Основні шкідники ріпаку та заходи захисту в умовах НПЦ СНАУ

Работа из раздела: «Сельское, лесное хозяйство и землепользование»

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: «Основні шкідники ріпаку та заходи захисту в умовах НПЦ СНАУ»

Вступ

Ріпак - найбільш поширена олійна культура з родини капустяних. Ріпак відомий з IV століття до нашої ери. Питання його походження залишається відкритим і тепер. Дослідники до цього часу не можуть прийти до однієї думки. Одні батьківщиною вважають північно-західні прибережні райони Європи, другі - Середньомор'я, треті - Індію. В Україні ярий ріпак культивували на Лахвицькому дослідному полі вже наприкінці XVIII століття. Нині площа посіву в світі під ріпаком займає близько 24 млн га [46].

Ріпак - це цінна високобілкова та високоолійна культура. Насіння містить 38-50% олії, 16-29% білка, 6-7% клітковини, 24-26% безазотистих екстрактивних речовин. Олія - основна мета вирощування ріпаку. Ріпакову олію використовують як продукт харчування і для різних галузей промисловості. Крім того, ріпак - цінний медонос, з 1 га його посіву бджоли збирають до 90 кг меду. Для промислової переробки (пальне, пластмаси, лаки, фарби) ціннішими є сорти з високим вмістом ерукової кислоти. У сучасних умовах значно збільшується цінність посівів ріпаку в зв'язку з розробленою технологією використання його олії, як дизельного пального для сільськогосподарської техніки [13, 25, 29, 35, 49, 56].

Ріпакова олія за вмістом жирних кислот і смаковими якостями близька до оливкової. З кожним роком у світі зростає використання ріпакової олії на харчові потреби.

Ріпак є важливою кормовою культурою зеленого конвеєра. Зелена маса цієї культури характеризується високою кормовою цінністю. Один кілограм її містить 0,10-0,16 кормових одиниць та 13-18 г. протеїну, що перетравлюється. З соломи ріпаку можна виготовляти папір, целюлозу, картон та ін.

Ріпак є цінним попередником, особливо для зернових культур. Він мало висушує грунт, покращує його агрофізичні властивості і фітосанітарний стан, рано звільняє поле. Добре розвинена стрижнева коренева система проникає глибоко в грунт, покращує його структуру, розпушує, що особливо важливо при використанні важких тракторів. Приорювання кореневої системи, стерні і подрібненої соломи дозволяє частково повертати органіку в грунт. Після її мінералізації в грунт надходить 60-65 кг/га азоту, 32-36 кг/га фосфорної кислоти і 55-60 кг/га калію.

Ріпак використовують на сидерати. Приорювання навесні зеленої маси (220-240 ц/га) рівноцінне внесенню 18-20 т/га гною.

Урожайність насіння ріпаку при високому рівні агротехніки коливається від 30 до 27 ц/га, а при використанні його на зелений корм одержують по 300 - 400 ц/га. Але отриманню високого врожаю заважає велика кількість шкідників, вони спричиняють ріпаку великої шкоди: зменшується його врожайність, погіршується якість врожаю [29, 33, 49, 56].

Актуальність теми. Із різким розширенням посівних площ під культурою спостерігається тенденція збільшення чисельності фітофагів. Однією з головних причин низького врожаю насіння ріпаку є недостатня увага до захисту посівів від шкідників. В Україні шкідники культури представлені великим різноманіттям комах: їх налічується близько 50 видів і вони здатні знищити до 30-40%, а в окремі роки і більше, урожаю насіння при одночасному погіршенні якості. Тому, досить актуальним є удосконалення існуючої системи захисту посівів ярого ріпаку з метою зниження втрат врожаю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дипломна робота виконувалась згідно з тематикою кафедри захисту рослин «Удосконалення системи захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів».

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було виявлення найбільш небезпечних шкідників ярого ріпаку та впровадження захисних заходів для захисту посівів.

В завдання досліджень входило:

- визначити найбільш небезпечних шкідників ярого ріпаку;

- простежити за розвитком цих шкідників;

- провести захисні заходи по знищенню чисельності найбільш небезпечних видів;

- визначити біологічну та економічну ефективність проведених заходів.

Отримані результати стали підставою для написання даної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці пропозицій щодо захисту посівів ярого ріпаку в умовах НПЦ СНАУ.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті досліджень виявлено найбільш небезпечних шкідників ярого ріпаку, завдяки чому проведено своєчасний захист посівів.

Особистий внесок здобувача. Всі спостереження, обліки, аналіз та обробки отриманих даних проведена особисто здобувачем.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень доповідались на науково дослідних гуртках кафедри захисту рослин та на науково-практичних конференціях СНАУ.

Публікації. За результатами досліджень були опубліковані тези в збірнику «Матеріали науково-практичних конференцій викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ за 2008 та 2009 роки».

1. Сучасний стан вивчення проблеми (огляд літератури)

В Україні шкідники ріпаку представлені великим різноманіттям комах: їх налічується близько 43 видів, які належать до 8 рядів та 19 родин. Шкідливість їх проявляється впродовж усього вегетаційного періоду. З багатоїдних це: дротяники (личинки коваликів), личинки західного травневого хруща, озима, капустяна совки, совка-гамма, лучний метелик. Зі спеціалізованих видів - капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи (капустяний, ріпаковий, гірчичний, польовий), хрестоцвіті блішки (синя, світло нога, чорна, виїмчаста), капустяна міль, капустяний, ріпаковий і гірчичний білани, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, стебловий хрестоцвітий та ріпаковий насіннєвий прихованохобітники (довгоносики), ріпаковий та хріновий листоїд [13].

Найбільша кількість шкідників, які пошкоджують посіви ріпаку відносяться до ряду Твердокрилих, це такі шкідники, як хрестоцвіті блішки, ріпаковий листоїд, ріпаковий квіткоїд, капустяний та ріпаковий насіннєвий прихованохоботники (довгоносики).

Хрестоцвіті блішки - Phyllotreta (родина Листоїди - Chrysomelidae) в Україні масово поширюються у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській та Хмельницькій областях. Пошкоджують переважно листя, дуже рідко черешки листків і ще рідше квітки та стручки. На листках блішки вишкрібають маленькі виразочки та ямки, зазвичай по краях листків, можуть також знищувати точку росту. В цих місцях пошкоджена тканина підсихає, викрашується, і в результаті утворюються невеликі отвори. Невеликі пошкодження рослини переносять легко, але при високій чисельності шкідника пошкоджені листя засихають, рослини затримуються в рості, часто спостерігається масова загибель рослин, особливо якщо блішки знищують молоді середні листочки та точку росту. Активність та ненажерливість блішок весною особливо численні при жаркій та сухій погоді при температурі повітря понад 12 °С. При відповідних погодних умовах блішки можуть за 1 - 2 дні знищити сходи хрестоцвітих культур на великій площі [2, 6, 11, 13, 31, 40, 41, 46, 47, 48, 53].

Ріпаковий листоїд - Entomoscelis adonidis (родина Листоїди - Chrysomelidae) трапляється в степовій та лісостеповій зоні. Личинки живляться на капустяних бур'янах, найчастіше на різних видах сухоребриків. Личинки виїдають м'якуш листків, залишаючи товсті жилки, а за значного поширення можуть знищити відростаючи навесні листки культури, частіше їх шкідливість спостерігається на недоглянутих посівах [6, 11, 31, 40, 41, 47].

Ріпаковий квіткоїд - Meligethes aeneus (родина Блисщанки - Nitidulidae) досить поширений шкідник, як в Україні, так і за кордоном. А саме: на Кавказі, в Сибіру, в Середній Азії, в Малій Азії, в Західній Європі та в Північній Африці. Додатково жуки живляться внутрішніми частинами бутонів, квіток, вигризаючи пиляки, тичинки, маточки й пелюстки. Пошкоджені бутони обпадають та не розпускаються, а при слабкому частковому їх пошкодженню утворюються виродливі викривлені стручки з низькими врожаєм та якістю насіння. При холодній та дощовій весні ріпаковий квіткоїд знижує свою активність, та його шкодочинність значно зменшується. Личинки, як і жуки, живляться внутрішніми частинами бутонів та квіток, переважно пильниками, іноді молодими стручками [13, 46, 47, 48].

Стебловий капустяний прихованохоботник - Ceuthorrhynchus guadridens (родина Довгоносики - Curculionidae) трапляється повсюдно, але найбільш поширений у західних, центральних та південних областях. Спочатку жуки додатково живляться на дикорослих, а пізніше на культурних капустяних рослинах у полі. Вони прогризають у черешках і товстих жилках епідерміс, а потім виїдають м'якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина і утворюються здуття - «бородавки». Іноді прогризають отвори в листках і пошкоджують верхівки молодих стебел рослини.

Ходи личинок добре помітні у вигляді коричневих смужок, які просвічуються. В одному листку може розвиватися 15 - 20 личинок.

Пошкоджені рослини відстають у рості й часто гинуть. На насінниках відмирають і обпадають листки, переламуються квітконосні пагони, насіння стає плоским [2, 11, 13, 31, 38, 40, 41, 46, 47, 48, 50, 53].

Ріпаковий насіннєвий прихованохобітник - Ceuthorrhynchus assimilis (родина Довгоносики - Curculionidae) трапляється повсюдно, але найбільш поширений у західних, центральних та південних областях України. Жуки додатково живляться спочатку на бур'янах, а потім переходять на посіви ріпаку та інших капустяних культур. Імаго вигризають у стеблах, квітконіжках і бутонах невеликі заглиблення. Личинки живляться молодими насінинами, обгризаючи їх зовні або вгризаючись усередину. Одна личинка за період розвитку може пошкодити 6 - 9 насінин. Зовні заселені стручки майже не відрізняються від здорових. Жуки нового покоління живляться капустяними бур'янами [11, 13, 31, 41, 50, 53].

Із ряду Рівнокрилих посіви ріпаку заселяє капустяна попелиця.

Капустяна попелиця - Brevicoryne brassicae (родина Попелиці - Aphididae) трапляється повсюдно. Імаго й личинки попелиці вводять у рослину ферменти слини і висмоктують сік. У рослині знижується кількість хлорофілу, цукрів та вітамінів. Пошкоджені листки жовтіють, скручуються і засихають. На насінниках квітконосні пагони та стебла верхівок стають червоно-фіолетовими, засихають і не утворюють насіння. Особливо численна та шкодочинна попелиця в другій половині літа. На півдні України у разі масового розмноження шкідника втрати урожаю ріпаку сягають 65 - 90%.

Негативно впливають на розвиток попелиці зливові дощі та холодна погода [2, 6, 11, 13, 31, 40, 41, 46, 47, 48, 53].

Із ряду Перетинчастокрилих посіви ріпаку заселяє ріпаковий пильщик.

Ріпаковий пильщик - Athalia rosae (родина Справжні пильщики - Tenthredinidae) трапляється повсюдно, найчисленніший у степовій зоні й Криму. У прохолодну і дощову погоду літ і відкладання яєць у пильщиків припиняються, а в разі затяжної негоди вони гинуть, не відклавши яєць. Личинки перших віків скелетують, доросліші - об'їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки [11, 13, 31, 40, 41, 46, 47, 48, 53].

Із ряду Лускокрилих посіви ріпаку заселяють капустяна совка, капустяна міль, капустяний та ріпаковий білан.

Совка капустяна - Mamestra brassicae (родина Совки - Noctuidae) поширена повсюдно. Починаючи з третього віку гусениці розповзаються по рослині й вигризають у листках отвори неправильної форми. Вони інтенсивно живляться вночі та на світанку, а в денні години спостерігається спад рухливості та живильної активності. Також гусениці пошкоджують квітки, та суцвіття [2, 6, 11, 13, 31, 38, 40, 41, 46, 47, 48, 53].

Капустяна міль - Plutella maculipennis (родина Серпокрилі молі - Plutellidae) трапляється повсюдно, космополіт. Гусениці вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Через 3-4 доби гусениці залишають міни й розміщуються переважно з нижнього боку листка, утворюючи тонкі павутинні гнізда, в яких відбувається перше линяння. В подальшому гусениці вигризають невеликі ділянки листкової тканини, не чіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження мають вигляд «віконець» (віконечний тип пошкодження) [2, 6, 11, 13, 31, 40, 41, 46, 47, 48, 53].

Білан капустяний - Pieris brassicae (родина Білани - Pieridae) трапляється повсюдно. Метелики додатково живляться нектаром квіток. Гусениці четвертого віку скелетують листки. З четвертого - п'ятого віків переходять на верхній бік листка. Вони грубо об'їдають листя, залишаючи тільки товсті жилки. Оптимальною температурою для розвитку шкідника є 20 - 26 °С [2, 6, 11, 13, 31, 40, 41, 46, 47, 48, 53].

Ріпаковий білан - Pieris rapae (родина Білани - Pieridae) трапляється повсюдно. Метелики додатково живляться на квітках. Гусениці прогризають у листках невеликі неправильної форми отвори, у старшому віці вони знищують листок цілком, у тому числі й товсті жилки [2, 6, 11, 13, 31, 40, 47, 48, 53].

Також посіви ріпаку заселяють шкідники з ряду Напівтвердокрилі, такі як капустяний клоп.

Капустяний клоп - Eurydema ventralis (родина Пентатоміди - Pentatomidae) трапляється повсюдно, найчисленніший у Закарпатті та Криму.

Шкоди завдають дорослі клопи й личинки, проколюючи хоботком шкірку листків або квітконосних пагонів і висмоктуючи з них сік. У місцях проколів з'являються світлі плями, тканина відмирає, випадає і утворюються неправильної форми отвори. При пошкодженні рослин квітки й зав'язь обсипаються, погіршується якість насіння. Шкодочинність клопів різко підвищується в суху і жарку погоду [2, 6, 11, 13, 31, 40, 41, 46, 47, 48, 53].

За літературними даними серед шкідників ярого ріпаку найбільш розповсюдженими та шкодочинними є хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд.

1.1 Основні особливості хрестоцвітих блішок

Найбільш уразливим періодом для рослин ярого ріпаку під час вегетації є фаза сходів. Найшкодочиннішими в цю пору, особливо у жарку, суху погоду, слід вважати хрестоцвітих блішок.

Хрестоцвіті блішки є досить поширеними шкідниками, як в Україні, так і за кордоном. А саме: на Кавказі, в Західній Сибірі, в Середній, Центральній та в Малій Азії, Кореї, в Європі, в Північній, Східній та Південній Африці. В Україні масово поширюються у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській і Хмельницькій областях [11, 53].

Систематичне положення хрестоцвітих блішок

Тип - Членистоногі (Arthropoda);

Підтип - Трахейнодихаючі (Tracheata);

Клас - Комахи (Insecta);

Підклас - Вищі, або Крилаті (Prerygota);

Ряд - Твердокрилі (Coleoptera);

Підряд - Різноїдні жуки (Polyphaga);

Родина - Листоїди (Chrysomelidae);

Рід - Хрестоцвіті блішки (Phyllotreta);

Вид - Хвиляста блішка (Phyllotreta undulata); Синя блішка (Phyllotreta nigripes); Чорна блішка (Phyllotreta atra); Виїмчаста блішка (Phyllotreta vittata); Світлонога блішка (Phyllotreta nemorum).

Морфологія хрестоцвітих блішок

У хвилястої блішки жук розміром 2 - 2,8 мм, чорного кольору, кожне надкрило з жовтою повздовжньою смужкою, має зовні широку, неглибоку виїмку. Крапки на надкрилах місцями утворюють ряди. Жуки світлоногої блішки розміром 2,5-3,5 мм, чорні з жовтими смужками на надкрилах. Смужки вузькі, з різкими контурами, внутрішній край кожної з них згинається спереду та позаду до шва. Гомілки та лапки жовтого кольору. У виїмчастої блішки жук розміром 1,5-2 мм, чорного кольору, голова та передньоспинка з зеленуватим чи блакитним металевим відтінком, на кожному з надкрил жовта, повздовжня смужка. Перші чотири членики вусиків червоно-жовті, основи гомілок червоно-бурі. Надкрила блискучі, вкриті досить густо розміщеними рядами крапочок. Жук чорної блішки розміром 2-3 мм, чорний матовий або з металево-зеленим відтінком. Крапочки на надкрилах грубі та частково розташовані рядами. Жук синьої блішки розміром 2,2-2,8 мм, однокольоровий, зеленувато-синій, з шовковистим відтінком. Вусики чорні. Крапочки на надкрилах дуже густі.

Яйце, личинки та лялечки всіх видів за зовнішніми ознаками однакові. Яйце розміром 0,3-0,4 мм, блідо-жовте, напівпрозоре. Личинка червоподібна, з трьома парами грудних ніг, тіло довгасте, колір тіла білувато-жовтий, голова, потиличний щиток і ноги більш темні; довжина тіла дорослої личинки до 4 мм. Лялечка розміром 2 - 3 мм, вільна, жовтувата [2, 6, 11, 13, 31, 40, 41, 46, 47, 48, 53].

Хрестоцвіті блішки, а також личинка та лялечка зображені на рис. 1.1.2.

Рис. 1.1.2. Хрестоцвіті блішки [53]:

Біологія хрестоцвітих блішок

Зимують статево недозрілі жуки під різними рослинними залишками в полі, під опалим листям на лісних галявинах, по канавах, в садах, у верхньому шарі ґрунту. Весною дуже рано (наприкінці березня - у квітні), як тільки відтає грунт і з'явиться перша рослинність, блішки прокидаються. Чим пізніша та холодніша весна, тим пізніше вони з'являються. Спочатку вони живляться різними хрестоцвітими бур'янами (найчастіше суріпкою, талабаном та ін). При появі сходів хрестоцвітих культур блішки переходять на культурні рослини і продовжують додаткове живлення.

Після додаткового живлення та статевого дозрівання блішки спаровуються (у травні - червні). Самка відкладає яйця в ґрунт групами по 20 - 40 шт. біля коренів капустяних рослин. Більшість видів відкладає яйця в землю, а личинки живляться дрібними корінцями, не завдаючи їм суттєвої шкоди. Виїмчаста блішка відкладає яйця в ямки в головному корені, в який нерідко занурюється личинка цього виду. Світлонога блішка відкладає яйця на листя хрестоцвітих, а її личинка мінує листя. Заляльковується в ґрунті. Блідонога блішка відкладає яйця на листки, її личинки живляться м'якушем, утворюючи міни різної форми. Ембріональний розвиток у блішок триває від 3 до 11 днів. Заляльковуються личинки в ґрунті.

Тривалість розвитку личинок триває від 16 до 30 днів, лялечки - від 7 до 17 днів. Личинки заляльковуються в ґрунті на глибині 5-8 см. Через 7-12 діб формуються жуки, які 2-4 доби залишаються в ґрунті, а потім виходять на поверхню (кінець червня - липень). Хрестоцвіті блішки мають однорічну генерацію. В Україні світлонога та південні блішки можуть розвиватися у трьох поколіннях [2, 6, 11, 24, 31, 40, 41, 47, 48, 53].

Жуків хрестоцвітих блішок знищують їздці з родини Braconidae підродини Euphorinae та кліщі з групи Trombidiidae. На личинках паразитують два види їздців: діоспілюс - Diosoilus morosus (Hymtnoptera: Braconidae) і еулофус Eulophus sp. (Hymtnoptera: Eulophidae) [38].

Шкідливість хрестоцвітих блішок

Пошкоджують хрестоцвіті блішки переважно листя, дуже рідко черешки листків і ще рідше квітки та стручки. Найінтенсивніше жуки живляться вдень з 10 до 13 год, а потім - з 16 до 18 год. На листках блішки вишкрібають маленькі виразочки та ямки, зазвичай по краях листків, можуть також знищувати точку росту. В цих місцях пошкоджена тканина підсихає, викрашується, і в результаті утворюються невеликі отвори. Найбільші пошкодження рослини переносять легко, але при високій чисельності шкідника пошкоджені листя засихають, рослини затримуються в рості, часто спостерігається масова загибель рослин, особливо якщо блішки знищують молоді середні листочки та точку росту. Активність та прожерливість блішок весною особливо численні при жаркій та сухій погоді при температурі повітря понад 12 °С. При понижених же температурах та наявності опадів жуки малоактивні. Найбільшої шкоди жуки завдають у весняний період. Особливо небезпечні пошкодження сходів у посушливий період весни.

При відповідних погодних умовах блішки можуть за 1 - 2 дні знищити сходи хрестоцвітих культур на великій площі. Молоді сходи також нерідко гине від блішок. В послідуючому шкідливість блішок поступово знижується та, хоч період їх додаткового живлення становить від 40 до 60 днів, ущерб, який вони наносять розвинутим рослинам, невеликий. Жуки молодого покоління суттєвих пошкоджень рослинам не наносять. Жуки живляться на рослинах до міграції на зимівлю [2, 6, 11, 24, 31, 40, 41, 47, 48, 53].

Пошкоджена рослина зображена на рис. 1.1.4.

Рис. 1.1.4. Пошкодження рослин хрестоцвітими блішками [53]:

1 - пошкоджені сходи; 2 - пошкоджені листок та стручки;

3 - пошкодження личинками світлоногої блішки.

1.2 Основні особливості ріпакового квіткоїда

Із закладанням генеративних органів, що проявляється в фазі бутонізації - плодоутворення, посіви ярого ріпаку заселяє ріпаковий квіткоїд, який здатний значно пошкоджувати квіти і насіння.

Ріпаковий квіткоїд досить поширений шкідник, як в Україні, так і за кордоном. А саме: на Кавказі, в Сибіру, в Середній Азії, в Малій Азії, в Західній Європі та в Північній Африці [11, 53].

Систематичне положення ріпакового квіткоїда

Тип - Членистоногі (Arthropoda);

Підтип - Трахейнодихаючі (Tracheata);

Клас - Комахи (Insecta);

Підклас - Вищі, або Крилаті (Prerygota);

Ряд - Твердокрилі (Coleoptera);

Родина - Блисщанки (Nitidulidae);

Вид - Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus).

Морфологія ріпакового квіткоїда

Жук розміром 1,5 - 2,7 мм з плоским довгастим тілом, з дрібними цяточками з ніжними сірими волосками, зверху чорний із зеленим або синім металевим полиском. Голова маленька, вусики чорно-бурі з тричлениковою булавою (булавовидні). Ноги короткі, чорно-бурі, передні голені червоно-бурі або жовтуваті, мілко зазубрені. Яйце розміром 0,3 мм, біле, гладеньке, видовжено-овальне. Личинка - до 4 мм, червоподібна, з трьома парами грудних ніг, блідо-сіра, вкрита маленькими чорними бородавками, голова бура. Лялечка - 3 мм, вільна, приплюснуто-яйцеподібної форми, блідо-жовтого кольору [2, 6, 11, 31, 38, 40, 41, 47, 48, 49, 53].

Ріпаковий квіткоїд, а також його лялечка, личинка та тип пошкодження зображено на рис. 1.2.2.

Рис. 1.2.2. Ріпаковий квіткоїд [53]:

1 - жук; 2 - лялечка; 3 - пошкоджена рослина; 4 - личинка

Біологія ріпакового квіткоїда

Зимують імаго на поверхні ґрунту під опалим листям або рослинними рештками на узліссі, в садах, парках. Спочатку розселюються на квітках дикоростучих рослин (мати-й-мачуха, кульбаба, жовтець, шафран), а згодом переходять на хрестоцвіті - капусту, ріпак, брукву, турнепс, редиску, суріпку та ін. Самка відкладає яйця по 1-2 в бутони, які не розпустилися, і квітки. Плодючість - 50 - 60 яєць. Личинки вилуплюються через 5-9 діб. Розвиток личинок триває 15 - 25 діб. Завершивши розвиток, личинки заглиблюються у поверхневий шар ґрунту на 2 - 5 см, де й заляльковуються. Лялечки розвиваються 10 - 12 діб. Імаго, які з'являються у червні - липні, деякий час живляться квітками різних рослин, а потім перелітають у місця зимівлі. Впродовж року розвивається одне покоління.

Знижує чисельність квіткоїдів Aneuclis insidens, на личинках паразитують Phradis interstitialis, Phradis morionellus (Hymtnoptera: Icheumonidae) I Diospilus capito (Hymtnoptera: Braconidae) [38].

Шкідливість ріпакового квіткоїда

Додатково жуки живляться внутрішніми частинами бутонів, квіток, вигризаючи пиляки, тичинки, маточки й пелюстки. Пошкоджені бутони обпадають та не розпускаються, а при слабкому частковому їх пошкодженню утворюються виродливі викривлені стручки з низькими врожаєм та якістю насіння. При холодній та дощовій весні ріпаковий квіткоїд знижує свою активність, та його шкодочинність значно зменшується. Личинки, як і жуки, живляться внутрішніми частинами бутонів та квіток, переважно пильниками, іноді молодими стручками [2, 7, 8, 11, 15, 18, 21, 22, 29, 33, 36, 37].

1.3 Заходи захисту ярого ріпаку від хрестоцвітих блішок та ріпакового квіткоїда

У сучасних умовах надійний контроль чисельності шкідників забезпечує інтегрована система захисту ярого ріпаку, що передбачає раціональне поєднання агротехнічних та хімічних методів.

Основним агротехнічним заходом, що дає змогу істотно обмежити чисельність шкідників, є чергування культур у сівозміні. Правильне включення ріпаку ярого у сівозміну має суттєве значення для отримання високих і сталих врожаїв та економічно вигідного виробництва. В зв'язку з цим треба враховувати як гранично допустиму долю ріпаку в сівозміні, витримування необхідної паузи при вирощуванні, так і вибір попередника.

Вагомий вплив на врожайність ярого ріпаку мають безпосередньо попередники.

Кращим попередником для ріпаку є зернові колосові, зернобобові, картопля, однорічні і багаторічні трави. Але при цьому існує загроза підвищення чисельності грунтомешкаючих шкідників - дротяників, гусениці озимої та інших підгризаючих совок у ланці сівозміни із багаторічними травами. Не можна висівати після ріпаку та інших капустяних культур, соняшнику, буряків. Впровадження рекомендованих сівозмін дає можливість виключити ріпак із бурякових сівозмін, суттєво знизити шкідливість бурякової нематоди на обох культурах, поліпшити фітосанітарний стан ґрунту. Для цього насичення ріпаком сівозміни разом з буряками (цукровими, кормовими) не повинно перевищувати 25%.

Ріпак ярий добрий попередник для інших культур. Він розрихлює своєю системою грунт, а відносно велика кількість рослинних решток після збирання ріпаку містять легко засвоювані поживні речовини. Досліди підтверджують, що врожайність зернових після ріпаку на 4-6 ц/га вища, ніж після зернових як попередника.

За даними Інституту землеробства УААН, для зони Лісостепу можуть бути такі сівозміни: соя (рання), озимі, ярий ріпак, яра пшениця або горох, яра пшениця, ярий ріпак, ячмінь, кукурудза. Розміщувати ріпак в сівозміні необхідно з таким розрахунком, щоб він повертався на попереднє місце не раніше через 4-5 років [1, 7, 26, 32, 54].

Основний і передпосівний обробіток ґрунту - багатоцільовий процес, який одночасно вирішує низку завдань: забезпечення належного фізичного стану ґрунту, регулювання водного режиму, обмеження до мінімуму грунтомешкаючих та наземних шкідників при одночасному нагромадженні і активізації корисних комах.

Мінеральні добрива, збалансовані за елементами живлення, сприяють отриманню дружних сходів при мінімальній нормі висіву насіння. Але слід відзначити, що високий рівень азотного живлення сприяє розмноженню деяких шкідників.

Ріпак - культура вибаглива до азотного і калійного живлення, а також до кальцію, сірки, магнію та мікродобрив (бор, молібден, марганець), тому слід дотримуватися загальних норм і співвідношень елементів живлення. Максимальна норма азоту не повинна перевищувати 120, а оптимальна - 80-100 кг/га. Своєчасне підживлення ріпаку сприяє підвищенню стійкості рослин проти шкідників [4, 5, 39, 42].

Найбільш надійним захистом ярого ріпаку на початковому етапі його вегетації від хрестоцвітих блішок є передпосівна обробка насіння інсектицидами-протруйниками системної або контактно-системної дії. Такими як: Модесто 480 FS, т. к. с. (12,5 л/га), Команч WP, з. п. (7,0 л/га), Космос 250, т. к. с. (8,0 л/га) [22, 28, 43].

В рекомендованих нормах витрат тривалість захисної дії ріпаку від шкідників сходів може сягати 20-35 днів від сівби.

Партії посівного матеріалу, якщо він попередньо не був оброблений, можна обробляти безпосередньо в господарствах сумішами інсектицидів з фунгіцидами в рекомендованих нормах витрат препаратів і 10 л води на тонну насіння за допомогою спеціальних протруювальних машин. Для підвищення стійкості рослин до пошкоджень шкідниками і насіннєвої продуктивності до робочої рідини з протруйниками доцільно додавати один із біостимуляторів росту рослин: Агростимулін (10 мл/т), Біотранс-форматор БУФ (10 гранул/т), Емістим С (10 мл/т), Трептолен (20 мл/т), Вермістим (8-10 л/т).

Сівбу проводять високоякісним протруєним насінням (75%-й з, п. вітаваксу 200, 2 кг/т) звичайним рядковим способом. Сіють ріпак в оптимальні строки, уникаючи надмірно пізніх строків сівби ріпаку, оскільки на посівах зосереджуються усі шкідники цієї культури [38].

Ранні оптимальні строки сівби, рекомендовані для зони сорти, дотримання глибини загортання насіння дають змогу знизити шкідливість хрестоцвітих блішок. Рослини уже стають менш уразливими на період масової появи шкідників.

Залежно від заселення посівів проводять крайове або суцільне обприскування за допомогою наземної апаратури з нормою витрати робочої рідини 300 - 400 л/га.

Для визначення строків і необхідності проведення хімічних обробок у вегетаційний період необхідне проведення обстежень посівів ріпаку у певний фенологічний період на чисельність основних видів шкідників або пошкодження ними рослин. Для кожного з них є своя методика, обґрунтована особливостями виду.

Критерієм для прийняття рішення про доцільність проведення хімічних обробок посівів є показник економічного порогу шкідливості (ЕПШ) ярого ріпаку для кожного виду. Застосування інсектициду проводять в тому випадку, коли чисельність шкідника перевищує ЕПШ даного виду (викликає зниження врожаю на 3-5%).

Як показує практика, продовження захисної дії інсектицидів можливе шляхом застосування суміші їх зі змочувачами або прилипачами. Так, наприклад, суміш піретроїдного препарату Сумі-альфа в рекомендованій нормі (0,3 л/га) зі змочувачем Сільвестом в нормі 0,1 л/га забезпечує захист ріпаку від ріпакового квіткоїда впродовж 17-20 днів, тоді як захисна дія одного інсектициду не перевищує 7 днів. Принцип дії цієї допоміжної речовини полягає в поліпшенні фізичних властивостей робочої рідини, завдяки чому покращується прилипання і утримання інсектициду на поверхні рослин [51, 52, 55].

В умовах прохолодної весни, коли заселення посівів культури хрестоцвітими блішками розтягнуте або чисельність їх перевищує економічний поріг шкідливості (5 особин/1 м²), виникає необхідність проведення обприскування посівів інсектицидами Альфагард 100, к.е. (0,15 л/га), Децис, 2,5% к.е. (0,3 л/га), Децис Форте, к.е. (0,06 - 0,07 л/га), Карате 050 ЕС, к.е. (0,1 - 0,15 л/га), Фастак, 10% к.е. (0,1 - 0,15 л/га), Штефесін, к.е. (0,3 л/га) та багато інших, навіть тоді, коли проводилась обробка насіння [22, 28, 43].

У фазу бутонізації, якщо чисельність ріпакового квіткоїда перевищує економічний поріг шкідливості (5-6 особин / рослину), обов'язковим є обприскування посівів проти ріпакового квіткоїда з дотриманням строків останньої обробки до збирання врожаю. Проти ріпакового квіткоїда застосовують такі інсектициди, як: Децис, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га), Золон, 35%-й к.е. (1,5 л/га), Карате, 5%-й к.е. (0,1-0,15 л/га), Сумі-альфа, 5%-й к.е. (0,3 л/га), Фастак, 10%-й к.е. (0,1-0,15 л/га) та інші [22, 28, 43].

Враховуючи, що ярий ріпак ще й медоносна культура, потрібно приділяти увагу збереженню бджіл, інших запилювачів за хімічних обробок посівів, особливо в період кінця бутонізації - початку цвітіння: проводити обробки у вечірні часи, повідомляти бджолярів про строки проведення обробок. На жаль, небезпечні хімічні препарати для запилювачів поки що відсутні.

2. Об'єкт, предмет та умови проведення досліджень

2.1 Об'єкт та предмет дослідження

Об'єкт дослідження - система захисту ярого ріпаку проти основних шкідників в умовах НПЦ СНАУ.

Предмет дослідження - особливості біології та шкідливості основних шкідників ярого ріпаку та заходи захисту проти них.

2.2 Природні умови господарства та організаційно-економічна характеристика

ріпак яровий шкідник знищення

Дослідження проводились в НПЦ СНАУ. Навчально - практичний центр Сумського національного аграрного університету займає вигідне адміністративно - територіальне положення так, як розташований на околиці міста Суми, на вул. Кірова 160, інд. 40021, телефон (0542) 222448, 288980, факс 223530.

Місто Суми знаходиться на півночі Лівобережної України, в Дніпровсько - Донецькій западині, на річці Псел, в зоні Лісостепу, де розміщені переважно мало- і середньогумусні типові чорноземи.

Чорноземи типові мають всі характерні риси чорноземного процесу: глибоку (30-110 см) і високу гумусованість профілю; карбонатність з глибини 30-50 см; переритість кротовинами; відсутність перерозподілу колоїдів по профілю. В них карбонати кальцію виділяються у формі прожилок або псевдоміцелію.

Чорноземи типові поділяють на мало- і середньогумусні, в залежності від механічного складу, вміст гумусу становить від 3,0 до 5,5%. Кількість мулистих частинок збільшується. Ці ґрунти добре оструктурені, насичені гідроксидами кальцію і магнію. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабокисла. Гумусовий шар досягає близько 85-100 см.

За механічним складом типові чорноземи України такі: середньосуглинкові (40,4%), важкосуглинкові (34,5%), легкосуглинкові (25%), легкосупіщані та легкоглинисті (0,4-0,1%). Механічний склад чорноземів типових обважнюється від піщанисто- і крупнопилуватого легкого суглинка (приполісська смуга) до середнього і важкого суглинка (центральний і південний Лісостеп). У складі мінералів крупної фракції чорноземів типових панують первинні мінерали.

Грунти пухкі, маса добре аерована. Кількість агрономічно цінних агрегатів 56-67%. У складі обмінно увібраних катіонів переважає кальцій: в легкосуглинкових чорноземах - до 78%, у середньосуглинкових - 81-89%, у важкосуглинкових - 90-95%. Кількість магнію - відповідно 18-19/7%, а кількість натрію та калію дуже мала.

Валові запаси гумусу в легкосуглинкових чорноземах такі: у глибоких - 298-345 т/га, у середніх - 260-295, у слабозмитих - 200-250 т/га, у середньо - та сильнозмитих - 120-60, у середньосуглинкових - відповідно 385-420, 425-455, 458-479, 260-320, 140-160 т/га, у важкосуглинкових - 460-485, 490-535, 540-560, 340-370, 190-200 т/га.

Валові запаси азоту в типових чорноземах - 0,17-0,30%, фосфору - 0,10-0,21%, а калію дуже великі - до 1%.

Потенціальна й ефективна родючість типових чорноземів зростає від легкосуглинкових до легкоглинистих різновидностей.

Особливе значення для сільськогосподарської діяльності має клімат, який визначає характер, температурний режим ґрунтів, темпи та інтенсивність зволоження та характер рослинності.

Відповідно до агрокліматичного районуванням територія НПЦ СНАУ належить до північно-східного лісостепового агрокліматичного району, який характеризується помірним кліматом у відношенні термічного режиму і режиму зволоження, з прохолодною зимою та теплим літом. Так, як місцевість знаходиться під впливом східного антициклону, то інколи в Сумському районі спостерігається вторгнення арктичного повітря. Тому клімат помірно континентальний.

Отже, грунтово - кліматичні умови даного господарства є характерними для зони сприятливої для вирощування ярого ріпаку.

Середні багаторічні температури по місту Суми становлять: взимку - 6°С, весною 9 - 10 °С, влітку 17,5 - 18,5 °С, восени 7 - 7,5 °С. За даними Сумської метеорологічної станції, середня річна температура повітря становить 6,6 °С, найбільш низька вона в січні (-7,7 °С), найбільш висока - в липні (19,2 °С). Середня температура повітря по місяцям на 2008 рік подана в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Хід середньомісячних температур 2008 рік, (°С)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
t°	-4,6	-1,1	4,8	11,7	14,7	19,3	21,6	22,0	13,9	10,4	2,9	-2,4	9,43

Аналіз осінніх та весняних температур повітря і ґрунту, показаний в таблиці 2.1. дає можливість починати польові роботи 4-16.ІV та закінчувати 30.Х.

В середньому за 2008 рік в Сумах випало 539 мм атмосферних опадів, найменше - в жовтні, найбільше - в липні. Середня кількість опадів по

Таблиця 2.2. Середня кількість опадів по місяцях на 2008 рік, мм

Місяці

III

VII

VIII

XII

За рік

Середня

місячна кількість опадів в мм

34,5

14,9

41,3

53,3

60,6

23,1

134

539

З таблиці 2.2. видно, що найбільша кількість опадів випадає в літній період, співпадаючи з максимальним ростом сільськогосподарських культур.

Відносна вологість повітря в середньому за рік складає 72,5%, найменша вона в серпні (56%), найбільша - в грудні (89%). Відносна вологість повітря по місяцях на 2008 рік показана в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Відносна вологість повітря по місяцях на 2008 рік, (%)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Відносна вологість повітря	85	83	74	68	66	62	59	56	65	75	88	89

Аналіз таблиць 2.1, 2.2 та 2.3 дає можливість зробити висновок, що кліматичні умови 2008 року сприяли вирощуванню озимої ярого ріпаку. Та, нажаль, клімат 2008 року був також сприятливим і для розповсюдження основних шкідників ярого ріпаку.

Літо 2008 року характеризувалось сухою та теплою погодою. Такі погодні умови спряли збільшенню чисельності основних шкідників ярого ріпаку.

Найбільшу повторність в місті мають вітри з південного - сходу, найменшу - з півночі та північного - сходу. Найбільша швидкість вітру спостерігається - взимку, найменша - в липні - серпні. В січні вона в середньому складає 4,4 м/с; в липні - 3,1 м/с.

За даними Сумської метеорологічної станції, середня річна температура повітря становить 8,3 °С, найбільш низька вона в лютому (-8,8 °С), найбільш висока - в липні (20,8 °С). Середня температура повітря по місяцям на 2009 рік подана у табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Хід середньомісячних температур 2009 рік, (°С)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
t°	-6,6	-8,8	1,6	9,3	14,4	20,3	20,8	17,6	16,6	13,3	4,5	-3,2	8,3

Аналіз осінніх та весняних температур повітря і ґрунту, показаний в таблиці 2.1. дає можливість починати польові роботи 15-25.ІV та закінчувати 20.Х.

В середньому за 2009 рік в Сумах випало 245,3 мм атмосферних опадів, найменше - в квітні, найбільше - в березні. Середня кількість опадів по місяцях на подана в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Середня кількість опадів по місяцях на 2009 рік, мм

Місяці

III

VII

VIII

XII

За рік

Середня

місячна кількість опадів в мм

31,6

26,9

40,0

3,7

17,7

17,0

36,1

4,3

5,8

4,4

32,5

25,3

245,3

З таблиці 2.5. видно, що найбільша кількість опадів випадає в період, співпадаючий з максимальним ростом сільськогосподарських культур.

Відносна вологість повітря в середньому за рік складає 72,9%, найменша вона в квітні (47%), найбільша - в грудні (86%). Відносна вологість повітря по місяцях на 2009 рік показана в табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Відносна вологість повітря по місяцях на 2009 рік, (%)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Відносна вологість повітря	85	80	84	47	65	67	73	66	72	71	79	86

Аналіз таблиць 2.4, 2.5 та 2.6 дає можливість зробити висновок, що кліматичні умови 2009 року також були сприятливими для вирощування ярого ріпаку. Та, нажаль, також сприяли і розвитку основних шкідників ярого ріпаку.

За особливостями динаміки запасів продуктивної вологи (вологи доступної рослинам) і забезпеченістю вологою культур територія описуваного господарства відноситься до агрогідрологічної зони повного весняного промочування. В середньому умови водозабезпечення сприятливі для формування врожаю ріпаків, тому ріпакові зрошення майже не потребують.

Основними напрямами діяльності НПЦ СНАУ є вирощування і селекція сільськогосподарських рослин. Спеціалізується Науково - практичний центр на навчально - виробничій, науково - виробничій, фінансово - господарській діяльності, а саме на отриманні рослинницької продукції, проведенні наукових досліджень, виробництві елітного насіння, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції, інші види діяльності з метою виконання завдань Сумського національного аграрного університету.

Серед культур, які присутні в господарстві, основне місце займають озима пшениця, ячмінь, озимий ріпак, гречка, горох, картопля, цукровий буряк та дослідні ділянки, на яких вирощують кукурудзу, соняшник, капусту, огірки, моркву, цибулю ріпчасту та ін. Структура посівних площ НПЦ СНАУ показана в табл. 2.7.

Таблиця 2.4. Структура посівних площ Навчально - практичного центру СНАУ

Культура	Площа, га
Озима пшениця	168
Ярий ріпак	4,0
Буряк червоний	1,0
Морква	0,5
Капуста рання	0,05
Цибуля ріпчаста	1,0
Картопля	8,0
Томати	0,0025
Перець	0,0003
Зелень	0,03

У виробництві тваринницької продукції НПЦ СНАУ не спеціалізується, лише на території університету знаходиться віварій закріплений за факультетом ветеринарної медицини, який іноді використовує побічну продукцію рослинництва.

3. Методика проведення досліджень

3.1 Методика проведення польових дослідів

Дослідження проводили в НПЦ СНАУ в 2008 та 2009 роках. Площа посіву ярого ріпаку 1,8 га. Дослідження проводили на трьох сортах: Талісман, Таврія, Гайдн.

Гібрид Талісман був зареєстрований в Україні в 2002 р. як гібрид з високою врожайністю. Олійність висока, маса 1000 насінин - середня. Вміст глюкозинолатів менше 12 мкмоль/м. Вміст еукової кислоти менше 0,1%. Висота рослини коротка. Талісман - гібрид на основі Ірису, якому притаманні ранні строки цвітіння й середньоранні строки дозрівання, має високу стійкість до полягання. Гібрид добре переносить пізні строки посіву й посушливі періоди на початку літа. Відмінна стійкість до полягання та рівномірне дозрівання гарантує збирання без втрат. Гібрид Талісман рекомендований для вирощування в Степу й Лісостепу.

Таврія, як і Талісман, переконує своєю життєвою силою й стабільною врожайністю. Особливо в складних ґрунтових і кліматичних умовах. Зареєстрована в Україні у 2002 р. Урожайність і олійність високі, маса 1000 насінин середня. Вміст глюкозинолатів менше 12 мкмоль/м. Вміст ерукової кислоти менше 0,1%. Гібрид переконує також своїм раннім дозріванням (період вегетації 100 днів) і високою врожайністю, понад 30 ц/га. Має високу стійкість до полягання. Висота рослин коротка. Завдяки дуже раннім строкам цвітіння й дозрівання гібрид особливо підходить для вирощування в південних і східних регіонах України, тобто у Степу та Лісостепу.

Сорт ярого ріпаку Гайдн зареєстрований в Україні в 2004 р. Висота рослини середня. Урожайність і олійність високі, маса 1000 насінин середня. Вміст глюкозинолатів менше 12 мкмоль/м. Вміст ерукової кислоти менше 0,1%. Значне перевищення середнього рівня врожайності в комбінації з відмінною резистентністю до хвороб і стійкістю до полягання привели до того, що даний сорт був уже зареєстрований після першого року сортовипробувань. Средньостиглий сорт Гайдн є відмінною рекомендацією для вирощування у вологих кліматичних регіонах України (Полісся й Лісостеп).

Найбільшого збитку посівам ярого ріпаку у фазу сходів завдають хрестоцвіті блішки. Обстеження проводили за загальноприйнятою методикою. Обліки проводили один раз на декаду. З появою сходів культури та протягом її вегетації проводили обліки. Перші обліки проводили на початку травня, в цей період рослини знаходились у фазі сходів, їх висота становила 3-7 см. В результаті живлення на листках спостерігались утворені хрестоцвітими блішками виразки, які згодом випадали та утворювали отвори. Облікові рослини розміщувались по діагоналі. На дослідній ділянці оглядали по 5 рослин в 20 місцях.

Підраховували чисельність та визначали шкідливість хрестоцвітих блішок на посівах ярого ріпаку.

Ступінь пошкодження рослин хрестоцвітими блішками визначали за п'ятибальною шкалою:

0 бала - пошкодження відсутнє (0%);

1 бал - дуже слабке пошкодження (до 5% пошкоджено листової поверхні);

2 бала - слабке пошкодження (5-25%);

3 бала - середнє пошкодження (26-50%);

4 бала - сильне пошкодження (51-75%);

5 балів - дуже сильне пошкодження (більше 76-100%).

Обстеження посівів ярого ріпаку на виявлення ріпакового квіткоїда проводили у фазу бутонізації - початок цвітіння, так, як саме в цей період він завдає найбільшого збитку посівам. Рослини знаходились у фазі цвітіння, їх висота становила 30-60 см. Так, як жуки додатково живляться внутрішніми частинами бутонів, квіток, вигризаючи пиляки, тичинки, маточки й пелюстки, в результаті чого пошкоджені бутони обпадають та не розпускаються, у квітках знаходились жуки. Обстеження проводили за загальноприйнятою методикою. На ділянці в ранні часи брали рівномірно в шаховому порядку 10 рослин і струшували з них шкідників в сачок. Сачок з комахами тут же занурювали в широкогорлу банку з ваткою. Потім комах витягували з сачка і підраховували. Також підраховували загальну кількість квіток та бутонів, з них пошкоджених жуками з личинками і яйцями ріпакового квіткоїда. Потім встановлювали середню чисельність жуків на 1 рослину, відсоток бутонів і квіток, пошкоджених жуками та заселених яйцями і личинками, а також середню чисельність яєць і личинок на 1 пагін.

Для визначення біологічної ефективності визначають чисельність шкідників у всіх варіантах і повторностях до і після застосування пестицидів. Порівняння результатів двох обліків дає можливість визначити зниження чисельності і вирахувати відсоток загибелі шкідників.

Біологічна ефективність (С) при цьому визначається за формулою:

С = ,

де С - біологічна ефективність, виражена у відсотках;

А - середня чисельність шкідників до обробки;

В-середня чисельність шкідників після обробітку.

3.2 Застосування комп'ютерних методів обробки результатів дослідження

Текст даної роботи був набраний у програмі Microsoft Office Word.

При обробці даних дослідження використовувався табличний процесор Microsoft Еxcel. Електронні таблиці призначені для збереження і обробки інформації, представленої в табличній формі. Вони являють собою двовимірні масиви (частіше називаються робочими листками), що складаються із колонок і рядів. Програмні засоби для роботи з електронними таблицями також називають табличними процесорами. Вони дозволяють створити таблиці і автоматизувати обробку табличних даних.

4. Біометричні методи досліджень та методика використання комп'ютерних технологій

Дослідження щодо визначення основних шкідників ріпаку та заходів захисту в умовах НПЦ СНАУ супроводжувались відповідними видами математичної обробки результатів досліджень.

Без використання в роботі дослідника комп'ютерних методик обробітку інформації досить проблематично швидко та якісно здійснити математичний аналіз отриманих в ході проведення експерименту даних.

Окрім того, згідно вимоги до сучасних дипломних робіт, дослідження неодмінно передбачають комп'ютерне опрацювання кількісних показників.

Таким чином, математична обробка результатів польових дослідів, обліків і спостережень на базі сучасної комп'ютерної техніки є необхідною складовою будь-якого сільськогосподарського та біологічного дослідження. На сьогодні таке оброблення ведеться за допомогою комп'ютерів на основі програм та спеціальних пакетів, які звичайно мають досить широкий набір методів математичної статистики.

Застосування комп'ютерної техніки дозволяє не тільки скоротити час на обробіток певних даних, але і значно розширити діапазон використання математичних методів аналізу. В останній час випробувана значна кількість спеціальних комп'ютерних програм статистичного та графічного аналізу. Опубліковані видатними вченими методики застосування комп'ютерних методів в сільському господарстві та біології дозволяють значно полегшити доступність її застосування.

4.1 Вибір математичного методу обробки результатів досліджень

При написанні дипломної роботи нами був використаний такий метод математичної статистики, як дисперсійний аналіз.

Дисперсійний аналіз - один із найбільш поширених у сільськогосподарській дослідній справі методів математичної статистики.

Вибір конкретного виду дисперсійного аналізу визначається числом факторів і способом розміщення варіантів досліду.

Дисперсійний аналіз широко використовується для планування експерименту і статистичної обробки його даних. При дисперсійному аналізі одночасно обробляються дані декількох варіантів(вибірок), що складають єдиний статистичний комплекс, оформлений у вигляді спеціальної робочої таблиці. Структура статистичного комплексу і його аналіз визначаються схемою і методикою експерименту.

Досліди є такими, що мають наукове значення якщо виконується дві вимоги: по-перше, це можливість відтворити їх, по-друге, математично обгрунтувати достовірність отриманих висновків.

В своїй роботі ми проводили обрахунок отриманих результатів однофакторним дисперсійним аналізом використовуючи для перевірки гіпотези про схожість значень трьох варіантів, що належать одній генеральній сукупності.

Дисперсійний аналіз дозволяє отримати відповідь на питання чи вірогідний вплив того або іншого фактора на рослини, які вивчаються, або їх урожай. Він також дає можливість порівнювати між собою декілька системно зв'язаних варіантів і визначити, чи є між ними статистично вірогідні відмінності і яка імовірність цих відмінностей.

Типовими випадками застосування дисперсійного аналізу в сільському господарстві та біології є:

- порівняння декількох сортів однієї культури за будь-яких якісних або кількісних ознак;

- встановлення реакції рослин на той чи інший зовнішній вплив.

У всіх моделях дисперсійного аналізу перевіряється дія деякого загального фактора (в однофакторному дисперсійному аналізі - одного простого фактора, який і був використаний у випадку досліджень цієї дипломної роботи).

Фактор у загальному випадку - це та чи інша форма впливу на об'єкт. А також ознака або властивість об'єкта.

Для з'ясування вірогідності цього фактора на об'єкт, фактор обов'язково повинен бути розбитий на дози, або види впливу. У дисперсійному аналізі ці розділи факторів називають рівнями або градаціями. В сільському господарстві їх звичайно називають варіантами досліду. Кількість їх повинна бути не менше двох. Верхню межу кількості варіантів (рівнів) статистичний аналіз не обмежує.

Будь-який дисперсійний комплекс містить в собі після аналізу випадковий залишок. Він являє собою варіабельність, яка не була врахована дослідником. Залишки необхідно перевіряти. Вони повинні відповідати низці вимог: бути взаємонезалежними, мати однакову дисперсію, розподілятись у відповідності з нормальним статистичним розподілом.

Найменша істотна різниця (НІР) - величина, що вказує на межу можливих випадкових відхилень в експерименті; це та мінімальна різниця в урожаях між середніми, яка в даному досліді визнається істотною при 5%-ному (НІР₀₅) або 1%-ному (НІР₀₁) рівні значущості.

Помилка досліду, вибірки - міра розбіжності між результатами вибіркового дослідження і дійсним значенням вимірюваної величини. При обробці результатів польового досліду методом дисперсійного аналізу визначається узагальнена помилка середніх, що виражається тих же одиницях вимірювання, що і ознака, що вивчається. Помилка Sх, виражена у відсотках від відповідної середньої, називається відносною помилкою досліду або вибірки (Sxср%). У польовому досліді величина Sxср=% (старе позначення т% або Р) часто без урахування рівня врожайності використовується як показник, що характеризує «точність польового досліду».

Дисперсійний однофакторний аналіз використовували з метою обробки результатів досліджень, встановлення статистичної достовірності різниці між варіантами.

Результати досліджень були оброблені однофакторним дісперсійним аналізом з використанням персонального комп'ютеру.

4.2 Вибір комп'ютерних методик обробки результатів досліджень

При розрахунку однофакторного дисперсійного аналізу використовувала табличний Excel, в ньому користувалась пунктом Сервіс Аналіз даних Однофакторний дисперсійний аналіз.

У наших моделях дисперсійного аналізу перевіряється достовірність впливу сортових особливостей на урожайність ярого ріпаку.

Для того щоб визначити чи є істотна різниця між дослідними варіантами, спочатку визначалася похибка вибірки для подальшого визначення найменшої істотної різниці (НІР₀₅). НІР₀₅ порівнювали із розвитком та поширенням септоріозу озимої пшениці на контролі.

Текстова частина дипломної роботи була надрукована у текстовому редакторі Microsoft Word 2003. У результатах досліджень у вигляді діаграм представлені кругові діаграми видового складу шкідників на посівах ярого ріпаку, та стовпчикові діаграми динаміки посівних площ ріпаку та обсягів застосування засобів захисту рослин. За допомогою програми Microsoft Excel були побудовані графіки заселеності посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками та ріпаковим квіткоїдом.

В результаті проведених досліджень ми встановили, що сортові особливості впливають на заселеність посівів основними шкідниками та на урожайність ярого ріпаку відповідно.

5. Результати досліджень

5.1 Аналіз посівних площ та захисту ярого ріпаку в Сумській області

Останнім часом посівні площі ріпаку дедалі збільшуються, як в Україні, так і в області. В нашій країні нинішнього року вже майже сягнули 1,6 млн. га. Така увага до цієї культури не випадкова. З одного боку ріпак - потужне джерело рослинної олії, що використовується в багатьох галузях промисловості, з другого - цінний корм для худоби. Збільшення обсягів світового споживання ріпакової олії, протягом 1990 року та до сьогодення, зумовлено як зростаючим інтересом до неї в якості харчового продукту, так і бумом біологічного дизельного палива у Західній Європі.

За даними Державної інспекції захисту рослин Сумської області, посівна площа ярого ріпаку протягом останніх трьох років значно збільшилась. Динаміка посівних площ ріпаку зображена на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Динаміка посівних площ ярого ріпаку

Як видно з рисунка кожного року площа посіву під ріпак збільшується, так по Сумській області в 2007 році було посіяно 20800 га, в 2008 році - 25500 га, а в 2009 році - 38900 га. З цих даних можна зробити висновки що, в 2009 році, в порівнянні з 2008 роком, було посіяно ріпаку в 1,5 рази більше, а в порівнянні з 2007 роком - в 1,9 рази більше. Площа посіву ріпаку по Сумській області в базових господарствах в 2009 році була в 1,5 рази більшою, ніж в 2008 році та в 1,8 рази більшою, ніж в 2007 році. По Сумському району площа посіву в 2009 році збільшилась в 1,2 рази, в порівнянні з 2008 роком та в 5,8 рази більшою, ніж в 2007 році.

Проте щорічне збільшення площ під культурою, спрощення та недотримання технології вирощування, строків сівби, агротехніки й сівозміни, впровадження нерайонованих сортів та гібридів, зокрема іноземної селекції, сприяло масовому поширенню шкідників та розповсюдженості видового складу спеціалізованих шкідників ріпаку.

За даними Державної інспекції захисту рослин Сумської області видовий склад шкідників на посівах ярого ріпаку зображено на рис. 5.2. та 5.3.

Рис. 5.2. Видовий склад шкідників на посівах ярого ріпаку по Сумській області, 2008 рік

Рис. 5.3. Видовий склад шкідників на посівах ярого ріпаку по Сумській області, 2009 рік

Отже, як видно з наведених рисунків найбільш чисельними шкідниками на посівах ярого ріпаку по Сумській області, протягом 2008 та 2009 років, були хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд.

Тому поряд зі зростанням посівних площ посівів ярого ріпаку, масовому поширенню та розповсюдженості видового складу спеціалізованих шкідників ріпаку, зростали обсяги застосування засобів захисту рослин проти цих шкідників.

Обсяги оброблених площ інсектицидами на посівах ріпаку в господарствах Сумської області за даними Державної інспекції захисту рослин Сумської області зображено на рис. 5.4.

Рис. 5.4. Обсяги оброблених площ інсектицидами на посівах ріпаку в господарствах Сумської області

Як видно з рисунка в господарствах Сумської області було оброблено інсектицидами в 2007 році 22130 га посівів ріпаку, в 2008 році - 34100 га, а в 2009 році - 42000 га. З цих даних можна зробити висновки що, в 2009 році, в порівнянні з 2008 роком, було оброблено в 1,3 рази більше посівів ріпаку, а в порівнянні з 2007 роком - в 1,9 рази більше. Отже, аналізуючи рисунок, ми можемо зробити висновок, що зі збільшенням площ посіву під ріпак також збільшується обсяги застосування засобів захисту рослин в господарствах Сумської області.

Особисті спостереження проводились у 2008 та 2009 роках на посівах трьох сортів ярого ріпаку (Талісман, Таврія, Гайдн) в умовах НПЦ СНАУ (рис. 5.5.). На підставі цих спостережень, можна відмітити, що найбільш небезпечними шкідниками посівів ярого ріпаку в цих роках були хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд.

5.2 Динаміка заселеності ярого ріпаку хрестоцвітими блішками

Найбільш загрозливими шкідниками сходів ярого ріпаку в роки досліджень виявилися хрестоцвіті блішки (рід Phyllotreta). Це дрібні (2-3,5 мм) стрибаючі жуки з потовщеними стегнами задніх ніг і з однокольоровими (чорні, сині чи зелені з металевим блиском) або двокольоровими (чорні з жовтими виїмчастими смужками) надкрилами; вусики ниткоподібні, 11-членикові. З комплексу хрестоцвітих блішок незмінно домінувала чорна (Phyllotreta atra). Жук чорної блішки розміром 2 - 3 мм, чорний матовий або з металево-зеленим відтінком. Крапочки на надкрилах грубі та частково розташовані рядами.

В ранньовесняний період, за підвищення температури повітря понад 5 - 6 °С жуки виходили з місць зимівлі і живились на різних капустяних культурах, хрестоцвіті блішки зустрічались на нетипових для живлення жуків рослинах з родин айстрових, резедових та ін., а з появою сходів ріпаку починалась міграція комах на його посіви.

Блішки виїдали у сім'ядольних і справжніх листочках округло-овальні отвори (виразки) і пошкоджували навіть точку росту. При незначному пошкодженні рослини відставали у рості, а при сильному - гинули. Особливе зростання шкодочинності комах спостерігали у суху, спекотну погоду, коли жуки дуже активні, а молоді рослини пригнічені через нестачу вологи. Пiдвищeнa aктивнicть жуків cпocтepiгaлась пpи тeмпepaтypi пoвiтpя пoнaд +12 °C. Зa cпpиятливиx yмoв вони мoжyть зa 1-2 днi знищити cxoди ярого ріпаку та інших кaпycтяниx кyльтyp нa вeликиx площах.

Заселеність посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками в 2008 році зображено на рис. 5.7.

Рис. 5.7. Заселеність посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками в 2008 році

Як видно з рисунку, в 2008 році зростання щільності популяцій блішок співпадало з найбільш уразливими фазами розвитку рослин: від сходів до формування розетки. Заселення блішками ярого ріпаку почалось з фази сходів рослин, наприкінці (ІІІ декада) квітня. Найбільша чисельність шкідника спостерігалась в I декаду травня, чисельність популяції на сорті Талісман становила 15 ос./м², на сорті Таврія - 13 ос./м², а на сорті Гайдн - 10 ос./м², що на всіх трьох сортах перевищувала економічний поріг чисельності (5 ос./м²). Необхідно було захистити посіви, тому була проведена обробка посівів ярого ріпаку інсектицидом Фастак к. е. (0,15 л/га). В результаті проведених захисних заходів чисельність хрестоцвітих блішок значно зменшилась: на сорті Талісман до 4 ос./м², на сорті Таврія - до 4 ос./м², а на сорті Гайдн - до 2 ос./м².

Після додаткового живлення та статевого дозрівання блішки парувались (кінець травня). Самки відкладали яйця в ґрунт групами біля коренів рослин ярого ріпаку. Ембріональний розвиток у блішок тривав від 3 до 11 днів. Згодом з яєць відроджувались личинки. Тривалість розвитку личинок становив від 16 до 30 днів. Личинки заляльковувались в ґрунті на глибині 5 - 8 см. Розвиток лялечки тривав від 7 до 17 днів. Згодом формувались жуки, які залишались в ґрунті, а потім виходили на поверхню. Чисельність цих жуків нового покоління на сорті Талісман становила 5 ос./м², на сорті Таврія - 4 ос./м², а на сорті Гайдн - 3 ос./м².

Масова поява жуків нового покоління на посівах ярого ріпаку спостерігалась в середині червня (ІІ декада) та на сорті Талісман становила 7 ос./м², на сорті Таврія - 5 ос./м², а на сорті Гайдн - 4 ос./м², що на сорті Талісман та Таврія незначно перевищувало економічний поріг шкодочинності (5 ос./м²), але рослини були вже добре розвинуті і шкідники не завдавали їм шкоди, а з часом відлітали до місця зимівлі. В нашій зоні хрестоцвіті блішки мають однорічну генерацію. На початку вересня жуки покидали місця перебування і переміщувались на посіви озимого ріпаку.

Отже, виходячи з проведених досліджень в 2008 році найбільше хрестоцвіті блішки заселяли посіви сорту Талісман, а найменше сорту Гайдн.

Заселеність посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками в 2009 році зображено на рис. 5.8.

Рис. 5.8. Заселеність посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками в 2009 році

Як видно з рисунка, в 2009 році зростання щільності популяцій блішок, як і в 2008 році, співпадало з найбільш вразливими фазами розвитку рослин: від сходів до формування розетки. Заселення блішками ярого ріпаку почалось з фази сходів рослин, наприкінці (ІІІ декада) квітня. В І декаді травня чисельність блішок на сорті Талісман становила 13 ос./м², на сорті Таврія - 13 ос./м², а на сорті Гайдн - 9 ос./м², що на всіх трьох сортах перевищувала економічний поріг чисельності (5 ос./м²). Необхідно було захистити посіви, тому була проведена обробка посівів ярого ріпаку інсектицидом Фастак к. е. (0,15 л/га). В результаті проведених захисних заходів чисельність хрестоцвітих блішок значно зменшилась: на сорті Талісман до 4 ос./м², на сорті Таврія - до 3 ос./м², а на сорті Гайдн - до 2 ос/м².

Після додаткового живлення та статевого дозрівання блішки парувались (кінець травня). Самки відкладали яйця в ґрунт групами біля коренів рослин ярого ріпаку. Ембріональний розвиток у блішок тривав від 3 до 11 днів. Згодом з яєць відроджувались личинки. Розвиток личинок тривав від 16 до 30 днів. Личинки заляльковувались в ґрунті на глибині 5-8 см. Розвиток лялечки тривав від 7 до 17 днів. Згодом формувались жуки, які залишались в ґрунті, а потім виходили на поверхню. Чисельність жуків нового покоління на сорті Талісман становила 7 ос./м², на сорті Таврія - 5 ос./м², а на сорті Гайдн - 4 ос./м².

Масова поява жуків нового покоління спостерігалась в середині червня (ІІ декада), та на сорті Талісман становила 8 ос./м², на сорті Таврія - 6 ос./м², а на сорті Гайдн - 4 ос./м², що незначно на сортах Талісман і Таврія перевищувало економічний поріг шкодочинності (5 ос./м²), але рослини були вже добре розвинуті і шкідники не завдавали їм шкоди, а з часом відлітали до місця зимівлі. На початку вересня жуки покидають місця перебування і переміщуються на посіви озимого ріпаку.

Отже, виходячи з проведених досліджень в 2009 році найбільше хрестоцвіті блішки заселяли посіви сорту Талісман, а найменш сорт Гайдн.

В результаті спостережень найбілаша чисельність шкідника, в порівнянні з 2009 роком, була відмічена в 2008 році, але не набагато. Така ситуація була спричинена більш сухою та спекотною погодою. В обох роках хрестоцвіті блішки найбільше заселяли посіви сорту Талісман, а найменше сорт Гайдн.

5.3 Динаміка заселеності ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом

Найбільш загрозливим шкідником генеративних органів в 2008 та 2009 роках виявився ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus), щільність популяції якого в роки досліджень була незмінно високою. Це дрібні овальні жуки довжиною 1,5-2,5 мм з блискучим чорно-зеленим з металевим відтінком тілом. Голова, груди і надкрила дрібно пунктировані.

Навесні при прогріванні грунту до 10 °С жуки залишають місця зимівлі. Cпoчaткy вони живляться нa квiткax piзниx paннix pocлин - мaти-i-мaчyxи, кyльбaби тoщo, а за температури понад 15 °С він перелітає на поля ріпаку, де заселяє спочатку їх краї. За сонячної і теплої погоди ріпаковий квіткоїд швидко поширюється на всю площу.

В результаті живлення жуки знищували маленькі бутони повністю, а у великих вигризали внутрішню частину - пиляки, маточки та пелюстки. Прогризені отвори різного діаметру нерівномірно розміщені по площині бутонів. Пошкоджені бутони з часом засихали та обсипались, в наслідок чого не утворювались зав'язь та стручки.

Заселеність посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2008 році зображено на рис. 5.10.

Рис. 5.10. Заселеність посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2008 році

Як видно з рисунка, заселення посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2008 році почалось наприкінці ІІI декади травня та складало на сорті Талісман - 3 ос./рослину, на сорті Таврія - 2 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 1 ос./рослину. Наприкінці II декади червня чисельність шкідника на сорті Талісман становила 7 ос./рослину, на сорті Таврія - 7 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 5 ос./рослину, що на перших двох сортах незначно перевищило економічний поріг чисельності (5 - 6 ос./рослину), тому обробка посівів інсектицидами була економічно не вигідною. Різке зростання щільності популяції квіткоїда співпадало з фазою бутонізації - цвітіння ріпаку. Найбільша чисельність заселення квіткоїдом спостерігалася наприкінці ІII декади червня - на сорті Талісман - 21 ос./рослину, на сорті Таврія - 19 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 18 ос./рослину, що в декілька раз перевищило економічний поріг чисельності (5 - 6 ос./рослину). Необхідно було захистити посіви, тому була проведена обробка посівів ярого ріпаку інсектицидом Децис Профі в. г. (0,04 л/га). В результаті проведених захисних заходів чисельність ріпакового квіткоїда значно зменшилась, на сорті Талісман до 4 ос./рослину, на сорті Таврія до 3 ос./рослину та на сорті Гайдн до 3 ос./рослину.

В бутони самки відкладали видовжено-овальні білі яйця через 12 - 15 днів після заселення посівів. На початку червня відроджувались світло-сірі в дрібних бородавочках личинки з бурою головою, довжиною близько 4 мм, і трьома парами ніг. Дорослі личинки, як і жуки живились всередині бутонів і квіток в основному пилком. Згодом дорослі личинки проникали в грунт на глибину, де в ґрунтовій комірці заляльковувались. На початку липня з'являлись жуки нового покоління. Зазвичай вони не скупчуються на посівах ріпаку, а мігрують у пошуках придатної кормової бази.

Від початку фази бутонізації і включно до періоду цвітіння висока температура повітря сприяла швидкому заселенню квіткоїдом посівів ярого ріпаку.

Отже, виходячи з проведених досліджень в 2008 році найбільше ріпаковий квіткоїд заселяв посіви сорту Талісман, а найменше сорту Гайдн.

Заселеність посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2009 році зображено на рис. 5.11.

Рис. 5.11. Заселеність посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2009 році

Як видно з рисунка, заселення посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2009 році почалось раніше (наприкінці ІІ декади травня) та складало на сорті Талісман - 3 ос./рослину, на сорті Таврія - 3 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 2 ос./рослину. Різке зростання щільності популяції цього шкідника співпадає з фазою бутонізації ріпаку. Найбільша чисельність заселення квіткоїдом спостерігалася в І декаді червня (10.06.09.) та склала на сорті Талісман - 24 ос./рослину, на сорті Таврія - 22 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 19 ос./рослину, що в декілька раз перевищило економічний поріг чисельності (5 - 6 ос./рослину). Необхідно було захистити посіви, тому була проведена обробка посівів ярого ріпаку інсектицидом Децис Профі в. г. (0,04 л/га). В результаті проведених захисних заходів чисельність ріпакового квіткоїда значно зменшилась, на сорті Талісман до 4 ос./рослину, на сорті Таврія до 3 ос./рослину та на сорті Гайдн до 3 ос./рослину.

Від початку фази розетки і включно до періоду цвітіння висока температура повітря сприяла швидкому заселенню квіткоїдом посівів ярого ріпаку.

В результаті спостережень найбілаша чисельність шкідника, в порівнянні з 2008 роком, була відмічена в 2009 році, але не набагато. За даними обох років ріпаковий квіткоїд найбільше заселяв посіви сорту Талісман, а найменше - Гайдн.

5.4 Біологічна ефективність дії інсектицидів на чисельність шкідників

За результатами проведених захисних заходів, що проводились в 2008 та 2009 роках, нами проведено вивчення біологічної ефективності інсектициду Фастак к. е. (0,15 л/га), який застосовувався на посівах ярого ріпаку проти хрестоцвітих блішок, та інсектициду Децис Профі в. г. (0,04 л/га), який застосовувався проти ріпакового квіткоїда.

Розрахунки представлені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1. Вплив інсектицидів на чисельність основних шкідників ярого ріпаку

Рік дослідження	Сорт	Шкідник	Препарат	Норма витрати, л/га	Чисельність шкідників, ос/рослину (м²)	Ефективність дії, %
					до обробки	після обробки
2008	Талісман	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	15	4	74
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	21	4	81
	Таврія	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	13	4	70
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	19	3	84
	Гайдн	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	10	2	80
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	18	3	88
2009	Талісман	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	13	4	70
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	24	4	83
	Таврія	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	13	3	76
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	22	3	86
	Гайдн	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	9	2	77
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	19	3	84

Провівши розрахунок біологічної ефективності дії препарату у фазі сходів ярого ріпаку було встановлено, що в 2008 році Фастак к. е. (0,15 л/га) проявив досить високу біологічну ефективність на всіх трьох сортах, яка становила на сорті Талісман - 74%, на сорті Таврія - 70% та на сорті Гайдн - 80%. Децис Профі в. г. (0,04 л/га), який застосовували у фазі бутонізації ярого ріпаку проти ріпакового квіткоїда, проявив ще більш високу біологічну ефективність, яка становила на сорті Талісман - 81%, на сорті Таврія - 84% та на сорті Гайдн - 88%. В 2009 році провівши розрахунок біологічної ефективності дії препарату у фазі сходів ярого ріпаку було встановлено, що Фастак к. е. (0,15 л/га), який використовували проти хрестоцвітої блішки, проявив як і в 2008 році досить високу біологічну ефективність на всіх трьох сортах, яка становила на сорті Талісман - 70%, на сорті Таврія - 76% та на сорті Гайдн - 77%. Децис Профі в. г. (0,04 л/га), який застосовували у фазі бутонізації ярого ріпаку проти ріпакового квіткоїда, проявив також високу біологічну ефективність, яка становила на сорті Талісман - 83%, на сорті Таврія - 86% та на сорті Гайдн - 84%.

Отже, обидва препарати, які застосовували при боротьбі з основними шкідниками ярого ріпаку (хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд), показали досить високу біологічну ефективність. Тому я пропоную використовувати ці препарати для боротьби з даними шкідниками.

5.5 Вплив сортових особливостей на чисельність основних шкідників ріпаку (хрестоцвітих блішок та ріпакового квіткоїда)

Найефективнішим інструментом інтенсифікації агропромислового виробництва як ярого ріпаку, так і інших культур залишається сорт. Його значення зростає за умови ефективного використання нових сортів сільськогосподарських культур, які пройшли державне випробування та внесені до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення їх в Україні.

Для отримання високого врожаю бажано використовувати районовані сорти та гібриди.

Використовуючи сучасний біолого-генетичний потенціал сучасних сортів сільськогосподарських культур, фермер або приватний господар має всі можливості забезпечити постійне зростання виробництва рослинницької продукції - як кількісно, так і якісно, задовольнити потреби населення нашої держави.

Урожайність кожного сорту ярого ріпаку надана в табл. 5.2. та 5.3.

Таблиця 5.2. Урожайність ярого ріпаку в залежності від сорту (НПЦ СНАУ, 2008 р.)

№ п/п	Сорти	Дослід	Контроль	+/ - до контролю
1	Талісман	21	15	+6
2	Таврія	24	17	+7
3	Гайдн	29	18	+11
4	НІР₀₅			1,7

З таблиці ми бачимо, що найменша істотна різниця складає 1,7. Різниця між контролем та дослідом на сорті Талісман складає 6 ц/га, що безумовно перевищує НІР_05.Між контролем і дослідом на сорті Таврія різниця складає 7 ц/га. Найбільшою є різниця між контролем та дослідом на сорті Гайдн, вона складає 10 ц/га. Урожайність в другому варіанті (сорт Талісман) менша ніж урожайність в третьому (сорт Таврія) на 3 ц/га, а в третьому варіанті (сорт Гайдн) урожайність на 8 ц/га вища ніж в першому варіанті (сорт Талісман).

Отже, ми бачимо, що різниця між варіантами перевищує НІР₀₅, з чого можемо зробити висновок, що сортові особливості ярого ріпаку впливають на урожайність насіння. Найбільш продуктивним сортом ярого ріпаку в 2008 році є сорт Гайдн, його урожайність склала 29 ц/га.

Таблиця 5.3. Урожайність ярого ріпаку в залежності від сорту (НПЦ СНАУ, 2009 р.)

№ п/п	Сорти	Дослід	Контроль	+/ - до контролю
1	Талісман	19	14	+7
2	Таврія	22	15	+7
3	Гайдн	26	16	+10
4	НІР₀₅			1,4

З таблиці ми бачимо, що найменша істотна різниця складає 1,4. Різниця між контролем та дослідом на сорті Талісман складає 7 ц/га, що безумовно перевищує НІР_05.Між контролем і дослідом на сорті Таврія різниця також складає 7 ц/га. Найбільшою є різниця між контролем та дослідом на сорті Гайдн, вона складає 10 ц/га. Урожайність в другому варіанті (сорт Талісман) менша ніж урожайність в третьому (сорт Таврія) на 3 ц/га, а в третьому варіанті (сорт Гайдн) урожайність на 7 ц/га вища ніж в першому варіанті (сорт Талісман).

Отже, ми бачимо, що різниця між варіантами перевищує НІР₀₅, з чого можемо зробити висновок, що сортові особливості впливають на урожайність насіння ярого ріпаку. Найбільш продуктивним сортом в 2009 році є сорт Гайдн, його урожайність склала 26 ц/га.

При порівнянні даних за два роки, можем зробити висновок, що в 2008 році урожайність ярого ріпаку по всім сортам була більшою ніж у 2009 на сорті Талісман та Таврія - на 2 ц/га, а на сорті Гайдн - на 3 ц/га.

6. Економічна ефективність заходів боротьби зі шкідниками ріпаку в умовах НПЦ СНАУ

Гарний врожай у підприємств сільськогосподарської галузі є показником їх стабільності і основою для подальшого зростання. Тому, належний захист оброблюваних культур, є найбільш важливим завданням в аграрній політиці будь-якого сільськогосподарського підприємства. При цьому, якщо врахувати, що до 30 - 50% втрат урожаю походить від негативного впливу шкідливих організмів, то стає ясною необхідність захисту рослин хімічними засобами захисту, або пестицидами.

Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур'янів тощо).

У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву - пестициди («пест» - шкода, «цидо» - вбивати). Пестицимди - хімікати, використовуються в сільському господарстві і садівництві для боротьби зі шкідниками. Хімічна сполука, яка використовується для захисту рослин, сільськогосподарських продуктів і боротьби з переносниками небезпечних захворювань.

Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров'я. В цьому Переліку передбачаються об'єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об'єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням.

Пестициди призначені для оберігання оброблюваних культур від всіляких шкідників, таких як мікроорганізми, смітні рослини, шкідливі комахи, а також від хвороб. Крім того, обробка сільськогосподарських культур пестицидами, дозволяє запобігти появі грибкових хвороб в період зберігання і обробки.

Перш ніж прийняти рішення про вибір певного напряму, необхідно мати повну інформацію про ефективність засобів і способів боротьби з шкідниками і хворобами, а також знати, які з них є найбільш економічно вигідними в конкретних умовах господарювання.

Проведення боротьби з шкідниками і хворобами, з економічної точки зору, є доцільним за умов:

- витрати на боротьбу з шкідниками і хворобами з надлишком покриваються вартістю збереженого врожаю;

- незастосування методів боротьби призведе до істотних втрат грошових надходжень, визначених з урахуванням зменшення врожайності, погіршення якості продукції, що в свою чергу призведе до зниження ціни на продукцію.

- заміна виробництва продукції, яка уражується шкідниками і хворобами, іншою галуззю принесе підприємству меншу економічні' вигоду, ніж збереження існуючого виробництва.

При застосуванні хімічних засобів боротьби потрібно враховувати економічний поріг шкідливості. Під ним розуміють таку мінімальну щільність популяції шкідника, за якої витрати на боротьбу з ним окупаються ціною збереженого врожаю. Науковими установами розроблені економічні пороги шкідливості для різних хвороб і шкідників за їх критичною кількістю на полях. Дотримання підприємствами цих рекомендацій дасть змогу, з одного боку, уникнути невиправданих витрат на застосування пестицидів, коли поширення шкідників і хвороб не перевищило визначеного порогу, а з іншого - своєчасно використати запобіжні й прямі методи боротьби з ними і цим зберегти врожай та якість продукції.

Для визначення економічної ефективності застосування засобів захисту рослин у відповідних дозах та комбінаціях використовують наступні наступні показники.

Прибавка урожайності (У) основної і побічної продукції визначається як різниця між врожайностями з внесенням (дослідом) і без внесення пестицидів (контролем):

У = Увд - Убд

де, Увд - урожайність з внесенням пестицидів,

Убд - урожайність без внесення пестицидів.

Вартість додаткової продукції (Вп) визначається як добуткок прибавки урожайності та ціни реалізації продукції:

Вп = У х Ц

де, У - прибавка урожайності,

Ц - ціна реалізації.продукції.

Вартість придбання пестицидів визначається із врахуванням норми їх внесення. Витрати на придбання засобів захисту рослин визначається як добуток ціни та норми внесення.

Всього витратрат на одержання додаткової продукції визначається як сума витрат на придбання інсектицидів, на підвезення води, на приготування робочого розчину та обробіток, а також витрат на збирання та реалізацію додаткової продукції.

Додатковий прибуток визначається як різниця між вартістю додаткової продукції та всього витрат на одержання додаткової продукції.

Рівень рентабельності застосування інсектицидів визначається як відношення прибутку до витрат на одержання додаткової продукції виражений у відсотках.

Економічна ефективність застосування інсектицидів при вирощуванні ярого ріпаку за 2008-2009 рр в розрахунку на 1 га посіву надана в табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Економічна ефективність застосування інсектицидів при вирощуванні ярого ріпаку за 2008-2009 рр (в розрахунку на 1 га посіву)

Найменування показників	Сорти
	Талісман	Таврія	Гайдн
1. Урожайність, ц/га	20	23	28
2. Прибавка урожайності продукції в порівнянні з контролем (13 ц/га), цга	6	7	10
3. Реалізаційна ціна 1 ц, грн.	250,00	250,00	250,00
4. Вартість додаткової продукції, грн.	1500,00	1750,00	2500,00
5. Витрати на придбання інсектицидів - всього: 5.1. Фастак к. е.: - норма внесення, л/га - ціна за 1 л - вартість, грн. 5.2. Децис Профі в. г.: - норма внесення, кг/га - ціна за 1 кг - вартість, грн.	66,46 0,15 189,20 28,38 0,04 952,00 38,08	66,46 0,15 189,20 28,38 0,04 952,00 38,08	66,46 0,15 189,20 28,38 0,04 952,00 38,08
6. Витрати на підвезення води, грн.	12	12	12
7. Витрати на приготування розчину та обробіток (двократний), грн.	140	140	140
8. Витрати на збирання і реалізацію додаткової продукції, грн.	400,08	477,26	681,80
9. Всього витрат на одержання додаткової продукції, грн.	618,54	695,73	900,26
10. Додатковий прибуток, грн.	881,46	1054,27	1599,74
11. Рівень рентабельності застосування інсектицидів, %	142,5	151,5	177,7

Площа посіву кожного сорту становила 0,03 га. Додатковий прибуток на цю площу по сорту Талісман склав - 26,44 грн, по сорту Таврія - 31,63 грн. та по сорту Гайдн - 47,99 грн.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Аналізуючи табл. 6.1. ми можемо зробити висновок, що в умовах НПЦ СНАУ, серед трьох представлених сортів ярого ріпаку, найбільш економічно вигідне вирощування сорту Гайдн, так як цей сорт дав найбільшу урожайність та прибуток відповідно. Але сорти Талісман та Таврія дали не набагато менший прибуток, тому їх теж доцільно вирощувати.

Отже, завдяки стабільним та високим закупівельним цінам, вирощування ріпаку в Україні знову набуло важливого значення. Окрім економічних переваг, ріпак є прекрасним попередником і добре вкладається у технологічні процеси вирощування сільськогосподарських культур в господарствах. Порівняно з іншими, ріпак має оптимальне співвідношення продуктивності та витрат, що означає: віддача додаткових коштів найбільш оптимально окуповується прибавками врожаю цієї культури. Питання якості врожаю, яке є вирішальним для формування ціни продажу, без проблем вирішується ще до висівання - правильним добором сорту гарантованої 00-якості.

Зрештою, слід зазначити, що обсяги вирощування ріпаку в Україні і надалі зростатимуть. Усі економічні аспекти - на користь цієї культури.

Висновки

- В результаті проведених досліджень в 2008 році найбільш небезпечними шкідниками посівів ярого ріпаку були хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд.

- Спочатку у фазу сходів посіви ріпаку заселяли хрестоцвіті блішки. Найбільша заселеність посівів була відмічена на ярому ріпаку в І декаду травня - 12 жуків/м², їх чисельність перевищувала економічний поріг. Згодом у фазу бутонізації посіви заселяв ріпаковий квіткоїд. Найбільша заселеність була відмічена в І декаду червня, яка склала 21 жук/рослину, їх чисельність також перевищувала економічний поріг.

- Для зниження чисельності шкідників були проведені обробки інсектицидами Фастак к. е. (0,1 - 0,15 л/га) проти хрестоцвітих блішок, та Децис Профі в. г. (0,03 - 0,04 л/га) проти ріпакового квіткоїда. В результаті проведених захисних заходів чисельність шкідників значно зменшилась: хрестоцвітих блішок - до 3 жуків/м² та ріпакового квіткоїда - до 2 жуків/рослину.

- Біологічна ефективність проведених захисних заходів проти хрестоцвітих блішок склала 75%, а проти ріпакового квіткоїда - 90%. Своєчасні захисні заходи дали змогу отримати прибавку врожаю 12 ц/га, при цьому рівень рентабельності склав 107,5%.

ПРОПОЗИЦІЇ

Для своєчасного виявлення небезпечних шкідників необхідно проводити обстеження посівів, а для зниження їх чисельності доцільно використовувати такі інсектициди, як Фастак к. е. (0,1 - 0,15 л/га) та Децис Профі в. г. (0,03 - 0,04 л/га), які показали високу ефективність.

Список використаної літератури

1. Агротехнический метод защиты растений. Под ред. А.Н. Каштанова. - М.: Маркетинг, 2000. - 336 с.

2. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. - М.: Высшая школа, 1980. - 416 с.

3. Боровиков В.И., Вовк А.И. Безопасность труда в сельском хозяйстве. М.: Агропромиздат, 1987. - 250 с.

4. Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений. - М.: Агропромиздат, 1986. - 278 с.

5. Бродвій В.М., Гулий В.В., Федоренко В.П. Біологічний захист рослин. - К.: Світ, 2003. - 352 с.

6. Брянцев Б.А. Сельскохозяйственная энтомология: Учебник для сельскохозяйственных техникумов. Изд. 2-е. - Л.: Колос, 1973. - 336 с.

7. Бублик Л.І., Васечко Г.І., Васильєв В.П. та ін. Довідник із захисту рослин. - К.: Урожай, 1999. - 744 с.

8. Бурякова С.А. Охрана труда в сельском хозяйстве. - К.: Вища школа, 1989. - 127 с.

9. Вакулин А.А. Основы екологии и охрана окружающей среды. - М.: Колос, 1999. - 304 с.

10. Винокуров Е.Н. Охрана труда в сельском хозяйстве. - К.: Урожай, 1992. - 120 с.

11. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаджений. т. 1, т. 2, т. 3. Под ред. В.П. Васильева. - К.: Урожай, 1987. - 410 с.

12. Гандзюк М.П., Желибо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. - К.: «Каравела», 2004. - 307 с.

13. Гордєєва О.Ф. Шкідники на ріпаку та способи боротьби з ними. - Агровісник, 2006, №10, с. 19 - 21.

14. Горелов А.А. Экология. - М.: Гранд, 1998. - 465 с.

15. ГОСТ 12.0.303-74 ССТБ. Опасные и вредные производственные факторы.

16. ГОСТ 12.4.011-75 ССТБ. Средства защиты работающих. Классификация.

17. ГОСТ 46.0.141-83 ССТБ. Процессы производственные в сельском хозяйстве. Общие требования безопасности.

18. ГОСТ 12.1.007-78 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

19. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Санітарні правила зберігання транспортування та застосування пестицидів в сільському господарстві Мінохорони здоров'я.

20. ГОСТ 12.3.041-86 ССБТ Применение пестицидов для защиты растений. Требования безопасности.

21. ГОСТ 46.3.1.161-84 ССБТ. Обработки пестицидами почвы и посевов.

22. Груздев Г.С. Химическая защита растений. - М.: Колос, 1980. - 448 с.

23. Гряник Г.М., Лехман С.Д., Бутко Д.А. та ін. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994. - 272 с.

24. Добровольский Б.В. Фенология насекомых. - М., Высшая школа, 1969.

25. Довгань С.В., Козак Г.П. Що загрожує посівам ріпаку. - Карантин і захист рослин, 2008, №10, с. 3 - 4.

26. Довідник із захисту рослин. За ред. М.П. Лісового. - К.: Урожай, 1999. - 744 с.

27. Екало В.М. Основи екології та соціології. - Львів: Афіма, 1988. - 209 с.

28. Євтушенко М.Д., Марютін Ф.М. та ін. Фітофармакологія: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004. - 432 с.

29. Жатов О.Г., Глущенко Л.Т. та ін. Рослинництво з основами програмування врожаю. - К.: Урожай, 1995. - 253 с.

30. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р. №229 - IV. Ж. «Охорона праці» №1, 2003 р.

31. Защита рапса // Защита и карантин растений. 2008. - №3.

32. Зіневич Л.Л. Довідник агронома. - К.: Урожай, 1985. - 662 с.

33. Зінченко О. І., Салатенко В.Н., Білоножко. Рослинництво: Підручник. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.

34. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. - 248 с.

35. Каленська С.М. Сучасний стан виробництва, основні аспекти використання та особливості формування продуктивності ріпаку. - Агроном, 2007, №3, с. 168 - 170.

36. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. Основи охорони праці. - К.: Основа. - 2000. - 416 с.

37. Куценко О.М., Писаренко В.М. Агроекологія. - К.: Урожай, 1995. - 253 с.

38. Литвинов В.М., Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія. - К.: Вища школа, 2005. - 511 с.

39. Лихочвор В.В. Рослинництво: Технології вирощування сільськогосподарських культур - 2-е видання, виправлене. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 808 с.

40. Мигулин А.А., Осмоловский Г.Е. Сельскохозяйственная энтомология. - К.: Колос, 1983. - 416 с.

41. Осмоловский Г.Е., Бондаренко Н.В. Энтомология. - Л.: Колос, 1980. - 359 с.

42. Основи біологічного методу захисту рослин. За ред. М.П. Дядечка. - К.: Урожай, 1990. - 272 с.

43. Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні. - К.: Юнівест Маркетинг, 2008. - 348 с.

44. Поспелов С.М., Арсеньева М.В., Груздев Г.С. Защита растений. - К.: Высшая школа, 1981. - 424 с.

45. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту культурних рослин від шкідників, хвороб та бур'янів у господарствах Сумської області. - Суми, 2008. - 84 с.

46. Секун М.П. Захист посівів ярого ріпаку від шкідників. - Агроном, 2009, №2, с. 80 - 84.

47. Сельскохозяйственная энтомология. Под ред. В.Н. Щеголева. - М.: Гос. изд. сельскохоз. лит., 1955. - 616 с.

48. Сельскохозяйственная энтомология: Учебное пособие. Под ред. Литвинова Б.М. - Харьков, 1997. - 342 с.

49. Сніжок О.В. Ріпаковий квіткоїд. - Карантин і захист рослин, 2007, №10, с. 21 - 22.

50. Сніжок О.В. Шкідники генеративних органів озимого ріпаку. - Карантин і захист рослин, 2009, №2, с. 15 - 16.

51. Справочник по защите сельскохозяйственных растений от вредителей и болезней /Под ред. Н.А. Дорожкина. - Минск: Урожай, 1969. - 288 с.

52. Справочник по пестицидам. Под ред. Н.Н. Мельникова и дp. - M., Химия, 1985. - 508 с.

53. Тимченко В.Й., Єфремова Т.Г. Атлас шкідників та хвороб овочевих, баштанних культур і картоплі. - К.: Урожай, 1982. - 176 с.

54. Тимченко В.Й., Єфремова Т.Г. Лобода Л.С. та ін. Довідник по захисту овочевих і баштанних культур від шкідників, хвороб і бур'янів. - К.: Урожай, 1993. - 423 с.

55. Фадеев Ю.М. Интегрированная защита растений. - М.: Колос, 1981. - 335 с.

56. Шпаар Д. Чрезвычайная ситуация с рапсовым цветоедом в Европе. - Агроном, 2008, №2, с. 76 - 77.