Весільна лексика деяких говірок Любешівського району Волинської області

Работа из раздела: «Иностранные языки и языкознание»

Весільна лексика деяких говірок

Любешівського району Волинської області

Перелік умовних скорочень

Скорочення назв мов, наріч і діалектів

гр. - грецька

індоєвр. - індоєвропейська

лат. - латинська

лит. - литовська

нім. - німецька

пер. - перська

пол. - польська

рос. - російська

серб. - сербська

слов. - слов'янські

ст. сл. - старослов'янська

тюрк. - тюркська

тюрк.-татар. - тюрксько- татарська

укр. - українська

чес. - чеська

Скорочення ремарок

і т.ін. - і таке інше

напр. - наприклад

н.п. - населений пункт

пор. - порівняй

ст. - старе

суч. - сучасне

та ін. - та інші

тс. - те саме

ВСТУП

Пріоритетним напрямом сучасної української лінгвістики є вивчення складу, семантичної структури та географії діалектної лексики. Лексичні дослідження дозволяють виявити локальні риси слов'янських діалектів. Такі дослідження, здійснюванні поетапно, за тематичним принципом, уможливлюють об'єктивний і всебічний опис діалектної лексики. Праці українських діалектологів (Й. О. Дзендзелівського [44], І. В. Сабадоша [86], Н. П. Дейниченко [42], М. В. Никончука [74], В. М. Куриленка [63] та ін.) містять інформацію про окремі шари лексики як сегменти єдиної системи.

Важливий матеріал для діалектології й суміжних наук дає мова традиційних обрядів, яка є надійним джерелом глибшого пізнання складу й семантичної структури лексики, реконструкції елементів матеріальної й духовної культури, пояснює їх генезис та семантику.

Серед усіх традиційних обрядів весільний цінний тим, що є розгалуженим і добре збереженим.

Цей обряд - це, насамперед, закріплений традиціями суспільний звичай і врочистість, що супроводить і знаменує одруження, народження сім'ї. Чимало його компонентів сягають глибокої давнини, часів етнічних племінних спільностей, але завдяки своєму глибоко гуманістичному й педагогічному змісту вони зберігалися впродовж віків, передавалися з покоління в покоління як безцінний скарб народної культури.

Традиційний весільний обряд в Україні пов'язаний з комплексом народних звичаїв, етикету, моралі, соціальних та правових уявлень, традицій сім'ї, давніх вірувань.

Весільний обряд містить багато компонентів, пов'язаних із землеробськими, рослинними культами наших предків, магічними уявленнями, давньою обрядовою поезією, символікою. Саме тому інтерес до цього дійства не зникає, а давні й сучасні описи весільного обряду різних місцевостей України відкривають ще й досі нові або маловідомі елементи весілля як явища традиційно-побутової культури українців. Багато обрядодійств наділялися магічними властивостями, на них покладалась оберегова роль, а також надія на здійснення задумів та сподівань різних учасників весільного дійства [17].

Весілля традиційно має чітку структуру. Незалежно від локальних варіацій окремих елементів обряду в різних етнорегіональних зонах він умовно ділиться на три етапи: передвесільний, власне весільний і післявесільний. Таке весілля починається зі сватання, включає запросини, дівич-вечір, гостину, розподіл короваю, обдарування.

Із давніх-давен, як відомо, стверджували шлюб, отже, в ньому знайшла своє відображення еволюція родинних відносин упродовж різних суспільних формацій, починаючи із первіснообщинного ладу. У весільних звичаях переплелися релігійно-міфологічні, релігійно-християнські, правові, морально-етичні погляди народу. Вони є цінним науковим матеріалом для пізнання побуту народних мас у минулому, бо ритуали і дійства весілля завжди обумовлювалися певними суспільно-економічними відносинами.

Українська весільна обрядовість зберігає також багаті набутки народної пісенної й хореографічної творчості; в ній втілилися кмітливість і гумор народних мас, глибока скорбота, викликана соціальною несправедливістю, котра все ж відступає перед великим оптимізмом і возвеличенням людського життя [53].

Отже, у весільній обрядовості знайшла своє відображення суспільна психологія народних мас, що певною мірою формувалася на основі кращих, найбільш сприйнятливих традицій і форм історично сформованих весільних звичаїв. Ці звичаї на Україні відзначаються своїми локальними особливостями. Це характерно і для обрядовості російського та білоруського народів і, зрештою, для весільної обрядовості кожного народу. Багатство і різноманітність обрядовості пояснюються етнокультурними зв'язками і взаємовпливами окремих народів у процесі історичного розвитку [53].

Головним фактором, що спряв появі весільної обрядовості, була її суто соціальна функція. Бо, як говорив А.В. Луначарський, якщо людина народиться, або вмре, або одружиться і при цьому не буде виконано певних обрядів, то ніхто з громади не знатиме про це, ці події так і залишаються не зареєстрованими. Це буде незаконне народження, шлюб або похорони... Тобто обряди були написані юридичними законами, звичаєвим правом, дотримуватись якого, за встановленими традиціями, повинні були всі члени роду [67].

Традиційне українське весілля захоплювало художнім багатством й поетичним різнобарв'ям багатьох іноземних мандрівників та дослідників, котрі відзначали, що ця народна драма за сюжетною канвою не має рівних серед європейських народів.

Донедавна весільний обряд залишався предметом вивчення етнографів та фольклористів, а лінгвісти долучалися до нього епізодично. Сучасні дослідники весільної лексики усвідомлюють, що для об'єктивних висновків необхідне з'ясування специфіки її функціонування в різних локальних традиціях.

Актуальність роботи зумовлена потребою створення вичерпної характеристики діалекту досліджуваної території, необхідності дальшого системного вивчення української обрядової лексики.

Метою дослідження є аналіз лексики весільного обряду деяких говірок Любешівського району.

Завдання роботи полягають у тому, щоб:

- зібрати в польових умовах та упорядкувати вербальні засоби весільної драми досліджуваних говірок;

- увести в науковий обіг локалізовану лексику весільного обряду досліджуваних говірок;

- змоделювати значеннєву структуру зафіксованої у говірках весільної лексики;

- з'ясувати мотиви номінації та активність їх вияву в досліджуваних групах лексики.

Об'єктом дослідження є 16 говірок Любешівського району Волинської області.

Предметом дослідження обрано лексику, яка вербалізує традиційну весільну драму деяких говірок Любешівського району Волинської області.

Джерелами роботи послужили діалектні матеріали, зібрані у 2007-2010 роках польовим методом у 16 населених пунктах Любешівського району Волинської області за спеціально укладеною програмою із 40 питань та лексикографічні й лінгвогеографічні джерела.

Методом дослідження є описовий, лексикографічний та лінгвогеографічний.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що це перша спроба репрезентації й комплексного аналізу вербальних засобів весільної драми деяких говірок Любешівського району за період 2007 - 2010 років.

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні теорії діалектної лексикології та просторової варіативності мови.

Практична цінність роботи визначається тим, що зібраний матеріал розширює джерельну базу української діалектології, може бути використаний у процесі укладання регіональних і загальномовних та етнолінгвістичних словників, Лексичного атласу української мови; положення роботи знайдуть застосування у студіях із української лексикології та етнографії.

Особистий внесок автора: дані, покладені в основу роботи, добуті в результаті аналізу зібраного й опрацьованого автором матеріалу.

Апробація результатів дослідження: результати дослідження апробовані на Фестивалі науки ВНУ 2010 р.

Розділ 1. Весільна лексика як об'єкт лінгвістичного опису

1.1 Стан дослідження весільної лексики

весільна лексика говірка волинський

Як відомо, весільна обрядовість на Україні привертала увагу вчених дуже давно. Дослідниками цього обряду є В. К. Борисенко [18; 19], Н. І. Здоровега [54], Г. С. Сухобрус [91], О. М. Кравець [63] та ін.

В. К. Борисенко у монографії „Весільні звичаї та обряди на Україні” [18] 1988 р. досліджує весільні звичаї та обряди на Україні, розглядаючи структуру обряду, визначаючи типи весілля в різних етногеографічних регіонах, приділяючи увагу вивченню символіки й атрибутики народного традиційного обряду та проблемі творчого використання прогресивних традицій у сучасному сімейному святі. Локальні традиції етносу завжди існували в культурі як варіативне багатство місцевих традицій, котрі зближувалися, виробляючи стабільні риси в ході етнокультурної консолідації племені, народності, нації. У роботі розглядаються структура українського весільного обряду, його функціональні особливості, виділяється інваріантна основа [18]. А у навчально-методичному посібнику „Традиції та життєдіяльність етносу” [19] пропонуються зразки традиційної святково-обрядової культури українців, показані процеси трансформації народних звичаїв святкування та спонтанного відродження окремих елементів свят наприкінці ХХ сторіччя і водночас тенденції до втрати дуже важливих для життєдіяльності етносу компонентів етнокультури [19].

У фольклористичних наукових розвідках Г. С. Сухобруса про весільну обрядову поезію [91] чимало уваги приділено і звичаєво-обрядовим елементам весілля, його локальним різновидам, формам.

Характеристиці весільної обрядовості українського народу кінця ХІХ - початку ХХ ст. і становленню української звичаєвості значне місце відведено в історико-етнографічному дослідженні О. М. Кравця „Сімейний побут і звичаї українського народу” [63].

У монографії Н. І. Здоровеги „Нариси народної весільної обрядовості на Україні” [54] порушено важливі питання походження та еволюції української весільної обрядовості. Автор розглядає історичні форми шлюбів на Україні, знаходить паралелі обряду в інших східнослов'янських народів, простежує тенденції розвитку нового весільного свята [54].

Відомий знавець традиційно-культурної спадщини українського народу Олекса Воропай вирізнив народні звичаї в унікальне явище, наділивши їх неповторною народознавчою силою. Він констатував: “Звичаї народу - це ті прикмети, по яких розпізнають народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому… Звичаї, а також мова - це ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Звичаї, як і мова, виробилися протягом усього довгого життя і розвитку кожного народу”. Феноменально багата українська обрядовість активно впливала на життєдіяльність народу.

Українська весільна драма відбиває дух нації і є важливою складовою традиційної обрядовості українців. А весільна лексика при уважному аналізі розкриває найархаїчніші сторони своєї семантики.

1.2 Лексика західнополіського діалекту у світлі сучасних досліджень

Західне Полісся - один із найцікавіших українських регіонів у мовному відношенні. Однак поліський діалектний континуум “ще залишається однією з мало досліджених слов'янських діалектних зон” [91]. Це стосується і західнополіського ареалу [59, 77].

Лексиці Західного Полісся присвячено ряд досліджень, зокрема побутової та сільськогосподарської (Ф.Й.Бабій) [6; 8; 10], будівельної (О.М.Євтушок) [48; 49], мисливської (Г.Л.Аркушин) [1], назв одягу (Л.Г.Пономар) [84], топоніміки (В.П.Шульгач) [105], географічної термінології (О.К.Данилюк) [41; 42], ботанічної (Р.С.Омельковець) [78; 79]. У контексті ширших ареалів західнополіську лексику подано в лексикологічних студіях В.М.Куриленка (лексика тваринництва) [64], М.В.Никончука (сільськогосподарська лексика) [77], О.М.Никончука (лісова лексика) [76].

Лексиці Західного Полісся присвячено й ряд досліджень, в яких розглядаються різні проблеми лінгвістики: Г.О.Козачук з'ясувала питання інтерференції західнополіських говірок та зробила лінгвоетнологічне дослідження діалектної лексики цього регіону [59]; М.М.Корзонюк схарактеризував особливості словотвору говірок волинського Надбужжя [62], Г.Л.Аркушин працює над особливостями словотвору західнополіських говірок [2].

Окремі західнополіські говірки описали українські та білоруські дослідники: О.Горбач [28], Й.О.Дзендзелівський [46], Ф.Д.Климчук [57], С.К.Богдан [20]; їх морфологічні особливості досліджували І.І.Ревзін [86], фонетичні - Т.В.Назарова [73], Ф.Д.Климчук [57], Г.О.Козачук [58], Ф.Й.Бабій [7]; словотвірні -М.М.Корзонюк [62]; синтаксичні - М.Л.Перетятько [81].

Для репрезентації та аналізу лексики цього регіону використовувався лінгвогеографічний метод. Першою такою роботою є дослідження польського діалектолога Ю.Тарнацького. О.М.Євтушок створив “Атлас будівельної лексики Західного Полісся” [48], Ф.Й.Бабій - окремі лінгвістичні карти [9], Р.С. Омельковець - “Атлас західнополіських назв лікарських рослин” [78]. Західне Полісся скартографовано і в таких працях, як АУМ [5].

Лексику західнополіського говору відображено і в лексикографічних дослідженнях Г.Л.Аркушина: “Словник семантичних діалектизмів Західного Полісся” [4], “Словник західнополіських говірок”, “Словник мікротопонімів і мікрогідронімів північно-західної України та суміжних земель”. Лексику перехідних говірок подає у матеріалах до словника західнополіських говірок М.М.Корзонюк [62], народну географічну термінологію цього регіону фіксує В.П.Шульгач [105], народні географічні назви - О.К.Данилюк [42].

Цінний західнополіський матеріал містить збірник “Говори української мови” [26].

1.3 Основні напрямки вивчення діалектної лексики

У численних дослідженнях, присвячених лексиці діалектів, народжувалася, формувалася та міцніє регіональна лексикологія [26]. Одним із головних її завдань залишається виявлення лексики місцевих діалектів та вивчення їх у різних аспектах.

Серед прийомів локалізацій лексики народних говорів у сучасній лінгвістиці використовуються описовий та картографічний, оскільки лексика діалектної мови становить значний за обсягом репертуар одиниць, які характеризуються складною сіткою протиставлень. Перший знаходить своє втілення у словниках і монографічних дослідженнях, які дають можливість подати значну додаткову інформацію про особливості семантики, системних зв'язків, формальної структури й функціонування лексем. Однак при цьому не враховується весь набір ареально протиставних явищ, зв'язки міжговіркових відповідників, які зримо й повно постають лише на лінгвістичній карті. Тому лише карта є найдосконалішим засобом передачі територіального функціонування лексики й семантики. Такий спосіб презентації даних є надійною базою для різноманітних лінгвістичних досліджень, які зорієнтовані на точну локалізацію мовних одиниць [10; 35]. Отже, лише поєднанням прийомів лінгвогеографічного, лексикографічного та монографічного описів можна забезпечити, за словами П.Ю.Гриценка, повноту репрезентації й докладність інтепретації лексики говорів та її семантичної структури, хоча процес взаємодоповнення інформації є дуже трудомістким [36], оскільки “вимагає оперування значно більшим за обсягом і складнішим за структурою матеріалом, актуалізує репрезентацію й вивчення об'єкта у його багатопланових системних зв'язках” [36].

Діалектний континуум передбачає безперервність лінгвістичної різноманітності певної мовної території й дискретність вичленованих у межах цієї території діалектних систем. А його структуру визначає характер розміщення діалектних систем [73, 3]. Будучи динамічними системами, говірки характеризуються як часовими, так і просторовими характеристиками, вивчення яких потребує картографування мовних фактів. Лінгвістична географія, за словами Ф.Т.Жилка, - це особливі методи й засоби вивчення мовних явищ у просторових зв'язках [50, 3]. Саме картографування в поєднанні із системним описом дозволяє з'ясувати відношення між окремими діалектними системами та діалектними зонами [35, 22], і не лише простежити варіювання окремих невеликих сегментів системи, а й наблизитися до з'ясування ареалогічної цінності кожного елемента парадигми та її територіальних варіантів [36, 10].

Й.О.Дзензелівський указує, що саме лінгвогеографія внесла нові способи дослідження мовного матеріалу [45, 17], а сьогодні вся світова діалектологія розвивається під прапором лінгвогеографії.

Нині вже не можна заперечити того факту, вказує П.Ю.Гриценко, що лінгвістична географія змінила гносеологічне обличчя лінгвістики, оскільки актуалізувала, окрім традиційної уваги дослідників до внутрішньої структури й діахронії мовних одиниць, ще й їх просторову характеристику [39, 33].

РОЗДІЛ 2. НАЗВИ ВЕСІЛЬНОЇ ДРАМИ ТА ЇЇ ЕТАПІВ У ДЕЯКИХ ГОВІРКАХ ЛЮБЕШІВСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У процесі розвитку мови склалася техніка номінації - способи називання предметів і явищ навколишньої дійсності. Але номінацію як процес характеризує не лише використання мовних засобів і моделей для номінації, а й мисленнєвий процес - намагання виділити в іменованому десигнаті ту рису, яка лягає в основу називання і в момент пізнання відрізняє іменовану реалію від суміжних чи інших реалій. Тому в номінації важлива не лише техніка номінації, а й пізнавальні, психологічні моменти, які супроводжують називання чи корелюють із ним. Розгляд процесів номінації в говірках заслуговує на особливу увагу й пов'язаний із просторовою парадигмою дослідження.

Назви передвесільних етапів обряду, назви етапів весілля, назви післявесільних етапів обряду - ці всі номінативні ряди засвідчують розгалуженість весілля на окремі обрядодії.

2.1 Назви передвесільних етапів обряду

2.1.1 Обряд розвідування

Номінації цього дійства зафіксовано у 9 із 16 говірок досліджуваної території. Репрезентують її 5 лексем: п'ітаґйіц':а, сватеґ, домоґвлен'іс'т', договореґтис'а, п'іреґп'іте. Поширеними є номени: п'іреґп'іте - 2 (5, 11), домоґвлен'іс'т' - 2 (1, 3), сватеґ - 2 (2, 4). Лексеми п'ітаґйіц':а, договореґтис'а вживаються поодиноко. Наявна пропозитивна номінація: `йак пр'іхоґд'ат' сватеґ / да йак домовл'аґйуц':а / у м'інеґ булаґ л'уґда да ме домоґв'ілис' саґме / шо пр'ійіґдимо саґме б'іс сват'іґв б'іс никоґго // пр'іхоґд'ат бат'к'еґ і домовл'аґйуц':а колеґ буґде в'іс'іґл':а' - (6).

2.1.2 Прихід представників роду нареченого до батьків дівчини з метою дізнатися про її згоду на шлюб

На позначення цієї реалії зафіксовано 10 найменувань у 12 із 16 говірок досліджуваної території: свамтанґ:а, зарумчиіне, п'іремп'іте, сватеґ, домоґвлен'іс'т', договореґтис'а, доґгов'ір, в сватеґ йдеґмо, пр'іхоґд'ат' зс хл'ібеґнойу сватеґ, прихоґдили сватиґ. Напоширенішими номенами є свамтанґ:а - 2 (9, 12) , п'іремп'іте - 2 (5, 8), доґгов'ір - 2 (10, 11). Інші вживаються поодиноко. Наявна пропозитивна номінація: `пр'іхоґд'ат' да в йійїґ п'ітаґйуц':а йакшоґ вонаґ соглаґсна / дайеґ соглаґс'ійе і вс'о а йак в'іткаґзуйе то йа знаґйу…' - (15).

2.1.3 Обряд виторговування нареченої представниками роду жениха

Назву цієї реалії зафіксовано у 15 говірках. Її представляють 4 найменування: торгх нґів'емсте, в'ікупл'амйут', торгхумйут', веґкуп. Найпоширенішими номенами у досліджуваних говірках є веґкуп - 5 (4, 5, 6, 10) з фонетичним варіантом ( виґкуп - 2 (1, 15)) та в'ікупл'амйут'ґ- 5 (2, 3, 11, 12, 16). Вживаються поодиноко номени торгх нґів'емсте - 1 (9) та торгхумйут' - 1 (8). Наявні пропозитивні номінації: `вже маґйут' забраґте молудуґйу да й в'ікуплаґйут' ' - (14); `йак молодеґй пр'ійіж:аґйе в'ікуплЧаґте / то в'ін з грошаґме і свойоґйу родн'оґйу / і там стаґрш'ій друґжшко / і захоґд'ат' до молодоґйі і вонеґ догаваґрайуц':а йакуґ цинуґ / плаґт'атЧ доґларе / і тод'іґ в'ікупл'аґйут' молодуґ ' - (7).

2.1.4 Дії дівчини під час сватання

На позначення цієї реалії зафіксовано 10 найменувань, які вживаються у всіх досліджуваних говірках: рад'ійе, п'іч колупамйе, готуйе подарк'е, с'адаґйе дай сидеґт', сидеґт' п'ід груґбою, стеґдно д'іґвч'іне, зустр'ічаґйе, готоґв'іц':а, жде сватиґв, ховаґйіц':а покаґ йііїґ знаґйдут', жде сватиґв. Найпоширенішими є номени п'іч колупайе - 2 (12, 16), готуґйе подаґрк'е - 2 (8, 15). Наявні пропозитивні номінації: `пр'іхоґдЧат' сватеґ / вонаґ дес' там захаваґйіц':а в кутоґчку сидеґт' / йійіґ ни веґдно / і вже шукаґйут' / каґжут' шо ме загубеґле тилеґчку / дес' моґже у вас вонаґ де йе / шукаґйут' йійїґ потоґм вонаґ в'іхоґдит' / клаґн'айіц':а / ус'іх ц'ілуґйе / і сватиґв запроґшуйут' до хатеґ ' - (11); `хаваґйіц':а / а потоґм йійїґ шукаґйут' / тод'іґ знаґйдут' д'іґвч'інку молодеґйкуйу і р'ішаґйут' ч'і згоґдна вонаґ ' - (2); `хаваґйіц':а покаґ йійіґ знаґйдут' ' - (1); `прив'ітаґйіц':а з р'іґдниме молодоґго / кланайіц':а / цилуґйіц':а / подаґрк'е там поґт'ім дайуґт' ' - (7).

2.1.5 Сватання, під час якого парубок одержав відмову дівчини

Назви цієї реалії зафіксовано у 14 із 16 говірок досліджуваної території. Для номінації відзначено 8 найменувань: гарбумзс, гарбузсам получем?, гарбузсам дайем, гарбузсаґ пов'іґсиле, в'ідмоґва з гарбузсоґм, гарбузсаґ приноґсили, в'ідкаґзс, гарбузсаґ посуґнув. Поширеними є номени гарбуґзс - 2 ( 9, 16), гарбузсам получемў - 3 (1, 7, 12), гарбузсам дайем - 2 (5, 8) (гарбузсам дамст' - 1 (3)). Наявна пропозитивна номінація: ?гарбузсаґ пр'іноґс'ат' хлоґпц'івйі / каґжут' н'іґна чи гаґл'а гарбузаґ подтсуґнула' - (11).

2.1.6 Дар парубкові, коли дівчина відмовляє при сватанні

Назви для цієї реалії зафіксовано у 9 із 16 говірок досліджуваної території. Репрезентують її 3 лексеми: гарбуґзс, гарбузсам получемў, гарбузсаґ уз'ав. Ці номени є найбільш поширеними у досліджуваних говірках. Гарбуґзс - 6 (4, 5, 7, 9, 13, 16). Рідше вживаються лексеми гарбузсам получемў - 3 (1, 8, 12) та гарбузсаґ уз'ав - 1 (6). Наявні пропозитивні номінації: `хлоґпц'ов'і н'іґна чи гаґлЧа гарбузсаґ подтсуґнула' - (11); `отказаґла / йа знаґйу / то вже ш йомуґ нидоґбре тод'іґ / колеґ отказаґла д'іґвка / пузоґр йа дуґмайу йомуґ тод'іґ ' - (15).

2.1.7 Обряд домовленості батьків наречених про майбутнє весілля

На позначення цієї реалії зафіксовано 5 найменувань у 14 із 16 говірок досліджуваної території: договомр, домоґв'іне, сваґтан':а пройшлоґ, сватеґ, домоґвлен'іс'т', сваґтан':а. Найбільш частотним є уживання назви договомр - 5 (8, 9, 11, 12, 16). Рідше трапляються номени домоґвлен'іс'т' - 2 (1, ) (домомвл'іне - 1 (3), домомв'іне - 1(7)) та сваґтан':а - 1(10) (сваґтайуц':а - 1 (14). Всі інші номени вживаються поодиноко. Наявна пропозитивна номінація: `н'е / воноґ на сваґтан':і все / ну / йак вонеґ договореґлисЧа до сваґтан':а дуйшлоґ вже / то тод'іґ вже той' - (15);

2.2 Назви етапів весілля

Група найменувань етапів весілля об'єднує: 1) назви передшлюбних обрядів; 2) назви обрядів шлюбного дня.

2.2.1 Назви передшлюбних обрядів

2.2.1.1 Обряд випікання весільного хліба

На позначення цього дійства зафіксовано 10 найменувань у 14 із 16 говірок досліджуваної території: п'ірог'ем, в'іп'ікан':а п'ірог'ів, м'ін'ух'еґ, ш'ішк'ем, короваґй, короваґй м'іґс'ат' дай п'ічуґт', зам'іґнк'е, п'ічуґт' хл'ібеґну, короваґй пеічуґт', нап'ічуґт' шоп був св'іґжий хл'іб. Поширеними є номени короваґй - 5 (1, 3, 4, 6, 11), короваґй пеічуґт' - 2 (2, 14). Інші найменування поодиноко вживаються у кожному з досліджуваних населених пунктів. Наявні пропозитивні номінації: `ну п'ічуґт' короваґй / да с тоґго т'іґста роґбл'ат' так'еґ п'ідруґчник'е вонеґ / шоп п'іт руґку клаґсте / ше так'еґ малеґн'к'е хл'ібеґнк'е б'ізс тоґго саґмого т'іґста в нас п'ічуґт' і шоп в платоґчок і в кармаґне / шоп коґло йіх заґвжде був хл'іб той / шо п'іт рукоґйу / той вонеґ т'іґк'е ноґс'ат' / а в'ін на стол'іґ лижеґт' // а йдут' молодеґйі і знов заб'іраґйут' св'ій хл'іб' - (15).

2.2.1.2 Обряд запрошення гостей на весілля

Назву для цієї реалії зафіксовано у 15 із 16 досліджуваних говірок. Для її номінації вживається 5 найменувань: запромш'ін':а, запроґшуйут', запроґсини на вес'іґл':а, запроґш'ін':а гостеґй, склиґкан':а на в'іс'іґл':а. Найбільш частотним є уживання назви запромш'ін':а - 3 (5, 9, 12). Інші найменування поодиноко вживаються у кожному з досліджуваних населених пунктів. Наявні пропозитивні номінації: `ідеґ попросеґ / даваґйте буґдем просеґте сват'іґв' - (12); `запроґш'ін':а пиґшутЧ на откреґтках / так запроґшуйутЧ ідуґтЧ до хаґте йіґздЧат' ' - (11); `ідуґт' бат'к'еґ да проґс'ат' на в'іс'іґл':е свойіґх роґдич'ів' - (14); `клеґчут' р'ід на в'іс'іґл':е бат'к'еґ' - (10); `хоґдит' молодеґй ч'і молодаґ с друґшкойу і запроґшуйут' / шоп пр'ітеґ до меґне на в'іс'іґл':а / проґсит' баґт'ко / проґситЧ маґте / проґсим ме пр'ід'іґте до нас' - (7); `бат'к'еґ ч'і молодеґйі / йак у когоґ' - (13); `посилаґйут' обвйеґзуйут' лЧеґнтаме ход'іґте до нас на в'іс'іґл': а' - (2); `ну хоґд'ат' запроґшуйут' на в'іс'іґл':а ' - (3).

2.2.1.3 Дівич - вечір

На позначення цієї реалії зафіксовано 6 найменувань у 10 із 16 говірок досліджуваної території. Уживаються такі номени: прошчал'ний веч'ір - 1 (9), в'ічорк'ем - 1 (12), в'інк'еґ шеґйут' - 1 (13), запромш'інн':а - 1 (5), халаст'аґцтво - 1 (6), в'ічорниґц'і - 1 (11). Кожне із найменувань є характерним для своєї говірки. Фіксуємо пропозитивні номінації: `в'інк'еґ вйут' / д'івчаґта зб'іраґйут' / вонаґ подруґгх зб'іраґйе / типеґр вже йіх ни вйут' тех в'інк'іґв ' - (10); `скликаґйе подруґжшок і провоґдит' цей веґч'ір' - (4); `вонеґ дагаваґруйуц':а д'івч'еґтка ой да те ш буґдиш ни наґша поцелуґйуц':а шче й заплаґчут' подруґжшк'е с падруґжшкаме' - (2); `молодаґ йде прибираґти хаґту' - (1).

2.2.1.4 Обряд прощання молодого з парубкуванням

Назву цієї реалії зафіксовано у 9 із 20 досліджуваних говірок. Репрезентують її 5 лексем. Уживаються такі номени: прошчал'ний веч'ір, прошчан':а до коровайу, малч'іґшн'ік, йдут' до молодеґйі, прошчаґйіц':а. Найбільш вживаним є номен прошчал'ний веч'ір - 3 (8, 9, 12). Інші назви вживаються поодиноко. Фіксуємо також пропозитивні номінації: `пр'іхоґд'ат' і праґзнуйут' с свойіґме друґз'аме / халаст'аґцтво' - (6); `так саґмо зб'іраґйуц':а на веґч'ір і тод'іґ вже договаґруйуц':а / колеґ там в'іс'іґл':е' - (11).

2.2.1.5 Обряд прикрашання весільного деревця подругами нареченої

На позначення цієї реалії зафіксовано 8 найменувань у 15 із 16 говірок досліджуваної території. Уживаються такі номени: пр'ікрашате коровай, пр'ікрашан':а дириўц'а, коровай, уб'ірайутЧ коровай, прибираґн':е коровайеґ, вбираґн':а вес'іґл'ного короваґйу, прибираґйім г'іґлку на короваґй, свах'еґ вб'іраґйут' короваґй. Напоширенішими номенами є пр'ікрашате коровай - 3 (3, 4, 8), коровай - 3 (5, 12, 13), уб'ірайутЧ коровай - 2 (10, 16). Інші вживаються поодиноко. Зафіксовано пропозитивні номінації: `уб'іраґйут' йалоґўц'ом диривцеґ / а то бумаґгойу вкраґс'уйут' кв'іґтаме ' - (14); `сп'іклеґ короваґйу / уб'іраґйут' / сп'іваґйут' п'існ'іґ хороґш'і хороґш'і / молодеґм шчаґст'а / здороґвйечка' - (2).

2.2.1.6 Ритуал ушанування померлих батьків наречених

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх говірках досліджуваної території. Репрезентують її 7 лексем. Уживаються такі номени: ідуґт' на кладоґв'ішче - 1 (9), ідут на клаґдб'ішче - 1 (16), ідуґт' на моґг'ілк'е - 1 (12), ідуґт' будеґте - 1 (8), в'ідв'іґдине помеґрлих бат'к'іґв - 1 (4), буд'іґн:а - 1 (5), пойіґдут' на моґг'ілк'е - 1 (2). Вживаються пропозитивні номінації: `в нас каґжут' п'іґдимо попроґсимо бат'к'іґв пок'іґйних на в'іс'іґл':а' - (9); `п'іґр'ід в'іс'іґл':ам ідуґт' на моґг'ілк'е / моґл'ац':а і проґс'ат' / шо таґту пр'іхоґд'те до нас на в'іс'іґл':е' - (11); `вонеґ йдут' п'іґр'ід в'іс'іґл':ем / йдут' просеґте бат'к'іґв / на моґг'ілк'е ідут' проґс'ат' на в'іс'іґл':е шоб пр'ішлеґ ' - (15); `ідут' на моґг'ілк'е і проґс'ат' там шоп пр'іхоґдиле на в'іс'іґл':а' - (14); `йдут' на моґглице / а н'е / то йак с'едаґйут' за стил / йак пр'ійіж:аґйут' свах'еґ і роґбл'ат' м'інуґту / паґра м'інуґт мовчаґн':а' - (10); `йіґдут' запроґшувате на моґг'ілк'е вмеґрлих на в'іс'іґл':а' - (7); `йдут' на моґглице / да б'іруґт' л'еґнту / подхоґд'ат' до христаґ / побажаґй м'ін'іґ маґмо / шобп йа булаґ шчаслеґвайа' - (13); `вонеґ йдут' на в'іґнчан':а / поґтом йдут' на клаґдб'ішче / прошчаґйуц':а з бат'каґме і вс'о' - (3); `йдут' перш на моґг'ілк'е вклон'аґйуц':а бат'каґм' - (1).

2.2.1.7 Початок весілля

На позначення цієї реалії зафіксовано 9 найменувань у 15 із 16 говірок досліджуваної території: почаґток, починанЧ:а, зач'інанЧ:а, сватиґ, переп'іґй, нач'інаґйіц':а в'іс'іґл':е, свах'еґ, вип'ікаґйут' коровайеґ, сваґтан':а. Поширеними є номени почаґток - 3 (5, 8, 9,), сватиґ - 1 (1) (свах'еґ - 2 (10, 15)). Решта вживаються поодиноко. Фіксуємо також пропозитивні номінації: `п'іґр'ід в'іс'іл':еґм п'ічуґт' короваґй // в субоґту наприґклад п'ічуґт' короваґй / а вже в нид'іґл'у в'іс'іґл':е' - (11); `почаґток в'іс'іґл':а молодеґй зб'іраґйе свуйуґ родеґну пр'іхоґдиле сватеґ до молодеґйі ' - (2); `збираґйуц':а / мулудаґ йде / збираґйуц':а на в'іґнчан':а ' - (3).

2.2.2 Назви обрядів шлюбного дня

2.2.2.1 Церковний шлюбний обряд

Назву обряду зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Репрезентує її 1 лексема: в'інчан':а. Найпоширенішим є номен в'інчан':а - 7 (1, 3, 4, 6, 7, 9, 12), який має фонетичні варіанти в'інчан':е - 8 (5, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 16) та в'інчаґйуц':а, який вживається один раз (2).

2.2.2.2 Громадянський шлюбний обряд

Назву обряду зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Її репрезентують 5 найменувань: роспесуван':а, до роґсп'іс'і йіґдут', роспеґсуйуц':а, роґсп'іс', у роґсп'іс' ідуґт', роспеґсуватис'а. Найуживанішим є найменування роґсп'іс' - 7 (1, 3, 4, 5, 6, 11, 15), роспесуван':а - 5 (8, 9, 10, 12, 16) з фонетичними варіантами роспеґсуйуц':а - 1 (13),та роспеґсуватис'а - 1 (2). Присутнє також аналітичне найменування до роґсп'іс'і йіґдут' - 1 (7).

2.2.2.3 Обряд одягання молодої

На позначення цієї реалії зафіксовано 8 найменувань у всіх говірках досліджуваної території: пр'іб'ірайут' молодум, од'івамйут' молоду, вб'ірамте молоду, вд'іваґйут', од'агаґн':а, в'іс'іґл'не плаґт':а, дружшк'еґ од'агаґйут' молодуґ, вбираґн':а молодоґйі. Більш вживаним і поширеним є номен од'івайут' молодуґ - 2 (12, 16) з варіантами уд'івайут' молодуґ - 2), вд'іваґйут' - 2 (3, 13), уб'ірайут' молодум - 2 (14, 15), вбираґн':а молодоґйі - 2 (1, 4). Назви пр'іб'ірайут' молодум, вб'ірамте молоду, од'агаґн':а, в'іс'іґл'не плаґт':а, дружшк'еґ од'агаґйут' молодуґ вживаються поодиноко. Фіксуємо також пропозитивні номінації: `плаґт':а в'іс'іґл'не / пр'ічоґска / вс'о фатаґ' - (9); `подруґжшк'е зб'іраґйуц':а і од'агаґйут' ' - (4).

2.2.2.4 Обід у молодої чи молодого після вінчання

Назву цієї реалії зафіксовано у 14 із 16 досліджуваних говірок. Репрезентують її 5 лексем: п'ірезоў, поґсл'е в'іґнчан':е, буґдимо п'ір'іп'івамте, гостеґна, п'ір'іп'імй. Найчастотнішим є вживання найменування п'ір'іп'імй - 1 (12) (п'ереіп'імй - 1 (4), п'ір'іп'івамйут' - 1 (16), п'ір'іп'івамн':е - 1 (8). Зафіксовано також пропозитивні номінації: `нЧе йе / от прЧійіґхале зв'іґдте / мулудеґй ду мулудоґйі / пос'ідаґле пойіґле і йіґде за свойіґм роґдом ду мулудоґйі шобп пров'істеґ свах'іґв свойіґх' - (15); `йіґдут' до молудоґйі і там пусн'іґдайут' / а тод'іґ йіґдут' / молудеґй заб'іраґйе гост'іґв котоґре от молудоґго / і йідут' дудоґму / с свахаґме пр'ійіж:аґйут' ус'і раґзом' - (14); `з в'іґнчан':е зайіж:аґйут' до молодеґйі / там посн'іґдайут' / молодуґ лишаґйут' / а в'ін йіґде по свойіґ свах'еґ' - (10); `пр'ійіґдут' до молодоґї і тод'іґ вже даґл'ше продолжаґйіц':а гостеґна' - (7); `пов'інчаґлис'а / пр'іхоґдЧат' до моладеґйі / сЧад'аґйут' за стил / поздоровлаґйут' ' - (2); `пр'іхоґдЧат' об'іґдайут' у мулодоґйі зраґзу / і тод'іґ мулодеґйі пр'іхоґдит' дудоґму і спомагаґйут' й ус'о' - (3).

2.2.2.5 Весільний поїзд молодого

На позначення цієї реалії зафіксовано 5 найменувань у 14 із 16 говірок досліджуваної території: бойеґре, автоґбус, сватеґ, свах'еґ, перезоґв.

Поширеними є номени сватеґ - 5 (1, 2, 3, 5, 6), свах'еґ - 4 (7, 10, 14, 15), бойеґре - 2 (7, 13) (бойаґре - 2 ( 9, 12)). Поодиноко вживаються лексеми автоґбус (8) та перезоґв (4).

2.2.2.6 Обряд обсипання весільного поїзда молодого

Назву цієї реалії зафіксовано у 15 із 16 досліджуваних говірок. Репрезентують її 10 лексем: обпсипамн':а бат'каме, мамте хремсна обпсипамйе помйізст, обпсипамйут' дороґгу, хоґдит' хришчоґна маґте, обп сипаґн':а молодиґх, поздоровл'аґйут' зирноґм, обпсипаґйут', благословеґн':а, п'іґдимо обпс'іґйімо молодиґх, обпсипаґйут' зирноґм. Поширеним є номен благословеґн':а - 1 (16) (благослов'іґн':а - 1 (1)). Решта вживаються поодиноко. Зафіксовано також пропозитивні номінації: `стаґрша сваґха воґдит' молодиґх кругоґм столаґ і обпсипаґйе' - (11); `каґжут' треґба жеґтом обпсипаґте / шоп доґбре ж'ілоґс'а' - (14); `маґте хришчоґна обпсипаґйе зирноґм' - (10); `хоґд'ат' обпсипаґйут' зирноґм / канф'еґтаме на траґнспорт ' - (7).

2.2.2.7 Обряд перегородження дороги поїзда молодого

Назву обряду зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Репрезентують її 4 найменування: пос'іл'шч'іна, заб'ірамте пос'іл'шч'іну, запор'іґзце, виґнести столаґ. Найчастотнішим є вживання найменування пос'іл'шч'іна - 7 (5, 7, 9, 11, 12, 13, 16). Решта вживаються поодиноко. Вживаються пропозитивні номінації: `даваґйте перенисеґм ст'іл молодеґм' - (6); `запор'іґзце п'ір'іп'інеґле дороґгу' - (15); `запор'іґзце гороґд'ат' дуроґгу' - (14); `харашоґ / в'іхоґдЧат' / мулудуґйу в'ізуґт' / в'іхоґд'ат' с столоґм / с хл'іґбом / в'іноґс'ат' гор'іґлку хлоґпц'ам / поздоровл'аґйут' / веґнисут' столаґ ' - (2); `стережуґт' хлоґпц'і / переноґс'ат' столаґ / виноґс'ат' бухаґнку хл'іґба / а т'і вже дайуґт' гор'іґлк'е' - (3); `хлоґпц'і / буваґйут' випаґдк'е / стаґвл'ат' стол'іґв ст'іґл'ки / ск'іґл'ки роґк'ів молодиґй' - (1).

2.2.2.8 Обряд благословення молодих

На позначення цієї реалії зафіксовано 5 найменувань у всіх говірках досліджуваної території: благословен':а, благословл'аґйут' хл'іґбом, благословеґн':а бат'к'іґв, благослов'іґн':а молодиґх. Поширеним є номен благословеґн':а - 4 (8, 9, 12, 16) з варіантами благослов'іґн':а - 1 (5) та благословеґле - 1 (3). Решта вживаються поодиноко. Зафіксовано також пропозитивні номінації: `даваґйте буґдим благословл'аґте молодеґх' - (6); ` благословл'аґйе маґте / хл'іґбом круґтит' так з рушникоґм і вонеґ вже тод'іґ хл'іб ц'ілуґйут' і вонаґ благословл'аґйе ' - (11); `бат'к'еґ благословлЧаґйут' молодеґх' - (14); `бат'к'еґ благословлЧаґйут' хл'ґібом молодеґх' - (10); `бат'к'еґ с хл'ібеґнойу сперш благословл'аґйут' / ікоґнаме / а тод'іґ вже йде родеґна' - (7); посаґд'ет' за стил дай благословл'аґйут' ' - (13); `бат'к'еґ благословл'аґйут' / желаґйут' добраґ ' - (2).

2.2.2.9 Обряд знімання з молодої дівочих прикрас

Назву обряду зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Репрезентують її 10 найменувань: розск'ідайут' фату (9), розспл'ітайут' косум (16), розб'ірайут' молоду (12), зн'імате хватуґ (8), сн'іґдан':а (5), оптанц'оґвуйут' д'іґвч'іну (11), к'інеґц' в'іс'іґл':е (15), прошчаґйіц':а зс д'івоґцтвом (1), оптанц'оґвуван':а молодоґйі (7), зн'імаґємо фатуґ (4). Кожне із поданих найменувань є характерним для своєї говірки. Також фіксуємо пропозитивні номінації: `зніґмимо туґфл'і да хай в'ікупл'аґйут' ' - (6); `колеґ кончаґйіц':а в'іс'іґл':е тод'іґ знимаґйут' фатуґ / тод'іґ сваґха молудоґго зав'іваґйе йій хуґстку' - (14); `йак пр'івоз'ат' молодуґ уже / знимаґйут' зс йійіґ хватуґ / і знимаґйут' покреваґло / нак'ідаґйут' на св'ікруґху / а хватуґ в'іґшайут' ' - (10); `в конц'іґ сваґд'бе / тод'іґ маґте в'іґшайе молодиґй хуґстку чи шо / а молодаґ знов маґтире' - (13); `танц'уґйут' у клуґбув'і / вонаґ в хват'іґ / а пудруґшка кругоґм йійіґ знимаґйе хватуґ і коґжний подруґшк'е накладаґйе' - (2); `вжежш прик'інц'іґ маґти мулодоґго / мулодаґ оптанц'оґвуйе д'івчаґт / а тод'іґ маґти пр'іхоґдит' зн'імаґйе і вйаґше йій хуґстку' - (3).

2.2.2.10 Обряд надівання на молоду жіночого головного обряду

Назву обряду зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Її репрезентують 6 найменувань: св'ікруха зав'івайе хустку, над'іван':а хустк'е, покр'івайут' молоду хусткойу, уб'ірайут' молодуґ, уд'іваґйім плат, од'агамн':а хумстк'е. Поширеним є номен над'іван':а хустк'е - 1 (16) з фонетичним варіантом од'івамн':а хумстк'е - 1 (5). Решта вживаються поодиноко. Зафіксовано також пропозитивні номінації: `ж'інихаґ маґте знимаґйе с свеґйі нив'іґстк'е веґл'она і вд'іваґйе йій свойуґ хуґстку / а веґл'она в'іґшайут' на подруґшку' - (11); `хуґстку вже вонаґ стайеґ молодеґц'а тод'іґ' - (15); `колеґ кончаґйіц':а віс'іґл':е тод'іґ знимаґйут' фатуґ / тод'іґ сваґха молудоґго зав'іваґйе йій хуґстку' - (14); `ну а то вже знов молодаґ / називаґйіц':а так йек п'ір'ізоґв / кончаґйіц':а в'іс'іґл':е / вонаґ оптанц'оґвуйе вс'іх д'івчаґт / і вже тод'іґ вонаґ хватуґ здайеґ таґйікбе на маґтира / на св'ікруґху / а св'ікруґха зав'іваґйе платоґк' - (10); `йак зав'іваґйе св'ікруґха длЧа молодоґйі там шаґрфа хуґстку' - (7); `в конц'іґ сваґд'бе / тод'іґ маґте в'іґшайе молодиґй хуґстку чи шо / а молодаґ знов маґтире' - (13); `маґте йогоґ уд'іваґйе хуґстку' - (2); `вжеш прик'інц'іґ маґти мулодоґго / мулодаґ оптанц'оґвуйе д'івчаґт / а тод'іґ маґти пр'іхоґдит' зн'імаґйе і вйаґше йій хуґстку' - (3); `маґте пр'іймаґйе в нив'істк'еґ ' - (1).

2.2.2.11 Обряд обдаровування молодих

Назву обряду зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Її репрезентують 7 найменувань: дамрат' подамрк'і, обдаромвуван':а, дарувамн':а подамрку, п'ір'іп'іґй, дарувамн':а, спомагаґйут', благословл'аґт' йіх. Більш вживаними є номени: п'ір'іп'іґй - 4 (6, 7, 14, 15) (переп'іґй - 1 (4), п'ір'іп'іваґйут' - 1 (10)), дамрат' подамрк'і - 2 (9, 13) (даруґйут' подаґрк'е - 3 (2, 11, 16) та дарувамн':а подамрку - 1 (8) ). Решта вживаються поодиноко.

2.2.2.12 Обряд, коли молода ходить з фартухом і збирає дари

На позначення цієї реалії зафіксовано 5 найменувань у 15 із 16 говірок досліджуваної території: хомдит' зс фартухомм, в'ітамйіц':а, дарувамн':а, в'ітаґн':а з р'іґдними, фартуґх. Найуживанішим є найменування - в'ітамйіц':а - 2 (12, 16) (в'ітаґн':а - 3 (5, 7); в'ітаґн':е -1 (15)). Решта вживаються поодиноко. Зафіксовано також пропозитивні номінації: `на друґг'ій ден' молодаґ в'ітаґйіц':а / до вс'іх / коґжного подхоґдит' / до свуйеґйі р'ідн'іґ / подхоґдит' і в'ітаґйе / вс'іх ц'ілуґйе / і с фартухоґм / і йійіґ кладуґт' гроґше ч'і подаґрк'е' - (11); `в'ітаґйіц':а / п'ір'ізоґў як сидеґт' то вже йак йійіґ заб'іруґт' / то вонаґ тод'іґ / йійіґ р'ід пр'ійішч'еґйе до молудоґго / тод'іґ вонаґ по свойіґх хоґдит' і в'ітаґйіц':а' - (14); `колеґ п'ір'ізоґэ і вонаґ тод'іґ в'іхоґдит' і вклаґн'айуц':а і хоґдит' с фартухоґм' - (10); `в'ітаґйіц':а хоґдит' за столоґм кладуґт' йій подаґрк'е' - (13); `в'ітаґйе свуйуґ родеґну / а йійіґ даруґйут' подаґрочк'е' - (2); `в'ітаґйіц':а зі свойеґйу родеґнойу'- (3).

2.2.2.13 Дії, коли одружується остання дитина в сім'ї

На позначення цієї реалії зафіксовано 4 найменування у 11 із 16 говірок досліджуваної території: в'інк'е накладайут' (9), мейут' ног'е (12), на бат'к'ів в'ішайутм подарк'е (8), купаґн':а бат'к'іґв (4). Кожне із наведених найменувань є характерним для своєї говірки. Також фіксуємо пропозитивні номінації: `обпв'іґшуйут' бат'к'іґв в'інкаґме' - (5); `везуґт' йакшоґ остаґн':ій сен чи дочкаґ / то везуґт' по сел'іґ воґзичком бат'к'іґв' - (6); `йе вже заґра / раґн'ше ни булоґ / а заґра йе / в'ізуґт' бат'к'іґв до р'іґчк'е ч'і в канаґву йакуґ да моґчат' ' - (15); `над'іваґйут' на маґтира хватуґ / шеґйут' / садовл'еґт' у таґчку бат'к'іґв з маґтиройу і пускаґйут' в канаґву чи р'іґчку' - (10); `молодеґ танц'уґйут' с свойіґме бат'каґме' - (7); `в таґчку саґд'ат' да в'ізуґт' / у кал'уґжу веґк'інут' бат'к'іґв ч'і подаґрка купл'аґйе з'ат' дл'а теґшче” - (13); “раґн'ше такоґго ни булоґ / а заґразс маґтира од'агаґйут' в шоґс'а краґшче і моґжут' ноґги миґти' - (1).

2.2.2.14 Останній день весільного гуляння

Назву обряду зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Її репрезентують 7 найменувань: д'імл'ат' коровай, похм'іґл':а, перезоґў, зак'іґнчен':а, короваґй, к'інеґц' в'іс'іґл':а, завершЧінЧ:а в'іс'іґл':а, похм'іґл':а. Більш вживаними є номени: д'імл'ат' коровай - 3 (9, 12, 16) (дилеґте короваґй - 1 (8)), к'інеґц' в'іс'іґл':а - 2 (2, 15) (кунеґц' в'іс'іґл':е - 1 (14), кончаґйіц':а в'іс'іґл':а - 1 (3)). Рідше вживаються лексеми перезоґў - 1 (4) (п'ір'ізоґў - 1 (10)), похм'іґл':а - 1 (7) (прохм'іґл':а - 1 (13)). Найменування зак'іґнчен':а, короваґй, завершЧінЧ:а в'іс'іґл':а вживаються поодиноко. Наявна пропозитивна номінація: `проґсто вже к'інчаґйіц':а в'іс'іґл':е / д'іґл'ат' ус'ім короваґйа / і зноґву даруґйут' подаґрк'е молодеґм / саґме дороґшче подаґрк'е кладуґт' на короваґй / і коґждому дайуґт' шиґшку і короваґй ' - (11).

2.2.2.15 Завершення весілля

На позначення цієї реалії зафіксовано 10 найменувань у 15 із 16 говірок досліджуваної території: д'іл'імн':а короваґйу, под'ілете коровамй, меґйут' посуду, к'інеґц' в'іс'іґл':а, завершЧінЧ:а в'іс'іґл':а, зак'іґнчен':а, короваґй, коґнч'ілос', п'ір'ізоґ ў , похм'іґл':а . Поширеними є назви дилете коровай - 1 (8), (под'ілете коровамй - 1 (16)), п'ір'ізоґў - 1 (10) (перезоґў - 1 (4)). Зафіксовано пропозитивну номінацію: `короваґй д'іґл'ат' і вс'о / тод'іґ с'ідаґйут' за ст'іл і гул'аґйут' / і гулаґйутЧ уже хто ск'іґл'к'е схоґче' - (11).

2.3 Назви післявесільних етапів обряду

2.3.1 Обряд ранкового частування в домі молодої після весілля

На позначення цієї реалії зафіксовано 5 найменувань у 13 із 16 говірок досліджуваної території: п'ірог'еґ, сн'ідан':а, на п'ірог'еґ пойіґхале, гостеґна, запроґхуйут' в гоґст'і. Найпоширеніша назва - п'ірог'е - 6 (5, 7, 10, 12,14,15), сн'ідан':а - 3 (2, 4, 8). Назви на п'ірог'еґ пойіґхале, гостеґна, запроґхуйут' в гоґст'і вживаються поодиноко. Наявна пропозитивна номінація: сема `на друґг'ій ден' вже пр'іхоґд'ат' дойідаґте йіґжу' - (11).

2.3.2 Звичай, за яким родичі молодої йшли або їхали на частування до батьків молодого

Назву звичаю зафіксовано у 12 із 16 досліджуваних говірок. Її репрезентують 6 найменувань: ідут' сн'імдате до свекра, п'ірог'ем, сн'імдан':а, гостеґна, запроґхуйут' в гоґст'і, сн'ідаґнок.
Найуживанішим є найменування сн'імдан':е - 5 (2, 7, 10, 13, 15) (сн'імдан':а - 2 (4, 12)). Інші номени вживаються поодиноко.

2.3.3 Останній день весільного гуляння

Назву обряду зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Її репрезентують 7 найменувань: д'імл'ат' коровай, похм'іґл':а, перезоґў, зак'іґнчен':а, короваґй, к'інеґц' в'іс'іґл':а, завершЧінЧ:а в'іс'іґл':а, похм'іґл':а. Більш вживаними є номени: д'імл'ат' коровай - 3 (9, 12, 16) (дилеґте короваґй - 1 (8)), к'інеґц' в'іс'іґл':а - 2 (2, 15) (коунеґц' в'іс'іґл':е - 1 (14), кончаґйіц':а в'іс'іґл':а - 1 (3)). Рідше вживаються лексеми перезоґў - 1 (4) (п'ір'ізоґў - 1 (10)), похм'іґл':а - 1 (7) (прохм'іґл':а - 1 (13)). Найменування зак'іґнчен':а, короваґй, завершЧінЧ:а в'іс'іґл':а вживаються поодиноко. Наявна пропозитивна номінація: `проґсто вже к'інчаґйіц':а в'іс'іґл':е / д'іґл'ат' ус'ім короваґйа / і зноґву даруґйут' подаґрк'е молодеґм / саґме дороґшче подаґрк'е кладуґт' на короваґй / і коґждому дайуґт' шиґшку і короваґй ' - (11).

2.3.4 Завершення весілля

На позначення цієї реалії зафіксовано 10 найменувань у 15 із 16 говірок досліджуваної території: д'іл'імн':а короваґйу, под'ілете коровамй, меґйут' посуду, к'інеґц' в'іс'іґл':а, завершЧінЧ:а в'іс'іґл':а, зак'іґнчен':а, короваґй, коґнч'ілос', п'ір'ізоґ ў , похм'іґл':а . Поширеними є низви дилете коровай - 1 (8), (под'ілете коровамй - 1 (16)), п'ір'ізоґў - 1 (10) (перезоґў - 1 (4)). Зафіксовано пропозитивну номінацію: `короваґй д'іґл'ат' і вс'о / тод'іґ с'ідаґйут' за ст'іл і гул'аґйут' / і гулаґйутЧ уже хто ск'іґл'к'е схоґче' - (11).

2.4 Назви учасників весілля

2.4.. Учасники весільного поїзда молодого

Назву цієї реалії зафіксовано у 15 із 16 досліджуваних говірок. Для її номінації зафіксовано 5 найменувань. Уживаються такі назви: сватеґ, в'іс'імл'ний пойізст, свах'е, бойаре, перезовл'аґни. Найчастотнішим є уживання номена сватеґ - 5 ( 1, 2, 6, 11, 12 ) та свах'еґ - 5 ( 1, 7, 10, 14, 15). Рідше фіксуємо найменування бойаре - 3 (3, 9, 13), в'іс'імл'ний пойізст - 1 (8), перезовл'аґни - 1 (4).

2.4.2 Людина, яка сватає наречену женихові

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Репрезентує її 3 лексеми: сваха, сват. Найуживанішим є номен сваха - 14 (1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16). Поодиноко вживаються назви сват (4 ), сваґтал'ник (6).

2.4.3 Сваха молодого

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Репрезентує її 3 лексеми: сваха, т'омшча, старша свамха. Найпоширенішим є номен сваґха - 13 ( 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15). Рідше вживаними є стамрша свамха - 2 ( 4, 12) та т'омшча - 1(16).

2.4.4 Жінки, які виготовляють весільне деревце

Назву цієї реалії зафіксовано у 15 із 16 досліджуваних говірок. Для номінації цієї реалії зафіксовано 7 найменувань: господамрк'е (9), хаз'амйк'е (16), пов'ітумх'е (12), куховамрк'е (8), рудиґна ус'і (2), господиґн'і (1), свах'еґ (14). Найчастотнішим є уживання номена короваґйнице 4 (3, 5, 7, 13) із варіантами (путкуруваґйнице - 2 (10, 15), короваґйниці - 1 (4)). Наявна пропозитивна номінація `йалоґвч'ік у нас каґжут' так'іґй зилеґний вб'іраґйут' кв'іточкаґме шишкаґме ' - (11).

2.4.5 Жінки, які готують весільні страви

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Для номінації реалії фіксуємо 5 найменувань: господамрк'е, хоз'амйк'е, куховамрк'е, господеґне, повар'іґ. Найчастіше фіксуємо номени господеґне - 5 (2, 10, 13, 14, 15) з варіантами: (господиґн'і - 1 (1 ), господеґн'і - 1 (3) господамрк'е - 1 (9), а також хоз'амйк'е - 4 ( 5, 6, 7, 16), куховаґрк'е - 2 (8, 12) ( кухаґрк'е - 1 (4)). Рідше вживаним - повар'іґ - 1 (11).

2.4.6 Люди, яких не запросили на весілля

Назву цієї реалії зафіксовано у 15 досліджуваних говірках. Репрезентує її 1 лексема запороґжц'і - 4 (1, 2, 3, 16) з варіантами: запороґжшце - 1 (9), запор'іґжшц'і - 4 (5, 12, 11, 13), запор'іґзсце - 4 (7, 10, 14, 15), запор'іжшчаґни - 1 (4), за пор'іґгх ідуґт'- 1 (6).

2.4.7 Боярин молодого під час вінчання у церкві

Назву цієї реалії зафіксовано у 15 із 16 досліджуваних говірок. Для номінації цієї реалії зафіксовано 2 найменування. Фіксуємо такі найменування: друмжшко - 13 (2, 3, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16) із словотвірним варіантом дружо?к - 1 (9), яке є найуживанішим, та стаґршій сват - 1 (1).

2.4.8 Керівник весілля від молодої

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Репрезентують її 12 лексем: д'амт'ко, старш'ій друмжшко, друмжшко, стаґрш'ій короваґйч'ік, брат, стаґрш'ій з'ат', стаґрш'ій син, татуґс', стаґрш'ій сват, хришчеґний баґт'ко, сват, баґт'ко. Найчастіше фіксуємо найменування друмжшко - 4 (5, 8, 11, 13). Менш вживаними є номени стаґрш'ій сват - 2 (4, 15) та старш'ій друмжшко - 2 (12, 16). Інші номени вживаються поодиноко.

2.4.9 Весільні музиканти

Назву цієї реалії зафіксовано у 15 із 16 говірок досліджуваної території. Репрезентують її 3 лексеми: істрамда, гармон'іґсте, музиґка. Найчастіше фіксуємо номен музиґк'е - 4 (11, 14, 15) з варіантами (музиґка - 1 (2) та музикаґнте - 6 (1, 3, 7, 10, 13, 16), рідше - істрамда - 1 (12) з варіантом (естраґда - 2 (6, 9)) та гармон'іґсте - 2 (5, 8).

Висновки до розділу

1. Матеріал показує, що кожен десигнат функціонує зі своєю окремою назвою в усіх обстежених говірках. При дослідженні всі питання програми були опитані.

2. Всього у 16 обстежених говірках Любешівського району зафіксовано 218 найменувань (без фонетичних варіантів), які позначають 33 десигнати.

3. Десигнати відрізняються тим, що можуть бути репрезентовані від 2 (напр.: `Боярин молодого під час вінчання у церкві' - друмжшко, сват) (див. карта № 13) до 12 (напр.: `Керівник весілля від молодої' - д'амдт'ко, старш'ій друмжшко, друмжшко, стаґрш'ій короваґйч'ік, брат, стаґрш'ій з'ат', стаґрш'ій син, татуґс', стаґрш'ій сват, хришчеґний баґт'ко, сват, баґт'ко (див. карта № 6).

4. Значна частина назв належить до одного дериваційного гнізда (напр.: договореґтис'а, доґгов'ір; в'ікупл'амйут', веґкуп; запромш'ін':а, запроґшуйут'; в'інчан':а та в'інчаґйуц':а; роспесуван':а, роспеґсуйуц':а, роґсп'іс' та ін.). Носіями найменувань близьких до наукових є, як правило, представники молодшого покоління, що засвідчує процес поступового нівелювання цієї лексики.

5. Щодо номінативних засобів, то вживаються однокомпонентні назви (напр.: доґгов'ір, сватеґ, домоґвлен'іст', торгхумйут', веґкуп, сваґтан':а, м'ін'у'х'е, ш'ішк'ем, сватиґ, переп'іґй та ін.), двокомпонентні (напр.: прихоґдили сватиґ, торгх нґів'емсте, п'іч колупамйе, готуйе подарк'е, гарбузсам дайем, гарбузсаґ пов'іґсиле, прошчал'ний веч'ір, в'інк'еґ шеґйут', уб'ірайутЧ коровай, поґсл'е в'іґнчан':е, буґдимо п'ір'іп'івамте, виґнести столаґ та ін. ), а також виявлено цілі пропозитивні номінації (напр. : ` нЧе йе / от прЧійіґхале зв'іґдте / мулудеґй ду мулудоґйі / пос'ідаґле пойіґле і йіґде за свойіґм роґдом ду мулудоґйі шоп пров'істеґ свах'іґв свойіґх' , `стаґрша сваґха воґдит' молодиґх кругоґм столаґ і опсипаґйе', `даваґйте перенисеґм ст'іл молодеґм', `бат'к'еґ благословлЧаґйут' молодеґх', `зніґмимо туґфл'і да хай в'ікупл'аґйут', `хуґстку вже вонаґ стайеґ молодеґц'а тод'іґ', `колеґ п'ір'ізоґэ і вонаґ тод'іґ в'іхоґдит' і вклаґн'айуц':а і хоґдит' с фартухоґм', `на друґг'ій ден' вже пр'іхоґд'ат' дойідаґте йіґжу' та ін.).

РОЗДІЛ 3. МОТИВАЦІЯ ДЕЯКИХ МОНОЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ НАЗВ ВЕСІЛЬНОЇ ДРАМИ ТА ЇЇ ЕТАПІВ ДЕЯКИХ ГОВІРОК ЛЮБЕШІВСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Однією з важливих теоретичних проблем мовознавства залишається мотивація назв. Це явище давно привертало увагу вчених, зокрема таких, як А. І. Моісеєв [71], І. С. Торопцев [94] та ін.. У лексикологічному та семасіологічному аспектах питання сутності мотивованості слова докладно опрацювала О. І. Блінова [43]. Визначаючи мотивованість як ”структурно-семантичну властивість слова, яка дозволяє усвідомити раціональність зв'язку значення та звукової оболонки слова на підставі його лексичної й структурної співвідносності”, дослідниця виділила лексичний та структурний мотиватори слова: “ На підставі співвідносності даного слова з мотивуючим усвідомлюється мотиваційна ознака позначуваного, тобто виявляється лексична мотивованість слова. На підставі ж його співвідносності з одно структурними утвореннями усвідомлюється класифікаційна ознака та мотиваційна структура, тобто виявляється структурна мотивованість слова” [15, 16].

3.1 Назви передвесільних етапів обряду

3.1.1 Обряд розвідування

Найменування сватеґ походить зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське. “Сват” походить зі *swo - свій, близька людина, родич [ЕСУМ, ІV, 229]. Назва мотивується тим, що це гості від молодого, який сватався до молодої [ЕСУМ, ІV, 187].

Найменування п'іреґп'іте, очевидно, всеслов'янське та індоєвропейське слово [ЕСУМ, ІV, 50]. Назва мотивується тим, що довірені особи розпитуються [ЕСУМ, 4, 378] про згоду дівчини на шлюб.

Найменування домоґвлен'іс'т' походить із спільнослов'нської мови [ЕСУМ, І, 283].

За свідченням респондента `йак пр'іхоґд'ат' сватеґ / да йак домовл'аґйуц':а / у м'інеґ булаґ л'уґда да ме домоґв'ілис' саґме / шо пр'ійіґдимо саґме б'іс сват'іґв б'іс никоґго // пр'іхоґд'ат бат'к'еґ і домовл'аґйуц':а колеґ буґде в'іс'іґл':а' - (6).

3.1.2 Прихід представників роду нареченого до батьків дівчини з метою дізнатися про її згоду на шлюб

Свамтанґ:а - ?Одна з частин традиційного весілля'. Лексема походить від ст. сл. сватъ. Звідси: ст. сл. сватовство, укр. сватати, висватати [ЕСУМ, ІV, 229].

Зарумчине - заручине [зарумчине] - ин. `обрядове з'єднання рук нареченого й нареченої символічним пов'язанням їх рушником, що є передумовою можливості звершення їм Св. Таїнства Вінчання'. До нашого обряду заручин, початки якого ведуться ще з дохристиянських часів, згодом за християнських часів, додали насаджування нареченим “заручи нових обручок” (перснів) на палець нареченої і на свій. І від старого церковного терміна обрученіє (що означав заручини) ці персні назвали обручками. [ЕСУМ, ІI, 84].

Доґгов'ір - взаємна згода, умова [СУМ, Й, 450]. Походить зі спільнослов'нської мови [ЕСУМ, І; 283].

Як зазначав інформатор `пр'іхоґд'ат' да в йійїґ п'ітаґйуц':а йакшоґ вонаґ соглаґсна / дайеґ соглаґс'ійе і вс'о / а йак в'іткаґзуйе то йа знаґйу…' - (15).

Найменування сватеґ походить зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське. “Сват” виводиться зі *swo - свій, близька людина, родич [ЕСУМ, ІV, 229]. Назва мотивується тим, що це гості від молодого, який сватався до молодої [ЕСУМ, ІV, 187].

3.1.3 Обряд виторговування нареченої представниками роду жениха

Найменування в'ікупл'амйут' походить від слова викуп - гроші чи інша плата, за яку викупляли молоду [НТСУМ, Й, 217].

За словами респондента `йак молодеґй пр'ійіж:аґйе в'ікуплЧаґте / то в'ін з грошаґме і свойоґйу родн'оґйу / і там стаґрш'ій друґжшко / і захоґд'ат' до молодоґйі і вонеґ догаваґрайуц':а йакуґ цинуґ / плаґт'атЧ доґларе / і тод'іґ в'ікупл'аґйут' молодуґ ' - (7).

Номен торгхумйутґ походить від слова торг, торгівля, торговий - спільнослов'янські слова. У чес. trh - базар; ст. сл. търговати [ЕСУМ, ІV, 229].

3.1.4 Дії дівчини під час сватання

Рад'ійе - радіє [рад'ійе] - веселий, задоволений. Слово всеслов'янське та індоєвропейське. Походить від д. інд. ardh - задовольнити. У давній мові радъ.

Найменування готоґв'іц':а походить від ст. сл. готованіє [ЕСУМ, І, 293].

Найменування зустр'ічаґйе за свідченням респондента пояснюється тим, що `пр'іхоґдЧат' сватеґ / вонаґ дес' там захаваґйіц':а в кутоґчку сидеґт' / йійіґ ни веґдно / і вже шукаґйут' / каґжут' шо ме загубеґле тилеґчку / дес' моґже у вас вонаґ де йе / шукаґйут' йійїґ потоґм вонаґ в'іхоґдит' / клаґн'айіц':а / ус'іх ц'ілуґйе / і сватиґв запроґшуйут' до хатеґ ' - (11).

3.1.5 Сватання, під час якого парубок одержав відмову дівчини

Найменування гарбумзс походить від перс. харбозе, через тюрк.-татар. карпуз - карбуз - арбуз [ЕСУМ, І, 293].

Лексема в'ідкаґзс - архаїчне слово в значенні відмовити. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: ст. сл. отъказати, рос. отказать, серб. отказати [ЕСУМ, І, 226].

3.1.6 Дар парубкові, коли дівчина відмовляє при сватанні

У досліджуваних говірках поширений номен гарбузс, який походить від перс. харбозе, через тюрк.-татар. карпуз - карбуз - арбуз [ЕСУМ, І, 293].

3.1.7 Обряд домовленості батьків наречених про майбутнє весілля

Доґгов'ір - взаємна згода, умова [СУМ, Й, 450]. Походить зі спільнослов'нської мови. В укр. ще казати, мовити. [ЕСУМ, І, 283].

Найменування сваґтайуц':а - ?Одна з частин традиційного весілля'. Лексема походить від ст. сл. сватъ. Звідси: ст. сл. сватовство, укр. сватати, висватати [ЕСУМ, ІV, 229].

3.2 Назви етапів весілля

Група найменувань етапів весілля об'єднує: 1) назви передшлюбних обрядів; 2) назви обрядів шлюбного дня.

3.2.1 Назви передшлюбних обрядів

3.2.1.1 Обряд випікання весільного хліба

Зам'іґник'е - [заміґнник] - матеріальний виріб і т. ін., що використовується, вживається замість чогось дефіцитного або дорогого [СУМ, ІІІ, 210]. Мотивація полягає в тому, що під час обряду відбувався обмін чи заміна [ЕСУМ, ІІІ, 480] весільним хлібом.

Номен п'ірог'ем походить від давньоруського “пыро” - «полба, пшениця» під впливом pirь “бенкет” [ЕСУМ, ІV, 373].

Короваґй - весільний обрядовий хліб [ЕСУМ, ІІІ, 34]. Назва зумовлена тим, що коровай був поширеною у слов'ян подібністю обрядових булочних виробів за формою до корови взагалі чи її голови або вимені [ЕСУМ, ІІІ, 35].

3.2.1.2 Обряд запрошення гостей на весілля

Найменування запромш'інн':а походить від ст. сл. просити. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: лит. praszyti, суч. перське pursidan - просити [ЕСУМ, II, 81-82].

Респондент пояснює це тим, що `хоґдит' молодеґй ч'і молодаґ с друґшкойу і запроґшуйут' / шоп пр'ітеґ до меґне на в'іс'іґл':а / проґсит' баґт'ко / проґситЧ маґте / проґсим ме пр'ід'іґте до нас' - (7).

3.2.1.3 Дівич - вечір

Лексема в'ічорниґц'і - [вечорниґці] - вечір зібрання молоді, на яких у будні дні виконувалась якась робота, а в святкові - влаштовували гуляння [СУМ, І, 345]. Мотивується назва обряду тим, що дії відбувались ввечері.

3.2.1.6 Ритуал ушанування померлих батьків наречених

Лексема буд'іґн:а походить від ст. сл. будити. Звідси будитель - хто збуджує [ЕСУМ, I, 181].

Респондент пояснює це тим, що молодята `п'іґр'ід в'іс'іґл':ам ідуґт' на моґг'ілк'е / моґл'ац':а і проґс'ат' / шо таґту пр'іхоґд'те до нас на в'іс'іґл':е' - (11).

3.2.1.7 Початок весілля

Почаґток - архаїчне починати. Походить із ст. сл. zaикti, цебто ик - (наше старе чя) походить з того старослов'янського пня, який зберігся в ст. сл. словах скони (спочатку) та коньць (кінець) [ЕСУМ, IІ, 90].

За словами респондента `почаґток в'іс'іґл':а молодеґй зб'іраґйе свуйуґ родеґну пр'іхоґдиле сватеґ до молодеґйі ' - (2)

Почина?нЧ:а - архаїчне починати. Походить із ст. сл. zaикti, цебто ик - (наше старе чя) походить з того старослов'янського пня, який зберігся в ст. сл. словах скони (спочатку) та коньць (кінець) [ЕСУМ, IІ, 90].

Назва переп'іґй - всеслов'янське індоєвропейське слово. Походить від ст. сл. пити, питиє оупиватися, поитию. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: гр. pino і лат. віво - п'ю [ЕСУМ, ІV, 50].

Найменування свах'еґ походить зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське. “Сват” виводиться зі *swo - свій, близька людина, родич [ЕСУМ, ІV, 229]. Назва мотивується тим, що приходять гості від молодого, який сватався до молодої [ЕСУМ, ІV, 187].

Сваґтан':а - ?Одна з частин традиційного весілля'. Лексема походить від ст. сл. сватъ. Звідси: ст. сл. сватовство, укр. сватати, висватати [ЕСУМ, ІV, 229].

3.2.2 Назви обрядів шлюбного дня

3.2.2.1 Церковний шлюбний обряд

В'інчан':а - таїнство шлюбу відбувалося в нас з давнього часу, і на голову молодих в церкві накладали вінці, ніби князівські корони. Тому саме Таїнство назване “Вінчання”, звідси й слово “вінчатися”, цебто накладати вінці на голову молодих - князь, княгиня. Ст. сл. вђньць - лат. соrоna [ЕСУМ, І, 156].

В'інчаґйуц':а - таїнство шлюбу відбувалося в нас з давнього часу, і на голову молодих в церкві накладали вінці, ніби князівські корони. Тому саме Таїнство назване “Вінчання”, звідси й слово “вінчатися”, цебто накладати вінці на голову молодих - князь, княгиня. Ст. сл. вђньць - лат. соrоna [ЕСУМ, І, 156].

3.2.2.2 Громадянський шлюбний обряд

Найменування роґсп'іс' походить від дієслова писати, ст. сл. пьсати. В інших мовах лат. pingere, інд. pimњati, староперське nipista [ЕСУМ, ІV, 48]. Мотивація назви пояснюється тим, що молодята закріплюють шлюб своїми підписами на папері.

3.2.2.4 Обід у молодої чи молодого після вінчання

Лексема гостеґна походить від ст. сл. гость. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: лат. hostis - чужак , купець, гість; гр. - гість - це xenos - чужак [ЕСУМ, І, 289].

3.2.2.5 Весільний поїзд молодого

Найменування бойеґре походить від боярин, - на - в давнину особа належала до вищого стану. Ст. сл. бояринь, слово всеслов. Академік Ф. Корш досить переконливо виводить це слово з тюрк. бояр - вельможа: бай - багатий, знатний. А “ бояринь ” зближує з биль чи биля - знатний. Також можна виводити з тюркменської. Звідси й рос. Бамришня - можна також зробити таке припущення, що “боярин” - ст. сл. - боляринъ - походить від ст. сл. болий - більший [ЕСУМ, І, 171-172].

Автоґбус, - са - самоход. Можна припустити, що слово пішло з гр. autуs сам і суфіксальне bus. Прийшло через нім. autobus [ЕСУМ, І, 30].

Найменування сватеґ походить зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське. “Сват” виводиться зі *swo - свій, близька людина, родич [ЕСУМ, ІV; 229]. Назва мотивується тим, що це гості від молодого, який сватався до молодої [ЕСУМ, ІV, 187].

Найменування свах'еґ походить зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське. “Сват” виводиться зі *swo - свій, близька людина, родич [ЕСУМ, ІV, 229].

3.2.2.6 Обряд обсипання весільного поїзда молодого

Назва обряду благослов'іґн':а, можливо, походить від ст. сл. благословеніє - говорити добре слово, д. євр. brch - говорити добре; barach - поблагословити, berecha - благословення. “Благословити” = благо словити (говорити гр. eulogein, лат. benedicere, бажати добра) [ЕСУМ, І, 148].

3.2.2.8 Обряд благословення молодих

Назва обряду благослов'іґн':а, можливо, походить, від ст. сл. благословеніє - говорити добре слово, д. євр. brch - говорити добре; barach - поблагословити, berecha - благословення. “Благословити” = благо словити (говорити гр. eulogein, лат. benedicere, бажати добра) [ЕСУМ, І, 148].

За словами респондента `бат'к'еґ благословл'аґйут' / желаґйут' добраґ ' - (2).

3.2.2.11 Обряд обдаровування молодих

Назва переп'іґй - всеслов'янське індоєвропейське слово. Ст. сл. пити, питиє, оупиватися, поитию. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: гр. pino і лат. віво - п'ю [ЕСУМ, ІV, 50]. Мотивація полягає в тому, що під час обдаровування молодих випивали чарку, даруючи при цьому що-небудь молодому чи молодій на щастя [НТСУМ, ЙЙ, 588].

3.2.2.12 Обряд, коли молода ходить з фартухом і збирає дари

В'ітамйіц':а - висловлювати, виражати жестом вітання під час зустрічі, здоровкатися [СУМ, І, 687]. Найменування в'ітамйіц':а, можливо, походить від ст. сл. Вђтати - жити, пробувати [ЕСУМ, І, 234]. Назва мотивується тим, що це звернення з привітом, поздоровленням [ЕСУМ, 1, 513].

За свідченнями діалектоносія `на друґг'ій ден' молодаґ в'ітаґйіц':а / до вс'іх / коґжного подхоґдит' / до свуйеґйі р'ідн'іґ / подхоґдит' і в'ітаґйе / вс'іх ц'ілуґйе / і с фартухоґм / і йійіґ кладуґт' гроґше ч'і подаґрк'е' - (11).

3.3 Назви післявесільних етапів обряду

3.3.1 Обряд ранкового ча стування в домі молодої після весілля

Номен п'ірог'ем - післявесільне гостювання [Аркушин, ЙЙ, 58]. Походить від давньоруського “пыро” - «полба, пшениця» під впливом pirь «бенкет» [ЕСУМ, ІV, 373]. Реформатор назву пояснює так, що `на друґг'ій ден' вже пр'іхоґд'ат' дойідаґте йіґжу'.

Сн'іґдан':а - пригощання на другий день після весілля [Аркушин, ЙЙ, 160]. Походить від ст. сл. cъnђctu. Блг. обяд - сніданок і обід, ч.с. snidati - їсти сніданок, лужицьке њniadaи [ЕСУМ, ІV, 285]. Обряд проходив вранці, наступного дня, після весілля.

Лексема гостеґна походить від ст. сл. гость. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: лат. hostis - чужак , купець, гість; гр. - гість - це xenos - чужак [ЕСУМ, І, 289]. Оскільки наступного дня після весілля приходили гості.

3.3.2 Звичай, за яким родичі молодої йшли або їхали на частування до батьків молодого

П'ірог'ем - післявесільне гостювання [Аркушин, ЙЙ, 58]. Походить від старого “пиро”, що визначало й пшеницю. “Пирувати” - це може їсти пироги, хоч його звичайно виводять від пи - пор. пити і суф. - р: пи-р [ЕСУМ, ІV, 47-48].

Сн'іданок від сн'іґдан':а - пригощання на другий день після весілля [Аркушин, ЙЙ, 160]. Походить від ст. сл. cъnђctu. Блг. обяд - сніданок і обід, ч.с. snidati - їсти сніданок, лужицьке њniadaи [ЕСУМ, ІV, 285]. Обряд проходив вранці, наступного дня, після весілля.

3.4 Назви учасників весілля

3.4.1 Учасники весільного поїзда молодого

Найменування свах'еґ походить зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське. “Сват” виводиться зі *swo - свій, близька людина, родич [ЕСУМ, ІV, 229]. Назва мотивується тим, що це гості від молодого, який сватався до молодої [ЕСУМ, ІV, 187].

3.4.2 Людина, яка сватає наречену женихові

Найменування сваха виводиться зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське. Мотивація назви полягає в тому, що це людина, яка сватає молодят [ЕСУМ, ІV, 187].

Лексема сваґтал'ник походить від ст. сл. сватъ. Звідси: ст. сл. сватовство, укр. сватати, висватати [ЕСУМ, ІV, 229].

Найменування сват походить зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське. “Сват” виводиться зі *swo - свій, близька людина, родич [ЕСУМ, ІV, 229]. Мотивація назви полягає в тому, що це людина, яка сватає молодят [ЕСУМ, ІV, 187].

3.4.3 Сваха молодого

Найменування сваха виводиться зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське [ЕСУМ, ІV, 229]. Мотивація назви полягає в тому, що це людина, яка сватає молодят [ЕСУМ, ІV, 187].

3.4.4 Жінки, які виготовляють весільне деревце

Лексема господамрк'е може походити від ст. сл. господарь, з сер. перс. gospandor - хазяїн, володар. Слово всеслов'янське [ЕСУМ, І, 295-296]. Мотивація полягає в тому, що ці жінки господарюють у день весілля.

Пов'ітумх'е - огортаний, покритий, обплетений; основа вити. Праслово, п. powiaи - повити дитину, nawiaи - повити нитки, ц. сл. вити, лит. wyti, wytuwai - клубок ниток, гр. itys - обвід кола, лат. viere - плести [ЕСУМ, ІV, 72].

Куховамрк'е - ті, хто професійно займаються варенням страв. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: з пол. кucharz, а це з чес. кuchaш, що походить із старонім. kuchina - з лат. coquina - місце, де варять страви [ЕСУМ, ІІ, 324].

Найменування свах'еґ походить зі ст. сл. свать, батько молодого чи молодої - слово всеслов'янське. “Сват” виводиться зі *swo - свій, близька людина, родич [ЕСУМ, ІV, 229]. Назва мотивується тим, що це гості від молодого, який сватається до молодої [ЕСУМ, ІV, 187].

3.4.5 Жінки, які готують весільні страви

Куховамрк'е - ті, хто професійно займаються варенням страв. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: з пол. Кucharz, а це з чес. кuchaш, що походить із старонім. kuchina - з лат. coquina - місце, де варять страви [ЕСУМ, ІІ, 324].

Кухаґрк'е- ті, хто професійно займаються варенням страв. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: з пол. Кucharz, а це з чес. кuchaш, що походить із старонім. kuchina - з лат. coquina - місце, де варять страви [ЕСУМ, ІІ, 324].

Назва повар'іґ може виводитися зі ст. сл. “поварь” [ЕСУМ, ІІ, 325]. Назва мотивується тим, що це люди, які професійно займаються варенням страв.

3.4.7 Боярин молодого під час вінчання у церкві

Друмжшко можливо походить від ст. сл. другЪ - товариш, слуга - слово всеслов'янське. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: індоєвр. корінь * dhreu: кріпкий, вірний, товариш; лит. draugas - близький [ЕСУМ, І, 358].

3.4.8 Керівник весілля від молодої

Д'амт'ко, дямдьо; в З. У. дзямдзьо з п. driadrio - вуй, старий. [ЕСУМ, І, 376].

Найменування брат - слово індоєвр. Знаходимо вживання номена і в інших мовах: лат. brater, нім. вruder, ст. сл. bratь, bratrь; звідси: братство [ЕСУМ, І, 173].

Татуґс' [тамто] - батько, зустр. в різн. слов. і неслов. народів, в рос. м. в діалектах, рум. taмta, лат. tetis, латв. teta, алб. tati [ЕСУМ, ІV, 349].

Баґт'ко - сл. всесл. Виводять “батько” із * bratrь, що визначило спочатку старший брат чи брат взагалі, ба заміняв батька. У слові “брат” випало р. пор. чес. “батя” - старший брат [ЕСУМ, І, 124].

3.4.9 Весільні музиканти

Назву музиґка можна виводити з пол. сл. “muzyka”, яке поляки запозичили або в німців (“musik” ) або може у французів (musiq ub). Обидва ці західноєвр. слова походять з лат. “musica”, тобто музична техніка [ЕСУМ, ІІІ, 142].

Висновки до розділу

1. Проведений аналіз показує, що мотиваційні зв'язки проступають у значній кількості назв. У найменуваннях досліджуваної весільної лексики ступінь мотивованих номенів низький - 20,6% від усіх зафіксованих найменувань, а немотивованих, у яких не спостерігається семантичних зв'язків на рівні коренів і цілісної структури з іншими лексемами - 79,4%.

2. Особливістю мотивації є те, що частина мотивованих назв є прямомотивованими, а частина - опосередкованомотивованими. Незначна кількість мотивованих найменувань є такими, які дозволяють потрактувати їх по-різному.

3. Проблема мотивованості номенів - дуже складне й суперечливе питання, оскільки в основі виділення мотиваційних ознак часто лежить суб'єктивне сприйняття тієї чи тієї реалії, адже результати пізнання навколишньої дійсності, закріплені в різних мовних формах, залежать від індивідуального бачення об'єктів реального світу, а на основі цього вже йде вибір різних ознак в якості основи номінації.

4. Із погляду способів словотворення, найменування обрядів весільної лексики Любешівського району характеризуються деякою різноманітністю. Найбільшу групу становлять прості назви, утворені суфіксально-префіксальним способом:

за-+-ін-н-а (запромш'інн':а ), за-+-ен-н-а (зак'іґнчен':а), за-+-ин-е (зарумчиіне), з-+-ц-е (запор'іґзсце ), за-+-к-е (зам'іґнк'е), до-+-ін-е (домоґв'іне) та ін.

Значно меншою активністю в утворенні простих слів відзначається суфіксальний спосіб.

Фіксуємо суфікси: -ан-н- (сн'імд-ан':-а ), -ен- (гост-еґн-а ), -к- (в'ічор-к'-е).

Зафіксовано назви, утворені префіксальним сопособом: -піре- (п'ірезоў), -пірі- (п'ір'іп'імй), -до- (договомр), ) та ін. .

Присутнє також найменування, утворене за допомогою основоскладання: благо+словити (благословен':а).

5. Для назв весільного обряду в говірках Любешівського району Волинської області виділяються три найхарактерніші мотиви номінації: 1) дія › обряд; 2) предмет › обряд; 3) весільний чин › обряд.

ВИСНОВКИ

1. Весільна лексика деяких говірок Любешівського району утворює складну систему, яка об'днує назви весільних обрядів, назв учасників обрядів. У межах окремих підгруп визначено позиції, зумовлені віднесеністю реалій до сторони молодого/молодої.

2. Десигнати відрізняються тим, що можуть бути репрезентовані від 2 (напр.: `Боярин молодого під час вінчання у церкві' - друмжшко, сват) (див. карта № 13) до 12 (напр.: `Керівник весілля від молодої' - д'амдт'ко, старш'ій друмжшко, друмжшко, стаґрш'ій короваґйч'ік, брат, стаґрш'ій з'ат', стаґрш'ій син, татуґс', стаґрш'ій сват, хришчеґний баґт'ко, сват, баґт'ко (див. карта № 6).

3. Всі поняття семантичного простору ”весілля” виявилися в досліджуваних говірках лексично реалізованими. Переважна більшість весільних номенів - монолексеми: [автобус, баґт'ко, бойаре, благхословен':а, буд'іґн:а, вд'іваґйут', в'ідв'іґдине, в'ідкаґзс, в'ікупл'ан':а, в'інчамн':а, в'інчаґйуц':а, в'ікупл'амйут', в'ічорк'е, гарбузс, гармон'імсте, господамрк'е, господиґн'і, гостеґна, готоґв'іц':а, дарувамн':а, друмжшко, д'амт'ко, договореґтис'а, домоґвлен'іс'т', естрамда, зак'іґнчен':а, зам'іґнк'е, запрош'ін':а, запрошуйутм, заручине, запорожшц'і, зач'інан':а, зустр'ічаґйе, коґнч'ілос', коровай, короваґйнице, куховарк'е, малч'іґшн'ік, м'ін'ух'е, музиґка, музиканте, обдаровуван':а, од'агаґн':а, обпсипан':а, перезовл'аґни, п'іреп'іте, п'ірезоў, п'ір'іп'іван':е, п'ір'іп'ій, п'ірог'ем, п'ір'іп'івамйут', п'ітамйіц':а, повар'іґ, пов'ітумх'е, помеґрлих, пос'іл'шч'іна, почамток, поч'інан':а, похм'іґл':а, прошчаґйіц':а, путкуруваґйнице, рад'імйе, роспесуван':а, роґсп'іс', роспеґсуватис'а, сватан':а, свате, сваґтайуц':а, сваґтал'ник, сваха, свах'е, сн'ідан':е, сн'ідаґнок , спомагаґйут', татуґс', торгхуйут', т'ошча, фартуґх, хоз'айк'е, ш'ішк'ем]. Менше словосполучень - [буґдимо п'ір'іп'івамте, благослов'іґн':а молодиґх, вбираґн':а вес'іґл'ного короваґйу, вб'ірате молоду, виґнести столаґ, в'ідв'іґдине помеґрлих бат'к'іґв, в'ідмоґва з гарбузоґм, в'іп'ікан':а п'ірог'іў, в'іс'іґл'не плаґт':а, в сватеґ йдеґмо, в'ітаґн':а з р'іґдними, гарбузса получайе, дарат' подарк'е, даруйут' подарк'е, д'іл'ат' коровай, гарбузсам дайе, гарбузса получеў, д'іл'імн':а коровамйу, жде сватиґв, заб'ірамте пос'іл'шч'іну, завершін:а в'іс'іґл':а, запроґсини на вес'іґл':а, запроґхуйут' в гоґст'і, запроґш'ін':а гостеґй, зн'імамте хватум, ідумт' будемте, ідумт' на кладомв'ішче, к'інеґц' в'іс'іґл':е, короваґй печуґт', купаґн':а бат'к'іґв, ідумт' на момг'ілке, йдут' до молодеґйі, мемйут' посумду, в'інк'ем накладамйут', в'іс'іл'ний пойізт, к'інеґц' в'іс'іґл':а, над'іван':а хустк'е, на п'ірог'еґ пойіґхале, нач'інаґйіц':а в'іс'іґл':е, од'іван':а молодойі, уд'іваґйім плат, обпсипан':а бат'камме, обпсипаґн':а молодиґх, обпсипайут' дорогу, обпсипаґйут' зирноґм, оптанц'оґвуйут' д'іґвч'іну, п'іґдимо обпс'іґйімо молодиґх, п'іч колупайе, п'ічуґт' хл'ібеґну, подарк'е готуйе, под'ілете коровай, поздоровл'аґйут' зирноґм, пойіґдут' на моґг'ілк'е, прибираґйім г'іґлку на короваґй, прихоґдили сватиґ, пр'іб'ірайут' молоду, пр'ікрашан':а диривц'ам, пр'іхоґдат' з хл'ібеґнойу сватеґ, прошчал'ний веч'ір, прошчан':а до коровайу, прошчаґйіц':а с д'івоґцтвом, розсб'ірайут' молоду, розск'ідайут' фату, розспл'ітайут' косу, с'адаґйе дай сидеґт', сваґтан':а пройшлоґ, свах'еґ вб'іраґйут' короваґй, сидеґт' п'ід груґбою, склиґкан':а на в'іс'іґл':а, стеґдно д'іґвчіне, старша сваха, старшій з'ат', стаґрш'ій короваґйч'ік, стаґрш'ій син, торгх нґів'емсте, уб'ірайут' коровай, ховаґйіц':а покаґ йііїґ знаґйдут', ходит' с фартухом, хришчеґний баґт'ко].

4. Варіативність номінацій - називання десигната різними лексемами - зумовлена кількома чинниками: реалізацією різних мотиваційних ознак при номінаціях; впливами інших мов; внутрішньоговірковими трансформаціями номінації.

5. Більшість весільних номенів зберігають прозорі мотиваційні зв'зки.

6. Весільна лексика виявляє формальну варіативність: звукову [ договор - договір, ідут' на кладов'ішче - ідут' на кладб'ішче, в'інчан':а - в'інчан':е, розспесуван':а - розсписуван':а, запорожшце - запор'іжшц'і, естрада - істрада, господиґн'і - господеґн'і, п'ір'іп'імй - п'ереп'імй], акцентуаційну - [догов'ір - догов'ір, в'інчан':е - в'інчан':е].

7. Основними способами і прийомами номінації весільних обрядів у досліджуваних говірках є словотвірна деривація (доґгов'ір, договореґтис'а; веґкуп, в'ікупл'амйут'; торгх нґів'емсте, торгхумйут'; домоґв'іне, домоґвлен'іст'; запромш'ін':а, запроґшуйут', запроґсини на вес'іґл':а; почаґток, почина?нЧ:а, зач'інанЧ:а, нач'інаґйіц':а в'іс'іґл':е; дамрат' подамрк'і, обдаромвуван':а, дарувамн':а подамрку, дарувамн':а), основоскладання з афіксацією (благословеґн':а); аналітичне найменування (д'іл'імн':а короваґйу, запроґхуйут' в гоґст'і, на п'ірог'еґ пойіґхале, в'ітаґн':а з р'іґдними, св'ікруха зав'івайе хустку, благословл'аґйут' хл'іґбом, заб'ірамте пос'іл'шч'іну, в'іс'іґл'не плаґт':а, нач'інаґйіц':а в'іс'іґл':е, ідут на клаґдб'ішче ), (значна кількість складених, як і простих, номенів постала шляхом розширення номінативного поля-переходу з інших тематичних груп лексики: сн'ідан':а, прибираґн':е коровайеґ, од'агаґн':а, роспл'ітайут' косум, запроґхуйут' в гоґст'і).

8. За формою вторинні номени поділяються на прості (коґнч'ілос', п'ір'ізоґў, в'ітамйіц':а, пос'іл'шч'іна, бойеґре, автоґбус, зач'інанЧ:а, сватиґ, переп'іґй, договомр, домоґв'іне) й складні (меґйут' посуду, хомдит' зс фартухомм, благословл'аґйут' хл'іґбом, поґсл'е в'іґнчан':е, буґдимо п'ір'іп'івамте, у роґсп'іс' ідуґт'); більшість із них засвідчують метафоризацію словосполучень.

9. Деякі обряди не мають спеціальних назв; у цих випадкакх їх зміст актуалізовано шляхом пропозитивної номінації (вонеґ дагаваґруйуц':а д'івч'еґтка ой да те ш буґдиш ни наґша поцелуґйуц':а шче й заплаґчут' подруґшк'е с падруґшкаме, почаґток в'іс'іґл':а молодеґй зб'іраґйе свуйуґ родеґну пр'іхоґдиле сватеґ до молодеґйі, плаґт':а в'іс'іґл'не / пр'ічоґска / вс'о фатаґ, хоґд'ат' опсипаґйут' зирноґм / канф'еґтаме на траґнспорт).

10. Переважна більшість елементів цієї ТГЛ належить до активно вживаного шару напр.: п'ірог'ем, короваґй, запромш'ін':а, пр'ікрашате коровай, свах'еґ, в'інчан':а, роґсп'іс', п'ірезоў, благословеґн':а, пос'іл'шч'іна, д'імл'ат' коровай, сваха та ін.)

11. Архаїчна лексика переважає у мовленні представників старшого покоління (напр: м'ін'у'х'е, ш'ішк'е, зам'іґнк'е, в'ічорк'ем, бойеґре, спомагаґйут', гостеґна, запроґхуйут' в гоґст'і та ін.), інновації - молодшого (напр.: зак'іґнчен':а, сн'ідаґнок, обдаромвуван':а, вбираґн':а молодоґйі, прошчал'ний веч'ір, запроґсини на вес'іґл':а, домоґвлен'іст' та ін.).

12. Вдалося простежити запозичення з латинської (напр.: гостеґна, музиґка ), литовської (напр.: запромш'інн':а), чеської (напр.: торгхумйутґ, баґт'ко), індійської (напр.: рад'ійе, роґсп'іс'), перської (напр.: гарбумзс), грецької (напр.: переп'іґй, автоґбус).

13. Із погляду способів словотворення найменування обрядів весільної лексики Любешівського району характеризуються деякою різноманітністю. Найбільшу групу становлять прості назви, утворені суфіксально-префіксальним способом:

Значно меншою активністю в утворенні простих слів відзначається суфіксальний спосіб.

Фіксуємо суфікси: -ан-н- (сн'імд-ан':-а ), -ен- (гост-еґн-а ), -к- (в'ічор-к'-е).

Присутнє також найменування, утворене за допомогою основоскладання: благо+словити (благословен':а).

14. Географія назв предметів побуту демонструє їх різну просторову поведінку. Частина номенів покриває переважну більшість говірок (напр.: в'інчан':а, друмжш ко, сваха, свах'е та ін.); частина дозволяє виділяти діалектні зони (напр.: друмжш ко (див. карта № 13), сваха (див. карта № 7), сватеґ (див. карта № 4) та ін.), а частина є вкрапленнями в різних мікрозонах (напр.: сн'ідан':а (див. карта № 5), бойаре ( карта № 11) та ін.).

15. Для назв весільного обряду в говірках Любешівського району Волинської області виділяються три найхарактерніші мотиви номінації: 1) дія › обряд; 2) предмет › обряд; 3) весільний чин › обряд.

Список використаних джерел:

1. АУМ - Атлас української мови: В ЙЙЙ т.-Т. Й. Полісся, Наддніпрянщина і суміжні землі / Ред. кол . І.Г. Матвія, Я.В. Закревська та ін. -К.: Наукова думка, 1984.-498с.

2. Аркушин - Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок: У 2-х т. - Луцьк: Вежа, 2000.

3. Грінченко - Грінченко Б.Д. Словарь української мови - Т. Й-Йv. К.,1996.

4. Даль - Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. - М., 1999. - Т. 1-4.

5. ЕСУМ - Етимологічний словник української мови / За ред. О.С. Мельничука. В 7 т. - К., 1982 - 2006. - Т.1-5.

6. Корзонюк - Корзонюк М.М. Матеріали до словника західно поліських говірок // Українська діалектна лексика.-К.: Наукова думка,1987.-с.262-267.

7. Ожегов - Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под. ред. Н.Ю. Шведовой. - 23-е изд., испр. - М.: Рус. яз., 1990. - 917 с.

8. НТСУМ - Новий тлумачний словник украънськоъ мови-К.,2001.-Т.Й-Йv .

9. Преобр. - Преображенский А.Г. Этимологический словарь русского языка. - М., 1958.

10. СУМ - Словник української мови: В 11т. / Под. ред. Білодіда та ін.-К.,1972.

11. Фасмер - Этимологический словарь русского языка: Пер. с нем. / За ред. М. Фасмера. В 4 т. - М.: Прогресс, 1986 - 1987. - Т. 1-4.

12. Шанский ЭСРЯ - Этимологический словарь русского языка / Под. ред. Н.М. Шанского. Т.1, вып. 1-5 (А - Ж). - М.,1963 - 1973. Т.2, вип. 6-7 (З - И). - М., 1975 - 1980.

Список використаної літератури

1. Аркушин Г.Л. Атлас мисливської лексики Західного Полісся / Г.Л. Аркушин. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - 410 с.

2. Аркушин Г.Л. Діалектне членування Західного Полісся // Jітвjежа (поліська) штудіjно-прахтыцька конфырэнция: Тэзы проказэj. - Пынськ, 1990. - С. 63-65.

3. Аркушин Г.Л. Силенська гуторка / Г.Л. Аркушин. - Мельбурн: Спадщина, 1994. - 190 с.

4. Аркушин Г.Л. Словник семантичних діалектизмів Західного Полісся / Г.Л. Аркушин // Поліська дома: Фольклорно-діалектологічний збірник. - Випуск І. - Луцьк, 1991. - С. 113-185.

5. Атлас української мови: У трьох томах. - Т.2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. Ін-т суп. наук / Д.Г. Бандрівський та ін. Ред. тому Я.В. Закревська. - К.: Наук. думка, 1988. - 520с.

6. Бабий Ф.Й. Бытовая лексика говоров среднего бассейна Горыни (названия одежды, обуви и головных уборов): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02. / Ф.Й. Бабій. - Ужгород, 1985. - 24 с.

7. Бабій Ф.Й. Деякі ізофони говірок середнього басейну Горині / Ф.Й. Бабій // Проблеми української діалектології на сучасному етапі / Ф.Й. Бабій. - Житомир, 1990. - С. 32-33.

8. Бабій Ф.Й. Еволюція сільськогосподарської термінології в говірках горянського Полісся / Ф.Й. Бабій // Науково-техничний прогрес и мова / Ф.Й. Бабій. - Житомир, 1976. - С. 10-11.

9. Бабій Ф.Й. Лексичні карти : Атлас Волинської області / Ф.Й. Бабій. - М., 1991. - С. 42.

10. Бабій Ф.Й. Назви головних уборів у говірках ровенського Полісся / Ф.Й. Бабій // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі / Ф.Й. Бабій. - Житомир, 1983. - С. 176-178.

11. Бевзенко С. П. Волинсько-подільська група говорів / С.П. Бевзенко // Українська діалектологія / С.П. Бевзенко. - К. : Наук. Думка, 1980. - С. 213-218.

12. Безруков В.И. Номинация - единично-индивидуальный акт закрепления предмета в сознании / В.И. Безруков // Вопросы языкознания и сибирской диалектологии / В.И. Безруков. - Выпуск 7. - Томск, 1977. - С. 26-31.

13. Бігусяк М.В. Лексика традиційних сімейних обрядів у гуцульському говорі / М.В. Бігусяк // Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника: Автореф. дис. канд. філол. наук : ІваноФранківськ .

14. Блинова О.И. Лексическая мотивированность и некоторые проблемы региональной лексикологии / О.И. Блинова // Вопросы изучения лексики русских народных говоров. Диалектная лексика. 1971. / О.И. Блинова. - Л. : Наука, 1972. - С. 92-104.

15. Блинова О.И. Мотивационные отношения слов диалекта / О.И. Блинова // Проблемы грамматики, словообразования и лексики сибирских говоров / О.И. Блинова. - Красноярск : Изд-во Красноярского гос. пед. ин-та, 1978. - С. 91-98.

16. Блинова О.И. О мотивационном словаре диалекта / О.И. Блинова // Вопросы лексикологии / О.И. Блинова. - Новосибирск : Наука, 1977. - С. 96-97.

17. Блинова О. И. Явление мотивации слов: лексикологический аспект / О.И. Блинова. - Томск : Изд-во Том. ун-та, 1984. - 191с.

18. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні / В.К. Борисенко. - К., 1988.

19. Борисенко В.К. Традиції і життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-обрядової культури українців: Навч. посіб. для студ. вищих навч. Закладів / В.К. Борисенко. - К., 2000. - 191с.

20. Богдан С. К. Назви дітей у західно-поліських говірках / С. К. Богдан // Полісся: мова, культура, історія. - К., 1996. - С.134-139.

21. Вовк О.А. Типи і засоби номінації в українській мові / О.А. Вовк // Мовознавство: Доповіді і повідомлення. - Другий Міжнародний конгрес україністів, Львів, 22-28 серпня 1993 р. - Львів, 1993. - С. 46-49.

22. Волинь філологічна: текст і контекст // Західнополіський діалект у загальноукраїнському та всеслов'янському контекстах. - Вип. 4. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 428с.

23. Вопросы теории лингвистической географии / Под ред. Р.И. Аванесова. - М. : Наука, 1962. - 252 с.

24. Ганцов В. Діалектологічна класифікація українських говорів / В. Ганцов. - К., 1923. - 67с. + карта.

25. Глуховцева К.Д. Лексика народного побуту українських східнослобожанських говірок: дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / К. Д. Глуховцева. - К., 1992. - 427с.

26. Говори української мови. (Збірник текстів). - К.: Наук. думка, 1977. - 590 с.

27. Голев Н.Д. О соотношении семантических и мотивировочных признаков / Н. Д. Голев // Вопр. Языкознания и сибирской диалектологии. Вып. 7. - Томск, 1977. - С. 21-26.

28. Горбач О.К. Західньо-поліські говірки в діялектологічнім атласі Білоруси / О.К. Горбач // Сучасність. - 1964. - № 7. - С. 107-109.

29. Гримашевич Г.І. Матеріали до словника поліських говорів (назви одягу) / Г.І. Гримашевич // Велике лядо. - Житомир, 1997. - С. 53-60.

30. Гримашевич Г.І. Назви одягу та взуття у контексті східнослов'янських мов (на матеріалі драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”) / Г.І. Гримашевич // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2001. - № 7. - С. 28-32.

31. Гримашевич Г.І. Назви постолів у поліських говорах / Г.І. Гримашевич // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - Вип. 6. - Житомир, 2001. - С. 189-196.

32. Гримашевич Г.І. Поліські назви плечового безрукавного одягу / Г.І. Гримашевич // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2001. - № 8. - С. 144-147.

33. Гримашевич Г.І. Словник назв одягу та взуття середньополіських і суміжних говірок / Г.І. Гримашевич. - Житомир, 2002. - 184с.

34. Гримашевич Г.І. Словничок поліських назв одягу (назви спідниць) / Г.І. Гримашевич // Назви одягу та взуття правобережного Полісся. - Житомир, 1999. - С. 158 - 176.

35. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики / П.Ю. Гриценко. - К. : Наук. думка, 1990. - 272 с.

36. Гриценко П.Ю. Дослідження лексики українських говорів / П.Ю. Гриценко // Мовознавство. - 1984. - № 5. - С. 22-30.

37. Гриценко П.Ю. Лексична система говорів і картографування / П.Ю. Гриценко // Українська діалектна лексика / П.Ю. Гриценко. - К. : Наук. думка, 1987. - С.10-20.

38. Гриценко П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики / П.Ю. Гриценко. - К. : Наук. думка, 1984. - 228с.

39. Гриценко П.Ю. Над лексичною картою... / П.Ю. Гриценко // Polszczyzna Mazowsza I Podlasia. Badanie dzieozictwa kulturowego. - Јomїa, 2000. - S. 33-42.

40. Груцо О.П. Про лексичні особливості поліських говірок (на матеріалах “Дыялакталагичнага атласса беларускай мовы” ) / О.П. Груцо // Праці 12 Республіканської діалектологічної наради. - К. : Наук. думка, 1971.

41. Данилюк О.К. Географічна термінологія Волині: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. / О.К. Данилюк. - К., 2000. - 18 с.

42. Данилюк О.К. Словник народних географічних термінів Волині / О.К. Данилюк. - Луцьк : Надстир'я, 1997. - 103 с.

43. Дейниченко Н.П. Зоологическая лексика в восточнополесском говоре украинского язика: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. / Н.П. Дейниченко. - К., 1985. - 22 с.

44. Дзендзелівський Й.О. Назви сільськогосподарських культур у говораз Закарпаття / Й.О. Дзендзелівський // Studia Slavika. Budapest,1960 - Т.vЙ. - Fax.1-4.-S.113-143.

45. Дзендзелівський Й.О. Про регіональні діалектологічні атласи української мови / Й.О. Дзендзелівський // Праці Х Республіканської діалектологічної наради. - К. : Вид-во АН УРСР, 1961. - С. 17-26.

46. Дзендзелівський Й.О. Українсько-західнослов'янські лексичні паралелі / Й.О. Дзендзелівський. - К. : Наук. думка, 1969.

47. Дроботенко В. Ареальне варіювання лексики родильного обряду на Донеччині / В. Дроботенко // Лінгвістичні студії. - Вип.6. - Донецьк : Дон. ДУ, 2000. - С. 255-265.

48. Євтушок О.М. Атлас будівельної лексики Західного Полісся / О.М. Євтушок. - Рівне, 1993. - 133 с.

49. Євтушок О.М. Народна будівельна лексика Західного Полісся / О.М. Євтушок. - Рівне, 1990. - 145 с.

50. Жилко Ф.Т. Деякі питання лінгвогеографічного аспекту в українській діалектології / Ф.Т. Жилко // Праці Х Республіканської діалектологічної наради. - К. : Вид-во АН УРСР, 1961. - С. 3-16.

51. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови / Ф.Т. Жилко. - К. : Рад. шк., 1966. - 307с.

52. Жулинський М.В. У цьому світі ми єдині / М.В. Жулинський // Українське народознавство: Навч. Посібник / За ред.. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. - Львів : Фенікс, 1994. - 608 с.

53. Закревская Я.В. Лингвогеографический аспект в изучении отраслевой лексики / Я.В. Закревская // Общеславянский лингвистический атлас. - М. : Наука, 1969. - С. 149-158.

54. Здоровега Н.І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні / Н.І. Здоровега. - К. : Наукова думка. - 159с.

55. Із досліджень українських західнополіських говірок: бібліографічний опис / Вол. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк : РВВ “Вежа”, 2007. - 56с.

56. Клепікова Г.П. Про вивчення скотарської термінології в підкарпатських говорах / Г.П. Клепікова // (Праці ХЙЙ республ. діал. Наради.-К.,1971. - С. 310-388.

57. Клімчук Ф.Д. Гаворкі Заходняга Палесся (Фанетычны нарыс) / Ф.Д. Клімчук. - Мінск : Навука і тэхніка, 1983. - 127 с.

58. Козачук Г.О. Вокалізм надбузько-поліських говірок / Г.О. Козачук // Проблеми сучасної ареалогії / Г.О. Козачук. - К. : Наук. думка, 1994. - С. 260-264.

59. Козачук Г.О. Лінгвогеографічне дослідження діалектної лексики / Г.О. Козачук // Полісся: мова, культура, історія: Матеріали міжнародної конференції. - К. : 1996. - С. 88-93.

60. Козачук Г.О. Назви хатніх меблів у західнополіських говірках / Г.О. Козачук // Проблеми української діалектології на сучасному етапі. - Житомир, 1990. - С. 196-197.

61. Кондратович О.П. Коса ж моя шовковая. Дівоча коса в побуті, звичаях та обрядах поліщуків / О.П. Кондротович. - Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006. - 98с.

62. Корзонюк М.М. Матеріали до словника західнополіських говірок / М.М. Корзонюк // Українська діалектна лексика. - К. Наук. думка, 1987. - С. 62-267.

63. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу / О.М. Кравець. - К.,1966.

64. Куриленко В.М. Лексика тваринництва поліських говорів / В.М. Куриленко. - Суми, 1991. - 124 с.

65. Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала / К.А. Левковская. - М., 1962. - 296 с.

66. Лєснова В.В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українсь-ких говірках: Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. / В.В. Лєснова. - Запоріжжя, 1999. - 21с.

67. Лисенко П.С. Словник поліських говорів / П.С. Лисенко. - К. : Наук. думка, 1974. - 260с.

68. Луначарський А.В. Історії західноєвропейської літератури, ч. Й і ЙЙ. / А.В. Луначарський. - К., 1996, С.34.

69. Магрицька І. Словник весільної лексики українських східнослобожанських говірок / І. Магрицька. - Луганськ : “Знання”, 2003. -172 с.

70. Матвіяс І. Г. Волинський говір / І.Г. Матвіяс // Українська мова і її говори. - К. : Наук. думка, 1990. - С. 60-67.

71. Моисеев А. И. Мотивированность слов / А.И. Моисеев // УЗЛГУ: Серия филол. Наук. - Вып. 68. Исследование по грамматике русская язика, 4, - 1963. - №322. - С. 121-136.

72. Мотивационный диалектный словарь: говоры Среднего Приобья / Под. ред. О.И. Блиновой: В 2-х т. - Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1983.

73. Назарова Т.В. Аспекти вивчення мови в просторовій проекції / Т.В. Назарова // Мовознавство. - 1974. - № 5. - С. 3-16.

74. Нарский И.С. Проблема значения «значения» в теории познания / И.С. Нарский // Проблема знака и значения. - М.: МГУ, 1969. - С. 5-55.

75. Никончук М.В. Ендемічна лексика Житомирщини (Методичні рекомендації для вчителів) / М.В. Никончук, О.М. Никончук. - Житомир : МДПІ, 1989. - 271 с.

76. Никончук М.В. Поліська лексика народної медицини та лікувальної магії / М.В. Никончук, О.М. Никончук В.М. Мойсієнко. - Житомир : Полісся, 2001. - 147 с.

77. Никончук М.В. Сільськогосподарська лексика Правобереженого Полісся / М.В. Никончук. - К. : Наукова думка, 1985. - 312 с.

78. Омельковець Р.С. Атлас західнополіських назв лікарських рослин / Р. С. Омельковець. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. Держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. - 132 с.

79. Омельковець Р.С. Номінація лікарських рослин в українському західнополіському говорі: монографія / Р. С. Омельковець. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. Держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. - 300 с.

80. Павел В.К. Лексическая номинация / В.К. Павел. - Кишинев : Штиинца, 1983. - 231 с.

81. Перетятько М.Л. До характеристики південноволинських говорів (Синтаксис простого речення) / М.Л. Перетятько // Наукові записки Дрогобицького педагогічного інституту. - Вип. IV. - Дрогобич, 1957. - С. 227-248.

82. Полесский этнолингвистический сборник. - М. : Наука, 1983. - 288 с.

83. Полесье : Лингвистика. Археология. Топонимика. - М., 1968. - 302 с.

84. Пономар Л.Г. Назви одягу Західного Полісся / Л. Г. Пономар. - К., 1997. - 182 с.

85. Пура Я.О. Словник говірок Ровенщини / Я.О. Пура // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі. - Житомир, 1983. - С. 271-272.

86. Ревзін І.І. Займенник-артикль у говірці села Олтуша Брестської області / І.І. Ревзін // Українська діалектна морфологія. - К. : Наук. думка, 1969. - С. 62-71.

87. Сабадош И.В. Названия для тысечелесников обыкновенны в говорах украинского языка / И.В. Сабадош // Совещание по общесловянскому лингвестическому атласу: Тезисы докл. - М.,1975. - С. 241-243.

88. Словник мікротопонімів і мікрогідронімів північно-західної України та суміжних земель. В 2 т. / Упоряд. Г.Л. Аркушин. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.

89. Советские традицыи, праздники, обряды: слов-справ. // Б. В. Попова. - К., 1988.

90. Структура українських говорів. - К. : Наук. думка, 1982. - 200с.

91. Сухобрус Г.С. Весільна обрядова поезія / Г.С. Сухобрус // Українська народна поетична творчість. - К., 1965.

92. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : Зб. пам'яті Кирила Гомаса. - Вип. 6. - Ужгород, 2002.

93. Толстой Н.И. О лингвистическом изучении Полесья / Н.И. Толстой // Полесье. - М. : 1968. - С. 27-35.

94. Торопцев И.С. Лексическая мотивированность (На метериале современного руського літературного язика ) / И.С. Торопцев // Уч. зап. Орлов. пед. ин-та. - Т. XXII. - Орел, 1964. - С. 3-178.

95. Українська минувшина: Ілюстративний етнографічний довідник / А. П. Пономарев, Л.Ф.Артюх, Т. В. Космічна та ін. - К. : Либідь, 1993. - 256с.

96. Українська мова. Енциклопедія. - К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. - 752с.

97. Українське народознавство: Навч. Посібник / За ред.. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. - Львів : Фенікс, 1994. - 608 с.

98. Українські традиції / Упоряд. та передмова С.В. Ковалевського. - Х. : Фоліо, 2003. - 573с.

99. Українці: народні вірування, повір'я, демонологія. - К., 1991.

100. Уфимцева А.А. Понятие языкового знака / А.А. Уфимцева // Общее языкознание. - М., 1970. - С. 96-140.

101. Фроляк Л.Д. Із народних джерел / Л.Д. Фроляк // Культура слова. - Вип. 31. - К. : Наук. думка, 1986. - С. 71-73.

102. Цимбалістий Б. Родина і душа народу / Б. Цимбалістий // Українська душа: Зб. ст.. К., 1992.

103. Цимбалюк В.І. Світлиця: Народознавство / В.І. Цимбалюк, В.В. Жайворонок. - К., 1992.

104. Шаповал І.М. В пошуках скарбів / І.М. Шаповал. - К., 1983.

105. Шульгач В.П. Словник географічних термінів Західного Полісся / В.П. Шульгач // Ономастика України та етногенез східних слов'ян. - К., 1998. - С. 215-227.

106. Щербіна І.В. Сутність традиційного весільного обряду на Україні / І.В. Щербіна // Культура України : Зб. статей: Вип. 4. / За ред.. проф. М. В. Дяченко, проф. В. М. Шейка. - Харків : ХДАК, 1997.

107. Щербіна І.В. Сучасний стан вивчення та збереження весільної обрядовості на Слобожанщині / І.В. Щербіна // Культура України. - Вип. 6. Мистецтвознавство : Зб. наук. пр. / ХДАК; Відп. ред. О. Г. Стахевич. - Харків, 2000.

???????

Додаток А

Передвесільний обряд

1. Як називається обряд, коли хлопець через довірених осіб одержує сватання дівчини?

2. Як називається обряд, коли приходять представники роду нареченого до батьків дівчини з метою дізнатися про її згоду на шлюб?

3. Як називається обряд виторговування нареченої представниками роду жениха?

4. Що робить дівчина під час сватання?

5. Як називається сватання, під час якого парубок отримав відмову?

6. Що отримує парубок, коли йому дівчина відмовляє при сватанні?

7. Як називається обряд домовленості батьків наречених про майбутнє весілля?

8. Як називається обряд випікання весільного хліба?

9. Як називається обряд запрошення гостей на весілля?

10. Як називається дівич-вечір?

11. Обряд прощання молодого з парубкуванням?

Власне весільний обряд

12. Як називається ритуал ушанування померлих батьків наречених?

13. Як називається обряд прикрашання весільного деревця подругами нареченої?

14. Як називається початок весілля?

15. Як називається церковний шлюбний обряд?

16. Як називається громадянський шлюбний обряд?

17. Як називається обряд одягання молодої?

18. Як називається обід у молодого чи молодої після вінчання?

19. Як називається весільний поїзд молодого?

20. Як називається обряд обсипання весільного поїзда матір'ю молодого?

21. Як називається обряд, коли перегороджують дорогу поїзду молодого з метою отримання частування?

22. Як називається обряд благословення молодих?

23. Як називається обряд знімання з молодої дівочих прикрас?

24. Як називається обряд надівання на молоду жіночого головного убору?

25. Як називається обряд обдарування молодих?

26. Як називається обряд, коли молода ходить із фартухом і збирає дари?

27. Як називаються дії, коли одружується остання дитина в сім'ї?

Післявесільний етап

28. Як називається обряд ранкового частування в домі молодої після весілля?

29. Як називається звичай, за яким родичі молодої йшли або їхали на частування до батьків молодого?

30. Як називається останній день весільного гуляння?

31. Як називається завершення весілля?

Назви учасників весілля

32. Як називають учасників весільного поїзда молодого?

33. Як називають людину, яка сватає наречену женихові?

34. Як називають сваху молодого?

35. Як називають жінок, які виготовляють весільне деревце?

36. Як називають жінок, які готують весільні страви?

37. Як зовуться люди, яких не запросили на весілля?

38. Як називається боярин молодого під час вінчання молодих у церкві?

39. Хто є керівником весілля від молодої?

40. Як називаються весільні музиканти?

Додаток Б

Відомості про інформаторів

1. Бушко Надія Зінов'ївна. Проживає в селі Погулянка Любешівського району Волинської області. Народилася у 1949 році. Є корінною жителькою села Погулянка. Освіта - 8 класів.

2. Жилко Марія Степанівна. Проживає в селі Бережна Воля Любешівського району Волинської області. Народилася у 1943 році. Є корінною жителькою села Бережна Воля. Освіта - 8 класів.

3. Жилко Світлана Андріївна. Проживає в смт. Любешів Волинської області. Народилася у 1953 році. Є корінною жителькою смт. Любешів. Освіта - 8 класів.

4. Клямар Агафія Савівна. Проживає в селі Седлище Любешівського району Волинської області. Народилася у 1934 році. Є корінною жителькою села Седлище. Освіта - 4 класи.

5. Ковальчук Параска Василівна. Проживає в селі Угриничі Любешівського району Волинської області. Народилася у 1923 році. Є корінною жителькою села Угриничі. Освіта - 2 класи.

6. Колесник Надія Захарівна. Проживає в селі Зарудче Любешівського району Волинської області. Народилася у 1950 році. Є корінною жителькою села Зарудчі. Освіта - 8 класів.

7. Кошелюк Маї Дмитрівни. Проживає в селі Вітулі Любешівського району Волинської області. Народилася у 1933 році. Є корінною жителькою села Витуле. Освіта - 4 класи.

8. Лащ Любов Степанівна. Проживає в селі Міжгайці Любешівського району Волинської області. Народилася у 1943 році. Є корінною жителькою села Міжгайці. Освіта - 8 класів.

9. Лащ Параска Оксентіївна. Проживає в селі Лобна Любешівського району Волинської області. Народилася у 1936 році. Є корінною жителькою села Лобна. Освіта - 4 класи.

10. Масюк Лідія Максимівна. Проживає в селі Воля Любешівська Любешівського району Волинської області. Народилася у 1952 році. Є корінною жителькою села Воля Любешівська. Освіта - 10 класів.

11. Масюк Любов Борисівна. Проживає в селі Руда Любешівського району Волинської області. Народилася у 1938 році. Є корінною жителькою села Рудка. Освіта - 8 класів.

12. Михальчук Марія Анатоліївна. Проживає в селі Віл Любешівського району Волинської області. Народилася у 1948 році. Є корінною жителькою села Віл. Освіта - 8 класів.

13. Раковець Олена Матвіївна. Проживає в селі Нові Березичі Любешівського району Волинської області. Народилася у 1944 році. Є корінною жителькою села Нові Березичі. Освіта - 8 класів.

14. Ткачик Олександра Макарівна. Проживає в селі Бірки Любешівського району Волинської області. Народилася у 1934 році. Є корінною жителькою села Бірки. Освіта - 4 класи.

15. Черевко Анастасія Олександрівна. Проживає в селі Судче Любешівського району Волинської області. Народилася у 1930 році. Є корінною жителькою села Судче. Освіта - 4 класи.

16. Швайко Анастасія Петрівна. Проживає в селі Залізниця Любешівського району Волинської області. Народилася у 1929 році. Є корінною жителькою села Залізниця. Освіта - 2 класи.

Додаток В

Список населених пунктів

1 - село Бережна Воля Любешівського району Волинської області.

2 - село Бірки Любешівського району Волинської області.

3 - село Віл Любешівського району Волинської області.

4 - село Витуле Любешівського району Волинської області.

5- село Воля Любешівська Любешівського району Волинської області .

6 - село Залізниця Любешівського району Волинської області.

7 - село Зарудчі Любешівського району Волинської області.

8 - село Лобна Любешівського району Волинської області.

9 - смт. Любешів Волинської області.

10 - село Міжгайці Любешівського району Волинської області.

11 - село Нові Березичі Любешівського району Волинської області.

12 - село Погулянка Любешівського району Волинської області.

13 - село Рудка Любешівського району Волинської області.

14 - село Седлище Любешівського району Волинської області.

15 - село Судче Любешівського району Волинської області.

16 - село Угриничі Любешівського району Волинської області.

Додаток Г

Словник лексем

[автобус] - ?багатомісний автомобіль для перевезення пасажирів'

[бат'киґ] - ?батько і мати стосовно до своїх дітей'

[баґт'ко] - ?чоловік стосовно до своїх дітей'

[благхословен':а] - ?згода, дозвіл, схвалення'

[бойамре] - ?1. Особа, що мала найвищий сан серед службовців. 2. Товариш молодого, який є головним розпорядником на весіллі'

[будете] - ?переривати, припинити чий-небудь сон, примушувати прокинутися'

[брат] - ?1.Кожний із синів стосовно до інших дітей того ж батька або матері. 2. Близька, своя людина'

[вб'ірате] - ?1. Одягати кого-небудь. 2. Прикрашати чим-небудь, надавати гарного вигляду'

[вд'іваґйут'] - ?1. Покривати одягом кого-небудь. 2. Забезпечувати одягом кого-небудь'

[вес'іґл':а] - ?обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм'

[веч'ір] - ?1. Частина доби від кінця дня до початку ночі. 2. Вечірнє зібрання гостей з розвагами, частуванням'

[вип'ікаґйут'] - ?тримаючи певний час у гарячій печі, духовці, виготовляти хліб та інші вироби з тіста'

[виґнести] - ?несучи, забирати кого-, що-небудь звідкись'

[в'ідв'іґдине] - ?прихід або приїзд до кого-небудь з метою провідати, погостювати тощо'

[в'ідмоґва] - ?відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і т. ін.'

[в'ікупл'амн':а] - ?1. За гроші, за певну плату забирати назад що-небудь віддане в заставу. 2. Звільняти, визволяти кого-небудь за гроші, плату'

[в'ікупл'амйут'] - ?1. За гроші, за певну плату забирати назад що-небудь віддане в заставу. 2. Звільняти, визволяти кого-небудь за гроші, плату'

[в'іп'ікан':а] - ? тримаючи певний час у гарячій печі, духовці, виготовляти хліб та інші вироби з тіста'

[в'інк'еґ] - ?квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло, яким звичайно прикрашають голову'

[в'інчан':а] - ?здійснення шлюбного церковного обряду'

[в'ічорк'ем] - ?вечірні зібрання молоді з розвагами та частуванням'

[в'ічорниґц'і] - ?вечірні зібрання молоді з розвагами та частуванням'

[в'ішайутм] -?надавати чому-небудь висячого положення'

[гарбумзс] - ?городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами'

[гармон'імсте] - ?той, хто грає на гармонії'

[г'іґлка] - ?невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини'

[гороґд'ат'] - ?ставити що-небудь'

[господамрк'е] - ?жінки, які не працюють, а ведуть господарство своєї сім'ї, господарює вдома'

[господиґн'і] - ? жінки, які не працюють, а ведуть господарство своєї сім'ї, господарює вдома'

[гоґст'і] - ?той, хто приїздить, приходить відвідати, навістити кого-небудь'

[гостеґна] - ?1.Перебування в гостях, гостювання. 2. Страви і питво, якими частують'

[готуваґти] - ?1. Робити придатним, готовим для використання. 2. Варити, приготовляти їжу, куховарити'

[груґба] - ?піч, що служить для опалювання приміщення'

[дамрат'] - ?1. Передавати що-небудь у власність як подарунок. 2. Наділяти, обдаровувати'

[д'ат'ко] - ?брат батька або матері; чоловік тітки'

[диривцеґ] - ?багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону'

[д'івоґцтво] - ?бути дівчиною'

[д'іґвчіна] - ?молода неодружена особа жіночої статі'

[д'імл'ат'] - ?роз'єднувати на частини'

[договореґтис'а] - ?приходити до згоди шляхом переговорів; домовлятися'

[домоґв'іне] - ?обряд домовлення перед весіллям про гостей, подарунки і т. ін.'

[домоґвлен'іст'] - ?дипломатична угода сторін, зафіксована в протоколі'

[дороґга] - ?1. Смуга землі, по якій їздять і ходять. 2. Місце для проїзду, проходу'

[дружшко] - ?чоловік, який на запрошення родичів жениха є головним розпорядником у весільному обряді'

[естрада] - ?артисти, що беруть участь у концертних виступах'

[заб'ірамте] - ?1. Скликати, зганяти, зводити докупи. 2. Складати що-небудь докупи, в одне місце'

[завершін:а] - ?найвищий рівень у викінченні чого-небудь'

[зав'івайе] - ?набувати форми звитка, робитися закрученим'

[зак'іґнчен':а] - ?кінець чого-небудь'

[запрош'ін':а] - ?прохання взяти у чомусь участь'

[заручине] - ?обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, оголошуються нареченою і нареченим'

[запорожшце] - ?українські козаки, які жили в пониззі Дніпра, за порогом в VI-VIII ст.'

[зач'інан':а] - ?розпочата ким-небудь, за чиєюсь ініціативою справа'

[зб'іраґйуц':а] - ?сходитися, з'їжджатися і т. ін. в одне місце'

[зирноґм] - ?дрібний плід хлібних злаків'

[знаґйдут'] - ?шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь'

[зн'імате] - ?скидати з себе чи з кого-, чого-небудь щось надіте, пов'язане'

[з'ат'] - ?1. Чоловік дочки. 2. Сестрин чоловік'

[ідут'] - ?Ступаючи ногами, рухатися, змінюючи місце в просторі // пересуватися в якомусь напрямку'

[йіґдут'] - ?рухатися суходолом чи водою за допомогою яких-небудь засобів пересування'

[к'інеґц'] - ?останній момент чого-небудь, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний із цим часом'

[кладов'ішче] - ?місце для поховання померлих'

[клан'айіц':а] - ?робити уклін на знак привітання, поваги'

[колупайе] - ?руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь // виконувати обрядову дію під час сватання'

[коґнч'ілос'] - ?завершеність, викінченість чого-небудь'

[коровай] - ?великий круглий пухкий хліб з прикрасами з тіста, який печуть на весіллях та деяких інших святах'

[косаґ] - ?заплетене певним чином волосся'

[купаґн':а] - ?занурювати у воду для миття, освіження тощо'

[куховарк'е] - ?робітники, що готують їжу'

[мамте] - ?жінка стосовно дітей, яких вона народила'

[мейут'] - ?очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною'

[м'іґс'ат'] - ?розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи, перемішуючи її'

[мог'ілк'е] - ?стародавнє кладовище'

[молодаґ] - ?той, хто має небагато років, ще не старий'

[музиґка] - ?той, хто грає на якомусь інструменті'

[музиканте] - ? той, хто грає на якомусь інструменті'

[музик'е] - ? той, хто грає на якомусь інструменті'

[над'іван':а] - ?1. Покривати одягом кого-небудь. 2. Забезпечувати одягом кого-небудь'

[накладайут'] - ?покривати зверху чимось, класти щось'

[нач'інаґйіц':а] - ?братися за якусь справу, розпочинати якусь роботу'

[н'ів'еста] - ?жінка стосовно того, з ким має одружитися'

[ног'е] - ?нижні кінцівки людини'

[обдаровуван':а] - ?дарувати, підносити подарунки'

[од'івамйут'] - ?1. Покривати одягом кого-небудь. 2. Забезпечувати одягом кого-небудь'

[од'агаґн':а] - ?1. Покривати одягом кого-небудь. 2. Забезпечувати одягом кого-небудь'

[обпсипамн':а] - ?обкидати, натрусити з усіх боків, по всій поверхні чимось // рясно всівати'

[обптанц'оґвуйут'] - ?танцюючи, обходити навколо кого-, чого-небудь'

[перезовл'аґни] - ?родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли або їхали на частування до хати молодого'

[п'ірезом ў ] - ?частина весільного обряду, звичай за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли або їхали на частування до хати молодого'

[п'ір'іп'імй] - ?обряд випивання за здоров'я (молодих, породівллі і т. ін. // подарунок, врученням якого супроводжується обряд)'

[п'ірог'ем] - ?печений або смажений виріб із тіста з начинкою'

[п'ітаґйіцґ':а] - ?звертатися до кого-небудь, бажаючи дізнатися про щось'

[п'іч] - ?споруда з цегли або каменю, призначена для опалення приміщення, випікання хліба та ін. борошняних виробів, приготування страв, напоїв і т. ін.'

[плат] - ?шмат полотна або іншої тканини, що служить покривалом, скатеркою і т. ін.'

[плаґт':а] - ?жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці'

[подамрк'е] -?подарована річ, дарунок // гостинець'

[повар'іґ] - ?робітники, що готують їжу'

[пов'іґсиле] - ?надавати висячого положення, прикріплювати до чогось'

[пов'ітумх'е] - ?жінки, які приймають дитину в породіллі, допомагають при пологах'

[покр'івайут'] - ?накривати чимось зверху кого-, що-небудь // закривати, запинати голову чим-небудь'

[помеґрлих] - ?такі, у яких прпинилося життя'

[посилаґйут'] - ?радити комусь піти або поїхати куди-небудь'

[похм'іґл':а] - ?погане самопочуття, нездужання після пияцтва'

[почаґток] - ?перший момент вияву якої-небудь дії, явища і т. ін.'

[приноґсили] - ?несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись'

[прив'ітаґйіц':а] - ?вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь'

[пр'іб'ірамйут'] - ?надавати приміщенню, предметам побуту охайного вигляду // надавати чому-небудь чепурного вигляду'

[пр'ікрашамн':а] - ?надавати чому-небудь чепурного вигляду'

[пр'іхоґдат'] - ?ступаючи ногами, рухатися в певному напрямку протягом певного часу'

[прошчал'ний] - ?який стосується прощання'

[поздоровл'аґйут'] - ?вітати когось із нагоди якої-небудь радісної, приємної події'

[помйізст] - ?родичі, гості, що йдуть за молодим та молодою при виконанні весільного обряду'

[посуґнув] - ?нешвидко, поволі йти'

[рад'іте] - ?відчувати радість із приводу чого-небудь, чиїхось успіхів, приємних радісних подій'

[р'іґдне] - ?1. Група людей, що складається з чоловіка, дружини та дітей та ін. близьких родичів, які живуть разом 2. Рід, покоління'

[розб'ірайут'] - ?брати, забирати все по одному або частинами'

[роск'ідайут'] - ?кидати в різні боки які-небудь предмети, порушуючи порядок первісного розташування'

[роспесуван':а] - ?ставити свій підпис; підписувати'

[роспеґсуйуц':а] - ?ставити свій підпис; підписувати'

[роспл'ітайут'] - ?розділяти, роз'єднувати на окремі пасма (прев. косу, волосся )'

[рудиґна] - ?1. Група людей, що складається з чоловіка, дружини та дітей та ін. близьких родичів, які живуть разом. 2. Рід, покоління'

[сваґтал'ник] - ?людина, за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних сватає обрану особу'

[сватан':а] - ?1. Одна з частин традиційного весілля. 2. Пропонувати когось у чоловіки або дружини'

[свате]- ?батько або родич одного з подружжя щодо батьків або родичів другого'

[сваха ] - ?1. Жінка, що порядкує на весіллі. 2.Мати або родичка одного з подружжя щодо батьків або родичів другого '

[свекор] - ?батько чоловіка'

[св'ікруха] - ?мати чоловіка'

[сидеґт'] - ?перебування у вертикальному положенні, коли тулуб спирається на що-небудь сідницею'

[син] - ?особа чоловічої статі стосовно своїх батьків'

[склиґкан':а] - ?збирати разом усіх або багатьох'

[сн'ідан':е] - ?їсти вранці'

[сн'ідаґнок] - ?їжа, яку споживають вранці'

[ спомагаґйут'] - ?допомагати кому-небудь'

[ стаґвл'ат'] - ?надавати певного положення чому-небудь'

[стеґдно] - ?почуття сильного зніяковіння, незручності від усвідомлення своєї поганої поведінки, негідних дій і т. ін.'

[ст'іґл] - ?вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки'

[татуґс'] - ?чоловік стосовно до своїх дітей'

[торгх] - ?купівля та продаж товарів'

[т'ошча] - ?мати дружини'

[уб'ірамйут'] - ?святково одягати, наряджати когось'

[фартуґх] - ?елемент жіночого одягу, що має вигляд шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю тощо, аби запобігти їх забрудненню'

[хл'ібеґна] - ?виріб із борошна певної форми'

[ховаґйіц':а] - ?поміщатися де-небудь так, щоб інші не помітили, не знайшли'

[хомдит'] - ?ступаючи ногами, рухатися в певному напрямку або в різних напрямках протягом певного часу'

[хоз'амйк'е] - ?жінка, дружина, яка є розпорядником в домі'

[хресна] - ?яка стосується хреста'

[хустка] - ?шматок тонкої тканини переважно квадратної форми, що ним на різний спосіб пов'язують голову // квадратне платкове вбрання для голови'

[цилуґйіц':а] - ?торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін.'

[шеґйут'] - ?з'єднання нитками за допомогою голки частини тканини, шкіри, паперу тощо'

[ш'ішк'ем] - ?весільне обрядове печиво, яке випікали з коровайного тіста. Воно виготовлялося на зразок калачиків, у формі пташок чи булочок'

Додаток Д

Мережа населених пунктів

(номер населеного пункту на карті вказано цифрою)

1 - село Погулянка Любешівського району Волинської області.

2 - село Бірки Любешівського району Волинської області.

3 - село Витуле Любешівського району Волинської області.

4 - село Зарудчі Любешівського району Волинської області.

5 - село Бережна Воля Любешівського району Волинської області.

6 - село смт. Любешів Волинської області.

7- село Воля Любешівська Любешівського району Волинської області .

8 - село Судче Любешівського району Волинської області.

9 - село Рудка Любешівського району Волинської області.

10 - село Нові Березичі Любешівського району Волинської області.

11 - село Міжгайці Любешівського району Волинської області.

12 - село Залізниця Любешівського району Волинської області.

13 - село Седлище Любешівського району Волинської області.

14 - село Угриничі Любешівського району Волинської області.

15- село Віл Любешівського району Волинської області.

16 - село Лобна Любешівського району Волинської області.

Додаток Е

Коментарі до карт

1.Назви передвесільних етапів обряду

Прихід представників роду нареченого до батьків дівчини з метою дізнатися про її згоду на шлюб

свамтанґ:а 9, 12 н.п.

зарумчине 16 н. п.

п'іремп'іте 5, 8 н.п.

в'ікупл'аґйут' 12 н. п.

сватеґ 2, 4 н. п.

домоґвлен'іс?т' 1 н. п.

договореґтис'а 13 н. п.

доґгов'ір 10,11 н.п.

в сватеґ йдеґмо 14 н. п.

пр'іхоґд'ат' з хл'ібеґнойу сватеґ 7 н. п.

прихоґдили сватиґ 4 н. п.

Дії дівчини під час сватання

рад'ійе 9 н. п.

п'іч колупамйе 12, 16 н.п.

готуйе подарк'е 8,15 н.п.

с'адаґйе дай сидеґт' 13 н. п.

сидеґт' п'ід груґбою 4 н. п.

стеґдно д'іґвч'іне 3 н. п.

зустр'ічаґйе 5 н. п.

готоґв'іц':а 14 н. п.

жде сватиґв 10 н. п.

ховаґйіц':а покаґ йііїґ знаґйдут' 1 н. п.

2. Назви етапів весілля

2.1.Назви передшлюбних обрядів

Обряд випікання весільного хліба

п'ірог'ем 9 н. п.

в'іп'ікан':а п'ірог'ів 16 н. п.

м'ін'у'х'е 12 н. п.

ш'ішк'ем 8 н. п.

короваґй 1, 3, 4, 6, 11 н. п.

короваґй м'іґс'ат' дай п'ічуґт' 7 н. п.

зам'іґнк'е 5 н. п.

п'ічуґт' хл'ібеґну 10 н. п.

короваґй печуґт' 2, 14 н. п.

2.2. Назви обрядів шлюбного дня;

Весільний поїзд молодого

бойеґре 7,13 н. п.

бойаґре 9, 12 н. п.

автоґбус 8 н. п.

сватеґ 1, 2, 3, 5, 6 н. п.

свах'еґ 7, 10, 14, 15 н. п.

перезоґв 4 н. п.

Обряд обсипання весільного поїзда молодого

опсипамн':а бат'каме 9 н. п.

мамте хремсна опсипамйе помйізсдт 12 н. п.

обпсипамйут' дороґгу 8 н. п.

хоґдит' хришчоґна маґте 13 н. п.

обпсипаґн':а молодиґх 4 н. п.

позсдоровл'аґйут' зирноґм 2. н. п.

обпсипаґйут' 3 н. п.

благослов'іґн':а 1 н. п.

благословеґн':а 16 н. п.

п'іґдимо обпс'іґйімо молодиґх 6 н. п.

обпсипаґйут' зирноґм 15 н. п.

Обряд перегородження дороги поїзда молодого

пос'іл'шч'іна 5, 7, 11, 12, 13, 16 н. п.

заб'ірамте пос'іл'шч'іну 8 н. п.

запор'іґзсце 10 н. п.

виґнести столаґ 4 н. п.

Дії, коли одружується остання дитина в сім'ї

в'інк'е накладайут' 9 н. п.

мейут' ног'е 12 н. п.

на бат'к'ів в'ішайутм подарк'е 8 н. п.

купаґн':а бат'к'іґв 4 н. п.

3.Назви післявесільних етапів обряду

Обряд ранкового частування в домі молодої після весілля

п'ірог'еґ 5, 7, 10, 12, 14, 15 н. п.

сн'ідан':а 2, 4, 8 н. п.

на п'ірог'еґ пойіґхале 13 н. п.

гостеґна 3 н. п.

запроґхуйут' в гоґст'і 1 н. п.

4. Назви учасників весілля

Учасники весільного поїзда молодого

сватеґ 1, 2, 6, 11, 12 н. п.

в'іс'імл'ний пойізт 8 н. п.

свах'е 1, 6, 10, 14, 15 н. п.

бойаре 3, 9, 13 н. п.

перезовл'аґни 4 н. п.

Людина, яка сватає наречену женихові

сваха 1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 н. п.

сват 4 н. п.

Сваха молодого

сваха 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15 н. п.

т'омшча 16 н. п.

старша сваґха 4, 12 н. п.

Боярин молодого під час вінчання у церкві

друмжшко 2, 3, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 н. п.

дружо?к 9 н. п.

стаґршій сват 1 н. п.

Керівник весілля від молодої

д'амт'ко 9 н. п.

старш'ій друмжшко 12, 16 н. п.

стаґрш'ій короваґйч'ік 5 н. п.

брат 3 н. п.

стаґрш'ій з'ат' 1 н. п.

стаґрш'ій син 1 н. п.

татуґс' 7 н. п.

друґжшко 8, 5, 11, 13 н. п.

стаґрш'ій сват 4, 15 н. п.

хришчеґний баґт'ко 6 н. п.

сват 14 н. п.

баґт'ко 2 н. п.

Додаток Є

Некартографовані матеріали

1.Назви передвесільних етапів обряду

Прихід представників роду нареченого до батьків дівчини з метою дізнатися про її згоду на шлюб

свамтанґ:а 9, 12 н.п.

зарумчине 16 н. п.

п'іремп'іте 5, 8 н.п.

в'ікупл'аґйут' 12 н. п.

сватеґ 2, 4 н. п.

домоґвлен'іст' 1 н. п.

договореґтис'а 13 н. п.

доґгов'ір 10,11 н.п.

в сватеґ йдеґмо 14 н. п.

пр'іхоґд'ат' зс хл'ібеґнойу сватеґ 7 н. п.

прихоґдили сватиґ 4 н. п.

Дії дівчини під час сватання

рад'ійе 9 н. п.

п'іч колупамйе 12, 16 н.п.

готуйе подарк'е 8,15 н.п.

с'адаґйе дай сидеґт' 13 н. п.

сидеґт' п'ід груґбою 4 н. п.

стеґдно д'іґвч'іне 3 н. п.

зустр'ічаґйе 5 н. п.

готоґв'іц':а 14 н. п.

жде сватиґв 10 н. п.

ховаґйіц':а покаґ йііїґ знаґйдут' 1 н. п.

2. Назви етапів весілля

2.1.Назви передшлюбних обрядів

Обряд випікання весільного хліба

п'ірог'ем 9 н. п.

в'іп'ікан':а п'ірог'ів 16 н. п.

м'ін'у'х'е 12 н. п.

ш'ішк'ем 8 н. п.

короваґй 1, 3, 4, 6, 11 н. п.

короваґй м'іґс'ат' дай п'ічуґт' 7 н. п.

зам'іґнк'е 5 н. п.

п'ічуґт' хл'ібеґну 10 н. п.

короваґй печуґт' 2, 14 н. п.

2. 2. Назви обрядів шлюбного дня

Весільний поїзд молодого

бойеґре 7,13 н. п.

бойаґре 9, 12 н. п.

автоґбус 8 н. п.

сватеґ 1, 2, 3, 5, 6 н. п.

свах'еґ 7, 10, 14, 15 н. п.

перезоґв 4 н. п.

Обряд обсипання весільного поїзда молодого

обпсипамн':а бат'каме 9 н. п.

мамте хремсна обпсипамйе помйіст 12 н. п.

обпсипамйут' дороґгу 8 н. п.

хоґдит' хришчоґна маґте 13 н. п.

обпсипаґн':а молодиґх 4 н. п.

поздоровл'аґйут' зирноґм 2. н. п.

обпсипаґйут' 3 н. п.

благослов'іґн':а 1 н. п.

благословеґн':а 16 н. п.

п'іґдимо обпс'іґйімо молодиґх 6 н. п.

обпсипаґйут' зирноґм 15 н. п.

Обряд перегородження дороги поїзда молодого

пос'іл'шч'іна 5, 7, 11, 12, 13, 16 н. п.

заб'ірамте пос'іл'шч'іну 8 н. п.

запор'іґзсце 10 н. п.

виґнести столаґ 4 н. п.

Дії, коли одружується остання дитина в сім'ї

в'інк'е накладайут' 9 н. п.

мейут' ног'е 12 н. п.

на бат'к'ів в'ішайутм подарк'е 8 н. п.

купаґн':а бат'к'іґв 4 н. п.

3.Назви післявесільних етапів обряду

Обряд ранкового частування в домі молодої після весілля

п'ірог'еґ 5, 7, 10, 12, 14, 15 н. п.

сн'ідан':а 2, 4, 8 н. п.

на п'ірог'еґ пойіґхале 13 н. п.

гостеґна 3 н. п.

запроґхуйут' в гоґст'і 1 н. п.

4. Назви учасників весілля

Учасники весільного поїзда молодого

сватеґ 1, 2, 6, 11, 12 н. п.

в'іс'імл'ний пойізт 8 н. п.

свах'е 1, 6, 10, 14, 15 н. п.

бойаре 3, 9, 13 н. п.

перезовл'аґни 4 н. п.

Людина, яка сватає наречену женихові

сваха 1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 н. п.

сваґтал'ник 6 н. п.

сват 4 н. п.

Сваха молодого

сваха 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15 н. п.

т'омшча 16 н. п.

старша сваґха 4, 12 н. п.

Боярин молодого під час вінчання у церкві

друмжшко 2, 3, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 н. п.

дружо?к 9 н. п.

стаґршій сват 1 н. п.

Керівник весілля від молодої

д'амт'ко 9 н. п.

старш'ій друмжшко 12, 16 н. п.

стаґрш'ій короваґйч'ік 5 н. п.

брат 3 н. п.

стаґрш'ій з'ат' 1 н. п.

стаґрш'ій син 1 н. п.

татуґс' 7 н. п.

друґжшко 5, 8, 11, 13 н. п.

стаґрш'ій сват 4, 15 н. п.

хришчеґний баґт'ко 6 н. п.

сват 14 н. п.

баґт'ко 2 н. п.

Додаток Ж

Таблиця

№ за програмою	ГОВІРКИ
	с. Рудка Любешівського району Волинської області	с. Лобна Любешівського району Волинської області	с. Залізниця Любешівського району Волинської області	с. Судче Любешівського району Волинської області
1			п'ітайіц'а
2	сватан':а	заручиіне	сватан':а	п'іреп'іте
3	торгх н'ів'е?сте	в'ікупл'ан':а	в'ікупл'айут'	торгх уйут'
4	рад'ійе	п'іч колупайе	п'іч колупайе	подарк'е готуйе
5	гарбузс	гарбузс	гарбузса получе?	гарбузса дайе
6	гарбузс	гарбузс	арбузса получайе	гарбузса получайе
7	договор	договор	догов'ір	договор
8	п'ірог'е	в'іп'ікан':а п'ірог'і ?	м'ін'ух'е	ш'ішк'е
9	запрош'ін':а	запрошуйут'	запрош'ін':а	------
10	прошчал'ний веч'ір	------	в'ічорк'е	------
11	прошчал'ний веч'ір	прошчан':а до коровайу	прошчал'ний веч'ір	прошчал'ний веч'ір
12	ідут' на кладов'ішче	ідут'на кладб'ішче	ідут' на мог'ілк'е	ідут' будете
13	пр'ікрашан':а дири?ц'а	уб'ірайут' коровай	коровай	пр'ікрашате коровай
14	початок	починан':а	зач'інан':а	початок
15	в'інчан':а	в'і нчан':е	в'інчан':а	в'і нчан':е
16	розспесуван':а	розспесуван':а	розспесуван':а	розспесуван':а
17	приб'ірайут' молоду	од'івайут' молоду	од'івайут' молоду	вб'ірате молоду
18	п'ірезо?	п'ір'іп'івайут'	п'ір'іп'і й	п'ір'іп'іван':е
19	бойаре	------	бойаре	автобус
20	обпсипа?н:а бат'каме	благослове?н:а	мате хресна обпсипайе пойізсдт	обпсипайут' дорогу
21	пос'і л'шч'іна	пос'і л'шч'іна	пос'і л'шч'іна	заб'ірате пос'і л'шч'іну
22	блаословен':а	благословен':а	благословен':а	благословен':а
23	роск'ідайут' фату	роспл'ітайут' косу	розб'ірайут' молоду	зн'імате хвату
24	св'ікру?ха зав'івайе хустку	над'іван':а хустки	покр'івайут' молоду хусткойу	уб'ірайут' молоду хусткойу
25	да?рат' пода?рк'е	дару?йут' пода?рк'е	обдаро?вуван':а	дарува?н':а пода?рку
26	-----	ходит' с фартухом	в'ітайіц'а	даруван':а
27	в'інки накладайут'	------	мейут' ног'е	на бат'к'і ? в'ішайут' подарк'е
28	------	------	сн'ідан':а	п'ірог'е
29	ідут' сн'імдате до свекра	------	сн'і дан':а	п'ірог'е
30	д'і л'ат' коровай	д'і л'ат' коровай	д'і л'ат' коровай	дилете коровай
31	д'іл'і н':а коровайу	под'ілете коровай	мейут' посуду	дилете коровай
32	бойаре	-------	свате	в'іс'і лний пойізст
33	сваха	сваха	сваха	сваха
34	сваха	т'ошча	старша сваха	сваха
35	господарк'е	хоз'айк'е	пов'ітух'е	куховарк'е
36	господарк'е	хоз'айк'е	куховарк'е	куховарк'е
37	запорожшце	запорожшц'і	запор'і жшц'і	------
38	дружок	дружшко	дружшко	дружшко
39	д'адт'ко	старш'ій дружшко	старш'ій дружшко	дружшко
40	естрада	музиканте	істрада	гармон'і сте

№ за програмою	ГОВІРКИ
	с.Бережна Воля Любешівського району Волинської області	смт. Любешів Волинської області	с.Міжгайці Любешівського району Волинської області
1.	п'іреґпйіте	п'іреґпйіте	п'іреґпйіте
2.	п'іреґпйіте	----	доґгові'р
3.	веґкуп	веґкуп	пр'іхоґд'ат' і вйікупл'аґйут'
4.	зустр'ічаґйе	----	----
5.	гарбузсаґ получаґйе	гарбузсаґ уз'аґў	гарбузсаґ пр'іноґс'ат' хлоґпц'івйі / каґжут' н'іґна чи гаґл'а гарбузаґ подсуґнула
6.	гарбуґзс	гарбузаґ уз'аґў	гарбуґзс
7.	п'іреґпйіте	----	п'іреґпйіте
8.	замйіґн:икйе	коровай	коровай
9.	запрош'ін':а	ідеґ попросеґ / даваґйте буґлим просеґте	йіґзд'ат' до хаґте запроґшуйут'
10.	запрош'ін':а	халаст'аґцтво	вйічорниґц'і
11.	запрош'ін':а	праґснуйут' с свойіґме друґз'м	сбйіраґйуц'а на веґчйір
12.	буд'іґн':а	йшлеґ просеґте бат'кйіў покйіґйних на вйіс'іґл':е	пйіґр'іт вйіс'іл':ам йдуґт' на моґгйілкйе там ужеґ моґл'ац'а
13.	короваґй	прибираґйім гйіґлку на короваґй
14.	почаґток	переп'іґй	----
15.	вйіґнчан':е	вйіґнчан':е	вйіґнчан':а
16.	роґспйіс'	роґспйіс'	роґспйіс'
17.	од'агаґн':а	плаґ т':е вйіс'іґл'не	од'агаґйут' вйіс'іл'не плаґт':а
18.	ўпоґсл'е вйіґнчан':е	буґдимо п'ір'іп'івамте	----
19.	сватеґ	сватеґ	сватеґ
20.	благослоўл'аґйе	пйіґдимо обпс'іґйімо молодуґ шоб були шчаслиґвйі	стаґрша сваґха хоґдит' і молодеґх кругоґм столаґ обпсипаґйе
21.	пос'іл'шч'іна	даваґйте перенисеґм ст'іл молодеґм	пос'іл'шч'іна
22.	благословемн':а	даваґйте буґдим благословл'аґте молодеґх	благословл'айе маґте / хл'іґбом круґтит' так і рушникоґм / і вонеґ хл'іб ц'ілуґйут' / й вонаґ благословл'аґйе
23.	зн'імаґн':а	даваґйте сн'іґмимо зс молодеґйі туґхл'і / да хай вйікупл'аґйут'	оптанц'оґвуйут'д'іґвчйіну
24.	уд'іваґн':а хуґсткйе	вд'іваґйім плат	кавал'еґра / женихаґ маґте знимаґйе свеґйі нивйіґсткйе веґл'она і уд'іваґйе йій свойуґ хуґстку / а веґл'она вйіґшайут' на подруґшку
25.	даруваґн':а	пйір'іп'іґй	даруґйут' подамрк'е дл'а молодеґх
26.	вйітаґн':а	вйітаґйіц'а	на друґгйій ден' вйітаґйіц'а вс'ім / хоґдит' вйітаґйе і кладуґт' гроґше
27.	обв'іґшуйут' бат'кйіў вй?нкаґме	ґ остаґн': ій син / то везуґт' по сел'іґ воґзиком пйір'іп'іґй	----
28.	п'ірог'ем	----	на друґгйій ден' пйіґсл'а вйіс'ґл':а пр'іхоґд'ат' дойідаґте
29.	сн'ідан':е	----	----
30.	закйіґнчйін':а	короваґй	кйінчаґйіц'а вйіс'іґл':а / вс'ім д'іґл'ат' короваґй і зноў даруґйут' подаґркйе
31.	закйіґнчйін':а	короваґй	короваґй д'іґл'ат' і с'ідаґйут' за ст'іл
32.	свахйеґ	свате ґ	сватеґ
33.	сваґха	сваґтал'ник	сваґха
34.	сваґха	свамха	сваґха
35.	коровайнице	----	йалоґвчйік
36.	хаз'айк'е	хаз'айк'е	повар'іґ
37.	запор'іґзсце	за пор'іґгх ідуґт'	запор'іґзсце
38.	дружшко	дружшко	дружшко
39.	дружшко	хришчений баґт'ко	дружшко
40.	гармон'іґсте	естраґда	музиґкйе

№ за програмою	Говірки
	с. Воля Любешівська Любешівського району Волинської області	с. Седлище Любешівського району Волинської області	с. Зарудчі Любешівського району Волинської області
1.	-----	договореґтис'а	сватеґ
2.	пр'іхоґд'ат' зс хл'ібеґнойу сваґтате	договореґтис'а	прихоґдили сватиґ
3.	йак молодеґй пр'ійіж:аґйе в'ікупл'аґте / то в'ін з грошаґме і свойоґйу родн'оґйу / і там стаґрш'ій друґшко / і захоґд'ат' до молодоґйі і вонеґ догаваґрайуц':а йакуґ цинуґ / плаґт'ат' доґларе / і тод'іґ в'ікупл'аґйут' молоду	-----	веґкуп
4.	прив'ітаґйіц':а з р'іґдниме молодоґго / кланайіц':а / цилуґйіц':а / подаґрк'е там поґт'ім дайуґт'	с'адаґйе дай сидеґт'	сидеґт' п'ід груґбою
5.	гарбузсам получемў	гарбузаґ пов'іґсиле	в'ідмоґва з гарбузоґм
6.	гарбузсаґ	гарбузсаґ	гарбузсаґ
7.	домоґв'іне	домоґв'іне	сваґтан':а пройшлоґ
8.	короваґй м'іґс'ат' дай п'ічуґт'	нап'ічуґт' шоп був св'іґжий хл'ібп	короваґй
9.	хоґдит' молодеґй ч'і молодаґ с друґжшкойу і запроґшуйут' / шоп пр'ітеґ до меґне на в'іс'іґл':а / проґсит' баґт'ко / проґсит' маґте / проґсим ме пр'ід'іґт до нас	бат'к'еґ ч'і молодеґйі / йак у кого	запроґсини на вес'іґл':а
10.	-----	в'інк'еґ шеґйут'	скликаґйе подруґжшок і провоґдит' цей веґч'ір
11.	малч'іґшн'ік	йдут' до молодеґйі	-----
12.	йіґдут' запроґшувате на моґг'ілк'е вмеґрлих на в'іс'іґл':а	йдут' на моґглице / да б'іруґт' л'еґнту / подхоґд'ат' до христаґ / побажаґй м'ін'іґ маґмо / шоп йа булаґ шчаслеґвайа	в'ідв'іґдине помеґрлих бат'к'іґв
13.	прибираґн':е коровайеґ	короваґй	пр'ікрашате коровай
14.	вип'ікаґйут' коровайеґ	сваґтан':а	вип'ікаґйут' коровайеґ
15.	віґнчан:а	віґнчан:е	в'інчан':а
16.	до роґсп'іс'і йіґдут'	роспеґсуйуц':а	роґсп'іс'
17.	подруґшк'е зб'іраґйуц':а і од'агаґйут'	вд'іваґйут'	вбираґн':а молодоґйі
18.	пр'ійіґдут' до молодоґї і тод'іґ вже даґл'ше продолжаґйіц':а гостеґна	-----	п'ір'іп'імй
19.	бойеґре	бойеґре	перезоґв
20.	хоґд'ат' обпсипаґйут' зирноґм / канф'еґтаме на траґнспорт	хоґдит' хришчоґна маґте	обпсипаґн':а молодиґх
21.	пос'іл'шч'іна	пос'іл'шч'іна	виґнести столаґ
22.	бат'к'еґ с хл'ібеґнойу сперш благословл'аґйут' / ікоґнаме / а тод'іґ вже йде родеґна	посаґд'ет' за стил дай благословл'аґйут'	благослов'іґн':а молодиґх
23.	оптанц'оґвуван':а молодоґйі	в конц'іґ сваґд'бе / тод'іґ маґте в'іґшайе молодиґй хуґстку чи шо / а молодаґ знов маґтире	зн'імаґємо фатуґ
24.	йак зав'іваґйе св'ікруґха дла молодоґйі там шаґрфа хуґстку	в конц'іґ сваґд'бе / тод'іґ маґте в'іґшайе молодиґй хуґстку чи шо / а молодаґ знов маґтире	над'іван':а хустк'е
25.	п'ір'іпіґй	дамрат' подамрк'е	переп'іґй
26.	в'ітаґн':а	в'ітаґйіц':а хоґдит' за столоґм кладуґт' йій подаґрк'е дамрат' подамрк'і	фартуґх
27.	молодеґ танц'уґйут' зс свойіґме бат'каґме	в таґчку саґд'ат' да в'ізуґт' / у кал'уґжу веґк'інут' бат'к'іґв ч'і подаґрка купл'аґйе з'ат' дл'а теґшче	купаґн':а бат'к'іґв
28.	п'і рог'е	на п'ірог'еґ пойіґхале	сн'ідан':а
29.	сн'імдан':е	сн'імдан':е	сн'ідан':а
30.	похм'іґл':а	прохм'іґл':а	перезоґв
31.	-----	прохм'іґл':а	перезоґв
32.	свах'еґ	бойеґрере	перезовл'аґни
33.	сваха	сваха	сват
34.	сваха	сваха	старша сваґха
35.	короваґйнице	короваґйнице	короваґйниці
36.	хаз'амйк'е	господеґне	кухаґрк'е
37.	запор'іґзсце	запор'іґжшц'і	запор'іжшчаґни
38.	дружшко	дружшко	дружшко
39.	татуґс'	дружшко	стаґрш'ій сват
40.	музикаґнте	музикаґнте

№ за програмою	Говірки
	с. Бірки Любешівського району Волинської області	с. Витуле Любешівського району Волинської області	с. Погулянка Любешівського району Волинської області
1.	сватеґ	домоґвлен'іст'	домоґвлен'іст'
2.	сватеґ	сватеґ	домоґвлен'іст'
3.	в'ікупл'амйут'	в'ікупл'амйут'	виґкуп
4.	хаваґйіц':а / а потоґм йійїґ шукаґйут' / тод'іґ знаґйдут' д'іґвч'інку молодеґйкуйу і р'ішаґйут' ч'і згоґдна вона	стеґдно д'іґвч'іне	хаваґйіц':а покаґ йійіґ знаґйдут'
5.	-----	гарбузсаґ дамст'	гарбузсаґ получемў
6.	-----	гарбузсаґ дамст'	гарбузсаґ получемў
7.	сватеґ	домомвл'іне	домоґвлен'іст'
8.	короваґй печуґт'	короваґй	короваґй
9.	посилаґйут' обвйеґзуйут' лЧеґнтаме ход'іґте до нас на в'іс'іґл': а	ну хоґд'ат' запроґшуйут' на в'іс'іґл':а	запроґш'ін':а гостеґй
10.	вонеґ дагаваґруйуц':а д'івч'еґтка ой да те ш буґдиш ни наґша поцелуґйуц':а шче й заплаґчут' подруґшк'е с падруґшкаме	-----	молодаґ йде прибираґти хаґту
11.	-----	-----	-----
12.	сп'іклеґ короваґйу / уб'іраґйут' / сп'іваґйут' п'існ'іґ хороґш'і хороґш'і / молодеґм шчаґст'а / здороґвйечка	пр'ікрашате коровай	вбираґн':а вес'іґл'ного короваґйу
13.	пойіґдут' на моґг'ілк'е	вонеґ йдут' на в'іґнчан':а / поґтом йдут' на клаґдб'ішче / прошчаґйуц':а з бат'каґме і вс'о	йдут' перш на моґг'ілк'е вклон'аґйуц':а бат'каґм
14.	почаґток в'іс'іґл':а молодеґй зб'іраґйе свуйуґ родеґну пр'іхоґдиле сватеґ до молодеґйі	збираґйуц':а / мулудаґ йде / збираґйуц':а на в'іґнчан':а	сватиґ
15.	в'інчаґйуц':а	в'інчан':а	в'інчан':а
16.	роспеґсуватис'а	роґсп'іс'	роґсп'іс'
17.	уд'івайут' молодуґ	вд'іваґйут'	вбираґн':а молодоґйі
18.	пов'інчаґлис'а / пр'іхоґдЧат' до моладеґйі / сЧад'аґйут' за стил / поздоровлаґйут'	пр'іхоґдЧат' об'іґдайут' у мулодоґйі зраґзу / і тод'іґ мулодеґйі пр'іхоґдит' дудоґму і спомагаґйут' й ус'о	гостеґна
19.	сватеґ	сватеґ	сватеґ
20.	поздоровл'аґйут' зирноґм	обпсипаґйут'	благослов'іґн':а
21.	харашоґ / в'іхоґдЧат' / мулудуґйу в'ізуґт' / в'іхоґд'ат' с столоґм / с хл'іґбом / в'іноґс'ат' гор'іґлку хлоґпц'ам / поздоровл'аґйут' / веґнисут' столаґ	стережуґт' хлоґпц'і / переноґс'ат' столаґ / виноґс'ат' бухаґнку хл'іґба / а т'і вже дайуґт' гор'іґлк'е	хлоґпц'і / буваґйут' випаґдк'е / стаґвл'ат' стол'іґв ст'іґл'ки / ск'іґл'ки роґк'ів молодиґй
22.	бат'к'еґ благословл'аґйут' / желаґйут' добраґ	благословеґле	благословеґн':а бат'к'іґв
23.	танц'уґйут' у клуґбув'і / вонаґ в хват'іґ / а пудруґшка кругоґм йійіґ знимаґйе хватуґ і коґжний подруґшк'е накладаґйе	вжеш прик'інц'іґ маґти мулодоґго / мулодаґ оптанц'оґвуйе д'івчаґт / а тод'іґ маґти пр'іхоґдит' зн'імаґйе і вйаґше йій хуґстку	прошчаґйіц':а с д'івоґцтвом
24.	маґте йогоґ уд'іваґйе хуґстку	вжеш прик'інц'іґ маґти мулодоґго / мулодаґ оптанц'оґвуйе д'івчаґт / а тод'іґ маґти пр'іхоґдит' зн'імаґйе і вйаґше йій хуґстку	маґте пр'іймаґйе в нив'істк'еґ
25.	даруґйут' подаґрк'е	спомагаґйут'	благословл'аґт' йіх
26.	в'ітаґйе свуйуґ родеґну / а йійіґ даруґйут' подаґрочк'е	в'ітаґйіц':а зі свойеґйу родеґнойу	в'ітаґн':а з р'іґдними
27.	-----	-----	раґн'ше такоґго ни булоґ / а заґразс маґтира од'агаґйут' в шоґс'а краґшче і моґжут' ноґги миґти
28.	сн'і дан':а	гостеґна	запроґхуйут' в гоґст'і
29.	сн'і дан':а	гостеґна	запроґхуйут' в гоґст'і
30.	к'інеґц' в'іс'іґл':а	кончаґйіц':а в'іс'іґл':а	завершЧінЧ:а в'іс'іґл':а
31.	сн'ідан':а	гостеґна	запроґхуйут' в гоґст'і
32.	сватеґ	бойаре	сватеґ
33.	сваха	сваха	сваха
34.	сваха	сваха	сваха
35.	рудиґна ус'і	короваґйнице	господиґн'і
36.	господеґне	господеґн'і	господиґн'і
37.	запороґжшц'і	запороґжшц'і	запороґжшц'і
38.	дружшко	дружшко	стаґршій сват
39.	стаґрш'ій короваґйч'ік, баґт'ко	брат	стаґрш'ій з'ат', стаґрш'ій син,
40.	музиґка	музикаґнте	музикаґнте

№ за програмою	Говірки
	с. Віл Любешівського району Волинської області	с. Угриничі Любешівського району Волинської області	с. Нові Березичі Любешівського району Волинської області
1.	-----	-----	-----
2.	пр'іхоґдат' да в йійїґ п'ітаґйуц':а йакшоґ вонаґ соглаґсна дайеґ соглаґс'ійе і вс'о а йак в'іткаґзуйе то йа знаґйу…	в сватеґ йдеґмо	доґгов'ір
3.	виґкуп	вже маґйут' забраґте молудуґйу да й в'ікуплаґйут'	веґкуп
4.	готуйе подарк'е	готоґв'іц':а	жде сватиґв
5.	в'іткаґз	-----	гарбузаґ посуґнув
6.	отказаґла / йа знаґйу / то вже ш йомуґ нидоґбре тод'іґ / колеґ отказаґла д'іґвка / пузоґр йа дуґмайу йомуґ тод'іґ	-----	-----
7.	н'е / воноґ на сваґтан':і все / ну / йак вонеґ договореґлиса до сваґтан':а дуйшлоґ вже / то тод'іґ вже той	сваґтайуц':а	сваґтан':а
8.	ну п'ічуґт' короваґй / да с тоґго т'іґста роґбл'ат' так'еґ п'ідруґчник'е вонеґ / шоп п'іт руґку клаґсте / ше так'еґ малеґн'к'е хл'ібеґнк'е б'і с тоґго саґмого т'іґста в нас п'ічуґт' і шоп в платоґчок і в кармаґне / шоп коґло йіх заґвжде був хл'іб той / шо п'іт рукоґйу / той вонеґ т'іґк'е ноґс'ат' / а в'ін на стол'іґ лижеґт' // а йдут' молодеґйі і знов заб'іраґйут' св'ій хл'іб	короваґй пеічуґт'	п'ічуґт' хл'ібеґну
9.	склиґкан':а на в'іс'іґл':а	ідуґт' бат'к'еґ да проґс'ат' на в'іс'іґл':е свойіґх роґдич'ів	клеґчут' р'ід на в'іс'іґл':е бат'к'еґ
10.	-----	-----	в'інк'еґ вйут' / д'івчаґта зб'іраґйут' / вонаґ подруґх зб'іраґйе / типеґр вже йіх ни вйут' тех в'інк'іґв
11.	-----	-----	в'інк'еґ вйут' / д'івчаґта зб'іраґйут' / вонаґ подруґх зб'іраґйе / типеґр вже йіх ни вйут' тех в'інк'іґв
12.	вонеґ йдут' п'іґр'ід в'іс'іґл':ем / йдут' просеґте бат'к'іґв / на моґг'ілк'е ідут' проґс'ат' на в'іс'іґл':е шоб пр'ішле	ідут' на моґг'ілк'е і проґс'ат' там шоп пр'іхоґдиле на в'іс'іґл':а	йдут' на моґглице / а н'е / то йак с'едаґйут' за стил / йак пр'ійіж:аґйут' свах'еґ і роґбл'ат' м'інуґту / паґра м'інуґт мовчаґн':а
13.	свах'еґ вб'іраґйут' короваґй	уб'іраґйут' йалоґэц'ом диривцеґ / а то бумаґгойу вкраґс'уйут' кв'іґтаме	уб'ірайут коровай
14.	свах'еґ	нач'інаґйіц':а в'іс'іґл':е	свах'еґ
15.	в'іґнчан':е	в'інчан':е	в'іґнчан':е
16.	роґсп'іс'	у роґсп'іс' ідуґт'	роспесуван':а
17.	уб'ірайут' молодум	уб'ірайут' молодум	друшк'еґ од'агайут' молодуґ
18.	не йе / от прійіґхале зв'іґдте / мулудеґй ду мулудоґйі / пос'ідаґле пойіґле і йіґде за свойіґм роґдом ду мулудоґйі шоп пров'істеґ свах'іґв свойіґх	йіґдут' до молудоґйі і там пусн'іґдайут' / а тод'іґ йіґдут' / мулодеґй заб'іраґйе гост'іґв котоґре от молудоґго / і йідут' дудоґму / с свахаґме пр'ійіж:аґйут' ус'і раґзом	з в'іґнчан':е зайіж:аґйут' до молодеґйі / там посн'іґдайут' / молодуґ лишаґйут' / а в'ін йіґде по свойіґ свах'еґ
19.	свах'еґ	свах'еґ	свах'еґ
20.	обпсипаґйут' зирноґм	каґжут' треґба жеґтом обпсипаґте / шоп доґбре ж'ілоґс'а	маґте хришчоґна обпсипаґйе зирноґм
21.	запор'іґзсце п'ір'іп'інеґле дороґгу	запор'іґзсце гороґд'ат' дуроґгу	запор'іґзсце
22.	благословл'аґйут' хл'іґбом	бат'к'еґ благословлаґйут' молодеґх	“ бат'к'еґ благословлаґйут' хл'ґібом молодеґх
23.	к'інеґц' в'іс'іґл':е	колеґ кончаґйіц':а віс'іґл':е тод'іґ знимаґйут' фатуґ / тод'іґ сваґха молудоґго зав'іваґйе йій хуґстку	йак пр'івоз'ат' молоду уже / знимайут' с йійі хвату / і знимайут' покревало / нак'ідайут' на св'ікруху / а хвату в'ішайут'
24.	хуґстку вже вонаґ стайеґ молодеґц'а тод'і	колеґ кончаґйіц':а віс'іґл':е тод'іґ знимаґйут' фатуґ / тод'іґ сваґха молудоґго зав'іваґйе йій хуґстку	ну а то вже знов молодаґ / називаґйіц':а так йек п'ір'ізоґв / кончаґйіц':а в'іс'іґл':е / вонаґ оптанц'оґвуйе вс'іх д'івчаґт / і вже тод'іґ вонаґ хватуґ здайеґ таґйікбе на маґтира / на св'ікруґху / а св'ікруґха зав'іваґйе платоґк
25.	п'ір'іпіґй	п'ір'іпіґй	п'ір'іп'іваґйут'
26.	в'ітаґн':а	в'ітаґйіц':а / п'ір'ізоґэ як сидеґт' то вже йак йійіґ заб'іруґт' / то вонаґ тод'іґ / йійіґ р'ід пр'ійішч'еґйе до молудоґго / тод'іґ вонаґ по свойіґх хоґдит' і в'ітаґйіц':а	колеґ п'ір'ізоґэ і вонаґ тод'іґ в'іхоґдит' і вклаґн'айуц':а і хоґдит' с фартухоґм
27.	йе вже заґра / раґн'ше ни булоґ / а заґра йе / в'ізуґт' бат'к'іґв до р'іґчк'е ч'і в канаґву йакуґ да моґчат'	-----	над'іваґйут' на маґтира хватуґ / шеґйут' / садовл'еґт' у таґчку бат'к'іґв з маґтиройу і пускаґйут' в канаґву чи р'іґчку
28.	п'ірог'е	п'ірог'е	п'ірог'е
29.	сн'іґдан':е	сн'ідаґнок	сн'іґдан':е
30.	к'інеґц' в'іс'іґл':а	коу неґц' в'іс'іґл':е	п'ір'ізоґ э
31.	коґнч'ілос'	коунеґц' в'іс'іґл':е	п'ір'ізоґ э
32.	свах'еґ	свах'еґ	свах'еґ
33.	сваха	сваха	сваха
34.	сваха	сваха	сваха
35.	путкуруваґйнице	свах'еґ	путкуруваґйнице
36.	господеґне	господеґне	господеґне
37.	запор'іґзсце	запор'іґзсце	запор'іґзсце
38.	дружшко	дружшко	дружшко
39.	стаґрш'ій сват	сват	баґт'ко
40.	музиґк'е	музиґк'е	музикаґнте

Додаток З

Карти

Карта № 1

Прихід представників роду нареченого до батьків дівчини з метою дізнатися про її згоду на шлюб.

- свамтанґ:а - доґгов'ір

- зарумчиіне - в сватеґ йдеґмо

- п'іремп'іте - пр'іхоґд'ат' зс хл'ібеґнойу сватеґ

- приходили свати

- сватеґ

- домоґвлен'іст'

- договореґтис'а

Карта № 2

Дії дівчини під час сватання

- рад'ійе - стеґдно д'іґвч'іне

- п'іч колупамйе - зустр'ічаґйе

- готуйе подарк'е - готоґв'іц':а

- с'адаґйе дай сидеґт' - жде сватиґв

- сидеґт' п'ід груґбою - ховаґйіц':а покаґ йійіґ знаґйдут'

Карта № 3

Обряд випікання весільного хліба

- п'ірог'ем - короваґй м'іґс'ат' дай п'ічуґт'

- в'іп'ікан':а п'ірог'ів - зам'іґнк'е

- м'ін'ух'е - п'ічуґт' хл'ібеґну

- ш'ішк'ем - короваґй пеі чуґт'

- короваґй - нап'ічуґт' шоп був св'іґжий хл'ібп

Карта № 4

Весільний поїзд молодого

- бойеґре

- автоґбус

- сватеґ

- свах'еґ

- перезоґў

Карта № 5

Обряд ранкового ча стування в домі молодої після весілля

- п'ірог'еґ

- сн'і 'дан':а

- на п'ірог'еґ пойіґхале

- гостеґна

- запроґхуйут' в гоґст'і

Карта № 6

Керівник весілля від молодої

- д'амт'ко - хришчеґний баґт'ко

- старш'ій друмжшко - сват

- друмжшко - баґт'ко

- стаґрш'ій короваґйч'ік - стаґрш'ій сват

- брат - татуґс'

- стаґрш'ій з'ат'

- стаґрш'ій син

Карта № 7

Людина, яка сватає наречену женихові.

- сва?ха

- сват

Карта № 8

Обряд обсипання весільного поїзда молодого

- обпсипамн':а бат'каме - обпсипаґйут' зирноґм

- мамте хремсна обпсипамйе помйізсдт - благхословеґн':а

- обпсипамйут' дороґгу - обп сипаґйут'

- хоґдит' хришчоґна маґте - обп сипаґн':а молодиґх

- поздоровл'аґйут' зирноґм

- п'іґдимо обпс'іґйімо молодиґх

Карта № 9

Обряд перегородження дороги поїзда молодого

- пос'і л'шч'іна

- заб'ірамте пос'і л'шч'іну

- запор'іґзсце

- виґнести столаґ

Карта № 10

Дії, коли одружується остання дитина в сім'ї

- в'інк'е накладайут'

- мейут' ног'е

- на бат'к'ів в'ішайут? подарк'е

- купаґн':а бат'к'іґв

Карта № 11

Учасники весільного поїзда молодого

- сватеґ

- в'іс'імл'ний пойізсдт

- свах'е

- бойаре

- перезовл'аґни

Карта № 12

Сваха молодого

- сваха

- т'омшча

- старша сваґха

Карта № 13

Боярин молодого під час вінчання у церкві

- друмжшко

- стаґрш'ій сват