Американські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові

Работа из раздела: «Иностранные языки и языкознание»

ВСТУП

Поняття сленгу починає завойовувати все більше уваги сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття сленг: суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується.

Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгу, проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами давно. Передумовою до вивчення сленгу стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ, як просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський, Є.Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін). Увага філологів до нелітературних форм мови з новою силою виявилася в 90-х рр. ХХ століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень. У цей час відзначається найсильніший вплив жаргонної й просторічної лексики на літературну мову, спричинений входженням у публічне життя представників різних соціальних груп - носіїв специфічних жаргонів й інших форм нелітературного мовлення. Еталонне мовне середовище більшою мірою в цей період формують ЗМІ, вони ж виступають джерелом популяризації сленгової та іншої ненормативної лексики.

Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень. Проте на сучасному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження. Отже, наша магістерська робота присвячена особливостям перекладу молодіжного сленгу.

Різні аспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [49], В. Вілюмана [9], М. Маковського [30], В. Балабіна [4], І. Гальперіна [11], У. Потятинника [33], Г. Менкена [48]. Проте недостатньо уваги приділялося розгляду сленгу як перекладознавчої проблеми. Сленг - це суспільна, часто вживана лексична одиниця як в англійській, так і в українській мовах. Тож аналіз цієї лексичної одиниці допоможе перекладачу не допускати помилок щодо перекладу сленгу. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення специфіки перекладу сленгових одиниць американського молодіжного сленгу.

Об'єктом дослідження виступає розмовна лексика, а саме американські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові.

Предмет дослідження становлять особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську.

Метою дослідження є визначення місця сленгу у системі лексики, зіставлення та розгляд особливостей формування та функціонування американського та українського молодіжного сленгу, визначення особливостей перекладу американського молодіжного сленгу на українську мову.

Відповідно до мети дослідження в роботі ставляться і вирішуються наступні завдання:

1) визначити місце понять «сленг» та «молодіжний сленг» в загальній системі лексики;

2) з'ясувати етимологію терміну «сленг»;

3) проаналізувати джерела виникнення та сфери використання молодіжного сленгу;

4) розглянути та проаналізувати способи та проблеми перекладу американського молодіжного сленгу на прикладі телесеріалу «Друзі».

Методи дослідження: порівняльно-історичний, описовий, зіставний, метод порівняльного аналізу.

Теоретичне значення досліджуваної проблеми полягає в тому, що були досліджені різні точки зору щодо проблеми визначення терміну «сленг» в контексті перекладознавства.

Практичне значення роботи полягає в тому, що це дослідження можна використовувати в перекладацькій та лексикографічній практиці, в ході викладання таких дисциплін як теорія та практика перекладу, стилістика та лексикологія, а також отримані знання допоможуть при перекладі сленгу та укладанні словників сленгу.

Мета і завдання роботи зумовили таку її структуру: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

У вступі розкривається актуальність вибраної теми, обґрунтовується вибір об'єкта дослідження, визначається мета та завдання, проблеми, описується композиційна структура роботи.

В першому розділі розглядаються теоретичні проблеми, які пов'язані з визначенням поняття «сленг», етимологією терміну та різновидами сленгових одиниць.

У другому розділі розглядається мінливість молодіжного сленгу на фоні різних культурно-історичних епох, приділяється увага розгляду джерел виникнення та сфер використання сленгу, досліджуються та зіставляються основні засоби формування американських та українських сленгізмів.

В третьому розділі розглядаються основні проблеми перекладу сленгу та представлене дослідження певної вибірки сленгових одиниць з телесеріалу «Друзі» з аналізом засобів їх перекладу на українську мову.

У висновках підбиваються підсумки проведеного дослідження та визначаються результати зробленого аналізу.

Розділ 1. Сленг як лексика обмеженого вжитку

1.1 Сленг: проблема дефініції. Етимологія терміну «сленг»

Проблематика сленгу є предметом постійного наукового пошуку. Поняття сленгу здобуває все більше уваги сучасної філології [19, 54]. Різні аспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [49], В. Вілюмана [9], М. Маковського [30], В. Балабіна [4], І. Гальперіна [11], У. Потятинника [33], Г. Менкена [48].

Вагомий внесок у дослідження американського сленгу зробив Г. Менкен [48]. Він стверджує, що сленг - категорія загального поширення, що перебуває за межами загальноприйнятих мовних норм. Г. Менкен, досліджуючи еволюцію сленгу, визначив закономірності, згідно з якими «тривалість життя» одних сленгових одиниць визначається століттями, інші ж «безславно» гинуть, ледь з'явившись на світ [48].

Суттєвим кроком у вивченні питання ненормативної лексики став доробок британського лексикографа Е. Патріджа [49]. Е. Патрідж одним із перших порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичні передумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності сленгу на північноамериканському континенті. Лексикографічна праця ученого, вперше опублікована понад 40 років тому, і надалі є актуальною, адже охоплює значну кількість лексичних одиниць англомовного світу, простежує етимологію більшості з них. Отже, Е. Патрідж [49] і його послідовники Дж. Грінок та Г. Кіттрідж визначають сленг як існуючі в розмовній сфері досить неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто й зовсім невпорядковані й випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей, які належать до певного соціального або професійного середовища. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературного словника в розмовному мовленні у стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, що досягається, як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм [49, 153].

Дослідник американського військового сленгу В. Балабін [4] виходить із розуміння сленгу як ненормативної, неформальної, стилістично зниженої мови порівняно великого прошарку населення, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій (експресивної, оцінної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної тощо) і складається з одиниць-сленгізмів, що мають різне лексикографічне маркування [4, 37].

Наявність опозиції між сленгом і стандартною літературною мовою не викликає сумнівів як у вітчизняних, так і в закордонних лінгвістів. Сленг, професійні жаргони й арго ригористично протиставлені стандартній літературній мові за своїм призначенням, адже одна з функцій загальнонаціональної літературної мови полягає в об'єднанні різних соціальних груп у єдине ціле - нації; ціль сленгу - тісніше згуртувати одну яку-небудь групу й протиставити її суспільству в цілому [6, 21]. Професійні й соціальні діалекти розрізняються за сферою функціонування: використання професійного жаргону обмежено рамками вузьких професійних груп, як і використання арго, а загальний сленг - явище загальнонародного характеру, і навіть спеціальні сленги (сленги військових, студентів, музикантів, спортсменів та ін.) вживаються більш широкими й менш замкнутими групами [6, 56].

На думку Г.Іванової, при реалізації всіх трьох критеріїв (за функцією, за сферою функціонування, за ступенем стилістичної заниженості) в одній лексичній одиниці, її можна віднести до сленгу [21, 35].

Набагато складнішим завданням є визначення місця молодіжного сленгу у межах домену нестандартної лексики. Нестандартна лексика англійської мови містить у собі не тільки сленг, але й фамільярно-розмовну, арготичну й вульгарну лексику [34, 41].

Оскільки у визначенні сленгу також відзначається його грубуватий відтінок і нестандартний характер, вульгаризми не розглядаємо окремо від сленгу [15, 56].

Що стосується питання про співвідношення сленгу й фамільярно-розмовної лексики, то можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку англійської мови стає все складніше встановлювати відмінності між даними лексичними шарами. З даною проблемою зіштовхуються й укладачі словників, які все частіше використовують слово «informal» для позначення тих шарів лексики, які традиційно позначалися як «slang» і «colloquial». Сьогодні носіям мови й, відповідно, мові, якою вони спілкуються, властива більша рухливість, ніж раніше, зміни в мові відбуваються більш швидкими темпами, чим раніше. Різні групи й шари суспільства тісніше переплітаються й взаємодіють один з одним, що приводить до стирання кордонів між нормою й нестандартною мовою. Можна говорити про розширення норми, включення в неї того, що раніше було за її межами. Зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною найбільш очевидно проявляється в широкому поповненні лексики та фразеології «стандартної» мови з розмовної лексики, особливо з нелітературних розмовних джерел. Дослідники зазначають значне зростання розмовних елементів в літературних мовах [15, 77-80].

Мова розвивається, сфери дії мови приходять у постійне зіткнення і, як результат, слова з однієї сфери дії попадають в іншу й у ній асимілюються [14, 40]. Розмежувати різні види розмовного мовлення - завдання непросте: у стихії англійської розмовної мови, у якій сленг розвивається особливо плідно, важко відмежувати цей шар слів від суміжних з ним професіоналізмів, діалектизмів і вульгаризмів. Ці труднощі свідчать про постійні процеси руху й взаємодії цих лексичних шарів.

B.C. Матюшенков [55] підкреслює, що для американського сленгу характерна проникність, і цим пояснюються розмиті межі між літературною англійською у США й різними «субстандартними» мовними утвореннями, наявність значного числа перехідних випадків, статус яких викликає дискусії серед лексикографів [33, 117].

Якщо розглядати лексичне наповнення молодіжного сленгу, то ми бачимо, що сленг містить лексику як мінімум трьох лексико-стилістичних підсистем: нестандартної розмовної мови, професійного жаргону й вульгаризмів. Мета ряду робіт - відокремити сленг від цих суміжних з ним субваріантів [14], [16], [32]. Так, для розмежування сленгу, професійних жаргонів і кенту П.Ондрус розробив принцип соціально-функціонального поділу. Встановлення основних функцій соціальних діалектів дає можливість розділити їх на експресивні (жаргони вищих шарів суспільства, сленги, зокрема, студентський, військовий і інші) і конспіративні (злодійське арго, дитяче арго й інші). Таким чином, основна функція арго - конспіративна, а це не характерно для сленгу, до якого тяжіють лексичні одиниці, що виконують експресивну функцію в якості провідної [12, 34-35].

Дослідники сленгу наголошують, що сленг частіше використовується у колі друзів, близьких чи знайомих. Використання сленгу з випадковими знайомими або незнайомцями може привести до осудження і тому не схвалюється. Крім цього, на думку вчених, використання сленгу у колі друзів надає словам особливих, зрозумілих тільки для членів групи значень, які не можна зустріти в жодному словнику [18, 39].

Етимологія терміну сленг - одне із найбільш суперечливих і заплутаних питань в англійській лексикографії. Важкість розкриття походження терміну посилюється його багатозначністю та різними трактуваннями.

Вперше термін сленг зі значенням «language of a low or vulgar type» був засвідчений у 1756 році; з 1802 року цей термін означає «the cant or jargon of a certain class or period», а з 1818 року під сленгом почали розуміти «language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sense» [31, 29].

Е. Партрідж вказує, що приблизно з половини минулого століття термін сленг почав означати «illegitimate colloquial speech», тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди «vulgar language except cant». [49, 17] Слід зазначити, що з терміном сленг нетермінологічно вживати такі синоніми як argot, jargon, flash, gibberish, cant [7]. Спочатку сленг вживався як синонім до терміну кент, пізніше - до терміну арго [9]. Як лінгвістичний термін, сленг відсутній в словнику С. Джонсона, який був опублікований в 1755 році; в першому стандартному словнику Н. Уебстера, виданому в Америці в 1828 році, термін сленг з'явився з поясненням «low, vulgar, unmeaning language». Показовим є те, що термін з'явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу [31, 29].

Гроуз у 1785 році ввів термін сленг як синонім до слова кент у своєму словнику «низької» мови: «slang - cant language». Пояснивши сленг через кент, Гроуз розділяє «низьку» мову на дві частини, називаючи першу частину кентом або сленгом. Словник Гроуза вважався еталоном, і, мабуть, тому всі інші автори словників «низької» мови стали пов'язувати сленг з кентом, як слова з одного і того ж джерела - таємної мови мандрівних бідняків - циганів, тим паче, що в циганському lingo (мові) було слово slang. Гроуз не знайшов терміну для другої частини «низької» мови [31, 30].

Циганська етимологія терміну сленг протрималась майже до кінця 19 століття, вона подається і у відомому словнику Хоттена, де приводяться такі синоніми сленгу як gibberish - циганський жаргон, flash language - низька вульгарна мова. Він же вказує: slang - the language spoken by Gypsies - low, vulgar, unauthorized language [20, 154].

В кінці 19 століття сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потратила в деякі авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну приймали такі дослідники як Бредлі та Уайльд [31, 30].

20-го століття питання про етимологію цього терміну викликає більшу цікавість вчених. Виникають нові гіпотези, більш чи менш науково обґрунтовані, але які так і не отримали загального визнання [25, 65].

Вітчизняний дослідник І.В. Арнольд вказує, що сленг включає лише розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням, неприйнятим в літературній мові [3, 51].

І.Р. Гальперін пропонує розуміти під сленгом той шар лексики та фразеології, який проявляється у сфері живої розмовної мови у формі розмовних неологізмів, які легко переходять у шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики [11, 106].

Заслуговує уваги думка М.М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектну спорідненість: воно засвідчено і в циганському грабіжницькому арго [30, 67].

Найбільш вірогідною є гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово slang співвідноситься з дієсловом to sling - to utter, що засвідчує існування такого словосполучення як sling words ще за часів Чоссера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: sling language - to talk; sling the language - to swear fluently, to speak a foreign language; sling the bat - to speak the vernacular; sling a yarn - to relate a story, to tell a lie; sling (a person) slang - to abuse, scold violently; в останньому виразі slang - impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року) [49, 31].

Часто згадують архаїчне to sling one's jaw - говорити щось буйне і образливе. Згідно іншої версії, сленг походить до slanguage, причому початкова буква s нібито додана до language в результаті зникнення слова thieves; тобто спочатку йшлося про злодійську мову thieves' language [36, 78].

Невідомо, коли слово slang вперше з'явилося в Англії в усній мові. Письмово воно вперше зафіксоване в Англії в 18 столітті. Тоді воно означало «образу». Приблизно в 1850 році цей термін став використовуватися ширше, як позначення «незаконної» просторічної лексики. В цей же час з'являються синоніми слова slang - lingo і argot [22, 54].

Таким чином, етимологія терміну сленг зостається досі повністю не розкритою і становить одну із таємниць англійської лексикографії.

Досить цікавим є те, що термін сленг увійшов до вжитку в англійській лексикографії ще в кінці XVIII-го - на початку XIX-го ст., але тоді під цим терміном розуміли фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичні розбіжності з встановленими мовними нормами. Навіть в ті часи окремі дослідники звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу, але тільки в XX-му ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики - соціальний. У 1911 р. Г. Бредлі [49] ідентифікував «інтенцію мовця» як важливий фактор у ідентифікації сленгу. Дж. След [51], а за ним Г. Дрейк [44] привернули увагу до психосоціальної мотивації користувачів сленгового лексикону.

У радянській лінгвістиці соціолінгвістичний підхід до вивчення питання сленгу розроблений видатним ученим М. Маковським [30]. Сленг, за Маковським, - історично складена лінгвосоціальна норма, яка реалізується на рівні мовлення (фонетика, граматика, лексика), генетично й функціонально відмінна від професійних і жаргонних елементів мови; семантика сленгових лексем не завжди сягає стилістичного переосмислення, а слова сленгу не обов'язково використовуються для створення стилістичного ефекту [21, 109].

У. отятинник американський сленг тлумачить як особливий соціостилістичний субваріант ненормативної англійської мови у США із наскрізною соціодемографічною дистрибуцією, який характеризується: соціопсихологічною мотивацією вживання; соціостилістичною зниженістю повідомлення; домінуванням конотативного компонента над денотативним; неодмінно більш чи менш обмеженою функціональністю; неоднорідністю складу; надлексикалізацією певних сфер [33, 38].

Якщо порівнювати сленг з діалектом, то діалект є більш сталим явищем: основні діалекти, особливо географічні, в сукупності своїх фонологічних, граматичних та лексичних компонентів існують в мові давно, в той час як сленгові одиниці недовготривалі. Спільним для сленгу та діалектів є те, що вони використовуються переважно в усній комунікації [31, 28].

Слід також зазначити, що зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття, як жаргонізми, професіоналізми, арго, вульгаризми, колоквіалізми та кент, між якими важко встановити чіткі межі. «Стертість» меж є результатом того, що значною кількістю лексичних одиниць оперують у спільному функціонально-стилістичному ареалі [57, 50].

Жаргон є мовою соціальної або професійної групи, яка відрізняється від загальнорозмовної мови особливим складом слів і виразів. Це умовна мова, зрозуміла тільки в певному середовищі, вона складається з багатьох штучних, іноді умовних слів і виразів [54, 54-55].

При зіставленні різних трактувань терміну «жаргон» можна виділити дві основні концепції:

1) жаргон - це будь-яка спеціалізована мова: тобто «мова» професій, ремесел, суспільних класів і груп, гібридна мова або діалект;

2) жаргон - це вид фамільярної мови з пейоративністю, яка властива представникам деяких професій і ремесел [54, 57].

Корпоративні жаргони - це мікросистеми просторіччя з корпоративно обмеженою лексикою, пейоративною експресією й основною емотивною функцією, які використовуються різними групами за інтересами, які поєднують ці групи поза професійною діяльністю [53, 112].

Підкреслимо, що на відміну від професійних жаргонів, тісно пов'язаних своїми «виробничими» ядрами із професійними лексичними системами з однаковою для тих та інших основною комунікативною функцією, корпоративні, або групові, жаргони, які є, в основному, своєрідною мовною грою, де, насамперед, проявляється прагнення до експресії, мають емотивну функцію як основну [31, 29-30].

Провести чітку грань між цими пластами лексики дуже важко, оскільки, як указує І.Р. Гальперін, відмінність між професіоналізмами та жаргонізмами, між просторіччям та діалектизмами взагалі важко піддається поясненню. Він зазначає, що ці відмінності такі незначні в окремих випадках, що деколи здається непотрібним саме розмежування, проте відсутність абсолютного критерію визначення приналежності слова до тієї або іншої групи не є запереченням існуючих відмінностей. З погляду вживання в мові, для жаргонізмів і професійного сленгу характерна значно вужча сфера вживання, ніж для загального сленгу та діалектизмів. Жаргонізми і професіоналізми, як правило, зрозумілі лише окремим групам населення. Їх можна віднести до маловідомого сленгу, до якого, до речі, часто відносять і арго [11, 105-106].

У термін арго соціолінгвісти США схильні вкладати поняття особливого вокабуляра групи, об'єднаної спільними інтересами, фахом, видами діяльності тощо [12, 38].

Як зауважив В.М.Жирмунський, «арго» - «свого роду пароль», за яким впізнають один одного декласовані шари, і могутній засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби [19, 35].

Щодо вульгаризмів, то це лексеми, що мають пейоративне забарвлення і перебувають за межами літературної норми. До них відносять грубі слова та вирази, які зазвичай не вживаються освіченими людьми в товаристві, спеціальний лексикон, який використовують люди нижчого соціального статусу: в'язні, наркомани, безпритульні і т.д. [12, 10].

Диференціація сленгового лексикону та колоквіалізмів є ще складнішим завданням. Згідно з В.Кухаренко, колоквіалізми - загальнородова група слів, що позначають повідомлення як неформальне, неофіційне та розмовне, і які містять у своєму складі сленг, жаргонізми, вульгаризми та діалектизми [17, 30]. Ю.Скребньов розглядає колоквіалізми як слова, забарвлені неформальністю чи фамільярністю [28, 65]. Такі визначення все ж не пропонують критеріїв чіткого розмежування між колоквіалізмами та сленгом. Головна відмінність між ними полягає в тому, що сленг сигналізує, що учасників комунікації єднає якийсь особливий зв'язок, у той час як колоквіалізми лише позначають соціоситуацію як неформальну [17, 31].

Процес віддалення розмовної мови в американському варіанті англійської мови від розмовної у британському варіанті, Г. Менкен називав «колоквіалізацією» американського варіанту і пророкував, що він прогресуватиме [48]. Сучасні тенденції у сфері лексики на американському континенті засвідчують слушність міркувань Г. Менкена. Власне цим процесом пояснюють «розмитість» меж між колоквіалізмами та сленгом у США [33, 32].

Щодо кенту, Е. Патрідж визначав його як технічний термін для позначення вокабуляра представників злочинного світу [49]. Він вважав, що кент має обмежений ареал поширення порівняно зі сленгом, оскільки ті, хто користуються ним, зацікавлені у збереженні секретності свого мовного коду, тобто сленг універсальний, у той час як кент соціально і професійно обмежений. С. Флекснер під кентом розуміє розмовну ідіоматику, яка побутує в колі представників певної професії, секти, класу, вікової групи чи будь-якої підгрупи американської культури [51].

У вжитку існує п'ять визначень сленгу - низька і вульгарна мова вулиці, римований жаргон, жаргон ремесла або фаху, перекручена лексика і нонсенс [25, 54].

Сленг - це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст [17, 32].

Сленг - це квінтесенція розмовної мови, що пов'язана з життєвими зручностями, а не з науковими законами, граматичними правилами чи філософськими ідеями. Слова і фрази перетворюються у сленг тоді, коли починають вживатись у межах професійних груп, змінюючи свої значенні в мові [13, 102].

Історія європейського сленгу починається з 13 ст., коли з'явилась назва Rotwalsh (теперішнє Rotwelsh) - різновид жаргону волоцюг. Перші спостереження сленгу в Англії зроблено на початку 16 ст. Коплендом у його книзі «The Hye Waye to the Spittel House» (між 1517-1537 рр.) [46, 68].

У 20-21 ст. сленг - це лексика, що притаманна окремим суспільним колам - школам і університетам, політичним і професійним угрупуванням, військовим. У сленгу знаходять відбиття куховарство, мода, торгівля, особисті зацікавлення (хобі) [9, 57].

Поняття сленгу все більше починає завойовувати увагу сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття сленг: суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується в громадянстві освічених.

Звертає на себе увагу те, що термін сленг частіше уживається в англійській лінгвістиці, хоча останнім часом він активно використовується і відносно української мови. Термін сленг, як відзначає відомий американський лінгвіст Ч.Фриз, настільки розширив своє значення і застосовується для позначення такої кількості різних понять, що дуже важко провести розмежувальну лінію, що є сленгом, а що ні [36, 207].

Цілий ряд англійських дослідників використовують слово slang просто як синонім жаргону, арго або кенту [22].

Найдетальніше з приводу дефініції терміну сленг висловився автор словника сленгу Р. Спірс [59]. Він відзначає, що термін сленг спочатку використовувався для позначення британського кримінального жаргону. З роками сленг розширює своє значення і в даний час включає різні види нелітературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і навіть вульгарні слова.

Отже, між сленгом та іншою лексикою нема непрохідних границь, навпаки, сленгізми часто виникають як переосмислення слів і виразів загальнолітературної лексики чи як нові утворення від них, а потім повертаються в літературну мову у своїх нових значеннях, як це відбулося зі словами: above-board (чесний), hairdo (зачіска), joke (жарт), make-up, (косметика), to live up (бути здатним), tub (метро), vac (канікули), zoo (зоосад). З військового сленгу в розмовну лексику прийшов вираз cold feet (страх). Зі сленгу шкіл і університетів потрапили в англійську мову такі слова, як: snob (сноб), funk (страх), mob (голота), cad (хам), chum (нерозлийвода), crony (нерозлучний друг) [55].

Сленг - своєрідна галузь словникового складу англійської мови, яку виділяють при класифікації словника за ознакою соціальної прийнятності мовних одиниць [23, 75].

Завдяки такій великій кількості визначальних ознак і умовності поняття сленг багато лінгвістів та психологів взагалі вважають за краще обходитися іншими поняттями і не використовують терміну «сленг». Проте, оскільки майже у всіх американських та англійських словниках помітка sl. (сленг) присутня, перекладачу необхідно знати це поняття, розбиратися в тому, що є сленгом. Самі англійські і американські лінгвісти також усвідомлюють, що поняття «сленг» є занадто широким, але продовжують користуватися ним за відсутністю іншого [54, 49].

1.2 Типологія сленгу

Під терміном сленг розуміють особливий периферійний шар нелітературної лексики та фразеології, який лежить за межею літературної розмовної мови, закордонних діалектів загальнонародної англійської мови [32, 39].

Деякі дослідники вважають, що термін сленг застосовується у двох значеннях: або як синонім жаргону, або як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень загальновідомих слів, жаргонних словосполучень, що належать за походженням до різних жаргонів та стали, якщо не загальновживаними, то зрозумілими для достатньо широкого кола носіїв даної мови [32, 65].

В.Г. Вілюман [9], довгі роки займаючись проблемою сленгу, в стислих тезах сформулював деякі його особливості, зокрема автор запропонував розрізняти два види сленгу:

а) загальний сленг - образні слова і словосполучення емоційно-оцінного забарвлення, які знаходяться за межами літературної мови, загальнозрозумілі і широко поширені в розмовній мові, які претендують на новизну та оригінальність і в цих якостях виступають синонімами слів і словосполучень літературної мови; наприклад:

bed-sitter (bed-sitting room - вітальня)

bob (shilling - шилінг)

booze (a drink, to drink liquor - пиячити)

to dry straight (to straighten up - виправлятися)

hide (human skin - шкіра)

knock-out drops, dope (narcotic drops - наркотик);

б) спеціальний сленг - слова і словосполучення того або іншого професійного або класового жаргону, наприклад:

finals - випускні іспити

Fannie May - сертифікат «Фенні Мей»

preemie - недоношена дитина

scam - шахрайство

to neck - цілувати і голубити

flattop - авіаносець

pineapple - бомба, ручна граната

cabbage - гроші

cool - розслаблений

Hey, kiddo! - Гей хлопчисько!

I'm dog-sick - я дуже погано себе почуваю

Dullsville - нудьга

give me a tinkle tomorrow - дзенькни мені завтра

I'm flaking out - я від нудьги тупію [9, 49].

В.А. Хомяков [40] запропонував більш розгорнуте визначення термінів «загальний» та «спеціальний» сленг:

Загальний сленг - це відносно стійка для певного періоду, широко поширена і загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, вельми неоднорідна за своїм генетичним складом і ступенем наближення до фамільярно-розмовної мови, з яскраво вираженою емоційно-експресивною конотацією вокабуляра, що часто висміює соціальні, етичні, естетичні, мовні та інші умовності та авторитети.

Загальні сленгізми відрізняються від лексики літературного стандарту етико-стилістичним зниженням різної міри: від жартівливо-іронічної та невимушеної експресії повсякденного спілкування до принизливої експресії суто фамільярного спілкування. Треба зазначити, що етико-стилістичне зниження якісно відрізняється від лайливої і непристойної експресії: слова не сприймаються як вульгаризми, але додають мові колорит фамільярності, хоча існують особливі випадки, коли багато що залежить від сфери вживання того або іншого слова, ускладненого «контекстною семантикою» [40, 88-89].

Спеціальний сленг як соціальна мовна мікросистема вельми неоднорідний за своїм генетичним складом і структурою. Аналіз різних підходів до визначення сленгу і вивчення практичного матеріалу приводить до висновку, що сленгізми характеризуються різним ступенем стилістичного зниження і, отже, відносяться до різних лексико-стилістичних пластів. Крім того, велика частина сленгізмів функціонує в мові певних соціальних груп, і, навіть перейшовши в загальнонаціональне користування, сленгізм завжди несе в собі слід свого соціального походження. Спеціальний сленг - це нестандартний лексикон певної соціальної групи, який може складатися зі стилістично різнорідної нестандартної лексики [40, 90].

Загальний сленг має ряд рис, які можна виявити при співставленні висловлювань про сленг зарубіжних та вітчизняних філологів. Ці риси слід враховувати, щоб запобігти суб'єктивним твердженням. Назвемо основні:

1) загальний сленг широко розповсюджений і зрозумілий для всіх соціальних верств населення;

2) має яскраво виражений емоційно-оціночний характер з домінуванням експресивної функції над номінативною (проста назва предметів та явищ);

3) загальний сленг відносно стійкий для визначеного періоду, хоча сленгізми і переходять легко в колоквіалізми, а також зникають з вжитку;

4) неоднорідний за своїм генетичним складом, будучи створеним з різноманітних джерел (жаргони, кент, професіоналізми, варваризми тощо);

5) загальний сленг неоднорідний за ступенем наближення до фамільярно-розмовної мови, хоча в цілому він протистоїть їй як компонент просторіччя;

6) іноді має фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості;

7) відрізняється генетично та функціонально від спеціального сленгу (кенту, жаргону, близьких до кенту мовних утворень) [41, 27].

До загального сленгу можна віднести такі колишні жаргонізми, як brass hat - офіцер, G.I. Jesus - воєнний священик, Jerry Krauthead - німецький солдат тощо [41, 40].

Переходячи у сферу загального сленгу, жаргонізми втрачають свій вузький соціально-професійний характер та стають загальнозрозумілими для всіх носіїв мови [22, 18]. Тут відбувається перерозподіл лексики та фразеології.

Вокабуляр загального сленгу в якійсь мірі може поповнюватись за рахунок жаргонізмів та професіоналізмів. Багато з них знаходяться між загальним сленгом та спеціальним сленгом, інші можуть входити і в соціальні жаргони і в професійні говори [22, 14]. Вірогідно, якась частина нелітературної лексики та фразеології знаходиться в деяких розмитих кордонах, на неї не можна наклеїти якийсь визначений ярлик.

Приймаючи до уваги ці особливості та всі наведені дефініції, пропонуємо розгорнуте визначення терміну загальний сленг.

Загальний сленг - це відносно стійка для певного періоду, широко розповсюджена та загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, досить неоднорідна за своїм генетичним складом та мірою наближення до фамільярно-розмовної, з яскраво вираженими емоційно-експресивними відтінками, які часто висміюють соціальні, етичні, естетичні, мовні та інші умовності та авторитети [11, 56].

Загальні сленгізми - це розмовні елементи більш низького соціального статусу, ніж просторіччя. Від літературної лексики загальні сленгізми відрізняє властиве їм зневажливе, іронічне, грубувато-фамільярне, жартівливе забарвлення [11, 57]. Наприклад:

full as an egg - п'яний

all wet - дурний

pass in one's marble - умирати

hold your horses - не так швидко.

Багато слів і словосполучень сленгу дуже виразні [11, 59]. Наприклад:

to drink with the flies - пити на самоті

big smoke - велике місто

bite someone's name - поїсти за рахунок іншого

The Ma Stаte - Новий Південний Уельс (це був перший штат Австралії).

Особливо яскраво у сленгу відображаються негативні явища [11, 59]. Порівняймо наприклад, такі вирази:

to have kangaroos in one's top paddock - бути дурним

giggle suit - арештантський одяг

drunk as a fowl - дуже п'яний

Woolomooloo Yank - сіднейський юнак, який імітує американську мову і звички (Wooloomooloo - передмістя Сіднея).

У загальному сленгу широко представлена лексична синонімія. Поруч з власне синонімами тут багато лексичних одиниць, які співвідносяться одна з одною за ознакою спільності референтів. Референти синонімічних сленгізмів можуть бути як національно нейтральними (порівняємо такі об'єкти, як «спиртні напої», «гроші», «дурний» та ін.), так і національно-специфічними [11, 64]. Для передачі значення «п'яний» використовуються численні сленгізми, наприклад: stinko, on one's ear, rotten, shick, inked та ін.; для позначення поняття «гроші», наприклад, 1 долар - це cracker, fiddiy, flag, iron man, jim, для позначення «дівчина або молода жінка» - brush, sort, Sheila та ін.; для позначення «дурний» - boof-head, dill, dip, drongo, stone yarra, galah та ін. (galah «рожевогрудий папуга» фігурує в австралійському сленгу як символ слабоумства); для позначення «абориген» служать слова: abo, boong, Jacky, blackfellow. Австралійські сленгізми включають не лише загальні імена, але і власні [11, 67]. Це наприклад, географічні назви: Tazzi, Tatts, the Apple Island - «Тасманія» the Old Country, the Old Dart, Home - «Британія»; Maoriland, the quaky isles, the shakey isles - «Нова Зеландія».

Спеціальний сленг - це специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів та арго (кент) злочинного світу [5, 68].

У філології не настільки яскраво є дослідженим спеціальний сленг, хоча його вивчення має входити в соціолінгвістику (галузь мовознавства, синтез соціології та лінгвістики, що вивчає питання суспільного існування та суспільні умови розвитку мови) [5, 69].

Спеціальний сленг включає в себе: арго, кент, римований сленг, соціальні жаргони та професійні говори, бек сленг тощо [5, 69].

Почнемо опис спеціального сленгу з арго, тобто з «низької» зони жаргонізмів - таємних мов злочинного світу. За В.М. Жирмунським, арго - «свого роду пароль, по якому впізнають один одного … і засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби» [19, 119 ]. Тому арго - це конспіративний, утаємничений жаргон.

Іноді колишній арготизм, перетворившись у сленгізм, отримує нове значення. Наприклад, два першочергових значення у фраземи booby hatch (в'язниця) давно вже вийшли з вжитку, але у своєму новому значенні божевільня чи лікарня для душевно хворих цей сленгізм широко відомий в США (The major, who happened to be the high priest of the booby hatch, looked suspiciously at the Arab and growled: «Who sent you here? Are you pulling my leg?») [12, 36].

В.М.Жирмунський справедливо помічає, що перетворення арго в сленг означає кінець старого арго як таємної професійної мови декласованих елементів [19, 54]. Арготична лексика, втративши свій таємний характер, використовується як засіб емоційної експресії, образного щоденного спілкування.

Арго - мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, штучно створена з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх [40, 34].

Так, мало хто з людей, котрі вивчають англійську мову, якщо вони спеціально не займались етимологією, знає, що такі загальновідомі літературні слова, як incongruous, insipid, interloper, intriguing, indecorum, forestall, equip, hush, grapple та багато інших у 18 столітті належали до таємного злочинного арго. На це вказує спеціальний словник Dictionary of Canting Words.

Перед тим, як вище вказані арготизми проникли у сферу літературної мови, вони, втративши свій таємний характер, можливо, якийсь час знаходились у сфері загального сленгу.

Подібне явище відбувається і в інших мовах.

Слід підкреслити, що деякі «першопочаткові» арготизми зупинились якби на півшляху: вони сотні років існують як загальновідомі сленгізми. Наприклад, століттями вживають такі запозичення з таємного жаргону циган, як bamboozle - брехати, bosh - нісенітниця, gibberish - жаргон, pal - товариш, nab - голова, duds - одяг, booze - пити, випивати [32, 8].

У цьому відношенні типовою є історія слова pal, яке, як вказує професор Граттан, років 300 тому належало до арго, на початку 19 століття перейшло в спортивний жаргон, проникло у загальний сленг [19, 65].

Авжеж, буває і зворотній процес, коли якесь слово літературної мови починає використовуватись в арго. У цьому випадку воно наче «утаємничується», тобто переосмислюється, отримуючи таємний зміст. Наприклад, в американському злочинному арго «детектив» передається метафорично та метонімічно як hawk, bloodhound, nose, big eyes [19, 115].

Кент - арго злочинного світу Англії - може похвалитися першими словниками, які були складені вже на початку 16 століття, тобто майже на півстоліття раніше перших тлумачних словників літературної мови [3, 24].

До речі, в англо-американській літературі з давніх часів широко використовується в стилістичних цілях вокабуляр спеціального сленгу, який зазвичай складає невід'ємну частину словника певного письменника.

Дуже близьким до арго по своєму змісту таємного коду є - rhyming slang. «Римований сленг» не має спеціальної «професійної» замкнутості, він розчинений в лондонському просторіччі (кокні) та виступає на правах жартівливих, образних висловлювань в буденній мові, займаючи начебто проміжне місце між загальним сленгом та арго (кентом) [5, 183].

Хоттен у своєму словнику (1860) говорить, що «римований сленг» з'явився на лондонських вулицях в 1845-1848 роках. Він же приводить такі алегоричні приклади, як flea and louse - a bad house, artful dodger - a lodger, ding dong - a song, sorrowful tale - three months in jail.

«Римований сленг» знайшов хороший ґрунт в Австралії, куди його занесли англійські переселенці в кінці минулого століття [32, 15 ].

В лондонському просторіччі він інколи стає настільки розповсюдженим та загальноприйнятим, що, втративши свій таємний характер, переходить у сферу загального сленгу. Це легко перевірити за словником загального сленгу Е. Партріджа.

Так, Е. Партрідж приводить там такі приклади, як: yellow silk - milk; German bands - hands; cherry hog - dog; artful dodger - lodger, weeping willow - pillow; charming wifeknife [49].

Варто зазначити, що іноді вирази «римованого сленгу», які переходять в загальний сленг, ніби знову утаємничуються шляхом зміни структури словосполучення. Зазвичай відкидається слово, яке римується з літературним синонімом. Так, mince pies - eyes перетворюється в minces, china plates - mates стають просто chinas [32, 17 ].

Як уже зазначалося, для створення таємного словника інколи користуються прийомом приховування форми слова чи словосполучення. Яскравим прикладом такого таємного коду є back slang. Цей особливий жаргон отримав широке розповсюдження в середині позаминулого століття серед лондонських вуличних торговців [5, 68].

Сутність back slang полягає в тому, що слова, як правило, перевертались, при цьому зазвичай це були фонетичні «перевертання» з додатковими викривленнями вимови. Наприклад, penny - yenep; two pence - owt yenep; fourpence - rouf yenep; seven pence - neves yenep; yes - say; look - cool; bones - enobs; police - slop; teddy-boys - yobs; policemen - namesclop; pot o`beer - top o`reeb; pound - dunop; bad - dab; good - doog; man - nam; woman - namow [5].

Окрім того, було спеціально придумано декілька виразів типу: tumble to your barrikin - understand you; cool to the dillo nemo - look at the little woman; flash it - show it; a regular bad one; a doogheno or dabheno? - is it a good or a bad market? [5]

Більш складним різновидом таємного сленгу є по термінології Е.Партріджа centre slang (medial slang). Слово утворюється не простим перевертанням, а «розсіченням» слова навпіл та постановкою першої частини після другої, інколи з деякими доповненими викривленнями [49].

Наведемо приклади centre/medial slang: person - nosper; sweet - eetswee; quiet - ietqui; right - ightri; fool - oolfoo; cheek - eekcher; sentimental - mentisental [49].

Back slang/medial slang зазвичай легко відрізняється по своїй структурі від загального сленгу, хоча в деяких випадках окремі утворення back slang можуть переходити у сферу загального сленгу. Так, наприклад, відбулося з yob - yobs (студенти Ліверпульського університету 1965 - 1966 роках, визначили yobs, як modern teddy - boys but not so flashy) [49].

Однак, коли у представників різних соціальних груп існує можливість вільно спілкуватися один з одним, функція ототожнення із групою відходить на другий план, а на перший план виходить функція ототожнення зі стилем і відношенням до чого-небудь [2, 78]. Так, Роберт Чепмен у передмові до словника «American Slang» виділяє так званий «первинний» і «вторинний» сленг. Під первинним сленгом розуміється оригінальне мовлення представників субкультури, природне для її носіїв. Вторинний сленг використовується не стільки для того, щоб підкреслити приналежність мовця до групи, а щоб виразити своє відношення до референта. У майбутньому, на думку автора, вторинний сленг стане головним типом сленгу в США [12, 23].

Сленг, отже, виступає як лакмусовий папірець, що допомагає віднести людину до якої-небудь соціальної групи. Таким чином, функція ототожнення з групою є соціолінгвістичною характеристикою сленгу [20].

Леонард Блумфілд, автор фундаментальної праці «Language», пише про те, що загальна сила впливу слова, як яскраво експресивного або дотепного, є потужним чинником у частотності його вживання, але, на жаль, цей процес зовсім безконтрольний для лінгвіста. Саме це й приводить до раптового поширення сленгових виразів або до настільки ж раптового витиснення сленгізмів. Виникнення таких форм Л. Блумфілд пояснює їхньою ефективністю, тобто здатністю викликати ту або іншу реакцію у співрозмовника. Це пов'язано з новизною й вдалим, хоча й різким переносом значення. Однак при частому повторенні новизна втрачається, яскрава метафора стирається, і в результаті нове значення стає звичним. У такому випадку сленгове значення відмирає [13, 58].

Сучасна наука відзначає тісний зв'язок процесів номінації й комунікації. Комунікативна функція сленгу інтегрує з номінативною в силу того, що найменування в сленгу, як і в мові в цілому, з'являються внаслідок комунікативних потреб мовців [5, 128]. Когнітивна функція сленгових лексичних одиниць проявляється в тому, що багато найменувань у сленгу несуть у собі додаткову інформацію, відсутню в стандартних позначеннях, і за допомогою цього репрезентують додаткові знання про навколишній світ. Крім того, когнітивність сленгових найменувань визначається дуже високим ступенем їх метафоричності, тому що при метафоричному переносі значення мовець виділяє ті ознаки об'єкта, які він вважає найважливішими, і на їхній основі слово одержує нове, переосмислене значення [14, 118]. Наприклад:

breeze (an easy college course)

killer (a difficult college course)

net-head (a person obsessed with using the Internet)

wag it (to skip school).

Комунікативна й когнітивна функції сленгу також взаємозалежні [21, 67].

Номінативні одиниці, що не мають еквівалентів у стандартній мові, безсумнівно мають високу комунікативну значимість, тому що вони спрощують, а часом і визначають процес комунікації. Ці лексичні одиниці також і когнітивно значимі, тому що вони входять у мовну картину світу в якості унікальних елементів [21, 73]. Для опису таких лексичних одиниць словами стандартної мови доводиться використовувати розгорнуті словосполучення. Наприклад:

dorm rat - a student who lives in the dorms for more than a year or who rarely leaves the dorms

kee-runch - an observation when someone or something has been completely trashed, beaten up or destroyed

granola - natural-looking person with a healthy life-style and diet [54].

Характерною рисою сленгу є його вживання окремою, відносно стійкою соціальною групою, що об'єднує людей за професією або віком, також відображає суспільну свідомість людей, що належать до певного середовища [13, 237].

С.Б. Флекснер справедливо відзначає, що будь-яка субкультурна група створює свою власну таємну мову й жаргон, що згодом може стати частиною загального сленгу. Кожний з нас належить до декількох таких груп, і всі ми користуємося власними таємними мовами й жаргонами [51, 14].

С.Б. Флекснер звертає увагу на те, що загальний американський сленг походить з кентизмів, жаргонізмів і арготизмів (слів і виразів, властивим окремим підгрупам суспільства), чия популярність настільки висока, що вони входять у мовлення широкого кола людей. При цьому важливою характеристикою сленгу є те, що повністю зрозумілий він буває лише членам певної групи. Загальний сленг, на думку вченого, можна схематично уявити як найпопулярнішу частину спеціальних сленгів численних підгруп [51, 68].

Проблематика сленгу є предметом постійного наукового пошуку. Поняття сленгу здобуває все більше уваги сучасної філології.

Загалом розрізняють два види сленгу:

б) спеціальний сленг - слова і словосполучення того або іншого професійного або класового жаргону.

Спеціальний сленг включає в себе: арго, кент, римований сленг, соціальні жаргони та професійні говори, бек сленг тощо.

Отже, сленг - це категорія загального поширення, що перебуває за межами загальноприйнятих мовних норм.

Розділ 2. Молодіжний сленг в загальній системі сленгу

2.1 Мінливість та варіативність українського та американського молодіжного сленгу

Сленг має широкий діапазон вживання. Багато людей, а особливо молодь, використовує сленг у своєму мовленні тому, що хоче бути сучасною, стильною. Інші користуються сленгом як засобом спілкування, який має відтінок відвертості, неформальності, виражає товариськість і легкість у спілкуванні.

Сленгові слова і вислови емоційно забарвленні і часто вживаються в переносному значенні. Сленг - це частина лексики, яка надто швидко змінюється. Якщо слово або вислів втрачає новизну, на зміну йому приходить новий сленгізм. Це альтернативна лексика. Він не може існувати в минулому, він постійно оновлюється. Його життя коротке і має сумнівну репутацію. Він або осідає в мові, або ж його забувають. Американський сленг традиційно вбирає будь-яке яскраве слово, яке потрапило до нього [6, 33].

Молодіжний сленг вирізняється жвавістю, гнучкістю й несподіваною дотепністю [54, 56]. Наведемо деякі приклади сленгових виразів :

Shut up! - Замовкни!

Pal - друг

Tea - спиртне

Crazy cat - псих

Fade - погані оцінки в школі

Know-how - знання

Hot potato - складна і неприємна проблема

Get-together - зустріч, збори

It is cool! - Класно!

What's up? - Що трапилось?

It's sweet! - Це добре!

Peace out! - До побачення!

I am out! - До побачення!

Check ya later! - До побачення!

Blood - відмінна відповідь учня

Bicycle - шпаргалка

Bingo! - Еврика!

Hot - чудовий, привабливий, модний

Nutcase - божевільна людина

Bust - невдаха

Turkey - бовдур, нікчема [54]

Багато слів, за допомогою яких спілкування відбувається невимушено - це сленг університетів:

Cut - припинити знайомство

Skull - викладач в університеті

Ex - екзамен [54].

Серед молоді популярністю користується вживання власних назв як сленгу [39, 60]:

Mr. Black - ніч, нічний час

Peter Jay - поліцейський

Elvis - чоловіча зачіска під Елвіса Преслі

George Eddy - клієнт, який не дає чайових

Charley - простак, лопух

Mister Charlie - біла людина [54].

Сленг старий як світ. На цьому наголошує видатний мовознавець, фахівець зі сленгу та укладач спеціального словника Ерік Партрідж [49]. Сленг був і в грецькій, і в латинській мовах - адже люди завжди залишалися людьми, вони завжди намагалися оживити мовлення, прикрасити його образними слівцями та висловами, змінити незрозумілі «вчені» офіційні слова. Більшість американських письменників віддали данину сленгу. Його неможливо ігнорувати, інакше описувані персонажі втратять свою життєвість [19, 154].

Мова - це той засіб, за допомогою якого культури виражають себе, свою сутність. Мова відображає культурно-історичний фон кожної епохи та, як правило, є повністю зрозумілою тільки людям, що живуть в цю епоху [7, 4].

Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень. Проте на даному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження [15, 78].

Молодіжний сленг являє собою найцікавіший лінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не стільки окремими віковими межами, як соціальними часовими межами.

Цікавою в культурологічному плані є історія аксіологічного розвитку сленгізму deadline. Спочатку це слово позначало обмежувальну лінію навколо в'язниці. Порушення цього кордону для ув'язнених було смертельно небезпечним - охоронець мав право застрелити порушника. Згодом це слово при збереженні негативних імплікацій стало позначати ширше коло референтів: «будь-яка межа або кордон, які заборонено перетинати». Пізніше цей американізм зазнав нейтралізації аксіологічного значення та на сучасному етапі вживається стосовно будь-якої умови чи події як їх граничний (крайній) строк, перейшовши в загальноанглійську літературну мову [9, 48].

Процес нейтралізації спричинив зміни в семантичній структурі слова guy, яке виникло внаслідок антономазії від імені Guy Fawkes та позначало спочатку опудало, одоробло, що спалювали на день Гая Фока (Guy Fawkes' Day), потім - кумедно вдягнену людину. В американському сленгу пейоративний компонент значення зазнав нейтралізації, нове значення «будь-який чоловік чи хлопець» асимілювалося в літературному просторіччі, а згодом відбулося розширення значення: guy - any person [9, 49].

Частковий сленгізм dude може слугувати ще одним прикладом вищезгаданих процесів. Це слово походить із німецького сільського просторіччя, де воно мало значення «дурень, бовдур» [10, 157]. В англійську мову dude перейшло в значенні «хлющ, франт, дженджик, піжон» [10, 159], набувши особливого піку популярності в 70-х роках XX ст. Висока частотність вживання цього просторічного американізму сприяла послабленню його негативного аксіологічного значення аж до повної нейтралізації в загальному сленгу, сленгу підлітків та афроамериканців, де dude тепер позначає будь-якого чоловіка чи хлопця [10, 160].

У напрямку субституції одних аксіологічних компонентів іншими спостерігається процес енантіосемії (зміни знака аксіологічної оцінки на протилежний). Явище енантіосемії виявляється в словах, що поєднують в собі протилежні значення. Це один із найбільш цікавих семантичних феноменів, що в сучасній лінгвістиці постає як недостатньо досліджена проблема. Дискусійним залишається питання, до якої категорії відносити явище енантіосемії: вважати її різновидом антонімії, омонімії чи полісемії, перехідним явищем між ними, або кваліфікувати її як особливу категорію лексичної семантики. Ми приєднуємося до дослідників, котрі вважають енантіосемію явищем багатозначності, особливим видом внутрішньослівної антонімії. Емоційно-оцінна енантіосемія є особливим різновидом енантіосемії, оскільки вона поєднує в семантичній структурі слова протилежні за оцінним знаком аксіологічні значення. Енантіосемічні аксіологічні зміни відтворюють відмінності та протиріччя в об'єктивній дійсності. Саме в явищі енантіосемії проявляється природний закон єдності та боротьби протилежностей, коли на рівні мікросистеми багатозначного слова стикаються дві суперечливі тенденції мовного розвитку. Відбувається заміна одного поняття іншим, котре протиставляється або суперечить попередньому [14, 39-40]. Утверджується позитивна оцінка, хоча в позначуване вкладається протилежний смисл, виражаються протилежні модальності. Наприклад, сленгізм groovy був дуже поширеним в 60-70 роках в американському сленгу як вираження загальної позитивної оцінки («satisfactory, satisfying, fine») [10, 221]. Але, згодом, внаслідок іронічного слововживання це модне слівце втратило свій первісний позитивний смисл, набувши в молодіжному сленгу кінця 80-х років протилежного за оцінним знаком аксіологічного значення «tedious, dull» [10, 221].

За віковим параметром традиційно виділяються мова молоді та мова більш дорослого покоління. Сучасні молодіжні жаргони США охоплюють студентський сленг, сленг підлітків - прихильників сучасних музичних напрямків репу та хіп-хопу серед інших схильностей та уподобань.

За даними К. Ібл, найчастотнішими за слововживанням у соціолекті американської молоді є сленгізми, що передають такі аксіологічно насичені поняття, як: чудовий, першокласний, невдаха, нікчема, п'яний, приваблива особа, ображати, кривдити, досягати успіху, весело проводити час, зневажати, виснажений, зазнати невдачі та деякі інші. Ці семантичні категорії відображають безпосередні, найважливіші сфери інтересу молоді [20, 277].

Молодіжний сленг є одним із джерел поповнення лексики американського варіанта англійської мови й одним з елементів американської культури. Мовні процеси, що розгортаються у молодіжному сленгу роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження над мовними змінами в соціальному контексті [22, 14].

У чому ж полягає відмінність молодіжного сленгу від інших сленгів? Сленгові слова служать для спілкування людей з однаковою віковою категорією, при цьому вони використовуються як синоніми до англійських слів, відрізняючись від них емоційною забарвленістю.

Вважається, що молодіжний сленг повинен стати об'єктом пильної уваги вчених-мовознавців, адже, як свідчать приклади інших жаргонних систем, спеціальна лексика іноді пронизується в літературну мову і залишається там на довгі роки [22, 365].

Як ми бачимо, молодіжний сленг допомагає сьогоднішній молоді висловити свої почуття, емоції, думки.

Загалом сленгова лексика характеризується багатством словникового запасу. Також молодіжний сленг як різновид національної мови має свою систему ідіом та фразеологізмів. Проте є деякі слова та ідіоматичні вирази, притаманні певному регіону. Треба зауважити, що при використанні сленгових слів та виразів треба чітко дотримуватися стилістичних правил та норм. Наприклад, дієслово «попухнути» вживається винятково до співрозмовника. Фраза «Ти що попух???» означає: «Ти розумієш, що кажеш?». Емоційна оцінка - принизлива. Сказати про себе «Я попух» - ідеологічно неправильно, це значить розписатись у власній стилістичній безграмотності [53].

Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частину лексичного складу молодіжного сленгу складають також професійні жаргонізми. Як професійні, так і корпоративні жаргони, у свою чергу, піддаються впливу кенту [10, 157].

Отже, молодіжний сленг - це мікросистема просторіччя, досить неоднорідна за своїм генетичним складом, яка має емотивну та комунікативну функції [10, 191].

Оскільки в даній дипломній роботі розглядається молодіжний сленг, необхідно визначити, у чому полягає відмінність молодіжного сленгу від сленгів інших типів.

По-перше, тут сленгові слова служать для спілкування людей однієї вікової категорії.

По-друге, молодіжний сленг відрізняється «зацикленням» на реаліях світу молоді та студентства. Розглянуті сленгізми відносяться тільки до цього світу, у такий спосіб відокремлюючи його від усього іншого, і найчастіше незрозумілі людям інших вікових категорій. Завдяки знанню такої спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти.

І по-третє, у числі сленгової лексики нерідко зустрічаються і досить вульгарні слова [3, 37].

Молодіжний сленг відзначається змінністю, плинністю. Тривалим у них є тільки механізм творення нових слів [20, 157].

Нижче ми приведемо приклади:

This is quat good: This is pretty bad

She is not very fit: This girl is not very attractive

She is nat very fit: This girl is very attractive

Laak (Alternative pronunciations: «lerk»): I don't like, e.g.: I laak your face (pronounced «fass» here).

Waant (Alternative pronunciations: «weent»): I don't want, e.g.: I waant double Div.

Bunter (this is pronounced with an umlaut vowel sound): Boring, uninteresting banter.

Інші слова сленгізми такі:

Loose (Alternative pronunciations: «Loosh»): Not up to standard, generally negative, e.g.: he's got loose banter.

Goive: I don't care, e.g.: I goive about this play.

Guiche (Alternative versions: keesch, laqueesch, keesch lorraine): Пряме протиріччя в реченні, може виступати як іменником так і просто окликом, e.g.: That's a guiche!

Fiche (pronounced «feesh»): Нісенітниця, те ж саме, що неправда, e.g.: That is utter fiche.

Meats (Alternative pronunciation: «moits»): цей термін показує невдачу або помилку іншого, e.g.: Meats you have more toytime (home work) than me! - a hand gesture is usually used also (an open palm with the thumb stuck upwards pointing towards the person you have just given meats to).

Chunks: (this is pronounced with an 'oo' vowel sound) an extension of 'meats'. This is a modern allusion of the notion 'meats', deriving from the phrase 'meaty chunks'.

Naize: Exclamation signifying happiness at something, e.g.: he forgot to give us toytime - Naize! (Also adjective describing something in a generally good way, or as good in its own area e.g.: That's naize!; That was a naize play; That concert was naize!) [60].

Молодіжний сленг - динамічне утворення. В його творенні приймають участь такі зміни: зміни однієї голосної у слові для створення саркастичного ефекту, зміна однієї чи кількох приголосних, може бути простий набір літер, які цікаво звучать і можуть просто одним звуком передати певну емоцію тощо [38, 38].

Вживання сленгу переслідує певну мету: відбиває настрої молодшого покоління мовців, служить засобом дотепів і гумору, подає явище описово, допомагає заволодіти чужою увагою, уникнути кліше, підкреслити додаткову рису явища, полегшити спілкування. При цьому збагачується скарбниця лексичних засобів мови [37, 108].

Молодіжна мова така ж різнобарвна, строката, особливо здатна до сприйняття всього нового, як і її носії.

В англійській лексикографічній літературі молодіжний сленг як правило включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить до загальновживаного просторіччя [37, 157].

Слід зазначити, що будь-яка мова - живе явище, що вербалізує буття конкретної культурно-історичної епохи. Більшість нових сленгових слів виникають з конкретних ситуацій та еволюціонують цілком природно. Крім того, кожному новому поколінню також потрібні деякі нові слова, щоб пояснити свій інший погляд на ті, що існували раніше, речі. Цей інший погляд відображає, зокрема, і культурно-історичну ситуацію, що змінюється [19, 170].

С.Б. Флекснер вважає молодь найактивнішим елементом, який створює сленг [51]. Отже, надалі в прикладах ми будемо розглядати молодіжний сленг.

Як нами було зазначено раніше, молодіжний сленг формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Виділяється величезна кількість корпоративних жаргонів, серед яких молодіжні жаргони становлять особливий інтерес. Як найбільш великі, можна виділити жаргони школярів і студентів. Вони ж, у свою чергу, розділяються на більш дрібні соціально детерміновані та локально обмежені корпоративні жаргони.

Прикладом студентських сленгів можуть слугувати корпоративні жаргони студентів Оксфорду та Кембриджу. Те ж саме характерно й для американського студентського сленгу, оскільки практично кожен університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон [23, 10]. Дещо інша ситуація спостерігається в українському молодіжному та студентському сленгах. Внаслідок забуття традицій закритих аристократичних шкіл та вищих навчальних закладів на території України та країн СНД (лише останнім часом ця традиція почала відновлюватися), українські корпоративні жаргони являють собою більш лексичні системи, ніж англійські та американські корпоративні жаргони і, внаслідок цього, в більшій мірі піддаються впливу інших корпоративних жаргонів. На особливості корпоративних жаргонів шкіл та вищих навчальних закладів впливає специфіка тих чи інших навчальних установ. Відповідний вплив мають також соціальний статус тих, хто навчається та регіональні різновиди жаргонів [38, 37].

Стосовно інших видів молодіжного сленгу, можна також відзначити деяку невідповідність між американськими та українськими жаргонами. Сучасні молодіжні жаргони зазвичай не мають історії, вони змінюють один одного, їх лексикони дуже рухомі. Так, у США за останні 35-40 років виник популярний жаргон бітників, що поступився місцем жаргону хіпі; пізніше з'явився жаргон панків [33, 54]. Для України визначальним для вивчення нелітературної лексики став початок 90-х років. У той час як західний світ пережив і вичерпав потужну культурну революцію (увага до соціальних аутсайдерів, неформальних субкультур, сексуальна революція, феміністичні рухи), що викинуло на поверхню весь мовний маргінал, для пострадянських країн таким поштовхом стало прийняття незалежності [7, 15]. Практично будь-якому молодіжному руху відповідає свій корпоративний жаргон. Вшановування того або іншого молодіжного жаргону залежить від капризів моди, зміни захоплень, правового статусу молодіжних організацій, соціального положення носіїв даного жаргону і т.д. [35, 99].

Яскравим прикладом мінливості сленгу може служити розвиток синонімії. В англійській мові таким прикладом може виступити ланцюжок синонімів, що позначають «дурний», «ідіот», зареєстрованих з 1986 по 1988 роки словником «The Longman Register of New Words»: an airhead, а benny, а dickhead, а dink, а dork, а meat-head, а rubblehead [48]. В українській мові на прикладі «Словника сучасного українського сленгу» можна простежити наступні синоніми слова «дурний», «ідіот», зібрані за період 1998-2004 pp.: аут, бізон, ботинок, відстрілок, валянок, дрізд, дурбелик, клавесин, ручник, шлепер [53].

Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, приходять інші. Цей процес проходить дуже швидко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному та студентському сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилася та пішла в історію неймовірна кількість слів [6, 34].

Отже, мінливість сленгу в цілому не залишає сумніву. Але поза сумнівом також і те, що певна частина лексики є більш, а інша менш мінливою. Виникає питання: які сленгізми можна віднести до ядра стійких одиниць?

Для цього звернемося до дослідження, проведеного Г.Р. Івановою [21, 94] на прикладі молодіжного сленгу Великобританії і США. Для аналізу було використано по сто американських і британських сленгізмів. Їх хронологічна глибина встановлювалася по п'яти тимчасових зрізах: середина XIX ст., кінець XIX ст., початок XX ст., середина XX ст., друга половина XX ст. Середня хронологічна глибина британського молодіжного сленгу склала 50 років, американського молодіжного сленгу - 45 років.

Результати досліджень показали, що найбільш стійкою та історично старою є лексика, що відображає «професійні» особливості та обов'язки молоді, найменш стійка лексика - та, що пов'язана з побутовою стороною життя, яка є, відповідно, найбільш соціально, економічно й політично обумовленою.

Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні [2, 35].

Так, при розгляді молодіжного сленгу чітко простежується залежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і конкретних політичних, економічних, соціально-культурних та інших позамовних чинників. Це є характерним як для англійського, американського, так і для українського молодіжного сленгу.

2.2 Джерела виникнення та сфери використання молодіжного сленгу

Сленг є засобом маркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Інакше кажучи, сленг - це мовний засіб виокремлення маленької групи у великому суспільстві. Водночас відділяючись від одних і наближаючись до інших, людина певним чином самовиражається.

Окрім цього, літературна мова чи діалект часто не надають можливості висловити думку стисло та емоційно. Привабливість сленгу полягає в тому, що його іноді дещо грубувата лексика дозволяє надати мовленню експресивного забарвлення. Це особливо суттєво для молоді [32, 28]. Молодіжна мова відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані літературної мови та жаргону [37, 10].

Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові і повністю зрозумілий тільки представникам вузького кола осіб. Однак, при тому, що сьогодні, як стверджують дослідники [37, 168], провалля між правильним мовленням і сленгом розширюється з кожним днем у зв'язку не лише з демократизацією, а й з вульгаризацією громадського життя, сленг накладає свій відбиток на стиль життя всієї планети.

Склад сленгу дуже неоднорідний і поряд зі словами, які не припускаються в мові культурної людини, містить слова, які вживаються молодим поколінням.

Сленг - поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:

1) невдоволенням традиційними словами і виразами;

2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;

3) прагненням вразити суспільство;

4) бажанням «правдивого, непідробного» спілкування;

5) бажанням досягти певного комічного ефекту;

6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [16, 189].

До того ж, дуже часто на позначення нового предмета або поняття мовець не знаходить лексеми в літературній мові та її діалектах. У цьому випадку використовується сленгова лексика або звичні механізми сленгового словотвору. Щоправда, як вже зазначалося, є одна необхідна умова для виникнення чи функціонування слова саме як сленгізму: цим поняттям має оперувати тільки певна соціальна група - користувачі сленгу, адже якщо це поняття або предмет увійде до побуту усього суспільства, слово стане нормативним і адаптується в літературній мові [25, 27].

Первинним джерелом поповнення сленгу є самі люди, що користуються сленгом, а також «знавці» або колекціонери сленгу [9, 30]. Крім того, більшість слів, що відносяться до молодіжного сленгу, є похідними від професійних термінів [10, 191].

Невичерпним джерелом сленгу є також засоби масової інформації. Порівняно новим явищем стало впровадження сленгу не тільки через бульварні, але й досить респектабельні засоби масової інформації, телебачення та Інтернет. Якщо раніше переважали колоквіалізми та діалектизми, то потім додалися тисячі нових слів, які відображають політичні, історичні і соціокультурні зміни. В умовах технологічної революції кожне нове явище повинно отримати своє словесне позначення, свою назву. Фільми, радіо- і телепередачі, пісні, мовлення персонажів деяких авторів - все це є джерелами сленгу [10, 110].

Велика кількість сленгізмів створюється шляхом запозичення. Джерелом може бути іноземна мова («мані», - американський сленг «гроші», «денсфло» - від англійского «dancefloor» - танцпол), при цьому можливе використання дослівного перекладу («перець» - хлопець / англійський сленг «pepper» - особа чоловічої статі). Сленг запозичує одиниці і з інших прошарків, наприклад, української мови («дембель» - воєн. «демобілізація», «зависати» - комп. «зупинити виконання роботи та не реагувати на команди користувача»). Молодіжний сленг часто змінює значення запозичених одиниць («грузити» - багато говорити і т.д.) [35, 35].

Походження деяких слів українського молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів як зубрило (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово пішло від дієслова зубрити (вчити напам'ять); подібна ситуація в словах парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пропускає заняття), що складаються з двох основ пара та ходити (в першому випадку ) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та інші. Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору - це «модно», «класно» і «хіпово». Почуття гумору допомагає виділитися з загалу та підкреслити свою особистість [35, 38].

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові - торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення [53, 115].

Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні - це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок. Наприклад, замість словосполучення: «іди сюди» вживається: «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» тощо [37, 176].

Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача блін, йо-ма-йо. Значення цих слів зрозуміле лише при усному мовленні і виражається тільки за допомогою інтонації [37, 180].

Часто нові сленгові вирази утворюються за допомогою пестливих суфіксів: телик - телевізор, велик - велосипед, хом'ячок - комп'ютерна мишка, дрова - комп'ютер [37, 202].

Вважається також, що джерелом для сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності [30, 105].

Діяльність людини в суспільстві дуже різноманітна. Умовно можна виділити ряд занять, кожне з яких протікає в специфічній обстановці, передбачає вирішення специфічних завдань. Відомо, що за своєю природою мовлення ситуативне: люди спілкуються в різноманітних ситуаціях. А це, у свою чергу, накладає відбиток на характер спілкування і через нього - на характер мовної діяльності. Ось чому лінгвістика констатує: «загальної мови взагалі не існує, її можна уявляти як сукупність різновидів, кожен з яких «обслуговує» ту або іншу сферу діяльності і спілкування» [36, 33].

Дослідники Ю.І. Пассов, В.Л. Скалкін [34], Е.П. Шубін [43], М. Уест [31] визначили типові комунікативні ситуації, що за принципом схожості об'єднуються у великі групи під назвою «сфери спілкування», тобто, власне, сфери використання окремих мовних одиниць, в нашому випадку - сленгових конструкцій. В.Л. Скалкін виділяє вісім сфер спілкування, які притаманні будь-якому сучасному мовному колективу:

1) соціально-побутову;

2) сімейну;

3) професійно-трудову;

4) соціально-культурну;

5) сферу громадської діяльності;

6) адміністративно-правову;

7) сферу ігор та захоплень;

8) видовищно-масову сферу [34, 63].

В цілому ми вдаємося до того або іншого мовного різновиду залежно від умов спілкування, від того, які завдання вирішуємо в даний момент: хочемо обмінятися особистими враженнями, повідомити якусь суспільно значиму або наукову інформацію, пояснити її, передати своє (або чиєсь) бачення світу або вплинути якимось чином на думки і почуття інших людей. Залежно від вирішуваних нами завдань ми і будуємо вислів, який можна віднести до тієї або іншої сфери спілкування, а в деяких випадках, навіть до декількох одночасно [34, 104].

Кожна із вище наведених комунікативних ситуацій передбачає використання таких мовних засобів, які б дозволили якомога краще та точніше вирішити поставлені мовні завдання [34, 63-64]. Зважаючи на те, що предметом нашого дослідження є сленгові конструкції, а саме ті, що можна віднести до молодіжного сленгу, ми можемо додати, що не останню роль у вирішенні поставленого мовного завдання грає емоційне забарвлення мовних засобів, що використовуються.

З огляду на вищенаведене виходить, що поділ мови на сфери спілкування стосується мови взагалі, тобто мови як загального явища. Але оскільки ми займаємось дослідженням молодіжного сленгу, ми вважаємо, що представлені вище сфери спілкування характеризують певні мовні ситуації, що виникають в сленгу, і тому в рамках нашої роботи ми вважаємо за можливе розглядати ці сфери саме як сфери спілкування, які притаманні молодіжному сленгу.

Необхідно зазначити, що, як вже відмічалося нами трохи вище, в деяких випадках одні й ті самі лексичні конструкції можуть відноситися до декількох сфер спілкування одночасно. Певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій. Для підтвердження наведемо декілька прикладів:

Амер. сленг - Укр. сленг

air head - порожня голова; балда, вавка в голові;

brain dead - безмозкий, нездатний думати; дуплятор, одоробло, товстолобий;

clam - помилка; глюк, прокол;

dodo - дурень; аут, дурбелик;

have a belfry - бути розумним; бути грамотним;

mind-boggling - дуже важкий для розуміння; вішалка, мозколомний;

rack one's brain - думати; напружувати мозок.

Характерною рисою сленгу є його національна забарвленість. Це виявляється, зокрема, в тому, що в різних регіональних варіантах можуть бути використані різні позначення навіть для спільних понять. Так, наприклад, відмінними виявляються в різних регіональних варіантах англійської мови сленгові еквіваленти стилістично нейтрального літературного слова girl - «дівчина». В англійському сленгу дівчина це chick, у американському doll, а в австралійському sheila [21, 35]. (Звичайно, наведеними словами не обмежуються сленгові засоби передачі цього поняття). Специфічні особливості національного життя також можуть зробити необхідним наявність у сленгу національної мови позначень для реалій даної країни. Як приклад національно-специфічних сленгових елементів можна вказати на такі слова і словосполучення американського сленгу, які відсутні у сленговій лексиці інших варіантів англійської мови:

pretty face - маленький кенгуру

devil on the coals - коржик, спечений в золі

bushman's clock - велетенський зимородок (своєрідний екземпляр австралійської фауни) [21, 37].

Розгляд молодіжного сленгу з позицій когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології сприятиме теоретичному обґрунтування особливостей укладання словників молодіжного соціолекту та точнішій лексикографічній фіксації сленгізмів. Вивчення когнітивних та мовно-культурних особливостей існування та функціонування молодіжного сленгу сприятиме всебічному описові сучасної системи української мови та буде підґрунтям наступним компаративним дослідженням національних мов на різних рівнях [20, 81].

2.3 Мовні особливості американського та українського молодіжного сленгу

Як зазначалося раніше, молодіжний сленг по суті являє собою груповий (корпоративний) жаргон. В англійській лексикографічній літературі ця мовна підсистема звичайно включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить у загальновживане просторіччя. Молодіжний сленг, як правило, поєднує колективи його носіїв внутрішньо-груповими зв'язками [15, 78].

Розглянемо мовні особливості як американського, так і українського молодіжних сленгів, а зокрема різноманітні засоби утворення лексичних одиниць.

Значну частину одиниць молодіжного сленгу становлять ті лексичні одиниці, які фактично є дублетами нейтральних або розмовних одиниць. Ці лексичні одиниці не актуальні для офіційного спілкування, а є зниженими дублетами-синонімами типу:

Ам.: ace boon coon, boogerhead, roaddog, chap, pal, fellow - товариш, приятель

buddy, guy, chum, mate, friend, associate - друг, компаньйон

Укр.: бандит, битяй, ландорик та ін. [40, 9]

До категорії дублетів-синонімів відносимо також власно сленгізми, наприклад такі як:

Ам.: posse, dogpack, tribe, crew - one's circle of friends; коло друзів

Укр.: брига, орда, френда, шобло

Ам.: buzz crusher - killjoy; зануда

Укр:. достоєвський, залупистий

Ам.: kill, kari - make fun of; підсміюватися

Укр.: виганятися, дерти лаха, стібатися, тюкати [40, 10]

Студентська молодь ввела близько 30% сленгізмів, які являють собою лексику табу, що відноситься до сексуальної сфери [40, 10].

Більшу групу молодіжного сленгу становить лексика, пов'язана з вживанням алкоголю і вечірками:

chill - розслабитися; релаксувати

have arms, chizzil - влаштувати вечірку [40, 19]

Особливої уваги заслуговує та частина молодіжного сленгу, яка становить емоційно забарвлену лексику, найчастіше з глузливою, іронічною або пародійною конотацією, що, загалом, характерно для будь-якого професійного жаргону:

beef і problem - геморой і проблема;

mule with a broom і a very ugly girl - мавпа і дуже некрасива дівчина;

fruit і looser, stupid person - валянок і дурень [40, 20]

Як видно з вищенаведених прикладів, в утворенні цих одиниць значну роль грає метафоричний перенос, який ми детальніше розглянемо далі.

Значну роль в процесі утворення нових лексичних одиниць грають запозичення. Молодіжний сленг проникний для лексики, запозиченої з інших професійних груп, групових жаргонів і арго, та, в свою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів. Молодіжні колективи черпають свої інновації в лексиконах груп, що користуються популярністю та служать для них поведінковим орієнтиром [28, 169]. Так, чимало сленгізмів було почерпнуто з лексикона наркоманів:

Ам.: hooch, tree, buddak, cripps, doobie, hronik, smokey treat - маріхуана

Укр.: бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп

Ам.: get one's johny, blaze, burn, pull tubes, play monopoly - палити маріхуану

Укр.: димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати [56]

Можна також привести приклади запозичень лексичних одиниць інших навчальних закладів в межах однієї країни:

swilge, swiggle - слабка кава з великою кількістю цукру [56]

Неодмінно слід зазначити, що існують деякі випадки іноземних запозичень:

chalkie - викладач (вплив австралійського мультиплікаційного персонажу «Old Chalky») [56].

В українському сленгу більша частина іноземних запозичень - це запозичення з англійської мови. Такі лексичні одиниці не становлять великих складнощів для перекладу. Даний спосіб словотвору органічно поєднується з афіксацією, і таким чином слово набуває українського «вигляду»:

дрінк - напій;

трабл - проблема;

перенси - батьки [53, 10]

Досить значна кількість сленгових запозичень прийшли в українську мову з російської та при цьому зберегли своє первинне значення:

тормоз, тусівка, фішка та ін. [53, 11]

Багато сленгових лексичних одиниць є багатозначними:

Ам.: sand - 1) цукор; 2) сіль.

Укр.: грузитися - 1) поводитись неспокійно; 2) сумувати. [53, 12]

Одним із найпоширеніших засобів утворення нових лексичних одиниць є зміна значення первинної лексичної одиниці. У більшості випадків зміна значення спричинена переносом найменування, а саме:

1) метафорою, оскільки метафорика - один з основних засобів сленгового словотвору. Саме за її допомогою утворюються найяскравіші та найуживаніші слова:

Ам.: birdcage - студентський гуртожиток

Укр.: зоопарк

Ам.: zombie - втомлена людина

Укр.: доходяга

В метафориці часто присутнє гумористичне трактування означуваного:

Ам.: four-eyes - людина в окулярах

Укр.: бінокль

2) метонімією:

Ам.: visit lady Perriam (відвідати леді Перріам) - піти до туалету (леді Перріам подарувала коледжу будинок, де тепер розташований туалет);

Укр.: Бобик здох - стан морального і фізичного виснаження

Одним із характерних засобів словотвору, передусім для сленгу, є каламбурна підстановка:

Ам.: braniac - інтелектуал;

Укр.: бухарест - вечірка

Американському молодіжному сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору як:

1) конверсія:

shake-up - тренувальний зал для великого класу (від shake-up - трясти, розворушити);

2) словоскладання:

blue + stocking = bluestocking («синя панчоха», вчена жінка) [30, 59].

Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Найбільш продуктивним є афіксальний тип словотвору. При утворенні сленгізмів використовуються ті ж суфікси, що й у нейтральній лексиці, але в сленгу вони здобувають більш широкий спектр значень.

В американському сленгу найпоширеніший суфікс - суфікс -er. В середині XX ст. цей суфікс став активно використовуватися в мові студентів Оксфорду, а потім одержав широке поширення і в інших університетах та коледжах:

reader - шпаргалка;

sleeper - курс лекцій

Спостерігається також активний словотвір за допомогою типово іншомовних суфіксів, таких як, наприклад: -ateria / -eteria (ісп.):

bookateria - книжкова крамниця;

bobateria - дамський салон;

-ino (іт.):

in gambolino - азартний гравець;

lookerino - красуня.

Більш велику групу становлять дієслова, які вживаються в стійкому сполученні з постпозитивами down, off, out, up, around. Найбільш продуктивні -out і -up:

wash out - не скласти іспити, бути виключеним;

button up - замовкнути, припинити розмову.

Префіксальний словотвір не властивий для американського молодіжного сленгу [40, 104-117].

В українському сленговому словотворі активно використовуються такі суфікси як: -ак: гуртак; -ик: жабник, шаровик; -ло: одоробло, забивайло; -ок: бігунок, сачок; -он: випивон, дурагон; -ха: абітуха, стипуха; -юк: сидюк; -як: движняк, дурняк та ін.

На відміну від американського, в українському сленгу в процесі словотвору використовуються префікси: -без: безбашний, безверхий; -від: відвисати, відриватись, відморожений; -з: злиняти, зрити, зшизіти; -на: намутити, накирятись; -об: обдовбаний, обдутий; -при: прибитий, прихоботити та ін. [38, 47]

В молодіжному сленгу проявляється тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, що виявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць. 12% молодіжних сленгізмів становлять слова, що піддаються скороченню [28, 168].

Розглядаючи деякі різновиди скорочень, особливо варто зупинитися на різних видах абревіатур та усічених форм, які широко використовуються в молодіжному сленгу. Можна навести численні приклади створення експресивно-забарвлених скорочень, функція яких міняється залежно від конкретної ситуації.

1) Усікання слів:

Ам.: soph = sophomore (другокурсник);

Укр.: першокур - першокурсник;

Ам.: zam = exam (іспит);

Укр.: універ - університет.

У молодіжному середовищі дуже поширене усікання словосполучення, коли усікається тільки одне зі складових слів, яке несе семантичне навантаження, інше ж - опускається:

Ам.: ret = tobacco cigarette;

Укр.: лаба - лабораторна робота.

2) Ініціальні скорочення:

Деякі з них мають конспіративну функцію:

Ам.: В.D.S. = big dick syndrome - самовпевнений;

Укр.: О.Т.Л. - обманув товариша лектора.

Іноді вони використовуються з метою мовної економії:

Ам.: В.F. = best friend - найкращий друг;

P.= parent - батько;

Укр.: З.З.З. (правило трьох «зе») - зазубрив, здав, забув.

Часто такі форми мають жартівливо-пародійне забарвлення:

Ам.: LS and players - презирливе прізвисько студентів мічиганського коледжу літератури, природничих наук і мистецтв;

Укр.: О.Б.С. - непевні відомості (дослівно: одна баба сказала).

3) Стягнення:

Досить цікавий вид стягнення при утворенні слів типу:

Ам.: zerology - курс пустих лекцій, які можна не відвідувати;

Укр.: воєнка - військова кафедра у вузах.

Вони розрізняються першими компонентами. Зміст других повторюється у всіх словах і полягає в натяку на якусь наукову дисципліну [53, 19].

Слід також зазначити, що існує значна кількість сленгових утворень, до складу яких входять числівники і десяткові дроби:

Ам.: 42 = cool, hip - кльовий, хіповий;

2,5 - університетський поліцейський або охоронець. [53, 19]

Особливе місце серед одиниць сленгу займає досить велика група сленгізмів, яка представлена вигуками, які надають експресивне забарвлення висловлюванню і слугують для безпосереднього вираження почуттів та волевиявлення. Найчастіше вони являють собою короткі вигуки або звуконаслідування та виражають різні ступені:

1) подиву:

Ам.: bonk!, chyaa!, flip mode!, oh my goshness!, shnikies!;

Укр.: отакої!, маєш!, тю!

2) згоди:

Ам.: bet!, dude!, shoots for real!, ah... ja!;

Укр.: полюбе!

3) незгоди:

Ам.: bet!, dude!,negotary!, ta huh!;

Укр.: йоб!, фак!

4) схвалення:

Ам.: dig that!, cool!, score!, damm right!;

Укр.: клас!, фонтан!, супер!

5) зніяковілості:

Ам.: sqeebs!, erf!;

Укр.: йолки!

6) недовіри:

Ам.: badand!;

Укр.: розказуй!, та ну!

7) несхвалення:

Ам.: boo!;

Укр.: йо-майо!, хана!

8) схвилювання:

Ам.: squish!, woochow!;

Укр.: в шоці!, зашибісь!

9) відрази:

Ам.: shiznet!;

Укр.: фе!

10) вираження радості:

Ам.: woopty-woo!;

Укр.: кул!, ляля!

11) способів привертання уваги:

Ам.: yo!;

Укр.: гей!, йо! і т.д.

Крім цього способу вираження емоцій існує понад 100 прикметників з оцінною конотацією, які роблять мову молоді експресивною та емоційною. Прикладами прикметників з позитивною конотацією є наступні:

Ам.: awesome, bomb, biggity/diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope, fantabulous, groovycool, killer, 42;

Укр.: забубенний, кльовий, крутий, офігітєльний, суперовий, ульотний і т.д.

Негативну конотацію мають такі прикметники як:

Ам.: bunk, bogus, booty, buttery, doobs, schwag, shady, skadip, jankety;

Укр.: відстійний, гнилий, галімий, гумозний, задрипаний, фіговий і т.д.

Слід зауважити, що більш розповсюдженою для молодіжного сленгу є негативна ціннісна орієнтація, загальна для форм внутрішньогрупового спілкування та соціальних ситуацій використання сленгу [53, 20-25].

Аналіз молодіжного сленгу показує, що він має гендерну маркованість і характеризує вербальну поведінку представників певної статі [42, 109].

Для реплік чоловіків характерним є вживання інтенсифікаторів, що генетично походять від вульгаризмів: damn, bloody. Наприклад:

Damn, I don't lie to you, Molly!

Вигук Gosh, що замінює табуйоване церквою слово God, вживається винятково в репліках жінок:

Oh, Gosh! Thank you, Molly whispered. [42, 111-112]

Отже, підводячи підсумки всьому вищесказаному, можна констатувати, що основними засобами утворення нових лексичних одиниць в молодіжному сленгу є перенос найменування, афіксація та різні види запозичень.

Можна також стверджувати, що засобами словотвору в сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти.

Єдина вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в молодіжному середовищі [41, 28].

Сленг - це частина лексики, яка надто швидко змінюється. Якщо слово або вислів втрачає новизну, на зміну йому приходить новий сленгізм.

Під поняттям «молодіжний сленг» розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються у спілкуванні молоддю, що знаходиться у дружніх стосунках. Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень.

Загалом сленгова лексика характеризується багатством словникового запасу. Також молодіжний сленг як різновид національної мови має свою систему ідіом та фразеологізмів.

Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Відмінність молодіжного сленгу від сленгів інших типів полягає у наступному:

- сленгові слова служать для спілкування людей однієї вікової категорії;

- молодіжний сленг відрізняється «зацикленням» на реаліях світу молоді та студентства. Завдяки знанню такої спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти.

- у числі сленгової лексики молоді нерідко зустрічаються і досить вульгарні слова.

1) невдоволенням традиційними словами і виразами;

2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;

3) прагненням вразити суспільство;

4) бажанням «правдивого, непідробного» спілкування;

5) бажанням досягти певного комічного ефекту;

6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу.

Невичерпним джерелом сленгу є також засоби масової інформації.

Велика кількість сленгізмів створюється шляхом запозичення.

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні - це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок.

Основними засобами утворення нових лексичних одиниць в молодіжному сленгу є перенос найменування, афіксація та різні види запозичень. Можна також стверджувати, що засобами словотвору в сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ АМЕРИКАНСЬКОГО МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ (НА ПРИКЛАДІ ТЕЛЕСЕРІАЛУ «ДРУЗІ»)

3.1 Перекладацький аспект спеціальної розмовної лексики

Існує декілька підходів до класифікації моделей перекладу, один з яких пропонує З.Д. Львовська [29]. Керуючись принципом зв'язку між мовними значеннями та змістом мовленнєвої діяльності, всі існуючі теорії перекладу автор поділяє на два основні типи: мовні та комунікативні, припускаючи при цьому належність деяких теорій до так званих перехідних випадків.

Оскільки нелітературна лексика являє собою той шар лексики, що безпосередньо пов'язаний з людським спілкуванням, ми хотіли б детальніше зупинитись, в першу чергу, на комунікативних моделях перекладу. До цієї категорії З.Д. Львовська відносить теорію динамічної еквівалентності та теорію рівнів еквівалентності [29, 42].

Основним принципом теорії еквівалентності автор вважає ідею функціонального змісту вихідного повідомлення, що визначається комунікативною установкою автора оригіналу. На основі цієї ідеї автор робить ряд висновків, а саме, необхідність зважати на «особистість» автора оригіналу, оскільки його комунікативна установка є категорією суб'єктивною. Отже, завдання перекладача полягає у тому, щоб зрозуміти і зберегти у тексті перекладу цю комунікативну установку, а це можливо лише за умови співвідношення значення тексту чи висловлювання з мовленнєвою ситуацією. Також ця ідея передбачає функціональну еквівалентність тексту перекладу до тексту оригіналу, що визначається не на основі формальної відповідності текстів, а на основі реакції іншомовного адресата. Тобто, в тексті перекладу реакція адресата має так само відповідати комунікативній установці відправника, як і в тексті оригіналу [29, 53].

Зважаючи на те, що розмовна лексика несе на собі чітку експресивно-емотивну ознаку, теорія динамічної еквівалентності видається нам досить вдалою для застосування при перекладі текстів, які містять сленг. Адже, як зазначає З.Д. Львовська, динамічна модель перекладу включає ряд структурних, семантичних і функціонально-стилістичних обмежень, що звужують вибір і визначають напрямок перекладацьких перетворень. І серед цих обмежень, в першу чергу, слід зазначити експресивні та металінгвістичні характеристики тексту оригіналу, його жанрово-стилістичні особливості, частотність вживання тієї чи іншої лексичної одиниці в мові перекладу у межах відповідного стилю тощо [29, 55]. Професор І.В. Корунець [25] вважає, що засоби перекладу залежать від структури, значення та мовного рівня змістових одиниць. Оскільки переклад є лінгвістичним предметом і він будується на значенні мовних одиниць, то перекладач повинен орієнтуватися у рівнях цих мовних одиниць. І.В. Корунець виділяє наступні мовні рівні:

1) надсинтаксичний (super syntactic level) - відтворення текстів, абзаців;

2) синтаксичний (syntactic level) - відтворення словосполучень і речень;

3) лексичний (lexical level) - відтворення значень слів, словосполучень, ідіоматичних виразів;

4) морфологічний (morphological level) - відтворення складових елементів слова, допомагає відтворити і лексичне значення;

5) фонетичний (phonetic level) - відтворення звуків фонетики: всі терміни, географічні та власні назви, реалії суспільно-політичного життя відтворюються на фонетичному рівні [25, 179].

Залежно від структури, мовного рівня та мети перекладу І.В.Корунець розрізняє кілька засобів перекладу: буквальний, лексемний, послівний, підрядковий та описовий переклад [25, 180].

Буквальний переклад (litteral translation) - це такий переклад, коли відтворюється буквений чи звуковий склад оригіналу. Буквальним перекладом відтворюються одиниці фонетичного та лексичного рівнів. Переважно цим засобом перекладу відтворюються власні та географічні назви, імена та реалії. До буквального перекладу відносяться:

- транслітерування - відтворення буквеного складу оригіналу:

Ben Franklin - Бен Франклін (стодоларова купюра);

Suzy - Сюзі (доларова монета).

- транскрибування - відтворення звукового складу оригіналу:

loser - лузер;

punk - панк;

skinhead - скінхед.

Провідним засобом перекладу в сучасній перекладацькій практиці є транскрипція зі збереженням деяких елементів транслітерації. Оскільки фонетичні та графічні системи мов значно відрізняються одна від одної, передача форми слова мови оригіналу на мову перекладу є завжди певною мірою умовною та приблизною:

absurdist - абсурдист (автор твору абсурду);

kleptoctacy - клептократія (злодійська еліта);

skateboarding - скейтбордінг (катання на роликовій дошці).

Для кожної пари мов розробляються правила передачі звукового складу слова мови оригіналу, зазначаються випадки збереження елементів транслітерування та традиційні виключення з правил, прийнятих на теперішній час. При розгляді англо-українських перекладів, елементи транслітерації, що найчастіше зустрічаються при транскрибуванні, виявляються, в основному, при:

1) транслітеруванні деяких редукованих голосних та приголосних, що не вимовляються:

Dorset - Дорсет;

Campbell - Кемпбел.

2) незбереженні подвійних приголосних між голосними та в кінці слів після голосних:

boss - бос.

3) збереженні деяких особливостей правопису слова, які дозволяють наблизити звучання слова при перекладі до вже відомих зразків:

Hercules missile - ракета “Геркулес”;

Deescalation - деескалація;

Columbia - Колумбія.

Традиційні виключення стосуються, головним чином, перекладів імен історичних осіб та деяких географічних назв, що вже закріпилися в звичаях та в часі:

Charles I - Карл I;

William III - Вільгельм III;

Edinborough - Единбург.

- калькування - відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) або фрази (лексеми) мови оригіналу перекладаються відповідними елементами мови перекладу:

air head - порожня голова;

bookworm - книжний черв'як;

pass-fail - залік-незалік.

Сутність калькування полягає у створенні нового слова або сталого виразу в мові перекладу, що копіює структуру вихідної лексичної одиниці. Саме так робить перекладач, коли перекладає superpower як наддержава, mass culture як масова культура, green revolution як зелена революція та ін. У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною порядку наступності елементів лексичної одиниці, що піддається калькуванню:

land-based missile - ракета наземного базування;

Rapid Deployment Force - сили швидкого реагування.

- напівкалькування - засіб перекладу, коли один з компонентів лексичної одиниці, що перекладається, транскрибується або транслітерується, а інший - перекладається шляхом пошуку відповідного еквіваленту:

transnational - транснаціональний;

miniskirt - міні-спідниця;

yellow press - жовта преса [25, 183].

Отже, буквальний переклад відтворює комунікативно нерелевантні (формальні) елементи оригіналу. Основною причиною використання буквального перекладу є бажання відтворити змістові елементи більш високого рівня еквівалентності, не забезпечивши передачу змісту на попередніх рівнях. У таких випадках буквальний переклад може супроводжуватися поясненнями, що розкривають дійсний зміст оригіналу [13, 28].

Лексемний переклад (verbal translation) - дуже часто застосовується перекладачами, студентами, учнями, коли треба відтворити значення окремого слова [25, 184]:

- перекладацький еквівалент - це такий засіб перекладу, що відтворює зміст іншомовного оригіналу на одному з рівнів еквівалентності. Під змістом оригіналу мається на увазі вся передана інформація, яка включає як предметно-логічне (денотативне), так і конотативне значення мовних одиниць, що становлять перекладний текст, а також прагматичний потенціал тексту. Перекладацький еквівалент використовується з метою максимального збереження змісту оригіналу при перекладі, але в кожному окремому випадку перекладу змістова близькість до оригіналу наближається до максимальної у різних ступенях та за допомогою різних засобів. Критерієм еквівалентності на рівні мови в певній мірі є двомовні словники, які за своєю природою не можуть враховувати суто контекстуальні, тобто мовленнєві значення слів та словосполучень. Вони встановлюють відповідності між словами двох мов лише на рівні мови, а не на рівні мовлення, не враховуючи конкретний контекст, або ж встановлюють зазначені відповідності, спираючись на типові контексти, що регулярно повторюються [13, 18]. Наведемо декілька прикладів:

beef - проблема;

bug out - списувати;

bust - невдаха;

clam - помилка;

duckets - гроші;

fress - професор;

kill - підсміюватися;

poop sheet - розклад занять;

pummeled - п'яний;

windy - базікало.

Послівний переклад (word-for-word translation) - такий переклад, коли кожне слово оригінального словосполучення і речення перекладається і займає те саме місце, що і в оригіналі та має той самий порядок слів. Найчастіше послівний переклад застосовується в якості проміжної стадії в процесі пошуку оптимального варіанту перекладу. У випадку, якщо порядок слів у синтаксичній одиниці мови оригіналу і мови перекладу збігається, то такий послівний переклад є літературним [25, 185].

Підрядковий переклад (interlinear translation) - такий переклад комунікативних одиниць чи тексту, у якому сповна відтворюється зміст кожного речення і зміст кожної мовної одиниці оригіналу. Підрядковий переклад широко практикується у навчальному процесі, на міжвідомчому рівні та при перекладі інструкцій до машин та медичних препаратів [25, 185].

У випадках, коли вживається нова спеціальна лексика і неможливо знайти еквівалент у мові перекладу, виникає питання, як її перекладати. Тоді застосовується описовий переклад. Описовий переклад або експлікація - це такий переклад, коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, що експлікує (описує) її значення, тобто надає більш-менш повне пояснення значення відповідної лексичної одиниці в мові перекладу. За допомогою описового перекладу можна передати значення будь-якої лексичної одиниці, що не має еквіваленту в мові перекладу:

conservationist - поборник охорони навколишнього середовища;

whistle-stop speech - виступи кандидата в ході передвиборчої агітаційної кампанії [25, 185].

Припустимо, що нам треба перекласти українською мовою сленгізм fixer. У цього слова є багато сленгових значень: 1) торговець наркотиками; 2) пов'язний між гангстерами та урядом. Але останнім часом у слова fixer з'явилося нове сленгове значення - постійний пост перед будинком консульства, учбового або іншого закладу для ведення цілодобової охорони. Неможливо його перекласти стисло, адже в українській мові відсутній аналогічний сленгізм [1, 18].

Наведемо ще декілька прикладів:

prelims - контрольна робота у вузі;

nongraded - метод навчання без заліків і оцінок;

multiversity/multiuniversity - університет з безліччю факультетів, відділень, курсів, кожний з яких представляє собою автономний інститут;

mixed media - доповідь, лекція, повідомлення з використанням декількох допоміжних засобів (кіно, радіо);

false messiah - хтось або щось, що не виправдовує сподівань;

2,5 - університетський поліцейський або охоронець [54].

Недоліком описового перекладу є його багатослівність. Тому найуспішніше цей засіб перекладу використовується в тих випадках, коли можна обійтися порівняно стислим поясненням:

Car owners from the midway towns ran a shuttle service for parents visiting the children injured in the accident. - Власники автомашин з міст, що розташовані між цими двома пунктами, безперервно привозили та відвозили батьків, які навідували своїх дітей, які постраждали під час аварії [13, 143].

Підводячи підсумки усьому вищесказаному, треба зазначити, що при перекладі спеціальної розмовної лексики необхідно дотримуватися, в основному, двох напрямків - або шукати аналогічну українську лексичну одиницю, що має приблизно таку ж експресивність (еквівалентний переклад), або тлумачити чи роз'яснювати значення, тобто використовувати описовий переклад.

Дуже явним є намагання укладачів словників у деяких випадках обмежуватися стилістично нейтральними варіантами, що передають лише загальний зміст. Завдання ж з пошуку в українській мові достатньо експресивних та образних відтінків сленгізмів покладається на перекладача.

Деякі неосвічені перекладачі, орієнтуючись на нейтральні, безжиттєві еквіваленти, уникають пошуків більш точних, виразних народних виразів. Пошук належного співвідношення, як правило, забирає багато часу і якщо лексикографи і перекладачі щоразу намагатимуться знайти оптимальний варіант (для десятків тисяч найскладніших випадків), то на іншу роботу у них не вистачить часу [13, 34].

Таким чином, проаналізувавши існуючі засоби перекладу, треба зазначити, що правильний вибір засобу перетворення одиниці оригіналу в одиницю перекладу - одне з основних умов створення адекватного тексту в мові, якою відбувається переклад.

3.2 Особливості перекладу американського молодіжного сленгу

Найбільші труднощі при перекладі сленгових одиниць як з іноземної мови на мову перекладу, так і навпаки, полягають в тому, що сленг, особливо молодіжний, є найрухомішим шаром лексики й жоден словник нових слів не в змозі наздогнати розвиток мови в цій сфері. До того ж, багато лексичних одиниць сленгу дуже недовговічні та швидко виходять з вживання. Словники їх просто не встигають зареєструвати. Таким чином, найбільша складність у роботі зі сленгом ? знаходження сучасних еквівалентів [1, 13]. Крім того, перекладачі стикаються з низкою інших труднощів, які ми розглянемо детальніше.

Як було з'ясовано в попередньому розділі, лексичні одиниці професійних жаргонів є найстійкішими в часі, та й підбір еквівалентів для них здійснюється достатньо легко. Такі лексичні одиниці можна віднести до контекстуально-вільних сленгізмів. Наприклад:

Ам.: phonelab - фонолабораторія

Укр.: фонка

Ам.: lab - лабораторія

Укр.: лабка

Ці слова є лексичними одиницями, що належать до американського молодіжного сленгу та мають в українському сленгу регулярні еквіваленти. Як правило, це технічна лексика та слова-терміни.

У стандартній мові до контекстуально-вільних лексичних одиниць відносяться особисті імена, географічні назви, назви періодичних видань і фірм, назви кораблів, літаків, партій та громадських організацій. Лексичні одиниці, що позначають ці ж явища та поняття, але відносяться до сленгу, є контекстуально-залежними і не мають регулярних еквівалентів у мові перекладу [6, 41].

Наприклад, слово horse (n) в сучасному американському молодіжному сленгу може позначати: 1) героїн; 2) гній; 3) шпаргалка.

Отже, в різних контекстах наведене слово матиме різні значення [13, 177].

Особливості перекладу як американського, так і українського молодіжних сленгів пов'язані також з існуванням такого «екзотичного» явища як енантіосемія (або внутрішня антонімія), тобто лексичних одиниць, які поєднують у собі протилежні значення [13, 17]. Прикладами в американському молодіжному сленгу можуть виступати наступні лексичні одиниці:

neat, the most, gross - хтось або щось чудове або огидне;

floor, bomb, flop, bust, stump - добре скласти іспит або взагалі його не скласти [55].

З українського молодіжного сленгу можна навести наступні приклади енантіосемії:

балда, баняк, мутант - дуже розумний або дуже дурний [53].

Таким чином, треба вибирати необхідний еквівалент виходячи з розуміння контексту.

При перекладі сленгу найприроднішим є використання функціональних аналогів за наявності їх в мові перекладу. При їх відсутності можна вдатися до просторіччя, яке додає тексту, що перекладається, необхідну характеристику відхилення від літературної норми [1, 185].

Сленг становить складність для перекладу, тому що деякі сленгізми можуть бути незафіксованими у словниках, враховуючи таку їх ознаку, як недовговічність та можливу тенденцію до зникнення. Вибір засобів вираження в мові перекладу залежить безпосередньо від з'ясування значення слова у контексті. Остаточний варіант перекладу повинен передавати не тільки значеннєві відтінки слова, але й експресивно-стилістичну забарвленість слова.

Часто контекст змушує відмовлятися від вибору однієї з варіантних відповідностей, тоді доводиться шукати новий варіант перекладу - контекстуальну заміну, коли у зв'язку з особливостями конкретного контексту перекладач відмовляється від використання існуючої лексичної відповідності та підбирає варіант перекладу, що підходить лише до конкретного випадку [29, 18-19].

Крім своєрідного лексичного складу, сленг характеризується й своєрідною манерою вимови, варіантами морфологічних форм, певними типовими синтаксичними конструкціями. Такі маркери можуть бути використані перекладачем при пошуках контекстуальної заміни тієї чи іншої сленгової одиниці. Наприклад, характерною особливістю фонетики сленгізмів в емоційному мовленні є подовження приголосних.

«The Victim telt me that ah 'wis tae come round'»

«Жертва сказала, що мене «нужжо» знайти»

Невірна дієслівна форма разом з подовженням приголосної «ж» передають морфологічне та граматичне відхилення оригіналу [1, 116].

Якщо функціональні аналоги або варіативні відповідності відсутні в мові перекладу, перекладач може вдатися також до прийому компенсації, сутність якого полягає в тому, що елементи змісту, втрачені при перекладі одиниці в оригіналі, передаються в тексті перекладу іншим засобом, причому необов'язково в тому ж самому місці, що і в оригіналі. Та-ким чином, в тексті перекладу створюється інший образ, такого ж стилістичного напрямку. Перекладачеві важливіше забезпечити стилістичну адекватність перекладу у цілому, ніж зберегти точне розташування стилістичного прийому у тексті [1, 119].

Просторічні та діалектні особливості мови торкаються не тільки лексичної, але й фонетико-графічної й граматичної сфери, тобто становлять сплав з різних відхилень від норми. А норма в різних мовах різна, тому варто порушувати питання не стільки про компенсацію лексики, скільки про компенсацію маркованих лексико-фонетичних і лексико-граматичних варіантів і форм. Для англійської мови характерна перевага граматичних, фонетичних, графічних, та, меншою мірою, лексичних маркерів, для української мови - перевага саме лексичних маркерів, емоційно-забарвленої лексики, різних просторічних зворотів. Подібні розбіжності зумовлюють неспівпадання морфологічного, синтаксичного, фонетико-графічного характеру, що мають місце при перекладі. Якщо застосування певних занижених маркерів у перекладі, навіть, якщо вони не співпадають по структурі з маркерами оригіналу, забезпечують зберігання стилістичної забарвленості оригіналу, то часткові втрати у передаванні окремих образних засобів є несуттєвими для адекватності перекладу у цілому [29, 137].

При порівняльному аналізі американського та українського сленгів виявляється досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу [19, 45]. Прикладом безеквівалентних одиниць в американському молодіжному сленгу є наступні слова:

1) rambo - дієслово, утворене шляхом конверсії (N>V) від імені головного героя однойменного телесеріалу і позначає «знищити»;

2) tupper - tea & supper;

Такого роду поняття не могли виникнути в українській мові внаслідок того, що в українській культурі немає традиції щоденного вечірнього чаю, завдяки чому в англійській культурі tea став ще однією годиною прийняття їжі разом з breakfast, lunch, dinner та supper.

3) campused - обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та включає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування). Оскільки в україномовній реальності університет являє собою тільки учбові корпуси, зрозуміло, що поняття, виражене прикметником campused, не могло виникнути в українській мові.

Наведемо приклади безеквівалентних одиниць українського молодіжного сленгу:

1) гопота - груба, малоосвічена міська молодь, яка часто знущається над людьми, нездатними за себе постояти (поняття виникло в 20-ті роки ХХ ст. в С.-Петербурзі від скорочення ГОП - «Городское Общество Паразитов» і без змін увійшло до українського сленгу);

2) чебурахи - вуха (слово утворене від імені герою популярного радянського мультфільму) та ін. [53]

Таким чином, при перекладі молодіжного сленгу, який виник на основі реалій окремої країни, доводиться вдаватися до описового перекладу або до запозичення слів на основі алітерації з підрядковим перекладом.

Ще одним з досить цікавих аспектів перекладу молодіжного сленгу і сленгу взагалі є робота з ідіомами (фразеологічними одиницями). Найкращим засобом перекладу фразеологізмів є пошук в мові перекладу ідентичної ідіоми.

Наприклад:

You may think so, but I don't buy it.

В цьому прикладі нас цікавить ідіома, яка означає «не вірити чомусь або комусь». Еквівалентом до даної ідіоми може виступати український фразеологічний зворот молодіжного сленгу «не купитися на щось». Український та англійський ідіоматичні вирази співпадають за своїм образним та прямим значенням, за своїм емоційним характером та стилістичним забарвленням. Отже, наведена фраза може звучати українською мовою так:

Можеш так думати, але мене на це не купити.

Проте список ідіом мови оригіналу, яким відповідають точні еквіваленти в мові перекладу дуже обмежений. У тому випадку, коли неможливо знайти ідентичну ідіому в мові перекладу, необхідно підібрати такий вираз, який мав би таке ж саме конотативне, але відмінне денотативне значення [10, 38].

Наприклад:

I don't know how I guessed the right answer; it was just a shot in the dark.

Відповідною українською ідіомою молодіжного сленгу в цьому випадку буде - попасти пальцем у небо. В наведеному прикладі зміна прямого значення ідіоми не викривляє значення. Тоді український варіант буде мати такий вигляд:

Не знаю, як я здогадався про правильну відповідь, я просто попав пальцем у небо.

Особливий інтерес становить переклад лексичних одиниць, які є запозиченнями та які функціонують в мові-реципієнті в якості сленгізмів. Треба відзначити, що лексичні одиниці, запозичені українським сленгом з англійського та американського, не становлять особливих труднощів для перекладу: bucks - бакси та ін. [53, 18]

За останні 10-15 років українська мова наповнилася великою кількістю англіцизмів, що обумовлено певними соціально-економічними, політичними та культурними причинами. Поява імпортних товарів в яскравих етикетках з англійськими написами, різноманітні рекламні ролики та зарубіжні фільми, а особливо розвиток сучасних комп'ютерних технологій сприяють процесу запозичення лексичних одиниць, головним чином, з англійської мови. Найбільшого впливу англіцизмів зазнають корпоративні жаргони, що, як вже зазначалося раніше, входять до складу молодіжного сленгу. Це пояснюється тим, що сленг взагалі, та молодіжний зокрема, є найрухливішою лексичною системою - молоді притаманне особливе відчуття мовного максималізму [10, 42]:

хайр - довге волосся;

ботл - пляшка;

сліпати - спати;

спікати - говорити [53].

Слід додати, що українська мова з її великою кількістю префіксів, суфіксів та закінчень надзвичайно підходить для словесного імпорту. Частина англіцизмів прийшла до української мови без зміни морфемного складу, як напрклад:

father - фазер;

friend - френд.

Інша частина зазнала певних змін, підпорядкувавшись нормам української мови, як, наприклад, в словах:

shoes - шузи;

trousers - траузери;

night - перенайтати. [38, 48]

Наступним англійським словам, які відносяться до нейтральної лексики, відповідають аналогічні за звучанням слова української мови, які набули відповідного стилістичного забарвлення та соціального маркування, зрозумілого лише носіям відповідного жаргону:

old (старий) - олдовий (досвідчений, мудрий);

ask (просити) - аскати (жебрачити);

girl (дівчина) - гьорла (гарна дівчина, подружка);

boy (хлопець) - бой (грубувато-фамільярне звертання до хлопця, чоловіка) [38, 49].

Отже, в процесі запозичення українським молодіжним сленгом англомовних слів, в сферу вживання включаються, як правило, не субколоквіальні лексичні одиниці, а слова стандартної англійської мови, і тільки в процесі адаптації мовою-реципієнтом вони набувають відповідного стилістичного забарвлення та соціального маркування [10, 46-47].

В рамках розгляду труднощів перекладу сленгізмів слід також відзначити різну кількість сленгових одиниць в лексиконі носіїв різних мов. Хоча сленг є універсальним лінгвістичним явищем, зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, він займає різну роль у житті носіїв різних мов. С.Б.Флекснер [60 ]оцінює роль сленгу в мовленні середнього американця як приблизно 10% від його вокабуляру, тоді як український сленг є явищем малорозвинутим та маловивченим, що, відповідно, відображається у мовленні українців та при пошуку відповідного українського сленгізму при перекладі американського сленгу [29, 115].

З огляду на все вищенаведене очевидно, що переклад лексики, яка не має прямих відповідностей в мові перекладу, є певною трудністю, але цю трудність можна подолати за допомогою засобів передачі спеціальної нелітературної лексики, які ми детально розглянули в попередньому підрозділі.

Лише в разі правильного вибору способу перекладу, ґрунтуючись на детальному аналізі стилістичних прийомів автора в зіставленні з можливими засобами в мові перекладу, перекладач може найточніше передати той ступінь впливу, який зазнає носій мови при читанні оригінального тексту.

3.3 Аналіз засобів та способів перекладу лексичних одиниць американського молодіжного сленгу у телесеріалі «Друзі»

молодіжний сленг лексичний переклад

Ми розглядаємо особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську на прикладі лексичних одиниць, які можна віднести до американського молодіжного сленгу. В рамках нашої роботи ми досліджуємо певну вибірку сленгізмів американського молодіжного сленгу, яка загальною кількістю нараховує 300 сленгових одиниць (див. Додаток А). Вибірка була взята із телесеріалу «Друзі».

У цьому підрозділі перед нами стоїть наступне завдання: на основі відібраних сленгових одиниць визначити, які засоби перекладу використовуються при перекладі сленгової лексики, у нашому випадку тієї лексики, яка відноситься до американського молодіжного сленгу.

Отже, проаналізувавши дану вибірку сленгових одиниць, ми дійшли висновку, що укладачі словників, як правило, обмежуються стилістично нейтральними варіантами лексичних одиниць, що передають лише їх загальний зміст. Тому завдання перекладача, який працює з художнім текстом, де зустрічаються сленгізми, полягає в тому, щоб відшукати еквівалент відповідного сленгізму в мові перекладу, який характеризувався б приблизно однаковою з ним експресивністю та емоційною забарвленістю. Згідно до проведеного нами дослідження, лексичні одиниці, перекладені відповідним перекладацьким еквівалентом в мові перекладу, становлять більшу частину лексики в представленій вибірці. Проілюструємо це наступними прикладами:

bunk off - прогулювати заняття чи роботу;

cockamamie - легке завдання;

dog - важке завдання;

dark side - студентський район;

floppy disc - розумна, старанна людина;

nitpick - не скласти іспит;

pee-head - другокурсник;

reader - шпаргалка;

wiseacre - дуже розумна людина.

Другим засобом перекладу, до якого вдаються перекладачі при перекладі сленгових одиниць, зокрема при перекладі молодіжного сленгу, є експлікація або описовий переклад. Як показало наше дослідження, дуже часто перекладачі змушені йти шляхом тлумачення й роз'яснення значення слова внаслідок того, що, як нами вже зазначалося раніше, в мові оригіналу існує досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу. Для підтвердження зроблених нами висновків ми вважаємо за потрібне привести кілька найбільш яскравих прикладів сленгізмів, перекладених описово:

campused - обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та що включає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування);

God sguad - студенти, що спеціалізуються на вивченні релігії;

be а whiz at something - людина, що швидко вчиться, виключно обдарована в чомусь людина;

grunt - студент, якому важливо отримати диплом, а не знання;

Hell Week - тиждень посвячення першокурсників у студенти;

pass-man - студент, який отримує диплом без відзнаки;

sandwich course - практична робота як частина освіти в технічних коледжах;

zerology - курс пустих лекцій, які можна не відвідувати;

zonk out - зійти з котушок від перевантаження або втоми.

Наступним засобом перекладу, яким користуються перекладачі при перекладі спеціальної нелітературної лексики, а отже і при перекладі сленгу, є калькування. Ми маємо відзначити, що відсоток сленгових одиниць, перекладених саме за допомогою калькування є незначним. Принаймні у вибірці лексики молодіжного сленгу, з якою ми працювали при аналізі у нашій роботі, випадків перекладу сленгізмів калькуванням небагато. Наведемо кілька прикладів:

air head - порожня голова;

bookworm - книжний черв'як.

Необхідно зазначити, що у вибірці, проаналізованій нами в рамках роботи, мають місце лише три засоби перекладу а саме: еквівалентний переклад, експлікація або описовий переклад та калькування. Інших засобів перекладу, розглянутих в попередньому розділі, відмічено не було.

Таким чином, на основі аналізу зробленої вибірки була відмічена закономірність. Прийнявши загальну кількість лексичних одиниць у вибірці (200) за 100%, ми зробили висновок, що основним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного перекладацького еквіваленту, що складає приблизно 77% від загальної кількості слів. Всі інші лексичні одиниці були перекладені за допомогою таких засобів перекладу як експлікація або описовий переклад та калькування. Отже, приблизно 20% сленгових конструкцій перекладені описово, і лише 3% сленгізмів були перекладені за допомогою калькування.

Таблиця 1 - Кількісний аналіз засобів перекладу вибірки сленгізмів

Засіб перекладу	Кількість слів	Відсоткове співвідношення
Еквівалент	154	77%
Експлікація	40	20%
Калькування	6	3%

Підводячи підсумки проведеного нами дослідження, ми вважаємо за потрібне відзначити, що, оскільки проведене дослідження відображає загальну тенденцію використання засобів перекладу при перекладі спеціальної нелітературної лексики, в нашій роботі - при перекладі сленгових одиниць американського молодіжного сленгу, так само як і частотність застосування тих самих засобів перекладу, ми маємо підставу стверджувати, що результати нашого дослідження є об'єктивними відносно загальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладу спеціальної нелітературної лексики.

Існує декілька підходів до класифікації моделей перекладу. Оскільки нелітературна лексика являє собою той шар лексики, що безпосередньо пов'язаний з людським спілкуванням, ми розглянули комунікативні моделі перекладу. До цієї категорії належить теорія динамічної еквівалентності та теорія рівнів еквівалентності. Зважаючи на те, що розмовна лексика несе на собі чітку експресивно-емотивну ознаку, ми розглянули також теорію динамічної еквівалентності, яка є досить вдалою для застосування при перекладі текстів, що містять сленг.

Залежно від структури, мовного рівня та мети перекладу розрізняють кілька засобів перекладу: буквальний, лексемний, послівний, підрядковий та описовий переклад.

При перекладі спеціальної розмовної лексики необхідно дотримуватися, в основному, двох напрямків - або шукати аналогічну українську лексичну одиницю, що має приблизно таку ж експресивність (еквівалентний переклад), або тлумачити чи роз'яснювати значення, тобто використовувати описовий переклад.

Правильний вибір засобу перетворення одиниці оригіналу в одиницю перекладу - одне з основних умов створення адекватного тексту в мові, якою відбувається переклад.

Провівши дослідження вибірки сленгізмів із телесеріалу «Друзі», ми помітили наступну закономірність: основним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного перекладацького еквіваленту; всі інші лексичні одиниці були перекладені за допомогою таких засобів перекладу як експлікація або описовий переклад та калькування.

ВИСНОВКИ

У магістерській роботі було розглянуто особливості формування, функціонування та перекладу американського та українського молодіжного сленгу.

В сучасній англійській мові сленг становить значну частину її словникового складу тому, що різноманіття інтересів суспільства, оцінка окремих явищ носіями мови, які належать до різних соціальних і професійних груп, знаходить яскраве відображення в сленгу.

В лінгвістиці і дотепер існують сумніви щодо визначення терміну «сленг». Труднощі полягають у критеріях відділення сленгу від вульгаризмів, колоквіалізмів, жаргону, кенту, діалектизмів. Більшість сленгових конструкцій відрізняються яскраво вираженим пейоративно-стилістичним забарвленням, що характеризується негативно-зневажливою експресивно-емоційною оціночною конотацією.

У сленгу слід розрізняти загальний і спеціальний сленг. Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Значну частину його лексичного складу становлять корпоративні та професійні жаргонізми, які піддаються впливу кенту.

Молодіжний сленг є цікавим лінгвістичним феноменом, побутування якого обмежено не лише певними віковими рамками, що є очевидним із самої його номінації, але і соціальними, тимчасовими і просторовими межами.

Сленг кожної історичної епохи відображає риси свого часу. В сленгу відображається спосіб життя мовного колективу, який його породив, часто це носії мови із достатньо високим рівнем освіти, які вдаються до його використання тільки в певній комунікативній ситуації. Найбільш розвиненими сферами спілкування, притаманними молодіжному сленгу є професійна, соціально-побутова та сімейна.

Молодіжний сленг є одним з джерел поповнення лексичного складу мови та одним з елементів культури суспільства. Мовні процеси, що розгортаються в молодіжному сленгу, роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження за мовними змінами в соціальному контексті. Сленг, як найбільш використовуваний функціональний різновид мови для спілкування в «своєму колі», є проявом вікового конфлікту, показником невідповідності між запитами молоді і можливостями їхньої реалізації.

Могутнім джерелом формування лексичного складу сленгу є метафорика та метонімія. Лексичні одиниці, утворені шляхом метафоричного або метонімічного переосмислення, часто носять гумористичний, евфемістичний. Більшість засобів утворення нових словоформ в молодіжному сленгу збігаються як в англійській, так і в українській мовах. Засобами словотвору в молодіжному сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти.

Сленг належить до спеціальної нелітературної лексики, при перекладі якої використовуються відповідні засоби перекладу. У магістерській роботі було проведено дослідження вибірки сленгізмів із телесеріалу «Друзі», в результаті якого була відмічена закономірність, що при перекладі сленгу найчастіше доводиться відшукувати еквівалентний українській сленгізм, що відзначається такою ж експресивністю, або йти шляхом тлумачення і роз'яснення значення, тобто використовувати описовий переклад. Використовується також такий засіб перекладу як калькування, але відсоток сленгізмів, перекладених за допомогою цього засобу перекладу є незначним. Найбільш важливими при перекладі сленгових одиниць є фонові знання про сленг, тобто інформація про ситуацію вживання відповідного сленгізму.

При перекладі сленгових одиниць важливо вдаватися до ряду трансформацій різного харак-теру з метою не лише передати екстралінгвістичну ситуацію, виражену денотативами лексем, але й відтворити палітру значень конотативних, які яскравіше передають мовленнєву поведінку учасників дискурсу, тому що сленг - явище не тільки мовне, але й соціальне, оскільки молодіжний сленг посилює позитивність «неформального» в суспільстві, але в той же час виражає опозицію загальноприйнятим нормам та положенням як в академічному світі, так і в суспільстві в цілому. Головна мета, якій слугує сленг молоді - підтвердження почуття незалежності, групової солідарності.

На сучасному етапі розвитку мов молодіжний сленг є одним з головних джерел поповнення словникового складу. Елементи сленгу або швидко зникають, або входять у літературну мову. Запозичення слів та словосполучень сленгу і жаргонів у літературну лексику зумовлюється насамперед необхідністю поповнення експресивних засобів. Більшість одиниць сленгу і жаргонів - це літературні одиниці, які здобули специфічні значення, тому запозичення з нелітературних підсистем в багатьох випадках веде до появи семантичних неологізмів.

Перспектива подальшого дослідження полягає у розгляді інших шарів американського молодіжного сленгу, наприклад комп'ютерного, та у його зіставленні з українським сленгом, оскільки сьогодні бурхливий розвиток специфічної сленгової лексики відзначається саме в сфері розвитку сучасних комп'ютерних технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алєксєєва І.С. Професійний тренінг перекладача . - «Союз», 2001. - 240 с.

2. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка: Учебн. пособие для студентов. - 3-е изд. - М.: Дрофа, 2001. - 288 с.

3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1959. - 130 с.

4. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. - К.: Лотос, 2002. - 316 с.

5. Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. - Л.: ЛГУ, 1985. - 194 с.

6. Береговская Н.В. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопросы языкознания. - М.: Наука, 1996. - №3. - C.32-41.

7. Бондаренко К.Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.17 // Донецький національний університет. - Донецьк, 2007. - 20с.

8. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. - «Нова книга», 2003. - 184 c.

9. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке // Учен. зап. ЛГПИ им. А.И.Герцена. - Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1955. - т.3. - С.47-50.

10. Виноградов В.С. Общие лексические вопроси. - М.: 2004. - 454 c.

11. Гальперин И.Р. О термине сленг // Вопросы языкознания. - М.: Наука, 1956. - №6. - С.104-107.

12. Грачев М.А. Механизм перехода арготизмов в общенародный язик // Русский язык в школе. - 1996. - № 5. - С. 34-37.

13. Дмитриева Л.Ф., Кунцевич С.Е. Английский язык: Курс перевода. - М.: ИКЦ «МарТ», 2005. - 288 с.

14. Дорда В.О. Аксіологічні аспекти студентського сленгу США // Вісник СумДУ. - Суми: СумДУ, 2006. - №11. - С. 39-43.

15. Дорда В.О. Американський молодіжний сленг як об'єкт вивчення соціолінгвістики. - Матеріали VI Міжвузівської конференції молодих учених. Том 1. - Донецьк, ДонНУ, 2008. - C. 77 - 81.

16. Дорда В.О. Статус студентського сленгу та адгерентних груп англомовної ненормативної лексики // Вісник СумДУ. - Суми: СумДУ, 2006. - №3. - С. 188-192.

17. Дорда В.О. The Sources of American Student Slang. Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2008. - C. 69 - 72.

18. Єфімов Л.П. Стилістика англійської мови. // Нова Книга. - Вінниця. - 2004. - 240 с.

19. Жирмунский В.М. Национальный язык и социальные диалекты. - Л.: Худож. лит., 1936. - 216 с.

20. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т., 1998. - 430 с.

21. Иванова Г.Р. Территориальная дифференциация английского университетского сленга: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1991. - 116 с.

22. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис. канд. філол. наук. - Харків, 2000. - 20 с.

23. Коловская Н.А. Особенности функционирования американского студенческого сленга // Ярославский педагогический вестник. - Ярославль: Ярославский гос. пед. ун-тет им. К. Д. Ушинского, 2004. - № 2. - С. 9-12.

24. Копыленко М.М. О семантической природе молодежного жаргона // Социально-лингвистические исследования. - М.: Наука, 1976. - №5. - С. 111-117.

25. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2001. - 448 с.

26. Кухаренко В.А. Практикум зі стилістики англійської мови (A Book of Practice in Stylistics): Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2000. - 160 с.

27. Лапова Е.В. О молодежном жаргоне // Русский язык. - Минск: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1990. - №10. - С.54-59.

28. Левикова С.И. Молодежный сленг как своеобразный способ вербализации бытия // Бытие и язык. - Новосибирск: Наука, 2004. - №5. - С. 167-173.

29. Львовская З.Д. Современные проблемы перевода. - М., 2007. - 220 с.

30. Маковский М.М. Языковая сущность современного английского сленга // Ин. яз. в школе. - М.: Просвещение, 1962. - №4. - С. 102-113.

31. Миролюбов А.А. Майкл Уэст и его методика обучения чтению. // Ин. яз. в школе. - М.: Просвещение, 2003. - №2. - С. 46-47, 54.

32. Пиркало С.В. Сленг: ненормативно, але нормально // Урок української. - К.: Наук. думка, - 2002. - №2. - С. 26-28.

33. Потятинник У.О. Соціолінгвістичні та прагмастилістичні аспекти функціонування сленгової лексики (на матеріалах періодики США): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. - Львів, 2003. - 246 с.

34. Скалкин В.Л. Основы обучения устной иноязычной речи. - М.: Русский язык, 1982. - 180 c.

35. Скворцов Л.И. Литературная норма и просторечие. - М.: Наука, 1977. - 252 c.

36. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка. - М.: ООО «Изд-во Астрель», 2000. - 224 с.

37. Федорова Л.Л. Современная молодежная речь: норма или антинорма. - М.: Просвещение, 2002. - 324 с.

38. Фурса О.С., Мосенкіс Ю.Л. Український молодіжний сленг як динамічний феномен: Стан та перспективи досліджень, мовні контакти, галузі сленгу. - К.: Альфа друк, 2008. - 52 с.

39. Хасанова Е.В. Об источниках и способах образования школьного и студенческого сленга (на материале англ. яз.) // Русская и сопоставительная филология. - Казань: Унипресс, 2002. - №2. - С. 59-61.

40. Хомяков В.А. Введение в изучение сленга - основного компонента английского просторечия. - Вологда: ВГПИ, 1971. - 176 с.

41. Хомяков В.А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - Л., 1980. - 78 с.

42. Швейцер А.Д. Социальная дифференциация английского языка в США. - М.: Наука, 1983. - 216 с.

43. Шубин У.П. Языковая коммуникация и обучение иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1972. - 196 c.

44. Drake G.F. The Social Role of Slang // Language: Social Psychological Perspectives / Ed. by H. Giles. - Oxford: Pergamon Press, 1980. - P.63-70.

45. Greenough J.B., Kittredge G.L. Words and their Ways in English Speech. - N.Y.: The Macmillian, 1929. - 318 p.

46. Holms J. An Introduction to Sociolinguistics. - N.Y.: Longman, 1997. - 412p.

47. Kratz H. What is college slang? // American speech. - 1964. - vol. 39, N3. - Р. 188-195.

48. Mencken H.L. The American Language. - N.Y.: A.A.Knopf, 1992. - 334 p.

49. Partridge E. Slang Today and Yesterday. - N.Y.: The Macmillian, 1934. - 476 p.

50. Roger T.Bell. Translation and Translating: Theory and Practice. - London and New York: Longman, 1997. - 298 p.

51. Sledd J. On Not Teaching English Usage // English Journal. - N.Y.: Random House, 1965. - Vol.54. - P.698-703.

52. 53. Кондратюк Т.М. Словник сучасного українського сленгу. - Харків: Фоліо, 2006. - 352 с.

54. Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга и ненормативной лексики. - М.: ООО «Изд-во АСТ», 2006. - 384 с.

55. Матюшенков B.C. Словарь английского сленга. Особенности употребления сленга в Северной Америке, Великобритании и Австралии. - М.: Издательство Флинта, 2002. - 176 с.

56. Шестикрылов П.А. Словарь новейшего американского сленга. - М.: ООО «Изд-во Астрель», 2005. - 288 с.

57. Ayto J. The Longman Register of New Words: Longman Group UK Limited. - Moscow: Russkii Yazyk, 1990. - 314 p.

58. Bradley H. Slang // The Encyclopaedia Britannica. - 13th ed. - London: The Britannica, Inc., 1926. - Vol.25. - P.207-210.

59. Flexner S.B. New Dictionary of American Slang. - N.Y.: Harper and Row, 1986. - 498 p.

60. Spears R. A. NTC's Dictionary of American Slang and Colloquial Expressions. - N.Y.: McGraw Hill, 2000. - 3rd ed. - 560 p.

Додаток

Сленгізми та їх словниковий переклад	Варіанти перекладу, запропоновані у словнику українського сленгу
асe boon coon - друг, приятель, надійна людина	бандит, битяй, ландорик
answer off the cuff - відповідати без підготовки	імпровізувати
air head - порожня голова	балда, вавка в голові
blew out - той, що перебуває в стані сп'яніння під впливом маріхуани	закиданий, вгашений, вставлений
beef - проблема	геморой, заморочка, засада, трабл, щастя
blow off - ігнорувати або уникати когось	ігнорити, забивати, морозитись
boogerhead - приятель, друг	бандит, битяй, ландорик
bookworm - книжний черв'як	параграф
borough boy - людина з передмістя, провінціал	ведмідь, кріпак
braniac - дужа розумна людина, інтелектуал	гуру, динозавр, крокодил
bust - невдаха	квач
button up - замовкнути, припинити розмову	засохнути, заліпитись, закрити обличчя подушкою
buzz crusher - зануда, буркотун	достоєвський, кумар
cake-eater - ледар	халявщик, шаровик
clam - помилка	глюк, прокол
cooked - дуже п'яний	вбуханий у дим, п'яний як соловей/як чіп
crew - коло друзів	брига, орда, френда, шобло
dodo - дурень	аут, ботинок, відстрілок, дрізд, дурбелик, клавесин, шлепер
dogpack - коло друзів	брига, орда, френда, шобло
down with that - погодитися з кимось або з чимось	підписатись
duckets - гроші	балабас, зюзі, крайти, філки
false messiah - хтось або щось, що не виправдовує сподівань	підлом
gen up - навчитися чомусь	нахапатися
get one's johny - палити маріхуану	димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати
gooey - подружка, кохана дівчина	бамбіна, буся, гьорла, мала
gun (for smth) - дуже старатися	рвати
have a ball - розважатися	відриватися, дурагонити, зависати, кантуватись
have a belfry - бути розумним	бути вумним, грамотним
have a mike - нічого не робити, ледарювати	відвисати, відтопирюватись, пилососити тайгу
have arms - влаштовувати вечірку	зажигати, закатувати паті
hole - гуртожиток	гуртак, жабник, зоопарк, притон
hooch - маріхуана	бадилля, бібліотека, драп, дубас, кукіс, пишна, план, трава, укроп
jack-off - ледар	халявщик, шаровик
jag - 1) випивка; 2) гулянка	1) відкрутка, кір, станція “Бухайлівка”; 2) гульбан, движняк
janky - непривабливий	квакозябр
junior college - технікум	технар
kegger - вечірка	бухарест, доза, паті
kill - підсміюватися	виганятися, дерти лаха, стібатися, тюкати
loot - гроші	балабас, зюзі, крайти, філки
lost time - робочий час
lunch - звихнутися	зійти з котушок, зшизіти
make a play for - залицятися, фліртувати	волочитися, клеїти
mind-boggling - дуже важкий для розуміння	вішалка, мозколомний
night on the town - вечір розваг	суботник
P. - один з батьків	коркодитель, корень, предок, старий, шнурок
play monopoly - палити маріхуану	димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати
powder up - багато випити	вдушити, вколдирити, накиритись, напитись до вертольотів
pull tubes - палити маріхуану	димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати
pummeled - п'яний	на злеті, під газом, синій
rack one's brain - думати	напружувати мозок, паритись
raize da roof - добре проводити час, розважатися	відриватися, дурагонити, зависати, кантуватись
rally - проводити вечірку	зажигати, фестивалити
rave - вечірка	бухарест, доза, паті
rentals - батьки	коркодителі, корні, предки, старі, шнурки
scream - дивак	номер, прибацаний, фіалки в голові, фрік
sink one's teeth into smth - поринати у працю з головою	хоботитись
smokey treat - маріхуана	бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп
spliff - цигарка з маріхуаною	джойнт, косяк, ракета, торпеда, хапалка, штакета
stamping ground - місце постійної тусовки	бордельєро, вислово, зависалово
talk through one's hat - багато балакати про щось неважливе	язиком молоти
tree - маріхуана	бібліотека, бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, план, трава, укроп
tribe - компанія, коло друзів	брига, орда, френда, шобло
tumble to smth - розуміти (предмет)	варити, вдупляти, волочити
wench - подружка, кохана дівчина	бамбіна, буся, гьорла, мала
windy - базікало	баклан, мітла
wiseacre - дуже розумна людина, інтелектуал	гуру, динозавр, крокодил
wetware - мозок	думалка
zombie - втомлена людина	доходяга
zonk out - звихнутися від перевантаження або втоми	забити баки