоєння явищ зовнішнього світу.

Неможливо не погодитись із тим, що мова не може бути описана в такому ракурсі, який ігнорує інші прояви людського розуму, що йдуть поряд із мовою. Неможливо пізнати мову, не виходячи за її межі, не звернувшись до її творця, носія, користувача - до людини, до конкретної мовної особистості [Караулов 1987, 7]. Когнітивні процеси в людини завжди поєднуються з репрезентацією зовнішнього світу й тому вивчення обробки інформації повинно здійснюватися в межах репрезентаційної теорії розуму [Полюжин 1999, 109].

У своїй реальній діяльності людина оперує даними про світ, і в її голові поступово утворюється певна база таких даних, що вже були оброблені або ще потребують певної обробки. Когнітивна обробка інформації йде одним із двох можливих способів: від мовної форми до загального поняття (знизу вверх) та навпаки - від поняття до форми (зверху вниз) [Тарасова 1999, 178].

Мова у своїй будові повинна відображати природу когнітивних процесів, продукт яких вона кодує [Брунер 1984, 24]. Можливість об'єктивувати ментальну діяльність, вербалізуючи її результати, описуючи її в „ословленому” вигляді, робить дані мови безцінними свідоцтвами людського розуму і людської нерозумності [Кубрякова 1994, 41], людського досвіду. Проте не всякий досвід має здатність вербалізуватись: у мовному вираженні людина передає тільки певну частину свого когнітивного досвіду [Касевич 1989, 11]. Тому когнітивісти досліджують не просто дії, що можна спостерігати (тобто продукти), а їх ментальні репрезентації, символи, стратегії та інші процеси та здібності людини, які не можна спостерігати, але які і породжують дію.

Останнім часом все більше дослідників, як вже було зазначено вище, пов'язують вирішення різних питань мовного значення і функціонування мови з вивченням особливостей представлення знань у мові і, отже, з когнітивною діяльністю людини. У зв'язку з цим у лінгвістичний лексикон увійшли такі поняття, як „концептуальна картина світу”, „мовна картина світу”, „мовне бачення світу”, „наївна модель світу”, які ґрунтуються на ідеях В. Гумбольдта про мову як особливе світобачення. Суть цих ідей полягає в розумінні того, що в системі мови, у всіх її складових (у нашому випадку фразеологічних інноваціях), відображається те, як людина бачить оточуючу її дійсність і своє місце в ній (Ю.Д. Апресян, А. Вежбицка, Г.В. Колшанский, О.Г. Почепцов, W. Chafe, W. Croft, G. Lakoff). При цьому важливо нагадати, що „якщо кожна мова є світобаченням, то вона зобов'язана цим не тому, що вона являє собою певний тип мови (у якій її якості і розглядає її вчений-лінгвіст), але тому, що говорять і відповідно передають цією мовою” [Гадамер 1988, 510].

У процесі своєї активності, спрямованої на досягнення та пізнання навколишньої дійсності, людина формує у своїй свідомості її цілісний образ: картина світу може трактуватися як ідеальне уявлення про всі взаємозв'язки об'єктивних предметів і процесів [Колшанский 1990, 18]. До того ж, будь-яке пізнання „базується на уподібненні (assimilatio) суб'єкта, що пізнає та об'єкта, що пізнається [Демьянков 1992, 48].

Термін „картина світу” вперше було використано в наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть видатними вченими-фізиками М. Планком, Г. Герцем та А. Ейнштейном при спробі побудувати модель світу, незалежно від окремої людини та людського мислення. Також одним із перших його почав вживати Г. Геру стосовно фізичної картини, що трактувалася ним як сукупність внутрішніх образів зовнішніх предметів, із яких логічним шляхом можна отримувати відомості стосовно поведінки цих предметів.

В природничих науках картина світу розглядається як концептуальне утворення, що формується за допомогою наукових методів та понять. Зазначають, що спочатку мова йде про „сукупність внутрішніх образів, що склалися у людини в певне глобальне уявлення про світ” [Абиева 2000, 159].

Необхідно також звернути увагу на те, що у зв'язку з поняттям картина світу з'являється поняття модель світу. Спочатку модель світу розуміли у вузько кібернетичному сенсі, потім як набір семантичних протиставлень або елементів різних рівнів [Черепанова 2001, 56-57], що існують у часі та просторі, а пізніше - у більш широкому сенсі, гносеологічному та філософському, як смисловий замісник світу. А.Я. Гуревич у роботі по реконструкції середньовічного „образу світу”, поряд із терміном „модель світу” використовує також вирази - „картина світу”, „бачення світу”, розуміючи їх як „мережу координат, за участю яких люди сприймають дійсність та будують образ світу, що існує в їх свідомості” [Гуревич 1972, 15_16].

Всі дослідники сходяться на тому, що картина світу - це ідеальне утворення; картина/образ світу - структура духовна/ідеальна/ментальна, що існує не в мові, а у свідомості. Картина світу - це образ світу в людській уяві. Під світом у визначенні мовної ментальності розуміють не тільки навколишній світ, але й світ, що створюється людиною і нерідко в більшій частині свого обсягу припиняє своє існування, коли зникає його творець та носій - людина, тобто світ мовленнєвих дій людини та її станів [Почепцов 1990, 111].

Таким чином, все це дає нам підстави говорити про ментальну картину світу. По всій імовірності, складна багаторівнева та багатоаспектна ментальна картина світу суб'єкта характеризується присутністю різних видів образів, але не вичерпується ними. Не викликає сумнівів наявність у ній вербальних компонентів. Адже візуальний та вербальний режими кодування, зберігання та декодування інформації, по суті, є альтернативними стратегіями [Рогозина 2000, 55].

Додамо, що не зайвим було б сказати і про невербальний етап побудови системи уявлень людини про світ. Ще до знайомства з мовою людина в певній мірі знайомиться зі світом, пізнає його; завдяки відомим каналам чуттєвого сприйняття світу вона має у своєму розпорядженні певну (істинну чи фальшиву) інформацію про нього, розрізняє та ототожнює об'єкти свого пізнання. Кожен індивід засвоює будь-яку нову інформацію про світ на основі тієї, що він вже має у своєму розпорядженні, з якою він добре знайомий. Система інформації про світ, що утворюється таким чином, і є сконструйована ним концептуальна система як система певних уявлень людини про світ. Побудова такої системи для засвоєння мови є невербальний етап її створення. На цьому етапі людина знайомиться з об'єктами, доступними безпосередньо її сприйняттю [Павилёнис 1983, 101].

Отже, формування знаків номінації пов'язано з процесами перетворення семіотичних структур двох типів: довербальних і мовних [Алефиренко 2002, 72]. Вчені виділяють два довербальних етапи створення номінативних одиниць: мотиваційний та смислоутворюючий. Суть першого полягає у тому, що „думка породжується не від іншої думки, а виникає у сфері наших спонукань, де необхідно шукати первісний стимул для думки. Таким стимулом є мотив - те, заради чого нам необхідно спілкування” [Алефиренко 2002, 73]. Другий етап полягає в тому, що в ньому задум розгортається у певну смислову структуру, яка є „семантичним записом особистісних смислів - інформаційним утворенням, не закріпленим в певних словах та розрахованими на задуманий вплив” [Алефиренко 2002, 73].

Однак неможливо відійти від розгляду питання про те, як вербальна та образна складові картини світу, перетинаючись, впливають одна на одну. Основне протиріччя іманентно закладене в ментальному образі, полягає в тому, що будучи невербальною сутністю, він може вивчатися тільки будучи вербально опосередкованим [Рогозина 2000, 53]. Картина світу, відбита у свідомості людини, є вторинним існуванням об'єктивного світу, закріплена та реалізована у своєрідній матеріальній формі. Цією матеріальною формою є мова, яка й виконує функцію об'єктивації індивідуальної людської свідомості лише як окремої монади світу.

У мові знаходить своє відображення нескінчена різноманітність умов, в яких здобувались людиною знання про світ - природні особливості народу, його суспільний устрій, історичні долі, життєва практика тощо. [Колшанский 1990, 24, 27]. При цьому необхідно зазначити, що кожна мова має свій спосіб відображення світу й „по-своєму створює його мовну картину” [Кирюшкина 2001, 23].

Різноманітні мовні уявлення свідчать, що мовна картина (модель) світу в кожній мові є неповторною, своєрідною, самобутньою і визначається соціальними, культурними, психологічними, духовними особливостями народу, його традиціями і т.п., тобто національною специфікою [Смерчко 1997, 11]. Вчені зазначають, що кожна природна мова по-своєму членує світ, тобто має свій специфічний спосіб його концептуалізації. Іншими словами, в основі кожної конкретної мови лежить особлива модель, або картина світу, і мовець повинен організовувати зміст висловлювання у відповідності до цієї моделі [Урысон 1998, 3].

Відомо, коли мовні картини світу як загальне в різних національних мовах помітно різняться між собою, завдяки національній зумовленості, то при переході від загального до окремого в кожній національній мовній картині світу вирішальним виявляється соціальний чинник. Як окреме перед нами виступають мовні картини світу, властиві тим чи іншим соціальним групам носіїв національної мови, причому ці картини світу структурно виявляються багато в чому подібними в аналогічних соціальних групах різних національних мов [Шигарєва 1996, 85].

Дослідники вважають, що без картини світу як всеохоплюючого образу світу неможливе людське спілкування та взаєморозуміння. Без картини світу не могло б функціонувати суспільство як біосоціальне угруповання [Боброва 1998, 21]. Тобто в силу універсальності механізмів пізнавальної діяльності людини, спільності людського мислення, єдності природи в цілому, а також завдяки інтеграції та трансляції людського досвіду, стає можливою „концептуальна єдність людства” [Черепанова 2001, 59].

Взаєморозуміння різних народів, їх успішна комунікація має місце на основі світоуявлень, що вони поділяють, тобто системи концептуальних універсалій. Характер базових когнітивних категорій є універсальним, і їх зміст не залежить від того, якою мовою розмовляє людина, а визначається когнітивними факторами, на яких базується пізнавальна діяльність людини [Кравченко 1997, 11]. Вважається, що лексикон природної мови можна розглядати як більш чи менш об'єктивовану таксономічну систему, в основі якої, незалежно від типа мови, лежить відносно послідовна класифікація світу на предметно-подійні сутності. Незалежність фізіології сприйняття від приналежності людини до того чи іншого етносу проявляється в тому, що ядро лексикону в різних мовах створюють слова, що відображають універсальні за своєю суттю поняття.

Словниковий фонд тієї чи іншої мови взагалі та фразеологічний фонд зокрема може бути біднішим чи багатшим, відображена в ньому класифікація предметів - простішою чи складнішою, але вихідний принцип її організації залишається незмінним: це членування світу на предметні сутності (реальні та нереальні), доступні сприйняттю. Ці елементи спільності забезпечують створення єдиного когнітивного простору у комунікантів та врівноважують незвичайну варіативність та мінливість у картині світу, що привносяться до неї національним та індивідуальним світобаченням.

Розрив у розумінні наступає при зміні глобальної картини світу - зміні „оптики” для внутрішніх очей людини, коли нове бачення дає й нову очевидність, тобто коли зміна інтерпретаційного ключа призводить до нової інтерпретації світу [Постовалова 1988, 27].

Вважливо визначити, у чому полягають сутнісні характеристики і функції картини світу. Цілісний, глобальний образ світу, що формується у свідомості людини, створюється нею в процесі всебічного осягнення та пізнання навколишньої дійсності та сприймається нею як всеоб'ємлюча даність, до якої включена вона сама поряд із іншими людьми [Лебедева 1990, 52]. Цей образ світу складається із зафіксованих у вигляді понять відображених фрагментів оточуючої людину реальності за участю всіх форм свідомості і неминуче несе риси людського світосприйняття та світоосягнення [Постовалова 1988, 44], тому що, на відміну від інших істот, людина „має світ”, завжди знаходиться в ньому, а не поза ним.

Структуруючи навколишній світ за допомогою своєї мети та намірів, знаходячись в середині тієї чи іншої ситуації, ми не можемо відмежувати себе від неї і, внаслідок цього, не можемо мати про неї суто об'єктивне знання. Тому в картині світу, яка не є дзеркальним відображенням дійсності і являє собою суб'єктивний образ об'єктивної реальності, діалектично поєднуючи в собі об'єктивне та суб'єктивне [Колшанский 1976] знаходить відображення те особливе ставлення, яке пов'язує людський суб'єкт із світом. Картина світу, означає не картину, що зображує світ, а світ, що є зрозумілим як картина для людини, що її уявляє та встановлює [Хайдеггер 1986, 93].

Картина світу являє собою глибинний рівень світорозуміння, адже вона виникає й формується у людини в актах світобачення та світодії, за її допомогою людина має змогу ефективно орієнтуватися в навколишній дійсності. Картина світу, як концептуальний стрижень, вбудований у свідомість, як смисловий двійник дійсності допомагає виконувати бачення людиною світу (функція інтерпретації) та полегшує її орієнтацію у цьому багатогранному світі (функції регуляції) [Постовалова 1988, 25].

Необхідно звернутися до можливості типологізації елементів загальної картини світу. Проблема їх типологізації полягає в тому, що, будучи складним та багатоаспектним явищем, картина світу (КС) може бути розглянута з різних кутів зору. Наприклад,у в залежності від встановлюючого об'єкту розрізняють: а) індивідуальну КС (КС окремої людини); б) групову КС (КС окремої групи в межах соціуму, поєднаної за різними параметрами - професійним, етнічним, віковим, статевим тощо); в) національну КС (КС окремого народу); г) глобальну КС (загальнолюдську КС).

Таким чином, картина світу є гештальтом високого рівня складності, має багаторівневу організацію, поєднує спільне та індивідуальне, загальнолюдське та національно-специфічне, фундаментальне та історично обумовлене, глобальне та одиничне. Але в будь-якому разі, являючи собою спосіб пізнання світу, будь-який із типів картини світу є результатом особливої когнітивної діяльності людини. Як зазначає Л.Б. Лебедєва „це окремі сторони, аспекти світу, що фокусують на собі поглиблену увагу людини, яка знаходить у них особливі, притаманні лише цим сторонам дійсності, якості та закономірності” [Лебедева 1990, 52].

Існування великої кількості картин світу, що втілюють у собі різні світобачення та окремі їх аспекти є об'єктивною необхідністю як наслідок виключної складності об'єкта пізнання (тобто природи та буття людини) та неоднорідності самого суб'єкту сприйняття.

Ментальна картина суб'єкта являє собою, попри все інше, один із найбільш динамічних феноменів, який знаходиться в процесі постійної зміни, уточнення та доповнення. У зв'язку з тим, що інформація про світ постійно накопичується, ментальна картина світу постійно ускладнюється, у тому числі, і в результаті розвитку інформаційних технологій [Рогозина 2000, 56, 61]. Незважаючи на можливість інтеграції різних картин світу, загальна картина світу, не може бути виведена з їх суми, тому що її фрагменти знаходяться у постійному русі, одні відображені детальніше, ніж інші і т.д. Причина полягає у нескінченості світу та незавершеності процесу пізнання.

1.2 Лінгвокогнітивні особливості фразеологічної номінації

В навколишньому світі, і в кожній національній спільності зокрема, існує нескінчена кількість реалій, для яких ще не надано лексичні позначення. Крім того, відомості про вже позначені денотати розширюються і, як наслідок, цей факт потребує деяких змін в словах-знаках. Часто виникає необхідність створювати нові лексичні утворення зі складними конотаціями для більш точного та повного позначення невідомого феномена [Вовк 1986, 62]. Безперечно швидкий плин подій, нові предмети, явища і факти потребують адекватного позначення в мові, що здійснюється шляхом поповнення номінативного інвентарю лексичними і фразеологічними інноваціями, переосмислення старого мовного матеріалу [Смерчко 1997, 2]. Відомо, що в процесі суспільно-історичного освоєння навколишнього світу людина пізнає предмети та явища, називаючи, дає їм імена, формує нові поняття, встановлює певні зв'язки та взаємозалежності, замінює конкретне абстрактним, споглядання поняттям, багато одним [Смерчко 1997, 11].

Кінець ХХ - початок ХХІ століття відзначається розширенням старих та появою нових галузей номінації, що викликано бурхливим розвитком науки й техніки, засобів масової інформації. Проте розвиток номінативної функції мови відображається не тільки в розширенні та оновленні понятійної сфери віднесеності найменувань, але й в зміні способів номінації. У різні епохи мовного розвитку і в різних мовах превалюють різні типи створення номінацій, діють певні типи активних номінативних процесів [Заботкина 1989, 6], які впливають на номінативний склад певної мови, і, безумовно, це стосується й фразеологічної номінації.

Під номінативним складом мови зазвичай розуміють усю сукупність її одиниць, які виконують номінативну функцію, тобто тих, що служать для називання вичленованих мовною свідомістю з позамовного континуума окремих його фрагментів, відповідних „баченню світа” даною лінгвокультурною спільністю. Номінативні одиниці - це той інвентар мови, який служить засобом побудови висловів: останні складаються з таких одиниць і в той же час пристосовують їх до спільного смислу - як семантично й прагматично, так і за рахунок граматичних форм [Телия 1996, 57].

Все зазначене вище дає нам підстави говорити про ще один аспект у розвитку когнітивної лінгвістики - її зв'язок із теорією номінації, зв'язок номінативної діяльності та когніції. Відомо, що номінативна діяльність тісно пов'язана з когнітивною та певним чином „відображає різний склад бази знань, а також специфічні способи їх організації” [Егоршина 1997, 169].

Теорія номінації була розроблена представниками ономасіологічного підходу до вивчення мови: Е.С. Азнауровою, Н.Д. Арутюновою, О.С. Кубряковою, В.М. Телія, Б.О. Серебрениковим, А.А. Уфімцевою, які ще на початку 70-х років ХХ століття висували припущення про те, що багато чого в мові визначається особливостями людської природи, тому що, „результатом відображення світу в людській свідомості стають поняття, що позначаються за допомогою слів” [Жаботинская 1992, 35], адже процес номінації нових об'єктів і явищ - мовне документування особливостей пошуків людини з метою оволодіння відповідним предметом у залежності від конкретних матеріальних умов життя [Колшанский 1990, 24].

Під впливом пошуку відповідей на центральні та найбільш важливі для когнітивної науки питання - про форми представлення знань і різні типи структур знань - мала і має місце зміна в орієнтації теоретичної лінгвістики. На сучасному етапі свого розвитку теоретична лінгвістика звернулась до дослідження питання про те, в чому полягає знання мови (мовна здатність) і як воно представлене в голові людини. Очевидним є той факт, що значну частину таких знань складає знання слів або словосполучень, що були створені в актах номінації.

Варто розглянути поняття „акт номінації”: акт номінації - це, насамперед, гносеологічний акт, оскільки він обумовлений загальним процесом пізнавальної діяльності людини - принципом вибірковості. Принцип вибірковості полягає в тому, що будь-який об'єкт позамовної дійсності не може бути відображений у всій сукупності його властивостей [Волосевич 1997, 218].

Система як лексичної так і фразеологічної номінації, що склалася в ході свого історичного розвитку являє собою досить складне утворення. В нього входить цілий ряд взаємодіючих один із одним номінативних механізмів, що у своїй сукупності беруть участь у виконанні фундаментальної когнітивної функції мови - виділенні, фіксації та закріпленні в людській свідомості соціально значущих фрагментів діяльнісного досвіду. Зазначимо також, що номінативна техніка доволі різноманітна. Використовуючи різні засоби номінації, людина узагальнює та диференціює властивості та відносини предметів та явищ. Таким чином, суспільно-історичний досвід поколінь відображується і фіксується у значеннях мовних одиниць [Скідченко 1998, 96]. При когнітивному підході номінація розглядається як діяльність пов'язана з виникненням і перетворенням певних інформаційних структур, що створюються унаслідок пізнавальної діяльності людини та відображення реальних предметів чи явищ у її свідомості [Андрусяк 2003, 96].

Нова фразеологічна одиниця як і нова лексична одиниця фіксує новий фрагмент діяльнісного досвіду або по-новому, в іншому ракурсі описує лексичний досвід, що був закріплений раніше, інновації демонструють той етап пізнавальної діяльності людей, коли вони починають відображати в своїх позначеннях не просто певні окремі предмети, процеси та ознаки, але всі ці явища як побачені та осмислені в їх взаємозв'язку [Кубрякова 2004, 13], тому й існує необхідність розгляду тих рис, що характеризують слово або словосполучення як одиницю номінації, розгляду зв'язку номінативної діяльності та когніції. Такий підхід дозволить, ми вважаємо, більш глибоко виявити сутність неології взагалі, та фразеологічної неології зокрема.

Важливим для нас є положення про те, що сам процес створення нових слів та фразеологізмів у генезисі мови важко відмежувати від процесу їх використання в комунікативних цілях, у той же самий час процес створення неологізмів детермінується концептуальним осмисленням дійсності та необхідністю, що народжується в спільній діяльності людей, об'єктивувати це осмислення та зробити його набутком соціуму [Черепанова 2001, 24].

Деякі дослідники-представники ономасіологічного підходу (Б.О. Серебреников та А.А. Уфімцева) вже викладали подібні ідеї та близькі точки зору при розгляді лінгвістичної сутності номінації та її аспектів. Вони розглядають номінацію як виключно складне явище, розуміння сутності якого пов'язане з вирішенням цілого комплексу різноманітних проблем, і вивчення співвідношення навколишнього світу, мислення та мови визначають вирішення цих проблем.

Вчені вважають, що найменування в мові завжди змістовно, воно опосередковано мисленням. На їх думку, визначення мови як безпосередньої дійсності думки, необхідно розуміти так, що мислення існує реально, практично, набуваючи сприймаєму чуттєво форму слів, словосполучень, речень, в яких відображені образи, поняття речей пов'язуються у свідомості носіїв мови з певними послідовностями звуків та графем [Черепанова 2001, 24]. Процес та результати позначення за допомогою мовних одиниць пов'язані з формуванням понять, в яких природні якості речей та явищ надані в перетвореній на основі людської потреби формі, ідеально.

Природна мова є не тільки засобом пізнання навколишнього світу, вона також пов'язана з формуванням та передачею думок, висловлюванням почуттів, оцінок та різних інтенцій, що говорить про те, що вона обслуговує сфери емоційної, мовленнєво-мисленнєвої та комунікативної діяльності людини. Той факт, що мова поліфункціональна, є свідоцтвом того, що вона дає найменування речам, явищам, сприяє узагальненню та диференціації їх якостей та відносин; зберігаючи та передаючи суспільний досвід, відображений у значеннях і найменуваннях мовних одиниць, мова задовольняє водночас і комунікативним потребам людей. Так О.С. Кубрякова виходить із того, що номінація складає невід'ємну частину процесу комунікації і в цьому розумінні сама номінація комунікативна [Кубрякова 1984].

Такий підхід до поняття номінації підкреслює важливість та необхідність вивчення явищ, пов'язаних із процесом та результатом позначення, тому що пізнання закономірностей номінації тягне за собою більш глибоке розуміння ролі людського чинника в мові, розкриття функціональної взаємодії всіх дільниць системи та структури мови, де мовна техніка повинна забезпечувати реалізацію мисленнєво-комунікативних потреб та намірів людини [Черепанова 2001, 25].

Завдання та сфера теорії номінації, на думку багатьох вчених, - дослідження та вироблення закономірностей того, як дійсність, що, відображена в категоріях мислення, втілюється у значеннях мовних форм, який вплив мають мислення та практична діяльність людей на становлення та прийняття суспільством мовних знаків, на їх семантичну структурацію та правила функціонування, за рахунок яких засобів та способів позначаються в мові різноманітні факти дійсності, що відображаються свідомістю людини.

Теорія номінації розвивалася перш за все як теорія спрямована на пояснення шляху від речі до її позначення, тобто шляху від предметного світу - до найменування окремих його фрагментів [Заботкина 1989, 14]. До того ж у роботах ономасіологічного напрямку простежувалась тенденція відобразити суто когнітивні, пізнавальні моменти в номінативній діяльності та особливості створення в цих процесах структур свідомості, які належало об'єктивувати в актах номінації.

Така позиція була доволі чітко виражена також у працях Г.В. Колшанського - на його думку, процес номінації є нерозривно пов'язаним із пізнавальною діяльністю людини. Природа номінації пов'язана з гносеологічним характером відображальної діяльності людського мислення [Колшанский 1977, 135]. В іншій роботі він писав, що сутність номінації полягає не в тому, що мовний знак позначає річ або якимось чином співвідноситься з річчю, а в тому, що він репрезентує деяку абстракцію як результат пізнавальної діяльності людини [Колшанский 1978, 12], абстракцію як відображення реальних предметів та явищ у свідомості. У більш ранній роботі він зазначає, що словом створюється можливість відчуженої форми абстракції для об'єктивації ознаки за допомогою створення для його відображення окремої матеріальної сутності” [Колшанский 1975, 70]. Таким чином в апріорному акті номінації повинно знаходитись формування тієї структури свідомості, яка шукає форми своєї фіксації.

Важливо констатувати, що задовго до того, як у роботах закордонних когнітологів були сформульовані аналогічні погляди, покоління лінгвістів було підготовлено до їх сприйняття радянськими вченими. Головне, згідно О.С. Кубряковій, полягало в тому, що акт номінації трактувався не просто як особливий мовленнєво-мисленнєвий акт, але як акт пізнавальний та такий, що закріплює осягнуте в формі мовного знака.

Варто зазначити, що когнітивний погляд на речі та явища народжується, коли феномен, що вивчається - у нашому випадку це фразеологічна інновація - досліджується не просто за мірою його близькості свідомості, але за тими реальними зв'язками та кореляціями, які можуть бути виявлені між структурами свідомості або структурами знання та мовними формами, що їх об'єктивують. Когнітивний підхід дозволяє аргументувати думку про те, що нові одиниці виникають як називні, такі, що закріплюють в актах номінації різні структури знання.

Цікава риса акта номінації полягає можливо в тому, що будучи спочатку актом індивідуальної діяльності людини та об'єктивуючи по суті суб'єктивну структуру свідомості, що склалася у голові однієї людини, цей акт за своїм матеріальним результатом - сформованому мовному позначенню - стає набутком інших носіїв цієї мови, що дозволяє співвіднести тіло знака зі структурою знання, певним значенням [Черепанова 2001, 27]. Фіксація зв'язку предмета та його імені, явища та його позначення, структури свідомості та її об'єктивного (матеріального) мовного аналога - це теж досить важлива сторона акта номінації, його змістовний результат.

Ще раз необхідно зазначити, що акт номінації також залежить від комунікативних чинників. На думку О.С. Кубрякової нові позначення створюються не тільки для того, щоб фіксувати результати пізнавальної та емоційної діяльності людини, але й для того, щоб зробити ці результати набутком інших людей. В ієрархії мети та завдань номінативної діяльності важко поставити на перше місце чи то когнітивні, чи то комунікативні завдання, оскільки в принципі вони не повинні розходитись [Кубрякова 1997], адже „без номінації немає комунікації, а без когніції не може бути номінації” [Полюжин 1999, 130].

Акт номінації має свого ініціатора та творця, і є досить складним процесом, різні боки якого взаємопов'язані та впливають один на одного [Ребрий 2004, 33], при чому цей вплив є різноманітним за формою та змістом. І все ж таки в акті номінації завжди є його прагматична спрямованість - бажання щось пояснити своєму співрозмовнику, пов'язати свої інтенції зі знанням адресата та його характеристиками та емоціями, вибір засобів подібного впливу на адресата потребує когнітивних зусиль, а самі інтенції мовця - наслідок його участі в дискурсі та адресатній спрямованості акта спілкування.

В акті первинного „хрещення” об'єкта бере участь певний індивідуум. У структурі акта номінації в якості відправного пункту опиняється складне переплетіння інтенцій мовця та його особистісних смислів, тобто індивідуальне смислове завдання мовця [Кубрякова 1986, 4].

Специфічна риса фразеологічних інновацій як засобу відображення навколишньої дійсності полягає у тому, що цей процес є доволі складним. Можна сказати, що він складається із двох етапів. Перший етап є актом первинної номінації, який полягає у тому, що певний послідовний набір звуків, оформлених у слово, набуває конкретного значення. Другий етап є актом вторинної номінації, „в результаті якого сполучення, що складається з декількох слів, кожне з яких має в парадигмі словника власне значення, набуває нового сукупного значення, що не дорівнює значенню будь-якого зі слів-компонентів фразеологічної одиниці” [Федуленкова 2000, 29].

На відміну від лексичних одиниць, фразеологічні одиниці іменують по іншому. Адже, у семантично похідного слова є „попередник” із чіткою денотацією (і відповідно зі своїми умовами референції). У фразеологічних одиницях у якості „попередника” виступає сполучення слів, компоненти якого втрачають самостійну денотацію та референтну автономність, до того ж, слово виявляє при вторинній номінації зазвичай тільки одну із образно_асоційованих ознак, характерних для нього в первинному значенні, а фразеологізми як правило, „переносять” із словосполучення_прототипа декілька ознак. Причина полягає в тому, що словосполучення-прототип є, по_перше, поліознаковим, по-друге, - воно в процесі переосмислення включається в поліознаковий класифікаційний фрейм або фрейм акціональний, який вже заповнено подробицями [Телия 1996, 85]. Із цього витікає, що значення фразеологізму завжди є більш детальним, ніж значення слова.

Однією з особливостей фразеологічної номінації є утворення одиниць третинної номінації. Сутність цього типу номінації полягає в тому, що фразеологічні неологізми утворюються від уже існуючих у мові фразеологізмів, які є продуктами вторинної номінації.

На закінчення цього параграфу вважаємо за необхідне підвести певні підсумки. По-перше, зазначимо, що ми поділяємо думку О.С. Кубрякової про те, що когнітивний підхід і теорія номінації тісно між собою пов'язані, тому що одним із найбільш важливих питань останньої є питання про те, яка частина знань про об'єкт, опрацьована або та, що опрацьовується свідомістю та поступово перетворюється в концепт об'єкту, отримує окреме найменування. „Фразеологічна номінація отримала новий дослідницький вектор - аналіз та моделювання психоментального підґрунтя вибору тієї чи іншої зовнішньої форми з огляду на культуру народу, структуру етносвідомості та їхню еволюцію” [Селіванова 2004, 16].

Осмислення акту номінації з когнітивної точки зору означає пошуки відповіді на питання про те, які набори концептів і чому вербалізуються в мові, що досліджується, у даному випадку - в англійській, і яка конкретна мовна форма обирається при цьому для вирішення цього завдання. Вивчення номінації як особливого виду когнітивної діяльності дає змогу включити її в загальний контекст когнітології, у коло центральних завдань якої входить вивчення шляхів і способів вербалізації структур знань. Вивчення номінативних актів у когнітивному аспекті дозволяє представити в новому ракурсі фразеологічну систему мови, „переламавши її крізь призму сприйняття й мислення людини” [Андрусяк 2000а, 70]. Когнітивний підхід також передбачає можливість простежити в акті номінації його прагматичну спрямованість, враховувати певні правила поведінки зі словом або словосполученням та стратегії його нормального функціонування в дискурсі та тексті.

1.3 Когнітивні аспекти фразеологічних одиниць

У вітчизняному та закордонному мовознавстві існує багато досліджень, присвячених взаємозв'язку мислення та мови, експлікації того, як система мови відображає характер мислення та концептуалізації дійсності (Мещанинов 1945; Кацнельсон 1972; Климов 1983). Однак дослідження останніх десятиліть (Колшанский 1990; Полюжин 1999; Hymes 1972, 1974; Goffman 1967, 1674; Halliday 1994; Duranti 1982; Lakoff 1987, 1993; Tannen 1993; Labov 1969 та інші) запевняють також в існуванні не менш тісної кореляції та взаємообумовленості між мисленням та мовленням, що в свою чергу дає підстави говорити скоріше про мовленнєво-мисленнєву (Кацнельсон 1984), ніж суто мовленнєву діяльність [Тарасова 1999, 175].

Варто констатувати, що когнітивний підхід до вирішення лінгвістичних завдань послужив могутнім імпульсом до вивчення проблем співвідношення мови, мислення та свідомості в новому ракурсі, в основі якого лежить постулат про їх тісний і нерозривний зв'язок. Лінгвокогнітивний підхід дає змогу з'ясувати, як в одиницях мови відбивається весь пізнавальний досвід людини [Святюк 2003].

Як вже було зазначено у попередніх параграфах, найважливішими рисами когнітивного напрямку досліджень мови є розгляд мовних явищ як невід'ємної й органічної складової людського розуму, взаємопов'язаної з іншими когнітивними структурами і процесами: сприйняттям, мисленням, пам'яттю, діями. При цьому дослідження когнітивних структур засвідчують, що нові дані, які сприймаються людиною, опрацьовуються на основі даних, що вже існують в її пам'яті, а моделі, що застосовуються для обробки нових даних, аналогічні тим, що використовуються для організації пам'яті [Дейчаківська, Старик 2002, 14]. Пам'ять, як і мислення, може бути вербалізованою та невербалізованою; вона має складну структуру, різні рівні якої в різній мірі можуть бути залучені до процесу народження мовлення та народження нового слова [Ребрий 2004, 36].

Вважається, що звернення до когнітивних категорій дозволяє проникнути в ментальні структури знання та когнітивні механізми, що приховані за дискретними мовними одиницями [Бабенко 2000, 156]. Найбільш ідеальним об'єктом для вивчення доволі складних процесів когнітивної обробки інформації у свідомості людини є фразеологія.

Як було зазначено вище, мислення є однією з когнітивних структур, тому правильним буде підхід до мислення як до пізнавальної діяльності, вищої її форми. Мислення характеризується не ізоляцією від інших компонентів пізнавальної діяльності, а їх охопленням, своєрідним співіснуванням та взаємодією між ними. Мислення має місце не тільки в сфері абстрактно-логічного пізнання, але і в сфері пізнання чуттєвого, а у межах останнього здійснюється матеріалом образів сприйняття, поняття та уявлення [Серебреников 1988, 189]. Тобто у даному випадку можна говорити про велике значення такого типу мислення, коли основними його елементами виступають образи предметів зовнішнього світу - мова йде про образне мислення (цей тип мислення базується виключно на ще одній когнітивній структурі - пам'яті).

Образне мислення народу є головним стимулом створення фразеологічних одиниць, а тому реалії об'єктивної дійсності, що репрезентуються у фразеологічних одиницях, належать головним чином, не самій реальній дійсності, а духовному світу людини, її інтелектуально_емпіричному відображенню об'єктивної реальності [Петрова 1995, 223]. Тому, багаточисленними виявляються фразеологічні паралелі, пов'язані з процесами чуттєвого пізнання. Це визначається тим значенням, яке мають первинні форми відображення навколишнього світу для життя людини, початковістю чуттєвого орієнтування в розвитку пізнавальної діяльності людини [Солодухо 1989, 250], тобто на сьогоднішній день одним із найбільш значних центрів фразеологічних новоутворень є людина та її характеристика.

Дослідники фразеології зазначають, що виражаючи абстрактне через конкретне, відокремлене через осяжне чуттєво та наочно, фразеологізми є нібито формою рефлексії позамовної дійсності. Фразеологізми є яскравою частиною образно-номінативної картини світу [Бакай 2000, 21]. Фразеологічна одиниця являє собою специфічну одиницю номінації особливо з точки зору її ономасіологічних якостей.

Семасіологічно-ономасіологічний підхід до фразеологічних одиниць обумовлений тим, що фразеологізми в більшості своїй - метафори, в основі яких лежить процес перейменування об'єктів позамовної дійсності, що є одним із основних способів формування смислу вторинної номінації [Артемова 1987, 32]. За умов дослідження фразеологізмів як об'єктів вторинної номінації, основним екстралінгвальним чинником, що сприяє їх уживанню, вважають емоційно-експресивний чинник. Тоді як емоції можна досліджувати та експлікувати за допомогою образних засобів, одним із яких вважають фразеологічні одиниці.

Щоразу, коли ми маємо справу з внутрішнім світом людини, мова опиняється майже найбільш надійним провідником у цей світ, тому що закріплює досвід інтроспекції десятків поколінь протягом багатьох тисяч років [Апресян 1999, 43]. Фразеологія прямо відображає когнітивну діяльність членів мовного колективу, діяльність, що базується на наївному уявленні про світ носіїв мови, на їх ставленні один до одного, до того, що діється з ними у цьому світі [Белая 2000, 10].

Варто додати, що фразеологічні одиниці, які є відображенням уявлень людини про різноманітні предмети та явища навколишнього світу, є яскравим прикладом всіх уявлень та поглядів носіїв мови на дійсність. Вони породжені необхідністю існування виразних засобів для потреб комунікації - вербального вираження почуттів, емоційних оцінок, способів емоційного впливу, яскравих та влучних характеристик людини, предметів, явищ [Петренко, Нистратов, Романова 1989, 26]. Фразеологізми дають оцінку різних якостей людини - фізичних, психічних, інтелектуальних та інших. Вони дають характеристику людині, беручи до уваги її належність до певного соціального прошарку, роду занять, статі, віку і т.і. До того ж вони можуть виражати стан, дію, якість, міру, інтенсивність, кількість, описувати ситуацію, стан справ тощо.

Відомо, що позначення певного фрагмента дійсності у фразеологізмах іде шляхом встановлення аналогії між новим змістом і тією типізованою ситуацією, що закріплена в мовній картині світу, яка виражається внутрішньою формою фразеологізму. Зрозуміло, що будь-який фрагмент картини світу в більшості випадків може бути виражений і нефразеологічними засобами, але при відображенні дійсності у процесі фразотворення забезпечується інтенція, спрямована на збереження в номінації влучності, яскравості, а також оцінки позначуваного, як раціональної, так і емоціональної.

Вказані вище характеристики опису дійсності досягаються при вживанні фразеологізмів за рахунок того, що знімається в більшій мірі чинник „обмеженості” відображення, який полягає в тому, що деяку ситуацію можна описати тільки з більшою/меншої мірою наближеності до реальної дійсності, внаслідок різноманітності елементів та зв'язків її складових, кінцевої кількості мовних знаків, пов'язаної з обмеженою можливістю людської свідомості сприймати надмірно велику кількість інформації [Серебреников 1988].

Таким чином, фразеологізм компенсує дефіцит інформації при відображенні дійсності і, крім того, передає оцінку цієї інформації суб'єктом відображення. Як зазначає В.М. Телія, передачу інформації фразеологізм виконує економними „стислими” засобами - виражає у внутрішній формі характерні риси деякої ситуації, закріпленої в мовній свідомості носія даної мови, ситуації, що виникає у вигляді образа при вимові звукової оболонки ідіоми [Человеческий 1991, 137]. Образ виступає у свідомості в „розмитому вигляді”, у вигляді певного „гештальта” [Лакофф 1981], редукованого відносно мети номінації, причому в різних фразеологічних одиниць міра редукованості розрізняється в залежності від певного психологічного феномена - усвідомлення внутрішньої форми однієї ідіоми у вигляді „живого” або стертого у носіїв даної мови на певному етапі свого розвитку. При „живому” образі виникає більш чи менш розмита „картинка”, деякий варіант фрагмента мовної картини носія даної мови, ідіома зі стертим образом лише „натякає” на деякі зв'язки, суттєві для мети номінації, абстрагуючись від несуттєвих зв'язків [Человеческий 1991, 137].

Відомо, що коли фразеологічна одиниця пред'являється свідомості вперше (що частіше має місце при вивченні іноземної мови), образ сприймається чітко та навіть надто детально, що може призвести до нерозуміння сенсу висловлювання, однак у більшості випадків саме внутрішня форма призводить до здогадки, до розпізнавання того, про що йде мова. Той факт, що первинне вживання фразеологізму рідної мови, а також вживання фразеологізму іноземної мови викликає „живий” образ у свідомості мовця, ймовірно говорить про те, що чіткість образу пов'язана з мовним досвідом мовця - його досвідом вживання фразеологізму, а також частотою та тривалістю його вживання мовним колективом, адже, чим частіше він вживається, тим менш чітким стає його образ.

Дослідники зазначають, що фразеологізми, як і слова, є продуктом діяльності мовної свідомості, що відображає спосіб осмислення дійсності в процесі мовотворчого акту в момент їх створення. Цей спосіб фіксується у фразеологічних одиницях у вигляді їх внутрішньої форми. Іншими словами, внутрішня форма фразеологізмів - це асоціативно-образний мотивуючий комплекс, що організує зміст у мові [Телия 1986, 12; Гумбольдт 2000].

Необхідно також сказати, що фразеологічні одиниці репрезентують, на відміну від лексичних, не картину світу, а лише її окремі фрагменти, особливо актуальні для носіїв мови. Фразеологізми своїм значенням частково перетинаються з лексикою, доповнюючи картину світу, створювану лексичними одиницями [Левченко 2002, 311], адже образ світу не складається з образів окремих предметів та явищ - він із самого початку функціонує як ціле. Із цього витікає, що будь-який образ є складовою образу світу, і сутність його не в ньому самому, а в тому місці, яке він займає та в тій функції, яку він виконує в цілісному відображенні реальності [Смирнов 1985, 144].

Зазначається, що словосполучення „фразеологічний образ світу” чи „фразеологічна картина світу” (термін О.П. Левченко) - скоріше наукова модель, аніж термін, що позначає певний фрагмент дійсності. Однак саме існування фразеології, а в першу чергу - метафори, на основі якої здебільшого постають фразеологізми, є свідченням різноманітності в кодуванні і передачі інформації, а також становить одну з важливих відмінностей між фразеологічною й лексичною системами (в межах останньої метафора як спосіб творення нових слів має другорядне, підпорядковане значення). До того ж, фразеологічні одиниці відрізняються від лексичних характером та обсягом інформації, що закладено в них.

Варто констатувати, що на відміну від первинної номінації, пов'язаної з „омовленням” дійсності, створення фразеологічних одиниць становить, за деяким винятком, вторинну номінацію, при якій діяльність мовної свідомості пов'язана з уже існуючими мовними одиницями. Важливим при цьому є відбір мовних знаків, крізь призму яких має місце вторинне позначання. Визначення тенденцій та закономірностей при переосмисленні фактів первинної номінації, що ведуть до створення фразеологізмів, може сприяти розумінню механізмів функціонування мови та лінгвокреативної роботи мислення [Человеческий 1991].

Додамо, що особливостями фразеологічної репрезентації світу вважають те, що фразеологічні одиниці мають „більший обсяг та інший характер інформації, ніж одиниці лексичного рівня. Властивістю певної частини фразеологічних одиниць є їх здатність репрезентувати діяльнісний образ світу. Відсилаючи до сцен та сценаріїв, відтворюючи світ прототипових ситуацій” [Левченко 2002, 314]. Відомо, що функціонування знаків на лексичному рівні відрізняється від функціонування знаків на фразеологічному. Хоча вважається, що „фразеологічна репрезентація світу відрізняється від лексичної більшою архаїчністю, міфологізованістю” [Левченко 2002, 314], проте це не стосується фразеологічних інновацій. Ми вважаємо, що тут спостерігається певна спільність із лексичними одиницями за рисою „неологізованість”.

Таким чином, наявним є зв'язок когнітивізму (гносеології) з фразеологією через одне з головних понять когнітивізму - мислення, як теоретичне так і практичне. Адже мислення, зокрема образне мислення, базується на образі, який у свою чергу лежить в основі фразеологізмів (див. схему 1.1). Отже, фразеологія є ідеальним об'єктом для вивчення когнітивних механізмів обробки інформації.

Схема 1.1 Гносеологічний параметр фразеології

1.4 Антропоцентризм мовних одиниць

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття дослідники (Н.Д. Арутюнова, В.З. Дем'янков, О.С. Кубрякова, О.І. Шевченко) приділяли і продовжують приділяти багато уваги людському чиннику (антропоцентризму), з яким можна пов'язати всі поняття, згадані нами в попередніх параграфах. Перше за все ми пов'язуємо антропоцентризм із поняттям картини світу, тому що він є основним принципом побудови мовної картини світу. До того ж в процесі пізнання світу та побудови мовної картини світу центр перспективи - людина, одночасно є центром конструювання універсума [Демьянков 1995, 45].

Антропоцентризм полягає в тому, що наукові об'єкти вивчаються перш за все за їх роллю для людини, за їх призначенням в її життєдіяльності, за їх функціями для розвитку людської особистості та її вдосконалення. Він спостерігається в тому, що людина стає точкою відліку в аналізі тих чи інших явищ, що вона залучена до цього аналізу, визначає його перспективи і кінцеві цілі. Він знаменує тенденцію поставити людину у главу кута в усіх передумовах наукового дослідження [Язык 1995, 212].

Відомо, що кожна окрема людина створює свій неповторний образ світу, який вбирає в себе риси колективного світорозуміння, характерні для певної історичної, а також попередніх епох з нашаруванням соціальної та біологічної характеристик даної особистості, що відображають її національність, професію, рівень освіти, приналежність до певної субкультури, стать, вік тощо. Тобто, як вважав Г. Гегель, яка людина, такий і світ, і який світ, така і людина: один акт створює обох. З одного боку людина пізнає світ, навколишню дійсність. З іншого боку, наука про пізнання цього світу - когнітивізм як принцип орієнтує дослідника вивчати людину як систему переробки інформації, а поведінку витлумачувати й пояснювати у вигляді внутрішніх станів людини [Зеленько 2002, 200].

Антропоцентризм як одна із рис когніції пов'язаний із усвідомленням людиною себе у центрі світу. Як слушно наголошує Тейяр де Шарден, з самого початку свого існування людина являє собою видовище для самої себе. Фактично вона вже десятки століть дивиться лише на себе [Тейяр де Шарден 2001, 38]. Наявність „людського” в картині світу є її основною характеристикою, що розкриває сутність самого процесу пізнання людиною навколишньої дійсності. Отже, все сказане вище пов'язує поняття „картина світу” і „когнітивна наука” з поняттям „антропоцентризм”.

Варто також зазначити, що людський чинник відіграє значну роль у когнітивній лінгвістиці - вона розвиває ідеї антропоцентризму. Кінець ХХ століття був відзначений появою нової галузі знання - лінгвістичної антропології або антропологічної лінгвістики, об'єктом дослідження якої є людина та її світ у мові [Харченкова, Шашков 2000, 22]. У сучасній лінгвістиці, антропоцентричній за своєю суттю, предметом дослідження є також питання про міру впливу людини на мову, яку вона використовує, і про вплив природної мови на поведінку та мислення людини, особливо в плані формування її картини світу [Язык 1995, 214_215].

Важливо зауважити, що антропоцентричний підхід до дослідження мовних одиниць є більш широким ніж когнітивний - перший включає другий, що вивчає тільки один аспект взаємодії за віссю „людина - мова”, а саме взаємозв'язок мовних, мисленнєвих та психологічних структур та проявів [Попова 2002].

Необхідно констатувати, що антропоцентризм як методологічний принцип сучасної лінгвістики стає особливо важливим. На сьогоднішній день сформульовані дві глобальні проблеми дослідження людського чинника у мові: як коло питань про те, який вплив має певна природна мова на поведінку та мислення людини і що дає в цьому відношенні існування у людини певної картини світу, і як коло питань про те, як людина впливає на мову, якою користується, якою є міра її можливого впливу на неї, які ділянки відкриті для її лінгвокреативної діяльності, і взагалі залежать від людського чинника дейксис, модальність, експресивні аспекти мови, словотвір тощо [Язык 1995, 214].

Взаємозалежність мови та людського чинника також проявляється в тому, що людина зафіксувала в мові свій фізичний вигляд, свій внутрішній стан, свої емоції та свій інтелект, своє ставлення до предметного та позапредметного світу, природи - земної та космічної, свої дії, своє ставлення до колективу людей, та іншої людини (Іншого). Вона передала мові ... свою здібність до творчості... Майже в кожному слові можна знайти відбитки людини. Мова наскрізь антропоцентрична [Арутюнова 1999а, 3].

Фразеологія, як система непрямих номінацій, має вибірковий характер, вона покриває понятійні зони, пов'язані з людиною, тобто фразеологічна семантика носить ярко виражений антропоцентричний характер [Багаутдинова 1997]. На думку дослідників неології, як лексичної так і фразеологічної, найбільш інтенсивне поповнення новими словами та фразеологізмами таких традиційних секторів і фрагментів англомовної картини світу як „Політика”, „Людина і суспільство”, „Стиль життя та розваги” підтверджує тезу про провідну роль антропоцентричної сфери та її подальше більш детальне та ретельне членування засобами мови.

Світ не відображається безпосередньо в мові, світ відображається всвідомості, а свідомість закріплює, фіксує, кодує це відображення в конвенційних знаках [Мыркин 1986, 55]. Іншими словами, між річчю та іменем стоїть відображений у голові людини образ речі, уявлення про неї, деякий концепт, тобто певне усереднене уявлення про предмет.

Як вже було сказано вище, в результаті пізнання та осмислення людиною навколишнього світу, його закономірностей формується „концептуальна мовна картина світу, яка дозволяє людині ефективно орієнтуватися в ньому, використовувати його та перетворювати для життєвих потреб” [Петрова 1996а, 12]. Результати пізнавальної діяльності закріплюються в мовних формах, однією з яких є фразеологізми, що видаються серед інших форм когнітивними та прагматичними аспектами. Ці одиниці (до яких можна віднести і паремії) відображають ставлення людини до людини, природи і артефактів і є творчістю людини про людину і для людини [Крикманн 1984, 165-166]. Антропоцентризм фразеологізмів обумовлений і тим, що вони взагалі, як і їх складова частина паремії зокрема, навчають основним логічним операціям (ствердженню, запереченню, порівнянню, ототожненню), дозволяють оволодіти найбільш складними категоріями мислення ... [Цивьян 1984, 12].

Відомо, що основна частина фразеологічних одиниць створюється за антропометричним принципом, згідно якого „людина - міра всіх речей” [Петрова 1996б, 31]. Ю.О. Гвоздарєв також наголошує, що в наш час одним із найбільш значних центрів фразеологічних новоутворень залишається людина і її характеристика [Гвоздарев 1988, 189], адже антропоцентричний підхід до вивчення фразеологічних неологізмів проявляється ще й в тому, що людина не тільки безпосередньо залучена до акту словотвору як суб'єкт номінації, але й непрямо як її об'єкт [Ребрий 2004, 33].

Все сказане вище і проведене нами дослідження фразеологічних неологізмів англійської мови дає змогу говорити про те, що більша їх частина поєднана однією спільною рисою, а саме їх антропоцентризмом. Зазначимо, що антропоцентризм цих одиниць виявляється у їх концентрації навколо лексико-семантичного поля „Людина”, яке, у свою чергу, поділяється на такі групи: „Людина та її діяльність” (celebrity wrangler, chain saw consultant, diaper change), „Людина та суспільство” (chicken hawk, Fifth amendment capitalist, first preventers) і „Людина та її характеристика” (club-sandwich generation, condo commando, flight risk), кожна з яких включає декілька підгруп і має свою лексичну наповнюваність.

Важливо додати, що навіть у функціонально неантропоцентричних фразеологічних неологізмах присутній антропоцентризм. У таких фразеологізмах антропоцентризм „виступає принципом концептуалізації, котрий полягає у впливі людини на профілювання фразеологічних понять. Фразеологічне значення, навіть денотативно „об'єктивного” поняття, нерозривно пов'язане із прагматичними смислами суб'єкта” [Забуранна 2003, 13].

Таким чином, розглянуті нами риси та прояви антропоцентризму дозволяють зробити висновок, що антропоцентризм (або людський чинник) є тісно пов'язаним із поняттями (картина світу, когнітивна наука, когнітивна лінгвістика, теорія номінації, фразеологія), що ми досліджуємо, він є складовою багатьох із них (див. додаток А).

Вважаємо за необхідне відзначити той факт, що в процесі створення нового словосполучення, на першому місці стоїть соціальний чинник і саме він є одним із вирішальних чинників, що впливає на народження фразеологічної інновації. Будь-яка інновація створюється для обслуговування діяльнісних ситуацій, тому що і фразеологія і лексика існують тільки в тій мірі, в якій вони необхідні для обслуговування діяльності людини.

Іншими словами, створення нового словосполучення або слова в більшій кількості випадків диктується необхідністю позначення нового поняття, що з'явилося в результаті науково-технічних досліджень, розвитку суспільства, суспільних стосунків, змін у системі освіти, у сфері повсякденного життя, появи певних негативних чинників та, як наслідок, боротьби з ними, появи нових ідей та течій у мистецтві, економічних трансформацій тощо. Зрозуміло, що пізнання об'єктивної дійсності відбувається при суспільно необхідній діяльності й розкриває різнобічні характеристики об'єктів, виявляючи їх взаємозв'язки, відношення в різних ситуаціях, а також місце і роль в екстралінгвістичній реальності [Рогач 1999, 152].

1.5 Вплив соціальних чинників та механізмів на формування та функціонування фразеологічних інновацій сучасної англійської мови

Відомо, що на розвиток словникового складу мови в цілому, і на його складові частини зокрема, вагомий вплив мають різноманітні соціальні чинники. Соціальний чинник - дуже широке поняття, яке охоплює явища, процеси, що є продуктом розвитку суспільства, діяльності людей [Дешериев 1988, 10].

Зазвичай, до соціальних чинників відносять такі, що стосуються матеріальної тадуховної культури, вони можуть бути висунуті всіма сферами людської діяльності. Серед соціальних чинників різного типу на особливу увагу заслуговують такі, що обумовлюють відображення в мові пізнавального, естетичного, ідеологічного, морально-естетичного [Дешериев 1988, 9].

Варто розрізняти соціальні чинники, що мають максимальне суспільне значення та такі, що мають мінімальне суспільне значення. Соціальні чинники максимального суспільного значення мають найбільш сильний, визначальний вплив на мови, на їхнє функціонування, розвиток і взаємодію. До таких чинників відносяться ті, що мають максимальне теоретичне, ідеологічне, політичне значення. До соціально обумовлених чинників відносяться: соціально-економічна формація, засоби виробництва, суспільні (виробничі) відносини, ідеологія, наука і техніка, культура, мистецтво, література (художня), політична система суспільства, мовна політика, система освіти, система масової комунікації, спосіб життя, естетична система поглядів суспільства. Чинники, що мають максимальне значення (наприклад, наука) обумовлюють внутрішньоструктурний розвиток мови. У ході цього процесу ... утворюються нові термінологічні системи (тобто відбувається розвиток лексико-семантичної системи мови) [Дешериев 1988, 11].

Однак, не завжди можна визначити до якої групи відноситься той чи інший чинник, і яким саме чинником обумовлено те чи інше явище. „Якщо виходити не з зовнішньої видимості, а з глибинного змісту мовних процесів, навряд чи можна всерйоз поділяти мовні явища на соціально обумовлені і соціально не обумовлені. Припустимо говорити лише про те, що одні з них обумовлені соціальними чинниками більш очевидно, а інші - менш очевидно, одні обумовлені в більшій мірі безпосередньо, а інші - у меншій. Але провести скільки-небудь чітку межу між тими й іншими виявляється неможливим” [Аврорин 1974, 9], тому що інколи спостерігається інтеграція декількох чинників, і тому явище може бути обумовлене декількома з них одночасно. Таким чином, у зв'язку з неможливістю чіткого визначення груп соціальних чинників, кожен окремий соціальний чинник потребує виявлення і аналізу його специфічних ознак та його безпосередніх складових.

При розгляді впливу соціальних чинників на формування та функціонування нових фразеологічних інновацій сучасної англійської мови, необхідно зупинитися на основних видах впливу соціального на лексико_семантичну систему мови. Зазвичай дослідники виділяють такі види соціальних чинників:

- вплив змін у соціальному і культурному житті суспільства на зміни в кількісному складі словника (поява неологізмів, що супроводжує виникнення нових реалій і понять, і архаїзація слів і лексичних значень, які відносяться до реалій і понять, що витісняються з життя даного суспільства);

- вплив соціальної диференціації суспільства на соціальну та функціонально-стилістичну диференціацію лексики (виділення просторічної, професійно-арготичної, жаргонної й інших груп лексики); функціонування слів із соціально та стилістично обмеженою сферою вживання тощо; відображення професійної, територіальної і будь-якої іншої - у широкому змісті соціальної - диференціації суспільства в тематичній класифікації слів (назва осіб по соціальному статусу, за професією, місцем проживання, матеріальним становищем тощо); вплив соціальних чинників на системну організацію лексики в цілому й окремих її ділянках.

Кількісні зміни в словнику, зумовлені соціальними процесами, зміни в соціальному розшаруванні словника, у тематичній класифікації слів, викликані змінами в соціальній диференціації суспільства, можуть призводити до зрушень у семантичних - синонімічних, антонімічних, родо_видових - зв'язках між словами, переміщувати їх по стилістичній шкалі мови. Подібні явища можна спостерігати в різних мовах, особливо в періоди великих соціальних подій, пережитих даним суспільством [Крысин 1988, 125-126].

Виходячи з наданих вище видів соціальних чинників, можна зробити висновок, що результатом їх впливу на лексико-семантичну систему мови є значні кількісні зміни в її словниковому складі, а саме поява неологізмів, серед яких окремою групою виділяються фразеологічні інновації. Останні, на наш погляд, можна назвати соціально обумовленою частиною мовних явищ.

У фразеології, як у мові взагалі, немає нічого, що так чи інакше не було б у кінцевому результаті соціально-обумовленим, викликаним соціальними інтересами. Фразеологічна одиниця сама по собі - це соціальний чинник. У фразеологічних одиницях англійської мови, як ні в яких інших, сильно виражена соціальна основа, в них відбивається народна мудрість, соціальний досвід, усе життя людей [Артемова 1988, 37]. Як відомо, мова та її розвиток так чи інакше залежать від стану й життя суспільства. У зв'язку з цим у наш час простежується тенденція розробки проблеми зумовленості фразотворення екстралінгвістичними чинниками [Бакай 2000, 10].

На кожному етапі розвитку суспільства можна виділити певні сфери соціального життя, соціального середовища, які розвиваються найбільш динамічно, найбільш бурхливо. Саме сфери найбільшого розвитку є не тільки найбільшими „постачальниками” нової лексики та фразеології, але й сферами зародження певних тенденцій у лексико-семантичній системі мови взагалі [Зацний 1999, 180-181]. Навряд чи в кого можуть виникнути сумніви в тім, що кожний новий етап розвитку суспільного буття супроводжується виробленням нових поглядів на дійсність, вдосконаленням методів її пізнання, а новий тип „світорозуміння” потребує нових понять [Жоль 1990, 107] і, відповідно, нових номінаційних засобів.

Можна говорити про те, що зростання темпів розвитку людського суспільства, „багатоваріантність буття”, плюралізм людської природи - все це потребує поглибленого вивчення нових явищ у процесах розвитку словникового складу. Особливе значення набуває дослідження того, „якими тенденціями реагує словниковий склад на ситуацію в світі, що змінюється” [Ивлева 1994, 290]. У таких тенденціях висвітлюється саме соціальна суть мови, її властивість „бути водночас інструментом та дзеркалом соціальних відносин” [Бойко 1991, 132]. Соціально значуща суть мови як діяльності виявляється не стільки в її суто процесуальному характері, скільки в здійсненні фактів мовного спілкування, пов'язаних із різними видами та сферами взаємодії людей [Мельничук 1997, 16].

Проблема „мова та її середовище”, наголошував Ю.О. Жлуктенко, має велике значення не тільки для соціальної, але й для „внутрішньої” лінгвістики, а соціальне середовище - це найважливіший компонент загального позамовного середовища [Жлуктенко 1989, 28].

Від розгляду ролі соціальних чинників у процесі творення фразеологічних неологізмів, варто перейти до розгляду конкретних соціальних чинників, що мають вплив на формування та функціонування фразеологічних інновацій у сучасній англійській мові. Але спочатку зазначимо, що деякі дослідники виділяють певні соціальні чинники, що мають вплив на утворення нових одиниць, наприклад, такі, що обумовлені соціально-економічними формаціями; макросоціальні (глобальні), мікросоціальні (одиничні) чинники, обумовлені масовою комунікацією, системою освіти тощо; позитивні та негативні соціальні чинники, обумовлені різноманітною інтерпретацією явищ природи та суспільного життя представниками релігійної ідеології; соціальні чинники, обумовлені взаємодією мов (збагаченням і засміченням мов); соціальні чинники науково_пізнавального значення; соціальні чинники ідеологічного змісту тощо [Дешериев 1988].

Частина зазначених вище чинників має певний вплив на утворення та функціонування нової фразеології сучасної англійської мови, наприклад, макро- і мікросоціальні чинники та соціальні чинники науково_пізнавального значення. Аналіз фразеологічних неологізмів сучасної англійської мови, дозволяє виявити основні групи соціальних чинників, що вплинули на творення та функціонування цих фразеологічних одиниць:

1. Глобалізація економічного життя та радикальні економічні зміни в країнах світу.

2. Конфронтація західних і східних ідеологій. Загострення проблеми боротьби зі злочинністю.

3. Інформаційна революція (розроблення й упровадження новітніх інформаційних технологій).

4. Бурхливий розвиток біологічних наук (генетики, біотехнології, геноміки).

5. Соціальні явища та рухи в сучасному суспільстві (мультикультуралізм, фемінізм, соціальна диференціація, сексуальна революція, екологічна свідомість тощо).

6. Зміни у сфері повсякденного життя сучасної англомовної людини.

Інколи спостерігається перехрещення декількох чинників (наприклад, інформаційної революції та злочинності). Розглянемо більш детально кожну групу чинників.

Радикальні зміни в економічній політиці багатьох країн наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття є доволі помітними. Продовжують створюватися та пропагуватися нові економічні теорії, напрямки економічної політики (attention economics, behavioral economics, goldilocks economy, knowledge economy, bazaar economy).

У 80-ті роки ХХ століття поширився рух за об'єднання, злиття фірм, компаній, особливо шляхом „поглинення” однієї фірми іншою; він спричинив справжній „вибух” лексики та фразеології, пов'язаної з цими явищами. Це, наприклад, позначення самих „типів” захоплень (creeping takeover, friendly takeover, hostile take-over), позначення осіб та організацій, які захоплюють або намагаються захопити ділове підприємство (black knight, fun club, shark, dawn raider), діяльності, пов'язаної із захопленням або боротьбою з нею (foothold buying, dawn raid, white knight, white squire, flip over, poison pill, tin parachute) [Зацний 1999, 186].

Необхідно зазначити, що кризи на валютних ринках США мали серйозний вплив на економіку країни. На біржах США 19 жовтня 1987 року вартість усіх акцій раптово впала на 22%. Крах спричинився непевним становищем країни в системі світової торгівлі та дефіцитом федерального бюджету, пов'язаних із високим рівнем корпоративної й особистої заборгованості, а також біржовою новацією, так званою „запрограмованою торгівлею”, де комп'ютер, реагуючи на обставини ринку, видає інструкції на придбання чи збут пакетів акцій [American History 1994, 376]. За цією кризою закріпилися назви “Black Monday” та Meltdown Monday.

У другій половині 90-х років в англомовних країнах досить популярною стає концепція створення економічної системи, яка передбачає залучення широких верств населення до управління цією системою, перетворення звичайного громадянина в хазяїна економічного життя - stakeholder economy, розповсюджується ідея, що розвиток сучасної інформаційної техніки скасує посередницькі організації, які стоять між виробником товарів та послуг та споживачем, і створить „капіталізм, вільний від тертя” - friction-free capitalism.

Однією з проблем у сфері економіки як для Сполучених Штатів так і для інших країн завжди була і є проблема „відмивання грошей” (“money laundering”). Хоча „брудні гроші” (“dirty money”) фігурували у багатьох кримінальних справах, відповідальність за цей злочин у США було закріплено тільки в1986 році. З приводу виявлення „грошових” злочинців у США було проведено декілька операцій (anti-money laundering investigation), у результаті яких було заарештовано декілька наркобаронів (Operation Skymaster - 1997-1999 роки, Operation Juno - 1999 рік), шахраїв (Operation Risky Business - 1994 рік, Operation Mule Train - 1996-1998 роки) [Lester 2002].

Доволі розповсюдженим явищем наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття стало явище надання недовгострокових кредитів Міжнародним Валютним Фондом країнам, які не мають можливості самостійно сплатити борги та знайти кошти на внутрішні витрати. Відомо, що внесок Сполучених Штатів до Валютного Фонду складає приблизно 25% від загальної суми. Таким чином, якщо США є основним кредитором, то вони мають право голосу при наданні/ненаданні спеціального права запозичення валюти з МВФ (“paper gold”/ Special Drawing Rights / SDRs) [American Economy 1992, 196-197]. Зазначимо, що до соціальних чинників цієї групи належить розквіт економічної злочинності, зокрема з використанням новітніх комп'ютерних технологій, про що буде сказано нижче.

До наданих вище фразеологічних неологізмів англійської мови, що виникли під впливом чиннику радикальних економічних змін, можна додати такі: business-to-business (B2B), clicks and bricks (clicks and mortal), defense dividend, Big Bang, new paradigm, pensions time-bomb, return on talent, street spam, third way тощо.

Чинник глобалізації економічного життя - є тісно пов'язаним із попереднім чинником радикальних економічних змін. Сфера економічного життя в останні десятиліття набула значних трансформацій. В 90-х роках ХХ століття у сфері економіки та бізнесу, вважають фахівці, відбулися чотири революції. Перша революція пов'язана з „глобалізацією” ринків та бізнесу, друга - з комп'ютерами, третя - це революція у сфері управління, четверта революція пов'язана з впровадженням інформаційної техніки [Stewart 1993, 66]. З цими „революціями”, кардинальними змінами співвідноситься велика кількість лексичних та фразеологічних неологізмів, семантичних зрушень.

Глобалізація і як термін і як відображене ним явище стає дуже поширеною. Суттю глобалізації є перетворення людства в єдину структурно-функціональну систему, організовану за ієрархічним принципом. В умовах глобалізації намітився перехід від мови понять, які допускають багатомірність змістів кожного з них щодо припустимих дискурсів, до тих, які передбачають одномірність їх значень щодо розмаїття використовуваних контекстів [Лопатин 2000, 14].

Одна з найбільш популярних ідей сьогодення у світі бізнесу полягає в тому, що бізнес більше неможливо стримувати старомодними національними кордонами. Великі суми грошей опиняються в іншій частині світу одним натиском кнопки „миші” [Campbell 2001, 32]. Під глобалізацією розуміють можливість вважати світ єдиним великим ринком. Компанії мають змогу розташовувати заводи та офіси ближче до потенційних районів-джерел сировини, районів-постачальників покупців та робітничої сили. Робітники будь-якої компанії мають можливість співпрацювати з колегами з інших країн, отримувати досвід роботи в певній сфері з перспективами його подальшого використання.

Дослідники зазначають, що основними рисами сучасної глобалізації є не залежність слабого від сильного, а економічна взаємозалежність, інформаційна глобалізація, взаємозалежність щодо безпеки. Результатами глобалізації бізнесу є утворення тісних економічних зв'язків між містами, розташованими на різних континентах (наприклад, Лондоном та Нью_Йорком). Процес глобалізації господарських й інших зв'язків, що набрав досі небачених темпів, виявився значною мірою результатом того, що називають постіндустріальною фазою, новим витком НТР. „Електронна” ера - цей грандіозний технологічний прорив - безсумнівно розширила можливості людства [Зацний, Пахомова, 2001, 72]. До групи фразеологічних інновацій сучасної англійської мови, що виникли в результаті глобалізації належать такі стійкі словосполучення: global villager, global corporation, junk culture, road warriors та інші.

Розглянемо наступну групу чинників впливу на розвиток фразеологічної системи сучасної англійської мови. Зрозуміло, що всі важливі світові події неминуче залишають свій відбиток у мові. Споконвічне протистояння західних і східних ідеологій, боротьба за розподіл світу значно впливають на словниковий склад англійської мови.

Багаторічне кровопролиття в колишній Югославії знайшло своє відображення в розповсюдженні нових словосполучень: Balkan syndrome, ethnic cleansing, human shield, killing fields, smart gun тощо. Війна США та їх союзників проти Іраку в 1991 році також призвела до появи ряду неологізмів: Desert Storm, green ammunition, Gulf war syndrome тощо.

Варто констатувати, що терористичні акти 11 вересня 2001 року в США не просто призвели до загибелі тисяч мирних мешканців і колосальних зруйнувань, вони змінили кардинальним чином менталітет американців, спричинили „війну проти тероризму” [Зацний 2002а, 75], комп'ютерного тероризму та біотероризму. 11 вересня стало базою для цілої низки інновацій, серед яких можна виділити значну кількість нових стійких словосполучень: anthrax cleaning, daisy cutter, debris storm, facial profiling, overkill anthrax, Terrible Tuesday, women of cover, World Trade Center cough та інших.

Деякі словсполучення зі сфери військового жаргону, що не використовувалися з часів Другої Світової війни та війни у Перській затоці, знову стали актуальними. Проте значення цих слів звузилися - вони почали асоціюватися з війною проти тероризму [Фоменко 2002, 514]: friendly fire, collateral damage, the evil ones тощо.

Як вже було зазначено, багаточисленні терористичні акти спричинили війну проти тероризму в цілому та окремих його видів і війну з будь-якою іншою злочинністю. Під видами тероризму ми розуміємо такі: біотероризм, екотероризм, наркотероризм, кібертероризм, тероризм з використанням зброї масового знищення тощо. Всі ці види тероризму стали базою для створення ряду неологізмів на позначення самих терористичних актів, а також їх організаторів, виконавців, жертв, наслідків, заходів боротьби з тероризмом та злочинністю в цілому:

human bomb, mega terrorism, shoe bomb, shuicide bomber, state terrorism, weapons-grade drug; computer fraud, computer fraud squad, identity theft, salami crime; boiler shop, bucket trading, consumer terrorism, drug king-pin, white collar crime; spousal abuse; clean up rate, crime stopper тощо.

Поряд із боротьбою з „відмиванням грошей” (про що вже було сказано вище) існує проблема економічної злочинності та злочинності по відношенню до окремої людини, пов'язана з використанням новітніх комп'ютерних технологій. Як ще декілька років тому вважали криміналісти, висока прибутковість таких шахрайських операцій та несуворе покарання перетворить їх в один із найбільш розповсюджених видів злочинів у майбутньому [Henderson 1999, 22], і дійсно, вже на початку 2001 року журналісти почали писати про існування цілої індустрії цих комп'ютерних „викрадень особистості”. У 2003 році вже писали про епідемію „викрадень імен”, які почали вважати „найбільш досконалими інтернетівськими злочинами”, жертвами яких у 2002 році стали приблизно 3,3 мільйони американців [Chatsky 2003, 90].

Кінець ХХ століття - це початок розквіту інформаційних технологій. Інформаційна революція, яка мала місце в цей час, супроводжується справжнім вибухом новотворів, пов'язаних з інформаційною технікою. Якщо в 80-ті роки слова та словосполучення, які відображають інформаційну революцію, складають 10,3% лексики та фразеології, що ввійшла до словників неологізмів, то в 90-ті роки їх частка досягає вже 26%, а серед неологізмів 2000-2001 років вони складають понад третину всіх інновацій. Більшість таких новотворів закріплено одночасно за декількома сферами матеріального та духовного життя у зв'язку з їхньою комп'ютеризацією, інформаціоналізацією [Зацний, Пахомова, Зацна 2004, 174]. Як приклад поєднання декількох сфер можна назвати комп'ютеризацію навчального процесу, виборчих процесів тощо.

Інтернет вважається частиною простору, який вчені називають „інформаційною екологією” (information ecology). Під „інформаційною екологією” розуміють „систему людей, процесів, цінностей та відповідних технологій” [Nardi, O'Day 1999, 49]. Інтернет, на думку багатьох економістів, є головною силою (з часів індустріальної революції), що вплинула на світову економіку [Lewis 2001, 13]. Не випадково, інформаційну революцію сьогодні називають „революцією світового павутиння” - the Web revolution [DiSessa 2000, 218].

Вплив сучасного етапу науково-технічного прогресу на людину є безперечно значним. Сьогодні все більше зростає кількість людей, які живуть у нереальному світі певний час. Збільшується кількість громадян, які проживають своє свідоме й несвідоме життя суцільно у вимислі. Свою роль тут відіграють радіо, кіно, телебачення та Інтернет [Зацний, Пахомова 2001, 183]. Використання Інтернету у всьому світі було названо „технологічною революцією”. Багато повсякденних дій або справ, таких як перевірка банківських рахунків, зв'язок із другом, який знаходиться в іншій країні, або вивчення нової мови - усе це зараз можна зробити через мережу Інтернет. Робота з Інтернетом звичайно йде в трьох напрямках або трьох сферах: 1) бізнес, 2) освіта, 3) спілкування. Кожна зі сфер у свою чергу включає ще декілька підсфер.

Отже однією зі сфер роботи з Інтернетом є бізнес. Говорять, що в бізнесі Інтернет змінив усе. Аналітики передбачають, що використання всесвітньої мережі змінить способи, які використовують компанії задля організації своїх дій та способи, до яких вдаються споживачі задля купівлі. За короткий час міжнародна торгівля через Інтернет стала доволі великою справою. Вона приносить близько 300 мільярдів доларів щорічно і розростається швидше, ніж будь-хто міг очікувати [Campbell 2001, 46]. Використання Інтернету для організації бізнесу не є складним, і це означає, що компанія зберігає гроші та привертає більше клієнтів. Усе, що необхідно для людини - це комп'ютер із доступом до Інтернету, електронна адреса та вебсторінка. Бізнес за допомогою Інтернету більш дешевий, більш надійний та більш швидкий.

Наявність усіх цих переваг призводить до того, що все більше людей приєднуються до бізнесу через Інтернет. І, звичайно, усі ці люди для спілкування та роботи в Інтернеті потребують нових слів та висловів для позначення того чи іншого явища, процесу або предмету, тобто виникають неологізми комп'ютерної (електронної) сфери.

Неологізми у сфері бізнесу через Інтернет можна поділити на три основні групи: 1) купівля-продаж, 2) працевлаштування, 3) ділові зустрічі (переговори, конференції, наради, тощо) [Чередниченко 2003в, 198]. Представнику або торговому агенту вже непотрібно переміщатися по світу задля ведення справ, тепер у своєму розпорядженні він має Інтернет. Для позначення торгового агента, який працює в офісі маємо слово e-entrepreneur або словосполучення online entrepreneur. Сучасна техніка дає можливість працювати під час численних подорожей у будь-якому виді транспорту якщо в працівника є невеличкий портативний комп'ютер (laptop, palmtop або lunch box) - таких працівників називають road warriors.

Досить помітним є вплив інформаційної техніки на маркетинг. Мережа Інтернет створила умови для „електронної торгівлі”. Уже в 2001 році обсяг продажу через Інтернет досяг 51,3 мільярдів доларів [Keller, Berry 203, 165_166]. Електронна торгівля стала головним світовим каналом дистрибуції товарів, послуг та робочих місць, що вимагають високої кваліфікації. Такий вид торгівлі впливає не тільки на всі аспекти економічного життя, але й на сучасне західне суспільство в цілому [Drucker 2002, 3-4]. Із електронною торгівлею пов'язано кілька десятків нових словосполучень. Серед цих неологізмів можна назвати такі, що служать для позначення пошуку та купівлі товарів у мережі Інтернет (electronic shopping, Internet shopping), для введення поняття „електронні гроші” (electronic cash, digital cash, virtual money), та для позначення електронних крамниць, торговельних центрів (electronic shop, virtual store) тощо.

Другою групою у сфері бізнесу через Інтернет є працевлаштування. Завдяки появі Інтернету все менше часу витрачається на проведення різноманітних співбесід, інтерв'ю або анкетування при прийомі на роботу. Все більше ділових підприємств перетворюються на „електронних вербувальників” - e-recruiters, e-cruiters; вони підбирають собі кадри через Інтернет (кандидати надсилають на відповідні сайти свої документи і навіть співбесіди проводяться „заочно”) [Зацний, Пахомова 2001, 193].

Далі звернемо увагу на третю групу у сфері Інтернет-бізнесу - ділові зустрічі: переговори, конференції, наради тощо. Для проведення вищевказаних зустрічей бізнес-персоні непотрібно виїжджати у відрядження - можна провести, наприклад, нараду в Інтернеті (online): обговорити необхідні питання, розробити певні стратегії тощо. І тут з'являються такі неологізми як Internet time, для позначення універсальної системи часу для Інтернету (на відміну від реального часу - face time).

Розглянемо другу сферу роботи в Інтернеті - освіту, зокрема комп'ютеризовану освіту (computer-aided education). Використовуючи комбінацію „чатів” (де студенти можуть друкувати та відсилати послання негайно, щоб взяти участь у розмові), конференційних програм (таких як FirstClass або NetMeeting) та електронної пошти студенти можуть навчатися у будь-якому місці у світі, тобто мають можливість одержати високі вчені ступені „на відстані” залучившись до дистанційного навчання (distance learning). Розвинені технології дозволяють швидко отримувати та копіювати відео- та аудіо-файли, які використовуються для того, щоб урізноманітнити та вдосконалити процес навчання. Студенти також можуть використовувати Інтернет для пошуку додаткової інформації, дослідження, складання, отримання та доставки навчальних матеріалів [Campbell 2001, 46].

Викладачі вже давно мріяли про ідеальну освіту, під якою мають на увазі роботу вчителя з одним учнем (a class of one). Ця мрія, підкреслюють вчені, сьогодні здійснилася за допомогою Інтернету шляхом „кіберосвіти” - cyberlearning [Maeroff 2002, 1].

Перейдемо до третьої сфери роботи в Інтернеті - спілкування. Вище вже було зазначено, що Інтернет використовується для бізнес-спілкування або для спілкування з освітньою метою. Нижче ми розглянемо дві інші групи: 1) спілкування з друзями, 2) пошук партнера (як тільки для статевих відносин, так і для подружнього життя). Поява електронних листів призвела до утворення неологізму e-pals, який позначає людей, що спілкуються тільки за допомогою електронної пошти (e-mail) та зовсім відмовляються від „звичайних листів” (hard mail). При спілкуванні користувачі Інтернету толерантно ставляться до незначних спелінгових, граматичних або стилістичних помилок. Цю толерантність позначають стійким словосполученням grammer slack. Внаслідок того, що користувачі намагаються економити час і місце, вони випадково можуть відіслати „пустого листа” (Zen mail).

Однією з найбільш цікавих і, мабуть, найбільш незрозумілих частин Інтернет-спілкування є пошук партнерів для спільного життя. Існує багато веб-сторінок (наприклад, Matchdoctor, Matchmaker, FriendFinder), які пропонують інформацію для тих, хто шукає собі таких партнерів; на цих сторінках також існують чати, у яких користувач має можливість поспілкуватися з тією людиною, яка його зацікавила. У багатьох випадках користувачі знаходять потенційного чоловіка чи жінку, тобто можна говорити про „віртуальне кохання” (virtual love), наслідком якого може бути весілля, наприклад „весілля, що транслюється через мережу Інтернет” (webcast wedding, web wedding).

До групи новотворів, що виникли під впливом розроблення та впровадження новітніх технологій, можна віднести такі стійкі словосполучення: alpha geek, computer gap, dot bomb, dot com rage, face time, killer application (killer app), lunch box, mouse potato, smart phone, stores with doors, technology butler, teleworkaholic syndrome, virtual pet, wallet computers, word of mouse та інші.

Перейдемо до наступного соціального чинника - розвитку наук, зокрема біологічних. Відомо, що розвиток біологічних наук, особливо генної інженерії, створив можливості для одержання продуктів харчування синтетичним шляхом, тобто генетично модифікованих продуктів: Frankenstein food, gene cuisine, gene food. Одним із досягнень біотехнології є, наприклад, створення „трансгенних” рослин та живих істот (із генами вилученими з інших видів). Трансгенні рослини та тварини, раціональні основи генетики та селекції сільськогосподарських рослин і тварин, засновані на геноміці дозволяють збільшити врожайність сортів і порід, зменшити втрати від бур'янів, шкідників і хвороб [Зацний, Пахомова 2001, 90, 94]:

contraceptive corn, crazy tobacco, designer crop, gene rush, gene smog, golden rice, molecular farming, terminator seed.

Відомо, що в 90-х роках ХХ століття набула поширення практика пошуку біоматеріалів для їх використання при лікуванні захворювань. Науковці мають за мету клонування окремих людських органів та навіть людини. Разом із поняттям „клонування” (cloning) широкого розповсюдження набули словосполучення, утворені на базі саме цього поняття:

car cloning, cloning pregnancy, handmade cloning, reproductive cloning, quantum cloning, therapeutic cloning та словосполучення, пов'язані з цим поняттям: cell bank, copy cat, genetic donor та інші.

Розвиток техніки штучного запліднення обумовив виникнення поняття „виготовлення дітей” і відповідної індустрії: baby-making, baby-making industry. Також ведуться пошуки гена, що відповідає за сексуальну орієнтацію людини [Horton 2003, 404].

Ще одним із найбільш впливових чинників є мультикультуралізм англомовного суспільства та боротьба з різними видами дискримінації. Зазначимо, що Сполучені Штати часто називають „державою іммігрантів”. Це обумовлено двома основними причинами. По-перше, країну заселяли, будували та розвивали покоління іммігрантів та їхніх дітей. По-друге, навіть сьогодні Америка продовжує приймати більше іммігрантів, ніж будь-яка інша країна у світі. І це не дивно, оскільки Сполучені Штати вважаються одним із найбільш неоднорідних суспільств у світі. При цьому, ще й досі основним етносом у США вважається англо-американський етнос (Anglo_American), хоча і підкреслюється, що тільки кожний восьмий американець зазначає свої „англійські, шотландські або уельські корені” [Alba, Lee 2003, 43].

Таким чином, завдяки великому потоку іммігрантів дуже швидко змінюється етнічна та расова стратифікації суспільства. І ці зміни будуть більш значними в майбутньому. Якщо в другій половині ХХ століття населення США було на 90% „білим”, то на початок ХХІ століття американці європейського походження складали вже не більше 75% [Gore 2000, 16], спостерігається процес „коричневіння” Америки, збільшення кількості громадян латино-американського походження [Chua 2003, 209]. Очікується, що, наприклад, у 2050 році американці іспанського походження будуть найбільшою „меншиною” у Сполучених Штатах. Вони складатимуть 21 відсоток від загальної кількості населення (81 мільйон осіб), а за ними йтимуть темношкірі та складатимуть 16 відсотків [Стівенсон 1998, 16].

Американська система соціального захисту своїх громадян, підкреслюють дослідники, завжди була дискримінаційною - ігнорувала існування расових меншостей [Gordon 2003, 172]. У той же час спостерігалося пристосування торгівельних підприємств до потреб різних расових та етнічних груп. Це явище отримало назву market multiculturalism [Farrel 2003, 152]. Зміни в расовій та етнічній стратифікації суспільства та проблеми, що виникли в зв'язку з цією зміною, відображені в таких фразеологічних інноваціях:

driving while black, flying while Muslim, Generation С, hate crime, majority minority, racial profiling, shopping while black, diversity fatigue, diversity training тощо.

Поняття, відображене словом diversity у його сучасному соціально_політичному сенсі, є порівняно новим, підкреслюють вчені. Це поняття почало позначати і політичну доктрину, що пропагує необхідність створення системи „компенсаційних привілеїв” для певних соціальних категорій, що зазнали дискримінації в минулому і, що знаходяться в „непривілейованому становищі” сьогодні [Wood 2003, 5]. Це поняття, на думку деяких дослідників, перетворюється на „новітню релігію Америки” [Connerly 2002, 17], у „мантру мультикультуралізму” [Marable 2002, 9]. Хоча деякі вчені вважають, що більш точно дане поняття можна передати словосполученням ethno-social diversity [Schuck 2003, 29].

Варто констатувати, що сьогодні продовжується боротьба за рівні права в області гендерної політики. Хоча наприкінці 80-х років ХХ століття вважалося, що вже наступила епоха „пост-фемінізму”, що жінки користуються рівними правами з чоловіками [Зацний, Пахомова 2001, 106], рух жінок за рівні права з чоловіками продовжує своє існування. Про „життя” цього руху свідчать фразеологічні інновації кінця ХХ - початку ХХІ століття:

cultural feminism, glass ceiling, glass floor, glass wall, grass ceiling, mommy track, new man, new woman, silicon ceiling, the Fifth World, the Lost Sex тощо.

На думку представників феміністського руху, навіть наука є частиною тієї структури, що увічнила нерівність чоловіків та жінок, тому що протягом багатьох століть жінки були „відлучені від науки” [Gofrey-Smith 2003, 137]. Під впливом жіночого руху в більшості розвинутих країн було вжито заходів, що забезпечують жінкам доступ на ринок праці та рівний із чоловіками соціальний статус. Відбулися величезні зміни в кількісному співвідношенні чоловіків та жінок, які отримують вищу освіту. Важливо додати, що сьогодні жінки становлять більше 11 відсотків особистого складу військових сил США [Стівенсон 1998, 39].

Слід зазначити, що на зразок руху за права жінок, з'явилися рухи за права „сексуальних меншин”. Рух гомосексуалістів за свої права почався ще в 70-ті роки ХХ століття, і англійська мова поповнилася великою кількістю нових слів і фразеологізмів, що була обмежена „підпільним” світом гомосексуальних людей (...) і була в значній мірі табуйована для носіїв літературної мови [Зацний, Пахомова 2001, 110]. Проте, у 90-х роках ХХ століття більшість цих слів та словосполучень перетворилися на офіційні терміни та стали джерелом творення нових слів та стійких словосполучень: come out of the closet, gayby boom, gay identity, gay lib, gay pride, lipstick lesbian, queer nation тощо. Тим часом у боротьбу за свої права вступили бісексуали, до них приєдналися „міжсексуальні групи” - транссексуали, трансвестити - transgender movement.

Варто наголосити, що продовжується поповнення фразеології, що пов'язана з діяльністю політичних партій, особливо з виборчими компаніями (зі змінами у виборчому процесі, зі зміною поведінки кандидатів, з комп'ютеризацією виборів тощо): 911 candidate, caviar left, hard money, soft money, move the goal posts, neo-cold warrior, oppo research, push poll, smoking bed, stealth candidate тощо.

Погляди, концепції щодо соціальної стратифікації американського суспільства в значній мірі змінилися наприкінці ХХ століття. Якщо у 80-ті роки ХХ століття в США виділяли від 5 до 9 „соціальних класів” [Schaefer 1989, 115; Pessen 1988, 279], то в 90-ті роки посилюється тенденція до фрагментації суспільства на все більш дрібні групи та підгрупи, до виділення десятків класів [Labich 1994]. У той же час вважається, що значна кількість американців „переросла межі класової свідомості” і не відносить себе до жодного з класів (X class).

Заслуговує також на увагу факт соціальної стратифікації суспільства на клас заможних та незаможних: the anxious class, at-risk kids, cosmetic underclass, dumpster diver, gutter tribe, urban lumberjack, white overclass. Серед жінок також виділяють нові соціальні групи: corporate wife, scarlet-collar worker, soccer mom, waitress mom тощо.

В умовах інформаційної революції, зазначають вчені, особливо зростає кількість висококваліфікованих фахівців, які, незважаючи на те, що виконують здебільш фізичну роботу і тим самим наближуються до кваліфікованих робітників, володіють високим рівнем знань, необхідних для виконання цієї роботи [Зацний, Федоренко 2002, 44_45]: knowledge technologist, smoke jumper, white hat hacker тощо.

Серед соціальних чинників, що мають помітний вплив на інноваційні процеси у фразеологічній системі англійської мови, можна виділити вікову диференціацію англомовного суспільства. Покоління, зазначають соціологи, - це не група, а соціальна категорія, оскільки люди, які народилися в один і той же час, характеризуються „спільною темпоральною локацією в соціальному процесі” [Zeitlin 2001, 382].

Молоде покоління завжди знаходиться в центрі уваги будь-якого суспільства, що обумовлюється його „потенційною” роллю і споконвічно існуючою проблемою „батьків та дітей”. Для більш детальної номінації та характеристики молодих людей виникає все більша кількість неологізмів [Козьмик 2003, 99]. Наочним прикладом цього може служити той факт, що наприкінці ХХ століття найбільш загальним поняттям на позначення молоді віком 20-25 років виступала назва twentysomething (20-something), а вже через декілька років з'явилися синоніми-словосполучення до цього слова: Generation Ecstasy (Generation E, Gen E) - молодь Великобританії; echo boom, nexus generation - молодь Сполучених Штатів; Generation X (Gen X) > Generation Xer (Gen Xer, Xer) - покоління людей, що народилися в 70-ті роки ХХ століття; Generation Y, Net Generation (N-Gen), digital generation (Generation D), Echo Boom Generation, Bull Market Babies - люди, що народилися після 1982 року, покоління Інтернету, „цифрове покоління” тощо.

Вважається, що трагедія 11 вересня 2001 року, терористичні акти проти Америки, які призвели до загибелі тисяч людей, змінили насамперед менталітет молодого покоління, саме тому виникла необхідність для спеціального позначення людей, які народилися у період між 1978-1987 роками - Generation 9-11 [Зацний 2002б, 46].

Для позначення молоді латиноамериканського походження в США з'явилося словосполучення Generation С (С). Молодих американців, що працюють та проживають за межами Сполучених Штатів, називають Generation G (Generation Global, Gen G). Два часткові антоніми status zero generation та symbolic analysts було створено для позначення молоді, що знаходиться на межі бідності, не має освіти, роботи, перспектив та цілеспрямованої, процвітаючої молоді відповідно. Ще однієї окремою групою молоді Сполучених Штатів можна вважати тих молодих людей, які не приймають цінностей сучасного суспільства - Blank Generation.

Для позначення проміжного покоління, а саме для номінації молодих людей більш зрілого віку, які ще дуже молоді, щоб називатися „середнім поколінням”, але вже не є юними, в англійській мові виник фразеологічний неологізм middle youth [Козьмик 2003, 100].

Як показав аналіз, поколінням, що отримало поліномінаційне відображення в англійській мові, є покоління людей середнього та старшого віку, які ще й зараз знаходяться у влади: baby boom generation, sandwich generation, club-sandwich generation, silver surfers, white-collar boomers тощо. Як зазначають вчені, Америка старішає. Кількість американців старше шістдесяти років на 2030 рік подвоїться й досягне 70 мільйонів чоловік [Newman 2003, 1]. Представники суто старшого покоління також отримали декілька синонімічних назв: grey (gray) hair, grey market, grey power, grey matter, golden oldie, oldest oldie, september people, senior citizen тощо.

Таким чином, виходячи із попередньо сказаного, можна зробити висновок, що певний ряд соціальних чинників впливає на етнічну, гендерну, орієнтаційну, вікову стратифікацію суспільства; ця стратифікація у свою чергу є одним із екстралінгвальних чинників, що має значний вплив на творення і функціонування фразеологічних інновацій сучасної англійської мови.

Розглянемо наступний соціальний чинник, пов'язаний з екологічними проблемами сьогодення. Беззаперечно екологічні проблеми є досить важливим макросоціальним чинником, який впливає на інноваційні процеси, що відбуваються у словниковому складі сучасної англійської мови [Зацний, Балюта 2003, 82].

На думку багатьох вчених, у останні десятиліття виробничу діяльність людини за своїм масштабом і значенням можна порівнювати з процесами самої природи. У зв'язку з цим, облік віддалених наслідків виробничо-господарської діяльності став об'єктивно необхідним чинником існування самого людства взагалі, і саме тому екологічні проблеми стали одними з глобальних загальнолюдських проблем [Балюта 2001, 5]. Відповідно до цього, розвиток промислово-економічного комплексу повинен здійснюватись обов'язково за умов його нешкідливості навколишньому середовищу, із метою збереження природи для наступних поколінь.

Факти свідчать, що майже в кожній країні світу було прийнято багато „екологічних” законів, а в деяких країнах навіть занадто багато. Наприклад, відомо, що американські підприємці скаржаться, що майже жодна інша країна не має таких численних і суворих законів про навколишнє середовище та майже жодна країна не карає свої компанії в такий спосіб. Наочним прикладом великої кількості подібних законів може служити той факт, що в 1990 році Каліфорнія прийняла закон, який вимагає від усіх виробників випускати певний процент машин без вихлопних газів. З плином часу цей відсоток зростає (10 відсотків від усіх автомобілів у 2003 році, наприклад). До 1994 року одинадцять інших штатів уже пішли шляхом Каліфорнії в цьому напрямку [Стівенсон 1998, 112].

Необхідно наголосити, що велика кількість неологізмів виникла для позначення промислових та побутових відходів, людей, які забруднюють довкілля, наслідків забруднення. Прагнення вирішити екологічні проблеми стали джерелом для виникнення стійких словосполучень, пов'язаних із переробкою відходів та заходами, спрямованими на відродження навколишнього середовища: acid rain (yellow rain), Agenda 21, bottle bank, can bank, deep ecologist, Earth Summit, ecological footprint, greenhouse gas (GHG), light green, ozone fatigue, soil remediation, zero-emission vehicle, zero waste тощо.

Навряд чи в кого можуть виникнути сумніви в тім, що одним із головних завдань збереження довкілля є збереження видів рослинного та тваринного світу. Закон, спрямований на захист флори та фауни - Endangered Species Act, позначення якого все більше вживається в абревіатурній формі (ESA), почали також називати Noah's Ark Law [Зацний, Балюта 2003, 80]. Крім того, виникла певна кількість словосполучень та складних слів для позначення рухів за збереження тварин та рослин, та людей, що борються за їх збереження: animal lib, animal welfare, animal rightists, bioethics, eco_alarmist, ecodefender, eco-vigilant тощо.

Вчені ввели поняття biodiversity crisis, під яким мають на увазі зникнення багаточисленних видів флори та фауни [McKee 2003, 4]. Крім всім відомого поняття „види, що зникають”, набуло поширення поняття „види, кандидати на таких, що зникають” [Зацний, Балюта 2003, 80]: candidate species. Необхідно зазначити, що більшість еконеологізмів не закріплена за сферою екології, а у зв'язку з їх актуальністю вони фактично є термінами політичними та економічними й продовжують поширюватися на всі сфери англійської мови.

Суттєві зміни відбуваються в стилі життя сучасної англомовної людини, у її поведінці та світогляді, що призводить до появи численних фразеологічних інновацій, які фіксують відповідні процеси та явища в мові. Фразеологічні та лексичні новотвори виникають переважно в США, але завдяки актуальності понять, які вони позначають, не тільки для американського, а й для британського суспільства, а також завдяки своїй експресивності, вони використовуються й носіями британського варіанта англійської мови.

Соціальний чинник „зміни в сфері повсякденного життя сучасної англомовної людини” можна поділити на декілька підсекторів: дозвілля, житло, здоров'я, їжа, людина та її діяльність, масмедіа, одяг, повсякденне життя, розваги, освіта тощо.

Зупинимось на деяких із них. Перш за все важливо наголосити, що спосіб харчування є неодмінною складовою характеристики сучасних американців, свідченням чого можуть бути, наприклад, численні інновації, до складу яких входить слово food: food combining, food desert, food-in film, Frankenstein food, gene food, one-handed food, raw foodist, toy food тощо. На зміну „новій кулінарії” 70-80-х років (nouvelle cuisine) приходить словосполучення „глобальна кулінарія” - global cuisine, яка також позначається словосполученням fusion cookery. Ця кулінарія ґрунтується на змішуванні продуктів харчування, компонентів, приправ різних народів світу, на використанны різної технології приготування їжі.

Здоров'ю людини сьогодні приділяється все більше і більше уваги із-за значного його погіршення в останні десятиліття. Погіршення здоров'я людини знаходить своє відображення в новій фразеології англійської мови. У засобах масової інформації часто почали з'являтися статті, у яких мова йде про виникнення нових захворювань. Ці захворювання в основному пов'язані з негативним впливом сучасної техніки, з інтенсивним темпом життя, а також із подіями, що мають місце у світі (воєнними діями, терористичними актами, стихійними лихами тощо) [Чередниченко 2003в, 35].

Як відомо, мрією кожної людини є досягнення багатства, успіху, матеріального добробуту. Досягнення такої мети, як правило, вимагає від людини досить інтенсивного використання часу, повної самовідданості на роботі, максимального напруження фізичних та душевних сил, часто за рахунок родини, друзів тощо. Таке існування на межі стресу з багатьма неприємними подіями та ситуаціями (stress portfolio), із болісним відчуттям постійної нестачі часу (hurry sickness) [Мурко 2002, 139], призводить до виникнення різних захворювань, наприклад, хронічного захворювання грипозного характеру (chronic fatigue syndrome).

Досить популярним висловом для характеристики сучасної людини стало стійке неологічне сполучення stress puppy - людина, яка звикла вести бурхливий, енергійний спосіб життя, при цьому постійно скаржиться на стрес. Регулярні недосипання протягом робочого тижня примушують багатьох людей відсипатись на вихідних. Таких людей, що постійно не досипають описує фразеологізм sleep camels. Необхідно зазначити в цьому зв'язку, що стресовий характер життя сучасної людини перетворює сон на серйозну проблему для багатьох людей [Зацний, Пахомова, Зацна 2004]. Дослідники навіть називають сучасне суспільство „суспільством, що хворіє на сон” (sleep-sick society), вони також вважають, що у багатьох людей є „борги” щодо сну (sleep debt). Також можна говорити про існування тимчасового безсоння (situational insomnia) - безсоння, що виникає після певних стресових ситуацій у житті сучасної людини.

Зрозуміло, що напруженість життя, інтенсивність часу, проведеного на роботі, вимагає дозвілля, яке давало б змогу позбутися стресу, забути як про професійні так і інші проблеми в житті. У зв'язку з цим виникло багато неологізмів для позначення видів відпочинку, наприклад, туризму (benefit tourism, eclipse tourism, green tourism, grief tourist, intellectual tourism, labour tourist, space tourism, sun-and-sea tourism, sustainable tourism, weather tourism), пасивного та активного відпочинку (comfort TV, extreme sports, ski football, street luge, urban yoga, volunteer vacationer, white water rodeo). Як бачимо з прикладів, на активному відпочинку люди віддають перевагу тим видам спорту, які називаються екстремальними. Модність поняття „екстремальність” зумовлює його розповсюдження на інші сфери повсякденного життя. Виникає, наприклад, поняття „екстремального садівництва” (extreme gardening), тобто садівництва в екстремальних умовах.

Беззаперечно, у центрі громадської уваги завжди перебували і перебувають стосунки між жінкою і чоловіком, шлюб, родина, що є стимулом для появи фразеологічних інновацій, які слугують для позначення та характеристики зазначених стосунків: destination wedding, net nuptials, starter marriage, toxic bachelor, two-pay-check family, webcast wedding, tug of love child тощо.

Зазначимо, що активним джерелом поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови є макрофрейм одяг і стиль людини, до якого можна віднести слова та словосполучення, що позначають предмети одягу, взуття, аксесуари, стиль людини тощо. Відомо, що у багатьох країнах світу, особливо в Америці замість „формального” стилю одягу встановлюється „неформальний”, або „напівнеформальний” (тобто неофіційний одяг можна вдягати у певні дні тижня). Із заміною формального одягу на неформальний, із згодою або відмовою прийняти ці нововведення пов'язана певна кількість нових сталих словосполучень: business casual, casual Friday, dress correctness, dress-down day/Friday, dress-up Thursday, grunge dressing. Із появою нових видів одягу та взуття поширилися новоутворені слова та словосполучення для їх позначення: combats, designer jeans, Doc Martens, drop-seat pants, fuck_me heels, thigh-high тощо.

Ми живемо в епоху моди, що швидко змінюється, в епоху її нетривалості - Speed chic, оскільки ера інформації загострює наше відчуття часу [Lee 2003, 33]. Для позначення сучасної нетривалої моди по аналогії до словосполучення fast food з'явилося словосполучення fast fashion. Дослідники зазначають, що сучасна людина є споживачем „Мак-моди” - McFashion (алюзія на „Макдональдси - постачальники швидкої їжі”) [Lee 2003, 63].

Наступним соціальним чинником впливу ми вважаємо зміни в системі освіти англомовного суспільства. Під змінами ми, перш за все, розуміємо модернізацію, комп'ютеризацію системи освіти (про що вже було сказано вище). Як студенти так і викладачі/вчителі мають необмежений доступ до великого обсягу інформації, до того ж цей доступ є набагато швидшим ніж будь-коли раніше. Швидкі технологічні зміни та найповніший обсяг наявної інформації розкриває великі перспективи перед викладачами, студентами та іншими людьми, пов'язаними з процесом навчання [Technology 1999, 58]. Відомо, що існує програмне забезпечення, яке дозволяє навчати граматиці, лексиці, письмовим навичкам та навіть вимові, а також тестувати рівень отриманих знань. Спеціальне програмне забезпечення також надає студентам можливість створювати класні інформаційні листи, а також міні-газети [Robertson, Acklam 2001, 28].

Уже в 2001 році велика кількість американських коледжів пропонували віртуальні курси навчання - virtual courses. Учені вважають, що найбільш перспективними напрямками розвитку вищої освіти через Інтернет можна назвати: 1) функціонування повністю віртуальних навчальних закладів; 2) розширення віртуальної освіти за рахунок віртуальних курсів у стінах традиційних університетів та коледжів (такі навчальні заклади отримали неологічне позначення brick-and-mortal institutions); 3) запровадження віртуальних рис до звичаних університетських курсів у стінах традиційних навчальних закладів [Maeroff 2002, 2].

Варто констатувати, що одним із нововведень в американській системі освіти кінця ХХ століття є домашня освіта. У 1983 році в місті Вічіта, штат Канзас, близько 50 родин навчали своїх дітей удома, в основному з релігійних та інших особистих міркувань. Але сьогодні, після визнання судами США законності домашньої освіти, усе більше родин, які раніше користувалися послугами традиційних суспільних шкіл, переключаються на домашню освіту. В міру того, як розширюється рух за навчання дітей удома, результати досліджень свідчать, що більшість дітей, які отримали домашнє навчання, отримують високі результати на стандартизованих іспитах, добре адаптовані, успішно вчаться в коледжах [Докінз 2000, 62-63].

Як уже було зазначено вище, усе більше навчальних закладів оснащуються засобами сучасної комп'ютерної, телекомунікаційної техніки, перетворюючись у віртуальні університети (virtual university). Саме віртуальні університети здобули назву „мегауніверситетів” (megauniversities), оскільки щороку кожний із них приймає понад 100 000 студентів [Potashnik 1998, 42].

Можна говорити про те, що більшість американських законів про освіту, поширили її переваги на тих, для кого вона раніше була недоступна через бідність, расову або статеву приналежність, інвалідність чи інші обставини. Помітне місце серед цих актів зайняли „Солдатський Біль про права” для ветеранів військових сил, закони про початкову і середню освіту, про програму для бідних дітей „Швидкий старт”, „Закон про освіту для осіб з обмеженими можливостями” [Бренсон 2000, 11].

Зазначені вище та багато інших нововведень у системі освіти англомовних країн, звичайно мали вплив не тільки на життя їх громадян, але й на їх мову. У сучасній англійській мові з'явилася значна кількість словосполучень як результат цих нововведень: charter school, computer-aided education, digital gap, distance learning, “intermediate” college, magnet school, school inside school, social promotion, paper books, e-books, e-mentor тощо.

Все сказане вище дає можливість зробити висновок, що всі соціальні чинники (як макро- так мікросоціальні) мають великий вплив на формування та функціонування фразеологічних інновацій сучасної англійської мови. Аналіз різноманітних соціальних чинників впливу на мову дозволив класифікувати їх таким чином: глобалізація економічного життя та радикальні економічні зміни в країнах світу; конфронтація західних і східних ідеологій, загострення проблеми злочинності; інформаційна революція (розроблення й упровадження новітніх інформаційних технологій); бурхливий розвиток біологічних наук; соціальні явища та рухи в сучасному суспільстві; зміни у сфері повсякденного життя сучасної англомовної людини.

Дослідження показало, що не завжди можливо чітко розмежувати соціальні чинники - серед них існують „прикордонні”, тобто такі, що можна віднести до декількох груп соціальних чинників впливу на мову. На закінчення зазначимо, що всі соціальні чинники пов'язані з основними сферами людської діяльності. Тому заслуговує на уважний та детальний розгляд кожна сфера людської діяльності, адже в кожній сфері можливе формування та функціонування фразеологічних інновацій англійської мови.

1.6 Соціальна кореляція центрів фразотворчої інновації сучасної англійської мови

Відомо, що в кожній мові є слова, які найчастіше використовуються як компоненти ФО, еквіваленти яких у інших мовах не утворюють фразеологізмів [Солодухо 1977, 56]. Ці компоненти є фразотворчими центрами, навколо яких утворюється значна кількість ФО.

Фразотворчі центри можуть змінюватись на кожному синхронному зрізі - на перший план виходять одиниці, які відображають найбільш актуальні для певного періоду явища, процеси, стани тощо. Навколо зазначених одиниць утворюються цілі фразеологічні серії. Існують різні підходи щодо визначення фразеологічної серії. В.М. Телія вважає, що серія формується на основі семантично домінуючого, ключового слова [Телия 1980, 286]. Ю.А. Гвоздарєв фразеологічною серією вважає сукупність ФО, поєднаних на основі певної ознаки або ознак [Гвоздарев 1973, 44]. Але більшість авторів вважають, що серія утворюється на основі стрижневого слова.

Однак, окрім слів, що утворюють фразеологізми в певній мові і, еквіваленти яких не утворюють фразеологічних одиниць в інших мовах, існують і такі, що є фразотворчими центрами багатьох мов. Це, перш за все, стосується інтернаціоналізмів або слів, що увійшли до декількох мов із однієї мови-джерела. Явище глобалізації дало поштовх для розвитку однакових сфер життя в різних країнах, і, як результат, маємо вживання однакових (еквівалентних) слів на позначення змін, нових явищ та процесів у цих сферах.

Наприклад, на бурхливий розвиток сучасних складних технологій указує поява нових словосполучень, фразотворчими центрами яких є лексеми computer (computer fraud, computer gap, computer hip, computer junkie, computer refusenik); smart (smart drug, smart dust, smart gun, smart home, smart phone, smart pistol); dot(-com) (dot bomb, dot-com deathwatch, dot-com rage, dot snot); designer (designer beer, designer crop, designer drug, designer lager); virtual (virtual advertising, virtual community, virtual Friday, virtual manager) тощо.

На подібність проблем, явищ, процесів у різних країнах указує поява нових стійких словосполучень, центром яких виступає прикметник global (global ageing, global corporation, global cuisine, global female icon, global dimming, global government, global villager).

Стурбованість проблемою захисту та очищення навколишнього середовища відбито в нових словосполученнях, фразотворчим центром яких є прикметник green, що набуває нового „екологічного” значення (green accounting, green aid, green ammunition, green bill, green bullet, green energy, green guru, green party, green talks, green skeleton, green sweater worker, green tax, green wash).

В економічній сфері одним із центрів для створення ряду фразеологізмів стало слово golden: golden bullet, golden share, golden fleecing, golden goose, golden handshake. На інноваційний центр перетворилося слово job: first jobber, job gap, job summit, job share, job lock, job spill. Одне із ключових слів сфери політики - candidate увійшло до складу низки стійких словосполучень: 911 candidate, parachute candidate, stealth candidate, Seabiscuit candidate.

Дата теракту, здійсненого ісламськими радикалами, стала центром утворення стійких словосполучень 9/11 charity scam, 9-11 hijack cell, post 9/11 era, September 11 plot, Generation 9-11. У сферах економічного, суспільно-політичного та повсякденного життя найбільш продуктивними є іменники economy, economics (goldilocks economy, attention economics, bubble economy, experience economy, grey economy, bazaar economy, tiger economy), politics (retail politics, just-in-time politics, wholesale politics), correctness (dress correctness, political correctness, emotional correctness, gender correctness), worker (jobless worker, dog-collar worker, clockless worker, scarlet collar worker, portfolio worker), coach (career coach, health coach, life coach, trading coach), cuisine (cup-holder cuisine, deprivation cuisine, drive-through cuisine) тощо.

У суспільно-політичній сфері як і в повсякденному вжитку досить численними розповсюдженими є фразеологічні інновації, до складу яких входить соматичний компонент head: chip head, barking head, shouting head, crack head. Основними фразотворчими центрами, що є постачальниками значної кількості фразеологічних неологізмів різних сфер життя, виявилися: effect (CNN effect, Gulliver effect, house money effect, lipstick effect, revenge effect, slashdot effect, wealth effect); syndrome (economy class syndrome, Jurassic Park syndrome, Stendhal's syndrome, sudden loss of wealth syndrome, underload syndrome); journalism (civic journalism, gotcha journalism, horse-race journalism, solutions journalism, spin journalism); terrorism (acoustic terrorism, franchise terrorism, new terrorism); tourist або tourism (extreme tourism, grief tourist, intellectual tourist, narco tourism, weather tourist); generation (Generation С, Generation 9-11, 13^th generation, sandwich generation, therapy generation, Generation XL); gap (garbage gap, geek gap, gender gap, jargon gap, wealth gap), urban (urban forest, urban lumberjack, summit, urban theology, urban tribe, urban yoga) тощо.

Висновки до розділу 1

Таким чином розвиток нової парадигми наукового знання - лінгвокогнітивної - дає дослідникам можливість вирішувати проблеми, пов'язані з вивченням процесів отримання, обробки, збереження, використання, організації, накопичення структур знань. Когнітивна наука - це наука про пізнання світу, результати сприйняття світу людиною. Останні сприйняття світу відображаються в мові, яка опиняється у центрі уваги когнітивної лінгвістики. Когнітивісти розглядають мову як когнітивний механізм. Пізнавальна діяльність людини нерозривно пов'язана з роботою її свідомості, пам'яттю, емоціями, мисленням, тобто з поведінкою людини. І саме мова є частиною цієї поведінки та всієї пізнавальної діяльності.

У процесі пізнання світу у свідомості утворюється певна картина світу (із вербальною та образною складовою), яка є неповторною у кожної людини, в кожній мові. Без картини світу неможливе людське спілкування та взаєморозуміння, яке у свою чергу неможливе й без мови. Пізнання світу потребує нових мовних знаків для більш точного або повного позначення невідомого або зміненого феномена. Позначення здійснюється шляхом поповнення номінативного інвентаря не тільки лексичними, але і фразеологічними інноваціями, внаслідок чого виникає необхідність дослідження взаємозв'язку теорії фразеологічної номінації та когнітивної теорії. Цей взаємозв'язок виявляється в тому, що в теорії фразеологічної номінації одним із важливих є питання про те, яка частина знань про об'єкт отримує фразеологічне найменування.

Найбільш ідеальним об'єктом для вивчення доволі складних процесів пізнання світу, когнітивної обробки інформації у свідомості людини є фразеологія, зокрема нова фразеологія. У процесі пізнання світу у свідомості людини на перший план виходять ті чи інші образи - нові або вже закріплені пам'яттю. І саме образи, образне мислення окремої людини або цілого народу є головним стимулом для створення фразеологічних одиниць. Виражаючи абстрактне через конкретне, відокремлене через осяжне чуттєво та наочно, фразеологічні одиниці є нібито формою рефлексії навколишньої дійсності, навколишнього світу. Вони є яскравою частиною образно-номінативної картини світу.

Необхідно зазначити, що фразеологічні неологізми репрезентують, на відміну від лексичних, не повну картину світу, а її окремі фрагменти, що є актуальними для носіїв мови. Варто також констатувати, що на відміну від первинної номінації, пов'язаної з омовленням дійсності, створення фразеологічних інновацій становить собою, за деяким винятком, вторинну номінацію, при якій діяльність мовної свідомості пов'язана з уже існуючими мовними одиницями.

У лінгвокогнітивних дослідженнях неможливо не приділити увагу значенню людського чинника в процесі пізнання світу. Адже саме людина є центральним елементом цього процесу, вона є центром конструювання універсуму. Антропоцентризм пов'язаний із усвідомленням людиною себе у центрі світу. Сучасна лінгвістика також досліджує питання про міру впливу людини на мову та про вплив мови на поведінку та мислення людини, адже мова наскрізь антропоцентрична. Цю тезу можна підтвердити фактом інтенсивного поповнення новими фразеологічними одиницями тих секторів і фрагментів англомовної картини світу, що пов'язані з людиною, її діяльністю та характеристикою. Дослідження фразеологічних інновацій англійської мови дало можливість виявити основну спільну рису всіх фразеологічних одиниць - їх антропоцентризм, що виявляється у концентрації фразеологічних неологізмів навколо лексико-семантичного поля „Людина”, яке ми поділяємо на три групи: „Людина та її діяльність”, „Людина та суспільство” і „Людина та її характеристика”, кожна з яких включає декілька підгруп і має свою лексичну наповнюваність.

Формування нового фразеологізму відбувається під впливом соціального стимулу, певних соціальних чинників, зокрема тих, що мають значний вплив на формування та функціонування фразеологічних неологізмів англійської мови. Аналіз останніх дозволив виявити основні соціальні чинники впливу та розробити їхню класифікацію. Соціальні чинники впливу на формування та функціонування нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови можна поділити на такі групи: глобалізація економічного життя та радикальні економічні зміни в країнах світу; конфронтація західних і східних ідеологій, загострення проблеми злочинності; інформаційна революція (розроблення й упровадження новітніх інформаційних технологій); бурхливий розвиток біологічних наук (генетики, біотехнології, геноміки); соціальні явища та рухи в сучасному суспільстві (мультикультуралізм, фемінізм, соціальна диференціація, сексуальна революція, екологічна свідомість тощо); зміни у сфері повсякденного життя сучасної англомовної людини. Необхідно зазначити, що до кожної групи ми включаємо певні чинники, але інколи спостерігається інтегрування декількох чинників. Результатом впливу кожного чинника на мову стала поява тієї чи іншої фразеологічної одиниці.

У сучасній англійській мові існують слова, які є найбільш продуктивними центрами фраземоутворення. У кожній сфері життя є певний набір таких ядерних центрів. Наприклад, для політичної сфери характерними є лексеми politics, candidate, для економічної - economy, economics, golden, суспільно-політичної та повсякденної - green, coach, journalism, tourism, generation тощо.

Основні наукові результати розділу опубліковані в працях:

1. Антропоцентризм як одна із особливостей нової фразеології англійської мови // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. „Україна наукова 2003”. - Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2003. - С. 58_59.

2. Вплив соціальних факторів на формування і функціонування нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови // Нова філологія. - 2003. - №4(19). - С. 44-52.

3. Зміни в економічній політиці як один із соціальних факторів впливу на формування нових фразеологічних одиниць англійської мови // Матер. Міжнар. наук.-метод. конф. „Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції”. - Харків, 2003. - С. 185-186.

4. Зміни в системі освіти як один із соціальних факторів впливу на формування нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови // Матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень 2003”. Том 19. Філологічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2003. - С. 92_93.

5. Інтернет і мова: стилістика електронної комунікації // Лінгвістичні дослідження. - Вип. 2. - Горлівка: ГДПІІМ, 2003. - С. 197-204.

6. Новая лексика и фразеология английского языка, отражающая физическое и ментальное состояние человека // Нова філологія. - 2003. - №3(18). - С. 35-41.

7. Про когнітивний підхід до дослідження фразеологічних одиниць // Вісник Харків. нац. ун-ту. - 2004. - №631. - С. 92-95.

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНІСТЬ НОВОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

2.1 Проблема фразеологічної системності. Синонімічність фразеологічних інновацій

В науковій літературі з досліджень фразеології вказується на її функціонування як окремої системи мовних одиниць, відмінної від лексичної. Ми дотримуємось тієї ж точки зору, і пояснюємо це наявністю певних системних зв'язків у сфері фразеології, та певних відмінностей між лексичним та фразеологічним значенням. Під системними ми розуміємо синонімічні, антонімічні, полісемічні, омонімічні фразеологічні зв'язки, які значно відрізняються від однойменних у сфері лексики.

Поняття фразеологічних зв'язків є тісно пов'язаним із поняттям змін у фразеологічній системі. Уявлення про те, що фразеологічні одиниці в класі ідіом у сучасному стані є незмінною мовною сутністю, застиглим лексико_граматичним і семантичним утворенням, є досить неточним. Більш складне утворення, ніж слово, складена мовна номінація, утворена з різних комбінацій слів, фразеологізм є вразливим та піддається перш за все впливу з боку основної одиниці мови - слова. Слово має великий вплив на семантичні процеси у складі фразеологічних одиниць, їх граматичну структуру й мінливість [Диброва 1979, 3]. Але цей вплив має певні межі.

Найбільшому впливу підлягають фразеологічні одиниці, в яких складена номінація вмотивована словами, що входять до її складу. Причиною того, що для фразеологічних сполук мінливість є закономірною ознакою, визнається те, що до їх складу входять слова з вільним та фразеологічно зв'язаним значенням, причому цілісне значення витікає із значення окремих слів [Розенталь, Теленкова 2001, 590]. Коли внутрішні зв'язки між складовими компонентами втрачаються, ймовірність змін у складі фразеологічної одиниці значно зменшується. У зв'язку з цим, дослідники фразеології (В.В. Виноградов, О.В. Кунін) зазначають, що фразеологічні зрощення та єдності, на відміну від фразеологічних сполук, не допускають синонімічних замін компонентів, тобто однією з ознак фразеологічних зрощень та єдностей є незмінність їх лексичного складу. Однак, необхідно зазначити, що фразеологічні єдності також відносно часто зазнають змін, тому що їх значення в тій чи іншій мірі вмотивовані окремими значеннями їх складових. Варто констатувати, що фразеологічні єдності та зрощення підлягають змінам, зафіксованим узуально. На думку деяких авторів ступінь мінливості//стійкості фразеологізмів залежить від їх ідіоматичності та неідіоматичності, ступеня фразеологічності, який визначається такими чинниками як 1) зсув у значенні (переносне, метафоричне вживання) хоча б одного з компонентів фразеологізму; 2) неможливість дослівного перекладу на інші мови; 3) наявність компонентів із забутою семантикою або з архаїчними граматичними формами; 4) граматична категоріальність (роль одного члена речення); 5) втрата внутрішньої форми, тобто невмотивованість значення ФО; 6) сталість, незмінність граматичної форми у всіх компонентів ФО; 7) синтаксична немодельованість; 8) відсутність варіативності у компонентів стійкого вислову; 9) неможливість (неприпустимість) вставки будь-якого слова до даного стійкого словосполучення; 10) неможливість синтаксичних перетворень [Серебрякова 2002, 24]. Чим більше критеріїв має та чи інша фразеологічна одиниця, тим більше ступінь її фразеологічності, і тим менше ступінь її мінливості.

Стосовно нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови, ми вважаємо доцільним об'єднати всі типи фразеологічних одиниць в одну групу або систему. Причиною такого об'єднання є достатньо розпливчата межа між типами новоутворених фразеологізмів, до яких ми відносимо всі нові стійкі сполуки сучасної англійської мови. Ці стійкі сполуки ми вважаємо потенційними фразеологізмами. Як відомо, фразеологічна одиниця починається з індивідуально-авторського словосполучення. Письменник, громадський діяч або інша людина створила нове словосполучення (в усній або письмовій формі) із додатковим навантаженням. І це словосполучення неочікувано набуло розповсюдження спочатку в певному колі людей, а потім стало загальновживаним, набуло актуальності.

Якщо прослідкувати процес утворення сполук із додатковими функціями в усному та письмовому мовленні, то можна легко впевнитися, що із сотень тисяч авторських сполук лише одиниці фразеологізуються. Інші лише в потенції залишаються стійкими сполуками - до тих пір, поки неочікувано не стануть (деякі з них) актуальними, набудуть інтерес і значення [Гаврин 1972, 140], набудуть фразеологічності хоча б за одним із вказаних критеріїв. При цьому важливо зазначити, що саме з потенційних фразеологізмів народжується більшість фразеологічних одиниць, які набувають частотності вживання і фіксуються фразеологічними словниками.

Для переходу з групи потенційних фразеологізмів до суто фразеологізмів важливими є дві умови. По-перше, словосполучення повинно бути актуальним на певному синхронному зрізі. Воно повинно відображати загально значиме поняття або думку. Із цього можна зробити висновок, що найбільш продуктивними постачальниками фразеологізмів є сфери людського життя, які у певний відрізок часу набувають найбільшого розвитку.

Дослідження дозволяє зазначити, що кінець ХХ - початок ХХІ століття визначається бурхливим розвитком науки, а саме таких її напрямків як біотехнологія, генетика, геноміка, інформаційні технології. До розряду суто фразеологізмів переходять потенційні фразеологізми, пов'язані з подіями світового значення (війнами, міжнародним тероризмом, злочинністю, екологічними проблемами). Певні екстралінгвальні чинники мають великий вплив на формування та функціонування нових фразеологічних одиниць (про що було сказано у першому розділі).

По_друге, для перетворення потенційних стійких сполук на суто фразеологічні одиниці, обов'язковою є їх відмінність від інших потенційних стійких сполук словесною формою. Тобто ці сполуки можуть виділятися лаконічністю, образністю, переосмисленням значення і т.д. Все сказане вище дозволяє нам припустити, що всі фразеологічні новотвори одразу після утворення переходять до розряду потенційних, і кожна з нових індивідуально-авторських фразеологічних одиниць може зазнати змін у процесі свого закріплення в мові, у процесі сприйняття, розуміння і подальшого її відтворення іншою мовною особистістю. Частотне вживання певних форм змінених фразеологічних одиниць призводить до визнання цих форм узуальними.

У зв'язку з поняттям узуальності фразеологічних змін, і як його протиставленням поняттям оказіональності, вважаємо за необхідне зупинитися на таких поняттях, як синонімічні фразеологізми, фразеологічні варіанти та фразеологічні модифікації.

У процесі функціонування фразеологічних одиниць як особливого виду мовної системи діють дві протилежні сили розвитку: стабільності і видозміни. Однією з основних умов творення та функціонування фразеологізмів є стійкість значення та структури. Без цієї ознаки фразеологізми не можуть стати знаками мовної системи. Стійкість структури зумовлює стійкість лексичного значення і навпаки, лексичне значення передбачає стійкість структури. Протилежно діюча сила намагається урізноманітнити зміст і форму фразеологізмів, виразити те ж або подібне поняття в іншій формі: від незначних змін до повної її заміни. Ця варіація знаходить свій вияв у двох мовних явищах: варіантності та синонімії [Баран 1980, 96].

Можна говорити про існування опозиції „синонімічний фразеологізм : фразеологічний варіант”. Велика кількість вчених займалась і займається дослідженням синонімічних фразеологізмів та фразеологічних варіантів. Неодноразово були спроби надати визначення цих явищ, але всі вони не є чіткими та спільними, і підтвердженням цього є велика кількість таких визначень. До того ж, при дослідженні синонімічних фразеологізмів та варіантів, актуальною залишається проблема розмежування цих явищ.

Синонімічними фразеологізмами В.М. Телія вважає такі два звороти, які розрізняючись лексичним складом компонентів, але маючи однотипне категоріальне граматичне значення, здатні до заміни в ряді визначених синтаксичних конструкцій, не порушуючи будови цієї конструкції та її змісту [Телия 1966, 77]. Синонімічними також вважаються такі фразеологічні утворення, які характеризуються спорідненістю фразеологічних значень, але відрізняються етимологічними образами та експресивно-емоційними властивостями [Уманець, Стадник 2001, 49]. В.П. Жуков вважає однією із характерних рис синонімічних фразеологізмів їх співвіднесеність з однією й тією ж частиною мови [Жуков 1980, 116].

Фразеологічними варіантами називаються одиниці, що характеризуються варіацією таких елементів, які не змінюють семантики, валентності, образу і функціонально-стилістичної належності фразеологізмів [Баран 1980, 99]. Фразеологічними варіантами також вважають різновид фразеологічних одиниць, тотожних за якістю та кількістю значень, стилістичними функціями, одиниць, що мають спільну інваріантну лексему при частково відмінному лексичному складі, або тих, що відрізняються словоформами або порядком слів [Биренбаум, Сидякова 1988, 185].

Із наданих вище дефініцій можна зробити висновок, що дослідження розмежування фразеологічної синонімії та варіативності базуються на таких характеристиках як семантика, валентність, образ, лексичний склад, сфера функціонування.

При дослідженні явища синонімії у фразеології, важливо зазначити, що фразеологічна синонімія може бути двох видів: внутрішня (між фразеологізмами) та зовнішня (між фразеологізмами та словами). У нашому дослідженні ми зосередимося на внутрішній синонімії.

У синонімічні відношення можуть вступати фразеологізми, що, об'єднуючись у синонімічні ряди, відрізняються смисловими відтінками, емоційно-експресивним забарвленням чи належністю до певного функціонального стилю мови. Синонімічні фразеологізми виступають як дуже потужний та дійовий стилістичний засіб, оскільки за їх допомогою можна образно чи експресивно передати найтонші відтінки значення, найбільш точно охарактеризувати об'єкт відповідно до мети спілкування [Васильченко 2000, 27].

На думку деяких дослідників, розвитку широких синонімічних рядів фразеологічних одиниць сприяють тільки обмежені сфери понять - області особливо напружених почуттів, хвилювань, стану людини, суворих подій та явищ дійсності тощо [Авилиани, Ройзензон 1967, 169]. Необхідно додати, що численні фразеологічні синонімічні ряди з'являються в тих сферах людського життя, які є актуальними на той чи інший час, набувають значного розвитку та популярності, до яких залучається велика кількість людей.

Характерною рисою синонімічних фразеологізмів є близькість та спільність їх значень. При цьому варто зазначити, що повних синонімів не так уже й багато - в основному синонімам властиві певні відмінності, вони можуть частково або повністю не співпадати за лексичним складом.

У залежності від ступеня смислового зв'язку синонімічні фразеологізми можна поділити на:

1) синонімічні фразеологізми першого ступеня зв'язаності;

2) синонімічні фразеологізми другого ступеня зв'язаності;

3) синонімічні фразеологізми третього ступеня зв'язаності.

Найбільш тісний зв'язок існує між синонімічними фразеологізмами першого ступеня зв'язаності, тобто такими, що мають один або декілька спільних компонентів та аналогічну структуру [Воробйова 2000, 15]: clue stick - clue train, roach bait - brand bait, stealth fat - phantom fat; blue smoke - solid smoke, silent hunger - hidden hunger тощо.

З наданих вище прикладів видно, що у двокомпонентних синонімічних фразеологізмів спільним може бути як перший, так і другий елемент, не зважаючи на те, повнозначний він чи допоміжний (у нашому випадку атрибутивний). До того ж, залишається аналогічною структура фразеологізмів-синонімів (у наших прикладах - N + N - N + N; Adj + N - Adj. + N).

Синонімічним фразеологізмам другого ступеня зв'язаності притаманний менш тісний зв'язок. Їх характерною рисою є цілковита мінливість лексичного складу, при наявності аналогічної структури: boom car - street pounder, chip graffiti - silicon art, Delhi belly - Karachi crouch, hand salsa - keyboard plague; black tar - happy dust тощо.

У наданих прикладах спостерігається заміна обох компонентів фразеологічних одиниць. При цьому, як і в першому типі, аналогічною залишається структура. Це можна продемонструвати на прикладі таких моделей - N + N - N + N; Adj + N - Adj. + N.

Синонімічні фразеологізми третього ступеня зв'язаності мають найменш тісний зв'язок. Вони розрізняються синтаксичною структурою, лексичним складом та граматичними характеристиками: career-change opportunity - involuntary separation from payroll, gray matter - no hairs, small_world effect - six degrees of separation, air rage - disruptive passenger syndrome, man in the middle attack - TCP hijacking тощо.

У моделях синонімічних фразеологізмів зазначеної групи спостерігаємо повну лексичну заміну і повну зміну структури. Цей факт можна продемонструвати на таких моделях - Adj._{(N + V)} + N > Adj. + N + Prep. + N; Adj. + N > Part. + N; Adj._{(Adj. + N)} + N > Num. + N + Prep. + N; N + N > Adj. + N + N; N + Pre. + Art. + N + N > N_(abbr.) + N_v.

Слід сказати про те, що існують змішані синонімічні фразеологізми. Наприклад, при наявності спільного лексичного компонента, частково змінюється структура: anti-carjacker law - shoot-the-carjacker law, voice injuries - repetitive stress injuries тощо .

Враховуючи структурно-семантичний аспект дослідження синонімічних фразеологізмів, їх звичайно поділяють на одноструктурні синонімічні фразеологізми та різноструктурні синонімічні фразеологізми [Уманець, Стадник 2000, 50]. Такий розподіл фразеологічних одиниць ми вважаємо доречним і при дослідженні фразеологічних інновацій англійської мови. Отже, до одноструктурних ми відносимо такі синонімічні фразеологізми, які характеризуються однаковою структурною моделлю, при цьому може мати місце заміна лексичних компонентів: earned media - free media, ghost farmer - telephone farmer, Hey Mabel - Hey Martha, to clear up rate - to clean up rate, to put wood behind the arrow - to put skin in the game тощо. На нашу думку, одноструктурні синонімічні фразеологізми, можна поділити на дві групи: а) із спільним лексичним компонентом (animal hording - animal collecting, hurricane hour - granny hour, audio mining - audio indexing), б) із повністю зміненим лексичним складом (boom car - ground pounder, happy dust - Mexican mud, Delhi belly - Karachi crouch).

До різноструктурних ми відносимо такі синонімічні фразеологізми, які характеризуються мінливістю структурної моделі: elder orphan - orphaned senior, imagined ugliness - body dysmorphic disorder, maт-in-the-middle attack - TCP hijacking, small-world effect - six degree of separation тощо.

Наявність однакової//різної структури вказує на те, що одноструктурні синонімічні фразеологізми легко взаємозамінюються в реченні, а різноструктурні синонімічні фразеологізми мають обмежену взаємозамінюваність, і в більшості випадків їх взаємозаміна неможлива. Зазначимо, що легка взаємозамінюваність є більш характерною для синонімічних фразеологізмів першого ступеня зв'язаності.

Беручи до уваги той факт, що в синонімічних фразеологізмах спостерігається складне переплетіння сем та стилістичних елементів, зазначимо, що легкозамінюваними є одноструктурні синонімічні фразеологізми, які належать до одного функціонального стилю мови. Переплетіння сем та стилістичних елементів дозволяє дослідникам виділяти три типи фразеологічних синонімів: ідеографічні, стилістичні та стилістико-ідеографічні [Кунин 1986, 109].

Ідеографічні синонімічні фразеологізми розрізняються відтінками значення: blood diamonds - conflict diamonds, earned media - free media, faux kidnapping - consensual kidnapping, frozen smoke - San Francisco fog, laugh test - chuckle test, giggle test, guffaw test, to six down - to meet Marx, to put wood behind the arrow - to put skin in the game тощо.

Стилістичні синоніми розрізняються стилістичною приналежністю. Один член фразеологічного синонімічного ряду може бути загальновживаним, прийнятним для літературного, публіцистичного стилю, другий є розмовним, третій - сленговим і т.д. Наприклад, air rage - disruptive passenger syndrome, video pill - capsule endoscope, imagined ugliness - body dysmorphic disorder, jargon gap - jargon dyslexia, smart pills - cognitive enhancers тощо.

Стилістико-ідеографічні синонімічні фразеологізми можуть розрізнятись як семантично так і стилістично водночас: economy class syndrome - coach-seat clot, integrated math - Mickey mouse math, hurried child syndrome - superbaby syndrome тощо.

Деякі дослідники класифікують синонімічні фразеологізми за схемою, запозиченою з класифікації лексичних синонімів, хоча ця класифікація теж базується на семантико-стилістичних розбіжностях. З цієї точки зору зазвичай виділяють рівнозначні, ідеографічні та стилістичні синоніми. До рівнозначних синонімів зазвичай відносять ті фразеологізми, які мають однакове значення та функціонально-стилістичну належність. Ідеографічними синонімами вважають фразеологічні одиниці, які розрізняються лише відтінками значення. До стилістичних синонімів відносять ті фразеологізми, які розрізняються функціонально-стилістичною належністю. Беручи до уваги те, що чітку грань між вказаними типами синонімічних фразеологізмів провести можна не завжди, Я.А. Баран пропонує поділити їх на дві великі групи: 1) функціонально-стилістичні рівнозначні синоніми, 2) функціонально-стилістично нерівнозначні синоніми (із детальнішою рубрикацією в середині кожної з груп) [Баран 1980, 100_101].

Ми вважаємо доцільними розподілити синонімічні фразеологізми на групи в залежності від:

1) структури;

2) функціонально-стилістичної приналежності.

У залежності від структури виділяємо гомоструктурні (створені за аналогічної граматичною моделлю) та гетероструктурні синонімічні фразеологізми (створені за різними граматичними моделями). Серед гомоструктурних синонімічних фразеологізмів найбільш розповсюдженими виявилися бінарні (двокомпонентні) фразеологізми, утворені за такими моделями: N + N та Adj. + N: sky rage - air rage, clue stick - clue train, boom car - ground pounder; solid smoke - blue smoke, good wood - ethical wood, vertical portal - vertical community. Інколи зустрічаються полілексемні синонімічні фразеологізми аналогічної структури: to put wood behind the arrow - to put skin in the game.

Для гетероструктурних синонімічних фразеологізмів найбільш продуктивними виявилися такі кореляції:

1) кореляція: бінарний - бінарний;

2) кореляція: бінарний - полілексемний;

3) кореляція: полілексемний - полілексемний.

Для першої групи (кореляція: бінарний - бінарний) характерними моделями виявилися:

N + N - Adj. + N (peanut butter - black tar, flagship species - heroic species, brain steroid - smart drug);

N + N - Participle + N (plantation wood - managed wood, orphan patient - unattached patient, scotch hour - witching hour);

Adj. + N - Participle + N (blue smoke - frozen smoke, fuzzy math - integrated math, free media - earned media).

При цьому необхідно зазначити, що перший компонент синонімічних фразеологізмів, утворених за вказаними моделями завжди виконує роль атрибута по відношенню до другого компонента - іменника.

Фразеологізми другої групи (кореляція: бінарний - полілексемний) утворюються за різними моделями. При цьому, як і в попередній групі, перший синонім (двокомпонентний) може мати структуру N + N або Adj. + N, а до структури другого синоніма (полілексемного) можуть входити артиклі, прийменники, дієслова, прислівники, додаткові прикметники та іменники. Тобто до складу різноструктурних полілексемних синонімічних фразеологізмів можуть входити слова будь-якої частини мови. Але при цій різноманітності складових, повнозначним словом, яке несе стрижневе навантаження, залишається іменник. Як приклад можна навести такі синонімічні фразеологічні одиниці: air rage (sky rage) - disruptive passenger syndrome (N + N - Adj. + N + N), alpha girl (queen bee) - really mean girl (N + N - Adv. + Adj. + N), Nigerian scam - advance fee fraud (Adj. + N - Adj. + N + N), career-change opportunity - involuntary separation from payroll (Adj._{(N + V)} + N - Adj. + N + Prep. + N), TCP hijacking - man in the middle attack (N_(abbr.) + N_V - N + Prep. + Art. + N + N ) тощо.

Для третьої групи (кореляція: полілексемний - полілексемний), як і для другої, характерною є присутність у складі синонімічних фразеологізмів слів різних частин мови, але ці синоніми співвідносяться з однією й тією ж частиною мови. При цьому структура одного фразеологічного синоніма відрізняється від іншого: small world effect - six degree of separation (Adj. + N + N - Num. + N + Prep. + N), use by date - best by date (V + Prep. + N - Adj. + Prep + N) тощо. Важливо зазначити, що ця група синонімічних фразеологізмів є малочисленою у порівнянні з двома попередніми групами.

З точки зору функціонально-стилістичної належності, синонімічні фразеологізми можна поділити на дві великі групи в залежності від: 1) приналежності до різних шарів розмовного мовлення; 2) наявності різних відтінків стилістичного забарвлення (із подальшої рубрикацією в кожній групі). Синонімічні фразеологізми першої групи можуть бути: а) літературно_розмовні; б) нелітературно-розмовні (із подальшою рубрикацію в межах кожної групи).

При дослідженні синонімічних фразеологізмів зазначених груп вважаємо за необхідне відзначити важливість інформаційно-публіцистичного стилю у процесі творення та функціонування синонімічних фразеологізмів із тієї причини, що, по-перше, саме цей стиль є джерелом утворення фразеології, а по-друге, фразеологічні неологізми сучасної англійської мови набувають актуальності, розповсюдження саме завдяки своїй появі в друкованих засобах масової інформації, тобто газетно-інформаційний стиль є каналом розповсюдження двох зазначених вище типів синонімічних фразеологізмів.

Вказаний вище розподіл на літературно-розмовні та нелітературно_розмовні синонімічні фразеологічні одиниці є в певній мірі умовним, у зв'язку з відсутністю стабільності в стилістичних відмінностях, адже, наприклад, сленгові одиниці застарівають і переходять до розряду літературно-розмовних одиниць тощо.

Синонімічні фразеологізми другої групи можуть бути: а) позбавлені конотації (нейтральні); б) мати грубу конотацію (грубі); в) мати жартівливу конотацію (жартівливі); г) мати фамільярну конотацію (фамільярні) тощо: rain dance, sad grad, oxygen bar; bootie called, contest pig, gutter bunny; idea hamster, joy-to-stuff ratio, packet monkey; salad dodger, gorilla snot, ball around.

До грубих синонімічних фразеологізмів зазвичай відноситься свого роду табуйована лексика, тобто слова, вживання яких заборонене або обмежене під впливом екстралінгвістичних чинників [Розенталь, Теленкова 2001, 548]. Табу можна визначити як певну форму моралі. Поняття табу є тісно пов'язаним із поняттям „евфемізм”. Під евфемізмами розуміють емоційно нейтральні слова або вислови, що використовуються замість синонімічних слів чи висловів, які є непристойними, згрубілими або нетактовними [Кацев 1988, 18], або заміну табуйованого слова загальноприйнятим. При цьому, якщо раніше евфемізми базувалися на забобонах, то на сучасному етапі їх основою є соціальні та етичні стандарти поведінки.

Метою евфемізму є зробити певне поняття більш приємним, ніж воно є насправді [Leech 1974, 53]. Евфемізми дуже розповсюджені в соціально_політичній лексиці. Так слово asset набуло значення „weapon of unparalleled destructive capacity”, вторгнення США в Панаму в грудні 1989 року іменувалось „операцією” (operation) [Safire 1990, 10]. Американський вчений У. Лутц визнавав, що для відбиття поняття „звільнити (працівника)” ніколи не вживаються „прямі” слова lay off, fire, замість них використовують евфемізми select out, release, non-renew. Як евфемізм часто використовується наукове поняття, тому що воно є менш знайомим і здається менш грубим або образливим. Відомо, що як евфемізм, так і первинний фразеологізм можуть співіснувати в мові. При цьому є постійна необхідність пошуку, формування нових евфемізмів, тому що через певний (короткий) відтинок часу евфемізм набуває такого тісного зв'язку зі своїм джерелом, що його починають асоціювати з ним та вважати таким само грубим, образливим тощо.

До табуйованої лексики відносять слова пов'язані зі смертю, статевими відносинами, сексуальними меншостями, ми, у свою чергу, додамо, що на даний час табуйованими є слова та словосполучення, пов'язані з певними світовими подіями: війнами (наприклад, із війною між США та Іраком після терористичних актів 2001 року), тероризмом тощо. Велика кількість евфемізмів в останні десятиліття виникла в мові політики. Це підтверджує думку вчених про те, що саме в останній час, як ніколи раніше, в політиці мова використовується „не тільки як інструмент формування та вираження думки, але і як спосіб її приховування...” [Белова 1998, 179]. Відомо, що наприкінці кожного року, певні лінгвістичні заклади проводять опитування населення щодо необхідності заборони вживання деяких слів англійської мови. Результатом цих опитувань є складання списків заборонених або не бажаних до вживання слів (Lists of banished words).

Причини для внесення того чи іншого слова або словосполучення до таких списків є або індивідуальними (такі, що викликали певну неприязнь у окремої людини до того чи іншого слова/словосполучення), або колективними (такі, що викликали неприязнь до того чи іншого слова/словосполучення в певної групи людей - спільноти, народу тощо). Причому бажання заборонити певні слова може бути викликане не тільки їх грубістю, вульгарністю, некоректністю але й тим, що ці одиниці вже мають аналог у мові й тому, на думку деяких респондентів, є зайвими. Наприклад, companion animals = pets, homeland security = national security тощо.

Відразу може викликати також надмірне вживання тієї чи іншої одиниці, особливо якщо така одиниця пов'язана з неприємними світовими подіями (smoking gun, shock and awe, weapons of mass destruction). Неприязнь також можуть викликати абсурдні за значенням словосполучення: captured alive (адже і так зрозуміло, що упіймати можна тільки живу людину, а не мертву), untimely death (смерть ніколи не може бути вчасною), mental mistake (кожна помилка є внутрішньою, тобто такою, що проходить через свідомість); словосполучення, що позначають нереальні предмети або явища (sweat like a pig).

Існування жартівливих синонімічних фразеологізмів пояснюється несерйозним відношенням професіоналів у певній сфері до дилетантів у цій сфері. Дуже часто це стосується сфери інформаційних технологій, у якій можна спостерігати появу професіональних програмістів, веб-дизайнерів та звичайних користувачів (юзерів).

Фразеологізми можуть утворювати синонімічні ряди з однією домінантою. При цьому під домінантою ряду розуміють те слово або фразеологізм, які в найбільш чіткій та безпосередній формі пов'язуються з основною ознакою, що було покладено в його основу, і які менш за все перевантажені додатковими асоціаціями [Авилиани, Ройзензон 1967, 164].

Домінантність може розглядатися з семантичної та стилістичною точки зору. Тому домінантою ми вважаємо нейтральну в стилістичному відношенні фразеологічну одиницю з найбільш загальним значенням. Виявлення домінанти за різними підходами (із семантичної або стилістичної точки зору), інколи призводить до виділення двох домінант, одна з яких є нейтральною в стилістичному відношенні, інша - має найбільш загальне значення.

Фразеологізми, які входять до певного синонімічного ряду, зазвичай співвідносяться з однією частиною мови і виконують роль того ж самого члена речення, що і домінанта. Не можна вважати синонімічними фразеологізмами одиниці, що відносяться до різних структурних типів. Тобто не можна вважати синонімічними фразеологізмами, наприклад, субстантивний фразеологізм та ад'єктивний фразеологізм.

Синонімічні фразеологізми можуть розрізнятися за характером синтаксичних зв'язків. Заміна одного фразеологічного синоніма іншим залежить: 1) від структурної організації, будови фразеологізмів, які вступають в синонімічні відносини; 2) від міри семантичної близькості фразеологічних зворотів; 3) від властивості фразеологізмів мати при собі однакове лексичне оточення і вживатися в одній загальній конструкції; 4) від характеру співвідносності синонімічних фразеологізмів із однією й тією ж частиною мови; 5) від стилістичної співвідносності синонімічних зворотів та їх емоційного забарвлення [Уманець, Стадник 2001, 50].

2.2 Варіантність та модифікативність як один із механізмів формування фразеологічних інновацій

Як вже було зазначено вище, поняття синонімічного фразеологізма є тісно пов'язаним із поняттям фразеологічного варіанту. Останнє застосовується в дослідженнях із фразеології по відношенню до різних мовних явищ: від компонентів фразеологічних одиниць, що можуть заміщати один одного у складі фразеологізмів, до оказіонального, індивідуально_авторського вживання фразеологічних одиниць. Ми дотримуємося думки про необхідність розмежування узуального та оказіонального вживання фразеологічних одиниць, узуальних та оказіональних змін у складі фразеологічних одиниць.

Під узуальними змінами у складі фразеологічних одиниць ми розуміємо частотні, загальновживані, зафіксовані словниками форми однієї й тієї ж фразеологічної одиниці. Під оказіональними ми розуміємо індивідуально-авторські, не частотні, одиничні, не зафіксовані словниками зміни у складі фразеологічних одиниць. Таким чином, узуальними ми вважаємо фразеологічні варіанти, а оказіональними - фразеологічні модифікації. Про фразеологічні варіанти йде мова тоді, коли допустимі формальні зміни фразеологізмів, при яких зворот не втрачає свого фразеологічного значення [Пташник 2001, 116], а також тоді, коли фразеологізми мають аналогічну структуру, однакове значення, спільні ознаки, легко взаємозамінюються в будь-якому контексті.

При наявності декількох варіантів однієї фразеологічної одиниці утворюється варіантний ряд або більш складна фразеологічна парадигма, усередині якої не завжди виділяється основний варіант. Наголосимо, що існують різні варіантні фразеологічні ряди. У залежності від типів змін фразеологічні варіанти зазвичай поділяють на лексичні, морфологічні та синтаксичні (В.І. Зимін, В.М. Телія), деякі дослідники додають до них фонетичні, орфографічні, квантитативні (Я.А. Баран), позиційні, змішані та пунктуаційні (Я.Г. Біренбаум, Н.М. Сидякова).

Розподіл фразеологізмів на такі групи є пов'язаним із поняттям нарізнооформленості цих одиниць. Нарізнооформленість полягає в тому, що складові фразеологічних одиниць є окремими словами, співпадають із певними словами або мають оформлення слів. Існують узуальні та оказіональні показники нарізнооформленості фразеологізмів. Як уже зазначалося раніше, узуальність фразеологічних одиниць виявляється в існуванні фразеологічних варіантів, а оказіональність - у існуванні фразеологічних модифікацій. Отже, нарізнооформленість фразеологізмів з точки зору узуальності може стосуватись їх лексичних, морфологічних, синтаксичних особливостей.

Аналіз фразеологічних інновацій англійської мови дозволяє виділити такі типи фразеологічних варіантів:

1) лексичні (fusion cookery - fusion cuisine; parachute kids - parachute children);

2) морфологічні (dog watching TV - dogs watching TV; to put skin in the game - putting skin in the game);

3) квантитативні (gaming and leisure industry - gaming industry; work-life balance - work-and-life balance);

4) графічні (white coat effect - white-coat effect; left coast - Left Coast);

5) змішані (“Chateau garage” wine - garage wine).

Інколи зустрічаються стилістичні варіанти фразеологічних одиниць, але вони не є частотними, тому ми не включаємо їх до нашою класифікації.

Розглянемо окремо кожен тип фразеологічних варіантів.

Лексичні варіанти - це варіанти з різним лексичним складом. Тобто вони виникають при зміні лексичного складу фразеологічної одиниці. Важливо зазначити, що лексична варіантність фразеологізмів, у порівнянні з іншими типами варіантності, у найбільшій мірі відображає специфіку складеного знаку, де при збереженні його повної тотожності може бути проведена заміна цілого компонента [Диброва 1979, 144]. Згідно В.І. Зиміна, можуть мати місце два види змін лексичного складу фразеологізму: заміна одного або декількох компонентів фразеологізму та зміна кількості компонентів фразеологізму [Зимин 1972, 79], тобто в першому випадку мова йде про якісні зміни, а в другому - про кількісні зміни у складі фразеологізму. На підставі отриманих даних, вважаємо доцільним до лексичних віднести тільки якісні зміни, а кількісні зміни визначити як квантитативні та виділити їх в окремий тип.

Отже, лексичні варіанти можуть базуватися на:

1) варіюванні компонентів, що є синонімами в їх вільних значеннях;

2) варіюванні компонентів, що належать до одного семантичного ряду (поля).

Зазвичай вважають, що саме мовні синоніми, тобто ті, що є синонімами в їх вільному значенні, служать системною базою для лексичного варіювання фразеологічних одиниць. На наш погляд, найбільш частотними при формуванні лексичних варіантів фразеологічних одиниць є компоненти другої групи. Ці слова-компоненти зазвичай пов'язуються між собою гіперо_гіпонімічними відносинами. У зв'язку з цим, важливо зупинитися на такому понятті як „хибні синоніми” (або псевдосиноніми), адже саме синоніми цього типу знаходяться в гіперо-гіпонімічних відносинах.

Хибні синоніми - однополеві категоріально ідентичні слова, що називають різні класи предметів. Хибні синоніми є найменуваннями предметів, які характеризуються спільністю істотних ознак, та виражають поняття, що з точки зору обсягу значення є підпорядкованими (родове та видове поняття) або співпідпорядкованими (види одного роду). Зазначимо, що, якщо стосовно лексики хибні синоніми при функціонуванні можуть бути взаємозамінюваними тільки в окремих випадках або зовсім взаємонезамінюваними, то для фразеологічних одиниць такі особливості не є суттєвими. Хоча на лексичному рівні різниця між синонімом із більш широким та синонімом із більш вузьким значенням грає значну роль, на фразеологічному рівні у складі фразеологічних варіантів вона не є важливою. Саме хибні синоніми є найбільш частотними джерелами утворення лексичних варіантів фразеологічних інновацій англійської мови, при цьому їх гіперо-гіпонімічні відношення не змінюють значення фразеологізму.

Отже, як вже було зазначено, лексичні заміни можуть базуватися на варіюванні компонентів-синонімів. Як приклад можна навести такі фразеологізми: barrel kids - barrel children, boat kids - boat children, throwaway kid - throwaway child, trophy kid - trophy child; shock therapy - shock treatment; smart gun - smart pistol тощо. Як видно з цієї групи прикладів, основними моделями формування цих одиниць є N + N та Adj + N, причому перший компонент фразеологічної одиниці є атрибутом для другого компонента і залишається незмінним; варіюється другий компонент, представлений словами, що є синонімами у вільному значенні. Надамо інші приклади: quarterlife crisis - mid-twenties breakdown; video pill - camera pill; extreme fighting - ultimate fighting; Web wedding - Net nuptials; zip code marketing - postal code marketing. Характерною особливістю другої групи прикладів є можливість змін першого компонента, при наявності аналогічних структурних моделей, а саме - N + N та Adj. + N.

Група лексичних варіантів фразеологічних одиниць, що утворюються за допомогою хибних синонімів може бути проілюстрована такими прикладами: a) dress down day/Friday; fusion cuisine/cookery; helicopter parent/mother/mom/dad; boat people/refugees; bait vehicle/car/truck; liberation theologian/priest; man in dark/grey suits; math/algebra lite; secret/mystery shopper; tobacco/cigarette science; б) scotch/sherry hour; rate; dog that caught the car/truck/bus. Змінювані компоненти групи „а” співвідносяться як родо-видові поняття, перші з них мають більш широке значення, другі - більш вузьке. У групі „б” компоненти фразеологічних одиниць співвідносяться як видові поняття одного роду. Із погляду на те, що родо-видові та видові складові лексичних варіантів фразеологізму не впливають на його значення, вони можуть легко взаємозамінюватись у реченні.

Морфологічні варіанти виникають у результаті різноманітних змін фразеологічної одиниці в межах форми компонентів, словоутворювальних трансформацій компонентів тощо при збереженні лексичного і категоріально_граматичного значення фразеологічної одиниці [Зимин 1972, 80]. У залежності від типів змін компонентів фразеологічної одиниці виникають різноманітні морфологічні варіанти. Зміни можуть стосуватися фразеологізмів різних структурних типів: субстантивних, ад'єктивних, дієслівних. У їх складі можна спостерігати зміни форм іменника, прикметника, займенника та дієслова.

Серед змін пов'язаних із іменником зазвичай виділяють зміну числа іменника, додавання або вилучення артиклю, заміну артиклю детермінативом (займенником), заміну повнозначного іменника демінутивом та інші.

Морфологічні зміни словоформи іменника - вживання іменника у множині чи навпаки - залежать від оточення фразеологічної одиниці, її зовнішнього контексту, від слова до якого безпосередньо відноситься фразеологічна одиниця [Алехина 1979, 130]. Морфологічний варіантний ряд може складатися з фразеологізмів, компоненти яких відрізняються категорією числа, тобто формою однини та множини: paper road(s), office creeper(s), nerd bird(s), hurried child(ren), dog(s) watching TV. Спочатку ці компоненти відображають кількісні відносини між дійовими особами, але з плином часу одна з форм може набути узагальненого значення та почати вживатися незалежно від її оточення, від кількості учасників дії. Тобто можна констатувати той факт, що морфологічні зміни в області категорії числа виникають на основі змін зовнішнього контексту, але у процесі фразеологізації зв'язки фразеологічної одиниці поступово втрачаються і фразеологічні варіанти представляються нейтралізованими за значенням формами числа.

Морфологічна варіантність може також спостерігатися у тому випадку, коли іменник у називному відмінку замінюється на іменник у родовому відмінку і навпаки. Цим змінам підлягає іменник, що виступає в ролі препозитивного означення. Обидва варіанти таких фразеологічних одиниць є повністю семантично тотожними. Наведемо приклади стійких словосполучень, що можуть зазнавати морфологічних змін зазначеного типу: Bill Gates tax, Dorito syndrome, Beowulf cluster; lad's mag, Sturgeon's law, helper's high, Hanlon's Razor, Stendhal's syndrome.

They call it 'Stendhal's syndrome' because the 19th-century French novelist is said to have been the first to write about the disorientation some tourists experience when they encounter masterpieces of the Italian Renaissance.

(The Tallahassee Democrat, September 1, 2002).

A team of Italian medical researchers has labeled the temporary amnesia and disorientation of these patients 'The Stendhal Syndrome' after the French novelist and writer whose real name was Marie Henri Beyle (1783-1842). For decades, the malaise was known as the 'tourist disease.' Stendhal, visiting Florence for the first time in 1817, suffered a mild attack of the madness.

(Chicago Tribune, September 7, 1996).

Одним із типів морфологічних варіантів фразеологічних одиниць, зафіксованих словниками, вважають вживання іменника з нульовим, означеним або неозначеним артиклем у межах однієї й тієї ж фразеологічної одиниці. При цьому важливо зазначити, що наявність того чи іншого типу артиклю не є суттєвою і не змінює семантики цієї фразеологічної одиниці. Припэстимо, що вилучення артиклю (або вживання нульового артиклю) має на меті тільки економію часу і може бути характерним для розмовного чи сленгового варіанту фразеологічної одиниці. Дослідження нової фразеології сучасної англійської мови показало, що такий тип морфологічних варіантів фразеологізмів як заміна, додавання або вилучення артиклю у складі фразеологізму не є частотним - було виявлено тільки кілька одиничних прикладів: to open (the) kimono, off (the) grid, to wave (a) dead chicken. Теж саме стосується і заміни артиклю іншими детермінативами. Нами було виявлено тільки один приклад такої заміни: to put skin in the game - to put some skin in the game, у якому нульовий артикль замінюється неозначеним займенником some. Важливо констатувати, що частотних змін набуває артикль, що відноситься до всієї фразеологічної одиниці, а не до певного компонента в її складі:

Recent instances of enormous jury awards have served as a forceful reminder that a lottery mentality is pervading our society.

(The Columbus Dispatch, October 15, 1995).

Charles Cella, the track's president, says he finds the bet “slightly less odious” than other exotics, such as the exacta and trifecta, though he laments that it reflects what he calls a “nationwide lottery mentality”.

(The New York Times, September 26, 1995).

The American dream, of working hard and getting ahead, is starting to succumb to that same lottery mentality my mother saw hurting Mexico's economy.

(The Baltimore Sun, October 17, 1995).

У наданих прикладах із фразеологічною одиницею lottery mentality спостерігаємо варіювання неозначеного артиклю: 1) використання неозначеного артиклю з додаванням прикметника; 2) використання вказівного займенника that з універсальним займенником same.

There is a triumphalist whiff of testosterone in the air -- the toxic bachelor, formerly known as the cad, the rake, the bounder and the ladykiller, is back in town.

(Independent on Sunday, January 6, 2002).

Carrie's brother Peter (John Barrowman) is an attorney whose glamour-boy aura and family mystique obscures his professional achievements. His best friend, Gil Chase (Justin Lazard), is a sleazy, love-'em-and-leave-'em stockbroker, accurately described in the pilot as a “toxic bachelor”.

(Newsday, September 3, 1995).

Приклади з фразеологічною одиницею toxic bachelor підтверджують можливість вживання з певною фразеологічною одиницею як означеного, так і неозначеного артиклю.

Зазначені вище типи морфологічних змін стосуються іменників, але змін можуть також зазнавати і прикметники. Одним із типів таких змін дослідники вважають заміну прикметника позитивного ступеня на прикметник порівняльного ступеня. Це стосується компаративних фразеологічних одиниць. Відомо, що у фразеологізмах цього структурного типу прикметники в суперлативі не вживаються, компоненти-прикметники вживаються тільки в позитивному та порівняльному ступені. Але в більшості випадків у складі фразеологічних одиниць формоутворюючі суфікси та аналітичні конструкції, призначені для формування порівняльного ступеня, не реалізують своє значення, і тому обидві форми прикметника починають функціонувати паралельно та є взаємозамінюваними.

Необхідно зазначити, що такий тип морфологічного варіювання не є типовим для новоутворених фразеологічних одиниць, тому що в порівнянні з утвореними раніше фразеологізмами, структурна модель створення фразеологізмів типу (as) Adj. + (as) Adj. не є продуктивною в сучасній англійській мові, що підтверджує проведене нами дослідження.

Зміна займенника може бути обумовлена складом фразеологічних одиниць, в яких є змінні компоненти (альтернанти), наприклад, компоненти one's, somebody's та oneself. Альтернанти можуть замінюватись іншими займенниками, іменниками або словосполученнями у відповідності до вимог мовленнєвої ситуації [Кунин 1986, 277]. Розглянемо як приклад фразеологічну одиницю to drop one's pants (знижувати ціну на товар для завершення продажу). У залежності від контексту, від дійової особи ця фразеологічна одиниця може мати такі варіанти: to drop my pants, to drop your pants, to drop his pants, to drop her pants при наявності однієї дійової особи та to drop our pants, to drop your pants, to drop their pants при наявності двох або більше дійових осіб.

The Burn Artist is expecting to close a sale of an e-shop merchant system. It will be an enterprise-wide sale, thousands of seats. He is going to drop his pants from $15 million to $10 million to make the close.

(www.logophilia.com, 2004).

Додатковими прикладами фразеологізмів із змінним компонентом можуть служити такі одиниці: to clean up one's act, to get one's act together, to hang noodles on somebody's ears, to shoot oneself in the foot, to lose one's bottle, to pop one's clogs тощо. Зазначені приклади дозволяють нам припустити, що такому виду морфологічних змін піддаються в основному дієслівні фразеологічні одиниці. При цьому необхідно зазначити, що особливістю фразеологізмів to clean up one's act та to get one's act together є те, що змінний компонент one's може співвідноситися не тільки з живою, але й з неживою істотою (наприклад, стосовно різноманітних закладів та організацій):

Which raises the question - how much do new Mexicans really want to get their act together?

(The Economist, January4, 1997).

The factory must clean up its act and treat its employees better.

(www.infoplease.com, 2004).

The new administration is still getting its act together.

(www.infoplease.com, 2004).

Морфологічні зміни також торкаються і дієслів-стрижневих компонентів дієслівних фразеологічних одиниць. Одиниці цього структурного типу зазнають змін у залежності від контексту, форм оточуючих одиниць на рівні речення, віднесеності речення до об'єктивної дійсності тощо. Зміни можуть спостерігатися в межах кожної дієслівної категорії, а саме: категорій часу, способу, особи, числа, стану, аспекту, кореляції. Дослідження показало, що дієслова можуть також набувати неособових форм - інфінітива, герундія, дієприкметника.

One of my best couriers got 'doored' by a lady in a beige Mercedes,' said Mr. Pillor, who has about 60 messengers under his command. 'She got a bump but she got revenge. She ran her house keys over the nice, new paint.

(The New York Times, March 22, 1992).

[MS-DOS was] crufted together in 6 weeks by hacker Tim Paterson...who is said to have regretted it ever since.

(www.logophilia.com, 2005).

“He is always pushing the envelope”, says Iraqi specialist Bara.

(US News And World Report, September 16, 1996).

When it first came out it used to be really confusing. You used to go into lessons and think, 'Right, I've swiped in, do I need to swipe out?' In the double period you used to swipe in, swipe out and swipe in again -- really confusing.

(The Times Educational Supplement, June 8, 2001).

Необхідно зазначити, що дієслова у складі кожної окремої фразеологічної одиниці можуть набувати змін певних форм. Тобто дієслова тільки деяких фразеологічних одиниць можуть змінюватися за всіма дієслівними категоріями. Зазвичай кожний окремий фразеологізм характеризується змінами форми дієслова тільки за деякими категоріями. Наприклад, одна група фразеологічних одиниць не вживається в пасивному стані (to come out of the closet, to pink slip, to have two commas, to die a hero, to drop one's pants), інша - у контініусі (to meet Marx, to six down) тощо.

Квантитативні варіанти - варіанти з різної кількістю складових, утворені шляхом вилучення або додавання компонентів. Тобто цю групу варіантів можна поділити на дів підгрупи:

1) варіанти з вилученням окремих елементів (скорочені варіанти);

2) варіанти з додаванням певних елементів (розширені варіанти).

До змін шляхом додавання найбільш схильними є двокомпонентні фразеологічні одиниці, а шляхом вилучення - полікомпонентні фразеологічні одиниці, хоча це і не є обов'язковим, а є результатом того, що серед новоутворених фразеологічних одиниць більшу частину складають двокомпонентні одиниці, які можуть розширити свій склад але не можуть зменшити, адже тоді вони перейдуть із розряду фразеологізмів у розряд слів.

Прикладами квантитативних фразеологічних варіантів, утворених шляхом вилучення елементів, можна вважати: natural desire lines - desire lines, fresh food desert - food desert, Hispanic epidemiological paradox - Hispanic paradox, Latino epidemiological paradox - Latino paradox, imagined ugliness syndrome - imagined ugliness, therapy generation - rehab-and-therapy generation. Прикладами квантитативних фразеологічних варіантів, утворених шляхом додавання елементів, є: phone neck - cellular phone neck, to put wood behind the arrow - to put more wood behind the arrow.

Із додаванням компонентів значення фразеологізму може конкретизуватись, а з вилученням - узагальнюватись. Наше дослідження показало, що найбільш частотними є варіанти, утворені шляхом вилучення компонентів. Вилученим компонентом зазвичай є прикметник. Таке вилучення компонентів зі складу фразеологічних одиниць може мати декілька причин. Однією з причин можна вважати звичайну економію часу в процесі говоріння. Іншою причиною скорочення фразеологічних одиниць можна вважати необхідність вилучення зайвих компонентів. Це явище - наслідок семантичної надлишковості, яка обумовлена тим, що „одній одиниці смислу (плану змісту) ідіоми можуть відповідати два та більше лексичних компонента, що є одиницями плану вираження ідіом” [Вакуров 1983, 142-143].

Причиною скорочення фразеологізму може також бути прагнення мовця до економного використання мовних зусиль та засобів. Економія як лінгвістичне явище передбачає таке використання засобів в актах комунікації, яке може призводити до економії часу при вимові, місця при письмі та скорочує процес взаємопорозуміння. Тенденція до економії може бути обумовлена прагненням людини до вдосконалення мовних форм із метою зменшити витрати розумової та фізичної енергії при обміні інформацією [Шаповалова 2001, 175]; ідеєю створення універсальної мови, проблемами машинного перекладу, впровадження математичних методів у лінгвістиці і навіть людської лінощі [Велика 2004, 115]. Економія мовних зусиль найбільш характерною є для тих сфер комунікації, які охоплюють значну кількість учасників та значну кількість зворотів, що є відомими та актуальними.

Інколи зі складу фразеологічної одиниці вилучаються компоненти, що обмежують метафоричний перенос значення на більш широке коло предметів та явищ. Вилучення певних компонентів фразеологізму призводить до узагальнення його значення і, як наслідок, можливості його включення в більш широкий діапазон контекстів.

Як уже зазначалося раніше, протилежне вилученню компонентів є явище додавання компонентів до складу фразеологічної одиниці, яке проявляється в додаванні факультативних елементів. Це явище пояснюється бажанням мовця або ситуативною необхідністю конкретизувати фразеологізм у мовленні.

Значну групу, за нашими спостереженнями, утворюють графічні варіанти, тобто варіанти фразеологічної одиниці, що мають різне графічне оформлення. Цей тип може бути представлений варіантами з такими модифікаціями:

1) написання компонентів фразеологізму окремо, разом чи через дефіс (Wal-Mart effect - WalMart effect, chief table pounder - chief table-pounder, dead cat bounce - dead-cat bounce);

2) написання компонентів із малої чи великої літери (cube farm - Cube Farm, blue goo - Blue Goo, slow food - Slow Food);

3) написання компонентів у лапках або без них (active ageing - “active” ageing, open collar worker - “open collar” worker, patriot hacker - “patriot” hacker);

4) додавання інших літер, вилучення існуючих літер або заміна існуючих літер на інші в складі слів-компонентів (entry lux - entry luxe, Matzoh Ball - Matzo Ball, yuck factor - yuk factor);

5) використання декількох елементів одночасно (dark-side hacker - “dark side” hacker, six degrees patent - “Six Degrees” patent, active aging -“active” ageing).

Стосовно першої групи графічних варіантів необхідно зазначити, що різному написанню можуть підлягати як усі компоненти, так і окрема їх група (початкові або кінцеві слова): man in the middle attack - man-in-the-middle attack, cookie jar accounting - cookie-jar accounting, insider nontrading - insider non-trading.

Велика літера та лапки використовуються для привернення уваги читача до фразеологічної одиниці зокрема та всього тексту в цілому. До того ж, автор вдається до прийому використання великих літер для надання особливої важливості та додаткового емоційного забарвлення повідомленню.

Використання великої літери може бути зумовлене бажанням адресата щось виділити, підкреслити, наголосити на своїй думці. Отже наявне розширення трактування орфографічних правил як „авторської” орфографії. У таких випадках велика літера виступає носієм суб'єктивно-оцінної семантики і може виражати як позитивне, так і негативне конотативне значення. У текстах, які обслуговують сферу політики, велику літеру вживають доволі часто. Їй властива емотивна функція, оскільки за допомогою великої літери адресат виразно експлікує власне бачення й оцінку певних політичних подій, а також експресивна: автори різного типу політичних статей, гасел, передвиборчих плакатів та листівок ставлять перед собою мету не тільки інформувати читача, а й вплинути на нього, викликати певні емоції і тим самим привернути його увагу до певної партії, угруповання або політичної особи. У політичних текстах використання великої літери найчастіше пов'язане з інтенціями мовця виділити ключові слова в повідомленні [Куценко 2003, 192]. Лапки ж, у свою чергу, використовуються для констатації новоутворенності фразеологічної одиниці.

На вилучення деяких літер слів-компонентів фразеологізму впливає вимова, тобто вилучаються ті літери, що не вимовляються. Таке вилучення є результатом сучасної тенденції до спрощення мови, за принципом „як вимовляю так і пишу” або „як чую так і пишу”.

Змішані варіанти - це поєднання різних типів змін в одній фразеологічній одиниці. Найчастіше змішані варіанти з'являються як результат поєднання квантитативних або графічних змін з іншими типами змін.

Надамо декілька прикладів на підтвердження існування змішаних варіантів фразеологічних одиниць:

Із наданого прикладу видно, що фразеологізми ряду 1 - це квантитативні варіанти, ряду 2 - лексичні варіанти, ряду 3 - лексико_квантитативні варіанти.

Фразеологізми цього прикладу є квантитативно_графічними варіантами.

Третій приклад вказує на можливість існування як лексичних (ряд 1) та графічних (ряд 2) варіантів, так і лексико-графічних варіантів (ряд 3).

Необхідно зазначити, що в будь-якому випадку, незалежно від типу варіантних перетворень фразеологічна одиниця зберігає співвіднесеність із вихідним фразеологізмом. У цьому зв'язку, при дослідженні фразеологічних варіантів постає проблема визначення первинного та вторинних варіантів (або вихідного та похідних варіантів). У нашій роботі основним критерієм розмежування первинного та вторинних варіантів є часовий чинник, тобто відправним пунктом є час появи нового фразеологізму в засобах масової інформації та сучасних літературних творах.

У підсумку зауважимо, що між фразеологічною синонімією та фразеологічною варіантністю існує зона перехідності. Тобто одні фразеологічні одиниці певного семантичного ряду можуть вступати в синонімічні відносини, а інші у варіантні відносини. До того ж неможливість розмежування синонімічних фразеологізмів та фразеологічних варіантів у деяких випадках пояснюється наявністю деяких однакових ознак у цих явищах, наприклад, наявністю однакової валентності при частковому збігу образної основи.

Аналогічно існуванню опозиції „синонімічні фразеологізми : фразеологічні варіанти”, можна спостерігати опозицію „фразеологічні варіанти : фразеологічні модифікації”. Як уже зазначалося раніше, ця опозиція побудована на таких поняттях як узуальність та оказіональність. Якщо фразеологічні варіанти є узуальним показником нарізнооформленості фразеологізмів, то фразеологічні модифікації є оказіональними показниками нарізнооформленості фразеологізмів. Таке явище є результатом послаблення синтаксичних зв'язків між компонентами фразеологічних одиниць або результатом їх недостатньо міцних зв'язків на початковому етапі функціонування нового фразеологізму.

Отже, фразеологічними модифікаціями ми вважаємо індивідуально_авторські зміни фразеологічних одиниць. Головною причиною утворення фразеологічних модифікацій є прагнення автора/мовця надати додаткового стилістичного забарвлення тексту, привернути увагу реципієнта. Тобто фразеологічним модифікаціям властива інтенціональність, що лежить в основі розмежування фразеологічних варіантів та фразеологічних модифікацій. Різниця між узуальною та оказіональною лексичною варіантністю фразеологічних одиниць полягає в тому, що в мові склад компонентів, що варіюються диктується мовною системністю, нормою вживання фразеологізмів. В індивідуальному ж мовленні вибір компонентів_замінників залежить не від обмеженого мовною системою кола слів, а виключно від семантичних та стилістичних намірів мовця [Шадрин 1974, 108].

Способи оказіонального перетворення фразеологічних одиниць доволі різноманітні. До основних способів зазвичай відносять вклинювання та розрив. Зазначимо, що вклинюватись можуть слова будь-якої частини мови; так само різні частини мови можуть розривати фразеологічну одиницю. При цьому константні компоненти фразеологізму, що утворюють основу його тотожності, залишаються незмінними; модифікуються тільки змінні компоненти. Ефективною вважається заміна нейтрального компонента емоціональним варіатором. Додатковий стилістичний ефект може досягатися шляхом контамінації фразеологізмів, каламбурного вживання фразеологізму та вільного словосполучення, формування розгорнутої метафори.

Не можна забувати, що фразеологічні модифікації - це не порушення певних норм вживання фразеологічних одиниць, а лише один із способів реалізації фразеологізмів у мовленні.

Всі три розглянуті нами вище системні явища - синонімічні фразеологізми, фразеологічні варіанти та модифікації - пов'язані з таким поняттям як контекст. Адже при дослідженні функціонування фразеологічної одиниці, а в нашому випадку при дослідженні різного роду перетворень фразеологізмів саме контекст відіграє важливу роль. Контекст виявляє, актуалізує значення фразеологічної одиниці.

Аналізуючи роль контексту в перетворенні семантики фразеологічних одиниць, необхідно підкреслити таке: залежність значення вільного словосполучення від контексту відносна, тому що в будь-якому контексті (крім спеціально побудованого з метою створення фразеологічного каламбуру) сенс такого словосполучення є зрозумілим із значення слів, що його утворюють. Фразеологізм же реалізує своє значення тільки в зв'язку з іншими словами контексту. І в цьому випадку залежність сприйняття фразеологічної одиниці від текстового оточення є абсолютною [Вакуров 1983, 122]. У випадку з фразеологічними варіантами, можна зазначити, що умови контексту дозволяють оновлювати лексичний склад фразеологічної одиниці шляхом заміни одного компонента іншим тематично близьким.

При виборі синонімічних фразеологізмів контекст є надзвичайно важливим, адже, як вже було зазначено раніше синонімічні фразеологізми розрізняються як за своєю структурою, так і функціонально-стилістичною приналежністю. Таким чином, взаємозаміна синонімічних фразеологізмів, що належать до різних типів є неможливою.

У випадку з фразеологічними варіантами тільки контекст дає можливість обґрунтувати вибір саме того, а не будь-якого іншого варіанту. До того ж контекст пристосовує фразеологічну одиницю ... до одиничної ситуації, конкретизує фразеологічну одиницю, звужує її широкий смисл, оскільки в мовленні завжди здійснюється взаємообмеженість понять [Кожина 1966, 85].

Необхідно підкреслити, що будь-яке перетворення фразеологічної одиниці - узуальне чи оказіональне - повинно бути вмотивоване контекстом. Додавання, вилучення, заміна компонентів фразеологічної одиниці дуже часто пояснюється бажанням автора/мовця пристосувати цю фразеологічну одиницю до даного контексту.

Зазначимо, що контекст грає провідну роль не тільки в актуалізації значення перетворених фразеологічних одиниць, але й у процесі їх перекладу.

Розглянувши лінгвістичний аспект формування та функціонування змінених фразеологічних одиниць, вважаємо також доцільним зупинитися на когнітивному аспекті цих процесів. При цьому необхідно розглянути, по_перше, причини формування нових, змінених фразеологічних одиниць, а, по_друге, причини вибору тієї чи іншої одиниці із кількісних синонімічних чи варіантних фразеологізмів.

Зазначимо, що, як на формування так і на вибір тієї чи іншої фразеологічної одиниці (синоніма чи варіанта) значно впливає контекст, у якому фразеологізм народжується і актуалізується. Іншою причиною формування синонімічних фразеологізмів та фразеологічних варіантів є індивідуальне сприйняття навколишньої дійсності та її відображення в мові окремою мовною особистістю. Мовна, зокрема фразеологічна, варіативність пояснюється тісною взаємодією мови з пізнавальною та мисленнєвою діяльністю людини. Інструмент вербального мислення і одночасно засіб спілкування, мова забезпечує об'єктивізацію та адекватну передачу понять. Вибір мовних засобів диктується необхідністю максимально точно висловити мислене та чуттєве уявлення про світ, що склалося в людини. Мова значно бідніша за мислення [Рижкіна 1999, 101]. Недовершеність мовних засобів висловлення думки примушує її йти іншим шляхом: через утворення нетрадиційних образів та смислів.

Фразеологічне варіювання, таким чином, є способом подолання протиріччя між існуючими фразеологічними засобами та потребами комунікації, пізнавальної та мисленнєвої діяльності людини. Незадоволення існуючими фразеологічними одиницями, неможливість вибору з них тієї, що найбільш підходить до певного контексту або певної ситуації, примушує мовця створювати нові синонімічні одиниці або нові варіантні одиниці. Нерозуміння певних форм фразеологізмів, штовхає мовця до їх активної переробки - утворення нових, прийнятних для мовця одиниць або форм цих одиниць, тобто синонімічних фразеологізмів чи фразеологічних варіантів.

Бажання автора конкретизувати певний фразеологізм призводить до його розширення, узагальнити (для можливості використання у більшій кількості контекстів та ситуацій) - до урізання фразеологізму. Обидва процеси призводять до утворення квантитативних варіантів фразеологізму. Урізання фразеологізму можна пояснити сучасною тенденцією до економії мовних засобів.

Лінгвістична економія неоднозначно оцінюється вченими - вони називають як позитивні так і негативні риси цього явища. Серед позитивних називають такі: „реалізація доцільності мовленнєвих зусиль, акцентування необхідної й уникнення зайвої інформації, ліквідація семантико-граматичного дублювання та запобігання вживання тотожних елементів” [Велика 2004, 115], негативною рисою економії мовних засобів вважають збіднення багатства мовних ресурсів. Виникнення графічних фразеологічних варіантів пояснюється прагненням автора/мовця привернути увагу споживача інформації, надати значимості тексту, акцентувати увагу на понятті або явищі, що виражається фразеологізмом.

Як уже було зазначено раніше, підставою для формування синонімічних фразеологізмів можуть бути норми моралі та соціальної поведінки, забобони та вірування. Мова йде про евфемізми, що виступають у якості синонімів фразеологічних одиниць небажаних до вживання з тієї чи іншої причини.

У порівнянні з синонімічними фразеологізмами та варіантами, фразеологічні модифікації виникають завдяки прагненню мовця досягти додаткового стилістичного ефекту. Такі перетворення фразеологічних одиниць у контексті є частіше за все навмисними і служать для оживлення образу, що померк, підсилення експресії звороту та його емоційно_стилістичного впливу [Черная 1975, 226-227]. Порушення звичайних форм фразеологізмів додають експресивності мовленню вже тим, що воно стає більш різноманітним, адже одноманітність, повторюваність форм призводить до втрати яскравості фразеологізму, його емоційності. Проте важливо зазначити, що додаткового стилістичного ефекту можна досягти заміною фразеологізма його стилістично нерівнозначним синонімом.

Вибір того чи іншого фразеологічного синоніма чи фразеологічного варіанта визначається, як уже було сказано раніше, умовами мовленнєвої ситуації чи контексту. Додамо, що цей вибір може цілковито базуватися на рівні фонових знань та мовного досвіду мовця. Наприклад, сумніви в правильності або доцільності вживання певної фразеологічної одиниці можуть примусити автора обрати такі графічні варіанти, як написання фразеологізму (або його компонентів) з великої літери або в лапках. Вибір зазначених варіантів може також базуватися і на бажанні автора зробити наголос на новоутворенності фразеологічної одиниці. Вибір квантитативно_скороченого фразеологізму може бути зумовлений звичайною економією часу.

2.3 Антонімічні зв'язки у фразеології

При дослідженні мінливості фразеологічних одиниць, важливо зазначити, що результати фразеологічних замін можуть проявлятися не тільки у виникненні синонімічних фразеологізмів, фразеологічних варіантів або фразеологічних модифікацій, а й у виникненні антонімічних фразеологізмів, хоча це явище й не є частотним серед нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови.

Антонімічні фразеологізми виникають поряд із синонімічними фразеологізмами. Тобто певна фразеологічна одиниця може бути перетворена шляхом заміни її певних лексичних компонентів. Таке перетворення може мати два результати: 1) виникнення синонімічних фразеологізмів; 2) виникнення антонімічних фразеологізмів. Першу групу вже було досліджено у попередніх підрозділах.

Антонімія виникає на основі денотативного компонента, який як основа смислової структури ФО, виявляється першим визначальним чинником відносин антонімів, оскільки антонімія передбачає як вихідний момент насамперед протиставлення предметно понятійного аспекту змісту ФО [Хоменко 1986, 70]. Проте антонімічними фразеологізмами вважаються тільки фразеологічні одиниці, що пов'язані між собою відносинами полярності (семантично полярні протиставлення) при наявності семантичної спільності [Алехина 1968, 42]. Тобто в антонімічні відносини вступають фразеологічні одиниці, що мають протилежні, але співвіднесені значення.

Необхідно зазначити, що спільність семантики є обов'язковою для визначення антонімії фразеологічних одиниць. Адже фразеологічні одиниці, що не мають спільної точки єднання не можуть протиставлятись. Протиставлятися можуть тільки однорідні явища та предмети. При цьому важливо констатувати факт наявності двох типів протилежностей, а саме - контрадикторної та контрарної.

Перший тип протилежності (контрадикторна) „характеризується тим, що між протилежними значеннями фразеологічних одиниць, які доповнюють одна одну до єдиного цілого і які є граничними за своєю природою немає жодного проміжного члена” [Хоменко 1986, 71]. Зазначимо, що на основі цього типу протилежності утворюються антонімічні фразеологічні пари (agony aunt - agony uncle, computer haves - computer have-nots, hard money - soft money).

Другий тип протилежності (контрарна) характеризується наявністю двох полярних одиниць, між якими існує середній член - слово, вільне словосполучення, речення або інша фразеологічна одиниця. Головною особливістю при цьому є симетричність полюсів по відношенню до проміжного члена, тобто вони є однаково віддаленими від нього. Якщо у якості серединного члена виступає інша фразеологічна одиниця, то в цьому випадку можна говорити про існування цілого антонімічного фразеологічного ряду (white hat hacker - grey hat hacker - black hat hacker).

Дуже важливим чинником у визначенні антонімічних фразеологічних одиниць є категоріально-граматичний компонент. Антонімічними можна вважати тільки ті фразеологічні одиниці, що належать до однієї й тієї ж частини мови. Фразеологічні одиниці, що належать до різних частин мови мають різну сполучуваність і антонімічними можуть стати тільки в певному контексті. Тобто, зазначені фразеологічні одиниці, можуть набути статусу лише контекстуальних антонімів.

Як і будь-яке інше мовне явище антонімічні фразеологізми підлягають певній типологічній класифікації. Зазвичай, антонімічні фразеологізми поділяють у залежності від їх категоріальних типів (дієслівні, субстантивні, ад'єктивні тощо), типу протиставлення (повне, часткове тощо), структури (одноструктурні та різноструктурні), функціонально-стилістичної належності (одностильові та різностильові або рівнозначні та нерівнозначні тощо).

Антонімічні фразеологізми утворюються від первинних фразеологічних одиниць. Нами були виявлені такі шляхи та механізми створення антонімічності у фразеології: 1) вживання лексичних (різнокореневих) компонентів-слів, що є абсолютними антонімами у своїх вільних значеннях; 2) вживання різнокореневих слів-компонентів, що не є повними антонімами у своїх вільних значеннях, але можуть стати антонімами за певною ознакою в окремій ситуації; 3) вживання негативної частки not; 4) вживання постпозиційних прийменників (післяйменників), які є протилежними за значенням. Утворені таким чином антонімічні фразеологізми об'єднуються в антонімічні пари (fat cat - thin cat, fast food - slow food; white goods - brown goods, ethical hacker - dark-side hacker, hard mail - voice mail; computer haves - computer have-nots; barge in - barge out, dress up day - dress down day).

Антонімічні фразеологізми можуть утворюватись шляхом антонімічної заміни компонента/компонентів базової ФО на основі заміни однієї диференціюючої семи на протилежну. Саме завдяки виникненню додаткових диференціюючих сем в утвореної ФО підвищується експресивність та варіюється оцінність [Соколова 1980, 47].

Зазначені вище шляхи та механізми створення антонімічності у фразеології передбачають наявність у складі двох протилежних фразеологізмів однієї або декількох спільних лексичних одиниць. Проте, антонімічні фразеологізми можуть зовсім не співпадати за лексичним складом. У разі неспівпадання лексичного складу антонімічних фразеологізмів формальними показниками їх антонімічності можуть служити протиставлення концептів (молодість - старість, багатство - бідність, характеристика чоловіка - характеристика жінки, щастя - нещастя, вдача - невезіння тощо).

Для визначення диференційних ознак, що характеризують семантичну полярність фразеологізмів, використовується поняття антонімічного диференціатора. Антонімічний диференціатор - це формальне вираження смислорозрізнювальних ознак фразеологічних антонімів [Алехина 1968, 8].

Як вже було зазначено раніше, фразеологічні одиниці можуть утворювати антонімічні фразеологічні пари та антонімічні фразеологічні ряди. Останні зазвичай характеризують за такими диференційними ознаками: 1) структурою членів антонімічного ряду; 2) кількістю членів антонімічного ряду; 3) внутрішніми зв'язками між членами антонімічного ряду.

Розподіл антонімічних фразеологізмів за першою диференційною ознакою виявляє на думку деяких вчених існування лексично_різноструктурних та лексично-одноструктурних антонімічних фразеологізмів, при цьому не виключена можливість протиставлення лексично-різноструктурного фразеологізма - лексично-одноструктурному [Алехина 1968, 13]. Ми, у свою чергу, вважаємо доцільним розподіл антонімічних фразеологізмів не за лексичною структурою, а за лексико_граматичною структурою (див. схему 2.1).

Схема 2.1 Структурна класифікація антонімічних фразеологізмів

Антонімічні фразеологізми одного ряду, таким чином можна поділити на гомоструктурні фразеологізми (утворені за аналогічною лексико_граматичною моделлю) та гетероструктурні фразеологізми (утворені за різними лексико-граматичними моделями).

При цьому важливо зазначити, що фразеологізми першої групи (із гомогенною структурою) є спільнокомпонентними - такими, що мають у своєму складі спільний компонент. Одним із критеріїв розподілу фразеологізмів цієї групи є кількість їх складових. Наше дослідження показало, що згідно з цим критерієм, можна виділити бінарні та полілексемні антонімічні фразеологізми. Необхідно наголосити, що, у межах цієї групи, у антонімічні відносини вступають фразеологізми, які мають однакову кількість складових (computer junkie - computer refusenik, dress-up Thursday - dress down Friday).

Фразеологізми другої групи (із гетерогенною структурою) також є спільнокомпонентними - такими, що мають у своєму складі спільний компонент. Антонімічні фразеологізми цієї групи, як і антонімічні фразеологізми гомогенної структури, можна поділити на бінарні та полілексемні в залежності від кількості „інгредієнтів”. При цьому в антонімічні відносини можуть вступати як фразеологічні одиниці, що мають однакову кількість інгредієнтів, так і фразеологічні одиниці, що відрізняються кількістю інгредієнтів (black knight - white knight, virtual stores - stores with the doors).

Класифікація антонімічних фразеологізмів за лексико-граматичною структурою, і виявлені нами особливості кожної групи, дозволяють говорити про наявність певних типів кореляції між антонімічними фразеологізмами (див. схему 2.2).

Схема 2.2 Антонімічні структурні кореляції у фразеологічній системі сучасної англійської мови

Згідно наданій схемі антонімічні фразеологізми можуть утворювати чотири типи кореляцій. Гомоструктурні фразеологічні одиниці можуть утворювати два типи кореляцій - корелюють а) полілексемні спільнокомпонентні гомоструктурні антонімічні фразеологізми (АФ Гм СК П:П): grey hat hacker - white hat hacker; б) бінарні спільнокомпонентні гомоструктурні антонімічні фразеологізми (АФ Гм СК Б:Б): virtual time - real time. Гетероструктурні фразеологічні одиниці також можуть утворювати два типи кореляцій - корелюють бінарний та полілексемний спільнокомпонентні антонімічні гетероструктурні фразеологізми (АФ Гт СК Б:П): ethical hacker - dark side hacker; корелюють бінарні спільнокомпонентні антонімічні гетероструктурні фразеологізми (АФ Гт СК Б:Б): electronic mail - snail mail.

За кількістю членів антонімічного ряду дослідники зазвичай виділяють бінарні або двочленні ряди, та такі, до складу яких входять більш ніж дві одиниці. Вважаємо за необхідне зазначити, що антонімічними фразеологічними рядами можна вважати тільки ті, до складу яких входять більше ніж дві антонімічні фразеологічні одиниці. Наявність тільки двох протиставлених фразеологічних одиниць свідчить про існування антонімічної фразеологічної пари. Тому, доцільним вважаємо виділення фразеологічної пари та фразеологічного ряду, із подальшою рубрикацією останнього в залежності від кількості компонентів ряду.

Внутрішні зв'язки як між членами антонімічної пари, так і між членами антонімічного ряду, можуть бути одномірними, якщо протиставляються однозначні стилістично рівноцінні фразеологізми; багатомірними, якщо протиставляються однозначні або багатозначні стилістично нерівноцінні фразеологізми, що відрізняються сферою вживання; одномірно_багатомірними, якщо в межах антонімічної фразеологічної пари протиставляються однозначна та багатозначна фразеологічні одиниці, або, якщо до складу антонімічного фразеологічного ряду входять однозначні та багатозначні стилістично рівноцінні та нерівноцінні фразеологізми з однаковою або різною сферою вживання [Алехина 1968].

Стилістично рівноцінними антонімічними фразеологізмами ми вважаємо ті, що належать до однієї й тієї ж сфери функціонування, до одного й того ж стилістичного шару, а також характеризуються однаковим стилістичним заба рвленням. Стилістично нерівноцінні антонімічні фразеологізми, навпаки, характеризуються належністю до різних сфер функціонування, до різних стилістичних шарів, а також різним стилістичним забарвленням.

Отже, із наданих вище характеристик антонімічних фразеологізмів, можна зробити висновок, що в антонімічні відносини можуть вступати бінарні або полілексемні фразеологічні одиниці, що характеризуються наявністю або відсутністю спільного лексичного компонента в їх складі, утворюються за аналогічною або різною граматичною моделлю, стилістично рівноцінні або нерівноцінні одиниці, які мають протилежні, але співвіднесені значення і належать до одного структурного типу.

Проте, важливо зазначити, що не кожна фразеологічна одиниця може вступати в антонімічні відносини. Існує декілька груп фразеологізмів, які не можуть мати антонімів, у зв'язку з тим, що їх значення не передбачає протиставлення: 1) фразеологічні одиниці, що позначають деякі одиничні (унікальні) предмети та явища, наприклад, природні явища, назви тварин, хвороб тощо (Doctor Martens, granny bank, happy dust, mouse wrist, extreme beer); 2) фразеологічні одиниці на позначення відомих осіб (number one boomer); 3) деякі термінологічні фразеологізми та фразеологізми, що позначають професії, сфери виробництва тощо (anniversary journalism, career coach, climate tsar, grey economy, grief tourist).

При цьому певні фразеологічні одиниці, значення яких передбачає протиставлення, можуть не мати антонімів-фразеологізмів. У якості антонімів у цьому випадку зазвичай вживаються слова або вільні словосполучення (couch potato - active, salad dodger - vegetarian). Тобто можна говорити про існування внутрішньої (між фразеологічними одиницями) та зовнішньої (між фразеологічною одиницею та словом або вільним словосполученням) фразеологічної антонімії.

Зазначимо, що системність фразеологічного складу мови проявляється не лише в певних зв'язках окремих фразеологічних одиниць одна з одною, наприклад, синонімічних чи антонімічних зв'язках, які розглядаються в попередніх підрозділах, але й у „більш складних комбінаціях семантичних категорій, зокрема, у взаємозв'язках між антонімією та іншими семантичними категоріями: синонімією і полісемією” [Хоменко 1986, 72].

На думку деяких дослідників, зв'язок фразеологічної антонімії і синонімії полягає в тому, що антонімічні фразеологічні одиниці можуть входити в синонімічні ряди. Зв'язок антонімії та синонімії може також проявлятися в тому, що в антонімічні відносини вступають цілі синонімічні фразеологічні ряди. Останні можуть протиставлятись один одному на основі певної диференційної ознаки. При цьому основою зіставлення і протиставлення є спільність денотативного значення, наприклад, характеристика особи, а диференційними ознаками - субкатегоріальні значення, наприклад, позитивність//негативність:

Отже, зв'язок ФІ, поєднаних відношенням протилежності і подібності свідчить про взаємне проникнення синонімії й антонімії.

На думку багатьох дослідників, „зв'язок антонімії з полісемією виявляється як в однопланових, так і в багатопланових відносинах протилежностей між лексико-семантичними варіантами окремих фразеологізмів” [Хоменко 1986, 77]. Полісемантичними можна вважати „такі фразеологічні одиниці, у складі значення яких наявні два та більше конотат, як мінімум один із яких є спільним для полісемантичної пари або ряду” [Оніщенко 2003, 10]. Розвиток багатозначності відбувається на основі подібності, суміжності, функціональної близькості.

Між значеннями полісемантичних ФО існує семантичний зв'язок, що є підставою вважати їх значеннями одного й того ж фразеологізму і відрізняти від омонімів, які не мають семантичної спільності. „Фразеологічна омонімія межує з полісемією, якщо при повній розбіжності у сфері денотації значення вихідної ФО містять спільну конотацію” [Оніщенко 2003, 10]. Можна говорити про те, що питання про омонімію фразеологічних одиниць є складним і суперечливим, адже на рівні фразеології явище омонімії може виникати, як правило, у результаті розходження полісемії. Таке явище, коли два різних значення походять із різних джерел, але мають однаковий компонентний склад на рівні фразеології майже не зустрічається.

Отже, на основі результатів аналізу новоутворених фразеологічних одиниць, можна зробити висновок, що у фразеологічний системі сучасної англійської мови широко розповсюдженими явищами є синонімія та варіантність, менш розповсюдженим є явище антонімії, далі за рівнем розповсюдженості йде явище полісемії, і майже не зустрічається омонімія.

2.4 Проблема модельованості фразеологічних інновацій

Структурний підхід до дослідження фразеологічних інновацій дозволяє говорити про те, що одним із найбільш продуктивних способів утворення нових ФО є утворення за певною структурною моделлю. Адже, як вже було сказано вище, модельованість фразеологічної системи є одним із найважливіших показників ступеня її регулярності. Під структурною моделлю ми розуміємо конкретний зразок, за яким можуть утворюватися певні мовні одиниці, у нашому випадку - нові ФО сучасної англійської мови. При цьому за зразок ми беремо структурні моделі ФО, утворених у попередньому періоді або в періоді, що досліджується. Такі моделі необхідні не тільки тоді, коли досліджується поверхнева структура ФО, а й тоді, коли досліджуються морфологічні властивості слів-компонентів і типи синтаксичних відносин, що існують між структурними елементами фразеологізмів [Губарев 1985, 65].

Важливо зазначити, що в межах кожного категоріального типу фразеологічних інновацій можна виявити конкретні моделі, на базі яких утворюються нові фразеологізми. При дослідженні моделей нових фразеологізмів у межах певного категоріального типу виділяємо два підходи - кількісний (аналіз моделей за кількістю їх складових компонентів); якісний (аналіз моделей за їх безпосередньо складовими).

Аналіз фразотворчих моделей за кількістю їх складових показав, що переважна більшість нових ФО, утворених за певною структурною моделлю, є бінарними фразеологізмами (тобто такими, що складаються з двох компонентів): crack up, power tea, boat lift, banana skin, family jewels. При цьому необхідно додати, що бінарні ФО можуть мати у своєму складі: а) дві одиниці, що є самостійними частинами мови (go Cyrillic, lager generation, Viagra divorce, yacht people, baby bells); б) одну одиницю, що є самостійною частиною мови, та одну одиницю, що є службовою частиною мови (veg out, come out, swipe in, in silico, six down). Менш частотними серед нових фразеологізмів є трьохкомпонентні фразеологізми (work to grade, ladies who lunch, dress down day). При цьому до зазначеної групи фразеологізмів можуть належати як такі, що мають у своєму складі тільки самостійні частини мови (chief risk officer), так і ті, до складу яких можуть входити також і службові частини мови (cut and shut). Найменші групи складають чотирьох-, п'яти- та шестикомпоненті фразеологічні інновації.

Як показав аналіз, до складу бінарних фразеологічних неологізмів у якості службової частини мови зазвичай входить прийменник, який у більшості випадків знаходиться в постпозиції (opt out, select out, run with), до складу полікомпонентних ФО в якості службової частини мови окрім прийменників (clear up rate, duke it out, dress down Friday) можуть входити сполучники та/або артиклі (leather or feather, off the grid, put wood behind the arrow, on the hoof, burn and return).

Якісний підхід до дослідження явища модельованості фразеологічних неологізмів передбачає поєднання аналізу нових ФО за їх категоріальними типами й аналізу фразотворчих моделей та їх складових елементів. Тобто дослідження проводиться виходячи з того, що в межах кожного категоріального типу НФО можна виділити конкретні моделі утворення НФО.

Як відомо, основними категоріальними типами фразеологізмів є субстантивні, дієслівні, ад'єктивні, адвербіальні та вигукові. На підставі отриманих нами даних, можна говорити про те, що переважна кількість новоутворених ФО є субстантивними (90,5%), набагато менші групи складають дієслівні (6,3%) та ад'єктивні (2,9%) ФО, зовсім незначними за кількістю є групи адвербіальних та вигукових НФО (менш ніж 1% разом) (див. додаток Б, табл. 1).

Субстантивні фразеологічні інновації. До складу субстантивних фразеологізмів можуть входити одиниці будь-якої частини мови, але, незважаючи на це, весь фразеологізм є іменником і, зрозуміло, у реченні виконує функції, притаманні іменникам. В основному новоутворені субстантивні ФО виконують функції підмета, додатка або означення:

1. Most “mucus troopers” said they did not want to disappoint people who depend on their work.

(Financial Times, January 23, 2004).

2. Right now the publishing industry has a banana problem with books about hackers: it can't seem to stop publishing them.

(Sunday Times, February 7, 1993).

3. The exchange not only inspired Race to pen a poem, but also to suggest the first Tornado Bait Party.

(The Wichita Eagle, March 28, 2003).

Аналіз фразеологічних інновацій дозволив виділити 15 структурних моделей нових субстантивних фразеологізмів (див. додаток Б, табл. 2). Найбільш продуктивними з них виявилися:

- N + N/N_verbal: agony uncle, Rambo killing;

- Adj. + N: crazy tobacco;

- Adj. + N + N: white hat hacker;

- Num. + N: 68 generation;

- Adj. + Adj. + N: interactive electronic kiosks;

- N +Num.: corridor five;

- N + Conj. + N: clicks and bricks;

- N + N + N: Monday morning idea;

- N + Num. + N: September 11 plot.

Інші моделі не є частотними і представлені одиничними прикладами (accumulation of mud, no brainer, her indoors, Mr Clean Hands, one banana problem). Утворені за ними фразеологізми є так званим немодельованим залишком.

Важливо зазначити, що стрижневою одиницею нових субстантивних фразеологізмів є іменник. При цьому він займає фінальну позицію у фразеологізмі. Ініціальну позицію в більшості прикладів займають прикметники або інші іменники. Вони виконують атрибутивну функцію по відношенню до стрижневих компонентів - іменників. За кількістю компонентів переважна більшість субстантивних фразеологічних інновацій є бінарними (mouse race, mutual child, new collar), інші - трьохкомпонентними (movers and shakers, new white flight, fast track route) (див. додаток Б, табл. 3).

Дієслівні фразеологічні інновації. Фразеологізми цього типу, як і фразеологізми інших категоріальних типів утворюються за певними структурними моделями. При цьому, як вже було зазначено вище, одиниці, які є складовими фразеологічних інновацій, що досліджуються, можуть належати до будь-якої частини мови як самостійної так і службової. Проте, увесь фразеологізм за частиномовною приналежністю є дієсловом і виконує в реченні функції притаманні дієсловам. В основному, дієслівні фразеологічні неологізми функціонують як а) присудок, б) частина складеного дієслівного модального присудка, в) додаток.

Факт функціонування дієслівних фразеологічних інновацій у якості присудка продемонструємо такими прикладами:

1. My old Kawasaki finally gave up the ghost over the weekend. It seized royally at 13,000 RPM, so at least it died a hero.

(www.logophilia.com, 2004).

2. One top executive named McMahon, the treasurer, was known for going around the company after he met with Skilling, Lay, and Fastow, and they directed him to do some bogus deal and say, 'Well, we all drink the Kool-Aid.

(Vanity Fair, April, 2002).

3. I could probably renew my contract, but I think I'll go captive and accept that marketing job.

(www.logophilia.com, 2004).

Дієслівні фразеологічні інновації можуть бути частиною складеного дієслівного присудка. Продемонструємо це на таких прикладах:

1. It said that the outside guys believed in the company and were willing to put some skin in the game.

(www.logophilia.com, 2005).

2. With the narrowing of our focus, we can put more wood behind the arrow.

(MacWeek, March 17, 1997).

3. 'I find it inconceivable that anybody could walk the cat back,' lamented Mr. Petty.

(The New York Times, February 19, 1994).

Здатність дієслівних фразеологічних інновацій функціонувати в якості додатка покажемо на таких прикладах:

1. We need to dog food that product.

(InformationWeek, January 18, 1999).

2. Of course it is, but who begrudges an elite that inspires the rest of us to dumb up and join it?

(The Independent, May 31, 2002).

3. Mr. Axworthy is not shy about 'borrowing brains' from Canadian universities and elsewhere for foreign-policy consultations.

(The Globe and Mail, January 29, 1995).

Стрижневим елементом інновацій цього категоріального типу в основному є дієслово, яке зазвичай займає ініціальну позицію в словосполученні (get a pink slip, push the envelope, cruft together, put some pants on it, go plural).

Отже, за результатами проведеного нами аналізу можна виділити 20 структурних моделей дієслівних фразеологічних інновацій (див. додаток Б, табл. 4). Найбільш продуктивними є такі моделі:

- V + (Art./Pron.) + N: drop your pants;

- N + N: user eye-D;

- V + Prep.: swipe out;

- V+ Adj.: go plural;

- V + Conj. + V: burn and return;

- Adj. + N: green wash;

- V + (Art.) + N + Prep. + Art./Pron. + N: get a bang for a buck;

- V + Prep. + (Prep.) + Art. + N: come out of the closet;

- V + Pron. + Prep. + (Art.) + N: throw it over the wall;

- V + Art. + Adj. + N: wave a dead chicken;

- V + Pron./Art. + N + Adv.: walk the cat back.

Інші моделі не є частотними і представлені одиничними прикладами кожна (dump on, duke it out, live apart together, move the goal posts, have two commas).

Необхідно підкреслити, що новоутворені дієслівні ФО, на відміну від фразеологічних інновацій інших категоріальних типів, представлені не тільки бінарними (dump on, go postal, cruft together, drunk dial, badge out), але й полілексемними ФО (put someone in pleats, pop one's dogs, put skin in the game, eat what you kill, get a bang for a buck) (див. додаток Б, табл. 5), до складу яких входять одиниці різної частиномовної належності.

Ад'єктивні фразеологічні інновації. Необхідно сказати, що серед новоутворених ФО ад'єктивні складають досить невелику групу (2,9% від загальної кількості одиниць, що досліджуються) на відміну від ФО, що вже існують у мові. Відмінність полягає в тому, що більшість фразеологізмів, які існують у мові є компаративними. Що ж стосується новоутворених ад'єктивних фразеологізмів - то для них зазначений вище тип (компаративні ФО) не є притаманним - усі виявлені нами фразеологізми є некомпаративними.

Як показав аналіз, основними структурними моделями ад'єктивних фразеологічних неологізмів є такі:

- N + N: space weather;

- Adj. + N: cutting edge;

- Adv. + Adj.: vehicularly housed;

- N + Adj.: gender blind;

- V + Conj. + V: scoop and run;

- Adj. + Prep.: hacked off;

- Adj. + Adj.: dark green;

- N + Prep. + (Art.) + N: brain on a stick;

- Prep. + (Art.) + N: off the grid;

- Num. + N: first preventers;

- Interjection + N: Hey Martha.

Інші структурні моделі, за якими були утворені виділені ад'єктивні ФI, представлені одиничними прикладами і, тому не є продуктивними (dog watching TV, sicker and quicker, lean forward, so September 12, six down) (див. додаток Б, табл. 6).

Стосовно новоутворених ад'єктивних фразеологізмів важливо зазначити, що в реченні вони виступають, переважно, у ролі означення до а) додатка або б) підмета. Так до першої групи можна віднести такі приклади:

1. Raw analytical skills do, however, need to be balanced with an ability to interact well with clients. And to avoid the 'brain on a stick' syndrome completely, they must be topped up with industry knowledge.

(New Zealand Management, September, 2001).

2. Artois Piedboeuf Interbrew was formed two years ago to bring together a large number of chiefly export-oriented activities. Since then the two sides have grown closer together, and they now enjoy what De Financieel Ekonomische Tijd terms a 'living apart together' relationship.

(Textline Multiple Source Collection, January 14, 1998).

3. 'This industry has always had a problem with image,' laments Charlotte Gattis, who finally gave up calling radio disc jockeys to complain about their 'tornado bait' jokes because it became an all-consuming task.

(Atlanta Constitution, November 22, 1999).

Здатність ад'єктивних фразеологічних інновацій функціонувати в якості означення до підмета можна продемонструвати такими прикладами:

1. The ideal zero-drag employee is young, unmarried and childless with no responsibilities and an eagerness to do well.

(The Boston Globe, March 11, 2001).

2. About one-half of living apart together couples expect to live common law in the future.

(Kitchener-Waterloo, June 11, 2003).

3. Wilmington officials say that the jump-out squad detentions are legal because the suspects are temporarily detained based on reasonable suspicion, which the law allows.

(The New York Times, December 15, 2002).

За кількістю складових у групі нових ад'єктивних фразеологізмів переважають бінарні фразеологізми - 75,9%. У групі нових ад'єктивних фразеологічних одиниць нами також були виявлені полілексемні - трьохкомпонентні та чотирьохкомпонентні - фразеологізми, але вони складають значно менші за кількістю групи (див. додаток Б, табл. 7). Необхідно підкреслити, що до складу бінарних ад'єктивних ФО входять, як правило, тільки ті одиниці, що належать до самостійних частин мови - іменники, прикметники, прислівники та числівники (permanent fresh, socially excluded, lager loutish, zero drag, new chip). До складу полілексемних ад'єктивних фразеологізмів окрім одиниць, що належать до самостійних частин мови, зазвичай входять одна або дві одиниці, що належать до службових частин мови - прийменник, сполучник або артикль (off the grid, farm to fork, sicker and quicker, shift and shaft, brain on a stick).

Важливо зазначити, що однією із особливостей нових ад'єктивних фразеологізмів є те, що у якості їх стрижневих компонентів можуть виступати одиниці будь-якої частини мови (commodified leisure, severely gifted, cut and shut). До того ж, стрижневі компоненти не мають фіксованої позиції у складі фразеологізму - вони можуть займати як ініціальну, так і фінальну позицію (lean forward, brain on a stick, dog watching TV; e-mail hygiene, inequity averse, car toppable).

У межах дієслівного та ад'єктивного типів НФО нами були виявлені фразотворчi моделі, у яких має місце вклинювання або вилучення компонентів, які належать до самостійних (займенник) або службових частин мови (артикль, прийменник):

- N + Prep. + (Art.) + N (gate to plate, brain on a stick);

- Prep. + (Art.) + N (in silico, off the grid);

- V + (Art./Pron.) + N (drink the Kool-Aid, meet Marx, sling your hook);

- V + (Art.) + N + Prep. + Art./Pron. + N (get a bang for a buck, hang noodles on somebody's ears, put skin in the game);

- V + Prep. + (Prep.) + Art. + N (be out of the loop, get with the program);

- V + Pron. + Prep. + (Art.) + N (put someone in pleats, shoot oneself in the foot);

- V + Pron./Art. + N + Adv (get one's act together, walk the cat back).

Важливо додати, що в цьому випадку має місце варіативність фразотворчої моделі, а не вихідного фразеологізма.

Два останні категоріальні типи фразеологізмів - адвербіальний та вигуковий - представлені тільки декількома прикладами новоутворених ФО (on the hoof; Hey, Mabel; Hey, Martha) і тому, структурні моделі, за якими вони були утворені не можна вважати продуктивними, по-перше, і основою для утворення нових фразеологізмів, по-друге.

За синтаксичним зв'язком між конституентами фразеологічні інновації є в більшості підрядними (shell game, idea hamster, juggle eggs), проте фіксуються фразеологічні неологізми із сурядним зв'язком (scoop and run, clicks and bricks, burn and return). З точки зору способу вираження синтаксичного зв'язку між компонентами фразеологічні інновації є в основному безсполучниковими (booth bunny, office rage, mouse race). Сполучникові фразеологізми становлять досить незначну групу (fudge and mudge, leather or feather, pump and dump) і можуть мають у своєму складі єднальні (and) або розділові (or) сполучники.

Залежно від характеру відношень між компонентами НФО можуть бути ендоцентричними - такі, що мають явно виражений стрижневий елемент (light green, kangaroo care, borrow brains) та екзоцентричними - такі, в яких неможливо виділити стрижневий елемент (shift and shaft, plug and play, sicker and quicker). У залежності від напрямку підрядного зв'язку фразеологічні інновації поділяються на такі, що мають прогресивний зв'язок та такі, що мають регресивний зв'язок. Регресивний зв'язок ми розуміємо як розташування стрижневого елемента перед залежним від нього елементом, прогресивний - як розташування стрижневого елемента після залежного від нього елемента (juice a brick, squirt the bird, jump the shark; cutting edge, first preventers, salad dodger).

Таким чином, проведене нами дослідження явища модельованості фразеологічних неологізмів у сучасній англійській мові дозволяє зробити такі висновки: по-перше, переважна кількість нових ФО є бінарними, по_друге, серед новоутворених фразеологізмів переважають такі, що належать до трьох категоріальних типів - субстантивні, дієслівні, ад'єктивні фразеологізми, по-третє, у межах кожного категоріального типу превалюють конкретні структурні моделі, що є основою для творення нових ФО. Проте, важливо зазначити, що серед новоутворених фразеологізмів існують такі, структурні моделі яких не є продуктивними. Такі ФО є немодельованим залишком і свідчать про відносний характер модельованості фразеологічних неологізмів сучасної англійської мови. Немодельований залишок, це фразеологічні одиниці, структурна організація яких не має аналогів у фразеологічній системі мови, носить нерегулярний характер.

Висновки до розділу 2

Фразеологія сучасної англійської мови функціонує як окрема система мовних одиниць, що характеризується наявністю в ній певних системних зв'язків - синонімічних, антонімічних, полісемічних та омонімічних. Ці зв'язки за своєю суттю значно відрізняються від системних зв'язків у сфері лексики.

Характерною особливістю нової фразеології сучасної англійської мови є паралельне існування декількох новоутворених синонімічних або антонімічних фразеологізмів. Аналіз нових синонімічних фразеологізмів дозволив розподілити їх на три групи в залежності від ступеня смислового зв'язку: синонімічні фразеологізми першого ступеня зв'язаності, другого ступеня зв'язаності та третього ступеня зв'язаності. Найбільш тісний зв'язок мають нові синонімічні фразеологізми першого ступеня зв'язаності, найменш тісний - третього ступеня зв'язаності.

У залежності від структури, ми поділяємо нові синонімічні фразеологізми поділяються на гомоструктурні та гетероструктурні. Більшість гомоструктурних синонімічних фразеологізмів є бінарними. Гетероструктурні синонімічні фразеологізми можуть бути як бінарними, так і полілексемними.

Залежно від наявності різних відтінків стилістичного забарвлення нові синонімічні фразеологізми можуть бути позбавлені конотації або можуть мати грубу, жартівливу конотацію тощо. Одним із джерел поповнення нових синонімічних фразеологізмів є евфемізми та табуйована лексика.

Поряд із новими синонімічними фразеологізмами в сучасній англійській мові функціонують нові антонімічні фразеологізми, які можуть утворювати як антонімічні пари, так і антонімічні ряди. Антонімічні фразеологізми одного ряду ми поділяємо на гомоструктурні та гетероструктурні. Характерною особливістю обох груп антонімічних фразеологічних інновацій є обов'язкова наявність спільного компонента у складі фразеологізмів однієї пари чи одного фразеологічного ряду.

Антонімічні ФІ можуть бути як бінарними так і полілексемними, залежно від кількості їх складових. У межах обох типів нових антонімічних фразеологізмів (гомоструктурних та гетероструктурних) можна спостерігати певні структурні кореляції, причому в межах групи нових антонімічних фразеологізмів із гомогенною структурою корелюють тільки антонімічні фразеологізми із однаковою кількістю складових, а в межах групи нових антонімічних фразеологізмів із гетерогенною структурою корелювати можуть як фразеологізми з однаковою кількістю складових, так і фразеологізми із різною кількістю складових.

Фразеологічна система сучасної англійської мови є динамічною та рухомою, фразеологізми не є незмінною сутністю із застиглою формою. Вони підлягають впливу з боку слова та знаходяться під впливом контексту. Результатом цього впливу є утворення нових фразеологічних одиниць із частково зміненим складом - фразеологічних варіантів та фразеологічних модифікацій. Фразеологічні варіанти є результатом узуальних змін у складі базового фразеологізму, а фразеологічні модифікації є результатом оказіональних змін. Виникнення фразеологічних модифікацій зумовлюється потребою досягнення додаткового стилістичного ефекту й є наслідком індивідуально-авторської мовотворчості.

Результати проведеного дослідження нових фразеологічних варіантів сучасної англійської мови дозволяють виділити декілька їх типів: лексичні, морфологічні, квантитативні, графічні та змішані. Фразеологічні одиниці кожного типу мають свої певні особливості формування та функціонування. Вибір того чи іншого фразеологічного варіанта в мовленні залежить від декількох чинників: контексту, інтенцій мовця, його розуміння значення тієї чи іншої новоутвореної фразеологічної одиниці тощо.

Важливо зазначити, що доволі нерозповсюдженими явищами на рівні нової фразеології, у порівнянні із фразеологією, що вже давно існує в мові, є явища полісемії та омонімії.

Характерною особливістю нових фразеологічних одиниць є їх модельованість. Більшість цих нових фразеологізмів є субстантивними за категоріальним типом та бінарними за кількістю складових. Фразеологічні неологізми інших категоріальних типів (дієслівні, ад'єктивні, адвербіальні та вигукові) є менш частотними, але посідають певне місце у фразеологічній системі сучасної англійської мови. У межах кожного категоріального типу фразеологічних неологізмів ми виявили конкретні фразотворчi моделі.

Основні наукові результати розділу опубліковані в працях

1. До проблеми дослідження нових фразеологічних синонімів та варіантів сучасної англійської мови // Матер. VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта 2004”. - Т. 22. Проблеми дослідження мови. - Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2004. - С. 72_73.

2. До проблеми дослідження орфографічних варіантів нових фразеологізмів сучасної англійської мови // Матер. І Всеукр. наук.-практ. конф. „Загальні питання філології”. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2004. - С. 94-95.

3. К вопросу о фразеологической системности // Матер. науч.-практ. конф. „Перспективные разработки науки и техники”. - Т. 8. Филология. - Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. - С. 72-76.

4. Особливості утворення та функціонування нових дієслівних фразеологічних одиниць сучасної англійської мови // ХІ Междунар. конф. по функциональной лингвистике „Функциональное описание естественного языка и его единиц”: Сб. науч. трудов. - Ялта, 2004. - С. 372-373.

5. Причини трансформацій нових фразеологізмів сучасної англійської мови // Матер. Міжнар. наук.-метод. конф. Ювілейні ІV Каразінські читання: „Людина. Мова. Комунікація”. - Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2004. - С. 271-273.

6. Про квантитативні варіанти нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови // Матер. І Міжнар. наук.-практ конф. „Науковий потенціал світу 2004”. - Т. 68. Філологічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 48_49.

7. Явище лексичної варіантності нових фразеологічних одиниць у сучасній англійській мові // Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень 2004”. - Т. 22. Мова, мовлення, мовна комунікація. - Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2004. - С. 69-70.

8. До проблеми дослідження морфологічних варіантів нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. праць. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - Число дев'яте. - С. 330-333.

9. Синонімія нових фразеологічних одиниць в сучасній англійській мові // Вісник Запорізьк. нац. ун-ту. - 2005. - №1. - С. 220-225.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА СПОСОБИ ПОПОВНЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ФОНДУ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

3.1 Фразеологізація вільних словосполучень та терміносполучень

Одним із найбільш продуктивних способів поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови й досі залишається фразеологізація (тобто переосмислення) вільних словосполучень. Дослідники фразеології виділяють два основних типи фразеологічного переосмислення: переосмислення при вторинній номінації та переосмислення при третинній номінації. Перший у свою чергу поділяється на простий та складний підтипи.

Відомо, що шляхом простого переосмислення формуються ФО, прототипами яких є змінні сполучення слів. При творенні вторинного значення у фразеологізмів доволі поширеним є міжконцептуальний зв'язок, „що у традиційній фразеології розглядається як метафоризація первинного змісту. Цей тип ґрунтується на поєднанні двох концептів або концептосфер, одна з яких постачає власний знак - фразеологізм на позначення фрагмента іншої” [Селіванова 2004, 23].

Переосмислення може мати місце на двох рівнях: на рівні сполучення слів (у повністю переосмислених ФО) та на рівні окремих компонентів (у частково переосмислених ФО). У першому випадку переосмислення розповсюджується на все сполучення слів, у результаті чого воно набуває цілісного значення, що не виводиться зі значень його компонентів. У другому випадку переосмисленню підлягає лише частина або один із компонентів [Голикова 1974, 9], тобто у такого типу ФО принаймні один компонент, а інколи й декілька виступають у своїх прямих значеннях.

ФО, сформовані на основі прямого переосмислення компонентного складу їх генетичних прототипів, часто спантеличують реципієнта своєю неочікуваною комбінацією форми та змісту [Федуленкова 2000, 30]. До того ж, повністю переосмислений фразеологізм зазвичай є невмотивованим, тобто знання значення окремих слів-компонентів відповідного змінного словосполучення не дає можливості судити про значення всієї ФО.

Окрім повного переосмислення, фразеологізмам може бути також притаманне й часткове переосмислення. Як уже було зазначено вище, при частковому переосмисленні генетичного прототипу фразеологізму хоча б один із „інгредієнтів” ФО зберігає своє первинне значення, що сприяє однозначному розумінню загального напрямку семантичного зсуву [Федуленкова 2000, 32]. Часткове переосмислення компонентного складу найбільш характерне для бінарних субстантивних ФО. Зазвичай переосмисленню підлягає залежний ад'єктивний компонент словосполучення, тоді як стрижневий компонент - іменник - зберігає своє первинне лексичне значення, свідоцтвом чого є використання його синоніма в дефініції.

Складне переосмислення при вторинній фразеологічній номінації виникає таким же чином як і просте переосмислення, тобто шляхом перетворення буквального значення прототипу. Але при складному перетворені завжди має місце ускладнюючий чинник [Кунин 1986, 128]. Відмінність цього типу семантичного перетворення полягає в тому, що провідну роль при переосмисленні відіграють екстралінгвальні чинники (які було описано в першому розділі).

Складним переосмисленням при вторинній номінації зазвичай вважають метонімічне переосмислення, побудоване „на перенесенні значення за суміжністю, тобто на основі тісного внутрішнього чи зовнішнього зв'язку між зіставлюваними поняттями” [Струганець 2000, 36]. Метонімічні трансформації компонентного складу ФО особливо характерні для соматичної фразеології (barking head, shoulder season, arm candy) і можуть, на думку багатьох фразеологів, породжувати такі види фразеологічних зворотів: ФО, основані на реальних діях; ФО, основані на описаннях паралінгвізмів; ФО, основані на описаннях відчуттів; ФО, основані на просторових асоціаціях; ФО, основані на функціональних переносах [Федуленкова 2000, 37-39].

Як вже зазначалось раніше, характерною особливістю фразеологічної номінації є творення одиниць третинної номінації. Сутність цього типу номінації полягає в тому, що семантика фразеологічного варіанта може бути обумовлена семантикою попереднього варіанту (про що вже було сказано в попередньому розділі), при цьому обидва варіанти є переосмисленими; від фразеологічних одиниць, що вже є результатом вторинної номінації, утворюються нові фразеологізми-деривати (фразеологічну деривацію буде описано в наступному підрозділі), значення яких детерміновані значеннями їх фразеологічних прототипів.

При утворенні ФО від ФО зазвичай виділяють два типи третинної номінації: елементну (утворення ФО із структурою словосполучення від ФО із структурою словосполучення або речення) та ситуативну (утворення ФО із структурою речення від ФО із структурою речення). Зазначимо, що для фразеологічних інновацій сучасної англійської мови характерною є елементна номінація, а саме творення ФО із структурою словосполучення від ФО із структурою словосполучення.

Особливою продуктивністю на сьогоднішній день відзначається формування ФІ шляхом переосмислення стійких словосполучень нефразеологічного характеру, тобто терміносполучень із області науки, спорту, військової термінології тощо. Отже, мова йде про процес фразеологізації терміну, при якому термін переходить у загальновживану лексику. При цьому, виходячи за межі термінологічного поля, термін втрачає свої дефінітивні та системні характеристики [Лингвистический 1990, 508_509].

При вживанні в термінологічному контексті терміносполучення реалізує своє первинне, ускладнене термінологічне значення; у тому випадку, коли терміносполучення в результаті процесу метафоризації починають вживатися в художньому творі або загальнолітературній мові, реалізується їх фразеологічне значення. Фразеологізація термінологічних сполук продиктована зростаючою загальномовною тенденцією до вживання термінів у розширено-метафоричному значенні. Після виникнення в усній розмовній мові спеціалістів різних областей знань - науки, техніки, культури, спорту і т.д., - такі technicalities попадають на сторінки літератури, переходять у загальне вживання й стають набутком літературної мови, поповнюючи собою фразеологічний склад англійської мови [Никулина 2003, 54].

Зазвичай виділяють такі етапи переходу терміносполучення у фразеологізм: а) детермінологізування значення терміносполучення (збагачення змісту терміну в результаті появи нового непрямого значення); б) деетимологізація (первинне термінологічне значення відходить на другий план або повністю забувається). Результатом зазначених процесів є остаточне закріплення метафоричного значення багатослівної одиниці.

3.2 Фразеологічна деривація

При дослідженні шляхів та способів поповнення фразеологічного складу сучасної англійської мови необхідно зупинитися на понятті „фразеологічна деривація”. Важливо зазначити, що не існує єдиного підходу до визначення цього поняття. Терміном ФД позначають „два різних, хоч і пов'язаних між собою явища. В одних працях під деривацією розуміють відношення похідності між якими-небудь одиницями мови, у інших - сам процес утворення похідних одиниць” [Денисенко 2003, 55]. Ми дотримуємося думки про те, що деривація - це процес.

Проблема вивчення ФД ускладнюється відсутністю єдиної думки про те, які процеси можна включити до ФД. Адже деякі дослідники розглядають ФД в досить широкому розумінні, і включають до цього поняття всі процеси перетворення існуючих фразеологічних одиниць та лексичних одиниць, у результаті яких утворюються нові фразеологізми. Хоча ці науковці зазначають, що ФД - це процес утворення нових ФО на базі існуючих ФО, до ФД вони включають утворення синонімів, антонімів, варіантів ФО, додавання та опущення компонентів ФО, а також конверсію. Т.Н. Федуленкова до дериватів відносить скорочені фразеологічні варіанти й називає їх скороченими фразеологічними дериватами (clipped phraseological derivatives) [Fedulenkova 2005, 48].

Ми, у свою чергу, вважаємо за необхідне звузити поняття ФД, адже воно виникло на базі поняття „деривація”. А, як відомо, під деривацією розуміють утворення нових слів за допомогою афіксів або безафіксним способом [Розенталь, Теленкова 2001, 103], тому вважаємо некоректним включення до ФД утворення синонімів, антонімів та варіантів.

Підставою для виключення процесу творення синонімів із ФД вважаємо той факт, що синоніми утворюються паралельно один до одного, і тільки в процесі свого функціонування вони стають синонімами. Тобто, зазвичай, синоніми не утворюються на базі вже існуючих одиниць. Теж саме стосується й антонімів (за виключенням тих, що утворюються за допомогою негативних афіксів).

Стосовно варіантів важливо зазначити, що, хоча вони й утворюються на основі існуючих ФО, процес їх утворення йде за іншими принципами. По_перше, у процесі їх утворення не беруть участі словотворчі афікси, а, по_друге, вони не змінюють своєї частиномовної приналежності, що можна спостерігати в процесі деривації - афіксальної або безафіксальної відповідно. До того ж, для визнання новоутвореної ФО дериватом (похідною одиницею) обов'язковою є наявність як матеріальних, так і семантичних перетворень вихідної одиниці, що не спостерігається у випадку з фразеологічними варіантами. При наявності перетворень у плані вираження, зміни в плані змісту вважаються достатніми для визнання статусу фразеологізма_деривата, якщо вони торкаються предметно_логічного аспекту значення вихідного фразеологізму [Керимзаде 1984, 5], що є також відсутнім у процесі утворення фразеологічних варіантів. Конверсію ми включаємо до ФД, але виділяємо її в окремий тип (про що буде сказано далі).

Отже, у зв'язку зі сказаним, пропонуємо таке визначення фразеологічної деривації: фразеологічна деривація - це процес утворення нових фразеологізмів на основі існуючих у мові фразеологізмів, шляхом трансформації їх компонентів афіксальним або безафіксальним способом. У нашому дослідженні під існуючими ми будемо розуміти фразеологізми, утворені в період, що досліджується. Ці фразеологічні неологізми у свою чергу стають базою для утворення інших фразеологічних неологізмів.

Для подальшого дослідження ФД необхідно визначити її основні поняття. Як уже було зазначено вище, у процесі ФД утворюється інша нова ФО, при чому ця нова ФО утворюється обов'язково на базі існуючої ФО. Отже в нашому дослідженні для зазначення базової ФО ми вживаємо термін первинна ФО, а для зазначення утвореної ФО - вторинна ФО (або ФО-дериват). Компонент первинної ФО, що підлягає перетворенню, ми називаємо вихідною одиницею, а перетворений компонент вторинної ФО - похідною одиницею. Також вважаємо за необхідне визначити поняття фразеологічне дериваційне значення. Під цим поняттям ми розуміємо значення фразоутворювальних афіксів.

Далі зупинимося на методиці відбору одиниць для аналізу. Нашу методику можна поділити на два етапи: 1) попередній відбір потенційних первинних та вторинних ФО на основі подібності форми та змісту; 2) розподіл відібраних одиниць на первинні та вторинні. На першому етапі зміст нових фразеологізмів визначається за їх дефініціями або за допомогою контексту. На другому етапі виникає певна проблема, а саме проблема визначення первинності тієї чи іншої ФО. Стосовно нових ФО розв'язання цієї проблеми передбачає звернення до часового чинника. Отже, первинною ми визнаємо ту нову ФО, яка першою була зафіксована словниками нових слів, періодичними виданнями, або іншими засобами масової інформації, тобто в письмовій або усній формі (у вигляді аудіо- чи відеозаписів) відповідно. Розглянемо більш детально ФД на матеріалі новоутворених ФО сучасної англійської мови. Наше дослідження показало, що ФД у фразеологічній системі сучасної англійської мови може бути двох типів: 1) афіксальна та 2) безафіксальна (конверсія). Перша у свою чергу поділяється на три підтипи, а саме прогресивну (додавання афіксів до кореня або основи одного з компонентів первинної НФО), субститутивну (заміна одного афікса іншим) та регресивну (віднімання суфікса або елемента зовнішньо подібного до суфікса) (див. додаток В).

Перш ніж перейти до розгляду кожного з типів ФД, важливо зупинитися на одному з головних понять ФД - моделюванні, оскільки модельованість (що більш детально була описана в попередньому розділі) фразеологічної системи є одним із найважливіших показників ступеня її регулярності. Для визначення ступеня модельованості фразеології, у свою чергу, релевантні такі ознаки, як кількість фразоутворювальних моделей та їх наповнюваність. Фразеологія тієї чи іншої мови тим регулярніша, чим менше кількість моделей, їх структурно_семантичне розмаїття й чим більше їх наповнюваність конкретними фразеологізмами [Добровольский 1984, 25]. Отже, фразотворення не є хаотичним процесом - вторинні ФІ утворюються за певними структурно_семантичними моделями та за допомогою певних афіксів. По всій імовірності, у межах кожного з виділених нами типів та підтипів ФД, можна виявити конкретні, притаманні тому чи іншому типу або підтипу структурно-семантичні фразеомоделі.

3.2.1 Прогресивна афіксальна фразеологічна деривація. Прогресивна афіксальна фразеологічна деривація полягає в додаванні словотворчих афіксів до кореня або основи одного із компонентів первинної НФО. З огляду на те, який з компонентів первинної ФІ є вихідним фразеологічна деривація цього підтипу може бути двох видів: а) додавання дериваційного елементу до кінцевого компонента первинної ФО; б) додавання дериваційного елементу до ініціального компонента первинної ФО, тобто в ролі вихідних одиниць можуть виступати як кінцеві, так і ініціальні компоненти первинної ФІ. У межах кожного виду ПАФД можна виділити певні фразеомоделі. Розглянемо окремо кожний вид ПАФД:

а) додавання дериваційного елементу до кінцевого компонента первинної ФО:

- N > N (Viagra divorce > Viagra divorcee; left coast > left coaster, broad church > broad churcher);

- N > N _verbal (career coach > career coaching, stunt program > stunt programming, deliberative poll > deliberative polling);

- N > Adj. (lager lout > lager loutish);

- Adj. > N (carbon neutral > carbon neutrality).

б) додавання дериваційного елементу до ініціального компонента первинної ФО:

- V > N_verbal (jump the shark > jumping the shark; starve the beast > starving the beast);

- V > Adj. (select out > selected out);

- N > Adj. (environment friendliness > environmental friendliness; sandwich generation > sandwiched generation).

За результатами кількісних підрахунків (див. додаток Г, табл. 1) можна зробити висновок, що в процесі утворення ФІ шляхом прогресивної афіксальної фразеологічної деривації в ролі вихідної одиниці найчастіше виступає кінцевий компонент первинної ФІ: 85,72%; ініціальні компоненти в ролі вихідних одиниць виступають значно рідше: 14,28%.

Серед нових фразеологічних одиниць, утворених шляхом прогресивної афіксальної фразеологічної деривації, найбільш численними виявилися такі, що були створені за двома моделями: N > N та N > N_verbal.. Необхідно сказати, що в межах кожної структурно_семантичної моделі похідні одиниці можуть утворюватись за допомогою певних афіксів, шляхом їх додавання до вихідної одиниці (із нульовим або певним афіксом). При цьому важливо констатувати той факт, що спостерігається зв'язок двох афіксів - того, що трансформується і того, що з'являється після трансформації. Набір афіксальних трансформацій є визначеним, хоча й не можна виключати можливість появи інших трансформацій.

У межах виду ПАФД із додаванням дериваційного елемента до кінцевого компонента первинної ФІ ми виявили такі афіксальні трансформації, які можна розподілити за такими моделями:

1. Модель N > N:

- ш + -er (neighbourhood watch > neighbourhood watcher, new age > new ager, global village > global villager);

- ш + -ist (animal welfare > animal welfarist, crop art > crop artist);

- ш + -ity (secondary virgin > secondary virginity);

- ш + -ee (Viagra divorce > Viagra divorcee);

- ш + -ery (new man > new mannery);

- ш + -ism (lager lout > lager loutism);

- -or + -ship (soul proprietor > soul proprietorship);

- ш + -ness (word burst > word burstiness);

- ш + -ster (computer fraud > computer fraudster).

2. Модель N > N_verbal:

- ш + -ing (killer litter > killer littering, dashboard drum > dashboard drumming, patent troll > patent trolling).

3. Модель N > Adj.:

- ш + -ish (lager lout > lager loutish).

4. Модель Adj. > N:

- -al + -ity (carbon neutral > carbon neutrality).

Основними дериваційними елементами в межах цього виду прогресивної афіксальної фразеологічної деривації виявилися суфікси -ing та -er (див. додаток Г, табл. 2). Для творення віддієслівних іменників від іменників використовується традиційний суфікс -ing, дериваційним значенням якого є позначення певного процесу або дії. Для творення іменників використовується суфікс -еr, дериваційним значенням якого є позначення виконавця певної дії. Інші дериваційні афікси не є продуктивними - ФІ, утворені за їх допомогою складають зовсім незначну групу.

При цьому найбільш частотними афіксальними трансформаціями є ш + _ing та ш + _er (див. додаток Г, табл. 3). Інші афіксальні трансформації не є продуктивними й представлені одиничними прикладами.

У межах виду ПАФД із додаванням дериваційного елементу до ініціального компонента ФО ми виявили такі афіксальні трансформації:

1. Модель V > N_verbal:

- ш + -ing (jump the shark > jumping the shark, starve the beast > starving the beast);

2. Модель V > Adj.:

- ш + -ed (select out > selected out).

3. Модель N > Adj.:

- ш + -al (environment friendliness > environmental friendliness);

- ш + -ed (sandwich generation > sandwiched generation).

Результати нашого аналізу показали, якщо в ролі вихідної одиниці виступає ініціальний компонент первинного фразеологізма, то зазвичай похідна одиниця є віддієслівним іменником (утвореним додаванням традиційного суфікса -ing) або прикметником (утвореним додаванням суфіксів -ed або -al). Важливо зазначити, що в тому випадку коли в ролі вихідної одиниці виступає ініціальний компонент первинної ФО, вторинна ФО не змінює своєї частиномовної належності. Причиною цього є той факт, що ініціальний компонент ФІ не є стрижневим. Виключенням є так звані мікроідіоми - двокомпонентні нові ФО, першим компонентом яких є дієслово, а другим - прийменник (select out > selected out), адже у фразеологічних неологізмів цього типу саме ініціальний компонент є стрижневим і саме він зумовлює належність фразеологізму до тієї чи іншої частини мови.

Таким чином, проведене нами дослідження показало, що шляхом прогресивної афіксальної фразеологічної деривації утворюється велика кількість фразеологічних неологізмів. При цьому ми виявили, що найбільшу групу вторинних ФІ складають ті, що за своєю частиномовною належністю є іменниками; найпродуктивнішими суфіксами є _er (для творення іменників) та _ing (для творення віддієслівних іменників). Дериваційними значеннями зазначених продуктивних суфіксів є „позначення виконавця певної дії” та „позначення процесу або дії” відповідно.

3.2.2 Субститутивна афіксальна фразеологічна деривація. Субститутивна афіксальна фразеологічна деривація полягає в заміні дериваційного елемента одного з компонентів первинного фразеологізму на інший дериваційний елемент. У ролі вихідних одиниць у межах цього підтипу фразеологічної деривації можуть виступати тільки кінцеві компоненти первинного фразеологізму. У межах САФД можна виділити певні фразеомоделі:

1. N > N (intellectual tourism > intellectual tourist, defensive pessimism > defensive pessimist, weather tourism > weather tourist);

2. N_verbal > N (scam baiting > scam baiter, animal hoarding > animal hoarder, vice investing > vice investment);

3. N > N_verbal (corridor cruiser > corridor cruising, bitter blocker > bitter blocking, secret shopper > secret shopping);

4. N > Adj. (venture philanthropist > venture philanthropic, strategic philanthropist > strategic philanthropic).

Результати кількісних підрахунків (див. додаток Г, табл. 4) показали, що серед фразеологічних інновацій, утворених шляхом САФД, найбільш численними є такі, що були утворені за трьома моделями: N > N, N_verbal > N та N > N_verbal (39,6, 33,3 та 22,9% відповідно).

У межах САФД можливо виділити певні афіксальні трансформації, які можна розподілити за такими моделями:

1. Модель N > N:

- -ism > -ist (new terrorism > new terrorist, sexual tourism > sexual tourist, crony capitalism > crony capitalist);

- -y > -ist (venture philanthropy > venture philanthropist, straight supremacy > straight supremacist, strategic philanthropy > strategic philanthropist);

- ment > -er (sexual harassment > sexual harasser, seagull management > seagull manager);

- -or > -ion (community animator > community animation, altruistic donor > altruistic donation).

- -y > -er (design ethnography > design ethnographer);

- -tion > -er (jury nullification > jury nullifier);

- -y > -er (liberation theology > liberation theologian).

2. Модель N_verbal > N:

- -ing > -er/-or (fad surfing > fad surfer, homicide bombing > homicide bomber, war chalking > war chalker);

- -ing > ment (vice investing > vice investment);

- -ing > ist (speed cubing > speed cubist).

3. Модель N > N_verbal:

- -er > -ing (office creeper > office creeping, leaf peeper > leaf peeping, ethical hacker > ethical hacking).

4. Модель N > Adj.:

- -ist > -ic (venture philanthropist > venture philanthropic, strategic philanthropist > strategic philanthropic).

Найбільшу групу вторинних ФО складають ті, що за своєю частиномовною належністю є іменниками, основним дериваційними елементами для їх утворення виявилися суфікси -er та -ist, а для утворення віддієслівних іменників використовується традиційний суфікс -ing (див. додаток Г, табл. 5), Дериваційними значеннями зазначених продуктивних суфіксів є „позначення виконавця певної дії”, „позначення послідовників або прихильників різних течій, груп за інтересом, партій, видів розваг тощо” та „позначення процесу або дії” відповідно. При цьому найбільш частотними афіксальними трансформаціями є -ing > -er/-or, -er > -ing та -ism > -ist (див. додаток Г, табл. 6). Інші афіксальні трансформації не є продуктивними й представлені одиничними прикладами.

3.2.3. Регресивна афіксальна фразеологічна деривація

Під регресивною афіксальною фразеологічною деривацією ми розуміємо фактично процес „зворотної” деривації (англ. back_formation, back_derivation, нім. Rьckbildung, Retrograden Ableitung). Вона полягає у відніманні суфікса або елемента зовнішньо подібного до суфікса від вихідного компонента первинної ФІ, у результаті чого утворюється вторинна НФО. При цьому важливо зазначити, що новоутворена одиниця має іншу частиномовну належність [Erben 2003, 93]. У залежності від того, який із компонентів (кінцевий або ініціальний) первинної ФІ є вихідним, РАФД може бути двох видів: а) вилучення дериваційного елемента кінцевого компонента первинної ФО; б) вилучення дериваційного елемента ініціального компонента первинної ФО. У межах кожного виду РАФД можливо виділити певні структурно_семантичні фразеомоделі. Розглянемо окремо кожний вид регресивної афіксальної фразеологічної деривації:

а) вилучення дериваційного елемента кінцевого компонента первинної ФО:

- N_verbal > N (Google bombing > Google bomb; shape coding > shape code; guerilla gardening > guerilla garden);

- N_verbal > V (speed cubing > speed cube; dumpster diving > dumpster dive; passive smoking > passive smoke);

- N > V (information forager > information forage; gene doper > gene dope; mucus trooper > mucus troop);

- N > N (suicide bomber > suicide bomb).

б) вилучення дериваційного елемента ініціального компонента первинної ФО:

- N_verbal > V (living apart together > live apart together; sucking mud > suck mud; going plural > go plural).

Отже, за результатами кількісних підрахунків (див. додаток Г, табл. 7, 8, 9), можна зробити висновок, що за допомогою РАФД утворюються дієслівні (60,71%) та субстантивні (39,29%) НФО. При чому для більшості з вторинних ФІ вихідними одиницями виступають кінцеві компоненти первинних ФІ (89,29%). Більшість вихідних одиниць є віддієслівними іменниками (85,71%).

У межах цього підтипу фразеологічної деривації можна виділити дві афіксальні трансформації:

- -ing > ш (brown bagging > brown bag);

- -er > ш (mucus trooper > mucus troop).

У разі творення вторинних ФО від первинних ФО із віддієслівним іменником-стрижневим компонентом, віднімається суфікс -ing, якщо вихідною одиницею виступає іменник - віднімається суфікс -er.

Важливо наголосити на існуванні змішаного підтипу афіксальної фразеологічної деривації. Нами було виявлено один випадок змішаної афіксальної деривації (поєднання прогресивної та субститувної афіксальних деривацій):

3.2.4 Безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія)

Як відомо, лексична конверсія - це безафіксальний спосіб словотворення, у результаті дій якого утворюється категоріально відмінне слово, що в більшості випадків співпадає за формою з вихідним словом [Арбекова 1977, 41]. Фразеологічна конверсія (ФК), на відміну від лексичної конверсії торкається не окремих слів_компонентів ФО, а всієї ФО. Фразеологічна конверсія - це безафіксальний спосіб фразотворення на основі існуючої фразеологічної одиниці, у результаті дій якого утворюється нова фразеологічна одиниця з іншою частиномовною приналежністю. Утворена шляхом ФК вторинна ФО має інше значення, виконує іншу синтаксичну функцію та може мати іншу парадигму.

Проведений нами аналіз фразеологічних неологізмів утворених шляхом ФК від інших фразеологічних неологізмів, дозволяє виділити моделі, за якими можуть утворюватись зазначені фразеологічні інновації:

1. N > V

hot desk (n.) > hot desk (v.).

2. N > Adj.

scoop and run (n.) > scoop and run (adj.).

3. N_verbal > V

stealth parenting (n_v.) > parent by stealth (v.).

4. V > N

shift and shaft (v.) > shift and shaft (n.).

Основними різновидами ФК виявилися: вербалізація субстантивних ФІ (social network (n.) > social network (v.)), ад'єктивація субстантивних ФІ (flash mob (n.) > flash mob (adj.)), субстантивація дієслівних ФІ (shift and shaft (v.) > shift and shaft (n.)). При чому, у двох перших різновидах можливі вклинювання прийменника (stealth parenting (n_v.) > parent by stealth (v.)) та інверсія відповідно (solar guerilla > guerilla solar). Найбільш продуктивними моделями у цьому підтипі ФД виявилися моделі: N > V та N Adj. (див. додаток Г, табл. 10).

Важливо підкреслити, що проблема дослідження фразеологічної конверсії ускладнюється тим, що інколи неможливо визначити статус утворених у результаті фразеологічної конверсії одиниць. Адже межа між фразеологізмами та складними словами в цьому випадку стирається.

Відомо, що процес ФД може бути одноразовим або багаторазовим процесом. Під одноразовим ми розуміємо одиничне співвідношення „первинний фразеологічний неологізм - вторинний фразеологічний неологізм”. Проте кожний вторинний фразеологізм є потенційним первинним фразеологізмом. Якщо від новоутвореної вторинної одиниці шляхом ФД утворюється інша ФО, то в даному випадку можна говорити про багаторазовий процес ФД. Одноразовий процес ФД, при якому є одиничне співвідношення „первинний фразеологічний неологізм - вторинний фразеологічний неологізм” зазвичай називають ступенем деривації (див. Becher 1971, Денисенко 1988).

Більшість (92,24%) фразеологічних неологізмів-дериватів були утворені в результаті одноступеневої ФД (див. додаток Г, табл. 11): secret shopper > secret shopping; corridor cruiser > corridor cruising; Viagra divorce > Viagra divorceе. Але інколи зустрічаються випадки двоступеневої деривації: patch burning > patch burn (n.) > patch burn (v.); information foraging > information forager > information forage; dumpster diver > dumpster diving > dumpster dive.

На відміну від існуючої фразеології, серед ФІ не зустрічаються такі, що були утворені шляхом триступеневої ФД. Це пояснюється, насамперед, новоутвореністю цих одиниць. Але важливо зазначити, що як одноступенева деривація, так і двоступенева деривація мають певний потенціал - з плином часу кожен із зазначених типів ФД може перейти в трьохступеневий, чотирьохступеневий або навіть багатоступеневий.

Спрямованість фразеологічної деривації. Результати дослідження ФД показали, що цей процес може йти в різних напрямках та за різними принципами. За ступенем продуктивності утворень на основі одного нового фразеологізму ФД може бути трьох типів: 1) послідовна (лінійна) ФД; 2) радіальна (об'ємна) ФД; 3) радіально-послідовна (змішана) ФД.

Послідовна ФД полягає в утворенні кожного наступного фразеологізма від попереднього фразеологізма, тобто ФД йде в одному напрямку. В результаті послідовної ФД утворюється дериваційний ланцюжок, у якому кожен фразеологічний неологізм може виступати як у ролі первинної, так і ролі вторинної ФО по відношенню до наступної та попередньої ФО відповідно:

Прикладом послідовної ФД можуть служити такі фразеологічні ланцюжки:

suicide bomber > suicide bomb > suicide bombing (НФО₁ > НФО₂ > НФО₃);

gene doping > gene doper > gene dope (НФО₁ > НФО₂ > НФО₃);

dumpster diver > dumpster diving > dumpster dive (НФО₁ > НФО₂ > НФО₃).

У процесі радіальної ФД один фразеологічний неологізм є первинним, а інші фразеологічні неологізми - вторинними, тобто первинний фразеологізм є дериваційним центром утворених від нього вторинних фразеологізмів:

Прикладами радіальної ФД можуть служити такі фразеологічні комплекси:

Інколи зустрічаються випадки радіально-послідовної ФД. У процесі радіально-послідовної ФД від однієї центральної первинної одиниці утворюються інші ФІ, які є вторинними по відношенню до неї. Проте деякі із вторинних ФІ можуть стати первинними для утворених від них нових ФО_дериватів, тобто утворюється окремий дериваційний ланцюжок:

Прикладом радіально-послідовної ФД може служити такий фразеологічний комплекс:

Як уже було зазначено, дослідження фразеологічної деривації ускладнюється проблемою визначення, який із новоутворених фразеологізмів є первинним, а який вторинним, тому критеріями визначення місця того чи іншого фразеологізму в дериваційному ланцюжку, радіальності чи послідовності фразеологічної деривації є часовий чинник та чіткі словникові дані.

Дослідження фразеологічної деривації як одного зі способів поповнення фразеологічного складу сучасної англійської мови дозволяє зробити певні висновки. У залежності від участі афіксів у процесі фразеологічної деривації, її можна поділити на афіксальну та безафіксальну фразеологічну деривацію. Окрім того, афіксальний тип фразеологічної деривації може мати три підтипи деривації: прогресивна афіксальна, субститутивна афіксальна та регресивна афіксальна фразеологічна деривація.

Дослідження фразеологічної деривації у фразеологічній системі сучасної англійської мови показало, що серед нових фразеологізмів_дериватів більшість була утворена шляхом субститутивної афіксальної фразеологічної деривації - 39,02%. Трохи меншу групу складають ФІ, утворені шляхом прогресивної афіксальної фразеологічної деривації - 28,45%; ще меншу - шляхом регресивної афіксальної фразеологічної деривації - 22,77%; менш частотним способом утворення нових фразеологізмів виявився спосіб фразеологічної конверсії - 8,94% (див. додаток Г, табл. 12).

У межах кожного з підтипів фразеологічної деривації нами були виявлені певні структурно-семантичні фразеомоделі (прогресивна афіксальна ФД - сім моделей, субститутивна афіксальна ФД - чотири моделі, регресивна афіксальна ФД - п'ять моделей, фразеологічна конверсія - чотири моделі) та найбільш продуктивні словотворчі афікси (-er, -ing та -ist). У ролі вихідних одиниць первинного фразеологічного неологізму можуть виступати як кінцеві та ініціальні компоненти. При чому найбільш часто в ролі вихідних компонентів виступають кінцеві компоненти первинних фразеологічних неологізмів.

За ступенем продуктивності утворень на основі одного фразеологізму фразеологічна деривація може бути трьох типів: послідовна, радіальна та радіально-послідовна. Залежно від кількості одиничних співвідношень „первинний фразеологічний неологізм - вторинний фразеологічний неологізм” фразеологічна деривація може бути одноступеневою та двоступеневою.

3.3 Лексико-семантична аналогія

Аналогію, на нашу думку, можна вважати як механізмом так і способом утворення фразеологічних інновацій. Під аналогією зазвичай мають на увазі уподібнення, викликане впливом одних елементів мови, що утворюють більш продуктивну та більш розповсюджену модель, на пов'язані з ними інші елементи, не частотні та малочислені [Розенталь, Теленкова 2001, 24-25]; часткові подібність або узгодження двох об'єктів, що відрізняються у всьому іншому [Хорнби 2001, 60] або ж подібність у будь_якому відношенні між явищами, предметами, поняттями [Ожегов 1988, 24] тощо.

Ми, у свою чергу, беручи до уваги подані вище дефініції та стосовно фразеологічної системи надамо таке визначення фразотворення за аналогією: фразотворення за аналогією - це процес утворення нових ФО на основі асоціацій з існуючими у мові ФО.

Лексико-семантична аналогія має місце тоді, коли новоутворений фразеологізм асоціюється з базовим не стільки за аналогічністю структури або складових, скільки за аналогічністю семантики. Фразеологічний неологізм відображає (відтворює) ситуацію, що описується за допомогою базової ФО, якості або кількості предметів, особливостей або характеристик процесів, станів тощо. Виходячи із загальних знань, певного життєвого досвіду та знаючи значення базової ФО, реципієнт без труднощів може вивести значення ФІ.

В основі лексико-семантичної аналогії лежить принцип утворення ФІ за певними мотиваційними моделями, які передбачають єдність значення та внутрішньої форми групи ФО. Але спільна мотиваційна ознака варіюється у межах інваріантної моделі індивідуально кожним фразеологізмом. Продуктивність тієї чи іншої мотиваційної моделі в процесі розвитку мови визначається ступенем актуальності та соціальної значимості для носіїв мови образного уявлення, зафіксованого в моделі [Губарев 1985, 66]. Фразеологічні інновації утворюються шляхом заміни одного з компонентів базового фразеологізму.

Прикладом лексико-семантичної аналогії можна вважати фразеологізм platinum handshake, утворений за аналогією до фразеологізму golden handshake. Сумуючи значення базового фразеологізму „велика вихідна допомога” та знання про те, що платина є ціннішою за золото, можна вивести значення нового фразеологізму platinum handshake - „величезна, дуже велика вихідна допомога”. На думку Дж. Ейто, по аналогії до типів ювілеїв подружнього життя невдовзі з'явиться словосполучення diamond handshakes [Ейто 1990, 293].

Значення ФІ mouse potato становиться зрозумілим із семантики складових компонентів базової ФО couch potato „людина, яка веде неактивний спосіб життя” (тобто людина, яка проводить багато часу лежачи на канапі) та значення компонента нової ФІ - mouse „миша” (тобто комп'ютерний прилад). Поєднання цих значень та смисловий розвиток дозволяє реципієнту вивести значення фразеологізму mouse potato - „людина, що проводить багато часу за комп'ютером”.

Базове словосполучення new woman „нова, емансипована жінка” із значенням прикметника new „інший, не такий, нестандартний” стало моделлю для цілої низки словосполучень. По-перше, це ФО new man „новий чоловік, такий, що не пропагує перевагу над жінкою”. Поняття нової людини в цілому та нових жінки або чоловіка зокрема, виникло ще в епоху раннього християнства і потім воно з'являлося в періоди, що характеризувалися значними змінами в соціальному, ідеологічному планах тощо. Іншими прикладами ФН, поєднаних семантикою новизни можуть бути new age, new collar, new establishment, new heroin, new media, new Russians, new terrorist, new world order тощо. Нове характеризує актуальний стан світу ... Новим називають те, що почало існувати в актуальному теперішньому, нещодавньому минулому або очікується в перспективі майбутнього. Воно орієнтовано на зону Зараз, той момент, у якому знаходиться спостерігач за станом світу [Арутюнова 1999, 698]. Зрозуміло, що новизна є тимчасовою характеристикою об'єкта - із плином часу вона неминуче втрачається.

Окремою групою виступає серія фразеологічних інновацій, поєднаних значенням „головний, основний, першорядний”, моделлю для яких послужив фразеологізм alpha geek: alpha mom, alpha pup, alpha girl, alpha earner тощо.

Розповсюдження екстремальних видів спорту (extreme sports), із одного боку, надало популярності слову „екстремальний” (extreme), яке, як результат, стало фразотворчим центром багатьох нових словосполучень, а з іншого боку, саме словосполучення extreme sports стало зразком для аналогійного фразотворення: extreme gardening, extreme ironing, extreme life, extreme tourism, extreme cars, extreme soft drinks, extreme beer. Надані словосполучення поєднуються значенням „незвичайний, надзвичайний, непомірний, за межею”.

По аналогії до фразеологізму road rage „сутички між водіями автомобілів, особливо під час „пробок”, або транспортних пригод” було утворено цілий ряд нових стійких словосполучень, поєднаних значенням „агресія на щось; невдоволеність чимось”: air rage, bike rage, dot com rage, golf rage, ground rage, IT rage, office rage, parking rage, patient rage, PC rage, phone rage, rail rage, sidewalk rage, sky rage, surf rage, trolley rage, work rage тощо.

Базою для творення низки нових фразеологічних неологізмів послужило словосполучення glass ceiling „бар'єри, що заважають жінкам займати високі посади”: glass floor „бар'єри, що перешкоджають жінкам почати свою службову кар'єру”, silicon ceiling „бар'єри, що перешкоджають кар'єрі жінок у галузях науки та техніки”, grass ceiling „бар'єри, що перешкоджають жінкам використовувати гру в гольф для ведення бізнесу”, silver ceiling „бар'єри, що перешкоджають людям похилого віку займати високі посади”. Як видно з прикладів, надані фразеологізми поєднані спільним значенням „бар'єри для когось”.

Створене свого часу словосполучення Silicon Valley для позначення центра виробництва комп'ютерної техніки США стало зразком для аналогійного фразотворення. Усі словосполучення, утворені за аналогією до Silicon Valley мають своїм значенням „центр виробництва комп'ютерної техніки” (але в різних країнах і містах). Наприклад, Silicon Wadi - у Ізраїлі, Silicon Island - на Тайвані, Silicon Glen - у Шотландії, Silicon Bog - у Ірландії, Silicon Fen - в Англії, Silicon Mountain - у штаті Колорадо, Silicon Hills - для позначення міста Остіна - центра електронної техніки в штаті Техас [Kushner 2003, 245].

За принципом лексико-семантичної аналогії було утворено словосполучення meat tooth „любитель м'яса”. Моделлю для цього словосполучення послужило базове словосполучення sweet tooth „любитель солодкого”. Обидва словосполучення поєднані спільним значенням „любитель чогось їстівного”.

У 70-ті роки ХХ століття набуло розповсюдження словосполучення midlife crisis для позначення „психологічних проблем людей середнього віку”; у останні роки широко вживаним є утворене по аналогії до нього словосполучення quarterlife crisis, яке має значення „психологічні проблеми людей віком від 20 до 30 років”.

Одне з найбільш популярних словосполучень кінця ХХ століття political correctness „політична коректність” стало базою для формування нових словосполучень на позначення інших видів „коректностей”: dress correctness - „прийнята форма одягу для ділових жінок”, eco-correctness - „правильна екологічна політика, правильне ставлення до природи”, emotional correctness - „емоції та почуття, що вважаються прийнятими в суспільстві”.

Важливо відзначити, що частина з наведених вище ФІ мають однакову структуру, але, як уже було зазначено вище, подібність структури не є основним критерієм їх аналогічності. Проте, серед нових фразеологізмів виділяються такі, в основі побудови яких лежить аналогічність структури та семантики. Одиниці цієї групи утворюються за структурно_семантичними моделями, під якими розуміють комплексний інваріант синтаксичної структури, внутрішньої форми, актуального значення співвіднесених компонентів і глобальної семантики ряду ФІ, що конституюють одну фразеологічну мікросерію [Губарев 1985, 67]. Фразеологічні неологізми, утворені на базі такої аналогії зазвичай є гомоструктурними синонімічними фразеологізмами (про що було сказано у попередньому розділі): hurricane hour, rush hour, scotch hour, sherry hour, suicide hour; giggle test, laugh test, chuckle test, guffaw test; secret shopper, mystery shopper.

Отже, шляхом заміни одного з компонентів базового фразеологізму частіше за все утворюються „синонімічні або тематично-споріднені одиниці, у той же час досить звичайною можна вважати і таку заміну, внаслідок якої з'являються неологізми, що співвідносяться зі словом-зразком як елементи антонімічної парадигми” [Зацний, Пахомова, Зацна 2004, 252]: near abroad - far abroad, hard money - soft money, fat cat - thin cat, white goods - brown goods, dress-down Friday - dress-up Thursday.

До цієї групи можна віднести особливий тип інновацій - „ретроніми” [Safire 1995, 22]. Ретронімами вважають нові позначення вже відомих предметів і явищ у зв'язку з появою нових різновидів цих предметів чи явищ і необхідністю тим самим більш чіткого розмежування старого та нового понять: e-mail, voice mail > hard mail, snail mail; e-fax > hard fax; virtual reality > real reality; virtual time > real time; e-book > paper book. Таким чином, виникає необхідність розмежування „кібернетичних” та „докібернетичних” понять. Таку нову номінацію старих понять називають „диференціюючою реномінацією” [Зацний 2000, 57].

Отже, проведене дослідження ФІ сучасної англійської мови дало нам змогу зробити висновок, що у процесі їх утворення фразеологізмів значну роль відіграє лексико-семантична аналогія, основним принципом якої є наявність конкретної структурної моделі, за якою утворюється серія нових фразеологічних одиниць.

Висновки до розділу 3

Фразеологічна система сучасної англійської мови постійно поповнюється новими одиницями. На перший план виступають такі способи утворення нових фразеологізмів, як фразеологізація вільних словосполучень і терміносполучень, фразеологічна деривація та лексико-семантична аналогія. Фразеологізація вільних словосполучень полягає у їх частковому або повному переосмисленні. Найбільш поширеними способами вторинної номінації, які супроводжують утворення фразеологічних одиниць є метафора та метонімія. Фразеологічні інновації, що є наслідком процесів метафоризації, інформативно насичені, здатні характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції та мають нерідко яскраве експресивне забарвлення, зумовлене домінуючою роллю конотативного компонента, зокрема національно-культурного, і виступають елементарними єдностями структурної когніції та ментальної організації.

Фразеологічною деривацією ми вважаємо процес утворення нових фразеологічних неологізмів на базі інших фразеологізмів за допомогою певних афіксів. Дослідження ФІ, утворених за допомогою фразеологічної деривації дозволило виявити та описати її основні типи: прогресивна афіксальна фразеологічна деривація, субститутивна афіксальна фразеологічна деривація, регресивна афіксальна фразеологічна деривація та безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія).

У процесі прогресивної афіксальної ФД дериваційні елементи можуть додаватись як до кінцевого, так і до ініціального компонента базової ФО. У межах кожного з видів прогресивної афіксальної ФД існують певні фразотворчi моделі. У процесі творення шляхом прогресивної афіксальної ФД із додаванням дериваційного елемента до кінцевого компонента словосполучення найбільш продуктивною моделлю виявилася N > N, при чому, найбільш частотною афіксальною трансформацією є ш > -er. У процесі утворення нових фразеологізмів шляхом прогресивної афіксальної ФД із додаванням дериваційного елемента до ініціального компонента словосполучення найбільш продуктивною є модель V > N_verbal. Найбільш частотною афіксальною трансформацією в межах цієї фразотвірної моделі виявилася ш + -ing.

При субститутивній афіксальній фразеологічній деривації має місце заміна дериваційного елемента одного з компонентів первинного фразеологізму на інший дериваційний елемент. У ролі вихідних одиниць у межах цього підтипу фразеологічної деривації можуть виступати тільки кінцеві компоненти первинного фразеологізму. Серед фразеологічних інновацій, утворених шляхом субститутивної афіксальної фразеологічної деривації, найбільш численними є такі, що були утворені за трьома моделями: N N, N_verbal N та N N_verbal. У межах цього підтипу фразеологічної деривації найбільш частотними афіксальними трансформаціями виявилися: -ing -er/-or, -er -ing та -ism -ist.

При регресивній афіксальній ФД змін можуть зазнавати як кінцевий, так і ініціальний компонент базової ФО. Найбільш продуктивними моделями утворення фразеологічних неологізмів шляхом вилучення дериваційного елемента кінцевого компонента базової ФО є N_verbal > N та N_verbal > V. При цьому найбільш частотною афіксальною трансформацією є -ing > ш. При вилученні дериваційного елемента ініціального компонента найбільш продуктивними є модель N_verbal > N та афіксальна трансформація -ing > ш.

Фразеологічна конверсія - це процес утворення нових ФО на базі інших ФО безафіксальним способом шляхом зміни частиномовної приналежності всього фразеологізму. Найбільш продуктивними фразеологічними моделями в межах фразеологічної конверсії є N > V та N > Adj. Основними різновидами фразеологічної конверсії виявилися вербалізація субстантивних ФО, ад'єктивація субстантивних ФО та субстантивація дієслівних ФО.

Аналіз фразеологічних неологізмів сучасної англійської мови, утворених шляхом ФД показав, що переважають такі одиниці, що були утворені шляхом субститутивної афіксальної фразеологічної деривації. ФД може бути як одноразовим, так і багаторазовим процесом. Більша частина нових фразеологізмів-дериватів була утворена в результаті одноступеневої фразеологічної деривації. Важливо констатувати той факт, що ФД може йти в різних напрямках. У залежності від спрямованості ФД ми виділили три її типи: послідовна, радіальна та радіально-послідовна ФД. Лексико_семантична аналогія також є продуктивним способом утворення фразеологічних неологізмів.

Основні наукові результати розділу опубліковані в працях

1. До питання про прогресивну афіксальну фразеологічну деривацію // Сучасні проблеми дослідження романських і германських мов і літератур: Матер. Третьої міжвуз. конф. молодих учених. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 107-108.

2. До питання про субститутивну афіксальну фразеологічну деривацію // Матер. VІІI Міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта 2005”. - Т. 3. Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 65-66.

3. До питання про фразеологічну деривацію // „Актуальні проблеми романо_германської філології в Україні та Болонський процес”: Матеріали Міжнар. наукової конференції. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 288-289.

ВИСНОВКИ

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття у фразеологічному фонді англійської мови відбулися значні кількісні та якісні зміни, спричинені бурхливим розвитком суспільства. Ці зміни зумовили необхідність комплексного аналізу процесів та явищ, які мають місце у фразеологічній системі сучасної англійської мови.

У результаті проведеного дослідження ми дійшли висновку, що фразеологія, зокрема нова фразеологія, є найбільш ідеальним об'єктом для вивчення доволі складних процесів пізнання світу, когнітивної обробки інформації у свідомості людини. У процесі пізнання світу у свідомості людини на перший план виходять ті чи інші образи - нові або вже закріплені пам'яттю. І саме образи, образне мислення окремої людини або цілого народу є головним стимулом для створення фразеологічних одиниць. Виражаючи абстрактне через конкретне, відокремлене через осяжне чуттєво та наочно, фразеологічні одиниці є нібито формою рефлексії навколишньої дійсності, навколишнього світу. Вони є яскравою частиною образно_номінативної картини світу. Необхідно зазначити, що фразеологічні інновації репрезентують, на відміну від лексичних, не повну картину світу, а її окремі фрагменти, що є актуальними для носіїв мови.

Фразеологічна номінація на відміну від лексичної, є більш складним номінативним процесом, який включає два або три етапи, у залежності від типу номінації (вторинна або третинна). Перший етап слід вважати актом первинної номінації, який полягає в тому, що певний послідовний набір звуків, оформлених у слово, набуває конкретного значення. Другий етап - це акт вторинної номінації, у результаті якого сполучення, що складається із декількох слів, кожне з яких має власне значення, набуває нового сукупного значення, що не дорівнює значенню будь-якого із компонентів фразеологічної одиниці. Однією з особливостей фразеологічної номінації є утворення одиниць третинної номінації. Суть цього етапу номінації полягає в тому, що нові фразеологічні одиниці утворюються від уже існуючих у мові фразеологізмів, які є продуктами вторинної номінації.

Більшість фразеологічних одиниць характеризується параметром антропоцентричності: людина безпосередньо залучена до акту фразотворення як суб'єкт номінації, виступаючи у той же час як ії об'єкт. Більшість фразеологічних інновацій сучасної англійської мови сконцентровані навколо лексико-семантичного поля „Людина”, яке у свою чергу поділяється на групи „Людина та її діяльність”, „Людина та суспільство” і „Людина та її характеристика”, кожна з яких включає декілька підгруп і має свою лексичну наповнюваність.

Формування та функціонування фразеологічних інновацій відбувається під впливом конкретних соціальних чинників, а саме таких явищ та процесів, що є продуктом діяльності людини, розвитку суспільства. Дослідження соціальних чинників впливу на формування та функціонування фразеологічних інновацій сучасної англійської мови дозволило виділити такі їх групи: глобалізація економічного життя та радикальні економічні зміни в країнах світу; конфронтація західних і східних ідеологій, загострення проблеми злочинності; інформаційна революція (розроблення і впровадження новітніх інформаційних технологій); бурхливий розвиток біологічних наук (генетики, біотехнології, геноміки); соціальні явища та рухи в сучасному суспільстві (мультикультуралізм, фемінізм, соціальна диференціація, сексуальна революція, екологічна свідомість тощо); зміни у сфері повсякденного життя сучасної англомовної людини. Необхідно зазначити, що до кожної групи ми включаємо певні чинники, але інколи спостерігається інтегрування декількох чинників. Результатом впливу кожного чинника на мову стала поява тієї чи іншої фразеологічної одиниці.

У фразеологічній системі сучасної англійської мови виділяються найбільш продуктивні центри фразотворчої інновації, тобто ключові слова значної кількості фразеологічних інновацій. Центрами фразотворчої інновації можна вважати такі лексеми: computer, smart, dot(-com), designer, virtual, global, green, job, candidate, economy, economics, politics, correctness, worker, coach, cuisine, head, effect, syndrome, journalism, terrorism, tourist, tourism, generation, gap, urban тощо. Фразотворчі центри відрізняються в залежності від сфери формування фразеологічних інновацій.

Фразеологія сучасної англійської мови функціонує як окрема система мовних одиниць, що характеризується наявністю в ній певних системних зв'язків - синонімічних, антонімічних, полісемічних та омонімічних. Ці зв'язки за своєю суттю значно відрізняються від системних зв'язків у сфері лексики.

Характерною особливістю нової фразеології сучасної англійської мови є паралельне існування декількох новоутворених синонімічних або антонімічних фразеологізмів. Аналіз нових синонімічних фразеологізмів дозволив розподілити їх на три групи в залежності від ступеня смислового зв'язку: синонімічні фразеологізми першого ступеня зв'язаності (clue stick - clue train, roach bait - brand bait, stealth fat - phantom fat, blue smoke - solid smoke, silent hunger - hidden hunger), другого ступеня зв'язаності (boom car - street pounder, chip graffiti - silicon art, Delhi belly - Karachi crouch, hand salsa - keyboard plague, black tar - happy dust) та третього ступеня зв'язаності (career-change opportunity - involuntary separation from payroll, gray matter - no hairs, small-world effect - six degrees of separation, air rage - disruptive passenger syndrome, man in the middle attack - TCP hijacking). Найбільш тісний зв'язок мають синонімічні фразеологічні інновації першого ступеня зв'язаності, найменш тісний - третього ступеня зв'язаності.

У залежності від структури ми поділяємо синонімічні фразеологічні інновації на гомоструктурні (створені за аналогічної лексико-граматичною моделлю): sky rage - air rage, clue stick - clue train, boom car - ground pounder, solid smoke - blue smoke, good wood - ethical wood, vertical portal - vertical community; та гетероструктурні (створені за різними лексико_граматичними моделями): peanut butter - black tar, flagship species - heroic species, brain steroid - smart drug, scotch hour - witching hour. Більшість гомоструктурних синонімічних фразеологізмів є бінарними. Гетероструктурні синонімічні фразеологізми можуть бути як бінарними, так і полілексемними.

Залежно від наявності різних відтінків стилістичного забарвлення синонімічні фразеологічні інновації можуть бути позбавлені конотації, мати грубу, жартівливу конотацію тощо. Одним із джерел поповнення нових синонімічних фразеологізмів є евфемізми та табуйована лексика.

Поряд із синонімічними фразеологічними інноваціями в сучасній англійській мові функціонують антонімічні фразеологічні інновації. Антонімічні фразеологізми можуть утворювати як антонімічні пари (agony aunt - agony uncle, computer haves - computer have-nots, hard money - soft money), так і антонімічні ряди (white hat hacker - grey hat hacker - black hat hacker). Антонімічні фразеологізми одного ряду ми поділяємо на антонімічні фразеологізми із гомогенною структурою (утворені за аналогічною лексико_граматичною моделлю) та антонімічні фразеологізми із гетерогенною структурою (утворені за різними лексико-граматичними моделями). Характерною особливістю обох груп антонімічних фразеологічних інновацій є обов'язкова наявність спільного компонента у складі фразеологізмів однієї пари чи одного фразеологічного ряду.

Антонімічні фразеологічні інновації можуть бути як бінарними, так і полілексемними, у залежності від кількості їх складових. У межах обох типів нових антонімічних фразеологізмів (із гомогенною структурою та гетерогенною структурою) можна спостерігати певні структурні кореляції. При цьому важливо зазначити, що у межах групи антонімічних фразеологічних інновацій із гомогенною структурою корелюють тільки антонімічні фразеологізми із однаковою кількістю складових, у межах же групи нових антонімічних фразеологізмів із гетерогенною структурою корелювати можуть як фразеологізми з однаковою кількістю складових, так і фразеологізми із різною кількістю складових.

Фразеологічна система сучасної англійської мови є динамічною та рухомою, фразеологізми не є незмінною сутністю із застиглою формою. Вони підлягають впливу з боку слова та контексту. Результатом цього впливу є утворення нових фразеологічних одиниць із частково зміненим складом - фразеологічних варіантів та фразеологічних модифікацій. Фразеологічні варіанти є результатом узуальних змін у складі базового фразеологізму, а фразеологічні модифікації є результатом оказіональних змін. Виникнення фразеологічних модифікацій зумовлюється потребою досягнення додаткового стилістичного ефекту й є наслідком індивідуально-авторської мовотворчості.

Результати проведеного дослідження нових фразеологічних варіантів дозволяють виділити декілька типів фразеологічних варіантів сучасної англійської мови: лексичні (fusion cookery - fusion cuisine, parachute kids - parachute children); морфологічні (dog watching TV - dogs watching TV, to put skin in the game - putting skin in the game); квантитативні (gaming and leisure industry - gaming industry, work-life balance - work-and-life balance); графічні (white coat effect - white-coat effect, left coast - Left Coast); змішані (“Chateau garage” wine - garage wine).

Фразеологічні одиниці кожного типу мають свої певні особливості формування та функціонування. Вибір того чи іншого фразеологічного варіанту в мовленні залежить від декількох чинників: контексту, інтенцій мовця, його розуміння значення тієї чи іншої новоутвореної фразеологічної одиниці тощо.

Характерною особливістю фразеологічних інновацій є їх модельованість. Більшість цих досліджуваних одиниць є субстантивними за категоріальним типом та бінарними за кількістю складових. Фразеологічні неологізми інших категоріальних типів (дієслівні, ад'єктивні, адвербіальні та вигукові) є менш частотними, але посідають певне місце у фразеологічній системі сучасної англійської мови. У межах кожного категоріального типу фразеологічних неологізмів ми виявили конкретні фразотворчi моделі.

Для субстантивних фразеологічних інновацій найбільш продуктивними слід вважати моделі: N + N та Adj. + N (agony aunt, Rambo killing, crazy tobacco); для дієслівних фразеологізмів - V + (Art./Pron.) + N та N + N (drop your pants, user eye-D, dog food); для ад'єктивних фразеологічних інновацій - N + N та Adj. + N (space weather, tornado bait, cutting edge).

Фразеологічна система сучасної англійської мови постійно поповнюється новими одиницями. На перший план виступають такі способи формування фразеологічних інновацій як фразеологізація вільних словосполучень та терміносполучень, фразеологічна деривація та фразеологічна аналогія. Фразеологізація вільних словосполучень полягає у частковому або повному переосмисленні словосполучень. Найбільш розповсюдженими способами вторинної номінації, які супроводжуються утворенням фразеологічних одиниць є метафоричний та метонімічний перенос значення. Фразеологічні інновації, утворені в результаті процесів метафоризації інформативно насичені, вони здатні характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції та часто мають яскраве експресивне забарвлення.

Іншим продуктивним способом поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови слід вважати фразеологічну деривацію. При фразеологічній деривації утворення нових фразеологічних одиниць має місце на базі інших фразеологізмів за допомогою певних афіксів. Дослідження фразеологічних інновацій, утворених за допомогою фразеологічної деривації дозволило виявити та описати її основні типи: прогресивна афіксальна фразеологічна деривація, субститутивна афіксальна фразеологічна деривація, регресивна афіксальна фразеологічна деривація та безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія). Кожен із видів фразеологічної деривації характеризується наявністю певних фразотворчих моделей.

При прогресивній афіксальній фразеологічній деривації дериваційні елементи можуть додаватись як до кінцевого, так і до ініціального компонента базової фразеологічної одиниці. У межах кожного із видів прогресивної афіксальної фразеологічної деривації існують певні фразотвірнi моделі. У процесі утворення нових фразеологічних одиниць шляхом прогресивної афіксальної фразеологічної деривації найбільш частотним є додавання дериваційного елемента до кінцевого компонента словосполучення. При цьому найбільш продуктивною моделлю виявилася модель N N (Viagra divorce Viagra divorcee, new man new mannery, animal welfare animal welfarist), причому, найбільш частотною афіксальною трансформацією є ш -er (neighbourhood watch neighbourhood watcher, computer fraud computer fraudster, left coast left coaster).

При субститутивній афіксальній фразеологічній деривації має місце заміна дериваційного елемента одного з компонентів первинного фразеологізму на інший дериваційний елемент. У ролі висхідних одиниць у межах цього підтипу фразеологічної деривації можуть виступати тільки кінцеві компоненти первинного фразеологізму. Серед фразеологічних інновацій, утворених шляхом субститутивної афіксальної фразеологічної деривації, найбільш численними є такі, що були утворені за трьома моделями:

- N N (altruistic donor altruistic donation, seagull management seagull manager, sex tourism sex tourist);

- N_verbal N (homicide bombing homicide bomber, speed cubing speed cubist, vice investing vice investment);

- N N_verbal (office creeper office creeping, leaf peeper leaf peeping, ethical hacker ethical hacking).

У межах цього підтипу фразеологічної деривації найбільш частотними афіксальними трансформаціями виявилися:

- -ing -er/-or (fad surfing fad surfer, war chalking war chalker, vice investing vice investor);

- -er -ing (secret shopper secret shopping, bitter blocker bitter blocking, corridor cruiser corridor cruising);

- -ism -ist (new terrorism new terrorist, crony capitalism crony capitalist, intellectual tourism intellectual tourist).

При регресивній афіксальній фразеологічній деривації змінам можуть підлягати як кінцевий, так і ініціальний компонент базової фразеологічної одиниці. Найбільш продуктивним є утворення фразеологічних неологізмів шляхом вилучення дериваційного елемента кінцевого компонента базової фразеологічної одиниці. При цьому найчастотнішими можна вважати моделі:

- N_verbal > N (Google bombing Google bomb, guerilla gardening guerilla garden, shape coding shape code);

- N_verbal > V (speed cubing speed cube, dumpster diving dumpster dive, passive smoking passive smoke).

При цьому найбільш частотною афіксальною трансформацією є -ing > ш (brown bagging brown bag, culture jammimg culture jam, day trading day trade).

Фразеологічна конверсія - це процес утворення нових фразеологічних одиниць на базі інших фразеологізмів безафіксальним способом шляхом зміни частиномовної належності всього фразеологізму. Найбільш продуктивними фразеологічними моделями в межах фразеологічної конверсії є:

- N > V (hot desk (n.) hot desk (v.), social network (n.) social network (v.), shape code shape code (v.));

- N > Adj. (scoop and run (n.) scoop and run (adj.), flash mob (n.) flash mob (adj.), solar guerilla (n.) guerilla solar (adj.)).

Основними різновидами фразеологічної конверсії виявилися вербалізація субстантивних фразеологізмів (social netrwork (n.) social network (v.)), ад'єктивація субстантивних фразеологізмів (flash mob (n.) flash mob (adj.)) та субстантивація дієслівних фразеологізмів (shift and shaft (v.) shift and shaft (n.)).

Аналіз фразеологічних неологізмів сучасної англійської мови, утворених шляхом фразеологічної деривації показав, що переважають такі фразеологічні одиниці, що були утворені шляхом субститутивної афіксальної фразеологічної деривації. Фразеологічна деривація може бути як одноразовим так і багаторазовим процесом. Більша частина нових фразеологізмів-дериватів була утворена в результаті одноступеневої фразеологічної деривації. Важливо констатувати той факт, що фразеологічна деривація може йти в різних напрямках. У залежності від спрямованості фразеологічної деривації можна виділили три її типи: послідовна, радіальна та радіально-послідовна фразеологічна деривація.

Лексико-семантична аналогія є іншим продуктивним способом утворення фразеологічних інновацій. Фразотворення за аналогією - це процес утворення нових фразеологізмів на основі асоціацій з існуючими в мові фразеологізмами. Лексико-семантична аналогія має місце тоді, коли новоутворений фразеологізм асоціюється з базовим не стільки за аналогічністю структури або складових, скільки за аналогічністю семантики. Нова фразеологічна одиниця відображає (відтворює) ситуацію, що описується за допомогою базової фразеологічної одиниці, якості або кількості предметів, особливості або характеристики процесів, станів тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абиева Н.А. Картина мира и языковая номинация // Проблемы филологии и методики преподавания иностранных языков: Сб. научн. статей. - СПб., 2000. - Вып. 4. - С. 158-172.

2. Авилиани Ю.Ю., Ройзензон Л.И. Синонимические отношения слов и фразеологических сочетаний // Лексическая синонимия. - М., 1967. - С. 163-173.

3. Аврорин В.А. О предмете социальной лингвистики // Всесоюзная научная конференция по теоретическим вопросам языкознания. - М., 1974. - C. 9_10.

4. Алефиренко Н.Ф. Протовербальное порождение культурных концептов и их фразеологическая репрезентация // Филологические науки. - 2002. - № 5. - С. 72-81.

5. Алехина А.И. Фразеологическая антонимия в современном английском языке: Автореф. дис. … д-ра филол. наук. - Челябинск, 1968. - 42 с.

6. Алёхина А.И. Фразеологическая единица и слово. - Минск: БГУ, 1979. - 152 с.

7. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003. - 20 с.

8. Андрусяк І.В. Особливості утворення семантичних неологізмів у англійській мові кінця ХХ століття (з когнітивної точки зору) // Проблеми романо-германської філології: Матер. міжнар. наук. конф. - Ужгород: Закарпаття, 2000. - С. 70-79.

9. Андрусяк І.В. Спосіб життя та дозвілля: фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ століття // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К., 2000. - С. 8-18.

10. Антонюк М.О. Метафора та її роль в мовній картині світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - №7. - К., 2002. - С. 15-19.

11. Апресян Ю.Д. Отечественная теоретическая семантика в конце ХХ столетия // Известия АН. Серия литературы и языка. - 1999. - Т. 58. - №4. - С. 39-54.

12. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. - М.: Высш. шк., 1977. - 240 с.

13. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М.; Л., 1966. - 346 с.

14. Артемова А.Ф. Социолингвистическая стратификация фразеологических единиц английского языка // Социальная и стилистическая вариативность английского языка: Межвуз. сб. научн. тр. - Пятигорск, 1988. - С. 36-41.

15. Артемова А.Ф. Фразеологические единицы английского языка как объект вторичной номинации // Вторичная номинация в современном английском языке. - Пятигорск, 1987. - С. 32-37.

16. Арутюнова Н.Д. Введение // Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке. - М.: Индрик, 1999. - С. 3-10.

17. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1999. - І-ІV, 896 c.

18. Бабенко Н.С. D. Dobrovolskij. Idiome im mentalen Lexikon. Ziele und Methoden der kognitivbasierten Phraseologieforschung // Вопросы языкознания. - 2000. - №1. - С. 156-159.

19. Бакай Б.Я. Формування фразеології в переломні моменти історії народів Європи: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. - Дрогобич, 2000. - 228 с.

20. Балюта Е.Г. Формування і функціонування “еконеологізмів” англійської мови та їх переклад // Вісник СумДУ. - 2001. - №5(26). - С. 5-9.

21. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. - Львів: Вища шк., 1980. - 156 с.

22. Бардина Н.В. Тенденции современной науки и перспективы антропоцентрического языкознания // Записки з загальної лінгвістики. Opera Annua in linguistica generalis: Зб. наук. праць. - О.: АстроПринт, 1999. - Вип. 1. - С. 8-28.

23. Белая Е.Н. Идиоматика и наивная картина мира // Язык. Человек. Картина мира: Матер. Всерос. научн. конф. - Омск, 2000. - Ч. ІІ. - С. 6-11.

24. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации (на материале современного английского языка): Дис.… д-ра. филол. наук: 10.02.04. - К., 1998. - 443 с.

25. Берестнев Г.И. О “новой реальности” языкознания // Филологические науки. - 1997. - №4. - С. 47-55.

26. Биренбаум Я.Г., Сидякова Н.М. Отражение вариантности фразеологических единиц в словаре устойчивых сравнений английского языка // Вариативность в германских языках: Тезисы докладов и сообщений Всесоюзн. конф. - Калинин, 1988. - С. 185-186.

27. Боброва Л.В. Ментальність: її прояв у мові // Studia Methodologica. - Тернопіль, 1998. - Вип. 4 - С. 18-21.

28. Бойко Б.Л. Текст и социальное взаимодействие // Знание языка и языкознание. - М.: Наука, 1991. - С. 132-152.

29. Бренсон М. Стімман. В основі американської освіти тяга до знань // США: Суспільство та цінності. Шкільна освіта в США. - 2000. - №5. - С. 10-13.

30. Брунер Дж.С. Онтогенез речевых актов // Психолингвистика. - М., 1984. - С. 24.

31. Вакуров В.Н. Основы стилистики фразеологических единиц. - М.: Изд-во Московск. ун-та, 1983. - 176 с.

32. Васильченко В. Українська фразеологія. - К., 2000. - 96 с.

33. Велика А.М. Особливості лінгвістичної економії в сучасній англійській мові // Вісник Житомир. держ. ун-ту. - 2004. - №17. - С. 115-117.

34. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации. - К.: Наукова думка, 1986. - 142 с.

35. Волосевич С.П. Номінативна цінність і значущість фразеологічних одиниць, що видозмінені шляхом субституції // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі: Зб. наук.-метод. праць. - Горлівка: ГДПІІМ, 1997. - С. 218-222.

36. Воробьева О.Л. К проблеме семантики и структуры фразеологических единиц компаративного типа (на материале английского, французского и украинского языков) // Вісник Харків. ун-ту. - 2000. - №473. - С. 15_19.

37. Гаврин С.Г. Заметки по теории фразеологии // Проблемы устойчивости и вариативности фразеологических единиц: Матер. межвуз. симпозиума. - Тула, 1972 . - С. 127-142.

38. Гадамер Х.Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики: Пер. с нем. / Общ. ред. Б.Н. Бессонова. - М.: Прогресс, 1988. - 700 с.

39. Гвоздарев Ю.А. Рассказы о русской фразеологии. - М.: Просвещение, 1988. - 192 с.

40. Гвоздарев Ю.А. Фразеологические сочетания современного русского языка. - Ростов-на-Дону, 1973. - 103 с.

41. Герасимов В.И., Петров В.В. На пути к когнитивной модели языка // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1988. - Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. - С. 5-11.

42. Горецька Х.В. Переклад як одиниця вираження функціональної характеристики фразеологічного деривата в тексті // Вісник СумДУ. - 2003. - №4(50). - С. 53-54.

43. Гороть Є.І. Лексикологія сучасної англійської мови. - К.: Либідь, 1996. - 128 с.

44. Губарев В.П. К типологии фразеологических моделей // Филологические науки. - 1985. - №4. - С. 65-68.

45. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. / Общ. ред. Г.В. Рамишвили. - М.: ОАО ИГ “Прогресс”, 2000. - 400 с.

46. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. - М.: Искусство, 1984. - 350 с.

47. Дейчаківська О.В., Старик О.П. Метафорична парадигма англійських ідіом зі значенням “простір” // Матер. Всеукр. наук.-метод. конф. з проблем вищої освіти “Підготовка фахівців у галузях філології та лінгводидактики у вищих навчальних закладах”. - Х., 2000. - С. 14-15.

48. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века // Язык и наука конца ХХ века: Сб. статей. - М.: Рос. гос. гум. ун-т, 1995. - С. 239-320.

49. Демьянков В.З. Когнитивизм, когниция, язык и лингвистическая теория // Язык и структуры представления знаний. - М., 1992. - С. 39-77.

50. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. - 1994. - №4. - С. 17_33.

51. Денисенко С.Н. Варіативність і проблема фразеологічної деривації // Іноземна філологія. - 1985. - №78. - С. 54-65.

52. Денисенко С.Н. Дериватологія і переклад // Вісник СумДУ. - 2003. - №4(50). - С. 55-56.

53. Денисенко С.Н. Деякі теоретичні передумови фразеологічної деривації // Іноземна філологія. - 1977. - №47. - С. 81-88.

54. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке. - Львов, 1988. - 197 с.

55. Денисенко С.Н. Функціонально-когнітивна характеристика фразеологічних дериватів з погляду комунікативної діяльності людини // Проблеми романо_германської філології: Матер. міжнар. наук. конф. - Ужгород: Закарпаття, 2000. - С. 22-24.

56. Дешериев Ю.Д. Теоретические аспекты изучения социальной обусловленности языка // Влияние социальных факторов на формирование и развитие языка. - М.: Наука, 1988. - С. 5-41.

57. Диброва Е.И. Вариантность фразеологических единиц в современном русском языке. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1979. - 192 с.

58. Добровольский Д.О. Фразеологическая номинация и лингвистика универсалий // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. - 1984. - Вип. 232. - С. 16-27.

59. Докінз С. Новаторство й еволюція в дії // США: Суспільство та цінності. Шкільна освіта в США. - 2000. - №5. - С. 60-65.

60. Егоршина Н.В. Значение пространства (среды, места) в военной терминологии // Матер. научн. конф. “Категоризация мира: пространство и время” - М.: Диалог-МГУ, 1997. - С. 169-171.

61. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка). - М.: Ин-т языкознания РАН, 1992. - 216 с.

62. Жлуктенко Ю.А. Английские неологизмы. - К.: Наукова думка, 1983. - 172 с.

63. Жлуктенко Ю.А. Неорганический язык в многоязычной ситуации // Языковые ситуации и взаимодействие языков. - К.: Наукова думка, 1989. - С. 22-42.

64. Жоль К.К. Язык как практическое сознание (философский анализ). - К.: Вища шк., 1990. - 238 с.

65. Жуков В.П. Русская фразеология. - М.: Высш. шк, 1980. - 312 с.

66. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. - М.: Высш. шк., 1989. - 126 с.

67. Забуранна О.В. Антропоцентризм фразеологічної семантики (на матеріалі фразеологічних одиниць української, перської, японської мов зі значенням відносного часу): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15 / Київський нац. ун_т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003. - 18 с.

68. Зацний Ю.А. 11 вересня 2001 року і поповнення словникового складу англійської мови // Вісник СумДУ. - 2002. - №4(37). - С. 75-79.

69. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-90-ті роки ХХ століття: Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. - Запоріжжя, 1999. - 403 с.

70. Зацний Ю.А., Балюта Е.Г. Екологічні проблеми сьогодення й інноваційні процеси // Вісник СумДУ. - 2003. - №4 (50). - С.79-82.

71. Зацний Ю.А., Бутов В.Н. Новая общественно-политическая лексика и фразеология английского языка. - Запорожье: ЗГУ, 2000. - 200 с.

72. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: ЗДУ, 2001. - 243 с.

73. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О., Зацна В.Ю. Соціолінгвістичні аспекти вивчення словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: ЗДУ, 2004. - 284 с.

74. Зацний Ю.А., Федоренко О.О. Демографічні неологізми англійської мови // Вісник Запорізьк. держ. ун-ту. Серія філологічні науки. - 2002. - №1. - С. 43-47.

75. Зеленько А.С. Із історії лінгвістичних вчень. - Луганськ, 2002. - 226 с.

76. Зимин В.И. К вопросу о вариантности фразеологических единиц // Матер. межвуз. симпозиума “Проблемы устойчивости и вариативности фразеологических единиц”. - Тула, 1972. - С. 70-82.

77. Ивлева Г.Г. О задачах теории слова и теории словарного состава (на материале немецкого языка) // Вестник Московск. ун-та. - Серия 9. Филология. - 1994. - №5. - С. 28-31.

78. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. - М., 1987. - 263 с.

79. Касевич В.Б. Языковые структуры и когнитивная деятельность // Язык и когнитивная деятельность: Сб. статей. - М., 1989. - С. 8-18.

80. Кацев А.М. Языковое табу и эвфемия. - Л., 1988. - 80 с.

81. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. - Л.: Наука, 1972. - 216 с.

82. Керимзаде Неджат М.К. Фразеологическая деривация (английский язык): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Московск. ордена Дружбы народов гос. пед. ин-т иностр. языков им. М. Тореза. - М., 1984. - 24 с.

83. Кирюшкина Т.В. Фразеологические единицы - фрагмент культурного самосознания языкового общества // Язык, познание, культура на современном этапе развития общества: Матер. Всерос. научн. конф. - Саратов, 2001. - С. 23-24.

84. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление: У истоков человеческого интеллекта: Пер. с англ. / Общ. ред. Б.М. Великовского. - М.: Прогресс, 1983. - 302 с.

85. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови із нелітературних підсистем: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. - Запоріжжя, 1999. - 198 с.

86. Кобрина Н.А. Когнитивная лингвистика: истоки становления и перспективы развития // Матер. второй междунар. школы-семинара “Когнитивная семантика” - Тамбов, 2000. - Ч. 2. - С. 170-175.

87. Кожина М.Н. О специфике художественной и научной речи в аспекте функциональной стилистики. - Пермь, 1966. - 213 с.

88. Козьмик А.А. Инновации английского языка, отражающие возрастную дифференциацию общества // Вісник СумДУ. - 2003. - №4(50). - С. 99-102.

89. Колшанский Г.В. Лингво-гносеологические основы языковой номинации // Языковая номинация: Общие вопросы. - М.: Наука, 1977. - С. 99-146.

90. Колшанский Г.В. Некоторые вопросы семантики языка в гносеологическом аспекте // Принципы и методы семантических исследований. - М.: Наука, 1976. - С. 531.

91. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. - М.: Наука, 1990. - 108 с.

92. Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке. - М.: Наука, 1975. - 232 с.

93. Кравченко А.В. Проблема языкового значения как проблема представления знаний // Когнитивные аспекты языкового значения: Межвуз. сб. научн. трудов. - Иркутск: ИГЛУ, 1997. - С. 3-16.

94. Крикманн А.А. Опыт объяснения некоторых семантических механизмов пословицы // Паремиологические исследования: Сб. ст. / Под ред. Г.Л. Пермякова. - М.: Наука, 1984. - С. 149-178.

95. Крысин Л.П. Социальный компонент в семантике языковых единиц // Влияние социальных факторов на формирование и развитие языка. - М.: Наука, 1988. - С. 124-143.

96. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика - психология - когнитивная наука // Вопросы языкознания. - 1994. - №4. - С. 34-47.

97. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. - М.: Наука, 1986. - 157 с.

98. Кубрякова Е.С. Новые единицы номинации в перекраивании картины мира как транснациональные проблемы // Языки и транснациональные проблемы: Матер. междунар. науч. конф. - М.; Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2004. - С. 9-16.

99. Кубрякова Е.С. О номинативном компоненте речевой деятельности // Вопросы языкознания. - 1984. - №4. - С. 13-22.

100. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. - М.: Ин-т языкознания РАН, 1997. - 329 с.

101. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. - М.: Высш. шк., 1986. - 336 с.

102. Куценко В. Ненормативне вживання великої букви як засіб реалізації категорії оцінки в українських політичних текстах // Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации. - Ялта, 2003. - С. 192.

103. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. Х.: Лингвистическая семантика. - М., 1981. - С. 350_368.

104. Лебедева Л.Б. Высказывания о мире: содержательные и формальные особенности // Логический анализ языка: Противоречивость и аномальность текста. - М.: Наука, 1990. - С. 52-62.

105. Левченко О.П. Фразеологічна репрезентація світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К., 2002. - С. 307-315.

106. Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н.Ярцевой. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 685 с.

107. Лопатин В. Язык глобализации // Зеркало недели. - 2000. - №23. - С. 14.

108. Манакін В.М. Когнітивна лінгвістика і контрастивна семантика // Наукові записки. Серія: філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград, 1999. - Вип. 16. - С. 10-14.

109. Мельничук О.С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства // Мовознавство. - 1997. - №2-3. - С. 3-19.

110. Мурко І.І. Зміни в повсякденному житті носіїв американського та британського національних варіантів і поповнення словникового складу сучасної англійської мови // Вісник СумДУ. - 2002. - №4(37). - С. 139-143.

111. Никулина Е.А. Лингвистическая компетенция и концепция терминологических фразеологизмов // Вестник Московск. гос. ун-та. - Серія 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2003. - №4. - С. 52-59.

112. Овакимян Л.Б. Когнитивные аспекты семантики производного слова (на материале англоязычной художественной прозы): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Московск. ордена Дружбы народов гос. пед. ин-т иностр. языков им. М. Тореза. - М., 1995. - 21 с.

113. Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М.: Рус. яз., 1988. - 750 с.

114. Оніщенко Н.А. Стилістичні та семантичні характеристики конотативної системи сучасної німецької фразеології: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2003. - 20 с.

115. Павилёнис Р.И. Проблемы смысла. Современный логико-философский анализ языка. - М.: Мысль, 1983. - 286 c.

116. Петренко В.Ф., Нистратов А.А., Романова Н.В. Рефлексивные структуры обыденного сознания (на материале семантического анализа фразеологизмов) // Вопросы языкознания. - 1989. - №2. - С. 26-38.

117. Петрова Н.Д. Лингвогносеологические основы динамики фразеологической номинации (на материале английской фразеологии живой природы): Автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. лингв. ун-т. - К., 1996. - 55 с.

118. Петрова Н.Д. Лингвогносеологические основы динамики фразеологической номинации (на материале английской фразеологии живой природы): Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04. - К., 1996. - 462 с.

119. Петрова Н.Д. Семантичні механізми в процесі фразотворення // Мови європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія. - К.: Довіра, 1995. - С. 222-232.

120. Пироженко О.Г. Когнитивные и коммуникативные аспекты вербализации концепта лжи в диалогическом дискурсе: Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. - Харьков, 2001. - 209 с.

121. Полюжин М.М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення. - Ужгород: Закарпаття, 1999. - 240 с.

122. Попова Е.А. Человек как основополагающая величина современного языкознания // Филологические науки. - 2002. - №3. - С. 69-77.

123. Постовалова В.И. Картина мира в жизнедеятельности человека // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. - М.: Наука, 1988. - С. 8-60.

124. Почепцов О.Г. Языковая ментальность: способ представления мира // Вопросы языкознания. - 1990. - №6. - С. 110-122.

125. Пташник С.Б. Фразеологічні модифікації: термінологічні проблеми // Вісник Львів. ун-ту. Сер. Іноземні мови. - 2001. - Вип. 9. - С. 112-120.

126. Рахилина Е.В. Основные идеи когнитивной семантики // Современная американская лингвистика: Фундаментальные направления. - М.: Едиториал УРСР, 2002. - С. 370-372.

127. Ребрий А.В. Антропоцентричный подход к изучению окказиональных инноваций // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2004. - №636. - С. 32_37.

128. Рогач Л.В. Когнітивний аспект семантики лінгвістичної термінології // Записки романо-германської філології. - Вип.. 5. - Одеса, 1999. - С. 151_157.

129. Рогозина И.В. Ментальный образ как один из способов репрезентации мира // Концептуальная картина мира и интерпретивное поле текста с позиций лингвистики, журналистики и коммуникативистики: Сб. матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Барнаул, 2000. - С. 52-67.

130. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. - М.: ООО „Издательство Астрель”, 2001. - 624 с.

131. Рыжкина Е.В. Когнитивный аспект узуальной и окказиональной модификации фразеологической семантики // Английский лексикон и дискурс: когнитивный и прагматический аспекты: Сб. научн. трудов. - М., 1999. - Вып. 448. - С. 100-104.

132. Сапалёва Н.В. Американская когнитивная лингвистика как развитие идей генеративной лингвистики // Матер. наук. конф. „Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи”. - Х., 2003. - С. 112-113.

133. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. - К.: Изд-во украинского фитосоциологического центра, 2000. - 248 с.

134. Селіванова О.О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти): Монографія. - К.; Черкаси: Брама, 2004. - 276 с.

135. Серебренников Б.А. Роль человеческого фактора в языке. Язык и мышление. - М.: Наука, 1988. - 242 с.

136. Серебрякова С.В. Дистрибутивность семантики лексических параметров знака: Автореф. дис. … д-ра филол. наук: 10.02.19. - Краснодар, 20002. - 42 с.

137. Скідченко О.А. Вторинна номінація як засіб вираження соціального статусу в сучасній англійській мові // Мовні і концептуальні картини світу. - К., 1998. - С. 95-105.

138. Смерчко А.А. Фразеологічні інновації як відображення сприйняття світу: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01; 10.02.02. - Дрогобич, 1997. - 223 с.

139. Смирнов С.Д. Психология образа. Проблема активности психического отражения. - М.: Изд-во Московск. ун-та, 1985. - 231 с.

140. Соколова Л.Г. О денотативном аспекте фразеологического значения и его изменениях // Проблема слова и словосочетания: Межвуз. сб. науч. тр. - Л., 1980. - С. 43-49.

141. Солодухо Э.М. Вопросы сопоставительного изучения заимствованной фразеологии. - Казань, 1977. - 156 с.

142. Солодухо Э.М. Теория фразеологического сближения. - Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1989. - 296 с.

143. Стівенсон К. Дуглас. Життя та організації в США. - Штутгарт; Мюнхен; Дюссельдорф; Лейпциг: Вид-во Ernst Klett Verlag, 1998. - 205 c.

144. Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 88 с.

145. Суродейкіна Т.В. Концептуальна та мовна модель семантичного поля мистецтва в англійській та українській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - №5. - К., 2001. - С. 221-225.

146. Тарасова Е.В. Когнитивные основания системной организации речи // Вісник Харків. держ. ун-ту. Романо-германська філологія. - 1999. - №424. - С. 174-183.

147. Тейяр де Шарден П. Феномен человека / Пер. с франц. - М.: Устойчивый мир, 2001. - 231 с.

148. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. - М.: Наука, 1986. - 143 с.

149. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. - М., 1996. - 288 с.

150. Телия В.Н. Семантика связанных значений слов и их сочетаемости // Аспекты семантических исследований. - М., 1980. - С. 250-319.

151. Телия В.Н. Что такое фразеология? - М.: Наука, 1966. - 86 с.

152. Тригубчак І.В. Когнітивні аспекти емотивності ідіом сучасної англійської мови // Нова філологія. - 2002. - №2(13). - С. 354-355.

153. Удовиченко Г.М. Прогресивна і регресивна деривація в системі фразеології // Мовознавство. - 1984. - №2. - С. 18-24.

154. Уманець А., Стадник О. Типологічні особливості фразеологічних синонімів в англійській та українській мовах // Наукові праці Кам'янець-Подільського держ. пед. ун-ту. Філол. науки. - Кам'янець-Подільський, 2001. - Вип. 5. - С. 49-52.

155. Урысон Е.В. Языковая картина мира vs. обиходные представления (модель восприятия в русском языке) // Вопросы языкознания. - 1998. - №2. - С. 3_21.

156. Федуленкова Н.Т. Английская фразеология. - Архангельск: Поморский гос. ун-т, 2000. - 132 с.

157. Фоменко О.С. Неологізми - мовні наслідки терористичних актів 11 вересня 2001 року // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К., 2002. - С. 512-517.

158. Фразеологическая антонимия в современном английском языке. - Челябинск, 1968. - 42 с.

159. Харченкова Л.И., Шашков Ю.А. О характеристике человека в испанской и русской фразеологии // Проблемы идиоэтнической фразеологии: Доклады на межвуз. семинара „Идиоматическая фразеология романских, германских и славянских языков”. - СПб., 2000. - Вып. 3. - С. 22-27.

160. Хоменко Л.О. Антонімія та її зв'язок з іншими семантичними категоріями (на матеріалі німецьких субстантивних фразеологізмів) // Іноземна філологія. - 1986. - №3. - С. 70-77.

161. Хорнби А.С., Гэтенби Э.В., Уэкфилд Г. Учебный словарь современного английского языка. - М.: ООО „Издательство АСТ”, 2001. - 1568 с.

162. Цивьян Т.В. Предисловие // Паремиологические исследования: Сб. ст. / Под ред. Г.Л. Пермякова. - М.: Наука, 1984. - С. 7-13.

163. Человеческий фактор в языке: Языковые механизмы экспрессивности / Под ред. В.Н. Телия. - М.: Наука, 1991. - 214 с.

164. Чередниченко В.А. Новая лексика и фразеология английского языка, отражающая физическое и ментальное состояние человека // Нова філологія. - 2003а. - №3(18). - С. 35-41.

165. Чередниченко В.О. Антропоцентризм як одна із особливостей нової фразеології сучасної англійської мови // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. „Україна наукова `2003”. - Том 9. Філологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003б. - С. 58-59.

166. Чередниченко В.О. Інтернет і мова: стилістика електронної комунікації // Лінгвістичні дослідження. - Вип. 2. - Горлівка: ГДПІІМ, 2003в. - С. 197_204.

167. Черепанов М.В. Наука о языке на рубеже двух веков: когнитивная лингвистика // Язык, познание, культура на современном этапе развития общества: Матер. Всерос. научн. конф. - Саратов, 2001. - С. 131-134.

168. Черепанова Л.В. Когнитивно-дискурсивное исследование новой английской лексики: Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 2001. - 304 с.

169. Черная А.И. Некоторые приемы стилистического окказионального преобразования фразеологических единиц (на материале английских фразеологических единиц движения - перемещения) // Исследования по лексической сочетаемости и фразеологии: Сб. трудов. - М., 1975. - С. 222-244.

170. Шадрин Н.Л. Структурно-семантические преобразования фразеологических единиц // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования. - Новосибирск, 1974. - С. 106-109.

171. Шаповалова А.П. Тенденция к сокращению, экономии языковых средств в современном французском и русском языках // Актуальные проблемы филологии и методики преподавания. - Ч. 1. - Ростов-на-Дону, 2001. - С. 172_175.

172. Швачко С.А. Английские числительные и их место в лексико-семантическом поле количества: Дис. … д-ра филол. наук: 10.02.04. - К., 1982. - 304 с.

173. Шевченко О.І. Семантичні особливості лексики суспільно-політичного дискурсу в антропоцентричній перспективі (на матеріалі англійської мови) // Зб. наук. праць фак-ту лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. - К.: ІВЦ Держкомітету України. - 2004. - Вип. 9. - С. 11-21.

174. Шигарєва М.О. Роль мовної картини світу в соціальному пізнанні (історико-філософський аналіз): Дис. ... канд. філософ. наук: 09.00.05. - Львів, 1996. - 182 с.

175. Язык и наука конца ХХ века. - М., 1995. - 432 с.

176. Alba R., Lee V. Remaking the American Mainstream: Assimilation and Contemporary Immigration. - Harvard University Press, 2003. - 359 p.

177. An Outline Of American Economy / Ed. Jeanne S. Holden. - United States Information Agency, 1992. - 212 p.

178. An Outline Of American History / Ed. Howard Cincotta. - United States Information Agency, 1994. - 406 p.

179. Baranov A.N., Dobrovol'skij D.O. Cognitive modeling of actual meaning in the field of phraseology // Journal of Pragmatics. - 1996. - №25.

180. Baranov A.N., Dobrovol'skij D.O. Idioms from a cognitive perspective // Вестник Московск. ун-та. - Серія 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 1999. - №1. - С. 64-75.

181. Barnhard R. Some thoughts about neologisms before starting BDNE IV // Dictionaries: Journal of the Dictionary Society of North America. - Cleveland, OH: Dictionary Society of North America, 1995. - Vol. 16. - P. 51-64.

182. Becher J.R. Abschied. - Leipzig, 1971. - 438 s.

183. Blank A. Pathways of lexicalizations // Language typology and Language universals. - Vol. 2. - Berlin; N.Y., 2001. - P. 1598-1608.

184. Boo El. Ecotourism: The Potentials and Pitfalls. - Washington: World Wildlife Fund, 1995. - Vol. 1. - 58 p.

185. Boo El. Ecotourism: The Potentials and Pitfalls. - Washington: World Wildlife Fund, 1995. - Vol. 2. - 174 p.

186. Bryant M.M. History of the English Language // New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language. - Danbury: Lexicon Publishers, 1993. - P. XI-XVIII.

187. Campbell Katherine. The Business. English at work: people, skills, language. - London: BBC World Service, 2001. - 50 р.

188. Chafe W. Cognitive constraints on information flow // Coherence and grounding in discourse. - Amsterdam, 1987. - P. 22-51.

189. Chafe W. Repeated verbalizations as evidence for the organization Knowledge // Preprints of the plenary sessionpapers: XIVth International congress of linguists. - B., 1987. - P. 88-110.

190. Chatsky J. Guarding Your Identity // Time. - 2003. - Sept. 15, 2003. - P. 90.

191. Chua A. World on Fire. How Exporting Free Market Democracy Breeds Ethnic Hatred and Global Instability. - New York: Doubleday (Random House), 2003. - 340 p.

192. Connerly W. Creating Equal: My Fight Against Race Preferences. - New York: Basic Books, 2002. - 272 p.

193. Croft W. Syntactic categories and grammatical relations: The cognitive organization of information. - Chicago; London, 1991. - 329 p.

194. Croft W., Cruse D.A. Cognitive linguistics. - Cambridge: Cambridge University Press, 2004. - 356 p.

195. Dalzell T. The Slang of Sin. - Springfield: Marriam-Webster, 1998. - 303 p.

196. Drucker P.F. Managing In The Next Society. - New York: Truman Talley Books, 2002. - 321 p.

197. Erben J. von. Zur Frage der „Rьckbildung“ (Retrograden Ableitung) als Mцglichkeit der Wortbildung // Zeitschrift fьr deutsche Philologie. - 2003. - Band 122. - Heft 1. - S. 93-100.

198. Farrel J.J. One Nation Under Goods. Malls and the Seduction of American Shopping. - Washington; London: Smithonian Books, 2003. - 329 p.

199. Fedulenkova T.N. Derivational Tendencies in Communicative Phraseological Units // Вестник Московск. гос. ун-та. - Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2005. - №1. - Р. 44-53.

200. Gardner H. The mind's new science. A history of the cognitive revolution. - N.Y.: Basic Books Inc. Publishers, 1989. - 423 p.

201. Gofrey-Smith P. Theory and Reality: An Introduction to the Philosophy of Science. - Chicago: The University of Chicago Press, 2003. - 272 p.

202. Gordon C. Dead on Arrival. The Politics of Health Care In Twentieth Century America. - Princeton: Princeton University Press, 2003. - 317 p.

203. Gore A. And T. Joined at the Heart. The Transformation of the American Family. - New York: Henry Hold and Company, 2002. - 417 p.

204. Harman G. Cognitive science? // The making of cognitive science. - Cambridge (Mass.), 1988. - Р. 258-259.

205. Henderson H. Piracy In the Information Age. - New York: Facts On File, 1999. -262 p.

206. Horton R. Health Wars. On the Global Frontlines of Modern Medicine. - New York: New York Review of Books, 2003. - 592 p.

207. Jackendoff R. Languages in the mind: Essays on mental representations. - Cambridge (Mass.), 1992. - 260 p.

208. Journal of Pragmatics: Special Issue: Cognitive perspectives of language use. - Amsterdam, 1991. - Vol. 16. - №5. - 502 p.

209. Keller E., Berry J. The Influentials. - New York: The Free Press, 2003. -353 p.

210. Kleiber G. Polysйmie, transferts de sense et mйtonymie integrйe // Folia linguistica. - 1995. - №29. - Р.105-122.

211. Kushner D. Masters of Doom. - New York: Random House, 2003. - 335 p.

212. Labich R. Class in America // Fortune. - 1994. - Feb. 7. - P. 114-118.

213. Lackoff G. Women, fire and other dangerous things. What categories reveal about the mind. - Chicago; L., 1987.

214. Lee M. Fashion Victim. Our Love-Hate Relationship with Dressing, Shopping and the Cost of Style. - New York: Broadway Books, 2003. - 294 p.

215. Leech G. Semantics. - Harmondsworth: Penguin, 1974. - 386 p.

216. Lester M. Joseph. Money Laundering Enforcement: Following The Money // Economic Perspectives. The Fight Against Money Laundering. - Washington, D.C., 2002. - P. 9-12.

217. Lutz W. Doublespeak. - New York: Mouton Publishers, 1989. - 267 p.

218. Maeroff G.I. A Classroom of One. How online Learning Is Changing Our Schools and Colleges. - New York: Palgrave Macmillan, 2002. - 306 p.

219. Marable M. The Great Wells of Democracy. The Meaning of Race in American Life. - New York: Basic Civitas Books, 2002. - 365 p.

220. Mc Kee J. Sparing Nature. The Conflict Between Human Population Growth and Earth Biodiversity. - New Brunwick, New Jersey: Rutgers University Press, 2003. - 210 p.

221. Metcalf A. Predicting New Words. - Boston: Houghton Muffin, 2002. - 208 p.

222. Nardi B.A., О'Dау V.L. Information Ecologies: Using Technology With Heart: Cambridge, MA: MIT Press, 1999. - 293 p.

223. Newman K.S. A Different Shade of Gray Midlife and Beyond In the Inner City. - New York: New Press, 2003. - 306 p.

224. Paivio A. Mental representations: A Dual Coding Approach. - N.Y., 1986.

225. Partridge E. Usage and Abusage. - Harmondsworth: Penguin Books, 1978. - 380 p.

226. Pessen E. Status and Social Class in America // Making America. The Society and Culture of the United States. - Washington: United States Information Agency, 1988. - P. 270-282.

227. Potashnik M., Capper J. Distance Education: Growth and Diversity // Finance and Development. - 1998. - Vol. 35. - №1. - P. 42-45.

228. Reah D. The Language of Newspapers. - L.; N.Y., 2001. - 126 p.

229. Robertson C., Acklam R. Action Plan for Teachers: a guide to teaching English. - London: BBC World Service, 2001. - 40 p.

230. Safire W. Return of the Retronyms // The New York Times Magazine. - 1995. - March 15. - P. 22-23.

231. Safire W. The Panama Operation // International Herald Tribune. - 1990. - Jan. 22. - P. 10.

232. Schaefer R.T., Lamm R.P. Sociology. - New York: McGraw-Hill, 1989. - 694 p.

233. DiSessa A.A. Changing minds. Computers, Learning and Literacy. - Cambridge: The MIT Press, 2000. - 271 p.

234. Shepard R.N. George Miller's data and the development of methods for representing cognitive structures // The making of cognitive science. - Cambridge (Mass.), 1988.

235. Stewart T.A. Welcome to the Revolution // Fortune. - 1993. - December 13. - P. 66-81.

236. Technology in Education // American Studies Journal. American Arts at the Turn of the Twentieth Century. - 1999. - №43. - P. 58-63.

237. Wood P. Diversity. The Invention of a Concept. - San Francisco: Encounter Books, 2003. - 351 p.

238. Zeitlin I.M. Ideology and the Development of Sociological Theory. Seventh edition. - Upper Saddle River, New Jersey: Prentice Hall, 2001. - 446 p.

СПИСОК ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Багаутдинова Г.А. Фразеологизмы антропоцентрической направленности и языковая картина мира // www.kcn.ru/tat_ru/science/news/lingv_97/n106.htm. - 2004.

2. Святюк Ю.В. Реалізація етнічних стереотипів національних характерів у сучасній англійській мові: Лінгвокогнітивний аспект // http://www.nauka.dp.ua/article/Filology/3_Swyatyuk.htm. - 2003.

3. Beard Robert, Payack Paul. The Impact of 9/11 on the English Language // http://www.yourDictionary.com. - 2003.

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров А.В. Англо-русский словарь сокращений по телекоммуникациям. - М.: РУССО, 2002. - 288 с.

2. Англо-русский, русско-английский экологический словарь-справочник / Под ред. А.Н. Каменева. - М.: ИД „Муравей - Гайд”, 2000. - 352 с.

3. Зацный Ю.А. Англо-русский словарь новых слов и словосочетаний (рубеж столетий). - Запорожье: ЗГУ, 2000. - 243 с.

4. Калашник В.С. Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів. - К.: Довіра, 2004. - 284 с.

5. Тимашев И.Е. Геоэкологический русско-английский словарь-справочник. - М.: ИД „Муравей - Гайд”, 1999. - 168 с.

6. Трофимова З.С. Словарь новых слов и значений в английском языке. - М.: Павлин, 1993. - 304 с.

7. Эйто Дж. Словарь новых слов английского языка. - М.: Рус. яз., 1990. - 434 с.

8. Ayto J. Twentieth Century Words. - Oxford: Oxford University Press, 1999. - 626 p.

9. Environmental Acronyms, Abbreviations and Glossary of Terms. - New York: Executive Enterprises, Inc., 1989. - 191 p.

10. Gang A. A word a Day. - New York: Wiley, 2002. - 202 p.

11. Hargraves O. New Words. - Oxford: Oxford University Press, 2004. - 320 p.

12. Knowles E. The Oxford Dictionary of New Words. - Oxford; New York: Oxford University Press, 1997. - 357 p.

13. McFedries P. Word Spy: The Word Lover's Guide to Modern Culture. - New York: Broadway Books, 2004. - 432 p.

14. Rawson H. Dictionary of Euphemisms and Other Doubletalk. - Boston: Castle Books, 2003. - 463 p

Додаток А

Додаток Б

Модельованість фразеологічних інновацій сучасної англійської мови

Таблиця 1 Основні категоріальні типи фразеологічних неологізмів

Таблиця 2. Основні структурні моделі нових субстантивних фразеологічних одиниць

Таблиця 3 Аналіз нових субстантивних фразеологічних одиниць за кількістю складових

Таблиця 4

Основні структурні моделі нових дієслівних фразеологічних одиниць

Таблиця 5. Аналіз нових дієслівних фразеологічних одиниць за кількістю складових

Таблиця 6. Основні структурні моделі нових ад'єктивних фразеологічних одиниць

Таблиця 7. Аналіз нових ад'єктивних фразеологічних одиниць за кількістю складових

Додаток В

Структурно-семантична класифікація фразеологічної деривації

Додаток Г. Кількісні характеристики фразеологічної деривації

Таблиця 1. Основні структурно-семантичні види і моделі прогресивної афіксальної фразеологічної деривації

Таблиця 2. Кількісна характеристика дериваційних елементів у межах прогресивної афіксальної фразеологічної деривації

Таблиця 3. Кількісні характеристики афіксальних трансформацій у межах прогресивної афіксальної фразеологічної деривації

Таблиця 4. Основні структурно-семантичні види і моделі субститутивної афіксальної фразеологічної деривації

Таблиця 5. Кількісна характеристика дериваційних елементів у межах субститутивної афіксальної фразеологічної деривації

Таблиця 6. Кількісні характеристики афіксальних трансформацій у межах субститутивної афіксальної фразеологічної деривації

Таблиця 7. Структурно-семантичні види і моделі регресивної афіксальної фразеологічної деривації

Таблиця 8. Категоріальні типи висхідних одиниць

Таблиця 9. Категоріальні типи похідних одиниць

Таблиця 10. Основні моделі фразеологічної конверсії

Таблиця 11. Ступеневість фразеологічної деривації

Таблиця 12. Частотність типів та підтипів фразеологічної деривації