Проект геодезичних робіт щодо створення цифрового плану місцевості М 1:500 на території виробництва ПАТ "Дніпроважмаш"

Работа из раздела: «Геология, гидрология и геодезия»

На тему: 'Проект геодезичних робіт щодо створення цифрового плану місцевості М 1:500 на території виробництва ПАТ 'Дніпроважмаш''

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Аналіз нормативно-правових документів для виконання робіт геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості
• Розділ 2. Загальні відомості про об'єкт знімання
• Розділ 3. Підготовчі роботи
• 3.1 Топографо-геодезичне забезпечення району робіт
• 3.2 Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи
• 3.3 Рекогностування території проведення геодезичних робіт
• Розділ 4. Проект геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості
• 4.1 Створення планової геодезичної основи
• 4.2 Попередня оцінка точності створення планової мережі
• 4.3 Технічні характеристики приладу і основні перевірки
• 4.4 Проведення геодезичних робіт на території ПАТ 'Дніпроважмаш'
• 4.5 Топографічне знімання території ПАТ 'Дніпроважмаш'
• 4.6 Камеральна обробка результатів польових геодезичних вимірювань
• 4.7 Створення цифрового плану місцевості
• Розділ 5. Охорона праці
• 5.1 Охорона праці при виконанні геодезичних робіт
• 5.2 Організація служби охорони праці. Види інструктажів по охороні праці
• 5.3 Види інструктажів з питань охорони праці
• 5.4 Види відповідальності за порушення охорони праці
• 5.5 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
• Висновок
• Перелік використаної літератури

Вступ

Тема роботи: 'Проект геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості М 1: 500 на території виробництва ПАТ 'ДНІПРОВАЖМАШ'.

Робота, її мета і завдання:

Створення і оформлення цифрового плану місцевості в масштабі 1: 500 згідно польових даних.

Цифрові топографічні плани одержують шляхом запису просторових координат об'єктів місцевості і кодів, їх характеристик у числовому вигляді в процесі польового топографічного знімання.

Актуальність питання:

На сьогоднішній день проектні роботи виконуються з використанням систем автоматизованого проектування (САПР). Вихідним матеріалом для САПР є топографічні плани, які створені на графічному матеріалі - планшетах, ватмані. Процес сканування й цифрування топографічних планів є трудомістким, а також приводить до втрат планової точності ? ±1м. Відсутність достовірної комплексної інформації про стан території промислових підприємств також є однією з основних проблем при будівництві, реконструкції, споруджені і експлуатації будівель, споруд, інженерних комунікацій.

Виконана робота дозволить проектним організаціям в тому числі геодезичним службам самостійно вносити зміни в електронно-цифровий план при будівництві, реконструкції будинків, споруд, інженерних комунікацій.

Сучасні технології дозволять побудувати топографічний план територій промислового підприємства в електронно-цифровому вигляді із плановою точністю 1 см, за допомогою використанням сучасних геодезичних приладів та програмного забезпечення.

польовий геодезичний цифровий план місцевість

Види робіт, що будуть виконанні для створення цифрового плану місцевості М 1:500 на території виробництва ПАТ 'ДНІПРОВАЖМАШ':

· побудова планової та висотної геодезичної основи;

· тахеометрична зйомка;

· обмір габаритів всіх будинків і споруд;

· зйомка надземних та підземних інженерних комунікацій;

Цифровий топографічний план масштабу 1: 500 містить наступну основну інформацію:

· висотні відмітки: рельєфу; автомобільних доріг і залізничних колій; доріг; будинків і споруд; кілець люків; фундаментів колон і т.д.;

· контури підземних та надземних інженерних комунікацій (трубопровід, лінії зв'язку, ЛЕП, силові кабелі, люки та інші комунікації);

· контури будівель та споруд;

· контури рослинності (дерева, кущі, чагарники, клумби та інші);

· контури транспортної розв'язки (автомобільні, залізничні, ґрунтові дороги);

При цьому визначаються також площі всіх будинків і споруд, автодоріг, газонів, тротуарів, вимощень, діаметри трубопроводів і ін. показники.

Розділ 1. Аналіз нормативно-правових документів для виконання робіт геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості

Землевпорядкування, яке охоплює систему заходів, що тісно пов'язані з організацією раціонального і ефективного використання і охорони земельних ресурсів країни, утворенням і вдосконаленням землекористування, організацією управління земельними ресурсами, має тісний зв'язок з геодезією. Виконання робіт із землевпорядкування в значній мірі базується на положеннях Закону України'Про землеустрій'№858-IV від 22.05.2003 року [2]. У цьому законі є цілий ряд термінів, які визначають місце та завдання виконання геодезичних робіт в системі землеустрою. Наведемо основні визначення:

види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою;

межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка;

план земельної ділянки - графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.

Стаття 34 Закону [2] визначає, що топографо-геодезичні та картографічні роботи проводяться з метою створення і своєчасного поновлення планово-картографічної основи при здійсненні землеустрою в порядку, визначеному у Законі України 'Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність' № 353-XIV від 23.12.1998 року [3].

Стаття 40 Закону [3] зазначає, що технічне забезпечення землеустрою базується на використанні засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних засобів для виконання геодезичних та інших робіт.

Технологічне забезпечення землеустрою базується на використанні сучасних інформаційних технологій і систем для збору, ведення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі даних.

Ще одним важливим документом є Закон України 'Про державний земельний кадастр'№ 3613-VI від 07.07.2011 року [1]. В цьому законі вже зокрема зазначається (ст.5), що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону [1]. І в продовження цього, стаття 8 'Геодезична та картографічна основа Державного земельного кадастру' зазначає, що:

1. Геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа.

2. Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

3. Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат.

4. До Державного земельного кадастру включаються відомості про координати пунктів державної геодезичної мережі.

5. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про картографічну основу:

склад відомостей, що відображаються на картографічній основі;

дата створення картографічної основи;

відомості про особу, яка створила картографічну основу;

масштаб (точність) картографічної основи;

система координат картографічної основи.

6. Картографічна основа Державного земельного кадастру є єдиною для формування та ведення містобудівного кадастру та кадастрів інших природних ресурсів.

Також в законі [1] встановлюється зміст і порядок формування кадастрового плану земельної ділянки.

Важливим є те, що законом [1] встановлено відповідальність у сфері Державного земельного кадастру (стаття 39). Виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Для проведення землевпорядних заходів необхідні плани, карти, профілі, на основі яких визначаються існуючий стан земельного фонду, а потім, маючи економічні розрахунки, встановлюють якість і стан земель для землеустрою, проектуючи на планах і картах об'єкти землеустрою. Велику роль геодезичні роботи відіграють в проведенні і створенні єдиного територіального кадастру країни, в інвентаризації земель та виділені земельних ділянок для приватного господарювання, створенні інформаційних систем для різних галузей господарства і зведення їх в єдине для територіального кадастру.

Перелік видів землевпорядних та кадастрових робіт приведено у вищезгаданому Законі 'Про землеустрій' [2]. Більшість із них вимагають геодезичного забезпечення їх розробки та виконання.

Нормативні вимоги до організації топографо-геодезичних та картографічних робіт реалізовані через систему Законів України, Постанов КМУ, інструкцій, методичних вказівок та наказів.

Основним нормативним документом в цій сфері діяльності є Закон України 'Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність'№ 353-XIV від 23.12.1998 року [3].

У статті 1 Закону [3] зазначається, що топографо-геодезичні та картографічні роботи це процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції.

Стаття 10 Закону [3] вказано, що під час здійснення топографо-геодезичних, картографічних робіт повинні забезпечуватися:

· додержання вимог стандартів та нормативно-технічної документації;

· впровадження прогресивних технологій і методів організації топографо-геодезичного і картографічного виробництва;

· розроблення, впровадження та організація програмного, технологічного і технічного забезпечення ефективного використання цифрових карт і геоінформаційних систем;

· виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і здоров'я людей, стану довкілля та об'єктів, що мають історико-культурну цінність;

· графічне зображення на картах державних кордонів України та меж адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних держав та інших політико-адміністративних і географічних елементів;

· зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних, аерозйомочних і космічних матеріалів;

· систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на території України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану місцевості;

· виконання топографічних, картографічних, кадастрових зйомок та оновлення карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об'єктів в єдиній системі координат і висот.

Ще до початку 2011 року проведення топографо-геодезичних та картографічних робіт вимагало наявності ліцензії на виконання таких робіт. Ліцензійні умови встановлювали кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження господарської діяльності з виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт. Ліцензування цієї діяльності мало на меті забезпечення якісного виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт. На сьогодні питання ліцензування окремих юридичних осіб замінено на сертифікацію окремих фахівців із видачею відповідних сертифікатів та внесенням до єдиного реєстру сертифікованих осіб в даній галузі. Суб'єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності, відповідно до статті 5 Закону України 'Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність' [3] є юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Сертифікованим інженером-геодезистом, відповідно до статті 5-1 Закону [3]. може бути особа, яка має стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склала кваліфікаційний іспит, одержала кваліфікаційний сертифікат та внесена до Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів відповідно до вимог цього Закону.

Слід зазначити, що на сьогодні все більше уваги приділяється геодезичному забезпеченню виконання землевпорядних та кадастрових робіт. Свідченням цього є відкриття доступу до інформації про пункти Державної геодезичної мережі (адреса веб-сайту http://dgm. gki.com.ua/map, рис. 1), та Публічно кадастрової карти України (адреса веб-сайту http://map. land.gov.ua/kadastrova-karta, рис. 2).

Рис. 1. Карта Державної геодезичної мережі України

Рис. 2. Карта Державної геодезичної мережі України

Розділ 2. Загальні відомості про об'єкт знімання

Підприємство ПАТ 'Дніпроважмаш' - багатогалузевий виробничий комплекс в області важкого машинобудування проектує і виробляє обладнання для гірничо-металургійного та енергетичного комплексів.

Місце розташування виробництва: вул. Сухий Острів, 3, Ленінський район, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область.

Загальна площа територія виробництва: 127,4 га.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000: 08: 589: 0041.

Історична довідка.

Дніпропетровський завод металургійного обладнання - нині ПАТ 'Дніпроважмаш' виник у травні 1914 р. завдяки бельгійським підприємцям братам Георг та Шарль Шодуар, які заснували на правому березі Дніпра, поряд з власним підприємством 'Шодуар А' завод 'Шодуар С', який повинен був служити опорною базою для інших підприємств. І тільки в 1929 р., з початком реалізації першого п'ятирічного плану розвитку країни, підприємство отримує новий імпульс розвитку і нова назва - 'Дніпропетровський завод металургійного обладнання' (ДЗМО). З переходом до ринкових відносин, у 1994 році колективом заводу було прийнято рішення про реорганізацію підприємства в акціонерне товариство 'Дніпроважмаш'.

Розділ 3. Підготовчі роботи

3.1 Топографо-геодезичне забезпечення району робіт

На підготовчому етапі вишукувальних робіт території ПАТ 'Дніпроважмаш'були вивчені, та зібрані усі матеріали, що містились в державному фонді Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради на район робіт.

Зібрані картографічні матеріали були опрацьовані та прив'язані по координатам в програмі Digitals для подальшого використання їх як робочої підоснови.

Рис. № 3. План існуючої картографічної інформації.

Перед виїздом на об'єкт знімання, був створений план місцевості де будуть проводитись геодезичні роботи (рис. №3). На плані відображені чорним кольором межі території ПАТ 'ДНІПРОВАЖМАШ' та існуюча картографічна інформація до початку проведення робіт для визначення об'єму робіт.

На карту була нанесена схема розташування всіх існуючих геодезичних пунктів (рис. 4), що були розміщенні поблизу об'єкту знімання, які будуть слугувати в подальшому опорними пукатими для створення планово-висотної геодезичної основи. Отримані координати існуючих геодезичних пунктів у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру. Нижче в таблиці приведена характеристика геодезичних пунктів (таблиця №1). При цьому оцінені умов спостережень та схема побудови проектованої мережі. Також попередньо оцінена щільність пунктів створюваної мережі у відповідності з діючими інструкціями.

Рис. 4. Схема розміщення геодезичних пунктів

Таблиця № 1. Характеристика геодезичних пунктів

№ з/п	1	2
Індекс	M363551600	M363552100
Назва	6697	7690
Клас планової мережі	4
Тип центру	158
Тип знаку	Ґрунтовий
Метод визначення координат	супутниковий
Координати в УСК63	Х=5361092,9839 У=5258926,2795	Х=5361753,1112 У=5258471,4800
Висота над рівнем моря, м	116,893	110,954
Похибка, м	mх=0.004, mу= 0.004	mх=0.004,mу= 0.006

3.2 Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи

В проекті геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості М 1: 500 на території виробництва ПАТ 'ДНІПРОВАЖМАШ' за адресою: вул. Сухий Острів, 3, Ленінський район, м. Дніпропетровськ', був обраний метод полігонометрії для створення планової і висотної основи геодезичної мережі та визначення їх координат.

Перед початком виконання робіт необхідно ознайомитись з нормативними вимогами створення таких планових геодезичних мереж методом полігонометрії. Нижче в таблиці №2 визначені основні характеристики створення планової основи методом полігонометрії.

Полігонометрія - один з традиційних, найбільш поширених методів створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів. Це спосіб побудови планової геодезичної мережі шляхом вимірювання ліній і кутів полігонометричних ходів, в результаті вимірювань та обчислень одержують координати пунктів. Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, при якій встановлюється очікувана точність полігонометричних мереж і відповідність її вимогам Інструкції [4].

При проектуванні дотримуються технічних вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 та 1: 500 від 09.04.1998 № 56 [4].

Таблиця № 2. Технічні характеристики мереж полігонометрії

Показники	4 клас	1 розряд	2 розряд
Гранична довжина ходу, км: окремого між вихідною і вузловою точками між вузловими точками	14,0 9,0 7,0	7,0 5,0 4,0	4,0 3,0 2,0
Граничний периметр полігону, км	40	20	12
Довжини сторін ходу, км: найбільша найменша середня	3,00 0,25 0,50	0,80 0,12 0,30	0,50 0,08 0, 20
Кількість сторін у ході, не більше	15	15	15
Відносна помилка ходу, не більше	1: 25000	1: 10000	1: 5000
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев'язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше	3	5	10
Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де n+1 - кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см: до 500 м від 500 до 1000 м понад 1000 м	1 2 1: 40000	1 2	1

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюється для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань. Згущення здійснюють до тих пір, поки не буде забезпечена необхідна щільність пунктів, яка забезпечить умови для виконання топографічного знімання.

В проекті геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості території ПАТ 'ДНІПРОВАЖМАШ' прийнято обрати полігонометричний метод створення планової основи першого розряду, класу точності якого достатньо для виконання зазначених робіт. Порядок і методика побудовигеодезичних мереж згущення детально викладений у розділі №4.

3.3 Рекогностування території проведення геодезичних робіт

Рекогносцировка - це обстеження території де буде проведена геодезична зйомка.

Мета проведення рекогносцировки - огляд та обстеження місцевості з метою вибору положення опорних пунктів для обґрунтування топографічної зйомок, що супроводжується попередніми розрахунками висоти геодезичних сигналів в опорних пунктах, забезпечення видимості між ними, побачити їх технічний стан, оцінити особливості рельєфу та місцеві перешкоди.

Територія ПАТ 'Дніпроважмаш' має дуже щільну забудову (рис5). На території розташований великий виробничий комплекс, який складається із адміністративних та виробничих будівельні споруд, доріг з твердим покриттям і залізничних колій. Виробничий комплекс має шість основних виробничих металургійного та механічно-обробного цехів. Для кожного цеху організований залізничний під'їзд. Територію виробництва відмежована залізобетонним парканом.

На території знаходяться надземні та підземні інженерні комунікації різного призначення, які теж являються об'єктами знімання. При ретельному обстеженні комунікацій, було виявлено їх технічний стан (діючі або не діючи), уточнені положення на плані їх повороти та напрямок прокладення. Зібрана інформація про число прокладань, колодязів, про розміри діаметрів і матеріал труб, тиск в газовій мережі, напругу в кабельних мережах й інші технічні відомості, які повинні бути відображені на плані цифровому плані місцевості.

Рис. 5. Територія ПАТ 'Дніпроважмаш'

Поблизу території виробництва розміщені діючі пункти державної геодезичної мережі четвертого класу №6697, №7690, детальна характеристика відображена в таблиці 1. Пункт №6697 розташований з південної сторони поблизу вул. Данила Галицького та вул. Шаляпіна (рис. 6). Пункт №7690 розташований з західної сторони по вул. Деземівська (рис. 7).

Рис. 6. Схема розташування пункту №6697

Рис. 7. Схема розташування пункту №7690

При огляді геодезичних пунктів встановлено те, що вони мають надійну конструкцію, та закріплені в ґрунтовій поверхні у вигляді металевої труби діаметром 60 мм, що утримуються на залізобетонному пілоні 140х140 мм на глибині близько 1 метра. Глибина залягання від ґрунту до центру знака 300 мм. Пізнавальними ознаками є невеликі кургани над пунктами та установлені поряд таблички на яких вказані номери. Стан геодезичний пунктів задовільний, вони можуть слугувати надійною опорою для побудови зйомочної мережі на території виробництва ПАТ 'Дніпроважмаш'.

При рекогностуванні території ПАТ 'Дніпроважмаш', визначена попередня схема прокладання полігонометричних ходів першого розряду (рис. 8), перевірена взаємна видимість між пунктами.

Рис. 8. Схема прокладення полігонометричних ходів першого розряду.

Визначені місця для закладання пунктів, які будуть забезпечувати їх непорушність і довготривале зберігання. В залежності від ситуації на місцевості геодезичні пункти планується закріпити центрами тривалого зберігання, які відображені на рис. 9.

Рис. 9. Типи геодезичних центрів: а) металева труба; б) металевий стержень; в) металевий костиль.

На кожний встановлений геодезичний пункт будуть складені кроки прив'язки до постійних предметів на місцевості (кути будівель та споруд, огорож та центрів люків та ін.).

Розділ 4. Проект геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості

4.1 Створення планової геодезичної основи

Створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких етапів робіт:

проектування полігонометричних мереж;

рекогностування полігонометричних ходів;

виготовлення і закладання центрів;

вимірювання кутів;

вимірювання сторін;

прив'язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;

попередня обробка результатів польових спостережень;

вирівнювання та обчислення полігонометричних ходів.

Полігонометричні ходи першого розряду прокладаються на території ПАТ 'Дніпроважмаш' з метою згущення мереж 4 класу при створенні планової основи для геодезичних знімань.

Як визначено раніше, в дипломній роботі для створення планової геодезичної основи обраний метод полігонометрії. Проектована геодезична основа будується з пунктів полігонометрії першого розряду опираючись на вихідні пункти Держаної геодезичної мережі четвертого класу №6697, №7690.

Для виконання робіт буде використовуватись тахеометр Nikon DTM-322 точність якого складає 5?. Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконуються способом вимірювання окремого кута за триштативною системою. Центрування приладу та візирних марок виконуються з точністю 1 мм. Вимірювання окремого кута в одному заході здійснюється в 2 півзаходи.

Перший півзахід:

а) наводять попередньо візирну вісь зорової труби при КЛ на ліву (задню у ході) марку, закріплюють алідаду, встановлюють на лімбі розраховану для даного заходу установку (краще встановити відлік на 0.1-0.2? більший від розрахованого);

б) виконують наведення приладу на ліву марку і беруть двічі відлік;

в) виконують наведення приладу на праву марку і беруть двічі відлік.

Другий півзахід:

г) переводять трубу через зеніт, наводять прилад на праву марку і двічі беруть відлік;

д) виконують наведення на ліву марку і двічі беруть відлік.

При цьому в межах одного заходу алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки.

З двох півзаходів обчислюють середнє значення кута в заході.

Кількість заходів вимірювання кута вибирається згідно з табл. 3.

Для нашого випадку кількість проведених заходів при вимірюванні кута складатиме чотири.

Таблиця 3. Кількість заходів вимірювання кутів у полігонометрії

Точність приладу	Клас або розряд
	4 клас	1 розряд	2 розряд
1?	4	-	-
2? 5?	6	3 4	2 3

Допуски при вимірюваннях окремого кута в одному заході і між заходами приводяться в табл. 4.

Таблиця 4. Допуски при вимірюваннях окремого кута

Елементи вимірювання	При точності приладу
	1?	2?	5?
Різниці в значеннях одного і того самого кута, що отримані з двох півзаходів	6?	8?	0?, 2
Коливання значення кута з різних заходів	5?	8?	0?, 2

Оскільки, при геодезичному знімання ми будемо використовувати електронний тахеометр, то одночасно буде проводитись і тригонометричне нівелювання для визначення висоти пунктів геодезичної основи.

Схема з характеристиками прокладення полігонометричного ходу відображена на рис. 10. Полігонометричних хід створений в проекті має зігнуту конфігурацію.

Рис. 10. Схема планової основи побудована полігонометричним методом.

Планова основа запроектована зігнутим ходом 1-го розряду від геодезичних пунктів 4 класу. Загальна довжина ходу - 3032,46 метрів, найменша сторона - 310,07 метрів, найбільша - 447,13 метрів. Кількість сторін у ході складає 9. Як бачимо запроектований хід відповідає нормативним вимогам до створення полігонометрії 1-го розряду, відповідно табл. 2.

Оскільки для знімання заплановано використовувати електронний тахеометр, то одночасно буде виконано тригонометричне нівелювання і визначені висоти пунктів геодезичної основи.

Запроектовані на схема мережі підлягають попередній оцінці, при якій встановлюється очікувана точність полігонометричних мереж і відповідність її вимогам 'Інструкції” [4].

4.2 Попередня оцінка точності створення планової мережі

Перед виконання геодезичних робіт по створенню планової основи слід ознайомитись з нормативами точності їх створення.

При обґрунтуванні необхідної точності кутових вимірів слід виходити з того, що повинна забезпечувати необхідну точність полігонометричних ходів. Відносна помилка ходу не повинна перевищувати величини , яка передбачена 'Інструкцією' [4], тобто повинна забезпечуватися умова

- абсолютна нев'язка, [S] - периметр ходу,

=1/25000 для полігонометрії 4 класу;

=1/10000 для полігонометрії 1 розряду, для нашого випадку;

=1/5000 для полігонометрії 2 розряду.

Інструкція [4] вимагає виконувати кутові виміри з середніми квадратичними помилками 3?, 5? і 10? у 4 класі, 1 і 2 розряді відповідно.

Таким чином, для обчислення очікуваної середньої квадратичної помилки кінцевої точки полігонометричного ходу формула прийме вигляд.

де, m_S - середня квадратична помилка вимірювання сторін, яка в залежності від довжин сторін вибирається з табл. 2,n - кількість сторін,

m - середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка залежить від класу чи розряду полігонометрії і вибирається з табл.2,

L - довжина замикаючої полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти графічно, приклавши відстаньвід початкової до кінцевої точок ходу.

Після цього обчислюють очікувану абсолютну нев'язку полігонометричного ходу

і очікувану відносну нев'язку полігонометричного ходу

і порівнюють її з граничною відносною нев'язкою, що вибирається з табл. 2

Отримана нев'язка порівнюється з допустимими значеннями, які регламентуються інструкцією [4], в нашому випадку це для полігонометрії 1 розряду.

4.3 Технічні характеристики приладу і основні перевірки

Для виконання геодезичних робіт буде використовуватись тахеометр Nikon DTM-322.

Зовнішній вигляд тахеометра зображено на Рис.11-12 Зовнішній вигляд тахеометра Nikon DTM-322, технічні характеристики тахеометра наведено в таблиці 5.

Рис. 11. Зовнішній вигляд тахеометра Nikon DTM-322. Сторона 1

Рис. 12. Зовнішній вигляд тахеометра Nikon DTM-322. Сторона 2

Таблиця 5. Технічні характеристики електронного тахеометра Nikon DTM-322

ЗОРОВА ТРУБА
Зображення	пряме
Діаметр об'єктива	45мм
Діаметр віддалеміра	50мм
Збільшення	33х
Роздільна здатність	2,5'
Кут поля зору	1°20'
Мінімальна фокусна відстань	1,5м
КУТОВІ ВИМІРЮВАННЯ
Система зчитування	Фотоелектричний інкрементний датчик кута
Горизонтальний кут	один датчик
Вертикальний кут	один датчик
Точність	5'
Мінімальний відлік	1'
Компенсатор	одноосьовий
ВИМІРЮВАННЯ ВІДСТАНЕЙ
Діапазон вимірювань (хороші умови)
на одну призму	1,5м - 2300м
на три призми	1,5м - 3000м
на відбивну плівку 50мм	5м - 100м
Точність
при t от - 10°С до +40°С	± (3мм + 2ppm)
при t от - 20°С до - 10°С, от +40°С до +50°С	± (3мм + 3ppm)
час вимірювання
точний режим	1,6сек.
режим стеження	1,0сек.
ПАНЕЛЬ УПРАВЛІННЯ
Кількість	1
Дисплей	Графічний ЖК / 128 х 64 пікселів
Клавіатура	25 клавіш
підсвічування дисплея	світлодіодна
ПАМ'ЯТЬ
Внутрішня пам'ять	10000 точок
ПЕРЕДАЧА ДАНИХ
Порти зв'язку	RS-232C
ІНШІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Рівень
Циліндричний	30'/2мм
Круглий	10'/2мм
Збільшення	3х
Кут поля зору	5°
мінімальна відстань фокусування	0,5м
ГАБАРИТНІ РОЗМІРИ	168 х 173 х 335мм
Вага
інструмент (з батареєю)	4,8кг
Зовнішні умови експлуатації
Пиловологозахисту	IP55
робоча температура	- 20°С ~ +50°С
ЖИВЛЕННЯ
Аккумулятор	4 x AA Ni-MH
Час роботи
безперервне вимірювання відстаней і кутів	6ч

Перед проведенням польових робіт виконуємо наступні перевірки приладу:

1. Перевірка циліндричного рівня

Головна умова. Вісь циліндричного рівня повинна бути перпендикулярна осі обертання інструменту.

Для перевірки циліндричного рівня:

1. Встановимо інструмент на штатив.

2. Виконаємо процедуру нівелювання.

3. Повернемо алідаду на 180°.

4. Перевіряємо, чи залилась бульбашка в центрі.

5. Якщо бульбашка змістилась, то необхідно виконати процедуру юстування.

Оскільки бульбашка залишилася у центрі циліндричного рівня, то він не потребує юстування.

2. Перевірка круглого рівня.

Головна умова. Якщо бульбашка знаходиться не в нуль-пункті, виконати юстування юстувальними гвинтами круглого рівня.

Оскільки бульбашка знаходиться в нуль-пункті, то круглий рівень не потребує юстування.

3. Перевірка оптичного центрира.

Головна умова. Оптичні осі центрира повинні збігатися з вертикальними осями інструменту.

Для перевірки оптичного центрира:

1. Ставимо інструмент на штатив.

2. Поміщаємо лист товстого паперу з намальованою міткою X на землю під інструментом.

Дивлячись в оптичний центрир, підлаштовуємо рівневі гвинти, поки малюнок X не буде в центрі візирної марки.

3. Повертаємо алідаду на 180°.

Якщо картинка за місцем збігається з центром візирної марки, ніяких налаштувань не потрібно.

Так як оптичні осі центрира збігаються з вертикальними осями інструменту, то перевірка виконується.

4. Помилка місця нуля вертикального круга та колімаційна помилка.

Перевірка:

1. Встановлюємо інструмент на штатив.

2. Виконуємо процедуру нівелювання.

3. Повертаємо зорову трубу в положення КЛ.

4. Наводимо на точку, розташовану в межах 45° від горизонтальної площини.

5. Беремо відлік вертикального кута в полі ВК1 головного екрана вимірювань.

6. Повертаємо інструмент на 180° і зорову трубу в становище КП.

7. Беремо відлік вертикального кута в полі ВК2.

8. Складаємо обидва вертикальних кута разом, ВК1 + ВК2.

Юстування не вимагається, якщо нуль вертикального круга встановлений в 'Зеніт' і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360°.

Юстування не вимагається, якщо нуль вертикального круга встановлений в 'Горизонт' і ВК1 + ВК2 дають у сумі 180° або 540°.

Якщо ВК1 + ВК2 не дають в сумі одного з значень, наведених вище, необхідне юстування.

Оскільки нуль вертикального круга встановлений в 'Зеніт' і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360°, то юстування не потрібне.

4.4 Проведення геодезичних робіт на території ПАТ 'Дніпроважмаш'

Для прокладення пунктів полігонометрії на території ПАТ 'Дніпроважмаш' з метою згущення геодезичної мережі, була обрана триштативна система вимірювання кутів.

Обрана система вимірювання кутів з метою ослаблення помилок центрування, редукції і зменшення трудомісткості робіт при прокладанні полігонометричних ходів.

Вона полягає в тому, що на трьох сусідніх пунктах А, В, С ходу встановлюються три штативи з закріпленими в них трегерами (рис. 13).

Рис. 13. Схема розташування штативів.

На задньому А і передньому С встановлюються призми, на середньому пункті В - тахеометр. Після вимірювання кута в п. В, штативи в п. В і п. С з трегерами залишаються в тому ж положенні, а штатив з п. С з трегером переносять в п. D. Тахеометр виймають з трегера в пункті В, переносять і встановлюють в трегер, що залишився на п. С. В трегер, що залишився на п. Ввстановлюють марку, яку вийняли з трегера в п. А і перенесли на п.В. Призму, яку вийняли з трегера на п. С встановлюють в трегер на п. D.

Таким чином, якщо прилади попередньо від'юстовані, в пунктіВ вісь обертання призми на наступній станції співпадає з віссю обертання тахеометра на попередній станції, а в п. С - вісь обертання тахеометра на наступній станції співпадає з віссю обертання призми на попередній станції, тобто операція центрування приладів на пунктах В і С на двох суміжних станціях виконується один раз. Зменшення кількості операцій центрування приводить до зменшення помилок за центрування приладів і прискорює процес прокладання ходу.

Порядок роботи на станції.

1) Встановлюємо тахеометр над точкою за допомогою оптичного центрира. Для цього виводимо чітке зображення сітки ниток оптичного центрира обертанням діоптрійного кільця окуляра, сфокусувавши зображення центрира зміщаємо у центр точки, послаблюючи становий гвинт і змістивши тахеометр в площині (по можливості без розвороту) до суміщення зображення точки з центром кіл сітки ниток. Закріпити підставку становим гвинтом, повернути тахеометр навколо вертикальної осі на 180° і оцінити зсув зображення точки відносно центру кіл сітки ниток. Зміщення повинно бути не більше радіуса малої окружності.

2) Горизонтування тахеометру.

Повертаємо тахеометр так, щоб вісь циліндричного рівня розташувалася паралельно прямій, що з'єднує два будь-яких підйомних гвинта підставки, і обертанням їх у протилежних напрямках вивести бульбашку рівня на середину. Повертаємо тахеометр на 90° і третім підйомним гвинтом приводимо бульбашку рівня на середину. Повертаємо тахеометр на 180° відносно останнього положення і оцінюємо зміщення бульбашки рівня. Зміщення повинно бути не більше одного ділення.

3) Визначення висоти інструменту.

Для вимірювання висоти використовується рулетка. Вимірювана вертикальна довжина від точки на земній поверхні до мітки горизонтальної вісі приладу і буде висотою інструмента.

4) Включення тахеометру.

Після включення приладу (клавіша 'PWR') і ініціалізації, створюється проект для запису даних. Для цього по клавіші 'MENU'входимо в головне меню і потім в меню проекти, вибравши '1. Проект' і 'ENT' (рис. 14).

На екрані з'явиться список проектів. Для створення нового проекту вибираємо'Создать.' (рис. 15).

Для створення станції і введення її параметрів необхідно натиснути на клавішу 'STN' для входу в меню налаштувань приладу на станції. Далі відразу натискаємо клавішу з цифрою '1'.

У вікні 'Ввод станции' (рис. 16) необхідно вказати ім'я станції - в поле' ST', висоту приладу - 'HI', а при необхідності і код станції - 'CD'. Після закінчення введення натискаємо клавішу 'ENT'.

Далі можна приступати до виконання геодезичних вимірювань. Процедура вимірювань кутів полягає в наведенні на точку, натисканні на клавішу 'MSR' для виконання вимірювань (рис.17), збереженні результатів (клавіша 'ENT') і при необхідності, введення додаткових даних по точці.

Усі результати вимірювань зберігаються у пам`ять приладу.

Подальше знімання виконуються аналогічно, вимірюючи горизонтальний і вертикальний кути, горизонтальне прокладання і перевищення на кожному пункті.

Одночасно із вимірюваннями на станції складаються кроки та абрис знімання. Нижче приведений приклад кроків прив'язки пункту №5 до твердих меж на місцевості (Приклад № 1).

Робота на станції закінчується візуванням на точку орієнтування для перевірки точності знімання.

Приклад № 1

Кроки пункту полiгонометрiї

Пункт №: 5Клас: 1-й розрядТип центру: мет. стерж.

Об'єкт: ПАТ 'Дніпроважмаш'

	Опис мiсцеположення
	м. Дніпропетровськ
	ПАТ 'Дніпроважмаш'
	вул. Сухий Острів, 3,
	пункт 5, біля цеху №7
	Технiчний стан
	задовільний
	Видимiсть на сумiжнi пункти
	добра

Рiк закладки та обстеження: 01.05.2016р. Креслив: Улько М.М.

Склав: Улько М.М. Бригадир: Улько М.М.

На прикладі № 2 відображений фрагмент абрису на якому відображені всі контури, номери пікетних точок знімання та ситуація на місцевості на прикладі пункту №5 полігонометричного ходу на території ПАТ 'Дніпроважмаш'.

Приклад №2

Фрагмент ведення абрису при геодезичних зніманнях

При веденні абрису слід дотримуватись наступних правил:

1. Знімальний хід наносять одною чи двома паралельними лініями, які розташовані на відстані 1-2 см одна від іншої. Зарисовки в абрисі проводять простим олівцем. Всю ситуацію наносять жирнішими лініями, а тоншими - всі допоміжні лінії.

2. Усі контури та предмети місцевості зарисовують у довільному масштабі, дотримуючись візуально сприйнятих форм та умовних знаків.

3. Цифри записують чітко, щоб вони легко читались; прямі лінії викреслюють під лінійку; криві - старанно від руки. На краях ситуації роблять пояснювальні написи.

4. При веденні абрису роблять зарисовки виносок окремих деталей, які необхідно робити так, щоб при складанні плану не виникало сумнівів, до якого місця відноситься винесена деталь.

5. Ординати та засічки прокреслюються тонкими лініями праворуч від правої знімальної лінії, і ліворуч - від лівої. Абсциси підписують між двома лініями знімального ходу, ординати - посередині.

6. При загальному обмірюванні з проміжними відліками (обмірювання споруд), його взагалі починають з нуля від точки, що знята надійно.

4.5 Топографічне знімання території ПАТ 'Дніпроважмаш'

Після створення планової та висотної геодезичної основи, наступним етапом польових робіт є виконання топографічного знімання території ПАТ 'Дніпроважмаш' у масштабі 1: 500.

Топографічна зйомка являє собою сукупність заходів, виконуваних з метою отримання інформації для складання топографічної карти (плану), на яких комплексно відображаються як природні, так і соціально-економічні об'єкти. Наземна топографічна зйомка виконується за допомогою тахеометра. Швидкість тахеометричного знімання досягається тим, що положення точки в плані і по висоті визначають при одному наведенні труби на віху з відбивачем (відстані розраховуються за допомогою вбудованого в тахеометр світлодальноміра). Топографічне знімання виконується тахеометрією з пунктів геодезичної основи координати яких визначено попередньо.

При тахеометричній зйомці планове положення точок місцевості визначається полярними методом, висотне положення - тригонометричним нівелюванням. Для цього при наведенні на віху, установлену прямовисно в характерній точці місцевості, з точки стояння визначають три параметри: полярна відстань визначена далекоміром, полярний кут по орієнтованому ГК, відлік по ВК.

Порядок роботи на станції при виконанні тахеометричної зйомки електронним тахеометром Nikon DTM-322:

1. Встановлюємо тахеометр на точку знімальної основи і приводимо тахеометр на станції у робоче положення (центрують за допомогою оптичного центрира і горизонтують). Створюємо новий проект для запису даних і вимірюємо висоту приладу над пунктом, яку необхідно записати у пам'ять приладу.

2. Виконали орієнтування приладу на задній або передній пункти ходу. Для цього, встановивши на горизонтальному крузі відлік 0є00'00'', навели зорову трубу при КЛ на центр відбивача віхи, встановленої на іншому пункті знімальної основи, та натиснули клавішу '0°ГК'. (на першій сторінці режиму вимірювання кутів, яка з'являється на дисплеї за замовчанням. Натискаємо клавішу (ENT). Орієнтування виконано.

3. Далі виконуємо знімання ситуації та рельєфу місцевості у такий же спосіб.

При крузі ліворуч (КЛ) зорову трубу за годинниковою стрілкою навели чітко на центр призми відбивача, закріпленого на вісі, встановленій на першій пікетній точці. При цьому потрібно слідкувати за бульбашкою круглого рівня, щоб вона утримувалась на середині. Після виконання виміру на екрані тахеометра відображається значення вертикального і горизонтального кута та відстань до об'єкту знімання.

З метою контролю якості виконання тахеометричного знімання, додатково проводять вимірювання з кожної станції на декілька пікетів, що вже визначені із сусідніх станцій.

В таблиці 6 наведено нормативні вимоги тахеометричного знімання.

Таблиця 6. Нормативні вимоги тахеометричного знімання

Масштаб знімання	Висота перерізу рельєфу (м)	Максимальна відстань (м)
		між пікетами	до точок рельєфу	до контурних точок
1: 500	0.5	15	100	60
	1.0	15	150	50

Тахеометричного знімання території ПАТ 'Дніпроважмаш' створювалось у вигляді тахеометричних ходів. Особлива увага приділялась зніманню контурів будівель і споруд, проїжджої частини, промислових залізничних колій, інженерних комунікацій, контурів рослинності. При виконанні тахеометричного знімання станціями слугували втому числі точки створеного знімального обґрунтування. Створений окремий тахеометричний хід, який опирається на пункти полігонометрії 1 розряду та пункти державної геодезичної мережі 4 класу. Прокладений тахеометричний хід відображений на рис. 20, контур якого помічений червоним кольором. Додатково, синім кольором відображена планова і висотна геодезична онова на яку опирається тахеометричний хід.

Рис. 20. План геодезичного знімання

Положення знімальних пікетів вибиралось таким чином, щоб з мінімальним числом пікетів можна було достовірно відобразити на плані ситуацію і рельєф місцевості. Їх беруть на всіх характерних точках і лініях рельєфу.

Для одержання планового розміщення об'єктів були застосовані такі способи знімань:

- полярних координат;

- засічок;

- обходу;

- створів.

Спосіб полярних координат, був застосований під час знімання ситуації на відкритій слабко розчленованій місцевості. Положення будь-якої точки на площині визначають полярним кутом та відстанню d, утвореним полярною віссю і напрямом на точку, яку знімають (рис. 21). За полярну вісь приймають напрям на візирну ціль (віху, рейку) передньої станції.

Рис. 21. Спосіб полярних координат

Спосіб засічок. Використовувався під час знімання важкодоступних або віддалених точок на відкритій місцевості способом кутових засічок. Для цього тахеометром вимірюють кути і в точках 3 і 4 між стороною полігона і напрямами на дерево (як приклад), яке знімають (рис. 22а). Дерево на плані буде одержане в перетині напрямів, побудованих за цими кутами.

Рис. 22. Спосіб засічок: а - кутових; б - лінійних

У разі знімання доступних об'єктів з чіткими межами (будівлі, інженерні споруди тощо), розташованих поблизу сторін полігона, застосовується спосіб лінійних засічок (рис. 22б). У цьому випадку з двох вихідних точок вимірюють два лінійних відрізки до точки, яку знімають. Тоді положення шуканої точки на плані одержують у перетині виміряних відрізків, відкладених у масштабі від вихідних точок.

Спосіб обходу. Був застосований при закритій місцевості для знімання об'єктів, які не можна зняти з точок і сторін тахеометричного ходу. В цьому випадку навкруги об'єкта, який знімається, прокладаємо додатковий знімальний хід з прив'язкою до основного ходу (рис. 23). Межі контуру знімають від сторін додаткового ходу способом перпендикулярів. Якщо контур об'єкта, який знімають, має прямолінійні межі (сільськогосподарські угіддя, лісонасадження, забудови тощо), то знімальний хід прокладаємо безпосередньо вздовж меж об'єкта. В цьому випадку обриси ходу і будуть контурами знімального об'єкта.

Рис. 23. Спосіб обходу

Спосіб створів (промірів). Застосовувався у випадках, коли межі ситуації перетинали сторони полігона або були продовження сторін, для визначення положення допоміжних опорних точок, під час знімання забудованих територій (рис. 24).

Рис. 24 Спосіб створів (промірів)

При тахеометричному зніманні фіксувалось висотне положення всіх характерних точок ситуації та рельєфу, які дозволять відобразити на плані подробиці місцевості та рельєфу за допомогою горизонталей з необхідною для даного масштабу точністю.

Технічні параметри тахеометричного знімання регламентує Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 та 1: 500 (ГКНТА-2.04-02-98) № 56 від 09.04.1998 року [4]. Так, при масштабі знімання 1: 500 і висоті перерізу рельєфу 0,5 м при використанні електронних тахеометрів віддалі від знімальних станцій до пікетів при зніманні рельєфу і контурів не повинні перевищувати 500 м, а віддалі між пікетами - 15 м.

Після виконання польових робіт, приступаємо до виконання камерального опрацювання отриманих геодезичних даних.

4.6 Камеральна обробка результатів польових геодезичних вимірювань

Обробка результатів польових вимірювань при створенні (розвитку) опорної геодезичної мережі повинна проводитися із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.

Врівноваження проводиться методами, що забезпечують контроль отриманих результатів і виключають випадкові прорахунки при обробці даних. Врівноваження планової опорної геодезичної мережі IV класу і нівелірної мережі IV класу повинно проводитися за методом найменших квадратів.

Геодезичні мережі згущення 1 і 2 розрядів допускається вирівнювати спрощеними способами. При цьому результати обчислень значень кутів слід округляти до цілих секунд, а величини довжин ліній і координат до 1 мм.

В проекті геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості території ПАТ 'Дніпроважмаш' для обробки геодезичних вимірів використовуємо програмне забезпечення CredoDat.

Програмне забезпечення CREDODat виробництва білоруської компанії 'Кредо-Диалог' - створена для обробки матеріалів польових вишукувань та створення цифрових планів та карт.

Вихідними даними для програми CREDO DAT є файли даних електронного тахеометра, координати й висоти вихідних пунктів.

В програмному забезпеченні CREDO DAT я виконував, вирівнювання та оцінку точності створеної планової та висотної основи, обробку тахеометричної зйомки. За даними геодезичних вимірів я виконав опрацювання в наступній послідовності.

Першим етапом робіт є передача інформації з тахеометру на персональний комп'ютер. Для отримання даних з тахеометру необхідно підключити тахеометр к комп'ютеру та імпортувати файл зйомки у форматі *RDF. Для цього у головному меню потрібно обрати 'Связь' (рис. 25), далі 'Разгрузка'.

Рис. 25. Імпорт даних з тахеометра.

У наступному вікні встановити формат - 'NIKON', тип даних - 'RAW' (виміру) і натиснути клавішу 'ENT'. Далі з'явиться повідомлення: 'соедините кабель', з'єднання кабелем вже встановлено, тому натискаємо клавішу 'ENT', після чого відбудеться передача даних на комп'ютер.

Отриманий таким чином файл з вимірами для подальшої обробки необхідно імпортувати в програму CREDO DAT.

Рис. 26. Створення проекту в CREDO DAT

Для цього відкриваємо програму та створюємо новий проект у такій послідовності 1-'Файл', 2-'Создать', 3-'Проект' і вибираємо команду 1-'Файл', 2-'Импорт', 3-'Из файла' (рис. 26-27).

Рис. 27. Імпорт даних в CREDO DAT

У вікні, в списку Формат вибираємо 'Файли формату NIKON RDF' і виконуємо необхідні налаштування імпорту кнопкою'Настройки', після чого натискаємо кнопку 'Импорт'.

Рис. 28. Відкриття файлу NIKON RDF

У вкладці 'Пункти ПВО' вказую координати вихідних пунктів та їх висоти (Рис. 29).

Рис. 29. Вихідні пункти

У вкладці 'Дирекционные углы' необхідно вказати дирекційний кут лінії п.7690-п.6697 (Рис. 30).

Рис. 30. Ввід даних про дирекційний кут

Переходимо у вкладку 'Теодол. ходы' та перевіряємо результати імпортованих геодезичних даних (назва станції, горизонтальний кут, відстань та вказуємо клас полігонометрії) (Рис. 31).

Рис. 31 - Результати імпорту геодезичних даних.

У вкладці 'Нивелирные ходы' вводимо дані нівелювання (Рис. 32).

Рис. 32. Дані нівелювання

Після введення всіх необхідних даних, виконуємо опрацювання геодезичних даних. Для цього в меню 'Расчеты / Предобработка' (рис. 33) вибираємо команду 'Расчет'. На запит 'Сохранить проект?' зберігаємо проект обираючи місцета ім'я файлу для зберігається проекту.

Рис. 33. Розрахунок точності та зрівнювання мережі.

Для налаштування параметрів розрахунку у меню 'Расчеты / Анализ', вибираємо команду 'Настройка.'. У діалоговому вікні 'Настройка параметров анализа' установлюємо значення порогу на грубу лінійну помилку, яка дорівнює 0.05 м. Натискаємо кнопку 'L1-анализ…' (Рис. 34). Після чого з'являються результати розрахунку та інформація про виявлені грубі помилки планових вимірювань, ознайомившись з результатами слід підтвердити натисканням кнопки 'OK'.

В меню 'Ведомости/Ведомость L1-анализа (по ходам).' можливо переглянути результати проведених розрахунків 'Ведомость L1-анализа (по ходам)' та надрукувати звіт.

Рис. 34. Розрахунок 'L1-анализ…'

У відомості позначкою <> відзначені кути і лінії, де програма у результаті аналізу припустила наявність грубих помилок.

Після виконаних операцій для оцінки вимірів, необхідно провести вирівнювання мережі. Для цього заходимо у вкладку 'Расчеты', далі 'Уравнивание', а потім 'Расчет' (Рис. 35).

Рис. 35. Вирівнювання геодезичної мережі

Виконавши аналіз та зрівнювання геодезичної мережі слід візуально ознайомитись з результатами побудованого полігонометричного ходу (Рис. 36), вивчити наслідки похибок та допустимі нормативи, які викладені таблиці 6.

Рис. 36. Схема результатів побудови в CredoDat полігонометричного ходу.

Для перегляду та роздрукування або виведення на екран результатів розрахунків та відомостей, необхідно в меню обрати 'Ведомости/ Характеристики теодолитных ходов' (Рис. 37).

Рис. 37. Створення та друкування відомосте.

На цьому аналіз на грубі помилки і врівноваження ходу полігонометрії завершується. Результати вирівнювання і оцінки точності планової і висотної основи наведено нижче у таблицях № 6,8,11.

Аналізуючи таблиці №6-14, можна зробити висновок, що дані ходи задовольняють вимогам зазначені в інструкції [4] з топографічного знімання.

Загальна довжина ходу - 3032,460м, найменша сторона - 338, 1978м, найбільша - 447,1228м. Із таблиці №8 лінійна та кутова нев'язки в допустимому значенні.

Отримана відносна помилка ходу становить 1: 150 000 і не перевищує гранично допустимої 1: 5 000. Висотна нев'язка теж знаходиться в допуску, так як при доп =0,020м,макс=0,010м. Отже, створена геодезична основа задовольняє вимоги до полігонометрії 1-го розряду та тригонометричного нівелювання.

Таблиця 6. Відомість полігонометричного ходу 1-го розряду

Пункт	Виміряний кут	Дирекційний кут	Виміряна відстань, м	Вирівняна відстань, м	X, м	Y, м
7690	113°10'55'	066°49'05'	438,2111	438,2111	5361753,1112	5258471,4800
1	170°22'24'	076°26'41'	338, 1939	338, 1938	5361925,6143	5258874,3096
2	090°48'33'	165°38'07'	414,2785	414,2784	5362004,8818	5259203,0827
3	258°19'10'	087°18'57'	401,5973	401,5965	5361603,5551	5259305,8618
4	129°50'23'	137°28'34'	347,0781	347,0779	5361622,3616	5259707,0185
5	069°54'34'	247°34'00'	447,1275	447,1268	5361366,5663	5259941,6074
6	185°29'52'	242°04'08'	335,9076	335,9088	5361195,9385	5259528,3168
7	141°58'00'	280°06'08'	310,0662	310,067	5361038,5964	5259231,5385
6697	134°40'03'	325°26'05'	801,6300	801,6300	5361092,9839	5258926,2795
	1260°00'0		3 032,4602

Таблиця 7. Відомість поправок у кути і відстані

Станція	Ціль	Редуковане значення	Поправка	Вирівняне значення
Напрямок
1	7690	0°00'00,00'	-0°00'00,09'	359°59'59,91'
	2	170°22'24'	0°00'00,09'	170°22'24,09'
2	1	0°00'00,00'	0°00'00,09'	0°00'00,09'
	3	090°48'33'	-0°00'00,09'	090°48'24'
3	2	0°00'00,00'	-0°00'00,25'	359°59'59,75'
	4	101°40'50'	0°00'00,25'	101°40'75'
4	3	0°00'00,00'	-0°00'00,47'	359°59'59,53'
	5	129°50'23'	0°00'00,47'	129°50'70'
5	4	0°00'00,00'	-0°00'00,66'	359°59'59,34'
	6	069°54'34'	0°00'00,66'	069°55'00'
6	5	0°00'00,00'	-0°00'00,83'	359°59'59,17'
	7	174°30'08'	0°00'00,83'	174°30'91'
7	6	0°00'00,00'	0°00'00,26'	0°00'00,26'
	6697	141°58'00'	-0°00'00,26'	141°57'7'
Відстань, м			-0°00'01,04'
7690	1	438,2111	0,002	438, 2091
1	2	338, 1938	-0,004	338, 1978
2	3	414,2784	-0,001	414,2794
3	4	401,5965	-0,001	401,5975
5	6	347,0779	0,005	347,0729
6	7	447,1268	0,004	447,1228
7	6697	335,9088	0,000	335,9088

Таблиця 8. Характеристики полігонометричного ходу

Хід

Клас

Точки ходу

Довжина, м

N

Nb

факт.

доп.

Нев'язки перед вирівнюванням, м

Нев'язки по вирівняних дирекційних кутах

Fs/ [S]

Fs/ [S]

1

1-розряд

7690, 1,.7, 6697

3032,460

9

9

-0°00'05,96'

0°00'28,29'

0,009

0,001

0,009

1: 107230

-0,002

-0,006

0,006

1: 150046

Таблиця 9. Характеристики нівелірного ходу

Хід	Пункт	Довжина, м	h вим, м	Поправка, м	h вирів, м	H, м
1	7690					116,893
		0,122	-0,360	-0,001	-0,361
	1					102,820
		0,129	-2,420	-0,001	-2,421
	2					102,564
		0,123	-2,220	-0,001	-2,221
	3					101,748
		0,153	-3, 200	-0,002	-3, 202
	4					102,771
		0,137	-2,540	-0,001	-2,541
	5					96,825
		0,137	-2,180	-0,001	-2,181
	6					96,709
		0,170	-1, 200	-0,002	-1, 202
	7					109,63
		0,129	-2,420	-0,001	-2,421
	6697					110,95
Разом:	0,971	-14,120	-0,010	-14,130
Вирівняне перевищення:	-14,130 м
Нев'язка:	0,010 м
Поправка на 1 км:	-0,010 м

Таблиця 10. Відомість нівелірного ходу

Хід	Клас	Пункти	Довжина, м	N	факт., м	доп., м
1	Тригонометричне	7690, 1,.7, 6697	3032,460	9	0,010	0,020

Таблиця 11. Відомість оцінки точності планової основи

Клас	Лінійно-кутова мережа	СКП кутів в ходах, ґґ
	СКП напрямків, ґґ	СКП ліній, м
	Апріорна	Фактична	Апріорна	Фактична	Апріорна	Фактична
1-розряд	3,5	1,4	0,020	0,008	5	1

Таблиця 12. Відомість оцінки точності висотної основи

Тригонометричне нівелювання, м
Апріорна	Фактична
0,012	0,010

Таблиця 13. Поправки за результатами вирівнювання

Клас	У виміряні напрямки	У виміряні відстані, м
	Min	Сторона	Max	Сторона	Середня	Min	Сторона	Max	Сторона	Середня
1-розряд	0°00'00,09'	2 - 7690	0°00'00,83'	5 - 7	0°00'00,46'	0,000	7 - 6697	0,005	5 - 6	0,003

Таблиця 14. Відомість оцінки точності положення пунктів за результатами вирівнювання

M min, м	Пункт	M max, м	Пункт	M сер., м
0,008	7	0,011	3	0,010
Пункт	M, м	Mx, м	My, м	а, м	b, м	б	Mh, м
1	2	3	4	5	6	7	8
1	0,008	0,008	0,002	0,008	0,001	076°26'41'	0,003
2	0,010	0,010	0,003	0,010	0,002	165°38'07'	0,004
3	0,011	0,010	0,004	0,011	0,003	087°18'57'	0,005
4	0,011	0,010	0,004	0,010	0,004	137°28'34'	0,005
5	0,009	0,009	0,003	0,009	0,002	247°34'00'	0,005
6	0,008	0,008	0,002	0,008	0,001	242°04'08'	0,004
7	0,010	0,010	0,003	0,009	0,002	280°06'08'	0,004

Таблиця 15. Каталог координат і висот пунктів геодезичної основи

N	Назва пункту	X, м	Y, м	H, м
Планово-висотна основа
1	7690	5361753,1112	5258471,4800	116,893
2	1	5361925,6143	5258874,3096	102,820
3	2	5362004,8818	5259203,0827	102,564
4	3	5361603,5551	5259305,8618	101,748
5	4	5361622,3616	5259707,0185	102,771
6	5	5361366,5663	5259941,6074	96,825
7	6	5361195,9385	5259528,3168	96,709
8	7	5361038,5964	5259231,5385	109,630
9	6697	5361092,9839	5258926,2795	110,954

Методика обробки тахеометричної зйомки з використанням програмного комплексу CREDO схожа на порядок обробки полігонометричного ходу, що описаний вище. Порядок виконання роботи наступний.

1. Обираємо в меню пункт меню 'Файл/Создать' і вибираємо команду 'Проект', програма створить проект.

2. У вкладці 'Пункты ПВО' вводимо дані по вихідним пунктам, як показано на рис. 38.

Рис. 38. Ведення даних про вихідні пункти

3. Далі в пункті меню 'Данные / Свойства проекта'' в іншому вікні 'Свойства проекта', вибираємо вкладку 'Инструменты'. Натискаємо кнопку 'Переименовать' та вказуємо дані про прилад, у списку 'Формула для вертикального круга' обираємо <L-MO,MO-R>для правильності розрахунку горизонтального прокладання та перевищень.

4. У вікні табличного редактора вкладку 'Измерения'. У групі перемикачів 'Тип съемки' вказуємо 'Тахеометрия'.

5. Заповнюємо обидві таблиці вікна, як показано на рис.39, попередньо відключивши видимість колонки 'Превышение'.

Рис. 39. Розрахунок тахеометричної зйомки.

Імена пунктів тахеометрії в таблиці вимірювань виділені курсивом.

Обираємо метод визначення відстані вказаний, як 'Наклонное расстояние (с/д)'. Для обрання методу визначення відстані натискаємо ліву клавішу миші на назві методу і з контекстного меню обираємо необхідне.

6. Після набору точок тахеометрії виконаємо обробку даних через меню 'Расчеты / Анализ'. Об'єкт в графічному вікні екрана повинен мати наступний вигляд (рис. 40). Переглянути результати з рівноваження можна в меню вкладки 'Ведомости'. Відомість результатів розрахунку тахеометрії наведена у таблиці 16.

Рис. 40. Результат розрахунку по точках точок тахеометрії

Рис. 41. Схема ходів тахеометрії в Credodat

Таблиця 16. Відомість розрахунку тахеометричного ходу

№	X	Y	Z	Довжина	Дирекційні кути	Внутрішні кути
1	5361925,6143	5258874,3096	96,709	338, 1939	076°26'41'	170°22'25'
2	5362004,8818	5259203,0827	96,825	136,2998	148°11'14'	108°15'27'
3	5361889,0577	5259274,9326	100,988	216,1704	077°32'42'	250°38'32'
4	5361935,6800	5259486,0155	98,085	121,4909	087°56'59'	169°35'43'
5	5361940,0267	5259607,4286	98,788	82,0382	084°02'30'	183°54'29'
6	5361948,5427	5259689,0236	98,263	64,3172	004°17'58'	259°44'32'
7	5362012,6789	5259693,8453	98,214	185,6493	267°18'17'	276°59'41'
8	5362003,9489	5259508,4014	97,618	157,9037	286°52'37'	160°25'40'
9	5362049,7911	5259357,2985	95,616	290,3538	085°07'44'	021°44'53'
10	5362074,4470	5259646,6036	96,690	57,252	044°30'48'	220°36'56'
11	5362115,2727	5259686,7416	96,416	129,0928	264°32'59'	319°57'49'
12	5362103,0114	5259558,2324	94,704	45,9848	022°08'40'	062°24'19'
13	5362145,6042	5259575,5661	93,471	54,5762	022°24'23'	179°44'17'
14	5362196,0601	5259596,3691	92,516	82,2242	103°03'23'	099°21'00'
15	5362177,4847	5259676,4676	94,577	155,8969	078°33'05'	204°30'19'
16	5362208,4287	5259829,2626	92,552	98,566	080°27'38'	178°05'27'
17	5362224,7637	5259926,4656	90,774	74,6639	184°37'01'	075°50'37'
18	5362150,3421	5259920,4555	93,165	74,9066	225°35'56'	139°01'05'
19	5362097,9318	5259866,9377	95,523	29,5455	149°29'59'	256°05'57'
20	5362072,4746	5259881,9333	95,713	135,4949	085°16'47'	244°13'12'
21	5362083,6249	5260016,9686	93,607	116,0611	006°03'46'	259°13'00'
22	5362199,0368	5260029,2269	91,586	55,9148	334°08'21'	211°55'26'
23	5362249,3520	5260004,8375	90,989	81,6432	080°59'56'	073°08'25'
24	5362262,1254	5260085,4753	91,150	43,8504	122°15'04'	138°44'52'
25	5362238,7255	5260122,5604	91,609	50,8904	238°06'56'	064°08'08'
26	5362211,8447	5260079,3486	91,671	103,4998	119°43'25'	298°23'30'
27	5362160,5277	5260169,2306	93,425	50,6732	148°36'38'	151°06'47'
28	5362117,2707	5260195,6238	94,528	225,9194	141°24'03'	187°12'35'
29	5361940,7082	5260336,5680	98,610	189,8067	303°45'18'	017°38'45'
30	5362046,1727	5260178,7586	95,488	111,8255	167°47'49'	315°57'28'
31	5361936,8739	5260202,3957	97,142	56,8166	167°14'24'	180°33'26'
32	5361881,4605	5260214,9447	97,580	100,1429	259°44'09'	087°30'15'
33	5361863,6163	5260116,4044	96,917	75,7599	011°27'39'	068°16'30'
34	5361937,8656	5260131,4576	96,686	153,8141	283°44'03'	267°43'35'
35	5361974,3840	5259982,0415	96,035	113,0285	134°00'55'	329°43'08'
36	5361895,8461	5260063,3265	96,635	136,2312	163°23'39'	150°37'16'
37	5361765,2967	5260102,2596	97,322	143,5115	271°39'21'	071°44'18'
38	5361769,4437	5259958,8080	98,447	66,8669	183°42'16'	267°57'06'
39	5361702,7165	5259954,4879	99,283	182,2545	124°56'59'	238°45'17'
40	5361598,3110	5260103,8740	99,116	282,9064	214°59'58'	089°57'00'
41	5361366,5663	5259941,6074	101,748	284,725	237°35'08'	157°24'50'
42	5361213,9428	5259701,2443	102,820	142,5358	300°38'10'	116°56'58'
43	5361286,5768	5259578,6035	102,633	69,6351	337°15'08'	143°23'02'
44	5361350,7954	5259551,6774	102,820	111,2914	073°27'13'	083°47'55'
45	5361382,4902	5259658,3602	102,820	102,7638	079°33'44'	173°53'29'
46	5361401,1075	5259759,4235	102,598	227,3756	346°40'29'	272°53'15'
47	5361622,3616	5259707,0185	102,771	92,5049	111°11'08'	055°29'21'
48	5361588,9311	5259793,2714	101,404	78,4835	354°18'04'	296°53'04'
49	5361667,0267	5259785,4781	100,870	60,978	088°01'51'	086°16'14'
50	5361669,1221	5259846,4201	100,415	97,1423	344°00'06'	284°01'45'
51	5361762,5020	5259819,6466	99,532	144,4471	309°38'08'	214°21'57'
52	5361854,6452	5259708,4054	99,085	103,1076	282°00'22'	207°37'47'
53	5361876,0930	5259607,5532	99,331	68,4983	225°17'41'	236°42'41'
54	5361827,9072	5259558,8691	100,771	69,9139	087°05'30'	318°12'11'
55	5361831,4545	5259628,6930	100,184	54,0736	163°04'51'	104°00'39'
56	5361779,7214	5259644,4296	100,983	136,998	266°17'17'	076°47'34'
57	5361770,8519	5259507,7190	102,742	84,8649	161°54'26'	284°22'51'
58	5361690,1832	5259534,0744	105,254	173,5093	223°10'18'	118°44'08'
59	5361563,6418	5259415,3615	111,984	116,5472	290°01'38'	113°08'41'
60	5361603,5551	5259305,8618	110,954	99,2559	348°51'56'	121°09'41'
61	5361700,9427	5259286,6944	107,735	161,6299	340°38'48'	188°13'08'
62	5361853,4393	5259233,1313	102,454	95,576	277°24'43'	243°14'05'
63	5361865,7687	5259138,3539	101,519	278,1199	175°56'37'	281°28'06'
64	5361588,3456	5259158,0282	112,022	107,6477	164°26'24'	191°30'12'
65	5361484,6431	5259186,9043	111,500	114,5104	227°05'07'	117°21'17'
66	5361406,6720	5259103,0405	110,876	150,1162	324°27'17'	082°37'50'
67	5361528,8150	5259015,7711	116,499	226,4974	262°00'10'	242°27'07'
68	5361497,3033	5258791,4765	115,216	132,8894	008°00'16'	073°59'54'
69	5361628,8980	5258809,9815	112,366	201,5648	251°58'53'	296°01'23'
70	5361566,5491	5258618,3021	111,637	119,9315	011°22'18'	060°36'36'
71	5361684,1262	5258641,9492	106,559	82,3722	072°05'44'	119°16'34'
72	5361709,4499	5258720,3322	107,422	43,1626	316°22'19'	295°43'25'
73	5361740,6924	5258690,5511	104,917	88,5961	071°46'04'	064°36'15'
74	5361768,4114	5258774,6993	104,225	129,765	048°01'23'	203°44'41'
75	5361855, 2025	5258871,1682	100,115	412,5207	255°40'17'	332°21'05'
76	5361753,1112	5258471,4800	109,630	438,2111	066°49'05'	008°51'12'
1	5361925,614	5258874,31	96,709	9 973,800		13320°00'00'

4.7 Створення цифрового плану місцевості

Для створення цифрового плану місцевості території ПАТ 'Дніпроважмаш'буде використовуватись програма Digitals.

Програма Digitals призначена для створення, оновлення цифрових топографічних планів і карт, підготовки їх до видання, рішення інженерних і прикладних задач геодезії та землевпорядкування.

Для початку робіт необхідно відкрити програму та створити проект. Для створення проекту відкриваємо програму і обираємо вкладку 'Файл', далі 'Створити' (рис. 42).

Рис. 42. Створення проекту в Digitals.

Далі необхідно експортувати результати розрахунку з CredoDat в Digitals. Для цього в меню експорту координат з CredoDat необхідно в меню 'Файл / Експорт / По шаблону (точки)', натиснути кнопку' Експорт' та зберегти файл. у розширені '*. DAT'.

Імпорт текстових даних в Digitals можна здійснити в форматі DAT-файлу. Під час зчитування DAT-файлукожну точку програма ідентифікує як окремий об'єкт. Для цього в меню 'Файл', обираємо 'Відкрити' після чого відкриваємо файл проект у форматі DAT (рис. 43).

Рис. 43. Імпорт файлу DAT-файлув Digitals.

У результаті імпорту проекту в форматі DAT на карті відображаються усі точки знімань та їх номери (рис. 44).

Рис. 44. Проект з точками знімання

По даним абрису знімання створюється контурна основа проекту та наносяться усі умовні позначення в масштабі 1:500. Масштаб вибирається у параметрах меню 'Карта' підменю 'Властивості' (рис. 45).

Рис. 45. Масштабування карти 1.

У вікні 'Властивості карти' обираємо необхідний масштаб 1: 500 для правильного відображення умовних позначень (рис. 46).

Рис. 46. Масштабування карти 2.

Для створені об'єктів на плані користуємося панеллю інструментів з правої сторони, яка складається з вкладок кожна з яких має свої функції.

Уразі створення нежитлової будівлі на плані, необхідно обрати у вкладці 'Збір' шар 'Будівля КН' та накреслити його на плані (рис. 47).

Рис. 47. Створення контурних об'єктів

Для підпису контуру на цифровій карті необхідно зайти в меню 'Вставка' и вибрати пункт 'Таблиця' далі 'Текст', після чого надпис з'явиться на плані (рис. 48). Таким чином створюються всі інші об'єкти знімання, які нанесені абрисі (рис. 49).

Рис. 48. Створення підписів на карті

Рис. 49. План території ПАТ 'Дніпроважмаш'

Після нанесення усіх контурів будівель, споруд, комунікації та інших об'єктів на цифровий план місцевості, приступаємо до створення рельєфу місцевості (горизонталей) у програмі Digitals.

Для побудови горизонталей на плані місцевості, треба створити тріангуляційну сітку використовуючи позначені пікети для більш точного створення моделі рельєфу при інтерполяції. Обираємо в меню вкладку 'ЦМР ' далі 'Создать ТІN' (рис. 50) та будуємо поверхню із трикутників.

Рис. 50 Створення поверхні ТІN

Для виконання цієї команди позначаємо об'єкти, інформація про яких повинна брати участь у формуванні поверхні. Створена мережа тріангуляції (TIN), що з'єднує позначені точки, поміщається в спеціальний шар 'Тріангуляційна модель рельєфу' (рис. 51).

Рис. 51. Шари баз Digitals

Після побудови поверхні TIN (рис. 52), можна будувати горизонталі. Для цього помічаємо контур поверхні TIN та обираємо в меню вкладки 'ЦМР ' значення 'Інтерполювати горизонталі' далі необхідно вказати інтервал через який будуть будуватися горизонталі.

Рис. 52. Проект поверхні TIN

Рис. 53. Проект поверхні TIN

Після побудови горизонталей (рис. 54) необхідно їх згладити функцією у меню 'Правка' команда 'Згладити'. Цю команду виконуємо декілька разів. Операція згладжування полягає в переміщені точок об'єкту, які далеко стоять від загального напрямку контуру.

Виділяють потовщені горизонталі (кожну четверту чи п'яту, залежно від січення рельєфу), переміщають їх в шар Горизонталі потовщені і підписують їх висоту. Підпис висоти горизонталей здійснюють за четвертим типовим шаблоном в менеджері підписів (рис. 54). На цьому створення та оформлення рельєфу місцевості завершується.

Рис. 53. Проект горизонталей

Оформлення плану включає вставку і редагування рамки і легенди карти, встановлення порядку розташування об'єктів (передній або задній план) та редагування пікетів. При редагуванні пікетів обов'язково залишаємо крайні пікети, видаляємо підписи пікетів в місцях їх скупчення і там, де вони заважають ситуації. Замість номерів пікетів підписуємо їх висоти і зміщуємо підписи, якщо вони накладаються на ситуацію.

З допомогою команд контекстного меню 'На передній план'або 'На задній план' встановлюємо порядок відображення об'єктів: горизонталі проходять під будинками, люки - над дорогами та іншими спорудами.

Для вставки в карту рамки і легенди потрібно виконати команду 'Вставка / Рамка і легенда' і з каталогу відкрити необхідний файл для масштабу 1: 500. При вставці рамку автоматично суміщають з координатами кутів рамки, вказаних у властивостях карти - Карта / Властивості. Після того, як рамка вставлена, переходимо на закладку 'Інфо' і редагуємо підписи в позарамковому оформленні.

Для того, щоб вивести на друк елементи позарамкового оформлення, необхідно послідовно виконати дві команди: 'Правка / Виділити все' та 'Карта / Виділені в рамку'.

Для друкування планів з Digitals можна використовувати команду 'Файл / Друк' або 'Файл / Друк вікна'. Команда 'Файл/Друк' виводить на друк фрагмент карти, обмежений рамкою заданих розмірів.

Розділ 5. Охорона праці

5.1 Охорона праці при виконанні геодезичних робіт

Геодезичні роботи виконуються в різних умовах на території промислового об'єкту та ділянках залізничних й автомобільних доріг. Для попередження нещасних випадків і травм у цих умовах всі роботи повинні виконуватися з дотриманням спеціальних правил й інструкцій з техніки безпеки. З метою ознайомлення всіх без винятку працюючих із цими правилами проводяться спеціальні інструктажі.

Перед початком польових робіт іде ознайомлення з робочим проектом безпечної організації роботи в польових умовах. Попередньо проводиться обслідування району робіт з уточненням його особливостей на місці, та складається проект геодезичних ходів і схема безпечних маршрутів.

До початку виконання польових геодезичних робіт на території ПАТ 'ДНІПРОВАЖМАШ', необхідно встановити схеми розміщення та глибину залягання мереж інженерних комунікацій (кабелів електромережі, зв'язку, трубопроводів газу, каналізації, води та ін.). Також необхідно з'ясувати схему високовольтних ЛЕП (ліній електропередачі) і межі та розміри смуги безпеки. Маючи ці дані, необхідно скласти робочий проект, в якому подається організаційно-технічне розпорядження виконавцю з конкретними вказівками дотримання правил безпечного ведення робіт на цьому об'єкті.

Правила поводження з геодезичними приладами.

Для перевезення, прилад повинен бути акуратно вкладений у свій футляр. Під час укладення не можна прикладати великих зусиль, прилад повинен входити у гніздо вільно. Усі додатки повинні знаходитися у своїх чашечках або місцях і не хитатися у футлярі під час трясіння і перевезення, що може призвести до пошкоджень приладів.

Перш ніж ставити прилад на штатив, потрібно штатив надійно закріпити на поверхні землі розставивши ніжки. Поставивши прилад на штатив, необхідно негайно прикріпити його становим гвинтом.

Інструменти не слід залишати під прямими променями сонця ні на штативі, ні у футлярі. Прилад може отримати значну деформацію, і у нього порушиться надане під час юстування положення частин. Тому застосування парасолі над приладом обов'язкове.

Під час роботи з приладом усі частини повинні рухатися легко і плавно. У випадку затримок, заїдання не можна прикладати різких зусиль, а необхідно дошукуватися до причини затримки та усунути її.

Не можна залишати у полі прилад без нагляду.

Безпека при виконанні польових робіт.

При роботі біля автомобільних доріг необхідно уникати тривалого перебування на проїжджій частині. Точки стояння приладів необхідно розташовувати по можливості на узбіччях, ділянка робіт з кожного боку на відстані 120-180 м огороджується попереджувальним знаком 'інші безпеки' а на місці роботи безпосередньо ставлять огорожі червоного кольору. При роботі на проїзних частинах треба надягати спеціальні (жовтогарячі) жилети.

Зйомка існуючих підземних комунікацій, як правило, пов'язана з їхнім обстеженням. При обстеженні знімають кришки колодязів й у колодязів ставлять триногу зі знаком 'Небезпека'. Перед спуском людей у колодязь перевіряють, немає чи в ньому газу та інших токсичних речовин. Під час роботи стежать за відкритими люками, не допускаючи до них сторонніх людей.

Забороняється виконувати роботи при сильному вітрі, тумані, дощі, сильному морозі та при наближенні грози.

Техніка безпеки при камеральних роботах.

Камеральні роботи при геодезичних спостереженнях включають обробку матеріалів по планово - висотному обґрунтуванні території, обчислення координат і висот точок, складання схем, графіків, таблиць. Попередня обробка результатів та обчислення виконується за допомогою комп'ютерного програмного забезпечення. При роботі з комп'ютером слід дотримуватися правил безпеки які вказані в документації комп'ютера.

Площа приміщення де виконуються камеральні роботи, проектується з розрахунку 4м² на одне робоче місце і 15м² об`єму робочого місця. Вхід і вихід в приміщенні має бути безпечним, вільним при пересуванні і забезпечувати пропускну спроможність в аварійних ситуаціях. Розміщення обладнання повинно забезпечувати сприятливі і безпечні умови праці.

Приміщення має відповідати нормативним метеорологічним умовам виробничого середовища: температура повинна бути 21-25С⁰, відносна вологість 40-60.

При роботі в замкнених приміщеннях необхідно створювати умови для нормальної адаптації зору. Для створення нормальних умов у приміщеннях для роботи, необхідно щоб штучне освітлення становило 300 лк, природне КЕО-15 (згідно СНІП 11-4-79), та використовувалась природна вентиляція.

5.2 Організація служби охорони праці. Види інструктажів по охороні праці

Згідно з Законом України 'Про охорону праці' (ст. 23) служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці.

Власник з урахуванням специфіки виробництва опрацьовує та затверджує Положення про службу охорони праці підприємства (установи, організації) керуючись Типовим положенням, розробленим та затвердженим Держнаглядохоронпраці. Відповідно до Типового положення служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об'єднаннях, корпоративних, колективних та інших організаціях виробничої сфери з числом працюючих 50 і більше чоловік. В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці. В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах власниками також створюються служби охорони праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства. Служба охорони праці в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом. Служба охорони праці формується із спеціалістів, які мають вишу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках.

Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам установ, підприємств, організацій та їх структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

Служба охорони праці вирішує завдання:

забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту; професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працівників;

професійного добору виконавців для визначених видів робіт. Служба охорони праці виконує такі основні функції.

опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнуті), а також розділ 'Охорона праці' у колективному договорі;

проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці;

організовує: забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій; підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці; розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці; роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів; допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій; підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;

бере участь у: розслідуванні нещасних випадків та аварій; формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів; роботі комісії з питань охорони праці підприємства; роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування; розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють в межах підприємства; роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці;

сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, у тому числі ергономіки і прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працюючих, захисту населення і навколишнього середовища;

розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці;

надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів підприємства у розробці заходів з питань охорони праці;

готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства;

розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров'я працівників або людей, які їх оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи;

контролює: дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці; відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих; наявність технологічної документації на робочих місцях; своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують

роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму, надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці; використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законодавством; проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року; виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені у актах розслідування;

здійснює зв'язок з медичними закладами, з науковими та іншими організаціями з питань охорони праці, організовує впровадження їх рекомендацій.

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці;

безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці;

перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об'єкту, цеху, виробництва обов'язковий для виконання припис;

вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці;

надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть

активну участь у підвищенні безпеки та покращенні умов праці.

5.3 Види інструктажів з питань охорони праці

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади;

з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

у разі екскурсії на підприємство;

з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти.

Первинний інструктаж; проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

який буде виконувати нову для нього роботу;

з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Проводиться з вихованцями, учнями та студентами середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладів освіти:

на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов'язаний з небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними факторами, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних снарядах, при проведенні заходів за межами території закладів освіти;

перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів;

на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми) - із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці б терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на три місяці;

для решти робіт - 1 раз на шість місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться:

з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж;

при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на ЗО календарних днів;

для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів;

з вихованцями, учнями, студентами - в кабінетах, лабораторіях, майстернях при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;

при ліквідації аварії, стихійного лиха;

при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Усі працівники, яких приймають на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.

Відмітка про проведення первинного та позапланового інструктажів робиться в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

5.4 Види відповідальності за порушення охорони праці

Відповідно до ст.49 Закону України 'Про охорону праці' за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст.147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у ст.49 Закону України 'Про охорону праці' мають службові особи Держнагляд охорон праці. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст.130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків, в тому числі, і внаслідок порушення правил охорони праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму шкоду і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Власник підприємства (установи) або уповноважена ним особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Збитки у зв'язку з порушеннями законодавства про охорону праці можуть включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, якщо потерпілим залишився живим, а також витрати на поховання в разі смерті потерпілого, одноразову допомогу на сім'ю та на утриманців.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин - власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.

5.5 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Для організації робіт щодо ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих утворюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій - ДКНС. ДКНС діють при Кабінеті Міністрів країни, в областях, містах, регіонах як на постійній основі, так і у випадку виникнення НС. До їх функцій належить забезпечення постійної готовності до дій аварійно-рятівних служб, контроль за розробкою та реалізацією заходів із запобігання можливим аваріям і катастрофам. Усі завдання з ліквідації НС виконуються по черзі у максимально короткі терміни.

У першу чергу вирішуються завдання щодо термінового захисту населення, запобігання розвитку чи зменшенню впливу НС і завдання з підготовки та виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

З цією метою виконуються:

сповіщення населення про небезпеку чи загрозу небезпеки;

евакуація людей та тварин із небезпечних зон, використання засобів профілактики захворювань, травматизму, надання медичної та іншої допомоги;

локалізація аварій, зупинення чи зміна технологічного процесу, попередження і гасіння пожеж;

приведення в готовність органів управління, сил і засобів для рятувальних робіт, ведення розвідки в осередках ураження, оцінка ситуації, що склалася.

Рятувальні та інші невідкладні роботи починаються одразу ж у міру готовності сил та засобів для їх проведення, ведуться безперервно з необхідною заміною рятівників і ліквідаторів при дотриманні техніки безпеки та заходів перестороги. Організація їх проведення буде розглядатися нижче.

Наступними вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення в районах, що постраждали внаслідок аварії, катастрофи чи стихійного лиха.

Проводиться відновлення зруйнованого житла, спорудження тимчасових будівель (намети, землянки, навіси тощо), відновлення енерго - та водозабезпечення, ліній зв'язку, об'єктів комунального обслуговування. Також здійснюються санітарне очищення осередку ураження, забезпечення людей продуктами харчування, предметами першої необхідності та ін. Одночасно розпочинаються роботи з відновлення функціонування уражених об'єктів.

Багато видів НС можна прогнозувати, що дає можливість завчасно спланувати основні заходи з ліквідації їх наслідків. Проведення робіт за підготовленим планом (відкоригованим згідно з реальною ситуацією) дасть змогу значно прискорити ці роботи, зменшити масштаб наслідків аварії, катастрофи.

Ліквідація наслідків НС буде організована найефективніше, якщо керуватися такими принципами:

висока швидкість розгортання сил і засобів для проведення рятувальних робіт. З цією метою усі формування, і насамперед рятівні, аварійно-технічні, протипожежні, медичні, негайно приступають до рятування потерпілих. Першими включаються в рятувальні роботи формування, що прибули на об'єкти у першу зміну. Потім темп ведення робіт нарощується за рахунок введення наступних змін; тривалість робочих змін встановлюється, виходячи із реальної ситуації і рівня радіації на місцевості; мінімальна тривалість роботи - 2 год., максимальна - 12 год.;

потрібно у перші 3 - 4 години подати повітря у завалені чи пошкоджені будинки; у перші 12-14 годин - надати першу медичну допомогу основній масі уражених, завершити основні рятувальні роботи до кінця першої доби. Тому роботи ведуть безперервно;

використання сил і засобів на основних ділянках території міста, об'єкта, де можуть перебувати основні маси потерпілих, котрі опинилися у важких умовах;

роботи в осередку ураження (зараження) ведуться з використанням засобів механізації і лише за їх відсутності - вручну. Потрібно вжити усіх заходів, щоб технічні засоби були підтягнуті до місця праці та забезпечені пальним;

формування використовуються в осередку ураження (зараження) з врахуванням їх фаху. Таке використання формувань може забезпечити високу продуктивність і швидке завершення робіт. Виконання робіт не за фахом допускається лише у надзвичайних випадках;

під час роботи в осередку ураження (зараження) суворо дотримуються заходів безпеки і особливо при діях в небезпечних зонах і на заражених ділянках.

рятувальні та невідкладні аварійно-відновлювальні роботи розгортаються на широкому фронті і проводяться до повного завершення.

Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Метою проведення рятувальних та інших невідкладних рятувальних робіт в осередках масового ураження є рятування людей та надання медичної допомоги потерпілим, локалізація аварій та усунення пошкоджень, котрі перешкоджають проведенню рятувальних та відновлювальних робіт.

Великий обсяг роботи в осередках ураження неможливо провести за короткий час без використання різноманітної техніки. Тільки широка механізація усіх видів робіт дає змогу своєчасно здійснити рятування потерпілих. Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт можуть використовуватися всі типи будівельних та дорожніх машин, механізмів, техніки комунального господарства району, міста.

В першу чергу проводяться роботи з влаштування проїздів і проходів до зруйнованих захисних споруд, пошкоджених і зруйнованих будинків, де можуть перебувати люди, а також у місцях аварій, котрі перешкоджають або утруднюють проведення рятувальних робіт. Проїзди встановлюються завширшки 3 - 3,5 м. для однобічного та 6 - 6,5 м. - для двобічного руху. При однобічному русі через кожні 150 - 200 м. передбачаються роз'їзди завдовжки 15 - 20 м.

Для влаштування проїздів, проходів використовуються формування механізації, які мають автокрани і бульдозери. Придані протипожежні формування висуваються до об'єктів робіт, одночасно з ними починають локалізацію та гасіння пожеж там, де перебувають люди.

Пошук та рятування людей розпочинається відразу після введення рятувальних груп на об'єкт. Особовий склад формувань розшуковує сховища та укриття, встановлює зв'язок з тими, хто переховується в захисних спорудах з використанням засобів зв'язку, що збереглися, через повітрозабірні отвори, а також шляхом перестукування крізь двері, стіни, труби водопостачання та опалення. В першу чергу в сховище подається повітря, для чого - розчищають повітрозабірні канали, роблять отвори у стінах та перекриттях.

Під час розбирання завалу потрібно діяти обережно, в першу чергу намагатися вивільнити голову та груди потерпілого. Витягання таких людей через влаштовані проходи може здійснюватись на руках, на плащах, брезенті, плівці, на ковдрі, волоком, за допомогою нош. Людям надають першу медичну допомогу та зосереджують в безпечних місцях.

Основний спосіб локалізації аварій та пошкоджень на комунально-енергетичних і технологічних мережах - відключення зруйнованих ділянок в будинках.

При гасінні пожеж використовуються запасні та водонапірні резервуари.

При пошкодженні системи теплопостачання всередині будинків та при загрозі ураження людей гарячою водою, парою чи гарячим повітрям її ізолюють від зовнішньої мережі засувками,, якщо вони доступні і непошкоджені.

Усунення аварій на газових мережах здійснюється вимиканням окремих ділянок на газорозподільних та газгольдерних станціях, а також за допомогою засувок чи гідрозатворів. Щілини на трубах обмотуються щільним (брезентовим) бинтом або листовою гумою з накладанням хомутів. При займанні газу знижується його тиск у мережі, а полум'я гаситься піском, землею і глиною. Усі роботи з усунення газових аварій проводяться в ізолювальних протигазах і з використанням вибухобезпечних ламп.

Аварії на електромережах усуваються тільки після їх знеструмлення та заземлення об'єктів, котрі можуть опинитися під напругою.

Аварії на каналізаційних мережах усуваються вимиканням пошкоджених ділянок та відведенням стічних вод.

Невідкладні роботи у випадку руйнування технологічних трубопроводів проводяться з метою запобігання вибухам і пожежам шляхом вимикання насосів, перекриття трубопроводів.

Руйнування елементів будинків та споруд, котрі загрожують обвалом, здійснюють за допомогою лебідки, троса і трактора або вибуховим способом. Укріплення стін проводиться шляхом установки підпірних балок.

При затопленнях для проведення Р та ІНР здійснюють рятувальні загони і групи, а також відомчі спеціалізовані загони і підрозділи з плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости, розвідувальні групи, зведені загони механізації робіт, формування будівельних організацій, охорони громадського порядку. Рятувальні роботи при затопленнях скеровуються на пошук людей на затопленій території, посадку їх на плавзасоби та евакуацію у безпечні місця.

Рятувальні групи, котрі діють на швидкохідних плавзасобах та вертольотах, визначають місця скупчення людей на затопленій території, їх стан та періодично подають звукові сигнали. Невеликим групам людей, котрі перебувають у воді, викидають рятувальні круги, гумові кулі, дошки, жердини тощо. Потім витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечне місце. Для рятування і виведення із затопленої території великої кількості людей використовують теплоходи, баржі, баркаси, катери та інші плавзасоби. Посадку на них людей здійснюють з берега.

При рятуванні людей, які перебувають у проломі льоду, подають кінець мотузки, дошки, драбини тощо і витягують у безпечне місце. Наближатися до людей, котрі перебувають в ополонці, потрібно плазом з розкинутими руками і ногами, спираючись на дошки чи інші предмети.

Медичну допомогу надають рятувальні підрозділи чи санітарні дружини безпосередньо в зоні затоплення (перша медична допомога) і після доставки на причал (перша лікарська допомога).

Боротьбу з затопленням у період льодоходу ведуть шляхом усунення загат, що виникають на річках.

Під час проведення робіт забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити вибухові роботи поблизу ліній електропередач, підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів без попереднього погодження з відповідними організаціями.

При селевих потоках та зсувах безпосереднє регулювання селів здійснюється за допомогою гідротехнічних споруд. Основний спосіб боротьби з селями - зміцнення та стимулювання розвитку ґрунтового і рослинного покриву на гірських схилах і особливо в місцях зародження селів, а також зменшення надходження поверхневих вод, спуск танучої води, перекачування води за допомогою насосів, правильне розташування на схилах гір гідротехнічних споруд. Ефективний спосіб боротьби з селями - вловлювання їх спеціальними котловинами, а також штучне розрідження селевого потоку водою.

Рятувальні та аварійно-технічні групи рятують людей та евакуюють їх у безпечні райони, влаштовують проїзди, очищають оглядові колодязі та камери на комунально-енергетичних мережах, відновлюють шляхи, гідротехнічні споруди.

При зсувах в першу чергу проводять розшук уражених людей і витягування їх із завалів та зруйнованих будинків, надають їм першу медичну допомогу. Аварійно-технічні групи влаштовують проїзди в завалах, локалізують наслідки зсувів. Після зупинення зсуву формування дорожніх та містобудівельних організацій розпочинають роботи з відновлення доріг, ліній, засобів зв'язку, спорудження водовідних каналів, очищення доріг та вулиць від заносів і завалів.

При ліквідації зсувів особовий склад формувань і населення повинні суворо дотримуватися заходів перестороги. Небезпечні ділянки огороджують спеціальними знаками. При роботі у нічний час траншеї, канави та інші небезпечні місця огороджують та позначають світловими сигналами.

При бурях, ураганах проводяться запобіжні, рятувальні та аварійно-рятувальні роботи. В районах, де найчастіше виникають урагани, будівлі та споруди будують з міцних матеріалів з мінімальною вітрильністю, встановлюють найміцніші опори ліній електропередач та зв'язку. Будують заглиблені сховища. До підходу ураганного вітру закріплюють техніку, окремі будівлі, у виробничих приміщеннях та житлових будинках зачиняють двері, вікна, вимикають електромережу, газ, воду, населення ховається в захисних спорудах.

Після урагану рятувальні формування разом з усім працездатним населенням проводять рятівні та аварійно-відновлювальні роботи, рятують людей із завалених захисних та інших споруд, надають їм допомогу, відновлюють пошкоджені будівлі, лінії електропередач та зв'язку, газо - та водогону, ремонтують техніку, проводять інші аварійно-відновлювальні роботи.

Гасіння торф'яних підземних пожеж, коли горить шар торфу значної товщини, надзвичайно складне. Торф може горіти в усіх напрямках незалежно від напрямку та сили вітру, а в підґрунтових горизонтах він горить і під час помірного дощу та снігопаду.

Із зон можливого поширення пожежі евакуюються люди та матеріальні цінності. В першу чергу розшукують людей, котрі опинились в палаючих будинках, спорудах, районах. Розшук людей здійснюється з огляду на небезпеку парами: один розшукує, а другий страхує його за допомогою мотузки, перебуваючи в менш небезпечному місці. За умов сильного задимлення та скупчення чадного газу слід працювати в ізолювальних протигазах.

Висновок

В дипломні роботі на тему 'Проект геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості М1: 500 на території виробництва ПАТ 'ДНІПРОВАЖМАШ', викладені практичні навички створення цифрового плану місцевості за допомогою сучасних приладів та спеціального програмного забезпечення. Зокрема в дипломні роботі описаний метод та порядок створення планової і висотної основи в населеному пункті на щільно забудованій території. Розглянуті методи та засоби вимірювання відстані, кутів та перевищень. Наведений порядок виконання польових та камеральних робіт при використанні електронного тахеометра. Описаний порядок роботи з програмним забезпеченням Credo та Digitals при камеральній обробці геодезичних даних.

В дипломні роботі зазначені сучасні напрямки та тенденції розвитку засобів автоматизації геодезичних вимірювань і обробки даних в сфері геодезії і землеустрої. Як створюються і оформляються цифрові топографічні плани згідно польових даних.

Завданням дипломної роботи було створення цифрового плану місцевості території виробництва ПАТ 'ДНІПРОВАЖМАШ'. Розкрити поняття та основні переваги цифрових планів та карт, як вони створюються і оформлюються. В результаті роботи був складений цифровий план місцевості.

В ході виконання роботи був опрацьований теоретичний матеріал по створенню цифрових карт, вивчений матеріал був застосований на практиці при виконанні дипломної роботи. Зокрема вивчений методичний матеріал по застосуванню спеціального програмного забезпечення Credo та Digitals.

В результаті розробки дипломної роботи були закріплені практичні знання та вміння складати і оформлювати цифрові плани місцевості. При цьому були закріплені теоретичні та практичні знання геодезичного забезпечення при створенні цифрового плану місцевості.

Перелік використаної літератури

1. Закон України 'Про Державний земельний кадастр' від 07.07.2011 №3613-VI, Редакція від 01.03.2016р. [1]

2. Закону України 'Про землеустрій' від 22.05.2003р. № 858-IV, редакція від 01.01.2016р. [2];

3. Закону України 'Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність' від 23.12.1998 №353-ІV [3];

4. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 та 1: 500 (ГКНТА-2.04-02-98) від 09.04.1998 № 56 [4].

5. Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 та 1: 500. - Київ, 2001 [5];

6. Порядок побудови Державної геодезичної мережі від 7 серпня 2013 р. № 646. [6];

7. Credo. Програмний комплекс обробки інженерних вишукувань, цифрового моделювання місцевості, проектування генпланів та автомобільних доріг. Практичний посібник. Мінськ, 2006 [7];

8. Цифрова фотограмметрична станція 'Дельта'. Програмне забезпечення для створення цифрових карт і планів 'Digitals'. Керівний матеріал оператора. Частина 2. Вінниця, 2003 [8].

9. Електронний тахеометр DTM-322, Керівництво користувача. Мінськ, 2009 [9].