Рефераты - Афоризмы - Словари
Русские, белорусские и английские сочинения
Русские и белорусские изложения

Динаміка і оцінка вмісту важких металів у ґрунтах Миколаївської області в умовах сучасного використання

Работа из раздела: «Сельское, лесное хозяйство и землепользование»

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ННі рослинництва, екології і біотехнологій

Агробіологічний факультет

Магістерська робота

на тему: 'Динаміка і оцінка вмісту важких металів у ґрунтах Миколаївської області в умовах сучасного використання'

Спеціальність: 8.09010102 'Агрохімія та ґрунтознавство'

Магістерська програма: Ґрунтознавство, моніторинг якості ґрунтів та їх охорона

Виконала Л.А. Дмитрієва

Керівник магістерської роботи М.Ф. Бережняк

к. с. - г. н., професор

Київ 2013

Зміст

Вступ

Більшість дослідників відносять важкі метали до числа пріоритетних забруднювачів довкілля [2,16-18,28, 29, 35, 36-39, 44].

Тому контроль рівнів забруднення цими токсикантами основних компонентів природних та штучних екосистем (ґрунтів, природних вод та біологічних об'єктів) відноситься до числа важливих завдань екологічного моніторингу.

Аналіз літературних джерел показує, що проблема екологічної оцінки негативного впливу важких металів на ґрунтовий покрив та біологічні об'єкти далека від свого завершення.

Головними проблемами, які утруднюють оцінку екологічних ризиків від потрапляння важких металів до природних та штучних екосистем, є відсутність єдиної системи фонових рівнів, тобто таких концентрацій важких металів в ґрунтовому покриві, природних водах, біоті, які обумовлені дією суми природних процесів міграції та трансформації мікроелементів в природних та антропогенно змінених ландшафтах.

Не менш важливою проблемою є відсутність єдиної системи ГДК важких металів в основних об'єктах навколишнього середовища. Існуючі системи ГДК не узгоджені між собою. Для деяких елементів, таких як кадмій, досі не розроблені ГДК в ґрунтах.

Причиною неузгодженості та протиріч в існуючих системах нормування вмісту ВМ в компонентах екосистем більшість дослідників бачить в тому, що дослідження токсичного впливу важких металів на ґрунт та рослини проводились в основному на модельних об'єктах, тобто без урахування ролі тих процесів, які обумовлюють міграцію, акумуляцію та трансформацію важких металів в природних ландшафтах. Тому для вдосконалення системи екологічного моніторингу важких металів в природних та штучних екосистемах потрібні комплексні систематичні дослідження міграції та трансформації ВМ в ґрунтовому покриві, а також їх акумуляції основними видами сільськогосподарських культур із ґрунту в природних умовах на регіональному рівні.

Метою представленою роботи було дослідження міграції та трансформації важких металів (кадмію, свинцю, цинку, міді та кобальту) в ґрунтовому покриві та їх акумуляції основними сільськогосподарськими культурами в природно-кліматичних умовах Степової зони України.

Досягнення поставленої мети планувалось шляхом виконання наступних послідовних завдань:

· Дослідження особливостей просторового розподілу досліджуваних важких металів в ґрунтовому покриві Миколаївської області;

· Дослідження геопросторових характеристик (просторової локалізації та інтенсивності змиву-акумуляції) важких металів в ґрунтовому покриві території водозбору (на прикладі водозбірної території річок Висунь і Інгулець у Березнегуватському районі Миколаївської області);

· Дослідження особливостей вертикального розподілу важких металів в ґрунтовому профілі основних типів ґрунтів Миколаївської області в залежності від генетичних властивостей ґрунтів та ступеню їх антропогенної трансформації;

· Дослідження поведінки важких металів в основних типах ґрунтів Миколаївської області за результатами спостережень у мережі стаціонарних спостережних майданчиків;

· Визначення коефіцієнтів переходу ВМ із ґрунту в основну та побічну продукцію головних сільськогосподарських культур Миколаївської області.

Об'єкт досліджень агроландшафти природно-кліматичної зони Степу України на території Миколаївської області.

Предмет досліджень - просторовий розподіл, масові концентрації, інтенсивність ґрунтової міграції та переходу із ґрунту в біомасу сільськогосподарських культур міді, цинку, кадмію, свинцю та кобальту.

важкий метал ґрунт сільськогосподарська культура

Наукова новизна роботи полягає в результаті багаторічних натурних досліджень вперше для агроландшафтів території Миколаївської області:

· Досліджені рівні вмісту рухомих форм міді, кобальту, свинцю та кадмію в ґрунтовому покриві та побудовані картосхеми їх просторового розподілу;

· Виявлені території локального монометалічного та поліметалічного забруднення ґрунтів ВМ;

· За допомогою методу кореляційного аналізу розроблена методика оцінки впливу природних (змив-акумуляція) та антропогенних (застосування мідьвмісних фунгіцидів) чинників на формування локального моно - та поліметалічного забруднення;

· Розрахований сумарний індекс металевого забруднення ґрунтового покриву області, дана його нормативна оцінка. Виявлена пріоритетна роль свинцю у формування сучасного рівню металевого забруднення ґрунтового покриву області;

· Дослідження геопросторового розподілу важких металів в межах водозбірної території показали наявність значного градієнту концентрації всіх досліджуваних металів в широтному напрямку, тобто від вододілу між балкою Вірьовчина та та р. Висунь і Інгулець до іхніх заплав;

· Виявлено існування двох зон концентрування ВМ: ґрунти територій геоакумулятивних ландшафтів річкових заплав та території сильнозмитих ґрунтів на делювії карбонатних порід;

· Були розраховані елювіально-акумулятивні коефіцієнти для генетичних горизонтів основних типів ґрунтів Степу України та виявлені відмінності вертикального розподілу ВМ у ґрунтовому профілі ґрунтів з непорушеною та порушеною генетичною структурою;

· Розраховані коефіцієнти переходу досліджуваних ВМ із ґрунту в основну та побічну продукцію основних с-г культур Миколаївської області, проведена оцінка впливів хіміко-біологічних властивостей металів та біологічних властивостей культури на накопичення важких металів біомасою рослин.

Результати проведених досліджень можуть бути застосовані у практиці ґрунтово-екологічного моніторингу агроландшафтів зони Степу, для виділення територій, придатних для вирощування екологічно безпечної продукції, а також для розробки системи заходів із відновлення екологічного стану антропогенно порушених ґрунтів.

Розділ №1. Огляд літератури

1.1 Важкі метали: хімічна, геохімічна та еколого-токсикологічна характеристика

До важких металів відносяться елементи з типово металічними властивостями і густиною більше 5г/см3. Елементи, що відносяться до цієї групи, дуже різноманітні за хімічними властивостями [10,24,25,38]. Але з екологічної точки зору їх об'єднує здатність викликати негативні зміни в живих організмах [25,44,67]. Токсичність важких металів, мірою якої є гранично допустимі концентрації (ГДК), змінюється у широких межах. Найбільш токсичними сучасна екологія вважає Hg, Cd та Pb. Деякі з важких металів, такі як Cu, Zn, Co, Mn у невеликих кількостях є важливими мікроелементами і токсична дія їх проявляється лише при підвищених концентраціях. Усі важкі метали за ГОСТом 17.4.1.02-83 [22] розподілені на три класи токсичності:

Клас токсичності

ЕЛЕМЕНТИ

1-й клас небезпечності

Cd, Hg, Pb, Zn, As, F*

2-й клас небезпечності

Co, Ni, Mo, Cu, Cr, B, Sb*

3-й клас небезпечності

Ba, V, Wo, Mn, Sr

ПРИМІТКА:

* позначені токсичні неметали

Перша група - найбільш небезпечна. Представники другої, а особливо третьої групи не мають сильного токсичного ефекту і значне забруднення довкілля цими металами можливе лише внаслідок великої техногенної аварії.

Всі важкі метали, крім Fe та Mn, досить мало поширені у природних середовищах. Так середній вміст в земній корі Cd складає 0,13г/т, Hg-0.083 г/т, Pb - 16г/т, Со - 18 г/т, Сu - 47 г/т, Zn - 83г/т. В той же час вміст Mn - 1000 г/т, Fe - 1000г/т, K-25000г/т, Ca - 33000г/т [13]. Розподіл важких металів між об'єктами біосфери є наслідком еволюційних процесів і підтримується біогеохімічними циклами. Зміни у складі однієї з ланок впливають на наступні ланки біогенних циклів міграції.

1.2 Клінічна та екологічна токсикологія важких металів, поширення та рівні вмісту в навколишньому середовищі

Аналіз літературних джерел показує, що на сьогодні наукою накопичений значний обсяг даних із токсичної дії важких металів на організми [7,15, 32,45,48, 71].

Кадмій має надзвичайно високу токсичність, легко пересувається в ґрунтах, швидко засвоюється рослинами і нагромаджується в них.

Свинець - це небезпечна нейротоксична речовина, що впливає на центральну та периферійну нервову систему. Дослідники виказують все більше занепокоєння з приводу збільшення забруднення свинцем довкілля в економічно розвинених країнах та його негативним впливом на здоров'я людей. Підраховано, що якщо вміст свинцю в кістках сучасних людей, які займаються сільським господарством, прийняти за 100 %, то його вміст у кістках людей, що жили у 18 - 5 ст. до нової ери, складе 15 %, а у людей, що жили у 4 - 18 ст. нової ери - коливається в межах - 18-50 %. Це означає, що забруднення довкілля свинцем має тривалий та глобальний характер [71].

Вміст в ґрунті свинцю зазвичай коливається в межах від 0,1 до 20 мг/кг. Середній вміст свинцю в рослинах 0,5-3 мг/кг, однак в рослинах, які вирощенні на ґрунтах сильно забруднених свинцем, відбувається його накопичення. Рівні вмісту синцю в ґрунтах, при яких він стає токсичним для рослин - 20-30мг/кг. Свинець негативно впливає на біологічну діяльність у ґрунті, він інгібує активність ферментів (особливо дігідрогеназ і уреазу) зменшення інтенсивності виділення оксиду вуглецю (IV) І чисельності мікроорганізмів. Свинець спричиняє порушення метаболізму мікроорганізмів, особливо процесів дихання і клітинного поділу.

Внесення в ґрунт 250 мг/кг свинцю знижує врожайність рису на 20%. а при вмісті 400-600 мг/кг він діє токсично. Рослини мають різну чутливість до свинцю, однак уповільнення росту ячменю, райграсу, конюшини, гречки, сої картоплі стає очевидним при вмісті в ґрунті 40-60 мг/кг свинцю. [6, 50, 51, 70, 74, 82]

Цинк входить до складу ферментів, бере участь у обміні речовин, у біосинтезі вітамінів та ростових речовин.

Цей елемент відносять до помірно токсичних хімічних елементів. Його вміст в ґрунтах залежить від материнської породи, вмісту органічної речовини, реакції ґрунтового розчину і коливається від 10 до 800 мг/кг, а найчастіше складає 30-50 мг/кг. В рослинах цинк стає токсичним при концентрації більше 400 мг/кг сухої маси, мабуть внаслідок зниження адсорбції інших важливих елементів. В ґрунтах цинк доволі рухомий [6, 9, 11, 62, 67, 72].

Накопичення надлишкової кількості цинку негативно впливає на більшість ґрунтових процесів: спричиняє зміну фізичних та фізико-хімічних властивостей ґрунту, знижує біологічну діяльність. Цинк пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів, внаслідок чого порушуються процеси перетворення органічної речовини в ґрунтах. Надлишок цинку в ґрунтах перешкоджає ферментації, розкладанню целюлози, диханню, дії уреази і т.д.

Цинк легко поглинається рослинами, накопичується в основному у зелених частинах. Міграція цинку із ґрунту в рослину залежить від культури.

При вмісті у ґрунті 460 мг/кг Zn урожай знижується на 10%. цинк у кількості 250-1000 мг/кг ґрунту токсичний для рису. При вмісті в ґрунті 140-310 мг/кг цинку сильно пригнічується розвиток рослин (ячмінь, райграс, конюшина, соя, гречка, картопля) [6, 50, 70, 74, 82]

В зв`язку з можливою шкідливою дією надлишків цинку на живі організми встановлено його ГДК, яке становить 300 мг/кг у ґрунті й 200-400 мг/кг - сухої маси у рослин.

Мідь один з найважливіших мікроелементів. Фізіологічна активність міді пов'язана головним чином із включенням її до складу активних центрів окислювально-відновних ферментів. Недостатній вміст міді в ґрунтах негативно впливає на синтез білків, жирів і вітамінів і сприяє безплідності рослинних організмів. Мідь бере участь у процесі фотосинтезу і впливає на засвоєння азоту рослинами. Разом з тим, надлишкові концентрації міді мають несприятливий вплив на рослинні та тваринні організми [2, 4, 8, 9,11,40, 50, 51, 68].

В ґрунтах вміст міді коливається від 1,5 до 100 мг/кг.

Валовий вміст міді в ґрунтах не перевищує 1*10-5 %. Вміст міді в рослинах коливається від 3 до 15 мг. на 1 кг. сухої речовини.

Кобальт відноситься до числа біологічно активних елементів і завжди міститься в організмі тварин і в рослинах. З недостатнім вмістом його в ґрунтах пов'язаний недостатній вміст кобальту в рослинах, що сприяє розвитку малокрів'я у тварин (тайгово-лісова нечорноземна зона). Входячи до складу вітаміну В12, кобальт досить активно впливає на надходження азотистих речовин, збільшення вмісту хлорофілу і аскорбінової кислоти, активізує біосинтез і підвищує вміст білкового азоту в рослинах. Разом з тим підвищені концентрації сполук кобальту є токсичними для рослин. Для більшості рослин кобальт необхідний в концентрації не більше 1,0 мг/кг.

Вміст кобальту в ґрунтах зазвичай 1-10 мг/кг. Внаслідок вивітрювання в окислювальному кислому середовищі кобальт стає відносно рухливим, але через активну сорбцію оксидами заліза та марганцю і глинистими мінералами не мігрує у розчинній фазі. Концентрації кобальту в розчинах більшості незабруднених територій змінюється від 0,3 до 87 мкг/л. Відомо також, що рухливість кобальту суттєво залежить від складу органічної речовини ґрунту. Органічні хелати кобальту відомі як легкорухливі й активно-транспортовані у ґрунтах сполуки [2, 11, 29, 38].

1.3 Вміст важких металів та поведінка їх у ґрунтах

Особливу увагу дослідників викликало вивчення вмісту важких металів у ґрунтах.

Ґрунт - це специфічний елемент біосфери, він не тільки акумулює ВМ, але й виступає як природний буфер. Ґрунт здатний трансформувати сполуки металів, зв'язувати їх в менш доступні форми, тим самим знижуючи їх надходження до рослин. Він має здатність до самоочищення. Саме у цьому полягає бар'єрна функція ґрунтів як елемента ландшафту [17,28, 29].

Головне джерело надходження важких металів у ґрунти - це атмосфера. З опадами та пилом в ґрунти Європи щорічно надходить від 1,9 до 5,4 г/га Cd [3,29, 32,68]. За оцінками спеціалістів, тільки від металургійних підприємств на земну поверхню випадає щорічно: міді 154650т, цинку - 121500т, свинцю - 89000т, нікелю - 12000т, кобальту - 765т, молібдену - 1500т, ртуті - 30,5т. Внаслідок спалювання вугілля та нафти щорічно випадає: ртуті - 1600т, свинцю - 3600т, міді - 2100т, цинку - 7000т, нікелю - 3700т. Вихлопні гази автотранспорту є джерелом викиду 260000т свинцю щорічно [44].

Метали порівняно швидко накопичуються в ґрунтах та дуже повільно з них виводяться: період напіввиведення цинку - 500 років, кадмію - 1100 років, міді - до 1500 років, свинцю - до декількох тисяч років.

До факторів, що забруднюють довкілля важкими металами, часто відносять хімізацію землеробства, зокрема застосування мінеральних та органічних добрив. Дослідники виділяють два аспекти впливу застосування добрив на забруднення ґрунтів важкими металами. По-перше, у складі добрив можуть бути важкі метали, що потенційно здатні накопичуватись в ґрунтах, по-друге - добрива, змінюючи агрохімічні властивості ґрунтів, можуть впливати на рухомість важких металів у ґрунтах та їх надходження в рослини. Вважається, що найбільшу кількість важких металів містять фосфорні добрива. За оцінкою різних авторів вміст, найбільш небезпечного Cd в фосфатній сировині складав від 0,2 до 0,7 мг/кг (СРСР) до 50-170 мг/кг (Австралия, США) [9, 14, 19, 25, 48, 50,70].

Вміст кадмію в ґрунті залежить переважно від материнської породи. Чорноземи мають стотисячні частки процентів кадмію, що на порядок нижче вмісту його в рослинах. Гумусовий шар ґрунту має підвищений вміст кадмію.

Основним джерелом забруднення ґрунтів кадмієм є промислові викиди і стічні води. Значна кількість кадмію надходить у ґрунт з фосфорними добривами, вапняковими матеріалами та викидами автотранспорту.

При внесенні фосфатів токсична дія кадмію знижується, тому що утворюються важкорозчинні фосфати кадмію. Гумус та кальцій також знижують токсичну дію кадмію. Рухомість кадмію і цинку та доступність їх для рослин значно вище в кислих ґрунтах, ніж у ґрунтах, що мають нейтральну та слаболужну реакцію. Cd та Zn, Cd та Pb - елементи-синергісти, а Cd та Ni - елементи-антагоністи.

Вміст кадмію ж у ґрунтових водах, у порівнянні зі свинцем, більш високий, тому що він погано сорбується компонентами ґрунтового поглинального комплексу. За своїми агрохімічними властивостями кадмій близький до калію.

ГДК свинцю в ґрунтах дорівнює 1* 10-2 %. Високий вміст його спостерігається в ґрунтах поблизу металургійних заводів в результаті осідання димових викидів.

У ґрунтах свинець концентрується вздовж автомобільних шляхів внаслідок того, що він додається до пального як антидетонатор і з вихлопними газами потрапляє в повітря та ґрунт. Деяка кількість свинцю надходить до ґрунту разом з інсектицидами, що мають його у своєму складі.

Потрапляючи в ґрунти, важкі метали піддаються складним процесам фізико-хімічної трансформації, серед яких найголовнішими є:

· утворення та мінералізацію органомінеральних речовин;

· окислювально-відновлювальні реакції та реакції, що призводять до зміни кислотності;

· адсорбційні взаємодії та іонний обмін;

· утворення та розчинення важкорозчинних сполук.

Відмічено також, що всі процеси в свою чергу регулюються життєдіяльністю кореневих систем рослин та мікробними метаболітами [12, 14].

Свинець у ґрунтах може утворювати молібдати та хромати, що веде до зниження рухомості елементу. Також малорухливі сульфати, карбонати та гідроксиди свинцю. Цей елемент здатний заміщувати K, Ba, Sn і навіть Ca як у мінералах, так і сорбційних позиціях ґрунтового поглинального комплексу.

Цинк у ґрунтах асоціюється головним чином з водними оксидами Fe i Al (14-38%) та з глинистими мінералами (23-63%), тоді як його рухомі форми та органічні комплекси складають відповідно 1,2 та 1,2 - 2,3 %. Концентрація цинку в ґрунтових розчинах коливається від 4 до 270 мкг/л. Він найбільш рухомий на легких та кислих ґрунтах. Фракція Zn, що зв'язаний з оксидами Fe та Mn, більш доступна для рослин.

Розчинність та доступність Zn в ґрунтах виявляє від'ємну кореляцію зі ступенем насиченості Ca та вмістом сполук P і S.

Мідь в ґрунтах зустрічається у вигляді кількох форм хімічних сполук, які суттєво відрізняються за ступенем доступності для рослин:

· водорозчинна;

· обмінна, що поглинена органічними і мінеральними колоїдами;

· важкорозчинні мідні солі;

· мінерали, що містять мідь;

· комплексні металоорганічні сполуки міді.

Частина цього елементу міцно зв'язана з ґрунтовими кислотами гумусу - гуміновою, креновою, апокреновою. Мідь утворює також комплексні сполуки з рядом органічних кислот - щавелевою, лимонною, малеїновою, янтарною.

Механізми фіксації міді в ґрунтах:

· адсорбція;

· окклюзія та осадження;

· утворення хелатів та комплексоутворення;

· мікробіологічна фіксація.

Органічні хелати міді складають 80 % від суми її розчинних форм.

Екологічне значення процесів трансформації важких металів у ґрунтах полягає в тому, що різні сполуки металів по різному діють на ґрунтову біоту, а також (і це головне!) в різній мірі переходять з ґрунту в рослини, забруднюючи останні. На рухливість важких металів у ґрунтах та інтенсивність надходження у рослини, як свідчать багато дослідників [1, 2, 4, 8, 14, 19, 20, 28,30, 34, 36, 40, 81] впливають слідуючі властивості ґрунту:

· реакція середовища (pH);

· вміст органічної речовини;

· рухомого фосфору;

· гранулометричний склад;

· ємність поглинання катіонів.

1.4 Проблеми нормування вмісту ВМ в основних компонентах агроланшафтів

Фізіологічне та агрономічне значення має не валовий вміст важких металів, а їх рухомі форми у ґрунтах. Це призвело до необхідності глибокого комплексного дослідження біогеохімічної географії мікроелементів, форм їх сполук і закономірностей міграції та акумуляції. Але причини, що обумовлюють ступінь рухомості важких металів в об'єктах довкілля, вивчали в основному під час модельних експериментів і недостатньо в природних умовах.

Існує багато спроб [5, 21, 31, 35, 37, 39, 41, 42, 46, 67, 82] встановлення ГДК важких металів у ґрунтах. Оцінки дослідників дуже розрізняються, інколи на 1 порядок. Складність даної проблеми в тому, що одним з головних критеріїв встановлення ГДК є ступінь можливого забруднення продуктів харчування (транслокаційний підхід). Він закладений у всі нині діючі ГДК, що затверджені міністерством охорони здоров'я колишнього СРСР [69]. Але різні види рослин по різному засвоюють важкі метали з ґрунту. В літературі неодноразово вказують [40, 44] на наявність у рослин захисних механізмів, що блокують надлишкове надходження важких металів з ґрунтів. Тому при досить великих рівнях вмісту металів у ґрунтах їхній вміст в рослинах не перевищує гігієнічних нормативів.

Тому вивчення хімічної 'поведінки', тобто сукупності процесів хімічної та біохімічної трансформації важких металів у конкретних ґрунтах кожного ґрунтово-кліматичного регіону, в кінцевому підсумку не лише дозволить прогнозувати їх надходження у рослини, а й далі до організму людини. Знання закономірностей перетворення цих токсикантів у ґрунтах та вплив на ці процеси агрохімічних показників відкриває можливість керування рухливістю важких металів у ґрунтах.

Розділ № 2. Об'єкти та методи дослідження

2.1 Опис території досліджень

2.1.1 Природно-кліматична характеристика Миколаївської області

Територія Миколаївської області з півночі на південь простягнулась на 250 км, з заходу на схід на 180 км. На півночі область межує з Дніпропетровською та Кіровоградською областями, на сході ? з Херсонською, на заході ? з Одеською. На півдні її омиває Чорне море разом з численними лиманами та затоками.

Миколаївська область розташована в основному в зоні північного та південного Степу України, лише незначна північно-західна її частина належить до Лісостепу [86].

Розташована територія області у межах чотирьох природно-кліматичних провінцій: Лісостепової Правобережної, Степової Правобережної, Степової посушливої Правобережної та Сухостепової Причорноморської (Рис. 2.1.).

Клімат теплий і посушливий. Сума середніх добових температур понад +10° досягає в північних районах 3000°, а в крайніх південних ~ 3400° Середня місячна температура повітря найбільш теплого місяця (липня) плюс 21,2-22,9°С, а найбільш холодного (січня) мінус 3,2-5,0°.

Клімат Миколаївської області має свої негативні риси, несприятливі для вирощування сільськогосподарських культур: високі температури в літку (до +39°), а іноді весною, які сильно висушують ґрунт; суховії, які знижують уражай і нерідко призводять до часткової загибелі посівів; сильні зимові вітри, що здувають і без того незначний сніговий покрив з відкритих місць у балки; циклонні зливи влітку, що змивають родючий шар ґрунту і посилюють процеси ерозії на схилах балок. І все ж загалом і в цілому клімат області сприятливий для сільського господарства.

Рисунок 2.1 Межі природно-кліматичних зон Лісостепу, Степу та Сухого степу на території Миколаївської області

2.1.2 Геоморфологія і рельєф Миколаївської області

Північно-західна частина Миколаївської області, в межиріччі Дніпра й Південного Бугу, відноситься до південного схилу Придністровської височини, південна межа її збігається з границею поширення Українського кристалічного щита, складеного твердими породами-гранітами, гнейсами, кварцитами та ін. На заході до Придністровської височини прилягає Волино-Подільська, яка має слабо хвилясту поверхню з: найбільш розчленованими частинами на заході й південному заході [86].

За рельєфом поверхня цієї частини області являє собою хвилясту рівнину, розчленовану річковими долинами, ярами та балками на окремі вододільні плато. Загальний уклон території - з північного заходу на південний схід.

У північно-західній частині області, в межах порожистої долини Південного Бугу і в басейнах його приток Чорного Ташлика та Мертвоводу рельєф рівнинно-хвилястий з досить розвиненою мережею річкових долин, ярів га балок, густота яких досягає 0,50-0,75км на 1 кв км.

У південно-західній частині Придніпровської височини, яка охоплює значну частину Вознесенського та Єланецького районів, рельєф слабо хвилястий. Густота ерозійного розчленування 0,5-0,6 км на 1 кв.км. Середня крутизна схилів-3 - 9, а місцями 15 і більше градусів.

Південно-східна частина Придніпровської височини, яка охоплює східну частину Єланецького і більшу частину Новобузького і Казанківського районів, відноситься до південної межі поширення кристалічного щита. Для цього району характерним є заглиблення кристалічних порід і широке розповсюдження осадових відкладень. Тут також добре розвинена гідрографічна й яружно-балочна мережа. Вододільні простори займають близько 75% загальної площі описуваного району. Найбільш розчленовані північна і південно-східна його частини. Тут річки і балки розділяють територію на вододіли з крутими, сильно еродованими схилами, які надають місцевості дуже хвилястого характеру.

На південь від Придніпровської і Волино-Подільської височин розташована Причорноморська низовина, яка характеризується нескладною геологічною будовою. Докембрійський кристалічний фундамент залягає тут на глибині 100 - 250 м і у північній частині низовини і на глибині 500-1000 м у південній.

Лівобережжя Південного Бугу дренується річками Інгул та Інгулець і притокою Висунь. Розходи цих річок дуже малі, в окремі роки вони пересихають, тому не можуть бути джерелом зрошування великих площ.

Описувана територій являє собою широке вододільне слабо хвилясте плато з подовими зниженнями, які в рельєфі слабо виражені. Їх глибина коливається в межах від 2 до 4м, площі - від 50-100 до 1000 і більше гектарів. Яружно-балкова місцевість займає невелику площу в долинах Інгулу, Інгульця, Південного Бугу та інших річок. Процеси ерозії в прирічковій смузі проходять досить інтенсивно.

Інгулецько-Бузьке межиріччя розчленовує, крім річки Інгулу, правобережна притока Інгульця річка Висунь і широкі балки Вірьовчина і Білозерська. Глибина врізу р. Висуні - близько 30-35м. Схили її долини круті, складені вапняками і мергелями неогену із сильно змитими ґрунтами.

Прибережна смуга Дніпровсько-Бузького лиману розчленована короткими, але широкими і глибокими балками. Яружно-балкова місцевість з еродованими ґрунтами використовується переважно під вигони та пасовища, їх продуктивність дуже низька.

В долинах Південного Бугу, Інгулу, Інгульця перші надзаплавні піщані тераси зустрічаються невеликими окремими ділянками. Найбільші масиви їх поширені в долині Південного Бугу біля сіл Ковалівка, Ново-Петрівка та Гур'ївка і міста Вознесенськ, в долині Інгулу біля села Піски, в долині Інгульця біля сіл Євгенівка і Павлівка.

Межиріччя Південного Бугу і Тилігульського лиману охоплює Очаківський, Миколаївський та південно-західну частину Веселинівського району. Середня густота долинно-балкової мережі 0,3-0,4км на 1кв. м. Широкі слабо дреновані вододільні плато характеризуються розвитком замкнутих знижень різної морфологічної виявленості. Найбільш розчленована поверхня рівнин середньої течії річки Тилігул та басейну річки Чичиклія. Тут ріки і балки врізались у корінні породи, й утворилися широкі та глибокі долини. На південь поверхня рівнини поступово знижується.

2.1.3 Ґрунтово-кліматичне районування Миколаївської області

Чорноземи Миколаївської області відносяться до Помірно-континентальної фації підтипів чорноземних ґрунтів.

Підзона північного степу в області територіально входить до Дніпровсько-Дністровської провінції та Дніпровсько-Дністровського ґрунтового округу. Для округу характерні деревовидно-ерозійні сполучення чорноземів звичайних глибоких середньо - та мало гумусних похило-увалистої рівнини.

Підзона південного степу входить до Азово-Причорноморської провінції. Обидва округи цієї провінції - Дністровсько-Інгульський і Азово-Причорноморський - рівно представлені на території області, оскільки кордон між ними проходить по долині р. Інгул, тобто майже посередині області.

Західний, Дністровсько-Інгульський округ, представлений деревовидно-ерозійними сполученнями чорноземів південних неглибоких мало гумусних та слабогумусованих похило-увалистої рівнини; на території спостерігається поступовий перехід ґрунтових властивостей від звичайних чорноземів розташованого на північний захід Дніпровсько-Дністровського ґрунтового округу.

Для східного, Азово-Причорноморського округу, характерні подово-депресійні сполучення чорноземів південних неглибоких мало гумусних та слабогумусованих у комплексі подових ґрунтів різного ступеню лучності та солонцюватості. Характерно, що на території цього округу зосереджений основний масив зрошуваних земель Миколаївської області. (Рис. 2.2.).

Крім природних умов, значний внесок у формування сучасного стану ґрунтового покриву області вносять антропогенні чинники. Серед останніх слід відмітити нерівномірність радіаційного забруднення території області внаслідок аварії на ЧАЕС та значне поширення процесів деградації ґрунтів.

Рисунок 2.2 Ґрунтові округи чорноземів в кордонах Миколаївської області

2.1.4 Коротка характеристика основних типів ґрунтів області

Властивості ґрунтів, як відомо, значною мірою обумовлюються характером ґрунтоутворюючих порід. На Миколаївщині виділено такі ґрунтоутворюючі породи:

· леси та лісовидні суглинки;

· алювій давній;

· алювій сучасний;

· делювій;

· елювій магматичних порід;

· елювій щільних карбонатних порід;

· глини;

· глини засолені;

· піски дочетвертинні;

· сучасні морські піщані відклади;

· леси з підстильними карбонатними породами;

· магматичні та щільні карбонатні, які є підстильними породами. [86,87]

Домінуючою ґрунтоутворюючою породою на території області є леси. За механічним складом леси належать переважно до легкоглинистих та важкосуглинкових. Вони містять у собі до 15-16% карбонатів кальцію, який обумовлює при ґрунтоутворенні закріплення продуктів розкладу органічної маси - гумусових сполук. Завдяки цьому на лесах Степу утворились найбільш родючі ґрунти - чорноземи.

Побачити ґрунти Миколаївської області ми можемо (Рис. 2.3.)

1 - Темно-сірі ґрунти та опідзолені чорноземи

2 - Чорнозем типовий

3 - Чорнозем звичайний

4 - Чорнозем південний

5 - Темно-каштанові ґрунти

6 - Гідроморфні ґрунти (алювіально-лучні, лучно-болотні,

лучно-чорноземні)

7 - Галогенні ґрунти (солонці, солончаки, солоді)

8 - Дерново-піщанні ґрунти

Рисунок 2.3 Карта ґрунтів Миколаївської області

2.1.4.1 Ґрунти зони Лісостепу

Чорноземи неглибокі лісостепові переважно на лесових породах (шифр-34). Чорноземи неглибокі малогумусні пилувато-важкосуглннкові мають незначне поширення в Кривоозерському районі, де залягають на плато. Загальна товщина гумусового горизонту (Н+Нр) в них коливається в межах 50-70 см, глибина ґрунтового профілю досягає 90-95 см. Вміст гумусу в орному шарі - 5,3-5,5%, в підорному - 4,0-4,3 %.

Вбирний комплекс насичений кальцієм і магнієм, порушення колоїдної частини та переміщення їх по профілю не спостерігається.

За механічним складом ці ґрунти мають досить значні кількості пилуватих фракцій, що обумовлює погіршення їх структурності. Так, за даними аналізів, кількість крупнопилуватих часток досягає 40,43%, тим часом як фізична глина (сума часток діаметром менше 0,01) становить 59,22%. Таке, співвідношення фізичної глини до пилуватих часток обумовлює негативні воднофізичні властивості ґрунту.

Чорноземи глибокі переважно на лесових породах (шифри-40,41,42,43). Ці ґрунти мають значне поширення в північно-західній частині території Первомайського та Кривоозерського районів. Залягають на рівнинних вододільних плато, на давніх терасах річкових долин та на схилах балок різної крутизни. За механічним складом вони переважно легкоглинисті, важко- та середньосуглинкові.

Середня глибина гумусового шару в чорноземах малогумусних становить 57 см, всього гумусованого профілю 104см, з коливанням від 96 до 115 см. Колір гумусового шару темно-сірий. Глибина закипання з соляною кислотою 47 см, карбонати залягають у вигляді цвілі на глибині 50 55 см.

Вміст гумусу в орному шарі дорівнює 4-5%; донизу кількість його зменшується поступово і на глибині одного метра становить близько 2%. Вбирний комплекс насичений кальцієм та магнієм. Реакція середовища близька до нейтральної.

Чорноземи глибокі малогумусні карбонатні (шифр-41) залягають на найбільш підвищених вододільних плато. Від соляної кислоти вони закипають із самої поверхні ґрунту. Резерви легкодоступних рослинам поживних, речовин, особливо фосфорної кислоти, недостатні для одержання високих урожаїв, тому необхідно вносити гній та мінеральні добрива у фізіологічно-кислих формах.

Чорноземи глибокі малогумусні вилуговані (шифр-42) залягають на днищах улоговин та прибалкових зниженнях, де умови зволоження більш сприятливі, ніж на вододілах. Характерним і для цих ґрунтів є глибоке вилугування карбонатів кальцію і значна глибина ґрунтового профілю.

Чорноземи глибокі середньогумусні (шифр-43) відрізняються від малогумусних більшим вмістом перегною, внаслідок чого верхній шар у них має більш інтенсивне, темне забарвлення.

2.1.4.2 Ґрунти підзони північного Степу

Чорноземи звичайні переважно на лесових породах (шифри: 46, 47, 48, 49, 51, 52, 53, 54, 55, 57, 58, 59). Чорноземи звичайні займають на Миколаївщнні близько 46% усієї площі орних земель

Вони найбільш поширені в північностеповій зоні області. На півночі прилягають до території Кіровоградської області, на півдні межують з чорноземами південними Причорноморської низовини. Залягають на підвищених широкохвилястих рівнинних ділянках вододілів, а змиті їх відміни на пологих спадистих і слабоспадистих схилах річкових долин та балок.

Чорноземи звичайні середньогумусні глибокі (шифри: 46,47,48) та чорноземи звичайні середньогумусні (шифри 51,52,53) характеризуються високою родючістю. За механічним складом вони переважно легкоглинисті та важкосуглинкові. Закипання з кислотою - на глибині 45-60 см. Глибина гумусового забарвлення в них досягає 80-100 см і більше. Карбонатний псевдоміцелій - на глибині 70-120 см, білозірк - нижче 120 см.

Вміст гумусу в орному шарі становить у середньому 5,8-6,0%. Вниз по профілю він зменшується досить поступово. Так, у чорноземах звичайних середньогумусних глибоких (шифр-46) на глибині 75-90см кількість гумусу удержується на рівні 2,2%. Вбирний комплекс насичений кальцієм і магнієм: на 100г ґрунту припадає кальцію 38-40 мг-екв і магнію 3-4, ступінь насичення-97%, Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної і лише в карбонатних відмінах слаболужна. Ґрунтові води залягають глибоко і не впливають на процеси ґрунтоутворення. Валова кількість азоту складає - 0,26%, фосфору - 0,32% і калію - 2,2%.

Рухомими формами поживних для рослин речовин ці ґрунти забезпечені помірно і добре.

Чорноземи звичайні малогумусні глибокі (шифр 49) та чорноземи звичайні малогумусні неглибокі (шифр 57,58,59) відрізняються між собою глибиною гумусних горизонтів. У неглибоких відмінах загальна глибина гумусних горизонтів (Н+Нр) коливається в межах 60-70см. Закипання з кислотою на глибині 65-70 см, білозірка - на глибені 80-110 см. Кількість гумусу в орному шарі - 5,0-5,5%, в підорному 4,0-4,3%. За механічним складом вони переважно легкоглинисті та важкосуглинкові. Ці ґрунти, як і описані вище середньогумусні, мають значні запаси поживних речовин, сприятливі водно-фізичні властивості, їх родючість висока, але дещо менша, ніж у середньо гумусних.

Карбонатні відміни чорноземів звичайних середньо-гумусних глибоких (шифр 47) і чорноземів звичайних середньо-гумусних (шифр 52) утворились на підвищеннях вододільних рівнин і характеризуються тим, що закипають з кислотою з поверхні. Вбирний комплекс їх повністю насичений кальцієм та магнієм. Реакція сольової витяжки орного шару - слаболужна або близька до нейтральної. Карбонатні ґрунти містять менше рухомих форм фосфорної кислоти, що негативно впливає на їх родючість.

Чорноземи звичайні середньогумусні вилуговані (шифр 48) утворились у малопомітних зниженнях і характеризуються вилугованістю карбонатів на глибину гумусових горизонтів з незначним збільшенням загальної товщини ґрунтового профілю. Реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН 6,2-6,7) або близька до нейтральної.

Чим більша ступінь змитості, тим менший вміст гумусу і так само менша місткість вбирання при однаковому механічному складі. Кількість увібраного магнію поступово збільшується від чорноземів звичайних глибоких середньогумусних до чорноземів звичайних малогумусних неглибоких. Обмінного натрію в описуваних ґрунтах дуже мало - 0,2-0,3 мг-екв на 100г ґрунту.

За даними аналізів водних витяжок, у чорноземів звичайних середньогумусних та малогумусних неглибоких кількість водорозчинних солей у верхніх горизонтах незначна. Мінеральний залишок водної витяжки коливається в межах від 0,026 до 0,52%. На глибині 250-300 см кількість водорозчинних солей збільшується до 0,55%.

Таким чином, чорноземи звичайні не засолені на всю глибину ґрунтового профілю. Правда, в Казанківському районі виявлено значну кількість солей у породі на глибині залягання мінералізованих вод, але ці солі не впливають на верхні горизонти ґрунту. Крім того, звичайні чорноземи з ґрунтовими водами на глибині 3м мають лише незначне поширення.

Чорноземи звичайні мають високу потенціальну родючість. Так, за даними аналізів, чорноземи звичайні середньогумусні містять в орному шарі: азоту загального від 0,25 до 0,35%, фосфору - від 0,10 до 0,16%, калію - від 2,17 до 2,24%; чорноземи звичайні малогумусні містять у цьому ж шарі: азоту - від 0,22 до 0,24% фосфору - від 0,11 до 0,16%, калію - від 2,11 до 2,14%. Проте ці елементи, особливо фосфати, в значній мірі перебувають у малодоступній для рослин формі.

Рухомими формами азоту і калію чорноземи звичайні середньогумусні забезпечені добре, фосфору - серединьо. Виняток являють вилуговані відміни, які добре забезпечені фосфором. Чорноземи звичайні малогумусні забезпечені рухомими формами азоту і фосфору в середній мірі, калієм - добре.

Чорноземи звичайні відносяться до найбільш родючих ґрунтів області. Висока природна родючість їх обумовлена значним вмістом у них гумусу, азоту, фосфору і калію, сприятливою динамікою поживних речовин і добрими фізичними властивостями.

За механічним складом ці ґрунти переважно легко-глинисті та пилувато-важкосугдинкові.

Кількість водотривких агрегатів у чорноземів звичайних середньогумусних становить в орному шарі - 19,5%, в підорному - 32-35%, у малогумусних відповідно 18 та 30%.

2.1.4.3 Ґрунти підзони південного Степу

Чорноземи південні на лесах (шифр-68). Друге місце за питомою вагою в загальній площі орних земель в Миколаївській області, близько однієї третини, займають чорноземи південні малогумусні, які залягають на широких рівнинних вододілах у північній частині південного Степу. Утворилися вони в умовах невеликої кількості опадів, дренування річковими долинами та поверхневого стоку, що відбилось у процесі ґрунтоутворення на характері проникнення і закріплення гумусових речовин по профілю.

Гумусовий горизонт має завглибшки 32-35см і забарвлений у темнувато-сірий колір, в орному шарі грудкувато-пороховидний, у підорному - зернистий. Перехід до наступного горизонту поступовий. Перехідний гумусовий горизонт досягає 55-60см, темнувато-сірий донизу з буруватим відтінком, грубозернистий з домішкою дрібно-горіхуватих відокремленостей. Перехід до породи повільний, іноді з язиками, закипання з кислотою на глибині 35-60см.

Ущільнений карбонатний горизонт з білозіркою залягає на глибині 70-80 см, гіпс - на глибині 2-2,5 м. За механічним складом переважають легкоглинисті та пилувато-важкосуглинкові відміни.

Кількість гумусу в орному шарі становить у середньому 4,1%, в підорному шарі - 2.9%, а на глибині 40-50 см - 2%. Реакція ґрунтового розчину в орному шарі слабо-кисла (рН сольове дорівнює 6,4).

Ґрунтовий вбирний комплекс чорноземів південних легкоглинистих насичений переважно катіонами кальцію та магнію, що знаходяться в співвідношенні 4,5:

1. Місткість вбирання - 30-34 мг-екв на 100 г ґрунту. Ступінь насиченості основами 96-97%.

Чорноземи південні бідніші, ніж чорноземи звичайні, на гумус і поживні речовини. На жаль, багато гумусу втрачається цими ґрунтами внаслідок їх неправильного обробітку. При оранці безструктурного сухого ґрунту він розпорошується і гумус разом з дрібноземом видувається вітром і легко зноситься атмосферними опадами в балки. Для поліпшення фізичних властивостей цих ґрунтів треба вносити органічні добрива, які разом з калієм сприяють поліпшенню структури і водовбирної властивості ґрунту.

Валові запаси азоту в описуваних ґрунтах становлять до 0,18% в орному шарі і 0,14% у підорному; фосфору - 0,1% в орному шарі і 0,09%в підорному. Рухомими формами азоту і калію чорноземи південні забезпечені добре, фосфору - середньо.

Важкий механічний склад чорноземів південних обумовлює їх високу водоутримуючу здатність. Ґрунти ці нагромаджують багато вологи, але мало віддають її рослинам.

Нормальна щільність орного шару ґрунту обумовлює коливання об'ємної ваги в межах - 1,0-1,1гсм3. Вниз до породи вона збільшується і сягає 1,4. Загальна пористість залежить від щільності зложенння та агрегатного стану того чи іншого горизонту. В орному шарі чорноземів південних важкосуглинкових величина загальної пористості становить 53,9%, в підорному менше - 52,2%. а в породі ще менше - 48,1%.

2.1.5 Сучасна структура сільськогосподарських угідь Миколаївської області

Одним з найважливіших показників якості землекористування є структура земельного фонду, зокрема сільськогосподарських угідь. За роки досліджень вона не зазнала значних змін. Площа сільськогосподарських угідь області складає більше 2 млн. га, у тому числі ріллі - 1693тис. га. Характерним для Миколаївської області і одним з найвищих в Україні залишається рівень розораності сільськогосподарських угідь - 82,6 %. Співвідношення стабільних агроландшафтів до нестабільних по Миколаївській області складає майже 1: 5 (1: 4,75).

Таблиця 2.1 Структура сільськогосподарських угідь Миколаївської області

Одиниці виміру

Нестабільні агроланшафти

Стабільні агроландшафти

рілля

багаторічні

насадження

луки і пасовища

сіножаті

перелоги

Тис. га

1693,2

34,31

266,31

3,937

3,149

%

82,6

17,4

Наявність у Миколаївській області еродованих земель зумовлює, певною мірою, обмежений режим їх використання. Площа таких земель складає 815 тис. га, а це майже половина орних земель області. З них на Північний Степ приходиться 498,8 тис. га. При цьому налічується 715,6 тис. га орних земель, розміщених на схилах, з них - 93,2 тис. га на схилах крутизною від 3 до 5° і майже 22 тис. га - 5-7° та більше 7°.

2.1.6 Короткий опис мережі стаціонарних моніторингових майданчиків ДУ Миколаївський центр Облдержродючість

Існуюча мережа моніторингових ділянок на території Миколаївської області налічує 53 стаціонари та охоплює всі 19 адміністративних районів області [75].

Основні особливості системи спостережень в ММД, що дозволяють отримати інформацію, недоступну для отримання в процесі агрохімічної паспортизації:

· точна географічна прив'язка, що дозволяє отримати додаткову інформацію про ділянку (висота, ухил, експозиція та довжина схилу, спряженість по стоку із розташованими поруч вододжерелами, напрямки міграції хімічних елементів (ізолінії стоку) тощо);

· значно розширений перелік показників якісного стану ґрунту та можливість польових досліджень морфологічних та морфометричних показників (потужність гумусового горизонту, закладання та опис розрізів тощо) у поєднанні з географічною реєстрацією дозволяє перейти до режимних, а не періодичних, спостережень;

· можливість вивчення мікронеоднорідностей розподілу ґрунтових показників (метод геостатистичної сітки) та впливу на неї особливостей рельєфу, режиму зволоження тощо та застосування сучасних методів геостатистичного аналізу;

· одночасний відбір зразків ґрунту та рослинності дозволяє отримати інформацію по виносах хімічних елементів та сполук в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах;

· можливість розробки та перевірки моделей переносу хімічних елементів (зокрема радіонуклідів, токсичних елементів) у конкретних мезо - та мікрорегіональних умовах, в т. ч. у випадках надзвичайних екологічних ситуацій.

Все вищезазначене дозволяє кваліфікувати дослідження ґрунтів та рослинності в ММД, як систему режимних (тобто моніторингових) спостережень за станом ґрунтів і міграцією хімічних елементів та сполук в агроекосистемах, результати якої можна інтерполювати на споріднені за ґрунтово-кліматичними умовами території [5, 58, 77].

Мета досліджень - виявлення характеру та спрямованості змін екологічного стану агроландшафтів Миколаївської області (ґрунтової компоненти та біоти), аналіз причин виникнення змін та їх оцінка, розробка системи контрзаходів для відвернення наслідків негативних процесів в агроландшафтах.

Завдання досліджень:

- систематичні спостереження за станом земель, якістю та забрудненістю ґрунтової та рослинної компонент агроландшафтів;

- визначення кількісних характеристик міграції (коефіцієнти переходу в ланці 'ґрунт - рослини') основних забруднювачів - токсичних елементів та штучних радіонуклідів, - в агроландшафтах;

- визначення параметрів розподілу хімічних елементів (елементи мінерального живлення рослин, мікроелементи) та радіонуклідів в основних типах ґрунтових катен зони Степу;

- формування та ведення бази даних агроекологічного стану ґрунтів, якості та забруднення рослинницької продукції;

- рання діагностика негативних змін в агроландшафтах та розробка системи контрзаходів з метою мінімізації наслідків негативних змін, покращення агроекологічного стану грунтів, біологічної цінності та екологічної безпечності сільськогосподарської рослинницької продукції.

Об'єкт досліджень - ґрунтовий покрив та рослинність на землях сільськогосподарського призначення в мережі пунктів постійного контролю.

Предмет досліджень: показники агрохімічного, фізико-хімічного, еко-токсикологічного та радіологічного стану ґрунтів, показники хімічного складу та радіоактивного забруднення рослинності, показники інтенсивності міграції хімічних елементів в ґрунті та ланці 'ґрунт - рослини'

З метою забезпечення уніфікації та достовірності випробувань, відповідно до вимог формування загальнонаціональної бази даних з моніторингу довкілля для проведення спостережень застосовуються загальноприйняті методи польових досліджень та відбору зразків з GPS-прив'язкою точок відбору в стандарті визначення координат WGS-84.

Визначення показників стану ґрунтів та хімічного складу рослин, а також радіонуклідного забруднення проводяться згідно з стандартними та стандартизованими методами.

1) Відбір ґрунтових зразків - за вимогами МВ-83 'Методические указания по проведению радиологических исследований на контрольных участках. - М.:, ЦИНАО. - 1983. - 25 с.' та КНД 'Методика суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України/ За редакцією академіків О.О. Созінова, Б.С. Прістера. Керівний нормативний документ. - К., - 1994, - 162 с.' з модифікацією (відбір зразків проводиться радіологічним буром з площею відбору 50 см2 та глибиною 20см).

2) Відбір зразків рослинності - за вимогами МВ-83. Оцінка урожайності - рамковим методом за ОСТ 46-23-74. Полевые опыты с удобрениями в системе государственной агрохимической службы СССР. Издание официальное. М.: Министерство сельского хозяйства СССР, 1974. - 41с.

3) Аналіз показників агрохімічного, фізико-хімічного стану ґрунтів та їх забруднення:

Показник

Чинний нормативний документ

рH

ДСТУ ISO 10390-2001

рухомі сполуки фосфору і калію за модифікованим методом Чирікова

ДСТУ 4115: 2002

органічна речовина

ДСТУ 4289: 2004

Сs - 137

Методика экспрессного радиометрического определения по гамма - излучению объемной и удельной активности радионуклидов цезия в воде, почве, продуктах питания, продукции животноводства и растениеводства. К - 1990г.

Sr - 90

Методические указания по определению содержания стронция - 90 и цезия - 137 в почвах и растениях. М - 1985 г

залишкові кількості хлорорганічних пестицидів в ґрунті

МУ № 1766 - 77

МУ № 2142 - 80

ДСТУ ISO 10382: 2004

ємність поглинання ґрунтів за методом Бобко-Аскіназі-Альошина в модифікації ЦІНАО

ОСТ46 50-76

рухомі сполуки марганцю в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії

ДСТУ 4770.1: 2007

рухомі сполуки цинку в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії

ДСТУ 4770.2: 2007

рухомі сполуки кадмію в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії

ДСТУ 4770.3: 2007

рухомі сполуки заліза в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії.

ДСТУ 4770.4: 2007

рухомі сполуки кобальту в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії.

ДСТУ 4770.5: 2007

рухомі сполуки міді в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній - витяжці з рH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії

ДСТУ 4770.6: 2007

рухомі сполуки свинцю в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії

ДСТУ 4770.7: 2007

4) Аналіз показників хімічного складу рослин та їх забруднення:

Показник

Чинний нормативний документ

Сs - 137

Методика экспрессного радиометрического определения по гамма - излучению объемной и удельной активности радионуклидов цезия в воде, почве, продуктах питания, продукции животноводства и растениеводства. К - 1990г.

Sr - 90

Методические указания по определению содержания стронция - 90 и цезия - 137 в почвах и растениях. М - 1985 г

важкі метали (мідь, цинк, кадмій, свинець)

ГОСТ 30178 - 96 Методические указания по определению тяжелых металлов в почвах сельхозугодий и продукции растениеводства. М - 1992

залишкові кількості хлорорганічних пестицидів

МУ № 2142-80

хімічний склад рослин (азот, фосфор, калій, кальцій, зольність, клітковина)

Руководство по анализам кормов. Министерство сельського хозяйства СССР, 1982, - 73 с.

зольність

ГОСТ 10847 - 74

Перелік ММД Миколаївської області наведений у Додатку 1.

За належністю до природно-кліматичних зон моніторингові ділянки розподілені наступним чином:

· Зональні ґрунти підзони Північного Степу - 42 ділянки;

· Зональні ґрунти підзони Південного степу - 6 ділянок;

· Інтразональні ґрунти геоакумулятивних (заплавних) ландшафтів - 5 ділянок.

За характером сільськогосподарського використання земель моніторингові ділянки розподілені наступним чином:

· Рілля та орнопридатні землі - 42 ділянки;

· Пасовища - 8 ділянок;

· Еталонні об'єкти (ліс) - 1 ділянка;

· Сади - 1 ділянка;

· Території населених пунктів та землі громадського користування - 1 ділянка.

Поблизу потенційних джерел забруднення (в першу чергу Південноукраїнської АЕС, а також ліквідованих шахтних пускових комплексів) розташовано 22 ділянки (№№ 26-37; 42-43; 47-54).

Аналіз планово-картографічних матеріалів та літературних джерел дозволяє розподілити ґрунти нашої мережі спостережень на 9 груп відповідно їхнього ґенезу та ландшафтно-геохімічної ролі. (Додатки 2,3)

2.2 Методи дослідження

2.2.1 Методи відбору зразків ґрунту та рослинності для дослідження вмісту ВМ

Насамперед будь-які дослідження ґрунтового вриття, і на вміст важких металів також починаються з відбору зразків ґрунту [6]. Відбирання проб ґрунтів проводиться згідно ДСТУ ISO 10381-1: 2004 Якість ґрунту. Відбирання проб. Частина 1. Настанови щодо складання програм відбирання проб.; ДСТУ ISO 10381-2: 2004 Якість ґрунту. Відбирання проб. Частина 2. Настанови з методів відбирання проб.; ДСТУ ISO 10381-3: 2004 Якість ґрунту. Відбирання проб. Частина 3. Настанови з безпеки.

Періодичність відбору зразків ґрунту і дослідження важких металів залежить від цільового використання с/г угідь: дитяче та дієтичне харчування, вирощування овочевих культур - аналіз ґрунтів на вміст рухомих форм повинен проводитись не рідше 1 разу в 3 роки, валових форм - 1 раз в 10 років.

Вибір пріоритетних металів для контролю базується на наступних факторах:

· рівень токсичності важких металів у одиницях ГДК;

· швидкість міграції у природні води, рослини та ін.;

· потік важких металів у ґрунт за рахунок антропогенного джерела;

· розподіл металів за класами небезпечності, про які йшлося вище.

Щодо техніки відбору зразків, то при локальному забрудненні ґрунтів застосовують систему концентрованих кіл на певних відстанях де вказують номер кола і азимут для прив'язки точки відбору. Проби беруть з профілю кожного ґрунтового горизонту, об'єднана проба складається не менше як з п'яти індивідуальних проб масою не менше 1 кг.

Сільськогосподарські угіддя поблизу магістралей досліджують на важкі метали наступним чином. Згідно ГОСТ-17.4.4.02-84 проби ґрунту відбирають інструментами, які не містять металів (містять не більше 20-40% легуючих металів/Cr,Ni,Mn/). Допустимо використовувати інструменти із сталі кремній-вуглецевого гарту, із полиетилену, полістиролу.

2.2.2 Методи діагностування важких металів у ґрунті та рослинності

Так як важкі метали знаходяться у ґрунті в дуже маленьких кількостях, тож для їх визначення застосовують такі високочутливі селективні прилади як атомно-абсорбційні спектрофотометри (ААС) вітчизняного та зарубіжного виробництва:

традиційні прилади з полум'яним атомізатором типу С-115 'Сатурн”, С-115ПК (виробник Україна), 'Квант-2А” (виробник Росія), для послідовного одноелементного атомно-абсорбційного дослідження проби [20], що потребує спеціальних спектральних ламп з порожнистим катодом (ЛПК) або розрядних. Застосування приладів цього типу потребує переведення проби аналізуючого зразка у водний розчин шляхом його мінералізації [6] із застосуванням різних кислот. Недоліком такого визначення є те, що для визначення декількох елементів (металів) необхідно встановлення відповідної ЛПК, яка виводиться на робочий режим упродовж 15-20 хвилин, що займає багато часу. [47]

Прилади ж багатоелементного аналізу 'Соntr AA300' з полум'яною атомізацією, 'Соntr AA700' з електрохімічною атомізацією (виробник Німеччина) дозволяють застосовувати одну ксенонову лампу, інтенсивність світла якої порівняно з ЛПК більша у 100 разів (тобто надає можливість визначення кількісно до 8 елементів одночасно у одній пробі).

Принцип дії цих приладів базується на явищі атомної абсорбції [47,83].

Зміст явища полягає у селективному поглинанні світлових хвиль певних довжин атомами елементів, що знаходяться в стані так званої атомної пари. Інтенсивність поглинання лінійно залежить від концентрації елементу в пробі.

В процесі абсорбції електрон переходить з основного енергетичного рівня на більш високий в результаті фотонного збудження, тобто в результаті опромінення світлом з певною частотою, що задовольняє умови [83]:

Е*-Е0=h*v формула (2.1)

При цьому інтенсивність збуджуючого світла даної частоти знижується. В атомно-абсорбційнії спектрометрії діє закон Ламберта-Бугера-Бера:

А=k*b*C формула (2.2)

А - величина, що характеризує поглинання світла;

k - коефіцієнт поглинання;

b - товщина поглинаючого шару;

C - концентрація елемента.

З формули витікає, що залежність між світлопоглинанням та концентрацією лінійна, а температура атомізатора на поглинання не впливає. Коефіцієнт k пропорційний можливості даного переходу. Звичайно найбільш високі значення k відповідають переходу електрона з основного на найбільш близький до нього рівень. Наприклад: для натрію - це перехід 3s-3p (589нм); слідуючий перехід - 3s-4p (330нм) - має вже в100 разів меншу імовірність, тому і межа виявлення натрію атомно-абсорбційним методом по лінії 330 нм в 100 раз вище, ніж по лінії 589нм. Якщо С виражати в молях, то майже для всіх елементів k=107 - 109.

Для переведення проби в атомні пари необхідна температура 2000-3000°С.

Для виміру величини А необхідно дотримуватись двох умов, сформульованих Уолшем [83]:

· Довжина хвилі, відповідаюча максимальному поглинанню атомних парів, повинна бути рівна довжині хвилі максимальної інтенсивності випромінювання джерела;

· Півширина лінії поглинання атомних парів повинна бути по крайній мірі в два рази більша півширини лінії випромінювання джерела.

Для переведення елементів в стан атомної пари розчини проб розпилюють в високотемпературному полум'ї (звичайно застосовують суміші пропан-бутан - повітря, ацетилен - повітря)

Альтернативою до методу ААС є метод атомно-емісійної спектроскопії (АЕС), який широко застосовується для багатоелементного аналізу з визначення ВМ і їх токсинів у об'єктах навколишнього середовища, продукції с/г виробництва. Для АЕС застосовуються надійні комп'ютеризовані прилади з індуктивно зв'язаною плазмою фірм 'Varian”, 'Perkin Elmer”, 'Shimadzu”, 'Agilent Technologies” [47].

2.2.3 Статистична обробка результатів дослідження.

Використання статистичних методів в сучасному ґрунтознавсті є життєво необхідним. Головний об'єкт дослідження - ґрунт та ґрунтовий покрив - є одним із найбільш складних природних утворень на Землі. Подібні системи у математиці називаються дифузними, або складними системами; в таких системах одночасно діє дуже велика кількість різнорідних факторів. Наслідком цього протікання в таких системах різнорідних за своєю природою, але у різній мірі пов'язаних між собою процесів. Під час вивчення таких систем урахувати всі фактори та процеси просто неможливо, особливо беручи до уваги, що деякі із них просто невідомі сьогодні [26].

Тому без застосування ідей, підходів та методів математичної статистики неможливе успішне проведення сучасних ґрунтових, в тому числі ґрунтово-токсикологічних досліджень.

2.2.3.1 Методи варіаційної статистики. Побудова і аналіз емпіричних розподілів вмісту ВМ, їх апроксимація

В сучасній математичній статистиці виділяють етап первинного обробітку отриманих експериментальних даних. Цей етап має на меті розрахунок основних статистичних показників виборки: вибіркового середнього, дисперсії, середньоквадратичного відхилення, коефіцієнту варіації [26, 84,85].

Джерелом найбільшої кількості статистичних помилок під час обробітку експериментальних даних є неврахування фактичного закону розподілу отриманих експериментальних даних. Це пов'язано із тим, що у випадку відмінності емпіричного закону досліджуваних показників від так званого канонічного розподілу (в першу чергу закону нормального розподілу), вибіркові оцінки, наведені вище, можуть не відображати істинний характер варіювання досліджуваних показників. А відтак, наприклад, порівняння між собою за допомогою коефіцієнту Стьюдента середніх значень двох масивів даних буде некоректним [26, 84,85].

Всі розрахунки первинних статистичних показників та побудова діаграм їх емпіричних розподілів виконувались за допомогою статистичного програмного пакету STATISTICA v 6.0 [84].

2.2.3.2 Кореляційний аналіз та побудова моделей регресії

Серед задач, що вирішуються за допомогою статистичних методів, особливе місце займають задачі, пов'язані із вивченням зв'язків між досліджуваними показниками [26,85]. Завдання такого роду вирішуються за допомогою спеціальних методів кореляційного та регресійного аналізу.

В ґрунтознавстві більшість зв'язків між показниками, що характеризують властивості ґрунту, не мають чітко визначеного, функціонального характеру. Такого роду зв'язки, коли одному й тому ж значенню однієї змінної можуть відповідати неоднакові значення іншої змінної, отримали назву кореляційних.

Ступінь варіювання значень однієї ознаки при фіксованому значенні іншої може бути різною. Якщо ступінь варіювання відносно малий, то зв'язок між досліджуваними показниками близький до функціонального. При більшому варіюванні ступінь зв'язку між досліджуваними величинами відносно невелика. Відсутність кореліційного зв'язку зазвичай відображається у максимальних варіюваннях, коли будь-якому значенню однієї змінної можуть відповідати будь-яке значення другої змінної [26,85].

Зазвичай відрізняють прямі та зворотні зв'язки. Прямими зв'язками називають такі, в яких збільшення значень однієї ознаки супроводжується збільшенням іншої. У випадку, коли збільшення однієї ознаки супроводжується зменшенням значень другої, говорять про існування зворотнього зв'язку. Перед проведенням кореляційного аналізу виділяють незалежну та залежну змінні, які позначують відповідно х та у. Наприклад, у випадку дослідження залежності вмісту свинцю від вмісту гумусу в ґрунті у якості незалежної змінної буде виступати величина вмісту гумусу, відповідно величина вмісту свинцю буде виступати в якості залежної змінної.

Кількісною мірою, що відображає характер та тісноту зв'язку між досліджуваними показниками, є коефіцієнт кореляції [26, 85].

Рівняння для розрахунку коефіцієнту кореляції має наступний вид:

де x та y - середні значення масиву змінної х (незалежної змінної) та масиву змінної у (залежної змінної).

Коефіцієнт кореляції може приймати значення в інтервалі від - 1 до+ 1. Ці крайні точки відповідають функціональному прямолінійному зв'язку між ознаками: зворотньому, коли р = - 1, та прямому при р = +1.

У випадку, коли р=0, кажуть про відсутність кореляційного зв'язку між показниками, що досліджуються. Значення коефіцієнту кореляції, що лежать в інтервалі між 0 та 1, відповідають різному ступеню тісноти зв'язку між досліджуваними показниками.

Важливим завданням, яке вирішує дослідник під час проведення кореляційного аналізу, є якісна оцінка ступеню тісноти зв'язку між досліджуваними показниками на основі розрахованого коефіцієнту кореляції. Іншими словами, при яких значеннях коефіцієнту кореляції виявлений зв'язок є тісним, а при яких - слабким [26, 85].

Найбільш розповсюдженим методом якісної оцінки тісноти кореляційного зв'язку є розрахунок квадрату коефіцієнту кореляції, який отримав назву коефіцієнту детермінації. Якщо величина коефіцієнту детермінації >0,85, коректно говорити про існування дуже тісного кореляційного зв'язку, коли більше 75 % варіювання залежної змінної обумовлено варіюванням незалежної змінної. Існуванню тісного зв'язку відповідає інтервал значень коефіцієнту детермінації від 0,85 до 0,7; значення коефіцієнту детермінації, менші 0,7, відповідають слабкому зв'язку [26, 85].

Наступним етапом аналізу зв'язків між досліджуваними показниками є регресійний аналіз, метою якого є отримання кількісних залежностей між досліджуваними показниками. Розділ статистики, який призначений для вирішення подібного роду задач, називається регресійним аналізом; мірою кількісного вираження зв'язку є рівняння регресії.

Всі розрахунки коефіцієнтів кореляції, детермінації та побудова рівнянь регресії, проведені у даній роботі, виконувались за допомогою статистичного програмного пакету STATISTICA v 6.0 [84]

2.2.3.3 Розрахунки показників інтенсивності міграції важких металів в агроландшафтах (індекс геохімічного розсіювання та елювіально-акумулятивний коефіцієнт)

Для характеристики інтенсивності міграції важких металів в межах природних територіальних комплексів, або ландшафтів, була розроблена велика кількість чисельних індексів, докладний перелік яких наведений у роботі Ю.М. Дмитрука [27]. Але, за думкою М.А. Глазовської [16-18], найбільш повно характеризують міграційну здатність металів такі показники, як коефіцієнт геохімічного розсіювання та елювіально-акумулятивний коефіцієнт. Перший із них розраховується як відношення концентрації важкого металу у обстеженій ділянці ґрунтового покриву до фонового вмісту того ж металу. Значення індексу менше одиниці свідчить про наявність процесів розсіювання елементу; у випадку, коли коефіцієнт перевищує одиницю, має місце, навпаки, акумуляція досліджуваного елементу в ґрунті. Цей коефіцієнт застосовується для характеристики переважно латеральної міграції важких металів, наприклад, на території водозборів в напрямку від лінії вододілу до річкових заплав.

Другий показник, елювіально-акумулятивний коефіцієнт, використовується для характеристики вертикального розподілу важких металів в ґрунтовому профілі.

Він розраховується як відношення вмісту конкретного металу в досліджуваному ґрунтовому горизонті до вмісту того ж металу у материнській породі.

Значення коефіцієнту, більше за одиницю, свідчить про переважання процесів акумуляції досліджуваного металу в ґрунтовому профілі; у випадку, коли коефіцієнт менший за одиницю, навпаки, переважають елювіальні процеси (вимивання металу із досліджуваного горизонту).

2.2.3.4 Коефіцієнти накопичення та коефіцієнти переходу ВМ у ланці 'ґрунт-рослина'

Для оцінки інтенсивності міграції цинку, міді, свинцю та кадмію із ґрунту в основну (зерно, насіння) та побічну (солома, стебло) рослинницьку продукцію нами були розраховані такі кількісні характеристики, як коефіцієнти переходу та коефіцієнти накопичення [2,38,44]. Розрахункові формули для цих показників наведені нижче.

Розрахункові формули для визначення коефіцієнтів переходу та коефіцієнтів накопичення важких металів із гнуту в рослини:

Розділ № 3. Результати досліджень поведінки важких металів в ґрунтах

3.1 Дослідження особливостей просторового розподілу вмісту важких металів в ґрунтах Миколаївської області

За результатами 9 туру агрохімічної паспортизації земель було виявлено середньозважені концентрації.

Таблиця 3.1 Середньозважені концентрації важких металів в ґрунтах Миколаївської області

Елемент

Середньозважений вміст в ґрунтах області,

мг/кг

ГДК,

мг/кг

цинк

0,4 ± 0,006

23

мідь

0,31 ± 0,01

3

кобальт

0,4 ± 0,005

5

кадмій

0,105 ± 0,001

0,7

свинець

1,67 ± 0,03

6

Цинк.

Переважна більшість обстежених ґрунтів (біля 98 %) має вміст рухомого цинку 0,9 мг/кг і менше, що відповідає дуже низькому та низькому рівню забезпеченості.

Ґрунти з високим вмістом цинку займають менше 1% площ.

Рисунок 3.1 Розподіл площ ґрунтів за вмістом рухомого цинку, % від обстеженої: а - VIII тур, б - IX тур агрохімічного обстеження

Від 54% до 77% становить частка ґрунтів з дуже низьким рівнем забезпеченості рухомим цинком у Арбузинському, Березнегуватському, Братському, Веселинівському та Первомайському районах.

Середньозважений показник вмісту рухомого цинку становить 0,40 ± 0,06 мг/кг.

Таким чином, обстеженням виявлено, що рівень забезпеченості ґрунтів Миколаївської області рухомими формами цинку низький. Зі значним зменшенням обсягів застосування органічних добрив практично припинилось повернення у ґрунт мікроелементів. Застосування ж тієї кількості мінеральних добрив, яке направлено на живлення рослин макроелементами, не в змозі компенсувати втрати мікроелементів з ґрунту, які відчужуються з врожаєм [52].

Мідь. Результати 9 туру агрохімічного обстеження показують, що вміст рухомих форм міді в ґрунтах Миколаївської області є дуже низьким. Середньозважений вміст рухомої міді по області складає 0,31 ± 0,01 мг/кг.

Відсоток площ ґрунтів області із дуже низьким вмістом міді складає 97 % від обстеженої площі та практично не змінився у порівнянні із попереднім туром (97,45%) (Рис. 3.2.).

Рисунок 3.2 Розподіл площ ґрунтів за вмістом рухомого міді, % від обстеженої: а - VIII тур, б - IX тур агрохімічного обстеження

Статистична оцінка відмінностей між середньозваженними показниками вмісту рухомої міді по районах області (Рис.3.3.) показала [60,76], що достовірно нижчими від середньообласного рівня концентраціями характеризуються ґрунти Братського, Врадіївського, Кривоозерського та Казанківського районів. Всі ці райони розташовані на північних кордонах Миколаївської області; на території Кривоозерського та Врадіївського проходить межа між природними зонами Лісостепу та Степу. Найбільш ймовірно, що низький вміст міді в ґрунтах цих районів має зонально-географічну природу.

Рисунок 3.3 Середньозважений вміст рухомих форм міді у ґрунтах по районах області в шарі ґрунту 0-25 см

Райони з достовірно вищим від середньообласного вмістом рухомої міді в ґрунтах відносяться до різних ґрунтово-кліматичних природних підзон і провінцій. Це Вознесенський, Жовтневий, Миколаївський, Очаківський та Снігурівський адміністративні райони. На їх території компактно розташовані великі масиви багаторічних насаджень - садів та виноградників: ВАТ 'Зелений Гай' у Вознесенському, державна сортодослідна дільниця багаторічних насаджень у Жовтневому, 'ВАТ' Радсад у Миколаївському районах, колишній плодорадгосп 'Садовий' у Снігурівському. У Очаківському районі зосереджені найбільші площі виноградників - як діючих, так і знятих з експлуатації (4,02 тис. га). Підвищений вміст міді в ґрунтах цих районів обумовлений забрудненням земель під садами та виноградниками міддю внаслідок застосування мідьвмісних фунгіцидів. Підтвердження цьому є кількість випадків виявлення забруднення ґрунтів міддю у концентраціях, вищих від ГДК (3,0 мг/кг), а також максимальні концентрації цього елементу, виявлені в ґрунтах вищеозначених районів що видно з Таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Максимальні концентрації міді та кількість випадків перевищення її вмісту над ГДК для районів із поширенням багаторічних насаджень

Район

Максимальний вміст міді,

мг/кг

Кількість випадків перевищення ГДК,

штук

Вознесенський

7,54

23

Жовтневий

5,55

5

Миколаївський

9,73

23

Очаківський

4,14

1

Снігурівський

4,05

1

Аналіз результатів показує, що всі випадки перевищення вмісту у ґрунтах рухомих форм міді понад ГДК виявлені у цих 5 районах.

Узагальнення та оцінка результатів досліджень вмісту міді показує, що на землях, зайнятих діючими та виведеними із експлуатації багаторічними насадженнями, значний відсоток площ ґрунтів забруднений міддю і потребує постійного контролю за динамікою вмісту цього металу в ґрунтах та інших компонентах агроландшафтів - природних водах та біоті. Загальна територія таких земель не перевищує 1 % від площі сільськогосподарських угідь. На іншій території Миколаївській області рівень забезпечення ґрунтів рухомими сполуками міді є дуже низьким. Головною причиною дефіциту мікроелементу є негативний баланс між відчуженням міді товарною частиною врожаю (середній вміст міді в зерні пшениці, вирощеної у Миколаївської області, складає 3-6 мг/кг, в насінні соняшнику - 9-11 мк/кг) та поверненням її у ґрунт з органічними добривами, які нині практично не застосовуються.

Деяке уявлення про оптимальний вміст міді в ґрунтах області, а, отже, про масштаби втрат цього елементу в ґрунтах, може дати аналіз сучасного вмісту рухомої міді в ґрунтах балок та пасовищ на території районів, де збереглись залишки природної степової рослинності дає Таблиця 3.3.

Таблиця 3.3 Порівняння вмісту рухомих форм міді в ґрунтах пасовищ та в цілому по районах області (9 тур агрохімічного обстеження)

Район

Середньозважений вміст міді в ґрунтах пасовищ,

мг/кг

Середнєзважений вміст міді по району,

мг/кг

Баштанський

0,65 ± 0,03

0,259 ± 0,01

Березнегуватський

0,62 ± 0,26

0,291 ± 0,01

Доманівський

0,62 ± 0,02

0,269 ± 0,01

Єланецький

0,85 ± 0,03

0,433 ± 0,01

Аналіз результатів показує, що в таких ґрунтах вміст міді мінімум в 2 рази перевищує її середньозважені показники по районах. Отже, для оптимізації вмісту цього мікроелемента в ґрунтах Миколаївської області потрібно подвоїти вміст її рухомих форм у ґрунтах, що на сьогодні є нереальним.

Кобальт. За результатами 9 туру агрохімічного обстеження, ґрунти Миколаївської області мають дуже низький та низький рівень забезпечення рухомими формами кобальту (Таб. 3.1 та Рис. 3.4.).

Середньозважений вміст цього елементу складає 0,4 ± 0,005 мг/кг ґрунту.

Рисунок 3.4 Середньозважений вміст рухомих форм кобальту у ґрунтах по районах області в шарі ґрунту 0-25 см

Виділяються три компактно розташованих райони, де середньозважений вміст кобальту в ґрунтах достовірно вищий та за існуючою градацією відноситься до низького рівня. Це Веселинівський (0,56 мг/кг), Вознесенський 0,56 мг/кг) та Єланецький 0,63 мг/кг) райони.

Кадмій та свинець. Загальна кількість випадків забруднення ґрунтів кадмієм в концентраціях, вищих за ГДК, за період 9 туру становила 34 рази.

Аналогічний показник для свинцю становить 189 випадків.

Відмінності між забруднення земель Миколаївської області цими елементами полягають у характері забруднення та особливостях просторового розподілу. Для кадмію характерний локальний характер забруднення: забруднені ділянки мають невеликі площі. Забруднення ґрунтів свинцем спостерігається практично на всій території області, за винятком зоні Лісостепу (Врадіївський та Кривоозерський райони).

Для детального дослідження характеру просторового розподілу забруднень важкими металами і оцінки впливу природних та антропогенних факторів ми провели групування адміністративних районів за природно-кліматичними зонами та ґрунтово-кліматичними округами.

Зазначені вище особливості ґрунтового покриву різних частин території Миколаївської області в значній мірі обумовлюють характер та інтенсивність забруднення ґрунтового покриву важкими металами

Звертає на себе увагу велика нерівномірність просторового розподілу концентрацій важких металів в ґрунтах, а також велика різниця між середніми та максимальними рівнями забруднення (Рис. 3.5 - 3.6.).

Нижче, в Таблиці 3.4 представлені зведені дані по середнім та максимальним відсоткам забруднення ґрунтових зразків кадмієм та свинцем понад ГДК у розрізі природних ґрунтових округів чорноземів.

Як видно з наведених даних, найбільш 'проблемними' є території Дніпровсько-Дністрвського та Азово-Причорноморського ґрунтових округів, тобто північно-західна частина та південно-східна частини області. Причому такий розподіл характерний як для кадмію, так і для свинцю.

Рисунок 3.5 Середньозважений вміст рухомих форм кадмію у ґрунтах по районах області у шарі ґрунту 0-25 см

Подальший аналіз причин забруднення ми проводили, використовуючи метод кореляційного аналізу. Об'єктом аналізу були залежності між вмістом металів в парах 'мідь-свинець” та 'кадмій-свинець” окремо для територій адміністративних райноів, зайнятих багаторічними насадженнями та територій під геоакумулятивними геохімічними ландшафтами (днища балок та річкові заплави, а також безстічні пониження (поди)) [60].

Рисунок 3.6 Середньозважений вміст рухомих форм свинцю у ґрунтах по районах області у шарі ґрунту 0-25 см

Оскільки антропогенний характер забруднення ґрунтів області міддю можна вважати доведеним для територій під багаторічними насадженнями, то наявність достовірної кореляції між вмістом міді та інших металів може свідчити про спільні механізми забруднення ґрунтів на цих територіях.

Таблиця 3.4 Забрудненість ґрунтів Миколаївської області кадмієм та свинцем

Природно-кліматичні зони

Та ґрунтові округи

Елементи

кадмій

свинець

відсоток забруднень понад ГДК, %

відсоток забруднень понад ГДК, %

середній

максимальний

середній

максимальний

Зона Лісостепу (Врадіївський, Кривоозерський р-ни)

0

0

0

0

Підзона північного Степу, Дніпровсько-Дністровський ґрунтовий округ (Первомайський, Арбузинський, Братський, Вознесенський, Доманівський, Веселинівський Єланецький р-ни)

0,21

1,27

2,23

6,93

Підзона південного Степу, Дністровсько-Інгульський ґрунтовий округ (Миколаївський, Новодеський, Березанський Очаківський р-ни)

0

0

1,02

2,31

Підзона південного Степу, Азово-Причорноморський ґрунтовий округ (Баштанський, Новобузький, Казанківський, Березнегуватський, Снігурівський

Жовтневий р-ни)

0,30

1, 19

2,17

8,89

В середньому по області

0,34

0,34

1,88

1,88

Як показали результати аналізу, такої кореляції як для територій районів (Рис. 3.7.), так і для зон з багаторічними насадженнями (Рис. 3.8.) не існує, тобто причини забруднення ґрунтів області міддю та свинцем різні.

Рисунок 3.7 Результати кореляційного аналізу між вмістом рухомих форм міді та свинцю - територія адміністративного району (на прикладі Вознесенського району)

Рисунок 3.8 Результати кореляційного аналізу між вмістом рухомих форм міді та свинцю - територія під багаторічними насадженнями (на прикладі Вознесенського району).

Інші результати отримані при кореляційному аналізі залежності між вмістом свинцю та міді, а також свинцю та кадмію для територій геоакумулятивних ландшафтів (Рис. 3.9 та 3.10). Дуже високі значення коефіцієнтів детермінації вказують на існування поліметалічного забруднення цих земель внаслідок природних процесів ландшафтно-геохімічного концентрування.

Рисунок 3.9 Результати кореляційного аналізу між вмістом рухомих форм міді та свинцю - території яружно-балочних систем та подів (на прикладі Березнегуватського району)

Рисунок 3.10. Результати кореляційного аналізу між вмістом рухомих форм кадмію та свинцю - території яружно-балочних систем та подів (на прикладі Березнегуватського району)

Таким чином, можна стверджувати про наявність двох джерел забруднення ґрунтового покриву області важкими металами:

· антропогенного монометалічного, напряму пов'язаного із сільськогосподарським виробництвом (застосування металовмісних препаратів на багаторічних насадженнях); характерний в умовах області лише для міді;

· переважно природного поліметалічного внаслідок процесів ландшафтно-геохімічного концентрування; характерний в умовах області для всіх досліджених металів.

3.1.1 Нормативна оцінка отриманих результатів

За абсолютними значеннями концентрації важких металів, які були виявлені під час досліджень, є незначними, тобто про широкомасштабне забруднення території області важкими металами говорити не можна.

Для кількісної оцінки ступеню металевого забруднення ґрунтів в літературі найчастіше застосовується сумарний індекс забруднення (Сз), який математично є сумою добутків від ділення фактичного вмісту кожного металу на його ГДК, поділеною на кількість елементів, що оцінюються [5].

Таблиця 3.5 Данні для розрахунку Сз для Миколаївської області

Елемент

ГДК,

мг/кг

Фактичний вміст, мг/кг

Парціальні індекси для елементу

цинк

23

0,4

0,017391

мідь

3

0,314

0,104667

кобальт

5

0,4

0,08

кадмій

0,7

0,105

0,15

свинець

6

1,67

0,278333

Сумарний індекс забруднення (Сз) важкими металами для Миколаївської області дорівнює - 0,126.

Незначна величина індексу Сз також підтверджує не забрудненість переважної частини території області важкими металами.

Аналіз парціальних індексів для кожного металу показує, що найбільш критичним для області є свинцеве забруднення (СзPb = 0,278); далі по значенню слідує забруднення кадмієм та міддю. Дуже низькі значення Сз для кобальту та особливо цинку свідчать, що ці важкі метали для нашої області не є забруднювачами, а навпаки - мікроелементами, що активно розсіюються та знаходяться у дефіциті в ґрунтовій компоненті агроландшафтів.

3.2 Дослідження геопросторових характеристик розподілу важких металів на територіях великих водозборів

Для Миколаївської області, зокрема для її південно-західної частини, територія якої зрошується водою з Дніпра, актуальним є оцінка рівня забруднення земель важкими металами.

Нами був проведений просторовий аналіз результатів еколого-токсикологічного моніторингу ґрунтів на території північно-західної частини Березнегуватського району Миколаївської області. Район досліджень включає вододільну територію між басейнами Дніпра та Південного Бугу, а також частину долини річки Висунь в координатах від 32.6372 до 32.9583 град з. д. та від 47.144 до 47.5587 град п. ш (Додаток 4.). Вивчався просторовий розподіл вмісту рухомих фосфатів, рухомого калію, рН, гумусу, рухомих форм (що екстрагуються 1М ацетатно-амонійним буфером з рН 4,8) кадмію, свинцю, міді, цинку та кобальту [55,56].

Алгоритм просторового аналізу включав:

· Географічну прив'язку елементарних ділянок відбору ґрунтових зразків;

· Побудову цифрових картограм просторового аналізу (Додаток 5);

· Геостатистичний аналіз (побудову ізоліній забруднення методом крігінгу);

· Статистичний аналіз закономірностей просторового розподілу елементів-забруднювачів.

Результати геостатистичного аналізу просторового розподілу вищезазначених параметрів показали:

· Наявність значного градієнту концентрації всіх токсичних елементів у широтному напрямку, тобто від вододілу до річкової заплави (коефіцієнт кореляції для залежності між відстаню від лінії вододілу та концентрацією складає від 0,5 для міді до 0,67 для кадмію);

· Відсутність достовірно вираженого градієнту концентрації токсичних елементів в мерідіональному напрямку;

· Наявність двох зон концентрування токсичних елементів: перша, більш виражена, приурочена до геоакумулятивних ландшафтів річкових заплав, друга приурочена до сильнозмитих схилових ґрунтів на делювії карбонатних порід (Рис. 3.11.).

Рисунок 3.11. Ізолінії забруднення земель досліджуваної території кадмієм

3.3 Дослідження вертикального розподілу важких металів в ґрунтовому профілі в залежності від генетичних властивостей ґрунтів та ступеню антропогенного впливу

В результаті багаторічних досліджень на території Миколаївської області (природно-кліматичні умови Степу та Сухого Степу) нами були проаналізовані вертикальні розподіли основних важких металів: міді, цинку, свинцю, кадмію та кобальту, по генетичним горизонтам основних ґрунтів Півдня України - чорноземів звичайних, чорноземів південних та темно-каштанових ґрунтів. Вміст екстрагованих 1М кислотою форм ВМ визначали методом полуменевої атомної абсорбції за методиками, описаними у розділі 2.2.2 [47,83].

Для екологічної оцінки отриманих результатів нами були розраховані елювіально-акумулятивні коефіцієнти для ґрунтів підзони північного Степу, підзони південного Степу та сухостепової зони. Розрахунки елювіально акумулятивних коефіцієнтів проводили за методиками Глазовської М. А та Дмитрука Ю. М (розділ 2.2.3.3) [16-18, 27].

Результати розрахунків показують (Таб.3.6.), що забруднення ґрунтового покриву досліджуваної території токсичними важкими металами (кадмієм та свинцем) не спостерігається. Для біофільних елементів (цинк, кобальт та мідь) спостерігається помірна акумуляція в гумусовому горизонті.

Регіональні різноманіття в поведінці металів найбільш яскраво прослідковується для міді. Має місце забруднення ґрунтів цим металом на території Сухостепової зони, де сконцентровано основне виробництво винограду в регіоні.

Таким чином, за рівнем забруднення важкими металами більшу частину території Миколаївської області можна оцінити як екологічно безпечну. Критичною являється зона Сухого Степу, що робить необхідним розробку ефективних методів рекультивації забруднених міддю ґрунтів для повторного вирощування багаторічних насаджень.

Виявлено неоднорідності величин акумуляції-розсіювання металів навіть в межах природно-кліматичних підзон.

Таблиця 3.6 Елювіально-акумулятивні коефіцієнти важких металів для ґрунтів Півдня України

Мідь

ГГ*

Північний Степ

Південний Степ

Сухий Степ

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.

Hорн.

0,97

0,75

1,58

1,00

0,79

1,37

3,39

0,84

7,40

H

0,78

0,70

0,86

0,97

0,82

1,14

2,08

0,99

8,49

Hp (k)

0,83

0,72

0,93

0,98

0,89

1,24

1,01

0,77

1,32

Ph (k)

0,89

0,77

0,97

0,95

0,90

1,27

0,92

0,76

1,09

P (h) k

0,94

0,77

1,07

1,01

0,92

1,11

0,97

0,92

1,02

Pk

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

Цинк

ГГ*

Північний Степ

Південний Степ

Сухий Степ

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.

серед.

Hорн.

1,26

1,08

1,41

1,30

1,01

2,45

1,54

1,05

2,38

H

1,06

0,90

1,50

1,07

0,87

2,24

1,17

0,99

2,52

Hp (k)

1,00

0,89

1,25

1,03

0,88

2,04

0,99

0,91

1,15

Ph (k)

0,97

0,90

1,07

1,01

0,77

1,77

0,96

0,78

1,05

P (h) k

0,98

0,93

1,04

1,07

0,93

1,83

1,01

0,90

1,10

Pk

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

Кадмій

ГГ*

Північний Степ

Південний Степ

Сухий Степ

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.

серед.

Hорн.

0,666

0,557

1,000

0,680

0,355

1,270

0,413

0,263

0,666

H

0,759

0,536

1,363

0,628

0,258

0,873

0,484

0,387

0,822

Hp (k)

0,932

0,622

1,544

0,704

0,463

1,141

0,719

0,417

1,186

Ph (k)

1,131

0,965

1,819

0,836

0,527

1,227

1,045

0,914

1,269

P (h) k

1,114

0,930

1,456

0,888

0,581

1,272

1,046

0,911

1,125

Pk

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

Свинець

ГГ*

Північний Степ

Південний Степ

Сухий Степ

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.

серед.

Hорн.

0,82

0,67

1,29

0,83

0,72

1,13

0,72

0,35

1,01

H

0,90

0,67

1,58

0,79

0,65

0,93

0,62

0,42

0,95

Hp (k)

1,01

0,73

1,67

0,90

0,67

1,04

0,75

0,53

1,06

Ph (k)

1,05

0,78

1,58

0,92

0,73

1,22

1,03

0,87

1,29

P (h) k

1,10

0,95

1,48

1,00

0,91

1,10

1,08

0,99

1,25

Pk

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

Кобальт

ГГ*

Північний Степ

Південний Степ

Сухий Степ

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.

серед.

Hорн.

1,53

1,14

2,15

1,40

1,16

1,57

1,15

0,43

2,23

H

1,26

0,96

1,75

1,23

1,12

1,51

1,01

0,49

1,97

Hp (k)

1,21

1,01

1,65

1,16

0,96

1,36

0,89

0,53

1,40

Ph (k)

1,12

0,91

1,40

1,13

0,95

1,29

1,07

0,91

1,39

P (h) k

1,06

0,91

1,30

1,05

0,86

1,13

1,11

0,97

1,46

Pk

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

Примітка: ГГ* - генетичні горизонти

3.4 Дослідження динаміки вмісту рухомих форм важких металів у ґрунтах мережі стаціонарних моніторингових майданчиків

Одним із головних завдань моніторингу ґрунтів у мережі стаціонарних спостережень є створення моделей, що описують зміни стану ґрунтів під впливом природних та антропогенних факторів різної інтенсивності. Таке завдання вимагає нових підходів до опрацювання результатів досліджень. В сучасному екологічному ґрунтознавстві дедалі більшого поширення набуває методологія оцінки стану ґрунту не за окремими (парціальними) агрохімічними та фізико-хімічними показниками, а з урахуванням комплексу факторів, генетично притаманних даному типу ґрунтів.

Враховуючи досить велике різноманіття природно-кліматичних, орографічних та ландшафтно-геохімічних умов Миколаївської області, ми вважаємо, наприклад позбавленим сенсу розрахунки та оцінки середніх по регіональній мережі спостережень значень показників якісного стану ґрунтів. Такі розрахунки за результатами (Таб. 3.7.), потрібні лише для отримання 'базової лінії', від якої можна далі починати групування ґрунтів моніторингової мережі за генетичними та ландшафтно-геохімічними ознаками.

Таблиця 3.7 Середні показники якісного стану ґрунтів мережі моніторингу

Показник стану

ґрунтів

Параметри статистики

обсяг виборки, проб

середнє арифметичне

середнє квадратичне відхилення

Довірчий інтервал (Р=0,95)

обмінна кислотність (рНkcl)

53

6,66

0,64

0, 19

гумус, %

53

3,93

0,79

0,24

ємність катіонного обміну, м*екв/100 г

53

39,9

6,8

2,1

кислото розчинний цинк

53

7,51

1,55

0,46

кислоторозчинна мідь

53

4, 19

0,93

0,27

кислото розчинний кобальт

53

5,80

0,93

0,27

кислото розчинний кадмій

53

0,23

0,08

0,02

кислото розчинний свинець

53

5,24

1,13

0,33

Як видно із наведених даних, більшість показників характеризується великою дисперсією. Тобто оцінки динаміки змін конкретних показників у часі будуть дуже ускладненими.

Нами була зроблена спроба роздільного статистичного аналізу показників якісного стану для основних груп зональних ґрунтів області, які найбільш повно репрезентовані у мережі моніторингу - чорноземів південних, чорноземів звичайних мало гумусних та чорноземів звичайних середньо гумусних. Для останніх окремо обраховувались середньо змиті та карбонатні відміни.

Результати розрахунків, наведені у Таблицях 3.8 - 3.12., показують існування генетичних відмінностей між виділеними групами ґрунтів за такими показниками, як ємність катіонного обміну, масова частка гумусу. Група чорноземів карбонатних достовірно відрізняється за показником актуальної кислотності.

Таблиця 3.8 Середні показники якісного стану ґрунтів мережі моніторингу чорноземи південні

Показник стану

ґрунтів

Параметри статистики

обсяг виборки, проб

середнє арифметичне

середнє квадратичне відхилення

Довірчий інтервал (Р=0,95)

обмінна кислотність (рНkcl)

6

7,04

0,34

0,34

гумус, %

6

2,83

0,32

0,36

ємність катіонного обміну, м*екв/100 г

6

37,75

4,5

4,41

кислото розчинний цинк

6

6,76

0,62

0,61

кислоторозчинна мідь

6

5,81

0,73

0,72

кислото розчинний кобальт

6

6,46

0,24

0,24

кислото розчинний кадмій

6

0, 200

0,095

0,083

кислото розчинний свинець

6

5,46

0,52

0,51

Попередніми розрахунками не виявлено чітких зональних закономірностей розподілу важких металів в ґрунтах. Можливою причиною є існування часової динаміки цих показників; для вирішення цього питання потрібні більш довгострокові спостереження.

Таблиця 3.9 Середні показники якісного стану ґрунтів мережі моніторингу чорноземи звичайні малогумусні

Показник стану

ґрунтів

Параметри статистики

обсяг виборки, проб

середнє арифметичне

середнє квадратичне відхилення

Довірчий інтервал (Р=0,95)

обмінна кислотність (рНkcl)

11

6,35

0,54

0,40

гумус, %

11

3,83

0,26

0, 19

ємність катіонного обміну, м*екв/100 г

11

38,3

5,0

3,7

кислото розчинний цинк

11

7,59

1,15

0,85

кислоторозчинна мідь

11

4,37

0,52

0,38

кислото розчинний кобальт

11

5,98

0,56

0,41

кислото розчинний кадмій

11

0,137

0,055

0,041

кислото розчинний свинець

11

4,92

1,12

0,83

Таблиця 3.10. Середні показники якісного стану ґрунтів мережі моніторингу чорноземи звичайні середньогумусні

Показник стану

ґрунтів

Параметри статистики

обсяг виборки, проб

середнє арифметичне

середнє квадратичне відхилення

Довірчий інтервал (Р=0,95)

1

2

3

4

5

обмінна кислотність (рНkcl)

18

6,59

0,67

0,32

гумус, %

18

3,99

0,59

0,28

ємність катіонного обміну, м*екв/100 г

18

42,0

7,1

3,4

1

2

3

4

5

кислото розчинний цинк

18

7,30

0,94

0,44

кислоторозчинна мідь

18

3,95

0,53

0,25

кислото розчинний кобальт

18

5,74

0,65

0,31

кислото розчинний кадмій

18

0,160

0,083

0,039

кислото розчинний свинець

18

4,92

1,12

0,83

Таблиця 3.11. Середні показники якісного стану ґрунтів мережі моніторингу чорноземи звичайні середньозмиті

Показник стану

ґрунтів

Параметри статистики

обсяг виборки, проб

середнє арифметичне

середнє квадратичне відхилення

Довірчий інтервал (Р=0,95)

обмінна кислотність (рНkcl)

7

6,51

0,79

0,58

гумус, %

7

3,61

0,64

0,47

ємність катіонного обміну, м*екв/100 г

7

35,9

5,1

3,8

кислото розчинний цинк

7

7,66

1,90

1,41

кислоторозчинна мідь

7

4,00

1,11

0,82

кислото розчинний кобальт

7

5,70

0,96

0,71

кислото розчинний кадмій

7

0,14

0,06

0,05

кислото розчинний свинець

7

4,77

0,83

0,61

Таблиця 3.12. Середні показники якісного стану ґрунтів мережі моніторингу чорноземи звичайні середньо-гумусні карбонатні

Показник стану

ґрунтів

Параметри статистики

обсяг виборки, проб

середнє арифметичне

середнє квадратичне відхилення

Довірчий інтервал (Р=0,95)

обмінна кислотність (рНkcl)

4

7,26

0,09

0,08

гумус, %

4

4,35

0,47

0,46

ємність катіонного обміну, м*екв/100 г

4

47,67

5,51

6,23

кислото розчинний цинк

4

6,79

1,09

1,07

кислоторозчинна мідь

4

3,53

0,53

0,52

кислото розчинний кобальт

4

5,99

0,79

0,78

кислото розчинний кадмій

4

0,21

0,07

0,07

кислото розчинний свинець

4

5,86

0,24

0,23

Підсумовуючи результати попереднього аналізу показників якісного стану ґрунтів мережі моніторингових ділянок, слід відмітити, що показники агрохімічного, фізико-хімічного, хіміко-токсикологічного стану ґрунтів Миколаївської області характеризуються значною варіабельністю.

Розділ № 4. Результати досліджень акумуляції важких металів біомасою основних сільськогосподарських культур

Результати контролю рослинницької продукції на вміст токсичних елементів [61, 78, 80] показує відсутність істотних відмінностей між рівнями вмісту важких металів в культурах по роках дослідження.

В Таблицях 4.1 - 4.4 наведені результати аналізу вмісту важких металів в основній та побічній рослинницькій продукції, що вирощується у Миколаївській області.

Таблиця 4.1 Статистичні параметри накопичення Cu товарною частиною урожаю зернових, зернобобових та олійних культур.

Культура

Рік

Обсяг виборки, проб

Середній вміст, мг/кг

Максимальний вміст,

мг/кг

Довірчий інтервал (Р=0,05), мг/кг

ГДК, мг/кг

пшениця

2010

115

3,54

4,89

0,08

10

2011

3,98

9,47

0,14

кукурудза

2010

41

1,29

2,22

0,08

10

2011

1,23

1,75

0,47

ячмінь

2010

45

3,64

4,46

0,12

10

2011

4,01

5,78

0,31

соя

2010

1

9,1

9,86

0,37

10

2011

10,5

12,5

2,8

соняшник

2010

307

12,17

15,1

0,14

н/норм

2011

12,86

16,62

0,51

ріпак

2010

47

2,12

3,78

0,08

н/норм

2011

2,76

3,18

0,08

Гранично допустимі концентрації міді у різних видах продукції, регламентовані діючою НД, відрізняються в чотири рази: від 5,0 мг/кг для овочів, фруктів, виноматеріалів до 20,0 мг/кг у висівках. ГДК для зернових та зернобобових становить 10,0 мг/кг.

Статистичний аналіз рівнів вмісту міді в залежності від біологічних особливостей (виду) культури показав, що середні концентрації міді в товарній частині врожаю зернових, зернобобових та олійних культур відрізняються на порядок.

Таблиця 4.2 Статистичні параметри накопичення Zn товарною частиною урожаю зернових, зернобобових та олійних культур

Культура

Рік

Обсяг виборки, проб

Середній вміст, мг/кг

Максимальний вміст,

мг/кг

Довірчий інтервал (Р=0,05), мг/кг

ГДК, мг/кг

пшениця

2010

115

22,06

26,85

0,43

50

2011

19,98

27,75

0,55

50

кукурудза

2010

41

15,05

19,92

0,57

50

2011

13,09

20,95

8,2

50

ячмінь

2010

45

24,18

30,16

0,9

50

2011

21,57

32,67

1,21

50

соя

2010

14

33,84

43,59

2,37

50

2011

31,89

36,4

8,7

соняшник

2010

307

35,41

48,36

0,42

н/норм

2011

32,52

38,37

0,88

ріпак

2010

47

29,62

34,62

0,72

н/норм

2011

25,99

31,39

1,32

Відмінності між середніми рівнями вмісту цинку в залежності від біологічних особливостей (виду) культури не такі великі, як у міді: різниця між мінімальною (кукурудза) та максимальною (соняшник) величинами - в 2 рази.

Таблиця 4.3 Статистичні параметри накопичення Cd товарною частиною урожаю зернових, зернобобових та олійних культур

Культура

Рік

Обсяг виборки, проб

Середній вміст, мг/кг

Максимальний вміст,

мг/кг

Довірчий інтервал (Р=0,05), мг/кг

ГДК, мг/кг

пшениця

2010

115

0,05

0,09

0,003

0,1

2011

0,064

0,114

0,004

0,1

кукурудза

2010

41

0,056

0,061

0,002

0,1

2011

0,1

0,125

0,017

ячмінь

2010

45

0,05

0,08

0,005

0,1

2011

0,067

0,103

0,007

соя

2010

14

0,09

0,1

0,01

0,1

2011

0,087

0,09

0,007

соняшник

2010

307

0,22

0,36

0,004

н/норм

2011

0, 196

0,306

0,016

ріпак

2010

47

0,11

0,15

0,006

н/норм

2011

0,111

0,14

0,005

Таблиця 4.4 Статистичні параметри накопичення Pb товарною частиною урожаю зернових, зернобобових та олійних культур

Культура

Рік

Обсяг виборки, проб

Середній вміст, мг/кг

Максимальний вміст,

мг/кг

Довірчий інтервал (Р=0,05), мг/кг

ГДК, мг/кг

пшениця

2010

115

0,38

0,5

0,03

0,5

2011

0,32

0,86

0,023

0,5

кукурудза

2010

41

0,41

0,5

0,44

0,5

2011

0,49

0,6

0,14

0,5

ячмінь

2010

45

0,40

0,47

0,06

0,5

2011

0,37

0,739

0,04

0,5

соя

2010

14

0,40

0,5

0,06

0,5

2011

0,229

0,23

0,001

0,5

соняшник

2010

307

0,82

1,0

0,02

1,0

2011

0,82

0,96

0,042

1,0

ріпак

2010

47

0,85

1,0

0,04

1,0

2011

0,74

0,99

0,061

1,0

4.1 Залежність коефіцієнтів переходу ВМ в ланці 'ґрунт-рослини' від властивостей елементу

Для оцінки інтенсивності міграції ВМ: цинку, міді, свинцю та кадмію із ґрунту в рослинницьку продукцію нами були розраховані кількісні характеристики - коефіцієнти переходу та коефіцієнти накопичення. Розрахункові формули для цих показників наведені в розділі 2.2.3.4.

Дослідження показали (Таб. 4.5), що інтенсивність переходу металів-мікроелементів (цинк, мідь) із ґрунту в основну рослинницьку продукцію більша, ніж в побічну.

Для металів-токсикантів (свинець та кадмій), навпаки - спостерігається більш інтенсивний їх перехід у побічну продукцію в порівнянні з основною.

Таблиця 4.5 Інтенсивність переходу важких металів із ґрунту в рослини для агроекосистем Миколаївської області

Культура, продукція

Вміст в рослинах,

мг/кг сухої маси

Коефіцієнт переходу із ґрунту,

(мг/кг) / (г/м2)

Cu

Pb

Cd

Zn

Cu

Pb

Cd

Zn

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Горох, зелена маса

7,82

4,90

0,29

38,49

6,51

3,42

6,08

21,65

Кукурудза, зелена маса

Кількість проб

Мінімальне значення

2,18

1,45

0,10

2,13

2,41

1,37

20,85

9,96

Середнє значення

3,54

2,40

0,13

3,43

3,75

2,01

24,26

14,29

Максимальне значення

5,11

4,05

0,16

4,52

5,97

3,61

29,88

17,88

СКВ

1,05

0,98

0,02

1,02

1,38

0,94

4,34

2,99

Кваріації, %

29,71

40,75

18,03

29,67

36,74

46,77

17,88

20,93

Кукурудза, зерно

0,59

0,07

0,03

12,35

0,67

0,06

0,85

7,52

Кукурудза, стебла

3,24

1,78

0,16

12,14

3,66

1,60

4,68

7,39

Пшениця, солома

Кількість проб

Мінімальне значення

0,61

0,60

0,07

3,15

0,66

0,77

5,37

1,37

Середнє значення

1,53

0,88

0,16

6,38

1,67

0,95

10,25

4,31

Максимальне значення

2,86

1,02

0,22

12,60

3,55

1,28

22,80

8,84

СКВ

1,06

0, 20

0,07

4,35

1,33

0,23

8,39

3,28

Кваріації, %

69, 19

22,30

45,76

68,21

79,58

24,56

81,86

76,23

Пшениця, зерно

3,26

0,22

0,04

17,31

4,05

0,27

3,78

12,58

Різнотрав?я, зелена масса

Кількість проб

Мінімальне значення

1,50

1,87

0,12

2,38

1,38

1, 19

15,34

7,94

Середнє значення

4,21

2,60

0,23

12,54

5,01

2,15

20,02

12,44

Максимальне значення

6,64

3,31

0,32

51,16

7,76

2,99

31,92

19,63

СКВ

1,75

0,47

0,08

16,25

1,99

0,66

5,32

3,49

Кваріації, %

41,54

18,07

33,52

129,62

39,83

30,79

26,56

28,04

Соняшник, насіння

Кількість проб

Мінімальне значення

11,33

0,73

0,14

35,56

10,98

0,56

3,50

18,53

Середнє значення

13,57

1,12

0, 19

41,93

15,27

1,07

6,17

23,63

Максимальне значення

16,49

1,41

0,22

48,31

18,26

1,40

9,48

25,98

СКВ

2,13

0,29

0,03

4,96

3,08

0,34

2,49

3,14

Кваріації, %

15,69

25,52

18,41

11,84

20,15

32,10

40,32

13,27

Соняшник, кошики

Кількість проб

6,81

2,05

0,24

6,36

6,74

1,85

7,55

3,29

Мінімальне значення

7,71

3,13

0,34

10,72

8,71

2,89

11,09

6,04

Середнє значення

8,25

3,84

0,44

17,86

10,83

3,39

18,84

9,84

Максимальне значення

0,55

0,76

0,07

4,79

1,61

0,60

4,44

2,66

СКВ

7,16

24,38

21,62

44,75

18,54

20,84

40,06

44,14

Кваріації, %

6,81

2,05

0,24

6,36

6,74

1,85

7,55

3,29

Соняшник, стебла

Кількість проб

Мінімальне значення

2,56

4,42

0,41

13,56

2,53

3,83

9,40

7,47

Середнє значення

5,11

5,62

0,49

20,84

5,77

5,16

16,10

11,67

Максимальне значення

8,51

8,35

0,59

27,34

10,38

6,47

24,60

14,15

СКВ

2,53

1,60

0,08

5,13

3,01

0,94

5,87

2,50

Кваріації, %

49,40

28,38

16,90

24,61

52,13

18,23

36,49

21,38

Соя, насіння

Кількість проб

9,36

1,08

0,09

37,39

9,32

0,79

1,91

15,03

Мінімальне значення

11,59

1,25

0,11

39,73

12,71

0,98

2,36

21,60

Середнє значення

13,81

1,42

0,13

42,07

16,10

1,16

2,80

28,18

Максимальне значення

3,15

0,23

0,03

3,31

4,80

0,27

0,62

9,30

СКВ

27,16

18,78

24,64

8,33

37,73

27,22

26,44

43,04

Кваріації, %

9,36

1,08

0,09

37,39

9,32

0,79

1,91

15,03

Соя, стебла

Кількість проб

Мінімальне значення

4,11

4,48

0,36

9,77

4,37

3,25

7,65

3,93

Середнє значення

4,25

4,76

0,39

16,38

4,58

3,70

8,45

9,66

Максимальне значення

4,39

5,04

0,42

22,99

4,79

4,14

9,25

15,40

СКВ

0, 20

0,40

0,05

9,35

0,30

0,63

1,13

8,11

Кваріації, %

4,66

8,35

11,55

57,07

6,50

16,95

13,40

83,94

Яблука, плоди

Ячмінь, солома

Кількість проб

Мінімальне значення

1,45

1,27

0,12

5,76

1,88

0,90

1,68

4,50

Середнє значення

2,17

2,45

0,21

12,38

2,29

1,63

5,56

6,41

Максимальне значення

2,90

3,63

0,31

19,00

2,71

2,35

9,44

8,32

СКВ

1,02

1,67

0,14

9,36

0,59

1,02

5,49

2,70

Кваріації, %

47,22

68,16

63,67

75,62

25,60

62,95

98,67

42,11

За коефіцієнтом накопичення чітко розділяються метали - мікроелементи від металів-токсикантів: для міді і особливо цинку спостерігається концентрування із ґрунту в рослини, для кадмію та свинцю - розсіювання.

4.2 Залежність коефіцієнтів переходу ВМ в ланці 'ґрунт-рослини' від біологічних властивостей культури

За інтенсивністю біогенної міграції важких металів із ґрунту в основну продукцію досліджені культури утворюють такий ряд:

кукурудза <пшениця <соняшник.

За інтенсивністю біогенної міграції важких металів із ґрунту в побічну продукцію досліджені культури утворюють такий ряд:

пшениця <кукурудза <соняшник.

В умовах Степу України біологічна рухомість важких металів утворює такий ряд: свинець <кадмій < мідь < цинк.

Результати статистичного аналізу (гістограми на Рис.4.1 - 4.4) показують наявність достовірних відмінностей між вмістом важких металів для насіння соняшника, заготовленого на території різних адміністративних районів.

Рисунок 4.1 Вміст міді у насінні соняшника із різних районів Миколаївської області

Рисунок 4.2 Вміст цинку у насінні соняшника із різних районів Миколаївської області

Рисунок 4.3 Вміст кадмію у насінні соняшника із різних районів Миколаївської області

Рисунок 4.4 Вміст свинцю у насінні соняшника із різних районів Миколаївської області

Розділ №5. Охорона праці

Метою охорони праці є зниження та ліквідація виробничого травматизму і професійних захворювань на основі заходів, які включають систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних та лікувально-профілактичних методів і засобів, що забезпечують безпеку праці, збереження здоров?я і працездатності.

З огляду на стан охорони праці в ДУ Миколаївський центр Облдержродючість слід відмітити що вимоги 'Кодексу про працю' дотримуються повсюди та на належному рівні. Відповідальність за охорону праці в ДУ Миколаївський центр Облдержродючість покладено на директора центру, який забезпечує виконання норм і правил з техніки безпеки, а також вимог пожежної безпеки. Призначення відповідальних осіб за стан охорони праці у структурних підрозділах центру здійснюється за наказом директора. Ознайомлення працівників з правилами безпеки праці проводиться при прийомі їх на роботу проведенням вступного інструктажу, інструктажу з охорони праці та інструктажу з пожежної безпеки. Далі призначається стажування, період якого залежить від посади працівника. Вище згаданий інструктаж називається первинним. В подальшому через кожних три місяці всі робітники проходять повторний інструктаж. Також проводяться спеціальні інструктажі. В залежності від ситуації, яка склалася на даний момент в центрі (в чому є нагальна потреба), з приводу того й проводиться спеціальний інструктаж. Результати інструктажів заносяться в 'Журнал реєстрації інструктажів з охорони праці', де обов?язковими є підписи, як інструктора так і того, кому був проведений інструктаж.

Спеціалісти Миколаївського центру Облдержродючість виконують правила внутрішнього трудового розпорядку, користуються спецодягом та засобами індивідуального захисту, якими їх забезпечує центр, виконують вимоги, щодо дотримання в чистоті свого робочого місця. Співробітники центру вміють надавати першу медичну допомогу потерпілим при несчасних випадках, вміють користуватися первинними засобами пожежогасіння.

Всі лабораторні приміщення Миколаївського центру Облдержродючість мають приплинно-витяжну вентиляцію та забезпеченні первинними засобами пожежогасіння, аптечкою з набором медикаментів і перев?язувальних засобів, які зберігаються згідно вимог пожежної безпеки.

Під час роботи працівниками дотримуються 'Вимог до охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях', вимог безпеки після закінчення роботи.

Стан Охорони праці в Миколаївському центрі Облдержродючість знаходить на високому рівні, хоча іноді трапляються й деякі незначні порушення.

Центр в повному обсязі забезпечений нормативною документацією щодо охорони праці: Закони, інструкції, методична література тощо.

Слід відмітити що в ДУ Миколаївський центр Облдержродючість дотримуються права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці., зокрема встановлено доплату до тарифних ставок у шкідливих умовах праці 8-10%. Працівників з шкідливими умовами праці центр забезпечує молоком у обсязі 0,5л на день.

Висновки

Рівні забруднення ґрунтового покриву Миколаївської області важкими металами є незначними. Сумарний індекс забруднення складає 0,126.

Пріоритетним забруднювачем для області є свинець. На другому місці знаходяться мідь та кадмій. Найбільш 'проблемними' в плані металічного забруднення є території Дніпровсько-Дністрвського та Азово-Причорноморського ґрунтових округів, тобто північно-західна частина та південно-східна частини області. Існує щонайменше два джерела забруднення ґрунтового покриву області важкими металами:

· Антропогенного монометалічного напряму пов'язаного із сідьськогосподарським виробництвом (застосування металовмісних препаратів на багаторічних насадженнях); характерний в умовах області лише для міді;

· переважно природного поліметалічного внаслідок процесів ландшафтно-геохімічного концентрування; характерний в умовах області для всіх досліджених металів.

Інтенсивність переходу металів-мікроелементів (цинк, мідь) із ґрунту в основну рослинницьку продукцію більша, ніж в побічну. Для металів-токсикантів (свинець та кадмій), навпаки - спостерігається більш інтенсивний іх перехід у побічну продукцію в порівнянні з основною.

За інтенсивністю біогенної міграції важких металів із ґрунту в основну продукцію досліджені культури утворюють такий ряд: кукурудза <пшениця <соняшник.

За інтенсивністю біогенної міграції важких металів із ґрунту в побічну продукцію досліджені культури утворюють такий ряд: пшениця <кукурудза <соняшник.

В умовах Степу України біологічна рухомість важких металів утворює такий ряд: свинець <кадмій < мідь < цинк.

Список інформаційних джерел

1. Агафонов Е.В. Тяжелые металлы в черноземах Ростовской области. /Е.В. Агафонов // Тяжелые металлы и радионуклиды в агроэкосистемах: Мат. науч. - практ. конф. РАСХН.М. - Иваново, ГУ КПК, 1994. С.22-36.

2. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. /Ю.В. Алексеев //. - Л.: Агропромиздат, 1987, - 142с.

3. Алексеенко В.А. Поступление микроэлементов из атмосферы и их содержание в природных водах лесного водосбора. /В.А. Алексеенко // Экология. - 1988. - №3. - С.71?73.

4. Балюк С.А. Тяжелые металлы в орошаемом земледелии Украины /С.А. Балюк, Л.П. Головина, A. A. Носоненко // Тяжелые металлы и радионуклиды в агроэкосистеме: Мат. науч. - практ. конф. РАСХН. М., 1994. С.33-37.

5. Балюк С.А. Оцінка забруднення зрошувальної води та ґрунтів важкими металами. /С.А. Балюк, В.Я. Ладних, Л.В. Мошник // Вісник аграрної науки, - 2003, №1, - с.65-68.

6. Бережняк М.Ф. 'Методи дослідження ґрунтового вкриття' /М.Ф. Бережняк // - методичні матеріали. - К.: Видавництво ТОВ 'НВП 'ІНТЕРСЕРВІС”, 2011. - 100с.

7. Білецька Е.М. Гігієнічні аспекти важких металів у навколишньому середовищі /Е.М. Білецька // Буковинський медичний вісник. - 1999. - Т.3. - №2.

8. Богомазов Н.П. Микроэлементы и тяжелые металлы в выщелоченных черноземах ЦЧЗ РФ /Н.П. Богомазов, П.Г. Акулов // Тяжелые металлы и радионуклиды в агроэкосистемах: Мат. науч. - практ. конф. РАСХН.М. - Иваново, ГУ КПК, 1994. С.18-21.

9. Большаков В.А. Влияние минеральных удобрений на содержание меди, цинка и марганца в ячмене /В.А. Большаков, Е.Г. Журавлева // Агрохимия, 1975. № 4. С.109 - 113.

10. Бондарев Л.Г., Микроэлеленты - благо и зло. /Л.Г. Бондарев // -М.: Знание, 1984. - 144 с.

11. Булыгин С.Ю. и др. Микроэлементы в сельском хозяйстве/ Под ред.Д. с-х. наук, проф., чл-кор. УААН С.Ю. Булыгина/. Дніпропетровськ:, 'Січ', 2007. - 100 с.

12. Важенин И.Г. Корни растений как биоиндикатор уровня загрязненности почвы токсическими элементами /И.Г. Важенин // Агрохимия. 1984. №2. С.73-77.

13. Виноградов А.П., Геохимия редких и рассеянных химических элементов в почвах. /А.П. Виноградов // 2-е изд. - М.:, 1957.

14. Волошин Е.И. Транслокация кадмия и свинца в почве и растениях /Е.И. Волошин // Химия в сельском хозяйстве. 1997. - №2 С.34 35.

15. Воробьева Р.С. Гигиена и токсикология кадмия. /Р.С. Воробьева // Научный обзор. ? М. ? 1979. - 54 с.

16. Глазовская М.А. Принципы классификации почв по их устойчивости к химическому загрязнению /М.А. Глазовская // Земельные ресурсы мира, их использование и охрана. М.: Наука, 1978. С.85 89.

17. Глазовская М.А. Способность окружающей среды к самоочищению / М.А. Глазовская // Природа. 1979. №3. С.71-79.

18. Глазовская М.А. Принципы классификации почв по опасности их загрязнения тяжелыми металлами. /М.А. Глазовская // Биологические науки, 1989. - №9. - с.9-15.

19. Глуховский А.Б. Влияние удобрений на содержание тяжелых металлов в почве /А.Б. Глуховский, Н.Г. Малюга, Н.С. Котляров // Тяжелые металлы и радионуклиды в агросистемах: Мат. науч. - пракг. конф. РАСХН.М. - Иваново: ГУ КПК, 1994. С.101-103.

20. Головина Л.П. Геохимический фон тяжелых металлов в почвах УССР /Л.П. Головина, М.Н. Лысенко, А.М. Александрова // Химия в сельском хозяйстве. - № 2. - 1987. - С.52-54

21. Гончарук Е.М. Санитарная охрана почвы от загрязнения химическими веществами. /Е.М. Гончарук // Киев: Здоровье, 1977.153 с.

22. ГОСТ 17.4.1.02-83. Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля за загрязнениями. [Міждержавний стандарт]. - М.: 1983.8с.

23. ГОСТ 26929-86. Сырье и продукты пищевые. Подготовка пробю Минерализация проб для определения токсичных элементов. [Міждержавний стандарт]. - М.: 1986 11с.

24. ГОСТ 30178-96. Сырье и продукты пищевые. Атомно-абсорбционный метод определения токсичных элементов. - Минск. Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации. [Міждержавний стандарт]. - М.:, 1997. - 12 с.

25. Дегодюк Е.Г. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва /Е.Г. Дегодюк, В.Ф. Сайко, М.С. Корнійчук та ін.; за ред.Е.Г. Дегодюка. // - К.: Урожай, 1992. - 320 с.

26. Дмитриев Е.А. Математическая статистика в почвоведении. /Е.А. Дмитриев // Учебник. - М.: Изд-во МГУ, 1995. - 320 с.

27. Дмитрук Ю.М. Еколого-геохімічний аналіз ґрунтового покриву агроекосистем. /Ю.М. Дмитрук // Чернівці: Рута, 2006. - 328 с.

28. Добровольский Г.В. Охрана почв. /Г.В. Добровольский, Л.А. Гришина // М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985,-224 с.

29. Добровольский В.В. Биосферные циклы тяжелых металлов и регуляторная роль почвы /В.В. Добровольский // Почвоведение. 1997. №4. С431 - 441.

30. Евсеев А.В. Изменение во времени фоновых концентраций загрязняющих веществ в различных природных объектах /А.В. Евсеев // Вестн. МГУ. Сер.5. - География. - 1988. - №3. - С.72?78.

31. Елпатьевский П.В. Эколого-геохимические принципы установления ПДК тяжелых металлов в почве /П.В. Елпатьевский // Химия в сельском хозяйстве. 1982.Т. 20. №3. С.10-11.

32. Ершов Ю.А. Механизмы токсического действия неорганических соединений. /Ю.А. Ершов, Т.В. Плетнева // - М.: Медицина, 1989-272 с.

33. Золотарева Б.Н. Геохимические аспекты мониторинга тяжелых металлов в почвах. /Б.Н. Золотарева, И.И. Скрипниченко // Региональный экологический мониторинг. - М.: Наука, 1983. - С.93?114.

34. Золотарева Б.Н. Содержание и распределение тяжелых металлов (свинца, кадмия, ртути) в почвах Европейской части СССР /Б.Н. Золотарева, И.И. Скрипниченко, Н.И. Гетелюк и др. // Генезис, плодородие и мелиорация почв. Пущино: ОНТИ НЦБИ АН СССР. - 1980. - С.77-90.

35. Зырин Н.Г. Нормирование содержания тяжелых металлов в системе почва растение /Н.Г. Зырин, Е.В. Каплунова, A. B. Сердюкова // Химия в сельском хозяйстве. 1985. Т.23. №6. С.45 - 48.

36. Ильин В.Б. Химические элементы в системе почва растение. /В.Б. Ильин // Н.:

37. 1. Наука, 1982.113 с.

38. Ильин В.Б. О предельно допустимой концентрации тяжелых металлов в почве. /В.Б. Ильин // Химия в сельском хозяйстве. 1982.Т. 20. С.5 - 7.

39. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почва-растение. /В.Б. Ильин // - Новосибирск,: Наука, Сиб отделение, 1991, - 151с.

40. Ильин В.Б. Относительные показатели загрязнения в системе почва-растение /В.Б. Ильин, М.Д. Степанова // Почвоведение. - 1979. № 11. - с.61 - 67.

41. Ильин В.Б. О биогенном накоплении макро - и микроэлементов в профиле черноземов и дерново-подзолистых почв. /В.Б. Ильин // Изв. СО АН СССР Сер. Биол. Наук. Вып.З. 1985.С. 20-25.

42. Ильин В.Б. О нормировании содержания тяжелых металлов в растениях /В.Б. Ильин // Химия в сельском хозяйстве. 1987. №8. С.63-65.

43. Ильин В.Б. Буферные свойства почвы и допустимый уровень ее загрязнения тяжелыми металлами /В.Б. Ильин // Агрохимия. 1997. №11. С.65 - 70.

44. Ильин В.Б. Микроэлементы и тяжелые металлы в почвах и растениях Новосибирской области /В.Б. Ильин, А.И. Сысо. // Новосибирск, 2001.

45. Kabata-Pendias A. Trace elements in soil and plants. /A. Kabata-Pendias, H. Pendias // - Roca Raton: CRC Press, 2001/ - 432 p.

46. Кадмий: экологические аспекты. Совместное издание программы ООН по окружающей среде, Международной организации труда и ВОЗ. - М.: Медицина, 1994. - 160 с.

47. Калуцков В.Н. Ландшафтно-геохимические основы определения ПДК для загрязнителей почвы /В.Н. Калуцков // Химия в сельском хозяйстве. 1982.Т. 20. №3. С.17-18.

48. Каменський В.Ф. Методи та технічні засоби метрологічного забезпечення наукових досліджень у землеробстві /В.Ф. Каменський, В.М. Лапін // Вісник аграрної науки. - 2009. - №6. - С.14-17.

49. Карпова Е.А. Кадмий в почвах, растениях, удобрениях /Е.А. Карпова, Ю.А. Потатуева // Химизация сельского хозяйства. 1990. №5. С.44 52.

50. Котов В.С. Эколого-физиологические особенности накопления и распределения ртути в высших растениях. /В.С. Котов // Автореф; кан. биол. наук, Воронеж, 1991. - 17 с.

51. Кисель В.И. Влияние минеральных удобрений на накопление тяжелых металлов в растениеводческой продукции /В.И. Кисель, Л.А. Жеребная // Вісник аграрної науки. - 2001. - №2. - С.55?56.

52. Кузнецова J1. M. Влияние металлов на урожай и качество пшеницы /JI. M. Кузнецова, Е.Б. Зубарева // Химия в сельском хозяйстве, 1997. №2. С.36-37.

53. Макарова Г.А. Екологічні ризики утилізації осаду стічних вод та шляхи їх мінімізації. /Г.А. Макарова, М.О. Троїцький, Л.А. Дмитрієва, М.М. Попова // Матеріали п'ятої науково-практичної конференції 'Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів. Оцінка і прогноз екологічних ризиків' 7 - 11 червня 2010 року, АР Крим, М. Ялта. / Редколегія: Демчишин М.Г. доктор технічних наук, професо, Лущин А.В., доктор геолого-мінералогічних наук, професор, Яковлєв Є. О, доктор технічних наук. Ялта: 'ЕКОЛОГІЯ НАУКА ТЕХНІКА'. 2010 - с.86.

54. Макарова Г.А. Аналіз просторової неоднорідності фізико-хімічних та еколого-токсикологічних показників ґрунтового покриву за допомогою GPS-методів та просторового ГІС-аналізу. /Г.А. Макарова, М.О. Троїцький // ХІІІ Міжнародний науково-технічний симпозіум' Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища^ GPS I GIS-технології', 9 - 14 вересня 2008 р. Алушта (Крим): Зб. Матеріалів / відп. Ред. К.Р. Третяк. - Львів: Вид-во Національного університету 'Львівська політехніка', 2008

55. Макарова Г.А. Шляхи удосконалення екологічної інформативності агрохімічної паспортизації земель. /Г.А. Макарова, М.О. Троїцький // Агроекологічний журнал, спецвипуск, червень 2009. - с. 194 - 196.

56. Макарова Г. А, Вдосконалення еколого-токсикологічного моніторингу зрошуваних земель за допомогою GPS-методів і просторового ГІС-аналізу. /Г.А. Макарова, М.О. Троїцький, М.М. Попова, Л.А. Дмитрієва // XIV Міжнародний науково-технічний симпозіум 'Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища: GPS i GIS технології', 8 - 13 вересня 2009 р., Алушта: Зб. Матеріалів / відп. Ред. К.Р. Третяк. - Львів: Вид-во Національного університету 'Львівська політехніка', 2009. - с.225 - 227.

57. Макарова Г.А. Використання ГІС-технологій для еколого-геохімічного аналізу агроландшафтів. /Г.А. Макарова, М.О. Троїцький, Л.А. Дмитрієва, М.М. Попова // XV Міжнародний науково-технічний симпозіум 'Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища: GPS i GIS технології', 8 - 13 вересня 2010 р., Алушта 6 Зб. Матеріалів / відп. Ред. К.Р. Третяк. - Львів: Вид-во Національного університету 'Львівська політехніка', 2010. - с. 199 - 202.

58. Макарова Г.А. Роль ґрунтових екотоксикологічних досліджень у сталому розвитку виноградарства у Північному Причорномор'ї. /Г.А. Макарова, М.О. Троїцький, Л.А. Дмитрієва, Н.М. Протченко // Ялтинські тези. Наукові праці: Науково методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.П. Могили, 2010, том 9. С.29.

59. Макарова Г.А. Удосконалення мережі стаціонарних спостережень за станом ґрунтів Миколаївськоїобласті. /Г.А. Макарова, М.О. Троїцький, Л.А. Дмитрієва, Н.М. Протченко // Ґрунт - основа життя. Збірник наукових праць, присвячено до Всесвітнього дня ґрунту. Київ, Центрдержродючість, 2010.

60. А.А. Макарова. Экологическая оценка загрязнения почв юга Украины тяжелыми металлами. /А.А. Макарова, М.А. Троицкий, Л.А. Дмитриєва // Материалы докладов 'Экологическое нормирование, сертификация и паспортизация почв как научная основа рационального землепользования, Москва - 2010. - C.109.

61. Макарова Г.А. Особливості поведінки важких металів в ґрунтах агроландшафтів степової зони України. /Г.А. Макарова, М.О. Троїцький, Л.А. Дмитрієва // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 195-річчю від дня заснування ХНАУ ім.В. В. Докучаєва 4-6 жовтня, Харків - 2011, С.320-323.

62. Макарова Г.А. Вплив біологічних особливостей культур на інтенсивність міграції важких металів в ланці 'ґрунт-рослини'. /Г.А. Макарова, М.О. Троїцький, Л.А. Дмитрієва // ХІ Міжнародна науково-практична конференція 'Актуальні проблеми сучасної біології та здоров'я людини'. Збірник наукових праць. Випуск 11/Під ред. . С.В. Гетманцева. - Миколаїв: МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2011. - с.175 - 178.

63. Мамилов Ш.З. Цинк в почвах и питание растений цинком /Ш.З. Мамилов, А.К. Саданов, А.Н. Илялетдинов // Агрохимия, 1987. №4. С.107-116.

64. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов. МВ № 5061-89. - М.: Изд-во стандартов, 1990. - 185 с.

65. Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення / За ред.С.М. Рижука, М.В. Лісового, Д.М. Бенцаровського. - К., 2003. - 64 с.

66. Методические указания по проведению радиологических исследований на контрольных участках. М.: - ЦИНАО. 1982 - 26 с.

67. Методические указания по определению тяжелых металлов в почвах сельхозугодий и продукции растениводства. - М.: ЦИНАО. 1992-62 с.

68. Мощник Л.І. Важкі метали у зрошуваних ґрунтах Донбасу: рівні вмісту, процеси міграції, трансформації і транслокації, прийоми детоксикації. /Л.І. Мощник // Автореф. дісс. канд. с-г наук. (06.01.03 - агроґрунтознавство і агрофізика). - Харків, - 2000, - 20 с.

69. Мур Дж., Рамамурти С. Тяжелые металлы в природных средах: контроль и оценка влияния / Пер. с англ. Д.В. Гричука; Под ред. Ю.Е. Соста. - М.: Мир. - 1987. - 288 с.

70. ПДК и ОДК. Предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочные допустимые количества (ОДК) химических веществв почве. Утв. Зам Главного гос. Сан. Врача СССР от 19.11.91 г.

71. Потатуева Ю.А. Влияние длительного применения фосфорных удобрений на накопление в почве и растениях тяжелых металлов и токсических элементов /Ю.А. Потатуева, Ю.И. Касицкий // Агрохимия. 1994. №1. С.98-113.

72. Смоляр В.И. Гипо - и гипермикроэлементозы. /В.И. Смоляр // - К.: Здоров'я, 1989. - 152 с.

73. Степанок В.В. Влияние различных соединений цинка на урожай культур и его поступление в растения /В.В. Степанок, С.П. Голенецкий // Агрохимия. 1990. №З. С.85-91.

74. Степанок В.В. Влияние соединений меди на урожайность и элементный состав сельскохозяйственных культур /В.В. Степанок, С.П. Голенецкий // Агрохимия. 1991. №8. С.87-95.

75. Тимофеев М.М. Загрязнение тяжелыми металлами Донецкой области, их судьба в почве, растениях, животных, механизмы действия в биологических объектах. /М.М. Тимофеев, С.Н. Александров, В.А. Черепов и др. // Депонировано в ГНТБ Украины 26.11.96. №2299 - УК 96.

76. Троїцький М.О. Оцінка гетерогенності ґрунтових показників в системі радіоекологічного моніторингу Миколаївського регіону /М.О. Троїцький, Н.М. Протченко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т.81. - Вип.68. Екологія: Сучасний стан родючості ґрунтів та шляхи її збереження. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.П. Могили, 2008. - с 111. - 114.

77. Троїцький М.О. Вивчення просторових та генетичних аспектів забруднення ґрунтів Миколаївської області важкими металами (на прикладі північностепової підзони). /М.О. Троїцький, Г.А. Макарова // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т.82. - Вип.69. Екологія: Сучасний стан родючості ґрунті та шляхи її збереження. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.П. Могили, 2008.

78. Троїцький М.О. Створення сучасної системи агорекологічного моніторингу ґрунтів Миколаївської області. /М.О. Троїцький, Г.А. Макарова // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т.107. - Вип.94. Екологія. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2009.

79. Троїцький М.О. Міграція важких металів у ланці 'ґрунт-рослини' в агроландшафтах степу України. /М.О. Троїцький, Л.А. Дмитрієва // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.П. Могили, вип.167, том 179, 2012 р., C.37-40.

80. Троїцький М.О. Застосування інтегральних показників стану ґрунтів у практиці агроекологічного моніторингу. /М.О. Троїцький, Л.А. Дмитрієва, Н.М. Протченко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.П. Могили, вип.167, том 179, 2012 р., C.116-119.

81. Троїцький М.О. Вміст важких металів та радіонуклідів в насінні олійних культур, вирощених у Миколаївській області. /М.О. Троїцький, Л.А. Дмитрієва, Н.М. Протченко // Збірник матеріалів науково-практичної конференції 'Проблеми сільського господарства на сучасному етапі та шляхи їх вирішення'. ДУ 'Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція інституту зрошуваного землеробства'. - Миколаїв, 2012. С.135 - 137.

82. Фатеев А.Н. Трансформация тяжелых металлов в почвах с различной буферной способностью /А.Н. Фатеев, М.Н. Лысенко // Тяжелые металлы и радионуклиды в агроэкосистемах: Мат. науч. - практ. конф. РАСХН.М. - Иваново: ГУ КПК, 1994. С.137-140.

83. Фатєєв А.І. Актуальні проблеми моніторингу техногенно забруднених ґрунтів. /А.І. Фатєєв, М.М. Мірошниченко, Я.В. Пащенко, Є.В. Панасенко, В.Л. Самохвалова // Охорона родючості ґрунтів. Вип.1. К.: Аграрна наука. - 2004. С.149-158.

84. Хавезов. А.В. Атомно-абсорбционная спектроскопия. /А.В. Хавезов, Д.Л. Цалев // - М., МГУ, 1989г.143 с.

85. Халафян А.А. STATISTICA 6. /А.А. Халафян // Статистический анализ данных.3-е изд. Учебник. - М.: ООО 'Бином-Пресс', 2007. - 512 с.

86. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике. /В.М. Шмидт // Учеб. Пособие. - Л. Изд-во Ленинг. Ун-та, 1984. - 288 с.

87. Ґрунти Миколаївської області. Одеса. - Маяк., 1969. - 57 с.

88. Черноземы СССР (Украина) /Всесоюз. Акад. с. - х. наук им.В.И. Ленина. (Ответ. Редактроры: В.М. Фридланд, И.И. Лебедева, ТП. Коковина, В.Д. Кисель). М.: - Колос, 1981, - 256 с.

Додатки

Додаток 1

Перелік моніторингових ділянок в Миколаївській області станом на 1.04 2012 року

№ з/п

Реєстр. №

Найближчий населений пункт (район, село)

Географічна прив'язка майданчика (дес. град) *

Види угідь

Початок спосте-режень (рік)

Район

село

широта

довгота

1

4

5

6

1

2

Баштанський

Баштанка

47,4180

32,3995

Рілля та орнопридатні землі

1983

2

3

Березанський

Чапаєвка

46,8713

31,4904

Рілля та орнопридатні землі

1983

3

4

Березнегуватський

Березнегувате

47,2539

32,8943

Рілля та орнопридатні землі

1983

4

5

Братський

Новоолександрівка

47,8636

31,7118

Рілля та орнопридатні землі

1983

5

6

Веселинівський

Звенигородка

47,2909

31,1285

Рілля та орнопридатні землі

1983

6

8

Врадіївський

Врадіївка

47,8684

30,5632

Рілля та орнопридатні землі

1983

7

9

Доманівський

Доманівка

47,6288

30,9414

Пасовища

1983

8

10

Єланецький

Возсіятське

47,6809

32,0754

Рілля та орнопридатні землі

1983

9

11

Жовтневий

Зелений Гай

46,9316

32,2190

Рілля та орнопридатні землі

1983

10

12

Казанківський

Казанка

47,8817

32,8464

Рілля та орнопридатні землі

1983

11

14

Миколаївський

Ковалівка

47,6562

32,4883

Рілля та орнопридатні землі

1983

12

15

Новобузький

Новий Буг

47,3394

31,6855

Рілля та орнопридатні землі

1983

13

16

Новоодеський

Троїцьке

46,8271

31,6567

Пасовища

1983

14

17

Очаківський

Кам'янка

48,0683

30,7849

Рілля та орнопридатні землі

1983

15

18

Первомайський

Первомайськ

47,0807

32,7768

Рілля та орнопридатні землі

1983

16

19

Снігурівський

Снігурівка

47,1483

32,2300

Рілля та орнопридатні землі

1983

17

20

Баштанський

Мар'євка

31,3020

47,9106

Чагарник, ліс

1983

18

23

Арбузинський

Арбузинка

48,0304

30,9663

Населені пункти та об'єкти громадського користування

1985

19

24

Первомайський

Мигія

48,0078

31,0871

Пасовища

1985

20

25

Арбузинський

Семенівка

47,8094

31,1067

Рілля та орнопридатні землі

1985

21

26

Доманівський

Богданівка

47,8003

31,1219

Рілля та орнопридатні землі

1985

22

27

Доманівський

Богданівка

46,9316

32,2190

Рілля та орнопридатні землі

1985

23

28

Доманівський

Виноградний Сад

47,7511

31,1464

Рілля та орнопридатні землі

1985

1

4

5

6

24

29

Доманівський

Анетівка

47,6996

31,1425

Рілля та орнопридатні землі

1985

25

30

Доманівський

Жовтневе

47,5950

31,1505

Рілля та орнопридатні землі

1985

26

31

Доманівський

Козубівка

47,5487

31,1312

Рілля та орнопридатні землі

1985

27

32

Арбузинський

Костянтинівка

47,7751

31,2511

Рілля та орнопридатні землі

1985

28

33

Вознесенський

Олександрівка

47,7708

31,2603

Рілля та орнопридатні землі

1985

29

34

Вознесенський

Олександрівка

47,7220

31,3089

Рілля та орнопридатні землі

1985

30

35

Вознесенський

Воронівка

47,7020

31,3591

Рілля та орнопридатні землі

1985

31

36

Вознесенський

Воронівка

47,6409

31,4607

Рілля та орнопридатні землі

1985

32

37

Вознесенський

Воронівка

47,,61263

31,4930

Рілля та орнопридатні землі

1985

33

38

Доманівський

Лідієвка

47,5485

30,9685

Пасовища

2000

34

39

Доманівський

Лідієвка

47,5494

30,9681

Рілля та орнопридатні землі

2000

35

40

Доманівський

Лідієвка

47,5475

30,9693

Рілля та орнопридатні землі

2000

36

42

Первомайський

Болеславчик

48,0800

30,7945

Рілля та орнопридатні землі

2000

37

43

Первомайський

Чаусове

48,0739

30,7374

Рілля та орнопридатні землі

2000

38

44

Первомайський

Чаусове Друге

48,0600

30,7000

Рілля та орнопридатні землі

2000

39

45

Первомайський

Чаусове Друге

48,0741

30,6992

Рілля та орнопридатні землі

2000

40

46

Первомайський

Чаусове Друге

48,0612

30,6984

Сади, ягідники, парники

2000

41

47

Арбузинський

Благодатне

48,0196

31,1611

Рілля та орнопридатні землі

2000

42

49

Арбузинський

Благодатне

48,0289

31,1376

Рілля та орнопридатні землі

2000

43

50

Арбузинський

Благодатне

48,0197

31,1040

Рілля та орнопридатні землі

2000

44

51

Арбузинський

Булацелове

47,9697

31,1350

Рілля та орнопридатні землі

2000

45

52

Арбузинський

Булацелове

47,9781

31,1014

Рілля та орнопридатні землі

2000

46

53

Арбузинський

Булацелове

48,0027

31,1058

Рілля та орнопридатні землі

2000

47

54

Арбузинський

Остапівка

47,9885

31,0857

Рілля та орнопридатні землі

2000

48

55

Арбузинський

Булацелове

Пасовища

2006

49

56

Арбузинський

Булацелове

Пасовища

2006

50

57

Арбузинський

Булацелове

Пасовища

2006

51

58

Арбузинський

Булацелове

Пасовища

2006

* Примітка: Географічні координати визначались на місцевості GPS-приладом 'Garmin-60 'та переносились на цифрову картооснову М 1: 100 000 за допомогою пакету Mapinfo v.6,0

Додаток 2.

Групування моніторингових ділянок за типами ґрунтів та ландшафтно-геохімічними характеристиками

№ групи

Тип ґрунтів

Ландшафтна характеристика ґрунту

Кількість точок спостере-ження

Номери стаціонарних майданчиків

1

Дернові слаборозвинені глинисто-піщані

Ґрунти високих піщаних заплав р. Південний Буг та Інгул

1

20

2

Лучні та лучні глибокі ґрунти на алювіальних відкладах

Ґрунти геоакумулятивних ландшафтів (річкових заплав, нижньої частини яружно-балкової системи)

2

16, 23

3

Чорноземи південні та південні залишково-слабо солонцюваті

Ґрунти вододільних плато та похилих схилів підзони південного Степу

6

2, 3, 4, 11, 17, 19

4

Чорноземи звичайні малогумусні важкосуглинкові та легкоглинисті

Ґрунти вододільних плато та похилих схилів зони, перехідної між південним та північним Степом

11

6, 10, 12, 14, 15, 27, 33, 34, 35, 36, 37,

5

Чорноземи звичайні середньогумусні важкосуглинкові та легкоглинисті

Ґрунти вододільних плато та похилих схилів підзони північного Степу

17

5, 39, 8, 25, 45, 46, 30, 32, 53, 49, 50, 52, 55, 24, 29, 31, 44

6

Чорноземи звичайні середньозмиті

Ґрунти стрімких схилів підзони північного Степу

8

9, 40, 26, 47, 48, 51, 54, 28

7

Чорноземи звичайні середньо гумусні карбонатні

Ґрунти верхньої частини вододілів підзони північного Степу

3

18, 42, 43

8

Чорноземи звичайні середньо гумусні вилуговані

Ґрунти верхньої частини яружно-балкової системи підзони північного Степу

1

38

9

Шаруваті алювіальні ґрунти на виходах щільних магматичних порід

Ґрунти яружно-балочних систем північно-західної частини області в районах неглибокого залягання магматичних порід (гранітів)

3

56, 57, 58

Додаток 3

Картосхема розташування моніторингових ділянок Миколаївської області

Додаток 4

Додаток 5

Первинні матеріали до вивчення просторого розподілу важких металів в ґрунтах Березнегуватського району

№ пор

№ реєстр

Широта

Долгота

Площа, га

Р2О5, мг/кг

К2О, мг/кг

ID

Nrel

Long

Lati

Plo

Fosh

Kali

Hum

Ph

Cu

Cd

Pb

Co

Zn

Mn

1

300

32,7834

47,3453

33,4

112

300

3,3

7,2

0,14

0,040

0,53

0,15

0,34

12,1

2

301

32,7874

47,3410

36,6

128

300

0,14

0,040

0,53

0,15

3

281

32,7680

47,3520

18,5

146

300

3,6

6,8

0,07

0,060

0,53

0,26

0,33

9,1

4

282

32,7719

47,3479

16,0

150

300

0,07

0,060

0,53

0,26

5

283

32,7706

47,3443

22,2

96

300

0,07

0,060

0,53

0,26

6

284

32,7760

47,3451

19,7

104

300

3,5

7,0

0,07

0,060

0,53

0,26

0,73

16,7

7

285

32,7719

47,3396

19,1

116

300

0,07

0,060

0,53

0,26

8

286

32,7773

47,3404

21,1

104

300

0,07

0,060

0,53

0,26

9

287

32,7605

47,3537

17,3

133

250

3,4

7,1

0,07

0,020

1,05

0,26

0,31

8,7

10

288

32,7611

47,3509

17,5

150

300

0,07

0,020

1,05

0,26

11

289

32,7619

47,3481

21,3

228

300

0,07

0,020

1,05

0,26

12

290

32,7627

47,3447

20,6

138

300

3,3

7,0

0,07

0,020

1,05

0,26

0,32

7,4

13

291

32,7635

47,3416

19,0

240

300

0,07

0,020

1,05

0,26

14

292

32,7642

47,3386

20,7

116

280

0,07

0,020

1,05

0,26

15

237

32,7434

47,3691

19,0

150

190

2,8

7,1

0,14

0,040

0,53

0,15

0,35

21,7

16

238

32,7440

47,3666

19,0

160

170

0,14

0,040

0,53

0,15

17

239

32,7447

47,3627

20,4

128

200

0,14

0,040

0,53

0,15

18

240

32,7456

47,3597

20,8

128

200

3,5

7,0

0,14

0,040

0,53

0,15

0,52

36,3

19

241

32,7460

47,3571

19,0

150

250

0,14

0,040

0,53

0,15

20

242

32,7466

47,3547

23,4

116

210

0,14

0,040

0,53

0,15

21

303

32,7516

47,3695

29,7

120

300

3,5

7,2

0,14

0,040

1,05

0,37

0,27

8,6

22

304

32,7527

47,3649

29,9

107

300

0,14

0,040

1,05

0,37

23

305

32,7536

47,3610

107

300

0,14

0,040

1,05

0,37

24

306

32,7545

47,3572

124

300

3,5

7,2

0,14

0,040

1,05

0,37

0,26

11,7

25

267

32,7348

47,3673

96

200

3,3

6,7

0,14

0,060

1,05

0,48

0,32

13,4

26

268

32,7352

47,3642

92

280

0,14

0,060

1,05

0,48

27

269

32,7359

47,3614

92

290

0,14

0,060

1,05

0,48

28

270

32,7364

47,3585

77

210

3,3

6,7

0,14

0,060

1,05

0,48

0,37

11,7

29

271

32,7371

47,3560

74

250

0,14

0,060

1,05

0,48

30

272

32,7374

47,3539

87

230

0,14

0,060

1,05

0,48

31

273

32,7257

47,3664

198

270

3,0

6,6

0,22

0,060

1,05

0,37

0,36

8,2

32

274

32,7261

47,3635

142

300

0,22

0,060

1,05

0,37

33

275

32,7266

47,3607

250

300

0,22

0,060

1,05

0,37

34

276

32,7271

47,3580

250

300

3,3

6,6

0,22

0,060

1,05

0,37

0,33

13,4

35

277

32,7276

47,3554

165

300

0,22

0,060

1,05

0,37

36

278

32,7280

47,3530

250

300

0,22

0,060

1,05

0,37

37

261

32,7251

47,3693

87

230

3,1

6,8

0,14

0,040

0,53

0,26

0,28

10,8

38

262

32,7247

47,3716

92

230

0,14

0,040

0,53

0,26

39

263

32,7243

47,3742

92

240

0,14

0,040

0,53

0,26

40

264

32,7239

47,3767

80

200

2,9

6,7

0,14

0,040

0,53

0,26

0,34

9,4

41

265

32,7236

47,3795

80

190

0,14

0,040

0,53

0,26

42

266

32,7231

47,3823

84

170

0,14

0,040

0,53

0,26

43

255

32,7340

47,3703

142

300

3,3

6,8

0,07

0,020

1,05

0,15

0,26

9,3

44

256

32,7335

47,3730

120

220

0,07

0,020

1,05

0,15

45

257

32,7331

47,3753

120

200

0,07

0,020

1,05

0,15

46

258

32,7327

47,3778

128

230

3,2

7,0

0,07

0,020

1,05

0,15

0,29

5,5

47

259

32,7321

47,3806

107

230

0,07

0,020

1,05

0,15

48

260

32,7315

47,3834

221

210

0,07

0,020

1,05

0,15

49

249

32,7428

47,3717

250

300

3,2

6,9

0,07

0,040

0,53

0,26

0,33

10,3

50

250

32,7423

47,3743

180

270

0,07

0,040

0,53

0,26

51

251

32,7417

32,7417

250

300

0,07

0,040

0,53

0,26

52

252

32,7412

47,3791

250

300

3,3

6,9

0,07

0,040

0,53

0,26

0,36

10,1

53

253

32,7407

47,3819

180

230

0,07

0,040

0,53

0,26

54

254

32,7400

47,3849

240

300

0,07

0,040

0,53

0,26

55

25

32,8097

47,4038

107

230

3,2

6,2

0,07

0,060

0,53

0,26

0, 20

6,2

56

26

32,8085

47,4088

96

210

0,07

0,060

0,53

0,26

57

27

32,8077

47,4123

104

330

0,07

0,060

0,53

0,26

58

28

32,8068

47,4167

92

190

3,1

6,2

0,07

0,060

0,53

0,26

0,16

7,1

59

29

32,8161

47,4049

92

220

3,3

6,2

0,14

0,040

0,53

0,37

0,21

10,9

60

30

32,8151

47,4091

96

280

3,1

6,1

0,14

0,040

0,53

0,37

0,22

10,7

61

31

32,8141

47,4133

100

210

0,14

0,040

0,53

0,37

62

32

32,8132

47,4174

107

340

0,14

0,040

0,53

0,37

63

5

32,8083

47,3874

84

160

3,1

6,3

0,07

0,040

0,53

0,15

0,16

6,2

64

6

32,8036

47,3868

92

160

0,07

0,040

0,53

0,15

65

7

32,7981

47,3861

77

130

0,07

0,040

0,53

0,15

66

8

32,7953

47,3857

80

160

3,1

6,3

0,07

0,040

0,53

0,15

0,12

6,8

67

9

32,7922

47,3852

74

130

0,07

0,040

0,53

0,15

68

113

32,6772

47,4060

67

180

3,4

6,1

0,22

0,040

0,53

0,26

0,11

12,3

69

114

32,6775

47,4110

92

220

0,22

0,040

0,53

0,26

70

115

32,6758

47,4158

77

200

0,22

0,040

0,53

0,26

71

116

32,6742

47,4058

80

230

3,4

6,1

0,22

0,040

0,53

0,26

0,13

12,5

72

117

32,6728

47,4104

74

210

0,22

0,040

0,53

0,26

73

118

32,6712

47,4151

70

180

0,22

0,040

0,53

0,26

74

1

32,7653

47,4282

50

169

0,62

0, 205

2,12

1,17

75

2

32,7733

47,4285

90

300

0,86

0,312

5,01

2,07

76

3

32,7669

47,4237

43

244

3,8

8,2

0,36

0, 200

2,91

0,52

0,29

13,4

77

4

32,7578

47,4229

50

259

0,62

0,271

4,37

1,66

78

5

32,7616

47,4178

50

204

0,60

0,181

4,05

1,51

79

6

32,7651

47,4145

50

210

2,8

8,2

0,29

0,118

1,77

0,55

0,22

8,4

80

7

32,7661

47,4097

74

170

0,39

0,115

2,28

0,90

81

8

32,7665

47,4071

59

237

0,55

0,148

3,56

1, 20

82

9

32,7721

47,4074

50

164

3,4

8,4

0,33

0,259

3, 20

0,92

0,54

10,6

83

21

32,7695

47,4127

67

152

0,60

0,140

3,73

1,32

84

22

32,7720

47,4134

59

246

0,60

0,140

3,73

1,32

85

23

32,7763

47,4129

59

186

3,5

8,4

0,60

0,140

3,73

1,32

0,49

12,3

86

24

32,7817

47,4085

67

178

0,60

0,140

3,73

1,32

87

25

32,7866

47,4052

50

149

0,60

0,140

3,73

1,32

88

26

32,7829

47,4017

82

300

4,2

8,4

0,60

0,140

3,73

1,32

0,82

16,7

89

27

32,7915

47,4010

67

152

0,60

0,140

3,73

1,32

90

28

32,7981

47,3995

59

149

0,55

0,140

3,89

1,13

91

29

32,7908

47,3987

59

133

3,4

8,3

0,55

0,140

3,89

1,13

0,39

6,8

92

30

32,7896

47,3965

82

209

0,55

0,140

3,89

1,13

93

31

32,7855

47,3931

50

193

0,55

0,140

3,89

1,13

94

32

32,7847

47,3881

59

271

3,4

8,3

0,55

0,140

3,89

1,13

0,53

12,3

95

33

32,7690

47,3835

135

236

0,78

0,246

5,18

2,03

96

34

32,7701

47,3824

114

300

4,2

8,4

0,78

0,246

5,18

2,03

0,40

7,1

97

35

32,7739

47,3823

120

246

0,78

0,246

5,18

2,03

98

36

32,7755

47,3852

120

300

4,6

8,3

0,78

0,246

5,18

2,03

0,34

6,9

99

37

32,7744

47,3785

128

240

0,78

0,246

5,18

2,03

100

38

32,7750

47,3763

167

300

0,52

0, 197

4,37

1,66

101

39

32,7732

47,3723

128

189

3,6

8,4

0,45

0,215

3,34

1,22

0,38

8,6

102

40

32,7726

47,3691

167

584

0,47

0,214

2,60

1,51

103

41

32,7690

47,3669

135

300

0,78

0, 205

5,34

1,73

104

42

32,7657

47,3686

150

300

3,8

8,4

0,62

0,160

5,15

1,69

0,35

9,4

105

43

32,7645

47,3659

175

273

0,62

0,160

5,15

1,69

106

45

32,7698

47,3604

150

300

3,8

8,3

0,55

0,279

3,89

1,51

0,44

7,9

107

46

32,7730

47,3574

167

300

0,55

0,279

3,89

1,51

108

47

32,7771

47,3554

143

300

0,55

0,279

3,89

1,51

109

50

32,7885

47,3494

128

300

0,62

0, 205

5,18

1,35

110

51

32,7909

47,3463

143

223

3,5

8,4

0,62

0, 205

5,18

1,35

0,41

8,1

111

52

32,7959

47,3435

150

300

0,62

0, 205

5,18

1,35

112

53

32,7998

47,3435

143

278

0,62

0, 205

5,18

1,35

113

54

32,8037

47,3464

143

300

3,8

8,4

0,62

0, 205

5,18

1,35

0,55

8,7

114

88

32,7010

47,5354

154

230

3,2

6,8

0,26

0,094

0,89

0,39

0,48

3,0

115

89

32,6964

47,5354

133

160

0,26

0,094

0,89

0,39

116

90

32,6913

47,5350

138

220

0,26

0,094

0,89

0,39

117

91

32,7001

47,5405

138

200

3,1

6,7

0,26

0,094

0,89

0,39

0, 20

2,8

118

92

32,6952

47,5401

128

190

0,26

0,094

0,89

0,39

119

93

32,6905

47,5397

138

170

0,26

0,094

0,89

0,39

120

94

32,6956

47,5305

124

300

3,1

6,9

0,31

0,043

1,25

0,43

0,23

2,3

121

95

32,6967

47,5261

142

300

0,31

0,043

1,25

0,43

122

96

32,6978

47,5226

133

300

0,31

0,043

1,25

0,43

123

97

32,6982

47,5200

180

300

3,6

7,0

0,31

0,043

1,25

0,43

0,29

3,7

124

98

32,7020

47,5314

128

300

0,31

0,043

1,25

0,43

125

99

32,7027

47,5277

142

300

0,31

0,043

1,25

0,43

126

100

32,7036

47,5240

142

300

3,4

7,1

0,31

0,043

1,25

0,43

0,35

3,4

127

101

32,7043

47,5203

107

250

0,31

0,043

1,25

0,43

128

104

32,7109

47,5500

80

270

3,0

6,8

0,17

0,051

0,72

0,32

0,45

3,3

129

105

32,7098

47,5540

87

230

0,17

0,051

0,72

0,32

130

106

32,7053

47,5576

92

210

0,17

0,051

0,72

0,32

131

107

32,7048

47,5536

100

250

3,0

6,9

0,17

0,051

0,72

0,32

0,35

1,8

132

108

32,7060

47,5495

87

200

0,17

0,051

0,72

0,32

133

158

32,6818

47,5145

104

300

0,26

0,085

1,43

0,62

134

159

32,6809

47,5195

150

300

4,6

7,1

0,26

0,085

1,43

0,62

0,32

4,6

135

160

32,6769

47,5138

150

300

0,26

0,085

1,43

0,62

136

161

32,6753

47,5192

215

300

0,26

0,085

1,43

0,62

137

162

32,6768

47,5238

250

300

4,4

7,0

0,26

0,085

1,43

0,62

0,39

4,2

138

163

32,6738

47,5283

180

300

0,26

0,085

1,43

0,62

139

180

32,6673

47,5261

203

300

3,8

6,9

0,29

0,068

1,43

0,43

0,22

4,3

140

181

32,6607

47,5256

175

300

0,29

0,068

1,43

0,43

141

182

32,6551

47,5251

203

300

0,29

0,068

1,43

0,43

142

183

32,6488

47,5246

180

300

4,0

6,8

0,29

0,068

1,43

0,43

0,45

3,6

143

184

32,6670

47,5294

221

300

0,29

0,068

1,43

0,43

144

185

32,6603

47,5290

203

300

0,29

0,068

1,43

0,43

145

186

32,6542

47,5285

203

300

4,2

6,9

0,29

0,068

1,43

0,43

0,41

3,3

146

187

32,6480

47,5279

215

300

0,29

0,068

1,43

0,43

147

196

32,6606

47,5072

150

290

3,1

7,1

0,26

0,077

1,60

0,47

0,36

5,1

148

197

32,6597

47,5037

116

170

0,26

0,077

1,60

0,47

149

198

32,6609

47,5001

100

210

0,26

0,077

1,60

0,47

150

199

32,6620

47,4966

128

200

7,0

0,26

0,077

1,60

0,47

151

200

32,6523

47,5071

133

190

0,26

0,077

1,60

0,47

152

201

32,6534

47,5034

133

170

0,26

0,077

1,60

0,47

153

202

32,6544

47,4997

142

270

3,1

7,1

0,26

0,077

1,60

0,47

0,46

4,0

154

203

32,6552

47,4961

116

250

0,26

0,077

1,60

0,47

155

220

32,6686

47,4862

133

150

3,0

6,9

0,12

0,043

0,72

0,32

0,27

3,3

156

221

32,6695

47,4823

104

290

0,12

0,043

0,72

0,32

157

222

32,6704

47,4798

96

180

0,12

0,043

0,72

0,32

158

223

32,6708

47,4782

87

190

3,0

6,6

0,12

0,043

0,72

0,32

0,33

5,5

159

236

32,6766

47,4883

112

240

3,1

6,6

0,29

0,051

1,95

0,39

0,37

4,3

160

237

32,6758

47,4905

100

220

0,29

0,051

1,95

0,39

161

238

32,6753

47,4925

84

180

0,29

0,051

1,95

0,39

162

239

32,6748

47,4947

100

200

3,0

6,2

0,29

0,051

1,95

0,39

0,38

4,3

163

228

32,6590

47,4867

198

300

3,2

6,4

0,10

0,043

0,54

0,32

0,41

2,2

164

229

32,6580

47,4883

150

300

0,10

0,043

0,54

0,32

165

230

32,6576

47,4902

250

300

0,10

0,043

0,54

0,32

166

231

32,6570

47,4928

250

300

3,2

6,5

0,10

0,043

0,54

0,32

0,42

5,5

167

244

32,6862

47,4862

154

300

3,8

6,6

0, 19

0,094

0,90

0,35

0,42

3,8

168

245

32,6870

47,4832

120

210

0, 19

0,094

0,90

0,35

169

246

32,6875

47,4807

150

290

0, 19

0,094

0,90

0,35

170

247

32,6880

47,4785

120

220

3,2

6,7

0, 19

0,094

0,90

0,35

0,41

3,1

171

252

32,6968

47,4888

74

110

3,2

6,6

0,26

0,034

2,30

0,43

0,56

6,9

172

253

32,6935

47,4913

84

140

0,26

0,034

2,30

0,43

173

254

32,6931

47,4937

87

170

0,26

0,034

2,30

0,43

174

255

32,6925

47,4962

80

180

2,7

6,4

0,26

0,034

2,30

0,43

0,58

11,5

175

256

32,6999

47,4888

92

80

0,26

0,034

2,30

0,43

176

257

32,6993

47,4917

104

200

0,26

0,034

2,30

0,43

177

258

32,6988

47,4942

80

130

3,9

6,9

0,26

0,034

2,30

0,43

0,53

10,7

178

259

32,6983

47,4966

107

140

0,26

0,034

2,30

0,43

179

264

32,7158

47,4909

138

300

3,2

6,9

0,24

0,059

1,77

0,39

0,45

3,7

180

265

32,7151

47,4924

124

250

0,24

0,059

1,77

0,39

181

266

32,7126

47,4945

146

300

0,24

0,059

1,77

0,39

182

267

32,7119

47,4973

116

270

3,0

6,9

0,24

0,059

1,77

0,39

0,63

2,8

183

268

32,7124

47,4780

107

200

3,1

6,8

0,22

0,060

0,90

0,28

0,59

6,3

184

269

32,7098

47,4751

165

280

0,22

0,060

0,90

0,28

185

270

32,7077

47,4721

165

220

0,22

0,060

0,90

0,28

186

271

32,7056

47,4691

138

260

3,4

6,8

0,22

0,060

0,90

0,28

0,58

6,3

187

272

32,7048

47,4659

116

230

0,22

0,060

0,90

0,28

188

273

32,7210

47,4779

165

280

0,22

0,060

0,90

0,28

189

274

32,7170

47,4750

150

200

3,1

6,7

0,22

0,060

0,90

0,28

0,78

6,2

190

275

32,7144

47,4718

124

220

0,22

0,060

0,90

0,28

191

276

32,7114

47,4688

104

240

0,22

0,060

0,90

0,28

192

277

32,7085

47,4653

209

300

3,6

6,8

0,22

0,060

0,90

0,28

0,54

16,3

193

1

32,6880

47,5512

167

300

0,37

0, 198

4, 20

1,10

194

2

32,6917

47,5518

250

300

0,37

0, 198

4, 20

1,10

195

3

32,6959

47,5505

207

300

4,2

8,5

0,37

0, 198

4, 20

1,10

0,51

9,2

196

4

32,6949

47,5482

250

300

0,35

0,158

3,39

0,75

197

5

32,7059

47,5462

158

300

0,45

0,217

4, 20

1,10

198

6

32,7100

47,5444

250

300

4,6

8,6

0,45

0,217

4, 20

1,10

0,46

25,9

199

7

32,7138

47,5431

216

300

0,45

0,217

4, 20

1,10

200

9

32,7090

47,5587

250

300

0,47

0,184

3,93

0,97

201

10

32,7138

47,5555

200

300

0,47

0,184

3,93

0,97

202

11

32,7152

47,5519

250

300

5,6

8,3

0,57

0,171

2,99

0,82

0,76

9,5

203

12

32,7184

47,5458

250

300

0,57

0,171

2,99

0,82

204

13

32,7168

47,5441

250

300

0,57

0,171

2,99

0,82

205

17

32,7165

47,5350

186

300

0,52

0,178

3,26

0,97

206

18

32,7188

47,5297

207

300

0,52

0,178

3,26

0,97

207

19

32,7210

47,5243

250

300

4,4

8,4

0,52

0,178

3,26

0,97

0,40

12,8

208

20

32,7238

47,5161

250

300

0,60

0,184

3,80

0,82

209

21

32,7270

47,5098

250

300

0,60

0,184

3,80

0,82

210

22

32,7275

47,5054

250

300

2,8

8,6

0,67

0,257

3,80

1,07

0,32

18,9

211

23

32,7287

47,5009

250

300

0,67

0,257

3,80

1,07

212

24

32,7290

47,4973

250

300

7,8

8,4

0,62

0,316

6,21

1,13

1,17

49,7

213

25

32,7233

47,4986

250

300

0,67

0,244

5,54

1, 19

214

26

32,7249

47,5043

250

300

0,67

0,244

5,54

1, 19

215

27

32,7306

47,5143

250

300

9,0

8,3

0,67

0,184

4,47

1,07

1,98

53,0

216

28

32,7339

47,5108

250

300

0,67

0,184

4,47

1,07

217

29

32,7363

47,5053

250

300

0,67

0,184

4,47

1,07

218

30

32,7394

47,4989

250

300

3,0

8,6

0,62

0,211

3,80

0,91

0,52

10,0

219

31

32,7425

47,4947

250

300

0,62

0,211

3,80

0,91

220

32

32,7430

47,4931

250

300

0,62

0,211

3,80

0,91

221

33

32,7477

47,4892

250

300

5,0

8,5

0,72

0,217

3,13

1,16

1,39

10,8

222

34

32,7506

47,4846

250

300

0,72

0,217

3,13

1,16

223

35

32,7325

47,4946

250

300

0,77

0,224

3,93

1,10

224

36

32,7351

47,4899

250

300

4,4

8,7

0,77

0,224

3,93

1,10

1,53

21,8

225

37

32,7421

47,4840

250

300

0,77

0,224

3,93

1,10

226

42

32,7624

47,4776

250

300

0,82

0,237

3,80

1,04

227

43

32,7508

47,4768

250

300

0,72

0,217

4, 20

1,13

228

44

32,7551

47,4739

250

300

3,0

8,8

0,72

0,217

4, 20

1,13

1,28

14,5

229

45

32,7647

47,4745

250

300

0,82

0,237

3,80

1,04

230

46

32,7615

47,4725

250

300

0,72

0, 191

4,47

0,97

231

47

32,7635

47,4695

250

300

4,4

8,5

0,72

0, 191

4,47

0,97

1,50

13,1

232

48

32,7641

47,4666

250

300

0,72

0, 191

4,47

0,97

233

49

32,7647

47,4633

250

300

8,0

8,6

0,72

0, 191

4,47

0,97

1,12

12,6

234

50

32,7213

47,4589

250

300

0,84

0,257

4,60

1,13

235

51

32,7180

47,4599

250

300

12,0

7,6

0,84

0,257

4,60

1,13

1,03

59,1

236

52

32,7154

47,4611

250

300

0,84

0,257

4,60

1,13

237

53

32,7125

47,4636

250

300

0,84

0,257

4,60

1,13

238

54

32,7099

47,4642

250

300

6,2

8,4

0,84

0,257

4,60

1,13

1,14

47,1

239

7

32,7876

47,4475

77

150

2,9

6,8

0,29

0,110

2,42

0,27

0,35

10,1

240

8

32,7863

47,4516

87

190

0,29

0,110

2,42

0,27

241

9

32,7941

47,4484

80

180

0,29

0,110

2,42

0,27

242

10

32,7930

47,4525

77

210

3,1

6,7

0,29

0,110

2,42

0,27

0,36

18,6

243

11

32,7886

47,4438

84

240

2,9

6,6

0,29

0,110

2,42

0,27

0,36

8,8

244

12

32,7895

47,4400

80

200

0,29

0,110

2,42

0,27

245

13

32,7952

47,4445

92

240

0,29

0,110

2,42

0,27

246

14

32,7963

47,4407

77

180

2,7

6,6

0,29

0,110

2,42

0,27

0,36

16,3

247

15

32,7811

47,4469

77

200

2,8

6,6

0,29

0,110

2,42

0,27

0,30

13,5

248

16

32,7800

47,4510

87

240

0,29

0,110

2,42

0,27

249

17

32,7748

47,4461

84

190

0,29

0,110

2,42

0,27

250

18

32,7739

47,4503

96

240

3,1

6,7

0,29

0,110

2,42

0,27

0,29

9,2

251

31

32,7263

47,4333

116

240

0,36

0,130

1,93

0,27

252

32

32,7271

47,4302

124

250

3,4

7,0

0,36

0,130

1,93

0,27

0,30

15,6

253

33

32,7279

47,4273

250

300

0,36

0,130

1,93

0,27

255

34

32,7198

47,4325

146

220

0,36

0,130

1,93

0,27

256

35

32,7206

47,4294

133

250

3,5

6,9

0,36

0,130

1,93

0,27

0,26

19,4

257

36

32,7213

47,4265

124

200

0,36

0,130

1,93

0,27

258

45

32,7137

47,4322

100

300

0,22

0,110

1,93

0,37

259

46

32,7144

47,4291

84

170

3,3

7,1

0,22

0,110

1,93

0,37

0,25

4,3

260

47

32,7150

47,4258

133

300

0,22

0,110

1,93

0,37

261

48

32,7078

47,4316

133

300

0,22

0,110

1,93

0,37

262

49

32,7084

47,4285

150

300

3,5

7,1

0,22

0,110

1,93

0,37

0,31

5,4

263

50

32,7090

47,4251

80

290

0,22

0,110

1,93

0,37

264

51

32,7001

47,4349

150

300

4,2

7,0

0,29

0,110

1,44

0,27

0,30

12,1

265

52

32,6954

47,4343

84

300

0,29

0,110

1,44

0,27

266

53

32,6897

47,4338

100

300

0,29

0,110

1,44

0,27

267

54

32,7008

47,4391

128

300

3,9

7,0

0,29

0,110

1,44

0,27

0,23

5,4

268

55

32,6946

47,4386

128

300

0,29

0,110

1,44

0,27

269

56

32,6891

47,4381

146

300

0,29

0,110

1,44

0,27

270

57

32,7011

47,4300

175

300

4,2

7,0

0,36

0, 190

1,93

0,18

0,32

7,0

271

58

32,7020

47,4249

250

300

0,36

0, 190

1,93

0,18

272

59

32,6938

47,4292

240

300

0,36

0, 190

1,93

0,18

273

60

32,6946

47,4241

180

300

4,2

7,0

0,36

0, 190

1,93

0,18

0,32

6,4

274

65

32,6728

47,4316

74

260

0,29

0, 190

1,44

0,18

275

66

32,6781

47,4324

96

240

3,2

7,0

0,29

0, 190

1,44

0,18

0,22

10,3

276

67

32,6840

47,4330

60

240

0,29

0, 190

1,44

0,18

277

68

32,6833

47,4373

84

220

0,29

0, 190

1,44

0,18

278

69

32,6775

47,4367

84

220

3,0

6,9

0,29

0, 190

1,44

0,18

0,21

9,3

279

70

32,6721

47,4361

87

250

0,29

0, 190

1,44

0,18

280

71

32,6789

47,4284

107

270

0,29

0,110

1,93

0,27

281

72

32,6794

47,4244

107

300

3,2

6,9

0,29

0,110

1,93

0,27

0,39

28,0

282

73

32,6800

47,4212

112

300

0,29

0,110

1,93

0,27

283

74

32,6868

47,4294

107

300

0,29

0,110

1,93

0,27

284

75

32,6873

47,4258

116

300

3,5

6,9

0,29

0,110

1,93

0,27

0,32

15,2

285

76

32,6876

47,4221

100

300

0,29

0,110

1,93

0,27

286

104

32,6583

47,4302

84

290

3,1

7,5

0,58

0,130

1,44

0,27

0,35

6,4

287

105

32,6569

47,4344

87

300

0,58

0,130

1,44

0,27

288

106

32,6502

47,4294

96

230

0,58

0,130

1,44

0,27

289

107

32,6492

47,4335

100

280

2,9

7,4

0,58

0,130

1,44

0,27

0,29

10,3

290

108

32,6436

47,4287

87

300

0,22

0,110

1,44

0,18

291

109

32,6426

47,4329

92

300

3,4

7,5

0,22

0,110

1,44

0,18

0,36

6,1

292

110

32,6380

47,4282

92

300

0,22

0,110

1,44

0,18

293

111

32,6372

47,4323

96

300

0,22

0,110

1,44

0,18

294

132

32,6458

47,4427

250

280

3,4

7,3

0,29

0,110

1,44

0,27

0,40

10,8

295

133

32,6548

47,4434

250

300

0,29

0,110

1,44

0,27

296

134

32,6466

47,4384

250

280

0,29

0,110

1,44

0,27

297

135

32,6559

47,4392

250

250

3,1

7,2

0,29

0,110

1,44

0,27

0,34

10,6

298

136

32,6559

47,4479

116

230

3,0

7,2

0,22

0,130

1,44

0,27

0,41

11,2

299

137

32,6542

47,4520

104

250

0,22

0,130

1,44

0,27

300

138

32,6535

47,4550

104

300

3,3

7,3

0,22

0,130

1,44

0,27

0,37

8,6

301

139

32,6448

47,4461

116

300

0,22

0,130

1,44

0,27

302

140

32,6438

47,4497

112

300

0,22

0,130

1,44

0,27

303

141

32,6430

47,4532

116

280

3,3

7,4

0,22

0,130

1,44

0,27

0,23

6,7

304

142

32,6633

47,4501

87

250

2,9

7,3

0,22

0,110

1,44

0,18

0,26

4,5

305

143

32,6638

47,4540

92

300

0,22

0,110

1,44

0,18

306

144

32,6621

47,4570

92

270

0,22

0,110

1,44

0,18

307

145

32,6690

47,4506

100

200

2,9

7,3

0,22

0,110

1,44

0,18

0, 20

6,0

308

146

32,6684

47,4537

92

200

0,22

0,110

1,44

0,18

309

1461

32,6678

47,4576

92

200

0,22

0,110

1,44

0,18

310

147

32,6744

47,4511

104

250

0,22

0,110

1,44

0,18

311

148

32,6738

47,4544

104

210

3,0

7,2

0,22

0,110

1,44

0,18

0,29

5,7

312

149

32,6732

47,4581

116

200

0,22

0,110

1,44

0,18

313

162

32,6803

47,4515

150

290

3,5

6,1

0,22

0,130

1,44

0,27

0,26

8,9

314

163

32,6791

47,4548

128

260

0,22

0,130

1,44

0,27

315

164

32,6785

47,4585

112

280

0,22

0,130

1,44

0,27

316

165

32,6848

47,4520

104

260

3,2

6,1

0,22

0,130

1,44

0,27

0,26

11,1

317

166

32,6841

47,4553

112

250

0,22

0,130

1,44

0,27

318

167

32,6834

47,4590

116

270

0,22

0,130

1,44

0,27

319

168

32,6895

47,4524

104

270

3,2

6,1

0,22

0,130

1,44

0,27

0,33

9,8

320

169

32,6888

47,4557

133

300

0,22

0,130

1,44

0,27

321

170

32,6880

47,4594

112

190

0,22

0,130

1,44

0,27

322

171

32,6844

47,4488

74

290

3,1

6,1

0,22

0,160

1,93

0,18

0,29

4,4

323

172

32,6856

47,4455

77

260

0,22

0,160

1,93

0,18

324

173

32,6864

47,4423

80

300

0,22

0,160

1,93

0,18

325

174

32,6895

47,4492

80

290

3,1

6,1

0,22

0,160

1,93

0,18

0,23

8,2

326

175

32,6900

47,4459

80

250

0,22

0,160

1,93

0,18

327

176

32,6905

47,4425

84

290

0,22

0,160

1,93

0,18

328

177

32,6937

47,4495

84

260

3,5

6,0

0,22

0,160

1,93

0,18

0,28

14,0

329

178

32,6943

47,4463

74

270

0,22

0,160

1,93

0,18

330

179

32,6949

47,4428

77

300

0,22

0,160

1,93

0,18

331

210

32,6925

47,4681

87

300

2,9

6,0

0,22

0,110

1,93

0,27

0,24

5,7

332

211

32,6916

47,4715

84

270

0,22

0,110

1,93

0,27

333

212

32,6907

47,4754

87

300

0,22

0,110

1,93

0,27

334

213

32,6967

47,4720

92

300

2,9

6,0

0,22

0,110

1,93

0,27

0,28

8,8

335

214

32,6960

47,4758

100

300

0,22

0,110

1,93

0,27

336

1

32,7000

47,4721

74

142

0,29

0,043

2,23

0,49

337

2

32,6980

47,4694

67

122

0,29

0,043

2,23

0,49

338

3

32,6984

47,4672

67

215

3,4

8,0

0,29

0,043

2,23

0,49

0,26

8,3

339

4

32,6897

47,4645

67

203

0,29

0,043

2,23

0,49

340

7

32,7080

47,4605

67

122

0,33

0,036

2,35

0,46

341

8

32,7123

47,4588

59

268

3,2

8,1

0,33

0,036

2,35

0,46

0,21

8,9

342

9

32,7168

47,4563

82

234

0,33

0,036

2,35

0,46

343

10

32,7229

47,4540

74

300

3,6

8,0

0,33

0,036

2,35

0,46

0,70

6,8

344

11

32,7477

47,4534

105

300

0,67

0, 193

5,49

1,12

345

12

32,7499

47,4583

74

205

0,67

0, 193

5,49

1,12

346

13

32,7499

47,4583

100

300

3,6

8,0

0,67

0, 193

5,49

1,12

0,58

14,8

347

14

32,7519

47,4542

74

165

0,92

0,264

7,06

1,41

348

15

32,7547

47,4499

50

144

2,6

8,4

0,92

0,264

7,06

1,41

0,50

14,7

349

16

32,7616

47,4519

100

300

0,76

0,235

6,70

1,07

350

17

32,7633

47,4467

100

300

0,76

0,235

6,70

1,07

351

18

32,7645

47,4438

105

280

2,8

8,4

0,76

0,235

6,70

1,07

0,54

12,7

352

19

32,7634

47,4384

43

163

0,76

0,235

6,70

1,07

353

20

32,7649

47,4330

114

300

4,4

8,3

0,76

0,235

6,70

1,07

0,70

15,8

354

22

32,7606

47,4539

114

300

4,0

8,2

0,80

0,228

4,40

1,21

0,57

14,4

355

23

32,7613

47,4597

143

300

0,80

0,228

4,40

1,21

356

24

32,7617

47,4574

90

300

3,3

8,4

0,80

0,228

4,40

1,21

0,78

17,6

357

25

32,7619

47,4548

105

266

0,80

0,228

4,40

1,21

358

31

32,7748

47,4319

114

273

0,65

0,228

4,40

1,04

359

32

32,7789

47,4312

59

145

0,65

0,228

4,40

1,04

360

33

32,7836

47,4320

100

300

2,8

8,3

0,65

0,228

4,40

1,04

0,54

15,0

361

34

32,7876

47,4329

150

300

0,65

0,228

4,40

1,04

362

35

32,7933

47,4318

120

300

3,8

8,2

0,65

0,228

4,40

1,04

0,71

16,4

363

36

32,7994

47,4341

67

170

0,65

0,228

4,40

1,04

364

39

32,7604

47,4326

0,88

0,235

5,37

1,30

365

40

32,7569

47,4317

4,2

7,4

0,88

0,235

5,37

1,30

0,74

9,3

366

41

32,7518

47,4327

143

300

0,88

0,235

5,37

1,30

367

42

32,7542

47,4344

128

300

0,88

0,235

5,37

1,30

368

43

32,7501

47,4349

135

300

1,4

8,3

0,88

0,235

5,37

1,30

0,80

15,3

369

44

32,7589

47,4349

74

103

1,23

0,328

6,58

1,38

370

45

32,7547

47,4357

242

300

1,23

0,328

6,58

1,38

371

46

32,7594

47,4358

105

300

1,8

8,1

1,23

0,328

6,58

1,38

0,72

24,2

372

47

32,7569

47,4361

50

124

1,23

0,328

6,58

1,38

373

1

32,6398

47,2149

120

300

2,9

6,9

0,29

0,060

2,16

0,26

0,26

3,5

374

2

32,6408

47,2110

116

300

0,29

0,060

2,16

0,26

375

3

32,6417

47, 2062

116

300

2,9

6,9

0,29

0,060

2,16

0,26

0, 19

4,0

376

4

32,6427

47, 2023

116

300

0,29

0,060

2,16

0,26

377

5

32,6454

47,2154

138

300

0,29

0,060

2,16

0,26

378

6

32,6461

47,2118

116

300

2,9

6,8

0,29

0,060

2,16

0,26

0,24

4,1

379

7

32,6471

47, 2081

133

300

0,29

0,060

2,16

0,26

380

8

32,6479

47, 2026

124

300

2,8

6,8

0,29

0,060

2,16

0,26

0,25

5,1

381

17

32,6391

47,2313

186

300

2,9

6,8

0,22

0,060

0,63

0,26

0,23

3,9

382

18

32,6396

47,2287

250

300

0,22

0,060

0,63

0,26

383

19

32,6405

47,2263

198

300

2,9

6,8

0,22

0,060

0,63

0,26

0,22

3,9

384

20

32,6412

47,2229

203

300

0,22

0,060

0,63

0,26

385

21

32,6418

47,2207

200

300

2,9

6,9

0,22

0,060

0,63

0,26

0,30

4,0

386

22

32,6424

47,2185

250

300

0,22

0,060

0,63

0,26

387

29

32,6607

47,2333

203

300

3,8

6,8

0,14

0,020

1,14

0,37

0,28

3,2

388

30

32,6606

47,2308

200

300

0,14

0,020

1,14

0,37

389

31

32,6615

47,2278

209

300

3,7

6,8

0,14

0,020

1,14

0,37

0,21

3,9

390

32

32,6618

47,2261

209

300

0,14

0,020

1,14

0,37

391

33

32,6626

47,2230

209

300

4,1

6,9

0,14

0,020

1,14

0,37

0,21

5,2

392

34

32,6632

47,2208

186

300

0,14

0,020

1,14

0,37

393

35

32,6616

47,2172

107

300

2,7

6,9

0,14

0,040

0,63

0,26

0,25

3,8

394

36

32,6628

47,2122

124

300

0,14

0,040

0,63

0,26

395

37

32,6637

47, 2087

87

280

2,5

6,8

0,14

0,040

0,63

0,26

0, 20

5,4

396

38

32,6642

47, 2049

250

300

0,14

0,040

0,63

0,26

397

39

32,6676

47,2177

180

300

0,14

0,040

0,63

0,26

398

40

32,6690

47,2124

180

300

2,6

6,8

0,14

0,040

0,63

0,26

0,21

4,0

399

41

32,6698

47, 2087

124

300

0,14

0,040

0,63

0,26

400

42

32,6701

47, 2051

180

300

2,8

6,8

0,14

0,040

0,63

0,26

0,25

3,1

401

43

32,7112

47,2222

84

170

2,9

6,7

0,36

0,040

0,63

0,37

0, 19

3,7

402

44

32,7122

47,2176

87

180

0,36

0,040

0,63

0,37

403

45

32,7132

47,2139

96

240

2,8

6,8

0,36

0,040

0,63

0,37

0,33

6,3

404

46

32,7139

47,2102

96

270

0,36

0,040

0,63

0,37

405

47

32,7055

47,2218

92

230

0,36

0,040

0,63

0,37

406

48

32,7064

47,2176

92

240

3,2

6,7

0,36

0,040

0,63

0,37

0,23

4,2

407

49

32,7073

47,2137

77

200

0,36

0,040

0,63

0,37

408

50

32,7080

47, 2099

96

240

3,1

6,8

0,36

0,040

0,63

0,37

0,26

5,6

409

87

32,6829

47,2353

100

300

3,4

6,8

0,29

0,040

0,63

0,26

0,22

7,9

410

88

32,6832

47,2333

92

240

0,29

0,040

0,63

0,26

411

89

32,6838

47,2310

104

300

3,5

6,7

0,29

0,040

0,63

0,26

0,22

6,0

412

90

32,6847

47,2278

104

300

0,29

0,040

0,63

0,26

413

91

32,6851

47,2254

107

300

3,3

6,8

0,29

0,040

0,63

0,26

0,22

6,0

414

92

32,6855

47,2232

104

300

0,29

0,040

0,63

0,26

415

119

32,7702

47,2446

120

240

2,7

7,3

0,22

0,060

2,16

0,26

0,28

7,5

416

120

32,7713

47,2410

124

240

0,22

0,060

2,16

0,26

417

121

32,7718

47,2377

87

200

2,5

7,2

0,22

0,060

2,16

0,26

0,14

6,6

418

122

32,7724

47,2340

107

230

0,22

0,060

2,16

0,26

419

123

32,7633

47,2438

112

250

0,22

0,060

2,16

0,26

420

124

32,7639

47,2402

112

230

2,7

7,3

0,22

0,060

2,16

0,26

0,17

4,0

421

125

32,7645

47,2368

124

230

0,22

0,060

2,16

0,26

422

126

32,7650

47,2332

107

230

2,6

7,2

0,22

0,060

2,16

0,26

0,17

4,8

423

127

32,7725

47,2289

128

250

2,7

7,1

0,36

0,040

2,16

0,48

0, 19

6,4

424

128

32,7731

47,2247

107

230

0,36

0,040

2,16

0,48

425

129

32,7737

47,2208

104

280

3,1

7,2

0,36

0,040

2,16

0,48

0,56

5,4

426

130

32,7745

47,2170

100

270

0,36

0,040

2,16

0,48

427

131

32,7660

47,2282

96

290

3,4

7,2

0,36

0,040

2,16

0,48

0,23

5,8

428

132

32,7666

47,2241

112

300

0,36

0,040

2,16

0,48

429

133

32,7672

47,2203

92

280

2,9

7,2

0,36

0,040

2,16

0,48

0,22

8,1

430

134

32,7678

47,2163

133

210

0,36

0,040

2,16

0,48

431

143

32,7508

47,2428

120

270

2,8

7,2

0,14

0,020

0,63

0,37

0,32

6,7

432

144

32,7514

47,2394

120

270

0,14

0,020

0,63

0,37

433

145

32,7521

47,2357

116

250

2,8

7,2

0,14

0,020

0,63

0,37

0,32

6,7

434

146

32,7530

47,2319

104

250

0,14

0,020

0,63

0,37

435

147

32,7569

47,2432

120

250

0,14

0,020

0,63

0,37

436

148

32,7576

47,2396

128

270

2,9

7,2

0,14

0,020

0,63

0,37

0,27

6,4

437

149

32,7583

47,2361

116

260

0,14

0,020

0,63

0,37

438

150

32,7590

47,2325

124

270

2,9

7,2

0,14

0,020

0,63

0,37

0,23

6,3

439

167

32,7334

47,2406

175

300

2,9

7,0

0,29

0,060

1,14

0,48

0,31

6,2

440

168

32,7341

47,2372

170

300

0,29

0,060

1,14

0,48

441

169

32,7348

47,2337

138

300

2,7

6,9

0,29

0,060

1,14

0,48

0,27

6,3

442

170

32,7354

47,2300

133

300

0,29

0,060

1,14

0,48

443

171

32,7280

47,2400

133

300

0,29

0,060

1,14

0,48

444

172

32,7287

47,2364

128

300

3,0

6,8

0,29

0,060

1,14

0,48

0,31

7,5

445

173

32,7294

47,2329

150

300

0,29

0,060

1,14

0,48

446

174

32,7300

47,2293

160

300

3,2

6,6

0,29

0,060

1,14

0,48

0,33

7,6

447

211

32,7674

47,2575

170

270

3,0

6,8

0,14

0,040

0,63

0,26

0,25

7,8

448

212

32,7682

47,2543

128

250

0,14

0,040

0,63

0,26

449

213

32,7687

47,2514

138

300

3,3

6,9

0,14

0,040

0,63

0,26

0, 19

4,6

450

214

32,7694

47,2483

146

250

0,14

0,040

0,63

0,26

451

215

32,7610

47,2568

80

140

0,14

0,040

0,63

0,26

452

216

32,7616

47,2538

84

150

3,1

6,8

0,14

0,040

0,63

0,26

0,25

4,3

453

217

32,7621

47,2508

107

230

0,14

0,040

0,63

0,26

454

218

32,7627

47,2476

120

210

2,9

6,8

0,14

0,040

0,63

0,26

0,33

6,3

455

225

32,7426

47,2541

200

300

3,2

6,7

0,29

0,060

0,63

0,26

0,30

5,6

456

226

32,7434

47,2499

233

300

0,29

0,060

0,63

0,26

457

227

32,7443

47,2460

250

300

3,2

6,7

0,29

0,060

0,63

0,26

0,33

5,2

458

228

32,7363

47,2535

209

300

0,29

0,060

0,63

0,26

459

229

32,7371

47,2493

250

300

3,6

6,7

0,29

0,060

0,63

0,26

0,34

6,9

460

230

32,7379

47,2453

240

300

0,29

0,060

0,63

0,26

461

237

32,7181

47,2518

124

300

3,1

6,8

0,22

0,060

1,14

0,26

0,33

5,7

462

238

32,7188

47,2479

133

220

0,22

0,060

1,14

0,26

463

239

32,7196

47,2436

198

300

2,9

7,1

0,22

0,060

1,14

0,26

0,37

7,9

464

240

32,7136

47,2513

215

300

0,22

0,060

1,14

0,26

465

241

32,7142

47,2472

124

300

2,8

7,2

0,22

0,060

1,14

0,26

0,31

6,8

466

242

32,7149

47,2428

180

300

0,22

0,060

1,14

0,26

467

272

32,8105

47,2352

60

170

2,8

7,5

0,43

0,040

3,18

0,71

0,57

7,4

468

273

32,8117

47,2308

60

190

0,43

0,040

3,18

0,71

469

274

32,8148

47,2355

67

160

0,43

0,040

3,18

0,71

470

275

32,8163

47,2316

56

170

2,9

7,6

0,43

0,040

3,18

0,71

0,37

7,0

471

276

32,8199

47,2360

60

170

3,1

7,6

0,43

0,040

3,18

0,71

0,35

5,7

472

277

32,8210

47,2324

53

180

0,43

0,040

3,18

0,71

0,35

5,7

473

3

32,8207

47,2875

90

289

3,6

8,3

0, 19

0,268

3,60

1,03

1,05

20,7

474

4

32,8201

47,2838

100

300

0, 19

0,268

3,60

1,03

475

5

32,8226

47,2805

100

295

0, 19

0,268

3,60

1,03

476

9

32,8293

47,2762

90

296

4,0

8,4

0,17

0,261

3,60

0,86

1,03

37,8

477

10

32,8323

47,2733

105

219

0,17

0,261

3,60

0,86

478

21

32,8443

47,2571

186

300

5,0

8,3

0,52

0,443

5,75

1,72

0,72

18,6

479

22

32,8504

47,2578

186

300

0,52

0,443

5,75

1,72

480

23

32,8403

47,2546

223

300

0,52

0,443

5,75

1,72

481

24

32,8464

47,2555

158

266

5,6

8,2

0,52

0,443

5,75

1,72

0,95

16,5

482

25

32,8541

47,2561

183

300

0,52

0,443

5,75

1,72

483

26

32,8495

47,2601

135

189

0,67

0,516

7,76

1,92

484

27

32,8550

47,2603

100

300

4,6

8,3

0,67

0,516

7,76

1,92

0,66

22,1

485

28

32,8578

47,2600

175

300

0,67

0,516

7,76

1,92

486

29

32,8608

47,2572

105

300

0,67

0,516

7,76

1,92

487

30

32,8631

47,2546

143

300

5,4

8,3

0,65

0,409

5,88

1,29

0,75

18,5

488

31

32,8671

47,2497

100

300

0,65

0,409

5,88

1,29

489

33

32,8619

47,2498

128

243

5,0

8,2

0,77

0,449

7,63

1,59

0,49

16,7

490

34

32,8631

47,2475

105

295

0,77

0,449

7,63

1,59

491

35

32,8631

47,2457

143

247

0,77

0,449

7,63

1,59

492

36

32,8612

47,2419

143

149

5,4

8,2

0,77

0,449

7,63

1,59

0,81

16,5

493

51

32,8132

47,2722

223

300

3,8

8,3

0,54

0,396

5,88

1,32

0,70

16,0

494

52

32,8086

47,2735

232

300

0,54

0,396

5,88

1,32

495

53

32,8087

47,2718

207

300

0,54

0,396

5,88

1,32

496

54

32,8084

47,2696

232

300

3,8

8,4

0,44

0,322

4,94

1,12

0,81

20,3

497

55

32,8083

47,2670

232

300

0,44

0,322

4,94

1,12

498

56

32,8132

47,2536

250

300

0,44

0,322

4,94

1,12

499

57

32,8109

47,2523

242

300

3,6

8,4

0,44

0,322

4,94

1,12

0,76

22,9

500

58

32,8079

47,2500

242

300

0,82

0,496

7,76

1,79

501

59

32,8013

47,2519

232

300

3,6

8,5

0,82

0,496

7,76

1,79

0,81

20,9

502

63

32,7894

47,2578

175

300

2,8

8,4

0,57

0,342

4,94

1,16

0,62

12,4

503

64

32,8220

47,2508

158

297

0,57

0,342

4,94

1,16

504

65

32,8291

47,2504

105

202

2,0

8,5

0,57

0,342

4,94

1,16

0,57

13,3

505

66

32,8156

47,2485

250

300

0,57

0,342

4,94

1,16

506

67

32,8173

47,2453

158

300

2,4

8,4

0,57

0,342

4,94

1,16

0,66

13,7

507

70

32,8267

47,2344

183

300

3,0

8,4

0,54

0,329

4,41

0,96

0,53

0,4

508

71

32,8266

47,2323

120

215

0,54

0,329

4,41

0,96

509

72

32,8333

47,2374

167

300

0,54

0,329

4,41

0,96

510

73

32,8329

47,2335

120

243

2,0

8,5

0,54

0,329

4,41

0,96

0,62

14,5

511

74

32,8373

47,2404

128

300

0,52

0,302

4,67

1,16

512

75

32,8382

47,2358

183

253

0,52

0,302

4,67

1,16

513

76

32,8443

47,2416

120

163

1,9

8,4

0,52

0,302

4,67

1,16

0,52

11,4

514

80

32,8506

47,2387

105

236

0,71

0,335

4,14

1,42

515

81

32,8509

47,2435

251

300

0,71

0,335

4,14

1,42

516

78

32,8506

47,2340

105

180

0,65

0,322

4,00

1,36

517

79

32,8541

47,2363

167

300

3,2

8,5

0,65

0,322

4,00

1,36

0,57

9,8

518

82

32,8561

47,2438

175

300

2,6

8,5

0,65

0,322

4,00

1,36

0,63

11,7

519

83

32,8566

47,2503

143

184

0,65

0,322

4,00

1,36

520

84

32,8518

47,2535

120

199

2,2

8,4

0,65

0,322

4,00

1,36

0,62

12,9

521

11

32,9295

47, 2077

63

130

0,36

0,210

2,06

0,26

522

12

32,9294

47, 2038

43

100

2,8

7,6

0,36

0,210

2,06

0,26

0,35

5,9

523

13

32,9286

47, 2008

70

160

0,36

0,210

2,06

0,26

524

14

32,9226

47, 2072

63

100

2,3

7,7

0,36

0,210

2,06

0,26

0,27

7,1

525

15

32,9231

47, 2028

67

140

0,36

0,210

2,06

0,26

526

16

32,9238

47, 1985

70

170

0,36

0,210

2,06

0,26

527

22

32,9081

47, 1939

60

100

2,3

7,7

0,58

0,400

3,09

0,67

0,29

6,2

528

23

32,9084

47, 1960

63

150

0,58

0,400

3,09

0,67

529

24

32,9092

47, 1982

56

120

0,58

0,400

3,09

0,67

530

29

32,9339

47, 1944

53

110

2,7

7,6

0,43

0,210

2,06

0,26

0,30

6,7

531

30

32,9391

47, 1955

60

120

0,43

0,210

2,06

0,26

532

31

32,9433

47, 1959

74

200

0,43

0,210

2,06

0,26

533

32

32,9327

47,1893

67

170

0,43

0,210

2,06

0,26

534

33

32,9391

47,1895

46

110

0,43

0,210

2,06

0,26

535

34

32,9441

47,1899

63

150

2,5

7,8

0,43

0,210

2,06

0,26

0,29

5,4

536

35

32,9495

47, 1975

56

100

0,29

0, 190

1,55

0,06

537

36

32,9498

47, 1938

63

130

2,6

7,7

0,29

0, 190

1,55

0,06

0,30

5,7

538

37

32,9501

47, 1901

50

120

0,29

0, 190

1,55

0,06

539

38

32,9583

47, 1982

74

160

2,6

7,7

0,29

0, 190

1,55

0,06

0,29

6,8

540

39

32,9582

47, 1941

74

160

0,29

0, 190

1,55

0,06

541

40

32,9580

47, 1906

63

140

0,29

0, 190

1,55

0,06

542

41

32,9306

47,1829

50

120

2,8

7,7

0,22

0, 190

1,55

0,06

0,30

8,8

543

42

32,9368

47,1826

56

100

0,22

0, 190

1,55

0,06

544

43

32,9404

47,1829

56

120

2,4

7,7

0,22

0, 190

1,55

0,06

0,27

6,8

545

51

32,9484

47,1745

60

130

0,29

0,210

1,55

0,26

546

52

32,9483

47,1774

74

160

2,8

7,1

0,29

0,210

1,55

0,26

0,36

6,6

547

53

32,9483

47,1805

63

170

0,29

0,210

1,55

0,26

548

54

32,9480

47,1833

70

180

0,29

0,210

1,55

0,26

549

55

32,9476

47,1865

67

130

0,29

0,210

1,55

0,26

550

56

32,9534

47,1745

74

150

0,29

0,210

1,55

0,26

551

57

32,9542

47,1771

77

200

0,29

0,210

1,55

0,26

552

58

32,9553

47,1803

70

150

2,8

6,8

0,29

0,210

1,55

0,26

0,31

6,2

553

59

32,9565

47,1831

77

170

0,29

0,210

1,55

0,26

554

60

32,9568

47,1867

67

140

0,29

0,210

1,55

0,26

555

67

32,9150

47,1860

60

160

0,87

0,620

4,11

0,56

556

68

32,9142

47,1883

63

110

2,8

6,9

0,87

0,620

4,11

0,56

0,85

12,0

557

69

32,9124

47, 1909

112

200

0,87

0,620

4,11

0,56

558

70

32,9106

47,1851

60

110

0,87

0,620

4,11

0,56

559

71

32,9088

47,1872

84

170

0,87

0,620

4,11

0,56

560

72

32,9073

47,1898

63

190

3,2

7,3

0,87

0,620

4,11

0,56

0,57

11,8

561

73

32,9010

47, 1927

100

280

3,3

7,3

0,58

0,400

3,09

0,67

0,55

12,5

562

74

32,9012

47, 1946

70

210

0,58

0,400

3,09

0,67

563

75

32,9036

47, 1974

53

120

2,9

7,4

0,58

0,400

3,09

0,67

0,54

9,8

564

78

32,9039

47, 1998

50

130

3,2

7,5

1,08

0,590

6,66

1,07

0,55

9,6

565

79

32,9028

47, 2029

74

90

1,08

0,590

6,66

1,07

566

80

32,9022

47, 2056

96

140

2,9

7,7

1,08

0,590

6,66

1,07

0,83

13,0

567

81

32,8983

47, 1992

74

130

3,1

7,8

1,08

0,590

6,66

1,07

0,58

10,3

568

82

32,8973

47, 2021

60

150

1,08

0,590

6,66

1,07

569

83

32,8965

47, 2047

87

160

3,0

7,7

1,08

0,590

6,66

1,07

0,66

11,3

570

120

32,8815

47,1539

116

160

2,9

7,7

0,51

0,480

2,58

0,02

0,59

9,3

571

121

32,8828

47,1500

142

300

0,51

0,480

2,58

0,02

572

122

32,8835

47,1469

250

270

0,51

0,480

2,58

0,02

573

123

32,8895

47,1551

146

250

0,51

0,480

2,58

0,02

574

124

32,8895

47,1514

250

300

3,7

7,9

0,51

0,480

2,58

0,02

0,97

14,4

575

125

32,8907

47,1476

107

260

0,51

0,480

2,58

0,02

576

149

32,8614

47,1449

116

280

2,6

7,7

0,22

0,210

1,55

0,06

0,43

7,1

577

150

32,8602

47,1480

116

220

0,22

0,210

1,55

0,06

578

151

32,8592

47,1519

203

300

0,22

0,210

1,55

0,06

579

152

32,8582

47,1446

120

250

0,22

0,210

1,55

0,06

580

153

32,8571

47,1481

124

220

2,7

7,6

0,22

0,210

1,55

0,06

0,38

15,5

581

154

32,8561

47,1515

180

300

0,22

0,210

1,55

0,06

582

155

32,8535

47,1440

133

240

0,22

0,210

1,55

0,06

583

156

32,8526

47,1476

112

270

0,22

0,210

1,55

0,06

584

157

32,8516

47,1510

142

240

2,8

7,6

0,22

0,210

1,55

0,06

0,53

12,8

585

190

32,8663

47,1747

100

200

2,3

6,7

0,29

0,240

2,06

0,06

0,29

10,3

586

191

32,8651

47,1770

203

300

0,29

0,240

2,06

0,06

587

192

32,8626

47,1790

112

270

0,29

0,240

2,06

0,06

588

193

32,8625

47,1726

124

210

0,29

0,240

2,06

0,06

589

194

32,8599

47,1748

124

210

0,29

0,240

2,06

0,06

590

195

32,8574

47,1768

146

210

0,29

0,240

2,06

0,06

591

196

32,8565

47,1702

128

160

0,29

0,240

2,06

0,06

592

197

32,8545

47,1720

104

200

0,29

0,240

2,06

0,06

596

198

32,8526

47,1748

165

250

2,5

6,8

0,29

0,240

2,06

0,06

0,15

5,7

594

205

32,8254

47,1493

116

280

2,6

6,7

0,22

0,210

3,60

0,06

0,23

9,0

595

206

32,8246

47,1524

96

220

0,22

0,210

3,60

0,06

596

207

32,8239

47,1561

198

300

0,22

0,210

3,60

0,06

597

208

32,8290

47,1497

133

250

0,22

0,210

3,60

0,06

598

209

32,8282

47,1529

180

120

0,22

0,210

3,60

0,06

599

210

32,8273

47,1567

107

230

2,4

6,7

0,22

0,210

3,60

0,06

0,31

8,4

600

211

32,8327

47,1500

186

280

0,22

0,210

3,60

0,06

601

212

32,8327

47,1534

165

160

2,2

6,8

0,22

0,210

3,60

0,06

0,16

5,8

602

213

32,8332

47,1580

160

300

0,22

0,210

3,60

0,06

603

233

32,8189

47,1848

146

140

0,22

0,240

1,55

0,16

604

234

32,8235

47,1855

142

240

2,4

6,8

0,22

0,240

1,55

0,16

0,17

7,9

605

235

32,8278

47,1863

107

280

0,22

0,240

1,55

0,16

606

236

32,8320

47,1870

107

220

2,4

6,9

0,22

0,240

1,55

0,16

0,11

7,8

607

237

32,8175

47, 1925

165

220

0,22

0,240

1,55

0,16

608

238

32,8182

47,1885

200

250

2,2

6,9

0,22

0,240

1,55

0,16

0,23

7,4

609

239

32,8221

47, 1934

170

300

2,8

6,8

0,22

0,240

1,55

0,16

0,21

9,6

610

240

32,8228

47,1894

165

270

0,22

0,240

1,55

0,16

611

1

32,9334

47, 2047

250

266

0,97

0,356

9,17

2,01

612

2

32,9323

47, 2008

100

149

0,97

0,356

9,17

2,01

613

3

32,9322

47, 1988

186

145

65,4

8,3

0,97

0,356

9,17

2,01

1,74

12,0

614

4

32,9463

47, 2065

43

80

1,12

0,441

8,09

2,32

615

5

32,9437

47, 2039

158

143

1,12

0,441

8,09

2,32

616

6

32,9413

47, 2016

59

153

1,9

8,5

1,12

0,441

8,09

2,32

0,50

21,9

617

7

32,9377

47, 1991

150

300

1,12

0,441

8,09

2,32

618

8

32,9311

47, 1980

36

84

1,17

0,415

9,03

2,58

619

9

32,9290

47, 1952

143

269

5,2

8,4

1,17

0,415

9,03

2,58

1,68

11,3

620

10

32,9279

47, 1927

59

168

1,17

0,415

9,03

2,58

621

11

32,9268

47,1894

150

253

1,17

0,415

9,03

2,58

622

12

32,9251

47,1873

50

126

2,6

8,4

1,17

0,415

9,03

2,58

0,97

45,1

623

13

32,9265

47,1846

167

300

1,07

0,375

8,77

2,48

624

14

32,9296

47,1802

67

218

1,07

0,375

8,77

2,48

625

15

32,9320

47,1758

175

224

5,2

8,3

1,07

0,375

8,77

2,48

1,43

10,1

626

16

32,9327

47,1717

74

195

1,07

0,375

8,77

2,48

627

17

32,9361

47,1709

158

278

1,07

0,375

8,77

2,48

628

18

32,9384

47,1687

59

107

1,9

8,5

1, 19

0,435

9,30

2,39

0,77

19,5

629

19

32,9408

47,1647

143

159

1, 19

0,435

9,30

2,39

630

20

32,9461

47,1638

59

187

1, 19

0,435

9,30

2,39

631

21

32,9498

47,1690

143

175

3,8

8,4

1, 19

0,435

9,30

2,39

1,67

11,2

632

31

32,8774

47, 2097

90

274

3,6

8,4

0,52

0,217

4, 20

0,94

0,51

10,0

633

32

32,8798

47, 2056

67

152

0,52

0,217

4, 20

0,94

634

33

32,8829

47, 2007

67

246

0,52

0,217

4, 20

0,94

635

34

32,8847

47, 1963

114

300

4,2

8,3

0,52

0,217

4, 20

0,94

0,66

11,9

636

35

32,8888

47, 1959

67

214

0,79

0,270

5,27

1,41

637

36

32,8926

47, 1963

67

169

0,79

0,270

5,27

1,41

638

37

32,8982

47, 1964

43

105

1,4

8,5

1,07

0,336

4,74

1,76

0,60

12,4

639

38

32,8980

47, 1933

36

148

1,07

0,336

4,74

1,76

640

39

32,8925

47, 1931

36

145

1,07

0,336

4,74

1,76

641

42

32,8886

47,1864

82

248

1,12

0,316

5,81

1,95

642

43

32,8874

47,1832

100

290

3,4

8,4

1,12

0,316

5,81

1,95

0,52

7,2

643

44

32,8865

47,1802

43

161

1,12

0,316

5,81

1,95

644

45

32,8845

47,1783

120

240

1,12

0,316

5,81

1,95

645

46

32,8841

47,1750

128

169

4,6

8,4

1,02

0,356

6,21

2,01

0,76

10,1

646

47

32,8823

47,1722

125

210

1,02

0,356

6,21

2,01

647

48

32,8836

47,1694

135

300

1,02

0,356

6,21

2,01

648

49

32,8859

47,1678

120

300

4,4

8,4

0,92

0,369

6,21

1,82

0,90

10,0

649

50

32,8928

47,1667

150

120

0,92

0,369

6,21

1,82

650

51

32,8995

47,1660

150

119

0,92

0,369

6,21

1,82

651

52

32,9045

47,1676

128

145

3,8

8,3

0,92

0,369

6,21

1,82

0,72

11,2

652

53

32,9059

47,1698

120

137

0,92

0,369

6,21

1,82

653

54

32,9082

47,1730

150

96

0,92

0,369

6,21

1,82

654

55

32,9104

47,1767

135

108

3,4

8,3

0,92

0,369

6,21

1,82

0,69

11,8

655

56

32,8903

47,1806

120

121

1,04

0,362

6,89

1,82

656

57

32,8923

47,1840

128

141

1,04

0,362

6,89

1,82

657

58

32,8931

47,1862

143

146

3,8

8,3

1,04

0,362

6,89

1,82

0,67

8,9

658

61

32,8480

47,1772

74

101

0,52

0,158

3,39

0,79

659

62

32,8530

47,1820

67

300

0,52

0,158

3,39

0,79

660

63

32,8589

47,1818

82

98

3,2

8,3

0,52

0,158

3,39

0,79

0,33

9,4

661

64

32,8644

47,1837

82

86

0,52

0,158

3,39

0,79

662

65

32,8714

47,1846

100

100

0,60

0,230

3,93

1,16

663

66

32,8699

47,1805

74

199

3,0

8,4

0,60

0,230

3,93

1,16

0,32

8,3

664

67

32,8705

47,1771

90

111

0,57

0,171

3,26

1,07

665

68

32,8684

47,1735

59

84

0,57

0,171

3,26

1,07

666

69

32,8613

47,1695

74

104

3,0

8,3

0,57

0,171

3,26

1,07

0,36

11,0

667

70

32,8764

47,1746

67

105

0,47

0,178

3,93

0,72

668

71

32,8774

47,1683

82

94

0,47

0,178

3,93

0,72

669

72

32,8804

47,1638

67

279

4,0

8,3

0,47

0,178

3,93

0,72

0,35

8,8

670

73

32,8832

47,1633

100

103

0,47

0,178

3,93

0,72

671

74

32,8896

47,1627

67

130

0,62

0, 204

2,72

1,10

672

75

32,9004

47,1632

143

143

3,0

8,4

0,62

0, 204

2,72

1,10

0,36

8,8

673

76

32,9091

47,1680

67

162

0,62

0, 204

2,72

1,10

674

77

32,9143

47,1727

100

133

0,62

0, 204

2,72

1,10

675

85

32,9223

47,1652

67

140

0,42

0,158

2,99

0,88

676

86

32,9200

47,1611

128

127

0,42

0,158

2,99

0,88

677

87

32,9158

47,1583

50

82

3,2

8,4

0,42

0,158

2,99

0,88

0,27

10,5

678

90

32,8461

47,2306

67

242

3,6

8,4

0,45

0,165

2,45

0,85

0,27

7,3

679

91

32,8436

47,2289

67

135

0,45

0,165

2,45

0,85

680

92

32,8400

47,2286

59

113

3,4

8,4

0,45

0,165

2,45

0,85

0,29

11,3

681

93

32,8354

47,2302

59

117

0,60

0,217

2,86

0,88

682

94

32,8320

47,2310

74

235

3,8

8,3

0,60

0,217

2,86

0,88

0,38

10,1

683

95

32,8264

47,2291

82

100

0,60

0,217

2,86

0,88

684

96

32,8236

47,2247

67

162

3,4

8,4

0,60

0,217

2,86

0,88

0,46

10,0

Додаток 6

Первинні матеріали для вивчення показників геохімічної акумуляції важких металах в ґрунтах розрізів

А - Сухостепова зона

медь

коблево

лиманский

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

горизонты

1

20,38

9,05

13,51

41,07

10,22

5,92

4,14

42,26

18,32

горизонты

2

6,26

5,77

31,43

8,52

7

19,17

4,93

6,88

11,25

горизонты

3

5,09

5,14

4,02

5,76

5,63

6,29

6,51

5,26

5,46

горизонты

4

5,24

5,34

3,64

5,32

5,48

4,14

5, 19

5,5

4,98

горизонты

5

4,88

5,77

3,67

5,25

5,58

5,15

4,91

6,54

5,22

горизонты

6

4,8

5,85

3,7

5,55

6,09

5,48

4,95

6,8

5,40

средние

7,78

6,15

10,00

11,91

6,67

7,69

5,11

12,21

8,44

цинк

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

1

5,41

4,93

5,53

11,18

7,49

6,12

8,96

5,87

6,94

2

4,28

4,62

7,43

5,52

4,99

6, 19

5,74

3,6

5,30

3

4,13

4,44

3,39

4,68

4,35

5,75

5,43

3,52

4,46

4

4,41

4,18

2,97

4,93

4,08

5,42

5,7

2,8

4,31

5

4,66

4,51

2,92

4,78

4,31

5,7

5,66

3,82

4,55

6

4,22

4,23

2,95

4,7

4,78

5,82

5,82

3,57

4,51

средние

4,52

4,49

4, 20

5,97

5,00

5,83

6,22

3,86

5,01

кадмий

средние

1

0,21

0,289

0,181

0,235

0,18

0,174

0,188

0,181

0, 205

2

0,309

0,25

0,241

0,29

0,212

0,214

0,214

0,189

0,240

3

0,539

0,609

0,385

0,235

0,18

0, 201

0,516

0,189

0,357

4

0,788

0,798

0,49

0,361

0,33

0,456

0,462

0,461

0,518

5

0,898

0,699

0,49

0,361

0,4

0,409

0,456

0,438

0,519

6

0,798

0,629

0,49

0,353

0,361

0,449

0,435

0,453

0,496

средние

0,590

0,546

0,380

0,306

0,277

0,317

0,379

0,319

свинец

средние

1

8,72

7,2

4,7

9,63

9,23

7,17

9,28

6,09

7,75

2

7,01

6,26

5,64

6,72

6,58

8,91

7,3

4,88

6,66

3

9,28

10,42

7,2

8,04

5,26

7,17

11,38

5,63

8,05

4

11,74

12,5

11,73

9,63

9,5

12,13

11,01

10,78

11,13

5

13,07

11,55

13,45

11,35

8,97

11,75

11,38

11,69

11,65

6

11,93

9,85

13,5

10,82

9,1

9,4

10,89

10,63

10,77

средние

10,29

9,63

9,37

9,37

8,11

9,42

10,21

8,28

кобальт

средние

1

5

3,68

4,81

5,16

3,88

4,25

0,188

3,8

3,85

2

4,09

2,53

4,31

4,54

3,1

5,53

0,214

2,61

3,37

3

4,48

3,32

3,88

3,23

2,11

4,25

0,516

2,04

2,98

4

5,13

4,01

3,98

3,2

3,33

5,1

0,462

3,54

3,59

5

5,48

4,21

3,62

3,03

4,77

4,32

0,456

3,74

3,70

6

5,09

4,22

3,63

2,31

3,26

3,94

0,435

3,87

3,34

средние

4,88

3,66

4,04

3,58

3,41

4,57

0,38

3,27

3,47

ИНДЕКСЫ

медь

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

4,25

1,55

3,65

7,40

1,68

1,08

0,84

6,21

3,39

0,84

7,40

2

1,30

0,99

8,49

1,54

1,15

3,50

1,00

1,01

2,08

0,99

8,49

3

1,06

0,88

1,09

1,04

0,92

1,15

1,32

0,77

1,01

0,77

1,32

4

1,09

0,91

0,98

0,96

0,90

0,76

1,05

0,81

0,92

0,76

1,09

5

1,02

0,99

0,99

0,95

0,92

0,94

0,99

0,96

0,97

0,92

1,02

6

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

ИНДЕКСЫ

цинк

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

1,28

1,17

1,87

2,38

1,57

1,05

1,54

1,64

1,54

1,05

2,38

2

1,01

1,09

2,52

1,17

1,04

1,06

0,99

1,01

1,17

0,99

2,52

3

0,98

1,05

1,15

1,00

0,91

0,99

0,93

0,99

0,99

0,91

1,15

4

1,05

0,99

1,01

1,05

0,85

0,93

0,98

0,78

0,96

0,78

1,05

5

1,10

1,07

0,99

1,02

0,90

0,98

0,97

1,07

1,01

0,90

1,10

6

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

ИНДЕКСЫ

кадмий

доманевка

подгурьевское

мазурец

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

0,263

0,459

0,369

0,666

0,499

0,388

0,432

0,400

0,413

0,263

0,666

2

0,387

0,397

0,492

0,822

0,587

0,477

0,492

0,417

0,484

0,387

0,822

3

0,675

0,968

0,786

0,666

0,499

0,448

1,186

0,417

0,719

0,417

1,186

4

0,987

1,269

1,000

1,023

0,914

1,016

1,062

1,018

1,045

0,914

1,269

5

1,125

1,111

1,000

1,023

1,108

0,911

1,048

0,967

1,046

0,911

1,125

6

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

ИНДЕКСЫ

свинец

доманевка

подгурьевское

мазурец

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

0,73

0,73

0,35

0,89

1,01

0,76

0,85

0,57

0,72

0,35

1,01

2

0,59

0,64

0,42

0,62

0,72

0,95

0,67

0,46

0,62

0,42

0,95

3

0,78

1,06

0,53

0,74

0,58

0,76

1,04

0,53

0,75

0,53

1,06

4

0,98

1,27

0,87

0,89

1,04

1,29

1,01

1,01

1,03

0,87

1,29

5

1,10

1,17

1,00

1,05

0,99

1,25

1,04

1,10

1,08

0,99

1,25

6

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

ИНДЕКСЫ

кобальт

доманевка

подгурьевское

мазурец

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

0,98

0,87

1,33

2,23

1, 19

1,08

0,43

0,98

1,15

0,43

2,23

2

0,80

0,60

1, 19

1,97

0,95

1,40

0,49

0,67

1,01

0,49

1,97

3

0,88

0,79

1,07

1,40

0,65

1,08

1, 19

0,53

0,89

0,53

1,40

4

1,01

0,95

1,10

1,39

1,02

1,29

1,06

0,91

1,07

0,91

1,39

5

1,08

1,00

1,00

1,31

1,46

1,10

1,05

0,97

1,11

0,97

1,46

6

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

Підзона Південного Степу

медь

иванник

корсун

лобриеское

иванник

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

горизонты

1

5,17

6,26

6,76

6,02

4,97

5,17

5,57

5,57

5,69

горизонты

2

6,78

5,2

6,04

5,1

5,02

6,78

4,65

4,65

5,53

горизонты

3

5,84

5,66

6,93

4,82

5,1

5,84

5,29

5,29

5,60

горизонты

4

5,91

5,8

6,69

4,87

5,07

5,91

4,65

4,65

5,44

горизонты

5

6,7

4,45

7,35

5,1

4,77

6,7

5,6

5,6

5,78

горизонты

6

6,58

4,57

7,35

5,25

5,18

6,58

5,06

5,06

5,70

средние

6,16

5,32

6,85

5, 19

5,02

6,16

5,14

5,14

5,62

цинк

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

1

6,78

7,82

7,93

5,75

5,57

6,78

8,05

8,05

7,09

2

5,84

7,15

7,1

3,4

3,77

5,84

6,74

6,74

5,82

3

5,91

6,51

6,61

3,15

3,74

5,91

6,67

6,67

5,65

4

6,7

5,66

6,96

3,18

3,12

6,7

5,94

5,94

5,53

5

6,58

5,84

7,02

3,33

3,79

6,58

6,71

6,71

5,82

6

6,7

3, 19

7,1

3,56

4,06

6,7

6,2

6,2

5,46

средние

6,42

6,03

7,12

3,73

4,01

6,42

6,72

6,72

5,89

кадмий

средние

1

0,551

0,298

0,335

0, 19

0,211

0,551

0,352

0,352

0,355

2

0,371

0,217

0,342

0,211

0,243

0,371

0,434

0,434

0,328

3

0,307

0,389

0,776

0,219

0,292

0,307

0,325

0,325

0,368

4

0,434

0,443

0,705

0,316

0,438

0,434

0,361

0,361

0,437

5

0,443

0,488

0,676

0,462

0,454

0,443

0,371

0,371

0,464

6

0,434

0,84

0,68

0,438

0,357

0,434

0,497

0,497

0,522

средние

0,423

0,446

0,586

0,306

0,333

0,423

0,390

0,390

свинец

средние

1

7,05

6,87

12,12

8,12

10,3

7,05

8,82

8,82

8,64

2

9

6,69

10,26

7,78

7,78

9

7,58

7,58

8,21

3

10,06

7,4

16,32

7,62

7,95

10,06

7,94

7,94

9,41

4

7,94

8,29

17,17

8,29

11,14

7,94

8,11

8,11

9,62

5

8,82

9,53

15,65

10,3

9,8

8,82

10,06

10,06

10,38

6

9,71

8,65

15,7

11,31

9,13

9,71

9,53

9,53

10,41

средние

8,76

7,91

14,54

8,90

9,35

8,76

8,67

8,67

кобальт

средние

1

7,37

6,85

6,79

6,23

5,85

7,37

6,92

6,92

6,79

2

5,63

7,18

5,14

5,24

5,73

5,63

6,59

6,59

5,97

3

5,53

5,7

5,39

5,16

5,16

5,33

6,37

6,37

5,63

4

6,04

5,63

4,99

5,01

4,14

6,04

6,04

6,04

5,49

5

5,3

5,11

4,56

4,52

3,84

5,3

6,04

6,04

5,09

6

4,7

5,92

4,6

4,37

3,8

4,7

5,33

5,33

4,84

средние

5,76

6,07

5,25

5,09

4,75

5,73

6,22

6,22

5,63

ИНДЕКСЫ

медь

иванник

корсун

лобриеское

иванник

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

0,79

1,37

0,92

1,15

0,96

0,79

1,10

1,10

1,00

0,79

1,37

2

1,03

1,14

0,82

0,97

0,97

1,03

0,92

0,92

0,97

0,82

1,14

3

0,89

1,24

0,94

0,92

0,98

0,89

1,05

1,05

0,98

0,89

1,24

4

0,90

1,27

0,91

0,93

0,98

0,90

0,92

0,92

0,95

0,90

1,27

5

1,02

0,97

1,00

0,97

0,92

1,02

1,11

1,11

1,01

0,92

1,11

6

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

ИНДЕКСЫ

цинк

иванник

корсун

лобриеское

иванник

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

1,01

2,45

1,12

1,62

1,37

1,01

1,30

1,30

1,30

1,01

2,45

2

0,87

2,24

1,00

0,96

0,93

0,87

1,09

1,09

1,07

0,87

2,24

3

0,88

2,04

0,93

0,88

0,92

0,88

1,08

1,08

1,03

0,88

2,04

4

1,00

1,77

0,98

0,89

0,77

1,00

0,96

0,96

1,01

0,77

1,77

5

0,98

1,83

0,99

0,94

0,93

0,98

1,08

1,08

1,07

0,93

1,83

6

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

ИНДЕКСЫ

кадмий

иванник

корсун

лобриеское

иванник

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

1,270

0,355

0,493

0,434

0,591

1,270

0,708

0,708

0,680

0,355

1,270

2

0,855

0,258

0,503

0,482

0,681

0,855

0,873

0,873

0,628

0,258

0,873

3

0,707

0,463

1,141

0,500

0,818

0,707

0,654

0,654

0,704

0,463

1,141

4

1,000

0,527

1,037

0,721

1,227

1,000

0,726

0,726

0,836

0,527

1,227

5

1,021

0,581

0,994

1,055

1,272

1,021

0,746

0,746

0,888

0,581

1,272

6

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

ИНДЕКСЫ

свинец

иванник

корсун

лобриеское

иванник

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

0,73

0,79

0,77

0,72

1,13

0,73

0,93

0,93

0,83

0,72

1,13

2

0,93

0,77

0,65

0,69

0,85

0,93

0,80

0,80

0,79

0,65

0,93

3

1,04

0,86

1,04

0,67

0,87

1,04

0,83

0,83

0,90

0,67

1,04

4

0,82

0,96

1,09

0,73

1,22

0,82

0,85

0,85

0,92

0,73

1,22

5

0,91

1,10

1,00

0,91

1,07

0,91

1,06

1,06

1,00

0,91

1,10

6

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

ИНДЕКСЫ

кобальт

иванник

корсун

лобриеское

иванник

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

миним

макс

1

1,57

1,16

1,48

1,43

1,54

1,57

1,30

1,30

1,40

1,16

1,57

2

1, 20

1,21

1,12

1, 20

1,51

1, 20

1,24

1,24

1,23

1,12

1,51

3

1,18

0,96

1,17

1,18

1,36

1,13

1, 20

1, 20

1,16

0,96

1,36

4

1,29

0,95

1,08

1,15

1,09

1,29

1,13

1,13

1,13

0,95

1,29

5

1,13

0,86

0,99

1,03

1,01

1,13

1,13

1,13

1,05

0,86

1,13

6

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

Підзона Північного Степу

медь

доманевка

подгурьевское

мазурец

1

2

3

4

5

6

7

8

средние

горизонты

1

3,52

3,77

5,86

6,25

8,79

3,51

3,65

3,67

4,88

горизонты

2

2,6

3,52

4,69

4,63

4

3,93

3,93

4,13

3,93

горизонты

3

3,27

3,6

4,52

4,94

4,71

3,79

3,82

4,44

4,14

горизонты

4

3,43

3,85

4,44

5,1

5,05

4,53

4,51

4,65

4,45

горизонты

5

3,85

4, 19

4, 19

5,6

5,55

4,58

4,72

5,01

4,71

горизонты

6

3,6

5,03

5,44

6,12

5,57

4,7

4,79

4,79

5,01

средние

3,38

3,99

4,86

5,44

5,61

4,17

4,24

4,45

4,52

цинк

доманевка

подгурьевское

мазурец

средние

1

5,03

5,22

4,28

5,22

6,31

5,54

5,32

5,57

5,31

2

3,53

4,34

5,95

4,38

4,38

4,23

4,63

4,41

4,48

3

3,51

3,95

4,97

4,13

4,21

4,38

4,28

4,45

4,24

4

3,55

3,99

4,18

3,87

4,16

4,43

4,63

4,15

4,12

5

3,88

3,82

3,93

4,23

4,28

4,37

4,52

4,21

4,16

6

3,74

3,72

3,97

4,29

4,47

4,7

4,79

4,13

4,23

средние

3,87

4,17

4,55

4,35

4,64

4,61

4,70

4,49

4,42

кадмий

доманевка

подгурьевское

мазурец

средние

1

0,281

0,23

0,307

0,353

0,398

0,272

0,28

0,257

0,297

2

0,383

0,256

0,256

0,335

0,408

0,393

0,333

0,348

0,339

3

0,434

0,281

0,332

0,389

0,625

0,408

0,439

0,423

0,416

4

0,511

0,46

0,409

0,625

0,697

0,416

0,454

0,469

0,505

5

0,409

0,383

0,485

0,643

0,761

0,401

0,439

0,461

0,498

6

0,281

0,281

0,383

0,625

0,688

0,431

0,423

0,461

0,447

средние

0,383

0,315

0,362

0,495

0,596

0,387

0,395

0,403

свинец

доманевка

подгурьевское

мазурец

средние

1

6,77

6,77

6,26

7,61

8,13

7,25

6,6

6,86

7,03

2

8,28

8,28

6,26

7,43

8,3

7,12

8,04

7,78

7,69

3

8,79

6,26

6,77

10,91

10,04

8,04

8,31

9,63

8,59

4

8,28

9,29

7,27

10,57

10,04

8,31

8,84

9,23

8,98

5

7,27

9,29

9,29

10,74

10,04

9,23

9,36

10,15

9,42

6

5,25

6,26

9,29

11,09

10,57

8,18

8,7

8,97

8,54

средние

7,44

7,69

7,52

9,73

9,52

8,02

8,31

8,77

кобальт

доманевка

подгурьевское

мазурец

средние

1

6,21

6,35

6,64

5,58

5,37

4,32

4,61

5,17

5,53

2

5,05

5,48

5,2

4,74

4,49

3,15

4,15

4,22

4,56

3

4,76

4, 19

5,05

4,95

4,74

2,94

4,11

4,25

4,37

4

4,04

3,9

4,33

4,95

4,49

2,87

4,18

3,68

4,06

5

3,76

4,04

4,33

4,32

4,57

2,73

3,68

3,12

3,82

6

2,89

3,18

4,76

4,45

4,7

2,12

4

2,76

3,61

средние

4,45

4,52

5,05

4,83

4,73

3,02

4,12

3,87

4,32

ref.by 2006—2025
contextus@mail.ru