Особливості захисту квітково-декоративних рослин від трипсів в умовах ТОВ "Комбінат Тепличний"

/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО - НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ТА ГРУНТОЗНАВСТВА

ФАКУЛЬТЕТ ЗАХИСТУ РОСЛИН

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему «Особливості захисту квітково-декоративних рослин від трипсів в умовах ТОВ ”Комбінат” Тепличний ”»

Виконала А.М. Статівко

Керівник магістерської роботи Вигера С.М., к.с.н., доцент

Київ - 2009

Зміст

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Вступ

I. Огляд літератури

1.1 Господарське значення, хімічний склад та фармакологічні властивості Hibiscus rosa-sinensis L

1.2 Особливості вирощування Hibiscus rosa-sinensis L

1.3 Видовий склад домінантних комах-фітофагів на квіткових культурах

1.4 Особливості зовнішніх ознак, біології та шкідливості трипсів

1.4.1 Опис, морфологія, біологія, цикл розвитку та шкідливість оранжерейного трипса

1.5 Ентомофаги трипсів

1.6 Найбільш проблемні тепличні шкідники

ІІ. Місце та умови проведення дослідження

2.1. Місце та умови дослідження

2.2. Методика досліджень

ІІІ. Експериментальна частина

3.1 Особливості росту та розвитку Hibiscus rosa-sinensis L

3.2 Видовий склад домінантних комах-фітофагів, що пошкоджують Hibiscus rosa-sinensis L

3.3 Особливості розвитку та шкідливості оранжерейного трипса

3.4 Ефективність рослинних препаратів

3.5 Ефективність фітокомплексонів проти комах-фітофагів

IV. Економічна ефективність методів захисту квіткових культур

V. Охорона праці

Висновки

Список використаної літератури

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

екз. - екземпляр;

кг/га - кількість витрати матеріалу на 1 га або кількість отриманої рослинної продукції з 1 га;

л/га - норма витрати речовини на 1га;

л/т - витрата речовини на 1т матеріалу;

т/га - кількість витрати матеріалу на 1 га або кількість отриманої рослинної продукції з 1 га;

шт. - штук.

Вступ

Захист рослин від шкідників та хвороб - важлива область агрономічної діяльності з великим потенціалом ефективності. Інтегровану боротьбу розуміють як ідеальну комбінацію біологічних, агрономічних, хімічних, фізичних та інших методів захисту певної культури від комплексу шкідників і хвороб, які дозволяють знижати чисельність шкідливих видів до господарсько-невідчутної чисельності, при збереженні діяльності природних організмів. Інтегрований підхід визначає чітке значення прогнозу розвитку біологічних і абіотичних факторів, а також прогноз розвитку культури, що потребує захисту.

Захист декоративних рослин від хвороб і шкідників за останні роки сформована як самостійна галузь. Робота з шкідниками та хворобами квітково-декоративних рослин в основному здійснюється на об'єктах відкритого ґрунту. Оранжерейні рослини в цьому співвідношенні мало вивчені. Тут створюються особливі умови. Підвищена вологість і високі температури оранжерей сприяють підвищенню числа генерацій шкідників і більш ранній їх появі. Рослини в цих умовах менш стійкі до збудників хвороб і шкідників. В організації захисних методів велике значення має добре поставлена служба нагляду за більш небезпечними шкідниками та хворобами. Потрібно пам'ятати, що в останні роки біологічний метод зайняв стійке місце в комплексних методах по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур'янами багатьох декоративних культур. Розвиток біологічного методу здійснюється за наступними основними напрямками:

- застосування штучного розведення ентомофагів; використання природних ентомофагів; збереження їх в біоценозах методом прогнозування їх чисельності і розробка відмови від хімічних обробок;

- застосування готових мікробіологічних препаратів; пошук нових активних культур і штамів мікроорганізмів і створення на їх основі препаратів для боротьби з шкідниками;

- використання біологічно активних речовин та інсектицидних рослин.

I. Огляд літератури

1.1 Господарське значення, хімічний склад та фармакологічні властивості Hibiscus rosa-sinensis L

В медичній практиці лікарські рослини рідко використовують в природному вигляді. В основному з них виготовляють лікарські препарати і лікарські форми.

Рис1.Гібіскус китайський Hibiscus syriacus

Батьківщиною гібіскуса вважається Південно-Східна Азія. Не тільки зовнішнім виглядом гарний китайський розан, він ще й лікарська рослина.

Гібіскус китайський, майже вся рослина, окрім кореня, використовується в їжу. Свіже листя добавляють в салат, тушкують з м'ясом, насіння піджарюють і використовують для приготування супів [2,8].

Хімічний склад Гібіскусу багатий та складний. Його квіти на 30-50% складаються з органічних кислот, серед яких лимонна, яблунева, лактон-аллоггідроксил (чи гібіскусна) кислота, які надають його препаратам і настоям кислуватий та освіжаючий смак. Нещодавно виявлені гібіскусова кислота, антоціани, флавоноїди, фітостероли, слиз та пектин.

Окрім цього, вони мають в своєму складі флавоноїди та полісахариди. Є також у Гібіскусі вітамін С. І, хоч він і присутній в ньому не в “промислових масштабах”, однак помітно посилює дію всіх інших компонентів цього лікарського напою. Слід відмітити, що і самі “розанчики” можуть бути цінним продуктом живлення, так як містять від 7,5 до 9,5% білку, в склад якого входять 13 амінокислот, із яких 6 незамінних. Ще в них присутній пектин (2,4%), який сприяє виділенню з кишечнику токсинів та важких металів.

Серед різноманіття квіткових чаїв є чай “Каркаде” (ще його називають “Розалі”, “Суданська троянда”) - це чай з листків китайського розану. Для чаю використовують чашечки квітів Гібіскуса. Після в'янення квітки чашечка розростається і збільшується в розмірі у 5-6 разів. Вона стає соковитою і м'ясною. Збирають чашечки зі стиглими плодами. Чай із Гібіскусу дуже корисний.

Встановлено, що:

1. Речовини, що викликають червоне забарвлення настою, володіють яскраво вираженою Р-вітамінною активністю, вони укріплюють стінки кровоносних судин;

2. Наявність у Гібіскусі флавоноїдів допомагає очистці організму. Він виводить з організму непотрібні продукти обміну, за рахунок фітонцидності біохімічних сполук може бути використаний як глистогінний засіб. Сприяє покращенню загального стану;

3. Гібіскус знижує кров'яний тиск, володіє сечогінною дією;

4. Покращує виробіток жовчі і захищає печінку від шкідливого впливу;

5. Лимонна кислота надає напою приємний смак, він діє освіжаюче в спеку і при підвищеній температурі;

6. Гібіскус не містить щавлевої кислоти, тому безпечний для хворих нирок.

Чай із гібіскусу - це один із найбільш натуральних природних джерел гамма-лимонної кислоти, за допомогою якої вдається пречудово боротися з холестериновими проблемами [22].

В Україні Гібіскус не є рослиною, дозволеною для використання в науковій медицині. В народній медицині використовується для профілактики диспепсії, дизурії, лихоманки; зниження наслідків синдрому похмілля, нормалізації тиску, попередження неврозів, хвороби Барлоу і полегшення неприємних відчуттів при болючому сечовиділенні.

Госсипетин, антиціанін та глюкозид, гібісцин, наявні в квітах, забезпечує діуретичну та сечогінну дію, зменшує в'язкість крові та кров'яний тиск, стимулює перистальтику кишечнику.

На Бірмі насіння використовують як засіб зниження збудження, а листки як диуричний та тонізуючий засіб.

На Філіппінах використовують кислий корінь Гібіскуса як тонізуючий засіб, сприяючий підвищенню апетиту. Анголці рекомендують листя як пом'якшувальний напій при кашлі.

Відмічено зменшення інтенсивності алкогольного ефекту у курчат після внутрішнього введення екстракту Каркаде, на підставі цього і пришли до висновку, що екстракт Каркаде зменшує ступінь всмоктування спирту в крові.

Є відгуки про дію Каркаде як: антисептичного, протизапального, жарознижуючого, тонізуючого, травного, жовчогінного, седативного засобу.

Гібіскус в народній медицині

1 - Засіб при захворюваннях шлунково-кишкового теракту

1 столова ложка гибискуса і 1 столова ложка листя пеларгонії подрібніть і залийте двома стаканами крутого кип'ятку. Дайте настоятись 3 години. Процидіть. Розчиніть в отриманому настої 2 ст.л. меду і додайте 100 г соку алое. Приймайте по 1 ст.л. 3 - 4 рази на день за півгодини до їжі.

2 - Засіб проти лихоманки

1 ст. л. квіток Гібіскусу залийте 0,5 л. кип'яченої води, залиште настоюватись 8 годин.

Приймайте щодня замість чаю.

3 - Засіб від безсоння

1 чайна ложка квіток Гвбіскусу і 1 ч. л. шишок хмелю засипте в термос і залийте крутим кип'ятком. Залиште 20 хвилин. Процідіть настій.

Приймайте по 1 ст. л. 3 рази на день.

4 - Засіб для підвищення життєвого тонусу

1 ч. л. листя Гібіскусу і 1 ч. л. листя малини подрібніть, залийте 1 ст. кип'яченої води і дайте настоятись протягом 8 годин. Приймайте для поліпшення обміну речовин в організмі або як протиспазматичний засіб при хворобливих і рясних менструаціях.

5 - Протизапальний засіб для шкіри обличчя

Розітріть 50 г квіток Гібіскусу з 10 г бджолиного меду до отримання однорідної маси. Накладіть суміш на заздалегідь очищену шкіру обличчя і тримайте 20 хвилин. Змийте холодною водою.

6 - Засіб проти застуди

2ст.л. квіток Гібіскусу і 300 г осикових нирок, разом з корою залийте водою. Кип'ятите, не накриваючи кришкою протягом 8 хвилин на повільному вогні. Потім охолоджуєте та проціджуєте. Приймайте 3 дні підряд замість чаю по 1 стакану 2 - 3 рази на день.

7 - засіб проти злоякісної виразки

50 г квіток Гібіскусу розітріть до отримання однорідної кашки. Нанесіть отриману суміш на уражені місця [8,14].

1.2 Особливості вирощування Hibiscus rosa -sinensis L

морфологія оранжерейний трипс квітковий

Гібіскус китайський, або китайська троянда (Hibiscus rosa - sinensis L.) росте в Східній Азії і на островах Тихого океану. До Європи рослина інтродукована в кінці XVII століття. Відомо близько 300 видів гибіскусів. У культурі найчастіше вирощують Гібіскус сірійський (Hibiscus syriacus), Гібіскус гібридний (H. Hybridus), Гібіскус індійський (H. indicus), Гібіскус мінливий (H. mutabilis), Гібіскус сабдарифа (H. sabdariffa), китайська троянда (H. rosa-sinensis L.). Поширений в культурі вид - Китайська троянда. Є багато сортів (до 500), що відрізняються забарвленням, махровістью, розмірів квіток.

Hamburg - квітки махрові, карміново-червоні;

Rosa - квітки напівмахрові, махрові;

Florida - квітки прості, великі, оранжево-червоні;

Anita Buis - квітки прості, жовто-оранжеві [2,8,14,20,35].

Китайський розанець декоративний, вічнозелений чагарник або маленьке дерево до 4,5 м висотою з бурою, іноді майже чорною корою на старих пагонах. Листя до 15 см довжиною, черешкові, яйцевидні або овальні, принаймні, у верхній половині пильчаті, голі, блискучі. Квітки пазушні, поодинокі, на довгих квітконіжках, в основі їх декілька лінійних приквітків. Чашка лійкоподібно-дзвіночна, зелена, до 3 см в довжину. Віночок роздільний, до 10-12 см в діаметрі, п'ятичленний, різного забарвлення - від білої до жовтої і темно-пурпурової. Тичинкові нитки зростаються в трубку, яка далеко видається з квітки і містить в собі стовпчик тичинки, увінчаний рильцем, що стирчить над трубкою. Цвіте майже круглий рік. Квітки квітнуть тільки день або два, але при правильному догляді квітки з'являтимуться з весни і до осені. Природний час цвітіння - зима. Відомі численні садові форми, що розрізняються за ступенем махровості, розмірами і забарвленням квіток [35].

Як відзначають деякі дослідники, Гібіскус добре розмножується живцями і насінням. Посів в лютому-березні. Горщик наповнити вологою землею, прим'яти і кілочком зробити невеликі заглиблення. Посадити насіння на глибину близько 6 мм, полити. Зверху накрити склом і поставити в тепле місце (18-20 З). При появі сходів (через 20-25 днів) треба зняти скло і поставити в світліше місце (не на сонці). Коли сіянці зміцніють, пересадити в індивідуальні горщики [20, 35].

Черешкування можливе протягом всього року, але в основному його проводять в лютому-березні і влітку - в серпні. Живці висаджують в розсадковий ящик в субстрат з суміші торфу і піску. У промислових господарствах живці часто висаджують по 1 екземпляру в 5-сантиметрові горщики. Живці легко укоріняються при температурі субстрату не менше 22 ?С, проте сприятливіша температура 24 - 25 ?С, яку підтримують протягом 2 - 3 тижнів.

Укорінені живці висаджують в 7 - сантиметрові горщики. Склад землі: листова - 1 частина, перегнійна - 2 частини, дернова - 1 частина, пісок - 1частина. Гібіскуси потребують живильного грунту, тому на 1 м грунтової суміші додають рогові стружки - 3 кг, кісткове борошно 2 кг. Крім того, кожні два тижні вносять підживлення (повне мінеральне добриво).

Температура в оранжереї повинна бути не менше 18 ?С; при температурі менше 16 ?С спостерігається пожовтіння листя. По оплетенні грудки землі корінням молоді рослини переносять в 10 - 12-сантиметрові горщики. У промислових садівництвах молоді рослини у віці 7 - 9 місяців поступають в реалізацію.

Гібіскус китайська троянда - відносно невибаглива рослина. Віддає перевагу яскравому сонячному освітленню або півтіні, вологому повітрю, хорошому поливу літом і дернові кислі грунти. Добре розвивається і рясно квітне в кліматі з позитивними зимовими температурами. При триманні в кімнаті культуру влітку слід періодично обприскувати листя водою і уникати прямих сонячних променів, а в зимовий час бажано забезпечити прохолоднішу температуру близько 10 - 15 ?С тепла [8].

Основний догляд за молодими рослинами полягає в регулярному поливанні, при цьому не допускається пересушування грудки землі, обприскуванні, провітрюванні оранжереї, прищепи пагонів (в цілях формування куща), внесенні добрива і своєчасному перевалюванні і пересадці рослин. До прищепування приступають, коли пагони досягнуть 8 - 10 см довжини. Під час перевалювання в 10-сантиметрові горщики проводять перше прищепування; рослини, що підросли, прищипують повторно. З дня прищипки до початку цвітіння потрібно приблизно 3 - 3,5 місяці. Закладка квіткових бруньок і їх розвиток відбуваються нормально при температурі 20 ?С на пагонах поточного року, тому істотна своєчасна прищипка. Крім того, недопустимі зниження і різкі коливання температури.

При промисловій культурі в господарствах необхідно мати маточні рослини для зрізування живці; доцільно такі рослини висаджувати в грунт оранжереї або в кадовби.

Для отримання добре розвинених живців до березня в зимовий період маткові рослини досвічують лампами 60 Вт на 1 м ­ забезпечуючи їм 14-годинний світловий день. Іноді спостерігається масова поява ясно-зеленого і жовтуватого листя; у цих випадках рослину обприскують 1%-ним розчином повного добрива. Взимку при надлишку поливу, а влітку при осушенні рослини скидають листя і бутони. Нове листя з'являється через 2 місяці [35].

1.3 Видовий склад домінантних комах-фітофагів квіткових культур

Квіткові культури достатньо часто ушкоджують комахи, що приводить до втрати і зниження декоративних особливостей (а іноді і повній загибелі), не розкриваються бутони квітів, засихають пагони. Захворювання грибковими, бактерійними і іншими хворобами зустрічаються рідше і не викликають таких сильних наслідків, хоча і вони приводять до зміни кольору листя, засихання квітів і загнивання бутонів [3,7].

Більше всього шкоди наносять комахи, що викликають пошкодження листя, частіше ті, що скелетують їх. На Україні більше всього скелетують і скручують листя квіткових культур попелиці.

Іноді листя квіткових культур псують інші види шкідливих комах.

Окрім перерахованих вище комах, листя квіткових культур ушкоджують і шкідники, що частіше зустрічаються на інших рослинах - різні види трипсів та різні види кліщів [7,9,12].

На квіткових культурах зустрічаються: оранжерейна білокрилка (Trialeurodes vaporariorum Westw.), велика злакова попелиця (Sitobion avenae F.), звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch), туркестанський павутинний кліщ (Tetranychus turkestani Ug), оранжерейна попелиця (Myzodes persicae), розанова зелена попелиця (Macrosiphum rosae l), щетинистий борошнистий червець (Pseudococcus longispinus Targ), приморський борошнистий червець (Pseudococcus maritimus Ehrh), оранжерейний трипс (Heliothrips haemorrhoidalis), квітковий трипс (Frankliniella intonsa).

Перераховані вище види попелиць ушкоджують і пагони квіткових культур[3].

1.4 Особливості зовнішніх ознак, біології та шкідливості трипсів

Самки завдовжки 1,3-1,4 мм, самці - дещо менші - 0,9-1,1 мм, з вузьким черевцем. Більшість Terebrantia живуть у квітах чи суцвіттях, на пелюстках чи між ними, серед тичинок. Деякі види зустрічаються під корою відмерлих та загнивших гілок, стовбурів, пеньків чи мохів.

Зимують імаго, а також личинки та німфи під опалим листям, відставшою корою, в грунті [16,19].

Живляться як імаго так і личинки соком рослин за допомогою свого колюче-сисного ротового апарату. Покриви рослин проколюються стилетом, а заглиблюється рана парними щитинками; сік, що виступає з ран, всмоктуєтьсячерез ротовий конус. Більшість Terebrantia живиться соками вищих рослин, їжею для Tubulifera частіше складається із соків таємно шлюбних. Монофагія зустрічається рідко. Хижацький спосіб життя встановлений тільки для Aeolothripidae, личинки та дорослі особини яких нападають, головним чином, на попелиць, а також на інших дрібних комах, але крім тваринної ще можуть живитися і рослинною їжею [16,19,21].

В чисельному відношенні статей помітно переважають самки, а для деяких видів самці навіть зовсім невідомі. Навесні чи восени самці з'являються у великій кількості. Зимують, за невеликим виключенням, самі самки. Спарювання проходить одразу по появі самців. Воно триває всього декілька хвилин. У видів, які не мають самців, спарювання проходить невинним шляхом.

У зв'язку з різною будовою статевих апаратів самок у Terebrantia та Tubulifera, кладка яєць проходить неоднаково. Terebrantia, які володіють яйцекладом, пробивають їм рослини, вводять його в паренхіму і там по одному відкладають свої яйця. Після вилучення яйцекладу з рани, вона затягуєтья і розвиток яєць проходить у живій тканині рослин. Відповідно до способу життя кожного виду, яйця відкладаються то в тичинки, то в пелюстки, листки та ін. Tubulifera, які не мають яйцекладу, приклеюють свої яйця купками до тієї чи іншої частини рослини: на листки, колоски, в щілини кори.

Стадія яця в них завжди коротка, коливається від декількох днів до двох неділь. Було відмічено яйце-живородіння, коли личинки вилуплювались із яєць відразу ж після їх відкладки [25, 34].

Через деякий час з моменту вилуплення молоді личинки починають живитись, приймаючи ту ж саму їжу та тим же способом, що і дорослі комахи. Після линьки вони переходять у другу личинкову стадію, після другої линьки перетворюються в пронімфу, після трейтьої в німфу та після четвертої в дорослу комаху. Німфальних стадій, як вже зазначено, дві. Тривалість личинкових стадій займає період у 1-4 тижні, в залежності від виду, кліматичних та метеорологічних умов, проніфальна стадія всього 1-3 дні, а німфальна може розтягтись майже на два місяці. В імагінальній стадії трипси можуть прожити від декількох днів до декількох місяців [36].

Взагалі трипси малорухомі, хоч деякі з них, особливо хижі Aelothripide, бігають дуже швидко, особливо повільно рухаються Tubulifera, що живуть під корою. Крилами вони користуються дуже рідко і ніколи не рятюються задопомогою них, а пускаються в літ лише для перельоту, наприклад з озимого поля на яре. Такі перельоти бувають іноді масовими і ці дрібні комахи несуться тоді цілими хмарами, як це відмічено для Limotrips cerealium. Більшість видів родини Thripidae здатні виконувати доволі значні стрибки, причому вони відштовхуються черевцем.

Статевий деморфізм. Самці Terebrantia відрізняються від самок, окрім присутності в них яйцекладу, меншими розмірами та більш стрункішим тілом. Черевце в них не розширене по середині, а більш-менш однакової ширини. Вершина черевця ніби обрублена та не закінчується кінцеподібним загостренням, як у самок. В деяких випадках помічається велика відмінність в кольорі, який у самця буває значно світлішим. Так, наприклад у Frankliniella intonsa Trybom та Thrips physapus L. та ін. видів самка чорно-бура чи темно-бура, а самець світло-жовтий, хоч і зустрічаються самці і темного забарвлення.

Географічне положення трипсів дуже широке і можна сказати, що ними заселений весь суходіл.

Зона тропічного поясу, включаючи Орієнтальну, Неотропічну та Ефіопську зоогеографічні області, характеризуються великою кількістю ендемічних видів та найбільш примітивними представниками відділу. Зона Голарктичного поясу, включаючи Неарктичну та Палеарктичну зоогеографічні області, представлена найновішими елементами цього відділу комах [16,19, 21,32].

1.4.1 Опис, морфологія, біологія, цикл розвитку та шкідливість оранжерейного трипса

Систематичне положення. Трипс оранжерейний - Heliothrips haemorrhoidalis , родина - Thripidae, ряд трипси або війчастокрилі - Thysanoptera.

Поширення. Вид походить із Північної Америки. З часом він поширився на всю територю американського континенту від Аляски до Колумбії та Коста-Ріки. Початком поширення цього виду у Європі вважається 1973 р.

Широко поширений в Азії: Японія, Туреччина, Ізраїль; в Африці: Кенія, Південна Африка, Зімбабве. В Північній Америці: Канада, Мексика, США; В Європі: Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Франція, Польща, Росія.

Морфологія. Самка чорно-бура, останні 2-3 членики черевця оранжево-жовті, довжиною 1,2-1,4 мм. Голова поперечна, рідше квадратна. Вусики довгі, тонкі. Передні крила розвинені, вигнуті, прозорі, в основі розширені, з вилкоподібною повздожньою жилкою. Гомілки та передні стегна жовті. Членики черевця по боках з невеликими виступами. Самці незареєстровані [16].

Яйце 0,3 мм довжиною, прозоре, з ніжною оболонкою, вигнуті, за формою нагадують банан. Самка відкладає яйця в епідерміс листка, їх можна виявити лиши за допомогою лупи. Довжина личинки І віку 0,5 мм, особина біла, очі червоні. Личинка ІІ віку 1 мм довжиною, жовта, очі червоні. У личинок обох віків крізь стінки тіла просвічується травневий канал. Пронімфа біля 1 мм довжиною, інтенсивно-жовтого кольору з яскраво-червоними очими та зародками крил. Німфа до 1,3 мм довжиною і відрізняється від пронімфи більш розвиненими зародками крил, вусики направлені назад і лежать на голові у чохликах [25,32,34,36].

На території України шкідник відомий повсюдно в теплицях та оранжереях. Зимують самки та яйця в епідермісі листків декоративних і вічнозелених рослин. При пониженні температури повітря до -4,8…-5?С трипс гине на всіх стадіях розвитку (крім яйця). В умовах захищеного ґрунту розвивається 3 чи 4 покоління. Самки відкладають яйця через 3-6 днів після окрилення. За день одна самка відкладає 2-3 яйця, всього в середньому 22-25 яєць. Навколо яйця в тканині листка утворюється пробковий шар, який оберігає організм, що розвивається, від впливу зайвої кількості вологи. В молоді соковиті листки шкідник відкладає дуже рідко. При оптимальних умовах розвиток протікає за 28-30 днів. При температурі біля 40?С наступає теплове оціпеніння. Нижній температурний поріг розвитку знаходиться в межах 12-13?С. оптимальними умовами для розвитку пронімфи та німфи є відносна вологість повітря 70-85%, температура 25-27?С. Комаха вологолюбива, при відносній вологості повітря 50% навіть при оптимальній температурі відмічається масова загибель личинок, пронімф та німф. Зимують яйця в епідермісі листків вічнозелених та декоративних рослин; це зумовлено переходом самок останнього покоління в кінці жовтня - на початку листопада з листопадних дерев [16].

Трипс оранжерейний відмічений більш ніж на 100 видах різноманітних декоративних, субтропічних та плодових рослинах. В умовах захищеного ґрунту пошкоджує огірок, помідори, цибулю та інші овочі, а також декоративні рослини: глоксинію, бегонію, рододендрон, пальму, драцену, фікус, гібіскус, кавове дерево. Дорослі комахи та личинки віддають перевагу закритим місцям, захищених від прямих сонячних променів. Шкідник проколює епідерміс клітин і висмоктує сік [19].

Поселяючись на нижній стороні листків, трипс, як червоний кліщ викликає пожовтіння та посріблення листків, листки передчасно в'януть та обпадають. Дорослі комахи та личинки поселяються на нижній стороні листка, де і живляться. В місцях живлення утворюються іржаво-коричневі плями, поверхня листків вкривається багаточисельними екскрементами у вигляді дрібних чорних цяток. На верхній стороні листків з'являються білуваті плями.

1.5 Ентомофаги трипсів

На дорослих трипсах часто зустрічаються личинки кліщів з родини Erythracidae-Hauptmania brevicollis Ouds. Кліщі зазвичай тримаються на трипсах біля 5-6 днів. Уражені кліщами трипси через деякий час після відпадання хижаків помирають. Також для обмеження кількості трипсів велику ефективність має використання хижого кліща Amblyseius barkeri (рис2.) [31,49].

Рис.2. Хижий кліщ Amblyseius barkeri

Багато видів хижих клопів (Orius minutus) є хижаками трипсів. Вони часто нападають на личинок: Limothrips dentcornis Hal., Chirothrips manicatus Hal., Dendrothrips arnatus, Oxythrips ajugae Uzel, Odontothrips meridionalis Pr., Karothrips robustus Uzel, Frankliniella intonsa Trybom, Taeniothrips salicis Uzel.

Личинки та дорослі клопи висмоктують яйця, вміст личинок та німф (рис.3).

Рис.3. Хижий клоп Orius minutus

За даними спостережень, дорослий Orius minutus протягом доби знищує 24-29 личинок другого віку Haplothrips niger Osborn. Причому клопи часто лише наколюють личинок трипсів, не висмоктуючи їх вміст [39,41].

Особливо велике значення в обмеженні чисельності трипсів мають: Aphidius colemani Vier. (рис.4) ,

Рис.4. Афідіус Aphidius colemani Vie

Багато видів кокцинелід ( Coccinellidae ) також живляться личинками трипсів. Adonia variegata живиться лмчинками трипсів вівсяного, пшеничного, пустоцвітного, грушевого. Личинки корівки Propylaea 14-punctata живляться личинками Haplothrips knectheli, H. reuteri Karny. Личинки та жуки Scymnus frontalis Fabr. висмоктують личинок Karothrips robustus Uzel, Odontothrips loti Hal., O. Phaleoratus Hal [31].

Два види відділу сітчастокрилих (Neuroptera) Chrisopa vulgaris, Ch. perla живляться личинками Odontothrips intermedius, Frankliniella tenuicornis, личинками родини Haplothrips. Деякі жуки із родини Staphylinidae полюють на личинок, німф Hoplothrips pedicularius Hal., H. Propinguus, H. Corticis, Acantothrips nodicornis Reuter, Hoplandrothrips pilichianus Pr.

Велике значення в зниженні чисельності личинок, пронімф, німф трипса в осінній період і ранньовесняний період має жук Malachius viridis F. із родини малашок (Melyridae) [31].

Личинка цього жука з'їдає за день 10-12 личинок трипса пшеничного, жук з'їдає біля семи личинок. Рухливі личинки жука проникають в середину стерні та знищують присутніх там трипсів.

В деякі роки велике значення в обмеженні чисельності трипсів мала хальцида - Thripoctenoides gaussi, що відноситься до підродини Entedontinae ( Eulophidae ).

Всього відомо 18 видів цієї родини комах. Цей вид паразитує на личинках другого віку- Liothrips setinodis Reuter, Cryptothrips nigripes Reuter, Acantothrips nodicornis Reuter, Phloeothrips coriaceus Hal., Hoplandrothrips pillichianus та ін.

Уражені личинки стають малорухомими. Хальциди вилітають з німф, роблячи невеликі отвори в покривах черевця.

В 1957 р. в урочищі Феофанія (околиці Києва) трипоктеноїдом було уражено 34% Phloeothrips coriaceus Hal.

Чисельність таких найбільш часто зустрічаємих рослиноїдних трипсів як пшеничний, тютюновий, різноїдний, конюшиновий, обмежується трипсом хижим (Aeolothrips intermedius).

Із родини Aeolothripidae як хижаки рослиноїдних трипсів велике значення мають Aeolothrips melaleucus Hal., A. versicolor Uzel, A. vittatus Hal., які живляться личинками Oxythrips brevistylis, Ox. Ajugae Uzel. Трипси самаркандський (Aeolothrips samarkandicus Djad.), A. melaleucus Hal., еріковий (A. ericae Pr.) знищують трипса багатоїдного (Frankliniella intonsa Trybom). Трипс чорно-бурий ( Melanthrips fuscus Sulzer) живиться личинками трипсiв тютюнового (Thrips tabaci), різноїдного (Frankliniella intonsa), грушевого ( Taeniothrips inconsequens), горохового (Karothrips robustus), люцернового (Odontothrips phaleoratus ) [16,41].

Помітно обмежують розмноження трипсів збудники багатьох грибних хвороб. Гриби-паразити: Empusa grylli Wowak на личинках та дорослих трипсах Hoplothrips ulmi, Rhynchothrips hungaricus, Acatothrips nodicornis, Phloeothrips coriaceus; Aspergillus sp. на дорослих трипсах Thrips fuscipennis, Thrips tabaci, T. validus, T. physapus; Beauveria bassiana на личинках і дорослих трипсах Haplothrips tritici, Aptinothrips rufus, Limothrips schmutzi, Heliothrips haemorrhoidalis.

Особливий вплив на розмноження деяких видів трипсів має гриб Beauveria bassiana Vuill. Личинки другого віку трипса пшеничного гинуть у великій кількості [31,39,41,49].

1.6 Найбільш проблемні тепличні шкідники

Останнім роками в Україні помітно збільшилося вирощування тепличних овочів і декоративних рослин, через це захист їх від шкідливих організмів , в т.ч. і від шкідників відіграє велику частину економічних затрат. Тепличні господарства внаслідок шкодочинного впливу шкідників втрачають 35 - 50 % урожаю. Загалом у теплицях найбільш проблемними поширеним є: Оранжерейна білокрилка - Trialeurodes vaporariorum, Щетинистий борошнистий червець - Pseudococcus longispinus Targ., Приморський борошнистий червець - Pseudococcus maritimus Ehrh., Туркестанський павутиновий кліщ - Tetranychus turkestani Ug., Звичайний павутиновий кліщ - Tetranychus urticae Koch., Персикова попелиця - Myzodes persicae.

Оранжерейна білокрилка - Trialeurodes vaporariorum.

Пупарії завдовжки 0,8 мм, овальні, опуклі, зеленувато-білі, з оперізувальною їх восковою стрічкою, 5 - 8 довгими восковими нитками і декількома парами крупних горбиків на спині, покраю - ряд сосочкоподібних залоз. Імаго блідо-жовті, завдовжки 1 - 1,5 мм, покриті білим восковим нальотом; крила білі, з таким же нальотом, у спокої складаються на черевці плоско. Яйця дрібні (0,25 мм), видовженоовальної форми, забезпечені стеблинкою, якою вони прикріпляються до субстрата, зеленувато-жовті, потім чорні. Личинки видовженоовальні, плоскі, блідо-зелені, завдовжки 0,3 - 0,9 мм, покриті короткими волосками, на кінці тіла дві воскові нитки, очі червоні.

Спосіб життя. У теплицях і оранжереях розмножується протягом всього року, даючи 10 - 16 поколінь. Розвиток одного покоління залежно від температури і вологості триває 20 - 40 днів. Оптимальними умовами є температура 20 - 27 °С і відносна вологість повітря 60 - 75 %. Самки живуть до 30 днів і за цей час відкладають по 85 - 130 яєць, розміщуючи їх у вигляді кільця, по 10 - 20 штук на нижній стороні листя. Відроджені з яєць личинки пересуваються по листу протягом декількох годин, потім прикріпляються до нижньої поверхні листка і починають харчуватися. Личинкова стадія триває 10-14 днів. За цей період личинки двічі линяють. Личинки II і III віків втрачають рухливість, ноги і вусики у них рудиментарні. Личинки IV віку - пупарії - живуть 13 - 15 днів, після чого з'являються крилаті особини.

Віддає перевагу вологим і тінистим місцям. Личинки і дорослі особини, висмоктуючи сік, викликають пожовтіння листя. При сильному ступені пошкодження рослини відстають в термінах цвітіння, плодоформуванні, стиглості плодів, зростанні і розвитку. Значно знижується врожайність. Окрім безпосередньої шкоди, нанесеної белокрилкою, заподіюють шкоду і сажкові гриби, що поселяються на цукристих виділеннях личинок. Білокрилки рясно покривають листки чорним нальотом, що знижує асиміляційну здатність листя і декоративну цінність рослин.

Заходи боротьби. Знищення бур'янів в теплицях і на прилеглій території. Застосування кольорових пасток (пластини алюмінію, пластик, забарвлені в жовто-оранжевий колір і покриті шаром энтомологічного клею). Випускають энкарзию - Encarsia formusus Gahn. (Aphelinidae) у співвідношенні паразит: жертва 1:10 або 1:40, випуск повторюють через 10 - 14 днів. У оранжереях дуже часто можна побачити энкарзию - Encarsia formusus Gahn, хижого клопа макролофуса - makrolophus nobilis H. S. і паразита еретмоцерус - Eretmocerus haldemani How [3,7].

Щетинистий борошнистий червець - Pseudococcus longispinus Targ.

Тіло самки видовженоовальне, зеленувате, уздовж середньої лінії дорсальної поверхні тіла крізь тонший, ніж з боків, шар порошкоподібного воску просвічується тіло комахи; по краю його розташовано 17 пар тонких білих воскових ниток, задня пара яких щонайдовша, часто перевищує довжину тіла самки. Самка без ниток, близько 3,5 мм довжиною і 2 мм шириною.

Спосіб життя. Самки живонароджуючі. Самка народжує максимальні 320 личинок протягом 10 - 21 дня, в середньому 260. Тривалість розвитку личинкових стадій сильно варіює і складає для личинок першого віку до 20 днів, другого - 8 - 22 дні, третього - 7 - 20 днів. Самки починають відроджувати личинок через 10 - 15 днів після третьої линьки. Зимують личинки проміжного віку в тріщинах і під відмерлою корою стовбурів і гілок рослин. Широкий поліфаг, в умовах Ботанічного саду щетинистий борошнистий червець заселяє 105 видів рослин, що відносяться до 55 сімей.

Заходи боротьби. Випуск жука криптолемуса - Cryptolaemus montrouzaeni Muls [9,12,13].

Приморський борошнистий червець - Pseudococcus maritimus Ehrh.

Тіло самки овальне, рожеве, рівномірно покрите білим порошкоподібним воском; по краю тіла розташовано 17 пар тонких воскових ниток, задня пара ниток щонайдовша, приблизно рівна половині довжини тіла самки. Тіло самки без воскових ниток завдовжки близько 5мм, шириною 2,8 мм.

Спосіб життя. В умовах оранжерей приморський борошнистий червець може дати протягом року три - чотири покоління, а у відкритому грунті не менше двох поколінь. Зимують личинки останнього віку і дорослі самки. Самки, що перезимували, відкладають яйця в кінці травня і на початку червня. Розвиток личинки першого віку продовжується 16 днів, другого і третього віків - по 13 днів. До відкладання яєць самки приступають через декілька тижнів після останньої линьки.

При масовому розмноженні викликає викривлення листя, обпадання плодів і загибель молодих рослин.

Заходи боротьби. У оранжереях ефективний біологічний метод боротьби випуск криптолемуса - Cryptolaemus montrouzaeni Muls [15].

Туркестанський павутиновий кліщ - Tetranychus turkestani Ug.

Опис. Самка завдовжки 0,5 - 0,6 мм. Тіло яйцевидне, зверху і знизу опукле. Покриви м'які, безбарвні. Загальне зеленувате забарвлення додається хлорофілом, який поглинається кліщем в процесі живлення з клітинним соком. Крізь покриви по бокам просвічують чорні, округлі, одиночні або такі, що зливаються, плями перевареної їжі. Зимуючі самки червоні. На спинній стороні тіла характерна наявність ромбоподібної фігури, що утворюється шкірними складками, добре помітними при великому збільшенні під мікроскопом. Спинні щетини голкоподібні. Ніг чотири пари. Самець дрібніший за самку - 0,3 мм [9,13,15].

Тіло подовжене, різко звужене до заднього кінця, ясно-зеленого кольору . Вигляд морфологічно близький до звичайного павутинового кліща, від якого відрізняється формою копулятивного органу самця. Борідка пеніса велика, асиметрична, її передній відросток незграбний, з притупленою вершиною, задній клювовидный. Ширина борідки в 3 - 3,5 разу коротше за рукоятку. Вісь борідки розташована під великим кутом до осі рукоятки. Яйце правильної сферичної форми, свіжевідкладене-безбарвне. Пізніше зеленувато-жовте з перловим відтінком і серпанковими червонуватими очима того, що сформувався, діаметром 0,13 мм. Личинка округлої форми, з трьома парами ніг, відразу після відродження- безбарвна, після живлення блідо-зеленувата, завдовжки 0,19 мм. Німфи крупніших розмірів, з чотирма парами ніг, зеленувато-жовтого кольору з чорними плямами з боків, завдовжки 0,24 - 0,36 мм.

Спосіб життя. Зимують тільки самки невеликими колоніями на бур'янах, під опалим листям і іншими рослинними залишками, а також в тріщинах кори дерев. З весняним потеплінням вони покидають місце зимівлі і мігрують на смітну рослинність. Тут вони харчуються і, посилено розмножуючись, утворюють крупні колонії. Із зменшенням запасів їжі на трав'янистій рослинності кліщі мігрують на оброблювані культури і дерева. Колонії кліща розміщуються з нижнього боку листя під покривом павутини. У Криму заселення плодових дерев зазвичай відбувається в кінці червня, особливо інтенсивно - в липні і серпні. Тривалість розвитку при відносній вологості повітря - 50 - 70 % і температурі 17,8 °С складає: яєць - 8,3 дня, личинок - 3,2, протонімф - 2,8, дейтонімф - 3,7 дні. При тій же вологості і температурі 27,5 °С яйця розвиваються 3,9 дня, личинки - 1,7, протонімфи - 1,5, дейтонімфи - 2,1 дня тобто в два рази швидше. Самка живе до 80 днів і може відкласти до 390 яєць. При середній тривалості життя самок на листі аличі 27,9 і листі гороху 23,7 дня середня плодючість відповідно складає 118,9 і 134,5 яєць. Щодня самка відкладає (переважно на нижню сторону листка) від 3 до 8 яєць, максимально - 22 яйця. З підвищенням температури інтенсивність відкладання яєць посилюється. З незапліднених яєць розвиваються самці. Для повного розвитку одного покоління сума ефективних температур вище за холодовий поріг 7,8 °С, рівна в середньому 182 °С. У степу кліщ може дати до 10 поколінь. Зміна забарвлення самок із зеленої на червону і відхід їх в місця зимівель відбуваються поступово з середини вересня до кінця жовтня [3,7].

Звичайний павутиновий кліщ - Tetranychus urticae Koch.

Самка літна зеленувата, тіло яйцевидне, опуклі зверху, довжиною 0,45-0,5мм. Через покрив тіла з боків освічуються темні плями, розміри і форма яких залежить від живлення. Зимова діапазуюча самка червона.

Самці довжиною 0,30 мм, з подовженим, різко звуженим до заднього кінця тілом, світліші за самок.

Яйце має правильну сферичну форму, відкладене- прозоре, далі стає темнішим і набуває перлового відтінку. У личинок три, а у німфи - чотири пари ніг.

У закритому ґрунті звичайний і павутинні Туркестанський кліщі розмножуються впродовж всього року, даючи до 20 генерацій. Розвиток одного покоління триває 12-20 днів. Кліщі, як правило, активні на нижньому боці листя рослин, обплутуючи їх павутиною. Харчуються соком рослин і приводять до порушення обміну і зниженню асиміляційної здатності листя. При цьому листя деформується і жовтіє, набуває мармурового відтінку, буріють і засихають; рослини гинуть. У квітково-декоративних рослинах знижується декоративність, якість і урожай [3,7,9].

Звичайний і туркестанський павутинові кліщі поширені у відкритому і закритому ґрунті по всій Україні [3].

Ці кліщі є широкими полифагами, особливо сильно шкодять трояндам, гвоздикам, кактусам, цитрусовим і іншим рослинам.

Персикова попелиця - Myzodes persicae.

Самки-засновниці і безкрилі партеногенетичні особини видовжено-овальні, довжиною 2,5 мм, яскраво-зелені, іноді яскраво-рожеві. Вусикові горбики підвищені і створюють на лобі жолобок. Трубочки циліндричні, трохи розширені біля основи. Хвостик пальцеподобний.

При температурі +23 - 25 °С і відносній вологості повітря 80-90% розвиток попелиць закінчується за 7-10 днів. Протягом року цей вид може дати 20 поколінь. Самка за своє життя відкладає більше 100 личинок.

У закритому ґрунті персикова попелиця не відкладає яєць, розмножується безперервно. Здатна перезимовувати при температурі 2 - 3°С. Відмічено, що впродовж перших трьох тижнів після заселення попелицею рослин їх чисельність швидко збільшується, а на 25 - 30-й день стабілізується. З'являється значна кількість німф, а потім - крилатих особин, які мігрують на інші рослини. У розселенні і охороні попелиці беруть участь мурашки. Найбільша небезпека спостерігається на різних рослинах в різний час, але 'пік' цих шкідників припадає на лютий-березень і вересень-жовтень [15].

II. Місце, умови і методика досліджень

2.1 Місце і умови проведення дослідження

Дослідження проводилися в Ботанічному саду ім. А.В.Фоміна та в теплицях ТОВ ”Комбінат” Тепличний“ 2009 року.

Ботанічний сад ім. А.В.Фоміна знаходиться в центрі міста Києва в 800м від головної залізничної станції. Його площа складає 22,5 га. Грунт в саду різний: суглинок, супісок, пісковий, в деяких місцях грунт багатий на перегній. В цілому в саду ґрунтовий шар на 60-80% штучний. Це дає можливість розводити на території саду рослини, що відрізняються між собою за місцем походження і вимогами до навколишнього середовища. Клімат в ботанічному саду ім. Академіка А. В. Фоміна помірно-континентальний, придатний до розвитку більшості рослин як з півночі, так з півдня. Київ за температурою і вологістю займає проміжне положення серед інших міст колишнього Радянського Союзу (Москва 3,6, Баку 14,4?С). Цікавий показник між середніми темперами січня і липня, що теж характеризує коливання температури протягом року.

ВАТ 'Комбінат 'Тепличний', що знаходиться в с. Калинівка Київської області, -- найбільший тепличний комбінат в Україні. Протягом 2005-2008 років тут була проведена повна реконструкція. Підприємство закупило обладнання для зволоження та крапельне зрошення ізраїльської компанії Netafim, систему обігріву теплиць і комп'ютерне забезпечення. На даний момент тут вирощуються овочі та декоративні квіти на площі 48,4 га у скляних теплицях. За період з 2007 по 2009 роки тут було побудовано 17,2 га скляних теплиць, з яких 9 побудувало російське АТ 'Агрісовгаз', а 8,2 га -- одні з небагатьох в Україні сучасних скляних теплиць виробництва Голландії. Інші теплиці побудовані ще при Радянському Союзі, у 1982 році. З усіх площ 25 га (3 цехи) опалюються від власних котелень, побудованих за останні роки, інші -- від централізованої котельні. У керівництва комбінату є плани повністю перейти на власні котельні. Основа виробництва комбінату -- огірки та томати. Використовується виключно імпортне насіння. Огірки в цьому році займають 12 га, томати -- 35,2 га. Крім того, є ще по 0,5 га перцю і баклажанів. У минулому році середня врожайність томатів тут склала 45,7 кг/м2, огірків -- 38 кг/м2. Реалізація огірка починається 25-26 січня, томата, перцю та баклажана -- на початку березня. Огірок плодоносить до середини липня, томат -- аж до листопада. Заступник голови правління комбінату Микола Григорович Лизогуб каже, що на 5 липня цього року середня врожайність по комбінату склала 26,4 кг/м2, в тому числі 38,5 кг/м2 огірків, 22,7 кг/м2 томатів і 12,7 кг/м² інших овочів. Це дуже добра врожайність, що суттєво перевищує минулорічну. Отже, Микола Григорович вважає цей рік успішним, оскільки підприємство збільшило і обсяги виробництва, і доходи порівняно з минулим роком.

Потрібно відзначити, що в останні роки споживання даної продукції стрімко збільшується. В першу чергу, це пов'язане зі зростанням реальних доходів населення, яке все більше і більше може собі дозволити купувати дорогі тепличні овочі. Супермаркети, які ще кілька років тому практично не торгували овочевою продукцією, зараз вимагають від постачальників овочів протягом цілого року.

Основу споживання тепличної продукції складають, як і основу виробництва, помідори й огірки. За даними офіційної статистики, в Україну було імпортовано огірків у 2007 році близько 420 тонн, у 2008-близько 220 тонн, у 2009-близько 150 тонн. Імпорт томатів у 2007 році, за даними тієї ж статистики, складав близько 780 тонн, у 2008-близько 240 тонн, у 2009-близько 300 тонн. Але майже всі з опитаних учасників цього ринку зізналися, що не схильні довіряти цій статистиці. За різними оцінками, офіційний імпорт складає від 2 до 20% того обсягу томатів та огірків, що потрапляє в Україну. Загалом, за оцінками учасників ринку, можна спрогнозувати, що в Україну завозиться щонайменше 7-10 тис. тонн огірків і томатів щорічно. Ці овочі потрапляють на ринок України в основному в період з листопада по травень, коли українські тепличники не мають достатньої кількості продукції. Середня ціна томатів і огірків у даний період складає близько 8 грн/кг. Отже, імпортованих огірків і томатів в Україні продається на 50-80 млн. грн.

З травня по жовтень -- першу половину листопада більшість продукції на ринку -- вітчизняного виробництва. Експерти тепличного ринку стверджують, що в Україні є близько 500 га скляних теплиць. Розраховуючи за середньою врожайністю 35 кг/м2, ми отримуємо виробництво близько 175 тис. тонн на рік. Середня ціна тепличного томата в період, коли на ринок потрапляє вітчизняна продукція, складає близько 3,5 грн/кг. Отже, тільки скляні теплиці виробляють продукції на суму близько 600 млн. грн. на рік.

Згідно з офіційною статистикою, яка в даному випадку співпадає з оцінками більшості учасників ринку, в Україні на сьогодні є близько 2 тис. га плівкових теплиць. Звичайно, врожайність у плівкових теплицях менша, ніж у скляних, крім того, в період реалізації продукції з плівкових теплиць ціна на ринку також буде меншою. Таким чином, продукція, вирощена в плівкових теплицях, буде реалізована за 700-800 млн. грн.

Склавши ці три складові -- обсяг імпорту та вартість продукції, вирощеної в скляних і плівкових теплицях, отримуємо обсяг ринку тепличної продукції України на рівні 1,3-1,5 млрд. грн. Потрібно зазначити, що ця цифра є дуже приблизною, оскільки оцінки учасників ринку дуже відрізняються між собою.

Виробництво тепличної продукції в Україні зростає. За останні 7 років обсяг тепличної продукції, вирощеної в Україні, за оцінками експертів, зріс щонайменше у 2 рази. Щорічний приріст тепличного виробництва за останні роки оцінюється в межах 7-15%. Це досягалося як і збільшенням площ закритого ґрунту, так і збільшенням врожайності культур завдяки використанню більш сучасних технологій. Цього року, прогнозують експерти, темпи дещо уповільняться, що пов'язане з причинами, які ми опишемо нижче.

Для того щоб побудувати теплицю 'з нуля', тобто з відводом землі, підводом каналізації, стоків та облаштуванням інших інженерних споруд, теплиця на 1 га коштуватиме щонайменше $1,3 млн. І це, якщо купувати 'грамотно' -- придбати в Ізраїлі крапельне зрошення, у Німеччині -- систему опалення, в Росії або Україні -- металоконструкції та скло. Якщо ж купувати весь комплекс у голландців, це обійдеться на 50% дорожче. Якщо ж прибудовувати нові теплиці до вже існуючого комплексу, це обійдеться дешевше -- близько $600 тис. на 1 га. На жаль, кажуть тепличники, придбати зараз якісну скляну теплицю українського виробництва неможливо -- в Україні їх просто не виробляють. Доводиться купувати їх у Росії та в ВАТ 'Комбінат 'Тепличний', що в селищі Калинівка неподалік від Києва - один з найбільших і найсучасніших у нашій країні. Сьогодні тут на 48,4 гектара закритого ґрунту збирають високі врожаї огірків, помідорів, баклажанів, перцю, редьки, салату... Зокрема, торік квадратний метр теплиці, засаджений томатами, видав по 49,2 кілограма вітамінної продукції, а засіяний огірками - по 38,8 кілограма. А загалом калинівські тепличники зібрали понад 22 тисячі тонн вітамінної й, головне, екологічно чистої продукції, яка користується підвищеним попитом.

ВАТ 'Комбінат 'Тепличний', що в селищі Калинівка неподалік від Києва - один з найбільших і найсучасніших у нашій країні. Сьогодні тут на 48,4 гектара закритого ґрунту збирають високі врожаї огірків, помідорів, баклажанів, перцю, редьки, салату... Зокрема, торік квадратний метр теплиці, засаджений томатами, видав по 49,2 кілограма вітамінної продукції, а засіяний огірками - по 38,8 кілограма. А загалом калинівські тепличники зібрали понад 22 тисячі тонн вітамінної й, головне, екологічно чистої продукції, яка користується підвищеним попитом.

Клімат Києва області помірний, тепліший і вологіший, ніж в багатьох інших містах, що лежать на тій же паралелі (50 градусів). За багаторічними спостереженнями середньомісячні температури в Києві такі (у градусах Цельсія): у січні - 5,9, лютому - 5,3, березні - 0,5, квітні + 7,1, травні + 14,7, червні + 17,4, липні + 19,3, серпні +18,2, вересні + 13,6, жовтні + 7,7, листопаді + - 1,1, грудні -3,7. Та на сьогоднішній день спостерігається глобальне потепління взимку. Протягом зими температура коливається в межах -10 +10?С.

Багаторічні середні температури іноді коливаються в значних межах, особливо в зимові місяці (середні січневі температури - 0,2.-14,5 °С), а коливання літніх температур невеликі (середня липнева температура від +17,5 до +23,5 °С). Справжнім весняним місяцем потрібно вважати квітень, коли температура значно піднімається, а в травні настає справжнє літо. Але континентальність клімату Києва позначається і в ці весняні місяці.

Літні місяці мають майже однакову температуру. Осінь в Києві довга і тепла. Середня температура вересня близька до температури травня, а середня жовтня - до температури квітня. У листопаді спостерігається різке зниження температури, але все-таки цього місяця вона залишається ще позитивною. Але в деякі роки в листопаді бувають люті морози (-18 °С).

Середня температура грудня - першого зимового місяця негативна, в січні і лютому температура приблизно однакова. Потепління в лютому, порівняно з січнем, непомітно. В деякі роки середня температура місяця ще негативна, але вже близька до нуля. Іноді середня температура березня досягає +4,9 °С, в окремих випадках в цей перехідний період бувають і люті морози (до -21,4 °С). Опади в Києві по місяцях розділяються таким чином (мм): січень 38, липень 76, лютий 37, серпень 61, березень 43, вересень 49, квітень 49,октябрь 44, травень 56, листопад 47, червень 80, грудень 42. Таким чином, в розділенні опадів спостерігається яскраво виражений літній максимум. Більш дощовими місяцями вважають червень і липень. Влітку дощі іноді мають характер злив, в середньому в рік в Києві буває дві-три зливи. Ці дощі використовуються рослинами не повною мірою. Велика частина води стікає зі схилів, розмиваючи схили саду і наносить великі збитки. Більше всього випадають опади в січні - лютому.

2.2 Методика досліджень

Спостереження за динамікою чисельності трипсів проводилася в оранжереях Ботанічного саду ім. акад. А.В. Фоміна Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка та теплицях ТОВ ”Комбінат” Тепличний“ 2009 року.

Трипси часто викликають деформацію листя , місцевий хлороз або загальне в'янення рослин. В місцях живлення утворюються іржаво-коричневі плями, поверхня листка вкривається багаточисельними екскрементами, що мають вигляд дрібних чорних цяток [16].

Спостереження за появою трипсів і динамікою їх чисельності ми проводили, використовуючи механічний та еколого-біологічний способи контролю. Суть механічного полягає у використанні пасток (липкі, водяні, засмоктуючі), еколого-біологічного - у використанні хижих кліщів.

В тепличних умовах комбінату ми використовували водяні пастки, які являють собою пласку посудину з 10% розчином солі або іншим мильним розчин. Для того, щоб визначити, якого кольору пастки будуть найефективнішими, проводили спостереження. Нами було встановлено, що найбільш привабливими для трипсів були пастки жовтого кольору, потім білого, найменш привабливими - сині.

Також з метою контролю чисельності трипсів випускали хижого кліща Amblyseius barkeri.

При зборі трипс для подальшого їх визначення ми збирали дорослих комах та німф. Точна ідентифікація виду проводилася після перегляду та перемірювання розмірів частин тіла за допомогою мікрометричного окуляра. Довжина голови вимірюється від переднього краю очей до основи по серединній лінії, ширина позаду самих очей. При вимірянні довжини члеників вусиків стебельце (3-го членика) приймається за увагу, але мембрана, яка з'єднує окремі членики, не враховується. Верхня трубка черевця Tubulifera (10-ий сегмент) вимірюється від самої його основи до вершини сильно хітинізованої трубки, не звертаючи уваги на м'яку мембрану 11-го рудиментарного сегменту. Розрахунок відношення довжини голови до її ширини проводиться таким методом: наприклад довжина голови 180 нм, її ширина 15 нм (180:15=1,2, 1,2-1=0,2). Довжина тіла вимірюється таким чином, що вимірюють довжину голови, передньо- та крилогруди, потім кожен черевний сегмент і спіставляють отримані величини [15,21].

Попередня оцінка видової приналежності здійснювалася із залученням додаткових відомостей: виду рослини-господаря, характеру пошкоджень, кольору, розмірів і форми тіла комахи.

Оцінка заселеності рослин трипсами при огляді оранжерей проводилася по 4-х бальній системі:

0 балів - трипси на рослинах відсутні;

1 бал - присутній окремий вид трипсів;

2 бали - трипси заселяють 50% листків;

3 бали - трипси займають більше 50% листків.

Інтенсивність заселення рослин трипсами визначали відповідно до відомої формули, приведеної в роботі:

До = а.в * 100 / N *3, де

До = інтенсив заселення у відсотках;

а.в - сума множини кількості заселених рослин (а) на бал заселеності;

N - Число досліджених рослин;

3 - Вищий бал заселеності.

Після проведення досліджень, за 2-3-ма балами зараження рослини трипсом випускали хижого кліща Amblyseius barkeri.

Для пофілактики при відсутності трипсів на рослині, листки промивають мильним розчином.

Результати цього дослідження можна використовувати для складання прогнозу наступного року [4].

Методика виготовлення мікропрепаратів, рідина Фора. За допомогою препарувальної голки, на кінці якої насаджена велика гостра щетинка, комах переносять на препарувальне скло в каплю абсолютного спирту та м'яким пензликом розправляють на ньому. Після того як крила, ноги та вусики приймуть правильне положення, об'єкт переносять в ксилол чи спочатку пропускають через гвоздикове чи кедрове масло, а потім заключають в канадський бальзам.

В якості середовища, яке одночасно просвічує та фіксує об'єкти, застосовують гумміарабікову суміш - рідина Фор.

На предметне скло наносять потрібну кількість рідини, не більше того, скільки потрібно для заповнення простору під покрівельним склом, та переносять законсервованих трипсів. Після того, як комахам надано певного положення та крила, ноги, вусики розправлені, каплю покривають покрівельним склом. Препарати підсихають в горизонтальному положенні біля 10-20 днів. Просушування можна прискорити до 5-10 днів витримуванням препаратів у сушильній шафі при температурі 30-35?.

Для більш надійного збереження препаратів через 2-3 місяці після їх приготування краї покрівельного скла покривають лаком: в такому вигляді вони можуть зберігатись в будь-якому положенні 10 років.

Виготовлення рідини Фора: 30 г гуміарабіку розчиняють 50 см? дистильованої води, додають 20 см? гліцерину, суміш в банці з притертою пробкою витримують в термостаті при температурі 60 °С до 2 діб, додають 200 г хлоралгидрату, фільтрують через скляну вату, зберігають в темному місці.

Ефективність рослинних препаратів. У зв'язку з забороною застосування хімічних засобів захисту рослин у теплицях перед нами стояло завдання встановити ефективність рослинних препаратів, для цього ми спочатку проводили дослідження щодо особливостей росту і розвитку фітонцидних рослин (деревій звичайний, мильнянка лікарська, кульбаба лікарська, тощо), а також вивчили особливості розвитку і шкідливості комах фітофагів, зокрема трипсів.

Рослинні препарати готували на основі загально прийнятої методики [11].

В якості прилипаючої речовини використовували як розчинене господарське мило (40 г на 10 л води - стандарт), так і розчин мильнянки лікарської, зібраної у фазу її цвітіння. Це викликане тим, що попередні наші дослідження свідчать про інсектицидні властивості цієї рослин поряд з прилипаючими властивостями.

Обліки комах-фітофагів в 2009 році проводили вручну та методом технічного зору (рис.5.).

Рис 5. Колонія трипсів на листку

III. Експериментальна частина

3.1 Особливості зростання і розвитку Hibiscus rosa-sinensis L. в умовах Ботанічного саду ім. Фоміна

В умовах Ботанічного саду імені Фоміна китайська троянда дуже добре розмножується навесні і літом верхівковими живцями в субстраті, що складається з живильної землі при температурі 20-25 °С, а дорослі рослини взимку утримують при температурі 12-18 °С. Також Гібіскус можна розмножувати і насінням.

Технологія розмноження: зрізають під кутом здорові живці 7,5 - 10 см довжиною і 5-7 мм завтовшки, видаляють нижнє листя. Беруть горщик і наповнюють вологою сумішшю, за допомогою олівця і тонкої палички викопують ямку завглибшки декілька сантиметрів, в поглиблення садять живці, заглиблюючи їх до першого листка, і ретельно утрамбовують грунт біля них. Після цього накривають живці прозорим пакетом, який підтримують чотири палички і ставлять горщик в тепле місце подалі від прямих сонячних променів. При цьому грунт в горщиках регулярно поливають. Коли утворилися корінці і живці почали рости, через 25-30 днів прибирають пакети і дають рослинам акліматизуватися протягом 5 - 7 днів, перш ніж перенести на постійне місце, а укорінені живці розсаджують, через декілька днів прищіпують кінчики, що ростуть, щоб надати кущу компактну форму.

Гібіскус дуже вередлива рослина, влітку можна винести китайський розанець на повітря, а при низьких температурах рослина стає листопадною, листя і бутони обпадають при зміні місця, від холодного грунту або від його пересихання. Коли дуже сухе повітря - скручується листя, а при нерегулярному поливі жовтіють і обпадають листя гібіскуса, а також, коли недолік поживних речовин - листя блідне, жилки стають блідо-зеленими. При сухому повітрі можлива поява хвороб і шкідників (попелиць, білокрилки, павутинового кліща).

Важливою особливістю для зростання і розвитку китайської троянди є підгодівля. Гібіскус підгодовують повним мінеральним добривом, чергуючи його з рідким коров'яком (1 частина настою на 10 частин води). Підгодівля Гібіскуса проводиться з весни до середини серпня раз на тиждень, а в решту пори року - 1 раз на місяць, тільки фосфорними і калійними добривами в половинній дозі .

3.2 Видовий склад домінантних комах-фітофагів, що пошкоджують Hibiscus rosa-sinensis L.

В умовах ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” в 2009 р. ми відмітили 9 видів домінантних комах-фітофагів, які ушкоджують троянди (табл.1). Ці ж шкідники зустрічались і в Ботанічному саду ім. Фоміна.

Таблиця 1. Видовий склад домінантних комах-фітофагів, що пошкоджують троянди в умовах ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” (2009 р.).

Окрім цих видів (табл.1.) в теплицях і Ботанічному саду дуже шкідливими відмічені трипси, з яких найбільш поширеним видом є трипс оранжерейний .

3.3 Особливості розвитку і шкідливості оранжерейного трипса

Самка чорно-бура, останні 2-3 членики черевця оранжево-жовті, довжиною 1,2-1,4 мм. Голова поперечна, рідше квадратна. Вусики довгі, тонкі. Передні крила розвинені, вигнуті, прозорі, в основі розширені, з вилкоподібною повздожньою жилкою. Гомілки та передні стегна жовті. Членики черевця по боках з невеликими виступами (рис.7).

Яйця білі, бобовоподібної форми. Молоді личинки білі, через деякий час жовтіють .

Личинки ІІ віку 1 мм довжиною, жовта, очі червоні. У личинок обох віків крізь стінки тіла просвічується травневий канал. Пронімфа біля 1 мм довжиною, інтенсивно-жовтого кольору з яскраво-червоними очими та зародками крил. Німфа до 1,3 мм довжиною і відрізняєтьсявід пронімфи більш розвиненими зародками крил, вусики направлені назад і лежать на голові у чохликах (рис.8).

Яйця відкладщають в тканини листків. При температурі +25?С та +30?С вони відроджуються через 4доби, при температурі +20?С - через 6 діб, при температурі +15?С - через 11 діб. Личинка першої стадії розвитку живиться активно відразу ж після відродження. При температурі +30?С перше линяння відбувається через 1 добу, при +25?С - через 1-3 доби, +20?С - через 2 доби, +15?С - через 5 діб. Личинка другої стадії розвитку є досить активною. Тривалість розвитку цієї стадії варіює від 3 діб при температурі +30?С до 9-10 діб при температурі +15 ?С (при +20?С - 5 діб, при +25?С - 4 доби). Далі личинка другої стадії розвитку стає все менш рухливою і перетворюється на пронімфу. Час розвитку пронімфи та перехід у німфу відбувається за 1 добу при температурі +25 і +30?С, при температурі +20?С - за 2 доби, при температурі +15?С - за 3-4 доби. Розвиток пронімфи та німфи відбувається виключно в грунті. Відроджені імаго в перші 24 години досить пасивні, пізніше стають більш активними; весь розвиток трипсів проходить протягом 20-35 днів (таб.2).

Дорослі комахи та личинки поселяються на нижній стороні листка, де і живляться. В місцях живлення утворюються іржаво-коричневі плями, поверхня листків вкриваеться багаточисельними екскрементами у вигляді дрібних чорних цяток. На верхній стороні листків з'являються білуваті плями.

Отримані нами дані показали, що оранжерейний трипс здатен швидко розповсюджуватися і розмножуватися, завдавати шкоди рослинам в оранжереях Ботанічного саду та теплицях комбінату. Встановлено його трофічні зв'язки з 200 видами рослин, що відносяться до 55 сімей і 3 класів. Оглянуті нами рослини наведені у таблиці 3.

Таблиця 3 Види рослин, що ушкоджуються оранжерейним трипсом в оранжереях Ботанічного саду ім. акад. А. В. Фоміна

Найбільше число видів, що ушкоджуються трипсом, відмічене в Crassulaceae (32 види), Liliaceae (13 видів), Asteraceae (12), Cactaceae Myrtaceae, Solanaceae (по 9 видів), Bignoniaceae (6). В значній мірі трипс заселяє види рослин родин: Bombacaceae, Malvaceae, Pittosporaceae, Caesalpiniaceae, Lauraceae, Piperaceae, Sterculiaceae. Зовсім не ушкоджує трипс давні за походженням види рослин: Araucariaceae, Cycadaceae, Arecaceae.

Аналіз даних, приведених в таблиці 3. показує, що ступінь пошкодження різних видів рослин оранжерейним трипсом варіює від 1 до 3-х балів. До трьох балів ушкоджуються 30 видів рослин: Piper nigrum L., Bougainvillea glabra Choisy, B. Spectabilis Willd., Achyranthes aspera L., Cyclamen persicum Mill., Theobroma cacao L., Acalypha hispida Burm.,Pittosponun xylocarpum Wang., Lalanchoe blossfeldiana v. Poelln 'Brilliant STRA K. Dixoniana Harriet., Bauliinia purpurea L., Acca sellowiana Burr., Eucalyptus amplifoiia Naudin, e. viminalis Labiii., Fuchsia magellanica Lam., F. Hibrida Hort., Citrus limon (L.) Burn., Zanthoxylum planispinum Sieb. Et Zucc., Plumeria cuminata Ait., Solatium nigrum L., Tetranema mexicanum Benth., Jacaranda inimosifoiia D.Don, Spathodea campanulata Beauv., Senecio anteuphorbium Sch. Bip., Howothia rugosa Baker., Semele androgyna Kunth.

У два бали було заселено 26 видів рослин, серед яких поширені є Camellia japonica L., Hibiscus rosa-sinensis L., Pittosporum crassifolium Soland., Kalanchoe afzeliana Britten, in Olifer, Hedera colchica C. Koch, Schefflera actinophyla Narms., Aloe striata Haw., Haworthia attenuate Haw.

Всі інші види ушкоджуються трипсом незначною мірою - 1 бал і менше. На Cathranthus roseus G. Don., Capsicum magnificum annum L. Kalanclioe sp. трипс заселяє тільки пагони, бутони, квіти. У оранжереях, де зібрані колекції рослин самих різних таксонів, ушкоджуються не всі види одночасно.

Динаміка чисельності трипсів корелює з динамікою вегетації рослин і характеризується мінімальним значенням цього показника в період відносного спокою рослин. Наприклад, приріст в Senecio anteuphorbium спостерігається з січня по березень і в цей період відбувається інтенсивне заселення їх трипсами, в квітні-травні інтенсивне зростання цих рослин затихає і трипси переселяються на рослини інших видів. У квітні-травні починається інтенсивний приріст Senecio stapeliiformis Phillips і в цей період спостерігається збільшення чисельності трипсів на них.

3.4 Ефективність рослинних препаратів

З досліджень щодо ефективності рослинних препаратів проти комплексу шкідливих організмів у закритому ґрунті встановлено, що ефективність дії вивчених нами рослинних препаратів із тютюну та мильнянки лікарської проти трипсів, як правило, коливається в межах 60-70 відсотків (таб.4.) .

Таблиця 4. Ефективність тютюнового пилу та мильнянки лікарської проти трипсів (ТОВ”Комбінат” Тепличний ”., 2009 р)

Виходячи з цього ми можемо сказати, що перша обробка ними доцільна при чисельності шкідливих організмів, що перевищує економічний поріг шкодочинності не більше , ніж в двічі. Це в свою чергу свідчить про необхідність уточнення моніторингової системи при використанні рослинних препаратів.

Дана таблиця показує на скільки ефективними виявились рослинні препарати. При обробкою водою загинуло 1,6% трипсів, кращі результати показав тютюновий пил-59,3% , обробка мильнянкою дала 42,5 %, та найкращі результати нам дала суміш тютюнового пилу та мильнянки лікарської - 69,2%.

3.5 Ефективність фітокомплексонів проти комах-фітофагів

Доведено, що використання комплексонів із бінарних сумішей ряду фітонцидних рослин, в порівнянні із монопрепаратами, підвищує, як правило, біологічну ефективність проти об'єктів ентомофітофагології, зокрема трипсів, попелиць, клопів, гусениць молодших віків лускокрилих орієнтовно на 10-15 відсотків (табл.3). Це особливо спостерігається при використанні кожного препарату сумісно з мильнянкою лікарською, яка, крім токсичної дії, має також прилипаючі властивості відносно оброблюваних об'єктів.

Важливою особливістю застосування рослинних препаратів є те, що їх дія проявляється при понижених температурах, коли ентомофаги вже не здатні проявити свою ефективну дію проти комах-фітофагів.

Відомі мікробіопрепарати (Боверін, Бітоксибацилін, Вертицилін, Мікоафідан, Метаризин, Актофіт) використовуються для захисту рослин лише від певних видів шкідників, а препарати Різоплан, Агат-25к, Бактофіт - проти збудників захворювань рослин. Дія цих препаратів направлена лише на окремі групи шкідливих організмів (або на попелиць, або трипсів, або борошнисту росу тощо), в той час як рослини, як правило, пошкоджуються комплексом шкідливих організмів одночасно. Виробництво цих препаратів вимагає складного комплексу технічних засобів, виробничих приміщень, енергетичних витрат. Ефективність наведених біопрепаратів проявляється лише за певних показників гігротермічного режиму (температура в межах 20 - 28⁰С, відносна вологість повітря не менше 70 - 90%).

В 2009 році нами продовжувалися дослідження щодо ефективності комплексонів проти комплексу шкідливих організмів на квітково-декоративних культурах.

Найбільш близьким за біологічною сутністю до нашого рішення проблеми є препарат на основі ріпакової олії та емульгатору (Рапсовое масло с емульгатором, производство Финляндия. ж. Цветоводство, 2006, №2, с.9). Недоліком відомого препарату є недостатньо широкий спектр дії на шкідливі організми, наприклад, він не діє на щитівок, які поширені на плодових та оранжерейних рослинах.

Нами ставиться завдання створення нового фітокомплексону, в якому забезпечується високий ступінь екологічної чистоти за рахунок введення біологічно безпечних інгредієнтів та розширення спектру дії на більшу кількість видів шкідливих організмів за рахунок введення нових інгредієнтів з інсектицидними властивостями.

Поставлене завдання досягається тим, що готують екологічно безпечний засіб захисту рослин від комплексу шкідливих організмів „Фітокомплексон-1”, що містить ріпакову олію, емульгатор, тютюновий пил та зібраний у фазу квіткування чистотіл.

Препарат отримують методом водяних витяжок з рослинної сировини та емульгатора.

Технологія приготування робочої рідини фітокомплексону включає наступні операції:

- 0,4 кг сухої та подрібненої сировини чистотілу заливають 4 л теплої води, настоюють 5 годин і розчин проціджують;

- 0,4 кг тютюнового пилу заливають 4 л теплої води, настоюють 5 годин і розчин проціджують;

- 0,05 кг ріпакової олії та 0,05 кг емульгатора зливають в один посуд, утворену суміш заливають 2 л теплої води і ретельно розмішують;

- для обприскування рослин від шкідливих організмів всі отримані розчини зливають в один посуд, ретельно розмішують і зразу ж використовують.

Випробування препарату Фітокомплексон-1 в 2009 році засвідчили (табл.5), що при сумісному введенні до ріпакової олії з емульгатором вище перерахованих інгредієнтів, токсичність препарату підвищується.

При цьому розширюється спектр шкідливих організмів, на яких діє цей препарат, за більшого діапазону гігротермічного режиму.

Ціль досягається позитивним впливом на інсектофунгіцидні властивості препарату інгредієнтів, які сумісно вводяться до ріпакової олії з емульгатором. Водяні витяжки з тютюну та чистотілу майже не токсичні для людини та досить швидко втрачають токсичність для інших членів консорції та агроценозу в цілому.

Використання в препараті Фітомплексон-1 водяних витяжок тютюну та чистотілу значно розширює спектр шкідливих організмів, проти яких можна використовувати цей препарат та підвищує інсектофунгіциду дію, порівняно з аналогічним препаратом.

Крім того, в 2009 році ставилося завдання щодо створення комплексонів з введенням нових інгредієнтів. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що Комплексон-2п для захисту рослин від широкого спектру шкідливих організмів, що містить олію ріпакову та емульгатор, згідно корисній моделі додатково містить водяну витяжку тютюнового пилу та перцю стручкового гіркого в мас., %: водяна витяжка тютюну - 4,0, перцю гіркого - 5,0, ріпакова олія з емульгатором - 1,0.

Препарат отримують методом водяних витяжок з рослинної сировини. Технологія приготування:

- суху рослинну сировину подрібнюють, беруть 0,4 кг (тютюну) та 0,5 кг (перцю гіркого) і настоюють в 6 л води впродовж 5 годин, проціджують;

- окремо змішують ріпакову олію з емульгатором за співвідношення 1:1;

- для обприскування рослин від шкідливих організмів в 4-х літрах води розчиняють 0,1 кг отриманої суміші олії з емульгатором та доливають 6 л настояної рослинної сировини з тютюну та перцю і ретельно перемішують.

Таблиця 5 Ефективність дії препарату Фітокомплексон-1 проти комплексу шкідливих організмів за різних гігротермічних умов

Випробування препарату Комплексон-2п засвідчили (табл. 6), що при сумісному введенні до ріпакової олії з емульгатором вище перерахованих інгредієнтів, токсичність препарату підвищується і розширюється спектр шкідливих організмів, на яких діє цей препарат, за більшого діапазону гігротермічного режиму. Ціль досягається позитивним впливом на інсектофунгіцидні властивості препарату інградієнтів, які сумісно вводяться до ріпакової олії з емульгатором. Водяні витяжки з тютюну та перцю гіркого майже не токсичні для людини та досить швидко втрачають токсичність для інших членів консорції агроценозу. Використання в препараті Комплексон-2п водяних витяжок тютюну та перцю гіркого значно розширює спектр шкідливих організмів, проти яких можна використовувати цей препарат та підвищить інсектофунгіциду дію, порівняно з аналогічним препаратом.

Таблиця 6 Технічна ефективність препарату Комплексон-2п проти комплексу шкідливих організмів за різних гігротермічних умов

IV. Економічна ефективність методів захисту квіткових культур

Інтенсифікація квітникарства вимагає більш вдосконалених надійних систем захисту рослин, а також раціональних співвідношень профілактичних та винищувальних заходів(хімічних, фізичних, біологічних і т.д.). Широке застосування різних методів захисту рослин викликає необхідність ретельного техніко-економічного аналізу з метою відбору більш раціональних засобів в боротьбі з шкідливими організмами, економії пестицидів і інших засобів захисту рослин. В умовах ринкових стосунків, де велика конкуренція щодо збуту продукції використовуються такі показники, собівартість виробленої продукції, рентабельність виробництва, сукупність витрат, що свідчить щодо економічної ефективності вирощування сільськогосподарських культур. Під економічною ефективністю використання методів захисту слід розуміти віддачу витрачених методів при їх використанні і вартість збереженого урожаю. Нашим завданням було оптимізувати шляхи підвищення виробництва і якості товарної продукції гібіскусу.

Відомо, що економічна ефективність є одним з показників використання хімічних препаратів, зокрема інсектицидів. В той же час їх використання на культурі гібіскуса, особливо під час цвітіння, може мати дуже негативні наслідки щодо явища на навколишнє середовище і здоров'я людей. Виходячи з цього, ми замість інсектицидів використовуємо рослинні препарати. Таким чином, в умовах Ботанічного саду на гібіскусі проти трипсів ми використовували рослинні препарати.

Економічна ефективність захисних методів залежить від співвідношення величин збереженого урожаю з розрахунками його якості і витрат на використання методів захисту рослин. Достатньо повно вона визначається показником чистого доходу, собівартості і продуктивності роботи. Але кожен з цих показників показує тільки одну із сторін господарського процесу. Тому ефективність методів захисту рослин може бути охарактеризована тільки комплексом наступних показників:

· Урожай і його кількість на захищених і незахищених ділянках;

· Урожай, збережений в результаті використання біологічних методів;

· Загальні витрати на вирощування, збір, транспортування і реалізацію урожаю;

· Додаткові витрати на використання біологічних методів.

У ряді випадків, коли неможливо встановити врожайність вирощуваної культури, доцільним на наш погляд, є обґрунтування екологічної ефективності.

Це особливо важливо, коли рослини використовують у фітодизайнових композиціях. Їх також необхідно захищати від шкідливих організмів, які здатні істотно зменшити природний вид рослин або знищувати їх повністю.

Розрахунок показників економічної ефективності наведений нами в таблиці 7.

При розрахунку умовно чистого доходу від вартості приросту урожаю віднімали суму додаткових витрат після варіантів, окупність витрат отримали шляхом ділення вартості прибутку на додаткові витрати. Відмічене свідчить, що при захисті біологічними засобами, знищуються трипси, зменшується забрудненість товарної продукції і навколишнього середовища.

Таблиця 7 Економічна ефективність захисту троянд від шкідників в умовах ТОВ ”Комбінат” Тепличний ”

V. Охорона праці

Охорона праці спрямована на забезпечення безпеки, збереження здоров'я працюючих, попередження та ліквідацію професійних захворювань і виробничого травматизму.

Трудове законодавство регламентується законодавчими актами, основними з яких є ”Конституція України”, ”Кодекс законів про працю”, Закон України ”Про охорону праці”. Конституційне право громадян на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності відображено у законі України ” Про охорону праці”, Прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року (нова редакція 2002 р.). Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх просади і рівня кваліфікації.

Конституцією нашої держави передбачено оздоровлення та полегшення умов праці, запровадження на всіх підприємствах сучасних засобів охорони праці, забезпечення санітарно-гігієнічних умов, які виключатимуть виробничий травматизм та професійні хвороби працівників.

В теплицях ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” відповідальність за охорону роботи і техніку безпеки при роботі з пестицидами несе керівник господарства. Всі роботи з хімічного захисту рослин проводиться під захистом дипломованого фахівця із захисту рослин. Службу охорони праці очолює інженер з охорони праці, який здійснює оперативний контроль за станом охорони праці.

Важливим організаційним заходом по профілактиці виробничого травматизму є інструктаж, який проводять при прийомі на роботу груповим або індивідуальним методами у вигляді бесіди - лекції. Завданням інструктажу є ознайомлення нового робітника з загальними правилами по техніці безпеки.

На робочому місці інструктаж проводять при допуску до роботи, при зміні умов і характеру праці. Обов'язково проводять повторні інструктажі через кожні 6 місяців з відповідною реєстрацією в журналі обліку інструктажу по техніці безпеки (НПАОП 0.00-4.12-05).

Але разом з тим, у господарстві є ряд недоліків в області охорони праці. Сховище пестицидів та мінеральних добрив має ряд відхилень, відсутні табличні назви деяких пестицидів.

Допуск до роботи з пестицидами проводиться на основі довідки про проходження медичного огляду ( НПАОП 0.03-4.02-94).

Пестициди видаються згідно письмового дозволу директора господарства і при цьому проводиться відповідний запис у журналі про видачу та прийом пестицидів. Кількість пестицидів видають з розрахунку норми витрати на одиницю площі.

Щороку складається план проведення заходів та інструктажів з техніки безпеки. Згідно нього передбачені контроль головних спеціалістів, навчання обслуговуючого персоналу з охорони праці та джерела фінансування заходів з охорони праці.

Якщо на підприємстві трапляється нещасний випадок або людина втрачає працездатність більше ніж на одну добу проводиться розслідування - акт. Контролює розслідування та документальне оформлення, а також виконання заходів по усуненню причини Державне управління охорони праці.

В нашому господарстві ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” велику увагу приділяють протипожежній безпеці.

Пожежна команда складається з 24 чоловік. Вся техніка обладнується протипожежними засобами і медичними аптечками.

Охорона здоров'я людей, зайнятих на проведенні хімічних препаратів для захисту рослин і тих, що виконують інші види робіт, щодо нагляду за посівами на полях, оброблених пестицидами, а також постачання санітарних норм якості сільськогосподарської продукції вимагають суворого застосування гігієнічних регламентів пестицидів. Керівник робіт по захисту рослин ознайомлює людей, що залучаються до роботи з пестицидами, з їх характеристикою, особливостями дії на організм людини, методами застереження, виробничою і особистою гігієною, дати інструктаж по охороні праці і правилам пожежної безпеки, з першою медичною допомогою при отруєнні пестицидами.

Пестициди зберігають тільки в складських приміщеннях, спеціально обладнаних відповідно до гігієнічних і будівельних норм (НПАОП 0.03-1.08-73). Категорично забороняється використовувати для цієї мети землянки, підвали і склади пального (НПАОП 0.03-1.12-98, ГОСТ 19433-88).

Склади бувають базисні ( прирейкові, примагістральні, районні, міжгосподарські) та витратні (колгоспні, радгоспні, тваринницьких і птахівничих комплексів). Для зберігання пестицидів на базисних складах загального призначення повинні бути обладнані ізольовані приміщення. Крім цього, створюються міжгосподарські пункти хімізації, обслуговуючі декілька колгоспів або радгоспів. Вони також повинні відповідати вимогам, що пред'являються до базисних складів.

Ширина санітарно - захисних зон для базисних складів встановлюється залежно від їх місткості: до 20 т - 200 м, 20 - 50 т - 300, 50 - 100 т - 400, 300 т - 500, 300 - 500 т - 700 і понад 500 т - 1000 м.(НПАОП 0.03-1.12-98).

Окремо зберігаються пестициди і мінеральні добрива у витратних складах колгоспів і радгоспів. Відстань між складом пестицидів і майданчиком для протруєння насіння, приміщенням для зберігання протруєного насіння розчин-розправним вузлом і будівлею адміністративного і побутового призначення повинне бути не менше 50 м. Відстань між іншими будівлями, майданчиками та спорудами залежить від конкретних умов, рельєфу місцевості, об'єму робіт (НПАОП 0.03-1.12-98).

До роботи з пестицидами не допускають людей віком до 18 років, вагітних і годуючих жінок, а також працівників, що мають медичні протипоказання (різні види хронічних захворювань після спеціального перерахування).

Для перевезення пестицидів використовують спеціалізований або пристосований для цього завдання транспорт, який позначають сигнальними знаками, наприклад прапорцями, які кріпляться до кабіни. Доставка пестицидів від складів до місць застосування здійснюється транспортом господарств по затвердженому територіальною санепідемстанцією і державтоінспекцією маршруту (НПАОП 0.03-1.12-98 і ГОСТ 19433-88).

Особи, супроводжуючі транспорт, стежать за цілісністю тари.

Швидкість руху транспорту з пестицидами не повинна перевищувати 40 км/год.

При перевезенні вогненебезпечних речовин вживають додаткові заходи безпеки металеві частини кузова автомобіля щоб уникнути виникнення іскри при ударі об металеву тару покривають деревом або м'яким матеріалом. Транспорті засоби забезпечуються вуглекислими брометиловими вогнегасниками, а особи, які супроводжують вантаж, противогазами. Під час зупинок на відпочинок не можна розводити вогонь. Палити під час руху і на зупинках забороняється. Місце для куріння повинне знаходитися не ближче 100 м від стоянки транспорту.

Балони з фумігантами при перевезенні укладають горизонтально, ковпаками в одну сторону і надійно укріплюють. Особи, які супроводжують вантаж, стежать за тим, щоб балони уникали поштовхів, падінь та ударів. В літній час балони і бочки з фумігантами захищають від нагрівання сонячним промінням (закривати зокрема брезентом).

Після закінчення перевезення транспортні засоби ретельно вимивають, вичищають, знезаражують, після цього допускається їх подальша експлуатація (НПАОП 0.03-1.12-98).

Тривалість робочого дня при роботі з високотоксичними пестицидами не перевищує 4 години, а менш токсичними - 6 годин. Люди, що виконують роботи, пов'язані з пестицидами, обов'язково користуються засобами індивідуального захисту, які забезпечує організація, що відповідає за проведення цих робіт. Для захисту організму від попадання пестицидів через шкіру, органи дихання, слизові оболонки за кожним працівником на період роботи відповідно до НПАОП 0.00-4.01-08 ”Типові норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства” закріплюють комплект індивідуального захисту, спецодягу, спецвзутті, респіратор або протигаз, захисні окуляри, рукавиці. Адміністрація господарства забезпечує видачу, прання, оббезараження одягу, взуття і інших засобів індивідуального захисту. З метою захисту від попадання пестицидів через органи дихання використовують протигазові респіратори (РПГ - 67) з відповідними патронами, універсальні (РУ - 60М), промислові протигази із змінними коробками, протизапорошені респіратори (Ф - 62Ш, У - 2К, 'Пелюсток', 'Астра'). При обприскуванні високотоксичними препаратами (1-ої і 2-ої груп за показником токсичності) використовують респіратори РУ - 60М і РПГ - 67 з протигазовими патронами. Спецодяг очищають від пилу механічним способом і провітрюють - періодично її перуть в міру забруднення, але не пізніше, ніж через шість робочих змін. Не допускається збереження спецодягу в будинках і на складі для пестицидів. Не ближче ніж 200 м від місця роботи з пестицидами (з невітряного боку) обладнують місця для відпочинку, прийому їжі, з бачком для питної води, умивальником, милом, шафою для аптечки першої медичної допомоги та індивідуальними рушниками. При всіх видах робіт з пестицидами керівник робіт спостерігає за станом самопочуття працівників. При першій скарзі працівника він зобов'язаний звільнити його від подальшої роботи і надати першу допомогу, викликати лікаря. Працівники працюючи з пестицидами суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Під час роботи забороняється їсти, пити, палити.

У наших дослідженнях для захисту рослин від шкідників використані фітонцидні рослини. Як засоби в охороні праці використовувалися засоби захисту працівників, що виконували відповідні операції:

1) використовували захисний одяг, рукавиці, окуляри і респіратор;

2) не палили, не пили, не вживали їжі;

3) після роботи рештки фітонцидних рослин закопали в землю [13,17].

Висновки

1. В умовах Ботанічного саду ім. Фоміна та ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” в досліджувальні роки нами відмічено 9 видів домінантних комах-фітофагів, які ушкоджують квітково-декоративні рослини :звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch), туркестанський павутинний кліщ (Tetranychus turkestani Ug), теплична білокрилка (Trialeurodes vaporariorum Westw), оранжерейна попелиця (Myzodes persicae), розанова зелена попелиця (Macrosiphum rosae l), щетинистий борошнистий червець (Pseudococcus longispinus Targ), приморський борошнистий червець (Pseudococcus maritimus Ehrh), оранжерейний трипс (Heliothrips haemorrhoidalis), квітковий трипс (Frankliniella intonsa).

2. В 2008- 2009 роки в умовах Ботанічного саду ім. академіка А.В. Фоміна та ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” на квіткових культурах найбільш шкодочинними відмічені трипси: оранжерейний (Heliothrips haemorrhoidalis), квітковий (Frankliniella intonsa Tryb) та оранжерейна білокрилка (Trialeurodes vaporariorum Westw.).

3. Одним з найбільш розповсюджених комах-фітофагів за період досліджень спостерігався оранжерейний трипс (Heliothrips haemorrhoidalis). Встановлено, що найбільшої шкоди оранжерейний трипс надає молодим рослинам на бутонах.

4. В умовах ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” оранжерейний трипс в закритому грунті розвивається безперервно і найбільша його чисельність спостерігається з січня по серпень.

5. Ефективним ентомофагом оранжерейного трипса в умовах теплиць ТОВ ”Комбінат” Тепличний ” відмічений хижий кліщ Amblyseius barkeri.

6. Ефективність дії бінарних сумішей рослинних препаратів в порівнянні з монопрепаратами дещо вища. Наприклад, настій тютюнового пилу з мильнянкою лікарською викликає загибель трипсів дещо вище 70 відсотків.

7. З метою збільшення ефективності рослинних препаратів проти комплексу шкідливих організмів необхідно створювати принципово нові фітокомплексони, в склад яких входить 4-5 інградієнтів з різних видів рослин. Наприклад, ефективність дію фітокомплексону з ріпаковою олією, емульгатором, тютюновим пилом та перцем гірким проти комплексу шкідливих організмів в лабораторних умовах сягає 90 відсотків.

Список використаної літератури

1. Анаян Р.Н. Биология персиковой тли как вредителя табака в Армянской ССР и меры борьбы с ней./ Р.Н. Анаян// Сборник научных трудов Армянского НИИ технических культур. - Ереван, 1950. - №3. - С. 127-137.

2. Антонюк С.И. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений: в З-х/ С.И. Антонюк, Б.А. Арешников - К.: Урожай, 1987. - 440 с. С.177-258.

3. Ахатов А.К., Вредители тепличных и оранжерейных растений (морфология, образ жизни, вредоносность, борьба)./ А.К.Ахатов , С.С. Ижевский -Москва: Товарищество научных изданий КМК. 2004. -307 с.

4. Бабич А.О. Кормові і білкові ресурси світу/ А.О. Бабич-К:Урожай,1995. -298с.

5. Биологическая защита растений. Методические рекомендации по сохранению и использованию природних ресурсов энтомофагов и энтомопатогенов в защите урожая (экологические основы защиты растений). -К: УСХА, 1987. -59с.

6. Биологические средства защиты растений. (Сборник Б 63 статей). Под ред. Е.М. Шумакова, Г. В. Гусева, Н.С. Федоринчика. М., «Колос», 1974. - 408 с.

7. Белосельская З.Г., Вредители и болезни цветочных и оранжерейных растений / З.Г.Белосельская, А.Д. Сильвестров -Л., М.: Сельхозгиз, 1953.-207 с.

8. Белоусов Л.С., Редкие растения мира/ Л.С Белоусов, Л.В. Денисова- М.: Лесн. Пром-сть, 1933. - 344 с.

9. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология/ Г.Я. Бей-Биенко- М.: Высшая школа, 1980.

10. Бровдій В.М., Біологічний захист рослин/ В.М.Бровдій, Гулій В.В., Федоренко В.П. - К.: Світ, 2004. - 351 с.

11. Вигера С.М. Фітонцидологія з основами вирощування та застосування фітонцидно-лікарських рослин/ С.М. Вигера-К.: Вирій, 2001. - 160 с.

12. Выявление сельскохозяйственных вредителей и сигнализация сроков борьбы с ними. Под. ред. И.Я.Полякова, М., Россельхозиздат, 1964, с. 41

13. Выявление сельскохозяйственных вредителей и сигнализация сроков борьбы с ними. Под. ред. И.Я.Полякова, М., Россельхозиздат, 1964, с. 41

14. Вульф Е.В. Мировые ресурсы полезных растений/ Е.В.Вульф, О.Ф. Малеева Справочник. Издательство 'Наука' Ленинградское отделение. Ленинград, 1969. - 562 с.

15. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. В трех томах. Под общ. ред. В.П Васильева - К.: Урожай. - 1-й том.-1987. - 440 с., 2-й том - 1988. - 576 с., 3-й том. - 1989. - 408 с.

16. Дядечко Н.П. Трипсы или бахромчатокрылые насекомые европейской части/ Н.П. Дядечко-К.: Урожай, 1964.-386 с.

17. Дядечко Н.П. основи біологічного методу захисту рослин / М.П. Дядечко/ За ред.. -К.: Урожай, 1999. -174 с.

18. Ильинская М.И. Вредители оранжерейных растений/ М.И. Ильинская- М.: Изд-во АН СССР, 1963. - 132 с.

19. Ион О.И. Пузыреногие/ О.И Ион. -Л.: Издание защиты растений от вредителей, 1928.-50 с.

20. Колісниченко О.М. Сезонні біоритми та зимостійкість деревних рослин/ О.М. Колісниченко- К.: Фітосоцентр, 2004. - 176 с.

21.Коев Г.В., Настас З.Д. Вредители цветочных культур и меры борьбы с ними/ Г.В. Коев Академия наук молдавской ССР Ботанический сад., 1986. - 38 С.

22. Король Е. Комнатные растения-целители/ Е. Король // Ж.. Цветы в квартире, в саду, на даче. К., 2006. - № 9. - С. 31-33.

23. Корчагин В.Н. Защита сада от вредителей и болезней/ В.Н. Корчагин // М.,1978. - 305 с.

24. Колесова Д.А. Биологическая защита сада от вредителей/ Д.А. Колесова // Ж. Защита растений. К., 1995. - № 9. - С. 38-39.

25. Куслицкий В.С., Митрофанов В.И. Перепончатокрылые паразиты вредителей плодового сада/ В.С.Куслицкий, И.З. Ливщиц //Ж. Защита растений. К., 1987. № 11. - С. 49-53.

26. Лебедев Г.И. Декоративное садовотство/ Г.И. Лебедев, /Краткий словарь-справочник. Москва, 1949.-438 с.

27. Лившиц И.З. Защита плодового сада от вредителей и болезней/ И.З. Лившиц, Н.И. Петрумова -Симферополь, 1971. - 412 с.

28. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур; За ред. В.П. Омелюти. -К.: Урожай, 1986. - 295 с.

29. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Офіційне видання. - К.:“Юнівест Маркетиг“, 1999.-224 с.

30. Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. - К.: Юнівест медіа, 2008. - 447 с.

31. Попов Н.А., Массовое разведение и применение энтомофагов в защищенном грунте/ Н.И.Петрумова, И.А. Забудская - Москва, 1991. - С. 27-39.

32. Рогова Т.И. Вредители оранжерейных растений/ Т.И. Рогова - Москва, 1963.-131 с.

33. Рубцов И.А. Биологический метод борьбы с вредными насекомыми/ И.А. Рубцов- М.; Л: Сельхозгиз, 1948. - 411 с.

34. Румянцев П.Д. Амбарные вредители и меры борьбы с ними/ П.Д. Румянцев- М.; Заготизадат, 1940. - 320 с.

35. Саков С.Г. Оранжерейные и комнатные растения и уход за ними/ С.Г. Саков- Л.: Наука, 1983. - С. 436-438.

36. Слободенюк О.І. Західний квітковий трипс як структурний елемент закритих екосистем України/ О.І. Слободенюк - Дніпропетровськ, 2006.-20 с.

37. Суитмен Х. Биологический метод борьбы с вредными насекомыми и сорными растениями/ Х. Суитмен- М.,:Колос, 1964. - 575 с.

38. Терезникова Е.М., Защита цветочно-декоративных растений от вредителей/ Е.М.Терезникова, П.Я. Чумак - М.: Агропромиздат, 1989. - 127 с.

39. Темицкий В.И. Насекомые-энтомофаги вредителей сада/ В.И. Темицкий М., 1976. - 178 с.

40. Титов Д.А. Полезные насекомые сада/ Д.А. Титов // Ж. Защита растений. К., 1987. - № 2. - С. 56-57.

41. Финни Дж. и Фишер Т.У. Разведение насекомых-энтомофагов и их хозяев/ Дж. Финни и Т.У. Фишер // Биол. Борьба с вред. Насекомыми и сорняками. - М.: Колос, 1967. - С. 249-269.

42. Филиппов Н.А. Энтомофаги вредителей растений/ Н.А. Филиппов Кишинев, ' Штиинца ', 1980. - 108 с.

43. Чумак П.Я. Поширення білокрилки оранжерейної в оранжереях Ботанічного саду ім.. акад.. О. В. Фоміна і біологічні заходи боротьби з нею/ П.Я. Чумак // Наук. Вісн. Чернівецьк. ун-ту. Біологія. - 2002. - Вип. - 145 с.

44. Чумак П.Я. Квітник без шкідників і хвороб . Біологічні основи захисту рослин-інтробуцентів від шкідливих організмів/ П.Я. Чумак - К.: Квіти України, 2000. - 55 с.

45. Чумак П.Я. К видовому составу вредителей и болезней растений закрытого грунта Ботанического сада им. Акад. А.В. Фомина. Вредители и болезни декоративных растений и меры борьбы с ними/ П.Я. Чумак, Е.В. Бакаева -1977. - С. 68-70

46. Чумак П.Я. Павутинні кліщі (Tetranychidae, Acariformes) - шкідники рослин -інтродуцентів закритого грунту в Україні/ П.Я. Чумак // Вісн. Київ. ун-ту. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2000. - вип. 3. - С. 71-74.

47. Чумак П.Я. Членистоногие в оранжереях Украины и экологические основы защиты растений от вредителей: Монография/ П.Я. Чумак- К.: Издательский и полиграфический центр 'Киевский университет', 2004. - 143 с.

48. Шаруда Г.И. Защита тропических и субтропических культур от вредителей/ Г.И. Шаруда -Х.: 1987.-27 с.

49. Яновський Ю.П. Ентомо-акарифаги сисних шкідників та їх роль в плодових розсадниках/ Ю.П. Яновський // Черкаси, 1995. - 242с.

50. Bagnall R.S. and Iohn. On some Thysanoptera collected in France. Ann Soc. Entom/ R.S. Bagnall- France, 1937.-307-327 c.

51. Heinds W.E. , Contribution to a monograph of the insects of the order Thysanoptera inhabiting/ Heinds W.E.- N. America. Proc. U.S. Nat. Mus. XXVI, 1902.-79-242 c.

52. Sheyer E.R. , Studies upon Thysanoptera.1. Genus Rhipidothrips Ann. Rep. Exp. Ches. Sta. 36, 1950.-35-37 c.