Характеристика Вінницької області

/

Домашня робота

з дисципліни : Регіональна економіка

на тему: Характеристика Вінницької області

Вступ

Піднесення економічного розвитку регіонів України, продуктивне функціонування усіх структурних складових їхніх господарських комплексів і зростання на цьому підґрунті життєвого рівня населення - основні орієнтири, на які спрямовуються усі зусилля щодо вдосконалення розміщення продуктивних сил при здійсненні державної регіональної економічної політики. Пріоритетність саме цих завдань зумовлена особливостями сучасного етапу розвитку продуктивних сил України та її регіонів, складністю й суперечливістю соціально-економічних процесів перехідної економіки. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів - галузь економічної науки, яка ґрунтується на загальних економічних законах, їхнє завдання, найперше, полягає у визначенні та виробленні теоретичних засад, необхідних для практичного розв'язання проблем раціоналізації просторового розосередження населення та виробництва. Для досягнення означеної мети необхідне здійснення всеосяжної характеристики соціально-економічної та ресурсної бази суспільного виробництва, виявлення особливостей демографічних умов та екістичного поля і простеження впливу останніх на загальнодержавний та регіональний господарський комплекс. Звичайно, сьогоднішня фіксаційна картина стану розміщення продуктивних сил є результатом їхнього тривалого розвитку, тому тут необхідно досліджувати історичну динаміку, щоб наголосити на історико-географічних закономірностях зміни господарсько-культурних угруповань будь-якої території. У теоретичному і практичному плані завдання економіки регіонів можна розділити на три групи: методологічне і практичне дослідження територіальних пропорцій розвитку народного господарства; розробка загальної теорії та наукове обґрунтування об'єктивних чинників раціонального розміщення продуктивних сил; дослідження процесів формування економіки регіонів. Виходячи з цього, пріоритетним є вивчення процесів, які впливають на регіональну економіку, а саме: удосконалення розподілу праці, територіальна організація господарства регіонів, структурна перебудова економіки, міжнародне співробітництво у розвитку продуктивних сил окремих територій тощо. Важливі завдання, що постають перед висвітленням регіональних особливостей розміщення продуктивних сил полягають у вивченні природно-ресурсного потенціалу України та її регіонів, трудових ресурсів і сучасних демографічних проблем. Доцільним бачиться також аналіз стартового рівня економіки України та її територій у період становлення і розвитку ринкових відносин, що визначає основні чинники розташування продуктивних сил у цей час та розвиток структури господарства. В означеному контексті необхідне визначення шляхів раціоналізації останньої та спрямування структурної перебудови економіки України й її регіонів. Мета науки РПС- всебічне (демографічне, екологічне, економічне) обґрунтування перспективного та вдосконалення (оптимізація) сучасного розміщення продуктивних сил, підвищення соціально-економічної ефективності суспільних затрат праці. Метою курсу «Розміщення продуктивних сил» є формування у студентів умінь і практичних навичок обґрунтування розміщення продуктивних сил з урахуванням конкретної економічної ситуаціїОсновні проблеми РПС У межах України спостерігається значна територіальна диференціація просторового розподілу населення і засобів виробництва, який робить актуальною проблему раціоналізації розміщення виробництва. Так, нині суспільство витрачає величезні кошти на транспортування сировини, палива й готової продукції внаслідок територіальної віддаленості елементів виробництва (а ця тенденція є дуже чіткою). Для того, щоб удосконалити розміщення виробництва, необхідно здійснити комплекс противитратних заходів, зокрема зменшити транспортні витрати. Значну роль у цьому відіграє і раціоналізація розміщення продуктивних сил з огляду на екологічну обґрунтованість розміщення нового виробництва, оптимізацію міжгалузевих зв'язків тощо. Теорія розміщення продуктивних сил вимагає всебічного врахування інтересів як суспільства у цілому, так і його членів, зокрема збереження навколишнього природного середовища та природних ресурсів.

1. Загальна характеристика області

1.1 Місце і роль області в розвитку економіки країни. Адміністративно-територіальний склад області

Місце Вінницької області в економіці України визначається високим природно-ресурсним потенціалом та достатнім рівнем розвитку всіх складових народногосподарського комплексу. Вінниччина - край високого рівня господарського освоєння і розвитку. Область характеризується динамічною індустрією, потужним агропромисловим комплексом (АПК) та розвиненою транспортною системою. Народне господарство є складовою частиною України. Вінницька область поміж інших виділяється аграрним сектором та переробною промисловістю. цілому як домінуючі галузі народного господарства Вінниччині виступають машинобудування, промисловість будівельних матеріалів, ряд галузей легкої та харчової промисловості, бурякоцукрове і зернове виробництво, м'ясо-молочне тваринництво. За виробництвом національного доходу з розрахунку на душу населення Вінниччина займає 16-ту позицію серед України. Це зумовлено, основному, сільськогосподарською спеціалізацією. Близько 38% національного доходу по Вінницькій області виробляється аграрним сектором господарства. Виробництво характеризується низьким рівнем матеріаломісткості, який один з найнижчих країні. Це свідчить, з одного боку, про низьку ресурсну забезпеченість, а з другого - про переважання трудомістких галузей її господарстві.

Таблиця 1 Адміністративно-територіальний устрій Вінницької області станом на 1 січня 2010 року.

1.2 Характеристика природно-ресурсного потенціалу області

Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. На території області поширені ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в'яза. Грунт в основному опідзолені (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині - сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південно - сході і в Придністров'ї - глибокі чорноземи та опідзолені грунти. Більш 70% території області зорано. По території області протікає 204 річки загальною довжиною близько 10 км. Всі вони відносяться до басейнів Південного Бугу та Дніпра.

Мінерально-сировинні ресурси: На території області виявлено 1159 родовищ більш ніж 30 видів корисних копалин. На 421 родовищі вивчені і затверджені Державною комісією по запасах геолого-технологічні параметри та гірничо-економічні умови їхньої розробки. Область має найбільше у світі родовище мінеральної сировини -- каоліну-800 млн.тонн. Найбільші з них - Глуховецьке родовище каоліну, Турбівське родовище каоліну, Велікогадомінецкое родовище каоліну Діапазон його використання дуже широкий: паперова, керамічна (фарфор, фаянс), електротехнческая (ізолятори), вогнетривка, алюмінієва, текстильна, кабельна, гумова, хімічна та миловарна промисловості, а також парфумерія, виробництво олівців і мінеральних фарб. На території області виявлено близько 50 родовищ гранітів, гнейсів, пісчанник, найбільші з них - Вітовського, Гневаньское, Стрижавській, Жежелівське. . Є також родовище фосфоритів (Жванського), крейди, гіпсу, глин, піску. Унікальні декоративні властивості вінницьких гранітів, Сабітов, вінницитів, чарнокітів дають можливість виготовляти з них облицювальні плити, подоокннікі, пам'ятники та інше. Розведани і розробляються 3 родовища гранітів (запаси 10 млн.куб.м), ведеться пробна видобуток на 8 розвіданих родовищах. Запасами підприємства забезпечені більш ніж на 100 років. В області розвідано єдине в Європі родовище гранатів (до цих пір не розробляється). Є єдине в Україні родовище флюоритів, яке зараз знаходиться у стадії геологічної розвідки і технологічних випробувань. Попередньо його запаси становлять 100 млн.тонн, а прогнозовані 220 млн.тонн. Близько 30 галузей промисловості використовують флюоритові концентрати (металургія, алюмінієве, хімічна, цементна, скляне виробництва і ін). Металургійна й інші галузі промисловості України використовують в рік 122 тис.тонн флюоритовий концентратів, які завозять з Монголії, Китаю, Таїланду (на суму 20 млн. доларів). Вінницька область єдина в Україні, де є великі запаси пеліканіту (30 родовища із загальними прогнозованими ресурсами близько 170 млн.тонн). Паливні ресурси області обмежені і представлені торфом і бурим вугіллям. Ці ресурси мають місцеве значення. Буре вугілля Вінниччини за якістю аналогічний продукції відомих буровугільних шахт Днепробасса і придатне для енергетичних цілей, переробки методами напівкоксування, гідрогенізації. В області попередньо розвідано 3 родовища із запасами 50 млн. тонн, а ще 3 -- у стадії пошуків. У промисловості будівельних матеріалів широко використовуються пісок і гравій. Всього розвіданих родовищ піску розробляється 5, в тому числі - для силікатної цегли-1; будівельних розчинів - 3; баластних - 1. На Вінниччині виявлені і використовуються лікувальні властивості мінеральної води Хмільницького радонового родовища. Крім того, розвідано 21 джерело столової води, 10 з них паспортизовані, на п'яти родовищах налагоджено розлив ( 'Регіна', 'Княжна', 'Шуміловская', 'Подільська', 'Росяна'). Виявлено мінеральні води типу 'Миргородська'. Є можливості виявлення нових родовищ радону. Вперше на Поділлі знайдено боксити - алюмінієва руда. За оцінкою геологів - прогнозні ресурси бокситів становлять близько 3 млн.тонн. За оцінками зарубіжних експертів сировину з окремих регіонів Вінниччини по якістю не має рівних у світових масштабах. Таким чином, мінерально - сировинні ресурси Вінницької області створюють хорошу базу для швидкого розвитку її промисловості.

1.3Динаміка чисельності, склад і структура населення регіону

Середня чисельність населення станом на 1 січня 2010 року 1655,3 тис. осіб у тому числі: сільського - 813,4 тис. осіб міського - 841,9 тис. осіб.

За даними останнього перепису, населення області складається з представників 133 національностей і народностей (94,9%-українці,3,8% - росіяни, 0,2 % - євреї, 0,2% - поляки, 0,26% - білоруси, 0,1% - молдавани).

Середня густота населення складає 62.3 осіб на км2

Природний рух населення;За 2009 рік: Народжені: 18053 (10,9 на 1000 осіб) Померлі: 26873 (16,2 на 1000 осіб) Приріст: -8820 (-5,3 на 1000 осіб) Міграційний рух населення:

За 2009 рік: У межах України: Число прибулих: 27844 (16,8 на 1000 осіб) Число вибулих: 29181 (17,6 на 1000 осіб) Приріст: -1337 (-0,8 на 1000 осіб) Зовнішня міграція: Число прибулих: 1376 (0,8 на 1000 осіб) Число вибулих: 586 (0,4 на 1000 осіб) Приріст: +790 (+0,4 на 1000 осіб)

Подільський район є одним з найменш населених районів України. Сучасна чисельність населення досі нижча від довоєнного рівня, що є наслідком значних втрат у роки Другої світової війни, а також після воєнних міграційних процесів. За останні десять років вона зменшилась на 13%, що визначається демографічними процесами, які характеризуються поступовим зниження темпів природного приросту населення.

Тепер Подільсько-економічний район належить до районів з від'ємними показниками природного приросту населення.

Таблиця 2

1.4 Галузева і територіальна структура господарства області

Сільське господарство

В агропромисловому комплексі функціонує 717 агроформувань на основі приватної власності на землю. Крім цього діють 1403 селянських (фермерських) господарств та 653,3 тис. особистих селянських господарств. Площа сільськогосподарських угідь складає 2016,6 тис. га, в т.ч. ріллі 1728,1 тис. га.

Родючість ґрунтів в середньому по області складає 60-65 одиниць (по 100 - бальній шкалі).

Площа сільськогосподарських угідь по всіх категоріями власників землі та землекористувачів становить 2027.2 тис.га, з них рілля 1741.3 тис.га, багаторічних насаджень - 53.9 тис.га, сіножатей - 50.9 тис.га, пасовищ - 181.1 тис.га. В орних землях переважають опідзолені грунти. Значну частину - 21.2 відсотка площі - займають грунти чорноземного типу. По обсягу валової продукції сільського господарства область займає провідне місце в Україні.

В 2009 році було вироблено 6,4% валової продукції сільського господарства України, в т.ч. 7,5% валової продукції рослинництва та 4,8% валової продукції тваринництва. За 2009 рік область зайняла в Україні перше місце по обсягах виробництва валової продукції рослинництва. Питома вага рослинництва в загальному виробництві - 70,5%, тваринництва - 29,5%. У структурі посівних площ зернові культури займають 56%, технічні культури - 24%, картопля і овочі - 7,3%, кормові культури - 12,5%. В 2009 році, попри всі економічні та погодні негаразди, другий рік підряд сільськогосподарські товаровиробники Вінниччини виростили рекордні врожаї зернових культур, біля 3,1 млн. тонн у заліковій вазі. Вінниччина займає перше місце серед областей України з виробництва буряків. Основні напрямки виробництва в галузі тваринництва: вирощування худоби м'ясо-молочного напрямку; впровадження сучасної технології доїння корів і утримування молочного стада; репродукція маточного поголів'я свиней; підйом в птахівництві (Бершадська, Тульчинська, Степанівська, Немирівська птахофабрики); поліпшення кормової бази.

1.6 Основні показники соціально-економічного розвитку області

Таблиця 3. Основні показники соціально-економічного розвитку області

Реальний сектор економіки:

Промисловими підприємствами області за 2005 рік досягнуто приросту обсягів промислового виробництва на рівні 13,1 % порівняно з відповідним періодом 2004 року. · Основною галуззю промислового виробництва для Вінницької області залишається харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів. Підприємствами цієї галузі вироблено більше 70% від усієї продукції області і забезпечено приріст з відповідним періодом 2004 року на 18,7 %. Зокрема, досягнуто приросту у виробництві молочних продуктів, напоїв, оброблені зерна, промисловій переробці овочів та фруктів, м'ясній промисловості, виробництві інших харчових продуктів. · Підприємствами легкої промисловості за 2005 рік досягнуто збільшення виробництва на 5,5 %. За цей період зросло виробництво виробів та одягу з текстилю. · Машинобудівна галузь в порівнянні з відповідним періодом 2004 року наростила обсяги виробництва на 11,3 %. · У виробництві будівельних матеріалів обсяги продукції зросли проти січня-грудня 2004 року на 37,2 %. За цей період збільшено виробництво виробів з бетону та гіпсу, виробництво іншої мінеральної продукції, цегли, черепиці з глини. · У виробництві електроенергії, газу та води обсяги виробництва зросли на 6,7 %. · Виробництво продукції за 2005 рік збільшилось в порівнянні з відповідним періодом 2004 року у промисловому комплексі 21 району та 4 містах обласного значення.

Розвиток малого підприємництва

За даними моніторингу протягом 11 місяців 2005 року започаткували діяльність 870 юридичних осіб та 12790 фізичних осіб - підприємців. · За даними моніторингових спостережень станом на 01.12.2005 р. в області діяло 8181 малих підприємств, що становить 58% від зареєстрованих. Порівняно з початком року їх кількість зросла на 8,5%. · Кількість малих підприємств на 10 тис. населення становить по області 47,3 одиниць проти 44 одиниць на початок року. · Загальна сума надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності малого бізнесу за 9 місяців 2005р. становить 130,3 млн.грн., що на 48 млн.грн., або 58,3% більше ніж за відповідний період 2004 року. · За 9 місяців поточного року надходження до місцевих бюджетів від діяльності малого підприємництва зросли в порівнянні з відповідним періодом 2004 року на 30,2%, або на 20,4 млн.грн. і становлять майже 88,0 млн.грн.

Капітальне будівництво

За січень-вересень 2005 року введено в експлуатацію 183,6 тис. м кв. загальної площі житла, що становить 106,4% до відповідного періоду 2004 року. · Будівельними підприємствами області усіх форм власності, що працювали за контрактами підряду, за січень-листопад 2005 року виконано робіт власними силами на суму 468,7 млн.грн. · Із загального обсягу введеного в експлуатацію житла 146,9 тис. м кв. (або 80%) введено індивідуальними забудовниками. · За 9 місяців поточного року введено в експлуатацію 481,15 км газових мереж, що становить 128,8% до відповідного періоду 2004 року.

Іноземні інвестиції

За 9 місяців 2005 року в область надійшло 21,5 млн.дол. США прямих іноземних інвестицій, що становить майже 28% обсягу залучених іноземних інвестицій в область з початку інвестування та в 4 рази більше ніж за відповідний період 2004 року. · Кількість підприємств, в які залучено капітал нерезидентів України, з початку року збільшилась з 133 до 145 одиниць. · Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій в 2005 році залучено на: 1. ЗАТ „Вінницяпобутхім” - 4,996 млн.грн; 2. ТОВ „Пфанер Бар” - 1,278 млн.грн; 3. ТОВ „Вапнярський елеватор” - 1,0 млн.грн; 4. ТОВ „Тульчинм'ясо” - 2,6 млн.грн.

Ефективність господарського комплексу

За січень-листопад 2005р. суб'єктами господарювання області (без врахування банків, малих підприємств, підприємств сільськогосподарського виробництва) отримано 127,9 млн.грн. прибутку від звичайної діяльності до оподаткування. · За 11 місяців 2005 року із 1752 підприємств області з прибутком спрацювали 1153 підприємств основного кола. Їх сума прибутку становить 371,7 млн.грн., а це на 26,8% більше від отриманих прибутків у відповідному періоді 2004 року.

Бюджетна політика

В 2005 рік до Зведеного бюджету зібрано 1230,9 млн.грн. податків і зборів. В порівнянні з 2004 р. надходження збільшились на 225,1 млн.грн. або на 22,4 %. · До Державного бюджету в 2005 р. зібрано 716,2 млн.грн., що на 115,1 млн.грн. або на 19,2 % більше, ніж за відповідний період 2004 року. · В порівнянні 2004 роком збільшились надходження по частині прибутку (доходу) державних підприємств в 4,7 р., по фіксованому сільськогосподарському податку в 1,7 р., по платежах за користування надрами, по платі за ліцензії на виробництво право експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами - в 1,5 р., по єдиному податку для суб'єктів малого підприємництва в 1,4 р., по податку на прибуток підприємств, по податку з доходів фізичних осіб, по податку з власників транспортних засобів, по збору за забруднення навколишнього середовища, по платі за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності - в 1,3 р., по податку на додану вартість, , по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства - в 1,2 р. · Виконанню надходжень 2005 року сприяли позитивні тенденції врозвитку економіки В галузевому розрізі основними платниками є підприємства промисловості, частка надходжень яких у загальному обсязі становить 50 %. Також значну питому вагу в надходженнях займають підприємства харчової промисловості - 32 %, по виробництву електроенергії - 8% , транспорту - 6,7%, будівництва - 5,5%, сільського господарства - 5%, машинобудівні - 3,8 %, торгівлі - 1,8% тощо. · Домінуюче положення у питомій вазі надходжень належить харчовій галузі, доля надходжень якої в промисловості складає 64 %. Питома вага в промисловості надходжень підприємств по виробництву електроенергії становить 15,9%, машинобудівних -7,5%. · Поліпшився стан фінансів області: за 2005 рік доходи до загального фонду бюджету області проти запланованого місцевими радами зросли на 2,1% (надійшло власних і закріплених доходів 487,4 млн.грн.), проти плану Мінфіну - зросли на 4,4%. До 2004 року ріст склав 26,1%, або 101 млн.грн. · За 2005 рік до загального фонду бюджету області надійшло 487,4 млн.грн. власних і закріплених доходів, що становить 102,1% плану на рік, затвердженого місцевими радами області з урахуванням змін (477,4 млн.грн.), та 104,4 % плану Міністерства фінансів України (466,8 млн.грн.), тобто бюджет області по власних і закріплених доходах виконано. Проти 2004 року надходження власних і закріплених доходів збільшились на 101,0 млн.грн., або на 26,1 %. · При цьому у 2005 році значно покращився стан з виконання бюджетів по власних і закріплених доходах сільських селищних та міських (міст районного значення) - з 701 бюджету по 645 забезпечено виконання. Не виконано 56 бюджеті, або лише 8,0%, у 2004 році не було забезпечено виконання по 156 бюджетах. · На утримання соцівльно -культурної сфери використано 975,9 млн.грн., це 90% всіх видатків. У тому числі на освіту 569,4 млн.грн., або 99,2 % плану на рік, на охорону здоров'я - 370,4 млн.грн.(99,2% плану), на культуру - 54,4 млн.грн. (98,7%), на соціальний захист населення та соціальне забезпечення - 282,8 млн.грн., тобто кошти бюджету спрямовуються в першу чергу на фінансування соціально-культурної сфери. · З загальної суми видатків на захищені статті видатків та оплату енергоносіїв використано 1250,3 млн.грн. , або 83,4% всіх видатків. У тому числі на оплату праці працівників бюджетних установ з нарахуваннями - 841,7 млн.грн., на надання допомог, пільг і субсидій населенню - 257,9 млн.грн., на оплату енергоносіїв - 86,7 млн.грн. · При цьому простроченої заборгованості з виплати зарплати немає.

Розрахунки за енергоносії

Рівень оплати електроенергії споживачами області на 1 січня 2005 року склав 102,1% проти 99,0% за відповідний період 2004 року. · Протягом 2005 року заборгованість за електроенергію зменшилась на 5,9% і станом на 1 січня 2005 року з урахуванням боргів минулих років склала 124,8млн.грн. · За оперативними даними в розрахунках за природний газ рівень оплати населенням та бюджетними установами за 2005 рік склав 100,78% проти 97,41% за 2004 рік і станом на 1 січня 2006 року, заборгованості бюджетних установ і населення за спожитий протягом 2005 року природній газ немає, прокредитовані поставки природного газу на 2006 рік на суму 861 тис.грн. Торгівля та послуги · Обсяг роздрібного товарообороту підприємств юридичних осіб, що звітують за свої обсяги перед органами статистики за 2005 рік склав 2209,8 млн. грн., проти відповідного періоду 2004 року збільшився в діючих цінах на 34,3 %, а в абсолютному вимірі - на 17,1%. · Із загального обсягу продажу 84,5% припадає на вітчизняні товари, у тому числі по продовольчих - 96,8%, що є одним з найвищих показників в Україні. · Доход від реалізації всіх видів послуг в ринкових цінах за січень - листопад 2005 року склав 930,0 млн. грн., темп зростання - 119,9%.

2. Баланс галузевого виробництва

2.1 Виробництво промислової продукції

Вінницька область стабільно знаходиться в першій п'ятірці інших областей України з валового виробництва продукції. За обсягом виробництва в галузевій структурі промисловості Вінницької області виділяються харчова промисловість, машинобудування, легка промисловість, виробництво будматеріалів. В даний час спостерігається значне зростання питомої ваги галузей, які визначають науково-технічний прогрес народного господарства. До таких галузей належать електротехнічна і радіотехнічна промисловість, сільськогосподарське машинобудування, а також приладобудування. Більшість виробництв машинобудування мають середню або низьку металоємність і велику трудомісткість. Досить велику групу промислових підприємств Вінницької області становлять підприємства сільськогосподарського машинобудування та галузей, які виробляють обладнання для харчової промисловості. Найбільші заводи області: Вінницький завод тракторних агрегатів, що виробляє вузли та запасні частини до тракторів і комбайнів, Каліневскій машинобудівний завод, який виробляє обладнання для цукрових заводів, а також Могилів-Подільський та Барський машинобудівні заводи. Значна кількість підприємств неметаллоемкого і трудомісткого машинобудування сконцентровано у Вінниці. Тут знаходяться інструментальний, електротехнічний, підшипниковий заводи, завод радіотехнічної апаратури та інші підприємства. На базі мінеральної будівельної сировини області успішно розвивається промисловість будівельних матеріалів. У цій галузі основне місце займає каолінове виробництво (Глуховецький і Турбівський комбінати), а також видобуток граніту (Гневаньскій, Жежелівський, Губніковскій гранітні кар'єри). Найважливішими центрами будівельної індустрії є наступні міста: Вінниця, Гнівань, Глуховці, Ладижин, Немирів, Погребище. Важливе місце у виробництві товарної промисловості у Вінницькій області займає група підприємств індустріально-аграрної спеціалізації. У складі цукрової промисловості налічується 40 заводів. Найбільші цукрові заводи області: Крижопільський, Кирнасівський, Гайсинський, Погребищенський, Бершадський. В області добре розвинене виробництво плодоовочевих консервів, тваринного масла, м'яса і м'ясопродуктів, кондитерських виробів. У Вінниці функціонує кондитерська фабрика і олійножировий комбінат. В даний час у Вінницькій облвсті функціонує 6 м'ясокомбінатів, найбільший з них - Вінницький. З виробництва валової продукції м'ясна промисловість області поступається тільки цукрової. Найбільшими центрами плодоовочевої промисловості є Бар, Вінниця, Могилів-Подільський. Добре розвинуте пивоваріння. Великі пивоварні заводи розташовані у Вінниці, Могилеві- Подільському, Бершаді, Тіврове, Чернятин, Муроване, Курилівцях, Браїлові.

Найбільшого розвитку з галузей легкої промисловості у Вінницькій області отримала швейна промисловість. Вона представлена Вінницькими виробничими об'єднаннями імені В. Володарського і 'Поділля', а також їх філіями в Барі, Тульчині, смт Воронівці, селах Залужжя та Ободовіци, швейними фабриками в Козатіне та смт Браїлові. Підприємства бавовняної промисловості є в Хмільнику та Могилеві-Подільському. Підприємство трикотажної промисловості є у Вінниці. Широко відома продукція Вінницького виробничо-художнього об'єднання 'Biннічанка' c філіями в с.Клембовци і с.Городновци. У Вінниці працює шкіргалантерейна фабрика. Розвинена хімічна промисловість (Вінницький хімічний завод імені Свердлова, Могилів-Подільський завод 'Побутхім). Великими центрами древообрабативающей промисловості є Вінниця, Хмільник, Бар, Гайсин, Тульчин, Бершадь (меблеве виробництво), Калинівка (деревно-стружкові комбінат), с.Росоша ( виробництво паперу). Енергетичне господарство Вінницької області базується в основному на місцевих гідроенергоресурсах і представлена ГЕС і ТЕС. Найбільше підприємство електроенергетики області - Ладижинська ГРЕС, яка забезпечує електроенергією не тільки Вінницьку, а й інші області. Через територію облісті проходять 3 магістральних газопроводи: Уренгой-Помари-Ужгород, 'Союз', Дашава-Київ. Найбільший промисловий вузол області- Вінницький, у якому сконцентровано близько 50% промисловості області. Під внутрішньообласному поділі праці він виділяється виробництвом області машинобудування, хімічної, харчової, легкої промисловості, а також виробництвом будматеріалів. Перспективним є Гайсинському-Ладижинський промисловий вузол, який формується на базі Ладижинської ГРЕС. У Могилів-Подільському промисловому вузлі розвивається машинобудування, галузі легкої та харчової промисловості. Подальший розвиток даного промислового вузла області пов'язане з формуванням трудомістких і водоємних виробництв. Найбільшими промисловими центрами Вінницької області є також Бар, Козатін, Тульчин, Бершадь, Немирів, Крижопіль, Ямпіль. Промисловий комплекс: В області функціонує понад 340 великих і середніх підприємств різних форм власності. Структура промислового виробництва (у % до загальної кількості підприємств): - Харчова промисловість - 40,3 - Електроенергетика - 6,4 - Машинобудування і металообробка - 18,6 - Легка промисловість - 6,7 - Хімічна і нафтохімічна промисловість - 5,3 - Промисловість будівельних матеріалів - 8,8 - Деревообробна і целюлозно-паперова - 8,1 - Добувна - 4,2 - Інші - 1,6. Відкрите акціонерне товариство „МАЯК” - є одним з найбільших промислових підприємств в Україні. Гармонійно з'єднавши традиції оборонного підприємства і передових технологій в поєднанні з сучасним дизайном, починаючи з 1991 роком підприємство займається розробкою і виготовленням широкої гамми побутової продукції. На сьогодні на підприємстві працює 650 чоловік. Підприємство виробляє продукцію в середньому на 5 млн.грн. за місяць і спеціалізується на виробництві побутової техніки, а саме, високоякісних електричних обігрівальних приладах, в тому числі продукції енергозберігаючої технології: маслонаповнених електрорадіаторах, електроконвекторах, тепловентиляторах, теплових завіс, інфрачервоних обігрівачах, побутових електроплиток; зварювальних апаратах інвекторного типу; мідно-алюмінієвих радіаторах водяного опалювання; ексклюзивних побутових інкубаторах. Українська горілчана компанія Nemiroff - лідер серед легальних виробників міцного алкоголю України. При цьому компанія Nemiroff - ще й унікальна однойменна торговельна марка, що експортує свою продукцію у понад 50 країн світу. Nemiroff - це міжнародний бренд, якому вперше в історії рейтингу Світового Клубу Мільйонерів (Велика Британія) два роки поспіль - у 2003 й 2004 роках - вдалося стати брендом з найдинамічнішим показником росту, що перевищує 40%. Асортимент напоїв складається з 25 позицій. Флагманськими брендами компанії є горілки Nemiroff «Оригінальна», «Українська медова з перцем», «Українська березова особлива», «Житня з медом», Nemiroff Premium і Nemiroff LEX. ВАТ „Вінницька кондитерська фабрика”, яка входить до концерну „ROSHEN”, займається випуском цукерок, шоколаду, тортів. На даний час фабрика випускає понад 100 найменувань кондитерських виробів загальним обсягом близько 50 тис. тон у рік. На підприємстві працює близько 2,4 тис. осіб. Продукція торговельної марки Рошен експортується у 73 країни. Інвестиції концерну “Укрпромінвест” та іноземні інвестиції становлять майже 40 млн. дол. США. ТОВ „Аграна Фрут Україна” займається виробництвом концентрованих фруктових та овочевих соків, виробництвом пюре в асептичній упаковці без будь-яких консервантів, фруктових наповнювачів до йогуртів з частинками фруктів і ягід. Продукція заводу постачається до Росії. Інвестиції Австрійської компанії “Штайробс” понад 50 млн. дол. США. ДП УГК „Неміров” на сьогодні набув статусу міжнародної торгової марки. ДП “Українська горілчана компанія “Nemiroff” (торгівельна марка “За “Nemiroff” - во всем мире!”) - понад 20 млн. дол. США іноземних інвестицій - випускає 19 видів лікеро-горілчаної продукції, яка експортується в 52 країни світу, а найбільше до Росії, Ізраїлю, Вірменії, Туркменістану, Казахстану, Грузії, а в Росії, Латвії та Вірменії за обсягами імпорту випередив усі інші марки, в тому числі і всесвітніх відомих виробників. ВАТ „Вінницький олійножировий комбінат” - великомасштабне підприємство, що виробляє понад 40 видів продукції. Кількість працюючих на підприємстві складає біля 1 тис. осіб. Нині підприємство випускає продукцію під торговою маркою „Віолія”. Займається переробкою насіння соняшнику, сої, рапсу та виробництвом модифікованих жирів. ВАТ „Брацлав” є головним розробником та виробником доїльного обладнання в Україні. На підприємстві працює близько 1 тис. осіб. Це єдине в Україні підприємство, яке займається науковими дослідженнями, розробкою, конструюванням виробництва, монтажем та сервісним обслуговуванням обладнання для виробництва молока. Продукція підприємства постачається у Росію, Казахстан, Білорусію. ВАТ „Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. Кірова” входить до складу промислової групи „КМТ”, на підприємстві працює біля 1 тис. осіб. Він пропонує унікальну гаму продукції, що дозволяє оснастити сучасним млиновим, зернопереробним обладнанням та іншими машинами комбінати хлібопродуктів, комбікормові заводи, елеватори а також приватні та фермерські господарства. Також підприємство випускає енергозберігаюче котельне обладнання. Продукція підприємства постачається на підприємства Балтії, СНД, Болгарії та Польщі. ТОВ „Люстдорф” є власником чотирьох торгових марок - „На здоровье”, „Селянське”, „Буренка”, „Тотоша”, які вже стали загальновідомими брендами. Кредо компанії - „Стабільність і Якість в усьому і завжди!” Компанія виготовляє біля 40 найменувань молочної продукції. Компанії належать 4 фірми прямої дистрибуції в містах Київ, Одеса, Дніпропетровськ та Львів. ВАТ „Літинський молочний завод” на сьогодні є одним із лідерів по виробництву молочної продукції в Україні. Завод динамічно розвивається, постійно нарощує обсяги виробництва та пропонує ринку нові види продукції. Продукція підприємства випускається під торговою маркою „Білозгар”. Продукція реалізується в основному через мережу фірмових магазинів. Сир „Білозгар-екстра” та масло селянське „Солодковершкове” отримали дипломи „Гран-прі” Міжнародної виставки „Укрм'ясомолпром”; сир „Білозгар-екстра” - золоту медаль; сир „Голландський” - бронзову медаль. Торгова марка „Білозгар” удостоєна золотої медалі за масло селянське „Солодковершкове” на дегустаційному конкурсі у Польщі. ТОВ «Барлінек Інвест» було створено в січні 2006 року в м. Вінниці. АТ Барлінек (Польща) - це підприємство з багаторічною традицією, яке була започатковане в 1946 р., коли було засноване Деревообробне Підприємство Державних Лісів. В 1975 році підприємство перетворилося на Барлінецьке Підприємство Деревообробної Промисловості, проте справжнім імпульсом була приватизація в 1999 р. Акціонерне Товариство Барлінек стало лідером виробництва дерев'яних підлог не тільки в Польщі, але і в інших країнах світу. Сфера діяльності підприємства - виробництво паркетної дошки на базі безвідходної технології у відповідності до світових стандартів. Участь підприємства у відновленні лісів. Понад 9 років в Європі, а з 2007 року в Україні фірма Barlinek в рамках акції «1 за 1» фінансує створення нових лісових насаджень, що складається з твердолистяних порід дерева. Сьогодні символічний «Ліс клієнтів» від Barlinek тільки в Україні налічує понад 280 000 переважно дубових насаджень, які займають площу близько 60 гектарів. А загальна кількість дерев висаджених у Європі за програмою «1 за 1» (за кожну пачку паркетної дошки фінансується висадження 1 дерева) складає понад 5 000 000 дерев! Тільки на початку 2009 року було висаджено 50 000 сіянців в околицях м. Бердичева (Житомирська область) та 50 000 сіянців - в м. Хмільник (Вінницька область). Геолого-сировинні ресурси: В області нараховується 418 розвіданих родовищ, 210 з яких - розробляються. Вінниччина володіє значними запасами корисних і рідкісних копалин. Найбільша група включає неметалеві мінерали, в основному натуральні будівельні матеріали біля 800 найменувань, велика кількість яких ще не вивчена. Серед них каолінові родовища займають першу позицію. На території Мурованокуриловецького району виявлені значні резерви флюориту. Це родовище унікальне в Україні, воно здатне повністю забезпечити потреби нашої країни та іноземних компаній. Однак, поки що, через нестачу фінансування не використовується. В області знаходиться єдине в Європі родовище гранату. Цей мінерал використовується лише підприємствами Запоріжжя та Кривого Рогу. В десяти видах мінералів знайдений напівдорогоцінний камінь - опал. На території Вінницької області залягає 17 видів мінеральних копалин, великі запаси вапняку, граніту, піску та інших мінералів.

2.2 Інвестиційна та будівельна діяльність

Будівництво: За 2009 рік освоєно інвестицій в основний капітал - 2670,1 млн. грн. Будується житло поліпшеного планування і оздоблення, багатоквартирні будинки, котеджі, за індивідуальними проектами. За 2009 рік будівельними підприємствами Вінницької області усіх форм власності, що працювали за контрактами підряду, було виконано робіт власними силами на суму 748,5 млн. грн. Широко впроваджується досвід холдингової компанії “Київміськбуд”. Реалізуються програми будівництва житла для молодих сімей, газифікації населених пунктів. У 2009 р. введено в експлуатацію 171,5 тис.м2 загальної площі житла, з яких 37,4 тис.м2 (21,8%) загального обсягу побудовано у сільській місцевості. У 2009 р. введено в експлуатацію 1802 квартири. Серед об'єктів соціальної сфери введено в експлуатацію загальноосвітній навчальний заклад на 308 учнівських місць в смт. Стрижавка Вінницького району, лікарні на 82 ліжка у м. Вінниця (60 ліжок - дитяча онкологія та 22 - лікарня №3), амбулаторно-поліклінічні заклади на 60 відвідувань за зміну (на 40 - м. Вінниця, на 20 - м. Хмільник), будинки відпочинку на 180 місць в с. Коло-Михайлівка Вінницького району, фізкультурно-оздоровчий комплекс на 42 місця у м. Гайсин. За рахунок 21 млн. грн. коштів Стабілізаційного фонду для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів завершено будівництво артезіанських свердловин і мереж водопостачання в с. Стадниця Вінницького району та школи на 252 учнівських місця в с. Довжок Ямпільського району, проведено реконструкцію школи в с. Ольгопіль Чечельницького району, теплових мереж в м. Могилів-Подільський, закладів охорони здоров'я у м. Бар та с. Ялтушків Барського району та дитячих закладів у м. Погребище і м. Хмільник, переведено на електроопалення школу №1 у м. Бершадь. Продовжено будівництво таких довгобудів: хірургічний корпус обласної лікарні ім. Пирогова на 240 ліжок та школи в смт. Томашпіль на 1296 учнівських місця. У 2009 р. завершено будівництво та введено в експлуатацію ряд виробничих об'єктів і потужностей, серед яких місцеві трубопроводи для транспортування газу протяжністю 291,6 км, волоконно-оптичні лінії зв'язку протяжністю 37,8 км, водопровідні мережі - 33,3 км.

2.3 Роздрібний товарооборот підприємств

Оборот роздрібної торгівлі1 за січень - червень 2010р. становив 6128,4 млн. грн., що у порівнянних цінах на 3,2% більше обороту відповідного періоду 2009р. У структурі обороту роздрібної торгівлі 38,4% обсягів становив оборот торгової мережі підприємств (юридичних осіб), 53,0% - оборот фізичних осіб-підприємців, що мають мережу поза ринками, 8,6% припадало на оборот ринків. Порівняно з січнем-червнем 2009р. питома вага обороту торгової мережі фізичних осіб-підприємців, що мають мережу поза ринками, збільшилась на 0,3 в.п., (ю підприємств ридичних осіб) зменшилась - на 0,3 в.п., а частка обороту організованих і неформальних ринків залишилась на рівні минулорічного періоду. За даними статистичних спостережень у І півріччі 2010 року обсяг роздрібного товарообороту торгової мережі підприємств (юридичних осіб), які здійснювали діяльність з роздрібної торгівлі склав 2423,0 млн.грн., що у порівняних цінах на 0,4% більше обсягів продажу відповідного періоду 2009 року. Продаж споживчих товарів на одну особу населення через торгову мережу юридичних осіб області в поточному періоді становив-1463,8 грн., і більше ніж у відповідному періоді 2009 року (майже на шість грн. в порівнянних цінах), причому по продовольчим товарам склав 529,2 грн., по непродовольчим - 934,5 грн. ( відповідно з минулорічним періодом по продовольчих зменшення на 7,8% по непродовольчих збільшення на 5,7%). 1 Включає роздрібний товарооборот торгової мережі підприємств , розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями.За І півріччя 2010 року через торгову мережу підприємств (юридичних осіб) населенню області було реалізовано продовольчих товарів на суму 876,0 млн.грн., або 36,2% обсягу роздрібного товарообороту торгової мережіи підприємств (юридичних осіб). Серед обсягів продажу продовольчих товарів продукти харчування складають 68,6 %, алкогольні напої - 19,1 %, тютюнові вироби - 12,3%. У торгівлі продовольчими товарами приорітетна позиція продовжує залишатись за м'ясом копченим, солоним та ковбасними виробами, м'ясом та птицею свіжою та замороженою, виробами кондитерськими цукровими, плодами, ягодами, виноградом, горілкою та виробами лікеро - горілчаними, тютюновими виробами. Їх реалізовано на 385,5 млн.грн., що становить 48,4% реалізації всіх товарів продовольчої групи. Незначною залишається частка продажу борошна, картоплі, маргарину, виробів макаронних, що пояснюється тим, що більшість обсягів цих товарів реалізується на ринках. В І півріччі 2010 року в порівнянні з минулорічним періодом населенню області реалізовано менше виробів хлібобулочних - на 1423,4 тонн, м'яса копченого та ковбасних виробів на 252,7 тонн, м'яса та птиці свіжих та заморожених - на 246 тонн, масла вершкового на 131,5тонн, виробів макаронних - на 92,2 тонн, виробів кондитерських борошняних - на 48,1 тонн. В загальному обсязі роздрібного продажу продовольчих товарів традиційно переважає продукція вітчизняних виробників. За перше півріччя через торгову мережу було реалізовано продовольчих товарів виробництва України на 731 млн.грн. (91,8% від усіх продовольчих товарів у торговій мережі). Продовольча продукція українських товаровиробників на 88-98% забезпечує продаж переважної більшості продуктів харчування та алкогольних напоїв. Всі підприємства роздрібної торгівлі, що реалізують хлібобулочні вироби, м'ясо та птицю свіжу та заморожену, яйця та яйцепродукти, цукор, крупи та бобові на 99-100% забезпечені вітчизняною продукцією. Найменшою була частка вітчизняних товарів в обсягах продажу кави (74,3%), овочів (71,9%), чаю (69,9%). консервів фруктово-ягідних (62,6%), плодів, ягід, винограду (40,5%). В цілому ж питома вага імпортних продовольчих товарів незначна 8,2%. За І півріччя 2010 року за товари непродовольчої групи населенням було сплачено 1546,9 млн.грн., що склало 66,0% обсягу роздрібного товарообороту. Найбільш поширеними серед непродовольчих товарів, які населення купує в торговій мережі підприємств, залишаються нафтопродукти, фармацевтичні товари, автомобілі та автотовари. Витрати на їх реалізацію формують 69,4% товарообороту по непродовольчій групі товарів, і залишаються майже на рівні відповідного періоду минулого року. Поточний період позначився зменшенням платоспроможного попиту населення на товари тривалого користування, які склали лише 15,8% в обсязі товарообороту непродовольчих товарів проти 17,2% рівня І півріччя 2009р і в порівнянних цінах збільшились на 10,5%. Залишається обмеженою пропозиція і асортимент товарів легкої промисловості, які пропонує торгова мережа підприємств. Незважаючи на збільшення (в порівнянних цінах) обсягу продажу одягу на 40,7%, взуття на 38,9 % частка обороту цих товарів у складі непродовольчих залишається незначною 1,6 %, що на 0,2 в.п. більше ніж торік.

3. Продуктивність та ефективність економічного потенціалу області

3.1 Зайнятість населення області. Заробітна плата та стан її виплати

Трудові ресурси економічного району становлять понад половину загальної чисельності населення, але ця частка поступово знижується. Дуже зменшується працездатне населення у сільських місцевостях, що впливає на зростання демографічного навантаження на зайняте населення. Найбільше зайнятих працює у промисловості й державних установах та організаціях. Понад 10% працездатного населення працює в сільському господарстві і майже 1/3 трудових ресурсів свідчить про те, що економічному районі, насамперед у містах, особливо малих, є певні надлишки працездатного населення, що призводить до безробіття. Основна частина населення проживає в сільській місцевості. Разом з тим Подільський економічний район є одним з найменш урбанізованих районів країни. Міські населення економічного району залежно від чисельності населення та географічного положення виконують різноманітні функції промисловості, транспортні, соціалбні, будівельні, але найважливішим з них є промислові, в них зайнято 25-46% трудових ресурсів.

Таблиця 4

Номінальна середньомісячна заробітна плата штатного працівника у травні 2010 р. склала 2201 грн. Це на 4,4% більше ніж у квітні п.р та на 21,2% більше ніж у травні 2009 р.Найвищі розміри зарплати у травні 2010 року зафіксовані у діяльності авіаційного транспорту (6722 грн.) та фінансовій діяльності (4739 грн.), а також у видобуванні паливно-енергетичних корисних копалин (3557 грн.) та на виробництві коксу і продуктів нафтоперероблення (3354 грн.),Низькою залишається зарплата у працівників, зайнятих у текстильному виробництві виробництво одягу, хутра та виробів з хутра (1249 грн.), виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (1341 грн.), у рибальстві та рибництві (1153 грн.); сільському господарстві та мисливстві (1435 грн.).За січень-травень 2010 р. середньомісячна заробітна плата штатного працівника склала 2058 грн. (зростання на 17,9% проти відповідного періоду попереднього року). Тенденції щодо регіональної диференціації розмірів середньої зарплати залишаються практично незмінними.У травні 2010 року у всіх регіонах заробітна плата перевищувала розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб по Україні. Реальна заробітна плата в травні 2010р. у порівнянні з квітнем зросла на 5,1%, а порівняно з травнем 2009р. - на 12,2%. За січень-травень 2010р. порівняно з відповідним періодом попереднього року реальна заробітна плата зросла на 7,2%.Довідково: Індекс споживчих цін у травні 2010 року склав 99,4%, а з початку року - 103,7% (торік - 107,4%). Зростання реальної зарплати у травні зафіксовано по усіх регіонах України. Наводимо відповідну таблицю за інформацією Міністерства праці та соціальної політики України. Стан виплати зарплати. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати станом на 1 червня 2010 року зросла на 11,1% у порівнянні з показником на 1 травня ц.р., а з початку року - на 28,1%, і склала 1 887 млн. грн.Найбільші темпи зростання заборгованості із зарплати за минулий місяць зафіксовані в Київській (34,9%), Донецькій (25,4%), Сумській (12%), Вінницькій (11,7%), Харківській (11,6%) областях, а також в Севастополі (16,6%) і Києві (11,2%).За структурою заборгованості найбільша частка боргів припадає на промисловість - 1029 млн. грн. (найбільше - у машинобудуванні, видобуванні вугілля, хімвиробництві), а також на будівництво - 277,2 млн. грн., операції з нерухомим майном - 174,7 млн. грн., на діяльність транспорту і зв'язку - 171 млн. грн.Сума невиплаченої зарплати складає 7,8% фонду оплати праці за травень.Заборгованість по економічно активних підприємствах на 1.06.2010 склала 1 299 млн. грн. (на 1 травня 2010 року - 1 107 млн. грн.), по економічно неактивних - 74 млн. грн., по підприємствах-банкрутах - 514 млн. грн.Слід зазначити, що протягом п'яти місяців 2010 року відслідковується постійна тенденція нарощування боргів із зарплати на підприємствах державної власності (зокрема за травень сума заборгованості по держпідприємствах збільшилася на 37,5%, а з початку року - в 2,3 рази!), яка на 1 червня склала 239 млн. грн. Це 18,4% від усієї заборгованості по економічно активних підприємствах.Довідково: За оперативними даними Мінпраці, за період з 1 по 15 червня економічно активні підприємства погасили заборгованість з виплати зарплати на суму 225,2 млн. грн. Загальна сума заборгованості за станом на 15 червня склала 1662 млн. грн. (97,9% до 1 травня 2010 року), зокрема, по економічно активних - 1 070 млн. грн.

3.2 Характеристика основного і оборотного капіталу області

Таблиця 5. Інвестиції в основний капітал Вінницької області за джерелами фінансування за 2004-2008 рр., тис. грн.

Аналіз інвестицій основний капітал Вінницької області свідчить, що в основному джерелами фінансування в цьому регіоні є власні кошти підприємств та організацій, коштів населення на індивідуальне житлове будівництво та кредитів банків та інших позик, які за останні роки зростають. Починаючи з 2004 року в області спостерігається позитивна динаміка пожвавлення інвестиційної діяльності. Темпи залучення інвестицій в економіку регіону порівняно з 2004 роком зросли більше, ніж у 2 рази. І останнім часом як в Україні, так і у Вінницькій області позначилася чітка тенденція зростання інвестиційних вкладень. Динаміку інвестицій в основний капітал Вінницької області наведено на рисунку один.

вінницький область населення виробництво

Рис.1. Динаміка інвестицій в основний капівтал Вінницької областіза 2004-2008 рр., млн. грн.

З таблиці 6 видно, що протягом досліджуваного періоду інвестиції в основний катітал характеризувалися високими темпами зростання. У Вінницькій області за даний період середній щорічний абсолютний приріст становив 899,25 млн. грн.

3.3 Валова продукція регіону

Таблиця 7. Валовий регіональний продукт

*/попередні дані, уточнення вносяться після виходу остаточних річних даних у відповідності до офіційної інформації.

4. Зовнішньоекономічна діяльність області. Структура експорту та імпорту

Зовнішньоекономічна діяльність: Обсяги експорту товарів за 2009 р. становили 479,0 млн. дол. США і зменшились, порівняно з 2008 р., на 0,8%; обсяги імпорту склали 263,0 млн. дол. США і зменшились на 37,0%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 216,0 млн. дол. США (у 2008 р. позитивне сальдо досягало 65,0 млн. дол. США). Зовнішньоторговельні операції з товарами суб'єкти господарювання області здійснювали з партнерами із 105 країн світу. До країн СНД у 2009 р. було експортовано 47,7% усіх товарів, до країн ЄС -35,1% (у 2008р. - відповідно, 54,9% і 38,0%). З країн СНД 55,4% (у 2008р. - 15,9% іімпортовано 29,8% усіх товарів, з країн ЄС 67,3%). Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації (32,4% від загального обсягу експорту), Польщі (10,8%), Німеччини (9,1%), Білорусі (5,5%), Литви (3,1%), Єгипту (2,9%), Молдови і Бельгії (по 2,7%) та Індії (2,6%). Найбільші імпортні надходження здійснювались з Польщі (16,3%), Білорусі (13,3%), Німеччини (11,3%), Російської Федерації (11,0%), Італії (6,0%), Нідерландів (5,9%), Казахстану (4,7%), Туреччини (4,6%), Китаю (3,6%) та Бельгії (3,2%). Імпортні поставки у 2009 р. порівняно з 2008 р., збільшились з таких країн-партнерів CНД, як Білорусь та Казахстан; з країн ЄС - Кіпр, Данія, Чеська Республіка та Естонія; з інших країн - Норвегія та Туреччина. Одночасно спостерігається вагоме зменшення обсягів імпорту, згідно з угрупуваннями країн, з Молдови, Російської Федерації, Австрії, Франції, Сполученого Королівства, Словаччини, Угорщини, Німеччини, Литви, Нідерландів, Іспанії, Польщі, Італії, Бельгії, Китаю та Сполучених Штатів Америки. Основу товарної структури зовнішньої торгівлі товарами складають готові харчові продукти, жири та олії тваринного або рослинного походження, текстильні матеріали та текстильні вироби і продукти рослинного походження. Крім того, вагома частка належить машинам, обладнанню та механізмам, деревині і виробам з деревини, продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості і живим тваринам та продуктам тваринного походження. У 2009 р. з Вінниччини було експортовано 624,8 тис. дал. горілки (на 61,5 тис. дал. менше, ніж у 2008 р.), 216,5 тис. т зернових культур (на 172,5 тис. т більше, ніж у 2008 р.), 105,1 тис. т олії соняшникової на 85,2 тис. т більше, ніж у 2008 р.), 4,5 тис. т цукру білого (на 4,4 тис. т більше). За 2009 р. на Вінниччину було імпортовано 6,2 тис. т м'яса свиней, 9,4 тис. т м'яса і субпродуктів домашньої птиці, 1,3 тис. т масла вершкового та інших молочних жирів, 11,4 тис. т бензинів автомобільних і 98,9 т медикаментів.

5. Склад і структура місцевих бюджетів

До загального фонду бюджету ОБЛАСТІ за січень-травень 2010 року надійшло 557,5 млн.грн. власних і закріплених доходів, що складає 108,4% від показників, запланованих місцевими радами згідно тимчасового помісячного розпису (заплановано 514,4 млн.грн.). Додатково отримано до плану на 5 місяців 43,1 млн.грн. До розрахункових показників Мінфіну України на 2010 рік (1515,1 млн. грн.) надходження доходів до бюджету області становлять 36,8% . Порівняно з січнем-травнем минулого року надходження власних і закріплених доходів місцевих бюджетів збільшились на 49,8 млн.грн., або на 9,8 %. Доходну частину бюджету до плану на 5 місяців з 34 бюджетів адміністративно-територіальних одиниць (міст обласного значення, бюджетів районів та обласного) виконали - 33, або 97 %, не виконано лише бюджет м. Могилів-Подільського, по якому виконання склало 97,4 %. Крім власних надходжень податків і зборів до загального фонду бюджету отримано також 865,3 млн.грн. дотацій, або 99,5% плану на 5 місяців (недоотримано 4,0 млн.грн.) та 365,6 млн.грн. субвенцій з державного бюджету, або 100% до плану на 5 місяців. З врахуванням всіх міжбюджетних трансфертів (субвенцій, дотацій) з державного бюджету бюджет області по доходах загального фонду отримав 1788,4 млн.грн., або 102,2 % до уточненого плану на 5 місяців (план 1749,3 млн.грн.). За 5 місяців по бюджету області проведено видатків загального фонду в сумі 1695,7 млн.грн., що становить 97,8% плану на 5 місяців (1733,4 млн.грн.). Станом на 01.06.2010 р. кредиторська заборгованість по видатках загального фонду по зведеному бюджету області становила 49,8 млн.грн. (зменшилась за травень на 30,6 млн.грн.), причому прострочена заборгованість із виплати зарплати відсутня. На даний час завершується робота по перерахуванню заробітної плати до встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» рівня, розпочато виплату відпускних працівникам освіти.Податківцями Вінниччини протягом січня-жовтня 2010 року до бюджетів усіх рівнів мобілізовано 2617,7 млн. грн. податкових платежів, що на 478 млн.грн. або на 22,3 відс. більше ніж в аналогічному періоді минулого року. До Державного бюджету у січні-жовтні ц.р. року мобілізовано 1320,5 млн.грн. податкових платежів (на 303,6 млн.грн. або на 29,9 відс. більше аналогічного періоду м.р.), в т.ч. до загального фонду Держаного бюджету - 1296,7 млн.грн. (+ 306,6 млн.грн.).До місцевих бюджетів надійшло 1297,2 млн.грн., що на 15,5 відс. (+174,4 млн.грн.) перевищує фактичні надходження минулого року, в т.ч. до загального фонду місцевих бюджетів (власні і закріплені доходи) надійшло 1224,6 млн.грн. (на 159,4 млн.грн. або на 15 відс. більше фактичних надходжень січня-жовтня 2009р.).

Таблиця 8. Структура бюджетів усіх рівнів у січні-жовтні 2009-2010 рр.

В галузевому розрізі найбільші суми податків до бюджетів усіх рівнів сплачено промисловими підприємствами, частка надходжень яких у загальному обсязі становить 38 відс. Питома вага надходжень від підприємств, що займаються виробництвом електроенергії, газу та води становить 8,8 відс., торгівлі - 6,4 відс., транспорту та зв'язку - 5,3 відс., будівництва - 4,1 відс., операціями з нерухомістю - 3,6 відс.Домінуюче положення в структурі надходжень Зведеного бюджету від підприємств промисловості належить харчовій галузі, доля надходжень якої в промисловості складає 80,4 відс. Найбільшу питому вагу в надходженнях харчової галузі займають надходження від підприємств лікеро-горілчаної промисловості - 75,6 відс. Основним платником галузі є ДП Українська горілчана компанія “Nemiroff”, яким сплачено до Зведеного бюджету у січні-жовтні ц.р. 576,7 млн.грн., що на 193 млн.грн. більше аналогічного періоду м.р., в т.ч. акцизного збору - 478 млн.грн. (+143,8 млн.грн.), податку на додану вартість - 80,2 млн.грн. (+38,5 млн.грн.), податку на прибуток підприємств - 8,2 млн.грн. (+9,2 млн.грн.).Органами податкової служби області щомісячно проводиться моніторинг результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників ПДВ у розрізі контрагентів з метою виявлення суб'єктів господарювання, які ухиляються від оподаткування. Результати опрацювань розбіжностей направляються в підвідомчі ДПІ та до підрозділів податкового контрою аудиту юридичних осіб для подальшого відпрацювання. В результаті відпрацювання розбіжностей у січні-жовтні п.р. складено 342 акти документальної невиїзної (камеральної) перевірки, пов'язаної зі співставленням автоматизованою системою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Внаслідок проведених перевірок вигодонабувачів: - донараховано податку на додану вартість - 14,3 млн.грн. та застосовані фінансові санкції - 3,2 млн.грн., (надійшло до бюджету- 4,4 млн.грн.);- зменшено суму податку заявлену до відшкодування - на 0,4 млн.грн.;- зменшено залишок від'ємного значення (ряд. 26 декларації з ПДВ) - на 10,1 млн.грн.Підрозділами податкового контролю юридичних осіб області за 10 місяців 2010 року проведено 794 документальних перевірки суб`єктів господарської діяльності - юридичних осіб.За результатами контрольно-перевірочних заходів до бюджетів усіх рівнів донараховано 78,4 млн.грн. узгоджених податкових зобов'язань, що на 28,3 млн.грн. або на 56,5 відс. більше ніж у відповідному періоді минулого року. За 10 місяців 2010 року документальними перевірками зменшено безпідставно заявлений до відшкодування з бюджету податок на додану вартість на 67,8 млн.грн., що на 22,6 млн.грн. або на 50 відс. більше ніж у відповідному періоді минулого року. Крім того, зменшено залишок від'ємного значення по ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - на 38,5 млн.грн.Протягом 10 місяців п.р. проведено 66 документальних перевірок підприємств, які декларували від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. За результатами проведених перевірок зменшено збитки на 242,3 млн.грн. або у 2,6 рази більше ніж у відповідному періоді минулого року. На сплату податку на прибуток за наслідками документальних перевірок виведено 40 підприємств або 60,6% від загальної кількості перевірених платників. Підрозділами погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА у Вінницькій області за рахунок застосування повноважень, наданих законодавством, до бюджетів усіх рівнів в січні-жовтні 2010 року мобілізовано 61,3 млн.грн., в т.ч. до Державного бджету- 52,4 млн.грн.За рахунок реалізації майнових активів боржників (рухомого і нерухомого майна, цілісних майнових комплексів, майна банкрутів) в січні-жовтні 2010 року до бюджетів усіх рівнів спрямовано 2,5 млн.грн Здійснено 822 виходів з метою вилучення готівки, в результаті чого погашено податковий борг перед бюджетами усіх рівнів на суму 2,3 млн.грн.За 10 місяців 2010 року податковими органамиобласті було застосовано адміністративний арешт активів по 8-ми підприємствах-боржниках, в результаті чого до бюджету надійшло 0,1 млн.грн.Станом на 01.11.2010р. сума податкового боргу (з урахуванням боргу банкрутів) до Зведеного бюджету в цілому по області склала 536,3 млн. грн. На початок 2010 року вона рахувалася в сумі 533,4 млн.грн., тобто за січень-жовтень п.р. податкова заборгованість по області збільшилася на 2,8 млн.грн. Динаміка податкового боргу в січні-жовтні 2010 року в розрізі основних видів податків свідчить, що з початку року податковий борг зріс по ПДВ - на 27,1 млн.грн., податку на прибуток - на 19,3 млн.грн., акцизному збору - на 7,8 млн.грн., платі за землю - на 1,3 млн.грн. Поряд з цим, значне скорочення податкового боргу за 10 місяців 2010 року досягнуто по податку з доходів фізичних осіб - на 38,8 млн.грн., а також по заборгованості по штрафних санкціях, нарахованих платникам за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів - на 12,3 млн.грн Станом на 01.11.2010 року структура податкового боргу за статусами виникнення до Зведеного бюджету має наступний вигляд:

- податковий борг в інертному статусі - 119,3 млн.грн.;

- активний податковий борг - 37,7 млн.грн.;

- пасивний податковий борг - 375,1 млн.грн., в тому числі борг банкрутів - 157,9 млн.грн.;

- безнадійний податковий борг - 4,2 млн.грн.

Внаслідок викриття злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, при взаємодії з іншими підрозділами податкової служби області, податковою міліцією забезпечено надходження коштів до Зведеного бюджету на загальну суму 40,9 млн.грн., у т.ч. до Державного бюджету мобілізовано - 40,1 млн.грн. Податковою міліцією бюджету викрито 98 злочинів, з яких 82 або 83,6 відс. - тяжких та особливо тяжких. Виявлено 48 злочинів за ст.212 КК України, у т.ч. 42 - за ч.3 ст.212 КК України, або 87,5%. Викрито 10 злочинів за ст.204 КК України, 1 - ст.207 КК України, 9 - за ст.209 КК України, 2 - за ст.218 КК України, 28 - за іншими статтями КК України. Направлено до суду 49 злочинів, у т. ч. 6 - за ст.204 КК України, 23 - за ст.212 КК України, з них 17 - за ч.3 ст.212 КК України, 5 - за ст.209 КК України, 15 - за іншими статтями. Відшкодовано збитків по кримінальних справах на суму 8,5 млн.грн. або 54,5 відс. Встановлено 49 фактів необґрунтованої заяви на відшкодування ПДВ на суму 44,4 млн.грн. З незаконного обігу вилучено товарів на суму 26 млн.грн., у т.ч. алкогольних напоїв - на 7,3 млн.грн., тютюнових виробів - 56,8 тис.грн., спирту - 1,7 млн.грн., паливно-мастильних матеріалів - 2,5 млн.грн., інших товарів - на 14,5 млн.грн. Виявлено 3 конвертаційних центри, по яких стягнуто коштів на суму 603 тис.грн., вилучено готівки 174 тис.грн., на розрахункових рахунках заблоковано грошові кошти на суму 93,6 тис.грн., накладено арешт на майно організаторів на суму 1,6 млн.грн.

5.1 Характеристика програм соціально-економічного розвитку регіону

Район має значні можливості перспективного розвитку господарства. Поряд з цим є ще ряд соціально-економічних проблем, які потрібно вирішувати. Він ще значно відстає у виробництві товарної продукції промисловості (на 37,2%) серед економічних районів України, де він не поступається тільки Західно-Поліському і Центральноукраїнському районам. Район мало забезпечений землею з розрахунку на сільського мешканця. Не вирішено питання збереження і поліпшення родючості сільськогосподарських угідь, активізації великої кількості малих міст і селищ міського типу, зокрема віддалених від великих міст району та ін. Тому подібна програма комплексного соціаль-економічного розвитку Подільського еномічного району. Дещо підвищити землезабезпечення сільських мешканців можна за рахунок рекультивації еродованих земель і зменшення площ під військовими полігонами. Доцільно спеціалізувати сільськогосподарську зону АПК, формувати приміський АПК для забезпечення міського населення свіжою сільськогосподарською продукцією закритого і відкритого грунту. Варто поглибити спеціалізацію південних районів Поділля на вирощуванні овочів, ягід, цукрових буряків, зернових культур, особливо круп'яних, і тютюну. Тут можна одержувати найвищі урожаї гречки в Україні. У північних районах є сприятливі умови для картоплярства, зернових і технічних культур, садівництва. Необхідно удосконалювати інфраструктурну систему АПК Поділля, яка сьогодні розвинена слабко, незбалансована з основними сферами АПК, створювати підприємства для раціонвльної переробки сировини: м'ясної і молочної промисловості за зарубіжними високотехнічними зразками, температурні сховища для кртоплі та плодоовочевої продукції у ряді великих сіл і селищ міського типу. Для повнішого використання ресурсів Поділля доцільно інтегрувати на основі високих технологій переробні галузі для повнішої переробки сільськогосподарської сировини, прогнозувати оптимальну структуру виробництва продукції сільського господарства. Важливою проблемою є зниження інтенсивних ерозійних процесів, зменшення викидів у атмосферу та на поверхню грунту шкідливих речовин, забезпечення чистоти вод, за рахунок чого значно поліпшиться продукція сільського господарства, а також підвищиться роль Поділля у господарських стосунках з іншими екомічними районами України. Все це може сприяти збалансуванню економічного, соціального та екологічного розвитку його території. Сучасний стан промисловості Подільського економічного району потребує суттєвої структурної перебудови в напрямі конверсії оборонних підприємств,розвитку тих галузей, які використовуватимуть місцеву сировину. Оптимальний напрям - це розвиток електронної техніки, точного приладобудування, побутової електронної техніки. Проте при цьому потрібні надійні постачальники сировини, матеріалів, комплектних деталей і ринків збуту. Аналіз даних про економічний район свідчить про те, що є всі підстави для успішного функціонування малих підприємств заготівлі і переробки вторинної сировини, а також використання міцевих сировинних ресурсів. Назріла потреба змінити механізм залучення і використання населення, не зайнятого тимчасово або постійно і виробництві, що передбачає насамперед економічні та організаційні стимули участі його в сезонних роботах, впровадження господоговірних підприємств і сезонними працівниками. Подільсько-економічний район за певних умов може експортувати робочу силу. Однак при цьому потрібно створювати умови для збереження трудового потенціалу. Крім того, експорт робочої сили в сучасних умовах ефективніший,ніж експорт товарів, оскільки полегшується проблема зайнятості. Важливими надалі залишаються питання розвитку лісового господарства, селекційної роботи у рослинництві та тваринництві, переробки значної частини продукції сільського господарства до кінцевого продукту.

З метою створення організаційно-правових та економічних умов для комплексного розвитку продуктивних сил Поділля Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Міністерству економіки разом з Вінницьким, Тернопільським та Хмельницьким облвиконкомами, відповідними міністерствами і відомствами розробити проект Державної програми соціально-економічного розвитку Поділля (далі - Програма) і до 1 липня 1996 р. подати його Кабінетові Міністрів України. Концепцію, технічне завдання і техніко-економічне обгрунтування проекту Програми розробити до 1 грудня 1995 року. 2. Визначити замовником розроблення проекту Програми Міністерство економіки, головним виконавцем - Інститут регіональних досліджень Національної академії наук (м. Львів). 3. Для організації роботи з підготовки проекту Програми утворити Координаційну раду у складі згідно з додатком N 1. Надати голові Координаційної ради право залучати в установленому порядку до розроблення проекту Програми окремих фахівців і наукових працівників та отримувати від міністерств, відомств, інших організацій необхідну інформацію.

Міністерствам і відомствам підготувати і подати до 1 липня 1995 р. головному виконавцеві проекту Програми матеріали згідно з додатком N 2. У складі проекту Програми передбачити розділ 'Охорона навколишнього природного середовища. ( Абзац четвертий пункту 3 в редакції Постанови КМ N 1313 ( 1313-96-п ) від 28.10.96 ) 4. Під час розроблення проекту зазначеної Програми врахувати завдання затверджених програм, що реалізуються у даному регіоні, зокрема Національної програми виробництва технологічних комплексів машин і устаткування для сільського господарства, харчової і переробної промисловості, Програми розвитку меліорації земель в Україні на 1994-2000 роки, Програми розвитку лісогосподарського і лісопромислового комплексів України на період до 2015 року та узгодити його з проектами розроблюваних Державної програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів України на період до 2005 року, Національної програми соціального відродження села на 1995-2005 роки. 5. Міністерству економіки в межах бюджетних асигнувань, що передбачаються йому на фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, профінансувати розроблення проекту Програми в обсязі 50 відсотків від загальної суми витрат відповідно до кошторису. Рекомендувати Вінницькому, Тернопільському та Хмельницькому облвиконкомам передбачити виділення головному виконавцеві коштів для забезпечення розроблення проекту Програми.

6. Проблеми та перспективи розвитку області

Народногосподарський комплекс Вінниччини переживає складний період, але органи державної влади спільно з керівниками підприємств та організацій, науковцями та громадськістю продовжують роботу по поліпшенню ситуації в економіці області, комплексно механізовано і автоматизовано 17 дільниць та цехів, введено в дію 2 механізовані потокові та одну атоматичну лінію, одну гнучку виробничу систему та 23 металорізальних верстатів з числовим програмним управлінням. Так, на відкритому акціонерному товаристві “Володарка” введено в дію цех по проектуванню нових моделей, проведена комплексна механізація одного із цехів, впроваджено 38 нових технологічних процесів. На Барському спиртзаводі впроваджено новий технологічний процес виробництва високооктанової кисневої добавки до бензинів. На Бершадській птахофабриці освоєно 4 нових технологічних процеси по виробництву м'ясних консервів та напівфабрикатів. Постійно розширюється асортимент нових видів продукції на Вінницькій кондитерській фабриці, відкритому акціонерному товаристві “Вінницяхліб”, асоціації “Вінницяплодоовочпром”, закритому акціонерному товаристві “Поділля” тощо.

Основні стратегічні заходи по соціально-економічній стабілізації, які передбачають:

· збільшення обсягів реалізаціїї готової продукції за грошові кошти;

· зростання дохідної частини бюджету та підвищення ефективності використання бюджетних видатків;

· підвищення рівня зайнятості населення та зменшення прихованих форм безробіття;

· зростання заробітної плати та поступове погашення заборгованості по виплаті зарплати і пенсій.

Досягнення стратегічних цілей передбачає формування чітких шляхів їх реалізації, спрямованих на пряму та опосередковану підтримку провідних галузей та підприємств області по нарощуванню обсягів виробництва та підвищенню його ефективності, зокрема:

· в машинобудівній - реконструкція підприємств, розширення виробництва та реалізації сільгосптехніки;

· в легкій промисловості - стабілізація виробництва та розширення випуску продукції на внутрішній ринок і ринки країн СНД;

· в енергетичній - розвиток малих генеруючих об'єктів, широкий розвиток енергозбереження в усіх напрямках і галузях;

· в будівництві - розвиток будівельних енергозберігаючих технологій, створення технологій будівництв;

· в м'ясній та молочній промистловості - розробка та реалізація механізмів стимулювання виробництва м'яса в приватному та громадському секторі, структурна перебудова м'ясо переробних підприємств, пощук та розширення ринкового збуту продукції;

· в цукровій галузі - реструктуризація галузі, залучення інвестицій, переробка цукру-сирцю, освоєння виробництва нових видів продукції в міжсезоння розширення зовнішніх ринків збуту цукру.

Чітке і послідовне виконання цих та інших важливих завдань розвитку господарства області дозволить впливати на хід подій, відслідковувати негативні тенденції і завчасно приймати коректні заходи по їх упередженню.

Висновки

Подальше зростання економічного потенціалу області відбуватиметься відповідно до цілей і пріоритетів розвитку економіки, визначених прогнозом економічного і соціального розвитку України. Фінансові ресурси області визначаються потенціалом підприємств і організацій області, надходженнями податків і зборів до державного та місцевих бюджетів. Зростання промислового виробництва, активізація інвестиційної та підприємницької діяльності, покращення фінансово-кредитних відносин сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, збільшенню податкових надходжень до бюджетів.

Підвищення ефективності фінансової політики області , буде здійснюватись за рахунок:

· стабільних темпів зростання макроекономічних показників області;

· нарощування виробничого потенціалу підприємств області, впровадження у виробництво нових видів конкурентоспроможної продукції;

· пошуку нових ринків збуту продукції та збільшення обсягів споживання продукції та послуг населенням;

· активної співпраці з іноземними інвесторами;

· економного використання бюджетних коштів за рахунок оптимізації об'єктів соціальної сфери;

· забезпечення повноти сплати нарахованих податків і платежів та скорочення податкового боргу;

· скорочення кількості збиткових підприємств та сум задекларованих збитків;

· збільшення податкового навантаження малоприбуткових підприємств.

У результаті вжитих заходів протягом прогнозується забезпечити:

· зростання надходжень податків, зборів та інших обов'язкових платежів на 16,2 відсотка;

· збільшення питомої ваги прибуткових підприємств і організацій у загальній кількості суб'єктів господарювання;

· зростання позитивного фінансового результату (прибутку) до 10 відсотків.

Список використаних джерел

1. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник. - К.: Кондор, 2004. - 296 с.

2. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: Навч. посібник. - Львів: «Новий світ - 2000», 2008. - 546 с.

3. Зінь Е.А. Регіональна економіка: Підручник. - К.: «ВД «Професіонал», 2007. - 528 с.

4. Манів З.О., Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка: Навчальний посібник. - Львів: «Магнолія 2006», 2008. - 638 с.

5. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко та ін.; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України С.І. Дорогунцова. - К.: КНЕУ, 2005. - 988 с.

6. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. Посібник / Є.П. Качан, Т.Є. Царик, Д.В. Ткач та ін.; За ред. Є.П. Качана. - К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. - 704 с.

7. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - 6-те вид., випр. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2004. - 350 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

8. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. - К.: Вікар, 2006. - 396 с.

9. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 344с.

10. www.ukrstat.gov.ua