Проблемно-тематичні лінії видання "України молодої"

Работа из раздела: «Журналистика, издательское дело и СМИ»

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Філологічний факультет

Кафедра журналістики

Напрям підготовки 0302 Журналістика

Спеціальність 6.030201 «Журналістика»

Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

Кваліфікаційна робота

ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНІ ЛІНІЇ ВИДАННЯ «УКРАЇНА МОЛОДА»

Студентки четвертого курсу

Ташогло Альони Іванівни

Науковий керівник канд. філол. наук,

доц. Іванова О.А.

Одеса 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА «УКРАЇНИ МОЛОДОЇ»

1.1 «Україна молода» як україномовне молодіжне видання

1.2 Програмність діяльності «України молодої»

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНА ПАЛІТРА ГАЗЕТИ «УКРАЇНА МОЛОДА»

2.1 Жанрологія та рубрикація видання

2.2 Спектр проблематики «України молодої»

РОЗДІЛ 3. АУДИТОРНА ОРІЄНТАЦІЯ ГАЗЕТИ

РОЗДІЛ 4. ВЛАСНИЙ ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ДОРОБОК

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ

ВСТУП

Органічну складову національного інформаційного потенціалу становить надбання української молодіжної преси, до якої відноситься газета «Україна молода».

Актуальність теми кваліфікаційної роботи зумовлена відсутністю у журналістикознавстві комплексного та цілісного дослідження проблемно-тематичних ліній обраного нами видання.

На газетному та журнальному ринках України домінує російська мова, її частка в накладі наближається до ста відсотків. Присутність української мови в друкованих ЗМІ є унікальним випадком і той факт, що аналізоване нами видання україномовне, відрізняє його від багатьох інших. В Україні виходить лише дві загальнонаціональні щоденні газети винятково українською мовою - «Україна молода» та «Газета по-українськи». Ще кілька щоденних газет виходить паралельно двома мовами. Проте «Україна молода», на відміну від інших видань, орієнтована на молодь та інтелігенцію, а інші газети на ширшу аудиторію.

Найбільш тиражні загальнонаціональні щоденні видання («Сегодня», «Факты»,«Вечерние Вести», «Комсомольская правда») виходять винятково в російськомовному варіанті, як і вся ділова преса, за винятком тижневиків «Коментарі» та «Контракти», які мають версії обома мовами. Кілька україномовних газет, котрі виходять з періодичністю від разу до кількох разів на тиждень, входять до числа лідерів за накладами - зокрема, «Експрес», «Сільські вісті», «Високий замок».

Також в Україні існує україномовна газета «Ваше здоров'я», яка розкриває питання виключно медичної проблематики. Щодо сегменту так званих глянцевих (жіночих, чоловічих журналів тощо), спеціалізованих журналів, то тут україномовний продукт також мінімальний, а молодіжний взагалі майже відсутній. Україномовний журнал «Країна» описує українські державні події і орієнтується на середній вік та інтелігенцію. Отже серед української періодики не існує аналога обраної нами газети, тому досліджувати «Україну молоду» потрібно для журналістикознавства, бо це видання унікальне та малодосліджуване.

Надзвичайно цінними з наукової точки зору стали спостереження та дослідження над новаторськими поглядами проблемно-тематичних ліній журналістської періодики наступних науковців: Е.П. Прохорова, О.І. Тертичного, О.А. Іванової.

Наукова новизна кваліфікаційної роботи полягає в тому, що у ній вперше зроблено спробу докладного аналізу проблемно-тематичних ліній газети «Україна молода» як вагомого фактора життя часопису.

Мета дослідження - вивчити газету «Україна молода» крізь призму умов його функціонування як молодіжного видання в Україні, здійснюючи комплексний та цілісний аналіз проблемно-тематичних ліній.

Задля досягнення окресленої мети розв'язуємо конкретні завдання:

1. дослідити інформаційну політику видання;

2. проаналізувати газету «Україна молода» як україномовне молодіжне видання;

3. з'ясувати програмність діяльності «України молодої», з точки зору реалізації проблемно-тематичних ліній;

4. розкрити проблемно-тематичну палітру газети «Україна молода»;

5. визначити жанрологію та рубрикацію видання з точки зору реалізації проблемно-тематичних ліній;

6. зважити внесок провідних творців часопису у його позиціонування і визначити їх роль в історії української журналістики;

7. оцінити здобутки газети «України молодої», проаналізувати аудиторну орієнтацію видання;

- Об'єктом дослідження є друковане видання, примірники газети «Україна молода».

- Предметом дослідження є особливості тематики, проблематики, жанрології публікацій часопису.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період огляду та аналізу газети з 2008 по 2011 роки.

Окрім дослідження інформації, інформаційної політики і контексту видання, ми також провели соціологічне опитування, щоб з'ясувати чи газета «Україна молода» користується попитом в університеті ОНУ ім. І.І. Мечникова.

Задля огляду молодіжної української газети, ми обрали проблемно-тематичний та жанрово-стилістичний аспекти її діяльності, що дали можливість глибоко та всебічно розглянути аналізоване нами видання.

Спрямованість і зміст видання визначили одне з завдань роботи - подати проблемно-тематичні лінії друкованого органу. У праці простежимо жанрово-стильову типологію журналістських матеріалів, опублікованих в «Україні молодій», з'ясуємо вплив газети на розвиток української журналістики визнаючи його роль у житті молодої верстви населення.

Для виконання поставлених завдань ми користувались науково-популярною та довідковою літературою: Чумикова В.І., Гуревич С.М., Грабельникова А.А., Здоровеги В.Й., Іванова В.Ф., Корконосенко С.Г. , Іванової О.А., Михайлина І.А., Прохорова Е.П. та інших видатних діячів.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані у процесі вивчення української періодики в науці журналістикознавсті.

Структура й обсяг кваліфікаційної роботи. Вона складається зі змісту, вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи складає 43 сторінки.

РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ВИДАННЯ «УКРАЇНА МОЛОДА»

Визначальною характеристикою будь-якого ЗМІ є його інформаційна політика. Під інформаційною політикою видання Є. Прохоров пропонує розглядати «ідейно-творчу концепцію», «спрямування» кожного конкретного ЗМІ (в нашому випадку газети «України молодої») в якій визначається соціальна позиція і втілюється в сукупності прийнятих форм реалізації програми», оскільки «сам добір фактів містить визнання їх значущості для програми реалізації напрямку і визначеною нею інформаційної політики.

У роботі «Введение в теорию журналистики» Є. Прохорова також зазначається, що інформаційна політика втілюється в рубрикації видання, аудиторній його орієнтації, жанрології, способах взаємодії з іншими ЗМІ, мають значення також способи реалізації інформаційної політики (ЗМІ може збалансовано подавати факти і погляди на них, робити акцент на факти або перш за все подавати коментарі).

Однак визначення редакцією напрямку роботи та формування «обличчя видання», тобто системи його зовнішніх ознак, змісту та форм вираження позиції пов'язується перш за все таким аспектом інформаційної політики як «ідейно-творча концепція провідних проблемно-тематичних ліній, характер розробки яких визначається соціальною позицією «України молодої» і втілюється в сукупності прийнятих форм реалізації програми, напрямку [25;199].

1.1 «Україна молода» як україномовне молодіжне видання

«Україна молода» - щоденна (окрім неділі та понеділка) інформаційно-політична газета, яка вміщує репортажі, інформаційні повідомлення, аналітичні статті політичного й економічного характеру, морально-етичні та історичні нариси, огляди (мистецькі, спортивні), зрідка матеріали «жовтої преси» (рубрика «Калейдоскоп» - із життя «публічних» людей). Нариси, побутово-господарські добірки, офіційні повідомлення.

Крім інформаційних текстів, є також аналітичні статті політичного, економічного спрямування, якісні розважальні дайджести. Газета вперше побачила світ 4 липня 1991 рок. Спочатку з'явилася як молодіжне видання ЦК Компартії України однак уже в серпні 1991 р. стала незалежною, підтримавши незалежність України. Матеріали публікуються виключно українською мовою, її наклад - понад 105 тисяч примірників. Редакція газети розташована у столиці України, в Києві [2;8].

Цільова аудиторія газети - переважно інтелігенція та молодь. Головний редактор газети - Михайло Іванович Дорошенко.

Питомою особливістю для газети вважаємо:

- специфічний виклад матеріалів, розрахованих на освічену і до міри вимогливу читацьку аудиторію;

- використання різноманітних стильових прийомів;

- наявність гострих критичних матеріалів;

Ідейна незаангажованість привертає до неї увагу тих читачів, які зацікавлені в об'єктивному висвітленні широкого спектру подій без нав'язливих коментарів та ідеологічного забарвлення. Назва однозначно вказує на орієнтацію на молодь, проте брак розважальних матеріалів не дає їй завоювати масову молодіжну аудиторію; молодша частина читачів газети - переважно студенти вищих навчальних закладів. Доросла частина доволі різноманітна, це як інтелігенція, так і представники «середнього класу». Часопис за рейтингом посідає друге місце серед наймасовіших передплатних видань України.

У професії журналіста успіх залежить передусім від міри таланту, аби успішно працювати в обраному виданні. В аналізованому часописі багато талановитих творців слова, які з кожним роком самовдосконалюються, збагачуються життєвим досвідом та професіоналізмом. У різний час в «Україні молодій» працювали такі журналісти: Вахтанг Кіпіані, Роман Скрипін, Олег Єльцов, Ірина і Володимир Чемерис, Алла Єрьоменко, Юрій Куликов, Мар'яна Олійник, Лариса Остролуцька, Мар'яна П'єцух, Дмитро Мосієнко, Борис Нартовський, Віктор Іванченко, Наталія Лебідь, Іван Дідушок, Алла Федорина, та інші

Зараз обличчя газети формують журналісти: Андрій Фоменко, Любов Багацька, Дмитро Лиховій, Любов Янюк, Ліна Тесленко (Кушнір), Олена Зварич (Ліснича), Валентина Клименко (Фідер), Леся Шовкун, Володимир Семків, Ярослав Тракало, Іван Леонов, Юрій Патиківський, Марина Ткачук, Ярослава Музиченко, Світлана Мичко, Гаврило Степаняк, Петро Троць, Андрій Свиридовський, та інші.

Провідні творці часопису інформують населення, примножують в світі добро, борються за справедливість, впливають на формування суспільної свідомості, громадської думки, спілкуються з видатними постатями, про яких пишуть в газеті. Багато журналістів з аналізованого нами видання опиняються в гущині подій, осягають глибинний зміст явищ, причини і наслідки, витлумачують їх для загалу.

Кожен з перерахованих нами журналістів несе моральну відповідальність за свої журналістські твори, постійно спілкується з населенням задля пошуку ексклюзивних новин, в яких відчувається справжній професіоналізм авторів [16;7-8].

Збираючи інформацію, журналісти «України молодої» виявляють неабиякі акторські здібності, де потрібно, залишаються непоміченими, спрацьовуючи у ролі стороннього спостерігача, а в іншому місці грають важливу особистість, домагаються довіри, аби схилити співрозмовника на свій бік і обов'язково сподобатися йому, адже тільки за умов цілковитої довіри можливе розкриття інформаційної скрині, якою, безумовно, є кожна людина.

Спілкуючись щодня з численними співрозмовниками й читацькою аудиторією, працівники газети здійснюють функції педагога, відкриваючи людям шлях до нових знань і важливих настанов.

Журналісти своїм авторитетним словом впливають на формування суспільної свідомості, громадської думки. Зрештою, у цьому теж полягає здійснення їх важливої функції. Працівники інформуючи читачів про події в регіоні й світі, висловлюючи свою думку про них, втягують в поле свого впливу аудиторію, запліднюють їх своїм баченням дійсності та її проблем. Вони претендують на роль «володарів думок», їх імена ми постійно зустрічаємо на шпальтах «України молодої» [14; 5].

Саме вони, провідні творці, розмовляють з пересічним громадянином під репортажами, інтерв'ю, коментарями, аналітичними статтями чи нарисами; саме журналіст відіграє в газеті роль помітної особи, до якої тягнеться за авторитетним словом активна аудиторія. Тому, ми можемо зробити висновок, що у провідних творців часопису значний внесок у позиціонуванні видання.

У всеукраїнському виданні «Україна молода» пріоритетними рубриками що презентують важливі публікації є такі: «Політінформація»; «Політика великим планом»; «Інфорум»; «Економіка»; «Культура»; «Калейдоскоп». Теми матеріалів центральної преси наступні: події у світі, внутрішньополітичні аспекти життя країни, проблеми демократії та влади, науки й освіти.

Ще характерною є така проблематика: криміногенна ситуація, побутово-господарські питання, фінансово-економічна ситуація регіону, стан здоров'я, свята.

Багато уваги редакція звертає на описання культурних подій в країні, зокрема, «Гогольфесту», аналізом якого займається Влада Троїцька та Ольга Жук. Досить чітко описується діяльність численних гастрольних колективів, сольні концерти різних за жанрами виконавців, спектаклі місцевих аматорів подаються на сторінках газети повно та деталізовано.

Важливо зазначити, що творчі зустрічі з музикантами, літераторами, режисерами, щоденні відкриття різних ансамблів і театрів, перегляди фільмів зробили «Гогольфест» значною культурною подією року [6; 11].

Проте деяким естетам не сподобалося, що класику грають у мийці, відео крутять у згорілому будинку чи в підвальному приміщенні. Адже більшість естетів уявляють сучасне мистецтво лише в комфорті та затишку. В одному з номерів видання, зі сторінок «України молодої» пролунало промова директора «Гоголфесту» Влада Троїцького, який пообіцяв, що в майбутньому фестиваль продовжиться в більш комфортабельному, незалежному приміщенні, аби подія прийшлася на всі смаки.

Журналісти «України молодої» особисто дають оцінку фестивалів та аналізують з точки зору мистецтва, що є досить сприйнятливим тоном газети і підвищує її авторитет серед читачів. Адже культурна тематика одна з найулюбленіших серед молодіжної читацької аудиторії. «Україна молода» добра це знає і подає безліч інформації про фестивалі і культурні події для молоді.

Ми зустрічаємо матеріали, де висвітлюється тема сім'ї як осередку любові та прояву справжніх якостей особистості. Не забувають журналісти відмічати події в світі «шоу-бізнесу», питання демократії, вибори, тощо [21; 117].

Зазначені теми пропонуються від редакторів і журналістів «України молодої» задля розкриття «наболілих» суспільно-політичних проблем, зокрема таких, як корумпованість влади, дія її внутрішніх механізмів, неспроможність і подекуди нікчемність людей, які повинні представляти і відстоювати інтереси народу, фізична й економічна незахищеність людини у такому суспільстві. Це все дозволяє зробити висновок про подальше падіння довіри читачів до влади та народних обранців, про нестабільність, про юридичну небезпеку особистості тощо.

Знов-таки зі шпальт видання лунають ідеї відсутності орієнтирів, жорстокості та насильства, це набуває у ЗМК певних особливостей - надаючи газетним публікаціям переважно негативного забарвлення, створюють специфічну, заперечну спрямованість (тональність). Це породжує експресію іронії, зневаги, фамільярності та презирства. Журналісти професійно використовують в своїх матеріалах чітку аргументацію, що здатна умовно знищити опонента в очах аудиторії та налаштувати маси проти нього.

Ми помітили, що інформація «України молодої» значно впливає на поведінку адресата. Серйозну роль при цьому відіграє авторитетність джерела інформації та її автора, інакше, можливий ефект впливу, прямо протилежний очікуваному [26, 19]. Тому, на наш погляд, особливо важливим завданням сучасної молодіжної преси є організація та подача інформації таким чином, щоб це сприяло позитивному налаштуванню читача, щоб були емоційною розрядкою реципієнта. В газеті ми помітили багато статей, які піднімають настрій, налаштовують на вдумливі роздуми, викликають яскраві емоції.

Проте, звісно ж при вивченні видання ми зустріли значну кількість матеріалів переважно негативного забарвлення, які викликають у читача сумніви та занепокоєння щодо авторитетності та професійності влади, з приводу добробуту в країні, відносно стану наших зірок «публічних» осіб, стосовно економічної нестабільності в країні.

1.2 Програмність діяльності «України молодої»

Про програмність діяльності, реалізацію певної настановної дії Іванова О.А. в своїй монографії говорить, що це трансляція протягом комунікації певних тез (актуалізація тем і проблемно-тематичних ліній), які спрямовуються на усіх учасників комунікації та сприяють формуванню їх уявлень про світ, а також консолідації, солідаризації кожної зі спільнот: «Процес настановності…є вагомою частиною споглядальної ролі медій - джерела значної частини наших знань про навколишній світ. Ефекти настановності - це надання особливого статусу певним темам, думкам, позиціям. Настановність претендує на визначення кругозору аудиторії МК, постачає матеріал для щоденних міркувань, підштовхує до прийняття рішень [26;306]. Це один з аспектів Інформаційної політики, який розкриває мету діяльності цього мас-медіа.

На сторінках видання ми побачили декілька суспільних акцій. «Врода проти СНІДу» такий лозунг ми помітили на титульному аркуші в 51 номері видання за 2010 рік. Поряд з цим закликом містилася фотографія відомої топ-моделі Адріани Карамбе, яка приїхала до міста спеціально задля активної боротьби зі смертельною недугою. Цей матеріал, з відкритим покликом розташовано в рубриці ІнФорУМ, під назвою «Благодійність». Адріана вже десять років являється Послом доброї волі Червоного Хресту у Франції, а тепер вона вирішила попрацювати й на Україні. Автор матеріалу розповідає про те, як модель відвідала дітей хворих на СНІД, зустрілася з представниками неурядових організацій та медсестрами Червоного Хреста.

Модель закликала не відвертатися від людей, яких «ніхто не хоче бачити людьми» через те, що вони болящі на ВІЛ/СНІД. Кошті зібрані в результаті цих акцій будуть відіслані Червоному Хресту, щоб персонал міг потурбуватися про хворих в яких не має матеріальних забезпечень. Місія Адріани сприяти соціальному розвитку суспільства, шляхом надання інформаційних послуг, консультацій, організації освітніх програм з метою попередити СНІД і не впустити хворобу в своє життя.

Ще одна схожа акція від Олени Франчук, «АнтиСНІД» також скликала людей боротися зі СНІДом. Вона провела соціальний показ мод від благодійного фонду, кошти якого будуть використані задля допомоги особам, які страждають смертельною хворобою. Організація активно працює на терені реалізації різноманітних суспільно-корисних програм, що спрямовані на вирішення проблем цієї «хворості» серед дітей, молоді, жінок та чоловіків, місцевих громад в Україні.

Наступна акція яку ми хочемо розглянути «Година Землі», в ній приймуть участь небайдужі до екологічної ситуації на планеті люди [15;2]. Під час акції у 110 країнах та 1883 містах світу вимкнули на годину світло. Під час цього люди, яких турбує проблема глобального потепління, виражатимуть свій протест, а заразом зекономлять мільйони кіловат електроенергії. Участь в цій акції допомагає підвищити соціальну активність на планеті та усвідомити особисту значимість.

«Вода для міст: відповідаючи на виклики» - саме під таким гаслом пройшов Міжнародний день води, акція на меті якої було привернення уваги громадськості до впливу швидкого зростання міського населення, індустріалізації, змін клімату та природних катаклізмів на ресурси питної води. Автор матеріалу закликає читачів не бути байдужими до такої важливої проблеми, турбуватися про те, що ми п'ємо, аби обирати лише екологічно чисту воду.

Дослідниця з даного питання зауважує, що 23 відсотки населення України вживає бутильовану воду: «Утім маємо пам'ятати, що вона призначена для екстремальних ситуацій, зокрема відключення води». Це все призводить до епідемії холери,спалахів малярії тощо. Тому фахівці мусять попереджати повені, очищати навколишнє середовище, а всі читачі закликаються до збереження чистоти в оточенні [18;3].

«Україна молода» активно займається висвітленням культурно-мистецьких подій, і зокрема Гогольфесту. Спочатку у коротких інформаційних замітках писалося про підготовки до проведень різноманітних фестивалів, в газеті друкувалися коментарі ініціаторів, організаторів та спонсорів. Серед авторів газети цим питанням займалася Ольга Жук, яка систематично писала про фестивалі, свята, Гогольфести і завзято закликала приймати участь в цих заходах.

Всі перераховані суспільні акції та фестивалі зорієнтовані на переконання реципієнта. «Загалом переконання стосується ситуацій, у яких поведінку модифікують символічні трансакції, тобто послання. Послання можуть апелювати як до розуму, так і до почуттів осіб, яких потрібно переконати. Хоча також існують такі ситуації, в яких безпосереднім або опосередкованим чином здійснюється тиск задля досягнення мети переконання, проте в разі спроб, які здійснюються через мас-медіа, зазвичай йдеться про переконання, що спрямовано на добровільне схвалення поведінки, які пропонують послання [26; 306-307].

Отже у виданні присутні пріоритетні рубрики, які презентують приховані погляди газети «України молодої» її ідеї, судження та оцінки. В газеті ми помітили багато публікацій, які піднімають настрій, налаштовують на щось приємне. Наприклад матеріал «Триколірний чобіт без халяв» про грандіозне святкування 150-ї річниці Італії в трьох кольорах, де описуються веселі «гуляння народу до ранку».

Проте, звісно ж, при вивченні видання ми зустріли значну кількість матеріалів переважно негативного забарвлення, які викликають у читача занепокоєння щодо компетентності влади, стосовно економічної нестабільності в країні, а також страшні хвороби та відсутність грошей на ліки. Наприклад: «Рекету простіше», «Запросив на смерть», «Теребі хосо»: до і після цунамі».

Програмність видання: різноманітні заклики по боротьбі з корупцією, поклики щодо збереження свого здоров'я, співчуття та розуміння людей хворих СНІДом. Ці гасла лунають зі шпальт видання в таких лозунгах: «Врода проти СНІДу» та «АнтиСНІД». Редакційна колегія «України молодої» запрошує хвилюватися про забезпечення держави, про піклування за екологією в Україні, про економію електроенергії в світі [25;74].

«Україна молода» здійснює настанові дії, закликає до активності реципієнтів (суспільство в цілому, молодь та владу). Значна кількість послань стосується моральних принципів людства, екологічної чистоти країни, активності молоді в різних культурних заходах та турботи за хворими на різні інфекційні захворювання.

Ще в цьому розділі розглянули характерні ознаки видання, де розкрили особливості газети і те, яке місце вона посідає за рейтингом серед україномовних газет молодіжного спрямування.

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНА ПАЛІТРА ГАЗЕТИ «УКРАЇНА МОЛОДА»

Проблемно-тематична палітра газети «Україна молода» складає аналіз трьохрічного розвитку видання, здійсненого у діапазоні творчих пошуків авторів матеріалів.

Важливим моментом у розробці інформаційної політики є визначення проблемно-тематичних ліній видання, розробляючи які, редакція обирає свій кут зору на життя суспільства. Проаналізувавши проблемно-тематичне поле, що його досліджує те чи інше видання, можна зробити висновок, наскільки погляд цей є глибокий, принциповий, уважний, різносторонній, контраверсійний, такий, що складається чи ні в цілісну картину бачення предмету зацікавлень видання. Допомагає втілювати напрямки проблемно-тематичних ліній система рубрик видання.

Комплекс рубрик ніби окреслює систему орієнтирів і для журналістів, і для аудиторії, визначаючи основні напрямки діяльності, сфери особливої зацікавленості редакції та способи розробки цих сегментів життя суспільства. [26; 186].

Е.П. Прохоров, в своїй книзі говорить про те, що типологічні характеристики видання (програми) своє зовнішнє проявлення знаходять перш за все в регулярному проведенні принципово важливих, що виявляють основні напрямки, проблемно-тематичних лініях, які розроблюються з прийнятих редакцією соціальних позицій, її ідейних основ. Тематичне й проблемне поле життя різноманітне й необ'ємно широке. Тому перша задача при виявленні проблемно-тематичних ліній полягає у виборі: або бути універсальним (виданням чи програмою) тобто намагатися відображати всю різноманітність явлень життя, хоча б в суттєвих проявах представити усе поле дійсності, або спеціалізуватися на декількох «обраних» пластах життя, або зосередитися на одній проблемно-тематичній лінії. До першої групи відносяться, наприклад, «Відомості» та «Правда», до другої - «Культура», до третьої - «Бездоганно таємничий» та «Ваші шість соток».

Звісно, універсальні видання (програми) нерівномірно приділяють увагу різноманітним сторонам життя, головне для них - основні політичні, економічні, соціальні проблеми сучасності. Тому універсальні видання часто називають загальнополітичними Засобами Масової Інформації.

Разом з тим зосередженість на одній частині життя зовсім не свідчить про вузькість проблемного горизонту - і на малому тематичному просторі можна розглянути загальносоціальні проблеми. В газеті «Україна молода» можна ставити проблеми гуманізму, екології, культури, побуту, моралі, етики, тощо. Можна торкатися також політичних, економічних та соціальних питань.

Конкретно ці проблемно-тематичні лінії, направлення втілюються в постійно ведучих рубрикових передачах та матеріалах. Яскрава за формою і точно виражаюча особливості видання або програма рубрики - крупна творча знахідка для журналіста, а регулярне й системне ведення її з прийняттям різноманітних форм в єдності постійності й динаміки - мірило творчого рівня цілого колективу [31; 237].

Матеріали можуть об'єднуватися в блоки за різними принципами та ознаками. Перш за все це рубрики, що надають тематичний зріз життю. В газеті «Україна молода»: «Новини Плюс», «Селяни і Ко», «ІнФорУМ», «Економіка», «Право». Після цього рубрики проблемного типу: «Протести», «Шукаємо рішення», «Культура», «На перехресті поглядів». Необхідно виділяти також рубрики за жанровими ознаками: «Актуальний репортаж», а також за типом ситуації: «Обличчям до міста», Слідкуємо за подіями», «Розслідування».

Багато рубрикових утворень, розширюючись, вбирають в себе ряд інших матеріалів і уособлюючись на газетній сторінці або каналі переростають на таку собі «газету в газеті».

Комплекс рубрик - невеликий за кількістю, але характерний для видання - як би створює систему орієнтирів і для журналістів, і для аудиторії, визначає основні направлення діяльності, області підвищеної зацікавленості редакції й своєрідні засоби їх розробки [22; 134].

Її тематичною основою можуть бути важливі події і культурної, і спортивної, і господарської, та будь-якою іншою сферою життя. Ціль кампанії зазвичай пов'язана з досягненням чітко запланованих редакцією пропагандистською, агітаційною задачами, тому вона має такий «сюжет», який надає динамічний характер композиції, систему використаних форм і т. д.

Ведення проблемно-тематичних ліній обов'язково включає планування, підготовку й публікацію маючих принциповий характер для даного видання (програми) крупних окремих матеріалів, які являються в своєму роді «вехами», розташованими за ходом ведення проблемно-тематичних ліній [27; 112].

По мірі розростання особистісно-авторського початку в журналістиці вагоме значення отримує регулярне (часто виділене рубрикою або особливо оформлене на полосі). Виступи ведучих журналістів-публіцистів (так званих «колумністів» - ведучих свої колонки), наприклад під титулом «Думка політичного оглядача» або «Авторська програма».

Щоденне ж ведення проблемно-тематичних ліній забезпечується багаттям приватних виступів (запланованих чи спонтанних) журналістів і авторського активу, а також більшою кількістю листів, які приходять в редакцію, окликів на виступи, відповідей, реплік. і т. п

Інформаційна політика як реалізація направлення видання згідно з типологічними особливостями ЗМІ проявляється при веденні проблемно-тематичних ліній крізь сукупність творів, за допомогою яких, з одного боку, створюється, своєрідна згідно з направленням, ідейно осмислена картина дійсності, а з іншої - формується ідейно-обумовлене відношення даного ЗМІ до інших ЗМІ і стоячими за ним силами.

Згідно з особливостями ідейного (греч. Idea «розуміння, з'єднане з відношенням; знання + бажання) характеру осмислення явлень дійсності в кожному ЗМІ публікуються твори різноманітної направленості [29; 105].

Позитивно-стверджуюча направленість характерна для тих журналістських творів, в яких по відношенню до того чи іншого явлення складається в цілому позитивна оцінка, хоча окремі сторони не можуть підвергатися критиці [25; 186].

Якщо діяльність нормально орієнтованого журналіста направлена на позитивні зміни у житті, то, зрозуміло, йому притаманні гостра цікавість до тих явищ, які ці позитивні зміни демонструють. Тому ЗМІ характерно відмічати навіть маленькі кроки в направленні «бажаючого майбутнього». Але, при цьому принципово важлива твереза оцінка, відсутність ілюзій й перебільшень, вміння бачити кожне явлення у відношенні з іншими й в перспективі розвитку й нестерпні пусті слова та шумиха. Потребується саме вивчення нового, «розслідування» суті явлень, аналіз того, чи дійсно зроблено крок вперед й яке його реальне значення.

Суттєвим показником інформаційної політики друкованого видання є використання чи невикористання можливостей зображальної журналістики, яку Б. Черняков називає «сферою журналістської діяльності, характерною особливістю якої є інформаційне та публіцистичне використання зображення як основного засобу впливу на масову аудиторію.

Критична направленість журналістської творчості являє собою відкриті неприязні всього того, що згідно з соціальною позицією ЗМІ негативно відтворюється на русі суспільства вперед, що чинить опір на шляху до «бажаного майбутнього». При цьому критика не має бути бездоказовою, образливою, крикливо-скандальною.

Аби розгорнути розмову про розробку в газеті «Україна молода» провідних проблемно-тематичних ліній, зупинимось для початку на офіційних даних про них та питання рубрикації матеріалів [26; 78].

Газета «Україна молода» - періодичне видання, виходить у світ кожен день, налічує 4200 примірників. Цільова аудиторія різна, загалом молодь та інтелігенція. Але завдяки інформаційно-насиченим матеріалам газету обирають люди різні за віком та за фахом. Видання позиціонує себе як хранитель рідної мови, літератури і культури, про що свідчить повна україномовність газети.

Принцип рубрикації - жанрово-тематичний, тож вміст кожної рубрики легко ідентифікуються читачем. Оскільки газета аналізувалася нами впродовж чотирьох років, то й подана нижче інформація стосується саме цього періоду.

Основних рубрик - 7, а саме: «Суспільство», «Політика», «Культура», «Здоров'я», «Право», «Економіка», «Спорт». Дають тематику зорієнтуватися щодо тематики та жанру матеріалів, а також іноді використовується проблемно-тематичний принцип рубрикації.

2.1 Жанрологія та рубрикація видання

Жанри у виданні «Україна молода» вражають своєю послідовністю від простіших до складніших: замітка, репортаж, інтерв'ю, нарис, тощо. Жанрова модифікація журналістської аналітики засвідчує великі можливості урізноманітнення змісту і форми спілкування журналіста з аудиторією. Рубрики газети несуть важливе значення у сфері масового публічного спілкування, а вдалі назви та наповненість - найчастіше складають вирішальне бачення часопису [23; 207].

Рубрика «Новини плюс» - серія хронікальних заміток, тематично структурованих, без подальших коментарів. Тут зустрічаються ґрунтовні, універсальні новини в світі.

Друга сторінка з підзаголовком «У номер» - матеріали про найважливіші події українського та світового життя, як правило короткі інформаційні або аналітичні матеріали. Газета не «завантажує», подібно до «Дзеркала тижня», «День» та деяких інших подібних видань, читача надглибоким аналізом політичних подій, проте і не лишає факти без коментарів. Бо не завжди читач може розкрити думку автора, коли той використовує незрозумілі терміни і не вважає за потрібним пояснити значення вжитих строк [7; 2].

Слід сказати, що, окрім постійних усталених рубрик, матеріали часто мають своєрідні «тематичні» рубрики, назви яких «підганяються» під тематику самих матеріалів. Наприклад: «Минуле і думи», про «Бабин Яр» , в цій рубриці матеріал на історичну тематику, розкриває події минулого. «Столична афіша», тут «Україна молода» надрукувала найцікавіші події, які чекають Київ в близький час. «Шрами від Вранча», про землетрус у Румунії, тощо. Постійні тільки загальні рубрики, або ж підзаголовки, як ми тут їх називаємо. На другій сторінці розміщується не більше одного фото. Саме через те, що газета інформаційна, вона мусить вміщувати максимум звісток, місце на другій полосі саме для цього [11; 2].

Третя сторінка з підзаголовком «Політінформація» - матеріали, що присвячені політичному життю України, вже більш ґрунтовні в порівнянні з тими, що розміщуються на другій сторінці. Тут, як правило, розміщений і провідний матеріал випуску. Кількість фото - не більше одного. Усталених рубрик також немає, превалюють тематичні. Більшість нещодавніх випусків «України молодої» в рубриці «Політінформація» звертали особливу увагу на «прозорість» виборів 2010 року.

Четверта сторінка з підзаголовком «Політика великим планом» - ґрунтовний матеріал або матеріали про ту чи іншу політичну постать або подію. Як правило, супроводжується одним фото. Значна кількість політичних матеріалів за грудень та січень 2010 року стосувалася саме виборів Голови держави, автори активно розглядали головних претендентів на пост президента, як особистостей. Після того, як перемогла Партія регіонів на чолі з Віктором Януковичем, журналісти газети «Україна молода» почали писати про зміни в країні, подальші плани нового уряду і всі нововведення. В матеріалі Івана Дідушка («Твій родич - і мій) ми відчуваємо своєрідний сарказм у викладі думок з боку автора [4; 4].

Він говорить про факт, що високі посади тепер одержують родичі «регіоналів». Заступником міністра з питань надзвичайних ситуацій тепер призначено сина Анни Герман.

П'ята сторінка з підзаголовком «Селяни і Ко» - освітлення подій аграрного сектору української економіки, життя селян тощо. Не можна сказати, що селяни становлять велику частину аудиторії «України молодої», проте вона старанно і без зайвого загравання з сільським читачем освітлює події на селі.

Шоста сторінка з підзаголовком «Економіка» - аналіз актуальних економічних подій в Україні та світі, переважають аналітичні матеріали. Фото - не більше одного. Журналісти-економісти зі сторінок «України молодої» з'ясовували хвилюючі проблеми в економіці. Говорить про ріст цін та девальвацію продуктів харчування, а також не забували писати про зростання долару та знецінення гривні. Матеріал «Керосинку далеко заховали? А даремно…», говорить про те, що через незбалансовану урядову політику Україна може втратити свою електроенергетику [13; 6].

Сьома сторінка з підзаголовком «СоціУМ» - ґрунтовне висвітлення соціальних подій, проблем працевлаштування тощо. Мабуть, це була проблема № 1 під час браку робочих місць, коли скорочували працівників і відбувалися масові звільнення. В цій рубриці, як правило, розгорнуті аналітичні матеріали або інтерв'ю, зустрічається не більше одного фото.

Стосовно 8-ї та 9-ї сторінок, вони зазвичай займають «Інфорум» - найрізноманітніші матеріали з закордонних та українських подій, не так актуальні, як цікаві та сенсаційні. Тут бувають розважальні матеріали, світська та кримінальна хроніка тощо. Кількість фото - можливо 2 і більше на кожній сторінці.

Десята сторінка з підзаголовком «Я вам пишу...» - публікація найцікавіших листів до редакції газети. Слід сказати, що, на відміну від багатьох видань, «Україна молода» не робить таких популістських кроків, як публікація кумедних листів, листів без особливого змісту, передавання привітів. Тут розміщуються тільки ті листи, що мають художню або інформаційну цінність і, в принципі, могли б бути повноцінними газетними матеріалами. Редакція залишає за собою право виправляти «ляпсуси» та здійснювати стилістичну правку листів. Публікуючи надіслані матеріали як листи, редакція звільнюється від необхідності платити за них гонорари авторам. Фото - не більше одного.

Одинадцята сторінка з рубрикою «Суспільство». Ця полоса насичена різноманітними питаннями, які хвилюють український народ. В одному з номерів ми зустріли матеріал: «Мир - еротиці, війна порнографії», в якому йшлося про заборони урядом про розповсюдження порнографічних матеріалів задля збереження моралі. Олег Снігур наводить читачам характерні відмінності між поняттями «еротика» та «порнографія» і розповідає про прийняті законопроекти в яких говориться, що еротика дозволяється, а порнографія карається згідно з законом [18;11].

Іноді одинадцята сторінка в газеті «Україна молода» з підзаголовком «Наука» - освітлення проблем науки, як правило, глибокі аналітичні матеріали та інтерв'ю. Газета «не грішить» публікуванням неперевірених сенсаційних новин зі світу науки. Часто присутнє одне ілюстративне портретне фото.

Дванадцята сторінка з підзаголовком «Культура» містить матеріали з культурного життя країни. Тут публікуються відомі театральні та літературні критики, провідні українські письменники та літературознавці, звіти про культурні події пишуть редакційні працівники газети. Кількість фото - одне або більше.

Тринадцята сторінка з підзаголовком «Світ без політики» - подорожні нотатки, нариси про іноземне життя, фоторепортажі.

Чотирнадцята сторінка з підзаголовком «Спорт» - регулярний спортивний відділ газети, що користується величезною популярністю серед читачів. Тут публікуються інформаційні матеріали, проте завжди присутні 1-2 аналітичні статті або інтерв'ю. Фото - одне або більше. Наприклад, матеріал Віталія Мохнача «Яна Дем'янчук: Із кожним роком страхів стає менше». Автор повідомляє аудиторії про 17-річну чемпіонку Європи-2009 зі спортивної гімнастики. В яскравому інтерв'ю Віталій розповідає про внутрішні протиріччя спортсменки, причини невдачі на недавньому «мундіалі» та дизайнерське хобі [9; 14].

П'ятнадцята сторінка з підзаголовком «Департамент чесних послуг» - своєрідний «Клуб споживачів», що відстоює споживацькі інтереси. Викривальні матеріали щодо порушення торгівельних правил, цінні поради покупцям тощо. Фото - також не більше одного.

Остання сторінка з підзаголовком «Калейдоскоп» - являється розважальною рубрикою, в якій знаходимо відомості про зірок, акторів та моделей. Проте, на шпальті міститься не більше одного портретного фото, зустрічаються цікаві розважальні матеріали з життя музичної та кінематографічної богеми, скандали. Наприклад, «Гола правда. Памелі Андерсон соромно перед дітьми, що так багато знімалася голяка» [20;16]. Сама назва говорить про зміст статті, тільки тепер, коли у акторки два сина, їй соромно за свою «голу» молодість.

Іще один сенсаційний, феноменальний матеріал, про смерть Глорії Стюарт. «Головна акторка до віку своєї героїні не дотягнула... Померла зірка фільму «Титанік» [19; 16].

Реклами в газеті, порівняно з іншими виданнями, небагато: кілька разів на тиждень їй відводиться одна або половина шпальти, інколи рекламні оголошення розміщують на одній з тематичних сторінок. Проте, ми помітили, що в рубриці здоров'я рекламодавці через газету «Україна молода» рекламують свої лікарські препарати.

Деякі інші загальні рубрики, що можуть заміщувати перелічені вище на сторінках газети:

«Освіта» - матеріали про освіту України, інтерв'ю з освітянами, аналіз новітнього законодавства.

«Надзвичайна ситуація» - розгорнуті звіти про надзвичайні ситуації в Україні, інтерв'ю та фоторепортажі.

«Людина» - портретні нариси, присвячені видатним діячам тієї чи іншої сфери громадського, культурного, політичного життя України.

«Ля-ля-фа» - музична рубрика, обов'язкові фото, часто великі розгорнуті інтерв'ю або добірка інформаційних та аналітичних матеріалів.

«Тема» - найзагальніша рубрика, під якою виходять будь-які великі тематичні матеріали (або компіляції матеріалів).

В газеті «Україна молода» описувався конкурс краси, в якому різні дівчата присилали свої фотографії в редакцію, після чого переможець друкували на сторінках часопису. Таким чином газета знаходила для себе нову аудиторію, бо ті особи що надсилали свої фотографії обов'язково купували газету і радили своїм друзям. А в одному з номерів за 2010 рік «Україна молода» провела конкурс фотографій під назвою «Фототиждень. Україна. Фототиждень. Світ». Восьма та дев'ята сторінка 51 номеру видання було присвячено саме яскравим ілюстраціям з незвичними ракурсами та яскравою насиченістю.

Суботній випуск удвічі скорочений, в ньому можуть бути присутні, окрім перших 3 обов'язкових, будь-яка тематична рубрика.

В своїх матеріалах автори розглядають важливі питання і проблеми у суспільстві, а також насичують видання деякими розважальними публікаціями. Ми вирішили проаналізувати декілька статей провідних авторів часопису.

Одним з основних напрямків висвітлення проблем соціального захисту населення є конкретні поради читачам про те, як вижити у нинішніх непростих умовах. Особливу увагу рекомендують приділяти найменш соціально захищеним верствам населення - пенсіонерам, дітям-сиротам, інвалідам, багатодітним сім'ям.

Так, у газеті «Україна молода» за березень з'явилася публікація («Немовлята з історією») Нам здається, що цей матеріал, може допомогти вирішити питання безпритульних дітей, можливо на деякий час, але це вихід [10; 8].

Інша публікація, яка теж присвячена безпритульним дітям варта уваги «Діти вулиці «по той бік» від нас». В ній автор розповідає, як цю проблему вирішують на Заході, та порівнює з нашими методами. Винуватцями щодо існування цієї проблеми, за словами автора, є не тільки держава, а й сім'я, церква, громадські організації, суспільство. Ще один матеріал, під дуже вдалою назвою, на нашу думку, «Замкнутий цикл», де автор наводить сумну статистику, що двадцять тисяч дітей виховується в інтернатах, та дитячих будинках.

Розповідає про соціальну незахищеність цих «маленьких людей», і пропонує своє рішення, що інтернати мають займатися своїми вихованцями не лише протягом навчання, а по закінченню, як це відбувається у розвинених країнах світу [5; 10].

Тепер хотілося б звернутися до не менш важливої проблеми «Соціальний захист пенсіонерів», вона посідає не останнє місце в актуальності та показовості характерних особливостей цієї проблеми. Журналісти в своїх матеріалах часто звертаються до фактів та статистик. Це дозволяє вірити і довіряти автору матеріалу. В «Україні молодій» друкується багато коротеньких аналітичних статей про поліпшення життя й долі дітей.

«Безробіття молоді» та «Заборгованість у заробітній платні», це «кричущі» проблеми, які гостро описуються у виданні. Перед тим як звернутися до аналізу, ми хочемо наголосити що ця тема є актуальною особливо для студентів, які закінчили університети, академії, проте не можуть влаштуватися на роботу. Наприклад, матеріал Лариси Гуторової («Дайте роботу») чітко описує ситуацію в країні [3; 10]. Автор наводить статистику безробітних людей в Україні, упроваджує конкретні факти та абстрагує увагу читачів на професіях, які користуються попитом. В матеріалі говориться про те, що після початку глобальної економічної кризи в країні, безробіття залишається на рекордно високому рівні, й ознак його швидкого зниження не так багато, а дефіцит на роботу так і залишається болючим, відкритим запитанням для багатьох українців.

В газеті «Україна молода» багато матеріалів універсального характеру, вони розповідають про різні аспекти життя, концентрують увагу навколо суспільно-політичних проблем. Так, на шпальтах газети порушується як і важливі політичні питання, так і проблеми, що хвилювали, і будуть хвилювати український народ - це соціальні питання, повідомлення про різноманітні дослідження в сфері науки, і, звісно, питання пов'язані з екологічним станом навколишнього середовища [8; 4].

У зв'язку з тим що населення України останнім часом почало виявляти посилений інтерес до свого здоров'я, друковані ЗМІ також почали приділяти пильну увагу до цього питання. Рубрика «Здоров'я», містить в собі корисні матеріали з важливими порадами та коментарями фахових спеціалістів.

Повертаючись до згаданої вище рубрики, можемо зазначити, що в ній містяться статті про здоров'я - інформація, що попереджає про небезпечну їжу, погані звички та препарати, що шкодять нашому здоров'ю. Варто зазначити, що аналізована нами газета звертається до теми здоров'я не постійно, а періодично, повідомляючи про певні події, випадки, корисні поради або навпаки, даючи зауваження щодо певного питання. Іноді видання інформує читачів про нові відкриття в сфері медицини, методи лікування та протидії стресу, покращення настрою й т.д.

В статтях з рубрики «Здоров'я» постійно помічаємо рекламу медичних препаратів, іноді поради кваліфікованих лікарів. Стаття «Чим небезпечні антибіотики?», стисло інформує про види антибіотиків, правила застосування тих чи інших пігулок, а також, яку шкоду містять вони для організму, тобто побічні ефекти. Матеріал «Дощова «спадщина»» - з аналізованої нами рубрики - одна з головних актуальних тем осені, адже дощі ми найчастіше зустрічаємо саме в цю пору року. Автор Наталя Ротай говорить про різноманітні хвороби «сезону дощів», та акцентує увагу на «депресіях» цього періоду. Також приділяє увагу розгляду таких недуг як: часті застуди, осіння сонливість удень, в результаті чого вночі безсоння, загальна слабкість, стреси, дратівливість та раптове погіршення настрою [15; 10].

На нашу думку, ця газета добре справляється із завданням інформувати аудиторію про найцікавіші та найактуальніші моменти, використовуючи просту й зрозумілу мову. В другому розділі ми проаналізували проблемно-тематичні лінії видання «Україна молода» особливості рубрикації та тематику матеріалів. Ще розглянули публікації авторів газети і дізналися в яких жанрах пишуть журналісти часопису.

2.2 Спектр проблематики «України молодої»

В контексті проблемно-тематичних ліній газета підіймає спектр питань, які турбують склад редакції та українське суспільство. Перша проблема про яку говорять журналісти - це слабка національна свідомість та русифікація населення. Адже дивлячись на стан української періодики можна зробити висновок, що переважає російськомовна преса. Головною проблемою є те, що українська мова не конкурентоспроможна на газетному ринку України.

Про це свідчить аудиторна орієнтація і той факт, що україномовна. продукція купується набагато гірше ніж російськомовна. І зрозуміло чому редакційна колегія «України молодої» так хвилюються цим наболілим питанням, адже часопис загальнонаціональний і україномовний. Цій проблемі на сторінках виділяється 9% всього обсягу видання [18; 4].

Російськомовна преса розповсюджується по всій території України. Водночас, у деяких регіонах Півдня та Сходу україномовна преса скоротилася до жалюгідного мінімуму в розповсюджувальних мережах. Присутність української мови в друкованих ЗМІ забезпечується завдяки рекламі, яка, згідно з чинним законодавством, має оприлюднюватися обов'язково українською. Проте відомі якісні україномовні видання закриваються через брак коштів і непопулярність.

Друга актуальна проблемно-тематична зона - державна політика. Більшість матеріалів у виданні дипломатичного характеру, одразу декілька рубрик («ІнФорУМ», «Політика», «Світ і Україна», «Право») розглядають політичні проблеми з різних ракурсів. Говорять про гроші, бізнес та владу, в газеті це займає 31% від повної інформації «України молодої».

Освіта та наука також обговорюється в газеті, (10%) тим більше, що молодіжну аудиторію та інтелігенцію завжди цікавила інформація про освіту «Україна молода» звертає увагу на нові законопроекти та методи оцінювання.

Економіка не на останній сходинці під час планування номеру, хоча розгляданню цієї проблематики виділяється лише 7% загального об'єму інформації.

Культура важлива при плануванні інформаційної політики «України молодої» тому цій проблемно-тематичній зоні виділяється 13%. Щоб зацікавити молоду верству населення в газеті обираються відомі літературознавці, письменники, поети. Наприклад в № 44 «України молодої» представлена актуальна поезія Ліни Костенко і описуються особливості нещодавньої презентації.

Проблематика «України молодої»

Крім цього газета зосереджує свою увагу на матеріалах про соціум, про все що цікавить людину (20%) Такі проблемно-тематичні зони як: здоров'я, церква, туризм, історія, спорт і мода. Ці питання чергуються і в різних випусках взаємозамінюють один одного.

На останній сторінці аналізованого нами видання завжди зустрічається інформація про зірок та публічних осіб. Газета передає відомості, які схожі на повідомлення з глянцевих журналів про «світське життя» і ілюстрації з напівоголеними жінками. Мабуть такою проблематикою редакційна колегія хоче збільшити молодіжну читацьку аудиторію [17; 4].

До таких наслідків ми прийшли проаналізувавши 205 публікацій з «України молодої» і зробивши докладний обзір цього мас-медіа.

На нашу думку, такі результати досить логічні, адже це видання молодіжного спрямування і виходить в світ виключно українською мовою. Саме тому проблемам русифікації країни відводиться 9 відсотків із загального обсягу інформації. Якщо оцінювати зібрані дані, співставлення отриманих показників із даними щодо проблематики видання, отримані спостереження дали змогу зафіксувати основну тему яка найбільше висвітлюється, а саме «Державна політика». Виявилося, що в аналізованих нами публікаціях значна увага приділяється політичним питанням, до яких журналісти привертають увагу своїх реципієнтів. Мабуть цієї проблематики у виданні висвітлюється забагато (31%), але в кожного читача свої смаки, можливо когось з реципієнтів саме це задовольняє.

Після «Політики» найбільша кількість послань стосується освіти та науки. Ця тематика, турбує молоде покоління та інтелігенцію, тому ми вважаємо доцільним використовувати в цій газеті таку кількість матеріалів освітньої проблематики.

Справи в соціумі також турбують аудиторію, журналісти «України молодої» про це знають і тому відводять місце на шпальтах видання цій темі, приблизно 20% від загальної кількості тем. Питання культури важливі для редакційної колегії «України молодої», і популярність цієї проблематика прослідковується зі сторінок мас-медіа.

Отримані дані щодо проблематики видання були здобуті завдяки аналізу кожного обраного нами матеріалу з «України молодої» за три останні роки.

Якщо оцінювати зібрані дані, співставлення отриманих показників із даними щодо проблематики видання, отримані спостереження дали змогу зафіксувати особливості тем які висвітлюються в газеті. Ми вважаємо, що пріоритетні теми в газеті розташовані таким чином, щоб аудиторія могла задовольнити свої потреби в інформаційному пошуку запропонованих питань.

україна молодий жанрологія проблемний

РОЗДІЛ 3. АУДИТОРНА ОРІЄНТАЦІЯ

Газети грають істотну роль у економічному, політичному та соціальному житті суспільства, маючи безпосереднє відношення до його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через пресу) і продуктивну (діючу) функції, вони в тім же ступені, що і творці політики несуть відповідальність за процеси, що відбуваються в суспільстві. А якщо це так, то вони у своїй інформаційній діяльності повинні керуватися в першу чергу інтересами суспільства і держави [30; 79].

Дослідження аудиторією друкованих ЗМІ необхідні перш за все самим ЗМІ. Бо результати таких досліджень використовуються для аналізу власної аудиторії, порівняння її з аудиторіями конкурентних видань…Редакційна політика видання передбачає орієнтацію роботи видання на свою цільову аудиторію, тому редакція часто послуговується даними моніторингів, соціалістичних опитувань, звітів, дослідницьких фірм та організацій…У результаті дослідження аудиторії видання можна дізнатися про кількість регулярної та загальної аудиторії. [26; 313-314].

Крім цього можна зрозуміти рейтинг видання і порівняти з рейтингом конкурентів задля професійного покращення якості газети. Періодичній пресі потрібно знати свою аудиторію аби розуміти яким саме мусить бути інформаційний простір. Дослідивши читацьку публіку редакція може підвищити або знизити наклад, спираючись на реальну ситуацію попиту на газету.

Аналізований нами часопис має свої стосунки з читацькою аудиторією, і для того аби вести розмову про популярність потрібно з'ясувати аудиторну ситуацію, бо це дуже важливо для подальшій діяльності видання.

Стосовна ролі «України молодої» в житті суспільства, нам стало цікаво чи вона керується інтересами громадян, чи обирають її молоді студенти та викладачі? Назва газети стверджує про орієнтованість на молоду аудиторію, проте не факт, що ця верства населення читає це видання і що часопис являється авторитетним. Також не доведено, що вона користується попитом у суспільстві ХХІ століття. Ми провели соціологічне опитування між студентами та викладачами ОНУ ім. І.І. Мечникова, філологічного факультету, з метою перевірки популярності газети і ось що вийшло. Хоча з 50-ти опитуваних ми не станемо наполягати на максимальній об'єктивності дослідження, проте про ситуацію зацікавленості у виданні в університеті на філологічному факультеті, проведений експеримент може багато що повідомити [24; 37].

На запитання: «Чули ви колись про існування газети «Україна молода», опитуванні студенти та викладачі відповіли: 35% - жодного разу не чули про існування аналізованого нами видання, 65% - знають, що така газета в Україні існує. Це свідчить про те, що газета відома в університеті і значна кількість опитуваних знає про її існування.

Наступне що нас, як дослідників зацікавило, який відсоток людей читає часопис. І виявилося що 30% обирають для себе це видання, а 70% - ні. І після цього ми вирішили дізнатися, чому студенти та викладачі ОНУ ім. І.І. Мечникова не бажають знайомитися з відомим українським виданням. Деякі відповіли, що їм не подобається, бо це зразок жовтої преси із яскраво вираженою національною тенденцією, інші, що вона є рідкісним островом в російськомовному океані преси в Одесі, хтось погодився, що газета непогана, але не читають через нестачу часу. Однім дуже подобається різностороння інформація, якої не відшукаєш в інших джерелах, іншим не цікава, бо їм достатньо інформації, яку знаходять в Інтернеті. Висловлювання одного з опитуваних: «Газета дуже приємна, мила серцю. Вона атмосферна. Не вбачаю політ заангажованості в ній, чудова підбірка тем, фотопідбірка, та стилістика викладу матеріалів. Ось одне зізнання анкетованого: «Читаю, коли в цьому є велика необхідність, наприклад написання наукової роботи. Заважає те, що її вкрай рідко можна знайти в кіосках». І багато інших відповідей ми отримали під час збору різноманітних думок. Проте стосовно останнього коментаря, я згодна з опитуваним, її дуже важко знайти в одеських кіосках, а в бібліотеках лише старі номери, нові випуски чомусь в книгозбірнях не знайдеш. Отже статистика така: Видання подобається 25%, не подобається 75%.

Інше запитання, яке ми не оминули під час виявлення людської думки, це україномовність газети - то є плюс, або мінус? 60% - повністю підтримали державну мову у виданні, 40% не задоволені цим показником часопису. Були також відповіді: «Мені байдуже якою мовою читати», «спокійно ставлюся до україномовної преси, я володію двома мовами», «головне не яка мова, а що саме викладено нею».

Ми опитали реципієнтів про найпопулярнішу рубрику в «Україні молодій» читачі надали перевагу таким: «Культура», «Політика», «Новини» і «Соціум» [12; 7].

Останнє наше запитання до анкетованих: «Яку пресу ви постійно читаєте?»

Відповіді пролунали наступні: «Кореспондент», «Україна молода», «Факти», «Дзеркало тижня», «День», «Сегодня».

Аудиторна орієнтація «України молодої»

Провівши це невелике дослідження ми можемо зробити висновок, що аналізоване нами видання знайоме багатьом студентам та викладачам ОНУ ім. І.І. Мечникова, проте читати її не дуже хочуть. Зі 100% опитуваних лише 30% обирають для себе газету «Україна молода», це говорить про незацікавленість опитуваної аудиторії в цьому виданні. Всі інші, 70% - не вважають за потрібне купувати та читати її. Особливо молодь зізналася, що ця газета їм не цікава через брак розважальних матеріалів, через відсутність простих та доступних для розуміння текстів.

Після проведеного нами дослідження зрозуміло,що редакційній колегії газети потрібно більше вести розмову з читачем, досліджувати аудиторну орієнтацію газети і обрати шляхи зацікавлення читачів задля збільшення попиту на видання.

РОЗДІЛ 4. ВЛАСНИЙ ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ДОРОБОК

Любов Багацька: Я задоволена виданням, воно перевернуло мою свідомість

Молода журналістка працює з 19-ти років в «Україні молодій». Вчиться на четвертому курсі Київського університету, а також є соціальним тренером семінарів для творчої молоді

- Згадай як ти пішла працювати в газету «Україна молода»?

- Якось в Інтернеті я побачила об'яву, що потрібен працівник в «Україну молоду». Мене це зацікавило і я вирішила спробувати. Пройшла тест, в якому приймали участь 37 осіб (про це я вже потім дізналася). Серед усіх бажаючих спочатку обрали трьох журналістів, а потім залишили мене.

- Зі скількох років ти працюєш у виданні?

- Я мабуть наймолодша працівниця в колективі (посміхається). Прийшла на роботу в березні 2008 року, мені було 19 років, в цей час я була на другому курсі. Зараз очолюю посаду кореспондента, літературного редактора та коректора.

- Любов, чи дружній у вас колектив?

- Так дуже. До цього я працювала на радіо і пішла звідти саме через робочий персонал і через атмосферу. А колектив в «Україні молодій» мені подобається, ось живий приклад: якось на день Конституції я з частиною редакційної колегії поїхали в Карпати. Там стрибала під дощем і зламала ногу. А наші хлопці (один з них Володимир Семків - неординарний журналіст) несли мене на руках 15 км. Дійсно такий вчинок про щось говорить. Взагалі, як тільки я прийшла в газету, не любила вихідні дні, бо завжди хотілося працювати. Враховуючи те, що я очолюю три посади і працюю не тільки в «Україні молодій» а ще й у видавництві «Смолоскип», то робочий день іноді втомлює. Стосовно «України молодої», то працюємо ми через день з 8:30 ранку до 8:30 вечора в цікавому колективі.

- Чи вважаєш ти, що газета «Україна молода» відноситься до якісної преси?

- Так, я б віднесла газету до якісної преси. Хоча працювати завжди є над чим, усе-таки матеріали у виданні добротні. Проте мені здається, що раніше газета була кращою, мабуть через брак коштів ми зараз на плаву. А утім ми проводимо захід задля покращення якості видання, «Летучка». Раз на тиждень збирається колектив і обираються найкращі матеріали. Ми голосуємо і таким чином з'являються переможці, які отримують підвищенні гонорари. Це стимулює колег краще писати журналістські тексти. Також в нас є Дмитро Лиховій - високоінтелектуальна людина, яка робить в кожному номері ексклюзивні кросворди «від Бантіни», причому самостійно, без Інтернету.

- А що ти можеш сказати про останню рубрику «Калейдоскоп»? Проводячи дослідження ми помітили, що цей розділ жовтуватий і в ньому багато напівоголених зірок. Чи потрібен «Калейдоскоп» якісній газеті?

- Так дійсно, остання сторінка жовтувата проте я вважаю, що вона має право на існування в газеті. Адже аудиторія різна, в кожної свої смаки, свої вподобання. Нам часто телефонують читачі і залишають свої коментарі стосовно видання. Один чоловік зателефонував і каже: треба прибрати політику, економіку, спорт, а залишити лише відомості про селян і тоді буде відмінне видання. Тобто хочу сказати, що всім не вгодиш і тому я вважаю, що «Калейдоскоп» мусить бути в «Україні молодій», тим більше що його цікаво читати. Колеги часто жартують, що в нашій редакції вистачає своїх гарних дівчат, а на останню сторінку ставлять якихось там моделей.

Чи подобається тобі те що газета україномовна?

Звісно подобається, я в російськомовне видання мабуть не пішла б працювати, тим більше коректором. Я краще знаю українську мову ніж російську. І мені подобається, що «Україна молода» суто україномовне видання. Таких в Україні залишилося дуже мало і вони чомусь зараз закриваються. Той самий «Главред» закрився, хоча був цікавим. Деякі газети виходять двома мовами, державною та російською, а «Україна молода» зберегла чисту українську мову. У нас газета національного патріотичного спрямування. Заснована 4 липня за півтори місяці до проголошення незалежності, для нас це якось символічно. Взагалі я задоволена виданням, воно перевернуло мою свідомість.

- Проводити ви моніторинг видання, прораховуєте читацьку аудиторію?

- Ну мабуть цим займається відділ розповсюдження видання. Ми ж проводимо опитування аудиторії на офіційному сайті газети. Саме туди приходять відгуки від читачів. А також приходять листи з коментарями. Цим відділом займається Любов Спиридонівна Янюк, я в захваті від цієї особистості. Їй 70 років, а вона і по судам ходить коли треба, щоб захистити «Україну молоду», і головному редактору може сказати: «Миша, ты не прав». Саме ця жінка читає листи від читачів з зауваженнями.

- Як ти вважаєш «Україна молода» популярне видання?

- Стосовно рейтингу газети, перед виборами була цифра 180 тисяч. читачів, після виборів поступово знизилася до 90 тисяч. Я знаю, що моя мама та сестра постійно читають газету, я їм взяла підписку на рік. Мій знайомий каже: «Ой їду в маршрутці, бачу «Україну молоду» читають». В університеті ім. Т. Шевченко в якому я навчаюсь, газету аналізують викладачі та студенти. Комусь видання може й не подобається і вони його не читають.

Бесіду вела Альона ТАШОГЛО

ВИСНОВКИ

«Україна молода» - щоденна (окрім неділі та понеділка) інформаційно-політична газета, яка вміщує репортажі, інформаційні повідомлення, аналітичні статті політичного й економічного характеру, морально-етичні та історичні нариси, огляди (мистецькі, спортивні), зрідка матеріали «жовтої преси» (рубрика «Калейдоскоп» - із життя «публічних» людей). нариси, побутово-господарські добірки, офіційні повідомлення.

Крім інформаційних текстів, є також аналітичні статті політичного, економічного спрямування, якісні розважальні дайджести. «Україна молода» приділяє значу увагу подіям у світі, внутрішньополітичним аспектам життя країни, проблемам демократії та влади, науки й освіти. Ще характерною є така проблематика: кримінальна ситуація, побутово-господарські питання, фінансово-економічну ситуацію регіону, стан здоров'я.

Також журналісти в аналізованому нами часопису надають перевагу таким темам: культура (музика, кінематограф), свята, (описання культурних подій в країні). Ми зустрічаємо матеріали, де висвітлюється тема сім'ї як осередку любові та прояву справжніх якостей особистості. Не забувають журналісти відмічати події в світі «шоу-бізнесу», питання демократії, вибори, тощо.

Зазначені теми являються своєрідними сигналами від редакторів і журналістів «України молодої» задля розкриття «наболілих» суспільно-політичних проблем, зокрема таких, як корумпованість влади, дія її внутрішніх механізмів, неспроможність і подекуди нікчемність людей, які повинні представляти і відстоювати інтереси народу, фізична й економічна незахищеність людини у такому суспільстві.

Ми розглянули різноманітні заклики газети по боротьбі з корупцією, поклики щодо збереження свого здоров'я, чутливість та розуміння до людей хворих СНІДом. Ці гасла лунали зі шпальт видання в таких лозунгах: «Врода проти СНІДу» та «АнтиСНІД». Також редакція запрошує зі шпальт видання, хвилюватися про забезпечення держави, про піклування за екологією в Україні, про економію електроенергії в світі.

Після цього ми розглянули характерні ознаки видання, де розкрили особливості газети і те, яке місце вона посідає за рейтингом серед україномовних газет молодіжного спрямування.

Під час дослідження ми вивчили газету «Україна молода» крізь призму умов його функціонування як молодіжного видання в Україні зробили аналіз редакційної політики, розглянули особливості проблемно-тематичних ліній та жанрово-стильової типології публікацій, визначили місце друкованого органу в українському культурному житті молоді. В цьому нам допомогло соціальне опитування яке ми провели серед студентів та викладачів ОНУ ім.. І.І. Мечникова. За допомогою цього ми дізналися про зацікавленість учбового закладу в аналізованому видання.

Також, ми не забули охарактеризувати публікації газети, оцінили рівень професійності та об'єктивності творців слова. Розглянули жанри в яких вони писали свої матеріали і визначили роль журналістів «України молодої» та внесок в позиціонуванні видання.

Отже, ми вирішили такі завдання:

1. дослідили інформаційну політику видання

Під інформаційною політикою видання розглянули «ідейно-творчу концепцію», «спрямування» газети «України молодої» в якій визначається соціальна позиція і втілюється в сукупності прийнятих форм реалізації програми», оскільки «сам добір фактів містить визнання їх значущості для програми реалізації напрямку і визначеною нею інформаційної політики.

2. оглянули «Україну молоду» як україномовне молодіжне видання

3. з'ясували програмність діяльності «України молодої», з точки зору реалізації проблемно-тематичних ліній

Ми розглянули суспільні акції та фестивалі зорієнтовані на переконання реципієнта. Загалом переконання стосується ситуацій, у яких поведінку модифікують символічні трансакції, тобто послання. Вони можуть апелювати як до розуму, так і до почуттів осіб, яких потрібно переконати.

Хоча також існують такі ситуації, в яких безпосереднім або опосередкованим чином здійснюється тиск задля досягнення мети переконання, проте в разі спроб, які здійснюються через мас-медіа, зазвичай йдеться про переконання, що спрямовано на добровільне схвалення поведінки, які пропонують послання

4. ми розкрили проблемно-тематичну палітру газети «Україна молода»

В газеті можна ставити проблеми гуманізму, екології, культури, побуту, моралі, етики, тощо. Можна торкатися також політичних, економічних та соціальних питань. Конкретно ці проблемно-тематичні лінії, направлення втілюються в постійно ведучих рубрикових матеріалах.

5. визначили жанрологію і рубрикацію видання з точки зору реалізації проблемно-тематичних ліній

6. зважили внесок провідних творців часопису у його позиціонування, визначили їх роль в історії української журналістики

7. оцінили здобутки газети «України молодої», проаналізували впливи видання на аудиторію;

Джерельну базу дослідження становили примірники газети «Україна молода». Ми дослідили період існування газети з 2007 по 2011 роки, її зміни в цей період та інформаційне наповнення.

Також проаналізували публікації стосовно об'єктивності та достовірності матеріалів, відносно їх якості та читабельності. На нашу думку, ця газета добре справляється із завданням інформувати аудиторію про найцікавіші та найактуальніші моменти, використовуючи просту й зрозумілу мову

БІБЛІОГРАФІЯ

Досліджувані матеріали

1. Україна молода. - 2008 - 2011. - № 023 - № 246.

2. Бикодір Г. Запросив на смерть // Україна молода. - 2008. - № 023. - С. 8.

3. Гуторова Л. Дайте роботу // Україна молода. - 2009. - № 027. - С. 10.

4. Дідушок І. Твій родич - і мій // Україна молода. - 2010 . - № 148. - С. 4.

5. Довгаль С. Живіт бачили, а дітей -- ні // Україна молода. - 2010. - № 037. - С. 10

6. Довгаль С. Гогольфест 2009 // Україна молода. - 2009. - № 025. - С 11.

7. Дорош Є. Було колись озеро // Україна молода. - 2010. - № 026. - С. 6.

8. Кущ П. «Язика» багато не буває // Україна молода. - 2008. - № 182. - С. 4.

9. Мохнач В. Яна Дем'янчук: Із кожним роком страхів стає менше // Україна молода. - 2009. - № 209. - С. 7.

10. Музиченко Я. Немовлята з історією // Україна молода. - 2010. - № 027. - С. 8.

11. Музиченко Я. Назустріч Бабиному Яру // Україна молода. - 2008. - № 182. - С. 12.

12. Неліна В. Сидить дівчина в коморі... Морква -- на перше, друге і на закуску // Україна молода. - 2010. - № 180. - С. 10.

13. Опанасенко Т. Керосинку далеко заховали? А даремно…» // Україна молода. - 2008. - № 182. - С. 8.

14. Ротай Н. Дощова «спадщина» // Україна молода. - 2010. - № 51. - С. 10.

15. Садовський В. Символи у смужечку // Україна молода. - 2009. - № 246. - С. 9.

16. Степаняк Г. Самотня із Мерилін «Герміона» порвала з хлопцем і знайшла нову роботу // Україна молода. - 2008. - № 128. - С. 5.

17. Снігур О. Мир - еротиці, війна порнографії // Україна молода. - 2008. - № 182. - С. 11.

18. Чуприна Л. Якість як гарантія здоров'я // Україна молода. - 2011. - № 43-44. - С. 5.

19. Шиманський О. До віку своєї героїні не дотягнула. Померла зірка фільму «Титанік» // Україна молода. - 2010. - № 217. - С. 7.

20. Шугай А. Гола правда Памелі Андерсон соромно перед дітьми, що так багато знімалася голяка // Україна молода. - 2010. - № 178. - С. 11.

Наукова та науково-методична література

21. Грабельников А.А. Работа журналиста в перссе. - М., 2001. - 272 с.

22. Завгородня Л.В. Стереотипи породження та сприймання журналістського твору. - К., 2000. - 285 с.

23. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості. - Л., - 2004. - 267 с.

24. Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети. - К., 2000. - 222 с.

25. Іванов В.Ф. Соціологія масової комунікації: Навч. посіб. - Черкаси: ЧДУ, 2003. - 193 с.

26. Іванова О.А. Сад літератури в журнальній оптиці сучасності. - О., 2009. 3160- 364 с.

27. Киселева Л.А. Вопросы теории речевого воздействия. - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. - 160 с.

28. Корконосенко С.Г. Основы журналистики. - М., 2002. - 284 с.

29. Михайлин І.А. Основи журналістики. - К., 2003. - 282 с.

30. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. - М.: 'Ресел-бук'; К.: 'Ваклер', 2001. - 656с.

31. Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики. - М., 2000. - 307 с.