Сортовипробування сортів і гібридів цукрової кукурудзи в умовах експериментальної бази "Дачна" Біляївського району Одеської області

Работа из раздела: «Сельское, лесное хозяйство и землепользование»

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“СОРТОВипробування СОРТІВ І гібридів ЦУКРОВОЇ кукурудзи в умовах Експериментальної Бази «дАЧНА»

бІЛЯЇВСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ області”

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Господарське значення цукрової кукурудзи

1.2 Біологічні особливості та вимоги щодо вирощування кукурудзи

1.3 Повторні посіви цукрової кукурудзи

1.4 Конвеєрне вирощування цукрової кукурудзи

1.5 Збирання і використання цукрової кукурудзи

2. УМОВИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Агрометерологічні умови проведення дослідів

2.2 Особливості погодних умов в період проведення досліджень

2.3 Матеріал і методика досліджень

2.4 Агротехніка в досліді

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Ураженість сортів і гібридів цукрової кукурудзи основними інфекційними хворобами та пошкодженість шкідниками

3.2 Урожай товарної продукції сортів і гібридів цукрової кукурудзи

3.3 Морфо-біологічні та фізіолого-біохімічні показники сортів і гібридів цукрової кукурудзи

4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЦУРОВОЇ КУКУРУДЗИ

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК

ВСТУП

Для задоволення попиту населення України в повноцінних продуктах харчування важливого значення набуває розширення сортименту використовуваних культурних рослин. В цьому зв'язку на велику увагу заслуговує: підвищення виробництва цукрової кукурудзи, що є однією з найбільш біологічно цінних культур з високими споживчими властивостями.

В їжу застосовуються її качани молочної стиглості відвареними у свіжому та консервованому стані. Цукрова кукурудза, як харчова культура, може бути використана також після попереднього заморожування або сушки [1-3].

Зерно цукрової кукурудзи технічної (молочної) стиглості містить 25-30% сухої речовини, її основна відмінність від звичайної кукурудзи складається в різко підвищеному вмісті найбільш цінних у харчовому відношенні фракцій вуглеводів (цукрів - до 7-8% та декстринів - до 8-10%). Окрім того воно має високий для овочевих культур вміст білка (4,5-5,5%) та незамінних амінокислот. Вміст лізину в її білку досягає: 2,9-3,2%, а вміст триптофану - 0,5-0,7%. Цукрова кукурудза порівняно із звичайною відрізняється вдвічі підвищеним вмістом олії, якій властива антисклеротична та антиоксидантна активність [4-5].

В її зерні знаходиться 11,6-13,7 мг вітаміну С; 0,16 мг вітаміну В_І5;0,18 мг вітаміну В₁₂; біля 2 мг вітаміну В5, а також вітаміни В₃, В₆, Е, провітамін А, інозит, холін та біотин. Цукрова кукурудза накопичує в зерні значні кількості фізіологічно активних мінеральних сполук, в тому числі калію (біля 200 мг), фосфору (100 мг), магнію (50 мг), сірки та кальцію (по 30 мг), а також натрію та заліза [20, 38].

На відміну від інших овочевих культур цукрова кукурудза не накопичує нітратів, а наявність обгортки на качанах забезпечує достатні рівень чистоти зерна від повітряного забруднення токсичними речовинами, у тому числі і радіонуклідами. У молочній стиглості зерно цукрової кукурудзи мас дуже ніжний перикарпій, що особливо ціниться при консервуванні. При консервуванні цукрової кукурудзи харчові цінності її зерна майже не втрачаються. За вмістом вуглеводів, жирів та калорійністю консервне зерно цукрової кукурудзи перевищує зелений горошок, цвітну капусту та овочеву квасолю. Післязбиральні залишки (листки і стебла), а також залишки після переробки зерна в консерви (обгортки і стрижні качанів) є цінним кормом для великої рогатої худоби і матеріалом для силосування [8, 41].

Тому основною метою проведених досліджень було виявлення для умов південного степу найбільш продуктивних сортів і гібридів цукрової кукурудзи стійких до основних хвороб і абіотичних факторів оточуючого середовища.

Для виконання поставленої мети треба було вирішити наступні завдання:

визначити урожай качанів цукрової кукурудзи при збиранні у фазу молочної стиглості зерна;

провести оцінку ураженості основними інфекційними хворобами сортів і гібридів цукрової кукурудзи в умовах природного фону;

вивчити основні морфо-біологічні та фізіолого-біохімічні показники сортів і гібридів;

розрахувати економічну ефективність вирощування нових гібридів.

Дослідження були проведені на дослідному полі Експериментальної бази СГІ-НЦНС «Дачна» Біляївського району Одеської області та в лабораторії біохімії рослин СГІ-НЦНС.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Господарське значення цукрової кукурудзи

Кукурудза є однією з найбільш високопродуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використання. У країнах світу для продовольчих потреб використовується приблизно 20 % зерна кукурудзи, для технічних 15-20 %, на корм худобі 60-65 % [20-21, 45].

Серед овочевих культур кукурудза цукрова за хімічним складом зерна, харчовими і дієтичними достоїнствами займає провідне місце. В Україні посіви її розміщені на площі близько 1500 га. Останнім часом значно зростає попит на продукцію з кукурудзи цукрової.

Зерно цукрової кукурудзи технічної (молочної) стиглості містить 25-32% сухої речовини, її основна відмінність від звичайної кукурудзи складається в різко підвищеному вмісті найбільш цінних у харчовому відношенні фракцій вуглеводів (цукрів - до 7-8% та декстринів - до 8-10%). Окрім того воно має високий для овочевих культур вміст білка (4,5-5,5%) та незамінних амінокислот. Вміст лізину в її білку досягає: 2,9-3,2%, а вміст триптофану - 0,5-0,7%. Цукрова кукурудза порівняно із звичайною відрізняється вдвічі підвищеним вмістом олії, якій властива антисклеротична та антиоксидантна активність [4-5, 8-10].

Згідно рекомендацій інституту харчування АМН України, щорічна норма споживання зерна цукрової кукурудзі має становити 3,7 кг, з яких 50 - в консервованому вигляді, 30 - в свіжому і 20 % - в замороженому [8].

Цукрова кукурудза при правильній агротехніці дає високі врожаї качанів молочної стиглості та зеленої маси. Особливо ефективні посіви її в умовах достатньої вологості. Молочна стиглість зерна настає на місяць раніше повного дозрівання. Тому після цукрової кукурудзи поля в сівозміні звільняються раніше і після неї грунт готується по типу напівпару, особливо в південних районах. Вона може бути добрим попередником озимих. Цукрова кукурудза використовується також в повторних поукісних і стернових посівах. Врожай качанів в повторних посівах одержують восени до перших заморозків, коли весняні посіви вже відійшли [9-10].

1.2 Біологічні особливості та вимоги щодо вирощування цукрової кукурудзи

Цукрова кукурудза може вирощуватися в усіх регіонах України. Посіви цієї культури ефективні особливо на зрошенні. Але найбільш сприятливими для її вирощування є вологі, помірно-жаркі райони Лісостепу - Вінницька, Київська, Черкаська області. В цих регионах забезпечується формування зерна в молочній стиглості навіть у пізніх форм, а зерно має ніжну консистенцію, тонку оболонку, більш подовжену фазу молочної стиглості. Ці області мають великі можливості виробництва цукрової кукурудзи та її переробки. Використовуючи їх, можна задовольнити попит на цю культуру як в межах України, так і в інших країнах, особливо в консервованому і замороженому стані. Для цього необхідно мати на широкій сітці овочеконсервних заводів технологічні лінії по переробці зерна в консерви і холодильні прилади для заморожування [11-15].

Рослини цукрової кукурудзи більш вимогливі до умов вирощування і менш врожайні, ніж рослини зубовидної. Фаза молочної стиглості у неї на 3-5 днів довша. У ранньостиглих сортів і гібридів цукрової кукурудзи молочна стиглість настає через 60-92 днів, у середньостиглих - через 96-100 днів, у пізньостиглих - через 101-120 днів після сходів. Однією з особливостей її є наявність бокових стебел -- пасинків. На їх розвиток рослини частково витрачають свої пластичні речовини. Цукрова кукурудза дуже чутлива до внесення добрив і зрошення. На зрошуваних землях врожай качанів підвищується у 1,5-2 рази. Внесення органічних і мінеральних добрив підвищує врожай качанів на 15-20%. Тому прийоми вирощування цукрової кукурудзи необхідно спрямовувати на поліпшення вологозабезпеченості і споживання рослин. Поливи рекомендується проводити невеликими нормами. Агротехніка цукрової кукурудзи мало відрізняється від агротехніки зубоподібної та кременистої, але має ряд своїх особливостей [13-14, 33-35].

Вибір попередника. Місце цукрової кукурудзи в сівозміні визначається біологічними особливостями попередників, їх впливом на повітряно-водяний і поживний режим ґрунту, ступенем його засміченості, поширенням шкідників і ураженістю хворобами. Кращими попередниками є озима пшениця після пару, бобові культури, огірок, рання капуста, а також ранні овочеві культури, після яких грунт обробляється по типу напівпару. Цукрову кукурудзу після зубовидної сіяти не можна, бо вони мають загальних шкідників і хвороби. Цукрова кукурудза дуже вологолюбива культура, тому її потрібно розміщувати на ґрунтах із зниженим рельєфом або на зрошуваних ділянках. В зв'язку з перехреснозапильною природою цієї культури, для одержання якісного зерна в технічній стиглості необхідно додержувати просторову ізоляцію, особливо від інших підвидів кукурудзи. На товарних посівах просторова ізоляція складає не менше 250 м [15-16, 42].

Застосування добрив. Цукрова кукурудза дуже-реагує на внесення добрив. При їх внесенні зростає врожай качанів і підвищується якість зерна. Особливо велику роль в підвищенні врожаю відіграють органічні добрива. Зони не тільки збагачують грунт органічними речовинами, усіма необхідними елементами харчування, але і зменшують накопичення в ґрунті небіогенних хімічних сполук. Від високоякісного підстилкового гною міститься 5-6 кг азоту, 2-3 фосфору, 6-7 калію та інші елементи, у тому числі і мікроелементи. З гноєм в грунт вноситься велика кількість мікроорганізмів, які підвищують мікробіологічні процеси і покращують умови харчування рослин. В залежності від ґрунтово-кліматичних умов норма напівпрілого гною під зяблеву оранку в Степу складає 20-30 т/га, Лісостепу - 30-35, Поліссі - 40-45 т/га. Перегній-сипець можна вносити навесні під культивацію малими нормами (7-12 т/га). Цінним органічним добривом є пташиний послід. Восени оптимальною нормою внесення пташиного посліду є 7-10 т/га [16-18, 45].

Важливе значення має рівномірне розподілення гною на поверхні ґрунту і швидке його загорнення в грунт. Затримка строків заорювання призводить до значних втрат азоту і зниження ефективності добрива. Цю роботу виконують машинами: РОУ-5, ПРТ-10, РПН-4. Ефективним є локальне (в рядки) внесення вермікомпосту, безпосередньо під посів в дозі 5 т на 1 га. Врожай кондиційних качанів в технічній стиглості при цьому зростає на 11,3%, зерна на 12,5%.

Під цукрову кукурудзу необхідно вносити і високі дози мінеральних добрив. Краще всього внести мінеральне добриво під зяблеву оранку із розрахунку Р_60-90К_30-45. Якщо добрива восени не вносилися, то навесні мінеральні туки вносяться в два строки: при посіві - Р₂₀ і при підживленні N₄₅. Дуже ефективно внесення нітрофоски в два строки: при посіві 2 ц і при підживленні - 2 ц/га. Передпосівне добриво вноситься одночасно з посівом на 2-3 см глибше розміщення насіння і на 3-5 см в боки від нього. Підживлення рослин проводяться в фазі 7-8 листків на глибину 10-12 см і на 12-15 см в боки від рядка. При недостатньому вмісті в ґрунті мікроелементів, що спостерігається на осушених торфовищах і на супіску, необхідно внести також їх у вигляді розчину, яким обробляється насіння. Обробка полімікродобривами (ПМД) з розрахунку 0,5 кг на 100 кг насіння збільшує врожай і поліпшує якість зерна. Завчасне змочування насіння до посіву дає більш високу позитивну дію, ніж таке змочування напередодні посіву. Високе збільшення врожаю качанів (16%) дає молібденовокислий амоній при завчасному змочуванні. Інші мікроелементи краще вносити в порошкоподібному стані шляхом опудрювання ними насіння [17-18, 43].

Основна обробка ґрунту. Основна обробка ґрунту під кукурудзу цукрову передбачає дворазове лущення стерні після зернових культур. Перше - відразу після збирання попередника дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 і ЛДГ-20 на глибину 6-8 см, а на ущільнених і пересушених грунтах боронами БДТ-7, БДТ-3, БДТН-3, БД-10; друге - через два тижні після появи сходів бур'янів на глибину 8-10 см. Подальше з появою сходів бур'янів здійснюються шляхом 1-2 суцільних культивацій культиваторами КПЕ-3,8 з одночасним боронуванням [23].

На полях із змішаним і коренепаростковим типом забур'яненості проводяться багаторазові різноглибинні лущення стерні. Спершу слідом за збиранням попередників дисковими знаряддями на глибину 8-10 см, повторні - після появи у бур'янів розеток листків корпусними лущильниками ПШІ-10-25 на глибину 10-12 і 13-14 см. Востаннє грунт обробляється не пізніше як за два-три тижні до оранки. Зяблева оранка проводиться на глибину 25-30 см плугами ПН-4-35, ПЛН-4-35 із зберіганням гребенів або новим двох-рядковим плугом ШТЯ-4-40. На сірих лісових ґрунтах Лісостепу та на дерновопідзолистих Полісся і західних областей глибина оранки обмежується товщиною гумусового горизонту і не перевищує 20-22 см [24-25, 38-40].

Передпосівна підготовка ґрунту. Від початку польових робіт до посіву цукрової кукурудзи проходить 20-25 днів. Тому передпосівному обробітку ґрунту приділяється значної уваги, бо від нього залежить ефективність гербіцидів, польова схожість насіння, вирівняність стеблостою і врожай. На чистих від бур'янів полях передпосівна обробка ґрунту складається із боронування і суцільної культивації. Як тільки грунт досягне зрілого стану, проводиться ранньовесняне боронування боронами впоперек або по діагоналі відносно напрямку оранки. При цьому використовуються борони БСЗЗ-1,0 або БЗТС-1,0. Суцільна культивація здійснюється культиваторами КПС-4 на глибину посіву насіння 8-10 см з одночасним боронуванням і шлейфуванням, в день посіву, або за день до нього боронами БСЗЗ-1,0, ШБ-2,5. На засмічених полях замість однієї проводяться дві суцільні культивації грунту з інтервалами поміж ними 6-7 днів [21-23].

На тяжких ґрунтах, де зяб за зимовий період дуже ущільнюється, замість першої культивації проводиться безполицеве лущення на 13-15 см багато лемішними плугами впоперек напрямку оранки з одночасним боронуванням, а потім за день або в день посіву поле суцільно культивується на глибину посіву насіння з одночасним боронуванням і шлейфуванням впоперек або по діагоналі відносно напрямку рядків.

Підготовка насіння до посіву. Для одержання дружних сходів велике значення мають посівні якості насіння: сортова чистота, типовість, схожість, енергія проростання. Насіння має відповідати вимогам стандартів. Треба мати на увазі, що польова схожість насіння першого класу звичайно нижча лабораторної на 10-15% [15-16].

Посів. Найсприятливіші умови для проростання і одержання дружних сходів створюються, коли температура грунту на глибині посіву становить не менше 10°С. При запізненні із сівбою, особливо в районах Степу, насіння потрапляє в недостатньо зволожений шар, що призводить до одержання недружних і зріджених сходів, зниження врожайності особливо в роки з недостатньою сумою ефективних температур [17-19].

Скоростиглі форми холодостійкіші, їх потрібно висівати при фізичній стиглості ґрунту, коли він прогріється до 8 °С. Крім визначення строків сівби за ступенем прогрівання ґрунту, користуються і календарними строками. Оптимальним календарним строком сівби для Степу є: для південного - середина квітня, для центрального - кінець другої і початок третьої декади квітня, а для північного - третя декада квітня--перша декада травня. Для Лісостепу кращим отроком посіву є третя декада квітня - перша декада травня, для південного Полісся - остання п'ятиденка квітня - перша травня. У західних районах України кукурудза висівається у другій половині квітня - першій декаді травня, а в Прикарпатті - в кінці першої - на початку другої декади травня. На посіві, як правило, використовуються сівалки СУПН-8 в агрегаті з трактором МТЗ-80/82. Норма висіву насіння 15-20 кг/га. Для ранніх посівів відводяться чисті від бур'янів ґрунти, збільшується норма висіву насіння, зменшується глибина загортання насіння (5-6 см), поліпшується агротехніка. Як дуже мілке, так і занадто глибоке загортання насіння негативно впливає на польову схожість і рівномірність сходів. У Лісостепу і Поліссі при посіві у вологий грунт глибина загортання насіння становить 4-5 см, а в сухий - 8-10 см. У Степу оптимальні умови для проростання складаються при посіві на глибину 5-7 см, а при значному підсиханні ґрунту -- глибше [23-25].

Після сівби, але не пізніше як за декілька днів до сходів і утворення у рослин 3-4 листків, ділянки цукрової кукурудзи охороняються від граків. Ці птахи можуть дуже зрідити сходи, або зовсім їх знешкодити. Охорона повинна бути підсилена в години годівлі цих птахів, тобто з 4 до 7 годин ранку, 11-12 дня і з 5 до 9 вечора.

Догляд за посівами. Догляд за посівами починається з коткування, яке проводиться одночасно з сівбою або відразу за нею гладкими або кільчасто-шпоровими котками. Для боротьби з бур'янами та ґрунтовою кіркою і для збереження вологи ефективним є дворазове боронування до і після появи сходів. До появи сходів посіви боронуються через 5-6 днів після сівби середніми зубовими боронами ЗБЗС-1,0. Після появи сходів посіви боронуються у період утворення 3-4-го листка. Тому краще боронувати з 10 до 18 години, коли у рослин послаблюється тургор, а висмикнуті боронами бур'яни скоріше засихають. Боронувати, слід впоперек рядків з швидкістю руху агрегату не більше 4,5-5 км/год. При дворазовому боронуванні знищується до 80% однорічних бур'янів. Коли боронування посівів проводити неможливо, слід раніше розпочати міжрядну обробку ґрунту, збільшивши її кількість і якість [27-30, 43].

Перший раз міжряддя розпушують через 4-5 днів після останнього боронування культиваторами КРН-4,2Г і КРН-5,6 із стрільчастими лапами на глибину 8-10 см в одному агрегаті з полольними боронами КРН-3. На ділянках, засмічених багаторічними бур'янами, застосовування полольних борін та гольчастих дисків виключає потребу ручного прополювання. В квадратно-гніздових посівах спочатку проводиться культивація впоперек напрямку рядків для кращого визначення гнізд, а потім у поздовжньому, ширина захисної зони при поперечній культивації 13-15 см, при поздовжній - 10-12 см. Вдруге культивуються міжряддя через 7-10 днів культиваторами-рослинопідживлювачами КРН-4,2 із стрільчастими лапами на глибину 8-10 см з одночасним підживленням рослин азотними добривами. Ширина захисної зони збільшується на 2-3 см. При необхідності можна провести третю культивацію міжрядь на глибину 10-12 см долотоподібними лапами.

Для знищення бур'янів не тільки в міжряддях, але і в захисних смугах рядків використовуються культиватори, які обладнані прополювальними борінками і лапами-відвальчиками. Окучування рослин сприяє утворенню допоміжного коріння.

Після першої культивації міжрядь посіви перевіряються у стислі отроки до з'явлення 4-5-го листка. Видаляються слабкі та уражені рослини. При перевірці не потрібно допускати псування сусідніх рослин, дуже зріджені посіви краще пересіяти після ретельної передпосівної культивації [30, 38].

На богарі оптимальною густотою стояння рослин цукрової кукурудзи для ранніх сортів є 41 тис, а для середньо - і пізньостиглих - 30-35 тис. на 1 га. На зрошуваних ґрунтах густота посіву збільшується до 40-50 тис. рослин.

Застосування гербіцидів. Ефективним засобом боротьби з бур'янами є застосування гербіцидів. Це дозволяє зменшити кількість міжрядних обробіток. Гербіциди вносять до сівби, після сівби і після з'явлення сходів. Норма витрати робочого розчину становить 300-400 л на 1 га.

Проти однорічних бур'янів грунт обприскується ґрунтовими гербіцидами Харне, Трофі і Дуал голд в дозі 2-3 л/га.

Для знищення дворічних бур'янів одночасно з досходовим боронуванням посіви обробляються гербіцидами групи 2,4Д. Норма натрієвої і амінної солі 2,4Д-2 кг, бутилового і хлор-кротилового ефіру 2,4Д - 1,5 кг діючої речовини на 1 га. По сходах обприскування посівів гербіцидами групи 2,4Д проводиться в період утворення 4-5 листка. При суцільному обприскуванні витрата гербіцидів становить: натрієвої солі 2,4Д - 0,7-1,0 кг, амінної солі 2,4Д - 0,5-0,7 і хлоркротилового ефіру 2,4Д - 0,3-0,4 кг д.р. на 1 га. Для підвищення токсичності гербіцидів в розчин необхідно додати 7-10 кг на 1 га аміачної селітри. Для обприскування використовуються обприскувачі: ПОУ, ОВТ-1А, ОПШ-15.

Серед сучасних ґрунтових гербіцидів, що використовуються при передпосівній обробці ґрунту та до появи сходів і дозволені для використання на Україні, високою ефективністю відрізняються, зокрема, Дуал голд (металахлор) з нормою застосування 1,6-2,1 кг/га, 'Харнес' (ацетохлор) з нормою використання 1,5-3,0 кг/га та Прімекстра Голд (дуал+атразін) з нормою використання 2,5-3,5 кг/га. Серед ефективних гербіцидів для використання в фазі 3-5 листків слід виділити Лонтрел 300 (клопіралід) з нормою розходу 1,0 кг/га і, особливо, Базагран (бензатон) з нормою розходу 2,0-4,0 кг/га. Останній забезпечує боротьбу із бур'янами, стійкими до препаратів групи 2,4Д [36-40].

Зрошення. Зрошення - найбільш ефективний агротехнічний засіб, який дозволяє кожен рік одержувати високі і стійкі врожаї качанів. Особливо ефективне його сполучення із внесенням добрив. Врожаї качанів при цьому збільшуються у півтора-два рази в порівнянні з неполитою і не удобреною кукурудзою.

Цукрова кукурудза має неглибоку слабко розвинуту кореневу систему і тому чутлива до поливу невеликими дозами. Вегетаційні поливи розпочинають при вологості ґрунту в зоні розміщення основної маси коріння (0-60 см) 75-80% ППВ.

Залежно від умов зволоження проводять 1-3 поливів з нормою кожного 400-500 м³/га. Якщо поливають один раз, краще це робити перед викиданням волотей, якщо два рази - перед викиданням волотей і на початку наливу зерна, якщо три - у період утворення 9-Ю листка, перед викиданням волотей і на початку наливання зерна. Для зрошення кукурудзи використовують дощувальні машини: 'Фрегат', 'Дніпро', 'Кубань', а також ДДА-100М і ДДА-100МА.

В умовах зрощення підвищується потреба цукрової кукурудзи в добривах. Тому дози їх збільшуються в півтора-два рази в порівнянні з богарними умовами. Зрошення та удобрення цукрової кукурудзи не тільки підвищує врожаї качанів, але і активізує розвиток листково-стеблової маси, яка є цінним зеленим кормом для тварин і матеріалом для силосування [20, 29].

Боротьба з шкідниками і хворобами. Рослини цукрової кукурудзи найбільше пошкоджуються такими шкідниками як дротяник, несправжній дротяник, шведська муха, кукурудзяний і лучний метелик, і такими хворобами як пухирчаста і летюча сажка, фузаріоз, бактеріоз, нігроспороз і біль.

Для захисту рослин від шкідників і хвороб необхідно своєчасно проводити систему попереджувальних і винищувальних заходів. До попереджувальний заходів відносяться: глибока зяблева оранка, дотримання сівозміни, знищення післязбиральних решток, своєчасні строки посіву, відбір здорового насіннєвого матеріалу. До винищувальних заходів відносяться: протруювання насіння, хімічні обпилення та обприскування рослин. Внесення добрив підвищує стійкість рослин дроти шкідників і хвороб. Від хлористого амонію гине 20-30% личинок коваликів та чорнишів, а від безводного аміаку 17-24,3%. Азотні добрива в помірних нормах сприяють зменшенню ураженості рослин хворобами. У боротьбі з летючою сажкою, кореневими і стебловими гнилями краще вносити азот у нітратній формі, а при загрозі пліснявіння насіння і проростків застосовувати їх в амонійній формі [15-16].

Внесення сірчанокислого цинку (4 кг/га) на фоні повного мінерального добрива значно зменшує пошкодження сходів личинками шведської мухи.

Глибока оранка з загортанням у грунт збудників хвороб, які знаходяться на поверхні, дозволяє зменшити уражуваність сажкою, кореневими і стебловими гнилями, хворобами качанів у 1,5-2 рази. Частина заходів, виконуваних на інших полях сівозміни, перешкоджає розвиткові шкідників. Ранньовесняне розпушування ґрунту на полях багаторічних трав голчастою бороною БИГ-3 в місцях зимівлі метелика лучного забезпечує загибель 83-93% зимуючої гусені шкідника.

Одним з найважливіших заходів проти хвороб і шкідників є протруювання насіння. Для запобігання ураження летючою та пухирчастою сажкою, пліснявінням насіння, кореневими та стебловими гнилями добрі результати дає передпосівна обробка насіння суспензією препарату Вітавакс 200 (карбоксін + тіран) не пізніше як за місяць до посіву із розрахунку 2 кг/т. Ефективними протравлювачами проти найбільш поширених ґрунтових шкідників є Гаучо (імідаклопрід) із розрахунку 130 г препарату на 100 тис. насінин або Круїзер (тіаметоксам) із розрахунку 6-10 кг на тонну насіння. Ці препарати дозволені для використання на Україні, але при їх застосуванні слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки. Ефективність обробки підвищується, коли додати до протруювача плівкоутворюючі полімери - полівініловий спирт (ПВС) ГОСТ 10779-78 марки 16/1 або натрієву сіль -карбоксиметилцелюлози (№ КМЦ) марки 75/400 або 70/300 [17-21].

При використанні ПВС витрата компонентів на 1 т насіння становить: протруювача - 2 кг, ПВС- 0,5 кг, води -10 л. Спочатку готують маточний розчин. ПВС заливають 3,5-4 л води (18-20°С), перемішують протягом 5-10хв., заливають гарячою водою (90-100°С) до об'єму 10 л. Після охолодження додають 2 кг протруювача і в закритій ємкості перемішують, щоб уникнути утворення плівки.

При використанні полімеру (N8 КМЦ) витрата компонентів на 1 т насіння становить: протруювача - 2 кг, На КМЦ - 0,2 кг, води 10 л. Наважку (0,2 кг) N3 КМЦ заливають гарячою водою (5 л), після охолодження доливають ще 5 л холодної води, добре перемішують і додають фентіурам. Навесні, при чисельності в ґрунті понад 8-10 личинок коваликів на 1 м разом з протруюванням насіння доцільно вносити під час сівби гранульовані інсектициди: 5 або 10%-ний базудін, 5%-ний валотон або 2%-ний гама-ізомер ГХЦГ - по 50 кг/га. Проти дротяників і несправжніх дротяників проводять передпосівне обпудрювання насіння меркураном з розрахунку 1,5-2 кг на 1 т насіння. При великому зараженні поля дротяниками в грунт вноситься меркуран до посіву або одночасно з посівом.

Для знищення личинок кукурудзяного метелика, лучного метелика, бавовникової совки, мухи шведської, влітку в фазі 8 листків застосовують обробку одним із інсектицидів, закінчуючи її за 20-25 днів до збирання качанів. Як ефективний інсектицид для боротьби із шкідниками, зокрема, стебловим кукурудзяним метеликом та бавовниковою совкою в період вегетативного розвитку може бути рекомендований препарат Штефесін (дельтаметрин) з нормою застосування 0,5-0,7 кг/га. Дуже доцільно випускати трихограми по 25-45 тис. особин/га (відповідно до інструкції по застосуванню трихограм) [21-25].

Значно підвищує врожай та якість зерна додаткове штучне запилення рослин, яку забезпечує максимальне потрапляння пилку на стовпчики жіночих суцвіть. Цей засіб особливо результативний при несприятливій (похмурій або дощовій) погоді. Для його виконання дві людини проходять впоперек рядків з натягнутим на рівні цвітучих волотей шнуром і струшують пилок. Додаткове запилення в період цвітіння жіночих суцвіть потрібно проводити двічі на день з інтервалом в 3-4 дні [27-28].

1.3 Повторні посіви цукрової кукурудзи

На Півдні України допоміжним джерелом одержання качанів молочної стиглості є повторні поукісні та стерньові посіви цукрової кукурудзи. Поукісні посіви проводяться після збирання озимих бобово-злакових сумішей на корм і збирання ранніх овочевих культур. Стерньові - після збирання озимих, хлібів. При повторних посівах рослини цукрової кукурудзи скоріше розвиваються і досягають молочної стиглості на 5-10 днів раніше, ніж при весняних посівах. Врожаї цукрової кукурудзи в повторних посівах нижчі, ніж у весняних. Але вони сприяють більш ефективному використанню ґрунту та збільшують період надходження качанів [13-16].

В повторних посівах потрібно висівати скоростиглі форми. Норму висіву необхідно підвищити на 15-20% в порівнянні з весняними. Глибина загортання насіння 10 см. Обов'язкове є післяпосівне коткування ґрунту. Рослини в повторних посівах більше уражуються шкідниками і хворобами. Тому їх обробку отрутохімікатами проводять частіше і закінчують за 20 днів до збирання качанів [9-10].

При одержанні з однієї і тієї ж площі двох врожаїв за рік йде великий винос поживних речовин із фунту. Основні органічні і мінеральні добрива вносяться при обробці ґрунту під перші культури, а під цукрову кукурудзу після них вносяться мінеральні добрива при посіві і підживленні. Зрошення є обов'язковим прийомом при повторних посівах. При необхідності перед обробкою ґрунту або після посіву проводять вологозарядковий полив, а також збільшують кількість поливів до 3-5 з нормою кожного 400-500 м води на 1 га. В умовах зрошування можливо одержати високі врожаї зерна і зеленої маси [16-18].

1.4 Конвеєрне вирощування цукрової кукурудзи

Для промислового вирощування цукрової кукурудзи і максимального виробництва консервної продукції високої якості обов'язковим є створення конвеєру.

Раціональним способом розрахунку конвеєру є використання суми ефективних температура Ефективна температура - це є середньодобова температура вище +10 °С [8-10].

Для умов північної України конвеєр із скоростиглих форм при багаторазовому збиранні повинен мати чотири строки посіву. Перший сірок посіву починається при сумі ефективних температур +22-25 °С від початку вегетації, тобто коли грунт прогріється на глибину 8-10 см до +10 °С протягом 3-х діб. Інтервал поміж черговими строками посіву по сумі температур складає 50-55 °С. Це забезпечує безперервний період надходження продукції протягом 41-52 днів. В конвеєрі доцільно проводити тільки два збори врожаю. В середньому врожаї кондиційних качанів в молочній стиглості добрі 66-77 ц/га [10-13].

При одноразовому збиранні врожаю конвеєр із скоростиглих форм повинен мати обов'язково 8 строків посіву. Перший строк посіву при +22-25 С ефективних температур. Інтервал поміж черговими строкам посіву +30-35 ⁰С суми ефективних температур. Безперервний період надходження врожаю кондиційних качанів в зоні Лісостепу складає 43-53 календарних днів. Середній врожай їх в конвеєрі 49-69 ц/га. В південних районах конвеєр доцільно створити в різних за строками достигання сортів і гібридів при трьох строках посіву. Інтервал між черговими строками 10 діб [13-14].

Агротехніка в конвеєрі повинна бути спрямована на накопичення та збереження вологи. Усі роботи повинні виконуватися високоякісно. При посіві в червні глибина висіву насіння у вологий грунт 8-10 см, у сухий - 10-12 см. Обов'язковим є післяпосівне коткування і зрошування.

Іншим засобом конвеєрного виробництва цукрової кукурудзи є одночасний посів у сприятливі строки гібридів або сортів з різною тривалістю вегетаційного періоду - від скоростиглих до пізньостиглих [8-9].

1.5 Збирання і використання цукрової кукурудзи

Для одержання свіжої продукції високої якості використовують качани і зерно цукрової кукурудзи у фазі молочної стиглості, яка настає залежно від сорту на 18-25-й день після цвітіння. Вихід продукції доброї якості, а також урожайність кукурудзи залежить передусім від організації збирання. Дуже важливо правильно встановити строк збирання [20].

Зовнішніми ознаками настання молочної стиглості є: приймочкові нитки злегка бурі, на листках у обгортках по краях є місця відмерлої тканини, обгортка щільно прилягає до качана і більш висохла, ніж у недостиглого. При розкритті обгортки видно, що ряди зерен щільно зімкнуті зерна добре виповнені, вершина їх округла, без вм'ятин і ознак зморшкуватості, жовте забарвлення виявляється в усіх зерен аж до верхівки качана, але воно ще не досягло найвищої інтенсивності, яка буває у стиглого зерна. Зерно блискуче. При надавлюванні на нього нігтем чути легкий тріск і воно викидає струмінь негустого соку молочного кольору, вміст сухої речовини в межах 24-30%. Наявність на вершинах зерна вдавин і зморшкуватості свідчить про сильне його перестигання. Недостигла і перестигла цукрова кукурудза не придатна для консервування і реалізації [11-14].

Збиральна техніка пред'являє до рослин цукрової кукурудзи наступні вимоги: одночасне дозрівання, високе прикріплення качанів, мала кущистість, ступень укриття обгорткою верхівки качана, консистенція зерна.

Збирають качани ще вручну. Спочатку потрібно відкривати обгортку у верхній частині кожного качана доти, поки працюючі не набудуть навиків визначати фазу технічної стиглості. Згодом обгортку відкривають лише у сумнівних випадках [8].

Збирають кукурудзу 1 -2 рази в міру досягнення качанами технічної стиглості. При звичайних умовах збирання одного сорту, який висіяний в один строк, триває 6-12 днів. За перше збирання збирають залежно від сорту 35-65% продукції, за друге - 50-22,5%. Міжлінійні гібриди цукрової кукурудзи відзначаються дружністю сходів, одночасністю дозрівання, тому врожай качанів в молочній стиглості збирається за один раз.

Фаза молочної стиглості триває недовго і залежить від сорту і умов вирощування: при температурі вдень 25-30 °С і вищій, особливо на Півдні - 2-3 дні, при температурі 20-25 °С, особливо в більш північних районах - 4-8 днів [19-20].

Збирати кукурудзу потрібно в ранкові години і закінчувати в першій половині дня, поки температура ще не дуже висока. Збирати качани треба обережно, щоб не пошкодити рослин. Високі смакові якості зерна молочної стиглості зберігаються протягом 4-6 годин після зняття качанів з рослини. Тому качани негайно відвозять на консервний завод, де їх відразу охолоджують у холодній (4-5°С) воді. Качани, які призначені для споживання, бажано доставляти в торгівлю в рефрижераторах у той самий день [22].

Тривалість зберігання качанів можна збільшити до 20 днів, якщо їх заморозити зразу після збирання (-20-35 °С) і потім зберігати в холодильних камерах при температурі +4-5 °С.

Після повного збирання качанів листково-стеблова маса, яка має підвищений вміст цукру, скошується силосозбиральними комбайнами і використовується як зелений корм для великої рогатої худоби або для приготування силосу [7-10].

кукурудза гібрид хвороба вирощування

2. УМОВИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Грунтово-кліматична характеристика умов та зони проведення досліджень

Експериментальні дослідження за темою дипломної роботи проводились в 2007-2008 рр. в дослідному господарстві СГІ-НЦНС УААН „Дачна” (з 2001 року Експериментальна база Селекційно-генетичного інституту - НЦНС „Дачна”) Біляївського району Одеської області. Лабораторні дослідження проводилися у лабораторії біохімії рослин Селекційно-генетичного інституту-НЦНС.

Біляївський адміністративний район Одеської області належить до центрального агрокліматичного району, який знаходиться в типових ґрунтово-кліматичних умовах півдня України. Характерним для цього регіону є глибоке залягання ґрунтових вод, які не використовуються рослинами кукурудзи.

Зона регіону також характеризується гострим посушливим літом. За багаторічними даними Одеської агрометеостанції, середньорічна температура повітря складає +9,6⁰С, при максимальній температурі 30⁰С на протязі 24 днів на рік. Сума температур вище 10⁰С досягає 3200-3400 градусів. Кількість опадів за рік складає в середньому близько 350-390 мм, а за період з температурою вище 10⁰С - 230-245 мм. Річна відносна вологість повітря - 62%. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) дорівнює 0,7-0,8.

Весна наступає звичайно рано - у другій декаді квітня і характеризується сухим режимом погоди, вітрами. Прогрівання ґрунту до +10⁰С у орному шарі настає у другій декаді квітня.

Літо характеризується високими температурами. Багаторічна середньодобова температура червня дорівнює +19,6⁰С, липня +22,5⁰С, серпня +21,0⁰С. При цьому температура поверхні ґрунту може досягати 50⁰С и вище. Опади у літній період випадають рідко і у вигляді злив. Через високі температури повітря, опади менше 6 мм майже не використовуються рослинами.

Осінні місяці тепліші за весняні, погода значно стійкіша, чим весняна. Осінь характеризується поступовим зниженням температури до +16,6⁰С у вересні. Заморозки починаються у третій декаді жовтня, але в окремі роки - в кінці вересня.

Зима характеризується частою зміною температур і незначним сніговим покровом (не більше 5 мм). Середня температура зимових місяців -2,5⁰С. Мінімальна температура опускається не нижче -30⁰С.

За роки проведення досліджень склалися досить контрастні погодні умови (табл. 2.1).

Експериментальна база Селекційно-генетичного інституту - НЦНС „Дачна” знаходиться в типових умовах Причорноморського степу півдня України. Грунт - південний чорнозем, вміщує біля 4,0-4,5% гумусу.

Ґрунтові води знаходяться на глибині від 5 до 20 метрів між лесоподібними відкладами та підстилаючими їх глинами. Вони не мають зв'язку з поверхнею і не впливають на формування ґрунтового покриву.

За вмістом рухомих поживних речовин ґрунти відносяться до середньо забезпечених, що вказує на необхідність внесення добрив або мобілізації родючості ґрунту шляхом відповідних агротехнічних заходів для досягнення високих врожаїв сільськогосподарських культур.

В цілому, кліматичні умови південної степової зони України можна вважати цілком сприятливими для росту та розвитку цукрової кукурудзи. Вони також сприятливі для розвитку і розповсюдження основних інфекційних хвороб кукурудзи.

2.2 Особливості погодних умов в період проведення досліджень

Погодно - кліматичні умови - важливий фактор отримання сходів сільськогосподарських культур. Адже вони забезпечуються при створенні середовища, яке найбільш повно відповідає вимогам рослин протягом всього періоду вегетації, особливо в критичний момент, коли рослини максимально потребують вологи і відповідного теплового режиму.

Найбільш важливе значення мають такі компоненти погодних умов як атмосферні опади та їх розподіл по різних періодах, температура повітря і його відносна вологість. Саме ці метеофактори були закладені в основу під час характеристики погодних умов в рік проведення обстежень.

Далі наводимо дані Одеської агрометеостанції за ходом метеорологічних показників за роки проведення дослідження і проведення комплексу супутніх спостережень (табл. 2.1).

2007 сільськогосподарський рік характеризувався в цілому посушливими умовами, що характерно для південної степової зони України. Сума опадів за вегетаційний період була меншою в порівнянні з багаторічними даними і склала 117,4 мм, що становить всього 51,3 % від середньобагаторічної.

Найвологішим з весняних місяців був березень (33,0 мм), порівняно з багаторічними даними сума опадів становила 122,2 %.

Зростання позитивних температур навесні відбувалося трохи активніше, ніж це показано в характеристиці багаторічних даних. Так, у квітні середньодобова температура була вище на 1,4⁰С. У травні спостерігалось підвищення температур. Так, середньодобова температура складала 18,9°С, що становить 117,9 % від середньобагаторічної.

У літній період температура повітря була вищою за середньобагаторічну. Що ж стосується опадів, то їх сума за літні місяці склала всього 70,7 мм, що становить 61,6 % від середньобагаторічної.

Слід відмітити, що у серпні, коли проходила фаза цвітіння - молочно - воскова стиглість, сума опадів була меншою ніж середньобагаторічна; вона складала 30,9 мм, що становить 77,3 % від середньобагаторічної.

Отже, літо було досить жарким, з не великою кількістю опадів.

Таблиця 2.1

Основні метеорологічні показники в період проведення досліджень (за даними Одеської агрометеостанції)

Місяць	Середньодобова температура повітря, ⁰С	Опади, мм	Відносна вологість повітря, %
	Середня багато-річна	2007 р.	2008 р.	Середня багато-річна	2007 р.	2008 р.	Середня багато-річна	2007 р.	2008 р.
За вегетацію	17,3	18,7	18,8	229,0	117,4	258,1	53	50	67
Квітень	8,5	9,9	11,1	27,0	33,0	41,6	59	53	75
Травень	15,3	18,9	16,6	35,0	4,2	72,7	50	49	75
Червень	19,6	23,5	21,5	55,0	39,8	35,6	51	53	68
Липень	22,5	21,0	23,4	44,0	0,0	39,2	45	50	53
Серпень	21,4	23,8	21,6	40,0	30,9	40,0	49	49	61

2008 сільськогосподарський рік характеризувався в цілому типовими умовами зволоження для південної степової зони України. Сума опадів за вегетаційний період була більшою в порівнянні з багаторічними даними й склала 258,1 мм, що становить 112,7% від середньобагаторічної.

Згідно з даними Одеської агрометеорологічної станції найвологішим із весняних місяців був травень (72,7 мм), порівняно з багаторічними даними сума опадів становила 207,7 %.

Зростання позитивних температур навесні відбувалося приблизно так, як це показано в характеристиці багаторічних даних. Так, у квітні середньодобова температура становила 11,1°С. У травні середньодобова температура складала 16,6°С, що становить 108,5 % від середньобагаторічної.

У липні температура повітря була трішки більшою в порівнянні із середньобагаторічною. Що ж стосується опадів, то їх сума за літні місяці склала 192,2 мм, що становить 82,6 % від середньобагаторічної.

Слід відмітити, що у серпні, коли проходила фаза цвітіння - молочно - воскова стиглість, сума опадів була на рівні із середньобагаторічною.

Отже, літо було не досить жарким, з великою кількістю дощів, які в основному характеризувались зливовим характером, що значно зменшило коефіцієнт їх використання.

2.3 Матеріал і методика досліджень

Дослідження за темою дипломної роботи проводились в 2007-2008 рр. в дослідному господарстві СГІ-НЦНС УААН „Дачна” (з 2001 року Експериментальна база Селекційно-генетичного інституту - НЦНС „Дачна”) Біляївського району Одеської області. Основною метою проведеної роботи було виявлення найбільш пристосованих до зони вирощування гібридів кукурудзи селекції Інституту зернового господарства УААН (м. Дніпропетровськ) та Сквирської дослідної станції місто Сквира Київської області. В якості досліджуваного матеріалу було обрано дванадцять середньоранніх та скоростиглих сорти і гібридів цукрової кукурудзи, які знаходяться у виробництві та перспективних (табл. 2.2). Насіння отрималим від оригінатора (відкаліброване, протруєне) з лабораторною схожістю 90-94%. Посів проводили селекційною сівалкою Хеге-95 з шириною захвату 3,0 м з довжиною ділянки сім метрів, доріжка між ділянками 1 м. Норма висіву 15,6 кг/га. Густоту стояння 35 формували при утворенні 3-5 листків.

Облікова площа ділянки 10 мІ. Обліки і спостереження проводили відповідно до методики державного сортовипробування та методики дослідної справи Доспєхова [26].

Підчас росту і розвитку рослини проводили фенологічні спостереження вимірювання, обліки та оцінки згідно методик [32].

Оцінки мірних ознак проводили на десяти рослинах кожного повторення. Технічну стиглість зерна оцінювали за наявністю чорного шару біля зародка. Збирання врожаю проводили вручну.

Таблиця 2.2

Характеристика сортів і гібридів цукрової кукурудзи у досліді

Сорт, гібрид	Рік реєстрації	Тип гібриду, сорту	ФАО
Ароматна ст.	1982	Сорт	210
Апетитна	1997	Сорт	280
Делікатесна	1992	Сорт	220
Брусниця	1995	Сорт	220
Ласуня одеська	2004	Сорт	280
Фіалка	перспект.	Сорт	200
Куликовський F₁	1990	Сортолінійний	230
Ростовиця F₁	2001	Простий міжлінійний	220
Роксолана F₁	1990	Сортолінійний	220
Акорд F₁	перспект.	Подвійний міжлінійний	230
Ювілейний F₁	перспект.	Простий міжлінійний модифікований	240
Лукомор'є F₁	2002	Простий міжлінійний	230

Статистичну частину роботи виконали із використанням стандартних комп'ютерних програм створених у комп'ютерному центрі СГІ-НЦНС кандидатом сільськогосподарських наук Хохловим О.М.

Вивчення стійкості гібридів кукурудзи до пухирчастої і летючої сажки, коренево-стеблових гнилей проводили на природному фоні.

Фітопатологічну оцінку проводили шляхом підрахунку хворих рослин і визначали відсоток їх від загальної кількості рослин на ділянці. Хворими вважали рослини з ураженим стеблом, волоттю, качаном (Грисенко, Дудка, 1980).

2.4 Агротехніка в досліді

Параметри закладення досліду були такими:

1. Ділянки сортовипробування розташовані у польовій сівозміні, попередник озима пшениця.

2. Засмічення коренепаростковими бур'янами відсутнє, або легке.

3. Товарних посівів кукурудзи поряд не проводили

Кукурудза - вимоглива до умов вирощування культура і завдання системи агротехніки створити оптимальні умови для її росту і розвитку.

Попередники та місце в сівозміні. Кращі попередники кукурудзи - озимі колосові, особливо по чорному пару, ярий ячмінь, соя, гречка, багаторічні трави (за відсутністю дротяника) та коренебульбоплоди. Не слід очікувати високої врожайності при розміщенні її після соргових культур, соняшнику, які виснажують та висушують грунт на значну глибину. Тому в якості попередника було передбачено озиму пшеницю.

При відповідній агротехніці кукурудза не знижує врожайності і в повторному посіві. Однак, на третій рік продуктивність її може знижуватись на 8-10 %. Слід пам'ятати, що система монокультури кукурудзи вимагає більш кваліфікованого агрономічного контролю - точного визначення норм і строків внесення добрив, перш за все азотних, систематичного проведення заходів, які направлення на боротьбу з ерозією ґрунту, хворобами і шкідниками.

Посіви зернової кукурудзи добрі попередники для ярих колосових, за якісного обробітку - зернобобових. Раньостиглі форми на зерно можуть передувати озимому ячменю. Для сівби озимини добрі умови створюються при збиранні кукурудзи на зелений корм і прийняті - при збиранні на силос.

Основний та передпосівний обробіток ґрунту. Якісний обробіток ґрунту - основа системи агротехніки кукурудзи. Його основною ланкою є основний обробіток, який забезпечує загортання добрив, післяжнивних решток, нагромадження вологи, поліпшення структури посівного шару, якісне висівання насіння, боротьбу з бур'янами.

При розміщенні кукурудзи по кукурудзі роблять дискування важкими боронами у два сліди на глибину 8-10 см під кутом 30-45 градусів до напрямку рядів, після чого проводять оранку, краще ярусними плугами.

Після культур суцільної сівби добрий ефект дає обробіток по типу поліпшеного зябу, який передбачає лущення стерні на глибину 7-8 см лущильниками чи дисковими боронами безпосередньо після збирання попередника і наступний глибокий зяблевий обробіток. На полях з коренепаростковими бур'янами (осот, берізка та інші) обов'язково проводять дворазове лущення стерні: перше-дисковими знаряддями на глибину 7-8см, друге - полиневими лущильниками або культиваторами на глибину 12-14 см. Дійовим заходом боротьби з багаторічними бур'янами, особливо осотом, є застосування гербіцидів тотальної дії або їх сумішок з препаратами групи 2,4Д.

За ступенем впливу на врожай кукурудзи основних факторів(густота насадження, гібриди, добрива) перше місце займають добрива (біля 30%).

З мінеральних добрив інтенсивні гібриди кукурудзи найбільш чутливі на азотні. Фосфорні і калійні дають прибавку зерна тільки при недостатньому вмісту цих елементів у ґрунті і високому забезпеченні рослин азотним живленням.

Для поліпшення умов живлення кукурудзи поряд з мінеральними широко застосовують органічні. Норма напівперепрілого гною не менше 40 тга.

Потреба в добривах на запланований врожай цурової кукурудзи визначається балансовим методом за результатами агрохімічного обстеження поля на вміст у ґрунті доступних для рослин азоту, фосфору та калію. При неможливості внести розрахункові дози добрив їх вносять одночасно з сівбою в рядки: по 0,5-0,6 ц/га гранульованого суперфосфату або по 1 ц/га нітроамофоски.

При підживленні кукурудзи вносять по 20-30 кг/га NPK. Для першого підживлення у фазі 5-7 листків беруть 0,8-1,0 ц/га аміачної селітри або 2-3 ц/га аміачної води, яку загортають на глибину 8-10 см і на 12 см від рядка. Добрий результат дає підживлення гноєм 4-5т/га або сечею -2-3т/га, розведеними в 3-4 т води.

При другому підживлені вносять 0,5-0,6 ц/га аміачної селітри, 1-1,5 ц/га суперфосфату і 0,6-0,8 ц/га хлористого калію на глибину 12-15 см посередині міжрядь.

Сівба. При визначенні строків поряд з температурними умовами необхідно приймати до уваги і календарні строки. Кращим строком сівби кукурудзи в Одеській області є третя декада квітня. Сівбу провадять слідом за передпосівною культивацією, не допускаючи розриву, оскільки пересихання верхнього шару ґрунту може стати причиною недружніх, „ярусних” сходів, що викликає різке зниження продуктивності рослин.

Оптимальна глибина загортання насіння кукурудзи на важких запливаючих ґрунтах 3-4 см, на легких 5-8 см. Основним способом сівби кукурудзи на зерно є пунктирний з шириною міжрядь 70 см.

Густота стояння рослин визначається суто індивідуально в залежності від грунтово-кліматичних умов зони вирощування, групи стиглості гібриду та його толерантності до загущення. При висіванні необхідно передбачити страхову надбавку. За інтенсивною технологією вона складає на початку і в кінці посівного періоду - в межах 15-20 %, у середні 10-15 %. При механізованому догляді за посівами задану норму висіву додатково збільшують з розрахунку на кожне боронування по сходах на 6-8 %, міжрядний обробіток на 4-5 %.

Догляд за посівами. Роботи по догляду за посівами в першу чергу повинні забезпечити найбільш повне знищення бур'янів при збережені оптимальної густоти насадження рослин.

Правильне використання високоефективних ґрунтових (базових) і страхових гербіцидів дозволяє обмежитись мінімальною кількістю механічних заходів догляду.

Ґрунтові гербіциди пригнічують більшість однорічних бур'янів. На сьогодні кращими з них є Харнес (1,5-3,0 л/га), Трофі (2,0-2,5 л/га ), Фронтьєр 900 (1,2-2,5 л/га). Серед страхових гербіцидів кращими є 2,4 Д аміна сіль (0,8-1,2 л/га ), Лонтрім (1,5-2,0 л/га), Діален Супер ( 1,9-3,0 л/га ), Лонтрел (1,0 л/га), Тітус ( 40-50 г/га), Базис ( 20-25 г/га), Пріма ( 0,4-0,6 л/га), Естерон (0,6-1,0 л/га ).

При вирощувані кукурудзи за безгербіцидною технологією при появі сходів однорічних бур'янів проводять до сходове і дворазове боронування по сходах у фазі 2 - 3 і 4-5 листків у кукурудзи. Боронування роблять легкими або середніми боронами поперек напрямку рядків при швидкості руху агрегатів 4-4,5 км/год. Важливо, щоб у борін пасивна сторона зуба була встановлена у напрямку руху агрегату.

Міжрядну культивацію проводять на глибину: перша 4-6 см при використані стрілчатих і односторонніх плоско ріжучих лап, друга 6-8 см при використанні полицеподібних лап або дискових загортачів.

Для знищення бур'янів і рихлення ґрунту в захисних зонах рядів просапні культиватори обладнують додатковими робочими органами: прополочними борінками, здвоєними голчастими ротаційними дисками або ротаційними борінками, а для присипання бур'янів - полицеподібними лапами або дисковими загортачами.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відомо, що хвороби і шкідники завдають величезної шкоди сільськогосподарським рослинам. В результаті їх розповсюдження у всіх країнах світу щорічно втрачається 20-20 % врожаю. В боротьбі з ними поряд з агротехнічними заходами і засобами хімічного і біологічного захисту важлива роль відводиться селекції [20].

Виведення нових гібридів стійких до хвороб та шкідників - одна з найважливіших задач селекції. Створення таких сортів та гібридів має багато труднощів, так як переважна більшість збудників хвороб і шкідників мають великий коефіцієнт розмноження, у них дуже швидко проходить зміна генерацій [21-22].

Стійкість рослин до хвороб і шкідників пов'язана зі складною системою їх морфо-фізіологічних особливостей. Вони можуть не уражуватися хворобою, оскільки їх фенофази і цикл розвитку патогена не співпадають. Стійкість або слабка ураженість чи пошкодженість може бути обумовлена анатомічними особливостями будови листка, стебла, квіток тощо. Дуже часто вона визначається фізіологічними і біохімічними властивостями рослин. Нерідко захисний механізм пов'язаний з комбінацією різноманітних ознак і властивостей стійкості [20, 31].

Для визначення найбільш стійких рослин і оцінки їх стійкості до хвороб і шкідників проводять спеціальні випробування з штучним внесенням інфекції, а також використовують дані природного зараження, особливо в роки епіфітотій. При оцінці селекційного матеріалу на стійкість до хвороб необхідно враховувати вплив на рослини технології вирощування і погодних умов, а також фенофазу, в якій проходить зараження. Стійкість рослин може сильно варіювати в залежності від екологічних умов вирощування, зміни расового складу збудника виду шкідників та інших причин [20].

Оцінка ступеня ураженості гібридів кукурудзи хворобами і пошкодженість шкідниками в умовах природного фону (2007-2008 рр.) дала можливість реально проаналізувати здатність випробуваних генотипів протистояти ураженню такими основними хворобами кукурудзи як пухирчата та летюча сажка, кореневі та стеблові гнилі, фузаріозу качанів, а також пошкодження личинками стеблового метелика і бавовникової совки. Ці дослідження показали, що гібриди по різному проявляють стійкість до хвороб і шкідників в умовах природного фону і відповідно мають різний відсоток ураження рослин хворобами і пошкодженість шкідниками (табл. 3.1).

Аналіз загального ураження рослин пухирчастою сажкою показав, що найбільш стійкими до цієї хвороби виявилися наступні генотипи: Роксолана F₁з відсотком ураженості рослин 1,8 та 0,0 (в 2008 та 2007 роках відповіно); Ювілейний F₁ - 2,6 та 0,8 %. Відповідно у цих же гібридів виявилася найвища стійкість проти ураження пухирчастою сажкою качанів. Найменш стійкими проти ураження пухирчастою сажкою при оцінці загального ураження рослин цією хворобою виявилися: Куликовський F₁ з відсотком ураження рослин 8,7 та 2,1 %; Акорд F₁ - 6,7 та 2,1 %, а також Ростовиця F₁ - 5,2 та 1,8 %. У цих гібридів величина відсотку ураження перевищує рівень середнього значення ураженості стандарту. Сорт Делікатесна мав відсоток ураження рослин 2,9 та 0,9, що знаходиться на рівні стандартів.

Таким чином, оцінка ураженості рослин цукрової кукурудзи пухирчастою сажкою, виявила, що найвищу стійкість проти ураження рослин і качанів виявив гібрид Роксолана F₁, ступінь ураження якого суттєво перевищував рівень ураженості стандартів. У всіх інших сортів і гібридів величина ступеня ураженості була на рівні стандартів, або була вищою.

Поряд з пухирчастою сажкою великої шкоди посівам кукурудзи завдає летюча сажка. Це хвороба грибкового походження і є дуже шкодочинною в умовах південних регіонів вирощування кукурудзи. При уражені рослин кукурудзи збудником цієї хвороби її генеративні органи, тобто волоть та качани перетворюються в пилову масу спор, які при дозріванні розлітаються і служать джерелом вторинної інфекції.

За результатами оцінки стійкості гібридів проти цієї хвороби виявилось, що найстійкішим проти ураження летючою сажкою виявився сорт Фіалка, який мав також низьку стійкість проти пухирчастої сажки.

За результатами фітопатологічної оцінки виявлені сорти і гібриди з високим ступенем стійкості проти летючої сажки: Брусниця з відсотком уражених рослин 3,2 та 4,8; Куликовський F₁ - 3,7 та 4,7 %; Лукомор'є F₁- 3,8 та 5,2 %. Гібриди Акорд і Ростовиця виявилися найменш стійкими щодо летючої сажки. Ступінь їх ураження значно перевищував рівень ураження стандарту. Всі інші сорти і гібриди були уражені цією хворобою на рівні стандартів.

Велику небезпеку для посівів цукрової кукурудзи також становлять коренево-стеблові гнилі. Особливої шкоди вони завдають в південних районах кукурудзосіяння та при низькій вологості повітря і ґрунту на півдні. Стеблові і кореневі гнилі часто є причиною значних втрат врожаю кукурудзи. Тому виведення сортів і гібридів цукрової кукурудзи стійких до цих хвороб є одним із основних заходів попередження їх розвитку. В результаті проведеної оцінки сортів і гібридів на стійкість проти кореневих і стеблових гнилей виявлено, що найвищий ступінь стійкості мають гібриди Ювілейний з відсотком ураження рослин 12,7 та 15,4, а також Лукомор'є - 13,4 та 13,6 %, що є вище рівня ураження стандартів. Генотипи, що мали стійкість на рівні стандартів - це сорт Брусниця з процентом ураження 20,7 та 21,9, а також гібрид Куликовський - 21,3 та 20,8 %. Оцінка всіх інших сортів і гібридів на стійкість до цієї хвороби виявила, що вони мають незадовільну стійкість щодо ураження таким небезпечним захворюванням, як коренево-стеблові гнилі.

Таблиця 3.1

Ураженість основними інфекційними хворобами та пошкодженість шкідниками сортів і гібридів цукрової кукурудзи в умовах природного фону (2007-2008 рр.)

№ п/п	Сорт, гібрид	Ураженість рослин, %	Пошкодже-ність шкідниками, %
		пухирчастою сажкою	летючою сажкою	коренево-стебловими гнилями	фузаріозом качанів
		2007	2008	2007	2008	2007	2008	2007	2008	2007	2008
1	Ароматна ст.	1,0	2,7	5,1	4,3	22,6	19,3	6,8	6,1	9,0	9,2
2	Апетитна	1,3	3,2	6,8	6,1	19,9	18,9	4,5	3,9	8,6	7,1
3	Делікатесна	0,9	2,9	6,1	5,1	23,5	23,8	5,7	4,1	11,6	10,4
4	Брусниця	1,1	3,3	4,8	3,2	21,9	20,7	4,8	3,2	8,3	9,6
5	Ласуня одеська	1,7	4,6	4,6	2,2	22,4	19,4	6,3	5,4	9,5	8,1
6	Фіалка	1,1	4,2	3,3	1,9	31,5	28,1	2,9	2,1	12,3	11,4
7	Куликовський F₁	2,1	8,7	4,7	3,7	20,8	21,3	4,6	3,6	9,4	8,9
8	Ростовиця F₁	1,8	5,2	11,8	10,3	38,6	31,1	8,1	8,4	15,6	13,6
9	Роксолана F₁	0	1,8	3,9	4,6	28,7	25,4	3,8	3,7	10,1	10,2
10	Акорд F₁	2,1	6,7	9,6	8,2	33,5	29,6	10,4	9,6	12,5	11,6
11	Ювілейний F₁	0,8	2,6	8,4	7,1	15,4	12,7	4,2	3,2	6,4	5,7
12	Лукомор'є F₁	0,9	3,0	5,2	3,8	13,6	13,4	2,2	1,8	7,8	6,2
	НІР _0,₀₅	0,8	1,2	2,4	3,2	3,2	4,1	2,6	3,6	2,1	1,8

Аналіз ступеню ураженості рослин фузаріозом качанів показав, що найвища стійкість до цієї хвороби спостерігається у скоростиглого гібриду Лукомор'є з відсотком ураження 1,8 та 2,2; сортів Фіалка - 2,1 та 2,9 %; Брусниця - 3,2 та 4,8 %; гібриду Ювілейний - 3,2 та 4,2 %. Стійкість нижче рівня стандартів виявлено у гібридів: Ростовиця - 8,4 та 8,1 %; Акорд - 9,6 та 11,6 %. У всіх інших сортів і гібридів виявлено досить високу стійкість до цієї хвороби, ураження яких було нижче або на рівні середнього значення стандартів.

Результатом пошкодження рослин різноманітними шкідникам, особливо стебловим метеликом та бавовниковою совкою є як пряме зниження врожайності за рахунок зниження продуктивності або загибелі рослин, так і втрати врожаю товарної продукції через її забруднення і втрату товарного вигляду. Оцінка пошкодженості сортів і гібридів показала, що найменше пошкоджувались шкідниками гібриди Ювілейний з відсотком пошкоджених і поламаних стебел і качанів 5,7 та 6,4 і гібрид Лукомор'є - 6,2 та 7,8 %, які відповідно мали найвищий ступінь стійкості проти гнилей. Також стійкими проти пошкодження шкідниками виявився гібрид Куликовський з відсотком пошкоджених стебел 8,9 та 9,4 % і сорт Апетитна - 7,1 та 8,6 %. Всі інші сорти і гібриди мають досить незадовільну стійкість проти пошкодження шкідниками.

3.2 Урожай товарної продукції сортів і гібридів цукрової кукурудзи

В результаті проведених досліджень було випробувано і проведено оцінку за різними параметрами господарсько-біологічних ознак одинадцяти сортів і гібридів та одного стандарту - сорт Ароматна (табл. 3.2). Аналізуючи дані що представлені в таблиці можна відмітити, що найбільшу врожайність качанів в огортках у 2007 році мали такі генотипи: сорт Ласуня одеська - 9,63 т/га і гібриди Акорд - 7,83 т/га та Лукомор'є - 7,7 т/га.

Усі перелічені генотипи перевищували за врожайністю качанів в обгортках середнє значення врожайності стандарту, що становило 8,5 т/га. Сорти Делікатесна і Фіалка показали найнижчу врожайність качанів в обгортках - 6,17 і 6,4 т/га відповідно. Урожайність гібридів Куликовський та Роксолана була на рівні стандартів.

Взагалі урожайність качанів в обгортках всіх сортів і гібридів за 2008 рік в середньому була значно вищою ніж їх урожайність в 2007 році, причиною цього були більш сприятливі агрокліматичні умови 2008року. Змінилося також співвідношення у врожайності в окремих сортів і гібридів. При цьому, найбільша врожайність качанів в обгортках в 2008 році була у таких генотипів: сорт Ласуня одеська - 10,9 т/га та гібридів Акорд і Ростовиця - 9,77 і 9,5 т/га відповідно. Урожайність цих гібридів значно перевищує урожайність стандарту. Як зазначалося раніше, по окремим генотипам урожайність качанів в обгортках значно зросла. Так, гібрид Ростовиця, що в 2007 році мав врожайність 8,13 т/га в 2008 році мав вже 9,5 т/га. Значно зросла врожайність сортів Делікатесна та Фіалка, які в 2007 році мали низький врожай відповідно 6,17 і 6,4 т/га, в 2008 році їх врожайність зросла до 7,27 т/га у першого і до 7,27 т/га у другого. Також низька врожайність - 6,97 т/га була у сорту Брусниця у 2007 році і зросла до 7,4 т/га у 2008 році. Урожайність гібриду Ювілейний, хоча і зросла, проте була значно нижчою ніж у стандарту. У всіх інших сортів і гібридів рівень врожайності був більш стабільний і відповідно з покращенням погодних умов під час вегетаційного періоду у 2008 році підвищувався.

Характеризуючи середнє значення урожайності качанів в обгортках у сортів і гібридів за період 2007-2008 роки необхідно відмітити, що найбільш високу і стабільну врожайність за ці роки мали сорт Ласуня одеська - 10,3 т/га; гібридів Ростовиця 8,82 т/га та Акорд - 8,8 т/га. В той час, як найнижчу врожайність за цей період показали сорти Делікатесна і Фіалка - 6,72 та 6,84 т/га відповідно.

Середня врожайність качанів в обгортках більшості досліджених сортів і гібридів не перевищує середньостатистичне значення врожайності стандарту.

Таблиця 3.2

Урожайність качанів (т/га) у сортів і гібридів цукрової кукурудзи (2007-2008 р.)

№ п/п	Гібрид	Загальна урожайність качанів з обгортками	Урожайність кондиційних качанів без обгорток
		2007 р.	2008 р.	середнє	+/- до ст.	2007 р.	2008 р.	середнє	+/- до ст.
1	Ароматна ст.	7,63	9,37	8,50	-	6,47	8,10	7,30	-
2	Апетитна	7,33	8,70	8,01	-0,49	6,23	7,20	6,72	-0,58
3	Делікатесна	6,17	7,27	6,72	-1,78	5,23	6,00	5,62	-1,68
4	Брусниця	6,97	7,40	7,19	-1,31	6,00	6,10	6,05	-1,25
5	Ласуня одеська	9,63	10,9	10,30	+1,80	8,37	9,37	8,87	+1,57
6	Фіалка	6,40	7,27	6,84	-1,66	5,30	6,10	5,70	-1,70
7	Куликовський F₁	7,50	8,50	8,00	-0,50	6,23	7,30	6,77	-0,53
8	Ростовиця F₁	8,13	9,50	8,82	+0,30	7,40	8,17	7,79	+0,49
9	Роксолана F₁	7,63	8,97	8,30	-0,20	6,33	7,20	6,77	-053
10	Акорд F₁	7,83	9,77	8,80	+0,3	6,57	8,27	7,42	+0,12
11	Ювілейний F₁	7,00	7,80	7,40	-1,10	6,07	6,50	6,29	-1,01
12	Лукомор'є F₁	7,70	8,60	8,15	-0,35	6,43	7,30	6,87	-0,43
	НІР _0,05	0,27	0,21			0,21	0,25

Нами, також проводився аналіз урожайності качанів без обгорток, що є важливим показником. Виходячи з даних по урожаю качанів без обгорток за період 2007-2008 роки, можна сказати, що вона в цілому була значно вищою в 2008 році, що було обумовлено більшою кількістю опадів в цьому році і особливо в період збирання врожаю (табл. 3.2).

Аналізуючи дані що представлені в таблиці можна відмітити, що найбільшу врожайність качанів без огорток у 2007 році мали такі генотипи: сорт Ласуня одеська - 8,37 т/га і гібриди Ростовиця - 7,4 т/га та Акорд - 6,57 т/га.

Усі перелічені генотипи перевищували за врожайністю качанів без обгорок середнє значення врожайності стандарту, що становило 6,47 т/га. Сорти Делікатесна і Фіалка показали найнижчу врожайність качанів без обгорток - 5,23 і 5,3 т/га відповідно. Урожайність гібридів Лукомор'є та Роксолана була на рівні стандартів.

Взагалі урожайність качанів без обгорток всіх сортів і гібридів за 2008 рік в середньому була значно вищою ніж їх урожайність в 2007 році. Найбільша врожайність качанів без обгорток в 2008 році була у таких генотипів: сорт Ласуня одеська - 9,37 т/га та гібридів Акорд і Ростовиця - 8,27 і 8,17 т/га відповідно. Урожайність цих гібридів перевищує урожайність стандарту. По окремим генотипам урожайність качанів без обгорток значно зросла в 2008 році. Так, гібрид Ростовиця, що в 2007 році мав врожайність 7,4 т/га в 2008 році мав вже 8,17 т/га.

Характеризуючи середнє значення урожайності качанів без обгортків у сортів і гібридів за період 2007-2008 роки необхідно відмітити, що найбільш високу і стабільну врожайність за ці роки мали сорт Ласуня одеська - 8,87 т/га; гібриди Ростовиця 7,79 т/га та Акорд - 7,42 т/га. В той час, як найнижчу врожайність за цей період показали сорти Делікатесна і Фіалка - 5,62 та 5,7 т/га відповідно.

3.3 Морфо-біологічні та фізіолого-біохімічні показники сортів і гібридів цукрової кукурудзи

При селекції цукрової кукурудзи дуже важливе значення мають ряд морфо-біологічних показників, які суттєво впливають на продуктивність рослин. Серед них найбільше значення має: висота рослин і висота прикріплення качанів, довжина качанів, кількість рядів зерен, кількість зерен в ряду тощо.

Нами, було проведено вимірювання висоти прикріплювання качанів та висоту рослин. Висота рослин є важливим морфо-біологічним показником і має дуже важливе значення в селекції цукрової кукурудзи. Проте гібриди з більш коротким стеблом краще підходять для вирощування їх на зерно, оскільки низькорослість гібриду забезпечує умови для більш швидкого визрівання зерна і збільшення величини врожаю зерна. Тому в селекції гібридів дослідження висоти рослин має важливе значення у визначенні показників продуктивності гібридів силосного чи зернового напрямків. В свою чергу, висота прикріплювання качанів характеризує у гібридів ступінь придатності до механізованого збирання. Оцінюючи висоту рослин досліджуваних гібридів, виявилось, що найбільш високорослими були сорти Апетитна - 175,2 см і Ласуня одеська - 173,5 см. Найнижчим виявився сорти Фіалка, висота рослин якого в середньому становила 130,1 см і Делікатесна та гібрид Ростовиця з висотою відповідно 138,6 і 137,6 см в середньому. Висота рослин всіх інших сортів і гібридів була від 143,8 см і до 167,9 см в середньому. Висота прикріплювання качанів - це дуже важливий морфо-біологічний показник для цукрової кукурудзи, оскільки він впливає на якість збирання врожаю та на характер ураження інфекційними хворобами. Вимірювання висоти прикріплення качанів у сортів і гібридів, що досліджувались показало, що генотипи, у яких висота кріплення качанів була найвищою - це Ласуня одеська - 54,6 см і Апетитна - 51,6 см, у цих же сортів, як було сказано раніше, була найвища висота самих рослин. Найнижче качани прикріплювалися у сортів Фіалка - 29,4 см та Делікатесна - 23,4 см. У всіх інших висота кріплення качанів була в середньому від 32,4 до 49,4 см.

Оцінюючи сорти і гібриди цукрової кукурудзи за довжиною качана, було виявлено, що найбільша довжина качанів 28,4 см в середньому була у сорту Ласуня одеська. Також значну довжину качана мав гібрид Ювілейний - 26,2 см і сорт Апетитна - 26,1 см.

Найменша довжина качана виявилась у сортів Фіалка - 17,6 см та Делікатесна - 19,4. У всіх інших генотипів середня довжина качана становила приблизно від 20,6 до 24,3 см.

Також, нами, проводився облік середньої кількості рядів зерен на качані, кількості зерен в ряду, а також кількість качанів на одну рослину. Оскільки ці показники є одними з найважливіших показників продуктивності цукрової кукурудзи.

Аналіз кількості рядів зерен на качанах у досліджуваних генотипів показав, що більша їх кількість виявилась у гібриду Акорд, кількість рядів зерен у якого становила 14,6 в середньому. Ряд генотипів мали також високий показник цієї ознаки до них можна віднести сорт Ласуня одеська і гібрид Ювілейний. У всіх інших гібридів кількість рядів зерен була в основному від 11,4 до 13,1, окрім сорту Фіалка, у якого кількість рядів зерен на качані була найменшою - 10,2.

Велику кількість зерен в ряду мали сорти Ласуня одеська і Апетитна з відповідною кількістю зерен в ряду 31,6 та 29,4. У всіх інших сортів і гібридів кількість зерен в ряду становила від 23,3 до 28,0 штук. При найменшій кількості зерен в ряду у сорту Фіалка.

За кількістю качанів на одну рослину було відмічено, що найбільше качанів на рослині спостерігалось у сортів Ласуня одеська і Апетитна з відповідною кількістю качанів на рослині 1,5 і 1,4. У всіх інших сортів і гібридів кількість качанів теж була непоганою, оскільки вона не була нижчою ніж у стандарту і становила від 1,1 до 1,4 штук на 1 рослину.

Таблиця 3.3

Морфо-біологічні показники сортів і гібридів цукрової кукурудзи ( середнє за 2006-2007 рр.)

№ п/п	Сорт, гібрид	Висота, см	Довжина качана, см	Кількість рядів зерен на качані	Кількість зерен в ряду, шт.	Кількість качанів на одну рослину	Середня маса одного качана, г
		рослин	прикріплен-ня качанів
1	Ароматна ст.	145,4	38,4	24,2	12,3	26,8	1,1	225,3
2	Апетитна	175,2	51,6	26,1	12,4	29,4	1,4	228,7
3	Делікатесна	138,6	29,4	19,4	11,6	25,2	1,1	230,2
4	Брусниця	143,8	36,3	22,3	11,4	26,0	1,2	242,4
5	Ласуня одеська	173,5	54,6	28,4	14,2	31,6	1,5	248,7
6	Фіалка	130,1	23,4	17,6	10,2	23,3	1,2	220,3
7	Куликовський F₁	141,8	34,7	21,7	12,3	26,6	1,3	233,4
8	Ростовиця F₁	137,6	32,4	20,6	12,6	25,8	1,1	238,9
9	Роксолана F₁	146,7	38,7	23,5	13,1	28,0	1,2	240,4
10	Акорд F₁	167,9	49,4	24,3	14,6	27,2	1,3	224,6
11	Ювілейний F₁	160,2	44,7	26,2	14,1	26,3	1,4	237,9
12	Лукомор'є F₁	145,4	40,8	22,4	12,8	27,2	1,2	241,1

Ще один важливий показник, по якому проводився облік - це середня маса конденційного качану це має важливе значення при селекції сортів і гібридів цукрової кукурудзи і взагалі для підвищення продуктивності і врожайності рослин.

Нашими дослідженнями встановлено, що найбільша маса качану була у сортів Ласуня одеська і Брусниця- 248,2 і 242,4 г. Гібриди Роксолана і Лукомор'є мали масу качану 240,4 та 241,1 г відповідно. Найменше масу качану мав сорт Фіалка - 220,3 г.

Першочерговими показниками, які визначають якісні та смакові властивості цукрової кукурудзи вважають вміст цукрі. Для цукрової кукурудзи важливим є визначення загального вмісту сухих речовин та цукрів, а також різноманітних вуглеводів в зерні, тому що від цього залежить якість товарної продукції. Ці показники ми визначали в лабораторних умовах в Селекційно-генетичному інституті-Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення на газорідинному хромотографі.

Визначення сухих речовин показало, що найбільший відсоток загального вмісту сухих речовин відмічений у гібридів Акорд та Ростовиця - 26,9 і 26,8 % відповідно в той час, як у гібриду Куликовський відмічено найменший вміст сухих речовин - 22,4 %. У всіх інших сортів і гібридів вміст сухих речовин становив від 24,0 до 26,3 %.

Загальний вміст цукрів найбільший спостерігався у сортів Ласуня одеська та Фіалка - 19,5 і 19,0 відповідно. У всіх інших сортів і гібридів загальний вміст цукрів був вищий ніж у стандарту. Найнижчий загальний вміст цукрів спостерігався у гібриду Роксолана - 12,8 %.

Нами, також було проведено аналіз вмісту різноманітних вуглеводів у відсотках від загального вмісту цукрів. Проведений аналіз показав, що вміст сахарази найвищий відмічено у гібридів Куликовський, Ювілейний та у сорту Делікатесна - 57,0 54,4 та 52,3 % відповідно. Найменший вміст сахарози спостерігався у гібриду Ростовиця та сорту-стандарту Ароматна - 46,4 та 46,6 % відповідно.

Таблиця 3.4

Вміст сухої речовини (%) та різноманітних вуглеводів (в % від суми) у зерні сортів і гібридів цукрової кукурудзи

№ п/п	Сорт, гібрид	Загальний вміст	Сахароза	Фруктоза	Галактоза	б-глюкоза	в-глюкоза
		сухої речовини	цукрів
1	Ароматна ст.	24,3	12,7	46,6	8,9	6,7	18,8	9,9
2	Апетитна	25,3	13,9	48,4	9,7	4,8	12,7	10,3
3	Делікатесна	24,1	13,7	52,3	10,4	2,7	10,4	9,7
4	Брусниця	24,8	17,9	49,9	19,3	1,6	11,7	12,9
5	Ласуня одеська	26,3	19,5	48,1	7,5	5,9	19,9	12,2
6	Фіалка	25,9	19,0	47,7	12,9	1,7	7,8	12,1
7	Куликовський F₁	22,4	14,9	57,0	9,6	4,4	12,8	11,7
8	Ростовиця F₁	26,8	13,8	46,4	10,3	3,8	11,2	9,4
9	Роксолана F₁	25,6	12,8	50,4	11,6	4,3	12,6	10,3
10	Акорд F₁	26,9	13,6	49,7	10,8	3,1	9,4	12,8
11	Ювілейний F₁	24,0	18,5	54,4	12,7	3,8	12,9	11,1
12	Лукомор'є F₁	25,3	14,9	51,6	10,3	2,6	10,4	12,3

Проведений аналіз вмісту фруктози показав, що найвищий вміст її відмічено у сорту Брусниця - 19,3 %. Найменший вміст фруктози спостерігався у сорту Ласуня одеська та сорту-стандарту Ароматна - 7,5 та 8,9 % відповідно. У всіх інших сортів і гібридів вміст фруктози був від 9,6 до 12,9 %.

Вміст галактози найвищий відмічено у спостерігався у сорту Ласуня одеська та сорту-стандарту Ароматна - 5,9 та 6,7 % відповідно. Найменший вміст галактози спостерігався у сортів Брусниця і Фіалка всього - 1,6 і 1,7 % відповідно.

Нами, також було проведено аналіз вмісту різних типів дуже важливого вуглеводу глюкози - б-глюкоза і в-глюкоза у відсотках від загального вмісту цукрів. Проведений аналіз показав, що вміст б-глюкоза найвищий відмічено у сорту Ласуня одеська та сорту-стандарту Ароматна - 19,9 та 18,8% відповідно. Найменший вміст б-глюкоза спостерігався у сорту Фіалка - 7,8 %. В той самий час, вміст в-глюкоза найвищий відмічено у сорту Брусниця та гібриду Акорд - 12,9 та 12,8% відповідно. Найменший вміст в-глюкоза спостерігався у гібриду Ростовиця і сорту Делікатесна - 9,4 і 9,7 % відповідно.

4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ

Кінцевим результатом будь-якого виробництва, в тому числі вирощування сільськогосподарських культур повинна бути оцінка ефективності і прибутковості виробництва, тобто виробництво будь-якої продукції повинно бути економічно виправданим.

Для оцінки економічної ефективності від вирощування цукрової кукурудзи було вибрано для порівняння один з найбільш врожайних дослідних сортів Ласуню одеську і сорт - стандарт Ароматна, які за оцінкою по ФАО належать до однієї групи.

Таблиця 4.1

Зміна рівня виробничих витрат за варіантами досліду у розрахунку на 1 га посівів цукрової кукурудзи, грн

№ п/п	Варіант	Додаткові витрати на збирально-транспортні роботи	Всього виробничих витрат
1	Ароматна	-	2557
2	Ласуня одеська	+ 1,76	2571

Аналізуючи зміну рівня виробничих витрат за варіантами досліду в розрахунку на 1 га посівів видно, що загальні виробничі витрати на вирощування даних сортів мають невелику різницю між собою. Більші виробничі витрати виявились у сорту Ласуня одеська, який дав значно більший урожай. Виробничі витрати на вирощування було складено за нормативними витратами по технології вирощування, і вони були однаковими для всіх сортів та гібридів. Але із-за того, що у сорту Маїс Ласуня одеська була більша врожайність, то загальні виробничі витрати в нього виявились більшими ніж у сорту Ароматна, за рахунок додаткових витрат на збирально-транспортні роботи.

Таблиця 4.2

Економічна ефективність вирощування цукрової кукурудзи в умовах степу Одеської області

№ п/п	Показники	Варіанти
		Ароматна	Ласуня одеська
1	Врожайність, т/га	8,5	10,3
2	Вартість продукції з 1га, грн.	42500	51500
3	Виробничі витрати на 1 га, грн.	2557	2571
4	Виробнича собівартість 1 т, грн.	300,8	249,6
5	Витрати праці на 1 т, люд/год.	1,63	1,60
6	Прибуток: на 1га/грн. на 1 т/грн.	39973 360,0	48929 410,9
7	Рівень рентабельності, %	156,3	190,3

В результаті розрахунку економічної ефективності (табл.4.2) від вирощування сортів (Ласуня одеська та Ароматна) виявилось, що виробництво товарної продукції цих сортів та її реалізація мають досить високий рівень рентабельності: Ароматна - 156,3 %; Ласуня одеська - 190,3 %. Це свідчить про те, що впровадження сортів, які досліджуються, у виробництво дасть високий економічний ефект від їх вирощування.

Розраховуючи економічну ефективність виробництва товарної продукції цукрової кукурудзи сортів Ароматна і Ласуня одеська видно, що виробничі витрати на 1 гектар у сорту Ласуня одеська дещо вищі, ніж у сорту Ароматна. Проте виробнича собівартість 1 т товарної продукції у сорту Ласуня одеська нижча на 51,2 грн, що було обумовлено високою врожайністю товарної продукції цього сорту. Тому рівень його рентабельності від виробництва і реалізації товарної продукції значно вищий, ніж у сорту Ароматна.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що вирощування сорту Ласуня одеська є найбільш економічно ефективним і прибутковим.

Тому широке впровадження цього сорту у виробництво дасть найбільший економічний ефект і є найбільш економічно виправданим.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

До основних завдань охорони праці належать створення і постійне підтримування на підприємстві здорових і безпечних умов праці, а також своєчасне навчання працівників підприємства правилам техніки безпеки, зменшення травматизму і захворювань.

В значній мірі цього можна досягти за допомогою: організації безпечних умов експлуатації виробничого обладнання, технічних засобів, будівель, споруд і забезпечення засобами індивідуального захисту, а також дотриманням оптимальних режимів праці і відпочинку; професійним відбором окремих спеціалістів, організацією навчання працюючих з охорони праці та регулярним проведенням інструктажів для працюючих [46].

Для вирішення цих завдань існує система управління охороною праці.

До управляючого органу СУОП підприємства відноситься керівник підприємства і інженер з охорони праці, як основний координатор всієї роботи з охорони праці.

Виконавчим органом є головні спеціалісти, керівники виробничих дільниць, окремі працівники. В підготовці, прийнятті і реалізації управлінських рішень беруть участь всі службові особи підприємства: керівник господарства, головні спеціалісти, керівники виробничих підрозділів, інженерна служба охорони праці, а також відповідні громадські органи.

Інженер з охорони праці проводить роботу по планам, затвердженим керівником господарства. На нього покладено координацію діяльності всіх структурних підрозділів господарства і організація контролю роботи по створенню здорових і безпечних умов праці.

Відповідно до теми дипломної роботи - по технології вирощування кукурудзи проводились такі роботи: підготовка поля; механізовані роботи; сівба; підживлення мінеральними добривами; застосування гербіцидів; збирання врожаю. При цьому на працюючих можлива дія таких небезпечних та шкідливих факторів: пестициди і продукти їх розпаду; запиленість; неоптимальні мікрокліматичні умови (температура, вологість та швидкість руху повітря і ін.); недостатня освітленість приміщень; фізичні перевантаження; підвищені рівні шуму та вібрації.

Для забезпечення безпеки праці виконуються наступні правила техніки безпеки. До роботи допускаються особи, які мають певний досвід роботи з пестицидами і пройшли курс спеціальної підготовки. Не допускаються до роботи особи до 18 років, чоловіки не старше 55 років, жінки не старше 50 років, жінки в період вагітності та годування дитини. Випускники середніх загальноосвітніх шкіл, які одержали посвідчення на право водіння самохідних сільськогосподарських машин, можуть допускатися до роботи на вказаних машинах після досягнення 17-літнього віку під керівництвом досвідчених механізаторів - наставників. Як виняток, допускаються до роботи на нескладних сільськогосподарських причепах та стаціонарних машинах і знаряддях, для управління якими не потрібно мати права, осіб не молодше 16 років, які вивчили устрій машин і пройшли інструктаж з техніки безпеки і протипожежного захисту.

Під час проведення польових робіт, до їх виконання допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж з охорони праці, протипожежної безпеки, забезпечені спецодягом, засобами захисту, ЗІЗОД.

Для запобігання нещасних випадків, виробничого травматизму та впливу на працюючих небезпечних та шкідливих факторів - в господарстві проводять всі види інструктажів; проводять забезпечення наочної агітації, для чого створені спеціальні куточки з охорони праці, інструкції, стенди та ін.

Для забезпечення безпеки праці при проведенні технологічних робіт в господарстві дотримуються наступних вимог безпеки праці.

При підготовці поля: межу поля закінчують контрольною борозною збоку схилів чи урвищ; збирають каміння, засипають ями і інші перешкоди; відбиваються поворотні смуги; біля великих каменів, розмитих доріг і інших перешкод встановлюють позначки.

При проведенні механізованих робіт: усуваються поломки та недоліки в машинах, проводиться регулювання машин і робочих органів агрегатів, машини закріплюються персонально за кожним механізатором наказом по підприємству; перевід працюючих на інший вид робіт, або на іншу машину без проведення інструктажу з охорони праці при необхідності курсового навчання; обладнують спеціальні майданчики для тимчасового і постійного зберігання тракторів; не допускаються до роботи особи молодше 17 років, працівники, що порушили норми і правила з охорони праці, а також робітники і службовці в нетверезому стані або ті, у яких відсутній або не застібнутий спецодяг та ін.

Під час посівних робіт забезпечується слідкування за справністю посівних машин, наявністю захисних кожухів над зубчатими, ланцюговими і карданними передачами, справністю сидінь, робочої площадки, підніжної дошки та ін.

Для забезпечення безпеки роботи при роботі посівного агрегату: ручна заправка проводиться тільки на зупинках агрегату; заправку сівалок протруєним насінням і добривами проводять в засобах індивідуального захисту; серед сівальщиків призначається старший, який керує і діями тракториста; маневрування агрегату здійснюється в межах позначеної поворотної смуги поля.

При проведенні механізованих робіт по внесенню мінеральних добрив і пестицидів виконуються аналогічні вище вказаним вимоги безпеки праці, робітники виконують роботи після проходження відповідних інструктажів та за умови забезпечення засобами індивідуального захисту та особистої гігієни.

Визначаємо тип ЗІЗОД та розраховуємо річну потребу в них.

Фактична концентрація 10 мг/м³пестицида Гексахлоран, а його ГДК = 0,1 мг/м³ [48]. Час роботи в ЗІЗОД за рік 10 год. Кількість працівників 10 чол. Вологість повітря 50%.. Розраховуємо перевищення ГДК

Q/Qгдк=10/0,1=100

За цим показником використовуємо РПГ- 67 з патроном марки „А”

Розраховуємо потребу в ЗІЗОД по формулі;

де Тр - загальний термін праці на рік;(10 год)

Тн - нормативний строк служби патрона 'А' в даних умовах;(1 год)

Р - кількість працюючих.(10 чол)

Тоді,

П= 10/1*10= 100 шт.

А кількість патронів марки „А”=100*2=200

Відповідь: кількість РПГ- 67 на рік 100 шт., а патронів марки „А”- 200 шт.

Для забезпечення пожежної безпеки в господарстві організують проведення протипожежного інструктажу, встановлюють спеціальні кутки з засобами первинного пожежегасіння, плани евакуації та інструкції з правилами пожежної безпеки, проводиться пропаганда пожежної безпеки. Під час збирання урожаю біля скирт і хлібних масивів забороняється курити, а під час роботи на машинах слідкують за тим, щоб не протікало паливо і мастильні матеріали, за справністю іскрогасників. Біля хлібних масивів передбачається трактор з плугом в робочому стані. На складах встановлюють вогнегасники.

На основі проведеного мною аналізу стану охорони праці в господарстві можна зробити висновок, що забезпечення норм з виконання правил безпеки охорони праці при проведенні технологічних робіт знаходиться в задовільному стані, забезпечення людей необхідними інструктажами та інформацією з охорони праці, а також засобами індивідуального захисту теж задовільне.

Для поліпшення умов праці, підвищення рівня безпеки і кращої організації робіт з охорони праці в господарстві пропоную:

більш повно та регулярно проводити інструктажі з охорони праці;

покращити пропагандистську роботу по охороні праці;

покращити забезпечення працівників та службовців інформативними засобами з охорони праці (інструктажі, стенди та ін.);

регулярно організовувати перевірку керівництвом господарства виконання норм правил безпеки;

покращити координацію роботи інженерів та спеціалістів з охорони праці;

забезпечити контроль за дотриманням правил безпеки праці та пожежної безпеки при проведенні механізованих польових робіт та робіт з пестицидами і мінеральними добривами.

6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

В наш час все більш вагомим і актуальним постає питання екологічної безпеки і збереження навколишнього середовища. В першу чергу із-за все більшого втручання людини в природно-творчі процеси та недоотримання правил екологічної безпеки - дуже загрозливої форми набувають такі питання як забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання природних угідь та земельних ресурсів, зниження флори та фауни і багато іншого. Вирішення та способи подолання і запобігання цих проблем вивчає наука 'Охорона навколишнього середовища'.

Оскільки екологічний стан в Україні характеризується як кризовий, у 1998 році Верховна Рада України прийняла постанову 'Про основні напрями державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки', яка розглядається як державна програма охорони довкілля в Україні. В цій програмі сформульовані основні пріоритети та завдання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

До основних пріоритетів охорони довкілля і раціонального природокористування належать:

формування збалансованої системи природокористування й адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки;

екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;

поліпшення екологічного стану і запобігання забрудненню р. Дніпро та інших річок, Чорного і Азовського морів;

будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

забезпечення населення якісною питною водою;

стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придністровського та інших регіонів;

гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на ЧАЕС;

збереження біологічного та ландшафтного розмаїття, заповідна справа.

Практичне здійснення державної політики у сфері охорони навколишнього середовища, природокористування та забезпечення екологічної безпеки реалізується шляхом розроблення та виконання окремих міждержавних, державних, галузевих, регіональних та місцевих програм. Ці програми спрямовуються на втілення в життя зазначених вище пріоритетів.

Згідно з Конституцією України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, встановлені відповідні нормативи, згідно яких регламентується і береться під контроль держави, екологічна безпека навколишнього природного середовища:

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, включної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади, а органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує: власність не повинна використовуватись на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно закону.

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

засади використання природних ресурсів, включної морської економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем транспорту і зв'язку;

судоустрій, судочинство, статус судів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;

засади місцевого самоврядування;

Критичний аналіз стану та природоохоронної роботи в господарстві, де виконувалась дипломна робота показав. Що в господарстві не до кінця виконують і приділяють особливу увагу природоохоронній роботі. Зокрема, це відображається в тому. Що в багатьох випадках відбувалось забруднення агроекономічного середовища засобами хімізації землеробства внаслідок порушень правил їх зберігання, недотримання рекомендацій по дозам і технології застосування, а також в зв'язку з неповним засвоєнням елементів живлення із добрив. Внаслідок цього в ґрунтові води попадала велика частина ґрунтових нітратів та інших добрив в результаті вимивання із ґрунтового профілю, також мало місце значного забруднення ґрунтових вод пестицидами, хоча вони використовуються менш інтенсивно в порівнянні з міндобривами. Проте навіть при незначному їх використанні, часто внаслідок невиконання строгих вимог, обробку пестицидами проводять в такі строки, котрі найбільш шкодять природі, та природній фауні в цілому, внаслідок чого часто винищуються корисні комахи - ентомофаги та ін.

Також в господарстві не досить повно проводяться заходи по запобіганню ґрунтової ерозії. І хоча господарство в цілому знаходиться переважно на рівнинній території, проте є невеликий процент схилових земель, на яких не до кінця виконуються протиерозійні заходи, внаслідок чого змивається родючий шар ґрунту.

Враховуючи специфіку господарства, можна сказати, що в ньому також недостатньо приділяється увага правильності чергування культур в сівозміні, внаслідок чого мають місце такі негативні явища, як переущільнення грунту, збіднення вмісту гумусу та можливість виникнення епіфітотій.

Для запобігання виникнення та попередження появи в майбутньому вище перелічених негативних явищ, або зменшення їх впливу на навколишнє середовище необхідно виконати наступні заходи:

1 для попередження попадання нітратів у ґрунтові води і водойми необхідно забезпечувати рівномірність розподілення азотних добрив по площі і по періодам вегетації рослин, не допускати викиди в водойми стічних вод і відходів тваринництва;

2 розробити проекти землеустрою з контрольно-меліоративною організацією території, відповідно до яких створити захисні лісові насадження, впровадити будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд;

3 забезпечення дотримання сівозміни;

4 проводити захист від вітрової ерозії;

створення цілісної системи поле і водозахисних лісонасаджень, заліснення ярів, балок;

чітке дотримання норм та строків проведення обробки пестицидами;

впроваджувати грунтозахисну систему землеробства з розширенням площ безполицевого обробітку ґрунту, проводити щілювання ріллі, застосовувати смугове розміщення посівів і парів, першочергове розміщення та консервація сильно еродованих та силових земель.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Проведені досліди та їх аналіз дозволяють зробити наступні висновки:

Оцінка стійкості сортів і гібридів цукрової кукурудзи до ураження інфекційними хворобами на природному інфекційному фоні показала, що вони неоднаково проявляють стійкість до тих чи інших хвороб. Найбільш стійкими до ураження пухирчастою сажкою виявились: Роксолана F₁з відсотком ураженості рослин 1,8 та 0,0 (в 2008 та 2007 роках відповідно) та Ювілейний F₁ - 2,6 та 0,8 %;

Найстійкішим проти ураження летючою сажкою виявилися гібриди Брусниця з відсотком уражених рослин 3,2 та 4,8; Куликовський F₁ - 3,7 та 4,7 %; Лукомор'є F₁- 3,8 та 5,2 %, в той час, як найбільш стійкими проти кореневих і стеблових гнилей були гібриди Ювілейний з відсотком ураження рослин 12,7 та 15,4, а також Лукомор'є - 13,4 та 13,6 %, Найвища стійкість проти ураження фузаріозом качанів була у гібриду Лукомор'є з відсотком ураження 1,8 та 2,2; сортів Фіалка - 2,1 та 2,9 % та Брусниця - 3,2 та 4,8 %.

Оцінка пошкодженості сортів і гібридів показала, що найменше пошкоджувались шкідниками гібриди Ювілейний з відсотком пошкоджених і зламаних стебел і качанів 5,7 та 6,4 і гібрид Лукомор'є - 6,2 та 7,8 %, які відповідно мали найвищий ступінь стійкості проти гнилей. Також стійкими проти пошкодження шкідниками виявився гібрид Куликовський з відсотком пошкоджених стебел 8,9 та 9,4 % і сорт Апетитна - 7,1 та 8,6 %.

Встановлено, що високу і стабільну врожайність качанів в обгортках за роки проведених досліджень мали сорт Ласуня одеська - 10,3 т/га; гібриди Ростовиця - 8,82 т/га та Акорд - 8,8 т/га. Ці генотипи також мали найвищу врожайність качанів без обгорток.

Найбільш низькорослим виявився сорти Делікатесна і Фіалка, в той час як найбільш високорослими були сорти Ласуня одеська та Апетитна. Найвища висота прикріплювання качанів була у сортів Ласуня одеська та Апетитна, а найнижча відповідно у сортів Фіалка та Делікотесна, які були одним із найбільш низькорослих.

Найбільша кількість рядів зерен виявилась у гібридів Акорд та Ювілейний і сорту Ласуня одеська. Найбільше зерен в ряду було у сортів Апетитна та Ласуня одеська, а найбільша довжина качанів була у також у сорту Ласуня одеська.

Маса качану була найбільшою у сортів Ласуня одеська і Брусниця - 248,2 і 242,4 г, а кількість качанів на одну рослину найбільша була у сортів Апетитна та Ласуня одеська.

Найбільший відсоток загального вмісту сухих речовин відмічений у гібридів Акорд та Ростовиця - 26,9 і 26,8 % відповідно, в той час як загальний вміст цукрів найбільший спостерігався у сортів Ласуня одеська та Фіалка - 19,5 і 19,0 % відповідно.

Рекомендації виробництву:

В умовах південного степу України серед сортів і гібридів цукрової кукурудзи, що вивчались в дослідженнях, найвищу врожайність качанів в обгортках і без них забезпечував середньоранній сорт Ласуня одеська, який включено до державного Реєстру сортів рослин України на 2004 рік і який рекомендується для широкого впровадження у виробництво.

Оптимальною густотою стояння рослин сорту Ласуня одеська при сівбі з міжряддям 70 см, повинна бути густота 35 тис. рослин на одному гектарі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бурлай Г.К. Селекция гибридов лопающейся и сахарной кукурузы // Бюл.ВНИИ кукурузы. - Днепропетровск. - 1969. - Вып.2(7). - С. 31-34.

2. Смит Г.М. Сахарна кукуруза //Кукуруза и ее улучшение. - М.: Иностранная литература, 1957. - С.255-320.

3. Беликов Е.И., Климова О.Е. Использование пищевой кукурузы в различных селекционных программах //Кукуруза и сорго, 2002. - №3. - С. 15-20.

4. Марх А.Т., Юрченко С.И. Пищевая ценность сахарной кукурузы // Кукуруза. - 1963. - №12. - С. 41-42.

5. Конопля Н.И., Евтушенко Г.А. Кукуруза для пищевых целей // Вісник Луг.державного пед.університету. - 1997. - №4. - С. 44-45.

6. Сумароков А.М., Климова О.Е. Устойчивость самоопыленных линий пищевой кукурузы к повреждению стеблевым мотыльком //Кукуруза и сорго, 2003. - №6. - С.17-20.

7. Явдощенко М.П., Клімова О.Є. Стійкість ліній цукрової кукурудзи проти сажкових хвороб і стеблових гнилей та можливості зниження шкодочинності останніх //Захист рослин. - 2003. - №11. - С.8-9.

8. Плеханова Т.Ф. Підсумки селекційної роботи з кукурудзи цукрової //Науковий вісник НАУ/ Редкол.: Д.О.Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2002. - вип. 48. - С.40-47.

9. Плеханова Т.Ф. Кукурудза цукрова //Сучасні методи селекції овочевих та баштанних культур. - Харків., 2001. - вип. 46. - С.562-583.

10. Плеханова Т.Ф. Результати гетерозисної селекції кукурудзи цукрової //Збірник наукових праць по овочівництву і баштанництву Харків: ІОБ УААН, 1997. - вип. 46. - С.40-47.

11. Клімова О.Є. Вихідний матеріал для гетерозисної селекції цукрової кукурудзи в умовах північного степу України: Автореф. дис...канд. с.-г. наук:06.01.05/ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 2005. - 19с.

12. Клімова О.Є. Морфо-біологічна характеристика вихідного матеріалу для селекції цукрової кукурудзи в умовах північного Степу України //Селекція та насінництво: Зб. наук. праць ІР ім. В.Я.Юр'єва УААН, 2003. - вип. 87. С. 67-75.

13. Дубровін В.В. Агробіологічна оцінка сортів і гібридів цукрової кукурудзи в умовах Південного степу України //Аграрний вісник Причорномор'я: біологічні та сільськогосподарські науки - Одеса, ОДАУ, 2002. - вип. 18.- С.86-90.

14. Дубровін В.В. Обгунтування основних технологічних прийомів конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової в умовах південного Степу України: Автореф. дис. … канд. с.-х. наук. - К:, 2006. - 18 с.

15. Завертайло Т.Ф. Селекция сахарной кукурузы на качество зерна /Под. Ред. В.Н.Лысикова. - Кишинев: Штиинца, 1980. -С.6-7.

16. Янченко А.А. Селекция сахарной кукурузы в степной зоне Украины //Пищевая кукуруза. - М.: Колос, 1966. - С.129-134.

17. Лихацький В.І., Дубровін В.В. Організація конвеєрного вирощування цукрової кукурудзи на суходолі південного Степу України // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб.наук. пр. УДАУ.- Умань. - 2003. - С. 950-955.

18. Лихацький В.І., Дубровін В.В. Густота стояння і продуктивність цукрової кукурудзи // Зб.наук. пр. УДАУ.- Умань. - 2003. - Вип. 57. - С. 237-241.

19. Володарський Н.И. Биологические основы выращивания кукурузы. - М.: Колос, 1975. - 277 с.

20. Шмараев Г.Е. Кукуруза: филогения, классификация, селекция. М.: Колос, 1975. - 303 с.

21. Циков В. С. Кукуруза: технология, гибриды, семена.- Днепропетровск: Зоря, 2003 - 296 с.

22. Югенхеймер Р.У. Кукуруза: улучшение сортов, производство семян, использование: Пер. с англ. Дерюгина Г.В. - М.: Колос, 1979. - 519 с.

23. Гаврилюк М.М. Насінництво та насіннєзнавство зернових культур. - К.: Аграрна наука, 2003.- С. 220 - 226.

24. Гуляев Г.В., Гужов Ю.Л. Селекция и семеноводство полевых культур. - 3-е издание, перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1987. - 447с.

25. Гурьев Б.П., Гурьева И.А. Селекция кукурузы на раннеспелость. - М.: Агропромиздат, 1989. -173 с.

26. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Колос, 1979. - 416 с.

27. Журба Г.М. Оценка экологической пластичности и стабильности при селекции гибридов кукурузы // Селекция и семеноводство кукурузы: Сб. науч. трудов. - Днепропетровск, 1986. - С.82-85.

28. Заїка С.П. Скоростигла кукурудза. - К.: Урожай, 1987. - 208с.

29. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво. - К.:Аграрна освіта, 2001. - 329 с.

30. Зозуля О.Л., Мамалига В.С. Селекція та насінництво польових культур. - К.: Урожай, 1993. - 413 с.

31. Кобелев Ю.К., Кобелева Э.Н. Методические указания по сеоекции и семеноводству сложных гибридов кукурузы.-М.:ВАСХНИЛ,1984.-36 с.

32. Методика державного сортовипробування зернових культур. К.: Аграрна наука, 2001. - 28 с.

33. Орлянский Н.А. Изучение и подбор новых самоопыленных линий для создания скороспелых гибридов кукурузы: Автореф. дис. … канд. с.-х. наук. - Одесса, 1988. - 15 с.

34. Потапов А.П. Селекция раннеспелых самоопыленных линий кукурузы в условиях центрально-черноземной зоны: Автореф. дис … канд. с.-х. наук. - Харьков, 1986. - 24 с.

35. Редько Е.С. Подбор исходного материала при селекции раннеспелых и среднеранних гибридов кукурузы в условиях орошения: Автореф. дис. … канд. с.-х. наук. - Харьков, 1986. - 15 с.

36. Саламов А.Б. Селекция и семеноводство кукурузы. - М.: Сельхозгиз, 1954. - 152 с.

37. Соколов Б.П., Домашнев П.П. Впроваджувати у виробництво кращі гібриди кукурудзи. - Дніпропетровськ: Кн. вид., 1961. - 47 с.

38. Спрэг Г.Ф. Кукуруза и ее улучшение. - М.:И. - Л., 1957. - 350 с.

39. Чучмий І.П., Моргун В.В. Генетичні основи селекції скоростиглих гібридів кукурудзи.-К.: Наукова думка, 1990.-283 с.

40. Чучмий І.П., Моргун В.В. Борейко В. С. Экологическая пластичность гибридов кукурузы, полученных с участием мутантных линий // Экологическая генетика растений и животных.- Кишинев: Штиница, 1984.- С. 228 - 229.

41. Гурєва І.А., Рябчун В.К. Генетичні ресурси кукурудзи в Україні. Харків, 2007. - 329 с.

42. Грушка Я. Монография о кукурузе. - М.: Колос, 1965. - 751 с.

43. Домашнев П,П., Дзюбецкий Б.В., Костюченко В.И. Селекция кукурузы. - М.: Агропромиздат, 1992. - 208 с.

44. Методичні рекомендації польового та лабораторного вивчення генетичних ресурсів курудзи. - Харків, 1993. - 29 с.

45. Гаврилюк В.Н. Селекция и семеноводство раннеспелых и среднеранних гибридов кукурузы. - К.: Аграрна наука, 1998. - 301 с.

46. Сакун М.М. Методичні вказівки до написання розділу дипломної роботи «Охорона праця». - Одеса, ОДАУ, 2008. - 14 с.

ДОДАТОК

Відділ селекції кукурудзи, Селекційно-генетичний інститут УААН, Одеса
ДОСЛІД:	Сортовипробування цукрової кукурудзи 'Дачне'-2007рік
ОЗНАКА:	Урожай качанів в обгортках, ц/га
НСР:
,05	2,7		Ср ДОСЛ=	76,61	ц/га
,01	3,7		Тчн.досл.=	1,7	%
,001	4,9
Повторн.=	3				Генотипів=	12
Nзр	Срдн	Сігма	V,%	Sx	Волога
1	76,3	1,53	2,0	1,08	78,0
2	73,3	2,08	2,8	1,47	77,0
3	61,7	2,52	3,5	1,78	79,0
4	69,7	1,53	1,9	1,08	76,0
5	96,3	2,08	2,2	1,47	79,0
6	64,0	1,00	1,6	0,71	68,0
7	75,0	1,00	1,3	0,71	74,0
8	81,3	1,53	1,9	1,08	79,0
9	76,3	1,53	2,0	1,08	76,0
10	78,3	1,53	2,0	1,08	77,0
11	70,0	1,00	1,4	0,71	78,0
12	77,0	1,00	1,3	0,71	77,0
РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ДИСПЕРСІЙ:
Вид вар.	df	SS	MS	Fфакт
Загальн	35	2054,556
Генотип	11	1993,222	181,2020	71,26
Повтор.	2	5,388889	2,6944	1,06
Залишок	22	55,94444	2,5429
Залишок	46	242,3146	5,2677

Відділ селекції кукурудзи, Селекційно-генетичний інститут УААН, Одеса
ДОСЛІД:	Сортовипробування цукрової кукурудзи 'Дачне'-2007 рік	Густота В
ОЗНАКА:	Урожай качанів без обгорток ц/га
НСР:
,05	2,1		Ср ДОСЛ=	64,17	ц/га
,01	2,8		Тчн.досл.=	1,6	%
,001	3,8
Повторн.=	3				Генотипів=	12
Nзр	Срдн	Сігма	V,%	Sx
1	64,7	1,53	2,4	1,08
2	62,3	1,53	2,5	1,08
3	52,3	1,53	2,9	1,08
4	60,0	1,00	1,5	0,71
5	83,7	1,15	1,4	0,82
6	53,0	1,00	1,9	0,71
7	60,0	1,00	1,7	0,71
8	74,0	1,00	1,4	0,71
9	63,3	1,53	2,4	1,08
10	65,7	1,53	2,3	1,08
11	60,7	1,53	2,5	1,08
12	64,3	0,58	0,9	0,41
РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ДИСПЕРСІЙ:
Вид вар.	df	SS	MS	Fфакт
Загальн	35	2383
Генотип	11	2343,667	213,0606	140,62
Повтор.	2	6	3,0000	1,98
Залишок	22	33,33333	1,5152

Відділ селекції кукурудзи, Селекційно-генетичний інститут УААН, Одеса

ДОСЛІД:	Сортовипробування цукрової кукурудзи'Дачне'-2008 рік
ОЗНАКА:	Урожай качанів в обгортках т/га
НСР:
,05	2,1		Ср ДОСЛ=	86,44	ц/га
,01	2,9		Тчн.досл.=	1,2	%
,001	3,9
Повторн.=	3				Генотипів=	12
Nзр	Срдн	Сігма	V,%	Sx	Волога
1	93,7	1,15	1,2	0,82	81,0
2	87,0	1,00	1,1	0,71	78,0

3	72,7	1,53	2,1	1,08	77,0
4	74,0	1,00	1,4	0,71	83,0
5	109,0	1,00	0,9	0,71	84,0
6	72,7	1,53	2,1	1,08	78,0

7	85,0	1,00	1,2	0,71	79,0
8	95,0	1,00	1,1	0,71	81,0
9	89,7	1,53	1,8	1,08	82,0
10	97,7	1,53	1,6	1,08	78,0
11	78,0	1,00	1,3	0,71	80,0
12	86,0	1,00	1,2	0,71	78,0
РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ДИСПЕРСІЙ:
Вид вар.	df	SS	MS	Fфакт
Загальн	35	4140,889
Генотип	11	4105,556	373,2323	237,24
Повтор.	2	0,722222	0,3611	0,23
Залишок	22	34,61111	1,5732

Відділ селекції кукурудзи, Селекційно-генетичний інститут УААН, Одеса

ДОСЛІД:	Сортовипробування цукрової кукурудзи'Дачне'-2008 рік
ОЗНАКА:	Урожай качанів без обгорток ц/га
НСР:
,05	2,5		Ср ДОСЛ=	73,00	ц/га
,01	3,4		Тчн.досл.=	1,6	%
,001	4,5
Повторн.=	3				Генотипів=	12
Nзр	Срдн	Сігма	V,%	Sx
1	81,0	1,00	1,2	0,71
2	72,0	1,00	1,4	0,71
3	60,0	1,00	1,7	0,71
4	61,0	1,00	1,6	0,71
5	93,7	1,53	1,6	1,08
6	61,0	2,00	3,3	1,41
7	73,0	1,00	1,4	0,71
8	81,7	2,08	2,5	1,47
9	72,0	1,00	1,4	0,71
10	82,7	1,53	1,8	1,08
11	65,0	1,00	1,5	0,71
12	73,0	2,00	2,7	1,41
РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ДИСПЕРСІЙ:
Вид вар.	df	SS	MS	Fфакт
Загальн	35	3596
Генотип	11	3548	322,5455	151,52
Повтор.	2	1,166667	0,5833	0,27
Залишок	22	46,83333	2,1288