Лікування корів з ендометритами в умовах господарства ПАТ "Племзавод "Червоний Велетень"

Работа из раздела: «Сельское, лесное хозяйство и землепользование»

Лікування корів з ендометритами в умовах господарства пат «Племзавод «червоний велетень»

РЕФЕРАТ

Дипломна робота «Лікування корів з ендометритами в умовах господарства ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» Змієвського району Харківської області» викладена на 68 сторінках друкованого тексту, містить 1 схему, 7 таблиць, 4 рисунки, фото 6. В роботі використано 35 першоджерел.

Мета роботи полягала у розробці та впровадженні способу лікування хворих на післяродовий ендометрит корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» Змієвського району Харківської області.

Встановлено, що захворюваність корів на ендометрит за останні 3 роки складає від 32 до 50% від усього наявного поголів'я корів.

Виявлено сезонну залежність захворювання корів на ендометрит, пов'язану із сезонністю отелень.

Визначено, що у виникненні ендометритів вік тварин не можна відносити до факторів, які сприяють виникненню патологій.

Результати лікуванні корів з ендометритами показали, що у порівнянні з контролем у дослідній групі тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак була коротшою на 3 дні (29,7%), тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - на 9,2 днів (27%), індекс осіменіння - на 1,2 (36,4%), кількість днів неплідності - на 19,4 днів (31,1%) у середньому на 1 корову. При цьому попереджені збитки виявилися більшими на 3169,27 грн. або 27,8%.

Враховуючи терапевтичну і економічну ефективність при лікуванні корів, хворих на післяродовий ендометрит, запропоновано схема, яка передбачає застосування окситоцину (30-40 ОД, внутрішньом'язово, 1 раз на добу, щоденно), діоксидину (80 мл, інтраутерально, через добу), 20% розчин іхтіолу (250 мл, інтраутерально, через добу), каплаестрол (10 мл, інтраабдомінально, 1 раз на 7 діб).

Вступ

У сучасних економічних умовах ринкової економіки особливо важливою є науково обґрунтована інтенсифікація відтворення молочного стада в господарствах з різною формою власності. Тільки за умов ритмічного і в оптимальні терміни отримання здорового потомства від корів можна створювати здорове і високопродуктивне маточне стадо. Це дозволить відмовитись від щорічної заміни до 30% маткового стада і наблизитися до країн з розвиненим молочним скотарством, де високопродуктивні тварини використовуються до 5-7 лактації [18].

Не зважаючи на розукрупнення скотарських господарств у процесі реформування сільського господарства України, захворювання статевої системи великої рогатої худоби залишаються проблемою номер один для спеціалістів ветеринарної медицини. Це обумовлено тим, що в реорганізованих колективних господарствах застосовується традиційна технологія виробництва молока, збереглися закріплені у процесі еволюції біогеоценози, у тому числі тварини і асоціації умовно-патогенних бактерій, які спричиняють мастити і ендометрити у корів [24].

Ендометрит (метрит) є найбільш поширеною формою післяродової патології у корів, може приймати масовий характер і завдавати значних економічних збитків [1, 23, 25, 27]. По своїй суті ендометрит є інфекційним процесом, а розвиток гнійного процесу у матці свідчить про те, що для мікроорганізмів та їх асоціацій, що населяють організм чи потрапили ззовні, створилися оптимальні умови для бурхливого розмноження на прояв патогенних властивостей. Порушується природний симбіоз між макроорганізмом та оточуючим його мікробним світом, що проявляється в агресії останнього. Відомо, що даний дисбаланс можливо виправити двома шляхами: а) змінити біохімічні умови (обмінні процеси) в організмі, активуючи механізми природного захисту, або б) впливати на збудник за допомогою специфічних антимікробних заходів. Ще з часів Пауля Ерліха найбільш широкого розвитку отримав другий напрямок, названий хіміотерапією, який ґрунтується на застосуванні бактерицидних та бактеріостатичних засобів. Проте хіміотерапія, як метод знезараження збудника, може згубно діяти і на макроорганізм, викликаючи порушення обміну речовин, деструкцію паренхіматозних органів, спотворюючи імунну відповідь організму тощо.

Тому лікування ендометриту повинно проводитися за принципом комплексно-послідовного застосування засобів етіотропної, патогенетичної та симптоматичної дії, враховуючи фазу ураження, індивідуальну реактивність хворого, супутні захворювання тощо [3, 7, 16, 19].

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Одним з важливих завдань тваринництва є забезпечення населення країни якісними продуктами харчування. Для успішного виконання цього завдання разом з вирішенням інших проблем необхідно забезпечувати високий рівень відтворення стада, який до теперішнього часу залишається низьким з-за широкого розповсюдження гінекологічних захворювань [26, 28]. Хвороби репродуктивних органів завдають великого економічного збитку тваринництву у зв'язку із зниженням продуктивності і племінної цінності тварин, передчасним їх вибракуванням, значними витратами на лікування, а також зниженням якості продуктів харчування [6, 14, 20].

Серед гінекологічних захворювань найбільш поширені післяродові ендометрити, на які хворіють від 10,2 до 72,1% корів, що розтелилися [4, 14, 18, 17, 24, 25].

В.К. Леонов при аналізі патологічних станів у корів на комплексах і в особистих підсобних господарствах встановив, що при утриманні тварин ізольовано або в малих групах, частота післяродових ускладнень, що супроводжуються ендометритом, реєструвалася рідше і в основному в зимовий-стійловий період, тоді як на крупних фермах гострий післяродовий ендометрит зустрічався в 7 разів частіше, ніж у селянських тварин

Розміщення корів в обмежених умовах крупних механізованих ферм, відсутність контакту самок з бугаями-плідниками, недостатність інсоляції, застосування в зимовий-стійловий період годівлі, нетипового для популяцій великої рогатої худоби, істотно депресує процес відтворення даного виду тварин [15].

Утримання і годівля корів в особистих підсобних господарствах, є найбільш наближеним до умов, що еволюційно склалися, і більш етологічно виправданим у порівнянні з крупними молочними фермами, при цьому репродуктивна функція у тварин найменше стресуєма. Розміщення корів в природних умовах, контакт з бугаями-плідниками позитивно впливає на терміни інволюції статевих органів після отелення. Вихід телят у промисловому скотарстві складає 71-74 і 87-95, в особистих підсобних господарствах - 97-98%, при цьому тривалість неплідності складає відповідно 175-195, 69-109 і 57-61 днів [15].

Виникнення гострих післяродових ендометритів у корів на крупних фермах у зв'язку з технологічними причинами (годівля, моціон, інсоляція) носить сезонний характер, при цьому захворюваність тварин коливається від 5,1 до 39%. Пік захворюваності корів доводиться на кінець зимово-стійлового періоду (у середньому 37,8 %), найменший відсоток реєстрації патологій - кінець літньо-пасовищного періоду (5,5%) [15].

Безпосередніми причинами гострих ендометритів є травмування ендометрія під час пологів і допомоги породіллі, ускладнення після затримань посліду і субінволюції матки, недотримання ветеринарно-санітарних правил при пологах, випадання матки [32, 34], коли створюються умови для проникнення ззовні, розмноження і впровадження у тканини умовно-патогенних мікроорганізмів [21].

Післяродові захворювання геніталій корів поліетіологічні і в своїй основі мають порушення годівлі і технологій утримання тварин, що є сприяючими факторами [32]. Витрата спермодоз у розрахунку на діловий вихід телят і показник рівня збереження ремонтного молодняка є функція, залежна від ступеня забезпеченості корів і телиць енергією і біологічно активними речовинами - каротином, вітамінами Д, Е і К, фосфором, йодом, цинком, кобальтом, контамінації худоби різними вірусами і бактеріями.

За даними В.К. Леонова, використовувані корми на крупних фермах взимку в 16,4% випадків є некласними, в 72,7% мають третій, в 7,3% - другий і в 3,7% - перший клас. В особистих підсобних господарствах 50% кормів мають перший, 50% - другий клас [15].

У результаті порушення у корів обміну речовин за типом ацидозу і кетозу, гіповітамінозу, мінерального голодування приводить до порушення нейрогуморальної регуляції відтворної функції і молочної продуктивності і це призводить до зниження продуктивності, загальної резистентності, захворювань статевих органів.

Тому захворювання на ендометрит частіше реєструється у зимово-стійловий період зі зниженим лужним резервом на фоні гіповітамінозу А [18].

У виникненні післяродових ендометритів у корів значні місця відводяться порушенням місцевої імунної реакції матки, як первинна захисна лінія організму. У матковому секреті у корів завжди присутні IGG і IGA, які грають важливу роль в гуморальному захисті матки. Найбільш активний захисний механізм матки - фагоцитоз. У корів, хворих ендометритом, вміст імунних білків і фагоцитарна активність клітин маткового слизу в початковій стадії післяродового періоду у декілька разів нижче, ніж у корів без патології статевих органів. Підвищення рівня імуноглобулінів і фагоцитарної активності маткового слизу, а також інтенсивність інфільтрації імунокомпетентних клітин в ендометрії у корів, хворих ендометритом, свідчать про активізацію місцевої імунної реакції матки і відображають характер запального процесу в матці [31].

За даними багатьох авторів, головну роль в етіології і патогенезі ендометритів відіграють умовно-патогенні мікроорганізми, що потрапляють в статеві шляхи як із зовнішнього середовища, так і гематогенним і лімфогенним шляхами [18]. На частку умовно-патогенної мікрофлори припадає від 64 до 99% випадків виникнення гінекологічних захворювань.

У ранній післяпологовий період (2-4 дні після пологів) у 75% корів у матці виявляються мікроорганізми, що при зниженні резистентності організму сприяє захворюванню на післяпологовий ендометрит. Найчастіше це Echerichia coli (у 87% з числа інфікованих тварин), Staph. epidermidis (33%), Str. pyogenes (27%), Staph. aureus (13%), Str. agalactiae (13%), Cor. vaginalis (20%), Prot. vulgaris (20%), Вас. subtilus (27%). Переважно зустрічаються асоціації кишкової палички із стрептококами і стафілококами (55%); стрептококів, коринебактерій і кишкової палички (15%); сінної палички, коринебактерій і кишкової палички (10%). При цьому склад мікрофлори репродуктивних органів при гнійний-катаральному ендометриті залежить від пори року [8, 14, 16].

Залежно від рівня природної резистентності організму, стану захисного бар'єру матки, видового складу і вірулентності мікроорганізмів, розвивається гнійний-катаральний, некротичний ендометрит.

У корів ендометрит починає виявлятися на 5-6-ту добу після отелення розрідженням лохій, які потім набувають сірого кольору. При розвинутому запальному процесі наголошується рясне виділення слизово-гнійного ексудату напіврідкої консистенції. При некротичному процесі він набуває брудно-коричневого кольору, неприємного запаху.

Ексудат у вигляді брудно-сірих або бурих накладень виявляється на сідничих горбах, у нижньому куті вульви, хвості. Огляд через гінекологічне дзеркало показує: слизові оболонки передньої частини піхви і вагінальної частини шийки матки гіперемійовані, набряклі, нерідко з точковими і стрічкастими крововиливами, накладеннями ексудату; канал шийки матки широко відкритий. При пальпації через пряму кишку матка виявляється в черевній порожнині, вона атонічна, з тонкими в'ялими стінками, флуктуює.

Ендометрит супроводжується підвищенням температури тіла на 1-1,5°С, загальним пригніченням, зниженням апетиту і молочної продуктивності [21].

Лікування при ендометриті має бути комплексним і складатися з таких етапів [22, 33]:

Зняття «прогестеронового блоку» міометрію і нормалізація порушеного естрадіол-прогестеронового співвідношення шляхом одноразового призначення естрогенів, а при наявності в яєчнику жовтого тіла - його лізис шляхом використання простагландину Ф-2б.

Відновлення тонусу і скоротливої функції міометрію, видалення з матки ексудату досягається застосуванням через 10-12 год. після естрогенів чи простагландину Ф-2б окситоцину або одного з нейротропних препаратів (прозерин, карбахолін, фурамон, прегнантол, утеротонік та ін.). З цією метою виконують також щоденний ректальний масаж матки (4-5 сеансів тривалістю 2-3 хв.), забезпечують моціон.

Патогенетична терапія проводиться для нормалізації обміну речовин в організмі, трофіки в ураженому органі, відновлення структури ендометрію. Використовуються комбінації тканинних препаратів, іхтіолу, або аутокрові з полівітамінами. Доцільно використовувати поєднання загальної і місцевої іхтіолотерапії, при якій роблять п/ш у ділянці шиї 5-6 ін'єкцій 7%-ного розчину іхтіолу через кожні 48 год. і вводять у краніальний відділ піхви тампон, просочений 20%-ним розчином іхтіолу з таким же інтервалом.

Протимікробна терапія при хронічному ендометриті застосовується в основному для пригнічення мікрофлори у вогнищі запалення. Користуються головним чином антибіотиками, віддаючи перевагу внутрішньоматковому шляху введення.

При загальній антибіотикотерапії краще користуватися препаратами пролонгованої дії, що зберігають ефект не менше 4 днів, і призначати дози, достатні для забезпечення високої місцевої концентрації у матці.

Відновлення статевої циклічності. Це досягається призначенням Гн-РГ або прогестагенів з гонадотропінами одночасно з покрашенням годівлі. Можна використовувати також поєднання гонадотропіну з простагландином.

Основу лікування складає внутрішньоматкове застосування етіотропних засобів (направлених на пригнічення хвороботворного початку), як твердих (на пінистій або желатиновій основі), так і рідких (на гідрофільній основі). До перших відносяться гінобіотик, метромакс, метролаз, суппозиторії з фурозолідоном та ін.; до других - мазь Конькова (з додаванням антибіотиків), 2%-ний розчину тілана (або тіамутина) на 4,5%-ном водному розчині метилцеллюлози, суспензія нітрофуранів (фурацилін + фуразолідон) на розчині метилцелюлози. Рідкі лікарські засоби на жировій основі (суспензія трицилліну та ін.) менш ефективні, оскільки вони погано взаємодіють з вмістом порожнини матки і не забезпечують рівномірного і повного вивільнення активних компонентів [21].

Пригнічення життєдіяльності мікрофлори забезпечується шляхом призначення антибактеріальних препаратів внутрішньом'язово, внутрішньовенно, внутрішньоаортально або внутрішньоматково. Зараз найчастіше застосовують таблетки або розчини тілозину тартрату або кламоксилу (400 мг амоксициліну) внутрішньоматково або окситетрациклін-200, амоксицилін тривалої дії у вигляді 15%-ного розчину, а також байтрил, енрофлокс, тілан, фармазин внутрішньом'язово. Регулярно проводять бактеріологічні дослідження і контроль чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

В.Й. Любецький пропонує з метою запобігання рецидивів інфекції, формування прихованих та хронічних форм захворювання (бактеріоносійства) - явища, яке часто зустрічається у господарствах в умовах необґрунтованого застосування антибіотиків при терапії післяродового ендометриту, проводити відбір проб вмістимого матки для бактеріологічного дослідження і визначення чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків на різних стадіях розвитку захворювання, враховуючи неоднократну зміну бактеріальної флори у матці корів у процесі перебігу ендометриту [16].

Внутрішньоматково застосовують аерозольний препарат йодисол, 2-3%-ний розчин ваготилу, масляні емульсії лефурану, йодоксиду, емульсію йодвісмутсульфаміду, а також новокаїнову суспензію трициліну (1 флакон трициліну на 200 мл 0,5%-ного розчину новокаїну). Ці речовини підігрівають до 35-40°С і вводять у дозі 100 мл із шприца Жане або ПОС-5.

Можна вводити через шийку матки антимікробні свічки екзутеру, гінобіотика (350 ОД неоміцину сульфату і 500 мг окситетрацикліну хлоргідрату), антисепту ФД (1г фуразолідону і 0,05 г діоксидину), антисепту ЙВС (1,5 г йодвісмутсульфаміду), метромаксу, дифуріну, хламіциду, фуразолідонові палички.

О.О. Боднар і М.М. Желавський (2002), враховуючи імуномоделюючу дію препарату АСД-ф-2, рекомендують застосовувати його у вигляді 3%-ного водного розчину внутрішньоаортально у дозі 50 мл двічі або підшкірно у вигляді 10%-ного розчину тричі у дозі 30 мл з інтервалом 3 доби; окрім цього внутрішньом'язово вводити антибіотики (5%-ний енрофлокс, 15%-ний амоксицилін або біцилін-5) і окситоцину [2].

Хороший лікувальний ефект у корів отримують від внутрішньоаортального введення свіжовиготовленого 0,2%-ного розчину риванолу у дозі 250 мл.

При підозрі на септичний метрит призначають внутрішньовенно 10%-ний розчин норсульфазолу у дозі 0,05 г на 1 кг маси тіла перші 2 доби 3 рази, наступні 2 доби - 2 рази, а потім 3 доби -1 раз на добу.

Крім антибіотиків і сульфаніламідних препаратів застосовують пробіотики - біологічні засоби пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів. Наприклад, біосан - це культура вагінальних лактобацил людини, яка є антагоністом кишкової палички, стафілококів і стрептококів. Вводять їх внутрішньоматково після видалення ексудату по 8-12 мл з інтервалом 48 год. Ендобактерин - стабілізована культура симбіонтних мікроорганізмів, які діють антибактеріально. Їх використовують всередину і внутрішньоматково як для лікування, так і для попередження ендометриту.

При ендометриті застосовують спринцювання піхви теплими настоями лікарських рослин за такими прописами: шавлія лікарська, листя - 2 частини, ромашка аптекарська, квітки - 2, дуб звичайний, кора - 1, мальва лісова, квітки - 1; шавлія лікарська, листя - 1, дубова кора - 2, деревій звичайний, трава - 1; буркун жовтий, трава, мати й мачуха, квітки, золототисячник зонтичний, трава - по 1 частині; солодка гладенька, корінь і липа, суцвіття - по 1 частині; бузина чорна, квітки, ромашка аптекарська, квітки, липа, суцвіття, м'ята, листки - по 1 частині. Цю сировину беруть в емальовану судину 10 г і заливають 1 л кип'ятку, після чого витримують на водяній бані, що кипить, 15-20 хв. Після охолодження і проціджування залишок віджимають і доливають кип'яченою водою до 1 л.

Для лікування корів з гострим гнійно-катаральним ендометритом застосовують ректальну аплікацію лазерного випромінювання напівпровідникового приладу СТП-5 з інфрачервоним спектром дії. Тварина одужує після 10-14 щоденних сеансів з експозицією 5 хв. [10].

Підвищення тонусу і посилення скоротливої функції матки, евакуація з її порожнини ексудату досягаються застосуванням міотропних засобів (окситоцин, пітуїтрин) або парасимпатикотропних препаратів (прозерин, карбахолін). Дієвішим засобом є естрофан або будь-який інший препарат простагландину Ф2б, оскільки він поряд з утеротонічною дією змінює естроген-прогестеронове співвідношення у бік переважання естрогенів (останні відновлюють чутливість матки до ендогенного окситоцину).

Для зняття парабіозу, поліпшення трофіки тканин матки застосовують новокаїн внутрішньоаортально, внутрішньоперитонеально, внутрішньотазово або за допомогою блокад (надплевральна, тазового сплетіння, пресакральна).

Щоб підняти загальний біологічний тонус і забезпечити мобілізацію захисних сил організму, призначають загальностимулюючі та імунотропні засоби: іхглюковіт, тривіт, АСД (фракція 2), тимоген, аутокров.

Конкретні схеми комплексного лікування за М.І. Полянцевим [21]:

Схема № 1: естрофан у дозі 2 мл внутрішньом'язово на 1-у добу; гінобіотик внутрішньоматково (по 1 пігулці) на 2, 3, 4, 5-у добу; новокаїнова блокада тазового сплетення за А.Д. Ноздрачовим - по 100 мл 0,5%-ного розчину з кожного боку на 1-у і 3-ю добу; тривіт у дозі 10 мл внутрішньом'язово на 1-у і 5-у добу терапевтичного курсу.

Схема № 2: тілан або тіамутин - 2%-ний розчин на 4,5%-ному водному розчині метилцеллюлози (КМЦ-Н) внутрішньоматково в дозі 150 мл на 1, 2, 3, 4-у добу; 2%-ний розчин новокаїну в дозі 50 мл під крижово-сідничу зв'язку (за Г.С. Фатєєвим - справа або зліва) на 1-у і 4-у добу; іхглюковіт у дозі 50 мл під крижово-сідничу зв'язку (з протилежного боку), одночасно з блокадою за Г.С. Фатєєвим; прозерин - 0,5%-ний розчин у дозі 2 мл під шкіру на 1, 3, 5-у добу.

Внутрішньом'язові ін'єкції антибіотиків при ендометриті неефективні, оскільки слизова оболонка матки для них майже непроникна.

На жаль, деякі ветеринарні акушери при післяродовому ендометриті рекомендують такий архаїчний прийом, як рясне промивання порожнини матки водними розчинами дезинфікуючих засобів (калію перманганат, фурацилін та ін.). Тим часом добре відомо, що розчини руйнують або облягають муцин, позбавляючи слизові покриви власного захисту. Крім цього, знижують контрактильність матки, перешкоджають її самоочищенню, блокують клітинні і гуморальні чинники імунного захисту [21].

До того ж, на думку О.Ю. Ледєньової, проблема терапії при хворобах репродуктивних органів пов'язана перш за все з тим, що при гінекологічних захворюваннях широко застосовують антибіотики, які діють не тільки на патогенну, але й на корисну мікрофлору. При тривалому застосуванні антибіотиків можливе утворення антибіотикостійких штамів бактерій, що супроводжується зниженням терапевтичного ефекту і збільшенням числа бактеріоносіїв серед тварин.

У зв'язку з цим запропоновано препарат ветомгін, який є імобілізованою висушеною споровою біомасою бактерій Bacillus subtilis штам ВКПМ-7048, Bacillus licheniformis штам ВКПМ В-7038, на піноутворюючій основі. Ветомгін володіє вираженою терапевтичною дією при гострому гнійно-катаральному ендометриті. Залежно від дози і кратності введення препарату при 100%-ій терапевтичній ефективності, тривалість лікування скорочується на 5,3-12,5 діб, сервіс-період на 17,8-44,8 діб. Під впливом препарату процеси інволюції матки прискорюються, що супроводжується підвищенням заплідненості у 1-у охоту до 100%. Терапевтична ефективність при хронічному гнійно-катаральному ендометриті після застосування ветомгіна підвищується до 100%. Залежно від дози і схем застосування тривалість лікування скорочується від 6,6 до 8,1 діб, сервіс-періоду - 20,3-45 діб. Заплідненість тварин у 1-у і 2-у охоту підвищується від 25 до 50% [14].

О.О. Боднар зі співав. [1], ґрунтуючись на даних сучасних наукових досліджень, проаналізувавши результати власних клініко-експериментальних досліджень, розробили ряд положень, вимог та принципів раціональної терапії ендометриту. Відомо, що пуерпальна інфекція має полімікробну етіологію, яка досить стійка до різних антибактеріальних препаратів, причому резистентність її неоднакова і постійно змінюється. Враховуючи можливість та невідкладність (першочергову необхідність) протисептичної терапії при гнійному ендометриті, автори визначили основні критерії вибору та оцінки терапевтичної ефективності антимікробних препаратів:

1. Етіологічна дійовість.

2. Патогенетичне обґрунтування.

3. Фізіологічна дозволеність.

4. Індивідуальна чутливість.

5. Синергічність.

6. Імунологічна повноцінність.

7. Господарська та економічна доцільність.

В основі комплексного впливу на організм хворих на ендометрит корів лежить застосування етіотропних засобів (ліквідація збудника), найпоширенішими і дієвими з яких є антибіотики. Безперечно, що застосування останніх слід починати з ідентифікації збудника та визначення його чутливості до них. Проте, на жаль, об'єктивне бактеріологічне дослідження, включаючи антибіотикограму, можливо отримати лише за декілька днів, тоді як лікування будь-якого гнійного процесу повинно бути невідкладним. Тому, в практичних умовах, антибактерійні препарати приходиться призначати емпірично, що може призвести до селекції полірезистентних штамів мікроорганізмів, а в ряді випадків умовно-патогенна мікрофлора набуває властивостей патогенних збудників.

Таким чином антибіотикотерапія ендометриту повинна в максимально короткий час досягнути стійкого клінічного одужання з мінімальними, причому зворотними функціональними порушеннями органів, тканин та гомеостазу організму.

Враховуючи вищесказане, О.О. Боднар зі співав. сформували ряд принципів раціональної антибіотикотерапії ендометриту:

- основним критерієм при виборі антибіотика повинна бути його ефективність, яка в значній мірі залежить від його дози і концентрації в ділянці уражання;

- моноантибіотикотерапія допустима лише при повній впевненості в ефективності вибраного препарату;

- емпіричне застосування антибіотиків необхідно починати із препаратів широкого спектру дії, які володіють бактерицидним ефектом;

- комбіноване та реґіонарне застосування антимікробних препаратів із синергічною дією попереджає прояв токсичної дії за рахунок зменшення курсових доз останніх та більш швидкого досягнення лікувального ефекту;

- перевага поліхіміотерапії полягає у сповільненому розвитку резистентності мікрофлори, задіяної у патологічному процесі;

- припиняти застосування антибіотиків допустимо лише при досягненні стійкого клінічного ефекту, недостатньо тривале етіотропне лікування ендометриту малоефективне і часто призводить до рецидивів інфекції та утворення стійких форм збудника;

- реґіонарне введення антибактеріальних препаратів (гемотропно, паравагінально) дозволяє зменшити їх дози в 2-2,5 рази, скоротити кількість обробок та термін лікування;

- враховуючи імунотропну дію антибіотиків і сульфаніламідів, в схеми лікування необхідно включати засоби імунокорекції організму;

- механізм синергічної дії антибіотиків та засобів патогенетичної терапії складний і не до кінця вивчений, проте доведений десятиліттями успішного практичного їх застосування;

- одночасне застосування антимікробних препаратів та засобів патогенного впливу підвищує їх антимікробну дію і покращує переносність хіміопрепаратів за рахунок нормалізації обміну речовин та активізації факторів імунного захисту організму.

Імунокорекція та відновлення гомеостазу організму хворих корів включає застосування засобів стимулюючої, замісної та патогенетичної терапії. Організм корів в післяродовий період перебуває під активним впливом стресових факторів, напруженням обмінних процесів тощо. Тому, необхідно якнайшвидше ліквідувати ендокринний дисбаланс, нормалізувати функцію яєчників, активізувати гемопоез та фактори природного опору організму.

Схема 1. Лікування ендометриту

Досягненнями сучасної клінічної імунології доведений автоімунний характер патогенезу ендометриту, що проявляється розладом клітинного імунітету та інших ланок захисту організму, накопиченням «патогенних» імунних комплексів, сенсибілізацією тощо. Отже, слід говорити про необхідність проведення не лише імуностимуляції, а й про імунокорекцію та імуномодуляцію організму хворих корів.

З метою зменшення стресового навантаження та його наслідків на організм корів після родів, автори застосовували цілий арсенал засобів стимулюючої терапії, яку обов'язково доповнювали покращенням умов годівлі та утримання. З цією метою пацієнтам ін'єктували тканинні екстракти (за Філатовим) власного виробництва, водні розчини та олійні емульсії препарату АСД-ф-2, застосовували гемотерапію та препарати крові (лейкоцитарну плазму, неспецифічну сироватку, УФОК), лактотерапію, іхтіолотерапію.

Евакуація ексудату з порожнини матки є невід'ємною умовою успішного лікування ендометриту. Матка корів після родів представляє собою велику рану, порожнина якої заповнена карункулами і лохіями, а при розвитку запального процесу - ексудатом. Активна евакуація вмістимого матки зменшує всмоктування в кров бактеріальних та гістологічних токсинів, а за рахунок відновлення місцевого крово- та лімфообігу, нормалізується трофіка тканин у запальному вогнищі, що прискорює інволюцію статевих органів, активує процеси регенерації. З током крові в матку надходять не тільки поживні речовини і пластичний матеріал, а й фактори природного захисту, що також зумовлює активацію локального імунітету, скорочує термін реконвалісценції.

Для активного видалення вмістимого матки ректальний масаж матки (3-5 хв. через день) обов'язково поєднують із застосуванням гормональних препаратів (окситоцин, пітуїтрин, синестрол), синтетичного аналогу простагландину F_2б, міотропних засобів (карбахолін, пітуїтрин, доцитол, аміридин). Дані препарати комбінують та вводять регіонарно (гемотропно, паравагінально), що забезпечує більш високий утеротонічний та лютеолітичний ефект, а також дозволяє зменшити дози в 1,5-2 рази у порівнянні з їх традиційним внутрішньом'язовим введенням. При гемотропному (у внутрішню здухвинну артерію та аорту) введенні даних препаратів та їх комбінацій останні найкоротшим шляхом заносяться в матку і яєчники, мінімально розбавляються кров'ю, що забезпечує їх швидкий та стійкий клінічний ефект.

Стимулювання регенеративних процесів досягається шляхом виконання комплексу вищевказаних лікувальних заходів, які доцільно доповнити вітамінотерапією (полівітамінами) та замісною терапією (макро- та мікроелементи, протеїнові добавки, сапоніт тощо), активним моціоном, іншими засобами загальностимулюючого (патогенетичного) впливу на організм хворих корів.

Симптоматичну терапію призначають при відповідних показаннях, для ліквідації супутніх захворювань, що у свою чергу прискорює одужання хворих на ендометрит корів.

Слід пам'ятати, що при призначенні комплексу лікувальних заходів при ендометриті у корів, необхідно суворо дотримуватися раціонального підбору та застосування препаратів у відповідності з індивідуальними показаннями. До того ж при несвоєчасному і некваліфікованому втручанні в процес, він може набути хронічної форми з тимчасовою чи навіть постійною неплідністю. Насамперед, тварині необхідно створити умови, що сприяють швидкому одужуванню і тому переглядають раціон годівлі, залишивши в ньому легкоперетравні, високопоживні, з високим вмістом вітамінів та мінеральних речовин корми. Треба подбати, щоб у стійлі була постійно чиста і м'яка підстилка, обмити задню частину тулуба.

Для нормалізації обмінних процесів і підвищення захисних сил організму внутрішньовенно вводять 200 мл 40%-ного розчину глюкози 100 мл 10%-ного кальцію хлориду. При тяжкому перебігу метриту у схему лікування вводять кофеїн, кордіамін, сульфокамфокаїн.

Для очищення порожнини матки використовують протеолітичні ферменти іммозим, профезим, лізосубтилін, процель. Їх вводять всередину матки у розчині у дозі 40, 80 і 100 мл з інтервалом 48-72 год. Шляхом тривалого гідролізу денатурованих білків вони очищають порожнину від ексудату, діють протизапально і стимулюють регенеративні процеси в ендометрії.

Дослідами Желавського М.М. [9] встановлена імунотропна дія препарату АСД-ф-2 при гострому гнійно-катаральному ендометриті. Він пропонує схему комплексної терапії корів, що передбачає внутрішньоаортальні інфузії 30 мл 1%-ного розчину новокаїну, 15 мл 5%-ного розчину енрофлоксу та 24 ОД окситоцину у поєднанні із введенням 50 мл 10%-ного водного розчину АСД-ф-2.

А.А. Жерносенко лікування тварин з гострими катаральними і гнійний-катаральними ендометритами здійснювали по наступних схемах -внутрішньом'язеве введення 2% масляного розчину синестролу у дозі 2 мл, через 12 год. - внутрішньом'язово окситоцин у дозі 50 ОД. 1 раз на день протягом 3 днів. На другий і четвертий дні лікування двократно блокада по Ноздрачову. У перший і сьомий дні - тетравіт в/м по 10 мл.

З першого дня лікування, 1 раз на день протягом трьох діб внутрішньоматково вводили 0,5% масляний розчин хлорофіллипту у розведенні 1:4 по 50 мл. Хлорофілліпт (Chlorophylliptum) відноситься до фармакотерапевтичної групи антисептичних лікарських засобів і володіє антибактеріальною (бактеріостатичною і бактерицидною) активністю по відношенню до стафілококів. Хлорофілліпт містить суміш з листя евкаліпта (Eucalyptus globulus labill), тобто є складним органічним препаратом.

У порівнянні з контрольною групою (без хлорфілліпта) дні неплідності скоротилися на 16,3 дні, кратність осіменіння - на 0,4, тривалість лікування - на 3 дні [35].

Нижче наводиться схема лікування гострих ендометритів у корів різних вікових груп, яка, за даними авторів, при використанні близько двох десятиліть дає позитивний результат (терапевтична ефективність лікувальних розчинів сягає 94%, що на 14% вище лікування антимікробними препаратами, які вводяться безпосередньо у матку) [34]. В якості лікувальних засобів, залежно від наявних лікарських препаратів, використовували ту чи ту лікарську суміш: 1) 1% розчин діоксидину на 0,5% розчині новокаїну в дозі 150-250 мл (один раз на добу справа і зліва по 75-125 мл в кожну точку уколу); 2) фізрозчин 0,85% - 40 мл, новокаїн - 1 г, окситоцин - 50 ОД, по 1 млн. ОД пеніциліну і стрептоміцину (по 25 мл справа і зліва); 3) новокаїну 1% розчин - 100 мл, етакридину лактат - 0,1 г (по 50 мл зліва і справа); 4) іхглюковіт у дозі 10 мл на 100 кг маси тіла корови (справа і зліва). Кращого ефекту можна досягнути, приготувавши свіжий іхглюковіт. Цей стерильний розчин містить в одному літрі дистильованої води іхтіолу - 37,5 г, порошку глюкози - 250 г, кислоти аскорбінової кислоти - 25 г.

Ту чи іншу лікарську суміш ін'єктували коровам у міжтканинний простір тазової порожнини через точку уколу в передньо-верхньому куті сіднично-прямокишечної ямки один раз на день. Ін'єкції розчинів повторюють через 48 год. до повного клінічного одужання тварини (воно у хворих гострим ендометритом тварин настає на 10-12 день). Додатково тваринам внутрішньом'язово ін'єктують тривітамін або його аналоги.

При недостатньо ефективному лікуванні клінічні ендометрити часто переходять у приховану форму: у перший місяць після отелення приховані ендометрит діагностують у 75, у 2-ий - в 50 і в 3-ій - 45% випадків по відношенню до числа тварин, що розтелилися [18].

До того ж лікування метритів, що пропонується деякими авторами, не відповідають основному принципу терапії - комплексності при лікуванні патології. У переважній більшості методів пропонується лише застосування антимікробних, протизапальних та утеротонічних засобів.

При лікуванні метритів весь комплекс заходів повинен включати застосування препаратів: загальностимулюючої дії на організм тварин, тонізуючих гладку мускулатуру матки, антибактеріальної і антимікозної дії, протизапальних та препаратів, що підвищують рівень кровозабезпечення, обміну речовин у матці, епітелізацію і регенерацію її слизової оболонки [11, 12].

Заходи щодо попередження післяродових хвороб базуються, у першу чергу, на використанні природних чинників. Важливе завдання - усунення дисбалансу поживних речовин і енергії при підготовці до пологів і протягом всього післяродового періоду та висока рухова активність тварин у ці періоди [13, 22].

В основі багатьох хвороб післяродового періоду лежить стрес. Попередження родового стресу шляхом проведення отелень в боксах і сумісного утримання телят з матерями протягом 12-36 год. істотно скорочує число післяродових ускладнень і терміни інволюції матки. У літній період дії стрес-факторів можна уникнути шляхом розміщення сухостійніх і корів, що розтелилися, в таборах, обладнаних навісами, випасання на прифермерських ділянках.

Так як з післяродових ускладнень 40-60% доводиться на запальні процеси, необхідно створити належні санітарно-гігієнічні умови для запобігання можливій мікробній контамінації статевих органів під час пологів і в післяродовому періоді. Це забезпечується правильним функціонуванням пологового відділення. Для цього потрібно дотримуватись принципу «все порожньо - все зайнято», систематично проводити дезинфекцію, застосовувати довершену систему вентиляційних споруд, що забезпечує інтенсивний повітрообмін при збереженні оптимальних параметрів температури, вологості і швидкості руху повітря в приміщенні.

Велике профілактичне значення має вивільнення всіх приміщень пологового відділення на період пасовищного утримання худоби, їх механічне очищення, дезинфекція і поточний ремонт.

Для зниження ризику виникнення післяродових ускладнень разом з перерахованими заходами застосовують засоби фармакопрофілактики. Для цього пропонувалися: утеротонічні препарати, гонадотропні і стероїдні гормони, новокаїн, загальностимулюючі засоби (молозиво першого удою, аутокров, розчин іхтіолу), протимікробні (екзутер, метромакс та ін.) і парасимпатикотропні препарати (карбахолін, прозерин).

Ґрунтуючись на нових підходах до розшифровки етіопатогенезу післяродових ускладнень у корів, визначено напрями в їх профілактиці: 1 - попередження розвитку кетоза в період сухостою; 2 - підвищення рівня імунного захисту організму; 3 - відновлення балансу між аутотрофною і умов-нопатогенною мікрофлорою. Запропонований спосіб включає одноразову внутрішньом'язову ін'єкцію деполена (пролонгований селеномісткий препарат) на початку сухостою і пероральну дачу пробіотика споробактерина впродовж 7-8 діб перед отеленням [21]

Ледєньова О.Ю. для профілактики післяродового ендометриту пропонує використовувати препарат ветомгін, при використанні якого залежно від дози і кратності застосування препарату захворюваність корів післяродовими ендометритами скорочується на 20%, тривалість сервіс-періоду - на 2_5 діб [14].

1.1 Висновок з огляду літератури

Підсумовуючи вищенаведене, слід зробити висновок, що лікування ендометриту у корів повинно бути комплексним і динамічним, інтенсивним та раціональним, нешаблонним, а також включати поняття економічної доцільності і технологічності запропонованого лікування, клінічної та господарської реабілітації пацієнта.

Враховуючи актуальність проблеми, для профілактики і терапії ендометритів запропоновано безліч препаратів, схем і методів лікування. Проте, проблема ефективної терапії при хворобах репродуктивних органів продовжує залишатися актуальною. Це пов'язано перш за все із широким застосуванням антибіотиків, які діють не тільки на патогенну, але й на корисну мікрофлору. При тривалому застосуванні антибіотиків можливе утворення антибіотикостійких штамів бактерій, що супроводжується зниженням терапевтичного ефекту і збільшенням числа бактеріоносіїв серед тварин [14].

У цьому випадку відбуваються необоротні патологічні процеси і зміни в тканинах, що приводять до тривалої або постійної неплідності [18, 33].

Тому впровадження біотехнологічних прийомів профілактики порушень обміну речовин, фармакопрофілактики, а також ефективних і екологічно безпечних методів лікування ендометритів дасть можливість успішніше боротися з неплідністю корів і продовжити терміни їх продуктивного використання [18].

ендометрит корова лікування терапевтичний

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Мета та задачі досліджень

Мета роботи полягала у розробці та впровадженні способу лікування корів хворих на гострий післяродовий ендометрит в умовах господарства ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» Зміївського району Харківської області.

Для вирішення даної проблеми перед нами стояли такі задачі:

1) дати господарсько-економічну характеристику господарства;

2) проаналізувати умов утримання і годівлі великої рогатої худоби;

3) дати аналіз результатів акушерсько-гінекологічної диспансеризації корів;

4) визначити поширеність, сезонність та вікову залежність ендометритів у корів досліджуваного господарства;

5) розробити та впровадити спосіб лікування корів з післяродовими ендометритами, визначити його терапевтичну та економічну ефективність.

2.22. Матеріали і методи

Матеріалом для роботи були корови, що належать ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» Зміївського району Харківської області.

У ході виконання роботи використовувалась господарсько-економічна документація, акти та звіти зооінженерної та ветеринарної служб господарства, власні дослідження та спостереження, одержані у період проходження практики.

Роботу проводили у наступному порядку:

o ознайомилися зі станом тваринництва у господарстві;

o вивчили ветеринарну безпеку господарства щодо інфекційних та інвазійних хвороб, ветеринарно-санітарний стан тваринницьких приміщень;

o проаналізували організацію відтворення поголів'я та її ефективність;

o провели клінічний огляд корів з поділом їх за фізіологічним станом на відповідні групи (тільні, з післяродовою патологією, осіменені після отелення, але не перевірені на тільність, гінекологічно хворі, неплідні);

o провели детальне дослідження неплідних тварин;

o вивчили стан годівлі і утримання тварин (з аналізом раціонів);

o розробили комплекс лікувальних і профілактичних заходів та організували їх виконання.

Під час досліджень корів використовували методику вагінального, мануального та ректального дослідження.

Піхвове дослідження корови. Зафіксувавши корову, обмивали у неї зовнішні статеві органи, відводили її хвіст убік і фіксували його бинтом. Брали у праву руку простерилізоване (додаток 1, фото 3) й зволожене фізіологічним розчином піхвове дзеркало і, трохи відкривши вульву пальцями лівої руки, обережно вводили його у піхву. Повертали дзеркало ручками донизу, натискували на них, розкривали його бранші і оглядали стан піхви та шийки матки, звертаючи увагу на їх колір, наявність слизу чи ексудату і їх характер, розкритий чи закритий цервікальний канал, чи є в ньому слизова пробка.

У корів клінічне здорових невагітних і не в стані охоти стінки піхви гладенькі, блідо-рожеві, блискучі, шийка матки закрита, в її каналі видно в'язкий слиз.

Мануальне дослідження піхви та шийки матки. Зафіксувавши корову, обмивали задню частину її тулуба і відводили хвіст убік. Підготувавши руки (обрізали нігті, мили руки з милом, змащували нейтральним жиром - гліцерином чи антисептичною емульсією) і, склавши пальці руки конусом, вводили її обережно у піхву, звертаючи увагу на стан слизових оболонок - чи гладкі вони, чи міститься в них клейкий секрет, розкритий чи закритий цервікальний канал, якою є складчастість піхвової частини шийки матки.

Ректальне дослідження статевих органів корів і телиць. Фіксували тварину в станку і обмивали задню частину її тулуба. Обрізали коротко нігті на руках, вирівнювали пилочкою їх гострі краї. Одягали халат, фартух, гумові чоботи, засукували рукави халата по плече, одягали нарукавник, мили теплою водою з милом руки, дезинфіковували наявні подряпини та садна розчином йоду і змащували зверху колодієм (або надівали гінекологічну чи п'ятипалу полістиролову рукавичку), змащували руку вазеліном, іхтіоловою маззю або добре намилювали.

Підходили до тварини ззаду і дещо зліва, брали вільною рукою за корінь хвоста, відводили його убік і, склавши пальці підготовленої руки конусом, вводили її через анальний отвір до рівня третіх фаланг.

Розширювали пальці так, щоб через утворену між ними щілину повітря могло проникнути в пряму кишку. Це викликає її рефлекторне скорочення та звільнення від калу.

Приступали до пальпації статевих органів лише під час розслаблення прямої кишки. При її скороченні легко масажували слизову оболонку і чекали її розслаблення. Знайшовши шийку матки, підтягували її трохи до себе і, просунувши руку вперед, знаходили тіло матки (коротке, м'яке), за ним спрямовані вперед два роги і добре виражену між ними міжрогову борозну.

Просовували середній палець у борозну і вперед, доходили до біфуркації матки, після чого обережно пальпували пучками пальців роги матки. Дійшовши до верхівки правого рога матки, зразу знаходили внизу чи трохи збоку яєчник. Повернувши руку уздовж рогу назад до біфуркації, пальпували так само лівий ріг матки.

Під час пальпації матки та яєчників звертали увагу на їх положення, симетричність рогів матки, розмір, форму, поверхню, консистенцію, чутливість, наявність в яєчнику фолікулів та жовтих тіл. У невагітної самки матка міститься у тазовій порожнині, її роги симетричні; під час пальпації і легкого погладжування матка швидко скорочується, її можна зібрати під долонею і пальцями руки, міжрогова борозна чітко промацується, яєчники розміщені у тазовій порожнині. Роги матки у старих корів, як і в гінекологічно хворих, часто опущені в черевну порожнину й можуть бути наповнені ексудатом.

Діагностика метритів у корів не є складною за винятком субклінічних з тривалим періодом патологічного процесу. Враховують клінічний стан тварин. Головною діагностичною ознакою є виділення із статевих органів ексудату з різними домішками. При огляді зовнішніх статевих органів знаходять залиплий ексудат на вульві, корені хвоста, сідничних горбах. При вагінальному дослідженні відмічають: набряк слизової оболонки вагіни, крововиливи, збільшення шийка матки, набряклість її слизової оболонки, почервонілість; відкриття шийки; накопичення ексудату в порожнині вагіни.

При ректальному дослідженні знаходять: матка опущена в черевну порожнину, стінка її в'яла, тістуватої консистенції, скорочувальна активність її слабка або відсутня. Диференціальний діагноз ставлять враховуючи різні домішки в ексудаті. Для гнійно-катарального ендометриту характерна присутність в ексудаті слизу та гною коричнево-сірого кольору; для фіброзного - фібрин у вигляді пластівців та згустків; для некротичного - некротичних тканин з неприємним іхорозним запахом.

Для досліду за принципом груп-аналогів було відібрано 14 голів корів з діагнозом післяродовий ендометрит.

Тварин першої групи (7 голів) лікували за загальноприйнятою для даного господарства схемою, використовуючи окситоцин (30-40 ОД, внутрішньом'язово, 1 раз на добу, щоденно) та біцилін-5 (1500000 ОД, внутрішньом'язово, 1 раз на 5 днів); тварин другої групи (7 голів) - із застосуванням діоксидину (80 мл, інтраутерально, через добу), окситоцину (ОД, внутрішньом'язово, 1 раз на добу, щоденно), іхтіолу (20% розчин, 250 мл, інтраутерально, через добу) та розробленого кафедрою акушерства, гінекології і біотехнології розмноження тварин ХДЗВА препарату «Каплаестрол» (10 мл, інтраабдомінально, 1 раз на 7 діб) у поєднанні з. ректальним масажем матки (3-5 хв., 1 раз на добу, щоденно). Діоксидин та іхтіол коровам вводили тричі почергово (інтервал 24 год.) інтраутерально, із застосуванням розробленого співробітниками кафедри акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин ХДЗВА інструменту - катетера-тампонатора (рис. 1, додаток 1, фото 1).

Рис. 1. Схема катетера-тампонатора для інтраутерального введення рідких лікарських засобів

До переваг цього інструменту можна віднести те, що комплектується інструмент з готових матеріалів, які виробляє промисловість: наконечником слугує одноразовий поліетиленовий катетер для мано-цервікального осіменіння корів; металева трубка - це подовжувач інструменту для ректо-цервікального осіменіння корів (з додатково напаяною фіксуючою шайбою); для ємкості використовується одноразовий поліетиленовий спермоприймач.

Інструмент може збиратися в умовах ферми, а змінні одноразові елементи забезпечують максимальну стерильність маніпуляції. Рідкі засоби можуть бути заготовлені заздалегідь, розфасовані і запаяні в ємкості і використовуватися по мірі необхідності. Для підготовки інструменту до роботи досить тільки нагвинтити наконечник, обрізати поліетиленовий ковпачок з наконечника ємкості і приєднати його до поліетиленової товстостінної трубки.

Введення інструменту здійснюється рукою чи за допомогою піхвового дзеркала катетер проникає в канал шийки матки, при цьому тампонатор щільно прилягає до піхвової частини шийки матки, запобігаючи зворотному витіканню рідини фармакологічних препаратів.

Техніка інтраутерального введення. За допомогою піхвового дзеркала вставляють катетер в цервікальний канал чи контролюючи шийку матки рукою через пряму кишку (додаток 1, фото 2).

Техніка інтраабдомінального введення. Місце ін'єкції вистригають знежирюють, дезінфікують 5% спиртовим розчином йоду в області середини правої голодної ямки. Голку вводять перпендикулярно шкірі (додаток 1, фото 4).

2.3 Результати власних досліджень

2.3.1 Характеристика ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» Змієвського району Харківської області

Змієвський район, як адміністративно-територіальна одиниця, був утворений 88 років тому, в 1924 році. Змієвський район розташований у південній частині Харківщини і межує: на півночі - з Бєлгородським районом Бєлгородської області (Російська Федерація), протяжність кордону - 49877 м; на сході - з Вовчанським, Чугуївським та Харківським районами Харківської області; на півдні - з Нововодолазьким районом Харківської області; на заході - з Дергачівським та Валківським районами Харківської області.

Його територія - 1403 кв. км., з них сільськогосподарських угідь - 100,5 тис. га, орних земель - 72,3 тис. га, ліси займають - 19,3 тис. га, дзеркала водоймищ - 2164 га.

Населення району - 183,1 тис. чол., у тому числі міське - 122, 3 тис. чол.; сільське - 60,8 тис. чол.

Сільське господарство Змієвського району спеціалізується як на м'ясному та молочному тваринництві, так і на рослинництві - це овочівництво, вирощування зернових культур, соняшника.

ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» знаходиться в селі Першотравневе, Змієвського району, Харківської області.

Це багатопрофільне підприємство. До 14 видів діяльності цього господарства входять: виробництво племінної продукції скотарства, племінне молочне скотарство, племінне м'ясне скотарство, вирощування зернових і кормових культур для зміцнення і розвитку кормової бази племінного заводу та ін..

ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» являє собою підприємство із замкненим циклом виробництва, яке повністю забезпечує безвідходну технологію виробництва.

У господарстві склалася наступна структура земельних угідь (табл. 1).

Таблиця 1

Структура земельних угідь ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень»

Показники	га	%
Всього земельних угідь	4490	100
у тому числі:
- рілля	3542,1	78,9
- пасовища і луки	839	18,7
- господарські двори, будівлі	109	2,4

Тобто, структура земельних угідь відповідає виробничому напрямку господарства.

При цьому склалася наступна структура посівних площ (табл. 2).

Таблиця 2

Структура посівних площ ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень»

№	Найменування сільськогосподарських культур	Площа, га	Урожайність, ц/га
І	Зернові та зернобобові озимі
	озима пшениця	881,4	10,8
	ярий ячмінь	138,2	10
	ячмінь озимий	205	4,5
	кукурудза на силос	779,7	157,9
	кукурудза на зерно	684,4	23,3
	ВСЬОГО:	2688,7	206,5
II	Технічні
	соя яра	78,3	11,9
	соняшник	945,5	18,1
	ВСБОГО:	1023,8	30
III	Кормові	468,2	180

Як бачимо, майже всі посівні культури характеризуються задовільними показниками урожайності і можуть використовуватись у корм худобі.

У тваринництві головна увага приділяється одержанню здорового молодняка для подальшого вирощування на відгодівлю, а також отриманню якісного молока.

Показники тваринницької галузі наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Показники продуктивності тваринницького комплексу

ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень»

Показники	Одиниці виміру	2010 р.
Поголів'я ВРХ	гол.	1557
у т.ч. корови	гол.	571
молодняк на відгодівлі	гол.	946
Нетелі	гол.	38
Питома вага корів у стаді	%	21
Вихід телят на 100 корів	гол.	87
Середньодобовий надій на голову	кг	11
Валовий надій молока	т	604,8
Середньодобовий приріст молодняка ВРХ	г	650

Раціон для тварин: сіно лугове, сінаж, висівки, дерть ячмінна, барда пивна. Корегується залежно від групи тварин. Однак, наскільки тварини забезпечені кормами, можна визначити проаналізувавши раціон, наведений в таблиці 4.

Як свідчать дані таблиці 4, раціон в стійловий період незбалансований і дефіцитний за всіма аналізуємими показниками,

ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» розташоване на огородженій відокремленій території, має пішохідну прохідну та транспортний пропускник з дезинфекційним бар'єром (заправлений 3% розчином каустичної соди). Територія господарства розділена на відокремлені огороджені зони.

Тваринництво - відгодівля ВРХ - відокремлене.

Таблиця 4

Раціон годівлі тварин в ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень»

Корма	Кіл-ть, кг	корм. од.	перетр. протеїн, г	цукор, г	Са, мг	Р, мг	каротин, мг
Норма		7,60	790	620	50	30	300
Солома ячна	5	1,70	65	12	16,50	4	20
Сіно різнотравне	2	0,88	112	20	16,50	4	20
Силос кукурудзяний	7	1,40	98	42	9,80	2,80	140
Дерть ячна	0,5	0,58	42,50	1	1	1,95	0,25
Буряк кормовий	5	0,60	4,50	200	2	2,50	0,50
Сіль-лизунець	0,015
Всього		5,20	322	275	45,80	23,30	190,30
+/- до норми		-2,40	-468	-345	-4,20	-6,70	-109,70

Са / Р = 1,7 / 1

ЦПВ = 1 / 1,17

Тварини розміщені у типових корівниках:

Згідно плану протиепізоотичних заходів (погоджений та затверджений у районній держветслужбі) на І квартал 2011 р., було виконано:

- вакцинація проти колібактеріозу - 38 гол. (січень);

- обробки проти телязіозу - 160 гол.;

- сифункулятозу - 160 гол.

Протягом березня 2011 р. проведено:

- відбір крові для дослідження на бруцельоз, лейкоз (загальне стадо);

- відбір зразків для копрологічного дослідження на фасціольоз.

Препарати та медикаменти, які використовуються для обробок тварин, закупаються в мережі реалізації ветпрепаратів м. Харкова з відповідними супровідними документами.

Приміщення молокоблоку, утримання тварин у задовільному санітарному стані. Тварини утримуються в типових корівниках. Однак, господарство не має окремого родильного відділення і у приміщенні, де проходять отелення невчасно прибирається гній.

Тварини не виснажені.

Надої корів у середньому складають 15 л на добу.

Дезинфекція, дератизація приміщень проводилася до постановки тварин на зимово-стійлове утримання деззагоном ЗРДЛВМ згідно договору.

2.3.2 Охорона праці та довкілля

Охорона праці включає систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

З метою попередження правил техніки безпеки в господарстві проводяться інструктаж при прийомі на роботу, первинний, повторний, позаплановий та поточний інструктажі. Адже недотримання елементарних вимог безпеки при роботі з тваринами може призвести до травматизму як обслуговуючого персоналу, так і тварин.

Тому з тваринами слід поводитись спокійно, ласкаво і впевнено. Кожен раз, наближаючись до них чи заходячи в денник, станок, необхідно попереджувати їх рівним, владним голосом. Не треба допускати грубих окриків і побиття тварин.

При обслуговувані тварин люди, що їх обслуговують, повинні знати не лише кличку, стать, вік, прикмети, темперамент і звички, а й методи фіксації (утримання при наданні лікарської допомоги).

При прив'язному утриманні тварин прив'язь повинен бути міцним, досить вільним, щоб не обмежувати рухів і не затягувати шию корові. У корів, що б'ються, слід видалити роги.

При ручному доїнні хвіст корови прив'язують до ноги. Ослінець доярки повинен бути міцним і полагодженим.

Корову для обслуговування ветеринарними спеціалістами можна вести на недоуздку чи мотузці. Їх прив'язують за роги і область носу. В момент обслідування тварину можна утримувати за роги: стоячи біля її шиї справа чи зліва, обома руками захоплюють роги, щоб не стирчали вільні кінці. Ліктем, ближчої до шиї руки натискують на шию, а тілом навалюються на область плеча і лопатки тварини.

Якщо фіксація простим утриманням за роги недостатня, захоплюють однією рукою носо-губне дзеркало стоячи з лівого боку тварини, лівою рукою тримають лівий ріг, а праву руку плавним, але швидким рухом просувають по лобі і стінці носу та захоплюють носо-губне дзеркало великим і вказівним пальцями; ліктем правої руки потім упираються в лоб тварини, а кистю дещо припіднімають носову частину голови.

Корову можна утримати, лише стискуючи носо-губне дзеркало. Роблять це пальцями, а для тривалого утримання - з допомогою спеціальних носових щипців.

Можна велику тварину прив'язати до стовпа, краще використовувати пристосування з двох стовпів з поперечиною.

Важливу роль в системі охорони праці має виробнича санітарія, адже розвиток тваринництва пов'язаний з охороною від хвороб маточного складу і плідників сільськогосподарських тварин, одержанням і збереженням здорового приплоду, а патологія репродуктивних органів сільськогосподарських тварин, що викликана різними патогенними (хвороботворними) мікроорганізмами, може бути потенційним гальмом розширеного відтворення стада.

У зв'язку з цим метою профілактики інфекцій, що обумовлюють неплідність і малоплідність сільськогосподарських тварин, велику увагу слід приділяти попередженню використання для осіменіння самок сперми плідників, контамінованої інфекційними агентами - збудниками захворювань.

Невіддільною складовою частиною роботи ветеринарної служби господарства у відношенні запобігання і нерозповсюдження заразних захворювань є регулярне проведення дезінфекції, дезінсекції, та дератизації.

З метою попередження зооантропонозів всі працівники тваринництва без винятку проходять 1 раз на квартал медичне обстеження та 1 раз на рік - флюорографію.

Від заносу інфекційних захворювань при в'їзді на територію ферм встановлюються дезбар'єри, при вході у приміщення - дезкилимки.

На сьогодні господарство є благополучним за інфекційними захворюваннями, що забезпечується профілактичними заходами у їх відношенні. З цією метою тварини підлягають ретельному ветеринарному огляду і обов'язковому дослідженню на бруцельоз, туберкульоз, лептоспіроз, лейкоз і трихоманоз, а також профілактичній вакцинації проти трихофітії, сибірки, сальмонельозу у відповідності до чинного ветеринарного законодавства.

Охорона навколишнього середовища повинна бути частиною планів економічного і соціального розвитку народного господарства. Розробка заходів по здійсненню природоохоронних заходів має особливе значення при підготовці схем розвитку і розміщення виробничих сил, територіально-виробничих комплексів, при проектуванні і капітальному будівництві. Це дозволяє дотримуватись основних вимог, що пред'являються до господарської діяльності з комплексного використання, охорони і відтворення природних ресурсів, здійснювати єдину екологічну політику при прийнятті проектних рішень.

До комплексу заходів з охорони навколишнього середовища господарств слід віднести наступні. Для більш повного і раціонального використання біологічного потенціалу полів застосовуються сівозміни. Важливим заходом є правильна обробка ґрунту.

Водні об'єкти вважаються забрудненими, якщо показники складу і властивостей води в них змінюються під прямим чи побічним впливом виробничої діяльності і побутового користування населенням і стають частково чи повністю не придатними для одного з видів водокористування.

У відношенні охорони навколишнього середовища у господарстві певна увага приділяється попередженню забруднення витоками тваринницьких об'єктів, правильного застосування засобів хімізації землеробства, забруднення нафтопродуктами. Однак подекуди спостерігається стоянка і миття транспорту, випасання худоби поблизу водоймищ.

Захист повітряного басейну від забруднення регламентується мінімально допустимими концентраціями шкідливих речовин в атмосферному повітрі.

Головним джерелом забруднення повітряного басейну у господарстві є автотранспорт, але автомашини з підвищеним вмістом вуглекислоти у відпрацьованих газах до експлуатації не допускаються.

Важливим заходом в охороні навколишнього середовища є утилізація гною. Гній з приміщення видаляється постійно, адже лише у цьому випадку можна підтримувати чистоту, оптимальний режим мікроклімату та, в певній мірі, попереджувати поширення умовно-патогенної мікрофлори в приміщенні.

Видалений скребковим транспортером гній буртується у спеціально відведеному для цього місці (не ближче 60 м від тваринницьких приміщень, 100 м від молочних блоків і 300 м від житлової забудови у бік напрямку пануючих вітрів та за межами ферми). Цей спосіб зберігання і знезараження гною має назву біотермічна обробка. При цьому способі знезараження в правильно складених буртах гною більшість збудників інфекційних та інвазійних хвороб гине на протязі 30 днів.

Таким чином, в цілому стан охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, та охорони навколишнього середовища, загалом знаходиться на належному рівні.

2.3.3 Результати акушерсько-гінекологічної диспансеризації, аналіз стану відтворення поголів'я великої рогатої худоби

Для проведення диспансеризації застосовували такі методи: збір анамнезу і клінічне дослідження, яке включає ректальне та вагінальне дослідження.

Діагноз на ендометрит ставили виходячи з наступних даних:

- з аналізу встановлено, що у деяких корів відмічалася затримка посліду, тяжкі пологи, на підстилці і корні хвоста відмічають появу ексудату;

- при ректальному досліджені відмічали збільшення одного з рогів матки, потовщення його стінок, слабку болючість та зниження скорочувальної функції. Флуктуація майже не відчувалась, а тканини стінки рогу набрякали. При пальпації матки тварини вигинають спину, напружуються, з вагіни виділяється значна кількість ексудату;

- під час вагінального дослідження відмічалися підсохлий ексудат на вульві. При огляді піхви вагінальним дзеркалом спостерігається наявність ексудату, слизова оболонка запальна, гіперемійована.

Для виявлення і коректування обміну речовин, підтримка природної резистентності тварин на оптимальному рівні необхідно двічі на рік проводити основну диспансеризацію і щокварталу - поточну.

Основна диспансеризація (січень-лютий) передбачає аналіз відтворної здатності маткового поголів'я клінічним оглядом всіх корів і обстеженням контрольних (модельних) груп, тобто по 10-20% корів з кожної фізіологічної групи корів (у запуску, в пологовому відділенні після отелення, нетільні у період роздоювання, тільні лактуючі).

При поточній диспансеризації проводиться клінічний огляд всього маткового поголів'я, а в 'модельних' групах - по 5-7 тварин.

При загальному клінічному обстеженні корів і ремонтних телиць звертають увагу на їх угодованість, рухову і рефлексогенну активність, на вираженість блиску копитного рогу і волосяного покриву, на стан хребта, кінцівок, ребер і хвостових хребців.

При обстеженні кожної тварини в контрольних групах з'ясовують їх загальне фізіологічне положення, або відхилення в серцево-судинній системі, в органах дихання і травлення, в молочній залозі і статевих органах, тривалість періоду від отелення до запліднення, наявність або відсутність післяродових або гінекологічних захворювань, індекс осіменіння, повноцінність статевих циклів.

Оцінюється повноцінність і збалансованість раціонів і відповідність типу раціонів продуктивності і фізіологічному стану корів, а для телиць аналізуються добові прирости і загальний фізіологічний стан та своєчасність настання статевої зрілості і зрілості тіла. Звертається увага на такі показники: процентне співвідношення грубих, соковитих і концентрованих кормів, калорійність раціону, загальну поживність, вміст перетравного протеїну, каротину, цукру, кальцію, фосфору, органічних кислот в силосі і сінажі. Зооветспециалісти, за наслідками біохімічних досліджень кормів, балансують раціон, приводячи до оптимальних цукрово-протеїнове, кислотно-лужні і фосфорно-кальцієві співвідношення.

У крові визначають 27 параметрів, у т.ч. кількість лейкоцитів, каротин, загальний білок, цукор, кальцій і неорганічний фосфор, лужний резерв, кетонові тіла, мікроелементи, вітаміни А, С, Е.

Раціони для кожної фізіологічної групи тварин маткового стада повинні відповідати нормам, а якість кормів оцінюється органолептично і за наслідками хіміко-токсикологічного, мікробіологічного і мікологічного аналізів.

Для проведення клінічного обстеження, лабораторного дослідження кормів, проб крові, сироватки і плазми крові, щоб дізнатися норму або ступінь порушення обміну речовин, для маткового поголів'я молочної худоби проводять декілька видів диспансеризацій: загальну комплексну - 2 рази на рік, поточну - 1 раз на квартал, планову - щомісячну, ранню акушерську диспансеризацію - щоденну: від отелення до плідного осіменіння.

Для постановки раннього діагнозу на акушерсько-гінекологічне захворювання, попередження ускладнень і розвитку необоротних змін в статевих органах необхідно проводити ранню акушерську диспансеризацію. Вона проводиться щодня в пологовому відділенні для ранньої діагностики патологічних пологів і післяродових захворювань. Для реєстрації цих захворювань і проведення лікування тварин по розроблених схемах необхідно мати журнал корів, що розтелилися, в якому відзначають (на верхньому рядку кожної сторони журналу: дата отелення, клички і інвентарний номер корови, характер пологів; наявність або відсутність затримки посліду, атонії або субінволюції матки, ендометрит клінічний, ендометрит прихований. Напроти клички кожної тварини, у відповідній для кожного патологічного процесу (захворювання) колонці, повинна робитися відмітка про проведення курсового лікування (у вигляді знаку «+» або «-»).

При постановці діагнозів на захворювання слід враховувати нормативи для фізіологічних процесів: мимовільне відділення посліду через 4-6 год. після виведення плоду, у першу добу після пологів в каналі шийки матки утворюється слизова пробка, з 3-4 дня новотільності в помірних кількостях виділяються червонувато-коричневі, а потім - шоколадного кольору і прозорі лохії. До кінця лохіального періоду (до 12-15 дня новотільності) лохії густіють і їх виділення закінчується до 12-15 дня новотільності в зимовий-стійловий період і до 10-12 дня - в літньо-пасовищний період.

Щодня враховуються захворювання клінічними і щомісячно - субклінічними маститами.

Щокварталу при проведенні комісійної поточної АГД проводиться вибраковування корів з постійним безпліддям і непіддатливих лікуванню при маститах.

Щомісячно визначається чутливість мікрофлори із запальних ексудатів до лікувальних препаратів.

У кінці року аналізується відтворна здатність маткового поголів'я: скільки отримано живих телят на 100 корів, на 100 корів і нетелей, індекс осіменіння, кількість хворих на акушерсько-гінекологічні захворювання, лікувальну і профілактичну ефективність заходів. Порівнюють ці показники з попереднім роком. В обов'язковому порядку в звіті відображають наявність або відсутність специфічних акушерсько-гінекологічних захворювань у корів як після отелення, так і після штучного осіменіння [18].

Результати акушерсько-гінекологічної диспансеризації наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Результати акушерсько-гінекологічної диспансеризації

Групи тварин	Голови
1. Вагітні 2. У післяпологовому періоді з них з ендометритами 3. Неплідних	3 28 14 1
Всього досліджено	32

За результати диспансеризації встановлено, що з 32 досліджених корів 3 - вагітних, 1 - неплідна і 28 - у післяродовому періоді, з яких 14 голів є хворими на ендометрит.

2.3.4 Поширеність, сезонність та вікова залежність прояву ендометритів корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень»

З даних літератури з'ясовано, що ендометритам властива широка розповсюдженість, сезонна та вікова залежність. Але за різними повідомленнями результати відрізняються, подекуди - значно [2, 3, 8, 16, 25, 30].

В умовах ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометрити є поширеною післяродовою патологією, причому за 3 останні аналізуємі роки ця патологія охоплює все більшу кількість поголів'я і у 2011 році відсоток захворюваності досяг 50% (див. рис. 2).

З'ясовуючи сезонність та вікову залежність нами встановлено наступне (рис. 3-4).

З даних рис. 3 чітко вимальовується сезонна залежність захворювання корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» на ендометрит. Однак їх виникнення слід ув'язувати з сезонністю отелень.

Визначаючи вплив віку на захворюваність корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометритами, нами не виявлено вікової залежності. З цього випливає, що у даному господарстві виникнення ендометритів не пов'язане з віком тварин (рис. 4).

2.3.5 Терапевтична ефективність способу лікування корів зендометритами в умовах ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень»

За результатами акушерсько-гінекологічної диспансеризації було сформовано дві групи корів - контрольна та дослідна, по 7 голів у кожній.

При лікуванні корів контрольної групи користувалися стандартною для господарства схемою із застосуванням окситоцину і біциліну.

Окситоцин (Оxytocinum):

Речовини, що входять до складу - гормон, який одержують із задньої долі гіпофізу.

Дія. Основний біологічний ефект окситоцину полягає у стимуляції скорочень м'язів матки при пологах. Діє сильніше на фізіологічні скорочення матки. Він також підвищує секрецію молока, стимулюючи виділення пролактину.

Показання до застосування - як стимулятор пологового акту при слабких потугах, особливо у дрібних тварин, а також при затриманні посліду, для припинення кровотечі з матки, при субінволюції матки, агалактії у свиноматок і собак

Форма випуску: ампули по 1 мл (в 1 мл 5 ОД).

Вводили окситоцин щоденно внутрішньом'язово у дозі 30-40 ОД 1 раз на добу.

Біцилін (Bicillinum):

Речовини, що входять до складу - суміш 4 частин біциліну-1 і 1 частини новоциліну.

Дія. Особливістю препарату є його пролонгована дія, що дає змогу забезпечувати терапевтичний ефект протягом 3-4 тижнів після однієї ін'єкції.

Випускають у флаконах по 1,5 млн. ОД.

Вводили біцилін внутрішньом'язово по 1500000 ОД 1 раз на 5 днів (фото 5).

Корів дослідної групи лікували способом, який включає використання діоксидину, окситоцину, іхтіолу і розробки кафедри акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин ХДЗВА - препарату «Каплаестрол».

Діоксидин (Dioxydinum):

міжнародна та хімічна назви: Dioxydine; 2,3 - Ді(гідроксиметил) іноксалін - 1,4 - діоксид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, зеленкувато-жовта рідина;

склад: 1 мл розчину містить діоксидину в перерахуванні на 100% речовину - 10 мг;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група - антибактеріальні засоби. Код АТС J01X X08.

Фармакологічні властивості. Діоксидин - антибактеріальний препарат широкого спектра дії. Виявляє активність при інфекціях, спричинених вульгарним протеєм, синьогнійною паличкою, паличкою Фрідлендера, кишковою та дизентерійною паличками, сальмонелами, стафілококами, стрептококами, патогенними анаеробами, включаючи збудників газової гангрени. Ефективний відносно штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів та інших препаратів. Не виявляє місцевоподразнюючої дії.

Показання для застосування. Гнійно-запальні процеси різної локалізації: гнійні плеврити, емпіема плеври, абсцес легенів, перитоніт, цистит, рани з глибокими порожнинами, абсцеси м'яких тканин, флегмони, післяопераційні рани сечо- та жовчовидільних шляхів, а також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.

Діоксидин вводили інтраутерально по 80 мл через добу.

Іхтіотіл (Ichthyolum):

Властивості. Чорно-бура рідина із специфічним різким запахом. Розчиняється у воді, гліцерині, частково у спирті та ефірі.

Дія. протибродильна, протисептична, протизапальна, місцево-знеболююча і кератолітична

Показання до застосування. Зовні при дерматитах, фурункульозі, екземах, флегмонах, артритах, тендо-вагінітах, маститах, опіках; при випадінні прямої кишки, запаленні стравоходу; при вагінітах, метритах, сальпінгітах; всередину як протибродильний, антисептичний і румінаторний засіб при гострій тимпанії рубця, атонії передшлунків, метеоризмі кишок і кольках у коней.

Спосіб застосування. Зовні при дерматитах, фурункульозі, екземах, флегмонах, артритах, тендо-вагінітах, маститах, опіках у формі 10-30% мазі або 10% спиртового розчину для компресів. 1-2% розчин призначають при випадінні прямої кишки, запаленні стравоходу; 3% - 5% - при вагінітах, метритах, сальпінгітах. Всередину як протибродильний, антисептичний і румінаторний засіб при гострій тимпанії рубця, атонії передшлунків, метеоризмі кишок і кольках у коней. Призначають у формі 1-2% розчину, болюсів, кашок, пілюль. Коням 10,0-30,0; великій рогатій худобі 10,0-20; дрібній рогатій худобі і свиням 1,0 - 5,0; собакам 0,2-1,0.

Спосіб зберігання препарату - у закритих скляних банках.

Форма випуску: у нерозфасованому вигляді. 10 або 20% іхтіолова мазь в банках по 15, 20, 25, 30, 50 г.

Вводили іхтіол інтраутерально у 20% концентрації по 250 мл через добу.

Каплаестрол (І фракція) - вітамінно-гормональний препарат, що містить екстраговані з жіночої плаценти естрогенні гормони та рослинний в-каротин. Гормональна складова препарату відновлює і підсилює фізіологічну діяльність матки, підсилює її скорочення та підвищує кровообіг, а отже й транспорт поживних речовин до матки та від неї шкідливих продуктів. Провітамін А сприяє біль швидкому відновленню пошкодженого епітелію слизової оболонки матки.

Каплаестрол вводили інтраабдомінально у дозі 10 мл 1 раз на 7 діб (фото 4).

Крім того застосовувався ректальний масаж матки (3-5 хв., 1 раз на добу) щоденно для стимуляції її скорочень та видалення ексудату з її вмісту (фото 6).

Діоксидин та іхтіол коровам вводили тричі почергово (інтервал 24 год.) інтраутерально, із застосуванням розробленого співробітниками кафедри акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин ХДЗВА інструменту - катетера-тампонатора (фото 2).

Терапевтичну ефективність проведених лікувальних заходів визначали за тривалістю проміжку від прояву до зникнення клінічних ознак захворювання. Результати досліджень наведені в таблицях 6.

Результати лікуванні корів контрольної групи свідчать про те, що тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак в середньому на одну тварину складала 10,1 днів (з коливаннями від 8 до 12 днів), а тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - 34,1 днів (від 29 до 39 днів). При цьому індекс осіменіння був на рівні 3,3 (від 2 до 4 осіменінь), 5 корів стали тільними і 2 - не запліднилася протягом 3 міс. після родів, а тривалість неплідності у середньому склала 62,4 днів на корову.

Таблиця 6

Ефективність лікування корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» з післяродовими ендометритами

Кличка корови	Тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак (дні)	Тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу (дні)	Індекс осіменіння	Результати осіменінь через 3 міс.	Дні неплідності
Контрольна група
Дельта	10	34	3	вагітна	39
Ряска	9	29	3	вагітна	55
Красива	12	39	4	вагітна	63
Весела	10	35	2	вагітна	41
Волна	12	37	4	неплідна	89
Каріна	10	32	3	вагітна	58
Принцеса	8	33	4	неплідна	92
Разом	71/10,1	239/34,1	3,3	5 - вагітн. 2 - непл.	437 /62,4
Дослідна група
Легенда	8	29	2	вагітна	37
Рябуха	9	33	4	неплідна	84
Золушка	6	20	1	вагітна	15
Буйна	8	26	2	вагітна	67
Гроза	6	15	2	вагітна	35
Смирна	7	34	3	вагітна	41
Лаура	6	17	1	вагітна	22
Разом	50/7,1	174/24,9	2,1	6 - вагітн. 1 - непл.	301 /43

При лікуванні корів дослідної групи тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак складала у середньому 7,1 днів на 1 корову (з коливаннями від 6 до 9 днів, а тривалість періоду від зникнення проявів захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - 24,9 днів (від 15 до 34). При цьому індекс осіменіння складав 2,1 (при нормі 1,5-2), 6 корів стали вагітними і 1 - не запліднилася, період неплідності у середньому на корову складав 43 дні.

Зведену таблицю терапевтичної ефективності розглянутих способів лікування корів з ендометритами наведено в таблиці 7.

Таблиця 7

Терапевтична ефективність впровадженого способу лікування корів з ендометритами

Показники	Групи корів	+/- (%)
	контроль	дослід
Тривалість проміжку часу від прояву та до зникнення клінічних ознак захворювання, днів	10,1	7,1	-3 (29,7)
Тривалість проміжку часу від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу, днів	34,1	24,9	-9,2 (27,0)
Заплідненість корів в межах 3 місяців після родів, %	57,1	71,4	+14,3
Індекс осіменіння	3,3	2,1	-1,2 (36,4)
Дні неплідності, на корову	62,4	43	-19,4 (31,1)

Отже, у порівнянні з контрольною групою у дослідній групі тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак була коротшою на 3 дні (29,7%), тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - на 9,2 днів (27%), індекс заплідненості - на 1,2 (36,4%), кількість днів неплідності - на 19,4 днів (31,1%) у середньому на 1 корову.

2.4 Економічна ефективність ветеринарних заходів

Слід зазначити, що загальні економічні збитки від неплідності (ЗЕЗ) перевищують суми втрат від інфекційних і незаразних хвороб разом узятих [18].

Розрахунок збитків, завданих неплідністю корів:

Зб _непл. = Зб _м + Зб _т + Зб _у.г.

де: Зб _непл. - збитки від неплідності;

Зб _м - збитки від недоотримання молока;

Зб _т - збитки від недоотримання телят;

Зб _у.г. - витрати на утримання та годівлю неплідних корів.

Збитки від недоодержання молока розраховуємо за формулою:

Зб _м = Д _н х К _кнм х В _м,

де: Д _н - дні неплідності;

К _кнм- коефіцієнт кількості молока, недоотриманого за 1 день неплідності від однієї корови;

В _м - вартість 1 кг молока.

а) по контрольній групі:

Зб _м = 437 х 3,3 х 1,2 = 1730,52 грн.

б) по дослідній групі:

Зб _м = 301 х 3,3 х 1,2 = 1191,96 грн.

Збитки від недоодержання телят розраховуємо за формулою:

Зб _м = Д _н х К _кнт х В _т,

де: Д _н - дні неплідності;

К _кнт- коефіцієнт кількості телят, недоотриманого за 1 день неплідності від однієї корови;

В _т - вартість 1 теляти.

а) по контрольній групі:

Зб _м = 437 х 0,0035 х 440 = 673 грн.

б) по дослідній групі:

Зб _м = 301 х 0,0035 х 440 = 463,54 грн.

Збитки, що йдуть на утримання і годівлю неплідних корів, розраховуємо за формулою:

Зб _у.г. = Д _н х В _у.г.,

де: Д _н - дні неплідності;

В _у.г. - витрати, що йдуть на утримання і годівлю 1 неплідної корови.

а) по контрольній групі:

Зб _у.г. = 437 х 20 = 8740 грн.

б) по дослідній групі:

Зб _у.г. = 301 х 20 = 6020 грн.

Таким чином, збитків, завданих неплідністю корів будуть наступними:

а) по контрольній групі:

Зб _непл. = 1730,52 + 673 + 8740 = 11143,52 грн.

б) по дослідній групі:

Зб _непл. = 1191,96 + 463,54 + 6020 = 7675,5 грн.

Отже, економічні збитки, завдані неплідністю, по контрольній групі у порівнянні дослідною виявилися більшими на 3468,02 грн. (11143,52 - 7675,5). Враховуючи витрати на проведення ветеринарних заходів, загальні збитки будуть:

а) по контрольній групі:

З_з = 11143,52 грн. + 194,4 грн. = 11337,92 грн.

б) по дослідній групі:

З_з = 7675,5 грн. + 493,15 грн. = 8168,65 грн.

Таким чином, не дивлячись на те, що витрати на лікування корів дослідної групи були вищими у 2,5 рази, попереджені збитки виявилися значно більшими - на 3169,27 грн. (або 27,8%).

Розрахунок ЗЕЗ від післяродових і гінекологічних захворювань у телиць і корів необхідно підраховувати не тільки за період хвороби тварини.

Фактичні ЗЕЗ від неплідності складаються не тільки від витрат на лікування (на медикаменти і працю ветлікаря), перевитрату кормів за недоотримане молоко протягом всієї лактації, недоотримання телят на кожні 100 корів і телиць парувального віку, а й на оплату праці тваринникам за недоотриману продукцію. Підвищується собівартість молока і м'яса при неплідності корів, а також в ЗЕЗ необхідно включати недоотриманий прибуток від недоотриманого молока (м'яса), від недоотриманих приростів телят і приросту молока від корів [18].

3. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» знаходиться в селі Першотравневе, Змієвського району, Харківської області. Це багатопрофільне підприємство. До 14 видів діяльності цього господарства входять: виробництво племінної продукції скотарства, племінне молочне скотарство, племінне м'ясне скотарство, вирощування зернових і кормових культур для зміцнення і розвитку кормової бази племінного заводу та ін..

Майже всі посівні культури характеризуються задовільними показниками урожайності і можуть використовуватись у корм худобі.

Тварини не виснажені. Надої корів у середньому складають 15 л на добу.

Раціон для тварин: сіно лугове, сінаж, висівки, дерть ячмінна, барда пивна. Корегується залежно від групи тварин. Однак, раціон в стійловий період незбалансований і дефіцитний за всіма аналізуємими показниками,

Нами встановлено сезонну залежність захворювання корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» на ендометрит. Однак їх виникнення слід ув'язувати з сезонністю отелень.

При лікуванні корів контрольної групи користувалися стандартною для господарства схемою із застосуванням окситоцину і біциліну; дослідна група спосіб, який передбачав використання діоксидину, окситоцину, іхтіолу і препарату «Каплаестрол».

Таким чином, у порівнянні з контрольною групою у дослідній групі тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак була коротшою на 3 дні (29,7%), тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - на 9,2 днів (27%), індекс заплідненості - на 1,2 (36,4%), кількість днів неплідності - на 19,4 днів (31,1%) у середньому на 1 корову.

До того ж, розрахунок економічної ефективності показав, що, не дивлячись на у 2,5 рази більші витрати на лікування корів дослідної групи, попереджені збитки виявилися на 3035,97 грн. або 27,8% більшими.

Таким чином, одержані результати дозволяють зробити висновок про терапевтичну і економічну ефективність застосованого на коровах дослідної групи способу лікування корів з післяродовими ендометритами.

Висновки

1. ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» - багатопрофільне підприємство, з 14 видів діяльності якого основним напрямком є тваринництво з інтенсивною відгодівлею молодняка великої рогатої худоби.

2. Тварини характеризуються задовільними вгодованістю і показниками молочної продуктивності.

3. Господарство не має родильного відділення, а у приміщенні, де проходять отелення, гній прибирається невчасно.

4. Раціон в стійловий період незбалансований і дефіцитний за всіма аналізуємими показниками.

5. В умовах ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометрити є поширеною післяродовою патологією, причому за 3 останні аналізуємі роки ця патологія охоплює все більшу кількість поголів'я і у 2011 році відсоток захворюваності досяг 50%.

6. Встановлено сезонну залежність захворювання корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» на ендометрит, однак їх виникнення слід ув'язувати з сезонністю отелень.

7. Визначаючи вплив віку на захворюваність корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометритами, нами не виявлено вікової залежності. З цього випливає, що у даному господарстві виникнення ендометритів не пов'язане з віком тварин.

8. Результати лікуванні корів ендометритами показали, що у порівнянні з контрольною групою у дослідній групі тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак була коротшою на 3 дні (29,7%), тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - на 9,2 днів (27%), індекс осіменіння - на 1,2 (36,4%), кількість днів неплідності - на 19,4 днів (31,1%) у середньому на 1 корову. При цьому попереджені збитки виявилися більшими на 3169,27 грн. або 27,8%, що свідчить про терапевтичну і економічну ефективність запропонованого способу лікування корів.

пропозиції

1. Нормалізація умов утриманні та годівлі тварин.

2. Для лікування післяродових ендометритів рекомендується схема, що включає: окситоцин (30-40 ОД, внутрішньом'язово, 1 раз на добу, щоденно), діоксидин (80 мл, інтраутерально, через добу), 20% розчин іхтіолу (250 мл, інтраутерально, через добу), каплаестрол (10 мл, інтраабдомінально, 1 раз на 7 діб).

Список літератури

1. Боднар О.О. Принципи лікування ендометриту у корів //Вісник Сумського Національного аграрного університету, серія “Ветеринарна медицина”. - №1-2 (15-16). - Суми, 2006. - С.22-26.

2. Боднар О.О., Желавський М.М. Застосування препарату АСД-Ф-2 при ендометриті у корів //Наук. вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.3. Гжицького. - Т. 4 (№ 5). - Львів. - 2002. - С. 47-51.

3. Боднар О.О., Желавський М.М., Керничний С.П., Борисенко О.М. Застосування біостимуляторів при акушерсько-гінекологічній патології у корів //Вісник СНАУ. - Вип. 10. - Суми, 2003. - С. 12-15.

4. Вельбівець М.В. Післяродовий ендометрит у корів: поширення, деякі питання патогенезу та лікування: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. - X. - 1996. - 21с.

5. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології: Підручник /За ред. В.А. Яблонського та С.П. Хомина. - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 592с.

6. Власенко В.А. Анафродизія та методи відновлення відтворної функції у корів: Автореф. … дис. канд. вет. наук. - К. - 2005. - 19с.

7. Григорьева Т.Е. Лечение и профилактика эндометритов у коров. - М.: Росагропромиздат, 1988. - 63с.

8. Гришко Д.С. Лекції з ветеринарного акушерства: Навчальний посібник. - Х.: Прапор, 2003. - 400с.

9. Желавський М.М. Імунобіологічні аспекти післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. - Львів. - 2002. - 21с.

10. Зажарський В.В. Лазеротерапія при гострому післяродовому ендометриті у корів: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. - X. - 2001. - 20 с.

11. Кошовий В.П. Акушерсько-гінекологічна патологія у корів: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. - Х.: Золоті сторінки, 2004. - 156с.

12. Кошовий В.П., Іванченко М.М., Скляров П.М., Павленко М.П. Ефективність способу лікування корів з ендометритами //Науково-методичний журнал «Вісник Сумського національного аграрного університету». - Суми. - 2003. - № 10. - С.48-51.

13. Краєвський А., Ізденський В., Рублено М., Ільницький М. Профілактика післяродових ендометритів у корів //Ветеринарна медицина України. - 1997. - №11. - C.28.

14. Леденева О.Ю. Фармакологическая коррекция гнойно-катаральных эндометритов у коров с применением нового пробиотического препарата ветомгин: Автореф. дис. … канд. вет. наук. - Троицк. - 2003. - 18с.

15. Леонов В.К. Возможность коррекции репродуктивной функции у коров при различных состояниях естественной резистентности: Автореф. дис. д-ра вет. наук. - М. - 2006. - 40с.

16. Любецький В.Й. Післяродовий ендометрит у корів: Автореф. дис. … д-ра вет. наук. - К. - 1998. - 36с.

17. Міщенко І., Омеляненко Л., Калиновський Г. Порівняльна ефективність діагностики і лікування хронічних ендометритів у корів //Ветеринарна медицина України. - №4. - 1996. - С. 31.

18. Панков Б.Г., Жаров А.В. Профилактика, фармакопрофилактика, ранняя диагностика, лечение клинических и скрытых форм эндометритов у коров: Учебное пособие. - М.: ФГОУ ВПО МГАВМиБ им. К.И. Скрябина, 2005. - 104с.

19. Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин /І.С. Панько, В.М. Власенко, В.І. Левченко та ін. - К.: Урожай, 1994. - 256с.

20. Перевозчиков Л.А. Больше внимания гинекологическим болезням //Ветеринарный врач, 2002. - №2. - С.29.

21. Полянцев Н.И., Подберезный В.В. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных: Учебное пособие /Серия «Ветеринария и животноводство». - Ростов н/Д: Феникс, 2001. - 480с.

22. Практична ветеринарна гінекологія (учбовий посібник для студентів факультету ветеринарної медицини, слухачів факультету підвищення кваліфікації, фахівців ветеринарної медицини) /Скл.: Д.С. Гришко, Д.М. Жидков, В.С. Гонтаренко, та ін. - Харків, 1999. - 92с.

23. Рекомендації з профілактики неплідності худоби /Г.В. Звєрєва, В.А. Яблонський, М.В. Косенко та ін. - К.: Науковий світ, 2001. - 18с..

24. Фотіна Т.І., Фотін О.В. Профілактика ендометритів великої рогатої худоби за допомогою пробіотичних препаратів. //Вісник Сумського Національного аграрного університету, серія “Ветеринарна медицина”. - №1-2 (15-16). - Суми, 2006. - С.189-194.

25. Хмылов А.Г. Гинекологические заболевания КРС //Био. - 2006. - №7. - С. 17-19.

26. Хомин С.П. Етіопатогенез і значення акушерської патології в етіології неплідності корів //Наук. вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Т. 4 (5). - Львів. - 2002. - С. 222-225.

27. Шарапа Г.С. Неплідність корів і телиць та боротьба з нею. - К.: Урожай, 1988. - 136с.

28. Яблонський В. Проблеми відтворення тварин //Ветеринарна медицина України. - №3. - 2007. - С. 42-43.

29. http://vak.ed.gov.ru/announcements/veterinar/LeonovKV.doc.

30. http://vetfac.nsau.edu.ru/new/confer/mat2005.htm.

31. http://www.cnshb.ru/Scripts/bases/nii/depr/1/cgi2isis.exe?MFN=001861.

32. http://www.f33.ru/stats/Left_vet_akuch.htm#33.

33. http://www.nauu.kiev.ua/book/Roz_16/Gl_16_5/Gl_16_5.html.

34. http://www.ukrzoovet.com.ua/rus/index.php?id=5&topic=403.

35. http://vetfac.nsau.edu.ru/new/confer/mat2005.htm.