Характерологічна функція чеських фразеологізмів на позначення особи

/

Характерологічна функція чеських фразеологізмів на позначення особи

Зміст

Вступ

Розділ I. Генетична характеристика фразеологізмів

1.1 Генетичні принципи класифікацій ФО

1.2 Власне чеські та запозичені ФО

Розділ II. Граматична характеристика фразеологізмів

2.1 Структурно-граматичний поділ ФО

2.2 Субстантивні фразеологічні одиниці

2.3 Дієслівні фразеологічні одиниці

2.4 Ад`єктивні фразеологічні одиниці

2.5 Адвербіальні фразеологічні одиниці

Розділ III. Семантична характеристика фразеологізмів

3.1 Семантичний поділ чеських ФО

3.2 ФО з позитивною, негативною та нейтральною семантикою

3.3 Семантика психологічного та фізичного аспектів

3.4 Структура чеських усталених порівнянь

Додаток

Висновки

Бібліографія

Вступ

Фразеологія як наука виникла лише на початку 20 століття. На сьогоднішній день нез'ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто є основоположником даної дисципліни, та велика кількість проблем з теорії даної науки. До нерозв'язаних питань належать невизначеність терміну фразеологічної одиниці та предмету фразеології. Науковий пошук у цих напрямках продовжується [29; 35].

Слово “фразеологія” буквально означає „учення про звороти мови”. Полісемічність слова „фраза” і похідного від нього „фразеологія”, наявність в обох пейоративного (зневажливого) відтінку, що викликає небажані асоціації, спричинилися до пошуків точнішої термінології на позначення цих лінгвістичних одиниць і науки про них. На думку деяких вчених, більш відповідними термінами є ідіома, що по-грецькому означає „особливий чи своєрідний зворот мови”, та ідіоматика. Але у зв'язку з тим, що термін ідіома у багатьох класифікаційних схемах використовується на позначення лише певної категорії зворотів мови, запропонована термінологія не стала загальноприйнятою. У науковому обігу, незважаючи на згадані незручності, переважного вжитку здобув термін фразеологія [29; 47].

Фразеологія -- порівняно молода лінгвістична дисципліна, основні поняття, обсяг проблематики й об'єкт вивчення якої ще остаточно не визначені. Це пояснюється передусім великою функціональною, семантичною і структурною різноманітністю тих одиниць, що сприймаються як стійкі сполуки слів [30; 86].

Специфічність об'єкта дослідження викликає труднощі у визначенні місця фразеологічного рівня в ієрархії мовної структури і місця фразеології серед інших лінгвістичних дисциплін.

Фразеологізми, як слушно підкреслюють дослідники, виникають на базі одиниць кількох взаємозв'язаних рівнів: лексичного (будівельним матеріалом для них є лексеми), морфологічного (лексеми репрезентуються у словоформах), синтаксичного (відношення між словоформами у синтагмі) і семантичного (семами як значення лексем) [29; 41] .

Становленню фразеології як галузі лінгвістики (вона поступово вичленовується із синтаксису, лексикології і стилістики) сприяло ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, здійснене у працях російських мовознавців О. О. Шахматова, Ф. Ф. Фортунатова та інших, і висвітлення у стилістико-семантичному плані стійких комплексів слів зарубіжними мовознавцями Ш. Баллі, А. Сеше [24; 65].

Об'єктом вивчення лексикології, як відомо є словниковий склад мови, слово, що розглядається з погляду семантики, походження, вживаності, експресивно-стилістичних ознак тощо.

Предметом вивчення фразеології є стійкі сполучення двох і більше слів, що створюють семантичну цілість і відтворюються у процесі мовлення як готові словесні формули. Крім спільних із лексикологією аспектів розгляду, фразеологія має свої специфічні завдання: вивчення особливостей структури фразеологічних одиниць і законів витворення семантичної цілісності у сполученнях слів, визначення причин фразеологізації їх; дослідження взаємовідношень фразеологічних зворотів із іншими лінгвістичними одиницями -- словом, словосполученням, реченням; з'ясування історико-етимологічної основи фразеологічних одиниць, внутрішня форма яких утрачена; вивчення законів розвитку фразеологічного складу; вироблення наукової системи опрацювання різнотипних фразеологічних структур у загальномовних та в спеціальних фразеологічних словниках тощо. Фразеологія вивчає фразеологічну систему мови в її сучасному стані й історичному розвитку [30; 65].

В умовах великої термінологічної дублетності найзручнішим родовим найменуванням на позначення мовної одиниці, що є першоелементом фразеології, визнано терміни фразеологічна одиниця, або фразеологізм, які мають аналоги лексична одиниця, або слово, вживані при аналізі лексичної системи. Класифікуючи різнорідний фразеологічний матеріал, мовознавці виділяють цілий ряд підкласів, видів, які дістають свої видові найменування [29; 76].

Фразеологічною одиницею звичайно називають лексико-граматичну єдність двох і більше нарізне оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється у мові за традицією, автоматично. Фразеологічна одиниця виступає як явище соціально зумовлене, апробоване спільною свідомістю носіїв мови.

„Фразеологічна одиниця,-- зазначає О. М. Бабкін,-- це така одиниця мови, якій властива цілісність, що виникає в результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів” [3; 72]. С. Г. Гаврін підкреслює: „Фразеологічна одиниця -- це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів”. У пізніших своїх роботах, характеризуючи фразеологічну одиницю трьома основними ознаками: стійкість, відтворюваність, вживаність, С. Г. Гаврін подає таке її визначення: „Фразеологічна одиниця (або фразеологізм) -- це відтворюване, стійке сполучення слів, вживане у загальнонародній або обмеженій сфері”. „Фразеологічна одиниця,-- на думку М. М. Шанського,-- це відтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом і структурою” [48; 92]. Ці одиниці мови мають цілком певний тільки для них властивий набір диференціальних ознак:

¦ це готові утворення, які не створюються в процесі мовлення, а вилучаються із пам'яті як готові формули;

¦ це такі одиниці, для яких, як і для окремих слів, характерна постійність у складі, структурі і семантиці;

¦ в акцентологічному відношенні це -- звукові комплекси, складові компоненти яких мають два або більше основних наголосів;

¦ це, нарешті, членовані утворення, компоненти яких усвідомлюються мовцями як слова” [48; 65].

Фразеологія належить до тих галузей сучасної лінгвістики, що привертають особливу увагу широких кіл дослідників. Чільне місце у розвитку теоретичних основ цієї науки, за загальним визнанням, належить вітчизняній фразеологічній школі, становлення якої завдячує в першу чергу працям акад. В.В. Виноградова [11; 75].

Не залишаються осторонь фразеологічної проблематики й українські дослідники, їх зусилля скеровуються в кількох напрямах:

1.Загальна характеристика фразеологічного фонду української мови у підручниках та посібниках для вузів (П.Й. Горецький, М.А. Жовтобрюх, М.П. Івченко, Н.Д. Бабич та ін.).

2.З'ясування місця фразеологічних одиниць у системі образності та експресивності на матеріалі мови окремих письменників, певних літературних жанрів чи стилів (багатством зібраних фактів і глибиною теоретичного обґрунтування відзначаються праці І.К. Білодіда, П.П. Плюща, Л.І.Добржанської, М.Л. Жовтобрюха, Д.X. Баранника, Л.Г. Авксентьєва та ін.); характеристика фразеологічних ресурсів у працях із загальної стилістики (В.С. Ващенко, І.Г. Чередниченко, А.П. Коваль, І.Й. Ощипко).

3.Вивчення прийомів відтворення національної фразеології адекватними елементами іншої мови (І.К. Білодід, Й.А. Багмут, І.Г. Чередниченко), а також явищ взаємодії фразеологічних фондів у процесі спілкування народів (Г.П.Іжакевич та ін.).

4.Вироблення наукових основ класифікації фразеологічних одиниць (Л.А.Булаховський, Б.О. Ларін, Г.М. Удовиченко).

5.Дослідження лінгвістичної природи фразеологізмів, зокрема їх граматичної організації (С.А. Овчарук, М.Т. Демський, Г.М. Мукан), лексичного складу (О.М. Масюкевич, Н.А. Москаленко та iн.), здатності до лексико-граматичної варіації (Л.Г. Скрипник, А.Ф. Панасенко, П.Є.Мишуренко).

6.Аналіз синонімічних взаємин у фразеологічній сфері (А.М. Матвієнко, Л.С. Паламарчук. Л.І. Полюга, Л.Г. Авксентьєв).

7.Історико-етимологічні студії над фразеологією тих чи інших історичних пам'яток (А.І. Генсьорський, М.Л. Худаш, Ф.Є. Ткач, Л.І. Батюк, Л.І. Коломієць, А.В. Майборода) або з'ясування умов виникнення окремих фразеологізмів (В.С. Парасунько, Л.І. Коломієць, Ф.П. Медведєв, Л.Г.Скрипник).

8.Збір і систематизація народної фразеології--фольклорної та діалектної (Б.О. Ларін, В.І. Хоменко, Й.О. Дзендзелівський, В.С. Ващенко, І.І. Ковалик, Л.К. Рак, П.С. Лисенко, М.Ф. Кривчанська, В.Я. Матвєєва, М.Т. Безкишкіна, А.А. Берліозов, М.А. Грицак).

9.Опрацювання методики вивчення фразеології у школі (Т.Ф. Бугайко, Ф.Ф. Бугайко, Є.Д. Чак, М.Т. Демський, Г.М. Мукан та ін.).

10.Створення фразеологічних словників (А.II. Коваль, В.В. Коптілов, Н.О. Батюк, Г.М. Удовиченко, І. Вирган, М. Пилинська, Н. Бєленькова, І.С.Олійник, М.М. Сидоренко) та розробка теоретичних основ фразеографії (П.Й. Горецький, В.Л. Карпова, Ф.П. Медведєв).

Чеська фразеологія - і семантично, й історично - виростає на міцному фундаменті фольклористичних, етнографічних, особливо етнолінгвістичних, загально-філологічних праць О.Зіха, Б.Фучика, Й.Покорного, П.Оуржедніка, П.Кльотзерової Л.Степанової, Я.Горніка? цінних фразеологічних зібрань Ф.Л.Челаковського, В.Флайшганса, Я. Заоралека, Ф.Чермака та ін. Питання семантики фразеологічних одиниць знайшли своє висвітлення у працях Д.Біттнерової, Ф.Шіндлера, Г.Геншела, Е. Мргачової тощо.

Актуальність теми. Незважаючи на багатоаспектність фразеологічних досліджень, що здійснюються на Україні, ряд важливих питань усе ж залишається мало висвітленим. Невідкладним завданням україністики стало створення узагальнюючої праці, в якій би відображалася порівняльна характеристика чеських та українських ФО, розкривалася специфіка фразеології як лінгвістичної дисципліни, визначалися особливості семантики і граматичної форми фразеологічних одиниць, джерела їх виникнення, з'ясовувалися системні зв'язки у фразеологічній сфері, еволюційні процеси у фразеологічному фонді тощо. Спробою такого дослідження і є пропонована дипломна робота.

Мета роботи. Мета даної роботи полягає у вивченні особливостей структури фразеологічних одиниць чеської мови і дослідження генетичної приналежності фразеологічних одиниць.

Поставлена в роботі мета конкретизується через вирішення таких завдань:

1.Опрацювати видові класифікаційні схеми відомих вітчизняних і закордонних дослідників в області фразеології.

2.Дослідити семантико-граматичну структуру ФО чеської мови

3.Дослідити джерела походження чеських ФО.

Наукова новизна нашої роботи визначається тим, що наука фразеологія, вийшовши зі стадії ембріонального розвитку, продовжує удосконалювати теоретичні засади, поглиблювати методи дослідження, розкриває все нові й нові особливості семантики, форми і характеру функціонування фразеологізмів, чому, зокрема, сприяє поява авторитетних загальномовних (тлумачних і перекладних), а також спеціальних фразеологічних словників, у тому числі слов'янських мов. На жаль, зіставних досліджень ФО української та чеської мов проведено не багато, що змушує глибоко задуматись над збереженням фразеологічного фонду двох спільнослов'янських мов. Ми намагались також сягнути в глиб походження деяких ФО.

Мокієнко підкреслює: „Зібраний досі матеріал такого роду переконливо свідчить, що виникнення і поширення фразеологізмів не підлягає якимось закономірностям і що це ділянка, принаймні переважно, випадковостей, виявлення яких вимагає клопіткої дослідницької праці” [21; 82].

Практична цінність дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для проведення порівняльних досліджень в області української та чеської фразеології, послужити основою для написання наукових праць. Також дане дослідження може бути застосоване в процесі викладання чеської мови.

В нашій роботі використовуються методи опису, зіставлення, граматичного та стилістичного аналізів, і метод словникової дефініції.

Матеріал дослідження представлений на основі ”Slovnнka иeskй frazeologie a idiomatiky” Ф. Чермака, з якого опрацьовано понад 200 ФО.

Структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, словника, висновків та бібліографії, яка нараховує 60 назв.

У вступі визначається проблема, обґрунтовується актуальність її дослідження, визначаються мета, задачі і методи їх дослідження, а також визначається наукова новизна і практична цінність результатів дослідження.

В першому розділі ми поділили ФО за генетичним принципом класифікації, і дослідили джерела походження окремих ФО.

В другому розділі на основі праць вітчизняних та чеських дослідників проводиться аналіз ФО чеської мови на позначення характеристики людини за рівнем граматичної характеристики.

В третьому розділі подаються та опрацьовуються видові класифікаційні схеми за рівнем семантичної характеристики.

У висновках подаються результати теоретичного і практичного досліджень ФО чеської мови із значенням характеристики людини.

Бібліографія включає назви наукових робіт та статей вітчизняних та чеських дослідників.

Розділ I. Генетична характеристика ФО

1.1 Генетичні принципи класифікацій чеських ФО

Мабуть, жодна мовознавча дисципліна не викликає такого великого інтересу як етимологія. Пошук відповіді на питання, звідки беруться слова, сягає ще роздумів Платона про те, звідки походить коріння нашої мови, нашого мислення. З іншого боку, ми не можемо заперечити, що етимологія часто працює з непідтвердженим, реконструйованим матеріалом. Усі раціональні скептики погоджуються з жартом Вольтера, який сказав, що “етимологія є наукою, в якій голосний звук не означає нічого, а приголосний - лиш трохи більше”. Та це не означає, що етимологія є наукою несерйозною. Це свого роду захоплююча пригода пошуку й розплітання прядива лексичних зв'язків на основі перевірених мовних фактів і регульоване критичним судженням [26; 71].

Що ж до етимології фразеологічних одиниць, то ця царина досліджена ще менше. Неоднорідний характер фразеологічних одиниць з точки зору їх походження, а також змін у їх лексико-граматичному складі й структурі вимагає скрупульозного етимологічного аналізу фразеологічного матеріалу незалежно від ступеня їх “прозорості” чи “загальновідомості”. Не потребують етимологічного пояснення лише ті власне чеські фразеологічні одиниці, походження яких випливає із самого виразу [26; 94].

Узагальненою класифікацією ФО за джерелом походження є розподіл В.М.Мокієнка фразем на дві групи - природні та умовні. Перша група - ФО, що виникають самостійно в різних мовах і відображають фізичний та психічний стан людини, до другої належать сполучення, що обумовлені специфікою національного розвитку і відображають факти матеріальної та духовної культури того чи іншого народу [22; 53].

Генетична класифікація, що передбачає групування фразеологічного матеріалу за джерелами походження, найбільш детально опрацьована в дослідженнях акад. Л. А. Булаховського [8; 64]. Учений визначає такі групи:

v прислів'я і приказки: mнt v щstech med a v srdci jed;

v професіоналізми, що набули метафоричного вжитку kovaшova kobyla -`jev,

ћe to, co nмkdo produkuje, pro sebe nebo pro svй blнzkй nema k dispozici'; рос.

сапожник без сапог; чес. obchodnн duch - `иlovмk, kterэ se vyznб v obchodu, dobrэ, щspмљnэ obchodnнk' та його варіанти: kupeckб duљe, kramбшskб duљe, в значенні 'торгаш'.

v усталені вислови з анекдотів, жартів і под.: mнt v hlavм lampбљ - bэti opilэ [60; 172]; bэt na nмco majorбt - rozumмt nмиemu; vyznat se v nмиem [60; 184]

v цитати й образи з „Старого” і „Нового” завітів: bбt se иeho jako иert kшнћe;

Nahэ jako Adam; had zradnej.

v численні ремінісценції античної старовини: vypustit ducha - `zemшнt'[60; 52];

v переклади поширених іншомовних висловів французьких, значно рідше

німецьких, італійських та англійських: з пол. spбt na vљecky иtyшi boky - `tvrdм, pokojnм spбt' [60; 16]; stiskat dlaт - `bэti skoupэ' [60; 45];

М. М. Шанський виділяє у фразеологічному фонді:

§ фразеологічні звороти розмовно-побутового характеру: hrбt vљemi barvami - 1) `bэti pestrэ; stшнdavм se иervenat a blednout'; 2) `bэti obojakэ, neupшimnэ, nestбlэ v nбzorech' [60; 9]; bэt silnэ v podpatcнch - `dobшe nмco znбt' [60; 270]

Ряд дослідників, спостерігаючи за сферами вживання фразеологізмів, виділяють у їх складі:

а) фразеологізми літературної мови (усного і писемного різновиду), серед яких вичленовуються розмовні, просторічні та грубо-просторічні елементи: takovэ kde (je) co pojп sem - bэti zlodмj [60; 271]

б) фразеологізми, що виходять за межі літературної мови, а саме: фразеологізми народних говорів і діалектів , фразеологізми професійного мовлення, жаргонів і арго: mнt (dobrй ) nohy - rychle utнkat (arg.) [ 60; 216].

Одним із помітних напрямків фразеологічних розвідок Л.А.Булаховського і було з'ясування історичного коріння фразеологізмів. „Основна увага автора, -- пише В.М.Телія, визначаючи місце Л.А. Булаховського у становленні фразеологічної науки,-- направлена на дослідження образності фразеологічних зворотів, розкриття їх внутрішньої форми” [36; 18].

Нашу увагу, безумовно, привертає процес становлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічного коментаря, на думку В.М.Мокієнка, неможливо встановити вихідне мотивування. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування, допоможе глибше вникнути в смисловий зміст ФО, наочно уявити різні грані фразеологічного образу, оцінити зображальні можливості ФО [22; 74].

1.2 Власне чеські та запозичені ФО

У генетичному аспекті, ФО сучасної чеської мови подібні до слів. Усі фразеологізми поділяються на власне чеські та запозичені.

Власне чеські ФО у свою чергу діляться на:

¦ спільнослов'янські;

¦ ті, які утворились на ґрунті лише чеської мови (питомо чеські).

Запозичені ФО поділяються на:

¦ античні;

¦ біблеїзми;

¦ з інших мов.

Запозичений фразеологізм - | це таке стійке поєднання слів, яке як готова відтворна одиниця мови прийшло в мову ззовні і вживається в ньому в тому вигляді, в якому воно відоме (або було відоме) в мові-джерелі. Таким чином, запозичені фразеологізми -- це іншомовні за походженням стійкі поєднання слів, що вживаються в чеській мові без перекладу [49; 83].

Античні ФО

Яскравими прикладом може бути чеський фразеологізм bнlб vrбna - `иlovмk, vмc vyskytujнcн se (zpravidla jako kladnэ, ћadoucн jev) jen ojedinмle, vэjimeиnм, vzбcnм` [56; 376]. Щодо згаданого фразеологізму, то, можливо, цей вираз слов'янські мови перейняли з латинської мови (пор. лат. - zara avis - `рідкісний птах'); укр. біла ворона - це той, хто виділяється серед інших чимось незвичайним, зовсім не схожий на інших [44; 145]. Біла ворона -- крилатий вираз, що його уперше ввів у мовну практику римський поет-сатирик Ювенал (народився в 60-х роках І століття нашої ери, помер десь після 127 року). У своїй сьомій сатирі Ювенал говорить про те, що іноді доля людини змінюється на краще: `Доля наділяє царство рабам, полоненим -- тріумфи, тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон'. Цей вираз увійшов до багатьох мов світу. Уживається він для характеристики людини, яка дуже виразно виділяється своєю поведінкою чи зовнішнім виглядом серед інших, має свої, тільки їй властиві специфічні риси. Проте у природі, хоч і дуже рідко, але все ж трапляються білі ворони. Це хворобливе явище (альбінізм), зумовлене тим, що бракує відповідного пігменту в організмі. Хвороба ця зустрічається не тільки серед птахів, але й у ссавців -- коней, кроликів, пацюків, мишей та багатьох інших представників тваринного світу [19; 76].

Прикладом античних ФО з частковим еквівалентом є фразеологізм Janusova tvбш - `vlastnost иlovмka projevujнcн se obojakэm, neupшнmnэm, faleљnэm, licomмrnэm, pokryteckэm chovбnнm, bezzбsadovэm vystupovбnнm a zaujнmбnнm obojakэch stanovisek podle situace' [56; 352]; укр. двуликий Янус; з римської міфології Янус - бог часу, а також всякого початку та кінця, входів та виходів (janua - двері) - зображався з двома обличчями, погляд яких спрямований в протилежні сторони: молоде - вперед, в майбутнє, а погляд старого обличчя - назад, в минуле. Внаслідок чого виник вираз „двуликий Янус” чи просто „Янус”, що означає: двулика людина [6; 95].

Прикладом може бути й вираз [bэt] pilnэ (pracovitэ) jako vиela ? укр. вона працьовита /роботяща/ працелюбна як бджілка. У чеській мові існують ще й адвербіальний та номіналізований вирази, утворені на базі попередньої ФО: pilnм jako vиela та pilnost/ pracovitost vиelky [56; 235]. Бджола є символом старанності, завзятості, творчої праці й багатства, результатом чого є мед, який вона продукує. Символ цей старовинний, він відомий уже єгиптянам; з'являється він і в Біблії у загадці, заданій Самсоном; у стародавній Греції бджола - символ праці й послуху, а у орфіків бджоли - це душі, які, подібно до них, вилітають роєм; у такому ж чисто духовному значенні знаходимо цю символіку в індоарійській та мусульманській традиціях. Бджола також є символом матріархату [19; 338]. Щодо згаданого фразеологізму, то, можливо, цей вираз слов'янські мови перейняли з латинської мови (пор. лат. “Si sapis, sis apis” - “Якщо ти розважливий, будь бджолою”).

Також, укр. Ахіллесова п'ята - що характеризує вразливе, слабке місце людини; з абсолютним чеським еквівалентом Achillova pata - urиitб jednotlivб, dнlин vada, nedostatek, slabina nмkoho, kterй mщћe negativnм ovlivnit, ohrozit celek [56; 232]. В грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) - один із самих сильних іхоробрих героїв; він оспівуєтться в „Іліаді” Гомера. Післягомерівський міф написаний римським письменником Гігіном, розповідає, що мати Ахіллеса, морська богиня Фетіда, щоб зробити тіло сина безсмертним, окунула його в священну річку Стікс; занурюючи вона тримала його за п'ятку, якої не торкнулася вода, тому п'ятка залашилась єдиним вразливим місцем Ахіллеса, куди він і був смертельно поранений стрілою Париса . Отже, вираз „ахіллесова п'ята” чи „ахіллова п'ята” вживається в значенні: слабка сторона, вразливе місце чогось. [6; 20].

Укр. рідкісний птах; чес. vzбcnэ ptбk. Вираз походить з лат. rara avis в значенні „рідкісна істота”, вперше зустрічається в сатирах римських поетів, наприклад у Ювенала (середина I ст. - після 127 р.н.е.), 6, 165: „Редкая на земле птица, вроде как черный лебедь”. Вживається як образна характеристика кого- чи чого-небудь незвичайного, що рідко зустрічається [6; 20].

Укр. пригріти змію на грудях; чес. chovati hada na prsou, і його варіанти: hшбti hada za тadry / v klнnм / v lщnм; hada v pazuљe nosiќ - `nevdмиnнka podporovat; miti faleљnйho pшнtele'[60; 70]. Вираз цей походить з античної казки „Попутник і змій”. В ній розповідається, як попутник зжалився над замерзлою змією, і поклав її собі за пазуху. Коли змія відігрілась, вона вжалила попутника. Вираз вживається у випадку, коли людина за зроблене їй добро відплачує невдячністю [6; 438].

Біблеїзми

Прикладом може бути й вираз чес. vlk v rouchu beranинm; і його варіанти: vlk v rouљe ovинm, vlk v tvбшн berбnka, (zastarбvajicн) vlk v rouљм berбnинm/ovинm - `иlovмk maskujнcн zбmмrnм svй zlй, nepшбtelskй zбmмry, plбny pшedstнranou dobrotou, pшбtelstvнm'[56; 373]; в укр. вовк в овечій шкурі - лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри [44; 139]. Цей давній крилатий вислів широко вживається й тепер чи не в більшості мов світу. Порівнюючи типи відповідників української та чеської мов, виявляємо, що дана ФО при перекладі зберігає абсолютний еквівалент біблійного походження. Склався він мало не дві тисячі років тому і вперше був зафіксований у Євангелії від Матвія: „Стережіться лжепророків, що приходять до вас у одежі овечій, а всередині -- хижі вовки” [19; 15].

Укр. розкидати бісер перед свиньми; чес. hazet svinнm perly - `pшesvмdиovat nechбpavce, hrubce o uљlechtilэch vмcech; ukazovat nмco lidem, kteшн toho nejsou hodni' [60; 257]. Вираз із Євангеліє: „Не давайте святыни псам и не бросайте жемчуга (церкв.-слав. бисер) вашего пред свиньями, чтобы они не попрали его ногами своими и, обратившись, не растерзали вас”(Матв., 7, 6). Вживається в значенні: не затрачайте слів з людьми, які не можуть зрозуміти їх та оцінити [6; 228].

Укр. нести свій хрест; чес. nesti svщj kшнћ - `snбљet ћivotnн souћenн' (Flajљhans V.: Zivб slova (1915)) [60; 163]. Так говорять про важку долю, страждання когось. Цей вираз виник на основі євангельської легенди про Ісуса, який ніс свій хрест, на якому його мали розп'яти (Іоанн 19, 17) [6; 234].

Запозичення з інших мов

Укр. дама з камеліями; чес. dama s kamйliemi. В 1852 році в Парижі була постановка драми Олександра Дюма-сина „Дама з камеліями”, перероблена ним же із одноіменного роману (1848). Героїня цієї драми - жінка легкої поведінки, яка по-справжньому закохалася, - стала жертвою своїх почуттів. П'єса Дюма мала великий успіх. За її героїнею, яка дуже любила камелії - вирази „дама з камеліями” чи просто „камелія” почали вживатися в значенні: жінка легкої поведінки. (Камелія - рослина із родини чайних з гарними квітами, які отримали свою назву на честь міссіонера, ієзуїта Камеллі, який в середині XVIII ст.привіз цю рослину із Східної Азії в Англію) [6; 92].

Фразеологізм укр. плакати крокодилячими сльозами має чеський відповідник ronit krokodэlн slzy в значенні лицемірні сльози, не щире співчуття; вживається для характеристики людини, яка не щиро переймається нещастям інших, заподіяним ним самим [19; 33]. Вираз походить з давнього повір'я, нібито в крокодила течуть сльози перед тим як він з'їдає свою жертву. Про це розповідається в повістях давньоруської писемності. В «Повісті бувшого посольства в Португальській землі» (XVII ст.) згадується «притворный во слезах крокодил». У російському Азбуковнику XVII ст. написано: „Крокодил зверь водный. . . Егда имать человека ясти, тогда плачет и рыдает, а ясти не перестает; а егда главу от тела оторвав, зря на нее, плачет” [6; 178]. Отже, нібито крокодил перед тим, як з'їсти свою жертву, плаче.

Спільнослов'янські ФО - це вирази, які були успадковані чеською мовою з мови праслов'янської. Такі фразеологізми відомі у багатьох слов'янських мовах; пов'язані вони найчастіше з побутом, звичаями, традиціями, віруваннями древніх слов'ян тощо [29; 82].

До спільнослов'янських належить і фразеологізм sjede to po nмm jako po huse і його варіанти: vљe z nмho spadnй, co z husy deљќ; co z husy voda - укр. як з гуски (рідш. гуся / гусака) вода, тобто зауваження, критика, покарання, навіть часто повторювані, не дають ніякого результату [44; 59]. Цей фразеологізм виник із спостережень за тим, що гусяче пір'я не пропускає воду. Не менш цікавим є твердження Федорова, що цей вираз утворився внаслідок давньоруського прислів'я Как с гуся вода небывалые слова. Існує й інша гіпотеза пов'язана із знахарським заговором, наприклад укр. зійде як вода з гуски, чес. vљe z nмho spadnй, co z husy deљќ; jako by husu polil. Причому характерно, що польський та чеський варіант цієї ФО був зафіксований вже з XVI ст. [21; 128].

ФО укр. як скажений, чес. jako stшнlenэ. Характерно те, що в слов'янських мовах ФО, в яких швидкий біг пов'язується з „ударом”, характеризують людину: укр. як опарений; як ошпарений; як очманілий; чес. utнkб, jako by mu pod nohama hoшelo [jako kdyћ mu panнmandu zapбlн; jako by mu paty hoшely; jako by mu љosy hoшely]; utнkal jako by pбlil [21; 148].

ФО укр. не всі дома Скрипник тлумачить, як `людину з дивною, неадекватною поведінкою', чес. nemнt vљech doma - `бути придуркуватим'; польський еквівалент зафіксований вже з XVI ст.[21; 153].

ФО укр. переливати із пустого в порожнє має чеський відповідник z pustйho v prбzdnй pшelнvatн; do unбvenн vodu pшelнvatн символізує пустослів'я. Похідне значення дієслова „лити” - обманювати [21; 145].

Укр. бути на сьомому небі; чес. bэti v sedmйm nebi - `bэti na vrcholu blaћenosti; mнti velikou radost ' [60; 209]. Вираз означає найвищий ступінь радості, щастя, блаженства. Виник за часів грецького філософа Аристотеля (384 - 322 рр. до н.е.), який в повісті „Про небо” пояснює структуру неба. Він вважав, що небо складається із семи нерухомих кришталевих сфер, на яких розташовані зірки і планети. Про сім небес згадується і в Корані: нібито ангел приніс Коран із сьомого неба [6; 218].

Особливо багато ФО групуються навколо назв частин людського тіла, а також у компаративних зворотах. Пор.: укр. як на долоні; з абсолютним чес. еквівалентом jako na dlanн - характеризує людину, яка не може приховати свої наміри та вчинки.

Укр. мати більмо на оці; чес. mнt na oинch bмlmo - bэti zaslepen; nevidмt zшejmй skuteиnosti [60; 10]. Характеризує людину, яка має повну чи часткову ваду зору.

Ми навели лише кілька прикладів фразеологічних одиниць спільнослов'янського походження з огляду на те, що ці вирази відомі, часто вживані й зрозумілі не лише чехові, але й українцеві.

Не можна, звичайно, з цілковитою певністю стверджувати, що перераховані й подібні до них спільнослов'янські ФО, організовані за однаковою структурною моделлю і наповнені однотипним лексичним матеріалом, сягають праслов'янської епохи. Відтворення праслов'янського фонду ФО стане можливим лише після того, коли буде вивчена хронологія виникнення фразеологізмів за окремими мовами [30; 95].

Питомо чеські ФО є специфічною особливістю чеської мови і не зустрічаються, крім випадків запозичень з чеської мови, у жодній із слов'янських мов. Саме ці фразеологізми характеризують глибоко своєрідний і національний характер фразеологічної системи чеської мови; при перекладі на інші мови вони мусять замінюватися синонімічними виразами, які мають те ж стилістичне забарвлення (якщо вони не калькуються і не запозичуються). Питомо чеський фразеологізм -- це стійке словосполучення, яке в якості відтворюваної мовної одиниці або виникло в чеській мові, або було успадковано із давнішого мовного джерела [49; 125].

Так, скажімо, чеське chytat lelky відповідає укр. бити байдики [44; 285]; та інші його відповідники баглаї бити, баглаї гнути - 1) бути без діла, весело проводити час, розважатися; 2) нічого не робити, марнувати час, ледарювати; бити балки - ганяти час, зволікати з чим-небудь з якимись намірами [21; 23]. Баляси (баляндраси) точити - значення цього фразеологічного вислову всім зрозуміле. Він широко вживається у значенні люб'язно базікати, жартувати, вести пусті довільні розмови про щось несерйозне, незначне; в чеській мові відповідником цього фразеологізму є ФО dмlat si bбly. У словнику Даля слово `балясина' означає `виточену палицю під поручні, перила чи огорожу'(італ.), а `баляси' - `жарти, веселі розмови' [21; 39]. Виноградов подає значення `точити баляси' - як професіоналізму, ядром якого є слово `баляси', що походить з італійського `balaustro' - `стовбчик, виточені перила'. Також він подає формальний і семантичний збіг іменних компонентів ФО `точити бали (баляси)' зі словами `балакати, балагур', воно пояснюється `каламбурним звучанням'. Проте А.С. Мельничук відхиляє походження даної ФО з італійської мови, адже укр. `баляси' це `перила', з чисто слов'янським походженням типу рос. балясы - `россказни', балясник, балясничать; укр. діал. баляс - `шум'; чес. діал. balбsat - `вмовляти', нім. ball - `шар, м'яч', пол. bal `куля, поліно, брусок', з якого виплливає вихідне значення `обточувати кулі'. Виноградов звертається до реконструкції, подаючи пол. lasa із значенням `решітка, сітка', що дуже далеке від значення `обточувати щось'.

У XVII--XVIII століттях він ще не був фразеологізмом, бо широко вживався у своєму прямому значенні, означаючи процес праці, пов'язаний, з виготовлянням стовпчиків, билець (баляс, поруччів) та різних інших речей (фігурки коників, птахів, графинчиків), що прикрашали -- переважно у заможних людей -- будинки, човни, сани тощо.

Виточувати бильця та інші різноманітні балясини (стовпчики) у давні часи вважалося не тільки легкою, але й забавною, веселою роботою, бо такі речі, як правило, вироблялися не за певним шаблоном, а творчо, як підказувала трудареві його власна тяма, кмітливість, фантазія. Це, без сумніву, викликало певний інтерес до праці, іноді навіть з'являлося захоплення своїми професійними витівками; це, зрозуміло, сприяло розвиткові творчого хисту. Характер роботи цієї категорії токарів по дереву давав їм можливість не тільки показувати свої оригінальні вироби один одному, але й часто вести між собою забавну та дотепну розмову. Такі токарі називалися балясниками [19; 84].

З аналогічним або близьким значенням уживається й синонімічний фразеологічний вираз точити ляси. Слово `ляса' означає узорчасту решітку, сітку, виготовлення якої також пов'язане з токарством та будівельною справою. З бігом часу відбулося затемнення давнього смислу обох цих виразів, відбулося, сказати б, затемнення внутрішньої форми їх, тобто вони втратили своє пряме етимологічне значення. Отже, назва цієї порівняно легкої праці була перенесена на назву хоч і дотепної, але безпредметної розмови. Про тих, що ведуть ці невимушені довільні розмови, народ наш каже, що вони `баляси точать -- людей морочать', виявляючи цим своє гумористичне ставлення до балясників [19; 53].

Порівняємо: чес. Rozumн tomu jako koza petrћeli відповідає укр. він розуміється на цьому як вовк на зорях; як свиня в апельсинах [56; 259].

Цей фразеологізм дуже давній; у збірнику Благослава (1571) цей вираз звучить „rozumн tomu, co koza petruћeli”; Коменський (1631) подає варіант „rozumн tomu, co љerб petruћeli”. Як бачимо, вираз, відомий вже у 16 ст., використовувався в 19 ст. і майже в незмінній формі фіксується сучасними фразеологічними словниками чеської мови; цього, на жаль, не можна сказати про синонімічні йому фразеологізми rozumн tomu jako svinм petrћeli та rozumн tomu, co krбva muљkatu, відомі з часів Коменського, хоч обидва ці фразеологізми фіксуються Флайшгансом та навіть Заоралеком [60; 534].

Наведемо приклади виразів, зафіксованих в архаїчних джерелах, а також їх відповідники у сучасних чеських фразеологічних словниках: mumlat jako medvмd (16 ст.) - bruиet jako medvмd 'говорити незрозуміло, бурмотіти'[ 57; 92]? korunovanэ osel (1790) ? korunovanэ osel 'дурень дурнем'[56; 102]; zdravэ jako ryba (14 ст.) ? zdravэ jako ryba 'мати міцне здоров'я'[57; 121]; nadэmat se jako ћбba (Blahoslav,1571; Komenskэ,1631) ? nadэmat se/ nafukovat se jako ћбba 'поводитися пихато, чванливо' [57; 152]. Подібних виразів у чеській мові є велика кількість. Як бачимо, ці фразеологізми за сотні років майже не змінилися.

І, навпаки, багато архаїчних ФО, які вживалися ще у ІІ половині 20 ст., для сучасного носія чеської мови є застарілими або й невідомими: hnбti co osla na most ( Srnec 1582); jest beze сti co pes bez ocasu (Srnec 1582? Komenskэ 1631); chodн jako sup (Blahoslav 1571) тощо.

Вони являються специфічною особливістю чеської мови і не зустрічаються ні в одній з східнослов'янських мов. Саме ці фразеологізми характеризують глибоко своєрідний і національний характер системи, фразеологізму нашої мови.

Аналіз специфіки формування значення цієї групи ФО дає можливість вивчення асоціативно-образного мислення, чеської народної символіки, стереотипів національної культури тощо.

Розділ II. Граматична характеристика фразеологізмів

2.1 Структурно-граматичний поділ ФО

Фразеологічні одиниці, пов'язуючись у мовленні із словами різноманітними і синтагматичними зв'язками, відзначаються як схожим із ними, так і специфічним формотворенням. Однак певний час у фразеології панувала думка, що фраземи, будучи семантично і граматично „законсервованими” структурами, взагалі не характеризуються особливими і формотворчими властивостями [13; 57]. Таке розуміння фразеологічних одиниць, звичайно, стримувало інтерес до вивчення взаємодії явищ фразеологічного і морфологічного рівнів мови. „Менш за все-- писав акад. В. В. Виноградов,-- піддавалася глибокому аналізу й лінгвістичній диференціації синтаксична і взагалі граматична структура фразеологічних одиниць в їх типізованому й індивідуальному вживанні” [11; 84].

Дослідження з фразеології показують, що фраземи у своїх контекстуальних зв'язках відзначаються різноманітними формозмінними можливостями, які дають змогу утворювати у тексті місткі у структурно-семантичному відношенні і стилістично виразні фразеологічні конфігурації [14; 96]. Такий підхід, з одного боку, доповнює наші уявлення про функціонально-семантичні властивості фразеологічних одиниць, а з другого -- збагачує саму граматику, розширює її предмет. Для сучасної науки,-- зауважує Є. В. Клобуков,-- характерні дві співіснуючі концепції граматики: „граматика як наука про морфологічну і синтаксичну будову мови і граматика як наука про будову мови на всіх її рівнях” [2; 48].

М.Т. Тагієв спробував класифікувати ФО, виходячи не з характеру їх внутрішньо-фразеологічної структури, а з особливостей їх природних структурних зв'язків з іншими одиницями у системі мови [30; 84]. На матеріалі дієслівних фразеологічних одиниць у цій класифікації виділяються:

а) фразеологічні одиниці з однопозиційним оточенням, яке може бути виражене й окремим словом у певній граматичній формі: bэt z mokrйho cechu; sedмt si na uљнch; vyhublэ na kost -- вимагає оточення, вираженого іменником у називному відмінку з семантикою особи, і не дозволяє підстановки іменника із семантикою не-особи і власне предмета), і варіативними засобами: bэt/bejt s nминm/v nмиem/pшed nмkэm napшed. Neznat v tom/nмиem bratra. Stбt si/sedмt si na vedenн/kabelu.

б) фразеологічні одиниці з двопозиційним оточенням, у яких структурно необхідними елементами є суб'єктне і залежне оточення: kdo - mнt dobrou mluvnici - co; kdo - bэt uzlниek nervщ - jakэ.

в) фразеологічні одиниці з трипозиційним оточенням -- суб'єктним і двома залежними: kdo - mнt rtutґ v tмle - co, kde.

Ці основні групи в свою чергу розмежовуються на підгрупи -- з однорідним, неоднорідним і варіативним оточеннями, вираженими різними граматичними формами слів і синтаксичними конструкціями.

Метод аналізу фразеологічних одиниць за оточенням загострює увагу на дослідженні структурних зв'язків фразеологічних одиниць, що допомагає вирізнити фразеологічні одиниці на фоні інших лінгвістичних одиниць, сприяє визначенню їх семантики (значення фразеологічних одиниць часто безпосередньо пов'язується з оточенням) тощо, але класифікація цього фразеологічного фонду за схемою, запропонованою М. Т. Тагієвим, є занадто складною і деталізованою .

Граматичні розряди фразеологічних одиниць виділяються дослідниками по-різному. Одні вчені вважають, що, на відміну від слів, фраземам граматичні категорії не притаманні взагалі (В. Ф. Рудов), інші співвідносять фразеологічні одиниці з частинами мови [12; 76]. А на думку М. Ф. Алефіренка, фраземи як одиниці вищого рівня мови утворюють такі граматичні розряди, які не збігаються з частинами мови як лексико-граматичними категоріями, хоч інколи і співвідносяться з ними [3; 17]. Особливості граматичної категоризації фразеологічних одиниць зумовлюються специфікою їх фразеологічного значення, синтаксичною спеціалізацією фразем, а також морфологічними властивостями слів, які увійшли до їх компонентного складу. Все це створює проблему критеріїв граматичної класифікації фразем.

Отже, формально-граматичні, властивості стрижневого компонента фраземи не можуть служити самодостатніми критеріями їх віднесеності до того чи іншого граматичного розряду. Граматичні властивості фразем формуються в процесі складної взаємодії як лексичних, так і граматичних значень словесних компонентів генетично співвідносного словосполучення. В залежності від наслідків такої міжрівневої взаємодії фраземи поділяються на три групи:

1) фраземи з повною парадигмою формотворення: bнlб vrбna - bнlй vrбny - bнlй vrбnм - bнlou vrбnou - bнlй vrбnм; в порівнянні з українською: біла ворона - білої ворони - білій вороні - білу ворону - білою вороною - на білій вороні;

2) фраземи із відносно дефектною парадигмою формотворення: bэt do vмtru; bэt v иele (форма доконаного виду); теоретично можлива форма недоконаного виду „демонтує” фразему і переводить її до класу синтаксично вільних словосполучень;

3) незмінні фраземи з повністю відсутньою парадигмою формотворення: v jednom kole; иupr holka; svмtem protшelэ; kost a kщћe - одні кістки та шкіра.

У фразеологічному складі сучасної чеської мови чітко виділяються два великі розряди фразеологічних одиниць [26; 75]:

1. ФО, структурно співвідносні з реченням, за якими все ширше закріплюється назва стійкі фрази: neslanэ nemastnэ; dobrбk od kosti; baron Prбљil; ronit krokodэlн slzy; moudrэ jako Salomoun; nahэ jako Adam; podobnэ jako vejce vejci.

2. Фразеологічні звороти, співвідносні з словосполученням, що мають ще назву фраземи: pбlenэ kostelnнk - `стріляний горобец'; chodнcн slovnнk - `ходяча енциклопедія'. Осібне становище посідають фразеологічні одиниці, що являють собою поєднання службового і повнозначного слів: z gruntu dobrэ / hodnэ / poctivэ.

1.Стійкі фрази

До розряду фразеологічних одиниць типу речень (стійких фраз) належать здебільшого фразеологічні структури, відомі під назвою прислів'їв, приказок, примовок, та деякі різновиди крилатих слів. З погляду структури цей різновид фразеологічних одиниць не є однорідним [28; 85].

Одні співвідносні із реченнями фразеологічні одиниці, передаючи певне судження, ціле повідомлення, являють собою комунікативні одиниці: bэt pro nмkoho љpanмlskou vesnici - ‚бути для когось нерозгаданою книгою', інші ж виступають як номінативні одиниці, що називають певні явища дійсності: muћ prбce - ‚ роботяща людина'; boћн иlovмk - `добра людина'; konґskй zuby - `мати зуби як у коня `.

2.Фразеологізми типу словосполучення.

Фразеологічні одиниці типу словосполучення організовані за моделлю:

а) сурядних словосполучень;

б) підрядних словосполучень

До фразеологічних одиниць, організованих як сурядні словосполучення, належать двочленні і рідше тричленні і чотиричленні сталі семантично й синтаксично неподільні поєднання слів, однотипних за граматичними ознаками: kost a kщћe - ‚одні кістки та шкіра`; neslanэ nemastnэ - `ні те ні се'; paliибk paliиatэ - `дурень'; baron Prбљil - `брехун'; beran beranskб - `дурень'.

Отже, ми розглянули структурно-граматичний поділ ФО, запропонований М.Т. Тагієвим і дійшли висновку, що фраземи у своїх контекстуальних зв'язках відзначаються різноманітними формозмінними можливостями, які дають змогу утворювати у тексті місткі у структурно-семантичному відношенні і стилістично виразні фразеологічні конфігурації.

2.2 Субстантивні ФО

Субстантивними називаються фраземи з узагальнено-предметною семантикою, об'єктивованою в граматичних категоріях роду, числа й відмінка. У реченні субстантивні фраземи виконують синтаксичні функції підмета, іменної частини складеного присудка або додатка: pбlenэ kostelnнk (Aћ budeљ vyjednбvat s tнm pбlenэm kostelnнkem, dмj si na nмj pozor). Граматичним центром таких фразем виступають іменникові компоненти (kostelnнk).

Морфологічне вираження граматичного роду іменників органічно взаємодіє із синтаксичним, що виявляється у сполученні іменників з різними відмінковими формами прикметників та дієприкметників: tvrdб hlava; tvrdб palice; tvrdб lebka; hloupб hlava; hloupэ Janek, у сполученні з різними формами дієслів минулого часу: byl to z gruntu dobrэ иlovмk, byla to z gruntu hodnб ћena, bylo to dobrй jбdro, у можливих замінах іменників відповідними займенниками: (иlovмk - on, ћena - ona, jбdro - ono). Отже, граматичний рід іменників обов'язково містить у собі синтаксичний елемент як потенціальну граматичну сему, що виражається у мовленнєвому функціонуванні цієї категорії [12; 73].

Особливості функціонування граматичного роду в субстантивних фраземах залежать, як правило, від структурно-семантичної моделі фразеологічного утворення. Найбільш помітним є вплив морфологічної підсистеми мови на функціонування граматичного роду у фразем, побудованих за моделлю „прикметник + іменник”: dobrэ poиtбш; obecnн blb; nastrиenб figura; divnэ brouk; hotovэ dґбbel; cukrovб panenka; mlsnэ kocour; starб liљka; vyplaљenэ zajнc; otevшenб ruka; љtмdrб ruka; nastrиenб loutka. Для фразем цієї моделі притаманна атрибутивно-предикативна семантика, яка є наслідком взаємодії у процесі фразеологізації явищ семантичного, морфологічного і синтаксичного рівня. Наявність атрибутивно-конотативної семи в семантичній структурі цих фразем виявляється в лексикографічній інтерпретації їх фразеологічного значення. Пор.: hotovэ dґбbel - `bujnэ, divokэ, zlэ nepшijemnэ иlovмk`; cukrovб panenka - ‚slabэ, mбlo odolnэ, choulostivэ, rozmazlenэ иlovмk`; dobrэ poиtбш - ‚иlovмk, kterэ v zбjmu svйho prospмchu, zisku dovede ve svэch kalkulacнch volit vhodnэ postup`; obecnн blb - ‚hloupэ, naivnн, nechбpavэ иlovмk`. Однак оцінювально-модальний елемент у фразеологічному значенні аналізованих фразем підлягає значному підпорядкуванню з боку денотативних сем, які репрезентуються субстантивними компонентами. Саме вони зумовлюють класифікаційний характер граматичного роду у таких фразеологічних утвореннях, тобто визначають незмінність цієї категорії і субстантивність її морфологічної природи. Синтаксична спеціалізація фраземи, що викликає редукцію відмінкових парадигм, розвиває у ній адвербіальні категоріальні ознаки, які можуть перевести з часом субстантивну фразему в інший граматичний розряд -- розряд адвербіальних фразем [39; 84].

Отже, відмінок у фраземах залежить від взаємодії семантичних, морфологічних і синтаксичних факторів, які в сукупності формують специфічні властивості фразеологічного рівня мови.

З погляду зовнішньої морфолого-синтаксичної структури іменні фразеологічні одиниці найчастіше являють собою стійку сполуку стрижневого іменника з такими частинами мови:

а) якісними й відносними прикметниками та дієприкметниками, що узгоджуються з ним у роді, числі та відмінку: dobrэ poиtбш; obecnн blb; nastrиenб figura; divnэ brouk; hotovэ dґбbel; cukrovб panenka; mlsnэ kocour; starб liљka; vyplaљenэ zajнc; otevшenб ruka; љtмdrб ruka; nastrиenб loutka;

б) присвійним прикметником: boћн иlovмk; kohoutн krev; krokodэlн slzy; slepiин prdelka, slepiин rozum, vosн pas, labutн љнje, praseин oиka, orlн nos, lanн oиi, иapн nohy;

в) іменником у родовому відмінку: dobrбk od kosti (‚Babiиka byla dobrбk od kosti, nedovedla nikomu odmнtnout`); hromбdka neљtмstн (‚Mмl bys tu hromбdku neљtмstн potмљit`); muћ prбce (‚Zednнk Sadнlek je typickэ muћ prбce`);

г) іменником у формі інших непрямих відмінків з прийменниками: dбma s kamйliemi; chudэ duchem (‚Takovйho иlovмka chudйho duchem nemщћete pшece brбt vбћnм!`); hadr na holi (‚Nechtмl bych bэt takovэ hadr na holi jako ty, to bych nervovм nevydrћel`); nohy do O.

Як видно, в ролі залежного компонента при стрижневому іменнику найчастіше виступають прикметники й іменники. Проте у деяких фразеологічних одиницях цього різновиду залежними можуть бути числівники: иlovмk dvojн tvбшe; займенники: sбm proti sobм. Стрижневий іменник здебільшого має змінну форму, здатний реалізувати у контекстах усі відмінки. Пор. ‚Na to jeho ptaин rozum nestaин`. ‚S tнm ptaинm rozumem se uћ dohadovat nebudu`.

У невеликій групі іменних фразеологічних одиниць стрижневий іменник має закостенілу форму певного відмінка, наприклад, родового: vмrnэ aћ do smrti; dobrбk od kosti; орудного: dбma s kamйliemi; chudэ duchem; місцевого: chudэ na duchu.

Отже, ми опрацювали субстантивні ФО і дійшли висновку, що іменні фразеологічні одиниці найчастіше являють собою стійку сполуку стрижневого іменника з такими частинами мови, як прикметники та дієприкметники.

2.3 Дієслівні фразеологічні одиниці

Дієслівними називаються фраземи з узагальненою семантикою процесуальної ознаки, об'єктивованою в дієслівних граматичних категоріях виду, стану, способу, особи, часу [3; 86]. У реченні дієслівні фраземи виконують синтаксичну функцію присудка. Наприклад: Jб vнm nejlнp, kde mм bota tlaин. Budu muset pшidat v chemii. V oblasti krevnнch skupin vyoral prvnн brбzdu nespornм dr. Janskэ. Prvotшнdnн obleиenн jн dodalo љmrnc a rбzem zнskala obdiv vљech pшнtomnэch muћu. Дієслівні фраземи, як і дієслова, характеризуються лексико-граматичним значенням процесуальнослі: prohбnмt suknм; nadмlat si do bot; bojovat nмkomu po boku; malovat nмco rщћovэmi barvami / иernэmi barvami; hrбt si (s nмkэm) na slepou bбbu; dмlat z bнlйho иernй; popadat se za bшicho smнchem. В усіх випадках дієслівні фраземи виступають у ролі головних членів односкладних речень, поєднуючи в собі суб'єктно-предикатні відношення.

Залежними словами у дієслівних фразеологічних зворотах виступають переважно:

іменники: mнt dobrou vyшнdilku / mluvnici; mнt bezednэ ћaludek; pamatovat Ћiћku; mнt srdce; mнt cejchu / pandмro;

займенники: rozdмlit se s nмkэm o poslednн sousto; bэt pro nмkoho љpanмlskou vesnicн; bэt / nebэt k niиemu; bэt s nминm pшed nмkэm; mнt rбnu v nмиem; прислівники: hledмt / dнvat se na svмt vesele;

дієслова-інфінітиви: umмt / dovйst se narodit; dбt si zбleћet.

Дієслівні фразеологічні одиниці, як правило, вільно реалізуються у стверджувальних і заперечних конструкціях: bэt / nebэt k niиemu. Деякі дієслівні фразеологізми більше тяжіють до заперечних конструкцій: neznat (v tom/nмиem) bratra; nebэt pшi (zdravэch) smyslech; nevidмt si ani na љpiиku nosu; nepшeloћit nмkomu ani stйblo pшes cestu. У чеській мові в основному поширені дієслова доконаного виду у складі ФО: mнt иest v tмle; sedмt si na uљнch; bэt z mokrйho cechu; bэt pro nмkoho љpanмlskou vesnicн; rozdмlit se s nмkэm o poslednн sousto; hledмt / dнvat se na svмt vesele.

фразеологізм граматичний семантика чеський

2.4 Ад'єктивні фразеологічні одиниці

Складні міжрівневі взаємовпливи відбуваються у процесі становлення і функціонування ад'єктивних фразем. Неврахування такої взаємодії або недооцінка її ролі у визначенні граматичної природи ад'єктивних фразем приводить до помилкових уявлень про сутність фразеологічних одиниць цього граматичного розряду, коли ад'єктивними вважаються всі стійкі словосполучення, до компонентного складу яких входить прикметник [12; 74]. Так, 3.Н.Литвина до цього класу зараховує ад'єктивні сполучення, в яких у ролі означення виступає прикметник: starб liљka; divnэ brouk; dobrэ poиtбш або, рідше, дієприкметник: otevшenб ruka; pбlenэ kostelnнk.

Відповідно до нашого розуміння граматичної приналежності фразеологічних одиниць ад'єктивними називаються фраземи, яким притаманне категоріальне значення атрибутивності, здатність виражати статичну ознаку предметів. У реченні вони виконують функції неузгодженого означення або іменної частини складеного присудка. Наприклад: On je dobrэ poиtбш, myslн pшedevљнm na svou kariйru. Je to ale divnэ brouk, klаdnйho slova z nмho nedostaneљ. Звичайно, „класичними” ад'єктивними фраземами є фразеологічні утворення з якісним прикметником у ролі граматично стрижневого компонента, який повністю визначає граматичні властивості всієї фразеологічної одиниці: chudэ na duchu - `иlovмk prostomyslnэ aћ hloupэ`; boћн иlovмk - ‚kdo je ke kaћdйmu nesmнrnм dobr`, напр. Je to nenapravitelnэ idealista a snнlek, prostм boћн иlovмk; tajemnб / mlиenlivб sfinga - `иlovмk, kterэ pщsobн zбhadnэm dojmem pro svou zdбnlivou neteиnost ke vљemu`, напр. Od tй tajemnй sfingy nemщћeљ иekat, ћe svщj nбzor bude projevovat.

Близькі до них за граматичними властивостями компаративні фраземи типу „прикметник + порівняльний зворот”: rovnэ jako prut; stydlavэ jako panenka; je krбsna jako andнlek; jako z pohбdky; lehkэ jako pнrko; lнnэ jako veљ; moudrэ jako Salomoun; nahэ jako Adam. Існують такі ад'єктивні фраземи, які вживаються без прикметника: Je jako moucha v pavuиinм; pшihnal se jako vнtr.

Основну частину одиниць цього граматичного розряду становлять фраземи, ад'єктивні ознаки яких не зумовлюються морфологічними властивостями їх формально-граматичного центру. Вони відзначаються великою структурною розмаїтістю [1; 84]. Найбільш поширеними серед них є такі моделі:

іменник + прикметник: slepб posluљnost; cukrovб panenka; kamennй / tvrdй srdce; tvrdб hlava / palice / lebka; nestбlб povaha; mandlovй oиi; konґskэ ohon;

прислівник + дієприкметник: na slovo vzatэ; za vlasэ pшitaћenэ; do nebe volajнcн.

Зустрічаються ад'єктивні фразеологічні одиниці, у яких не можна виділити стрижневий компонент. Це фраземи, побудовані за структурою сурядного словосполучення: kost a kщћe; staшн i mladн; paliибk paliиatэ; beran beranskб; neslanэ nemastnэ.

Зрідка ад'єктивні фразеологізми побудовані за моделлю речення: Mнt v ъstech med a v srdci jed. Bбt se иeho jak иert kшнћe. Je bez penмz, jako vymaиkanэ citron. Najedli se, aћ jim pupky praskaly. Можливість утворення ад'єктивних фразем без структуро-творчого прикметника пояснюється тим, що його граматичні форми „не виражають ніяких додаткових лексичних значень, крім загального значення узгодженої ознаки. Вони цілком синтаксичні і саме тому більш абстрактні”.

Отже, категоріальні ознаки ад'єктивних фразеологізмів формуються внаслідок взаємодії різнорівневих явищ мови -- лексичної і граматичної семантики, граматичної організації фразеологічних одиниць і виконуваних ними синтаксичних функцій.

2.5 Адвербіальні фразеологічні одиниці

До адвербіальних належать ФО кількісно - або якісно-обставинної семантики, які характеризуються повною відсутністю морфологічних парадигм і виконують у реченні функції обставин та виражають ознаку іншої (динамічної) ознаки, відносяться до дієслова-присудка і відповідають на питання обставин відколи? як? з якої причини?

Тому приналежність тих чи інших стійких сполучень слів до адвербіальних фразем визначається не тільки і не стільки структурно-граматичною моделлю і не редукцією інших фразеологічних одиниць, побудованих за зразком словосполучення, скільки смисловою і граматичною ідіоматизацією, тобто семантичною і граматичною транспозицією їх лексичних, компонентів, яка відбувається внаслідок взаємодії різних рівнів мовної системи, що обумовлює структурні типи, граматичні властивості фразеологічних утворень [22; 26].

За синтаксичною структурою адвербіальні ФО поділяються на дві групи:

а) побудовані за схемою речення;

б) утворені за моделями словосполучень.

ФО першої групи повинні розглядатися в системі предикативних фразем: promoknout na kщћi / promoknout na nit, поряд з предикативними ФО інших типів, наприклад: mнt na pamмti; bэt na bнledni.

Серед адвербіальних ФО непредикативної структури виділяються одиниці прнйменниково-відмінкового походження, які становлять переважну більшість прислівникової ідіоматики. Найбільшу кількість в чеській мові становлять прийменникові адвербіальні ФО дво- і трикомпонентної структури. Із збільшенням лексичних компонентів загальна кількість прислівникових ФО зменшується. У другу групу об'єднуються адвербіальні ФО побудовані за моделлю „прийменник + іменник”: Ten mб za uљima: tomu nikdo nikdy nic nedokбћe. Такі фраземи досить продуктивні. Кількість їх зростає за рахунок фразеологізації прислівникових сполучень прийменників з іменниками. Підрядні фраземи різноманітніші за структурою. Серед них можна вичленити три типи фразеологічних одиниць [35; 85].

Компаративні ФО: Lћe aћ se mu od ъst prбљн. В адвербіальному фраземотворенні такого типу конструктивного значення набуває порівняльний сполучник, який шляхом уподібнення вказує на ірреальність способу дії чи стану.

ФО заперечної структури утворюються за допомогою сполучника ani - ani: Je to иlovмk ani takovэch ani makovэch nбzorщ. Nepшeloћit nмkomu ani stйblo pшes cestu. Nevidмt si ani na љpiиku nosu. Крайній вияв кількісно-обставинної ознаки у цих фраземах виражає сполучник.

Адвербіальні фраземи з протиставним структуротворчим компонентом -- часткою ne: nebэt k niиemu. У подібних фраземах частка не повністю десемантизувалася, втративши заперечне значення і набувши функцій підсилювального елемента: bэt bezcennэ a nehodit se k niиemu, nemнt cenu. Розглянуті типи адвербіальних фразем показують, наскільки складна їх граматична організація. Складність граматичної організації пояснюється багатоярусною взаємодією у процесі утворення адвербіальних фразем лексичної, морфологічної і синтаксичної семантики [35; 31].

Отже, в одних прислівникових фраземах фразеологічним центром слід вважати лексичний компонент (генетичне повнозначне слово): v jednom kole, в інших -- структуротвірні компоненти: ani takovэ ani makovэ.

В залежності від типу граматичної домінанти (лексичної, морфологічної чи синтаксичної) адвербіальні фраземи поділяються на якісно-означальні, кількісно-означальні, способу дії й обставинні (місця, часу, причини, умови і мети). У процесі деривації означальних адвербіальних фразем смислотворчими факторами виступають переважно їх лексичні компоненти: mнt na nмco hlavu; смислова природа обставинних ФО формується за переважною участю граматичних значень. Звичайно, і в означальних, і в обставинних фраземах лексичні і граматичні значення тісно переплітаються, що часто приводить до синкретизму означальної й обставинної семантики [23; 25].

Приналежність адвербіальних фразем до означального чи обставинного розряду значною мірою визначає їх сполучуваність у мовленні. Селективні властивості досліджуваних ФО регламентуються семантичними і граматичними факторами [35; 99].

Розділ III. Семантична характеристика ФО

3.1 Семантичний поділ чеських ФО

Враховуючи те, що мовні знаки у процесі пізнання світу та його означування людиною можуть набувати різних значень, вивчення походження образних асоціацій у процесі перенесення найменування з імені конкретного предмета позамовної дійсності на абстрактні характеристики людини, оцінку її зовнішніх рис, поведінки, інтелектуальних ознак є важливим як для розуміння специфіки образного бачення світу, особливостей лінгвокреативного мислення чеського народу, так і для вивчення номінативного поступу, що є типовим у чеській мовній картині світу [24; 95].

Фразеологічні одиниці чеської мови є багатоаспектними та багатогранними сполуками. Адже вони відіграють надзвичайно важливу роль в мовленні: надають певного колориту, відтінку значення, варіативності застосування, та широкої можливості висловлювати свої почуття, емоції, прагнення та інші міри поведінки чи характеристики людини [24; 95].

Питання семантики фразеологічних одиниць знайшли своє висвітлення у працях Д.Біттнерової, Ф.Шіндлера, Г.Геншела, Е. Мргачової тощо. Широкого визнання у світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, опрацьована акад. В. В. Виноградовим на ґрунті синтаксичних ідей О. О. Шахматова з урахуванням наслідків досліджень швейцарського стиліста Ш. Баллі [11; 94] . Питанню семантики присвятили свої праці Неруш Г.І., зокрема зіставному аналізу чесько-української мови; Москаленко Н.А., Скрипник Л.Г. та багато інших.

В основу фразеологічної теорії акад. В. В. Виноградова покладено спостереження за видозмінами значення слова у різних синтаксичних і стилістичних умовах фразотворення.

Являючи собою єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з'єднаності компонентів і співвіднесеності семантики усього вислову з семантикою його окремих складників -- компонентів.

Зважаючи на це, B.В. Виноградов розрізняє три типи фразеологічних одиниць -- фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення [11; 97].

Фразеологічні зрощення -- семантично неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень їх компонентів: tajemnб sfinga - `иlovмk, kterэ pщsobн zбhadnэm dojmem pro svou zdбnlivou neteиnost ke vљemu'[56; 303]; pбlenэ kostelnнk [56; 82], укр. відповідник стріляний горобець - `досвідчена, загартована життям, бувала, витривала людина, яку важко перехитрити, обдурити' [44; 190]; beran beranskб - ‚tvrdohlavэ, neustupnэ, uminмnэ иlovмk, tvrdohlavec`[56; 94], укр. впертий як осел; paliибk paliиatэ [56; 390]; dбma s kamйliemi [56; 83]; bэt z mokrйho cechu [57; 83]; sedмt si na uљнch [57; 92]; hrбt si na slepou bбbu [57; 63] ; mнt za uљima [ 57; 256]; figurka na љachovnici [56; 423] - `хлопчик на побігеньках'; mнt љmrnc - ‚мати щось особливе` [57; 82]; zvadla lilie [56; 453 ] - мов у воду опущений - людина, яка чимось засмучена; dмlat si bбly [57; 34] - точити ляси - байдикувати, нічого не робити.

Фразеологічні зрощення з'явилися на базі переносних значень їх компонентів. За визначенням В. В. Виноградова, фразеологічні зрощення являють собою „своєрідні складні синтаксичні слова”. Компоненти фразеологічних зрощень нагадують морфеми в словах. Як і слова з невивідною основою, вони позбавлені внутрішньої форми. Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкрити механізм становлення фразеологічних зрощень і з'ясувати, чому саме ці слова-компоненти спонукали появу цілісного значення [40; 84].

Семантична неподільність виникає або підтримується у фразеологічних зрощеннях рядом фактів:

а) наявністю у складі фразеологічних одиниць застарілих слів, незрозумілих для загалу: na blescнch vstбvat a na hromech lнhat; dostat nмco do vнnku - дістати щось від Бога - тобто мати незвичайні особливості у чомусь, талант, що не кожному дається ; pamatovat Ћiћku - за царя Гороха - тобто бути дуже старим;

б) наявністю граматичних архаїзмів: jest beze сti co pes bez ocasu (Srnec 1582? Komenskэ 1631);

Фразеологічні єдності - це такі стійкі поєднання слів, в яких за наявності загального переносного значення виразно зберігаються ознаки семантичної нарізності компонентів. Фразеологічні єдності теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів: v jednom kole - `як білка в колесі' - мати багато справ одночасно; pavlaиovб drbna - пліткарка; otevшenб / љtмdrб ruka - щедра людина; kшнdovм bнlэ / bledэ - білий / блідий як стіна.

Семантична замкнутість фразеологічних єдностей може створюватися не тільки певним образом, а й евфонічними та формально-граматичними засобами -- римою, алітераціями: ani takovэ ani makovэ; neslanэ nemastnэ.

Фразеологічна єдність дещо зближується із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністю. Зв'язок між компонентами фразеологічної єдності мотивований, виразно відчувається метафоризація [36; 46]. Для того, щоб зрозуміти одиницю фразеології, слід сприймати його компоненти в переносному значенні.

Характерною ознакою фразеологічної єдності є наявність синонімів із словами або іншими фразеологізмами: укр. стріляний горобець, старий вовк, бита голова, чес. pбlenэ kostelnнk, иertщv chlapik, vљemi mastmi mazanэ; укр. бісова (вража, зла, диявольська, лиха, лукава) личина [44; 431] - `недобра, підступна людина', чес. padlэ andмl, hotovэ d'бbel, иervivй jablko, domбcн drak, иertovo kvнtko.

Фразеологічні сполучення - це стійкі звороти, до складу яких входять слова із вільним та фразеологічно зв'язним значенням . Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні: mнt bunґky na nмco - mнt dar ducha svatйho - mнt na nмco hlavu; obecnн blb - hloupб hlava - hloupэ Janek.

На відміну від двох попередніх типів, які володіють цілісним нероздільним значенням, фразеологічні сполучення характеризуються смисловою розкладністю [48; 54]. В цьому відношенні вони зближуються з вільними словосполученнями.

Характерними ознаками фразеологічних сполучень є наступні:

1) допущення варіантності одного з компонентів: иapн nohy / muљн nohy - `ноги як в чаплі'; vyhublэ / vychyrtlэ na kost - одні кості шкірою обшиті; je krasnб jako andнlek - `гарна як ангел'; je krasnб jako z pohбdky - `гарна як з казки'; mнt pivnн sval / mozol - `мати великий живіт'; mнt cejchu / pandмro - `мати великий живіт';

2) можливість синонімічної заміни стрижневого слова: mнt rбnu / љupku / љupu v nмиem - `виглядати як опудало', bэt do vмtru / luftu - `вітер в голові свище'; tajemnб / mlиenlivб sfinga [56; 303] - `темна душа' - иlovмk, kterэ pщsobн zбhadnэm dojmem pro svou zdбnlivou neteиnost ke vљemu (naи jinн reagujн); tvrdб hlava / palice / lebka - `впертий як осел';

3) можливість перестановки компонентів: kost a kщћe - `самі кістки та шкіра';

Класифікаційна схема В. В. Виноградова -- важливий етап у становленні фразеологічної теорії. Але в процесі вивчення фразеологічного фонду багатьох мов стали очевидними її вразливі місця. Нечіткість критерію умотивованості значення (його не конкретизовано певними мовними даними), неможливість застосувати його до всіх одиниць, залучених у категорію фразеологічних єдностей, породжували суб'єктивізм і непослідовність, особливо у визначенні фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей [11; 58].

Виникла потреба удосконалити семантичний принцип класифікації, конкретизувати її і доповнити цілим рядом одиниць, які залишалися не охопленими.

3.2 ФО з позитивною, негативною та нейтральною семантикою

Маючи картотеку фразеологізмів чеської мови із значенням характеристики людини, яка налічує понад 200 ФО, ми спробуємо дослідити їхню семантику.

1. ФО з позитивною семантикою: hledмt/dнvat se na svмt vesele [57; 157] - `бути оптимістом' - не засмучуватися з будь-якого приводу; berбnин povaha [56; 256] - ‚ангельський характер' - бути дуже добримм, позитивним; vмdмt kde bota/stшevнc tlaин [57; 59] - знати свої слабкі місця [44; 496] - знати свої недоліки; umмt/dovйst se narodit [57; 224] - родитися в сорочці [44; 742] - бути щасливчиком у всьому; mнt srdce [57; 123] - бути добрим [44; 475]; boћн иlovмk [56; 56] - добрий чоловік [44; 950]; mнt dar ducha svatйho [57; 267] - від Бога [44; 41] - бути обдарованим у чомусь; иupr holka [56; 99] - ‚гарна дівчина'; zlatэ иlovмk [56; 56] - золота людина [44; 950] - позитивна у всіх своїх проявах людина; vмnovat nмиemu plnou pozornost [57; 125] - ‚дуже старатись' - докладати зусиль та надмірної уваги у чомусь; mнt љmrnс [57; 173] - `мати щось особливе' - не бути схожим на інших з точки зору фізичних чи психологічних якостей.

2. ФО з негативною семантикою: vyplaљenэ zajнc [56; 368] - ‚боягузливий як заєць' - всього боятись; nectnб huba [56; 263] - ‚брехун'; had zrбdnйj [56; 89] - продажна шкура [44; 965] - людина, котра за якихось причин не добре та не чесно вчинила по відношенню до близької людини; dмveиka pro vљechno [56; 89] - ‚бути на побігеньках' - постійно виконувати вказівки та бажання іншої людини; starб иarodмjnice [56; 73] - ‚пліткарка'; mнt kamennй/tvrdй srdce [57; 124] - мати кам'яне серце [44; 471] - бути злим та жорстоким по-відношенню до когось; svмtem protшelэ [56; 330] - пройти крізь вогонь і воду і мідні труби [44; 706] - мати досвід у чомусь (вживається з негативним відтінком); hrбt dvojн hru [57; 46] - ‚бути двуликим' - людина, котра в різних ситуаціях, заради власної вигоди може змінювати свої переконання та погляди; myslн si, ћe je pupkem svмta [57; 70] - ‚думати про себе казна-що' - бути самовпевненим та самозакоханим; neznat (v tom/nмиem) bratra [57; 61] - ‚не зупинитися ні перед чим' - зробити все заради поставлених цілей навіть, якщо це принесе шкоду чи горе іншим; hotovэ/uиinмnэ dґбbel [56; 58] - диявольська личина [44; 431] - бути жорстоким, небезпечним; bэt z mokrйho cechu [57; 85] - ‚п'яничка' - зловживати алкоголем; beran beranskб [56; 33] - ‚впертий як осел' - непохитно наполягати на своєму; nevidмt si (ani/dбl neћ) na љpiиku nosu [57; 176] - не бачити далі свого носа [44; 237] - цікавитися лише власними проблемами; mнt v ъstech med a v srdci jed [57; 340] - ‚на устах медок, а в серці холодок' - приховувати злі наміри чи нелюбов до когось через улесливе, на вигляд - позитивне спілкування; figurka na љachovnici [56; 89] - ‚хлопчик на побігеньках' - старанно, де-коли навіть без потреби виконувати вказівки іншої людини; zvadlб lilie [56; 104] - мов у воду опущений [44; 143]; pavlaиovб drbna [56; 73] - ‚пліткарка'; starб liљka [56; 164] - старий лис [44; 424] - хитра людина;

3. ФО з нейтральною семантикою: nestбlб povaha [56; 257] - ‚непостійний характер' - різкі перепади характеру; chudэ na duchu/duchem [56; 74] - ‚бути малодушним' - не мати сили волі; bэt samб sranda a ћбdnэ nбboћenstvн [57; 120] - ‚бути веселим'; ani takovэ ani makovэ [56; 167] - ні се ні те [4, 736] - не представляти собою нічого; vљemi mastmi mazanэ [56; 142] - стріляний горобець [44; 190] - людиная, котра має певний досвід та практику у чомусь;.

Фразеології чеської мови властиве явище варіативності, або варіантності, яке являє собою взаємодію двох тенденцій -- тенденції до стабільності компонентів фразеологічної сполуки, з одного боку, і тенденції до оновлення її компонентного складу -- з другого. Ця друга тенденція підтримує, зокрема, активний процес видозміни форми фразеологічних сполук найрізноманітніших семантико-структурних типів (стабільність зовнішньої оболонки багатьох ФО не є абсолютною) [24; 72].

Можна виділити ряд фразеологізмів із варіативністю вживання:

hledмt / dнvat se na svмt vesele - бути оптимістом;

chodнcн slovnнk / encyklopedie - ходяча енциклопедія - мати глибокі знання у всьому;

z gruntu dobrэ / hodnэ / poctivэ - позитивна, добра людина;

otevшenб / љtмdrб ruka - `бути щедрим';

bojovat nмkomu po boku / s nмkэm po boku - йти пліч-о-пліч - тобо підтримувати один одного в будь-яких ситуаціях;

bэt nмkomu vмrnэ aћ do smrti / hrobu - завжди і в усьому бути чесним по відношенню до когось;

umмt / dovйst se narodit - людина, якій у всьому таланить, і яку обминають всілякі негаразди;

bэt s nминm / v nмиem pшed nмkэm/napшed - мати переваги у чомусь;

vyhublэ / vychrtlэ na kost - бути дуже худим;

tajemnб / mlиenlivб sfinga - не розповідати лишнього;

nastrиenб figura / loutka - хлопчик на побігеньках - людина, яка сліпо виконує чиїсь вказівки;

tvrdб hlava / palice / lebka -` дурень';

mнt kamennй / tvrdй srdce - бути злим, жорстоким;

lehkб / povмtrnб / prodejnб ћena / ћenskб - особа жіночої статі легкої поведінки;

prohбnмt / honit suknм / ћenskэ - приділяти підвищену увагу особам жіночої статі;

utйct z Bohnic / Kateшinek - `бути дивакуватим';

chovб se jako pomatenэ / jako blбzen / jako by mu pшeskoиilo - `бути нерозумним';

mнt dobrou vyшнdilku / mluvnici - `бути балакучим';

pшelйtavэ motэl / ptбиek - `людина непостійних поглядів';

ptaин / slepiин rozum / rozoumek - `мати низькі розумові здібності';

lћe aћ se mu od ъst prбљн / od huby prбљн - ‚брехун`;

mlин jako zaљity / jako by mu ъsta zaљil - мовчати;

kшidovм bнlэ / bledэ - `бути блідим' ;

chudэ na duchu / duchem - `бути малодушним' ;

lниit / malovat nмco иernэmi barvami / v иernэch barvбch / иernм - перебільшувати щось;

stavмt nмco na hlavu / do љpatnйho svмtla - перебільшувати щось;

mнt pivnн sval / mozol - `мати великий живіт';

lниit / malovat nмco rщћovэmi barvami / v rщћovэch barvбch / rщћovм - вихвалятись, розповідати про щось приховуючи справжню дійсність;

popadat se / chytat se za bшicho / boky smнchem / smнchy - дуже сильно сміятися;

mнt cejchu / pandмro - `мати великий живіт';

promoknout na kщћi / na nit - наскрізь промокнути.

Отже, ми дійшли висновку, що так як і в українській мові, в чеській мові є дуже велика кількість ФО на позначення характеристики людини, що мають варіативне використання.

3.3 Семантика психологічного та фізичного аспектів

Окремо в чеській мові можна виділити семантику психологічного аспекту:

а) риси характеру людини: dobrбk od kosti [56; 70] - ‚добросердечний'; muћ prбce [56; 188] - ‚працьовита людина'; otevшenб/љtмdrб ruka [56; 292] - щедра рука [44; 773]; mнt bunґky na/pro nмco [57; 69] - ‚мати до чогось здібності'; bэt pohromadм [57; 75] - ‚бути зібраним'; mнt strpenн (s nмkэm) [57; 144] - ‚бути терплячим' - мати врівноважений, спокійний характер; bэt v иele (nмиeho) [57; 106] - ‚бути лідером'; dostat (od nмkoho) dobrou љkolu [57; 171] - пройти школу життя [44; 707] - отримати досвід у чомусь; ryzн charakter [56; 113] - ‚золотий характер';; hnбt (pro groљ) blechu pшes strniљtм [57; 55] - над копійкою труситися [44; 901] - дуже скупий, ненажерливий; bэt do vмtru/luftu [57; 268] - вітер в голові свище [44; 131] - легковажна людина, яка нічим не переймається; lнnэ jako veљ [56; 326] - ‚лінивий як блоха'; neslanэ nemastnэ [56; 202] - ні риба ні м'ясо [44; 735] - людина непостійних характерів; stydlavэ jako panenka [56; 329] - `сором'язливий як дівчина'; prбskanэ lhбш [56; 263] - ‚брехун';

б) емоційна сфера людини: pшinбљet radost [57; 420] - `приносити радість' - бути веселим, радісним, позитивним; bэt (jen) uzlниek nervщ [57; 230] - ‚бути нервовим' - людина, яка не контролює свої негативні емоції; upadnout do rozpakщ [57; 420] - ‚впасти у відчай' - розчаруватись в чомусь та сильно через це перейматись; moc/pшнliљ tak si to brбt [57; 62] - ‚приймати близько до серця' - переживати з будь-якого приводу; ronit krokodэlн slzy [57; 420] - ‚плакати крокодилячими сльозами' - в значенні лицемірні сльози, не щире співчуття; вживається для характеристики людини, яка не щиро переймається нещастям інших, заподіяним ним самим [19; 33];

в) взаємостосунки людей: nepшeloћit nмkomu ani stйblo pшes cestu [57; 134] - мухи не зобидить [44; 515]; rozdмlit se s nмkэm o poslednн sousto [57; 113] - знімати останню сорочку [44; 844] - поділитись з кимось останнім; bэt nмkomu vмrnэ aћ do smrti/hrobu [57; 107] - ‚бути комусь вірним'; bэt nмkomu oporou [57; 57] - ‚підтримувати когось'; hrбt si (s nмkэm) na slepou bбbu [57; 48] - водити за ніс [44; 140] - дурити когось; bэt pro nмkoho љpanмlskou vesnicн [57; 255] - як китайська грамота [44; 194] - ніколи нічого не розповідати, все тримати в собі; bojovat nмkomu po boku/s nмkэm po boku [57; 57] - ‚підтримувати когось';

г) інтелект людини: chodнcн slovnнk/encyklopedie [56; 307] - ходяча енциклопедія [44; 287] - людина, що має різнобічні знання і може дати довідку з різних питань; moudrэ jako Љalomoun [56; 326] - ‚мудрий як Соломон' - бути мудрим по життю; dбt se s nминm prбci [57; 125] - ‚дуже старатись' - відповідально та старанно ставитись до виконання якоїсь справи; hloupб hlava [56; 35] - ‚дурник'; myslet si (o sobм) bщhvнco [57; 70] - ‚думати про себе казна-що' - бути самовпевненим та самозакоханим; ptaин/slepiин rozum/rozoumek [56; 290] - курячий мозок [44; 501] - мати не великі розумові здібності; bэt k niиemu [57; 78] - ‚бути непотрібним' - ні на що не здатним; bэt antitalent na nмco [57; 41] - ‚бездара' - людина, яка не вміє нічого робити; stшнzlivэ poиtбш [56; 243] - ‚корислива людина' - людина, яка переслідує власні інтереси у взаємостосунках із людьми;

д) особливості або прояви поведінки людини: zalйvat hrdlo [57; 85] - ‚пиячити' - випивати, зловживати алкогольними напоями; mнt dobrou vyшнdilku / mluvnici [57; 302] - мати язик підвішений [44; 976] - багато говорити; krade jako straka [57; 326] - ‚краде як сорока'; lћe aћ se mu od ъst prбљн / od huby prбљн [57; 326] - ‚обманювати'; mlин jako zaљity/jako by mu ъsta zaљil [57; 326] - ‚мовчати' - бути мовчазним, зануреним у власні думки; v jednom kole [56; 136] - крутитися як білка в колесі [44; 30] - мати багато справ одночасно; popisovat pesimisticky [57; 47] - малювати темними фарбами [44; 918] - перебільшувати щось в негативному значенні; popadat se/chytat se za bшicho/boky smнchem/smнchy [57; 67] - хапатися за боки з реготу [44; 734] - дуже сильно сміятись; slepб posluљnost [56; 328] - `сліпо слухатись когось' - сліпо виконувати чиїсь вказівки; pracovat do ъmoru [57; 328] - ‚важко працювати'; dмlat z nмkoho vola [57; 48] - водити за ніс [44; 140] - обманювати;

Великою кількістю фразеологічних одиниць із значенням характеристики людини представлена семантика фізичного аспекту, яка виражає:

а) фізичну кондицію людини, зокрема її силу, здоров'я: mнt bezednэ ћaludek [57; 353] - ‚бути ненаситним' - часто та багато їсти; mнt hluchэ tэden [57; 221] - глуха тетеря [44; 881] - недочувати; bэt v jinйm stavu (s nмkэm) [57; 131] - ‚вагітна жінка'; pamatovat (jeљtм) Ћiћku [57; 367] - за царя Гороха [44; 939] - бути дуже старим; promoknout na kщћi/na nit [57; 328] - промокнути до самих кісток [44; 377]; lehkэ jako pнrko [56; 326] - ‚легкий як пір'їна' - худий;

б) інтенсивність або слабість почуттів: popadat se/chytat se za bшicho/boky smнchem/smнchy [57; 67] - хапатися за боки з реготу [44; 734]; slepiин prdelka [56; 265] - ‚не тримати язика за зубами' - говорити багато та невчасно;

в) зовнішній вигляд людини: mandlovй oиi [56; 215] - ‚очі як мигдаль' - характеризує мигдалевидний розріз очей; nohy do O [56; 205] - ‚ноги колесом'; lanн oиi [56; 214] - ‚очі як в лані'; labutн љнje [56; 335] - ‚лебедина шия' - красива шия; mнt cejchu/pandмro [57; 85] - ‚мати великий живіт'; orlн nos [56; 206] - ‚орлиний ніс' - ніс з горбинкою; vosн pas [56; 231] - ‚осина талія' - мати тонку талію; je malэ jako za groљ kudla [56; 326] - ‚малий зростом'; vyhublэ/vychrtlэ na kost [56; 142] - одні кості шкірою обшиті [44; 377] - худий; mнt rбnu (љlupku) љupu v nмиem [57; 16] - ‚виглядати як опудало' - мати неохайний зовнішній вигляд; konґskй zuby [56; 402] - ‚зуби як в коня' - мати великі зуби ; иapн nohy [56; 205] - ‚ноги як в чаплі' - мати довгі ноги; praseин oиka/oиiиka [56; 211] - ‚поросячі очка' - мати маленькі очі; moct se svlнkat za biиem [57; 52] - світити ребрами [44; 377] - бути дуже худим;

г) ходу людини: chodit jako slon [57; 337] - ‚ходить як слон' - характеризує незграбність людини; leze jako slimбk [57; 326] - ‚повзе як черв'як' - характеризує повільність людини;

д) зовнішній, або фізичний, прояв внутрішнього стану: kшidovм bнlэ/bledэ [56; 34] - ‚білий як смерть' - бути блідим; bэt иervenэ jako rak [57; 340] - ‚червоний як рак' - розчервонітися.

Отже, ми поділили ФО на позначення характеристики людини за багатьма ознаками, а саме ми об'єднали в окрему групу ФО з позитивною семантикою, а також з негативною семантикою та нейтральною. Ми виокремили ФО з семантикою психологічного аспекту, що в свою чергу діляться за певними релевантними ознаками; та ФО з семантикою фізичного аспекту. Детальна класифікація цих схем дозволяє виявити ті семи, які використовуються в чеській та українській мовах для характеристики людини.

3.4 Структура чеських усталених порівнянь

За словами відомого чеського фразеолога Франтішка Чермака, порівняння - це стійкі системні засоби, які створюють особливий розряд ідіоматики і фразеології, маючи схильність до метафоризації [56; 466]. Формалізоване порівняння є ідіомою, яка експліцитно позначає відношення подібності між референтом, доповнюваним контекстово, і моделлю, яка є складовою цієї ідіоми [56; 217].

Характер порівнянь у ієрархії окремих областей фразеології винятковий. Як конструкція, усталене і формалізоване порівняння є, як правило, комбінацією компонентів, що поєднуються порівняльним сполучником, „який надає їй фразеологічного вигляду“ [22; 80]. Тобто структурно порівняння є особливим утворенням; формально воно є асиметричним, правий його компонент (той, який стоїть за компаратором) може бути словом, сполученням слів або реченням [56; 217], в той час як його лівий компонент (той, що стоїть перед компаратором) поширеним не є. Це пояснюється передусім „різким контрастом між характером цілого по відношенню до характеру його компонентів“ [56; 144]. Саме тому порівняння є єдиним структурним типом, який розходиться з рештою рівнів ідіоматики і фразеології. Потрібно лише додати, що ця специфічність стосується лише правої його частини. Наведемо приклади: je chytrэ jako opice (пор. укр. він хитрий як лисиця); chodit jako иap (пор.укр. ходити як журавель) - ходити з високо піднятою головою, бути самовпевненим; jsou jako dva kohouti na jednom smetiљti (пор.укр. вони як два півні на одному подвір'ї).

Порівняння, як правило, складається з двох частин -- правої і лівої, які здебільшого поєднуються формальним компонентом -- порівняльним сполучником jak (jako) в чеській мові, що, на думку В. М. Мокієнка, „надає конструкції фразеологічного вигляду”. Структурне порівняння -- це конструкції, які є поєднанням одного повнозначного слова (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника і т. ін.) з одним або кількома службовими словами [22; 94].

Поодинокими прикладами представлено порівняння з семантикою:

а) стосунки людей з навколишнім середовищем: je jako moucha v pavuиinм - немати виходу із складної ситуації; jako bludnб duљe - бути пригніченим, перейматися через щось; mlин jako by mu ъsta zaљil, або mlин jako zaљitэ - характеризує мовчазну людину; je bez penмz jako vymaиkanэ citron - немати грошей;

б) певна ситуація, створювана особливими обставинами: pшihnal se jako vнtr - швидко прибігти; krade jako straka - красти ; bбt se иeho jako иert kшнћe - дуже сильно чогось боятися; sedн tiљe jako pмna - бути непомітним; leze jako slimбk - характеризує людину яка повільно ходить;

в) зовнішня і внутрішня характеристика людини: pracovat jako mourovatэ - важко працювати; lehkэ jako pнrko - худий; je krбsna jako andнlek/jako z pohбdky -гарна; lнnэ jako veљ - лінивий; je malэ jako za groљ kudla - малий зростом; moudrэ jako Љalomoun - мудра людина; nahэ jako Adam - голий; podobnэ jako vejce vejci - характеризує схожість людей.

З вищезгаданих фразеологізмів можна виділити значну кількість фразеологічних одиниць з назвами тварин, птахів та комах, що становлять велику частину ФО у чеській мові використовуються для характеристики людини. Так, зокрема, для опису зовнішності людини, її внутрішніх якостей, частин тіла здебільшого використовуються такі фразеологізми: lanн oиi [56; 214] - ‚очі як в лані'; labutн љнje[56; 335] - ‚шия як у лебедя'; orlн nos; vosн pas [56; 231] - ‚осина талія'; had zrбdnйj - продажна людина; slepiин prdelka - брехун; dмlat z nмkoho vola - обманювати когось; hrбt si na koиku a na myљ - обманювати когось; mlsnэ kocour - характеризує чоловіка, що виявляє підвищений інтерес до жінок; pшelйtavэ motэl/ptбиek - людина не постійних характерів; konґskй zuby [56; 402] - ‚зуби як в коня' - людина, яка має великі зуби; иapн nohy [56; 205] - ‚ноги як в чаплі'; praseин oиka/oиiиka [56; 211] - ‚очі як в поросяти' - маленькі очі; domбcн drak - бісова (вража, зла, диявольська, лиха, лукава) личина [44; 431] - недобра, підступна людина: 1) вживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; 2) (жартівливе) вживається для вираження задоволення, захоплення ким-небудь; beran beranskб - впертий як осел - tvrdohlavэ, neustupnэ иlovмk; berбnин povaha - `мати ангельський характер' - бути добрим, люб'язним.

Зокрема, легко виділяються в окрему групу і семантично, і структурно прикметники, присвійні за походженням: lanн oиi; kohoutн krev; labutн љнje/krk; orlн nos; vosн pas; konґskэ ohon; myљн ocбsek [56; 213] - ‚кінський хвіст'; slepiин prdelka; konґskй zuby; иapн nohy; muљн nohy; ptaин/slepiин rozum/rozoumek; praseин oиka/oиiиka; berбnин povaha. Різні якості тварин -- зовнішні особливості, звички та ін.-- лягли в основу абстрагування, переносного вживання даної назви для характеристики людини. Звичайно, провідну роль у словосполученні присвійного прикметника та іменника відіграє семантика іменника-зооніма.

Отже, проведена семантична категорізація фразем чеської мови із значенням характеристики людини дозволяє стверджувати про наявність в мові великої кількості фразеологізмів, широких за значенням та структурою. На нашу думку, використання їх в мові значно збагачує та урізноманітнює мовлення мовця.

Додаток

1. ani takovэ ani makovэ - ні се ні те

2. baron Prбљil - ‚брехун'

3. beran beranskб - ‚впертий як осел'

4. berбnин povaha - ‚мати ангельський характер'

5. bojovat nмkomu po boku/s nмkэm po boku - ‚підтримувати когось'

6. boћн иlovмk - добрий чоловік

7. bэt (jen) uzlниek nervщ - ‚бути нервовим'

8. bэt (ъplnб) jedniиka - ‚бути лідером'

9. bэt antitalent na nмco - ‚бездара'

10. bэt do vмtru/luftu - вітер в голові свище

11. bэt k niиemu - ‚бути непотрібним'

12. bэt na nмkoho jako na cizнho - ‚не зупинитися ні перед чим'

13. bэt nмkomu oporou - ‚підтримувати когось'

14. bэt nмkomu vмrnэ aћ do smrti/hrobu - ‚бути комусь вірним'

15. bэt poctivэ aћ do morku kosti - ‚мати шану'

16. bэt pod vlivem иeho; - ‚бути під чиїмось впливом'

17. bэt pohromadм - ‚бути зібраним'

18. bэt pro nмkoho љpanмlskou vesnicн - як китайська грамота

19. bэt s nминm/v nмиem pшed nмkэm/napшed - ‚бути лідером'

20. bэt sбm proti sobм - ‚завдавати шкоду самому собі'

21. bэt samб sranda a ћбdnэ nбboћenstvн - ‚бути веселим'

22. bэt љtнhlэ jako proutek - світити ребрами

23. bэt v иele (nмиeho) - ‚бути лідером'

24. bэt v jinйm stavu (s nмkэm) - ‚вагітна жінка'

25. bэt z mokrйho cechu - ‚п'яничка'

26. cukrovб panenka - ‚малодухий'

27. иapн nohy - ‚ноги як в чаплі'

28. иertovo kvнtko - диявольська личина

29. иertщv chlapнk - стріляний горобець

30. иervivй jablko - диявольська личина

31. иupr holka - ‚гарна дівчина'

32. dбma s kamйliemi - ‚жінка легкої поведінки'

33. dбt se s nминm prбci - ‚дуже старатись'

34. dбt si zбleћet - ‚дуже старатись'

35. dмlat иest svйmu jmйnu - ‚мати шану'

36. dмlat z bнlйho иernй - ‚видавати біле за чорне'

37. dмlat z nмkoho vola - водити за ніс

38. dмveиka pro vљechno - ‚хлопчик на побігеньках'

39. dнvat se na nмco иernэmi brэlemi - ‚бути песимістом'

40. divnэ brouk - ‚чудо в пір'ях'

41. dobrб duљe - добрий чоловік

42. dobrбk od kosti - ‚добросердечний'

43. dobrй ћilky v nмm nenн - ‚не зупинитися ні перед чим'

44. dobrэ poиtбш - ‚корислива людина'

45. domбcн drak - диявольська личина

46. dostat (od nмkoho) dobrou љkolu - пройти школу життя

47. dostat nмco do vнnku - від Бога

48. figurka na љachovnici - ‚хлопчик на побігеньках'

49. had zrбdnйj - продажна шкура

50. hadr na holi - ‚хлопчик на побігеньках'

51. hezkб ћбba - ‚гарна дівчина'

52. hledмt/dнvat se na svмt vesele - ‚бути оптимістом'

53. hloupб hlava - ‚дурник'

54. hloupэ Janek - ‚дурник'

55. hnбt (pro groљ) blechu pшes strniљtм - над копійкою труситися

56. hotovэ/uиinмnэ dґбbel - диявольська личина

57. hrбt dvojн hru - ‚бути двуликим'

58. hrбt hlavnн roli - ‚бути лідером'

59. hrбt si (s nмkэm) na slepou bбbu - водити за ніс

60. hrбt si na koиku a na myљ - водити за ніс

61. hrбt vљemi barvami - ‚бути двуликим'

62. hromбdka neљtмstн - мов у воду опущений

63. chodнcн slovnнk/encyklopedie - ходяча енциклопедія

64. chovб se jako pomatenэ/jako blбzen/jako by mu pшeskoиilo - `бути нерозумним'

65. chudэ na duchu/duchem - ‚бути малодушним'

66. jako bludnб duљe - ‚ходить як блудна душа'

67. jako slon v porcelбnu - ‚як слон'

68. je bez penмz jako vymaиkanэ citron - ‚як вижатий лимон'

69. je jako moucha v pavuиinм - ‚як муха в павутині'

70. je krбsna jako andнlek - ‚гарна як ангел'

71. je krбsna jako z pohбdky - ‚гарна як з казки'

72. je malэ jako za groљ kudla - ‚малий зростом'

73. je padlэ na hlavu - `бути нерозумним'

74. je pytel dobroty - `добряк'

75. kohoutн krev - ‚`метушливий характер'

76. konґskй zuby - ‚зуби як в коня'

77. konґskэ ohon - ‚кінський хвіст'

78. kost a kщћe - кісткі самі та шкіра

79. krade jako straka - ‚краде як ворона'

80. kшidovм bнlэ/bledэ - ‚білий як смерть'

81. labutн љнje/krk - ‚шия як у лебедя'

82. lanн oиi - ‚очі як в лані'

83. lehkб/povмtrnб/ prodejnб ћena/ћenskб - ‚жінка легкої поведінки'

84. lehkэ jako pнrko - ‚легкий як пір'їна'

85. leze jako slimбk - ‚повзе як черв'як'

86. lниit/malovat nмco иernэmi barvami/v иernэch barvбch/иernм - ‚малювати темними фарбами'

87. lниit/malovat nмco rщћovэmi barvami/v rщћovэch barvбch/rщћovм - ‚змальовувати у рожевому світлі'

88. lнnэ jako veљ - ‚лінивий як блоха'

89. lћe aћ se mu od ъst prбљн/od huby prбљн - ‚обманювати'

90. mandlovй oиi - ‚очі як мигдаль'

91. mнt bezednэ ћaludek - ‚бути ненаситним'

92. mнt bunґky na/pro nмco - ‚мати до чогось здібність'

93. mнt cejchu/pandмro - ‚мати великий живіт'

94. mнt иest v tмle - мати шану

95. mнt dar ducha svatйho - від Бога

96. mнt dobrou vyшнdilku/mluvnici - язик підвішений

97. mнt dobrэ splбvek - ‚п'яничка'

98. mнt dvojн tvбш - ‚бути двуликим'

99. mнt hluchэ tэden - глуха тетеря

100. mнt jelita/monokl - ‚бути двуликим'

101. mнt kamennй/tvrdй srdce - мати кам'яне серце

102. mнt na nмco hlavu - ‚мати до чогось здібність'

103. mнt pivnн sval/mozol - ‚мати великий живіт'

104. mнt rбnu (љlupku) љupu v nмиem - ‚виглядати як опудало'

105. mнt rtutґ v tмle - ‚бути шустрим'

106. mнt srdce - мати серце

107. mнt strpenн (s nмkэm) - ‚бути терплячим'

108. mнt љmrnc - `мати щось особливе'

109. mнt v ъstech med a v srdci jed - ‚на устах медок, а в серці холодок'

110. mнt za uљima - мати собі на умі

111. mнt zalehlн uљi - глуха тетеря

112. mlин jako zaљity/jako by mu ъsta zaљil - ‚мовчати'

113. mlsnэ kocour - ‚людина непостійних поглядів'

114. moc/pшнliљ tak si to brбt - ‚приймати близько до серця'

115. moct se svlнkat za biиem - світити ребрами

116. moudrэ jako Љalomoun - ‚мудрий як Соломон'

117. muљн nohy - ‚ноги як в чаплі'

118. muћ prбce - ‚працьовита людина'

119. myslet si (o sobм) bщhvнco - ‚думати про себе казна-що'

120. myslн si, ћe je pupkem svмta - ‚думати про себе казна-що'

121. myљн ocбsek - ‚кінський хвіст'

122. na blescнch vstбvat a na hromech lнhat - ‚бути жорстоким як Зевс'

123. nadмlat si do bot - ‚злякатися'

124. nahэ jako Adam - `голий як Адам'

125. najedli se aћ jim pupky praskaly - ‚переїсти'

126. nastrиenб figura/loutka - ‚хлопчик на побігеньках'

127. nebэt pшi (zdravэch) smyslech - ‚бути не в своєму розумі'

128. nectnб huba - ‚брехун'

129. nepшeloћit nмkomu ani stйblo pшes cestu - мухи не зобидить

130. neslanэ nemastnэ - ні риба ні м'ясо

131. nestбlб povaha - ‚непостійний характер'

132. nevidмt si (ani/dбl neћ) na љpiиku nosu - дивитися не далі свого носа

133. neznat (v tom/nмиem) bratra - ‚не зупинитися ні перед чим'

134. nohy do O - ‚ноги колесом'

135. obecnн blb - ‚дурник'

136. orlн nos - ‚орлиний ніс'

137. otevшenб/љtмdrб ruka - щедрою рукою

138. padlэ andмl - диявольська личина

139. pбlenэ kostelnнk - стріляний горобець

140. paliибk paliиatэ - ‚впертий як осел'

141. pamatovat (jeљtм) Ћiћku - за царя Гороха

142. pavlaиovб drbna - ‚пліткарка'

143. pмknб kost - ‚гарна дівчина'

144. podobnэ jako vejce vejci - як дві краплі води

145. pochybnб dбmiиka - ‚жінка легкої поведінки'

146. popadat se/chytat se za bшicho/boky smнchem/smнchy - хапатися за боки з реготу

147. popisovat pesimisticky - малювати темними фарбами

148. pracovat do ъmoru - ‚важко працювати'

149. praseин oиka/oиiиka - ‚очі як в порося'

150. prбskanэ lhбш - ‚брехун'

151. praљtмnэ pytlem - ‚дурник'

152. prohбnмt/honit suknм/ћenskэ - ‚мати великий інтерес до жіночої статі'

153. promoknout na kщћi/na nit - промокнути до самих кісток

154. pшelйtavэ motэl/ptбиek - ‚людина непостійних поглядів'

155. pшihnat se jako vнtr - ‚прибігти як вітер'

156. pшinбљet radost - `приносити радість'

157. ptaин/slepiин rozum/rozoumek - курячий мозок

158. rбd se dнvat na dno - ‚пиячити'

159. ronit krokodэlн slzy - ‚плакати крокодилячими сльозами'

160. rozdмlit se s nмkэm o poslednн sousto - знімати останню сорочку

161. ryzн charakter - ‚мати шану'

162. sedмt si na uљнch - глуха тетеря

163. sedн tiљe jako pмna - ‚сидіти, поводитись тихо, мовчки'

164. slepб posluљnost - `сліпо слухатись когось'

165. slepiин prdelka - ‚не тримати язика за зубами'

166. starб иarodмjnice - ‚пліткарка'

167. starб liљka - старий лис

168. stбt si/sedмt si na vedenн/kabelu -‚доходить як до жирафа'

169. stavмt nмco na hlavu/do љpatnйho svмtla - ‚видавати біле за чорне'

170. strбћce svatynм - ‚воротар'

171. stшнzlivэ poиtбш - ‚корислива людина'

172. stydlavэ jako panenka - `сором'язливий як дівчина'

173. svмtem protшelэ - пройти крізь вогонь і воду і мідні труби

174. tajemnб/mlиenlivб sfinga - темна душа

175. tмlo bez duљe - мов у воду опущений

176. tvrdб hlava/palice/lebka - ‚впертий як осел'

177. umмt/dovйst se narodit - родитися в сорочці

178. upadnout do rozpakщ - ‚впасти у відчай'

179. utйct z Bohnic/Kateшinek - `бути нерозумним'

180. v jednom kole - крутитися як білка в колесі

181. v podstatм nebo ve svй podstatм - `добрий від природи'

182. vмdмt kde bota/stшevнc tlaин - знати свої слабкі місця

183. velkб huba - ‚брехун'

184. vмnovat nмиemu plnou pozornost - ‚дуже старатись'

185. vosн pas - ‚осина талія'

186. vљemi mastmi mazanэ - стріляний горобець

187. vyhublэ/vychrtlэ na kost - одні кості шкірою обшиті

188. vyorat prvnн brбzdu (v nмиem) - ‚прокласти шлях'

189. vyplaљenэ zajнc - ‚боягузливий як заєць'

190. z gruntu dobrэ/hodnэ/poctivэ - `добрий від природи'

191. zalйvat hrdlo - ‚пиячити'

192. zdravй jбdro - `добрий від природи'

193. zlatэ иlovмk - добрий чоловік

194. zlй jazyky - ‚пліткарка'

195. zralэ pro kriminбl - диявольська личина

196. zvadlб lilie - мов у воду опущений

197. zvyљovat teplotu - ,випромінювати тепло'

Висновки

Незважаючи на помітні досягнення у науковому обгрунтуванні фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни, до цього часу серед мовознавців немає спільної думки щодо основних її проблем. Саме тому системний виклад стану вивчення фразеології в сучасній лінгвістиці, а також розгляд ряду проблем чеської фразеології, на наш погляд, є потребою важливою і актуальною [12; 142].

Не претендуючи на всебічний і вичерпний аналіз фразеологізмів із значенням характеристики людини, ми намагалася виділити найголовніші теоретичні проблеми фразеології чеської мови на прикладі фразеологізмів із значенням характеристики людини (в роботі використано понад 200 ФО). Центральною ж серед них залишається одна -- визначення фразеологічної одиниці, з'ясування її основних диференційних ознак, як семантичних, так і граматичних. Від розв'язання цієї проблеми залежить правильне встановлення предмету фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни, а значить, і обсягу фразеологічного матеріалу мови взагалі. Також мало дослідженим залишається питання походження ФО. В нашій роботі ми використовували матеріал із словників Ф. Чермака, Заоралека, Бечки, Н.С. Ашукіна та Л.С. Паламарчука.

З'ясування цих питань має важливе теоретичне значення, оскільки вивчення фразеологічних явищ може внести суттєві корективи в наші уявлення про мову як систему і про механізм мовлення. Фразеологічні явища втручаються в сувору ієрархію мовних рівнів, які, звичайно, подаються як замкнені в собі підсистеми мови, порушують регулярний автоматизм взаємодії деяких з них, справляють вплив на історичний рух словникового складу, і часто типових конструкцій мови. Тому їх старанне вивчення може привести до одержання нових даних, які будуть корисними для різних ярусів і ділянок лінгвістичних знань.

У мовознавстві намітилися два підходи до вивчення фразеологічного фонду мови:

1)дослідження фразеологічних одиниць у межах утворюваної ними підсистеми;

2) з'ясування співвідношення ФО і одиниць різних рівнів мовної структури.

Наша дипломна робота будувалася на врахуванні обох названих точок зору. Через висвітлення міжрівневих зв'язків і відношень ФО показати специфіку їх семантичної і граматичної природи -- основне завдання проведеного дослідження. А також, невід'ємною складовою нашого дослідження є встановлення джерел походження ФО, адже фразеологічний фонд української та чеської мов надзвичайно багатий і потребує скрупульозного аналізу. Ми виявили велику кількість запозичених ФО, а саме античних, біблеїзмів, та запозичень з інших мов. В окрему групу ми віднесли спільнослов'янські ФО, багато з яких широко використовуються в українській мові; а також невід'ємним пластом чеської мови - є питомо чеські ФО, які виникли на грунті чеської мови та не мають відповідників в інших мовах, що є національною особливістю народу.

Дослідження взаємодії фразеологічної і морфологічної підсистем дає змогу констатувати, що основними факторами граматичної категоризації ФО виступають:

а) пряме (первинне) значення їх лексичних компонентів;

б) морфологічні властивості граматично- стрижневого компонента;

в) граматичне значення синтаксичної моделі -- структурно-граматичної основи фраземи;

г) її фразеологічне значення.

За характером семної репрезентації реальної дійсності в узагальнено-семантичній структурі ФО за наявністю або відсутністю граматичних категорій і системи відповідних морфологічних парадигм, характером граматичного зв'язку ФО з іншими елементами мовленнєвого контексту, за синтаксичними функціями фразем та їх структурно-граматичною організацією фразеологічні одиниці умовно поділяються на субстантивні, ад'єктивні, дієслівні та адвербіальні [12; 94].

Багатогранною є взаємодія одиниць фразеологічного і синтаксичного рівнів мови. У роботі вона розглядається у двох аспектах: за участю цих одиниць у номінативному процесі і за семантичними відношеннями їх компонентів у синтагматиці.

Розглянуте співвідношення ФО з одиницями інших рівнів мови показує, що фразеологічні одиниці формуються, розвиваються і функціонують у процесі і в результаті складної взаємодії всіх фраземотворчих компонентів; її дослідження відкриває нові перспективи в науковому осмисленні системи фразеології з урахуванням взаємодії всіх рівнів у її загальному ядрі і в її типових варіаціях. Створення такої фразеологічної концепції спирається на розуміння фраземи, і насамперед її семантики, як конструктивної єдності семантичних категорій усіх фраземотворчих елементів--лексичних компонентів, їхніх морфологічних форм і синтаксичної семантики відповідних структурних моделей [12; 231].

Проведене дослідження, таким чином, переконує у перспективності вивчення міжрівневих зв'язків ФО, оскільки створює можливість з'ясувати не лише динаміку фразеологічної підсистеми, а й поглибити наші уявлення про функціонально-семантичні і граматичні відношення у системі мови і мовлення. Цінним матеріалом є проведене нами дослідження за генетичним принципом класифікації, що дозволяє побачити значення ФО за часів їх виникнення.

Бібліографія

1. Авалиани Ю.Ю., Эмирова А.М. Некоторые вопросы современной фразеологии. - Тула, 1972. - с. 121-126.

2. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. - Х., 1983. - 59с.

3. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Х., 1987. - 120с.

4. Амосова Н.Н. К вопросу о лексическом значении слова // Вестник ленинградского университета. - 1957. - Вып. 1, №2. - с. 122-190.

5. Арсеньтьєва В.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. - К., 1989.

6. Ашукин Н.С., Ашукина М.Г. Крылатые слова, литературные цытаты, образные выражения, 4-е изд., доп. - М.: Худ. лит., 1987.

7. Білоніжко В.М., Винник В.О., Гнатюк І.Г. Фразеологічний словник української мови. - К., 1999.

8. Булаховський Л.А. Вибарні праці: в 5-ти т./ Редкол.: І.К. Білодід (голова) та ін. - К.

9. Булаховський Л.А. и современное языкознание: Сб. науч. трудов: К 100-летию со дня рождения / АН УССР, Ин-т языковедения им. А.А. Потебни, - К., 1987.

10. Булаховський Л.А. Избранные труды: в 5-ти т./ Редкол.: И.К. Белодед (пред.) и др. - К.: Наукова думка.

11. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // А.А. Шахматов. - М.; Л., 1947, с. 339 - 364.

12. Виноградов В.В. Русский язык / Граматическое учение о слове. - М., 1972.

13. Гаврин С.Г. Заметки по теории фразеологии // Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц. - Тула, 1972. - с. 127-142.

14. Жуков В.П. Русская фразеология. - М., 1986.

15. Івченко А. Українська народна фразеологія: ареали, етимологія. - Х.,1996.

16. Коваль А.П. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. - К.: Либідь, 2001.

17. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові. - К.: Вища школа, головне видавництво, 1975. - 335 с.

18. Ларін Б.О. Про народну фразеологію // Українська мова в школі. - 1959. - №5. - с. 30-36.

19. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо? - Х.: Вища школа, 2-е вид., 1982.

20. Мокиенко В.М. В глубь поговорки. - М., 1975.

21. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. - М., 1989.

22. Мокієнко В.М. До питання про зіставний аналіз слов'янської фразеології // Мовознавство. - 1979. - № 5. - с. 39-40.

23. Москаленко Н.А. З історії досліддження української фразеології // Українська мова в школі. - 1967. - № 10. - с. 22-26.

24. Москаленко Н.А. Про семантичні класифікації фразеологізмів в українському мовознавстві // Проблемы изучения семантики языка. - Днепропетровск. - 1968. - ч.2, с. 21-23.

25. Неруш Г.І. Зіставний аналіз чесько-української анімалістичної фразеології // Зіставне дослідження української, чеської та російської мов. - К., 1987. - 122с.

26. Онкович Г. Фразеологізми як національно-культурний компонент

27. Парій А.В. Роль конотації у формуванні фразеологічного значення // Мовознавство. - 1988, - №1.

28. Пономарів О.Д. Культура слова. - К., 1999, 201с.

29. Скрипник Л.Г. Із таємниць фразеології // Мовознавство. - 1968. - №2. - с. 75-76.

30. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. - К., 1973.

31. Словник української мови. Т. I - XI, - К.: Наукова думка, 1970 - 1980.

32. Сучасна українська літературна мова: Лексика фразеологія. За ред. Білодіда І.К. - К., 1973. - 98 с.

33. Сучасна українська мова: Енциклопедія. - К., 2001.

34. Телия В.Н. Культурологический аспект фразеологии (к проблеме культурно-национального понимания) // Мовознавство. - 1994. - №3. - с. 70.

35. Телия В.Н. Фразеология // Теоретические проблемы советского языкознания. - М.: Наука, 1968. - с. 257.

36. Телия В.Н. Что такое фразеология. - М.: Наука, 1966. - с. 85.

37. Тодор О.Г. Порівняльні фраземи у психолінгвістичному сприйнятті // Мовознавство. - 1994. - №2 - 3. - с. 60-70.

38. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови. - К.: Вища школа, 1984. Т. 1. - 304 с. / Т. 2. - 384 с.

39. Ужченко В.Д. Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. - Х., 1990.

40. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. - К. 1988.

41. Ужченко В.Д. Фразеологічний словник української мови. - К., 1998.

42. Украинско-русский и русско-украинский фразеологический словарь / под ред. Олейника И.С., Сидоренко М.М. - К., 1978. - 447 с.

43. Фразеологический словарь русского языка. - М.: Сов. энциклопедия, 1967 - 543 с.

44. Фразеологічний словник української мови, гол. ред. Л.С. Паламарчук, 2-ге вид. - К.: Наукова думка. - 1999. - Кн. 1-2.

45. Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник. - К.: Довіра, 2003. - 734 с.

46. Чередниченко І.Г. Нариси з української фразеології. - К.: Радянська школа, 1952. - 144 с.

47. Чесько-український словник. Т. 1-2. - К., 1988.

48. Шанський Н.М. Фразеологія современного русского языка, 3-е изд. испр. и доп. - М., 1985.

49. Шанський Н.М. Этимологические исследования по русскому языку, вып. 7, 8. - М., 1972.

50. Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. - Х.: Основа, 1993. - 176 с.

51. Beиka I.V. Slovnнk synonym a frazeologizmщ. Praha: Novinaш, 1979.

52. Encyklopedickэ slovnнk иeљtiny. Praha, 2002.

53. Filipec J., Иermбk F. Иeskб lexikologie. Praha, 1995.

54. Machek V. Etymologickэ slovnнk jazyka иeskйho. - Praha, 1968.

55. Pшiruиnн mluvnice иeљtiny. Brno, 1995.

56. Иermak Frantнљek Slovnнk иeskй frazeologie a idiomatiky // Vэrazy neslovesnй. Praha: Academia, 1998.

57. Иermak Frantнљek Slovnнk иeskй frazeologie a idiomatiky // Vэrazy slovesnй ( I, II). Praha: Academia, 1994.

58. Slovnнk spisovnйho jazyka иeskйho (I - VIII). - Praha: Academia, 1989.

59. Trбvniиek F. Mluvnice spisovnй иeљtiny. - Praha, 1951.

60. Zaorбlek, J., Lidovб rиenн. 2-й vyd., pшipravenй S.Utмљenэm, M. Nedvмdovou, J.Slipkou. - Praha 1963.