Медіаматеріали про політику та політичних діячів

Медіаматеріали про політику та політичних діячів

журналістика політичний авторський інформація

Вступ

У сучасному українському суспільстві політичні новини є одними з найцікавіших для аудиторії, що породжує попит на політичну журналістику як самостійний елемент. Політична журналістика повинна сприяти нормальному розвиткові суспільства та країни загалом. Тому слід приділяти увагу тим проблемам, які існують у цій сфері: це й політична цензура, проти якої час від часу проводять акції протесту, і «джинса», яка з'являється на сторінках тих чи тих видань, залежність ЗМІ, що пишуть на політичні теми, від засновників та ін.

Розвиток суспільних процесів відкриває перед журналістикою нові можливості, модернізуючи всі сфери мас-медіа, зокрема й газетний напрям. Суттєвих змін зазнає тематичне наповнення, тому що сучасні ЗМІ скеровують свої сили на активну співпрацю з аудиторією, поглиблено вивчають її смаки та потреби. Натомість читачі прагнуть бачити в журналістові якісне й авторитетне джерело інформації про політичні процеси, явища та події.

Процес розвитку сучасної журналістики в Україні доволі своєрідний порівняно зі ЗМІ Європи чи США. Після доби «темників» у нас з'явилася свобода слова, якою ми лише вчимося користуватися. Уже зараз можна виокремити три небезпечні тенденції в політичній журналістиці: недотримання професійних стандартів журналістами, поява джинси та перехід провідних або відомих журналістів із лав четвертої влади до списків кандидатів у народні депутати або помічників політичних партій чи блоків.

Важливою для ефективної співпраці засобів масової інформації з аудиторією є доступність до політичної інформації та політичних діячів. Така відкритість законодавчо обґрунтована, адже медійники мають право висвітлювати всі аспекти діяльності суб'єктів політичного процесу. Останні ж зобов'язані надавати ЗМІ інформацію про свою діяльність через інформаційні служби, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених законом. Чинити тиск на редакцію, окремих її співробітників, а також втручатись у виробничий процес заборонено. Натомість медіа можуть проводити власні дослідження й аналізувати діяльність органів влади, посадовців, оцінювати її, коментувати. Спотворення інформації, представлення недостовірних фактів унеможливлені законом. Право висвітлювати й коментувати діяльність владних структур також гарантоване Конституцією України та іншими профільними законами держави.

Сучасні політоглядачі забезпечують публічність влади, а також політичні права і свободи громадян. Будь-яка офіційна інформація активно впливає на реципієнтів, суспільство перебуває в безпосередній залежності від повідомлень, які продукують ЗМІ. Загальний настрій громадян - результат впливу офіційної інформації, яка надходить із газет, радіо та телебачення. Тому формуючи громадську думку, журналісти повинні обмежувати себе в деяких свободах. Має бути розуміння того, що певні політичні аспекти потрібно висвітлювати так, а не інакше. У такому випадку мас-медіа відображатимуть реальний стан справ у країні чи в області, убезпечуватимуть від монополії однієї з владних структур.

Та роль, яку виконують сьогодні ЗМІ в суспільстві й політичному житті країни, стає предметом різноаспектних досліджень науковців, експертів і журналістів. Теоретичною базою нашого дослідження стали насамперед праці М. Литвинової [25], В. Шкляра [50], А. Москаленка [28], В. Ворошилова [8], де досліджено специфіку політичної журналістики. Жанрову своєрідність подання інформаційних повідомлень вивчали М. Вуароль [9], В. Шкляр [50] та О. Тертичний [41].

Цінними в ході дослідження стали роботи вчених, які окреслюють взаємозв'язок аудиторії та ЗМІ: В. Різун [36], І. Слісаренко [38], Н. Богомолова [4] та О. Зернецька [19]. Науковець О. Бершов [3] вивчав форми, методи та прийоми впливу на громадську думку, що використовують у засобах масової інформації; систематизував приховані та очевидні можливості впливу на громадськість, а також продемонстрував приклади використання такого впливу з боку українських журналістів. Належне місце посідає праця Д. Дуцик [15], де ґрунтовно схарактеризовано роль політичної журналістики в сучасному суспільстві, досліджено вплив інформаційних матеріалів на розвиток країни.

Актуальність теми зумовлена потребою всебічного вивчення особливостей презентації матеріалів про політичні події, явища та про політичних діячів як запитаної аудиторією інформації. Медіа як суспільний інститут впливають майже на всі сфери життя, зокрема на політику, виконують у політичному житті суспільства важливу роль. Інформація, яка надходить різними комунікативними каналами, частково може бути стереотипізованою, містити численні політичні орієнтації й ціннісні орієнтири, які закріплюються у свідомості громадян. Журналісти як учасники політичного процесу відповідають за те, що відбувається в соціумі, тому потрібно окреслити особливості публікації новинних повідомлень на політичну тему в медіа. Це підтверджує й аналітичний огляд теоретичної бази з теми.

Метою дослідження є з'ясування особливостей презентації матеріалів у межах політичної тематики; специфіка продукування інформаційної замітки про політику та політичних діячів. Крім того, необхідно дослідити принципи презентації цих відомостей у випусках газети та на веб-сайті.

Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань:

обґрунтувати доцільність проекту;

проаналізувати ідею, мету створення, вибір жанру та героя політичних публікацій;

спрогнозувати очікуваний соціальний ефект реалізації проекту;

описати технічні й програмні засоби праці;

зазначити сферу використання авторських матеріалів;

дослідити жанрову форму створеного інформаційного продукту;

окреслити композиційні елементи інформаційних повідомлень про політику;

з'ясувати умови впровадження тематичного проекту.

Об'єктом є інформація про політику та політичних діячів.

Предмет дослідження становлять особливості політичної журналістики як медіанапряму, жанр інформаційної замітки на політичну тематику, її специфіка й технічні особливості продукування інформації.

Методи роботи. Для всебічного висвітлення проблеми застосовано комплексний підхід до вибору методів наукового пошуку. За допомогою описового методу проаналізовано специфіку повідомлень на політичну тему. Методологічною основою дослідження є наукові принципи об'єктивності та комплексності. Для виявлення загальних й особливих рис у процесі висвітлення політичних подій та явищ застосовано загальнонаукові методи - емпірико-аналітичний, порівняльний та описовий, використано жанрово-видовий та системно-функціональний підходи.

Новизна роботи полягає насамперед у спробі потрактувати сутність поняття «політичної журналістики», окреслити її головні ознаки і завдання. Досліджено значний обсяг фактичного матеріалу, що більш точно презентує результати пошуку. Вагоме місце відведено аналізові авторського проекту. У студії також представлено мультимедійну презентацію концептуальних положень пошуку, реалізованого у кваліфікаційній роботі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх безпосереднього використання в роботі журналістів. Результатами дослідження можна послуговуватися під час підготовки до лекційних та практичних занять із різних фахових дисциплін. Теоретичні положення можуть стати допоміжним матеріалом для написання наукових робіт із суміжної проблематики та є перспективними для подальших розвідок.

Структура дослідження. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (52 позиції) та додатків. Кількість та логіка складників умотивовані завданнями наукового пошуку. Авторський проект становлять 15 інформаційних повідомлень про політику та політичних діячів.

1.Опис проекту «Медіаматеріали про політику та політичних діячів»

1.1 Обґрунтування проекту «Медіаматеріали про політику та політичних діячів»

Мас-медіа потужно впливають на формування громадської думки, світогляду загалом, це підтверджують результати соціологічних досліджень, згідно з якими вчені констатують, що преса, кіно, радіо й телебачення транслюють численну кількість важливих відомостей. ЗМІ постають як джерела знань, уявлень і почуттів, що слугують підґрунтям для оцінювання аудиторією великого кола життєвих явищ, соціальних проблем, це важливо для становлення індивідуальної та громадської думок.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства значущими є питання, які стосуються політичного життя країни, з огляду на це актуалізації зазнає такий аспект журналістики, як політичний. Для соціального й політичного розвитку країни потрібно звертати увагу на проблеми створення та функціонування незалежної політичної журналістики.

У нинішньому суспільстві ЗМІ виконують низку політичних функцій. По-перше, інформаційна функція - отримання й поширення відомостей про найбільш важливі для громадян та органів влади події, зокрема ті, що мають політичний характер. По-друге, формування на основі отриманої політичної інформації суспільної думки. По-третє, відомості, факти про ті чи про ті політичні події так і залишатимуться відомостями й фактами, якщо їх не впорядкувати в систему, яка даватиме жителям області змогу адекватно оцінювати політичні події. Тобто медіа мають виконувати ще й освітню функцію, яка пов'язана з функцією соціалізації [30].

Представники наукових шкіл під терміном політична журналістика розуміють діяльність зі збору, актуалізації, систематизації та поширення політичної інформації; висвітлення діяльності органів державної влади та соціально-політичних процесів [22]. Більшість дослідників визнає, що це найпотужніша галузь журналістики, оскільки її предметом можуть стати будь-які аспекти соціального життя - від науки до спорту й міжнародних відносин. Найповніше і найточніше визначення поняття «політична журналістика» пропонує М. Литвинова. Дефініція передбачає пояснення двох термінів - «політика» і «журналістика»: політика (від «роlitica» - державна діяльність) - це особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею; журналістика (від фр. «le Journal» - щоденник, газета) - вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації [25]. Отже, політична журналістика - це вид громадської діяльності щодо виробництва та поширення новин про роботу владних структур, політиків, державних управлінь; реалізація влади в суспільстві. Саме політичні коментатори, парламентські кореспонденти, політичні оглядачі чинять максимальний вплив на механізми політичної підсистеми суспільства. Тому їхнє значення в соціумі надзвичайно важливе, а вивчення фахової діяльності зумовлене особливостями наукового пошуку та потребою втілення теоретичних напрацювань у практику.

Аналіз сучасного інформаційного ринку засвідчує, що однією з тем-лідерів у тематичній матриці більшості ЗМІ стає політика. Таке редакційне зацікавлення зумовлене реаліями нинішнього життя: Україна належить до когорти тих країн, які розвиваються, через що постійно еволюціонує й політична система. Завдання журналістів у таких умовах полягає в об'єктивному висвітленні змін, які відбуваються в цьому суспільному інституті, аналізі соціально-економічних наслідків діяльності посадовців.

Система політичної журналістики має допомагати громадянам у вивченні державних питань, роз'яснювати альтернативні варіанти державної політики й сприяти формуванню обґрунтованої громадської думки. Журналісти є посередниками між політикою та суспільством, вони змістовно і зважено інформують, а також адресують політикам критичні питання від своєї аудиторії. Журналістика дбає про суспільний інтерес до політичних питань і тому є важливим елементом демократії.

Політична освіта передбачає постійне, систематичне отримання політичних знань і розширює оцінні можливості особистості, з огляду на що політична соціалізація - це засвоєння громадянином політичних норм, цінностей, зразків поведінки. Вона допомагає аудиторії краще адаптуватися до соціально-політичної реальності. Забезпечення читачів газети об'єктивною та збалансованою інформацією такого змісту і є нашим основним завданням.

Досягнення необхідного результату потребує належного теоретичного дослідження порушеної теми. Наш проект - одна з перших спроб описати специфіку створення новинних матеріалів про діяльність суб'єктів політичного процесу. У наукових студіях найчастіше аналізували лише вплив такої інформації на реципієнта, однак процес продукування новин перебував поза увагою дослідників. Характерними особливостями авторського медіапроекту є аналіз жанрової палітри політичних матеріалів, їхньої архітектоніки, принципів технічної організації.

Серед великої кількості повідомлень про політику, які публікують у різних ЗМІ, не завжди можна віднайти об'єктивні та збалансовані замітки. Часто такі повідомлення є замовними [23, с. 103]. Натомість авторські матеріали створено з дотриманням всіх вимог щодо об'єктивності та збалансованості, тобто матеріали проекту відмінні від інших незаангажованістю та якісним висвітленням політичних подій та явищ.

Авторський проект дає змогу з'ясувати особливості написання інформаційних матеріалів на політичну тематику, окреслити структурно-змістові складники медіаматеріалів на тему політики, створити низку медійних продуктів із дотриманням вимог продукування об'єктивних та якісних публікацій. Упровадження цього проекту допомогло виробити індивідуально-авторський стиль, розвинути власний творчий потенціал та удосконалити образне мислення, що допомагатиме в подальшій журналістській діяльності.

Отже, політична журналістика - це вид громадської діяльності щодо виробництва q поширення інформації про діяльність владних структур, політиків, державне управління. Пропонований проект дещо відмінний від уже наявних, адже створений із дотриманням усіх вимог щодо об'єктивного та збалансованого висвітлення подій і явищ. Створенню авторського проекту передувало його належне теоретичне обґрунтування. Утіленню журналістського задуму сприяла наявність потрібних матеріально-технічних засобів.

1.1.1 Ідея, мета створення, вибір жанру (жанрової форми) та героїв у новинних повідомленнях на політичну тематику

Задоволення потреб людини - основа будь-якої діяльності. Соціальні потреби в інформуванні аудиторії, державному, ідеологічному управлінні масами перетворюють журналістику на один із засобів формування суспільної думки. Ці ж потреби провокують появу ідеї та конкретної мети, які матеріалізуються в певному журналістському матеріалі.

Функціонування демократії неможливе без конструктивних відносин між учасниками політичного процесу, обміну інформацією та налагодження постійного комунікативного зв'язку між ними. Роль посередників у владному діалозі виконують саме ЗМІ. З огляду на це ідея створення авторських матеріалів полягає в необхідності демонстрування соціально-економічного розвитку країни, змін, які відбуваються в житті громадян через призму тем політичного життя, конкретних дій посадовців.

Плануючи певну публікацію, журналіст повинен насамперед визначити її тему, оскільки вона завжди має яскраво виражену функціональну зумовленість - відповідати потребам масової аудиторії. Саме за значущістю обраних тем читачі оцінюють рівень журналіста та видання. Тема журналістського твору - це певне коло життєвих явищ та пов'язаних з ними проблем. Критерії відбору тем у ході написання публікацій про політику та політичних діячів варіювалися від актуальності до цікавості, а також включали елементи значущості для аудиторії.

Після обрання теми й збору на цю тему інформації, у журналіста виникає ідея створення публікації. Науковець І. Михайлин виокремлює такі види ідеї: робоча та опорна [27, с. 16]. Робоча ідея - це інформація, напрацьована в ході дослідження реальної конкретної ситуації, спонукає до зовнішніх чи до внутрішніх дій заради розв'язання проблеми. Натомість опорна ідея - це інформація про систему цінностей, якою оперує в матеріалі журналіст, підштовхує адресата зіставити їх із власними цінностями та прийняти чи не прийняти його оцінку ситуації або трактування проблеми.

Функціонування демократії неможливе без конструктивних взаємин між учасниками політичного процесу, без обміну інформацією та налагодження постійного комунікативного зв'язку між ними. Роль посередників у владному діалозі виконують саме ЗМІ, з огляду на це ідея створення авторських матеріалів полягає в необхідності демонстрування соціально-економічного розвитку країни, змін, які відбуваються в житті громадян, через призму тем політичного життя, конкретних дій посадовців.

Формулювання мети прогнозує з'ясування конкретних, вимірних, досяжних та реалістичних цілей. На особистому рівні процес окреслення мети дає змогу людям визначити, а потім працювати в напрямку своїх цілей - зазвичай фінансових або кар'єрно-орієнтованих. Мета - це стан у майбутньому, що можливо змінити стсовно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути. Тим самим мета є бажаною кінцевою точкою процесу, як правило, дії людини. Із досягненням мети пов'язаний успіх проекту або важливої роботи [27, с. 20].

Мета авторського проекту - задоволення інформаційних смаків аудиторії, досягнення бажаного результату та соціального ефекту, розвиток якісних, об'єктивних та значущих повідомлень про політичний процес у країні та світі. Опублікування правдивої та збалансованої інформації допоможе громадянам зробити об'єктивний вибір щодо шляху внутрішнього за зовнішнього розвитку країни. Утілення ідеї відбувається на таких основних етапах - участь журналіста в події, збір необхідного матеріалу, добір потрібного фактажу, вибір головних героїв (учасників) та жанрової форми майбутнього матеріалу й формування номеру газети.

Швидкоплинність політичних подій зумовила і вибір жанрової форми пропонованого проекту - інформаційної замітки. Як зазначає О. Тертичний, тексти, що зараховують до інформаційних жанрів, у кількісному співвідношенні становлять основну частину масових інформаційних потоків. У періодиці, як і загалом у ЗМІ, такі тексти є головними носіями оперативної інформації, що дає аудиторії змогу постійно моніторити найбільш значущі та цікаві події в тій чи в тій сфері [41]. Для оперативного висвітлення політичних подій та політичних діячів ми обрали форму інформаційної замітки.

Героями публікацій нашого проекту стали суб'єкти політичного процесу, тобто українські та світові політики: як місцеві чиновники, так і представники Кабінету Міністрів України, Президент України, депутати Верховної Ради України тощо. Окрім політиків, у матеріалах на політичну тематику, важливу роль відіграють експерти. Вони доповнюють факти, подані в замітці, вказують на приховані зв'язки між ними та вводять публікацію у ширший суспільний контекст.

Отже, задоволення необхідних потреб аудиторії вимагає від журналіста наявності чітко сформульованої ідеї та мети. Аналіз жанрової палітри допоміг окреслити ті форми, у яких найбільш доцільно висвітлювати політичні події та явища. Жанрові характеристики вмотивовують вибір головних героїв майбутніх публікацій.

1.1.2 Очікуваний соціальний ефект

Мас-медіа є одним із найважливіших соціальних інститутів сучасного суспільства, від його функціонування залежать фактично всі сфери життєдіяльності. Зважаючи на актуальність цього питання, спробуємо дослідити поняття ефективності журналістських матеріалів, описати концепції її забезпечення та спрогнозувати реакцію аудиторії на авторські матеріали, запропоновані в дослідженні.

Належне теоретичне обґрунтування феномена ефективності ускладнене відсутністю єдиних критеріїв та умов її вимірювання. Український дослідник В. Іванов зазначає, що «проблема ефективності - перш за все проблема прагматичної адекватності» [6, с. 78]. Адекватність, на його думку, це відповідність кожного кроку журналістської діяльності кінцевому результату, тобто задоволення потреб аудиторії. С. Корконосенко пов'язує ефективність медіа зі змінами в духовній сфері аудиторії, дієвість - зі зрушеннями в соціальній поведінці.

Для розуміння феномена ефективності важливим також є потрактування семантично наближеного поняття ефект. Цим терміном номінують «результат дії окремого комунікативного повідомлення, медіаканалу, національної системи ЗМІ» [7]. Це абсолютна величина, яку можна аналізувати на різних рівнях, наприклад, на рівні зміни електоральної поведінки аудиторії, появи інтересу до певного суспільного явища чи факту історії. С. Копчак зауважує, що ефект - це будь-який наслідок діяльності мас-медіа в процесі споживання повідомлень аудиторією. Ефективність же - це форма результативності журналістики під час її звернення до масової аудиторії, виконання журналістикою її ідеологічної, культурно-розважальної та інших функцій [21].

Важливою в журналістській діяльності, зокрема й у політичній, є результативність медіаматеріалів. Найпоширенішими формами результативності є дієвість та ефективність ЗМІ. Науковець А. Москаленко зазначає, що дієвість - це оперативна, безпосередня реакція суспільних інститутів і посадових осіб на журналістські матеріали. Натомість поняття ефективності більш широке, ніж поняття дієвості. Ефективність - це результат впливу матеріалу на людину й суспільство, який можна виміряти на рівні свідомості й практики. Категорією ефективності, у широкому розумінні, є досягнення найвищих результатів за найменших затрат праці й часу [28, с. 47].

Значущим елементом публікації, який впливає на результативність авторського доробку, слугує фактологічна основа, тому що факт - основа будь-якого матеріалу. У нашому проекті - це події та явища політичного процесу в країні та світі. Ще одним складником матеріалу, що впливає на ефективність публікацій, вважаємо наявність коментарів експертів. Саме коментарі доповнюють матеріал, збалансовують подану інформацію. Слова фахівців підвищують довіру споживачів до медіапродукту, що натомість оптимізує результативність авторських публікацій.

Для підвищення ефективності під час роботи над проектом ми дотримувалися правила наближення інтересів - чинника, який потрібно враховувати журналістові, пишучи публікацію про політичні події або про політичних діячів. Зважаючи на те, що політичну інформацію зазвичай подають в офіційно-діловому стилі, під час написання медіаматеріалу автор має писати просто й зрозуміло. Ясність викладу підвищує шанси на те, що повідомлення буде сприйнято, та результативність публікації.

Щоб дослідити чи цікавлять читачів інформаційні матеріали на політичну тематику, ми слідкували за тим, чи коментують ці матеріали користувачі електронних ЗМІ. Обрали саме таку форму вимірювання ефективності, тому що сьогодні інтернет стає головним джерелом новинних повідомлень, саме до «всесвітньої павутини» найчастіше звертаються в пошуках останніх новин. Так, отримані результати свідчать про те, що близько 80 % матеріалів були прокоментовані. Користувачі у своїх коментарях висловлювали своє ставлення до висвітлюваного факту та засвідчували обізнаність у темі. Подаємо, наприклад, коментар до публікації «Янукович не такий вже і проросійський»: «І ще раз пересвідчився в тому, що нашим «царем» керує «двір». Звідки висновок? Оті документи, про які є згадка, готують клерки десь у глибинах війського відомства. Потім потрапляють в адміністрацію президента до дещо старшого клерка. А вже потім переходять до наближених до тіла головнокомандуючого. Та й там також показують пальцем що і де підписати. Не будемо наївними! У теперішнього президента нема адміністративного таланту. Є тільки дитяча образа на Тимошенко. Як, до речі, і в його попередника за єхидне «хі-хі». З теперішнім, правда, дещо складніше. Юля «строчить» усні фельєтони на проффесора. І правильно робить». Це свідчить про те, що реципієнти слідкують за останніми політичними новинами. Обізнаність читачів вимагає від журналіста об'єктивності й збалансованості, тому що в іншому випадку матеріал не буде сприйнято і він не матиме результативності.

Отже, пропонований проект буде результативним, адже під час його підготовки використано найрізноманітніші джерела та методи збору інформації. Також авторські матеріали написано з дотриманням усіх правил наближення інтересів, що підвищує їхню ефективність, про це свідчить наявність адекватних коментарів під опублікованими матеріалами.

1.1.3 Технічні й програмні засоби, необхідні для втілення проекту

Сучасну журналістику важко уявити без новітніх технічних засобів, які оптимізують роботу авторів. Розвиток технологій призвів до підвищення ритму життя, нинішній людині потрібно швидко отримувати значущу інформацію, тому журналістам потрібно швидко збирати, обробляти та публікувати таку інформацію. Без сучасних технологій зробити це неможливо.

На відміну від доступу до інформації в паперовому вигляді, доступ до інформації в електронному вигляді передбачає наявність спеціальних технічних засобів і певних умінь користування ними. Так, для того щоб реципієнт отримав повідомлення в електронному варіанті, йому потрібно мати комп'ютер чи інший технічний пристрій (ноутбук, смартфон, iPod тощо) з доступом до мережі інтернет, а також адресат повинен володіти певними знаннями і вміннями, щоб знайти й отримати інформацію. Тобто такі повідомлення є менш доступними для споживачів інформації. Але тут є і свої переваги. Користувач електронної інформації має можливість за менший проміжок часу отримати більше інформації, ніж від традиційних засобів масової комунікації. Також він може відразу залишити відгук, висловити своє ставлення, залишивши коментар під матеріалом.

За своєю концепцією газети та журнали мають сприяти тому, щоб зробити час на прочитання максимально продуктивним. Вони повинні якомога стисліше та швидше поінформувати читача про найголовніші політичні події та явища і допомогти йому зробити вибір - що саме реципієнт читатиме з-поміж усієї інформації.

Уся теорія презентації матеріалів у друкованій пресі базується на балансі раціонального та естетичного. Варто приділяти увагу співвідношенню розташування публікацій на шпальті, легкості, незахаращеності сторінки. Також дотримуються правила, що кожен міліметр газетної площі має бути використаний з максимальною користю. Західна преса набагато вимогливіша до зовнішнього оформлення газетних матеріалів, а особливо інформаційних. Існує ціла теорія написання заголовоків, ліду, субліду, закінчення, вставок, виносок та текстівок до фото.

У підготовці нашого проекту суттєву роль зіграла матеріально-технічна база. З її допомогою пошук потрібної інформації ставав швидшим, а спілкування з героями публікацій - продуктивнішим. Також технічні засоби допомогли у написанні та підготовці до друку матеріалів проекту.

Одним з головних технічних засобів, що потрібні журналістові, є диктофон. Він записує всю звукову інформації без відбору. З одного боку це добре, тому що таким чином журналіст не втрачає ніякої інформації і в разі судового позову зможе надати докази з диктофона. Але з іншого для опрацювання запису потрібно витратити багато часу. Тому для реалізації проекту ми використовували диктофон як допоміжний засіб. Добре записувати на диктофон у тому разі, коли потрібно використовувати цитати.

Для наочності і достовірності публікацій варто використовувати світлини, які підвищують довіру реципієнтів до пропонованої їм інформації. Тому журналіст повинен вміти користуватися фотоапаратом і вміти фотографувати. Для реалізації проекту ми використовували світлини, які наочно демонстрували текстову інформацію. Також фотографії супроводжувалися текстівками. Варто пам'ятати, що читач майже завжди переглядає фото і читає текстівку до нього перед тим, як читатиме основну статтю. Тому текстівки варто писати за всіма вимогами основного повідомлення, тобто потрібно відповісти на запитання «хто зображений на фото?», «що він робить?» і «де це відбувається?».

Незамінний засіб у роботі сучасного журналіста - телефон. За його допомогою можна домовитися про зустріч з героєм публікації, зв'язатися з джерелом інформації, дістати потрібну інформацію тощо. У реалізації нашого проекту ми також використовували телефон для отримання коментарів та додаткової інформації [9, с. 57].

Також на сучасному етапі дуже важливий для журналіста такий технічний засіб, як комп'ютер. Сьогодні за допомогою комп'ютера можна збирати, зберігати, та поширювати інформацію, розшифровувати диктофонні записи, переглядати відео- та фотоматеріали тощо. Також продукувати медіаматеріали, робити верстку та друкувати примірники видання. Комп'ютер нині став майже незамінним. І під час реалізації пропонованого проекту ми теж використовували персональний комп'ютер. Важливо також, щоб комп'ютер мав підключення до мережі інтернет. У «всесвітній павутині» для реалізації проекту ми проводили пошук джерел інформації, інформаційних приводів, збирали інформацію про героїв публікацій тощо.

Не менш важливим є програмне забезпечення персонального комп'ютера, з яким працює журналіст. Для написання матеріалу і для зручності верстки під час впровадження проекту ми використовували програмне забезпечення Microsoft Office, а саме Microsoft Word. Для перегляду і редагування світлин ми використовували такі програми, як Microsoft Office Picture Manager, ACDSee Photo Manager та стандартної програми Windows “Программа просмотра изображений и факсов”. Для відтворення та прослуховування аудіоінформації, тобто для розшифрування диктофонного запису ми використовували програми Winamp та AIMP2.

Тексти авторів публікацій на сторінці розміщують за допомогою комп'ютерної верстки. Комп'ютерна верстка - це поєднання персонального комп'ютера та спеціального програмного забезпечення для створення макету для друку в типографії або на принтері. Дизайнер створює макет сторінки, що містить текст, графіку, фотографії та інші візуальні елементи. Залежно від необхідної кількості та якості матеріалів друк може відбуватися на принтері, ризографі або в спеціалізованих типографіях. Для комп'ютерної верстки найчастіше використовуються програми QuarkXPress, Adobe InDesign, також можуть використовувати Scribus, Microsoft Publisher, Apple Pages та ін.

Усі ці засоби допомагають у тому, щоб якнайкраще оформити журналістський матеріал. Як наслідок, вдале, гармонійне й зрозуміле оформлення привертає увагу читачів, підвищує шанси, що публікацію прочитають і сприймуть. Це у свою чергу підвищить результативність журналістських повідомлень.

Отже, сьогодні різноманітні технічні засоби є незамінними у підготовці пропонованого проекту. Вони значно полегшують та пришвидшують роботу. Такі технічні засоби, як фотоапарат та комп'ютерна верстка, допомагають наочно представити текстову публікацію для кращого сприймання аудиторією. А без деяких неможливий жоден процес обробки отриманих даних.

1.2 Сфера застосування авторського проекту «Медіаматеріали про політику та політичних діячів»

Головні положення наукового пошуку можна використати для подальшого ґрунтовного дослідження в цій або в суміжних галузях журналістики. Теоретичними аспектами проекту можуть послуговуватися викладачі різних журналістських дисциплін вищих навчальних закладів: проблематика ЗМІ, інформаційні жанри, теорія і практика журналістської творчості, методи і прийоми журналістської праці, газетна журналістика тощо.

Основні напрацювання з теми можуть використовувати під час проведення тренінгів, майстер-класів у профільних навчальних закладах, спеціалізованих відділах різноманітних ЗМІ. Принципи роботи з інформацією про політику та політичних діячів варто екстраполювати й на інші різновиди мас-медіа (радіо, телебачення, інтернет), однак при цьому необхідно враховувати технічні критерії представлення таких новин.

У сфері медіа публікації проекту можуть послугувати іншим журналістам як інформаційний привід для більш широкого висвітлення політичної події чи явища. Також ці матеріали можуть передруковувати інші ЗМІ для інформування своїх читачів.

Різні суб'єкти політичного процесу мають змогу проводити дослідження щодо того, який їхній імідж склався в інформаційному просторі країни. Так, можна провести контент-аналіз матеріалів газети «Високий Замок». Отримані результати допоможуть суб'єктам політичного процесу побачити, який професійний портрет вони мають, що потрібно зробити для його покращення, які дії потрібні для коригування заходів піар-кампанії, які шляхи можна використати для досягнення цілей.

Запропоновані в проекті матеріали ми опублікували одночасно у двох видах засобів масової інформації: у паперовій версії громадсько-політичної газети «Високий Замок» та в її електронній версії на сайті за адресою http://www.wz.lviv.ua . Друкований варіант газети читачі можуть придбати в пунктах реалізації преси.

Отже, презентований кваліфікаційний проект становить низку авторських інформаційних матеріалів на політичну тематику, створених для новин всеукраїнської громадсько-політичної газети «Високий Замок» та її електронної версії. Теоретичні напрацювання в ході впровадження нашого проекту можна застосовувати в різних сферах: медіа, політики, освіти тощо.

2. Методика продукування інформаційних повідомлень на політичну тематику

2.1 Жанр (жанрова форма) створеного інформаційного продукту

Політичні події в Україні є одними з найцікавіших, тому що країна переживає перехідний період, коли потрібно обирати певні пріоритети для подальшого розвитку. Громадяни потребують оперативного та якісного висвітлення головних подій політичного життя, тому ми обрали для реалізації нашого проекту саме жанр інформаційної замітки, оскільки у формі замітки подають найоперативнішу інформацію. Матеріалам, викладеним в інформаційних жанрах, зазвичай відведено більшість газетної або журнальної площі. Як правило, їм присвячують майже повністю перші кілька шпальт.

Варто зазначити, що розподіл інформаційних жанрів у західній журналістиці та журналістиці пострадянських країнах не збігається. Так, французький дослідник М. Вуароль у праці «Гід газетяра» пропонує такий поділ інформаційних жанрів:

– факт (колоночна замітка), суміш, тобто ті основні жанрові різновиди, у яких майже щодня пише матеріали журналіст, обробляючи інформацію, що надійшла зовні;

– звіт, репортаж, інтерв'ю, портрет, розслідування, які презентують основоположні жанри, у яких журналіст працює безпосередньо на місці події, самостійно здобуваючи інформацію [9, с. 22].

Натомість український науковець В. Шкляр, який відомий низкою публікацій на тему жанрології, подає такий розподіл інформаційних жанрів: замітка, репортаж, звіт та інтерв'ю [50, с. 43].

Російський журналістикознавець О. Тертичний пропонує, на нашу думку, найбільш вичерпний розподіл інформаційних жанрів, виокремлюючи замітку, інформаційну кореспонденцію, інформаційний звіт, інформаційне інтерв'ю, бліц-опитування, питання-відповідь, репортаж і некролог [41]. Отже, учені зараховують замітку до інформаційних жанрів, зазначаючи, що це одна з найголовніших форм інформаційних жанрів.

Український дослідник В. Шкляр подає таке визначення замітки: замітка - це найоперативніший і найлаконічніший жанр, за допомогою якого повідомляється про об'єктивно існуючі факти, події, явища соціального розвитку суспільства з метою пізнавального, політико-виховного впливу на аудиторію [50, с. 32]. Проте російський науковець О. Тертичний, формулюючи визначення поняття замітки, звертає увагу на те, що замітка це виклад результату вивчення предмета [41]. Замітка - це такий тип матеріалу, що має порівняно невеликий обсяг, в якому викладено результати вивчення предмета.

Особливістю політичної замітки є вживання специфічної лексики. Так, в інформаційних повідомленнях про політику або політичних діячів дотримуються офіційно-ділового стилю та використовують політичну термінологію. Проте, залежно від висвітлюваної події, можуть вживатися і емоційно-забарвлені слова. Наприклад, в авторському матеріалі про зустріч Президентів України та Шрі-Ланки поєднано офіційно-діловий стиль та емоційно-забервлену лексику (див. додаток А, матеріал «Ляп за ляпом... Президент шрі-ланки так і не почув українського гімну»).

Основою будь-якої замітки є факт, тому журналістові потрібно знати певні «вимоги» до факту. Український дослідник О. Чекмишев вважає, що «головні професійні вимоги» до факту такі: 1) факт відповідає на запитання хто?, що зробив?, де?, коли?, яким чином? (у який спосіб?); 2) перша фраза факту повинна максимально ясно містити суть повідомлення; 3) факт вимагає максимальної простоти та лаконічності викладу; 4) у факті відсутнє авторське «я»; 5) у факті не припустимо використовувати власні оцінки чи коментарі; 6) тональність факту принципово нейтральна; 7) спосіб подання факту максимально об'єктивний [49, с. 18].

В авторському матеріалі про можливість перетворення чорнобильської «зони відчуження» у туристичний об'єкт яскраво подано факт із зазначенням джерела інформації та без авторської оцінки: «Креативний туризм сьогодні на говерлу - завтра на Чорнобиль» (див. додаток А). У матеріалі подано один головний факт: міністр надзвичайних ситуацій хоче перетворити «зону відчуження» на туристичний об'єкт. Основне повідомлення відповідає на «інформаційні» запитання. Автор не вдається до оцінювання цього факту, а лише подає слова міністра у формі цитати, що наочно демонструє подію. Також журналіст максимально нейтрально й об'єктивно висвітлює явище політичного життя.

Якісна новина має передавати не лише факт, а і його суспільний контекст. Ця вимога є наслідком основної - подієвої - характеристики новини і свідчить про те, яким способом її досягнуто. Незважаючи на суворі обмежувальні технологічні вимоги до розміру й стилю викладу, повноцінне новинне повідомлення має бути змістовним. У ньому, як мінімум, повинна бути наявною ясна й логічно зв'язана картина події: власне дія, суб'єкт і об'єкт цієї дії, місце і час, а також істотні обставини події. Так, в авторському матеріалі про призначення Віктора Балоги новим керівником Міністерства надзвичайних ситуацій та відставки Миколи Германа з посади заступника міністра журналіст дотримався всіх вимог щодо змістовності повідомлення («Добровільно чи добровільно-примусово?», див. додаток А).

Отже, в авторських матеріалах на політичну тематику ми намагалися дотримуватися всіх критеріїв написання новинної інформації про політичні події та явища. На нашу думку, вони відповідають стандартам інформаційної журналістики, передають важливу інформацію для соціуму, об'єктивно відображають поточну політичну ситуацію, формують об'єктивну громадську позицію.

2.2 Композиція інформаційних повідомлень про політику

Газета, за концепцією, повинна сприяти тому, щоб зробити час на прочитання максимально рентабельним. Вона має якомога стисліше та швидше поінформувати читача про найголовніші політичні події та явища і допомогти йому зробити вибір - що саме реципієнт читатиме з-поміж усієї інформації.

Уся теорія презентації матеріалів у газеті базована на балансі раціонального та естетичного. Особливу увагу приділяють співвідношенню прозорості, легкості, «незахаращеності» газетних сторінок. Також дотримуються правила, що кожен міліметр газетної площі має бути використаний із максимальною користю. Західна преса набагато вимогливіша до зовнішнього оформлення газетних матеріалів, а особливо інформаційних. Існує ціла теорія написання окремих елементів тексту інформаційного повідомлення. Це такі елементи, як заголовок, лід, сублід, закінчення, вставка, виноска та текстівка до фото.

Перший елемент композиції політичного інформаційного повідомлення - це заголовок. Щоб привернути увагу, він має бути коротким. А щоб її втримати, заголовок має бути винятковим. Заголовок інформаційної замітки на тему політики та про політичних діячів виконує такі функції: допомагає читачеві зробити вибір, про що саме він читатиме; заголовок спонукає прочитати текст; заголовок дає змогу структурувати шпальту; заголовок працює на імідж видання [12, с. 80].

Заголовки поділяють за типом постановки запитання, на яке вони відповідають. Якщо основне його завдання - нести нову інформацію читачу - це інформаційний заголовок. Якщо ж він інтригує, дивує, намагається мотивувати читача, впливаючи на нього емоційно - це мотивуючий заголовок. Як правило, один і той текст на політичну тему може мати обидва типи заголовків.

Інформаційний заголовок є обережним та реалістичним. Він повідомляє читачеві основну інформацію, яку подано в повідомленні. Натомість мотивуючий заголовок має вплинути на споживача емоційно. У публікаціях про політику та політичних діячів використовують як один тип заголовків, так і інший [9, с. 14]. Наприклад, в авторському матеріалі про перемогу Геннадія Кернеса на виборах мера Харкова використано мотивуючий заголовок, тому що в такий спосіб ми хотіли виділити нашу публікацію серед великої кількості інших повідомлень на політичну тему під час виборів, а наявний підзаголовок розширює й уточнює інформацію, подану в заголовку: «Нарахували перемогу. Харків віддали Кернесу» (див. додаток А).

Наступним елементом повідомлення, який розміщують відразу після заголовку, є лід. Лід - це основний структурний елемент інформаційного повідомлення, він передає провідну інформацію. Обсяг його має бути приблизно 2-3 речення. Лід повинен мати певну завершеність, і може, навіть використовуватися самостійно.

Винесена в лід інформація має бути вагомішою за ту, яку розташовують потім. Лід повинен бути абсолютно незалежною змістовою одиницею, яку можна самостійно використовувати. У ліді мають бути відповіді на такі запитання: хто? що зробив? коли? і де? Якщо можливо розмістити у ліді, то дають відповіді й на запитання чому? та як? [12, с. 85]. Також саме в лід журналіст виносить основне повідомлення.

Основне повідомлення - найважливіший елемент кожного журналістського тексту. Воно є суттю того, про що розповідатимуть у матеріалі й містить найважливішу нову інформацію, заради якої, власне, і пишуть матеріал [12, с. 11]. Розпочинати з основного повідомлення матеріал на політичну тему, має такі переваги: це полегшує завдання знайти влучний заголовок та місткий лід; це зумовлює порядок викладу тексту, переходячи від суті до деталей.

Один найважливіший аспект політичної події або явища та буде основним повідомленням. Якщо воно не буде чітко сформульоване на початку тексту, читач матиме враження, що автор не дуже добре розуміє, про що пише. Унаслідок цього зменшиться вірогідність того, що публікацію прочитають і сприймуть, погіршиться результативність матеріалу та довіра до журналіста як до авторитетного джерела інформації й до видання в цілому.

Щоб повідомлення про політичні події було зрозумілим, автор перед написанням і під час опрацювання зібраної інформації повинен виділити ключові слова. Вони допомагають чітко уявити, яким буде основне повідомлення і про що майбутня публікація. Ключові слова - це словосполучення, яке визначає тему журналістського тексту. В інформаційній замітці на політичну тематику їх розміщують, зазвичай, на початку тексту, тобто в ліді.

Для кращого написання ліду існують певні правила. За цими правилами лід не може бути запитанням, його не варто писати в негативній чи заперечній формі (виняток: коли заперечна інформація є провідною). Також лід не повинен починатися з вигуку або частки, він має бути написаний простіше, ніж весь текст. Цей елемент інформаційної замітки складається з коротких речень із використанням сильних дієслів. І перевагу треба надавати дієсловам дії, а не стану. У ліді не можна перераховувати цифри та абревіатури. Так, в авторському матеріалі про оприлюднення результатів виборів мера Харкова лід мав таку форму: «Після опрацювання усіх протоколів (коли?) на виборах мера Харкова (де?) міська ТВК (хто?) зафіксувала перемогу (що зробила?) провладного кандидата Геннадія Кернеса. Його головний опонент, кандидат від «Батьківщини» Арсен Аваков, отримав всього 0,63% голосів менше». Як бачимо, лід відповідає на всі основні запитання. Також він поєднується із заголовком, проте не дублює його та може існувати самостійно. Лід є достатньо завершеним, повідомляє головну інформацію - основне повідомлення. У ньому немає великої кількості цифр та абревіатур, а використані дані є вмотивовані, тому що позначають головний суб'єкт та об'єкт повідомлення. У цьому прикладі також використано дієслово, що позначає дію: зафіксувала.

Елемент інформаційного повідомлення, який розташовують відразу після ліду, називається сублідом. Він логічно продовжує заголовок, але синтаксично не залежить ні від нього, ні від ліду. Дуже важко вмістити в лід всі цікаві елементи, тому в субліді вміщують інформацію, що уточнює дані в ліді, але яку не змогли там розмістити. Наприклад, в авторському матеріалі про програш виборів мера Харкова Арсеном Аваковим був такий сублід: «Команда Авакова не погоджується з вердиктом і вимагає перерахунку голосів майже на шести дільницях. Бо, мовляв, результати було сфальсифіковано. Як відомо, за даними екзит-полу соціологічної компанії GfK Ukraine, у Харкові перемогу з різницею у чотири відсотки отримував висуванець від Тимошенко. Бютівці оскаржуватимуть підсумки харківських перегонів, зрештою, як результати в інших регіонах».

Сублід цього матеріалу доповнює й розширює інформацію, яку подано в заголовку та ліді, проте не залежить від них. Повідомлення субліду містить важливу інформацію, але яку не можна було розмістити раніше в інших композиційних елементах інформаційного повідомлення.

Ще одним не менш важливим композиційним елементом інформаційної замітки на політичну тему є наявність у тексті цитат. Вони можуть належати як безпосереднім учасникам політичних подій, так і експертам, які можуть коментувати явища політичного процесу. Цитати політичних діячів, які є героями публікації, роблять інформаційне повідомлення наочним, розширюють основне повідомлення. Такі повідомлення викликають у читачів більше довіри, отже, ці матеріали матимуть більшу результативність. Цитати ж експертів, які є коментарями висвітлюваних у замітці подій та явищ, дають споживачам інформації змогу ознайомитися з іншим, альтернативним і незалежним поглядом на подію. Також коментарі експертів показують приховані причини та зв'язки події в широкому контексті. Наприклад, в авторському матеріалі про місцеві вибори в Харкові на пост мера цитата експерта допомагає окреслити приховані причини результатів, оприлюднених територіальною виборчою комісією: «Успіх бютівця у «регіональному» регіоні політолог Андрій Щєдрін пояснює так: «Результат кандидата від опозиції обумовлений невдоволенням нинішньою владою. Люди голосували проти Кернеса. А оскільки іншої реальної кандидатури не було, то віддавали голоси за Авакова».

Наступним композиційним елементом інформаційної замітки на тему політики є закінчення. Хоча спеціальної кінцівки потребують не всі матеріали, проте закінчення має бути містким, енергійним та простим. Гарне закінчення - це короткий останній абзац (бажано - не довший за 8-10 рядків). Потрібно, щоб речення були по 10-12 слів.

Французькі дослідники журналістики розрізняють такі типи закінчень, як цитата, опис, парадокс, формула, «маленька історія», коло (коли закінчення апелює до заголовку або ліду). Так, в авторському матеріалі про неочікуваний результат кандидата від «Батьківщини» Арсена Авакова на останніх виборах мера в місті Харкові є таке закінчення: «В іншому промисловому центрі, у Запоріжжі, де найпопулярнішою є також Партія регіонів, упевнену перемогу отримав опозиційний «козак-кореєць» Олександр Сін. Його головний суперник, «регіонал» Володимир Кальцев (уже вчетверте балотувався на посаду міського голови) ще до оголошення офіційних результатів визнав поразку і привітав Сіна з перемогою. «Олександра Сіна запорожці обрали тому, що «регіонали» втратили відчуття міри у прагненні прискорити процес централізації влади і в місті, і в країні», - пояснив депутат Запорізької облради Володимир Бревнев».

Закінчення авторського матеріалу відповідає вимогам: його обсяг не перевищує 10 рядків, тобто закінчення не є нав'язливим, задовгим і незрозумілим. Також за допомогою цього закінчення авторові вдалося ввести політичну подію (оголошення результатів виборів на посаду міського голови Харкова) у ширший суспільно-політичний контекст життя країни.

Підсумовуючи основи створення та композиції інформаційних заміток на політичну тематику, зазначимо, що обов'язковими в таких новинних повідомленнях є використання інформації про події та явища політичного життя, посилання на джерела інформації, використання цитат. Для активізації уваги аудиторії, публікації треба розпочинати з основного повідомлення та цікавої інформації. Журналісти повинні використовувати всі необхідні засоби для того, щоб зацікавити читача. Окремо необхідно закцентувати на тому, що матеріали не повинні бути занадто перенасиченими даними. Закінчення інформаційної замітки на політичну тематику має бути чітким і зрозумілим.

2.3 Умови впровадження інформаційних медіаматеріалів про політику та політичних діячів

Матеріали авторського проекту, представлені в нашій науковій роботі, були опубліковані на сторінках та на веб-сайті всеукраїнської громадсько-політичної газети «Високий Замок». Це видання є приватною власністю норвезької компанії «Оркла Медіа А. С.», якій належить 50 % акцій, та іншим співробітниками видання, між якими розподілено інші 50 %. Названа газета - частина видавничого дому «Високий Замок».

Газета є щоденною і виходить п'ять разів на тиждень. У понеділок, вівторок та середу видання виходить як щоденне. У цих номерах журналісти подають головні події політичного й громадського життя за останню добу. У четвер виходить тижневик, який містить огляди найголовніших подій тижня та важливу інформацію з життя України та світу. Тижневик виходить двома мовами: українською та російською. У п'ятницю читачам пропонують номер «на вихідні», він містить легку розважальну інформацію, різні поради та відомості про те, що відбуватиметься в культурному житті країни. Такий режим виходу газети дає змогу швидко інформувати читачів про поточні події політичного та громадського життя.

Оскільки газета приватна, то основним джерелом прибутків видання слугує комерційна діяльність видавничої структури. Для газети це передовсім популярність і кількість проданих примірників. Тому під час створення матеріалів ми враховували специфіку читацької аудиторії газети, смаки реципієнтів та їхні побажання.

Пропонований проект ми зреалізували у відділі політики та міжнародного життя, що зумовлене обраною темою проекту. Під час роботи в цьому відділі до авторських публікацій ставили такі вимоги, як написання якісного, об'єктивного та цікавого тексту, пошук та відбір суспільно значущої інформації, адаптація відомостей до вимог аудиторії.

Процес продукування авторських матеріалів розпочинається з пошуку та відбору важливої й цікавої інформації. Джерелами такої інформації були повідомлення вітчизняних і зарубіжних інформаційних агентств, люди та офіційні документи. Після пошуку і відбору потенційно цікавої інформації про політичні події, явища, процеси та політиків, журналіст повідомляє відібрані відомості редакторові. Потім разом із редактором, який відповідає за публікацію політичних повідомлень, автор відбирає найцікавіші дані. Також редактор вирішує, на якій шпальті буде розміщений матеріал. І вже після цього журналіст починає працювати над написанням інформаційних заміток на відібрані теми.

Коли матеріал уже повністю написаний, журналіст передає його ще раз редакторові для редагування. Після редакторської перевірки майбутню публікацію повертають авторові для внесення правок і виправлень, зроблених редактором. І журналіст виправляє в електронному варіанті свій матеріал.

Після завершення роботи над унесенням поправок та зауважень до матеріалу автор роздруковує його на редакційному принтері. Далі в паперовому варіанті майбутня публікаціє потрапляє до відділу коректури. Тут коректори вичитують матеріал, звертаючи увагу чи дотримано в матеріалі всіх чинних мовних норм.

Важливу роль у процесі продукування є відділ верстки, де вирішують, як саме буде розміщено матеріал на шпальті майбутнього номера газети. За всім цим процесом у газеті «Високий Замок» стежить відповідальний секретар. Також тут вирішують, чи автор дібрав вдалі світлини до свого матеріалу. У разі якихось проблем із версткою (завеликий або замалий матеріал, не того розміру світлина тощо) відповідальний секретар їх вирішує разом із журналістом. Після того, як шпальту зверстано, усе той же відповідальний секретар ознайомить із роздрукованим пробним варіантом усіх авторів, чиї матеріали розміщено на зверстаній сторінці.

Коли верстку закінчено, плівки із сконструйованими шпальтами передають до друкарні. І тут уже видруковують наклад підготовленого номера газети. Потім готові паперові версії газети розвозять на пункти реалізації преси. А вранці наступного дня читачі можуть придбати черговий номер.

Знайти повідомлення про політику та політичних діячів у газеті «Високий Замок» дуже легко. Видання позиціонує себе як громадсько-політична газета, то політичні події посідають одне з провідних місць на шпальтах майже кожного номера. Зазвичай, читач може вже на першій сторінці знайти важливу або цікаву політичну інформацію. Також у кожному номері газети третя сторінка повністю відведена повідомленням на політичну тематику. Тож споживач інформації може легко зорієнтуватися і віднайти саме той матеріал, який його цікавить.

Паралельно з паперовою версією газети в мережі інтернет функціонує і сайт «Високий Замок», обновлюваний щодня, його можна знайти за адресою www.wz.lviv.ua. Матеріали для сайту готують також штатні працівники видання. Тобто під час реалізації нашого проекту авторські матеріали публікували не лише в паперовій версії газети, а й на сайті. Таким чином ми намагаємося охопити якомога більше реципієнтів, яким адресовані авторські матеріали на політичну тематику.

На сайті передбачено розділ під назвою «Політика», де й надруковано основну частину «політичних» матеріалів. Навігація сайту дуже проста, тому інтернет-користувачі можуть легко відшукати публікації про політичні події та явища, що відбуваються в країні останнім часом.

Отже, упровадження нашого проекту дало змогу з'ясувати специфіку опублікування політичної новинної інформації в приватному виданні «Високий Замок» і на сайті газети.

3. Охорона праці та безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

Охорона праці в сучасному світі відіграє важливу роль суспільного чинника. За показниками Всесвітньої організації охорони праці, значно зріс рівень травматизму, який прирівнюють до епідемії. Групою ризику є працездатне населення віком до сорока років. Зважаючи на це, варто звернути увагу на дотримання норм праці під час створення наукової роботи та впровадження творчого проекту. Проблема охорони праці набуває актуальності під час роботи та опрацювання матеріалів у бібліотеках, набору тексту на комп'ютері, зйомки відеоматеріалу та його монтажу [1, с. 3].

Проблема захисту людини та її здоров'я в процесі професійної діяльності завжди залишається актуальною. Ґрунтовне джерело, яке ми використали під час написання цього розділу, - це Закон України «Про охорону праці» [29, с. 43]. У ньому зазначено, що основним принципом державної політики України є пріоритетність життя й здоров'я людини над результатами її праці. Цей аспект має й економічне значення, адже дотримання вимог охорони праці сприятиме підвищенню продуктивності праці та зменшенню витрат на оплату лікарняних, на компенсації за важкі умови праці.

Насамперед потрібно розкрити значення поняття «охорона праці». Згідно зі статтею 1 Закону України «Про охорону праці» [1, с. 5], охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Загалом нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Дотримання цих норм повинні сприяти здоров'ю, тобто стану повного фізичного, душевного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів.

Задля уникнення нещасних випадків та погіршення здоров'я, для належної організації охорони праці в ході продукування науково-дослідної роботи в необхідно керуватися законами України, передусім такими, як: «Про вищу освіту», «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічній діяльності», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про інформацію», «Про науково-технічну інформацію», «Про науково-технічну експертизу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про видавничу справу», «Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій», «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», «Про авторське право і суміжні права», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів», «Модельний закон про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про Основні правила роботи державних архівів України», «Про Національний архівний фонд і архівні установи», «Про музеї та музейну справу», «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Кодекс законів про працю України, Кримінальний Кодекс України.

Кожна сфера діяльності має специфічні, відмінні від інших, умови праці, і фахівець будь-якої спеціальності повинен вміти зробити їх аналіз. Тому студент-журналіст під час створення наукової роботи повинен врахувати усі можливі ризики з метою їхнього уникнення. Зважаючи на світові дані, робота журналіста належить до найнебезпечніших. Небезпечності додають ще й умови праці, адже журналістська діяльність пов'язана з використанням техніки, транспорту, також медіадіяльність пов'язана зі стресовими ситуаціями.

Аналізуючи умови праці, потрібно врахувати вплив недостатнього освітлення, шуму, несприятливих показників мікроклімату (температура, вологість, швидкість руху повітря, вміст вуглекислого газу) у службових приміщеннях. Не зайвим буде врахувати й інші фактори, зокрема стан обладнання на робочому місці, які в цілому створюють ризик виникнення відповідних професійних захворювань [34, с. 78].

Потрібно дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, опрацьовуючи джерельну базу в бібліотеках та архівах [37, с. 66]. Також ці норми будуть прийнятними під час набору тексту на комп'ютері та створення модернізованої авторської телепрограми. Згідно з законодавчими положеннями, усі редакції засобів масової інформації повинні бути забезпечені природним освітленням, що сприяє зоровій працездатності. Проте нерідко ці норми порушують, наприклад, монтажні приміщення телестудій оснащують лише штучним освітленням.

Будь-якій професійній діяльності має передувати раціональна організація робочого місця з позицій наукової організації праці та ергономіки. У науковій роботі важливого значення набуває раціональна організація робочого місця з позицій наукової організації праці. Адже правильність його упорядкування прямо пропорційно впливає на результати виконаної роботи. Фахівці радять, щоб природний потік світла падав на робочу поверхню з лівого боку. Щоб не перешкоджати потраплянню природного світла до приміщення, не ставити на підвіконнях високі рослини. Також потрібно очищати шибки вікон щонайменше двічі на рік.

Оскільки робоче місце обладнане персональним комп'ютером та багатофункціональною оргтехнікою, то необхідно дотримуватися оптимальних параметрів зони робочих рухів. Тому потрібно враховувати антропометричні дані людини, простір для витягування рук (не більше 500 мм в сторону і 300 мм уперед) та ніг (не більше 500 мм уперед і 300 мм угору) [1, с. 32].

Техніка становить небезпеку, якщо її експлуатують із порушенням правил охорони праці. Під час роботи з комп'ютером не залишати його без нагляду, дотримуватися безпечності виробничого обладнання - властивості виробничого обладнання зберігати відповідність вимогам безпеки праці під час виконання заданих функцій в умовах, установлених нормативно-технічною документацією. Варто створити такі умови, щоб уникати професійної шкідливості - фактори трудового процесу та виробничого середовища, що можуть безпосередньо або опосередковано спричинити зниження працездатності або погіршення здоров'я працюючих.

Організовуючи своє робоче місце, необхідно дотримуватися таких вимог, аби убезпечити себе від шкідливого впливу комп'ютера на здоров'я людини [1, с. 38]:

- нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей;

- натомість рівень верхнього поля екрана повинен бути нарівні з чолом;

- екран комп'ютера повинен бути на відстані 75 - 120 см від очей;

- користувач повинен опиратися на спинку стільця (робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою; поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим; поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзким, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується);

- кут між стегнами й хребтом має становити 90°;

- уникати яскравого освітлення, не втомлювати очі різкою зміною потужності світлових потоків;

- у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість (оптимальна вологість - 60 % при температурі 21° С), розміщувати квіти, акваріум у радіусі 1,5 м від комп'ютера.

Окрім зазначеного, на результат роботи впливає дотримання режиму роботи, зокрема слід дотримуватися таких рекомендацій [37, с. 68]:

- під час набору тексту, читання інформації з екрана, монтажу програм безперервна робота за екраном монітора не повинна перевищувати чотирьох годин;

- після кожної години праці рекомендовано робити перерви на 5 - 10 хв; під час яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики та проводити сеанс психофізіологічного розвантаження; також протягом робочого дня повинна бути передбачена обідня перерва.

Робоче місце під час написання наукової роботи та створення проекту не повинно бути загромадженим. Також на ньому не потрібно розміщувати сторонніх предметів, які створюють незручності та відволікають від роботи. Окрім цього, варто врахувати, що площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6 кв. м. Покриття підлоги повинне бути матовим, рівним, неслизьким, з антистатичними властивостями. Це суттєво знижує рівень травматизму на підприємствах. Оздоблюючи інтер'єр, санітарно-гігієнічними стандартами забороняється використовувати матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

Складовою частиною охорони праці є дотримання протипожежної безпеки. У разі виникнення пожежі необхідно терміново викликати пожежну охорону за номером 101, також поінформувати керівника чи відповідальну особу, евакуювати людей. Адже за порушення окреслених вимог відповідає працівник [34, с. 19].

Приміщення, у якому працює журналіст, потрібно регулярно провітрювати. Це сприяє покращенню умов праці, адже вентиляція - це регульований повітряний обмін у приміщеннях, сприятливий для здоров'я людини; сукупність технічних заходів, які забезпечують такий повітряний обмін.

Отже, дотримуючись усіх зазначених вимог, оптимальних режимів роботи і умов праці, журналіст може уникнути травматизму та запобігти нещасним випадкам.

Висновки

Проведене дослідження дає підстави зробити висновок про те, що засоби масової інформації постійно вивчають громадську думку й водночас активно впливають на неї та формують її. Однією з визначальних ознак позитивної діяльності ЗМІ є знання своєї аудиторії: її соціального, демографічного та інших показників, а також її духовного стану.

У кваліфікаційному проекті обґрунтовано теоретичні засади висвітлення політичної тематики в новинних повідомленнях, а також окреслено шляхи підвищення якості та ефективності цього напряму журналістської діяльності.

У дослідженні з'ясовано поняття «політична журналістика», доведено багатоаспектність політичної тематики в медіа, схарактеризовано основні вимоги до матеріалів на цю тематику, а також проаналізовано критерії їхньої ефективності.

Політична журналістика - один із сегментів журналістики, який висвітлює широке коло політичних подій та явищ. Також політичну журналістику тлумачать як інструмент політології. Політична журналістика у вузькому значенні - це висвітлення діяльності державних органів управління та соціально-політичних процесів.

Мета авторського проекту - висвітлити важливі політичні події країни та світу, переконати, що такий тип політичної інформації важливий для суспільства, обрати найефективніший спосіб подання друкованої політичної інформації.

У роботі наголошено, що до основних вимог, які ставлять до матеріалів на політичну тематику, належать: інформаційна насиченість, актуальність, оперативність, об'єктивність, доступність та правдивість. Будь-який матеріал, розміщений у засобах масової інформації, має бути насичений фактологічно. Політичні новини повинні бути різноплановими, щоб респондент мав змогу зробити висновки та обрати світоглядні орієнтири щодо суспільного життя.

Головним завданням засобів масової інформації, зокрема тих, що публікують політичні повідомлення, є правдиве інформування широких мас населення про події у світі та суспільстві. Журналіст зобов'язаний давати правдиве та об'єктивне відображення дійсності та сприяти тому, щоб засоби масової комунікації об'єктивно відображали плюралізм думок і поглядів учасників політичного процесу, забезпечували гарантоване право людини на свободу слова й переконання, не допускали приховування суспільно значущої інформації, спотворення фактів та корисливої інтерпретації. Правдивість як засада діяльності журналіста передбачає об'єктивність його у висвітленні подій, неупереджений підхід до явищ політичного життя. Здатність органів масової інформації подавати неспотворену картину дійсності сприймається як найважливіший вимір якісного рівня журналістики.

У процесі реалізації завдань кваліфікаційної роботи ми дійшли висновку, що найважливішу роль у забезпеченні довіри людей до ЗМІ, які справді реалізують суспільні інтереси, має політична та соціальна цінність інформації. Тому для ефективного висвітлення політичних подій та явищ надзвичайно важливо мати зворотний зв'язок з аудиторією.

Керуючись завданнями наукового пошуку, ми також проаналізували журналістські матеріали на прикладі авторських політичних заміток, що були опубліковані в громадсько-політичній газеті «Високий Замок». У роботі з'ясовано, що журналіст має оперувати конкретними даними і робити матеріал цікавим для аудиторії, насичуючи його фактологічно. Якісна новина має передавати не лише факт, а й акцентувати на його суспільній значущості. На нашу думку, політичні повідомлення газети «Високий Замоки» відповідають критеріям інформаційної насиченості, а також актуальності й оперативності.

Визначивши специфічні риси інформаційних повідомлень, ми схарактеризували особливості та обставини поширення таких повідомлень у друкованих виданнях. Своєчасність інформування, наближення до інтересів аудиторії, чітке визначення основного повідомлення в інформаційній публікації та вдалі ключові слова - усі елементи новин перетворюють офіційну інформацію на більш динамічну та цікаву, адаптовану для цільової аудиторії.

У ході наукового пошуку доведено, що авторські матеріали на політичну тематику створені за правилами інформаційного жанру замітки - найоперативнішого та найлаконічнішого жанру, за допомогою якого повідомляють про об'єктивно існуючі факти, події, явища соціального розвитку суспільства з метою пізнавального, політико-виховного впливу на аудиторію. Характерними ознаками цього жанру є об'єктивність, достовірність та оперативність.

На етапі опису умов упровадження авторського проекту зазначено, що всі матеріали, представлені в нашій науковій роботі, створено з урахуванням потреб та побажань аудиторії. Видання, у якому зреалізовано проект, є приватною власністю, під час створення повідомлень важливо враховувати очікування читачів.

Посутнє місце в нашому дослідженні посідає характеристика умов праці журналіста-телевізійника. Закцентовано, зокрема, на умовах його безпечної праці під час створення сюжетів на соціальну тематику, розкрито основні аспекти охорони діяльності журналіста.

Окреслена у кваліфікаційній роботі тема дає підстави поглибити знання медійників із висвітлення політичної інформації. Проведене дослідження про висвітлення політичних подій та явищ у друкованих виданнях є перспективним для детальнішого аналізу цієї теми на телебаченні, в електронних ЗМІ та на радіо.

Список використаних джерел

1.Актуальні питання охорони праці в дипломних та кваліфікаційних роботах майбутніх фахівців гуманітарної сфери : методичний посібник для спеціалістів та магістрів вищих навчальних закладів / Уклад. Н. В. Сисоєнко, Л. З. Пакушина, Н. П. Черненко. - Черкаси, 2011. - 80 с.

2.Багиров Б. Б. Журналистика и политика / Б. Б. Багиров, М. М. Ковалева. - Режим доступа : http : //www.ecsocman.edu.ru/data/927/896/ 1217/010 Bagirov.pdf.

3.Бершов О. В. Ефективність впливу мас-медіа : методи дослідження / О. В. Бершов. - Режим доступу : http : //journlib.univ.kiev.ua/index.php? act=article&article=1830.

4.Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио и телевидения / Н. Н. Богомолова. - М. : Изд-во МГУ, 1991. - 130 с.

5.Бутиріна М. В. Ефективність мас-медіа в контексті теорії стереотипів / М. В. Бутиріна. - Режим доступу : http : //science.crimea.edu/zapiski/2008/ filologiya/uch_21_1fn/butyrina.pdf.

6.Вайшенберг З. Новинна журналістика : навч. посіб. / З. Вайшенберг; за заг. ред. В. Ф. Іванова. - К. : Академія української преси, 2004. - 262 с.

7.Васильева Д. А. Взаимосвязь журналистики и PR в политическом процессе западной демократии : дис. ... канд. полит. наук : 10.01.10 / Д. А. Васильева. - Режим доступа : http : //www.lib.ua-ru.net/diss/cont/ 179083.html.

8.Ворошилов В. Техника и технология СМИ : конспект лекций / В. Ворошилов. - СПб. : Изд-во Михайлова В., 2000. - 336 с.

9.Вуароль М. Гід газетяра : зб. навч. матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / упоряд. Ю. Сабрі; Центр підготовки й вдосконалення журналістів (Париж) ; Інститут масової інформації (Київ). - К., 1999. - 64 с.

10.Гаврилов К. Как делать сюжет новостей и стать медиатворцом / К. Гаврилов. ? СПб. : Амфора, 2007. - 304 с.

11.Гаджиев К. С. Введение в политическую науку : взаимоотношения СМИ и властных структур / К. С. Гаджиев. - Режим доступа : http : //www.alleng.ru/d/polit/pol017.htm.

12.Гід журналіста : зб. навч. матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / упоряд. А. Лазарєва ; Центр підготовки й вдосконалення журналістів (Париж) ; Інститут масової інформації (Київ). - К., 1999. - 96 с.

13.Грачев М. Н. Политическая коммуникация : теоретические концепции, модели, векторы развития / М. Н. Грачев. - М. : Прометей, 2004. - 328 с.

14.Гриценко О. М. Українські мас-медіа в системі багатомірності політичних процесів / О. М. Гриценко. - Режим доступу : http : //journlib.univ. kiev.ua/index.php?act=article&article=1202.

15.Дуцик Д. Р. Роль засобів масової інформації у забезпеченні політичних прав та свобод громадян у демократичному суспільстві : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.08 / Д. Р. Дуцик. - Режим доступу : http : //librar.org.ua/sections_load.php?s=culture_science_education&id=6148&start=1.

16.Житарюк М. Політична журналістика в Україні : свобода слова чи свобода безвідповідальності? / М. Житарюк // Політика і публіцистика. - К., 2008. - Вип. 3 (6). - С.111-122.

17.Журналист в поисках информации : сборник материалов для работников СМИ и будущих журналистов / Под ред. А. К. Симонова. - 5-е изд., испр. и доп. - М. : Галерия, 2004. - 180 с.

18.Журналистика в мире политики : исследовательские подходы и практика участия / Ред.-сост. С. Г. Корконосенко. - СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2004. - 448 с.

19.Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. - К. : Освіта, 1999. - 356 с.

20.Карпенко В. Журналістика: основи професіональної комунікації / В Карпенко. - К. : Нора-прінт, 2002. - 348 с.

21.Копчак С. Парадигми вивчення впливу засобів масової інформації на політичний процес / С. Копчак. - Режим доступу : http : www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Npchdu/Politology/.../56-9.pdf.

22.Краснов Д. А. Современный этап развития политической журналистики / Д. А. Краснов. - Режим доступа : http : //zhurnal.ape.relarn.ru/ articles/2010/ 045.pdf.

23.Кретов Б. Е. Средства массовой коммуникации - элемент политической системы общества / Б. Е. Кретов // Социально-гуманитарные знания. - 2000. - № 1. - C. 101-115.

24.Кудрявченко Н. А. Политическая коммуникация и власть / Н. А. Кудрявченко // Актуальные проблемы политологии : сборник научных работ студентов и аспирантов Российского университета дружбы народов. - М. : МАКС Пресс, 2001. - С. 65-68.

25.Литвинова М. К. Політична журналістика в Україні : деякі аспекти теорії і практики / М. К. Литвинова. - Режим доступу : http : //journlib.univ. kiev.ua/index.php?act=article&article=1520.

26.Мерманн Е. Коммуникация и коммуникабельность. - Х. : Гуманитарный центр, 2007. - 296 с.

27.Михайлин І. Основи журналістики : підручник / І. Михайлин. ? 3-тє вид., доп. і поліпш. ? К. : ЦУЛ, 2002. - 284 с.

28.Москаленко А. Теорія журналістики : навч. посіб. / А. Москаленко. ? К. : ЕксОб, 2002. - 335 с.

29.Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці». - К., 1997. - 528 с.

30.Парахин А. А. Роль СМИ в современной политической системе России / А. А. Парахин. - Режим доступа : http : //www.prof.msu.ru/publ/ omsk1/4_02.htm.

31.Політологія : підручник / Ред. О. В. Бабкіна, В. П. Горбатенко. - К. : ВЦ «Академія», 2003. - 528 с.

32.Полоницкий П. Пресс-служба : «фильтр» или «трансформатор»? / П. Полоницкий. - Режим доступа : http : //kgu-journalist.ucoz.ru/publ/ press_sluzhba_filtr_ili_transformator_petr_polonickij/4-1-0-60.

33.Попов О. А. Политическая коммуникация в системе федеральных органов исполнительной власти / О. А. Попов. - Режим доступа : http : //www.isras.ru/ files/File/Avtoreferat/Avtoreferat_Popov.pdf.

34.Правила пожежної безпеки в Україні. - К. : Укрархбудінформ, 1995. - 195 с.

35.Пресс-службы и гласность / Под ред. А. К. Симонова. - М. : Юридический Мир, 2006. - 90 с.

36.Різун В. В. Нарис з історії та теорії українського журналістикознавства : монографія / В. В. Різун, Т. А. Трачук. - К., 2005. - 232 с.

37.Сєріков Я. О. Основи охорони праці : навч. посіб. для студентів вищих закладів освіти / Я. О. Сєріков. - Х. : ХНАМГ, 2007. - 227 с.

38.Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління / І. Ю. Слісаренко. - Режим доступу : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z426_page_6.html

39.Стулова Д. Ю. Політична діяльність мас-медіа : основні підходи та проблеми / Д. Ю. Стулова. - Режим доступу : http : www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/Vsntu/2010/polit/112.../112-37.pdf.

40.Теория политики : учебное пособие / Авт.-сост. Н. А. Баранов, Г. А. Пикалов. - СПб. : Изд-во БГТУ, 2006. - 567 с.

41.Тертычный А. А. Жанры периодической печати : учеб. пособ. / А. А. Тертычный. - М. : Аспект Пресс, 2000. - Режим доступа : http://www.evartist.narod.ru/text2/01.htm

42.Українська політична журналістика : професіонали чи обслуга влади? - Режим доступу : http : //sd.org.ua/news.php?id=13410.

43.Усова Н. Средства массовой информации как способ взаимодействия парламентариев с обществом / Н. Усова // Материалы Всероссийской научно-практической конференции. - Воронеж. - 2003. - С. 74-76.

44.Федорів І. Проблемні тенденції сучасної політичної журналістики / І. Федорів. - Режим доступу : http : //media.parlament.org.ua/ss_analitics/ action/article_detail/article_id/2606.

45.Федоров А. В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности / А. В. Федоров. - Таганрог : Изд-во ТГПИ, 2010. - 64 c.

46.Херманн М. К. Политическая коммуникация : воздействие средств массовой информации на общество в современных государствах / М. К. Херманн. - Режим доступа : http : //NetHistory.Ru/biblio/1043179735.html.

47.Хлівнюк Т. П. Вплив засобів масової інформації на політичний простір сучасної України : автореф. дис. … канд. політ. наук : 23.00.02 / Т. П. Хлівнюк. - Режим доступу : http : //avtoreferat.net/content/view/7452/58.

48.Хто має представляти ваші інтереси у суспільних процесах в першу чергу? - Режим доступу : http : //www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=154.

49.Чекмишев О. В. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики / О. В. Чекмишев. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. - 136 с.

50.Шкляр В. Мас-медіа і утвердження демократії / за заг. ред. В. І. Шкляра // Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. -- К., 1997. -- 256 c.

51.Штромайєр Г. Політика і мас-медіа / Г. Штромайєр ; пер. з нім. А. Орган. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 303 с.

52.Яковлев Д. В. Роль засобів масової інформації в конструюванні політичної реальності : автореф. дис. … канд. політ. наук : 23.00.02 / Д. В. Яковлев. - Режим доступу : http : //www.lib.ua-ru.net/inode/17806.html.

Додатки

Додаток А

Авторські матеріали, опубліковані в газеті «Високий Замок»

ЄВРОПА СТАЛА НА ЗАХИСТ ТИМОШЕНКО

Депутат Європарламенту Чарльз Теннок заявив, що адміністрація президента не хоче давати доступу лідерові опозиції Юлії Тимошенко до європейських коридорів влади. Таку думку депутат від групи європейських консерваторів і реформістів (Великобританія) висловив у Брюсселі, коментуючи рішення Генпрокуратури не дозволяти Тимошенко відвідати Страсбург і Брюссель.

«Я засуджую це рішення, оскільки не вірю, що Тимошенко не повернеться в свою країну, і постане перед кримінальними звинуваченнями, спробує очистити своє ім`я», - заявив він.

Теннок підкреслив, що після нинішнього рішення у нього залишилося дуже мало віри в незалежність українських судів і Генеральної прокуратури. Також для європейського депутата на сьогодні залишається дуже багато питань без відповідей. Зокрема, питання про те, чому після того, як нинішній президент Віктор Янукович 'на широко поширене переконання спробував вкрасти перемогу на президентських виборах в 2004 році' ні він, ні його радники не поставали перед кримінальними звинуваченнями.

«Дуже багато питань без відповіді, і все це сприймається як відхід від українських євроатлантичних прагнень», - підкреслив Теннок.

Нагадаємо, Генпрокуратура заборонила Тимошенко робочі поїздки до Чернігівської та Миколаївської областей, а також до Страсбурга і Брюсселя.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 20 травня 2011 року. - С. 5.)

СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ ПРАГНЕ

ПОСИЛЕННЯ ТИСКУ НА ВЛАДУ

Світовий конгрес українців надіслав лист до керівників міжнародних організацій із закликом значно посилити тиск на владні структури України. Прохання відправлено з метою забезпечення поваги до прав людини, демократії та вільних і чесних виборів у країні. Також у листі автори звертають увагу на дотримання Україною своїх міжнародних зобов'язань і виконання вимог резолюції Європарламенту про ситуацію в Україні «Справи Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду».

У листі звертають увага міжнародної спільноти на роль України як представника Європи у виконанні таких зобов'язань, як нинішнє головування у Комітеті міністрів Ради Європи, проведення наступного року Євро-2012 та головування у 2013 році в Організації з безпеки та співробітництва в Європі. СКУ наголошує на необхідності дотримання Україною своїх міжнародних зобов'язань та виконання вищезгаданої резолюції Європарламенту.

Копії листа було надіслано Президенту Віктору Януковичу та Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Ніні Карпачовій. Також СКУ закликає Президента України припинити застосування в Україні «кримінального правосуддя як засобу досягнення політичних цілей та забезпечити виконання вимог Європейського Парламенту, про які він заявив».

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 17 травня 2011 року. - С. 3.)

ПРОГУЛЯВ ТЕСТУВАННЯ - ПЛАТИ

Понад 13 мільйонів гривень втратила держава під час Зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Про це повідомила Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі ОПОРА, яка здійснювала спостереження за процесом тестування.

На її думку, таких втрат країна зазнала тому, що Міністерство освіти в останній момент дозволило вступати до «вишів» за сертифікатами 2009 року. Тому ті, хто вже має результати тестування за попередній рік, цьогорічне просто проігнорували. А якщо врахувати, що тестування однієї особи з конкретного предмета обходиться державній казні у 65 гривень, а кожен зареєструвався на тести щонайменше з трьох дисциплін, то і набігає така багатомільйонна сума. «Наприклад, на тести з української мови не з'явилося 12% абітурієнтів, - каже Ольга Айвазовська. - Це вдвічі більше, ніж торік! А на тестування з хімії не прийшло майже 22% учасників! Доцільно було б перекласти матеріальне відшкодування за втрачені кошти на тих абітурієнтів, які проігнорували тестування без поважної причини».

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 19 травня 2011 року. - С. 2.)

ЩЕ НА ОДНОГО VIP-ХОЛОСТЯКА МЕНШЕ

ОЛЕСЬ ДОВГИЙ СТАВ ЧОЛОВІКОМ...

Секретар Київради Олесь Довгий одружився з Катериною Ілляшенко, дочкою депутата від Партії регіонів Ірини Горіної.

На весіллі були присутні лише батьки молодят. А про наміри Олеся та Катерини не знали навіть у найближчому оточенні парочки.

Заручини відбулися у Трапезному храмі Михайлівського собору. На церемонії був присутній мер Києва Леонід Черновецький. У церкві Олесь та Катерина лише обмінялися обручками. Казали, обвінчаються вже наступного літа.

На застілля у ресторані «Конкорд» було запрошено лише 30 осіб - нібито відсвяткувати дні народження Олеся та Катрі, які народилися 1 та 2 листопада. Уже на самому святкуванні молодята повідомили про своє одруження. Наступного дня пара вирушила до Парижа. Попереду у подружжя ще й «медова» подорож на екзотичні острови.

У січні 2009-го Леонід Черновецький пообіцяв одружити свого заступника. Мер Києва запевнив, що подарує мільйон доларів тому, хто знайде наречену для Олеся. «Мільйон доларів тому, хто спочатку познайомить мене з його нареченою, і потім він з нею одружиться. В день весілля я їх віддам», - заявив градоначальник. Сьогодні питання мільйона від Черновецького залишається відкритим. Наразі не відомо, кому мер Києва винен купу грошей за щастя свого заступника... Олесь і Катря зустрічалися два роки. Дівчина закінчила Київський інститут міжнародних відносин, навчалася на факультеті міжнародної інформації.

А тим часом...

За інформацією «ВЗ», минулими вихідними тестем став екс-губернатор Львівщини Петро Олійник. Він видав заміж доньку Марту.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 9 листопада 2010 року. - С. 3.)

Ляп за ляпом...

ПРЕЗИДЕНТ ШРІ-ЛАНКИ ТАК І НЕ ПОЧУВ УКРАЇНСЬКОГО ГІМНУ

Під час зустрічі президента Віктора Януковича з колегою із Шрі-Ланки Махіндом Раджапаксом стався конфуз. Глава української держави мимоволі вніс свої корективи до протоколу зустрічі...

Після того, як високі персони привіталися біля будівлі Адміністрації, оркестр почав грати гімн Шрі-Ланки. Янукович подумав, що грають марш, під який потрібно вітати воїнів. І замість того, щоб прослухати гімни обох країн, повів гостя обходити стрій почесної варти. Отож на гімн України в «зміненому» протоколі місця не знайшлося...

А тим часом...

Янукович став «Його Высокоповажність»

Зала Торгово-промислової палати України, в якій проходив українсько-шрі-ланкійський бізнес-форум за участі президента України та президента республіки Шрі-Ланка, була «оформлена» з помилкою.

Позаду місць, де розмістилися президенти обох країн, був розташований плакат із написом: «Його Высокоповажність Віктор Янукович» та «Його Высокоповажність Махінда Раджапакса». Слово «високоповажність» написано з російською літерою «ы».

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 1 липня 2010 року. - С. 1.)

Добровільно чи добровільно-примусово?

БАЛОГА ПРИЙШОВ - СИН ГЕРМАН ПІШОВ...

Син заступника глави президентської Адміністрації Ганни Герман Микола подав у відставку з посади заступника міністра МНС після призначення керівником міністерства Віктора Балоги.

Відповідне прохання Герман подав відразу після появи кадрового указу президента.

«Я прийшов у міністерство працювати в команді Нестора Шуфрича, і вважаю за доцільне тепер подати у відставку. Це рішення я прийняв самостійно», - заявив Микола Герман.

Стрімкий стрибок у кар'єрі Микола Герман зробив після приходу до влади президента Віктора Януковича. До призначення на посаду заступника міністра з надзвичайних ситуацій син Герман мав 3 роки 8 місяців трудового стажу, працюючи помічником народного депутата Тараса Чорновола.

Коментар для «ВЗ»

Віктор Балога, міністр з питань надзвичайних ситуацій

Це достойне рішення. Він (Микола Герман. - Ред.) прийшов і працював у команді мого попередника. І це право кожного - піти у відставку після звільнення міністра, з яким працював.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 16 листопада 2010 року. - С. 3.)

ВСТУПНА КАМПАНІЯ-2010

ПРОГУЛЯВ ТЕСТУВАННЯ - ПЛАТИ

Понад 13 мільйонів гривень втратила держава під час Зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Про це повідомила Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі ОПОРА, яка здійснювала спостереження за процесом тестування.

На її думку, таких втрат країна зазнала тому, що Міністерство освіти в останній момент дозволило вступати до «вишів» за сертифікатами 2009 року. Тому ті, хто вже має результати тестування за попередній рік, цьогорічне просто проігнорували. А якщо врахувати, що тестування однієї особи з конкретного предмета обходиться державній казні у 65 гривень, а кожен зареєструвався на тести щонайменше з трьох дисциплін, то і набігає така багатомільйонна сума. «Наприклад, на тести з української мови не з'явилося 12% абітурієнтів, - каже Ольга Айвазовська. - Це вдвічі більше, ніж торік! А на тестування з хімії не прийшло майже 22% учасників! Доцільно було б перекласти матеріальне відшкодування за втрачені кошти на тих абітурієнтів, які проігнорували тестування без поважної причини».

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 30 червня 2010 року. - С. 2.)

На радощах... помер

А ЗАКІНЧИТИ ТОСТ ЗА СВОЮ ПЕРЕМОГУ НЕ ВСТИГ…

У «кращий світ» відійшов кандидат на посаду голови селища Гвардійське Сімферопольського району Федір Поляков. На цьогорічних виборах голови селищної ради він балотувався від Партії регіонів і мав усі шанси залишитися в кріслі на другу каденцію. Але не судилося...

Виборча комісія ще не встигла офіційно оголосити Полякова переможцем, а він уже почав святкувати. На черговому тості (очевидці кажуть, що перемогу «обмивали» кілька днів) серце щасливця не витримало.

Жителів селища Гвардійського чекають перевибори.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 10 листопада 2010 року. - С. 3.)

ВРЯТУВАТИ ПРЕЗИДЕНТА ЯНУКОВИЧА

Вектор призначенців Януковича усе одно не зможе утвердити в Україні авторитаризм. Для білоруського чи російського сценарію йому бракує силових ресурсів і народної підтримки. Зате дестабілізувати країну його гіперцентралізований режим цілком здатний.

Більшість Януковичевих призначенців походженням з його рідного регіону, надзвичайно радянізованого й неблагополучного Донбасу, і мало знайомі з демократичними принципами чи технічними навичками, потрібними для нормального урядування та функціонування ринкової економіки. Посада прем'єр-міністра, наприклад, дісталася давньому соратнику Януковича Миколі Азарову. Разом Янукович та Азаров роздарували своїм друзякам 29 місць в уряді. Такий гігантський кабінет на двох осіб більший, ніж навіть неефективна Рада Європейського Союзу. Пости міністрів економіки та фінансів дісталися політикам, які не мають належного досвіду в цих сферах, зате залежні від Януковича, і тому не будуть іти йому наперекір.

Також Янукович робить усе, щоб знехтувати своєю передвиборчою обіцянкою об'єднати країну. Він почав атакувати відроджений український спадок. Промовистим прикладом є призначення міністром освіти та науки Дмитра Табачника, бо, на додачу до слабкого академічного підґрунтя, новий міністр відкрито висловлює антиукраїнські погляди. Стверджує, що етнічні українці на заході країни надто вестернізовані, щоб бути справжніми українцями, та вважає, що розквіт української культури припав на радянські часи.

Без сильного примусового апарату Янукович не може мати успіху в ролі авторитарного правителя. Він робитиме усе можливе, щоб задовольнити жадібних до газу олігархів зі Східної України, та скористається чемпіонатом Європи з футболу (Євро-2012) для просування іміджу проєвропейського модернізатора.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 5 липня 2010 року. - С. 4.)

УКРАЇНА ПОВЧАЄ ЗАХІД

До українського МЗС викликали дипломатів з Німеччини, США, Польщі і Росії у зв'язку з діяльністю іноземних неурядових організацій в Україні. Влада в Києві вимагає, щоб координовані дипломатичними установами організації діяли відповідно до своїх статутів.

Виклики до МЗС, швидше за все, мають прив'язку до інциденту, пов'язаного з керівником київського відділення Фонду Конрада Аденауера. Заступник директора Інституту світової політики у Києві Сергій Солодкий розповів, що було написано відкритого листа до Януковича із закликом звільнити керівників прикордонної служби і Служби безпеки, бо саме вони відповідають за затримання пана Ланґе. Також він додав, що ця справа нагадує закриття British Council в Росії у 2008 році.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 6 липня 2010 року. - С. 3.)

БЕЗ УКРАЇНИ РОСІЙСЬКИЙ АВІАПРОМ ПОМРЕ

Прем'єр-міністр Володимир Путін заявив про те, що об'єднання авіапрому Росії та України можливе тільки на ринковій основі і при проведенні незалежної експертизи авіаційних комплексів. Про це в інтерв'ю розповів головний редактор галузевого порталу Avia.ru Роман Гусаров.

Він розповів, що за можливої схеми об'єднання 50% плюс одна акція «Антонова» українські активи перейдуть до Росії, а натомість «Антонов» отримає невелику частку у російській корпорації. «Тут немає ніяких перешкод, - говорить Роман Гусаров, - оскільки ми зараз потрібні одне одному: без українських розробок помре наш авіапром, а без грошей, отриманих від продажу конкретних літаків, помре «Антонов». Також пан Гусаров зазначив, що для РФ першочерговим має бути «здобуття» Запорізької «Мотор Січі», продукцію якої використовують на всіх типах гелікоптерів Росії.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 8 липня 2010 року. - С. 3.)

КЛІНТОН «ВЕЗЕ» СВОБОДУ В УКРАЇНУ

Візит держсекретаря США Гілларі Клінтон мав на меті поглиблення американсько-українських відносин у час, коли прозахідні нахили України не такі сильні чи очевидні, як було після Помаранчевої революції.

Адміністрація Обами зараз не впевнена щодо фундаментальних симпатій уряду Януковича, тому намагається вітати будь-які його більш-менш прогресивні ініціативи. І готова працювати з Януковичем, хай він і не є інстинктивно прозахідним політиком. Нинішній уряд США на чолі з Гілларі Клінтон зараз значно обережніший і лояльніший, ніж торік, коли віце-президент Джо Байден критично оцінював діяльність української влади.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 9 липня 2010 року. - С. 4.)

НАРАХУВАЛИ ПЕРЕМОГУ

ХАРКІВ ВІДДАЛИ КЕРНЕСУ

Після опрацювання усіх протоколів на виборах мера Харкова міська ТВК зафіксувала перемогу провладного кандидата Геннадія Кернеса. Його головний опонент, кандидат від «Батьківщини» Арсен Аваков, отримав всього 0,63% голосів менше.

Команда Авакова не погоджується з вердиктом і вимагає перерахунку голосів майже на шести дільницях. Бо, мовляв, результати було сфальсифіковано. Як відомо, за даними екзит-полу соціологічної компанії GfK Ukraine, у Харкові перемогу з різницею у чотири відсотки отримував висуванець від Тимошенко. Бютівці оскаржуватимуть підсумки харківських перегонів, зрештою, як результати в інших регіонах.

Успіх бютівця у «регіональному» регіоні політолог Андрій Щєдрін пояснює так: «Результат кандидата від опозиції обумовлений невдоволенням нинішньою владою. Люди голосували проти Кернеса. А оскільки іншої реальної кандидатури не було, то віддавали голоси за Авакова».

В іншому промисловому центрі, у Запоріжжі, де найпопулярнішою є також Партія регіонів, упевнену перемогу отримав опозиційний «козак-кореєць» Олександр Сін. Його головний суперник, «регіонал» Володимир Кальцев (уже вчетверте балотувався на посаду міського голови) ще до оголошення офіційних результатів визнав поразку і привітав Сіна з перемогою. «Олександра Сіна запорожці обрали тому, що «регіонали» втратили відчуття міри у прагненні прискорити процес централізації влади і в місті, і в країні», - пояснив депутат Запорізької облради Володимир Бревнев.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 7 листопада 2011 року. - С. 2.)

ЯНУКОВИЧ НЕ ТАКИЙ ВЖЕ І ПРОРОСІЙСЬКИМ

Президент України Віктор Янукович узяв курс на зближення з НАТО попри оголошений ним позаблоковий статус країни. Про це повідомляють у «закритому документі» з графіком українсько-натовських заходів на 2011 рік.

Йдеться про графік заходів щодо співпраці в рамках комісії НАТО - Україна на 2011 рік. Віктор Янукович нарощує співпрацю з альянсом ще активніше, ніж Ющенко: всього на цей рік заплановано 64 заходи

Перша версія «закритого» документа була схвалена сторонами 23 лютого 2011 року - за день до того, як Кабмін Азарова затвердив 'Річну програму співпраці Україна-НАТО' (її деталі не розголошувалися). З документа випливає, що українська влада і представники НАТО «за закритими дверима» обговорять вельми чутливі для Москви питання: безпека в Чорноморському регіоні, майбутнє дислокованого в Криму Чорноморського флоту РФ та ПРО. Також сторони обговорять придністровське врегулювання, енергетичну й економічну безпеку України, реформування її розвід структур. У плані є «навіть» такий пункт, як обговорення зовнішньополітичної стратегії України. Цій темі присвячені дві зустрічі Комісії в червні: на першій передбачається обговорити загальні принципи зовнішньої політики України, а на другій - проект стратегії.

Зазначимо, що про активізацію взаємодії Києва і НАТО в Москві відомо. Російські політики висловили незадоволення «непрозорими діями» Києва і фактичною відмовою від позаблоковості. У Києві з такою постановкою питання не погодилися. Проте у відповідь дорікнули Росії за економічний тиск, який штовхає до зближення з Європою.

Усе це може означати, що недовга ідилія у відносинах РФ і України, яка почалася з приходом до влади Віктора Януковича, добігає кінця, резюмують експерти. «Янукович виявився не таким проросійським політиком, як хотіла б Москва», наводять вони слова з проекту присвяченої Україні доповіді Парламентської асамблеї НАТО.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 25 травня 2011 року. - С. 3.)

ЄВРОДЕПУТАТІВ ПОПРОСИЛИ НЕ СТАВИТИ ЯНУКОВИЧУ НЕЗРУЧНИХ ЗАПИТАНЬ

Постійне представництво України при Раді Європи просило депутатів Парламентської Асамблеї Ради Європи не ставити незручних запитань Президенту України Віктору Януковичу. Виступ Президента України і відповіді на запитання депутатів заплановані на сьогодні. Про це повідомили джерела у ПАРЄ, посилаючись на відповідну заяву депутата ПАРЄ від Франції Франсуа Рошблуана.

Французький депутат повідомив, що йому зателефонували від імені Постійного представництва України при Раді Європи і поцікавились, яке запитання він планує поставити українському Президенту. Франсуа Рошблуана записався на запитання, а потім йому українська сторона запропонувала відмовитися від того, щоб ставити запитання Віктору Януковичу. Франсуа Рошблуан висловив обурення такими діями українського представництва при Раді Європи і назвав пропозиції «нечуваними».

Сьогодні Віктор Янукович виступить перед депутатами ПАРЄ і відповість на запитання.

(Опубліковано в газеті «Високий Замок», 16 травня 2011 року. - С. 2.)

Додаток Б

Авторські матеріали, опубліковані на сайті «Високий Замок»

Рис.

Рис.

Рис.

Рис.

Рис.

Рис.

Рис.

Рис.

Рис.

Рис.