Облік і аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

ВСТУП

Ефективність роботи промислового підприємства залежить, як відомо, від багатьох факторів: попиту на продукцію, що випускається, її конкуренто-спроможності, технічного рівня виробництва, його відповідності сучасним вимогам, кваліфікації виробничого і управлінського персоналу тощо. Здійснення ефективних заходів щодо стабілізації економіки України потребує принципово нових підходів до управління запасами підприємства. Це зумовлює необхідність удосконалення організації та методики обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства та відповідність до вимог ринкової інфраструктури.

Проблеми обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в умовах реформування економіки набувають особливої актуальності в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації. Система їх обліку, яка склалася роками, не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з цими предметами.

Розвитку теорії і практики обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів сприяють праці Білухи М.Т., Бутинця Ф.Ф., Гетьмана В.Г., Дем'яненка М.Я., Завгороднього В.П., Кірєйцева Г.Г., Кузьмінського А.М., Линника В.Г., Литвина Ю.Я., Огійчука М.Ф., Палія В.Ф., Петрик О.А., Підлісецького Г.М., Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Сопка В.В., Чебанової Н.В., Чумаченка М.Р., Усача Б.Ф., та та інших.

Однак ряд проблем обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів в умовах нестабільності ринкових відносин потребують подальших досліджень та наукових розробок. У багатьох теоретичних концепціях стану та розвитку обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів відсутня єдність: вони або недостатньо обґрунтовані або спірні. Зміна податкового механізму додала до своєї маси невирішених проблем нові, які до цього часу наукою не ставилися і не обґрунтовувалися.

Теоретичне і практичне значення вирішення зазначених питань з удосконалення обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві зумовили вибір теми, визначили основні завдання і цільову спрямованість дипломної роботи.

Актуальність теми полягає у тому, що раціонально побудований, належним чином організований облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, тобто якісна проінформованість про їх наявність та рух мають, суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.

Метою дипломної роботи є виявлення передумов, теоретичне й практичне обґрунтування напрямів вдосконалення організації та методики обліку і аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на основі опрацьованого законодавства та інструктивного матеріалу, літературних джерел, діючої практики організації обліку та положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Досягнення поставленої мети передбачило формування і виконання наступних наукових і практичних завдань:

- дослідити поняття та види малоцінних і швидкозношуваних предметів, напрями їх класифікації;

- визначити завдання обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів з метою приведення їх у відповідність вимогам ринкових відносин;

- дати характеристику фінансового-господарської діяльності підприємства, постановки обліку та аудиту;

- уточнити критерії визнання та оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- визначити методику синтетичного та аналітичного обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- розкрити відображення інформації про малоцінні і швидкозношувані предмети у фінансовій звітності;

- обґрунтувати напрями удосконалення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- дослідити організацію і планування аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- визначити методику проведення аудиту цих цінностей на підприємстві;

- обґрунтувати шляхи поліпшення використання малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства.

Об'єктом дослідження визначено методологічні аспекти організації обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів з урахуванням галузевої специфіки.

Суб'єктом дослідження обрано ВАТ «Хорольський механічний завод».

У дипломній роботі використовувалися такі методи дослідження: аналіз - для деталізації і розчленування об'єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез - для узагальнення розрізнених аспектів методики обліку; статистичні та аналітичні розрахунки - для дослідження факторної облікової інформації; порівняння - для зіставлення даних підприємства у динаміці; групування - для визначення залежностей між показниками; відносних величин - для дослідження рівня використання облікової інформації в управлінській діяльності; табличний (графічний) -- для наочного зображення результатів дослідження. В дослідженні вико ритона також такі методи аудиту як: дослідження документів. Суцільне і вибіркове спостереження, логічна перевірка, оцінка законності й обґрунтування господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку.

Практичне значення одержаних результатів, полягає в тому, що реалізація висновків і пропозицій сприятиме підвищенню ефективності обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

1.1 Поняття та види малоцінних і швидкозношуваних предметів та їх класифікація

Правильна оцінка та визнання малоцінних і швидкозношуваних предметів в обліку впливає на достовірність формування собівартості виробничої продукції, витрат діяльності, а отже, фінансових результатів.

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних і дорогоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань. Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні вимоги обліку. В зв'язку з цим управління малоцінними засобами праці на підприємстві є дуже важливим.

Поняття малоцінних та швидкозношуваних предметів має значення для цілей обліку і фінансової звітності.

Оборотні малоцінні і швидкозношувані предмети відносяться до виробничих запасів підприємства. З метою виокремлення поняття «виробничі запаси» науковцями уточнено такі визначення [35 (Бутинець)]:

«запаси» - це резерви матеріальних ресурсів, що не використовуються в поточній діяльності підприємства, призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва, зберігання на випадок необхідності;

«матеріальні ресурси» - це джерела забезпечення процесу виробництва, що виступають одним з видів економічних ресурсів і охоплюють засоби виробництва (засоби і предмети праці),

«матеріальні цінності» - це активи підприємства; засоби виробництва, що мають матеріально-речову форму, при цьому мають користь для їх власника, можуть приносити йому економічні вигоди, так як можуть бути обмінені на грошові кошти або бути використані будь-яким іншим чином згідно потреб.

Порядок визнання та оцінка оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів визначається П(С)БО 9 «Запаси». Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» запаси - це активи, які:

– утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

– перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

– утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством [25].

П(С)БО 2 «Баланс» зазначено, що у статті активу балансу «Виробничі запаси» показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу [19].

Виходячи із вищевикладеного, відповідно до цілей обліку виробничі запаси - це матеріальні оборотні активи, що утримуються для споживання під час виробництва та/або перебувають у процесі виробництва з метою подальшої реалізації продукту виробництва.

Базовим визначенням оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів є формулювання в п. 6 П(С)БО 9 «Запаси»: для цілей бухгалтерського обліку запаси включають малоцінні й швидкозношувані предмети, які використаються протягом строку не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року [25].

Аналогічне визначення містять і Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів [12].

Визначення відповідно до Інструкції із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій по суті, не відрізняється від вищенаведеного: до малоцінних і швидкозношуваних предметів відносяться предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальна оснащення, спеціальний одяг і ін. [10]

Отже, для визначення оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів у нормативних документах характерним є два основні моменти:

- малоцінні і швидкозношувані предмети відносяться до запасів нарівні із сировиною, готовими товарами й незавершеним виробництвом;

- вартісний критерій визначення малоцінних і швидкозношуваних предметів відсутній: термін «швидкозношувані» у формулюванні превалює над терміном «малоцінні».

При цьому право визначення терміну служби того або іншого предмета надано підприємству. Рішення про це може бути прийнято посадовими особами підприємства на підставі технічної документації або на підставі експертизи й технічного висновку фахівців, як працівників підприємства, так і сторонніх осіб.

Порядок визнання та оцінка необоротних малоцінних і швидкозношуваних предметів регламентується П(С)БО 7 «Основні засоби». Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [24].

Для цілей бухгалтерського обліку П(С)БО 7 «Основні засоби» виділено окрему групу «Інші необоротні матеріальні активи», до якої віднесено бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Види інших необоротних активів відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби»

Отже, необоротні малоцінні та швидкозношувані активи - це активи, до складу яких включають інструменти та пристрої загального призначення; спеціальні інструменти та пристрої, змінне обладнання, виробничий інвентар, господарський інвентар, інші малоцінні необоротні матеріальні активи [56].

П(С)БО 7 «Основні засоби» визначено, що підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

З урахуванням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» всі матеріальні цінності, строк використання яких перевищує 365 календарних днів з моменту уведення в експлуатацію, відносяться до необоротних активів. Ці активи, у свою чергу, діляться на основні засоби та малоцінні необоротні матеріальні активи. Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» ознакою малоцінних необоротних активів є їх вартість до 1000 грн.

На рис. 1.1 відображено алгоритм визначення виду малоцінних та швидкозношуваних предметів відповідно до цілей обліку.

Рис.1.1. Алгоритм визначення виду малоцінних і швидкозношуваних предметів відповідно до цілей обліку

Крім групування малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні, в аналітичному обліку малоцінні і швидкозношувані предмети класифікують на групи та підгрупи, за типом, найменуваннями, розміром тощо. Така класифікація запасів відображається у номенклатурах систематизованого переліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Малоцінні та швидкозношувані предмети поділяють на такі основні групи:

- інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

- інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

- змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

- технологічна тара, багаторазово використовувана у технологічному процесі;

- виробничий інвентар - робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

- господарський інвентар - відра, совки, віники, швабри, чайники та інший посуд, миючі засоби і інше;

- спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

- постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т.ін.), штори, гардини;

- інші предмети - література у м'яких палітурках, недорогі телефонні апарати.

Розглянемо більш детальніше склад основних груп малоцінних та швидкозношуваних предметів, що використовуються на підприємствах.

1. Інструменти та пристрої загального користування.

До інструментів та пристроїв загального користування належать механізовані та немеханізовані предмети, що прикріплюються до машин, які служать для обробки матеріалів.

До групи інструментів належать: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні та подібні їм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, тиснучі та ущільнюючі знаряддя праці, що працюють за допомогою електроенергії, стиснутого повітря (штампи, прес-форми, моделі), та інші пристрої.

2. Господарський інвентар.

До господарського інвентарю належать предмети конторського і господарського обладнання: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.

Інвентарна тара, що використовується для постійного зберігання запасів, для обслуговування виробництва і нерозривно пов'язана з характером виробництва (наприклад, відра для фарби), контейнери або предмети, призначені для укладання і тимчасового зберігання матеріалів, переміщення продукції в межах підприємстві, належать до господарського або виробничого інвентаря.

3. Спеціальний одяг, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту.

До спеціального одягу, спеціального взуття і засобів індивідуального захисту належать комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожушки, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори тощо.

Спецодяг і спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, що передбачені в типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, або галузевих нормах, затверджених на підставі типових, відповідно до встановлених норм і строків носіння незалежно від форми власності та галузевої належності підприємства [17].

До канцелярських приладів відносяться: ручки, олівці, лінійки, гумки, ампули, зошити, блокноти, канцелярські книги, папір для нотаток, папір ф. А4, диски, дискети, папки-скорозшивачі, сегрегатори, скотч, маркери, степлери, дироколи і інші.

Для відображення малоцінних і швидкозношуваних предметів в обліку та фінансовій звітності має значення їх групування за ознакою приналежності:

– власні малоцінні і швидкозношувані предмети;

– малоцінні і швидкозношувані предмети інших суб'єктів господарювання, що перебувають на відповідальному зберіганні.

Таким чином, для малоцінних і швидкозношуваних предметів характерна багаторазова участь у господарському процесі і збереженні натуральної (речової) форми. Основою відображення в обліку є групування малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні.

1.2 Значення, завдання обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів

Малоцінні і швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю на підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають особливості оборотних засобів. Малоцінні і швидкозношувані предмети поділяються на дві категорії: малоцінні і швидкозношувані (МШП) та малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА). Тому правильний їх розподіл та облік мають важливе значення в управлінні виробничими запасами підприємства.

Бухгалтерський облік МШП та МНМА регулюється такими нормативними документами з питань бухгалтерського обліку (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Нормативно-правове регулювання обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів

Критерії розмежування малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів містяться в наказі про облікову політику підприємства.

Основними завданнями обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів є:

1) правильне віднесення швидкозношуваних предметів до складу оборотних чи необоротних активів;

2) достовірне визначення первісної вартості придбаних малоцінних і швидкозношуваних предметів;

3) своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів;

4) здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економним витрачанням МШП у процесі виробництва;

5) одержання на будь-яку дату точних даних про кількість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які є в коморах, на складах і у виробничих підрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;

6) систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів на стороні;

7) контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

8) контроль за правильністю використання малоцінних і швидкозношуваних предметів під час їх експлуатації;

9) своєчасне виявлення МШП, які не використовуються на підприємстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів;

10) виявлення зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду;

11) проведення інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів та відображення її результатів в обліку;

12) правильне відображення залишку малоцінних і швидкозношуваних предметів у фінансовій звітності підприємства.

Від достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку й звітності операцій з малоцінним та швидкозношуваними предметами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства (залишки оборотних коштів, темпи їх обігу, собівартість, прибуток, рентабельність показники прибутковості акцій тощо). Тому аудит має важливе значення для визначення достовірності, об'єктивності, правдивості та повноти відображення господарських фактів, пов'язаних з рухом малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Проведення аудиту МШП здійснюється у відповідності з вимогами Закону України «Про аудиторську діяльність», Міжнародних стандартів аудиту. Надання впевненості та етики [3,8].

Для досягнення основної мети аудиту - задоволення потреб користувачів в отриманні повної, правдивої та неупередженої інформації щодо виробничих запасів і малоцінних і швидкозношуваних предметів, в їх числі, вирішуються такі завдання:

- перевірка правильності визнання малоцінних і швидкозношуваних предметів активами підприємства;

- перевірка відповідності чинному законодавству методів оцінки та обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в обліковій політиці підприємства, та визначення оптимальності вибору підприємства;

- встановлення дотримання підприємством прийнятих методів оцінки та обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- перевірка й оцінка стану внутрішнього контролю та системи обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- перевірка здійснення контролю за збереженням малоцінних і швидкозношуваних предметів у місцях їх зберігання та на всіх етапах їх руху;

- встановлення контролю за використанням МШП у виробництві;

- встановлення своєчасності виявлення залишків малоцінних і швидкозношуваних предметів, непотрібних для підприємства, з метою їх реалізації чи обміну;

- перевірка правильності та своєчасності здійснення документального відображення операцій, і забезпечення достовірною інформацією користувачі інформації із заготівлі, надходження, відпускання та використання малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- перевірка правильності та своєчасності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності здійсненних господарських операцій з МШП.

Операції із МШП є не такими складними, як чисельними, тому для їх перевірки суцільним методом витрачається невиправдана кількість часу і праці. Тому аудит цих операцій проводиться, як правило, вибірковим способом.

Таким чином, правильна організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію. Розподіл малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні у ВАТ «Хорольський механічний завод» передбачено наказом про облікову політику.

Основним завданням аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів є встановлення достовірності й повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності всіх господарських фактів відносно їх залишків і руху.

1.3 Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод», постановки обліку та аудиту

Рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України у Полтавській області від 02.10.1995 р. № 126 і відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використанням приватизаційних майнових сертифікатів» від 26.11.1994 року № 699/94 державне підприємства «Хорольський механічний завод» було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Хорольський механічний завод».

Підприємство має статус юридичної особи і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

Статутний фонд підприємства складає 990250,00 грн, поділений на 3961000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн кожна.

Підприємство має самостійний баланс, товарний знак, зареєстрований відповідно до чинного законодавства, емблему, поточні та інші рахунки в установах банків, у тому числі валютні, печатки, штампи зі своїм найменуванням.

Діяльність підприємства регламентується його Статутом, зі змінами і доповненнями, затвердженими загальними зборами акціонерів Протокол № 10 від 29.12.2006 р. Колективним договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, яка використовує найману працю.

ВАТ «Хорольський механічний завод» створене з метою проведення господарської, фінансово-комерційної та виробничо-технічної діяльності для отримання прибутку за найменшого ризику та задоволення на цій основі соціально-економічних інтересів акціонерів та членів трудового колективу товариства.

Предмет діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод» визначається його Статутом і включає:

- розробка, поставка на виробництво, виробництво, реалізація машин, устаткування, вузлів і деталей для сільського господарства та перероблення сільгосппродуктів, а також інших галузей економіки;

- виробництво і реалізація готових металевих виробів, товарів широкого використання, гумових та пластмасових виробів. Виробів з деревини, в тому числі меблів, виробів народних промислів, будівельних матеріалів, продукції мінерального і штучного походження, продукції рослинного походження;

- надання послуг з обробки металу;

- виконання монтажних робіт;

- науково-технічна та дослідна діяльність, реалізація наукових, технічних, технологічних, конструкторських, економічних, проектних розробок;

- здійснення робіт по ремонту та технічному обслуговуванню машин і устаткування виробничого та соціально-побутового призначення, автомобілів, побутових виробів;

- виконання керівництва та нагляду за виконанням монтажних та пусконалагоджувальних робіт;

- проектування, будівництво, реконструкція, технічне переозброєння, ремонт і експлуатація об'єктів виробничого, соціального і культурно-побутового призначення, в тому числі виконання комплексу робіт по проектуванню та обладнанню інженерних комунікацій;

- організація і здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, транспортно-експедиційні послуги, надання інших послуг автотранспорту та механізмів для фізичних та юридичних осіб;

- торговельно-посередницька та збутово-постачальницька діяльність на ринку України та зовнішніх ринках на дилерських та агентських засадах;

- організація та участь у проведенні вітчизняних і міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів, бірж, туристичних заходів;

- проведення робіт зі збирання, сортування, транспортування, переробці та утилізації відходів як вторинної сировини, в тому числі упаковки сировини, напівфабрикатів, машин, устаткування та інших ресурсів, які отримує товариство;

- заготівля, купівля, продаж, металургійна та інші види переробки відходів та брухту чорних та кольорових металів;

- інші види діяльності.

Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності, яку здійснює ВАТ «Хорольський механічний завод» є:

- експорт та імпорт товарів, сировини, капіталів та робочої сили;

- експорт та імпорт виробничих, посередницьких та інших послуг;

- науково-дослідна, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- спільна діяльність з іноземними суб'єктами господарської діяльності в науково-дослідній, промисловій, фінансовій, інвестиційній галузях;

- організація та спільна діяльність у проведенні міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів, туристичних заходів;

- інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.

ВАТ «Хорольський механічний завод» має лінійно-функціональну структуру управління, перевагами якої є стабільність, швидкість та оперативність, можливість швидкої адаптації (додаток А).

Організаційна структура підприємства включає в себе всі види діяльності (господарські процеси), систему управління якістю та відображає в'язки між керівництвом та окремими структурними та виробничими підрозділами.

Управлінськими органами ВАТ «Хорольський механічний завод» є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізійна комісія.

Загальні збори акціонерів є найвищим органом управління підприємства. У зборах мають право брати участь всі акціонери, незалежно від кількості акцій, власниками яких вони є. Загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих що передані до компетенції правління.

Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю правління підприємства в період між річними загальними зборами акціонерів і виконує окремі функції, передані йому Загальними зборами. Вона обирається Загальними зборами акціонерів у кількості п'яти чоловік терміном на три роки.

Правління обирається за рішенням загальних зборів у кількості 2 членів - Голови Правління та заступника Голови Правління строком на 5 років, які виконують свої посадові обов'язки з моменту ухвалення зборами рішення про обрання їх на посаду до моменту їх переобрання. Голова Правління одночасно є директором заводу, а заступник Голови Правління є заступником директора заводу. Голова правління здійснює безпосереднє керівництво поточною господарсько-фінансовою діяльністю підприємства в межах своїх повноважень.

Правління є виконавчим органом ВАТ «Хорольський механічний завод» і здійснює керівництво його поточною діяльністю.

Ревізійна комісія складається з трьох членів, що мають право брати участь у засіданнях правління з правом голосу. Перевірка господарсько-фінансової діяльності підприємства проводиться ревізійною комісією і затверджується загальними зборами акціонерів. Ревізійна комісія вирішує питання пов'язані із проведенням перевірок та організацією роботи на своїх засіданнях, вона є правомочною приймати рішення, якщо в засіданні беруть участь не менше половини її членів.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок Зборам акціонерів та наглядовій раді товариства.

ВАТ «Хорольський механічний завод» стабільно працює на ринку сільськогосподарського машинобудування. Основними замовники продукції підприємства є:

- в Україні: офіційні дилери: ПВП «СМС», АТ «Харківпродмаш», ТОВ ІВЦ «Вектор», ТОВ СП «Агро-Дарина», ТОВ «Укрміжгоспкомбікорм», ТОВ «Украгромаш», НВО ТОВ «Агро-Сімо-Машбуд», а також корпорація «Кернел Груп», корпорація ДП ДАК «Хліб України» та інші підприємства зернопереробної галузі;

- в Росії: ТОВ «Мелькомплект», ТОВ «Зернопродмаш», ЗАТ «ЮГ Русі», ЗАТ «Агромаш», ТОВ «Мелькомпінженірінг» та інші підприємства;

- замовники з Білорусії, Молдови, Литви, Латвії, Казахстану, Узбекистану, Грузії, та Польщі.

Головною продукцією, що випускає ВАТ «Хорольський механічний завод» є транспортне та технологічне обладнання для зернопереробної та олійно-жирової промисловості

Основні види продукції підприємства, які було виготовлено та реалізовано в 2008 році наведено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 Випуск основної продукції в натуральному виразі у ВАТ «Хорольський механічний завод» в 2008 році

Як бачимо, найбільшу кількість виготовленого обладнання складають конвеєри гвинтові - 422 шт. та машини насіннерушальні і насінневійні, які використовуються на олійних заводах - 319 шт.

Наразі перелік основних видів обладнання, що виготовляється ВАТ «Хорольський механічний завод» перевищує 100 найменувань. Крім того, за окремими замовленнями підприємство виготовляє запасні частини та комплектуючі до машин та обладнання.

Дані про обсяг випущеної продукції ВАТ «Хорольський механічний завод» в грошовому виразі за 2006-2008 роки наведено на рис. 1.2.

Рис 1.2. Обсяг продукції, виготовленої ВАТ «Хорольський механічний завод» протягом 2006-2008 років

З кожним наступним роком підприємство збільшує обсяг випуску товарної продукції, яка реалізовується як в межах України, так і за кордон.

Фінансово-економічний стан ВАТ “Хорольський механічний завод” визначається рівнем наявності ресурсів, ефективності їх використання, фінансової стійкості та можливості погашати свої фінансові зобов'язання.

Показники виробничо-господарської діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод» наведено в табл. 1.4.

Таблиця 1.4 Основні показники виробничо-господарської діяльності ВАТ “Хорольський механічний завод” за 2006-2008 роки

Розглядаючи показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 2006-2008 роки можна сказати, що середньорічна вартість основних засобів в 2008 році збільшилася порівняно з 2007 на 242,5 тис. грн (2,3%), і на 0,8%, що складає 79,5 тис.грн порівняно з 2006 роком. Зростання середньорічної вартості свідчить про розширення матеріально-технічної бази підприємства

Оборотні активи підприємства в 2008 році збільшились на 1678 тис. грн (42,3%) у порівнянні з 2007 роком та на 2893,5 тис. грн (105,3%) - з 2006 роком. Зростання оборотних активів на кінець року свідчить про підвищення виробничих потужностей заводу, збільшення коштів на рахунках в банку, забезпеченість виробничими запасами..

Протягом 2006-2008 років спостерігається незначне збільшення середньооблікової чисельності працівників: у 2008 році на 4,2% більше ніж у 2007 і на 2,4% ніж у 2006 роках.

Фонд оплати праці ВАТ «Хорольський механічний завод» в 2008 році збільшився на 297 тис. грн (9,5%) у порівнянні з 2007 роком та на 1505 тис. грн, що склало 78,7% - з 2006 роком.

Загальна вартість власного капіталу в 2008 році збільшилася порівняно з 2006 на 1275 тис. грн (14,5%), і на 6,6% (628 тис.грн) порівняно з 2007 роком. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства. Зростання власного капіталу відбулося, в тому числі, за рахунок збільшення суми отриманого прибутку.

Сума позикового капіталу в 2008 році збільшується на 198,8% порівняно з 2006 та на 215,2% порівняно з 2007 роками. Це означає, що на підприємстві відбувається накопичення залученого капіталу за рахунок одержаних залучених коштів.

Чистий дохід від реалізації продукції в 2008 році перевищує показники 2007 року на 13,7% року і на 42,6% порівняно з 2006 роком. Зростання чистого доходу свідчить про збільшення обсягу реалізації продукції, що є позитивною тенденцією для підприємства.

Витрати діяльності в 2008 році на 1231 тис.грн більше ніж у 2007 році та на 3785 тис.грн від 2006 року, тобто спостерігається тенденція до збільшення затрат на виробництво. Зростання витрат пов'язано із збільшенням обсягу виробництва продукції на підприємстві.

Валовий прибуток підприємства від операційної діяльності в 2008 році, порівняно з попереднім роком зменшився на 143 тис.грн і на 327 тис.грн в порівнянні з 2006 роком.

Чистий прибуток в 2008 році становив 90,2 % від рівня 2007 року і 94,6% відповідного показника 2006 року. Зменшення розміру чистого прибутку означає скорочення коштів, що залишаються у розпорядженні підприємства після здійснення всіх обов'язкових платежів.

У 2008 році розмір середньомісячної заробітної плати на 6,9% більше ніж у 2007 та на 50,9% - у 2006 роках.

У 2008 році показник фондовіддачі основних засобів на 11,9% перевищував показник 2007 року і на 38,2% величину показника 2006 року. Це свідчить про те, що вартість основних засобів на 1 грн валової продукції збільшується, тобто основні засоби на підприємстві використовуються неефективно.

Скорочення прибутку призвело до зменшення показників рентабельності. В 2008 та 2006 роках рентабельність продажу становила 21%, тоді як в 2007 році - 24%. Показник рентабельності власного капіталу в 2008 році у порівнянні з 2007 роком зменшилась на 25%, а в порівнянні з 2006 роком - на 16,7%.

Зниження цих показників спричинене зменшенням чистого прибутку і є негативним показником, оскільки показники рентабельності визначають прибутковість підприємства.

Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства доцільно розрахувати показники ліквідності [68], які дадуть можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 Показники ліквідності ВАТ “Хорольський механічний завод” за 2006 - 2008 роки

Аналіз показників ліквідності ВАТ «Хорольський механічний завод» показав, що коефіцієнти абсолютної, термінової та загальної ліквідності перевищують їх оптимальне значення. Це є свідченням достатності грошових коштів для негайного покриття зобов'язань, тобто підприємство є платоспроможним.

Однак в 2008 році спостерігаємо зниження коефіцієнта ліквідності коштів у розрахунках підприємства порівняно з попередніми роками. Тобто очікувані надходження від дебіторів не покриють погашення поточних зобов'язань підприємства.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує, що у 2008 році підприємство на 1 грн дебіторської заборгованості залучало 2,87 грн кредиторської, у 2007 році - 1,23 грн, у 2006 році - 1,14. Тобто, при недостатності власного капіталу підприємство використовувало в господарському обороті, як єдине джерело фінансування, кредиторську заборгованість.

Коефіцієнти мобільності та співвідношення активів у 2008 році перевищують рекомендоване значення, тоді як у 2007 та 2006 роках їх значення нижче від оптимального.

Отже, за результатами досліджень виявлено, що ВАТ «Хорольський механічний завод» є платоспроможним протягом останніх трьох років.

Для визначення ефективності діяльності підприємства розрахуємо показники рентабельності (табл. 1.6).

Таблиця 1.6 Показники рентабельності ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2006-2008 роки, %

З табл. 1.6 видно, що ВАТ «Хорольський механічний завод» є прибутковим підприємством, не дивлячись на те, що в 2008 році показники рентабельності значно нижчі порівняно з 2007 та 2006 роками. Зниження показників рентабельності спричинило зниження показників прибутку (до оподаткування) та чистого прибутку. Статутом ВАТ «Хорольський механічний завод» передбачено, що до виключної компетенції Правління належить організація ведення бухгалтерського обліку та звітності товариства.

Правильна і ефективна організація ведення бухгалтерського обліку на підприємстві забезпечує своєчасне відображення фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання виконаних документів, облікових регістрів та формі звітності протягом визначених законодавством термінів. Наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ВАТ «Хорольський механічний завод» (додаток Б) визначає методологічні засади організації та ведення обліку на ВАТ «Хорольський механічний завод». Наказом визначено основні критерії розподілу малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні, передбачено методи оцінки МШП при їх надходженні та вибутті (П11, П.16). Наказ передбачає, що ведення бухгалтерського обліку у ВАТ «Хорольський механічний завод» на покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером (додаток Б).

Бухгалтерська служба підприємства налічує 7 чоловік і організована в окремий відділ. Структура бухгалтерії відображена на рис. 1.3.

Рис.1.3. Структура бухгалтерії ВАТ «Хорольський механічний завод»

Головний бухгалтер організовує і несе відповідальність за стан і достовірність обліку і звітності, здійснює повсякденний контроль за збереженням і правильним витрачанням коштів, матеріальних цінностей, активно сприяє впровадженню госпрозрахунку і самофінансуванню. Посада заступника головного бухгалтера на підприємстві відсутня, частково його обов'язки виконує бухгалтер з обліку розрахунків.

Відповідно до посадової інструкції бухгалтер з обліку матеріалів здійснює облік виробничих запасів та МШП, що перебувають на складах та в експлуатації

Наказом про облікову політику визначено, що формою ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є скорочена журнально-ордерна (6 журналів-ордерів) із частковою автоматизацією обліку окремих ділянок обліку (програма «СКЛАД», «ЗБУТ» 1С Бухгалтерія - блок «Заробітна плата»). Перелік відомостей та журналів-ордерів цієї форми, які застосовуються на підприємстві наведено в табл. 1.7.

Таблиця 1.7 Склад регістрів скороченої журнально-ордерної форми обліку, що використовуються у ВАТ «Хорольський механічний завод»

Журнально-ордерна форма базується на використанні принципу систематизації та накопичення даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного та синтетичного обліків відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Головними регістрами форми обліку є журнали-ордери, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків і дебету кореспондуючих рахунків. Використовуються такі регістри аналітичного обліку як відомості, книги і картки. Головна книга використовується для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання фінансової звітності.

На підприємстві діє наказ про облікову політику. Критична оцінка змісту наказу дозволяє стверджувати, що:

- більшість положень дублює норми Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО,

- переважна частина тексту наказу присвячена загальним питанням організації обліку на підприємстві,

- висвітлені елементи у недостатній мірі відбивають особливість формування облікової політики на підприємстві,

- відсутні відмітки про ознайомлення зі змістом наказу про облікову політику всіх відповідальних осіб.

Аудит - це перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподатковуваного прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства. Аудит, згідно з чинним законодавством [3] за об'єктом дослідження зводиться до аудиту фінансової звітності, а за суб'єктом він може бути тільки зовнішнім, тобто здійснюватися незалежним аудитором або аудиторською фірмою на договірній основі.

Аудиторські перевірки при здійсненні обов'язкового аудиту проводяться згідно з порядком, встановленим законом про аудит і іншими законами України, які передбачають проведення цієї форми аудиту (табл. 1.8). Оскільки підприємство є відкритим акціонерним товариством, то згідно законодавства проведення аудиту для нього є обов'язковим.

Таблиця 1.8. Проведення обов'язкового аудиту

Щороку перед затвердженням фінансової звітності загальними зборами акціонерів ВАТ «Хорольський механічний завод» і правління підприємства забезпечує проведення аудиторської перевірки діяльності товариства. Аудиторська перевірка може бути проведена також на вимогу акціонерів, які володіють не менш як 10% акцій товариства. Аудиторська перевірка повинна бути розпочата не пізніше як за 30 днів з дати надання відповідної вимоги акціонерів. Кожного року підприємство укладає договір або з аудиторською фірмою, або із фізичними особами, що займаються аудиторською діяльністю і мають кваліфікаційний сертифікат на право провадити аудиторську діяльність на території України. Укладенню договору передує обмін листами між підприємством і аудитором. Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між підприємством та виконавцем про проведення аудиторської перевірки, він документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі і містить такі основні розділи: мета та масштаб аудиту;

У 2007 році аудит діяльності підприємства за попередній рік проводив аудитор - фізична особа з м. Полтава, в 2008 році - аудиторська фірма «Корн», яка знаходиться в м. Полтава по вул. Сковороди, 2а оф. 29, а аудит виробничих запасів, на вимогу акціонерів, окремо проводила приватна аудиторська фірма «МВ ГРУПП», з м. Київ пр-кт. Перемоги, 67.

При проведенні аудиторської перевірки були виявлені незначні порушення в документації з обліку виробничих запасів, але вони не вплинули на показники фінансової звітності підприємства. Фактів неправильного формування підсумкових даних по окремих показниках фінансово-господарської діяльності не виявлено.

ВАТ «Хорольський механічний завод» є одним із провідних підприємств сільськогосподарського машинобудування в Полтавській області. Обладнання, виготовлене заводом, характеризується якісними показниками та користується попитом у вітчизняних та зарубіжних покупців. Підприємство забезпечене ресурсами на достатньому рівні, є платоспроможним і має абсолютну ліквідність..

На підприємстві запроваджена скорочена журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку і обов'язкове проведення аудиту кожного року.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

2.1 Критерії визнання та оцінка малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства в обліку

Правильність визнання та оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів впливає на достовірність показників фінансової звітності підприємства. Відповідно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку основним критерієм для віднесення предметів праці до складу малоцінних є строк їх корисного використання. Предмети, використовувані протягом не більше одного року, зараховуються до складу «Запасів», а предмети, очікуваний строк корисного використання перевищує один рік, - до складу «Необоротних активів». Тобто, якщо предмет використовується менше року його відносять до малоцінних і швидкозношуваних предметів, а якщо більше року - до малоцінних необоротних матеріальних активів.

Основною обліковою одиницею малоцінних і швидкозношуваних предметів є кожний предмет (найменування інвентарного об'єкта).

Оцінка малоцінних і швидкозношуваних предметів безпосередньо пов'язана з визначенням вартості продукції. У бухгалтерському обліку оцінка МНМА та МШП можлива за різною вартістю.

Оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи належать до складу основних засобів, то їх первісна вартість визначається відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» і являє собою історичну (фактичну) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Первісна вартість МНМА складається з таких витрат:

- сум, сплачених постачальникам при придбанні малоцінних необоротних матеріальних активів;

- реєстраційних зборів, державного збору й аналогічних платежів, здійснюваних у зв'язку з придбанням (одержанням) прав на об'єкт малоцінних необоротних матеріальних активів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) МНМА (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрат зі страхування ризиків доставки МНМА;

- витрат на установку, монтаж, налагодження малоцінних необоротних матеріальних активів;

- інших витрат, пов'язаних з доведенням МНМА до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням.

Первісною вартістю малоцінних МНМА, що виготовляються власними силами підприємства, є їх виробнича собівартість, що містить у собі прямі та накладні витрати, пов'язані з виготовленням. Не включаються до первісної вартості такого об'єкта наднормативні відходи, наднормативні витрати на оплату праці та відсотки за кредит, задіяний для такого виготовлення.

Первісною вартістю безоплатно отриманих МНМА є їх справедлива вартість на дату отримання. Первісною вартістю МНМА, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Формування первісної вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів показано на рис.2.1.

Не включаються до первісної вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (встановлені):

- наднормативні втрати і нестачі МШП;

- відсотки за користування позиками;

- витрати на збут та загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання.

Рис. 2.1. Первісна вартість оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод»

Порядок визначення чистої вартості реалізації малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Визначення чистої вартості реалізації запасів ВАТ «Хорольський механічний завод»

Методи оцінки вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено в табл.2.1.

Таблиця 2.1 Методи оцінки запасів при вибутті за П(С)БО 9 «Запаси»

На підприємстві вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується в розмірі 100% з балансу підприємства. Списання вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод» проводиться методом ФІФО. Цей метод передбачає, що МШП використовуються в тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто МШП, придбані першими, використовуються першими, а МШП, що залишаються на кінець періоду, є запасами, що були придбані або виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку малоцінних і швидкозношуваних предметів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Отже, в момент передачі малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатацію, їх вартість включається до складу витрат того звітного періоду, у якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення збереження цих предметів в експлуатації, на ВАТ «Хорольський механічний завод» організовано контроль за рухом таких цінностей, зокрема, ведеться оперативний облік у кількісному виразі за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємство проводить інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність і оцінка. Порядок проведення, документальне оформлення і строки проведення інвентаризації визначено Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженою наказом міністерства фінансів України від 11.08.94 р., № 69, зі змінами та доповненнями.

Інвентаризація МШП, як складової частини виробничих запасів, проводиться для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Під час інвентаризації МШП перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка, а також визначаються умови зберігання.

Для проведення інвентаризації на підприємстві за наказом керівника створюється інвентаризаційна комісія у складі керівника та спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення, технолога, працівника центрального матеріального складу, бухгалтера матеріального відділу, яка очолюється заступником голови правління заводу.

Інвентаризаційна комісія в присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей шляхом підрахунку, виміру, огляду і складає інвентаризаційні описи, у яких відображаються найменування МШП, їх номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт та інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірено, внесено в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія складає порівняльні відомості, у яких відображаються фактичні залишки МШП і ті, що значаться за даними бухгалтерського обліку. Встановлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у такому порядку.

Надлишки МШП, виявлені в ході інвентаризації, підлягають оприбуткуванню і віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності з установленням причин їх виникнення.

Відповідно до П(С)БО 9»Запаси» суми виявлених нестач списуються на витрати звітного періоду. Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відображаються на за балансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Аналітичний облік за цим рахунком ведеться щодо кожного списаного активу.

При розрахунку суми збитку від розкрадання, нестачі, знищення або псування матеріальних цінностей у разі, коли виявлено винну особу. Використовується формула, наведена в Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженою постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

Отже, головним критерієм для віднесення предметів праці до складу малоцінних чи необоротних є строк їх корисного використання.

Впровадження П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію.

Таким чином, правильно визначена оцінка малоцінних і швидкозношуваних предметів є запорукою достовірного відображення витрат виробництва. Порядок визначення первісної вартості малоцінних предметів визначається П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 9 «Запаси». Списання вартості МШП, переданих в експлуатацію на підприємстві здійснюється методом ФІФО. В момент передачі їх в експлуатацію їх вартість включається до складу витрат відповідного звітного періоду.

2.2 Синтетичний та аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

Синтетичний облік призначений для узагальнення інформації про наявність і зміни в складі економічно однорідних груп активів, зобов'язань, витрат і доходів у грошовому виразі. Дані синтетичного обліку використовуються для складання балансу підприємства та інших форм фінансової звітності.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування № 291, синтетичний облік малоцінних необоротних матеріальних активів, які відносяться до складу основних засобів у ВАТ «Хорольський механічний завод» здійснюється на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». На дебеті рахунка відображається первісна вартість МНМА, що надійшли у звітному періоді, а на кредиті - собівартість малоцінних необоротних матеріальних активів, що вибули у звітному періоді.

Синтетичний та аналітичний облік малоцінних необоротних матеріальних активів веде бухгалтер з обліку основних засобів, операцій у виробництві, автопарку. Основними обліковими регістрами з обліку МНМА є накопичувальні відомості, відомість 3.3 та журнал 4.

Підсумки оборотів за місяць по рахунках 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» та 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та залишку на кінець звітного періоду, після проведення звірки, головний бухгалтер записує до Накопичувальної відомості по синтетичних рахунках за місяць, Оборотної відомості по синтетичних рахунках та до Головної книги. Причому записи по дебету рахунка в Головній книзі записуються окремо по рахунках синтетичного обліку, а по кредиту - загальним підсумком.

Основні господарські операції з обліку надходження та вибуття малоцінних необоротних матеріальних активів та їх документальне оформлення на підприємстві наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Відображення в обліку малоцінних необоротних матеріальних активів ВАТ «Хорольський механічний завод» за грудень 2008 року

Безоплатне отримання МНМА, отримання як внесок до статутного капіталу, реалізація, безоплатне передача чи ліквідація малоцінних необоротних матеріальних активів у грудні 2008 року У ВАТ «Хорольський механічний завод» не здійснювалась.

Синтетичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, що рахуються у складі запасів, на підприємстві здійснюється на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» [10,16], який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться в складі запасів. Це активний рахунок, по дебету якого відображаються придбані (отримані) або виготовлені.

Малоцінні і швидкозношувані предмети за первісною вартістю, по кредиту - їх відпуск в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також продаж, списання нестач і втрат від псування таких предметів. На рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» на підприємстві обліковуються тільки МШП на складі, даний рахунок не має субрахунків. Дебетові обороти рахунка 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» відображаються у журналі 3 розділі І у кореспонденції з кредитом рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» та 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Оборот по кредиту рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» в кореспонденції з дебетом витратних рахунків відображається у журналі 5 розділі ІІІ Витрати діяльності.

Синтетичний та аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведуть бухгалтер з обліку матеріалів , бухгалтер з обліку розрахунків (дебет) та бухгалтер з обліку основних засобів, операцій у виробництві, автопарку. Основними обліковими регістрами з обліку МШП є накопичувальні відомості (формуються бухгалтерською програмою), відомість 3.3, журнал 3 та журнал 5.

На всі малоцінні і швидкозношувані предмети, що надходять на склади ВАТ «Хорольський механічний завод» на підставі видаткової та податкової накладних завідуючі складами оформляють прибуткові ордери, де зазначаються наступні реквізити: назва підприємства, назва документа, його номер та дата складання, назва постачальника, транспортний документ, назва матеріалу, одиниці виміру, кількість (по документах і фактично отримано), ціна без ПДВ, сума, порядковий номер запису по заводській картотеці та підписи відповідальних осіб.

При веденні обліку надходження, передачі малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо на підприємствах використовують первинні документи, форми яких затверджено Наказом міністерства статистики України від 22.05.1996 р. №145. Форми первинних документів, які застосовуються ВАТ «Хорольський механічний завод» для обліку руху МШП наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Первинні документи з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод»

Відпуск малоцінних і швидкозношуваних предметів зі складів підприємства для використання у виробничому процесі оформляється лімітно-забірними картками або вимогами. При реалізації МШП стороннім підприємствам, організаціям чи фізичним особам виписується накладна на відпуск матеріалів на сторону. Існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка відповідає масштабам ВАТ «Хорольський механічний завод», його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

Аналітичний облік застосовується для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку і використовує крім вартісного (грошового) вимірника натуральні і трудові вимірники.

Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві здійснюється за допомогою спеціально розробленої програми «Склад». Ця програма була створена в 2000 році програмістом по замовленню підприємства і використовується для обліку виробничих запасів. Використання цієї програми передбачено лише для двох працівників - завідуючого складом та бухгалтера по матеріалах.

Бухгалтер з обліку матеріалів відкриває картку обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма № МШ-2) для обліку цінностей, виданих під розписку майстру, бригадиру (для бригади) чи конкретному робітнику для тривалого користування. В картці робиться відмітка про дату видачу МШП, їх кількість, запис про повернення. Картки зберігаються в бухгалтерії доти, доки не закінчиться нормативний термін використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, або не відбудеться вибуття їх з інших причин, оформлене актом на вибуття, номер та дата якого записується в картці. Таким чином здійснюється кількісний оперативний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на ВАТ «Хорольський механічний облік».

Оскільки організація аналітичного обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації має визначені особливості залежно від видів предметів, розглянемо специфіку обліку найбільш поширених з них на ВАТ «Хорольський механічний завод».

1. Інструменти та пристрої загального користування.

Існує два варіанти організації обліку операцій з видачі інструментів та пристроїв зі складу в інструментальні комори. При першому варіанті всі операції з руху інструментів і пристроїв між складом і коморами підприємства оформляються первинними документами в такому порядку:

- при одержанні коморами інструментів і пристроїв зі складу виписується лімітно-забірна картка або вимога;

- повернення коморами інструментів і пристроїв на склад - оформляється накладна-вимога;

- здача коморами непридатних, зношених інструментів і пристроїв у вигляді брухту, утилю - накладна-вимога.

У цьому разі інструменти, що стали непридатними, і пристрої списуються на підставі карточок складського обліку.

При другому варіанті документальному оформленню підлягають тільки операції з руху інструментів і пристроїв, пов'язаних зі зміною запасів у інструментальних (роздавальних) коморах. Цей варіант видачі інструментів і пристроїв прийнято називати методом обліку оборотного (обмінного) фонду інструментів в експлуатації. При цьому варіанті комори обмінюють на складі непридатні, зношені інструменти на придатні (штука на штуку), що не призводить до кількісної зміни запасів інструментів у коморах і тому не потребує складання спеціального первинного інструмента на обмін. Такий варіант обліку застосовують на ВАТ «Хорольський механічний завод», оскільки на підприємстві добре організована система складського обліку та інструментальне господарство.

Цей варіант організації обліку передбачає виписку первинних документів тільки на операції з доукомплектування роздавальних комор інструментами, яких бракує, або повернення на центральний склад надлишкових інструментів. Для обліку зміни запасу інструментів застосовується відомість форми МШ-1, на підставі якої вносяться зміни до карток складського обліку матеріалів. Що ведуться в інструментальній коморі та на складі.

Операції з обміну складом інструментів, що стали непридатними, який здійснюється за принципом штука за штуку або із заміни загублених інструментів оформляються актами форми МШ-5 з доданням актів про поломку і втрату інструментів форми МШ-4. Акт форми МШ-5 є підставою для одержання на складі нового інструмента замість списаного.

Оперативний облік і контроль за збереженням інструментів, що видаються у тимчасове користування на робочі місця, залежать від тривалості та інших умов їх закріплення за виконавцями.

Первісна видача інструментів і пристроїв на робочі місця в тривале користування проводиться відповідно до технологічних карт на підставі вимоги майстра і відображається в картках обліку МШП форми МШ-2, що відкриваються на кожного працівника. Який одержав ці предмети. Одержання інструментів і пристроїв підтверджується підписом робітника в картці форми МШ-2. Наступні видачі інструментів і пристроїв з роздавальної комори замість зношених документально не оформляються, а здійснюються при пред'явленні акта вибуття форми МШ-4.

Видача робітникам заводу інструментів у короткочасне користування контролюється за допомогою інструментальних марок (жетонів) без реєстрації в будь-яких документах.

При одно марочні системі контролю, яка застосовується на підприємстві, робітник одержує інструмент з роздавальної комори на підставі пред'явленої інструментальної марки з вибитим табельним номером. Видаючи працівнику інструмент, комірник поміщає інструментальні марки з комірки стелажа, у якій зберігався виданий інструмент, і повертає їх робітнику після здачі інструменту в комору.

2. Господарський інвентар.

Господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в експлуатацію особам, відповідальним за його збереження, на підставі вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського інвентаря, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в двох картках, одна з яких заповнюється за номенклатурними номерами інвентарю, а друга - за окремими особами, яким видано інвентар у користування.

Якщо господарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на ску покладено відповідальність за забезпечення його збереження в цеху, відділі або іншій службі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого інвентаря в книзі (журналі), у якій зазначаються найменування і коротка характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний номер, вартість, відмітка про вибуття.

3. Спеціальний одяг, взуття і засоби індивідуального захисту.

Видача, зберігання і користування спецодягом і засобами індивідуального захисту на ВАТ «Хорольський механічний завод» здійснюється відповідно до порядку, встановленого Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом державного комітету України з нагляду за охороною праці від 29.10.96 р. № 170 та Закону України «Про охорону праці». Норми видачі спецодягу містять не лише перелік установленого спецодягу, а і строки його носіння. Відповідно, якщо строк носіння спецодягу не минув, а він вже непридатний до подальшої експлуатації, виникає запитання, чи є заміна такого спецодягу наднормативною видачею.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону праці» у разі передчасного зносу спецодягу не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити його за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати йому всі витрати на умовах, визначених колективним договором.

Аналогічна норма міститься і в пп.3.3 і 3.5 Положення про спецодяг: якщо спецодяг або спецвзуття стали непридатними до закінчення строку їх носіння з не залежних від працівника причин, власник організовує їх заміну чи ремонт.

Отже, підприємство, зобов'язане замінити спецодяг, зіпсований не з вини працівника [17].

Засоби індивідуального захисту, що видаються працівникам на підставі і в порядку, передбаченому нормативними актами, є власністю підприємства. Вони підлягають поверненню підприємству за будь-яких умов, включаючи випадки завершення визначених термінів їх придатності або випадки передчасного зносу і вимушеної заміни засобів індивідуального захисту з незалежних від працівника причин, самостійного придбання працівником засобів індивідуального захисту з подальшою компенсацією їх вартості у встановленому законодавством порядку, або якщо припиняються трудові відносини працівника з підприємством [6].

Облік видачі працівникам заводу спецодягу і спецвзуття ведеться в особовій картці форми МШ-6, у якій з описом та іншими даними, що характеризують такі предмети, відображають строки їх носіння і відсоток придатності. Картка форми МШ-6 ведеться в одному примірнику майстром дільниці і зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їх вибуття через непридатність або втрату.

У разі втрати спецодягу і спецвзуття в картці робиться запис про їх вибуття на підставі акта форми № МШ-4.

Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам підприємства під час роботи видаються черговий спецодяг, спецвзуття і захисні засоби. Ці предмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких вони передбачені, або можуть бути закріплені за певними робочими місцями та передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП обліковуються на окремих картках форми МШ-6 з відміткою «Чергова».

Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їх непридатності до подальшого використання, неможливості або неефективності проведення їх відновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створена постійно діючі комісії.

Ці комісії роблять огляд предметів, що підлягають списанню, установлюють їх непридатність до відновлення і подальшого використання, визначають можливість використання або реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, які списуються, а також складають акт на списання форми МШ-5 чи МШ-8 на підставі актів вибуття форми МШ-4.

4. Канцелярське приладдя.

На склад вони оприбутковуються на підставі видаткової накладної постачальника і списуються по вимозі на той відділ, куди були використані, як правило в тому ж самому місяці, або в наступному. Вартість цих малоцінних і швидкозношуваних предметів 100% відноситься на витрати того звітного періоду, в якому вони були понесені.

Аналітичний облік надходження малоцінних і швидкозношуваних предметів в розрізі по постачальникам ведеться у відомості 3.3, підсумкові дані якої у кореспонденції з кредитом рахунка 631 записуються у журналі 3 розділі І. Аналітичний облік вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві ведеться окремо за об'єктами обліку на підставі лімітно-забірних карток чи вимог.

Основні господарські операції з обліку надходження та вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві та їх документальне оформлення наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Відображення в обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод» за грудень 2008 року

Відповідно до вимог п. 5.9 Закону «Про податок на прибуток», підприємства повинні здійснювати перерахування балансової вартості товарно-матеріальних цінностей, віднесених протягом звітного періоду на валові витрати.

Нормативним документом, що регламентує порядок перерахування балансової вартості товарно-матеріальних цінностей є Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативі), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції ( у тому числі малоцінних предметів на складах), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 р. № 124, зареєстроване в міністерстві юстиції України 03.07.98 р. № 417/2857.

Суть перерахування полягає в порівнянні вартості залишків ТМЦ, попередньо включеної до валових витрат, на початок і на кінець звітного періоду. За результатами такого перерахування проводиться коригування валових витрат:

- у бік зменшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу;

- у бік збільшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного кварталу менша їх балансової вартості на початок того ж звітного кварталу.

Відповідно до Порядку № 124 перерахуванню підлягає балансова вартість МШП, що знаходиться на складах. Результати перерахування балансової вартості МШП відображаються у рядку 020 Відомості про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів (додаток М).

Для відображення вартості цих предметів використовуються дані бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, відображених за рахунком 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», тобто ті МШП, що перебувають на складах підприємства. Причому дані про вартість МШП відображаються за їх первісною вартістю, порядок формування якої було розглянуто в підрозділі 2.1.

Результати перерахування балансової вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод» в декларації про прибуток підприємства відображаються таким чином.

Сума перевищення балансової вартості МШП на кінець звітного кварталу над їх балансовою вартістю на початок того ж кварталу (тобто приріст) відображається в рядках 33.1 -33.3 додатка л до декларації про прибуток. Сума перевищення балансової вартості МШП на початок звітного кварталу над їх балансовою вартістю на кінець того ж кварталу (тобто убуток) відображається в рядках 4, 8,14 додатка Ж до декларації про прибуток.

У самій декларації про прибуток результати перерахування відображаються в рядку 12.2, куди у разі приросту МШП за звітний період буде занесене зі знаком «-» (зменшення валових витрат) суму рядків 33.1 -33.3 додатка Л, а у разі убутку МШП - зі знаком «+» (збільшення валових витрат) суму рядків 4, 8, 14 додатка Ж [27].

Отже, для синтетичного обліку малоцінних необоротних матеріальних активів, які зараховуються до складу основних засобів у ВАТ «Хорольський механічний завод» використовується активний субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Синтетичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, що відносяться до запасів, здійснюється на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», який узагальнює інформацію про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству. Дебетовий залишок цього рахунку відображає вартість тих МШП, що знаходяться на складі. Основними обліковими регістрами з обліку МШП та МНМА є накопичувальні відомості, відомість 3.3 та журнали 3, 4 та 5.

Існують певні особливості в синтетичному обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів:

Аналітичний облік МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод» ведеться за видами предметів та однорідними групами з допомогою спеціально розробленої програми «Склад». Ця програма була створена в 2000 році програмістом по замовленню підприємства і використовується для обліку виробничих запасів і має багато недоліків, одним з яких є те, що декілька працівників одночасно працювати з нею в одному і тому ж самому режимі не можуть.

2.3 Відображення інформації про малоцінні і швидкозношувані предмети у фінансовій звітності

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [2].

Фінансова звітність є системою взаємопов'язаних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан і результати діяльності за звітний місяць. Значення фінансової звітності полягає в наданні користувачам правдивої та достовірної інформації про майновий та фінансовий стан підприємства, про результати його господарсько-фінансової діяльності за звітний період.

Основною формою фінансової звітності, яка відображає залишки малоцінних і швидкозношуваних предметів на звітну дату, є баланс. Основі методологічні підходи до складання балансу висвітлено у П(С)БО 2 «Баланс» [20].

Відповідно до п. 21 П(С)БО 2 «Баланс» за рядком 100 «Виробничі запаси» показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. Таким чином, інформаційною основою для відображення інформації у балансі за статтею «Виробничі запаси» є залишки запасів по рахунках 20 «Виробничі запаси» та 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Розкриття інформації про залишки оборотних малоцінних і швидкозношувані предмети у балансі ВАТ «Хорольський механічний завод» на 31.12.2008р. тис грн

Операції з відпуску у виробництво та експлуатації малоцінних і швидкозношуваних предметів включаються до складу витрат операційної діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод».

Звіт про фінансові результати відображає інформацію про одержані доходи, здійснені витрати та фінансові результати звітного. Основні методологічні засади складання Звіту про фінансові результати розкрито у П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [21].

Відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» та п. 22 П(С)БО 16 «Витрати» до складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів.

Отже, інформаційною основою для відображення інформації у Звіті про фінансові результати за статтею «Матеріальні затрати» у частині малоцінних і швидкозношуваних предметів є оборот за Дебетом витрат операційної діяльності та Кредитом рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Розкриття інформації про використання оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів у виробництві у Звіті про фінансові результати ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2007-2008 роки тис грн

Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності важливе значення має правильне визначення зменшення (збільшення) оборотних активів підприємства, в т.ч. малоцінних і швидкозношуваних предметів. Відповідна інформація відображається за рядком 080 Звіту про рух грошових коштів.

Зміни у власному капіталі внаслідок руху малоцінних і швидкозношуваних предметів відображаються у Звіті про власний капітал відповідно до П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал». Протягом 2008 р. на підприємстві не відбувалось змін у власному капіталі внаслідок руху малоцінних і швидкозношуваних предметів.

У Примітках до річної фінансової звітності для відображення балансової вартості запасів на кінець звітного року призначено розділ VІІІ «Запаси». Інформаційним джерелом для заповнення рядка 880 є сальдо рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Розкриття інформації про залишки оборотних малоцінних та швидкозношувані предмети у Примітках до річної фінансової звітності ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 р. тис грн

Необоротні малоцінні та швидкозношувані предмети відображаються у балансі та Примітках до річної фінансової звітності (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Розкриття інформації про залишки необоротних малоцінних швидкозношуваних предметів у фінансовій звітності ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 р. тис грн

Отже, інформація про стан і рух малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів знаходить відображення у всіх формах фінансової звітності ВАТ «Хорольський механічний завод».

2.4 Удосконалення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів

Всі господарські операції, з руху малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод» оформляються документально, при цьому досить багато часу затрачається на процес їх виписування і затвердження відповідними особами. Так, вимоги на відпуск МШП (додаток Н), що виписуються у відділах підприємства, обов'язково підписуються директором чи його заступником і головним бухгалтером, а вже потім передаються на склад для отримання цінностей. Лімітно-забірні картки (додаток П) виписуються технологом по матеріалах, а підписуються начальником відділу матеріально-технічного забезпечення та головним економістом.

Дані про рух МШП за звітний місяць заносяться в спеціально розроблену для цієї ділянки обліку комп'ютерну програму «СКЛАД» завідуючими складами по закінченню місяця, тоді як в цей же час відбувається відпуск матеріалів зі складу. Інформацію про залишки виробничих запасів, і МШП в тому числі, можна отримати лише числа 15-18 наступного місяця. Працівники відділу постачання не мають реальної картини по наявності матеріальних цінностей на потрібний момент, тому що по залишках на складі він начебто є, а в дійсності його вже давно забрали на виробництво чи реалізували. Матеріальні склади не обладнані засобами автоматизації. Завідуючі складами ведуть кількісний облік ТМЦ, згідно первинних документів або у Книгах складського обліку, або у спеціально заведених ними журналах, де зазначають надходження та вибуття. Записи до карток складського обліку робляться по закінченню місяця за даними програми. Тобто такий облік є дуже затратним по часу і малоефективним. Інформація, яку дає цей облік є досить запізнілою і недостовірною. Тому для того, щоб визначити наявність тих чи інших матеріалів, працівникам підприємства потрібно власноручно перевіряти їх на матеріальних складах. Це потребує значного часу і відволікає їх від виконання своїх прямих обов'язків. До того ж, більшість працівників ВАТ «ХМЗ» (завідуючі складами, майстри виробництва, диспетчери) є особами пенсійного чи передпенсійного віку, які не володіють навиками роботи на комп'ютері. Вони виконують свої посадові обов'язки за старими методами, використовуючи при цьому інформацію з паперових документів, недоліки роботи з якими було обумовлено вище. Тому молодим працівникам, які можуть і хочуть працювати, з використанням сучасних автоматизованих систем, надзвичайно важко виконувати свою роботу в таких умовах. Крім того, керівництво заводу не надто зацікавлене в проведенні автоматизації обліку виробничих запасів на підприємстві.

Використання бухгалтерських програм, які б дали можливість автоматизувати облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на ВАТ «ХМЗ» за умов, що склалися, надзвичайно необхідне.

Кожна бухгалтерська програма, вирішуючи загалом одну і ту ж задачу має свої особливості, виходячи з яких для кожного конкретного підприємства є вибір пріоритету того або іншого нюансу. Існує безліч програм, в яких передбачено безперешкодне виконання основних ділянок роботи.

Одну з них доцільно запропонувати для роботи на даному підприємстві, як новішу, таку, що передбачає досконалий облік як на маленькому підприємстві, так і на великому. Підприємство, вибравши для роботи бухгалтерську програму «Aubi», зробить для себе хороший вибір.

«Aubi» - це зареєстрована назва інтегрованої програмної системи «Автоматизації Бухгалтерського обліку» малих, середніх і великих підприємств. Абревіатура назви комплексу побудована з ряду букв, що входять в приведену вище фразу, позначену в апострофи. Таким чином зроблена спроба відобразити дійсне призначення програми.

«Aubi» може бути з успіхом використана для автоматизації бухгалтерського обліку промислового підприємства. Програмний комплекс представляє однаковий інтерес як для торгових (комерційних) структур, так і для виробничих підприємств. Гнучка система програми дозволяє настроювати «Aubi» на потреби конкретного користувача. При цьому бухгалтер кожного підприємства, виходячи зі своїх власних потреб, має можливість сформувати план рахунків; інформаційні довідники, що містять назви підприємств-партнерів і їх банківські реквізити; список матеріально відповідальних осіб і так далі Залежно від специфіки діяльності підприємства «Aubi» дозволяє вести облік наступних елементів бухгалтерського виробництва:

- облік матеріалів (склад);

- облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на складі і в експлуатації;

- основні засоби;

- облік касових операцій - формування прибуткових і витратних касових ордерів, ведення касової книги;

- облік банківських операцій - платіжних доручень, вимог і реєстрів;

- облік рахунків;

- журнал господарських операцій;

- ведення Головної книги;

- формування шахової і оборотної відомостей;

- формування різних відомостей аналітичного обліку і так далі

Якщо за родом діяльності підприємство не зацікавлене у формуванні великої кількості документів, то на це можна не звертати увагу і використовувати в програмі тільки ті елементи, які необхідні для нашого підприємства. «Aubi» може поставлятися в різній комплектації. За бажанням користувача в комплект поставки можуть бути включені або вилучені різні елементи програми. До таких елементів програми можуть бути віднесені різні облікові (аналітичні) відомості, банківські операції, каса і деякі інші. Абсолютно очевидно, що описані вище розширення функціональних можливостей «Aubi» відбиваються на вартості пакету програм.

Журнал господарських операцій є для «Aubi» основною інформаційною базою, використовуючи яку, програма здатна формувати безліч звітних документів по синтетичному і аналітичному обліку конкретного рахунку бухгалтерського обліку .

По мірі введення журналу господарських операцій, в якому містяться всі проводки, що відображають рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, користувач може отримати за будь-який проміжок часу наступні звітні форми по синтетичному обліку:

- зведену оборотну відомість по рахунку 22;

- синтетичний розпис по рахунку;

- шахову відомість;

- баланс.

Аналітичний облік займає дуже важливе місце в бухгалтерії досить великого числа підприємств. У загальному випадку повна конфігурація «Aubi» в змозі формувати за будь-який проміжок часу облікові відомості щодо:

- матеріалів (рахунок 20);

- малоцінних та швидкозношуваних предметів (рахунок 22);

- основних засобів (рахунок 10, 11);

- зносу основних засобів (рахунок 13);

- реалізації продукції (рахунок 70, 90);

- постачальників і підрядчиках (рахунок 63);

- авансів виданих (рахунок 371);

- покупців і замовників (рахунок 36);

- інших розрахунків (рахунок 37, 68).

Після запуску програми виводиться головне меню. Під «Головним меню» програмного комплексу «Aubi» розуміється зображення на екрані, яке з'являється після того, як користувач правильно набрав пароль для роботи з програмою. Головне меню програми «Aubi»представлене у вигляді спадаючого меню, з автоматичною появою спливаючих підменю.

Панель «Головне меню» можна розділити на декілька функціональних частин.

1. Власне само Головне меню представлене сукупністю пунктів меню розташованих в горизонтальному порядку у верхній частині екрану і що автоматично розкриваються підміню.

2. У верхній правій частині екрану розташовано два функціональні вікна, в яких показані поточна ДАТА і ЧАС.

3. У нижній частині екрану є інформаційний рядок.

4. Простір, розташований в середній частині екрану між пунктами Головного меню і інформаційним рядком є основним функціональним полем екрану на якому з'являються і зникають робочі панелі програми, а також повідомлення, попередження і так далі.

Головне меню програми містить п'ять пунктів, розташованих в горизонтальному порядку:

- бази;

- довідники;

- відомості;

- настройка;

- сервіс.

Дані журналу господарських операцій з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, що формується шляхом внесення до нього інформації з первинних документів, є основою для забезпечення достовірних даних по кожному рахунку бухгалтерського обліку на підприємстві в будь-який час і в потрібній формі. Для одержання оперативних даних про стан та кількість МШП на підприємстві, просто необхідно щодня вносити інформацію про надходження цих цінностей на склад та їх вибуття.

ВАТ «Хорольський механічний завод» для удосконалення діючої і створення сучасної моделі обліку МШП необхідно виконати наступні дії:

- скласти перелік малоцінних матеріальних цінностей з виділенням їх первісної оцінки та елементів вартості: ціна, кількість, сума;

- перегрупувати перелік в порядку зростання вартості матеріалів;

- виділити МШП, на які припадає більше 80% витрат - вони будуть віднесені в групу посиленого контролю (А); матеріали, які забезпечують більш як 15% витрат будуть віднесені в групу помірного контролю (В), інші позиції (С) контролюватимуться періодично.

Дана методика дозволить зосереджувати зусилля на тих цінностях, від утримування яких очікується найбільша віддача.

Тому для забезпечення раціонального ведення обліку наявності і руху малоцінних і швидкозношуваних предметів на ВАТ «Хорольський механічний завод» необхідно встановити запропоноване програмне забезпечення перш за все на матеріальних складах, кожному працівнику відділу матеріально-технічного забезпечення, майстрам виробництва, диспетчерам, бухгалтеру матеріального відділу, заступнику директора та директору. Всі ці працівники повинні мати можливість в будь-який момент відкрити програму і отримати інформацію про залишок надходження та вибуття тих цінностей, які їх цікавлять.

Таким чином, впровадження в практику обліку ВАТ «Хорольський механічний завод» нових програмних систем, вивчення особливостей обліку із застосуванням комп'ютерної технології відбувається повільно. В зв'язку з цим потребує визнання цілісної концепції автоматизації і комп'ютеризації обліку і контролю, розробки програмного забезпечення з використанням ЕОМ та впровадження автоматизованого робочого місця (АРМ) завідуючих складами та бухгалтера по матеріалах в систему обліку матеріальних запасів, невід'ємною складовою частиною яких є малоцінні і швидкозношувані предмети.

РОЗДІЛ 3. АУДИТ МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

3.1 Організація і планування аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів

Аудит є формою незалежного контролю, що забезпечує достовірність інформації фінансової звітності [3]. Значення аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів полягає у встановленні відповідності організації обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів чинному законодавству та положенням наказу про облікову політику. Організація і планування аудиту МШП забезпечують можливість визначення достовірності оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності відображення виробничих запасів в обліку і звітності господарюючого суб'єкта.

Основною метою організації та планування аудиторської перевірки є загострення уваги аудитора на найголовніших напрямках аудиту, встановленні проблем, які необхідно перевірити більш детальніше.

Організація аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів включає в себе наступні етапи:

- укладання договору (отримання аудитором листа від замовника, здійснення попереднього обстеження у замовника, відсилання листа замовнику, підписання договору між аудитором і замовником);

- узгодження взаємних інтересів та вигод, термінів виконання аудиторської перевірки та вартості послуг, наданих аудиторами;

- добір джерел інформації та визначення методичних прийомів проведення аудиторської перевірки;

- складання програми проведення аудиторської перевірки;

- узагальнення результатів проведеної перевірки;

- підготовка та обговорення аудиторського висновку.

Весь процес організації аудиту можна розділити на п'ять основних етапів (стадій), які наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Основні етапи організації проведення аудиторської перевірки МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод»

Проведення аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів в Україні регламентується наступними нормативними і правовими актами (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Нормативно-довідкові документи, які використовуються в процесі аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів

Джерела інформації аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів є предметною областю дослідження. Це нормативні документи, розглянуті у табл. 3.2, облікова політика підприємства та джерела, в яких зафіксована інформація, що характеризує залишки і рух МШП:

1) наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікову політики підприємства;

2) первинні документи з обліку надходження та витрачання МШП (накладні та податкові накладні постачальників, акти приймання-передачі, акти введення в експлуатацію, прибуткові ордера, вимоги, лімітно-забірні картки та ін.);

3) облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (відомість 3.3, журнал 3, 4, 5);

4) акти та довідки попередній ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю (інвентаризаційні описи та порівняльні відомості);

5) Оборотні відомості по аналітичних рахунках та синтетичних рахунках;

6) Головна книга по рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» та рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»;

7) Звітність (форма № 1 «Баланс», форма № 2 «звіт про фінансові результати», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

8) Інші джерела (розрахунок амортизаційних відрахувань, довідки бухгалтерії, платіжні доручення і т.д.).

Під час проведення аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів використовуються такі методи аудиту: економічний аналіз, інвентаризація, контрольні замірювання, вибіркові спостереження, документальна перевірка (по суті і арифметична), підтвердження, економіко-математичні методи, аналітичні і статистичні розрахунки, опитування, логічна перевірка, балансовий метод, порівняння, оцінка законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку, групування, систематизація, перевірка механічної точності, аналітичні тести та спеціальна перевірка.

До предмета аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів належать процеси та явища, відображені документально, пов'язані з рухом МШП, їх залишками, оцінкою тощо. Об'єктами аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на ВАТ «Хорольський механічний завод» є:

- кількісне та якісне приймання МШП від постачальників, а також при внутрішньому переміщенні між цехами, дільницями, матеріально-відповідальними особами, складами та виробництвом. При цьому досліджується: повнота оприбуткування МШП за даними бухгалтерського обліку; їх відповідність за кількістю та якістю за даними супровідних приймальних документів і складених матеріально-відповідальними особами, а також повнота оприбуткування МШП, які надійшли без супровідних документів;

- умови зберігання МШП і закріплення матеріальної відповідальності. Досліджується, чи відповідає стан складського приміщення вимогам зберігання ТМЦ (наявність вагів та час їх клеймування, полиць, шаф, контейнерів, протипожежного обладнання). Закріплення матеріальної відповідальності перевіряється за даними договорів про матеріальну відповідальність, укладених між адміністрацією підприємства та конкретними працівниками;

- МШП, їх використання та цілісність - перевіряється оцінка придбаних МШП, списання їх вартості при передачі в експлуатацію, наявність контролю за їх використанням;

- первинна документація з обліку МШП досліджується щодо достовірності відображених у ній господарських операцій;

- бухгалтерський облік та звітність досліджується стосовно достовірності даних щодо залишків та руху МШП, відображених в них;

- примітки до фінансової звітності. Досліджується інформація про методи оцінки МШП, балансову (облікову) вартість МШП;

- брак та пошкодження МШП - досліджуються причини. Які зумовили виникнення негативних явищ, розмір невиробничих витрат, встановлюються особи, винні в завданні збитків;

нестача МШП та збитки, виявлені при інвентаризації, їх обґрунтованість і відповідальні особи - узагальнюється дослідження інших об'єктів, де виявлено збитки, перевіряється, чи підтверджується її розмір даними бухгалтерського обліку та іншими зібраними доказами, наскільки правильно встановлено матеріально відповідальність конкретних працівників і розмір її відшкодування

Планування аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві. Аудитор готує і документально оформляє загальний план аудиту, за яким потім здійснює аудит.

Оскільки у ВАТ «Хорольський механічний завод» облік малоцінних і швидкозношуваних предметів є частково автоматизованим, то аудитору при плануванні перевірки розробляє і документально оформляю загальний план аудиту, що враховує методику ведення обліку на підприємстві.

План проведення аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено в табл.3.3.

Таблиця 3.3 План аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 рік

Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів здійснюється шляхом використання необхідних аудиторських тестів, вибіркової перевірки бухгалтерських регістрів, рахунків, первинної документації з урахуванням визначеного аудитором рівня суттєвості помилки. Операції з малоцінним та швидкозношуваними предметами є не такими складними, як чисельними, і для їх суцільної перевірки буде витрачено невиправдана кількість часу і праці. Тому при плануванні аудиту, аудитор, як правило, приймає рішення щодо проведення вибіркової перевірки

Перелік питань, які підлягають перевірці, визначається в Програмі аудиту МШП. Перелік основних аудиторських процедур, що входять до програми аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Програма аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 рік

При плануванні проведення аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві враховуються такі особливості:

- рівень автоматизації завдань бухгалтерського обліку;

- наявність методик проведення аудиту на підприємстві;

- доступність облікових даних;

- складність наявної автоматизованої системи обліку, контролю й аудиту.

Під час планування аудиторської перевірки аудитор оцінює ризик того, що помилки та шахрайство можуть спричинити значні перекручення у фінансовій звітності підприємства і звертається до керівництва підприємства запитом про те, чи всі помилки та випадки шахрайства документально оформленні і представлені йому.

Керівництво ВАТ «Хорольський механічний завод» відповідно до законів України несе персональну відповідальність за повноту та достовірність бухгалтерських та інших документів, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту. В разі виявлення фактів недостовірності або неповноти бухгалтерських документів аудитор (аудиторська фірма) повідомляє замовника не пізніше дня закінчення перевірки або надання інших послуг.

Таким чином, виходячи з вимог чинного законодавства, метою аудиту виробничих запасів є висловлення аудитором думки про те, чи відповідає фінансова інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам.

Отже, організація і планування аудиторської перевірки є важливим етапом проведення аудиту, який включає в себе проміжок часу від моменту укладання договору про проведення аудиту до складання аудиторського висновку.

Розробка плану проведення аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів дає змогу підготувати програму аудиту, яка залежать від специфіки діяльності підприємства, об'єкту аудиту, його особливостей, умов, а також особливостей методики і техніки, що використовується аудитором.

3.2 Методика аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства

Матеріальні затрати у ВАТ «Хорольський механічний завод» становлять 57-68% виробничої собівартості готової продукції підприємства. Від достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій з виробничими запасами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства.

Окремо виділяється аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів. При перевірці даного об'єкта контролю аудитор звертає особливу увагу на порядок списання або погашення вартості МШП.

Аналіз облікової політики дає змогу встановити, яких методів дотримується підприємство з питань первісної оцінки МШП, їх переоцінки та методу оцінки вибуття.

У табл. 3.5 подано перелік основних складових облікової політики з питань обліку МШП, що є об'єктами аудиторського дослідження.

Таблиця 3.5 Перелік основних складових облікової політики з питань обліку МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод»

У ході перевірки визначається склад, кількість та вартість МШП на підприємстві за допомогою перевірки оборотних відомостей та інших облікових регістрів, у яких відображається назва, кількість та вартість МШП; перевіряється правильність розмежування в обліку малоцінних оборотних активів.

Аудитор особливу увагу звертає на закріплення МШП за конкретними особами в місцях їх зберігання і використання, на наявність на підприємстві відповідного маркування (фарбами, прикріпленням жетонів, проставленням штампів тощо), правильне оформлення первинними документами руху МШП. Потім переходить до перевірки суті здійснених операцій щодо руху окремих предметів.

Аудитор встановлює чи немає серед малоцінних і швидкозношуваних предметів необоротних матеріальних активів, що обліковуються на рахунку 112 «Малоцінні матеріальні активи». Виявляє чи є на підприємстві понаднормативні запаси МШП, що тривалий час не мали руху. Встановлює чи є на заводі випадки передчасної заміни спецодягу і спецвзуття, їх причини внаслідок використання МШП не за призначенням або підміни нових предметів тими, що вже були в експлуатації. перевіряє правильність відображення в бухгалтерському обліку таких операцій

Ретельній перевірці підлягають акти на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів. У комісії зі списання МШП повинні брати участь фахівці, акт затверджується керівником. На предмет списання малоцінних і швидкозношуваних предметів має бути документ, що підтверджує здавання їх у металобрухт або в утильсировину, інакше сума збитку відноситься на рахунок винних.

Перед аудитором, який проводить аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів, постає завдання встановити і підтвердити аудиторським висновком дотримання підприємством вимог чинного законодавства, яке регулює бухгалтерський та податковий облік з цього питання.

Здійснюючи аудиторське дослідження, аудитор вивчає документи, за допомогою яких відтворює ланцюг господарських фактів від придбання МШП, їх зберігання і до списання.

Вивчаючи внутрішні та загальні документи, аудитор одержує інформацію про підприємство; його діяльність; особливості технології; перелік виробничих запасів, їх потребу та наявність; кількість місць зберігання.

Особливу увагу аудитор приділяє вивченню наказів про призначення та просування по службі матеріально відповідальних осіб, а також наказів про проведення тих чи інших заходів внутрішнього контролю - ревізій та інвентаризацій. Це дає змогу аудитору встановити обсяг інформації, що підлягає дослідженню, оцінити власні можливості, а також час, необхідний для проведення перевірки.

Вивчення договорів (індивідуальних та колективних) із матеріально відповідальними особами (завідуючими складами - Микитенко В.Я., Кришталь А.В., Данильченко Н.М.) дає можливість аудитору скласти думку про дотримання вимог чинного законодавства ВАТ «Хорольський механічний завод» у роботі з цією категорією працівників.

Аудитор у процесі свого дослідження повинен чітко відстежувати інформаційні потоки, пов'язані з господарськими діями чи подіями, від прийняття рішення про здійснення господарської операції до відображення факту здійснення в первинних документах, зведених документах, регістрах обліку та звітності.

В ході вибіркової перевірки первинних документів з обліку відпуску малоцінних і швидкозношуваних предметів на виробництво за 2008 рік було виявлено факти неправильного оформлення вимог на відпуск МШП.

Залежно від мети аудиторського дослідження, завдань, передбачених договором та власних можливостей аудитор на свій розсуд обирає методику проведення аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів. Основна мета обраної методики зводиться до встановлення об'єктивної істини про досліджуваний об'єкт.

Проводити суцільну перевірку недоцільно - це потребує великих матеріальних і трудових затрат. Тому аудитор перевіряє і оцінює систему внутрішнього контролю та обліку на підприємстві, і залежно від результатів, розширює коло досліджень чи навпаки, довіряється даним підприємства і проводить лише деякі перевірочні процедури, щоб підтвердити довіру до інформації системи внутрішнього контролю.

На етапі вивчення і оцінки внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку МШП, аудитор проводить тестування, в результаті якого він з'ясовує:

- чи необхідно проводити суцільну фактичну перевірку;

- чи є необхідним проведення суцільної документальної перевірки окремих напрямків надходження і використання (руху) МШП;

- встановити необхідну кількість аудиторських процедур.

Тестування дає аудитору змогу вивчити слабкі та сильні сторони внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку на підприємстві.

Для оцінки внутрішнього контролю виконується відповідне тестування, яке передбачає три варіанти відповіді - так, ні чи інформація відсутня на поставлені питання.

Зміст тестування, проведеного аудиторською фірмою на ВАТ «Хорольський механічний завод» наведено в додатку АЗ.

Результати тестування перевірки стану внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку МШП дають можливість вибрати спосіб організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований.

Аудитори, як правило, проводять вибіркову перевірку МШП, яка є більш ефективнішою в порівнянні з суцільною.

Незалежно від обраного методу організації перевірки МШП, аудитор в першу чергу перевіряє відповідність залишків та оборотів Головної книги та регістрів синтетичного та аналітичного обліку. У разі встановлення відхилень результати такого зіставлення аудитор фіксує в робочому документі, зразок якого наведено в додатку АИ, з'ясувати причини таких відхилень та їх вплив на подальші дії аудитора.

При встановленні розбіжностей аудитор з'ясовує, який із показників є достовірним, відповідає дійсності. Для встановлення об'єктивної істини, аудитор проводить опитування відповідальних осіб, проводить глибинні тести, використовуючи дедуктивний та індуктивний методи. При першому інформація вивчається від загального до конкретного (Головна книга - регістри синтетичного обліку - регістри аналітичного обліку - зведені документи - первинні документи); при іншому - інформація вивчається у зворотному напрямі.

При перевірці відповідності залишків та оборотів по МШП відхилень не виявлено, про що аудитор складає довідку довільного зразка.

За необхідності встановлення об'єктивної істини щодо залишків МШП та їх оборотів виникає потреба у застосуванні прийому сканування, який полягає в безперервному, по елементному перегляді інформації про рух малоцінних і швидкозношуваних предметів. Якщо в процесі сканування виявляється, що не всі господарські операції знайшли відображення в бухгалтерському обліку, то аудитор призупиняє роботу над проведенням аудиторського дослідження й пропонує підприємству відновити бухгалтерський облік.

Збереження МШП залежить від умов їх зберігання, тому наступним етапом контролю є перевірка стану складського господарства підприємства. Аудитор встановлює кількість і дислокацію складських приміщень, в тому числі типових і пристосованих, їх місткість, умови зберігання МШП, забезпеченість ваговимірювальними приладами. Аудитор також перевіряє:

- чи використовуються складські приміщення за призначенням;

- чи правильно розташовуються МШП на складі;

- чи відповідають складські приміщення вимогам умов зберігання цінностей;

- як охороняються складські приміщення;

- чине зберігаються цінностей просто неба або в непристосованих приміщеннях і чи не піддаються вони внаслідок цього псуванню.

Наступним етапом є перевірка оприбуткування, правильності списання, оцінки та обліку запасів. Під час перевірки аудитор:

- перевіряє правильність ведення складського обліку, обґрунтованість записів завідуючих складами у картках;

- перевіряє повноту оприбуткування, правильність списання матеріалів, які надійшли зі сторони. Порушення порядку оприбуткування. Правильність списання цінностей призводить до їх крадіжок, а також створення залишків ТМЦ, з яких потім виготовляють неприбуткову продукцію, реалізуючи її без відображення операцій в обліку з метою приховування доходів від оподаткування і привласнення отриманих коштів.

На цьому етапі аудитор за допомогою аудиторських процедур вивчає достовірність, об'єктивність та законність відображених господарських операцій із малоцінними та швидкозношуваними предметами.

Важливим є вивчення питань дотримання правил видачі довіреностей на одержання цінностей. Аудитор повинен упевнитися, чи не списують матеріальні цінності на витрати виробництва без попереднього їх оприбуткування (відміток зав складами) та без оформлення на них видаткових документів.

Особлива увага приділяється дослідженню операцій зі списання МШП. Списання ТМЦ із балансу згідно П(С)БО 9 може відбуватись у таких випадках: відпускання у виробництво; реалізація за грошові кошти; передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна передача; списання у зв'язку з невідповідністю критерію активу; списання через втрати від стихійного лиха; списання нестач у межах норм і понад норми природного убутку.

При списанні МШП у виробництво проводиться документальна перевірка, яка допомагає встановити:

а) відповідність норм у документах на списання нормативним даним (аналітичні тести);

б) відповідність кількості фактично списаних цінностей витрачанню їх за нормами.

Результати такого зіставлення можуть бути трьох варіантів:

- фактична кількість списаних МШП відповідає нормам;

- фактична кількість списаних МШП більша від норми;

- фактична кількість списаних МШП менша від норми.

Якщо списано більше, ніж передбачено нормами, то аудитор визначає причини, отримавши пояснення від технологів, начальників цехів.

Основними причинами перевитрат можуть бути:

- погана якість предметів (тоді необхідно встановити, від кого вони надійшли, хто уклав договір від клієнта, за якою ціною були закуплені МШП, встановити чи можна було закупити подібні в іншого постачальника і за якою ціною. Аудитор пропонує заходи щодо покращення стану підприємства);

- значна кількість МШП йде у відходи через недосконалість технології та обладнання.

В обох випадках документальний контроль підтверджується результатами фактичної перевірки.

Особлива увага при аудиті МШП звертається на правильне їх відображення в податковому обліку.

Операції з придбання МШП знаходять відображення у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, декларації з податку на додану вартість та декларації з податку на прибуток. Тому аудитор проводить звірку даних відображених в Реєстрі з даними первинних документів на предмет невідповідності. Однак, ця ділянка обліку є досить відповідальною, тому помилки, як правило, не допускаються, а якщо такі випадки і було, то помилки виправляються самостійно по факту виявлення.

Аудитор, який здійснює аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів протягом усієї перевірки формує робочу документацію, необхідну для: розробки плану, підтвердження виконання плану перевірки, систематизації інформації, створення основи для визначення ефективності виконаної аудитором роботи.

Перелік робочої документації аудитора наведено в табл. 3.6.

Таблиця 3.6 Перелік робочої документації з аудиту МШП ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 рік

Наведений перелік свідчить про складання аудитором значної кількості робочих документів, які дають можливість у кінці перевірки систематизувати її результати, оцінити одержану інформацію з метою встановлення об'єктивної істини, достовірності, повноти і законності інформації, яка підтверджується в підсумкових документах. Опрацювання робочих документів, дає можливість аудитору зробити загальні висновки щодо проведеної роботи і скласти аудиторський висновок (додаток АК ).

Операції з малоцінними та швидкозношуваними предметами є не такими складними, як чисельними, тому їх перевірка суцільним методом вимагає витрат невиправданої кількості часу і праці. Тому у ВАТ «Хорольський механічний завод» проводилась вибіркова перевірка малоцінних і швидкозношуваних предметів, яка передбачає застосування аудиторських процедур менше ніж до 100% масивів інформації, які дають змогу аудитору отримати докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних.

Таким чином, під час проведення аудиторської перевірки ВАТ «Хорольський механічний завод», шляхом проведення тестування було перевірено стан внутрішнього контролю на підприємстві та організацію обліку МШП. Особлива увага була звернута на відповідність складових облікової політики з питань обліку МШП на підприємстві, формуванню первісної оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів та методу оцінки їх вибуття, на достовірність, об'єктивність та законність відображених в обліку господарських операцій із малоцінними та швидкозношуваними предметами.

В ході проведення аудиту було виявлено недоліки в організації обліку, зокрема помилки в оформленні первинних документів з обліку МШП. Проте встановлені порушення мають обмежений вплив на фінансову звітність підприємства за 2008 рік і не змінюють її показників.

3.3 Шляхи поліпшення використання малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства

Метою управління виробничими запасами, і малоцінними та швидкозношуваними предметами як невід'ємною їх частиною, є забезпечення безперебійного процесу виробництва та реалізації продукції за дотримання оптимального запасу матеріальних цінностей.

Управління ними є складовою загальної політики управління оборотними активами підприємства, яка полягає в оптимізації розміру і структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат щодо обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.

Виходячи з мети управління малоцінними та швидкозношуваними предметами та для підвищення ефективності їх використання, перед ВАТ «Хорольський механічний завод» ставляться такі завдання:

1) провести аналіз запасів товарно-матеріальних цінностей у минулому періоді. Зокрема, слід розглянути показники загальної суми запасів матеріальних цінностей, їх динаміки, питому вагу в обсязі оборотних активів, вивчити структуру запасів у розрізі основних груп, визначити ефективність використання різних груп виробничих запасів, розрахувати показники їх оборотності.

2) обчислити оптимальні розміри основних груп поточних запасів.

3) оптимізувати загальну суму запасів товарно-матеріальних цінностей, які включаються в оборотні активи.

4) побудувати ефективну систему контролю за рухом малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві.

5) внести зміни до змісту регістрів аналітичного обліку МШП, що дозволить підвищити їх інформаційність та аналітичність

Малоцінні і швидкозношувані предмети є найменш ліквідними оборотними активами.

Аналіз наявності та структури малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено в табл.3.7.

Таблиця 3.7 Структура малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2006-2008 роки

Розрахунки свідчать, що станом на кінець 2008 року підприємство володіло оборотними активами вартістю 6935,0 тис.грн. Порівняно з 2006 роком вона зросла на 3356,0 тис грн (193,7%), а відносно 2007 року вартість оборотних активів збільшилась на 2587,0 тис.грн (159,5%). Частка виробничих запасів у загальній вартості оборотних активів в 2008 році становила 10,3%, що на 12,4% менше рівня 2006 року і на 8,1% від 2007 року. Питома вага малоцінних і швидкозношуваних предметів у вартості виробничих запасів у 2008 році склала 2,5%, 3,2% - у 2007 році та 2,6% - у 2006 році.

Тобто, у підприємства скорочується залишок виробничих запасів на кінець 2008 року, що в свою чергу призвело до зменшення вартості МШП на 8,0 тис. грн у порівнянні з 2007 роком та на 3,0 тис. грн відносно 2006 року.

Отже, підприємство останнім часом розширює обсяги своєї діяльності. Підвищення частки оборотних активів при ефективному їх використанні призведе до прискорення оборотності сукупних активів підприємства.

Наявність у підприємства оборотних активів, їх склад та структура, швидкість обороту та ефективність використання досить суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, стабільність його становища на фінансовому ринку, а саме:

- платоспроможність, тобто можливість погашення у встановлений строк своїх боргових зобов'язань;

- ліквідність - це вибір можливостей підприємства по сплаті заборгованості;

- можливості подальшої мобілізації фінансових ресурсів.

Ефективне використання оборотних коштів відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності господарювання та залежить від дії множини факторів [68].

Оцінка ефективності використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, як складової частини оборотних коштів, здійснюється через показники його оборотності. Оскільки критерієм оцінки ефективності використання оборотних активів є фактор часу, то використовуються показники, які відображають:

- по-перше, тривалість обороту в днях або загальний час обороту;

- по-друге, швидкість обороту.

Методика розрахунку цих показників наведена в табл.3.8.

Таблиця 3.8 Показники ефективності використання малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2006-2008 року

Як випливає з табл. 3.8 тривалість обороту оборотних активів за 2008 рік склала 167 днів і в порівнянні з 2007 та 2006 роками уповільнилась на 34 і 72 дні. В розрізі оборотних активів (виробничі запаси, в числі яких знаходяться МШП) спостерігаємо прискорення оборотності на 0,2 дні. Ці зміни свідчать про покращення ефективності використання малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві. На оборотність МШП випливають такі фактори як середні залишки та показник оборотності (табл. 3.9 та табл. 3.10).

Таблиця 3.9 Фактори, які впливають на оборотність оборотних активів ВАТ «Хорольський механічний завод» (порівняно з 2006 роком)

Таблиця 3.10 Фактори, які впливають на оборотність оборотних активів ВАТ «Хорольський механічний завод» (порівняно з 2007 роком)

Проведені розрахунки свідчать, що порівняно з 2006 роком причиною погіршення використання оборотних активів стало зростання середніх залишків, яке обумовило уповільнення їх оборотності на 100,6 днів. Хоча оборотність малоцінних і швидкозношуваних предметів зменшилась на 0,2 дня, в основному за рахунок збільшення виручки від реалізації та скорочення їх середніх залишків.

Якщо порівнювати з 2007 роком, показник оборотності оборотних активів, внаслідок зростання їх середніх залишків, збільшився на 34 дні. При цьому оборотність малоцінних і швидкозношуваних предметів, так як і порівняно з попереднім роком зменшилась на 0,2 дня, в основному за рахунок тих самих факторів.

Наявність у підприємства оборотних активів, їх склад та структура, швидкість обороту досить суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, а саме на платоспроможність, ліквідність, можливість подальшої мобілізації фінансових ресурсів.

Основними шляхами поліпшення використання МШП є формування їх оптимальної величини та структури, підвищення ефективності використання, шляхом підвищення їх оборотності, які призведуть до: забезпечення безперебійної роботи підприємства, зниження обсягів вільних активів та витрат на їх фінансування, прискорення оборотності та зростання прибутку підприємства при збереженні ліквідності.

ВИСНОВКИ

Реалізація мети та завдань дослідження обліку та аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів на матеріалах ВАТ «Хорольський механічний завод» дозволяє обґрунтувати висновки і пропозиції з удосконалення обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві.

Предмети праці, що використовуються менше одного року або операційного циклу відносять до складу запасів, а ті, що служать понад один рік або нормальний операційний цикл - належать до необоротних активів. Основним критерієм такого поділу малоцінних і швидкозношуваних предметів є термін їх використання у виробничому процесі.

Раціональна організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію. Розподіл малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні передбачено наказом про облікову політику.

ВАТ «Хорольський механічний завод» є одним із провідних підприємств сільськогосподарського машинобудування в Полтавській області. Обладнання, виготовлене заводом, характеризується якісними показниками та користується попитом у вітчизняних та зарубіжних покупців. Підприємство забезпечене ресурсами на достатньому рівні, є платоспроможним і має абсолютну ліквідність. На підприємстві запроваджена скорочена журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку і обов'язкове проведення аудиту кожного року.

На підприємстві синтетичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, що відносяться до запасів, здійснюється на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», який узагальнює інформацію про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству. Дебетовий залишок цього рахунку відображає вартість тих МШП, що знаходяться на складі. Основними обліковими регістрами є накопичувальні відомості, та журнали 3, 4 та 5.

Аналітичний облік МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод» ведеться за видами предметів та однорідними групами з допомогою спеціально розробленої програми «Склад», розробленої в 2000 році за замовленням підприємства.

Інформація про операції з малоцінними та швидкозношуваними предметами у ВАТ «Хорольський механічний завод» відображається у складі виробничих запасів, а з малоцінними необоротними активами - у складі основних засобів у балансі підприємства. Залишки МШП та МНМА на кінець року містяться в Примітках до фінансової звітності.

Впровадження в практику обліку ВАТ «Хорольський механічний завод» нових програмних систем, вивчення особливостей обліку із застосуванням комп'ютерної технології відбувається повільно. В зв'язку з цим потребує визнання цілісної концепції автоматизації і комп'ютеризації обліку і контролю, розробки програмного забезпечення з використанням ЕОМ та впровадження автоматизованого робочого місця (АРМ) завідуючих складами та бухгалтера по матеріалах в систему обліку матеріальних запасів, невід'ємною складовою частиною яких є малоцінні і швидкозношувані предмети.

Під час проведення аудиторської перевірки, шляхом проведення тестування було перевірено стан внутрішнього контролю на підприємстві та організацію обліку МШП. Особлива увага була звернута на відповідність складових облікової політики з питань обліку МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод» формуванню первісної оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів та методу оцінки їх вибуття, на достовірність, об'єктивність та законність відображених в обліку господарських операцій із малоцінними та швидкозношуваними предметами.

У ході проведення аудиту було виявлено недоліки в організації обліку, зокрема помилки в оформленні первинних документів з обліку МШП, але вони не вплинули на показники обліку та звітності.

Аналіз складу, структури, динаміки та показників ефективності використання показав, що на підприємстві спостерігається покращення ефективності використання малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві, внаслідок прискорення їх оборотності.

Основними шляхами поліпшення використання МШП є формування їх оптимальної величини МШП та підвищення ефективності використання, які призведуть до: забезпечення безперебійної роботи підприємства, зниження обсягів вільних активів та витрат на їх фінансування, прискорення оборотності та зростання прибутку підприємства при збереженні ліквідності.

Підприємству для удосконалення діючої і створення сучасної моделі обліку та аудиту МШП необхідно виконати наступні дії:

- скласти перелік малоцінних матеріальних цінностей з виділенням їх первісної оцінки та елементів вартості: ціна, кількість, сума;

- перегрупувати перелік в порядку зростання вартості матеріалів;

- виділити МШП, на які припадає більше 80% витрат - вони будуть віднесені в групу посиленого контролю (А); матеріали, які забезпечують більш як 15% витрат будуть віднесені в групу помірного контролю (В), інші позиції (С) контролюватимуться періодично.

Дана методика дозволить зосереджувати зусилля на тих цінностях, від утримування яких очікується найбільша вигода. Концентруючись на суттєвих для аудиту запасах, виявити вартість яких є найбільшою і за рахунок яких складових - транспортно-заготівельних, посередницьких витрат, заробітної плати, постійних витрат тощо. В подальшому вишукуються можливості впливу на складові елементи, від яких залежать витрати, пов'язані з МШП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

синтетичний аналітичний облік малоцінний швидкозношувальний

1. Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV зі змінами та доповненнями / Україна. Верховна Рада. [Електронний ресурс] Спосіб доступу: www.ligazakon.net

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV: Зі змінами і доповненнями внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707 - ІІІ; від 08.06.2000 № 1829-ІІІ // Все про бухгалтерський облік. - 2000.- № 86.

2. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ // Закони України. Т.5. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996.

3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність» від 15.05.2003 № 762 - ІV // Аудитор України. - 2003. - № 21.

4. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р., № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями.

5. Закон України «Про охорону праці» в редакції від 21.11.2002 р., № 229-ІV.

6. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у ред. Закону від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі зміна і доповненнями) // Все про бухгалтерський облік

7. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2007 року: Пер.з англ..- К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. - 1152 с.

8. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затверджена наказом міністерства фінансів України від 11.08.94 р.. № 69 зі змінами та доповненнями

9. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

10. Лист ДПАУ «Про відображення в податковому обліку витрат на придбання малоцінних предметів» від 12.01.2001 р.. № 286/715-1117.

11. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс]. / Україна. Мін-во фінансів. - Спосіб доступу: http://www.liga.net

12. Методичні рекомендації щодо аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій: Державна податкова адміністрація України, Головне управління економічного аналізу від 27.01.98 р. № 20-217 зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс]. / Україна. Держ. податкова адміністрація України - Спосіб доступу: http://www.liga.net

13. Наказ Міністерства статистики України від 22.05.96 р. №145 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів»

14. Перелік заходів і засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включається до валових витрат, затверджений постановою КМУ від 27.06.2003 р., № 994.

15. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом міністерства фінансів України від 30.11.99 р., зареєстрований у міністерстві юстиції України 21.12.99 р. № 892/4185.

16. Положення «Про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», затверджене наказом Держкомнаглядпраці від 29.10.96 р. № 170.

17. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене Міністерством фінансів України від 25 травня 1995 р. № 88.

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”: наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями) [Електрон. ресурс]. / Україна. Мін-во фінансів. - Спосіб доступу: http://www.liga.net

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”: наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс]. / Україна. Мін-во фінансів. - Спосіб доступу: http://www.liga.net

20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”: наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс]. / Україна. Мін-во фінансів. - Спосіб доступу: http://www.liga.net

21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: наказ Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290 зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс]. / Україна. Мін-во фінансів. - Спосіб доступу: http://www.liga.net

22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 „Звіт про власний капітал”: наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс]. / Україна. Мін-во фінансів. - Спосіб доступу: http://www.liga.net

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”: наказ Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс]. / Україна. Мін-во фінансів. - Спосіб доступу: http://www.liga.net

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”: наказ Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс]. / Україна. Мін-во фінансів. - Спосіб доступу: http://www.liga.net

25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 'Витрати': наказ Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290. зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс]. / Україна. Мін-во фінансів. - Спосіб доступу: http://www.liga.net

26. Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативі), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції ( у тому числі малоцінних предметів на складах), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 р. № 124, зареєстроване в міністерстві юстиції України 03.07.98 р. № 417/2857.

27. Порядок визначення розміру збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Правління КМУ від 22.01.1996р. № 116.

28. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28. лютого 2000 р. № 419

29. Авер'янова Є. Фінансова звітність: практ. керівн. / Є. Авер'янова, В. Верхогляд, Н. Діброва. - Дніпропетровськ: Баланс-Клуб, 2005. - 221 c.

30. Алексєєва А.В. Звітність підприємств: навч.посіб. / А.В. Алексєєва, А.П. Шаповалова, Г.В. Уманців, О.Г. Веренич. - К.: КНТЕУ - 2008. - 323 с.

31. Аналіз господарської діяльності / [укл. Н. Барабаш] - К.: КНЕУ, 2002. - 252 с.

32. Атамас П.Й. Бухгалтерський облік у галузях економіки: навч.посіб. / П.Й. Атамас - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 392 с.

33. Аудит України: становлення, розвиток, звершення. - Довід.-біогр. вид. Вип. 1. / [авт.-упоряд. В.В. Болгов] - К.: НІКА, 2005. - 159 c.

34. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: підруч. / Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович, І.Л. Томашевська - [4-е вид.]- Житомир: ПП “Рута”, 2005. - 528 с.

35. Бухгалтерський облік в Україні./ [за ред. Р.Л. Хом'яка, В.І. Лемішовського] - Львів: Інтелект-Захід, 2005. - 728 с.

36. Бухгалтерський облік (теорія) : навч. посібник / М.Г. Михайлов [та ін.] ; за заг. ред. М.Г. Михайлова. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 248 с.

37. Верига Ю.А. Звітність підприємств: навч. посіб. / Ю.А. Верига, З.М. Левченко, І.Д. Ватуля. - К: Центр навчальної літератури, 2008. - 776 c.

38. Власова Н.О. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Н.О. Власова, О.А. Круглова, Л.І. Безгінова. - К.: ЦУЛ, 2007. - 271 с.

39. Волкова І.А. Фінансовий облік - 1 : Навч. посібник / І.А. Волкова ; М-во освіти і науки України, Волинський ін-т економіки та менеджменту. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 228 с.

40. Воловець Я.В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навч. посіб./ Я.В. Воловець. - К.: Алерта, 2005. -199 с.

41. Гладких Т.В. Фiнансовий облiк: навч. посiбник / Т.В. Гладких. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2007. - 480 с.

42. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: монографія. / С.Ф. Голов - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 520 с.

43. Голов С.Ф. Фінансовий облік: підруч. / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко, І.Ю. Кравченко, Г.А. Ямборко - К.: „Лібра”, 2005. - 976 с.

44. Головко В.І. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз та безпека: навч. посіб./ В.І. Головко, А.В. Мінченко, В.М. Шарманська. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 448 с.

45. Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз: навч посіб. / П.Л. Гордієнко, Л.Г. Дідковська, Н.В. Яшкіна. - К.: Алеута, 2008. - 477 с.

46. Горностаєва В.М. Бухгалтерський облік у галузях національної економіки: опорний конспект лекцій / [уклад. В.М. Горностаєва]. - К.: КНТЕУ, 2007. - 109 с.

47. Грабова Н.М. Бухгалтерський облiк у торгiвлi: навч. посiб./ Н.М. Грабова - К.: А.С.К., 2004. - 800 с.

48. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз: навч. посіб. / Б.Є. Грабо-вецький - Вінниця: ВНТУ, 2007. - 191 с.

49. Грачова Р. Актуально про аналіз фінзвітності. / Н.М. Грабова - К.: Книга для бізнесу, 2007. - 128 с.

50. Гриньова В.М. Фінанси підприємств: навч. посіб./ В.М. Гриньова, В.О. Коюда. [2-е вид.]. - К.: Знання-Прес, 2004. - 424 с.

51. Дерев'янко С.І. Основи аудиту: навч. посіб. / С.І. Дерев'янко, С.О. Олійник, Н.П. Кузик, О.М. Ганяйло - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 328 с.

52. Дєєва Н.М. Аудит: навч. посіб. / Н.М.Дєєва, О.І.Дедіков - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 183 c.

53. Жадько К.С. Бухгалтерський облік у схемах і таблицях : навч. посібник / К.С. Жадько, В.В. Семенюта, Л.Ш. Олійник; М-во освіти і науки України, М-во фінансів України, Дніпропетровська державна фінансова академія. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 112 с.

54. Журавель Н. Убуток податкової малоцінки: як правильно?// Баланс. - № 20 (666), 14 травня 2007 р.- с. 45-48.

55. Значення оцінки вартості в обліку запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Бухгалтерський облік і аудит. 3/2002 C. 25 - 40

56. Іванова Н.А. Організація і методика аудиту: навч посіб. / Н.А. Іванова, О.В. Ролінський - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 216 с.

57. Клименко О.В. Інформаційні системи і технології в обліку: навч. посібник / О.В. Клименко; М-во освіти і науки України, Полтавський ун-т споживчої кооперації України. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 320 с.

58. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навчальний посібник.- Київ: Каравела, 2005.- 560 с.

59. Лень В.С. Бухгалтерський облік в галузях економіки: Навчальний посібник/ В.С. Лень, В.В. Гливенко. - К.: Знання-Прес, 2005. - 492 с.

60. Лишиленко О.В. Фінансовий облік : підручник / О.В. Лишиленко. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - К. : Центр навчальної літератури, 2008. - 556 с.

61. Мисака Г.В. Бухгалтерський облік : навч. посібник / Г.В. Мисака, В.М. Шарманська; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 400 с.

62. Немченко В.В. Практичний курс внутрішнього аудиту : підручник / В.В. Немченко, В.П. Хомутенко, А. Хомутенко; за ред. В.В. Немченка; Одеська нац. акад. харчових технологій, Одеський держ. екон. ун-т. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 240 с.

63. Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник/ В.В. Сопко, В.П. Шило, Н.І. Верхоглядова. - 2-ге вид., переробл. і допов.. - К.: Професіонал, 2006. - 576 с.

64. Пилипенко І.І. Аудит. Застосування міжнародних стандартів аудиту в аудиторській практиці України: навч. посіб. / Пилипенко І.І., Н.І. Гаєвська, В.О. Шевчук - К.: ІАМЦ АУ „Статус”, 2005. - 169 c.

65. Пилипенко І.І. Стандарти аудиту та етики: навч посіб. / І.І. Пилипенко, О.Ю. Редько - К.: Інформаційно-аналітичне агентство, 2007 - 276 с.

66. Петрик О.А. Аудит:методологія і організація:Монографія. - К., 2003.-260 с.

67. Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Подольська В.О., Яріш О.В. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.

68. Понікаров В.Д. Аудит: навч. посіб. / В.Д.Понікаров, Т.М.Сєрікова - Х.: ІНЖЕК, 2006 - 222 c.

69. Прокопенко І.Ф. Методика і методологія економічного аналізу : навч. посібник / І.Ф. Прокопенко, В.І. Ганін. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 430 с.

70. Пшенична А.Ж. Аудит. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 320 с.

71. Рядська В.В.. Аудит: навч. посібник / В.В. Рядська, Я.В. Петраков. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 412 с.

72. Семенченко Ж. Спецодяг для працівників: деякі питання видачі та використання // Бухгалтерський тиждень, лютий, 2006 рік № 7 (215). - с. 13-17.

73. Солтан А. Бухгалтер як антикризовий менеджер// Все про бухгалтерський облік. - № 117 15.12.2008. - с. 9-13

74. Терещенко Л.О., Матвієнко - Губенко І.І. Інформаційні системи і технології в обліку . - Київ: КНЕУ, 2006.- 386 с.

75. Трохименко Л.М.. Основи наукових досліджень з обліку та аудиту : навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Л.М. Трохименко ; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. заклад 'Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана'. - К. : КНЕУ, 2008. - 180 с.

76. Усач Б.Ф. Аудит. Навчальний посібник. - Київ: «Знання - Прес», 2007.- 354 с.

77. Усач Б.Ф. Організація і методика аудиту: Підручник/ Б.Ф. Усач, З.О. Душко, М.М. Колос. - К.: Знання, 2006. - 295 с

78. Цал-Цалко Ю. С. Фінансовий аналіз : підручник / Ю. С. Цал-Цалко. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 566 с.

79. Чебанова Н.В. Фінансовий облік: підруч. / Н.В.Чебанова, Т.І. Єфименко - К.: Академія, 2007. - 703 с.

80. Череп А.В. Економічний аналіз: Навч. посіб. / А.В. Череп. - К.: Кондор, 2005. - 160 с.

81. Шаманська В.М. Первинна документація і регістри бухгалтерського обліку: Навчальний посібник - Київ: Знання-Прес, 2006. - 278 с.

82. Шубина С.В. Економічний аналіз: практикум / С.В. Шубіна, Ж.І. Торяник. - К.: Знання, 2007. - 230 с.