Розробка виробничо-фінансового плану лісогосподарського підприємства

/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про лісогосподарське підприємство, природні та економічні умови району діяльності.

1.1«Підпорядкування та місцезнаходження підприємства»

1.2«Природні умови розташування підприємства»

1.3 «Економічна характеристика району та підприємства»

1.3.1 Основні галузі народного господарства в районі розташування лісгоспу

1.3.2 Обсяги заготівлі деревини та її реалізація

1.3.3 Характеристика шляхів транспорту

1.3.4 Лісові такси

1.3.5 Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність лісгоспу

1.3.6 Значення лісового господарства в економіці району розташування лісгоспу і охороні довкілля

1.3.7 Сертифікація лісів

Розділ 2. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА

Розділ 3. ВИРОБНИЧА СОБІВАРТІСТЬ

3.1 Розрахунок витрат праці і заробітної плати

3.2 Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту

3.3 Матеріальні витрати

3.4 Загальновиробничі (цехові) витрати

3.5 Адміністративні витрати

3.6 Зведений кошторис на лісове господарство і мисливство

Розділ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ТРУДОВИТРАТ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ

4.1 Календарний графік використання робітників

Розділ 5. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ

Розділ 6. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Вступ

Для закріплення навичок складання розрахунків по плануванню і організації лісогосподарського виробництва, набуття майбутніми техніками лісового господарства комплексного економічного мислення навчальним планом і програмою передбачено виконання курсової роботи. В якості теми курсової роботи рекомендується розрахунок показників виробничо-фінансового плану, так як саме така робота охоплює всі розділи вивченого курсу. Під час складання виробничо-фінансового плану студентами виконуються розрахунки затрат на окремі види робіт, лісоуправління, розраховують джерела покриття витрат на лісогосподарські заходи і утримання апарату управління з врахуванням застосування прогресивних технологій і раціонального використання машин, механізмів, матеріальних і трудових ресурсів.

Невід'ємною частиною процесу планування на лісогосподарському підприємстві є етап визначення витрат трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для виконання попередньо сформованої виробничої програми. Точність цих розрахунків впливає на ефективність прийняття управлінських рішень щодо оптимізації використання виробничих ресурсів та узгодження роботи всіх підрозділів підприємства впродовж планового року.

Дисципліна «Економіка, організація та планування лісового господарства» займає провідне місце в системі економічної підготовки молодших спеціалістів лісового господарства. Дана курсова робота займає в цьому плані провідне місце.

Головна мета курсової роботи - комплексне поєднання лісівничих, технологічних та економічних знань для розробки виробничо-фінансового плану лісогосподарського підприємства.

Всі заходи повинні проектуватись з врахуванням сучасних досягнень науки і практики в лісогосподарській галузі.

Виконання курсової роботи повинно супроводжуватись ґрунтовною пояснюючою запискою, де приводяться обґрунтування, опис процесів виконання та очікувані результати від проведення тих чи інших заходів.

Курсова робота має мету закріпити і систематизувати знання студентів із дисципліни, розвивати у студентів навички самостійної роботи і навчити їх практично застосовувати одержані ними теоретичні знання при вирішенні питань виробничого характеру.

Розділ 1. Загальні відомості про лісогосподарське підприємство, природні та економічні умови району діяльності

1.1«Підпорядкування та місцезнаходження підприємства»

ДП «Компаніївське лісове господарство» (далі лісгосп) розташоване в центральній частині Кіровоградської області на території Кіровоградського, Компаніївського, Новгородського, Знамянського адміністративних районів та м. Кіровоград.

Поштова адреса: 28440

смт. Компаніївка

вул.. Лісова - 2

Кіровоградської області.

Таблиця 1.1

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

ДП «Компаніївський лісгосп»

1.2«Природні умови розташування підприємства»

Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до зони північного (Байрачного) степу, Правобережно-Дніпровського північно-степового лісогосподарського округу, Бузько-Дніпровського лісогосподарського району.

Клімат району розташування лісгоспу помірно-континентальний, характерний для середньої широти України з помірно-холодною зимою та жарким літом. Йому притаманні різкі перепади температур, недостатня кількість опадів, засушливі періоди з сильними вітрами в весняно-літні місяці.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Кліматичні показники району розташування ДП «Компаніївський лісгосп»

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень мають місце пізні весняні та ранні осінні заморозки, недостатня кількість опадів, суховії та високі літні температури. В цілому ж клімат сприятливий для успішного росту та розвитку основних лісо утворюючих порід - сосни звичайної та кримської, дуба звичайного, акація.

Територія лісгоспу за характером рельєфу являє собою рівнинну порізану широкими балками і ярами, які мають значну глибину і круті схили. При цьому рельєф території Кіровоградського лісництва відносно рівнинний з незначними схилами і дрібними ярами, а більшість лісових урочищ Компаніївського та Новгородського лісництв розташовані по ярах та балках, рельєф тут здебільшого широко- або середньо-хвилястий.

Основними ґрунтоутворюючими породами на території лісгоспу є леси та лесовидні суглинки, а на лівобережній долині ріки Інгул - леси підстелені третинними пісками.

Переважаючими типами ґрунтів є чорноземи звичайні різного ступеню змитості та вилуження та чорноземні ґрунти. Грунтово - типологічне обстеження території Компаніївської ЛМС було проведено в 1978-1979 роках Комплексною експедицією Українського лісовпорядного підприємства на площі 2287 га. За час, що пройшов до нинішнього лісовпорядкування, територія підприємства збільшилася на 6033,2 га. Зважаючи на те, що значна частина земель включених до складу державного лісового фонду насамперед призначалась до лісорозведення, проведення на них комплексного грунтово - лісотипологічного обстеження є вкрай необхідним. Лише за результатами такого обстеження може бути достовірно визначена ступінь лісопридатності еродованих земель, що дозволить ефективніше та більш економно витрачати державні кошти на відтворення лісів.

Ерозійні процеси мають вираження переважно на не заліснених землях. Найбільш активні вони в місцях з густою системою ярів та балок з крутизною схилів 4-15?, вузькими підрозділами та значною площею водо розбору.

Ліси лісгоспу віднесені до категорій та підкатегорій, мають вищу режимність, ніж та, що передбачена в захисних смугах вздовж берегів річок, навколо озер та інші, тому захисні смуги вздовж річок не виділялись.

Територія розміщення лісгоспу характеризується досить густою гідрографічною сіткою і прилеглими до неї схилами. Гідрографічна сітка починається дрібними канальцями, долинками, які поступово розширюються до яруг, суходолів і закінчуються річковими долинами. І хоч в даному районі немає великих рік, наявність дрібних річок та струмків з їх долинами значною мірою збільшує розчленування місцевого рельєфу. Найбільшою річкою на території лісгоспу є Інгул та її притоки Аджамка, Сугоклія, Грузька. Живлення рік переважно здійснюється за рахунок атмосферних опадів та талих вод.

Грунтові води на плато залягають зазвичай досить глибоко (20-30 м) і лише по великих балках рівень грунтових вод піднімається 5-8 м. Вологість грунтів на більшій частині території лісгоспу підтримується виключно атмосферними опадами і лише в глибоких пониженнях відчувається вплив грунтових вод.

За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до сухих (55%) та свіжих (44%). На долю ділянок з надмірним зволоженням приходиться 0,2% площі, вкритих ролинністю лісових ділянок. Болота займають площу 65,3 га.

1.3 «Економічна характеристика району та підприємства»

1.3.1 Основні галузі народного господарства в районі розташування лісгоспу

Район розташування лісгоспу відноситься до числа аграрних районів області з добре розвинутою промисловістю. Місто Кіровоград є найпотужнішим промисловим осередком області. Тут зосереджена переважна більшість металообробних, машинобудівних підприємств, підприємств харчової, легкої та переробної промисловості. Найзначнішими є завод , сільськогосподарських машин «Червона Зірка», завод гідравлічних машин, завод дозуючих автоматів, ливарний, ремонтно-механічний, ВАТ «Гідросила» та інші.

Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво, питома вага якого в структурі валової продукції сільськогосподарського виробництва складає 73%, тваринництво - 27%. Перевага надається вирощуванню зернових культур - озима пшениця, ячмінь. соя, кукурудза, та технічних - соняшник та цукровий буряк. ї Переробкою деревини на території лісгоспу займаються дрібні приватні підприємства. Лісгосп не має цеху переробки.

В зоні діяльності лісгоспу агролісгоспів, військових лісгоспів та інших лісогосподарських підприємств немає. Організоване господарство в лісах та на інших лісовкритих площах, що знаходяться в підпорядкуванні інших міністерств та відомств і на балансах сільських і районних рад, не ведеться. Згідно чинного законодавства лісова охорона має ь здійснювати контроль за забезпеченням охорони та збереження таких лісів, та за веденням в них господарства.

Лісистість адміністративних районів, на території яких розташований лісгосп коливається від 4 до 5%. Ліси на території району розташовані нерівномірно, зазвичай невеликими відокремленими урочищами.

1.3.2 Обсяги заготівлі деревини та її реалізація

В 2009 р. в лісах лісгоспу в цілому було заготовлено 4,80 тис.м3 ліквідної деревини, в т.ч. ділової - 0,32 тис.м3. Із загального обсягу заготовленої ліквідної і ділової деревини хвойні породи складають відповідно 0,43 тис.м3 (0,03 тис.м3), твердолистяні породи - 4,37 тис.м3 (0,29 тис.м3).

Основні сортименти, які заготовлюються в лісгоспі: дрова паливні - 85%, лісоматеріали круглі 6% (в тому числі пиловник - 3% та баланси листяних порід -- 3%), технологічна сировина - 9%.

Споживачами деревини є місцеве населення в зоні діяльності лісгоспу, на експорт та внутрішньо-український ринок деревина не реалізується. Найбільшим попитом користуються дрова паливні.

1.3.3 Характеристика шляхів транспорту

Район розташування лісгоспу характеризується добре розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності лісгоспу є залізниця Знам'янка -- Одеса, міжнародні автомобільні дороги: Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка (через Вінницю) та Кіровоград - Платонове (на Кишинів через Любашівку); національні автомобільні дороги: Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв, Кіровоград - Кривий Ріг - Запоріжжя. Автошляхи обласного значення: Кіровоград - Новомиргород, Кіровоград - Олександрія (через Нову Прагу), Кіровоград - Устинівка, кільцева дорога м. Кіровоград. Крім того, є густа мережа доріг місцевого значення.

Протяжність лісогосподарських доріг та доріг загального користування, які проходять через територію лісового фонду, складає 75,8 км, із них з твердим покриттям 3,0 км.

Але, зазвичай, до кожного урочища є під'їзди з доріг загального користування, тому забезпечення лісгоспу шляхом транспорту можна вважати достатньою.

1.3.4 Лісові такси

Ліси лісгоспу віднесені до I лісотаксового поясу. Розподіл за лісотаксовими розрядами проведено згідно «Такс на деревину лісових порід, що відпускаються на пні і на живиці. затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 44, проектований розподіл за розрядами такс згідно Податкового Кодексу України від 12.12.2010р. №2755-VІ.

Таблиця 1.3.4

Поділ території лісгоспу за розрядами такс

З зв'язку зі значним збільшенням площі, організацію нових кварталів та зміною їх :г розподіл площі лісгоспу за розрядами такс проведений заново і потребує перерахований розподіл площі за лісотаксовими поясами і розрядами приводиться по карті -схемі.

Заготовлена деревина використовується для задоволення потреби місцевого населення дрібних підприємств в районі розташування лісництв. Зважаючи на це, пунктами перевезення деревини прийняті ст. Кіровоград, смт. Компаніївка та смт. Новгородка.

1.3.5 Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність лісгоспу

Господарська діяльність лісгоспу спрямована на збереження, раціональне використання та вирощування високопродуктивних насаджень, забезпечення народного господарства та населення деревиною, використання всіх інших корисних властивостей лісу, створення умов для рекреації та найбільш повної реалізації природозахисних функцій лісу.

Показники діяльності лісгоспу приведені в таблиці 2.5.1, вказують на невисоку інтенсивність ведення лісового господарства. Пояснюється це тим, що лісові масиви мають переважно захисне та рекреаційне призначення. При цьому слід відзначити подвійне збільшення середнього обсягу лісокористування з 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок та ступеню використання середнього приросту на 1 га (13% і 26% відповідно). На 55% збільшився обсяг створення лісових культур. Більшість з них - 97% створюються на малопродуктивних землях, включених до складу лісгоспу.

Технічне і транспортне забезпечення на даний час є недостатнім і потребує додаткових капіталовкладень.

Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 70%. Виробничим фондом лісгосп забезпечений на 90%, житловим на 80%. Кадрами постійних робітників лісгосп забезпечений на 80%. Нестача поповнюється за рахунок сезонних і тимчасових робітників.

Таблиця 1.3.5

Рівень інтенсивності ведення лісового господарства

1.3.6 Значення лісового господарства в економіці району розташування лісгоспу і охороні довкілля

Частка лісового господарства в економіці району розташування лісгоспу невелика. Проте значення лісових масивів неоціненне. Лісові урочища лісгоспу, розміщені в зоні степу на схилах ярів, балок, вододільних плато, виконують виключно важливу грунтозахисну функцію, регулюють поверхневий стік талих і дощових вод захищаючи схили від змивання та розмивання ґрунту. Крім того, ліси в цьому малолісному районі мають важливе санітарно-гігієнічне і естетичне значення, незалежно від того віднесені вони до рекреаційно-оздоровчих чи ні. Одночасно вони є джерелом деревини для місцевих потреб. Лісові насадження, та створена раніше система полезахисних лісових смуг, захищають посіви сільськогосподарських культур від вітрової та водної ерозії, за даними науковців, підвищують врожайність зернових культур на 2-2,5 ц/га.

Основні напрямки розвитку лісового господарства це збереження і підвищення природоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших функцій лісу, проведення робіт по залісненню на еродованих земель, забезпечення потреб місцевого населення в деревині.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб робітників лісгоспу та лісової охорони.

Випас худоби в лісовому фонді проводиться місцевим населенням в урочищах, де це надає шкоди лісовим насадженням. З побічних лісових користувань лісгосп може займатись заготівлею сіна на нелісових лікарської сировини, дикоростучих плодів, ягід, грибів, хвойної зелені, бджільництвом.

Мисливська фауна в лісах лісгоспу представлена такими видами: козуля, заєць, лисиця, видра, куниця та інші. Полювання носить аматорський характер.

Як уже зазначалось, крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення. Ліс здатен зменшувати вплив негативних природних явищ, попереджувати забруднення природного навколишнього середовища і очищати його, впливати оздоровленню населення та його естетичному вихованню.

1.3.7 Сертифікація лісів

Метою сертифікації лісів є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства. Наявність сертифікату засвідчує, що лісова продукція надходить з лісів, ведення господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого постійного і неперервного лісокористування, з врахуванням питань охорони 'Лі- збереження біорізноманіття, інтересів працівників лісу та місцевого населення. На час проведення лісовпорядкування ліси підприємства не були сертифіковані.

Розділ 2. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА

Виробнича програма - це перелік та обсяги робіт (заходів), які передбачаються виконати протягом планового року у встановлені календарні строки.

Особливості лісогосподарського виробництва визначають його специфіку, способи і методи планування. Виробнича програма лісогосподарського підприємства включає найрізноманітніші роботи (послуги), які до того ж вимірюються різними одиницями виміру (грн, м3, га, м2, кг, тощо). Виконання її вимагає лісівничих знань, застосування відповідної агротехніки, технології та організації проведення робіт.

В структурі виробничо-фінансового плану по лісовому господарству і мисливству усі роботи об'єднані у наступні розділи:

1. Лісовпорядкування та проектно-вишукувальні роботи (виконуються централізовано);

2. Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та ліквідація захаращеності;

3. Допоміжні лісогосподарські роботи;

4. Лісокультурні роботи в державному лісовому фонді;

5. Охорона лісу від пожеж;

6. Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу;

7. Мисливство;

8. Загальновиробничі (цехові) витрати;

9. Адміністративні витрати.

Перелік та обсяги робіт, які передбачається виконати протягом планового року, на лісових підприємствах розробляються на підставі проекту організації і розвитку лісового господарства, матеріалів безперервного лісовпорядкування та довгострокових програм розвитку лісового господарства.

Вихідними даними для формування виробничої програми в даній курсовій роботі є найнеобхідніші види робіт (заходів) по якісному і вчасному лісопоновленню, догляду за лісом і відтворенню лісових ресурсів.

Обсяги деяких видів робіт розчленовані на окремі операції, а також деталізовані окремі об'єми сортиментів (ділових, дров, хворосту, хмизу), які планується заготовити із загальної маси окремих видів рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства. Це робиться для того, щоб можна було використати норми виробітку для розрахунків потреби робітників і заробітної плати на виконання комплексу робіт по штучному лісопоновленню та лісорозведенню, відведенню лісосік під рубки, заготівлі сортиментів. Для цього складені допоміжні таблиці 2.1. та 2.2.

В табл. 2.1 занесені обсяги кожного виду рубок та середня вибірка (для рубок догляду, маса, що вирубується, для РГК - запас на 1 га).

Таблиця 2.1

Розрахунок обсягів робіт по відведенню лісосік під рубки

Діленням обсягу робіт на масу, що вирубується з 1 га визначаємо площа рубки. Маса деревини, що вибирається з одного гектара для кожного виду рубок є різною в завданні. Для РГК в графу записуємо запас на 1 га.

Рубки догляду, згідно правил, проводяться в межах цілого виділу, незалежно від його розмірів і площі. В середньому площу одного виділу приймається в межах 2-10 га. В молодняках вона, як правило, менша, а в старших насадженнях більша.

Приймаємо площу 1 виділу для освітлення - 3 га, для прочищення - 5 га, для прорідження - 7 га, для прохідної - 9 га, для РГК - 10 га.

Діленням площі рубок на площу одного виділу отримали кількість виділів, в яких планується відвести ділянки під рубки. Маючи площу виділу, приймаємо відповідно його параметри (ширину і довжину), а відтак визначили периметр однієї і всіх лісосік, що відповідає довжині візирів, які потрібно проміряти при відведенні лісосік для кожного виду рубок.

Підбираємо параметри ділянки для рубок (дві сторони ділянки) перемноживши які ми отримуємо площу одного виділу в га.

Визначаємо довжину візирів одного виділу визначається як периметр ділянки, тобто сума всіх сторін.

Перемноживши довжину візирів одного виділу на кількість виділів отримуємо загальну довжину візирів всіх ділянок. На кожній ділянці встановлюється 4 діляночних стовпчики і перемноживши їх на кількість виділів отримуємо загальну кількість стовпчиків.

В окремих випадках при геодезичній зйомці треба прорубати візири. Довжина візирів, яку необхідно прорубати приймається умовно і складає 50% від їх загальної довжини.

Обсяг трелювання визначається масою ліквідної деревини і її сортиментним складом, що заготовлюється при рубках формування і оздоровлення лісів. Проектуємо, що на верхній склад трелюються переважно ділова деревина. При розрахунку виходу сортиментів, використовуємо дані у відсотках, що наведені у завданні.

Об'єми дрібних сортиментів (хворост, хмиз) переводимо для освітлення і прочищення із щільних у складочні кубічні метри за допомогою перевідних коефіцієнтів.

Розраховуємо дані для освітлення. Об'єм хворосту становить у щільних 31 м3, а хмизу - 93 м3. Тепер переводимо щільні м3 у складочні враховуючи перевідний коефіцієнт, який становить для хворосту - 8,5, а для хмизу - 10. Для прочищення об'єм хворосту у щільних 53,6 м3, а хмизу - 80,4 м3. Перевідний коефіцієнт становить для хворосту - 6,7, а для хмизу - 10. Перемноживши ці значення отримали дані які занесені в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Вихід сортиментів від рубок

Проводимо розрахунок виходу сортиментів від рубок наступним чином. Спершу розраховуємо вихід ліквідної деревини по % вказаному у завданні, а потім від вирахуваного об'єму ліквідної деревини визначаємо вихід ділової та дров'яної деревини від об'єму ліквідної деревини по відповідним %.

Обсяг робіт при РГК складає 11355 м3, вихід ліквідної деревини становить 90%, вихід ділової деревини від об'єму ліквідної 70%, а дров'яної - 30%.

1) Розраховуємо об'єм ліквідної деревини: 90% від 11355 м3 = 10219,5 м3.

2) Розраховуємо об'єм ділової деревини від ліквідної - 70% від 10219,5 м3 = 7153,65 м3.

3) Розраховуємо об'єм дров'яної деревини від об'єму ліквідної - 30% від 10219,5 м3 = 3065,85 м3, або ж від об'єму ліквідної деревини віднімаємо об'єм ділової деревини (10219,5 м3 - 7153,65 м3 = 3065,85 м3).

Обсяг робіт при ПРЖ складає 1250 м3, вихід ліквідної деревини становить 85%, вихід ділової деревини від об'єму ліквідної 40%, а дров'яної - 60%.

1) Розраховуємо об'єм ліквідної деревини: 85% від 1250 м3 = 1062,5 м3.

2) Розраховуємо об'єм ділової деревини від ліквідної - 40% від 1062,5 м3 = 425 м3.

3) Розраховуємо об'єм дров'яної деревини від об'єму ліквідної - 60% від 1062,5 м3 = 637,5 м3, або ж від об'єму ліквідної деревини віднімаємо об'єм ділової деревини (1062,5 м3 - 425 м3 = 637,5 м3).

Обсяг робіт при ПРХ складає 1550 м3, вихід ліквідної деревини становить 85%, вихід ділової деревини від об'єму ліквідної 40%, а дров'яної - 60%.

1) Розраховуємо об'єм ліквідної деревини: 85% від 1550 м3 = 1317,5 м3.

2) Розраховуємо об'єм ділової деревини від ліквідної - 40% від 1317,5 м3 = 527 м3.

3) Розраховуємо об'єм дров'яної деревини від об'єму ліквідної - 60% від 1317,5 м3 = 790,5 м3, або ж від об'єму ліквідної деревини віднімаємо об'єм ділової деревини (1317,5 м3 - 527 м3 = 790,5 м3).

Розрахунки занесені в таблицю 2.2.

Проектуємо технологію і агротехніку догляду та садіння лісових культур (обробіток ґрунту, метод і спосіб садіння, густоту культур, кількість агротехнічних доглядів в рядах і міжряддях, доповнення та ін.).

На підприємстві на кожну лісокультурну ділянку складається окремий проект лісових культур. В залежності від лісорослинних умов, типу лісу, категорії ділянки, наявності надійного підросту та інших факторів проектується відповідна схема змішування та початковий склад лісових культур. Породний склад розраховуємо через початковий склад лісових культур, в залежності від типу лісу.

Тип лісу В2-СзДз - свіжа кленово-липова діброва. Отже, головна порода має бути дуб, супутніми клен та липа. Запроектовуємо початковий склад лісових культур 8С2Д. Отже при схемі садіння 2,5х0,7 (5714 шт/га), і загальному об'ємі робіт 90 га на всій площі буде висаджено 514260 сіянців, із них сосни звичайної 411408 шт (80%), дуба звичайного 102852 шт (20%).

Із загальної площі садіння по % механізації визначаємо об'єм механізованого садіння лісових культур. Згідно умов садіння (зруб чи площа з під сільськогосподарського користування) проектуємо склад агрегату, яким будемо проводити механізоване садіння.

Обсяг лісопоновлення та лісорозведення 90 га. % механізації робіт 80, це означає, що із 90 га 72 га (80%) буде посаджено механізовано, а 18 га буде посаджено вручну під меч Колесова. Норми виробітку на механізоване садіння наводяться в гектарах,. а на ручне садіння в штуках, тому обраховуємо кількість сіянців, яка буде висаджена на 18 га - 5714 штук х 18 га = 102852 штук сіянців.

Механізований догляд плануємо на всій площі штучного лісопоновлення та лісорозведення.

При плануванні ручного догляду (м2) за лісовими культурами в рядах визначаємо ту площу, що обробляється. На одному гектарі вона розраховується за формулою

,

де, П - площа, що обробляється, м2;

l - відстань між рядами, м;

L - довжина ряду, 100 м;

n - ширина смуги рихлення, 0,5 м.

м2

Перемноживши площу ручного догляду на 1 га на обсяг лісорозведення та лісопоновлення отримуємо обсяг ручного догляду на всій площі.

2000?90=180000 м2

Розділ 3. ВИРОБНИЧА СОБІВАРТІСТЬ

Витрати на виконання виробничої програми у вартісному обчисленні формують її виробничу собівартість. Виробнича собівартість є одним із найважливіших показників господарської діяльності підприємства, в якому відображається рівень техніки й організації виробництва та праці, використання виробничих потужностей й матеріальних ресурсів, якості робіт, продукції, послуг.

Метою планування виробничої собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому році для виконання кожного виду робіт (послуг) згідно технологічної документації. За умов самофінансування, зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства, економії бюджетних асигнувань.

Кошторис витрат на виробництво складається на основі таких розрахунків:

- основної і додаткової заробітної плати робітників зайняти у виконанні цих робіт з відрахуванням на соціальні потреби;

- витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування;

- матеріальних витрат;

- адміністративних витрат.

Кожний з цих показників має певну структуру і логіку побудови розрахунків.

3.1 Розрахунок витрат праці і заробітної плати

В залежності від обсягу і технології робіт, норм виробітку і тарифних ставок визначаємо потребу в людино-днях, машино-змінах, коне-днях; фонд основної (тарифної) і додаткової заробітної плати.

У лісовому господарстві більшість норм виробітку побудовані не за видами робіт, а за технологічними операціями, що входять до складу даної роботи. Тому для робіт, що складаються із кількох операцій, спочатку встановлюється перелік і послідовність операцій, а відтак проводиться розрахунок по кожній операції окремо. Підсумувавши їх, визначають комплексну трудомісткість одиниці даного виду роботи і фонд заробітної плати.

Так, відведення під рубки формування та оздоровлення лісів, складаються з таких операцій, що нормуються окремо: прорубування граничних візирів, промір візирів, виготовлення і встановлення граничних стовпів, вибірковий перелік дерев (в молодняках - закладання пробних площ), а при проведенні рубань - заготівля ділової деревини, дров, хворосту, хмизу.

Користуючись нормами виробітку, визначаємо трудовитрати (потребу в людино-днях), послуг тракторного і машинного парку в машино-змінах, кінного транспорту в коне-днях, шляхом ділення обсягу робіт на норму виробітку на машино-зміну, коне-день на людино-день.

Крім основної (тарифної) заробітної плати розраховуємо додаткову заробітна плата. Вона резервується у складі собівартості і використовується для виплати премій, надбавок, чергових відпусток робітників за час, коли за ними зберігається заробітна плата, гарантійні та компенсаційні витрати, передбачені чинним законодавством. Розмір додаткової заробітної плати приймаємо 25% від основної заробітної плати. Повний фонд заробітної плати визначається як сума основної і додаткової заробітної плати.

Від загального розміру витрат на оплату праці за встановленим законодавством нормами здійснюмо відрахування на соціальні потреби, які концентруються в бюджеті країни і використовуються для надання допомоги робітникам за час їх тимчасової непрацездатності, а також для пенсійного забезпечення. Станом на 1.01.2007 р. ці відрахування становлять 37,5% від усіх видів заробітної плати.

Проаналізувавши табл. 3.1, можна сказати, що витрати на всі роботи , що проводяться на підприємстві є задовільними. Потрібна кількість машино-змін на всі лісогосподарські роботи складає 322,6 (для проведення запланованих робіт), кінний транспорт використовується тільки для трелювання деревини і потрібна кількість коне-днів складає 272, кількість людино-днів - 3146,1. Основна заробітна плата по підприємству становить 431939,94 грн., додаткова заробітна плата становить - 126044,57 грн. Разом основна і додаткова заробітна плата складає 557984,51 грн. Відрахування на соціальні потреби складає 209244,19 грн.

3.2 Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту

В таблиці 3.1. паралельно з розрахунком трудовитрат (людино-дні) обчислюється, потрібна кількість машино-змін, пилко-змін і коне-днів. На цій основі вираховуємо вартість послуг механізмів і кінного транспорту.

Спочатку обчислюємо собівартість однієї машино-зміни (тракторо-зміни, пилко-зміни), коне-дня, а потім загальну вартість їх послуг.

Експлуатаційні витрати, пов'язані з роботою механізмів, включають такі основні елементи:

- амортизація;

- паливо-мастильні матеріали;

- запасні частини;

- допоміжні матеріали;

- заробітна плата робітників по технічному обслуговуванню;

- інші.

Приймаємо орієнтовані витрати на утримання окремих машинозмін, які беремо з додаткових матеріалах. Перемноживши потрібну кількість машино-змін (коне-днів) на собівартість однієї визначаємо витрати на утримання машин і механізмів при виконанні окремої роботи чи операції.

Розрахунок вартості послуг механізмів та кінного транспорту здійснюємо у табл. 3.2.

На виконання рубок ДП «Компаніївський лісгосп» використовує бензопилки Хускварна і витрати на їх утримання становлять в загальному на всі види рубок 33946,5 грн. При лісокультурних роботах (підвезення садивного матеріалу, обробіток ґрунту, садіння та механізований догляд в міжряддях) використовуються трактори МТЗ-80 та знаряддя ПКЛ-70, МЛУ-1 і КЛБ-1.7, і витрати на них становлять - 5705,3 грн. На охорону лісу від пожеж, при використанні технічних засобів ДТ-75 з ПКЛ-70 витрачається - 717,6 грн, а на винищувальні заходи в осередках шкідників і хвороб - 192 грн.

3.3 Матеріальні витрати

В технологічному процесі виконання окремих робіт використовуються такі матеріали (паливо, мастило, садивний матеріал, добрива, хімікати, лісоматеріали тощо). Витрати на основні матеріали, придбані на стороні, визначаються, виходячи з ціни їх придбання (з урахуванням витрат на доставку, навантаження-развантаження, зберігання), а витрати на основні матеріали власного виробництва - за їх виробничою собівартістю підприємства. Так, при відведенні лісосік під рубки формування та оздоровлення лісів, використовуються матеріали для виготовлення діляночних стовпчиків. Всі розрахунки наведено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Розрахунок витрат матеріалів

Матеріальні витрати є досить невеликими і становлять на відведення під руби - 435 грн, при номінальній вартості за одиницю виміру 100 грн. На штучне лісопоновлення витрачається 47311,92 грн, при умові повного забезпечення власним садивним матеріалом. На боротьбу зі шкідниками та хворобами лісу витрачається препарат дендробацилін на загальну суму 156000 грн.

3.4 Загальновиробничі (цехові) витрати

До загальновиробничих витрат включаються усі види заробітної плати цехового персоналу (в тому числі лісової охорони), відрахування на соціальні потреби та господарські витрати на рівні лісництв (цехів).

Розрахунок річної заробітної плати здійснюється за штатним розписом всіх лісництв підприємства та схемою посадових окладів. Величина посадового окладу службовця залежить від його посади, кваліфікації, тривалості роботи за спеціальністю та інших факторів. Оскільки основна заробітна плата розраховується на 12 місяців, то окремо кошти на оплату чергових відпусток не плануються. Можна і не передбачати інші види додаткової заробітної плати (надбавки за класність лісничим і майстрам лісу, доплати згідно положення колективного договору).

Фонд заробітної плати цехового персоналу на плановий рік визначається множенням чисельності окремих посад усіх лісництв на місячний оклад і на 12. Суму відрахувань на соціальні потреби розраховуємо у відсотках від заробітної плати цехового персоналу.

До господарських витрат на цеховому рівні відносяться витрати поза конкретними технологічними процесами, тобто ті, які безпосередньо не пов'язані з виконанням конкретного виду роботи. Це витрати на амортизацію і утримання будівель, споруд, інвентаря цехового призначення; на охорону праці, на оплату теплової та електричної енергії; на утримання послуг автомобільного, тракторного, кінного транспорту тощо. Суму господарських витрат визначаємо експертним шляхом за консультацією з керівником роботи, або з економістом базового підприємства. Розрахунок загальновиробничих витрат зводиться в табл. 3.4.

лісовий господарство деревина заготівля

Таблиця 3.4

Розрахунок загальновиробничих (цехових) витрат

Загальна кількість цехового персоналу складає 38 чоловік. Кошти, які йдуть на соціальні відрахування складають 251100 грн., господарські витрати складають - 66960 грн. Загальна сума загальновиробничих витрат по ДП «Компаніївський лісгосп» - складає 987660 грн.

3.5 Адміністративні витрати

До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, що пов'язані з обслуговуванням і управлінням підприємством, а саме:

1) витрати, пов'язані з управлінням підприємством;

2) витрати на утримання та обслуговування основних засобів загальногосподарського призначення;

3) витрати на обслуговування виробничого процесу;

4) інші витрати.

Витрати на оплату праці працівників апарату управління підприємства та його структурних підрозділів обчислюємо як і цехового персоналу згідно штатного розпису та схеми посадових окладів. Обрахунки наводимо в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Розрахунок адміністративних витрат

Сума відрахувань на соціальні потреби планується за загальним правилом у відсотках від заробітної плати працівників апарату управління (37,5%). Сума загальногосподарських витрат встановлюємо експертним шляхом в межах 20-50 % від річного фонду заробітної плати працівників апарату управління підприємства (приймаємо 30%). Відрахування на соціальні потреби становлять 151200 грн., загальногосподарські витрати - 40320 грн, Загальна сума адміністративних витрат становить - 594720 грн.

3.6 Зведений кошторис на лісове господарство і мисливство

Кошторис - основний плановий для фінансування витрат на виконання робіт (послуг) по лісовому господарству. Він узагальнює поелементні витрати лісового господарства, показує ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, утримання і експлуатацію машин і механізмів), що надзвичайно важливо для аналізу чинників формування і зниження собівартості робіт, послуг, продукції.

В курсовій роботі зведений кошторис складається у вигляді табл. 3.6. за елементами витрат по кожному виду робіт, при цьому назви виробничих операцій упускаються.

Витрати на основну і додаткову зарплату робітників, зайнятих у виконанні робіт, і врахування на соціальні потреби виписуються із табл. 3.1, на утримання машин і механізмів з табл. 3.2, на матеріальні витрати - з табл. 3.3. Сума цих витрат складає технологічну собівартість робіт.

Загальна величина загальновиробничих (цехових) витрат розподіляється між різними видами робіт пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих на виконанні відповідних робіт.

Адміністративні витрати, на відміну від цехових, не розподіляються між окремими видами робіт і не включаються до їх виробничої собівартості. Вони, як і витрати на мисливство і утримання тимчасових пожежних наглядачів, відносяться у загальні витрати на лісове господарство і мисливство окремими пунктами.

До загальновиробничої собівартості робіт включається технологічна (виробнича) собівартість і загальновиробничі (цехові) витрати.

На підставі даних зведеного кошторису витрат на виконання робіт розраховується планова виробнича собівартість калькуляційної одиниці (га, м3, м2, км, штуки). Це зводиться до простої арифметичної дії - суми загальновиробничої собівартості окремого виду роботи ділять на обсяг робіт даного виду роботи.

Показник рівня витрат на одиницю виміру є одним із узагальнюючих оціночних показників і дає змогу зробити певні обґрунтовані висновки щодо доцільності проведення робіт тим чи іншим способом чи технологією.