Рефераты - Афоризмы - Словари
Русские, белорусские и английские сочинения
Русские и белорусские изложения
 

Державний архів Харківської області

Работа из раздела: «Культура и искусство»

/

ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Реферат з дисципліни «Архівознавство»

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Історія та утворення державного архіву харківської області

2. Фонди архіву

3. Відділ формування національного фонду та діловодства

4. Користування документами архіву та використання архівної інформації

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Державний архів Харківської області (ДАХО) є структурним підрозділом Харківської обласної державної адміністрації, який підзвітний та підконтрольний голові обласної державної адміністрації та Державному комітету архівів України [2].

Загальна протяжність стелажного обладнання архіву становить близько 33,5 км, з яких 9,1 км знаходиться в будинку по пр. Московському, 7. На балансі держархіву області знаходиться 3 будівлі - на пр. Московському, 7 (площа - 1 тис. 956 кв.м,1906), вул.Мироносицька, 41 (3 тис. 550 кв.м,1973) і пров.Короленка, 5 (951,7 кв.м,1917). Дефіцит площі становить близько 300 кв.м. [6].

Державний архів Харківської області, один з найстаріших архівів в Україні. За цей час архів став унікальним та єдиним по своїй цінності зібранням матеріалів з історії Слобідської України. Він зберігає документи Національного архівного фонду України, які утворилися в процесі діяльності існуючих та тих державних установ, які функціонували раніше на сучасній території Харківської області, документів особового походження багатьох верств населення регіону періоду другої половини 18-початку 21 століть.

Архіви називають місцем, де людина має рідкісну можливість доторкнутися до історії без посередників. Адже і найдостовірніша наукова праця, яким би талановитим автором вона не була написана здатні повною мірою відтворити не лише саму інформацію, а й культурний, мовний колоритет тієї чи іншої епохи. Архіви - це єдине місце, де цінні для будь -якого покоління документи, фотографії зберігаються завжди, отримуючи статус національного надбання.

На протязі десятків років в архіві працювали видатні архівісти, науковці, які зібрали, зберегли та примножили документи Національного архівного фонду. Сьогодні в архіві працює 59 фахівців архівної справи. Примножуючи традиції своїх попередників, харківські архівісти натхненно працюють над збереженням і систематизацією архівних матеріалів, поповненням фондів [2].

На сьогоднішній день у Державному архіві Харківської області зберігається близько 2,5 млн. справ. За обсягом архівних документів він займає 3-е місце серед обласних архівів України, поступаючись лише держархіву Київської та Львівської областей [5].

Бібліотека архіву нараховує 37910 книг та брошур, 8900 журналів, 4932 підшивки газет, 4546 спеціальних видань (афіш, плакатів, листівок) та ін.[1].

Бібліотека зберігає цінні стародруки, історичну, архівознавчу, краєзнавчу, науково-довідкову літературу. Науково-довідковий апарат архіву складається з описів документів, систематичного, тематичного, географічного, іменного каталогів, довідкової картотеки, автоматизованої бази даних.

Архів виконує тематичні запити за листами установ і організацій, видає копії документів та архівні витяги, за заявами громадян наводить довідки соціально-правового характеру.

Керівники Держоблархіву, начальники його структурних підрозділів та працівники столу довідок здійснюють щоденний особистий прийом громадян за установленими графіками.

1. ІСТОРІЯ ТА УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Історія Державного архіву Харківської області бере початок з часу заснування у 1880 р. історичного архіву членами Історико-філологічного товариства Харківського університету [3]. Хранителем архіву, а пізніше завідувачем Харківського історичного архіву було обрано і затверджено на Раді Харківського університету Д.І. Багалія. В історичному архіві у різний період працювали видатні архівісти П.С. Єфименко, О.Я. Єфименко, Є.М. Іванов, А.С. Лебєдєв, М.Є. Халанський, Д.П. Міллер, А.П. Твердохлєбов та ін. Їм належить видатна роль в збільшенні документального багатства Харківського історичного архіву в 1883-1917 рр., в створенні і збереженні документів архівного фонду Харківської губернії в 1918-1922 рр.

Новий період історії становлення сучасного Державного архіву Харківської області почався після прийняття декрету від 1 червня 1918 року «Про реорганізацію і централізацію архівної справи», постанови Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України про створення Всеукраїнської комісії охорони пам'ятників мистецтва і старовини (лютий 1919 р.) та Декрету РНК УРСР «Про передачу історичних та художніх цінностей у відання Народного комісаріату освіти» (квітень 1919 р.). Справи та документи Харківського історичного архіву увійшли до складу єдиного державного архівного фонду.

Центральними губернськими органами управлення архівною справою і створення архівного фонду в Харківській губернії з березня 1919 р. стали: архівно-бібліотечна секція Харківського гупкопмису і Харківський обласний архів. Завідувачі секції: Є.М. Іванов (1919 р.), Д.І. Багалій (грудень 1919-1921 рр.). У 1920 р. історичний архів при Історико-філологічному товаристві був перетворений у Центральний історичний архів при Харківській губнаросвіті. 1 лютого 1920 р. Харківський губкоопис затвердив «Положення про центральний історичний архів».

З 7-го лютого 1920 р. постановою Всеукрревкому «…заборонено всяке переміщення архівів в м. Харкові та вилучення з них документів без його відому». Архів, що існував у Харкові з 1880 р., вперше оформив юридично свій статус, одержав штат і кошти.

У листопаді 1926 р. створено Харківський крайовий історичний архів, де зосередилися документи Центрального історичного архіву.

На підставі постанови Секретаріату Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету від 10 листопада 1931 р., розпорядження Центрального архівного управління від 10 січня 1932 р. та у зв'язку з новою адміністративною реформою (ліквідація округів) були об'єднані документальні матеріали крайового історичного архіву та місцевого архіву і зосереджені в архіві, який з березня 1932 р. отримав назву «Харківський обласний історичний архів».

Згідно з наказом НКВС СРСР від 17 червня 1940 р. архів було перейменовано у Харківський обласний державний архів, а відповідно до Положення про архівну систему, затвердженого у березні 1941 р. Раднаркомом СРСР, до обласного державного архіву передавалися фонди ліквідованого Харківського військово-історичного архіву.

З 28 вересня 1941 р. по серпень 1943 р. під час німецько-фашистської окупації м. Харкова, архів продовжував свою діяльність в евакуації у м. Златоуст Челябінської області, а оперативними групами харківських архівістів, які діяли у прифронтовій зоні, були зібрані та збережені найважливіші документи періоду окупації. Архів поновив свою діяльність у м. Харків жовтні 1943 р. як Державний архів Харківської області, підпорядковувався управлінню НКВС по Харківській області.

З 29 червня 1960 р. архівні установи виведені з системи МВС УРСР, а обласний державний архів був підпорядкований архівному відділу виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих.

На підставі наказу Головного Архівного управління при РМ УСРС № 67 від 07.08.1980 р. та «Положення про Державний архівний фонд СРСР» з 1980 р. архів було перейменовано у Державний архів Харківської області. У вересні 1988 р. архівні відділи при облвиконкомах ліквідовано, Держархів Харківської області був підпорядкований виконавчому комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих і став органом управління архівною справою на території області.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 27 серпня 1991 року «Про передачу архівів Компартії України», наказом Головархіву від 28 серпня 1991 року «Про організацію прийому на державне зберігання архівів Компартії України» та рішення Харківського облвиконкому до складу Державного архіву були віднесені фонди колишнього партійного архіву Харківського обкому КПУ.

Сьогодні Державний архів Харківської області є структурним підрозділом Харківської обласної державної адміністрації, підзвітній та підконтрольний голові обласної державної адміністрації та Державного комітету архівів України [2].

Державний архів Харківської області здійснює свою діяльність відповідно до Положення про держархів області, затвердженого розпорядженням Голови Харківської облдержадміністрації від 29 січня 2003 р. № 22. Структура архіву, затверджена наказом директора архіву від 01.06.2007 №33, складається із 9 відділів і 1 сектора. Встановлено розподіл обов'язків між директором і йогозаступниками (наказ від 21.06.2007 № 38), розроблено і затверджено положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників архіву.

Директор архіву :

Момот Людмила Михайлівна

Заступники директора :

Юдіна Лариса Миколаївна

Ястрєбов Дмитро Володимирович

Начальники відділів:

· Відділ організації та координації архівної справи - Гнезділо Ольга Сергіївна

· Відділ забезпечення збереженості документів - Іванська Тетяна Володимирівна

· Відділ формування Національного архівного фонду та діловодства - Михасенко Любов Олександрівна

· Відділ кадрової роботи та діловодного забезпечення - Харченко Наталія Михайлівна

· Відділ обліку та довідкового аппарату - Пантелєєва Лідія Єгорівна

· Відділ виготовлення копій та реставрації документів - Король

· Наталія Володимирівна

· Відділ матеріально-технічного забезпечення і обслуговування приміщень - Іванський Геннадій Володимирович

· Сектор бухгалтерського обліку - Герасимова Ірина Павлівна

Державний архів Харківської області є найбільшою скарбницею документів з історії Харківщини. Він налічує 2 326 374 одиниць зберігання.

Документи дореволюційного періоду, які зберігаються в ДАХО висвітлюють життя Харкова та значної частини Слобідського краю. Отже, в архіві зосередилися, крім документів м. Харкова і Харківської області, частково документи з історії Сумської, Полтавської, Луганської областей.

2. ФОНДИ АРХІВУ

· 4592 фф., 2302790 спр., 1744-1999 рр.;

· 12754 од. зб. науково-технiчної документацiї, 1780-1972 рр.;

· 718 од. зб. кiнодокументiв, 1966-1988 рр.;

· 34002 од. зб. фотодокументiв, 1945-1997 рр.;

· 1247 од. зб. фонодокументiв, 1959-1991 рр.

Документи з історії краю до 1917 р. відклалися у фондах Канцелярії харківського губернатора, губернського правління та присутствія, Харківської міської думи, губернської та повітових земських управ, ін. Це відомості про склад та рух населення, стан міст, промисловості, сільського господарства, народної освіти тощо.

У фонді Канцелярії харківського губернатора зберігаються документи про Вітчизняну війну 1812 р. та Кримську війну 1853-1856 рр., про створення та діяльність в губернії військових поселень у 1817 р., про благоустрій Харкова та повітових міст, розвиток культури та науки.

Документи фондів губернського правління, відображають громадсько-політичний та революційний рух у губернії, стосунки між поміщиками та селянами, їхні земельні тяжби. У фондах є відомості про селянську реформу 1861 р., столипінську аграрну реформу 1906 р. та ставлення селян до реформування. Зберігалися документи, які висвітлюють революційні виступи в 1905 - 1907 рр., розвиток страйкового руху в 1902 - 1916 рр.

У фонді Казенної палати збереглися документи про переписи населення м. Харкова і губернії за 1782-1756 рр. списки жителів окремих населених пунктів; інші документи про чисельність і склад населення.

Економічне становище м. Харкова і губернії відображено у фондах Казенної палати, Особливого у земських повинностях присутствія, акцизних управлінь, канцелярії податних інспекторів та інших, де є відомості про прибутки і податки установ різних відомств та підприємств, про кількість і майновий стан різних верств населення, землеволодіння, посіви та врожайність, справи про придбання земельних ділянок для будівництва гуралень, цукрових заводів, тютюнових фабрик, відомості про їхню роботу, про діяльність банків тощо.

Стан культури та охорони здоров'я в губернії відображено у фондах культурно-освітніх установ, навчальних закладів, лікарських, громадських та благодійних організацій, органів нагляду за ними. Фонд Харківської духовної консисторії висвітлює стан єпархії, окремих благочиній та церков, подає відомості про спорудження у Харкові та інших містах і селах Харківщини церковних будівель, про стан монастирів, про утворення і діяльність Харківського колегіуму (1800-1841), церковно-приходських шкіл. Широке відображення в документах архіву знайшли події Великої Вітчизняної війни. Документи висвітлюють участь харків'ян у війні, їхню допомогу фронту, проведення евакуації та мобілізації населення в армію, формування народного ополчення, партійного і комсомольського підпілля.

Період фашистко-німецького окупації території Харківщини (1941-1943) представлений фондами адміністративно-управлінських установ: військово-господарського командування ВІКДО, обласної і районних земельних управ, міжрайонних і сільських управ, біржі праці, де збереглися документи про налагоджування окупаційною владою місцевого управління, стягнення податків з населення.

У фонді Харківської міської управи зосереджені документи про організацію і діяльність промислових і торгових підприємств, театрів, навчальних закладів. Є відомості й списки переписку населення, військовополонених.

Фонд біржі праці м. Харкова і Харківської області містить відомості про організацію обліку спеціалістів і населення в цілому для примусового вивезення до Німеччини.

Значну частину документів архіву становлять документи колишнього партійного архіву Харківської обкому Компартії України (1919-1991).

Зберігаються в архіві й передані у 90-х рр. XX ст. УСБ України по Харківській області карні справи на репресованих громадян Харківської області, фільтраційні справи громадян області, що перебували у Німеччині упродовж 1941-1945 рр.

В архіві зберігаються фонди особового походження:

· дорадянського періоду - Алчевської X. О., української поетеси і педагога (1895-1911 рр.); Гагаріна К. М., князя, голови Харківської повітової земської управи, (1894-191 І рр.); Грибовського М. К., Харківського губернатора (1816-1828 рр.); Рославського-Петровського О. П. (1834-1870 рр.), історика, доктора історичних наук, професора Харківського університету; Скалона М. М., генерала царської армії (1901 -1917 рр.) та ін.

· радянського періоду: Атрощенка В. І., Героя Соціалістичної праці; Бакуліна І. І., академіка АН УРСР; Барабашова М. П, Героя Радянського Союзу, академіка АН УРСР; Данилевського В. Я., українського радянського фізіолога; Малої Л. Г, академіка Академії медичних наук СРСР; Багмута І. А. та Муратова І. Л., українських радянських письменників; Медведєва В. І. та Пашкової Л. І., учасників Великої Вітчизняної війни; Бабешко В. Я., ветерана ХТЗ; Воліна О. М., народного артиста УРСР та ін.

Кінофотофонодокументи архіву відображають громадсько-політичне, економічне та культурне життя Харківщини. В архіві зберігаються: фотографії споруд залізничного вокзалу, площ, вулиць, соборів, навчальних закладів, біржі, міських готелів, лікарень за дорадянський період; знімки учасників революції 1905 і 1917 рр., учасників демонстрації 1900, 1905, 1917 рр., пам'ятних місць у Харкові і губернії, які пов'язані з революційними подіями.

Бібліотека архіву нараховує 37910 книг та брошур, 8900 журналів, 4932 підшивки газет, 4546 спеціальних видань (афіш, плакатів, листівок) та ін.

3. ВІДДІЛ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ФОНДУ ТА ДІЛОВОДСТВА

Відділ формування Національного архівного фонду (далі НАФ) та діловодства є структурним підрозділом Державного архіву Харківської області. У своїй діяльності відділ керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомархіву, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, рішеннями обласної ради, Положенням про архів, наказами директора архіву.

Основними завданнями відділу є:

· Реалізація державної політики в сфері архівної справи і діловодства, здійснення управління архівною справою і діловодством на території області.

· Внесення до Національного архівного фонду архівних документів, що мають місцеве значення.

· Проведення науково-методичної роботи в галузі архівознавства, документознавства та впровадження досягнень науки, техніки, передового досвіду в практику діяльності архівних установ.

· Здійснення контролю за діяльністю архівних установ і служб діловодства, забезпечення додержання законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи.

Відділ відповідно до покладених на нього завдань:

· Проводить в установленому порядку облік, обстеження та аналіз діяльності архівних установ незалежно від форми власності та підпорядкування, веде їх реєстр.

· Веде державний облік профільних документів Національного архівного фонду незалежно від місця зберігання і форми власності на них, здійснює контроль за їх збереженістю, обліком та використанням відомостей, що в них містяться.

· Організовує роботу щодо віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних документів, внесення їх до Державного реєстру національного архівного надбання і страхування.

· Проводить роботу, спрямовану на виявлення, взяття на облік, повернення, придбання або відтворення в копіях профільних документів, які знаходяться за кордоном, та документів іноземного походження, що стосуються історії області.

· Здійснює контроль за складанням та додержанням номенклатури справ підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та об'єднань громадян, що перебувають у зоні комплектування державного архіву.

· Створює і вдосконалює довідковий апарат до архівних документів, бере участь у забезпеченні автоматизації інформаційних процесів.

· Бере участь у підготовці до публікацій в установленому порядку довідково-інформаційних видань і посібників з архівної справи та діловодства.

· Бере участь у складанні проектів державних цільових програм, планів розвитку архівної справи в області, забезпечує їх виконання.

· Вживає заходів для вдосконалення мережі державних та інших місцевих архівних установ.

· Бере участь у роботі колегії, експертно-перевірної комісії держархіву області.

· Організовує приймання документів НАФ на постійне зберігання після закінчення термінів їх тимчасового зберігання в архівних підрозділах установ - джерел комплектування.

4. КОРИСТУВАННЯ ДОКУМЕНТАМИ АРХІВУ ТА ВИКОРИСТАННЯ АРХІВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

державний архів харківський документ

Архів забезпечує для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, вільний доступ до документів з відкритою інформацією та архівних довідників і баз даних до них.

Працівники відділу організовують використання інформації документів НАФ шляхом ініціативного інформування, організації виставок документів,оприлюднення ретроспективної документної інформації через ЗМІ, читальні зали держархіву, проведення екскурсій, лекцій, відкритих уроків, підготовки документальних та інформаційних видань, виконання тематичних генеалогічних, соціально-правових запитів, що надходять від юридичних та фізичних осіб [2].

Архів може обмежити доступ до документів Національного архівного фонду (НАФ), що належать державі, територіальним громадам, на строк до одного року у зв'язку з їх науково-технічним опрацюванням, перевірянням наявності та фізичного стану або реставрацією. У разі проведення великого обсягу зазначених робіт строк обмеження може бути продовжено з дозволу Держкомархіву України, але не більше, ніж на один рік.

Архів обмежує доступ до документів та баз даних, що містять державну або іншу передбачену законом таємницю.

Доступ до документів з конфіденційною інформацією про особу, а також до документів, що можуть створити загрозу для її життя чи недоторканості житла може бути надано з дозволу фізичної особи, права та законні інтереси якої можуть бути порушені (суб'єкта персональних даних), а у разі її смерті - з дозволу спадкоємців.

Виконання тематичних і персональних запитів, надавання користувачеві документів для використання їх інформації чи їх оприлюднення, опублікування, експонування з комерційною метою архів має право здійснювати як платну послугу.

У разі пошкодження, псування архівних документів та довідників, технічного обладнання користувач несе відповідальність згідно із законодавством і зобов'язаний відшкодувати завдану архіву шкоду.

Порядок виконання запитів.

Надання документної інформації за запитами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб здійснюється шляхом складання і надсилання інформаційного документа будь-якого виду, за запитами фізичних осіб - видавання або надсилання архівної довідки, архівних копій та архівних витягів.

З питань соціально-правового характеру архів здійснює особистий прийом громадян.

Строк виконання запиту не може перевищувати 30 днів з моменту його реєстрації. З дозволу керівництва архіву з огляду на загальну кількість таких запитів строк виконання може бути продовжено.

Невідповідність окремих відомостей , що містяться в документах архіву, даним, викладеним у запиті, не може бути перешкодою для внесення їх до тексту довідки. У разі різночитання імен, прізвищ, назв, окремих біографічних фактів наводиться те написання, що вживається в документі, з позначкою “так у документі”. Відсутність імен, по батькові, неможливість розшифрування тексту обумовлюється.

У тексті довідки категорично забороняються коментарі, власні висновки та приписки виконавця.

Державний архів Харківської області видає довідки або копії документів тільки тих підприємств, установ та організацій, матеріали яких знаходяться на державному зберіганні у Держоблархіві.

Архів виконує запити тільки при наявності письмового звернення (заяви), яка подається у стіл довідок архіву, або надходить поштою.

У зверненні (заяві) про стаж праці, зарплату потрібно вказати прізвище, ім'я по батькові, під якими працював заявник, назву установи, цеху, (відділу), посади, період за який рік необхідна довідка. Подання копії трудової книжки за вказаний період суттєво прискорює виконання запиту.

У зверненні (заяві) про надання копії документу (рішення), слід подати номер дату прийняття документу (рішення) і повну назву організації, органу державної влади, який це рішення приймав. Бажано подати короткий зміст рішення, яке потрібно розшукати.

Усі звернення ( заяви) складаються на ім'я директора Державного архіву Харківської області. У заяві обов'язково вказується: прізвище, ім'я, по батькові, повна адреса, номер телефону заявника.

При особистому зверненні до архіву необхідно мати документ, що засвідчує особу.

ВИСНОВОК

Отже, Державний архів Харківської області (ДАХО) є одним з найбільших сховищ писемної джерельної бази у Європі.

У фондах ДАХО знаходиться чимала, інформаційно насичена, цікава група письмових джерел, які складають джерельну базу вивчення краєзнавства Харківської області. У фондах архіву досить повно висвітлюється історія органів влади, підприємств, установ та окремих галузей господарства області.

На протязі десятків років в архіві працювали видатні архівісти, науковці, які зібрали, зберегли та примножили документи Національного архівного фонду. Сьогодні в архіві працює 59 фахівців архівної справи. Примножуючи традиції своїх попередників, харківські архівісти натхненно працюють над збереженням і систематизацією архівних матеріалів, поповненням фондів.

ДАХО забезпечує формування Національного архівного фонду (НАФ), здійснення заходів спрямованих на поповнення НАФ документами історико-культурної спадщини України, які перебувають за кордоном, та документами іноземного походження, що стосуються історії України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Архівні установи : Місцеві державні архіви України [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Archives/index.php?ra20. - Загол. з екрану.

2. Державний архів Харківської області [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.archives.kharkov.ua/ua/index.html. - Загол. з екрану.

3. Архівні установи України: довідник. Т. 1. Державні архіви / Держкомархів України. УНДІАСД; Редкол.: Г. В. Боряк (голова), І. Б. Матяш, Г. В. Папакін. - 2-е вид., доп. - К., 2005. - C.428-442.

4. Державний архів Харківської області [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://wikimapia.org. - Загол. з екрану.

5. Інформація про Державний архів Харківської області [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kharkivoda.gov.ua/en/document/view/id/1879. - Загол. з екрану.

ref.by 2006—2019
contextus@mail.ru