Дії механізованої роти у розвідувальному загоні

Работа из раздела: «Военное дело и гражданская оборона»

/

АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ТАКТИКИ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК

ДИПЛОМНА РОБОТА

освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст' з навчальної дисципліни

“Тактика внутрішніх військ”

Тема: 'Дії механізованої роти у розвідувальному загоні'

Виконав: курсант Засядьвовк Є.Ю.

(233 навчальна група)

Керівник: ст. викладач

кафедри тактики внутрішніх військ

підполковник Малєєв І.І.

Харків-2009

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Загальні поняття про розвідку
• 1.1 Розвідка як вид бойового забезпечення
• 1.2 Військова розвідка
• 1.3 Сили та засоби, що призначаються для ведення розвідки
• Висновок
• Розділ 2. Механізована рота у розвідувальному загоні
• 2.1 Тактика дій роти у розвідувальному загоні
• 2.2 Порядок і зміст роботи командира роти у розвідувальному дозорі
• 2.3 Робота командира мотострілецької роти по організації розвідки
• Висновок
• Розділ 3. Управління механізованою ротою у ході виконання завдань у розвідувальному загоні
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

Службово-бойові завдання, що виконуються Внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України вагомі та різноманітні.

Обов'язковим складовим елементом ведення бойових дій є розвідка. У зв`язку з цим різко зростає значення розвідки як одного з вирішальних факторів досягнення перемоги. Розвідка займає значне місце у бойовій діяльності військ. Вона невідривно пов`язана з будь-яким видом бойових дій.

У сучасних умовах розвідка є проблемою в рівній мірі складною і актуальною. Саме вона буде визначати розвиток ведення бойових дій на найближчу перспективу. Але, перш ніж говорити про організацію розвідку, необхідно визначити суть цієї категорії.

Якщо проаналізувати завдання з розвідки, які виконують підрозділи Внутрішніх військ, то найбільш доцільно орієнтуватися на механізовану роту, яка виділяється зі складу батальйону (полку) для несення служби у розвідувальному загоні.

Основні зусилля розвідувального загону зосереджуються на своєчасному розкритті угруповань головних сил противника, особливо засобів ядерного, хімічного нападу і високоточної зброї, замислу його дій, боєздатності і готовності до нанесення ударів.

Для розвідки противника і місцевості із складу розвідувального загону висилаються розвідувальні дозори, кількість яких залежить від завдання, що виконується, дій противника і характеру місцевості. Підрозділи, що залишилися після висилки розвідувальних дозорів, складають головні сили розвідувального загону. Вони переміщаються в компактному угрупуванні стрибками від одного укриття до іншого з підвищеною швидкістю.

Ведення розвідки ротою у розвідувальному дозорі може протікати в екстраординарних обставинах, що вимагає від командира миттєвої реакції на зміни в оперативній обстановці та подальшої роботи в напрямку досягнення успішного виконання службово-бойових завдань.

Крім того, особливої уваги заслуговує тактика дій розвідувального загону, яка має свою специфіку та особливості. Організація виконання завдань розвідувальним загоном є першорядним обов'язком командирів. Вчасно і ретельно організована розвідка дозволяє розкрити бойовий склад, угруповання, характер дій противника, визначити його замисел, сильні і слабкі сторони, оцінити місцевість і на цій підставі найбільш доцільно й ефективно використовувати свої сили і засоби боротьби.

У даному дипломному проекті пропоную розглянути та проаналізувати особливості ведення розвідки розвідувальним загоном у складі роти. Адже розвідка як основний вид бойового забезпечення вимагає від командира розвідувального загону високої координованості дій, умілого управління силами і засобами.

механізована рота розвідувальний загін

Розділ 1. Загальні поняття про розвідку

1.1 Розвідка як вид бойового забезпечення

Розвідка - найважливіший вид бойового забезпечення. Вона є сукупністю заходів, які проводяться командирами, штабами всіх ступенів і військами з метою добування розвідувальних відомостей про противника і місцевість у районі майбутніх дій, необхідних для підготовки даних й успішного ведення бою.

Розвідка противника ведеться з завданнями установити його бойовий склад, стан, боєздатність, положення й угруповання військ, особливо наявність засобів ядерного, хімічного і біологічного ураження, місця їх розташування (координати) і ступені готовності до застосування; характер дій, наміри, сильні і слабкі сторони; місця розташування вогневих засобів, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки, протиповітряної оборони, пунктів управління, а також аеродромів і посадочних площадок армійської авіації; ступінь і характер інженерного обладнання районів (позицій); визначити систему загороджень, результати вогневих ударів, нанесених по противнику; нові засоби боротьби, прийоми і способи ведення бою; морально-психологічний стан військ противника і місцевого населення.

Основні зусилля розвідки зосереджуються на своєчасному розкритті угруповань головних сил противника, особливо засобів ядерного, хімічного нападу і високоточної зброї, замислу його дій, боєздатності і готовності до нанесення ударів.

Розвідка місцевості ведеться з завданням встановити: особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан грунту, доріг, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; ступінь впливу місцевості на пересування і бойові дії військ, на застосування ядерної зброї й інших засобів масового ураження і захист від них; райони руйнування, пожеж і затоплень, зони (райони) радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження, можливі напрямки їх подолання й обходу.

Об'єктами тактичної розвідки є:

вогневий взвод тактичних ракет, батарея ядерної артилерії, польовий рухомий пункт зберігання (постачання) ядерних боєприпасів;

рота (в обороні - включно до взводу на передньому краю) і їй рівні підрозділи інших родів військ;

група (окремі літаки і вертольоти) тактичної й армійської авіації в повітрі, посадочний майданчик армійської авіації;

окремий корабель і транспортне судно;

пункт управління бригади (полку), батальйону, їм рівних частин (підрозділів) родів військ, батареї ядерних засобів, пункт управління зброєю, а також елементи пунктів управління вищестоящих з'єднань (об'єднань), які знаходяться в смузі розвідки;

окремі ядерні міни, ділянки мінних полів, загороджень інших видів, радіоактивного і хімічного зараження, переправи через водні перешкоди, вузли військових комунікацій;

частини (підрозділи) і органи військового тилу.

Відомості про об'єкти розвідки добуваються, узгоджуються, обробляються і доповідаються (доводяться) з визначеним ступенем деталізації, що залежить від застосовуваних засобів ураження, виду бойових дій і віддалення об'єктів.

Ступінь деталізації й утримання розвідувальних відомостей про об'єкти (елементи об'єктів, цілі), запланованих до ураження, мають забезпечувати максимальне використання можливостей застосовуваних засобів боротьби. У деяких випадках сили і засоби противника, що у звичайних умовах вважаються елементами об'єктів, будуть самостійними об'єктами або укрупнюватися, особливо в глибині, до об'єктів оперативної розвідки.

Розвідувальні відомості про об'єкт розвідки мають містити: час виявлення і джерело одержання відомостей, найменування (тип), розміри (фронт і глибина або довжина колони), координати центру об'єкта або його основних елементів (цілей), характер діяльності, напрямок руху, ступінь захищеності.

Основними вимогами, що ставляться до розвідки, є: цілеспрямованість, безперервність, активність, своєчасність і оперативність, скритність, достовірність і точність визначення координат об'єктів (цілей), що розвідуються.

Цілеспрямованість розвідки полягає в суворому підпорядкуванні заходів щодо розвідки задуму бою, зосередженні її зусиль на найважливіших напрямках (у районах, на об'єктах) і забезпеченні виконання бойового завдання.

Вона досягається: правильним визначенням завдань, районів і об'єктів розвідки на основі глибокого знання обстановки і передбачення її змін; веденням розвідки за єдиним планом і доцільним розподілом її зусиль; централізованим управлінням силами і засобами розвідки; зосередженням усіх добутих відомостей про противника в начальника розвідки.

Безперервність розвідки полягає в постійному веденні її як при підготовці, так і в ході бою, вдень і вночі, за будь-яких умов обстановки, місцевості і стану погоди.

Вона досягається: обгрунтованим плануванням розвідки і постійним уточненням плану розвідки в ході бою; доцільною періодичністю перегляду об'єктів противника; комплексним застосуванням сил і засобів розвідки; високою підготовкою розвідувальних частин, підрозділів (органів) до дій за будь-яких умов обстановки; надійним управлінням розвідкою; наявністю достатнього резерву сил і засобів розвідки, своєчасним його використанням і відновленням.

Активність розвідки полягає в наполегливому прагненні командирів і штабів, що організують розвідку, а також підрозділів (органів), що ведуть її, за будь-яких умов і всіма можливими способами добувати необхідні розвідувальні відомості.

Вона досягається: вмілою організацією бойового застосування сил і засобів розвідки; широким проявом командирами розвідувальних підрозділів (органів) розумної ініціативи, заснованої на правильному розумінні завдань і реальних умов обстановки, їх сміливими і рішучими діями.

Своєчасність і оперативність розвідки полягають у добуванні і доведенні необхідних розвідувальних даних до командирів, штабів і військ точно у встановлені терміни, швидкому їх аналізі й оцінці для негайного використання при прийнятті рішень і застосуванні засобів ураження, своєчасному нарощуванні і перенесення зусиль розвідки при зміні обстановки і завдань, які виконуються військами.

Вони досягаються: постійним передбаченням командирами і штабами розвитку бойових дій і визначенням необхідного обсягу розвідувальних відомостей; своєчасною постановкою завдань виконавцям; скороченням часу на підготовку, введення в дію (перенацілювання) сил і засобів розвідки, добування, збір, обробку і доведення розвідувальних відомостей; стійким управлінням силами і засобами розвідки.

Скритність розвідки полягає в збереженні в таємниці всіх заходів щодо розвідки, дезорієнтації противника щодо розташування і характеру дій своїх сил і засобів, напрямки зосередження їх основних зусиль.

Вона досягається: обмеженням кола осіб, що займаються плануванням розвідки; веденням розвідки на широкому фронті з метою утаєння напрямків (районів) зосередження її зусиль; потайними діями розвідувальних підрозділів (органів), інженерним обладнанням і ретельним маскуванням районів (позицій) їх розташування; недопущення шаблону в термінах і способах проведення розвідувальних заходів.

Достовірність розвідки полягає в добуванні розвідувальних відомостей, що цілком відповідають фактичній обстановці, виявленні і правильній оцінці істинних, демонстративних і помилкових намірів, дій і об'єктів противника.

Вона досягається: правильним вибором і розподілом сил і засобів розвідки за завданнями і об'єктами відповідно до їх можливостей, одержанням розвідувальних відомостей від різних джерел, ретельною їх обробкою, повторним оглядом, а при необхідності проведенням дорозвідки; об'єктивністю і повнотою розвідувальних донесень.

Точність визначення координат об'єктів (цілей), що розвідуються, полягає у встановленні їх місця розташування з мінімально припустимими помилками для забезпечення ефективного застосування засобів вогневого ураження.

Вона досягається: застосуванням найбільш удосконалених технічних засобів і способів розвідки; високою виучкою особового складу підрозділів, що ведуть розвідку.

Особливо високим ступенем точності мають відрізнятися дані про місцезнаходження засобів ядерного нападу, пунктів управління та інших важливих об'єктів противника.

Розвідка в з'єднанні (частини) Внутрішніх військ МВС України ведеться у всій смузі наступу (оборони) і на флангах. Глибина ведення розвідки залежить від отриманого бойового завдання. Вона має забезпечувати своєчасне передбачення змін обстановки і розкриття об'єктів для ураження всіма способами на максимальну дальність. У дивізії глибина розвідки може досягати до 100 км, у полку до 50 км. Основні зусилля розвідки в наступі зосереджуються на глибину найближчого завдання, в обороні - на глибину досяжності засобів вогневого ураження.

Для зосередження зусиль різних сил і засобів розвідки в дивізії визначаються райони особливої уваги (РОУ). Район особливої уваги включає один або декілька важливих об'єктів противника. У смузі наступу (оборони) дивізії може призначатися до п'яти - семи районів особливої уваги площею від 20 до 100 кв.км кожний. У полку райони особливої уваги не призначаються.

Спосіб розвідки - це прийом, метод дій сил і засобів розвідки з метою добування розвідувальних відомостей.

Розвідувальні відомості добуваються боєм частин (підрозділів), спостереженням, підслуховуванням, фотографуванням, пошуками, нальотами, засідками, розвідкою боєм, перехопленням роботи і пеленгуванням радіоелектронних засобів, спостереженням із використанням розвідувально-сигналізаційної апаратури, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених і перебіжчиків, вивченням захоплених у противника документів, зразків озброєння і бойової техніки та інші способи.

Штаб з'єднання (частини) дані про противника одержує також від вищестоящих штабів, штабів взаємодіючих з'єднань (частин) і з борта літаків-розвідників.

За необхідності підтвердити наявність раніше розвіданого об'єкта в колишньому районі або уточнити його координати, проводиться дорозвідка. Для дорозвідки залучаються найбільш ефективні і швидкодіючі сили і засоби.

Тактична розвідка ведеться силами і засобами наземної і повітряної розвідки.

До сил і засобів тактичної розвідки відносяться штатні розвідувальні частини і підрозділи всіх родів військ і спеціальних військ (служб) із розвідувальною, бойовою технікою і засобами пересування. Для виконання розвідувальних завдань у з'єднанні (частини, підрозділі) із складу цих підрозділів створюються розвідувальні органи.

Розвідувальний орган - це штатний або тимчасово створюваний підрозділ (група) із необхідними засобами для виконання визначених розвідувальних завдань.

Склад, оснащення, завдання і способи дій розвідувальних органів залежать від їх належності до того або іншого роду військ, спеціальних військ і конкретного призначення.

Таким чином, розвідка є найважливішим видом бойового забезпечення. Вона є сукупністю заходів, які проводяться командирами, штабами всіх ступенів і військами з метою добування розвідувальних відомостей про противника і місцевість у районі майбутніх дій, необхідних для підготовки даних й успішного ведення бою.

1.2 Військова розвідка

Військова розвідка ведеться розвідувальними, механізованими, танковими, парашутно-десантними і десантно-штурмовими підрозділами. Вона добуває розвідувальні відомості про бойовий склад, належність, боєздатність, місцеположення, характер дій і наміри противника, місцевість і ступені її інженерного обладнання, розкриває нові засоби збройної боротьби, прийоми і способи ведення бою.

Способами ведення військової розвідки є: спостереження, підслуховування, пошук, наліт, засідка, розвідка боєм.

Спостереження - найбільш поширений спосіб розвідки. Воно організується в усіх видах бою, у будь-яку пору року і доби.

Спостереження за противником ведеться безперервно особисто командирами, офіцерами штабів і спостерігачами з усіх командних, спостережних і командно-спостережних пунктів, а також спостережними постами (пунктами) та іншими органами військової розвідки. Спостереження, крім того, ведеться спостерігачами підрозділів і екіпажами бойових машин.

Вночі й за інших умов обмеженої видимості спостереження ведеться з застосуванням приладів нічного бачення, радіолокаційних станцій і засобів освітлення місцевості.

Глибина ведення розвідки спостереженням залежить від характеру місцевості, метеорологічних умов, оптичних та інших засобів розвідки, які застосовуються.

У з'єднанні (частині) передбачається створення єдиної системи спостереження, що являє собою поєднання спостережних, командно-спостережних пунктів і спостережних постів частин (підрозділів) усіх родів військ і спеціальних військ, розташованих на місцевості в порядку, що забезпечує найкраще проглядання противника і місцевості у всій смузі бойових дій і на флангах.

Спостереження за резервами противника, перегрупуванням, пересуванням його військ, районами базування армійської авіації здійснюється також із використанням розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Підслуховування - спосіб розвідки, який широко застосовується розвідувальними органами при безпосередньому зіткненні із противником, а також при діях у тилу противника. Воно ведеться в будь-який час доби, особливо вночі, в умовах обмеженої видимості, без застосування або із застосуванням технічних засобів.

Підслуховування без застосування технічних засобів розвідки дозволяє за звуковими ознаками (на слух) виявити противника, визначити його місце розташування і характер діяльності. Глибина розвідки підслуховуванням залежить від характеру місцевості, метеорологічних умов і діяльності, що виявляє противник і може складати від декількох сот метрів до декількох кілометрів. Розвідку підслуховуванням ведуть спостерігачі підрозділів і спостережних постів (пунктів), а також спеціально призначені розвідники зі складу діючих розвідувальних органів і сторожової охорони.

Підслуховування з застосуванням технічних засобів покладається звичайно на розвідувальні органи, що діють у розташуванні противника. Воно дозволяє добувати розвідувальні відомості шляхом перехоплення телефонних переговорів противника по проводових лініях зв'язку.

Пошук полягає в потайному підході підрозділу (групи) до заздалегідь наміченого і вивченого об'єкта противника, раптовому нападі на нього і захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

Об'єктами пошуку можуть бути одиночні військовослужбовці або невеликі групи противника, розрахунки вогневих засобів і бойової техніки на передньому краю або в найближчій глибині його розташування. Пошук організується звичайно в умовах безпосереднього зіткнення із противником за вказівкою або з дозволу командира з'єднання (частини).

Наліт полягає в раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виведення з ладу (знищення) засобів ядерного нападу, пунктів управління, радіоелектронних засобів та інших важливих об'єктів противника.

Він проводиться органами військової розвідки в повному складі або частиною сил при діях у розташуванні противника.

Засідка, як спосіб розвідки, полягає в завчасному і потайному розташуванні розвідувального органу або підрозділу (групи) на шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження.

Розвідувальні органи, що діють у розташуванні противника, можуть влаштовувати засідки також із метою знищення його засобів ядерного і хімічного нападу.

Розвідка боєм проводиться за рішенням командувача армії (командира армійського корпусу) перед проривом оборонного рубежу противника з метою уточнення характеру його оборони, розкриття системи вогню і загороджень, а також наявності його військ на першій позиції. Розвідка боєм проводиться тільки тоді, коли немає можливості добути розвідувальні дані іншими способами.

Під час розвідки боєм командир з'єднання (частини) і командири підрозділів, на ділянках яких вона проводиться, знаходяться на своїх спостережних, командно-спостережних пунктах і особисто вивчають противника. Крім того, спостереження ведеться з усіх спостережних пунктів (постів), із вертольотів, а також технічними засобами.

Важливим джерелом одержання відомостей про противника є полонені, перебіжчики, захоплені бойові документи, зразки озброєння і бойової техніки. Захоплення полонених має бути постійним завданням усіх частин і підрозділів, що ведуть бій і розвідку.

У частині (підрозділі) допит полонених і перебіжчиків проводиться коротко - для одержання відомостей в інтересах бою. Полонених і перебіжчиків, що дають важливі показання, а також захоплені в противника документи, зразки нового озброєння, бойової техніки і спорядження направляють до штабу з'єднання для докладного допиту і вивчення з зазначенням, де, коли і за яких обставин вони були захоплені або знайдені.

Полонені і перебіжчики, що дали в частині (підрозділі) важливі відомості, звичайно допитуються особисто начальником розвідки або начальником штабу. Допитаних полонених і перебіжчиків направляють на збірний пункт військовополонених об'єднання.

Розвідувальні відомості, отримані при допиті полонених, перебіжчиків, а також при опитуванні місцевих жителів і вивченні документів противника, мають перевірятися.

Отже, військова розвідка призначена для добування розвідувальних відомостей про бойовий склад, належність, боєздатність, місцеположення, характер дій і наміри противника, місцевість і ступені її інженерного обладнання. Крім того, вона розкриває нові засоби збройної боротьби, прийоми і способи ведення бою.

1.3 Сили та засоби, що призначаються для ведення розвідки

У загальновійськових з'єднаннях, частинах та їх підрозділах для ведення військової розвідки призначаються:

від дивізії - розвідувальні загони, окремі розвідувальні дозори, розвідувальні групи для дій у тилу противника, офіцерські розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для проведення пошуків, влаштування засідок, підрозділи для проведення розвідки боєм, спостережні пости;

від полку - розвідувальні загони, окремі розвідувальні дозори, офіцерські розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для проведення пошуків, улаштування засідок, спостережні пости;

від батальйону - бойові розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для засідок, дозорні відділення (танки), спостережні пости (спостерігачі);

від роти - дозорні відділення (танки), спостерігачі, а іноді бойові розвідувальні дозори;

від взводу, відділення - спостерігач.

Розвідувальний загін (РЗ) висилається для добування розвідувальних відомостей на найбільш важливий напрямок. Він призначається звичайно в складі розвідувальної, механізованої, танкової, парашутно-десантної або десантно-штурмової роти. Іноді від дивізії в розвідувальний загін може бути призначений механізований або танковий батальйон. Механізований батальйон (рота), виділений у розвідувальний загін, може підсилюватися танками, артилерією, протитанковими засобами, засобами протиповітряної оборони, підрозділами інженерних і військ радіаційного, хімічного, біологічного (РХБ) захисту, а розвідувальний загін у складі танкового батальйону (роти), крім того, і механізованими підрозділами.

Розвідувальному загонові вказується напрямок або смуга розвідки, ширина якої може складати: для розвідувального загону в складі батальйону - до 10 км, у складі роти - до 5 км. Віддалення розвідувального загону в ході ведення розвідки залежить від його завдань і складу, виду бою, характеру місцевості, можливості підтримання зв'язку і може складати: від дивізії - до 80 км, від полку - до 50 км від переднього краю або від підрозділів охорони своїх військ. Для ведення розвідки від розвідувального загону залежно від його складу, дій противника і характеру місцевості висилаються розвідувальні дозори і дозорні відділення (танки).

Розвідувальний загін виконує свої завдання спостереженням, засідками, нальотами, а за необхідності і боєм. У ході ведення розвідки розвідувальний загін може виконувати завдання з установки (зняття) датчиків розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Для взаємодії з розвідувальним загоном можуть призначатися вертольоти, що виконують розвідувальні і бойові вильоти з посадочних майданчиків із розташування своїх військ.

Окремий розвідувальний дозор (ОРД) висилається для ведення розвідки в усіх видах бою і на марші.

Він призначається в складі посиленого розвідувального (механізованого, танкового, парашутно-десантного, десантно-штурмового) взводу. До його складу можуть включатися розвідники артилерійської, інженерної, радіаційної і хімічної розвідки з засобами розвідки і пересування.

Окремому розвідувальному дозору вказується напрямок або об'єкт розвідки. Його віддалення може досягати до 30 км від переднього краю або від підрозділів охорони своїх військ.

У ході виконання завдання окремий розвідувальний дозор веде розвідку спостереженням, засідками, нальотами, а в окремих випадках може встановлювати (знімати) датчики розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Для безпосередньої охорони й огляду місцевості в напрямку ведення розвідки, а за необхідності й у сторони від маршруту руху окремий розвідувальний дозор висилає дозорні відділення (танки) або піших дозорних.

Розвідувальна група (РГ) для дій у тилу противника створюється зі спеціально підготовленого особового складу розвідувального підрозділу дивізії. До її складу звичайно включається до п'яти - семи чоловік з необхідними для виконання завдання озброєнням, засобами зв'язку та інших засобів.

Розвідувальна група призначена для розвідки засобів ядерного нападу, пунктів управління, резервів та інших об'єктів у тилу противника. За необхідності розвідувальна група з дозволу командира (начальника штабу) дивізії може виводити із ладу (знищувати) важливі об'єкти противника.

Розвідувальній групі призначається об'єкт або район розвідки. Протягом доби вона може розвідати один-два об'єкти або район площею до 100 кв.км.

Основним способом ведення розвідки розвідувальною групою є спостереження. За необхідності вона може влаштовувати засідки і проводити нальоти. У ході ведення розвідки група діє як правило в повному складі. При пересуванні від одного пункту спостереження до іншого, а також при розташуванні групи на місці від неї висилаються дозорні.

У тил противника розвідувальна група засилається вертольотами (літаками з десантуванням парашутним способом), на бойових машинах та інших засобах пересування, у пішому порядку, а на приморських напрямках - і засобами флоту.

Глибина засилання розвідувальних груп визначається бойовим завданням дивізії і віддаленням об'єктів розвідки і може досягати до 100 км.

Офіцерський розвідувальний дозор (ОфРД) висилається командиром з'єднання (частини) для уточнення найбільш важливих відомостей про противника, місцеположення і стан своїх військ, місцеположення сусідів, а також відомостей про місцевість у районі бойових дій.

Склад, завдання і час висилки офіцерського розвідувального дозору визначаються командиром або начальником штабу з'єднання (частини). Залежно від поставленого завдання він може включати одного - двох офіцерів із необхідними силами і засобами розвідки і зв'язку. Дозор може діяти на бойовій машині піхоти, бронетранспортері, танку, вертольоті та інших засобах пересування.

Основний спосіб дій офіцерського розвідувального дозору - особисте спостереження за діями військ противника, своїх військ і безпосередній огляд місцевості, місцевих предметів, загороджень, зруйнувань і споруджень (об'єктів).

Підрозділ (група) для проведення пошуку створюється зі складу розвідувальних (механізованих, парашутно-десантних, аеромобільних) підрозділів. Командиром групи призначається сержант або офіцер.

Підрозділ (група), призначений в пошук, посилюється саперами з засобами розвідки і розмінування, а його дії за необхідності підтримуються вогнем танків, артилерії та інших вогневих засобів.

Зі складу підрозділу (групи) для проведення пошуку призначаються групи (підгрупи) захоплення, розгородження і забезпечення. При проведенні пошуку передбачаються заходи для боротьби (протидії, придушення) із технічними засобами розвідки (приладами нічного бачення, радіолокаційними станціями) противника.

Підрозділ (група) для влаштування засідки призначається зі складу розвідувальних (механізованих, танкових, парашутно-десантних, аеромобільних) підрозділів силою до взводу або створюється група спеціально підібраних солдатів і сержантів.

При влаштуванні засідки з підрозділу (групи, розвідувального органу) призначаються спостерігачі, групи (підгрупи) захоплення і забезпечення.

Бойовий розвідувальний дозор (БРД) силою до взводу висилається в ході бою, а також за відсутності безпосереднього зіткнення із противником від механізованих (танкових, парашутно-десантних, аеромобільних) батальйонів, а іноді і рот для виявлення вогневих засобів, засідок, загороджень противника і розвідки місцевості перед фронтом і на флангах свого підрозділу.

Бойовий розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням, засідками і боєм. У ході ведення розвідки бойовий розвідувальний дозор здійснює огляд місцевості і місцевих предметів усім складом або виділяє для цього дозорне відділення (танк).

У ході бою дозор звичайно діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за ними та підтримку вогнем, а при відсутності безпосереднього зіткнення з противником - до 10 км.

Розвідувальний дозор (РД) у складі до взводу висилається для розвідки противника і місцевості від батальйону (роти), що діє в розвідувальному загоні.

Віддалення розвідувального дозору залежить від завдання, що виконується, дій противника, характеру місцевості і може бути до 10 км. Розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням, підслуховуванням і засідками. Для розвідки противника, місцевості і місцевих предметів розвідувальний дозор висилає дозорне відділення (танк) або піших дозорних.

Дозорне відділення (танк) висилається від розвідувальних загонів, окремих (бойових) розвідувальних дозорів, розвідувальних дозорів або підрозділів, що виконують бойові завдання у відриві від своїх головних сил, для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості. Воно діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем. Дозорне відділення виконує своє завдання спостереженням, переміщуючись на бронетранспортері (бойовій машині піхоти) та інших транспортних засобах, а також пішим порядком. Для безпосереднього огляду місцевості й окремих місцевих предметів від дозорного відділення можуть висилатися піші дозорні.

Підрозділ для проведення розвідки боєм призначається від дивізії в складі посиленого механізованого або танкового батальйону (роти). У його бойових порядках для захоплення полонених, документів, зразків озброєння і спорядження можуть діяти окремі розвідувальні дозори зі складу розвідувальних підрозділів, а для ведення артилерійської й інженерної розвідки - розвідники-артилеристи і сапери-розвідники.

Підрозділу, призначеному для розвідки боєм, додаються необхідні засоби посилення, а його дії підтримуються ударами авіації, вогнем артилерії та інших засобів.

Організація дій підрозділів, виділених для проведення і забезпечення розвідки боєм, проводиться на місцевості відповідно до вимог, викладених в Бойовому статуті Сухопутних військ.

Спостережний пост (спостерігач) призначається зі складу розвідувальних, механізованих, танкових, парашутно-десантних і аеромобільних підрозділів. Дивізійні розвідувальні підрозділи звичайно виділяють три-чотири, полкові - два-три спостережних пости. У батальйоні призначається один-два спостережних пости; у роті, взводі і відділенні - спостерігачі.

Спостережний пост (СП) складається з двох-трьох спостерігачів, один із них призначається старшим. Спостережний пост забезпечується приладами спостереження, великомасштабною картою або схемою місцевості, журналом спостереження, годинником, компасом, засобами зв'язку і сигналізації. Крім того, спостережний пост має прилад нічного бачення і засоби освітлення місцевості.

Для ведення розвідки вночі й в умовах обмеженої видимості на спостережному посту (спостерігачами) може розгортатися радіолокаційна станція розвідки наземних рухомих цілей.

При підготовці наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником і в обороні спостережні пости можуть виставлятися на бойових розвідувальних машинах (бронетранспортерах).

Спостережний пост (спостерігач) розміщається на місці, що забезпечує гарне проглядання розташування противника на можливо більшу глибину. Місце для спостереження обладнується і маскується особовим складом спостережного поста (спостерігачем).

Таким чином, для ведення розвідки від частини (підрозділу) можуть наряджатися розвідувальні загони, окремі розвідувальні дозори, розвідувальні групи для дій у тилу противника, офіцерські розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для проведення пошуків, влаштування засідок, підрозділи для проведення розвідки боєм, спостережні пости.

Висновок

Отже, основні зусилля розвідки зосереджуються на своєчасному розкритті угруповань головних сил противника, особливо засобів ядерного, хімічного нападу і високоточної зброї, замислу його дій, боєздатності і готовності до нанесення ударів.

Особливо високим ступенем точності мають відрізнятися дані про місцезнаходження засобів ядерного нападу, пунктів управління та інших важливих об'єктів противника.

Увесь спектр завдань розвідки обслуговують: військова, радіолокаційна, артилерійська, інженерна та РХБ розвідки. До сил і засобів розвідки відносяться штатні розвідувальні частини і підрозділи всіх родів військ і спеціальних військ (служб) із розвідувальною, бойовою технікою і засобами пересування. Для виконання розвідувальних завдань у з'єднанні (частини, підрозділі) із складу цих підрозділів створюються розвідувальні органи.

Склад, оснащення, завдання і способи дій розвідувальних органів залежать від їх належності до того або іншого роду військ, спеціальних військ і конкретного призначення.

Розділ 2. Механізована рота у розвідувальному загоні

2.1 Тактика дій роти у розвідувальному загоні

В сучасних умовах в залежності від характеру дій своїх військ і військ противника розвідувальний загін може виконувати найрізноманітніші завдання.

В наступі він може розвідувати позиції і опорні пункти противника, визначати райони розташування і напрямку руху його других ешелонів (резервів), наявність і характер фортифікаційних споруд і загороджень, в тому числі позицій ядерного і хімічного нападу, вогневі позиції артилерії, місця розташування пунктів управління та інших важливих об'єктів, зони зараження, райони зруйнувань, пожеж і затоплень, напрямки їх подолання або обходу.

При відступі противника розвідувальний загін повинен встановлювати склад і напрямок руху його головних сил, склад і характер дій ар'єргардів, позиції і рубежі, підготовлені для оборони в глибині, і зайняття їх військами; наявність і характер перешкод і загороджень; захоплювати переправи через водні перешкоди і інші важливі об'єкти на шляхах відходу, частиною сил утримувати їх до підходу підрозділів наступаючих військ.

При розвідці водної перешкоди розвідувальний загін встановлює наявність, склад і характер дій противника, опорні пункти, проміжки в його бойовому порядку, на підступах до водної перешкоди і протилежному березі, ширину, глибину, швидкість течії, грунт і профіль дна, крутизну і грунт берегів, наявність загороджень на берегах і в воді, ділянки, зручні для форсування, наявність переправ і їх стан.

При розвідці противника на протилежному березі від виявляє опорні пункти, незайняті або слабообороняємі ділянки, розташування вогневих засобів, других ешелонів (резервів), наявність і характер загороджень.

При передбаченні зустрічного бою загін встановлює склад і напрямок руху головних сил противника, місця в колонах засобів ядерного і хімічного нападу, час проходження важливих рубежів, початок і рубежі розгортання, позиції засобів ядерного і хімічного нападу, вогневі позиції артилерії, місця пунктів управління.

В ході зустрічного бою розвідувальний загін веде розвідку головних сил противника, використовуючи відкриті фланги і проміжки в його бойовому порядку, проникає в глибину, виявляє склад других ешелонів (резервів) і напрямок їх руху.

В обороні при відсутності безпосереднього зіткнення з противником загін може висилатися для своєчасного виявлення пересування і розгортання противника, визначення складу і напрямку дій його основного угрупування, позиції засобів ядерного і хімічного нападу, вогневих позицій, артилерії та місць розташування пунктів управління.

В ході оборонного бою розвідувальний загін уточнює угрупування противника, встановлює підхід других ешелонів (резервів), напрямок і рубежі вводу їх до бою.

У будь-яких умовах обстановки основними завданнями розвідувального загону є виявлення засобів ядерного і хімічного нападу противника, основного угрупування його військ, особливо танків, визначення характеру дій противника, а також захоплення полонених, документів і зразків озброєння.

Перераховані завдання розвідувальних загін виконує послідовно (або одночасно) у вказаній йому смузі або напрямку спостереженням, влаштуванням засідок, проведенням нальотів, а при необхідності і боєм. В бій загін повинен вступати тільки у тих випадках, коли неможливо здобути відомості про противника іншими способами або необхідно знищити (захопити) важливий об'єкт, а також при раптовому зіткненні з противником.

Роті для виконання цих задач вказується смуга або напрямок розвідки.

Ширина смуги розвідки в кожному конкретному випадку визначається в залежності від складу загону, положення і характеру дій противника, умов місцевості, можливостей по веденню розвідки спостереженням і виділенню розвідувальних дозорів.

Напрямок розвідки визначається в тих випадках, коли дорожня мережа на передбачуваній ділянці дій загону розвинута слабо, а місцевість поза дорогами непрохідна.

В наступі розвідувальних загін діє на визначеному віддаленні від наступаючих в першому ешелоні частин і підрозділів. Воно, як свідчить досвіт Великої Вітчизняної війни, може бути різним. Наприклад, моторизованому розвідувальному загону одного із з'єднань Південно-Західного фронту для розвідки противника, що відходить під ударами наших військ, була поставлена задача на глибину більш ніж 80 км, а розвідувальному загону, що діяв західніше Мелітополя в 1943 році, для розвідки противника, що відступає, була вказана смуга розвідки по фронту шириною від 14 до 16 км і глибиною дій 30 км.

В сучасних умовах віддалення розвідувального загону визначається в залежності від задачі, що вирішується, і складу загону, виду бою, характеру місцевості і відстані, на якій можна підтримувати надійний і стійкий зв'язок.

Проте в будь-якій обстановці загін повинен діяти на такому віддаленні, щоб командир, що вислав розвідувальних загін, своєчасно забезпечувався даними, необхідними для успішного ведення бою.

Склад розвідувального загону може бути різним. Він залежить від характеру бою і складу завдань, що вирішуються підрозділами і частинами, шикування бойового порядку і характеру дій противника, умов місцевості у смузі (напрямку) розвідки.

У Велику Вітчизняну війну до складу моторизованих загонів звичайно виділялися один-два взводи автоматників на автомашинах, взвод бронемашин, взвод протитанкових гармат і один-два взвода кулеметників-мотоциклістів. Це було пов'язано з тим, що штатні стрілецькі підрозділи того періоду не володіли мобільністю і недостатньо були насичені вогневими засобами.

Існуючі сьогодні організація, оснащення і бойові можливості мотострілецької і танкової рот дозволяють залучати їх до дій в якості розвідувального загону.

При необхідності роті, призначеній в розвідувальний загін, можуть придаватися підрозділи інженерних і хімічних військ.

Порядок шикування і руху розвідувального загону при веденні розвідки повинен відповідати характеру місцевості і залежить від його бойового складу і ширини смуги розвідки, положення і характеру дій противника.

Першочергове шикування розвідувального загону визначається командиром в бойовому наказі. В ході ведення розвідки командир загону в залежності від обстановки може змінювати його. Проте в будь-яких умовах шикування загону повинне забезпечувати найбільш успішне виконання поставлених задач і виключати можливість раптового зіткнення з противником.

Для розвідки противника і місцевості із складу розвідувального загону висилаються розвідувальні дозори, кількість яких залежить від завдання, що виконується, дій противника і характеру місцевості. Підрозділи, що залишилися після висилки розвідувальних дозорів, складають головні сили розвідувального загону. Вони переміщаються в компактному угрупуванні стрибками від одного укриття до іншого з підвищеною швидкістю.

Кількість діючих одночасно розвідувальних дозорів визначається командиром загону виходячи з умов обстановки, ширини смуги розвідки і характеру місцевості, складу загону і поставлених завдань. Від розвідувального загону в складі роти може бути виділений один, а іноді і два дозори силою до взводу. В будь-яких випадках один із розвідувальних дозорів повинен постійно діяти в напрямку (по маршруту руху) головних сил загону. Для зручності управління розвідувальні дозори нумеруються.

У складі головних сил при виконанні найбільш важливих задач необхідно мати не менше половини загону. Головні сили загону призначені для ведення розвідки спостереженням, підтримання дій розвідувальних дозорів при зіткненні їх з противником, для висилки нових дозорів або заміни діючих, а при необхідності і виконання поставлених завдань боєм, влаштуванням засідок і проведенням нальотів.

Уміла побудова головних сил загону є важливим обов'язком його командира. В цьому питанні, як і у всіх інших, не може бути шаблону.

При побудові колони головних сил командир загону виходить із їх складу і умов обстановки. У всіх випадках шикування колони головних сил повинно забезпечувати постійну бойову готовність і високу мобільність загону, здійснення швидкого маневру і розгортання для бою.

Як стало видно з вищевикладеного матеріалу, в сучасних умовах в залежності від характеру дій своїх військ і військ противника розвідувальний загін може виконувати найрізноманітніші завдання, застосовуючи найефективнішу у даному випадку тактику дій.

2.2 Порядок і зміст роботи командира роти у розвідувальному дозорі

Послідовність і зміст роботи командира роти по організації дій в розвідувальному загоні будуть залежати від умов обстановки, отриманого завдання і наявності часу.

Завдання командир роти отримує від старшого начальника на його командному пункті або безпосередньо в районі розташування роти. Там же його вручається кодована карта (карти).

Отримавши завдання на дії в розвідувальному загоні, командир роти з'ясовує її, визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів до дій в розвідці, здійснює розрахунок часу, віддає вказівки по підготовці роти до розвідки, оцінює обстановку, приймає рішення і доповідає його командиру (начальнику штабу, начальнику розвідки), віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, забезпечення дій у розвідці, управління і зв'язок, визначає основні завдання виховної роботи, здійснює контроль за підготовкою роти до дій в розвідці і у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання поставленого завдання.

При з'ясуванні завдання командир роти (загону) повинен зрозуміти склад і завдання розвідувального загону (смугу або напрямок розвідки, які розвідувальні дані про противника і місцевості і до якого часу необхідно здобути, коли і де закінчити розвідку і що робити після виконання завдання), час готовності до виконання завдання.

Оцінюючи обстановку, командир роти повинен вивчити:

- положення, склад і можливий характер дій противника;

- характер місцевості у смузі (на напрямку) розвідки і її вплив на виконання завдань;

- склад, положення, стан і можливості своїх і приданих підрозділів;

- положення, характер дій сусідніх і діючих попереду розвідувальних органів;

- радіаційну, хімічну і бактеріологічну (біологічну) обстановку;

- стан погоди, пору року і час доби.

При оцінці противника командир роти на основі даних, що маються, визначає:

- контури позицій, місце розташування опорних пунктів (вузлів, джерел опору) і резервів, спостережних пунктів, позицій вогневих засобів, наявність стиків, проміжків і незайнятих ділянок в бойовому порядку противника на передньому краю і у найближчій глибині на ділянці (районі, напрямку) проходження лінії фронту;

- вигідні рубежі, природні перешкоди і ділянки місцевості, які може використовувати противник для оборони і розташування елементів бойового порядку;

- положення і характер дій об'єктів, розвідку яких необхідно провести;

- місцезнаходження резервів і ймовірний характер їх дій у найближчий час.

У висновках з оцінки противника доцільно визначити:

- район (ділянку) місцевості або напрямок, де можливе проникнення в тил противника (якщо він не вказаний старшим начальником);

- порядок проникнення в глибину оборони противника;

- шикування загону для ведення розвідки, маршрут і порядок руху головних сил;

- на розвідку яких об'єктів, де і коли зосередити основні зусилля;

- рубежі (райони) можливої зустрічі з противником і порядок дій при зустрічі з ним.

При вивченні місцевості командир роти повинен визначити:

- характер дорожньої мережі у смузі (напрямку) розвідки, умови і можливість руху поза дорогами;

- маскувальні властивості місцевості і порядок використання їх при розвідці противника в населених пунктах, лісах, на водних перешкодах тощо;

- наявність, характер водних перешкод і природних перешкод, важко прохідних ділянок місцевості, способи подолання і можливі шляхи їх обходу;

- маршрут руху головних сил загону і характер місцевості, що прилягає до нього, небезпечні ділянки на ньому і можливі напрямки його зміни;

- дальність огляду місцевості безпосередньо з маршруту і висот, що знаходяться в радіусі дій розвідувальних дозорів і головних сил загону;

- ділянки місцевості, для огляду яких необхідно вислати розвідувальні дозори (дозорні відділення), умови орієнтування на маршруті;

- імовірні рубежі зустрічі з противником і характер місцевості на них.

У висновках із оцінки місцевості командир роти повинен визначити:

- основний і додатковий маршрути руху головних сил загону;

- порядок шикування загону, де, коли, скільки і в якому напрямку вислати розвідувальні дозори, їх склад, завдання;

- найбільш вигідні і зручні місця (райони, пункти) розташування головних сил загону, підступи до об'єктів розвідки;

- міроприємства по підвищенню прохідності бойової техніки поза дорогами.

Оцінюючи свої і придані підрозділи, командир роти уточняє їх укомплектованість, технічний стан бойових машин, забезпеченість матеріальними засобами, рівень підготовки водіїв.

У висновках командир роти визначає скільки і які взводи призначити в розвідувальні дозори, як вишикувати колону головних сил і розподілити засоби підсилення.

При оцінці сусідів командир роти вивчає і уточнює:

- наявність, склад і віддалення діючих розвідувальних органів і їх завдання;

- способи взаємного розпізнавання з органами розвідки і діючими попереду підрозділами (передовим загоном, тактичним повітряним десантом).

Оцінюючи радіаційну, хімічну і біологічну (бактеріологічну) обстановку, командир роти уточнює, де і в якому напрямку дій загону маються ділянки заражень, визначає порядок їх подолання або обходу, визначає можливі дози радіації і ступінь зараження.

Рішення командир роти приймає на основі з'ясування завдання і оцінки обстановки. В задумі, що є найважливішим елементом рішення, командир роти визначає:

- порядок проникнення в тил противника, напрямок і райони зосередження основних сил розвідки;

- способи і послідовність вирішення поставлених завдань;

- шикування розвідувального загону, маршрут і порядок руху головних сил.

Прийнявши рішення, командир роти віддає бойовий наказ в районі розташування або на вихідному пункті. У випадку коли роти висилається в розвідку в ході бою, командир роти може поставити завдання по радіо.

У бойовому наказі на дії в розвідувальному загоні командир роти вказує:

- дані про противника;

- завдання розвідувального загону;

- розвідувальним дозорам - склад, напрямок (об'єкт) розвідки, завдання і час початку розвідки, порядок дій після виконання завдання, порядок підтримання зв'язку і доповіді про результати розвідки;

- час готовності до виконання завдання;

- своє місце і місце заступника.

Після віддачі бойового наказу командир роти вказує порядок дій при зустрічі з противником, міроприємства по захисту від зброї масового ураження та іншим видам забезпечення, сигнали оповіщення, управління і взаємодії, а при необхідності дані про сусідні і діючі попереду підрозділи розвідки, способи взаємного розпізнавання, порядок проходження лінії фронту свої військ, пропуск і відгук.

Особливу увагу слід виділити організації тісної і безперервної взаємодії.

Для цього необхідно визначити:

- порядок проходження лінії фронту і виходу загону на рубіж початку розвідки;

- порядок дій підрозділу загону при виконанні завдань розвідки;

- порядок з'єднання загону з підрозділами, що діють в тилу противника (авангардами, тактичними повітряними десантами), і головними силами наступаючих військ;

- порядок дій загону при раптовій зустрічі з противником.

У сучасному бою, в умовах різких і швидких змін обстановки, виключне значення має фактор часу. Тому командир роти повинен уміти проводити роботу у стислі строки.

Ведення розвідки в наступі має свої особливості. Перед наступом розвідувальний загін висувається безпосередньо до переднього краю і знаходиться в готовності до негайного проникнення в глибину оборони противника на вказаній йому ділянці, в районі або на напрямку.

При веденні розвідки противника спостереженням, загін встановлює границі опорних пунктів, особливу увагу звертаючи на стики, проміжки, фланги, позиції вогневих засобів на передньому краю і в найближчій глибині. На основі отриманих даних уточнюються порядок проникнення загону і завдання по його забезпеченню.

При наявності значних проміжків (розривів) в бойовому порядку противника або надійному подавленні його оборони розвідувальний загін просувається вперед одночасно з переходом в атаку мотострілецьких і танкових підрозділів. Використовуючи відкриті фланги, стики, проміжки і результати вогневого ураження, під прикриттям димів загін проникає в глибину оборони противника.

Якщо ж оборона противника подавлена недостатньо, то загін слідує за наступаючими підрозділами першого ешелону в бойовому порядку в готовності при першій можливості пройти в глибину оборони противника.

Дії загону в обох випадках повинні бути тісно пов'язані по місцю і часу з діями наступаючих підрозділів і частин, артилерії, авіації та інших засобів ураження.

Перейшовши через лінію фронту, розвідувальний загін просувається в глибину оборони противника, намагаючись якомога швидше відірватися від наступаючих підрозділів на необхідну відстань.

За головним розвідувальним дозором рухаються головні сили загону.

Командир розвідувального загону знаходиться, як правило, в голові колони головних сил і веде розвідку за допомогою розвідувальних дозорів (дозорних відділень) і особистим спостереженням.

В колоні головних сил загону організовується і ведеться безперервне спостереження усіма командирами і призначеними спостерігачами, а при необхідності - усім особовим складом.

На машині командира загону призначаються спостерігачі за дозорними відділеннями. Кругове спостереження забезпечує крім спостереження за дозорними відділеннями ведення розвідки за навколишньою місцевістю і повітряним противником, а у деяких випадках навіть за розвідувальними дозорами.

Для своєчасного виявлення противника, розвідки місцевості і безпосередньої охорони головних сил загону висилаються дозорні відділення (танки) вперед, а по мірі необхідності - на фланги і в тил. Після виконання поставлених завдань вони приєднуються до головних сил загону.

Для уточнення даних про противника і більш ретельного його вивчення командир розвідувального загону може висуватися до розвідувальних дозорів. Колону головних сил загону в цей час введе його заступник, якому він вказує маршрут, швидкість руху, пункт (район) чергової зупинки і порядок подальших дій.

Зв'язок з розвідувальними дозорами і зі старшим начальником здійснюється по радіо, з дозорними відділеннями - встановленими сигналами, а при раптовій зустрічі з противником - по радіо.

Дії розвідувального загону в ході ведення розвідки повинні бути скритними, швидкими, рішучими, а іноді навіть і зухвалими, тому що від цього залежить і своєчасне отримання командуванням необхідних даних про противника.

З метою виграшу часу, коли зустріч з противником малоімовірна, розвідувальних загін просувається з максимальною швидкістю, діючи швидко і рішуче, не затримуючись без потреби для спостереження за місцевістю і огляду місцевих предметів.

В районі імовірної зустрічі з противником командир загону переміщує головні сили таємно, поза дорогами, стрибками, від одного зручного для спостереження пункту (укриття) до іншого. Для скритного руху використовуються яри, кущі, лощини та інші природні укриття. Відкриті ділянки місцевості долаються з великою швидкістю без зупинок.

Одиночні солдати, окремі машини і малі підрозділи противника захоплюються у полон, а якщо це не вдається, знизаються із засідок. Підбиті машини, а також вбиті і захоплені в полон солдати і офіцери обшукуються

При зустрічі з переважаючим по силі противником командир загону діями дозорів і особистим спостереженням встановлює склад і характер його дій, доповідає старшому начальнику і продовжує виконувати поставлене завдання.

При раптовій зустрічі з противником головні сили загону відкривають вогонь, сміливо і рішуче нападають на нього, використовуючи розгубленість, захоплюють полонених і виходять із бою. Відірвавшись від противника, головні сили загону виходять на свій маршрут (напрямок ведення розвідки) і продовжують виконувати поставлене завдання.

Діючи в розташуванні противника, рота виявляє опорні пункти, склад противника, що обороняється, вогневі засоби, приділяючи особливу увагу виявленню позицій протитанкових керуємих ракет, загородження і перешкоди, визначає райони розташування і напрямки висування других ешелонів (резервів), вогневі позиції (позиційні райони) ядерних засобів.

Для спостереження за противником, що пересувається (зміна позиційних районів засобів ядерного нападу, вогневих позицій польової артилерії і ППО, переміщення командних пунктів, других ешелонів (резервів) в нові райони або висування їх для контратак) командир розвідувального загону вибирає в стороні для маршруту руху підрозділів противника пункт, зручний для спостереження. Якщо місце для спостереження не забезпечує розміщення і маскування бойових машин, командир роти з двома-трьома спостерігачами виходить з машини, скритно висувається до зручного для спостереження місця, а інший особовий склад розташовується в укритті в готовності підтримати їх дії.

Встановивши по доповідям командирів розвідувальних дозорів (дозорних) і особистим спостереженням розвідувальні об'єкти противника і їх точні координати, командир загону доповідає про це командиру, що вислав його. Виходячи із обставин, що склалися, командир загону уточнює завдання розвідувальним дозорам, змінює маршрут руху головних сил і при необхідності висилає додаткові розвідувальні дозори (дозорні відділення).

Виявивши підрозділи ракетних установок, ядерної артилерії, склади ядерних боєприпасів та інших засобів ядерного нападу, розвідувальних загін встановлює їх місцезнаходження (координати), характер дій і негайно доповідає командиру, що вислав його. При сприятливих умовах можливе їх знищення. Способи дій загону (раптовий вогневий напад, засідка або наліт) будуть визначатися обставинами.

Виявивши рубіж оборони, командир загону, виславши розвідувальні дозори і особистим спостереженням встановлює, чи зайнятий від противником.

Якщо рубіж зайнятий противником, командир загону уточнюю його контури, силу і склад військ, що обороняються, місця розташування опорних пунктів і вогневих засобів, характер оборонних споруд і загороджень. Відшукавши незайняті і слабко обороняємі ділянки, загін проникає в глибину. Для уточнення складу, приналежності і завдань противника, що обороняється, захоплюються полонені перед переднім краєм, в проміжках між опорними пунктами або в глибині оборони.

В умовах передбачення зустрічного бою розвідувальний загін до рубежу можливої зустрічі з противником з метою виграшу часу рухається по дорогам з максимальною швидкістю, маючи попереду по маршруту руху розвідувальний дозор. При підході до рубежу імовірної зустрічі з противником розвідувальні дозори і головні сили загону діють потай, поза дорогами, пересуваючись від одного вигідного для спостереження пункту до іншого, ретельно проглядаючи дороги та інші напрямки, по яким можливий рух противника.

При зустрічі з розвідкою або підрозділами охорони противника розвідувальні дозори і підрозділи головних сил, не входячи в бій, обходять їх, потай проникають до головних сил і встановлюють:

- склад, напрям і маршрути їх руху;

- місця засобів ядерного і хімічного нападу в колонах військ, що висуваються;

- час проходження важливих рубежів, початок і рубежі їх розгортання;

- позиції засобів ядерного і хімічного нападу, вогневі позиції артилерії, місця пунктів управління;

- стан маршрутів і прохідності місцевості поза дорогами.

Про зустріч з противником командир розвідувального загону негайно доповідає командиру, який його вислав.

Якщо вийти до головних сил противника потай не вдалося (при раптовій зустрічі з противником або у інших умовах обстановки), розвідувальних загін рішуче атакує охорону противника і, використовуючи його паніку, проривається до головних сил і продовжує розвідку.

В ході зустрічного бою розвідувальних загін, використовуючи відкриті фланги і проміжки в бойових порядках противника, веде розвідку його головних сил, особливо других ешелонів (резервів) і засобів ядерного нападу.

В обороні розвідувальний загін висилається при відсутності безпосереднього зіткнення з противником.

Для розвідки йому призначається рубіж або район на можливо великому віддаленні від оборони своїх військ, розташований на одному з імовірних напрямків можливого висування противника.

Вийшовши на вказаний рубіж (район) розвідки і не зустрівши противника, командир загону уточнює на місцевості імовірні напрямки висування противника і місця, зручні для спостереження і влаштування засідок. Потім висилає туди розвідувальні дозори, а сам з головними силами загону знаходиться на найбільш загрозливому напрямку і веде спостереження за шляхами імовірного руху противника.

У процесі оборонного бою розвідувальних загін, діючи в тилу противника, уточнює його групування, встановлює підхід других ешелонів (резервів), напрямки і рубежі вводу їх в бій.

З початком відходу противника розвідувальний загін, не вступаючи в бій з підрозділами прикриття, обходить і виходить на фланги і шляхи відходу головних сил і виконує поставлені завдання.

Діючи ініціативно і зухвало, від нападає на пункти управління противника, знищує його засоби ядерного нападу, об'єкти тилу, влаштовує засідки, проводить нальоти, захоплює полонених, документи, зброю, переправи через водні перешкоди та інші важливі об'єкти на шляхах відходу, частиною сил утримає їх до підходу своїх підрозділів.

Розвідка лісу починається з огляду галявини дозорним відділенням здалеку, по можливості з високого місця. Про наявність противника в лісі свідчать наступні ознаки: часті вильоти і крики пташок, поломані гілки, погнуті дерева, дим від багать, шум роботи двигунів, блиск скла і металевих частин машин і бойової техніки.

У лісі розвідувальний загін просувається по дорогах або просіках, по тіньовій стороні, на найбільш можливій швидкості. У колоні ведеться кругове спостереження, а вогневі засоби знаходяться в готовності до негайного відкриття вогню. Особливо ретельно оглядаються вершини дерев, густі зарослі, входи і виходи з ровів і лощин, гати, мости та інші місця, де противник може влаштувати засідки. Віддалення розвідувальних загонів (дозорних відділень) скорочується. При наявності в лісі достатньої кількості доріг (просік) в напрямку руху розвідувального загону може бути вислані два розвідувальних дозори, один з яких рухається по маршруту загону, а інший по дорозі, паралельній руху головних сил розвідувального загону.

Для огляду доріг (просік), що відходять в сторону від маршруту руху, командир розвідувального загону висилає дозорне відділення, яке, виконавши завдання, приєднується до загону. Галявини, що зустрічаються на маршруті руху, обходяться або швидко долаються.

При діях розвідувального загону в лісі створюються сприятливі умови для влаштування засідок і захоплення полонених, а також для нападу на ядерні засоби противника і їх знищення. Засідки влаштовуються не лише розвідувальними дозорами, але і головними силами загону, а нальоти - головними силами.

Вийшовши на протилежне узлісся, командир загону особисто і діями дозорного відділення веде розвідку місцевості, що лежить попереду. Не виявивши противника, загін продовжує рух.

Населені пункти розвідувальних загін звичайно обходить. При необхідності здійснити розвідку населеного пункту його огляд, так же як і лісу, починають здалека. При цьому особливу увагу звертають на дахи будівель, окремі будівлі, посадки і зарослі на окраїні населеного пункту та інші місця, де противник може розташувати охорону і звідки може вести спостереження.

Отримавши доповідь від розвідувального дозору (дозорного відділення) про відсутність противника на окраїні, головні сили загону висуваються до населеного пункту у повному складі і слідують за дозорним відділенням. Дистанції між машинами в колоні 40-50 м. Особовий склад знаходиться в готовності забезпечити вогнем машину, що їде попереду.

При розвідці населеного пункту дані про противника можна отримувати шляхом опитування місцевих жителів.

В горах розвідувальний загін звичайно рухається вздовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку шляхом послідовного огляду командних висот і спостереження з них. Віддалення розвідувальних дозорів (дозорних відділень) звичайно скорочується.

Основним принципом дій розвідувального загону в горах повинен бути скритний рух по заданому напрямку від одного укриття до іншого з зупинками для ретельного спостереження за противником і для розвідки місцевих предметів.

Усі дороги, стежки і ущелини, що знаходяться на напрямку руху, і долини, що відходять від нього, ретельно оглядаються. Для спостереження за ними необхідно висилати розвідувальні дозори або дозорні відділення.

У високогірних районах і на важкодоступних ділянках місцевості розвідка ведеться пішими дозорними, забезпеченими гірським спорядженням і навченими техніці подолання гірських перешкод.

При веденні розвідки вночі кількість розвідувальних дозорів (дозорних відділень), що висилаються від розвідувального загону, може бути збільшена, а віддалення їх звичайно скорочується.

Воно повинне бути таки, щоб, з однієї сторони, виключити раптовий напад противника на головні сили загону, а з іншої - дати можливість головним силам надати своєчасну допомогу розвідувальному дозору.

Розвідка ведеться за допомогою пристроїв нічного бачення, нічних прицілів і спеціальних біноклів. Особлива увага при цьому звертається на висоти, окраїни населених пунктів, узлісся та інші місця, де може знаходитися противник. Для захоплення полонених, зразків озброєння і бойової техніки частіше можуть влаштовуватися засідки і проводитися нальоти. Розвідувальний загін і діючі розвідувальні дозори (дозорні відділення) повинні суворо дотримуватися світломаскування.

У випадку раптового зіткнення з противником розвідувальний загін, діючи рішуче і зухвало, сміливо нападає на противника, а потім під покровом ночі швидко виходить з бою і продовжує виконувати поставлене завдання.

При розвідці водної перешкоди розвідувальний загін діями розвідувальних дозорів встановлює на своєму березі наявність, склад і характер дій противника, проміжки в його бойовому порядку. Використовуючи розриви і проміжки, розвідувальний загін на широкому фронті (не менше ніж двома розвідувальними дозорами) виходить до річки.

Розвідку річки розвідувальні дозори починають з огляду підступів до неї. Головні сили загону розташовуються скритно на підході до водної перешкоди в готовності надати підтримку одному із дозорів. При необхідності командир загону може висуватися до одного із дозорів і особисто проводити розвідку річки.

Якщо встановлено, що водна перешкода не обороняється противником, розвідувальні дозори і головні сили висуваються до неї і визначають глибину, ширину, швидкість течії, фрукт і профіль дна річки, крутизну і фрукт берегів, наявність загороджень на берегах і у воді, зручні ділянки для форсування, наявність переправ і їх стан.

Командир розвідувального загону із силами, що залишилися (після висилки додаткових дозорів і дозорних відділень), веде спостереження за протилежним берегом річки та керує діями розвідувальних дозорів (дозорних відділень).

При розвідці річки, крім того, виявляються мости, що уціліли, і паромні переправи. Виявивши їх, необхідно встановити, обороняються вони чи ні, визначити їх стан, вантажопід'ємність і негайно доповісти про це командиру, що вислав його.

Провівши розвідку річки, загін у повному складі переправляється на протилежний берег: спочатку розвідувальні дозори, потім - головні сили. Переправившись на протилежний берег, загін продовжує виконувати поставлене завдання.

Якщо протилежний берег річки обороняється противником, то командир загону особистим спостереженням і діями розвідувальних дозорів встановлює опорні пункти, незайняті і слабкообороняємі ділянки, розташування вогневих засобів (особливо протитанкових), наявність і характер загороджень і, використовуючи скриті підступи, переправляється на протилежний берег.

На протилежному березі розвідувальний загін уточняє результати проведеної розвідки, встановлює сили і склад підрозділів противника, що обороняється, розташування вогневих позицій артилерії, засобів доставки ядерних боєприпасів, командних пунктів, склад і місцезнаходження других ешелонів (резервів) і можливий характер їх дій.

Якщо переправитися на протилежний берег не вдалося, командир загону доповідає командиру, який його вислав, і організовує розвідку спостереження зі свого берега на широкому фронті. З підходом до водної перешкоди підрозділи передового загону, першого ешелону головних сил військ, що наступають, а також при висадці тактичного повітряного десанту загін, використовуючи успіх їх дій, переправляється через водну перешкоду і продовжує виконувати поставлене завдання.

Таким чином, порядок і зміст роботи командира механізованої роти по організації розвідки розвідувальним загоном здійснюється цілеспрямовано, послідовно та планомірно. Послідовність і зміст роботи командира роти по організації дій в розвідувальному загоні будуть залежати від умов обстановки, отриманого завдання і наявності часу.

2.3 Робота командира мотострілецької роти по організації розвідки

Тактична обстановка.

Наші війська, розвиваючи наступ на західному напрямку, до 10.30 16.8 вийшли на рубіж вис.156.0, вис. 'Огірок', вис.76.0, де зустріли сильний опір противника.

6 мср, знищивши в тилу своїх військ в селі Чижово до взводу противника, до 11.40 16.8 у складі резерву батальйону зосередилася в лісі 'Круглий'. Втрати роти: 1 БМП і 10 чоловік особового складу.

Положення противника і підрозділів своїх військ показана на схемі.

В 11.00 командир роти був викликаний на командний пункт старшого начальника, де йому бути вручені кодована карта, переговорна таблиця, таблиці сигналів і радіодані для зв'язку.

В 11.20 командир роти отримав завдання від старшого начальника, з якого йому стало відомо:

1. Противник вогнем і контратаками призупинив наступ наших військ на рубежі вис.156.0, вис. 'Огірок', вис.76.0, і переходить до оборони по східній окраїні Чеплигово, в лісі 'Темний' зосереджує танки і мотопіхоту. Вогневі позиції артилерії виявлені південніше вис.135.5 і на північному узліссі лісу 'Довгий', батарея 'Ланс' знаходиться в лісі 'Фігурний'.

Повітряною розвідкою виявлено ведення інженерних робіт по західному березі р. Соть і зосередження резервів противника в 110-120 км півн. - зах. Борки.

О 12.30 підрозділи полку відновлять наступ з завданням знищити противника, що протистоїть в районі вис.156.0, вис.76.0, ліс 'Квадратний' і виходять до річки Соть.

2.6 мср - розвідувальний загін.

Розвідку вести у смузі: справа - вис.146.0, Чеплигино, Бірки; зліва - вис.76.0, Фрязино, вис.175.0 із завданнями:

до 14.00 встановити наявність, стан і характер дій противника в Челигино і лісі 'Темний';

до 14.00 визначити наявність і координати стартових позицій батареї 'Ланс' в лісі 'Фігурний';

до 16.00 вийти до р. Соть, встановити характер інженерного обладнання позицій на західному березі і наявність там військ, ділянки, зручні для форсування, склад і характер дій резервів, що висуваються;

до 17.00 захопити міст північніше вис.101.1 і утримувати його до висадки тактичного повітряного десанту.

Вихідний пункт - розвилка доріг північно-західніше озера Глибоке - пройти в 13.00.

Зв'язок по радіо. Про виявлення засобів ядерного нападу противника, висування його резервів, а також про захоплення моста і встановлення зв'язку з тактичним повітряним десантом - доповідати негайно.

Пропуск - 'Автомат', відгук - 'Астрахань'.

З'ясування завдання

Рота призначена в розвідувальний загін для ведення розвідки противника, що обороняється. Найбільш відповідальними завданнями є розвідка засобів ядерного нападу, р. Соть і резервів, що висуваються, захоплення і утримання моста північніше вис.101.1.

Вихідний пункт необхідно пройти об 13.00 16.8.

Висновки.

1. Ширина смуги розвідки, умови місцевості і час, відведений на виконання завдань, вимагають вести розвідку двома розвідувальними дозорами.

2. Основні зусилля зосередити на розвідку противника в лісі 'Фігурний', р. Соть, захоплення і утримання моста.

Вирішивши усі необхідні питання, командир роти о 11.20 відправився в район розташування роти. При поверненні від здійснив розрахунок часу і визначив заходи, які необхідно провести негайно для швидшої підготовки підрозділів до виконання бойового завдання і розрахував час на їх проведення.

Розрахунок часу на проведення заходів по підготовці підрозділів до ведення розвідки

Завдання отримане - 11.20 16.8

Доповідь про готовність - 12.40.

Вихідний пункт пройти - 13.00

Всього мається часу на підготовку до дій у розвідці - 1 год 20 хв. (з них 5 хв на повернення).

Заходи, що проводяться	Кількість часу, хв	Початок	Кінець
Віддача вказівок по підготовці до дій в розвідці	10	11.25	11.35
Оцінка обстановки і прийняття рішень	20	11.35	11.55
Організація взаємодії і бойового забезпечення	10	11.55	12.05
Підготовка підрозділів до розвідки	60	11.35	12.35
Доповідь про готовність роти до розвідки		12.35
Початок руху		12.40

Прибувши в роту, командир викликав до себе заступника з виховної роботи, командирів взводів, старшину, старшого техніка роти і санінструктора і віддав вказівки по підготовці до розвідки.

Вказівки командира роти по підготовці до дій в розвідці

6 мср - розвідувальний загін висилається із завданням вести розвідку у смузі (показує на карті) справа - вис.146.0, Чеплигино, Бірки; зліва - вис.76.0, Фрязино, вис.175.0, із завданнями:

до 14.00 встановити наявність, стан і характер дій противника в Челигино і лісі 'Темний';

до 14.00 визначити наявність і координати стартових позицій батареї 'Ланс' в лісі 'Фігурний';

до 16.00 вийти до р. Соть, встановити характер інженерного обладнання позицій на західному березі і наявність там військ, ділянки, зручні для форсування, склад і характер дій резервів, що висуваються;

до 17.00 захопити міст північніше вис.101.1 і утримувати його до висадки тактичного повітряного десанту.

Для виконання поставлених завдань необхідно підготувати техніку і особовий склад.

Командирів взводів довести до особового складу отримане завдання і до 12.30 підготувати його до ведення розвідки.

До 12.10 зібрати у особового складу документи, особисту переписку, нагороди, а з машин формуляри, інструкції і описи та здати старшині роти.

До 12.20 отримати у старшини роти боєприпаси, сухий пайок на три доби і створити запас питної води.

До 12.30 перевірити і підготувати до дій озброєння, техніку і засоби зв'язку. Усім машинам провести контрольний огляд.

До цього ж часу ранених і хворих зосередити в районі 2 мсв для передачі їх до медичного пункту батальйону.

До 12.35 поповнити боєприпаси до норми і створити додатковий запас до стрілецької зброї і кулеметам - 0,5 бк, ручним протитанковим гранатометам - 0,5 бк; ручних гранат - по 2 шт. на кожного, протитанкових - 3 шт. на відділення.

Командирам 1 і 2 мсв бути в готовності діяти в розвідувальному дозорі.

Старшині роти прийняти машини, що прибули з боєприпасами і продовольством, і негайно організувати сумісно з командиром взводу забезпечення батальйону їх видачу. Прийняти документи у особового складу і до 12.35 здати їх до штабу батальйону. Хворих і поранених разом санінструктором підготувати до відправлення і в 12.35 передати на медичний пункт полка. З цією метою можна використовувати машини, що доставили боєприпаси.

Старшому техніку роти негайно приступити до підготовки техніки і виконання бойового завдання.

З 11.55 до 12.10 заправити її пальним і мастильними матеріалами. Організувати проведення контрольного огляду, особливу увагу звернути на підготовку техніки і подолання водних перешкод. Про зроблену роботу доповісти о 12.35.

Санінструктору роти хворих і поранених передати на медичний пункт батальйону. Перевірити і при необхідності доукомплектувати медаптечки на бойовій техніці, видати індивідуальні пакети усьому особовому складу. Поповнити запаси медикаментів і перев'язочних засобів. Про пророблену роботу доповісти о 12.30.

Заступнику з виховної роботи роз'яснити особовому складу значення отриманого завдання і роль кожного в успішному її виконанні. У зв'язку з тим, що рота повинна діяти в тилу противника, особливу увагу звернути на дисципліну, високу пильність і дотримання мір маскування, проявленні ініціативи і кмітливості, воєнної хитрості, спостереження, правдивості доповідей, уміння зберігати військову таємницю, можливість кожного до зухвалих і рішучих дій. Більш ретельно організувати підготовку особового складу 1 і 2 мсв. Провести роз'яснювальну роботу з командирами відділень, механіками-водіями, спостерігачами, підкресливши важливість швидкості і чіткості в їхній роботі.

Усім командирам про пророблену роботу доповісти о 12.30

Оцінка обстановки

Противник. Не дивлячись на великі втрати, противнику вдалося призупинити наступ підрозділів полка на рубежі вис.156.0, вис.146.0, вис. 'Огірок', вис.76.0 Частиною сил від переходить до оборони по східній окраїні Чеплигино і зосереджує танки і мотопіхоту в лісі 'Темний'. Вогневі позиції артилерії виявлені південніше вис.135.5 і на північному узліссі лісу 'Довгий'; батарея 'Ланс' імовірно в лісі 'Фігурний'. Одночасно противник готує оборону на західному березі р. Соть і зосереджує резерви в 110-120 км північно-західніше Бірки.

При сприятливій для противника обстановці на протязі найближчих 2-3 годин резерв у лісі 'Темний' активних дій не зробить. Висування резерву противника з району півн. Бірки до р. Соть варто очікувати через 5-7 годин (16.00-17.00 16.8); вихід до р. Соть охорони о 20-21 год; головних сил - о 21-23 год. (при швидкості руху 30 км/год).

Якщо противнику не вдасться утримати рубіж вис.156.0, вис.146.0, вис.76.0, резерв з лісу 'Темний' почне висування для контратаки з виходом підрозділів наших військ до струмка Світлий, а резерв півн. - зах. Бірки, імовірно, не завершить зосередження.

В цьому випадку вихід його охорони до річки можливий в 18-19 год, головних сил - о 19-20 год.

Оскільки противник навряд чи буде зацікавлений у знищенні мосту через р. Соть до відходу своїх військ, то необхідно швидко вийти до нього і захопити його.

Висновки.

1. Основні зусилля зосередити на розвідці об'єкту в лісі 'Фігурний', захопленні і утриманні мосту до висадки десанту.

2. Загін вишикувати: 2 мсв (РД № 1), 1, 3 мсв, пулв.

3. Маршрут руху головних сил: ліс 'Круглий', вис.117.1, півд. Узлісся лісу 'Темний', вис.101.1.

4. Зустріч з розвідувального загону з резервом противника, що висувається до р. Соть, можлива на рубежі Лагутино, Єгорівка.

Місцевість. Місцевість у смузі розвідки рівнинна, середньо пересічена, напівзакрита. Дорожня мережа добре розвинута, але дороги в основному фронтальні грунтові і польові (лісні) проходять переважно по лісовим масивам.

Основними природними перешкодами є струмок Світлий і р. Соть. Ширина струмка Світлий 10 м, глибина місцями до 1 м, мається заболочена ділянка від Чеплигино до лісу 'Довгий'. Берега пологі. Міст через струмок Світлий кам'яний, вантажопід'ємність 60 т і шириною 5 м. Якщо противник організує оборону цього моста, струмок Світлий варто подолати справа від мосту по броду.

Річка Соть у смузі розвідки має ширину до 100 м і глибину до 2м. Береги пологі, за виключенням двох невеликих обривистих ділянок в районі Сірого і вис.101.1 Міст північніше вис.101.1 металевий, довжиною 115 м, вантажопід'ємністю 120 т.

Ділянка місцевості від озера Глибоку до струмка Світлий відкрита. Майже повна відсутність природних укриттів, за виключенням лісу 'Мокрий', ускладнює рух і маневр загоном. Тому цю ділянку необхідно пройти на великій швидкості по грунтовій дорозі.

Від броду до розвилки шосейної і просілочної доріг місцевість напівзакрита, далі - ліс і кущі.

Це забезпечує скритність руху і дій розвідувального загону і в той же час обмежує можливість спостереження, у зв'язку з чим зростає небезпека зіткнення з противником.

В ході руху огляд місцевості можливий в межах 1,5 - 2 км, а при виході загону до р. Соть - від 300 до 800 м., місцями і менше. Це дозволяє вести спостереження на глибину до 4-5 км.

Висновки.

1. Природніми укриттями від повітряного і наземного спостереження противника є ліс 'Мокрий', 'Довгий', 'Квадратний', 'Темний' і 'Густий'.

2. Маршрут руху головних сил: вис. 'Плоска', вис.117.1, півд. Узлісся лісу 'Темний', вис.101.1.

3. Колону розвідувального загону мати: до струмка Світлий - розвідувальний дозор № 1 і головні сили; з подоланням струмка - розвідувальний дозор № 1 перенацілити на ведення розвідки об'єкту в лісі 'Фігурний', а для розвідки противника в Чеплигино вислати розвідувальний дозор № 2.

4. Найбільш вигідними і зручними місцями для зупинки головних сил загону на маршруті руху є: при веденні розвідки дозорами противника в Чеплигино і лісі 'Фігурний' - півд. галявина лісу 'Довгий'; при веденні розвідки р. Соть - півд. галявина лісу 'Темний'. Тут можна скритно розмістити головні сили загону, вести розвідку спостереженням за навколишньою територією і противником, своєчасно надати допомогу розвідувальним дозорам.

5. Найбільш вигідними підступами до об'єктів розвідки є: в Чеплигино - півн. - сх. Узлісся лісу 'Довгий', в лісі 'Фігурний' - півд. узлісся лісу 'Довгий', вис.117.1; біля мосту - західне узлісся лісу 'Густий'.

Свої підрозділи. Недокомплектація особовим складом суттєвого впливу на виконання завдання не виявить. Особовий склад, особливо водії, достатньо досвідчені, але діяти в тилу противника його не доводилося.

Сил і засобів достатньо для виконання поставленого завдання. Матеріальними засобами рота буде поповнена до 12.35.

Висновки.

1. В розвідувальний дозор № 1 призначити 2 мсв, в розвідувальний дозор № 2 - 1 мсв.

2. Колону головних сил загону побудувати в такому порядку: машина командира роти, 1 мсв, 3 мсв, пулв. Безпосередня охорона - дозорне відділення від 3 мсв.

Рішення

1. Вирішив: використовуючи результати задимлення і вогневого ураження противника на висотах 'Огірок', 76.0, а також розрив в його бойовому порядку півд. лісу 'Мокрий', проникнути в глибину оборони противника на цій ділянці; розвідку противника і місцевості вести двома розвідувальними дозорами.

Розвідувальний дозор №1 (2 мсв) вислати після подолання струмка Світлий із завданням вести розвідку в напрямку вис 117.1, ліс 'Фігурний', висота 101.1 і встановити наявність, координати засобів ядерного нападу противника в лісі 'Фігурний', характер інженерного обладнання позицій по зах. берегу р. Соть і зайнятість їх військами, скриті підступи до мосту, порядок його охорони і оборони.

Розвідувальний дозор № 2 (1 мсв) вислати з південного узлісся лісу 'Довгий' в напрямку Чеплигино, Бірки для розвідки резервів противника в лісі 'Темний', характеру інженерного обладнання позицій по зах. березі р. Соть і місць, зручних для форсування на ділянці Бірки, міст, а також для розвідки резерву противника, що висувається в напрямку Перово, Лагутино.

Основні зусилля загону зосередити на розвідці противника в лісі 'Фігурний', своєчасний вихід до р. Соть і розвідку її західного берега, захоплення мосту і на розвідку резервів противника.

Розвідку вести спостереженням, діями із засідок і нальотами.

Колону головних сил побудувати в такому порядку: машина командира роти, 1 мсв (РД №2), 3 мсв, пулв. Для безпосередньої охорони попереду мати дозорне відділення від 3 мсв. Маршрут руху головних сил: ліс 'Круглий', вис. 'Плоска', вис.117.1, півд. узлісся лісу 'Темний', вис.101.1.

Порядок руху встановити наступний.

Від вис. 'Плоска' до струмка Світлий пройти з максимальною швидкістю по грунтовій дорозі, під прикриттям лісу 'Мокрий'. Огляд місцевості і місцевих предметів на цій ділянці вести з бойових машин.

Від струмка Світлий до р. Соть головні сили переміщувати скритно, поза дорогами, від одного зручного для спостереження пункту до іншого. Відкриті ділянки місцевості і дороги долати групами машин з великою швидкістю.

Місця для зупинки головних сил при рішенні поставлених завдань при розвідці противника в Чеплигино і лісі 'Фігурний' - півд. узлісся лісу 'Довгий'; при веденні розвідки р. Соть - півд. узлісся лісу 'Темний'.

2. Завдання підрозділам визначив:

2 мсв - розвідувальний дозор № 1. Розвідку вести в напрямку вис. 'Плоска', вис.117.1, вис.101.1 При цьому встановити наявність батареї 'Ланс' в лісі 'Фігурний' і визначити її координати; встановити характер інженерного обладнання позицій по зах. березі р. Соть і зайнятість їх військами, скриті підступи до мосту, порядок його охорони і оборони.

Вихідний пункт - розвилка доріг - пройти в 12.50.

1 мсв - розвідувальний дозор № 2. Рухатися в колоні головних сил загону. Розвідку почати з півд. узлісся лісу 'Довгий' і вести в напрямку Чеплигино, Бірки, при цьому встановити наявність противника в Чеплигино і в лісі 'Темний', його склад і характер дій; виявити характер інженерного обладнання позицій по зах. березі р. Соть, встановити зайнятість їх військами, місця, зручні для форсування на ділянці Бірки, міст; своєчасно виявити висування резерву противника з напрямку Перово, Лагутино.

3 мсв і пулв рухатися в колоні головних сил і бути в готовності до виконання поставлених завдань.

3. Управління загоном здійснювати з КСП, місце якого при веденні розвідки в голові колони головних сил.

Бойовий наказ

1. Противник сильним опором підрозділів першого ешелону на вигідних в тактичному відношенні рубежах намагається затримати наступ наших військ і забезпечити висування резервів з глибини і перехід їх до оборони по зах. берегу р. Соть.

2.6 мср - розвідувальний загін полка, розвідку веде у смузі: справа - вис.146.0, Чеплигино, Бірки; зліва - вис.76.0, Фрязино, вис.175.0 із завданнями:

до 14.00 встановити наявність, стан і характер дій противника в Челигино і лісі 'Темний';

до 14.00 визначити наявність і координати стартових позицій батареї 'Ланс' в лісі 'Фігурний';

до 16.00 вийти до р. Соть, встановити характер інженерного обладнання позицій на західному березі і наявність там військ, ділянки, зручні для форсування, склад і характер дій резервів, що висуваються;

до 17.00 захопити міст північніше вис.101.1 і утримувати його до висадки тактичного повітряного десанту;

своєчасно встановити висування резервів з глибини, особливо з напрямку Перово, Бірки, виявити їхній склад і характер дій.

3.2 мсв - розвідувальний дозор № 1. Розвідку вести в напрямку вис. 'Плоска', вис.117.1, вис.101.1 При цьому встановити наявність батареї 'Ланс' в лісі 'Фігурний' і визначити її координати; встановити характер інженерного обладнання позицій по зах. березі р. Соть і зайнятість їх військами, скриті підступи до мосту, порядок його охорони і оборони.

Вихідний пункт - розвилка доріг - пройти в 12.50.

1 мсв - розвідувальний дозор № 2. Рухатися в колоні головних сил загону. Розвідку почати з півд. узлісся лісу 'Довгий' і вести в напрямку Чеплигино, Бірки, при цьому встановити наявність противника в Чеплигино і в лісі 'Темний', його склад і характер дій; виявити характер інженерного обладнання позицій по зах. березі р. Соть, встановити зайнятість їх військами, місця, зручні для форсування на ділянці Бірки, міст; своєчасно виявити висування резерву противника з напрямку Перово, Лагутино.

3 мсв і пулв рухатися в колоні головних сил і бути в готовності до виконання поставлених завдань.

Зв'язок - по радіо з використанням кодованої карти і переговорної таблиці. Частоти: основна …, запасна… Доповідати про вихід в район розвідки і виконання завдань; при раптовій зустрічі з противником і при виявленні засобів ядерного нападу - негайно.

4. Колону головних сил побудувати: машина командира роти, 1, 3 мсв, пулв. Маршрут руху: ліс 'Круглий, вис.117.1, півд. узлісся лісу 'Темний', вис.101.1 Безпосередня охорона - дозорне відділення від 3 мсв.

Вихідний пункт - розвилка доріг півн. - зах оз. Глибоке - пройти о 13.00.

5. Час готовності до виконання завдання - 12.40 16.8

6. Я знаходжуся в голові колони головних сил; при веденні розвідки дозорами противника в Чеплигино і лісі 'Фігурний' - на півд. узліссі лісу 'Довгий'; при розвідці р. Соть - на півд. - зах узліссі лісу 'Темний'.

Заступники: штатний і командир 3 мсв.

Пропуск - 'Автомат', відгук - 'Астрахань'.

Висновок

Ведення розвідки ротою у розвідувальному дозорі може протікати в екстраординарних обставинах, що вимагає від командира миттєвої реакції на зміни в оперативній обстановці та подальшої роботи в напрямку досягнення успішного виконання службово-бойових завдань.

Наприклад, організовуючи розвідку при обороні міста, командир розвідувального загону має враховувати: можливість утворення великих руйнацій, завалів вулиць, сильного радіоактивного зараження і виникнення пожеж у результаті ядерних ударів і ударів звичайними засобами, наявність великої кількості мертвих просторів для спостереження і радіолокаційної розвідки, а також можливість використання розвідувальними органами і військами противника підземних комунікацій (споруджень).

Розвідка при наступі в лісі організується розвідувальним загоном по напрямках, найбільш доступних для дій військ. Крім виконання звичайних завдань вона має розкрити: ділянки (райони) лісу, підготовлені до оборони; наявність загороджень і зруйнувань на просіках, дорогах та інших найбільш ймовірних напрямках дій наших військ; напрямки, де можливо застосування танків тощо.

На марші в передбаченні вступу в бій розвідка ведеться з метою виключити раптовість нанесення противником ударів по підрозділам, що висуваються, і забезпечити ефективне застосування його сил і засобів.

На основі отриманого завдання на розвідку командир роти у розвідувальному загоні приймає рішення і віддає бойовий наказ, у якому визначає завдання кожному взводу; порядок підтримання зв'язку і доповіді розвідувальних відомостей; порядок евакуації поранених, аварійних машин, доставки полонених; заходи щодо підготовки розвідувальних підрозділів до виконання завдань, їх матеріального і технічного забезпечення.

Розділ 3. Управління механізованою ротою у ході виконання завдань у розвідувальному загоні

У встановлений час наша артилерія відкрила вогонь по противнику, авіація нанесла удари по цілям в районі Чеплигино і лісу 'Темний', по вогневим позиціям артилерії і засобам ППО. Підрозділи наших військ атакувати противника по всьому фронту його оборони.

О 13.00 розвідувальний загін пройшов вихідний пункт і приступив до виконання завдання, ведучи розвідку спостереженням, висилкою дозорних відділень і розвідувальних дозорів. Головні сили загону до 13.40 вийшли на південне узліссі лісу 'Довгий'. До цього часу розвідувальний дозор № 1 вийшов на східне узлісся лісу 'Фігурний', а розвідувальний дозор № 2 - на північне узлісся лісу 'Довгий'. Дозорне відділення головних сил веде розвідку спостереженням з півд-зах узлісся лісу 'Довгий'.

З 13.40 до 13.48 командири розвідувальних дозорів і дозорного відділення доповіли командиру загону наступні дані.

Розвідувальний дозор № 1 (по радіо): 'Вийшов на східне узлісся лісу 'Фігурний' (координати). НА галявині спостерігаю БТР і дві спеціальні машини. Узлісся лісу патрулюється, на вис.130.7 до відділення піхоти веде окопні роботи. Продовжую розвідку'.

Розвідувальний дозор № 2 (по радіо): 'Знаходжуся на північному узліссі лісу 'Довгий' (координати). В районі Чеплигино займає оборону до двох мотопіхотних рот. Чотири міномети на вогневих позиціях (координати). По західному берегу річки ведуться інженерні роботи і встановлюються мінні поля. Границі опорного пункту і місця мінних полів уточняю.3 км західніше Чеплигино шість 203.2-мм самохідних гаубиць на вогневих позиціях (координати). В лісі 'Темний' чути гул двигунів танків'.

Командир дозорного відділення (особисто): 'В лісі 'Квадратний' виявлено зосередження спеціальних, штабних і радійних машин'.

Командир загону особисто спостерігає, як розгортаються 13 БТР і 4 танки на висоті 'Безіменна'.

Командир розвідувального загону, наносячи отримані дані на карту, оцінив обстановку, яка склалася і зробив наступні висновки: в районі лісу 'Фігурний' знаходиться стартова позиція засобів ядерного нападу. По складу комплексу це пускова установка 'Ланс'. В лісі 'Квадратний' розміщується командний пункт дивізії, що підтверджується типами машин і розпізнавальними знаками противника. Противник посилює оборону по західному берегу струмок Світлий.

Вирішив: привести дорозвідку об'єкта в лісі фігурний і розвідувальними дозорами № 1 і 3 знищити його. Дії дозорів прикрити кулеметним взводом. Розвідувальним дозором № 2 вести розвідку противника в лісі 'Темний'. Із знищенням пускової установки зусилля усіх розвідувальних дозорів направити на вихід до річки Соть і її розвідку.

В цей момент командир розвідувального дозору № 1 доповів: 'Виявив пускову установку на стартовій позиції (координати). В район стартової позиції прослідувала спеціальна машина під охороною 4 БТР. Продовжувати спостереження. '

Дані, отримані від командира РД № 1, підтвердили правильність прийнятого рішення.

Положення об'єктів противника, точні їх координати і своє рішення командир розвідувального загону доповів старшого начальнику. Отримав підтвердження на проведення нальоту, командир розвідувального загону о 13.50 поставив дозорам наступні завдання:

Розвідувального дозору № 1 (по радіо) - о 14.20 по сигналу 'Сатурн' у взаємодії з 3 мсв знищити пускову установку. В подальшому вести розвідку в напрямку вис. 'Фігурна', вис.101.1.

3 мсв (особисто) - висунутися на східне узлісся лісу 'Фігурний'. О 14.20 по сигналу 'Сатурн' вогнем і атакою із рубежа., в напрямку. (вказує по кодованій карті) і з взаємодією з розвідувальним дозором № 1 знищити пускову установку, після виконання завдання приєднатися до загону на південне узлісся лісу 'Темний'.

Розвідувальному дозору № 2 (по радіо) - уточнити положення і характер дій противника в Чаплигіно і лісу 'Темний'. О 14.30 розпочати розвідку в напрямку Бірки.

Кулеметному взводу (особисто) - до 14.20 висунутися на північне узлісся лісу 'Фігурний' (місце вказане на карті) і вести розвідку спостереженням. Бути в готовності прикрити дії розвідувальних дозорів № 1 і 3 по знищенню пускової установки. Після виконання завдання розвідувальним дозорам приєднатися до загону на південному узліссі лісу 'Темний'.

Уточнивши розташування і характер дій підрозділів прикриття, розвідувальні дозори у визначений час по команді командира загону вогнем і раптовою атакою знищуються пускову установку. Втрати загону складають: БМП і 5 чоловік вбитими.

З виходом розвідувальних дозорів на свої напрямки, а головних сил на південно-західне узлісся лісу 'Темний' розвідувальний загін приступив до виконання завдання по розвідці річки Соть.

О 15.10 командиру загону, який знаходився на південно-західному узліссі лісу 'Темний', із доповідей розвідувальних дозорів, які вийшли до того часу до річки, стало відомо: протилежний берег річки від Бірки до вис.175.0 підготовлений противником до оборони, але військами ще не зайнятий. В районі Бірки споруджений понтонний міст, який охороняється відділенням піхоти тільки зі східного берегу.

Ліс в районі моста вздовж шосе вирубаний на відстані 100-150 м. Вирубка обнесена колючим дротом. Міст охороняється взводом піхоти і прикривається зенітним взводом 'Вулкан'.

Усі машини, що проходять, зупиняються, ретельно оглядаються, документи перевіряються.

У цій обстановці командир розвідувального дозору вирішив висунутися до розвідувального дозору № 1 і особисто вести розвідку противника.

В ході висування командир загону поставив розвідувальним загонам завдання провести розвідку річки, звернувши особливу увагу на виявлення системи охорони і вогневих (стартових) позицій зенітних засобів. З виходом до східного узлісся лісу 'Густий' командир загону поставив завдання кулеметному взводу: 'Вести розвідку спостереженням за рухом по шосейній дорозі. До 15.30 розгорнутися на рубежі (вказує на місцевості) і не допустити відходу противника в напрямку моста. Підступи до позиції взводу замінувати. '

Уточнивши спостереженням і діями розвідувальних дозорів порядок охорони мостів, систему вогню, командир загону прийняв рішення, яке було затверджене старшим начальником.

Його суть полягала в наступному: розвідувальному дозору № 2 о 15.40 захопити понтонний міст і утримати його. Діями розвідувальних дозорів № 1 і 3 знищити зенітний взвод, охорону моста, до 16.30 захопити його і утримувати до висадки десанту. Кулеметним взводом блокувати підступи до моста по східному узліссі лісу 'Густий'.

Розвідку до висадки десанту вести спостереженням і дозорним відділенням розвідувального дозору № 1 з вис.33.1.

Дані розвідки і рішення командир розвідувального дозору доповів старшому начальнику. У відповідності з прийнятим рішенням командир загону поставив завдання з 15.30 до 16.30 розвідувальний загін захопив мости, забезпечив висадку тактичного повітряного десанту і спільно з тактичним повітряним десантом захопив плацдарм на протилежному березі річки Соть. Отже, виконання розвідувальних завдань можливе тільки спільними зусиллями різних сил і засобів розвідувального загону. Це досягається організацією і підтриманням безупинної взаємодії.

Висновок

У дипломному проекті детально розглянуто та проаналізовано особливості ведення розвідки розвідувальним загоном у складі роти. Отже, розвідка як основний вид бойового забезпечення вимагає від командира розвідувального загону високої координованості дій, умілого управління силами і засобами.

У трьох розділах розкрито порядок організації виконання завдань розвідувальним загоном, висвітлено алгоритм дій командира розвідувального загону щодо ведення розвідки.

Успішне рішення розвідувальних завдань у з'єднанні (частині) можливе тільки спільними зусиллями різних сил і засобів розвідувального загону. Це досягається організацією і підтриманням безупинної взаємодії між ними.

Взаємодія в розвідці здійснюється в першу чергу в інтересах тих сил і засобів розвідувального загону, що забезпечують дії головних сил і виконують основні завдання щодо розкриття засобів ядерного нападу та інших найважливіших об'єктів противника.

Управління в розвідці організується головним чином при її плануванні, а також при постановці завдань розвідувальному загону.

Для забезпечення ефективності дій сил і засобів розвідувального загону за будь-яких умов обстановки організується його ретельна і всебічна підготовка до виконання поставлених завдань.

Список використаної літератури

1. Бойовий статут сухопутних військ (Батальйон, рота). Частина ІІ.

2. Р.Г. Симонян, Ф.И. Еременко, Н.С. Николаев. Тактическая разведка. Москва, 1968 р.

3. С.В. Гришин, Н.Н. Царенко. Соединения и части в бою. Москва, 1985.

4. Приемы и способы действий солдата в бою. МО СССР. Москва, 1988.

5. Ю.К. Кузнєцов. Передвижение и встречный бой. Мосвка, 1989.

6. С.М. Пернинов. Войсковые разведчики в бою. Москва, 1969.